Гроші та кредит 21.02.2014 07:26

Найменування тем		Години
		Лекцій	Практ.	Індивідуальна робота	Самостійна робота
МОДУЛЬ 1. Загальна теорія грошей і шляхи формування стимулюючої грошової системи в Україні
Тема 1	Економічна суть та функції грошей	4	2	1	2
Тема 2	Грошовий оборот і грошова маса	4	2	1	2
Тема 3	Структура та функції грошового ринку	2	1	1	2
Тема 4	Грошові системи, їх типи та складові елементи	2	1	1	2
Тема 5	Інфляція та грошові реформи	4	2	1	2
Тема 6	Валютний ринок і валютні системи	2	1		3
Тема 7	Кількісна теорія грошей та сучасний монетаризм	4	1		3
МОДУЛЬ 2. Система сучасного кредиту і кредитних грошей
Тема 8	Кредит у ринковій економіці	2	2	1	3
Тема 9	Фінансові посередники грошового ринку	4	1	1	3
Тема 10	Центральні банки, призначення, статус та основи організації	2	1	1	3
Тема 11	Комерційні банки	2	1	1	3
Тема 12	Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною	2	1		3
Всього		34	16	9	31

Навчально-тематичний план для студентів денної форми навчання спеціальність «Менеджмент»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчально-тематичний план для студентів заочної форми навчання спеціальність «Менеджмент»

Найменування тем		Години
		Лекцій	Практ.		Самостійна робота
МОДУЛЬ 1. Загальна теорія грошей і шляхи формування стимулюючої грошової системи в Україні
Тема 1	Економічна суть та функції грошей	1		1	7
Тема 2	Грошовий оборот і грошова маса	1		1	7
Тема 3	Структура та функції грошового ринку	1			7
Тема 4	Грошові системи, їх типи та складові елементи	1			7
Тема 5	Інфляція та грошові реформи	1		1	7
Тема 6	Валютний ринок і валютні системи				7
МОДУЛЬ 2. Система сучасного кредиту і кредитних грошей
Тема 7	Кількісна теорія грошей та сучасний монетаризм				6
Тема 8	Кредит у ринковій економіці	1		1	6
Тема 9	Фінансові посередники грошового ринку	1			6
Тема 10	Центральні банки, призначення, статус та основи організації				6
Тема 11	Комерційні банки				6
Тема 12	Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною	1			6
Всього		8		4	78

 

 

Зміст дисципліни

 

Тема 1. Економічна суть і функції грошей

 

Предмет і завдання курсу “Гроші та кредит”. Місце курсу в загальноекономічній підготовці економістів. Фундаментальні проблеми теорії грошей у працях А.Сміта, Д.Рікардо, У.Джевонса, Л.Вальраса, А.Маршала, М.Фрідмена.

Раціоналістична та еволюційна концепції походження грошей. Виникнення обміну і поява грошей як об’єктивний наслідок розвитку товарного виробництва. Роль держави у створенні грошей.

Гроші як форма прояву суспільних відносин, загальний еквівалент і абсолютно ліквідний актив. Гроші як особливий товар, їх мінова й  споживча вартість. Гроші як гроші й гроші як капітал. Специфіка прояву суті грошей у різних економічний системах. Взаємозв’язок грошей з системою товарно-грошових і економічних категорій.

Функції грошей у національному обороті, у сферах скарбничих нагромаджень і міжнародному товарно-грошовому обороті. Поняття функцій грошей, їх взаємозв’язок та еволюція. Міра вартості, її суть і взаємозв’язок з ціною товару, масштаб цін. Функція грошей як засобу обігу, реальність і кількісна їх визначеність. Функція засобу платежу, її еволюція і сфери використання. Функція засобу нагромадження, її суть і сфери використання. Світові гроші. Еволюція золота як світових грошей і передумови використання національних та колективних валют.

Література: основна 25,27,28,29,32,33

 

 

Тема 2. Грошовий оборот і грошова маса

 

Поняття грошового обороту. Загальна схема грошового обороту. Грошові платежі як складові елементи грошового обороту. Основні суб’єкти і ринки грошового обороту. Особливості прояву попиту, пропозиції і ціни на грошовому ринку. Ринок грошей і ринок капіталів. Національний доход і національний продукт - визначальні параметри грошового обороту.

Грошова маса. Її агрегати та фактори, що визначають її зміни. Базові гроші. Швидкість обігу грошей: поняття, фактори, що визначають швидкість обігу, вплив її на масу і сталість купівельної сили грошей.

Закон кількості грошей в обігу, його суть, вимоги й наслідки їх порушення. Рівняння обміну І.Фішера та формула закону кількості грошей К.Маркса. проблеми монетизації і вторинної емісії грошей. Грошовий мультиплікатор.

Готівковий і безготівковий грошовий обіг, їх принципи організації і особливості застосування. Закони золотовалютного регулювання обігу грошей. Закономірності обігу знаків вартості. Роль державного і банківського регулювання грошово-кредитної системи.

Економічні, соціально-політичні й фінансові мотиви та методи стабілізації валют. Механізм стабілізації валют на основі методів нуліфікації, ревалоризації та реставрації валют та проведення політики девальвації.

Література: основна 25,27,28,29,32,33

 

Тема 3. Структура та функції грошового ринку

 

Суть грошового ринку. Гроші як об’єкт купівлі-продажу. Особливості прояву на грошовому ринку основних ринкових ознак –попиту, пропозиції, ціни.

Інституційна модель грошового ринку. Канали прямого і опосередкованого фінансування. Суб’єкти грошового ринку. Банки і небанківські фінансово-кредитні структури як суб’єкти грошового ринку.

Економічна структура грошового ринку. Ринок грошей і ринок капіталів. Ринок цінних паперів та валютний ринок як складові грошового ринку.

Попит на гроші. Суть та форми прояву попиту на гроші. Фактори, що визначають зміну попиту на гроші. Рівновага на грошовому ринку та процент. Фактори, що визначають рівновагу грошового ринку.

Література: основна 25,27,28,29,32,33,; додаткова;36,39,52

 

Тема 4. Грошові системи, їх типи та складові елементи

 

Економічна суть грошової системи, її призначення та місце в економічній системі. Основоположні елементи грошових систем. Основні типи грошових систем, їх еволюційний розвиток. Грошові системи ринкового і неринкового характеру, відкритого і закритого типу. Грошові системи біметалевого та монометалевого обігу та механізм їхнього саморегулювання. Особливості функціонування паперово-кредитної системи грошей.

Процес формування і вдосконалення грошової системи України. Особливості впровадження національної валюти України: застосування тимчасової валюти, паралельного обігу купоно-карбованців і рубля, етап стабілізації тимчасової валюти. Емісія постійно діючої національної грошової одиниці - гривні.

Державне регулювання грошової сфери. Національний банк України як орган державного регулювання досягнення стратегічних, проміжних і технічних завдань. Методи регулювання - методи прямого впливу і методи опосередкованого впливу та інструменти їх реалізації.

Фіскально-бюджетна і грошово-кредитна політика в системі державного регулювання ринкової економіки. “Сеньйораж” і монетизація бюджетного дефіциту. Сучасні засоби платежу: банкноти, розмінна монета, депозитні гроші, векселі, чеки.

Література: основна 25,27,28,29,32,33

 

Тема 5. Інфляція та грошові реформи

 

 Соціально-економічна суть, причини, форми прояву і наслідки інфляції. Механізм дії повзучої, галопуючої і гіперінфляції на виробництво, зайнятість, життєвий рівень населення та грошову систему. Пофакторний аналіз інфляційного процесу. Інфляція у системі державного регулювання грошової сфери. Особливості інфляційного процесу в Україні.

Провідні напрями формування антиінфляційного механізму на початковій і розбурханій стадіях зростання інфляційного процесу. Кейнсіанський і монетаристський досвід обмеження інфляції в країнах з розвиненою ринковою економікою.

Особливості функцій грошей за умов інфляції в Україні. Становлення механізму антиінфляційної стабілізації в Україні на основі моделей вітчизняного і закордонного напрацювання.

Грошові реформи, їх суть і класифікація видів. Грошові реформи для створення  чи радикального вдосконалення грошових систем. Грошові реформи формального і конфіскаційного типів. Механізм проведення грошових реформ для внесення часткових змін і реформування окремих елементів грошових систем. Грошові реформи впровадження спеціальних стабілізаційних заходів зміцнення грошової одиниці.

Методи проведення грошових реформ. Економічні переваги методу блокування банківських рахунків. Складові елементи впровадження методу списання готівки і коштів населення і заміни їх новою грошовою одиницею. Сучасні види комбінування методів і важелів вдосконалення грошових систем.

Вітчизняний і міжнародний досвід проведення успішних грошових реформ. Теорії грошових реформ паралельного обігу валют.

Особливості проведення грошової реформи в Україні.

Література: основна 25,27,28,29,32,33;

               

Тема 6. Валютний ринок і валютні системи

 

Поняття валюти. Призначення та сфери використання валюти. Валюта як грошова одиниця, грошовий знак і міжнародна розрахункова одиниця. Види валюти: національна, іноземна, колективна. Види валютних відносин і валютних систем.

Валютний курс, основи його формування і види. Конвертованість валют. Поняття, значення та механізм забезпечення конвертованості валют. Критерії повної конвертованості і повної неконвертованості. Внутрішня і зовнішня конвертованість валют. Конвертованість валют у системі золотовалютного стандарту і паперово-кредитної національної валюти.

Закономірності і практичні аспекти формування конвертованості гривні та її взаємодії з регіональними та міжнародними валютно-фінансовими органами і їхніми валютами.

Валютний ринок: суть, та основи функціонування. Об’єкти та суб’єкти валютного ринку та фактори, що впливають на його кон’юнктуру. Біржова та позабіржова торгівля валютою.

Валютне регулювання: поняття, структура, призначення. Механізм регулювання валютного курсу: девальвація, ревальвація, валютна інтервенція і впровадження обмежень. Регламентація статусу валюти та порядок здійснення операцій з нею (правила купівлі-продажу, ввозу-вивозу, використання валютної виручки, здійснення валютних платежів, нагромадження золотовалютних запасів, тощо). Платіжний баланс у механізмі валютного регулювання. Золотовалютні запаси в системі валютного регулювання.

Валютні системи: поняття, структура, призначення. Види валютних систем: національні, регіональні, світові. Розвиток валютної системи України. Європейська валютна система. Еволюція світової валютної системи. Роль МВФ у функціонуванні сучасної світової валютної системи. Проблеми формування валютної системи країн СНД.

Література:основна25,27,28,29,32,33;

 

Тема 7. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

 

Основоположні засади металістичної і номіналістичної теорії грошей. Державно-номіналістична концепція Г.Кнапа і Дж.Кейнса.

Класична кількісна теорія грошей, її суть і причини виникнення. Ш.Монтеск’є, Д.Юм, Д.Рікардо про сукупну масу товарів, що протистоять сукупній масі грошей. Неокласичний варіант, “трансакційний варіант” І.Фішера і “кембріджський варіант” кількісної теорії. Вклад Д.Кейнса у вдосконалення теорії і практики застосування кількісної теорії грошей та розбудову кредитно-грошового механізму державного регулювання економіки.

Сучасний монетаризм як альтернативний напрям кількісної теорії грошей. Особливості монетаристських уявлень про роль держави у формуванні кількості грошей, грошових знаків, індексів цін, національного доходу та в регулюванні економіки. Внесок М.Фрідмена в розробку монетаристської грошово-кредитної політики.

Зближення позицій монетаристів і неокейнсіанців у процесі формування сучасної грошово-кредитної політики. Кейнсіансько-неокласичний синтез.

Грошово-кредитна політика України в перехідний період становлення ринкової економіки.

Література: основна 25,27,28,29,32,33; додаткова 36,18,19,

 

Тема 8. Кредит у ринковій економіці  

 

Необхідність і суть кредитних відносин. Два методи перерозподілу коштів у процесі відтворення, їхні відмінності та сфери застосування.

Економічна суть кредиту як форм руху вартості. Принципи і функції кредиту. Позичковий капітал і кредит. Зв’язок кредиту з іншими економічними категоріями. Об’єкти і суб’єкти кредитних відносин.

Еволюція кредиту в процесі розвитку суспільного виробництва. Умови кредитування. Кредитний ринок. Основні ознаки і складові елементи кредитної системи. Форми і види кредиту, їх переваги і недоліки. Сучасний банківський кредит як переважаючий вид кредиту.

Економічні межі кредиту, їх суть, причини виникнення й наслідки їх ігнорування. Кредитні відносини та інфляція.

Процент за кредит. Суть проценту, його види, економічні межі руху та фактори зміни ставки проценту. Процент в умовах інфляції.

Наукові теорії кредиту. Натуралістична концепція кредиту у працях А.Сміта, Д.Рікардо та її розвиток прихильниками історичної школи економістів Німеччини та Австрії, французьких економістів Ж.-Б.Сея і Ф.Бастіа, американського вченого Д.Мак-Куллоха. Капіталотворча ідея кредиту у працях Дж.Ло, Г.Маклеода, Й.Шумпетера, А.Гана, Дж.Кейнса, Р.Хоутрі та ін.

Література: основна 25,27,28,29,32,33;

 

Тема 9. Фінансові посередники грошового ринку

 

Спеціалізовані кредитно-фінансові установи, їх суть, відмінності від банків, економічне призначення, види і функції. Причини зародження та їх зростаюча роль в ринковій економіці. Соціальна спрямованість активних і пасивних операцій небанківських фінансово-кредитних установ. Механізм надання спеціалізованих послуг юридичним і фізичним особам на довготривалій основі та усунення монопольного становища банків на ринку позичкових капіталів.

Конкурентний механізм функціонування спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів як третьої складової ланки кредитної системи. Спеціалізовані фонди кредитно-фінансових інститутів, їх утворення і механізм ефективного використання.

Провідні види спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, їх характеристика, сфери діяльності та особливості операційних механізмів. Функції страхових компаній у підтриманні стабільності відтворювальних процесів на макро- та мікроекономічному рівні. Механізм акумулювання і розміщення коштів пенсійних фондів. Посередницькі функції інвестиційних фондів у піднесенні ефективності ринкової економіки. Соціальні й економічні функції фінансових компаній у кредитуванні продажу споживацьких товарів. Кредитні спілки та проблеми розвитку їх діяльності в Україні. Механізм ломбардної форми кредиту. Позичково-заощаджувальні асоціації в системі кредитування будівництва житла та інших споживацьких потреб. Зростання ролі діяльності доброчинних фондів у фінансуванні потреб освіти, науково-дослідних центрів, церковних і громадських організацій.

Механізм взаємодії інститутів кредитної системи України. Проблеми розвитку небанківських кредитно-фінансових установ в Україні.

Література: основна: 25,27,28,29,32,33; додаткова 29,24,

 

Тема 10. Центральні банки, призначення, статуту та основи організації

 

Призначення центрального банку. Роль центрального банку у формуванні пропозиції грошей та їх ціни. Об’єктивність виникнення емісійних банків та створення центральних банків. Співробітництво центральних банків світу та створення наднаціонального центрального банку.

Особливість статусу центрального банку. Незалежність центрального банку від органів державної влади та чинники, що визначають його незалежність. Структура НБУ та керівні органи. Функції та операції НБУ.

Грошово-кредитна політика, її суть та цілі. Завдання соціально-економічна сутність та цілі грошово-кредитної політики. Місце і роль монетарної політики у загально у загальнодержавній економічній політиці. Грошово-кредитна політика НБУ.

Організація грошового обігу НБУ. Роль центрального банку в емісії грошей. Регулювання грошового обігу НБУ. Регламентація готівково-грошового обігу в народному господарстві. Регламентація НБУ емісійно-касової роботи в банківських установах.

Кредитні відносини НБУ з банківськими установами. Проведення НБУ операцій купівлі-продажу державних цінних паперів. Рефінансування комерційних банків.

Інструменти реалізації грошово-кредитної політики НБУ. Застосування резервних вимог до комерційних банків. Процентна політика грошово-кредитного регулювання. Операції на відкритому ринку як інструмент монетарного регулювання. Валютна політика НБУ. Політика курсоутворення в Україні. Вплив грошово-кредитного регулювання на макроекономіку.

Література: основна: 25,27,28,29,32,3; додаткова;2,8

Тема 11. Комерційні банки

Поняття комерційного банку, призначення, класифікація та види комерційних банків.

Походження та розвиток комерційних банків. Еволюція банків від приватних кредиторів до багатофункціональних посередників на грошовому ринку. Банки в умовах капіталізму. Роль банків у сучасних ринкових економіках.

Основи організації та специфіка діяльності комерційних банків. Порядок створення банку, його реєстрація та ліцензування діяльності. Організаційні структури та функціональні особливості окремих видів банків.

Пасивні операції комерційних банків. Формування власного капіталу банку. Залучення і запозичення коштів.

Активні операції комерційних банків. Кредитні операції. Інвестиційні операції.

Банківські послуги. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів. Інші види банківських послуг.

Стабільність банків і механізм її забезпечення. Поняття банківської стабільності та її значення. Показники стабільності та економічні нормативи, що її забезпечують. Страхування банківських депозитів. Створення резервів для покриття ризиків. Ліквідність банків.

Особливості становлення і розвитку комерційних банків в Україні.

Література: основна: 5,12,13,16,20,21;

 

Тема 12. Міжнароднародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною

 

Міжнародний валютний фонд його діяльність в Україні. Світовий банк. Його завдання та структура. Діяльність в Україні. Регіональні міжнародні кредитно-фінансові інституції. Європейський банк реконструкції та розвитку. Його завдання та структура. Його діяльність в Україні. Банк міжнародних розрахунків. Світові аудиторські компанії, їх діяльність в Україні.

Література: основна 25,27,28,29,32,33; додаткова;18,31,19

Плани лекцій

 

 

Тема 1. Економічна суть і функції грошей

 

План лекції 1

1. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
2. Концепції грошей.
3. Види грошей та їх розвиток.
4. Функції грошей.

План лекції 2

1. Якісні властивості грошей.
2. Вартість грошей.
3. Роль грошей у розвитку економіки.

Література: основна 25,27,28,29,32,33; додаткова;15,18,29

 

 

Тема 2. Грошовий оборот і грошова маса

 

План лекції 3

1. Суть і структура грошового обороту, його економічна основа, основні суб’єкти та ринки, які він обслуговує.
2. Характеристика грошового обігу як складової частини грошового обороту.
3. Грошова маса, її агрегати і механізм дії.

 

План лекції 4

1. Економічна суть і функції готівкового і безготівкового обігу грошей.
2. Закономірності сучасного паперово-кредитного обігу грошей.
3. Економічні, соціально-політичні і фінансові мотиви та методи стабілізації грошей.

Література: основна 25,27,28,29,32,33; додаткова;18

 

 

Тема 3. Структура та функції грошового ринку

 

План лекції 5

1. Сутність та особливості функціонування грошового ринку
2. Модель та структура грошового ринку
3. Попит на гроші. Пропозиція грошей
4. Рівновага на грошовому ринку та процент
5. Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку

 Література: основна 25,27,28,29,32,33; додаткова;36,39,73,52

Тема 4. Грошові системи, їх типи та складові елементи

 

План лекції 6

            1.Суть грошової системи, її призначення та місце в економічній системі країни.

            2.Основні типи грошових систем та їх еволюція.

            3.Механізм функціонування грошових систем монометалізму та біметалізму.

            4.Паперово-кредитні системи грошей, їх суть і закони функціонування.

     5.Види дійсних грошей і знаків вартості, їх суть і механізм обігу.

     6.Створення і розвиток грошової системи в Україні.

Література: основна 25,27,28,29,32,33; додаткова 39,19,36

 

Тема 5. Інфляція та грошові реформи

 

План лекції 7

1. Сутність інфляції та форми її прояву.
2. Види інфляції та її класифікація.
3. Вимірювання інфляції.
4. Соціально-економічні наслідки інфляції.

План лекції 8

1. Антиінфляційна політика України.
2. Сутність та види грошових реформ.
3. Механізм проведення грошових реформ.

4.  Особливості проведення грошових реформ в Україні.

Література: основна 25,27,28,29,32,33

 

Тема 6. Валютний ринок і валютні системи

 

План лекції 9

1. Сутність валюти та валютних відносин. Конвертованість валюти.
2. Валютний ринок. Види операцій на валютному ринку
3. Валютний курс. Регулювання валютних курсів. Політика курсоутворення в Україні.
4. Валютні системи та валютна політика.
5. Платіжний баланс. Валютні резерви та методи управління ними.
6. Світова та міжнародна валютні системи.

Література:основна25,27,28,29,32,33,; додаткова;22,24,38,62,75,47,45

 

 

 

 

 

 

Тема 7. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

 

План лекції 10

 

1. Абстрактна теорія грошей
2. Монетаристські теорії
3. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей.

План лекції 11

1. Дж. М. Кейнса та кількісна теорії грошей.
2. Сучасний монетаризм.
3. Сучасний кейнсіансько - неокласичний синтез у теорії грошей.
4. Грошово-кредитна політика України у світлі монетаристської теорії.

Література: основна25,27,28,29,32,33; додаткова;36,18,19

 

 

Тема 8. Кредит у ринковій економіці

 

План лекції 12

1. Загальні передумови та економічні чинники, що обумовлюють необхідність кредиту
2. Теорії кредиту та його функції.
3. Характеристика основних форм кредиту.
4. Основи організації банківського кредитування.
5. Відсоткова ставка та фактори її диференціації.
6. Розвиток кредитних відносин в Україні в сучасних умовах.

Література: основна 25,27,28,29,32,33; додаткова:55,42,49,51,59

 

Тема 9. Фінансові посередники грошового ринку

 

План лекції 13

1. Сутність, призначення та види фінансового посередництва.
2. Загальна характеристика та особливості діяльності окремих спеціалізованих кредитно-фінансових установ.
3. Призначення та діяльність страхових компаній на кредитному ринку;
4. Завдання та діяльність Пенсійних фондів;
5. Інвестиційні фонди;

План лекції 14

1. Лізингові компанії. Механізм функціонування та діяльність в економіці;
2. Фінансові компанії;
3. Кредитні спілки
4. Необхідність існування та діяльність ломбардів у фінансово-кредитному механізмі.

Література: основна 25,27,28,29,32,33; додаткова;2,8,60,59,54,55,43

Тема 10. Центральні банки, призначення,

 статус та основи організації

 

План лекції 15

1. Центральний банк у системі грошово-кредитного регулювання економіки.
2. Становлення, структура та функції Національного банку України.
3. Грошово-кредитна політика, її суть та цілі.
4. Організація грошового обігу НБУ.
5. Інструменти реалізації грошово-кредитної політики НБУ.

Література: основна: 25,27,28,29,32,33,; додаткова;2,8,60,70,43

 

Тема 11. Комерційні банки

 

План лекції 16

1. Сутність комерційного банку, походження та розвиток в Україні.
2. Види комерційних банків, специфіка діяльності: банківські операції та послуги.
3. Пасивні операції комерційних банків, їх види та зміст.
4. Активні операції комерційних банків, їх види та зміст.
5. Розрахунково-касове обслуговування банками юридичних та фізичних осіб.
6. Стабільність комерційного банку, його ліквідність, механізм забезпечення.

Література: основна: 5,12,13,16,20,21;

 

 

Тема 12. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною

 

План лекції 17

1. Міжнародний кредит та кредитування зовнішньої торгівлі.
2. Мета створення, завдання та діяльність Міжнародного валютного фонду. Форми співпраці в Україні.
3.  Мета створення, цілі, форми діяльності групи Світового банку. Його місце в економіці України.
4. Регіональні міжнародні кредитно-фінансові інституції
5. Європейський банк реконструкції та розвитку
6. Банк міжнародних розрахунків.

 

Література: основна: 25,27,28,29,32,33; додаткова:40,46,23.

 

 

                                                

Плани семінарських занять

 

План семінарського заняття 1

 

Тема 1. Економічна суть і функції грошей

 

1. Раціоналістична та еволюційна концепції походження грошей.
2. Економічна суть грошей:

а) гроші як загальний еквівалент і абсолютно ліквідний актив;

б) гроші як гроші і як капітал;

3.Форми грошей та їх історична еволюція;

4.Функції грошей:

а) гроші як міра вартості. Ціна - грошовий вираз вартості товарів;

б) функція грошей як засобу обігу, її суть і сфери використання;

в) функція засобу платежу та вплив на неї кількості грошей в обігу;

г) функція засобу нагромадження, її суть і сфери використання та вплив часу на неї;

д) світові гроші. Взаємозв’язок функцій та вплив на них зміни вартості грошей.

 

Література: основна 25,27,28,29,32,33,; додаткова;15,18,29

 

Термінологічний словник

Бартер — обмін одного товару на інший без допомоги грошей.

Білонна монета — розмінна монета з дрібною вартістю, яка карбується не з дорогоцінного металу.

Готівкові гроші — виготовлені з паперу або іншого малоцінного металу знаки вартості.

Гроші — спеціфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар і є загальним еквівалентом.

Депозитні гроші — неповноцінні знаки вартості, які не мають речового виразу й існують лише у вигляді певних сум на рахунках у банках.

Електронні гроші — різновид депозитних грошей, які означають, що переказування грошових сум за рахунками в банках здійснюється автоматично з допомогою ЕОМ за безпосереднім розпорядженням власників поточних рахунків.

Засіб нагромадження — функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі.

Засіб обігу — функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

Засіб платежу — функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних стосунків.

Кредитна картка — іменний грошовий документ, що видається бан­ком власникові поточного рахунка і дає йому можливість оплатити через ЕОМ свої покупки і погасити борги переказом грошей за рахунком без використання готівки.

Кредитні гроші — неповноцінні знаки вартості, які виникають і функціонують у обігу на основі кредитних стосунків.

Міра вартості — функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.

Монета — установленої форми зливки металу, вагу і пробу яких засвідчує своїм штемпелем держава.

Паперові гроші — нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою (казначейством) для покриття своїх витрат і наділяються нею примусовим курсом (визначаються обов’язковими до прий­мання в усі види платежів).

Світові гроші — функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті.

Функція грошей — «робота» грошей щодо обслуговування руху вартості товарів.

Повноцінні гроші — гроші, вартість яких визначається вартістю матеріалу, з якого вони виготовлені.

Неповноцінні гроші — гроші (знаки вартості), які виготовлені не з дорогоцінного металу (гроші, в яких номінальна вартість перевищує реальну).

Вексель — це письмове боргове зобов’язання, яке дає його власнику (векселедержателю) незаперечне право вимагати від боржника (векселедавця акцептанта) вказану в ньому суму платежу після закінчення встановленого строку.

Банкнота — є простим векселем емісійного банку.

Чек — письмовий наказ банку власника поточного рахунка про виплату певній особі вказаної в ньому суми грошей.

Масштаб цін — вагова кількість дорогоцінного металу, прийнятого за грошову одиницю.

Ціна — це грошовий вираз вартості.

Грошова одиниця — установлений у законодавчому порядку грошовий знак, який служить для вимірювання та відбиття цін усіх товарів.

Купівельна спроможність — кількість товарів та послуг, які можна придбати за грошову одиницю.

Демонетизація золота — процес витіснення золота і срібла з обігу; втрата золотом грошової функції.

Загальний еквівалент — товар, на який можна обміняти будь-який товар.

Споживна вартість — здатність грошей задовольнити будь-які людські потреби внаслідок використання їх як загального засобу обміну.

Мінова вартість — певне кількісне співвідношення, в якому один товар обмінюється на інші.

Запитання для самоконтролю

1. Перелічіть властивості грошей.

2. Які існують особливості грошей як загального еквівалента?

3. Поясніть механізм виникнення грошей унаслідок розвитку товар­ного обміну.

4. Як суперечності товару й уречевленої в ньому праці вирішуються з допомогою грошей у товарному господарстві?

5. У чому полягає специфіка споживної і мінової вартості грошей?

6. Назвіть відмінності грошей як грошей від грошей як капіталу.

7. Які функції виконують світові гроші?

8. Назвіть причини демонетизації золота.

9. Чим функція грошей як засобу платежу відрізняється від функції грошей як засобу обігу?

10.Чим паперові гроші відрізняються від кредитних?

11.Чим повноцінні гроші відрізняються від неповноцінних?

12.Чим характеризується сутність грошей та які її особливості?

13.Визначіть сферу використання грошей у функції засобу обігу та її значення.

14.Розкрийте роль грошей у розвитку та підвищенні ефективності виробництва.

15.Які існують особливості грошей у зовнішньоекономічному обороті?

16.У чому полягає закон Коперніка-Грешема?

17.Що таке електронні гроші, чим вони відрізняються від готівкових і від депозитних грошей?

 

Теми рефератів

1. Необхідність та сутність грошей.
2. Форми грошей та їх еволюція.
3. Вартість грошей.
4. Функція грошей як міри вартості.
5. Функція грошей як засобу обігу. Особливості обігу електронних грошей.
6. Функція грошей як засобу нагромадження.
7. Функція грошей як світових грошей.
8. Характеристика якісних властивостей грошей.
9. Роль грошей у перехідний період до ринкової економіки в Україні.

10. Сталість грошей як основна їх якісна властивість.

11. Причини та наслідки демонетизації золота.

12. Масштаб цін в умовах золотого стандарту та демонетизації золота.

13. Функція грошей як засобу платежу та її прояви в сучасній українській економіці.

14. Функція грошей як засобу обігу та її дія в умовах адміністративно-командної та ринкової економіки.

15. Роль грошей у ринковій економіці.

16. Підвищення ролі грошей в економіці України в перехідний період.

 

 

План семінарського заняття 2

 

Тема 2. Грошовий оборот і грошова маса

 

1. Суть і структура грошового обороту, його економічна основа, основні суб’єкти та ринки, які він обслуговує.
2. Характеристика грошового обігу як складової частини грошового обороту.
3. Грошова маса, її агрегати і механізм дії:

а) поняття грошових агрегатів та їх побудови;

б) формування прогресивної структури грошової маси в Україні.

1. Економічна суть і функції готівкового і безготівкового обігу грошей:

а) головні сфери і принципи застосування готівкового обігу;

б) переваги безготівкового способу розрахунків;

в) механізм взаємодії безготівкового і готівкового обігу грошей.

1. Закономірності сучасного паперово-кредитного обігу грошей:

а) історія виникнення і закони обігу паперових грошей;

б) види і механізм функціонування кредитних грошей.

1. Економічні, соціально-політичні і фінансові мотиви та методи стабілізації грошей.

Література: основна 25,27,28,29,32,33; додаткова;18

Термінологічний словник

Грошовий агрегат — показник грошової маси, в якому зібрана певна її частина, наприклад, М0 — маса готівкових грошей в обігу.

Грошовий мультиплікатор — коефіцієнт, який відображає співвідношення між первинною емісією грошей і кінцевим збільшенням грошової маси в результаті цієї емісії.

Грошовий оборот — сукупність переміщень грошових коштів між економічними суб’єктами в процесі обміну щодо погашення грошових зобов’язань.

Грошові потоки — частини грошового обороту, що відображають певні платежі (наприклад, за товари, послуги, працю) формуванням та використанням фінансових ресурсів держави тощо.

Маса грошей — сукупність грошових коштів у будь-якій їх формі, яка є в розпорядженні економічних суб’єктів у даний момент.

Грошова база — це запаси всієї готівки, яка перебуває в обороті поза банківською системою та в касах банків, а також сума резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку.

Швидкість обігу грошей — показник, що характеризує частоту, з якою кожна одиниця наявних в обороті грошей використовується в середньому для реалізації товарів і послуг за певний період.

Грошово-кредитний мультиплікатор — це процес створення нових банківських депозитів під час кредитування банками клієнтів на основі вільних резервів, що надійшли в банк ззовні.

 

Запитання для самоконтролю

1. 1.  Визначте сутність та основні риси грошового обороту. Які дискусії є в літературі з цього приводу?
2. 2.  Назвіть основні потоки грошей, по яких вони рухаються в процесі обороту. Що таке потоки втрат і потоки ін’єкцій? Чи збігаються обсяги цих двох груп потоків?
3. 3.  Які два потоки в грошовому обороті рівнозначні і повинні балансуватись?
4. 4.  Назвіть вхідні і вихідні потоки у групи суб’єктів «сімейні господарства» і поясніть, як вони балансуються.
5. 5.  Поясніть, чому у відкритій економіці наявність чистого імпорту спричиняє необхідність припливу капіталу, а чистого експорту — відпливу капіталу з країни?
6. 6.  На які три сектори можна розділити грошовий оборот за економічним змістом його потоків?
7. 7.  Який з названих запасів грошей найповніше характеризує обсяг маси грошей в обороті:

— готівка, що перебуває поза банками;

— уся готівка, емітована центральним банком;

— гроші, що перебувають на поточних рахунках у банках;

— гроші, що перебувають у розпорядженні суб’єктів грошового обороту.

1. 8.  Чому існують два підходи до вимірювання маси грошей — через грошову базу і через грошові агрегати?
2. 9.  Чому в різних країнах застосовується свій набір грошових агрегатів і різне наповнення кожного з них?

10. Чи можна вважати нормальними співвідношення грошових агрегатів М0 і М3 в Україні? Якщо ні, то чому і чим таке співвідношення спричинене?

11. Який з українських грошових агрегатів виражає:

— запас найліквідніших грошей;

— запас грошей з усім спектром ліквідності, що фактично склався;

— найвужчі гроші;

— найширші гроші.

12. Чи входить до агрегату М0 запас готівки в касах комерційних банків? Обґрунтуйте свою відповідь.

13. Чи входить до агрегату М3 запас грошей, який зберігають комерційні банки на своїх коррахунках у центральному банку? Обґрунтуйте свою відповідь.

14. Чи є зміна швидкості обігу грошей самостійним фактором впливу на ринкову кон’юнктуру чи це лише механічний наслідок зміни маси грошей, коли при збільшенні маси швидкість зменшується, а при зменшенні — збільшується?

15. Коли можливо абстрагуватися від зміни швидкості обігу грошей при визначенні завдань грошово-кредитної політики, а коли неможливо?

16. Коли зростання швидкості грошей можна розцінювати як позитивне явище, а коли — як негативне?

17. Поясніть, чому при наданні банками позичок виникає грошово-кредитна мультиплікація?

Теми рефератів

1. Грошовий оборот та грошові потоки в Україні.
2. Основні ринки, що взаємозв’язуються грошовим оборотом.
3. Закон кількості грошей, необхідних для обороту.
4. Кількісна характеристика грошової маси. Рівень монетизації ВВП.
5. Стійкість грошей та методи її досягнення.
6. Швидкість обігу грошей та її вимірювання
7. Потоки грошового обороту, їх взаємозв’язок.
8. Балансування грошових потоків у грошовому обороті.
9. Грошовий оборот та його структура.

10. Характеристика сучасних засобів платежу, які обслуговують грошовий оборот.

11. Маса грошей, що обслуговує грошовий оборот.

12. Грошова маса і грошові агрегати. Грошова база.

13. Механізм поповнення грошей в обороті.

14. Ефект грошового мультиплікатора.

План семінарського заняття 3

 

Тема 3. Структура та функції грошового ринку

 

1. Сутність та особливості функціонування грошового ринку
2. Модель та структура грошового ринку
3. Попит на гроші. Пропозиція грошей
4. Рівновага на грошовому ринку та процент
5. Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку

 Література: основна 25,27,28,29,32,33; додаткова;36,39,73,52

 

Термінологічний словник

Банківський процент — процент, установлений як плата за здійснювані банком операції.

Відкрита економіка — економічна система, яка має широкі зв’язки зі світовим ринком

Грошова база (гроші підвищеної сили) — гроші, емітовані центральним банком у вигляді готівки або записів на рахунках, що являють собою зобов’язання центрального банку проти внутрішніх та закордонних активів.

Грошовий оборот — сукупність усіх грошових потоків в економіці за певний період

Грошовий ринок — сукупність грошових інституцій, що спрямовують потоки грошових коштів від власників (продавців) до позичальників (покупців). Об’єктом купівлі-продажу на грошовому ринку слугують короткострокові боргові зобов’язання.

Депозитний процент — ставка процента, який виплачуєтьсяза вкладами населення та юридичних осіб.

Ефект витіснення — зниження обсягів інвестицій у результаті зростання процентної ставки.

Ефект доходу — зміна співвідношення між поточним та майбутнім споживанням як реакція на зміну сукупного доходу, що спричинений зміною процентної ставки.

Ефект заміни — зміна пропорції між поточним та майбутнім споживанням як результат зміни відносної вартості першого і другого.

Ефект Фішера — процентні ставки реагують на зміни інфляції у співвідношенні один до одного.

Заощадження — частина доходів, не використана на поточне споживання й виплату податків

Інвестиції — вкладення коштів у розвиток виробництва, в цінні папери тощо для одержання прибутку.

Інвестиційне оточення — система, що забезпечує акумуляцію та розподіл фінансових ресурсів у сучасній економіці.

Інвестиційні можливості фірм — дохідність інвестицій, що визначає попит. В економічній теорії розглядається як один з основних факторів, що визначає обсяг інвестицій та процентну ставку в економіці.

Індивідуальна пропозиція заощаджень — залежність між процентною ставкою та обсягом заощаджень.

Конкурентний ринок — ринок, на якомужоден з учасників не має змоги впливати на ціну.

Маржа — різниця між ставками позичкового та депозитного процен­та, що являє собою прибуток банку.

Міжбанківський процент — процент за кредитами, що видаються одним комерційним банком іншому.

Мобільність капіталу — ступінь свободи, з якою капітали переміщуються з країни в країну під впливом зміни процентних ставок.

Національний дохід — сукупність усіх доходів сімейних господарств від реалізації своїх ресурсів за певний період.

Національний продукт — сукупність цін усіх товарів і послуг, проданих сімейним господарствам для споживання, а також за державними закупівлями, для приватних інвестицій та для імпорту.

Нейтральність грошей — явище, коли кількість грошей в економіці впливає тільки на рівень цін, не змінюючи процентних ставок, рівня зайнятості та інших реальних показників.

Обліковий процент — процент, установлений як плата за кредити, що надаються центральним банком комерційним банкам.

Опосередковане фінансування — переміщення грошей між суб’єктами ринку через фінансових посередників.

Позичковий процент — ставка процента, що виплачується позичальником банку за користування позичкою.

Попит на гроші — потреба суб’єктів економіки в певній сумі грошових коштів.

Поточна каса — залишок готівки та поточних депозитів, який може в будь-який момент бути спрямований на поточні платежі.

Пропозиція грошей — загальний обсяг монет, паперових грошей, депозитів та інших ліквідних активів у економіці.

Пряме фінансування — переміщення грошей по ринкових каналах безпосередньо від власників до позичальників.

Ринкова пропозиція заощаджень — сумарна пропозиція заощаджень всіх домашніх господарств.

Ринок грошей — сектор грошового ринку, де об’єктом операцій є короткострокові фінансові інструменти (до одного року).

Ринок капіталу — сектор грошового ринку, на якому купуються і продаються середньострокові та довгострокові кошти (більше одного року).

Ставка рівноваги — ставка процента, за якої попит та пропозиція на грошовому ринку досягають рівноваги.

Схильність до заощаджень — вибір населення між поточним та майбутнім споживанням, який визначає пропозицію грошей на ринку.

Фінансовий інструмент — фінансовий актив або цінний папір.

Фінансовий посередник — суб’єкт ринку, метою діяльності яко­го є торгівля фінансовими інструментами.

Чисті інвестиції —обсяг інвестицій за винятком суми амортизації, спрямованої на їх фінансування.

Запитання для самоконтролю

1. 1.  Поясніть, яке місце посідає грошовий ринок у структурі грошового обороту та в чому полягає роль грошового ринку в економіці.
2. 2.  Чим відрізняються операції купівлі-продажу на грошовому і товарному ринках? Що є спільного між грошовим та товарним ринками?
3. 3.  Поясніть, у чому полягає різниця між грошовим ринком, ринком грошей та ринком капіталів.
4. 4.  Які принципові відмінності існують між прямим та опосередкованим фінансуванням на грошовому ринку? Назвіть основні функції фінансових посередників та дайте їм характеристику.
5. 5.  Чи може грошовий ринок створити ефективний механізм трансформації заощаджень в інвестиції? Обґрунтуйте власну думку і дайте характеристику монетаристської та кейнсіанської версій. Яке значення для банківської діяльності в цілому мають висновки М. Фрід­мена та Дж. Кейнса щодо існування ефективної моделі вирівнювання заощаджень та інвестицій?
6. 6.  Поясніть позицію кейнсіанської школи щодо важливості впливу на грошовий попит спекулятивного мотиву, мотиву перестороги та мотиву переважання ліквідності?
7. 7.  Обґрунтуйте, чому знецінення ощадних вкладів населення в період високих темпів інфляції негативно впливає не тільки безпосередньо на вкладників, а й на економіку в цілому.
8. 8.  За яких обставин відбувається відхилення реальної процентної ставки від номінальної та який вплив це має на грошовий
   ринок?
9. 9.  Які основні тенденції сучасної облікової політики НБУ?

10. Побудуйте графік кривої попиту на гроші. Поясніть, як зміниться цей графік, якщо обсяг номінального валового продукту збільшиться (зменшиться)?

11. Побудуйте графік кривої пропозиції грошей за умови, що центральний банк має намір зберігати масу грошей в обороті незмінною.

 

Теми рефератів

 

1. Особливості формування попиту на гроші в Україні.
2. Фінансове посередництво на грошовому ринку України.
3. Канали прямого та опосередкованого фінансування на грошовому ринку України.
4. Проблеми та перспективи розвитку ринку цінних паперів
   в Україні.
5. Дослідження мотивів накопичення грошей монетаристами і кейнсіанцями.
6. Пропозиція грошей і тінізація економіки.
7. Проблеми монетизації економіки України.
8. Механізм балансування попиту і пропозиції на грошовому ринку.

 

 

Тема 4. Грошові системи, їх типи та складові елементи

 

            1.Суть грошової системи, її призначення та місце в економічній системі країни.

            2.Основні типи грошових систем та їх еволюція.

            3.Механізм функціонування грошових систем монометалізму та біметалізму.

            4.Паперово-кредитні системи грошей, їх суть і закони функціонування:

а) державне регулювання грошової сфери;

б) центральний банк, його грошово-кредитна політика та інструменти її реалізації;

в) фіскально-бюджетна політика в системі державного регулювання.

      5.Види дійсних грошей і знаків вартості, їх суть і механізм обігу.

      6.Створення і розвиток грошової системи в Україні.

Література: основна 25,27,28,29,32,33,; додаткова;73,77,39,19,36

 

Термінологічний словник

Грошова система — форма організації грошового обороту в країні, що визначена загальнодержавними законами.

Законні платіжні засоби — грошові знаки, які випущені від імені держави і які держава законодавчо зобов’язала всіх економічних суб’єктів приймати у всі види платежів. Можуть існувати у вигляді бан­ківських білетів та казначейських білетів.

Банківські білети (банкноти) — емітуються центральним банком для кредитування комерційних банків і урядових структур.

Скарбничі (казначейські) білети — емітуються казначейством міністерства фінансів, і їх емісія безпосередньо спрямована на покриття бюджетного дефіциту. Скарбничі білети випускаються виключно в умовах глибокої кризи державних фінансів з метою своєчасного і повного покриття бюджетних витрат у межах затвердженого бюджетного дефіциту.

Біметалізм — грошова система, в якій роль загального еквівалента виконували два метали — золото та срібло; монети з цих металів карбувалися та оберталися на рівних засадах, банкноти розмінювалися на ці два метали.

Монометалізм — грошова система, за якої роль загального еквівалента виконує один метал (золото або срібло); обіг обслуговують монети та банкноти, розмінні на грошовий метал.

Монетарна (або грошово-кредитна політика) — комплекс взаємозв’язаних, скоординованих заходів, які проводить держава через центральний банк у монетарній сфері з метою досягнення певних соціально-економічних цілей.

Рестрикційна грошово-кредитна політика, або політика дорогих грошей — політика, яка спрямована на обмеження обсягу кредитних операцій, підвищення рівня процентних ставок і стримування темпів зростання грошової маси в обороті. Ця політика використовується з метою подолання інфляції, стабілізації грошового обороту, а також для згладжування різких коливань фаз економічного циклу.

Експансіоністська грошово-кредитна політика, або політика дешевих грошей — це політика, яка спрямована на розширення обсягів кредитування, зниження рівня процентних ставок, загальне зростання пропозиції грошей. Дана політика використовується з метою подолання спаду виробництва, пожвавлення інвестиційної активності, збільшення платостпроможного попиту.

Стратегічні цілі монетарної політики — ключові цілі загальноекономічної політики держави, тобто це сприяння економічному зростанню, зростанню зайнятості, стабілізації цін.

Проміжні цілі монетарної політики — пожвавлення чи стримання ринкової кон’юнктури задля досягнення стратегічних цілей.

Тактичні цілі монетарної політики — зміни грошової маси та про-
центної ставки в напрямку, що забезпечує досягнення проміжних цілей.

Операції на відкритому ринку — інструмент монетарної політики, дія якого полягає в змінах обсягів купівлі та продажу цінних паперів центральним банком. У результаті цих операцій відповідно збільшуються чи зменшуються резерви комерційних банків, пропозиція грошей в обороті, що згодом впливає на кон’юнктуру товарних ринків. Продаючи цінні папери, центральний банк (ЦБ) вилучає на відповідну суму банківські резерви, що призведе згодом до зменшення загальної маси грошей в обороті. ЦБ продає цінні папери, коли йому потрібно стабілізувати чи зменшити масу грошей в обігу, стримати зростання платоспроможного попиту, знизити інфляцію. Купуючи цінні папери на ринку, ЦБ додатково спрямовує в оборот відповідну суму грошей і цим збільшує спочатку банківські резерви, а потім і загальну масу грошей в обороті. Це веде до зростання попиту на товари, пожвавлення кон’юн­ктури ринку, прискорення зростання виробництва, зайнятості. Зазначені операції можуть бути проведені з будь-якими цінними паперами, однак ЦБ обмежуються операціями з державними цінними паперами. ЦБ може купувати-продавати цінні папери як комерційним банкам, так і іншим суб’єктам, однак, якщо цінні папери продаються комерційними банкам, то регулятивний ефект такої операції настане швидко, оскільки надлишкові резерви комерційних банків будуть скорочені негайно. Якщо цінні папери продаються іншим суб’єктам, то регулятивний ефект настане трохи пізніше, ніж у першому випадку.

Процентна політика — інструмент монетарної політики, дія якого полягає в тому, що ЦБ визначає рівень процентної ставки за позичками, які він надає комерційним банкам у порядку їх рефінансування. Якщо центральний банк знижує процентну ставку, то попит комерційних бан­ків на кредитні ресурси центрального банку зростає, відповідно зростають надлишкові резерви комерційних банків, пропозиція грошей збільшується, кредитна діяльність активізується.

Для України найтиповішою процентною ставкою центрального банку є облікова ставка НБУ. Облікова ставка — це ставка процента, яку стягує центральний банк при наданні позичок комерційним банкам.

Рефінансування комерційних банків — це інструмент монетарної політики, який базується на функції центрального банку як «кредитора останньої інстанції». Якщо комерційні банки мають тимчасовий дефіцит первинних резервів (коштів на кореспондентському рахунку в НБУ), то вони звертаються до центрального банку за позиками. ЦБ надає комерційним банкам кредити у порядку переобліку комерційних векселів або під заставу цінних паперів, і відповідно ці кредити називаються обліковими чи ломбардними. Якщо ЦБ надає зазначені позики, то він збільшує резерви комерційних банків, а отже, і пропозицію грошей. Регулюючи обсяг цих позичок, ЦБ впливає на грошову масу в обороті, причому цей вплив може відбуватися через зміну ліміту кредитування або рівня процентної ставки.

Регулювання норми обов’язкових резервів — це інструмент монетарного регулювання, дія якого полягає в тому, що ЦБ визначає для комерційних банків нормативи обов’язкового резервування залучених коштів. Розмір обов’язкових резервів установлюється в процентному відношенні до загальної суми залучених коштів комерційним банком. Обов’язковий резерв зберігається на кореспондентському рахунку комерційного банку в НБУ.

Якщо ЦБ зменшує норму обов’язкових резервів, то такою самою мірою зменшується сума обов’язкових резервів і відповідно збільшується сума вільних резервів, тобто кредитний потенціал банку. Ще більшою мірою, на коефіцієнт мультиплікації, збільшується розмір депозитів банківської системи, а отже, і загальна маса грошей в обороті. І навпаки.

Теми рефератів

1. Грошова система України, її становлення та розвиток.
2. Грошова система економіки ринкового типу.
3. Методи регулювання грошового обороту в Україні.
4. Типи грошових систем, їх переваги та недоліки.
5. Необхідність та методи державного регулювання грошового обороту.
6. Цілі грошово-кредитної політики центрального банку.
7. Інструменти грошово-кредитної політики та їх застосування в Україні.

Запитання для самоконтролю

1. 1.  Що таке грошова система?
2. 2.  Які складові елементи грошової системи, їх визначення?
3. 3.  Які Ви знаєте типи грошових систем?
4. 4.  Охарактеризуйте систему обігу металевих грошей.
5. 5.  Що таке біметалізм і монометалізм, золотомонетний стандарт?
6. 6.  Охарактеризуйте паперово-грошову систему.
7. 7.  Дайте характеристику грошової системи ринкового типу.
8. 8.  Дайте характеристику грошової системи неринкового типу.
9. 9.  Охарактеризуйте грошові системи відкритого та закритого типів.

10. Які Ви знаєте методи регулювання грошового обороту?

11. Особливості грошової системи України.

12. Які цілі грошово-кредитної політики називаються стратегічними?

13. Які цілі грошово-кредитної політики належать до проміжних?

14. Назвіть тактичні цілі грошово-кредитної політики.

15. Назвіть методи впливу держави на грошову сферу.

16. Охарактеризуйте кожний з чотирьох інструментів грошово-кредитної політики.

 

План семінарського заняття 4

 

Тема 5. Інфляція та грошові реформи

 

1. Соціально-економічна суть інфляції.
2. Особливості функціонування грошей в умовах інфляції:

а) механізм функціонування грошей в умовах повзучої інфляції;

б) особливості грошового обігу в умовах галопуючої інфляції;

в) розвал грошової системи під впливом гіперінфляції.

1. Вітчизняний і зарубіжний досвід оцінки і подолання розбурханої інфляції.
2. Провідні напрямки формування сучасного антиінфляційного механізму:

а) ефективність подолання інфляційного потенціалу на початковій стадії повзучої інфляції;

б) ефективність антиінфляційних заходів в умовах розбурханого інфляційного процесу;

в) формування механізму антиінфляційної стабілізації в Україні з використанням надбань світового досвіду.

1. Причини, суть і спрямування грошових реформ.
2. Методи проведення грошових реформ.
3. Особливості грошових реформ часів радянської економіки:

а) грошова реформа 1948 р.;

б) механізм грошової реформи часів НЕПу;

в) грошова реформа 1960.

1. Світовий досвід проведення успішних грошових реформ.
2. Механізм реалізації завдань грошових реформ паралельного обігу валют.

Література: основна 25,27,28,29,32,33

Термінологічний словник

Девальвація — здійснюване державою у законодавчому порядку зниження обмінного курсу власної грошової одиниці щодо валюти іншої країни.

Деномінація — обмін усіх старих грошових знаків на нові в певній пропорції з одночасним перерахунком у цій пропорції цін, тарифів, заробітної плати, пенсій, стипендій, балансової вартості фондів, платіжних зобов’язань тощо.

Дефляція — зменшення грошової маси, вилучення з обігу частини грошових коштів, випущених у період інфляції.

Інфляція витрат — інфляція, що характеризується підвищенням рівня цін за зниження обсягів сукупного виробництва (сукупної продукції) або зростання грошових витрат на придбання факторів виробництва.

Інфляція заощаджень — знецінення грошей, яке виражається у зростанні вимушених заощаджень за зафіксованих державою цін та доходів.

Інфляція імпортована — спричинена зовнішніми факторами: підвищенням цін на імпортні товари, надмірним напливом іноземної валюти тощо.

Інфляція попиту — характеризується зростанням рівня сукупних ринкових цін унаслідок зростання грошового попиту на товари та послуги сукупного споживача і його відповідного «відриву» від обсягів сукупної пропозиції.

Інфляція цінова — проявляється у формі зростання цін.

Крива Філліпса — виражає обернено пропорційну залежність динаміки безробіття та номінальної заробітної плати.

Одномоментна грошова реформа — введення нових грошей в обіг; здійснюється за короткий строк (5—17 днів), протягом якого технічно можливо обміняти старі гроші на нові.

Ревальвація — підвищення курсу національної валюти щодо іноземних чи міжнародних валют.

Реформа паралельного типу — випуск в оборот нових грошових знаків; здійснюється поступово, паралельно з випуском старих знаків, і вони функціонують одночасно, поки нова грошова одиниця, розширюючи сферу свого функціонального застосування, витісняє старі гроші поступово.

Стагфляція — одночасне зростання безробіття та інфляції.

Реформа часткового типу — стосується лише організації грошового обороту і зводиться до зміни окремих елементів грошової системи.

Реформа формального типу — зводиться лише до впровадження нового зразка купюр, а масштаб цін (величина грошової одиниці) не змінюється.

Структурна (повна) грошова реформа — передбачає не лише впровадження в обіг нової грошової одиниці, а й функціональну структурну перебудову всієї системи грошово-валютних та кредитних відносин.

Запитання для самоконтролю

1. 1.  У чому полягає сутність інфляції та які форми її прояву?
2. 2.  Чи можлива інфляція без підвищення цін?
3. 3.  Охарактеризуйте закономірності інфляційного процесу.
4. 4.  Як вимірюється відкрита цінова інфляція?
5. 5.  За якими критеріями виділяють основні види інфляції? Охарактеризуйте останні.
6. 6.  Поясніть принципову різницю між інфляцією попиту та інфляцією витрат.
7. 7.  У чому збігаються та чим різняться погляди монетаристів і кейнсіанців на причини інфляції?
8. 8.  Назвіть основні наслідки інфляції в соціальній та економічній сферах.
9. 9.  У чому сутність державного регулювання інфляції?

10. Який механізм антиінфляційної політики діє в країнах розвинутої ринкової економіки?

11. Які основні особливості інфляції в Україні?

12. Розкрийте сутність грошових реформ.

13. Які види грошових реформ ви знаєте?

14. Розкрийте основні особливості проведення грошової реформи в Україні.

Теми рефератів

1. Інфляція: її сутність та форми прояву.
2. Інфляційний цикл: сутність та механізм формування.
3. Інфляція в Україні в перехідний період.
4. Сутність та особливості проведення структурних грошових реформ.
5. Основні риси та особливості грошової реформи в Україні.
6. Економічні наслідки інфляції.
7. Вплив інфляції на рівень монетизації економіки.

 

 

 

 

 

  План семінарського заняття 5

 

Тема 6. Валютний ринок і валютні системи

 

1. Економічна суть валютних відносин.
2. Поняття валюти, її призначення та сфери застосування.
3. Валютні системи, їх види і структура.
4. Валютна система України і механізм її взаємодії з іноземними, національними, світовими та регіональними валютами.
5. Основні ознаки повної конвертованості, часткової конвертованості і повної неконвертованості.
6. Провідні напрями формування конвертованості гривні.

Література: основна 25,27,28,29,32,33;

 

Тема 7. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

1. Класична кількісна теорія грошей.
2. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей.
3. Дж. М. Кейнса та кількісна теорії грошей.
4. Сучасний монетаризм як напрям розвитку кількісної теорії грошей
5. Сучасний кейнсіансько - неокласичний синтез у теорії грошей.
6. Грошово-кредитна політика України у світлі монетаристської теорії.

Література: основна 25,27,28,29,32,33; додаткова;36,18,19

Термінологічний словник

Валютна система — сукупність грошово-кредитних відносин, які склалися на основі інтернаціоналізації господарського життя і розвитку світового ринку та закріплених у міжнародних договірних і державно-правових нормах.

 Валютний ринок — це розгалужена система механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю і продаж національних грошових одиниць та іноземних валют з метою їх використання для обслуговування міжнародних платежів.

Вкладення капіталу — продаж компанією своїх акцій певній групі юридичних і фізичних осіб. Успіх розміщення, як правило, залежить від здібностей фондового брокера компанії розмістити випущені цінні папери.

Грошова інфляція — теорія, згідно з якою інфляція пов’язана з розширенням грошової маси в обігу.

Грошові агрегати — показники грошової маси в обігу: від вузького М0 до широкого М5.

«Дешеві» гроші — грошово-фінансова політика утримання процентних ставок на низькому рівні, що проводиться з метою стимулювання економічної діяльності шляхом зниження вартості кредитів та інвестицій.

Дефіцитне фінансування — спосіб розширення сукупного попиту шляхом застосування державного регулювання. Як правило, це здійснюється шляхом перевищення державних видатків над доходами, наслідком чого є створення бюджетного дефіциту.

«Дорогі» гроші — кредитно-фінансова політика, що допускає стримування отримання кредитів та високі процентні ставки за кредитами.

Інвестиції — придбання засобів виробництва з метою виробництва товарів для майбутнього споживання, придбання активів, наприклад, цінних паперів, творів мистецтва, депозитів у банках, з метою отримання прибутку чи збільшення капіталу.

Капіталовкладення — витрати на придбання об’єктів основного капіталу.

Монетаризм — школа в економічній науці, яка ставить гроші у центр макроекономічної політики. Монетаризм базується на кількісній теорії грошей, що пов’язує рівень цін з кількістю грошей у народному господарстві країни. Монетаризм стверджує, що грошові фактори мають визначальний вплив на економіку і що, зокрема, збільшення грошової маси державою веде швидше до інфляції, ніж до підвищення зайнятості.

Монетарист — людина, яка дотримується монетаристської теорії.

Монетизація — продаж урядом цінних паперів банкам з метою фінансування дефіциту бюджету.

Трансакція (лат. transactio — звершення) — операція, угода, що супроводжується взаємними поступками.

Фінансовий інструмент — засіб, який використовується урядом для досягнення своєї макроекономічної мети. Наприклад, державні видатки та оподаткування можуть розглядатися як інструменти, спрямовані на досягнення повної зайнятості.

Теми рефератів

1. Економічна суть валютних відносин.
2. Поняття валюти, її призначення та сфери застосування.
3. Валютні системи, їх види і структура.
4. Сутність кількісної теорії грошей та причини її виникнення.
5. «Трансакційний варіант» кількісної теорії грошей.
6. «Кембриджська версія» кількісної теорії грошей.
7. Внесок Дж. Кейнса у розроблення кількісної теорії грошей.
8. Монетаризм та його сучасне застосування.
9. Кон’юнктурна теорія грошей М. Туган-Барановського.
10. Поясніть економічну сутність валютних відносин.
11. Розкрийте поняття валюти, її призначення та сфери застосування.
12. Розкрийте види і структуру валютних систем.
13. Поясніть сутність кількісної теорії грошей.
14. Які соціально-економічні причини виникнення кількісної теорії грошей?
15. У чому полягає сутність «трансакційного варіанта» кількісної теорії грошей?
16. Поясніть причинно-наслідкові зв’язки у рівнянні обміну І. Фішера.
17. У чому полягає сутність «кембриджської версії» кількісної теорії грошей?
18. Дайте тлумачення формули А. Пігу «кембриджської версії».
19. Внесок Дж. Кейнса у розроблення кількісної теорії грошей.
20. У чому полягає специфіка рекомендацій Дж. Кейнса щодо грошового регулювання економіки?
21. У чому полягає сутність монетаристської версії кількісної теорії грошей?
22. Яка відмінність монетаризму від кейнсіанських поглядів на грошовий механізм?
23. У чому полягає сутність «кон’юнктурної» теорії грошей М. Ту­ган-Барановського?

Запитання для самоконтролю

 

План семінарського заняття 6

 

Тема 8. Кредит у ринковій економіці

 

1. Економічна суть кредиту:

а) механізм функціонування кредитних відносин;

б) принципи кредиту та форми їх застосування.

в) позичковий капітал і кредит

1. Процент за кредит: суть, види, економічні межі руху та фактори зміни ставки проценту.
2. Функції кредиту. Роль кредиту в розвитку економіки.
3. Сучасні форми та види кредиту і сфери їх використання.
4. Наукові теорії кредиту.
5. Кредитні гроші та їх функціонування в системі матеріально грошового обороту.
6. Розвиток кредитних відносин у перехідній економіці України.

Література: основна 25,27,28,29,32,33; додаткова:55,42,49,51,59

                                     

Термінологічний словник

Авальний кредит — згода банку гарантувати платіж свого клієнта за векселем.

Акцептний кредит — операція банку, що передбачає акцептування банком векселя, виставленого на його клієнта.

Альтернативна вартість зберігання грошей — різниця між рівнем доходу найбільш представницьких фінансових активів (облігацій, строкових депозитів) та дохідністю грошових (абсолютно ліквідних) активів.

Базова процентна ставка — найнижча процентна ставка, яку використовують банки при визначенні ціни на кредит. Базовою ставкою можуть бути офіційна ставка рефінансування, ставка за короткостроковими державними зобов’язаннями. Найбільш поширеним у банківській практиці є використання у ролі базової ставки ставок міжбанківської пропозиції, а також ставки «прайм-рейт».

Банківський кредит — вид кредиту, що надається банками підприємствам, домашнім господарствам і державам.

Банківський процент — узагальнена назва процентів за банківськими операціями банків.

Безризикова процентна ставка — ставка доходу за активами, вільними від ризику. Звичайно безризиковою ставкою є ставка за короткостроковими державними зобов’язаннями.

Бланковий кредит — кредит, який видається без забезпечення — лише під зобов’язання повернути кредит. Надається, як правило, найбільш надійним позичальникам. Комерційні банки можуть надавати бланкові позики лише в межах наявних власних коштів.

Вексель — письмове боргове зобов’язання, виконане за встановленою законом формою, в якому виражене право кредитора вимагати від позичальника сплати зазначеної суми у визначений термін.

Відстрочений кредит — кредит, за яким досягнуто домовленості між кредитором та позичальником щодо продовження терміну його погашення.

Диверсифікація — процес розподілу портфеля у різні види активів, доходи за якими якомога менше корелюють між собою.

Державний кредит — вид кредиту, за якого одним із суб’єктів кредитних відносин (як правило, позичальником) є держава.

Довгостроковий кредит — кредит, що охоплює позики, які надаються на строк понад три роки і призначені для формування основних фондів.

Економічні межі кредиту — границя відносин з приводу передавання вартості у тимчасове використання.

Емісійна функція кредиту — у сучасній економіці гроші виникають унаслідок банківського кредитування. Нестача платіжних засобів у економіці також може покриватися за рахунок розширення комерційного кредиту.

«Ефект Фішера» — визнана в монетарній теорії взаємозалежність ринкового рівня процента та інфляції, згідно з якою процентні ставки реагують на зміну товарних цін (інфляцію) за співвідношенням один до одного.

Забезпечення кредиту — матеріальні і нематеріальні активи, які в разі неповернення кредиту кредитор може використати для компенсації своїх збитків.

Застава — майнові та інші активи, що використовуються як забезпечення наданого кредиту.

Іпотечний кредит — економічні відносини, що виникають з приводу надання кредиту під заставу нерухомого майна.

Комерційний кредит — товарна форма кредиту, що надається продавцем покупцеві у вигляді відстрочення платежу за реалізовані товари та послуги. Заборгованість позичальника оформляється борговим зобов’язанням (векселем) або у вигляді запису на відкритому рахунку.

Комісія — у банківській практиці — плата банку за здійснення операцій, що виконуються в інтересах клієнта, а часто — і за його рахунок. Визначається у вигляді фіксованого процента від суми угоди або певної суми і стягується у момент укладення угоди.

Контрольно-стумулювальна функція кредиту — використання кредиту передбачає контроль з боку кредитора над використанням коштів позичальником. З іншого боку, необхідність віддати кредит стимулює позичальника ефективніше використовувати кошти.

Короткостроковий кредит — кредит, що надається для задоволення короткострокових (до одного року) потреб позичальника, які виникають у зв’язку з витратами виробництва й обігу та не забезпечуються надходженням коштів у відповідному періоді.

Кредит (лат. creditum — вірити) — економічні відносини між юридичними та фізичними особами, а також державами з приводу отримання позики в грошовій або товарній формі на засадах поверненості, строковості, платності.

Кредит на виплат — різновид споживчого кредиту, за яким позичальник погашає позику періодичними виплатами.

Кредитна експансія — комплекс заходів, спрямованих на розширення банківського кредитування (збільшення грошової пропозиції). Спрямована на прискорення економічного зростання і застосовується за антициклічного регулювання економіки.

Кредитна операція — угода про надання кредиту, що супроводжується відповідними записами в балансах кредитора і позичальника.

Кредитна рестрикція — комплекс заходів, спрямованих на скорочення банківського кредитування (зниження пропозиції грошей). Використовується для обмеження платоспроможного попиту і скорочення інфляції (див. Кредитні обмеження).

Кредитний портфель — усі кредитні вкладення банку.

Кредитний рейтинг — модель, що використовується для ранжирування потенційних і діючих позичальників за ступенем їх кредитоспроможності.

Кредитний ризик — ризик несплати позичальником основного боргу і відсотків за користування кредитом.

Кредитор — суб’єкт кредитних відносин, який надає кредит іншому суб’єкту господарської діяльності у тимчасове користування.

Кредитна політика — документально оформлена схема організації та контролю за кредитною діяльністю комерційного банку.

Теми рефератів

1. Сутність кредиту та його зв’язок з іншими економічними категоріями.
2. Функції кредиту та дискусії з цього питання.
3. Роль кредиту в становленні ринкової економіки в Україні.
4. Форми та види кредиту в Україні.
5. Комерційний кредит та перспективи його розвитку в Україні.
6. Проблеми та перспективи розвитку споживчого кредитування в Україні.
7. Державний кредит та його розвиток в Україні.
8. Позичковий процент та фактори, що впливають на його рівень.
9. Банківський кредит як ключовий вид кредиту в ринковій економіці.
10. Провідні теорії кредиту у світлі сучасних поглядів на грошово-кредитне регулювання економіки.
11. Кредит у системі державного регулювання економіки.
12. Чим викликана необхідність кредиту?
13. Які є методи перерозподілу коштів і в чому їх відмінності?
14. Назвіть галузі народного господарства, підприємства яких найбільш активно беруть участь у кредитних відносинах?
15. Як відбувалась еволюція кредитних відносин в Україні?
16. У чому полягає відмінність лихварського кредиту від кредиту, що функціонує в умовах капіталізму?
17. Без якої істотної риси кредит втрачає свою сутність?
18. Які основні принципи кредитування вам відомі? У чому полягає їх зміст і значення?
19. Назвіть джерела утворення кредитних ресурсів у суспільстві.
20. В якому із своїх видів кредит виконує емісійну функцію?
21. В яких формах функціонують комерційний, банківський, споживчий, державний та міжнародний кредити?
22. Які фактори впливають на зміну процентної ставки?
23. Які основні положення капіталотворчої теорії кредиту Вам відомі? Назвіть їх представників.
24. Назвіть переваги та недоліки капіталотворчої теорії кредиту.
25. У чому полягають функції та роль кредиту в ринковій економіці?
26. Визначте відмінності та взаємозв’язок між поняттями «функції» та «роль» кредиту.

Запитання для самоконтролю

План семінарського заняття 7

 

Тема 9. Фінансові посередники грошового ринку

1.Спеціалізовані кредитно-фінансові заклади, їх суть і функції.

2.Сучасні види спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів:

а)  сфера  діяльності та функції страхових компаній;

б) пенсійні фонди акумулювання і розміщення коштів;

в)  посередницькі функції інвестиційних фондів;

г)  фінансові компанії в системі кредитування продажу споживчих товарів;

д) кредитні спілки;

е)  ломбард;

з) форми міжбанківських об’єднань.

3.Характерні риси та функції міжбанківських об’єднань.

4.Механізм взаємодії інститутів кредитної системи.

 

Теми фіксованих виступів і рефератів

1. Фінансові посередники.
2. Позабіржовий ринок цінних паперів.
3. Кредитні спілки.
4. Специфіка ломбардних позичкових операцій.
5. Статус та функції страхових компаній.
6. Механізм функціонування пенсійного фонду України.
7. Інвестиційні фонди.
8. Фінансові компанії.
9. Характерні риси і функції міжбанківських об’єднань.
10. Проблеми розвитку небанківських фінансово-кредитних установ в Україні.
11. Форми діяльності небанківських кредитно-фінансових установ в Україні.
12. Механізм функціонування британської страхової компанії “Ллойд”.

Література: основна25,27,28,29,32,33,; додаткова;2,8,60,59,54,55,43,70

 

Тема 10. Центральні банки, призначення, статус та основи організації

1. Центральний банк у системі грошово-кредитного регулювання економіки.
2. Становлення, структура та функції Національного банку України.
3. Грошово-кредитна політика, її суть та цілі.
4. Організація грошового обігу НБУ.
5. Інструменти реалізації грошово-кредитної політики НБУ.

Література: основна: 25,27,28,29,32,33; додаткова 2,8,60,70

 

Термінологічний словник

 

Активні операції центрального банку — операції з розміщення банківських ресурсів. Включають операції, пов’язані з вкладами в грошові та матеріальні активи, із золотовалютними резервами, з державними цінними паперами та кредитами, наданими комерційним банкам та уряду.

Валютна інтервенція — втручання центрального банку в операції на валютному ринку з метою впливу на курс національної валюти через операції купівлі-продажу іноземної валюти. З метою підвищення курсу національної валюти центральний банк продає іноземну валюту, а маючи на меті знизити курс національної валюти, навпаки, скуповує іноземну.

Грошове сховище — запаси банкнот і монет в установах НБУ в спеціально обладнаних приміщеннях і спеціальних сейфах, створені з метою оновлення готівкової маси в обігу та забезпечення грошового обігу банкнотами і монетами різного номіналу. Розрізняють центральне грошове сховище НБУ і грошові сховища територіальних установ НБУ (Кримського республіканського, регіональних управлінь). У Центральному сховищі окремо зберігаються резервні фонди і готівка оборотної каси Центрального апарату НБУ, а в грошових сховищах територіальних управлінь — запаси готівки і готівка оборотної каси установи НБУ.

Достатність капіталу комерційного банку — характеризує спроможність банку захистити інтереси вкладників, кредиторів та інвесторів від непередбачених збитків, яких може зазнати банк через ризиковість своїх активних операцій. Національний банк України встановив економічні нормативи, що регулюють достатність банківського капіталу.

Електронна пошта НБУ — система організаційно-технологічних і програмно-технічних засобів забезпечення інформаційної взаємодії між банківськими та іншими установами, що обслуговуються банками.

Електронний розрахунковий документ — банківське повідомлення певного формату, яке містить установлені реквізити й інформацію про переказування коштів, має вигляд файла для передавання електрон­ною поштою та зберігання на магнітних носіях.

Емісія грошей — випуск в обіг грошей у готівковій (банкнотна емісія) та безготівковій (кредитна емісія) формах.

Емісійний банк — банк, якому надано право випуску грошей в обіг. Звичайно це центральний банк країни, якому монопольно належить таке право.

Зобов’язання НБУ — сукупність коштів, мобілізованих НБУ на відповідні рахунки (кореспондентські, бюджетні, поточні, депозитні) від комерційних банків, урядових структур та кредиторів.

  Золотовалютний резерв — офіційний запас золота (у злитках та монетах) і валютний запас, що зберігаються в центральному банку держави з метою проведення валютних інтервенцій на внутрішньому та зов­нішньому валютних ринках і отримання іноземних кредитів під забезпечення цим резервом.

Касове виконання державного бюджету — включає операції з ведення рахунків урядових установ, акумулювання податків, що надходять на ці рахунки, і здійснення платежів з цих рахунків. Існують різні системи касового виконання державного бюджету: банківська (усі перелічені операції здійснюють банківські установи), казначейська (усі операції здійснюють підрозділи спеціально створеного органу в системі Міністерства фінансів) та змішана (операції розподілені між банківськими установами і органами Мінфіну).

Кореспондентський рахунок — рахунок для обліку розрахунків, які виконує одна банківська установа за дорученням і на кошти іншої банківської установи на підставі укладеного кореспондентського договору.

Кредитна політика — інструмент грошово-кредитної політики, який передбачає можливість маніпулювання обсягами кредитів, що надаються центральними банками комерційним банкам і уряду з метою впливу на обсяг грошової маси в обігу.

Ліцензія НБУ — оформлений у встановленому порядку дозвіл на здійснення банківської діяльності в межах певного переліку операцій.

Ломбардний кредит — короткостроковий кредит під заставу майна, яке швидко реалізується. Що ж до вітчизняних комерційних банків, то це кредити, що їх надає НБУ під заставу облігацій внутрішньої державної позики.

Міжбанківські розрахунки — система здійснення і регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов’язаннями, які мають місце між банківськими установами в процесі їхньої діяльності. В Україні міжбан­ківські розрахунки можуть здійснюватись через:

а) систему електронних платежів НБУ;

б) внутрішньобанківську платіжну систему комерційного банку;

в) прямі кореспондентські відносини.

Норма обов’язкових резервів — установлене юридичним актом (законом чи рішенням центрального банку) процентне співвідношення суми обов’язкових резервів, що утворюються за окремими статтями бан­ківських пасивів, до обсягу зобов’язань за відповідними статтями.

Обов’язкові резерви — це вклади комерційних банків у центральні банки, розмір яких установлено в законодавчому порядку в певному співвідношенні до залучених ресурсів. Обов’язкові резерви можуть зберігатись як на окремих депозитних рахунках, так і на кореспондентському рахунку комерційного банку, відкритому в центробанку. В Україні використовується останній варіант.

Оборотна каса — підрозділ установи НБУ, створений для приймання та видачі готівки комерційним банкам та державним установам, що перебувають на розрахунково-касовому обслуговуванні в НБУ. До оборотної каси надходять надлишки готівки в операційних касах установ комерційних банків та в касах юридичних осіб, що обслуговуються в НБУ. З оборот­них кас проводиться підкріплення операційних кас комерційних банків.

Пасивні операції центральних банків — операції із залучення ресурсів. Включають операції з формування банківського капіталу, емісійні операції та зобов’язання центрального банку щодо комерційних банків, уряду, кредиторів і вкладників.

Підкріплення оборотної каси — поповнення каси установи НБУ банкнотами та монетами у разі їх недостатності для нормального проведення касових операцій. Підкріплення оборотної каси здійснюється з резервного фонду банкнот і монет.

Політика відкритого ринку — інструмент грошово-кредитної політики, який полягає в можливості впливу на обсяг грошової маси в обігу через операції купівлі-продажу державних цінних паперів.

Політика «дешевих грошей» — система заходів грошово-кредитної політики, спрямованих на збільшення грошової маси в обігу. Реалізується через зниження процентних ставок та розширення обсягів кредитів, що їх надають центральні банки банкам другого рівня, зниження норм обов’язкового резервування, купівлю цінних паперів центральними банками у комерційних банків та інших заходів, що роблять гроші легкодоступними.

Політика «дорогих грошей» — система заходів грошово-кредитної політики, спрямованих на скорочення грошової маси в обігу, що досягається використанням інструментів протилежних політиці «дешевих грошей» (скорочення обсягів кредитів, підвищення процентних ставок за кредитами, підвищення норм обов’язкових резервів продажу державних цінних паперів банкам другого рівня).

Політика обов’язкових резервів — інструмент грошово-кредитної політики, який передбачає можливість зміни норми обов’язкового резер­вування для комерційних банків з метою впливу на обсяг грошової маси в обігу.

Процентна політика — інструмент грошово-кредитної політики, який передбачає можливість маніпулювання відсотковими ставками, що їх установлює центральний банк за кредитами, з метою впливу на обсяг грошової маси в обігу.

Регіональна розрахункова палата (РРП) — підрозділ регіонального управління НБУ, який обслуговує в системі електронних платежів банки та їхні установи в межах відповідного регіону.

Резервний фонд банкнот і монет — частина вилучених з обігу банкнот і монет, що зберігаються в грошовому сховищі з метою підкріплення за необхідності оборотної каси установи НБУ.

РЕПО — операція з цінними паперами, що ґрунтується на угоді між НБУ і комерційним банком про продаж-купівлю державних цінних паперів на певний термін із зобов’язанням зворотного продажу-купівлі у визначений термін або на вимогу однієї зі сторін за заздалегідь обумовленою ціною.

Ресурси НБУ — грошові кошти на рахунках юридичних осіб, що мають рахунки в установах НБУ; готівкові кошти в обігу та кошти внутрішньобанківського походження (капітал банку).

Система електронних платежів (СЕП) — комплекс програмно-технічних засобів, призначений для виконання міжбанківських розрахунків між її учасниками.

Технічний кореспондентський рахунок — рахунок, що відкривається банку-учаснику СЕП у розрахунковій палаті для відображення всіх операцій, які здійснюються протягом операційного дня. На кінець операційного дня обороти за технічним рахунком загальними сумами відображаються на кореспондентському рахунку, відкритому в операційному управлінні регіонального управління НБУ.

Центральна розрахункова палата — підрозділ Національного бан­ку України, який організовує роботу системи електронних платежів у цілому, а також виконує функції РРП для банків та їх установ по м. Києву та Київській області.

Теми рефератів

1.Походження центральних банків та їх розвиток.

2.Основи функціонування Національного банку України.

3.Функції центрального банку та їх зміст.

4.Незалежність центрального банку та чинники, що її визначають.

5.Монетарні інструменти, їх вплив на грошовий обіг та результативність.

6.Ефективність монетарної політики НБУ.

7.Пропозиція грошей та роль центрального банку в її формуванні.

Запитання для самоконтролю

1.Економічне призначення центрального банку в ринковій економіці.

2.Обґрунтувати, які банки виникли раніше — центральний чи комерційні.

3.Незалежний статус центрального банку: аргументи «за» і «проти».

4.Форми фінансування дефіциту державного бюджету (податкове, боргове та емісійне) та їх наслідки для економіки.

5.Відносини НБУ з органами державної влади.

6.Европейський центральний банк та мета його створення.

7.Які послуги надає центральний банк комерційним банкам?

8.Кредити центрального банку комерційним банкам, мета цього кредитування.

9.Які посередники грошового ринку беруть участь в емісії депозитних грошей?

1. 10.     Чому в багатьох країнах світу центральному банку заборонено купувати цінні папери на первинному ринку?

 

План семінарського завдання 8

 

Тема 11. Комерційні банки

 

1. Сутність комерційного банку, походження та розвиток в Україні.

2.Види комерційних банків, специфіка діяльності: банківські операції та послуги.

3.Пасивні операції комерційних банків, їх види та зміст.

4.Активні операції комерційних банків, їх види та зміст.

5.Розрахунково-касове обслуговування банками юридичних та фізичних осіб.

6.Стабільність комерційного банку, його ліквідність, механізм забезпечення.

Література: основна: 5,12,13,16,20,21;

 

Термінологічний словник

 

Активи банку — розміщені і використані кошти банку, згруповані за їх економічним значенням у процесі відтворення, які відображаються у лівій частині бухгалтерського балансу банку — активі. До них відносять готівку в касах банку, кошти на кореспондентських рахунках, депозити в інших банках та кредити, надані цим банкам, інвестиції у цінні папери та паї, нематеріальні та матеріальні активи, кредити та фінансовий лізинг, надані клієнтам, та інші активи.

Активи банку високоліквідні — кошти та активи, які можуть бути легко трансформовані в готівку.

Акціонерний банк — банк, заснований у формі відкритого або закритого акціонерного товариства. Його діяльність регулюється законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про господарські товариства», «Про цінні папери і фондову біржу» та ін. законодавчими й нормативними актами. Він повинен мати статутний фонд, поділений на певну кількість іменних акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки своїм майном. Статутний фонд акціонерного банку формується за рахунок емісії (випуску) та продажу акцій, які повинні мати однакову номінальну вартість.

Акціонерний капітал банку — кошти, iнвестованi власниками акціонерного банку в його акцiї, та сума нерозподiленого прибутку. Мінімальний розмір цього капіталу регулюється нормативними актами Національного банку України.

Банк з іноземним капіталом — банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному нерезиденту, перевищує 10 %.

Банківська ліцензія — документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність», на підставі якого банки мають право здійснювати банківську діяльність.

Банківська холдингова група — банківське об’єднання, до складу якого входять виключно банки, причому материнському банку має належати не менше 50 % акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його дочірніми банками.

Банківська ліквідність — здатність банку швидко і без втрат перетворити свої активи в пасиви.

Банківські інвестиції — інвестиції банків у цінні папери чи паї інших юридичних осіб.

Банківські операції — операції, які може здійснювати банк відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» на основі ліцензії чи письмового дозволу Національного банку України.

Банківські ресурси — сукупність коштів, які перебувають у розпо-рядженні банку і використовуються ним для здійснення кредитних та інших активних операцій.

Банківські ризики — загроза втрат, що зумовлена специфікою банківської діяльності. Підрозділяються на кредитні, процентні, валютні ризики, ризики від операцій з цінними паперами, ризики зловживань тощо.

Вклад — кошти у готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку (до запитання) і підлягають виплаті вклад­никові відповідно до законодавства України та умов договору.

Депозит банківський — див. Вклад.

Державний банк — банк, 100 % статутного фонду якого належать державі.

Довірчі операції банків — операцiї трастових пiдроздiлiв комерцiйних банкiв з управлiння коштами чи майном i виконання iнших послуг в iнтересах, за дорученням та за рахунок їх клiєнтiв.

Дочірній банк — банк, у якому материнському банку належить не менше 50 % акціонерного (пайового) капіталу або голосів, але який не має права володіти акціями материнського банку.

Земельний банк — 1) банк, основною операцією котрого є надання послуг із земельного кредиту, тобто сільськогосподарського кредиту під заставу землі або іншої нерухомості, основною метою котрого є сприяння розвитку сільського господарства. Як правило, ці банки надають пільгові кредити аграрному сектору економіки за рахунок держави або за її підтримки. У дореволюційній Росії існувала ціла система земельних банків. Перші земельні банки на території Російської імперії з’явилися саме в Україні. У 1864 р. був заснований перший земський банк у Херсоні, а в 1871 р. такий самий банк був заснований у Харкові. 2) У деяких виданнях — назва центральних банків федеральних земель у ФРН, які виникли після закінчення Другої світової війни в західних зонах окупації на базі відділень Рейхсбанку, діяльність якого за рішенням союзників антигітлерівської коаліції була припинена. Їх діяльність координувалася створеним у лютому 1948 р. окупаційною владою західних країн Банком німецьких земель. Вищим органом емісійної системи стала Центральна банківська рада, яка складалась із президентів центральних банків земель. Зі свого складу вони обирали президента ради і президента правління Банку німецьких земель. Після прийняття в 1957 р. закону про створення Німецького федерального банку (Бундесбанку), центральні банки земель були об’єднані з Банком німецьких земель, і таким чином виникла емісійна система, котра існує до теперішнього часу.

Інвестиційний банк — банк, що спеціалізується на здійсненні портфельних і реальних інвестицій на комісійній основі чи за власний кошт, за допомогою проведення операцій з цінними паперами (випуск, розміщення, придбання) та довгострокового кредитування інвестиційних проектів, засновницької діяльності. Особливість інвестиційних бан­ків полягає в тому, що вони не залучають вклади населення. У Франції такі банки називають діловими банками. Виникнення інвестиційних бан­ків наприкінці XVIII — початку XIX ст. було пов’язане з розміщенням державних цінних паперів. З часом ці банки почали вкладати капітали в реальні інвестиції.

До виділення інвестиційних банків у окремий вид привів розподіл праці в кредитній сфері з метою зменшення ризиків комерційних банків, причому в деяких країнах (США, Японія, Великобританія) таке виокремлення закріплено законом.

У сучасних банківських системах розрізняють інвестиційні банки двох типів. Для першого з них, котрий є характерним для банківських систем англо-саксонського типу, притаманні операції виключно з розміщення та торгівлі цінними паперами. Банки другого типу характерні для банківських систем романо-германського типу. Для них типовими є операції із середньострокового та довгострокового кредитування. Відмінність щодо кола операцій, які здійснюються кожним з типів інвестиційних банків, ставить перед ними різні завдання. Так, банкам першого типу значні ресурси потрібні на період між виплатою емітенту цінних паперів суми розміщення (підписки) і отриманням коштів від покупців цінних паперів. Цю потребу вони покривають за рахунок власних коштів та короткострокових позик від інших фінансово-кредитних інституцій, що не вимагає від цих банків наявності великої суми власних коштів. У зв’язку з тим, що активи інвестиційних банків другого типу мають досить тривалий термін обертання, для них необхідною умовою існування є залучення довгострокових пасивів та захист від ризиків, пов’язаних зі зміною вартості грошей у часі.

Основну частину активних операцій інвестиційних банків першого типу становлять вкладення в цінні папери як державні, так і корпоративні, котрі ці банки або купують на ринку, або отримують як плату за послуги. Активи інвестиційних банків другого типу складаються в основному із середньострокових та довгострокових позик. Задля диверсифікації ризиків та підтримання ліквідності інвестційні банки другого типу певну частину своїх активів вкладають у цінні папери.

Інноваційний банк — спеціалізований банк, основними операціями якого є фінансування або кредитування інноваційної діяльності за пов­ним інноваційним циклом «наука—техніка—виробництво» чи окремими його етапами, або стадіями, з метою прискорення темпів науково-технічного прогресу. Ці операції дуже ризиковані через непередбачуваність результатів інноваційного процесу. Кредити, які надають інноваційні банки, переважно є довгостроковими. Основними ресурсами цих банків служать їхні власні кошти та вклади і депозити їхніх клієнтів.

Зі створенням в Україні комерційних банків деякі з них мали діяти як інноваційні (Укрінбанк, Укрміжвузбанк, НТК-банк, Південкомінбанк та ін.), оскільки механізм фінансової підтримки реалізації досягнень науки і техніки був дуже забюрократизований. Проте подальші умови розвитку української банківської системи не дали їм можливості виконувати функції іпотечного банку. У зарубіжних країнах фінансування і кредитування інноваційної діяльності переважно здійснюють фінансово-кредитні установи небанківського типу, в тому числі спеціально для цього створені венчурні фонди (від англ. venture — ризикувати, ризиковане підприємство).

У нашій країні фінансова державна підтримка інновацій була покладена на Державний інноваційний фонд України, який надавав безпроцентні інноваційні кредити терміном до п’яти років. На підприємствах також були створені інноваційні фонди. Такі ж фонди існували і в деяких галузях промисловості. Недержавне фінансування інноваційного процесу можуть здійснювати інвестиційні фонди та інвестиційні компанії. У цілому ж існуюча в Україні система поки що дуже слабо сприяє створенню та запровадженню інновацій.

Іпотечний банк — спеціалізований комерційний банк, що надає іпотечні кредити, продає їх іншим інвесторам, обслуговує платежі з погашення іпотечних кредитів. Іпотечні кредити мають довгостроковий характер. Свої ресурси ці банки зазвичай формують за рахунок власних нагромаджень, продажу іпотечних облігацій і заставних листів, а також вкладів переважно тих клієнтів, які бажають отримати іпотечний кредит. Іпотечний банк отримує прибуток від комісійних за надання іпотечних кредитів та їх обслуговування, доходу від перепродажу іпотечних кредитів і маржі між процентами за наданими іпотечними кредитами і процентами, що сплачує іпотечний банк за запозиченими коштами.

Іпотечні банки виникли в Німеччині наприкінці XVIII ст. і отримали найбільший розвиток у першій половині XX ст. Ціла система таких банків була створена і в Росії, до складу якої на той час входила більша частина України. Її очолювали державні Дворянський земельний банк та Селянський поземельний банк. Окрім них, до складу установ іпотечного кредиту входили 8 місцевих дворянських і 10 акціонерних земельних банків, які надавали довготермінові кредити під заставу землі та маєтків, та 36 губернських і міських кредитних товариств, котрі надавали позички під заставу землі й міської нерухомості. Після 1917 р. ці бан­ки були закриті.

Залежно від напрямів використання кредиту іпотечні банки у світовій практиці поділяють на земельні банки, які надають кредити під заставу землі, меліоративні банки, які надають кредити на виконання меліоративних робіт, та комунальні банки, які надають кредити під заставу міської нерухомості.

Іпотечні банки відіграють в економіці подвійну роль: як соціальні інституції, що забезпечують довгострокові кредити, і як емітенти іпотек, котрі є одним з найбільш захищених способів вкладення капіталу, що приносить процентний дохід. Як соціальна інституція ці банки сприяють забезпеченню населення доброякісним житлом, що робить громадян заможнішими, майновитішими, стійкішими до впливу політичних сил радикального штибу, підвищують ділову активність населення.

В Україні поки що тільки ставиться питання про створення іпотечних банків, а іпотечні кредити надають комерційні банки.

CAMEL—система рейтингової оцінки діяльності банку за сукуп-ним критерієм достатності капіталу, якості активів, прибутковості, ліквідності та кваліфікації менеджерів, назва якої походить від перших букв цих термінів англійською мовою (Capital adequacy, Asset quality, Management competence and control, Earnіngs, Liquidity).

Капітал банку — залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобв’язань.

Класифікація наданих банками кредитів — здійснюється вiдпо­вiдно до Положень про порядок формування i використання резерву на можливi втрати за позичками комерцiйних банкiв, затвердженим постановою Нацiонального банку України № 20 вiд 31 сiчня 1996 р. залежно вiд групи ризику повернення (наявностi реального забезпечення повернення та кiлькостi днiв простроченої заборгованостi) вся заборгованiсть за позичками, наданими комерцiйними банками своїм клiєнтам, пiдроз­дiляється на п’ять груп: стандартнi кредити, нестандартнi, сумнiвнi, незабезпеченi та безнадiйнi кредити.

Стандартнi кредити —кредити (незалежно вiд виду забезпечення), строки погашення яких не настали i своєчасно та в повному обсязi погашається основний борг, а також пролонгованi у встановленому порядку (але не бiльше двох разiв) кредити iз загальним термiном пролонгацiї не бiльше шести мiсяцiв.

Нестандартні кредити —кредити, пролонгованi бiльше 2-х разiв, або із загальним термiном пролонгацiї, який перевищує 60 днiв, забезпеченi кредити з простроченням термiну погашення до 60-ти днiв та недостатньо забезпеченi кредити з простроченням термiну погашення до 30-ти днiв.

Сумнiвнi кредити —незабезпеченi кредити з простроченням термiну погашення до 30-ти днiв та недостатньо забезпеченi з простроченням термiну погашення вiд 30 до 60-ти днiв, а також кредити з простроченням термiну погашення вiд 60 до 180-ти днiв.

Незабезпеченi кредити —незабезпеченi кредити з простроченням термiну погашення вiд 30 до 60-ти днiв та недостатньо забезпеченi кредити з простроченням термiну погашення вiд 60 до 180-ти днiв, а також забезпеченi кредити з простроченням термiну погашення понад 180 днiв.

Безнадiйнi кредити —незабезпеченi кредити з простроченням термiну погашення вiд 60 до 180-ти днiв та недостатньо забезпеченi кредити з простроченням термiну погашення понад 180 днiв.

При цьому забезпеченими є кредити, якi мають забезпечення у виглядi лiквiдної застави, реальна (ринкова) вартiсть якої перевищує забор­гованiсть з позички не менше нiж на 25 %, або якi мають гарантiю уряду чи банкiвську гарантiю. Недостатньо забезпеченими вважаються кредити, якi мають забезпечення у виглядi лiквiдної застави, реальна вартiсть якої становить не менше нiж 60 % вiд суми заборгованостi, а також кредити, застрахованi у встановленому порядку, та кредити, наданi пiд гарантiї, договори-поруки юридичних осiб. Незабезпеченими вважаються кредити, якi не мають забезпечення, або за якими реальна вартiсть забезпечення становить менше 60 % суми заборгованостi за позичкою. Реальна (ринкова) вартiсть застави визначається на момент оцiнки ризику щодо даного кредиту. Залежно вiд групи заборгованостi за позичками визначається розмiр вiдрахувань до pезеpву комеpцiйного банку на можливi втрати за наданими позичками, який диференцiюється в межах вiд 2 % для стандартних кредитiв до 100 % для безнадiйних кредитiв.

Комерційний банк — банк, основною метою діяльності котрого є збільшення ринкової вартості статутного капіталу та отримання при-бутку для свого подальшого розвитку й для своїх акціонерів чи пайо-виків через залучення депозитів та надання кредитів і різних послуг своїм клієнтам. Переважно комерційні банки відносять до недержавної форми власності. В економіці вони виконують такі основні функції: посередника в кредитах, ведення рахунків клієнтів і на основі цього — посередника в розрахунках, касового обслуговування юридичних і фізичних осіб та ін. Перший комерційний банк «нової (третьої) хвилі» — Укрінбанк — був зареєстрований в Україні 24 січня 1989 р.

Кооперативний банк — банк, що перебуває у спільній власності своїх членів, може здійснювати розрахунково-касове обслуговування, надавати позички, приймати депозити та забезпечувати своїх клієнтів іншими послугами в межах отриманої ліцензії.

Кооперативні банки існують в країнах з розвиненим кооперативним рухом. Були вони й в Україні до 1917 р., якийсь час за радянської влади й у перші роки переходу на ринкові умови господарювання. Проте Законом України від 7 грудня 2000 р. «Про банки і банківську діяльність» знову передбачена можливість створення кооперативних банків в Україні. Особливостями створення такого банку є те, що його засновниками може бути не менше 50 осіб, а якщо їх стає менше, то кількість учасників банку має бути знову ж таки доведена до 50 або такий банк ліквідується. Мінімальний статутний фонд кооперативного банку встановлений у розмірі, еквівалентному 1 млн євро (для комерційних банків — не менше 3 млн євро). Усі учасники кооперативного банку мають рівні права в управлінні ним, бо кожен з них на загальних зборах, незалежно від розміру його внеску в статутний фонд, має лише один голос, тобто тут не можна захопити контрольний пакет голосів, як це часто відбувається в банках, створених у формі господарських товариств. Щоправда, кожен з його учасників у разі банкрутства банку за недостатності в нього коштів відповідає перед кредиторами своїм майном пропорційно до його частки у статутному фонді. На кооперативні банки поширюються положення законодавства про кооперацію в частині, що не суперечить Закону «Про банки і банківську діяльність». Банки надають кредити лише своїм учасникам. При цьому на кооперативні банки не поширюються нормативні вимоги Національного банку України щодо так званих інсайдерів, тобто юридичних і фізичних осіб, споріднених з банком. Це значна перевага кооперативних банків перед іншими банками, яка має велике значення для їх учасників. Усі інші операції він здійснює так само, як і комерційні банки.

Регіональними кооперативними банками керує, перерозподіляє їх вільні кошти і здійснює контроль за їх діяльністю центральний кооперативний банк. Звичайно банківський нагляд за діяльністю цих банків здійснює Національний банк України.

Кредитна політика банку — система заходів з управління кредитним процесом у комерційному банку, який охоплює основні етапи грошово-кредитних відносин на мікрорівні щодо залучення кредитних ресурсів та вибору орієнтовних напрямів їх розміщення відповідно до цілей, які ставить перед собою банк. Вона служить основою для прий-
няття відповідних управлінських рішень менеджерами банку в процесі кредитування. Кредитна політика кожного банку має узгоджуватися з основними засадами грошово-кредитної політики центрального банку країни.

Кредитний потенціал банку — дорівнює ресурсам банку — власним і залученим (у тому числі запозиченим), зменшеним на вкладення у його основні засоби, нематеріальні активи, асоційовані чи дочірні компанії. Він служить базою для планування банком своїх стратегічних і тактичних напрямів кредитної та інвестиційної діяльності.

Кредитний портфель банку — сукупність усіх позичок, наданих банком на даний момент. Він не містить нарахованих, але ще не сплачених відсотків за кредитами, зобов’язань надати кредит, кредитних ліній, які ще не списані, гарантії та акредитиви, депозити в інших банках.

Кредитний ризик — ризик несплати позичальником кредитору основного боргу і відсотків за користування кредитом.

Кредитно-інвестиційний портфель — сукупність усіх наданих бан­ком позичок та придбаних ним цінних паперів.

Кредитоспроможність — наявність у юридичної чи фізичної особи умов для отримання кредиту та здатність його повернути. Визначається особистими якостями позичальника та його фінансовим станом, здатністю в разі потреби мобілізувати кошти для погашення кредиту з різних джерел.

Ліквідність банку — здатність банку швидко і без втрат перетворювати свої активи в пасиви.

Ліквідація банку — процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Маржа банківська — дохід банку, який він одержує в результаті різниці між курсами продажу і купівлі іноземної валюти, цінних паперів, процентними ставками за виданими й отриманими кредитами.

Материнський банк — основний банк банківської холдингової групи, якому належить не менше 50 % акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з дочірніх банків.

Овердрафт — короткостроковий кредит, що надається банком надiйному клiєнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегiдь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Овертайм — наданi та отриманi кредити i депозити строком не бiльше одного операцiйного дня без урахування неробочих днiв банку.

Органи управління банку — загальні збори учасників, спостережна рада, правління (рада директорів) банку. Їх повноваження визначені чинним законодавством та установчими документами банку.

Пасиви банку — одна з двох частин бухгалтерського балансу (права сторона), в якій на певну дату в грошовому виразі відображені джерела утворення коштів банку.

Підрозділ банку — структурна одиниця банку, що не має статусу юридичної особи і виконує функції, визначені банком.

Платоспроможність — здатність юридичної чи фізичної особи своєчасно і повнісю виконати свої платіжні зобов’язання.

Позичальник — юридична чи фізична особа, яка отримує кошти в тимчасове користування з умовою повернення, платності, строковості і, як правило, зі сплатою відсотків.

Представництво банку — територіально відокремлений підрозділ банку, що не здійснює банківської діяльності.

Принципи кредитування — основні правила, за якими здійснюється кредитування. До них відносять: цільовий, строковий і платний характер кредиту: забезпеченість умов його повернення, кредитоспроможність позичальника. Часто до принципів кредитування відносять видачу кредиту на засадах повернення, але це суттєва ознака (атрибут) кредиту, без якої кредит перестає бути кредитом.

Рейтинг банку — показник, за яким проводиться порівняння банків за допомогою обраних критеріїв.

Статутний фонд банку — кошти, вкладені учасниками банку (акціонерами чи пайовиками) в акції чи паї банку. Його мінімальний розмір установлений Законом України «Про банки і банківську діяльність», а конкретний розмір передбачається установчими документами банку. Особливістю формування статутного фонду банками є те, що воно здійснюється тільки у грошовій формі за рахунок підтверджених вільних коштів учасників. Для формування статутного фонду забороняється використовувати бюджетні кошти і кошти, отримані в кредит та під заставу.

Учасники банку — засновники банку, акціонери банку, який є акціонерним товариством, учасники банку, який є товариством з обмеженою відповідальністю, і пайовики кооперативного банку.

Факторинг — активно-пасивна операція банку, за якою він викуповує у клієнта право на стягнення його дебіторської заборгованості за винагороду, встановлену укладеною між ними угодою. Розрізняють конвенційний та конфіденційний факторинг. За першого дебітора пові-
домляють про придбання банком його зобов’язань, і платежі дебітор спрямовує безпосередньо банку-фактору. За конфіденційного факторингу дебітор не ставиться до відома про факторингову угоду, а тому платежі спрямовує на поточний рахунок кредитора. Останній розраховується з банком.

Філія банку — відокремлений структурний підрозділ, що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені банку.

Фінансова холдингова група — фінансова установа, яка складається переважно або виключно з установ, що надають фінансові послуги, причому серед них має бути щонайменше один банк, і материнська компанія (їй має належати більше 50 % акціонерного чи пайового капіталу кожного з учасників групи, вона має право встановлювати для учасників групи обов’язкові для них правила, відповідає за зобов’язаннями учасників групи, подає у відповідні органи консолідовано-фінансовий та статистичний звіти групи) має бути фінансовою установою.

Форфейтинг — купiвля на певних умовах боргових вимог на пов­ний термiн. На вiдмiну вiд традицiйного облiку векселiв Ф. застосовується зазвичай при поставках устаткування на великi суми зi значною розстрочкою платежу (до 5—7 рокiв) i має гарантiю першокласного банку, необхiдну для переоблiку векселiв.

Цілі банку — це те, чого хоче досягти банк у результаті своєї діяльності. Вони підрозділяються на основні цілі і підцілі. До основних цілей відносять: подальше зростання банку; забезпечення його надійності для кредиторів і клієнтів; забезпечення ліквідності та платоспроможності банку; досягнення рентабельності банку. Прагнення до зростання (розвитку) притаманне живій і неживій природі. Тому банк старається нарощувати мережу своїх підрозділів, сферу впливу, розмір капіталу і валюти балансу, прибутковість. Надійність банку поділяється на зов­нішню (від пограбувань, технічних збоїв у засобах комунікації, прослуховуванні чи зчитуванні інформації банку, зловживання з боку клієнтури тощо) і внутрішню (здатність обмежувати ризики). Банк повинен проводити такі заходи, котрі дали б можливість розпізнавати свої дії, які можуть викликати збитки. Рентабельність як ціль полягає в тому, що в довгостроковому плані банк має отримувати прибуток у розмірах, які б покривали витрати та забезпечували високі дивіденди його учасникам. При цьому банк повинен зберігати свою ліквідність і платоспроможність.

Проміжні цілі забезпечують досягнення основних цілей. Серед них розрізняють ринкові, структурні, технічні та інші цілі банку. Ринкові підцілі банку передбачають завоювання своєї ніші на ринку банківських послуг та збільшення завойованої банком частки ринку. Структурні підцілі полягають у поліпшенні банком структури свого балансу залежно від ситуації на ринку банківських послуг. Технічними підцілями є забезпечення банку відповідними офісними приміщеннями, комп’ю­терною та офісною технікою, засобами зв’язку, розширення мережі філій, відділень і представництв тощо. До інших цілей можна віднести створення відповідного іміджу банку, задоволення соціальних потреб його працівників тощо.

Теми рефератів

1. Характерні ознаки та види комерційних банків України.

2. Кооперативні банки: їх минуле і майбутнє.

3. Іпотечні банки та перспективи їх діяльності в Україні.

4. Інвестиційні банки та необхідність їх в Україні.

5. Формування ресурсної бази комерційного банку.

6. Активні операції комерційних банків.

7. Організація банками безготівкових розрахунків між господарюючими суб’єктами.

8. Банківські послуги — перспективне джерело зростання доходів комерційних банків.

9. Проблеми стабільності комерційних банків в Україні.

1. Формування та розвиток комерційних банків в Україні.
2. Сучасний стан комерційних банків в Україні та шляхи його зміцнення.

 

Тема 12. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною

1. Організація діяльності комерційних банків.
2. Ресурси комерційних банків.
3. Активні та пасивні операції комерційних банків.
4. Організація банківських послуг
5. Міжнародний валютний фонд і його діяльність в Україні
6. Група Світового банку. Історія створення та повноваження.
7. Європейський банк реконструкції і розвитку
8. Банк міжнародних розрахунків.
9. Регіональні міжнародні кредитно-фінансові інституції.

Література: основна: 25,27,28,29,32,33; додаткова:40,46,23

                                            

 

 

Термінологічний словник

 

     Європейська система центральних банків — сукупність, яка складається з Європейського центрального банку та центральних банків країн—членів Європейського економічного союзу. Керівними органами є Рада Європейського центрального банку та Директорат цього банку.

Європейський центральний банк — абсолютно незалежний кредитний інститут, основним завданням якого є дотримання цін та захист від інфляції. Незалежність і гарантії стабільності відображені в Статуті цього банку. Місцезнаходження — Франкфурт-на-Майні.

Європейський Союз (ЄС) — європейська економічна та політична співдружність, яка складається з 15-ти країн-членів: Бельгії, Данії, Німеччини, Фінляндії, Франції, Греції, Великобританії, Ірландії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Австрії, Португалії, Швеції та Іспанії.

Міжнародні валютно-кредитні установи — інституції, які створені на основі міждержавних угод з метою регулювання валютно-кредитних та фінансових відносин.

Міжнародний валютний фонд — міжнародна валютно-кредитна організація, яка має статус спеціалізованої установи ООН, створений у 1944 р. з метою регулювання валютно-кредитних відносин між державами—членами і надання їм фінансової допомоги у разі дефіциту платіжного балансу з допомогою короткострокового кредитування.

Світовий банк — це група споріднених міжнародних організацій, в яку входять Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Багатостороння агенція гарантування інвестицій, Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфліктів.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку — міжнародний інвестиційний інститут, створений одночасно з МВФ з метою сприяння країнам-членам в економічному розвитку, надаючи їм середньо- та довгострокові кредити, гарантуючи приватні інвестиції.

Регіональні валютно-кредитні установи — інституції, створені з метою сприяння розвитку економічного співробітництва та інтеграції країн, що розвиваються, певного регіону.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) — регіональний міжнародний банк, створений у 1958 р. з метою довгострокового кредитування слабо розвинутих регіонів, здійснення спільних проектів країн—учасниць.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) — регіональний міжнародний банк, створений у 1990 р. з метою сприяння здійсненню реформ у країнах, які обрали ринковий шлях розвитку економіки.

Банк міжнародних розрахунків (БМР) — перший міждержавний банк, який був створений у 1930 р. як міжнародний банк центральних банків.

Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР) — регіональний багатонаціональний банк створено в 1994 р. з метою поглиблення інтеграції та зміцнення зв’язків між країнами Чорноморського басейну.

Пряме фінансування — це фінансування безпосередньо банком великих за обсягом інвестицій.

Опосередковане фінансування — це фінансування, яке здійснюється через фінансових посередників, у ролі яких виступають місцеві банки чи інвестиційні фонди.

 

Теми рефератів

1. Міжнародний валютний фонд та його відносини з Україною.
2. Світовий банк. Напрямки співробітництва його з Україною.
3. Регіональні міжнародні валютно-кредитні організації.
4. Європейський банк реконструкції та розвитку. Форми співробітництва з Україною.
5. Банк міжнародних розрахунків.

Запитання для самоперевірки знань

1. 1.  Дати загальну характеристику валютно-кредитним установам.
2. 2.  Розкрити суть принципу обумовленості.
3. 3.  Коли і з якою метою створено МВФ?
4. 4.  Назвати принципи формування статутного фонду МВФ.
5. 5.  На які основні цілі направляються фінансові ресурси МВФ?
6. 6.  Відповідно до яких типів програм будуються відносини МВФ і України?
7. 7.  Місце і роль Світового банку.
8. 8.  Які організації входять до групи Світового банку і якій з них належить провідна роль?
9. 9.  Які країни можуть брати участь у діяльності МБРР?

10. Як формується капітал МБРР?

11. На які цілі спрямовуються кредити МБРР?

12. Яка основна різниця між МВФ і МБРР?

13. Дати загальну характеристику регіональним валютно-кредитним організаціям.

14. З якою метою створено БМР?

15. Коли та з якою метою був створений ЄБРР?

16. Назвати пріоритетні напрямки діяльності ЄБРР.

17. Які інструменти фінансування використовує у своїй діяльності ЄБРР?

18. Назвати напрямки співробітництва ЄБРР з Україною.

19. Мета створення ЧБТР. Які країни є його членами?

20. Членом яких міжнародних валютно-кредитних організацій є Україна?

 

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

         Тема 1. Економічна суть та функції грошей

1. Вартість грошей в минулому і сучасному паперово-кредитному обігу.
2. Функції грошей як засобу обігу і платежу.
3. Особливості функції міри вартості в сучасних умовах.
4. Суть і характер трогових грошей.
5. Гроші як засіб нагромадження.
6. Функції грошей у перехідній економіці України.

Література: основна 25,27,28,29,32,33

        

Тема 2. Грошовий обороті грошова маса

1. Грошовий ринок в Україні, його суть і структура.

2. Грошовий оборот в Україні

3. Закон кількості грошей у перехідній економіці України.

4. Механізм балансування грошових потоків.

Література: основна25,27,28,29,32,33

 

Тема 3. Структура та функції грошового ринку

1. Особливості грошового ринку в Україні.

2. Мотиви та чинники, що визначають параметри попиту на гроші.

3. Механізм формування пропозиції грошей.

4. Рівновага на грошовому ринку України.

5. Пропозиція грошей в Україні. Процентна ставка.

Література: основна 25,27,28,29,32,33; додаткова;36,39,13,32

 

Тема 4. Грошові системи, їх типи та складові елементи

1. Грошова система та її елементи в Україні.

2. Етапи творення грошової системи в Україні

3. Механізм функціонування паперово-кредитної системи грошей.

Література: основна 25,27,28,29,32,33,; додаткова;14,15,16,19,36,17

 

Тема 5. Інфляція та грошові реформи

1. Особливості інфляційного процесу в Україні
2. Надбання світового досвіду антиінфляційної політики.
3. Механізм імпортованої в Україну інфляції.
4. Світовий досвід проведення грошових реформ.
5. Методологій проведення грошових реформ .
6. Теорія і практика проведення грошової реформи паралельного обігу валюти.
7. Особливості проведення грошової реформи в Україні.
8. Історичні факти проведення грошових реформ.
9. Методи регулювання грошового обігу в Україні.

Література: основна 25,27,28,29,32,33; додаткова 64,73.

Тема 6. Валютний ринок і валютні системи

1. Сучасні валютні відносини і валюти.

2. Конвертованість валюти.

3. Валютний ринок, його суть і операційний механізм.

4. Валютні системи і валютна політика

5. Особливості формування валютної системи України.

6. Валютний курс, його роль в перехідній економіці України.

7. Механізм валютних операцій у комерційних банках.

8. Міждержавне валютне регулювання та його вплив на національну валютну систему.

9. Доцільність валютних обмежень в Україні.

10. Євро та формування механізму взаємодії гривні з новою валютою Європи.

11. Валютна інтеграція ЄС і валютна система.

12. Міжнародні валютні ринки і українські підприємства.

Література: основна25,27,28,29,32,33,; додаткова;22,24,38,62,75,47,45

 

Тема 7. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

1. Неокласичний трансакційний варіант кількісної теорії грошей.
2. Провідні елементи кембріджської версії кількісної теорії грошей.
3. Вклад Дж. Кейнса і його послідовників у розробку кількісної теорії грошей.
4. Сучасний монетаризм, йог провідні напрями і тенденції розвитку.
5. Сучасні монетарна політика в Україні.
6. Грошово-кредитна політика як стабілізатор економіки та грошей.
7. Купівельна сила грошей.
8. Основні засади сучасної грошово-кредитної політики України.

Література: основна 25,27,28,29,32,33; додаткова;36,18,19

 

Тема 8. Кредит у ринковій економіці

1. Грошово-кредитна політика в Україні.
2. Роль кредиту розвитку економіки України.
3. Кредитні відносини та інфляція.
4. Лізинговий кредит.
5. Роль кредиту в становленні ринкової економіки в Україні.
6. Механізм комерційних операцій комерційних банків.
7. Банківська система України.
8. Грошова кредитна політика України.

Література: основна 25,27,28,29,32,33

                                     

Тема 9. Фінансові посередники грошового ринку

1. Фінансові посередники.
2. Позабіржовий ринок цінних паперів.
3. Кредитні спілки.
4. Специфіка ломбардних позичкових операцій.
5. Статус та функції страхових компаній.
6. Механізм функціонування пенсійного фонду України.
7. Інвестиційні фонди.
8. Фінансові компанії.
9. Характерні риси і функції міжбанківських об’єднань.
10. Проблеми розвитку небанківських фінансово-кредитних установ в Україні.
11. Форми діяльності небанківських кредитно-фінансових установ в Україні.
12. Механізм функціонування британської страхової компанії “Ллойд”.

Література: основна 25,27,28,29,32,33; додаткова;2,8,60,59,54,55,43,70

 

Тема 10. Центральні банки, призначення, статус та основи організації

1. Історичні умови створення центральних банків.
2. Федеральні резервна системи США. Порівняння банківської структури США та інших країн
3. Проведення монетарної політики : завдання та цілі.
4. Місце і роль монетарної політики у загальнодержавний економічній політиці.

Література: основна 25,27,28,29,32,33,; додаткова;2,8,60,70,43

 

Тема 11. Комерційні банки

1. Характерні ознаки та види комерційних банків України.
2. Кооперативні банки: їх минуле і майбутнє.
3. Іпотечні банки та перспективи їх діяльності в Україні.
4. Інвестиційні банки та необхідність їх в Україні.
5. Формування ресурсної бази комерційного банку.
6. Активні операції комерційних банків.
7. Організація банками безготівкових розрахунків між господарюючими суб’єктами.
8. Банківські послуги — перспективне джерело зростання доходів комерційних банків.
9. Проблеми стабільності комерційних банків в Україні.
10. Формування та розвиток комерційних банків в Україні.
11. Сучасний стан комерційних банків в Україні та шляхи його зміцнення.

Література: основна: 5,12,13,16,20,21;

 

Тема 12. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною

1. Історичні умови створення Світового банку.

2. Історичні умові створення та призначення Міжнародного валютного фонду.

2. Організаційна структура Світового банку та Міжнародного валютного фонду.

3. Європейський банк реконструкції та розвитку –необхідність створення та засади діяльності.

Література: основна25,27,28,29,32,33, додаткова 40,46,23

 

 

Контрольні роботи для студентів

заочної форми навчання

 

Метою контрольної роботи є перевірка засвоєння студентами знань, необхідних їм як майбутнім фахівцям фінансової сфери. Контрольна робота є поглибленою дослідницькою роботою, яка дає змогу виявити рівень опрацювання основних проблемних питань теоретичного характеру

Теми контрольних робіт розроблено відповідно до навчального плану дисципліни «Гроші і кредит» та з врахуванням можливостей студентів, які отримують другу вищу освіту. Якщо в переліку відсутня тема, над якою хотів би працювати студент, то він повинен звернутися з цього питання до керівника навчального курсу. Прохання має бути вмотивоване, наприклад, наявністю фактичного матеріалу.

Контрольна робота виконується письмово і в обсязі не повинна перевищувати 30 сторінок друкованого тексту стандартного формату. В роботі повинно бути виділене кожне питання плану. Сторінки роботи нумеруються. Наприкінці роботи приводиться перелік використаної літератури у наступній послідовності: законодавчі документи,, нормативні акти (постанови, накази), інструктивний матеріал, навчально-методична література, статті з періодичних видань.

При написанні контрольної роботи рекомендується використання даних статистичного щорічника України, цифрові дані, що надруковані в періодичних виданнях. Перелік варіантів тем наведено у Таблиці 2. Виконати необхідно всі три питання варіанту.

Робота складається з титульної сторінки, змісту, тексту з розмежуванням питань та виділенням жирним шрифтом назви питання та переліком використаних джерел.

Список використаних літературних джерел за алфавітом із зазначенням прізвища та ініціалів авторів, повної назви роботи, місця видання, назви видавництва, загальної кількості сторінок.

Починаючи роботу, студент повинен ознайомитися з літературою, що стосується теми контрольної роботи чи реферату, ретельно вивчити висвітлення тих чи інших питань у підручниках, навчальних посібниках, словниках. Поради щодо підбору літератури можна одержати у наукового керівника, працівника бібліотеки. Рекомендується користуватися предметними каталогами бібліотек, бібліографічними довідниками.

При написанні контрольної роботи студент повинен вивчити нормативні й методичні документи, які стосуються теми дослідження. Матеріал з літературних джерел, який наводиться в тексті роботи у вигляді цитат і статистичних даних, повинен мати відповідні посилання на першоджерела.

Зміст питань контрольної роботи необхідно висвітлювати лаконічно, без повторів та відступів від основної теми. Не слід нагромаджувати роботу громіздкими таблицями і неузагальненими статистичними даними.

 

Таблиця 2

Перелік варіантів тем контрольних робіт для студентів заочної форми навчання

Літера, з якої починається прізвище студента	Номер завдання	Літера, з якої починається прізвище студента	Номер завдання
А	1, 31, 61	О	16, 46, 76
Ба-Бз	2, 32, 62	Па-Пі	17, 47, 77
Бі-Бя	3, 33, 63	Пк-Пя	18, 48, 78
В	4, 34, 64	Ра-Рі	19, 49, 79
Га-Гз	5, 35, 65	Рк-Ря	20, 50, 80
Гі-Гя	6, 36, 66	Са- Сі	21, 51, 81
Д	7, 37, 67	Ск-Ся	22, 52, 82
Є	8, 38, 68	Т	23, 53, 83
Ж	9, 39, 69	Ф	24, 54, 84
З	10, 40, 70	Х	25,55, 85
І	11, 41, 71	Ц	26, 56, 86
Ка-Кз	12, 42, 72	Ш,Щ	27, 57, 87
Кі-Кя	13,43, 73	У	28, 58, 88
Л	14, 44, 74	Ю, Н	29, 59, 86
М	15, 45, 75	Я, Ч	30, 60, 90

 

Написання роботи вимагає дотримання наступних вимог:

• змістовність і конкретність викладання;
• достатня повнота викладення питання;
• завершеність викладення кожної думки, усунення повторів;
• економічна грамотність;
• правильність оформлення роботи.

Контрольна робота має бути надрукована на комп’ютері, або в виключних випадках написана чітким розбірливим почерком чорнилом одного кольору без скорочення термінів (крім загальновизнаних).

При оформленні контрольної роботи слід дотримуватися встановлених стандартом вимог: текст друкується на одному боці аркуша паперу стандартного формату А4, шрифт 14 Times New Roman, інтервал між рядками 1,5. Кожна сторінка обмежується полями: зліва -30мм, справа 10 мм, зверху та знизу – 20 мм. Не допускаються підкреслення та виділення курсивом.

Цифровий матеріал як правило оформлюється у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, що відображає її зміст. Назва таблиці друкується нежирним шрифтом розміром 14 з вирівнюванням по центру. Всі таблиці нумеруються. Праворуч над назвою з прописної букви пишуть слово «Таблиця» та її порядковий номер.

Формули, які наводяться в роботі, слід нумерувати арабськими цифрами. Формули вирівнюються по центру сторінки відносно тексту. Порядковий номер формули наводиться в круглих дужках по лівому краю тексту роботи.

Усі сторінки роботи мають бути пронумеровані, починаючи зі змісту. Титульний аркуш вважається першою сторінкою і номер на ньому не ставиться. На останній сторінці роботи студент зазначає дату закінчення роботи і ставить свій підпис.

Контрольна робота здається в деканат у визначений навчальним планом строк. Робота яка не відповідає вимогам за оформленням, завданням або структурою повертається без перевірки і вважається не зарахованою.

Після перевірки роботи вирішується питання про допущення студента до іспиту. Відповідальність за несвоєчасне виконання та якість роботи несе студент.

 

Перелік питань до написання контрольної роботи

з дисципліни «Гроші і кредит»

 

1. Роль грошей у ринковій економіці.
2. Суть грошей. Гроші як гроші й гроші як капітал.
3. Гроші як засіб обігу і засіб платежу.
4. Функція грошей як міри вартості та засобу нагромадження.
5. Походження і суть грошей. Портфельний підхід до визначення суті грошей.
6. Вартість грошей. Форми прояву вартості грошей.
7. Форми грошей та їх еволюція.
8. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
9. Вклад Дж. М. Кейнса у розвиток теорії грошей.
10. Сучасний монетаризм та його відмінність від неокенсіанських концепцій.
11. Класична кількісна теорія грошей, характеристика її постулатів.
12. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей.
13. Характеристика основних теорій грошей.
14. Грошовий оборот та його структура.
15. Характеристика сучасних засобів платежу, які обслуговують грошовий оборот. Відмінність сучасних банківських білетів від класичної банкноти.
16. Маса грошей, що обслуговує грошовий оборот, її якісна і кількісна характеристика.
17. Основні типи грошових систем, їх суть і складові елементи. Закон кількості грошей, необхідних для обороту.
18. Грошова маса і грошові агрегати. Сеньйораж та монетизація бюджетного дефіциту.
19. Швидкість обігу грошової одиниці: суть, порядок визначення та фактори, що на неї впливають.
20. Макроекономічна стабілізація: суть і фактори впливу.
21. Механізм поповнення грошей в обороті. Роль комерційних банків у цьому процесі.
22. Попит на грошовому ринку. Еластичність попиту на гроші.
23. Пропозиція грошей. Фактори впливу на пропозицію грошей в Україні.
24. Грошовий мультиплікатор та грошова база.
25. Суть і структура грошового ринку.
26. Суть, цілі та інструменти грошово-кредитної політики.
27. Системи паперово-грошового та кредитного обігу.
28. Історичні традиції формування грошової системи України.
29. Державне регулювання грошової сфери. Інструменти грошово-кредитної політики.
30. Грошові реформи, їх цілі та види.
31. Методи проведення грошових реформ.
32. Особливості грошових реформ часів радянської економіки.
33. Еволюція кредитних грошей. Різновиди сучасних кредитних грошей. Роль держави у творенні кредитних грошей.
34. Суть, закономірності розвитку та наслідки інфляції. Доцільність валютних обмежень в Україні.
35. Інфляція та її види.
36. Соціально-економічні наслідки інфляційного процесу в Україні.
37. Державне регулювання грошової сфери: завдання, методи та механізм.
38. Характеристика державного кредиту: суть, суб’єкти, значення, стан та перспективи розвитку в Україні.
39. Характеристика комерційного кредиту: суть, суб’єкти, значення, стан та перспективи розвитку в Україні.
40. Характеристика споживчого кредиту: суть, суб’єкти, значення, стан та перспективи розвитку в Україні.
41. Форми та види кредиту в ринковій економіці.
42. Характеристика банківського кредиту.
43. Процент за кредит, його суть, фактори зміни та роль. Норма процента. Номінальна і реальна ставка проценту.
44. Банківська система: структура, принципи побудови, функції.
45. Центральні банки, їх походження, призначення та функції.
46. Небанківські фінансово-кредитні інститути та їх значення в економіці.
47. Стійкість комерційних банків та механізм її забезпечення.
48. Кредитна система. Характеристика складових елементів кредитної системи.
49. Банківська система України та особливості її формування.
50. Поняття банку. Види банків у ринковій економіці та їх операції.
51. Валютний курс та фактори, що на нього впливають. Валютна політика.
52. Конвертованість валюти. Основні ознаки повної конвертованості, часткової і повної неконвертованості.
53. Валютна система. Види валютних систем.
54. Валютна система України і механізм її взаємодії з іноземними, національними, світовими та регіональними валютами.
55. Валютний ринок. Валютний курс: суть, види та фактори, що на нього впливають.
56. Поняття валюти, її види, призначення та сфера використання.
57. Грошово-кредитна політика України на основі використання кейнсіансько-неокласичного синтезу.
58. Складові елементи грошових систем та їх еволюція.
59. Паперово-кредитні системи грошей, їх суть та закони функціонування.
60. Суть і структура грошового обороту, його економічна основа, основні суб’єкти та ринки, які він обслуговує.
61. Необхідність і суть кредиту.
62. Форми і види кредиту та перспективи їх розвитку.
63. Функції та закономірності руху кредиту.
64. Роль кредиту в становленні ринкової економіки України.
65. Комерційний кредит та перспективи його розвитку в Україні.
66. Споживчий кредит та перспективи його розвитку в Україні.
67. Державний кредит та перспективи його розвитку в Україні.
68. Міжнародний кредит, перспективи його розвитку в Україні.
69. Банківський кредит — основна форма кредиту.
70. Позичковий процент та його роль у розвитку економіки.
71. Процентна ставка в умовах інфляції.
72. Особливості інфляції в Україні.
73. Грошова система та її елементи.
74. Кредитна система України та проблеми її розвитку.
75. Основи організації та функції банківської системи.
76. Національний банк України та його функції на грошовому ринку.
77. Забезпечення стійкості банківської системи.
78. Операції комерційних банків та їх характеристика.
79. Іпотечний кредит та перспективи його розвитку.
80. Банківські операції з векселями.
81. Лізинг в Україні, стан та перспективи розвитку.
82. Основні напрямки формування антиінфляційної політики в Україні.
83. Грошова реформа в Україні.
84. Фінансово-кредитні установи небанківського типу.
85. Закономірності формування конвертованості національної грошової одиниці.
86. Валютна система України та перспективи її розвитку.
87. Валютний ринок та механізм його регулювання.
88. Платіжний баланс та його роль у системі валютного регулювання.
89. Міжнародні фінансово-кредитні організації.
90. Золотовалютні резерви в системі державного регулювання.

 

Індивідуальна та консультативна робота

 

Індивідуальна та консультативна робота здійснюється за графіком індивідуальної та консультативної роботи у формі виконання та захисту студентами індивідуальних завдань, і подальшої перевірки викладачем завдань, що винесені на поточний контроль. Індивідуальні заняття проводяться з окремими студентами з метою підвищення рівня їхньої підготовки або при бажанні студента підвищити власний рейтинг з дисципліни, що вивчається, та розвитку індивідуальних творчих здібностей.

Консультативна робота організована для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Під час консультації студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання.

Зміст індивідуальної роботи студента.

1. Вивчення питань тем навчальної програми дисципліни відповідно установчих лекцій, вказівок викладача та використовуючи навчальну літературу. Підготувати відповіді на контрольні питання, які наведені після кожної з там семінарських занять.
2. Вивчення законодавчих та нормативних актів та міжнародних правил, що наведені у списку літератури. Використовувати акти при підготовці відповідей на контрольні питання. Підготувати анотації актів обсягом до однієї сторінки А-4.

Вказівки до підготовки рефератів.

Реферат виконується на одну з тем, обрану за власним бажанням студента. Реферат повинен містити огляд літератури і статей з періодичної преси, а також законодавчих та нормативних документів. Загальний обсяг реферату 10 – 15 аркушів формату А–4.

         Зміст реферату: вступ – 1 сторінка; основна частина – 8-10 сторінок; висновки – 1 сторінка; список літератури; додатки.

      Вступ повинен містити: предмет вивчення, актуальність питання, мету написання реферату, задачі що вирішуються у рефераті, інформаційну базу написання.

      При написанні основної частини доцільно користуватись навчальною літературою, періодичною пресою, законодавчими актами, міжнародними правилами.

       Висновки доцільно підготувати у вигляді резюме роботи.

       У списку літератури необхідно вказати навчальну літературу, статті із періодичної преси, законодавчі акти і т.д. Тобто всі посібники, якими користувався під час написання реферату.

      У додатках розміщуються статистичні дані, розрахункові таблиці, графіки, приклади розробки документів.

 

 

Графік проведення індивідуальної та консультативної роботи

 

 

 

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

1. Роль грошей у ринковій економіці.
2. Суть грошей. Гроші як гроші й гроші як капітал.
3. Гроші як засіб обігу і засіб платежу.
4. Функція грошей як міри вартості та засобу нагромадження.
5. Походження і суть грошей. Портфельний підхід до визначення суті грошей.
6. Вартість грошей. Форми прояву вартості грошей.
7. Форми грошей та їх еволюція.
8. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
9. Вклад Дж. М. Кейнса у розвиток теорії грошей.
10. Сучасний монетаризм та його відмінність від неокенсіанських концепцій.
11. Класична кількісна теорія грошей, характеристика її постулатів.
12. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей.
13. Характеристика основних теорій грошей.
14. Грошовий оборот та його структура.
15. Характеристика сучасних засобів платежу, які обслуговують грошовий оборот. Відмінність сучасних банківських білетів від класичної банкноти.
16. Маса грошей, що обслуговує грошовий оборот, її якісна і кількісна характеристика.
17. Основні типи грошових систем, їх суть і складові елементи. Закон кількості грошей, необхідних для обороту.
18. Грошова маса і грошові агрегати. Сеньйораж та монетизація бюджетного дефіциту.
19. Швидкість обігу грошової одиниці: суть, порядок визначення та фактори, що на неї впливають.
20. Макроекономічна стабілізація: суть і фактори впливу.
21. Механізм поповнення грошей в обороті. Роль комерційних банків у цьому процесі.
22. Попит на грошовому ринку. Еластичність попиту на гроші.
23. Пропозиція грошей. Фактори впливу на пропозицію грошей в Україні.
24. Грошовий мультиплікатор та грошова база.
25. Суть і структура грошового ринку.
26. Суть, цілі та інструменти грошово-кредитної політики.
27. Системи паперово-грошового та кредитного обігу.
28. Історичні традиції формування грошової системи України.
29. Державне регулювання грошової сфери. Інструменти грошово-кредитної політики.
30. Грошові реформи, їх цілі та види.
31. Методи проведення грошових реформ.
32. Особливості грошових реформ часів радянської економіки.
33. Еволюція кредитних грошей. Різновиди сучасних кредитних грошей. Роль держави у творенні кредитних грошей.
34. Суть, закономірності розвитку та наслідки інфляції. Доцільність валютних обмежень в Україні.
35. Інфляція та її види.
36. Соціально-економічні наслідки інфляційного процесу в Україні.
37. Державне регулювання грошової сфери: завдання, методи та механізм.
38. Характеристика державного кредиту: суть, суб’єкти, значення, стан та перспективи розвитку в Україні.
39. Характеристика комерційного кредиту: суть, суб’єкти, значення, стан та перспективи розвитку в Україні.
40. Характеристика споживчого кредиту: суть, суб’єкти, значення, стан та перспективи розвитку в Україні.
41. Форми та види кредиту в ринковій економіці.
42. Характеристика банківського кредиту.
43. Процент за кредит, його суть, фактори зміни та роль. Норма процента. Номінальна і реальна ставка проценту.
44. Банківська система: структура, принципи побудови, функції.
45. Центральні банки, їх походження, призначення та функції.
46. Небанківські фінансово-кредитні інститути та їх значення в економіці.
47. Стійкість комерційних банків та механізм її забезпечення.
48. Кредитна система. Характеристика складових елементів кредитної системи.
49. Банківська система України та особливості її формування.
50. Поняття банку. Види банків у ринковій економіці та їх операції.
51. Валютний курс та фактори, що на нього впливають. Валютна політика.
52. Конвертованість валюти. Основні ознаки повної конвертованості, часткової і повної неконвертованості.
53. Валютна система. Види валютних систем.
54. Валютна система України і механізм її взаємодії з іноземними, національними, світовими та регіональними валютами.
55. Валютний ринок. Валютний курс: суть, види та фактори, що на нього впливають.
56. Поняття валюти, її види, призначення та сфера використання.
57. Грошово-кредитна політика України на основі використання кейнсіансько-неокласичного синтезу.
58. Складові елементи грошових систем та їх еволюція.
59. Паперово-кредитні системи грошей, їх суть та закони функціонування.
60. Суть і структура грошового обороту, його економічна основа, основні суб’єкти та ринки, які він обслуговує.
61. Необхідність і суть кредиту.
62. Форми і види кредиту та перспективи їх розвитку.
63. Функції та закономірності руху кредиту.
64. Роль кредиту в становленні ринкової економіки України.
65. Комерційний кредит та перспективи його розвитку в Україні.
66. Споживчий кредит та перспективи його розвитку в Україні.
67. Державний кредит та перспективи його розвитку в Україні.
68. Міжнародний кредит, перспективи його розвитку в Україні.
69. Банківський кредит — основна форма кредиту.
70. Позичковий процент та його роль у розвитку економіки.
71. Процентна ставка в умовах інфляції.
72. Особливості інфляції в Україні.
73. Грошова система та її елементи.
74. Кредитна система України та проблеми її розвитку.
75. Основи організації та функції банківської системи.
76. Національний банк України та його функції на грошовому ринку.
77. Забезпечення стійкості банківської системи.
78. Операції комерційних банків та їх характеристика.
79. Іпотечний кредит та перспективи його розвитку.
80. Банківські операції з векселями.
81. Лізинг в Україні, стан та перспективи розвитку.
82. Основні напрямки формування антиінфляційної політики в Україні.
83. Грошова реформа в Україні.
84. Фінансово-кредитні установи небанківського типу.
85. Закономірності формування конвертованості національної грошової одиниці.
86. Валютна система України та перспективи її розвитку.
87. Валютний ринок та механізм його регулювання.
88. Платіжний баланс та його роль у системі валютного регулювання.
89. Міжнародні фінансово-кредитні організації.
90. Золотовалютні резерви в системі державного регулювання.

 

 

         МЕТОДИКИ АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

 

З метою забезпечення кращого засвоєння  студентами поточного матеріалу передбачається під час проведення лекції максимально тісно пов’язувати цей матеріал  з реальним життям, наповнювати його конкретним змістом, відображати в ньому всі активні зміни, які відбуваються у  системі правового регулювання фінансової політики України.

         Заради збільшення інтересу студентів до процесу навчання  і підвищення їх уваги передбачається проводити дискусії по окремих темах курсу. При аналізі найбільш гострих та проблематичних питань може бути застосований метод “мозкового штурму”.

         При проведенні лекції передбачено використовувати слайди, які дають змогу студентам візуально фіксувати і в подальшому застосовувати інформаційний матеріал, наведений у схемах і таблицях.

         При проведенні семінарських занять передбачено організовувати бесіди по окремих питаннях відповідної теми, що розглядається на занятті, порівнювати теоретичний матеріал з реальними подіями, що відбуваються в економіці України, обговорювати найоптимальніші шляхи виходу із скрутних положень за різних економічних умов, що панують у суспільстві.

З метою активізації навчально-пізнавальної діяльності, викладання курсу “Гроші і кредит” передбачає застосування наступних методик активізації навчання:

-                     проблемні лекції;

-                     проблемні та аналітичні підходи при самостійній роботі студентів;

-                     семінари-дискусії;

-                     розрахунково-аналітичні та ситуаційні задачі;

-                     робота в малих групах;

-                     виконання наскрізних індивідуальних завдань;

-                     тощо.

 

 

 

УМОВИ ВИЗНАЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО РЕЙТИНГУ З ДИСЦИПЛІНИ

                                                    

                                                     Робота у семестрі – 80 бали

                                                     Іспит                     –  20  балів

                                                     Всього                  – 100 балів

 

Визначення навчального рейтингу з дисципліни робиться за наступними критеріями:

 

 

 

 

Питання курсу “Гроші та кредит”,

які виносяться для підготовки до ІСПИТУ:

 

1. Роль грошей у ринковій економіці.
2. Суть грошей. Гроші як гроші й гроші як капітал.
3. Гроші як засіб обігу і засіб платежу.
4. Функція грошей як міри вартості та засобу нагромадження.
5. Походження і суть грошей. Портфельний підхід до визначення суті грошей.
6. Вартість грошей. Форми прояву вартості грошей.
7. Форми грошей та їх еволюція.
8. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
9. Вклад Дж. М. Кейнса у розвиток теорії грошей.
10. Сучасний монетаризм.
11. Класична кількісна теорія грошей, характеристика її постулатів.
12. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей.
13. Характеристика основних теорій грошей.
14. Грошовий оборот та його структура.
15. Характеристика сучасних засобів платежу, які обслуговують грошовий оборот. Відмінність сучасних банківських білетів від класичної банкноти.
16. Маса грошей, що обслуговує грошовий оборот, її якісна і кількісна характеристика.
17. Основні типи грошових систем, їх суть і складові елементи. Закон кількості грошей, необхідних для обороту.
18. Грошова маса і грошові агрегати. Сеньйораж та монетизація бюджетного дефіциту.
19. Швидкість обігу грошової одиниці: суть, порядок визначення та фактори, що на неї впливають.
20. Макроекономічна стабілізація: суть і фактори впливу.
21. Механізм поповнення грошей в обороті. Роль комерційних банків у цьому процесі.
22. Попит на грошовому ринку. Еластичність попиту на гроші.
23. Пропозиція грошей.
24. Грошовий мультиплікатор та грошова база.
25. Суть і структура грошового ринку.
26. Суть, цілі та інструменти грошово-кредитної політики.
27. Системи паперово-грошового та кредитного обігу.
28. Етапи створення та розвиток грошової системи України.
29. Державне регулювання грошової сфери. Інструменти грошово-кредитної політики.
30. Грошові реформи, їх цілі та види.
31. Еволюція кредитних грошей. Різновиди сучасних кредитних грошей. Роль держави у творенні кредитних грошей.
32. Суть, закономірності розвитку та наслідки інфляції.
33. Інфляція та її види.
34. Державне регулювання грошової сфери: завдання, методи та механізм.
35. Характеристика державного кредиту: суть, суб’єкти, значення, стан та перспективи розвитку в Україні.
36. Характеристика комерційного кредиту: суть, суб’єкти, значення, стан та перспективи розвитку в Україні.
37. Характеристика споживчого кредиту: суть, суб’єкти, значення, стан та перспективи розвитку в Україні.
38. Суть та еволюція кредиту. Об’єкти та суб’єкти кредитних відносин.
39. Форми та види кредиту в ринковій економіці.
40. Характеристика банківського кредиту.
41. Процент за кредит, його суть, фактори зміни та роль. Норма процента. Номінальна і реальна ставка проценту.
42. Банківська система: структура, принципи побудови, функції.
43. Центральні банки, їх походження, призначення та функції.
44. Небанківські фінансово-кредитні інститути та їх значення в економіці.
45. Стійкість комерційних банків та механізм її забезпечення.
46. Кредитна система. Характеристика складових елементів кредитної системи.
47. Банківська система України та особливості її формування.
48. Поняття банку. Види банків у ринковій економіці та їх операції.
49. Валютний курс та фактори, що на нього впливають.
50. Конвертованість валюти.
51. Валютна система. Види валютних систем.
52. Валютний ринок. Валютний курс: суть, види та фактори, що на нього впливають.
53. Поняття валюти, її види. призначення та сфера використання.
54. Позичковий процент та його роль.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ Джерел

 

1. Конституція України
2. Закон України «Про національний банк України»
3. Закон України «Про банки та банківську діяльність»
4. Закон України «Про платіжну систему та переказ грошей в Україні» від 5 квітня 2001 року.
5. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18.06.1991р. (з наступними змінами і доповненнями).
6. Указ Президента України “Про грошову реформу в Україні” // Вісник НБУ.- 1996.- №5.
7. Декрет КМУ №932-, 1999 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»/ Голос України від 11.08.99
8. Про кредитування: Положення НБУ. Затв. Постановою правління НБУ від 28.09.95 №246 // Дод. До «Вісн. Нац. Банку України».- 1995.-№11.
9. Адамик Б.П. Національний банк і грошово-кредитна політика Навчальний посібник.- Тернопіль.: «Карт-бланш», 2002.
10. Антологія економічної думки: гроші, кредит і банки (огляд ліворадикальної політекономії) : [Метод. посіб.] / Нац. банк України; Уклад. В.С.Стельмах. — Львів: ЛБІ НБУ, 2006. — 109 с
11. Глущенко, Світлана Василівна. Гроші та кредит : конспект лекцій. / С.В.Глущенко; Нац. ун-т «Києво-Могилянська акад.» — К.: Вид. дім «Києво-Могил. акад.», 2007. — 85 с
12. Гроші та кредит : Підручник. / [М.І.Савлук, А.М.Мороз, І.М.Лазепко та ін.]; Київ. нац. екон. ун-т ім. В.Гетьмана. — 4-е вид., перероб. і допов. — К., 2006. — 740 с
13. Гроші та кредит : Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни для студ. спец. «Банк. справа» / [М.І.Савлук, І.М.Лазепко, О.А.Брегеда, Н.П.Баріда]; Київ. нац. екон. ун-т ім В.Гетьмана. — К., 2006. — 195 с.
14. Гроші та кредит: Тест. завдання для студ. спец. 6.050104, 6.050107, 6.050106, 6.050108, 6.050102. / Львів. комерц. акад.; [Уклад. Сорока Р.С., Кизик І.С.] — Львів, 2006. — 75 с
15. Грошово-кредитна система України в умовах ринкових перетворень в економіці / [О.В.Дзюблюк, Б.П.Адамик, Н.Д.Галапуп та ін.]; За ред. О.В.Дзюблюка; Терноп. нац. екон. ун-т. — Т.: Карт-бланш, 2007. — 307 с.: іл., табл.
16. Івасів, Богдан Степанович. Гроші та кредит : підручник. / Б. С. Івасів; Нац. банк України, М-во освіти і науки, Терноп. нац. екон. ун-т. — К.: Кондор; Т.: Карт-бланш, 2008. — 527 с.
17. Ільїн, Володимир Васильович. Фінансова цивілізація / В.В.Ільїн. — К.: Книга, 2007. — 527 с.
18. Ильин, Владимир Васильевич. Власть и деньги / В. В. Ильин. — К.: Книга, 2008. — 558 с.
19. Колодізєв, Олег Миколайович. Гроші та кредит : [Навч. посіб. для самост. вивч. дисципліни] / О.М.Колодізєв, О.Р.Яременко; Харків. нац. екон. ун-т. — [2-е вид., стер.] — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. — 153 с.
20. Колесніченко, Вікторія Федорівна. Практикум з навчальної дисципліни «Гроші та кредит» : навч.-практ. посіб. для студ. напряму підготов. «Фінанси і кредит» / Колесніченко В. Ф., Омельченко О. І., Добринь С. В.; М-во освіти і науки України, Харк. нац. екон. ун-т. — Х.: ХНЕУ, 2009. — 135 с
21. Колесніченко, Вікторія Федорівна. Гроші та кредит : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / В.Ф.Колесніченко; М-во освіти і науки України, Харк. нац. екон. ун-т. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2007. — 431 с.
22. Лисюк, Володимир Сергійович. Гроші та кредит : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Володимир Лисюк; Рівнен. ін-т слов’янознавства Київ. славістич. ун-ту. — Рівне: О. М. Зень, 2008. — 247 с
23. Михайленко, Валентина Степанівна. Гроші та кредит : Навч. посіб. для дистанц. навчання. / [За наук. ред. А.А.Чухна]; Відкр. міжнар. ун-т розв. людини «Україна» — К., 2006. — 371 с
24. Прайс, Дебора Л. Как привлечь деньги в свою жизнь : секреты богатства. / Дебора Л. Прайс; [пер. О.Сергеева] — Х.; Белгород: Кн. клуб семейн. досуга, 2008. — 316,
25. Соціальний аспект економічної природи грошей / [Т. Смовженко та ін.]; за наук. ред. Галини Стеблій; Нац. банк України, Ун-т банк. справи. — К.: УБС НБУ, 2008. — 335 с.
26. Скринник, Зоя Едуардівна. Гроші у вимірах комунікативних практик: соціокультурний аспект. / Нац. банк України. Львів. банк. ін-т. — Львів, 2006. — 335 сТаємний код України — Д.: Б. в., 2004. — 674
27. Ющенко В.А. Монетарна політика України: результати і перспективи // Вісник НБУ.- 1996.- №4.
28. Ющенко В., Лисицький В. Гроші в Україні.- К., 1998
29. Ющенко В.А. Проблеми демонетизації економіки України // Вісник НБУ.- 1997.- №8.
30. Швайка, Михайло Андрійович. З історії українських грошей (до 10-річчя гривні) / Асоц. депутатів Верховної Ради України. — К.: Київ. міжнар. ун-т, 2006. — 195 с.
31. Яременко, Оксана Романівна. Гроші та кредит : конспект лекцій. / Яременко О. Р.; М-во освіти і науки України, Харк. нац. екон. ун-т. — Х.: Вид-во ХНЕУ, 2008. — 238 с
32. Банківські операції: Підручник / За ред. А.М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2002. – 384 с.
33. Банковский портфель–2 (Книга банковского менеджера. Книга банковского финансиста. Книга банковского юриста) / Отв. ред. Ю.И. Коробов. – М.: СОМИНТЕК, 1994. – 752 с.
34.  Банковское дело: стратегическое руководство / Рук. проекта  Уильям Гулд; под pед. Влад. Платонова и Майкла Хиггинса. – М.: Изд-во АО "Консалтбанкиp", 1998. – 412 с.
35. Гальчинський А.С. Теорія грошей. – К.: Основи, 2001.
36. Габерд Г. Гроші, фінансова система та економіка.- К.: КНЕУ. – 2004.
37. Долан Э.Дж., Кэмпбелл К.Д., Кэмпбелл Р.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кpедитная политика. – СПб.,  Санкт-Петеpбуpг Оpкестp, 1994. – 493 с
38.  Дзюблюк О.В. Організація грошово-кредитних відносин суспільства в умовах ринкового реформування економіки. – К. – Поліграфкнига. – 2000.
39. Дзюблюк О. Проблеми забезпечення ефективного функціонування банківської системи в перехідній економіці. // Вісник НБУ, №3, 2006.
40. Енциклопедія банківської справи України/Редкол.: В.С.Стельмах та ін.- К.: Молодь,  2001- с. 680
41. Кейнс Дж.М. Общая теоpия занятости, пpоцента и денег. – М.: Пpогpесс, 1978. – 494 с.
42. Кейнс Дж.М. Трактат про грошову реформу. Загальна теорія зайнятості, процента та грошей. – К. – 1999.
43. Кораблін С.О. Сукупна пропозиція і оптимальна інфляція //Економіка і прогнозування.,№1, 2005, с.9-32.
44. Лютий І.О. Макроекономічні чинники грошово-кредитної політики України в сучасних умовах. //Финансовые рынки и ценные бумаги, №10, 2006, с.12-17.
45. Маршал Джон Ф., Бансал Випул К. Финансовая инженерия: Полное руководство по финансовым нововведениям: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 784 с.
46.   Матук Ж. Финансовые системы Франции и других стран. В 2-х т.: Пер. с фр. Т.1 в 2 кн. / Кн.2. – М.: АЩ "Финстатинфоpм", 1994. –365 с. 
47. Махаєва О. Електронні гроші: стан європейського ринку та його регулювання. // Вісник НБУ, серпень, 2006.
48. Междунаpодные валютно-кpедитные и финансовые отношения: Изд. 2-е, перераб. и доп.: Учебник / Под pед. Л.H. Кpасавиной. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 608 с.
49.  Миллер Роджер Лерой, Ван-Хуз Девид Д. Современные деньги и банковское дело: Пер. с англ. – М.: ИНФРА–М, 2000. – ХХІV, 856 с.
50. Мишкін Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків / Пер. з англ. – К.: Основи, 1998. – 9636 с.
51. Петрик О. Цілі та основні режими сучасної монетарної політики.// Вісник НБУ, №6, 2006,с. 2-7
52. Петрик О. Історія монетарного розвитку в Україні.//Вісник НБУ, №1, 2007., с. 2- 6.
53. Петрик О. Інфляція в Україні : проблеми, ризики, перспективи// Вісник НБУ, №2, 2007,с.2-8
54. Платіжні системи. Навч.посібник. // Ющенко В.А. та інші. – К.: Либідь, 1998.
55. Полфpеман Д., Фоpд Ф. Основы банковского дела. – М.: ИHФРА–М, 1996. – 624 с.
56. Польова О. Банківська система України в умовах глобалізації світової економіки.// Економіка, 2006, №3.
57. Роуз Питеp С.  Банковский менеджмент: пpедоставление финансовых услуг: Пер. с англ. – М.: Дело Лтд, 1995. – 768 с.
58. Савченко А.,Івченко І. Система електронних платежів нового покоління // Вісник НБУ, №2, 2007, с.2-4
59. Синки Дж. Ф., мл. Управление финансами в коммерческих банках: Пер.с англ. 4-го перераб. изд. – М.: Саtallaxy, 1994. – 937,  G–2 с.
60. Туган-Барановський М.І. Паперові гроші та метал. – К.: КНЕУ. – 2004.
61. Фридман М. Количественная теория денег. – М. – 1996.
62. Фишер И. Покупательная сила денег. – М. – 1999.
63. Хайек Фридрих А. Частные деньги: Пер. с англ. – Тверь: Институт Национальной модели экономики, 1996. – 229 с.
64. Центральний банк і грошово-кредитна політика. Підручник. // За ред. А.М.Мороза та М.Ф.Пуховкіної. – К.: КНЕУ. – 2005.
65. Фінансово-кредитні методи державного регулювання економіки. Монографія. // За ред. А.І.Даниленка. – К. – 2003.
66.  Шелудько Н.М. Проблемні кредити і фінансова стійкість банківської сфери // Фінанси України. – 2000. №1. – С. 25–28.
67. Гроші та кредит: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. /
    М.І.Мирун, М.І.Савлук, І.М.Лазепко та ін. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2002. — 124 с.
68. Гроші та кредит: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. /
    Т.І.Маньковська — К.: АМУ, 2009. — 41 с.
69. Гроші та кредит: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. /
    Павловська А.Е. — К.: АМУ, 2010. — 62 с.
70. Ширінська. Гроші і кредит. Опорний конспект лекцій
71. Статистичний щорічник України
72. Офіційний сайт Кабінету Міністрів України www.kmu.gov.ua
73. Офіційний сайт Верховної Ради України www.rada.gov.ua
74. Офіційний сайт Національного банку України www.bank.gov.ua
75. Офіційний сайт Міністерства економіки України www.me.gov.ua
76. Офіційний сайт Державного комітету статистики України www.ukrstat.gov.ua
77. Офіційний сайт Міністерства фінансів www.minfin.gov.ua
78. Офіційний сайт Європейського Союзу www.europa.eu.int