|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Історія статистики
Історія статистики« Назад
Історія статистики 18.09.2016 04:10
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет інформаційних систем та технологій Кафедра статистики
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів , поточного і підсумкового контролю їх знань з дисципліни «Історія статистики » освітній ступінь бакалавр галузь знань 0305 «Економіка і підприємництво» спеціальність 6.030506 «Прикладна статистика»
ПОГОДЖЕНО:
Завідувач кафедри __________І.Г. Манцуров
Начальник навчально- методичного відділу___________Т.В.Гуть
Київ-2016
ВСТУП
Дисципліна “Історія статистики” є однією із вибіркових дисциплін за напрямом підготовки 6506 “Прикладна статистика” освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Мета дисципліни: набуття студентами знань про історичні шляхи, особливості, трудності і суперечності у становленні, розвитку і застосуванні статистичнихметодів збору, опрацювання та аналізу статистичної інформації — особливого роду інформації про масові соціально-економічні явища і процеси. Завдання дисципліни: • вивчення і засвоєння студентами історії становлення і розвитку основних понять, категорії статистичної науки, методологічних засад статистичних методів збору, опрацювання та аналізу статистичної інформації; • поглиблення знань студентів з питань статистичної методології, а також отриманню правдивої інформації про найбільш видатних вчених-статистиків; • формування творчого сприйняття статистичних ідей, положень і концепції статистичної науки; • вихованні зацікавленості до майбутньої професійної діяльності та потреби в самоосвіті; Вивчення історії статистики повинно забезпечити: • формування у студентів знань історії закономірності й розвитку статистичної науки; • вміння використовувати історичний досвід розвитку статистичної науки в сучасних умовах; • творчо сприймати статистичну науку як систему, що постійно розвивається. В процесі вивчення дисципліни студенти повинні удосконалювати набуті та опановувати нові компетентності, такі як:
ЗАГАЛЬНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ Ключові інструментальні компетентності - набуття базових загальних знань з історії статистики; - засвоєння основ базових знань з професії; - усне і письмове спілкування рідною мовою; - набуття елементарних комп’ютерних навичок при опрацюванні інформації; - уміння знаходити та аналізувати необхідну інформацію з різних джерел. Ключові міжособистісні компетентності - формування міжособистісних навичок та умінь; - вироблення навичок та здатність працювати в міждисциплінарній команді; - здатність спілкуватися з експертами з інших галузей через засвоєння та розуміння широкого спектру економічних понять та категорій; - здатність працювати в міжнародному середовищі; - етичні зобов’язання внаслідок усвідомленого дотримання кодексу професійної етики аналітика. Ключові системні компетентності - здатність до навчання через активну участь на практичних заняттях, вивчення додаткової літератури; - здатність до креативності та породжуванні нових ідей з розв’язання дискусійних питань; - формування лідерських якостей; - розуміння культури та звичаїв інших країн на формування і розвиток статистичної науки; - здатність працювати самостійно формується під час підготовки до практичних занять: над вивченням лекційного матеріалу; підручників, навчальних посібників та інших літературних джерел; зарубіжної літератури та Інтернет-даних; - бажання досягти успіху є прагненням самореалізації і формується при роботі над розв’язанням складних завдань.
1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ« Історія статистики»
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Тема 1. Предмет, методологічні принципи вивчення і завдання курсу
Предмет історії статистики. Її місце в системі статистичних наук. Методологічні принципи вивчення історії статистики. Основні шляхи і напрями розвитку статистичної науки. Державознавство. Політична арифметика. Статистико-математична школа. Завдання курсу.
Тема 2. Зародження і розвиток методів статистичного спостереження
Види спостережень. Особливості статистичного спостереження. Розробка програмно-методологічних питань статистичного спостереження. Розробка організаційних питань статистичного спостереження. Становлення і розвиток форм, видів і способів статистичного спостереження.
Тема 3. Застосування абсолютних, відносних і середніх величин в статистичних дослідженнях
Абсолютні величини: їх значення і застосування в статистиці. Значення відносних величин у статистиці. Застосування різних видів відносних величин у статистичних дослідженнях. Значення середніх величин як узагальнюючих характеристик статистичної сукупності. Обчислення середніх в ранішніх статистичних працях. Учення Кетле про середні величини. Теорії середніх величин. Розробка методології застосування середніх величин: типовість середньої, якісна однорідність статистичної сукупності. Застосування різних видів середніх величин в статистичних дослідженнях.
Тема 4. Становлення і розвиток табличного методу
Значення табличного методу в статистиці. Особливості статистичних таблиць. Застосування простих таблиць в ранішніх статистичних творах. Розробка класифікації таблиць. Розвиток методології складання групових, комбінаційних таблиць. Розвиток теоретичних і прикладних питань статистичних таблиць в роботах земських статистиків. Розробка правил складання таблиць. Розробка методологічних проблем автоматизованої побудови статистичних таблиць.
Тема 5. Виникнення і розвиток графічного методу
Значення графічного методу в статистиці. Розробка основ побудови статистичних графіків. Розробка методології побудови статистичних графіків в роботах А. Геррі і А. Кетле. Розвиток методології побудови статистичних графіків в роботах засновників і послідовників математичного напрямку в статистиці. Розробка теоретичних і прикладних питань графічного методу в ХХ ст. Розробка методологічних питань автоматизованої побудови статистичних графіків.
Тема 6. Зародження і розвиток методу статистичних групувань
Значення методу статистичних групувань в статистиці. Застосування методу групувань в ранніх статистичних досліджуваннях. Розвиток методології методу статистичних групувань в роботах земських статистиків. Вибір групувальної ознаки. Розробка класифікації статистичних групувань.
Тема 7. Становлення і розвиток методів вимірювання варіації і аналізу рядів розподілу
Варіація ознак і її значення в дослідженні соціально-економічних явищ. Розробка основних показників варіації і статистичних характеристик рядів розподілу. Методи складання і аналізу рядів розподілу в роботах А. Геррі і А.Кетле. Розвиток методології аналізу рядів розподілу в роботах засновників і послідовників математичного напрямку в статистиці. Розробка показників для вивчення якісності і крутизни рядів розподілу. Зародження і розвиток методології вирівнювання рядів розподілу.
Тема 8. Виникнення і розвиток теорії перевірки статистичних гіпотез
Статистичні гіпотези і їх значення в статистичному дослідженні. Виникнення і розвиток теорії оцінювання та випробування гіпотези щодо належності “видільних” спостережень до досліджуваної сукупності. Розробка методології перевірки гіпотези про відповідність фактичного розподілу нормальному. Зародження і розвиток теорії перевірки гіпотези щодо розбіжності середніх і дисперсій.
Тема 9. Зародження і розвиток вибіркового методу
Значення вибіркового методу в дослідженні соціально-економічних явищ. Зародження методологічних основ вибіркового методу. Розвиток методологічних принципів вибіркового методу в роботах земських статистиків. Розробка ймовірної концепції вибіркового методу. Формування концепції “довірчих інтервалів” і її значення в розвитку теорії вибіркового методу. Розробка теоретичних схем вибіркового методу і їх удосконалення. Становлення і розвиток теорії оцінювання достовірності вибіркового спостереження.
Тема 10. Становлення і розвиток методів вимірювання зв’язків між соціально-економічними явищами
Значення статистичного вивчення зв’язків між соціально-економічними явищами. Зародження основ статистичного вивчення зв’язків. Розробка показників вимірювання щільності зв’язку і оцінки їх достовірності. Розробка регресійної моделі зв’язку і її значення в дослідженні зв’язків. Розвиток методології множинної кореляції. Виникнення і розвиток дисперсійного аналізу. Розробка методології вимірювання зв’язків між якісними ознаками.
Тема 11. Становлення і розвиток методів аналізу часових рядів
Значення аналізу часових рядів. Зародження методів аналізу часових рядів. Виникнення і застосування аналітичних показників і порівняльного аналізу часових рядів. Розробка проблеми виділення основних компонентів часових рядів. Розвиток математичних методів аналізу компонентів часових рядів. Розробка методології прогнозів економічної кон’юнктури на основі часових рядів. Виникнення і розвиток методів вивчення кореляції за даними часових рядів.
Тема 12. Становлення і розвиток індексного методу
Індекси як інструмент статистичного аналізу зміни рівнів соціально-економічних явищ у часі і просторі. Зародження основ індексного методу. Тестова і стохастична теорії індексів. Пошуки Ірвінгом Фішером “ідеальної” форми індексів. Розробка принципів адекватного вираження індексами характеру і економічної доцільності досліджуваних явищ.
ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ (СЕМІНАРСЬКИХ) ЗАНЯТЬ
Заняття 1. Предмет, методологічні принципи вивчення і завдання курсу Форма проведення заняття - Семінар-розгорнута бесіда
Заняття 2. Зародження і розвиток методів статистичного спостереження Форма проведення заняття - Семінар-розгорнута бесіда 1. Класифікація спостережень. 2. Особливості статистичного спостереження. 3. Розробка програмно-методологічних питань статистичного спостереження. 4. Розробка організаційних питань статистичного спостереження. 5. Становлення і розвиток форм, видів і способів статистичного спостереження.
Заняття 3, 4. Застосування абсолютних, відносних і середніх величин в статистичних дослідженнях Форма проведення - Семінар-розгорнута бесіда; дискусія з елементами аналізу 1.Абсолютні величини: їх значення і застосування в статистиці. 2. Значення відносних величин у статистиці. Застосування різних видів відносних величин у статистичних дослідженнях. 3. Значення середніх величин і застосування різних видів середніх в статистичних дослідженнях. 4. Учення Кетле про середні величини. 5. Теорії середніх величин. 6. Розробка методології застосування середніх величин: типовість середньої, якісна однорідність статистичної сукупності.
Заняття 5. Становлення і розвиток табличного методу Форма проведення заняття - Семінар-розгорнута бесіда 1.Значення табличного методу. 2. Застосування простих таблиць в ранішніх статистичних творах. 3. Розвиток методології складання групових, комбінаційних таблиць. 4. Розвиток теоретичних і прикладних питань статистичних таблиць у працях земських статистиків. 5. Розробка методологічних питань автоматизованої побудови статистичних таблиць.
Заняття 6. Виникнення і розвиток графічного методу Форма проведення заняття - Семінар-розгорнута бесіда
Заняття 7, 8. Зародження і розвиток методу статистичних групувань Форма проведення - Семінар-розгорнута бесіда; семінар-конференція 1. Значення методу статистичних групувань в статистиці. 2. Застосування методу групувань в ранніх статистичних досліджуваннях. 3. Розвиток методології методу статистичних групувань у працях земських статистиків. 4. Класифікації статистичних групувань.
Заняття 9, 10. Становлення і розвиток методів вимірювання варіації і аналізу рядів розподілу Форма проведення - Семінар-розгорнута бесіда 1. Варіація ознак і її значення в дослідженні соціально-економічних явищ. 2. Розробка основних показників варіації і статистичних характеристик рядів розподілу. 3. Методи складання і аналізу рядів розподілу в роботах А. Геррі і А Кетле. 4. Розвиток методології аналізу рядів розподілу в роботах засновників і послідовників математичного напрямку в статистиці. 5. Розробка показників для вивчення скісності і крутизни рядів розподілу. 6. Зародження і розвиток методології вирівнювання рядів розподілу.
Заняття 11. Виникнення і розвиток теорії перевірки статистичних гіпотез Форма проведення заняття - Семінар-розгорнута бесіда 1. Статистичні гіпотези і їх значення в статистичному дослідженні. 2. Виникнення і розвиток теорії оцінювання та випробування гіпотези щодо належності “видільних” спостережень до досліджуваної сукупності. 3. Розробка методології перевірки гіпотези про відповідність фактичного розподілу нормальному. 4. Зародження і розвиток теорії перевірки гіпотези щодо розбіжності середніх і дисперсій.
Заняття 12. Зародження і розвиток теорії перевірки статистичних гіпотез Форма проведення заняття - Семінар-розгорнута бесіда 1. Зародження і розвиток методологічних засад вибіркового методу. 2. Розробка і розвиток ймовірної концепції вибіркового методу. 3. Становлення і розвиток теорії оцінювання достовірності вибіркового спостереження.
Заняття 13, 14. Становлення і розвиток методів вимірювання зв’язків між соціально-економічними явищами Форма проведення - Семінар-розгорнута бесіда; семінар-дискусія 1. Зародження і розвиток методології статистичного вивчення зв’язків. 2. Розробка і розвиток системи показників вимірювання щільності зв’язку і оцінки їх достовірності. 3. Розробка регресійної моделі зв’язку і її значення в дослідженні зв’язків. 4. Розвиток методології множинної кореляції. 5. Виникнення і розвиток дисперсійного аналізу. 6. Розробка і розвиток методології вимірювання зв’язків між якісними ознаками.
Заняття 15. Виникнення і розвиток методів аналізу часових рядів Форма проведення заняття - Семінар-розгорнута бесіда 1. Зародження методів аналізу часових рядів. 2. Виникнення і застосування аналітичних показників і порівняльного аналізу часових рядів. 3. Розробка і розвиток математичних методів аналізу компонентів часових рядів. 4. Розробка методології прогнозів економічної кон’юнктури на основі часових рядів. 5. Виникнення і розвиток методів вивчення кореляції за даними часових рядів.
Заняття 16. Становлення і розвиток індексного методу Форма проведення заняття - Семінар-конференція 1. Зародження основ індексного методу. 2. Тестова і стохастична теорії індексів. 3. Пошуки Ірвінгом Фішером “ідеальної” форми індексів. 4. Розробка принципів адекватного вираження індексами характеру і економічної доцільності досліджуваних явищ.
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни "Історія статистики" для студентів напряму підготовки 6506 «Прикладна статистика» галузі знань (спеціальності) «Економіка та підприємництво»
Денна форма навчання
Поглибленому вивченню основних проблем курсу і підвищення рівня знань студентів сприяє огляд наукових публікацій, підготовка доповідей та презентацій, написання рефератів. Написання реферату для кожного студента — робота індивідуальна. Тему реферату студент обирає сам чи за рекомендацією викладача. Реферат має таку структуру: титульний аркуш, зміст, вступ, 2 — 4 розділи, висновки та список використаних джерел в алфавітному порядку. Загальний обсяг реферату складає 10 — 12 аркушів машинописного через 1,5 інтервал або 20 — 25 аркушів рукописного тексту на папері формату А4. Писати або друкувати текст слід на одному боці аркуша. Для того, щоб написати реферат, студент повинен глибоко опрацювати рекомендовану літературу з обраної теми. Посилатись можна лише на використану особисто студентом наукову літературу, а не на підручники та навчально-методичні посібники. Виступ студента з доповіддю на семінарі розрахований до 10 хвилин. Практикується також рецензування рефератів з боку інших студентів. Це дисциплінує їх та посилює відповідальність за власну роботу. При оцінці реферату враховується не лише якість змісту написаного тексту, але й увесь хід його захисту на семінарі. Тому автор доповіді повинен вільно володіти опрацьованим матеріалом, дати відповіді на додаткові запитання викладача та студентів. Тематика рефератів
9. Виникнення і розвиток графічного метода. 10. Значення застосування комп’ютерної техніки для розвитку і використання табличного і графічного методів в статистичних дослідженнях. 11. Метод групувань у працях земських статистиків. 12. Застосування абсолютних і відносних величин в статистичних дослідженнях. 13. Теорія середніх величин А. Кетле і її критика. 14. Теорії середніх величин. 15. Становлення і розвиток методології побудови і аналізу рядів розподілу. 16. Розробка і розвиток системи показників рядів розподілу. 17. Зародження і розвиток методології вирівнювання рядів розподілу. 18. Виникнення і розвиток теорії оцінювання та випробування гіпотези щодо належності “видільних” спостережень до досліджуваної сукупності. 19. Розробка методології перевірки гіпотези про відповідність фактичного розподілу нормальному. 20. Зародження і розвиток теорії перевірки гіпотези щодо розбіжності середніх і дисперсій. 21. Зародження і розвиток методологічних засад вибіркового методу. 22. Розробка і розвиток ймовірної концепції вибіркового методу. 23. Становлення і розвиток теорії оцінювання достовірності вибіркового спостереження. 24. Розробка і розвиток системи показників вимірювання щільності зв’язку і оцінки їх достовірності. 25. Розробка регресійної моделі зв’язку і її значення в дослідженні зв’язків. 26. Виникнення і розвиток дисперсійного аналізу. 27. Розробка і розвиток методології вимірювання зв’язків між якісними ознаками. 28. Виникнення і застосування аналітичних показників і порівняльного аналізу часових рядів. 29. Розробка і розвиток математичних методів аналізу компонентів часових рядів. 30. Виникнення і розвиток методів вивчення кореляції за даними часових рядів. 31. Зародження основ індексного методу. Тестова і стохастична теорії індексів. 32. Теорія індексів Ірвінга Фішера. 33. Застосування індексного методу в статистичних дослідженнях. 34. Журавський Д.П. як статистик. 35. Видатні українські статистики ХІХ століття. 36. Янсон Ю. Є. — видатний статистик. 37. Птуха М. В. Життя, наукові праці і статистична діяльність. 38. Видатні українські статистики ХХ століття.
ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ
Оцінювання рівня знань студентів здійснюється за результатами поточного модульного контролю (диференційований залік). Завдання поточного модульного контролю оцінюється в діапазоні від 0 до 100 балів включно. Всі об’єкти поточного контролю знань студентів з даної дисципліни поділяються на обов’язкові та вибіркові. До обов’язкових належать завдання, які всі студенти повинні виконати обов’язково під час опанування даної дисципліни. До вибіркових належать альтернативні завдання, серед яких кожен студент може вибрати завдання на власний розсуд. Порядок оцінювання поточної успішності студентів денної форми навчання Поточна успішність оцінюється в діапазоні від 0 до 60 балів. Згідно з навчальним планом протягом семестру передбачається проведення 16 практичних занять (32 години). До поточного контролю включається один модуль. Перелік питань, які виносяться до модульного контролю, не виходить за межі програмного матеріалу. Основними задачами модульного контролю є: - засвоєння теоретичних питань з дисципліни; - ознайомлення студентів з вимогами до вивчення окремих питань дисципліни; - поетапна підготовка до ПМК. Модульне завдання оцінюється максимально в 10 балів. При цьому білет містить 5 завдань, кожне з яких може бути оцінено на: - 2 бали - при повному виконанні; - 1 бал - при частковому виконанні; - 0 бали - у разі невиконання. Виконання індивідуальних завдань (студент може обрати не більше двох завдань в межах відведених балів) – від 0 до 20 балів. Індивідуальна робота (обов’язкова – реферат та вибіркова - аналітичний огляд наукових публікацій, підготовка презентацій) оцінюється наступним чином: - 10 балів – розкрита актуальність теми, широка джерельна база, наявність необхідного фактичного матеріалу, а також достатнє її висвітлення в науково-методичній літературі, що передбачає, в першу чергу, ознайомлення із загальною концепцією автора праці та його висновками; використання основної і додаткової літератури; обов’язково наявність змісту та посилань на використану літературу; - 5 балів – достатнє викладення основної літератури; наявність необхідного фактичного матеріалу, а також достатнє її висвітлення в науково-методичній літературі, що передбачає, в першу чергу, ознайомлення із загальною концепцією автора праці та його висновками (з допущенням неточностей); - 0 балів – наявність значних прогалин у знаннях основного програмного матеріалу; погане викладення окремих понять, методик та інструментів, при використанні яких студент допускає принципові помилки під час виконання роботи. Підсумковий контроль Оцінювання знань студентів здійснюється у формі диференційованого заліку на основі результатів поточного контролю за шкалою від 0 до 100 балів включно. Залік на денній формі навчання бакалаврського рівня підготовки оформлюється під час останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття у відповідному семестрі, на заочній формі навчання — за розкладом сесії. Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 60 балів, він отримує оцінку «не зараховано» (або «незадовільно» за диференційованого заліку) з даної дисципліни. За рішенням кафедри, студентам, які брали активну участь у позанавчальній науковій діяльності, можуть присуджуватися додаткові бали за результатами поточного контролю. У разі невиконання завдань поточного модульного контролю з об’єктивних причин студент має право, за дозволом декана, скласти їх до останнього практичного заняття. Порядок складання визначає викладач, який проводить практичні заняття. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в шкалу ECTS здійснюється в такому порядку:
Студенти, які набрали за результатами поточного контролю 21 – 59 балів, мають право після належної підготовки повторно скласти залік. Студенти, які за результатами поточного контролю набрали 0 – 20 балів, зобов‘язані пройти повторний курс вивчення дисципліни.
Порядок і завдання для поточного контролю знань студентів заочної форми навчання
Контроль систематичності та активності роботи по вивченню програмного матеріалу протягом семестру здійснюється за допомогою експрес-контролю на основі тестових завдань по окремих темах, оцінки творчого підходу в вирішенні окремих завдань (як аудиторних, так і домашніх), оцінки прийняття участі в дискусіях. Тестові завдання можуть бути побудовані на альтернативній основі або передбачати логічне обґрунтування відповідної відповіді. За експрес-контроль студенти можуть отримати максимально 30 балів. Експрес-контроль здійснюється по темах згідно тематичного плану дисципліни. Обов’язковими об’єктами поточного контролю є: 1) виконання письмової контрольної роботи. Такий вид роботи є основною складовою навчального процесу, активною формою самостійної роботи студентів. Виконання контрольної роботи передбачає закріплення та поглиблення теоретичних знань, отриманих студентами в процесі вивчення курсу, вироблення навичок самостійно працювати із спеціальною літературою, а також робити узагальнення і висновки. У процесі виконання контрольної роботи студенти повинні вивчити літературні джерела, в яких висвітлюються питання обраної теми. Самостійно виконані домашні письмові контрольні роботи перевіряються викладачем та підлягають захисту у ході співбесіди зі студентом. Таким чином, за результатами виконаної контрольної роботи студенти отримують: а) від 0 - до 20 балів (включно) за виконання контрольної роботи у встановлені терміни; б) від 0 - до 30 балів (включно) за захист поданої контрольної роботи. 2) виконання модульної контрольної роботи (в межах 10 балів). Завдання для проведення модульної роботи включають 5 завдань, кожне з яких може бути оцінено на: - 2 бали - при повному виконанні; - 1 бал - при частковому виконанні; - 0 бали - у разі невиконання. Вибіркові об’єкти поточного контролю знань студентів заочної форми навчання та їх оцінювання. Кожен студент для одержання необхідної кількості балів поточного контролю може вибрати три із вибіркових об’єктів поточного контролю. - аналітичний огляд останніх наукових публікацій – 10 балів; - підготовка та захист рефератів - 10 балів; - пошук, підбір та огляд джерел за заданою тематикою – 10 балів; - переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою – 10 балів. Підсумковий контроль Оцінювання знань студентів з вибіркових дисциплін здійснюється у формі диференційованого заліку на основі результатів поточного контролю за шкалою від 0 до 100 балів включно. Залік на заочній формі навчання бакалаврського рівня підготовки оформлюється за розкладом сесії. Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 60 балів, він отримує оцінку «не зараховано» (або «незадовільно» за диференційованого заліку) з даної дисципліни. Студенти, які набрали за результатами поточного контролю 21 – 59 балів, мають право після належної підготовки повторно скласти залік. Студенти, які за результатами поточного контролю набрали 0 – 20 балів, зобов‘язані пройти повторний курс вивчення дисципліни. Проведення прийому по кожному завданню здійснюється в академічній групі за рахунок часу на індивідуальну роботу. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в шкалу ECTS здійснюється в такому порядку:
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||