Інтелектуальний капітал як важливий чинник зростання вартості компанії

Інтелектуальний капітал як важливий чинник зростання вартості компанії 30.08.2016 14:38

Тема7. Інтелектуальний капітал як важливий чинник зростання вартості компанії

 

1. Роль інтелектуального капіталу в створенні вартості компанії  
2. Методи та моделі оцінки інтелектуального капіталу компанії.
3. Управління людським капіталом  
4. Оцінка капіталізації людського капіталу

 

1. Роль інтелектуального капіталу в створенні вартості компанії

 

Використання нематеріальних активів (НМА) як джерела зростання акціонерної вартості є найбільш перспективним, оскільки дозволяє створити переваги, які не копіюються конкурентами.

В умовах глобалізації ринку завоювати конкуренті переваги за рахунок ефективного використання матеріальних ресурсів неможливо. Зараз конкурентні переваги мають ті компанії, які гнучко реагують на зміни зовнішнього середовища та можуть ефективно використовувати матеріальні і НМА як стійкі джерела доходів. На цих підприємствах значна частка доданої вартості створюється за рахунок НМА як фактору зростання вартості.

Перші дослідження щодо НМА з’явилися в кінці 19 ст. – 30-тих років 20 ст. Перший нормативний документ, де ці активи розглядається як об’єкт обліку був бюлетень «амортизація» НМА Комітету по методам бухгалтерського обліку Американського інституту бухгалтерів в 1944 р., а пізніше в МСФЗ-38.

Метою формування портфеля НМА є збільшення інноваційного потенціалу підприємства на основі сукупності НМА, що мають різну ступінь ліквідності і різну вартість.

Поняття інтелектуального капіталу ширше, ніж нематеріальні активи і не регламентується нормативними актами:

 

ІК = ІВ + РА + НМА,

 де ІВ – інтелектуальна власність,

     РА – ринкові активи,

     НМА – нематеріальні активи.

 

Інтелектуальний капітал виконує дві основні функції: соціальну та економічну. Соціальна фун­кція стимулює розробку, виникнення нових видів діяльності, стає рушійною силою поновлення наявних технологій, служить необхідним ресур­сом для прогресу та розвитку, підвищує якість і рівень життя. Економічна функція є найважливі­шим фактором економічного розвитку організації, ключовим фактором конкурентоспроможності, необхідною складовою при розробці нових видів продукції або послуг.

Нематеріальні активи - це група активів підприємства, що володіють здатністю приносити чистий дохід (або створюють умови для отримання чистого доходу) здатністю відчуження, використовуваних протягом тривалого терміну (більше року), але не мають фізичного змісту.

Згідно з МСФЗ 3 та МСБО 38 нематеріальний актив – це ресурс:

• немонетарний;
• який не має матеріальної форми;
• ідентифікований;
• контролюємий компанією;
• від якого компанія очікує отримати економічні вигоди. Тобто вартість – це насамперед очікування.

У праці Р.С. Каплана і Д.Р. Нортона (2005 р.) зазначено, що нематеріальні активи – це основне джерело стійкого створення вартості. У дослідженні зазначається, що 40% ринкової вартості компанії не відображено в балансі,  для компаній з високотехнологічних галузей - досягає 50%, а іноді НМА – 90%.

Сутність інтелектуального потенціалу відображається як можливість системи інтелектуальних ресурсів формувати такі управлінські компетенції, які на основі вибраних бізнес-процесів забезпечують досягнення визначених стратегій підприємства. Інтелектуальний потенціал розглядається як економічна система, що відображає сукупність зв'язків і відношень між елементами інтелектуального капіталу (інтелектуальна власність, нематеріальні активи, інформаційний капітал, людський капітал), які встановлюються в процесі проектування, виготовлення, реалізації та споживання продукту й управління цими процесами.

Формуючи ланцюг вартості, необхідно розуміти, що менеджер може вплинути на ринкову вартість тільки шляхом впливу на складові бізнес-процесів.

Використання процесного підходу дозволить:

1) розгляд ІК з точки зору участі бізнес-процесів в реалізації ІК та його впливу на вартість;

2) оптимізувати співвідношення ІК і МА;

3) забезпечити безперервність бізнес-процесів на підставі оцінки витрат МА і НМА, а також результатів від їх використання.

Нематеріальні активи є однією з найбільш важливих і значимих складових світових компаній, вони є основою для їх присутності, конкурентоспроможності та домінування на ринку, а також забезпечення постійної прибутковості провідних корпорацій.

Місце України за вартістю використання нематеріальних активів між країнами-лідерами десятки рейтингу глобальної конкурентоздатності представлено графічно (рис.1).

 

 

 

Рис. 1. Україна і десятка країн-лідерів за вартістю використання НМА 2006-2014 рр.

 

В Україні у 2012 році обсяги капітальних інвестиції суб’єктів господарювання перевищували аналогічний показник 2002 року практично в 2 рази, проте їх частка в структурі капітальних інвестиції за видами активів залишається мізерною і не перевищує навіть 4 % (за винятком 2002 року – 9,1%). Україна займає 84 місце  за вартістю використання інтелектуальної власності у платіжному балансі.

Для ефективного використання інтелектуальних ресурсів, наприклад отримання додаткових оборотних коштів, додаткових прибутків від передачі прав на використання об'єктів інтелектуальної власності, необхідно дотримуватись певної методики управління нематеріальними активами.

Управління інтелектуальними активами – сукупність стратегічно узгоджених і пов’язаних між собою методів і засобів управління ІК, спрямована на збільшення вартості та результативності інтелектуального капіталу і бізнесу в цілому [14, с. 43].

Існує ряд проблем, які необхідно враховувати в процесі управління нематеріальними активами.

Проблеми управління нематеріальними активами:

• протиріччя в нормативних актах;

• недостатня кваліфікація і відсутність мотивації персоналу щодо надання об'єктивної інформації про вартість компанії;

• навмисне заниження вартості для використання сірих схем при продажу бізнесу;

• нерозуміння природи активів і факторів, що впливають на їх вартість;

• суб'єктивність оцінки, несприйняття результатів реструктуризації;

• неготовність податкових та інших структур приймати торгову марку як актив;

• залежність вартості НМА від якості управління.

Управління розвитком нематеріальними активами розглядається як безперервний процес, що має циклічний характер. Процес управління нематеріальними активами повинен відповідати корпоративним цілям загальної стратегії розвитку підприємства.

Базова модель управління НМА на підприємстві дає можливість приймати обгрунтовані і конструктивні рішення та передбачає такі етапи:

1. Формування стратегії вкладення в нематеріальні активи.

2. Оцінка стратегії НМА і конкурентоспроможності.

3. Класифікація всіх об'єктів інтелектуальної власності підприємства, аналіз використання та правової охорони даних об'єктів.

4. Прийняття рішення про майбутні капіталовкладення за рахунок накопичених або зовнішніх джерел.

5. Формування портфеля НМА.

6. Аналіз ефективності використання НМА.

7. Прийняття управлінських рішень щодо іновацій.

До переваги управління нематеріальними активами відносять:

• при проведенні операцій злиття і поглинання вартість компанії, що поглинається, де цінність НМА є значною, буде значно вище, ніж у тієї, яка не оцінює свої НМА;
•  компанія може розраховувати на більш низьку ставку за залученими кредитами, так як рівень довіри до неї вищий;
•  збільшення вільних грошових потоків, що створюються НМА, забезпечує підтримку ліквідності операцій;
•  інвесторам інформація про НМА допомагає більш точно прогнозувати майбутні доходи, що сприяє підвищенню стабільності цін на акції. Це знижує ризики і призводить до зниження вартості капіталу.

Процес управління НМА повинен бути системним і підпорядковуватись інноваційним цілям підприємства.

В процесі управління необхідно враховувати фактори зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства (табл. 1).

Таблиця 1

Фактори, що впливають на управління НМА

 

Характер впливу	Характеристика факторів
Зовнішні
Стримуючі	Ринкова кон'юнктура, репутація і розвиток галузі
	Інноваційна активність
	Рівень розвитку інституційного середовища, недосконалість нормативного регулювання
	Наявність поблизу конкурентів
	Менталітет суспільства
	Негативне сприйняття іміджу і брендів компанії
Рушійні	Стійкі ділові зв'язки з партнерами
	Іноземні інвестиції
	Відкритість до інновацій
	Сприйняття іміджу і брендів компанії
Внутрішні
Стримуючі	Обмеженість ресурсів
	Слабкі кредитні можливості
	Суперечки в колективі
Рушійні	Мобільність і гнучкість системи управління
	Гарна репутація
	Висока технічна оснащеність
	Когнітивні ресурси працівників (рівень знань, компетентність)

 

Приклад

Cisco Systems UK, 90% своїх замовлень отримує в електронному вигляді від мережі з декількох сотень партнерів, які фільтруються в її Європейському загальному центрі доходів від надання послуг, розташованому в Амстердамі. На підприємстві в Сан-Хосе, де ведеться основний графік, визначається час та обсяги виробництва, а саме виробництво передається на аутсорсинг постачальникам категорії «третя сторона», що розташовані в різних точках світу, наприклад, в Шотландії, звідки продукція безпосередньо відвантажується замовнику. Така організація бізнесу робить Cisco практично віртуальної корпорацією.

 

Нематеріальні активи є однією з найбільш важливих складових частин активів підприємства, яким властива висока та середня ступінь ризику (рис. 2 ).

Т. Стюарт виділив три складові інтелектуального капіталу: людський капітал, організаційний капітал, капітал відносин. Людський капітал – це «властивість пропонувати клієнтам рішення» [15, с. 126], тобто, по-перше, наявність знань і, по-друге, уміння використовувати їх для задоволення потреб клієнтів.

 

 

 

Рис. 2. Активи компанії та ступінь ризику

 

Організаційний капітал – це форми, методи, структури, які дозволяють ефективно здійснювати збір, тестування, організацію, фільтрацію, зберігання і розподіл існуючого знання. Т.Стюарт визначає структурний капітал, як «організаційні здібності організації відповідати потребам ринку» [15, с. 127].

Капітал відносин – це відносини організації зі споживачами її продукції. Це важлива частина інтелектуального капіталу, оскільки саме в цих відносинах інтелектуальний капітал перетворюється в гроші і приносить реальний дохід.

Існує позитивний зв'язок між рівнем інтелектуального капіталу компанії та її економічною доданою вартістю (рис. 3).

 

 

Рис.3. Структура інтелектуального капіталу, яка впливає на EVA

 

З точки зору забезпечення підприємства ресурсами, інтелектуальний капітал є невід’ємною частиною ресурсного портфелю підприємства (рис. 4).

Ресурси відношень охоплюють всі ті відносини, які існують у компанії з організаціями поза її самої і впливають на здатність створювати цінність. Вони можуть мати мають пряме відношення до бізнесу (клієнти, постачальники, партнери, об'єднання, ринкові канали, джерела нових знань) або опосередковане (власники, ЗМІ, регулюючі органи, центральна та регіональна влада).

Організаційні ресурси – ресурси, які створила або придбала організація, якими вона володіє на законних підставах, але ці ресурси не є за своєю природою матеріальними. Ці ресурси можуть бути зовнішніми по відношенню до організації (бренди, торгові знаки, сервісні пропозиції, продуктові концепції, патенти та ін.) та внутрішніми (процеси, організаційні структури, системи, інформація на паперових носіях, програмне забезпечення, організаційна культура).

Людські ресурси – ресурси, втілені в конкретних людях, що працюють в організації або пов'язані з нею таким чином, що організація отримує можливість використовувати ці ресурси.

 

 

        

Рис. 4. Інтелектуальний капітал як частина ресурсного портфеля компанії

 

Економічний зміст інтелектуалізації людського капіталу полягає у тому, що саме інтелектуальні, творчі знання, уміння, навички є тим активом, на основі якого соціально орієнтовані підприємства формують прибутки, а інтелектуальний капітал необхідний для виявлення та реалізації конкурен­тних переваг на ринку, підвищення вартості госпо­дарюючого суб’єкта, вдосконалення системи менеджменту тощо. Значення інтелектуалізації для окремої особистості полягає в тому, що люди­на може отримувати винагороду вищу тільки тоді, коли рівень її досвіду, освіченості, професіоналіз­му дозволяє знаходити нестандартні, креативні рішення, реалізація яких приносить відчутний соціально-економічний ефект як для всього під­приємства, так і для окремого його підрозділу.

Оцінити три елементи інтелектуального капіталу можна за допомогою певних індикаторів (табл. 2). Економічна вигода від інтелектуального капіталу відображається у формі зростання в V активів, прибутку, конкурентоспроможності, стабільності персоналу.

Таблиця 2

Оцінка елементів ІК методом індикаторів

 

Ефективність використання НМА можна оцінити з допомогою системи показників, наведених в табл. 3.

Таблиця 3

 

Система показників ефективності використання НМА

 

Показник	Алгоритм	Характеристика
додатковий доход на ІК в НМА (ДВК)	ДВК = П /	додатковий прибуток від  використання НМА
додатковий доход на ІК з урахув. амортизації (ДВК)	ДВК = П/НА = П/Ам х Ам /	додатковий прибуток від  використання НМА
Доходність НМА ( Комментарии Комментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. Авторизация Введите Ваш логин или e-mail: Пароль : запомнить Регистрация Забыли пароль? Методические указания и информация