
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Іноземна мова
Іноземна мова« Назад
Іноземна мова 23.07.2015 02:25
Міністерство освіти та науки України Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра іноземних мов та українознавства
06-09-10
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для самостійної роботи студентів усіх напрямів підготовки НУВГП з дисципліни «Іноземна мова»
Рекомендовано до друку науково-методичною радою НУВГП Протокол № 6 від « 19 » березня 2014 р.
Рівне 2014
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів усіх напрямів підготовки НУВГП з дисципліни «Іноземна мова». /О.Л. Вакуленко, Т.Б. Борисюк, Л.Є. Купчик, А.Т. Літвінчук, Н.Ф. Осецька, Рівне: НУВГП, 2014, – 46 c.
Упорядники – О.Л. Вакуленко, канд.філол.наук, доцент, Т.Б. Борисюк, старший викладач, Л.Є. Купчик, старший викладач, А.Т. Літвінчук, старший викладач, Н.Ф. Осецька, старший викладач
Відповідальний за випуск – М.І. Тадеєва, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри іноземних мов та українознавства
© Вакуленко О.Л., Борисюк Т.Б., Купчик Л.Є., Літвінчук А.Т., Осецька Н.Ф., 2014 © НУВГП, 2014
Вступ Самостійна робота студентів – це запланована пізнавальна діяльність виконання творчих навчальних завдань різних видів, яка виконується самостійно з метою надбання знань, накопичення вмінь та навичок, досвіду іншомовної поведінки та професійно важливих якостей. Реалізація такої мети на практиці сприяє здійсненню принципу розвиваючого навчання, формуванню особистості майбутнього фахівця. Здатність студента до самонавчання є однією з найважливіших передумов не тільки успішного володіння іноземною мовою, але й формування навичок самостійної діяльності взагалі. У ході самостійної роботи студенти повинні стати активними учасниками навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до оволодіння теоретичними та практичними знаннями та вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Методичні рекомендації для самостійного вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням можуть використовуватися студентами всіх спеціальностей. Дані рекомендації мають на меті допомогти студентові у його самостійній роботі над розвитком практичних навичок правильного читання, розуміння та перекладу текстів з іноземної (англійської/німецької/французької) мови, роботи з різними друкованими та електронними інформаційними та навчальними джерелами, навичок підготовки презентації. Матеріал методичних рекомендацій містить основні поради щодо ефективної організації вивчення іноземної мови; користування словниками разом із прикладами сучасних електронних словників та Інтернет ресурсів для розвитку, діагностики, тестування і контролю знань; інформацію про різні види перекладу, основні мовні засоби, необхідні для анотування та реферування текстів, список найуживаніших скорочень та, так званих, «хибних» друзів перекладача. Все це допоможе студентам більш ефективно засвоювати матеріал, що вивчається, послідовно формувати самостійність як рису характеру, що відіграє важливу роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ Створення Європейського простору вищої освіти висуває складні завдання щодо збільшення мобільності студентів, більш ефективного міжнародного спілкування, легшого доступу до інформації та більш глибокого взаєморозуміння. Студенти мають можливість розвивати мовну компетенцію і стратегію, які їм необхідні для ефективної участі в процесі навчання і в тих ситуаціях професійного спілкування, в яких вони можуть опинитися. В результаті навчання піднімається рівень їхнього володіння мовою, що в свою чергу, сприяє підвищенню конкурентоздатності на ринку праці. Існують різні рівні володіння мовою для потреб спеціалізації:
Відповідно до Державного стандарту повної середньої освіти рівень володіння мовою випускників шкіл має відповідати рівню В1+. Таким чином, очікується, що вступний рівень абітурієнтів вищого навчального закладу має бути не нижчим рівня В1+. Мінімально прийнятий рівень володіння мовою для бакалавра є В2 (Незалежний користувач). Для отримання ступеня бакалавра, разом з усіма іншими професійними вміннями, студент повинен бути здатним ефективно спілкуватися іноземною мовою у професійному середовищі, щоб: – обговорювати навчальні та пов’язані зі спеціалізацію питання, для того, щоб досягти порозуміння зі співрозмовником; – готувати публічні виступи, застосовуючи відповідні засоби вербальної комунікації та форми ведення дискусій і дебатів; – знаходити нову текстову, графічну, аудіо та відео інформацію, що міститься в іншомовних галузевих матеріалах; – аналізувати іншомовні джерела інформації для отримання даних, що є необхідними для виконання професійних завдань; – писати професійні тексти, документи, ділові та професійні листи іноземною мовою; – перекладати іншомовні професійні тексти рідною мовою, користуючись термінологічними та електронними словниками. Одним із основних напрямів розв’язання проблеми поліпшення мовної підготовки студентів немовного ВНЗ – це виховання і розвиток самостійності і творчості студентів, вдосконалення організації самостійної роботи студентів при вивченні іноземної мови. Самостійна робота стала невід’ємною частиною навчального процесу. Відповідно до Європейського мовного портфеля, співвідношення часу, який відводиться на аудиторну і самостійну роботу, становить 1/3.5. Вирізняють такі основні види самостійної роботи студентів при вивченні професійної іноземної мови: 1. Вивчення нового матеріалу: читання, конспектування. 2. Поглиблене вивчення програмного матеріалу: підготовка до контрольних робіт, підготовка до модульного контролю та іспитів, виконання типових вправ на розвиток лексичних навичок, навичок діалогічного та монологічного мовлення. 3. Вивчення матеріалу з використанням елементів творчості: підготовка домашнього читання, участь у ділових іграх, участь у розгляді проблемних навчальних ситуацій, підготовка рефератів, доповідей, інформацій з заданої тематики та інше. 4. Робота з основною та рекомендованою літературою. Студент повинен мати необхідні навички організації свого навчання без пильного нагляду з боку викладачів і розуміти, як виконувати завдання для самостійної роботи в незалежному режимі. Він повинен чітко розуміти сформульовані завдання і зразки їх виконання, мати доступ до різних джерел інформації (друкованих, аудіо, відео, комп’ютерних програм, Інтернету), та чітко усвідомлювати критерії вимірювання результатів. В умовах самостійного навчання та зростання відповідальності студента за результати навчання, здатність студентів до самооцінювання має надзвичайно велике значення. По-перше, студенти мають бути здатними оцінити, наскільки успішно вони рухаються вперед на тому чи іншому етапі навчання та при виконанні окремих завдань. По-друге, студентам необхідно вміти оцінювати свій комунікативний рівень володіння мовою: «чи можу я розуміти короткі інформаційні повідомлення академічного та професійного характеру, коли мовлення чітке і стандартне; чи можу я з високим рівнем самостійності читати й розуміти складні тексти академічного та професійного характеру, чи можу я розпізнати терміни та скорочення з навчальної та професійної сфер, користуючись вибірково довідковими ресурсами; чи можу я використовувати мову невимушено, точно, ефективно для спілкування на різноманітні теми, пов’язані з навчанням та професією, чи можу я брати активну участь у розгорнутих бесідах та дискусіях на більшість загальних академічних або професійних тем, представляючи та обґрунтовуючи свої погляди; чи можу я робити чіткі, детальні описи та презентації з широкого кола навчальних та професійних тем, розгортаючи та підтримуючи ідеї відповідними прикладами і використовуючи відповідну термінологію; чи можу я писати чіткі, детальні тексти на теми, пов’язані з навчальною та професійною сферами, узагальнюючи інформацію з різних джерел та оцінюючи її; чи можу я писати різні типи ділових листів, рекомендації, анотації, резюме різних ресурсів, добираючи відповідний стиль». По-третє, студенти повинні вміти оцінювати свою лінгвістичну компетенцію, тобто лексику, якою вони володіють, структури, які вони вміють використовувати, звуки, які вони здатні артикулювати. Лише за умови самоусвідомлення та поступового розвитку впевненої здатності до самооцінювання студенти можуть аналізувати, коригувати та вдосконалювати свою мовну поведінку. Дані рекомендації допоможуть студентові оволодіти методикою самостійної роботи та набути досвіду у роботі з інформаційними джерелами, різними видами науково-технічного перекладу та створення презентацій.
ЯК ПРАВИЛЬНО ОРГАНІЗУВАТИ САМОСТІЙНУ РОБОТУ Самостійна робота приведе до безумовного успіху, якщо ви оберете методику вивчення іноземної мови, яка не буде сприйматися вами, як тягар і необхідність. Засвоєння відбувається значно швидше, якщо ви самі визначите найбільш прийнятний темп і самі мобілізуєте свою енергію. Щоб досягти успіху у вивченні іноземної мови, необхідно розпочати роботу над мовою з перших днів занять у вузі та займатися мовою щоденно. Звертайтеся до довідників, словників тощо, якщо вам незрозумілий той, чи інший матеріал. Слід відвести для самостійного вивчення іноземної мови певний час дня: краще вранці, якщо ви «жайворонок», або ввечері, якщо ви «сова». Складіть графік занять, якого вам буде не важко дотримуватися. Займатися іноземною мовою слід кожний день, на тиждень можна зробити не більше одного вихідного. Щоденні, навіть не дуже довготривалі (наприклад, 20 хвилин), самостійні заняття з англійської мови значно корисніші, аніж багатогодинний «штурм» раз на тиждень. Коли рівень володіння іноземною мовою наближається до середнього, скоротіть частотність занять до 2-3 раз. Лише на просунутому етапі можливі щотижневі самостійні заняття з іноземної мови. Ваш розклад, швидше за все, буде змінюватися, але дотримуйтеся принципу «краще займатися часто потроху, ніж рідко і багато». Графік занять розмістіть на видному місці. Оптимальна тривалість самостійного заняття – 60-90 хвилин на день з обов‘язковим 5-10-хвилинною перервою або без перерви, якщо воно триває не довше години (сюди не повинен включатися час, відведений на запам‘ятовування слів). Кожному пройденому уроку іноземної мови через деякий час слід обов‘язково робити 15-хвилинне повторення того нового, що було засвоєно. Рухайтеся від простого до складного. Починайте вивчати навчальний матеріал з того, що є достатньо простим, поступово збільшуючи складність. Це дозволить вам швидко йти до мети.
ЯК ВИВЧАТИ ЛЕКСИЧНІ ОДИНИЦІ Для того, щоб розуміти тексти та розмовляти іноземною мовою, треба оволодіти великим запасом слів та виразів.
На початковому етапі вивчення іноземної мови збагачуйте свій активний запас словами, що часто вживаються. Надалі віддавайте перевагу тим іноземним словам, які ви активно використовуєте в рідній мові:
ЯК РОЗВИВАТИ РОЗМОВНІ НАВИЧКИ Для того, щоб навчитися розмовній іноземній мові, необхідно запам‘ятати одне з найважливіших правил, про яке багато хто чомусь забуває, – це практикуватися говорити. Чим більше ви говорите іноземною мовою, тим швидше ви напрацьовуєте розмовні навички. Одним з найпростіших і ефективніших способів є принцип «що бачу, те співаю». Якщо у вас початковий рівень, то можна вголос називати предмети, що оточують вас, або промовляти короткі речення, наприклад: This is a room. I go. I drink. (англ.); Das ist mein Zimmer. Ich lese. Ich studiere. (нім.); Je suis étudiant. Je vais à l’université. C’est un livre (фр.). Таким чином, ви одночасно тренуєте структуру речення: підмет + присудок у відповідному часі, що вивчається. Розкажіть собі або кому-небудь про те, чим ви займалися, займаєтеся або будете займатися сьогодні, за місяць, за рік. Корисно переказувати фільми, розповіді, різні історії. А можна одну й ту ж історію переказати у трьох граматичних часах. Можна практикувати розмовну іноземну мову, промовляючи про себе різні фрази по дорозі додому або навчання: It is a good day today. It was a tight day yesterday. (англ.); Das Wetter ist heute schön. Ich kann am Abend spazieren gehen. (нім.); Aujourd’hui je travaille, Hier j’ai travaillé. Demain je vais travailler (фр.). Виберіть аудіокасету /відеокасету/диск, де дуже швидко говорять іноземною, але при цьому комунікація залишається достатньо зрозумілою і використовується порівняно проста іноземна лексика. Вдалими можуть бути записи CNN (англ.), (нім. Deutsche Welle, RTL; фр. TF1, TV5-Monde, Canal+), де більшість дикторів говорять з великою швидкістю. Прослухайте фрагмент аудіозапису і відзначте ключові слова, фрази. Спробуйте вимовити рідною мовою деякі фрази в подібному ритмі і схожою мелодикою, паузами і т.п. Включіть запис знову і намагайтеся з мінімальною затримкою в часі вимовляти фразу за фразою, скорочуючи розрив у відставанні.
ЯК ПРАЦЮВАТИ НАД ТЕКСТОМ Робота над текстом має здійснюватись у такій послідовності:
ЯК КОРИСТУВАТИСЯ СЛОВНИКАМИ Навчальний словник покликаний служити не тільки довідником, а й активним помічником для всіх, хто вивчає іноземну мову. Організація навчання із застосуванням словників сприяє полегшенню засвоєння лексичного матеріалу й розширенню словникового запасу з різних галузей знань, розвиває пам'ять та розумові здібності. За допомогою словників можна організовувати здійснення самостійної роботи (опрацювання пройденого матеріалу, вивчення нового матеріалу за вказаним джерелом), частково-творчої самостійної роботи (вивчення або використання матеріалу за навідними питаннями, підготовка до практичної роботи) або творчої самостійної роботи (ознайомлення з додатковою інформацією з теми, підготовка повідомлень, доповідей, рефератів, переклад спеціальної літератури тощо).
Словники є основою системної організації лексики, тому їх вважають центральним ядром під час вивчення іноземних мов. Лінгвістичні словники включають семантичну, граматичну, стилістичну інформацію про слова і про зв’язки між ними (лексичні, синтаксичні, словотворчі). Ці словники мають кілька основних типів і багато різновидів. Залежно від формату і призначення лінгвістичні словники поділяють на три основні категорії: універсальні, спеціальні (або тематичні), та мультимедійні ( або електронні). Універсальні словники містять детальну інформацію про слова і розглядають конкретне слово в одному чи в кількох аспектах. Вони рекомендовані користувачам, які хочуть здобути загальні мовні навички і спілкуватися на загальноосвітньому рівні. Спеціальні або тематичні словники призначені для певної категорії користувачів, які вже мають елементарні знання потрібної їм мови і чітко визначену мету навчання. Тематичне групування дає можливість вивчати лексику системою, що сприяє її кращому запам’ятовуванню. Надзвичайна динамічність розвитку науки, техніки, технологій призвела до створення та надзвичайного поширення мультимедійних або електронних словників, які певним чином є систематизованою лексичною інформацією, яка зберігається в пам’яті комп’ютера, а також комплексом програм для обробки цієї інформації та показу її на екрані. Словники бути одномовними, двомовними та багатомовними. Рекомендований тип словника для студентів відповідно до рівня володіння мовою
Значення словників в оволодінні іноземними мовами важко переоцінити. Початкові етапи цього процесу неможливі без двомовного словника, за допомогою якого ми пов’язуємо іноземне слово з близьким або навіть однаковим за значенням словом, висловом, поясненням на рідній мові. Коли ми працюємо з перекладними словниками, то в основному націлені на пошук значення слів. Але вони не в змозі показати нам, як слова використовуються в іноземній мові. Іноді, наприклад, слово в одній мові може мати шість або сім еквівалентів у іншій; якщо ці еквіваленти тільки пропонуються як перелік слів, вони не надають нам жодної інформації про те, яке саме слово вибрати. Багато двомовних словників також не в змозі надати достатньо інформації про граматичний контекст, відповідність і додаткове значення слова. Загальні одномовні словники. Одномовні словники пояснюють значення слів мовою оригіналу. Словники синонімів, де подаються синонімічні ряди, не тільки пояснюють значення слів схожих за смислом, а також надають набори лексичних засобів для більш точного вираження думки. Словники антонімів також пояснюють значення слів, але методом «від протилежного» і дають можливість вибору протилежних за смислом слів і виразів. Серед одномовних словників найважливішим типом є словник тлумачний. У ньому засобами відповідної мови розкривається (витлумачується) значення слова, характеризуються його граматичні та стилістичні властивості, подаються типові словосполучення (речення) і фразеологічні звороти та наводяться зразки вживання слова у кожному відповідному значенні.
Основні рекомендації щодо користування словниками Однією із системно-структурних ознак словника є членоване розміщення матеріалу, оскільки основною композиційною та комунікативною одиницею словника є відносно самостійний відрізок тексту, який називається словниковою статтею. Множина словникових статей складає його основу. Кожна стаття розповідає про поняття, позначене словом. Структура словникової статті залежить від типу словника, хоча загальні риси притаманні всім словниковим статтям: 1) заголовне слово, яке відкриває словникову статтю; 2) опис семантико-стилістичних і граматико-функціональних особливостей слова; 3) документальне підтвердження існування слова в мові й показ його реального використання в мові, наприклад цитати-ілюстрації. Для успішного користування загальними двомовними словниками необхідно запам’ятати наступне: а) загальні двомовні словники дають не переклад слів, а тільки можливі еквіваленти кожного слова і, як правило, далеко не всі. Ось чому так необхідно враховувати роль контексту при перекладі; б) необхідно добре знати зміст всіх умовних позначок, скорочень, розділові знаки, які використовуються у словнику. Для цього, перш ніж користуватися словником, необхідно уважно прочитати вступ, де йдеться про користування ним, а також ознайомитись із списком скорочень. Прикладом загального двомовного словника є «Англо-український словник» М.І.Балла. Усі заголовні англійські слова розміщені у словнику в алфавітному порядку. Наводяться найуживаніші значення англійських слів. Слова близькі за значенням (синоніми) розділяються комами, слова, що мають різні значення – крапкою з комою. Термінологічні позначки, наприклад: boarding – (мор.) взяття на абордаж, dandelion – (бот.) кульбаба, hardener – (хім.) прискорювач затвердіння; і умовні скорочення, що вказують на стиль та сферу вживання слів, наприклад: jollification – (розм.) розвага; утіха, landocracy – (ірон.) земельна аристократія, lead – (амер.) вступна частина; подаються курсивом перед перекладом.
Якщо заголовне слово повторюється у сполученні, вони замінюється знаком ~ (тильда). Тильда (~) служить у гніздах слів знаком повтору. Вона замінює або все заголовне слово або його складову частину. effort – зусилля; without ~ – легко; a good ~ – вдала спроба. Словосполучення, що позначають окремі поняття, усталені сполучення слів, фразеологічні звороти, наводяться після знака ◊ (ромб). ◊ at liberty – вільний ◊ to try one's luck – спробувати щастя. Сполучення дієслова з прийменниками і прислівниками позначаються знаком □ (квадрат). □ crowd into – протискатися □ crowd out – витискати. Слова в словнику завжди подаються в початковій (вихідній) формі: іменник – в однині, прикметник – в звичайному ступені порівняння; дієслово – в трьох формах (напр. в англ. інфінітив /вихідна форма дієслова/, Past Indefinite, Past Participle). У спеціальному політехнічному словнику, наприклад, розміщення матеріалу – алфавітно-гніздове, тобто, якщо термін складається з одного слова, то це слово потрібно шукати як у звичайному словнику, по алфавіту. Але, якщо термін складається з декількох слів, одне із яких є означувальне слово, а інші – означення, то такий термін потрібно шукати за означувальним словом. Таке слово стоїть в кінці термінологічного сполучення. напр: control device – контрольний пристрій; gravity dam – гравітаційна гребля. Якщо слово входить не в одне термінологічне сполучення, то такі сполучення утворюють гнізда, в яких вони (слова) розміщуються у вигляді списку, трохи зміщеного праворуч від основного слова. Термінологічні сполучення у цьому гнізді розміщуються за алфавітом, сам основний термін у гнізді замінюється тильдою (~). coding – 1. кодування; 2. програмування automatic ~ 1. автоматичне кодування; 2. автоматичне програмування; direct ~ програмування в абсолютних адресах; optimal ~ 1. оптимальне кодування; 2. оптимальне програмування. В кінці словника подається список найбільш вживаних спеціальних скорочень і позначок, прийнятих у різних галузях науки і техніки. Таким чином, серед великої кількості різних видів і типів словників, які традиційно використовуються під час вивчення рідної та іноземних мов, важливо вибрати саме той словник, який би оптимально забезпечив засвоєння знань, формування умінь та навичок на певному етапі навчання.
ЯК СКОРИСТАТИСЯ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСАМИ Інтенсифікації самостійної роботи сприяє комплексне використання комп'ютерних засобів. Найбільший ефект досягається при використанні мультимедійних програм. Впровадження сучасних інформаційних комп'ютерних технологій в навчальний процес допомагає студентам формувати уміння самостійно набувати знань і вести дослідницьку діяльність, використовувати комп'ютерні системи для діагностики, тестування і контролю знань. Перевагами таких програм є: автентичність іншомовного матеріалу, наочність його презентації (використання ілюстрацій, відео, звуку і так далі); швидкий зворотній зв'язок (інтерактивні тест-системи забезпечують миттєвий контроль засвоєння матеріалу); універсальність (навчання всіх аспектів мови та видів мовної діяльності); індивідуалізація (вибір матеріалу та послідовність виконання вправ). Орієнтуючи студентів на виконання завдань самостійно, пропонуємо посилання на браузери, пошукові системі, Інтернет сайти, інформаційні ресурси: мовні (електронні підручники, посібники, довідники, словники, електронні бібліотеки), пошукові (довідкові тематичні каталоги, пошукові системи), мовні он-лайн аудіо та відео курси іноземної мови, мультимедійні програми, web-сторінки, книги, Інтернет словники, он-лайн-перекладачі, які допоможуть вам знаходити потрібну інформацію для виконання домашнього завдання та аналізу прочитаного матеріалу. Каталог он-лайн словників LEXILOGOS – Великий каталог он-лайн словників. Корисний при перекладі текстів найрізноманітніших тематик. Тут зібрана найбільша добірка он-лайн словників. Є одне «але» – мова інтерфейсу – французька. MULTITRAN – Тут ви зможете перекласти слова з російської на вісім інших мов і навпаки. Словник постійно оновлюється, що гарантує якісний і точний переклад.MULTILEX – Тут ви зможете зробити переклад слова з/на найпоширеніші європейські мови. При перекладі слова ви самі обираєте, які словники використовувати.LINGVO – Багатомовний он-лайн словник. Перекладає з/на англійську, німецьку, французьку, та інші мови. Лексика розподілена тематично: загальна, економіка, техніка, програмування, політика, медицина, юриспруденція і маркетинг.FROM LANGUAGE TO LANGUAGE – Сайт пропонує використовувати понад 2000 словників. Ви зможете перекладати з/на більш ніж 50 мов світу. Існує також версія цього багатомовного словника для Android.АНГЛІЙСЬКІ СЛОВНИКИ: CAMBRIDGE DICTIONARIES ONLINE – Колекція Кембриджських словників: тематичні словники, словники для тих, хто вивчає мову, з можливістю перевірити вимову, цитати із прикладами вживання слів. LONGMAN ENGLISH DICTONARY – Оновлена електронна версія відомого словника. 207 000 слів, приклади виразів із сучасної англійської мови, книг та газетних статей. OXFORD DICTIONARIES – Серія одних із найпопулярніших словників англійської мови: тематичні словники, спеціалізовані словники. На цьому сайті користувач зможе не лише скористатися великим тлумачним словником англійської мови, а і двомовними словниками (французьким, німецьким). На цьому сайті ви зможете знайти безліч цікавих вправ для вивчення лексики і граматики. Macmillan English Dictionary – Macmillan English Dictionary створений на основі банку даних (corpus), що нараховує понад 220 мільйонів лексичних одиниць. Слова збираються по усьому світу з усних та письмових джерел, від телефонних дзвінків, Інтернет-сайтів та електронних повідомлень до радіоповідомлень та юридичних документів. Далі, за допомогою спеціальних комп'ютерних програм обробки лексики, діагностується дійсний стан мови – наприклад, наскільки часто стало вживатися слово, де його використовують частіше – в усній чи письмовій мові, у яких нових словосполученнях його можна зустріти. OXFORD AVANCED AMERICAN DICTIONARY – Тлумачний словник сучасної англійської мови для просунутого користувача. Величезна словникова база, приклади британської та американської вимови слів і цілих речень, озвучені носіями мови. НІМЕЦЬКІ СЛОВНИКИ: DUDENDEUTSCHESUNIVERSALWÖRTERBUCH – Тлумачний словник №1 німецької мови містить більше ніж 500000 ключових слів, тлумачень і прикладів. Словник деталізує професійну мову і жаргони, діалекти і використання слів у різних стилях мовлення. Крім того, словник містить коротку граматику німецької мови у таблицях. Online версія словника: www.duden.de WAHRIGDEUTSCHESWÖRTERBUCH – Тлумачний словник німецької мови містить понад 250000 ключових слів з прикладами і виразами. Він наводить 500000 деталізуючих даних для правильного використання німецької мови. В словнику також подано найважливіші правила граматики, напр., відмінювання іменника, прикметника, дієслова. L. Röhrich. DAS GROSSE LEXIKON DER SPRICHWÖRTLICHEN REDENSARTEN – Тлумачний фразеологічний словник німецької мови у трьох томах подає у легко зрозумілій формі значення, походження і застосування майже 150000 виразів, унаочнює за допомогою майже 1000 картинок походження багатьох фразеологізмів і пропонує унаочнений матеріал культурно-історичного значення. rambler – онлайн словник – Російсько-німецький та німецько-російський словник під редакцією К. Лейна. Містить близько 95000 словникових статей. LANGENSCHEIDTSGROSSWÖRTERBUCHDEUTSCHALSFREMDSPRACHE – тлумачний словник містить приблизно 66 000 словникових статей з детальним поясненням слів та виразів, велику кількість прикладів, типові граматичні коментарі. Мюллер В. «Великий німецько-український словник/ Das Große Deutsch-Ukrainische Wörterbuch» – містить близько 300 тисяч слів та словосполучень сучасної німецької мови і є найповнішим серед німецько-українських словників. У ньому подано детальне опрацювання значень слів, широко представлено фразеологію. В цьому словнику дотримано нової німецької орфографії.
ФРАНЦУЗЬКІ СЛОВНИКИ: TRÈSOR DE LA LANGUE FRANÇAISE – Тлумачний словник французької мови. Електронна версія 16-томного словника, де зібрано понад 100 000 слів. LAROUSSE – 2 в 1 – Тлумачний словник французької мови + Енциклопедичний словник. Збірник визначень, виразів, синонімів, антонімів і цитат. DICTIONNAIRE VISUEL – Великий візуальний словник французької мови. Лексика в малюнках – просто відмінний ресурс для тих, хто вивчає французьку мову. Більше 17 тематик. DICTIONNAIRE VIVANT DE LA LANGUE FRANÇAISE – Словник живої французької мови. Крім того, що словник містить дані багатьох інших словників, він відкритий для редагування. Ресурс постійно оновлюється завдяки новим статтям і цитатам. DICTIONNAIRE TERMINOLOGIQUE (québécois) – Великий термінологічний словник. Двомовний – французько-англійський словник технічної термінології. Складений у вигляді тематичних карток, які розкривають усі можливі значення слова в різних сферах. Крім того, до кожного слова є пояснення. DICTIONNAIRE DE LA LANGUE FRANÇAISE – 2 в 1 – словник + енциклопедія. Словник подає не тільки визначення слів, але й цитати із прикладами використання. Уся лексика розподілена за тематичними і стилістичними принципами. Корисні посилання на Інтернет ресурси для самостійного вивчення або вдосконалення рівня володіння іноземною мовоюВ цій частині хочемо запропонувати низку посилань, які, можливо, стануть вам у пригоді щоб вивчити або ж вдосконалити англійську самостійно. http://www.englishcentral.com/videos# – на сайті можна дивитися відео із субтитрами; http://engvid.com – допоможе вдосконалити вашу вимову; http://www.tolearnenglish.com/cgi2/m…ison=_adverbe_ – для практики англійської мови; http://englishtexts.ru/category/texts – добірка текстів. http://www.englisch-hilfen.de/en/exe…le_grammar.htm; http://www.englishleap.com/exercises – для розвитку знань з граматики і поповнення словникового запасу;
http://www.anglais.ru/2010/09/come-to-terms-with/ – ідіоми (сталі вирази) англійської; http://study-english.info/everyday-idioms.php – словник ідіоматичних виразів, сталих словосполучень. http://www.merriam-webster.com – це величезний словниковий ресурс в Інтернеті, який може допомогти вам у навчанні та вдосконаленні вашої англійської мови. http://www.bbc.co.uk/worldservice/learningenglish – ще один всеосяжний ресурс, що включає в себе не тільки граматику і лексику, але й інші аспекти, які можуть допомогти у вивченні англійської мови. Він включає в себе розповіді, фотографії, тести та багато іншого. http://www.englishclub.com/esl-quizzes/vocabulary-qui – сайт популярний серед тих, хто тільки починає вивчати англійську. Вікторини, які перевіряють словниковий запас, чергуються з вікторинами, що допомагають дізнатися нові слова і вирази. http://www.better-english.com/exerciselist.htm – 250 вправ на найрізноманітніші аспекти знання англійської мови: від розширення словникового запасу, використання пунктуації і до вживання дієслів; кросворди. http://a4esl.org/q/h – близько тисячі вправ на різні теми: граматика, лексика, фонетика. http://www.linguarama.com/ps/index.html – завдання з ділової англійської мови. http://www.worldwidewords.org – етимологія та тлумачення більше тисячі слів і виразів англійської мови. http://learnamericanenglishonline.com – пропонує матеріал по рівнях. http://www.edufind.com/english/practice/test-ces.html – Один з найбільш точних тестів для визначення рівня знання англійської мови 80 питань. Корисні посилання для самостійноговивчення німецької мовиhttp://www.lernado.com/unterrichtmaterialien/deutsch-als-fremdsprache/ – пропонує безкоштовні, готові робочі матеріали з граматики і говоріння, ігри і загадки.http://www.juma.de – чудові тексти і інформація лінгвокраїнознавчого характеру для молоді.http://www.deutschlern.net – надає чудову пропозицію цікавих матеріалів і інтерактивних online вправ.www.cafe-deutsch.de – охоплює матеріали різного типу (приклади діалогів, лінгвокраїнознавчі доповіді, пісні).www.arbeits-abc.de – надає корисні поради з тем: пошук роботи, робота і кар’єра.http://punktde.ruhr-uni-bochum.de/ – он-лайн журнал і форум німецької мови, літератури і країнознавства.www.auswaertiges-amt.de/www/de/laenderinfo – пропонує корисні знання про різні країни німецькою мовою.www.stadtplan.net – пропонує плани різних міст Німеччини.http://www.canoo.net/index.html – словники і граматика німецької мови.http://www.redensarten-index.de/suche.php – словник виразів, фразеологічних одиниць, ідіоматичних виразів, сталих словосполучень німецької мови.http://www.goethe-verlag.com/computer.htm – словник комп’ютерної термінології.http://www.yourdictionary.com/languagaes/germanic.html#german – надає посилання на велику кількість он-лайн словників.Корисні посилання для самостійноговивчення французької мовиwww.ifu.com.ua – курси французької мови при Французькому інституті в Україні.http://www.ambafrance-ua.org – французький інститут в Україні.www.tv5.org/lettris – Інтернет сайт каналу TV5 Monde запускає нове оснащення “Перший клас ” призначене для дорослих і підлітків з нульовим рівнем володіння французької мови.www.bonjourdefrance.com – Безкоштовний навчальний кібер-журнал, що містить вправи, тести та ігри.
ВИДИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ Правила повного письмового перекладу. Буквальний та адекватний переклад Практично вся інформація обробляється у формі повного письмового перекладу, який є основною формою технічного перекладу. Відмітимо основні правила повного письмового перекладу. ü Прочитати текст, якщо необхідно, вивчити відповідні пояснювальні джерела інформації . ü Виділити певну закінчену за змістом частину тексту. ü Перекласти цю частину. ü Порівняти перекладену частину з оригіналом для поповнення пропущеного. ü Так само перекласти решту тексту. ü Відредагувати переклад. ü Перекласти заголовок. Заголовок спеціальної літератури повинен відображати суть змісту, по можливості відображати те, що є новим. Необхідно розрізняти переклад буквальний і адекватний. При буквальному перекладі залишають граматичні конструкції і порядок слів оригіналу, чужі рідній мові. З точки зору початківця буквальний переклад можна розглядати як початковий етап для досягнення адекватного перекладу. англ. I have a headache. В мене болить голова. – букв. Я маю слабу голову. – невірний переклад. I’ll give you a piece of advice. Я тобі пораджу. – букв. Я дам тобі кусок поради. – невірний переклад. нім. Ich habe Kopfschmerzen.В мене болить голова. – букв. Я маю болі в голові. – невірний переклад. Ich kann Deutsch. – Я знаю німецьку мову. – букв. Я можу німецьку мову. – невірний переклад фр. J’ai mal à la tête. В мене болить голова. – букв. Я маю біль в голові. невірний переклад. J’ai une chose à te dire. Я хочу тобі щось сказати – букв. Я маю одну річ тобі сказати. – невірний переклад. Досвідчений перекладач звичайно не має потреби у буквальному перекладі, тому що він розуміє зміст оригіналу і без перекладу. Основні труднощі, з якими зустрічається перекладач, полягають у підборі найбільш точного літературного варіанту перекладу. Навпаки, початківець нерідко усвідомлює точний зміст іншомовного речення тільки після його дослівного перекладу на рідну мову. Ось чому дослівний переклад припустимий як попередній щабель для усвідомлення змісту іншомовного речення, але ні в якому разі як остаточний варіант перекладу. Ним може бути тільки ретельно відредагований у відповідності до норм рідної мови адекватний переклад. Адекватним вважається переклад, який точно передає думки автора з усіма їх відтінками, на високому мовному рівні з використанням відповідної термінології і збереженням стилю та норм української мови. Для адекватного перекладу науково-технічних текстів, крім того, характерні лаконічність, гранична ясність, які досягаються не тільки використанням загальноприйнятої термінології, але також і використанням недвозначних граматичних конструкцій. Під час перекладу тексту, статті чи книжки необхідно вживати завжди одні й ті самі терміни для позначення одних і тих самих предметів, дій і явищ. Всі стрижневі терміни потрібно виписувати у словник в міру того, як вони зустрічаються у тексті разом із українськими еквівалентами і користуватися цим вокабуляром протягом всього процесу перекладу. Необхідною умовою досягнення точності перекладу є добре знання предмету, що трактується в оригіналі. Відомо, що повнота і точність перекладу науково-технічних текстів значною мірою залежить і від того, наскільки правильно перекладач визначає і розуміє граматичні форми, синтаксичні конструкції та структуру речення. Граматичні відмінності зумовлені особливостями граматичної будови мови, нормами і традиціями письмового наукового мовлення. Так, в англійських фахових текстах значно частіше, ніж в українських, вживаються форми пасивного стану та неособові форми дієслів тощо. Обов’язковою умовою адекватного перекладу є вміння правильно проаналізувати граматичну будову іншомовних речень й конструювати речення у перекладі відповідно до норм мови і жанру перекладу. Особливості перекладу науково-технічних текстів з точки зору перекладу на функціонально-синтаксичному рівні можуть бути проілюстровані на прикладах застосування перекладацьких граматичних трансформацій (зміна граматичних характеристик слова, словосполучення або речення у перекладі), яких є 5: 1. Перестановка – це граматична трансформація, внаслідок якої змінюється порядок слів у словосполученні або реченні (напр., іменник-означення в англійській мові може стояти перед означуваним іменником (theory construction), тоді як в українській мові іменник-означення звичайно стоїть після означуваного іменника («побудова теорії»). Прикладом перестановки у нім. мові може слугувати зміна позиції іменників при відтворенні словосполучень "прикметник+складний іменник": der wirtschaftliche Entwicklungsstand – рівень економічного розвитку. 2. Субституція (заміна)– це граматична трансформація, внаслідок якої змінюються граматичні ознаки словоформ (напр., замість форми однини у перекладі вживається форма множини), частин мови (напр., інфінітив у перекладі трансформується в іменник), членів речення (напр., додаток перетворюється при перекладі в підмет) та речень (напр., просте речення перетворюється на складне або навпаки) і т. д.:
3. Додавання – це граматична трансформація, внаслідок якої в перекладі збільшується кількість слів, словоформ або членів речення:
4. Вилучення – це граматична трансформація, внаслідок якої в перекладі вилучається певний мовний елемент:
5. Комплексна трансформація включає дві або більше простих граматичних трансформацій, коли одночасно здійснюються перестановка та додавання:
У цілому, переклад є вираженням того, що було виражено в одній мові, засобами іншої. Із визначення перекладу випливає, що неперекладених текстів немає і що перекладаються не слова, а те, що виражено ними. При перекладі слід пам’ятати, що багато термінів науково-технічної літератури багатозначні в різних сферах науки і техніки і, навіть в межах однієї галузі, можуть виступати в різних значеннях.
Основні способи і прийоми досягнення адекватності Адекватний переклад здійснюють за допомогою різних способів і прийомів. Головним способом перекладу термінів є переклад за допомогою лексичного еквіваленту, який є опорним пунктом у тексті. Еквівалентом називають постійну і рівнозначну відповідність значень двох різних мов, яка не залежить від контексту. Під контекстом розуміють лінгвістичне оточення певної мовної одиниці, відрізок тексту із закінченою думкою, який дає змогу точно встановити значення окремого слова чи виразу, що входить до його складу. При перекладі вихідних одиниць оригіналу засобами рідної мови частіше доводиться користуватися не еквівалентами, а аналогами (або частковими еквівалентами). Аналогом називають одне із багатьох словникових відповідників, вибір якого визначається контекстом, напр. nucleus – ядро, центр; circuit – контур, схема, коло; engine – машина, двигун, поїзд; switch – вимикач, комутатор. Неабиякі труднощі викликають так звані «хибні» друзі перекладача. Це слова, які за звуковим оформленням нагадують українське слово, але їх значення різні: magazine – журнал (а не магазин); speсulate – міркувати (а не спекулювати) тощо. Необхідно враховувати таку специфіку та уникати помилок при перекладі. Список слів в англійській мові, близьких за формою до українських слів, але різних за значенням.
Список слів в німецькій мові, близьких за формою до українських слів, але різних за значенням.
При перекладі бувають такі випадки, коли жоден з аналогів не охоплює повністю значення вихідного слова чи терміна у даному контексті. Тоді слід удатися до прийомів адекватної заміни. Основні прийоми адекватної заміни а) описовий чи дескриптивний переклад – передача слів оригіналу за допомогою роз’яснюючого інтерпретування. Напр. enеrgy factor (англ.) – коефіцієнт різкості настройки; high-power station (англ.) – силова станція великої потужності; der Anlernberuf (нім.) – професія, яка здобувається в процесі нетривалого навчання безпосередньо за місцем праці. б) прийом антонімічного перекладу. Напр.: Не failed to make the experiment.(англ.) – Він не здійснив експерименту.; Der Gelehrte machte vor keinen Hindernissen halt (нім.) – Вчений долав усі перепони. в) прийом калькування – переклад іншомовного слова чи словосполучення по частинах з подальшим їх складанням sky-scraper (англ.) – хмарочос; від sky – небо, scrape – скребти; low-noise engine(англ.) – малошумний двигун; rotary engine(англ.) – ротаційна машина; Wolkenkratzer (нім.) – хмарочос (побудовано за аналогом англ.); mass culture (англ.) – Masskultur (нім.) – масова культура. г) транскрипція і транслітерація. Транскрипція – передача літерами рідної мови звучання іншомовного слова (часто використовують для відтворення назв фірм і корпорацій. Наприклад в англ. General Motors Corporation – Дженерал моторз корпорейшн); briefing – брифінг; designer – дизайнер; у нім. skateboarding (запозичення з англ. skateboarding) – скейтбордінг. Транслітерація – передає літери оригінального терміну (buldozer – бульдозер; piggi-back (англ.) – пігібак – перевезення автофургонів на залізничній платформі); Diesel (нім.) – дизель. Характерною рисою сучасної науково-технічної літератури є широке використання скорочень та абревіатур. Прийняті скорочення є офіційними, загальноприйнятими і їх не можна довільно змінювати та замінювати. Наприклад, A.C. – atternating current, H.P. – horse power (англ.).
Список найуживаніших скорочень в англійській мові) Скорочення, що зустрічаються в текстах різної тематики
Скорочення, що зустрічаються в науково-технічних текстах.
Список найуживаніших скорочень в німецькій мові
Анотування і реферування текстів; анотаційний та реферативний переклад В залежності від практичної цінності матеріали, які поступають до нас в процесі обміну, обробляються по-різному. Технічний переклад охоплює декілька форм і способів обробки оригіналу перекладачем, а саме анотаційного і реферативного, які займають значне місце у перекладацькій практиці. Перш ніж розпочати розмову про реферативний і анотаційний види перекладу, які широко застосовуються як в усному, так і у письмовому перекладі н/т літератури, слід сказати декілька слів про те, що являє собою анотування і реферування оригінальних текстів взагалі, наскільки обов’язкові ці види роботи для здійснення анотаційного і реферативного перекладів. Робота над текстами з метою їх подальшого реферування і анотування активізує процес навчання читанню, виробляє навички цілеспрямованої роботи із спеціальною літературою, є засобом навчання читанню і контролю за розумінням прочитаного. Як засіб навчання, реферування і анотування сприяють розвиткові наступних вмінь і навичок. Перш за все, вони є навчанням різних видів читання, тому що реферативному викладу передують такі етапи: а) встановлення інформативної цінності джерела; б) реферативний аналіз тексту, в основі якого лежать різні види читання. Все це дисциплінує тих, хто вивчає іноземну мову, вчить чітко викладати свої думки. Однією із найбільш поширених вправ, націлених на осмислення змісту н/т і публіцистичних текстів, як перша сходинка при навчанні реферуванню і анотуванню н/т літератури є складання плану. Пункти плану, які можуть бути сформульовані у вигляді заголовків, тез і питань, повинні стисло відображати основний зміст прочитаного, а в разі необхідності використовуватися для підготовки логічного висловлювання по тексту. Однак існує ще одна можливість використання плану прочитаного тексту – це складання анотації. Перш ніж розпочати роботу з анотування текстів, слід ознайомитися з деякими мовними зразками, які широко використовуються при складанні анотацій. Це вирази типу: "автор описує", "крім того", "він зображує", "у статті розглядаються питання" і. т.п. Пункти плану можуть бути виражені у вигляді ключових речень, взятих із тексту. Така тезова форма окремих пунктів плану цілком прийнятна, тим більше, що ці речення точно передають зміст тексту і можуть повністю використовуватись у тексті анотації. При складанні анотації за таким планом потрібні будуть наступні мовні зразки:
Робота по складанню анотацій дуже корисна, тому що сприяє логічному осмисленню змісту і розвитку вмінь зрілого читання іншомовної літератури за фахом. Дуже близько до такого виду роботи стоїть також анотаційний переклад – вид технічного перекладу, зміст якого полягає у складанні анотації оригіналу на рідній мові. Анотація спеціальної статті чи книги – це гранично стисла характеристика оригіналу, яка викладає його зміст у вигляді переліку основних питань та іноді дає критичну оцінку. Така анотація повинна дати читачеві уявлення про характер оригіналу (наукова стаття, технічний опис), будову (які питання і в якій послідовності розглядаються, до яких висновків приходить автор), та його актуальність. Обсяг анотаційного перекладу, у порівнянні з оригіналом, може змінюватися в залежності від умов, однак анотації обсягом більш, ніж 600 друкованих знаків, практично не робляться. При анотаційному перекладі відтворюється лише незначна частина інформації оригіналу, і та у формі характеристики, а не переказу. Найбільш характерними засобами згорнення інформації є компресія – передача тексту оригінала в більш короткому вигляді шляхом опущення надмірної інформації та компенсація – заміна авторських засобів вираження оригіналу короткими засобами вираження перекладача-референта. Високий ступінь узагальнення матеріалу в анотації неминуче приводить до суб’єктивного забарвлення формулювань. А це в свою чергу викликає необхідність введення в анотацію кліше і спеціальної оцінної термінології. Приклад анотаційного перекладу (англ. мова). RADIATIONDANGERS Radioactivity is dangerous. It may cause skin burns and destroy good tissues, as it destroys the diseased ones. It may cause illness that could be passed to our children and grandchildren and even death. In the early days of radioactivity scientists were not aware of those dangers. Marie and Pierre Curie after having worked for a while with radioactive materials, noticed that their fingers were reddened and swollen, and that the skin was peeling off. Becquerel carried a small tube with radium in his waistcoat pocket and was surprised to find a burn on his chest. The strange fact about radiation is that it can harm without causing pain, which is the warning signal we expect from injuries. Pain makes us pull back our hands from flame or a very hot object but a person handling radioactive materials has no way of telling whether he is touching something too “hot” for safety. Besides, the burns or other injuries that radioactivity produces may not appear for weeks. Today scientists are aware of these dangers. They are steadily finding now means of protecting themselves and others from radioactivity. It may well be that in the race between the production of radioactivity and production of means of protection, the second will be the winner. Our modern atomic laboratories are built for safety. Their walls are very thick. The rooms in which radioactivity is handled are separated from others by heavy lead doors. Large signs reading “Danger – Radiation” indicate the unsafe parts of the buildings. Counters and other instruments are continuously measuring the radiation, and give off special signals when it becomes too strong. Each worker carries a special badge that shows the amount of radiation he has been exposed to. In the room in which radioisotopes are separated and handled, workers may wear plastic clothes. They may handle the material under water with long tools; water is known to stop the radiation and protect the workers. All radioisotopes are prepared by some method of remote control. They are placed inside heavy lead containers through which the radiation cannot pass, and shipped to where they are to be used. Ця стаття розглядає радіаційну небезпеку. Викладені загальні поняття про радіоактивність, яка небезпечна для людей; засоби захисту від радіації в сучасних атомних лабораторіях; умови роботи з радіоізотопами та їх перевезення. Стаття розрахована на широке коло читачів, які цікавляться радіацією.
Реферування, на відміну від анотації, являє собою конспективний виклад суттєвих положень тексту оригіналу, який супроводжується оцінкою і висновками референта. Діяльність по реферуванню має дві основні мети: інформативну та навчальну. У першому випадку його метою є замінити першоджерела і дати читачеві можливість зберегти час для ознайомлення з об’єктом опису. Навчальне реферування є програмною вимогою і розглядається як ефективний засіб контролю за розумінням прочитаного та здобуттям необхідної інформації. Основними вимогами до реферату (англ. рrесіs, abstract) є наступні : 1) об’єктивний переказ оригінального матеріалу, тобто фіксування тільки тих відомостей, які містяться в оригіналі; 2) повний виклад, тобто фіксування всіх суттєвих положень оригіналу; 3) єдність стилю: використання тих самих мовних засобів, єдиної термінології, скорочень і т.п. Обсяг реферату, прийнятий в інформаційній службі – 2000 друкованих знаків, незалежно від обсягу роботи. Текст реферату складається із трьох частин: вступної, де містяться вихідні дані; описової, яка включає основну ідею, і заключної, яка містить основні висновки. Завершується реферат коротким коментарем за схемою: актуальність всього матеріалу; на кого матеріал розрахований. Реферування тексту передбачає дві основні операції: компресію, тобто зменшення тексту в обсязі, і виключення другорядних деталей. Реферування можливе тільки на основі детального і повного розуміння тексту. Реферативний переклад – це повний письмовий переклад заздалегідь відібраних частин оригіналу, які складають зв’язний текст. У процесі роботи над реферативним перекладом необхідно відкинути всю надмірну інформацію, кількість якої перш за все залежить від характеру оригіналу. Алгоритм роботи над реферативним перекладом наступний: 1. Попереднє знайомство з оригіналом, ознайомлення з даною галуззю та її термінологією, уважне читання тексту, виділення ключових фрагментів, усунення зайвої інформації. 2. Розмітка тексту для виключення його другорядних частин. 3. Читання залишених місць і усунення можливих диспропорцій і незв’язностей. 4. Повний письмовий переклад частини оригіналу, яка залишилась після обробки і являє собою зв'язний текст, побудований за таким же логічним планом, що й оригінал. Приклад реферативного перекладу (англ. мова) SOLAR ENERGY Shortage of energy is a major world problem and experts predict that the present rate of increase in energy can exhaust the supply of fossil fuels in the twenty-first century. What the world needs is a source of perpetual energy. Potentially, we have a source of potential energy shining down on us – the sun. [On clear day in the tropics, the intensity of solar energy can be more than a kilowatt per square meter at mid-day. That amount of energy falling on an area of sixty-four square kilometers is about as much as the whole of the British electricity generating system produces.] [There is no charge for the energy that flows so freely from the sun.] Unfortunately its collection and shortage can be both difficult and expensive. [Some form of storage is necessary because the sun’s rays do not reach us on cloudy days or at night.] Nevertheless, solar energy is now an economic and practicable solution. It is possible to convert solar energy directly to electricity by the use of photoelectric cells [but for most practicable purposes this is too expensive.] Today’s solar energy systems are of two types, based on the flat plate collector and the focusing collector. [The flat plate collector is simpler and cheaper. In its simplest form, the sun’s rays fall onto a panel carrying water pipes. The sun heats the water which is then available for use.] СОНЯЧНА ЕНЕРГІЯ Нестача енергії – важлива світова проблема, і фахівці передбачають, що сучасний темп зростання потреб в енергії може вичерпати запас паливних копалин в ХХІ столітті. Світ має потребу в джерелі вічної енергії. У нас є джерело вічної енергії – це сонце. На жаль, вловлювання і зберігання сонячної енергії може бути складним і дорогим. Проте зараз використання сонячної енергії є економічним і реальним рішенням. Використовуючи фотоелементи, можна перетворити сонячну енергію безпосередньо в електрику. Нині існують сонячні енергосистеми двох типів, які базуються на плоскому колекторі і фокусуючому колекторі.
Приклад анотування й реферування (німецька мова) Fünf Herausforderungen für die Hochschulen Eine Vervierfachung der Energieproduktivität – dies als erstes Beispiel für die Herausforderung – hieße eine völlige Neuorganisation der Industrie und der menschlichen Arbeit. Ingenieursfähigkeiten werden nicht weniger, aber völlig anders benötigt als heute. Tatsächlich müssten wir uns mit einer fundamentalen Neuausrichtung der Technologie anfreunden, die nicht nur die Energietechnik erfasst, sondern auch die Verfahrenstechnik, die Architektur, die Verkehrstechnik, die Raumplanung, das Verwaltungsrecht, das Berufsschulwesen, das Gesundheitswesen, unsere außenwirtschaftlichen Beziehungen, ja letztlich unsere ganze Kultur. Die zweite Bemerkung schließt sich daran an. Auch sie .j betrifft zunächst die Technologie. Im Kommen sind die Kombinationstechnologien, etwa zwischen Mikromechanik und Oberflächenchemie, zwischen Informationstechnik und„ Semantik, zwischen Mikrobiologie und Agrartechnik, um nur ein paar Beispiele zu nennen. Um ein drittes Thema anzusprechen, welches für die Qualifikationsanforderungen im 21. Jahrhundert von großer Bedeutung sein wird: die chronische Finanzkrise wird sich nicht lösen lassen, wenn dafür nur der Staat verantwortlich sein I wird. Das betrifft sowohl Sozialleistungen und Gesundheitswesen, als auch Bildungswesen und Umweltschutz. Eine vierte Aussage über die sich ändernde Landschaft betrifft die Internationalität unseres Lebens. Mehr und mehr wird Europa (oder die ganze Erde) zu unserem selbstverständlichen Lebensraum. Ohne gute Fremdsprachenkenntnisse und ohne ein vertieftes Verständnis für Menschen anderer Kulturen sind heute akademische Berufe schlechterdings nicht mehr vernünftig auszuüben. Eine fünfte Bemerkung bezieht sich auf das lebenslange Lernen. Die Vorstellung, dass jemand im zarten Alter von 19 bis 25 alle Qualifikationen für einen akademischen Beruf erwerben könnte, ist selbstverständlich völlig verfehlt. Wenn man weiß, dass die anfängliche Hochschulausbildung nur ein Einstieg in das lebenslange akademische Lernen ist, dann muss diese doch ganz anders aussehen als die heutigen Studiengänge. Man muss die Zukunft voraussehen. Die unvermeidlichen großen Themen des 21. Jahrhunderts müssten an einer guten Hochschule ihre Heimat haben. Der ökologische Strukturwandel, die Neuorientierung der Technik sollten genauso selbstverständlich präsent sein wie die Mathematik, das Recht oder auch der Hochschulsport. Interdisziplinäre Forschungsobjekte und Gesprächskreise können einen guten Anfang machen. Анотація Ця стаття висвітлює п’ять нових вимог, які висувають сьогодні до вищих учбових закладів. Розглянуто чинники, які впливають на формування спеціаліста у 21 столітті, і які повинні бути враховані при підготовці фахівців у вишах. Стаття розрахована на широке коло читачів, які цікавляться здобуттям вищої освіти і тих, хто потребує кваліфікованих кадрів для підприємств різних галузей промисловості . Реферат П’ять вимог до вишів Першим прикладом вимог є збільшення вчетверо виробництва енергії, що передбачає реорганізацію промисловості і людської праці. Оскільки функції інженера розглядатимуться з іншого ракурсу, то потрібно познайомитися з новими напрямками технології, які охоплюють не лише енерготехніку, а й хімічну технологію, архітектуру, регіональне планування, управлінське право, систему професійної освіти, зовнішньоекономічні стосунки і нашу культуру в цілому. На етапі становлення знаходяться комбіновані технології, щось між мікромеханікою і хімією поверхні, між інформаційною технікою і семантикою, між мікробіологією і аграрною технікою. Наступною важливою вимогою є: хронічна фінансова криза не буде вирішена, якщо за це відповідатиме лише держава, оскільки це стосується і соціальних послуг, і охорони здоров’я, освіти і захисту навколишнього середовища. Четверте висловлювання стосується інтернаціоналізації нашого життя. Все більше Європа стає нашою територією проживання, і без хороших знань іноземних мов і без поглибленого розуміння людей інших культур ми не можемо працювати у наших професійних середовищах. П’яте зауваження стосується навчання протягом всього життя. Неправильно вважати, що людина отримує кваліфікацію у віці від 19 до 25 років. Вищу освіту розглядають як початок академічного навчання, яке триває протягом всього життя.
ЯК ПІДГОТУВАТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ Презентація є підготовленим професійно спрямованим монологічним висловлюванням, об’єднаним конкретним завданням і ситуативними умовами, яке базується на результатах аналітичного дослідження певної проблеми, має чітке логіко-композиційне оформлення і націлене на ефективне інформування, мотивування або переконання певної аудиторії. Індивідуальна презентація може стати заключним етапом опрацювання певної теми , тематичного блоку відповідно до навчальної програми або здійснення самостійної роботи, з метою більш глибокого їх опрацювання. Підготовка об’єднує роботу з сучасними мультимедійними засобами для самостійного пошуку інформації; укладання власних глосаріїв до теми; використання різних видів перекладу (повний письмовий переклад, реферативний переклад); опрацювання знайденої інформації: анотування тареферування. Обов’язковим є обговорення презентації після її представлення і розробка порад для її вдосконалення. При оцінюванні презентації викладач буде враховувати якісні та кількісні критерії рівня сформованості навичок та вмінь продукування презентації студентами. До якісних критеріїв можна віднести наступні: дотримання жанрово-структурної організації презентації; цілеспрямованість та цільність; адекватність та повнота розкриття теми; логічна зв’язність висловлювання; зверненість; мовна коректність; вірне розуміння студентом запитань аудиторії та відповідність змісту відповідей заданим питанням. До кількісних – темп, швидкість, мовлення та обсяг говоріння. Презентація включає: 1. Письмову/друковану доповідь, інформацію, або файл електронної презентації, всі необхідні для презентації матеріали. 2. Усну доповідь про матеріал, підготовлений в проекті. Тривалість – 7-10 хв. 3. Відповіді на питання аудиторії. Тривалість – 3-5 хв. Для презентації характерні наступні частини: 1) привітання; 2) тема презентації; 3) мета та основна ідея презентації; вступ, який включає наступні три частини; 4) висловлювання, яке привертає увагу та викликає інтерес аудиторії до мовця; 5) план презентації; 6) основна частина, яка може складатися від одного до трьох пунктів; 7) висновок; 8) висловлювання, яке запрошує слухачів задавати питання.
Приклад оформлення усної презентації англійською мовою
Приклад оформлення усної презентації німецькою мовою
Список використаної літератури: 1. Бондар В. І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів. – К.: Вересень, 1996. 129с. 2. Журавська Л. М. Концептуальні умови управління самостійною роботою студентів у ВНЗ / Журавська Л.М. // Освіта та управління. – Т. 3. – 1999. – № 2. 3. Закон України "Про вищу освіту" // Освіта. – 2002. – 20-27 лютого. 4. Кияк Т.Р. Перекладознавство (німецько-український напрям) / Кияк Т.Р., Науменко А.М., Огуй О.Д. – К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2008. – 543 с. 5. Коваленко А.Я. Науково-технічний переклад / Коваленко А.Я. – Вид-во Карпюка, 2007.– 303с. 6. Німецька мова: Поглиблений курс / Ятель Г.П., Гіленко І.О., Мариненко Л.Я., Мироненко Т.С. – К.: Вища шк., 2002. – 214 с. 7. Помірко Р. Французька мова для початківців : навч. посібник / Р. Помірко, Н. Дмитрасевич. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2011.– 150 с. 8. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України від 02,06, 93 №161//Збірник нормативних актів України щодо організації навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі. 9. Tellmann U. Redemittel für einen Vortrag / U. Tellmann // Forum Wirtschaftsdeutsch. – Режим доступу: http://www.wirtschatsdeutsch.de КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |