|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Інноваційний менеджмент
Інноваційний менеджмент« Назад
Інноваційний менеджмент 24.09.2016 03:36
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана» Факультет ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ Кафедра МЕНЕДЖМЕНТУ
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково - педагогічної роботи _____________ А.М. Колот
27 травня 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знать з науки «Інноваційний менеджмент»
освітній ступінь бакалавр галузь знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» спеціальність 6.030601 «Менеджмент» спеціалізація «Менеджмент промислових підприємств»
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри менеджменту ________________ С.М. Соболь
Начальник навчально – методичного відділу ________________ Т.В. Гуть
Київ 2016
1. ВСТУП Робоча навчальна програма з науки “Інноваційний менеджмент” є нормативним документом КНЕУ, розробленим на основі освітньо-професійної програми для підготовки бакалаврів з менеджменту кафедрою менеджменту. Програма визначає обсяги знань, які повинен опанувати студент відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, необхідне методичне забезпечення, систему поточного та підсумкового контроля знань студентів. Специфіка інноваційних процесів визначає креативний характер праці менеджерів, що потребує уміння інтегрувати різноманітні знання, уміння концентруватися у визначений час на окреслених проблемах, будувати стосунки з людьми, долати конфліктні ситуації і стимулювати творчу активність колективу на генерацію нових ідей, нових видів виробництва, нових продуктів чи послуг, які мають займати домінуюче положення в конкретній галузі, чи на ринку. Ефективність інноваційного управління визначається рівнем спеціальних знань інноваційних менеджерів і наявністю певних задатків, які можливо розвинути в процесі навчання. Метою викладаннянауки є формування відповідного світогляду у студентів щодо здійснення інноваційного процесу; вивчення закономірностей впровадження нововведень як засобу економічного розвитку; набуття навичок творчого мислення; формування умінь практичного використання в управлінні організацією теоретичних та методичних основ інноваційного менеджменту. Завданнями вивчення науки є: розкриття сутності основних понять та категорій інноватики; творче осмислення теорій інноваційного розвитку; характеристика інноваційного процесу та особливостей державного регулювання інноваційної діяльності; методи класифікації інновацій; визначення особливостей застосування функцій управління та процесів прийняття управлінських рішень в інноваційній діяльності підприємств; методи оцінки інноваційного потенціалу організації; характеристика основних етапів процесу розробки інноваційних стратегій підприємства; визначення способу організації інноваційної діяльності на підприємствах; система мотивації інноваційної діяльності в організаціях; методи оцінки економічної ефективності інноваційної діяльності. Предмет науки: закономірності інноваційного розвитку і відносини, що виникають в процесі інноваційної діяльності в рамках системи управління організацією. Структурно-логічне місце науки в навчальному процесі: науки є інтегруючою і вивчається після опанування таких курсів як “Основи менеджменту”, “Антикризове управління підприємством”, “Операційний менеджмент”, “Управління персоналом”. Після вивчення науки “Інноваційний менеджмент” студенти повинні мати цілісне уявлення про особливості управління інноваційною діяльністю в організаціях та знати - сутність основних понять та категорій інноватики; особливості життєвого циклу інновацій; сутність, зміст, структуру та моделі інноваційних процесів; концептуальні підходи до класифікації інновацій та критерії відбору пріоритетних нововведень; сутність та основні принципи формування державної інноваційної політики та механізми її впровадження; зміст функцій, що застосовуються в інноваційному менеджменті; вимоги до управлінських рішень, що застосовуються в управлінні інноваційною діяльністю; фактори, що протидіють та сприяють інноваційній діяльності на підприємствах; умови формування інноваційного потенціалу організації та методи його оцінки; сутність процесу формування інноваційних стратегій та методи їх реалізації; типи існуючих організаційних структур, спрямованих на інноваційну діяльність, їх переваги та недоліки; особливості і задачі організації інноваційних процесів; сутність, переваги та недоліки організаційних форм, що забезпечують розвиток інноваційних процесів; зміст мотивації в системі управління персоналом, який зайнятий інноваційною діяльністю та основні методи стимулювання творчої активності; сутність процесів формування інноваційної культури та її вплив на творчу активність людей; закономірності взаємодії науково-технічного прогресу та оточуючого середовища; сутність екологічних проблем; сутність і форми прояву ефективності інноваційної діяльності; методи оцінки ефективності інноваційних проектів. Внаслідок вивчення науки передбачено опанування студентами таких умінь, як: - визначати стадії життєвого циклу інновацій; .характеризувати зміст основних етапів інноваційного процесу, їх задач та результатів; характеризувати законодавчі, організаційні та економічні механізми впровадження державної інноваційної політики та їх наслідки для конкретної організації; характеризувати особливості використання управлінських функцій в управлінні інноваційною діяльністю; аналізувати причини краху та успіху інноваційних підприємств; оцінювати інноваційний потенціал підприємства; аналізувати вплив зовнішнього середовища на розвиток інноваційних процесів в організації; застосовувати методи прогнозування тенденцій розвитку інноваційних процесів, використовуючи S-образні криві; використовувати різні методи розробки інноваційних стратегій; формувати інноваційні стратегії та деталізувати їх у вигляді інноваційних планів, проектів, програм; проводити аналіз діючих організаційних структур управління та формувати ОСУ, що відповідають вимогам організації інноваційного процесу на підприємстві; характеризувати організаційні форми, що забезпечують розвиток інноваційних процесів та впровадження інновацій у виробництво; пов’язувати сучасні теорії мотивації з методами стимулювання інноваційної діяльності в організаціях; аналізувати та оцінювати тенденції розвитку інноваційної культури в організації; оцінювати наслідки взаємодії нововведень з оточуючим середовищем; аналізувати та розраховувати ефективність інновацій та інноваційної діяльності; розробляти заходи щодо гармонізації інноваційних змін на підприємстві та покращення результативності його діяльності; оцінювати перспективу розвитку інноваційної сфери на підприємстві, галузі, регіоні, країні в цілому. Наука „Інноваційний менеджмент” орієнтована на формування у студентів таких компетенцій: 1.1. Адміністративно-координаційні:
1.2. Аналітично-діагностичні:
1.3. Планово-прогностичні:
1.4. Організаційно-правові:
1.5. Мотиваційні:
1.6. Контрольні:
1.7. Інноваційні:
1.8. Навчальні та науково-дослідницькі:
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ «ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»
Вступна лекція. Предмет, цілі та задачі курсу. Зв’язок з дисциплінами, що вивчаються. Інноваційний менеджмент як специфічна система управління інноваційним розвитком, що здійснюються не тільки у сферах господарювання, але й у суспільстві в цілому. Наукові підвалини інноваційного менеджменту. Структура курсу.
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Тема 1. Сутність інновацій та їх класифікаціяІнновації в ринковій економіці. Сутність та методологічні підходи до визначення понять інновація, новація, нововведення та інших категорій інноватики. Інноваційна діяльність. Суб’єкти, об’єкти та види інноваційної діяльності. Основні фактори, що стримують та сприяють інноваційній діяльності. Стан інноваційної діяльності в Україні. Інноваційне підприємництво як складова інноваційної діяльності, його сутність та види. Інноваційна інфраструктура. Головні складові та властивості інноваційної інфраструктури. Роль інноваційної інфраструктури в інноваційній сфері. Сучасний стан інноваційної інфраструктури в Україні. Основні підходи до класифікації інновацій. Від однокритеріальних до багатокритеріальних підходів в класифікації інновацій. Роль класифікаторів інновацій в системі управління інноваціями.
Тема 2. Інновації в теоріях економічного та суспільного розвитку
Сутність інноваційного циклу. Теорія довгих хвиль М. Д. Кондратьєва. Періоди довгих хвиль і зв’язок з науковими відкриттями та технологіями. Зміни в економічному та соціальному житті суспільства на стадіях піднесення та спаду довгих хвиль. Прискорення циклічного розвитку. Класична теорія нововведень Й. Шумпетера. Роль підприємця при впровадженні нововведень в працях В. Зомбарта, В. Мітчерліха та Й. Шумпетера. П’ять нових комбінацій факторів виробництва. Поняття «кластерів» нововведень як необхідної умови економічного піднесення. Неокласичні теорії нововведень та теорія прискорення. Гіпотеза перервності Г. Менша та її значення для інноваційного менеджменту. Роль базових, покращуючих та псевдоінновацій. S-образні логістичні криві як основа виявлення технологічних меж та розривів. Теорія постіндустріального суспільства. Характеристика стадій розвитку суспільства. Концепція постіндустріального суспільства. Ознаки постіндустріального суспільства. Риси постіндустріального суспільства. Теорії управління знаннями як основи інноваційного розвитку в працях Ф.Хайєка, П.Друкера, їх сутність та значення для суспільства.
Тема 3. Інноваційний процес: характеристика складових та забезпечення.
Загальна характеристика інноваційного процесу як процесу змін поколінь техніки і технологій. Чинники, що впливають на розвиток інноваційних процесів. Види інноваційних процесів. Цикли створення та цикли реалізації в життєвому циклі інноваційного процесу. Моделі інноваційного процесу. Характеристика лінійної, об’єднаної та інтегрованї моделей. Особливості та стратегічні елементи п’ятого і шостого поколінь інноваційного процесу. Дифузна та внутрішньо організаційна моделі поширення нововедень. Характеристика результатів інноваційної діяльності та їх правовий захист. Об'єкти інтелектуальної власності. Патенти та порядок використання патентних прав. Ліцензування та юридичний порядок передачі технологій. Типи ліцензій на інтелектуальну власність. Домовленості по ноу-хау. Трансфер інновацій: теоретичні та практичні аспекти його здійснення. Форми передавання об’єктів інтелектуальної власності. Сучасний стан трансферу інновацій в Україні. Інноваційний процес як об'єкт фінансування. Джерела фінансування: власні кошти підприємств, бюджетне фінансування різних рівнів, іноземні інвестиції, позабюджетні фонди інвестування. Лізинг, форфейтинг, франчайзинг як форми довгострокового кредитування інноваційної діяльності. Фінансування інноваційної діяльності венчурним капіталом. Форми фінансування за стадіями інноваційного процесу. Тема 4. Інноваційний менеджмент в системі управління
Сутність та зміст інноваційного менеджменту. Основні аспекти інноваційного менеджменту: як науки і мистецтва управління інноваціями; як виду діяльності і процесу прийняття рішень та як апарату управління. Функціональна концепція інноваційного менеджменту. Системний та ситуаційний підхід до інноваційного менеджменту. Основна мета, задачі і принципи інноваційного менеджменту. Система управління інноваціями: суб’єкт, об’єкт управління, механізм управління. Характеристика підсистем управління інноваціями: цільової, функціональної та забезпечувальної. Функції та методи інноваційного менеджменту. Характеристика універсальних функцій: цілевстановлення, прогнозування, планування, координація, організація, мотивація, контроль. Спеціальні функції інноваційного менеджменту: аналіз зовнішнього і внутрішнього функціонування середовища; розроблення інноваційної стратегії, управління дослідженнями та розробками, управління освоєнням виробництва нової продукції, управління збутом інноваційної продукції. Методи інноваційного менеджменту. Алгоритм вибору методів інноваційного менеджменту. Прийняття рішень в інноваційному менеджменті. Вимоги до управлінських рішень в сфері інновацій та процес їх прийняття. Управлінські рішення за рівнями інноваційного менеджменту. Менеджери в інноваційній сфері. Особливість праці менеджера у сфері інновацій. Розвиток особистих якостей, які необхідні менеджеру-інноватору. Стан розвитку інноваційного менеджменту на Україні. Тема 5. Державне регулювання інноваційної діяльності
Роль держави в стимулюванні розвитку інноваційного підприємництва. Обмеженість ринкових механізмів в отриманні та впровадженні науково-технічних результатів. Основні функції державних органів в інноваційній діяльності. Національна інноваційна система як засіб реалізації інноваційної моделі розвитку економіки. Основні складові формування базової моделі НІС. Чинники, що формують специфіку моделі НІС. Передумови створення національної інноваційної системи України. Формування державної інноваційної політики. Сутність і принципи, задачі та стратегія інноваційної політики. Державні пріоритети у сфері науки та технологій. Інноваційна політика, націлена на удосконалення та розвиток інноваційного потенціалу країни. Законодавчі, організаційні та економічні засоби дії держави на ефективність інноваційної діяльності. Прямі та непрямі методи державної підтримки інноваційного підприємництва в Україні. Закордонний досвід регулювання інноваційної діяльності ( на прикладі США, Японії, країн ЄС, Росії).
Тема 6. Організаційні форми забезпечення розвитку інноваційної діяльності
Особливості та задачі організації інноваційних процесів у циклі “наука – дослідження – виробництво”. Венчурні фірми як форма малого інноваційного підприємництва, їх різновиди. Підтримання інноваційного підприємництва шляхом створення бізнес-інкубаторів. Розвиток організаційних форм інтеграції науки та виробництва. Інноваційна діяльність регіональних науково-технічних центрів та фінансово-промислових груп. Науковий парк, технопарк (науково-технічні парки), технополіс та їх роль в інтеграції науки та виробництва. Міжфірмова науково-технічна кооперація щодо здійснення іннова-ційного процесу. Галузеві міжфірмові дослідницькі інститути, науково-технічні альянси, консорціуми та спільні підприємства як форми співробітництва між фірмами в інноваційній діяльності. Їх різновиди та основні задачі, що вирішуються.
РОЗДІЛ 2. УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ОРГАНІЗАЦІЇ Тема 7. Підприємство як суб’єкт реалізації інновацій
Інноваційний розвиток організацій. Тлумачення поняття «розвиток». Головні вимоги до системи управління організацією для забезпечення цілей розвитку. Концептуальні чинники, що впливають на зміни в системі управління організацією під час реалізації цілей розвитку. Сприйнятливість організації до нововведень. Зовнішні та внутрішні чинники розвитку сприйнятливості організації до нововведень. Змінні, що визначають інноваційну сприйнятливість організацій: індивідуально-психологічні, структурні та контекстуальні. Взаємодія організації та нововведень. Показники, що характеризують інноваційну активність організацій: витратні, часові, оновлюваності, структурні. Модель поширення нововведень в організаціях. Взаємозв’язок організації і нововведень за Дж. Кімберлі. Завдання інноваційного менеджменту для таких організацій. Типізація підприємств залежно від структури і повноти реалізації інноваційного циклу. Класифікація компаній залежно від типу стратегічної поведінки. Фірми експлеренти, віоленти, патієнти, комутанти. Інноваційний потенціал організації. Сутність та структура інноваційного потенціалу організації. Основні підходи до розгляду інноваційного потенціалу – функціональний, структурний та комплексний. Схема формування інноваційного потенціалу організації. Чинники впливу на інноваційний потенціал організації. Чинники, що впливають на формування інноваційного потенціалу та на можливість його реалізації. Оцінювання інноваційного потенціалу організації. Завдання оцінки інноваційного потенціалу організації. Підходи до оцінки інноваційного потенціалу: загально діагностична та проектно-орієнтована. Показники для діагностики інноваційного потенціалу організації. Методи оцінювання інноваційного потенціалу організації. Управління формуванням та реалізацією інноваційного потенціалу організації.
Тема 8. Прогнозування і планування інноваційної діяльності Сутність та завдання прогнозування інновацій. Методи прогнозування: екстраполяції, експертних оцінок, моделювання. Сутність та принципи планування інновацій. Види внутрішньо фірмового планування інновацій. Мета та завдання стратегічного, операційного, продуктово-тематичного, техніко-економічного та об’ємно-календарного планування інновацій. Загальні задачі стратегічного управління інноваціями. Місце інноваційної стратегії в стратегічному наборі підприємства. Види інноваційних стратегій за М.Портером, П.Друкером, Фриманом та інш. Особливості інноваційних стратегій. Інноваційна складова базових стратегій зростання підприємства. Види стратегій НДДКР та стратегії впровадження і адаптації нововведень. Розроблення, обґрунтування і вибір інноваційної стратегії. Етапи розробки стратегії нововведень: розроблення інноваційних цілей; оцінювання інноваційного клімату та інноваційного потенціалу; визначення стратегічної інноваційної позиції; вибір стратегії з застосуванням відповідних матриць. Процес впровадження інноваційних стратегій. Підготовка конкретних програм, проектів, бюджетів, відповідних організаційних структур. Стратегія розробки нового продукту. Розробка концепції товару. Пошук ідей творчими методами, фільтрація ідей, процес введення нового товару на ринок, прогноз продажу нового товару. Методи оцінки нововведення. АВС- аналіз продукції. Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) в процесі проектування нового продукту. Заходи для прискорення процесу розроблення і впровадження на ринок нової продукції. Ризики інноваційної діяльності. Сутність і поняття ризику в діяльності організації. Класифікація та ідентифікація ризиків. Специфіка інноваційних ризиків та їх класифікація. Методичні основи управління ризиками, в тому числі інноваційними ризиками. Методи оцінювання ризиків та їх оптимізація. Методи зниження ризиків в діяльності підприємства. Тема 9. Організовування інноваційної діяльності підприємств
Сутність, особливості та принципи формування організаційних структур, зорієнтованих на інноваційну діяльність. Підвищення ролі науково-дослідних, технологічних, інженерних, фінансових та планових підрозділів. Зміни діяльності функціональних підрозділів та їх керівників. Розширення операційно-господарської самостійності відділень. Поглиблення децентралізації. Типи організаційних структур. Функціональний тип структури; тематичний тип структури інноваційного підприємства, їх особливість, переваги, і недоліки. Адаптивні організаційні структури. Матричні структури управління, їх різновиди та сутність. Вимоги до формування інноваційних раціональних структур. Умови адаптивності та динамічності організаційних структур. Проектні структури управління. Організаційні структури на етапі дослідження та обґрунтування ідей — спеціальні цільові групи по управлінню проектами; на етапі впровадження та реалізації нововведень — інтегровані структури. Вплив організаційних структур на ефективність інноваційної діяльності. Пошук нових організаційних структур в забезпеченні інноваційних процесів. Організація розробки і реалізації НДДКР. Особливості технології розробки інновацій і методів організації роботи кожного учасника інноваційного процесу: послідовна, паралельна, інтегральна організація роботи. Функції вищого керівництва та адміністративного персоналу при інтегральній організації роботи. Організація трансферу інновацій. Інноваційна поведінка в організації. Особливості взаємодії підприємства і нововведення. Природа організаційних змін. Причини індивідуального та групового опору змінам та методи їх подолання. Управління змінами при впровадженні нововведень. Організаційний розвиток: сутність та багатогранність поняття, основні складові. Практична реалізація організаційного розвитку.
Тема 10.Система мотивації інноваційної діяльності
Сутність мотивації в системі управління персоналом підприємства, зайнятим інноваційною діяльністю. Структура персоналу підприємства та його характеристика. Специфіка мотивації інноваційної діяльності персоналу. Стимулювання творчої активності персоналу. Система матеріального стимулювання інноваційної активності персоналу. Концепції оплати праці інноваційного персоналу. Надбавки. Доплати. Преміювання. Стратегія кар’єри, система “подвійної драбини” для науково-інженерного персоналу. Система морального стимулювання інноваційного персоналу. Створення умов для творчості. Досвід стимулювання інноваційної діяльності успішно діючих корпорацій розвинутих країн світу. Стимулювання вищого менеджменту організації до інноваційної діяльності. Стимулюючий контракт, його структура, переваги та недоліки використання на підприємствах. Використання системи збалансованих показників для стимулювання менеджерів функціональних підрозділів. Створення роботи та середовища її виконання, що сприяють реалізації творчого потенціалу працівників організації. Організація праці колективу НДДКР та її особливість. Проектування і впровадження раціональних процесів організації праці. Методи покращення використання робочого часу, удосконалення умов праці, управління знаннями, формування моделей поведінки та взаємовідносин в колективі. Розвиток групової творчості та винахідницької діяльності. Різнобічні форми організації подачі ідей: технічні відділи, конкурси, комісії експертів, та інше. Досвід організації винахідницької діяльності в розвинутих країнах світу. Формування психологічного клімату подолання бар’єрів сприйняття нового. Стиль керівництва творчим колективом і формування інноваційної культури в організації.
Тема 11.Управління інноваційними проектами
Сутність та види інноваційних проектів. Спільні ознаки, що характеризують проекти. Класифікація інноваційних проектів за рівнем науково-технічної значущості, за масштабом і складністю завдань, за характером і сферою діяльності та залежно від глибини охоплення етапів інноваційного процесу. Місце управління проектами в системі інноваційного менеджменту. Життєвий цикл та учасники інноваційного проекту. Сутність управління інноваційним проектом. Зміст фаз життєвого циклу проекту. Учасники інноваційного проекту. Функції та підсистеми управління проектом. Найважливіші підсистеми управління інноваційним проектом. Взаємозв’язок підсистем управління проектом, базових елементів та управлінських інструментів. Фінансування інноваційного проекту. Етапи та умови фінансування інноваційних проектів. Переваги та недоліки зовнішніх джерел фінансування інноваційних проектів. Організаційні форми фінансування інноваційних проектів. Сутність проектного фінансування та умови використання його видів. Управління розробленням та впровадженням інноваційного проекту. Складові моделі реалізації проекту, їх сутність та особливості формування. Управління реалізацією проекту. Характеристика функціональної, проектної і матричних структур для реалізації інноваційного проекту. Формування проектної команди. Етапи життєвого циклу команди проекту та їх особливості. Функції і завдання проектного менеджера. Управління ризиками інноваційного проекту. Сутність та основні етапи управління проектними ризиками. Методи якісного та кількісного аналізу ризиків інноваційного проекту. Методи мінімізації ризиків.
Тема 12. Оцінка та контроль ефективності інноваційної діяльності
Поняття ефективності та види ефектів інновацій. Ефектометрія як методологія і практика вимірювання ефективності інновацій. Види ефектів від реалізації інновацій: економічний, науково-технічний, соціальний, ресурсний та екологічний. Показники, за якими оцінюють такі ефекти. Комплексна оцінка ефективності: взаємозв’язок ефектів: науково-технічного, соціального, економічного. Методи економічного оцінювання ефективності інноваційно-інвестиційних проектів. Методи та основні показники економічної ефективності інноваційних проектів: чиста приведена вартість, індекс доходності, термін окупності інноваційного проекту, рентабельності інвестицій, внутрішня норма рентабельності. Критерії доцільності практичної реалізації інноваційного проекту за визначеними показниками. Переваги та недоліки кожного з методів оцінювання інноваційно-інвестиційних проектів. Методи вибору оптимального інноваційного проекту. Методологія багатоцільової оптимізації для вибору найбільш ефективного інноваційного проекту. Сутність методів рівномірної оптимізації, справедливого компромісу, згортання критеріїв та методу, ґрунтований на визначенні сумарного за всіма критеріями відхилення від ідеальної точки. Методика відбору інноваційно-інвестиційних проектів на основі збалансованої системи показників. Застосування матриці прийняття рішень для оцінювання альтернативних інноваційних проектів. Методика попереднього відбору найбільш конкурентоздатного інноваційно-інвестиційного проекту. Методика квантово-економічного аналізу. Можливі варіанти сумісності рівня розвитку «продукт – підприємство – ринок» при відборі альтернативних інноваційно-інвестиційних проектів. Система показників оцінювання інноваційної діяльності підприємств, які відображають співвідношення результатів і витрат, зумовлених розробленням, виробництвом і експлуатацією нововведень. Показники інтегральної (народногосподарської) ефективності, що враховують кінцеві результати реалізації інновацій у розробників, виробників, споживачів і бюджету; виробничої, фінансової й інвестиційної ефективності, що враховують кінцеві результати реалізації інновацій у кожного з учасників інноваційного процесу; бюджетної ефективності, що враховує фінансові наслідки реалізації інновацій для державного, регіонального та місцевого бюджету.
4.1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ
Тема 1.«Сутність інновацій та їх класифікація» Завдання: сформувати у студентів такі навички та компетенції:
План заняття. Обговорити наступні питання: 1. Сутність основних категорій інноватики: нововведення, новація, інновація. Чому інновація є засобом економічного розвитку і створює конкурентні переваги? 2. Інноваційна і науково-технічна діяльність: сутність, види, відмінності, значення для суспільства і підприємства. 3. Інноваційне підприємництво як складова інноваційної діяльності. Бізнес-модель підприємства. 4. Інноваційна інфраструктура, її мета, складові та властивості. 5.Класифікація інновацій: сутність, класифікаційні ознаки, значення для управління.
Інформаційне забезпечення: джерела [1, 7, 9, 15] зі списку основної літератури та [1] з додаткової.
Тема 2.«Інновації в теоріях економічного та соціального розвитку» Завдання: сформувати у студентів такі навички та компетенції:
План заняття. Обговорити наступні питання: 1.Циклічність розвитку. Теорія довгих хвиль М. Кондратьєва. 2.Інноваційна теорія Й. Шумпетера. 3.Теорія нововведень Г. Менша. Характеристика S-образної логістичної кривої Менша-Фостера та її застосування в інноватиці. 4. Закономірності виникнення технологічних укладів. Вплив техніки та технологій на життєвий цикл технологічного укладу. 5.Сучасні підходи до розвитку інноваційної теорії. Теорія постіндустріального суспільства.
Інформаційне забезпечення: джерела [1, 7, 13, 15] зі списку основної літератури та [1] з додаткової, а також такі: 1.Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Пер. с англ. / Д. Белл. - 2-ое изд., испр. и доп. – М.: Aсademia, 2004. – 788 с. 2.Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под ред. В.Л. Иноземцева. – М.: Aсademia, 1999. – 640 с.
Тема 3. «Інноваційний процес: характеристика Завдання: сформувати у студентів такі навички та компетенції:
План заняття. Обговорити наступні питання: 1. Сутність та структура інноваційного процесу. Які види робіт відносять до дослідно-конструкторських? Які види документації необхідно оформити? 2. Моделі інноваційного процесу. 3. Правові аспекти захисту об’єктів інтелектуальної власності. Характеристика ліцензій за класифікаційними ознаками. 4. Трансфер технологій. Форми передавання об’єктів інтелектуальної власності.5. Фінансування інноваційного процесу. В чому полягає відмінність венчурного фінансування від банківського або фінансування стратегічного інвестора?
Інформаційне забезпечення: джерела [1, 3, 9, 10, 11, 12] зі списку основної літератури та [1] з додаткової.
Тема 4. «Інноваційний менеджмент в системі управління» Завдання: сформувати у студентів такі навички та компетенції:
План заняття. Обговорити наступні питання: 1. Еволюція підходів до управління інноваціями 2. Сутність та зміст інноваційного менеджменту. Місце інноваційного менеджменту в системі управління організацією 3. Функції та методи інноваційного менеджменту 4. Прийняття рішень в інноваційному менеджменті
Інформаційне забезпечення: джерела [1, 2, 15] зі списку основної літератури та [4] з додаткової.
Тема 5.«Державне регулювання інноваційної діяльності» Завдання: сформувати у студентів такі навички та компетенції:
План заняття. Обговорити наступні питання: 1. Роль держави у створенні механізму регулювання інноваційною діяльністю. 2. Національні інноваційні системи: сутність, складові, особливості формування. 3. Державна інноваційна політика. 4. Методи реалізації інноваційної політики. 5. Досвід інших країн у формуванні і впровадженні інноваційної політики.
Інформаційне забезпечення: джерела [1, 2, 4, 11] зі списку основної літератури та [2, 3] з додаткової.
Тема 6. «Організаційні форми забезпечення розвитку інноваційної діяльності» Завдання: сформувати у студентів такі навички та компетенції:
План заняття. Обговорити наступні питання: 1. . Основні ринкові суб’єкти інноваційної діяльності Венчурні фірми як форма малого інноваційного підприємництва 2. Підтримання інноваційного підприємництва шляхом створення бізнес-інкубаторів 3. Організаційні форми інтеграції науки та виробництва 4. Міжфірмова кооперація щодо здійснення інноваційного процесу
Інформаційне забезпечення: джерела [1, 4, 6, 13] зі списку основної літератури та [2, 3] з додаткової.
Тема 7.«Підприємство як суб’єкт Завдання: сформувати у студентів такі навички та компетенції:
План заняття. Обговорити наступні питання: 1.Інноваційний розвиток організацій: формування цілей розвитку, зміни в системі управління. 2.Сприйнятливість організації до нововведень 3.Взаємодія організації та нововведень. Типізація підприємств залежно від структури інноваційного циклу 4.Формування та управління інноваційним потенціалом організації 4.1. Сутність та структура інноваційного потенціалу підприємства 4.2. Чинники впливу на інноваційний потенціал підприємства 4.3. Оцінювання інноваційного потенціалу підприємства
Інформаційне забезпечення: джерела [1, 5, 7, 10] зі списку основної літератури та [1, 3] з додаткової.
Тема 8.«Прогнозування і планування інноваційної діяльності» Завдання: сформувати у студентів такі навички та компетенції:
План заняття. Обговорити наступні питання: 1. Прогнозування і планування інноваційної діяльності (ІД) 2. Стратегічне управління ІД на підприємстві. Поняття та типи інноваційних стратегій 3. Розроблення, обґрунтування і вибір інноваційної стратегії 4. Процес розроблення і впровадження нового продукту 5. Ризики інноваційної діяльності
Інформаційне забезпечення: джерела [1, 5, 6, 10, 11, 13, 15] зі списку основної літератури, а також: 1. Скібіцький О.М. Інноваційний та інвестиційний менеджмент: Навч.посіб. – К.: ЦУЛ, 2009. – 408 с. 2.Старостіна А.О., Кравченко В.А. Ризик-менеджмент: теорія та практика: Навч. посіб. – К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2004. – 200 с.
Тема 9. «Організовування інноваційної діяльності підприємств» Завдання: сформувати у студентів такі навички та компетенції:
План заняття. Обговорити наступні питання: 1. Сутність, основні принципи та чинники формування організаційної структури, зорієнтованої на здійснення інноваційної діяльності 2. Основні методи організації робіт зі здійснення інноваційного процесу на підприємстві 3. Типи організаційних структур, зорієнтованих на здійснення інноваційної діяльності 4. Інноваційні зміни в організації. Опір інноваційним змінам та основні методи його подолання. Поняття організаційного розвитку
Інформаційне забезпечення: джерела [1, 11, 13] зі списку основної літератури та [4] з додаткової, а також:
Тема 10. «Система мотивації інноваційної Завдання: сформувати у студентів такі навички та компетенції:
План заняття. Обговорити наступні питання: 1. Сутність мотивації і її роль в системі управління персоналом, зайнятим інноваційною діяльністю. 2. Основні методи стимулювання інноваційної активності працівників організації 3. Стимулювання вищого керівництва організації до здійснення інноваційної діяльності 4. Сутність інноваційної культури організації і чинники її формування
Інформаційне забезпечення: джерела [1] зі списку основної літератури та [4] з додаткової, а також:
Тема 11.«Управління інноваційними проектами» Завдання: сформувати у студентів такі навички та компетенції:
План заняття. Обговорити наступні питання: 1. Види інноваційних проектів та особливості управління ними 2. Життєвий цикл та учасники інноваційного проекту 3. Функції та підсистеми управління проектом 4. Фінансування інноваційного проекту 5. Управління розробкою та впровадженням інноваційного проекту 6. Управління ризиками інноваційного проекту
Інформаційне забезпечення: джерела [2, 13, 14] зі списку основної літератури, а також: 1. Батенко Л.П., Загородніх О.А., Ліщинська В.В. Управління проектами : Навч. посібник. – К.:КНЕУ, 2005. – 231 с. 2. Дмитриев Д.В. Управление проектами. Практическое руководство. – М.:”ЮРКНИГА”, 2003. – 288 с. 3. Инновационный менеджмент: Учебник / Под ред. проф. В.А.Швандара, проф. В.Я.Горфинкеля. – М.: Вузовский учебник, 2004. – 382с.
Тема 12. «Оцінка та контроль ефективності інноваційної діяльності» Завдання: сформувати у студентів такі навички та компетенції:
План заняття. Обговорити наступні питання: 1. Поняття ефективності та види ефектів інновацій 2. Методи економічного оцінювання ефективності інноваційно-інвестиційних проектів 3. Методи вибору оптимального інноваційного проекту 4. Методика попереднього відбору найбільш конкурентоспроможного інноваційно-інвестиційного проекту 5. Система показників оцінювання інноваційної діяльності
Інформаційне забезпечення: джерела [1, 6, 8, 11, 12, 13? 16] зі списку основної літератури та [1, 4] з додаткової. Розрахункові завдання такого вигляду: Задача 1Відділом НДДКР запропоновано керівництву фірми до розгляду та затвердження два інноваційно-інвестиційні проекти, основні результати яких наведено в таблиці (в тис. грн.)
1.Розрахуйте чисту поточну вартість, термін окупності, індекс доходності та середньорічну рентабельність і визначте найбільш ефективний за даними критеріями проект. 2.Які критерії, крім названих вище, можуть вплинути на рішення керівництва фірми щодо вибору проекту для впровадження. ЗАДАЧА 2. Науково-дослідний центром проведено розрахунки показників ефективності альтернативних інноваційно-інвестиційних проектів, результати яких представлено в таблиці. Визначте, який з проектів слід обрати для впровадження, скориставшись методологією багатоцільової оптимізації. Результати розрахунків значень ЧДД, ІД та tок за альтернативними варіантами інноваційних проектів
1.Проведіть процедуру нормалізації в зв’язку з різними одиницями виміру та економічною природою запропонованих значень ефективності інноваційних проектів. 2.Забезпечте єдиний напрямок оптимізації. 3.Оберіть інноваційний проект з запропонованих, використовуючи метод рівномірної оптимізації.
4.2. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Заняття 1. Міні-лекція, міні-семінар з проблемною дискусією Тема 1. Сутність інновацій та їх класифікація Тема 2. Інновації в теоріях економічного і соціального розвитку (самостійне опрацювання) Завдання: сформувати у студентів такі навички та компетенції:
План заняття. 1. Міні-лекція з висвітлення питань:
2. Міні-семінар з дискусією з аналізу прикладів інновацій з практичної діяльності студентів щодо їх класифікаційних ознак та джерел фінансування. Інформаційне забезпечення: джерела [1, 7, 9, 15] зі списку основної літератури та [1] з додаткової.
Заняття 2. Міні-лекція, міні-семінар з розгорнутою бесідою Тема 3. Інноваційний процес: характеристика Завдання: сформувати у студентів такі навички та компетенції:
План заняття. 1. Міні-лекція з висвітлення питань:
2. Міні-семінар з розгорнутою бесідою щодо особливостей здійснення різних етапів інноваційного процесу та пов’язаних з ними проблемами на прикладах діючих компаній.
Інформаційне забезпечення: джерела [1, 3, 9, 10, 11, 12] зі списку основної літератури та [1] з додаткової.
Заняття 3. Міні-лекція, міні-семінар з діловою грою Тема 4. Інноваційний менеджмент в системі управління Завдання: сформувати у студентів такі навички та компетенції:
План заняття. 1. Міні-лекція з висвітлення питань:
освоєння продукції» Інформаційне забезпечення: джерела [1, 2, 15] зі списку основної літератури та [4] з додаткової.
Заняття 4. Міні-лекція, міні-семінар з проблемною дискусією Тема 5. Державне регулювання інноваційної діяльності Завдання: сформувати у студентів такі навички та компетенції:
План заняття. 1. Міні-лекція з висвітлення питань:
2. Міні-семінар з дискусією щодо напрямів покращення та подолання проблем в державному управлінні інноваційною діяльністю підприємств. Інформаційне забезпечення: джерела [1, 2, 4, 11] зі списку основної літератури та [2, 3] з додаткової.
Заняття 5. Міні-лекція, міні-семінар з проведенням «мозкового штурму» Тема 6. Організаційні форми забезпечення розвитку інноваційної діяльності (самостійне опрацювання) Тема 7. Підприємство як основний суб’єкт реалізації нововведень Завдання: сформувати у студентів такі навички та компетенції:
План заняття. 1. Міні-лекція з висвітлення питань:
2. Міні-семінар з проведенням «мозкового штурму» щодо формування напрямів розв’язку ситуації при аналізі кейсу.
Заняття 6. Міні-лекція, міні-семінар з груповою роботою Тема 8. Прогнозування і планування інноваційної діяльності Тема 9. Організаційні аспекти інноваційної діяльності підприємств (самостійне опрацювання) Завдання: сформувати у студентів такі навички та компетенції:
1. Міні-лекція з висвітлення питань:
2. Міні-семінар з роботою в малих группах з проведенням аналізу інноваційних стратегій обраних компаній. Інформаційне забезпечення: джерела [1, 5, 6, 10, 11, 13, 15] зі списку основної літератури, а також: 1. Скібіцький О.М. Інноваційний та інвестиційний менеджмент: Навч.посіб. – К.: ЦУЛ, 2009. – 408 с.
Заняття 7. Міні-лекція, міні-семінар з розв’язком задач Тема 10. Управління інноваційними проектами Завдання: сформувати у студентів такі навички та компетенції:
План заняття. 1. Міні-лекція з висвітлення питань:
2. Міні-семінар з розв’язком задач типу: Відділом НДДКР запропоновано керівництву фірми до розгляду та затвердження два інноваційно-інвестиційні проекти, основні результати яких наведено в таблиці (в тис. грн.)
1.Розрахуйте чисту поточну вартість, термін окупності, індекс доходності та середньорічну рентабельність і визначте найбільш ефективний за даними критеріями проект. 2.Які критерії, крім названих вище, можуть вплинути на рішення керівництва фірми щодо вибору проекту для впровадження. Інформаційне забезпечення: джерела [2, 13, 14] зі списку основної літератури, а також: 1. Батенко Л.П., Загородніх О.А., Ліщинська В.В. Управління проектами : Навч. посібник. – К.:КНЕУ, 2005. – 231 с. 2. Дмитриев Д.В. Управление проектами. Практическое руководство. – М.:”ЮРКНИГА”, 2003. – 288 с. 3. Инновационный менеджмент: Учебник /Под ред. проф. В.А.Швандара, проф. В.Я.Горфинкеля. – М.: Вузовский учебник, 2004. – 382 с.
Заняття 8. Міні-лекція, міні-семінар з розв’язком задач Тема 11. Система мотивації інноваційної діяльності в організації (самостійне опрацювання) Тема 12. Оцінка та контроль ефективності інноваційної діяльності Завдання: сформувати у студентів такі навички та компетенції:
План заняття. 1. Міні-лекція з висвітлення питань:
2. Міні-семінар з розв’язком задач типу: Науково-дослідний центром проведено розрахунки показників ефективності альтернативних інноваційно-інвестиційних проектів, результати яких представлено в таблиці. Визначте, який з проектів слід обрати для впровадження, скориставшись методологією багатоцільової оптимізації. Результати розрахунків значень ЧДД, ІД та tок за альтернативними варіантами інноваційних проектів
1.Проведіть процедуру нормалізації в зв’язку з різними одиницями виміру та економічною природою запропонованих значень ефективності інноваційних проектів. 2.Забезпечте єдиний напрямок оптимізації. 3.Оберіть інноваційний проект з запропонованих, використовуючи метод рівномірної оптимізації. Інформаційне забезпечення: джерела [1, 6, 8, 11, 12, 13, 16] зі списку основної літератури та [1, 4] з додаткової.
Заняття 9. Поточний модульний контроль. Завдання: сформувати у студентів такі навички та компетенції:
План заняття. 1. Проведення комплексної аудиторної самостійної роботи (ПМК). Структура модульного завдання та критерії до його оцінювання наведені в розділі 8.
4.3. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД Відповідно до наказу №84 від 13.02.2014 р. в міжсесійний період для студентів заочної форми навчання передбачено виконання обов’язкових та вибіркових видів робіт згідно карти самостійної роботи студентів. Так, обов’язково має бути виконано домашню письмову роботу, яка передбачає розгорнуту відповідь на одне (1) теоретичне питання, виконання розрахункового завдання. Перелік теоретичних питань наведено в 11 розділі РНП. Серед пропозицій вибіркових завдань за картою самостійної роботи студентів заочної форми навчання студент самостійно обирає одне з завдань та виконує його в міжсесійний період. Студент повинен захистити домашню письмову роботу та вибіркове завдання за два тижні до екзаменаційної сесії протягом міжсесійного періоду у відповідності до графіку проведення «Дня заочника» - 2-а і 4-та суботи навчального семестру. Оцінювання виконаних робіт та захисту їх в «День заочника» здійснюється за критеріями оцінювання знань, які викладено в р.8.
У відповідності до „Положення про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи у КНЕУ”, затвердженого Вченою радою КНЕУ 20.12.2012, було розроблено „Карти самостійної роботи студентів” (Карта СРС) для організації самостійної роботи студентів з науки “Інноваційний менеджмент”, які відображають перелік форм самостійної роботи студента,види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. Карти СРС розроблено окремо по кожній формі навчання (денна, заочна) та за умови підсумкового контролю знань у формі іспиту (нормативна наука). Карти СРС з науки „Інноваційний менеджмент” наведено нижче. Кожен студент самостійно роздруковує для себе Карту СРС із „Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань”, розміщених на сайті КНЕУ і обирає індивідуальні заняття. Оцінки (бали), одержані студентами за виконання різних видів самостійної роботи, фіксуються викладачем в Електронному журналі обліку поточної успішності студентів. Виконання обов’язкового індивідуального завдання для самостійного опрацювання передбачає розкриття теоретичного питання з переліку теоретичних питань курсу «Інноваційний менеджмент» та розв’язання задачі. Номер варіанта задачі визначається згідно останньої цифри номеру залікової книжки студента або видається індивідуально кожному студентові викладачем під час установчої сесії. Тип завдання: розкриття теоретичного питання з проблематики управління інноваційною діяльністю; визначення та аналіз показників ефективності реалізації інноваційно-інвестиційного проекту. Мета завдання: формування розуміння сутності та шляхів вирішення проблеми інноваційного менеджменту та набуття практичних навичок розрахунку та аналізу показників ефективності реалізації інноваційно-інвестиційного проекту. Зміст завдання: за обраним теоретичним питанням надати характеристику досліджуваної проблеми управління; за наведеними в умові задачі прогнозованими результатами реалізації інноваційно-інвестиційного проекту визначити, чи є він економічно ефективним, використовуючи показники: а) чистої теперішньої вартості (NPV); б) індексу доходності (PI); в) періоду окупності (PP). Форма представлення звіту: про виконання завдання студент звітує у письмовій формі. Звіт друкується на аркушах формату А4, шрифт – Times New Roman, розмір кеглю – 14, поля – 2 см, нумерація сторінок – у верхньому правому куті, міжрядковий інтервал – 1,5. На титульному аркуші студент записує назву університету та кафедри. Нижче робиться запис: Звіт про виконання обов’язкового індивідуального завдання з науки «Інноваційний менеджмент» студента (прізвище, ініціали, номер спеціальності та академічної групи). Нижче обов’язково вказуються ініціали, прізвище викладача, якому здається робота на перевірку, а також місто та рік виконання роботи. Виконання одного з вибіркових завданьдля самостійного опрацювання. Зміст вибіркових завдань для самостійного опрацювання наведений нижче. Завдання 1. Критично-порівняльний аналіз матеріалу з наукових джерел за заданою тематикою. Тип завдання: дослідження різних поглядів авторів на обрану наукову проблему та шляхи її розв’язання. Мета завдання: формування практичних навичок пошуку та критичного аналізу різних наукових поглядів на обрану проблему з питань навчальної програми з науки. Зміст завдання: Використовуючи бібліотечні видання (підручники, посібники, монографії, періодичні видання), ресурси Інтернет та інші українсько- та російськомовні джерела інформації знайти та провести критично-порівняльний аналіз як мінімум трьох поглядів на обрану проблему з питань навчальної програми з науки. Завдання 2. Критично-порівняльний аналіз наукових публікацій з періодичних видань за проблематикою дисципліни. Тип завдання: дослідження досвіду реалізації теоретичних положень інноваційного менеджменту в практиці функціонування конкретних організацій. Мета завдання: формування практичних навичок пошуку та критичного аналізу досвіду реалізації теоретичних положень інноваційного менеджменту в практиці функціонування конкретних організацій. Зміст завдання: Використовуючи бібліотечні (періодичні) видання, ресурси Інтернет та інші українсько- та російськомовні джерела інформації знайти та провести критично-порівняльний аналіз досвіду трьох організацій щодо практичної реалізації теоретичних положень інноваційного менеджменту. Форма представлення звіту (однакова для завдання 1 та завдання 2): виконанеіндивідуальне завдання має складатися з двох частин: - безпосередньо критично-порівняльного аналізу з відповідними посиланнями на джерела інформації (2-3 сторінки друкованого тексту); - ксерокопій (роздруківок) проаналізованих поглядів на проблему із повним зазначенням використаного джерела. Про виконання завдання студент звітує у письмовій формі. Звіт друкується на аркушах формату А4, шрифт – Times New Roman, розмір кеглю – 12, поля – 2 см, нумерація сторінок – у верхньому правому куті, міжрядковий інтервал – 1,0. На титульному аркуші студент записує назву університету та науки. Нижче робиться запис: “Звіт про виконання завдання «Критично-порівняльний аналіз за темою «___(назва теми)____»” студента (прізвище, ініціали, номер спеціальності та академічної групи). Нижче обов’язково вказуються ініціали, прізвище викладача, якому здається робота на перевірку, а також місто та рік виконання роботи. Тематику для виконання перших двох вибіркових завдань надає викладач. Завдання 3. Написання міні-кейсу за матеріалами відкритих друкованих джерел. Виконання третього вибіркового завдання для самостійного опрацювання передбачає написання міні-кейсу за матеріалами відкритих друкованих джерел (обов’язково повинно бути посилання на джерело інформації). Обсяг виконання завдання – 1-2 сторінки (міні-кейс та запитання до нього) та 1-2 сторінки – власна відповідь на запитання до міні-кейсу. Зміст кейсу обов’язково повинен відповідати питанням, які розглядаються під час вивчення науки «Інноваційний менеджмент». 6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ6.1. ОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯКАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
Для підсумкового контролю у формі екзамену КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки «Інноваційний менеджмент» для студентів напряму підготовки «Менеджмент і адміністрування» спеціальності «Менеджмент організацій» освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр Денна форма навчання
ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ
Поточне оцінювання знань студентів здійснюється за 50-бальною шкалою у діапазоні від 0 до 50 балів. Об'єктами поточного контролю знань студентів є: - Рівень активності, систематичності та успішності роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу науки (максимальна оцінка - 30 балів); - Рівень виконання двох модульних завдань (максимальна оцінка - 10 балів за два модулі); - Рівень виконання обраних студентом індивідуальних завдань (максимальна оцінка 10 балів). 1. Контроль систематичності, активності та успішності роботи студента протягом семестру базується на оцінюванні рівня знань студентів при обговоренні питань на семінарських заняттях та письмових відповідей на тестові питання, а також вчасному і якісному виконанні домашніх завдань. Критерії оцінювання відповідають розподілу 30 балів, які студент може отримати за свою роботу на три частини: а) 16 балів – за усні відповіді протягом семестру, причому таких відповідей має бути не менше восьми; б) 10 балів – за тестові контрольні роботи (п’ять тест-контролів); в) 4 бали за письмові домашні завдання. Оцінка “відмінно” яку студент отримує при обговоренні питань на семінарських заняттях відповідає 2 балам, відповідно “добре” – 1,5 бали, а “задовільно” – 1 бал. Такий же принцип діє при оцінці тестових контрольних робіт. Відмінна оцінка знань студентів під час виступу на семінарських і практичних занять відповідає такими вимогам:
Відмінна оцінка може бути отримана студентом тоді, коли його відповіді в аудиторії відповідають зазначеним критеріям і знижуватися на відповідну кількість балів за відсутності певних складових. Окрім вказаних видів робіт, передбачено виконання восьми письмових домашніх завдань, які за умови правильного і вчасного виконання оцінюються в 0,5 бали (сумарно 4 бали). Максимальна оцінка - 30 балів складається із суми оцінок за успішне виконання пунктів а), б) та в).
2.Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студентів, передбачають проведення тестування за темами науки. Проміжний тестовий контроль здійснюється двічі за семестр у терміни, передбачені графіком навчального процесу. Перше модульне завдання складається з тестових запитань за темами 1-6 програми курсу та задачі. Друге модульне завдання складається з тестових запитань за темами 7-12 програми курсу та задачі. Обидва модульних завдання складаються з 10-ти тестових запитань закритого типу, 1-го тестового запитання відкритого типу та однієї задачі. Критерії оцінювання відповідей на завдання модуля:
Для переводу суми набраних балів під час відповідей на тестові питання модульного контролю до чотирибальної оцінки застосовують такі критерії:
Таким чином за всі види робіт під час модульного контролю студент може набрати 5; 4; 3 або 0 балів. 3.Різновиди індивідуальних завдань для самостійного опрацювання наведені в карті самостійної роботи студента. Тематика таких завдань та терміни їх виконання визначаються лектором потоку та викладачами, що проводять семінарські та практичні заняття. Критерії оцінювання: кожне з вибраних індивідуальних завдань для самостійного опрацювання оцінюється за шкалою 0; 3; 4 та 5 балів залежно від ¨ повноти виконання завдання; ¨ обсягів залученої для виконання інформації; ¨ наявності власних коментарів, висновків за результатами аналізу та власних обґрунтованих пропозицій. Результати поточного контролю знань студентів в цілому оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів і вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності. 4.В разі невиконання завдань поточного контролю з об'єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього семінарського заняття. Порядок складання визначає викладач дисципліни на потоці.
Проведення підсумкового письмового іспиту Відповідно до ухвали Вченої Ради від 25 березня 2010 року та розпорядження від 30 березня 2010 року внесено зміни до методичних матеріалів, що стосуються підсумкового контролю у вигляді іспиту. На іспиті студент денної форми навчання може набрати 50 балів, тому екзаменаційному білеті міститься 5 завдань. Для студентів заочної форми навчання білет також має містити кількість завдань на 50 балів. Екзаменаційні завдання іспиту складаються на основі затвердженої програми курсу “Інноваційний менеджмент”. Структурно екзаменаційний білет для студентів денної форм навчання складається з 5 завдань, які включають: 1) два теоретичні запитання за програмою курсу; 2) один блок тестових завдань закритого типу, до складу кожного з яких входить десять запитань; 3) один блок тестових завдання відкритого типу, що містять два таких тести; 4) дві розрахункові задачі. Для студентів заочної форми навчання екзаменаційний білет складається з 5 завдань, які включають: 1)два теоретичні запитання за програмою курсу; 2)один блок тестових запитань відкритого типу, що містить 5 запитань; 3)один блок тестових запитань закритого типу з 5 запитань; 4)одна розрахункова задача. Оцінювання знань студентів денної форми навчання на іспиті здійснюється за 50-бальною системою, для студентів заочної форми навчання – також за 50 бальною. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за наступною шкалою: 10; 8; 6; 0 балів. Для оцінювання рівня відповідей студентів на теоретичні запитання використовуються такі критерії:
Для оцінювання рівня відповідей студентів на тестові завдання закритого типу використовуються такі критерії: - рівень знань “відмінно” (10 балів) – від 9 до 10 включно правильних відповідей; - рівень знань “добрий” (8 балів) – від 7 до 8 включно правильних відповідей; - рівень знань “задовільний” (6 балів) – від 5 до 6 включно правильних відповідей; - рівень знань “незадовільний” (0 балів) – від 0 до 4 правильних відповідей. Кожне з відкритих тестових завдань оцінюється за шкалою 0; 3; 4 та 5 балів залежно від таких критеріїв: - 5 балів студент отримує за умови повної правильної відповіді на поставлене запитання, що свідчить про всебічне системне знання програмного матеріалу і вміння їх викласти без помилок; - 4 бали студент отримує за умови правильної відповіді на поставлене запитання, що свідчить про всебічне системне знання програмного матеріалу і вміння їх викласти припускаючись окремих незначних помилок; - 3 бали студент отримує за умови, коли не менше 50% чинників, умов, етапів тощо названі правильно, що свідчить про знання основного програмного матеріалу; - 0 балів студент отримує за принципові помилки при відповіді на питання, що свідчать про значні прогалини у опануванні основного програмного матеріалу. Письмове розв'язання розрахунково-аналітичної задачі, що дозволяє перевірити сформованість відповідних умінь та навичок, оцінюється на “відмінно” (10 балів), “добре” (8 балів) “задовільно” (6 балів) та “незадовільно” (0 балів) залежно від: а) точності вирішення задачі; б) повноти вирішення задачі; в) ступеня обґрунтованості відповіді за результатами розрахунків. Загальна підсумкова оцінка з науки складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав 30 і більше балів на іспиті). В разі, якщо відповіді студента на завдання екзаменаційного білету оцінені менше, ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільно загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю. Студенти, які набрали за результатами поточного та підсумкового контролю від 21 до 59 включно балів, після належної підготовки мають право повторно складати іспит. Перескладання іспиту з науки дозволяється двічі. Якщо студент не пересклав іспит двічі, він зобов’язаний повторно вивчити дисципліну і знову скласти іспит (востаннє). Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 20 балів включно, зобов’язані написати заяву на повторне вивчення науки на відповідних формах навчання свого факультету і скласти його. Підсумковий контроль знань студентів здійснюється у письмовій формі за екзаменаційними білетами за 100-бальною системою. Переведення 100 бальної шкали оцінювання у чотирибальну шкалу та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
6.2. ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ
Для підсумкового контролю у формі екзамену КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки «Інноваційний менеджмент» для студентів напряму підготовки «Менеджмент і адміністрування» спеціальності «Менеджмент організацій» освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр Заочна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Довідкова інформація:
Відповідно до наказу №84 від 13.02.2014 р. передбачено на заочній формі навчання розподіл балів на поточний контроль та контроль у формі екзамену у співвідношенні 50 : 50 згідно наступної таблиці:
В сесійний період при проведенні контактних занять для студентів заочної форми навчання передбачено проведення міні-лекцій, міні-семінарів - розгорнутих бесід та тестового контролю знань, на яких студенти можуть отримати до 15 балів за систематичну та активну. За виконання модульних (контрольних) робіт передбачено максимальну оцінку – 10 балів. Таким чином, загальна кількість балів за роботу на контактних заняттях під час сесії складає 25 балів. Виконання індивідуальних завдань в міжсесійний період (в тому числі з використанням дистанційних технологій) передбачає виконання домашніх контрольних завдань та індивідуальних робіт за вибором (згідно з картою СРС), за які студент може отримати відповідно 15 балів та 10 балів. Отримання балів за індивідуальні завдання передбачають обов’язковий захист індивідуальних завдань (контрольної та вибіркової робіт), які виконуються студентом заочної форми навчання в міжсесійний період. При формуванні оцінки за індивідуальні завдання (контрольну роботу), які виконуються студентом заочної форми навчання в міжсесійний період, заплановано її поділ на дві частини: бали за виконане завдання та бали за захист даного завдання. Більшу частину загальної оцінки за виконання індивідуальних завдань (контрольних робіт) в міжсесійний період повинен передбачати захист виконаного завдання, так: * оцінювання виконання студентами домашньої письмової роботи здійснюється за 15-бальною системою: за виконане завдання – 5 балів та за захист даного завдання -10 балів. Для оцінювання індивідуальних робіт за вибором передбачено максимальну 10-ти бальну оцінку: 3 бали студент може отримати при перевірці роботи та 7 балів – під час її захисту. Виконані за наукою "Інноваційний менеджмент" домашні та індивідуальні письмові роботи мають бути представлені на кафедру менеджменту згідно з графіком проведення «Дня заочника» за два тижні до складання іспиту або заліку. Результати поточного контролю враховують систематичну та активну роботу на контактних заняттях під час сесії (в тому числі за виконання модульних (контрольних) робіт), так і оцінку виконаної домашньої контрольної роботи та вибіркових робіт.. Модульний контроль оцінюється від 0 до 10 балів, таким чином загальна максимальна сума балів поточної успішності для студентів заочної форми навчання може сягати 50 балів. Результати поточного контролю знань студентів вносяться до залікової або екзаменаційної відомості без переведення їх у 4-бальну систему. В разі невиконання домашньої письмової роботи з об'єктивних причин або незадовільного виконання студент має право ліквідувати цю заборгованість згідно "Положення про екзаменаційну сесію студентів I-IV курсів КНЕУ" зі змінами та доповненнями (Ухвала Вченої ради від 29.11.2002 р.). Модульне контрольне завдання, термін складання якого визначений картою самостійної роботи студента, складається з: 1) 10 тестових запитань закритого типу за програмою науки; 2) 1 розрахункової задачі. Критерії оцінювання відповідей на завдання модуля: Для оцінювання рівня відповідей студентів на тестові завдання закритого типу використовуються такі критерії: - 5 балів – від 9 до 10 включно правильних відповідей; - 4 бали – від 7 до 8 включно правильних відповідей; - 3 бали – від 5 до 6 включно правильних відповідей; - 0 балів – від 0 до 4 правильних відповідей. Письмове розв'язання розрахунково-аналітичної задачі, що дозволяє перевірити сформованість відповідних умінь та навичок, оцінюється на “відмінно” (5 балів), “добре” (4 бали) “задовільно” (3 бали) та “незадовільно” (0 балів) залежно від: а) точності вирішення задачі; б) повноти вирішення задачі; в) ступеня обґрунтованості відповіді за результатами розрахунків.
Виконані з науки “Інноваційний менеджмент” домашні письмові роботи мають бути представлені на кафедру менеджменту за 2 тижні до початку екзаменаційної сесії.
Критерії оцінювання: завдання «Звіт про виконання обов’язкового індивідуального завдання з науки «Інноваційний менеджмент» оцінюється при перевірці на 5 балів та при захисті роботи ще на 10 балів залежно від: а) повноти розкриття теоретичного питання: сутності управлінської проблеми та шляхів її розв’язання; б) наявності розрахунків всіх показників; в) коректності та точності виконаних розрахунків; г) наявності висновків і коментарів за результатами розрахунків; д) повноти, зрозумілості та наочності представленого на перевірку звіту; е) демонстрації розуміння та обізнаності щодо представленого у звіті матеріалу. Виконання вибіркових завдань для самостійного опрацювання оцінюється за шкалою 10; 8; 6 та 0 балів залежно від рівня їх виконання. Зміст вибіркових завдань для самостійного опрацювання наведений в р.5. Критерії оцінювання вибіркового завдання наступні (однакові для завдання 1 та завдання 2): 10 балів - звіт подано належної форми та змісту, наявний самостійно сформульований та обґрунтований порівняльно-критичний аналіз, надані власні висновки, наявні посилання на використані джерела, студент на захисті демонструє володіння та розуміння матеріалом, представленим у звіті; 8 балів - звіт подано належної форми та змісту, наявний самостійно сформульований та обґрунтований порівняльно-критичний аналіз, власні висновки відсутні, не скрізь наявні посилання на використані джерела за умови переконливого захисту представленого звіту; 6 балів - звіт подано належної форми та змісту, наявний самостійно сформульований аналіз, надані некоректні критичні порівняння або містяться елементи «переказу» змісту знайденого матеріалу, власні висновки відсутні, не скрізь наявні посилання на використані джерела за умови переконливого захисту представленого звіту; 0 балів - звіт не відповідає встановленим вимогам до його форми та змісту, не містить порівняльно-критичного аналізу поглядів авторів на суть обраної проблеми та шляхи її вирішення або студент не демонструє володіння представленою у звіті інформацією. Критерії оцінювання: рівень виконання студентами другого вибіркового завдання для самостійного опрацювання (написання міні-кейсу) оцінюється за шкалою 10, 8, 6 і 0 балів залежно від точності, коректності й лаконічності формулювання змісту міні-кейсу, постановки запитань до нього та відповідей на запитання. Результати самостійно виконаної домашньої письмової роботи перевіряються викладачем, підлягають захисту у ході співбесіди зі студентом і в цілому оцінюються в діапазоні від 0 до 10 балів. Написання і перевірка модульних контрольних завдань проводиться в сесійний період згідно з розкладом. На поточний контроль виносяться завдання одного модуля, що охоплює ключові теми курсу у вигляді тестових питань та задачі. Результати поточного контролю знань студентів в цілому оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів і вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності.
6.3. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЕКЗАМЕН
Задача 1. Розрахуйте ЧДД та визначте найбільш ефективний за даним критерієм інноваційний проект.
Розв’язання. Для розрахунку ЧДД скористаємося формулою
де Ві – доходи і-того періоду; Сі – витрати і-того періоду; d – ставка дисконту. Чистий дисконтований дохід для першого проекту: ЧДД1 = ЧДД2 = Відповідь: Найбільш ефективним за даним критерієм є другий проект, ЧДД якого дорівнює 87. Задача 2.Розрахуйте строк окупності та визначте найбільш ефективний за даним критерієм інноваційний проект (див. умови попередньої задачі).Розв’язання. Для розрахунку скористаємося методом приблизної оцінки строку окупності:
Де t – останній період реалізації проекту, при якому різниця накопиченого дисконтованого доходу і дисконтованих витрат приймає негативне значення. DD(t-) – остання негативна різниця накопиченого дисконтованого доходу та дисконтованих витрат DD(t+) – перша позитивна різниця накопиченого дисконтованого доходу та дисконтованих витрат. Розрахунки для першого проекту:
ЧПВ2 = -170 + 138,5 = - 31,5
ЧПВ3 = -31,5 + 106,5 = 75 Отже термін окупності першого проекту:
Розрахунки для другого проекту:
ЧПВ= -20+71,4=51,4
Відповідь: найбільш ефективним за даним критерієм є другий проект, строк окупності якого дорівнює 1,3 роки. Задача 3.Розрахуйте індекс доходності та визначте найбільш ефективний за даним критерієм проект (див. умови першої задачі). Розв’язання. Індекс доходності визначають як співвідношення сумарних дисконтованих грошових доходів до сумарних дисконтованих витрат (в основному на капітальні витрати) за формулою: . Визначимо індекс доходності для першого проекту: DD1= DK1 = ІД1 = Для другого проекту: DD2 = DK2 = ІД2 = Відповідь: більш ефективний за даним критерієм перший проект, індекс доходності якого дорівнює 1,2. Задача 4. Розрахуйте середньорічну рентабельність та визначте найбільш ефективний за даним критерієм проект (див. умови першої задачі). Середньорічна рентабельність (СР) інвестицій є різновидом індексу доходності (відповідає показнику ROI – Return of Investment), співвіднесена зі строком реалізації проекту і визначає який дохід надає кожна, вкладена в проект гривня інвестицій, тому використовується для порівняння альтернатив інвестицій. Для розрахунку користуються формулою:
СР = Де ІD – це індекс доходності; n – це кількість років реалізації проекту. Для вирішення задачі спочатку розраховується індекс доходності (див. задачу 3), а потім за наведеною формулою розраховують середньорічну рентабельність. Для першого проекту:
Для другого проекту:
Відповідь: найбільш ефективний за даним критерієм є перший проект, середньорічна рентабельність якого 6,7%. Задача 5. Визначте рівень чутливості/стійкості менш ризикованого за даним показником проекту.
Розв’язання. Показники стійкості та чутливості пов’язані між собою. Тому, розрахувавши стійкість (надано в умові) проекту по даному фактороутворюючому показнику, можна визначити чутливість як відносне відхилення (%Ч), [7, с.207]: %Ч = де Х – вихідне значення фактороутворюючого показника; х – значення фактороутворюючого показника, який визначає рівень стійкості проекту. Якщо %Ч>10%, проект вважається нечутливим до зміни показника, якщо %Ч<10%, то проект чутливий до зміни показника. Розрахунки чутливості для першого проекту:
Розрахунки чутливості для другого проекту:
Відповідь: рівень чутливості менш ризикованого по показнику “ціна за одиницю продукції” проекту дорівнює 12% (перший проект). Задача 6. Визначте коефіцієнт фактичної результативності роботи ЦНДЛ за наступних даних: в ЦНДЛ виконувалися 5ДКР протягом 5 років. Обсяги інвестицій по роках наведені в таблиці:
Фактичні витрати по трьом успішно завершеним ДКР склали:
Витрати по незавершеним роботам на початок періоду склали 10506 тис. грн., на кінець періоду – 16202 тис. грн. Розв’язання. Для розрахунку слід скористатися формулою, наведеною в [1, с.460]:
r = (8302 + 11901 + 15012)/[(10800 + 11000 + 11200 + 11300 + 11400) – (16202 – 10506)] = 0,7 Відповідь: коефіцієнт фактичної результативності ЦНДЛ дорівнює 0,7. Задача 7.Визначте шанс інвестора, що фінансує створення нової продукції (тобто ймовірність отримання ним бажаного результату від замовлених ДКР), якщо відомо, що коефіцієнти фактичної результативності науково-технічної діяльності двох організацій складають відповідно 0,6 та 0,5. Ймовірність отримання позитивних результатів при конкурсному вирішенні проблеми розраховується по формулі складання (об’єднання) подій, направлених на досягнення цілі. При конкурсному виконанні робіт двома науково-технічними організаціями з коефіцієнтами результативності r1 та r2 ймовірність (шанс інвестора) визначають за формулою:
P(с) = 0,6 + ),5 – 0,6*0,5 = 0,8 Відповідь: шанс інвестора дорівнює 0,8. Задача 8. Визначте шанс інвестора, який фінансує створення нової продукції і на конкурсній основі замовив ДКР трьом науково-дослідним організаціям, якщо відомо, що коефіцієнт фактичної результативності науково-технічної діяльності цих організацій дорівнює відповідно 0,4, 0,5 та 0,6. Якщо в конкурсному виконанні робіт приймають участь три науково-технічні організації, то ймовірність отримати позитивні результати (шанс інвестора) оцінюють за формулою: За умовами задачі розрахунок шансу: P(c) = 0,4 + 0,5 + 0,6 – 0,4*0,5 – 0,6*0,4 – 0,5*0,6 + 0,4*0,5*0,6 = 0,88 Відповідь: шанс інвестора, який фінансує створення нової технікидорівнює 0,88. Задача 9.Виберіть з наведених один найбільш ефективний інноваційний проект, використовуючи метод рівномірної оптимізації. Науково-технічним підрозділом та плановим відділом підприємства розглядається шість альтернативних інноваційно-інвестиційних проектів, для кожного з яких розраховано числові показники таких критеріїв ефективності як ЧДД, ІД та термін окупності Ток. Результати цих розрахунків наведено в таблиці. Таблиця 1. Результати розрахунків числових значень ЧПВ, ІР, та ДСО за альтернативними варіантами інноваційних проектів
Розв’язання. Для вирішення задач подібного типу потрібно розробити багатокритеріальну економіко-математичну модель (ЕММ) [16, с.357]. Для формалізації задачі введемо необхідні позначення: i- код цільової функції (i = 1, ... ,n). j - номep альтернативного варіанту інноваційного проекту (j = 1,…,m); . - множина j-x варіантів інноваційних проектів; Xj - оптимальний варіант інноваційного проекту; - критерій оптимальності. Необхідно обрати з деякої множини альтернативних інноваційних проектів оптимальний варіант Xj, який би задовольняв наступним умовам: , (j = 1,…,m) (1) (2) (3) (4) Нерівність (1) відображає ті значення цілочисельної змінної, які можуть приймати участь в економічній експертизі інноваційні бізнес-проекти Цільова функція (2) відображає вимогу максимізації величини показника ЧДД, цільова функція (3) – вимогу максимізації величини показника ІД, а цільова функція (4) – вимогу мінімізації терміну окупності згідно варіанта інноваційного проекту, який визначається. В зв’язку з тим, що критерії оптимальності ЧДД, ІД та терміну окупності мають різну економічну природу та різні одиниці виміру, то першим кроком необхідно провести процедуру нормалізації (тобто приведення до безрозмірних величин). Для цього використовують відомою формулою нормалізації критеріїв: , (5) де - нормалізоване значення j-гo критерію по досліджуваному варіанту інноваційного проекту; - поточне значення відповідного критерію оптимальності за варіантом, що розглядається; ; - відповідно мінімальне та максимальне значення досліджуваного критерію оптимальності. Виконаємо необхідні розрахунки з метою отримання нормалізованих значень трьох критеріїв за першим варіантом інноваційного проекту: ; ; Результати розрахунків по всім інноваційним проектам наведено в таблиці 2.
Таблиця 2 Результати розрахунків нормалізованих значень критеріїв оптимальності по альтернативним проектам
Видно, що два перші критерії максимізуються, а третій – мінімізується. Тому для збереження єдності критеріїв оптимізації (всі максимізуються) помножимо на –1 безрозмірні величини третього критерію і отримані результати представимо в таблиці 3. Таблиця 3. Числові значення критеріїв з однаковим напрямком оптимізації
Після проведення процедур нормалізації та збереження єдності критеріїв визначимо найбільш ефективний проект за методом рівномірної оптимізації. Принципом даного методу є визнання, що всі критерії оптимальності є економічно рівноцінними. Найкращим вважають варіант, коли сумарна величина всіх числових значень цільових функцій приймає максимальне значення [16, с.359]: . (6) Розраховуємо сумарні значення безрозмірних величин критеріїв за всіма альтернативними варіантами інноваційних проектів представлено в таблиці 4. Таблиця 4. Сумарні значення безрозмірних величин критеріїв за всіма альтернативними інноваційними проектами
Відповідь: з приведених в таблиці 4 розрахунків видно, що економічно найбільш ефективним за методом рівномірної оптимізації є третій варіант з альтернативних інноваційних проектів. Задача 10. Виберіть з наведених в таблиці 1 один найбільш ефективний інноваційний проект, використовуючи метод справедливого компромісу (дивіться умови попередньої задачі). Розв’язок: Для вирішення задачі скористаємося розрахунками оптимізації та збереження єдності критеріїв оптимізації. Візьмемо за основу таблицю 3 і звільнимося від негативних значень, додавши одиницю до кожного значення в останньому стовпці. Тоді таблиця набуде такого вигляду: Таблиця 5. Уточнені дані нормалізованих критеріїв за альтернативними інноваційними проектами
Формула для розрахунку за методом справедливого компромісу має вигляд [16, с.361]: . (7) Тобто необхідно знайти добуток безрозмірних нормалізованих величин критерії оптимальності проектів, які наведені в таблиці 6. Таблиця 6.
Відповідь: з наведених в таблиці 6 розрахунків видно, що економічно найбільш ефективним за методом справедливого компромісу є третій варіант з альтернативних інноваційних проектів. Задача 11. Виберіть з наведених в таблиці 1 один найбільш ефективний інноваційний проект, використовуючи метод, що заснований на визначенні сумарного за всіма критеріями відхилення від ідеальної точки (дивіться умови задачі 9). Згідно інформації, наведеної в таблиці 5, визначимо ідеальні (оптимальні) нормалізовані значення по кожному з трьох критеріїв оптимальності:
Формула для розрахунків за цим методом має вигляд [16, с.361]: (8) дe - відхилення числового значення i-го критерію по по j-му варіанту від ідеальної точки. Після виконання необхідних розрахунків отримаємо матрицю відхилень числових значень критеріїв від ідеальної точки (таблиця 7). Таблиця 7
Матриця відхилень числових значень критеріїв від ідеальної точки
Відповідь: як видно з таблиці 7 третій варіант інноваційного проекту є оптимальним при застосуванні методу відхилення від ідеальної точки. Задача 12. Виберіть з наведених в таблиці 1 один найбільш ефективний інноваційний проект, використовуючи метод згортання критеріїв (дивіться умови задачі 9). Якщо головним принципом попередніх методів визначення коефіцієнтів важливості критеріїв був принцип їх рівноцінності, то особливістю даного методу є диференціація оцінки коефіцієнтів важливості кожного з включених в економіко-математичну модель критеріїв. Для нашого випадку скористаємося експертним методом нормування коефіцієнтів важливості різних критеріїв. Зокрема, внаслідок опитування визначено, що ЧДД, ІД та Ток були присвоєні такі вагові коефіцієнти як 0,4; 0,4; 0,2 (відповідно . Для вибору економічно найбільш ефективного інноваційного проекту використовується формула [16, с.362] , (9) де ai – коефіцієнт важливості по i-тому критерію, - числові значення нормалізованого по i-тому критерію j-того варіанту. Числові значення нормалізованих критеріїв оптимальності по альтернативним варіантам інноваційних проектів наведені в таблиці 8 (для розрахунків скористаємося даними таблиці 6). Таблиця 8 Оцінка зважених нормалізованих критеріїв оптимальності альтернативних варіантів інноваційних проектів
Відповідь: з наведених в таблиці 8 розрахунків видно, що економічно найбільш ефективним за методом згортання критеріїв є третій варіант з альтернативних інноваційних проектів.
6.4. ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА
ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА З НАУКИ “ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ”ДЛЯ БАКАЛАВРІВ З МЕНЕДЖМЕНТУ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
1.Теоретичне питання. Сутність та особливості інноваційних стратегій. Позитивні наслідки та ускладнення, що супроводжують впровадження інноваційних стратегій в організаціях. 2.Теоретичне питання. Об’єкти промислової власності, отримані внаслідок реалізації інноваційного процесу – їх сутність та відмінності в правовій охороні. 3.Тестові завдання закритого типу 1. Винахід визначають як: а) сукупність авторських та інших прав на результат інтелектуальної діяльності; б) нове вирішення задачі, що відзначається суттєвими відмінностями від попередніх і дає позитивний ефект; в) новий спосіб вирішення проблем за допомогою інноваційної діяльності. 2. Результати досліджень яких вчених створили підґрунтя сучасної теорії інноватики? а) Д. Рікардо; б) И. Шумпетера; в) Н. Кондратьєва; г) А. Файоля; д) І. Ансоффа; е) Г.Менша. 3.Термін “технологічний пат” характеризує: а)затяжну кризу в економіці, зумовлену відсутністю капіталу для інвестування в технології; б)кризу , вихід з якої не можливий в рамках існуючої технології; в)ситуацію, коли спонтанно у різних країнах світу з’являються пучки нових технологій. 4. До активних методів пошуку інноваційних ідей відносять: а) опитування спеціалістів; б) опитування споживачів; в) метод Дельфі; г) аналіз патентів; д) пропозиції по ліцензіям; е) оцінка публікацій; ж) метод синектики; з) дерево рішень. 5. За змістом прийнято виділяти такі групи новацій: а) технічні; б) технологічні; в) економічні; г) управлінські; д) організаційні: е) фінансові; ж) соціальні. 6. До непрямих методів стимулювання інноваційного розвитку відносять: а) моральну підтримка через вручення новаторам державних нагород; б) організація мережі консалтингових центрів; в) пільгове оподаткування прибутку; г)систему прискореної амортизації; д)патентну політику. 7. Критичні технології — це такі, що: а) швидко застаріють і виникне необхідність витрачати кошти на розробку нових; б) що є тупіковим напрямком в дослідженнях; в) мають міжгалузевий характер; г) створюють передумови для розвитку багатьох технологій. 8.До технологічних змін, які необхідно здійснювати на підприємстві при впровадженні нововведень, відносять: а)зміни в розподілі влади, відповідальності, обов’язків; б)зміни в поведінці та навичках працюючих; в)зміни в обладнанні технологічних процесів; г) зміни взаємовідносин у системі управління; д)зміни в кваліфікації, професійних знаннях; е)зміни в організаційній культурі; ж)зміни загальної схеми виробничих процесів. 9.Змінна частина стимулюючого контракту топ-менеджера містить: а)умови винагороди на основі абсолютних показників; б)умови пільгового кредитування; в)розміри виплати при звільненні менеджера; г)умови винагороди на основі відносних показників. 10.Для продуктово-ринкової матриці інноваційного портфеля підприємства (матриця Ансоффа) вкажіть дії, які необхідно здійснити керівництву з огляду на ситуацію, що склалася (відповідь давати комбінацією цифр і відповідних їм літер).
А – ситуація потребує реалізації конструкторської, технологічної і маркетингової інновації (диверсифікація). Б – ситуація потребує реалізації конструкторських і технологічних інновацій і ноу-хау. В – ситуація потребує застосування маркетингових інновацій (маркетингові "ноу-хау"). Г – ситуація потребує зростання за рахунок глибокого проникнення на ринок, концентрації потенціалу підприємств на окремих сегментах. 4.Задача 1. Відділом НДДКР представлено керівництву компанії до розгляду та затвердження два інноваційно-інвестиційні проекти, основні результати яких наведено в таблиці (в тис. грн.).
1.Розрахуйте чисту поточну вартість, термін окупності, індекс доходності та середньорічну рентабельність і визначте найбільш ефективний за даними критеріями проект. 2.Які критерії, крім названих вище, можуть вплинути на рішення керівництва фірми щодо вибору проекту для впровадження.
5.Задача 2 Науково-дослідний центром проведено розрахунки показників ефективності альтернативних інноваційно-інвестиційних проектів, результати яких представлено в таблиці. Визначте, який з проектів слід обрати для впровадження, скориставшись методологією багатоцільової оптимізації. Результати розрахунків значень ЧДД, ІД та tок за альтернативними варіантами інноваційних проектів
1.Проведіть процедуру нормалізації в зв’язку з різними одиницями виміру та економічною природою запропонованих значень показників ефективності інноваційних проектів. 2.Забезпечте єдиний напрямок оптимізації. 3.Оберіть інноваційний проект з запропонованих, використовуючи метод рівномірної оптимізації.
ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА З НАУКИ “ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ”ДЛЯ БАКАЛАВРІВ З МЕНЕДЖМЕНТУ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
1. Теоретичне питання. Інноваційний проект: сутність, спільні ознаки, критерії класифікації. 2. Теоретичне питання. Основні положення та значення класичної теорії нововведень Й.Шумпетера. 3. Тестові завдання відкритого типу: 1) Назвіть фактори, що визначають темп і масштаби дифузії нововведень на макрорівні. 2) Вкажіть основні етапи стратегічного планування інновацій. 3) Назвіть основні джерела інноваційних ідей за П.Друкером. 4) Назвіть основні форми міжфірмового співробітництва в інноваційній сфері. 5) Основні причини опору персоналу впровадженню інновацій та шляхи його подолання 4. Тестові завдання закритого типу. 1.Нововведення – це: А) генерування, прийняття та впровадження нових ідей, процесів, продуктів, послуг; Б) процес, в якому наукова ідея приводить до створення кращих за своїми якостями виробів, технологій, послуг; В) зміни в організації виробництва та його матеріально-технічному забезпеченні; Г) кінцевий результат діяльності, результат якої втілено у вигляді нового або удосконаленого технологічного процесу, продукту чи послуги; Д) появлення нових ринків збуту; Е) нові методи, винаходи, новий порядок, нове явище, що впливають, змінюють тип мислення і поведінки людей; З) кінцевий результат інноваційної діяльності, який характеризується науково-технічною новизною і виробничим використанням. 2. Нововведення в організації – це: А) процес розробки нового продукту; Б) перебудова системи комунікацій; В) розробка нової реклами; Г) зміна в методах і способах виробництва; Д) здача в оренду обладнання. 3.Цілями інноваційного менеджменту є: А) розвиток виробництва традиційних видів продукції; Б) збір та систематизація інформації про стан інноваційної діяльності; В) зниження витрат виробництва; Г) виробництво продукції високої технічної складності; Д) розробка та впровадження нової продукції; Е) розвиток організації. 4. До ключових факторів успіху нововведень відносяться: А) унікальність продукту; Б) маркетингові "ноу-хау"; В) високі витрати на НДДКР; Г) рівень професійної компетенції кадрів; Д) повний цикл НДДКР; Е) забезпечення лідерства в бізнесі. 5. Основні методи організації інноваційного процесу включають: А) формування організаційної структури; Б) послідовну організацію робіт; В) децентралізацію управління НДПКР; Г) паралельну організацію робіт; Д) інтегровану організацію робіт. 5. Задача. Відділом НДДКР представлено керівництву компанії до розгляду та затвердження інноваційно-інвестиційні проекти, основні прогнозовані результати реалізації яких наведені в таблиці (в тис. грн.).
Визначте, який проект є більш економічно ефективним, використовуючи показники чистої теперішньої вартості (NPV) та періоду окупності проектів (Ток).
Основна література 1.Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. – К.: КНЕУ,2003. 2.Инновационный менеджмент: Учебное пособие / Под ред. В.М.Аньшина, А.А.Дагаева. – М.: Дело, 2003. – 528 с. 3.Инновационный менеджмент: Учебное пособие / Под ред. А.В.Барышевой. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2007. – 384 с. 4.Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Статистичний збірник. – Київ: Держкомстат, 2010 5.Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: Навч.посіб. – Суми: ВТД «Універсальна книга», 2003. – 278 с. 6.Інноваційний розвиток промисловості України / О.І. Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан та ін.; Під ред. проф. О.І. Волкова, проф. М.П. Денисенка. – К.: КНТ, 2006. – 564с. 7.Краснокутська Н.В., Гарбуз С.В. Інноваційний менеджмент: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. – К.:КНЕУ, 2005 8.Крылов Э.И., Власова В.М., Журавлева И.В. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельности предприятия: Учебн. пособие. – 2-е изд., переработанное и дополненное. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 608с. 9.Медынский В.Г. Инновационный менеджмент: Учебник – М.: ИНФРА-М. – 2002. 10.Микитюк П.П. Інноваційна діяльність: Навч.посіб. / П.П.Микитюк, Б.Г.Сенів – К.: ЦУЛ, 2009. – 392 с.
11.Основы инновационного менеджмента : Теория и практика : Учебное пособие / Под ред. П.Н.Завлина и др. – М.: ОАО «НПО «Издательство «Экономика», 2000. – 475 с. 12.Савчук В.П. Практическая энциклопедия. Финансовый менеджмент. – К.: Издательский дом «Максимум», 2005. – 884 с. 13.Стадник В.В., Йохна М.А. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2006. 14.Управление проектом. Основы проектного управления: Учебник /кол. авторов, под ред. проф. М.Л.Разу. – М.: КНОРУС, 2007. – 768 с. 15.Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент. Учебник, 4-е изд. – СПб.: Питер, 2003. – 400 с. 16.Царев В.В. Оценка экономической эффективности инвестиций. – СПб.: Питер, 2004. – 464 с.
Додаткова 1.Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: Монографія. – К.: КНЕУ, 2003. 2.Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика: Монографія. / За ред. Л.І.Федулової. – К. “Основа”, 2005. – 552 с. 3.Павленко І.А. Інноваційне підприємництво у трансформаційній економіці України: Монографія. – К.:КНЕУ,2007 4.Теория системного менеджмента: Учебник / Под общ. ред. П.В.Журавлева, Р.С. Садегова, В.Г. Янчевского. – М.: Издательство «Экзамен», 2002. – 512 с.
Періодичні видання 1.Вісник національної Академії Наук України. (Загально-науковий та громадсько-політичний журнал). 2.«Инновации» 3.Проблеми науки. Міжгалузевий науково-технічний журнал. 4.Проблемы теории и практики управления. 5.Российский экономический журнал. 6.Вопросы экономики. 7.Економіка України. 8.Економіст 9.Економіка і прогнозування 10.Проблеми науки.
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||