Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
  • Не нашли подходящий заказ?
    Заказать в 1 клик:  /contactus
  •  
Главная \ Методичні вказівки \ Історія держави і права зарубіжних країн

Історія держави і права зарубіжних країн

« Назад

Історія держави і права зарубіжних країн 28.07.2015 10:11

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

 

Інститут післядипломної освіти

 

 

 

 

 

Історія держави і права зарубіжних країн

 

 НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

 

для слухачів зі спеціальності «Правознавство» (7.060.101)

 

 

 

 

 

УКЛАДАЧ: кандидат історичних наук,

доцент Іванов Олександр Федорович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ-2013

 

 

 

 

 

Робоча навчальна програма з дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн»

 

         Укладач: кандидат історичних наук, доцент Іванов Олександр Федорович

 

         Лектор: кандидат історичних наук, доцент Іванов О.Ф.

 

 

 

 

Рекомендовано на засіданні

навчально-методичної комісії

Інституту післядипломної освіти

 

Протокол №  від                 2013р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

         Курс  «Історія держави і права зарубіжних країн» є дисципліною за вибором навчального закладу.  Викладається у УІ-УІІ семестрах в обсязі 126 години, з них лекцій – 12 год., семінарських занять – 4 год., самостійна робота  - 110 год.; форма підсумкового контролю – іспит; кількість змістових модулів – 2.

 

Мета і завдання навчальної дисципліни

 

Курс «Історія держави і права зарубіжних країн» пропонується як дисципліна за вибором навчального закладу для студентів Інституту післядипломної освіти, які здобувають другу вищу освіту за фахом  правознавство. Курс має на меті дати систематичний огляд історії утворення та розвитку держави та права від найдавніших часів до нашого часу, зосереджуючись в основному на найбільших цивілізаційних здобутках кожної історичної епохи: стародавній світ та античність, середньовіччя, новий та новітній час.

 

Виходячи з основної мети, у лекційному курсі ставляться такі головні завдання:

  • Висвітлити історичні шляхи формування та розвитку політичного і правового устрою провідних держав світу в різні історичні епохи.
  • Показати роль економічного, природно-географічного, соціального, демографічного, світоглядно-релігійного, етнічного та інших факторів у виникненні та розвитку інститутів держави та права в різних регіонах світу.
  • Прослідкувати спадкоємність, наступність чи перервність, спільне та відмінне  у розвитку історичних форм державного і правового устрою у різних народів в різні часи.
  •  Розкрити історичний досвід розвитку держави і права зарубіжних країн через засвоєння студентами знань про природу, закономірності, принципи, національно-історичні форми організації політичних і правових систем для розбудови державно-правового устрою України.
  • Спонукати студентів до інтелектуального осмислення і практичного застосування історичного досвіду розвитку держави і права у зв’язку із їх майбутньою діяльністю як фахівців-юристів.

 

Предметом навчальної дисципліни як загальноосвітнього курсу у фаховій підготовці правознавців є історія зародження та розвитку держави і права, …

 

Вимоги до знань та вмінь

Студент повинен знати:

  • особливості  формування і розвитку та зміст основних  політичних та правових  ідей у різні історичні епохи: античності, середньовіччя, нового часу;
  • досягнення  найбільш видатних мислителів різних часів і народів у галузі світової політичної і правової думки; 
    • внесок провідних європейських мислителів в теорію і практику побудови правових держав;
    • зміст таких понять як автократія, автономія, авторитаризм, анархія, аристократія, бікамералізм, геронтократія, громадянське суспільство, демократія (пряма і представницька), деспотія, етатизм, імперія, імпічмент, конфедерація, мак’явелізм, лібералізм, монархія (станова, абсолютна, парламентська), олігархія, охлократія, правова держава, приватне і публічне право, республіка (парламентська, президентська, змішана), суверенітет, теократія, тоталітаризм, федерація.

 

Студент повинен вміти:

  • виявляти  і аналізувати причинно-наслідковий зв’язок рівня розвитку матеріальної і духовної культури різних народів у певні історичні епохи з рівнем розвитку та змістом їх політико-правових уявлень;
  • критично аналізувати в конкретно-історичному контексті джерела (праці провідних мислителів) в галузі світової політичної і правової думки;
  • порівнювати і визначати на основі теоретичних знань даного курсу  загальне (універсальне) та особливе (національне) в структурі і функціонуванні політичних і правових систем;
  • застосовувати різні методи пізнання історії виникнення і розвитку держави і права зарубіжних країн: історичний, діалектичний, логічний, системний, структурно-функціональний, порівняльний та ін.
  • визначати форми політичного правління, державного устрою,  політичного режиму, правових систем різних країн за певними ознаками.

 

Порядок поточного й підсумкового

оцінювання знань з дисципліни

 

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

 

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (письмові роботи — реферати, контрольні) і підсумковий контроль (іспит).

 

 

 

Співвідношення складових у змістовому модулі

 

Загальна сума балів – 100 балів (із них, поточний модульний контроль 40 балів; підсумковий контроль – 60 балів).

Змістовий модуль 1.

Історія держави і права стародавнього світу та середньовіччя

Змістовий модуль 2.

Історія держави і права нового і новітнього часу

Іспит

30 залікових балів

(максимум)

30 залікових балів

(максимум)

 

40 балів

Самостійна робота

Модульний  контроль

Самостійна робота

Модульний  контроль

15

15

 

15

 

15

 

 

 

Тематичний план лекцій, семінарських занять,

індивідуальної та самостійної роботи

те-ми

 

Назва теми

Кількість годин

Лекції

 

Семі-нари

Самост.

робота

 

 

 

Змістовий модуль 1.

Історія держави і права стародавнього світу та середньовіччя

.

Вступ до курсу.

1

-

10

1.

Виникнення держави і права у Стародавньому Єгипті, Індії і Китаї.

3

-

10

2.

Закони Хамураппі – найдавніша пам’ятка права стародавнього світу.

 

2

10

3.

Основні здобутки держави і права античної Греції.

2

-

10

4.

Основні етапи розвитку держави і права у Стародавньому Римі.

2

-

 

5.

Особливості розвитку держави і права Середньовічної Європи

2

-

 

 

Всього по модулю

10

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Змістовий модуль 2.

Історія держави і права нового і новітнього часу

6.

Утвердження парламентської демократії і системи прецедентного права у Великій Британії (ХУІІ ст. - ХХ ст.)

2

-

10

7.

Розвиток республіканських форм правління і  континентальної системи права у Франції (кін. ХУІІІ ст. - ХХ ст.). 

2

-

10

8.

Історичний шлях Німеччини від авторитарних монархій до федеративної, правової  і соціальної республіки (ХІХ-ХХ ст).

2

 

20

9.

Утворення і розвиток США;  особливсті їх державного правового устрою

2

-

20

10.

Державно-правові системи Німеччини, США і Франції у порівнянні

-

2

100

11.

Основні тенденції розвитку держав Азії у новітній час

 

 

 

 

Всього по модулю

10

2

-

 

Загалом

20

4

110

 

 

 

 

 

 

Змістовий модуль 1.

Історія держави і права стародавнього світу та середньовіччя.

 

Вступ до курсу

 

Лекція (1 година).

  1. Предмет і завдання курсу.
  2. Джерела та література.

 

Тема 1. Виникнення держави і права у стародавньому Єгипті, Індії і Китаї.

 

Лекція (3 години).

  1. Деспотично-теократичний характер держави і права у Стародавньому Єгипті (бл.3000.до н.е. – 332 до н.е.).
  2.  Формування державного устрою у стародавній Індії на основі варно-кастової системи. Закони Ману (3000 до н.е.  – бл. 700 н.е.)
  3.  Становлення централізованої держави і традиційного права у Стародавньому Китаї (1500 до н.е. – 220 н.е.)

 

Тема 2.  Закони Хаммурапі – найдавніша пам’ятка права стародавнього світу

Семінар (2 години)

  1. Утворення Вавилонської держави та її суспільно-політичний устрій.
  2. Врегулювання соціально-економічних відносин за кодексом Хамураппі:

а) правове становище окремих груп населення (авілумів, мушкенумів, тамкарів, редумів, баїрумів, селян, рабів);

б) договір позики.

3. Шлюбно-сімейне право.

4. Злочини і покарання.

 

 

 

Джерела та література до теми

Хрестоматія по всеобщей истории государства и права зарубежных стран. – М., 1984. – С. 12-23, 25.

Шевченко О.О. Історія держави і права: Хрестоматія для студентів юрид. Вузів і факульт етів. – К.: Вентурі, 1995. – С.3-15.

Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн. Навч. посіб. / 5-те вид.. пепероб. і допов. – К.: Істина, 2005. – С.19-64

Жидков О.А., Крашенинников Н.А. История государства и права зарубежных стран. – М., 1988. – Т.1. – С.36-42, 61, 62.

Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: Атіка, 2001. – С.15-23.

Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. – М.. 1996. – С.23-50.

 

Тема 3. Основні здобутки держави і права Стародавньої Греції

 

Лекція (2 години)

  1. Розвиток форм державного устрою в античній Греції

а) Утворення і розвиток Афінського полісу

б) Суспільний і державний устрій Спарти

  1.  Основні прояви афінського права:      

а) Джерела афінського права; закони Драконта.

б) Право власності.

в) Зобов’язальне право.

г) Сімейне і спадкове право.

д) Кримінальне право і судочинство.

 

Тема 4. Основні етапи розвитку держави і права у Стародавньому Римі

 

         Лекція(2 години)

  1. Виникнення держави в Стародавньому Римі. Реформи Сервія Туллія.
  2. Державний устрій Римської республіки, її занепад та перехід до імперії.
  3. Основні джерела римського права. Закони ХІІ таблиць.
  4. Галузі права і процес у Стародавньому Римі.

 

Тема 5. Особливості розвитку держав і права Середньовічної Європи

 

         Лекція (2 години)

  1. Салічна правда – пам’ятка ранньофеодального права Франкської держави (У ст.. н.е.).
  2. Значення Великої хартії Вольностей 1215 р.в історії феодальної держави і права Англії.
  3. Розвиток феодального права у середньовічній Німеччині: Саксонське і Швабське  зерцала, Магдебрузьке право.

 

Модульний контроль: контрольна робота

Змістовий модуль 2.

Історія держави і права нового та новітнього часу

 

Тема 6. Утвердження парламентської демократії і системи прецедентного права у Великій Британії (ХУІІ ст. - ХХ ст.)

 

Лекція (2 години)

  1. Шлях від ранньофеодальної до парламентської монархії:

а) англосаксонська ранньофеодальна монархія (ІХ-ХІ ст), Норманське завоювання 1066 р. і сеньйоральна монархія;

б) станово-представницька монархія ХІІІ- ХУ ст.;

в) абсолютна монархія (кін. ХУ – середина ХУІІ ст.);

г) Англійська революція і формування конституційної монархії;

д) перехід від дуалістичної до парламентської монархії.

     2.  Право, судова система і поліція Великої Британії:

         а) Джерела і система англійського права;

         б) Судова система Великої Британії;

         в) Поліція та пенетиціарна система.

 

Тема 7. Розвиток республіканських форм правління і  континентальної системи права у Франції (кін. ХУІІІ ст. - ХХ ст.). 

 

Лекція (2 години)

  1. Велика Французька революція і утвердження республіканських форм правління в протистоянні з імперською формою держави.
  2. Конституції як форма легітимізації змін політичного устрою в результаті політичних  революцій, переворотів та військових поразок.
  3. Цивільний кодекс Наполеона 1804 р. і його вплив на формування континентальної системи права.
  4. Система судових органів влади.

 

Тема 8. Історичний шлях Німеччини від авторитарних монархій до федеративної, правової  і соціальної республіки (ХІХ-ХХ ст).

 

Лекція (2 години)

  1. Територіальна роздробленість Німеччини як особливість її політичного розвитку в епоху середньовіччя і нового часу.
  2. Утворення Німецької імперії та її державний устрій за конституцією 1871 року. Перший досвід соціального законодавства.
  3. Німецька демократія як продукт військових катастроф.
  4. Система права та організація судової влади у ФРН

 

Тема 9. Утворення і розвиток США;  особливсті американскої політичної і правової системи.

 

Лекція (2 години)

  1. Війна за незалежність і утворення США.
  2. Джерела, принципи і основні риси Конституції США.
  3. Право і система організації судової влади.

 

Тема 10. Державно-правові системи Німеччини, США і Франції у порівнянні

 

Семінар  (2 години)

        

Тема 11. Основні тенденції розвитку держав Азії у новітній час.

 

Лекція (2 години)

 

 

Модульний контроль: колоквіум

ПРОГРАМА КУРСУ

 

Тема 1. Вступ: мета, завдання і особливості курсу.

 

Предмет курсу історії політичних і правових вчень. Взаємозв’язок з іншими суспільними дисциплінами: правознавством, філософією, політологією, соціологією, історією та ін.

Теоретичні і прикладні функції курсу: пізнавальна, евристична, методологічна, прогностична, виховна.

Методи історії політичних і правових вчень: історичний, діалектичний, логічний, системний, структурно-функціональний, порівняльний, порівняльно-історичний.

Характеристика джерел та літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендовані джерела та література до курсу

Джерела

Документы по истории зарубежного права. – М., 1987.

Законы Ману. / Перевод С.Д.Эльмановича, Г.Ф.Ильина. – М., 1960.

Законы Хаммурапи, царя Вавилона (1792-1750 гг. до н.э.). практикум по истории древнего мира. / Сост.: Н.Л.Просина, И.С.Свенцицкая. – М.. 1965.

Конституции буржуазных государств. – М.. 1982.

Конституции государств Европейского Союза. –М., 1999. -816 с.

Конституции зарубежных стран. Сборник. – М., 2000.

Конституції нових держав Європи та Азії. – К.: Право, 1996. -544 с.

Конституции и законодательные акты буржуазных государств ХУП-Х1Х вв.: Англия, США, Франция, Италия, Германия.  Сборник документов. / Под ред. П.Н.Галанзы – М., 1957. – 587 С.

         Салическая правда / Под ред.. В.Семенова. – М., 1950. – С.3-58.

Французская республика: Конституция и законодательные акты. – М., 1989.

Федеративная Республика Германия:  Конституция и законодательные акты. – М., 1991.

         Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. / Под ред. З.М.Черниловского. – М.: Юридическая литература, 1984.- 472 С.

Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. / Под ред. З.М. Черниловского. – М., 1996.

Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. – К.: Вентурі, 1995. – 176 С.

* * *

Алмонд Г., Пауэлл Дж., Стром К., Далтон Р. Сравнительная политология сегодня: Мировой обзор. Учебное пособие. / Сокр. пер. с англ.; Под. ред. М.В.Ильина, А.Ю.Мельвиля. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 537 с.

Ардан Ф. Франция: государственная система. / Пер. с фр. – М.: Юрид. литература, 1994. – 176 с.

         Бромхед П. Эволюция британской конституции. – М.: Юрид. лит., 1978.

         Галанза П.Н. Феодальное государство и право. – М., 1963.

         Гарнер Д. Великобритания: центральное и местное управление. – М., 1984.

Гелей С.Д., Рутар С.М. Політико-правові системи світу. – К., 2006.

Государственный строй США. / Отв. ред. А.С.Никифоров. – М., 1976.

Горбик В.А. Консервативная и либеральная партии в политической системе послевоенной Англии. – Киев, 1981.

Данилов С. правовые демократические государства: очерки истории. – М., 1999.

Демишель А., Демишель Ф., Пикемаль М. Институты власти во Франции. – М., 1987.

История государства и права зарубежных стран: Рабовладельческое и феодальное государство и право. / Под ред. П.Н.Галанзы и Б.С.Громакова. – М.,1980.

Каррі Д. Конституція Сполучених штатів Америки. – К.,1993.

Кечекьян С.Ф. Государство и  право Древней Греции. Учеб. пособие. – М.: Юридическая литература, 1963.

Ковлер А.И. Франция: партии и избиратели. – М., 1984.

Конституция США: история и современность. / Под ред. А.А.Мишина, Е.Ф.Язькова. – М.: Юрид. литература, 1988. - 320 с.

Косарев А.И. Римское право. – М.: Юридическая литература, 1986.

Крылова Н.С. Английское государство. – М., 1981.

Крылова Н.С. Аппарат государственного управления современной Францией. – М., 1982.

Маныкин А.С. История двухпартийной системы США (1789-1980). – М., 1981.

Мишин А.А., Власихин В.П. Конституция США: политико-правовой комментарий. – М.: Межд. отношения, 1985. – 336 С.

Политическая система Великобритании. / Пер. с нем. –М., 1984. –381 С.

Политическая система США: актуальне измерения. / Отв. ред. Червонная С.А., Васильев В.С. – М., 2001. – 163 С.

Тишик Б.Й., Орач Є.М. основи римського приватного права. – Львів: Вид-во Льв.ДУ, 1994.

Токвіль, Алексіс де. Про демократію в Америці. У двох томах. – К.: Всесвіт, 1999. – 590 с.

Урьяс Ю.П. Политический механизм ФРГ. – М., 1978.

Филлипов С. В. Судебная система США. – М., 1980.

Хессе К. Основы конституционного права ФРГ. / Пер. с нем. – М., 1981.

Черняк Е.Б. Государственный строй и политические партии США. – М., 1987.

Шаповал В.М. Державний лад країн світу. Довідник. – К., 1999. -320 с.

Die politischen Systeme Westeuropas. 2., aktualisierte Aufl. /  Hrsg. von Wolfgang Ismayr. Opladen: Leske+Budrich, 1999. – 764 S.

 

 

Підручники і навчальні посібники

Бостан Л.М., Бостан С.К. Держава і право епохи станово-кастового суспільства. Навчальний посібник. – Запоріжжя, 2000.

Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2004.

Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник. 5-те вид, перероб. і допов. – К.: Істина, 2005. – 768 с.

Жидков О.А., Крашенинников Н.А. история государства и права зарубежных стран. Т. 1. – М.. 1988; Т.2. – М., 1996.

Исаев И.А. История государства и права России. – М.. 1993.

История государства и права зарубежных стран. Ч.1. – М., 1988.

История государства и права зарубежных стран. Ч.2. – М., 1991.

Макарчук  В.С. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник. Курс лекцій. – К.: Атіка, 2000. – 416 с.

Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2001. – 592 с.

Макарчук В.С. Основи римського приватного права. – К.. 2000.

Омельченко О.А. Всеобщая история государства и права. Ч.2. – М., 1998.

Страхов М.М. Всесвітня історія держави та права. Вип. 1. Держава та право Стародавнього Світу. – Харків, 1994.

Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків, 1999.

Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2003.

Хома Н.М. Історія держави і права зарубіжних. Навчальний посібник. – К., 2003. 

Федоров К.Г. История государства и права зарубежных стран. – Л., 1977.

Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. – М.. 1996.

Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник. – К.: «ОЛАН», 2005. – 352 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні питання

для іспитів та контролю за самостійною роботою студентів

 

 

  1. Що є предметом курсу історії держави і права зарубіжних країн? Який він має взаємозв’язок з іншими суспільними дисциплінами?
  2. Розкрийте теоретичні і прикладні функції курсу.
  3. Охарактеризуйте відомі вам групи джерел з історії держави і права зарубіжних країн.
    1. Деспотично-теократичний характер держави і права у Стародавньому Єгипті.
    2. Відносини власності і сімейні відносини у Стародавньому Єгипті.
    3. Судова влада і судочинство у Стародавньому Єгипті.
    4. Ранні держави у Стародавній Індії.
    5. Основні риси права Стародавньої Індії. Загальна характеристика законів Ману.
    6. Суспільно-політичний устрій Стародавньої Індії за законами Ману.
    7. Регулювання соціально-майнових відносин за законами Ману.
    8. Класифікація злочинів та види покарань за законами Ману.
    9. Судовий процес за законами Ману.
    10.  Особливості формування і розвитку ранніх держав у Стародавньому Китаї.
    11.  Централізовна держава в Китаї за династій Цинь і Хань.
      1.  Утворення Вавилонської держави та її суспільно-політичний устрій.
      2.  Врегулювання соціально-економічних відносин за законами Хамураппі.
      3.  Правове становище окремих груп населення (авілумів, мушкенумів, тамкарів, редумів, баїрумів, селян, рабів) за законами Хамураппі.
      4. Шлюбно-сімейне право за законами Хамураппі.
        1.   Злочини і покарання за законами Хамураппі.
          1.  Утворення Афінської держави. Реформи Солона.
          2.  Державний устрій Афін у У – ІУ ст. до н.е.
          3.  Джерела афінського права. Закони Драконта.
          4.  Судоустрій і поліцейські функції в Афінській державі.
          5.  Особливості державного устрою Спарти.
          6.  У чому полягає цінність історичного досвіду розвитку міст-держав у Стародавній Греції?
            1.  Царський період Римської держави. Реформи Сервія Туллія.
            2.  Державний устрій Римської республіки.
            3.  Державний устрій Римської імперії.
            4.  Джерела римського права.
            5.  Закони ХІІ таблиць – найдавніша пам’ятка римського права.
            6.  Формування основних галузей римського права.
            7.  Основні здобутки римських юристів ІІ-ІІІ століть нашої ери.
            8.  Виникнення Франкської держави та її устрій.
            9.  Салічна та інші варварські правди та їх характеристика.
            10.  Суспільний і державний устрій Арабського халіфату.
            11.  Особливості становлення і розвитку мусульманського права (шаріат).
            12.   Джерела мусульманського права.
              1.  Англо-саксонська ранньофеодальна монархія (ІХ-ХІ ст).
              2.  Норманське завоювання 1066 р. і формування  сеньйоріальної монархії в Англії.
              3.  Основні риси станово-представницької монархії в Англії (ХІІІ – ХУ ст.). Велика Хартія Вольностей 1215 р.
              4.  Причини виникнення і особливості абсолютної монархії в Англії (кін. ХУ – сер. ХУІІ ст.).
              5.  Причини і основні етапи Англійської революції ХУІІ ст..
              6.  Повалення монархії та проголошення республіки в Англії.
              7.  Протекторат Кромвеля і його наслідки.
              8.  «Хабеас корпус акт» 1679 р.
              9.  «Славна революція» 1688 р. Білль про права 1689 р.
              10.  Встановлення конституційної, дуалістичної монархії в Англії.
              11.  Еволюція дуалістичної конституційної монархії в парламентську монархію в Англії.
              12.  Джерела і система англійського права.
              13.  Особливості галузей права в Англії.
              14.  Судова система Великої Британії.
              15.  Поліція та пенетиціарна систем Великої Британії.
                1.  Економічні, політичні та ідейні передумови боротьби англійських колоній за незалежність у Північній Америці.
                2.  Війна за незалежність США (1775-1783 рр.): хід та підсумки війни.
                3.  Декларація незалежності 1776 р. і утворення США.
                4.  Статті Конфедерації 1781 р. та їх роль у державотворенні США.
                5.  Прийняття Конституції США, її джерела та основні риси.
                6.  Перший цикл поправок до Конституції США (1791 р.).
                7.  Громадянська війна в США та її наслідки. Другий цикл поправок до Конституції США (1865 – 1870 рр.).
                8.  Структура і функції законодавчої влади у США.
                9.  Інститут президентства у США: процедура виборів і повноваження.
                10.  Федеративний устрій США і його прояви.
                11.  Система судової влади в США.
                12.  Система права США.
                13.  Еволюція форм монархії у Франції в епоху середньовіччя та нового часу.
                14.  Причини та основні етапи Великої Французької революції.
                15.  Декларація прав людини і громадянина 1789 р. і Конституція 1791 р.
                16.  Якобінська диктатура. Конституція 1793 р.
                17.  Термідоріанський переворот. Конституція 1799 р. Період консульства.
                18.  Утворення імперії Наполеона. Цивільний кодекс Наполеона 1804 р.
                19.  Формування правової системи Франції під впливом Великої Французької революції та її розвиток у ХІХ-ХХ ст.
                20.  Зміна форм правління у Франції в ХІХ столітті: від наполеонівської Імперії до Третьої республіки.
                21.  Третя республіка у Франції та її падіння.
                22.  Четверта республіка Франції. Характеристика державного устрою за Конституцією 1946 р.
                23.  Характеристика державного устрою Франції за Конституцією п’ятої Республіки 1958 р.
                24.  Судова система сучасної Франції.
                25.  Характеристика німецької державності періоду Священної Римської імперії німецької нації (ХУ  - поч. ХІХ ст.).
                26.  «Статути миру», «Саксонське  зерцало» та інші джерела середньовічного німецького права.
                27.  Розвиток місцевого самоврядування у середньовічній Німеччині. Любекське і Магдебурзьке право.
                28.  Вплив Великої французької революції на німецькі держави. Утворення Рейнського союзу (1806 р.).
                29.  Наслідки наполеонівського панування в Німеччині. Характеристика політичної системи Німецького союзу (1815 р.) .
                  1.  Революція 1848-49 рр. і невдала спроба демократичного об’єднання Німеччини «знизу».
                  2.  Боротьба Пруссії і Австрії за гегемонію в Німеччині. Утворення Північно-німецького Союзу (1866 р.).
                  3.  Австрійсько-угорський компроміс 1867 р. і утворення подвійної Австро-угорської імперії.
                  4.  Утворення Німецької імперії та її державний устрій за Конституцією 1871 року.
                  5.  Перший досвід соціального законодавства в Німецькій імперії (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.).
                  6.  Крах кайзерівської Німецької Імперії і встановлення республіки. Веймарська конституція 1919 р.
                  7.  Політичний режим тоталітарної нацистської диктатури в Німеччині.
                  8.  Державний устрій ФРН за Основним законом 1949 року.
                  9.  Возз’єднання Німеччини у 1990 році. Характерні риси та особливості федеративного устрою ФРН.
                  10.  Судова система ФРН.
                  11.  Система права ФРН.
                  12.  Суспільно-політична модернізація Японії у другій половині ХІХ ст. Переворот Мейдзі 1868 р.
                  13.  Державно-конституційний розвиток Японії: від Конституції 1889 р. до конституції 1947 р.
                  14.  Джерела та основні тенденції розвитку права в Японії в ХІХ – ХХ ст.

 

 

 


Комментарии


Комментариев пока нет

Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.

Авторизация
Введите Ваш логин или e-mail:

Пароль :
запомнить