ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН 13.07.2015 03:41

 

УДК 34(3/9)

ББК 67.2

С 83

 

 

Рекомендовано до друку методичною радою Інституту

(протокол № __ від „  ” _______ 2014 р.)

 

 

 

 

   Сотниченко  В.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчально-методичний комплекс. – К.: Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014. – 72 с.

 

 

 

 

 

 

 

                               Рецензенти:   

 

Гупан Н.М., доктор педагогічних наук, професор

                          Стеблинська О.С., кандидат юридичних наук

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відомості про автора:

Сотниченко В.М. – завідувач кафедри загальноюридичних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби, кандидат педагогічних наук, доцент.

 

 

 

                                     © В.М.Сотниченко, 2014

© Інститут кримінально-виконавчої служби, 201

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП .......................................................................................................................................4-5

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН..............................................................................................................5

 

ПРОГРАМА КУРСУ..............................................................................................................6-20

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ..........................................21-49

 

СИТУАТИВНІ ЗАВДАННЯ...............................................................................................50-54

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ.........................................................................................................55-62

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ......................................................................................62-66

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ............................................................67-72

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “Історія держави і права зарубіжних країн” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра напряму 6.030401 Правознавство (спеціальності) “7.03040101 Правознавство ”.

Предметом вивчення  навчальної дисципліни є право як єдине ціле, державно-правові інститути і правове становище населення у конкретних умовах окремих держав

 Міждисциплінарні зв’язки: з навчальними дисциплінами «Держава і право зарубіжних країн», «Теорія держави і права», «Історія вчень про державу і право», «Історія держави і права України».

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Держава і право Стародавнього Світу;

2. Феодальна держава і право;

3. Держава і право Нового часу;

4. Держава і право Новітнього часу.

 

1. Мета та завдання навчальної дисципліни.

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Історія держави і права зарубіжних країн” є послідовний і систематичний розгляд державних і правових інститутів країн Заходу і Сходу в процесі їх історичної еволюції, а також виявлення системи закономірностей (універсальних, регіональних і локальних), які визначальним чином впливають на державно-правовий розвиток.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни “Історія держави і права зарубіжних країн” є:

-  ознайомлення курсантів (слухачів) з найважливішими пам'ятками зарубіжного законодавства (від найдавніших до сучасних);

-  формування уявлень про конкретні соціально-історичні, культурні, економічні і політичні умовах, в яких відбувалося виникнення і розвиток правових і державних інститутів;

-  виклад фактичного матеріалу в обсязі, передбачуваному навчальною дисципліною;

-  виявлення аналогій і паралелей між найбільш розвиненими правовими системами минулого і сучасними правовими системами;

-  виклад понятійного апарату, необхідного для засвоєння студентами навчального матеріалу і розуміння ними юридичних текстів;

-  ознайомлення курсантів (слухачів) з найбільш значущими дискусіями, що здійснювалися в рамках історичної та історико-юридичної наук з приводу тих чи інших феноменів (наприклад, феодалізму, рецепції римського права тощо), а також знайомство з основними концепціями, що стосуються розглянутих явищ.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати : державні та правові явища в їх історичній динаміці, юридичні пам'ятники минулого і практику їх застосування.

вміти :

-  аналізувати процеси виникнення та історичного розвитку державних інститутів і правових систем зарубіжних країн;

-  демонструвати факти взаємодії та взаємовпливу різних правових систем минулого і характеризувати результати такої взаємодії.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	денна форма						Заочна форма
	усього	у тому числі					усього	у тому числі
		л	с	пз	інд	с.р.		л	с	пз	інд	с.р.	к	е
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Змістовий модуль 1. Держава і право Стародавнього Світу
Тема 1. Вступ. ІДПЗК як наука і навчальна дисципліна	6	2	-	-	2	2	5	-	-	-	-	5	-	-
Тема 2. Державо і право країн Стародавнього Сходу	12	2	4	2	4	2	10	-	-	-	-	10	-	-
Тема 3. Державо і право Стародавньої Греції	12	4	2	-	4	4	17	-	2	-	-	15	-	-
Тема 4. Державно-правовий розвиток Стародавнього Риму	16	4	4	2	4	4	17	2	-	-	-	15	-	-
Разом за змістовим модулем 1	52	12	10	4	14	12	49	2	2	-	-	45	-	-
Змістовий модуль 2. Феодальна держава і право
Тема 1. Держава і право франків	16	2	4	2	4	4	14	2				12	-	-
Тема 2. Станово-представницька монархія	14	4	2	-	4	4	12					12	-	-
Тема 3. Абсолютна монархія	14	4	4	-	4	4	17		2			15	-	-
Разом за змістовим модулем 2	46	10	10	2	12	12	43	2	2			39	-	-
Змістовий модуль 3. Держава і право Нового часу
Тема 1. Держава і право у Західній Європі та США (XVIII – поч.ХХ ст.)	14	2	2	2	4	4	10					10	-	-
Тема 2. Інститути буржуазного права	16	4	4	-	4	4	12	2				10	-	-
Тема 3. Держава і право Росії (на зламі ХІХ – ХХ ст.ст.)	18	4	6	-	4	4	17		2			15	-	-
Разом за змістовим модулем 3	48	10	12	2	12	12	39	2	2			35	-	-
Змістовий модуль 4. Державо і право Новітнього часу
Тема 1. Виникнення і розвиток держави і права СРСР	16	4	4	-	4	4	10					10	-	-
Тема 2. Держава і право у Західній Європі і США у ХХ ст.	12	4	4	-	4	4	12	2				10	-	-
Тема 3. Виникнення і розвиток незалежних держав у Центральній та Східній Європі (ХХ – ХІХ ст.ст.)	14	4	4	2	4	4	17		2			15	-	-
Разом за змістовим модулем 4	52	12	12	2	14	12	39	2	2			35	-	-
Усього годин	198	44	44	10	52	48	180	8	8			154	2	8

 

 

ПРОГРАМА КУРСУ

 

Змістовий модуль 1. Держава і право Стародавнього Світу

         Тема 1. Вступ. ІДПЗК як наука і навчальна дисципліна

Предмет історії держави та права зарубіжних країн. Місце навчального курсу в системі юридичних  дисциплін, співвідношення з іншими правовими та історичними дисциплінами, теоретичне і практичне значення для підготовки спеціалістів - юристів вищої кваліфікації. Загальнонаукові та спеціальні методи пізнання та вивчення навчального курсу. Джерела права, історії держави та права зарубіжних країн. Періодизація навчального курсу.

 

Тема 2 . Державо і право країн Стародавнього Сходу

Передумови виникнення держави і права. Первісне (додержавне) право і його специфіка. Неолітична революція як передумова розкладання родоплемінного ладу. Основні етапи розкладання родоплемінного ладу і виникнення держави. Загальна характеристика давньосхідної держави і права. Східна деспотія як специфічний різновид східної держави. Найважливіші риси соціального і державно-правового розвитку народів Стародавнього Сходу. Особливості взаємин між аграрною (сільською) громадою і державою в різних країнах Стародавнього Сходу.

Виникнення і періоди розвитку давньоєгипетської держави. Громадський та державний лад. Фараон, його влада. Державний апарат. Релігійно-моральні норми. Державна власність. Правовий статус жрецтва. Органи місцевого самоврядування. Суд.

Особливості державно-правового розвитку Стародавньої Месопотамії. Відмінності месопотамської державності від держави Стародавнього Єгипту. Найдавніші месопотамські міста-держави (Ур, Урук, Лагаш) та їх законодавчі акти. Виникнення і розвиток давньовавілонської централізованої держави (XIX-XVI ст. До н.е.). Особливості державного ладу Вавілону. Законодавча діяльність царя Хаммурапі. Закони Хаммурапі: загальна характеристика, історія створення, структура організації нормативного матеріалу, історичне і культурне значення. Соціальна структура і правове положення основних категорій населення Стародавнього Вавилона. Правове регулювання майнових та шлюбно-сімейних відносин за Законами Хаммурапі. Давньовавілонське кримінальне право: види злочинів і категорії покарань. Основні риси судового процесу. Вплив Законів Хаммурапі на наступні месопотамські законодавства.

Держава Ассирії (XIX-VII). Ассирійське право. Середньоассирійські закони.

Давньоіндійська держава: виникнення та періодизація історії. Особливості суспільного та державного ладу Стародавньої Індії. Варно-кастова соціальна система: брахмани, кшатрії, вайш’я і шудри, їх правове становище. Організація центральної влади в давньоіндійських державах. Місцеве самоврядування. Особливості права. Джерела права. Веди як найдавніше правове джерело. Артхашастри, дхармасутри і дхармашастри. Закони Ману і Артхашастра Каутільї, їх специфічний характер і місце в правовій системі Стародавньої Індії. Основні інститути речового та зобов'язального права. Шлюбно-сімейні відносини. Специфіка кримінального права. Шлюбно-сімейні відносини. Специфіка кримінального права. Злочини і покарання. Судовий процес. Ордаліі.

Виникнення, становлення та основні етапи розвитку держави в Стародавньому Китаї. Перше державне утворення династії Шан (Інь) (IV ст. до н.е.). Освіта імперії Цинь. Правовий статус імператора. Апарат державних чиновників. Становий розподіл. Роль громади. Перші писані закони (VI-V вв. до н.е.). Злочини і система покарань. Затвердження розшукового судового процесу. Шлюб і сім'я.

 

Тема 3. Державо і право Стародавньої Греції

Специфіка державно-правового розвитку країн античного світу. Громадянська громада (поліс) як форма соціальної організації. Відмінності поліса від сільської (аграрної) громади. Соціально-економічна основа полісного ладу. Антична полісна демократія і її особливості. Типи античних полісних держав. Вплив полісної соціальної організації на правові інститути. Розклад родоплемінних відносин.

Становлення Афінського рабовласницького суспільства і держави (VIII-VI ст. До н.е.). Падіння царської влади в Афінах. Закріплення соціальної нерівності: евпатриди, геомори, деміурги, фети. Органи державної влади: архонти і ареопаг. Загострення соціальної боротьби в VII ст. до н.е. Змова Кілона. Закони Драконта (621 р. до н.е.). Реформи Солона (594 р. до н.е.). Сісахфія. Цензова організація афінського суспільства: пентаксіомедімни, вершники, зевгіти, фети. Створення геліеї і Ради чотирьохсот. Тиранія Пісістрата. Реформи Клісфена (509 р. до н.е.). Ліквідація залишків родового ладу, перехід до територіального поділу держави: філи і деми. Органи державної влади: народні збори (екклесія), Рада п'ятисот, колегія стратегів, колегія архонтів, ареопаг. Греко-перські війни та їх вплив на державний розвиток Афін.

Розквіт афінської демократії в V ст. до н.е. Перший Афінський морський союз, його організація. Реформи Ефіальта і Перікла. Пелопонеська війна (429-404 рр. до н.е.) і криза демократичного ладу в Афінах. Спроби відновлення тиранії (411 і 404 рр.. до н.е.). Афінська держава в IV в. до н.е. Зміни в політичній організації. Другий Афінський морський союз. Занепад афінської демократії в другій половині IV ст. Афінська держава в епоху македонського і римського панування (III-I ст. до н.е.).

Особливості афінського права. Джерела афінського права: звичай, закони, постанови народних зборів. Основні категорії населення (громадяни, метеки, раби) та їх правовий статус. Інститути громадянського права стародавніх Афін. Право власності. Зобов'язальне право. Види зобов'язань. «Вільні» і «невільні» зобов'язання. Договори. Сімейне право. Афінське право і його відмінності від кримінального права стародавнього Сходу. Види злочинів. Категорії покарань.

Організація судочинства. Види позовів. Кримінальний процес. Цивільний процес. Спартанське держава та її особливості. Формування полісної державності в Спарті (VIII-VII ст. До н.е.). Реформи Лікурга. Лікургова ретра. Соціальна структура спартанської громади. Спартіати, гипомейони, періеки, ілоти. Органи державної влади: народні збори (апелла), архагета, герусія, ефорат. Пелопонеській союз і його організація. Криза спартанської держави в першій половині IV ст. до н.е., її передумови. Реформи Агиса IV і Клеомена III. Спарта в епоху македонського і римського панування. Основні риси спартанського права.

 

Тема 4. Державно-правовий розвиток Стародавнього Риму

Передумови виникнення давньоримської полісної держави. Періодизація історії Римської держави. Особливості державної організації в царський період. Органи державної влади. Реформи Сервія Тулія і ліквідація залишків родоплемінного ладу. Падіння царської влади і встановлення аристократичної республіки в Римі (509 р. до н.е.). Основні тенденції державного розвитку Риму в республіканський період.

Система державних органів. Народні збори (коміції), їх види і коло повноважень. Куріатні, центуріатні і трибунатні коміції. Виконавча влада. Поняття та види магістратур. Ординарні і екстраординарні магістратури. Владні повноваження магістрату та їх види: імперіум і потестас. Консули, претори, еділи, квестори. Диктатор як екстраординарна магістратура. Цензори. Плебейські трибуни. Нижчі посадові особи. Колегія «двадцяти семи мужів». Сенат і його компетенції. Управління провінціями. Проконсули і пропретори. Муніципальна організація. Соціальна боротьба в Римі в кінці III-II ст. до н.е. і перехід до демократичної республіки. Аграрне питання.

Реформи Гракхів. Військова реформа Марія. Диктатура Сулли і Цезаря. Другий тріумвірат. Оформлення режиму одноосібної влади Августа. Імператорській період і його етапи. Організація державної влади в епоху принципату. Імператор і коло його повноважень. Зростання значення сенату. Магістратури, їх роль в період принципату. Імператорська адміністрація: рада та канцелярія принцепса. Префект преторія. Розподіл провінцій на сенатські й імператорські. Організація управління в імператорських провінціях: префекти і прокуратори провінцій. Криза римської держави в III в. н.е. Перехід до домінату.

Організація державної влади в епоху доміната. Августи і цезарі. Адміністративна система. Префектури, діоцези, провінції та округи. Консісторіум імператора. Зміна статусу сенату і магістратур. Реформи імператора Костянтина. Міланський едикт 313 г Прийняття християнства як офіційної державної релігії. Феодалізація суспільних відносин в IV в.

Поділ імперії на Західну і Східну частини в 395 р. Падіння Західної римської імперії і утворення ранньофеодальних варварських держав. Історичне значення римської державності. Вплив інститутів римської держави на розвиток державності в країнах Західної Європи. Римське право і його історичне значення. Періодизація римського права. Основні риси римського права в архаїчний період. Закони XII таблиць як найдавніший пам'ятник римського права: історія створення та загальна характеристика. Правове становище основних груп населення Стародавнього Риму за законами XII таблиць. Інститути речового права. Зобов'язальне право. Найдавніші види зобов'язань. Шлюбно-сімейне і спадкове право. Особливості процесуального права за Законами XII таблиць. Легісакційний процес. Найважливіші тенденції розвитку римського права в передкласичний період (VI ст. До н.е.).

Класичне римське право: загальна характеристика. Система римського права в класичний період. Публічне і приватне право. Право народів, цивільне і преторське право. Основні джерела права. Звичай. Закони та плебісцити. Сенатусконсульти. Едикти магістратів. Імператорські укази та їх види. Доктрина як джерело права, роль римських юристів у розвитку правових інститутів. Сабініанці і прокуліанці. Інституції Гая. «Закон про цитування». Особи та їх правове становище в класичну епоху. Раби, вільновідпущеники, колони. Квірін. Латини, перегріни. Особи «свого права» та особи «чужого права». Речове право. Основні інститути зобов'язального права. Договори. Делікти. Шлюбно-сімейне і спадкове право. Формулярний та екстраординарний процес. Кримінальне право. Злочини і покарання. Кримінальний процес.

Римське право в посткласичний період. Вульгаризація посткласичного римського права, її причини та наслідки. Систематизація права в посткласичну епоху. Кодекс Грегоріана. Кодекс Гермогеніана. Кодекс Феодосія II. Юстиніанівська кодифікація римського права. Corpus Iuris civilis як пам'ятник права: історія створення та структура. Інституції Юстиніана. Дигести. Кодекс Юстиніана. Новели. Вплив Юстініанівського законодавства на цивільне законодавство західноєвропейських країн.

 

  Змістовий модуль 2. Феодальна держава і право

Тема 5. Держава і право франків

Основні етапи історії розвитку феодальної держави та права. Становлення феодального права. Класи та стани при феодалізмі. Католицька церква та її вплив на державно-правовий розвиток країн Європи. Виникнення васальних відносин. Характерні риси феодального права. “Право-привілей”,  “кулачне” право. Магдебурзьке право.

Виникнення держави франків, його тип та періодизація. Суспільний лад франків при Меровінгах. Служива знать. Вільні общинники. Літи. Раби. Форми землеволодіння та землекористування. Громада-марка. Алод. Комендація. Прекарій. Початок феодалізації суспільних відносин. Суспільний лад франків при Каролінгах. Реформи Карла Мартелла. Розвиток феодальної власності. Вотчина. Бенефіцій. Система васалітету. Імунітет. Форми феодальної залежності. Колони. Серви. Державний лад при Меровінгах і Каролінгах. Глава держави (король). Королівська рада. Центральні органи і вищі посадові особи державного (доменіального) управління.

Адміністративно-територіальний поділ держави. Система місцевого управління. Судова система: вищі і місцеві суди. Виборні судді. Колегії присяжних. Вотчинна юстиція феодалів. Розпад держави франків і виникнення нових ранньофеодальних держав. Західно-Франкське королівство. Східно-Франкське королівство. Утворення Німецької ранньофеодальної держави. Становлення права в ранньофеодальних європейських суспільствах. Джерела феодального права. Дуалізм французького права. Варварські правди. «Салічна правда» - пам'ятник ранньофеодального права франків. Регламентація общинних відносин. Суб'єкти права. Майнові відносини. Договір. Спадкування. Шлюб і сім'я. Едикт короля Хільперика. Злочини і покарання. Судовий процес. Інститут соприсяжництва. Види доказів. «Ріпуарська правда». «Бургундська правда». Капітулярії франкських королів.

 

Тема 6. Станово-представницька монархія

Утворення станово-представницької монархії у Франції. Генеральні та провінційні штати. Великий березневий Ордонанс 1357 р. Посилення королівської влади. Центральне та місцеве управління. Судова система. Розвиток  феодального права.

Станово-представницька монархія в Англії. Велика хартія вільностей 1215 р. Виникнення та діяльність парламенту. Центральні органи влади та місцеве самоуправління. Судові органи. Право. “Загальне право”. Статутне право. Право справедливості.

Особливості станово-представницької монархії в Німеччині. “Золота булла” 1356 р. Рейхстаг та ландтаги. “Кароліна” – кодекс феодального кримінального та кримінально-процесуального права феодально-роздрібленої Німеччини.

Станово-представницька монархія в Польщі. Реформи Казимира III /Великого/. Суспільний лад та державний устрій. Джерела та основні риси права Польщі.

Утворення Московської централізованої держави. Виникнення станово-представницької монархії. Реформи Івана IV. Боярська Дума. Земські Собори. Розвиток приказної системи. Місцеві органи управління. Запровадження земського самоуправління. Виникнення поліцейських органів. Армія. Судові органи. Розвиток феодального права. Судебники 1497 та 1550 рр. Псковська судна грамота 1467 р. Стоглав 1551 р. Церковне право. “Соборне Уложення” 1649 р. і зміни в правовому статусі населення Московії. Форми феодальної власності. Шлюбно-сімейне право. Адміністративне та судове право. Розвиток майнового та зобов'язального права. Спадкове право. Злочини та покарання. Судовий процес.

 

Тема 7. Абсолютна монархія

Причини формування феодальної абсолютної монархії.

Французький класичний абсолютизм. Ліквідація станово-представницьких органів та посилення необмеженої королівської влади. Створення бюрократичного апарату управління. Армія і поліція. Судова система. Розвиток права.  Злочини та покарання. Судочинство.

Особливості англійського абсолютизму. Королівська влада і парламент. Центральні органи влади та управління. Держава і церква. Місцеве управління. Поліція. Судова система. Кримінальне право. “Криваве законодавство.” Судовий процес.

Абсолютна монархія в Німеччині, її особливості. Князівський абсолютизм. Поліцейська держава в Прусії. Роль бюрократичного апарату, суду, армії, поліції. Джерела та характерні риси права. Абсолютна монархія в Росії. Особливості суспільного ладу.

Державний устрій Російської Імперії. Державні реформи Петра I. Створення регулярної армії, поліції. Тюремна система. Прокуратура. Жалувані грамоти Катерини ІІ дворянству та містам. Правове становище губерній Російської імперії.

Розвиток права. Право та процес за “Артикулами військовими з коротким тлумаченням” 1716 р.

Декабристський рух та підготовка першої Російської Конституції.

Кодифікація законодавства у першій половині ХІХ ст. Повне зібрання Законів Російської Імперії. Звід законів Російської імперії. “Уложення про покарання кримінальні та виправні” 1845 року.  Майнове право. Зобов’язальне право. Шлюбно-сімейне право. Спадкове право. Судовий процес.

Змістовий модуль 3. Держава і право Нового часу

        Тема 8. Держава і право у Західній Європі та США (18 – поч.20 ст.)

Буржуазні революції та виникнення буржуазної держави і права. Різноманітність шляхів становлення влади буржуазії та буржуазних національних феодальних систем права в різних країнах. Еволюція та пристосування старих державно-правових інститутів до нових умов. Принципи буржуазного демократизму. Ідеї народного представництва, конституціоналізму та їх реалізація. Принципи буржуазного права. Стабільність і наступність правової надбудови, її гнучкість. Кодифікація права.

Велика Ремонстрація 1641 р. Початок революції. Основні політичні течії: пресвітеріанці, індепенденти, левеллери і діггери. Перший етап Англійської революції (1641-1660). Громадянська війна в Англії. Акти Парламенту (трирічний акт 1641 р., Ордонанс про нову модель 1645 р.). Повалення монархії і проголошення республіки. Другий етап революції. Індепенденти при владі. Акт від 19 травня 1649 року. Протекторат Кромвеля. «Знаряддя управління» 1653 року. Третій етап революції. Реставрація монархії. Юридичне оформлення гарантій недоторканності підсумків революції. Бредська декларація 1660 року. «Хабеас корпус акт» 1679 р., «Славна революція» 1688-1689 рр., її причини та результати. «Біль про права» 1689 р., «Акт про улаштування монархії» (1701 р.). Юридичне оформлення дуалістичної монархії. Становлення і розвиток англійського парламентаризму в кінці XVII-XVIII вв. Формування «відповідального уряду». Англійська держава в першій чверті XIX в. Виборча реформа 1832 р., ліквідація «гнилих містечок». Виборчі реформи 1867, 1884-1885 рр. та їх вплив на еволюцію англійського парламентаризму. Реформи місцевого управління 1835 і 1888 рр. Судова реформа 1873-1875 рр.. Ліквідація «судів справедливості» і утворення єдиної судової системи. Акт про парламент 1911 р. Британська колоніальна імперія. Управління колоніями. Акт про дійсність колоніальних Законів 1865 р. Акт про Британську Північну Америку 1867 р. Виникнення домініонів. Британія напередодні Першої світової війни 1914-1918 гг. Створення англійських колоній у Північній Америці. Мейфлауерська угода 1620 р.

Передумови війни за незалежність північноамериканських колоній. Причини та особливості революції в Північній Америці. Війна за незалежність та утворення США. “Декларація незалежності” 1776 р. Прийняття конституцій в штатах. “Статті конфедерації” 1781 р.

Конституція США 1787 р. та утворення федерації. Основні принципи конституції США. Система “стримування та противаг” трьох гілок влади. Принцип розподілу влади. Перший цикл конституційних поправок .”Біль про права” 1791 р. Дуалізм права США.

Створення федерального державного апарату. Двопартійна система. Територіальне розширення США.

Громадянська війна 1861-1865 рр. між Північчю і Півднем та її вплив на державно-правовий розвиток США. Другий цикл поправок до Конституції. Основи державної організації. Конгрес. Виконавча влада. Судова система. Армія. Каральні органи. Розвиток федеральної поліції. Тюремна система.

Буржуазна революція та утворення буржуазної держави і права у Франції. "Декларація прав людини і громадянина" 1789 р. Конституція 1791 р. та оформлення конституційної монархії.

Перша республіка у Франції. Якобінська диктатура. Конституція 1793 р. Термідоріанська реакція. Конституція 1795 р. Переворот Наполеона Бонапарта і Конституція 1799 р. Консульство та імперія Наполеона Бонапарта.

Перша імперія. Централізація і бюрократизація державного апарату. Поліція. Армія. Жандармерія. Державна організація легітимної монархії.

Друга республіка. Конституція 1848 р. Державний устрій Другої республіки.

Друга Імперія. Конституція 1852 р. Каральний апарат.

Паризька Комуна, її державний лад. Законодавство Паризької Комуни.

Третя республіка. Конституція 1875 р.

Еволюція французького парламентаризму.

Кодифікація права. Цивільний кодекс Франції 1804 р. Кримінальний кодекс 1810 року. Цивільно-процесуальний та кримінально-процесуальний кодекси Франції. Падіння “Священної Римської імперії германської нації.” Утворення Німецького союзу. Революція 1848 р. Конституція Прусії 1850 р.

Об'єднання Німеччини на чолі з Прусією. Утворення Німецької імперії. Конституція 1871 року. Державний устрій імперії та її політичний режим. Суд. Поліція. Право. Кримінальний кодекс 1871 року. Кримінально-процесуальний кодекс 1877 р. Цивільне Уложення 1900 р.

 

Тема 9. Інститути буржуазного права

Основні тенденції розвитку західного права в епоху Нового часу. Вплив буржуазних революцій XVII-XVIII вв. на розвиток права. Основні риси західного права в епоху Нового часу. Становлення англосаксонської і континентальної правових систем. Загальна характеристика та відмінні риси англосаксонського та романо-германського права. Право Великобританії в XVII – на початку XX ст. Акти «Довгого» парламенту і їх вплив на цивільне, сімейне і кримінальне право Англії.

Скасування інститутів феодальної власності на землю. Робоче законодавство в середині XVII ст. Еволюція англійської прецедентного права в XVII-XIX вв. Взаємовплив прецедентного права і «права справедливості». Принцип сили прецеденту (stare decisis) і його законодавче закріплення. Діяльність Палати лордів з розвитку прецедентного права.

Англійське статутне право і його розвиток в XVII-XIX вв. Основні тенденції розвитку статутного права. Модернізація цивільного законодавства. Зміни у сімейному праві. Становлення і розвиток трудового та соціального законодавства в Англії XIX - початку XX ст. Еволюція англійського кримінального та кримінально-процесуального законодавства. Модернізація та гуманізація кримінального права. Роль прецедентів в реалізації актів законодавства. Доктрина «панування права» (the rule of law) і її смисл.

Розвиток американського права в епоху Нового часу. Становлення правової системи США в колоніальний період. Війна за незалежність та оформлення права США як самостійної правової системи. Відмінності прецедентного права США від Британського прецедентного права. Основні тенденції розвитку американського законодавства в XIX - початку XX ст. Цивільне та торгове право США. Формування корпоративного права. Інститути права власності та їх еволюція. Зобов'язальне й договірне право. Антитрестовське законодавство. Закони Шермана (1890 р.) і Клейтона (1914 р.). Розвиток трудового і соціального законодавства. Кримінальне та кримінально-процесуальне право. Кримінальний кодекс 1909 р. Роль законодавства штатів у розвитку американського права.

Французьке право Нового часу. Вплив Французької революції на розвиток права. Ліквідація інститутів феодального права. Закон Ле Шапелье і заборона цехів і корпорацій. Скасування права феодальної власності, скасування майорату, введення обов'язкового цивільного шлюбу. Перші спроби кодифікації. Кримінальний кодекс 1791 р.: особливості, структура, основні положення. Кодифікація французького права при Наполеоні I. Передумови наполеонівської кодифікації. Основні кодифікаційні акти. Французький цивільний кодекс (ФЦК) 1804 р.: загальна характеристика та структура. Джерела ФЦК. Вплив Зводу цивільного права імператора Юстиніана на ФЦК. Правове становище фізичних осіб за ФЦК. Шлюбно-сімейне право. Основні інститути речового права. Зобов'язальне й договірне право. Інститути спадкового права. Французький Торговий кодекс 1807 р. Кодифікація кримінального права. Кримінальний кодекс 1810 р.: загальна характеристика. Відмінності КК 1810 від Кодексів 1791 і 1795 рр. Система злочинів і покарань за КК 1810 р. Кримінально-процесуальний кодекс 1808 р. Кримінальний процес і його стадії. Розвиток французького законодавства в XIX - початку XX вв.

Право Німеччини в епоху Нового часу. Особливості та основні риси німецького права. Тенденції правового розвитку Німеччини в XVIII-XIX вв. Вплив ідей «історичної школи» (К.Савіньї, А.Тібо, Г.Гуго) на правовий розвиток Німецьких держав. Пруське земське право і його кодифікація. Пруське земське Уложення 1794 р. Німецьке право після об'єднання Німеччини. Формування єдиної системи німецького права. Німецьке цивільне Уложення (НЦУ) 1896 р.: історія створення та структура. Джерела НЦУ. Вплив римського права. Відмінності НЦУ від ФЦК. Правовий статус фізичних та юридичних осіб за НЦУ. Зобов'язальне право та договори. Інститути речового права. Шлюбно-сімейне і спадкове право. Характерні риси німецького торгового права. Кодифікації торгового права. Загальногерманське торговельне Уложення 1861 р. і Торговий кодекс Німеччини 1897 р. Кримінальне право. Кримінальний кодекс Німеччини у другій половині XIX - початку XX ст.

 

Тема 10. Держава і право Росії (на зламі ХІХ – ХХ ст.ст.)

Причини буржуазних реформ 60-70 рр. Підготовка та проведення селянської реформи 1861 року. Зміни в суспільному ладі. Державний устрій. Запровадження міського та земського самоуправління. Земська та міська реформи. Реформа поліції. Судова реформа. Система судових органів. Військова реформа. Контрреформи 1880-90 рр. Запровадження Інституту земських дільничних начальників. Положення про губернські та повітові земські установи 1890 рік. Міське положення 1892 року.

Розвиток права. Цивільне право. Кримінальне право. Судовий процес. Вплив першої російської революції на зміни в суспільному ладі та державному устрої. Аграрна реформа П. Столипіна. Маніфест від 17 жовтня 1905 року. Царська влада. Державна Дума та Державна рада, їх взаємодія. Державний переворот 3 червня 1907 року. Режим надзвичайного стану і охорони. Посилення поліції. Держава і право Російської імперії періоду Першої світової війни.

Криза царизму. Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 року. Утворення рад та Тимчасового уряду. Двовладдя. Державний устрій. Проголошення Росії республікою. Законодавство Тимчасового уряду.

Змістовий модуль 4. Держава і право Новітнього часу

        Тема 11. Виникнення і розвиток держави і права СРСР

Перемога збройного повстання в Петрограді. Повалення Тимчасового уряду. II Всеросійський з'їзд рад та його нормативно-правові акти. Створення Ради Народних Комісарів. Вибори і розпуск Установочних зборів. Утворення Радянського державного апарату. “Декларація прав трудящого і експлуатованого народу".

Встановлення Радянської влади на місцях. Розгром опозиційних партій і утворення однопартійної системи. Створення каральних органів. Організація радянської міліції. Утворення ВЧК та її органів на місцях. Виникнення судових та позасудових органів. Організація Червоної Армії.

Державне будівництво. Розробка, прийняття та загальна характеристика Конституції РРФСР 1918 року. “Декларація прав народів Росії”. Утворення Російської федерації. Виникнення основ радянського права. Цивільне право. Державна та кооперативна власність. Муніципалізація житлового фонду. Формування права особистої власності громадян. Початок кодифікації радянського законодавства. Формування принципів радянського шлюбно-сімейного права. Земельне право. Соціальне законодавство. Формування основ кримінального права, основних принципів судочинства. Декрет  РНК “Про червоний терор” 1918 р.

Громадянська війна та її вплив на перебудову більшовицького державного апарату. Ревкоми. Комбіди. Політика “воєнного комунізму”. Згортання цивільно-правових і розширення воєнно-адміністративних методів керівництва економікою. ВРНГ і створення централізованої системи управління. Будівництво збройних сил. Інститут військових комісарів.

Розвиток федеративних взаємовідносин радянських республік. Формування федеративного устрою РРФСР. Утворення Закавказької Радянської Федеративної Республіки. І Всесоюзний з'їзд Рад та його нормативно-правові акти. Розробка і прийняття першої Конституції СРСР 1924 року. Утворення органів державної влади і управління.

Судова система. Організація прокуратури. Утворення адвокатури. Кодифікаційна робота та формування системи нового радянського законодавства. Кодифікація 20-х років. Утвердження командно-адміністративної системи управління. Конституція СРСР 1936 року. Перебудова органів державної влади і управління. Розвиток радянського права в 30-ті роки. Надзвичайне законодавство. Обмеження громадянських прав.

Радянсько-німецькі договори 1939 року та їх наслідки. Зміни кордонів СРСР. Велика Вітчизняна війна і перебудова державного апарату. Зміни в праві в роки війни. Кінець Другої світової війни. Нюрнбергський процес. Утворення ООН.

Реорганізація правоохоронних органів в 50-60-ті роки. Початок реабілітації незаконно репресованих. Ліквідація позасудових каральних  органів. Зміни в судовій системі. Основи судового устрою СРСР /1958 р./

Розбіжності між Конституцією, законами, партійними рішеннями та реальною практикою партійного і державного життя. Проблеми національно-державного будівництва.

Основні тенденції в розвитку права в післявоєнний період. Кодифікація законодавства СРСР і союзних республік. Відомча нормотворчість.

Конституція СРСР 1977 року. Зміна в державному устрої СРСР в роки перебудови. Спроба підготовки та затвердження нового союзного договору. Тенденції в національно-державному будівництві. Серпневий путч 1991р., ДКНС.

Розпад Союзу РСР. Утворення та розвиток СНД. Проблема міждержавних стосунків в СНД.

 

Тема 12. Держава і право у Західній Європі і США у ХХ ст.

Вплив Першої та Другої світових воєн на розвиток інститутів західного держави і права. Основні тенденції державно-правового розвитку країн Європи і Америки в XX ст. Зміни в політичній системі Англії після Першої світової війни. Демократизація виборчого права. Виборчі закони 1918, 1928, 1948, 1968 рр. Введення загального виборчого права. Англійський парламентаризм в XX ст. Акт про народне представництво 1948 р. Реформа парламенту в 1949 р. Прерогативи уряду. Акт про надзвичайні повноваження 1920 р. Посилення централізації державної влади і зростання контролю над місцевим управлінням. Реформи місцевого самоврядування 1920, 1933, 1972 рр. Особливості судової системи і суду присяжних. Верховний Суд. Високий Суд. Суд корони. Апеляційний суд. Судові права палати лордів. Реформи судоустрою 1971 і 1981 рр. Реорганізація колоніальної системи. Вестмінстерський статут 1931 р. Криза Британської колоніальної імперії після Другої світової війни. Розпад колоніальної системи. Британська співдружність націй. Основні тенденції та особливості права Великобританії в XX столітті. Консолідація статутного права у другій половині XX століття. Конвергенція статутного і прецедентного права в сучасній Англії.

Розвиток політичної системи США після Першої світової війни. Розширення повноважень федеральної влади. Зростання державного апарату. «Велика депресія» і «Новий курс» президента Ф.Рузвельта. Антикризове законодавство. Закони про банки, про відновлення промисловості та про регулювання сільського господарства 1933 р. Перший загальнофедеральний закон про соціальне забезпечення 1935 р. Фіксація тривалості робочого дня і перший мінімум заробітної плати (1938 р.). Закон Тафта-Хартлі. Антикомуністичне законодавство кінця 40-х - першої половини 50-х років. Розширення повноважень і функцій федеральних органів. Структура і розширення сфери діяльності виконавчого управління при президенті. Законодавство 1950-1960 рр. про громадянські права. Позитивні зміни в цивільних правах. Ліквідація антикомуністичного законодавства. Роль Верховного Суду. Поправки до Конституції і подальша демократизація виборчого права. Закон про виборчі права 1965 р. Основні тенденції розвитку правової системи США протягом XX століття. Кодифікації права. Єдиний торговий кодекс (ЄТК): історія створення та основні положення. Значення ЄТК для уніфікації цивільних законодавств штатів. Законодавство про захист прав споживачів. Екологічне законодавство. Трудове і соціальне законодавство.

Третя Республіка у Франції між двома світовими війнами. Ослаблення парламентського ладу. Виборчі реформи 1919 і 1927 рр. Мажоритарна система. Зниження ролі парламенту і посилення значення уряду. Франція напередодні Другої світової війни. Падіння Третьої республіки. Установчі збори 1945 і 1946 рр. Становлення Четвертої республіки у Франції. Конституція 1946 р. Державний лад. Вищі і місцеві органи влади. Падіння Четвертої республіки. П'ята республіка у Франції. Політичний режим в період 1946-1958 рр. Конституція 1958 р. Розвиток державного ладу. Реформи місцевого управління. Ліквідація інституту префектів. Новий адміністративно-територіальний поділ. Закон про контроль над великими корпораціями та приватними банками. Оформлення державного сектора виробництва. Криза і розпад французької колоніальної системи після Другої світової війни. Еволюція французького права. Сімейне право. Нові закони про соціальне забезпечення і страхування. Кримінально-процесуальний кодекс 1958 р. Кримінально кодекс 1994 р.

Поразка Німеччини в Першій світовій війні. Листопадова революція 1918 р. Веймарська конституція 1919 р. Особливості державного ладу в 1919-1932 рр.. Президент. Рейхстаг. Рейхсрат. Уряд. Організація управління в землях. Судова система. Права і свободи людини та їх обмеження. Встановлення і законодавче оформлення нацистської диктатури, її характерні риси. Державний механізм і політичний режим. Расові закони 1935 р. Крах гітлерівської Німеччини. Освіта ФРН і НДР. Основний закон ФРН 1949 р. Вищі органи державної влади. Федеральний устрій. Судова система. Конституційний Суд. Об'єднання Німеччини в 1989 р. і його конституційне закріплення. Зміни в політичній системі ФРН після об'єднання. Зміни правової системи Німеччини в XX ст.

 

Тема 13. Виникнення і розвиток незалежних держав у Центральній та Східній Європі (ХХ – ХІХ ст.ст.)

Виникнення незалежних держав: Чехословаччини, Угорщини, Югославії. Розпад Австро-Угорської монархії. Відновлення національної державності Польщі. Демократичні реформи і перші конституції: в Чехословаччині (1920 р.); в Польщі (1921 р.); в Югославії (1921 р.). Встановлення авторитарних режимів і їх крах в роки Другої світової війни. Встановлення народно-демократичних режимів після Другої світової війни. Створення нового державного апарату. Конституції і право в період народної демократії в Європі (1944-1948).

Утворення соціалістичної системи і розвиток права. Розвиток в 60-ті - 70-і рр. XX ст. Події 1989-1990 рр. і зміни в суспільному та державному ладі країн Центральної та Південно-Східної Європи. Характер влади і конституційне законодавство. Особливості права, його джерела. Становлення і розвиток основних інститутів цивільного, трудового, кримінального права. Кодифікація права. Основні тенденції розвитку держави і права західних країн на рубежі XXI століття. Створення єдиного державного і правового простору. Європейський союз. Міжнародне право та його вплив на розвиток національних державно-правових систем.

Утворення незалежної польської держави. Окупація Польщі фашистською Німеччиною. Створення Крайової ради народної і Армії Людової. Реформи Польського комітету народного звільнення (вересень 1944р.). Політико-правові перетворення у Польщі (1946-сер.1980-х рр.). Повалення австро-угорської монархії (31 жовтня 1918р.), утворення в Угорщині уряду. Прийняття конституції УВСФРР (черв. 1919р.). Падіння радянської республіки. Поразка Угорщини у  II-й світовій війні. Політико-правові перетворення 1946-сер.1980-х рр. Проголошення Чехословацької республіки (14 жовтня 1918р.). Прийняття Національними зборами конституційної хартії (1920р.). Державний устрій Чехословаччини між двома світовими війнами. Окупація Югославії фашистською Німеччиною. Конституційний устрій ЮСФСР. Особливості “югославського соціалізму”.  Характерні риси національно-визвольної боротьби проти фашизму у країнах Центральної Європи. Роль народних національних фронтів у створенні органів державної влади. Соціальні перетворення. Особливості кримінального законодавства, структури та організації судових органів соціалістичних держав. Всесоюзний референдум 17 березня 1991 р. Ново-Огорьовський процес. Спроба державного перевороту 19 серпня 1991 р. та її наслідки. Угода про створення СНД (7-9.12.1991 р.) Декларація про СНД (21.12.1991 р.). Перетворення у державному устрої та суспільному ладі країн Центральної Європи ( 1986-2012рр.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

плани семінарських занять

Семінарські заняття допомагають курсантам та слухачам глибше оволодіти курсом історії держави і права зарубіжних країн у відведений програмою час. Плани семінарських занять складені з урахуванням сучасних оцінок історичними та юридичними науками державно-правового розвитку країн далекого та близького зарубіжжя. Велика увага приділяється тим проблемам‚ у вивченні яких нині утвердилися нові підходи‚ що спричинило переоцінку колишніх поглядів. Це особливо стосується таких країн як Франція‚ Росія‚ США‚ ФРН, СРСР та ін.

На семінарі викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем‚ до яких курсанти та слухачі готують тези виступів на основі самостійного вивчення та індивідуального виконання завдань. Запропоновані теми рефератів можуть бути висвітлені у формі конкурсних чи наукових робіт.

         По кожній темі семінарського заняття передбачено вивчення необхідного мінімуму обов’язкової літератури: підручники‚ пам’ятки права‚ нормативні акти‚ а також додаткові джерела (на вибір). Курсанти та слухачі повинні показати вміння аналізувати‚ реферувати вказану літературу‚ виділяти в ній головне та другорядне‚ готувати доповіді‚ виступи й повідомлення з теми семінару.

         Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль. Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовки курсантів, слухачів до конкретної теми.

 

ТЕМА 1. ВСТУП. ІДПЗК ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

 

Вивчається самостійно

Метою самостійного вивчення матеріалу є цілісне уявлення про предмет, мету завдання та методи вивчення дисципліни ІДПЗК

Основна проблема полягає у з’ясуванні місця, ролі та призначення ІДПЗК в ряду юридичних навчальних дисциплін, у встановленні логічного і закономірно обумовленого зв’язку між історичним та юридичнім началом.

Ключові терміни і поняття: правова дисципліна; предмет курсу; завдання курсу; методи вивчення; методи навчання; періодизація; держава і право; цивілізація; апарат державного примусу; правова система; археологічні матеріали; елемент державності;суспільний лад; соціальна диференціація; кастовий лад; структура органів влади; державно-правовий матеріал.

Питання для самостійного вивчення

1.       Предмет і завдання курсу історії держави та права зарубіжних країн.

2.       Значення історії держави і права як науки та її місце в системі  юридичних дисциплін.

3.       Періодизація історії держави і права зарубіжних країн.

4.       Виникнення держави і права. Характерні риси рабовласницької держави і права.

Методичні рекомендації: в першу чергу слід визначитися з предметом історії держави та права зарубіжних країн. Місце навчального курсу в системі юридичних  дисциплін, співвідношення з іншими правовими та історичними дисциплінами, теоретичне і практичне значення для підготовки спеціалістів - юристів вищої кваліфікації. Наступне завдання полягає у тому, щоб визначитися й просто впорядкувати наступні поняття: загальнонаукові та спеціальні методи пізнання та вивчення навчального курсу історії держави і права зарубіжних країн; джерела права; періодизація навчального курсу; основна мета вивчення історії держави і права зарубіжних країн; історичні закономірності розвитку держави і права, їх специфіку в порівнянні з закономірностями розвитку як окремих елементів суспільства, так і суспільства в цілому. Історія держави і права зарубіжних країн належить до таких суспільних наук, які прийнято називати історико-правовими. Це пояснюється тим, що з одного боку історія держави і права зарубіжних країн представляє собою сукупність конкретно-історичних знань про минуле держави і права, що характеризує її як історичну науку. З іншого боку вона оперує безліччю конкретних фактів про події політико-правовому житті, діяльності держав, урядів, класів, партій, що свідчить про її приналежність до юридичних наук. 

 

Рекомендована література

1. Бостан Л.М., Бостан С.К. Держава і право епохи станово-кастового суспільства. Навчальний посібник. – Запоріжжя, 2000.
2. Глиняный В.П. История государства и права зарубежных стран. Ч. 1. – Х., 2003.
3. Котюк В.О. Основи держави та права. – К., 1997
4. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2009.
5. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків, 1999.- с.3-5
6. Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. - с.3-21
7. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. - с.3-11      

        

ТЕМА 2. ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

План семінарського заняття

Навчальний час – 4 години

Мета заняття: з’ясувати загальні особливості і специфічні риси держави і права у різних країнах Стародавнього Сходу.

Основна проблема: чинники що вплинули на формування східних деспотій, їх урядового апарату, державних функції, системи територіального управління і системи права .

Ключові терміни і поняття:  родове суспільство, класове суспільство, три великі поділи праці, військова демократія, деспотична влада, патріархальне рабство, казуси, кастова система, теократія, фараон, візир (джати), номархи, лугаль, нубанда, брахмани, кшатрії, вайшиї,  шудри, раджа, парішад, пурахіта, адхьякши, аматья, кумара, шастри, дхарми, мантрин,  тянзи, сян. східна деспотія, варни (касти), авілуми, брахмани, вайшії, веди, двічінароджені, дхарма, дхармашастри, жерці, звичаєве право, звичаї, інквізиційний процес, іригація, мушкенуми, ном, номарх, нубанда, ордалії, принцип таліону, раджа, чандали

Питання для обговорювання:

Заняття перше:

1. Загальні закономірності формування держави. Специфічні риси державності і права в країнах Стародавнього Сходу.
2. Характерні риси суспільного ладу.

Заняття друге:

1. Державне управління.
2. Джерела і система права.

Теми доповідей (повідомлень):

1. Азіатський спосіб виробництва.
2. Суспільний та державний устрій Стародавнього Єгипту.
3. Система варн  у Стародавній  Індії.
4. Державний устрій Стародавнього Китаю.

Завдання для самостійної роботи:

1. Визначити загальні передумови виникнення держави
2. Охарактеризувати соціальну структуру Давнього Єгипту.
3. Розкрити державний лад Давнього Єгипту: центральні органи влади та та місцеве управління, армія та судова система Давнього Єгипту.
4. Визначити правовий статус основних груп населення Давньої Месопотамії та її державний лад.
5. Дати загальна характеристику права Вавилону. “Закони Хаммурапі”.
6. Визначити особливості суспільного ладу Давньої Індії.
7. Охарактеризувати державний устрій Давньої Індії. Дати загальна характеристику права Давньої Індії. “Закони Ману”.
8. Розкрити державний устрій. Центральне та місцеве управління в Стародавньому Китаї.“Книга законів царства Вей.

 

Методичні рекомендації: приступаючи до підготовки до семінарського заняття, слід звернути увагу на періодизацію розвитку держави і права. Це необхідно для того, щоб правильно визначити навчальну літературу, хрестоматійний матеріал та інші джерела, якщо рекомендованих джерел буде недостатньо  Слід мати на увазі, що виділяють чотири основні історичні епохи:  стародавній світ, середні віки, новий  час та новітній час. У стародавньому світі виникають перші держави і право. При розгляді цієї теми потрібно висвітлити основні форми виникнення та різновиди рабовласницьких держав (стародавньосхідні, античні), джерелахарактерні риси рабовласницького права. Вивчаючи розвиток давньосхідних держав важливо виділити як загальні риси, властиві більшості із них (зокрема, подібність соціальної структури суспільства та патріархальний характер рабства), так і відмінності державно-правового розвитку (наприклад, кастовий поділ вільного населення Індії). Висвітлюючи державний устрій необхідно особливу увагу приділи характерним рисам найбільш поширеної форми держави Стародавнього Сходу - давньосхідній деспотії. Характеристика старосхідного права передбачає не лише ознайомлення із найвідомішими джерелами права – законами Хаммурапі та законами Ману, але й виділення загальних рис тогочасного права, зокрема його класовість, консерватизм, казуїстичність, формалізм, тісний зв’язок з іншими соціальними нормами. 

Рекомендована література:

1. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2001.-с.5-36
2. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків, 1999. -с.7-31
3. Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994.-с.12-46
4. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994.-с.12-46

 

ТЕМА 3. АНТИЧНІ ДЕРЖАВИ І ПРАВО: СТАРОДАВНЯ ГРЕЦІЯ

План семінарського заняття

Навчальний час – 2 години

Мета заняття: виявити основні риси суспільного ладу, державного устрою та права Афін і Спарти як міст-держав, у яких яскраво виражені особливості давньогрецького полісу.

Основна проблема: чинники, що впливали на становлення та функціонування державно-правових інститутів в Афінах і Спарті, завдання та наслідки державних реформ.

Ключові терміни і поняття: поліс, метеки, перієки, еклезія, базилевс, філи, фратрії, демос, евпатриди, геомори, деміургі, архонти, ареопаг, цензова реформа, деми, демархи, геліея,  агора, кворум, буле, стратеги, остракізм, псефізм, спартіати, ілоти, архагети, апела, герусія, геронти, ефори, класичне рабство, військова демократія, архагети, архонт, атимія, базилевс, вербальні контракти, гіпомейони, делікти, декрети, диктатура, домінат, евпатриди, едикти, едили, еклесія, ефори,

Питання для обговорювання:

1. Особливості формування державності у Стародавній Греції.
2. Суспільний лад і державний устрій Афін.
3. Джерела та основні риси права Афін.
4. Органи державної влади Спарти.

Теми доповідей (повідомлень):

1. Джерела та основні права античного суспільства.
2. Демократія як риса державності Афін.
3. Правосвідомість і право в Афінах.

Завдання для самостійної роботи:

1. Проаналізувати історичні передумови передумови реформ Солона.
2. Визначити соціальну спрямованість реформ Солона.
3. Визначити форми забезпечення виконання зобов'язань за афінським правом.
4. Охарактеризовати умови вступу до шлюбу за афінським правом.
5. Дайте класифікацію злочинів за афінським правом.
6. Визначити  види покарань в Афінах.

Методичні рекомендації: ознайомлення з даною темою має розпочатися із вивчення особливостей виникнення античних держав. Так, потрібно вказати на значення завоювання для становлення державності у Спарті і Римі, з’ясувати вплив на розвиток римської держави боротьби плебеїв проти родової знаті ­патриціїв. Характеризуючи етапи державно-правового розвитку Афін, які пов’язують з реформами Тезея, Солона і Клісфена,  при висвітленні змісту цих реформ потрібно вказати на їх значення для утвердження афінської демократії. Для вивчення суспільного ладу античних держав важливим є визначення правового статусу повноправних і неповноправних категорій вільного населення.   Зауважте, що рабство тут набуло класичного характеру. Вкажіть на своєрідність “Лікургового устрою” Спарти та особливості правового статусу ілотів. При розгляді державного устрою зверніть особливу увагу на форму правління (республіка, військова демократія. імперія). Окресліть систему управління та принципи її функціонування в античних рабовласницьких державах Афінській демократичній республіці, Спартанській та Римській  аристократичних республіках, а також у Римській імперії.

Рекомендована література:

1. Макарчук В.С. Історія стародавнього світу. – К.: Атіка, 2001.- с.37-55
2. История древней Греции. – М.: Высшая  школа, 1986.
3. Страхов М.М. Всесвітня історія держави та права. Вип. 1. Держава та право Стародавнього Світу. – Харків, 1994. -с.32-71
4. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. – М.: Юридическая литература, 1984.- с.34-43.
5. Шевченко О.О. Історія держави та права зарубіжних країн. Хрестоматія. – К.: Вентурі, 1995. - с. 16-29.
6. Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. - с.96-125

 

ТЕМА 4. АНТИЧНІ ДЕРЖАВИ І ПРАВО: СТАРОДАВНІЙ РИМ

План семінарського заняття

Навчальний час – 4 години

Мета заняття: осмислити суспільно-політичні процеси на кожному з етапів розвитку державності Стародавнього Риму, їхній вплив на зміну державної організації та джерел права.

Основна проблема: співвідношення демократичних і аристократичних інститутів у організації державної влади, причини перетворення Риму в імперію, витоки системи римського права.

Ключові терміни і поняття: рекс, інагурація, Сенат, курія, триба, патриції, плебеї, клієнти, консули, магістратури, трибун, еділ, вето, центурії, вершники, пролетарії, претор, диктатор, квірітське право, принцип Таліону, нобілі, оптимати, пополяри, триумвірат, принципат, консиліум, проконсули, легати, прокуратори, домінант, піддані, екстраординарнийй судовий процес, конституції, кодекс Юстініана.

Питання для обговорення:

Заняття перше:

1. Виникнення держави в Римі. Реформи Сервія Тулія.
2. Суспільний лад та організація влади в Римській аристократичній республіці.

Заняття друге:

1. Перехід від республіки до імперії. Еволюція суспільного ладу та державного устрою.
2. Джерела та основні етапи розвитку римського права.

Теми доповідей (повідомлень):

1. Джерела римського права;
2. Значення сенатус-консультів за часів принципату;
3. Пандекти – кодифікація прав римських юристів;
4. Кодекс Юстиніана.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Визначити принцип організації римського народу в царський період?
2. На які групи населення поділялося римське суспільство? Накреслити схему.
3. Пояснити причини боротьби патриціїв і плебеїв?
4. Пояснити необхідність реформ Сервія Тулія (509 р. до н.е.)
5. Назватиі види та форми організації народних зборів в період республіки?
6. Визначити та пояснити основні передумови перетворення республіки в імперію?
7.  Визначити головні елементи влади імператора?

Методичні рекомендації: вивчаючи розвиток римського права варто зосередитися не лише на джерелах та характерних рисах права, але й не природі поділу римського права на публічне і приватне, звернути увагу на форми цивільного процесу.  Ознайомитися з основними положеннями Цицерона про державу і право. Державно-правові системи Давньої Греції и Риму мають багато спільного: звернути на це увагу і показати, де спільності і в чому проявилися. Показати структуру органів центральної влади; як вона формувалася на кожному етапі, в  чому полягала особливість кожного з них. Як формувалася та функціонувала місцева влада. Встановити правову градацію римського суспільства на різних етапах його розвитку. Як відбувалася трансформація форм правління на кожному з етапів розвитку римської державності.

Рекомендована література:

1. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2001. -с.55-77
2. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків, 1999. -с.37-44, 55-71
3. Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. -с.125-178
4. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. -с.59-69

 

 

 

ТЕМА 5. РАННЬОФЕОДАЛЬНА ДЕРЖАВА І ПРАВО. САЛІЧНА ПРАВДА ФРАНКІВ

План семінарського заняття

Навчальний час – 4 години

Мета заняття: осмислити специфічні риси феодальної держави та права , їхні  особливості у період ранньофеодальної держави.

Основна проблема: історичні та соціально-економічні обставини формування державної організації у стародавніх франків та іх правової системи.

Ключові терміни і поняття: феодальний тип держави та права, форми феодальної ренти, система феодальних дружин, церковне право, міське право, рецепція римського права, марка, прекарій, комендація, алод, бенефіції, феод, курія, капітулярії,  майордом, маршал, двірцевий граф, камерарій, референдарій, березневі (травневі) поля, рахінбург, скабін, ден,  солід, вергельд, ордалії.

Питання для обговорення:

Заняття перше:

1. Основні етапи розвитку феодальної держави і права.
2. Виникнення франкської держави.

Заняття друге:

1. Формування державного апарату франкської держави.
2. “Салічна правда”- запис звичаєвого права франків періоду формування класового суспільства. 

Теми доповідей (повідомлень):

1. Церковна організація та церковне право в період феодалізму.
2. Злочин і покарання за „Салічною правдою”.
3. Аграрний переворот у франкському суспільстві.
4. Церковний собор "прелатів і знатних людей".
5. Реформа Карла Мартелла.
6. Франкське суспільство і християнство.

Завдання для самостійної роботи:

1. Якими  шляхами йшло виникнення феодалізму в Європі?
2. Що поєднувала в собі основа феодальної держави і феодального права?
3. У чому полягають загальні риси феодального типу держави? Права?
4. Чим забезпечувалася влада феодала над залежними селянами?
5. На чому ґрунтувалася децентралізація влади у феодальній державі на ранньому та початку  розвиненого періодів феодалізму?
6. В яких історичних умовах відбувається виникнення держави у франків?
7. В яких  формах відбувалося  становлення феодальної залежності і  чому саме відбувався цей процес?
8. Які державні органи та посади  існували у франкській державі?
9. Які риси державного управління існували в державі франків?
10. Чим була викликана реформа Карла Мартела?
11. У чому відмінність бенефіція від алоду і феоду?
12. Які норми „Салічної правди” можна вважати перехідними від  звичаєвог   

       права?

Методичні рекомендації: вивчення даної теми доцільно розпочати з розгляду форм виникнення, основних етапів розвитку та характерних рис феодальної держави і права. Розгляд суспільного ладу має включати характеристику формування феодальних відносин, соціальної структури феодального суспільства, його поділу на стани (феодалів-землевласників і феодально-залежного населення), виникнення  нових станів (дворяни, духовенство, міщани).  Суспільний лад позначився на розвитку феодального права, яке передусім  виражало класові та станові інтереси феодалів, тобто виступало як право-привілей, право сильного. При розгляді державного устрою слід мати на увазі, що найбільш поширена форма правління – монархія. Феодальна монархія у своєму розвитку пройшла 4 етапи: ранньофеодальна, сеньоріальна, станово-представницька та абсолютна монархія.  Першою історичною формою феодальної держави є ранньофеодальна монархія, якою, зокрема, була держава франків. Потрібно вивчити процес її виникнення, а також значення реформ Карла Мартелла у становленні державності. Увагу слід звернути на процес формування феодальних відносин у франків: форми закріпачення селян (прекарій і комендація), виникнення і розвиток васальних відносин між феодалами, а також дослідити їх вплив на організацію влади у державі. В центрі розгляду ранньофеодального права мають бути варварські правди і, передусім, визначна пам’ятка права ­- “Салічна правда”. Таким самим має бути підхід до вивчення іншої ранньофеодальної держави ­– Золотої Орди.

Рекомендована література:

1. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2001. -с.77-93
2. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків, 1999. - с.72-89
3. Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. -с.224-230
4. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. -с. 69-771. Історія держави і права зарубіжних країн. Ч. 1.// За редакцією Жидкова О.А. Изд-во «Норма» .- М., 2000.
5. Історія феодальної держави і права// Черниловский З.М. -М., 1958.
6. Хрестоматія пам'ятників феодальної держави і права// за редакцією Черниловский З.М. - М., 1996.
7. Хрестоматія по загальній історії держави і права// за редакцією Черниловский З.М. - М., 1998.

 

ТЕМА 6. СТАНОВО-ПРЕДСТАВНИЦЬКА МОНАРХІЯ: ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ ТА СИСТЕМА ПРАВА. ОСНОВНІ ПАМ’ЯТКИ ПРАВА

План семінарського заняття

Навчальний час – 4 години

Мета заняття: станово-представницькі органи, як установи, що попереджували сучасний парламент, порядок їх формування, компетенція.

Основна проблема: причини, що спонукали монархів скликати станово-представницькі органи, умови та обставини їх діяльності.

Ключові терміни і поняття: станово-представницька монархія, магдебурзьке право Курфюрст, Бальї, барщина, бейліф, бояри, Боярська дума, бургомістр, Велика рада, Вестмінстерські провізії, вілани, вотчини, Генеральні штати, губернатор, дворянство, жюрі, “загальне право”, земські собори, кабальні грамоти, кабальні люди, канцлер, констебль, Королівська курія, Королівська рада, кріпосні, кутюми, ландтаг, легісти, мирові судді, нотаблі, Оксфордські провізії, опричнина, Паризький парламент, помістя, посадські люди, прикази, провінційні штати, рахункова палата, рейхстаг, сенешали, стани, Суд загальних тяжб, Суд казначейства, Суд королівської лави, “третій стан”, цар, цехи, цензитарії, шериф.

Питання для обговорення:

Заняття перше:

1. Класи і стани у феодальному суспільстві. Значення представницьких установ у формуванні централізованих держав.
2. Компетенція Генеральних штатів у Франції за “Великим березневим ордонансом 1357р.”.

Заняття друге:

1. Причини утворення та особливості англійського парламенту.
2. Характерні риси станового представництва у Німеччині.

Теми доповідей (повідомлень):

1. Основні риси права феодальної Франції.
2. Основні риси права феодальної Англії.
3. Основні риси права феодальної Німеччини.
4. Загальна характеристика станово-представницьких органів у Німеччині, Франції, Англії.
5. Найвизначніші пам’ятки феодального права станово-представницьких     монархій.

Завдання для самостійної роботи:

1. Які соціальні сили були зацікавлені у формуванні централізованих держав? Чому?
2. Які сили виступали проти центральної влади? Чому?
3. У чому причина видання “Великого березневого ордонанса”?
4. Які центральні органи державного управління та місцевого самоврядування скликалися у Франції в період станово-представницької монархії?
5. У чому проявилася боротьба за введення “ Великої хартії вільностей”?
6. Як проявилася політична децентралізація у Німеччині?
7. У чому полягає своєрідність станового представництва у Німеччині? 
8. Дайте визначення станово-представницької монархії.
9. Що стало приводом до скликання Генеральних штатів у Франції?
10. У чому суть "Авіньйонського полону" Папи Римського?
11. Розкрийте зміст "Великого березневого ордонансу".
12. Що таке талья? Коли і за яких обставин вона була запроваджена у Франції?
13. Феодальна держава в Німеччині в період територіальної роздрібленості.
14. Право феодальної Німеччини. Магдебурзьке право.
15.  Еволюція монархічного ладу Англії періоду середньовіччя.
16. Загальна характеристика права феодальної Англії.
17. “Велика хартія вольностей”.

Методичні рекомендації: встановлення станово-представницької монархії тісно пов’язане з  розвитком феодального суспільства, формуванням станів ­– духовенства, дворянства та міщан. Підвищенню ролі міщан у політичному життя сприяв розвиток міст, ремесел і торгівлі. Міщани вперше у цей період були допущені до державного управління завдяки створенню станово-представницьких установ (в Англії – це парламент, у Франції – Генеральні Штати, Німеччині – рейхстаг та ландтаги, Польщі – Сейм, Московії – Земські Собори та інш.). Потрібно розглянути особливості становлення станово-представницької монархії в окремих державах. Так, якщо у Франції утвердження цієї форми феодальної держави сприяло посиленню королівської влади, централізації держави, то у Німеччині збереглася феодальна роздробленість (реальна влада належала місцевим князям, у володіннях яких також утворилися станово-представницькі органи; загальноімперські установи мали номінальну владу). Потрібно встановити особливості функціонування станово-представницьких установ, співвідношення їх повноважень із повноваженнями монархів у різних державах. Важливе значення для розвитку  феодального права, зокрема у Західній Європі, мало прийняття у цей період таких важливих пам’яток права як  Велика Хартія Вільностей (Англія, 1215 р.), Золота булла (Німеччина, 1356 р.), Великий березневий ордонанс  (Франція, 1357 р.), які захищали інтереси різних соціальних груп, закріпили принципи діяльності адміністративних і судових органів. Потрібно знати, що значною подією в історії світо­вого законодавства стала поява у Московії Соборного Уложення 1649 р., що регулювало всі сторони суспільно-політичного життя.

Рекомендована література:

1. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2001. - с.110-126
2. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків, 1999. -с.89-101
3. Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. - с. 236-288
4. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. - с. 79-107
5. Галанза П. Н. Феодальное государство и право. – М., 1963.
6. История государства и права зарубежных стран: рабовладельческое и феодальное государство и право. / Под ред. П.Н. Галанзы и Б.С. Громакова. – М., 1980.
7. История средних веков. / Под ред. Е. Косминского. Т. 1. – М., 1952.
8. Краткая всемирная история. Кн. 1. – М., 1967. – с. 192-213.
9. Шевченко О.О. Історія держави та права зарубіжних країн. Хрестоматія. – К., 1995. – с. 51-62.

 

ТЕМА 7. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВА СИСТЕМАЗА АБСОЛЮТНОЇ МОНАРХІЇ: ДЖЕРЕЛА ТА ОСНОВНІ РИСИ ПРАВА.

План семінарського заняття

Навчальний час – 4 години

Мета заняття: розкрити загальні риси абсолютної монархії як форми правління, вказати на соціальні сили та політичні тенденції, що сприяли організації абсолютисткою влади.

Основна проблема: проаналізувати організацію органів центрального та місцевого управління, пов’язуючи це зі  специфікою окремих країн.

Ключові терміни і поняття: абсолютизм, дворяни мантії, піддані, Болонський конкордат, інтендантства, цензура, теорія формальних доказів, „огороджування”, джентрі, супрематії, секуляризація, англіканська церква, приход, „свитки тяжб”,судовий прецедент , „загальне право”, “право справедливості”,суд канцлера, князівський абсолютизм, ландтаг, ландрат, сейми, бурмістри, „Кароліна”, ”Терезіана”,  пруський земський кодекс.

Питання для обговорення:

Заняття перше:

1. Формування  абсолютної монархії у Франції. Центральна і місцева система управління періоду абсолютизму
2. Характерні . риси абсолютизму в Англії.

Заняття друге:

1. Князівський абсолютизм  у Німеччині.
2. Джерела та основні риси права періоду абсолютизму.

Теми доповідей (повідомлень):

1. Французький абсолютизм: «Держава – це я!»
2. Таємна рада в Англії.
3. Судова система Англії.
4. «Князівський абсолютизм» на німецьких землях.

Завдання для самостійної роботи:

1. У чому полягають передумови формування абсолютизму?
2. Чому абсолютизм у Франції вважається класичним?
3. Які риси системи управління характерні для абсолютної монархії Франції?
4. Які зміни у державному устрої Англії відбулися в XV-XVI ст.?
5. У чому особливість організації судової системи Англії?
6. Які характерні риси абсолютизму на німецьких землях?
7. Що таке “поліцейська держава”?
8. Яким чином змінилося становище церкви періоду абсолютних монархій?
9. Який парламент стали називати "зразковим"?
10. Охарактеризуйте коло повноважень англійського парламенту.
11. У чому полягала різниця між вотчиною і помістям?
12. Які нові інститути кримінального права містило "Соборное уложеніє"?
13. Дайте класифікацію злочинів за "Соборним уложениям"

Методичні рекомендації: при вивчені теми та підготовці до заняття слід звернути увагу на те, що абсолютна монархія - це остання форма правління феодальної держави.  Слід мати на увазі, що класичний абсолютизм сформувався у Франції на поч. XVII ст. Характеризуючи його загальні риси, потрібно, разом із тим, вказати на відмінності абсолютної монархії в інших державах. При цьому потрібно знати, що абсолютизм в Англії вважають незавершеним (зокрема, через те, що зберігалися станово-представницький парламент та органи місцевого самоврядування, не було створено постійної армії), а у Німеччині абсолютизм називають князівським, оскільки він встановилися в окремих князівствах, тобто абсолютна влада належала мысцевим князям, а не імператору. Для окреслення процесу становлення абсолютної монархія в Росії важливою є характеристика державних реформ Петра I та Катерини ІІ. Висвітлюючи розвиток феодального права за часів абсолютних монархій потрібно відзначити, що особливий розвиток у Західній Європі одержало кримінальне і процесуальне право. Це було пов'язано із посиленням боротьби феодально-залежного населення проти феодалів. Для придушення опору народу королівська влада активно застосовувала кримінальні репресії. Найважливіше джерело права у цій галузі ­- німецьке кримінальне й кримінально-процесуальне уложення “Кароліна” 1532 р.  Потрібно також охарактеризувати “криваве законодавство” Англії та “Артикули військові з коротким тлумаченням” (Росія, 1716 р.) Особливу увагу слід звернути на те, що основним джерелом права Росії в цей період стає закон ( регламенти, накази. постанови тощо). на початок ХIХ ст. відбувається систематизація права, результатом якої стає Звід Законів Російської імперії.

Рекомендована література:

1. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2001. - с.126-145
2. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків. 1999. -с.101-110
3. Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. - с.239-289
4. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. - с.80-107
5. Галанза П. Н. Феодальное государство и право. – М., 1963.
6. История государства и права зарубежных стран: рабовладельческое и феодальное государство и право / Под ред. П.Н. Галанзы и Б.С. Громакова. – М., 1980.
7. История средних веков / Под ред. Е. Косминского. Т. 1. – М., 1952.
8. Краткая всемирная история. Кн. 1. – М., 1967. - с. 192-213.
9. Шевченко О.О. Історія держави та права зарубіжних країн. Хрестоматія. – К., 1995. - с. 51-62.

 

 

 

 

ТЕМА 8.  ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИХ СИСТЕМ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ У 18 – НА ПОЧАТКУ 20 СТ.СТ.

План семінарського заняття

Навчальний час – 2 години

Мета заняття: виділити етапи буржуазної революції та вказати на шляхи формування парламентської монархії в Англії та з’ясувати основні принципи організації державної влади США, її структуру, суперечності в її становленні

Основна проблема: вирізнити спеціальні відмінності буржуазної держави і буржуазного права від держави і права феодалізму; історичні умови становлення державності США, що вплинули на тривале збереження форми їх держави..

Ключові терміни і поняття: мануфактура, свобода особистості, промисловий капіталізм, монополістичний капіталізм, позасудова юстиція, “Петиція про права”, “Велика ремонстрація”, пресвітеріани, індепенденти, левелери, лорд-протектор, “Знаряддя управління”, торі, віги, “Славетна революція”, “Біль про права”, конституційна монархія, контрасигнатура, невідповідальність монарха, відповідальний уряд, “гнилі містечка”, виборчий ценз, лейбористи, робітнича аристократія, таємне голосування, дебати, “Чайний закон”, приватновласницькі колонії, колонії компаній, комітети зв’язку, “Сини свободи”, “Бостонське чаювання”, лоялісти, штат, комітети нагляду і спостереження, комітети безпеки, конституція штату, скватерство, Установчий Конвент, федеральна влада, комітетська система, лобі.

Питання для обговорення:

1. Характерні риси буржуазного суспільства та буржуазної держави.
2. Причини та передумови буржуазної революції в Англії.
3. Основні етапи та особливості революції.
4. Нормативно-правове закріплення конституційної монархії.
5. Війна за незалежність у Північній Америці.
6. Утворення федеральної держави. Конституція США 1787р.
7. Громадянська війна. 1861-1865рр.
8. Центральні органи влади і місцеве управління.

Теми доповідей (повідомлень):

1. Роль та місце протекторату Кромвеля в історії англійської буржуазної революції.
2. Державний устрій Англії за часів встановлення конституційної монархії.
3. Англійське управління колоніями і домініонами.
4. Судова система і поліція Англії (на прикінці ХІХ – поч. ХХ ст.).
5. Особливості англійського права.
6. Формування державності США.
7. Конституція США 1787р. .
8. Громадянська війна в США.
9. Місцеве управління, суд і поліція США.

Завдання для самостійної роботи:

1. У чому полягає відмінність капіталіста від феодала, а найманого працівника від селянина?
2. Які духовні процеси супроводжували буржуазні революції? Як це відбилося на правосвідомості?
3. Чим відрізняється другий етап розвитку капіталізму від першого?
4. Що сприяло  розвитку капіталізму в Англії?
5. На які вади державного управління вказувала опозиція?
6. З яких соціально-політичних груп складалися анти-королівські сили під час революції?
7. Які причини формування та яка сутність протекторату Кромвеля?
8. Що означала реставрація монархії?
9. Які гарантії прав особи давав “Хабеас корпус акт”?
10. Через які державно-правові інститути встановлювалося, що “король не може робити зла”?
11. Якими шляхами відбувалося реформування виборчої системи в Англії ХІХ ст.?
12. Які причини спонукали колоністів піднятися на боротьбу за незалежність?
13. У чому полягають основні ідеї нормативних актів І-го та ІІ-го Континентальних конгресів?
14. Завдяки яким рисам війни за незалежність США, можна стверджувати про її характеристику як буржуазно-демократичної революції?
15. Який склад, структуру та компетенцію мав Конгрес США за “Статтями Конфедерації”
16.  Які розбіжності у поглядах на майбутнє країни існували між північними та південними штатами? Чому?
17. Які основоположні принципи були покладенні в Конституцію США 1787 року?
18. Що включає в себе компетенція штатів?
19. Який вплив здійснив “Біль про права” на державний режим США?
20. У чому полягають причини громадянської війни 1861 – 1864рр.?
21. Які її наслідки?
22. Як діє класична двопартійна система?
23. Через які засоби здійснюється у Конгресі США прийняття нормативно-правових актів?

Методичні рекомендації: при вивчені теми та підготовці до заняття слід звернути увагу на те, що саме буржуазна революція XVII ст. в Англії призвела до зміни форми правління (конституційна монархія, диктатура), встановлення республіки і утворення буржуазної держави і права. Необхідно запам‘ятати, що саме під час революції відбулося зародження політичних партій, формування англійської конституційної монархії. Слід відзначити важливі пам‘ятки права цього періоду, такі як акти “Довгого парламенту”, “Знаряддя управління”, “Хабеас корпус акт”, “Біль про права”, “Акт про престолоспадкування” та інш. Важливим моментом є становлення та розвиток системи англійського конституціоналізму, розвиток англійського парламентаризму у ХVІІ-ХІХ ст. і закріплення принципів англійського конституційного права  тощо. Також необхідно звернути увагу розвиток Британської колоніальної імперії. Показати, як успішні військові дії та політичні завдання революції завершилися утворенням складної держави США у 1787 р. Необхідно запам‘ятати, що саме на цей період набуває розвитку двопартійна система, створюється федеральний державний апарат, Конгрес, судова система, армія,  федеральна поліція, тюремна система  і відбувається територіальне розширення США. Слід відзначити такі важливі пам‘ятки права цього періоду, як “Декларація незалежності” 1776 р., “Статті конфедерації” 1781 р., ”Біль про права” 1791 р., Конституцію США 1787 р. та низку поправок до Конституції. Зверніть увагу на вплив громадянської війни 1861-1865 рр. між Північчю і Півднем на державно-правовий розвиток США. Важливим моментом є вивчення основних принципів конституції США, а саме системи “стримування та противаг” трьох гілок влади і принципу поділу влади, дуалізму права США тощо. Слід відзначити такі важливі пам‘ятки права Франції цього періоду, як  "Декларація прав людини і громадянина" 1789 р. Конституції 1791 р. і 1793 р., основні положення цивільного (1804 р.) і кримінального (1810 р.) кодексів і відповідних цивільно- та кримінально-процесуальних кодексів Франції, як класичних законів буржуазного суспільства. Важливим моментом є прослідкувати еволюцію державного ладу від першої імперії /централізація і бюрократизація державного апарату/, до другої республіки /Конституція 1848 р./, другої імперії /Конституція 1852 р./ і третьої республіки /Конституція 1875 р./. Також важливо відмітити виникнення та діяльність Паризької Комуни, її державний лад та законодавство тощо. Необхідно пам‘ятати, що утворення Німецької імперії починається з об'єднання Німеччини на чолі з Прусією /Конституції Прусії 1850 р/ . Слід відзначити такі важливі пам‘ятки права цього періоду, як Конституція 1871 р., кримінальний кодекс 1871 р., кримінально-процесуальний кодекс 1877 р. і цивільний кодекс 1900 р.Важливим моментом є дослідження  державного устрою імперії та її політичного режиму, а також створення загальноімперської поліційної і судової системи, розвитку імперського права тощо.

Рекомендована література:

1. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2001. - с.182-203
2. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків, 1999. - с.152-198, 214-223
3. Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. - с.348-388
4. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. - с.148-160
5. Краткая всемирная история. Кн. 1. – М., 1967. – с. 192-213.
6. Мортон А. Л. История Англии. – М., 1950

 

ТЕМА 9.  ІНСТИТУТИ БУРЖУАЗНОГО ПРАВА: ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ, ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ФУНКЦІОНУВАННЯ

План семінарського заняття

Навчальний час – 4 години

Мета заняття: виділити принципову відмінність рис буржуазного права провідних держав світу від  попереднього правового розвитку.

Основна проблема: детермінованість кодексів та норм основних галузей права зрушеннями у громадській свідомості та теоретичним вирішенням назрілих соціальних, політичних і економічних проблем.

Ключові терміни і поняття: виборче право, відповідальність кабінету, незмінність суддів, цензові системи, секуляризація, прецендентне право, довірча власність, акціонерні компанії, суд присяжних, змагальний процес,  “громадянська смерть”, таврування, виставлення біля ганебного стовпа, “злочинні наміри”, “злочинні думки”, невизначеність санкції, апеляційний суд, суд королівської лави, суд загальних позовів, довічність суддів, присяжні засідателі, адвокатура, прокуратура, презумпція невинуватості.

Питання для обговорення:

Заняття перше:

1. Характерні риси буржуазного права.
2. Особливості формування англосаксонської і континентальної систем буржуазного права.
3. Розвиток цивільного права.

Заняття друге:

1. Характеристика принципів кримінального права.
2. Судова організація і процес

Теми доповідей (повідомлень):

1. Розвиток буржуазного цивільного права.
2. Соціальне законодавство.
3. Англо-саксонська система права(судова система ).
4. Континентальна система права.

Завдання для самостійної роботи:

1. Які риси законотворчості притаманні революційним періодам буржуазної історії?
2. Чому процес прийняття писаних конституцій йшов спочатку повільними темпами?
3. Якими ознаками харакретизується розвиток парламентаризму наприкінці XIX-поч. XXст.?
4. Які закони періоду буржуазних революцій мали найбільше значення?
5. З чого склалося прецедентне право?
6. Які перетворення здійснила французька революція у сімейних відносинах?
7. У чому полягала новизна буржуазних принципів кримінального права?
8. Яке джерело має  Цивільний кодекс Наполеона? Яка його структура і принципи ?
9. На які основні відмінності міжконтинентальної англосаксонської системи права можна вказати?
10. Яким чином проявився класичний для буржуазного права характер Кримінального кодексу Наполеона 1810?
11. З яких соціальних, політичних і кримінологічних причин в останній третині XIX ст. відступила тенденція лібералізації кримінального права? У чому це проявилося?
12. Якою складовою була удосконалена Наполеоном судова організація французької революції?
13. У чому різняться повноваження французьких і англійських присяжних засідателів і суддів?
14. Що таке презумпція невинуватості? Що випливає з цього принципу?

Методичні рекомендації: починати вивчення теми слід з того, що утворення романо-германської системи права пов’язано з відродженням, що почалося в XII – XIII ст. на Заході Європи, переважно в юридичній сфері. Нове суспільство зрозуміло необхідність права для порядку та безпеки, яких потребує Божественний замисел. Ідеал суспільства, заснованого на братерстві та милосерді було відкинуто. Церква стала більш чітко розмежовувати світське суспільство і суспільство віруючих; суд сумління і правосуддя, створила в цей період приватне канонічне право. В XIII ст. релігію і мораль вже перестали змішувати з громадянським порядком і правом. За правом знову було визнано його важливу роль і автономію, які віднині стали характерними рисами західної думки і цивілізації.Зародження романо-германської системи права не є результатом утвердження королівської влади чи централізації. В цьому полягає її відмінність від англійського права, де розвиток загального права був пов’язаний з посиленням королівської влади та з існуванням сильно централізованих королівських судів. На Європейському континенті не було нічого подібного. Формування романо-германського права відбувалося в умовах роз’єднаності країн Західної Європи і панування переконання, що таке об`єднання неможливе. Підґрунтям розвитку системи цього права служили переважно спільна культура і традиції, що було обумовлено географічною близькістю цих країн та спільними тенденціями їх історичного розвитку. Романо-германська правова система виникла і продовжувала існувати незалежно від будь-яких політичних цілей, тобто – формувалася стихійно. Англо-американське (загальне) право історично склалося в Англії і пройшло кілька етапів (періодів) у своєму розвитку: пер­ший — період англосаксонського права (передує норманському завоюванню 1066 р.); другий — період становлення загального права, коли воно утверджується на противагу місцевим звичаям (від 1066 р. до встановлення династії Тюдорів 1485 р.); третій — період розвитку загального права, становлення додаткової пра­вової системи — права справедливості (1485 — 1832 рр.); четвер­тий — період широкого розвитку статутного права, джерелом якого є акти представницьких органів, підсилення значення дер­жавної адміністрації у правотворенні (від 1832 р. до нашого часу). До сім'ї загального права, поряд із Англією, входять правові сис­теми США, Австралії, Канади, Нової Зеландії, Північної Ірлан­дії, країн групи Британсько Співдружності. Майже одна третина країн світу відчула на собі вплив системи загального права. Таким чином, частина функцій щодо здійснення правосуддя зосереджувалася в канцлерському суді. Це призвело до формування паралельної правової системи — «права справедливості», яка за своєю процедурою повністю відрізнялася від загального права. Право справедливості надало нові способи захисту там, де загальному праву їх бракувало. При­рода права справедливості й по сьогоднішній день висловлюється у відомих «максимах справедливості»:право справедливості не може залишити зло безкарним;право справедливості не допоможе особі, що одержує будь-що, не даючи нічого натомість;право справедливості не забезпечує засобами захисту особу, що поводила себе нечесно, бо той, хто шукає справедливості, по­винен мати «чисті руки».

Рекомендована література:

1. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2001. - с.222-248
2. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків, 1999. - с.275-304
3. Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. - с.353-348
4. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. – М., 1995. - с.374-419
5. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. - с.137-146, 156-160, 169-170

 

ТЕМА 10. ДЕРЖАВА І ПРАВО РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА ЗЛАМІ 19 – 20 СТ.СТ.

План семінарського заняття

Навчальний час – 4 години

Мета заняття: з’ясувати соціально-економічні та політичні передумови, буржуазний характер і правову сутність державних реформ у другій половини XIX ст.

Основна проблема: зв’язок у державному устрої залишків феодалізму з важливими елементами буржуазної держави і права.

Ключові терміни і поняття: промисловий капітал, торгівельний капітал, митний протекціонізм, ісправник, урядник, становий пристав, земства, міські збори, міська думка,  міська управа, воїнська повинність, податковий ценз, ценз осілості, окружний суд, судова палата, дільничний мировий суддя, повітовий з’їзд мирових суддів, волосний суд, земські дільничні начальники.

Питання для обговорення:

Заняття перше:

1. Передумови впровадження буржуазних реформ в Росії.
2. Основні напрями реформування феодальної Росії, їх особливості та рушійні сили.

Заняття друге:

1. Зміст та характер реформ 1860-1870-х рр.
2. Характер впливу реформ на систему держави і права Росії.

Заняття третє:

1. Причини, зміст і наслідки контрреформ 1880-1890рр.
2. Основні результати реформ в Росії в другій половині 19 ст.

Теми доповідей (повідомлень):

1. Селянська реформа 1861р.
2. Система місцевого самоврядування в Росії після земської та міської реформи.
3. Поліцейський апарат Російської імперії.
4. Військова реформа 1864 -1874 років.
5. Суспільний і державний устрій  України у складі Російської імперії.
6. Земська реформа 1864 року; 
7. Міська реформа 1870 року; 
8. Судова реформа 1864 року; 
9. Поліцейська реформа. 

Завдання для самостійної роботи:

1. У чому проявилася криза кріпосницької системи?
2. Яких прав набували селяни внаслідок скасування кріпосного права?
3. На яких підставах можна стверджувати про обмеженість селянської реформи 1861 року?
4. Які специфічні риси мав розвиток капіталізму в Росії у другій пол. XIXст.?
5. Які державні органи періоду абсолютизму продовжували діяти в державі?
6. Як змінилося внаслідок буржуазних реформ становище губернаторів?
7. У чому полягала реорганізація поліцейського апарату?
8. Яких рис набула в результаті реформування фінансова система? Система освіти? Армія?
9. У чому проявився буржуазний характер земської і судової реформи?
10. У чому обмеженість реформ 60-70—х рр.?
11. Що явилося причиною контрреформ 80-90-х рр.?

Методичні рекомендації: при вивчені теми та підготовці до заняття слід звернути увагу на причини буржуазних реформ 1860-70 рр., їх підготовку та проведення.  Необхідно запам‘ятати зміст селянської реформи 1861 року /зміни в суспільному ладі/, земської та міської реформи / запровадження міського та земського самоуправління/, реорганізації поліції та судової системи,  сутність військової та тюремної реформи. Слід відзначити такі важливі пам‘ятки права цього періоду, як „Положення про губернські та повітові земські установи” 1890 р., „Міське положення” 1892 р., правові акти цивільного та кримінального права. Важливим моментом є також вивчення впливу першої російської революціїна зміни в суспільному ладі та державному устрої і проведенні аграрна реформа П. Столипіна. Слід обов‘язково звернути увагу на розвиток держави і права Російської імперії періоду Першої світової війни /організація царської влади, Державна Дума та Державна рада, їх взаємодія; посилення поліції/, що в кінцевому результаті призводить до кризи царизму і перемоги Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 року. Також необхідно дослідити питання утворення рад та Тимчасового уряду, проголошення Росії республікою, розвитку законодавства Тимчасового уряду тощо.

Рекомендована література:

1. История государства  и права СССР.-М;1971.ч.1. - с.477-546
2. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. -с.189
3. Вітчизняна історія: Підручник для вузів / Ш.М. Мунчаев, В.М. Устинов, Ю.П. Шкіра, Під. Ред. Проф. Ш.М. Мунчаева - М.: Культура і спорт, ЮНИТИ, 1999. - 412с. 

 

 

 

 

ТЕМА 11.  УТВОРЕННЯ СРСР ТА РОЗВИТОК РАДЯНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

План семінарського заняття

Навчальний час – 4 години

Мета заняття: ’ясувати сутність радянської держави і радянського права та тенденції розвитку в період їх становлення у 20-30-ті рр..

Основна проблема: ознаки та принципи функціонування радянської республіки як певної юридичної моделі.

Ключові терміни і поняття: ЦВК, Раднарком, ВРК, ВНК, принципи зрівнювального землекористування, військовий комунізм, НЕП, робітничий контроль, ради народного господарства, Центральна колегія обвинувачів, союзне громадянство, Союзна Рада, Рада Національностей, Президія ЦВК СРСР, корінізація, ДПУ, колективізація, соціально-економічні права, номенклатура.

Питання для обговорення:

Заняття перше:

1. Жовтнева революція 1917 року: перетворення у суспільному ладі Росії та створення Радянської держави.
2. Утворення союзної держави – СРСР.

Заняття друге:

1. Конституція СРСР 1936 року, її основні положення.
2. Суспільний лад та державний устрій СРСР у 20-30-ті рр.

Теми доповідей (повідомлень):

1. Державний устрій і політична система СРСР (1924- 1940рр.).
2. Радянське кримінальне і кримінально-процесуальне право (1919-1940 рр.).
3. Радянське цивільне і цивільно-процесуальне право (1924-1940рр.).

Завдання для самостійної роботи:

1. Що є  причинами і передумовами Жовтневої революції в Росії ?
2. Які нормативно-правові акти були прийняті Другим Всеросійським з’їздом Рад та на виконання його рішень?
3. У чому  сутність радянської системи організації влади? Яка її структура?
4. Які репресивні заходи застосовувалися проти опозиції до радянської влади?
5. Що виступило причинами утворення СРСР?
6. Як поділялося відання органів Союзу і органів влади союзних республік?
7. Якою була структура державної  влади СРСР у 20-ті рр.?
8. У чому полягала мета кодифікаційних робіт 1922-1923 рр.?
9. З яких підстав виникла необхідність прийняття нової (1936р.) Конституції СРСР?
10. Що вона являла собою за юридичним змістом і юридичною силою?

Методичні рекомендації: при вивчені теми та підготовці до заняття слід звернути увагу на ключові моменти розвитку радянського типу держави, а саме:  перемога збройного повстання в Петрограді, вибори і розпуск Установочних зборів, розгром опозиційних партій і утворення однопартійної системи, створення системи каральних органів, утворення Російської федерації, політика “ воєнного комунізму ” і створення централізованої системи управління, утворення СРСР і зміна кордонів.  з’ясувати перебудову державного апарату в роки Великої Вітчизняної війни. Вияснити основні тенденції в розвитку держави та права в післявоєнний період. розкрити необхідність кодифікації законодавства СРСР і союзних республік в 1950- 1960-х рр., зміни в державному устрої СРСР в роки перебудови, появи нових тенденцій в національно-державному будівництві. Звернути увагу на спробу серпневого путчу 1991р. /ДКНС/, розпад Союзу РСР і утворення та розвиток СНД. Слід відзначити такі важливі пам‘ятки права цього періоду, як Декрет  РНК “Про червоний терор” 1918 р., Конституція РРФСР 1918 р., “Декларація прав народів Росії”, Конституції СРСР 1924, 1936 та 1977 рр., радянсько-німецькі договори 1939 року, та інш.  Важливим моментом є дослідження розвитку державного будівництва, утворення органів державної влади і управління, створення і розвиток репресивно-каральної і судової систем, організація прокуратури і утворення адвокатури, реорганізація правоохоронних органів в 1950-60-ті роки, початок реабілітації незаконно репресованих, ліквідація позасудових каральних  органів і зміни в судовій системі, кодифікаційна робота та формування системи радянського законодавства, розбіжності між Конституцією, законами, партійними рішеннями та реальною практикою партійного і державного життя, проблемні питання національно-державного будівництва тощо.

Рекомендована література:

1. История государства и права СССР. Ч. 2. – М., 1986. -с.3-221
2. Історія держави та права України. Ч. 2.  – Харьків, 1996. -с.4-180
3. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. -с.197-211

ТЕМА 12.  ДЕРЖАВА І ПРАВО У ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ ТА США У 19 – 20 СТ.СТ.

План семінарського заняття

Навчальний час – 4 години

Мета заняття: скласти розуміння державно-правового розвитку Англії, Франції і США в період між двома світовими війнами.

Основна проблема: тенденції розвитку буржуазних демократій в Англії, Франції і США в період між двома світовими війнами.

Ключові терміни і поняття: „новий курс”, соціалізація держави, лейбористи, „делеговане законодавство”, домініон, пропорційне представництво,  мажоритарне голосування, корпоративна держава.

Питання для обговорення:

Заняття перше:

1. США у міжвоєнний період. “Новий курс” президента Рузвельта.
2. Виборчі реформи 1918 та 1928 рр. у Великобританії. Делеговане законодавство.

Заняття друге:

1.Франція у міжвоєнний період. Народний фронт.

Теми доповідей (повідомлень):

1. „Новий курс” президента Рузвельта.
2. „Народний фронт” у Франції.

Завдання для самостійної роботи:

1. Які шляхи розвитку буржуазних держав проявилися між двома світовими війнами?
2. Якими заходами уряд США намагався нейтралізувати вплив більшовицької революції?
3. У чому полягала сутність „нового курсу” президента Рузвельта в подоланні економічної кризи?
4. Що таке „політика соціалізації держави”?
5. У якому вигляді проявляється „делеговане законодавство”?
6. За якими принципами створювалася правова система у Британській співдружності націй?
7. За яких політичних умов утворився Народний фронт Франції? Які правові заходи були проведені ним?

Методичні рекомендації: при вивчені теми та підготовці до заняття слід звернути увагу на те, що саме падіння “Священної Римської імперії германської нації  ” і утворення Німецького союзу викликало революційні події 1848 р. Необхідно запам‘ятати, що утворення Німецької імперії починається з об'єднання Німеччини на чолі з Прусією /Конституції Прусії 1850 р/ . Слід відзначити такі важливі пам‘ятки права цього періоду, як Конституція 1871 р., кримінальний кодекс 1871 р., кримінально-процесуальний кодекс 1877 р. і цивільний кодекс 1900 р.Важливим моментом є дослідження  державного устрою імперії та її політичного режиму, а також створення загальноімперської поліційної і судової системи, розвитку імперського права тощо. При вивчені теми та підготовці до заняття слід звернути увагу на причини та особливості революції в Північній Америці,  охарактеризувати основні етапи її розвитку, а також її особливу форму у вигляді війни за незалежність. Показати, як успішні військові дії та політичні завдання революції завершилися утворенням складної держави США у 1787 р. Необхідно запам‘ятати, що саме на цей період набуває розвитку двопартійна система, створюється федеральний державний апарат, Конгрес, судова система, армія,  федеральна поліція, тюремна система  і відбувається територіальне розширення США. Слід відзначити такі важливі пам‘ятки права цього періоду, як “Декларація незалежності” 1776 р., “Статті конфедерації” 1781 р., ”Біль про права” 1791 р., Конституцію США 1787 р. та низку поправок до Конституції. Зверніть увагу на вплив громадянської війни 1861-1865 рр. між Північчю і Півднем на державно-правовий розвиток США. Важливим моментом є вивчення основних принципів конституції США, а саме системи “стримування та противаг” трьох гілок влади і принципу поділу влади, дуалізму права США тощо. При вивчені теми та підготовці до заняття слід звернути увагу на причини, особливості та основні етапи буржуазної революції, утворення буржуазної держави і права у Франції.  Показати, як в ході буржуазної революції відбулася корінна ломка феодально-суспільних відносин та оформлення нових буржуазних відносин, а, відповідно, буржуазної держави і права. Необхідно запам‘ятати, що під час революції відбувається державна організація легітимної форми правління (констит. монархія, республіка), формування карального апарату і еволюція французького парламентаризму. Слід відзначити такі важливі пам‘ятки права цього періоду, як  "Декларація прав людини і громадянина" 1789 р. Конституції 1791 р. і 1793 р., основні положення цивільного (1804 р.) і кримінального (1810 р.) кодексів і відповідних цивільно- та кримінально-процесуальних кодексів Франції, як класичних законів буржуазного суспільства. Важливим моментом є прослідкувати еволюцію державного ладу від першої імперії /централізація і бюрократизація державного апарату/, до другої республіки /Конституція 1848 р./, другої імперії /Конституція 1852 р./ і третьої республіки /Конституція 1875 р./. Також важливо відмітити виникнення та діяльність Паризької Комуни, її державний лад та законодавство тощо.

Рекомендована література:        

1. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2001. - с.339-378
2. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків, 1999. -  с.307-370
3. Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. - с.346-441
4. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. - с.220-276

 

ТЕМА 13.  ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИЙ РОЗВИТОК КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ У 20-21 СТ.СТ.

План семінарського заняття

Навчальний час – 4 години

Мета заняття: з’ясувати перебіг подій та державні форми, що утворилися з розвитком незалежних держав у Центральній та Південно-Східній Європі протягом XX-го століття.

Основна проблема: причини змін форм держави у незалежних країнах та їх вплив на системи права.

Ключові терміни і поняття: Регентська рада, головний інспектор військових сил, Народне віче, принц-регент, Королівство сербів, хорватів і словенів, Скупщина, Видованська конституція, великі жупани, Атлантична хартія, Армія крайова, Народова армія, польська робітнича партія, “народна демократія”, операція “Вісла”, Варшавський договір, Німецька народна рада, “Берлінська стіна”, закони “Про люстрацію”.

Питання для обговорення:

Заняття перше:

1. Повалення Австро-Угорської монархії та виникнення незалежних держав у Центральній Європі.
2. Держави Центральної Європи між двома світовими війнами.

 

Заняття друге:

1. Характерні риси державного устрою країн центральної Європи після другої Світової війни.
2. Особливості реформування радянської системи у країнах Центральної Європи.

 

Теми доповідей (повідомлень):

1. Формування і розвиток незалежної Польщі у XX століті.
2. Радянська республіка в Угорщині.
3. Виникнення, розвиток і розпад Югославії.
4. Основні зміни у праві буржуазних країн.

Завдання для самостійної роботи:

1. Які історичні передумови виникнення незалежних держав у Центральній та Південно-Східній Європі?
2. Які тенденції державного розвитку країн Центральної та Південо-східної Європи існували в міжвоєнний період?
3. Які події державно- правового характеру відбувалися в Угорщині після Першої Світової війни?
4. У чому полягало значення Атлантичної хартії?
5. Чому тенденції до демократичних перетворень не досягли своєї мети?
6. Як відбилася на державно-правовому режимі політика “відлиги”?
7. Чому Німеччина опинилася розколотою?
8. Які державно-правові перетворення відбулися в країнах Центральної та Південо-Східної Європи із початком „перебудови”?
9. У чому полягають  відмінності  між розпадом Чехословаччини і Югославії?
10. За якою моделлю відбувалося об’єднання Німеччини?

 

Методичні рекомендації: При вивчені теми та підготовці до заняття слід звернути увагу на те, що в цей період відбуваються докорінні зміни в політичному та державному устрої країн світу. Це виникнення і падіння Третьої республіки, утворення Четвертої республіки і П'ятої республіки у Франції. З’ясувати причини централізації державного апарату, послаблення ролі парламенту і проаналізувати  виборчі реформи 1918, 1928 та 1948 рр. у Великий Британії. Звернути увагу на посилення президентської влади і перебудова державного апарату в США. Слід вивчити особливості встановлення та законодавче оформлення фашистської диктатури в Італії та корпоративний лад. Вияснити причини Листопадової революції 1918 р. в Німеччині /Веймарська конституція 1919 р./.   З’ясувати суть  встановлення фашистської диктатури в Німеччині та фашизації державного устрою Японії. Слід звернути увагу та проаналізувати падіння монархії і проголошення Китайської республіки та становлення в КНР комуністичної влади. Показати крах фашистської держави в Німеччині, Італії та Японії, утворення ФРН, НДР та єдиної Німецької держави у 1990 р. 

 Слід відзначити такі важливі пам‘ятки права цього періоду, як “Новий курс” президента Ф.Рузвельта і поправки до американської Конституції., Конституції Франції 1946 та 1958 рр., Конституція Італії 1947 р., Конституція Японії 1947 р., . Конституції 1912 р., 1923 р., 1931 р. та 1954 р. в Китаї, Конституція ФРН 1949 року.

Важливим моментом є народно-демократичні революції в країнах Європи та подальші  державно-правові та соціальні перетворення, посилення диктатури комуністичних партій та спроби звільнення ряду держав Європи від тоталітарних режимів, криза та розпад системи соціалістичних держав і Демократичні революції 1989-1990 рр. з подальшою ліквідацією тоталітарних режимів і демократизацією суспільства, основні зміни законодавства Європейських країн тощо. Висновки з питань повинні бути завершальним (підсумковим) навчальним результатом вашої підготовки до семінару з цієї теми.

Рекомендована література:

1. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. – М., 1995.
2. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2001. - с.348-403
3. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків, 1999. -  с.311-366
4. Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. - с.346-441
5. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. - с.224-277

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СИТУАТИВНІ ЗАВДАННЯ

Тема 1. «Стародавній Вавилон»

Завдання 1.

Розважливий Абу-Наріба, власник родючих земель, вирішив здавати їх в оренду тільки працьовитим і старанним мушкенум в надії до часу збирання врожаю підняти орендну плату. Кращі кандидати з числа бажаючих були відібрані, договори укладені на рік. У більшості орендарів справи йшли успішно, проте у Коммода не зійшов кунжут. З ним Абу-Наріба вирішив розірвати договір.

Що з цього приводу кажуть закони Хаммурапі?

 

Завдання 2.

Пізно вночі старого чоботаря розбудив голосний дитячий плач. На порозі будинку стояв кошик з немовлям. Дітей у нього не було, і він залишив у себе малюка. Чоботар виростив маленького Іштара, передавши йому весь свій досвід. Коли Іштару виповнилося 12 років, з'явилася його мати і стала вимагати повернути їй дитину.

Як слід вчинити в даному випадку?

 

Тема 2. «Стародавня Індія»

Завдання 3.

У одного кшатрія Алі- Вассуда народився хлопчик Мумрат, який, коли йому виповнилося тридцять років, захотів одружитися на восьмирічній доньці одного багатого вайшьї. Оскільки наречений був статний і дуже гарний собою, а крім того, більш почесної варни, шлюб був схвалений батьками. Рівно десять років терпів Мумрат свою сварливу і до того ж хвору дружину, яка народила йому первістка, після чого, слідуючи суворим приписами Ману, Мумрат замінив дружину на іншу, з кшатріїв. Вона була кохана та вірна, прийняла першого сина Мумрата і народила йому дочку, а слідом і двох синів. Але сімейне щастя Мумрата було зруйновано страшною хворобою, яка забрала життя його коханої дружини. Половину майна, що належало дружині, Мумрат забрав собі, на згадку про кохану, іншу ж половину розділив між усіма трьома синами. Кожен син, у свою чергу, віддав четверту частину успадкованого майна сестрі, щоб не бути підданим покаранню за жадібність і зовсім позбутися власності. Така була справедливість, якої вчив Мумрат своїх дітей.

Проаналізуйте ситуацію, спираючись на норми Законів Ману. Які помилки були допущені в даному оповіданні?

Завдання 4.

Захищаючи незнайому жінку від нападу гвалтівника, шудра завдав йому смертельного удару. Родичі вбитого кшатрія зажадали страти для вбивці, і попередньо відрізати руку, якою було завдано удару.

Що очікує вбивцю за Законами Ману?

 

Тема 3. «Стародавні Афіни»

Завдання 5.

Одного разу на розкопках в Афінах професором Кнауф з Берлінського історичного університету була виявлена ​​амфора, на якій був зображений грецький воїн, а також напис, який може бути переведений на українську мову наступним чином: «Боягуз повинен бути бідним». За допомогою вуглецевого аналізу професор визначив, що дана амфора була зроблена в часи Солона.

Що означає даний вислів?

 

Завдання 6.

Одного разу афінського громадянина Герікса запитали, чому він не хоче придбати собі ділянку землі і зайнятися землеробством, яке в останні роки приносить великий дохід. Герікс відповів, що хтось буде користуватися тим, що він заробить.

Що мав на увазі Герікс?

 

Тема 4. «Стародавній Рим»

Завдання 7.

Гай виростив чудовий фруктовий сад і був цим дуже задоволений. Тільки сусідам Гая не подобалося, що своєю тінню дерева Гая не давали можливості рости їх посадкам. У відповідь на прохання сусідів підстригти дерева Гай відмовився.

Вирішіть спір за законами XII таблиць.

 

Завдання 8.

Агре Аквілій за договором зберігання прийняв від Цессонія Гая, який відбув у справах до Александрії, золоті прикраси. Після повернення Цессоній Гай дізнався, що під час його відсутності золотими прикрасами користувалися дочки Агре Аквилія. Цессоній пред'явив позов Агре про крадіжку.

Чи є правомірним позов з точки зору римського права?

 

Тема 5. «Франки»

Завдання 9.

Жан, вирішивши швидше дістатися до будинку, поїхав через ліс, де він був пограбований і побитий (він був важко поранений в живіт).

Яке покарання чекає на грабіжників?

 

Тема 6. «Середньовічна Франція»

Завдання 10.

Жюльєн Соррель, відомий своїм неприборканою вдачею лицар, викрав кріпосну дівчину у сусіда барона Валері де Естена і одружився на ній. Минуло двадцять років. Дружина Жюльєна померла, з ним залишилися жити два його дорослих сина. Барон де Естен несподівано з'явився в маєтку лицаря Соррель і оголосив, що сини Соррель - його кріпаки, оскільки кріпачкою була їх мати. Соррель стверджував, що сам він вільна людина, а значить, і його сини - вільні люди.

На чиєму боці Кутюми Бовезі ?

 

Тема 7. «Середньовічна Німеччина»

Завдання 11.

Хільда​​, носячи в собі дитину, вкрала дороге намисто в одному з придорожніх готелів. Коли вона поверталася додому через ринок, це намисто у неї теж вкрали. Злодій продав намисто Густаву. Наступного дня Густава затримали і звинуватили в крадіжці.

Як Густаву довести свою невинність? Яке покарання чекає Хильду і ринкового злодія? Вирішіть задачу, спираючись на положення «Саксонського Зерцала».

          

 

 

Завдання 12.

Граф Шугерман, віддавши Богу душу, залишив після себе єдиного спадкоємця - свою доньку, якій перейшли всі володіння батька і льон. Однак, герцог Йоханберг, стверджуючи, що жінки не мають ленного права, відібрав всі землі графа, залишивши його доньці лише їх фамільний замок.

Чи правильно вчинив герцог?

Тема 8. «Середньовічна Англія»

Завдання 13.

Брати Едвін і Робін забралися в замок короля Кента і вкрали золотий посуд з святкового залу. Варта замку помітила їх. Робін був схоплений, а Едвін зумів втекти, убивши при цьому стражника. Ховаючись від правосуддя, Едвін втік у сусіднє королівство. Робін і сім'я невдачливих братів постали перед судом.

Яке буде рішення суду щодо Робіна і його сім'ї відповідно до правди короля Етельберта ?

 

Завдання 14 .

Під час осіннього полювання Ерл Річард був скинутий з коня і, вдарившись головою об дубовий сук, що лежав на землі, знепритомнів. Через чотири ночі Річард помер. Унаслідок своєї безтурботності він не склав заповіту, і його пан Джон Сассекському поїхав до родичів Річарда за законним геріотом.

Кілька годин по тому Джон Сассекському попрямував в свій замок з наступним майном Ерла Річарда: 4 осідланих коня, 4 коня без сідла, 4 шолома, 4 панцира, 4 піки, 4 щита, 4 меча і 200 манкусо золотом.

Чи правильні дії Джона Сассекського з точки зору Законів Кнута ?

 

Тема 9. «Сполучені Штати Америки»

Завдання 15.

Законодавчі збори штату Нью- Джерсі прийняв закон про введення мита на імпортовану на територію штату алкогольну продукцію. Дане рішення члени зборів обґрунтували своєї стурбованістю кримінальною ситуацією в штаті: за офіційною статистикою різко зросло число злочинів і суїцидів, скоєних у стані алкогольного сп'яніння. Проте представники федеральної влади вирішили опротестувати цей закон.

Проаналізуйте ситуацію, спираючись на положення Конституції США .

 

 

Тема 10. «Право Англії Нового часу»

Завдання 16 .

Джейсон Дортон був заарештований за крадіжку і вже два місяці утримувався під вартою. Не маючи можливості особисто написати клопотання судді про видачу наказу habeas corpus з причини неписьменності, він попросив свого брата зробити це. На клопотання брата суддя відмовив у видачі наказу, мотивуючи це тим, що, по-перше, Джейсон повинен був особисто звернутися з таким проханням, а по-друге, прохання було подане у вакаційний час.

Чи правомірна така відмова ?

 

Завдання 17.

На текстильній фабриці Герберта Вільсона експлуатувалися крім дорослих робітників кілька підлітків у віці від семи до одинадцяти років, які інколи працювали по шістнадцять годин на добу. Після прийняття 29 серпня 1833 р. Акта, Герберт Вільсон звернувся до юриста з проханням роз'яснити йому, як дотриматися нового закону з найменшими втратами для себе.

Що порадить юрист?

 

Тема 11. «Право Франції Нового часу»

Завдання 18 .

Чоботар Альбер в поганому настрої часто бив свою дружину. Одного разу його двадцятирічний син заступився за матір і зламав батькові руку. Як тільки Альбер поправився, він зажадав від голови трибуналу округу видати ордер на арешт свого сина і позбавити його волі строком на один рік.

Чи буде виконано вимогу Альбера? Чи зміниться рішення задачі, якщо синові Альбера виповнилося двадцять два роки?

 

Тема 12. «Право Німеччини Нового часу»

Задача 19.

Під час прогулянки лугом на Ганса напав бик, який пасся на лузі. Ганс спробував втекти, проте йому це не вдалося: бик гнався за ним, схиливши голову. Побоявшись виявитися нанизаним на роги, Ганс витягнув ніж і метнув в бика, убивши його. Господар бика зажадав від Ганса компенсації вартості убитого бика, вказавши на те, що бик був його майном, а Ганс знищив це майно.

Чи буде задоволено позов ?

 

Завдання 20.

Ганс, маючи потребу в грошах для покриття боргів, продав Фріцу земельну ділянку. За угодою сторін у договір було включено умову, згідно з якою Ганс має право викупити ділянку назад. Протягом тридцяти п'яти років Ганс збирав гроші, і коли потрібна сума виявилася в його руках, він звернувся до Фріца з вимогою про зворотну купівлю. Однак Фріц відмовився виконати дану вимогу.

Чи правомірно поступив Фріц ?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

Змістовий модуль 1. Держава і право Стародавнього Світу

 

1. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ВЗАЄМОДІЄ З:

1. політологією;
2. соціологією;
3. теорією держави та права;
4. конституційним правом.

2. НАЗВІТЬ ПРЕДСТАВНИКІВ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ШКОЛИ ПРАВА:

1. О. Конт;
2. Г. Спенсер;
3. О. Холмс;
4. Ф. Савіньї;

3. ЧАС ВИНИКНЕННЯ ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ЯК САМОСТІЙНОЇ ГАЛУЗІ НАУКИ:

 

1. кін. ХV – поч. ХVІ ст.
2. кін. ХVІІ – поч. ХVІІІ ст.
3. кін. ХVІІІ – поч. ХІХ ст.
4. кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

4. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ВИВЧАЄ:

1. суспільство в цілому;
2. право в цілому;
3. процеси становлення, розвитку, причини загибелі держав і різних    систем права;
4.  динаміку виникнення держав у світі.

5. ЩО ВИСТУПАЄ ДЖЕРЕЛАМИ ПРАВА СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ?

1. Закони Хаммурапі;
2. Закони Ману;
3. кодифікація Бокхора;
4. Книга законів царства Вей.

6. ЯКІ ІЗ ПЕРЕЛІЧЕНИХ ДЖЕРЕЛ ПРАВА СТАРОІНДІЙСЬКІ:

1. Закони Хамурапі;
2.  Закони Ману;
3. “Книга законів царства Вей”;
4. “Саксонське зерцало”.
5. Адоніс;
6. Шамаш;
7. Мардук;
8. Амон.

7. КОМУ ІЗ ПЕРЕЛІЧЕНИХ БОГІВ ПОКЛОНЯЛИСЯ ЄГИПТЯНИ:

8. ОСНОВНОЮ ПОСАДОВОЮ ОСОБОЮ У СТАРОДАВНІЙ ІНДІЇ БУВ:

1. цар;
2. племарх;
3. базилевс;
4. монарх.

9. ТВЕРДЖЕННЯ, ЩО У СТАРОДАВНІЙ ІНДІЇ ЖІНКА НЕ МОГЛА БУТИ СВІДКОМ?

1. вірне;
2. невірне.

10. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЖЕРЦІВ СТАРОДАВНЬОГО ВАВИЛОНА ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ:

1. вони здійснювали функцію судочинства;
2. вони не могли мати у власності рабів;
3. вони не могли займатися природничими науками;
4. до них застосовувалися найважчі види кримінальних покарань;

 

Змістовий модуль 2. Феодальна держава і право

1. ФОРМУВАННЯ ЕПОХИ ФЕОДАЛІЗМУ ПРИПАДАЄ НА:

1. V-VI ст.ст.;
2. VI-VIII ст.ст.;
3. V-ІХ ст.ст.;
4. IV-VIII ст.ст.

2. ЯКІ ЕТАПИ ПРОЙШЛА У СВОЄМУ РОЗВИТКУ ФЕОДАЛЬНА ДЕРЖАВА?

1. Ранньофеодальна монархія
2. Станово-представницька монархія
3. Абсолютна монархія
4. усі варіанти відповіді вірні

3. КАПІТУЛЯРІЇ – ЦЕ:

1. франкські конституції;
2. звичаї;
3. акти майдордомів;
4. постанови королів законодавчого характеру

4. ДОМЕН – ЦЕ:

1. джерело французького феодального права;
2. вищий станово-представницький орган Франції;
3. воєнно-релігійна експедиція на Блиєький Схід;
4. землеволодіння короля.

5. ЗА РОКИ ПРАВЛІННЯ ЯКОГО КОРОЛЯ ФРАНКСЬКА ДЕРЖАВА ДОСЯГЛА НАЙВИЩОГО РІВНЯ РОЗВИТКУ?

1. Карла Великого
2. Карла Мартелла
3. Хлодвіг І
4. Дагоберт І

6. ДО ДЖЕРЕЛ ПРАВА ФРАНКІВ ВІДНОСЯТЬСЯ:

1. прецеденти, кутюми, обрядки;
2. міське право, Закони Ману;
3. „Велика Хартія вільностей”, канонічне право;
4. „Салічна правда”, капітуляції, звичаї.

7. КОЛИ БУЛИ СКЛИКАНІ ПЕРШІ В ІСТОРІЇ  ФРАНЦІЇ ГЕНЕРАЛЬНІ ШТАТИ?

1. у 1302 р.;
2. у 1356 р.;
3. у 1357 р.;
4. у 1634 р.

8. КОЛИ БУЛО ПРИЙНЯТО „ВЕЛИКИЙ БЕРЕЗНЕВИЙ ОРДОНАНС”?

1. у 1297 р.;
2. у 1598 р.;
3. у 1357 р.;
4. у 1656 р.

9. ПРО КОГО ЙДЕТЬСЯ: „ВОНИ ЗАРЕКОМЕНДУВАЛИ СЕБЕ ЯК НАЙБІЛЬШ ПОСЛІДОВНІ ПРИБІЧНИКИ ЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ І ПОСИЛЕННЯ КОРОЛІВСЬКОЇ ВЛАДИ, СКЛАЛИ НАЙБІЛЬШ ВПЛИВОВУ ГРУПУ ПОСАДОВИХ ОСІБ, А КОРОЛІ З ЇХНЬОЮ ДОПОМОГОЮ УСУНУЛИ ІМЕНИТУ ЗНАТЬ ВІД ОСНОВНИХ ВАЖЕЛІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У ФРАНЦІЇ”?

1. легисти;
2. канцлери;
3. конетабль;
4. палатини.

10. ДО ДЖЕРЕЛ ФРАНЦУЗЬКОГО ФЕОДАЛЬНОГО ПРАВА ВІДНОСЯТЬСЯ:

1. Гортинські закони, прецеденти;
2. міське право, кутюми, капітулярії;
3. „Велика Хартія вільностей”, звичаєве право;
4. „Салічна правда”, канонічне право.

 

Змістовий модуль 3. Держава і право Нового часу

1. „ПЕТИЦІЯ ПРО ПРАВА” ПЕРЕДБАЧАЛА:

1. ліквідацію монархії;
2. введення податків за згодою парламенту;
3. запровадження конституційної монархії;
4. ліквідацію парламенту.

2. ПРИХИЛЬНИКИ ОБМЕЖЕННЯ АБСОЛЮТИЗМУ АНГЛІЙСЬКОГО МОНАРХА БУВ КЛАС:

1. старого дворянства;          
2. духовенства;
3. нового дворянства.

3. ЯК НАЗИВАВСЯ ПЕРЕДРЕВОЛЮЦІЙНИЙ ПАРЛАМЕНТ ФРАНЦІЇ?

1. Народні збори;
2. Національні збори;
3. Генеральні Штати;
4. Національний Конвент.

4. У ЯКИХ ІЗ ПЕРЕЛІЧЕНИХ РОКІВ НАПРИКІНЦІ XVIII СТ. У ФРАНЦІЇ ПРИЙМАЛИСЯ КОНСТИТУЦІЇ?

1. 1789, 1790, 1792;               
2. 1791,1795, 1799;
3. 1793, 1794, 1796;
4. 1794, 1797, 1798.

5. ЯКІ З ПЕРЕЛІЧЕНИХ ВИМОГ СТАВИЛИСЯ ДО „АКТИВНОГО” ГРОМАДЯНИНА ЗА КОНСТИТУЦІЄЮ ФРАНЦІЇ 1791 Р.?

1. вік від 30 років, внесення до списків шанованих людей, прийняття присяги на вірність Англії;
2. наявність не менше 10 років постійного місця проживання;
3. сплата щомісячного податку, який дорівнював десятиденному заробітку;
4. вік від 25 років, внесення до списків національної гвардії, прийняття присяги на вірність Франції.

6. КОЛИ БУЛО ПРИПИНЕНО ІСНУВАННЯ СВЯЩЕННОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НІМЕЦЬКОЇ НАЦІЇ?

1. у 1806 р.;
2. у 1814 р.;
3. у 1815 р.;
4. у 1866 р..

7. У ЯКОМУ РОЦІ БУЛО РОЗПОЧАТО ПРОВЕДЕННЯ ВІДЕНСЬКОГО КОНГРЕСУ?

1. у 1800 р.;        
2. у 1814 р.;
3. у 1848 р.;
4. у 1867 р.

8. КОЛИ БУЛО УТВОРЕНО НІМЕЦЬКИЙ СОЮЗ?

1. 1814 р.;                
2. у 1815 р.;
3. 1848 р.;
4. у 1866 р..

9. У ЯКОМУ РОЦІ БУЛО УТВОРЕНО АВСТРО-УГОРЩИНУ?

1. у 1800 р.;
2. у 1866 р.;
3. у 1814 р.;
4. у 1867 р.

10. ГРУПА “СПАРТАК” БАЧИЛА НІМЕЧЧИНУ ЯК:

1. демократичну державу;
2. державу, засновану на диктатурі пролетаріату;
3. імперією;
4. конституційною монархією.

 

Змістовий модуль 4. Державо і право Новітнього часу

1. ЯКІ З ПЕРЕЛІЧЕНИХ ДЕРЖАВ УТВОРИЛИСЯ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА УКЛАДАННЯ МИРНИХ ДОГОВОРІВ?

1. Данія, Болгарія, Югославія, Чехословаччина, Естонія;
2. Югославія, Угорщина, Латвія, Литва, Чехословаччина, Естонія, Польща;
3. Бельгія, Румунія, Молдова, Угорщина, Словаччина;
4. Албанія, Чехія, Латвія, Литва, Польща.

2. ЯКІ З ПЕРЕЛІЧЕНИХ УМОВ ПЕРЕДБАЧЕНІ ЩОДО НІМЕЧЧИНИ У ВЕРСАЛЬСЬКОМУ МИРНОМУ ДОГОВОРІ?

1. позбавлення Німеччини частини колоній, заборона об’єднання з Австрією
2. позбавлення Німеччини усіх колоній, цілковита заборона мати армію;
3. цілковита заборона мати підводний флот, обмеження чисельності армії, втрата частини довоєнної території;
4. приєднання нових земель, обмеження чисельності армії.

3. ЯКА ФОРМА ПРАВЛІННЯ СУЧАСНОЇ ОБ’ЄДНАНОЇ НІМЕЧЧИНИ?

1. конституційна монархія;
2. абсолютна монархія;
3. президентська республіка;
4. парламентська республіка;

4. ЯКИЙ ІЗ ОРГАНІВ ВЛАДИ НІМЕЧЧИНИ СЬОГОДНІ ВІДІГРАЄ НАЙБІЛЬШУ РОЛЬ У ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ?

1. Бундестаг;                                
2. Бундесрат;
3. Президент ФРН;
4. Федеральний канцлер.

5. НА ЯКИЙ ТЕРМІН ОБИРАЄТЬСЯ ФЕДЕРАЛЬНИЙ ПРЕЗИДЕНТ?

1. 5 років;
2. 9 років;
3. 10 років;
4. довічно.

6. ЩО ПЕРЕДУВАЛО ТРЕТЬОМУ РЕЙХОВІ:

1. Німецька імперія;
2. Веймарська Республіка;
3. Північно-німецький союз.
4. Священна Римська імперія німецької нації.

7. Ф. МІТТЕРАН БУВ ПРИХИЛЬНИКОМ ІДЕОЛОГІЇ:

1. соціал-демократичної;
2. ліберальної;
3. соціалістичної;
4. консервативної.

8. НА ПАРИЗЬКІЙ МИРНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ БУЛА СТВОРЕНА:

1. Ліга Націй;
2. Європейська економічна співдружність;
3. Ліга Чемпіонів
4. Європейське об’єднання вугілля та сталі;

9. КОНСТИТУЦІЮ ФРАНЦІЇ 1946 РОКУ БУЛО ПРИЙНЯТО:

1. парламентом;
2. народом на референдумі;
3. Конституційною Асамблеєю.
4. Лігою Націй

10. ЕВІАНСЬКІ УГОДИ БУЛИ ПІДПИСАНІ МІЖ:

1. Францією і Великобританією;
2. Францією і Камеруном;
3. Францією та Конго;
4. Францією та Алжирською республікою;

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЕКЗАМЕНУ

 

1. Предмет дослідження історії держави і права зарубіжних країн його місце в системі спеціальних юридичних наук.
2. Призначення ІДПЗК у системі підготовки юристів вищої кваліфікації.
3. Методологія навчальної дисципліни та періодизація історії держави і права зарубіжних країн.
4. Характерні риси суспільного ладу стародавньосхідних держав
5. Спільні риси держав Стародавнього Сходу.
6. Джерела та специфічні риси права країн стародавнього Сходу.
7. Утворення держави Стародавнього Єгипту. Суспільний лад. Державний устрій. Джерела права.
8. Суспільний лад та державний устрій Вавилону.
9. Закони Хаммурапі: зміст та характер
10. Суспільний лад та державний устрій Стародавньої Індії.
11. Закони Ману.
12. Суспільний лад і державний устрій Стародавнього Китаю.          
13. Загальна  характеристика античної держави і права.
14. Формування держави в Афінах. Реформи Тезея, Солона і Клісфена.
15. Державний устрій Афін.
16. Демократичні принципи формування державних органів та заміщення посад в Афінах.
17. Основні риси афінського права.
18.  Утворення Спартанської держави. Особливості суспільного ладу та  державного устрою.
19.  Виникнення Римської держави. Організація структури Римського народу.
20. Реформи Сервія Тулія .Суспільний лад та система державних органів Риму періоду республіки.   
21. Перехід від республіки до імперії в стародавньому Римі. Зміни у суспільному ладі та державному устрої періоду принципату. Домінант.
22. Джерела римського права періоду республіки. Закони XII таблиць.
23. Джерела римського права в період імперії. Загально історичне значення Римського права.
24. Виникнення феодальної держави та її основні риси
25. Характерні риси феодального права.
26. Особливості виникнення ранньофеодальної держави у франків. Формування апарату державного управління.
27. Розвиток форм феодальної власності на землю та форм феодальної залежності. Реформа Карла Мартела.
28.  Джерела права франків. “Салічна правда”.
29. Класи і стани феодального суспільства при переході від феодальної роздробленості до централізованої держави
30. Характерні риси рабовласницького права.
31. Структура, компетенція і порядок роботи Генеральних штатів за
32. “Кутюми Бовезі” як джерело права феодальної Франції.
33. Суспільний та державний устрій феодальної Англії.
34. “Велика Хартія вільностей” (1215 р.)
35. Формування станово – представницької монархії в Англії.
36. Станово – представницька монархія у Німеччині.
37. Суспільний лад та державний устрій Німеччини за “Золотою Буллою”. (1356 р.)
38. Розвиток феодального права в країнах Західної Європи.
39. Інквізиційний судовий процес.
40. Особливості формування централізованої держави в Росії.
41. Центральні органи державної влади Росії періоду станово-представницькій монархії. Земські установи.
42. Джерела права феодальної Росії. “Соборне уложення” (1649 р.).
43. Загальні передумови формування абсолютних монархій.
44. Центральні органи влади абсолютисткою Франції. Система управління на місцях.
45. Особливості англійської абсолютної монархії
46. Князівський абсолютизм у Німеччині.
47. Вищі органи державного управління у Прусії .
48. Державний устрій та суспільний лад Стародавнього Єгипту.
49. Становлення абсолютної монархії в Росії. Внутрішні передумови та зовнішні причини абсолютизму.                     
50. Військова реформа Петра I.
51. Станові реформи в Росії XVIII століття. Законодавче оформлення абсолютизму. Органи державної влади.
52. Джерела та основні риси права у Росії ХVІІІ – ХІХ ст.
53. Характерні риси буржуазної держави та права.
54. Передумови та основні етапи буржуазної революції в Англії
55. Проголошення республіки в Англії.
56. Протекторат Кромвеля. “Знаряддя управління” (1653р.).
57. Формування конституційної монархії в Англії. Її нормативне закріплення.
58. Причини війни за незалежність північноамериканських колоній.
59. “Статті конфедерації” (1781р.)
60. Конституція США 1787р.
61. “Білль про права” (1791р.).
62. Громадянська війна 1861-1865рр у США та її правові наслідки.
63. Причини Французької буржуазної революції 1789-1794 рр
64. Основні етапи Французької буржуазної революції.
65. “Декларація прав людини і громадянина (1789р.)
66.  Диктатура якобінців. Ліквідація феодальних пережитків.
67. Утворення ФРН. Конституція 1949 року.
68. Перша Імперія Наполеона Бонапарта. Організація законодавчої виконавчої влади та адміністративного управління.
69. Державно-правовий розвиток Франції у ХІХ ст..
70. Державний устрій ІІІ республіки у Франції..
71.  Кароліна – пам’ятка права феодальної Німеччини.
72. Створення та діяльність радянської міліції у 1917 – 1920 роках..
    1. Виборчі реформи 1918 та 1928 років у Великобританії.
    2. Причини та передумови проведення буржуазних реформ в Росії ІІ пол. XIXст. – поч. ХХ ст..  
    3. Причини революції 1905 – 1907рр. в Росії. Утворення  Державної Думи , порядок її формування і компетенція.
    4. Зміни у державному устрої Росії у період І Світової війни.
    5. Лютнева революція 1917р. Суть двовладдя. Формування органів державної влади Тимчасового уряду.
    6. Жовтнева революція 1917р. Нормативно–правові акти ІІ Всеросійського з’їзду Рад
    7. Створення радянського державного апарату. Ознаки радянської  республіки , як юридичної моделі.
    8. Передумови і причини утворення СРСР. Конституція СРСР 1924 р.
    9. Конституція СРСР 1936р., суспільно–політичний зміст і юридична сила.
    10. Тенденції у державно-правовому розвитку СРСР у 50-80р.р.
    11. “Новий курс” президента Рузвельта.     
    12. Державно-правовий розвиток США після другої світової війни.
    13. Кримінальний процес за Кароліною 1532 року.
    14. Виникнення і діяльність Народного фронту Франції. Падіння третьої республіки.
    15. Державний устрій Четвертої республіки у Франції.
    16. Листопадова буржуазно-демократична революція 1918р. у Німеччині. Веймарська Конституція 1919 р. 
    17. Встановлення фашистської диктатури у Німеччині. Державний устрій і політичний режим. Каральні органи.
    18. Возз’єднання ФРН і НДР.   
    19. Виникнення і розвиток незалежної Польщі
    20. Виникнення і розвиток незалежної Угорщини
    21. Проголошення Чехословацької республіки (14 жов. 1918р.).
    22. Корпоративна система організації   державного апарату в Італії.
    23. Державний устрій Чехословаччини між двома світовими війнами.
    24. Держаний устрій королівства сербів, харватів і словенців за Видовданською конституцією 1921р. Військовий переворот 1929 р.
    25. Перетворення у державному устрої та суспільному ладі країн Центральної Європи ( 1986-1991рр.)
    26. Соціально-економічні, політичні передумови і правовий зміст “Перебудови” в СРСР. Розпад СРСР. Утворення СНД.
    27. Перехід влади в СРСР від партапарату до державних органів

4.     Виникнення держави і права. Загальні закономірності та особливості у формуванні держав та систем права різних цивілізацій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна:

1. Безродний Є.Ф. Світова класична думка про державу та право: Навчальний посібник. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 400 с.

2. Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави та права зарубіжних країн: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 672 с.

3. Глиняный В.П. История государства и права зарубежных стран. Ч. 1. - Х.: Одиссей, 2005. - 832 с.

4. Крестовская Н.Н. История государства и права зарубежных стран: Практикум. - Х.: ООО "Одиссей", 2002. - 608 с.

5. Кучма В.В. Государство и право Древнего мира: курс лекций по истории государства и прав зарубежных стран. - Волгоград: Офсет, 1998. - 240 с.

6. Макарчик В.С. Загальна історія держави та права зарубіжних країн: Навчальний посібник. - 3-тє вид., доп. - К.: Атака, 2001. - 624 с.

7. Хрестоматия по истории  государства и права зарубежных стран: (Новое и Новейшее время) / Сост. Н.А. Крашенинникова. - М.: Зерцало, 1999. - 592 с.

Додаткова:

1. Английская революция середины XVII века / Отв. ред. Барг М.А., Ястребицкий А.Л. - М.: ИНИОН, 1991. - 184 с.

2. Аннерс Э. История европейского права. - М.: Наука, 1996. - 395 с.

3. Антюхина-Московченко В.И. Третья республика во Франции, 1870 - 1918. - М.: Мысль, 1986. - 488 с.

4. Бартошек М. Римское право: Понятия, термины, определения. - М.: Юридическая литература, 1989. - 447 с.

5. Византийский Земледельческий закон / Под ред. И.П. Медведева. - Л.: Наука. Ленинградское отделение, 1984. - 280 с.

6. Внутренняя политика французского абсолютизма (Сборник документов) / Под ред. А.Д. Люблинской. - Л.: Наука. Ленинградское отделение, 1980. - 278 с.

7. Война Белой и Алой розы / Сост. М. Тимофеева. - М.: Вече,     1998. - 607 с.

8. Ворошилов С.И. Рождение второй республики в Австрии. - Л.: Издательство Ленинградского университета, 1968. - 231 с.

9. Гладкий В.Д. Древний мир: Энциклопедический словарь: В 2 т. - Донецк: МП "Отечество", 1997.

10. Город и государство в древних обществах / Редкол.: В.В. Мавродин (отв. ред.) и др. - Л.: Издательство ЛГУ, 1982. - 161 с.

11. Город и феодализм в Англии / Отв. ред. Е.В. Гутнова. - М.: Наука, 1987.- 283 с.

12. Гриффитс Ральф, Томас Роджер. Становление династии  Тюдоров. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. - 319 с.

13. Данилова Г.М. Возникновение феодальных отношений у франков VI - VII вв. Петрозаводск: Гос. изд. Карельской АССР, 1959. - 260 с.

14. Дигесты Юстиниана / Отв. ред. Е.А. Скрипилев. - М.: Наука, 1984. - 456 с.

15. Драбкин Я.С. Становление Веймарской республики. - М.: Наука, 1978. - 374 с.

16. Дьяконов И.М. Общественный и государственный строй древнего Двуречья. Шумер. - М.: Издательство восточной литературы, 1959. - 300 с.

17. Желубовская Э.А. Крушение Второй империи и возникновение Третьей республики во Франции. - М.: Издательство АН СССР, 1956. - 503 с.

18. Ивонин Ю.Е. Становление Европейской системы государств: Англия и Габсбурги на рубеже двух эпох. - Мн: Университетское, 1989. - 197 с.

19. История буржуазного конституционализма XIX века. - М.: Наука, 1986. - 279 с.

 

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПРАВА, РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

(http://www.pravoznavec.com.ua/books/8/22/)

   ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

1. Закони Хаммурапі, царя Вавилону

2. Закони Ману

   ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН АНТИЧНОГО СВІТУ

   СТАРОДАВНЯ ГРЕЦІЯ

3. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу

4. Арістотель про спартанські установи

5. Плутарх про реформи Солона

6. Арістотель про реформи Клісфена

   Арістотель про державний лад Афін у V— IV ст.ст. до н.е.

7. Громадянські списки

8. Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори

9. Архонти

10. Посади, що заміщуються підняттям рук

11. Організація судів

   СТАРОДАВНІЙ РИМ

12. Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія

13. Закони XII таблиць

14. Інституції Гая

   ДЕРЖАВА І ПРАВО СЕРЕДНІХ ВІКІВ

15. Салічна правда

   А. Імунні грамоти

16. Королівське пожалування

   Б. Встановлення феодальної залежності

17. Про людину, яка комендується під владу іншої

18. Прекарна грамота

19. Зобов'язання

20. Кабальна грамота

   ФРАНЦІЯ

21. Бомануар, «Звичаї Бовезі»

22. Нантський Едикт (1598 р.)

23. Королівська декларація 1626 р. про знищення фортець

24. Едикт 1641 року, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію

   НІМЕЧЧИНА

25. «Золота булла» 1356 р.

   Саксонське зерцало

26. «Земське право»

27. «Ленне право»

28. Кароліна

29. Магдебурзьке право

   АНГЛІЯ

30. Правда короля Етельберта (VI—VII ст.ст.)

31. Велика Хартія вільностей (1215 р.)

32. З Вестмінстерського статуту стосовно судців і шерифів (1330 р.)

33. З Ордонансу про суддів (1346 р.)

34. З статуту, виданого в парламенті, що засідав у Вестмінстері у 34 р. за правління Едуарда III (1360—1361 pp.)

35. З Ордонансу про робітників і слуг (1349 р.)

   АРАБСЬКИЙ ХАЛІФАТ

36. З Корану

   РОСІЯ

37. Соборное Уложение 1649 г.

   ДЕРЖАВА I ПРАВО ПЕРІОДУ НОВОЇ ІСТОРІЇ

   АНГЛІЯ

38. Акт про запобігання незручностям, що виникають внаслідок тривалих перерв між скликаннями парламентів (15 лютого 1641 р.)

39. Акт про регулювання діяльності таємної ради і про знищення суду, звично йменованого «Зоряною палатою» (5 липня 1641 р.)

40. Велика демонстрація з петицією 1641 р.

41. Акт про позбавлення усіх осіб, що посідають духовні посади, права здійснювати яку-небудь світську юрисдикцію або повноваження (13 лютого 1642 р.)

42. Палата громад — верховна влада англійської держави (4 січня 1649 р.)

43. Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.)

44. «Інструмент управління» (13 грудня 1653 р.)

45. Акт про краще забезпечення свободи підданого і про запобігання ув'язненням за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)

46. Білль про права (1689 р.)

47. Бредська декларація (Карла II) (4 квітня 1660 р.)

48. Постанова палати громад про форму правління англійського королівства (1 травня 1660 р.)

49. Акт про забезпечення свободи парламентів через подальше встановлення умов членства для засідання у палаті громад (1710 р.)

50. Акт про престолоуспадкування (1701 р.)

51. Акт про народне представництво (1832 p.)

52. Акт про народне представництво (1867 р.)

53. Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках З'єднаного королівства (29.08.1833 р.)

54. Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках (08.VI. 1847 р.)

   СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ

55. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII.1776 р.)

56. Статті конфедерації 1781 року

57. Конституція Сполучених Штатів Америки (17.ІХ.1787 р.)

58. Білль про права (1789—1791 pp.)

59. Конституція Південної Конфедерації (1862 р.)

60. Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)

61. Додатки до Конституції США

62. Акт для захисту торгівлі і комерції від протизаконних обмежень і монополії («Закон Шермана» 1890 р.)

63. «Сполучені Штати проти Дебса» (1894 р.)

   ФРАНЦІЯ

64. Декларація прав людини і громадянина

65. Декрет від 11 серпня 1789 р. про знищення феодальних прав і привілеїв

66. Французька Конституція 1791 р.

67. Декрет Національного Конвенту про знищення королівської влади (21—23 вересня 1792 р.)

68. Декрет Конвенту про створення Комітету громадського порятунку (6 квітня 1793 р.)

69. Декрет Конвенту про створення Надзвичайного Кримінального Трибуналу в Парижі (10 березня 1793 р.)

70. Декрет 25 березня 1793 р. про утворення Комітету Загальної безпеки і Громадського Порятунку

71. Декрет від 9 квітня 1793 р. про відрядження народних представників в армію

72. Декрет 23 серпня 1793 р. про масовий набір

73. Декрет 10 червня 1794 р. (Про ворогів народу)

74. Декрет проти спекулянтів 26 липня 1793 р.

75. Закон 29 вересня 1793 р. про максимум

76. Декрет 17 липня 1793 року про остаточне знищення феодальних прав

77. Декрет Конвенту про захист власності (18 березня 1793 р.)

78. Закон про революційний порядок управління (4 грудня 1793 р.)

79. Декрет про встановлення єдиного максимуму на всій території Республіки (1 листопада 1793 р.)

80. Постанова Комітету Громадського Порятунку (2 липня 1794 р.)

81. Декрет про підозрілих (17 вересня 1793 р.)

82. Декрет Конвенту про секвестр майна ворогів революції (26 лютого 1794 р.)

83. Декрет про громадські землі (10—11 червня 1793 р.)

84. Конституція (24 червня 1793 р.)

85. Конституція (1799 p.)

86. Органічний сенатус-консульт 18 травня 1804 р.

87. Кримінально-процесуальний кодекс Франції 1808 р.

88. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.

89. Французький цивільний кодекс 1804 року

90. Конституція Французької республіки (4.ХІ.1848 р.)

91. Паризька комуна Резолюція делегатських зборів 24.02.1871 р.

92. Декларація Комуни до французького народу

93. Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)

94. Закон про створення сенату (24.02.1875 р.)

   НІМЕЧЧИНА

95. Конституційна хартія Прусії (31 січня 1850 р.)

96. Конституція Німеччини (16.04.1871 р.)

97. Німецьке цивільне Уложення (1898 р.)

   ЯПОНІЯ

98. Клятвена обіцянка імператора Муцухіто

99. Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)

   ДЕРЖАВА I ПРАВО НОВІТНЬОГО ПЕРІОДУ

   Сполучені Штати Америки

100. Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)

101. Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17.07.1933 р.)

102. Закон Вагнера (5.07Л935 p.)

103. Закон Тафта - Хартлі (23.06.1947 р.)

104. Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена) (23.09.1950 р.)

105. Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.)

106. Закон Хемфрі — Батлера (24.08.1954 р.)

107. Додатки до Конституції США

   РОСІЯ

108. Про утворення робітничого і селянського уряду (Декрет II Всеросійського з'їзду Рад)

109. З Декрету про мир

110. З Декрету про землю

111. Про пресу (Декрет Ради Народних Комісарів 27.10.1917 р.)

112. Декларація прав народів Росії (прийнята РНК 2.11.1917 р.)

113. Про суд (Декрет РНК 22.11.1917 р.)

114. Декрет ВЦВК і РНК від 2(15) грудня 1917 р. Про ВРНГ

115. З протоколу РНК № 21 про створення ВНК (Всеросійської надзвичайної комісії) 7(20) грудня 1917 р.

116. Декрет ВЦВК. Про суд № 2 від 7 березня 1918 р.

117. Постанова Робітничого і Селянського Уряду 22.10.1917 р. Про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл

118. Декрет ВЦВК і РНК від 18.12.1917 р. Про шлюб і ведення книг актів громадянського стану

119. Декрет ВЦВК від 27(14) квітня 1918 р. Про відміну успадкування

120. Декрет РНК від 8.05.1918 p. (про хабарництво)

121. Декрет РНК від 22.07.1918 р. Про спекуляцію

122. Декрет РНК від 11 січня 1919 р. Про розкладку між губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають відчуженню в розпорядження держави

123. Постанова ВРНГ від 20 листопада 1920 р. Про націоналізацію підприємств

124. Постанова РНК від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор

125. Декрет ВЦВК від ЗОЛІ. 1918 р. Про народний суд РРФСР

126. Постанова ВЦВК від 17.02.1919 р. Про ВНК

127. Декрет ВЦВК від 12.04.1919 р.

128. Декрет ВЦВК від 24.10.1919 р. Про ревкоми

129. Декрет ВЦВК від 8.02.1920 р. Про РСІ

130. Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбні, сімейні і опікунське право 16.09.1918 р.

131. Постанова ВЦВК від 14.02.1919 р. Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства (положення)

132. Постанова наркому юстиції 4.11.1920 р. Керівні засади кримінального права РРФСР. Про кримінальне право

133. Конституція (Основний закон) РРФСР (прийнята У Всеросійським з'їздом Рад 10.07.1918 р.)

134. Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком (Декрет ВЦВК від 21.03.1921 р.)

135. Про обмін (Декрет РНК від 21.05.1921 р.)

136. Про відповідальність за порушення декретів про натуральний податок і обмін (Декрет РНК від 15.06.1921 р.)

137. Про підприємства, що перейшли у власність Республіки (Декрет ВЦВК і РНК від 10.12.1921 р.)

138. Про об'єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом (Декрет ВЦВК РРФСР 1.06.1919 р.)

139. Конституція СРСР 1924 р.

   АНГЛІЯ

140. Акт про народне представництво (1918 р.)

141. Акт про народне представництво (1928 р.)

142. Акт про народне представництво (1948 р.)

143. Акт про міністрів корони (1937 p.)

144. Акт про народне представництво (1983 р.)

145. Вестмінстерський статут 1931 р.

   НІМЕЧЧИНА

146. Конституція Німецької імперії (11.08.1919 р.)

147. Закон про усунення бідувань народу і держави (1934 р.)

148. Закон про переустрій імперії (1934 р.)

149. Закон про верховного главу Німецької імперії (1.07.1934 р.)

150. Указ про захист уряду національного відродження від підступних замахів (1933 р.)

151. Закон проти утворення нових партій (1933 р.)

152. Закон про забезпечення єдності партії і держави (1933 р.) із змінами за законом від 8.07.1934 р.

   ФРАНЦІЯ

153. Конституція Французької республіки (1946 р.)

154. Закон про обрання Національних зборів (5.10.1946 p.)

155. Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5 жовтня 1946 р. про обрання членів Національних зборів

156. Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.)

157. Закон, що встановлює 40-годинний робочий тиждень на індустріальних і торговельних підприємствах і визначає тривалість праці на підземних рудниках (27 червня 1936 р.)

   КРАЇНИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ

158. Конституція Чехословацької Республіки (9.05.1948 р.)

159. Румунський закон № 187 про проведення земельної реформи (23 березня 1945 р.)

160. Декрет № 83 про доповнення деяких положень закону № 187 (1.03.1949 р.)

161. Болгарський закон про трудову земельну власність (2.03.1946 р.)

162. Польський закон про перехід у власність держави основних галузей народного господарства (3.01.1946 р.)

163. Угорський закон про націоналізацію деяких промислових підприємств (1948 р.)