ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН 11.10.2016 07:14

 

Вступ

 

Програма вивчення навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра напряму підготовки «Правознавство».

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Історія держави та права зарубіжних країн» є процеси виникнення, розвитку, суть, основні функції, соціальна роль та причини загибелі різних держав і систем права в хронологічній послідовності та конкретній соціально-історичній обстановці, які існували чи існують сьогодні за межами України.

  Міждисциплінарні зв’язки. історія держави та права зарубіжних країн тісно пов’язана з такими дисциплінами як теорія держави і права, державне право зарубіжних країн, історія вчень про державу і право, історія держави і права України, основи римського права.

  Найважливіші світоглядні ідеї та категорії, які підлягають засвоєнню під час вивчення дисципліни: демократія, цінності демократії, держава, право,  повага до прав людини, парламентаризм, принципи законності в діяльності правоохоронних органів, правова реальність, правова держава, рівність, справедливість, свобода, цивілізація, соціалізм, комунізм,  націоналізм, анархізм, тоталітаризм.   

  Роль і значення навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» у підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця.

1. Дійовий інструмент формування правової  свідомості.

2. Дає можливість не тільки глибше зрозуміти державно-правові реалії сучасності, але й прогнозувати подальший розвиток держави і права.

3. Озброює юристів знаннями, що можуть допомогти в практичній діяльності з подальшого реформування державно-правових інститутів України, передусім на основі демократизації економічного й політичного життя, в охороні прав громадян та ін.

   Основні риси навчальної та науково-творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих рис.

1. Вміння мислити логічно, застосовуючи для розв'язання завдань  методи індукції та дедукції.

2. Професійне вирішення конкретних завдань, керуючись історичними прикладами діяльності державних і правоохоронних органів.

3. Вміння давати морально-правову оцінку своїм вчинкам та діям інших людей, спираючись на історичні приклади.

4. Керування моральними принципами у власній діяльності.

5.Засвоєння принципу історизму, який дозволяє аналізувати  і розуміти будь-які державні і правові явища, виходячи з того, як вони виникли, чим вони стали і чим можуть стати внаслідок реалізації діючої тенденції.

6. Розуміння юриспруденції через аналіз сукупності історико-правових фактів і правових пам'яток.

7. Визначати риси та закономірності сучасного права, виходячи з розуміння ґенези основних галузей права в минулому.

 

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

 

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» є: а) опанування основних положень і понять, передбачених програмою курсу; б) отримання знань про загальну історію держави та права; в) дослідження процесів виникнення, утворення і розвитку держави і права у певній конкретній історичній обстановці у кожній окремій країні в хронологічній послідовності; г) з’ясування питань виникнення, розвитку, а також занепаду історичних типів держави та права, форм держави та права, їх різновидів, причин і наслідків організаційних і структурних змін у державному апараті і системах права.

 

 1.2. Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Історія   держави і права зарубіжних країн» є:

1. вивчення розвитку і змісту типів та форм держави та права;
2. дослідження становлення та розвитку державних органів і правових інститутів;
3. вивчення історії кодифікації права провідних країн світу;
4. дослідження процесів виникнення, утворення і розвитку держави і права у певній конкретній історичній обстановці у кожній окремій країні в хронологічній послідовності.

 

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми, студенти повинні:

знати:

1) на понятійному рівні:

а)  хронологічні межі, найважливіші факти, події та явища з історії державно-правового розвитку зарубіжних країн;

б )  поняття та терміни, притаманні для відповідного етапу розвитку держави і права в зарубіжних країнах.

 в)  форми держави: форма державного правління, форма політичного режиму та форма державно-територіального устрою в різні епохи;

г) основні інститути конституційного, цивільного, кримінального і кримінально-процесуального права в країнах Західної та Східної цивілізацій.

2) на фундаментальному рівні:

 а) загальні закономірності та особливості процесів державо- і правотворення в країнах Західної та Східної цивілізацій;

б) процес становлення права нового (буржуазного) типу у країнах Західної цивілізації, формування  світових правових сімей;

в )процес становлення та розвиток галузей права: конституційного (державного), цивільного та суміжних  галузей права, кримінального права та кримінального процесу;

г) сутність права в різні історичні періоди.

вміти:

1) на репродуктивному рівні:

а) використовувати історично-правовий досвід історії держави і права зарубіжних країн у юридичній практиці;

б) визначати межі можливого використання зарубіжного досвіду в розбудові   української держави.

2) на алгоритмічному рівні:

а) вміння розуміти механізм діяльності державної влади і правоохоронних

     органів;

б) вміння здійснювати тлумачення нормативних актів, спираючись на навички тлумачення законів минулого;

          3) на евристичному рівні:

а) пізнання нового в державно-правовому житті;

б) відкриття раніше невідомих закономірностей буття  держави і права;

4) на творчому рівні:

а)  аналізувати процеси державотворення в зарубіжних країнах, визначати його   загальні та специфічні риси в країнах Західної та Східної цивілізацій;

б) систематизувати та узагальнювати досвід державно-правового розвитку зарубіжних країн;

в) застосовувати різноманітні наукові методи, здійснюючи  порівняльний   аналіз правових актів та інших документів і базуючись при цьому на принципах історизму та об’єктивності;

г) прогнозувати розвиток суспільно-політичного та правового життя в Україні та світі, спираючись на знання історії держави і права зарубіжних країн.

 

 

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 год.

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

 

Змістовний модуль 1

ТЕМА 1. Предмет, метод дослідження та історіографія історії держави і права зарубіжних країн

Предмет історії держави і права зарубіжних країн. Періодизація курсу. Цивілізаційний та формаційний підходи до вивчення історії держави і права зарубіжних країн. Історіографія науки. Функції історії держави і права зарубіжних країн. Принципи вивчення історії держави і права зарубіжних країн. Методологія навчальної дисципліни. Основні загальнофілософські, загальнонаукові та спеціальнонаукові методи дослідження історико-правових явищ і процесів. Міжпредметні зв’язки цієї дисципліни. Завдання курсу. Значення вивчення історії держави і права зарубіжних країн для професійної підготовки юристів.

 

ТЕМА 2. Держава та право рабовласницьких країн Стародавнього Сходу.

Держава і право Стародавнього Сходу. Особливості розвитку рабовласницьких країн Стародавнього Сходу. Соціально-класова структура давньосхідних  суспільств. Місце і роль релігій в країнах Стародавнього Сходу. Стародавньосхідна деспотія. Основні відомства управління. Азіатський спосіб виробництва. Джерела та основні риси права держав Стародавнього Сходу. Право Стародавнього Єгипту. «Повчання гераклеопольського царя своєму сину Мерікара».

Вавилон і Ассирія. Закони царя Хаммурапі: майнові відносини, шлюбно-сімейні відносини, злочини і покарання, судовий процес. Закони держави Ешнунни.

Держава і право Стародавньої Індії. Основні риси права Стародавньої Індії. Соціальна структура і правовий статус населення. Касти /Варни/. Державний устрій. Закони Ману: майнові відносини, шлюбно-сімейні відносини, злочини і покарання, судовий процес.

 

      ТЕМА  3. Античні держави та право.

Гомерівська Греція. Організація суспільства гомерівської доби. Утворення Афінської держави. Реформи Тесея. Реформи Солона. Реформи Клісфена. Реформи Ефіальта і Перікла. Розвиток афінської державності та її падіння. Державний і суспільний лад. Джерела та характерні риси права. Держава і право Стародавніх Афін.

Утворення Спартанської держави. Суспільний лад. Державний устрій. Джерела та характерні риси права. Держава і право Спарти. Закони Лікурга та їх вплив на розвиток  Спарти.

 

 

 

ТЕМА  4. Держава та право стародавнього Риму.

 

Держава і право Стародавнього Риму. Утворення Римської держави. Джерела римської історії. Періодизація історії держави і права Риму. Виникнення Риму. Римське суспільство у перед державницький період ( VIII - VI). Реформи Сервія Тулія. Виникнення Римської держави. Римська держава в період республіки (VI - I ст.до н.е.). Суспільний лад. Державний устрій. Криза і падіння республіки. Внутрішня політика Римської держави. Повстання рабів. Реформи Гракхів. Військова реформа Гая Марія. Громадянські війни. Кінець Римської республіки. Триумвірати.

Римська держава в період імперії ( I ст.до н.е. – V ст. н.е.). Рання імперія – принципат. ( I ст. до н.е. – кінець III ст. н.е.). Пізня Римська імперія-домінат. Падіння Римської держави ( IV - V ст. н.е.).

Джерела права в період республіки. Римське право найдавнішого періоду. Закони ХІІ таблиць Джерела права в період імперії. Кодифікація Юстиніана. Основні риси права в період республіки. Судовий процесс. Римське право в період імперії. Історичне значення Римської держави та права. Рецепція римського права.

 

      ТЕМА  5. Ранньофеодальні держави та право.

Виникнення держави франків: Верденський трактат. Реформи Карла Мартелла. Виникнення Франкської держави: держава Меровінгів; імперія Каролінгів. Розпад Франкської імперії. Верденський договір 843 р. Реформи Карла Мартелла. Формування феодальних відносин. Розвиток феодальної власності на землю. Феодальний імунітет, Васалітет. Державний устрій. Двірцево-вотчина система управління. Суспільний лад. Марка – община франків.

Держава і право ранньофеодальної Франції. Особливості державного розвитку Англії в період раннього феодалізму.

Варварські правди та їх загальна характеристика. Салічна правда - пам’ятка ранньофеодального права франків: злочини проти приватної власності, злочини проти особи, судовий процес.

 

ТЕМА 6.  Станово-представницька монархія.

Станово-представницька монархія у Франції. Формування правових основ станового устрою. Виникнення і розвиток сеньйоріальної монархії: центральна королівська адміністрація, місцеве управління.  Реформи Людовіка ІХ. Зміни у правовому становищі станів у ХІV - ХV ст. Утворення станово-представницької монархії у Франції. Генеральні штати. Посилення королівської влади. Центральнее і місцеве управління. Організація фінансового управління. Організація збройних сил. Судова система.

Великий березневий ордонанс 1357 р.

Станово-представницька монархія в Англії. Реформи Генріха ІІ. Утворення станово-представницької монархії в Англіїї. Парламент. Прийняття Великої хартії вольностей 1215 р. Правове становище різних груп населення Англії за Великою хартією вольностей 1215 р.: права і привілеї великих баронів, відображення в Хартії інтересів лицарів і городян. Значення  Великої хартії вольностей 1215 р. в історії феодальної держави і права Англії. Особливості станово-представницької монархії в Англії. Характерні риси права.

Передумови виникнення‚ порядок формування‚ структура і повноваження станово-представницьких установ у Німеччині. Особливості станово-представницької монархії у Німеччині. Золота булла 1356 р. Рейхстаг та ландтаги. Кароліна – кодекс феодального кримінального та кримінально-процесуального права феодально-роздрібленої Німеччини.

Станово-представницька монархія в Польщі. Реформи Казиміра III /Великого/. Суспільний лад та державний устрій. Джерела та основні риси права Польщі.

Утворення Московської централізованої держави. Державні реформи Івана ІV. Суспільний лад та державний устрій Московії. Утворення Московської централізованої держави. Виникнення станово-представницької монархії. Боярська Дума. Земські Собори. Розвиток приказної системи. Місцеві органи управління. Запровадження губного та земського самоуправління. Виникнення поліцейських органів. Армія.

 Судові органи. Розвиток феодального права. Судебники 1497 та 1550 рр. Псковська судна грамота 1467 р. Стоглав 1551 р. Церковне право.  Соборне Уложення 1649 р. і зміни в правовому статусі населення Московії. Форми феодальної власності. Шлюбно-сімейне право. Адміністративне та судове право. Розвиток майнового та зобов'язального права. Спадкове право. Злочини та покарання. Судовий процес.

 

ТЕМА 7.  Абсолютна монархія.

Французький класичний абсолютизм. Людовік ХІV. Центральні органи управління Франції. Королівська рада.Ліквідація станово-представницьких органів та посилення необмеженої королівської влади. Створення бюрократичного апарату управління. Армія і поліція. Судова система. Розвиток права. Злочини та покарання. Судочинство.

Особливості абсолютизму в Англії. «Акт про супрематію». Королівська влада і парламент. Центральні органи влади та управління. Держава і церква.  

Князівський абсолютизм у Німеччині. Абсолютна монархія в Німеччині, її особливості. Князівський абсолютизм. Поліцейськадержава в Прусії. Роль бюрократичного апарату, суду, армії, поліції. Джерела та характерні риси права. Кароліна 1532 р. Кримінальне право та процес.

Причини становлення абсолютної монархії в Росії‚ її особливості. Суспільний лад та державний устрій Росії XVIII ст. Реформи Петра І та Катерини ІІ. Особливості суспільного ладу. Станові реформи Петра І. Жалувані грамоти дворянству та містам Катерини ІІ.

Створення регулярної армії, поліції. Тюремна система. Прокуратура.

Правове становище губерній Російської імперії.

Розвиток права. Кримінальне право та процес за “Артикулами військовими з коротким тлумаченням” 1716 р.

Декабристський рух та підготовка першої Російської Конституції.

Кодифікація законодавства у першій половині ХІХ ст. Повне зібрання Законів Російської Імперії. Звід законів Російської імперії. “Уложення про покарання кримінальні та виправні” 1845 року.  Майнове право. Зобов’язальне право. Шлюбно-сімейне право. Спадкове право. Судовий процес.

 Джерела та основні риси права Росії періоду абсолютизму.

 

ТЕМА 8. Держава і право Середньовічного Сходу

Особливості розвитку країн середньовічного Сходу. Утворення Арабського халіфату. Суспільний та державний лад Арабського халіфату. Формування та розвиток мусульманського права у Середні віки. Мазхаби мусульманського правознавства. Джерела права. Майнові відносини. Шлюбно-сімейні відносини. Злочин та покарання. Судовий процес. Мусульманське право у сучасному світі.

Еволюція суспільного та державного ладу Китаю у Середні віки. Надільна система землекористування. Збереження рис східної деспотії. Державний лад. Місцеве управління. Армія. Станово-класовий розподіл суспільства. Особлива сталість китайського права. Систематизація середньовічного китайського права. Конфуціанство і право. Зобов’язальне право. Шлюбно-сімейне право. Характерні риси кримінального права.

 Утворення японської держави. Державний лад. Система сьогунату. Військова організація. Особливості соціального ладу. Розвиток японського права у Середні віки. Кодекс „Тайхорьо”.

Держава феодальної Індії. Делійський султанат. Імперія великих Моголів. Соціальний лад. Мусульманізація державного управління. Право середньовічної Індії. Дхармашастри, нібандхі, правовий звичай. Шлюбно-сімейне, майнове, кримінальне право.

 

Змістовний модуль 2

 

     ТЕМА 9. Зміни в системі державного правління держав Європи у Новий час. Держава та право Великої Британії (XVII-XIX ст.).

Криза феодального ладу та основні причини буржуазних революцій. Зміни в державному та суспільному ладі держав нового періоду. Буржуазні республіки та просвітницький абсолютизм. Колоніалізм та створення колоніальних імперій. Принцип формування та тенденції розвитку права буржуазного періоду.

Вплив Просвітництва на формування буржуазних республік. Конституціоналізм та парламентаризм – основні політико-правові явища буржуазного періоду. Проголошення та юридичне закріплення прав і свобод людини і громадянина.

Принципи формування та тенденції розвитку права буржуазного періоду. Виникнення національних правових систем. Розвиток джерел права, його кодифікація, формування міжнародного права.

Буржуазна революція в Англії‚ її причини, етапи та особливості. “Петиція про права” 1628 р. Перша громадянська війна. Друга громадянська війна. «Знаряддя управління» 1653 р. Протекторат Кромвеля. Реставрація монархії. “Хабеас  корпус акт” 1679 р., “Білль про права” 1689 р.‚ “Закон про престолоспадкування” 1701р. Утвердження конституційної монархії в Англії. Дуалістична монархія.Форми делегованого законодавства.Виборчі реформи 1832 р., 1867 р., 1884 р., 1885 р. Утворення політичних партій і Кабінету міністрів. Розвиток англійського парламентаризму у ХVІІ-ХІХ ст.

Утвердження двопартійної системи. Британська колоніальна імперія.

 

ТЕМА 10. Держава та право США (XVIIІ-XIX ст.).

Економічне і політичне становище американських колоній Англії. Війна за незалежність. Декларація незалежності 1776 р. і утворення США. Статті Конфедерації США 1781 р., їх загальна характеристика. Прийняття Конституції США 1787 р., її зміст. Перший цикл поправок до Конституції США (1791 р.). Громадянська війна 1861-1865 рр., її економічні і політичні наслідки. Другий цикл поправок до Конституції США (1865-1870 рр.). Реконструкція Півдня. Виникнення Ку-клукс-клану. Конгрес. Президент. Місцеве управління, суд і поліція.

 

     ТЕМА  11. Держава та право Франції (XVIIІ-XIX ст.).

Причини й етапи буржуазної революції у Франції. «Декларація прав людини і громадянина» 1789 р. і Конституція 1791 р. Їх зміст і характеристика. Якобінська диктатура. Конституція 1793 р. Державний устрій якобінської диктатури, її основні соціально-економічні і політичні перетворення. Термідоріанський переворот. Термідоріанська реакція. Конституція 1795 р. Конституція 1799 р. Період Консульства. Утворення імперії Наполеона.

Формування правової системи Французької республіки. Реставрація монархії Бурбонів. Революції 1830 і 1848 років у Франції. Встановлення Другої республіки і другої імперії. Друга республіка. Конституція 1848 р. Державний устрій Другої республіки. Друга Імперія. Конституція 1852 р. Каральний апарат.  Паризька Комуна. Проголошення Третьої французської республіки. Конституційні закони 1875 року. Еволюція французького парламентаризму.

Джерела та основні риси права Франції. Цивільний кодекс Наполеона 1804 р. Розвиток цивільного і торговельного законодавства в XIX ст. Розвиток трудового і соціального законодавства. Розвиток кримінального права і процесу. Кримінально-процесуальне законодавство.

 

     ТЕМА 12. Держава та право Німеччини (ХІХ ст.).

Німеччина після Віденського конгресу. Падіння “Священної Римської імперії германської нації.” Утворення Німецького союзу. Революція 1848 р. і її вплив на розвиток німецьких держав. Суспільно—політичний розвиток Німеччини до 1871 р. Об’єднання Німеччини. Утворення Німецької імперії. Конституція 1871 року.

Державний устрій Німеччини за Конституцією 1871 р. Союзна рада. Німецький імператор. Імперський канцлер. Рейхстаг. Політичний режим кайзерівської Німеччини. Характерні риси права. Цивільне право. Характерні риси спадкового права. Торговельне право. Кримінальне право. Торгове і соціальне законодавство. Цивільне уложення 1900 р.

 

ТЕМА 13.  Державно-правовий розвиток Російської імперії у ХІХ ст.-поч. ХХ ст.

Державний та суспільний устрій Російської імперії в ХІХ ст. Причини буржуазних реформ 60-70 рр.: економічні, політичні, соціальні. Селянська реформа 1861 р., Судова реформа 1864 р., Земська реформа 1864 р., Міська реформа 1870 р., Військова реформа 1874 р. Запровадження Інституту земських дільничних начальників. Положення про губернські та повітові земські установи 1890 р. Контрреформи 1880-90 рр. Міське положення 1892 р. Розвиток права. Цивільне право. Кримінальне право. Судовий процес.

Вплив першої російської революціїна зміни в суспільному ладі та державному устрої. Аграрне законодавство П. Столипіна.

Маніфест від 17 жовтня 1905 року. Царська влада. Державна Дума та Державна рада, їх взаємодія. Державний переворот 3 червня 1907 року. Режим надзвичайного стану і охорони. Посилення поліції. Держава і право Російської імперії періоду Першої світової війни.

Криза царизму. Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 року. Утворення рад та Тимчасового уряду. Двовладдя.

Державний устрій. Проголошення Росії республікою. Законодавство Тимчасового уряду.

Оформлення конституційної монархії в Россії.

 

ТЕМА 14. Держава і право Китаю та Японії  у новий час

 

       Особливості розвитку держав Сходу у Новий час. Суспільний та державний лад у період «Закритої Японії». Передумови революції у Японії. Революція  Мейдзі: мета, рушійні сили, наслідки. Реформи 70–80-х рр. ХІХ ст. Конституція 1889 р. Державний та суспільний лад Японії кінця ХІХ –  початку ХХ ст. Особливості формування японського права.

Китайське суспільство та держава у ХІХ ст. Імперія Цин. Народна війна 1850-1864 рр. - народний рух проти іноземних колонізаторів, маньчжурських та китайських феодалів. Утворення Тайпінської держави. Значення тайпінського руху. Кан Ювей. Економічні і політичні реформи кінця Х1Х ст., їх поразка. Сіньхайська революція 1911-1913 рр. Повалення монархії, встановлення республіканської форми правління. Сунь Ятсен.

 

 

 

Змістовний модуль 3

 

     ТЕМА 15. Державо і право Німеччини, Франції та Великої Британії у новітній час

 

Німеччина після першої світової війни. Листопадова революція 1918р.: причини та наслідки. Веймарська конституція 1919 р. Система органів влади й управління в період Веймарської республіки (1919 – 1933 рр.).   Територіальний устрій. Партії і політична боротьба в умовах Веймарської республіки.

Кризові явища у соціально-економічній та владній сфері у кінці 20-х – на початку 30-х рр. Причини приходу до влади німецького фашизму. Державний та суспільний лад фашистської Німеччини.  Встановлення нацистського режиму. Законодавство періоду нацистської диктатури. Зміни у державному ладі. Фюрер, рейхстаг, імперська канцелярія.  Каральні органи. Агресивна зовнішня політика. Поразка фашистської Німеччини у Другій світовій війні. Потсдамські угоди. Окупаційний статут. Політика розколу країни: Бізонія і Тризонія. Утворення ФРН. Основні риси Боннської конституції 1949 р. Еволюція політичного режиму. Утворення НДР. Конституції 1949 і 1968 рр. Утворення єдиної німецької держави у жовтні 1990 р. Форма правління та державний устрій сучасної Німеччини.      

Третя республіка у Франції після Першої світової війни. Багатопартійність. Лівий блок і Національний блок. Робітничі партії. Фашистські організації. Народний фронт 1934 - 1938 рр. Уряд народного фронту. Державний механізм Третьої республіки. Франція у Другій світовій війні. Уряд Віші. Кінець Третьої республіки.

Боротьба за демократичну конституцію після закінчення Другої світової війни. Референдуми 21 жовтня 1945 р. і 5 травня 1946 р. Конституція 1946 р. Четверта республіка (1946-1958). Антидемократичний перегляд Конституції       1946 р. Військовий заколот 1958 р. в Алжирі. Уряд генерала де Голля. Утворення П’ятої республіки. Державний лад Франції за Конституцією 1958 р. Кримінальна поліція Франції. Суд. Еволюція французького права у ХХ ст.  Французький союз. Державно-правовий розвиток Франції у ХХІ ст..

Еволюція державного ладу Англії після Першої світової війни. Особливості політичного розвитку у міжвоєнний період. Реформи виборчого права 1918, 1928р.р., Вестмінстерський статут 1931 р. Зміни в апараті державного управління та у соціальній структурі Англії у другій половині ХХ ст. Розвиток британської двопартійної системи. Консерватори і ліберали. Посилення лейбористської партії. Реформа парламенту 1949 р. Спроби подальшої реорганізації палати лордів. Акт про народне представництво 1948 р. Виборчі реформи 1949 р. і 1969 р.  Корона. Посилення ролі кабінету. Стиль управління М. Тетчер. Лейбористські уряди. Поліцейські та судові органи. Обмеження місцевого самоврядування. Характерні риси англійської парламентської демократії. Джерела та основні риси права Англії. Соціальне законодавство. Основні напрями державно-правового розвитку Англії у кінці ХХ – на початку ХХІ ст. Подальший розвиток громадянського суспільства. Британська співдружність націй. «Загальне право» і «Право справедливості» у Новітній час.

 

     ТЕМА  16. Держава і право США, Японії та Китаю в новітній час

 

 Особливості соціально-економічного розвитку США Новітнього періоду. Причини «Великої депресії». Розвиток державно-монополістичного капіталізму. “Новий курс” президента Рузвельта і його основні заходи: відбудова банківсько-фінансової системи, відбудова промисловості, аграрна політика, боротьба з безробіттям, державне  регулювання ринкових відносин. Двопартійна система США. Демократи і республіканці. «Асоціація прогресивних дій». Інші політичні партії та угруповання. Зміни в політичному режимі Сполучених Штатів. Закон Вагнера 1935 р. Закон Сміта 1940 р.

 Зміни у державному ладі США після Другої світової війни. Поправки до конституції – ХХ, ХХІІ, ХХV.  Принципи федералізму. Централізація влади. Конгрес та його постійні комітети. Демократизація виборчого права: XIX, XX11I і XXIV  поправки до конституції. Д. Кеннеді. Закон про виборчі права 1965 р. Президент. Апарат Білого дому. Пентагон і ЦРУ. Структура поліцейського апарату. ФБР. Верховний Суд США. Правова система США у ХХ – на початку ХХ1ст. Еволюція соціально-політичної структури США  в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. (президентство Р. Рейгана, Д. Буша, Б. Обами).

Зміни в політичній системі Японії після першої світової війни. Японія між двома світовими війнами. Встановлення військово-монархічного режиму, його відмінність від фашистського. „Нова політична структура”. „Нова економічна структура”. Агресивна зовнішня політика. Ліберально-демократичні перетворення після Другої світової війни: аграрна реформа, соціальне страхування, «дзайбацу» та ін..  Конституція 1947 р. Особливості японської монархії. Вплив європейського парламентаризму на формування політичної та правової системи. Перебудова суспільно-економічного ладу на ліберально-демократичних засадах.

Новий революційний підйом у Китаї після Першої світової війни. «Рух 4 травня» 1919р.- початок буржуазно-демократичної революції. Створення КПК (1921р.), її вступ до Гоміндану (1923р.)  Громадянські революційні війни: (1924-1927рр.), (1927-1937рр.), (1946-1949рр.) Утворення Китайської Народної республіки. Тимчасова конституція КНР 1949 р. Конституція 1954 р. Мао Цзедун і встановлення диктатури Комуністичної партії. „Великий стрибок”, „Культурна революція”, Конституція 1975р. і їх негативні наслідки. Початок активного правового будівництва після смерті Мао Цзедуна (1976 р.). Конституції 1978, 1982 рр., їх оцінка. Соціально-економічні і політичні зміни у китайському суспільстві в кінці  ХХ-на початку ХХІ ст.      

 

     ТЕМА 17. Формування радянської держави і права. Створення та розпад Союзу РСР.

Повалення Тимчасового уряду. II Всеросійський з'їзд рад та його нормативно-правові акти. Створення Ради Народних Комісарів.

Вибори і розпуск Установочних зборів. Утворення Радянського державного апарату. “Декларація прав трудящого і експлуатованого народу".

Встановлення Радянської влади на місцях. Розгром опозиційних партій і утворення однопартійної системи.

Створення каральних органів. Організація радянської міліції. Утворення ВЧК та її органів на місцях. Виникнення судових та позасудових органів. Організація Червоної Армії. Формування основ радянського законодавства. Основи цивільного права, Основи кримінального права, Основи судочинства. Декрет  РНК “Про червоний терор” 1918 р. Будівництво збройних сил. Інститут військових комісарів.

Громадянська війна та її вплив на перебудову більшовицького державного апарату. Ревкоми. Комбіди. Політика “воєнного комунізму”. Згортання цивільно-правових і розширення воєнно-адміністративних методів керівництва економікою. ВРНГ і створення централізованої системи управління.

Розвиток федеративних взаємовідносин радянських республік. Формування федеративного устрою РРФСР. Утворення Закавказької Радянської Федеративної Республіки.

 Перший та Другий Всеросійський з׳їзд Рад та їх акти. Утворення СРСР. Формування радянського права та його характеристика: а) цивільне право; б) шлюбно-сімейне право; в) земельне право; г) кримінальне право. Конституція СРСР 1924 року. Загальна характеристика.

Перша кодифікація радянського законодавства. Розробка та прийняття Конституції СРСР 1936 р.‚ її основні положення. Правові засади масових репресій у 30 - х роках. Утворення неконституційних надзвичайних репресивних органів. Реорганізація державного апарату СРСР у роки Великої Вітчизняної війни. Основні тенденції в розвитку права в післявоєнний період. Реорганізація правоохоронних органів в 50-60-ті роки. Початок реабілітації незаконно репресованих. Ліквідація позасудових органів.

Зміни в судовій системі. Основи судового устрою СРСР /1958 р./

Розбіжності між Конституцією, законами та реальною практикою партійного і державного життя. Проблеми національно-державного будівництва.

Кодифікація законодавства СРСР і союзних республік. Відомча нормотворчістьОсновні зміни в праві під час війни та у повоєнний період:  ІІ – кодифікація радянського законодавства; Прийняття нової Конституції 1977 р. Зміни в політичній системі СРСР у період перебудови. Тенденції в національно-державному будівництві. Серпневий путч 1991р. Розпад Союзу РСР та його наслідки.

 Утворення СНД, проблеми міждержавних стосунків.

 

  

 

 

 ТЕМА 18.  Загальна характеристика держави і права країн Європи та США в кінці ХХ – на початку ХХІ сторіччя

 

Загальні тенденції розвитку суспільства, держави і права у ХХ – на поч. ХХІ ст. Особливості монархій та республік у Новітній період. Роль інтеграційних процесів. Об’єднання Європи та утворення ЄС.

Становлення держави нового типу.Громадянське суспільство як історичний етап у розвитку людської цивілізації. Соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови переходу від кастово-станового суспільства до громадянського. Соціально-правова сутність громадянського суспільства, основні етапи його становлення.

Основні тенденції розвитку елементів форми держави: форми державного правління, форми державно-територіального устрою та форми політичного режиму.

Механізм держави нового типу. Органи законодавчої та виконавчої влади у державному механізмі зарубіжних країн. Становлення парламентів, їх місце та роль у системі вищих органів державної влади. Основні тенденції розвитку виконавчої влади в епоху громадянського суспільства: еволюція інститутів глави держави та урядової влади. Поліцейські органи в державному механізмі розвинутих країн: Історичні основи сучасних поліцейських служб Великобританії, США, Франції та Німеччини.

 

 

1. Інформаційне  та методичне забезпечення

      Рекомендована література

 

Основні нормативні акти:

1. Законы Ману. – М., 1960.
2. Закони Хаммурапі: Практикум / Укладач канд. істор. наук Д.Г. Каюк. – Д.: Юрид. акад. М-ва внутр. справ, 2005.
3. Каролина. Уголовно-судебное уложение Карла V / Пер. С.Я. Булатова. – Алма-Ата, 1967.
4. Конституции буржуазных стран Европы. – М., 1957.
5. Конституции буржуазных стран. / Сб. документов. – М., 1968.
6. Конституции государств американского континента. – М., 1959.
7. Конституции и законодательные акты буржуазных государств XVII-XIX вв. Англия, США, Франция, Италия, Германия / Под ред. П.Н. Галанзы. – М., 1957.
8. Конституции государств американского континента / Под  ред. проф. Г.С. Гуревича. – М.: Изд-во иностр. лит., 1959.
9.  Конституции государств Юго-Восточной Азии и Тихого Океана / Под ред. З.М. Луковниковой. – М.: Изд-во иностр. лит., 1960.
10. Конституции государств Ближнего и Среднего Востока / Под ред. И.Д. Левина. – М.: Изд-во иностр. лит., 1956.
11. Конституции и законодательные акты Французской республики. – М., 1958.
12. Конституции зарубежных государств / Сост. сборника проф. Маклаков В.В. – М.: Изд-во БЕК, 1996.
13. Конституции социалистических государств / Под ред. В.А. Стращуна и др. – В 2 т. – М.: Юрид. лит-ра, 1987.
14. Салическая правда / Пер. Н.П. Грацианского. – М., 1950.
15. Французский уголовный кодекс 1810 г. / Пер. Н.С. Лаптиной. – М., 1947.

 

Збірники документів:

1. Документы истории Великой французской революции. –Тт. 1-2. – М., 1990.2. Лавровский В.М.

2. Сборники по истории английской буржуазной революции XVIII в. – М., 1983.

3. Памятники истории Англии XI-XIII вв. / Пер. Д.М. Петрушевского. – М., 1986.

4. Примерный уголовный кодекс США. – М., 1969.

5. Протоколы заседаний Парижской коммуны. – М., 1959.

6. Сборник документов по всеобщей истории государства и права / Сост. К.Е. Ливанцев. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1977.

 

Підручники:

1. Батыр К.И. История государства и права зарубежных стран. Учебник для вузов. – М.: Велби, 2004.

 2. .Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / Запорізький юридичний ін-т. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.

1. Всеобщая история государства и права: Учебник / Под ред. проф. К.И. Батыра. – М ., 1998
2. История государства и права зарубежных стран. В 2 ч. Учебник для вузов / Под ред. проф. Крашенинниковой Н.А. и проф. Жидкова О.А. – М., 1999.
3. Косарев А.И. История государства и права зарубежных стран: Учебник для вузов. – М.: Инфра, 2003.
4. Крашенинникова Н.А. История государства и права зарубежных стран. Древний мир и Средние века: – М.: Норма, 2004.
5. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. – 5 вид., доп. – К.: Атіка, 2006.
6. Прудников М.Н. История государства и права зарубежных стран: Учеб. для вузов. – М., 2004.
7. Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки / Под ред. А.И. Рогожина, Н.Н. Страхова. – Х., 1981.
8. Томсинов В.А. Всеобщая история государства и права: В 2 т. – М.: Зерцало. 2002.
9. Трофанчук Г.І. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2006.
10. Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.: “Каравела”, Л.: “Новий світ – 2000”, “Магнолія плюс”, 2003.
11. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. Учебник. – М.: ООО „Велби”, 2002.
12. Чибиряев С.А. История государства и права зарубежных стран: Учеб. для вузов – М.: Былина, 2002.

 

Навчальні посібники, інші дидактичні та методичні матеріали:

1.     Борисевич М.М., Бельчук О.А., Евтушенко С.Г. История государства и права зарубежных стран: Краткий учебный курс / Под. ред. к.ю.н., доцента М.М. Борисевича. – М., 2001.

2. Водопьянов В.П. История государства и права зарубежных стран: Конспект лекций в схемах. – М.: Приор, 2004.

1. Вологдин А.А. История государства и права зарубежных стран: Практикум: Учеб. пособие для вузов. – М.: Высшая школа, 2005.
2. Глазова Е.В., Терехова Л.Н. История государства и права зарубежных стран: Пособие для вузов. – СПб, 2005..
3. Желудков А.В. История государства и права зарубежных стран (конспект лекций). – М.: Приор, 2005.
4. Зайков Д.Е. История государства и права зарубежных стран: Учеб.  минимум. – М.: Юриспруденция, 2005.
5. Ильинский Н.И. История государства и права зарубежных стран: Курс лекций. – М.: Издательство деловой и учебной литературы, 2003.
6. Історія держави і права зарубіжних кран: Навчальний посібник / Під загальною редакцією доктора юридичних наук, професора Джужи О.М. – К., 2000.
7. Історія держави і права зарубіжних країн: Словник-довідник / Укладач канд.. істор. наук Д.Г. Каюк. – Д.: Юрид. акад. М-ва внутр. справ, 2003.
8. Крестовская. История государства и права зарубежных стран. Практикум. – Х.: Одиссей, 2002.
9. Ларионова Е.Л. История государства и права зарубежных стран: Экзаменационные ответы для вузов. – М.: Буклайн, 2004.
10. Латыпов Р.И. Шпаргалка по истории государства и права зарубежных стран. Учебное пособие. – М.: Велби, 2005.
11. Ливанцев К.Е. История государства и права средних веков: Учеб. пособие для вузов. – СПб: Питер, 2003.
12. Музыченко П.П. История государства и права зарубежных стран. В 2 ч. – Х.: Одиссей, 2003
13. Орленко В.І., Орленко В.В. Історія держави і права зарубіжних країн: посібник для підготовки до іспитів. – 2-ге вид., стер. – К.: Видавець Паливода А.В., 2007.
14. Орлова Н.Е. История государства и права зарубежных стран: 100 экзаменационных ответов. – Ростов-н/Д, 2004.
15. Севастьянов А.В. История государства и права зарубежных стран в вопросах и ответах: Учеб. пособие. – М.: Велби, 2005.
16. Талдикін О. В., Самотуга А. В. Всесвітня історія держави та права в структурно-логічних схемах і таблицях: Навч. посібник. – Вступ до історії держави і права зарубіжних країн. – Д.: Юрид. акад. М-ва внутр. справ, 2005.
17. Тинт Ю.С. История государства и права зарубежных стран. Шпаргалка. Учебное пособие для вузов. – М.: Приор,  2004.

20. Чуткий А.І. Історія держави і права зарубіжних країн. Навч. посіб. – Ніжин: Видавництво НДУ, 2007.

21. Шевченко С.С. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. – К., 1997.

1. Юрьев М.Ф. История стран Азии и Северной Африки после второй мировой войны (1945-1990): Учебное пособие. – М.: Изд-во МГУ, 1994.

 

Хрестоматії:

1.Хрестоматия по истории Древнего мира / Под ред. В.В. Струве. – Ч. 1. Восток. – М., 1950.

2.Хрестоматия памятников феодального государства и права / Под ред. В.М. Корецкого. – М., 1961

3.Хрестоматия по истории Древнего Востока / Под ред. В.В. Струве и Д.Г. Редера. – М., 1963.   

4. Хрестоматия по истории средних веков. – Тт. 1-3. – М., 1961-1963.

5. Хрестоматия по истории Древней Греции. / Под. ред. Д.П. Каллистова. – М., 1964.

6. Хрестоматия по истории Древнего Востока. В 2 ч. – М., 1980.

7. Хрестоматия по истории Древнего мира / Под ред. В.Г. Боруховича.– Саратов, 1987.

8. Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под. ред. В.И. Кузищина. – М.: Высш. шк., 1987.

9. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Вентурі, 1998.

10. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. Учеб. пособие / Сост. В.Н. Садиков; Под. ред. проф. З.М. Черниловского. – М., 1998.

11. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран (Древность и Средние века) / Составитель: доктор юридических наук, профессор В.А. Томсинов. – М.: Издательство зерцало, 1999.

12. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран (Новое и Новейшее время) / Составитель: доктор юрид. наук, профессор Н.А. Крашенинникова. – М.: Издательство зерцало, 1999.

13. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія: Навч. посіб. для студентів юрид. спец. вищих закладів освіти / За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2002.

14. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. Учеб. пособие / Сост. В.Н. Садиков. – М.: ООО „Велби”, 2002.

 

Монографії та інші наукові видання:

1. Галанза П.Н. Феодальное государство и право. – М., 1963.

История государства и права зарубежных стран (рабовладельческое и феодальное государство и право) / Под ред. П.Н. Галанзы, Б.С. Громакова. – М.: Юр. лит., 1980

2. Дюврнуа Н. Источники права и суд в древней России: Опыт по истории русского гражданского права. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004

3.Европейское дворянство XVІ-XVІІ вв.: границы сословия. – М.: Археографический центр, 1997

4. Ерофеев Н. А. Империя создавалась так… Английский колониализм в ХVII1 веке. – М.: Наука, 1964.

5. Ероффеев Н. А. Английский колониализм в середине Х1Х века. – М., 1977.

6. Исаев И.А. История   государства и права России. - М., 2004.

7. Инако Цунэо. Современное право Японии. М., 1981.

8. Каппелер А. Россия–многонациональная империя:  Возникновение. История. Распад. М., 2000

9. Катрич В.М. Держава і право стародавнього Риму. – К., 1974

10. Литаврин Г.Г. Византия и Славяне.- СПБ., 2001.

11. Лисневский Э.В. История государства и права Великобритании (1870-1917). – Ростов н/Д, 1975.

12. Парфёнов И.Д. Колониальная экспансия Великобритании в последней трети Х1Х века. – М.: Наука, 1991.

13.Политическое развитие Великобритании и США в XVII-XIX вв. – Л., 1985.

14.Покровский И.А. История римского права. Классика российской цивилстики. – М.: Статут, 2004.

15.Сергеевич В.И. Лекции и исследования по древней истории русского права. М.:Зерцало, 2004

16.Скрипникова Л.В. Английский колониализм в Вест-Индии.- К.: Вища школа, 1981.

1. Скрипникова Л.В. От колоний к суверенитету.( Из истории освободительной борьбы карибских колоний Англии.) –М.: Мысль, 1985.
2. Савельев  В. А. Английский кабинет в ХVIII – начале  Х1Х вв. /                  Труды ВЮЗИ. – Т. 43.,1977.

19. Тальберг Н.Д. Очерки истории империи Российской. - М.,. 2001

20. Тєлькінєна Т.Е. Внутрішньополітичне життя Французької Республіки

удзеркалі російської консервативної публіцистики (кінець ХІХ — початок ХХ

ст.): . - Дніпропетровськ: Ліра, 2008.

21. Уолкер Рональд. Английская судебная система. – М.: Юр. лит., 1980.

1. Фадеева И.Л. Концепция власти на Ближнем Востоке. Средневековье и новое время. – М.: Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 2001

23.Шумилов В.М. Правовая система США. – М.: ДЕКА, 2003.

24.Яковлев В.Н. Древнеримское и современное российское наследственное право. Рецепция права: Учебник. – М.: Мос. психолого-социальный ин-т, 2005.

 

Інші джерела:

1. Боботов С.В. Наполеон Бонапарт – реформатор и законодатель. – М., 1998

2. Величко А. М. Византийский монархизм // Известия ВУЗов. Правоведение. - 2005. - № 5. - С. 175-196.

3. Гавриленко А.Г. Образование государства Золотая Орда // История государства и права. 2006. - № 8. - С.38-40

4. Долиновский, С. Л. Становление и развитие парламентской монархии в Великобритании до начала ХХ века // История государства и права.- 2008. - N 4. - С.30-32.

5. Джефферсон Т. Автобиография. Заметки о штате Виргиния. – Л.: Наука,

6. Записки Юлия Цезаря и его продолжателей. В 2 т. – М.: РИА «День», 1991.

7. Зубарь В.М. Херсонес Таврический и Римская империя. Очерки военно-

политической истории. – К.: Киевская Академия Евробизнесса, 1994.

8. Записки Юлия Цезаря и его продолжателей. В 2 т. – М.: РИА «День», 1991.

9.Качур. В. О. Англо-американські державотворчі традиції в акті про британську Північну Америку 1867 року (до 140-річчя з дня утворення Канадської держави) // Часопис Київського університету права. - 2007. - № 4, - С. 24-29.

10. Корона и эшафот: Ист. очерки / Сост. О.В. и Л.С. Вадеевы. – М., 1991.

11.Кожокин Е.М. Государство и народ. От Фронды до Великой французской революции. – М.: Наука, 1989.

12.Кравчук А. Перикл и Аспазия. – М.: Наука, 1991

13.Курбатов А.А. Судопроизводство в архаических Афинах // Государство и право. – 1993. – № 6.

14.Манфред А.З. Наполеон Бонапарт. – М.: Мысль, 1973.

15.Плутарх. Порівняльні життєписи. – К.: Дніпро, 1991

16.Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник / Отв. Ред. 17.Сухарев А.Я.— М.: Норма, 2001.

18.Почекаев Р.Ю. Суд и правосудие в Золотой Орде //Правоведение-2004.- № 2.

19.Тойнби А. Постижение истории.—М., 1991

20.Хефлинг Г. Римляне, рабы, гладиаторы: Спартак у ворот Рима. – М.: Мысль, 1992

21.Черчилль У.С. Рождение Британии. – Смоленск: Русич, 2002.

22.Черкасов П.П. Кардинал Ришелье. М., 1990

23.Шахермайр Ф. Александр Македонский. – М.: Наука, 1986 .

24.Шифман И. Ш. Александр Македонский. – М: Наука, 1988.

25.Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. Гештальт и действительность. – М.: Мысль , 1993.

 

 

 

 

Інтернет-ресурси:

 

1. http://istoriofil.org.ua

2. http://www.hist.msu.ru

3. http://platonanet.org.ua

4. http://www.prlib.ru/pages/links_history.aspx

4. Форма підсумкового контролю успішності навчання

 

Підсумковий контроль – це перевірка рівня засвоєння знань, навичок і вмінь за певний період навчання (навчальний семестр, навчальний рік).

З навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн»

 передбачено:

- для денної форми навчання – на 1 курсі (т.1-8)- залік, на 2 курсі (т.9-18) екзамен;

          - для заочної форми навчання – екзамен.

 

5. Засоби діагностики знань (успішності навчання)

 

Засоби діагностики знань використовуються з метою визначення ефективності методик навчання.

В університеті, відповідно до наказу МОН України від 31.07.1998 № 285 «Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою», педагогічний контроль розглядається як основна ланка, що забезпечує неперервність процесу виховання, освіти та професійної підготовки і має чотири пріоритетні функції: діагностичну, навчальну, організаційну та виховну.

У розумінні постійної взаємодії науково-педагогічного працівника зі студентом під час навчально-виховного процесу, педагогічний контроль являє собою систему перевірки результатів якості освіти та професійної підготовки й означає виявлення, вимір та оцінювання знань, умінь та навичок тих, хто навчається. Основним предметом оцінки результатів освіти є отримані результати навчання у вигляді умінь та навичок, а також результати виховання у вигляді сформованих світоглядних настанов та позицій, інтересів, мотивів і потреб особистості.

Засоби діагностики визначають рівень досягнення запланованих навчальних результатів, повинні мати прозорі критерії оцінювання, забезпечувати об’єктивний поточний та підсумковий контролі.

Під час контрольних педагогічних заходів застосовується система об'єктивної оцінки знань, навичок та умінь, зокрема, з використанням технічних засобів. Тестові завдання для проміжного і підсумкового контролю знань студентів є складовими навчально-методичних комплексів навчальних дисциплін і входять до пакетів кваліфікаційних завдань з дисципліни.

Для навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» у підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця, засобами діагностики знань (успішності навчання) виступають: оцінювання аудиторної, самостійної та індивідуальної роботи, модульний контроль, екзамен.

Вступ

 

Програма вивчення навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра напряму підготовки «Правознавство».

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Історія держави та права зарубіжних країн» є процеси виникнення, розвитку, суть, основні функції, соціальна роль та причини загибелі різних держав і систем права в хронологічній послідовності та конкретній соціально-історичній обстановці, які існували чи існують сьогодні за межами України.

  Міждисциплінарні зв’язки. історія держави та права зарубіжних країн тісно пов’язана з такими дисциплінами як теорія держави і права, державне право зарубіжних країн, історія вчень про державу і право, історія держави і права України, основи римського права.

  Найважливіші світоглядні ідеї та категорії, які підлягають засвоєнню під час вивчення дисципліни: демократія, цінності демократії, держава, право,  повага до прав людини, парламентаризм, принципи законності в діяльності правоохоронних органів, правова реальність, правова держава, рівність, справедливість, свобода, цивілізація, соціалізм, комунізм,  націоналізм, анархізм, тоталітаризм.   

  Роль і значення навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» у підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця.

1. Дійовий інструмент формування правової  свідомості.

2. Дає можливість не тільки глибше зрозуміти державно-правові реалії сучасності, але й прогнозувати подальший розвиток держави і права.

3. Озброює юристів знаннями, що можуть допомогти в практичній діяльності з подальшого реформування державно-правових інститутів України, передусім на основі демократизації економічного й політичного життя, в охороні прав громадян та ін.

   Основні риси навчальної та науково-творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих рис.

1. Вміння мислити логічно, застосовуючи для розв'язання завдань  методи індукції та дедукції.

2. Професійне вирішення конкретних завдань, керуючись історичними прикладами діяльності державних і правоохоронних органів.

3. Вміння давати морально-правову оцінку своїм вчинкам та діям інших людей, спираючись на історичні приклади.

4. Керування моральними принципами у власній діяльності.

5.Засвоєння принципу історизму, який дозволяє аналізувати  і розуміти будь-які державні і правові явища, виходячи з того, як вони виникли, чим вони стали і чим можуть стати внаслідок реалізації діючої тенденції.

6. Розуміння юриспруденції через аналіз сукупності історико-правових фактів і правових пам'яток.

7. Визначати риси та закономірності сучасного права, виходячи з розуміння ґенези основних галузей права в минулому.

 

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

 

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» є: а) опанування основних положень і понять, передбачених програмою курсу; б) отримання знань про загальну історію держави та права; в) дослідження процесів виникнення, утворення і розвитку держави і права у певній конкретній історичній обстановці у кожній окремій країні в хронологічній послідовності; г) з’ясування питань виникнення, розвитку, а також занепаду історичних типів держави та права, форм держави та права, їх різновидів, причин і наслідків організаційних і структурних змін у державному апараті і системах права.

 

 1.2. Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Історія   держави і права зарубіжних країн» є:

1. вивчення розвитку і змісту типів та форм держави та права;
2. дослідження становлення та розвитку державних органів і правових інститутів;
3. вивчення історії кодифікації права провідних країн світу;
4. дослідження процесів виникнення, утворення і розвитку держави і права у певній конкретній історичній обстановці у кожній окремій країні в хронологічній послідовності.

 

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми, студенти повинні:

знати:

1) на понятійному рівні:

а)  хронологічні межі, найважливіші факти, події та явища з історії державно-правового розвитку зарубіжних країн;

б )  поняття та терміни, притаманні для відповідного етапу розвитку держави і права в зарубіжних країнах.

 в)  форми держави: форма державного правління, форма політичного режиму та форма державно-територіального устрою в різні епохи;

г) основні інститути конституційного, цивільного, кримінального і кримінально-процесуального права в країнах Західної та Східної цивілізацій.

2) на фундаментальному рівні:

 а) загальні закономірності та особливості процесів державо- і правотворення в країнах Західної та Східної цивілізацій;

б) процес становлення права нового (буржуазного) типу у країнах Західної цивілізації, формування  світових правових сімей;

в )процес становлення та розвиток галузей права: конституційного (державного), цивільного та суміжних  галузей права, кримінального права та кримінального процесу;

г) сутність права в різні історичні періоди.

вміти:

1) на репродуктивному рівні:

а) використовувати історично-правовий досвід історії держави і права зарубіжних країн у юридичній практиці;

б) визначати межі можливого використання зарубіжного досвіду в розбудові   української держави.

2) на алгоритмічному рівні:

а) вміння розуміти механізм діяльності державної влади і правоохоронних

     органів;

б) вміння здійснювати тлумачення нормативних актів, спираючись на навички тлумачення законів минулого;

          3) на евристичному рівні:

а) пізнання нового в державно-правовому житті;

б) відкриття раніше невідомих закономірностей буття  держави і права;

4) на творчому рівні:

а)  аналізувати процеси державотворення в зарубіжних країнах, визначати його   загальні та специфічні риси в країнах Західної та Східної цивілізацій;

б) систематизувати та узагальнювати досвід державно-правового розвитку зарубіжних країн;

в) застосовувати різноманітні наукові методи, здійснюючи  порівняльний   аналіз правових актів та інших документів і базуючись при цьому на принципах історизму та об’єктивності;

г) прогнозувати розвиток суспільно-політичного та правового життя в Україні та світі, спираючись на знання історії держави і права зарубіжних країн.

 

 

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 год.

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

 

Змістовний модуль 1

ТЕМА 1. Предмет, метод дослідження та історіографія історії держави і права зарубіжних країн

Предмет історії держави і права зарубіжних країн. Періодизація курсу. Цивілізаційний та формаційний підходи до вивчення історії держави і права зарубіжних країн. Історіографія науки. Функції історії держави і права зарубіжних країн. Принципи вивчення історії держави і права зарубіжних країн. Методологія навчальної дисципліни. Основні загальнофілософські, загальнонаукові та спеціальнонаукові методи дослідження історико-правових явищ і процесів. Міжпредметні зв’язки цієї дисципліни. Завдання курсу. Значення вивчення історії держави і права зарубіжних країн для професійної підготовки юристів.

 

ТЕМА 2. Держава та право рабовласницьких країн Стародавнього Сходу.

Держава і право Стародавнього Сходу. Особливості розвитку рабовласницьких країн Стародавнього Сходу. Соціально-класова структура давньосхідних  суспільств. Місце і роль релігій в країнах Стародавнього Сходу. Стародавньосхідна деспотія. Основні відомства управління. Азіатський спосіб виробництва. Джерела та основні риси права держав Стародавнього Сходу. Право Стародавнього Єгипту. «Повчання гераклеопольського царя своєму сину Мерікара».

Вавилон і Ассирія. Закони царя Хаммурапі: майнові відносини, шлюбно-сімейні відносини, злочини і покарання, судовий процес. Закони держави Ешнунни.

Держава і право Стародавньої Індії. Основні риси права Стародавньої Індії. Соціальна структура і правовий статус населення. Касти /Варни/. Державний устрій. Закони Ману: майнові відносини, шлюбно-сімейні відносини, злочини і покарання, судовий процес.

 

      ТЕМА  3. Античні держави та право.

Гомерівська Греція. Організація суспільства гомерівської доби. Утворення Афінської держави. Реформи Тесея. Реформи Солона. Реформи Клісфена. Реформи Ефіальта і Перікла. Розвиток афінської державності та її падіння. Державний і суспільний лад. Джерела та характерні риси права. Держава і право Стародавніх Афін.

Утворення Спартанської держави. Суспільний лад. Державний устрій. Джерела та характерні риси права. Держава і право Спарти. Закони Лікурга та їх вплив на розвиток  Спарти.

 

 

 

ТЕМА  4. Держава та право стародавнього Риму.

 

Держава і право Стародавнього Риму. Утворення Римської держави. Джерела римської історії. Періодизація історії держави і права Риму. Виникнення Риму. Римське суспільство у перед державницький період ( VIII - VI). Реформи Сервія Тулія. Виникнення Римської держави. Римська держава в період республіки (VI - I ст.до н.е.). Суспільний лад. Державний устрій. Криза і падіння республіки. Внутрішня політика Римської держави. Повстання рабів. Реформи Гракхів. Військова реформа Гая Марія. Громадянські війни. Кінець Римської республіки. Триумвірати.

Римська держава в період імперії ( I ст.до н.е. – V ст. н.е.). Рання імперія – принципат. ( I ст. до н.е. – кінець III ст. н.е.). Пізня Римська імперія-домінат. Падіння Римської держави ( IV - V ст. н.е.).

Джерела права в період республіки. Римське право найдавнішого періоду. Закони ХІІ таблиць Джерела права в період імперії. Кодифікація Юстиніана. Основні риси права в період республіки. Судовий процесс. Римське право в період імперії. Історичне значення Римської держави та права. Рецепція римського права.

 

      ТЕМА  5. Ранньофеодальні держави та право.

Виникнення держави франків: Верденський трактат. Реформи Карла Мартелла. Виникнення Франкської держави: держава Меровінгів; імперія Каролінгів. Розпад Франкської імперії. Верденський договір 843 р. Реформи Карла Мартелла. Формування феодальних відносин. Розвиток феодальної власності на землю. Феодальний імунітет, Васалітет. Державний устрій. Двірцево-вотчина система управління. Суспільний лад. Марка – община франків.

Держава і право ранньофеодальної Франції. Особливості державного розвитку Англії в період раннього феодалізму.

Варварські правди та їх загальна характеристика. Салічна правда - пам’ятка ранньофеодального права франків: злочини проти приватної власності, злочини проти особи, судовий процес.

 

ТЕМА 6.  Станово-представницька монархія.

Станово-представницька монархія у Франції. Формування правових основ станового устрою. Виникнення і розвиток сеньйоріальної монархії: центральна королівська адміністрація, місцеве управління.  Реформи Людовіка ІХ. Зміни у правовому становищі станів у ХІV - ХV ст. Утворення станово-представницької монархії у Франції. Генеральні штати. Посилення королівської влади. Центральнее і місцеве управління. Організація фінансового управління. Організація збройних сил. Судова система.

Великий березневий ордонанс 1357 р.

Станово-представницька монархія в Англії. Реформи Генріха ІІ. Утворення станово-представницької монархії в Англіїї. Парламент. Прийняття Великої хартії вольностей 1215 р. Правове становище різних груп населення Англії за Великою хартією вольностей 1215 р.: права і привілеї великих баронів, відображення в Хартії інтересів лицарів і городян. Значення  Великої хартії вольностей 1215 р. в історії феодальної держави і права Англії. Особливості станово-представницької монархії в Англії. Характерні риси права.

Передумови виникнення‚ порядок формування‚ структура і повноваження станово-представницьких установ у Німеччині. Особливості станово-представницької монархії у Німеччині. Золота булла 1356 р. Рейхстаг та ландтаги. Кароліна – кодекс феодального кримінального та кримінально-процесуального права феодально-роздрібленої Німеччини.

Станово-представницька монархія в Польщі. Реформи Казиміра III /Великого/. Суспільний лад та державний устрій. Джерела та основні риси права Польщі.

Утворення Московської централізованої держави. Державні реформи Івана ІV. Суспільний лад та державний устрій Московії. Утворення Московської централізованої держави. Виникнення станово-представницької монархії. Боярська Дума. Земські Собори. Розвиток приказної системи. Місцеві органи управління. Запровадження губного та земського самоуправління. Виникнення поліцейських органів. Армія.

 Судові органи. Розвиток феодального права. Судебники 1497 та 1550 рр. Псковська судна грамота 1467 р. Стоглав 1551 р. Церковне право.  Соборне Уложення 1649 р. і зміни в правовому статусі населення Московії. Форми феодальної власності. Шлюбно-сімейне право. Адміністративне та судове право. Розвиток майнового та зобов'язального права. Спадкове право. Злочини та покарання. Судовий процес.

 

ТЕМА 7.  Абсолютна монархія.

Французький класичний абсолютизм. Людовік ХІV. Центральні органи управління Франції. Королівська рада.Ліквідація станово-представницьких органів та посилення необмеженої королівської влади. Створення бюрократичного апарату управління. Армія і поліція. Судова система. Розвиток права. Злочини та покарання. Судочинство.

Особливості абсолютизму в Англії. «Акт про супрематію». Королівська влада і парламент. Центральні органи влади та управління. Держава і церква.  

Князівський абсолютизм у Німеччині. Абсолютна монархія в Німеччині, її особливості. Князівський абсолютизм. Поліцейськадержава в Прусії. Роль бюрократичного апарату, суду, армії, поліції. Джерела та характерні риси права. Кароліна 1532 р. Кримінальне право та процес.

Причини становлення абсолютної монархії в Росії‚ її особливості. Суспільний лад та державний устрій Росії XVIII ст. Реформи Петра І та Катерини ІІ. Особливості суспільного ладу. Станові реформи Петра І. Жалувані грамоти дворянству та містам Катерини ІІ.

Створення регулярної армії, поліції. Тюремна система. Прокуратура.

Правове становище губерній Російської імперії.

Розвиток права. Кримінальне право та процес за “Артикулами військовими з коротким тлумаченням” 1716 р.

Декабристський рух та підготовка першої Російської Конституції.

Кодифікація законодавства у першій половині ХІХ ст. Повне зібрання Законів Російської Імперії. Звід законів Російської імперії. “Уложення про покарання кримінальні та виправні” 1845 року.  Майнове право. Зобов’язальне право. Шлюбно-сімейне право. Спадкове право. Судовий процес.

 Джерела та основні риси права Росії періоду абсолютизму.

 

ТЕМА 8. Держава і право Середньовічного Сходу

Особливості розвитку країн середньовічного Сходу. Утворення Арабського халіфату. Суспільний та державний лад Арабського халіфату. Формування та розвиток мусульманського права у Середні віки. Мазхаби мусульманського правознавства. Джерела права. Майнові відносини. Шлюбно-сімейні відносини. Злочин та покарання. Судовий процес. Мусульманське право у сучасному світі.

Еволюція суспільного та державного ладу Китаю у Середні віки. Надільна система землекористування. Збереження рис східної деспотії. Державний лад. Місцеве управління. Армія. Станово-класовий розподіл суспільства. Особлива сталість китайського права. Систематизація середньовічного китайського права. Конфуціанство і право. Зобов’язальне право. Шлюбно-сімейне право. Характерні риси кримінального права.

 Утворення японської держави. Державний лад. Система сьогунату. Військова організація. Особливості соціального ладу. Розвиток японського права у Середні віки. Кодекс „Тайхорьо”.

Держава феодальної Індії. Делійський султанат. Імперія великих Моголів. Соціальний лад. Мусульманізація державного управління. Право середньовічної Індії. Дхармашастри, нібандхі, правовий звичай. Шлюбно-сімейне, майнове, кримінальне право.

 

Змістовний модуль 2

 

     ТЕМА 9. Зміни в системі державного правління держав Європи у Новий час. Держава та право Великої Британії (XVII-XIX ст.).

Криза феодального ладу та основні причини буржуазних революцій. Зміни в державному та суспільному ладі держав нового періоду. Буржуазні республіки та просвітницький абсолютизм. Колоніалізм та створення колоніальних імперій. Принцип формування та тенденції розвитку права буржуазного періоду.

Вплив Просвітництва на формування буржуазних республік. Конституціоналізм та парламентаризм – основні політико-правові явища буржуазного періоду. Проголошення та юридичне закріплення прав і свобод людини і громадянина.

Принципи формування та тенденції розвитку права буржуазного періоду. Виникнення національних правових систем. Розвиток джерел права, його кодифікація, формування міжнародного права.

Буржуазна революція в Англії‚ її причини, етапи та особливості. “Петиція про права” 1628 р. Перша громадянська війна. Друга громадянська війна. «Знаряддя управління» 1653 р. Протекторат Кромвеля. Реставрація монархії. “Хабеас  корпус акт” 1679 р., “Білль про права” 1689 р.‚ “Закон про престолоспадкування” 1701р. Утвердження конституційної монархії в Англії. Дуалістична монархія.Форми делегованого законодавства.Виборчі реформи 1832 р., 1867 р., 1884 р., 1885 р. Утворення політичних партій і Кабінету міністрів. Розвиток англійського парламентаризму у ХVІІ-ХІХ ст.

Утвердження двопартійної системи. Британська колоніальна імперія.

 

ТЕМА 10. Держава та право США (XVIIІ-XIX ст.).

Економічне і політичне становище американських колоній Англії. Війна за незалежність. Декларація незалежності 1776 р. і утворення США. Статті Конфедерації США 1781 р., їх загальна характеристика. Прийняття Конституції США 1787 р., її зміст. Перший цикл поправок до Конституції США (1791 р.). Громадянська війна 1861-1865 рр., її економічні і політичні наслідки. Другий цикл поправок до Конституції США (1865-1870 рр.). Реконструкція Півдня. Виникнення Ку-клукс-клану. Конгрес. Президент. Місцеве управління, суд і поліція.

 

     ТЕМА  11. Держава та право Франції (XVIIІ-XIX ст.).

Причини й етапи буржуазної революції у Франції. «Декларація прав людини і громадянина» 1789 р. і Конституція 1791 р. Їх зміст і характеристика. Якобінська диктатура. Конституція 1793 р. Державний устрій якобінської диктатури, її основні соціально-економічні і політичні перетворення. Термідоріанський переворот. Термідоріанська реакція. Конституція 1795 р. Конституція 1799 р. Період Консульства. Утворення імперії Наполеона.

Формування правової системи Французької республіки. Реставрація монархії Бурбонів. Революції 1830 і 1848 років у Франції. Встановлення Другої республіки і другої імперії. Друга республіка. Конституція 1848 р. Державний устрій Другої республіки. Друга Імперія. Конституція 1852 р. Каральний апарат.  Паризька Комуна. Проголошення Третьої французської республіки. Конституційні закони 1875 року. Еволюція французького парламентаризму.

Джерела та основні риси права Франції. Цивільний кодекс Наполеона 1804 р. Розвиток цивільного і торговельного законодавства в XIX ст. Розвиток трудового і соціального законодавства. Розвиток кримінального права і процесу. Кримінально-процесуальне законодавство.

 

     ТЕМА 12. Держава та право Німеччини (ХІХ ст.).

Німеччина після Віденського конгресу. Падіння “Священної Римської імперії германської нації.” Утворення Німецького союзу. Революція 1848 р. і її вплив на розвиток німецьких держав. Суспільно—політичний розвиток Німеччини до 1871 р. Об’єднання Німеччини. Утворення Німецької імперії. Конституція 1871 року.

Державний устрій Німеччини за Конституцією 1871 р. Союзна рада. Німецький імператор. Імперський канцлер. Рейхстаг. Політичний режим кайзерівської Німеччини. Характерні риси права. Цивільне право. Характерні риси спадкового права. Торговельне право. Кримінальне право. Торгове і соціальне законодавство. Цивільне уложення 1900 р.

 

ТЕМА 13.  Державно-правовий розвиток Російської імперії у ХІХ ст.-поч. ХХ ст.

Державний та суспільний устрій Російської імперії в ХІХ ст. Причини буржуазних реформ 60-70 рр.: економічні, політичні, соціальні. Селянська реформа 1861 р., Судова реформа 1864 р., Земська реформа 1864 р., Міська реформа 1870 р., Військова реформа 1874 р. Запровадження Інституту земських дільничних начальників. Положення про губернські та повітові земські установи 1890 р. Контрреформи 1880-90 рр. Міське положення 1892 р. Розвиток права. Цивільне право. Кримінальне право. Судовий процес.

Вплив першої російської революціїна зміни в суспільному ладі та державному устрої. Аграрне законодавство П. Столипіна.

Маніфест від 17 жовтня 1905 року. Царська влада. Державна Дума та Державна рада, їх взаємодія. Державний переворот 3 червня 1907 року. Режим надзвичайного стану і охорони. Посилення поліції. Держава і право Російської імперії періоду Першої світової війни.

Криза царизму. Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 року. Утворення рад та Тимчасового уряду. Двовладдя.

Державний устрій. Проголошення Росії республікою. Законодавство Тимчасового уряду.

Оформлення конституційної монархії в Россії.

 

ТЕМА 14. Держава і право Китаю та Японії  у новий час

 

       Особливості розвитку держав Сходу у Новий час. Суспільний та державний лад у період «Закритої Японії». Передумови революції у Японії. Революція  Мейдзі: мета, рушійні сили, наслідки. Реформи 70–80-х рр. ХІХ ст. Конституція 1889 р. Державний та суспільний лад Японії кінця ХІХ –  початку ХХ ст. Особливості формування японського права.

Китайське суспільство та держава у ХІХ ст. Імперія Цин. Народна війна 1850-1864 рр. - народний рух проти іноземних колонізаторів, маньчжурських та китайських феодалів. Утворення Тайпінської держави. Значення тайпінського руху. Кан Ювей. Економічні і політичні реформи кінця Х1Х ст., їх поразка. Сіньхайська революція 1911-1913 рр. Повалення монархії, встановлення республіканської форми правління. Сунь Ятсен.

 

 

 

Змістовний модуль 3

 

     ТЕМА 15. Державо і право Німеччини, Франції та Великої Британії у новітній час

 

Німеччина після першої світової війни. Листопадова революція 1918р.: причини та наслідки. Веймарська конституція 1919 р. Система органів влади й управління в період Веймарської республіки (1919 – 1933 рр.).   Територіальний устрій. Партії і політична боротьба в умовах Веймарської республіки.

Кризові явища у соціально-економічній та владній сфері у кінці 20-х – на початку 30-х рр. Причини приходу до влади німецького фашизму. Державний та суспільний лад фашистської Німеччини.  Встановлення нацистського режиму. Законодавство періоду нацистської диктатури. Зміни у державному ладі. Фюрер, рейхстаг, імперська канцелярія.  Каральні органи. Агресивна зовнішня політика. Поразка фашистської Німеччини у Другій світовій війні. Потсдамські угоди. Окупаційний статут. Політика розколу країни: Бізонія і Тризонія. Утворення ФРН. Основні риси Боннської конституції 1949 р. Еволюція політичного режиму. Утворення НДР. Конституції 1949 і 1968 рр. Утворення єдиної німецької держави у жовтні 1990 р. Форма правління та державний устрій сучасної Німеччини.      

Третя республіка у Франції після Першої світової війни. Багатопартійність. Лівий блок і Національний блок. Робітничі партії. Фашистські організації. Народний фронт 1934 - 1938 рр. Уряд народного фронту. Державний механізм Третьої республіки. Франція у Другій світовій війні. Уряд Віші. Кінець Третьої республіки.

Боротьба за демократичну конституцію після закінчення Другої світової війни. Референдуми 21 жовтня 1945 р. і 5 травня 1946 р. Конституція 1946 р. Четверта республіка (1946-1958). Антидемократичний перегляд Конституції       1946 р. Військовий заколот 1958 р. в Алжирі. Уряд генерала де Голля. Утворення П’ятої республіки. Державний лад Франції за Конституцією 1958 р. Кримінальна поліція Франції. Суд. Еволюція французького права у ХХ ст.  Французький союз. Державно-правовий розвиток Франції у ХХІ ст..

Еволюція державного ладу Англії після Першої світової війни. Особливості політичного розвитку у міжвоєнний період. Реформи виборчого права 1918, 1928р.р., Вестмінстерський статут 1931 р. Зміни в апараті державного управління та у соціальній структурі Англії у другій половині ХХ ст. Розвиток британської двопартійної системи. Консерватори і ліберали. Посилення лейбористської партії. Реформа парламенту 1949 р. Спроби подальшої реорганізації палати лордів. Акт про народне представництво 1948 р. Виборчі реформи 1949 р. і 1969 р.  Корона. Посилення ролі кабінету. Стиль управління М. Тетчер. Лейбористські уряди. Поліцейські та судові органи. Обмеження місцевого самоврядування. Характерні риси англійської парламентської демократії. Джерела та основні риси права Англії. Соціальне законодавство. Основні напрями державно-правового розвитку Англії у кінці ХХ – на початку ХХІ ст. Подальший розвиток громадянського суспільства. Британська співдружність націй. «Загальне право» і «Право справедливості» у Новітній час.

 

     ТЕМА  16. Держава і право США, Японії та Китаю в новітній час

 

 Особливості соціально-економічного розвитку США Новітнього періоду. Причини «Великої депресії». Розвиток державно-монополістичного капіталізму. “Новий курс” президента Рузвельта і його основні заходи: відбудова банківсько-фінансової системи, відбудова промисловості, аграрна політика, боротьба з безробіттям, державне  регулювання ринкових відносин. Двопартійна система США. Демократи і республіканці. «Асоціація прогресивних дій». Інші політичні партії та угруповання. Зміни в політичному режимі Сполучених Штатів. Закон Вагнера 1935 р. Закон Сміта 1940 р.

 Зміни у державному ладі США після Другої світової війни. Поправки до конституції – ХХ, ХХІІ, ХХV.  Принципи федералізму. Централізація влади. Конгрес та його постійні комітети. Демократизація виборчого права: XIX, XX11I і XXIV  поправки до конституції. Д. Кеннеді. Закон про виборчі права 1965 р. Президент. Апарат Білого дому. Пентагон і ЦРУ. Структура поліцейського апарату. ФБР. Верховний Суд США. Правова система США у ХХ – на початку ХХ1ст. Еволюція соціально-політичної структури США  в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. (президентство Р. Рейгана, Д. Буша, Б. Обами).

Зміни в політичній системі Японії після першої світової війни. Японія між двома світовими війнами. Встановлення військово-монархічного режиму, його відмінність від фашистського. „Нова політична структура”. „Нова економічна структура”. Агресивна зовнішня політика. Ліберально-демократичні перетворення після Другої світової війни: аграрна реформа, соціальне страхування, «дзайбацу» та ін..  Конституція 1947 р. Особливості японської монархії. Вплив європейського парламентаризму на формування політичної та правової системи. Перебудова суспільно-економічного ладу на ліберально-демократичних засадах.

Новий революційний підйом у Китаї після Першої світової війни. «Рух 4 травня» 1919р.- початок буржуазно-демократичної революції. Створення КПК (1921р.), її вступ до Гоміндану (1923р.)  Громадянські революційні війни: (1924-1927рр.), (1927-1937рр.), (1946-1949рр.) Утворення Китайської Народної республіки. Тимчасова конституція КНР 1949 р. Конституція 1954 р. Мао Цзедун і встановлення диктатури Комуністичної партії. „Великий стрибок”, „Культурна революція”, Конституція 1975р. і їх негативні наслідки. Початок активного правового будівництва після смерті Мао Цзедуна (1976 р.). Конституції 1978, 1982 рр., їх оцінка. Соціально-економічні і політичні зміни у китайському суспільстві в кінці  ХХ-на початку ХХІ ст.      

 

     ТЕМА 17. Формування радянської держави і права. Створення та розпад Союзу РСР.

Повалення Тимчасового уряду. II Всеросійський з'їзд рад та його нормативно-правові акти. Створення Ради Народних Комісарів.

Вибори і розпуск Установочних зборів. Утворення Радянського державного апарату. “Декларація прав трудящого і експлуатованого народу".

Встановлення Радянської влади на місцях. Розгром опозиційних партій і утворення однопартійної системи.

Створення каральних органів. Організація радянської міліції. Утворення ВЧК та її органів на місцях. Виникнення судових та позасудових органів. Організація Червоної Армії. Формування основ радянського законодавства. Основи цивільного права, Основи кримінального права, Основи судочинства. Декрет  РНК “Про червоний терор” 1918 р. Будівництво збройних сил. Інститут військових комісарів.

Громадянська війна та її вплив на перебудову більшовицького державного апарату. Ревкоми. Комбіди. Політика “воєнного комунізму”. Згортання цивільно-правових і розширення воєнно-адміністративних методів керівництва економікою. ВРНГ і створення централізованої системи управління.

Розвиток федеративних взаємовідносин радянських республік. Формування федеративного устрою РРФСР. Утворення Закавказької Радянської Федеративної Республіки.

 Перший та Другий Всеросійський з׳їзд Рад та їх акти. Утворення СРСР. Формування радянського права та його характеристика: а) цивільне право; б) шлюбно-сімейне право; в) земельне право; г) кримінальне право. Конституція СРСР 1924 року. Загальна характеристика.

Перша кодифікація радянського законодавства. Розробка та прийняття Конституції СРСР 1936 р.‚ її основні положення. Правові засади масових репресій у 30 - х роках. Утворення неконституційних надзвичайних репресивних органів. Реорганізація державного апарату СРСР у роки Великої Вітчизняної війни. Основні тенденції в розвитку права в післявоєнний період. Реорганізація правоохоронних органів в 50-60-ті роки. Початок реабілітації незаконно репресованих. Ліквідація позасудових органів.

Зміни в судовій системі. Основи судового устрою СРСР /1958 р./

Розбіжності між Конституцією, законами та реальною практикою партійного і державного життя. Проблеми національно-державного будівництва.

Кодифікація законодавства СРСР і союзних республік. Відомча нормотворчістьОсновні зміни в праві під час війни та у повоєнний період:  ІІ – кодифікація радянського законодавства; Прийняття нової Конституції 1977 р. Зміни в політичній системі СРСР у період перебудови. Тенденції в національно-державному будівництві. Серпневий путч 1991р. Розпад Союзу РСР та його наслідки.

 Утворення СНД, проблеми міждержавних стосунків.

 

  

 

 

 ТЕМА 18.  Загальна характеристика держави і права країн Європи та США в кінці ХХ – на початку ХХІ сторіччя

 

Загальні тенденції розвитку суспільства, держави і права у ХХ – на поч. ХХІ ст. Особливості монархій та республік у Новітній період. Роль інтеграційних процесів. Об’єднання Європи та утворення ЄС.

Становлення держави нового типу.Громадянське суспільство як історичний етап у розвитку людської цивілізації. Соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови переходу від кастово-станового суспільства до громадянського. Соціально-правова сутність громадянського суспільства, основні етапи його становлення.

Основні тенденції розвитку елементів форми держави: форми державного правління, форми державно-територіального устрою та форми політичного режиму.

Механізм держави нового типу. Органи законодавчої та виконавчої влади у державному механізмі зарубіжних країн. Становлення парламентів, їх місце та роль у системі вищих органів державної влади. Основні тенденції розвитку виконавчої влади в епоху громадянського суспільства: еволюція інститутів глави держави та урядової влади. Поліцейські органи в державному механізмі розвинутих країн: Історичні основи сучасних поліцейських служб Великобританії, США, Франції та Німеччини.

 

 

1. Інформаційне  та методичне забезпечення

      Рекомендована література

 

Основні нормативні акти:

1. Законы Ману. – М., 1960.
2. Закони Хаммурапі: Практикум / Укладач канд. істор. наук Д.Г. Каюк. – Д.: Юрид. акад. М-ва внутр. справ, 2005.
3. Каролина. Уголовно-судебное уложение Карла V / Пер. С.Я. Булатова. – Алма-Ата, 1967.
4. Конституции буржуазных стран Европы. – М., 1957.
5. Конституции буржуазных стран. / Сб. документов. – М., 1968.
6. Конституции государств американского континента. – М., 1959.
7. Конституции и законодательные акты буржуазных государств XVII-XIX вв. Англия, США, Франция, Италия, Германия / Под ред. П.Н. Галанзы. – М., 1957.
8. Конституции государств американского континента / Под  ред. проф. Г.С. Гуревича. – М.: Изд-во иностр. лит., 1959.
9.  Конституции государств Юго-Восточной Азии и Тихого Океана / Под ред. З.М. Луковниковой. – М.: Изд-во иностр. лит., 1960.
10. Конституции государств Ближнего и Среднего Востока / Под ред. И.Д. Левина. – М.: Изд-во иностр. лит., 1956.
11. Конституции и законодательные акты Французской республики. – М., 1958.
12. Конституции зарубежных государств / Сост. сборника проф. Маклаков В.В. – М.: Изд-во БЕК, 1996.
13. Конституции социалистических государств / Под ред. В.А. Стращуна и др. – В 2 т. – М.: Юрид. лит-ра, 1987.
14. Салическая правда / Пер. Н.П. Грацианского. – М., 1950.
15. Французский уголовный кодекс 1810 г. / Пер. Н.С. Лаптиной. – М., 1947.

 

Збірники документів:

1. Документы истории Великой французской революции. –Тт. 1-2. – М., 1990.2. Лавровский В.М.

2. Сборники по истории английской буржуазной революции XVIII в. – М., 1983.

3. Памятники истории Англии XI-XIII вв. / Пер. Д.М. Петрушевского. – М., 1986.

4. Примерный уголовный кодекс США. – М., 1969.

5. Протоколы заседаний Парижской коммуны. – М., 1959.

6. Сборник документов по всеобщей истории государства и права / Сост. К.Е. Ливанцев. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1977.

 

Підручники:

1. Батыр К.И. История государства и права зарубежных стран. Учебник для вузов. – М.: Велби, 2004.

 2. .Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / Запорізький юридичний ін-т. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.

1. Всеобщая история государства и права: Учебник / Под ред. проф. К.И. Батыра. – М ., 1998
2. История государства и права зарубежных стран. В 2 ч. Учебник для вузов / Под ред. проф. Крашенинниковой Н.А. и проф. Жидкова О.А. – М., 1999.
3. Косарев А.И. История государства и права зарубежных стран: Учебник для вузов. – М.: Инфра, 2003.
4. Крашенинникова Н.А. История государства и права зарубежных стран. Древний мир и Средние века: – М.: Норма, 2004.
5. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. – 5 вид., доп. – К.: Атіка, 2006.
6. Прудников М.Н. История государства и права зарубежных стран: Учеб. для вузов. – М., 2004.
7. Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки / Под ред. А.И. Рогожина, Н.Н. Страхова. – Х., 1981.
8. Томсинов В.А. Всеобщая история государства и права: В 2 т. – М.: Зерцало. 2002.
9. Трофанчук Г.І. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2006.
10. Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.: “Каравела”, Л.: “Новий світ – 2000”, “Магнолія плюс”, 2003.
11. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. Учебник. – М.: ООО „Велби”, 2002.
12. Чибиряев С.А. История государства и права зарубежных стран: Учеб. для вузов – М.: Былина, 2002.

 

Навчальні посібники, інші дидактичні та методичні матеріали:

1.     Борисевич М.М., Бельчук О.А., Евтушенко С.Г. История государства и права зарубежных стран: Краткий учебный курс / Под. ред. к.ю.н., доцента М.М. Борисевича. – М., 2001.

2. Водопьянов В.П. История государства и права зарубежных стран: Конспект лекций в схемах. – М.: Приор, 2004.

1. Вологдин А.А. История государства и права зарубежных стран: Практикум: Учеб. пособие для вузов. – М.: Высшая школа, 2005.
2. Глазова Е.В., Терехова Л.Н. История государства и права зарубежных стран: Пособие для вузов. – СПб, 2005..
3. Желудков А.В. История государства и права зарубежных стран (конспект лекций). – М.: Приор, 2005.
4. Зайков Д.Е. История государства и права зарубежных стран: Учеб.  минимум. – М.: Юриспруденция, 2005.
5. Ильинский Н.И. История государства и права зарубежных стран: Курс лекций. – М.: Издательство деловой и учебной литературы, 2003.
6. Історія держави і права зарубіжних кран: Навчальний посібник / Під загальною редакцією доктора юридичних наук, професора Джужи О.М. – К., 2000.
7. Історія держави і права зарубіжних країн: Словник-довідник / Укладач канд.. істор. наук Д.Г. Каюк. – Д.: Юрид. акад. М-ва внутр. справ, 2003.
8. Крестовская. История государства и права зарубежных стран. Практикум. – Х.: Одиссей, 2002.
9. Ларионова Е.Л. История государства и права зарубежных стран: Экзаменационные ответы для вузов. – М.: Буклайн, 2004.
10. Латыпов Р.И. Шпаргалка по истории государства и права зарубежных стран. Учебное пособие. – М.: Велби, 2005.
11. Ливанцев К.Е. История государства и права средних веков: Учеб. пособие для вузов. – СПб: Питер, 2003.
12. Музыченко П.П. История государства и права зарубежных стран. В 2 ч. – Х.: Одиссей, 2003
13. Орленко В.І., Орленко В.В. Історія держави і права зарубіжних країн: посібник для підготовки до іспитів. – 2-ге вид., стер. – К.: Видавець Паливода А.В., 2007.
14. Орлова Н.Е. История государства и права зарубежных стран: 100 экзаменационных ответов. – Ростов-н/Д, 2004.
15. Севастьянов А.В. История государства и права зарубежных стран в вопросах и ответах: Учеб. пособие. – М.: Велби, 2005.
16. Талдикін О. В., Самотуга А. В. Всесвітня історія держави та права в структурно-логічних схемах і таблицях: Навч. посібник. – Вступ до історії держави і права зарубіжних країн. – Д.: Юрид. акад. М-ва внутр. справ, 2005.
17. Тинт Ю.С. История государства и права зарубежных стран. Шпаргалка. Учебное пособие для вузов. – М.: Приор,  2004.

20. Чуткий А.І. Історія держави і права зарубіжних країн. Навч. посіб. – Ніжин: Видавництво НДУ, 2007.

21. Шевченко С.С. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. – К., 1997.

1. Юрьев М.Ф. История стран Азии и Северной Африки после второй мировой войны (1945-1990): Учебное пособие. – М.: Изд-во МГУ, 1994.

 

Хрестоматії:

1.Хрестоматия по истории Древнего мира / Под ред. В.В. Струве. – Ч. 1. Восток. – М., 1950.

2.Хрестоматия памятников феодального государства и права / Под ред. В.М. Корецкого. – М., 1961

3.Хрестоматия по истории Древнего Востока / Под ред. В.В. Струве и Д.Г. Редера. – М., 1963.   

4. Хрестоматия по истории средних веков. – Тт. 1-3. – М., 1961-1963.

5. Хрестоматия по истории Древней Греции. / Под. ред. Д.П. Каллистова. – М., 1964.

6. Хрестоматия по истории Древнего Востока. В 2 ч. – М., 1980.

7. Хрестоматия по истории Древнего мира / Под ред. В.Г. Боруховича.– Саратов, 1987.

8. Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под. ред. В.И. Кузищина. – М.: Высш. шк., 1987.

9. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Вентурі, 1998.

10. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. Учеб. пособие / Сост. В.Н. Садиков; Под. ред. проф. З.М. Черниловского. – М., 1998.

11. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран (Древность и Средние века) / Составитель: доктор юридических наук, профессор В.А. Томсинов. – М.: Издательство зерцало, 1999.

12. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран (Новое и Новейшее время) / Составитель: доктор юрид. наук, профессор Н.А. Крашенинникова. – М.: Издательство зерцало, 1999.

13. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія: Навч. посіб. для студентів юрид. спец. вищих закладів освіти / За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2002.

14. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. Учеб. пособие / Сост. В.Н. Садиков. – М.: ООО „Велби”, 2002.

 

Монографії та інші наукові видання:

1. Галанза П.Н. Феодальное государство и право. – М., 1963.

История государства и права зарубежных стран (рабовладельческое и феодальное государство и право) / Под ред. П.Н. Галанзы, Б.С. Громакова. – М.: Юр. лит., 1980

2. Дюврнуа Н. Источники права и суд в древней России: Опыт по истории русского гражданского права. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004

3.Европейское дворянство XVІ-XVІІ вв.: границы сословия. – М.: Археографический центр, 1997

4. Ерофеев Н. А. Империя создавалась так… Английский колониализм в ХVII1 веке. – М.: Наука, 1964.

5. Ероффеев Н. А. Английский колониализм в середине Х1Х века. – М., 1977.

6. Исаев И.А. История   государства и права России. - М., 2004.

7. Инако Цунэо. Современное право Японии. М., 1981.

8. Каппелер А. Россия–многонациональная империя:  Возникновение. История. Распад. М., 2000

9. Катрич В.М. Держава і право стародавнього Риму. – К., 1974

10. Литаврин Г.Г. Византия и Славяне.- СПБ., 2001.

11. Лисневский Э.В. История государства и права Великобритании (1870-1917). – Ростов н/Д, 1975.

12. Парфёнов И.Д. Колониальная экспансия Великобритании в последней трети Х1Х века. – М.: Наука, 1991.

13.Политическое развитие Великобритании и США в XVII-XIX вв. – Л., 1985.

14.Покровский И.А. История римского права. Классика российской цивилстики. – М.: Статут, 2004.

15.Сергеевич В.И. Лекции и исследования по древней истории русского права. М.:Зерцало, 2004

16.Скрипникова Л.В. Английский колониализм в Вест-Индии.- К.: Вища школа, 1981.

1. Скрипникова Л.В. От колоний к суверенитету.( Из истории освободительной борьбы карибских колоний Англии.) –М.: Мысль, 1985.
2. Савельев  В. А. Английский кабинет в ХVIII – начале  Х1Х вв. /                  Труды ВЮЗИ. – Т. 43.,1977.

19. Тальберг Н.Д. Очерки истории империи Российской. - М.,. 2001

20. Тєлькінєна Т.Е. Внутрішньополітичне життя Французької Республіки

удзеркалі російської консервативної публіцистики (кінець ХІХ — початок ХХ

ст.): . - Дніпропетровськ: Ліра, 2008.

21. Уолкер Рональд. Английская судебная система. – М.: Юр. лит., 1980.

1. Фадеева И.Л. Концепция власти на Ближнем Востоке. Средневековье и новое время. – М.: Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 2001

23.Шумилов В.М. Правовая система США. – М.: ДЕКА, 2003.

24.Яковлев В.Н. Древнеримское и современное российское наследственное право. Рецепция права: Учебник. – М.: Мос. психолого-социальный ин-т, 2005.

 

Інші джерела:

1. Боботов С.В. Наполеон Бонапарт – реформатор и законодатель. – М., 1998

2. Величко А. М. Византийский монархизм // Известия ВУЗов. Правоведение. - 2005. - № 5. - С. 175-196.

3. Гавриленко А.Г. Образование государства Золотая Орда // История государства и права. 2006. - № 8. - С.38-40

4. Долиновский, С. Л. Становление и развитие парламентской монархии в Великобритании до начала ХХ века // История государства и права.- 2008. - N 4. - С.30-32.

5. Джефферсон Т. Автобиография. Заметки о штате Виргиния. – Л.: Наука,

6. Записки Юлия Цезаря и его продолжателей. В 2 т. – М.: РИА «День», 1991.

7. Зубарь В.М. Херсонес Таврический и Римская империя. Очерки военно-

политической истории. – К.: Киевская Академия Евробизнесса, 1994.

8. Записки Юлия Цезаря и его продолжателей. В 2 т. – М.: РИА «День», 1991.

9.Качур. В. О. Англо-американські державотворчі традиції в акті про британську Північну Америку 1867 року (до 140-річчя з дня утворення Канадської держави) // Часопис Київського університету права. - 2007. - № 4, - С. 24-29.

10. Корона и эшафот: Ист. очерки / Сост. О.В. и Л.С. Вадеевы. – М., 1991.

11.Кожокин Е.М. Государство и народ. От Фронды до Великой французской революции. – М.: Наука, 1989.

12.Кравчук А. Перикл и Аспазия. – М.: Наука, 1991

13.Курбатов А.А. Судопроизводство в архаических Афинах // Государство и право. – 1993. – № 6.

14.Манфред А.З. Наполеон Бонапарт. – М.: Мысль, 1973.

15.Плутарх. Порівняльні життєписи. – К.: Дніпро, 1991

16.Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник / Отв. Ред. 17.Сухарев А.Я.— М.: Норма, 2001.

18.Почекаев Р.Ю. Суд и правосудие в Золотой Орде //Правоведение-2004.- № 2.

19.Тойнби А. Постижение истории.—М., 1991

20.Хефлинг Г. Римляне, рабы, гладиаторы: Спартак у ворот Рима. – М.: Мысль, 1992

21.Черчилль У.С. Рождение Британии. – Смоленск: Русич, 2002.

22.Черкасов П.П. Кардинал Ришелье. М., 1990

23.Шахермайр Ф. Александр Македонский. – М.: Наука, 1986 .

24.Шифман И. Ш. Александр Македонский. – М: Наука, 1988.

25.Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. Гештальт и действительность. – М.: Мысль , 1993.

 

 

 

 

Інтернет-ресурси:

 

1. http://istoriofil.org.ua

2. http://www.hist.msu.ru

3. http://platonanet.org.ua

4. http://www.prlib.ru/pages/links_history.aspx

4. Форма підсумкового контролю успішності навчання

 

Підсумковий контроль – це перевірка рівня засвоєння знань, навичок і вмінь за певний період навчання (навчальний семестр, навчальний рік).

З навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн»

 передбачено:

- для денної форми навчання – на 1 курсі (т.1-8)- залік, на 2 курсі (т.9-18) екзамен;

          - для заочної форми навчання – екзамен.

 

5. Засоби діагностики знань (успішності навчання)

 

Засоби діагностики знань використовуються з метою визначення ефективності методик навчання.

В університеті, відповідно до наказу МОН України від 31.07.1998 № 285 «Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою», педагогічний контроль розглядається як основна ланка, що забезпечує неперервність процесу виховання, освіти та професійної підготовки і має чотири пріоритетні функції: діагностичну, навчальну, організаційну та виховну.

У розумінні постійної взаємодії науково-педагогічного працівника зі студентом під час навчально-виховного процесу, педагогічний контроль являє собою систему перевірки результатів якості освіти та професійної підготовки й означає виявлення, вимір та оцінювання знань, умінь та навичок тих, хто навчається. Основним предметом оцінки результатів освіти є отримані результати навчання у вигляді умінь та навичок, а також результати виховання у вигляді сформованих світоглядних настанов та позицій, інтересів, мотивів і потреб особистості.

Засоби діагностики визначають рівень досягнення запланованих навчальних результатів, повинні мати прозорі критерії оцінювання, забезпечувати об’єктивний поточний та підсумковий контролі.

Під час контрольних педагогічних заходів застосовується система об'єктивної оцінки знань, навичок та умінь, зокрема, з використанням технічних засобів. Тестові завдання для проміжного і підсумкового контролю знань студентів є складовими навчально-методичних комплексів навчальних дисциплін і входять до пакетів кваліфікаційних завдань з дисципліни.

Для навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» у підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця, засобами діагностики знань (успішності навчання) виступають: оцінювання аудиторної, самостійної та індивідуальної роботи, модульний контроль, екзамен.