|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВИХ УСТАНОВАХ
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВИХ УСТАНОВАХ« Назад
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВИХ УСТАНОВАХ 29.07.2015 06:58
Міністерство освіти і науки України Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут післядипломної освіти
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС З КУРСУ «ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВИХ УСТАНОВАХ» для студентів спеціальності «Фінанси»
Навчально-методичний комплекс забезпечення викладання навчальної дисципліни для студентів напряму підготовки «Економіка та підприємництво».
Київ 2011 Назва дисципліни: Інформаційні системи і технології у фінансових установах
Навчально-методичний комплекс забезпечення викладання навчальної дисципліни для студентів спеціальності «Фінанси».
Укладач: Вірченко Володимир Віталійович.
Розглянуто та рекомендовано на засіданні навчально-методичної комісії Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Протокол від №2 від 11 жовтня 2011р.
Зміст
1. Основні характеристики навчальної дисципліни
2. Вступ Курс «Інформаційні системи і технології у фінансових установах» призначений для вивчення студентами сутності, структури, принципів побудови інформаційних систем, їх ролі у системі соціально-економічних відносин, а також напрямів застосування інформаційних систем у різних сферах фінансово-господарської діяльності. Даний курс синтезує характерні риси загальноекономічного підходу з основними принципами економічної кібернетики і, таким чином, надає можливість студенту ознайомитися як з теоретичними основами функціонування інформаційних систем, так і з прикладними аспектами впровадження і використання інформаційних систем підприємствами, організаціями, фінансовими інститутами в рамках системи державних фінансів та системи фінансів підприємств. Предметом дисципліни виступають теоретико-методологічні основи функціонування інформаційних систем та шляхи їх практичного застосування для вирішення прикладних завдань у сфері фінансово-господарської діяльності економічних суб’єктів. Мета навчальної дисципліни – формування у студентів комплексного розуміння сутності, принципів функціонування та структури інформаційних систем, змісту та значення їх структурних елементів; розуміння напрямків застосування і функціонального призначення інформаційних систем страхових компаній, комерційних банків, пенсійних фондів; ролі, принципів та засад функціонування системи електронних міжбанківських платежів, міжнародної телекомунікаційної системи SWIFT, інформаційної системи Державного казначейства України, інформаційних систем Міністерства фінансів України та Податкової адміністрації України. Завданням навчальної дисципліни є забезпечення фундаментальної економічної підготовки, що передбачає засвоєння студентами сутності та особливостей еволюції інформаційних систем; вивчення основних засад теорії інформаційного (постіндустріального) суспільства; вивчення структури та принципів побудови інформаційних систем, видів систем, їх значення у фінансовій діяльності на сучасному етапі розвитку економічних відносин; дослідження сутності, особливостей та видів фінансово-економічної інформації, принципів та систем кодування і класифікації інформації, змісту та етапів формалізації і структурування інформації; вивчення особливостей функціонування, структури та функцій інформаційних систем фінансових інститутів (банків, страхових компаній, пенсійних та інвестиційних фондів); аналіз прикладних аспектів застосування інформаційних систем у державному управлінні; вивчення особливостей застосування інформаційних систем у міжбанківських національних та міжнародних розрахунках; дослідження сутності, еволюції, видів та механізму використання електронних грошей. Після прослуховування курсу студент повинен знати зміст базових категорій, які утворюють теоретико-методологічні засади функціонування інформаційних систем, розуміти принципи та механізм функціонування інформаційних систем, функції структурних складових інформаційних систем та ієрархічні взаємозв’язки між ними, а також володіти знаннями щодо сфер та напрямків застосування інформаційних систем у різних сферах фінансово-господарської діяльності, у тому числі і у галузі державного управління та міжбанківських розрахунків. Студент має вміти застосовувати набуті теоретичні знання на практиці, розв’язувати конкретні економічні завдання, розуміти функції інформаційних систем страхових компаній, банків, пенсійних фондів і вміти використовувати автоматизовані робочі місця, що входять до їх структури. Формами проведення занять є лекції, семінари, практичні заняття, тестування, рішення проблемних завдань. Лекція є елементом курсу, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Лекції спрямовані на пізнання студентами змісту основних економічних категорій та законів. Семінарські заняття формують у студентів навички самостійної роботи, оскільки передбачають організацію дискусії навколо попередньо визначених питань або тем курсу, до котрих студенти готують тези виступів на підставі попередньо виконаних завдань Практичні заняття передбачають детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формують вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовлених викладачем тестах, проблемних завданнях та задачах. Оцінки, отримані студентами протягом семінарських та практичних занять враховуються при виставленні підсумкової оцінки. З метою кращого засвоєння учбового матеріалу цикл аудиторних навчальних занять доповнюється самостійною роботою студентів у визначеному обсязі, як в присутності викладача, так і поза межами аудиторії. Самостійна робота є основним засобом оволодіння частиною матеріалу курсу у час, вільний від занять. Зміст самостійної роботи визначається даним навчально-методичним комплексом поряд із завданнями та вказівками викладача. Самостійна робота забезпечується підручниками, навчальними посібниками, практикумами, монографічної та періодичною літературою із зазначеного курсу. Знання, засвоєні в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль. Поточний контроль знань студентів відбувається за результатами оцінювання роботи студентів на семінарських та практичних заняттях, виконання ними модульної роботи, завдань для самостійного опрацювання. Підсумковий контроль проводиться у формі заліку.
3. Тематичний план навчальної дисципліни
4. Зміст дисципліни
Модуль І. Принципи функціонування інформаційних систем та їх місце в діяльності фінансових інститутів
Тема 1. Зміст та особливості еволюції теорії інформаційного суспільства Етапи еволюції суспільства: доіндустріальне, індустріальне, а також постіндустріальне суспільство. Особливості формування та розвитку теорії інформаційного суспільства у працях Ю. Хаяші, Й. Масуди, Д. Белла, Дж. Гелбрейта, Е. Тоффлера, М. Кастельса та ін. Сутність та основоположні риси інформаційного суспільства. Взаємозв’язок категорій: інформаційне суспільство, мережеве суспільство, суспільство неперервного навчання, суспільство знань. Сутність та види інновацій як основи інформаційного суспільства. Зміст, види та ознаки знань. Формалізовані, неформалізовані, понятійні, інтуїтивні та систематизовані знання. Евристичні, процедурні та декларативні знання. Відмінності знань від інформації. Сутність та види інтелектуальної діяльності. Інтелектуальний продукт та інтелектуальний капітал як результати інтелектуальної діяльності. Підходи до визначення сутності та ролі інтелектуального капіталу. Ознаки та види інтелектуального капіталу. Елементи інтелектуального капіталу: людський та структурний капітал. Інтелектуальний капітал як новітній фактор виробництва, нематеріальний актив, об’єкт власності та сукупність функціональних форм.
Тема 2. Сутність, види та механізм формалізації інформації Підходи до визначення сутності інформації. Інформація як фактор виробництва і як об’єкт управління. Ознаки та види інформації. Зміст, функції, ознаки фінансово-економічної інформації. Специфічні риси фінансово-економічної інформації. Прогнозна, планова, облікова, фактична, нормативна, звітна інформація. Вхідна, вихідна та проміжна інформація. Постійна, умовно-постійна та змінна інформація. Призначення, механізм та стадії формалізації інформації. Структура та форми збереження фінансово-економічної інформації. Зміст та ознак символу, реквізиту, показника, повідомлення, масиву, інформаційного потоку та інформаційної бази. Внутрішня структура масиву: символ, поле, агрегат даних, запис, файл, база даних. Оцінювання інформації: повнота змістовність, доступність, актуальність, своєчасність, стійкість, точність, достовірність інформації. Сутність та призначення класифікації інформації. Ієрархічний, фасетний та змішаний методи класифікації. Механізм класифікації та його основні складові: система, об’єкт та критерій класифікації, класифікаційне угруповання (клас, підклас, група, підгрупа, вид, підвид), ступінь та глибина класифікації. Зміст та призначення кодування інформації. Порядковий, серійно-порядковий, послідовний та паралельний методи кодування. Механізм кодування та його основні елементи: код, алфавіт, основа та довжина коду, розряд та структура коду, контроль коду. Призначення та методи контролю кодів. Контрольні суми та електронні підписи як засоби контролю. Зміст та значення класифікаторів. Види класифікаторів, позиція класифікатора, ємність, еталон та категорія класифікатора. Основні державні класифікатори, що для управління фінансово-економічною інформацією та господарською діяльністю економічних суб’єктів. Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації
Тема 3. Сутність, еволюція та структура інформаційної системи. Особливості виникнення та еволюції інформаційних систем. Стадії розвитку інформаційних систем: системи обробки даних, автоматизовані системи управління, системи підтримки прийняття рішень. Зміст та види інформаційних систем: централізовані та децентралізовані ІС, державні ІС, ІС суб’єктів господарювання, інформаційно-довідкові, управлінські та інформаційно-пошукові системи. Забезпечення ІС: програмне, технічне, методичне, організаційне, математичне, лінгвістичне, інформаційне, правове, ергономічне. Принципи побудови інформаційної системи: гнучкості, визначеності, економічної доцільності, інформаційної забезпеченості, адекватності, моніторингу та зворотного зв’язку, ієрархічності, простоти обслуговування, економічної доцільності, масштабованості, сумісності, стандартизації, принцип нових задач, захисту інформації, безпеки інформації, надійності. Структура інформаційної системи: просторова, технічна, функціональна. Складові інформаційної системи: моделі предметної області, опорна технологія, інформаційна база, інформаційні процеси, інформаційні технології. Складові програмного та технічного забезпечення. Принципи побудови інформаційної бази. Зміст та види інформаційних процесів: збирання (введення), обробка, передавання, збереження, відображення інформації. Основні режими обробки даних інформаційною системою: реального часу, поділу часу, віддаленої обробки, пакетний режим, діалоговий режим. Механізм та основні етапи створення інформаційної системи: формування вимог до ІС, розробка концепції ІС; технічне завдання; ескізний проект; технічний проект; робоча документація; введення в експлуатацію; супроводження ІС.
Тема 4. Функції та структура банківської інформаційної системи Передумови, стадії та завдання автоматизації банківської діяльності. Сутність та особливості банківських інформаційних систем І, ІІ, ІІІ, ІV, V та VI поколінь. Особливості автоматизації банківської діяльності в Україні. Підходи до визначення сутності та характерні риси банківської ІС. Принципи функціонування банківської ІС: адекватності, економічної доцільності, гнучкості, інформаційної забезпеченості, надійності, простоти обслуговування, моніторингу, ієрархічності, масштабованості, захисту інформації, безпеки інформації. Сутність та структура забезпечення банківської ІС. Підходи до аналізу структури банківської ІС. Просторова структура банківської ІС: одно-, дво- та трирівнева. Сутність та специфіка технічної структури інформаційної системи банку. Переваги та основні принципи архітектури «клієнт-сервер». Види серверів та робочих станцій. Зміст та складові функціональної структури банківської ІС. Підсистема «Операційний день банку» як ядро банківської ІС. Сутність та види автоматизованих робочих місць (АРМ). АРМ загального призначення, АРМ управління господарською діяльністю банку, АРМ управління фінансовими операціями банку. АРМ управління депозитними, кредитними операціями, АРМ управління операціями з цінними паперами, АРМ управління валютними операціями, АРМ звітності, АРМ аналізу, АРМ обліку. Особливості, функції, структура і механізм функціонування автоматизованої банківської інформаційної системи ProFIX Bank.
Тема 5. Основні моделі підключення банків до СЕП НБУ Об’єктивна необхідність вибору моделі підключення до СЕП НБУ для комерційних банків, що мають філії, відділення та регіональні дирекції (представництва). Критерії вибору моделі підключення до СЕП НБУ: ієрархія організаційної структури банку – наявність філій та регіональних дирекцій; механізм взаємодії банку із філіями та регіональними дирекціями; територіальне розташування банку, а також його філій та регіональних представництв. Нульова модель обслуговування банку та філій за незалежними кореспондентськими рахунками. Перша, третя, четверта та шоста моделі, що передбачають взаємодію банку, філій та регіональних дирекцій через СЕП НБУ і встановлення банком лімітів на технічні кореспондентські філій і регіональних дирекцій. Друга та п’ята моделі, що передбачають використання банком або регіональними дирекціями внутрішньобанківської платіжної системи для взаємодії з філіями. Сьома модель, що передбачає використання системи «бізнес-правил», які встановлюються банком щодо власних філій та регіональних дирекцій. Бізнес-правила забезпечують можливість блокування початкових кредитних платежів, відкриття та закриття особових рахунків; а також встановлення обмеження по сумі одного платежу; обмеження по сумі обігу за день; обмеження на підсумковий обіг; обмеження по необхідному значенню залишку; обмеження на відправника чи отримувача платежів, які будуть діяти впродовж роботи філій та регіональних дирекцій у СЕП НБУ.
Тема 6. Сутність, структура та функції системи «Клієнт-Банк» Сутність та еволюція системи «Клієнт-Банк», яка надає можливість клієнту передавати платіжні документи до банку, а також отримувати виписки та інші документи з банку каналами зв’язку з використанням спеціалізованого програмного забезпечення. Призначення та основні реквізити платіжного доручення і виписки з рахунку. Призначення та структура транспортної квитанції. Функції системи «Клієнт-Банк»: підтримка бази нормативно-довідкової інформації; формування платіжних документів та запитів; обробка вхідних документів – виписок з рахунку та ін.; обмін файлами з віддаленими АРМ операціоніста банку; комплексний захист інформації; ведення журналів та протоколів подій. Процедура проходження платежів та механізм функціонування системи «Клієнт-Банк». Типи файлів, що використовуються в системі «Клієнт-Банк». Призначення та структура бази нормативно-довідкової інформації. Види довідників, що входять до бази НДІ системи «Клієнт-Банк». Структура системи «Клієнт-Банк»: функції АРМ клієнта та АРМ операціоніста. Варіанти підключення до системи «Клієнт-Банк». Функції, структура і механізм функціонування системи ProFIX «Client-Bank».
Тема 7. Призначення та структура інформаційної системи страхової компанії Передумови та завдання автоматизації страхової діяльності. Сутність та особливості еволюції інформаційних систем у страхуванні. Особливості автоматизації страхової діяльності в Україні. Підходи до визначення сутності та характерні риси ІС страхової компанії. Принципи функціонування ІС страхової компанії: гнучкості, надійності, адекватності, економічної доцільності, зворотного зв’язку, масштабованості, захисту та безпеки інформації, ієрархічності. Сутність та структура забезпечення ІС страхової компанії. Підходи до аналізу структури ІС страхової компанії. Просторова структура ІС страхової компанії: одно-, дво- та трирівнева. Сутність та специфіка технічної структури інформаційної системи страхової компанії. Нормативно-правове регулювання використання інформаційних систем у страхуванні. Вимоги до ІС страхової компанії. Зміст та складові функціональної структури ІС страхової компанії. Сутність та види автоматизованих робочих місць ІС страхової компанії: АРМ загального призначення, АРМ управління господарською діяльністю, АРМ управління страховою діяльністю. Основні функції ІС страхової компанії: ведення реєстру застрахованих осіб; відкриття, ведення й закриття облікових карток застрахованих осіб і інших об’єктів обліку; облік документів і договорів страхування; відкриття, ведення й закриття індивідуальних страхових рахунків; ведення облікових журналів; видача виписок; обробка запитів; аналіз і облік діяльності компанії; формування статистичних звітів; актуарні розрахунки. Структура програмних модулів, що входять до ІС страхової компанії. Особливості, функції, структура і механізм функціонування автоматизованої інформаційної системи страхової компанії «Атлас».
Тема 8. Особливості функціонування інформаційної системи пенсійних та інвестиційних фондів Необхідність та основні напрямки автоматизації діяльності інститутів спільного інвестування та недержавних пенсійних фондів. Передумови та тенденції автоматизації діяльності інвестиційних та пенсійних фондів в України: проблеми та шляхи їх подолання. Підходи до визначення сутності та характерні риси ІС недержавного пенсійного фонду та ІС інвестиційного фонду. Принципи функціонування ІС пенсійного та інвестиційного фонду: визначеності, адекватності, економічної доцільності, гнучкості, інформаційної забезпеченості, надійності, моніторингу, ієрархічності, захисту та безпеки інформації, масштабованості. Сутність та структура забезпечення ІС НПФ та інвестиційного фонду. Підходи до аналізу структури ІС пенсійного та інвестиційного фонду. Сутність та специфіка просторової, а також технічної структури інформаційної системи. Нормативно-правове регулювання використання інформаційних систем у діяльності інвестиційних фондів та у недержавному пенсійному забезпеченні. Зміст та складові функціональної структури ІС пенсійного фонду. Основні функції ІС пенсійного фонду: відкриття, ведення та закриття облікових карток зареєстрованих осіб; облік документів, які є підставою для внесення змін до системи персоніфікованого обліку; відкриття, ведення та закриття індивідуальних пенсійних рахунків; облік інформації про надходження пенсійних внесків; розподіл пенсійного внеску; розподіл інвестиційного прибутку; ведення облікових журналів; видача виписок з індивідуальних рахунків; обробка запитів; управління портфелем фінансових активів фонду; переведення пенсійних коштів до іншого фонду; розрахунок сум пенсійних виплат; розрахунок сум податку на доходи фізичних осіб; аналіз і облік діяльності фонду; формування статистичних звітів; передача системи обліку іншому адміністратору. Структура програмних модулів, що входять до ІС пенсійного фонду. Зміст та складові функціональної структури ІС пенсійного фонду. Основні функції ІС інвестиційного фонду: автоматизація в режимі реального часу операцій з купівлі-продажу цінних паперів з охопленням різних сегментів фінансового ринку і усіх видів фінансових інструментів; забезпечення можливостей реалізації різних типів угод з фінансовими активами; комплексне автоматизоване управління фінансовими ризиками (ринковим, кредитним, операційними та ін.); управління лімітами під час проведення транзакцій; облік фінансових активів на основі даних по фінансовим операціям; розрахунки вартості активів та показників по інвестиційному портфелю; портфельне управління активами; контроль структурних і цільових обмежень по портфелю, що визначаються інвестиційними програмами; автоматизація операцій з деривативами; інтеграція з системою бухгалтерського обліку; формування статистичних звітів; фінансовий аналіз діяльності фонду. Передумови, механізм та методи захисту інформації в ІС пенсійних та інвестиційних фондів. Особливості, функції, структура і механізм функціонування автоматизованої інформаційної системи пенсійного фонду «Атлас НПФ», а також автоматизованої інформаційної системи інвестиційного фонду «EGAR Investment»
Модуль ІІ. Особливості застосування інформаційних систем у державному управлінні та міжбанківських розрахунках
Тема 9. Призначення і особливості СЕП та електронної пошти НБУ Історія створення та розвитку СЕП НБУ. Сутність та призначення СЕП НБУ. Учасники СЕП НБУ: органи НБУ, комерційні банки, їх філії та регіональні управління, органи Державного казначейства України. Особливості побудови та механізм функціонування СЕП НБУ. Трирівнева структура СЕП НБУ: центральна розрахункова палата, територіальні (регіональні) розрахункові палати, комерційні банки. Сутність та функції АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3. Принципи роботи СЕП НБУ: розрахунки за системою «брутто»; блокування трансакцій, що можуть спричинити овердрафт; ініційовані трансакції не підлягають відміні; використання комутованих каналів зв’язку та пакетного режиму обробки даних; відсутність лімітів на обсяг трансакцій і розмір кореспондентського рахунку. Категорії файлів, що використовуються в СЕП НБУ. Структура файлів та механізм формування їх імені і розширення. Типи файлів, що використовуються в СЕП НБУ: А, B, C, S, T, O, U, K, Z, V, F, V. Механізм проведення розрахунків у СЕП. Зміст та процедура початку і закінчення робочого дня у СЕП НБУ. Необхідність та методи захисту інформації у СЕП НБУ. Проблеми та напрямки розвитку СЕП НБУ. Електронна пошта НБУ (ЕП НБУ) як інформаційна адміністративно-технологічна захищена система закритого типу, що забезпечує обмін даними між її учасниками. Переваги ЕП НБУ та її основні функції. Трирівнева структура ЕП НБУ та її основні елементи. Поштові скриньки в ЕП НБУ та їх внутрішня структура. Принципи призначення імені файлам (конвертам) у ЕП НБУ. Програмне забезпечення ЕП НБУ. Принципи формування імен вузлів у системі ЕП НБУ. Механізм обміну повідомленнями в ЕП НБУ. Принципи адресації в системі ЕП НБУ. Передумови, методи та інструменти захисту інформації у ЕП НБУ.
Тема 10. Функції, структура, механізм функціонування SWIFT Історія створення та еволюції SWIFT як міжнародної системи фінансових телекомунікацій. Сучасний стан та масштаби діяльності SWIFT: кількість повних та асоційованих членів, краї-учасниць, учасників, середня кількість відправлених повідомлень за рік. Основні принципи побудови організаційної структури SWIFT та її елементи: генеральна асамблея, рада директорів, виконавчий директор, комісії, відділи. Архітектура SWIFT та її головні вузли: операційний центр, групові процесори, регіональні процесори, комутатори пакетів. Призначення та структура повідомлень, що використовуються у SWIFT: початок повідомлення, заголовок, початок тексту, текст повідомлення, кінець тексту, хвостовик, кінець повідомлення. Групи повідомлень: системні повідомлення; клієнтські перекази і чеки; перекази фінансових установ; валютні операції; інкасо і документи по готових грошах, повідомлення про оплату; цінні папери; дорогоцінні метали і синдикати; документарні акредитиви і гарантії; дорожні чеки; змішані повідомлення; загальні повідомлення. Види системних повідомлень: — LОG-IN/OUT; RETRIEVAL; REPORTS. Принципи, методи та інструменти захисту інформації у SWIFT. Вартість та порядок підключення до SWIFT. Типи підключення до SWIFT: пряме підключення, резервне підключення, опосередковане підключення. Стан та напрямки розширення участі вітчизняних фінансових установ у SWIFT.
Тема 11. Сутність, функції та механізм функціонування системи електронних грошей Електронні гроші як одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, використовуються як засіб платежу, є зобов’язанням емітента й існують у формі записів на банківських рахунках. Економічна природа та функції електронних грошей. Виникнення та еволюція електронних грошей. Нормативно-правове регулювання обігу електронних грошей в Україні. Носії електронних грошей: smart картки та картки з магнітною смугою, їх параметри, особливості технології використання. Платіжні інструменти, що функціонують на основі банківських карток: електронний гаманець, електронний чек, дебетова кратка, розрахункова (зарплатна) картка та кредитна картка. Особливості та механізм використання електронного гаманця на основі smart картки. Основні технічні характеристики smart карток. Види електронних гаманців: персоніфікований, індивідуальний та анонімний. Завантаження, ініціалізація і персоніфікація електронного гаманця. Сутність, принципи та механізм функціонування системи електронних грошей. Основні елементи системи електронних грошей: банківські картки; касово-розрахункові термінали; банківські автомати; процесингові центри. Види та функції процесингових центрів: обробка даних, що надходять від терміналів та банкоматів; їх групування та маршрутизація до банків-емітентів карток; передача даних від банків-емітентів до банкоматів та касово-розрахункових терміналів. Базові операції з картками в системі електронних грошей: завантаження картки; платіж; видача готівки; блокування картки; відновлення незавершеного платежу; зміна терміну дії та лімітів за карткою; розблокування картки.
Тема 12. Призначення, функції та структура НСМЕП України Історія створення та розвитку Національної системи масових електронних платежів України. Сутність та призначення НСМЕП України. Сучасний стан НСМЕП у порівнянні з іншими платіжними системами, що використовуються в Україні. Особливості побудови і механізм функціонування НСМЕП України. Учасники НСМЕП: центр системної ініціалізації та персоналізації; розрахунковий банк системи; головний та регіональні процесингові центри; банки-емітенти і банки-екваєри; користувачі карток платіжних карток НСМЕП. Чотирирівнева структура НСМЕП: головний процесингових центр, регіональні процесорні центри; комерційні банки-емітенти карток; власники карток. Функції та складові головного процесингового центру: сервер бази даних із системним модулем безпеки; АРМ управління учасниками; АРМ маршрутизації; АРМ взаємодії із розрахунковим банком; АРМ моніторингу; АРМ адміністрування; АРМ персоналізації; АРМ звітності. Зміст, функції та структура банківської підсистеми НСМЕП: сервер авторизації із системним модулем безпеки; сервер бази даних із системним модулем безпеки; банківські термінали та банкомати із термінальними модулями безпеки; телекомунікаційне обладнання; торгівельна інфраструктура. Сутність, технічні характеристики, особливості та технологія використання smart-карток в НСМЕП. Види карток, які використовуються в НСМЕП: платіжна катка, службова картка, картка МБТ, трансферна картка, картка доступу. Види операцій, що здійснюються картками у НСМЕП: виготовлення карток; ініціалізація карток; системна персоналізація карток; банківська персоналізація карток; персоніфікація карток. Види загальних та спеціальних операцій з картками. Системні списки, що використовуються в НСМЕП: «зелений лист», «стоп-лист». Необхідність, методи та інструменти захисту інформації у НСМЕП. Принципи та механізм проведення розрахунків у НСМЕП. Порядок підключення та механізм участі комерційних банків у НСМЕП України.
Тема 13. Сутність, структура і складові інформаційної системи Міністерства фінансів України Особливості виникнення та основні етапи розвитку інформаційної системи Міністерства фінансів України (ІС МФУ). Сутність та призначення ІС МФУ. Сучасний стан ІС МФУ, напрямки її вдосконалення та розбудови. Основні завдання в рамках бюджетного процесу, автоматизоване виконання яких реалізується ІС МФУ: формування проекту змін до класифікації видатків, розробка форм бюджетних запитів, підготовка методичних рекомендацій щодо формування проекту бюджет; обробка параметрів бюджетної резолюції та основних макроекономічних показників соціально-економічного розвитку України; обробка показників виконання бюджету за попередній рік; формування та передача лімітних довідок; обробка бюджетних запитів від розпорядників коштів; формування проекту бюджету; доопрацювання проекту бюджету; розповсюдження бюджету після його затвердження Верховною Радою України; облік та аналіз виконання бюджету. Просторова структура ІС МФУ: районний, обласний та центральний рівні. Функціональна структура ІС МФУ: АРМ адміністратора бази даних; АРМ адміністратора; АРМ системного програміста; АРМ диспетчера-технолога; підсистема розробки проекту бюджету, підсистема розпису бюджету, підсистема обліку та аналізу виконання бюджету, підсистема звітності. Зовнішнє інформаційне забезпечення ІС МФУ: вхідні повідомлення – кошториси витрат; бюджетна резолюція; бюджетні запити (загальні, індивідуальні, додаткові); розпис доходів і видатків місцевих бюджетів; мережа, штати, контингент; вихідні повідомлення – довідки по окремих статтях бюджету, видатки і доходи бюджету, лімітні довідки; проект бюджету. Внутрішнє інформаційне забезпечення ІС МФУ: нормативно-довідкова інформація (НДІ), файли оперативних даних та архівні бази БД. Структура НДІ – нормативні акти, державні класифікатори, відомчі довідники, у тому числі бюджетна класифікація доходів, функціональна класифікація видатків, економічна класифікація видатків. Сутність та призначення АІС «Держбюджет». Просторова, технічна та функціональна структура АІС «Держбюджет», її основні функціональні модулі: Майстер НДІ; Бюджет; Розпис; Виконання; Звіт; ПТК головного розпорядника коштів; Архів; Доступ. Сутність та призначення АІС управління місцевим бюджетом, її інформаційне забезпечення. Модель складання місцевого бюджету. Технічна та функціональна структура АІС управління місцевим бюджетом, її основні функціональні блоки: АРМ адміністратора бази даних, АРМ адміністратора, АРМ співробітника бюджетного підрозділу, АРМ бухгалтера. Методи захисту інформації на усіх рівнях ІС МФУ.
Тема 14. Призначення і механізм функціонування інформаційної системи Державного казначейства України Особливості виникнення і еволюції інформаційної системи Державного казначейства України (ІС ДКУ). Сутність та призначення ІС ДКУ. Сучасний стан ІС ДКУ, кількість її користувачів, напрямки її розбудови. Основні завдання казначейського виконання бюджету, які автоматизуються в рамках ІС ДКУ: виконання державного бюджету на основі єдиного казначейського рахунку; управління роботою територіальних органів ДКУ; управління зведеними реєстрами розпорядників коштів; управління доходами і видатками державного бюджету; прогнозування і касове планування коштів державного бюджету; доведення до головних розпорядників коштів і територіальних органів ДКУ обсягів бюджетних асигнувань; зведений облік руху коштів державного бюджету на рахунках ДКУ; зведення та аналіз фінансової звітності про стан виконання державного та зведеного бюджетів; управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом у співпраці з НБУ. Просторова структура ІС ДКУ: районний, обласний та центральний рівні. Функціональна структура ІС ДКУ у розрізі клієнтських додатків: управління бюджетними призначеннями та асигнуваннями, управління доходами (надходженнями), управління грошовими коштами, управління видатками (оплати рахунків), управління боргами, облік, аналіз і звітність. Зміст, види та особливості рахунків розпорядників коштів в ІС ДКУ: зведені особові рахунки; особові рахунки; звичай та спеціальні реєстраційні рахунки. Сутність, функції та види розпорядників коштів: головні розпорядники коштів, розпорядники ІІ та ІІІ ступеня. Особливості побудови та структура підсистеми управління доходами бюджету в рамках ІС ДКУ. Модель та стадії взаємодії НБУ, підрозділів ДКУ та Державної податкової адміністрації в рамках підсистеми управління доходами бюджету. Сутність, призначення, механізм функціонування і функції підсистеми формування єдиної бази даних про мережу розпорядників бюджетних коштів ІС ДКУ. Зміст, завдання, механізм функціонування і функції підсистеми затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету, ІС ДКУ. Призначення та механізм функціонування підсистеми здійснення видатків у процесі виконання бюджету ІС ДКУ Призначення та структура інформаційної бази ІС ДКУ. Складові позасистемної інформаційної бази: І група повідомлень: закон про державний бюджет; бюджетні зміни; місячні витратні ліміти; запити на зміни бюджетних лімітів; асигнування; ІІ група повідомлень: замовлення на платіжні операції; розпорядження на здійснення видатків; запит на оплату; запит на здійснення платежу; платіжні доручення; ІІ група повідомлень: податкові форми; банківські виписки; документи про повернення сум податків; IVгрупа повідомлень: дані про платежі, що заносяться в службовий запит на оплату, запит на виконання платежу, платіжне доручення, банківські виписки; V група повідомлень: звіти бюджетних установ; оперативні звіти; звіти про виконання місцевих бюджетів. Складові внутрісистемної інформаційної бази: нормативно-довідкова інформація (НДІ), файли оперативних даних та архівні бази. Зміст, завдання, механізм та регламент роботи ДКУ в СЕП НБУ. Функції та призначення АС «БАРС» та «КАЗНА-В». Методи захисту інформації на усіх рівнях ІС ДКУ.
Тема 15. Зміст, функції та складові інформаційної системи Державної податкової служби України Передумови створення та особливості розвитку інформаційної системи Державної податкової служби України (ІС ДПС). Сутність та призначення ІС ДПС. Поточний стан ІС ДПС і перспективи її подальшого вдосконалення. Основні завдання, автоматизоване виконання яких здійснюється в рамках ІС ДПС. Функції ІС ДПС на різних рівнях управління: Центральний: акумулювання і аналіз реєстраційної і податкової інформації про платників податків; статистичний аналіз та обробка податкової звітності; аналіз і управління діяльністю підлеглих податкових органів; обмін інформацією з державними органами та відомствами; Обласний: контроль обліку юридичних і фізичних осіб; підтримка обласного інформаційного фонду; аналітична обробка вхідних документів; визначення прогнозних показників податкових надходжень; планування і облік контрольно-ревізійної діяльності; Районний: формування і підтримка Державного реєстру фізичних осіб; збирання первинної оперативної інформації від платників податків; облік вхідних заяв, пропозицій та скарг; контроль за своєчасністю і правильністю сплати податків фізичними і юридичними особами; планування та облік результатів перевірок; контроль за стягненням санкцій; формування звітів. Призначення та структура інформаційної бази ІС ДПС. Складові зовнішньої інформаційної бази: Вхідні повідомлення: статут, реєстраційна картка, свідоцтво про державну реєстрацію, довідка про формування статутного фонду, документи про реєстрацію в Пенсійному фонді та Фонді соціального страхування, документи про відкриття рахунку в банку, фінансова звітність юридичних осіб, податкові декларації платників податків, документи про розрахунки за податками, листи (про відстрочку платежу) та заяви платників податків; Вихідні повідомлення: довідка про взяття на облік платника податків, свідоцтво платника податку, журнали реєстрації заяв, повідомлень та видачі свідоцтв, реєстри юридичних осіб, довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, оперативна звітність про нарахування та сплату податків; звіти про стан платіжної дисципліни, про втрати бюджету від надання пільг і т.д. Сутність, призначення та складові внутрішньої інформаційної бази: нормативно-довідкова інформація, у тому числі класифікатори та довідники, файли оперативних даних та архівні бази. Особливості технічної та просторової структури ІС ДПС: центральний, обласний та районний рівні. Призначення, механізм функціонування, принципи побудови телекомунікаційної мережі ДПС: центральний та обласний сегменти системи. Складові підсистеми обліку сплати податків фізичними і юридичними особами: АРМ роботи із сумісниками; АРМ роботи з підприємцями; АРМ реєстрації платників; АРМ роботи з торговими патентами; АРМ річних перерахунків; АРМ обліку надходжень; АРМ стягнення податків; АРМ обліку та звітності; АРМ аудит; АРМ Державний реєстр фізичних осіб; АРМ ЄДРПОУ; АРМ Реєстр платників ПДВ; АРМ держдоходи; АРМ облік платників; АРМ звіт; АРМ банк; АРМ облік податків і платежів; АРМ касові апарати; АРМ митниця; АРМ АUTO; АРМ КРП; АРМ ФСПД; АРМ Паспорт. Зміст, призначення та складові АІС «Пільги»: АРМ Форма 1-ПП, БД «Пільги». Сутність та принципи роботи АІС «Галузь», як системи аналізу та підтримки прийняття рішень щодо мобілізації коштів до бюджету в розрізі регіонів та за галузями економіки. Зміст та механізм функціонування АІС «Економічний аналіз», що призначена для формування зведених даних у розрізі районів, податків, галузей, форм власності, організаційно-правових форм, а також аналізу розрахунків з бюджетом у розрізі платників і податків.
Тема 16. Сутність та механізм функціонування інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України Історія, передумови створення та еволюція інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ). Сутність та призначення ІКІС ПФУ, її основні функції. Сучасний стан ІКІС ПФУ, кількість користувачів системи, кількість управлінь ПФУ, що підключені до системи. Проблеми та перспективи подальшого розвитку ІКІС ПФУ. Сутність, особливості функціональної структури ІКІС ПФУ та її основні складові: підсистема основних реєстрів та нормативно-довідкової інформації «Реєстри та НДІ»: модуль формування, ведення та актуалізація Єдиного реєстру страхувальників; модуль формування, ведення та актуалізація Реєстрів застрахованих осіб і пенсіонерів; модуль управління нормативно-довідковою інформацією; підсистема персоніфікованого обліку: модуль обробки первинної персоніфікованої звітності про застрахованих осіб, що надходить від страхувальників; модуль управління обліковими картками застрахованих осіб; модуль формування запитів та одержання виписок з облікових карток; модуль формування аналітичної та прогнозної звітності за даними персоніфікованого обліку; підсистема збирання, акумуляції і витрат пенсійних коштів: модуль обробки звітів від страхувальників; модуль контролю за надходженням зобов’язань по сплаті зборів на пенсійне страхування; модуль управлінням акумуляцією і витратами пенсійних коштів; підсистема призначення, нарахування і виплати пенсій: модуль призначення і нарахування пенсій; модуль управління виплатою пенсій; модуль формування бухгалтерської та статистичної звітностей. Призначення та види додаткових (сервісних) підсистем: підсистема масового вводу та зберігання документів; підсистема видачі свідоцтв; підсистема електронного документообігу; підсистема взаємодії з банками; АРМ роботодавця. Особливості просторової структури ІКІС ПФУ: центр, область, район. Технічне забезпечення та технічна структура ІКІС ПФУ: специфіка програмного та апаратного забезпечення системи. Функції та структура Системи персоніфікованого обліку пенсійних внесків. Специфіка нормативно-правового забезпечення ІКІС ПФУ. Передумови, методи інструменти та технології захисту інформації в рамках інформаційної системи Пенсійного фонду України. 5. Тематика та плани лекцій
Тема 1. Сутність, види та механізм формалізації інформації
Тема 2. Сутність, еволюція та структура інформаційної системи
Тема 3. Функції та структура банківської інформаційної системи
Тема 4. Сутність, структура та функції системи «Клієнт-Банк»
Тема 5. Призначення та структура інформаційної системи страхової компанії
Тема 6. Особливості функціонування інформаційної системи пенсійних та інвестиційних фондів
Тема 7. Призначення і особливості СЕП та електронної пошти НБУ
Тема 8. Функції, структура, механізм функціонування SWIFT
Тема 9. Сутність, функції та механізм функціонування системи електронних грошей
Тема 10. Сутність, структура і складові інформаційної системи Міністерства фінансів України
Тема 11. Призначення і механізм функціонування інформаційної системи Державного казначейства України
Тема 12. Зміст, функції та складові інформаційної системи Державної податкової служби України
6. Тематика та плани семінарських занять
Тема 1. Зміст та особливості еволюції теорії інформаційного суспільства
Література [1; 6; 18; 22; 25].
Тема 2. Сутність, види та механізм формалізації інформації
Література [2; 8; 11; 16; 18].
Тема 3. Сутність, еволюція та структура інформаційної системи
Література [5; 7; 10; 12; 13; 16; 23; 24].
Тема 4. Функції та структура банківської інформаційної системи
Література [3; 7; 9; 17; 20; 26].
Тема 5. Основні моделі підключення банків до СЕП НБУ
Література [9; 11; 14; 18; 19; 21].
Тема 6. Сутність, структура та функції системи «Клієнт-Банк»
Література [3; 9; 12; 18; 20; 22; 23; 26].
Тема 7. Призначення та структура інформаційної системи страхової компанії
Література [2; 5; 6; 11; 18; 22; 24; 25].
Тема 8. Особливості функціонування інформаційної системи пенсійних та інвестиційних фондів
Література [1; 2; 5; 10; 14; 15; 26]. Тема 9. Призначення і особливості СЕП та електронної пошти НБУ
Література [9; 18; 19; 20; 21; 27].
Тема 10. Функції, структура, механізм функціонування SWIFT
Література [3;7; 9; 10; 20; 21].
Тема 11. Сутність, функції та механізм функціонування системи електронних грошей
Література [2; 11; 15; 18; 20; 24; 25].
Тема 12. Призначення, функції та структура НСМЕП України
Література [9; 14; 19; 21; 26].
Тема 13. Сутність, структура і складові інформаційної системи Міністерства фінансів України
Література [2; 6; 16; 18; 19; 23; 27].
Тема 14. Призначення і механізм функціонування інформаційної системи Державного казначейства України
Література [8; 12; 17; 19; 24; 26; 27].
Тема 15. Зміст, функції та складові інформаційної системи Державної податкової служби України
Література [4; 8; 16; 17; 18; 19; 24; 27].
Тема 16. Сутність та механізм функціонування інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України
Література [11; 16; 17; 19; 24; 26; 27].
7. Завдання для самостійної роботи студентів
Завдання для самостійного опрацювання, підготовки до наукової дискусії та фіксованих виступів
Тема 1. Зміст та особливості еволюції теорії інформаційного суспільства
Тема 2. Сутність, види та механізм формалізації інформації
Тема 3. Сутність, еволюція та структура інформаційної системи
Тема 4. Функції та структура банківської інформаційної системи
Тема 5. Основні моделі підключення банків до СЕП НБУ
Тема 6. Сутність, структура та функції системи «Клієнт-Банк»
Тема 7. Призначення та структура інформаційної системи страхової компанії
Тема 8. Особливості функціонування інформаційної системи пенсійних та інвестиційних фондів
Тема 9. Призначення і особливості СЕП та електронної пошти НБУ
Тема 10. Функції, структура, механізм функціонування SWIFT
Тема 11. Сутність, функції та механізм функціонування системи електронних грошей
Тема 12. Призначення, функції та структура НСМЕП України
Тема 13. Сутність, структура і складові інформаційної системи Міністерства фінансів України
Тема 14. Призначення і механізм функціонування інформаційної системи Державного казначейства України
Тема 15. Зміст, функції та складові інформаційної системи Державної податкової служби України
Тема 16. Сутність та механізм функціонування інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України
8. Індивідуальні навчально-дослідні завдання
Проблематика дослідження
9. Матеріал для самостійної підготовки
Стадії створення інформаційної системи
Державний стандарт розрізняє вісім стадій створення інформаційних систем: формування вимог до ІС; розробка концепції ІС; технічне завдання; ескізний проект; технічний проект; робоча документація; введення в експлуатацію; супроводження ІС [16]. На першому етапі провадиться обстеження об’єкта та обгрунтовується необхідність створення ІС, формулюються вимоги користувача до ІС, оформляються звіт про виконану роботу. Під час розробки концепції ІС провадяться науково-дослідні роботи для пошуку шляхів та оцінки можливостей реалізації вимог користувача. Цей етап закінчується складанням та затвердженням звіту про науково-дослідну роботу. На третьому етапі формується технічне завдання на створення ІС, що є основним документом, який визначає вимоги та порядок створення ІС. На етапі розробки ескізного проекту розробляються попередні проектні рішення щодо всієї системи або по її частинах. Визначається перелік задач, які будуть розв’язуватися в системі. Етап створення технічного проекту передбачає розробку проектних рішень щодо системи та її частин, розробку документації на ІС, розробку документації на постачання виробів для комплектації ІС. На етапі розробки документації на ІС створюються проектні документи, які визначаються державними стандартами. Серед документів робочого проекту можуть бути загальний опис системи, опис технологічного процесу обробки інформації, інструкції з виконання окремих операцій технологічного процесу. На етапі вводу в експлуатацію необхідно виконати такий обсяг робіт: підготувати об’єкт до вводу в експлуатацію, скомплектувати ІС, встановивши технічні та програмні засоби, виконати монтажні роботи, провести попередні випробування системи, виконати дослідну експлуатацію системи та провести приймальні іспити. Попередні випробування системи виконує розробник, щоб перевірити коректність роботи технічних та програмних засобів, можливість використання прикладного програмного забезпечення. Під час дослідної експлуатації заповнюють інформаційну базу на машинних носіях. Це роблять спеціалісти, які експлуатуватимуть інформаційну систему. На основі контрольного прикладу або реальних даних за конкретний період виконуються основні розрахунки. За результатами дослідної експлуатації до програмного забезпечення можуть вноситися зміни. Після приймальних випробувань, якщо робота інформаційної системи відповідає технічному завданню і реалізує всі передбачені функції, складається акт введення системи в експлуатацію.
Функції АРМ і типи файлів у СЕП НБУ
АРМ-1 реалізує наступні функції [19]: маршрутизація міжрегіональних електронних документів засобами електронної пошти НБУ; управління кореспондентськими рахунками РРП; перевірка правильності формування електронних документів; формування і підтримка в робочому стані основних електронних довідників НБУ; захист електронних документів і системи в цілому від несанкціонованого доступу; диспетчеризація (бухгалтерський технологічний контроль) проходження міжрегіональних платежів; синхронiзацiя процедури початку і закінчення робочого дня у системі; обмін електронними повідомленнями з РРП. АРМ-2 реалізує наступні функції: обмін електронними документами між РРП і комерційними банками, що розташовані у відповідному регіоні; формування та відправлення міжрегіональних документів до ЦРП; отримання міжрегіональних документів від ЦРП; обмін електронними документами з іншими АРМ-2; обмін електронними документами з АРМ-3 комерційних банків у відповідному регіоні; маршрутизація регіональних електронних документів; перевірка правильності формування електронних документів; диспетчеризація (бухгалтерський технологічний контроль) проходження регіональних платежів синхронiзацiя процедури початку і закінчення робочого дня у регіоні під контролем ЦРП; надання звітних документів за підсумками проходження платежів на рівні АРМ-2; управління кореспондентськими рахунками комерційних банків, що розташовані у відповідному регіоні. АРМ-3 реалізує наступні функції: підготовка електронних повідомлень і перевірка правильності їх оформлення; обмін електронними документами з РРП; формування протокольного звіту про роботу АРМ-3 за банківський день і відправлення його в РРП; відкриття та закриття банківського дня; архівація даних за відпрацьований банківський день; друк виписки про стан технічного кореспондентського рахунку; захист інформації, що передається, засобами криптографії. Усі імена файлів АРМ-3 мають наступну структуру [9]: vtАRxxmd.fnn v – однобайтний ідентифікатор валюти; t – тип файла у СЕП (A, T, B, S та інші); АRxx – ідентифікатор комерційного банку у СЕП; де А – однобайтний ідентифікатор АРМ-2 СЕП, якому підпорядкований банк, R – ідентифікатор адміністративного регіону України, де розташована банківська установа; хх – унікальний ідентифікатор банку в межах даного регіону. Rxx збігається з останніми трьома байтами електронної адреси банку в системі електронної пошти НБУ; m – місяць банківського дня за 36-значною системою обчислення; d – день місяця банківського дня за 36-значною системою обчислення; f – функціональний підтип файлу СЕП (для типів F,M — підтип файлу, для типу В – ознака повторної передачі, для всіх інших типів – 0); nn – технологічний номер файлу за 36-рзначною системою обчислення. Кожен файл містить заголовний та інформаційні рядки [9]. Заголовковий рядок найбільш розповсюдженого у СЕП файлу А містить наступні реквізити: назва файлу, дата і час створення файлу, кількість інформаційних рядків у файлі, сума дебету по файлу, сума кредиту по файлу, електронний цифровий підпис, ідентифікатор ключа ЕЦП, ЕЦП заголовкового рядка. Інформаційний рядок файлу А містить наступні реквізити: МФО банку А, особовий рахунок клієнта банку, МФО банку Б, особовий рахунок клієнта банку Б, ознака «дебет/кредит» платежу, сума платежу, вид платежу, операційний номер платежу, валюта платежу, дата платіжного документа, дата надходження платіжного документа в банк А, назва платника (клієнта А), назва отримувача (клієнта Б), призначення платежу, код призначення платежу, ідентифікатор клієнта А, ідентифікатор документа, ідентифікатор операціоніста банку А, ЕЦП основних реквізитів платежу, ім’я файлу А, порядковий номер інформаційного рядка у файлі А, час проходження через АРМ-3 А, час отримання в АРМ-2 А, ім’я файлу С, порядковий номер інформаційного рядка у файлі С, час формування в АРМ-2 С, час отримання АРМ-2 С, ім’я файлу В, порядковий номер інформаційного рядка у файлі В, час формування в АРМ-2 В, час отримання в АРМ-3 В, дата отримання в АРМ-3 файлу В. В СЕП НБУ усі файли, якими обмінюється комерційний банк з СЕП, умовно можна поділити на такі групи [9]: платіжні документи: A – файл початкових платежів від банку до РРП; B – файл зворотних платежів на банк від банку-отримувача; C – файл платіжної інформації від одного АРМ-2 до іншого АРМ-2, що розташовані в межах одного регіону; повідомлення між АРМ про завершення етапів обробки: K – кінець сеансу АРМ-2, звіт для АРМ-3 про зміну балансу його кореспондентського рахунку; Z – звіт про закінчення роботи АРМ-3 в СЕП; V – кінець дня АРМ-2, зведений документ для АРМ-3 про зміни його кореспондентського рахунку; файли-квитанції: T – квитанція на файл A; S – квитанція на файл B; технологічні файли: U – завдання на коректуру списку учасників СЕП; M – файл бізнес-правил. М.А – файл бізнес-правил, що формується та відправляється головним банком до АРМ-2; М.Т – квитанція на відправлений файл М.А; М.В – файл бізнес-правил, який отримує філія банку від АРМ-2; М.S – квитанція на файл М.В; F – файл, що містить інформацію про ліміти для філій банку і призначений для управління їх роботою в СЕП; О – файл, що містить інформацію про причини відбракування файлів, що надходять від ОДБ до АРМ-3; файли нормативно-довідкової інформації: S_VAL – довідник валют; S_ER – довідник кодів помилок; S_UCH – довідник банків учасників СЕП; S_NR – довідник призначень платежу; M.UCH – файл інвалютних коррахунків; U_SNG – довідник субкореспондентів шлюзових банків.
10. Ключові поняття та терміни
Агрегат даних – пойменована сукупність двох ібільше елементів нижчого рівня. До агрегату даних можуть належати як елементи, так і інші агрегати даних. Алгоритм– механізм розв’язування задачі. АІС «Податки» –інформаційна система, яка призначена для автоматизації функцій усіх рівнів податкової служби України щодо забезпечення збору податків та інших обов’язкових платежів у бюджет і позабюджетні фонди, проведення комплексного оперативного аналізу матеріалів з оподаткування, надання органам управління і відповідним рівням податкових служб достовірної інформації щодо збору податків та інших обов’язкових платежів. АІС Держказначейства – багаторівнева автоматизована інформаційна система, призначена для ефективного управління виконанням бюджетів різних рівнів: обліку, контролю, аналізу, прогнозування і звітності. АІС страхової компанії – інформаційна система, яка автоматизує діяльність страхової компанії та підтримує повний цикл процесу обробки інформації за всіма видами страхування й формування передбаченої законодавством звітності. АРМ – програмно-технічний комплекс, що забезпечує автоматизацію діяльності певного виду під контролем оператора в рамках ІС. Атрибут (реквізит) – інформаційна сукупність найнижчого рангу, яка не підлягає поділу на одиниці інформації. Атрибути поділяються на два види: атрибути-основи (реквізити-величини) та атрибути-ознаки. Реквізит-основа розкриває абсолютне або відносне значення, реквізит-ознака відбиває якісні властивості сутності і характеризує обставини, за яких відбувався той чи інший господарський процес. База даних – пойменована структурована сукупність взаємопов’язаних даних, які характеризують предметну галузь, призначення для використання різними суб’єктами і знаходиться під управлінням СУБД. Бюджетне асигнування – повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету. Бюджетне призначення – повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів, що має кількісні та часові обмеження і дозволяє надавати бюджетні асигнування. Бюджетний запит – документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період. Бюджетний розпис – документ, в якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів по певних періодах року відповідно до бюджетної класифікації. Головні розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, які одержують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Економічний показник – інформаційна сукупність з мінімальним складом атрибутів-ознак і атрибутів-основ, достатнім для створення елементарного документа. Показникє складною структурною одиницею, яка кількісно та якісно характеризує будь-який об’єкт управління. Електронні гроші – гроші, що існують у формі електронних записів на банківських рахунках, носії платіжної інформації, які беруть участь в операціях по оплаті куплених товарів і наданих послуг, та інформація з яких сприймається електронними системами обробки даних. Запис – пойменована сукупність полів, об’єднаних за змістовним принципом, яка є об’єктом та результатом одного кроку обробки даних. Зведені особові рахунки – рахунки, що відкриваються в органах ДКУ розпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників III ступеня) для зарахування коштів без зазначення кодів функціональної класифікації видатків, які підлягають подальшому перерахуванню на особові та реєстраційні рахунки. Інформаційна база – вся сукупність інформації, що використовується в рамках інформаційної системи. Інформаційна система – програмно-технічний комплекс, який забезпечує автоматизовану обробку, збирання, передавання, відображення інформації в інтересах користувача і в рамках виконання визначеного переліку функцій у різних сферах людської діяльності. Інформаційна технологія – сукупність методів і процедур, які реалізують функції збирання, передавання, оброблення, зберігання та доведення до користувачів інформації в організаційно-управлінських системах з використанням комплексу технічних засобів. Інформаційний потік – сукупність масивів даних, що стосуються однієї й тієї самої сфери управлінської роботи. Класифікатор – документ, що являє собою зібрання кодів і найменувань класифікаційних об’єктів та їх угрупувань. Позиція класифікатора містить, як правило, найменування об’єкта та його код. Класифікація – розподіл множини об’єктів на підмножини за їх схожістю або відмінністю у відповідності з визначеними методами. Основними методами класифікації є ієрархічний, фасетний та змішаний. Код – знак або сукупність знаків, прийнятих для означення класифікаційного угрупування або об’єкта класифікації. Код характеризується алфавітом, основою, довжиною та структурою. Кодування – утворення та присвоювання коду класифікаційному угрупуванню абооб’єкту класифікації. Масив даних – набір взаємопов’язаних даних однієї форми (однієї назви) з її всіма значеннями. Масив даних є основною інформаційною сукупністю, якою оперують у інформаційних процедурах. Мережі, штати і контингенти – вихідний документ ІС Міністерства фінансів України, де розписуються витрати бюджетних коштів на утримання відповідних бюджетних установ. Особові рахунки – рахунки, що відкриваються в органах ДКУ розпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників III ступеня) для зарахування коштів, які підлягають подальшому розподілу та перерахуванню конкретному одержувачу бюджетних коштів. Поле – поєднання символів, яке приводить до створення мінімального семантичного елемента масиву. Реєстраційні рахунки – рахунки, що відкриваються в органах ДКУ розпорядникам та одержувачам коштів державного бюджету для обліку операцій за коштами загального фонду бюджету та на розподіл коштів безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам. Розпорядники коштів II ступеня – бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважених на отримання асигнувань, прийняття зобов’язань і здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів для переказування розпорядникам III ступеня та безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам. Розпорядники коштів ІІІ ступеня – бюджетні установи в особі їхніх керівників, уповноважених на отримання асигнувань, прийняття зобов’язань і здійснення виплат з бюджету на виконання функцій установи, яку вони очолюють. СЕП НБУ – загальнодержавна платіжна система, створена для здійснення розрахунків в електронній формі між банківськими установами як за дорученням клієнтів, так і за зобов’язаннями банків один перед одним на території України. Розрахунки ведуться на основі обміну електронними платіжними документами і використання кореспондентських рахунків. Символ – елемент даних, який не має змісту, використовуєтьсядля створення інших елементів даних, - елементарний сигнал інформації (літера, цифра, знак). Система кодування – сукупність методів і правил кодування класифікаційних угрупувань та об’єктів класифікації наданої множини. Найчастіше в економічних системах використовуються чотири методи кодування: порядковий (реєстраційний), серійно-порядковий, послідовний, паралельний. Системи підтримки прийняття рішень – особливий тип інформаційних систем нового покоління, призначення яких полягає в підтримці рішень керівників різного рівня при вирішенні неструктурованих та слабоструктурованих проблем. Спеціальні реєстраційні рахунки – рахунки, що відкриваються розпорядникам коштів державного бюджету всіх ступенів та одержувачам коштів державного бюджету для обліку доходів і видатків, передбачених їх кошторисами в частині спеціального фонду. Створення інформаційної системи – процес, що складається із сукупності впорядкованих у часі, взаємопов’язаних, об’єднаних у стадії та етапи робіт, виконання яких необхідне і достатнє для створення системи. Структура ІС – характеристика внутрішнього стану системи, опис постійних зв’язків між її елементами. Під час опису ІС використовують кілька видів структур, які різняться типами елементів та зв’язків між ними, зокрема функціональні, технічні, організаційні (просторові). Технічне завдання – документ, яким визначаються порядок і цілі створення інформаційної системи, формулюються вимоги до неї та основні первинні дані, необхідні для її розробки, а також установлюється план-графік її створення. Технологічний процес оброблення інформації – комплекс взаємопов’язаних операцій по перетворенню інформації у відповідності з поставленою метою з часу її виникнення до моменту споживання її користувачем. Технологія клієнт-сервер – принцип обробки інформації в рамках інформаційної системи, який передбачає, що база даних і прикладне програмне забезпечення зберігається не на робочій станції, а на сервері. Українська бюджетна класифікація – загальнодержавний класифікатор, в якому кожному з видів доходів і видатків бюджету присвоєні кодові позначення, єдине систематизоване групування доходів, видатків та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою й іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів. Файл (інформаційний масив) – пойменована сукупність записів для об’єктів одного типу. Як правило, записи, що входять до файлу, мають однакову структуру. Файл-серверна технологія – принцип обробки інформації в рамках інформаційної системи, який передбачає розміщення на сервері лише програмного забезпечення, яке підтримує роботу мережі та файлів бази даних, а все прикладне програмне забезпечення знаходиться на робочих станціях. Файл-серверна технологія –розміщення на сервері лише програмного забезпечення, яке підтримує роботу мережі та файли бази даних, а все прикладне програмне забезпечення знаходиться на комп’ютерах користувачів, тобто на робочих станціях. Фінансово-економічна інформація – первинні відомості, які характеризують фінансову діяльність суб’єктів господарювання, можуть бути формалізовані і використовуються у процесі управління нею.
11. Система поточного і підсумкового контролю
Перелік питань для підготовки до заліку
Категорії
Інформаційне суспільство, постіндустріальне суспільство, інформація, дані, інформаційні технології, інформаційна система, режим пакетної обробки, режим поділу часу, режим реального часу, режим віддаленої обробки, діалоговий режим, технічне забезпечення, програмне забезпечення, моделі предметної області, інформаційне забезпечення, організаційне забезпечення, методичне забезпечення, опорна технологія, фінансово-економічна інформація, первинна інформація, постійна інформація, умовно-постійна інформація, вторинна інформація, структуризація інформації, формалізація інформації, реквізит, повідомлення, масив, інформаційний потік, база даних, ієрархічна класифікація, фасетна класифікація, змішана класифікація, кодування інформації, алфавіт коду, код, основа коду, порядкова система кодування, серійно-порядкова система кодування, послідовна система кодування, паралельна система кодування, контроль коду, контрольна сума, електронний підпис, класифікатор, локальний класифікатор, банківська інформаційна система, територіальна, функціональна та технічна структура банківської ІС, АРМ «Операційний день банку», АРМ, технічне завдання, технічний проект, постановка задачі, СЕП НБУ, регіональна розрахункова палата, центральна розрахункова палата, кореспондентський рахунок (КР), технічний, транзитний та консолідований КР, АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3, файл-квитанція, файл типу А, Т, В, С, S, R, О, Z, U, M, K, службовий рядок файлу, заголовний рядок файлу, інформаційний рядок файлу, заключний рядок файлу, електронна пошта НБУ, нульова, перша – сьома моделі роботи банків у СЕП НБУ, SWIFT, операційний центр, регіональний процесор, категорії повідомлень SWIFT, електронні гроші, смарт-картка, електронний гаманець, електронний чек, процесинговий центр, банк-еквайр, КРТ, НСМЕП України, система «Клієнт-Банк», транспортна квитанція, виписка з рахунку, клієнт-серверна архітектура, файл-серверна архітектура, ІС Міністерства фінансів України, внутрісистемне і зовнішнє інформаційне забезпечення ІС Міністерства фінансів України, інформаційний фонд ІС Міністерства фінансів України, єдина система класифікації і кодування інформації, бюджетна класифікація доходів, функціональна класифікація видатків, економічна класифікація видатків, нормативно-довідкова інформація, ІС ДПС України, АРМ «Клієнт-3», телекомунікаційна мережа ДПС, вхідні та вихідні документи ІС ДПС України, ІС Державного казначейства України, розпорядники коштів, інформаційний фонд ІС Державного казначейства, особовий рахунок, реєстраційний рахунок, ІС страхової компанії, функціональні АРМ у структурі ІС страхової компанії, ІКІС ПФ України, автоматизована система обліку пенсійних внесків, ІС НПФ.
Порядок та критерії оцінювання знань студентів під час поточного, підсумкового та модульного контролю Об’єктом контролю є знання студентом ключових понять та категорій, матеріалу курсу у вигляді основоположних концепцій, теорій, методів та принципів. Навчальна дисципліна оцінюється за модульно-рейтинговою системою і складається з 2 модулів. Для студентів підсумкова оцінка розраховується як сума наступних показників: суми балів, отриманих за роботу на семінарських заняттях (максимально 20 балів); суми балів, отриманих за самостійну роботу (максимально 20 балів); суми балів, отриманих за модульну контрольну роботу (максимально 20 балів); суми балів, отриманих за залік (максимально 40 балів). За виступ на семінарі зараховується 6 балів, за доповнення – 2 бали. Модульна контрольна робота містить два теоретичні запитання, 5 категорій та 5 тестових завдань. За кожне теоретичне питання ставиться по 5 балів, за відповідь на 5 тестових завдань та розкриття змісту 5 категорій – по 5 балів. Протягом модульного контролю перевіряються знання теоретичних питань №1-60 та відповідних категорій. Індивідуальне завдання на заліку містить 2 теоретичних питання, 5 тестових завдань та 5 категорій. За кожне теоретичне запитання ставиться по 10 балів, за відповідь на 5 тестових завдань та розкриття змісту 5 категорій – по 10 балів. Підсумкова оцінка виставляється як за національною шкалою, так і за 100 бальною шкалою. Поточний контроль знань студентів відбувається за результатами оцінювання роботи студентів на семінарських та практичних заняттях, виконання ними модульної роботи, завдань для самостійного опрацювання. Підсумковий контроль проводиться у формі заліку
Методика розрахунку підсумкової оцінки
12. Список рекомендованої літератури
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||