|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Інфраструктура ринку інновацій
Інфраструктура ринку інновацій« Назад
Інфраструктура ринку інновацій 24.09.2016 03:41
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана» Факультет ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ Кафедра МЕНЕДЖМЕНТУ
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково - педагогічної роботи _____________ А.М. Колот
27 травня 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знать з дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій»
освітній ступінь бакалавр галузь знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» спеціальність 6.030601 «Менеджмент» спеціалізація «Менеджмент промислових підприємств»
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри менеджменту ________________ С.М. Соболь
Начальник навчально – методичного відділу ________________ Т.В. Гуть
Київ 2016
1. Вступ В умовах формування економіки знань розвиток інфраструктури впровадження інновацій набуває особливого значення у контексті формування національної інноваційної системи. Щоб правильно зрозуміти важливість інноваційної трансформації вітчизняної економіки, слід ідентифікувати роль окремих функціональних підсистем інфраструктури ринку інновацій та їх значення для підтримки інноваційної активності держави. Усвідомлення необхідності вибору інноваційного шляху розвитку економіки та особливостей такого розвитку, розбудови національної інноваційної системи, принципів функціонування елементів інфраструктури ринку інновацій дозволить активізувати інноваційні процеси та забезпечити конкурентоспроможність як окремих суб’єктів господарювання, так і держави в цілому. Програма з дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій» сформована на основі узагальнення зарубіжного та вітчизняного досвіду, здобутків провідних науковців стосовно проблематики функціонування національних інноваційних систем та окремих складових інноваційної інфраструктури, діяльність яких спрямована на координацію взаємозв’язків між суб’єктами ринку інновацій з метою підвищення ефективності інноваційних процесів. Набуття студентами теоретичних знань і практичних навичок стосовно діяльності ключових функціональних підсистем інфраструктури ринку інновацій, ролі держави у стимулюванні та регулюванні ринку інновацій, пріоритетних напрямків розбудови вітчизняної інноваційної інфраструктури може виступати підґрунтям для подальшого опанування спеціальних наук та дисциплін за магістерською програмою «Менеджмент інновацій». Програма з дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій» є нормативним документом ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», розробленим кафедрою менеджменту на основі освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів галузі знань 0306 «Менеджмент та адміністрування» спеціальності 6.030601 «Менеджмент» спеціалізації «Менеджмент промислових підприємств» відповідно до навчального плану. Вона визначає обсяги знань, які повинен опанувати студент відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, а також алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій». Дисципліна «Інфраструктура ринку інновацій» належить до вибіркової частини навчального плану (за вибором студентів) та рекомендується для засвоєння студентами спеціальності «Менеджмент», які в подальшому планують навчатися на магістерських програмах «Менеджмент малого бізнесу» та «Менеджмент інновацій». Мета навчальної дисципліни – вивчення теоретичних основ формування і розвитку інфраструктури ринку інновацій, набуття практичних навичок щодо використання послуг та вибору суб’єктів інфраструктури ринку інновацій для забезпечення активізації інноваційних процесів. Завдання навчальної дисципліни: - розкриття сутності і особливостей функціонування організаційної, виробничо-технологічної, фінансової, інформаційної та кадрової підсистеми інноваційної інфраструктури; - опанування цілей та задач діяльності окремих суб’єктів інфраструктури ринку інновацій; - усвідомлення актуальних напрямків розбудови вітчизняної інноваційної інфраструктури на основі вивчення та критичного аналізу зарубіжного досвіду формування інфраструктури ринку інновацій; - формування у студентів розуміння передумов та механізмів підтримки діяльності інноваційно активних організацій на основі їх взаємодії із суб’єктами організаційної, виробничо-технологічної, фінансової, інформаційної та кадрової інфраструктури ринку інновацій. Предметом вивчення даної навчальної дисципліни є процес формування інфраструктури ринку інновацій та функціонування її окремих підсистем; вплив діяльності суб’єктів інноваційної інфраструктури на розвиток ринку інновацій та інноваційні процеси на макро- та мікрорівнях. Місце дисципліни в начальному процесі підготовки фахівців. Дисципліна «Інфраструктура ринку інновацій» є вибірковою (за вибором студента) програмою підготовки бакалаврів спеціальності «Менеджмент». Вона вивчається після опанування курсів «Інноватика», «Основи підприємництва», «Інтернет-технології в бізнесі» і передує вивченню таких наук (дисциплін), як «Інноваційний менеджмент», «Технологічний менеджмент», «Організаційно-економічне проектування розвитку підприємства». У разі вступу на магістерський рівень підготовки дисципліна «Інфраструктура ринку інновацій» слугує теоретичною основою для опанування низки спеціальних наук та дисциплін за магістерською програмою «Менеджмент інновацій», а саме: «Інноваційна політика», «Інтелектуальна власність», «Аналіз інновацій», «Маркетинг інновацій», «Трансфер технологій», «Венчурний бізнес», «Стартап-менеджмент». У результаті вивчення дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій» студенти повинні мати цілісне уявлення про особливості функціонування підсистем інноваційної інфраструктури та знати: - сутність, структуру, функції та рушійні сили ринку інновацій, типологію учасників інноваційного процесу і ринкові аспекти їх взаємодії, особливості формування попиту і пропозиції на ринку інновацій; - базові критерії ефективності функціонування ринку інновацій; - методи державного регулювання і стимулювання ринку інновацій; - сутність національної інноваційної системи та її значення у відтворенні інноваційного потенціалу економіки, принципи формування і чинники розвитку національних інноваційних систем; - специфіку ключових функціональних підсистем інфраструктури ринку інновацій (організаційної, виробничо-технологічної, фінансової, інформаційної та кадрової), їх властивості, цілі, задачі, функції та роль у забезпеченні підтримки діяльності інноваційно активних організацій; - існуюче нормативно-правове забезпечення функціонування інфраструктури ринку інновацій в Україні; - основні форми організації інноваційного підприємництва, способи та методи залучення капіталу для реалізації інноваційних проектів, специфіку та етапи венчурного фінансування, особливості фінансування інноваційного бізнесу на різних стадіях його життєвого циклу; - зарубіжний і вітчизняний досвід формування венчурного бізнесу; - призначення та специфіку діяльності бізнес-інкубаторів, технологічних парків і технополісів, інжинірингових та інноваційно-технологічних центрів; - критерії відбору підприємств до складу бізнес-інкубатора; - форми інформаційно-консультативного забезпечення учасників інноваційного процесу; - сутність інноваційних мереж, принципи їх формування і функціонування, специфіку краудсорсингу та краудфандингу як технологій мережевої взаємодії в умовах відкритих інновацій; - засади нормативно-правового регулювання трансферу технологій в Україні, особливості функціонування центрів трансферу технологій та базові напрямки їх діяльності; - проблеми і перспективи розбудови інноваційної інфраструктури в Україні, а також фактори розвитку внутрішнього ринку інновацій; - функції міжнародних організацій підтримки й розвитку інноваційної діяльності та їх значення для підвищення національної інноваційної активності.
Внаслідок опанування дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій» студенти повинні вміти: - оцінювати стан розвитку підсистем інноваційної інфраструктури, їх відповідність вимогам сучасної ринкової економіки та закордонному досвіду, визначати пріоритети подальшого розвитку; - визначати доцільність залучення окремих суб’єктів організаційної, виробничо-технологічної, фінансової, інформаційної та кадрової інфраструктури ринку інновацій до провадження інноваційної діяльності; - знаходити необхідні форми підтримки інноваційної діяльності та ефективні шляхи взаємодії із суб’єктами інфраструктури ринку інновацій; - знаходити, систематизувати інформацію щодо діяльності національних та міжнародних структур підтримки інноваційної діяльності, налагоджувати взаємодію з ними для активізації інноваційної діяльності окремої організації (підприємства).
Викладання дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій» спрямоване на формування у студентів спеціальності «Менеджмент» таких основних компетенцій:
1.1. Адміністративно-координаційні: - обґрунтовувати доцільність співпраці із окремими суб’єктами функціональних підсистем інноваційної інфраструктури задля підтримки інноваційної активності організації; - організовувати взаємодію інноваційно активних підприємств із суб’єктами організаційної, виробничо-технологічної, фінансової, інформаційної та кадрової інфраструктури ринку інновацій та координувати обмін інформацією між окремими учасниками інноваційного процесу; - корегувати основні напрямки інноваційної діяльності організації із урахуванням змін в умовах функціонування національної інноваційної інфраструктури, а також тенденцій розвитку вітчизняного ринку інновацій.
1.2. Аналітично-діагностичні: - діагностувати систему базових показників ефективності функціонування ринку інновацій; - здійснювати аналітичну оцінку факторів внутрішнього та зовнішнього середовища організації, які сприяють інноваційному розвитку або стримують його; - визначати ключові критерії відбору підприємств до складу бізнес-інкубатора; - обґрунтовано обирати оптимальні форми і джерела фінансування інноваційного бізнесу залежно від стадії його життєвого циклу; - виявляти потенційні проблеми і перешкоди для комерціалізації інновацій та здійснення трансферу технологій, виходячи із особливостей функціонування вітчизняної інноваційної системи; - об’єктивно оцінювати можливості держави (регіону, галузі, організації) щодо активізації розвитку інфраструктури ринку інновацій.
1.3. Планово-прогностичні: - планувати залучення капіталу із зовнішніх джерел для започаткування і фінансування інноваційного підприємства; - визначати можливості зниження економічних ризиків інноваційної діяльності через механізми взаємодії із суб’єктами функціональних підсистем інфраструктури ринку інновацій; - прогнозувати тенденції розвитку окремих функціональних підсистем інноваційної інфраструктури; - передбачати пріоритетні напрями розбудови вітчизняної інноваційної інфраструктури у сучасних умовах господарювання.
1.4. Організаційно-правові: - обирати оптимальні організаційні форми співпраці інноваційно активних підприємств із суб’єктами функціональних підсистем інфраструктури ринку інновацій; - забезпечувати взаємодію із організаційними структурами підтримки інноваційного підприємництва з метою інтенсифікації інноваційного процесу; - використовувати нормативно-правову базу, що регламентує умови функціонування інфраструктури ринку інновацій та здійснення трансферу технологій в Україні, враховувати існуючі правові регламентації, обмеження та можливості при плануванні напрямків інноваційної діяльності.
1.5. Контрольні: - здійснювати моніторинг результатів співпраці інноваційно активних організацій із суб’єктами функціональних підсистем інноваційної інфраструктури; - оцінювати ефективність державної інноваційної політики на основі опрацювання статистичної інформації та аналізу основних показників інноваційної активності; - оцінювати стан та виявляти тенденції розвитку окремих функціональних підсистем вітчизняної інфраструктури ринку інновацій, їх відповідність вимогам сучасної ринкової економіки та закордонному досвіду.
1.6. Комунікаційні: - формувати систему комунікацій та встановлювати ефективну взаємодію між учасниками інноваційного процесу, потенційними партнерами та суб’єктами інфраструктури ринку інновацій; - ініціювати та підтримувати контакти організації із суб’єктами функціональних підсистем інфраструктури ринку інновацій для формування відповідного інформаційного забезпечення інноваційної діяльності, налагоджувати ефективний зворотний зв’язок; - застосовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології для роботи у мережевих інноваційних структурах та віртуальному середовищі інноваційного бізнесу.
1.7. Навчальні та науково-дослідницькі: - вміти використовувати наявні інформаційні джерела, здійснювати збір, обробку статистичної інформації та інтерпретацію результатів щодо рівня розвитку та умов функціонування окремих складових інноваційної інфраструктури; - знаходити актуальні джерела інформації про національні і міжнародні програми інноваційного і технологічного розвитку, проекти, гранти, що спрямовані на підтримку інноваційної діяльності; - ідентифікувати можливості участі у міжнародних мережах підтримки інноваційного бізнесу; - здійснювати критичний аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду функціонування національних інноваційних систем, методів державної інноваційної політики та розробляти на цій основі шляхи активізації співпраці інноваційно активних організацій із суб’єктами інноваційної інфраструктури; - узагальнювати та структурувати одержані результати дослідження, виявляти загальні тенденції розвитку інноваційної діяльності, готувати наукові огляди, звіти, публікації. 2. Тематичний план дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій»
3. Зміст дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій» (за темами)
Тема 1. Специфіка ринку інновацій як складової частини системи економічних відносин. Предмет, цілі та задачі курсу. Зв’язок з дисциплінами, що вивчаються. Структура курсу. Сутність і структура ринку інновацій. Суб’єкти, об’єкти та рушійні ринкові сили. Типологія учасників інноваційного процесу і ринкові аспекти їх взаємодії (структурна взаємодія, функціональна взаємодія). Попит, пропозиція і механізм ціноутворення на ринку інновацій. Функції ринку інновацій. Принципи формування ринку інновацій. Ринкова та технологічна невизначеність у інноваційній сфері. Конкуренція та кооперація на ринках інновацій. Взаємозв’язок між типом ринкової структури та інноваційною поведінкою фірми. Макроекономічні моделі ринку інновацій і науково-технічної продукції. Базові критерії ефективності функціонування ринку інновацій. Особливості формування ринку інновацій в Україні. Фактори розвитку внутрішнього ринку інновацій. Інноваційний клімат. Державне регулювання і стимулювання ринку інновацій. Мета, завдання, принципи та методи реалізації державної інноваційної політики. Державні, регіональні та галузеві програми науково-технологічного та інноваційного розвитку. Національна інноваційна система та її роль у відтворенні інноваційного потенціалу економіки. Проблеми і перспективи становлення національної інноваційної системи в Україні.
Тема 2. Сутність та елементи інфраструктури ринку інновацій. Поняття інфраструктури ринку інновацій та її місце у національній інноваційній системі. Підходи до класифікації елементів інфраструктури ринку інновацій (за типом виконуваних функцій та за видами і специфікою здійснення інноваційної діяльності). Функціональні підсистеми інфраструктури ринку інновацій (організаційна, виробничо-технологічна, фінансова, інформаційна, кадрова). Властивості інноваційної інфраструктури. Значення інфраструктури ринку інновацій для підтримки інноваційної активності держави (регіону, галузі, підприємств та організацій). Базові функції інноваційної інфраструктури. Принципи функціонування інститутів підтримки інноваційної діяльності. Вітчизняний і зарубіжний досвід формування інфраструктури національних інноваційних систем. Нормативно-правове забезпечення функціонування інфраструктури ринку інновацій в Україні.
Тема 3. Організаційна та виробничо-технологічна інфраструктура ринку інновацій. Розвиток організаційних форм інтеграції науки та виробництва. Інноваційна діяльність регіональних науково-технічних центрів та фінансово-промислових груп. Бізнес-інкубатори: сутність, напрями діяльності та найважливіші функції. Критерії відбору підприємств до складу бізнес-інкубатора. Технологічні та наукові парки, їх вплив на інноваційний розвиток держави (регіону, галузі, підприємств та організацій). Класифікація технопарків залежно від специфіки виконуваних робіт та особливостей державного регулювання (дослідницькі, технологічні, науково-технологічні, промислово-технологічні). Характеристика технопарків, створених в Україні. Технополіси. Умови створення та особливості функціонування технополісів. Наукогради. Інжинірингові центри. Інноваційно-технологічні центри. Міжфірмова науково-технічна кооперація щодо здійснення інноваційного процесу. Галузеві міжфірмові дослідницькі інститути, науково-технічні альянси, консорціуми та спільні підприємства як форми співробітництва між фірмами в інноваційній діяльності. Основні різновиди науково-технічних альянсів (науково-дослідні, науково-виробничі; горизонтальні, вертикальні, міжнародні). Сутність, передумови виникнення та переваги функціонування кластерів в інноваційній економіці. Відмінні характеристики інноваційного кластеру. Типологія інноваційних кластерів (за географічною концентрацією, за галузевою належністю, за способом використання накопичених знань, за ступенем участі держави, за стадією розвитку, за структурою взаємозв’язків між учасниками кластеру, за типом ринкової поведінки). Досвід функціонування національних інноваційних кластерів. Тема 4. Фінансова інфраструктура ринку інновацій. Фінансово-економічний супровід інноваційної діяльності. Механізми, форми та умови державного фінансування інноваційної діяльності. Види фінансової підтримки інноваційної діяльності. Особливості фінансування інноваційного бізнесу на різних стадіях його життєвого циклу («посівний» етап – seed stage, початковий етап – start-up stage, етап раннього зростання – early-growth stage, етап розширення – expansion stage). Форми короткострокового фінансування інноваційного бізнесу («bootstrapping»). «Посівні» фонди («seed» funds). Спін-офф (spin-off), спін-аут (spin-out) та старт-ап (start-up) компанії. Моделі програм стимулювання дослідницьких спін-офф підприємств (research-based-spin-off firms, RSO). Специфіка венчурного бізнесу. Організаційні форми венчурного підприємництва. Венчурні фонди. Умови успішної реалізації проектів венчурного інвестора. Особливості венчурного підприємництва в Україні. Проблеми та перспективи розвитку вітчизняних венчурних структур. «Бізнес-янголи». Типологія «бізнес-янголів». Мережі «бізнес-янголів». Бюджетні та позабюджетні інвестиційні фонди. Фонди підтримки інноваційного підприємництва. Непрямі форми фінансової підтримки. Лізинг, форфейтинг, франчайзинг як форми довгострокового кредитування інноваційної діяльності. Страхування фінансових ризиків інноваційних проектів. Чинники, що стримують розбудову фінансової ланки вітчизняної інноваційної інфраструктури.
Тема 5. Інформаційна та кадрова інфраструктура ринку інновацій. Інформаційно-консультаційне забезпечення інноваційної діяльності. Джерела, форми, особливості поширення інформації у інноваційній сфері. Механізми обміну інформацією у інноваційному середовищі. Центри науково-технічної і економічної інформації (ЦНТЕІ) та їх базові функції. Інформаційні платформи для пошуку та просування інноваційної продукції й технологій. Специфіка віртуального середовища здійснення інноваційної діяльності. Вітчизняна практика створення Інтернет-інкубаторів. Мережева інфраструктура ринку інновацій. Поняття інноваційної мережі, принципи її формування та функціонування. Міжнародні інноваційні мережі. Європейська мережа підприємств (Enterprise Europe Network, ENN). Мережеві форми співпраці інноваційно активних організацій (внутрішні, вертикальні, міжринкові, багаторівневі мережі). Технологічні платформи. Перспективи формування національної технологічної платформи в Україні. Сутність краудсорсингу як технології мережевої взаємодії в умовах відкритих інновацій. Технології краудсорсингу (краудрекрутинг (crowdrecruiting), краудфандинг (crowdfunding), інтелектуальний краудсорсинг). Краудфандинг як інструмент соціального фінансування інноваційних проектів. Інформаційна безпека інноваційно активної організації. Підготовка, підбір та забезпечення кадрів для інноваційної сфери в умовах ринкової економіки. Форми взаємодії інноваційних організацій і суб’єктів кадрової інфраструктури ринку інновацій.
Тема 6. Центри трансферу технологій як елемент інфраструктури ринку інновацій. Сутність трансферу технологій та його роль у процесі комерціалізації результатів наукових досліджень. Об’єкти трансферу технологій. Основні форми трансферу технологій (постачання промислової технології; технічно-промислова кооперація; надання технічних послуг; інжиніринг; проведення наукових досліджень; розроблення проектних пропозицій, технічної та конструкторської документації; надання консультацій). Етапи процесу трансферу технологій. Цілі державного регулювання трансферу технологій. Особливості функціонування центрів трансферу технологій та основні напрямки їх діяльності. Зарубіжний досвід формування мереж трансферу технологій. Сутність, функції та специфіка Європейської системи трансферу технологій. Інтернаціоналізація технологій. Міжнародний трансфер технологій: об’єкти, суб’єкти, канали (ринкові, неринкові), основні форми здійснення (комерційна, некомерційна). Сучасні тенденції міжнародного трансферу технологій. Нормативно-правове регулювання трансферу технологій в Україні. Мета, завдання, принципи створення Національної мережі трансферу технологій (НМТТ). Модель функціонування НМТТ. Типи профілів централізованої бази даних НМТТ. Порядок участі та послідовність дій щодо вступу організації до НМТТ. Українська інтегрована система трансферу технологій (УІСТТ). Проблеми комерціалізації технологій в Україні. Фактори, що стримують активізацію трансферу технологій в Україні. Шляхи розбудови вітчизняної системи трансферу технологій.
Тема 7. Міжнародні структури підтримки інноваційної діяльності. Міжнародні організації, що сприяють інноваційному і технологічному розвитку. Міжнародні програми підтримки інноваційної діяльності: зміст, умови участі. Міжнародні технологічні платформи як механізм інноваційного розвитку економіки: цілі, функції та характерні ознаки. Шляхи взаємодії із міжнародними інноваційними структурами. Структурні форми міжнародної науково-технічної кооперації. Рамкова програма Європейського Союзу з досліджень та інновацій HORYZON 2020 та її міжнародні аспекти. Міжнародна європейська інноваційна науково-технічна програма EUREKA (European Research Coordination Agency). Міжнародні Seed програми. Європейська мережа бізнес-янголів (European Business Angel Network, EBAN). Європейські технологічні платформи (European Technology Platforms, ETP). 4. Плани занять з дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій» 4.1. Плани семінарських занять для студентів очної форми навчання Заняття №1. Дискусія з елементами аналізу Тема 1. Специфіка ринку інновацій як складової частини системи економічних відносин. Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції: - розуміти сутність, визначати структуру, функції та рушійні сили ринку інновацій; - здійснювати характеристику учасників інноваційного процесу, аналізувати ринкові аспекти їх взаємодії, ідентифікувати особливості формування попиту і пропозиції на ринку інновацій; - діагностувати систему базових показників ефективності функціонування ринку інновацій; - аналізувати особливості формування, проблеми і перспективи розвитку вітчизняного ринку інновацій; - знати специфіку методів державного регулювання ринку інновацій; - визначати ключові елементи національної інноваційної системи (НІС) і взаємозв’язки між ними, розуміти значення НІС у відтворенні інноваційного потенціалу економіки, знати принципи формування і чинники розвитку національних інноваційних систем. План заняття (ключові програмні питання)
Інформаційне забезпечення: джерела [2; 4; 7; 13; 18] зі списку основної літератури; [19; 28; 31] з додаткової; [32; 33] з переліку ресурсів мережі Internet. Заняття №2. Семінар-розгорнута бесіда Тема 2. Сутність та елементи інфраструктури ринку інновацій. Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції: - розуміти специфіку ключових функціональних підсистем інфраструктури ринку інновацій (організаційної, виробничо-технологічної, фінансової, інформаційної та кадрової), їх властивості, цілі, задачі, функції, значення у забезпеченні підтримки діяльності інноваційно активних організацій; - знати основи нормативно-правового забезпечення функціонування інфраструктури ринку інновацій в Україні; - оцінювати стан розвитку підсистем інноваційної інфраструктури, їх відповідність вимогам сучасної ринкової економіки та закордонному досвіду, визначати пріоритети подальшого розвитку; - визначати тенденції розвитку функціональних підсистем вітчизняної інноваційної інфраструктури; - ідентифікувати можливості співпраці із окремими суб’єктами функціональних підсистем інноваційної інфраструктури задля підтримки інноваційної активності організації. План заняття (ключові програмні питання)
Інформаційне забезпечення: джерела [2; 4; 7; 13; 15] зі списку основної літератури; [19; 20; 28] з додаткової; [32; 33] з переліку ресурсів мережі Internet. Заняття №3. Дискусія з елементами аналізу Тема 3. Організаційна та виробничо-технологічна інфраструктура ринку інновацій Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції: - розуміти призначення та специфіку діяльності бізнес-інкубаторів, технологічних парків і технополісів, інжинірингових та інноваційно-технологічних центрів; - знати критерії відбору підприємств до складу бізнес-інкубатора; - здійснювати порівняльний аналіз зарубіжного і вітчизняного досвіду функціонування структур підтримки інноваційного підприємництва, визначати на цій основі перспективні напрямки розвитку організаційної та виробничо-технологічної підсистеми інфраструктури ринку інновацій. План заняття (ключові програмні питання)
Інформаційне забезпечення: джерела [3; 11; 14; 17] зі списку основної літератури; [22; 24; 25; 26; 29] з додаткової; [34; 37; 42] з переліку ресурсів мережі Internet. Заняття №4. Семінар-дискусія із застосуванням кейс-методу, робота в малих творчих групах Тема 3. Організаційна та виробничо-технологічна інфраструктура ринку інновацій Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції: - розуміти передумови конкуренції та кооперації на ринках інновацій; - знати сутність міжфірмової науково-технічної кооперації; - ідентифікувати особливості основних форм міжфірмової співпраці у сфері інноваційної діяльності; - здійснювати аналіз зарубіжного і вітчизняного досвіду міжфірмової співпраці у сфері інноваційної діяльності. План заняття (ключові програмні питання)
Інформаційне забезпечення: джерела [3; 11; 14; 17] зі списку основної літератури; [22; 24; 25; 26] з додаткової; [34; 37] з переліку ресурсів мережі Internet. Заняття №5. Семінар-розгорнута бесіда Тема 3. Організаційна та виробничо-технологічна інфраструктура ринку інновацій Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції: - розуміти передумови виникнення та переваги функціонування кластерів в інноваційній економіці; - знати особливості формування і функціонування, типологію та відмінні характеристики інноваційних кластерів; - здійснювати критичний аналіз зарубіжного і вітчизняного досвіду функціонування національних інноваційних кластерів. План заняття (ключові програмні питання)
Інформаційне забезпечення: джерела [3; 11; 14; 17] зі списку основної літератури; [22; 24; 25; 29] з додаткової; [34; 37; 42] з переліку ресурсів мережі Internet. Заняття №6. Дискусія з елементами аналізу Тема 4. Фінансова інфраструктура ринку інновацій Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції: - знати основні види фінансової підтримки інноваційної діяльності; - ідентифікувати механізми, форми та умови державного фінансування інноваційної діяльності; - обирати оптимальні джерела фінансування інноваційного бізнесу залежно від стадії його життєвого циклу; - обґрунтовувати доцільність організаційних форм співпраці інноваційно активних підприємств із суб’єктами фінансової підсистем інфраструктури ринку інновацій. План заняття (ключові програмні питання)
Інформаційне забезпечення: джерела [3; 5; 12; 16] зі списку основної літератури; [21; 22; 24; 26; 30] з додаткової; [35; 36; 42] з переліку ресурсів мережі Internet. Заняття №7. Семінар-дискусія із застосуванням кейс-методу, робота в малих творчих групах Тема 4. Фінансова інфраструктура ринку інновацій Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції: - знати основні форми організації венчурного підприємництва, способи та методи залучення капіталу для реалізації інноваційних проектів; - розуміти специфіку функціонування ринку венчурного капіталу; - ідентифікувати етапи венчурного фінансування; - здійснювати критичний аналіз зарубіжного і вітчизняного досвіду формування венчурного бізнесу; - дослідити принципи формування і функціонування венчурних фондів. План заняття (ключові програмні питання)
Інформаційне забезпечення: джерела [3; 5; 12; 16] зі списку основної літератури; [21; 22; 24; 26; 30] з додаткової; [35; 36; 42] з переліку ресурсів мережі Internet. Заняття №8. Дискусія з елементами аналізу Тема 4. Фінансова інфраструктура ринку інновацій Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції: - знати специфіку діяльності «бізнес-янголів», їх типологію, можливості і умови залучення таких інвесторів до фінансування інноваційних проектів; - розуміти особливості формування і функціонування бюджетних та позабюджетних інвестиційних фондів; - знаходити актуальну інформацію стосовно можливостей використання фондів підтримки інноваційного підприємництва; - визначати переваги та недоліки, можливості і обмеження різних форм довгострокового кредитування інноваційної діяльності, таких як лізинг, форфейтинг, франчайзинг; - ідентифікувати ключові фінансові ризики інноваційних проектів та обґрунтовувати шляхи їх мінімізації. План заняття (ключові програмні питання)
Інформаційне забезпечення: джерела [3; 5; 12; 16] зі списку основної літератури; [21; 22; 24; 26; 30] з додаткової; [35; 36; 42] з переліку ресурсів мережі Internet. Заняття №9. Дискусія з елементами аналізу Тема 5. Інформаційна та кадрова інфраструктура ринку інновацій Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції: - знати форми, механізми і джерела інформаційно-консультативного забезпечення учасників інноваційного процесу; - розуміти сутність інноваційних мереж, принципи їх формування і функціонування; - знаходити актуальну інформацію стосовно можливостей і умов участі у міжнародних інноваційних мережах; - розуміти сутність та функції технологічних платформ у інформаційному забезпеченні інноваційних процесів; - знати можливості застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для роботи у мережевих інноваційних структурах та віртуальному середовищі інноваційного бізнесу; - на основі аналізу зарубіжного досвіду функціонування інноваційних мереж та технологічних платформ визначати перспективи формування таких структур в Україні. План заняття (ключові програмні питання)
Інформаційне забезпечення: джерела [9; 10; 11; 14; 17] зі списку основної літератури; [23; 24; 26] з додаткової; [38; 40] з переліку ресурсів мережі Internet. Заняття №10. Семінар-дискусія із застосуванням кейс-методу Тема 5. Інформаційна та кадрова інфраструктура ринку інновацій Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції: - знати форми, механізми і джерела інформаційно-консультативного забезпечення учасників інноваційного процесу; - розуміти сутність сучасних інструментів мережевої взаємодії в умовах відкритих інновацій; - обґрунтовувати доцільність використання технологій краудсорсингу та краудфандингу на різних етапах життєвого циклу інноваційного проекту; - знати специфіку функціонування елементів кадрової підсистеми інфраструктури ринку інновацій, визначати основні форми взаємодії інноваційних організацій і суб’єктів кадрової інфраструктури ринку інновацій. План заняття (ключові програмні питання)
Інформаційне забезпечення: джерела [10; 11; 14; 17] зі списку основної літератури; [23; 24; 26] з додаткової. Заняття №11. Семінар-розгорнута бесіда Тема 6. Центри трансферу технологій як елемент інфраструктури ринку інновацій Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції: - знати сутність, види, основні форми трансферу технологій та його значення у процесі комерціалізації результатів наукових досліджень; - ідентифікувати ключові етапи процесу трансферу технологій; - розуміти особливості функціонування центрів трансферу технологій та знати базові напрямки їх діяльності; - визначати сутнісну характеристику та основні форми міжнародного технологічного обміну, - аналізувати сучасний стан та тенденції у вітчизняній сфері трансферу технологій, бар’єри технологічного обміну в Україні та перспективні напрямки їх подолання. План заняття (ключові програмні питання)
Інформаційне забезпечення: джерела [8; 10; 12; 15] зі списку основної літератури; [20; 23; 27; 28] з додаткової; [38; 39] з переліку ресурсів мережі Internet. Заняття №12. Семінар-дискусія з елементами аналізу Тема 6. Центри трансферу технологій як елемент інфраструктури ринку інновацій Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції: - знати засади нормативно-правового регулювання трансферу технологій в Україні, основні види правових угод, що застосовуються з метою регулювання технологічного обміну; - знати принципи побудови Національної мережі трансферу технологій, модель взаємодії її учасників, типи технологічних профілів, що розміщені у базі інформаційної платформи мережі; - виявляти потенційні проблеми і перешкоди для комерціалізації інновацій та здійснення трансферу технологій в Україні, виходячи із особливостей функціонування вітчизняної інноваційної системи; - аналізувати сучасний стан та тенденції у вітчизняній сфері трансферу технологій, бар’єри технологічного обміну в Україні та перспективні напрямки їх подолання. План заняття (ключові програмні питання)
Інформаційне забезпечення: джерела [8; 10; 12; 15] зі списку основної літератури; [20; 23; 27; 28] з додаткової; [38; 39] з переліку ресурсів мережі Internet. Заняття №13. Семінар-дискусія з елементами аналізу Тема 7. Міжнародні структури підтримки інноваційної діяльності. Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції: - знати функції міжнародних організацій підтримки й розвитку інноваційної діяльності та їх значення для підвищення національної інноваційної активності; - знаходити актуальні джерела інформації про міжнародні програми інноваційного і технологічного розвитку, проекти, гранти, що спрямовані на підтримку інноваційної діяльності; - ідентифікувати можливості участі у міжнародних мережах підтримки інноваційного бізнесу. План заняття (ключові програмні питання)
Інформаційне забезпечення: джерела [13; 16; 17; 18] зі списку основної літератури; [23; 26; 30] з додаткової; [40; 41; 42] з переліку ресурсів мережі Internet. Заняття №14. Семінар-дискусія із застосуванням кейс-методу Тема 7. Міжнародні структури підтримки інноваційної діяльності. Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції: - знати сутність і структурні форми міжнародної науково-технічної кооперації; - розуміти функції міжнародних організацій підтримки й розвитку інноваційної діяльності; - знаходити актуальні джерела інформації про міжнародні програми інноваційного і технологічного розвитку, проекти, гранти, що спрямовані на підтримку інноваційної діяльності; - ідентифікувати можливості участі у міжнародних мережах підтримки інноваційного бізнесу.
План заняття (ключові програмні питання)
Інформаційне забезпечення: джерела [13; 16; 17; 18] зі списку основної літератури; [23; 26; 30] з додаткової; [40; 41; 42] з переліку ресурсів мережі Internet. 4.2. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання
Заняття №1. Міні-лекція, міні-семінар з проблемною дискусією Тема 1. Специфіка ринку інновацій як складової частини системи економічних відносин. Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції: - розуміти сутність, визначати структуру, функції та рушійні сили ринку інновацій; - здійснювати характеристику учасників інноваційного процесу, аналізувати ринкові аспекти їх взаємодії, ідентифікувати особливості формування попиту і пропозиції на ринку інновацій; - аналізувати особливості формування, проблеми і перспективи розвитку вітчизняного ринку інновацій; - знати специфіку методів державного регулювання ринку інновацій; - визначати ключові елементи національної інноваційної системи (НІС) і взаємозв’язки між ними, розуміти значення НІС у відтворенні інноваційного потенціалу економіки, знати принципи формування і чинники розвитку національних інноваційних систем. План заняття Міні-лекція з висвітлення питань:
Міні-семінар з обговоренням таких проблемних питань:
Інформаційне забезпечення: джерела [2; 4; 7; 13; 18] зі списку основної літератури; [19; 28; 31] з додаткової; [32; 33] з переліку ресурсів мережі Internet. Заняття №2. Міні-лекція, міні-семінар з проблемною дискусією Тема 2. Сутність та елементи інфраструктури ринку інновацій. Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції: - розуміти специфіку ключових функціональних підсистем інфраструктури ринку інновацій (організаційної, виробничо-технологічної, фінансової, інформаційної та кадрової), їх властивості, цілі, задачі, функції, значення у забезпеченні підтримки діяльності інноваційно активних організацій; - знати основи нормативно-правового забезпечення функціонування інфраструктури ринку інновацій в Україні; - ідентифікувати можливості співпраці із окремими суб’єктами функціональних підсистем інноваційної інфраструктури задля підтримки інноваційної активності організації. План заняття Міні-лекція з висвітлення питань:
Міні-семінар з обговоренням таких проблемних питань:
Інформаційне забезпечення: джерела [2; 4; 7; 13; 15] зі списку основної літератури; [19; 20; 28] з додаткової; [32; 33] з переліку ресурсів мережі Internet. Заняття №3. Міні-лекція, міні-семінар з проблемною дискусією Тема 3. Організаційна та виробничо-технологічна інфраструктура ринку інновацій. Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції: - розуміти призначення та специфіку діяльності бізнес-інкубаторів, технологічних парків і технополісів, інжинірингових та інноваційно-технологічних центрів; - знати критерії відбору підприємств до складу бізнес-інкубатора; - знати сутність міжфірмової науково-технічної кооперації; - ідентифікувати особливості основних форм міжфірмової співпраці у сфері інноваційної діяльності. План заняття Міні-лекція з висвітлення питань:
Міні-семінар з обговоренням таких проблемних питань:
Інформаційне забезпечення: джерела [3; 11; 14; 17] зі списку основної літератури; [22; 24; 25; 26; 29] з додаткової; [34; 37; 42] з переліку ресурсів мережі Internet.
Заняття №4. Міні-лекція, міні-семінар з розв’язуванням проблемних завдань Тема 4. Фінансова інфраструктура ринку інновацій. Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції: - знати основні види фінансової підтримки інноваційної діяльності; - ідентифікувати механізми, форми та умови державного фінансування інноваційної діяльності; - знати основні форми організації венчурного підприємництва, способи та методи залучення капіталу для реалізації інноваційних проектів; - визначати переваги та недоліки, можливості і обмеження різних форм довгострокового кредитування інноваційної діяльності, таких як лізинг, форфейтинг, франчайзинг. План заняття Міні-лекція з висвітлення питань:
Міні-семінар з обговоренням таких проблемних питань:
Інформаційне забезпечення: джерела [3; 5; 12; 16] зі списку основної літератури; [21; 22; 24; 26; 30] з додаткової; [35; 36; 42] з переліку ресурсів мережі Internet. Заняття №5. Міні-лекція, міні-семінар із застосуванням кейс-методу, робота у малих творчих групах Тема 5. Інформаційна та кадрова інфраструктура ринку інновацій. Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції: - розуміти сутність сучасних інструментів мережевої взаємодії в умовах відкритих інновацій; - обґрунтовувати доцільність використання технологій краудсорсингу та краудфандингу на різних етапах життєвого циклу інноваційного проекту; - розуміти сутність інноваційних мереж, принципи їх формування і функціонування; - знаходити актуальну інформацію стосовно можливостей і умов участі у міжнародних інноваційних мережах. План заняття Міні-лекція з висвітлення питань:
Міні-семінар з обговоренням таких проблемних питань:
У ході практичного розв’язання кейсу студенти у малих творчих групах працюють над вирішенням проблемної ситуації практичного спрямування, ідентифікують переваги та недоліки окремих форм мережевої взаємодії в умовах відкритих інновацій та визначають доцільність їх використання залежно від особливостей функціонування підприємства та етапу життєвого циклу. Інформаційне забезпечення: джерела [9; 10; 11; 14; 17] зі списку основної літератури; [23; 24; 26] з додаткової; [38; 40] з переліку ресурсів мережі Internet. Заняття №6. Міні-лекція, міні-семінар із проблемною дискусією, робота у малих творчих групах Тема 6. Центри трансферу технологій як елемент інфраструктури ринку інновацій. Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції: - аналізувати сучасний стан та тенденції у вітчизняній сфері трансферу технологій, бар’єри технологічного обміну в Україні та перспективні напрямки їх подолання. - розуміти особливості функціонування центрів трансферу технологій та знати базові напрямки їх діяльності; - знати сутність, види, основні форми трансферу технологій та його значення у процесі комерціалізації результатів наукових досліджень; План заняття Міні-лекція з висвітлення питань:
Міні-семінар з обговоренням таких проблемних питань:
Інформаційне забезпечення: джерела [8; 10; 12; 15] зі списку основної літератури; [20; 23; 27; 28] з додаткової; [38; 39] з переліку ресурсів мережі Internet. Заняття №7. Міні-лекція, міні-семінар з проблемною дискусією Тема 7. Міжнародні структури підтримки інноваційної діяльності. Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції: - знати функції міжнародних організацій підтримки й розвитку інноваційної діяльності та їх значення для підвищення національної інноваційної активності; - розуміти функції міжнародних організацій підтримки й розвитку інноваційної діяльності; - ідентифікувати можливості участі у міжнародних мережах підтримки інноваційного бізнесу. План заняття Міні-лекція з висвітлення питань:
Міні-семінар з обговоренням таких проблемних питань:
Інформаційне забезпечення: джерела [13; 16; 17; 18] зі списку основної літератури; [23; 26; 30] з додаткової; [40; 41; 42] з переліку ресурсів мережі Internet. Проведення комплексної аудиторної самостійної роботи (ПМК).
4.3. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період
Відповідно до наказу №84 від 13.02.2014 р. в міжсесійний період для студентів заочної форми навчання передбачено виконання обов’язкових та вибіркових видів робіт згідно карти самостійної роботи студентів. Так, обов’язково має бути виконано домашню письмову роботу, яка передбачає підготовку реферату з висвітленням аспектів вітчизняного досвіду функціонування суб’єктів інноваційної інфраструктури. Серед пропозицій вибіркових завдань за картою самостійної роботи студентів заочної форми навчання студент самостійно обирає одне з завдань та виконує його в міжсесійний період. Студент повинен захистити домашню письмову роботу та вибіркове завдання за два тижні до екзаменаційної сесії протягом міжсесійного періоду у відповідності до графіку проведення «Дня заочника» - друга і четверта суботи навчального семестру. Оцінювання виконаних робіт та захисту їх в «День заочника» здійснюється за критеріями оцінювання знань, які викладено у 8 розділі РНП.
5. Самостійна робота студентів
У відповідності до «Положення про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи у КНЕУ», затвердженого Вченою радою КНЕУ 20.12.2012, було розроблено «Карти самостійної роботи студентів» (Карта СРС) для організації самостійної роботи студентів з дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій», які відображають перелік форм самостійної роботи студента, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми дисципліни та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. Карти СРС розроблено окремо за кожною формою навчання (денна, заочна) за умови підсумкового контролю знань у формі заліку (вибіркова дисципліна). Карти СРС з дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій» наведено нижче. Студентам надається інформація про всі обов’язкові та вибіркові завдання з дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій» та максимальну кількість балів, які можливо набрати за їх виконання. Кожен студент самостійно роздруковує для себе Карту СРС із «Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань», розміщених на сайті КНЕУ, визначається щодо вибіркової складової своєї самостійної роботи, виконує обов’язкові та вибіркові завдання та відповідно до зазначених термінів звітує викладачу про їх виконання. Оцінки (бали), одержані студентами за виконання різних видів самостійної роботи, фіксуються викладачем в Електронному журналі обліку поточної успішності студентів. Поточні консультації студентів з питань виконання завдань СРС та підбиття підсумків за окремими видами виконаних робіт здійснюються під час планових занять з індивідуально-консультативної роботи (ІКР).
6. Поточний і підсумковий контроль знань
6.1. Очна форма навчання
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій» для студентів галузі знань 0306 «Менеджмент та адміністрування» спеціальності 6.030601 «Менеджмент» спеціалізації «Менеджмент промислових підприємств» рівня вищої освіти – бакалавр Денна форма навчання
* Види семінарських (практичних, лабораторних занять) затверджуються робочою навчальної програми науки (дисципліни). ** Кількість модульних (контрольних) робіт з однієї науки (дисципліни) визначає кафедра. За семестр не повинно проводитись більше 2-х модульних (контрольних) робіт. *** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. Методичні вказівки до виконання вибіркових індивідуальних завдань
1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою. Використовуючи фахові наукові періодичні видання, ресурси Інтернет та інші джерела інформації студент повинен знайти та провести критично-порівняльний аналіз трьох наукових публікацій за однією з тем дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій», передбачених навчальною програмою. Тема для виконання завдання обирається самостійно, погоджується з викладачем і закріплюється за студентом. Виконане індивідуальне завдання структурно має складатися з двох частин: - безпосередньо критично-порівняльний аналіз наукових публікацій із відповідними посиланнями на джерела інформації (2-3 сторінки друкованого тексту); - ксерокопій (роздруківок) проаналізованих наукових публікацій із повним зазначенням використаного джерела. Структура анотації наукової публікації (назву складових слід вказувати в роботі): 1) Титульний аркуш, оформлений у відповідності зі встановленими вимогами. 2) Дані про наукову публікацію: автор, назва публікації, назва журналу (або назва сайту), №, рік видання (або повна електронна адреса). 3) Постановка проблеми (яким питання присвячено статтю). 4) Шляхи вирішення поставленої проблеми. 5) Можливість практичного застосування пропозицій автора у вітчизняній практиці. 6) Власна позиція стосовно матеріалу, викладеного у публікації. За вказаними вище складовими кожну статтю необхідно висвітлити окремо.
2. Написання реферату за заданою тематикою. Тема для виконання завдання обирається самостійно, погоджується з викладачем і закріплюється за студентом. Орієнтований перелік тем для написання рефератів зазначений у розділі 10. Реферат повинен мати чітку та логічну побудову. Складовими частинами реферату мають бути зміст, вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки (у разі необхідності). У вступі до реферату (1 – 1,5 сторінки) стисло характеризується сучасний стан розробки проблеми; обґрунтовується актуальність теми, чітко визначаються мета та завдання дослідження, об’єкт і предмет дослідження, характеризується рівень опрацювання проблеми у вітчизняній і зарубіжній літературі, вказується інформаційна база дослідження. У основній частині реферату необхідно розкрити сутність обраної теми, її найважливіші питання та проблеми. В цій частині роботи необхідно показати, як досліджувана проблема з позицій сучасності висвітлена в літературі, викласти сутність існуючих підходів до її вирішення, здійснити їх критичний аналіз, провести порівняння та сформулювати власну точку зору. У висновках (1 – 2 сторінки) потрібно стисло викласти основні результати проведеного дослідження і визначити, якою мірою вирішені завдання та досягнута мета роботи, що були сформульовані у вступі У рефераті обов’язково має бути наведений список використаної при його написанні нормативної, монографічної, спеціальної, довідкової, статистичної та періодичної літератури; посилання на використану літературу обов’язкове, при цьому у тексті необхідно зазначити номери відповідних джерел. Реферат має бути виконаний та оформлений з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Шрифт Times New Roman розмір 14 пт, інтервал – 1,5. Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівим – 20-25 мм, правим – 10-15 мм, верхнім – 20-25 мм, нижнім – 20-25 мм. Загальний обсяг реферативного дослідження не повинен перевищувати 10 – 15 сторінок. Результати самостійно виконаної індивідуальної роботи щодо реферування написання реферату підлягають захисту у ході співбесіди, що здійснюється під час індивідуально-консультативної роботи. 3. Опрацювання іноземного наукового джерела за заданою проблематикою. Використовуючи фахові іноземні наукові періодичні видання, ресурси Інтернет та інші джерела інформації студент повинен знайти, здійснити переклад та провести аналіз наукової публікації за однією з тем дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій», передбачених навчальною програмою. Тема для виконання завдання обирається самостійно, погоджується з викладачем і закріплюється за студентом. Виконане індивідуальне завдання структурно має складатися з двох частин: - безпосередній переклад та аналіз наукової публікації; - ксерокопія (роздруківка) проаналізованої наукової публікації із повним зазначенням використаного джерела. Структурно індивідуальне завдання стосовно опрацювання іноземного наукового джерела має містити дані про наукову публікацію (автор, назва публікації, назва журналу, №, рік видання або повна електронна адреса); безпосередній переклад наукового тексту українською мовою та аналітичну частину, в якій слід навести основні практичні висновки за результатами дослідження та обґрунтувати обмеження і можливості практичного застосування зарубіжного досвіду у вітчизняній практиці.
4. Складання тестових запитань за заданою тематикою. Використовуючи фахову наукову літературу, ресурси Інтернет та інші джерела інформації студент повинен розробити десять тестових запитань за однією з тем дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій», передбачених навчальною програмою. Тема для виконання завдання обирається самостійно, погоджується з викладачем і закріплюється за студентом. Структура індивідуального завдання: 1) Титульний аркуш, оформлений у відповідності зі встановленими вимогами. 2) 10 тестових запитань закритого типу, в т.ч. одиничного, множинного та впорядкованого вибору. 3) Перелік правильних відповідей на тестові запитання (на окремій сторінці). 4) Теоретичне обґрунтування відповідей. 5) Список використаної літератури (наводиться наприкінці роботи й оформляється у відповідності зі встановленими вимогами). Вимоги до складання тестових запитань: - запитання одиничного вибору повинно містити не менше 4-5 варіантів відповідей, з яких тільки один є правильним; - запитання множинного вибору містить декілька правильних відповідей. на запитання множинного вибору усі правильні або неправильні варіанти відповідей не повинні зазначатися послідовно, один за одним; - запитання впорядкованого вибору – це певна послідовність, варіанти відповідей розташовуються в неправильному порядку. З нової сторінки кожну відповідь, спираючись на використані монографії, підручники або посібники, слід всебічно теоретично обґрунтувати із зазначенням посилання на джерело.
5. Підготовка презентації за заданою тематикою. Використовуючи фахову наукову літературу, ресурси Інтернет та інші джерела інформації студенти повинні підготувати презентацію за однією з тем дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій», передбачених навчальною програмою. Презентація готується у складі творчих міні-груп та має на меті узагальнення і критичний аналіз зарубіжного досвіду державної інноваційної політики промислово розвинених країн та розробку пропозицій стосовно можливостей запозичення такого досвіду для розбудови національної інноваційної системи України.
Критерії оцінки виконання вибіркових завдань: 10 балів – звіт подано належної форми та змісту, наявний самостійно сформульований та обґрунтований порівняльно-критичний аналіз, надані власні висновки, наявні посилання на використані джерела, студент на захисті демонструє володіння та розуміння матеріалом, представленим у звіті; 8 балів – звіт подано належної форми та змісту, наявний самостійно сформульований та обґрунтований порівняльно-критичний аналіз, власні висновки відсутні, не скрізь наявні посилання на використані джерела за умови переконливого захисту представленого звіту; 6 балів – звіт подано належної форми та змісту, наявний самостійно сформульований аналіз, надані некоректні критичні порівняння або містяться елементи «переказу» змісту знайденого матеріалу, власні висновки відсутні, не скрізь наявні посилання на використані джерела за умови переконливого захисту представленого звіту; 0 балів – звіт не відповідає встановленим вимогам до його форми та змісту, не містить порівняльно-критичного аналізу поглядів авторів на суть обраної проблеми та шляхи її вирішення або студент не демонструє володіння представленою у звіті інформацією, завдання не представлено або представлено несвоєчасно, не відповідає вимогам, виконано не самостійно (є повний або частковий збіг тексту з текстом роботи іншого студента).
Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів очної форми навчання з дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій»
Для студентів денної форми навчання об’єктами поточного контролю є: 1) систематичність та активність роботи на семінарських (практичних) заняттях (максимальна оцінка – 30 балів); 2) експрес опитування (за темами, що зазначені у програмі дисципліни, проводиться експрес-опитування у вигляді тестових запитань) (максимальна оцінка – 30 балів); 3) якість виконання модульних (контрольних) завдань (максимальна оцінка – 20 балів); 4) якість виконання вибіркових завдань для самостійного опрацювання (максимальна оцінка – 20 балів). Результати поточного контролю знань студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно).
Об’єктами контролю є: - ступінь засвоєння матеріалу нормативного рівня, визначений шляхом проведення усних опитувань за питаннями, що визначені програмою дисципліни; - активність, рівень знань, оригінальність та аргументованість висловлених точок зору, яскравість та змістовність доповідей, виступів та коментарів студентів, продемонстровані при обговоренні практичних ситуацій та дискусійних питань дисципліни; - ступінь активності студентів та якість набутих ними в процесі розв’язку типових завдань практичних навичок вибору та обґрунтування управлінських рішень. Основними формами здійснення контролю є: - усні опитування на лекціях та практичних заняттях за контрольними питаннями поточної та попередніх тем згідно програми дисципліни; - експрес-тестування за ключовими аспектами дисципліни, яке може здійснюватися на початку, в процесі або ж наприкінці практичного заняття; - оцінювання рівня виконання письмових домашніх завдань; - перевірка практичних навичок розв’язання типових завдань і ситуацій, набутих студентами в процесі вивчення дисципліни; - оцінювання ступеню активності студентів та якості їх виступів та коментарів при проведенні дискусій на семінарських заняттях. Оцінювання систематичності та активності роботи студентів за кожним із об’єктів контролю здійснюється за шкалою від 0 до 4 балів (з інтервалом 0, 1, 2, 3, 4). Кількість балів, отриманих кожним студентом на кожному практичному (семінарському) занятті, підсумовується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом із балами за модульні контрольні роботи, виконання завдань для самостійної роботи тощо.
При виконанні модульних контрольних робіт оцінці підлягають теоретичні знання, яких набули студенти після опанування певного модуля дисципліни. Протягом семестру передбачається проведення двох модульних контрольних робіт. Перша модульна контрольна робота складається з двох блоків завдань за темами 1 – 3 програми курсу; друга модульна контрольна робота складається з двох блоків завдань за темами 4 – 7 програми курсу. До складу завдань конкретної модульної контрольної роботи, зважаючи на форму навчання, специфіку спеціальності, потоку, групи, середній рівень засвоєння програмного матеріалу студентами, а також в залежності від ступеню підготовленості та активності групи, продемонстрованих на попередніх семінарських та практичних заняттях, можуть, у різній кількості та співвідношенні, включатися: - теоретичні питання нормативного або проблемного характеру; - тестові завдання (закритого та відкритого типу). Для оцінювання рівня відповідей студентів на тестові завдання закритого типу використовуються такі критерії: 10 балів – від 17 до 20 правильних відповідей; 8 балів – від 13 до 16 правильних відповідей; 6 балів – від 8 до 12 правильних відповідей; 0 балів – від 0 до 7 включно правильних відповідей. Таким чином, за всі види робіт, виконані під час модульного контролю, студент може одержати підсумкову оцінку 10, 8, 6 або 0 балів. Порядок і час проведення модульних контрольних робіт визначається викладачем, відповідальним за дисципліну, включається до робочої програми дисципліни і доводиться до студентів на початку семестру.
Об’єктами контролю є: - характер результатів, отриманих в процесі виконання завдань для самостійного опрацювання (самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань) і оприлюднених на семінарських заняттях; - якість підготовки конспектів навчальних чи наукових текстів; - рівень підготовки та презентації рефератів, доповідей, повідомлень, есе, міні-лекцій; - якість виконання завдань науково-дослідного і прикладного характеру тощо; - написання анотованого звіту за тематикою дисципліни. Основними формами здійснення контролю є: - оцінювання рівня виконання письмових домашніх завдань щодо самостійного опрацювання тем в цілому чи окремих питань, конспектування навчальних та наукових текстів; - оцінювання змісту, глибини, якості доповідей, повідомлень, рефератів, есе; перевірка глибини опрацювання індивідуальних завдань науково-дослідного та прикладного характеру; - перевірка дотримання графіка індивідуально-консультативної роботи. Різновиди завдань для самостійного опрацювання наведені в карті СРС (розділ 8). Тематика вибіркових завдань для самостійного опрацювання, терміни і вимоги до їх виконання визначаються лектором потоку та викладачами, які проводять семінарські та практичні заняття і доводяться до студентів на початку семестру. У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного (семінарського) заняття. Порядок складання визначає викладач. Підсумковий контроль знань студентів з дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій» здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Оцінювання знань студентів за дисципліною здійснюється за 100-бальною шкалою, тобто завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно) з подальшим переведенням оцінок за шкалою ECTS.
6.2. Заочна форма навчання
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій» для студентів галузі знань 0306 «Менеджмент та адміністрування» спеціальності 6.030601 «Менеджмент» спеціалізації «Менеджмент промислових підприємств» рівня вищої освіти – бакалавр Заочна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів заочної форми навчання з дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій»
Відповідно до наказу №84 від 13.02.2014 р. для студентів заочної форми навчання передбачено розподіл балів на поточний контроль у формі ПМК у обсязі 100 балів. В сесійний період при проведенні контактних занять для студентів заочної форми навчання передбачено проведення міні-лекцій, міні-семінарів - розгорнутих бесід із обговоренням проблемних питань, на яких студенти можуть отримати до 15 балів за систематичну та активну аудиторну роботу. За виконання підсумкової модульної контрольної роботи передбачено максимальну оцінку – 25 балів. Таким чином, загальна кількість балів за роботу на контактних заняттях під час сесії складає 40 балів. Виконання індивідуальних завдань в міжсесійний період (в тому числі з використанням дистанційних технологій) передбачає виконання домашніх контрольних завдань та індивідуальних робіт за вибором (згідно з картою СРС), за які студент може отримати відповідно по 30 балів. Отримання балів за індивідуальні завдання передбачає обов’язковий захист індивідуальних завдань (контрольної та вибіркової робіт), які виконуються студентом заочної форми навчання в міжсесійний період. При формуванні оцінки за індивідуальні завдання (контрольну роботу), які виконуються студентом заочної форми навчання в міжсесійний період, заплановано її поділ на дві частини: бали за виконане завдання та бали за захист даного завдання. Більшу частину загальної оцінки за виконання індивідуальних завдань (контрольних робіт) в міжсесійний період повинен передбачати захист виконаного завдання, так: оцінювання виконання студентами домашньої письмової роботи здійснюється за 30-бальною системою: за виконане завдання – 15 балів та за захист даного завдання – 15 балів. Для оцінювання індивідуальних робіт за вибором передбачено аналогічну оцінку. Виконані домашні та індивідуальні письмові роботи мають бути представлені на кафедру менеджменту згідно з графіком проведення «Дня заочника» за два тижні до складання іспиту або заліку. Результати поточного контролю враховують систематичну та активну роботу на контактних заняттях під час сесії (в тому числі за виконання модульних (контрольних) робіт), так і оцінку виконаної домашньої роботи та вибіркових робіт. Модульний контроль оцінюється від 0 до 25 балів, таким чином загальна максимальна сума балів поточної успішності для студентів заочної форми навчання може досягати 100 балів. Результати поточного контролю знань студентів вносяться до залікової або екзаменаційної відомості без переведення їх у 4-бальну систему. У разі невиконання домашньої письмової роботи з об'єктивних причин або незадовільного виконання студент має право ліквідувати цю заборгованість згідно «Положення про екзаменаційну сесію студентів I-IV курсів КНЕУ» зі змінами та доповненнями (Ухвала Вченої ради від 29.11.2002 р.). Модульне контрольне завдання, термін складання якого визначений картою самостійної роботи студента, складається з: 1) 5-ти тестових запитань відкритого типу; 2) 10-ти тестових запитань закритого типу за програмою дисципліни; 3) двох теоретичних запитань за програмою дисципліни. Критерії оцінювання відповідей на завдання модульної контрольної роботи: Для оцінювання рівня відповідей на теоретичні запитання використовуються такі критерії: 10 балів – студент продемонстрував всебічне системне і глибоке знання програмного матеріалу; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; виявив творчі здібності у викладі навчального матеріалу як щодо даного питання, так і щодо суміжних модулів курсу та споріднених дисциплін 5 балів – студент показав посереднє знання основного програмного матеріалу; засвоєння інформації переважно з лекційного курсу або з лише одного підручника; володіння лише окремими методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; 0 балів – студент має значні прогалини у знанні основного програмного матеріалу; фрагментарно володіє базовими поняттями, методиками та інструментами, допускаючись при їх використанні принципових помилок. Для оцінювання рівня відповідей на питання тестового завдання застосовуються такі критерії: 10 балів – правильними є 100% усіх відповідей студента; 5 балів – правильними є 60% усіх відповідей студента; 2,5 бали – правильними є 40% усіх відповідей студента; 1 бал – правильними є 20% усіх відповідей студента; 0 балів – правильними є 0% усіх відповідей студента. Виконання обов’язкового індивідуального завдання для самостійного опрацювання передбачає підготовку реферату з висвітленням аспектів вітчизняного досвіду функціонування суб’єктів інноваційної інфраструктури. Номер варіанта задачі визначається згідно останньої цифри номеру залікової книжки студента або видається індивідуально кожному студентові викладачем під час установчої сесії. Вимоги та методичні рекомендації стосовно виконання завдань для самостійного опрацювання є аналогічними для студентів денної форми навчання та викладені у попередньому підрозділі даної програми. Підсумковий контроль знань студентів з дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій» здійснюється за результатами поточного модульного контролю (ПМК). Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою, тобто завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів з подальшим переведенням оцінок за шкалою ECTS. Виконані письмові роботи мають бути представлені на кафедру менеджменту за 2 тижні до початку екзаменаційної сесії.
7. Рекомендована література 7.1. Основна література Законодавчі акти та нормативні документи
Монографії, підручники, навчальні посібники
7.2. Додаткова література
7.3. Ресурси мережі Internet
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||