Інформатика 13.07.2015 04:38

 

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

 

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін

 

 

 

 

Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни

“Інформатика”

 

 

для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”

галузі знань “Право” - 0304

за напрямом підготовки “Правознавство” - 6.030402

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

 

 

Навчально-методичний комплекс з дисципліни “Інформатика” призначений для курсантів 1 курсу Інституту кримінально-виконавчої служби, що навчаються за спеціальністю "Правознавство". Комплекс відповідає  типовому навчально-методичному комплексу з дисципліни "Інформатика", затвердженому  на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, протокол № ___ від «___» ___________ 2012 року для курсантів Інституту кримінально-виконавчої служби, що навчаються за спеціальністю "Правознавство".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рецензенти:

Начальник ДІТ

полковник міліції В.А. Буржинський

 

Доцент кафедри

оперативно-розшукової роботи та

спеціальної техніки

канд..юрид.наук, ст. наук. співробітник

полковник міліції М. В. Кобець

 

Укладачі:

канд. юрид. наук І.В. Мартиненко;

канд. техн. наук, доцент В.М. Смаглюк

 

 

 

 

1.ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Курс	Напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Семестр: 3 Кількість залікових кредитів, відповідних ECTS: 2 Кількість модулів: 2 Кількість змістових модулів: 2 Тижневих годин: 4 години	Напрям підготовки: “Правознавство”   Освітньо-кваліфікаційний рівень: “бакалавр”   Код:  6.030402	Тип: нормативна Загальна кількість годин: 72 год. Лекції: 10 год. Семінарські заняття: 4год. Практичні заняття: 22 год. Індивідуальна робота: 18год. Самостійна робота: 18 год. Форма підсумкового контролю: залік

 

 

2.АНОТАЦІЯ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Сьогодні в Україні спостерігається інтенсивне впровадження сучасних інформаційних технологій у різні сфери життєдіяльності людини. Цей процес не обходить і юридичну діяльність, яку вже важко уявити без використання сучасної обчислювальної техніки та комп’ютерного програмного забезпечення.

Якісне опанування студентами дисципліни “Інформатика” має велике значення для формування висококваліфікованих фахівців-юристів, майбутніх науковців та практиків, спроможних вільно орієнтуватися в інформаційному просторі як України, так і інших держав.

Актуальність дисципліни “Інформатика” і необхідність її вивчення зумовлюється ще й тим, що, знання і навички, які отримують студенти при її вивченні, сприяють не тільки якісному виконанню завдань при підготовці до інших дисциплін, передбачених навчальним процесом, а й формують покоління сучасних висококваліфікованих фахівців, що є основною задачею, поставленою перед вищими навчальними закладами України.

Головна мета та завдання дисципліни:

–       вивчити теоретичні основи інформатики та обчислювальної техніки;

–       відпрацювати навички роботи з комп’ютерною технікою, сучасним програмним забезпеченням;

–       розглянути перспективи розвитку сучасних інформаційних систем і технологій;

–       навчитися використовувати можливості комп’ютерної техніки та програмного забезпечення при опануванні інших навчальних дисциплін, в подальшій науковій роботі.

сучасне стандартне комп’ютерне програмне забезпечення.

Після вивчення дисципліни студенти повинні:

Знати:

- основні поняття інформатики та обчислювальної техніки;

- апаратне забезпечення сучасної комп’ютерної техніки;

- програмне забезпечення сучасної комп’ютерної техніки;;

- перспективи розвитку сучасних інформаційних систем і технологій;

- правила безпеки при роботі з електронно-обчислювальною технікою.

Вміти:

- працювати з комп’ютерною технікою у режимі користувача;

- використовувати сучасне комп’ютерне програмне забезпечення під час навчання для кваліфікованої підготовки юридичної документації, опрацювання законодавства України, інших держав тощо.

Дисципліна “Інформатика” тісно пов’язана з іншими дисциплінами, такими, як: “Криміналістична інформатика”, ”Сучасні інформаційні технології в науково-педагогічній діяльності”, “Інформаційне забезпечення правоохоронних органів” тощо.

 

 

3. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ

 

№ з/п	Назва теми	Всього	Лекції	Семінари	Практичні	Індивідуальна робота	Самостійна робота	МК
Змістовний модуль 1. Сучасні обчислювальні системи
1.	Основні поняття інформатики.	6	2	2		2
2.	Апаратне та програмне забезпечення персональних комп’ютерів	10	2	2	2	2	2
3.	Текстові редактори. Текстовий редактор MS WORD	10			6	2	2
4.	Електронні таблиці. Табличний процесор MS Excel	10			4	4	2	+
Всього по змістовному модулю 1:		36	4	4	12	10	6
Змістовний модуль 2. Сучасні комп'ютерні технології обробки та передачі даних
5.	Комп'ютерна графіка	12			4	4	4
6.	Локальні та глобальні комп'ютерні мережі. Мережа Internet	10	4		2	2	2
7.	Інформаційно-пошукові системи у сфері законодавства	4			2		2
8.	Перспективи розвитку сучасних інформаційних технологій.	4	2				2
9.	Комплексне використання прикладного програмного забезпечення.	6			2	2	2	+
Всього по змістовному модулю 2:		36	6		10	8	12
Форма контролю:		залік
ВСЬОГО:		72	10	4	22	18	18

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ

 

Змістовий модуль 1. Сучасні обчислювальні системи

Тема 1. Основні поняття інформатики.

Нормативно-правове забезпечення курсу з дисципліни “Інформатика”. Державна програма розвитку і застосування засобів обчислювальної техніки в Україні.

Мета, завдання, структура і зміст курсу.

Предмет та основні поняття інформатики. Складові частини та завдання інформатики. Сутність інформації і інформаційного забезпечення суспільства. Властивості та види інформації.

 

Тема 2. Апаратне та програмне забезпечення персональних комп’ютерів.

 

Поняття систем числення. Десяткова, двійкова, вісімкова системи числення. Представлення інформації у комп’ютерах. Перевід чисел з однієї системи числення до іншої. Одиниці вимірювання інформації.

Етапи створення і тенденції розвитку засобів обчислювальної техніки.

Логічна схема та структура ПЕОМ. Призначення і принципи функціонування основних складових частин ПЕОМ. Основні характеристики комп’ютерів.

Запам’ятовуючі пристрої та їх класифікація. Особливості оперативної та постійної пам’яті комп’ютера. Характеристика зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв.

Класифікація пристроїв введення-виведення інформації. Загальна характеристика та особливості клавіатури, дисплеїв, пристроїв, що друкують, маніпуляторів, сканерів, стримерів, модемів та ін.

Поняття про сучасні засоби опрацювання, зберігання, передачі інформації. Особливості роботи обчислювальних мереж та систем електронної пошти.

Основи організації роботи на ПЕОМ у режимі користувача. Основні правила користування дискетою та вінчестером. Техніка безпеки при роботі з комп’ютерними засобами.

Програмно-математичні основи роботи ПЕОМ. Поняття програми, команди, принцип програмного управління. Поняття алгоритму. Властивості алгоритму та форми його запису. Алгоритмічні мови та їх застосування для реалізації алгоритмів.

Структура програмного забезпечення ПЕОМ. Поняття, склад, функції та види операційної системи. Системи програмування та сервісні програми. Класифікація прикладного програмного забезпечення. Поняття файлу, каталогу, шляху тощо.

Загальні відомості про операційну систему Windows. Завантаження Windows. Особливості інтерфейсу. Головне меню Windows. Робочий стіл. Панель завдань. Основні поняття Windows. Вбудовані додатки та утиліти. Особливості використання утиліти оптимізації розміщення інформації на диску (Defrag) та перевірки диска (Scandisk). Робота з довідковою інформацією.

Структура типового вікна. Діалогові вікна. Провідник. Робота з об’єктами. Програма “Корзина”. Програма “Мій комп’ютер”. Конфігурація й оптимізація Windows. Установка устаткування і програмного забезпечення. Мультимедійні можливості Windows. Дії користувача в аварійних ситуаціях.

Утиліти Norton Utilities. Підготовка магнітних дисків до роботи. Утиліти для захисту та відновлення інформації на носіях.

Поняття архівації файлів. Класифікація та особливості використання програм упакування та розпакування файлів.

Поняття та класифікація комп’ютерних вірусів. Види, призначення та особливості використання основних антивірусних програм. Методи захисту комп’ютерної інформації.

Тема 3. Текстові редактори. Текстовий редактор MS Word

 

Основні складові частини інтегрованого пакету Microsoft Office.

Текстовий редактор Word для Windows (загальні відомості). Початок роботи з Word. Вікно редактора. Головне меню та особливості роботи з ним. Панелі інструментів. Вікна документів. Адаптація до вимог користувача. Створення та збереження документів. Встановлення параметрів сторінок. Введення і редагування тексту. Переміщення за текстом. Виділення фрагментів тексту та операції з ними. Форматування тексту. Робота з шрифтами. Пошук та заміна необхідної інформації у тексті. Макропослідовності. Робота з вікнами. Робота з таблицями. Використання графіки. Перегляд і друкування документів.

Сучасні системи перекладу текстової інформації з однієї мови на іншу та перевірки орфографії.

Перспективи розвитку сучасних інформаційних технологій обробки інформації.

Тема 4. Електронні таблиці. Табличний процесор Excel

Види та призначення табличних процесорів (електронних таблиць). Табличний процесор Microsoft Excel для Windows. Початок роботи з Excel. Основні поняття Excel (книга, лист, комірка). Головне вікно процесора. Створення і збереження файлів книг. Робота з листами книг. Переміщення по листах та комірках. Типи даних та їх введення у комірку. Виділення комірок, рядків, стовпців. Копіювання, переміщення та видалення даних в комірках. Пошук та заміна даних. Операції з комірками, рядками, стовпцями. Форматування комірок і діапазонів. Використання формул. Поняття функції та майстра функцій. Типи та елементи діаграм. Майстер діаграм. Робота з базами даних. Перегляд і друкування книг. Завершення роботи з Excel.

 

Змістовий модуль 2. Сучасні комп’ютерні технології обробки та передачі даних

Тема 5. Комп’ютерна графіка

Поняття про комп’ютерну графіку. Растрова та векторна графіка. Формування кольору малюнка. Формати графічних файлів. Призначення та види графічних редакторів. Сучасні графічні інтерфейси.

Графічний редактор Paint для Windows. Вікно редактора. Створення, збереження, перегляд і друкування малюнків. Побудова малюнка. Редагування малюнку та кольорів.

Програма створення презентацій Microsoft PowerPoint. Початок роботи. Структура головного вікна. Режими роботи. Панелі інструментів. Способи створення слайдів. Експортування графічних об’єктів до слайдів. Налагодження анімацій. Види демонстрації презентацій.

Тема 6. Локальні та глобальні комп’ютерні мережі. Мережа Internet

Комп’ютерні мережі, їх види. Апаратно-програмне забезпечення роботи комп’ютерних мереж: характеристики каналів зв’язку, мережні адаптери, модеми, протоколи. Види топологій комп’ютерних мереж.

Робота в мережі в середовищі OC Windows (установка мережних компонентів, підключення користувача до мережі, доступ до загальних ресурсів).

Світова глобальна комп’ютерна мережа Internet (історія створення та перспективи розвитку). Загальні поняття середовища Internet (гіпертекст, Web-документ, програма-броузер, модель клієнт-сервер). Основні послуги та засоби пошуку в Internet.

Середовище броузера Internet Explorer. Доменна система імен, пошук документів на WWW (World Wide Web)–серверах. Основи мови HTML.

Електронна пошта та телеконференції.

Комп’ютерні технології обробки відео- та аудіо- інформації.

Безпека в Internet.

 

Тема 7. Інформаційно-пошукові системи у сфері законодавства

Державна політика в галузі формування і використання правових інформаційних засобів. Поняття правової інформації та інформатизації. Головні цілі, напрямки та стан правової інформатизації в Україні.

Джерела комп’ютерної системи правового забезпечення України та її абоненти. Правові документи. Державний реєстр нормативно-правових актів.

Поняття інформаційно-пошукової системи (ІПС). Інформаційна система нормативних документів. Види сучасних правових ІПС. Особливості існуючих ІПС з законодавства та їх основні характеристики. Основні сервісні функції правових ІПС. Режими пошуку правових документів. Способи актуалізації баз даних правових документів.

Бази даних нормативних документів в Internet.

Склад бази даних правової інформації Верховної Ради України, її абоненти та можливості. Загальна характеристика інформаційно-пошукових систем “Ліга-Закон”, “Нормативні акти України”, “Правник”, “Юрист-Плюс” та ін.

Міжнародні електронні мережі правових документів.

 

Тема 8. Перспективи розвитку сучасних інформаційних технологій.

Глобальна інформатизація суспільства. Закон України “Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 р.р.”.

Цифрові технології та перспективи їх використання.

Електронні мультимедійні підручники та посібники. Дистанційне навчання.

 

 

Тема 9. Комплексне використання прикладного програмного забезпечення.

Використання можливостей сучасних комп’ютерних технологій при проведенні наукових досліджень та у навчальному процесі.

 

5.ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Змістовий модуль 1. Сучасні обчислювальні системи.

 

Тема 1. Основні поняття інформатики.

Семінарське заняття – 2 години

 

1. Сучасний стан використання засобів обчислювальної техніки в Україні.

2. Основні поняття інформатики.

 

Теми рефератів, доповідей

1. Роль і місце інформатики в системі знань юриста.

2. Навчальні програмні засоби, що можуть використовуватися при вивченні дисципліни “Основи інформатики та обчислювальної техніки”.

 

Ключові терміни та поняття теми

Інформатика, інформація, властивості інформації, види інформації, інформаційне суспільство, обіг інформації в суспільстві, сучасне інформаційне забезпечення суспільства.

 

Методичні поради

До першого питання. Слід звернути увагу на те, що виникнення науки “Інформатика” зумовлене створенням і поширенням нової (інформаційної) технології збирання, обробки і передачі інформації, пов’язаної з фіксацією даних на машинних носіях.

У загальному розумінні інформація – це сукупність відомостей (даних), які сприймаються із навколишнього середовища (вхідна інформація), видаються у навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігаються всередині певної системи. Інформація існує у вигляді документів, креслень, рисунків, текстів, звукових і світлових сигналів, енергетичних та нервових імпульсів тощо.

З виникненням інформаційного суспільства виникло поняття інформаційних технологій, уперше поняття і перспективи розвитку яких докладно розглянув академік В.М. Глушков, який трактував їх як “людино-машинну технологію збирання, оброблення та передачі інформації”. Ця технологія, що ґрунтується на обчислювальній техніці, швидко розвивається, охоплюючи всі види суспільної діяльності: виробництво, управління, науку, освіту, проектні розробки, торгівлю, фінансово-банківські операції, медицину, криміналістику, охорону довкілля, побут, особисту працю та ін. Різноманітні ЕОМ (в тому числі й персональні ) при цьому є універсальними перетворювачами інформації, призначеними для автоматизації усіх сфер діяльності людини.

До другого питання. В даному питанні необхідно запам’ятати визначення основних понять дисципліни.

Інформатика – це наука, яка вивчає закономірності та методи опрацювання інформації за допомогою комп’ютерів (під опрацюванням інформації розуміють процеси збирання, зберігання, пошуку, пересилання, перетворення, обміну тощо).

Інформатика– це комплексна наукова та інженерно-технологічна дисципліна, яка вивчає закономірності інформаційних процесів, проблеми розробки, впровадження і ефективного функціонування комп’ютеризованих систем обробки інформації, використання і вплив інформації на різноманітні галузі соціальної практики.

Інформація – це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (ст. 1 Закону України “Про інформацію” від 02.10.92.).

Інформація – це відомості в будь-якій формі та вигляді, на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відеофільми, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп’ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості (ст. 1 Закону України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” від 18.02.92.).

До основних властивостей інформації відносять: достовірність, своєчасність, повноту, актуальність, ясність, доступність, кількість.

Видами інформації є: числова, текстова, графічна, звукова, складна (кінофільм, відеокліп, концерт тощо).

 

Тема 2. Апаратне та програмне забезпечення

персональних комп’ютерів

Семінарське заняття  – 2 години

 

1. Класифікація ПЕОМ.

2.Основні складові частини сучасного комп’ютера та порядок роботи з ними.

3. Основи організації роботи на ПЕОМ у режимі користувача. Вимоги техніки безпеки при роботі з комп’ютерними засобами.

4. Програмне забезпечення ПЕОМ.

5. Комп’ютерні віруси та антивірусні програми. Використання основних антивірусних програм.

6. Відновлення файлу, який знаходиться у "Кошику".

7.Робота з архіваторами (розархіваторами).

8. Операційна система Windows. Утиліти для ПЕОМ.

 

Ключові терміни та поняття

Обчислювальна система, структура ПЕОМ, принципи функціонування пристроїв ПЕОМ, основні характеристики сучасних комп’ютерів, процесор, оперативна та постійна пам’ять, зовнішня пам’ять (дискета, вінчестер, оптичний диск), пристрої введення-виведення інформації (системний блок, клавіатура, дисплей, друкуючий пристрій тощо), техніка безпеки при роботі з комп’ютерними засобами, одиниці вимірювання інформації, системи числення, обчислювальна система, структура ПЕОМ, принципи функціонування пристроїв ПЕОМ, основні характеристики сучасних комп’ютерів, процесор, запам’ятовуючі пристрої, оперативна та постійна пам’ять, зовнішня пам’ять, пристрої введення-виведення інформації, техніка безпеки при роботі з комп’ютерними засобами, програмно-математичні основи роботи ПЕОМ, програми, команди, алгоритм, операційні системи, системи програмування, сервісні програми, прикладне програмне забезпечення, файлова система, каталог, шлях, програми-оболонки операційних систем, самостійна операційна система, операційна система Windows, графічний інтерфейс, головне меню та його команди, контекстне меню, об’єкти ОС ("робочий стіл", "папка", "документ", "кошик" тощо), операції над об’єктами (створення, виділення, копіювання, переміщення, знищення), довідкова система ОС Windows, вікна (головне, типове, діалогове), вкладинки, вбудовані додатки операційної системи (текстовий редактор WordPad, графічний редактор Paint, блокнот, калькулятор, мультимедійні додатки, службові програми, утиліти тощо), оптимізація диска або дефрагментація, його "лікування".

 

Методичні поради

До першого питання. При підготовці до заняття курсантам треба вивчити класифікацію ПЕОМ за їх цільовим призначенням, в залежності від конструктивного виконання. Необхідно звернути увагу та те, що в теперішній час на ринку ПЕОМ домінують два сімейства. Найбільш поширені у світі комп’ютери сімейства IBM PC та сумісні з ними, більш як 90% сучасних комп’ютерів є IBM PC-сумісними персональними комп’ютерами. Перший персональний комп’ютер типа IBM PC був створений фірмою International Business Machines Corporation в 1981 році. В них використовуються мікропроцесори фірми Intel.

До другого питання. Необхідно знати, що сучасний персональний комп’ютер IBM PC має основні (системний блок, монітор, клавіатура, ручний маніпулятор) та допоміжні пристрої (принтер, сканер, модем, мультимедіа-обладнання тощо). Треба вивчити призначення кожного з цих блоків та принцип їх функціонування у комплексі. Крім того, треба знати призначення та основні характеристики мікропроцесорів ПЕОМ, постійної, оперативної та зовнішньої пам’яті, накопичувачів на гнучких та жорстких магнітних дисках типу “вінчестер”.

Мінімальний комплект ПЕОМ складається з: системного блоку, дисплея, клавіатури, "миші" та принтера. Цей комплект доповнюється звуковими картами для роботи з мультимедійними засобами та мережними платами для роботи у локальній комп’ютерній мережі.

Курсантам слід враховувати, що обчислювальна система складається з апаратної частини (комп’ютера) і програмного забезпечення.

Під структурною блок-схемою комп’ютера уявляється абстрактна модель, яка передбачає склад, порядок і принципи взаємодії основних функціональних частин ЕОМ без врахування їх конкретної реалізації. Всі сучасні комп’ютери мають однакову структуру (вперше сформульовану Джоном фон Нейманом):

1)арифметично-логічний пристрій (АЛП); 2.) пристрій керування (Пкер); 3.) запам’ятовуючий пристрій (ЗП); 4.) пристрій введення інформації (Пвв); 5.) пристрій виведення інформації (Пвив). Студентам необхідно вивчити призначення цих структурних елементів.

Сукупність АЛП і Пкер називають процесором – це центральний пристрій комп’ютера, який безпосередньо виконує процес автоматичної обробки інформації і керує роботою ЕОМ.

Запам’ятовуючий пристрій або пам’ять комп’ютера поділяється на: 1.) основну (або внутрішню); 2.) зовнішню.

Основна пам’ять складається з: оперативної пам’яті (ОП, RAM) та постійної пам’яті (ПП, ROM). Технічною реалізацією запам’ятовуючих пристроїв для організації основної пам’яті є мікросхеми пам’яті.

Зовнішня пам’ять поділяється на накопичувачі (пристрої, що записують інформацію і зчитують її): 1.) на магнітних стрічках; 2.) на магнітних дисках: а.) гнучких (НГМД, дискета, флоппі-диск), які бувають діаметром 5,25 дюйма (130 мм) та 3,5 дюйма (89 мм); б.) жорстких (НЖМД, вінчестер); 3.) на оптичних дисках; 4) флеш-пам’ять.

Пристрої введення-виведення інформації поділяються на: 1.) стандартні (дисплей, клавіатура); 2.) нестандартні (магнітні та оптичні накопичувачі, пристрої друкування, ручні маніпулятори, сканери, модеми тощо).

Одиницями вимірювання інформації є: “біт”, “байт”, “кілобайт (Кбайт)”, “мегабайт (Мбайт)”, “гігабайт (Гбайт)” тощо.

Біт – найменша (елементарна) одиниця вимірювання інформації, це один двійковий розряд, в який може записуватися тільки два значення – “0” або “1”.

Байт дорівнює восьми бітам. Таке об’єднання дозволяє записувати 2⁸ = 256 різних комбінацій бітів, за допомогою яких виконується кодування в ЕОМ символів (таблиця відповідності символів і кодів називається кодовою таблицею). Байт дуже зручна одиниця вимірювання інформації, тому що він дозволяє зберігати код одного символу (букви, цифри, розділового знаку тощо).

Для виміру великих обсягів інформації використовуються безрозмірні перехідні коефіцієнти: К = 2¹⁰ = 1024; М = 2²⁰ = 1048576; Г = 2³⁰. Тобто:

1 Кбайт  = 2¹⁰ байт = 1024 байт ” 10³ байт;

1 Мбайт = 2²⁰ байт =  2¹⁰ Кбайт ” 10⁶ байт;

1 Гбайт  = 2³⁰ байт =  2¹⁰ Мбайт ” 10⁹ байт;

(ці ж коефіцієнти можна використовувати також з одиницею “біт”).

Треба також знати поняття системи числення (вміти представляти числа в них), етапи створення засобів обчислювальної техніки, покоління ПЕОМ.

До третього питання. Курсантам треба звернути увагу на поняття “користувач ПЕОМ”. Це може бути особа або установа, які застосовують електронні засоби обробки даних для вирішення прикладних задач.

Для введення до ПЕОМ символьної інформації (літер, цифр, розділових знаків та ін.), а також для управління роботою ПЕОМ призначена клавіатура.

Сучасні комп’ютери мають по 101-107 клавіші, розміщені за стандартом QWERTY (у верхньому лівому кутку літерної частини клавіатури знаходяться послідовно клавіші <Q>, <W>, <E>, <R>, <T>, <Y>). Призначені для вітчизняного ринку клавіатури мають на літерних клавішах подвійне маркування – латинню та кирилицею. Можна виділити такі основні групи клавіш: 1.) символьні  (алфавітно-цифрові і знакові клавіші) - центральна група; 2.) функціональні ( <F1> - <F12> ); 3.) клавіші керування курсором на екрані дисплея; 4.) цифрові – додаткова група (працює в двох режимах, переключення клавішею <NumLock>); 5.) спеціальні (<Enter>, <Esc>, <Ctrl>, <Alt>, <Pause>, <PrintScreen>); 6.) редагування (<Ins>, <Del>, <Backspace>, <пробел>); 7.) керування регістрами (<Shift>, <CapsLock>). Треба знати призначення цих груп клавіш. Слід мати на увазі, що клавіатури різних комп’ютерів мають деякі розбіжності. Зокрема, деякі клавіші, які мають одне і те ж призначення, можуть позначатись по різному, наприклад: <Ввід> –<Enter>, <Backspaсe> - <BS>, <BkSp> тощо.

При роботі з багатьма сучасними програмами досить широко використовується ручний маніпулятор "миша", тому слід ознайомитись з особливостями роботи цього пристрою.

УВАГА!При включеному комп’ютері забороняється підключати і відключати зовнішні пристрої. Це може призвести до виходу з ладу ПЕОМ і (або) пристроїв, що до неї підключаються. ПЕОМ - це електричний прилад, який працює від електричної мережі з напругою 220 вольт (всередині його блоків, наприклад в корпусі дисплея, напруга окремих вузлів обладнання сягає декількох тисяч вольт). У зв’язку з цим для забезпечення безпеки роботи користувача на ПЕОМ необхідно забезпечити такі умови: 1.) всі складові частини ПЕОМ повинні підключатися до мережі змінного струму через розетки, що мають контакт для підключення проводу, що заземлює; 2.) не можна розміщати ПЕОМ біля радіаторів центрального опалення або нагрівальних приладів ближче, ніж на 1 м; 3.) категорично забороняється працювати на ПЕОМ при знятому кожусі будь-якого з пристроїв; 4.) не включати та не виключати з’єднувачі, коли комп’ютер знаходиться під напругою; 5.) не залишати комп’ютер включеним без нагляду; 6.) у помешканні, де експлуатується ПЕОМ, не допускається збереження легкозаймистих матеріалів (бензину, спирту, ацетону тощо); 7.) для забезпечення пожежної безпеки в помешканні обов’язкова наявність вогнегасника (вуглекислотного або аналогічного).

Комп’ютери типу IBM PC працюють цілком надійно, але, як і багато інших машин, згодом зношуються і виходять із ладу. Можна виділити п’ять чинників, що мають істотний вплив на роботу ПЕОМ: 1.) екстремальні температури; 2.) пил і корозія; 3.) порушення в силовому живленні; 4.) шумові перешкоди; 5.) магнітні поля. Про цей вплив можна дізнатися з рекомендованої літератури.

До четвертого питання. Важливим моментом поняття “алгоритму”, як основи програмного забезпечення комп’ютера.

Алгоритм – це правило (інструкція), що задає (описує) послідовність дій, вказівок, які потрібно виконати над вхідними даними для досягнення вказаної мети чи розв’язання поставленої задачі, тобто для отримання бажаних виконавцеві результатів.

Термін “алгоритм” походить від імені узбецького математика Аль-Хорезмі, який жив у IX ст. від Різдва Христового і розробив правила арифметичних дій над числами в десятковій системі числення. Сукупність цих правил у Європі стали називатись “алгорифм”. Згодом цей термін був змінений на термін “алгоритм”, який перетворився в загальну назву окремих правил визначеного виду.

Знання алгоритму дозволяє користувачу одержати потрібний результат. Програмісту ці знання необхідні для складання програми за допомогою тієї чи іншої алгоритмічної мови програмування, яка потім реалізується на ЕОМ. Таким чином, програмуванню передує процес алгоритмізації, тобто процес формування алгоритму. Від того, наскільки сумлінно цей процес виконано, залежить ефективність реалізації завдання на ЕОМ.

Слід врахувати, що алгоритми мають деякі емпіричні властивості, до яких відносяться:

– зрозумілість – в алгоритмі повинні бути лише операції, які знайомі виконавцеві;

– однозначність або визначеність – єдине тлумачення правил та порядку виконання дій, вказаних в алгоритмі, тобто різні виконавці згідно з алгоритмом повинні діяти однаково та прийти до одного й того же результату;

– закінченість або скінченність – завершення роботи алгоритму в цілому за скінчене число кроків;

– формальність – виконавець відповідно до алгоритму повинен одержати результат, не вникаючи в його сутність (очевидно, що комп’ютери, не можуть розуміти суть завдань і окремих вказівок алгоритмів);

– результативність – виконання алгоритму завжди повинно призводити до певного результату, можливо негативного;

– масовість – можливість застосування алгоритмів для розв’язування певного класу конкретних задач, які мають спільне подання;

– дискретність – можливість розбиття алгоритму на окремі елементарні дії, виконання яких людиною чи машиною не викликає сумнівів;

– правильність – результат виконання алгоритму завжди повинен бути передбачуваним.

При цьому виконавцем алгоритму може бути: людина, комп’ютер, робот тощо.

Прийняті загальні форми запису алгоритмів, найбільш вживаними з них є: текстуальна, графічна та в термінах алгоритмічної мови. Рідше використовується операторна форма запису алгоритму.

Для складання алгоритмів використовуються блок-схеми. На блок-схемі кожен крок алгоритму позначається спеціальною геометричною фігурою, а всередині її записуються найпростіші операції. Напрямок виконання алгоритму позначається стрілками.

Основні типи алгоритмів:

1)лінійний алгоритм – той, що містить n кроків і всі кроки  виконуються  послідовно один за одним від початку до кінця;

2.) розгалужений алгоритм - якщо послідовність виконання кроків алгоритму змінюється в залежності від деяких умов. Умова – це логічний вираз, який може приймати два значення : “так” – якщо умова виконується і “ні”, якщо умова не виконується. Будь-яка умова складається з трьох частин: ліва частина, знак рівняння, права частина. Наприклад: а>0 , x<a+b , z=5 тощо;

3.) циклічний алгоритм - коли деяка визначена послідовність кроків алгоритму виконується кілька разів у залежності від заданої величини. Ця величина зветься параметром циклу. У будь-якому циклічному алгоритмі повинен бути параметр. Цикл закінчується, коли параметр приймає задане значення.

Курсанти повинні чітко засвоїти, що для того, щоб машина виконала якийсь алгоритм, треба ввести до неї інструкцію з виконання цього алгоритму.

Такою інструкцією є програма – набір команд ЕОМ, які написані на зрозумілій їй мові. На початку використання обчислювальної техніки застосовувалось програмування в машинних кодах, яке має назву “програмування на низькому рівні”. Цей вид програмування є досить складним і незручним. Тому у світі розроблено значну кількість так званих мов програмування (або алгоритмічних мов), програмування на яких має назву “програмування на високому рівні”.

Таким чином, програмою називається сукупність послідовності команд, які задають деякий процес перетворення інформації для досягнення відповідної мети (або програма – це опис алгоритмічною мовою послідовності дій, необхідних для розв’язання задач).

Командоюназивається елементарна керуюча дія, яка змінює стан електронних схем процесора.

Всі програми, які працюють на комп’ютері можна поділити на такі основні класи: 1.) прикладні програми – ті, що безпосередньо забезпечують виконання необхідних користувачам робіт: редагування тексту, створення малюнків, обробку інформаційних масивів тощо; 2.) системні програми, тобто такі, що виконують різноманітні допоміжні функції (наприклад, створення копій інформації, що використовується або перевірка працездатності пристроїв комп’ютера тощо. Особливу роль серед усіх системних програм грає операційна система – програма, що керує комп’ютером, ініціює запуск всіх інших програм та виконує для них різноманітні сервісні функції; 3.) інструментальні системи (системи програмування), що забезпечують створення нових програм для комп’ютера.

Програма, що створена на алгоритмічній мові, перекладається на мову комп’ютера за допомогою спеціальних програм, що звуться трансляторами. Транслятори поділяються на компілятори та інтерпретатори.

Компілятор – це програма, яка сприймає вихідну (набрану за допомогою клавіатури) програму алгоритмічною мовою і перетворює її на програму мовою машини. Одержана в результаті компіляції програма зветься об’єктною програмою.

Інший спосіб трансляції – інтерпретація(її називають також програмним моделюванням) полягає в тому, що інтерпретатор транслює кожен оператор в певний проміжний код, інтерпретує його за допомогою однієї чи декількох машинних команд і негайно виконує ці команди. Таким чином, компіляцію умовно можна порівняти з письмовим перекладом тексту, а інтерпретацію – із синхронним перекладом мови.

До п’ятого питання. Важливим моментом є те, що серед прикладних програм є такі , що являють собою комп’ютерні віруси – це, як правило, дуже невеликі програми мовою Асемблеру, які написані програмістом високої кваліфікації, здатні виконувати якісь дії та саморозмножуватись, тобто створювати свої копії. Потрапивши разом з файлом у комп’ютер, вірус починає діяти самостійно. При цьому деякі типи файлів він тільки псує, а в інші він проникає, заражаючи їх.

Рекомендації для уникнення вірусів: 1.) використовувати антивірусні програми; 2.) не користуватися випадковими програмами; 3.) закривати дискету на запис; 4.) не довіряти стороннім особам комп’ютер з жорстким диском; 5.) не передавати своїх дискет для користування іншим особам.

УВАГА! Треба взяти собі за правило створювати архівні копії найбільш важливої інформації.

Для виявлення та ліквідації вірусів розроблені сотні різних антивірусних програм. Однак ні одна антивірусна програма не може гарантувати 100 % виявлення і усунення вірусів. Як засоби нападу попереджують засоби захисту, так і віруси попереджують антивірусні програми.

Антивірусні програми можна поділити на: 1.) спеціалізовані та 2.) універсальні (резидентні та ревізори). Найпопулярнішими серед користувачів є антивірусні програми: Aidstest (автор Д.М.Лозинський, 1988 р.), Dr. Web (автор І.О.Данілов, 1994 р.), Adinf (автор Д.Ю.Мостовий, 1991 р.), Norton AntiVirus тощо. Треба відмітити, що ці програми постійно удосконалюються і зараз існує багато різних їх версій (бажано використовувати останню).

До шостого питання. Необхідно знати програми для захисту та відновлення інформації на носіях. Часто необхідно буває відновити випадково знищений файл. Це можна зробити, якщо місце на диску, що займав цей файл, ще не було використано при записі файлів на диск. Для виконання цієї задачі є програма Smart Erase (smterase.exe), що входить у Norton Desktop for Windows, і програма UnErase із пакету Norton Utilities. Формат введення останньої: unerase (ім’я-файлу).

Працюючи в операційній системі Windows необхідно пам’ятати, що при знищенні файлу або папки Windows насправді не знищує їх, а переносить у папку "Корзина". Тому можна скасувати знищення і відновити файл або папку, якщо раптом виявилося, що відбулася помилка і був знищений важливий файл. Для цього необхідно: 1.) на робочому столі двічі клацнути на піктограмі "Корзина" (на екрані з’явиться вміст цієї системної папки); 2.) вибрати елемент (елементи), які необхідно відновити; 3.) правою кнопкою "миші" клацнути на виділеному елементі (елементах) і в меню, що з’явиться, вибрати команду "Восстановить" (знищений елемент (елементи) повернеться назад на старе місце).

До сьомого питання. У процесі експлуатації комп’ютера  можливе псування і втрата інформації, що знаходиться на його жорстких дисках. Єдиний надійний засіб запобігання втрати інформації і відповідних (іноді дуже істотних) втрат часу і грошей - це створення резервних копій даних.

Для створення копії системних областей логічного диску варто запустити програму Image.exe (Mirror.com, Rescue.exe) із Norton Utilities або з Norton Desktop for Windows. Дана копія корисна при відновленні програмою UnErase знищених файлів, відновленні диска програмою UnFormat із Norton Utilities після ушкодження кореневого каталогу або таблиці розміщення файлів тощо.

Важливим моментом є те, що магнітні носії не забезпечують абсолютну збереженість інформації. Для зберігання невеликих за об’ємом обсягів інформації можна використовувати стандартні засоби операційних систем і програм-оболонок (наприклад, команду DOS copy, клавіші "F5" та "F6" Norton Commander тощо) та зберігати архівні копії в початковому вигляді. Але зберігання архівів у початковому вигляді дуже не вигідно за великих обсягів інформації. Тут використовують архівацію – процес створення архівних копій, при якому вихідну інформацію попередньо упаковують, а потім вже створюють її копії. Для архівації файлів використовують спеціальні програми – архіватори. Їхнє правильне використання дозволяє значно економити місце на жорстких дисках і дискетах, виключити втрати програм і даних. Архівний файл може використовуватися тільки після того, як він буде відновлений у початковому вигляді, тобто розархівований. Розархівацію виконують або ті самі архіватори, або окремі програми, які називають розархіваторами.

До восьмого питання.Слід відзначити, щоОС Windows має ряд особливостей: 1.) наявність зручного для користувача графічногоінтерфейсу, який дає змогу досить просто керувати роботою комп’ютера; 2.) наявність контекстного меню, яке відкривається натискуванням правої кнопки "миші"; 3.) ОС є об’єктно-орієнтованою для оброблення документів, в ній використані офісні аналогії –"робочий стіл", "папка", "документ", "кошик", а головне вікно системи так і називають – "робочий стіл"; 4.) допускає підключення до локальних і глобальних комп’ютерних мереж (електронна пошта, факс, Internet);5.) містить довгі імена файлів (до 255 символів); 6.) допускає роботу з програмами, розробленими в інших ОС і виконання їх; 7.) працює в багатозадачному режимі; 8.) застосовує пряму адресацію оперативної пам’яті; 9.) підтримує обмін між додатками (наприклад, діаграму, побудовану в табличному процесорі Excel, можна використовувати в документі, створеному в текстовому редакторі Word); 10.) містить ряд стандартних програм (Блокнот, графічний редактор Paint, Калькулятор).

Головне меню Windows відкривається натисненням кнопки "Пуск" (або одночасним натисненням клавіш <Ctrl> та <Esc> ). Меню завжди має дев’ять стандартних пунктів (команд), проте користувач може завжди включити у це меню додаткові команди, які будуть розміщені нагорі і відокремлені від основного списку команд лінією. Студентам треба знати призначення команд головного меню: 1.) "Программы"; 2.) "Избранное"; 3.) "Документы"; 4.) "Настройка"; 5.) "Найти"; 6.) "Справка"; 7.) "Выполнить"; 8.) "Завершение сеанса"; 9.) "Завершение работы".

УВАГА! Правильне вимкнення (перезавантаження) комп’ютера з використанням команди "Завершение работы" забезпечує збереження поточної конфігурації комп’ютера і виключає випадкову втрату важливої інформації, що не гарантується за іншим способом вимкнення (перезавантаження).

Розглянемо, що представляє собою робочий стіл Windows. На екрані знаходяться деякі піктограми та лінійка, яку називають панеллю завдань, з кнопкою "Пуск", кнопками всіх відкритих додатків (запущених програм), з якими працює користувач, індикатором перемикання мови клавіатури, годинником тощо. Користувач може сам установити потрібні йому піктограми, має можливість оформляти робочий стіл на свій смак, змінюючи малюнок та колір основного фону, а також колір, розміри і розташування вікон, які відкриває.

Курсантам треба знати особливості використання у Windows як "старих" понять (каталогу, який стали називати "папкою", та файлу), так і ряду нових понять: "документу" (це будь-який файл, що вміщує дані), "об’єкту" (це все, чим оперує Windows), "ярлику" (це вказівка, посилання на об’єкт) тощо.

До основних операцій над об’єктами відноситься: 1.) створення нових об’єктів; 2.) їх виділення; 3.) копіювання; 4.) переміщення; 5.) знищення об’єктів.

Довідкову інформацію можна викликати у будь-якому вікні Windows, де є меню, яке помічене знаком "?". Але головне джерело отримання довідкової інформації – це команда "Справка" головного меню.

Курсанти, готуючись до практичного заняття, повинні врахувати наступне.

Вікно – це обмежена рамкою поверхня екрана для розміщення об’єктів і виконання дій над ними. Розглянемо поняття типового вікна. Вся робота з ОС Windows та її додатками проходить у вікнах, які, як правило, типові і відповідають визначеному стандарту. Цього стандарту суворо дотримуються розробники програмних продуктів для Windows. Студентам треба знати призначення наступних елементів типового вікна: 1.) рядок заголовку; 2.) кнопка-піктограма для виклику системного меню керування вікном; 3.) три кнопки керування вікном ("Свернуть", "Развернуть" чи "Восстановить", "Закрыть"); 4.) рядок меню; 5.) панель інструментів; 6.) лінійка; 7.) робоча область (або вікно документу); 8.) смуги прокрутки з кнопками керування; 9.) рядок стану.

Для зміни розмірів вікна і зміни його положення на робочому столі можна скористатися "мишею" чи клавіатурою.

Для виконання деяких команд в ОС Windows потрібно вводити допоміжну інформацію. Для цього використовують діалогові вікна. Так, для виконання команди "Файл", "Открыть" у текстовому редакторі Word необхідно вказати дисковод, каталог та специфікацію файла. Для взаємодії користувача з системою діалогові вікна мають спеціальні елементи керування: "Флажок", "Переключатель", "Строка ввода", "Счетчик", "Список", "Ползунок", "Кнопки". Ці елементи розміщуються за тематичними групами, які називають полями. Групи мають заголовки, що закінчуються двокрапкою. Перехід від групи до групи здійснюється: 1.) або за допомогою "миші"; 2.) або при натискуванні клавіші <Tab>; 3.) або натиснувши одночасно клавішу <Alt> та підкреслену літеру в імені поля. Якщо вікно діалогу має поля, назви яких закінчуються трьома крапками продовження, то при вибиранні такого поля розкривається наступне вікно, в якому також можна встановити певні параметри. Студентам треба самостійно більш детальніше ознайомитися з елементами діалогового вікна.

Слід також відмітити, що багато вікон діалогу мають таку кількість полів, яку не можна вивести на екран дисплея одночасно. В цьому випадку діалог організовується за сторінками - вкладинками (для відкриття вкладинки треба встановити курсор миші на її імені, яке розташоване у верхній частині вікна, і натиснути на ліву кнопку "миші").

Вбудовані додатки або стандартні програми операційної системи Windows використовуються в разі виконання нескладних робіт на комп’ютері та включають наступні програми: текстовий редактор WordPad, графічний редактор Paint, блокнот, калькулятор, мультимедійні додатки, службові програми тощо.

До групи службових програм входять: утиліта перевірки диска ScanDisk, утиліта оптимізації розміщення інформації на диску (дефрагментації) Defrag тощо. Деякі вбудовані додатки забезпечують роботу з комп’ютерними мережами, електронною поштою та факсимільним зв’язком.

Розглянемо використання утиліти ScanDisk (пошук та виправлення помилок у файловій системі диска) та Defrag (підвищення швидкодії диска за рахунок упорядкування розміщення файлів на ньому). Для їх запуску можна використовувати меню "Пуск" (де послідовно вибрати команди "Программы", "Стандартные", "Служебные программы", а потім або "Проверка диска" або "Дефрагментация диска"). Існує ще інший спосіб їхнього запуску. Необхідно двічі клацнути на піктограмі "Мой компьютер", потім клацнути правою кнопкою миші на диску, який необхідно перевірити. У контекстному меню, що з’явиться, вибрати команду "Свойства" і клацнути на ярличку вкладинки "Сервис". Далі для роботи з ScanDisk треба натиснути на кнопку "Проверить", а для роботи з Defrag - на кнопку "Произвести дефрагментацию". Після натискання кнопки "Запуск" утиліти почнуть свою роботу.

 

Тема 2. Апаратне та програмне забезпечення

персональних комп’ютерів

Практичне заняття  – 2 години

 

1. Класифікація ПЕОМ.

2.Основні складові частини сучасного комп’ютера та порядок роботи з ними.

3. Основи організації роботи на ПЕОМ у режимі користувача. Вимоги техніки безпеки при роботі з комп’ютерними засобами.

4. Програмне забезпечення ПЕОМ.

5. Комп’ютерні віруси та антивірусні програми. Використання основних антивірусних програм.

6. Відновлення файлу, який знаходиться у "Кошику".

7.Робота з архіваторами (розархіваторами).

8. Операційна система Windows. Утиліти для ПЕОМ.

 

Ключові терміни та поняття

Обчислювальна система, структура ПЕОМ, принципи функціонування пристроїв ПЕОМ, основні характеристики сучасних комп’ютерів, процесор, оперативна та постійна пам’ять, зовнішня пам’ять (дискета, вінчестер, оптичний диск), пристрої введення-виведення інформації (системний блок, клавіатура, дисплей, друкуючий пристрій тощо), техніка безпеки при роботі з комп’ютерними засобами, одиниці вимірювання інформації, системи числення, обчислювальна система, структура ПЕОМ, принципи функціонування пристроїв ПЕОМ, основні характеристики сучасних комп’ютерів, процесор, запам’ятовуючі пристрої, оперативна та постійна пам’ять, зовнішня пам’ять, пристрої введення-виведення інформації, техніка безпеки при роботі з комп’ютерними засобами, програмно-математичні основи роботи ПЕОМ, програми, команди, алгоритм, операційні системи, системи програмування, сервісні програми, прикладне програмне забезпечення, файлова система, каталог, шлях, програми-оболонки операційних систем, самостійна операційна система, операційна система Windows, графічний інтерфейс, головне меню та його команди, контекстне меню, об’єкти ОС ("робочий стіл", "папка", "документ", "кошик" тощо), операції над об’єктами (створення, виділення, копіювання, переміщення, знищення), довідкова система ОС Windows, вікна (головне, типове, діалогове), вкладинки, вбудовані додатки операційної системи (текстовий редактор WordPad, графічний редактор Paint, блокнот, калькулятор, мультимедійні додатки, службові програми, утиліти тощо), оптимізація диска або дефрагментація, його "лікування".

 

Завдання 1

Відпрацювання навичок роботи з навчальною комп’ютерною програмою “SEZAM” для закріплення набутих знань.

Завдання 2

1. Збільшити розміри панелі завдань, встановити її вертикально на лівій стороні екрану монітора. Повернути панель завдань у вихідне положення.

Відкрити вікно “Мой компьютер”. Розвернути його на повний екран. Перетворити вікно у піктограму на панелі завдань. Відновити нормальний розмір вікна. Виконати переміщення вікна по робочому столу. Збільшити та зменшити розміри вікна.

Відкрити меню “Файл” та командою “Найти” викликати діалогове вікно. Ознайомитися з його структурою.

2. Викликати довідкову систему ОС Windows. Ознайомитись з режимами її роботи.

В різних режимах довідкової системи викликати довідку про форматування дисків.

3. Створити на робочому столі папку з ім’ям “Група № …”(де замість … вказати номер своєї навчальної групи).

Відкрити папку і створити у ній ярлик файлу з ім’ям свого прізвища. Вилучити папку з робочого столу. Відновити папку на робочому столі. Знов її вилучити та вичистити “Кошик”.

4. Завантажити програму “Провідник”. Відкрити на правій панелі вікна папку “Мої документи”. Створити на ній папку з ім’ям номеру навчальної групи.

Розгорнути на лівій панелі вікна папку “Мої документи”. Перевірити наявність у ній створеної папки.

Створити на правій панелі вікна ярлик об’єкта за вказівкою викладача. Зробити його копію на робочому столі. Перемістити цю копію у папку “Кошик” за допомогою програми “Провідник”. Перемістити ярлик на правій панелі у створену папку. Перемістити папку у “Кошик” та вичистити її.

 

Завдання 3

1. Виконати повне форматування диску “А” на 1,44 Мбайт. Створити системну дискету.

2. Виконати повну перевірку диска “А” та проаналізувати звіт перевірки. Провести дефрагментацію диска “D”. Проаналізувати хід дефрагментації.

3. За допомогою програми DrWeb виконати перевірку диску “D:” на наявність вірусів.

4 Програмою Norton Protection встановити захист для папки “Кошик”. Відновити вказаний раніше вилучений файл програмою UnErase Wizard.

5. Створити архівний файл за вказівкою викладача за допомогою програми WinRar. Створити у папці “Мої документи” папку з ім’ям номеру навчальної групи. Розархівувати архівний файл і помістити його у створену папку.

 

Тема 3. Текстові редактори. Текстовий редактор MS Word

Практичне заняття  – 6  годин

1. Класифікація текстових редакторів. Текстовий редактор Word for Windows, його функції та режими роботи. Початок роботи. Створення, завантаження та збереження документів. Завдання параметрів сторінок та абзацу. Введення і редагування тексту. Переміщення за текстом. Використання панелі інструментів "Стандартная".

2. Виділення фрагментів тексту та операції з ними. Форматування тексту. Робота з шрифтами. Використання панелі інструментів "Форматирование". Робота з вікнами документів.

3. Робота з колонтитулами. Пошук та заміна необхідної інформації у тексті. Макропослідовності. Робота з меню "Вставка". Використання програми перевірки українського правопису "Рута" та програми перекладу "Плай".

4. Робота з таблицями.

5.  Використання графіки. Перегляд і друкування документів.

Ключові терміни та поняття теми

Системи підготовки текстів та видавничих систем, текстові редактори,  текстовий редактор Word для Windows, вікно редактора, головне меню Word, панелі інструментів, вікна документів, параметри сторінок, текст, фрагменти тексту, форматування тексту, шрифти, макропослідовності, таблиці, графіка, сканування тексту, системи перекладу тексту, перевірка орфографії.

Методичні поради

До першого питання. Слід врахувати, що текст - це будь-яка інформація, яка зображена символами комп’ютера. Для такої інформації й створені текстові редактори. Вони поділяються за: 1.) кількістю алфавітів - на одноалфавітні (для підготовки документу на одній мові ), багатоалфавітні (коли в одному документі використано декілька мов) та складноалфавітні (які можуть працювати з неабетковими мовами); 2.)формою тексту - на лінійні (які формують запис в один рядок) та нелінійні (коли рядок розбивається на декілька підрядків, наприклад, при написанні складних математичних чи хімічних формул); 3.) методом використання – на автономні (де з документом працює лише один користувач) та мережні (як в установах чи навчальних закладах, де користувачів багато); 4.) призначенням –назагальні (тобто для обробки будь-якої інформації) чи спеціальні (як у видавничій системі "СЕМЕТ", де великі обсяги словників древньоєгіпетської мови). Функціями будь-якого текстового редактора є: введення тексту, його редагування, збереження, пошук інформації в тексті, його форматування, робота з фрагментами одного документа або ж одночасно робота з декількома документами, підготовка документу до друку (розбиття на сторінки, їх нумерація, з’єднання декількох сторінок, друк документу з необхідними параметрами, наприклад, з необхідною якістю або щільністю тексту.

Текстовий редактор Word for Windows (далі просто Word) - один з найпоширеніших текстових редакторів, при побудові якого розробники поклали принцип : "що ми бачимо на екрані комп’ютера, те й отримаємо після друку". Він має численні переваги, до яких у першу чергу належать широкі функціональні можливості.

Розпочати роботу з Word можна: 1.) якщо існує ярлик програми на "робочому столі", то треба клацнути лівою кнопкою "миші" двічі на ньому; 2.) відкрити меню "Пуск", команду "Программы", а потім клацнути лівою кнопкою "миші" по рядку "Microsoft Word"; 3.) використовуючи піктограму "Мой компьютер"; 4.) використати піктограму "Проводник"; 5.) якщо користувач вже працював з документом в редакторі, то можна його знову завантажити в редактор, використовуючи меню "Документы" головного меню; 6.) якщо натиснути праву кнопку "миші", коли курсор знаходиться на робочому столі, то з’явиться контекстне меню, в якому треба вибрати пункти "Создать", "Документ Microsoft Word"; після цього на "робочому столі" з’явиться піктограма нового документу Word; далі треба навести на нього курсор та двічі клацнути лівою кнопкою "миші"; 7.) якщо в головному меню програми є меню "Открыть (или Создать) документ Microsoft Office", то цим також можна скористатися для роботи з Word; 8.) якщо на панелі завдань є кнопка згорнутого вікна редактора Word, то треба тільки натиснути на неї.

Вікно редактора Word має декілька стандартних елементів (деякі з них постійно присутні на екрані, інші можна викликати за бажанням), наприклад, рядок заголовку – верхній рядок екрану, стандартний для Windows, має назву і три кнопки керування; рядок меню – розміщується під рядком заголовку і містить пункти:
1.) "Файл"; 2.) "Правка"; 3.) "Вид"; 4.) "Вставка";5.) "Формат"; 6.) "Сервис";
7.) "Таблица"; 8.) "Окно"; 9.) "?".

Особливості роботи з меню: 1.) для відкриття меню використовуються клавіша <Alt> або <F10>, клавіші переміщення курсору та <Enter>; 2.) відкрити меню зручніше за допомогою "миші", встановивши курсор на потрібному пункті меню і натиснувши її ліву кнопку; 3.) в назві пунктів меню або підменю є підкреслена літера; це дає можливість одразу вибрати пункт меню або підменю, натиснувши комбінацію клавіш <Alt+підкреслена літера> (знак + означає одночасне натиснення клавіш); 4.) в редакторі існує ще один спосіб виклику команд – клацання правою кнопкою "миші" на виділеному тексті, слові призводить до виведення на екран контекстного меню, що містить команди, які можна застосувати до виділеного об’єкту; 5.) якщо назви деяких пунктів підменю мають сірий колір, то це означає, що такі пункти в даний момент недоступні; 6.) якщо праворуч від назви пункту підменю є значення комбінації клавіш, то це означає, що за їх допомогою можна вибрати відповідний пункт підменю; 7.) якщо після назви підменю є три крапки, то це означає, що після вибору цього підменю відкриється діалогове вікно.

Панелі інструментів – розміщуються під рядком меню і мають ряд кнопок, які дублюють дії відповідних команд меню, однак користуватись ними, працюючи з комп’ютером, значно швидше і зручніше. Існує декілька панелей інструментів (найбільше використовуються панелі "Стандартная" і "Форматирование"). Для їх виклику треба вибрати в меню "Вид" команду "Панели инструментов", а потім встановити відповідні прапорці у наведеному списку.

Для створення нового документу треба подати команду "Создать" з меню "Файл" (або натиснути відповідну кнопку на панелі інструментів "Стандартная" чи натиснути клавіші <Ctrl+Т> або <Ctrl+N>). Для завантаження вже існуючого документа у поле редактора треба подати команду "Открыть" з меню "Файл" (або натиснути відповідну кнопку на панелі інструментів "Стандартная" чи натиснути клавіші <Ctrl+Щ> або <Ctrl+O>).

Для збереження документу треба подати команду "Сохранить" з меню "Файл" (або натиснути відповідну кнопку на панелі "Стандартная" чи натиснути клавіші <Shift+F12>). Для збереження документу під новим іменем, в іншій папці, з іншим форматом подається команда "Сохранить как" з меню "Файл".

Для завдання параметрів сторінок подається команда "Параметры страницы" з меню "Файл", а для параметрів абзацу – команда "Абзац" з меню "Формат" (або використовуються спеціальні маркери на лінійці).

Для роботи з колонтитулами використовується команда "Колонтитулы" з меню "Вид". Використовуючи різні елементи контекстного меню чи команди, можна вводити не тільки потрібний текст, але й задавати закладені в ньому параметри.

Введення і редагування текстів у редакторі Word відбувається за такими ж правилами, як і в інших редакторах. Можна також використати такі клавіші: <Ctrl+Backspace> - для знищення одного слова ліворуч від курсору, <Ctrl+Delete> - праворуч від курсору, <Ctrl+Enter> - для примусового введення роздільника сторінок.

Для переміщення за текстом є можливість використовувати клавіші клавіатури і "мишу", а саме за допомогою клавіатури:

1.) <¬> (чи <®> або <¯> чи <­>) – переміщення на символ ліворуч (чи праворуч або на рядок вниз чи вгору);

2.) < Ctrl+ ¬> (<Ctrl+®>) - на слово ліворуч (праворуч);

3.) <Home> (<End>) - до першого (останнього) символу тексту в рядку;

4.) < Ctrl+ Home> (<Ctrl+End>) – на початок (закінчення) тексту;

5.) <PgUp> (<PgDn>) - на сторінку (розмір екрана) вгору (вниз);

6.) < Ctrl+ PgUp> (<Ctrl+PgDn>) – до першого (останнього) рядку екрана;

7.) <Ctrl+­> (<Ctrl+­­>) – на початок поточного (попереднього) абзацу;

8.) <Ctrl+¯> – на початок наступного абзацу;

9.) <Shift+F5> – до попередньої позиції курсору;

10.) якщо в будь-якій позиції рядка натиснути клавішу <Enter>, то курсор переходить на новий рядок на початок абзацу; для переходу в наступний рядок без створення абзацу треба натиснути <Shift+Enter>.

Для переміщення за текстом за допомогою "миші" використовують вертикальну та горизонтальну смуги прокрутки:

1.) на один рядок вгору (вниз) – верхня (нижня) кнопка прокрутки на вертикальній смузі прокрутки;

2.) на один екран вгору (вниз) – клацнути над (під) маркером на вертикальній смузі прокрутки;

3.) на одну сторінку вгору (вниз) – клацнути на верхню (нижню) кнопку з подвійними трикутниками на вертикальній смузі прокрутки (для Word 97 вони означають попереднє (наступне) виправлення);

4.) до заданої позиції по горизонталі (вертикалі) – перемістити маркер на горизонтальній (вертикальній) смузі прокрутки;

5.) на один символ ліворуч (праворуч) – ліва (права) кнопка прокрутки на горизонтальній смузі прокрутки.

До другого питання. Необхідно пам’ятати загальне правило при роботі з багатьма операціями у Word таке: "спочатку виділи, потім роби". Тому треба пам’ятати, що виділення тексту можна зробити за допомогою: 1.) клавіатури; 2.) "миші"; 3.) використання розширеного режиму, а саме:

За допомогою клавіатури виділення:

1.) <Shift+¬> ( або <Shift+®> ) – символу ліворуч (або праворуч) від курсору;

2.) <Shift+­> ( або <Shift+¯> ) – попередній ( або наступний) рядок;

3.) <Shift+Home> ( або <Shift+End> ) – символів від курсору до початку (або кінця) рядка;

4.) <Shift+PgUp> ( або <Shift+PgDn> ) - попередній (або наступний) екран від курсору;

5.) <Ctrl+А> – всього документу;

6.)<Ctrl+Shift+¬> ( або <Ctrl+Shift+®> ) – символів від курсору до початку (або кінця) слова;

7.) <Ctrl+Shift+­> ( або <Ctrl+Shift+¯> ) – символів від курсору до початку (або кінця) абзацу;

8.) <Ctrl+Shift+Home> ( або <Ctrl+Shift+End> ) – від курсору до початку (або кінця) документу.

Слова, речення та фрагменти тексту можна виділити за допомогою миші - подвійно клацнути "мишею", переміщуючи "мишу" або натискуючи клавіші під час клацання "мишею". Рядки, абзаци або весь документ можна виділити, використовуючи смугу виділення, яка розташована вздовж лівої межі тексту (там покажчик "миші" приймає форму стрілки з напрямком праворуч). Наприклад:

1.) слово (графік) - подвійно клацнути "мишею" на ньому;

2.) речення - тримаючи натиснуту клавішу <Ctrl> клацнути в будь-якому місці цього речення;

3.) будь-який елемент або фрагмент: 1 спосіб - клацнути "мишею" в тому місці, де потрібно починати виділення. Потім тримаючи натиснуту клавішу <Shift>, клацнути в кінці фрагменту, що виділяється; 2 спосіб - встановити курсор "миші" на початок фрагменту, натиснути на ліву кнопку і, не відпускаючи її, перемістити курсор до кінця фрагменту;

4.) рядок тексту - клацнути на смузі виділення ліворуч від рядка;

5.) декілька рядків - клацнути і перемістити "мишу" в смузі виділення в напрямку до рядків, які потрібно виділити;

6.) абзац - подвійно клацнути на смузі виділення ліворуч від абзацу;

7.) декілька абзаців - перемістити "мишу" в смузі виділення в напрямку до потрібних абзаців;

8.) весь документ - потрійно клацнути на смузі виділення або використовуючи команду "Выделить все" з меню "Правка";

9.) вертикальний блок тексту - натисніть і утримуйте натиснутою клавішу <Alt>. Натисніть ліву кнопку "миші" і далі переміщуйте "мишу".

З використанням режиму розширеного виділення:

1.) Це клавіша <F8> (в рядку стану з’явиться ВДЛ). Натисніть її, а потім використовуйте клавіші керування курсором, <Home>, <End>, <PgUp>, <PgDn>, <Ctrl+Home>, <Ctrl+End> для виділення фрагменту тексту;

2.) Якщо натиснути клавішу <F8> 2 рази, то виділиться слово (3 рази - речення; 4 рази - абзац; 5 разів - розділ; 6 разів - документ). Виділення елементів буде послідовним, для зворотного зменшення виділення використовується <Shift+F8>.

Для зняття виділення можна: 1.) або натиснути будь-яку клавішу керування курсором; 2.) або встановити курсор "миші" в будь-яке місце поза виділеним фрагментом і натиснути ліву кнопку "миші". Для виходу з режиму треба нажати клавішу <Esc>.

Розрізняють три основні операції форматування тексту: 1.) форматування символів; 2.) форматування абзаців; 3.) форматування сторінок. Для їх завдання треба використовувати можливості меню "Формат" або панелі інструментів "Форматирование". При форматуванні символів можна встановити необхідний шрифт, стиль, розмір, колір, підкреслення, деякі ефекти тощо. Для безпосередньої роботи з шрифтами можна використовувати команду "Шрифт" з меню "Формат" або відповідні кнопки та списки на панелі інструментів "Форматирование" (про форматування абзаців та сторінок див. відповідний матеріал запропонованої літератури).

Вікна документів- знаходяться нижче панелей інструментів. Word – це багатовіконний редактор. Всередині вікна редактора може існувати декілька вікон документів, в кожному з яких може знаходитися і редагуватися свій текст. Розмір і положення їх встановлюються стандартними для Windows засобами. Одне з вікон є активним і зображується на передньому плані (в ньому знаходиться текстовий курсор, який вказує місце, куди можна вводити символи). Для переключення між документами в різних вікнах використовується меню "Окно" або комбінація клавіш <Ctrl+F6>.

До третього питання. Курсанти мабуть неодноразово стикалися з проблемою, коли потрібно, щоб деякий текст повторювався на кожній сторінці документу (або на якійсь їх кількості). Наприклад, номери сторінок, назва глави, ім’я автора тощо. Для цього існують верхні та нижні колонтитули. Word, використовуючи команду "Вид" ® "Колонтитулы", дає можливість зробити: 1.) один і той же верхній (чи нижній) колонтитул для кожної сторінки документу; 2.) один верхній (або нижній) колонтитул для першої сторінки документу і інший – для всіх останніх сторінок;3.) один верхній (або нижній) колонтитул для парних сторінок, а інший – для непарних; 4.) якщо документ розбитий на розділи, можна створити різні верхні та нижні колонтитули для кожного розділу. При цьому, здійснюючи загальні правила редагування Word, в них можна ввести свій текст або використати кнопки панелі інструментів "Колонтитулы" для автоматичного вставлення елементу автотексту, номеру сторінки чи їх кількості (з форматуванням чи без нього), поточної дати або часу, відкрити діалогове вікно "Параметры страницы" для встановлення полів тощо.

У багатьох текстових процесорах редагування включає також контекстний пошук і заміну. Контекстний пошук - це автоматичний пошук у документі заданого слова або заданої фрази. Після завершення пошуку курсор встановлюється у рядок, що містить задане слово (або фразу). Контекстна заміна - це заміна в документі вказаного слова (фрази) на нове задане слово (фразу). При цьому, звичайно, можна автоматично замінювати в документі всі входження вказаних слів (фраз) від початку й до кінця тексту та вибірково, на розсуд користувача. Для роботи в цих режимах треба вибрати в меню "Правка" команди "Найти" або "Заменить".

Макропослідовність - це типова конструкція мови програмування або будь-яка часто вживана фраза, що використовується при роботі з текстом. Макропослідовність спеціальними командами закріплюється за певною клавішею і потім для її виклику досить натиснути тільки цю клавішу. Текстові процесори допускають, як правило, не одну, а декілька макропослідовностей. Для роботи з ними в редакторі Word використовується команда "Макрос" з меню "Сервис".

Редактор дозволяє здійснювати вставку в документ малюнків, діаграм, файлів, поточної дати і часу, номерів сторінок, формул та інших об’єктів за допомогою команд меню "Вставка".

Для перевірки орфографії треба спочатку вибрати мову за допомогою команди "Язык" з меню "Сервис", а потім використати команду "Орфография" з меню "Сервис" або кнопку на панелі інструментів "Стандартная".

Курсантам на практичному занятті треба ознайомитися з дуже ефективними програмами: 1.) "Рута" - перевірка українського правопису; 2.) "Плай" – переклад тексту з російської мови на українську та навпаки. Ці програми доповнюють можливості редактора Word та працюють у його середовищі після проведення процесу їх інсталяції.

До четвертого питання. Слід запам’ятати, що для роботи з таблицями потрібно використовувати команди меню "Таблица". Редактор дозволяє легко створювати і модифікувати двовимірні таблиці будь-якої складності та конфігурації, їх можна вставити в будь-яке місце документу. Таблиці дозволяють ефективно і компактно представити великий обсяг пов’язаних даних. В них, крім тексту, можна помістити будь-який об’єкт Word (крім іншої таблиці). Таблиці Word з успіхом можна застосовувати в простих випадках, при цьому вони вигідно відрізняються від вмонтованих об’єктів електронних таблиць, наприклад Excel, високою швидкістю роботи.

При роботі з таблицями в Word треба пам’ятати такі правила: 1.) для створення таблиці треба скористатися діалоговим вікном "Вставка таблицы" команди "Добавить таблицу" меню "Таблица" (таблицю також можна намалювати); 2.) щоб з’єднати декілька комірок треба насамперед їх маркірувати (тобто виділити), потім звернутися до команди "Объединить ячейки"; 3.) щоб поділити таблицю на дві частини (для вставлення між частинами тексту або малюнку) треба встановити курсор в першому рядку другої частини таблиці та скористатися командою "Разбить таблицу" меню "Таблица"; 4.) текст в комірках таблиці форматується за шрифтом та розташуванням за допомогою панелі форматування. Текст в комірці автоматично розбивається на рядки, коли його довжина перевищує ширину комірки. Курсор можна переміщувати в будь-яку комірку таблиці, клацнувши на ній "мишею". До того ж можна переміщуватися по таблиці за допомогою таких комбінацій клавіш:

<Tab>                   - до наступної комірки цього рядка;

<Shift+Tab>                   - до попередньої комірки цього рядка;

<Alt+Home>                  - до першої комірки поточного рядка;

<Alt+Page Up>     - до верхньої комірки поточного стовпця;

<Alt+End>            - до останньої комірки поточного рядка;

<Alt+Page Down> - до останньої комірки поточного стовпця.

Якщо курсор знаходиться в комірці, для переміщення по таблиці слід використати клавіші із стрілками. Щоб вставити в таблицю символ табуляції, треба нажати клавіші <Ctrl+Tab>; 5.) ширина стовпця регулюється за допомогою "Разделителя Координатной Линейки" та вказівника "миші"; 6.) щоб провести рамку навкруги таблиці, розділові лінії між комірками та виділити фоном які-небудь комірки, треба виділити необхідну частину таблиці та скористатися командою "Обрамление и заливка" меню "Формат" або кнопками піктографічного меню "Обрамление". Якщо ці кнопки відсутні, їх треба вставити за допомогою меню "Вид".

До п’ятого питання.Курсанти мають усвідомити, що текстовий редактор Word має можливість розміщувати в документі графічні об’єкти різних форматів, тобто малюнки, що зберігаються на диску в графічному файлі. Word може використовувати графічні файли, створені різними додатками, у тому числі Photoshop та PowerPoint. До того ж Word має можливість загрузити невелику бібліотеку малюнків, які можна вставляти у свої документи. Для цього треба виконати команду "Рисунок" з меню "Вставка", далі можна вибрати потрібний малюнок з вище вказаної бібліотеки або перенести його з одного з графічних файлів вказаної папки. Якщо ж комп’ютер підключений до Internet, можна клацнути на кнопці "Клипы в Интернете" і вибрати малюнок на спеціальній Web-сторінці з кліпами.

Щоб працювати з малюнком у документі, треба насамперед його виділити (тобто клацнути на малюнку "мишею" або, встановивши курсор зліва від малюнка, нажати клавіші <Shift + →>). При цьому навкруги виділеного малюнка з’являться вісім маленьких чорних квадратів , які звуться маркерами розмірів. Використовуючи їх, можна змінити розміри малюнку в документі або й розрізати його, приховуючи ті частини малюнку, які не треба виводити на екран.

При роботі з графічними об’єктами можна використовувати клавіші:

<Ctrl+C> - для копіювання;               <Ctrl+X> - для переміщення;

<Ctrl+V> - для вставлення;               <Delete> - для видалення.

Крім стандартного набору малюнків, які можна вставляти в документ, Word дозволяє створювати власні малюнки. Засоби для їх створення дають можливість навіть людині без художніх здібностей прикрашати свої документи відмінними ілюстраціями. Для цього треба вивести на екран панель інструментів "Рисование", використовуючи яку можна: 1.) вставляти рисовані об’єкти в документ (більшість з них називаються автофігурами); 2.) пересувати рисовані об’єкти по документу, змінювати їх розміри та пропорції; 3.) змінювати рисовані об’єкти (наприклад, товщину ліній, колір тексту, тип вказівника стрілки). Щоб засвоїти можливості Word по створенню малюнків, студентам треба більше експериментувати.

Редактор пропонує декілька режимів перегляду документа, розглянемо тільки найважливіші з них: 1.) нормальний режим перегляду – макет сторінки відображається в спрощеному вигляді (для переходу в цей режим потрібно виконати команду "Обычный" з меню "Вид" або натиснути крайню ліву кнопку горизонтальної лінійки прокрутки); 2.) режим перегляду сторінок – текст можна побачити на екрані у тому вигляді, в якому він буде надрукований (для переходу в цей режим слід виконати команду "Разметка страницы" з меню "Вид" або натиснути відповідну кнопку на горизонтальній смузі прокрутки); 3.) режим попереднього перегляду перед друкуванням - цей режим нагадує попередній, але в ньому не можна редагувати документ, зате можна застосовувати засоби масштабування (для переходу в цей режим слід виконати команду "Предварительный просмотр" з меню "Файл" або натиснути відповідну кнопку панелі інструментів "Стандартная").

Для друкування документа слід подати команду "Печать" з меню "Файл" або натиснути відповідну кнопку панелі інструментів "Стандартная". Після цього можна встановити перед друкуванням тип принтера, кількість друкованих копій, діапазон друкованих сторінок тощо.

 

Завдання 1

1. У папці "Мои документы" створити особисту папку з ім'ям номеру навчальної групи.

2. За допомогою Word :

а.) створити текстовий документ, зберегти його з ім'ям "Старт" у створеній папці.

б.) відкрити документ"Старт" і в лівому верхньому кутку аркуша жирним накресленням шрифта Times New Roman розміром №16 із звичайним інтервалом між буквами написати свої прізвища, а посередині – "Варіант №…." (вказати номер вашого варіанту).

в.) створити заданий варіант тексту:

Кому: Люб'язній Катерині Матвіївні                        У власні руки

Люб'язніша і найдорожча моя Катерина Матвіївна! У перших рядках мого листа бажаю повідомити Вам, душа моя, що справи мої поки що постають цілком гаразд. Не вважаючи, хіба що, того сумного факту, що потруївся довірений мені червоноармієць Петруха несвіжую ікрою. Але оскільки на долях світової революції це, по розумінню моєму, не відіб'ється, то і журитися при тім мені не годиться. А поки видалася вільна хвилинка, то пишу Вам про те, що я, Червоної Армії Боєць Сухов Федір Іванович, лише про те мрію, щоб розібравшись зі світовою контрою, пізнати нарешті в обіймах Ваших заслужене мною сімейне щастя.

г.) зберегти текст у файлі з тим же ім'ям "Старт".

д.) розбити текст на 3 абзаци:

- перший абзац виконати жирним накресленням шрифту Arial Black розміром № 12 із звичайним інтервалом між буквами;

- другий – нежирним курсивом Times New Roman розміром шрифту №16 з ущільненим інтервалом між буквами;

- третій – розрідженим підкресленим нежирним шрифтом Bookman Old Style розміром № 14.

3. Текст 1-ого абзацу вирівняти справа, другого – зліва, третій - вирівняти за шириною сторінки.

4. Розмістити відформатований документ у файлі з ім'ям "Фініш" у створеній папці.

 

Завдання 2

1. За допомогою запропонованого на робочому столі ярлика відкрити текстовий документ з ім’ям "Гімн״.

2. Зберегти відкритий документ під іменем״Розділ״у власній папці з ім׳ям номеру навчальної групи, яка знаходиться в папці ״Мої документи״.

3. В цьому документі з нової сторінки створити розділ, який починається словами заголовку ״Оригінал тексту…״.

Заголовок розмістити посередині сторінки, текст розмістити окремим розділом з непарної сторінки.

4. Створити верхній колонтитул для усього документа таким чином:

шрифтом Arial Black розміром №12 ввести ліворуч - власні прізвища, посередині - № сторінки, праворуч – назву документа ״Гімн України״.

5. Нижній колонтитул створити лише для останього розділу, шрифтом Bookman Old Style розміром №16, де посередині (в два рядки) внести текст ״Група №…" (проставити номер власної групи) та дату

6. Текст останньго розділу розбити на дві колонки, першу літеру його першої колонки зробити у вигляді буквиці.

7. В будь-якому місці першого розділу зробити одну звичайну виноску та дві кінцевих.

 

Завдання 3

1. В своїй папці (з ім׳ям за номером навчальної групи) за допомогою  MS Word створити текстовий документ з назвою ״Табл1״. В лівому верхньому кутку 1-го аркуша документа записати свої прізвища.

2. Створити, заповнити та відформатувати таблицю за заданим зразком:

5. Результат зберегти з початковою назвою.

3. Далі відредагувати таблицю таким чином:

розділити таблицю її на дві частини так, щоб друга частина таблиці починалась з рядка 4 (з прізвища ״Любченко״). Зліва над другою частиною таблиці зробити напис ״Продовження״, скопіювати шапку таблиці над другою її частиною.

4. Другу частину таблиці разом з написом ״Продовження״ розмістити на другому аркуші текстового документа

5. Результат зберегти з назвою ״Табл2״.

 

 

Графік консультацій

для студентів юридичного факультету НАВСУ

Викладач	День тижня					Місце провед. конс.
	Пн.	Вт.	Ср.	Чт.	Пт.
Петренко В.В.	15.00- 16.30					Ауд.310	Фак.1
Іванов І.І.			15.00- 16.30			Ауд.311	Фак.2
Любченко О.А.		15.00-16.30				Ауд.412	Фак.4
Яременко К.М.					15.00- 16.30	Ауд.310	Фак.3

Завдання 4

1. В папці ″Мої документи″ відкрити раніше створену папку з ім′ям номеру навчальної групи. В ній створити текстовий документ Word з ім′ям ″Графіка″. У лівому верхньому кутку документа записати у два рядки свої прізвища та номер навчальної групи.

2. Створити особисту графічно-текстову композицію вітальної листівки до свята на двох аркушах з обов'язковими елементами:

- оформлення заголовку за допомогою Microsoft WordArt у вигляді фігурного тексту;

- основний текст - у двох колонках;

- автофігури;

- об'ємна фігура;

- фігура з тінню;

- малюнок з внутрішньої колекції комп'ютера;

- колонтитули;

- буквицю;

- таблиці та інші засоби, які вивчалися на попередніх заняттях з Word;

- аркуші вітальної листівки кольорові, по краях оздоблені.

3. Результат роботи зберегти.

 

 

Тема 2. Електронні таблиці. Табличний процесор Excel

Практичне заняття - 4 години

1. Табличний процесор Excel, його функції та режими роботи. Початок роботи. Основне вікно. Створення, формування та збереження робочого листа. Введення і редагування тексту та даних комірок. Переміщення і копіювання об’єктів робочого листа, вставлення і вилучення стовпців, рядків і комірок. Форматування в Excel.

2. Організація обчислень.

3. Створення графіків і діаграм. Редагування діаграм. Перегляд та друкування листів.

Ключові терміни та поняття теми

Електронні таблиці, табличний процесор Microsoft Excel для Windows, книга, лист, комірка, рядки, стовпці,.файли книг, типи даних, введення даних у комірку, операції з комірками, рядками, стовпцями, форматування комірок і діапазонів, формули, функції, майстер функцій, діаграми, майстер діаграм, бази даних.

Методичні поради

До першого питання. В даному питанні необхідно запам’ятати,  що Excel – це пакет прикладних програм, орієнтований на оброблення даних, поданих у табличній формі. Саме тому його часто називають табличним процесором або електронною таблицею. Excel - універсальна система обробки даних, яка може використовуватися для аналізу та представлення даних в наочній формі, дає змогу розв’язувати багато видів досить складних фінансово-економічних задач, здатний задовольнити потреби багатьох фахівців з економіки, банківської справи, менеджменту і маркетингу, юриспруденції, а також фахівців з інших галузей знань.

Вікно табличного процесора Excel містить ряд типових елементів, тобто є рядок заголовку, що вміщує три кнопки, рядок меню, панелі інструментів, рядок стану тощо. Під панеллю інструментів розміщується рядок формул.

Документи, з якими працює Excel, називають книгами. Кожна книга складається з так званих робочих листів. Робочі листи – це електронні таблиці, що складаються з стовпців (до 256), рядків (до 65536). Рядки таблиці ідентифікуються числами від 1 до 65536, а стовпці – літерами латинського алфавіту від A до Z, далі від AA до AZ, потім від BA до BZ, і так далі, останні - від IA до IV. На перетині стовпця і рядка розміщуються комірки (або чарунки). Позначення (адреса) комірок складається з позначення стовпця та рядка. Наприклад, адреса С12  вказує на розміщення комірки в стовпці С і в рядку 12 електронної таблиці. Одна з комірок, виділена темною прямокутною рамкою, зветься табличним курсором. Активними стовпцем, рядком чи коміркою називають стовпець, рядок чи комірку, в яких знаходиться табличний курсор. Адреса активної комірки виводиться у лівій частині рядка формул. В Excel адресуються не тільки окремі комірки таблиці, але й діапазони комірок, що включають частину стовпця, частину рядка або блок сусідніх комірок (наприклад, В1:В33 – це блок з 33 комірок). Стандартна ширина стовпця (8 символів) може за бажанням користувача змінюватися (від 1 до 32000). Для переміщення табличного курсору використовуються клавіші керування курсором або "миша".

Для створення нового файлу книги використовується команда "Создать" з меню "Файл" або кнопка "Создать" на панелі інструментів "Стандартная". Для відкриття файлів книг використовують команду "Открыть" з меню "Файл" або кнопку "Открыть" панелі інструментів "Стандартная". Після цього відкривається вікно діалогу "Открытие документа". Для збереження файла у меню "Файл" є п’ять команд, які дозволяють зберегти файл: "Сохранить", "Сохранить как", "Сохранить рабочую область", "Закрыть", "Выход".

Для переміщення у вікні Excel можна використовувати комбінації клавіш: 1.) <Ctrl+PgDn> - для переходу до наступного листа; 2.) <Ctrl+PgUp> - для переходу до попереднього листа; 3.) <Ctrl+F6> - для переходу від одного вікна робочої книги до другого (після вікриття меню "Окно" та вибору назви потрібної книги); 4.) <↑>, <↓>, <←>, <→> - для переходу на одну комірку у вказаному напрямку; 5.) <Ctrl+↑>, <Ctrl+↓>, <Ctrl+←>, <Ctrl+→> - для переходу у вказаному напрямі до найближчої заповненої комірки, якщо поточна комірка є пустою. Якщо ж поточна комірка має дані, то така комбінація клавіш дає можливість переходу до останньої у вказаному напрямку заповненої комірки; 6.) < Home> - для переходу у крайню ліву комірку рядка (стовпець А); 7.) <End> - для переходу у крайню праву комірку рядка (стовпець IV); 8.) <Ctrl+Home> - для переходу в лівий верхній кут робочої сторінки
(комірка А1); 9.) <Ctrl+End> - для переходу у правий нижній кут робочої області (область робочої таблиці, яка має дані).

Для введення (або редагування) даних в яку-небудь комірку таблиці слід зробити її активною. Вводити дані можна безпосередньо у полі самої комірки (для цього слід клацнути двічі "мишею" по комірці або натиснути клавішу <F2>) чи в полі рядка формул (тобто слід клацнути "мишею" по рядку формул). Далі нажати клавішу < Enter>, щоб введені дані з’явилися в комірці.

Комірка може бути порожньою або містити один з таких типів даних: число (включаючи дату і час), текст, формулу. Числа можуть бути цілі, дійсні, з експонентою, дробові. Дата вводиться у форматі ДД/ММ/РРРР, час – у форматі ГГ:ХХ:СС. Треба мати на увазі, що якщо дані вводяться не у форматі числа, то Excel сприймає їх як текст (наприклад, 2345 – сприймається як число, ‘2345 – сприймається як текст, тому що перший символ – текстовий). В комірці у стандартному форматі розміщуються вісім символів. Треба знати, що Excel може виводити інформацію на екран у вигляді, що не співпадає з введеною, але редактор зберігає в оперативній пам’яті інформацію у тому вигляді, в якому вона була введена. Якщо ж довгі дані при введенні у комірку виглядають як послідовність знаків # # # # # # , це свідоцтвує про недостатню для відображення вмісту комірки ширину стовпця, а щоб його автоматично розширити на реальну ширину, треба два рази клацнути на правій границі його заголовку.

Для копіювання даних якоїсь комірки у суміжні, треба клацнути на маркері заповнення комірки (маленький чорний квадрат у правому нижньому кутку комірки, коли на ній встановлений табличний курсор), у якій знаходяться дані для копіювання. Далі просто перетягнути маркер заповнення вниз чи вправо для копіювання даних у суміжні комірки. Для копіювання чи переміщення даних несуміжних комірок можна використовувати, як і в Word, буфер обміну.

Студенти повинні навчитися користуватись діапазонами комірок, щоб економити свій час при роботі з табличними даними. Діапазон – це прямокутна група суміжних комірок. Він задається адресами верхньої лівої та нижньої правої комірок. Діапазон може складатися із одного стовпця, одного рядка або з будь-якої кількості стовпців та рядків, які формують прямокутник (діапазоном може бути й окрема комірка), наприклад, С17:Н24 або С7:115 або F32. Щоб вибрати потрібний діапазон за допомогою "миші", треба: 1.) помістити табличний курсор в комірку, яка позначає верхній лівий кут діапазону; 2.) клацнути на ній та утримувати ліву кнопку "миші"; 3.) перетягнути курсор до комірки, яка позначає правий нижній кут діапазону, та відпустити кнопку "миші". Привласнивши ім’я діапазону за допомогою текстового поля "Имя", розташованому в лівій частині рядка формул, зручно використовувати його для переходу до певної частини робочої таблиці або його вибору, копіювання, переміщення, видалення. Застереженням при цьому є те, що ім’я діапазону не повинно виглядати як адреса комірки, наприклад В27.

Для форматування комірки або виділеного діапазону комірок використовують команду "Формат" або кнопки панелі інструментів "Форматирование". Поняття формату включає такі параметри: 1.) шрифт (тип, розмір, накреслення, колір); 2.) формат чисел; 3.) спосіб вирівнювання; 4.) розміри (ширина і висота) комірок; 5.) обрамлення комірок; 6.) візерунок фону.

До другого питання. Курсанти мають врахувати, що табличний редактор Excel здатний виконувати над даними безліч різних операцій: математичних, логічних, статистичних, текстових, фінансових та ін. Послідовність дій над операндами записується у вигляді специфічних формул. Слід пам’ятати, що формула починається із символу "=" і представляє собою сукупність операндів, що з’єднані знаками операцій і можуть мати круглі дужки, наприклад:              =А3*В7,              =СУММ(В1:В15),                 =СТЕПЕНЬ(С1;С2),    де СУММ і СТЕПЕНЬ – імена стандартних функцій підсумовування і піднесення до ступеня числа відповідно. При цьому операндом може бути число, текст, логічне значення, адреса комірки (посилання на комірку), функція. Можливі відносні, абсолютні та змішані посилання. У формулах розрізняються арифметичні оператори і оператори відношень.

Обчислення у формулах Excel виконує таким чином: спочатку – обчислення ступенів та обчислення в дужках; потім – множення та ділення; в останню чергу – додавання та віднімання.

Excel містить більше ніж 400 вбудованих функцій. Функція– це цілком готові формули, які здійснюють ряд операцій над даними певного діапазону. Функція має знак "=", ім’я і список аргументів у круглих дужках. Ввести функцію у формулу можна вручну або з використанням майстра функцій. Для роботи з майстром функцій треба натиснути кнопку "Мастер функций" панелі інструментів "Стандартная" або виконати команду "Функции" з меню "Вставка". Щоб функцію (чи формулу) відредагувати або замінити на іншу, достатньо звернутися до кнопки "Изменить формулу" в рядку формул.

Як правило, команди Excel оперують з активною коміркою або виділеним діапазоном комірок, тому студентам треба пам’ятати, як виділити рядок, стовпець, суміжний або ні, діапазон комірок.

До третього питання. Курсантам слід мати на увазі, що табличний процесор Excel дозволяє будувати 14 різних типів діаграм. Основні типи діаграм – це кругові, лінійчаті, гістограми, графіки, крапкові, з областями. При цьому кожен тип діаграми має декілька видів. Треба пам’ятати, що діаграма завжди будується для якогось діапазону комірок. На діаграмі відображається послідовність значень якого-небудь параметру (яку називають рядом даних) від значень аргументів (що називають категорією). Для побудови діаграми треба скористатися майстром діаграм, натиснувши кнопку "Мастер диаграмм" на панелі "Стандартная". Майстер діаграм створює діаграму в загальному випадку за п’ять кроків.

Кожна діаграма компонується з декількох об’єктів. Наприклад, вона може містити заголовок (назву), легенду та різні ряди даних. Щоб змінити зовнішній вигляд окремого елементу, треба клацнути на ньому "мишею" або вибрати його із списку "Элементы диаграммы" на панелі інструментів "Диаграммы". Навколо обраної частини діаграми з’явиться рамка з маркерами (маленькими чорними квадратами), які можна використати для зміни розмірів, розміщення. Для зміни зовнішнього вигляду діаграми треба використовувати команду "Диаграммы" підменю "Панели инструментов" меню "Вид", за допомогою якої можна змінити кожний елемент із зписку "Элементы диаграммы": 1.) встановлений тип діаграми;2.) добавити (чи відредагувати) різні заголовки (як для самої діаграми, так і для осей X, Y, а також Z - на тривимірній діаграмі); 3.) легенду (невелику таблицю, що містить пояснення про кожний ряд даних діаграми); 4.) відформатувати текст і числа в діаграмі; 5.) змінити область та її зовнішній вигляд (додавши їй кольорових границь або іншого візерунку) самої діаграми; 6.) інтервал значень на осях; 7.) перспективу об’ємних діаграм; 8.) відображення рядів даних; 9.) значення рядів даних тощо.

Крім діаграм Exсel дозволяє вставити в робочий лист об’єкти, що створені іншими програмами, наприклад, документи Word, малюнки Paint тощо. Для цього треба виконати команду "Объект" з меню "Вставка". При вставленні графіки з файлу зручніше користуватись командою "Рисунок" з меню "Вставка".

 

Завдання 1

1.Створити папку з ім'ям за номером навчальної групи. В ній за допомогою табличного процесора Microsoft Excel створити файл, що має назву Таблиця 1. Відкрити файл та у лівому верхньому кутку напівжирним шрифтом Times New Roman розміром № 16 ввести свої прізвища.

2. Створити наведену нижче таблицю, зберегти файл з початковою назвою.

3. Вилучити стовпчик  „ДЕНЬ ТИЖНЯ”.

4. Після стовпчика „АУД.№”, вставити стовпчик „Примітка”.

5. Результуючому файлу дати назву Таблиця 2.

 

 

Завдання 2

 

№ з/п	П.І.Б	Предмети				Всього набрано балів студентом на сесії
		Історія	Теорія права	Прак-тика	Інформа-тика
1	2	3	4	5	6	7
1	Іванов
2	Петров
3	Сідоров
4	Микитенко
5	Петренко
6	Васєчкін
7	Шапокляк
Середн. бал з дисципліни

 

1. За допомогоюMSEXEL cтворити файл з ім‘ям "Успішність" в своїй папці з ім‘ям за номером навчальної групи. В комірці А1 записати свої прізвища у кілька рядків.
2. Створити наведену таблицю.

3. Для стовпчика №7 провести обчислення середнього балу успішності для кожного студента.

4. Для останьої строки таблиці провести обчислення середнього балу успішності.

5. Результат зберегти.

 

Завдання 3

1. За допомогоюMS EXСEL у своїй папці з ім‘ям номеру навчальної групи cтворити файл Зарплатня.В комірці А1 записати свої прізвища та імена у два рядки.
2. Створити засобами Excel нижче задану таблицю. Лист, на якому вона створена. назвати Головна таблиця;

 

 

Розрахунок заробітної платні по фірмі "Роги та копита"

№ п/п	Прізвища співробітників	Нараховано (посад.оклад+премія)		Знято (ПДВ+інше)		Всього до видачі (нарахов.-знято)
		Посадовий оклад	Премія 40%	ПДВ 7%	Інше
1	2	3	4	5	6	7
1.	Бендер	1224			50
2.	Паніковський	409			123
3.	Вороб‘янінов	255			229
Всього:

3. Зробити розрахунки даних для  стовпця 4,5,7 і рядка 4.

Результат зберегти.

4. На окремому листі книги, який назвати “Діаграма” створити лінійну діаграму по заданій таблиці без рядка 4 ;

1. На створеній лінійній діаграмі вказати:

- назву  діаграми;

- назви осей X,Y;

- легенду створити шрифтом Times New Roman, розмір- 8;

- під діаграмою розмістити таблицю даних із ключем легенди;

1. Аркуші робочої книги  розташувати в наступному порядку:

лист з назвою ”Головна таблиця”, а потім лист “Діаграма”

1. Результат роботи зберегти.

 

 

Змістовий модуль 2. Технології документообігу в юридичній практиці

 

Тема 5. Комп’ютерна графіка

 

Практичне заняття – 4 годин

 

1. Різновиди комп’ютерної графіки. Графічний редактор Paint. Його вікно. Побудова малюнків, їх редагування, збереження, експорт.

2. Створення презентацій у графічному редакторі PowerPоint for Windows.

Ключові терміни та поняття теми

Графічні зображення, комп’ютерна графіка: растрова та векторна, графічні файли, їх формати, графічні редактори, графічні інтерфейси, Paint для Windows, вікно редактора, малюнок, Microsoft PowerPoint, головне вікно, режими роботи, панелі інструментів, слайди, експортування графічних об’єктів до слайдів, анімація, презентація.

 

Методичні поради

До першого питання. Важливо запам’ятати, що графічні зображення можуть бути:

1)растрові (основним елементом, що бере участь в побудові зображення, є точка); їх легко редагувати, але вони займають великий обсяг пам’яті; для таких зображень відсутня можливість масштабування і при збільшенні їх розмірів губиться якість зображення, тому застосовується в основному для фотооб’єктів;

2.) векторні (основним елементом є лінія): компактні, при збільшенні масштабу якість зображення не змінюється, але в такій графіці складно створювати більшість об’єктів, тому використовується для ілюстративних цілей;

3.) фрактальні (основний елемент – формула): використовується в наукових цілях, де з одиничних об’єктів, які можна описати формулою, створюють цілісні структури. Великої пам’яті такі файли не займають.

До другого питання. Графічний редактор Paint входить до складу стандартних програм Windows. Це найпростіший з редакторів, що призначені для створення і обробки малюнків растрової графіки.

Вікно редактора містить ряд типових для вікон середовища Windows елементів (рядок заголовку, рядок меню тощо). Панель інструментів для малювання розміщена ліворуч і включає ряд кнопок, за допомогою яких можна вибрати необхідний інструмент, побудувати типові елементи малюнка, виділити певний фрагмент тощо. Палітра кольорів розміщена внизу і включає 28 зафарбованих різними кольорами квадратів, з яких користувач може вибрати основний колір, яким виконуються побудови, і колір фону. Рядок стану розміщений у нижній частині вікна. Область малювання (обмежена головним меню, панеллю інструментів, палітрою) призначена для побудови малюнка.

Для створення нового малюнка використовується команда "Создать" з меню "Файл", а для відкриття вже існуючого файла з малюнком використовується команда "Открыть" з меню "Файл". Для збереження малюнка використовуються команди "Сохранить как" або "Сохранить" з меню "Файл".

Для попереднього перегляду малюнка перед його друком треба використати команду "Предварительный просмотр" з меню "Файл", а для друкування малюнка виконати команду "Печать" з меню "Файл".

Для побудови малюнка треба, у першу чергу, вибрати основний колір і колір фону. Для побудови малюнка користувач може вибрати необхідний інструмент з панелі інструментів, натиснувши відповідну кнопку, наприклад, олівець, пензель, розпилювач, гумку, валик, лінію, криву лінію, прямокутник, округлений прямокутник, еліпс, многокутник, текст, ножиці тощо.

Для редагування малюнка використовують команди меню "Правка", "Вид", "Рисунок". Ряд команд діє тільки на виділений фрагмент малюнка, інші – на весь малюнок. Виділений фрагмент можна очистити, вирізати, скопіювати, перемістити, записати у файл тощо. Команди редагування малюнка дають змогу очистити область малювання, змінити масштаб малюнка, повернути чи нахилити малюнок, змінити його розміри, одержати дзеркальне відображення малюнка тощо. Під редагуванням кольору розуміється зміна кольорів елементів малюнка або палітри. Для зміни будь-якого кольору палітри слід вибрати цей колір, клацнувши по ньому мишею, а потім виконати команду "Изменить палитру" з меню "Параметры".

На сьогоднішній день складова частина пакета Microsoft Office PowerPoint є ведучим програмним забезпеченням для підготовки набору привабливих, професійно оформлених слайдів, що супроводжує виступ. Цей набір і зветься презентацією. Слайди можуть містити: текст, таблиці, діаграми, рисунки, відеокліпи, звуковий супровід, ефекти анімації тощо. Створення їх відбувається з мінімальною витратою зусиль. Спочатку презентація планується, лише потім придумані слайди втілюються в електронну реальність.

Залежно від способу презентацій на комп’ютері розрізняють такі їхні види: 1.) із сценарієм (найпоширеніша презентація, де слайди доповнюються засобами показу кольорової графіки й анімації, є можливість під час показу вносити зміни у процес демонстрації, але матеріал озвучує сам ведучий); 2.) інтерактивна (фактично це діалог користувача з комп’ютером, де користувач на екрані здійснює вибір потрібного об’єкта за допомогою "миші" або клавіатури, а на екран порціями виводиться інформація, на яку був запит; порції можна подавати графічно, в текстовому вигляді, за допомогою анімації або відеокліпів, читанням тексту "від автора" і використанням звукових ефектів, із застосуванням усіх елементів у різноманітних поєднаннях);3.) автоматична (це закінчений інформаційний продукт, який можна перенести на відеоплівку, дискету, компакт-диск і розіслати споживачам; розрізняють торгові, маркетингові, навчальні та корпоративні типи таких презентацій).

Запуск PowerPoint здійснюється за допомогою меню "Пуск", вікно за своєю структурою збігається з вікнами інших засобів, але ліворуч від горизонтальної смуги прокручування є кнопки режимів перегляду слайдів, призначення яких таке:1.) режим слайдів (для створення і зміни поточного слайда); 2.) режим структури (для ознайомлення із структурою всієї презентації і в разі потреби – її зміни); 3.) режим сортувальника (для перегляду послідовності слайдів у презентації та переходу за допомогою подвійного клацання "миші" до роботи з обраним слайдом – його переміщення, вилучення, добавлення перед ним нових слайдів, завдання інтервалу часу його показу і встановлення анімаційних ефектів переходу від слайда до слайда); 4.) режим сторінок нотаток (для внесення і зміни коментарів до слайда); 5.) режим показу слайдів (для демонстрації презентації).

Длястворення презентаціїможна обрати один із способів:1.) використовуючи Майстра автозмісту; 2.) на основі шаблону; 3.) самостійно (порожня презентація, де автор має найбільшу свободу). Початок роботи над новою презентацією має такий порядок виконання: "Пуск" → "Пустая презентація" → "Создать слайд" → вибрати потрібний варіант авторозмітки → ввести інформацію в місцезаповнювачі (бажано почати з титульного слайда). В презентаціях PowerPоint можуть використовуватися об’єкти з інших додатків. Коли всі слайди створено, треба створити підсумковий слайд. Для цього треба: 1.) відкрити готову презентацію (куди буде добавлений підсумковий слайд; 2.) перейти в режим сортувальника; 3.) виділити (утримуючи клавішу <Ctrl>) слайди, заголовки яких будуть у підсумковому; 4.) клацнути "мишею" на кнопці "Итоговый слайд" панелі інструментів сортувальника; 5.) "перетягнути" підсумковий слайд у потрібне місце в режимі сортувальника.

Анімація окремих елементів слайда, яка пожвавлює сприйняття матеріалу, встановлюється в режимі слайдів, а послідовності – в режимі сортувальника. Після того, як презентацію створено, її треба настроїти для демонстрації (у меню "Показ слайдов" вибрати команду "Настройка презентации", де в рамці "Показ слайдов" вибрати потрібний вид керування переходами (вручну або автоматично).

Для запуску презентації з метою демонстрації слайдів застосовуються кілька способів: 1.) запуск презентації у PowerPoint; 2.) запуск презентації з робочого стола; 3.) запуск файла показу слайдів; 4.) запуск довільного показу слайдів.

 

Завдання 1

1.Завантаживши MS Pаint, створити закінчену композицію на власну тему, яка подобається, використавши при цьому також завантаження малюнка з їх колекції. Використовуючи весь інструментарій програми, відредагувати композицію, зберегти у своїй папці (з ім'ям номеру навчальної групи) у файлі з іменем "Малюнок" у форматі jpg або bmp;

2.За допомогою програми MS PowerPoint створити нову презентацію з декількох слайдів. Першим слайдом розмістити слайд з текстовим заголовком теми, для другого використати малюнок, збережений у пункті 1, наступні - за власним бажанням та фантазією.

3.Зберегти файл презентації з іменем "Презент" у своїй папці (з ім'ям номеру навчальної групи)

Завдання 2

Завантажити Microsoft PowerPoint та за допомогою його інструментарію створити в  своїй папці (з іменем номеру навчальної групи) презентацію з трьох (або за бажанням більше) слайдів , з автоматичним послідовним зображенням їх на екрані монітору.

Склад слайду №1:

- Міністерство внутрішніх справ України

- Головне управління МВС в м.Києві

- Печерське районне управління ГУ МВС в м.Києві

-Слідчий відділ Печерського РУ ГУ МВС в м.Києві

-Слідча справа №…

-Зміст справи

Склад слайду №2

Структурна схема слідчої справи

 

 

 

 

 

Склад слайду №3

Анкетні дані особи :

-         Прізвище, ім'я та по-батькові;

-         Дата народження;

-         Місце народження;

-         Адреса;

-         Місце роботи (або навчання);

-         Посада.

Результати роботи зберегти у файлі з ім'ям Презентація №… (№ навч.групи)

 

Список літератури до змістового модулю

[1 – 10, 12, 18, 20, 21, 24, 29, 34,36]

 

Тема 6. Локальні та глобальні комп’ютерні мережі.

Мережа Internet

Практичне заняття - 2 годин

1. Основні засоби отримання інформації в Internet. Доменне ім’я.

2. Засоби пошуку потрібної інформації в комп’ютерних мережах.

3. Найбільш розповсюджені комп’ютерні мережі.

Методичні поради

До першого питання. Слід запам’ятати, щоосновним "продуктом",який можна знайти в Internet,є інформація. Ця інформація зберігається на так званих WEB-серверах. Ключем для одержання інформації в Internet є адреси ресурсів. До них відносяться поштові адреси (mail address), що використовуються для пересилання повідомлень по електронній пошті, і адреси WEB-серверів - для з’єднання з ними й одержання інформації.

УсіWEB-сервера ідентифікуються відповідно унікальномудоменному імені (domain name), наприклад www.naiau.kiev.ua. Доменне ім’яскладається з декількох частин: 1.) конкретного WEB-серверу; 2.)назви організації, якій він належить; 3.) ієрархії доменів(тобто об’єднань комп’ютерів і мереж).

До другого питання. Відомо, що близько 90% усієї потрібної інформації, що передається через Internet, була виявлена споживачами з використанням пошукових систем, інші 10% даних знайшли свого адресата завдяки радам знайомих, посиланням у журналах, банерній рекламі і т.ін. До основних засобів пошуку, що існують в Internet належать: 1.) пошукові сервери (машини, портали) Internet;
2.) пошукові директорії; 3.) метапошукові системи; 4.) спеціалізовані списки посилань по визначеній тематиці; 5.) пошукові агенти.

Пошуковий сервер (машина) містить у собі базу даних і програму для їхньої обробки. БД найчастіше містить сторінки, прислані користувачами. Програма обробки даних, як правило, складається з двох частин: 1.) аналізатора змісту Web-сторінки, що здійснює її "захоплення" і тому іменується спайдером (англ. spider - павук); 2.) визначника рейтингу, що виконує сортування посилань, знайдених по визначеному ключовому слову.

У результаті трансформації пошукових серверів у "інформаційні конгломерати" (сайт новин, біржові зведення, розважальну й іншу інформацію від відомих агентств, безкоштовне одержання адреси електронної пошти, місце для розміщення Web-сторінок і інше), на ринку Internet -послуг з’явилося те, що нині стало модно називатиWeb-порталами чи просто порталами, наприклад:

http://www.yahoo.com                             http://www.altavista.com

http://www.excite.com                     http://home.netscape.com

http://www.lycos.com                     http://infoseek.go.com

http://www.hotbot.com

У директоріях чи каталогах інформація відбирається набагато жорсткіше, ніж у пошукових серверах, тому їхніх баз даних, звичайно, в багато разів менше, але імовірність знаходження потрібних зведень з їхньою допомогою значно вище. Звичайно складанням директорій займаються не програми, а люди, тому, крім посилання на потрібний ресурс, швидше за все можна одержати короткий опис його змісту. Багато директорій також містять у собі внутрішні пошукові машини, наприклад: Weblist.gu.net

Метапошукові системи не містять власної бази даних і при пошуку по визначеному ключовому слову роблять опитування декількох зовнішніх пошукових машин, аналізують отримані результати, за ними видають користувачу список посилань, порядок яких визначається співвідношенням рейтингів сайту в декількох машинах. Розходження в середовищі метапошукових машин менш помітні, ніж серед "класичних" пошукових систем. Практично усі вони забезпечать пошук у 10-15 могутніх системах, а результати звичайно не дуже відрізняються один від одного, наприклад:

http://www.allru.ru                                   http://www.savvysearch.com

http://www.metacrawler.com                   http://www.isleuth.com(Internet Sleuth)

http://www.metasearch.com            http://www.mamma.com

http://www.oneseek.com                           http://www.google.com

 

Ще одним популярним засобом пошуку потрібної інформації є спеціалізовані списки посилань на приватних Web-сторінках, наприклад, під заголовками "Улюблені посилання". Однак про їхнє місцезнаходження в Internet і змісті відомо лише вузькому колу користувачів, більш того, деякі з них можуть включати застарілі зведення. Варто також пам’ятати, що дані добірки складаються в більшості випадків однією людиною, а тому носять суб’єктивний характер.

Пошукові агенти - спеціальні самостійні програми, що передають запит відразу декільком пошуковим сайтам і самостійно обробляють отримані результати, видаючи тільки перевірені посилання. Їхня кількість, звичайно, виявляється на кілька порядків менше, ніж у простих пошукових механізмів.

До третього питання. Слід відмітити, що така програма  як Search+ працює з 130 пошуковими службами, об’єднаними в 50 категорій. З її допомогою можна шукати програмне забезпечення, різні мультимедійні файли, звичайні HTML-сторінки і багато чого іншого. Search+ знає усі відносно великі російські "пошуковики" і трохи українських. Основні можливості програми досить типові: 1.) одночасна робота з декількома серверами; 2.) перевірка некоректних посилань; 3.) об’єднання дублікатів.

Кількість ресурсів в Internet останнім часом ростуть досить інтенсивно, нові сервери з’являються практично щодня. Сьогодні можна зустріти і щоденні електронні видання новин, і аналітичні матеріали, і музичні сервери, і безліч персональних Web-сторінок.

"Класичних" пошукових систем, побудованих за схемою "індексатор - база даних - рейтинг" порівняно небагато. Трохи інші аспекти справ з тематичними каталогами, число яких безупинно зростає завдяки ентузіазму найбільш активних користувачів мережі Internet:

 

http://www.rambler.ru                     http://www.aport.ru

http://www.yandex.ru                     http://www.au.ru

http://www.google.com

http://www.list.ru                                     http://www.hi.ru

http://www.weblist.ru                      http://www.yahoo.ru

http://www.diamondteam.ru/catalog/ "Весь Росіянин Інтернет"

http://www.susanin.net "Іван Сусанін"

http://www.ulitka.ru "Равлик"- цей проект також являє собою колекцію тематичних посилань, число яких сьогодні біля 9 тисяч.

Найбільш розповсюдженими українськими пошуковими системами є такі:

http://www.bigmir.net

Ua.hoo       ( http://uahoo.gu.net/ )

"Мета"      ( http://meta-ukraine.com/ )

"Український портал"          ( http://www.uaportal.com/ )

Існують також спеціалізовані пошукові системи . Досить часто користувач знає, що конкретно йому потрібно знайти. Чи є сенс  при цьому звертатися до великих "пошуковиків"? Незважаючи на те що в результаті ми одержуємо безліч різноманітних посилань, потрібну серед них відшукати буде непросто. Спеціалізовані ж пошукові системи індексують лише сайти, що містять інформацію із якоїсь визначеної теми.

 

Завдання 1

1. У своїй папці створити папку з ім’ям Gruppa №…(вказати номер навчальної групи)
2. Для створеної папки відкрити "Общий доступ" – тільки читання, без паролю.
3. В цій же папці створити текстовий документ, де написати такий текст:
4. Зберегти документ у файлі з ім’ям Місце№…
5. Переписати аналогічні файли з робочих станцій мережі у свою папку Gruppa № ...
6. Завантажити програму Winpopup.exe. Перевірити режим передачі повідомлень користувача мережі, створивши:

"На робочому місці №......(вказати номер комп’ютера) працюють…– (вказати прізвища та імена студентів)". Далі можна подати якийсь текст або привітання.

а)особисте повідомлення для якогось з конкретних робочих місць

б) загальне повідомлення для усіх робочих місць.

 

Завдання 2

Для ознайомлення з роботою обозрювача Internet Explorer, на робочому столі активізувати його ярлик.

Відкрити сайт НАВС : http://www.naiua.kiev.ua

1. 1.     Пошук здійснити в такій послідовності:

НАВС → Правова освіта населення → Бібліотеки→ Бібл. ім. Вернадського →

→ Електронний каталог → Прізвище автор → “Правова інформатика”

Назви книг перенести у WORD-документ Бібліо

→ Повернутися “Домой” → Бібліотека НАВС

Скопіювати у документ НАВС книги за тим же запитом, що й у бібл. ім. Вернадського. Порівняти, чи є в цих бібліотеках однакові підручники та перевірити , чи є ці книги в електронному варіанті

→ Повернутися “Домой” → Тестування →Електронний каталог →

Подивитися, які ж сааме посібники є в електронному варіанті.

2. НАВС → Правова освіта населення → Міністерства та відомства України →

 →Міністерство внутрішніх справ України →Департамент інформаційних технологій → Структура →

Знайти, які є вакансії в департаменті.

Якщо неможливо відкрити вакансіі таким чином, то здійснити пошук через адресу:

http://www.google.com.ua →здійснити пошук Департаменту інформаційних технологій →Вакансії

Скопіювати вакансії у свій файл Вакансії.

1. За допомогою Інтернет самостійно зробити підборку матеріалів для реферату на задану тему (наприклад, “Переваги та недоліки запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ”) та зберегти її у файлі з ім'ям Реферат

 

 

Тема 7. Інформаційно-пошукові системи у сфері законодавства

Практичне заняття - 2 години

1. Загальна характеристика інформаційно-пошукових систем. Способи оновлення інформації. Види пошуку. Сервісні функції комп’ютеризованих пошукових систем.

2. Характеристика найпоширеніших інформаційно-пошукових систем законодавства України.

 

Ключові терміни та поняття теми

Джерела комп’ютерної системи правового забезпечення України, її абоненти, правові документи, державний реєстр нормативно-правових актів, інформаційно-пошукова система (ІПС), ІПС нормативних документів, сервісні функції правових ІПС, пошук правових документів, актуалізація правових баз даних, бази даних нормативних документів в Internet, абонент.

Методичні поради

До першого питання. Слід відзначити, що правова інформатизація передбачає широке використання сучасних: 1.) комп’ютерних технологій 2.) методів обробки інформації; 3.) засобів телекомунікацій. Здійснюється вона в 2-х головних напрямах: 1.) в нормотворчій діяльності; 2.) в правозастосовній діяльності.

Головна ціль правової інформатизації - інформаційно-правове забезпечення діяльності: 1.) органів держави; 2.) інших структур суспільства, у тому числі фізичних та юридичних осіб. Інформатизація правової сфери здійснюється, в першу чергу, шляхом створення сукупності баз даних правови х документів органів державної влади.

Інформаційно-пошукова система (ІПС) являє собою програмне рішення пошуку інформації, яка збережена в комп’ютерній системі, її подальшої обробки та використання. ІПС включає в себе: 1.) базу даних; 2.) засоби пошуку інформації за сформованим користувачем запитом; 3.) засоби, які забезпечують можливість видалення, зміни і доповнення вхідних даних в базу. ІПС складають великий клас програмних систем. В нього входять продукти, однакові за принципами роботи, але відмінні за наповненням бази даних. З них найбільш розповсюджені так звані правові ІПС, які містять різноманітну інформацію з галузі права.

Важливою характеристикою є мова документів, які зберігаються. Як правило, документ зберігається на мові оригіналу офіційного видання. Але багато систем мають і паралельні тексти на російській мові. До ряду систем вбудовані і програми - перекладачі на іноземні мови. Але у всіх випадках перекладу виникає питання аутентичності тексту. Це стосується часто й текстів на мові офіційного видання. Створювачі і розповсюджувачі правових ІПС, як правило, відповідальність за аутентичність будь-яких текстів в електронній базі даних на себе не беруть.

Максимально повна база даних буде мати нескінченні розміри. Тому ІПС мають від однієї до декількох десятків спеціалізованих інформаційних баз. Вони формуються в залежності від джерела походження документів (Верховна Рада, Кабінет міністрів та ін.) або по тематичному принципу. Для правових ІПС важливою властивістю є їх актуальність, яка визначається наявністю у базі самих останніх документів та змін в них.

Існують три основні способи оновлення інформації в базах даних: 1.) оновлення інформації по модему (користувач може отримувати необхідну йому інформацію з ВВS постачальника або одержувати її по Е-mаіl. Таким способом доставляються звичайно тільки доповнення або зміни до бази. Позитивною якістю способу є оперативність. Недоліки витікають із наших загальних проблем з каналами зв’язку); 2.) розсилка користувачам змін та доповнень на дискетах (спосіб простий і надійний, але періодичність оновлення звичайно не частіше одного разу в тиждень); 3.) постачання цілком поновлених баз на компакт-дисках (позитивною якістю цього спосіб є те, що немає необхідності тримати базу даних на жорсткому диску комп’ютера. Недолік - нові компакт-диски звичайно з’являються не частіше одного разу в місяць).

Сервісні функції систем по роботі з документами практично однакові: 1.) пошук необхідного документу здійснюється за декількома ознаками: виду документу; органу влади, який прийняв документ; датою прийняття документа; номеру; ключовому слову або групі слів, які зустрічаються у тексті чи назві документу (інакше – контекстом). Додатково пошук необхідних документів може здійснюватися ще й за назвою галузі, що цікавить; 2.) практично всі ІПС дозволяють вести роботу одночасно з кількома документами з різних розділів  права в різних вікнах. Підібрану інформацію можна групувати по темах і зберігати; 3.) великі зручності в роботі приносить функція "Гипертекст". Наприклад, продивляємо документ, в тексті якого є посилання на інші нормативні акти. Щоб звернутися до них, немає необхідності завершувати роботу з основним документом та шукати те, що зацікавило. Достатньо виділити назву необхідного нормативного документу, і в нижній частині вікна екрана монітору з’явиться його зміст; 4.) є можливість відслідкування усіх змін, що відбулися в документі. Користувач може побачити, в яких абзацах (статтях) та коли вони були зроблені; 5.) ряд ІПС дозволяє користувачеві прослідкувати структуру зв’язків між окремими документами (на екрані монітора в графічній формі представлено, в яких документах він згадується і на які нормативні акти є посилання в його тексті); 6.) корисною є можливість маркирування (виділення) фрагментів одного й того же документу різними кольорами; 7.) система електронних закладок дозволяє забезпечити швидке повернення до документу, який раніше проглядався; 8.) ряд систем мають вбудовані тлумачні словники, до яких користувач може звернутися будь-якого часу і отримати тлумачення незрозумілого йому терміна.

До другого питання. Курсантам слід врахувати, що в даний час широке поширення в нашій країні одержали різноманітні інформаційно-пошукові системи по законодавству. Це, наприклад, бази даних правової інформації Верховної Ради України "Законодавство", "Нормативні акти України" тощо. Системи сприяють підвищенню ефективності законотворчої  правозастосовної діяльності. Їх використовують: 1.) народні депутати України і місцевих рад; 2.) працівники структурних підрозділів Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України, Міністерства культури, Міністерства освіти, Міністерства оборони, Міністерства праці і соціальної політики, Міністерства фінансів, Національної Академії наук, Міністерства економіки, інших міністерств і відомств, місцевих органів влади, наукових установ і навчальних закладів; 3.) співробітники іноземних представництв в Україні і посольств України в інших країнах; 4.) керівники підприємств, юристи, бухгалтера, економісти, працівники банків, юридичних фірм, інших організацій;5.) абоненти мережі Internet, що мають відповідний доступ.

Бази даних містять нормативно-правові документи в остаточній редакції з внесеними змінами (у системі "Законодавство" є попередні редакції), у тому числі: 1.) закони, постанови Верховної Ради України, постанови й укази Президії Верховної Ради України, починаючи з 1990 року, а також деякі нормативно-правові акти, які були прийняті; 2.) кодекси; 3.) укази і розпорядження Президента України;4.) постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, починаючи з 1992 року; 5.) декрети Кабінету Міністрів України; 6.) документи міністерств і відомств України, зареєстровані в Міністерстві юстиції відповідно до Указу Президента України № 493/92від 03.10.92 і постанови Кабінету Міністрів України №731 від 28.12.92; 7.) міжнародні угоди; 8.) документи міністерств і відомств України, що не підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції (листи, роз’яснення Національного банку, Головної державної податкової адміністрації, рішення Конституційного Суду України, постанови Верховного Суду і Вищого арбітражного суду України тощо).

Завдання 1

1. В своїй папці з ім’ям за номером навчальної групи створити WORD-документ з ім’ям “Норматив”.

1.  За допомогою інформаційної правової системи “Законодавство” здійснити комп’ютерний пошук Закону “Про інформацію” з відомих способів (за ключовим словом; за контекстом у назві; за контекстом у тексті; за датою; за типом; за офіційним виданням).
2. Скопіювати назву, дату прийняття, перший та останній розділи знайденого документа у файл “Норматив”.
3. За допомогою інформаційної правової системи здійснити комп’ютерний пошук переліку законів про інформаційне забезпечення.
4. Перенести цей перелік у файл “Норматив”.

 

Завдання 2

В своїй папці створити папку з з ім’ям “ІПС”, наступні файли маємо зберігати у цій папці. В інформаційно-пошуковій правовій системі здійснити такий комп’ютерний пошук :

1.) відібрати всі закони України, в назві яких зустрічаються слова “інформація” та “інформатизація”; до 5-ої статті Закону України “Про інформацію” зробити коментар; статтю та коментар скопіювати у файл “Примітка”

2.) відібрати в базі всі нормативні акти за червень місяць 2000 року; відсортувати їх за видавниками, з них відібрати документи МВС України, перелік яких зберегти у файлі з ім’ям “МВС …” (де замість … внести кількість знайдених документів)

3) розкласти відібрані у пункті 2 документи за їх типами та занести всі накази у персональний список, який назвати власним прізвищем;

4.) у базі знайти всі документи, в тексті яких є слова “вища школа”, перелік їх розмістити у файлі “ВУЗ ….” ( де замість … записати кількість знайдених документів).

 

Тема 9. Комплексне використання прикладного програмного забезпечення.

 

Практичне заняття – 2 години

1.Політика держави в галузі формування та використання правових інформаційних засобів.

2.Головні цілі правової інформатизації в Україні.

Ключові терміни та поняття теми

Державна політика в галузі формування і використання правових інформаційних засобів, правова інформація, правова інформатизаці.

 

Завдання

Підсумкове заняття з дисципліни включає роботу з навчальними програмами та Інтернетом з метою пошуку та ознайомлення з матеріалами щодо наступних питань:

1. Наслідки глобальної інформатизації суспільства.

2. Призначення сховищ даних, актуальність їх упровадження.

3.Відмінні риси цифрових технологій.

4.Групи цифрових пристроїв та їх призначення.

5. Перспективи розробки систем штучного інтелекту.

1. Сутність дистанційної форми навчання.

 

Список літератури до змістового модулю

[25, 34, 45, 55, 58]

 

 

6.ЗАВДАННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Змістовий модуль 1. Сучасні обчислювальні системи

З метою якісної підготовки до занять та модульного контролю відпрацювати першоджерела [11, 13, 26, 28, 33, 42 – 44, 53].

Питання до самоконтролю

1.Нормативно-правове забезпечення дисципліни.

2.Поняття “інформатики” та “інформації”.

3.Властивості та види інформації.

4.Одиниці вимірювання інформації.

5.З чого складається обчислювальна система комп’ютера?

6.Що таке структурна блок-схема комп’ютера?

7.Класифікація та особливості запам’ятовуючих пристроїв.

8.Пам’ять ком’ютера, її структура, призначення та особливості.

9.Класифікація та особливості пристроїв введення-виведення інформації.

10.Вимоги техніки безпеки при роботі з комп’ютерними засобами.

11. Основні пристрої комп’ютера та принцип їх дії.

12. Основні характеристики ПЕОМ типу IBM PC XT/AT та сумісних з ними.

13. Історія виникнення та розвитку ПЕОМ.

14. Класифікація груп клавіш сучасної клавіатури комп’ютера.

15. Призначення клавіш <Enter>, <Esc>, <CapsLock>.

16. Особливі комбінації клавіш та їх призначення.

17. Класифікація, призначення дискет та основні правила по їх користуванню.

18. Основи організації роботи на ПЕОМ у режимі користувача.

19. Техніка безпеки при роботі з комп’ютерними засобами.

20. Особливості включення та виключення пристроїв комп’ютера.

21. Чинники, що мають істотний вплив на роботу ПЕОМ.

22. Якими діями можна уникнути несправностей комп’ютера?

23.Поняття алгоритму. Його властивості.

24.Яким чином можуть записуватись алгоритми ?

25.Які є типи алгоритмів (яка їх структура) ?

26.Що таке “команда” ЕОМ ?

27.Що таке “програмний принцип” роботи комп’ютера ? Пояснити.

28.Класифікація програмного забезпечення.

29.Класифікація системного програмного забезпечення.

30.Класифікація прикладного програмного забезпечення

31.Функції операційної системи.

32.Для чого створені інструментальні системи ? Їх класифікація.

33.Транслятори, їх різновиди. Принцип дії.

34. Що таке комп’ютерний вірус ?

35.Які функції антивірусних програм ?.

36.Утиліти для захисту та відновлення інформації на носіях.

37.В чому полягає принцип архівації (розархівації)?

38.Найбільш поширені архіватори (розархіватори).

39.Як відновити інформацію, знищену до “Корзини” ?

40.Склад пакету програм Microsoft Office.

41.Які існують способи запуску програм в ОС Windows?

42. Які існують текстові редактори ?

43. Основні функції текстових редакторів.

44. Які є способи розпочати роботу з текстовим редактором Word?

45. Як створити, завантажити та зберегти документ у редакторі?

46. Вікно редактора та особливості роботи з меню.

47. Основні операції форматування тексту.

48. Робота з шрифтами

49. Для чого потрібні колонтитули та як можна їх створювати ?

50. Поняття макропослідовності.

51. Використання програм "Рута" та "Плай".

52. Як вставити таблицю потрібної конфігурації ?

53. Як з’єднати декілька комірок таблиці?

54. Як поділити комірку таблиці ?

55. Які графічні об’єкти можна розмістити в документі Word ?

56.Для чого потрібні маркери розмірів графічного об’єкта та як користуватися ними ?

57. Як використовується панель інструментів "Рисование" при створенні графічних об’єктів ?

58. Функції табличного процесора Excel.

59. Адресація стовпців, рядків та комірок електронної таблиці.

60. Що собою являє формула в Excel ?

61. Які компоненти вміщує діаграма ?

 

Змістовий модуль 2. Сучасні комп’ютерні технології обробки та передачі даних

З метою якісної підготовки до занять та модульного контролю відпрацювати першоджерела [15, 29, 39, 59].

Питання для самоконтролю

1. В яких нормативних актах викладена державна політика в галузі формування та використання інформаційних засобів ?

2. Які головні цілі правової інформатизації в Україні ?

3. Джерела та абоненти правових інформатизованих систем.

4. Основні способи оновлення інформації в ІПС.

5. Можливості правових інформаційно-пошукових систем.

6. Сервісні функції ІПС.

7. Як можна здійснити пошук потрібної інформації в інформатизованих правових пошукових системах ?

8. Які інформаційно-пошукові системи по законодавству поширені в Україні ?

9. Як поширюються правові комп’ютерні системи?

10. Можливості, склад, обсяги основних правових комп’ютерних систем.

11. Якими способами користувач має можливість здійснити пошук необхідної інформації ?

12. Як ідентифікується інформація в мережі Internet ?

13. З яких компонентів складається  доменне ім’я ?

14. Які є засоби пошуку потрібної інформації ?

 

 

7.ЗАВДАННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Індивідуальна робота з дисципліни має вигляд самостійного бібліографічно-аналітичного проекту за змістом будь-якого розділу навчальної дисципліни. Тема дослідження вибирається студентами самостійно. Результатом індивідуальної роботи є завершене теоретичне дослідження, за результатами якого студент готується до участі у конференціях або приймає участь у олімпіаді з дисципліни.

 

 

8.ЗАГАЛЬНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ДО ДИСЦИПЛІНИ

 

Нормативно-правові акти

1. Закон України “Про інформацію” від 02.10.1992 р.

2. Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” від 18.02.1992 р.

3. Закон України “Про науково-технічну інформацію” від 25.06.1993 р.

4. Закон України “Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993 р.

5. Закон України “Про захист інформації в автоматизованих системах” від 05.07.1994 р.

6. Закон України “Про інформаційні агентства” від 28.02.1995 р.

7. Закон України “Про Національну програму інформатизації”  від 04.02.1998 р.

8. Закон України “Про Концепцію Національної програми інформатизації” від 04.02.1998 р.

9. Закон України “Про обов’язковий примірник документів” від 09.04.1999 р.

10. Закон України “Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 р.р.” від 09.01.2007 р.

Монографії

11. Безруков Н.Н. Компьютерная вирусология.-К.: “Наукова думка”,1998.

12. Богумирский Б. Энциклопедия Windows 98.-СПб.: “Питер”, 2002.-896 с.

13. Волков В. Понятный самоучитель работы в Windows.-СПб.:“Питер”, 2001.-192 с.

14. Габбасов Ю. Intrenet 2000.-СПб: "BHV-Санкт-Петербург", 1999.-440 с.

15. Глушков В.М. Основи безпаперової інформатики. -М.: “Наука”, 1987.

16. Гукин Дэн. Word 97 для Windows для “чайников”: Пер. с англ.-К.: “Диалектика”, 1997.

17. Гукин Дэн. Word 2000 для Windows для “чайников”: Пер. с англ.-М.: Издательский дом “Вильямс”, 2002.-336 с.

18. Джонс Э., Саттон Д. Библия пользователя Microsoft Office Professional для Windows 95 / Пер. с англ. Я.А. Волошиной и др. Ред. Ю.Ю. Плаксюка. -К.: “Диалектика”, 1996.

19. Долженков В.А., Колесников Ю.В. Microsoft Excel 2002.-СПб.: “БХВ-Петербург”, 2002.-1072 с.

20. Евсеев Г., Мураховский В., Симонович С. Новейший самоучитель работы на компьютере.-М.: “ДЕСС КОМ”, 2002.-688 с.

21. Информатика (базовый курс)/Под ред. Симоновича С.В.-СПб:"Питер",2000.-640с.

22. Каммингс С., Коварт Р. Секреты Office 97 / Пер. с англ. С.В. Кравчука и др. Ред. И.В. Красикова -К.: “Диалектика”, 1997.

23. Ковтанюк Ю.С., Соловьян С.В. Самоучитель работы на ПК.-К.: “Юниор”, 2001.-560 с.

24. Комиссаров Д.А., Станкевич С.И. Мой учитель по персональному компьютеру: операционные системы, аппаратные средства и программное обеспечение IBM PC.-М.: “СОЛОН-Р”, 2002.-336 с.

25. Коцюбинский А.О., Грошев С.В. Современный самоучитель работы в сети Internet. -М.: “Триумф”, 1997.

26. Микляев А. Настольная книга пользователя IBM PC. 2-е издание, дополненное.-М.: "Солон", 1998.-608 с.

27. Пасько В. Самоучитель работы на персональном компьютере. 5-е изд. -СПб.: “Питер”, 2002.-560 с.

28. Платонов Ю.П., Уткин Ю.Г. Диагностика, ремонт и профилактика персональных компьютеров.-М.: “Горячая линия-Телеком”, 2002.-312 с.

29. Правовая информатика и кибернетика / Под ред. Н.С. Полевого. -М., 1993.

30. Хомоненко А.Д. Самоучитель Microsoft Word 2002.-СПб.: “БХВ-Петербург”, 2002.-624 с.

31. Хэлворсон М., Янг М. Эффективная работа с Microsoft Office 2000.-СПб.: “Питер”, 2002.-1232 с.

33. Частиков А.П. Архитекторы омп’ютерного мира.-СПб.: “БХВ-Петербург”, 2002.-384 с.

 

Навчальні посібники

34.Браткевич В.В., Бутов М.В., Золотарьова І.О. та інші. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Посібник / За ред. Пушкаря О.І.-К.: Видавничий центр “Академія”, 2001.-696 с.

35. Безручко В.Т. Практикум по курсу “Информатика”. Работа в Windows, Word, Excel: Учеб. пособие.-М.: “Финансы и статистика”, 2002.-272 с.

36. Гаевский А.Ю. Самоучитель работы на персональном компьютере: Windows 9.x/ME. Windows 2000/XT. Internet.-2-е изд., перед. и дополн.-К.: “А.С.К.”, 2002.-480 с.

37. Гаевский А.Ю. Самоучитель работы на персональном компьютере. Windows 95/98 и Internet.-К.: "А.С.К.", 2000.-416 с.

38. Гаевский А.Ю. Самоучитель работы Microsoft Office: Word 97/2000. Excel 97/2000. Электронная почта.-К.: “А.С.К.”, 2002.-479 с.

39. Глинський Я.М. Практикум з інформатики. Навч. посібник. 5-е вид.-Львів: “Дело”, 2002.-224 с.

40. Коваленко М.М. Комп’ютерні віруси і захист інформації. Навчальний посібник. -К.: “Наукова думка”, 1999.

41. Кудинов В.А. Краткие сведения о работе с ПЭВМ и ее основным программным обеспечением.-К.: РИО МВД Украины, 1996.-120 с.

42. Кудінов В.А. Термінологічний словник та основні поняття інформатики та обчислювальної техніки. Навчально-практичний посібник. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003.- 132 с.

43. Новиков Ю., Черепанов А. Персональные компьютеры: аппаратура, системы, Интернет. Учебный курс.-СПб.: “Питер”, 2001.-464 с.

44. Нортон П., Сандлер К., Баджет Т. Персональный компьютер изнутри: [Настольное пособие по изучению и эффективному использованию аппаратной части вашего компьютера] / Пер. с англ. В.Л. Григорьева; Ред. В.А. Носенко. -М.: “Бином”, 1995.

45. Руденко В.Д., Макарчук О.М., Патланжоглу М.О. Практичний курс інформатики / За ред. Мадзігона В.М. -К.: “Фенікс”, 2000. -304 с

46. .Ситник В.Ф., Писаревская Т.А., Еремина Н.В., Краева О.С. Основы информационных систем: Уч. пособие -К.: “КНЕУ”, 1997.

47. Стоцкий Ю. Самоучитель Office 2000 / СПб.: “Питер”, 1999.-576 c.

48. Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователя. Издание 7-е, переработанное и дополненное. -М.: “Инфра-М”, 1998.

49. Фултон Дженифер. Windows 98. 10 минут на урок: Пер. с англ.-М.: Издательский дом “Вильямс”, 1998.-256 с.

50. Харвей Г. Excel 2000 для Windows для “чайников”: Пер. с англ.: Уч. пос.-М.: Издательский дом “Вильямс”, 2002.-384 с.

51. Шерон К., Нейл Д.С. Самоучитель Windows 98: Пер. с англ.-К.: “Юниор”, 2002.-256 с.

52. Эйткен П. Освой самостоятельно Microsoft Word 2000. 10 минут на урок. Учебн. пособие / Пер. с англ.-М.: Издательский дом “Вильямс”, 2000.

Методичні вказівки і рекомендації

53. Методичні рекомендації по вивченню дисципліни “Основи інформатики та обчислювальної техніки” для студентів юридичного факультету НАВСУ / Кудінов В.А., Межова В.А. -К.: НАВСУ, 2006.-76 с.

54. Миронов Д. CorelDraw 9: Учебный курс.-СПб.: "Питер", 1999.-464 с.

 

Енциклопедії та довідники

55. Кульгин М. Технологии корпоративных сетей. Энциклопедия. - Спб.: “Питер”, 1999.

56. Microsoft Excel 2000: справочник. Под ред.Ю.Колесникова.-СПб.:"Питер", 1999.-480 с.

57. Microsoft Word 2000: справочник. Под ред Ю.Колесникова.-СПб.:"Питер", 1999.-352 с.

58. Новиков Ю., Новиков Д., Черепанов А., Чуркин В. Компьютеры, сети, Интернет. Энциклопедия.-СПб.: “Питер”, 2002.-928 с.

59. Нортон П., Джорден Р. Справочник пользователя IBM PC / Пер. с англ. В.Л. Григорьева. -М.: “ЮНИТИ”, 1995.

 

Адреси в глобальній комп’ютерній мережі Internet

http://www.rada.gov.ua; http://www.liga.kiev.ua; http://www.nau.kiev.ua; http://www.zakon.gov.ua; http://www.legal.com.ua; http://info.resourcecorp.net; http://www.mdoffice.com.ua/MDOffice/; http://ci.uz.gov.ua/common/acts.html; http://www.lica.com.ua; http://www.naiau.kiev.ua

 

 

 

9.ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ:

1. Предмет, основні поняття та завдання інформатики.
2. Поняття, властивості та види інформації. Закон України "Про інформацію".
3. Сутність інформатизації. Закон України “Про Національну програму інформатизації”.
4. Етапи створення і тенденції розвитку засобів обчислювальної техніки.
5. Принципи побудови та роботи ЕОМ.
6. Структурна схема ПЕОМ. Призначення її основних елементів.
7. Основні характеристики сучасних персональних комп’ютерів.
8. Класифікація запам’ятовуючих пристроїв ПЕОМ. Загальна характеристика пристроїв внутрішньої (основної) пам’яті.
9. Класифікація та загальна характеристика пристроїв зовнішньої пам’яті.

10.Призначення та основні характеристики центрального мікропроцесора.

11.Представлення інформації у ЕОМ. Одиниці вимірювання інформації. Зв’язок між ними.

12.Класифікація пристроїв вводу - виводу інформації ПЕОМ.

13.Загальна характеристика дисплеїв та принтерів.

14.Загальна характеристика клавіатур, ручних маніпуляторів, сканерів.

15.Загальна характеристика модемів, мультимедіа-обладнання.

16.Основи організації роботи на ПЕОМ у режимі користувача. Техніка безпеки при роботі з комп’ютерними засобами.

17.Програмно-математичні основи роботи ПЕОМ (поняття програми, команди, алгоритму, принцип програмного керування).

18.Класифікація програмного забезпечення ПЕОМ. Прикладне програмне забезпечення.

19.Склад та загальна характеристика системного програмного забезпечення ПЕОМ.

20.Призначення та склад операційної системи. Загальна характеристика ОС Windows.

21.Файлова система ОС Windows.

22.Робочий стіл, головне та контекстне меню операційної системи Windows, особливості інтерфейсу.

23.Структура типового вікна операційної системи Windows, робота з довідковою інформацією.

24.Елементи діалогового вікна операційної системи Windows.

25.Операційна система Windows (вбудовані додатки та утиліти, особливості використання утиліт Defrag і Scandisk).

26.Створення об’єктів в операційній системі Windows.

27.Пошук, знищення і відновлення об’єктів в операційній системі Windows.

28.Копіювання і переміщення об’єктів в операційній системі Windows.

29.Робота з комп’ютером у разі його "зависання". Завершення роботи з операційною системою Windows.

30.Текстовий редактор Word (початок роботи, вікно редактора, рядок меню та особливості роботи з ним, робота з панелями інструментів).

31.Текстовий редактор Word (діалогові вікна, вікна документів, створення та збереження документів).

32.Текстовий редактор Word (введення і редагування тексту, робота з колонтитулами).

33.Текстовий редактор Word (переміщення за текстом, пошук та заміна необхідної інформації у тексті, форматування тексту).

34.Текстовий редактор Word (робота з таблицями).

35.Текстовий редактор Word (використання графіки, перегляд і друкування документів).

36.Сучасні системи перекладу текстової інформації з однієї мови на іншу та перевірки орфографії.

37.Табличний процесор Excel (особливості інтерфейсу, робота з аркушами книг, створення і збереження файлів книг).

38.Табличний процесор Excel (форматування комірок, введення і редагування даних).

39.Табличний процесор Excel (використання формул, побудова діаграм).

40.Види комп’ютерної графіки. Сучасні засоби комп’ютерної графіки.

41.Графічний редактор Paint (вікно редактора, створення, перегляд, редагування, збереження малюнка).

42.Засіб створення презентацій Power Point: загальна характеристика, правила роботи з програмою.

43.Поняття бази даних та банку даних. Реляційні, мережні та ієрархічні бази даних.

44.Поняття  автоматизованої інформаційної системи. Закон України “Про захист інформації в автоматизованих системах”.

45.Поняття та класифікація комп’ютерних вірусів.

46.Засоби захисту від комп’ютерних вірусів. Основні антивірусні програми та правила користування ними.

47.Утиліти для захисту та відновлення інформації на магнітних носіях.

48.Поняття архівації даних. Способи та алгоритми архівації. Програми-архіватори.

49.Загальна характеристика правових інформаційно-пошукових систем.

50.Режими пошуку інформації у правових інформаційно-пошукових системах. Реквізити для пошуку інформації.

51.Основні служби Інтернет.Доменна система імен Internet.

52.Основні поняття World Wide Web. Ïошук інформації на WWW – серверах.

53.Програми-броузери. Загальна характеристика, правила роботи з ними.

ПРАКТИЧНІ ПИТАННЯ:

1. Створіть на робочому столі операційної системи Windows ярлик вказаного об’єкту різними способами.
2. Створіть нову папку в заданому місці файлової системи Windows.
3. Винести на панель інструментів задану кнопку.
4. Здійснити копіювання вказаних об’єктів в операційній системі Windows.
5. Здійсніти переміщення вказаних об’єктів в операційній системі Windows.
6. За допомогою справочної системи Windows отримати задану довідку.
7. Користуючись програмою “Проводник” знайти та відкрити заданий файл.
8. За допомогою текстового редактора Word введіть вказаний текст, перенесіть частину тексту з однієї сторінки на іншу та збережіть весь текст під новим ім’ям.
9. У текстовому редакторі Word встановити нові параметри сторінок та абзацу для всього тексту, зберегти документ на дискеті.

10.За допомогою текстового редактору Word об’єднати вказані два документи в один та зберегти його на дискеті.

11.За допомогою текстового редактора Word створити вказаний документ з різними шрифтами та здійснити його попередній перегляд.

12.У текстовому редакторі Word створіть колонтитули за заданими параметрами.

13.Імпортувати малюнок у документ текстового редактора  Word.

14.За допомогою текстового редактору Word створити задану таблицю.

15.Використовуючи табличний процесор Excel створити  задану таблицю.

16.Використовуючи табличний процесор Excel створити задану діаграму.

17.За допомогою графічного редактора Paint створити заданий малюнок.

18.За допомогою засобів Power Point створити заданий слайд.

19.У базі інформаційно-пошукової системи “Законодавство” знайти вказаний правовий документ за контекстом у назві.

20.У базі інформаційно-пошукової системи “Законодавство” знайти вказаний правовий документ за ключовим словом.

21.У базі інформаційно-пошукової системи “Законодавство” знайти вказаний правовий документ за датою.

22.За допомогою антивірусної програми провести перевірку вказаного жорсткого магнітного диску на наявність вірусів.

23.За допомогою антивірусної програми провести перевірку дискети на наявність вірусів.

24.Використовуючи програму-архіватор, здійсніть архівацію вказаних файлів.

25.Використовуючи програму-архіватор, здійсніть розархівацію вказаних файлів.

26.Користуючись можливостями локальної мережі копіювати заданий файл з іншого комп’ютера.