ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА

ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА 09.02.2015 23:11

 

 

 

 

 

ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА

 

Методичні вказівки
до виконання та захисту курсової роботи
для студентів галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування»,
спеціальності:
8.03060102 «Менеджмент інноваційної діяльності»

 

 

 

 

 

 

КИЇВ
НТУУ «КПІ»
2014
 

ЗМІСТ

 

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 4
2. СТРУКТУРА ТА ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 5
3. МЕТОДИЧНІРЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 6
3.1. Аналітична частина курсової роботи 6
3.2. Рекомендаційна частина курсової роботи 13
4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕНН КУРСОВОЇ РОБОТИ 56
5. ЗАХИСТ ТА ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 58
6. РЕКОМЕНДОВАНА ТА ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 59
ДОДАТКИ 62

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Інноваційна політика спрямована на реалізацію інноваційної ідеології та спрямованості інноваційного розвитку, а також є підґрунтям інноваційного шляху економічного зростання. Саме тому вивчення дисципліни «Інноваційна політика» сприятиме набуттю знань студентами щодо основних положень та управлінських засад формування та реалізації інноваційної політики на різних рівнях, надасть можливість орієнтуватись в правовому полі, інноваційному середовищі, а також розширити коло знань в інноваційній сфері.
Дисципліна «Інноваційна політика» належить до нормативних професійно-орієнтованих дисциплін галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування», спеціальності 8.03060102 «Менеджмент інноваційної діяльності». Метою, завданнями та результатами вивчення дисципліни згідно програми дисципліни, розробленої д.е.н., проф. Л.Є. Федуловою є [18]:
Мета дисципліни – оволодіння системою знань у сфері управління інноваційним розвитком підприємства відповідно до поставлених цілей і прийнятої стратегії, а також формування стратегічного типу мислення і набуття навичок розроблення заходів та вироблення комплексного механізму підтримання інноваційної діяльності.
Завданням вивчення дисципліни є ознайомлення з існуючими підходами до розуміння сутності інноваційної політики та вивчення відповідного категорійного апарату; розгляд ролі і місця інноваційної політики в системі управління на макро -, мезо- , регіональному та мікрорівнях; вивчення методологічного апарату розроблення адекватних стратегій розвитку підприємства; оволодіння практичними навичками визначення пріоритетів іннова¬ційного розвитку; опанування прийомами і методами розроблення заходів реалізації інноваційної політики, визначення стратегічних цілей та розроблення механізму їх реалізації; набуття навичок творчості і професіоналізму планування, аналітичних навичок виявлення перспектив розвитку об'єктів господарювання; формування умінь розроблення та обґрунтування стратегічних рішень у сфері управління інноваційною діяльністю організацій.
Результати вивчення дисципліни дозволять набути практичну підготовку та сформувати відповідні компетенції: вміння ідентифікувати суб'єкти та об'єкти управління інноваційним розвитком підприємства та їх взаємозв'язок з інноваційною політикою; навички вибору методів управління науково-технологічним потен¬ціалом підприємств; володіння навичками стратегічного планування та стратегічного управління; здатність обирати та обґрунтовувати політику реалізації стратегії інноваційного розвитку підприємств в умовах невизначеності; вміння формувати «дорожню карту» інноваційного розвитку підприємства; навички розроблення програмних заходів щодо реалізації інноваційної політики на всіх рівнях управління суб'єктами господарювання.

2. СТРУКТУРА ТА ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Процес виконання курсової роботи передбачає такі етапи:
1. Формулювання мети, об’єкта та предмета дослідження.
Мета роботи. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету [14].
Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення [14].
Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.
2. Вибір підприємства, на прикладі якого буде виконуватись курсова робота. На другому етапі обирається підприємство, на прикладі якого буде виконуватись курсова робота.
3. Пошук і вивчення необхідної літератури і практичного матеріалу. Пошук і вивчення необхідної літератури і практичного матеріалу пов'язаний зі складанням бібліографії. Необхідно використовувати каталоги відділів наукової і науково-технічної інформації бібліотеки НТУУ «КПІ», та ін. Практичним матеріалом для написання курсової роботи є показники та характеристика діяльності обраного студентом підприємства.
4. Проведення дослідження, виконання необхідних розрахунків, обґрунтування рекомендацій щодо вирішення поставленої проблеми.
6. Оформлення курсової роботи. Курсова робота оформлюється відповідно до вимог наведених в р. 4
7. Захист курсової роботи. Захист курсової роботи є кінцевим етапом її виконання і оцінкою роботи студента протягом написання. Докладніше процес і умови захисту наведено в р. 5
Кожному студенту керівник курсової роботи видає графік її виконання. Протягом семестру викладач робить відповідні примітки щодо завершення вищенаведених етапів (додаток А).
Курсова робота має містити такі структурні елементи:
Вступ
Розділ 1. Аналіз інноваційної політики на макро-, мезо- та мікро - рівнях
1.1. Аналіз державної інноваційної політики
1.2. Оцінювання інноваційної політика регіону
1.3. Діагностика інноваційної політики підприємства
Розділ 2. Напрями формування та обґрунтування доцільності реалізації інноваційної політики підприємства.
2.1. Формування загального бачення "Інноваційної політики"
2.2. Формування інноваційної стратегії підприємства
2.3. Формування інноваційної бізнес-моделі.
2.4. Формування інноваційної програми розвитку підприємства
2.5. Розроблення дорожніх карт реалізації завдань виконання інноваційної політики підприємства
2.6. Прогнозування ефективності інноваційної політики
Перелік посилань
Додатки
Титульний аркуш курсової роботи наведено в додатку Б.

3. МЕТОДИЧНІРЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
3.1. Аналітична частина курсової роботи
У аналітичній частині курсової роботи викладаються аналіз інноваційної політики на макро-, мезо- та мікро- рівнях. Пропонується така структура цієї частини:
1.1. Аналіз державної інноваційної політики
Важливою передумовою формування інноваційної політики є розгляд державних пріоритетів інноваційного розвитку та можливості підприємства розвиватись відповідно ним з метою одержання державної підтримки.
Процедура оцінювання державної інноваційної політики включає [13]:
1) аналіз динаміки питомої ваги інноваційних компонентів в основних макроекономічних показниках;
2) оцінка коефіцієнтів прямої та непрямої ефективності інноваційної політики;
3) оцінка коефіцієнта кумулятивної ефективності;
4) оцінка розвитку прогресивних технологічних устроїв;
5) інтегральна оцінка інноваційної активності;
6) оцінка інтенсивності інноваційної політики (табл. 1)
1.2. Оцінювання інноваційної політика регіону
У цьому розділі потрібно проаналізувати інноваційну систему регіону - місця знаходження досліджуваного підприємства. Охарактеризувати діяльність регіональних центрів інноваційного розвитку, наявних інноваційних структур.
Доцільним є розкриття можливостей формування кластерного механізму реалізації інноваційної політики та мережевої взаємодії, наявність програм регіонального інноваційного розвитку, до яких може бути залучене підприємство.

Таблиця 1
Показники оцінки ефективності державної інноваційної політики [13]
Показники Формула розрахунку
Питома вага інноваційних компонентів у ВВП (інноваційний ВВП)
Vіп, Vнп, V ніп – обсяг реалізованої кінцевої інноваційної продукції; наукоємних (інноваційних) послуг; реалізованих інноваційних продуктів у незавершеній формі (патентів, ліцензій, ноу-хау тощо), грош. од.; ВВП – валовий внутрішній продукт, грош. од.
Питома вага інноваційного експорту
Vеіп, Vенп, Vеніп – обсяг реалізованої на експорт кінцевої інноваційної продукції; наукоємних послуг; інноваційних продуктів у незавершеній формі (патентів, ліцензій, ноу-хау тощо), грош. од.; Е – обсяг експорту товарів і послуг, грош. од.
Питома вага венчурних інвестицій у загальному обсязі інвестицій
VI – обсяг венчурних інвестицій, грош. од.; Iінв – загальний обсяг інвестицій, грош. од.
Питома вага інноваційної продукції у загальному обсязі виробленої продукції
ІПП – обсяг виробленої інноваційної продукції, грош. од.; ПП – обсяг виробленої продукції, грош. од.
Коефіцієнт інтенсивності державної інноваційної політики
Твір – темп зростання державних витрат на реалізацію заходів у сфері інноваційного розвитку; ТінВВП – темп зростання інноваційного ВВП

Необхідно також визначити основні показники інноваційної політики на регіональному рівні (табл.2.), інноваційну сприйнятливість регіону, відповідно до методики, наведеної в табл. 3

Таблиця 2
Перелік показників для оцінювання результатів регіональної політики [7]
Назва показників
Напрям 1. Активізація інноваційної діяльності на регіональному рівні та реструктуризація регіональної економіки
1 Питома вага інноваційної продукції у загальному обсязі продукції інноваційно-активних організацій, %
2 Питома вага експорту інноваційної продукції в загальному обсязі експорту інноваційно- активних організацій, %
3 Частка високотехнологічних галузей в галузевій структурі регіональної економіки, %
Напрям 2. Формування сприятливого інвестиційного клімату та зниження адміністративних бар’єрів в інноваційній сфері регіону
1 Рівень інноваційної активності, % (для великих, середніх і малих організацій)
2 Питома вага інвестицій в основний капітал в обсязі виробництва інноваційно-активних організацій,%
3 Обсяг залучених позабюджетних коштів на грн.. витрат бюджету за цільовими інноваційними програмами, грн..
4 Результати опитування суб’єктів регіональної інноваційної системи про існування адміністративних бар’єрів для інноваційного бізнесу
Напрям 3. Розвиток людського капіталу та створення робочих місць для висококваліфікованих кадрів, залучення молоді в інноваційне підприємництво
1 Коефіцієнт винахідницької активності (видано патентів на 10 тис. чолові економічно ефективного населення, од)
2 Для персоналу, зайнятого науково-дослідницьких роботах, в середньорічній чисельності зайнятих в економіці, %
3 Середній ріст дослідників, років
4 Частка працівників інноваційно-активних організацій в середньорічній чисельності зайнятих в економіці
5 Продуктивність праці і інноваційно-активних організаціях, грн./чол
6 Приток висококваліфікованої робочої сили в регіон, чол.
Напрям 4. Стимулювання коопераційних процесів в регіональній інноваційній системі
1 Кількість інноваційно-активних організацій, що беруть участь в розробленні спільних проектів з виконання НДДКР, од
2 Кількість спільних проектів з виконання НДДКР інноваційно-активних організацій, од

Таблиця 3
Система часткових показників оцінювання інноваційної сприйнятливості регіонів [1, с. 25-26]
Показники Методика розрахунку Інформаційна база
Y1 Частка зайнятих дослідженнями та розробками Чисельність населення, зайнятого дослідженнями та розробками

Загальна чисельність зайнятого населення Наукові дослідження і інновації; зайнятість і праця
Y2 Частка інноваційно-активних організацій Число інноваційно-активних підприємств

Загальне число зареєстрованих підприємств
Наукові дослідження і інновації; підприємства і організації
Y3 Частка набутих основних фондів досліджень та розробок в загальній їх вартості Вартість придбаних основних фондів досліджень та розробок

Загальна вартість основних фондів Наукові дослідження і інновації; національне багатство
Y4 Частка внутрішніх витрат на дослідження і розробки в ВРП(ВПП) Внутрішні витрати на дослідження та розробки

ВРП(ВВП)

Наукові дослідження і інновації; валовий регіональний продукт; національне багатство
Y5 Частка витрат на технологічні інновації в ВРП(ВПП) Витрати на технологічні інновації

ВРП(ВВП)

Y6 Частка інноваційних товарів, послуг, робіт в ВРП(ВПП) Об’єм інноваційних товарів, послуг, робіт

ВРП(ВВП)
Y7 Частка економічно активного населення чисельність економічно активного населеність

загальна чисельність населення
Зайнятість і праця
Y8 Регіонально нормативне поле Кількість регіонально нормативних актів по інноваціях

загальне число нормативів по інноваціях
Дані Інтернет – сайтів «Наука і інновації в регіоні» і федерального порталу по науковій та інноваційній діяльності
Y9 Інфраструктурне забезпечення Кількість наявних інститутів інфраструктури

Кількість інститутів регіонів - лідерів

1.3. Діагностика інноваційної політики підприємства
Діагностика інноваційної політики підприємства спрямована на виявлення спрямування діяльності підприємства в інноваційній сфері, визначення його точок зростання та загального бачення управління інноваційним розвитком, а також визначення керівництвом підприємства сталості або зміни управлінських дій щодо подальшої інноваційної діяльності та можливості коригувати напрями інноваційної політики.
У цьому підпункті слід проаналізувати наявну інноваційну політику підприємства. Слід визначити наявний тип інноваційної політики та її структуру, охарактеризувати переваги та недоліки.
Для діагностики інноваційної політики можна використовувати таку анкету-опитувальник, як наведено у табл. 4
Таблиця 4
Результати опитування з приводу інноваційної політики [26]
№ Інноваційна політика Середній бал
1 Інноваційний клімат
1.1 У нашій організації схвалюється керівництвом
1.2 Працівники компанії відносяться до інновацій конструктивно
1.3 У нас постійно обговорюються результати та ефективність інноваційних проектів
1.4 Частіше за все пропозиції по інноваціям надходять від керівництва
2 Реалізація інновацій
2.1 В організації є структурний підрозділ, що відповідає за організаційний розвиток
2.2 Для організації інновацій у нас створюються експериментальні площі
2.3 На розробку та реалізацію інновацій працівники отримують необхідні засоби
3 Зміст інновацій
3.1 Інновації стосуються розширення асортименту продукції
3.2 Інновації стосуються покращення якості продукції
3.3 Інновації стосуються створення нових ринків збуту
3.4 Інновації стосуються управлінської сторони діяльності
3.5 Інновації стосуються адміністративно-господарської сторони діяльності
За даною анкетою респонденти використовують чотирибальну шкалу:
«1» – «не задоволений інноваційною політикою компанії»;
«2» – «не зовсім задоволений інноваційною політикою компанії»;
«3» – «в цілому задоволений інноваційною політикою компанії»;
«4» – «повністю задоволений інноваційною політикою компанії».
Результати оцінювання ранжуються відповідно до таких значень:
«0-2» (включно) – інноваційна політика незадовільна;
«2-3» (включно) – інноваційна політика задовільна;
«3-4» – в цілому у працівників складається позитивне враження про інноваційну політику.
Надалі слід продіагностувати, яким чином на підприємстві відбувається реалізація інноваційних процесів, включно з інноваційними комунікаціями та прийнятими взаємовідносинами з клієнтами, постачальниками, партнерами їх реалізацій.
Потрібно визначити рівень інноваційної активності підприємства. Оцінювання інноваційної активності підприємства здійснюють на основі порівняння отриманих значень коефіцієнтів з базовими величинами. Сукупність розрахункових економічних показників інноваційної активності підприємства визначають ступінь забезпечення підприємства інфраструктурними ресурсами в інноваційній сфері (табл. 5).
Таблиця 5
Показники інноваційної активності підприємства
(складено на основі [22])
Показник Формула розрахунку Відповідність результату стратегії Характеристика
1 2 3 4
Коефіцієнт забезпечення інтелектуальною власністю ( )
,
де – інтелектуальна власність;
– інші позаоборотні активи.
0,15 – стратегія лідера

0,05 – стратегія послідовника Визначає наявність у підприємства інтелектуальної власності, прав на неї (патентів на винаходи, промислові зразки, свідоцтва на корисні моделі, товарні знаки та інші нематеріальні активи)
Коефіцієнт персоналу, зайнятого в НДДКР ( )
,
де – число зайнятих в сфері НДДКР, осіб;
– середня чисельність працівників підприємства, осіб.
0,25 – стратегія лідера

0,15 – стратегія послідовника
Характеризує професійно кадровий склад підприємства
Коефіцієнт власності, призначеної для НДДКР ( )
,
де – власність обладнання дослідно-приборного призначення, грн.
– вартість обладнання виробничого призначення, грн.
0,30 – стратегія лідера

0,20 – стратегія послідовника
Характеризує частку власності експериментального та дослідницького призначення, машин та обладнання, пов’язаних з технологічними інноваціями у загальній вартості усіх виробничо—технологічних машин та обладнання
Коефіцієнт освоєння нової техніки ( )
,
де – вартість нових введених основних фондів, грн.
– середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства, грн.
0,40 – стратегія лідера

0,30 – стратегія послідовника
Відображає спроможність підприємства до освоєння нового обладнання і новітніх виробничо-технологічних ліній

Продовження табл. 5
1 2 3 4
Коефіцієнт впровадження нової продукції ( )
,
де – виручка від продажу нової чи удосконаленої продукції і продукції,. Яка виготовлена з використанням нових або покращених технологій, грн. ;
– загальна виручка від продажу всієї продукції, грн.
0,50 – стратегія лідера

0,40 – стратегія послідовника
Характеризує спроможність підприємства впровадження інноваційної продукції
Коефіцієнт інноваційного зростання ( )
,
де – вартість науково-дослідницьких та навчально-методичних інвестиційних проектів, грн.;
– загальна вартість інших інвестиційних витрат, грн.
0,40 – стратегія лідера

0,30 – стратегія послідовника
Характеризує стійкість зростання та виробничого розвитку, відображає частину коштів, яку підприємство виділяє на власні та спільні дослідження з розробки технологій, на цілеспрямований прийом (переведення) на роботу висококваліфікованих спеціалістів, навчання і підготовку персоналу, пов’язаного з інноваціями, господарські договори з проведення маркетингових досліджень в загальному обсязі цих інвестицій
З точки зору порівняння з конкурентами інноваційну активність оцінюють таким коефіцієнтом, як динамічний коефіцієнт інноваційної активності суб’єкта [9].
,
де – динамічний коефіцієнт інноваційної активності суб’єкта;
– новий стан характеристики товару, технології або системи управління суб’єкту;
– стан характеристики до її змін;
– конкурентоспроможний час.
З точки зору персоналу, менеджменту і управління та внутрішнього середовища її оцінюють за такою формулою [9]:
,
де – кількість новизни, отриманої від управлінської компоненти;
– кількість новизни, отриманої від персоналу;
– конкурентоспроможний час;
– виграш у часі, отриманий за допомогою управлінської компоненти;
– виграш у часі, отриманий за допомогою внутрішнього середовища.

Необхідно оцінити систему управління інноваційною діяльністю підприємства загалом та окремо її компоненти, зокрема взаємозв’язок між службами та підрозділами, а також його цілісність під час реалізації інноваційної діяльності, завантаженість підрозділів та відповідність їх функцій призначенню, збалансованість системи планування інноваційного розвитку з загальною економічною системою підприємства. Доцільним є перегляд організаційної структури та наявності проектних та крос функціональних команд реалізації інноваційних проектів та заходів щодо розроблення, адаптації чи впровадження інновацій, стратегічне планування інноваційної політики.
За результатами підпункту слід зробити висновки щодо наявності або відсутності інноваційної політики, визначення підприємства як: інноваційно-активного, інноваційного чи інноваційно-орієнтованого або ж не інноваційного типу.

3.2. Рекомендаційна частина курсової роботи
Рекомендаційна частика роботи спрямована на втілення набутих теоретичних знань у практичному аспекті. У ній доцільно розробити практичні рекомендації щодо формування та реалізації інноваційної політики обраного для дослідження підприємства. Розділ складається з таких підпунктів:
2.1. Формування загального бачення "Інноваційної політики"
У цьому підпункті потрібно навести такі дані як [16]:
загальні положення – загальні відомості, які прийнято викладати у текстових документах у відповідності зі стандартами та іншими нормативними матеріалами.;
ціль, філософія та місія підприємства;
результати SWOT-аналізу діяльності підприємства – являється основоположним з точки зору вибору стратегічних задач. Необхідно навести результуючу матрицю SWOT-аналізу.
стратегічні задачі підприємства. Доцільно навести список стратегічних задач з їх описом кожної (табл. 6)., а також визначити вплив стратегічних задач на внутрішні та зовнішні фактори (SWOT-фактори) (табл. 7).

Таблиця 6
Стратегічні задачі підприємства [16]
№ Задача Вирішувана SWOT-проблема

Таблиця 7
Вплив стратегічних задач підприємства на внутрішні та зовнішні фактори (SWOT-фактори) [16]
Стратегічні задачі Стратегічні задачі вирішують наступні задачі:
Компанії Зовнішнього середовища
Посилюють конкурентні переваги (S) Зменшують недоліки (W) Використовують сприятливі можливості (O) Сприяють уникненню загроз (T)
1.
2.
…

Опис принципів розробки та впровадження управлінських нововведень. Організаційно-методологічні основи розробки та впровадження управлінських нововведень складаються відповідно до прикладу етапів, наведених в табл. 8

Таблиця 8
Склад етапів організаційного проекту [16]
Етап Склад проектних документів
Розробка концепції нововведення Пояснювальна записка або Проектне завдання
Декомпозиція нововведення Питальник з варіантами проектних рішень по кожному елементу нововведення
Конструювання нововведення Списки обраних проектних рішень.
Набір положень про систему, що впроваджується, положень про підрозділи, посадових інструкцій, регламентів та інших документів, що визначають режим функціонування створюваної системи
Складання графіка реалізації проекту Календарний план розробки управлінського нововведення
Розрахунок економічної ефективності Кошторис витрат, пов’язаних з виконанням заходів по проекту.
Розрахунок економії, прибутку, які можуть бути отримані в результаті реалізації управлінського нововведення
Розрахунок величини економічного, соціально, технічного ефекту від впровадження на підприємстві дослідження
Розробка додаткових заходів по реалізації проекту План заходів з підготовки підприємства до впровадження управлінських досліджень
Програма випробувань проектних рішень
Наказ директора про створення тимчасової робочої групи, якій доручено виконати проект

Результати заносяться до результуючої табл.9

Таблиця 9
«Інноваційна політика підприємства» [16]
№ Розділ документу Зміст розділів
Загальні положення Основа для розробки документу
Джерела інформації
Призначення та порядок роботи з документом
Пояснення термінів та понять
Розробники документу
Інші відомості
Ціль, філософія та місія підприємства Ціль діяльності підприємства
Філософія підприємства
Місія та лозунг підприємства
Результати SWOT-аналізу діяльності підприємства Конкурентні переваги
Недоліки
Сприятливі фактори зовнішнього середовища
Загрози зовнішнього середовища
Стратегічні задачі підприємства Перелік задач
Опис задач:
Задача 1
….
Принципи розробки та впровадження управлінських нововведень Організаційні принципи
Принципи розробок нововведень
Правила впровадження нововведень
Організаційно-методичні основи розробки та впровадження управлінських нововведень Організаційний проект: терміни та поняття
Етапи виконання організаційного проекту
Порядок створення, регламент роботи та повноваження робочих (проектних) груп
Управління проектами
Додатки

2.2. Формування інноваційної стратегії підприємства
Стратегічне планування інноваційної політики, включно з формуванням інноваційної стратегії, спрямоване на створення довгострокового плану дій. Інноваційна стратегія у цьому контексті виступає як інструмент її реалізації.
Для визначення готовності підприємства до реалізації інновацій можна використовувати систему індикаторів рівня готовності підприємства до здійснення інноваційної стратегії (табл. 10 ).
Надалі потрібно сформувати інноваційну стратегію підприємства відповідно до процедури наведеної на рис. 1.

Таблиця 10
Система індикаторів рівня готовності підприємства до здійснення інноваційної стратегії [25]

Показники оцінки Економічний зміст показника Джерело інформації Напрям оптимізації показника
1 2 3 4
Технічний рівень
Фондовіддача, грн./грн.. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)/первісна вартість основних засобів Ряд.035ф.2/ряд.031 ф.1 Максимізація
Коефіцієнт зносу основних фондів Знос основних засобів/первісна вартість основних засобів Ряд.025 ф.1/ряд.031ф.1 Мінімізація
Фондорентабельність, грн../грн.. Чистий прибуток(збиток)/виробничі фонди Ряд.220(225) ф.2/(ряд.010 + ряд.031 + ряд.070 + ряд.100 + ряд.120 + ряд.130)ф.1 Максимізація
Коефіцієнт модернізації Сума зношеності основних засобів і нематеріальних активів/початкова вартість основних засобів і нематеріальних активів (ряд.012 + ряд.032) ф.1/(ряд.011 + ряд.031) Мінімізація
Коефіцієнт фондоємності інноваційної діяльності Вартість реалізованої інноваційної продукції/середньорічна вартість основних фондів Ф.1 – інновації/ ряд.260 (с.14) ф.5 Максимізація
Ціна
Витрати на 1 гривню чистого доходу від реалізації продукції, грн../грн.. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)/чистий дохід (виручка) від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг) Ряд.040 ф.2/ряд.035 ф.2 Мінімізація
Коефіцієнт рентабельності продукції (валова прибутковість) Валовий прибуток/чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) Ряд.050 (055) ф.2/ряд.035 ф.2 Максимізація

Продовження табл.10
1 2 3 4
Інноваційна діяльність
Витрати на інноваційну діяльність на 1 грн. реалізованої інноваційної продукції, грн../грн.. Вартість реалізованої продукції/витрати на інноваційну діяльність Ф.1-інновації Мінімізація
Обсяг реалізованої інноваційної продукції на одного працюючого (науко озброєність), грн./люд. Вартість реалізованої інноваційної продукції/середньооблікова чисельність штатних працівників облікованого складу основної діяльності Ф.1-інновації/внутрішня звітність підприємства Максимізація
Коефіцієнт інноваційної продукції загальному обсязі реалізованої продукції Вартість реалізованої інноваційної продукції/чистий дохід (виручка) від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг) Ф.1-інновації/ряд.035 ф.2 Максимізація
Коефіцієнт прибутковості інноваційної діяльності (Вартість реалізованої інноваційної продукції – витрати на інноваційну діяльність)/вартість реалізованої інноваційної продукції Ф.1-інновації Максимізація
Озброєність працівників нематеріальними активами, грн../люд. Вартість нематеріальних активів/середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу основної діяльності Ряд.010 ф.1/ внутрішня звітність підприємства Максимізація
Коефіцієнт співвідношення нематеріальних активів і чистого доходу від реалізації продукції Вартість нематеріальних активів/чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) Ряд.010 ф.1/ряд.035 ф.2 Максимізація
Фінансовий стан
Коефіцієнт загальної рентабельності підприємства Чистий прибуток (збиток)/валюта балансу Ряд.220(225) ф.2/ряд.640 ф.1 Максимізація
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу Чистий прибуток (збиток)/ власний капітал Ряд.220(225) ф.2/ряд.380 ф.1 Максимізація
Коефіцієнт прибутковості реалізації Чистий прибуток (збиток) від реалізації продукції/ чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд.100(105) ф.2-ря.060 ф.2+ряд.090 ф.2)/ряд.035 ф.2 Максимізація
Коефіцієнт прибутковості операційної діяльності Фінансові результати від операційної діяльності/чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) Ряд.100(105) ф.2/ряд.035 ф.2 Максимізація
Коефіцієнт ділової активності Сума доходів підприємства/валюта балансу (ряд.035 + ряд.060 + ряд.110 + ряд.120 + ряд.130) ф.2/ ряд.280 ф.1 Максимізація

Продовження табл.10
1 2 3 4
Ресурсне забезпечення
Матеріаломісткість, грн../грн.. Вартість матеріальних витрат/чистий дохід)виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) Ряд.230 ф.2/ряд.035 ф.2 Мінімізація
Чистий дохід від реалізацій продукції на одного працюючого грн../люд. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)/ середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу основної діяльності Ряд.035 ф.2/внутрішня звітність підприємства Максимізація
Озброєність працівників нематеріальними активами грн../люд. Вартість нематеріальних активів/середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу основної діяльності Ряд.010 ф.1/внутрішня звітність підприємства Максимізація
Коефіцієнт фондоозброєності праці Середньорічна вартість основних засобів/середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу основної діяльності Ряд.260 ф.5/внутрішня звітність підприємства Максимізація
Коефіцієнт забезпеченості інтелектуальною властивістю Вартість нематеріальних активів/оборотні активи підприємства Ряд.020 ф.1/ряд.260 ф.1 Максимізація
Управління підприємством
Коефіцієнт співвідношення адміністративних витраті чистого доходу від реалізації продукції Адміністративні витрати/ чистий дохід(виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг) Ряд.070 ф.2/ряд.035 ф.2 Мінімізація
Коефіцієнт співвідношення витрат на збут і чистого доходу від реалізації продукції Витрати на збут/ чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) Ряд.080 ф.2/ряд.035 ф.2 Мінімізація
Коефіцієнт співвідношення інших операційних витрат і чистого доходу від реалізації продукції Інші операційні витрати/ чистий дохід(виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) Ряд.090 ф.2/ряд.035 ф.2 Мінімізація
Коефіцієнт оборотності власного капіталу Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)/ власний капітал Ряд.035 ф.2/ряд.380 ф.1 Максимізація
Коефіцієнт оборотності активів Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)/ валюта балансу Ряд.035 ф.2/ряд.640 ф.1 Максимізація

Цілі фірми Економічні стратегії і засоби досягнення цілей
Короткостроковий період Довгостроковий період

Зростання масштабів виробництва Концентрація фінансових, перш за все позикових, ресурсів для організації виробництва простих, ненаукоемних виробів. Оренда виробничих площ і потужностей Концентрація коштів на розвиток власної виробничої бази, одночасне виробництво виробів з різними стадіями життєвого циклу. Проведення НДДКР, орієнтованих на створення нових ринків. Диверсифікація
Аналіз цілей розвитку об’єкта Зростання збуту Агресивна реклама, стимулювання збуту, створення каналів збуту, франчайзинг Розвиток збутової і дилерської мереж, проведення НДДКР щодо підвищення якості продукції

Збільшення частки ринку Випуск продукції з підвищеними конкурентними характеристиками, зниження цін, реклама Вкладення коштів в перспективні НДДКР, що забезпечують зниження витрат, оновлення продукції, що випускається
Зростання прибутку Концентрація власних і позикових коштів у виробництві та збуті високорентабельних виробів з високими швидкістю обороту і темпами зростання Проведення НДДКР по створенню та розвитку продуктів в галузях з високими темпами зростання
Підвищення рентабельності Розміщення коштів в областях з швидким оборотом капіталу, некапіталомістких виробництво з високою часткою на ринку Вкладення коштів у розвиток ресурсозберігаючих технологій, підвищення якості і оновлення продукції, орієнтація на зрілу продукцію з високою часткою на ринку

 

Рис.1 Процедура формування інноваційної стратегії підприємства. Початок.
(складено на основі [6, c.190-196, 12])

 

 

 

 

Рис.2. життєвий цикл нового виробу
Крива S1 Крива S2 Криві « S1+ S2»
Аналіз ринку кожної сфери бізнесу, формування портфелю прогнозованих до розроблення та впровадження нових сфер бізнесу, визначаючи сферу насичення S- кривих, що мають нові споживчі функції. Прогнозний аналіз та оптимізація інформації щодо формування майбутніх потреб споживача за кожною сферою бізнесу Якщо очікувати час прояву критеріїв області насичення кривої, то вихід на ринок може бути з запізненням, оскільки тривалість витратної частини, що включає цикл НДДКР та підготовку виробництва, не дозволяє після визначення точки насичення вспіти провести увесь цикл розроблення та підготовки виробництва Інноваційна стратегія має передбачати початок наступної розробки та підготовку виробництва для кривої S2 практично одразу після завершення витратної частини кривої S1 Специфіка побудови інноваційної стратегії передбачає необхідність прогнозування одразу двох S кривих, тобто потрібно мати ніби дві стратегії на найближчий та довгостороковий періоди та передбачати постійне фінансування на пошукові НДДКР

 

 

 

 

 

Рис.2. Стадії розвитку галузі де Т1 – стадія зарождення;
Т2 - стадія росту;
Т3 - стадія уповільнення росту;
Т4 - стадія зрілості;
Т5 - стадія закату;
Q – обсяг реалізацій продукції;
t - час протягом якого існує життєвий цикл галузі.

 

 

Стадія Т1 – Т3 Стадія Т4 - Т5
Прогнозний аналіз перспективних галузевих ринків збуту виробів з новими споживчими функціями. Складання прогнозу стратегічних груп за кожною сферою бізнесу. Визначення стадії життєвого циклу галузі та конкурентних позицій у стратегічних групах за кожною новою сферою бізнесу Сприятлива для сфер, які знаходяться на цій стадії бізнесу для розроблення інноваційної стратегії Використовуються стратегії модернізації продукції якщо підприємство не встигає вийти з новою продукцією на ринок
Рис.1. Продовження. (складено на основі [6, c.190-196, 12])

Синергетичні ефекти визначаються як однакові статті витрат в структурі витрат різних сфер бізнесу в портфелі. Найбільш відповідним прикладом такого ефекту під час розроблення як нового виробу, так і ряду нових виробів на підприємстві є показник стандартизації та уніфікації.
Коефіцієнт уніфікації:
Ку (ст) = ,
де Х1, Х2 …Хn – деталі, вузли, блоки і т.д., що запозичені з попередніх розробок, які виробляє підприємство; n – кількість уніфікованих деталей, вузлів, блоків і т.д. - загальна кількість деталей, вузлів, блоків, що входять до нового виробу, m– кількість усіх, деталей, блоків, що входять у виріб. 0 ≤ Кун ≥ 1
Кун = 0 Кун = 1 Кун=0,8 – 0,9
Визначення стратегічної відповідності між планованими сферами бізнесу в портфелі (ефект синергізму між різними сферами бізнесу) Виріб розроблено за новою S2 кривою, має повну новизну та з попередніх розробок не запозичено нічого. Коефіцієнт синергізму також дорівнює нулю, тобто додатковий економічний ефект не отримано Новий розроблений виріб повністю повторює наявний і, як наслідок, розробка повторює тару S-криву, що може призвести до морального старіння та втрати ринку Такі значення коефіцієнту притаманні стадії насичення та спаду під час модернізації виробів

Коефіцієнт міжпроектної уніфікації та стандартизації, що показує кількість застосовуваних загальних КТВ рішень, тобто деталей, вузлів, блоків, технологій та декілька нових розробок, що знаходяться в портфелі підприємства:
Км .ун. =
де – кількість уніфікованих деталей, вузлів, блоків, технологій, що застосовуються в проектах портфелю; – загальна кількість усіх деталей, вузлів, блоків, технологій, що застосовуються в проектах портфелю. 0 ≤ Км.ун. ≥ 1.
Кун = 0 Кун = 1 Кун=0,8 – 0,9
Виріб розроблено за новою S2 кривою, має повну новизну та з попередніх розробок не запозичено нічого. Новий розроблений виріб повністю повторює наявний Нормальні значення
Рис. 1. Продовження. (складено на основі [6, c.190-196, 12])
 

 

Матриця Бостонської консалтингової групи Матриця Дженерал Електрик Матриця Хоуфера Матриця стратегічних відповідностей
Складення відповідних матриць позиції підприємства та сфер бізнесу За слабких темпах росту та малих долях сфер бізнесу інноваційну стратегію розробляти не рекомендується Сфери бізнесу, що знаходяться в квадрантах 1-5, 1-6, 2-6 є перспективними з точки зору розроблення інноваційної стратегії; 3-6, 2-5 – менш привабливі, за певних умов слід визначити необхідність розроблення інноваційної стратегії; 1-4, 2-4, 3-4 – розроблення інноваційної стратегії не перспективне Позиції 1-1, 2-1, 1-2, 2-2 – перспективні для розроблення інноваційної стратегії; 3-2 – може бути приваблива, якщо ця сфера бізнесу є основною в портфелі; позиції 1-3, 2-3, 3-3 та позиції 1-4, 2-4, 2-4 – більш привабливі для модернізації виробів з метою завоювання більш довготривалих позицій на стадіях уповільнення росту та зрілості Використовується для визначення ступеню економічної ефективності від уніфікації, стандартизації або інших синергетичних ефектів та ступеню стратегічних відповідностей між виробами, що випускаються, новими або групою обновлюваних виробів

Під час розроблення інноваційної стратегії , визначення інтенсивності конвенції розглядається на фоні привабливості галузі, обсягу сфер бізнесу з урахуванням додаткового ефекту від стратегічних відповідностей з урахуванням можливостей підприємства

Рис.1. Продовження.. (складено на основі [6, c.190-196, 12])
 

1. Аналіз стратегічного положення підприємства проводиться за допомогою SWOT аналізу.
Аналіз стратегічного положення підприємства та сфер бізнесу, визначення величини вхідного бар’єру для досягнення конкурентних переваг, визначення тривалості життєвого циклу процесу створення нових виробів, в кожній сфері бізнесу, визначення часу побудови нової S –кривої

 

 

 

 

Рис.3. Графічна інтерпретація визначення часу початку побудови кожної нової S – кривої Визначення вхідного бар’єру – обсягу фінансування, що потрібний для витратної частити S – кривої (НДДКР+ПВ).
Визначення часу початку побудови кожної нової S – кривої здійснюється таким чином: від області насичення відкладається тривалість циклу НДДКР+ПВ= Т1, Т1 визначається за результатами аналізу банків даних існуючих прогнозних КТВр, у склад яких повинні входити тривалість циклу та витрати попередніх НДДКР. Методом екстраполяції, з урахуванням наявного досвіду, тобто наукового потенціалу або методом експертних оцінок визначається тривалість циклу (Т),, тобто:
Т = Т1 + Т2
Тривалість Т2 –це час заміщення новим товаром застарілого, що користується обмеженим попитом. Т1 – визначається за прогнозами служб маркетингу
Надалі визначаються витрати, які має понести підприємство за час Т1 з точки зору окупності для одного проекту витрати розраховуються як:
V = [ X2 • (П - Y/100)],
де X2 – прогнозний обсяг реалізованої продукції; Y/100 –частина прибутку за прогнозом реалізованої продукції, що йде на споживання від реалізації кожного виробу за кривою S2; П -Y/100 – частина прибутку, що йде на інвестиції від реалізації кожного виробу за кривою S2.
Можливості підприємства з фінансування витратної частини кривої S2 (В - витрати): В ≤ V

Таблиця 1. Визначення вхідних бар’єрів входження у галузь
Сфера бізнесу Необхідний обсяг інвестицій на НДДКР та ПВ, тис. грн. Необхідний час на НДДКР та ПВ, міс. Середня капіталомісткість проекту (2/4, 3/5),
тис. грн.
З урахуванням синергетичного ефекту Без урахування синергетичного ефекту З урахуванням синергетичного ефекту Без урахування синергетичного ефекту З урахуванням синергетичного ефекту Без урахування синергетичного ефекту
1 2 3 4 5 6 7

Рис.1 Продовження.. (складено на основі [6, c.190-196, 12])
 
Показники Відсутність або низький рівень Середній рівень або наближення до середнього рівня Достатність або високий рівень
Кадровий науковий та інженерний потенціал

Кадровий науковий потенціал Можливості інноваційного розвитку повністю пов’язані з привнесенням нововведень ззовні Наближення до середнього – можливість проведення піонерних, але недостатньо масштабних розробок Сфера наукових досліджень має досить високий розвиток для здійснення великих піонерних розробок. Можливість заняття лідируючих позицій в галузі здійснення розробок і нововведень на основі відкриттів і принципово нових винаходів
Виявлення інноваційних можливостей фірми на основі оцінки рівнів показників та їх порівняння Інженерний потенціал підприємства Можливість освоєння виконаних наукових розробок відсутня.
Варіанти виходу із ситуації: продаж ліцензій на сторону, організація спільного виробництва з фірмами, що мають сильний сектор дослідно-конструкторських робіт (ДКР), розвиток власного сектора ДКР Можливості освоєння результатів НДР власними силами є, але період освоєння може виявитися більш тривалим, ніж необхідний для своєчасного виходу на ринок. Вихід з цього становища – зa рахунок реалізації тих же варіантів, що і в попередньому випадку, з великим акцентом на розширення власного сектора ДКР Можливість проведення ДКР прискореними темпами і з високою якістю є. У ряді випадків підприємство може стати лідером у галузі швидкого освоєння у виробництві (в частині конструкторсько-технологічного забезпечення) нових відкриттів і винаходів

Робочий кадровий потенціал інноваційної діяльності Знижує можливості проведення великих науково-дослідних робіт. Конструкторсько-технологічні розробки не підкріплені відповідними можливостями дослідного виробництва Можливості дослідного виробництва достатні для реалізації власних нововведень швидкими темпами Підприємство може стати лідером в галузі досліджень, конструкторсько-технологічних розробок і досвідченого освоєння нововведення
Рис.1. Продовження. (складено на основі [6, c.190-196, 12])
 

Показники Відсутність або низький рівень Середній рівень або наближення до середнього рівня Достатність або високий рівень
Структура НДДКР

Частка НДР у загальному обсязі НДДКР Концентруються на конструкторсько-технологічному вдосконаленні продукції, дослідному освоєнні Дає можливість проведення НДР за наявності достатнього конструкторсько-технологічного забезпечення. Якщо підприємство вкладає більше 50% коштів, використовуваних на НДДКР, в наукові дослідження, то це визначає його як розробника піонерних нововведень або свідчить про недостатню спряженості витрат і низьких можливостях конструкторсько-технологічного освоєння результатів НДР Якщо основна частина або вся величина коштів на НДДКР витрачається на наукові дослідження, потрібно або кооперація з конструкторсько-технологічними організаціями, або продаж на сторону науково-технічної продукції
Виявлення інноваційних можливостей фірми на основі оцінки рівнів показників та їх порівняння Співвідношення фундаментальних і прикладних НДР (за показником відношення обсягу фундаментальних НДР до обсягу прикладних НДР) Не розробляє принципово нових видів техніки, не має можливості виходу на ринок як лідера з нововведеннями, заснованими на реалізації відкриттів і піонерних винаходів Якщо співвідношення набагато вище нормативного, то підприємство є одним з лідерів в сфері генерації відкриттів і винаходів піонерних, але можливості їх практичної реалізації власними силами нижче середнього рівня, що вимагає кооперації з іншими підприємствами Підприємство є одним з лідерів в сфері генерації відкриттів і винаходів піонерних

Співвідношення продуктових і технологічних НДДКР За зміни пріоритетності в ту чи іншу сторону аналізоване співвідношення має відповідно змінюватися За рівних частках підприємство приділяє однакову увагу вдосконаленню продуктів і технологій. За зміни пріоритетності в ту чи іншу сторону аналізоване співвідношення має відповідно змінюватися
Співвідношення обсягів НДДКР за ступенем їх орієнтації на отримання коротко-, середньо-і довгострокових результатів. За домінування короткострокових НДДКР вбільшості приділяють увагу оновленню виробництва в найближчій перспективі, тобто готується база для відшкодування вибулих технологій і продуктів, які є застарілими в поточному періоді Підприємство може розподіляти свої зусилля рівними частками між розробками, орієнтованими на поточний, середньостроковий та перспективний періоди. Підприємство націлено на збереження існуючі рівні технології та продукції, у середньо- і довгостроковому періодах За домінування довгострокових НДДКР основна увага приділяється створення заділу для довгострокового періоду
Рис.1. Продовження. (складено на основі [6, c.190-196, 12])
 
Стадія Відсутність або низький рівень Середній рівень або наближення до середнього рівня Достатність або високий рівень
Структура продукції, що випускається за стадіями життєвого циклу
Виведення на ринок За відсутності виведеної на ринок продукції підприємство працює з асортиментом продукції, який вже значною мірою освоєний, виникає ризик втрати конкурентоспроможності, якщо конкуренти вийдуть на ринок з новими виробами Середній рівень фінансових ризиків, втримання конкурентних позицій Частка продукції на стадії виведення на ринок більше половини всієї продукції, виникають інші ризики, і насамперед фінансові, так як така продукція вимагає значних вкладень для переходу в стадію зростання
Виявлення інноваційних можливостей фірми на основі оцінки рівнів показників та їх порівняння Зростання За відсутності такої продукції перспективи підприємства не можуть бути визначені як сприятливі Якщо частка продукції в даній стадії висока, підприємство має добрі можливості розвитку в середньостроковому періоді, але для цього потрібен великий обсяг технологічних інновацій, спрямованих на зниження собівартості Якщо переважають продуктові інновації, в більшості випадків необхідно суттєво підвищити частку технологічних нововведень з метою підвищення цінової конкурентоспроможності

Зрілості Якщо частка такої продукції незначна, то підприємство може очікувати фінансові труднощі вже в короткостроковій перспективі За значної питомої ваги «зрілої» продукції труднощі можуть з'явитися в середньо- і довгостроковій перспективах. необхідне проведення значної кількості продуктових інновацій та НДДКР, спрямованих на модернізацію продукції, розробку і впровадження нових виробів Становище підприємства неминуче стане критичним. Необхідно починати форсування проведення робіт по впровадженню продукції, що знаходиться на стадії виведення на ринок

Рис.1 Продовження. (складено на основі [6, c.190-196, 12])

 

 

 

1.Витрати на виробництво та реалізацію нового виробу включають:
собівартість+операційні витрати+фінансові витрати+податки на прибуток
2. Техніко-економічні показники підприємства складаються як за S1 та S2 кривими

Економічні показники вкладення інвестицій Основна продукція, що випускається до та після впровадження інноваційних проектів Виробничі потужності з випуску продукції до та після впровадження інноваційних проектів Показники виробничо-господарської діяльності Забезпеченість основними видами сировини, матеріалів, енергетичними ресурсами Фінансовий план
Баланс активів та пасивів
План доходів та витрат
Аналіз беззбитковості
Звіт руху грошових коштів Стратегія фінансування Показники ефективності вкладення інвестицій та фінансового стану
Розрахунок собівартості, проектної трудомісткості, лімітної ціни кожного нового виробу у портфелі та складання техніко-економічний показників підприємства до і після впровадження кожного виробу Обсяг реалізації продукції
Балансовий прибуток
Ситий прибуток
Рентабельність виробництва
Фонд рентабельності
Фонд споживання
Обсяг повернення запозичених коштів
Чиста теперішня вартість
Внутрішня норма рентабельності
Індекс прибутковості
Період повернення інвестицій
Коефіцієнт обігу чистих інвестицій
Коефіцієнт обігу запасів
Поточний коефіцієнт ліквідності
Заборгованість до активів
Покриття відсотків Визначається як за обсягом випуску та і за % реалізації Визначаються проектні потужності та рівень використання Обсяг виробництва продукції
Обсяг реалізації продукції
Балансовий прибуток
Чистий прибуток
Рентабельність виробництва
Середньосприскова чисельність працівників
Продуктивність праці
Фонд споживання
Фонд накопичення (в т.ч. на одиницю ПВП)
Витрати на виробництво продукції
Середньорічна вартість основних виробничих фондів
Коефіцієнт зносу Загальний обсяг фінансування
Обсяг повернення, терміни повернення Читса теперішня вартість
Внутрішня норма рентабельності
Індекс прибутковості
Період повернення інвестицій
Коефіцієнт обороту чистих активів
Коефіцієнт обороту запасів
Поточний коефіцієнт ліквідності
Заборгованість до активів
Покриття відсотків
Рис.1. Продовження. Початок с. (складено на основі [6, c.190-196, 12])

2.3. Формування інноваційної бізнес-моделі
Для розуміння опису бізнес-моделей доцільно використовувати концептуальну схему, запропоновану А.Ю. Сооляте (рис.2), що включає чотири основні блоки: систему створення цінності, пропозицію цінності, клієнтів та фінансову модель.
Кожний з наведених блоків моделі передбачає формування завдань. Для формування саме моделі інноваційного розвитку доцільним є закладання таких ключових аспектів:
Система створення цінності.
а) модель кооперації з партнерами та постачальниками. У цьому блоці слід навести принципові напрями та інструменти реалізації інноваційних комунікацій, форм взаємодії: кластерної взаємодії, стратегічних партнерських відносин, консорціумів наукових та промислових підприємств, створення інноваційних бізнес-одиниць у корпораціях, субконрактації, альянсів, інструментів та напрямів міжфірмової взаємодії та мережевої дифузії знань.
б) ланцюг створення цінності. Потрібно навести процес створення цінності, включно із засобами її досягнення: управлінськими, ресурсними, інтелектуальною складовою. Крім проекту створення слід враховувати і модель використання продукту і його віддачі в перспективі. Для цього модна використовувати продуктові технологічні карти. Під час формування ланцюгу слід враховувати декомпозицію цінності на кожній ланці з використанням технології потоку створення вартості та формуванням карти потоки створення вартості.

Рис. 2. Бізнес-модель (концептуальна схема) [21].
в) технологічна платформа.
Під час формування цього блоку слід враховувати прийняті в проекті пріоритети науково-технічного та інноваційного розвитку. В основному її формування передбачає державно-приватне партнерство в науково-технічній сфері. Доцільно проаналізувати технологічний потенціал підприємства і можливість використовувати наявну базу для розвитку.
г) інфраструктура.
Визначаються інфраструктурні об’єкти відповідно до основної та інноваційної діяльності підприємства з можливістю її використання для реалізації бізнес-моделі. Доцільно інфраструктуру розглядати відповідно до стадій бізнес-системи – розроблення, транспорт, маркетинг та збут.
Пропозиція вартості.
Під час реалізації цього блоку варто визначити особливості та рівень інновативності продуктів та послуг, в які може бути закладено додаткову «інноваційну вартість». Крім цього, слід враховувати модель прибутку підприємства та його примноження через створення вартості для споживача.
Клієнти.
а) канали просування продукції.
Під час формування цієї складової блоку, доцільно визначитись із специфікою реалізації інноваційної продукції або продукту. Насамперед слід прийняти рішення про капіталізацію чи не капіталізацію нематеріальних ресурсів підприємства, обрати канали розподілу і дифузії інновацій: трансфер технологій, продаж ліцензій, продаж патентів, франчайзинг, прямий продаж продукції.
б) цільові групи клієнтів.
Визначення цільових груп у разі реалізації інновацій є вагомим елементом усієї бізнес-моделі. Насамперед слід визначити типи клієнтів за ознакою належності до промислового або споживчого ринків. Крім цього, слід враховувати їх приналежності до суперінноваторів, інноваторів, послідовників чи традиційних покупців.
в) механізм взаємодії з клієнтами.
Враховуючи специфічність інноваційної продукції або продукту, традиційні механізми взаємодії з клієнтами мають доповнюватись: з клієнтами з промислового ринку – навчанням, укладенням контрактів «під «ключ», тощо; з клієнтами зі споживчого ринку – пробний маркетинг, тестування, реклама, що містить елементи навчання.
Фінансова модель.
а) структура витрат.
Структура витрат має включати також витрати на НДДКР, освоєння виробництв нових продуктів та навчання персоналу, купівлю ліцензій, виплати за ліцензіями, витрати на патентування та капіталізацію нематеріальних активів, – тобто відображати витрати реалізації обраної інноваційної стратегії підприємства.
б) структура доходів.
Структура доходів повинна також включати як доходи від основного продажу інноваційної продукції, так і продажу ліцензійна використання запатентованих розробок. Крім цього, слід додати навчання персоналу клієнта, можливість розробки для нього конструкторської документації щодо впровадження технології чи новітнього обладнання, гарантійного обслуговування або супроводження експлуатації (для промислової клієнтської бази), продаж товарів-супутників та деталей (для клієнтів з ринку роздрібної торгівлі населенню).
в) схема фінансових потоків.
Оскільки інноваційна діяльність потребує значних капіталовкладень та інвестицій, слід під час формування схеми фінансових потоків враховувати залучення зовнішніх інвестиційних ресурсів, венчурних інвестицій та механізми їх повернення. Крім цього, потрібно розробляти процедури внутрішнього перетоку капіталу від прибутків реалізації продукції до започаткування чи продовження НДДКР, з урахуванням доцільних термінів початку розроблення і виведення на ринок на основі технологій прогнозування.

2.4. Формування інноваційної програми розвитку підприємства
У структурі програми мають бути присутні аналітичні, дослідницькі етапи, на основі результатів яких програма постійно уточнюється, а її склад проектів постійно змінюється.
Програму інноваційного розвитку підприємства доцільно складати за такою структурою [10; 11;15; 19; 20]:
1. Система управління інноваційною діяльністю, яка включає:
1) виділення організаційних структур, що відповідають за інноваційний розвиток;
2) розроблення комплекту документів у сфері управління інноваційною діяльністю. До комплекту документів можуть включатись: Програма інноваційного розвитку, Програма НДР та НДДКР, Програма з освоєння нових виробничих технологій, Програма підвищення екологічності виробництва, Програма підприємства щодо взаємодії з ВНЗ та науковими організаціями, інноваційними структурами, Програма взаємодії з підприємствами малого та середнього інноваційного бізнесу, Програма з розвитку міжнародної співпраці, Заходи з впровадження інновацій в бізнес-процеси;
3) організацію процесу впровадження інновацій. Визначаються структурні підрозділи підприємства, які координують процес впровадження інновацій, відповідають за інноваційну діяльність, а також R&D підрозділи та профільні підрозділи, які впроваджуватимуть інновації в конкретні сфери діяльності (табл.11)
4) організацію моніторингу та контролю результативності інноваційної діяльності на основі комплексу ключових показників (КРІ).
На основі аналізу результатів технологічного аудиту визначаються такі КРІ як наведено в табл.12.
5) розвиток наявних інноваційних потужностей на підприємстві.
6) організація співпраці з ВНЗ та науковими організаціями. В Програмі пропонується також включати організацію співпраці з ВНЗ та науковими організаціями, в межах Програми може здійснюватись така діяльність [10;15]:
формування разом з ВНЗ та науковими організаціями програми та реалізації проектів;
обмін науково-технічною та маркетинговою інформацією;
організаційна допомога зі створення та удосконалення системи управління науково-дослідними (ДКР, технологічними) роботами у ВНЗ та наукових організаціях перспективних потреб підприємства;
формування організаційних механізмів взаємодії з ВНЗ та науковими організаціями включно з взаємною участю працівників підприємства, ВНЗ та науковими організаціями в колегіальних органах управління і консультативних органах.

Таблиця 11
Приклад розподілу функцій при побудові єдиного технологічного процесу [19]
Етап Завдання Процеси Виконавці
Генерування ідеї Формування банку даних ідей, рішень з високим потенціалом Моніторинг якості технологічних процесів
Зворотній зв'язок зі споживачами
Аналіз поточного стану ринку та його тенденції
Збір знань про нові технології Інноваційний відділ, R&D підрозділи
Управління потоком ідей Відбір ідей, що мають комерційний інтерес Оцінювання потенціалу ризику ідей за напрямами
Вибір ідей
Першочергове обґрунтування проекту
Формування проектних груп Керівництво підприємства, інноваційний відділ, R&D підрозділи, представники профільних підрозділів
Розвиток Розроблення бізнес-рішень на основі ідеї Розроблення бізнес-рішень на основі ідеї, включно з маркетинговою концепцією
Виділення ресурсів
Виконання НДР та НДДКР
Пілотне тестування
Рішення про впровадження Інноваційний відділ, R&D підрозділи, представники профільних підрозділів, ВУЗи, наукові установи
Підготовка до впровадження Розроблення та виконання плану реалізацій Інформування учасників впровадження
Навчання
Зміна організаційної структури
Формування технологічного процесу
Розроблення маркетингової стратегії Інноваційний відділ, R&D підрозділи, профільні підрозділи
Оцінювання ефективності Аналіз ефективності впровадження інновацій Збір та оброблення інформації за критеріями ефективності
Оцінювання результатів
Підготовка та прийняття рішень про подальші дії Інноваційний відділ, R&D підрозділи, профільні підрозділи
Для оцінювання взаємодії компанії з ВНЗ та науковими організаціями рекомендується визначити такі показники [10]:
обсяг фінансування НДДКР з власних засобів, в тому числі виконуваних ВНЗ та науковими організаціями;
загальний бюджет інноваційних проектів, що реалізуються підприємством, в тому числі з ВНЗ та науковими організаціями;
кількість інноваційних проектів, що реалізуються, в тому числі спільно з ВНЗ та науковими організаціями;
кількість магістерських програм, що реалізуються ВНЗ за замовленнями підприємства;
обсяг фінансування цільової підготовки кадрів в межах магістерських програм ВНЗ;
кількість підготовлених у ВНЗ кадрів в межах магістерських програм, що фінансуються підприємствами;
чисельність працівників підприємства, що беруть участь у підготовці кадрів у ВНЗ;
кількість опорних ВНЗ, закріплених за провідними підприємствами відповідними угодами;
кількість базових кафедр підприємства в ВНЗ.
Таблиця 12
КРІ, визначаються на основі аналізу результатів технологічного аудиту [11]
№ з/п Група показників Назва показників
1. Показники фінансування та результативності НДДКР Обсяг фінансування НДДКР за рахунок власних коштів;
кількість патентів та інших нематеріальних активів, що поставлені на баланс за результатами проведених НДДКР;
кількість розроблених та впроваджених у виробництво технологій та продуктів за результатами виконаних НДДКР
2. Показники технологічного лідерства Кількість патентів, отриманих за 3 останніх роки;
кількість продуктів, захищених патентами, отриманими за останні 3 роки;
якість інноваційного портфелю – баланс між проривними проектами та покращуючими проектами
3. Показники ефективності інноваційної діяльності Відсоток від продажу нових продуктів (не старіше 3 років) у загальному обсягу продажів;
показник ефективності впровадження – відношення обсягу продажів продукції, що вироблена з використанням результатів НДДКР, до величини витрат на їх виконання
4. Показники ефективності взаємодії з зовнішніми джерелами розроблення інновацій Кількість інноваційних пропозицій з боку організації;
відсоток продажів від реалізації розробок, отриманих ззовні
Планування цільових показників рекомендується проводити у такому порядку:
на три роки реалізації програми – детальне планування;
до кінця реалізації – орієнтовні річні значення з щорічним уточненням;
7) організація співпраці з малим та середнім бізнесом. У Програму інноваційного розвитку включається також організація співпраці з малим та середнім бізнесом, зокрема [11]: закупівля інноваційної продукції в інноваційних підприємств малого та середнього бізнесу. Доцільно розкрити обсяги запланованих закупівель продуктів та послуг з впровадження інноваційних програмних продуктів і послуг, консультування підприємства в сфері управління та організації інноваційних бізнес-процесів. Слід розкрити механізми розміщення замовлень інноваційних підприємств малого та середнього бізнесу, дати опис системі пошуку і купівлі ліцензій та технологій; інвестиції в інноваційні підприємства малого та середнього бізнесу. Доцільно розкрити діючі та заплановані заходи щодо створення системи інвестування як напряму з засобів підприємства, так і через участь у венчурних фондах чи створення власного венчурного фонду; створення екосистеми розвитку інноваційних підприємств малого та середнього бізнесу. Зокрема можуть розкриватись такі питання як: розвиток взаємовідносин керівництва підприємства і підприємств малого та середнього бізнесу; надання ресурсів підприємству для підтримання малих і середніх підприємств, щодо управлінських, комерційних, ділових, юридичних та інших питань взаємодії; створення бізнес-інкубаторів інноваційних підприємств малого та середнього бізнесу, в тому числі в межах інвестиційної діяльності та співпраці з ВНЗ і науковими організаціями; виділення інноваційних підприємств малого та середнього бізнесу зі структури організації (спіноффи). Слід описати, яким чином буде організовуватись ефективна взаємодія виділених інноваційних підприємств.
8). формування заходів та плану фінансування. Надалі формуються етапи реалізації Програми інноваційного розвитку з зазначенням напрямів, основних заходів, термінів, обсягів фінансування та КРІ (табл.13)

Таблиця 13
Приклад таблиці заходів Програми інноваційного розвитку [15; 19]

Напрям розвитку Основні заходи Терміни Фінансування КРІ

1 2 3 4 5
I План заходів з використання інноваційних технологій у розрізі великих і стратегічно важливих інвестиційних проектів
Впровадження технології Основні заходи Терміни Фінансування КРІ
II План заходів за програмою підвищення екологічності підприємства
Програма підвищення
екологічності виробництва Основні заходи Терміни Фінансування Зменшення викидів;
Збільшення частки перероблених відходів
Величина витрат
Терміни виконання проектів
III Програма НДДКР
Формування системи управління розвитком інноваційної діяльності Розроблення нової системи управління підприємством
Розроблення нормативно – методичної та інформаційної бази управління інноваційною діяльністю
Впровадження механізмів захисту інновацій
Організація моніторингу і контролю результативності інноваційної діяльності на основі комплексу КРІ Терміни Фінансування Величина витрат
Терміни виконання проекту
Успішність проекту
Кількість проектів НДДКР
Кількість організацій партнерів, задіяних в НДДКР
Кількість патентів

Продовження табл.13
1 2 3 4 5
IV План заходів з комерціалізації технологій
Комерціалізація технологій Розроблення загальних принципів та основних напрямів політики в сфері правової охорони та управління результатами інтелектуальної діяльності
Розроблення процедур зі створення організаційної структури управління діяльністю з комерціалізації технологій
Розроблення процедур з удосконалення механізму закріплення за підприємством прав на результати інтелектуальної діяльності
Розроблення процедур з удосконалення системи стимулювання створення результатів інтелектуальної діяльності
Розроблення процедур з удосконалення механізму управління результатами інтелектуальної діяльності та правами на них
Розроблення процедур з удосконалення механізму комерціалізації результатів інтелектуальної діяльності та розпорядження правами
Розроблення процедур з удосконалення механізму захисту прав та інтересів підприємства та дочірніх компаній
Проведення моніторингу охороно спроможних результатів інтелектуальної діяльності
Розроблення НДДКР спільно з ВНЗ- партнерами
Розроблення НДДКР в межах профільних технологічних платформ
Розроблення НДДКР в партнерстві з малим та середнім бізнесом (МСБ) Терміни Фінансування Обсяг витрат
Терміни виконання проекту
Кількість комерціалізованих проектів

Продовження табл.13
1 2 3 4 5
V План заходів щодо взаємодії з МСБ
Взаємодія з МСБ Розробка та затвердження на Підприємстві Програми з закріплення взаємодії з підприємствами МСБ
Розроблення системи моніторингу та вибору партнерів-підприємств МСБ
Моніторинг та вибір партнерів-підприємств МСБ
Укладання договорів з підприємствами МСБ
Здійснення на конкурсній основі закупівель інноваційної продукції в інноваційних підприємств МСБ
Інвестування ресурсів Підприємства в інноваційні МСБ з урахуванням потреб Підприємства Терміни Фінансування Кількість підприємств - потенціальних партнерів МСБ
Кількість проектів НДДКР - потенціальних підприємств МСБ партнерів в інтересах підприємства
Обсяг витрат
Терміни виконання проекту
Кількість підприємств партнерів МСБ
Кількість спільних проектів НДДКР з підприємствами партнерами МСБ
VI План заходів щодо взаємодії з ВНЗ
Взаємодія з ВНЗ Розроблення та затвердження програми Підприємства щодо взаємодії з ВНЗ та науковими організаціями
Залучення на конкурсній основі ВНЗ та наукових організацій до розроблення та реалізації НДДКР з урахуванням потреб підприємства
Моніторинг і вибір ВНЗ партнерів
Укладання договорів/угод про співпрацю
Впровадження/ удосконалення профільних програм в ВНЗ – партнерах
Підвищення кваліфікації персоналу
Проходження практики студентами на підприємстві
Розроблення та погодження пропозицій з модернізації освітніх програм ВНЗ- партерів
Моніторинг та вибір перспективних НДДКР, що можуть бути застосовані в профільних ВНЗ
Створення науково – виробничих центрів спільно з ВНЗ партнерами Терміни Фінансування Кількість ВНЗ-партнерів
Кількість потенціальних ВНЗ - партнерів
Кількість проектів НДДКР, виконаних спільно з ВНЗ-партнерами
Кількість спільних освітніх програм
Кількість осіб, що навчаються за освітніми спільними програмами
Частка загальної кількості випускників за спільними освітніми програмами

Продовження табл.13
1 2 3 4 5
VII План заходів щодо взаємодії з технологічними платформами
Взаємодія з технологічними платформами Коригування тематики робіт та проектів підприємства на основі технологічних платформ
Виконання процедур входження у склад учасників нових технологічних платформ
Розроблення процедур взаємодії з технологічною платформою
Розроблення та погодження пропозицій щодо системи управління технологічною платформою
Розроблення та погодження процедур щодо системи фінансування технологічної платформи
Розроблення пропозицій щодо інновацій для розгляду на технологічних платформах
Моніторинг та вибір перспективних інновацій в межах профільних технологічних платформ Терміни Фінансування Кількість ініціатив підприємства щодо технологічних платформ
Частка успішних ініціатив
Терміни виконання заходів
Кількість пропозицій підприємства з оптимізації діяльності технологічних платформ
Частка успішних пропозицій з оптимізації діяльності технологічних платформ
Терміни виконання заходів
Кількість розробок в межах технологічних платформ в інтересах підприємства
Кількість розробок з участю підприємства
Величина витрат. Частка фінансування розробок за рахунок власних коштів підприємства
Терміни виконання проектів
VIII Заходи щодо інноваційних бізнес-процесів
Інновації в бізнес-процесах Реінжиніринг існуючих бізнес-процесів
Впровадження технологій ситуаційно-аналітичного управління
Розроблення та впровадження КРІ особистої результативності працівників, систем мотивації та оцінювання персоналу
Впровадження інноваційних підходів до організації колективної роботи, включно з впровадженням сучасних соціально-мережних технологій для бізнесу
Розвиток системи управління знаннями на підприємстві
Розробка системи управління інноваційною діяльністю підприємства
Формування системи планування інноваційної діяльності
Організація системи безперервного технологічного бенчмаркінгу. Заходи зі створення системи якості Терміни Фінансування Обсяг витрат
Терміни виконання заходів

Закінчення табл.13

1 2 3 4 5
IX Програма заходів з підвищення кваліфікації персоналу. Що відповідає за інноваційний та технологічний розвиток
Підвищення кваліфікації персоналу Розроблення процедури та матеріалів з атестації
Проведення атестації
Розроблення системи підготовки, перепідготовки та інших видів підвищення кваліфікації персоналу
Розроблення типових договорів підвищення кваліфікації персоналу
Розроблення системи заходів з моніторингу та вибору профільних ВНЗ для підвищення кваліфікації
Укладання договорів на підвищення кваліфікації
Укладання договорів на проходження практик студентами
Розроблення та погодження пропозицій з модернізації освітніх програм ВНЗ-партнерів Терміни Фінансування Кількість програм підвищення кваліфікації
Кількість персоналу, що бере участь у підвищенні кваліфікації
Частка персоналу, що успішно пройшов програми підвищення кваліфікації
Кількість кадрового резерву студентів ВНЗ
Кількість незакритих позицій

Крім зазначених заходів окремо слід скласти перелік заходів з реалізації цілей та завдань управління інноваційним розвитком (табл.14)
Таблиця 14
Приклад переліку головних заходів з реалізації цілей та завдань управління інноваційним розвитком [15]
№ з/п Захід Термін Фінансування
Розвиток структури управління інноваційним розвитком
Формування системи управління інноваційним розвитком Термін Обсяг фінансування
Формування робочих груп з реалізації проектів інноваційного розвитку, включених в програму Термін
Розроблення системи оцінювання вибору та моніторингу реалізації інноваційних проектів Термін
Розроблення інноваційної інфраструктури підприємства Термін
Нормативно-методичне забезпечення процесу управління інноваціями
Розроблення системи та регламенту здійснення моніторингу, контролю та обліку, результатів окремих інноваційних проектів Термін Обсяг фінансування
Формування стандартів та методології підприємства в сфері інноваційного розвитку Термін
Розроблення стандартів та методології в сфері НДДКР та трансферу технологій, використання та господарського обігу результатів НДДКР Термін
Розроблення та формування реєстру НДДКР, що виконуються за рахунок бюджету підприємства Термін Обсяг фінансування
Розроблення регламенту взаємодії підприємства з науковими, науково-дослідними та дослідно-конструкторськими організаціями, установами Термін
Розроблення регламенту функціонування цільового фонду НДДКР Термін
Розроблення системи оцінювання та моніторингу ефективності інноваційного розвитку підприємства Термін
Розроблення інноваційної політики підприємства Термін
Розроблення регламенту управління інтелектуальною власністю Термін
Розроблення системи управління кадрами підприємства, що забезпечують формування системи управління інноваційним розвитком
Розроблення системи оцінювання ефективності та стимулювання діяльності персоналу, що здійснює управління інноваційним розвитком підприємства Термін Обсяг фінансування
Формування системи взаємодії персоналу, що здійснює управління інноваційним розвитком Термін
Розроблення програм підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу, що здійснює управління інноваційним розвитком підприємства Термін
Проведення семінарів-тренінгів щодо управління інноваційним розвитком Термін
Формування кадрової бази управління інноваційним розвитком Термін
Розвиток інноваційного потенціалу підприємства
Розроблення програми створення науково-виробничого центру на базі ВНЗ Термін Обсяг фінансування
Розроблення програм підвищення кваліфікації персоналу в базових ВНЗ Термін
Організація та проведення процедур на виконання програм НДДКР, запланованих на даний період Термін
Розроблення програми вивчення та освоєння нових технологій Термін
Надалі складається короткостроковий план реалізації програми інноваційного розвитку (табл.15.) та визначаються, його контрольні точки (табл.16)
Таблиця 15
Приклад короткострокового плану реалізації програми інноваційного розвитку [19]
№ з/п Напрям Захід 2012 рік 2013 рік
січень лютий березень квітень травень … січень лютий березень …
Заходи з реалізації Програми НДР та НДДКР, комерціалізації та виведення на ринок інновацій Розроблення та щорічна актуалізація Програми НДР та НДДКР
Розроблення принципів та основних напрямів політики підприємства в сфері правової охорони та управління результатами інтелектуальної діяльності
Удосконалення системи управління діяльністю підприємства з комерціалізації інноваційних технологій (продуктів)

Таблиця 16
Приклад таблиці контрольних точок [19]
Рік Терміни виконання Захід
2012 Січень Створення організаційних структур, організуючих та відповідальних за інноваційну діяльність
Формування тематики робіт, проектів підприємства
Лютий Розроблення та щорічна актуалізація Програми НДР та НДДКР
Березень Розроблення документів в сфері управління інноваційною діяльністю
Розроблення та затвердження програми підприємства щодо взаємодії з ВНЗ
Червень Розроблення принципів та основних напрямів політики підприємства в сфері правової охорони та управління результатами інтелектуальної діяльності
Реінжиніринг існуючих бізнес-процесів
Липень Розроблення вимог до персоналу та організації його праці, рекомендації щодо підбору та навчання персоналу
Впровадження механізмів захисту інновацій
Серпень Розроблення та впровадження КРІ особистої результативності працівників, систем мотивації
Вересень Модернізація та масштабування системи інформаційної безпеки
Впровадження технологій ситуаційно-аналітичного управління
…
2013 Лютий Актуалізація Програми НДР та НДДКР підприємства
…
2014 Жовтень Організація моніторингу та контролю результативності інноваційної діяльності на основі КРІ

Надалі визначаються обсяги фінансування Програми за роками відповідно до запланованих заходів (табл.17)
Таблиця 17
План витрат на інновацій діяльність [19]
№ з/п Напрями Програми Обсяг фінансування
Всього 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Всього в межах Програми
в т.ч. НДДКР
І Освоєння нових технологій, всього
в т.ч. НДДКР
ІІ Розроблення і випуск інноваційних продуктів, всього
в т.ч. НДДКР
ІІІ Інновацій в управлінні
в т.ч. НДДКР

Інноваційний та технологічний аудит
1). Процеси та форми комерціалізації результатів майбутніх НДДКР .У цьому підрозділі програми деталізуються процеси та форми комерціалізації результатів майбутніх НДДКР (табл.18). плани комерціалізації визначаються в короткостроковій перспективі НДР та НДДКР підприємства, які передбачають проведення технологічних розробок з використанням можливостей інноваційної інфраструктури ВНЗ, галузевих НДІ та малих і середніх підприємств.
Таблиця 18
Заходи з комерціалізації науково-дослідницьких та
дослідно-конструкторських розробок [19]
№
з/п Напрями роботи Захід
Розроблення принципів та основних напрямів політики в сфері правової охорони та управління результатами інтелектуальної діяльності. Впровадження механізмів захисту інновацій Розроблення та прийняття Положення про інтелектуальну власність підприємства та інших базових локальних нормативних документів в сфері захисту ІВ. Врегулювання відносин між підприємством та особами, що створюють продукти інтелектуальної діяльності. Визначення порядку впровадження та використання об’єктів ІВ у діяльності підприємства. Визначення порядку прийняття рішень про комерціалізацію результатів інтелектуальної діяльності. Захист інтересів підприємства в сфері інтелектуальної власності. Облік та ведення звітності в сфері інтелектуальної власності.
Визначення структури управління діяльністю підприємства з комерціалізації інноваційних технологій (продукції) Проведення змін в структурі управління підприємства, що дозволяє забезпечити безперервний процес розвитку від ідеї до інноваційної технології (продукції), від дослідного зразка до продукту (послуги) на ринку

2) впровадження інновацій підприємства в управлінні. Характеризуються загальні властивості та тенденції інновацій підприємства в управлінні з конкретним аналізом сильних та слабких сторін. Доцільно розкрити мету та результати управлінської діяльності, конкретніше зупинитись на системі управління інноваційною діяльністю, системі планування інноваційного розвитку, інформаційних технологій та на системі підтримки інноваційного розвитку, дифузії знань та підвищення кваліфікації персоналу, підготовці кадрів для інноваційної діяльності, нормативного забезпечення бізнесу, системі контролю якості, системі кооперації в сфері інноваційної політики (програми партнерства з інноваційними компаніями малого та середнього бізнесу, співпраці з ВНЗ). Окремо розглядаються заходи щодо інноваційних бізнес-процесів, де розкриваються заходи, спрямовані на наступне [10]:
а) реінжиніринг існуючих бізнес-процесів на основі проведеного технологічного аудиту та аналізу бізнес-процесів як підприємств так і зарубіжних компаній (табл. 19);
Таблиця 19
Приклад заходів, спрямованих на удосконалення бізнес-діяльності [19]
№ з/п Захід
Формалізація існуючих бізнес-процесів з акцентом на спів падіння зон відповідності між різними суб’єктами процесу:
управлінських, які управляють функціонуванням системи;
операційних, які складають основний бізнес компанії та створюють основний потік доходів;
підтримуючі, які обслуговують основний бізнес
Складання карт бізнес-процесів та під процесів
Вивчення бізнес-процесів закордонних компаній зі схожими технологічними характеристиками
Реінжиніринг бізнес-процесів:
здійснення пілотних проектів на основі міжнародного та зовнішньо-галузевого бенчмаркінгу операційних бізнес-процесів;
проведення внутрішнього бенчмаркінгу операційних бізнес-процесів;
проведення функціонального бенчмаркінгу з партнерами з інших галузей та сфер діяльності для покращення однакових функцій або бізнес-процесів
Розроблення та прийняття стандартів бізнес-процесів
Впровадження електронних технологій для супроводження бізнес-процесів
Створення фонду підтримання інновацій малих та середніх підприємств

б) ефективне управління та стимулювання роботи працівників підприємства через розроблення та впровадження КРІ особистої результативності працівників, системи мотивації та оцінювання персоналу (табл. 20);
в) підвищення ефективності та результативності роботи працівників через використання інноваційних підходів до організаційної колективної роботи, сучасних соціально-мережних технологій для бізнесу (табл. 21);
Таблиця 20
Приклад заходів розроблення КРІ особистої результативності працівників [19]
№
з/п Захід
Діагностика цільової структури та середовища підприємства
Виділення показників ефективності підприємства, структурних підрозділів, окремих працівників
Побудова формули оцінювання результатів
Замірювання показників та пробний розрахунок матеріальної винагороди за новою системою паралельно з наявною (пілотна експлуатація)
Коригування показників ефективності та їх планових значень
Впровадження нової системи оцінювання ефективності та мотивації в діяльність підприємства

г) управління знаннями в компанії (табл. 22).
Таблиця 21
Приклад інноваційних підходів в організації колективної роботи працівників [19]
№
з/п Захід
Впровадження технологій командоутворення:
залучення персоналу в процес вирішення проблем підприємства для отримання нових ідей з оптимальною пропозицією;
впровадження менеджменту якості з організацією команд для покращення процесів робіт
Створення корпоративного порталу, що дозволятиме працівникам відповідно до прав розмежованого доступу використовувати автоматизовану систему управління

Надалі викладаються інновації в інформаційних технологіях щодо впровадження провідних програмних розробок в сфері управління та створення інфраструктури для підтримання і стимулювання ефективної праці працівників, в т.ч. інноваційних технологій для колективної праці над проектами, обміну знаннями, створення і розподілу нових знань, стимулювання та заохочення генерації інноваційних ідей, використання зовнішніх спеціалістів для ефективного аутсорсингу НДДКР. Наводяться заходи з інтеграції в інфраструктуру підприємства новітніх розробок у комплексі з необхідним консалтингом з впровадження та навчання працівників.
Таблиця 22
Приклад основних заходів з впровадження системи управління знаннями [19]
№ з/п Захід
Формалізація основних процесів управління знаннями:
створення нових знань;
забезпечення доступу до цінних знань за межами організації;
використання наявних знань під час прийняття рішень;
втілення знань процесах, продуктах і (або) послугах;
представлення знань в документах, базах даних, програмному забезпеченні і т.д.;
стимулювання росту знань через організаційну культуру та заохочення;
передавання знань від одного підрозділу організації в інший;
зміна цінності інтелектуальних активів (knowledge assets) або вплив управління знаннями на результат бізнесу
Пілотне впровадження процесів управління знаннями
Навчання працівників
Розроблення рекомендацій для користувачів з ресурсів та процедур
Формування культури довіри та обміну знаннями в колективі
Розроблення мотиваційних механізмів
Розвиток власного навчально-курсового комбінату

Система моніторингу реалізації Програми інноваційного розвитку.
Моніторинг проводиться відповідно з КРІ Програми інноваційного розвитку (табл.23)

Таблиця 23
Приклад системи корпоративної звітності щодо реалізації Програми інноваційного розвитку [20]
Напрями Інструментарій КРІ
1 2 3
Звіт про вплив реалізації Програми інноваційного розвитку на фінансовий стан підприємства Стандарт звітності підприємства Зниження собівартості
Продуктивність праці
Збільшення витрат на R&D
Звіт з реалізації інноваційних проектів Стандарт звітності з реалізації інноваційних проектів (план/факт) Величина інвестицій
NPV (за виключенням інфраструктурних проектів)
Терміни окупності (з виключенням інфраструктурних проектів)
Терміни виконання проектів
*** ***
Звіт з реалізації програми НДДКР Стандарти звітності з реалізації програми НДДКР (план/факт) Величина витрат
Терміни виконання проектів
Успішність проектів
База даних НДДКР в межах інтересів підприємства Кількість проектів НДДКР
Кількість організацій партнерів під час НДДКР
Кількість патентів
Стандарт звітності з реалізації плану комерціалізації НДДКР (план/факт) Величина витрат
Терміни виконання проектів
Кількість комерціалізованих проектів
Звіт з реалізації змін системи управління Графік реалізації процедур зміни та удосконалення системи управління (план/факт) Величина витрат
Терміни виконання заходів
Графік реалізації заходів з управління інноваційним розвитком (план/факт) Величина витрат
Терміни виконання заходів
Звіт з взаємодії з МСБ База даних МСБ – потенційних партнерів Кількість підприємств – потенційних партнерів
Кількість проектів НДДКР потенційних підприємств партнерів
База даних спільних проектів з партнерами МСБ Величина витрат
Терміни виконання проектів
Кількість підприємств-партнерів МСБ
Кількість спільних проектів НДДКР з підприємствами-партнерами МСБ

Продовження табл. 23
1 2 3
Звіт з взаємодії з ВНЗ База даних ВНЗ-партнерів Кількість ВНЗ-партнерів
Кількість потенційних ВНЗ-партнерів
Кількість проектів НДДКР виконаних спільно з ВНЗ
База даних спільних освітніх програм Кількість спільних освітніх програм
Кількість осіб, що навчаються за програмами
Частка загальної кількості випускників за програмами
Графік реалізації програми підвищення кваліфікації (план/факт) Кількість програм підвищення кваліфікації
Кількість персоналу, що бере участь у програмах
Частка персоналу, що успішно пройшли програми
База даних кадрового резерву студентів ВНЗ Кількість кадрового резерву
Кількість «незакритих позицій»
Звіт про взаємодію з технологічними платформами Графік реалізації ініціатив щодо технологічних платформ Кількість ініціатив
Частка успішних ініціатив
Терміни виконання заходів
Графік реалізації пропозицій з оптимізації діяльності технологічних платформ Кількість пропозицій з оптимізації діяльності технологічної платформи
Частка успішних пропозицій з оптимізації діяльності технологічних платформ
Терміни виконання заходів
База даних розробок в межах технологічних платформ Кількість розробок в межах технологічних платформ, що знаходяться в сфері інтересів підприємства
Кількість розробок в межах технологічних платформ за участю підприємства
Величина витрат
Терміни виконання проектів
Частка фінансування розробок в межах технологічних платформ за рахунок власних засобів
Звіт з реалізації програми контролю якості Графік виконання заходів з розвитку контролю якості (план/факт) Величина витрат
Терміни виконання заходів
Підвищення якості

2.5. Розроблення дорожніх карт реалізації завдань виконання інноваційної політики підприємства
Загальний вигляд дорожньої карти наведено на рис. 3., а зміст її компонент а табл. 24.

Рис. 3 Загальний шаблон дорожньої карти [24; 27]
Таблиця 24
Зміст компонент «дорожньої карти»
(складено на основі [24])
Компонента Зміст
«Продукт» - «Технологія» Наводяться критичні етапи в пріоритетному порядку
«Ринок» Визначаються ринкові сегменти, які керівництво компанії прагне отримати (розмір, ріст споживчих потреб).
Описують конкурентне середовище на основі аналізу ключових сильних або слабких сторін конкурентів (поточні продукти, частка ринку, головні переваги чи слабкі сторони, конкурентна стратегія, конкурентний відгук).
Визначення росту ринку, що об’єдную прогноз і план за допомогою декількох ринкових схем сегментації. Для дослідження частки ринку використовуються кумулятивні продажі. Вони є основою для розповсюдження продукту.
Рушії споживачів
Товар
Бізнес Рушії товару – матеріальні заходи, які застосовуються для оцінювання товару порівняно з конкурентами. До них належать:
рушії споживача (ергономічність, зручність у використанні, цінність, функціональність, обслуговування і т.д.)
рушії продукту (вага, габарити, вартість і т.д.)
на дорожній карті їх представляють у порядку пріоритету як ряд тенденцій у часі. Необхідно також приділити увагу розвитку альтернативних технологій потенційних конкурентів та нових ринків.
Можливості Значущість технологічної карти полягає в представленні технологічної програми. Технологічні зміни не показані як розвиток у часі, але пов’язані з продуктовою стратегією.
На дорожній карті базуються тільки технології, що підтримують рушіїв продукту.
Результат / план дій (стратегія атаки) підприємства У цьому розділі визначається ряд технологій високого пріоритету по плану дій щодо їх розвитку. Може також включати визначення ринкової та продуктової стратегії, що підкріплюється набором часових графіків впровадження ключових технологій.

Ключовими елементами успішної дорожньої карти є цілі, контрольні точки, пробіли, перешкоди, дії, пріоритети та часовий графік. Розглянемо їх докладніше на рис. 4.

Рис. 4. Схема дорожньої карти
(складено на основі [4])

У курсовій роботі потрібно сформувати дорожню карту управління проектами [23]:
Така карта показує взаємозв’язок між управлінням проектами, програмами та портфелем проектів, демонструючи при цьому, яким чином стратегічні цілі компанії досягаються через реалізацію проектів (рис.5)

Рис. 5. Дорожня карта управління проектами компанії [23]

2.6. Прогнозування ефективності інноваційної політики
Такий аналіз має відбуватись через визначені проміжки часу або відповідно до встановлених нормативів перевірки щодо досягнення певних результатів інноваційної діяльності чи виконання комплексу дій або інноваційних проектів. Розрахунок оціночних показників проводиться за такими формулами [8, с. 314-330]:
Методика розрахунку оціночних показників народногосподарської (інтегральної) ефективності інновацій
Загальний (інтегральний) обсяг чистої продукції (доданої вартості), включаючи амортизацію, створений за рахунок реалізації нововведення, у розрахунку на рік розраховується за наступною формулою:
〖ЧП(А)〗_(І_1 )=〖ЧП(А)〗_(П_1 )+〖ЧП(А)〗_(С_1 )+〖ЧП(А)〗_(Е_1 )
де 〖ЧП(А)〗_(І_1 ) - загальний (інтегральний) обсяг чистої продукції (доданої вартості), включаючи амортизацію, створену у сферах виробництва, створення та використання нововведення, грн.;
〖ЧП(А)〗_(П_1 ) - обсяг чистої продукції (включаючи амортизацію), отриманої за рахунок реалізації нововведення у сфері виробництва, грн.;
〖ЧП(А)〗_(С_1 ) - обсяг чистої продукції (включаючи амортизацію), отриманої у сфері створення нововведення, грн.;
〖ЧП(А)〗_(Е_1 ) - обсяг чистої продукції (включаючи амортизацію), отриманої у сфері використання (експлуатації) нововведення, грн.
Інтегрований (загальний) приріст чистої продукції (включаючи амортизацію), отриманий за рахунок виробництва, створення та використання нововведення, у порівнянні з аналогом, в розрахунку на рік визначається за наступною формулою:
〖∆ЧП(А)〗_І=[〖ЧП(А)〗_(П_1 )-〖ЧП(А)〗_(П_0 ) ]+[〖ЧП(А)〗_(С_1 )-〖ЧП(А)〗_(С_0 ) ]+[〖ЧП(А)〗_(Е_1 )-〖ЧП(А)〗_(Е_0 ) ]=∆〖ЧП(А)〗_П+∆〖ЧП(А)〗_С+∆〖ЧП(А)〗_Е
де 〖ЧП(А)〗_(П_1 ); 〖ЧП(А)〗_(П_0 ) - чиста продукція (включаючи амортизацію), отримана відповідно у сфері виробництва нововведення та його аналогу;
〖ЧП(А)〗_(С_1 );〖ЧП(А)〗_(С_0 ) - чиста продукція (включаючи амортизацію), отримана відповідно у сфері створення нововведення та його аналогу;
〖ЧП(А)〗_(Е_1 );〖ЧП(А)〗_(Е_0 ) - чиста продукція (включаючи амортизацію), отримана відповідно у сфері використання нововведення та його аналогу;
∆〖ЧП(А)〗_П;∆〖ЧП(А)〗_С;∆〖ЧП(А)〗_Е – приріст чистої продукції (включаючи амортизацію), отриманої ворівняно з аналогом відповідно у сферах виробництва, створення та використання нововведення.
Загальний (інтегральний) обсяг чистої продукції (〖ЧП〗_(Н_1 )), створений за рахунок реалізації нововведення відповідно в сферах виробництва (〖ЧП〗_(П_1 )), створення (〖ЧП〗_(С_1 )) і використання (〖ЧП〗_(Е_1 )) нововведення, розраховується за формулою:
〖ЧП〗_(Н_1 )=〖ЧП〗_(П_1 )+〖ЧП〗_(С_1 )+〖ЧП〗_(Е_1 )
Загальний (інтегральний) приріст чистої продукції (〖∆ЧП〗_І), отриманий за рахунок виробництва, створення та використання нововведення, у порівнянні з аналогом розраховується за формулою:
〖∆ЧП〗_І=[〖ЧП〗_(П_1 )-〖ЧП〗_(П_0 ) ]+[〖ЧП〗_(С_1 )-〖ЧП〗_(С_0 ) ]+[〖ЧП〗_(Е_1 )-〖ЧП〗_(Е_0 ) ]=∆〖ЧП〗_П+∆〖ЧП〗_С+∆〖ЧП〗_Еде 〖ЧП〗_(П_1 );〖ЧП〗_(П_0 );〖ЧП〗_(С_1 );〖ЧП〗_(С_0 );〖ЧП〗_(Е_1 );〖ЧП〗_(Е_0 ) - обсяг чистої продукції відповідно у сферах виробництва, створення та використання нововведення та його аналогу, грн.;
∆〖ЧП〗_П;∆〖ЧП〗_С;∆〖ЧП〗_Е - прирости чистої продукції у порівнянні з аналогом у сферах виробництва, створення та використання нововведення, грн.
Загальна сума доходу (Д_(Н_1 )), отримана за рахунок виробництва (Д_(П_1 )), створення (Д_(С_1 )) і використання (Д_(Е_1 )) нововведення в розрахунку на рік визначається за формулою:
Д_(Н_1 )=Д_(П_1 )+Д_(С_1 )+Д_(Е_1 )
Приріст загальної суми доходу (ДЦІ) за рахунок виробництва, створення та використання нововведення в розрахунку на рік визначається за формулою:
〖∆Д〗_Н=Д_(П_1 )+Д_(С_1 )+Д_(Е_1 )-Д_(П_0 )-Д_(С_0 )-Д_(Е_0 )=〖∆Д〗_П+〖∆Д〗_С+〖∆Д〗_Е
де 〖∆Д〗_П;〖∆Д〗_С;〖∆Д〗_Е – приріст доходу в порівнянні з аналогом, отриманий відповідно від виробництва, створення та використання нововведення, грн.;
Д_(П_1 );Д_(С_1 );Д_(Е_1 ) – дохід, отриманий від виробництва, створення та використання нововведення, грн.;
Д_(П_0 );Д_(С_0 );Д_(Е_0 ) – дохід, отриманий від виробництва, створення та використання аналогу (базового варіанту), грн.;
Загальна сума чистої продукції, створеної за весь термін корисного використання нововведення, визначається шляхом додавання річних значень вищезгаданих показників. Аналогічним чином визначається загальна сума доходу, отримананого за весь строк корисного застосування нововведення в сфері виробництва, створення і використання.
Рентабельність капітальних вкладень, спрямованих на створення, виробництво і використання нововведення, в розрахунку на рік визначається за формулою:

де − рентабельність капітальних вкладень, направлених на створення, виготовлення та використання нововведення, %;
− мають ті ж значення, що і в попередній формулі;
− загальна сума капіталовкладень, направлених на створення, виготовлення та використання нововведення, грн;
− капітальні вкладення, направлених на створення, виготовлення та використання нововведення, грн.
Загальний приріст рентабельності капітальних вкладень ( ) від виробництва, створення та використання нововведення в порівнянні з рентабельністю капітальних вкладень аналога в розрахунку на рік визначається за формулою:

де − рентабельність капітальних вкладень, направлених на створення, виготовлення та використання нововведення та його аналогу, %;
− мають ті ж значення, що і в попередній формулі;
− дохід, отриманий від використання базового варіанту (аналогу), за рахунок виробництва, створення і використання, грн;
− сума капітальних вкладень, необхідних для створення, виробництва і використання аналогу, грн.
Рентабельність капітальних вкладень і її приріст у порівнянні з аналогом за весь строк застосування нововведення в сферах виробництва, створення та використання визначається шляхом підсумовування значень названих показників.
Загальна сума економічного ефекту, обчисленого за чистої продукції, включаючи амортизацію ( ), отриманого в сферах виробництва, створення і використання протягом усього строку корисного застосування нововведення, розраховується за такими формулами:


де − економічний ефект, отриманий від виробництва, створення та використання нововведення за весь період його корисного використання, грн;
− загальний об’єм чистої продукції, включаючи амортизацію, отриманий від виробництва, створення і використання нововведення в перший, другий і n-й роки його використання, грн;
− загальна сума капітальних вкладень, зведена до розрахункового року за допомогою коефіцієнтів зведення;
− загальна сума економічного ефекту, розрахованого на основі чистої продукції, включаючи амортизацію, від створення, виготовлення і використання нововведення відповідно в перший, другий і n-й роки його використання, грн.
Приріст економічного ефекту (ДЕ (чПа)) за рахунок застосування нововведення в сферах виробництва, створення та використання і обчисленого на основі чистої продукції (включаючи амортизацію) в порівнянні з аналогом визначається за наступною формулою:

де и − загальна сума економічного ефекту, отриманого в сферах виробництва, створення та використання за весь строк застосування відповідно нововведення і аналога, грн.
Аналогічним чином розраховується приріст економічного ефекту за чистою продукції (доданої вартості) і по доходу (прибутку та амортизації).
Термін окупності загальної суми капітальних вкладень ( ), спрямованих на виробництво, створення і використання нововведень, розраховується за формулою:

де − суми доходу від реалізації нововведення за весь термін його корисного використання відповідно в сфері виробництва, створення та використання,грн.;
− строк корисного використання нововведення відповідно в сфері його виробництва, створення та використання, років;
− капітальні вкладення, спрямовані на виробництво, створення і використання нововведення, грн.
Загальна сума податків, що надійшли до бюджету від реалізації інновації за весь термін її створення, виробництва і використання, визначається шляхом підсумовування податків, що надійшли відповідно від творців (розробників), виробників і користувачів нововведення. Приріст загальної суми податків, що надійшли до бюджету від реалізації інновації в порівнянні з аналогом ( ), визначається за формулою:

де − загальна сума податків, що надійшли до бюджету за весь термін реалізації інновації від її творців (розробників), виробників і користувачів, грн.;
− загальна сума податків, що надійшли до бюджету за весь строк, протягом якого розроблявся, вироблявся і використовувався аналог, грн.
Методика розрахунку оціночних показників виробничої ефективності інновацій
Додана вартість (чиста продукція), включаючи амортизацію , створена за рахунок реалізації нововведення в сфері його виробництва (створення та використання), у розрахунку на рік визначається за наступною формулою:

− обсяг продукції, виробленої за рахунок реалізації нововведення, у розрахунку на рік, грн.;
− матеріальні витрати на виробництво продукції в розрахунку на рік, грн.
У матеріальні витрати включаються: витрати сировини і матеріалів (основних та допоміжних); покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати; запасні частини для ремонту технологічного устаткування і транспортних засобів; інструменти; роботи та послуги, виконані сторонніми організаціями; паливо і енергія (електроенергія, стиснене повітря, пар, вода); інші грошові витрати.
Обсяг виробництва чистої продукції (включаючи амортизацію) за весь строк реалізація нововведення визначається шляхом підсумовування річних обсягів чистої продукції.
Приріст чистої продукції (включаючи амортизацію) за рахунок реалізації нововведення в розрахунку на рік у середньому з аналогом у сфері виробництва (створення або використання) розраховується за формулою:

де и − обсяг виробництва чистої продукції, включаючи амортизацію, в розрахунку на рік, відповідно за результатами реалізації нововведення і по його аналогу, грн.
Приріст чистої продукції (включаючи амортизацію) за рахунок реалізації нововведення в порівнянні з аналогом за весь строк корисного використання визначається шляхом підсумовування річних приростів чистої продукції.
Чиста продукція (додана вартість) за рахунок застосування нововведення в сфері його виробництва (створення або використання) в розрахунку на рік (ПП), визначається за формулою:

де − річна сума нарахованої амортизації по основних засобів, які використовуються для реалізації нововведення в сфері його виробництва (створення або використання), грн.
Чиста продукція (додана вартість) за рахунок застосування нововведення в сфері виробництва (створення або використання) за весь термін його реалізації визначається шляхом підсумовування річних обсягів чистої продукції.
Приріст чистої продукції ( ) за рахунок реалізації нововведення в порівнянні з аналогом (базовим варіантом) у розрахунку на рік визначається за наступною формулою:

де и − чиста продукція в розрахунку на рік відповідно від реалізації інновації та застосування аналога, грн.
За весь термін використання інновації величина цього показника визначається шляхом підсумовування річних приростів чистій продукції.
Дохід за рахунок реалізації інновації ( ) у сфері її виробництва (створення або використання) в розрахунку на рік визначається за наступною формулою:

де − витрати на оплату праці (з відрахуваннями на соціальні потреби) в частині, пов’язаній із здійсненням інновації, грн.;
− прибуток у розрахунку на рік від реалізації нововведення сфері його виробництва (створення або використання), грн.
Дохід, отриманий за весь термін реалізації нововведення в сфері його виробництва (створення або використання), визначається підсумовуванням відповідних значень річних доходів.
Приріст доходу за рахунок реалізації нововведення в сфері його виробництва (створення або використання) в порівнянні з аналогом у розрахунку на рік ( ) розраховується за формулою:

де и − дохід відповідно за рахунок реалізації нововведення та його аналога в розрахунку на рік, грн.
Величина цього показника за весь період реалізації нововведення розраховується шляхом підсумовування річних доходів.
Економія від зниження собівартості продукції ( ) за рахунок реалізації нововведення в сфері його виробництва (створення або використання) в розрахунку на рік визначається за наступною формулою:

де − обсяг продукції, виробленої в базовому варіанті, у сфері виробництва (створення або використання) в розрахунку на рік, грн.;
і − нормативна собівартість продукції, створеної відповідно із застосуванням нововведення і аналога в розрахунку на рік, грн.; Розраховується за нормами, встановленими відповідно після і до реалізації нововведення;
− собівартість продукції, розрахована на обсяг виробництва із застосуванням нововведення, але за нормами, встановленими до його впровадження, грн.
Економія від зниження собівартості за весь термін використання нововведення в сфері його виробництва (створення або використання) визначається шляхом підсумовування відповідних річних економії від зниження собівартості.
Методика розрахунку оціночних показників фінансової ефективності нововведень
Чистий дохід, створений за рахунок реалізації нововведення ( ) у сфері його виробництва (створення або використання), у розрахунку на рік визначається за формулою:

де − дохід «отриманий за рахунок реалізації нововведення ( ) в сфері його виробництва (створення або використання), у розрахунку на рік, грн.;
− загальна сума податків, сплачених до бюджету і в позабюджетні фонди в частині, що відноситься до створеної на основі застосування нововведення продукції, у розрахунку на рік, грн.
Приріст чистого доходу, створеного за рахунок реалізації нововведення в сфері його виробництва (створення або використання), у порівнянні з аналогом ( ) у розрахунку на рік визначається за формулою:

де − чистий дохід, створений за рахунок застосування аналога в сфері його виробництва (створення або використання), у розрахунку на рік, грн.
Загальна маса приросту чистого доходу, створеного за рахунок реалізації нововведення в сфері його виробництва (створення або використання), у порівнянні з аналогом за весь строк застосування нововведення визначається шляхом підсумовування відповідних річних значень цього показника.
Прибуток за рахунок реалізації нововведення ( ) у сфері його виробництва (створення або використання), у розрахунку на рік визначається за формулою:

Загальна маса прибутку, отриманого за весь строк корисного використання нововведення в сфері його виробництва (створення або використання) визначається шляхом підсумовування річних значень цього показника.
Приріст прибутку за рахунок реалізації нововведення ( ) у сфері його виробництва (створення або використання), у порівнянні з аналогом у розрахунку на рік визначається за формулою:

де і − прибуток, отриманий відповідно за рахунок реалізації нововведення і його аналога, у розрахунку на рік, грн.
Приріст прибутку за весь термін реалізації нововведення в порівнянні з аналогом у сфері виробництва (створення або використання) визначається шляхом підсумовування відповідних річних приростів значень даного показника.
Чистий прибуток, отриманий від реалізації нововведення ( ) в сфері його виробництва (створення або використання), у розрахунку на рік визначається за формулою:

Загальна маса чистого прибутку, отриманого за весь строк реалізації нововведення в сфері його виробництва (створення або використання), визначається шляхом підсумовування відповідних річних значень даного показника.
Приріст чистого прибутку, отриманого від реалізації нововведення, у сфері його виробництва (створення або використання) в порівнянні з аналогом ( ) у розрахунку на рік визначається за формулою:
,
де − чистий прибуток, отриманий від застосування аналога, у сфері його виробництва (створення або використання), у розрахунку на рік, грн.
Загальний приріст чистого прибутку, отриманий за весь термін реалізації нововведення в сфері його виробництва (створення або використання), визначається шляхом підсумовування відповідних значень річних показників.
Частка чистого доходу ( ) у загальній масі доходу, отриманого за рахунок реалізації нововведення, у сфері його виробництва (створення або використання) в розрахунку на рік визначається за формулою:

Частка чистого доходу ( ) загальній масі доходу ( ) отриманого за весь строк застосування нововведення, у сфері його виробництва (створення або використання) визначається за формулою:

де − загальна маса чистого доходу, отриманого за весь строк використання нововведення, у сфері його виробництва (створення або використання), грн.
Зміна частки чистого доходу ( ) у загальній масі доходу, отриманого за рахунок реалізації нововведення, у сфері його виробництва (створення або використання) в порівнянні з аналогом у розрахунку на рік визначається за формулою:

де і − відповідно чистий дохід і дохід, отримані за рахунок застосування аналога в сфері його виробництва (створення або використання) в розрахунку на рік, грн.
Зміна частки чистого доходу ( ) в загальній масі доходу, отриманого за весь строк реалізації нововведення ( ), у сфері його виробництва (створення або використання) в порівнянні з аналогом визначається за формулою:

де і − відповідно загальний чистий дохід і загальний дохід, отримані за весь строк застосування аналога в сфері його виробництва (створення або використання), грн.
Рентабельність продукції, обчислена по чистому доходу ( ) і чистого прибутку ( ), отриманим від реалізації нововведення в сфері його виробництва (створення та використання), у розрахунку на рік визначається за формулами:


де − обсяг продажу, отриманий від застосування нововведення у сфері його виробництва (створення або використання), у розрахунку на рік, грн.
Приріст рентабельності, обчисленої по чистому доходу ( ) і чистого прибутку ( ), у сфері виробництва (створення та використання) нововведення, у розрахунку на рік визначається за такими формулами:


де і − рентабельність продукції, обчислена відповідно по чистому доходу і чистого прибутку, отриманим від застосування аналога в сфері його виробництва (створення та використання), у розрахунку на рік,%.
Рентабельність продукції, обчислена по чистому доходу ( ) та чистого прибутку ( ), отриманими за весь термін реалізації інновації у сфері її виробництва (створення і використання), визначається за такими формулам:


де − загальний обсяг чистого прибутку, отриманий за весь строк застосування нововведення в сфері його виробництва (створення або використання), грн.;
− загальний обсяг реалізації продукції, отриманий за весь строк застосування нововведення в сфері його виробництва (створення або використання), грн.
Приріст рентабельності, обчисленої по чистому доходу ( ) та чистого прибутку ( ), у сфері виробництва (створення та використання) нововведення за весь термін його застосування визначається за такими формулами:


де і − відповідно чистий дохід і чистий прибуток, отримані за весь строк застосування аналога в сфері його виробництва (створення та використання), грн.;
і − загальний обсяг реалізації продукції, отриманий за весь строк застосування аналога, у сфері його виробництва (створення або використання), грн.
Методика розрахунку оціночних показників бюджетної ефективності нововведень
Інтегральний (загальний) бюджетний ефект за весь строк застосування нововведення ( ) В сферах його виробництва, створення та використання розраховується за формулою:

де − річна сума всіх доходів, отриманих від реалізації нововведення в сферах його виробництва, створення і використання, і надійшли до бюджету в перший, другий і наступні роки, грн;
− річні суми всіх видатків бюджету, спрямованих в перший, другий і наступні роки на реалізацію нововведення в сферах його виробництва, створення та використання, грн.
Інтегральний наведений (дисконтований або нарощений) бюджетний ефект ( ) за весь строк застосування нововведення в сферах його виробництва, створення та використання розраховується за формулою:

де − коефіцієнти приведення доходів і витрат бюджету, пов’язаних з інноваціями, до розрахункового року відповідно за перший, другий і наступні роки.
Ступінь фінансової участі ( ) держави (регіону) у реалізації нововведення визначається за формулою:

де − загальна сума бюджетних видатків, спрямованих на фінансування нововведення протягом всього терміну його корисного використання, грн.;
− загальна сума одноразових витрат (капітальних вкладень), спрямованих усіма інвесторами (включаючи бюджет) на реалізацію інновації, грн.
Поряд із зазначеними показниками при оцінці бюджетної ефективності може розраховуватися термін окупності бюджетних видатків, спрямованих на реалізацію нововведення.

4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕНН КУРСОВОЇ РОБОТИ
Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення» [5].
Загальні вимоги. Текстовий матеріал курсової роботи друкується комп’ютерним способом на одному боці аркуша паперу формату А4 через 1,5 інтервал з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення. Текст роботи слід друкувати, додержуючись таких розмірів берегів: верхній, лівий і нижній – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм. Шрифт – Times New Roman, 14 кегль, через 1,5 інтервали, масштаб 100%, звичайний, абзац 1,0–1,25 см.
Кожний розділ дипломної роботи має починатися з нового аркуша. Структурні елементи, «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ» не нумерують, а їх назви виступають як заголовки структурних елементів.
Розділи та підрозділи повинні містити заголовки. Заголовки структурних елементів і розділів слід розміщувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці. Заголовки підрозділів необхідно починати з абзацу. Відстань між заголовком та наступним або попереднім текстом повинна бути не менше двох рядків. Якщо після заголовка залишається лише один рядок тексту, необхідно перенести сам заголовок на наступну сторінку. Заголовки друкуються шрифтом Times New Roman, 14 кегль.
Розділи, та підрозділи нумеруються арабськими цифрами. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, розділених крапкою, наприклад, 1.1, 1.2, 1.3.
Рисунки, таблиці, формули. Рисунки, таблиці розташовують після першого посилання на них у тексті, або не далі як на наступній сторінці. На рисунки та таблиці у тексті роблять посилання скороченням слів та порядковим номером – табл.1.2 (друга таблиця першого розділу), рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). На всі таблиці та рисунки повинні бути посилання в тексті. У разі повторного посилання вказують скорочено слово «дивись» у скороченому виді – «див. табл. 1.3».
Таблиця. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над нею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Слово «Таблиця» вказують один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами таблиці пишуть: «Продовження таблиці ___» з зазначенням номера таблиці. Назва таблиці розміщується по центру. Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком.
В таблиці використовують шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал – 1.
У разі необхідності по тексту чи до таблиць оформляють примітки, в яких наводять довідкові і пояснювальні дані. Примітки нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток декілька на одному аркуші, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:
Примітки:
1. ...
2. ...
Якщо примітка одна, її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку [14].
Рисунки. Рисунки (схеми, діаграми і т. ін.). Рисунки слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або не далі як на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті роботи. Назву рисунка розміщують під ілюстрацією. Графічний матеріал позначають словом «Рис. ___». – «Рис. 3.2. Організаційна структура підприємства».
Формули. Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Їх слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер зазначають на рівні формули або рівняння в круглих дужках, у крайньому на рівні відповідної формули.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.
Додатки. Матеріал, що доповнює положення роботи, допускається розміщувати в додатках. Додатки необхідно розміщувати в порядку появи посилань на них у тексті.
Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Г, Є, З, И, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова «Додаток» друкують літеру, що позначає його послідовність. Допускається позначення додатків літерами латинської абетки, за винятком літер І, О.
Кожен додаток слід починати з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком.
У разі необхідності текст додатка можна поділити на розділи, підрозділи і пункти (наприклад, А.4.1. – пункт 4.1. додатка А). Ілюстрації, таблиці, формули і рівняння необхідно нумерувати в межах кожного додатка (наприклад, рис. Е.3, таблиця Б.2 (друга таблиця Додатка Б).
Правила цитування та посилання на використані джерела. В тексті курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться. Посилання даються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у переліку посилань та відповідна сторінка джерела (наприклад – [6, с. 22] – означає, що використано інформацію з джерела під номером 6 у переліку посилань, яка знаходиться на сторінці 22).
Загальні вимоги до цитування такі [14]:
а) текст цитати варто починати і закінчувати лапками та наводити в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зберігаючи особливості авторського написання. Наукова термінологія, що вживається іншими авторами, не виділяється лапками, крім тієї, яка викликала загальну дискусію. У цих випадках використовується вираз «так званий»;
б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора;
в) після кожної цитати обов’язково необхідно вказати посилання на джерело;
г) у разі непрямого цитування (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), варто точно викладати думки автора, бути коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;
д) у разі необхідності виявлення ставлення автора праці до окремих слів або думок з цитованого тексту варті після них у круглих дужках ставити знак оклику або знак питання.
Скорочення. У курсовій роботі часто зустрічаються скорочення. Існують наступні загальноприйняті умовні скорочення [17]:
а) скорочення, які роблять після переліку: і т.д. (і так далі), і т.п. (тому подібне) та ін. ( і інші). Слова «і тому подібне», «та інші» усередині речення не скорочують;
б) скорочення у випадку позначення цифрами століть і років: ст. (століття), р. (рік), рр. (роки);
в) скорочення що роблять у випадку посилань: див. (дивися), порівн. (порівняй).
Не допускаються скорочення наступних слів: «так званий» (т. зв.), «наприклад» (напр.), «близько» (бл.), «формула» (ф-ла), «рівняння» (рів-ня) тощо.
Нумерація сторінок. Нумерація сторінок курсової роботи здійснюється арабськими цифрами в правому верхньому кутку, зі збереженням наскрізної нумерації усього тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Усі сторінки нумеруються, крім титульного аркуша та змісту.

5. ЗАХИСТ ТА ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Рейтингова оцінка з курсової роботи матиме дві складові.
Перша (стартова) характеризує роботу студента з курсової роботи та її результат – якість пояснювальної записки та графічного матеріалу.
Друга складова характеризує якість захисту студентом курсового проекту.
Розмір шкали першої складової дорівнює 60 балів, а другої складової – 40 балів.
Система рейтингових балів
1. Стартова складова ( ):
своєчасність виконання графіку роботи з курсового проектування – 9-7 балів;
сучасність та обґрунтування прийнятих рішень – 14-12 балів;
правильність застосування методів аналізу і розрахунку – 15-13 балів;
якість оформлення, виконання вимог нормативних документів –
12-10 балів;
якість графічного матеріалу і дотримання вимог ДСТУ – 10-8 балів.
2. Складова захисту курсового проекту ( ):
ступінь володіння матеріалом – 11-10 балів;
повнота аналізу можливих варіантів – 10-8 балів;
ступінь обґрунтування прийнятих рішень – 10-9 балів;
вміння захищати свою думку – 9-8 балів.
Сума балів двох складових переводиться до залікової оцінки згідно з таблицею:

Бали

ECTS оцінка Національна оцінка
95-100 A відмінно
85-94 B добре
75-84 C
65-74 D задовільно
60-64 E
Менше 60 Fx незадовільно
Курсовий проект не допущено до захисту F не допущено

Студент, який не подав до захисту курсову роботу у встановлений графіком термін, або не захистив її з позитивною оцінкою, вважається таким, що має академічну заборгованість.
6. РЕКОМЕНДОВАНА ТА ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Владимирова О.Н. Управление инновационной восприимчивостью региона: методология и инструментарий : автореф. дис. ... д-ра экон. наук / О. Н. Владимирова. - Красноярск, 2011. - 39 с.

Глущенко И.И. Формирование инновационной политики и стратеги предприятия / И.И. Глущенко – М.: АПК и ППРО, 2009. – 128 с. – ISB № 978-5-8429-0323-8
Деев А.А. Дорожная карта как инструмент планирования и мониторинга стратегического развития машиностроительного комплекса Самарской области [Электронный ресурс] / А.А. Деев // Управление экономичсекими системами. Электронный научный журнал.– 1.07.11.– Режим доступа: http://uecs.ru/uecs-31-312011/item/524-2011-07-20-09-36-37
Дорожные карты для энергетических технологий. Руководство по разработке и реализации [Электронный ресурс] // Международное энергетическое агентство. – Режим доступа: http://www.iea.org/papers/roadmaps/guide_ru.pdf
ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uazakon.com/document/spart94/inx94057.htm.
Инновационный менеджмент: Концепции, многоуров невые стратегии и механизмы инновационного развития:Учеб. пособие / Под ред. В.М. Аньшина, А.А. Дагаева. —3-е изд., перераб., доп. — М.: Дело, 2007. — 584 с.
Ковешникова Е. В. Региональная инновационная политика: методы формирования и реализации: Автореферат … канд. экон. наук / Е. В. Ковешникова. – М.: ИСА РАН, 2010. – 23 с.
Крылов Э.А. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельносты предприятия: учеб. п. / Э.А. Крылов, В.М. Власова, И.В. Журавкова [2-е изд, перераб. и дополн.] – М. Финансы и статистика, 2003. – 608 с.
Мельников О.Н.. Модель инновационной активности предприятия/ О.Н. Мельников, И. Рябов [Электронный ресурс] // Сборник материалов Второй международной научно-практической конференции «Проблемы развития инновационно-креативной экономики», 28/04/ 2010. – Режим доступа: http://econference.ru/blog/conf06/263.html
Методические материалы по разработке программ инновационного развития акционерных обществ с государственным участием, государственных корпораций и федеральных государственных унитарных предприятий [Электронный ресурс] // Министерство экономического развития Российской Федерации – М, 2011. – Режим доступа: http://www.economy.gov.ru/wps/wcm/connect/3573940045a1122d8a8f8f4dc8777d51/metodicheskie_materiali.doc?MOD=AJPERES&CACHEID=3573940045a1122d8a8f8f4dc8777d51
Методические рекомендации по созданию в энергетических компаниях системы управления инновационной деятельностью. Издание официальное. – М., 2009. – 108с.
Методические указания по разработке и реализации инновационной стратегии предприятия. /Сост. д.э.н. Калюжный И.Л., Калюжная Т.В., Забарин Д.И. – Севастополь, 2001. – 52 с.
Морщагін О.В. Державна інноваційна політика в умовах формування інноваційної моделі розвитку / О.В. Морщагін. – Автореферат. – Донецьк – 2008. – 18 с.
Основні вимоги до дисертацій та авторефератів дисертацій. Бюлетень ВАК України. – 2007. – № 6. – С. 9 -17. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.setlab.net/?view=disser-2007.
Основные положення Программы инновационного развития ОАО «РусГидро» 2011-2015 годы с перспективой до 2012 г. [Электронный ресурс] – М., 2001. – 35 с. http://innoedu.ru/projects/pir/presentation/2011-02-08/RusGidro.pdf
Пирогов В. И. Организационное развитие предприятия (на примере ЗАО «Новосибирский электродный завод») [Электронный ресурс] / В. И. Пирогов, А. Д. Андреев, // ЭКО Всероссийский экономический журнал. – 2006. –02. – Режим доступа: http://econom.nsc.ru/eco/arhiv/ReadStatiy/2006_02/Pirogov.htm
Положення про організацію дипломного проектування та державної атестації студентів НТУУ «КПІ» / Уклад. В. Ю. Угольніков. За заг. ред. Ю. І. Якименка – К.: ВПК «Політехніка», 2006. – 84 с.
Програма нормативних навчальних дисциплін підготовки спеціаліста і магістра галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування»: навч. метод. Видання. – К.: КНТУ, 2011. – 359 с.
Программа инновационного развития открытого акционерного общества «Мурманский морской торговый порт» на период 2011 - 2015 г., 2011 [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.portmurmansk.ru/imgs/news/pid.pdf
Программа инновационного развития ОАО «РАО ЭС Востока», 2011. [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.rao-esv.ru/documents/PIR%20RAO%20ES%20Vostoka_.pdf
Сооляттэ А. Ю. Бизнес-модель компании: разработка и описание [Электронный ресурс] / А.Ю. Сооляттэ// ООО «ФИНЭКСПЕРТ-ТРЕНИГ»– Режим доступа: www.finexpert.ru
Трифилова А.А. Оценка эффективности инновационного развития предприятия / А.А. Трифилова. – М.: Финансы и статистика, 2005.– 304 с. –ISBN 5-279-02994-7
Тыртышный Е. Дорожные карты управления проектами –Инновационный інструмент стратегического управления [Электронный ресурс] / Е. Тыртышный // Казахстанская асоциация управлени проэктами. – 2008. – август-сентябрь. –– Режим доступа: http://kpma.kz/media/publication/2-5.pdf
Тычинский А.В. Управление инновационной деятельностью компаний: современные подходы, алгоритм, опит. [Электронный ресурс] / А.В. Тычинский– Таганрог: ТРТУ, 2006. – Режим доступа: http://www.aup.ru/books/m87/3_3.htm
Федулова Л.І. Підходи до оцінки рівня готовності підприємства щодо інноваційного розвитку // Вісник Київського національного унвесритету ім. Т. Шевченка. ЕКономіка. – 2011. – № 124/125. – С. 36-40
Юрга В.А. Как оценить инновационную политику организации / В.А. Юрга, Д.Ю. Ермолаев, М.В. Наянова //«Креативная экономика». – 2008. –№ 1 (13) – С. 11-19
Albright R. E., Kappel T. A. Roadmapping in the Corporation// RTM. – 2003. – № 2

ДЛЯ НОТАТОК
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________