|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ« Назад
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ 13.07.2015 03:41
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
КАФЕДРА ЗАГАЛЬНО-ЮРИДИЧНИХ ДИСЦИПЛІН
Сокальська О.В.
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ
Навчально-методичний комплекс
К И Ї В 2014
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
КАФЕДРА ЗАГАЛЬНО-ЮРИДИЧНИХ ДИСЦИПЛІН
Сокальська О.В.
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ
Навчально-методичний комплекс
К И Ї В 2014
342 П767
Рецензенти: Чайковський А. С., доктор історичних наук, професор, директор Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії Міністерства освіти і науки України Крупник Л. О., кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби Автор: Сокальська О.В., к.ю.н., доцент, доцент кафедри загально-юридичних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту кримінально-виконавчої служби від ___ ___________ 2014 року (протокол № ___)
Містить характеристику навчальної дисципліни, організаційно-методичні вказівки, засоби проведення поточного та підсумкового контролю, структуру залікового кредиту, критерії оцінювання, програму курсу, перелік питань для підсумкового контролю. Для курсантів, слухачів вищих навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України
ББК Х2(0)
© О.В. Сокальська, 2014 © Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014
ЗМІСТ
ВСТУП .........................................................................................................................................5
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН..............................................................................................................7
ПРОГРАМА КУРСУ...................................................................................................................9
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ....................................................16
СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ........................................................................27
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ..............................................................................................................32
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЕКЗАМЕНУ....................................................................................37
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................................40
ВСТУП
Основною метою вивчення історії держави і права України є послідовний і систематичний розгляд державних і правових інститутів країни в процесі їх історичної еволюції, а також виявлення системи закономірностей (універсальних, регіональних і локальних), які визначальним чином впливають на державно-правовий розвиток. Досягнення мети здійснюється в процесі викладання навчальної дисципліни через вирішення наступних завдань. Завдання: - ознайомлення курсантів (слухачів) з найважливішими пам'ятками вітчизнянного законодавства (від найдавніших до сучасних); - формування уявлень про конкретні соціально-історичні, культурні, економічні і політичні умови, в яких відбувалося виникнення і розвиток правових і державних інститутів на території сучасної України; - виклад фактичного матеріалу в обсязі, передбачуваному навчальною дисципліною; - виявлення аналогій і паралелей між найбільш розвиненими правовими системами минулого і сучасними правовими системами; - виклад понятійного апарату, необхідного для засвоєння курсантами навчального матеріалу і розуміння ними юридичних текстів; - ознайомлення курсантів (слухачів) з найбільш значущими дискусіями, що здійснювалися в рамках історичної та історико-юридичної наук з приводу тих чи інших феноменів (наприклад, феодалізму, рецепції римського права тощо), а також знайомство з основними концепціями, що стосуються розглянутих явищ. В результаті вивчення даного курсу курсант буде знати: - державні та правові явища в їх історичній динаміці, юридичні пам'ятники минулого і практику їх застосування. Він буде вміти: - аналізувати процеси виникнення та історичного розвитку державних інститутів і правових систем в контексті їх історичного розвитку на українських землях; - демонструвати факти взаємодії та взаємовпливу різних правових систем минулого і характеризувати результати такої взаємодії. Крім того, курсант (слухач) буде мати уявлення: - про соціальні, культурні, політичні та економічні фактори, що вплинули на розвиток державно-правових інститутів, що в формувалися в історичному часі на території сучасної України; - про основні наукових підходах до історії держави і права взагалі і до окремих державно-правових явищ зокрема. При вивченні історії держави і права України необхідно пам'ятати, що дана дисципліна має як загальноосвітній, так і спеціально-профілюючий характер. З одного боку, вона пов'язана з науками та навчальними дисциплінами історичного циклу (насамперед такими, як загальна історія України, історія культури). З іншого боку, ця дисципліна займає належне їй місце в системі юридичних знань. Її вивчення тісно пов'язане з такими дисциплінами, як теорія права і держави, історія держави і права зарубіжних країн, з якими вона перебуває в безпосередньому взаємозв'язку, оскільки без всебічного засвоєння всього комплексу перерахованих навчальних дисциплін неможливе глибоке розуміння даного предмета і навпаки. У кінцевому підсумку, в процесі викладання дисципліни постійно ставиться і вирішується завдання підготувати курсантів (слухачів) до сприйняття сучасного права в усіх його галузях (конституційному, цивільному, адміністративному, кримінальному, процесуальному тощо). Накопичення балів відбувається як за рахунок поточного контролю, так і за результатами поза аудиторної роботи (виконання практичних завдань, підготовка реферативних доповідей), а також підсумкового контролю. Форма контролю – екзамен.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
ПРОГРАМА КУРСУ
Змістовий модуль 1. Держава і право від найдавнішого періоду до Ранньомодерного часу
Тема 1. Предмет, методи, функції історії держави і права України, її місце серед інших юридичних дисциплін Історія держави і права України як наука та навчальна дисципліна. Методи дослідження історії держави і права України. Функції історії держави і права України. Періодизація історії держави і права України. Історіографія історії держави і права України. Для оволодіння темою при підготовці до навчальних занять треба приділити основну увагу наступним термінам: предмет науки, метод науки, методологія та функції історії держави та права України.
Тема № 2. Найдавніші державні утворення на території України Найдавніші державні утворення на українських землях. Кіммерія. Таврика. Скіфія. Сарматія. Грецькі міста-держави. Боспорське царство. Гетика. Держава гунів. Протодержава антів. Східнослов’янські племінні союзи VI-VIII ст. Руська держава, що виникла на базі східнослов'янських племен - пращурів українців, в ранньому середньовіччі розпочала відлік українського державотворення. Але формування відносно єдиної Руської держави було складним і тривалим процесом. Власне це і є предметом обговорення першого питання плану семінару. Слід наголосити на тому, що внутрішній зміст процесу державотворення визначали розвиток продуктивних сил і виробничих відносин. Підкреслити, що вихідним пунктом розвитку руської державності стали племенні союзи східного слов'янства. Охарактеризувати інститути публічного управління союзів племен - князь, рада старшин, віче, вої, дружина, які були зародками державної влади, а також сутність етапів політичної консолідації східнослов'янських племен до утворення відносно єдиної держави.
Тема № 3. Суспільно-політичний лад і право Руської держави Утворення держави Київська Русь. Періодизація історії Київської Pycі. Основні теорії виникнення державності у східних слов’ян. Суспільний лад Давньої Pyci. Основні верстви населення, початок формування феодальних станів. Правове становище феодалів, духовенства, мешканців міст, вільного та залежного селянства. Незавершений характер станової структури та феодалізації давньоруського суспільства загалом. Державний лад Київської Русі. Особливості патримоніальної монархії у східних слов’ян. Органи влади: великий князь, удільні князі, феодальні снеми, боярська рада. Десяткова та палацово-вотчинна система управління. Залишки чифдому у місцевому самоврядуванні: віче та верв. Роль православної церкви в державі. Руська правда: редакції, списки, структура. Цивільно-правові норми Руської правди. Захист права власності. Договірне право. Злочин та покарання. Мета та види покарань. Судовий процес. Особливості державного ладу Галицько-Волинської князівської держави. Переплетіння спадкоємності з Києво-руською державою та орієнтованість на захід в Галицько-Волинській державі.
Тема № 4. Суспільно-політичний лад і право на українських землях у складі Великого князівства Литовського, Корони Польської та Речі ПосполитоїПричини занепаду давньоруської державності та поділу Південно-Західної Pyci сусідніми державами. Основні риси суспільного ладу українських земель у кінці XIV – першій половині XVII ст. Оформлення феодальних станів: духовенство, феодали (магнати, пани радні, шляхта), міщани. Поступове закріпачення селянства. «Устав на волоки» 1557 р. Правове становище та основні категорії козацтва. Державний лад українських земель у XIV – першій половині XVII ст. Особливості станово-представницької монархії у Литві, Польщі, Речі Посполитій. Органи влади Великого князівства Литовського: великий князь, пани-рада, вальний сейм, повітові сеймики. Органи влади Польщі: король, королівська рада /сенат/, вальний та провінційні сейми, повітові сеймики. «Радомська конституція» 1505 р. і завершення розвитку шляхетської «демократії». Польсько-литовські унії та утворення Речі Посполитої. «Генрихові артикули» 1572 р. Повноваження короля, посольської хати, сенату. Адміністративно-територіальний поділ українських земель у литовсько-польську добу. Поступове обмеження та скасування автономії України у складі Великого Литовського князівства. Статус Галичини, Холмщини та Західного Поділля у складі Польщі. Перехід українських земель до складу Корони (Польської частини Речі Посполитої) внаслідок Люблінської унії 1569 р. Місцевий апарат державної влади: воєводи, староста, каштеляни. Судова система. Міста на магдебурзькому праві. Козацьке самоврядування. Джерела права Литви, Польщі та Речі Посполитої. Кодифікація права у ХVII ст. у Великому Литовському князівстві. Структура та основні норми Литовських статутів: форми феодальної власності, зобов’язальне право, сімейне, спадкове, опікунське право, види злочинів. Мета та система покарань. Судочинство.
Тема № 5. Українська козацька держава періоду національно-визвольних змагань українського народу (середини ХVІІ ст.)Передумови утворення Козацької держави. Національно-визвольна війна українського народу та ліквідація польсько-шляхетського державного режиму у 1648-1649 рр. Формування державності українського народу під час визвольної війни. Тип, форми та функції Козацької держави. Органи публічної влади: генеральна військова рада, гетьман, старшинська рада. Три рівні влади - три уряди: генеральний, полковий, сотенний, Територія Козацької держави. Правовий статус Козацької держави у складі Peчі Посполитої за Зборівським та Білоцерківським договорами. Державні фінанси, податкова система. Збройні сили Козацької держави. Міжнародно-правові угоди Української Козацької держави. Історичні традиції Запорізької Січі у міжнародних стосунках. Українсько-російські дипломатичні стосунки у 1648-1653 рр. Основні етапи переходу України під протекторат російського царя. Земський Собор 1653 р. та його рішення. Переяславська Рада 1654 p. та її роль в історичній долі українського народу та української державності. «Березневі статті» Богдана Хмельницького, Московський договір 1654 р. про статус Козацької держави у складі Росії. Оцінка Московського договору істориками і юристами минулого та сучасності.
Тема № 6. Суспільно-політичний лад і право козацько-гетьманської держави у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст. Гадяцька угода. Чорна рада (1663 р.) Поділ українських земель Poсією та Польщею. Андрусівське перемир’я (1667 р.) та «Трактат про вічний мир» 1686 р. Роздробленість українських територій у складі Росії. Особливий правовий статус Запоріжжя. Зміни у суспільно-правовому ладі України. Формування нової феодальної верхівки за рахунок козацької старшини. Бунчукове та значкове товариство. Намагання нової феодальної еліти зрівнятись з російським дворянством. Поширення на Україну Табелі про ранги, Жалуваної грамоти дворянству Катерини ІІ. Селяни-посполиті та їх обов’язки. Закріпачення частини селянства. Реєстрове козацтво. Зміни у правовому статусі козацтва у кінці XVIII ст. Політичний устрій українських земель у складі Росії. Гетьманські статті. Поступове обмеження повноважень гетьмана. Генеральний уряд. Полковий та сотенний уряди. Збройні сили України. Спроба відродження самостійності України на початку ХVIII ст. І. Мазепа. Конституція П.Орлика. Органи російської державності для управління Україною. I Малоросійська колегія Кодифікація російського права у першій половині ХІХ ст. «Полное собрание законов Российской империи». «Свод законов Российской империи». Кодифікація кримінального права 1845 р. Правління гетьманського уряду. ІІ Малоpocійськa колегія. Скасування гетьманської посади та полково-сотенного ладу. Руйнування Запорізької Січі та його наслідки. Джерела права України у другій половині XVII – XVIII ст. Кодифікаційні роботи у другій чверті XVIII ст. «Права, за якими судиться малоросійський народ». Приватні кодифікації другої половини XVIII ст. Основні риси та інститути права України козацької доби.
Змістовий модуль 2 Становлення на українських землях буржуазної державності та права
Тема 7. Суспільно-політичний лад і право на українських землях в період австрійського панування(1772 – 1918 рр.) Західноукраїнські землі під владою імперії Габсбургів. Поділи Речі Посполитої. Адміністративно-територіальне розмежування західноукраїнських земель. Суспільний лад Західної України. Реформи Йосипа ІІ. Скасування феодальних повинностей внаслідок революції 1848-1849 років. Виникнення буржуазного суспільства. Залишки феодалізму у західноукраїнському селі. Державний лад: особливості австрійського «просвіченого абсолютизму». Органи управління на західноукраїнських землях. Галицький становий сейм. Зміни у державному ладі внаслідок революції 1848-1849 рр. Дуалістична Австро-угорська монархія. Утворення коронних країв та конституції для Галичини та Буковини 1850 р. Галицький та Буковинський крайові сейми. Основні джерела права Австрії та Австро-Угорщини. Кодифікація права наприкінці ХVIII - у першій половині XIX ст. Основні інститути цивільного, кримінального та процесуального права.
Тема 8. Суспільно-політичний лад і право українських земель у складі Російської імперії в ХІХ – на поч. ХХ ст. Землі України у складі Російської імперії та їх територіальний поділ. Суспільний лад. Селянська реформа 1861 р. та особливості її запровадження на Україні. Центральні та місцеві органи влади Росії. Губернатори, генерал-губернатори, градоначальники. Поліція. Жандармерія. Поліцейська реформа 1863 р. Судова реформа 1864 р. Організація та компетенція мирового та окружного суду, судової палати, Сенату. Особливості проведення реформи на Україні Запровадження сучасних принципів судочинства. Судова контрреформа 1888 р. Реформи місцевого самоврядування. Земська реформа 1864 р. Організація та функції повітових та губернських земств. Міська реформа 1870 р. Організація та функції міських дум. Контрреформа 1892 р. Кодифікація російського права у першій половині ХІХ ст. «Полное собрание законов Российской империи». «Свод законов Российской империи». Кодифікація кримінального права 1866 та 1885 років. Статути кримінального та цивільного судочинства 1864 р. Виникнення фабричного законодавства. Зміни у державному ладі внаслідок першої російської революції. Маніфест 17 жовтня 1905 р. Виборчі закони 1905 р. Основні закони Російської імперії 1906 р. Діяльність Державних дум. Українські громади у Державних думах.
Тема № 9. Відродження української державності та розвиток права у 1917-1920 рр.Лютнева демократична революція в Poсії та її державно-правові наслідки. Утворення Української Центральної ради. Мала рада. Генеральний Секретаріат. Структура та компетенція Центральної Ради та Генерального Секретаріату. Легітимація органів української державності та взаємовідносини з російським урядом. Державно-правові акти Центральної Ради. Проголошення автономії України. Проголошення УНР та її незалежності. Позитивні та негативні сторони законодавчої діяльності Центральної Ради. Квітнева конституція: прийняття, зміст, значення. Гетьманський переворот. Зміна форми правління та форми державного режиму в Україні. Закони про тимчасовий державний устрій України. Законодавча діяльність гетьманського уряду. Федеративна грамота 14 листопада 1918 р. Утворення Директорії як опозиційного П. Скоропадському органу влади. Прихід Директорії до влади. Директорія – типовий революційний уряд з диктаторськими правами. Трудовий Конгрес 1919 р. Уряд УНР у вигнанні. Конституційні проекти 1920 р. Причини поразки визвольних змагань I9I7-I920 років та руйнації української державності.
Тема № 10. Суспільно-політичний лад і право Західноукраїнської народної республіки (1918-1923 рр.) Розпад Австро-угорської імперії. Створення Української національної Ради. Проголошення ЗУНР. Конституційне законодавство ЗУНР. Державне будівництво в ЗУНР. Органи влади ЗУНР: Президія та Виділ Національної Ради. Президент. Державний секретаріат. Злука ЗУНР та УНР 22 січня 1919 р. Статус Західноукраїнської області УНР. Національна Рада, ЗУНР, Виділ Національної Ради, Державний секретаріат.
Змістовий модуль 3 Радянська державність та соціалістичне право. Становлення правової системи незалежної України.
Тема № 11. Утвердження радянського типу державності та соціалістичного типу права в Україні (1917 – 1939 рр.)Ультиматум Раднаркому РРФСР та грудневий більшовицький переворот 1917 р. Утворення Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету та Народного Секретаріату радянської УНР. Раднарком УСРР у листопаді 1918 - 1919 років. Конституція УСРР 1919 р.: розробка, прийняття, основні норми. Утворення СPCP. Історична доля союзного договору 1922 р. Конституція СРСР 1924 р. та перебудова органів державної влади та управління в УРСР. Адміністративно-територіальний устрій та кордони УРСР у 1920-1930-х роках. Утворення Молдавської АРСР. Конституція СРСР 1936 р. та Конституція УРСР 1937 р.: основні риси-принципи та норми. Посилення залежності УРСР від союзного центру. Адміністративно-командна система управління в УРСР. Тоталітарний політичний режим та його вплив на історичну долю українського народу. Становлення соціалістичного типу права в Україні. Кодифікація права УРСР у 1920-х роках. Посилення репресій у 1920-1930-х роках. Відновлення феодальних інквізиційних засобів судочинства. Знищення приватних рис у цивільному праві: ліквідація інституту приватної власності, посилення втручання держави у правовідносини подружжя, батьків та дітей.
Тема 12. Становище Західної України, Північної Буковини, Бессарабії та Закарпаття у 1918–1941 рр. Соціально-економічне та політичне становище в українських землях під владою іноземних держав. Політичне становище західної України у складі Польщі. Воєводська автономія. Пацифікація. Утворення ОУН. Українське питання напередодні війни. Карпатська Україна. Пакт Молотова-Рібентропа та його історичне значення для долі України. Приєднання Західної України, Північної Буковини та Бессарабії до складу УРСР. Встановлення радянської влади на приєднаних територіях.
Тема 13. Зміни в державному ладі та праві в роки Великої Вітчизняної війни Юридичне оформлення вступу СРСР і УРСР у другу світову війну. Перебудова державного апарату УРСР на воєнний лад. Правовий режим воєнного стану і стану облоги. Відновлення органів радянської влади на визволеній території України. Розширення прав республіки у галузі міжнародних відносин і оборони. Спроби відновлення української державності – проголошення Української народної республіки у Львові 30 червня 1941 року. Окупаційний режим на території України. Характеристика цивільної окупаційної влади. Поняття військового стану. Зміни у державному апараті УРСР під час Великої Вітчизняної війни. Зміни в трудовому, кримінальному та кримінально-процесуальному праві. Друга світова війна та її наслідки для державності України. Входження до складу УРСР Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття та його юридичне оформлення.
Тема № 14. Суспільно-політичний лад і законодавство України в 1945 – 1991 рр. Повоєнне державне будівництво. Жданівщина в Україні. Десталінізація радянського суспільства. Хрущовська відлига та Україна. Кодифікація права УРСР у 1960-х роках. Основні риси цивільного, сімейного, трудового, кримінального права. Дисидентський рух в Україні. Шестидесятники. Епоха застою. Українська Гельсінська спілка, її діяльність. Конституція УРСР 1978 р. Зміни в суспільно-політичному житті після смерті Л.І. Брежнєва. Перебудовчі процеси та зміни в суспільно-політичному житті України.
Тема № 15. Розпад СРСР та відродження Української суверенної, соборної держави Зміни внутрішньої та зовнішньої політики, проголошені М. С. Горбачовим. XIX конференція КПРС (червень 1988 р.) про політичну і правову реформи. Курс на демократизацію, гласність, посилення суспільно-політичної активності населення. Конституційні зміни в період перебудови: з'їзди народних депутатів, введення президентства, соціалістичний парламентаризм, реформа державного апарату, створення органів конституційного контролю. Демократизація виборчої системи. Прийняття 16 липня 1990 р. Декларації про державний суверенітет України. Закон від 3 серпня 1990 р. «Про економічну самостійність Української РСР». Зміни у Конституції республіки (скасування статті про керівну і спрямовуючу роль КПРС, закріплення принципу поділу державної влади тощо). Заміна Ради Міністрів на Кабінет Міністрів - уряд України. Заснування поста Президента УРСР. Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. Всеукраїнський референдум та вибори Президента 1 грудня 1991 р. Розпад СРСР як федеративної держави. Угода про створення СНД. Принципи участі України у міждержавних об'єднаннях. Прийняття Конституції України 28 червня 1996р. Особливості законотворчого процесу в Україні. Розпад СРСР й відродження української держави. Декларація від 16 липня 1990 року та Акт від 24 серпня 1991 року: основний зміст і значення. Сучасний конституційний процес незалежної України. Формування власної правової системи. Становлення багатопартійної системи в Україні. Основні проблеми державно-правового розвитку України на сучасному етапі. Конституція України від 28 червня 1996 р. Діяльність політичних партій в Україні. Кодифікаційний процес в умовах незалежності.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ, ФУНКЦІЇ ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ, ЇЇ МІСЦЕ СЕРЕД ЮРИДИЧНИХ ДИСЦИПЛІН
Питання які розглядаються на семінарі:
Література до теми: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 58.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання до самостійної роботи: v підготувати біографічні довідки про істориків права: М. Іванішева, М. Владимирського-Буданова, О. Кістяківського, Ф. Леонтовича, Ф. Тарановського, М. Василенка, М. Слабченка, Я. Падоха, А. Яковліва, С. Борисенка, С. Юшкова, П. Музиченка.
ТЕМА 2. НАЙДАВНІШІ ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
Питання які розглядаються на семінарі:
Література до теми: 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 19, 20.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання до самостійної роботи: v охарактеризувати державу готів; v визначити джерела права грецьких міст-полісів; v розкрити поняття: військова демократія, демократична республіка, аристократична республіка; v складіть задачу-казус з державного, кримінального чи цивільного права грецьких міст-полісів Північного Причорномор’я.
ТЕМА 3. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Питання які розглядаються на семінарі:
Література до теми: 1, 10, 14, 23, 31, 44, 59.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи: v назвіть причини занепаду Руської держави; v дайте визначення поняттям: верв, бояри, звід, послухи, видоки, посадник, ябетник, вира.
ТЕМА 4. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО, КОРОНИ ПОЛЬСЬКОЇ ТА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
Питання які розглядаються на семінарі: 1. Державний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської. 2. Особливості суспільного ладу на українських землях у ХVІ ст. 3. Правова система українських земель в литовсько-польський період: а) джерела права; б) кримінальне право; в) цивільне та шлюбно-сімейне право. 4. Судоустрій та судовий процес. 5. Магдебурзьке право в Україні.
Література до теми: 1 - 4, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 17, 48, 49.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи: v схематично скласти мапу українських земель XVI ст., де вказати, які території до складу яких держав належали. v дати визначення поняттям: підкоморій, маршалок, магнати, волочна реформа; v визначити, які наслідки для українських земель мала судово-адміністративна реформа 1564–1566 рр.
Питання які розглядаються на практичному занятті: 1. Державний устрій українських земель у складі Речі Посполитої (XVII – XVIII ст.). 2. Правове становище українських земель у складі Угорського королівства, Османської імперії та її васалів. 3. Основні види покарань та процедура їх виконання відповідно до приписів права Речі Посполитої. 4. Конституція Речі Посполитої 3 травня 1791 р.: загальна характеристика.
Завдання для самостійної роботи: v охарактеризувати основні джерела права речі посполитої. v дати визначення поняттям: «ліберум вето», шляхетська конфедерація, шляхетська демократія, pacta convent польських королів, рокош. v визначити причини, наслідки та етапи розділу польщі європейськими державами.
ТЕМА 5. УКРАЇНСЬКА КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА ПЕРІОДУ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ (1648–1657 рр.) Питання які розглядаються на семінарі:
Література до теми: 1, 4, 5, 6 - 9, 12, 24, 27, 45, 60.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи: v скласти схему злочинів та покарань на Запорозькій Січі; v охарактеризувати особливості судочинства у запорожців: назвати органи чи посадовців, що розглядали судові справи, визначити їх предметну компетенцію, проаналізувати процедуру розгляду справи та виконання покарання, окреслити джерела судочинства.
ТЕМА 6. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVII–ХVIII ст.
Питання які розглядаються на семінарі:
Література до теми: 16, 24, 27, 36, 47, 52.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи: v користуючись текстом пам’ятки права «Права, за якими судиться малоросійський народ» складіть задачу-казус з кримінального, кримінально-процесуального чи цивільного права Гетьманщини. v скласти схему: Гетьманські статті
ТЕМА 7. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В ПЕРІОД АВСТРІЙСЬКОГО ПАНУВАННЯ (1772–1918 рр.)
Питання які розглядаються на семінарі:
а) суспільний лад; б) крайові та місцеві органи влади.
Література до теми: 3 – 7, 28, 30, 40, 41, 51.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи: v скласти порівняльну таблицю кримінальних кодексів Австрії (Австро-Угорщини); v розкрити причини «трудової еміграції» українців у другій половині ХІХ ст. v пояснити значення таких понять: освічений абсолютизм, «весна народів», русини, Транслейтанія та Цислейтанія.
ТЕМА 8. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ХІХ – ПОЧАТОК ХХ ст. Питання які розглядаються на семінарі:
Література до теми: 1, 2, 7 – 14, 39, 46, 52, 57. Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи: v охарактеризувати фабричне законодавство Російської імперії; v користуючись матеріалом підручника, скласти таблицю системи злочинів та покарань у Російській імперії.
ТЕМА 9. ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ ТА РОЗВИТОК ПРАВА У 1917–1920 рр. Питання які розглядаються на семінарі:
Література до теми: 1-14, 18, 21, 26, 34, 35, 53. Пропоновані теми рефератів: Мирні переговори у Брест-Литовську та умови сепаратного мирного договору УНР з державами Четвертного союзу. Політико-правові погляди Павла Скоропадського на процеси творення української держави. Засади діяльності правоохоронних органів в добу національно-визвольних змагань. Завдання для самостійної роботи: v визначити як складалися взаємовідносини між урядом більшовиків і Центрадьною Радою. v занотувати основні положення Варшавського та Ризького договорів; v скласти хронологічну таблицю революційних подій, що відбувалися на українських земелях у 1917–1920 рр.:
ТЕМА 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Питання які розглядаються на семінарі:
Література до теми: 21, 29, 26, 34, 50. Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи: v визначте умови та наслідки проголошення української національної влади у Північній Буковині та Закарпатті.
ТЕМА 11. УТВЕРДЖЕННЯ РАДЯНСЬКОГО ТИПУ ДЕРЖАВНОСТІ ТА СОЦІАЛІСТИЧНОГО ТИПУ ПРАВА В УКРАЇНІ (1917–1939 рр.) Питання які розглядаються на семінарі:
Ухвалення Конституції УРСР 1937 р., її структура та основні положення.
Література до теми: 1 – 7, 22, 34, 35. Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи: v підготувати короткі доповіді-довідки про діяльність отаманів Махна, Зеленого та Григор’єва в роки громадянської війни. v зобразити у вигляді схеми систему правоохоронних органів УСРР (УРСР). v скласти задачу-казус з кримінального та виправно-трудового права УРСР.
ТЕМА 12. ПРАВОВИЙ СТАТУС ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ, ПІВНІЧНОЇ БУКОВИНИ, БЕССАРАБІЇ ТА ЗАКАРПАТТЯ У 1918–1941 рр. Питання які розглядаються на семінарі:
2. Суспільно-політичний устрій і право Північної Буковини та Бессарабії у складі Румунії. 3. Статус Закарпаття у складі Чехословаччини та проголошення Карпатської України. 4. Радянські органи влади та право на новоприєднаних у 1939–1940 рр. до УРСР землях.
Література до теми: 1 – 7, 32, 33, 35, 38, 42. Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самопідготовки: v визначити, які політичні партії представляли інтереси українців у міжвоєнний період у Польщі, Румунії та Чехословаччині. Охарактеризуйте методи їх діяльності; v визначити, яка з держав, у складі якої перебували українські землі у міжвоєнний період, найбільш повно забезпечувала реалізацію прав українців, що проживали на її території. Відповідь обґрунтувати.
ТЕМА 13. ЗМІНИ В ДЕРЖАВНОМУ ЛАДІ ТА ПРАВІ УКРАЇНИ В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ
Питання які розглядаються на семінарі:
Література до теми: 4, 12, 14, 23, 25, 37, 43. Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи: v визначити особливості угорського окупаційного режиму на території Закарпаття.
ТЕМА 14. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ В 1945–1991 рр.
Питання які розглядаються на семінарі:
Література до теми: 1, 4, 7, 14, 15, 54, 55. Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи: v виписати основні політико-адміністративні реформи в Україні у 50–60–х роках, подати їх основний зміст.
ТЕМА 15. РОЗПАД СРСР ТА ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ СУВЕРЕННОЇ СОБОРНОЇ ДЕРЖАВИ
Питання які розглядаються на семінарі:
Література до теми: 1, 6, 7, 8, 13, 14, 53, 55, 56. Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи: v визначте, які зміни були внесені до Конституції УРСР 1978 р. в перші роки незалежності; v назвіть причини розпаду СРСР.
СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ Тема 2 «Найдавніші державні утворення на території України» Завдання 1. В Ольвії на агорі під час укладення договору купівлі-продажу виник конфлікт між купцями місцевим і з Істрії. Істрієць звернувся до ольвійської колегії архонтів з проханням визнати договір недійсним на тій підставі, що ольвійський купець його обдурив. За його словами, останній напередодні укладення угоди показав якісні зразки, але після її підписання поставив істрійцю неякісний товар. Вирішіть справу.
Завдання 2. Громадянин Ольвії ремісник Анаксимен весною 161 р. до н.е. у Народних зборах запропонував надати проксенію синопейцю Феодоту. Яке рішення приймуть збори?
Завдання 3. Купець Ахіміней подарував храму Ахілла багаті дарунки: перстні, амфори, золоті прикраси. Наглядач храму висунув претензії до купця, що той подарував несправжні коштовності. Чи правомірні претензії наглядача храму? Чи будуть дії купця договором дарування?
Тема 3 «Суспільно-політичний лад і право Давньоруської держави» Завдання 1. Вишгородський ремісник Ставр взяв в борг у лихваря Дитяти 3 гривни на один місяць під відсотки. Пройшов місяць, проте Ставр не повертав борг і впродовж року ухилявся від його сплати. Дитята звернувся до князя, але Ставр зажадав представлення послухів, яких у кредитора не було. Князь, вірячи клятві лихваря, присудив сплатити йому борг і відсотки. Ставр, не маючи можливості сплатити борг відразу, тричі заплатив відсотки по боргу, після чого відмовився повертати суму боргу, вважаючи своє зобов'язання повністю виконаним. Роз’ясніть рішення князя. Чи дійсним був договір позики? Яка доля основного зобов'язання?
Завдання 2. Після смерті київського боярина Всеволода Путяти його дружині/вдова/ Передславі фактично перейшло усе майно, оскільки їх син Дмитро був малолітнім. Коли він виріс, то зажадав передачі йому усього майна. Мати, забравши частину речей, пішла з будинку до своєї сестри Марфи. Незабаром Передслава померла. Дмитро зажадав у Марфи повернення усіх принесених матір'ю речей, вважаючи, що Передслава не могла наслідувати після смерті чоловіка. До того ж вона не залишила заповіту про передачу цих речей Марфі. Вирішіть казус. Чи правомірні вимоги Дмитра Путяти повернути майно?
Завдання 3. Холопи новгородського дружинника Микули Гліб і Лочко на ринковій площі образили і вдарили київського купця Данила. Рятуючись від обурених городян, вони побігли до будинку свого власника. Потерпілий, проте, наздогнав Гліба й убив його ударом меча. Лочко встиг сховатися у будинку. Данило зажадав видачі йому раба для розправи або сплати за образу. У відповідь він отримав відмову. Через декілька днів, Данило, зустрівши обидчика/Лочка/ на вулиці, убив його. Чи правомірні дії купця? Яку відповідальність він понесе за подвійне вбивство?
Завдання 4. Під час святкового застілля дружинник Ждан вдарив свого сусіда по столу - смерда. Той дав здачу, внаслідок чого дружинник помер. Яке покарання чекає смерда? Чи можуть родичі убитого (якщо так, то які) мститися за нього.
Завдання 5. Гончар Одинець прийшов у двір київського князя Ізяслава з явними слідами побоїв і почав вимагати суду над ковалем Варнавою. Під час судового розгляду видоки засвідчили, що бійку почав Одинець. Яке рішення має винести суд, відповідно до статей Руської Правди?
Тема 4 «Суспільно-політичний лад і право на українських землях у складі Великого князівства Литовського, Корони Польської та Речі Посполитої» Завдання 1. Волинський шляхтич Степан Шумський 1574 р. прибув у Кременець на засідання гродського суду за позовом для розгляду справи про звинувачення його кременецьким войським Федором Сенюти у нападі на його підданого, в результаті чого той помер. У Кременці в замку позивач, узявши попередньо возного, схопив Шумського і до «казні замкової у вєзеньє осадив», «трьома лантухами його оковавши і пута на ноги вложивши до ями вежі, де злочинців на смерть саджають, в одній лише кошулі в лютий мороз осадив». Чи правомірне досудове затримання Шумського? Якщо так, то в якій частині вежі він мав утримуватися (в нижній чи в верхній)? Вирішіть казус з урахуванням того, що на момент суду Шумський був банітом.
Завдання 2. Жителі селища Шепетовского, виявивши крадіжку муки з місцевого млина, зібрали громаду і почали «гоніння» по слідам, що привели їх до села Скалина, на прохання вивести слід селяни Скалина зазначили, що тієї ж ночі у них теж було викрадено худобу і просили Шепетовців «на горячий и на свежый следъ, абысь яко люди сторонные, зъ ными тымъ следомъ куды пойдешъ, шли». Сліди привели громаду до села пана Ласкова, Краселки., куди селяни послали трьох чоловік з поміж себе «оповедаючи ему о шкоде села Скалинского и о приведеню следу до села пана Ласкова, подъ самый дворъ его, просечы, абы следъ зъ села вывесть казалъ». Однак пан Ласко відмовився «виводити слід», а ще «нафукалъ, злыми словы налаялъ, киемъ грозилъ», а його піддані «тотъ следъ, з розказаня его почали тратити и … затирати, а насъ, громажанъ, з фуками и зъ погрозъками отправожати» Чи правомірні дії громади і пана Ласко? До якої інстанції, у разі відмови пана Ласка вивести слід, повинні були звернутися селяни?
Завдання 3. У кінці XVI ст. шляхтич Івана Жоравницький і його дружина Олена Копоть написали та оприлюднили так званий «пашквіль» – вірш, що в сатиричній формі висміював братову (дружину брата) Івана Ганну Барзобагату: Ось його текст: «Хто йдеш мимо, стань годину, Прочитай сюю новину. Чи є в Луцьку білоглова, Як та пані ключникова? Хоча й вик подойшлий має, А розпусти не встидає; Убирається в форботи, Леч не дбає про чесноти. Нащо модли їй, офіри? Аби були каваліри! Леч малжонек з’їдеть з двора, Внет тут молодиків чвора…». Чи могла Ганна Базробагата звернутися до суду? Якщо так, то до якого? Яке покарання передбачалося за вищезазначені дії?
Завдання 4. На засіданні Володимирського гродського суду в справі про вбивство служебника пана Загоровського Івана Скиби представник Загоровського оголосив відвід прокуратору протилежної сторони (відповідача) п. Жеславський на підставі того, що він не є осілим у Волинському воєводстві, а також зазначив, що невідомо чи Жаславський загалом є шляхтичем. Чи правомірна заява представника позивач? Чи повинен Жеславський доводити під час судового засідання своє шляхетство? Якщо так, то яким чином?
Тема 6 «Суспільно-політичний лад і право Української гетьманської держави у другій половині ХVІІ–ХVІІІ ст.» Завдання 1. У 1731 р. писар Полтавського полку Яків Хомко допустився помилки, написавши «Перт I» замість «Петр I». Проти нього була порушена справа. Які злочинні діяння, відповідно до Артикулів військових 1716 р., йому інкримінували. Яке покарання чекало писаря?
Тема 8 «Суспільно-політичний лад і право українських земель у складі Російської імперії в ХІХ – на поч. ХХ ст.» Завдання 1. Архітектор З. Семенов у 1782 р. надіслав через свого повіреного до Чернігівського совісного суду звернення, в якому було зазначено, що архітектор з 1779 р. утримується в Ніжинському магістраті під вартою за несправедливим звинуваченням, висунутим проти нього греком Костянтином Киркою. Суд відмовив Семенову у розгляді його справи. Чи до відповідної інстанції звернувся Семенов? Чим могло бути мотивоване рішення суду? Завдання 2. У 1801 р.у Києві було затримано малолітнього кишенькового злодія Сюрко в той час, коли він намагався вкрасти гроші у міщанина Калинського. Хто буде розглядати справу? Завдання 3. Літом 1873 р. жителю м. Одеси В. Лузову було відмовлено в праві взяти участь у виборах міської думи. В. Лузов подав скаргу губернаторові на дії міської управи. У ній він вказав, що є російським підданим, йому більше 25 років, володіє на правах власності прибутковим будинком. У Одесі мешкає з грудня 1870 р. Яке рішення повинен прийняти губернатор на підставі міського положення від 16 червня 1870 р.? Завдання 4. У вересні 1905 р. мешканець Києва В. Андрєєв вимагав, щоб його включили у списки виборців до Державної думи, оскільки його мати володіє торговим підприємством II розряду. У скарзі до міської управи він вказав, що є російським підданим, йому більше 25 років, під судом і слідством не перебував, податки сплачує регулярно. Яке рішення повинна прийняти міська управа, керуючись Положенням про вибори до Державної думу від 6 серпня 1905 р.?
Тема 11. «Утвердження радянського типу державності та соціалістичного типу права в Україні (1917–1939 рр.)»
Завдання 1. Під час проведення виборів у Павлівську Раду робочих, солдатських і селянських депутатів рішенням виконкому Павлівської Ради від 22 червні 1920 р. віковий ценз виборців був понижений до 17 років. За підсумками виборів до складу Ради було обрано 25 робітників, 10 селян, 3 ремісники і 5 службовців. Голова місцевого ЧК зажадав відмінити результати виборів, оскільки, за його даними, двоє з обраних селян і один ремісник використовували найману працю. Чи правомочне рішення виконкому про зниження вікового цензу? Яке рішення має бути прийняте за підсумками виборів?
Завдання 2. У 1925 році в місті Запоріжжя шістнадцятирічний хлопець Андрій Кисіль агітував громадян сплачувати податкові повинності. Його було заарештовано і суд ухвалив вирок – розстріл. Чи законне рішення суду?
Тема 12. «Правовий статус Західної України, Північної Буковини, Бессарабії та Закарпаття у 1918–1941 рр.»
Завдання 1. Мешканець міста Львова Андрій Чайківський у 1938 р. придбав радіоприймач і прослуховував у своєму будинку радянські радіопередачі. Чи були його дії протиправними? Якщо так, то визначте, відповідно до якого нормативного акту Другої Речі Посполитої, вони будуть кваліфіковані?
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ Модуль 1.
а) особливості формування й розвитку системи органів влади на українських землях; б) генеза інституту шлюбу на українських землях; в) пам’ятки права.
а) Історія держави і права використовує результати узагальнень, категорії та поняття, розроблені теорією, й водночас дає конкретний історико-правовий матеріал для таких узагальнень; б) як частина і ціле; в) у них спільний об’єкт та предмет дослідження.
а) тип суспільно-економічної формації; б) рівень культури, соціальний добробут, права людини і громадянина; в) хронологія подій.
а) віра; б) головщина; в) епітимія.
а) судові грамоти, “Коротка правда”; б) звичаєве право, “Руська правда”, міжнародні договори; в) “Поучіння Володимира Мономаха”, “Грамота князя Івана Ростиславовича”, “Слово о полку Ігоревім”.
а) світські, церковні та громадські судові установи; б) княжі, військові, церковні, сільські та міські суди; в) великокняжі, вотчинні, вічеві, вервні, церковні (духовні та вотчинні) суди.
а) свідчення возного; б) присяга; в) свідчення послухів.
а) на території Речі Посполитої до 1588 р.; б) на території Волинського, Брацлавського, Київського воєводств до середини XVII ст.; в) на території литовських, білоруських та українських земель до середини XIX ст.
а) майнові штрафи; б) калічницькі кари; в) позбавлення волі; г) смертна кара.
а) Генеральна військова рада, гетьман, Генеральна військова канцелярія; б) Гетьман, генеральна старшина, полкові канцелярії; в) Рада генеральної старшини, гетьман, Генеральна військова канцелярія, Малоросійські колегії.
Модуль 2
а) селянин визнавався суб’єктом судового процесу; б) сприяли зміцненню феодалізму в сільському господарстві; в) відмінили кріпосне право; г) ліквідували експлуатацію людину людиною.
а) Галицька надвірна канцелярія; б) рада повітових старост; в) сейм.
а) повітові, громадські ради та їх управи; б) Крайове управління Буковини, Галицький становий сейм, магістрати; в) мандатори та циркули (окружні управління).
а) 1787 при імперському суді для розгляду справ про особливо тяжкі злочини та політичних справ; б) 1849 при повітових судах; в) 1873 при окружних судах.
а) Угорщини і Росії; б) Пруссії і Росії; в) Австрії і Росії; г) Литви і Польщі.
а) Права Малоросійські у Зводі Законів Російської імперії; б) Литовський статут; в) Зібранням малоросійських прав 1807 р.
а) реорганізація Державної ради; б) створення Державних Дум; в) запровадження загального рівного таємного виборчого права; г) створення волосних органів самоврядування.
а) липень 1917 р.; б) червень 1917 р.; в) листопад 1917 р.; г) січень 1918 р.
а) президенту; б) Всенародним Зборам; в) Раді Народних Міністрів.
10. Позначте, яку владу зосереджував у своїх руках гетьман П. Скоропадський відповідно до “Закону про тимчасовий державний устрій України”: а) виконавчу; б) виконавчу та законодавчу; в) виконавчу, законодавчу та судову; г) виконавчу, законодавчу, судову та церковну.
Модуль 3
а) 1919, 1924, 1936, 1978 рр. б) 1924, 1929, 1936, 1977 рр. в) 1919, 1929, 1937 рр.
а) Східної Галичини; б) Волині; в) Буковини; г) Рівненщини.
а) асиміляція; б) пацифікація; в) депортація; г) нормалізація.
а) націоналізації промисловості, торгівлі і банків; б) земельну реформу; в) масові репресії; г) все вищезазначене.
а) Карпатській Україні надано автономію; б) розпочато окупацію Чехословаччини; в) Південно-західні райони Закарпаття передано Угорщині.
а) Румунії; б) УРСР; в) УРСР та Молдавської РСР.
а) в жовтні 1944 р.; б) в травні 1945 р.; в) у вересні 1945 р.
а) Воєнними обставинами. б) Потребами подальшого розвитку апарату. в) Міжнародними чинниками.
а) Не змінилася. б) Змінилася.
а) точними копіями загальносоюзних актів; б) подібними до кодексів західноєвропейських країн; в) самобутніми актами; г) копіями кодексів 20 – х років.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЕКЗАМЕНУ
1. Предмет і завдання курсу Історія держави та права України, його місце в системі юридичних дисциплін. 2. Періодизація та методи вивчення Історії держави та права України. 3. Історіографія досліджень розвитку державно-правових інститутів України. 4. Найдавніші державні утворення на українських землях. 5. Державний устрій, суспільний лад і право грецьких полісів Північного Причорномор'я. 6. Утворення держави Київська Русь. Основні теорії виникнення державності у східних слов'ян. 7. Суспільний лад Давньої Русі. 8. Державний лад Київської Русі. 9. Церква в політичні системі Руси-України. 10. Руська правда: редакції, списки, структура. 11. Судочинство та судоустрій Київської Русі. 12. Джерела та основні риси права Київської Русі. 13. Цивільне-право за Руською правдою. 14. Злочини та види покарань за Руською правдою. 15. Державний устрій Галицько-Волинського князівства. 16. Суспільний лад Галицько-Волинського князівства. 17. Джерела та основні риси права Галицько-Волинської держави. 18. Державний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського. 19. Суспільний лад українських земель у литовсько-польський період. 20. Польсько-литовські унії та їх наслідки для України. 21. Джерела та основні риси права литовсько-руської держави. 22. Правове становище українських земель у складі Польщі (ХІV–ХVІ ст.). 23. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої (1569–1648 рр.). 24. Статути Великого князівства Литовського: загальна характеристика та основні положення. 25. Судоустрій та судочинство литовсько-руської держави. 26. Магдебурзьке право в українських містах. 27. Люблінська унія та її наслідки для українських земель. 28. Система органів влади Запорозької Січі. Основні риси козацького звичаєвого права. 29. Система злочинів, види покарання та судочинство у Запорозькій Січі. 30. Формування державності українського народу під час визвольної війни 1648–1657 рр. Суспільний лад та державний устрій. 31. Правовий статус української гетьманської держави (Війська Запорозького) за Зборівським та Білоцерківським договорами. 32. Правове становище України за Березневими статтями 1654 р. 33. Гадяцька угода 1658 р.: основні положення. 34. Гетьманські статті як основа державного права Гетьманщини. 35. Джерела права Української гетьманської держави. 36. Право власності та спадкове право Української гетьманської держави. 37. Органи влади та адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини. 38. Поділ українських земель Росією та Польщею. Андрусівське перемир'я (1667 р.) та «Трактат про вічний мир» 1686 р. 39. Конституція П.Орлика та її історичне значення. 40. Кодифікація українського права XVIII ст. «Права за якими судиться малорорсійський народ» (1743 р.). 41. Органи російської державності для управління Україною у XVIII ст. 42. Політика Московії на Лівобережній Україні та Слобожанщини в другій половині XVII–XVIII ст. 43. Статус західноукраїнських земель під владою імперії Габсбургів. 44. Кодифікація російського права у першій половині XIX ст. 45. Ліквідація автономії України. II-а Малоросійська колегія (1722–1727 рр.). 46. Суспільно-політичний устрій українських земель у складі Російської імперії (XVIII–XIX ст.). 47. Суспільно-політичний устрій на західноукраїнських землях у складі Австрійської та Австро-Угорської імперій. 48. Особливості австрійського «освіченого абсолютизму». 49. Реформи Йосипа II. Скасування феодальних повинностей внаслідок революції 1848–1849 рр. 50. Утворення коронних країв та конституцій для Галичини та Буковини 1850 р. Галицький та Буковинський крайові сейми. 51. Реформи другої половини XIX ст. у Російській імперії. Особливості їх запровадження на Україні. 52. Центральні та місцеві органи влади Росії в XIX ст. 53. Судова реформа 1864 р. Організація та компетенція мирового та окружного суду, судової палати, Сенату. Судова контрреформа. 54. Реформи місцевого самоврядування. Контрреформа 1892 р. 55. Зміни у державному ладі внаслідок першої російської революції. Виборчі закони 1905 р. 56. Основні інститути цивільного, кримінального та процесуального права XIX ст. в Австрії та Австро-Угорщині. 57. Утворення Української Центральної ради. Структура та компетенція Центральної Ради та Генерального Секретаріату. 58. Становлення радянської влади в Україні. 59. Державно-правові акти Центральної Ради. 60. Брестський мир 1918 р. та його наслідки для України. 61. Конституція УНР від 29 квітня 1918 р. 62. Українська держава гетьмана П. Скоропадського 1918 р. 63. Законодавча діяльність гетьманського уряду. 64. Формування української національної держави за доби Директорії. 65. Проголошення ЗУНР. Акт злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 р. та його значення. 66. Ризький і Варшавський договори та їх наслідки для України. 67. Конституція УСРР 1919 р. Загальна характеристика. 68. Причини поразки визвольних змагань 1917–1920 рр. та руйнації української державності. 69. Утворення СРСР. Історична доля союзного договору 1922 р. 70. Конституція СРСР 1924 р. та перебудова органів державної влади та управління в УСРР. 71. Адміністративно-територіальні реформи УСРР 1920–1930 років. 72. Конституція УРСР 1937 р.: основні риси-принципи та норми. 73. Адміністративно-командна система управління в УРСР. Тоталітарний політичний режим та його вплив на історичну долю українського народу. 74. Становлення соціалістичного типу права в Україні. Кодифікація права УСРР у 1920–х роках. 75. Відновлення інквізиційних засобів судочинства в УРСР в 1920 – 1930 рр. Перебудова системи слідчих органів. 76. Становище Західної України, Північної Буковини та Бессарабії у міжвоєнний період. 77. Приєднання Західної України, Північної Буковини та Бессарабії до складу України. Встановлення радянської влади на приєднаних територіях. 78. Українські національні рухи у Західній Україні (1920–1950 рр.). 79. Спроби відновлення української державності – проголошення Української народної республіки у Львові 30 червня 1941 р. 80. Окупаційний режим на території України у роки Великої Вітчизняної війни. 81. Друга світова війна та її наслідки для державності України. 82. Входження до складу УРСР Закарпаття та його юридичне оформлення. 83. Роль УРСР у створенні ООН. 84. Правове закріплення передачі Кримської обл. та м. Севастополя до складу УРСР. 85. Кодифікація права УРСР у 1960–х роках. Основні риси цивільного, сімейного, трудового, кримінального права. 86. Конституція УРСР 1978 р.: загальна характеристика. 87. Перебудовчі процеси та зміни в суспільно-політичному житті України у 80–х роках. 88. Розпад СРСР та відродження незалежності України. 89. Декларація про державний суверенітет України. Акт проголошення незалежності України. 90. Конституція України 1996 р. Структура та основні положення.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Науково-теоретичне видання Олена Володимирівна Сокальська,
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ
Навчально-методичний комплекс
Підписано до друку __.__.2014. Формат 60х84/16 Папір офсетний. Обл.-вид. 3,5 Ум. друк. арк. 3,25. Тираж 100 прим
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||