ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 13.07.2015 04:39

 

 

 

УДК 94.355.233.34-159.9](477)(076)

ББК63.3(4УКР);68:67:88

К84

 

 

Рекомендовано до друку методичною радою Інституту

(протокол № __ від „  ” _______ 2014 р.)

 

 

 

 

   Крупник Л.О. Історія України: Навчально-методичний комплекс. – К.: Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014. – 44 с.

 

 

 

 

 

 

 

                               Рецензенти:   

 

 

Вернигора Н.М. - кандидат історичних наук, доцент кафедри соціальних комунікацій та інформаційних технологій Національної академії керівних кадрів культури та мистецтв

 

Панібудьласка А.В. – кандидат історичних наук, доцент, професор кафедри загально правових дисциплін Навчально-наукового інституту права та психології  Національної академії внутрішніх справ

 

Фрейман  Г.О.  - кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри кримінально-виконавчого права Інституту кримінально-виконавчої служби

 

 

 

 

 

 

Відомості про автора:

Крупник Л.О.  – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби

 

 

                        © Л.О.Крупник, 2014

© Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП ..........................................................................................................................................5

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН..............................................................................................................6

 

ПРОГРАМА КУРСУ...................................................................................................................7

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ...............................................10

 

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ........................................................................18

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ..............................................................................................................29

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ...........................................................................................40

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................................42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Курс історії України покликаний показати історичний шлях українського народу, розкрити багатогранність історичного минулого та сучасності в органічному взаємозв'язку із загальноісторичним процесом, показати боротьбу нації за незалежність і соціальне визволення, що сприяло створенню самостійної держави. Ця дисципліна вивчається курсантами на першому курсі у першому семестрі.

Історія України охоплює період вітчизняної історії від витоків до теперішніх подій. Структурно курс побудований так, щоб дати всебічне уявлення про основні періоди історії України у хронологічній послідовності.

Фундаментальною метою дисципліни є:

-   розвиток національної самосвідомості, виховання патріотичних, морально-етичних переконань, причетності до тисячолітньої icтopiї українського народу;

-     прищеплення курсантам навичок наукового аналізу, спрямованих на забезпечення самостійного осмислення закономірностей історичного розвитку

-     навчання практичним навичкам роботи з історичними джерелами i науковою літературою;

-     вироблення умінь застосовувати набуті знання з icтopiї у повсякденній діяльності, для opiєнтaції в суспільно-політичному житті, оцінки суспільних явищ i подій.

Предметно-видовими цілями є:

-     проаналізувати характер та основні тенденції історичного розвитку на українських землях;

-     визначити роль та місце України у геополітичних процесах, які відбувались в Європі та світі;

-     знати основні  поняття, терміни, факти,  причинно-наслідкові зв'язки, теоретичні концепції української історії.

Загально-функціональними цілями є формування в курсантів наступних навиків:

знати: основні явища та процеси суспільно-політичного, соціально-економічного, національно-культурного життя українського народу

вміти:

-                     використовувати наукову та науково-популярну літературу, документальні джерела для пізнання історії;

-                     самостійно пояснювати найважливіші процеси в Україні, відстоювати свою позицію публічно;

-                     аналізувати та критично оцінювати історичні події, постійно вдосконалювати своє розуміння цих процесів.

Види індивідуальної роботи: поточний, рубіжний модульний та підсумковий контроль. В основі індивідуальної роботи лежать методи активізації пізнавальної діяльності курсантів як на аудиторних заняттях, так і при організації самостійної роботи.

Дисципліна ”Історія України“ відноситься до циклу фундаментальних нормативних дисциплін. Історія України тісно пов’язана з окремими темами таких навчальних дисциплін, як історія української культури, історія держави і права України, історія держави і права зарубіжних країн, філософія, політологія, релігієзнавство тощо.

Накопичення балів відбувається як за рахунок поточного контролю, так і за результатами позааудиторної роботи (виконання практичних завдань, підготовка реферативних доповідей), а також підсумкового контролю. Форма контролю – іспит.

 

Розрахунок навчального часу за темами й видами занять, годин

 

№ з/п	Назва тем	Нормативний обсяг годин	З них:									Технічні засоби /дидактичні засоби	Взаємозв’язок тем, що вивчаються з іншими темами та дисциплінами (назва дисципліни, номер теми й вид заняття)
			Всього годин з викладачем		з них:				Самостійна та індивідуальна робота	з них:
					Лекцій	Семінарських занять   занять	Практичних занять	Модульна контрольна робота   робота		Індивідуальна робота	Самостійна робота
	Змістовий модуль І. Стародавня, Середньовічна та Ранньомодерна історія України											Ноутбук, мультимедійний проектор	ІУК, тема 1-2, лекції, семінари
1.	Еволюція людини і найдавніших цивілізацій в Україні. Княжа доба	12	6		2	4			6	3	3
2.	Українські землі у складі Литви та Польщі	10	4		2	2			6	3	3	Ноутбук, мультимедійний проектор	ІУК, тема 3 лекції, семінари
3.	Виникнення козацтва та його роль в історії українського народу. Козацька держава	14	8		4	4			6	3	3	Ноутбук, мультимедійний проектор	ІУК, тема 4 лекції, семінари
	Змістовий модуль ІІ. Україна у Модерний час
4.	Українські землі в складі Російської та Австрійської імперій (кінець ХVIII – поч. ­­ХХ ст.)	10		4	2	2	2		6	3	3	Ноутбук, мультимедійний проектор	ІУК, тема 5-6 лекції, семінари
5.	Національно-визвольні змагання українського народу в 1917 – 1921 роках	12		6	2	4			6	3	3	Ноутбук, мультимедійний проектор	ІУК, тема 7 лекції, семінари
6.	Українські землі в складі СРСР та інших держав в 1921 – 1945 роках	12		6	2	4			6	3	3	Ноутбук, мультимедійний проектор	ІУК, тема 8 лекції, семінари
	Змістовий модуль ІІІ. Україна у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.
7.	УРСР в умовах повоєнного сталінського режиму та хрущовської відлиги	16		4	2		2		6	3	3	Ноутбук, мультимедійний проектор	ІУК, тема 8 лекції, семінари
8.	УРСР в роки застою та перебудови	14		6	2	2	2		6	3	3	Ноутбук, мультимедійний проектор	ІУК, тема 8 лекції, семінари
9.	Інтеграція незалежної України у світову спільноту	10		6	2	2	2		6	3	3	Ноутбук, мультимедійний проектор	ІУК, тема 9 лекції, семінари
Всього		108		54	20	26	8		54	27	27

 

ПРОГРАМА КУРСУ

 

Змістовий модуль І.

Стародавня, Середньовічна та Ранньомодерна історія України

 

Тема 1. Еволюція людини і найдавніших цивілізацій в Україні. Княжа доба

 

Предмет, джерела, історіографія, періодизація курсу української історії. Поява людини і первісних форм співжиття до бронзового віку. Розклад первіснообщинного і зародження ранньокомплексного суспільства в епоху бронзового і на ранніх етапах залізного віків. Кімерійські, таврійські, скіфські, сарматські та інші племена. Грецька колонізація Північного Причорномор’я. Етногенез та розселення східних слов’ян. Утворення, розквіт та роздробленість Київської Русі. Поява і поширення назви “Україна”. Відносини Руської землі з навколишнім світом. Виникнення Галицько-Волинської держави, її розквіт та занепад. Монгольська навала.

 

Тема 2. Українські землі у складі Литви та Польщі

 

Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського, Польщі та інших держав. Визволення земель від золотоординського ярма в 1361-1362 роках. Відновлення удільного устрою старокиївського типу. Кревська, Люблінська та Берестейська унії та їх наслідки для України. Утворення греко-католицької церкви та її роль в історії України. Політичний та соціальний устрій у Литовсько-Польську добу та за часів Речі Посполитої. Розвиток господарського життя, остаточне закріпачення селян, магдебурзьке право, цехи. Розвиток культури, освіти, виникнення православних братств.

 

Тема 3. Виникнення козацтва та його роль в історії українського народу. Козацька держава

 

Поява козацтва. Заснування Запорозької Січі. Створення реєстрового козацького війська. Боротьба козацтва проти татарсько-турецької агресії. Козацько-селянські повстання. Початок збройного повстання під проводом Б. Хмельницького. Перші перемоги, формування державницької ідеї. Зборівський та Білоцерківький мирні договори. Дипломатія Б. Хмельницького. Переяславська угода. Березневі статті. Воєнні перемоги і непорозуміння з Росією .Віленське перемир’я. Смерть Б. Хмельницького. Пропольський курс І. Виговського. Переяславські статті Ю. Хмельницького. Слободищенський трактат, Андрусівське перемир’я, Бахчисарайський мирний договір, ”Трактат про вічний мир“. Діяльність П. Дорошенка. І. Мазепа. Полтавська катастрофа. П. Орлик. Конституція 1710 р. Перша ліквідація гетьманства (П. Полуботок). Олешківська Січ. Реформи Д. Апостола. Друга ліквідація гетьманства і політика правління гетьманського уряду. Заснування Нової Січі. К. Розумовський. Ліквідація Запорозької Січі. Зведення України до стану окраїни Російської імперії. 

                                        

 

Змістовий модуль ІІ.

Україна у модерний період історії

Тема 4. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій (кінець ХVIII – початок ХХ ст.)

 

Поділ українських земель внаслідок трьох поділів Речі Посполитої. Адміністративно-територіальний устрій і населення українських земель у складі Російської та Австрійської імперій. Становлення українознавства та науки, національно-духовне відродження першої половини ХІХ ст. Формування національної інтелігенції. Масонство та декабристський рух. Кирило-Мефодіївське товариство. Валуєвський циркуляр, Емський указ. Політизація західноукраїнського національно-визвольного руху під час революції 1848 р. Відміна кріпацтва та демократичні реформи. Індустріалізація економіки у другій половині ХІХ ст. Громадівський і земський рухи другої половини ХІХ ст. Політичні партії і організації. Українське питання в планах політичних сил і законодавчих органів влади. Трагедія І світової війни. 

 

 

 

Тема 5. Національно-визвольні змагання українського народу

в 1917-1921 рр.

Лютнева революція в Росії. Утворення Центральної Ради, її взаємовідносини з Тимчасовим урядом, прийняття Універсалів. Політика більшовиків щодо Центральної Ради, радянсько-українська війна. Проголошення незалежності УНР. Підписання Брестського миру. Прийняття Конституції УНР. Гетьманський переворот, внутрішня та зовнішня політика П.Скоропадського. Прихід до влади Директорії, розбіжності між її членами щодо політичного курсу. Утворення ЗУНР та Акт злуки УНР та ЗУНР. Друга радянсько-українська війна. Варшавський договір між УНР та Польщею, польсько-радянська війна. Причини поразки національно-визвольних змагань українців та історичне значення національно-визвольні змагання українського народу в 1917-1921 рр.

 

Тема 6. Українські землі в складі УРСР та інших держав в 1921-1945 рр.

 Входження УСРР до складу СРСР. Голод 1921-1922 рр. Відбудова народного господарства, НЕП. Політика „коренізації”. Причини та наслідки українізації, її вплив на українську культуру, науку, освіту. Курс на модернізацію. Зміни в суспільно-політичному, соціально-економічному житті в УРСР доби модернізації. Господарська і суспільно-політична криза наприкінці 1920-х років. Колективізація, причини та наслідки Голодомору. Масові репресії, згортання українізації, „розстріляне відродження” в літературі, театрі, музиці, кіномистецтві. Західноукраїнські землі у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини. Економічне, соціальне, політичне та культурне життя західноукраїнських земель у 30-х рр. Діяльність політичних партій та організацій. Проголошення Карпатської України. Українське питання напередодні Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії і Північної Буковини до складу УРСР. Радянсько-німецька війна. Оборонні бої Південно-Західного і Південного фронтів Окупація України. Німецький „новий порядок”, основні хвилі руху Опору в Україні. Звільнення від гітлерівських окупантів у 1943 – 1944 роках. Політичні, економічні і соціальні наслідки війни для України, історичні уроки.  Внесок українського народу у перемогу над нацизмом.

 

Змістовий модуль ІІІ.

Україна у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

Тема 7. УРСР в умовах повоєнного сталінського режиму та хрущовської відлиги (1945 – 1964)

Зовнішньополітична діяльність УРСР у повоєнні роки. Успіхи на міжнародній арені. Участь в створенні ООН. Встановлення повоєнних кордонів. Початок “холодної війни”. Досягнення у відбудові народного господарства. Голод 1946-1947 рр. Радянізація західноукраїнських земель, встановлення тоталітарного режиму. Боротьба ОУН-УПА проти радянської влади. Ліквідація греко-католицької церкви. Масові депортації населення. Операція „Вісла”. Ідеологічні кампанії кінця 40-х – поч. 50-х рр., репресії щодо діячів науки і культури. ХХ з’їзд КПРС, розвінчання культу особи Й. Сталіна, непослідовність цих кроків. Початок хрущовської „відлиги”, лібералізація суспільно-політичного життя, припинення масових репресій, політична реабілітація. Реформа управління економікою, створення раднаргоспів, будівництво потужних індустріальних об’єктів, розвиток нових галузей промисловості. Причини невдалих експериментів в економіці. Антицерковна кампанія в республіці. Передача Криму УРСР. Пожвавлення культурного та національного життя, інтерес до західних цінностей, народної творчості. Поява „шістдесятників”, їх роль і місце у суспільно-політичних процесах в Україні. Зародження дисидентства.

 

Тема 8. УРСР в роки застою та перебудови (1964 – 1991)

Зміна політичного курсу після приходу усунення М. Хрущова  і приходу  до влади Л. Брежнєва. Згортання демократії, розширення панування бюрократичних сил. Адміністративно-командні методи керівництва народним господарством, їх наслідки. Екстенсивний характер економіки. Недооцінка назрілих соціальних проблем. Невідповідність реалій задекларованим принципам комуністичної моралі. Конституція УРСР 1978 р. Зміни у соціальному та демографічному складі населення. Урбанізація, міграції населення. Обмежений автономізм першого секретаря ЦК КПУ П.Шелеста, його усунення у 1972 р. та  причини цього усунення. Прихід до влади В. Щербицького, характеристика його стилю керівництва республікою, взаємин з центральним керівництвом. Спроби проведення економічної реформи О. Косигіним та їх наслідки. Становище культури. Наростання протесту проти порушення прав людини. Поява Української Гельсінської Групи (1976 р.), діяльність самвидаву. Три хвилі політичних репресій. Основні напрямки та особливості дисидентського руху в Україні. Економічне становище в другій половині 1980-х років. Об’єктивна необхідність оновлення радянського суспільства. Особливості процесу перебудови в УРСР. Чорнобильська катастрофа та її наслідки. Пробудження політичної активності та національної свідомості. Виникнення нових громадських організацій. Створення Народного Руху України за перебудову, його діяльність і трансформація. Діяльність нових політичних партій. Процеси в Комуністичній партії України. Реформа політичної системи України на початку 1990-х років. Діяльність Верховної Ради України нового скликання у 1990-1993 роках. Парламентська більшість (група “239”) та Народна Рада, декларація про Державний суверенітет України (16 липня 1990 р.). 

 

Тема 9. Інтеграція незалежної України у світову спільноту

 

Акт проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.). Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. Введення інституту президентства. Розгортання державотворчих процесів. Становлення владних структур. Законодавча, виконавча і судова влада незалежної України. Воєнна доктрина України. Перегрупування партійно-політичних сил і партійне життя. Економічні проблеми країни. Труднощі формування національної економіки і прорахунки в її реформуванні. Стан виробництва промислової та сільськогосподарської продукції. Проблема утвердження приватної власності. Створення національної фінансової системи. Становище у соціальній сфері. Життєвий рівень населення. Міжнаціональні відносини в Україні. Зовнішня політика. Визнання України міжнародним співтовариством. Основні напрямки зовнішньої політики країни. Участь України в загальноєвропейському процесі. Вступ України до Ради Європи. Відносини з сусідніми державами. Міжнародні торговельні, економічні, культурні та спортивні зв΄язки України. Прийняття Конституції України.  Сучасний внутрішньо та зовнішньополітичний курс України.

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Змістовий модуль І.

Стародавня, Середньовічна та Ранньомодерна історія України

Тема 1. Еволюція людини і найдавніших цивілізацій в Україні. Княжа доба.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

 

1. Предмет курсу “Історія України”. Джерела, історіографія, періодизація. 

2.Стародавня історія України.

3. Виникнення слов’ян.

4. Політичний й соціально-економічний розвиток Київської Русі.

5. Галицько-Волинська держава.

                                                Література до теми:

1- 2, 4-8, 24, 29–30, 34.

 

Пропоновані теми рефератів:

 

1. Трипільська культура.

2. Грецька колонізація Північного Причорномор’я.

3. Етногенез слов’ян.

4. Етногенез українців.

5. Історичне значення хрещення Київської Русі

6. Зовнішня політика Київської Русі.

7. Історичне значення Галицько-Волинського князівства в історії українського народу.

 

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Проаналізувати значення “неолітичної революції”.

2. Вказати, що є спільного і відмінного в культурі трипільців та українців.

3. Висвітлити особливості етногенезу слов’ян та українців.

4. Проаналізувати версії походження найменувань “Русь” та “Україна”.

5. У чому зміст норманської теорії Київської Русі?

6. У чому зміст тюркської теорії Київської Русі?

7. Висвітлити особливості залежності українських князівств від Золотої Орди?

 

 

Тема 2. Українські землі у складі Литви та Польщі

 

Питання які розглядаються на семінарі:

 

1. Перехід українських земель під владу Литви та Польщі, їх політичне становище в ХIV – першій пол. XVI століття.

2. Соціально-економічний розвиток України в другій половині ХIV – XVI століттях.

3. Українські землі у складі Речі Посполитої.

4. Ідеологічна боротьба. Братства. Берестейська унія.

 Література до теми:

1- 2, 4-8, 24, 29–30, 32, 34.

 

Пропоновані теми рефератів:

 

1. Порівняльна характеристика політичного становища українських земель у складі Великому князівстві Литовському та Польського королівства .

2. Діяльність православних братств.

3. Місце і роль української шляхти в середньовічній історії України.

4. Люблінська унія: історичне значення.

5. Роль Берестейської церковної унії в українській історії.

6. Організація цехів в українських містах.

7. Реформаційний рух в Україні.

 

Завдання до самостійної роботи:

 

1. Проаналізувати значення визволення українських земель від золотоординського ярма в 1361 – 1362 роках та його вплив на визвольні настрої інших слов’янських народів.

2. Які причини повстання князя Михайла Глинського?

3. Як змінилося політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського після підписання Кревської унії?

4. Вказати зміни у соціальній структурі на українських землях у ХV – ХVI  ст.

5. Які суспільно-політичні зміни відбулися на українських землях після їх входження до складу Речі Посполитої?

6. Порівняйте становище православної церкви у Великому князівстві Литовському та Польському королівстві.

7. Дати характеристику Берестейській унії 1596 р.: позитивні та негативні наслідки.

 

Тема 3. Виникнення козацтва та його роль в історії українського народу. Козацька держава

                                                   

Питання які розглядаються на семінарі:

 

1. Формування козацтва як провідної верстви українського суспільства.
2. Визвольна війна під проводом Б. Хмельницького. Внутрішня і зовнішня політика.
3. Руїна. Гетьманщина. Доба І. Мазепи. Занепад автономії України.
4. Боротьба проти польської колонізації Правобережної України. Гайдамаки. Коліївщина. Опришки.

Література до теми:

1- 2, 4-8, 9, 14, 16, 24, 29–30, 33, 34.

 

Пропоновані теми рефератів:

 

1. Морські походи Петра Конашевича-Сагайдачного.
2. Северин Наливайко – ватажок козацько-селянського повстання.
3. Легендарний кошовий отаман Іван Сірко.
4. Дипломатичні зв’язки Запорозької Січі.
5. Дипломатичні угоди Богдана Хмельницького.
6. Діяльність Івана Мазепи.
7. Останній гетьман України Кирило Розумовський.

 

Завдання до самостійної роботи:

 

1. У чому унікальність такого явища, як козацтво?
2. Чому козацтво стало провідною верствою українського суспільства?
3. Чи були у Б. Хмельницького альтернативи союзу з Москвою?
4. З яких причин І. Мазепу довший час називали зрадником? Наскільки справедливим є це звинувачення?
5. У чому унікальність Конституції 1710 р. П. Орлика?
6. Яке історичне значення козацтва?
7. Яка подальша доля запорозьких козаків після зруйнування Катериною ІІ у 1775 р. Запорозької Січі?

 

Змістовий модуль ІІ.

Україна у модерний період історії

Тема 4. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій (кінець ХVIII – початок ХХ ст.)

 

Питання які розглядаються на семінарі:

 

1. Українське національно-культурне відродження у першій половині XIX ст. на теренах Російської та Австрійської імперій.
2. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Т. Шевченко.
3. Реформи Габсбургів. Буржуазні реформи другої половини XIX - початку XX ст. в Російській імперії.
4.  Соціально-економічне, суспільно-політичне та національно-культурне життя українців у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. у складі двох імперій. Трагедія Першої світової війни.

Література до теми:

1- 2, 4-8, 13, 14, 16, 24, 29–30,

 

Пропоновані теми рефератів:

 

1. Іван Котляревський та його “Енеїда” у культурному відродженні початку ХІХ ст.
2. Роль Тараса Шевченка у суспільно-політичному та національно-культурному житті українців.
3. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства – першої політичної організації українців.
4. Громадівський рух другої половини ХІХ ст.
5. Опозиційна діяльність земств. 
6. Українські фракції в парламентах Росії та Австрії.
7. Діяльність Головного тюремного управління Російської імперії на території України (кінець ХІХ –  поч. ХХ ст.).

 

Завдання до самостійної роботи:

 

1. З яких причин Галичина була економічно відсталою провінцією Австрійської імперії?

2. Які стадії пройшов український національно-визвольний рух у ХІХ ст.

3. Поясніть, чому з усіх учасників Кирило-Мефодіївського братства найсуворіше покарання отримав Т. Шевченко?

4.  Яка роль української громади Петербурга в суспільному житті України?

5. Які наслідки мали реформи австрійських імператорів Марії-Терези та Йосифа ІІ на розвиток українських земель?

6. Проаналізуйте вплив реформ 60 – 70-х років ХІХ ст.  у Російській імперії на економіку та суспільно-політичне життя українських земель.

7. Порівняйте результати парламентської діяльності українців у Росії і Австрії.

 

 

                   

 Тема 5. Національно-визвольні змагання українського народу

в 1917-1921 рр.

                                                 

Питання які розглядаються на семінарі:

 

1. Українська революція. Створення УНР: її здобутки та прорахунки.

2. Внутрішня та зовнішня політика Гетьманату та Директорії.

3. Проголошення ЗУНР та Акт злуки.

4. Поширення радянської влади на території України. 

 

Література до теми:

2, 4-8, 13, 14, 16, 24, 28, 29–31.

 

Пропоновані теми рефератів:

1. Еволюція поглядів українських політичний сил щодо самовизначення українців.

2. Брестський мирний договір.

3. Національно-культурна політика гетьмана Павла Скоропадського.

4. Пенітенціарна система гетьманату П. Скоропадського.

5.  Акт злуки УНР і ЗУНР та його історичне значення.

6. Денікінський режим в Україні.

7. Варшавська угода між УНР та Польщею.

8. Діяльність органів і установ виконання покарань під час українських визвольних змагань (1917 – 1921 років).

 

Завдання до самостійної роботи:

 

1. Визначте основні періоди Української революції.

2. Які адміністративні та представницькі органи були сформовані в Києві в результаті Лютневої революції?

3. Які українські партії брали активну роль у діяльності Центральної Ради?

4. Визначте основні положення Універсалів ЦР.

5. Який був результат першої війни радянської Росії з УРН?

6. Чому за Гетьманату відбувається наростання повстанського руху?

7. Які переможні битви Української Галицької Армії вам відомі?

8. Визначте причини поразки та історичне значення національно-визвольних змагань українців у 1917-1921 рр.

 

Тема 6. Українські землі в складі УРСР та інших держав в 1921-1945 рр.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

 

1. Становлення СРСР у міжвоєнний період:

1.1.  Перехід від політики “воєнного комунізму” до  НЕПу.

1.2. Входження України до складу СРСР. Українізація. Розстріляне відродження.

1.3. Форсована індустріалізація та колективізація.

1.4. Голод 1932-1933 рр. Репресії і терор, утвердження сталінського тоталітарного режиму.

2. Західноукраїнські землі у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.

3. Україна під час Другої світової війни:

3.1. Українське питання в міжнародній політиці напередодні та на початку війни.

3.2. Входження Західної України та Бесарабії до складу СРСР.

3.3. Напад нацистської Німеччини на СРСР. Окупація України. Рух Опору.

3.4. Звільнення України від окупантів. Наслідки та історичні уроки війни.  

 

 

Література до теми:

2, 4-8, 13, 20, 24, 29–30.

 

Пропоновані теми рефератів:

1. Причини та особливості впровадження НЕПу в Україні.

2. Причини та наслідки українізації.

3. Діяльність ОУН: історія діяльності.

4. Карпатська Україна: від автономії до незалежності.

5. Входження західноукраїнських земель до складу УРСР.

6. Дві течії українського руху Опору.

7. Діяльність органів виконання кримінальних покарань в Україні у 1920-1930-х роках.

 

Завдання до самостійної роботи:

 

1. Чому радянський уряд, незважаючи на економічний успіх НЕПу, бере курс на індустріалізацію?
2. В чому суть політики „коренізації”?
3. Які зміни відбулися у соціальній структурі українського суспільства в добу модернізації?
4. Визначте причини та наслідки Голодомору.
5. Охарактеризуйте діяльність українських політичних сил на західноукраїнських землях.
6. Які наслідки для  українських земель мало підписання Договору про ненапад між СРСР та Німеччиною?
7. Визначте основні результати та наслідки війни для України.

 

Змістовий модуль ІІІ.

Україна у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

 

Тема 7.  УРСР в умовах повоєнного сталінського режиму та хрущовської відлиги (1945 – 1964)

                                               

Питання які розглядаються на семінарі:

 

1. Післявоєнна відбудова. Завершення радянізації західноукраїнських земель.

2. Участь УРСР у повоєнній міжнародній політиці.  Врегулювання територіальних проблем. Посилення сталінської диктатури в Україні.

3. Лібералізація і десталінізація українського суспільства у середині 50-х – середині 60-х років ХХ ст. Поява шістдесятників, самвидаву, політичної опозиції.

4.  Спроби М. Хрущова до модернізації радянської економіки та їх наслідки в Україні .

Література до теми:

2, 4-8, 13, 21, 22, 24, 28–30, 34.

 

Пропоновані теми рефератів:

Зовнішньополітична діяльність УРСР у повоєнні роки.

2. Встановлення тоталітарного режиму в західних областях України.

3.Ідеологічні кампанії в Україні у повоєнні роки.

4. Політичні репресії повоєного сталінського режиму.

5. Врегулювання територіальних проблем у повоєнний період.

6. Реформи М.Хрущова та спроби лібералізації духовного життя.

7. Роль “шестидесятників” у суспільно-політичних процесах в Україні.

 

Завдання до самостійної роботи:

 

Тема 8. УРСР у роки застою та перебудови (1964-1991)

 

Питання які розглядаються на семінарі:

 

1. Україна в період загострення кризи радянської системи (сер. 60-х – початок 80-х років ХХ ст.). Суспільно-політичне життя.
2. Екстенсивний характер економіки. Спроба проведення економічної реформи та її наслідки.
3. Ідеологічна політика. Дисидентський рух.
4. Доба гласності і перебудови (1985 – 1991 рр.)                

Література до теми:

2 - 8, 10, 13, 20- 21, 24, 28–30.

 

Пропоновані теми рефератів:

1. Історичні портрети (на вибір: П. Шелеста, В. Щербицького, В. Маланчука, М. Хрущова, Л. Брежнєва, М. Горбачова).
2. Економічна реформа Олексія Косигіна.
3. Релігійне дисиденство в Україні.
4. Мешканці України у міграційних процесах середини 1960-середини 1980-х років ХХ ст.
5. Особливості ідеологічної політики в УРСР у 1965 -1985 роках.
6. Особливості процесу перебудови в УРСР.
7. Наслідки катастрофи у Чорнобилі для України: екологічні, економічні, політичні.

 

Завдання до самостійної роботи:

 

1. Поясніть причини та наслідки усунення від влади М. Хрущова.
2. Вкажіть причини застійних явищ, їх наслідки.
3. Чи справедливо називати П.Шелеста автономістом, обґрунтуйте свою точку зору.
4. Пояснити причини політичного дисидентства.
5. Чому Чорнобильська катастрофа стала каталізатором суспільно-політичних процесів в Україні?
6. Які політичні сили відігравали вирішальну роль у Верховній Раді УРСР 1990-1993 років?
7. Які причини того, що курс на перебудову радянського суспільства не дав очікуваних результатів?

 

 Тема 9. Інтеграція незалежної України у світову спільноту

 

Питання які розглядаються на семінарі:

 

1. Державотворчі процеси. Суспільно-політичне життя в Україні в 1990-ті роки.
2. 2.      Політична система України на рубежі ХХ – ХХІ ст.
3. Зовнішня політика. Участь України у світових інтеграційних процесах. Взаємини України з НАТО та ЄС.
4. Сучасні здобутки України на світовій арені (політика, економіка, культура).

 

Література до теми:

2, 4 - 8, 13, 23 - 24, 29–30.

 

Пропоновані теми рефератів:

 

1. Політичні партії сучасної України.

1. Україна і НАТО: історія та перспективи співпраці.
2. Взаємини України з Європейським Співтовариством.
3. Розвиток відносин України з Росією.
4. Українська діаспора.
5. Історичні портрети (на вибір: В. Чорновола, Л. Кравчука, Л. Кучми, В. Ющенка, В. Януковича).

 

Завдання до самостійної роботи:

 

1. Які процеси обумовили проголошення незалежності України?
2. Які характерні риси процесу державотворення в Україні?
3. Вкажіть основні вектори зовнішньої політики України. Дайте характеристику взаєминам України  у вказаних напрямках.
4. Визначте причини неоднозначного сприйняття в українському суспільстві перспектив вступу України в НАТО.
5. Проаналізуйте причини економічної кризи в Україні.
6. Назвіть основні загрози національній безпеці України.
7. Наведіть приклади здобутків України за роки незалежності (у спорті, культурі, науці, промисловому виробництві тощо).

 

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ

На основі поставлених завдань та відповідей заповнити таблицю:

Тема 1.

Завдання 1. Пояснити причини чому саме Київ став центром об’єднання давньоруських племен?

Відповідь:

Історичний факт	За яких обставин відбувався	Який розвиток цей історичний факт отримує надалі
Київ – центр консолідації східнослов’янських племен	Київ знаходився на перетині важливих торговельних шляхів, що сприяло піднесенню і  швидкому розвиткові міста і прилеглих територій. Полянський племінний союз, згідно з відомостями у «Повісті минулих літ» літописця Нестора, мав високий порівняно з іншими племенами рівень розвитку.  У 882 р. ці процеси прискорив прихід на київський княжий престіл династії Рюриковичів, яку започаткував варяг Олег.	Утворилася держава Київська Русь

 

Завдання 2.  Які причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі?

Історичний факт	За яких обставин відбувався	Який розвиток цей історичний факт отримує надалі
Феодальна роздробленість Київської Русі	Втратили значення торговельні шляхи, що проходили через Київ, економічний занепад. Відсутність міцної князівської влади. Відсутність чіткого порядку престолонаслідування у Києві. Князівські міжусобиці. Зовнішня загроза.	Розпад Київської Русі як єдиної держави

Відповідь:

         Тема 2.

Завдання 3. Пояснити причини проникнення Литви на землі Русі?

Відповідь:

Історичний факт	За яких обставин відбувався	Який розвиток цей історичний факт отримує надалі
Проникнення Литви на землі Русі	В Галицько-Валинській державі не було спадкоємців на княжий престіл. Монголо-татарське іго, яке за допомогою Литви було скинуте. Литва «новизни не вводила, а старизни не порушувала». Руські землі зберігали свій устрій культуру і руська традиція суттєво вплинули на Литовське князівство	Експансія Литви на Руські землі відповідала руським інтересам. Русь розвивалась в руслі європейських тенденцій.

 

Завдання 4. Пояснити причини прийняття Берестейської унії?

Відповідь:

 

Історичний факт	За яких обставин відбувався	Який розвиток цей історичний факт отримує надалі
Берестейська унія 1569 р.	Розкол християнської церкви у 1054 р. актуалізував ідею соборності. Після завоювання Константинополя турками-османами православ’я занепадає. У Речі Посполитій панування католицизму позбавляло православних політичних прав, ставило їх в нерівноправні умови. Ініціатива з боку православних - об’єднати Східну і Західну церкву, зберігши православну традицію, але визнати зверхність папи Римського.	Утворення греко-католицької (уніатської) церкви, яка стала національною церквою; релігійна полеміка

 

 

Тема 3.

Завдання 5. Виникнення козацтва та його значення.

Відповідь:

Історичний факт	За яких обставин відбувався	Який розвиток цей історичний факт отримує надалі
Виникнення козацтва	Великі масиви необжитих вільних земель. Традиції уходництва та берладництва. Загроза з боку Кримського ханства та Османської імперії. Експансія польської шляхти на землі України та наслідки їх політики.	Козацтво стає провідною верствою українського суспільства; символом українства.

Завдання 6. Повстання під проводом Б.Хмельницького та його значення.

 

Історичний факт	За яких обставин відбувався	Який розвиток цей історичний факт отримує надалі
Повстання під проводом Б.Хмельницького	Після десятиліття “золотого спокою“ внаслідок придушення козацько-селянських повстань. На хвилі невдоволення всіх верств українського суспільства, що вилилось в масштабне повстання. Повстання очолив талановитий вождь Б.Хмельницький. Рушійною силою повстання стало козацтво та селянство.	Відбулося формування держави, продовжено й розвинуто державницьку ідею. Повстання стало початком кінця Речі Посполитої.

 

Тема 4.

Завдання 7. Три поділи Польщі для українських земель.

Відповідь

Історичний факт	За яких обставин відбувався	Який розвиток цей історичний факт отримує надалі
Три поділи Речі Посполитої	Зумовлені кризою польської державності й розвитком загальноєвропейської  зовнішньо-політичної ситуації. Слабкість держави спонукала її сусідів до ліквідації Речі Посполитої. Польська політична еліта, перейнята боротьбою за свої вузькі, егоїстичні інтереси, не спромоглася розгледіти ознак грізної кризи. Основним ініціатором поділів Польщі була спонукувана Австрією Пруссія. Останньою крапкою в ліквідації польської держави було зречення від престолу останнього короля – Станіслава Августа Понятовського (25 листопада 1795 р), а також угода трьох союзників (26 січня 1796 р). Польські повстання 1830 - 1831 і 1863 - 1864 років. Розчленування українських земель між Росією і Австрією.

Завдання 8. Скасування кріпацтва на українських землях Російської імперії.

Відповідь:

Історичний факт	За яких обставин відбувався	Який розвиток цей історичний факт отримує надалі
Скасування кріпацтва на українських землях в складі Російської імперії	1.Кріпацтво стало гальмом розвитку більш прогресивних капіталістичних відносин. 2.Неефективність праці селян-кріпаків, селянські повстання. 4.Розуміння “верхами” що якщо реформу не зробити згори, ”низи“ її здійснять самі. 5.Реформа була непослідовною, враховувались інтереси поміщиків, ціна на землю завищена.	Селяни отримали особисту свободу, реформа сприяла розвитку капіталізму,

 

Тема 5.

Завдання 12. Політика пацифікації.

Відповідь

Історичний факт	За яких обставин відбувався	Який розвиток цей історичний факт отримує надалі
Політика пацифікації	Пацифікація (від. лат. расіfісаtіо – умиротворення) – державна політика масових репресій щодо українського населення Галичини, проведена урядом Польщі на чолі з головою уряду Ю. Пілсудським та міністром внутрішніх справ Ф. Славой-Складовським восени 1930 року. Формальним приводом для пацифікації стали численні протипольські акції, що відбувалися в краї влітку та восени 1930 року.	Одним з головних наслідків “пацифікації” стало зростання серед українців національної свідомості, настроїв ворожості до Речі Посполитої, що вело до подальшого загострення українсько-польських стосунків.

Тема 6.

Завдання 13. Колективізація в Україні.

Відповідь

Історичний факт	За яких обставин відбувався	Який розвиток цей історичний факт отримує надалі
Колективізація  в Україні	1.Потреби форсованої індустріалізації надзвичайно загострили проблему коштів. Примусовою працею можна було звести велетенські корпуси заводів, але як наповнити ці корпуси новітнім технічним устаткуванням? Його потрібно було купити за валюту на Заході, і єдиним джерелом одержання необхідних коштів став продаж за кордон зерна. 2.Згідно з постановою ЦК ВКП(б) “Про темпи колективізації…” (5 січня 1930 року) колективізація в Україні мала завершитись весною 1931-го. Місцеве керівництво скоротило цей термін до осені 1930 року. Тим часом менше ніж за рік у республіці належало колективізувати всі селянські господарства. Такі високі темпи колективізації могли забезпечити тільки насильство і примус.	Внаслідок колективізації було зламано хребет самостійному українському селянству, знищено найбільш працьовиту верству, вбито мотивацію до праці, почуття господаря. Поневолення останнього відносно незалежного класу селянства призвело до остаточного утвердження тоталітарної системи.

 

Тема 7. 

Завдання 14. Десталінізація в Україні.

Відповідь

Історичний факт	За яких обставин відбувався	Який розвиток цей історичний факт отримує надалі
Десталінізація в Україні	1.Десталінізація — процес ліквідації наслідків сталінізму, започаткований після смерті Й. Сталіна. Процес лібералізації радянського режиму справив значний вплив на політичну й морально-психологічну атмосферу в Україні. Початковий період десталінізації українського суспільства характеризувався припиненням масового терору, кампаній боротьби з буржуазним націоналізмом, уповільненням процесу русифікації, зростанням питомої ваги українців як у керівництві республіки, так і в керівництві всього СРСР.	У другій половині 1956 р. кількість антирадянських проявів серед інтелігенції та молоді, особливо в потужних промислових та культурних центрах УРСР, різко зросла.

 

 

Завдання 15. Шестидесятництво в УРСР.

Відповідь

Історичний факт	За яких обставин відбувався	Який розвиток цей історичний факт отримує надалі
Шестидесятництво в УРСР	У системі цінностей цього покоління з'явилися несподівані для радянського морального кодексу індивідуалізм, культ свободи самовираження, скептицизм, гуманізм без сурогатних домішок класового підходу, космополітичність культурних смаків. Воно уособлювало собою суспільно-культурне явище, течію, духовний феномен — шістдесятників. Цей термін активно вживався вже на початку 60-х рр. Найважливішим моментом у формуванні світогляду шістдесятників був вплив гуманістичної західної культури. Різними стежками, здебільшого через переклади, до України потрапляли твори Е.Хемінгуея, А.Камю, А.Сент-Екзюпері, Ф.Кафки та ін. Одкровенням стало італійське кіно епохи неореалізму. Художники заново відкривали імпресіоністів, Ван-Гога, Модільяні, мексиканський монументальний живопис і скульптуру. Надбання західної культури сприяли підвищенню статусу загальнолюдських цінностей, модернізації свідомості молодшого покоління інтелігенції, посіяли відразу до „соціалістичного реалізму”. Закономірним наслідком цих зрушень було відродження інтересу до власної культури, її багатств.	Перекриваючи повітря шістдесятникам, влада сподівалася, що таким чином вдасться підкорити їх, примусити діяти суто за законами системи. Проте результат не відповідав задуму. Частина шістдесятників дійсно досить швидко „переорієнтувалась” (серед таких були й дуже талановиті люди) і стала робити те, що від них вимагалося, частина відійшла від громадської діяльності і поринула у суто фахові проблеми. Однак певна частина нового покоління не змогла відмовитися від своїх позицій і пішла на приховану або відкриту конфронтацію з владою. Невід'ємною частиною суспільно-культурного життя України у першій половині 60-х рр. став сам-видав: ціла система розповсюдження не визнаної офіційно або забороненої літератури. Десятки літературних і публіцистичних творів, яким був перекритий шлях до публікації в офіційних виданнях, передруковувались на машинках, перефотографовувались на фотоплівку, надиктовувались на магнітофонні стрічки, навіть переписувались від руки і читалися тисячами людей, здебільшого інтелігенцією.

 

 

 

 

Тема 8. 

Завдання 16. Розвинутий соціалізм.

Відповідь

Історичний факт	За яких обставин відбувався	Який розвиток цей історичний факт отримує надалі
Розвинутий соціалізм	Ідеологема, запроваджена в життя з метою знешкодження руйнівного впливу третьої програми КПРС (1961) на комуністичну ідеологію. Центральна влада пустила до повсякденного обігу термін ”розвинутий соціалізм“. Народу наполегливо і цілеспрямовано прищеплювалась думка, що він живе в суспільстві, де успішно вирішуються питання задоволення життєвих потреб, процвітає економіка, розвиваються наука, освіта, мистецтво. Саме це і є “розвинутий соціалізм” -найдосконаліша форма суспільно-політичного устрою. Побудова комунізму ставала справою невизначеного майбутнього.	У цей період в радянському суспільстві складалися передумови глибокої системної кризи — економічної та соціальної, які врешті призвели до краху радянської економіки та політичного розпаду СРСР.

 

Завдання 17. Політика злиття націй.

Відповідь

Історичний факт	За яких обставин відбувався	Який розвиток цей історичний факт отримує надалі
Політика злиття націй	З 1961 р. комуністична партія проголошує теорію і політику: "злиття націй", "двомовності", "мови міжнаціонального спілкування".Шовіністичну російську ідею заповзятливо підтримала партійна влада в Україні, функціонери від науки А. Скаба, І. Білодід, У. Кравцев та ін.	В 60-х роках в обласних центрах і в м. Києві українські школи становили 28%, а російські – 72%, в інших містах відповідно 16% і 84%. В 70-х роках освіта стає об'єктом форсованої русифікації: якщо в 1961 році школи з українською мовою навчання охоплювали 69% учнів, то в 1971 р. – 60%, а в 1977 р. – 58%. Російською мовою навчалися відповідно 30%, 39%, 41% учнів.З початку 70-х років посилюється ідеологічний диктат у духовній сфері, який досягає свого апогею в Україні у період т. з. "маланчуківщини". (В. Маланчук – партійний ідеолог, який зробив кар'єру як "борець з українським буржуазним націоналізмом" , з 1972 р. стає секретарем ЦК КПУ і головним русифікатором республіки). Починається період чорних списків, особистої цензури, політичних доносів, ідеологічного диктату.

 

 

Завдання 18. Дисидентський рух.

Відповідь

Історичний факт	За яких обставин відбувався	Який розвиток цей історичний факт отримує надалі
Дисидентський рух	Термін "дисиденти" був занесений із Заходу і вживався для позначення інакодумців, які в тій чи іншій формі відкрито висловлювали погляди, що не збігалися з офіційною політикою. Дисидентський рух в Україні зародився у сер. 1950-х років як протест проти бездержавності, панування партійно-державної бюрократії, утисків національно-культурного життя, посилення русифікації.	Зорганізований український дисидентський рух засвідчив, що з розгромом ОУН і УПА традиції руху опору в Україні не припинилися, що ідея Української самостійної соборної держави — невмируща.

Тема 9. 

Завдання 19. Проголошення державної незалежності України.

Відповідь

Історичний факт	За яких обставин відбувався	Який розвиток цей історичний факт отримує надалі
Проголошення державної незалежності України	19 серпня 1991 року з метою повернення суспільства до попередніх порядків була здійснена спроба державного заколоту. Його ініціатори — представники вищого державного керівництва СРСР — заявили, що у зв'язку з начебто хворобою Пре­зидента СРСР М. Горбачова його обов'язки виконуватиме Г. Янаєв, а країною керуватиме Державний комітет з надзвичайного стану.  Рішучий опір заколотникам з боку тисяч громадян, що заполонили центр Москви, дії керівництва РРФСР на чолі з Б. Єльциним, вагання військ, перехід окремих вій­ськових частин на бік демократичних сил, нерішучість самого ДКНС спричинили ганебний провал заколоту 22 серпня 1991 р. З радянським періодом в історії краї­ни було покінчено. Провал заколоту мав катастрофічні наслідки для КПРС, діяльність якої зразу ж було заборонено. 30 серп­ня Президія Верховної Ради України заборонила діяль­ність Компартії України як складової частини КПРС. Після цього Президент СРСР М. Горбачов, який у дні заколоту був ізольований путчистами на південному бе­резі Криму, стрімко втрачав владу. Різко посилювалася діяльність керівництва Російської Федерації, яке відігра­ло ключову роль у придушенні заколоту. Союзні органи влади були паралізовані. Виникли сприятливі обставини для здобуття незалежності союзними республіками з-під радянської окупації.	За Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На геополітичній карті світу постала нова самостійна держава — Україна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 20.

Відповідь

Історичний факт	За яких обставин відбувався	Який розвиток цей історичний факт отримує надалі
Всеукраїнський референдум 1991 року	Загальнонаціональний референдум на території колишньої УРСР щодо проголошення незалежності України. Відбувся 1 грудня 1991 року. На референдум було винесено одне питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Текст Акту проголошення незалежності України, прийнятий Верховною Радою 24 серпня 1991 року, було наведено у виборчому бюлетені. Громадяни України висловились на підтримку незалежності. У референдумі взяли участь &&&&&&&031891742.&&&&0031 891 742 особи — 84,18% населення України. З них &&&&&&&028804071.&&&&0028 804 071 особа (90,32%) проголосувала «За».  В один день з референдумом відбулися і вибори Президента України. У результаті голосування Президентом України був обраний Леонід Кравчук, за якого віддали голоси 19 млн 643,6 тис. громадян (61,56% тих, хто взяв участь у голосуванні).	Референдум 1 грудня 1991 р. підтвердив Акт проголошення незалежності України, проголошений Верховною Радою УРСР 24 серпня 1991 р. Якщо рішення Верховної Ради могла скасувати Верховна Рада іншого скликання, то рішення референдуму скасувати не міг ніхто. Рішення референдуму дозволили Україні затвердитися на міжнародній арені як незалежній державі. До 1 грудня 1991 р. формально незалежну Україну не визнала жодна держава. Протягом тільки грудня 1991 р. вона була визнана понад 40 державами світу. Всеукраїнський референдум перекреслив рішення березневого референдуму про збереження Союзу РСР, його підсумки створили правову основу для перетворення декларованої незалежності в реальну. I референдум 1991 p., і президентські вибори підтвердили бажання переважної більшості громадян України жити в незалежній демократичній державі, самостійно вирішувати внутрішні політичні й економічні проблеми.

 

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

Модуль І.

1. Перший суспільний поділ праці на українських землях припадає на:

       А. ранній палеоліт

       Б. пізній палеоліт

       В. мезоліт

       Г. неоліт

2. Першим етнічним утворенням на території України були:

       А. кіммерійці

       Б. скіфи

       В. сармати

       Г.  готи

3. „Руська Правда” була укладена за часів князювання:

      А.  Володимира Великого

      Б. Ярослава Мудрого

      В. Святослава Ярославовича

      Г. Володимира Мономаха

4. Уперше дослідив поселення Трипільської археологічної культури:

А. Тєлєгін Д.

Б. Хвойко В.

В. Трубачов О.

Г. Шилов Ю.

5. Про розвиток українського етносу на власному підґрунті стверджує концепція:

      А. безперервності

      Б. автохтонності

      В. великодержавно-шовіністичної

      Г. триєдиної Русі („єдиної колиски”)

6. Однією з визначальних рис першого етапу історії Київської Русі було:

А. завершення формування території держави

Б. посилення централізованої влади

В. зосередженість переважно на зовнішній політиці

Г. поява писаного кодифікованого права

7. Предметом  історії  України є вивчення:

             А. зародження і розвиток людського суспільства на українських землях

             Б. речових пам’яток

             В. писемних та усних джерел

              Г. етнографічних пам’яток

8. Прямими предками українського народу історик М. Грушевський вважав:

              А. антів

              Б. греків

              В. болгар

              Г. угрів

9. Галицько-Волинське князівство було засноване у :      

             А. 1136 р.

             Б. 1154 р.

             В. 1199 р.

             Г. 1204 р.

10. Люблінська унія була укладена між:

          А. Польщею і Литвою у 1385 р.

          Б. Польщею і Литвою у 1413 р.

          В. Польщею і Литвою у 1569 р.

          Г. Польщею і Литвою у 1588 р.

11. Найвищою посадовою особою на Січі був:

          А. осавул

          Б. суддя

          В. кошовий отаман

          Г. курінний отаман

12. Перша літописна згади назви “Україна” датується:

А. 1113 р.

Б. 1169 р.

В. 1187 р.

Г. 1199 р.

13. Однією з причин остаточного занепаду Русі стали напади:

         А. половців

         Б. печенігів

         В. аварів

         Г. монголо-татар

14. Кревську унію було укладено у:

         А. 1569 р.

         Б. 1385 р.

         В. 1240 р.

         Г. 1399 р.

15. Галицьку та Волинську землі вперше об’єднав:

         А. Ярослав Осмомисл

         Б. Роман Мстиславович

         В. Мстислав Удатний

         Г.Данило Галицький

16. Запорізька Січ була заснована:

         А. Дмитром Вишневецьким

         Б. Петром Сагайдачним

         В. Іваном Сірком

         Г. Богданом Хмельницьким

17. Теорія, що обґрунтовує «варязьке походження» Київської Русі

        А. хозарська

        Б. норманська

        В. болгарська

        Г. автохтонна

18. Хто з князів заснував центри збору данини – погости?

А. Володимир

Б. Олег

В. Ігор

Г. Ольга

19. Право на самоврядування надавало містам:

       А. польське право

       Б. волоське право

       В. магдебурзьке право

       Г. українське право

20. Об’єднання всіх українських земель та встановлення повного панування на них Речі Посполитої стало можливим в результаті підписання:

      А. Литовських статутів

      Б. Кревської унії

      В. Городлівської унії

      Г. Люблінської унії

21. Система господарювання східних слов’ян базувалась на:

      А. землеробстві

      Б. скотарстві

      В. ремеслі

      Г. рибальстві

22. Найчисельнішою соціальною групою та найнижчим станом суспільної ієрархії на українських землях в литовсько-польську добу були:

А. магнати

Б. шляхта

В. селяни

Г. міщани

23. Однією з основних внутрішньополітичних причин феодальної роздробленості Київської Русі було:

      А. великі простори держави та етнічна неоднорідність населення

      Б. занепад сільського господарства

      В. занепад княжої династії

      Г. посилення експансії степових кочівників

24. Найвищим станом суспільної ієрархії на українських землях в литовсько-польську добу були:

      А. магнати

      Б. шляхта

      В. селяни

      Г. міщани

25.  Яке місто було гетьманською столицею за часів Б. Хмельницького?

       А. Батурин

       Б. Чигирин

       В. Черкаси

        Г. Канів

26.   Уся повнота влади в козацькій державі належала:

       А. Січовій (Військовій) раді

       Б. січовій військовій старшині

       В. кошовому отаману

       Г. військовому судді

      27. Князь, який практично ніколи не жив у Києві, не займався внутрішніми державними справами:

       А. Олег

       Б. Ігор

       В. Святослав

       Г. Володимир

28. Перше місто в Україні, яке отримало магдебурзьке право у 1339 р. за правління Юрія ІІ Болеслава в Галицько-Волитнській державі було:

       А. Холм

       Б. Галич

       В. Львів

       Г. Сянок

29. Яку унію називають церковною?

          А. Кревську

          Б. Люблінську

          В. Брестську

          Г. Городельську

30. Останнім гетьманом України був:

      А. І.Мазепа

      Б. Д.Апостол

      В. К.Розумовський

      Г. П.Калнишевський

Модуль ІІ

1. Три поділи Речі Посполитої як початок нової фази в українській історії відбулися в:

      А. 1772 р.  1793 р.  1795 р.

      Б. 1772 р.  1793 р.  1796 р.

      В. 1772 р.  1794 р.  1795 р.

      Г. 1771 р.  1793 р.  1795 р.

2. Перша світова війна охоплює період:

А. 1914-1917 рр.

Б. 1914-1919 рр.

В. 1914-1918 рр.

Г.1917-1920 рр.

3. Центральна Рада була створена в:

А. лютому 1917 р.

Б. квітні 1917 р.

В. березні 1917 р.

Г. травні 1917 р.

4. Завдяки непу вдалося:

А. швидко відбудувати зруйноване війною господарство

Б. спорудити Дніпрогес

В. запровадити на селі колгосп

Г. ліквідувати куркульство як клас

5. Колективізація в Україні передбачала:

А. створення одноосібних господарств

Б. створення великих колективних господарств (колгоспів)

В. створення приватних господарств

Г. розвиток дрібнотоварних господарств

6. Остаточно політику коренізації було згорнуто в:

А. 1928 р.

Б. 1930 р.

В. 1933 р.

Г. 1937 р.

7. Засновником Української військової організації був:

 А. С. Шушкевич у 1914 р.

 Б. Д. Донців у 1914 р.

 В.  К. Трильовський у 1914 р.

 Г. Є. Коновалець у 1920 р.

8. Перше місце у промисловому виробництві України на початку ХІХ ст. посідала:

А. суконна промисловість

Б. цукрова промисловість

В. паперова промисловість

Г. склодувна промисловість

9. Згідно ІІІ Універсалу Центральної Ради України проголошувалась:

А. складовою частиною Польщі

Б. автономною одиницею у складі Німеччини

В. автономною одиницею у складі оновленої Російської імперії

Г. автономною одиницею у складі Австро-Угорщини

10. Західна Україна у 20-ті роки ХХ ст. знаходилась під владою:

А. Польщі, Росії, Чехословаччини

Б. Чехословаччини, Польщі, Румунії

В. Чехословаччини, Польщі, Німеччини

Г. Чехословаччини, Польщі, Угорщини

11. Основними ідеологами українського націонал-комунізму були:

А. М. Хвильовий, О. Шумський, М. Волобуєв

Б. М. Хвильовий, Л. Курбас, В. Ленін

В. О. Шумський, М. Волобуєв, Й. Сталін

Г. О. Шумський, М. Хвильовий, Л. Троцький

12.  Нацистський ”Новий порядок“ передбачав:

А. розвиток освіти і культури, депортацію населення, винищення євреїв

Б. створення самостійної України, просвітницьку роботу, громадську опіку

В. розвиток підприємництва, створення життєвого простору для німців, терор

Г.ресурсне забезпечення німців, знищення українців, колонізація України

13. Процесс входження України до складу СРСР повністю завершується:

А. у червні 1919 року

Б. у кінці грудня 1920 року

В. у січні 1924 року

Г. 30 грудня 1922 року

14. Суттєвою особливістю соціально-економічного розвитку українських земель першої половини ХІХ ст. було:

А. занепад фабрично-заводського виробництва

Б. послаблення соціальних суперечностей

В. занепад феодально-кріпосницької системи господарювання

Г. процвітання селянських та поміщицьких господарства

15. Один з прорахунків діяльності уряду Центральної Ради полягав у:

А. відновленні права приватної власності та вільного підприємництва

Б. прийнятті Акту про федерацію з майбутньою не більшовицькою Росією

В. державному регулюванні промисловістю, транспортом,  торгівлею, зв’язком

Г. не вирішене аграрне питання, не створено армію.

16. Акт Злуки УНР та ЗУНР проголошено:

А. 13 листопада 1918 року

Б. 22 січня 1919 року

В. 4 грудня 1919 року

Г. 24 квітня 1920 року

17.  Головним підсумком діяльності Центральної Ради стало:

А. відродження української державності

Б. обрання Грушевського президентом УНР

В. вихід зі стану війни з країнами німецько-австрійського блоку

Г. битва під Крутами

18. Найбільших успіхів урядом П. Скоропадського було досягнуто у сфері:

А. зовнішній та політичній

Б. аграрній та  політичній

В. національно-культурному будівництві

Г. будівництві збройних сил

19. Одним із основних завдань Кирило-Мефодіївського братства було:

А. ліквідація кріпацтва і скасування станів

Б. удосконалення людини, її внутрішнього світу

В. святкування днів, пов’язаних з видатними подіями в історії України

Г. утвердження живої розмовної української мови

20. Першою політичною партією у Наддніпрянщині стала:

      А. РУП (1900)

      Б. „Братство тарасівців” (1891)

      В. РУРП (1890)

      Г. УЗО (1897)

21. Перший універсал Центральної Ради з’являється:

      А. 10 червня 1917 р.

      Б. 10 липня 1917 р.

      В. 10 серпня 1917 р.

      Г. 10 вересня 1917 р.

      22. Другий універсал Центральної Ради свідчив, що:

      А. Центральна Рада визнає Всеросійські Установчі збори, які мають встановити і затвердити автономію України

      Б. Центральна Рада  обстоює повну самостійність України

      В. Центральна Рада має виробити Статут своєї автономії

      Г. Центральна Рада закликає народ України до всенародного повстання проти Росії

      23. Третій універсал Центральної Ради, який офіційно оголосив про утворення Української Народної Республіки, з’явився:

      А. 10 червня 1917 р.

      Б. 16 липня 1917 р.

      В. 20 листопада 1917 р.

      Г. 22 січня 1918 р.

      24. Українська Академія наук відкрита:

      А. 17 березня 1917 р. Центральною Радою

      Б. 24 листопада 1918 р. П.Скоропадським

      В. 14 грудня 1918 р. діячами Директорії

      Г. 9 лютого 1919 р. більшовиками

25. Виділіть ключові слова та поняття, пов’язані з політикою „воєнного комунізму”:

      А. продподаток

      Б. продрозкладка

      В. націоналізація заводів та фабрик

      Г. заборона торгівлі

26. Збройні Сили Карпатської України, що сформувалися у листопаді 1938 р., називалися:

      А. Організація національної оборони

      Б. „Карпатська Січ”   

      В. Головна управа першої руської Центральної Народної Ради

      Г. „Срібна земля”       

27. Організація українських націоналістів (ОУН) була заснована:

      А. в січні 1919 р.

      Б. в січні 1921 р.

      В. в січні 1925 р.

      Г. в січні 1929 р.

28. Жорстока хвиля розправ над українськими селянами, що прокотилася по Галичині в 1930 р. – називалася:

      А. пропінація

      Б. ординація

      В. пацифікація

      Г. комендація

29. При здійсненні індустріалізації основна увага приділялась:

      А. розвитку важкої промисловості, насамперед ВПК

      Б. утворенню сучасної легкої промисловості

      В. створення аграрно-промислового комплексу

      Г. інтересам  селянства

30.Основними причинами трагічних поразок радянських військ на початковому етапі  ІІ  Світової війни були:

      А.  значна перевага ворога в живій силі та техніці

      Б. несподіваність нападу Німеччини та її союзників на Радянський Союз

      В. некомпетентність воєнно-стратегічного керівництва  та підготовка не до оборонної, а до наступальної війни

      Г.  втеча радянських військ

 

ІІІ Модуль

 

      1.У ході повоєнної відбудови народного господарства:

А. усі галузі економіки відроджувались однаково швидко

Б. відбудовувались усі галузі економіки, але перевага надавалась важкій промисловості

В. відбудовувалась тільки важка промисловість, іншим галузям взагалі не надавали значення

Г. відбудовувалось найперше сільське господарство

2.Україна виступила засновником визначної міжнародної організації – ООН і стала суб’єктом міжнародних відносин:

      А. у квітні 1945 р.

      Б. червні 1967 р.

      В. жовтні 1977 р.

      Г. грудні 1986 р.

3. Радянізація” Західної України означала:

А. прискорення економічного розвитку регіону

Б. русифікацію західноукраїнських земель

В. посилення репресій проти населення регіону

Г. обмеження боргової залежності держави

4. Українську Греко-Католицьку церкву було ліквідовано рішенням Собору

УГКЦ у:

А. 1944р.;

Б. 1946;

В. 1950 р.;

Г. 1988 р.

5.Сутність перемін в економічному житті за М.Хрущова полягала у:

А. спробі децентралізації керівництва економікою (запровадження раднаргоспів)

Б. надання можливості розвиватися приватному сектору економіки

В. запровадженні менших податків

Г. запровадженні приватизації житла

6.Привселюдне засудження культу особи Сталіна та його злочинної ролі у величезного розміру репресіях, відбулося:

      А. у лютому 1956 р.

      Б. у лютому 1954

      В. у лютому 1955 р.

     Г. у лютому 1957 р

7. Сутність перемін в економічному житті за М.Хрущова полягала у:

      А. спробі децентралізації керівництва економікою (запровадження раднаргоспів)

      Б. надання можливості розвиватися приватному сектору економіки

      В. запровадженні менших податків

      Г. запровадженні приватизації житла

8. Парадоксом „відлиги” було:

А. нова хвиля політичних репресій – „за антирадянську націоналістичну пропаганду” 1954 – 1959 рр.

Б. депортація окремих народів

В. операція „Вісла”

Г. освоєння цілинних земель

9. Верховна Рада СРСР прийняла рішення про перехід Криму до складу РРФСР до складу УРСР:

А. від 26 червня 1953 р.

Б. від 9 лютого 1954 р.

В. від 12 січня 1955 р.

Г. від 24 червня 1956 р.

10. М.Хрущов був змушений зійти з політичної арени в:

      А. жовтні 1962 р.

      Б. вересні 1961 р.

      В. січні 1963 р.

      Г. жовтні 1964 р.

11. Суттю процесу десталінізації можна визначити:

А.  ліквідацію тоталітаризму в СРСР;

Б.  ліквідацію сталінського варіанту тоталітарної системи;

В. економічні реформи;

Г. посилення репресій.

12. Виникнення в Україні руху "шістдесятників" зумовлено:

А. лібералізацією суспільно-політичного та духовного життя;

Б. збільшенням фінансування культури та народної творчості;

В. долученням до європейської та світової культурної спадщини;

Г. посиленням репресій.

13. До основних причин наростання кризових явищ у соціально-економічному розвитку України другої половини 60-х – середини 80-х рр. ХХ століття відносять:

      А. екстенсивний шлях розвитку та адміністративно-командна система

      Б. активізація економічних стимулів на виробництві та розвиток підприємництва

    В. децентралізація всіх галузей народного господарства та планування

    Г. акції протесту в країні та політика дискримінації.

14.   Вказати назву періоду 70-х – поч. 80-х рр. ХХ століття:

 А.  перебудова

 Б.  застій

 В.  відлига

 Г.  культурна революція

15. Визначальним у суспільно-політичному розвитку УРСР у 70-х – і 80-х рр. ХХ століття було:

      а) посилення партійного диктату

      б) зростання політичної активності населення

      в) розширення прав республіки

      г) прагнення українського народу до незалежності.

16. Українську Гельсінську групу, що виникла у 1976 р. очолив:

      А. Микола Руденко

      Б. Левко Лук’яненко

      В. Степан Вірун

      Г. Іван Дзюба

17.Посилення автономістських тенденцій серед партійної номенклатури УРСР пов'язане з:

А.  П. Шелестом;

Б.  В. Щербицьким;

В.  М. Хрущовим;

Г. М. Горбачовим

18. Володимир Щербицький очолював ЦК Компартії України в роки:

А. 1961 – 1968

Б. 1962 – 1969

В. 1965 – 1971

Г. 1972 – 1989

19. Нелегально розповсюджений в Україні і всьому світі у 1965 р. рукопис „Інтернаціоналізм чи русифікація” був написаний:

      А. П.Шелестом

      Б. І.Дзюбою

      В. І.Драчем

      Г. Л.Костенко

20. Москва запровадила концепцію „єдиного совєтского народа”:

      А. в добу В.Леніна

      Б. в добу Й.Сталіна

      В. в добу М.Хрущова

      Г. в добу В.Щербицького.

21.Горбачов прийшовши до влади 1985 р. проголосив курс на:

      А. розбудову нового етапу соціалістичного суспільства – „гуманного і демократичного”

      Б. розбудову розвинутого соціалізму

      В. розбудову розвинутого комунізму

      Г. розбудову плюралістичного суспільства

22.  В період перебудови Україна:

      А. мала слабку протидію консервативних сил всередині країни

      Б. просувалась швидкими темпами завдяки оперативності Компартії України

      В. залишалась „заповідником застою” без елементарної незалежності від центру

      Г. не мала легальної опозиції існуючій системі

23. Національно-демократичні сили вперше сформували опозицію представникам державного  і  партійного апарату після виборів Верховної Ради УРСР та місцевих рад народних депутатів:

А.  у серпні 1991 р.;

Б.  у березні 1990 р.;

В.  у квітні 1985 р.;

Г. у липня 1989 р.

24. Народний Рух України створено:

А.  1990 р.;

Б.  1989 р.;

В. 1988 р.;

Г.  1991 р.

25. Акт проголошення незалежності України був прийнятий Верховною Радою під головуванням::

А. В.А.Івашка;

Б. Л.М.Кравчука;

В. І.С.Плюща;

Г. В.Литвина

26.Країни, що першими визнали незалежність України – це:

      А. Латвія, Литва

      Б. Польща, Канада

      В. Угорщина, Польща

      Г. Аргентина, Болгарія

27. Одним з основних пріоритетів зовнішньополітичної діяльності України є:

      А. обмеження боргової залежності держави

      Б. інтеграція в світові, європейські політичні та економічні структури

      В. здійснення активної регіональної державної політики

      Г. технічне переоснащення Збройних Сил

      28.   Проголошення незалежності України підтвердили:

 А. 61,6% громадян, що взяли участь у референдумі

 Б. 90, 3% громадян, що взяли участь у референдумі

 В. 56,25% громадян, що взяли участь у референдумі

 Г. 37,8% громадян, що взяли участь у референдумі

29. СРСР як суб' єкт міжнародного права і геополітична реальність перестав існувати:

А. 24 серпня 1991 р.;

Б. 21 грудня 1991;

В.  19 серпня 1991 р.;

Г. 28 червня 1996 р.

 

30. Одним з нових положень Конституції України 1996 року стало:

А. право на працю;

Б. право на підприємницьку діяльність;

В. право на житло та його недоторканість;

Г. право на освіту.

        

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЕКЗАМЕНУ

1. Cхіднослов’янські племена в IY-IX ст.: розселення, заняття, побут.
2. Вірування, культура східнослов’янські племен у IY-IX ст.
3. Утворення держави у східних слов’ян. Початок Княжої доби.
4. ”Норманська теорія“. Антинорманісти.
5. Політичний устрій та суспільний лад у добу Київської Русі.
6. Київський князь Олег. Відносини з Візантією.
7. Князь Ігор. Повстання деревлян.
8. Княгиня Ольга. Зародки християнства.
9. Внутрішня та зовнішня політика князя Святослава.
10. Володимир Великий. Прийняття християнства.
11. Діяльність Ярослава Мудрого.
12. Внутрішня і зовнішня політика Київської Русі в першій половині IX ст.
13. Діяльність Володимира Мономаха.
14. Діяльність по збереженню єдності Київської держави. Любецький з’їзд.
15. Київська Русь у добу феодальної роздробленості.
16. Загальний аналіз княжої доби, її періодизація.
17. Повна назва “Україна”: літопис, рік, територія.
18. Об’єднання Галицького та Волинського князівства.
19. Данило Галицький: зовнішня та внутрішня політика.
20. Монгольська навала.
21. Галицько-Волинська держава: основні віхи історії, значення.
22. Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
23. Українські землі у складі Польського королівства.
24. Люблінська унія: причини, зміст, значення.
25. Зміни в соціально-економічному житті українських земель після підписання Люблінської унії.
26. Наслідки Берестейської унії для культурного життя в Україні.
27. Виникнення козацтва та його роль в українській історії.
28. Козацькі повстання XYI ст. та їх наслідки.
29. Виникнення та устрій Запорозької Січі.
30. Петро Конашевич Сагайдачний.
31. Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького: причини, наслідки.
32. Внутрішня і зовнішня політика Б. Хмельницького.
33. Національно-визвольна війна 1648-1654 рр.: основні битви та договори.
34. Утворення української козацької держави.
35. Іван Виговський. Гадяцький трактат.
36. Доба Руїни.
37. Поділ Гетьманщини у др. пол.XYIІ ст.
38. Гетьман Петро  Дорошенко.
39. Національно-визвольна акція гетьмана І. Мазепи.
40. Полтавська битва та її значення для українського народу.
41. Доба І. Мазепи: її тривалість та значення.
42. Перша Малоросійська колегія, правління Гетьманського уряду.
43. Діяльність К. Розумовського.
44. Знищення Запорозької Січі.
45. Остаточна ліквідація автономії Гетьманщини.
46. Значення Запорозької Січі і Гетьманщини в історії України.
47. Розгортання гайдамацького та опришківського руху.
48. Правобережна Україна під Польщею.
49. Зміни у політичному становищі Правобережної України після поділу Речі Посполитої.
50. Приєднання Правобережних земель  та Криму до Росії: історичне значення.
51. Включення українських земель до складу Росії. Адміністративно-територіальний поділ українських земель.
52. Основні напрямки діяльності Росії у др. пол. XYIII ст.
53. Західна Україна під владою Габсбургів.
54. Австрійські реформи та їх наслідки.
55. Селянські виступи під проводом У. Кармелюка.
56. “Руська трійця”: діяльність, значення.
57. Революційні події 1848-1849 рр. на західноукраїнських землях.
58. Т. Шевченко. Відбиття вітчизняної  історії у його творчості.
59. Кирило - Мефодіївське  братство.
60. Розвиток громадівського руху.
61. Політика російського царизму щодо України у др. пол. XIX ст.
62. ”Валуєвський циркуляр“.
63. Емський указ Олександра II.
64. Зміст реформ Олександра II.
65. Утворення перших політичних партій у Західній Україні.
66. Основні тенденції соціально-економічного розвитку Наддніпрянської  України у др. пол. XIX ст.
67. Напрямки розвитку і здобутки національно-визвольного руху Наддніпрянської України у др. пол. XIX ст.
68. Виникнення політичних партій в Україні (кінець ХІХ-початок ХХ ст.).
69. Позиції українських політичних сил Наддпіпрянської України та західноукраїнських земель щодо Першої світової  війни.
70. Україна у роки Першої світової війни (Українські Січові Стрільці).
71. Воєнні дії на території України в роки Першої світової війни.
72. Українська діаспора: формування і діяльність.
73. Лютнева революція 1917 р. Посилення національного руху.
74. Утворення ЦР, її склад, завдання. Михайло Грушевський.
75. Жовтневий переворот 1917р. Петрограді і Україна.
76. Універсали Центральної Ради.
77. Гетьман Павло Скоропадський: внутрішня і зовнішня політика.
78. Встановлення влади Директорії. С. Петлюра, В. Винниченко.
79. Утворення ЗУНР. Д. Вітовський, Є. Петрушевич.
80. Політика “воєнного комунізму” : доля українського селянства.
81. Ризький договір 1921р.: доля західноукраїнських земель.
82. НЕП і українське село.
83. Сталінське формування індустріалізації: мета, методи, наслідки. 
84. Україна в 1920-1930 роки. Голодомор.
85. Політика примусової колективізації.
86. Українські землі під Польщею в 1921-1939 рр.
87. Українські землі у складі Румунії (міжвоєнний період).
88.        Проголошення Карпатської України. Августин Волошин.
89. Нацистський окупаційний режим в Україні (1941-1944 рр.).
90. Рух Опору у роки Другої світової війни.
91. Основні підсумки Другої світової війни.
92. Відбудова народного господарства України у повоєнні (1945-1953) роки.
93. Повоєнний сталінський режим в Україні: характеристика, наслідки.
94.  М. Хрущов. Політика десталінізації в СРСР і в Україні.
95. Суспільно-політичні і економічні процеси в Україні в 1960-1980-х роках ХХ ст. П.Ю. Шелест.
96. “Застій”.  В. Щербицький.
97. Дисидентський рух.  “Шістедисятники”.
98. Горбачовська ”перебудова“ (1895-1990 рр.).
99. Історичне значення прийняття Декларації про державний суверенітет.
100. Історичне значення прийняття акту проголошення незалежності України 24серпня 1991 року.
101. Референдум 1 грудня 1991р. Президент Леонід Кравчук.
102. Історичне значення прийняття Конституції України 28 червня 1996 р.
103. Внутрішня політика в роки незалежності.
104. Зовнішня політика України: основні вектори, їх характеристика.

 

                 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Аркас М. Історія України-Русі. – К.: Наш формат, 2013.
2. Бажан О.Г., Білоусько О.А., Власов В.С., Мицик Ю.А. Історія України: Навч. посіб. для студ. ВНЗ. — К. : Дельта, 2006.
3. Бажан О. Г., Данилюк Ю. З. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. XX ст.) – Київ, 2000. Режим доступу: : [Електрон. ресурс]. Режим доступу:  http://ukrknyga.at.ua
4. Баран В., Войтович Л., Грицак Я., Зайцев О., Зайцев Ю. Історія України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Юрій Сливка (відп.ред.). — 4.вид. — Л. : Світ, 2003.
5. Баран В. К. Україна: Новітня історія (1945-1991 рр.). – Львів,2003. : [Електрон. ресурс]. Режим доступу: http://ukrknyga.at.ua
6. Білоцерківський В.Я. Історія України. Навчальний посібник. — Вид. 2-е, випр. і доп. — Харкiв: ”ОВС“, 2007.
7. Бойко О.Д. Історія України. Навч. посібн. 3- тє видання доповнене. – К.: “Академвидав”, 2010.
8. Борисенко В. Й. Курс української історії: з найдавніших часів до ХХ ст. – К.: Либідь, 1998.
9. Винар Л. Козацька Україна. – Київ – Львів – Нью-Йорк – Париж, 2003.
10.  Голуб О. Іноземці про українських політв’язнів: спогади. – К.: Смолоскип, 2013.
11. Грабовський С. Державне утвердження у другій половині ХХ ст. – К., 2002.
12. Грабовський С. Українська людина у вимірах ХХ ст.: до постановки проблеми. – К., 1997.
13. Грицак Я. Й. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст.. – К.: Генеза, 2000. : [Електрон. ресурс]. Режим доступу: http history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm
14. Дашкевич Я.Р. Постаті: Нариси про діячів історії, політики, культури. – Львів, 2007.
15. Дейвіс Норман. Європа: Історія. – К.: Основи, 2000.
16. Історія України в особах: ХІХ – ХХ ст. – К.: Україна, 1995.
17. Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1918-1945). Навчальний посібник. – Вінниця: „Фоліант”, 2003
18. Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002). Навчальний посібник. – Вінниця: „Фоліант”, 2003.
19. Історія сучасного світу: соціально-політична історія ХV-ХХ ст.. Навч. посіб. За ред. Ю. А. Горбаня. – К.: Вікар, 2003.
20. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів, 1993. : [Електрон. ресурс]. Режим доступу:  http://ukrknyga.at.ua
21. Кравченко Б. Соціальні зміни і національна свідомість в Україні у ХХ ст. – К.: Основи, 1998.
22. Касьянов Г.В. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-80-х років. – К., 1995.
23. Касьянов Г.В. Україна 1991 – 2007. Нариси новітньої історії. – К.: Наш час, 2008.
24. Мицик Ю. Історія України. – К.: КМА, 2011.
25. Медведев Р. Советский Союз. Последние годы жизни. Конец советской империи. – М.: Политиздат, 2010.
26. Орлова Т.В. Історія сучасного світу. – К.: Знання, 2006.
27. Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. – К.: Либідь, 1999.
28. Підлуцький О. Постаті ХХ століття. – К., 2003.
29. Політична історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред.. В.І. Танцюри. – К.: Видавничий дім „Академія”, 2002.
30. Попович В.М. Нарис історії культури України. – К:”АртЕк”, 1998.
31. Сорока Ю.В. Бій під Крутами. – Х.: Фоліо, 2014.
32. Сорока Ю.В. Брестська унія. – Х.: Фоліо, 2014.
33. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: В 3 т. – К., 1991.
34. Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. – Київ, 2001. : [Електрон. ресурс]. Режим доступу:http history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm