Історія філософії

Історія філософії 22.09.2015 14:18

192

УНІВЕРСИТЕТ СУЧАСНИХ ЗНАНЬ

 

 

 

Кафедра філософії та соціальних дисциплін

 

 

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

дисципліни

 

 

 

Для студентів напряму підготовки «Психологія»

Освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр

(денна, заочна)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ - 2013

 

 

Підготовлено кандидатом філософських наук, доцентом Пивоваром В.Я. за редакцією доктора філософських наук, професора Кушерця В.І.

 

 

 

 

 

 

Затверджено на засіданні кафедри філософії та соціальних дисциплін

Протокол № 1 від 29 серпня 2013 року

 

 

 

 

 

Схвалено Вченою радою Університету сучасних знань

 

 

 

 

 

Пивовар В.Я.. Навчальна програма дисципліни «Історія філософії» для студентів напряму підготовки «Психологія», освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр. — К.: УСЗ, 2013. — 23с.

 

 

 

 

 

 

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни «Історія філософії», плани семінарських занять, питання для підготовки до екзамену, теми контрольних робіт, рекомендовану літературу.

 

 

 

 

 

 

 

Університет сучасних знань УСЗ, 2013

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

На сучасному етапі розвитку суспільства, як ніколи раніше, актуальне твердження, що філософія є найважливішим елементом духовної культури людства. За ставленням людини до філософії можна деякою мірою судити про його загальну та фахову культуру, тому вивчення цієї науки дає можливість кожній особистості виробити діалектичний стиль мислення, сформувати світоглядні, моральні, естетичні настанови і ціннісні орієнтації, необхідні для активної діяльності в усіх сферах життя суспільства. Оволодіння філософією складає основу загальнотеоретичної та гуманітарної підготовки фахівця будь-якого профілю.

Сучасне розуміння філософської освіти на Україні базується на принципах діалогу філософських вчень, об'єктивному і всебічному розгляді й осмисленні фундаментальних проблем, висунутих різноманітними філософськими напрямками. Необхідним в цьому процесі є читання й осмислення оригінальних текстів, що дає можливість зрозуміти історію філософії як процес, у ході якого апробуються, оцінюються і відбираються філософські проблеми, принципи пізнання, ідеї і категорії, що забезпечує збільшення знань і поступальний розвиток філософії. Тому виділення такого спеціального курсу в системі гуманітарних дисциплін як “Історія філософії” дає можливість поглибленого розуміння загальних філософських курсів, вивчення кращих зразків світової теоретичної думки (особлива увага в опрацюванні робочої програми і планів семінарських занять приділяється добору літератури і безпосередньо найбільш поширеним першоджерелам).

Даний навчально-методичний комплекс складено відповідно до програми курсу з “Історії філософії”, він охоплює його основні проблеми. Програма навчального курсу складається з лекційної частини, яка містить дванадцять тем та одинадцять семінарських занять. Метою комплексу є надання конкретної допомоги студентам у проведенні семінарських занять, для самостійної та індивідуальної роботи. Тематика семінарських занять побудована таким чином, щоб їх зміст не повторював узагальнюючий матеріал лекційного курсу, а органічно його доповнював та поглиблював. Передбачені теми та питання, які виносяться для розгляду на семінарських заняттях, теми рефератів, тести, інформаційні джерела.

Основні завдання курсу:

1. розкриття специфіки предмету та основних функцій “Історії філософії”;
2. визначення місця даної дисципліни в навчальному процесі, ознайомлення студентів з обсягом та змістом матеріалу курсу, вимогами щодо глибини його вивчення, а також аналіз найкращих зразків світової та національної філософської думки.

В результаті вивчення курсу “Історія філософії” студент повинен знати:

• специфіку курсу “Історія філософії”, її предмет і основні функції, місце в духовній культурі людства;
• основні етапи історичного розвитку філософії, принципи та критерії зазначеного поділу;
• основні філософські напрями, школи і персоналії;
• базову історико-філософську термінологію у контексті філософського категоріального апарату;
• програмні філософські твори мислителів світової та української духовної культури;
• глибоко українську філософську думку, яка аналізується на фоні поступу світової філософії, але з урахуванням багатостолітнього процесу формування національного менталітету й історії України;

студент повинен вміти:

• орієнтуватися у постановці і способах розв’язання світоглядних питань з історії філософської думки;
• самостійно аналізувати специфіку розвитку та теоретичних обґрунтувань філософських напрямів та шкіл;
• враховувати своєрідність та оригінальність історичних персоналій світової та національної духовної культури;
• пов’язувати філософські проблеми з розв’язанням задач економічної, соціологічної, психологічної теорії і практики;
• користуватися методологією реалістичного освоєння дійсності та вибирати ефективні рішення для розв’язання світоглядних проблем, як у громадському, так і у особистому житті;
• сформувати світоглядні позиції, які спираються на цінності світової та української культури.

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Поточний і рубіжний контроль знань та умінь студентів здійснюється засобом письмових контрольних робіт, рефератів, аналізом практичних завдань після вивчення окремих тем, колоквіумів – після вивчення розділу.

В процесі здачі екзамену, заліку з дисципліни «Історія філософії» студенти повинні вільно орієнтуватись в питаннях і проблемах курсу, здійснювати аналізкультурологічних проблем, а також проблем національної і регіональних культур. Знати їх першоджерела, знатисучасні проблеми розвитку культури.  Вміти правильно висловлювати свою думку.

Семестровий контроль проводиться у вигляді екзамену. Рівень знань студентів оцінюється за параметрами:

„Відмінно" виставляється за умов, які задовольняють зазначені вимоги. Студент повинен правильно відповісти на три теоретичні запитання. За своєю формою відмінна відповідь повинна бути логічною, матеріал викладатися чітко, впевнено.

„Добре" виставляється за умови, коли студент дає повні правильні відповіді на два питання, при цьому допускає неповне висвітлення одного з питань, або при дачі правильних, але недостатньо повних відповідей на два питання. При цьому розв'язання задачі обов'язкове.

„Задовільно" виставляється за умови, коли студент дає відповіді на одне питання, або недостатньо висвітлює два теоретичних питання та допускає помилки при розв'язанні практичного завдання.

„Незадовільно" виставляється в тих випадках, коли відповідь не відповідає хоча б одному з оціночних критеріїв або за рівнем повноти виявляється нижче вимог прийнятого мінімуму знань.

Рейтингова оцінка здійснюється за 100-бальною шкалою. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирьохбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється відповідно до таблиці:

 

Сума балів	Оцінка  ЕСТS	оцінка за національною шкалою
		екзамен	залік
90-100	A	«5» відмінно	зараховано
82-89	B	«4» («дуже добре», вище середнього рівня з кількома помилками)
74-81	C	«4» («добре», в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок)
64-73	D	«3» («задовільно», непогано, але зі значною кількістю недоліків)
60-63	E	«3» («задовільно», виконання задовольняє мінімальні критерії)
35-59	FX	«2» («незадовільно») із можливістю повторного складання	не зараховано
1-34	F	«2» («незадовільно») із обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Дисципліни «ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ»

 

ЗМІСТ

дисципліни «ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ»

 

Змістовий модуль1. Предмет курсу. Основні етапи розвитку світової філософії

 

Тема 1. Історія філософської думки, її предмет та періодизація

Предмет, значення, функції курсу “Історія філософії”. Історія філософії як історіографія і як наука. Народження філософії, як духовна революція в історії людського роду. Перехід від міфологічного світогляду до теоретичного мислення. Виникнення філософії в умовах демократії і поява особистості, яка володіє інтелектуальною свободою. Досвід повсякденної духовно-практичної діяльності людей, народна мудрість (мова, фольклор тощо). Перші форми наукового знання.

Історія філософії як компонент історії культури. Взаємовідношення мистецтва, релігії, філософії, науки в їх історичному розвитку. Історія філософії як історія логосу та історія етносу. Історія філософії як пошук абсолютних цінностей, як історія гуманізму. Основні проблеми теорії та методології історії філософії. Всесвітня історія філософії та історія філософії окремого народу. Проблема закономірностей історико-філософського процесу і персоналістський вимір історії філософії. Типи історико-філософських досліджень. Принципи і методи історико-філософського пізнання.

Проблема співвідношення сучасної філософії та історії філософії, основні функції історико-філософського пізнання.

Література: [1-30].

 

Тема 2. Основні ідеї і школі філософії давньої Індії і Китаю

Культурно-історичні особливості світоглядно-філософської думки Давньої Індії і Китаю. Наявність «азіатського» способу виробництва. Поняття загального природного закону. Пріоритет соціально-політичної і морально-етичної проблематики філософії Давньої Індії і Китаю. Конфуцій, його погляди на світ і людину, її життя і виховання. Уявлення про п’ять “першоелементів” світу. Органічна єдність трьох реальностей – неба, землі і людини. Даосизм про начало буття та ідеал мудреця. Поняття “дао”. Основні філософські школи китайського суспільства – конфуціанство, даосизм, моизм тощо. Древня філософська література Китаю й Індії. Релігійно-філософські вчення Давньої Індії – брахманізм, джайнізм, буддизм, йога. Значення основних ідей і філософських шкіл Давньої Індії і Китаю для розвитку світової філософської думки.

Література: [3,5,9,12,22-30].

 

Тема 3. Філософська думка давньої Греції і Риму

Виникнення філософії у Стародавній Греції: соціально-економічні, політичні та культурні передумови. Своєрідність філософії Стародавньої Греції: досократичного, класичного, елліністичного та римського періодів античності. Питання мудрості і пізнання в роботах філософів Давньої Греції і Рима. Мислителі Давньої Греції: представники Мілетської школи, Піфагорійського союзу, школи кініків, атомістів, софістів. Самопізнання та належне існування (Сократ). Становлення античної діалектики. Платонізм та неоплатонізм. Онтологія, теорія пізнання, етика Аристотеля, його логіка і вчення про метод. Космоцентризм античної міфології та антропоцентризм грецької просвіти.

Філософія елліністичної епохи. Скептицизм. Матеріалізм Епікура і Тита Лукреція Кара. Стоїцизм та філософія Сенеки. Римський еклектизм. Проблема мудрості та пізнання людини і світу. Значення і вплив філософії Давньої Греції і Риму на становлення і розвиток світової філософської думки.

Література: [1-3,6,9,12,22-30].

 

Тема 4. Філософська думка середніх віків

Формування християнства як державної і світової релігії. Поняття теоцентризма. Монотеїзм. Патристика, її ідеї і пізнавальне значення. Архетипи середньовічної свідомості: Бог і світ; віра та розум; Дух; одкровення. Проблема співвідношення віри і знання, душі і тіла, науки і релігії. Людина і світ у християнській філософії. Середньовічні погляди на закон, історію і майбутнє людства. Номіналізм та реалізм. Твори “отців церкви”. Ориген: спроба систематизації християнського вчення; поєднання християнства з платонізмом. Аврелій Августин: цілісна система християнського вчення; занурення у світ людської особистості; концепція процесу історичного розвитку. П. Абеляр: нове тлумачення співвідношення віри та знання, поміркований номіналізм. Фома Аквінський: використання ідей Аристотеля для систематизації християнського світогляду; п’ять доказів буття Бога; фундаментальна структура метафізики; вчення про душу. Роджер Бекон: критика схоластики (п'ять заперечень); обґрунтування наукової методології. Вільям Оккам: радикальний номіналізм; теорія двоїстої істини. Мейстер Екхарт – засновник німецької філософської містики.

Література: [1-3,6-,9,12,22-29].

 

Тема 5. Філософія епохи Відродження

Головні риси та основні напрямки філософії Відродження. Микола Кузанський: синтез неоплатонізму з ренесансним гуманізмом; вчення про "вчене незнання"; природа людини. Еразм Роттердамський: "філософія Христа"; гуманістична переробка християнської етики. Томас Мор: етичне вчення. Нікколо Макіавеллі: соціально-політична теорія. Джордано Бруно: натуралістичний пантеїзм; вчення про єдине, матерію, форму та світову душу. Томазо Кампанелла: комуністичний ідеал.

Криза феодального ладу і зародження в Європі капіталізму. Специфіка перехідного періоду – від теоцентризма до раціоналізму. Процес секуляризації. Пантеїзм. Натурфілософія. Геліоцентрична картина світу Миколи Кузанського; наукові відкриття Коперніка, Кеплера, Бруно, Галілея.

Антропоцентризм. Культ людини. Специфіка філософсько-художньої епохи: Данте Алігьері, Франческа Петрарка, Джовані Боккаччо, Лоренцо Валла, Эразм Роттердамський, Леонардо да Вінчі. Розвиток соціально-філософської думки епохи Відродження: Макіавелли, Боден, Мор, Кампанелла.

Період Реформації в римсько-католицькій церкві і формування напряму Протестантизму: М. Лютер, Ж. Кальвін, Т. Мюнцер. Проблеми суспільства і держави у філософії Відродження.

Література: [1-3,6,9,12,22-29].

 

Тема 6. Філософська думка Нового часу

Наукова революція XVII століття (І.Ньютон – творець класичної механіки і вчення про абсолютний простір і час) та проблема методу пізнання у філософії (Ф.Бекона: метод наукового пізнання, вчення про «ідолів», дослідно-індуктивний метод; Р.Декарта: дедуктивний метод і його основні чотири правила, інтелектуальний скепсис і поняття інтелектуальної інтуїції, принцип дуалізму і вчення про “вроджені ідеї”).

Проблеми гносеології: джерела знання, методи його одержання і форми існування. Наука і філософія. Поняття детермінізму. Емпіризм і раціоналізм (Дж. Локк, Дж. Берклі, Д. Юм, Б. Спіноза, Г. Лейбніц). Створення механічно-матеріалістичної картини світу. Поняття субстанції у філософії В.Спінози.

Сутність Просвітництва. Культ людського розуму. Дух вільнодумства і гуманізму. Філософський матеріалізм і його дві форми у французькому Просвітництві: деїзм ( Монтеск'є, Ф. Вольтер, Ж.-Ж. Руссо) і послідовний матеріалізм (Ж. Ламетрі, Д. Дідро, К.-А. Гельвецій, П. Гольбах). Філософські вчення про громадське життя: вчення про “природні права людини”, концепція «суспільного договору», концепція політичного абсолютизму, зародження основ буржуазного лібералізму.

Правове регулювання суспільних відносин. Три основні форми держави: республіка, монархія, деспотія. Поділ влади в державі: законодавча, виконавча і судова. Географічний детермінізм. Влада народу. Комунізм. Антропогенез. Раціоналістичний  сенсуалізм. Зародження антропосоціальної філософії.

Література: [1-3,6,9,12,22-29].

 

Тема 7. Німецька класична філософія

Умови виникнення німецької класичної філософії, її теоретичні джерела. Філософський ідеалізм у різноманітних його формах. Теорія пізнання та етичні погляди І. Канта: перехід від метафізики субстанції до теорії суб’єкта; вчення про мораль і моральність, категоричний імператив. Об’єктивний ідеалізм Г. Гегеля: теорія розвитку і філософія “Абсолютного Духу”. Основне протиріччя філософії Г. Гегеля. Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії Л. Фейєрбаха. Суб’єктивний ідеалізм та діалектика у філософії Й. Фіхте. “Філософія тотожності” законів природи і мислення Ф. Шеллінга. Проблема людини, світу, пізнання і світоперетворення у філософії І. Канта, Й. Фіхте, Ф. Шеллінга.

Головні надбання німецької класичної філософії. Місце і роль німецької класичної філософії у розвитку світової філософської думки. Єдність і суперечливість німецької класичної філософії. Межи класичної філософії. Класична і посткласична філософія.

Література: [3,5,9,12,16,22,24-29].

 

Тема 8.  Марксистсько-Ленінська (Сталінська) філософія

Еволюція філософських поглядів К. Маркса і Ф. Енгельса. Основні ідеї філософії “пізнього” Маркса. Особливості сприйняття філософії Маркса в країнах Західної Європи (Е. Бернштейн, К. Каутський, А. Грамші та ін.).

Особливості сприйняття філософії Маркса в Росії. Формування російської версії марксизму (Г. Плеханов. В. Ленін). Економічний матеріалізм. Особливості філософії ленінізму як спроби поєднання німецької і російської світоглядних ментальностей. Суперечності матеріалістичної філософії Леніна. Матеріалістична діалектика як маніфестація тотальності матерії.

Спрощення і поворот Сталіна до ідей домарксовой філософії природи. Суспільство як “частина природи” і пізнання як “третя частина” вчення про природу. Реставрація “економічного матеріалізму” як “історичного матеріалізму”. Концепція поширення “законів діалектики”. Створення М.Б. Мітіним і Т. Павловим (Досєвим) “ленінської теорії відображення” і підміна нею філософії пізнання Маркса. Людина як “гвинтик”. Концепція “маленької людини” Сталіна.

Репресивність як метод “впровадження” марксистсько-ленінської філософії в Україні. Модерністські тенденції в марксистсько-ленінській філософії.

Література: [3, 9,12,16,22,24-29].

 

Змістовий модуль 2. Історія української філософії. Сучасна світова українська філософія

 

Тема 9. Формування філософської думки України

Українська філософія у контексті національної культури. Джерела й складники української культури. Дві концепції історії філософії. Поняття національної філософії. Становлення і розвиток світогляду давніх слов’ян. Українська міфологія, її особливості і провідні світоглядні архетипи. Роль християнства в установлені філософської думки Київської Русі. Проблеми людини, світу і мудрості в “книжництві”. Онтологічні та натурфілософські уявлення діячів культури в пам'ятках Київської Русі. Морально-етичні уявлення в Київській Русі. Загальні особливості філософської культури Київської Русі.

Проблема співвідношення розуму і віри у філософії "київських книжників": Іларіон, Лука Жидята, Феодосій Печерський, Нестор, Никифор, Володимир Мономах, Климент Смолятич, Кирило Туровський. Характерні риси й особливості філософської культури Київської Русі: спосіб буття філософії та її розуміння в києворуській культурі. Проблема пізнання. Онтологічні та натурфілософські ідеї. Естетична свідомість. Образ історії і сприйняття часу. Уявлення про суспільство (влада – церква – людина).

Філософські ідеї у духовній культурі України ХІІІ – ХV століття. Галицько-Волинський літопис. Єретичні ідеї та ідеї вільнодумства. Літературне та культурне життя України в XV столітті: "Логіка Авіасафа", "Промова Мойсея Єгиптянина", "Аристотелеві врата" або "Тайна тайних".

Література: [7,8,14,15,20,21,35-50].

 

Тема 10. Доба класичної української філософії

Людина в суспільно-історичній, культурній та світоглядній ситуації в Україні ХVІІ – ХVІІІ ст. Брестська унія. Рух братств і Острозька академія. Києво-Могилянська Академія – перший учбовий заклад вищого типу східного слов’янства.

Роль Києво-Могилянської Академії у розвитку філософської культури східних і південно-східних народів. Філософія Києво-Могилянської Академії як синтез духовної спадщини київського “візантизму” з філософським надбанням Заходу в межах культури українського бароко. Уявлення про філософію та теорію пізнання. Проблеми онтології та натурфілософії. Етичні погляди вчених Академії. Вчення про державу. Г. С. Сковорода – фундатор філософії українського кордоцентризму: наука про Бога або вічну натуру; вчення про самопізнання людини та преображення її "серця"; Біблійна екзегетика та символізм; етичні погляди. Питання діалектики і пізнання світу. Український символізм і “кордоцентризм”. Григорій Сковорода й Просвітництво.

Література: [7,8,14,15,20,21,35-50].

 

Тема 11. Тенденції розвитку сучасної філософії

Плюралізм течій сучасної філософії. Критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії кінця ХІХ – початку ХХ століття. Захист і оновлення класичних філософських традицій: неотомізм (Ю. Бохенський, Ж. Марітен, Е. Жильсон), неокантіанство (О. Лібман, Г. Коген), неогегельянство (Б. Кроче, Дж. Ройс).

Філософський ірраціоналізм, його початки і прояви. “Філософія життя”. Ірраціоналістичний і містичний підхід у філософському аналізі (А. Шопенгауэр “Воля до влади” та ідея надлюдини Ф. Ніцше). Теорія прагматизму Ч. Пірса й У. Джеймса. Філософські проблеми психоаналізу З. Фрейда і “колективне несвідоме” К. Юнга. Неофрейдизм. Науково-позитивістські тенденції сучасної філософії (О. Конт, Д. Милль, М. Спенсер). Феноменологія Е. Гуссерля. Модернізація релігійно-філософських доктрин (Г. Марсель, Тейяр де Шарден). Екзистенціальна філософія про відчуженість і свободу людини ( М. Хайдеггер, К. Ясперс, Ф. Достоєвський, М. Бердяєв, Ж. П.Сартр, А.Камю). Раціоналізм сучасної філософії (М. Вебер, Л. Вітгенштейн, Б. Рассел, К. Поппер, Д. Белл, У. Ростоу, А. Тоффлер, Е. Масуді). Глобальні проблеми людства і філософія. (Дж. Форрестер, А. Печчеи, А. Швейцер). Діалог сучасних філософських ідей.

Література: [3,10,12,16,17,18,19,23-29].

 

Тема 12. Сучасна філософська думка в Україні

Український романтизм: філософія і світогляд. Сутність романтизму, умови його розвитку в Україні та специфіка. Романтизм – світоглядна основа нового українського письменства (І.Котляревський, М.Максимович, М. Шашкевич, М. Гоголь). Вплив романтичного шеллінгіанства на становлення філософської думки в Україні: Д. Веланський, К. Зеленецький, Й. Міхневич. Проблема людини та нації в творчості Кирило-Мефодіївського товариства. Філософські погляди М. Костомарова, П. Куліша, Т.Шевченка.

Українська академічна філософія XIX століття. Академічна філософія та зміна типу філософствування. О. Новицький про предмет, завдання й поступальність розвитку філософії. С. Гогоцький як історик філософії. "Філософія серця" Памфіла Юркевича та його ставлення до матеріалізму Л. Фейєрбаха та М. Чернишевського. Феномен П. Юркевича й українська духовність.

Суспільно-політична і філософська думка в українській літературі та публіцистиці другої половини XIX – початку XX століття: В. Антонович, І. Франко, Леся Українка, М. Драгоманов, М. Грушевський. Філософія національного радикалізму в Україні XX ст. Генезис національного радикалізму. Філософське обґрунтування національного радикалізму у Д. Донцова, М. Міхновського: маніфест національного радикалізму. Історіософія В. Липинського. Еволюція поглядів: від демократизму до авторитаризму або української монархічної ідеї. Національна еліта як фермент державотворення. Дві концепції в українській історіографії. Національна ідея – різновид месіанства. Авторитет сили і сила авторитету. Через державу до нації. Філософські погляди Д. Чижевського.

Світоглядно-філософська ситуація в Україні: “крізь Руїну до самовідродження” (20-90-ті рр.). Пожовтнева “руїна”. “Розстріляне відродження”. Духовні передумови національного самовідродження філософії. Розробка філософських проблем у сучасній Україні.

Література: [7,14,15,20,39,45].

 

ПЛАНИ  СЕМІНАРСЬКИХ  ЗАНЯТЬ

 

Змістовий модуль 1. Предмет курсу. Основні етапи розвитку світової філософії

 

Семінарське заняття № 1 Тема. Історія філософської думки, її предмет та критерії періодизації

Питання для обговорення:

1. Предмет, специфіка і значення курсу “Історія філософії”.
2. Особливості та критерії періодизації історико-філософського процесу.
3. Основні проблеми теорії та методології історії філософії.
4. Основні функції історико-філософського пізнання.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Поясніть різницю між об’єктивною і суб’єктивною стороною історії філософії?
2. У чому складається теоретичний підхід в осмисленні найважливіших світоглядних питань про світ і буття людини в ньому?
3. Визначте основні принципи та критерії періодизації історико-філософського процесу?
4. Поясніть, що означає історія філософії, як відбиток логіки культурного розвитку людства?
5. У чому виявляється значення і функції предмета історії філософії?
6. Охарактеризуйте принципи і методи історико-філософського пізнання та порівняйте їх з загальнонауковими.

Література: [1-30].

 

Семінарське заняття № 2 Тема. Основні ідеї і школи філософії Давньої Індії і Китаю

Питання для обговорення:

1. Культурно-історичні особливості світоглядно-філософської думки Давньої Індії і Китаю.
2. Філософія Стародавньої Індії і Китаю: пошук всезагального закону світу та шляху життя.
3. Вчення про людину і світ у провідних філософських школах Давньої Індії.
4. Філософський зміст буддизму.
5. Особливості філософії Давнього Китаю. Конфуціанство і даосизм.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Що означає пошук єдиного закону світу і шляху життя філософії Давньої Індії і Китаю?
2. У чому складається специфіка соціально-політичної і морально-етичної проблематики філософії Китаю й Індії?
3. Охарактеризуйте уявлення про основні першоелементи світу філософії Китаю й Індії.
4. Сформулюйте і поясните чотири благородні істини в буддизмі?
5. Назвіть і охарактеризуйте основні класичні книги китайської освіченості?
6. Назвіть і охарактеризуйте перші культурні пам’ятники Давньої Індії?
7. У чому складається дуалістичний характер у філософському поясненні світу шкіл Давньої Індії?

Література: [3,5,9,12,22-30].

 

Семінарське заняття № 3 Тема. Філософська думка Давньої Греції та Риму

Питання для обговорення:

1. Людина і світ у філософії Античності. Проблема начала, буття, космосу і мікрокосму.
2. Питання мудрості і пізнання у творах філософів Давньої Греції і Риму.
3. Філософська думка епохи еллінізму і Римської імперії.
4. Проблема існування людини в еллінській і римській філософії.
5. Справедливість і рівність як ознаки мудрості. Парадокси державної справедливості в творах античних філософів.
6. Значення і вплив філософії Давньої Греції і Риму на становлення і розвиток світової філософської думки.

Питання для самостійного опрацювання:

1. У чому специфіка уявлень про людину і світ у філософії Античності?
2. Поясніть як Ви розумієте космоцентричний характер філософії?
3. Дайте порівняльну характеристику основних філософських положень шкіл Давньої Греції.
4. Які процеси і явища громадського життя сприяли розвитку філософської думки в Древньому світі?
5. Чи можна говорити про наявність у Древній філософії елементів наукового знання про людину?
6. У чому полягає світоглядне і методологічне значення Давньогрецької філософії?

Література: [1-3,6,9,12,22-30].

 

Семінарське заняття № 4 Тема. Філософська думка Середніх віків

Питання для обговорення:

1. Особливості та основна проблематика філософії Середніх віків.
2. Людина і світ у християнський філософії.
3. Проблема душі тіла, віри і розуму, науки і релігії у творах “отців церкви”.
4. Зародження і розквіт схоластики.
5. Погляди на закон, історію і майбутнє людства.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Що означає теоцентризм як релігійно-філософський світогляд?
2. У чому полягає “боротьба” між номіналізмом та реалізмом?
3. Як будувалися взаємовідносини між релігією і філософією в епоху Середніх віків?
4. Що було характерним для релігійно-філософських уявлень про людину в період Середньовіччя?
5. У чому, на Ваш погляд, полягали позитивні і негативні сторони Середньовічної філософії?

Література: [1-3,6,9,12,22-29].

 

Семінарське заняття № 5 Тема. Філософія епохи Відродження

Питання для обговорення:

1. Зміна поглядів на світ та життя людини.
2. Культура Ренесансу, її головні філософські ідеї.
3. Основні риси натурфілософії ХVІ століття.
4. Проблеми суспільства і держави у філософії Відродження.
5. Світоглядні питання Реформації, їх вплив на українську філософську думку.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Що являє собою пантеїзм як тип філософствування?
2. У чому конкретно полягає гуманістичний дух і спрямованість філософської думки епохи Відродження?
3. Чи мало місце взаємодія філософії і мистецтва в епоху Ренесансу? Які приклади цього Вам відомі?
4. Як вплинула епоха Відродження на подальший розвиток філософської думки і духовної культури людства?
5. Визначте специфіку лютеранського монізму.

Література: [1-3,6,9,12,22-29].

 

Семінарське заняття № 6 Тема. Філософська думка Нового часу

Питання для обговорення:

1. Наукова революція ХVІІ ст. та її філософське осмислення.
2. Емпіризм і гносеологія Ф. Бекона і Т. Гоббса.
3. Дуалізм і раціоналізм Р. Декарта, пантеїзм Б. Спінози, монадологія Г. Лейбніца.
4. Дж. Локк і розвиток теорії сенсуалізму.
5. Людина і природа, суспільство і держава у філософії просвітників Франції ХVІІІ ст.
6. Культ Розуму. Ідеї свободи, рівності і братерства та спроба їх втілення французькою революцією 1789 –1794 рр.

Питання для самостійного опрацювання:

1. У чому полягає суть полеміки між прихильниками емпіризму і раціоналізму?
2. Які принципові зміни в науковій і філософській картині світу відбулися в період Нового часу?
3. В чому полягає зв’язок Просвітництва з епохою Відродження?
4. В чому полягає суть емпіризму та проблеми методу філософії Ф. Бекона?
5. Охарактеризуйте дуалізм філософії Р. Декарта і його вчення про “вроджені ідеї” та дедуктивний метод.
6. Що таке “юридичний світогляд”? На базі яких соціальних і духовних передумов він сформувався?
7. Яку роль у філософському осмисленні історичного процесу зіграло вчення про “суспільний договір”?
8. Що Ви знаєте про мистецтво і художню літературу епохи Просвітництва?

Література: [1-3,6,9,12,22-29].

 

Семінарське заняття № 7 Тема. Німецька класична філософія

Питання для обговорення:

1. Містика ХІV-ХVІ ст. і Просвітництво як джерела німецької класичної філософії.
2. Проблеми людини, світу, пізнання і світоперетворень у філософії І. Канта, Й. Фіхте, Ф. Шеллінга.
3. Філософія “абсолютного Духу” і теорія розвитку Гегеля. Метод Гегеля.
4. Філософія Л. Фейєрбаха і К. Маркса як завершення класичної німецької філософії.
5. Проблеми буття і свідомості, відчуження людини і його подолання у класичній німецькій філософії.

Питання для самостійного обговорення:

1. Проаналізуйте гуманізм та етичні погляди І. Канта та їх історичне значення. У чому полягає суть категоричного імперативу?
2. Розкрийте діалектику та принципи історизму в філософії Г. Гегеля.
3. Покажіть суперечність між методом і системою філософії Г. Гегеля, як її слід подолати.
4. У чому полягає суть і обмеженість антропологічного матеріалізму Л. Фейєрбаха?
5. Яке пізнавальне значення має антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.
6. Дайте характеристику і розкрийте суть філософії Й. Фіхте, його діалектику співвідношення “Я і не-Я”.
7. У чому полягає суть “теорії тотожності” законів природи і мислення у філософії Ф. Шеллінга?

Література: [3,5,9,12,16,22,24-29].

 

Семінарське заняття № 8 Тема. Марксистсько-ленінська (сталінська) філософія

Питання для обговорення:

1. Еволюція філософських поглядів К. Маркса та їх сприйняття в Західній Європі.
2. Російська версія філософії К. Маркса (Г. Плеханов, В. Ленін).
3. Виникнення та основні ідеї марксистсько-ленінської (сталінська) філософія.
4. Модерністські тенденції в марксистсько-ленінській філософії.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Як Ви вважаєте, чому марксистське світобачення, що розроблялось на основі процесів капіталістичного світу Західної Європи, знайшло широку базу для реалізації своїх ідей на території Російської імперії?
2. Що таке відчуження, які шляхи його подолання запропонував Маркс в “Економічно-філософських рукописах 1844 р.”?
3. Що таке “казармений комунізм”?
4. В чому полягає специфіка “російського марксизму”?
5. Чим виявився процес “створення нової людини” на основі всезагальних “основних законів” діалектики Гегеля – Маркса –Леніна для Радянського Союзу?
6. Чим став, так званий, “горбачовізм” для засад марксистсько-ленінської ідеології?
7. Що, на Вашу думку, залишається цінним у марксистській філософії з позиції сьогодення?

Література: [3,9,12,16,22,24-29].

 

Змістовий модуль 2. Історія української філософії. Сучасна світова українська філософія

Семінарське заняття № 9 Тема. Формування філософської думки України

Питання для обговорення:

1. Українська міфологія, її особливості і провідні світоглядні архетипи.
2. Філософська думка в Україні до виникнення Київської Русі.
3. Філософська думка в Київської Русі.
4. Проблема людини, світу і мудрості в “книжництві”.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Як формувалась філософська і соціально-політична думка Київської Русі та яка її спрямованість?
2. Які моральні проблеми ставили і вирішували мислителі Київської Русі?
3. У чому полягає відмінність філософського світорозуміння київських книжників від поглядів філософів Візантії, Давньої Болгарії, середньовічної Західної Європи?
4. Які особливості філософської культури княжої доби простежуються у наступній історії українського філософського мислення, визначаючи специфіку історії української філософії?

Література: [7,8,14,15,20,35-37,43-45].

 

Семінарське заняття № 10 Тема. Доба класичної української філософії

Питання для обговорення:

1. Суспільно-історична та світоглядна ситуація в Україні ХVІІ-ХVІІІ ст. Брестська унія. Рух братств і Києво-Могилянська академія.
2. Проблеми світобудови у філософії професорів Києво-Могилянської академії. Людина і її місце у світі.
3. Питання діалектики і пізнання світу.
4. Провідні ідеї філософії Г. Сковороди.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Як виникла Києво-Могилянська академія і в чому полягає її значення для відродження духовності українського народу?
2. У чому полягають філософські і соціально-етичні погляди Ф. Прокоповича?
3. Охарактеризуйте основну спрямованість діяльності Кирило-Мефодіївського товариства?
4. У чому полягає значення поглядів Т. Шевченка для формування самосвідомості українського народу?
5. В чому полягає “філософія серця” П. Юркевича, його трактування поняття свідомості?
6. Висвітліть основні філософські погляди І. Франка.
7. Поміркуйте, які, на Вашу думку, проблеми потребують особливої уваги дослідників з огляду на завдання відтворення об’єктивної, науково обґрунтованої, цілісної картини історії української філософії від давнини до наших днів.

Література: [7,8,14,15,20,21,35].

 

Семінарське заняття № 11 Тема. Тенденції розвитку сучасної світової філософії

Питання для обговорення:

1. Особливості сучасної цивілізації та зміни у світовій філософській думці.
2. Науково-позитивістська тенденція сучасної філософії.
3. Екзистенціально-антропологічна тенденція сучасної філософії.
4. Модернізація релігійно-філософських доктрин.
5. Глобальні проблеми людства і філософія.

Питання для самостійного опрацювання:

1. У контексті яких суспільних проблем і процесів XX сторіччя розвивалася філософська думка?
2. Як науково-технічна революція вплинула на розвиток філософії, її ідейний зміст й орієнтації?
3. Розкрийте суть філософії життя, основних її варіантів.
4. У чому полягає суть філософської антропології та її двох основних гілок?
5. Фрейдизм і неофрейдизм у сучасній антропології.
6. Що таке герменевтика, її ціль і методи?
7. У зв’язку з чим виник структуралізм, суть його методу?
8. Розкрийте суть сучасного екзистенціалізму, його фундамент і різновиди.
9. Якщо екзистенціалізм, за виразом одного з його класиків – “гуманізм”, тоді у чому саме це виявляється?
10. Покажіть співвідношення між розумом і вірою в неотомізмі.
11. Що пропонує сучасна філософська думка для вирішення глобальних проблем людства?

Література: [3,10,12,16,17,18,19,23-29].

 

 

ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

1. Предмет історії філософії та особливості філософського мислення.
2. Основні методи і функції історії філософії.
3. Історія філософії як наука та принципи її періодизації.
4. Основні принципи та критерії періодизації історико-філософського процесу.
5. Визначте специфіку соціально-політичної і морально-етичної проблематики філософії Китаю й Індії.
6. Охарактеризуйте уявлення про основні першоелементи світу філософії Китаю й Індії.
7. Назвіть основні відмінності між філософськими школами Давнього Китаю.
8. Назвіть основні відмінності між філософськими школами Давньої Індії.
9. Визначте філософський зміст буддизму.
10. Сформулюйте і поясніть чотири благородні істини в буддизмі.
11. Назвіть і охарактеризуйте основні класичні книги китайської освіченості.
12. Назвіть і охарактеризуйте перші культурні пам’ятники Давньої Індії.
13. Філософське вчення видатного мислителя Конфуція.
14. Специфіка уявлень про людину і світ у філософії Античності.
15. Які процеси і явища громадського життя сприяли розвитку філософської думки в Давній Греції.
16. Проблема начала, буття, космосу і мікрокосму.
17. Питання мудрості і пізнання у творах філософів Давньої Греції і Риму.
18. Парадокси державної справедливості в творах античних філософів.
19. Дайте порівняльну характеристику основних філософських положень шкіл Давньої Греції.
20. Сократівський поворот до людини у філософії Давньої Греції.
21. Основні ідеї філософії Платона.
22. Людина і світ у філософії Аристотеля.
23. Філософія епохи еллінізму і Римської імперії.
24. Діалектика в античній філософії (Геракліт, Зенон, Сократ, Аристотель).
25. Значення і вплив філософії Давньої Греції і Риму на становлення і розвиток світової філософської думки.
26. Загальна характеристика філософії Середніх віків, основні етапи її розвитку.
27. Основні напрями Середньовічної філософії.
28. Людина і світ у християнській філософії.
29. Вчення Аврелія Августина про природу, людину та історію.
30. Вчення Фоми Аквінського про співвідношення віри і розуму, науки і релігії.
31. Загальна характеристика та світоглядні засади епохи Відродження.
32. Гуманізм і проблема цілісності людської одиничності.
33. Натурфілософія епохи Відродження.
34. Геліоцентризм М. Коперніка та пантеїзм Д. Бруно.
35. Реформація і її світоглядні ідеї.
36. Проблеми взаємовідношення людини, суспільства і держави (Н. Макіавеллі, Т. Мор, Ф. Рабле та ін.).
37. Історичні передумови появи філософії Нового часу та її загальна спрямованість.
38. Характеристика головних філософських напрямів епохи Нового часу.
39. Визначте принципові зміни в науковій і філософській картині світу, що відбулися в період Нового часу.
40. Проаналізуйте суть емпіризму та проблеми методу філософії Ф. Бекона.
41. Охарактеризуйте дуалізм філософії Р. Декарта і його вчення про “вроджені ідеї” та дедуктивний метод.
42. В чому полягає суть і обмеженість сенсуалістичної теорії пізнання Дж. Локка.
43. Проблема субстанції у філософській думці Нового часу (Б. Спіноза, Г. Лейбніц).
44. Яку роль у філософському осмисленні історичного процесу зіграло вчення про “суспільний договір”.
45. Філософія Просвітництва та метафізичний матеріалізм.
46. На базі яких соціальних і духовних передумов сформувався “юридичний світогляд”.
47. Що було характерним для філософського осмислення сутності і природи людини в епоху Просвітництва.
48. Історичні умови формування класичної німецької філософії, її основні риси.
49. Людина і світ у філософії І. Канта.
50. Розкрийте основні принципи теорії пізнання І. Канта, її позитивні сторони і недоліки.
51. Проаналізуйте гуманізм та етичні погляди І. Канта та їх історичне значення.
52. Об’єктивний ідеалізм і діалектика Г. Гегеля.
53. Покажіть суперечність між методом і системою філософії Г. Гегеля, як її слід подолати.
54. Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії Л. Фейєрбаха.
55. З’ясуйте вплив класичної німецької філософії на розвиток вітчизняної філософської думки, українського романтизму.
56. Культурно-історична основа українського світоглядного менталітету.
57. Визначте процес формування філософської і соціально-політичної думки Київської Русі.
58. Давньослов’янська міфологія – колиска філософської думки України-Русі.
59. Філософська думка на України до виникнення Київської Русі.
60. Сформулюйте, які моральні проблеми ставили і вирішували мислителі Київської Русі.
61. Проблема людини, мудрості і пізнання у філософії “книжництва”.
62. Світоглядні наслідки “зустрічі” язичництва і християнства в Київській Русі.
63. Розвиток реформаційних і гуманістичних ідей в Острозькій академії та братських школах.
64. Філософія в Києво-Могилянській академії.
65. Києво-Могилянська академія, її просвітницький вплив на філософську думку українського, російського та інших народів.
66. Г. Сковорода – фундатор філософії українського духу.
67. “Філософія серця” Г. Сковороди.
68. Український символізм і “кордоцентризм”.
69. Проблема людини та нації в творчості Кирило-Мефодіївського товариства.
70. Філософські і соціально-етичні погляди Ф. Прокоповича.
71. “Філософія серця” П. Юркевича та його трактування поняття свідомості.
72. Філософські погляди Т. Шевченка та їх значення для формування самосвідомості українського народу.
73. Основні філософські погляди українських демократів: В. П. Драгоманов, І. Я. Франко.
74. Київська екзистенціальна філософія ХХ ст. (Бердяєв, Шестов, Зеньківський).
75. Філософія української діаспори (Чижевський, Лисяк-Рудницький, Мірчук та ін.).
76. 76.          “Філософія серця” і київська російськомовна школа.
77. Світоглядно-філософська ситуація в Радянській і пострадянській Україні.
78. Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, етапи її становлення.
79. Вплив науково-технічної революції на розвиток філософії, її ідейний зміст й орієнтації.
80. Визначте основні напрями сучасної Західної філософії.
81. Діалектичний і історичний матеріалізм.
82. Розкрийте суть “філософії життя”, основних її варіантів.
83. Розкрийте суть сучасного екзистенціалізму, його фундамент і різновиди.
84. Якщо екзистенціалізм, за виразом одного з його класиків – “гуманізм”, тоді у чому саме це виявляється.
85. Особливості релігійної філософії ХХ ст.
86. Покажіть співвідношення між розумом і вірою в неотомізмі.
87. Філософська антропологія про людину.
88. Назвіть основні філософські засади позитивізму та неопозитивізму.
89. Фрейдизм і неофрейдизм у сучасній антропології.
90. Людина у сучасній філософії. Проблема необхідності, свободи і смислу існування.
91. Які задачі ставить перед собою сучасна філософська думка для вирішення глобальних проблем людства.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Контрольна робота це один з видів самостійної роботи студента. Користуючись рекомендованою літературою, студент повинен самостійно опрацювати обране питання і викласти його предмет і сутність в тексті контрольної роботи.

У вступі необхідно обґрунтувати вибір теми виконавець роботи відповідає на такі питання: чому вона уявляється актуальною? чи було її висвітлення в науці упередженим, а зараз її оцінка потребує нових поглядів і об'єктивних підходів? чи пов'язана обрана тема з його фаховими інтересами? Тут також треба чітко визначити предмет, який розглядатиметься.

У першому розділі необхідно зробити огляд літератури з обраної проблеми, в якому розкрити існуючі в культурології точки зору на цю проблему і обґрунтувати власний вибір певної концепції.

У другому розділі висвітлюється тема під певним кутом зору.

У висновках до роботи необхідно розкрити зв’язок дослідженого явища з іншими складовими культурного та філософського процесу, показати його значення для розвитку суспільства.

Наприкінці роботи обов’язково подається список використаної літератури.

Обсяг контрольної роботи 15-20 аркушів друкованого тексту (через 1,5 інтервали; розмір шрифту 13-14).

 

ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

1. Предмет історії філософії.
2. Основні етапи розвитку світової філософії.
3. Співвідношення історії філософії та філософії.
4. Критерії періодизації історико-філософського процесу.
5. Специфіка фінансової думки Стародавньої Індії.
6. Специфіка морально-етичної проблематики Стародавнього Китаю.
7. Філософський зміст буддизму.
8. Специфіка уявлень про людину і світ у філософії античності.
9. Розвиток античної філософії: загальна характеристика.
10. Проблема начала, буття, космосу, мікрокосмосу.
11. Вчення про державу Платона.
12. Питання мудрості і пізнання в горах античних філософів.
13. Порівняльна характеристика основних філософських положень шкіл Давньої Греції.
14. Людина і світ у філософії Аристотеля.
15. Філософія в Римській імперії.
16. Діалектика в античній філософії.
17. Вплив античної філософії на становлення і розвиток світової філософської думки.
18. Загальна характеристика філософії Середніх віків.
19. Основні напрямки Середньовічної філософії.
20. Людина і світ у Християнській філософії.
21. Боротьба номіналізму і реалізму в середньовічній філософії.
22. Гуманізм як явище європейської культури ХІІІ-ХIV.
23. Філософія і культура епохи Відродження.
24. Світогляд епохи Відродження.
25. Натурфілософія епохи Відродження.
26. Геліоцентризм М. Коперніка та пантеїзм Д. Бруно.
27. Реформація і її вплив на філософську думку.
28. Проблема людини, суспільства і держави в творчості Т. Мора., Н. Макіавеллі, Ф. Рабе.
29. Філософські ідеї епохи Нового часу.
30. Характеристика головних філософських напрямів епохи Нового часу.
31. Проблеми методу у філософії Ф. Бекона.
32. Дуалізм філософії Р. Декарта
33. Сенсуалізм Дж. Локка.
34. Філософія Б. Спінози.
35. Філософія Просвітництва.
36. Історичні умови формування і теоретичні передумови Німецької класичної філософії.
37. Основні принципи теорії пізнання І. Канта.
38. Етичні погляди І. Канта.
39. Об’єктивний ідеалізм і діалектика Гегеля.
40. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.
41. Формування філософської думки в Київський Русі.
42. Філософська думка в Україні періоду Київської русі.
43. Проблема людини, мудрості і пізнання у філософії «книжництва».
44. Гуманістичні ідеї в острозькій академії.
45. Філософія в Києво-Могилянській академії.
46. Класичний етап в розвитку української філософії.
47. «Філософія серця» Г. Сковороди.
48. Український символізм і «кордоцентризм».
49. Соціально-політичні погляди в Кирило-Мефодіївському товаристві.
50. Філософські і етичні погляди Ф. Прокоповича.
51. «Філософія серця» П. Юркевича.
52. Філософські погляди українських демократів.
53. Філософія української діаспори.
54. Світоглядно-філософська ситуація в Радянській і пострадянській Україні.
55. Сучасна західна філософія: загальна характеристика.
56. Філософія екзистенціалізму.
57. Особливості релігійної філософії ХХ ст..
58. Філософія позитивізму та неопозитивізму.
59. Проблема людини в сучасній філософії.
60. Сучасна філософія і глобальні проблеми людства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА  ЛІТЕРАТУРА

 

Основна література:

1. Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій: В 2-х т. – К.: Либідь, 1993.
2. Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1987.
3. Антология мировой философии: В 4 т. – М., 1969 – 1972.
4. Библия. – М., 1990.
5. Бичко А. К. Історія філософії. – К., 2011.
6. Вступ до філософії: Історико-філософська пропедевтика: Підручник / За ред. Г. І. Волинки. – К.: Вища шк., 1999.
7. Горський В. С. Історія української філософії. Курс лекцій. – К.: Наукова думка, 1999.
8. Горський В. С. Філософія в український культурі. – К.: Центр практичної філософії, 2011.
9. Гриненко Г. В. История философии. – М., 2004.
10. Зарубіжна філософія ХХ століття: Читанка з історії філософії в 6 книгах. – К.: Довіра, 1993.
11. Історія філософії України: Підручник / М. Ф. Тарасенко, М. Ю. Русин та ін. 3-є вид., – К.: Либідь, 2011
12. Історія філософії: Підручник / За ред. В. І. Ярошовця. 4-е вид.–К.: Вид. ПАРАПАН, 2012.
13. Гусєв В. І. Історія західноєвропейської філософії ХV – ХVІІ ст. Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1994.
14. Історія філософії України: Хрестоматія. – К.: Либідь, 1993.
15. Огородник І. В., Огородник В. В. Історія філософської думки в України: Курс лекцій. – К.: Вища школа, Знання, 1999.
16. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.
17. Современная западная философия. Словарь. – М., 1991.
18. Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. – К., 1996.
19. Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія. – К., 1996.
20. Федів Ю. О., Мозгова Н. Г. Історія української філософії. – К.: Україна, 2001.
21. Філософія Відродження на Україні: Зб. наук. ст. - К., 1990.
22. Философия истории. Антология. – М., 1995.
23. Філософія постмодернізму: Навчальний посібник для гуманітарних вузів. – К.: Абрис, 1998.
24. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський та ін. / За ред. Г. А. Заїченка. – К.: Вища шк., 1995.
25. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник для студентів вузів / За ред. І. В. Бичка та ін. – К.: Либідь, 1993.
26. Філософія: Підручник / М. І. Горлач, В. Г. Кремень та ін. – К., 2000.
27. Філософія: Підручник / За ред. І. Ф. Надольного. – К., 2001.
28. Философская энциклопедия: В 5-ти т. – М., 1970.
29. Хрестоматия по истории философии: Учеб. пособие для вузов. В 3-х ч. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997.
30. Чанышев А. Н. Курс лекций по древней и средневековой философии: Учеб. пособие для вузов. – М.: Высш. шк., 1991.

Додаткова література:

1. Андерсон П. Размышление в западном марксизме. – М.: Интер-Версо, 1991.
2. Булашов Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. – К., 1992.
3. Головащенко С. І. Історія християнства: Курс лекцій. – К.: Либідь, 1999.
4. Головко Б. А. Філософська антропологія: Навчальний посібник. – К.: ІЗМІН, 1997.
5. Голубев С.Т. Киевский митрополит П. Могила и его сподвижники: Опыт исторического исследования: В 2-х т. – К., 1883.
6. Голубев С.Т Киевская академия в конце XVII и начале XVIII ст. – К., 1901.
7. Горський В.С. Нариси з історії філософської культури Київської Русі (сер. ХІІ - сер. ХІІІ ст.) – К.: Наук. думка, 1993.
8. Горский В.С. Историко-философское истолкование текста. – К., 1981.
9. Горский В.С. Философские идеи в культуре Киевской Руси ХI - начало ХІІ века. - К., 1988.
10. Громов М.Н., Козлов Н.С. Русская философская мысль Х - XVII веков. – М., 1990.
11. Гудзий Н.К. Литература Киевской Руси и украинско-русское литературное единение XVII – XVIII веков. – К., 1989.
12. Замалеев А.Ф., Зоц В.А. Отечественные мыслители позднего средневековья (конец ХIV – первая треть XVII века). – К., 1990.
13. Замалеев А.Ф., Овчинникова Е.А. Еретики и ортодоксы: Очерки древнерусской духовности. – Л., 1991.
14. Кашуба М.В Георгий Конниский. – М., 1979.
15. Климов В. Українські витоки проповідництва: києво-могилянець Д.Туптало(Святитель Димитрій). – Наукові записки – Т.1: Філософія та релігієзнавство. – К., 1996.- С. 72 - 79.
16. Кузнецов В. Н. Французский материализм ХVІІ века. – М.: Мысль, 1981.
17. Крымский С.Б. Культурные архетипы, или знание до познания. – Природа, 1991. – №11. – С.65-81.
18. Кун Н. Легенди i міфи Стародавньої Греції: Боги i герої: Старогрецький епос. – Тернопіль, 1993.
19. Лук М. І. Феномен Юркевича і українська духовність. // Проблеми філософії. – Вип. 94. – 1992.
20. Лук’янець В., Соболь О. Філософський постмодерн. – К., 1998.

 

ЗМІСТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УНІВЕРСИТЕТ СУЧАСНИХ ЗНАНЬ

03150 Київ, вул. Велика Васильківська, 57/3.