Інститут педагогіки і психології

Інститут педагогіки і психології 05.12.2015 17:04

Міністерство освіти і науки України

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

 

 

Інститут педагогіки і психології

Кафедра психології і педагогіки

 

 

 

 

 

 

 

КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИКОНАННЯ І ЗАХИСТУ КУРСОВИХ РОБІТ З ПСИХОЛОГІЇ

 

Навчально-методичний посібник

                                                                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ

2013

УДК 378.016:159.9(075.8)

ББК 88р30-252.45я73

К32

 

Кваліфікаційні вимоги та методичні рекомендації до виконання та захисту курсових робіт з психології : навчально-методичний посібник для студентів психологічних та педагогічних спеціальностей денної, заочної, дистанційної та екстернатної форм підготовки у вищих педагогічних навчальних закладах / [упорядники : Кучеренко Є. В., Мустієва Н. М.] / За заг. ред. акад. В. І. Бондаря. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2013. – с.

 

Друкується за рішенням Вченої ради Інституту педагогіки і психології

Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова

 (протокол № 1 від 24 вересня 2012 року )

 

Рецензенти:

Марусинець М. М. – доктор педагогічних наук, доцент;

Митник О. Я. – доктор педагогічних наук, професор.

 

У пропонованому навчально-методичному посібнику висвітлюються вимоги до виконання та захисту курсових робіт з педагогічної, вікової, загальної та соціальної психології для студентів, що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр». Зокрема, розглянуто структуру, зміст, обсяг, особливості оформлення, терміни виконання та процедуру захисту курсових робіт від другого по четвертий курси. Кваліфікаційні вимоги до написання курсових робіт висунуті для студентів спеціальностей «Практична психологія» (6.030103), «Початкова освіта» (6.010102) та «Здоров’я людини» (6.010203) денної, заочної, дистанційної та екстернатної форм підготовки у вищих педагогічних навчальних закладах. У посібнику подано методичні рекомендації щодо визначення студентами теми та предмета психологічного дослідження, а також рекомендовану літературу для виконання курсової роботи.

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Передмова …………………………………………………………………….

Розділ І. Курсова робота як вид кваліфікаційних робіт з психології ……………………

Розділ ІІ. Методичні рекомендації та вимоги до виконання курсових робіт з     психології ……………………………………………………………………….

2.1. Структура і зміст курсових робіт з психології ………………………………..

2.2. Оформлення курсових робіт з психології …………………………………………..

Розділ ІІІ. Організація та проведення захисту курсових робіт з психології …………..  

Розділ ІV. Орієнтовні теми курсових робіт з психологіїта рекомендована          література ………………………………..

 Додатки ………………………………………………………….

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

Курсова робота з психології є кваліфікаційним видом навчально-професійної діяльності студентів психологічних та педагогічних спеціальностей, починаючи з другого курсу навчання у педагогічних ВНЗ. В умовах удосконалення системи вищої педагогічної освіти спостерігається постійне оновлення та стандартизація кваліфікаційних вимог до виконання, тобто написання та оформлення, а також до захисту курсових робіт. Тому виникає необхідність у роз’ясненні студентам того, як потрібно грамотно, організовано та послідовно реалізувати основні завдання курсових досліджень на основі загальних вимог, керуючись порадами та зауваженнями своїх наукових керівників.

Курсова робота – це, насамперед, традиційний вид навчально-професійної діяльності студента, який, окрім її виконання, включає відкритий захист висвітлених в роботі положень, фактів та висновків, що засвідчує особистісний внесок майбутнього фахівця у вирішення конкретної проблеми. Виконання «курсової» – це традиція академічної підготовки не тільки майбутніх практичних психологів та вчителів початкової школи, але й науковців та дослідників, які в своїй праці повинні керуватись виключно принципами об’єктивності та достовірності.

На жаль, можливості інформаційних технологій, зокрема, масове використання студентами мережі Інтернет, нівелюють курсові роботи як ефективний засіб зворотного зв’язку щодо розвитку професійного мислення та науково-практичного світогляду майбутніх фахівців. Така ситуація вимагає удосконалення вимог до виконання курсових робіт на основі самостійного пошуку студентом альтернатив у вирішенні актуальних та недостатньо досліджених теоретичних та прикладних проблем сучасної психологічної науки. Зокрема, консультуючи студентів, наукові керівники все частіше вимагають разом з друкованим варіантом подавати електронні версії курсових робіт, щоб полегшити експертну оцінку їх змісту на предмет плагіату. Водночас, Інтернет допомагає керівникам відслідкувати етапи та рівень виконання студентами курсових робіт за допомогою листування електронною поштою чи в режимі онлайн спілкування.

Згідно з навчальними  планами підготовки фахівців за спеціальностями «Практична психологія» (6.030103), «Початкове освіта» (6.010102), «Здоров’я людини» (6.010203) за ОКР «бакалавр» виконання студентами курсових робіт з психології є обов’язковими видами навчально-професійної діяльності. Однак варто визнати, що якісна підготовка практичного психолога чи вчителя на основі особистісно-орієнтованого та компетентнісного підходів передбачає формування, насамперед, професійних якостей, вмінь та навичок. Тому в даному посібнику висвітлено не тільки кваліфікаційні вимоги, але й методичні рекомендації до підготовки курсових робіт, що допоможуть студентам, які, на їхню думку, не мають хисту до наукової роботи. Завдяки даному посібнику студенти навчаться правильно визначати предмет та завдання досліджень за обраною темою, структурувати свої роботи, враховувати різницю в опрацюванні першоджерел та інтернет-ресурсів, долаючи труднощі в розумінні оригінальних текстів. Отже, за допомогою поданих рекомендацій студенти можуть полегшити процес розроблення курсових робіт, навчившись виконувати поставлені перед ними завдання.       

Цей посібник адресовано також науковим керівникам, які дбають про відповідальний та сумлінний підхід студентів до рівня власної професійної підготовки у галузі психолого-педагогічної науки.

РОЗДІЛ І. КУРСОВА РОБОТА ЯК ВИД

КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ З ПСИХОЛОГІЇ

 

Курсова робота з психології – це вид кваліфікаційної роботи студента психологічної чи педагогічної спеціальності, який полягає у проведенні науково-теоретичного та науково-дослідного (емпіричного) дослідження.

Головна мета курсової роботи з психології полягає у закріпленні, поглибленні та творчому використанні теоретичних, методичних і практично спрямованих професійних знань з психології, що забезпечується розвитком вміння здійснювати наукове дослідження з актуальної психологічної проблеми.

Наукове психологічне дослідження включає теоретичну та практичну (емпіричну) частину, кожна з яких має свою методологію. Отже студент, виконуючи курсову роботу, оволодіває теоретичними та емпіричним психологічними методами, навчається реалізовувати методологічні підходи до вирішення актуальної проблеми у напрямі з теорії в практику. Саме тому, у змісті курсової роботи важливо вказати, які теоретичні та емпіричні методи були використані студентом, як йому вдалося оволодіти ними – успішно чи з труднощами. Така професійна саморефлексія свідчитиме про високу відповідальність майбутнього фахівця, яку він бере на себе по відношенню до наукового методу як основного критерію істинності будь-якого фактажу – і в теорії, і в практиці.

Виконання та захист курсової роботи – справа відповідальна і включає такі послідовні етапи:

1)   вибір на початку семестру теми курсової роботи (курсового дослідження) з переліку тих тем, які затверджені на кафедрі;

2)   реєстрація обраної теми курсової роботи на кафедрі, перевірка того, чи не обрана вона іншими студентами;

3)   закріплення теми дослідження за конкретним науковим керівником з числа запропонованих кафедрою, уточнення його посади, наукового ступеня та звання (якщо є);

4)   обговорення та визначення графіка роботи з науковим керівником, затвердження з ним завдань та структури курсової роботи, врахування рекомендованої ним літератури для її пошуку та теоретичного опрацювання;

5)   ознайомлення з рекомендованою психологічною літературою, визначення понятійного апарату (ключових слів) курсового дослідження, вихідних (робочих) термінів та положень, аналіз теорій та концепцій відповідно до предмета дослідження, встановлення рівня актуальності наукової проблеми;

6)   визначення гіпотези курсового дослідження, корекція завдань дослідження разом з науковим керівником, розподіл часу на реалізацію кожного із завдань з урахуванням графіка навчального процесу;

7)   робота над теоретичною частиною курсового дослідження, що завершується поданням науковому керівнику друкованого примірника першого розділу у встановлений термін (можна в електронному вигляді);

8)   робота над емпіричною частиною курсового дослідження з урахуванням попередніх зауважень та рекомендацій наукового керівника: вибір емпіричних методів, формування вибірки, кількісний та якісний аналіз результатів, оформлення додатків;

9)   формулювання висновків відповідно до поставлених завдань, які повинні обов’язково засвідчити верифікацію (підтвердження) чи спростування вихідної гіпотези;

10)    редагування курсової роботи, її оформлення та подання науковому керівникові до попереднього розгляду не пізніше як за місяць до захисту (може бути електронний варіант);

11)    етап корегування: робота над помилками, внесення змін у текст курсової роботи на основі зауважень та побажань наукового керівника, зафіксованих у його рецензії;

12)    підготовка остаточного варіанта курсової роботи у двох друкованих примірниках, написання доповіді на захист;

13)    відкритий захист курсової роботи на призначену рішенням кафедри дату: оголошення результатів та висновків курсового дослідження, висвітлення встановлених теоретичних розробок та емпіричних фактів.

Зазначимо, що обирати тему дослідження треба вчасно (на початку навчального семестру, на який запланована курсова робота) з урахуванням власних наукових інтересів та особистісних вподобань. Найважче захистити ту курсову роботу, яка написана на нецікаву для студента тему. Проблема, яка досліджується, повинна бути «до душі» автору курсової роботи.

Протягом навчального семестру студент повинен постійно консультуватись з науковим керівником за встановленим графіком, оскільки це об’єктивно засвідчує, що він самостійно та систематично працює над курсовою роботою, а не виконав її на замовлення в останній час до захисту. В свою чергу, керівник повинен вчасно реагувати на несвоєчасне подання (або неподання) примірника курсової роботи для попереднього розгляду.

Виконання курсової роботи з психології передбачає проведення емпіричного або прикладного дослідження.

Наукові керівники повинні пам’ятати: якщо студент на час виконання курсової роботи ще не оволодів практичними методами психодіагностики та експериментальної психології, то він виконує тільки теоретичні завдання.

Нижче наведено приклади тем курсових робіт, що передбачають проведення тільки теоретичного дослідження:

• «Загальна характеристика пізнавального розвитку в молодшому шкільному віці»
• «Моральна саморегуляція особистості дитини у різні вікові періоди»
•  «Загальна характеристика особистісного розвитку сучасного підлітка».

Теоретичне курсове дослідження містить два (три) розділи в основній частині. В останньому розділі студент може подати приклади психодіагностичних методик, за допомогою яких емпірично досліджують предмет курсової роботи. Але цей розділ не повинен перевищувати 1/4 загального обсягу «курсової» (див. Додаток 1).

Емпіричне дослідження традиційно полягає у проведенні  психодіагностичного обстеження досліджуваних (не більше 20 осіб), результати якого потім узагальнюються в теоретичних розробках (наприклад, як модель певного явища) або використовуються з прикладною метою (наприклад, для формулювання конкретних практичних рекомендацій). В основі емпіричного дослідження лежить алгоритм констатувального експерименту із застосуванням валідних стандартизованих методик.

Провідними емпіричними методами виступають спостереження, констатувальний експеримент, тестування та опитування (анкетування, інтерв’ю). Сецифічними методами курсового дослідження з педагогічної психології виступають психологічний аналіз уроку та тестування з дозованою допомогою. В результаті емпіричного дослідження студенти повинні отримати точний опис психологічного факту, тому ретельно збирають дані про досліджуване явище (предмет дослідження), використовуючи, як правило, систему емпіричних методів (наприклад, тестування та спостереження).

Теоретична складова властива початковим та завершальним етапам курсового дослідження. На початку роботи студент теоретично аналізує певну психологічну проблему, визначає об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження. Наприкінці дослідження він інтерпретує емпіричні дані, тобто дає якісне пояснення тим цифровим показникам, які отримав в результаті застосованих психодіагностичних методик. Крім того, результати як теоретичної, так і емпіричної складових курсової роботи, узагальнюються у висновках, порядкова кількість яких повинна бути не менше від кількості завдань, поставлених на початку дослідження.

Нижче наведено приклади тем курсових робіт, що передбачають проведення емпіричного дослідження:

• «Темпераментальні відмінності в учбовій діяльності учнів початкової школи»
• «Психологічні особливості підвищеної тривожності у дітей молодшого шкільного віку».
• «Динаміка професійної спрямованості особистості у підлітковому та ранньому юнацькому віці».

Прикладне дослідження спрямоване на розробку психологічної розвивальної чи корекційної програми на основі попередньо проведеного емпіричного дослідження. Такі програми можуть бути апробовані у формувальному експерименті і спрямовані на отримання практичного ефекту в конкретних ситуаціях діяльності досліджуваних.

Кінцевим результатом прикладного курсового дослідження є сформульовані рекомендації до формувального експерименту, реалізація яких повинна привести до очікуваного психологічного ефекту. Цей вид дослідження обов'язково включає теоретичне обґрунтування проблеми та емпіричний етап. Таке дослідження не може полягати у власне проведенні формувального експерименту, оскільки для студента таке завдання є занадто складним і у разі допущених помилок він може порушити науковий принцип «не зашкодити досліджуваним». Наголошуємо, що подібні дослідження повинні проводитись тільки досвідченими психологами-дослідниками.

Приклади тем курсових робіт, що передбачають організацію прикладного дослідження:

• «Психокорекція шкільних страхів в учнів початкової школи»
• «Особливості цілеспрямованого розвитку пам’яті у молодших школярів»
• «Психокорекція агресивності у підлітковому віці».

Звертаємо увагу наукових керівників, що курсові роботи, які містять рекомендації до проведення формувального експерименту (наприклад, розвивальні програми, програми психокорекції тощо), виконуються за складним алгоритмом. Як правило, написання таких робіт здійснюється за більший часовий термін, а підготовку до нього бажано здійснювати заздалегідь (продовжувати курсову роботу з минулого семестру, де є результати емпіричного дослідження, здійснювати необхідні зрізи впродовж психодіагностичної чи психокорекційної практики, додатково відвідувати базу дослідження у позанавчальний час тощо).

Курсове дослідження, як і будь-яке наукове, здійснюється у три етапи: підготовчий, основний, заключний.

Загальна схема дослідження має такий вигляд:

I. Підготовчий етап

1. 1.                 Постановка проблеми

Проблемою є теоретичне чи фактичне питання, що вимагає розв'язання і формулюється як результат глибокого аналізу попередніх досліджень (літературного огляду). Постановка проблеми супроводжується визначенням об'єкта дослідження (психічне явище, що вивчається) та предмета дослідження, що визначає межі вивчення об'єкта, вказує на ті конкретні його аспекти, які ставить в поле свого зору дослідник.

1. 2.                 Постановка  гіпотези дослідження

Визначення предмета неможливо провести безвідносно до певної системи наукових поглядів. Обрана концепція визначає всю спрямованість дослідження: цілі, методологічний підхід студента та відповідні методи. Спираючись на певну концепцію, майбутній дослідник висуває припущення, здатне, на його погляд, заповнити наявний дефіцит інформації стосовно певної проблеми. Дослідницька гіпотеза є науково обґрунтованим твердженням імовірнісного характеру про сутність досліджуваних явищ. Гіпотези можуть бути теоретичні та емпіричні (експериментальні).

Далі формулюється мета дослідження (образ майбутнього результату, до якого має привести дослідження) та його завдання («цілі другого порядку», через які можна досягти кінцевої мети).

1. 3.                 Планування дослідження

Планується послідовність дій, обирається адекватний поставленим завданням методичний арсенал, визначається досліджувана вибірка (кількість досліджуваних).

1. Основний етап
2. 4.            Збір емпіричних даних.
3. 5.            Обробка отриманих даних

Здійснюється кількісна обробка даних: первинна та вторинна (статистичний аналіз) отриманих результатів.

1. Заключний етап
   1. 6.            Інтерпретація результатів

Інтерпретація (якісна обробка) результатів забезпечує їх перетворення в емпіричні знання, на основі яких встановлюються теоретичні знання. Інтерпретація передбачає пояснення й узагальнення.

1. 7.             Формулювання висновківі включення результатів у систему знань

Завершується наукове дослідження формулюванням висновків, в яких вказується, чи розв'язані поставлені завдання, чи досягнуто мету, врешті-решт – чи розв'язана психологічна проблема.

Нижче представлені конкретизовані стадії організації наукового дослідження, результати якого подаються у курсовій роботі з психології:

• вивчення психологічної літератури за обраною темою;
• визначення наукової проблеми;
• конкретизація проблеми у об'єкті та предметі дослідження, постановка мети та завдань;
• теоретичне обґрунтування дослідження, розробка базових положень роботи;
• розробка методики емпіричного дослідження;
• проведення емпіричного дослідження;
• здійснення кількісного та якісного аналізу вихідних даних;
• розробка методики прикладного дослідження;
•    формулювання загальних висновків та рекомендацій.

Науковий керівник курсової роботи здійснює:

–    перевірку виконання плану курсового дослідження;

–   контроль за аналізом рекомендованих літературних джерел та застосуванням методів дослідження;

–        контроль за дотриманням вимог до оформлення роботи;

–        контроль за дотриманням термінів виконання та захисту курсової роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ВИМОГИ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ З ПСИХОЛОГІЇ

 

2.1. Структура та зміст курсових робіт з психології

 

Курсова робота повинна мати внутрішню єдність і відображати процес та результати вирішення актуальної наукової проблеми з певної галузі психології: загальної, соціальної, вікової чи педагогічної.

Курсова робота з психології містить такі структурні компоненти: титульний аркуш, зміст, вступ, основну частину (складається з  двох або трьох розділів), висновки, список використаних джерел, додатки (за необхідністю).

Титульний аркуш.

 На ньому вказуються: найменування навчального закладу, назва підрозділу та кафедри, де виконана робота; назва роботи; прізвище, ім'я, по батькові автора; факультет (інститут), спеціальність, номер групи студента; науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керівника та членів комісії, їхні підписи, національна шкала оцінювання, кількість балів та оцінка ECTS, місто й рік (див. додаток 2).

Зміст.

Це друга сторінка курсової роботи. У змісті вказують найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, загальних висновків, списку використаної літературі, додатків. Слід знати про те, що такі структурні компоненти курсової роботи як «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «Список використаних джерел», «ДОДАТКИ» подаються без нумерації. Назва розділу нумерується арабськими цифрами, підрозділи нумеруються двома арабськими цифрами, розділеними крапкою: перша цифра позначає номер розділу, друга - номер підрозділу.

Вступ.

У вступі описується актуальність теми дослідження (практична значущість та зв'язок із сучасною науковою думкою), визначаються об'єкт, предмет, мета, завдання та гіпотеза дослідження. Назва цього структурного компоненту пишеться великими прописними літерами жирним шрифтом.

Актуальність дослідження вказує на основну важливість, зокрема, соціальну, практичну значущість проблеми, що розглядається. Проблема може претендувати на актуальності тільки тоді, коли тема курсової роботи відповідає сучасним потребам психологічної науки та практики, а питання, які розкриваються в роботі, важливі для розуміння сутності змісту і структури психологічної допомоги.

Формулюючи актуальність дослідження, слід звертати увагу на його значущість для суспільної ситуації в цілому, на зв'язок проблеми із сучасною науковою думкою, на можливі застосування результатів дослідження у практиці та перспективи для подальших досліджень. Важливо вказати авторів, які займались дослідженням проблеми з обраної теми та вказати на ті аспекти, які ще недостатньо висвітлені в науці.

Мета дослідження відображає спрямованість дослідження, логіку його організації та стратегію проведення. Мета конкретизується у завданнях. Мета та завдання узгоджуються з темою дослідження, його предметом та об'єктом.

Наведемо приклад сформульованої теми, мети та завдань курсової роботи з вікової психології:

Тема: «Особливості самооцінки у дітей підліткового віку»

Мета дослідження: теоретично та емпірично дослідити неадекватну самооцінку у підлітковому віці.

Завдання дослідження:

1. Теоретично проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми структури та видів самооцінки.
2. Теоретично проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми розвитку самооцінки у підлітковому віці.
3. Обрати  методику дослідження видів самооцінки у підлітковому віці.
4. Здійснити кількісний та якісний аналіз отриманих результатів у досліджуваній групі, сформулювати висновки дослідження.
5. Розробити рекомендації батьками (вчителям) щодо профілактики формування неадекватної самооцінки у підлітків (це завдання не є обов’язковим).

Об'єкт дослідження вказує на явище або процес, що вивчається у курсовій роботі.

Предмет визначає межі вивчення об'єкта, вказує на ті конкретні аспекти, які ставить у поле свого зору дослідник. Не важко зрозуміти, що об'єкт дослідження є ширшим поняттям стосовно предмета.

При визначенні об'єкту необхідно врахувати, що об'єкт у психологічному дослідженні – це процес або явище, що породжується проблемною ситуацією й обирається для вивчення.

Предмет дослідження міститься у межах об'єкта як вузька, чітко окреслена частина психологічної реальності, яка безпосередньо досліджується.

Наприклад, об'єкт дослідження – самооцінка особистості, а предмет дослідження – неадекватна самооцінка особистості в підлітковому віці.

Чітке формулювання об'єкт-предметного відношення (не занадто широкого і не занадто вузького) дає змогу студенту отримувати справді наукові, конкретні знання, які можуть легко переходити в методичний план.

Гіпотезою курсової роботи є сформульоване твердження про припущення щодо теоретичного або емпіричного зв'язку між певними психологічними явищами (психічними процесами, особистісними властивостями, якостями тощо). Гіпотеза може бути поставлена різними шляхами: на основі теоретичного аналізу проблеми, на основі побудови теоретичної моделі явища, що вивчається, або може бути запозиченою з інших досліджень.

Гіпотеза курсової роботи з психології – це припущення про основний результат дослідження, яке зроблене на основі аналізу наукових джерел, власних умовиводів та спостережень. В ній важливо зазначити про умови ефективності передбачуваних результатів дослідження.

Наведемо приклад сформульованої гіпотези.

Тема курсової роботи: «Мотивація учбової діяльності підлітків».

Об'єкт –  учбова діяльність підлітків.

Предмет –  вплив мотивів учбової діяльності підлітків на їхню навчальну успішність.

Гіпотеза: пізнавальні мотиви учбової діяльності сприяють вищому рівню навчальної успішності підлітків, ніж соціальні.

Окрім гіпотези, у вступ потрібно включати загальний опис методів дослідження та його організації.

Основна частина.

Основна частина курсової роботи складається з розділів (двох-трьох) та підрозділів.

У першому (теоретичному) розділі висвітлюється стан проблеми дослідження. Крім короткої історії питання необхідно означити найбільш відомі у світовій психології підходи до розв'язання проблеми дослідження, а також її сучасний стан в науці (за останні 5 років), зокрема, у вітчизняній психології. Викладення матеріалу повинно бути не простим переліком фактів та цитат, а авторським аналізом наукових підходів на основі відповідних посилань. Посилання на список використаних джерел повинні обов’язково подаватись в тексті курсової роботи, незалежно від розділу, в квадратних лапках (наприклад: [4, с. 28], де 4 – номер за списком використаних джерел, а 28 – відповідна сторінка; або [4, с. 24 – 25], де  24-25 – номери сторінок).

Теоретичний матеріал необхідно подавати у структуруваній формі, виходячи з логіки розкриття проблеми дослідження. Бажано закінчити розділ короткими, чітко сформульованими вихідними положеннями, які включають стислий опис теоретичних концептів, на яких автор курсової роботи будуватиме емпіричне дослідження.

У другому (емпіричному) розділі представлені: опис організації (етапів) та загальної методики дослідження; результати проведеного автором емпіричного дослідження. Перший підрозділ цього розділу містить чіткеобгрунтування плану та процедури дослідження, опис методичних особливостей та вибірки. Ця частина курсової роботи повинна логічно йти за матеріалом попереднього розділу та пояснювати структуру подальшого викладення матеріалу. Повинні бути коротко, але вичерпно описані:

• · досліджувані –  їх вік, стать, інші, важливі з точки зору предмета дослідження, характеристики; загальна кількість та принципи формування вибірки тощо;
• · загальна характеристика використаних методик з вказівкою на джерело, автора (авторів), мети кожної методики (що саме вона допомагає визначити), опис стимульного  матеріалу та його бланків (якщо є);
• · методи обробки та аналізу даних.

Наприкінці першого підрозділу емпіричної частини коротко описуються використані методи математичної обробки даних з посиланням на відповідні літературні джерела (довідники, підручники, ін.), а також на комп'ютерні програми.

У другому підрозділі другого розділу описуються та аналізуються отримані емпіричні дані та результати. Матеріал структурується, виходячи з логіки розв'язання проблеми у відповідності до плану (програми) дослідження. Внаслідок первинної обробки дані групуються за тим чи іншим критерієм і для наочності їх представлення подаються у графічному вигляді (таблиці, графіки, діаграми, гістограми та ін.). Представляється статистичний аналіз даних та обговорюються отримані результати.

Якісний аналіз отриманих результатів передбачає обґрунтування виявлених закономірностей та зв’язків відповідно до предмету дослідження, їх критичний аналіз у співставленні з іншими точками зору та раніше відомими фактами. Структуруватися даний розділ повинен на основі логіки дослідження. Пам’ятайте, що попередні результати емпіричного дослідження (кількісні дані) не повинні розглядатись студентом як ознака вирішення емпіричних завдань: всі кількісні характеристики повинні бути подані якісно у формі інтерпретації даних.

Третій розділ – необов’язковий компонент основної частини курсової роботи з психології: він передбачений тільки тоді, коли розв’язання поставлених завдань неможливо здійснити без глибшого теоретичного аналізу літературних джерел або коли емпіричне дослідження велике за обсягом чи складне за процедурою.

Висновки.

У висновках стисло описуються головні результати, отримані в роботі. Висновки повинні відповідати поставленим завданням, вказувати на те, чи підтверджена гіпотеза. Зауважимо, що головною метою наукової роботи є пошук нових знань (істини), а не доведення будь-якою ціною висунутих гіпотез. Негативний результат, коли гіпотеза відхиляється (не справджується) – це теж вагомий результат. Саме він часто свідчить про неупередженість та професійну наукову компетентність автора.

Висновки не повинні містити рекомендацій щодо використання та впровадження отриманих результатів. Загальна кількість висновків має бути невеликою (до 5). Велике число висновків або їх опис в подробицях свідчать про невміння автора виділити головне у своїх результатах.

У кінці висновків, зазвичай, вказують перспективи подальших досліджень. Потім, з наступної сторінки окремо подаються рекомендації під заголовком «Рекомендації батькам щодо…» або «Рекомендації психологам (вчителям)» і т.д. У назві цього компоненту основної частини, який не є обов'язковим, необхідно стисло вказати з приводу чого подаються ці рекомендації.

Список використаних джерел.

Обсяг списку використаної літератури залежить від кількості джерел, на які посилається чи, які цитує автор курсової роботи. Кількість використаної літератури повинна бути достатньою для розробки обраної теми і відповідати вимогам до обсягу використаних джерел (див. Додаток 1).

Зауважуємо, що при виконанні курсової роботи з психології студентам забороняється посилатись на підручники та навчальні посібники. Бажано проаналізувати оригінальні наукові праці: одноосібні та колективні монографії, словники, періодичні видання, збірники матеріалів науково-практичних конференцій тощо. Виключення становлять ті навчальні посібники, у яких подано довідкову інформацію, а також методичні рекомендації до проведення психодіагностичної, психоконсультативної чи психокорекційної роботи. Навчальні посібники, які входять до списку рекомендованої літератури з навчальних дисциплін психологічного циклу не можуть бути включені до списку використаних джерел.

У списку використаних джерел можуть бути наведені інтернет-ресурси: їх опрацювання вимагає ретельного вивчення студентом тих сайтах, на яких розміщено наукові публікації, зокрема, статті чи книги. Не варто посилатись на статті чи сторінки сайтів, в яких не вказано прізвищ та ініціалів авторів; невідомо, який рівень науковості висвітлених ними положень, з яких друкованих видань подано копії матеріалів тощо.

Загальним правилом опрацювання інтернет-ресурсів є уникнення технічного копіювання змісту оригінальних текстів на бібліотечних сайтах або ж наукової критики, зокрема, готових рефератів на задану тему. Курсова робота з психології повинна відображати вміння студента самостійно та повно виражати власні думки та погляди в авторському тексті.

Додатки.

Додатки – це не обов'язковий розділ курсової роботи. До додатків доцільно включати: стимульний матеріал використаних методик; протоколи експериментів; приклади бланків обстеження, заповнені досліджуваними; проміжні математичні обрахунки, формули; таблиці, у яких узагальнюються емпіричні дані, статистичні розрахунки, а також різні малюнки, схеми, фотографії тощо, які ілюструють роботу тощо.

Курсову роботу бажано зробити у двох примірниках, один з яких подається на кафедру, а другий залишається у її автора. Примірник курсової роботи зберігається на кафедрі протягом п’яти років.

 

2.2. Оформлення курсових робіт з психології

Курсова робота з психології виконується державною мовою (за винятком списку використаних джерел, які записуються мовою оригіналу).

Курсова робота пишеться на аркушах паперу формату А4. Вона друкується за допомогою комп’ютерного набору шрифтом № 14 Times New Roman інтервал між рядками становить 1,5; поля зліва, знизу та зверху – 2,0 см., справа – 3 см, відступ cправа – 1,25 см.

Орієнтовний обсяг курсової роботи:

–        титульний аркуш – 1 сторінка;

–        зміст – 1-2 сторінки;

–        вступ – 2-3 сторінки;

–        основна частина – 25-30 сторінок;

–        висновки – 2-3 сторінки;

–        список використаної літератури – 25-40 джерел;

–        додатки – не регламентуються (див. Додаток 1).

Кожну структурну частину роботи слід починати з нової сторінки. Нумерація сторінок позначається у правому верхньому кутку. Слід знати про те, що такі структурні компоненти курсової роботи, як «вступ», «висновки», «список використаної літератури», «додатки» подаються без нумерації. Заголовки структурних частин роботи друкуються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої).

Назви розділів, як було зазначено попередньо, нумерується арабськими цифрами, підрозділи нумеруються двома арабськими цифрами, розділеними крапкою. Перша цифра позначає номер розділу, друга – номер підрозділу.

У тексті курсової роботи слова та словосполучення «актуальність дослідження», «мета дослідження», «завдання», «предмет», «об'єкт», «гіпотеза дослідження» пишуться з абзацу та виділяються жирним шрифтом. Часто слово «гіпотеза» у тексті не пишуть, а використовують таке словосполучення як «припущення, яке перевіряється (які перевіряються) у дослідженні».

Виклад змісту курсової роботи.

Зміст роботи студент повинен викладати послідовно, логічно пов'язувати окремі його частини, повністю висвітлюючи тему роботи. Для цього необхідно приділити увагу сучасним теоретичним і методичним розробкам, розглянути і творчо опрацювати наявну наукову літературу та періодичні видання, визначити власне ставлення до дискусійних питань стосовно теми роботи.

На підставі аналізу теоретичних надбань та емпіричних даних, особистих вражень та узагальнень студенту потрібно зробити відповідні висновки, висвітлити досягнуті успіхи, а також зазначити про труднощі, які виникали під час виконання роботи.

Курсова робота містить посилання та цитати, які обов'язково слід наводити у тексті, якщо автор аргументує погляди тих вчених, на основі яких виконується дослідження. Посилання може здійснюватися у різних формах, залежно від контексту розгортання думки.

При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на:

• наукові джерела, ідеї, теорії, концепції та висновки, на основі яких досліджується обрана наукова проблема;

•  емпіричні матеріали та результати психологічних досліджень, які мають відношення до предмету курсового дослідження.

Наведемо приклади найбільш поширених форм здійснення посилань:

1. Коли автор називає вчених, які вивчали обрану ним проблему або мають схожі погляди на досліджуване явище, він може перерахувати прізвища та цих авторів в алфавітному порядку або ж вказати у квадратних дужках порядкові номери зі списку відповідних літературних джерел. В обох випадках посилання на список використаних джерел є обов’язковим. Разом із прізвищами достатньо вказувати ініціали лише імен, оскільки по-батькові російських психологів не завжди можуть бути відомі студентам.

Приклад 1:

Л. Виготський [2], О. Запорожець [3], О. Леонтьєв [4] та О. Лурія [5] розглядали психіку людини як діяльність, яка полягає у...

Приклад 2:

Психіку деякі вчені [2], [3], [4], [5]  розуміли  як діяльність, яка полягає у…

2. Коли автор у тексті курсової роботи використовує ідеї авторів, він вказує у квадратних дужках номери літературних джерел, у яких висловлені ці ідеї.

Приклад 3:

Психологічні причини тривоги можуть бути пов'язані з внутрішнім конфліктом [2], [14], [6], неадекватним рівнем домагань [9], [12] передчуттям об'єктивної загрози [20], [25]…

3. Якщо автор перераховує різні психологічні школи та підходи, що стосуються предмету дослідження, то їх представників вказують у дужках в алфавітному порядку.

Приклад 4:

На думку представників психодинамічного напряму (Д. Віннікот, М. Кляйн, 3. Фройд, К. Хорні та ін.) схильність до різних невротичних проявів формується у ранньому дитинстві [3], [4], [5], [6]...

Використовуючи посилання, необхідно дотримуватись таких вимог:

•  посилатися на останні видання публікацій;

• якщо використовуються джерела з великою кількістю сторінок, в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, інформація з як використовується (наприклад, [3, с. 46 – 50]);

• посилання на таблиці, ілюстрації курсової роботи позначаються в тексті скорочено, наприклад, «... в табл. 1.7», « див. табл. 2.5», «на рис.1.3 зображено».

• посилання на додаток, який ілюструє те чи інше положення, робиться в дужках, наприклад: «У нашому дослідження ми використали методику С.Розенцвейга... (див. Додаток 5) ».

Представлені в роботі таблиці та рисунки (до них належать графіки, діаграми, гістограми, схеми тощо) нумерують відповідно до розділу (підрозділу) та його порядкового номера. При цьому обов'язково вказують назви кожної таблиці та рисунка.

Як правило, у таблицях подають цифровий матеріал (кількісні результати емпіричного дослідження, вимірювальні шкали тощо). Спочатку пишеться нумерація таблиці курсивом з вирівнюванням по правому краю. Далі по центру вказується назва таблиці жирним шрифтом, в якій у дужках позначають загальну кількість досліджуваних. Нижче розташовується власне таблиця з назвами стовпчиків та рядків. Іноді у таблицях представляють текстовий матеріал (перелік психодіагностичних методик, критеріїв, рівнів та показників динаміки психологічного явища і т.д.).

Приклад оформлення таблиці:

Таблиця 2.3.

Рівні самооцінки у підлітків (n = 50)

Рівні самооцінки:	Розподіл досліджуваних (у %)
	5-ий клас	7-ий клас
Висока	8,0	20,0
Адекватна	32,0	40,0
Низька	60,0	40,0
Всього (абсолютна кількість):	25 осіб	25 осіб

 

У наведеному прикладі подано третю таблицю з другого розділу. Зверніть увагу, що кількісні дані необхідно подавати у процентах за допомогою десяткових чисел з обов’язковим врахуванням десятих та сотих частин.

Рисунки офомлюються інакше. Спершу подають власне рисунок (графік, схему тощо), нижче по центру жирним шрифтом пишуть номер рисунку (наприклад, Рис. 1.2.) і його назву.

У курсовій роботі використовуються цитати, коли необхідно проілюструвати основну ідею автора, підтвердити чи підсилити його висловлювання або розкрити ключові моменти поглядів дослідника. (Слід зауважити, що цитатами не треба зловживати). Цитата подається у формі прямої мови, після якої у квадратних дужках вказують номер літературного джерела, із якого взята цитата та номер сторінки, на якій вона знаходиться.

Приклад 5:

Т. Кудрявцев та В. Шегурова вважали, що «вибір професії –  це лише показник того, що процес професійного самовизначення переходить у нову фазу свого розвитку» [43, с.52–53].

Оформлення списку використаних джерел.

Літературу у списпку використаних джерел слід розміщувати в порядку згадування джерел у тексті (бажаний варіант) або в алфавітному порядку прізвищ авторів та назв праць, враховуючи інтернет-ресурси. Спочатку подаються видання українською та російською мовами, потім – іншомовні. У додатку 3 подано детальні вимоги до оформлення списку використаних джерел, яких студент повинен неухильно дотримуватись при виконанні курсової роботи з психології.

Оформлення додатків.

Курсова робота може містити додатки, які оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках (вони не враховуються до загального обсягу). Кожен додаток починається з нової сторінки. Додатки позначають послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь (єдиний додаток позначають як «Додаток А»). Додатки можуть бути поділені на окремі розділи: «Додаток А.3», «Додаток А.3.1». Заголовок додатка друкується малими літерами (з першої прописної) посередині рядка. Додатки мають спільну нумерацію з рештою сторінок роботи. Їх нумерують, як і сторінки роботи – у верхньому правому кутку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІІ. Організація та проведення

захисту курсових робіт з психології

 

Не пізніше ніж за два тижні до захисту студент подає курсову роботу науковому керівникові, який рецензує та оцінює її за вимогами МРК та КМС. У рецензії надається стисла характеристика роботи, оцінюється теоретичний рівень, глибина проведених досліджень, доцільність й обгрунтованість запропонованих рекомендацій, переваги й недоліки, якість і відповідність оформлення згідно з кваліфікаційними вимогами.

Попередня оцінка наукового керівника не є остаточною: вона ставиться на відкритому захисті згідно з рішенням комісії по захисту курсових робіт. Як правило, комісія складається з наукових керівників тих студентів, які захищають свої роботи. 

Досвід рецензування науковими керівниками курсових робіт показує, що в курсових роботах найчастіше трапляються такі недоліки:

♦        тема курсової роботи передбачає розкриття одних питань, а фактично розкриваються інші питання;

♦       матеріал викладається неструктуровано, безсистемно;

♦       в тексті є логічні помилки, можна побачити невміння виокремити головне та суттєве;

♦       матеріал роботи містить переписування буквальне тексту з друкованих видань без прямого посилання на них;

♦       робота практично не містить узагальнення літературних джерел або невдало поєднується теорія в роботі з фактично отриманим експериментальним матеріалом.

У разі негативної оцінки курсову роботу разом із рекомендаціями керівника повертають студенту, який повинен у встановлений термін доопрацювати її з урахуванням зауважень. Потім доопрацьований варіант роботи подається на відгук, рецензування та попереднє оцінювання роботи науковим керівником.

Захист курсових робіт проводиться на відкритому засіданні комісії з числа наукових керівників. Для захисту роботи студент готує доповідь на 10 – 15 хвилин, у якій повинні бути висвітлені зміст дослідження, його мету, завдання, об'єкт та предмет; обґрунтування вибору теми, ступеня її висвітлення в науковій літературі. Основна частина доповіді присвячується викладенню результатів емпіричного дослідження, науково-практичних висновків і рекомендацій.

 Після доповіді студента і його відповідей на запитання членів комісії, оголошуються відгук наукового керівника. Студенту надається можливість дати пояснення щодо зауважень керівника. Відповіді мають бути короткими (як правило з двох-трьох речень), впевненими, чіткими та конкретними.

При оцінюванні курсової кваліфікаційної роботи члени комісії виходять з того, що студент повинен уміти: формулювати мету і завдання дослідження; складати план дослідження; вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інформаційних технологій; використовувати сучасні методи наукового дослідження; обробляти отримані дані, аналізувати і синтезувати їх на базі відомих літературних джерел; оформляти результати досліджень відповідно до сучасних вимог у вигляді звітів та статей.

Досвід рецензування курсових робіт з психології дає можливість виділити типові помилки студентів, зокрема:

–   зміст роботи не відповідає плану курсової роботи;

–  тема не розкрита повністю або розкрита частково;

–   назви (або зміст) деяких розділів та підрозділів не відображають реальну проблемну ситуацію, стан об'єкта й предмета;

–   мета сформульована абстрактно і не відбиває специфіки об'єкта і предмета дослідження;

–   автор не виявив самостійності, робота включає елементи плагіату;

–   огляд теоретичної та емпіричної літератури з теми має форму анотованого списку і не відбиває рівня досліджуваності проблеми;

–   не розкрито в повному обсязі зміст та організацію особистого експериментального дослідження;

–   кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням;

–   неправильно оформлені посилання на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал;

–   список використаних джерел подається без дотримання вимог;

–   обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам; робота виконана неохайно, з помилками.

Оцінювання курсової роботи проводиться за 100-бальною шкалою на основі таких критеріїв та рівнів оцінювання:

 

 

№з/п	Критерії оцінювання	Рівні оцінювання (бали)			Максимальна кількість балів
		Низький	Середній	Високий
11.	Відповідність назви змісту роботи	0-1	2-3	4-5	5
22.	Актуальність дослідження	0-3	4-7	8-10	10
23.	Наукова новизна отриманих результатів	0-3	4-7	8-10	10
34.	Практична значущість роботи	0-3	4-7	8-10	10
45.	Використання термінологогічного апарату	0-1	2-3	4-5	5
56.	Використання фахової літератури	0-1	2-3	4-5	5
67.	Узагальнення здобутків психологічної теорії та практики	0-3	4-7	8-10	10
78.	Обґрунтованість стратегії дослідження	0-3	4-7	8-10	10
89.	Логічність викладу матеріалу	0-3	4-7	8-10	10
Й10.	Обґрунтованість висновків	0-3	4-7	8-10	10
111.	Оформлення роботи	0-1	2-3	4-5	5
112.	Компетентність у відповідях на запитання при  захисті результатів дослідження	0-3	4-7	8-10	10
Всього:					100

 

Рішення щодо виконання та захисту курсових робіт приймаються на закритому засіданні комісії. Оцінки публічно оголошується одразу після прийняття рішень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ Іv. Орієнтовні теми курсових робіт

з психологіїТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

Теми курсових робіт із загальної психології:

1. Загальна характеристика психологічних явищ: сучасний погляд на проблему.
2. Особливості розвитку психіки як вищої форми організації мозку.
3. Функції психічного та його роль у життєдіяльності людини. 
4. Структура особистості у різних психологічних теоріях та концепціях.
5. Особистість та індивідуальність: напрями дослідження проблеми.
6. Несвідоме (підсвідоме) як предмет психологічних досліджень.
7. Діяльність як форма вияву активності особистості: напрями дослідження проблеми.
8. Мотиви та мотивація особистості як психологічна проблема сьогодення.
9. Роль темпераменту у формуванні особистісних рис людини.
10. Загальна характеристика сприймання (відчуття, пам’яті, мислення, уваги) як пізнавального процесу.
11. Загальна характеристика емоційної сфери особистості.
12. Розвиток уваги (мислення, пам’яті, сприймання) особистості психокорекційними засобами.
13. Психологічні особливості видів сприймання та їх прояви в процесі діяльності.
14. Психологічні особливості видів мислення (пам’яті, уяви, уваги) та їх прояви в процесі діяльності (в поведінці).
15. Психологічні особливості стилю життя сучасної особистості.
16. Розвиток пізнавальних потреб особистості з творчими здібностями.
17. Розвиток пам'яті у молодшому шкільному (підлітковому) віці методами активного психологічного впливу.
18. Психологічні особливості розвитку уяви (волі, емоцій) в молодшому шкільному (підлітковому, юнацькому) віці.
19. Психологічні особливості розвитку уваги (мислення, пам’яті) в молодшому шкільному (підлітковому, юнацькому) віці.
20. Загальна характеристика пізнавальної сфери молодшого школяра (підлітка, юнака).
21. Психологічні особливості інтелекту молодших школярів та підлітків.
22. Психологічні особливості формування почуттів в молодшому шкільному (підлітковому, юнацькому) віці.
23. Психологічні відмінності у поведінці екстравертів та інтровертів.
24. Особливості розвитку вольової сфери особистості в процесі психотерапії.
25. Практична психологія як галузь професійної діяльності.
26. Психокорекція та психотерапія як форми психологічної допомоги.

 

Рекомендована література:

1. 1.    Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание: Перевод с англ. – М.: Прогресс, 1968. – 421 с.
2. 2.    Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. – М.: МГУ, 1982. – 200 с.
3. 3.    Бодалев А.А. Личность в общении. –  М.: Педагогика, 1983. –  272 с.
4. 4.    Варій М.Й. Загальна психологія. Підручник. 3-є видання, виправлене та доповнене. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 1007 с.
5. 5.    Введение в психологию // Под общей ред. проф. А.В.Петровского. – М.: Академія, 1996. – 496 с.
6. 6.    Волошина В.В., Долинська Л.В., Ставицька С.О., Темрук О.В. Загальна психологія: Практикум: Навч.посібн. – К.: Каравела, 2005. – 280 с.
7. 7.    Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологи: Информационно-метод. материалы к курсу «Общая психология». – М.: Просвещение, 1986. – 272 с.
8. 8.    Грановская Р.М. Элементы практической психологи. – СПб: Свет, 1997. – 510 с.
9. 9.    Долинська Л.В., Лисянська Т.М., Скрипченко О.В. та ін. Загальна психологія. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Либідь, 2005. – 464 с.
10. 10.    Долинська Л.В., Огороднійчук З.В., Скрипченко О.В.  та ін. Загальна психологія: Хрестоматія. – К.: Каравела, 2007. – 640с.
11. 11.    Загальна психологія // За заг. ред. акад. С.Д.Максименка. – К.: Форум, 2000. – 543 с.
12. 12.    Изард К. Эмоции человека: Перевод с англ. – М.: МГУ, 1980. – 440 с.
13. 13.    Кон И.С. В поисках себя. Личность и её самосознание. – М.: Политиздат, 1984. – 335 с.
14. 14.    Короткий психологічний словник / За ред. В.І.Войтка. – К.: Вища школа, 1982. – 215 с.
15. 15.    Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Рад.школа, 1989. – 608 с.
16. 16.    Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2000. – 988 с.
17. 17.    Краткий психологический словарь / Сост. Л.А. Карпенко; Под общей ред. А.В.Петровского, М.Г. Ярошевского. – М.: Политиздат, 1985. – 431 с.
18. 18.    Леонгард К. Акцентуированные личности: Перевод с немец. – К.: Вища школа, 1981. – 392 с.
19. 19.    Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. – М.: МГУ, 1965. – 584 с.
20. 20.    Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. – М.: Наука, 1984. – 445 с.
21. 21.    Майерс Д. Психология. Перевод с англ. – Минск: ООО «Попури», 2001. – 848 с.
22. 22.    Макклеланд Д. Мотивация человека. Перевод с англ. – СПб.: Питер, 1997. – 684 с.
23. 23.    Немов Р.С. Общие основы психологии. Ученик для студентов высш. пед. учеб. заведений. В 2-х кн. Кн.1. – М.: Просвещение, 1994. – 567 с.
24. 24.    Общая психология. Словарь / Под ред. А.В.Петровского // Психологический лексикон. Энциклопедический словар в шести томах. Ред.-сост. Л.А. Карпенко. Под общ. ред. А.В. Петровского. – М.: ПЕР СЭ, 2005. – 251 с.
25. 25.    Основи загальної психології / За ред. С.Д.Максименка. – К.: НПЦ Перспектива, 1998. – 255 с.
26. 26.    Основи психології / За ред. О.В. Киричука, В.А.Роменця. – К.: Либідь, 1999. – 632 с.
27. 27.    Практикум по общей психологи. Учебное пособие для студентов пед. институтов / Под. ред. Щербакова А.И. – М.: Просвещение, 1990. – 288 с.
28. 28.    Психологический словарь / Под ред. В.В.Давыдова, А.В. Запорожца и др. – М.: Педагогика, 1983. – 448с.
29. 29.    Психологія. Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред.член-кор. АПН України Трофімова Ю.Л. – К.: Либідь, 2001. – 558 с.
30. 30.    Психология личности. Словарь-справочник / Под ред. Горностая П.П. и Титаренко Т.М. – К.: Рута, 2001. – 320 с.
31. 31.    Психология личности: Тексты / Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер, А.А.Пузырея. – М.: МГУ, 1982. – 288 с.
32. 32.    Психология. Словарь / Под ред. А.В.Петровского и М.Г.Ярошевского. – М.: Политиздат, 1990. – 368 с.
33. 33.    Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций. Перевод с польського. – М.: Прогресс, 1979. – 392 с.
34. 34.    Столяренко Л.Д. Основы психологи (для студентов вузов). – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. – 733 с.
35. 35.    Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности (Основне положення, исследования и применение): Перевод с англ. – СПб.: Питер Пресс, 1997. – 608 с.      

 

Теми курсових робіт з вікової психології:

1. Психологічні чинники виникнення та подолання шкільних страхів у молодшому шкільному (підлітковому)  віці.
2. Когнітивний стиль як чинник розвитку інтелекту учня початкової (основної, старшої) школи.
3. Психологічні особливості мотиваційної сфери підлітків із залежністю від мережі Інтернет.
4. Особистісна (шкільна) тривожність як чинник неуспішності молодших школярів (підлітків, юнаків).
5. Подолання підвищеної  тривожності підлітків арт-терапевтичними методами психокорекції та психотерапії.
6. Психологічні особливості агресивної поведінки підлітків та шляхи її подолання.
7. Гендерні відмінності у проявах агресивності підлітків (юнаків).
8. Гендерні відмінності у конфліктній взаємодії підлітків (юнаків).
9. «Я-концепція» як чинник особистісного (професійного) самовизначення у ранньому юнацькому віці.
10. Ціннісні орієнтації особистості юнака як передумова формування життєвих сценаріїв.
11. Ціннісні орієнтації особистості юнака як передумова формування відповідальності.
12. Психологічні особливості виникнення і прояву страху невизнання в юнацькому віці.
13. Особливості розвитку локусу контролю в підлітковому та ранньому юнацькому віці.
14. Інтимно-особистісне спілкування як провідна діяльність в підлітковому віці.
15. Девіантна поведінка в підлітковому віці та чиники  її корекції.
16. Психологічний  аналіз професійних інтересів старшокласників.
17. Дослідження креативності у підлітковому та юнацькому віці.
18. Розвиток уваги молодших школярів психокорекційними методами.
19. Розвиток сприймання (пам’яті, уяви, уваги, мислення) у дітей молодшого шкільного віку (у підлітків та юнаків).
20. Особливості емоційної саморегуляції в поведінці молодших школярів.
21. Творчі здібності як передумова навчальної успішності учнів молодшого шкільного (підліткового, раннього юнацького) віку.
22. Особливості статевої ідентифікації підлітків (юнаків).
23. Особливості мотивації навчальної діяльності в підлітковому віці.
24. Особливості розвитку рівня домагань  молодших школярів (підлітків, юнаків, студентів).
25. Розвиток мотивації учбової діяльності у молодших школярів (підлітків, старшокласників).
26. Психологічні особливості формування почуттів в молодшому шкільному (підлітковому, юнацькому) віці.
27. Особливості мотивації спілкування підлітків.
28. Психологічна характеристика девіантної поведінки підлітків.
29. Розвиток самосвідомості особистості у підлітковому віці.
30. Тривожність та її вплив на психічне здоров'я студентів.
31. Особливості когнітивного розвитку молодших школярів.
32. Особливості розвитку пізнавальної сфери підлітка (юнака).
33. Особливості розвитку самооцінки в підлітковому (юнацькому) віці.
34. Особливості розвитку вольової сфери особистості в підлітковому (юнацькому, студентському) віці.
35. Вплив самооцінки на формування особистості старшокласника.
36. Особливості психічного розвитку дитини після розлучення батьків.
37. Особливості самооцінки юнаків з творчими здібностями.
38. Гендерні відмінності у комунікативних вміннях в молодшому шкільному (підлітковому, юнацькому) віці.

 

Рекомендована література:

1. 1.    Ананьев Б.Г. Некоторые проблемы психологии взрослых. – М.: Знание, 1973. – 32 с.
2. 2.    Бодалев А.А. Вершина в развитии взрослого человека. – М.: Наука, 1998. – 165 с.
3. 3.    Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском воздасте. – М.: Просвещение, 1968. – 464 с.
4. 4.    Братусь Б.С. К проблеме развития личности в зрелом возрасте // Вестник Московского университета. – Сер.14 (Психология). – 1980. – №2. – С.3 – 12. 
5. 5.    Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с.
6. 6.    Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. – К.: Радянська школа, 1976. – 270 с.
7. 7.    Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М.В. Гамезо и др. – М., 1984. – 256 с.
8. 8.    Возрастная и педагогическая психология: тексты. – М.: Изд-во МГУ, 1992. – 268 с.
9. 9.    Возрастная и педагогическая психология: учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1973. – 288 с.
10. 10.    Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учебн. Пособие / Сост. И.В.Дубровина, А.М.Прихожан, В.В.Зацепин. – М.: Академия, 1998. – 320 с.
11. 11.    Возрастная психология: личность от молодости до старости: Учеб. пособие / Гамезо М.В., Герасимова В.С., Горелова Г.Г., Орлова Л.М. – М.: Пед. общ-во России; Издат. дом «Ноосфера», 1999. – 272 с.
12. 12.    Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. – Спб.: Союз, 1999. – 222 с.
13. 13.    Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка // Вопросы психологии. – 1966. – №6. – С. 62 – 76.
14. 14.    Выготский Л.С. История развития высших психических функций // Собр. соч.: В 6 т. М.: Педагогика, 1984. –  Т.3. – С. 5 – 328
15. 15.    Гальперин П.Я., Запорожец А.В., Карпова С.Н. Актуальные проблемы возрастной психологии: Материалы к курсу лекций. – М.: Изд-во МГУ, 1978.  – 118 с.
16. 16.    Гинзбург М.Р. Психологическое содержание жизненного поля личности старшего подростка // Мир психологии и психология в мире. – 1995. – №3. – С. 21 – 27.
17. 17.    Давыдов В.В., Зинченко В.П. Принцип развития в психологии. –Вопросы философии. – 1980. – № 12. – С. 47 – 60.
18. 18.    Кон И.С. Психология ранней юности: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1989. – 255 с. 
19. 19.    Кон И.С. Психология старшеклассника. – М: Просвещение – 1982. – 207 с.
20. 20.    Кон И.С. Психология юношеского возраста: проблемы формиро­вания личности.  – М.: "Просвещение", 1979. – 175 с.
21. 21.    Крайг Г. Психология развития – СПб.: Питер, 2008. – 992с.
22. 22.    Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека. Учебн. пособ. – М.: ТЦ «Сфера», 2001. – 464 с.
23. 23.    Мухина В. С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: Учебник для студ. вузов. – 6-е изд., стереотип. – М.: Издательский центр "Академия", 2000. – 456 с.
24. 24.    Мухина В. С. Психология дошкольника. М: Просвещение, 1975. –239 с.
25. 25.    Обухова Л.Ф. Возрастная психология. Учебник. Изд. 4. – М.: Педагогическое общество России, 2004. – 442 с.
26. 26.    Приходько Ю.О. Нариси становлення та розвитку дитячої психології: Навч. посібник (видання друге, доповнене). – К.: Міленіум, 2004. – 192 с.
27. 27.    Приходько Ю.О. Розвиток відчуттів і сприймань у дітей дошкільного віку: сенсорний розвиток: Навч. посібник з вікової психології. – К.: НПУ ім. М.Драгоманова, 2001. – 65 с.
28. 28.    Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение. – М.: Изд-во «Институт практической психологии»; Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. – 256 с.
29. 29.    Психология старости и старения: Хрестоматия / Сост. О.В.Краснова, А.Г.Лидере. – М., 2003. – 416 с.
30. 30.    Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. – СПб.: Питер, 2000.  – 624 с.
31. 31.    Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст: проблемы становления личности: Пер. с нем. Г. И. Лойдиной / Под. ред. Т. А. Гудковой  – М.: Мир, 1994. – 320 с.
32. 32.    Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навч.посіб. – К.: Академвидав, 2006. – 360 с.
33. 33.    Стюарт-Гамильтон Я. Психология старения: Пер. с англ. А.Дмитриева. – 3-е междунар. изд. – СПб.: Питер, 2002.  – 256 с.
34. 34.    Фельдштейн Д.И. Проблемы возрастной и педагогической психологи. – М.: Международная педагогическая академия, 1995. – 366 с.
35. 35.    Фридман Л.М. Психология детей и подросков: Справочник для учителей и воспитателей. – М.: Издательство Психотерапии, 2004. – 480 с.
36. 36.    Хрестоматия по возрастной и педагогической психологи: работы советских психологов периода 1946 – 1980 гг. / Под ред. И.И.Ильясова, В.Я.Ляудис. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 304 с.
37. 37.    Шавир П.А. Психология профессионального самоопределения в ранней юности.  – М.: Знание,1981. – 96 с.
38. 38.    Шаповаленко И.В. Возрастная психология (Психология развития и возрастная психология). – М.: Гардарики, 2005. – 349 с.
39. 39.    Щотка О.П. Вікова психологія дорослої людини: Навч.видання. – Ніжин: Редакційно-видавничий відділ НДПУ, 2001. – 194 с.
40. 40.    Эльконин Д. Б. Психическое развитие в детских возрастах. – М.: Изд. Ин-т практ. психологии. – Воронеж: НПО «МОДЭК», 1997. – 287 с.
41. 41.    Эльконин Д.Б. К проблеме периодизации психического развития в детском возрасте // Вопросы психологии. – 1971. – № 4. – С. 6 – 20.
42. 42.    Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис: Пер. с англ./ Общ. ред. и предисл. Толстых А.В. – М.: Издательская группа "Прогресс", 1996. – 344 с.

 

Теми курсових робіт з педагогічної психології:

1. Особливості спілкування учнів молодшого (середнього, старшого) віку в навчально-виховному процесі.
2. Вплив педагогічного стилю спілкування на розвиток особистості учня.
3. Дослідження інтелектуальної (емоційно-вольової) готовності дітей до школи.
4. Розвиток особистісної готовності дітей до навчання в школі.
5. Умови розвитку мотиваційної готовності дітей до навчання в школі.
6. Психологічні характеристики першокласників та їх урахування в навчальному процесі.
7. Особливості пізнавального розвитку дітей 6-7 років.
8. Діагностика психологічної готовності дитини до навчання в школи.
9. Формування навчально-пізнавальної активності у дітей 6-7 років.
10. Розвиток пізнавальних інтересів у різних вікових групах молодших школярів.
11. Мотиви навчальної діяльності молодших школярів.
12. Особливості мимовільного запам'ятовування у молодших школярів.
13. Індивідуальні особливості пам'яті (сприймання, мислення) молодшого школяра і їх врахування в навчальному процесі.
14. Індивідуальні особливості уваги молодших школярів і їх врахування в навчальному процесі.
15. Розвиток довільної уваги в навчальній діяльності молодших школярів.
16. Розвиток уваги в навчально-виховному процесі основної школи.
17. Педагогічна оцінка як фактор активізації учбової діяльності молодшого школяра.
18. Формування «образу-Я» у дітей дошкільного (молодшого шкільного, підліткового) віку.
19. Міжособистісні стосунки в групах молодших школярів (підлітків).
20. Темперамент і особливості його прояву в молодшому шкільному (підлітковому, старшому шкільному) віці.
21. Психологічні бар'єри спілкування у школярів.
22. Соціально-психологічні умови оптимізації педагогічного спілкування.
23. Особливості спілкування в шкільному педагогічному колективі.
24. Діагностика сімейних стосунків засобами арт-терапії.
25. Вивчення сімейних конфліктів учня за допомогою малюнка.
26. Тривожність як прояв суперечностей «Я-концепції» майбутнього вчителя.
27. Дослідження гнучкості-ригідності мислення майбутнього педагога.
28. Особливості емпатійного (діалогічного) спілкування в педагогічній діяльності.
29. Залежність виховного впливу від емоційного розвитку дитини.
30. Невербальні індикатори прояву оцінних ставлень педагогів і вихованців.
31. Розвиток саморегуляції у молодших школярів.
32. Формування установки на діалог як передумова ефективного педагогічного спілкування.
33. Психодіагностика схильностей майбутніх педагогів до діалогічного спілкування.
34. Розвиток творчого мислення учнів підліткового віку.
35. Дослідження особливостей стереотипного сприйняття майбутніх педагогів.
36. Психосексуальний розвиток у статевому вихованні підлітків.
37. Обдаровані та талановиті діти: стан проблеми та напрями досліджень.
38. Психологічні особливості конфліктів в системі «вчитель–учень» («студент-викладач») та способи їх подолання.
39. Психологічний аналіз причин неуспішності молодших школярів (підлітків, юнаків).
40. Розвиток уваги в навчально-виховному процесі початкової (середньої, старшої) школи.
41. Психологічні особливості виховної діяльності з учнями  різних темпераментів.
42. Особливості міжособистісного розуміння  в педагогічному спілкуванні.
43. Роль невербальної комунікації  в педагогічній діяльності.
44. Психологічні умови оптимізації учбово-професійної діяльності студентів.
45. Психологічні аспекти самовиховання в підлітковому та ранньому юнацькому віці.
46. Вплив акцентуацій характеру на навчальну успішність старшокласників.
47. Психологічні особливості мотивації учбової діяльності у молодших школярів (підлітків, старшокласників).
48. Психологічна готовність вчителя до особиствсно-орієнтованого навчання в школі.
49. Комунікативна саморегуляція  в педагогічному спілкуванні.
50. Дослідження саморегуляції дітей в багатодітній родині.
51. Типові психологічні особливості дітей і батьків у багатодітній родині.

 

Рекомендована література:

1. 1.    Власенко В.В. Вчителі – учні: психологія взаємних оцінних ставлень. – К.: УДШ, 1995. – 154 с.
2. 2.    Власова О.І. Педагогічна психологія: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2005. – 400 с.
3. 3.    Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М.В. Гамезо и др. – М.: Педагогическое общество России, 2003. – 512 с.
4. 4.    Возрастная и педагогическая психология: тексты. – М.: Изд-во МГУ, 1992. – 268 с.
5. 5.    Возрастная и педагогическая психология: учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1973. – 288 с.
6. 6.    Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учебн. Пособие / Сост. И.В.Дубровина, А.М.Прихожан, В.В.Зацепин. – М.: Академія, 1998. – 320 с.
7. 7.    Волкова Н.П. Професійно-педагогічна комунікація. Навчальний посібник. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – 256 с.
8. 8.    Выготский Л.С. Педагогическая психология. – М.: Педагогика, 1991. – 480 с.
9. 9.    Гончарук, П. А. Психологія навчання. – K.: Либідь, 1995. – 156 c.
10. 10.    Давыдов В.В., Зинченко В.П. Принцип развития в психологии. –Вопросы философии. – 1980. – № 12. – С. 47 – 60.
11. 11.    Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. – М.: Педагогика, 1986. – 240 с.
12. 12.    Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения: Кн. для учителя и родителей. – М.: Просвещение, 1987. – 207 с.
13. 13.    Зазюн И.А. Педагогическая техника учителя // Школьные тхнологии. – 2005. – №6. – С.154 – 164.
14. 14.    Занков Л.В. К проблеме обучения и развития // Вопросы психологии. – 1974. – № 3. – С. 97 – 105.
15. 15.    Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учебник для вузов. изд.второе, доп., испр. и перераб. – М.: Логос, 2005. – 384 с.
16. 16.    Ильясов И.И. Структура процесса учения. – М.: МГУ, 1986. –  245 с.
17. 17.    Кан-Калик В.А., Никандров Н.Д. Педагогическое творчество. – М.: Педагогика, 1990. – 140 с. 
18. 18.    Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении: книга для учителя. –  М.: «Просвещение», 1987. – 190 с.
19. 19.    Костюк Г.С. О взаимоотношении воспитания и развития ребёнка // В кн.: Избр. психол. труды. – М.: Педагогика, 1988. – С.132 – 149.
20. 20.    Крутецкий В.А. Основы педагогической психологии – М.: Педагогика, 1972. – 255 с.
21. 21.    Кузьмина Н.В. Формирование педагогических способностей. –Л.: Изд-во ЛГУ, 1961. – 98 с.
22. 22.    Лисянська Т.М. Педагогічна психологія: Навч. посіб. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2002. – 210 с.
23. 23.    Лишин О.В. Педагогическая психология воспитания: Учебное пособие. – М.: АПК и ППРО, 2006. – 300 с.
24. 24.    Леонтьев А.А. Педагогическое общение / Под ред. М.К.Кабардова: 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Нальчик, 1996.  – 367 с.
25. 25.    Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения. – М.: Просвещение, 1990. – 212 с.
26. 26.    Маркова А.К. Психология труда учителя. – М.: Просвещение, 1993. – 190 с.
27. 27.    Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя. – М.: Флинта, 1998. – 200 с.
28. 28.    Натанзон Э.Ш. Психологический анализ поступков ученика. – М.: Просвещение, 1991. – 182с.
29. 29.    Немов Р.С. Психология. Кн.2. Психология образования: 2-е изд. – Москва: Владос, 1995. – 496 с.
30. 30.    Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зазюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін. – К.: Вища школа, 1997. – 349 с.
31. 31.    Педагогічна психологія: Навч. посібник / За ред. Л.М.Проколієнко і Д.Ф.Ніколенка. – К.: Вища школа, 1991. – 183 с.
32. 32.    Приходько Ю.О. Нариси становлення та розвитку дитячої психології: Навч. посібник (видання друге, доповнене). – К.: Міленіум, 2004. – 192 с.
33. 33.    Приходько Ю.О. Формування позитивних взаємин у дитячому колективі. – К.: Рад. школа, 1987. – 126 с.
34. 34.    Психологія навчання / За ред. Б.Ф. Баєва. – К.: Рад. школа, 1972. – 136 с.
35. 35.    Психология педагогического взаимодействия. Учеб. пособие / Под ред. Я.Л. Коломинского. – СПб: Речь, 2007. – 240 с.
36. 36.    Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психо­логия.  – СПб.: ЗАО «Издательство "Питер"». – 1999. – 416.
37. 37.    Рувинский Л.И., Соловьёв А.Е. Психология самовоспитания. – М.: Просвещение, 1982. – 144 с.
38. 38.    Савчин М.В. Педагогічна психологія: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2007. – 424 с.
39. 39.    Скрипченко О.В., Лисянська Т.М., Скрипченко Л.О. Психолого-педагогічний аналіз уроку: Навч. посібник для викл. психології і педагогіки та студ. пед. вузів. і пед. уч-щ. – К., 1999. – 102 с.
40. 40.    Столяренко Л.Д. Педагогическая психология: 2–е изд., перераб. и допол. – Ростов н/Д., 2003. – 544 с.
41. 41.    Талызина Н. Ф. Педагогическая психология: Учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 1998. – 288 с.
42. 42.    Фельдштейн Д.И. Проблемы возрастной и педагогической психологи. – М.: Международная педагогическая академия, 1995. – 366 с.
43. 43.    Фридман Л.М. Психология детей и подросков: Справочник для учителей и воспитателей. – М.: Издательство Психотерапии, 2004. – 480 с.
44. 44.    Хрестоматия по возрастной и педагогической психологи: работы советских психологов периода 1946 – 1980 гг. / Под ред. И.И.Ильясова, В.Я.Ляудис. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 304 с.
45. 45.    Хрестоматия по педагогической психологии: Учебн. Пособие / Сост.А.И.Красило и А.П.Новгородцева. – М.: Междунар. педагогическая академия, 1995. – 416 с.

 

Теми курсових робіт із соціальної психології:

1. Психологічні причини соціальної ізоляції молодшого школяра (підлітка) у класному колективі.
2. Вплив емоційної тривожності підлітків на статус у шкільному колективі.
3. Соціально-психологічні причини та умови внутрішньоособистісних конфліктів у підлітковому (юнацькому) віці.
4. Психологічні бар'єри міжособистісного спілкування у підлітковому (юнацькому) віці.
5. Мотивація успіху як чинник оптимальної соціалізації старшокласників.
6. Психологічні особливості міжособистісного спілкування у ранньому юнацькому (студентському)  віці.
7. Вплив гендерних стереотипів на характер міжособистісного спілкування старшокласників.
8. Соціально-психологічні детермінанти суіцидальної поведінки юнаків.
9. Вплив реклами на формування ціннісних орієнтацій особистості підлітка (юнака).
10. Вплив акцентуацій характеру на навчальну успішність старшокласників.
11. Особливості міжособистісних взаємин з ровесниками в підлітковому віці.
12. Психологічні особливості ціннісно-смислових орієнтацій старшокласників (юнаків).
13. Психологічні особливості міжособистісних стосунків в колективі молодших школярів (підлітків, юнаків).
14. Психологічні особливості міжособистісних стосунків в студентському колективі.
15. Психологічні особливості міжособистісного розуміння у спілкуванні підлітків з батьками.
16. Психологічні особливості емоційного розвитку обдарованих дітей.
17. Гендерні особливості стереотипів поведінки в підлітковому (юнацькому) віці.
18. Сприймання і оцінка ровесників в молодшому шкільному (підлітковому, юнацькому) віці.
19. Особливості конфліктів в учнівському колективі та засоби їх розв'язання.
20. Вплив рівня розвитку креативності на стратегії поведінки у конфлікті в підлітковому (юнацькому, студентському) віці.
21. Психологічні особливості соціальної адаптації творчих особистостей.
22. Особливості психологічного захисту креативної особистості.
23. Вплив соціальних інститутів на розвиток особистості на різних вікових етапах.
24. Психологічні механізми формування лідерських якостей особистості в підлітковому віці.
25. Соціально-психологічні умови оптимізації сімейних стосунків.
26. Сприймання і оцінка ровесників в молодшому шкільному (підлітковому, юнацькому) віці.

Рекомендована література:

1. 1.      Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: Социально-психологические про­блемы. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 240 с.
2. 2.      Агеев В.С. Механизмы социального восприятия // Психологический журнал. – 1989. – №2. – С. 63 –71.
3. 3.        Андреева Г.М. Социальная психология: Учебник для высших учебных заведений. – 5-е изд., испр. и доп. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 365 с.
4. 4.        Андриенко Е.В. Социальная психология: Учеб. пособ. / Под ред. В.А. Сластенина. – М.: Академия, 2001. – 264 с.
5. 5.        Ануфриева Н.М., Зелинская Т.Н., Зелинский Н.Е. Социальная психология: Курс лекций, 3-е изд., перераб. и доп. – К.: МАУП, 2000. – 136 с.
6. 6.        Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. – М.: Апрель Пресс, ЭКСМО-Пресс, 2001. – 640 с.
7. 7.        Бехтерев В. М. Внушение и его роль в общественной жизни. – СПб : Издательский дом "Питер", 2001. – 128 с.
8. 8.        Бодалев А.А. Личность в общении. –  М.: Педагогика, 1983. –  272 с.
9. 9.        Введение в практическую социальную психологию / Под ред. Ю.М.Жукова, Л.А.Петровской, О.В. Соловьевой–  М.: «Смысл», 1996. –  373 с.
10. 10.    Вердербер Р., Вердербер К. Психология общения. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 320 с.
11. 11.    Донцов А.И. Психология коллектива: Методологические проблемы исследования. – М.: Изд-во МГУ, 1984. – 208с.
12. 12.    Дридзе Т. М. Язык и социальная психология: Учеб. пособ. для ун-тов / Под ред. А.А. Леонтьева. – М.: Высш. школа, 1980. – 224 с.
13. 13.    Казмиренко В.П. Социальная психология организаций. – К.: МАУП, 1993. – 384 с.
14. 14.    Коломинский Я.Л.  Психология взаимоотношений в малых группах: Общение и возрастные особенности. – Минск: Изд-во БГУ, 1976. – 350 с.
15. 15.    Кон И.О. Социология личности. – М.: Политиздат, 1967. – 383с.
16. 16.    Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. –  К., 1995. – 304 с.
17. 17.    Косолапое Н.А. Социальная психология и международные отношения. – М.: Наука, 1983. – 269 с.
18. 18.    Кричевский Р. Л., Дубовская Е. М. Социальная психология малой группы: Учебное пособие для вузов. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 318 с.
19. 19.    Куликов В.Н.   Проблемы социальной психологии. – Иваново:  Изд-во ИвГУ, 1979. – 74 с.
20. 20.    Крысько В.Г. Социальная психология. – СПб.: Питер, 2005. –  221 с.
21. 21.    Левикин И.Т. Теоретические и методологические проблемы социальной психо­логии. – М.: Мысль, 1975. – 256 с.
22. 22.    Леонтьев А. А. Психология общения. – Тарту, 1974. – 220 с.
23. 23.    Майерс Д. Социальная психология. – 7-е изд. – СПб.: Питер, 2006. – 794 с.
24. 24.    Методы социальной психологии / Под ред. Е.С.Кузьмина, В.Е. Семенова. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1977. – 75 с.
25. 25.    Москаленко  В.В. Соціальна психологія: Підручник. –  К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 624с.
26. 26.    Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Навчальний посібник. –  К.: Академвидав, 2005. – 448 с.
27. 27.    Парыгин Б. Д. Анатомия общения : учебное пособие. – СПб. : Михайлов В. А. , 1999. – 301 с.
28. 28.    Парыгин Б.Д. Социальная психология: Учеб. пособие. – СПб.: СПбГУП, 2003.  – 616 с.
29. 29.    Петровский А.В., Шпалинский В.В.  Социальная психология коллектива. – М.: Просвещение, 1978. – 176 с.
30. 30.    Платонов Ю.П.  Психология коллективной деятельности. Теоретико-методологический аспект. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1990. – 184 с.
31. 31.    Поршнев Б.Ф. Социальная психология и история. – 2-е изд. – М: Наука, 1979. – 232 с.
32. 32.    Прикладные проблемы социальной психологии / Под ред. Е.В Шороховой, В.П.Левкович. – М.: Наука, 1983. – 296 с.
33. 33.    Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 416 с.
34. 34.    Рождественская Н.А. Роль стереотипов в познании человека человеком // Вопросы психологии. – 1986. – №4. – С.69 – 76.
35. 35.    Свенцицкий А.А. Социальная психология управления. – Л., 1986. – 176 с.  
36. 36.    Семиченко В.А. Психология общения. – К.: Магистр – S., 1997. – 152 с.
37. 37.    Социальная психология / Ш.Тейлор, Л.Пипло, Д.Сирс. – 10-е изд. – СПб: Питер, 2004. – 767 с.
38. 38.    Таранов П. С. Приёмы влияния на людей / П. С. Таранов. – Симферополь : Таврия, 1995. – 496 с.
39. 39.    Теоретическая и прикладная социальная психология / Отв. ред. А.К.Уледов. – М., 1988. – 333 с.
40. 40.    Чалдини Р. Психология влияния. Убеждай, воздействуй, защищайся. 5-е изд. – СПб.: Питер, 2011. – 336 с.
41. 41.    Шибутани Т. Социальная психология: Пер. с англ. В.Б.Ольшанского – Ростов-на-Дону: Изд-во «Феникс», 1998. – 544с.
42. 42.    Шихарев П.Н. Современная социальная психология. – М.: ИП РАМ, 2000. – 448 с.
43. 43.    Юсупов И.М. Психология взаимопонимания. – Казань: Татарск. Кн. изд -во, 1991. – 191 с.

 

 

 

ДОДАТКИ

 

Додаток 1

Вимоги до обсягу курсових робіт

 

Назва спеціальності	Курс	Cеместр	Загальний обсяг роботи (без списку використаних джерел та додатків)	Мінімальна кількість використаних джерел
«Практична психологія»	2	ІV	30	25
	3	V, VІ	40	35
«Практична психологія»	2	ІV	30	25
	3	VІ	40	35
	4	VІІ	40	40
«Початкова освіта»	3	V	40	35
«Здоров’я людини»	3	VІ	30	25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи

 

Міністерство освіти і науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова     Інститут педагогіки і психології Кафедра психології і педагогіки         КУРСОВА РОБОТА з вікової психології на тему:  «Особливості розвитку "Я-концепції" у ранньому юнацькому віці»     Студента (ки) _____ курсу ______ групи напряму підготовки__________________ спеціальності_________________  __________________________________ (прізвище та ініціали) Науковий керівник: _________________________________________________ (посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)   Національна шкала ________________    Кількість балів: __________Оцінка:  ECTS _____               Члени комісії :                                                                                                                                 ________________  ___________________________                                                                                                                                               (підпис)                         (прізвище та ініціали)                                                                                                                                 ________________  ___________________________                                                                                                                                               (підпис)                         (прізвище та ініціали)                                                                                                                                 ________________  ___________________________                                                                                                                                               (підпис)                         (прізвище та ініціали)         Київ 2013

 

 

 

Додаток 3

Приклади оформлення бібліографічного опису

у списку джерел, який  наводять у курсовій роботі

 

Характеристика джерел	Приклад оформлення
Один автор	Боришевський М. Й. Дорога до себе: від основ суб'єктності до вершин духовності : монографія / Мирослав Йосипович Боришевський. – К. : Академвидав, 2010. – 410 с. Приходько Ю. О. Дитяча психологія: Нариси становлення та розвитку : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів ] / Юлія Олексіївна Приходько. – К. : Міленіум, 2003. – 192 с. Фукуяма С. Теоретические основы профессиональной ориентации / Сигэкадзу Фукуяма : [пер. с япон.] / под ред. Е. Н. Жильцова, Н. Н. Нечаева. – М. : Изд-во МГУ, 1989. – 108 с.   Erikson E. H. Identity and the life cycle / E. H.   Erikson. – N.Y; L : Norton, 1982. – 108 p.
Два автори	Богданова Т. Г. Диагностика познавательной сферы ребенка / Т. Г. Богданова, Т. В. Корнилова. – М. : Роспедагенство,   1994. – 68 с. Приходько Ю. О. Психологічний словник-довідник : [навч. посіб.] / Приходько Юлія Олексіївна, Юрченко Віктор Іванович – К. : Каравела, 2012. – 328 с. Казанцева Т. А. Взаимосвязь личностного разви­тия и профессионального становления студентов-психологов / Т. А. Казанцева, Ю. Н. Олейник // Психологиче­ский журнал. – 2002. – № 6. – С. 51 – 59. Alford B. The relation of psychotherapy integration to the established systems of psychotherapy / B. Alford, A. Beck //  Journal of Psychotherapy Integration. – 7(4). – 1997, –  Р. 275 – 289.
Три автори	1. Венгер Л. А.  Воспитание сенсорной культуры ребенка от рождения до шести лет : [для воспитателей детского сада ] / Л. А. Венгер, Э. Г. Пилюгина, А. В. Венгер; под ред. Л. А. Венгера.  – М. : Просвещение, 1988. – 143 с. 2. Кондратенко Т. Д.  Обучение старших дошкольников / Т. Д.  Кондратенко,  В. К. Котырло, С. А.  Ладывир.  – К. : Радянська  школа, 1986. – 150 с. 3. Медвін Ю. О. Неоінтегральна психологія як науково-практична база для збереження психічного здоров'я сучасної людини / Ю. О. Медвін, Т. В. Мелліна, Є. В. Кучеренко // Наука і освіта : наук.-практ. журн. Півд. наук. Центру АПН України. – 2010. – № 3. – С. 92 – 95.  4. Скрипченко О. В.  Психолого-педагогічний аналіз уроку / О. В.  Скрипченко,  Т. М. Лисянська,  Л. О. Скрипченко. – К. : Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 1999. – 104 с.
Чотири автори	Воспитание детей в процессе коррекции учебной деятельности на уроках труда. Воспитание детей с задержкой психического развития в процессе обучения / Г.И. Жаренкова ; под ред. Т.А.Власовой, В.И.Любовского и Н.А.Цыпиной. – М.: Просвещение, 1981. – С. 19–36.
П’ять і більше         авторів	Основи професіографії : навч. посібник / [Карпіловська С. Я., Мітельман Р. И., Синявський В. В., Ткаченко О. М., Федоришин Б. О., Ящишин О. О]. – К. : МАУП, 1997. – 148 с. Психология менеджмента / [Власова П. К., Липницкий А. В., Лущихина И. М.  и  др.]; под. ред. Г. С. Никифорова.  – [3-е изд.]. – X. : Гуманитар. центр, 2007. – 510 с. Формування здорового способу життя молоді : нав. – метод. посіб. для працівників соц. служб для сім’ї, дітей та молоді / [Т. В. Бондар, О. Г. Карпенко, Д. М. Дикова–Фаворська та ін.]. – К. : Укр. ін – т  соц. дослідж., 2005. – 115с.
Без авторів	1.Моральна свідомість та самосвідомість особистості : монографія / [за ред. проф. М. В. Савчина, доц. І. М. Галяна]. – Дрогобич, 2009. – 288 с. 2.Особенности психического развития детей 6 – 7-летнего возраста / [под ред. Д. Б. Эльконина, Л. А. Венгера]. – М. : Педагогика,  1988. – 136 с. 3.Подготовка детей старшего дошкольного возраста к обучению / [под ред.  Е. А. Тархановой]. – Свердловск : СГПИ, 1981. – 75 с. 4.Розвиток пізнавальних процесів дитини / [упоряд.: С. Максименко, В. Маценко, О.Главник]. – К.: Мікрос-СВС, 2003. – 112 с.
Багатотомний документ	Історія Національної академії наук України,1941 - 1945/ [упоряд. Л. М. Яременко та ін.]. – К.: Нац. б-ка України                                               ім. В . І. Вернадського, 2007 – Ч. 2: Додатки – 2007. – 573, [1] с. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2-х т. /  С.Л. Рубинштейн. – М.: Педагогика, 1989. – Т. 2. – 322 с. Ковалев А.Г. Психические особенности человека / А. Г. Ковалев, В. Н. Мясищев. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1960. – 304 с. – (В 2-х т. – Т.2 ).
Матеріали конференцій, симпозіумів, з’їздів (автори не вказуються)	Психологічній службі системи освіти України 10 років: здобутки, проблеми, перспективи : матеріали Всеукраїнської ювілейної науково-практичної конференції (Киів – Запоріжжя, 22 – 23 жовт. 2001 р.) / М – во  освіти  і науки України, Ін – т  психології ім. Г.С.Костюка АПН України [та ін.]. –  К. : Ніка-Центр, 2002. – 189с. Суб'єктивна успішність сучасного студента: гендерні відмінності // Проблеми гендерної соціалізації сучасної молоді : матеріали ІІІ Міжрегіональної науково-практичної студентської конференції / Під ред. З. М. Мірошник, О. А. Чаркіної. – Кривий Ріг : Вид-во Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ "КНУ", 2012. – С. 11 – 15.
Депоновані наукові праці	Социологическое исследование малых групп населения / В. И. Иванова [и др.]; М – во образования Рос. Федерации, Финансовая академия. – М., 2002. – 110 с. – Деп. в ВИНИТИ 13.06.02, № 145432.
Словники	Психологічний словник / [за ред. Войтко В. І.] – К. : Радянська школа, 1982. –  216 с. Психологічний тлумачний словник найсучасніших термінів / [під керівн. В. Б. Шапаря] – Х. : Прапор, – 2009. – 672 с. Психологія особистості : Словник-довідник / [за редакцією П. П. Горностая, Т. М. Титаренко] – К. : Рута, 2001. – 320 с. Психология. Словарь / [под общ. ред А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского] – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Политиздат, 1990. – 494 с. Словник-довідник з професійної орієнтаціїї учнів [уклад. В. В. Синявський, О. В. Мельник]. – К. : Мегапринт, 2007. – 118 с.
Законодавчі та нормативні документи	Кримінально – процесуальний кодекс України: за станом на 1 груд. 2005р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. –  К. : Парлам. вид – во,  2006. – 207 с. (Бібліотека офіційних видань).
Дисертації	Кучеренко Є. В. Розвиток професійного самовизначення майбутніх психологів : дис… канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Є. В. Кучеренко. – К. : НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2011. – 251 с.
Автореферати дисертацій	Кучеренко Є. В. Розвиток професійного самовизначення майбутніх психологів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Є. В. Кучеренко. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. –  21 с Пов’якель Н. І. Саморегуляція професійного мислення в системі фахової підготовки практичних психологів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Н. І. Пов’якель. – К. : НПУ ім.М.П.Драгоманова, 2004. – 40 с. Нікітіна І. В. Психологічні особливості суб’єктного самовизначення особистості в період повноліття: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд.психол.наук : спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» /  І. В. Нікітіна. – Київ, 2000. – 18 с.
Частина книги, періодичного видання	Абульханова-Славская К. А. Жизненные перспективы личности / К. А. Абульханова-Славская // Психология личности и образ жизни / отв. ред. Е.  В. Шорохова. – М. : Наука, 1987. – С. 137 – 145. Айзенк Г. Ю. Интеллект : новый вигляд / Г.Ю. Айзенк // Вопросы психологи. – 1995. – №1. – С. 111–131. Кучеренко Є. В. Особистісне самовизначення молодої людини як соціально-психологічна проблема сьогодення. До 110-річчя від дня народження С.Рубінштейна / Єгор Кучеренко // Пам'ять століть. Планета. – К : ДП ІВЦ «Планета», 2010. – № 4-5 (86-87).  – С.191 – 199. Маслоу А. Самоактуализация. / А. Маслоу // Психология личности: тексты: [пер. с англ.] / под. ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, А. А. Пузырея. – М. : МГУ, 1982. – С. 108 – 117. Bandura A. Analysis of self-efficacy of behavioral change / Bandura A, Adams N.E. // Cognitive Theory and Research. – 1977. – № 1. – P.287 – 310. Gerstmann P. Sposób formulowania planów życiowych a poziom równowagi emocjonalnej dorastajacej mlodzieży / P. Gerstmann // Psychologia wychowawcza. – 1981. – XXIV. № 1., S. 66 –75.
Бібліографічні покажчики	Куц О. С. Бібліографічний покажчик та анотації кандидатських дисертацій, захищених у спеціалізованій вченій раді Львівського державного університету фізичної культури у 2006 році / О. Куц, О. Вацеба. –  Львів : Укр. технології, 2007. –  74 с. Вища освіта України в умовах трансформації суспільства: стан, проблеми, тенденції розвитку, 1991 – 2006 рр.:[наук.-допом. бібліогр. покажч.] / АПН України. ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського; [упоряд.: Л. О. Пономаренко, І. П. Моісеєва, Л. І. Ніколюк, О. С. Микитенко] / Наук. ред. П. І. Рогова; Наук. консультант Б. І. Корольов; Бібліогр. ред. Л. О. Пономаренко. – К., 2008. – 487 с.
Електронні ресурси	Добротворський И. Л. Коучинг – личная тренировка: помощь в решении самых запутанных проблем в управлении, бизнесе и карьере – [Электронный ресурс] / И. Л. Добротворский. – Режим доступа : http:/www.konkord-m.ru/library.html. Иванова Е. В. Информационная компетентность учителя в современной школе. – [Электронний ресурс] / Е. В.Иванова // «Письма в Emissia.Offline: электронный научно-педагогический журнал». - 2003. – Режим доступа: http://www.emissia.50g.com/offline/a922.htm. - 25.12.2008. Помиткін Е. О. Духовно-професійний дисонанс як психологічний фактор зміни професійної спрямованості особистості в дорослому віці [Електронний ресурс]  / Едуард Помиткін // Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи : зб. наук. праць, 2010. – Вип. 2. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/OD/2010_2/index.htm Таизова О. С. Компенетция (основные смысловые напряжения). – [Электронный ресурс] / О. С. Таизова //    Центр развития образования им. С. О. Ветлушина «Модернизация  в городской системе образования» - Режим доступа: http://gcon.pstu.ac.ru/pedsovet/programm/-section=13_8.htm Щедровицький Г. П. Рефлексия [Электронный ресурс] / Образование, бизнес образование. – Режим доступа : http://www.uprav.biz/materials/education/view/3330.html?next=2.