|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень
Інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень« Назад
Інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень 22.01.2016 18:04
Інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень / Навч.-метод. матеріали. Укладач Нестеренко О. В. – Київ, Національна академія управління, 2013. – 16 с.
ЗМІСТ
1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ. 4 2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНІ ПЛАНИ.. 5 3. РЕГЛАМЕНТ ВИКЛАДАННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ. 6 3.1. Загальні положення. 6 3.2. Характеристика складових навчального процесу вивчення курсу та їх оцінювання. 6 4. ПЛАНИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА.. 8 5. ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ. 8 6. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ. 8 7. ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ. 8 8. КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ. 10 9. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ. 10 9.1. Роль самостійної роботи студента в освітньому процесі 10 9.2. Загальні рекомендації щодо організації самостійної роботи студента. 12 9.3. Рекомендації щодо організації СРС з навчальним матеріалом.. 13 9.4. Робота з посібником та іншою літературою.. 14 9.5. Розв’язування задач з проектування СППР. 14 9.6. Самоперевірка. 15 9.7. Консультації 15 9.8. Іспит. 15 10. ЛІТЕРАТУРА.. 16 10.1. Базові підручники та навчальні посібники. 16 10.2. Інші рекомендовані підручники, навчальні посібники та література. 16
1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ
Курс «Інтелектуальні системи прийняття рішень» присвячений проблемам проектування інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень (СППР), які зараз інтенсивно розвиваються як нові людино-машинні системи для підтримки прийняття рішень у різних сферах діяльності стосовно слабоструктурованих і неструктурованих проблем. Вони відповідають сучасним теоріям менеджменту та інформаційних технологій у бізнесі, які базуються на концепції отримання знань та принципах побудови інтелектуальних систем. У курсі розглядаються основи процесів прийняття рішень, основні етапи побудови інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень, застосування моделей, даних та знань, а також особливості архітектури такого роду систем, організації даних та знань, інтерфейсу користувача. Приділяється увага прикладам реалізації СППР в різних сферах. Курс є базовим для успішного оволодіння студентами процесу дипломного проектування.
Мета викладання дисципліни – допомогти студентам оволодіти методами та засобами, які мають бути достатніми для опрацювання проблем проектування інтелектуальних СППР та пов’язаних з подальшою практичною діяльністю фахівців.
Основне завдання курсу „Інтелектуальні системи прийняття рішень” – виробити у студентів уміння виконувати якісний і кількісний аналіз процесів прийняття рішень, навчити складати математичні моделі та застосовувати відповідні математичні методи для дослідження та відшукання розв’язків задач прийняття рішень, а також набути навичок проектування СППР на базі новітніх інформаційних технологій.
Завдання вивчення навчальної дисципліни:
Вивчення курсу „Інтелектуальні системи прийняття рішень” пов’язане з опануванням інших загальнонаукових та спеціальних дисциплін, з процесом підготовки дипломного проекту та з подальшою діяльністю випускників навчального закладу як спеціалістів і магістрів.
2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНІ ПЛАНИ
Таблиця 1. Навчально-тематичний план денної форми навчання
Таблиця 2. Навчально-тематичний план заочної форми навчання
3. РЕГЛАМЕНТ ВИКЛАДАННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ3.1. Загальні положенняУ перехідний період в Національній академії управління, як і в інших навчальних закладах України, паралельно існуватимуть дві системи оцінювання, а саме ЕСТS (Європейська система трансферту кредитів) та національна система (4-х бальна). З цією метою в НАУ вводиться 100 – бальна шкала оцінювання знань, за допомогою якої здійснюється конвертація оцінок системи ЕСТS в національну систему, що представлено в табл. 3. 3.2. Характеристика складових навчального процесу вивчення курсу та їх оцінюванняПорядок, встановлений відповідним наказом ректора НАУ, передбачає можливість диференційованого підходу до формування 100 - бальної оцінки з окремих дисциплін, що об’єктивно обумовлено специфікою їх викладання. Максимально можлива оцінка за знання програмового матеріалу з дисципліни „Інтелектуальні системи прийняття рішень” дорівнює 100 балам і складається з оцінки за поточну успішність та оцінки за іспит. За поточну успішність студент може отримати максимум 60 балів і за іспит максимум 40 балів. Весь програмний матеріал курсу поділяється на 15 тем, які представлені в навчально-тематичному плані дисципліни. Викладання основних питань тем та контроль за їх опануванням студентами денної форми навчання включають такі складові: лекції, СРС (самостійна робота студентів), практичні заняття, іспит. Лекції та практичні заняття проводяться за загальноакадемічними правилами в аудиторний час за розкладом. Відвідування лекцій та практичних занять є обов’язковим, що контролюється викладачами та куратором курсу, які по завершенню семестру оцінюють дану складову максимально 20 балами. Якщо студент із будь-яких обставин мав пропуски, його оцінки розраховуються за простою пропорцією, виходячи із сумарної кількості лекцій та практичних занять. Так, якщо під час семестру було 12 лекцій і 10 практичних занять (разом 22), а студент відвідав 10 лекцій і 8 практичних занять (разом 18), то його оцінку відвідування знаходимо за пропорцією: 22/18 = 20/х, тобто х = 16,36. Результат округлюється до цілого числа і дорівнює 16 балам.
Таблиця 3. Порядок конвертації оцінок
Другою складовою комплексної оцінки студента є його активність на практичних заняттях. Упродовж семестру студент може отримати максимально 10 балів (у сумі за всі практичні заняття семестру). Результати роботи кожного студента визначаються викладачем на заняттях індивідуально. Активність визначається тільки по завершенню циклу практичних занять, при цьому враховується робота студента на всіх етапах занять. Третьою складовою комплексної оцінки є виконання завдань для самостійної роботи студентів, а також участь у роботі конференцій, підготовка наукових публікацій тощо. За ці види робіт студент може отримати максимально 10 балів. Четвертою складовою комплексної оцінки є дві контрольні роботи, які проводяться по завершенню вивчення сукупності відповідних тем. За кожну контрольну роботу студент може отримати максимально 10 балів, тобто загалом 20. Якщо деякі студенти не були присутніми на плановій контрольній роботі з поважних обставин, вони мають можливість написати її в додатково визначений час. Студенти, що не з’явилися на планову контрольну роботу без поважних причин, отримують нульову оцінку. Останньою складовою комплексної оцінки є результат фінального іспиту, що складається згідно з графіком екзаменаційної сесії. На іспиті проводиться контроль засвоєння як теоретичного матеріалу, так і вміння його застосовувати при розв’язуванні прикладних задач. Максимальна оцінка за іспит складає 40 балів. Таким чином, комплексна оцінка розраховується як сума всіх вищезгаданих складових, а її максимальна величина дорівнює 100 балів (відвідування лекцій – 20, активність на практичних заняттях – 10, завдання СРС – 10, контрольні роботи – 20, іспит – 40).
4. ПЛАНИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
5. ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ1. ПР1. Етапи проектування СППР 2. ПР2. Вибір моделей і критеріїв для СППР 3. ПР3. Вибір інструментарію для інформаційного менеджменту в СППР 4. ПР4. Основні підходи до проектування СППР 5. ПР5. Функції системи обробки даних та генерації результатів СППР 6. ПР6. Дані і знання в СППР 7. ПР7. Вивчення та проектування інтерфейсу користувача СППР 8. ПР8. Функціональні вимоги до СППР
6. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
Контрольна робота №1: “Процес прийняття рішення, проектування СППР та вибір моделей”. Контрольна робота №2: “Архітектура СППР”.
7. ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ
8. КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯВиконати свій варіант (згідно номера залікової книжки студента) за навчальним посібником: Баклан І.В., Бідюк П.І., Нестеренко О.В. Проектування інтелектуальних систем прийняття рішень / Навч. посібник. – Національна академія управління, 2010. – 196с.
Контрольна робота №1: “Процес прийняття рішення та вибір моделей”. Контрольна робота №2: “Архітектура СППР”. Контрольна робота №3: “Проектування інтерфейсу користувача”.
9. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВСамостійна робота студентів – це планова індивідуальна або колективна робота студентів, що виконується за завданням і при методичному керівництві викладача, але без його безпосередньої участі (Енциклопедія освіти / Академія педагогічних наук України: голов. ред. В.Г. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.)
9.1. Роль самостійної роботи студента в освітньому процесі
Розвиток національної системи освіти, орієнтований на входження у європейський освітній простір, супроводжується суттєвими змінами в організації процесу навчання студентів. Пошуки нових технологій навчання і вдосконалення раніше розроблених методик висувають на передній план реалізацію наступних завдань:
Важливим навчально-методичним завданням є активізація пізнавальної діяльності студентів, що забезпечує фахове оволодіння знаннями, уміннями і навичками, а також сприяє формуванню розумових здібностей особистості. У психолого-педагогічному плані основні тенденції вдосконалення освітніх технологій характеризується переходами, показаними на рис. 1.
Рис. 1. Основні тенденції вдосконалення освітніх технологій
При визначенні мети освіти у галузі інтелектуальних систем враховуються два напрямки: утилітарний і концептуальний. Утилітарний (прагматичний) напрямок орієнтує студента лише на застосування набутих знань в практичній діяльності. У той же час концептуальний напрямок забезпечує підвищення ролі знань з основ інтелектуальних систем в загальному розвитку студента. Зміни, які проходять в останні роки, вказують на важливість концептуальних цілей навчання, причому ця тенденція буде з часом тільки підсилюватись. Поєднання в навчальному процесі обох вказаних напрямків є суттєвою ознакою якісної освіти. Забезпечення підготовки студента вимагає уточнення концептуальних засад, психолого-педагогічних особливостей, технологій оцінювання, зміни деяких методичних прийомів навчання, тобто стосується всіх основних питань методики, а саме: навіщо навчати (мета навчання); чому навчати (зміст навчання); як навчати (методи, форми і засоби навчання); кого навчати (підготовленість і мотивація до навчання). Усі світові та національні стандарти освіти в основу навчання ставлять самостійну, творчу роботу того, хто навчається. У зв’язку із цим відбувається переорієнтація процесу навчання із суто лекційно-інформативної на індивідуальну, особистісно-орієнтовану форму. Ідеологією сучасної освіти є перетворення студента з пасивного споживача знань в активного творця, що може визначити проблему, проаналізувати шляхи її вирішення, знайти оптимальний результат і довести його доцільність. Це передбачає орієнтацію на активні методи оволодіння знаннями, розвиток творчих здібностей студентів, перехід від поточного до індивідуального навчання з урахуванням потреб і можливостей особистості. У процесі самостійної роботи в студентів з’являються навички, що необхідні для творчого використання отриманих знань, формуються професійні якості. Підвищення ефективності самостійної роботи студентів безпосередньо впливає на підвищення якості їх фахової підготовки. 9.2. Загальні рекомендації щодо організації самостійної роботи студента
Самостійна робота студентів (СРС) має три основні аспекти: 1) організаційний (упорядкування бюджету часу як аудиторних, так і позааудиторних занять на різних етапах навчання); 2) дидактичний (навчально-методична література: підручники і навчальні посібники, конспекти лекцій і практичних занять, бази індивідуальних тестових завдань тощо); 3) психологічний (вивчення прийомів розумової діяльності, мотивації самостійної роботи студентів у навчальному процесі). СРС є обов’язковою складовою навчально-пізнавальної діяльності студентів, основою вищої освіти. Вона має бути ретельно спланованою, організованою та контрольованою. Система організації СРС будується на таких принципах: системність та послідовність; посильність; індивідуалізація та диференціація; успішність та позитивність; активність та інтерактивність; оптимальність. За часом і місцем проведення, характером керівництва з боку викладача та формою контролю виконання, самостійна робота поділяється на такі складові:
До видів аудиторної СРС з проектування інтелектуальних систем прийняття рішень відносяться:
До видів позааудиторної СРС з проектування інтелектуальних систем прийняття рішень відносяться:
До видів СРС при виконанні науково-дослідної роботи відносяться:
Контрольними заходами щодо перевірки та оцінювання засвоєних знань, набутих умінь і навичок студентів з проектування інтелектуальних систем прийняття рішень є усне опитування, проведення різних видів контрольних робіт, тестування, прийом (захист) модульних завдань. Організація СРС регламентується календарним робочим планом вивчення дисципліни “Інтелектуальні системи прийняття рішень” і відповідним йому графіком самостійної роботи. Графік складає лектор потоку і надає його студентам і куратору курсу на початку семестру. У графіку вказано:
Графік СРС допомагає студенту зарані спланувати свій час, дає повну картину балансу часу всього семестру, допомагає ефективно використати наявні часові та інтелектуальні ресурси. СРС є ефективною, якщо вона присутня у всіх формах навчального процесу, впроваджується систематично протягом усього періоду навчання. При цьому роль викладача не зводиться лише до прямолінійного навчання, простої передачі знань. Розвиток творчих здібностей студента має бути головною педагогічною метою викладача. Відомий педагог К.Д. Ушинський зазначив: “Більш важкий, але більш плідний – це шлях керівництва самостійною розумовою роботою, це шлях виховання, шлях власного розвитку самостійного мислення”. Підвищенню ефективності СРС сприяє послідовне застосування модульно-рейтингової системи навчання. У цій системі СРС виступає в ролі ефективного мотиваційного фактора і є потужним рушійним елементом пізнавальної діяльності студента у процесі здобуття якісної освіти. У процесі СРС при вивченні курсу «Інтелектуальні системи прийняття рішень» студент повинен самостійно опрацювати теоретичний матеріал, указаний викладачем, а також виконати індивідуальні типові розробки, головна мета яких – якісно засвоїти курс та сформувати необхідні вміння й навички з практичного застосування здобутих знань. Не слід приступати до розв’язування індивідуального завдання, якщо цьому не передувала підготовча робота по розв’язуванню достатньої кількості задач із матеріалу, який відповідає цьому завданню. Досвід показує, що частіше за все невміння розв’язувати ту чи іншу задачу викликане тим, що студент не виконав цю умову, тобто мало працював над даною темою. Розробки повинні виконуватись самостійно. Не самостійно виконана робота не дає можливості викладачу вказати на недоліки студента в його роботі, у засвоєнні ним навчального матеріалу, і як наслідок студент не здобуде необхідних знань і не підготується до іспиту. 9.3. Рекомендації щодо організації СРС з навчальним матеріаломДля студентів читаються лекції та проводяться практичні заняття. Їх мета — висвітлити загальну схему побудови відповідного розділу курсу, підкреслити найважливіші місця, вказати головні практичні застосування теоретичного матеріалу, навести факти з історії науки. Крім того, на цих заняттях можуть бути більш докладно розглянуті окремі питання програми, відсутні або не достатньо повно висвітлені в рекомендованих посібниках. Важливою формою навчання студента є самостійна робота з навчальним матеріалом, яка складається з наступних елементів:
Для студентів читаються лекції та проводяться практичні заняття в спеціально відведений для цього час. Окрім цього, студент може звертатися до викладача із запитаннями для отримання необхідної консультації. Однак студент повинен пам’ятати, що лише систематична і наполеглива самостійна робота буде ефективною і призведе до якісного вивчення курсу. Завершальним етапом вивчення окремих частин курсу є виконання контрольних робіт та здача іспиту у відповідності до навчального плану.
9.4. Робота з посібником та іншою літературоюВивчаючи матеріал за посібником необхідно переходити до наступного питання тільки після правильного розуміння попереднього, здійснюючи на папері всі обчислення (в тому числі й ті, які для скорочення обсягу опущено в посібнику) і виконуючи креслення, які необхідні для засвоєння матеріалу. Особливу увагу слід звертати на означення основних понять. Студент повинен детально розібрати приклади, які пояснюють такі означення, а також уміти будувати аналогічні приклади самостійно. Необхідно пам’ятати, що кожне положення теорії складається з припущення і твердження. Усі припущення повинні обов’язково бути розглянуті. Потрібно добиватися точного розуміння того, яку роль відіграє кожне припущення в твердженнях теорії. Корисно складати схеми тверджень теорії. Правильному розумінню багатьох положень теорії допомагає розбір прикладів об’єктів проектування, які володіють і не володіють властивостями, вказаними в припущеннях і твердженнях теорії. При вивченні матеріалу за посібником корисно вести конспект, в який рекомендується виписувати всі визначення, формулювання основних положень, формули, рівняння і т. д. На полях конспекту необхідно відмічати питання, виділені студентом для отримання письмової чи усної консультації викладача. Письмове оформлення роботи студента має виключно важливе значення. Записи в конспекті повинні бути чистими, акуратними й розташованими в певному порядку. Гарне зовнішнє оформлення конспекту з вивченого матеріалу не тільки привчить студента до необхідного в роботі порядку, але й дозволить йому уникнути численних помилок, які виникають через неохайні, неупорядковані записи. Отримані висновки рекомендується в конспекті підкреслювати або обводити рамкою, щоб при перечитуванні конспекту вони виділялися й краще запам’ятовувалися. Досвід показує, що багатьом студентам допомагає в роботі складання аркуша, який містить найважливіші й найбільш часто вживані положення курсу. Такий аркуш не тільки допомагає запам’ятати їх, але й може слугувати постійним довідником для студента.
9.5. Розв’язування задач з проектування СППРРобота над посібником повинна супроводжуватися розв’язуванням задач з проектування, для чого рекомендується завести спеціальний зошит. Цей зошит зшивається з аркушів паперу, віддрукованих на принтері та підготовлених вручну (наприклад, креслення, чернетки схем та ін.). При розв’язуванні задач необхідно обґрунтовувати кожний етап розв’язання, виходячи з теоретичних положень курсу. Якщо студент бачить декілька шляхів розв’язування, то він повинен порівняти їх і вибрати з них найкращий. Корисно до початку розв’язування скласти короткий план. Розв’язання задач і прикладів необхідно викладати детально, обчислення розташовувати у строгому порядку, відділяючи допоміжні обчислення від основних. Креслення та графіки можна виконувати від руки, але акуратно й у відповідності із заданими умовами. Якщо креслення (графіки) вимагають особливо ретельного виконання (наприклад, при графічній перевірці розв’язку, отриманого шляхом обчислень), то слід користуватися комп’ютерними засобами. Розв’язання кожної задачі повинно доводитись до відповіді, яка вимагається умовою. Отриману відповідь слід перевіряти методами, які випливають із суті даної задачі. Розв’язування задач певного типу необхідно продовжувати до набуття твердих навичок у їх розв’язуванні.
9.6. СамоперевіркаПісля вивчення певної теми за посібником і розв’язування достатньої кількості відповідних задач студенту рекомендується відтворити по пам’яті означення, формулювання, доведення теорії. Питання для самоперевірки мають за мету допомогти студентові в повторенні, закріпленні та перевірці міцності засвоєння вивченого матеріалу. У випадку необхідності потрібно ще раз уважно розібратися в поданому матеріалі посібника, розв’язати ще декілька задач. Інколи недостатність засвоєння того чи іншого питання з’ясовується лише при вивченні наступного матеріалу. У цьому випадку потрібно повернутися назад і повторити погано засвоєний розділ. Важливим критерієм засвоєння теорії є вміння розв’язувати задачі на пройдений матеріал. Однак тут слід застерегти студента від доволі розповсюдженої помилки, яка полягає в тому, що успішне розв’язування задач сприймається ним як ознака засвоєння теорії. Часто правильний розв’язок задачі отримується в результаті застосування механічно завченої теорії, без розуміння суті справи. Можна сказати, що вміння розв’язувати задачі є необхідною, але недостатньою умовою гарного знання теорії.
9.7. КонсультаціїЯкщо в процесі роботи над вивченням теоретичного матеріалу або при розв’язуванні задач у студента виникають питання, вирішити які самостійно не вдається (незрозумілість термінів, формулювань, окремих задач та ін.), то він може звернутися до викладача для отримання від нього письмової або усної консультації. У своїх запитаннях студент повинен точно вказати, у чому він зазнає труднощів. Якщо він не розібрався в теоретичних поясненнях, то потрібно вказати, який це посібник або підручник, рік його видання та сторінку, де розглянуто це питання, і що саме викликало труднощі. Якщо в студента виникають ускладнення при розв’язуванні задачі, то слід вказати характер цих ускладнень, навести передбачуваний план розв’язування. За консультацією слід звертатися і при сумнівах у правильності відповідей на питання для самоперевірки.
9.8. ІспитНа іспиті з’ясовується насамперед засвоєння всіх теоретичних та практичних питань програми і вміння застосовувати отримані знання до розв’язування практичних задач. Означення, правила повинні формулюватися точно і з розумінням суті справи; розв’язування задач у найпростіших випадках повинно виконуватись без помилок і впевнено; будь-яка письмова та графічна робота повинна бути виконана ретельно та чітко. Тільки при виконанні цих умов знання можуть бути визнані такими, що задовольняють вимогам, які передбачені програмою. При підготовці до іспиту навчальний матеріал рекомендується повторити за посібником та конспектом. 10. ЛІТЕРАТУРА10.1. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||