ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕС 16.11.2013 00:16

 

Тема 1. Господарськісуди, їхфункціїта

завдання

 

Під час написання курсової роботи за  цією темою основну увагу потрібно звернути на місце органів господарського суду в системі органів судової влади, на особливості визначення сфери їх компетенції порівняно із судами загальної юрисдикції.

Для більш глибокого розуміння сучасного етапу реформування органів судової влади необхідно ознайомитися з історією органів господарської юрисдикції, простежити динаміку зміни відношення суспільства до завдань господарського судочинства. У цьому контексті показовими є зміни правового статусу особи, на яку безпосередньо покладено завдання вирішення цієї категорії спорів - від арбітра Державного арбітражу до арбітра арбітражного суду, а далі - до судді господарського суду.

Перед вивченням правил застосування законодавства під час вирі­шення спорів необхідно звернути увагу на систему пріоритетів у масиві законодавства, що регулює господарський обіг і порядок взаємодії нор­мативних актів різної юридичної сили - Конституції України, міжнарод­них угод, до яких приєдналася Україна, законів України, підзаконних нормативних актів органів виконавчої влади.

 

План.

1. Система завдання та функції господарських судів в України.
2. Склад та повноваження місцевих господарських судів.
3. Склад та повноваження апеляційних господарських судів.
4. Склад та повноваження Вищого  господарського суду.

 

Нормативні акти та література

1. Конституція України.
2. Цивільний Кодекс України.
3. Господарський процесуальний кодекс України.
4. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуа­льного Кодексу України. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 25 лютого 1992 р.
5. Указ Президента України «Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України» 11 липня 2001 р. № 511/2001.
6. Борденюк В.І. Судова влада як складова механізму держави та державного управління // Вісник господарського судочинства. – 2005. - №2. – с. 151-162.
7. Жуковский А.Г. Закон Украины «О судоустройстве Украины»: Комментраий / Под ред. д.ю.н., проф. Е.Л. Стрельцова. Х.: «Одиссей», 2003. – 232 с.
8. Притика Д.М. Правові засади організації та діяльності органів господарської юрисдикції та шляхи їх удосконалення. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2003. – 328 с.
9. Тітов М.І. Про деякі морально-етичні аспекти діяльності судді - но­сія судової влади // Вісник Вищого господарського суду України. -1998. -№4.
10. Чернадчук В.Д., Сухонос В.В. Основи Господарського процесуального права: Навчальний посібник. Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 220 с.
11. Шацький І.Б. Правосуб’єктність місцевого господарського суду як органу судової влади // вісник господарського судочинства. – 2005. - № 2 – с. 145-150.

 

 

 

Тема 2. Господарське процесуальне право

яксамостійнагалузьправа.

 

Під час написання курсової роботи за цією темою основну увагу необхідно звернути на декілька її аспектів, а саме на принципи організації та діяльності господарського суду, джерела господарського процесуального права та на співвідношення господарсько-процесуального законодавства з іншими галузями законодавства. Передувати вивченню акцентованих моментів у цій темі має ознайомлення з існуючими науковими концепціями предмету та методу господарського процесуального права, їх поточним станом та тенденціями розвитку.

Під час з'ясування правового змісту системи господарсько-процесуального законодавства необхідно звернутися до питання про співвідно­шення господарсько-процесуального законодавства та інших галузей законодавства, ідеології побудови Господарського процесуального кодексу України. При цьому акцент має ставитися на відмінностях господарського процесу від судових процедур судів загальної юрисдикції.

Для формування професійної правосвідомості доцільним буде побіжне ознайомлення зі світовою практикою організації судочинства, що йде шляхом раціоналізації процесуальної форми судового розгляду справ окремих категорій залежно від притаманних саме їм особливостей, місцем судової практики та роз’яснень, листів Вищого господарського суду України в діяльності господарських судів. Результатом цієї праці має бути чітке розуміння причин, що призвели до утворення системи господарських судів як окремої ланки судової системи та застосування в них притаманної тільки їм процедури судового вирішення спорів.

 

План.

1. Поняття та система господарського процесуального права.
2. Предмет та метод господарського процесуального права.
3. Джерела господарського процесуального права.
4. Господарське процесуальне право як наука.

 

 

Нормативні акти та література

1. Господарський процесуальний Кодекс України.
2. Арбітражне судочинство в Україні. Правові засади та практика. -Київ: ІнЮре, 1998.
3. Указ Президента України "Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади" від 3 жов­тня 1992р.
4. Указ Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативних правових актів" від 10 червня 1997 р.
5. Притика Д.М. Конституційні засади правосуддя і розвиток госпо­дарського судочинства // Право України. - 1997. - № 8.
6. Зейкан Я. Яким бути Господарському процесуальному кодексу // Право України. - 1997. - № 12.
7. Притика Д.М. Конституція України і деякі проблеми реформування системи правосуддя // Вісник Вищого господарського суду України. - 1998. -№ 1.
8. Тітов М.І. Про деякі морально-етичні аспекти діяльності судді - носія судової влади // Вісник Вищого господарського суду України. -1998. - № 4.
9. Чернадчук В.Д., Сухонос В.В. Основи Господарського процесуального права: Навчальний посібник. Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 220 с.

 

 

 

Тема 3. Принципигосподарськогопроцесу

 

Під час написання курсової роботи за цією темою слід звернути увагу на основні принципи організації та діяльності господарських судів, які закріплені в Конституції України, Законах України «Про статус суддів», «Про судоустрій України» та інших, проаналізувати їх сукупність з точки зору виявлення ступеня спорідненості принципів господарського судочинства з цивільним судочинством та їх відмінностей.

Передувати вивченню основних принципів господарського судочинства повинно з'ясування загальних рис та системи взаємодії джерел господарського процесуального права.

Окрему увагу необхідно зосередити на класифікації принципів, що представлена в науці господарського процесуального права, та окремо розкрити зміст організаційних та функціональних принципів.

 

План.

1. Поняття, значення та система принципів господарського процесуального права.
2. Організаційні  принципи господарського процесуального права.
3. Функціональні принципи господарського процесуального права. Принципи змагальності, диспозитивності та рівності сторін.

 

 

Нормативні акти та література

1. Господарський процесуальний Кодекс України.
2. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального Кодексу України. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 25 лютого 1992 р. із змінами станом на 18 вересня 1997 р.
3. Абова Т.Е. Арбитражный процесс в СССР: понятие, основные приципы. – М.: Юрид. лит., 1985.
4. Балобанов А., Бианко Р. Очерки по гражданскому процессуальному праву и арбитражу. – Одесса, 2001.- с. 52-53.
5. Балюк І.А. Господарське процесуальне право: Навч.-метод. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 248 с.
6. Рожкова М.А. Основные понятия арбитражного процессуального права. М.: «Статут», 2003. – 400с.
7. Притика Д.М. Тітов М.І. Щербина В.С. Арбітражний процес: Навчальний посібник. – Х.: «Консум», 2001. – 432 с.
8. Притика Д.М. Роль арбітражних судів у забезпеченні законності в економічних правовідносинах і протидії економічним правопорушенням // Право України. – 2001. - № 1. – с. 8-14.
9. Чернадчук В.Д., Сухонос В.В. Основи Господарського процесуального права: Навчальний посібник. Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 220 с.

 

 

 

Тема 4. Досудовеврегулюваннягосподарськихспорів

 

Під час написання курсової роботи за темою порядок досудового врегулювання господарських спорів перш за все необхідно звернути увагу на значення досудового врегулювання господарських спорів.

Після цього необхідно розглянути загальні умови застосування процедури досудового врегулювання господарських спорів та основні її етапи. При цьому вивченню підлягають умови, що передують пред'явленню претензії, порядок пред'явлення претензії та її необхідні реквізити, а також порядок та строки розгляду претензії. Особливу увагу необхідно звернути на умови, за наявності яких строки розгляду претензії можуть бути продовжені, та на наслідки визнання претензійних вимог контрагента.

Під час вивчення особливостей досудового врегулювання господарських спорів, які виникають під час укладання, зміни та розірвання договорів основні зусилля варто зосередити на вимогах процедури досудового врегулювання спорів відносно зміни або розірвання договорів.

Окремо підлягає розгляду законодавче регулювання порядку виконання визнаних претензій.

 

План.

1. Загальні поняття та значення досудового врегулювання господарських спорів.
2. Порядок пред’явлення та розгляд претензій. Повідомлення заявника про результати розгляду претензії.
3. Врегулювання розбіжностей, що виникають при укладенні зміні та розірванні господарських договорів.

 

Нормативні акти та література

1. Господарський процесуальний кодекс України.
2. Угода про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здісненням гос­подарської діяльності від 20.03.92 р. Ратифікована Постановою Верхов­ної Ради України від 19 грудня 1992 р.
3. Про деякі питання практики застосування статей 80, 81 ГПК України. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23 серпня 1994 р.
4. Про деякі питання практики застосування розділу II Господарського процесуального Кодексу України. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01 листопада 1995 року з наступними змінами.
5. Кройтор В.А. Доарбитражное урегулирование хозяйственных спо­ров // Бизнес Информ. - 1994. - № 26-27.
6. Кройтор В.А. Как составить претензию // Бизнес Информ. - 1994. -№ 38-39.
7. Кройтор В.А. Претензии и иски в практике разрешения хозяйственных споров: Научн.-практ. пособие. – Х.: Эспада, 2001. – с. 73-152.
8. Тітов М.І. Застосування процедури доарбітражного врегулювання господарських спорів: деякі питання практики // Право України. - Київ, 2000. - С. 48-49, 67.
9. Чернадчук В.Д., Сухонос В.В. Основи Господарського процесуального права: Навчальний посібник. Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 220 с.

 

 

 

Тема 5. Підвідомчістьтапідсудністьсправгосподарським судам

 

Під час написання курсової роботи за цією темою перш за все необхідно надати увагу поняттю підвідомчості господарських спорів, правовим ознакам підвідомчості, розмежуванню компетенції між господарськими, адміністративними та загальними судами.

Розглядаючи питання підвідомчості та підсудності справ, необхідно вивчити систему господарських судів України та їх компетенцію.

Вивчаючи територіальну підсудність справ, треба з'ясувати ознаки, за якими проводиться розмежування компетенції між господарськими судами Республіки Крим, господарськими судами області, міст Києва та Севастополя з урахуванням обставин виключної підсудності справ.

Особливу увагу слід приділити питанням зміни територіальної підсудності справ та порядку розгляду розбіжностей, які виникають при цьому.

Під час розкриття питань теми необхідно використовувати численні роз’яснення та листи Вищого господарського суду, що видавались з цих питань.

 

План.

1. Поняття та види підвідомчості справ господарським судам.
2. Поняття, значення та види підсудності справ господарським судам.
3. Види територіальної підсудності.
4. Передача справ з одного господарського суду до іншого.

 

Нормативні акти та література

1. Господарський процесуальний кодекс України.
2. Закон України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 р.
3. Закон України “Про третейські суди” від 11.05.2004 № 1701-IV.
4. Про деякі питання визначення ціни позову, підсудності справ та сплати державного мита. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 17 лютого 1994 р.
5. Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 08 лютого 1996 р.
6. Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ за участю іно­земних суб'єктів господарської діяльності. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 21 вересня 1993 р. з наступними змінами.
7. Луспеник Д. Спорная юрисдикция // Юридическая практика. - № 3. – 16. 01.2007.
8. Федоренко О. Куда пойти, куда «податься»? Тихое противостояние, или двойная подведомственность // Юридическая практика. - № 1. – 02. 01.2007.
9. Насадюк А. Проверка? Сначала в суд // Юридическая практика. - № 48. – 28.11.2006.
10. О разграничении подведомственности между админ и хозсудами // Юридическая практика. - № 43. – 24.10.2006.
11. Корбут В. Устанавливаем подведомственность // Юридическая практика. - № 31. – 01.08.2006.

 

 

Тема 6. Сторони у господарському процесі.

 

Написанню курсової за цією темою повинно передувати окреслення поняття сторін, коло їх процесуальних прав та обов’язків. В ході засвоєння процесуального становища учасників господарського судочинства необхідно окремо розкрити кожне процесуальне право чи обов’язок, яке надається законом: підстави, порядок та наслідки реалізації прав, а також наслідки невиконання обов’язків. Враховуючи, що суб’єкти господарювання як правило беруть участь у господарському процесі через своїх представників, потрібно зупинитися на питання представництва, його видах, повноваженнях представника.

Окрему увагу необхідно приділити таким процесуальним діям, як заміна неналежного відповідача, заміна сторони її правонаступником.

 

План.

1. Поняття, права та обов’язки сторін у господарському процесі. Процесуальні співучасть у господарському процесі.
2. Заміна неналежного відповідача.
3. Процесуальне правонаступництво.

 

 

Нормативні акти та література

1. Конституція України.
2. Господарський процесуальний кодекс України.
3. Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам. Роз'­яснення Вищого господарського суду України від  22.05.2002 р. N 04-5/570.
4. Про участь в господарському процесі відособлених підрозділів юри­дичних осіб. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 28 липня 1994 р. із змінами станом на 18 листопада 1997 року.
5. Про деякі питання вирішення спорів за участю податкових органів. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12 травня 1995 р. із змі­нами станом на 17 березня 1998 року.
6. Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ за участю іно­земних суб'єктів господарської діяльності. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12 травня 1995 р. із змінами станом на 21 вересня 1993 року з наступними змінами.
7. Гапеев В.Н. Участники гражданского и арбитражного процесса (сравнительньїй анализ правового положення). - Ростов-на-Дону, 1998.
8. Чернадчук В.Д., Сухонос В.В. Основи Господарського процесуального права: Навчальний посібник. Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 220 с.

 

 

Тема 7. Треті особи у господарському процесі.

Під час написання курсової роботи за цією темою необхідно, насамперед, визначити поняття та види третіх осіб у  господарському процесі, підстави їх участі та вступу у справу.

Окрему увагу необхідно приділити видам третіх осіб: треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, визначити коло їх прав та обов’язків, їх участь на різних стадіях господарського процесу.

Під час написання теми бажано використовувати судову практику: рішення по справам, де були залучені треті особи, роз’яснення та листи Вищого господарського суду з цих питань.

 

План.

1. Поняття, значення та види третіх осіб у господарському процесі.
2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору.
3. Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору.

 

 

Нормативні акти та література

1. 1.                Конституція України.
2. 2.                Господарський процесуальний кодекс України.
3. 3.                Про участь в господарському процесі відособлених підрозділів юри­дичних осіб. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 28 липня 1994 р. із змінами станом на 18 листопада 1997 року.
4. 4.                Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ за участю іно­земних суб'єктів господарської діяльності. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12 травня 1995 р. із змінами станом на 21 вересня 1993 року з наступними змінами.
5. 5.                Гапеев В.Н. Участники гражданского и арбитражного процесса (сравнительньїй анализ правового положення). - Ростов-на-Дону, 1998.
6. 6.                Рожкова М.А. Основные понятия арбитражного процессуального права. М.: «Статут», 2003. – 400с.
7. 7.     Сібільов Д.М. Участь третіх осіб у цивільному судочинстві. Автореф. дис. …канд. юрид. наук. Х., 1998.
8. Субботін С., Черв’яков О., Марочкін І. Представницька функція прокурора // Право України. - 1997. - № 11.
9. Сульженко Ю. Захист прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб у цивільному процесі // Право України. – 2005. - №3.
10. Чернадчук В.Д., Сухонос В.В. Основи Господарського процесуального права: Навчальний посібник. Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 220 с.
11. 11.           Ясинок М.М., Кройтор В.А., Логвиненко М.І. Представництво як міжгалузевий інститут. Монографія. - Суми: видавничо виробниче підприємство «Мрія-1», 2006. – 180 с.

 

 

 

 

 

Тема 8. Участь прокурора у господарському процесі.

Написанню курсової за цією темою повинно передувати окреслення джерел правового регулювання участі прокурора у господарському процесі. Окрему увагу необхідно приділити рішенню Конституційного суду України N 3-рп/99 від 08.04.99. та підставам участі прокурора у процесі для представництва інтересів держави, організації в органах прокуратури роботи з представництва інтересів держави.

В ході засвоєння процесуального становища прокурора необхідно окремо розкрити зміст процесуальних прав та обов’язків, які надаються законом: підстави, порядок та наслідки реалізації прав, а також наслідки невиконання обов’язків.

План.

1. Правові підстави участі прокурора у господарському процесі.
2. Форми участі прокурора у господарському процесі.
3. Процесуальне становище прокурора при розгляді господарських спорів на різних стадіях господарського судочинства.

 

 

Нормативні акти та література

1. 1.                                Конституція України.
2. 2.                                Господарський процесуальний кодекс України.
3. 3.            Закон України “Про адвокатуру” // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 9. - Ст. 62.
4. 4.                                Закон України „Про прокуратуру” // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 53. - Ст. 793 (з наступними змінами та доповненнями).
5. 5.                                Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 8 квітня 1999 року у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді)
6. 6.                                Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам. Роз'­яснення Вищого господарського суду України від  22.05.2002 р. N 04-5/570.
7. 7.                                Про участь в господарському процесі відособлених підрозділів юри­дичних осіб. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 28 липня 1994 р. із змінами станом на 18 листопада 1997 року.
8. 8.                                Про деякі питання вирішення спорів за участю податкових органів. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12 травня 1995 р. із змі­нами станом на 17 березня 1998 року.
9. 9.                                Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ за участю іно­земних суб'єктів господарської діяльності. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12 травня 1995 р. із змінами станом на 21 вересня 1993 року з наступними змінами.
10. 10.                           Гапеев В.Н. Участники гражданского и арбитражного процесса (сравнительньїй анализ правового положення). - Ростов-на-Дону, 1998.
11. Задніпровський О. Права прокурора у світлі нової Конституції України // Право України. - 1997. - № 1.
12. 12.                           Косюта М. Правове регулювання представницької функції прокуратури // Право України. - 1997. - № 12.
13. 13.                           Лилак Д.Д. Правовий статус державних податкової, митної і конт­рольно-ревізійної служб в Україні і їх участь в господарському процесі // Віс­ник Вищого господарського суду України. - 1998. - № 4.
14. 14.                           Мичко М.І. Деякі проблеми представництва прокурором інтересів громадян і держави в суді // Вісник Вищого господарського суду України. -1999.-№ 4.
15. 15.                           Подоляк ОА Правовий статус антимонопольних органів в господарському процесі // Вісник Вищого господарського суду України. - 1998. - № 2.
16. 16.                           Рожкова М.А. Основные понятия арбитражного процессуального права. М.: «Статут», 2003. – 400с.
17. 17.       Руденко М. Представництво прокурором інтересів держави в господарському суді // Право України. - 1998. - № 15.
18. Субботін С., Черв’яков О., Марочкін І. Представницька функція прокурора // Право України. - 1997. - № 11.
19. 19.                           Ясинок М.М., Кройтор В.А., Логвиненко М.І. Представництво як міжгалузевий інститут. Монографія. - Суми: видавничо виробниче підприємство «Мрія-1», 2006. – 180 с.

 

 

 

Тема 9. Докази у господарськомупроцесі

 

Під час написання курсової роботи за цією темою необхідно, насамперед, визначити поняття та види доказів в господарському процесі, порядок витребування доказів та подання їх до суду учасниками процесу.

Особливу увагу необхідно приділити правильному визначенню предмету доказування та розподілу обов'язків доказування, а також засвоєнню правил належності доказів та допустимості засобів доказування.

З'ясовуючи підстави звільнення від доказування, слід визначити, які факти не потребують доказування, які саме факти відносяться до загальновідомих, преюдиційних та законних презумпцій.

Під час вивчення порядку подання та витребування доказів слід засвоїти, в яких випадках господарський суд може призначити проведення експертизи, які існують порядок призначення експертизи й підстави призначення додаткової та повторної експертиз.

Особливу увагу слід приділити оцінці доказів та принципам, за якими саме суди оцінюють докази, приймають їх або відхиляють.

 

План.

1. Поняття та види доказів у господарському процесі.
2. Засоби доказування у господарському процесі.
3. Належність, допустимість та достатність доказів у господарському процесі.

 

Тема 10. Доказування у господарськомупроцесі

 

Під час написання курсової роботи за цією темою необхідно визначити стадії доказування, що виділяються в науці господарського процесуального права, окремо розкрити кожну із них та встановити значення кожної стадії для  вирішення справи.

Особливу увагу необхідно приділити правильному визначенню предмету доказування та розподілу обов'язків доказування, а також засвоєнню правил належності доказів та допустимості засобів доказування. Особливу увагу слід приділити оцінці доказів та принципам, за якими саме суди оцінюють докази, приймають їх або відхиляють.

 

План.

1. Поняття та стадії доказування у господарському процесі.
2. Поняття предмету доказування.
3. Обов’язок доказування у господарському процесі.
4. Підстави звільнення від доказування.

 

Нормативні акти та література до тем 9-10.

1. Господарський процесуальний кодекс України.
2. Закон України "Про судову експертизу" від 25 лютого 1994 р.
3. Про деякі питання практики призначення судової експертизи. Роз'­яснення Вищого господарського суду України від 11 листопада 1998 року.
4. Довідник з підготовки матеріалів, що направляються на судову експертизу господарськими судами. Затверджений спільним наказом Вищо­го господарського суду України та Міністерства юстиції України від 14.08.98 №11-40/5.-Київ, 1998.
5. Арбитражный процесс: Учебное пособие / Под ред. Р.Е. Гукасяна и В.Ф. Тараненко. – М.: Юрид. лит., 1996. – с. 50-23.
6. Господарський процесуальний кодакс України з постатейними матеріалами / Уклад. В.Е. Беляневич. – К.: Юсініан, 2002. – 544 с.
7. Дорошенко О. Роль спеціальних знань у проведенні судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності //Право України. – 2006. – №5.
8. Луспеник Д. Застосування у судовій практиці доказових презумпцій та фікцій у системі розподілу обов’язків з доказування за новим ЦПК // Право України. - 2005. - №8.
9. Овсянников И. О допустимости вероятного заключения эксперта // Российская юстиция. - 1998. - № 6.
10. Петрик І.Й. Використання в якості доказів документальної інформації, яка створена засобами електронно-обчислювальної техніки // Вісник Вищого господарського суду України. - 2000. - № 1.
11. Рожкова М.А. Основные понятия арбитражного процессуального права. М.: «Статут», 2003. – 400с.
12. Справочник по доказыванию в гражданском судопроизводстве / Под ред. д.ю.н., проф. И.В. Решетниковой. – М.: Издательство НОРМА, 2004 – 408с.
13. Степанова Т.В. Речові докази як засоби доведення й особливий вид доказів у господарському процесі // Вісник господарського судочинства. – 2002. -№ 1. – с. 202-205.
14. Степанова Т.В. Місце судових доказів у процесі розгляду господарських спорів // Вісник господарського судочинства. – 2001. -№ 4. – с. 183-186.
15. Степанова Т.В. Поняття допустимості доказів у господарському судочинстві // Вісник господарського судочинства. – 2002. -№ 2. – с. 230-233.
16. Треушников М.К. Доказательства и доказывание в советском гражданском процессе. - М., 1982.
17. Треушников М.К. Относимость и допустимость доказательств в гражданском процессе. - М., 1981.
18. Чернадчук В.Д., Сухонос В.В. Основи Господарського процесуального права: Навчальний посібник. Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 220 с.

 

Тема 11. Судовівитрати у господарському процесі.

 

Для засвоєння питань та написання курсової роботи за цією темою перш за все необхідно визначити поняття господарських витрат, їх мету та склад. З'ясовуючи весь склад судових витрат, які можуть виникнути в позивача або відповідача; необхідно встановити, які з них відносяться до судових витрат, а які ні.

Вивчаючи порядок сплати державного мита, необхідно встановити коло осіб, які звільняються від сплати державного мита в силу закону, а також підстави та порядок надання відстрочки сплати державного мита. Також необхідно визначити, у якому випадку та порядку сплачене державне мито підлягає поверненню. Важливо окреслити коло осіб, які за законом звільняються від сплати державного мита.

Розглядаючи витрати, пов'язані з розглядом справи, необхідно звернути увагу на визначення розміру витрат на проведення експертизи та послуг перекладачів, порядок розподілу та відшкодування витрат, підстави та порядок повернення державного мита.

 

План.

1. Поняття та склад судових витрат у господарському процесі.
2. Державне мито: розміри та порядок сплати. Особи, які звільняються від сплати державного мита.
3. Витрати, пов’язані із розглядом справи.

 

Нормативні акти та література

1. Господарський процесуальний кодекс України.

2. Декрет КМУ "Про державне мито" від 12 лютого 1993 р. (зі змінами та доповненнями).

3. Інструкція "Про порядок обчислення та справляння державного мита", затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.93.

4. Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 19 березня 1998 року з наступними змінами.

6. Про практику застосування ст. 90 Господарського процесуального кодексу України. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 02 лютого 1992 р. зі змінами від 18 листопада 1997 р.

7. Про деякі питання, що виникають у вирішенні спорів, пов'язаних з визнанням недійсними рішень органів державної податкової служби та зворотним стягненням списаних ними у безспірному порядку сум. Роз'яс­нення Вищого арбітражного суду України від 19 березня 1998 р.

8. Бородин М., Кройтор В. Судебные и арбитражные расходы. - Ха-рьков: АО «Бизнес Информ», 1998.

1. Кройтор В.А. Об арбитражных расходах // Вестник аудитора Укра­ины. - 1994. - № 23. - С.15-16.
2. Чернадчук В.Д., Сухонос В.В. Основи Господарського процесуального права: Навчальний посібник. Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 220 с.

 

 

Тема 12. Процесуальністроки

 

Під час написання курсової роботи за цією темою необхідно засвоїти поняття процесуальних строків, порядок їх встановлення та обчислення, визначити коло законодавчих актів, якими встановлено ці строки, та компетенцію господарського суду у встановленні процесуальних строків.

Вивчаючи питання перебігу процесуальних строків, необхідно з'ясувати обставини, які впливають на їх зупинення, відновлення, продовження та закінчення.

Окрему увагу необхідно приділити строкам, які встановлені законодавством про господарське судочинство та строкам, які встановлюються судом в залежності від обставин.

 

 

 

План.

1. Поняття процесуальних строків. Встановлення та обчислення строків у господарському процесі.
2. Види строків у господарському процесі.
3. Продовження та відновлення процесуальних строків.

 

 

Нормативні акти та література

1. Господарський процесуальний кодекс України.
2. Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 16 квітня 1993 р. (із наступними змінами).
3. Про деякі питання практики застосування майнової відповідально­сті за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29 квітня 1994 р. з наступними змінами.
4. Рожкова М.А. Основные понятия арбитражного процессуального права. М.: «Статут», 2003. – 400с.
5. Притика Д.М., Тітов М.І., Гайворонський В.М. Господарський процесуальний кодекс України: Наук.-практ. коментар. – Х.: Консум, 2003. – 320 с.
6. Тогобицкий Д. Для 3% годовых – общий срок исковой давности // Юридическая практика. - № 1. – 02. 01.2007.
7. Чернадчук В.Д., Сухонос В.В. Основи господарського процесуального права: Навчальний посібник. Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 220 с.

 

Тема 13. Реалізація права на позов господарськомупроцесі

 

Під час написання курсової роботи, перш за все необхідно з'ясувати обставини, при яких виникає право на позов, визначити поняття позову та виявити його елементи. Крім того, необхідно звернути увагу на форму та зміст позовної заяви, підстави об'єднання позовних вимог та порядок визначення ціни позову.

З'ясовуючи порядок подання позовної заяви, слід окреслити коло осіб, які мають право її підписати, перелік необхідних документів, що мають бути додані до заяви, та уяснити вимоги щодо надсилання копії позовної заяви відповідачеві.

Після засвоєння питань подання позову необхідно звернутися до питань можливості захисту відповідача від позовних вимог. При цьому слід з'ясувати не тільки порядок надання відзиву на позовну заяву та вимоги до його змісту, а й можливість та умови подання зустрічного позову.

Вивчаючи питання забезпечення позову, необхідно з'ясувати підстави забезпечення позову та заходи, які можуть бути вжиті господарським судом для забезпечення позову, порядок вжиття цих заходів та їх скасування.

 

План.

1. Право на судовий захист. Поняття позову та його елементи. Види позовів.
2. Право на пред’явлення позову: порядок його реалізації.
3. Позовна заява. Захист відповідача проти позову.

 

Нормативні акти та література

1. Господарський процесуальний кодекс України.
2. Про деякі питання визначення ціни позову, підсудності справ та сплати державного мита. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 17 лютого 1994 року.
3. Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ за участю іно­земних суб'єктів господарської діяльності. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12 травня 1995 р. із наступними змінами.
4. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18 вересня 1997 року.
5. Боровик С.С., Джунь В.В., Мудрий С.М. Захист прав суб’єктів господарювання в арбітражних судах України. К.: Оріони, 2001. – 288 с.
6. Булгакова І.В. Деякі питання забезпечення позову в господарському процесі //  Вісник господарського судочинства. – 2005. - № 3. – с. 197-203.
7. Добровольський А.А., Иванова С.А. Основные проблеми исковой защиты права. - М., 1979.
8. Кройтор В.А. Предьявление иска в арбитражном процессе // Биз-нес Информ. - 1995. - № 7.
9. Кройтор В.А. Претензии и иски в практике разрешения ходяйсвенных споров: Научн-практ. комментарий. – Х.: Эспада, 2001. – с. 218-341.
10. Новицький В.В. Терміни пред’явлення зустрічного позову критерії їх встановлення. // Вісник господарського судочинства. – 2003. - № 4. – с.212-218.
11. Рожкова М.А. Основные понятия арбитражного процессуального права. М.: «Статут», 2003. – 400с.
12. Притика Д.М., Тітов М.І., Гайворонський В.М. Господарський процесуальний кодекс України: Наук.-практ. коментар. – Х.: Консум, 2003. – 320 с.

 

 

Тема 14.Порушенняпровадженняусправі. Підготовкадорозглядувзасіданнігосподарського суду.

 

Під час написання курсової роботи за цією темою основну увагу необхідно звернути на порядок порушення справи та підготовки справи до судового розгляду, вивчити умови порушення провадження у справі. Окрему увагу необхідно приділити підставам для відмови у прийнятті або поверненні позовної заяви, розкрити кожну із підстав із посиланням на судову практику: судові справи та роз’яснення Вищого господарського суду.

Після з’ясування питань порушення провадження у справі необхідно визначити зміст такої стадії, як підготовка справи до судового розгляду, розкрити коло питань, які повинні з’ясовуватись судом під час підготовки справи, значення цієї стадії для вирішення справи.

 

План.

1. Порушення провадження у справі. Підстави для відмови у прийнятті позовної заяви.
2. Повернення позовної заяви.
3. Підготовка справи до судового розгляду.

 

Нормативні акти та література.

1. Господарський процесуальний кодекс України.
2. Господарський процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами. – К.: Юстиніан, 2002. – 544 с.
3. п. 9 “Про судове рішення”. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/422 від 10.12.1996 р.
4. “Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального кодексу України”. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 р.
5. “Про деякі питання практики призначення судової експертизи”. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/424 від 11.11.1998 р.
6. Притика Д.М., Тітов М.І., Гайворонський В.М. Господарський процесуальний кодекс України: Наук.-практ. коментар. – Х.: Консум, 2003. – 320 с.
7. Чернадчук В.Д., Сухонос В.В. Основи Господарського процесуального права: Навчальний посібник. Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 220 с.

 

Тема 15. Вирішенняспорівузасіданні

господарського суду

 

Розглядаючи питання судового розгляду господарських спорів, слід з'ясувати склад господарського суду при розгляді справи, можливості розгляду справи в колегіальному складі або заміни судді. Варто також приділити увагу з'ясуванню принципів судочинства та можливостям вирішення спору при неподанні відзиву на позовну заяву або нез'явленні в засідання представників сторін.

Вивчаючи питання відкладення розгляду справи, перерви в засіданнях та зупиненні провадження у справі, слід звернути увагу на підстави вчинення судом цих процесуальних дій.

Крім того, слід засвоїти, що не всі справи можуть закінчуватися винесенням судового рішення, тобто припиненням провадження у справі та залишенням позову без розгляду, що також є формами закінчення судового розгляду. При цьому необхідно визначити фактичні обставини, які зумовлюють такі процесуальні наслідки.

Необхідно також взяти до уваги, що рішення суду - це головний документ, яким закінчується вирішення справи по суті, надається відповідь на заявлені сторонами вимоги. Необхідно з'ясувати вимоги до форми рішення, змісту його вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, порядку його винесення, оголошення та розсилання.

Разом з цим слід засвоїти підстави та порядок вчинення процесуальних дій, спрямованих на усунення недоліків рішення: внесення виправлень у рішення, винесення додаткового рішення та роз'яснення рішення Необхідно також з'ясувати випадки, в яких можуть здійснюватися ці процесуальні дії.

                                           

 

План.

1. Порядок вирішення господарських спорів в господарському суді. Строк вирішення спору.
2. Відкладення розгляду справи, перерва в засіданні.
3. Зупинення провадження у справі та його поновлення.
4. Припинення провадження у справі.
5. Залишення позову без розгляду.
6. Протоколи. Протокол судового засідання. Зауваження на протокол судового засідання.
7. Порядок прийняття рішення. Зміст рішення. Права господарського суду щодо прийняття рішення.
8. Винесення ухвали та її зміст. Розсилання рішень та ухвал. Окрема ухвала. Повідомлення господарського суду.
9. Додаткове рішення, ухвала. Роз'яснення і виправлення рішення, ухвали.

 

 

Нормативні акти та література

1. Господарський процесуальний кодекс України.
2. Закон України "Про банкрутство" від 14 травня 1992 року з наступ­ними змінами та доповненнями.
3.  “Про судове рішення”. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/422 від 10.12.1996 р.
4. Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України. Роз'яснення Вищого господарського суду України від 12 вересня 1996 року з наступними змінами.
5. Про деякі питання практики застосування Закону України "Про банк­рутство". Роз'яснення № 02-5/444 від 18.11.97 року з наступними змінами.
6. Тітов М.І Банкрутство: матеріально-правові та процесуальні аспек­ти. Монографія. -Харків: Консум, 1997.
7. Подоляк О.О. Ведення судового засідання в господарських судах України // Вісник Вищого господарського суду України. - 1999. - № 2.

 

 

Тема 16. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку.

 

При написанні курсової роботи на цю тему, необхідно з'ясувати підстави значення та правовий зміст процедури перегляду судових рішень в апеляційному порядку.

Під час розкриття теми рекомендується приділити увагу з'ясуванню кола осіб, які мають право апеляційного оскарження, порядок подання і апеляційної скарги або апеляційного подання прокурора, вимоги до форми та змісту, порядок повідомлення про час і місце перевірки. Вивчаючи питання перегляду судових рішень в апеляційному порядку, слід з'ясувати повноваження господарського суду при перевірці рішень та ухвал, і звернути увагу на те, що в апеляційному порядку справа в усіх випадках розглядається повторно. Вивчаючи апеляційне провадження, необхідно розкрити підстави для зміни або скасування судових рішень.

Окрему увагу необхідно приділити підставам та порядку оскарження ухвал місцевого господарського суду. При розкритті питань теми необхідно наводити приклади із судової практики апеляційних господарських судів.

 

План.

1. 1.                   Загальні положення апеляційного провадження. Право апеляційного оскарження. Визначення апеляційної інстанції. Строк подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання. Форма і зміст та порядок подання апеляційної скарги (подання).
2. 2.                   Порушення апеляційного провадження. Порядок розгляду апеляційної скарги (подання). Межі перегляду справи в апеляційній інстанції. Строк розгляду апеляційної скарги (подання).
3. 3.                   Повноваження апеляційної інстанції. Підстави для скасування  або зміни рішення.
4. 4.                   Постанова апеляційної інстанції.

 

 

Нормативні акти та література

1. Господарський процесуальний кодекс України.
2. 2.                Роз’яснення Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/366 “Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України”.
3. Графский М. Процессуальный тупик обжалования // Юридическая практика. - № 3 (473). – 16. 01.2007.
4. Плевако В.І. Суб’єкти права апеляційного оскарження рішень господарського суду // Вісник господарського судочинства. – 2003. - № 3. – с. 201-205.
5. Степанова Т.В. Окремі питання апеляційного оскарження в господарському судочинстві (стосовно перегляду рішень у разі відновлення пропущеного строку) // Вісник господарського судочинства. – 2003. - № 3. – с. 206-209.
6. Притика Д.М., Тітов М.І., Гайворонський В.М. Господарський процесуальний кодекс України: Наук.-практ. коментар. – Х.: Консум, 2003. – 320 с.
7. Чернадчук В.Д., Сухонос В.В. Основи Господарського процесуального права: Навчальний посібник. Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 220 с.

 

 

 

Тема 17. Перегляд судових рішень в касаційному порядку.

Переглядрішення, ухвали, постановигосподарського судуза нововиявленимиобставинами

 

При написанні курсової роботи на цю тему, необхідно з'ясувати підстави значення та правовий зміст процедури перегляду судових рішень в касаційному порядку.

Рекомендується приділити увагу з'ясуванню кола осіб, які мають право касаційного оскарження, порядок подання касаційної скарги або касаційного подання прокурора на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, чи на постанову апеляційного суду, вимоги до форми та змісту касаційної скарги чи подання, порядок повідомлення про час і місце перегляду. Вивчаючи питання перегляду судових рішень в касаційному порядку, слід з'ясувати повноваження господарського суду при перевірці рішень та ухвал, окрему увагу необхідно звернути на межі перегляду справи в касаційному порядку.

Слід також вивчити підстави для зміни або скасування рішення, ухвали чи постанови, а також з'ясувати важливість вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції.

Розглядаючи питання перегляду рішень, ухвал та постанов за ново-виявленими обставинами, слід засвоїти умови, при яких справа підлягає перегляду за нововиявленими обставинами, відокремити нововиявлені обставини від нових обставин або зміни обставин після вирішення спору. Крім того, необхідно встановити коло осіб, за заявою яких мають право переглядатися рішення, ухвали та постанови за нововиявленими обставинами, строк їх подання.

 

План.

1. Перегляд судових рішень у касаційному порядку. Право касаційного оскарження. Касаційна інстанція. Порядок і строк подання касаційної скарги (подання). Форма і зміст касаційної інстанції.
2. Порядок розгляду касаційної скарги (подання). Межі перегляду справи в касаційній інстанції. Строк розгляду касаційної скарги (подання).
3. Повноваження касаційної інстанції. Підстава для скасування або зміни рішення або постанови. Постанова касаційної інстанції. Обов’язковість вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції.
4. Перегляд рішення, ухвали, постанови господарського суду за нововиявленними обставинами.

 

 

Нормативні акти та література

1. Господарський процесуальний кодекс України.
2. Роз’яснення Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/367 “Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України”. 
3. Роз’яснення Вищого господарського суду України від 28.04.1995 № 02-5/310 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за ново виявленими обставинами”. 
4. Графский М. Процессуальный тупик обжалования // Юридическая практика. - № 3 (473). – 16. 01.2007.
5. О форме и содержании кассационной жалобы // Юридическая практика. - № 31. – 01. 08.2006.
6. Басаев Д. Чему не быть в новом ХПК? // Юридическая практика. - № 3. – 17.01.2006.
7. Біда К.М. Суб’єкти права на касаційне оскарження в господарському судочинстві (сучасність та перспективи) // Вісник господарського судочинства. – 2004. - № 4. – 180-187.
8. Осетинський А.Й. Касаційна інстанція в господарському судочинстві як чинник зміцнення законності в економічній сфері. // Вісник господарського судочинства. – 2004. - № 3. – с. 164-173.
9. Притика Д.М., Тітов М.І., Гайворонський В.М. Господарський процесуальний кодекс України: Наук.-практ. коментар. – Х.: Консум, 2003. – 320 с.
10. Чернадчук В.Д., Сухонос В.В. Основи Господарського процесуального права: Навчальний посібник. Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 220 с.

 

 

Тема 18. Виконаннярішення, ухвали,

постанови господарськогосуду

 

При написанні курсової роботи за цією темою, необхідно мати на увазі, що виконавче провадження - це остання, завершальна стадія господарського процесу.

Під час розкриття теми необхідно з'ясувати коло органів та посадових осіб, які зобов'язані виконувати рішення, ухвали, постанови господарського суду, та їх відповідальність за ухилення від виконання судових рішень. При цьому необхідно звернутися до Законів України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження".

Розглядаючи роль державних виконавців у виконанні рішення, потрібно з'ясувати їх права та обов'язки, коло учасників виконавчого провадження, заходи примусового виконання, підстави для відкриття виконавчого провадження, його відкладення, зупинення, відстрочки або розстрочки чи зупинення.

Крім того, окремо варто зупинитися на визначенні правового статусу наказу господарського суду, порядку його надіслання для виконання, його змісту та строку, відведеного для пред'явлення до виконання.

Суттєвим моментом процедури є те, що рішення, ухвали, постанови господарського суду підлягають виконанню після набрання законної сили, але, разом з тим, законодавець передбачив можливість надання відстрочки та розстрочки їх виконання.

 

План.

1. 1.                     Загальні положеня виконавчого провадження: учасники виконавчого провадження.
2. 2.                     Підстави та порядок відкриття виконавчого проваження. Наказ господарського суду і пред’явлення  його для виконання.  Видача дубліката наказу.
3. 3.                     Відстрочка або розстрочка виконання рішення, зміна способу та порядку  виконання рішення, ухвали, постанови. Зупинення виконання судового рішення.
4. 4.                     Поворот виконання рішення, постанови.

 

 

Нормативні акти та література

1. Господарський процесуальний кодекс України.
2. Закон України "Про державну виконавчу службу" від 24 березня 1998 р.
3. Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р.
4. Про практику застосування ст. 119 Господарського процесуального кодексу України. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 19 березня 1993 р. зі змінами від 18 листопада 1997 р.
5. Кройтор В.А. Фролов М.М. Ясинок М.М. Виконавче провадження: Навчальний посібник. Вид. 2-е, дороб. і доп. / за ред. канд. юрид. наук, доцента Кройтора В.А. – Харків: Еспада, 2005. – 232 с.
6. Беликов О. Общие вопросы обращения взыскания // Юридическая практика. - № 43. – 24.10.2006.
7. Беляневич В. Новеллы хозяйственного процесса // Юридическая практика. - № 31. – 01.08.2006.
8. Таращук Е. Как надо исполнять судебные решения // Юридическая практика. - № 10. – 07.03.2006.
9. Последствия отказа от получения постановления об открытии исполнительного производства // Юридическая практика. - № 10. – 07.03.2006.
10. Фурса С.Я. Щербак С.В. Законодавство України про виконавче провадження: Науково-практичний коментар. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2004. – 976 с.

 

 

 

Тема 19. Вирішеннягосподарськихспорівтретейськими судами

 

При написанні курсової роботи за цією темою, перш за все необхідно з'ясувати законодавче врегулювання розгляду справ третейськими судами, види третейських судів, вивчити порядок подання заяви до третейського суду, вимоги до її форми та змісту, склад третейського суду та процедуру призначення суддів третейського суду, принципи. Розглядаючи види третейських судів, окрему увагу необхідно приділити діяльності Міжнародного комерційного арбітражу.

Крім того, необхідно засвоїти порядок розгляду господарських спорів третейськими судами та винесення ними рішень, вимоги до форми рішення третейського суду. Вивчаючи порядок розгляду справ, треба також звернути увагу на можливість оскарження рішення третейського суду та порядок його виконання.

 

План.

1. Поняття та види третейських судів.
2. Порядок розгляду господарських спорів третейськими судами.
3. Порядок оскарження та виконання рішень третейських судів.

 

Нормативні акти та література

1. Закон України «Про третейські суди» від 11.05.2004 № 1701-IV.

2. Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

3. Положення про міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України.

4. Положення про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України.

5. Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1997.

6. Рекомендації Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України «Про третейські суди» від 11.05.2004 № 1701-IV» від 24.12.1999 .

7. Пустовой М. «Альтернативное» судопроизводство // Юридическая практика. – № 46. – 14.11.2006.

8. Храменкова Т., Федорцы И. В «третейском» споре рождается истина // Юридическая практика. – № 31. – 01.08.2006.

9. Закон Украъни «Про третейські суди»: Науково-практичний коментар. К.: Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», 2005. – 200 с.

 

Тема 20. Провадженняусправахзаучастюіноземних осіб

 

При написанні курсової роботи за цією темою, необхідно з'ясувати коло судових органів держав СНД, уповноважених розглядати спори, пов'язані з господарською діяльністю, і надати їм загальну характеристику.

Крім того, слід визначити компетенцію судових органів держав СНД під час вирішення спорів, пов'язаних із господарською діяльністю, їх повноваження та порядок провадження у справах.

Особливу увагу слід приділити питанням визнання та виконання рішень іноземних судових органів, які вирішують господарські спори, особливостям правового статусу Економічного суду Співдружності Не­залежних Держав, його компетенції, порядку призначення суддів, розгля­ду справ та прийняття рішення.

 

 

Нормативні акти та література

 

1. Соглашение о статусе Экономического Суда Содружества Неза-висимьіх Государств от 6 июля 1992 г.

2. Конвенция о признаний и приведений в исполнение иностранных арбитражньых решений от 10 июня 1958 г.

3. Соглашение о порядке разрешения споров, связанных с осущест-влением хозяйственной деятельности от 20 марта 1992 г.

4. Европейская Конвенция о внешнеторговом арбитраже от 21 апреля 1961 г.

5. Конвенция по вопросам гражданского процесса от 1 марта 1954 г.

6. Положення про третейський суд для вирішення господарських спорів між об'єднаннями, підприємствами, організаціями та установами, затверджене постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від ЗО грудня 1975 року № 121 (з наступними змінами та доповненнями).

7. Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ за участю іно­земних суб'єктів господарської діяльності. Роз'яснення Вищого господарського суду України від 12 травня 1995 р. із змінами станом на 21 вересня 1993 року з наступними змінами.