ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА 29.07.2015 06:55

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ

КОМПЛЕКС З КУРСУ

«ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА»

 для студентів спеціальності 7.03040101 «Правознавство»

 

 

 

 

Укладач: кандидат історичних наук, 

доцент Вірченко Віра Володимирівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ – 2013

          Навчально-методичний комплекс забезпечення викладання навчальної дисципліни «Історія українського права» для студентів спеціальності 7.03040101 «Правознавство» Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

 

         Укладач: Вірченко Віра Володимирівна, к.і.н., доцент.

 

         Рецензенти: д.політ.н., професор Невмержицький Є.В., к.ю.н., доцент Попіль В.І.

 

 

         Рекомендовано до друку навчально-методичною комісіє Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Протокол № 10 від «11»  червня  2013 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ
1. Тематичний план навчальної дисципліни
2. Зміст дисципліни
3. Тематика та плани лекцій
4. Тематика та плани семінарських занять
5. Завдання для самостійної роботи студентів
6. Індивідуальні навчально-дослідні завдання
7. Ключові поняття та терміни
8. Система поточного і підсумкового контролю
9. Список рекомендованої літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Курс «Історія українського права» займає надзвичайно важливе місце у підготовці студентів спеціальності «Правознавство». В рамках циклу історико-теоретичних дисциплін він забезпечує засвоєння студентами базису юридичних знань, ознайомлення із еволюцією правових інститутів в Українській державі, з пам’ятками вітчизняної юридичної практики та правової культури, формує основу для класичної університетської професійної підготовки. Вивчення зазначеної дисципліни дозволить сформувати цілісне уявлення про зміст та основні етапи розвитку права в Україні. Історія українського права виконує теоретико-пізнавальну, прогностичну та світоглядну функції, а також базується на методологічних принципах історизму, об’єктивності, системності, науковості та плюралізму наукового пізнання. Історіографія історії українського права України бере свій початок з літописних матеріалів Х ст. і завершується дослідженнями сучасних науковців. Глибоке осмислення минулого українського державності та її правових інститутів, історичний аналіз юридичних норм, інших джерел права, взаємозв’язків державних органів та правових інститутів, забезпечують формування та підвищення рівня національно-правової і державно-правової свідомості студентів, розуміння неперервності та спадковості процесу українського державотворення.

Історія права України є важливою складовою загальної історії української нації, що тісно пов’язана з історією вітчизняної економіки та культури. Зазначена дисципліна на основі методології та категоріального апарату теорії держави і права дозволяє узагальнити досвід минулого, визначити закономірності еволюції правових інститутів на українських землях. Таким чином, курс історії українського права не лише забезпечує належну історико-правову підготовку майбутніх юристів, а й створює базис для вивчення спеціальних юридичних дисциплін і усвідомлення специфіки діючих на сьогодні норм вітчизняного права.

Предметом дисципліни виступають зміст, особливості та закономірності формування, розвитку та удосконалення правових інститутів на території України з давніх часів до сьогодення, а також специфіка функціонування державних органів, судових та правових інститутів в конкретних історичних умовах.

 

Мета навчальної дисципліни – формування у студентів комплексного розуміння процесів, принципів та закономірностей розвитку правових інститутів на українських землях у різні історичні періоди, а також підвищення правової культури майбутніх фахівців у галузі правознавства.

 

Завданням навчальної дисципліни є забезпечення фундаментальної фахової підготовки, що передбачає засвоєння студентами теоретичних знань щодо розвитку вітчизняної системи права у різні історичні періоди; ознайомлення з актуальними проблемами еволюції правових інститутів на території України;  формування поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняного права, навичок самостійної роботи з історико-правовими джерелами, вміння використовувати набуті знання на практиці у процесі вирішення проблем прикладного характеру; опанування історико-правової методології та категоріального апарату, вивчення основних етапів становлення правових інститутів сучасної України, а також самостійне узагальнення історико-правової інформації.

   

Після прослуховування курсу студент повинен володіти категоріальним апаратом історії українського права, а також базовими теоретичними концепціями, що складають основу курсу; знати предмет, метод та періодизацію історії українського права; розуміти сутність і закономірності еволюції українських правових традицій; знати особливості зародження і розвитку правової системи України в цілому, а також окремих її галузей у різні історичні періоди; знати фактичний матеріал щодо формування та розвитку державно-правових інститутів України та їх хронологію; розуміти актуальні проблеми історії українського права на сучасному етапі розвитку науки; знати історію кодифікації вітчизняного права, а також основні джерела українського права та закономірності їх розвитку. Студент має вміти використовувати набуті теоретичні знання з історії права України у професійній діяльності розв’язуючи конкретні завдання; визначати загальні закономірності виникнення та еволюції вітчизняної системи права у різні історичні періоди; аналізувати процеси розвитку права та державності України у їх взаємозв’язку та взаємозалежності; розкривати особливості еволюції наукових поглядів українських діячів на державу і право; аналітично мислити, самостійно систематизувати та узагальнювати матеріал з історії вітчизняного права; вільно орієнтуватися в системі джерел права України та аналізувати їх на принципах історизму; об’єктивно висвітлювати основні принципи побудови сучасної правової системи України.

 

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Навчальна дисципліна «Історія українського права» є складовою циклу професійної підготовки студентів правничих спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» та «спеціаліст», є основою для опанування спеціальних юридичних дисциплін, які присвячені вивченню Цивільного, Кримінального, Господарського, Адміністративного, Трудового права. Крім того, вивчення даної дисципліни логічно та структурно пов’язане з теорією держави і права, історією держави і права зарубіжних країн, політологією, історією України, філософією, економічною теорією, історією культури, соціологією.

 

         Формами проведення занять єлекції, семінари, практичні заняття, тестування, рішення задач та проблемних завдань.

 

Лекція є елементом курсу, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Лекції спрямовані на пізнання студентами змісту основних категорій та закономірностей розвитку правових інститутів.

 

Семінарські заняття формують у студентів навички самостійної роботи, оскільки передбачають організацію дискусії навколо попередньо визначених питань або тем курсу, до котрих студенти  готують тези виступів на підставі попередньо виконаних завдань. На них студенти повинні продемонструвати вміння аналізувати законодавчі акти та інші джерела українського права, формулювати і обґрунтовувати історико-теоретичні висновки та узагальнення. Семінарські заняття не повторюють, а доповнюють і поглиблюють теми лекційного курсу. Для підготовки до семінару студент и мають використовувати план семінару, рекомендовану література, пам’ятки українського права.

 

Практичні заняття передбачають детальний розгляд студентами  окремих теоретичних положень навчальної  дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовлених викладачем тестах, проблемних завданнях та задачах. Оцінки, отримані студентами протягом семінарських та практичних занять враховуються при виставленні підсумкової оцінки. З метою кращого засвоєння учбового матеріалу цикл аудиторних навчальних занять доповнюється самостійною роботою студентів у визначеному обсязі, як в присутності викладача, так і поза межами аудиторії. Самостійна робота є основним засобом оволодіння частиною матеріалу курсу у час, вільний від занять. Зміст самостійної роботи визначається даним навчально-методичним комплексом поряд із завданнями та вказівками викладача. Самостійна робота забезпечується підручниками, навчальними посібниками, практикумами, монографічною та періодичною літературою із зазначеного курсу. Знання, засвоєні в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль.

Поточний контроль знань студентів відбувається за результатами оцінювання роботи студентів на семінарських та практичних заняттях,  виконання ними модульних робіт, завдань для самостійного опрацювання. Підсумковий контроль проводиться у формі іспиту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

№ п/п	Теми	Кількість навчальних годин
		Всього	Л	С	СР
	Модуль І. Генезис українського права від рабовласницького та ранньофеодального права до гетьманського періоду
1	Предмет, метод та періодизація Історії українського права	3,5	1	0,5	2
2	Рабовласницьке право на території Північного Причорномор’я та Приазов’я (ІV ст. до н.е. – V ст. н.е.)	3,5	1	0,5	2
3	Особливості становлення права і правові інститути Київської Русі (VI – XII ст.)	3	1	-	2
4	Право на території Південно-Західної Русі в період політичної роздроб-леності. Правові інститути Галицько-Волинського князівства (XIII – XIVст.)	3,5	1	0,5	2
5	Основні риси права на українських землях у складі Великого князівства Литовського (XIV – XVI ст.)	3,5	1	0,5	2
6	Джерела права та система судочинст-ва на українських землях у складі Речі Посполитої (XVI – XVII ст.)	3,5	1	0,5	2
7	Формування правової системи України у період визвольної війни (1648-1654 рр.)	3,5	1	0,5	2
8	Джерела права та законодавство ко-зацько-гетьманської держави (XVII – XVIII ст.)	2,5	1	0,5	1
9	Особливості кодифікації українського права протягом XVIII ст. – XIX ст.	2	1	-	1

 

  Продовження тематичного плану

	Модуль ІІ. Розвиток українського права від імперського періоду до доби незалежності
10	Джерела права та правові інститути на українських землях в складі Ро-сійської імперії (XIX – початок XX ст.)	3,5	1	0,5	2
11	Кодифікація права на західноукраїн-ських землях в складі Австро-Угорсь-кої імперії (XVIII – початок XX ст.)	3,5	1	0,5	2
12	Правові інститути УHP та Гетьманату П. Скоропадського	3,5	1	0,5	2
13	Правові інститути Директорії та ЗУНР в період державотворчих пошуків	3,5	1	0,5	2
14	Формування законодавства радянської України та кодифі-кація права Української Радянсь-кої Республіки (1917-1929 рр.)	3,5	1	0,5	2
15	Розвиток права УРСР в період панування тоталітарного режиму  (1930-1940 рр.)	3,5	1	0,5	2
16	Модифікація правової системи УРСР і надзвичайне законо-давство в період Великої Вітчизняної війни (1941-       1945 рр.)	3,5	1	0,5	2
17	Кодифікація законодавства УРСР протягом другої пол. ХХ ст.	3,5	1	0,5	2
18	Формування права незалежної України протягом 1991-2010 рр.	3,5	1	0,5	2
	Разом	60	18	8	34

 

 

 Примітки: Л – лекції; С – семінари; СР – самостійна робота.

 

2. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

 

Модуль І.Генезис українського права від рабовласницького та ранньофеодального права до гетьманського періоду

 

 

Тема 1.  Предмет, метод та періодизація

Історії українського права

Предмет та завдання курсу «Історія українського права». Історія українського права як наука, що вивчає виникнення, становлення і розвиток державності і права України, формування державно-правових інститутів, суспільно-політичної системи, еволюцію правового становища населення, джерела права і правових систем в їх історичних формах та хронологічній послідовності. Принципи історизму, об’єктивності, системності, абстракції у дослідженні джерел українського права.

Методи пізнання історико-правових явищ – діалектики, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, спостереження, порівняння, порівняльно-історичний метод, метод правової аналогії, системно-структурний метод, метод екстраполяції. Історіографія історії права України, джерела та основна література.

Система права та її елементи. Основні типи, форми i ознаки державності: територія, кордони, їх захист, державно-правовi і дипломатичнi iнститути, економiчна i фiнансова системи, грошова одиниця, символiка. Перiодизацiя iсторiї формування українського етносу, його державних утворень. Джерела вивчення iсторiї української державностi i права.

Питання історії держави і права України в працях українських, російських і закордонних науковців. Свiтова i українська державницька школа (В.Липинський, С.Томашiвський, Д.Дорошенко). Погляди Т.Шевченка, М.Костомарова, М.Драгоманова, I.Франка, Л.Українки, М.Грушевського, М.Мiхновського, В.Винниченка, П.Скоропадського на державнiсть i право України. Сучасна державотворча iдеологiя України. Походження, суть i функцiї держави як історичного явища. Принципи пізнання історико-правових явищ. Методологія і періодизація курсу. Марксистський і цивілізаційний підходи щодо вивчення історико-правових явищ. Категоріальний апарат. Історіографія історії держави і права України. Місце та значення історії права України в системі суспільних, зокрема юридичних наук, її зв’язок з теорією держави і права та іншими галузями правознавства. Зв’язок правознавства з українознавством, загальною історією українського народу.

 

Тема 2.  Рабовласницьке право на території Північного Причорномор’я та Приазов’я (ІV ст. до н.е. – V ст. н.е.)

Джерела та основні риси рабовласницького права. Історичне значення рабовласницьких держав Північного Причорномор’я у процесі виникнення державності і права у східних слов’ян. Історія появи кочових племен у Північному Причорномор’ї в середині І тис. до н.е. Державне утворення кіммерійців Кіммерія (IX-VII ст. до н.е.) зі столицею Кіммерик у Криму, особливості рабовласницького ладу кіммерійців. Протодержава таврів Таврика (ІХ-І ст. до н.е.), роль родової аристократії в державному управлінні. Виникнення і розвиток Скіфської рабовласницької держави (VII ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.). Велика Скіфія Атея, Мала Скіфія, Неаполь-Скіфський. Об’єднання племен Атейем. Спадкова і необмежена влада царя. Звичаї, рішення народних зборів і постанови царів як основа правової системи Скіфії. Захист нормами права життя, майна і привілеїв царської сім’ї та всієї рабовласницької верхівки Скіфії. Суспільний лад Скіфії: панівна верхівка, вільні общинники, раби. Поділ Скіфії на царства, номи як структурні одиниці царства. Правова система скіфів, джерела права, цивільно-правові норми, шлюбно-сімейне право, зобов’язальне право і кримінальне право.

Виникнення грецьких міст-полісів на північному узбережжі Чорного моря в VIII-VI ст. до н.е. Ольвія, Пантикапей, Феодосія, Керкінітіда, Херсонес, Тіра, Фанагорія. Грецька колонізація Причорномор’я. Специфіка античних полісів (міст-держав). Наслідки захоплення полісів Римською імперією. Монархія, аристократична та демократична республіки – політичні форми перших рабовласницьких держав на території України.  Суспільний устрій античних міст: панівний клас; вільні землероби, ремісники-торгівці; осілі чужоземці і раби. Форми правління міст-держав. Склад і компетенція вищих органів влади (народні збори, рада міста і виборні колегії). Суд і правова система. Характеристика зобов’язального права і кримінального права, регулювання відносин власності. Джерела права – звичаєве право, нормативні акти, використання досягнень античної правової думки. Основні риси державного права античних держав: правовий статус населення (політи, неповноправне населення, раби). Нормативне регулювання цивільно-правових відносин в античних державах, особливості регулювання сімейних відносин, спадкове право, вплив римського права. Становлення кримінального права античних держав Причорномор’я: поняття злочину, його суб’єкти та об’єкти; види злочинів; мета та види покарань. Основні риси процесуального права в державах Північного Причорномор’я: форми та суб’єкти процесу, стадії процесу, види доказів. Виникнення карально-охоронної функції у Північному Причорномор’ї: охорона громадського порядку та протидія злочинності; правоохоронні органи античних держав; поєднання правоохоронної та інших виконавчих функцій; здійснення нагляду за дотриманням законності; контроль за дотриманням норм моралі; діяльність податкових органів.

Виникнення у V ст. до н.е. і розвиток Боспорського царства. Боспорське царство як союз грецьких полісів на чолі з монархом і архонтами грецьких міст. Функції органів центрального і місцевого управління, адміністративно-територіальний устрій держави. Джерела права (нормативні акти грецьких полісів, закони Боспора, звичаї місцевих племен) і майнові відносини. Гетика як прото-державне об’єднання племен степового Причорномор’я у III ст. н.е.

 

Тема 3. Особливості становлення права і правові інститути

Київської Русі (VI – XII ст.)

Передумови, соціально-економічні, політичні, культурні чинники формування державності у східнослов’янських племен. Держава антів, полян, племінні союзи, племінні княжіння. Переростання родових общин у територіальні. Союз союзів племінних княжінь Середнього Подніпров’я під назвою «Русь» (VIII ст.), суперсоюз племінних княжінь під назвою «Руська земля» (IX ст.) – попередник Київської Русі.     

Концепції формування української державності: норманська теорія, російська великодержавницька теорія, політична доктрина пантюркізму, концепція М.Грушевського. Виникнення Київської Русі, внесок Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Митрополита Іларіона у формування української державності. Правове становище князів, бояр, духовенства, купецтва, ремісників, смердів, напіввільного населення – закупів, рядовичів, ізгоїв, челяді, холопів. Джерела рабства.

Державний лад, ранньофеодальна монархія. адміністративно-фінансова, військова і релігійна реформи. Система триумвірату і дуумвірату. Федеративна монархія. Органи влади: великий князь київський: порядок обрання, компетенція; боярська дума: компетенція, склад; народне віче: повноваження, порядок скликання; князівські з’їзди (снеми). Місцеві органи влади. Удільні князі. Представники Великого князя на місцях. Правові форми ранньофеодальних відносин. Формування феодального землеволодіння. Полюддя. Великокнязівській домен, володіння місцевих князів, боярсько-дружинські землеволодіння. Сюзеренітет-васалітет. Десяткова і двірцево-вотчинна системи управління. Тисяцькі, соцькі, десяцькі. Намісники, посадники, тіуни, вірники, волостелі, старости та інші представники адміністрації. Сільська територіальна общинна (верв) – орган місцевого селянського самоврядування Компетенції церкви і держави. Основні етапи розвитку Київської Русі. Розпад Київської держави: причини та наслідки. Збройні сили: княжа дружина, народне ополчення, наймані загони.

Особливості правової системи Київської Русі. Головні джерела права. Звичаєве право. Договори Русі з Візантією, княжі грамоти, церковні устави, княжі устави та уроки, Устав Володимира, Статут Ярослава про церковні суди, Руська Правда. Поняття договору та його види: міжнародні, міжкнязівські, князів з дружиною, князів з народом. Юридичні грамоти. Рецепція норм візантійського права в систему права Руської держави.

Форми власності на землю. Спадкове право, форми успадкування. Зобов’язальне право. Види зобов’язань і договорів. Договори купівлі-продажу, позики, поклажі, способи забезпечення виконання договірних зобов’язань. Сімейне право. Порядок укладання шлюбу. Підстави до укладання та припинення шлюбу. Майнові та особисті права членів подружжя. Кримінальне право. Поняття, склад, об’єкт і суб’єкт злочину. Види злочинів. Мета покарання. Види покарань: потік і пограбування, віра, продаж. Урок. Головництво. Судовий процес: «заклич», «звід», «гоніння сліду». Система судових доказів. Ордалії. Світський і церковний суд. Учасники і характер судового процесу.

     

Тема 4.  Право на території Південно-Західної Русі в період

політичної роздробленості. Правові інститути

Галицько-Волинського князівства (XIII – XIV ст.)

Передумови та наслідки політичної роздробленості Київської Русі. Розпад Київської Русі на окремі феодальні князівства. Київське князівство, Володимирське князівство: особливості правового розвитку. Заснування в окремих князівствах особистих династій, зміна порядку наслідування князівського престола. Особливості формування Галицького і Волинського князівств, процес їх об’єднання у Галицько-Волинське князівство. Міжусобна боротьба у першій третині ХІІІ ст. Роль Романа Мстиславовича і Данила Галицького у формуванні Галицько-Волинської держави. Монголо-татарська навала та її наслідки. Причинити та особливості занепаду князівства, захоплення литовськими князями Східної Волині, Поділля, Київщини та Чернігово-Сіверщини. Захоплення польськими феодалами Галицької землі. Закарпаття під владою угорських феодалів. Буковина у складі Московського князівства. Золота Орда, як воєнно-феодальна монархія та її відносини з південно-руськими князівствами.

Правове становище князів, «мужів галицьких», середнього і дрібного боярства, духовенства, селян-смердів, міського населення. Повинності смердів, напіввільні та невільні люди, холопи. Купецькі об’єднання. Політична влада, форма правління, вищі органи влади, центральні і місцеві органи управління. Князівська влада, дуумвірат, роль бояр у державному управлінні, боярська рада. Державний устрій: тисяцький, соцький, воєвода, двірський. Переростання десяткової системи управління у двірсько-вотчинну. Двірський, канцлер, стольник, збройник, отроки, дитячі. Місцеве управління, посадники, волостелі, старости. Удільні князі, з’їзди князів (снеми), народне віче. 

Основні риси права південно-західних земель періоду феодальної роздробленості. Церковна організація. Правова система. Джерела права – звичаєве право, Руська правда, князівське законодавство, князівські грамоти, заповіти, статути, церковне законодавство, грамота Івана Берладника, міжкнязівські договори, Галицько-Волинський літопис, Грамота князя Івана Ростиславовича, Рукописання Володимира Васильковича, Уставна грамота князя Мстислава Даниловича. Галузі права. Судочинство. Військо. Суд і процес. Вплив бурхливого розвитку міст на соціальний склад міського населення. Магдебурзьке право на західноукраїнських землях.

 

Тема 5.  Основні риси права на українських землях у складі Великого князівства Литовського (XIV – XVI ст.)

Передумови та особливості формування Литовсько-Руської держави. Інкорпорація українських земель Литовським князівством. Статус та політична автономія українських земель у Великому князівстві Литовському. Наслідки Кревської унії 1385 р., Віленсько-Радомської унії 1401 р., Городельської унії 1413 р., Люблінської унії 1569 р. Соціально-економічний розвиток українських земель в складі Великого князівства Литовського.

Правове становище князів, панів радних і хоруговних, магнатів, шляхти, бояр, панцирних слуг, духовенства, міського населення. Ремісничі цехи і купецькі корпорації. Вільні (тяглові, ремісники, службові, чиншові), напіввільні (холопи, челядь) і невільні селяни, тягло, чинш. Виникнення і статус козацтва. Правове оформлення зрівняння шляхти у правах із магнатами. Постанова сейму 1552 р. про вивід шляхти. Зміст та наслідки прийняття Устави на волоки в  1557 р., І та ІІ Литовських статутів. Політична влада, форма правління, великий князь, удільні князі, Пани-рада, Великий вальний сейм. Перетворення удільних князів у підданих Великого князя (привілей 1434 р.). Розширення компетенції Пани-ради (привілей 1506 р.). Центральні (маршалки (земські, двірські), канцлер, підканцлер, підскарбії (земські, двірські), гетьмани (земські, польні)) та місцеві органи влади (намісники, воєводи, каштеляни,старости), органи самоврядування. Магдебурзьке і Хелмське право. Великокнязівські, приватні, церковні міста. Наступ католицизму на Україну, церковні братства. Ліквідація князівств, запровадження воєводств. Становище міщанства. Передумови та особливості виникнення українського козацтва. Освоєння козаками Нижнього Подніпров’я, формування козацького ладу. Утворення Запорізької Січі, її республіканський устрій.   

Джерела права: звичаєве право, Руська Правда, міжнародні договори, привілеї, земські уставні грамоти, сеймові і королівські конституції, Судебник Казимира IV, Жалована грамота 1457 р., Литовські статути, Устава на волоки, Пам’ятки магдебурзького права Б. Троїцького, канонічне (церковне) право, Польські статути – Вислицький (1347 р.), Вартський (1420-1423 рр.), Статут Ласького     (1505 р.). Причини проведення кодифікації права на початку XVI ст. Екзекуційний рух на території Малопольщі і його вплив на розвиток права Великого князівства Литовського.

Особливості системи права Великого князівства Литовського. Цивільне право. Право власності. Форми земельної власності. Зобов’язальне право: види договорів, форма і порядок їх укладання. Спадкове право: спадкування за законом, заповітом і на основі звичаю. Регулювання шлюбно-сімейних відносин. Норми кримінального права: поняття злочину, суб’єкти злочину. Види злочинів. Мета покарання. Система покарань.

Судова система. Великокнязівський суд (асесорський, маршалковий,  комісарський), суд «пани-ради», сеймовий суд, територіальні, домініальні і копні суди. Реформа судової системи. Земські, гродські або замкові, підкоморські суди. Значення Більського сейму 1564 р., який позбавив права вотчинної юрисдикції магнатів. Судові виконавці. Характер і особливості судового процесу.  Процесуальне право. Церковний суд (суд Православної церкви) в Великому князівстві Литовському, його призначення, компетенції і склад. Бурмістерський суд, його склад та компетенції. Особливі суди: ярмарковий, цеховий, суди для іноземців.

 

 

Тема 6.  Джерела права та система судочинства на українських землях у складі Речі Посполитої (XVI – XVII ст.)

Передумови та наслідки створення Речі Посполитої, Люблінська унія 1569 р. Загальне становище Православної церкви і духовенства у Речі Посполитій, причини розробки єпископських артикулів 1595 р. Значення Берестейської церковної унії. Польська експансія та її вплив на соціально-економічне становище українських земель. Затвердження Артикулів Генріха Валуа як основа державної реформи Речі Посполитої. Селянсько-козацькі повстання. Роздробленість Галичини, перебування Буковини у складі Молдавії і Туреччини, Закарпаття – у складі Угорського королівства, Чернігово-Сіверщини – у складі Великого князівства Московського.

Правове становище магнатів, шляхти, духовенства, селянства, міщанства. Політичні, майнові,особисті права магнатів-латифундистів. Посилення політичної ролі та економічних функцій шляхти. Утиски православної церкви в умовах католицької експансії. Юридичне оформлення закріпачення українського селянства. Селяни: державні, приватновласницькі, особисто вільні, напіввільні та феодально залежні. Міське населення: міський патриціат, поспільство (бюргерство), міські низи (плебс). Українське козацтво як нова соціальна верства, реєстрове козацтво.

Державний лад, статус королівської влади згідно з Артикулами Генріха Валуа (1572 р.). Центральні органи влади – Пани-Рада, Великий вальний сейм: сенат і посольська ізба, король і вищі посадові особи (маршалки, канцлер, підскарбії, гетьмани). Органи місцевого управління – воєводи, каштеляни, старости. Воєводські і повітові сеймики. Форми міського самоврядування – магістрат як адміністративний і судовий орган, міська рада та міська лава. Магдебурзьке право у містах. Внутрішній устрій Запорізької Січі.

Особливості системи права Речі Посполитої. Реституція правових збірників іноземних держав в систему права Речі Посполитої. Зародження і розвиток козацького права. «Ординація війська Запорізького» 1638 р., зміст і значення. Рецепція Річчю Посполитою правової системи Великого князівства Литовського, що ґрунтувалася на київському праві. Характеристика державного кримінального, цивільного та сімейного права згідно II Литовського статуту. Німецьке право на українських землях, його джерела і особливості використання. Третій етап кодифікації права, зміст і значення видання III Статуту Великого князівства Литовського 1588 р. Характеристика державного кримінального, цивільного та сімейного права згідно III Статуту. Джерела права: постанови сейму (конституції), І-ІІІ Статути, джерела магдебурзького права, джерела церковного права.

Розвиток цивільного права. Поняття та види права власності. Правовий режим маєтків. Спадкове право. Зобов’язальне право. Правове регулювання шлюбно-сімейних відносин. Розвиток кримінального права та процесу. Поняття злочину і покарання за кримінальним правом Речі Посполитої. Види злочинів і покарань. Порядок розгляду кримінальних справ у судах та виконання вироків Особливості застосування інквізиційного процесу.  Судова система, сеймовий та королівський суди, коронний та литовський трибунали. Система станово-шляхетських судів у повітах. Земські суди, гродські суди (вищі й нижчі), підкоморські суди. Роль замкових канцелярій у судовій системі повіту. Копні і вотчинні (доменіальні суди). Поточні та виложені суди у самоврядних містах. Магістратські та ратушні суди. Церковні суди: духовні, доменіальні та монастирські. Судова система. Своєрідність правової системи Запорізької Січі.

 

Тема 7.  Формування правової системи України у період

визвольної війни (1648-1654 рр.)

Соціально-економічне становище України напередодні повстання. Передумови, особливості, етапи та наслідки Визвольної війни. Політична програма та роль                        Б. Хмельницького у Визвольній війні. «Пункти козацькі» (1649 р.) Б. Хмельницького як спроба врегулювання військового конфлікту. Воєнні дії у 1648-1653 рр. Основні етапи юридичного закріплення української національної державності під час революції. Зборівський договір (1649 р.), Білоцерківська мирна угода (1651 р.),  Рішення Земського собору (1653 р.) їх зміст та значення. Переяславська рада 18 січня 1654 р., зміст українсько-російського договору 1654 р. Правове становище Лівобережної України в складі Російської держави за Березневими статтями 1654р. Жалувана грамота царя Олексія Михайловича Війську Запорозькому на збереження його прав і вольностей 1654 р., характеристика змісту і її значення. Форми державно-правових зв’язків України і Росії за договором та жалуваними грамотами 1654 р.

Зміни в соціальній структурі. Вигнання польських магнатів та шляхти. Зміни у правовому статусі козацтва, козацької старшини, середньої та дрібної української шляхти, міщанства магістратських і ратушних міст. Зміцнення позицій православного духовенства, ремісників. Звільнення селянства від кріпосної залежності, послаблення феодально-кріпосницької системи, зміцнення старшинського і церковного землеволодінь. Поширення магдебурзького права на колишні приватновласницькі міста. Надання привілеїв українському купецтву.

Знищення польської адміністративно-політичної системи управління. Адміністративно-територіальна організація козацтва. Органи центральної та місцевої влади та управління. Вищі органи влади й управління. Військова Рада, Рада Генеральної старшини, Генеральний уряд на чолі з гетьманом, повноваження гетьмана, вищі урядовці. Місцеве управління, склад і повноваження полкових і сотенних урядів, полковників, сотників, курінних і городових отаманів. Міське самоврядування, магістрати і ратушні у містах. Внутрішня організація Запорізької Січі, поєднання військово-адміністративної і судової влади. Судова система Запорізької Січі, генеральний, полковий та сотенні суди. Судова влада гетьмана, вищих посадових осіб. Міські суди. Судовий процес.

Специфіка правової системи Гетьманської держави. Зміни у цивільному та кримінальному праві у період визвольної війни. Джерела права в роки визвольних змагань: звичаєве козацьке право, ІІІ Литовський статут 1588 р., гетьманські універсали, міжнародні угоди, збірники магдебурзького права, Березневі статі, грамоти царя Олексія Михайловича.

 

Тема 8.  Джерела права та законодавство козацько-гетьманської держави (XVII – XVIII ст.)

Виникнення терміну «козак», причини формування, етапи розвитку та території розповсюдження українського козацтва і його історичне значення. Наслідки українсько-російського договору 1654 р. Переростання козацтва в окремий стан українського суспільства. Запорізька Січ як військове та державно-політичне утворення, її роль в історії держави і права України. Політика Великого князівства Литовського та  Речи Посполитої щодо козацтва. Правове становище реєстрового козацтва. Внесок гетьманів Самійла Кішки, Петра Сагайдачного, Михайла Дорошенка у процес формування правового статусу реєстрового козацтва. Становлення та розвиток козацько-гетьманської держави. 

Соціально-економічні та політичні відносини між Україною та Росією. Поступове обмеження Москвою автономії гетьманської держави. Наслідки Віленської угоди 1656 р. Розрив конфедеративної спілки з Московською державою в політичному проекті І. Виговського. Гадяцький договір 1658 р. його зміст і значення. Руїна як період розпаду української державності. Гетьмани правобережної та лівобережної України. Переяславські та Жердівські статті 1659 р., а також Слободищенський трактат 1660 р. гетьмана Ю. Хмельницького. Російський курс на інкорпорацію Лівобережної України. Батуринські (1664 р.) та  Московські (1665 р.) статті І. Брюховецького, зміст та наслідки. Андрусівська угода 1667 р., передумови та наслідки. Глухівські статті (1669 р.) Д. Многогрішного, Конотопські статті (1672 р.) І. Самойловича, Коломацькі статті (1687 р.)   І. Мазепи, Решетилівські статті (1709 р.) І.Скоропадського, «Рішучі пункти» (1728 р.) Д. Апостола: їх зміст та значення для правового становища населення Гетьманщини. Роль        I. Мазепи у державотворчому процесі. Політика Петра I щодо України, зруйнування Запорізької Січі в 1709 р. Конституція П.Орлика 1710 р., її роль у поширенні ідеї незалежної України. Політика Катерини II щодо державності України, остаточна лiквiдацiя гетьманства, Гетьманщини та автономії України, зруйнування Запорозької Сiчi 1775 р. Юридичне оформлення кріпосного права в Україні 1783р. Запровадження військового та адміністративно-територіального устрою в Україні відповідно до загальної системи управління Російською імперією. Соціально-економічні і політичні наслідки скасування автономії України у складі Росії.

Джерела та специфіка правового регулювання статусу реєстровців (звичаєве право, королівські привілеї, сеймові постанови). Правовий статус панівної верхівки гетьманської держави: бунчукове, значкове, військове товариство, права й привілеї козацької старшини. Зміни у правовому положенні української шляхти, духовенства, козацтва, міського населення, селянства. Зростання старшинсько-шляхетського та монастирського землеволодіння, гетьманські пожалування у «вічність» за службу та «на ранг». Зміцнення становища православного духовенства. Категорії селян і форми їх експлуатації. Статус підпомічників та підсусідків. Обмеження права переходу селян, гетьманські універсали 1706, 1721, 1727, 1760 рр. Юридичне оформлення кріпосницького права в Україні, остаточне закріпачення селянства в 1783 р. указом про заборону селянам залишати феодалів. Ліквідація козацького стану. Розповсюдження дії Духовного регламенту та штатного розкладу 1764 р. Злиття українського шляхетства з російським дворянством, поширення на Україну дії «Жалуваної грамоти дворянству» 1785 р. та Табеля про ранги. Правове становище міського населення. Секуляризація монастирських маєтків в Україні в 1786 р.

Державний устрій козацько-гетьманської держави. Характеристика форми правління Гетьманщини, її наближення до республіканської, процедурі обрання гетьманату, обмеження його повноважень. Центральні органи влади: гетьман, Військова рада. Рада генеральної старшини, Генеральна військова канцелярія. Органи місцевої влади, полкові і сотенні ради, курінні і городові отамани, магістрати і ратуші в містах, органи військово-адміністративного самоврядування. Скасування полкового устрою, поділ України на намісництва, а потім на губернії. Формування політичного устрою Південної України. Діяльність спеціальних органів самодержавного управління Україною: Посольський приказ, Малоросійський приказ 1663 р., Колегія іноземних справ, Сенат, перша Малоросійська колегія (1722-1724 рр.), Правління гетьманського уряду (1734-1750 рр.). Остаточне скасування гетьманської влади у 1764 р. Встановлення посади генерал-губернатора і відновлення Другої Малоросійської колегії (1764- 1786 рр.). Ліквідація козацьких полків на Слобожанщині та Лівобережжі (1765-1783 рр.), Запорізькій Січі. Поширення загальноросійської системи управління. Запровадження у 1782-1785 рр. губернського поділу відповідно до російського «Учреждения о губерніях» 1775 р., створення Київського, Чернігівського, Новгород-Сіверського, Харківського і Катеринославського намісництв з повітами. Організація у 1796 р. Малоросійської губернії. Заснування Задунайської Січі (1775-1828 рр.).

Особливості формування та принципи побудови системи права козацько-гетьманської держави. Основні риси цивільного права: право власності, зобов’язальне право, спадкове право, сімейне право. Різновиди феодальної власності на землю – вотчина і держання. Рангові землі. «Генеральне слідствіє по маєтності» Д. Апостола 1729-1730 рр., Генеральне межування за царським маніфестом 1765 р., «Займанщина». Розвиток зобов’язань, що випливали з договорів та із заподіяння шкоди. Основні риси кримінального права: поняття злочину; суб’єкти та об’єкти злочину; кваліфікуючі ознаки злочину; мета та види покарань. Процесуальне право на українських землях: історична форма процесу; стадії процесу, суб’єкти процесу;види доказів; виконання покарань. Організаційні та правові засади охорони громадського порядку на українських землях: Пани-Рада, Сейм, місцеві органи; особливості правоохоронної діяльності за магдебурзьким правом. Джерела права: норми звичаєвого (козацького) права, міждержавні договори, договори гетьманів із іноземними державами, гетьманські статті, договірні статті, гетьманські універсали, ордера, інструкції, листи, декрети, грамоти, рішення загальновійськової і генеральної старшинської рад, ІІІ Литовський статут, Зерцало саксонів М. Яскера 1536 р., Право цивільне хельминське 1584 р., Порядок прав цивільних магдебурзьких Б. Троїцького 1559 р., Артикули права магдебурзького Я. Кірштейна 1557 р., збірники церковного права, царське законодавство, як джерело права на Україні.

Утвердження судової системи Гетьманської держави. Козацькі суди, генеральний суд, полкові, сотенні, міські і сільські (громадські) суди. Судова реформа К. Розумовського 1760 р. Земські, міські та підкомірні суди. Судочинство. Зміни у процесуальному праві, змагальна та інквізиційна форми процесу.

 

Тема 9. Особливості кодифікації українського права

протягом XVIII ст. – XIX ст.

Соціально-економічні та політичні передумови кодифікації українського права у XVIII-ХІХ ст. (велика різноманітність джерел права, наступ великодержавства на автономію України. Цілі кодифікації українського права, прагнення української шляхти використати кодифікацію для відновлення втрачених прав і вольностей України.

Кодифікація права у першій половині XVIII ст. Робота кодифікаційної комісії 1728 р. Передумови підготовки, основний зміст і історичне значення першого українського кодексу «Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р. «Процес короткий наказний, виданий при резиденції гетьманській» 1734 р., його зміст та значення. Кодифікація права у другій половині XVIII ст. Приватні кодифікації українського права  «Суд і розправа в правах малоросійських» 1750 р. підготовлений Ф. Чуйкевичем,  «Книга статутів та інші права малоросійські» 1764 р. підготовлена В. Кондратьєвим, «Екстракт малоросійських прав» 1767 р. та «Екстракт із указів, інструкцій та уставів сенату» 1786 р. підготовлені О. Безбородьком. Кодифікаційні роботи з 1804-1808 рр. під керівництвом М. Сперанського. Результати роботи української кодифікації комісії П.Завадовського за участю А.Повстанського та Ф.Давидовича.

Правове становище українських земель у складі Російської імперії. Поділ на губернії: на Лівобережжі – Полтавська, Слобідсько-Українська (з 1835 р. – Харківська) і Чернігівська; на правобережжі – Волинська, Київська і Подільська; на півдні – Катеринославська, Таврійська і Херсонська. Генерал-губернаторства: Малоросійське (лівобережні губернії), Київське (правобережні губернії), Новоросійсько-Беарабське (південні губернії). Галичина, Буковина і Закарпаття у складі Австрійської імперії. Особливості асиміляції українського населення. Польське повстання 1830 р. та його політичні наслідки для України. Політика генерал-губернатора Рєпніна, Наказ «Про козацькі землі, податки і рекрутів» 1832 р. та його значення.

Джерела права: звичаєве право, царське законодавство, Литовський статут видання 1811 р., Збірки магдебурзького права, укази, практика. Кодифікація місцевого права України. «Звід місцевих законів губерній і областей, приєднаних від Польщі». Зібрання малоросійських прав 1807 р. звід місцевих законів західних губерній (губерній Правобережної України і Білорусі) 1837 р. Повне зібрання законів Російської імперії 1830 р. Звід законів Російської імперії 1833 та 1842 рр. Відміна дії норм магдебурзького права та Литовського статуту і поширення в 1840-1842 рр. на Україну загальноімперською цивільного та кримінального законодавства. Специфіка застосування загальноімперського законодавства на Україні. Уложення про покарання кримінальне і виправне 1845 р. Ліквідація автономії української правової системи, уніфікація джерел права на території Російської імперії.

 Указ 1835 р. «Про малоросійські чини, що дають право на дійсне і спадкове дворянство», Указ 1831 р. «Про розбір шляхти в західних губерніях и про влаштування цього роду людей». Закон 1827 р. «Про право дворян створювати ремісниче виробництво, фабрики і заводи». Надання пільг російському дворянству, яке проживало в Україні. Зрівняння українського дворянства у правах із російським. Духовенство. Міське населення (міські обивателі). Купці. Почесні громадяни. Міщани. Цехові і робочі люди. Кріпосні селяни. Панщина – основний обов’язок кріпаків. Урочна система. Місячина. Державні селяни. Військові поселення. Реформа управління державними селянами 1837-1841 рр.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Модуль ІІ.Розвиток українського права від імперського

періоду до доби незалежності

 

 

Тема 10.  Джерела права та правові інститути на українських землях в складі Російської імперії (XIX – початок XX ст.)

Соціально-економічне ситуація на українських землях в складі Російської імперії у ХІХ ст. Криза феодально-кріпосницької системи, скасування кріпосного права та буржуазні реформи 1860-х рр. Економічне піднесення та розвиток промисловості у другій половині ХІХ ст. Антиукраїнська політика царизму, Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р., Указ «Про заборону вживання в офіційних установах української мови та хрещення українськими іменами» 1888 р. Передумови прийняття та наслідки Царського Маніфесту 1905 р. Затвердження основних державних законів у 1906 р., формування засад конституційного ладу, створення конституційного самодержавства. Столипинськi реформи та їх соціально-економічні наслідки. Становище українських земель під час революції 1905-1907 рр. та Першої світової війни. Погляди декабристів на долю українського народу, «Руська Правда» П.Пестеля. Документи Кирило-Мефодіївського товариства, «Конституція республіки» Г.Андрузького, погляди Т.Шевченка – борця за незалежність українського народу, проекти Конституції М.Драгоманова та М.Грушевського. Народництво, робiтничi i марксистські організації, їх ставлення до ідеї української державності. Національні організації, громади, українські полiтичнi партії, їх цілі та ставлення до української державності. Ідеї I.Франка, Ю.Бачинського, М.Мiхновського. Погляди на ідею української державності представників російських партій. Діяльність української фракції в Державній думі.

Правове становище основних верств населення. Криза дворянства і  його розлад у другій половині ХІХ ст. Особливості формування і зміцнення буржуазії, її національний склад. Промислова й торгівельна буржуазія. Духовенство. Сектанти. Міське населення. Наймані робітники, передумови утворення робітничого класу. Кріпосні селяни, удільні селяни, державні селяни. Інвентарна реформа 1847–1848 рр. Зміни в соціально-правовому становищі селян унаслідок реформи 1861 р. Військові поселенці. Козацтво. Перетворення поміщицьких селян на «сільських обивателів». Вільні «сільські обивателі» та тимчасово зобов’язані селяни. Правове становище фабрично-заводських робітників. Умови наділення селян землею в користування, придбання землі у власність. Майнові та особисті права селян. Міське населення, почесні громадяни. Гільдійське купецтво. Міщани. Ремісники. Поширення селянської реформи на удільних та державних селян, дворових людей та селян дрібнопомісних власників.

Органи центральної та місцевої влади. Адміністративний поділ України. Генерал-губернаторства. Губернський та повітовий апарати управління. Галузеві установи в губерніях і повітах. Губернські та повітові земські збори та їх виконавчі органи: губернські та повітові земські управи. Органи місцевого самоврядування, земські та міські управи. Волосне та сільське управління. Органи волосного управління, їх компетенція. Волосний суд, його склад і компетенція. Сільські сходи, сільський староста, волосний сход, волосний старшина. Вибори місцевого самоврядування. Зміни в державному ладі на початку ХХ ст. Селянська реформа 1861 р., Земська реформа 1864 р., Міська реформа 1870 р. та їх наслідки. Демократизація і формування всестанового місцевого самоврядування. Державна дума: вибори, склад, повноваження, українська громада. Державна рада. Державна дума та представництво в ній України. Міські думи у якості розпорядчих органів, міські управи у якості виконавчих органів. Мирові посередники. Фінансова реформа 1862 р., Військова реформа 1862-1874 рр. Поліцейська реформа 1862 р. Контрреформи 1880-1890-х років. Посилення поліції і жандармерії, розширення їх функцій, діяльність загонів поліцейської охорони, охоронних відділень жандармерії, жандармських летючих загонів. Розширення повноважень генерал-губернаторів і губернаторів. Положення про заходи по охороні державного порядку і громадського спокою 1881 р. Положення про воєнне становище 1892 р. Розширення компетенції органів поліції та жандармерії. Наступ царського уряду на органи самоврядування. Положення про губернські і повітові земські установи 1890 р. Нове міське положення 1892 р.

Особливості побудови судової системи на українських землях у першій половині ХІХ ст. Судова реформа 1864 р., її передумови та наслідки. Судові статути 1864 р., запровадження демократичних принципів судоустрою. Створення подвійної системи судів: мирові суди – одноособовий мировий суддя, повітовий з’їзд мирових суддів і Сенат та загальні окружні суди, судові палати і Сенат. Судочинство за участю присяжних засідателів. Судові палати. Присяжні повірені та приватні повірені. Військовий статут про покарання 1867 р. Військово-морський статут 1886 р. Завдання, місце і роль прокуратури. Перебудова органів прокуратури. Створення адвокатури. Адміністративно-судова контрреформа 1889 р. Поліцейська реформа. Загальна і політична поліція. Воєнно-польові суди періоду революції 1905-1907 рр.

Наслідки кодифікації права у першій половині ХІХ ст. Основні риси цивільного права. Виникнення фабрично-заводського законодавства, що регулювало питання праці і зарплати. Джерела кримінального права. Поняття злочину. Види злочинів. Мета і система покарань. Статут карного судочинства 1864 р. Статут про покарання, які накладаються мировими суддями 1865 р. Військовий статут про покарання 1875 р. Військово-морський статут про покарання 1886 р. Уложення про покарання кримінальні та виправні 1866 р. і 1885 р. Посилення каральної політики царизму в Україні. Зміни в цивільному і кримінальному судочинстві. Кримінально-процесуальне право. Цивільно-процесуальне право. Основні риси цивільного і кримінального процесу за судовими статутами і законом 1889р. Кримінальне уложення 1903 р., запровадження індивідуалізації покарань та охорони приватної власності. Надзвичайне законодавство 1905-1906 рр. періоду революції та Першої Світової Війни.

Фабричне законодавство. Фабричний закон 1886 р. Запровадження державного соціального страхування. Джерела права. Оновлення зводу законів Російської імперії. Судова практика Сенату. Розвиток галузевого права. Основні джерела цивільного права. Адміністративне право. Розширення сфери застосування цивільного права. Право власності. Закріплення капіталістичної власності. Зобов’язальне право. Вексельне право. Охорона інтересів наймача. Право наслідування. Сімейно-шлюбне право. Спадкове право.

 

Тема 11. Кодифікація права на західноукраїнських землях в складі Австро-Угорської імперії (XVIII – початок XX ст.)

Обставини та наслідки переходу західноукраїнських земель під владу Австрії в другій половині ХVIII ст. Революція 1848 р. та її значення для західноукраїнських земель. Створення коронного краю Галичини. Утворення Головної Руської Ради у Львові. Об‘єднання Австрії і Угорщини, створення Австро-Угорської монархії 1867 р. Специфіка дуальної монархії. Статус західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії. Соціально-економічне становище західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії та у роки Першої Світової Війни.

Правове становище основних верств населення. Поміщики. Духовенство католицьке та уніатське. Міщани. Кріпосні селяни. Скасування кріпацтва. Магнати та шляхта. Формування нових верств населення. Значення робітничого класу. 

Органи центральної та місцевої влади. Галицька надвірна канцелярія. Губернатор Галичини. Крайовий становий сейм. Виконавчий комітет сейму. Крайові міста. Окружні старости, війти, мандатори. Жупани. Революційні події 1848 р., конституція 1848 р. Зміни в політико-правовому становищі українських земель. Антидемократична конституція 1849 р. Крайові конституції 1850 р. Унія Австрії та Угорщини 1867 р. Конституція Австрії 1867 р. Відновлення в Угорщині дії Конституції 1848 р. Особливості адміністративного устрою за австрійською конституцією 1867 р. та угорською конституцією 1848 р. Делегації. Рейхсрат Австрії та сейм Угорщини. Правління намісника у Галичині та крайове президентське правління на Буковині. Місцеві органи влади та управління. Органи самоврядування. Крайові сейми Галичини та Буковини. Повітові, міські, сільські органи самоврядування. Повітові громади (гміни), повітові ради та старости. Громадські управи. Крайовий виділ (комітет). Повітові, міські та сільські ради. Організація управління Львова і Чернівців за статутом 1870 р.

Особливості судової системи Австро-Угорської імперії. Духовні, міські, домініальні суди. Земські, міські, підкоморські суди. Королівський трибунал. Перебудова судової системи після революції 1848 р. Трирівнева система судів за Конституцією 1867 р. Повітові суди, повітові колегіальні та окружні суди. Вищий крайовий суд у Львові. Верховні судові інстанції: Верховний суд і Касаційний трибунал у Відні. Спеціалізовані суди. Прокуратура. Фінансова прокуратура. Адвокатура.

Правова система Австро-Угорської імперії. Джерела права дореформеного періоду. Правові звичаї. Малопольський і Великопольський статути. Сеймові постанови, королівські привілеї, едикти, декрети, ординації. Збірники Магдебурзького права. Джерела права пореформеного періоду. Звичаєве право. Офіційне законодавство: Імператорські патенти, дипломи, ординації, статути. Постанови рейхстагів. Кодекси та уложення. Акти місцевого значення. Загальнодержавні Конституційні акти Австрійської монархії та Австро-Угорської держави 1848 р., 1849 р., 1861 р., 1867 р. Крайова конституція Галичини    1850 р.

Дія австрійського законодавства на території Галичини та Буковини. Кодифікація цивільного права. Цивільний Кодекс Терезії 1767 р., Кодекс Йосифа ІІ 1787 р. Загальне цивільне уложення Австрії 1811 р. Цивільно-процесуальні кодекси 1781 р., 1895 р. Запровадження цивільного кодексу в Східній Галичині у 1897 р. Кодифікація кримінального права. Кримінальне уложення Терезії 1768 р. Кримінальне уложення Йосифа ІІ 1787 р. Кримінальний кодекс 1803 р. та 1852 р. Кримінально-процесуальний кодекс 1853 р. та 1873 р.  Кримінальний кодекс Угорщини 1879 р. та запровадження його на Закарпатті. Військовий кримінальний кодекс 1912 р.

Речове право. Право власності. Спадкове право. Спадкування за законом, заповітом і договором. Зобов’язальне право, зобов’язання із порушення договорів та спричинення шкоди. Квазіделікти. Види договорів: дарування, зберігання, позики, обміну, купівлі-продажу, найму, товариства, подружнього дарування. Спадковий чинш. Сімейно-шлюбне право. Громадянська угода. Оголошення шлюбу недійсним. Злочини проти публічних інтересів, злочини проти приватних інтересів. Система покарань: смертна кара. тюремне ув’язнення, штрафи, конфіскація майна.

 

Тема 12.  Правові інститути УHP та

Гетьманату П. Скоропадського

Відродження української державності після лютневої буржуазно-демократичної революції в Російській імперії у 1917 р. Особливості законодавчої діяльності Тимчасового уряду. Період багатовладдя у історії України. Конкуренція владних структур: Тимчасового уряду, рад депутатів та Центральної ради. Особливості початку національно-визвольних змагань в Україні. Передумови створення Української центральної ради та скликання Українського національного конгресу. Українська центральна рада як міжпартійний координаційний центр, орган національного представництва, а згодом – як орган територіального самоврядування. Погляди очільників національного руху на шляхи здобуття Україною незалежності.

Перший Універсал, проголошення автономії України у складі Росії та створення Генерального секретаріату. Згідно з І Універсалом джерелом влади в Україні був український народ, управління мало здійснюватися всенародними українськими зборами, які приймають закони, що мають виключну силу на території України. Другий Універсал як наслідок консенсусу Центральної ради та Тимчасового уряду. Згідно з ІІ Універсалом Центральна рада та Генеральний секретаріат визнавалися Росією як крайові органи управління Україною, при цьому Генеральний секретаріат визнавався органом Тимчасового уряду, що представляє його в Україні. Центральна рада мала включати представників усіх народів, що проживали в Україні. Тимчасовий уряд затверджував склад Генерального секретаріату та контролював формування українського війська.

Прихід до влади більшовиків у результаті жовтневого перевороту. Збройний конфлікт Центральної ради та радянської влади. Встановлення більшовицької влади в окремих прифронтових містах. Результати проведення військових, селянських та робітничих з’їздів. Визнання влади Центральної ради Київським, Катерино-славським, Одеським, Полтавським комітетами РСДРП (б), з’їздами рад робітничих, солдатських депутатів, селянськими радами. Ставлення Центральної ради до жовтневого перевороту. Ленінський маніфест до українського народу 17 грудня 1917 р. Статут вищого управління України, затверджений Малою Радою, Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріату від Тимчасового уряду.

Третій Універсал, проголошення Української Народної Республіки без розриву федеративних зв’язків з Росією. Перетворення Центральної ради на вищий орган законодавчої влади УНР до проведення виборів і скликання Українських установчих зборів, які мали відбутися 22 січня 1918 р. Скасування права приватної власності на землю, проголошення свободи слова та інших демократичних принципів, скасування смертної кари, встановлення державного контролю над економікою. Початок реформи місцевого самоврядування та судової реформи.  Закріплення за УНР 9 губерній: Київської, Подільської, Волинської, Чернігівської, Полтавської, Харківської, Катеринославської, Херсонської, Таврійської. Збереження у силі законів, постанов і розпоряджень Тимчасового Уряду, які не були скасовані Центральною Радою або Генеральним секретаріатом.

Четвертий Універсал, проголошення незалежності УНР. Перетворення Генерального секретаріату на Раду народних міністрів. Проголошення влади українського народу на території УНР, інтереси якого представляє Центральна рада. Критика політики більшовиків, оголошення боротьби із проявами більшовизму на території України. Проголошення мирного ставлення УНР до усіх іноземних держав. Зміна постійної армії на міліцію, встановлення державної монополії на торгівлю, запровадження контролю банківської діяльності. Прийняття рішення про проведення виборів волосних, повітових та місцевих рад.

Передумови, особливості та наслідки Берестейського миру. Участь у перемовинах делегації УНР та делегації проголошеної у грудні 1917 р. більшовицької України. Укладання мирного договору з УНР. Згода Німеччини та Австро-Угорщини на передачу УНР Холмщини і Підляшшя, створення коронного краю у складі Австро-Угорської імперії. Прийняття УНР економічних зобов’язань щодо Німеччини та Австро-Угорщини. Зобов’язання Раднаркому визнати законність уряду Центральної ради, вивести свої війська з УНР, припинити будь-яку агітацію проти УНР. Повернення Уряду УНР до звільненого від більшовиків Києва за підтримки військ Німеччини та Австро-Угорщини. Україна в умовах австро-німецької окупації.

Адміністративний устрій УНР. Склад, функції та повноваження Центральної Ради, Малої Ради, Генерального Секретаріату. Внутрішня реорганізація Центральної Ради і формування виконавчої влади. Розмежування повноважень з Тимчасовим урядом. Загальні збори і Комітет Центральної Ради. Статут Генерального Секретаріату. Інструкція Тимчасового уряду від 4 серпня 1917 р. Декларація Генерального секретаріату. Рада Народних Міністрів. Місцеві органи влади та управління. Органи самоврядування. Спроба адміністративної реформи. Проблеми у формуванні місцевих органів влади. Місцеві органи Центральної Ради: губернські та повітові ради, волосні й сільські народні управи.

Принципи організації судової системи УНР. Проект Генерального суду, апеляційні суди, військові суди. Політика реорганізації місцевих судів. Німецькі й австро-угорські військово-польові суди. Українські вищі військові і штабні суди. Створення прокураторія Генерального суду. Причини незавершеності судової реформи. Виникнення «надзвичайного правосуддя». Самосуди.

Правова система УНР. Закон «Про правонаступництво», Закони «Про вибори до Установчих зборів УНР», «Про національно-державну автономію», «Про державну символіку», «Про громадянство УНР», «Про порядок видання законів», «Про випуск державних кредитових білетів УНР», Земельний закон. Конституційний устрій УНР. Зміст, структура та основні положення Конституції УНР. Земельне законодавство УНР. Норми фінансового, трудового, цивільного та кримінального права УНР. Джерела права УНР – універсали Центральної Ради, рішення Українського Національного Конгресу, інструкції Тимчасового уряду Генеральному Секретаріату. 

Неспроможність УНР виконати зобов’язань передбачених Берестейським договором. Державний переворот у квітні 1918 р. за підтримки Німеччини. Проголошення Української держави. Передумови та наслідки проведення Всеукраїнського з’їзду хліборобів у Києві з вимогою відновити історичну форму правління в Україні – гетьманат. Обрання делегатами з’їзду П. Скоропадського гетьманом України. Силове захоплення урядових будівель та розпуск Центральної ради. Прийняття  Законів Про тимчасовий устрій України та Грамоти до всього українського народу. Внутрішня і зовнішня політика уряду П. Скоропадського. Гетьманат як короткочасна форма диктатури. Вищі органи влади – гетьман, Рада Міністрів. Повноваження Гетьмана. Тимчасовий «Закон про верховне управління Державою на випадок смерті, хвороби і перебування поза межами Держави Гетьмана всієї України». Колегія верховних правителів держави. Склад і повноваження Ради Міністрів. Мала Рада Міністрів. Губернські і повітові старости. Особливості організації місцевого самоврядування за часів Гетьманату.  Протистояння місцевої адміністрації та органів місцевого самоврядування. Виділення заможного селянства в окрему соціальну категорію – козацтво.

Судова система й правоохоронні органи Гетьманату. Генеральний суд. Закони про утворення Державного Сенату, Судових палат і Апеляційних судів. Мирові й військові суди, зростання ї ролі. Закон про Державну Варту. Функції прокурорського нагляду. Правоохоронні органи. Організація української прокуратури. Поновлення діяльності адвокатури. Створення нотаріату. Київський апеляційний суд, Харківська та Одеська судові палати. Окружні суди. Одеський комерційний суд.

Правова система Гетьманату. Скасування та вибіркове застосування правових актів із законодавчої спадщини. Захист права приватної власності. Законодавче забезпечення культури й освіти. Законодавче забезпечення військового будівництва. Посилення каральної спрямованості законодавства. Закон «Про тимчасовий державний устрій України», «Про громадянство Української Держави». Зміни в цивільному та кримінальному законодавстві. Наслідки законодавчої діяльності за часів Гетьманату. Конституційний устрій Української держави П.Скоропадського. Законодавство щодо війська. Земельні реформи.

Боротьба українського народу проти окупантів та гетьмана. Підписання прелімінарного миру з Раднаркомом РРФСР. Поразка Німеччини та її союзників і перехід влади до Директорії. Зречення влади П. Скоропадським. Причини падіння режиму Скоропадського.

 

Тема 13.  Правові інститути Директорії та ЗУНР в період

державотворчих пошуків

Передумови утворення Директорії у листопаді 1918 р., її внутрішня та зовнішня політика. Захоплення військами Директорії Києва. Відновлення УНР. Декларація від 26 грудня 1918 р. Створення уряду. Оголошення війни Радянській Росії. Урядові кризи: причини й наслідки. Одноосібне керівництво УНР С. Петлюрою. Відносини з країнами Антанти, Польщею, більшовиками і Денікіним. Військові дії Директорії проти Раднаркому РРФСР. Бойові дії радянсько-польських військ проти Директорії. Варшавський договір 1920 р. Ризький мирний договір 1921 р. Поразка Директорії та причини її падіння. Причини невдач визвольних змагань українського народу за відновлення національної держави, її історичне значення.

Склад, повноваження і правовий статус Директорії. Конгрес трудового народу України. Закон «Про форму влади на Україні». Акт злуки УНР і ЗУНР. Формування органів влади й управління. Державна Народна Рада. Рада Народних Міністрів. Тенденція переходу до президентсько-парламентської республіки, закони «Про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці» та «Про Державну Народну Раду Української Народної Республіки».

Губернські, повітові, волосні комісари та їхні повноваження за Інструкцією Міністерства внутрішніх справ «Про тимчасову організацію влади на місцях». Управління губернського комісара. Повітові і волосні комісаріати. Земства, міські думи, українські трудові ради. Специфіка організації місцевого управління.

Судова система Директорії. Збереження судової системи Центральної Ради. Найвищий суд. Київський апеляційний суд. Окружні і мирові судові інституції. Військово-польові суди та надзвичайні військові суди: склад, юрисдикція та процедура. Закон «Про вибори і призначення мирових суддів» від 19 лютого 1919 р.

Правова система Директорії. Джерела права. Проект нової Конституції. Спроби регламентації законодавчого процесу. Тимчасовий закон «Про порядок внесення і затвердження законів в Українській Народній Республіці». Закон «Про тимчасове верховне правління і порядок законодавства в УНР». Закони про державну мову, форму влади, землю. Зміни у цивільному та кримінальному праві. Початок аграрної реформи. Визнання гривні єдиним платіжним засобом законом від 4 січня 1919 р.    Скасування права власності на землю за Законом «Про землю в УНР» від 8 січня 1919 р. Використання дореволюційного законодавства у цивільно-правовій та кримінально-правовій сферах. Закон «Про відновлення гарантій недоторканості особи на території УНР» від 28 лютого 1919 р. та факти беззаконня і репресій за Директорії.

Розпад Австро-Угорщини. Маніфест 16 жовтня 1918 р. про перетворення Австро-Угорщини на багатонаціональну федеративну державу. Створення Української Національної Ради. Звернення Ради від 1 листопада 1918 р. «До населення міста Львова» та «Український народе!». Листопадовий чин. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Передвступний договір від 14 грудня 1918 р. Акт Злуки. Робота Директорії та уряду ЗУНР над об’єднанням українських земель в єдину державу. Ухвала Української Національної Ради від 3 січня 1919 р. та Акт Директорії від 22 січня 1919 р. Польська агресія проти ЗУНР. Припинення чинності Закону щодо об’єднання ЗУНР і УНР. Формування Української Галицької Армії. Дипломатична діяльність ЗУНР. Проголошення диктатури Є. Петрушевича, створення Колегії уповноважених.

Події на Закарпатті та Північній Буковині. Приєднання Закарпаття до Чехословаччини, Північної Буковини до Румунії, Східної Галичини до Польщі. Паризька конференція. Визнання Радою послів Антанти за Польщею права на окупацію Східної Галичини. Еміграційний уряд ЗУНР. Проект основ державного устрою Галицької Республіки 1921р. Рішення Ради послів від 14 березня 1923 р. про анексію Східної Галичини Польщею. Передумови та наслідки падіння ЗУНР. Причини поразки національно-визвольної боротьби на західноукраїнських землях.

Державний лад. Центральні органи державної влади й управління. Українська Національна Рада. Президія Ради. Виділ. Утворення посади президента. Закон про скликання Сейму ЗУНР. Уряд ЗУНР – Державний секретаріат. Закон «Про передання всієї повноти військової і цивільної влади Диктаторові Є. Петрушевичу». Колегія головноуповно-важених і Військова канцелярія. Місцева влада та управління. Повітовий, міський, громадський комісари. Повітова національна рада. Міська рада. Громадська рада.

Судова система та правоохоронні органи ЗУНР. Збереження попередньої судової системи. Спроба проведення судової реформи. Цивільно-правова спеціалізація окружних і повітових судів. Утворення трибуналів для розгляду кримінальних справ. Окремі судові сенати другої та третьої інстанції. Трибунали І інстанції. Окремий судовий сенат ІІ інстанції. Окремий судовий сенат ІІІ інстанції. Окружні і повітові суди. Адвокатура, прокуратура, нотаріат. Військова юстиція і прокуратура. Корпус української державної жандармерії. Народна міліція.

Правова система. Конституційні закони ЗУНР «Про державну мову», «Про право громадянства Західної області УНР і правовий статус чужоземців», «Тимчасовий Основний Закон про державну самостійність українських земель бувшої Австро-Угорської монархії», який окреслював головні принципи державного ладу, внутрішньої і зовнішньої політики ЗУНР. Закони «Про адміністрацію Західноукраїнської Народної Республіки», «Про тимчасову організацію судів і судової влади». Закони «Про земельну реформу», «Про основи шкільництва». Продовження чинності австрійського цивільного, кримінального та процесуального законодавства.

 

Тема 14.  Формування законодавства радянської України та кодифікація права Української Радянської

Республіки (1917-1929 рр.)

Передумови та наслідки Жовтневого перевороту в Росії. Боротьба за встановлення радянської влади в Україні.   І та ІІ Всеукраїнський з’їзд Рад. Створення КП(б)У як обласної органiзацiї РКП(б). Перший радянський уряд в Харкові. Проголошення України республікою Рад 12 грудня 1917 р. Формування тимчасового робітничо-селянського уряду України. Проголошення УСРР. Обрання Центрального Виконавчого Комітету. Утворення радянського уряду України – Народного Секретаріату. Надзвичайні органи радянської влади: Повстанбюро, Центральний військово-революційний комітет, революційні та військово-революційні комітети. Створення Тимчасового робітничо-селянського уряду України. Перейменування уряду в Раду Народних Комісарів 29 січня 1919 р. ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад, створення Ради оборони УСРР, місцевих комітетів оборони. Політика «воєнного комунізму». Органи управління народним господарством. Трудові армії. Управління націоналізованими промисловими підприємствами протягом періоду воєнного комунізму за Положенням від 3 червня 1918 р. Декрети про націоналізацію підприємств, банків. Хлібна і продовольча розкладка. Відновлення радянської влади на початку 1920 р. Голод 1921-1923 рр. Політика українізації. Культурне будівництво. Нова економічна політика в Україні. Заміна продрозверстки продподатком. Передача в оренду державних підприємств. Наслідки НЕПу та його ліквідація. Зміни у соціальній структурі населення.

Особливості державного устрою та права Донецько-Криворіжської радянської республіки, Одеської радянської республіки та інших аналогічних штучних державних утворень радянського типу на території України. Воєнно-політичний союз радянських республік. Декрет ВЦВК від 1 червня 1919 р. «Про об’єднання радянських соціалістичних республік: Росії, України, Литви, Латвії, Білорусі для боротьби зі світовим імперіалізмом». Союзний робітничо-селянський договір між УСРР та РСФСР. Правова природа взаємовідносин радянських республік.

Прийняття Конституції СРСР 1924 р. Адміністративно-територіальна реформа 1923-1925 рр. Утворення Молдавської АСРР. Вищі органи влади і управління – Всеукраїнський з’їзд Рад, Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет, Рада Народних Комісарів, Народні комісаріати. Зміни у структурі вищих органів влади після прийняття Конституції СРСР 1924 р. Загальносоюзні, об’єднані і самостійні наркомати. Місцеві органи влади і управління. Комбіди і комнезами. Військово-революційні комітети. Народний Секретаріат. Надзвичайні органи влади. Військово-революційний комітет для боротьби з контрреволюцією. Тимчасовий робітничо-селянський уряд України. Всеукраїнський революційний комітет. Рада Народних Комісарів. Ради робітничих, солдатських і червоноармійських депутатів. Місцеві військово-революційні комітети. Комітети бідноти. Революційні трійки. Комітети незаможних селян. Адміністративно-територіальна реформа 1922-1925 рр. Окружні і районні з’їзди Рад та їх виконкоми. Міські, селищні і сільські Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів.

Перехід від чотириступеневої (губернія - повіт - волость - село) до триступеневої (округ - район - село) системи управління. Скорочення 1922 р. кількості губерній. Скасування 1923 р. волостей і повітів. Утворення районів. Ліквідація 1925 р. губерній і створення округів. Перехід 1932 р. до обласного поділу. Судові процеси над політичною опозицією 1920-х р. Формування адміністративно-командної системи управління. Положення про Раднарком УСРР від     12 жовтня 1924 р. Українська економічна рада. Постійне представництво УСРР при уряді СРСР. Положення про губернські з’їзди Рад та губвиконкоми (1923 р.), Про окружні з’їзди Рад та окрвиконкоми (1923 р., 1925 р., 1928 р.), Про районні з’їзди Рад і райвиконкоми (1923 р., 1925 р., 1928 р.), Про сільські Ради (1923 р., 1925 р., 1927 р.). Положення Про міські і селищні ради (1925 р., 1927 р.). Положення Про виборчі права та порядок проведення виборів (1924 р., 1925р.) Реорганізація комнезамів. Реформа збройних сил.

Судова система, правоохоронні та репресивні органи. Спроби місцевих рад створити власні суди. Постанова Народного секретаріату від 4 січня 1918 р. «Про введення Народного суду».  Дільничні, повітові, міські народні суди. Революційні трибунали. Селянські земельні комітети. Відділи праці і житлові відділи місцевих Рад. Народний суд. Повітова і губернська ради народних суддів. Верховний касаційний суд. Революційні військові трибунали. Всеукраїнська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією, спекуляцією та службовими злочинами.  Всеукраїнська та місцеві надзвичайні комісії. Радянська міліція. Залізнична міліція. Перебудова судової системи. Створення державної прокуратури, адвокатури. Спеціальні суди – дисциплінарні суди та воєнні трибунали. Громадські (товариські) суди. Реорганізація ВУЧК. Державне політичне управління (ДПУ). Нотаріат. Адвокатура. Слідчі органи. Тимчасове положення про народні суди та революційні трибунали УСРР від 20 лютого 1919 р. Структура судової системи за «Положенням про судоустрій УСРР» 1922 р. і «Положенням про судоустрій УСРР» 1925 р. та 1929 р. Верховний суд республіки, окружний суд, народний суд. Судово-земельні комісії, примирні камери. Доктрина «революційної законності». Репресії 1920-х років. Боротьба радянської держави з церквою.

Перші декрети в галузі цивільного,сімейного, трудового, земельного, кримінального права. Декрети про націоналізацію власності, правове регулювання розподілу. Декрети Раднаркому УСРР «Про організацію відділів записів актів громадянського стану», «Про громадянський шлюб та проведення книг актів громадянського стану», «Про розлучення», «Про скасування спадкування».  Тимчасове положення про соціалізацію землі 1918 р. Декрет ВУЦВК від 26 травня 1919 р. «Про соціалістичний землеустрій та про перехідні заходи до соціалістичного землекористування». Закон від 5 лютого 1920 р. «Про землю». Постанова НКЮ УСРР «Про введення в дію «Керівних засад з кримінального права РСФСР».

Формування основ соціалістичного права. Поширення декретів радянської Росії на Україну. Конституція УСРР 1919р. Цивільне право: створення державної власності, націоналізація майна. Охорона трудового приватного господарства та особистої власності громадян. Ліквідація права спадкування. Сімейне право: створення РАГС, введення громадянського шлюбу, свобода розлучення. Нові норми земельного, трудового та кримінального права. Види покарань. Позасудові репресії. Кругова порука та заручництво. Кримінально-процесуальне та цивільно-процесуальне право. Перша кодифікація радянського права. Зміни в Конституції УСРР 1925 року та Конституції УСРР 1929 року. Зміни в цивільному праві. Цивільний кодекс 1922р. Зобов’язальне право. «Кодекс законів про родину, опіку подружжя та про акти громадянського стану». Кодекс законів про працю УСРР 1922 р. Земельне право. Земельний кодекс УСРР 1922 р. Закони про колективне господарство, про ліси. Ветеринарний кодекс. Кримінальне право: Кримінальний кодекс УСРР 1922 р. Визначення злочину. Види злочинів. Система покарань. Посилення кримінальних репресій. Процесуальне, виправно-трудове право. Кодекс законів про народну освіту УСРР. Адміністративне право. «Систематичне зібрання чинних законів УСРР» у 7 томах. Кодекс законів про народну освіту УСРР 1922 р., Кримінально-процесуальний кодекс 1922 р. Закон про ліси 1923 р. Цивільно-процесуальний кодекс УСРР 1924 р. Тимчасові будівельні правила 1924 р. Ветеринарний кодекс УСРР 1925 р. Виправно-трудовий кодекс 1925 р. Адміністративний кодекс та нові редакції Земельного, Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів 1927 р. Статут цивільного будівництва і Гірничий кодекс 1928 р. Нові редакції Цивільно-процесуального кодексу і Положення про судоустрій 1929 р. Розвиток та створення загальносоюзних кодифікаційних актів «Основні начала кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік» 1924 р., «Загальні начала землекористування і землеустрою» 1928 р.

 

Тема 15.  Розвиток права УРСР в період панування

тоталітарного режиму (1930-1940 рр.)

Передумови та наслідки політики індустріалізації та колективізації на українських землях. Голод 1932-1933 рр. Політичні репресії. Розкуркулення селян. Перші п’ятирічки. Основні риси тоталітарного режиму. Згортання українізації. Формування репресивної командно-адміністративної системи.  Розстріляне відродження. Ліквідація правових основ багатоукладної економіки, закріплення двох форм власності: державної та кооперативно-колгоспної. Державність і право на західноукраїнських землях у         1930-х рр. Режим терору і насильства. Заборона української мови. Застій в економіці краю. Встановлення Румунією окупаційного режиму в Північній Буковині. Становище Закарпатської України у складі Чехословаччини. Приєднання Західної України і Північної Буковини до складу України і державне будівництво на цих землях. Проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939 р. Розвиток українського націоналізму. Створення у 1929 р. Організації Українських націоналістів.

Державний лад. Адміністративно-територіальна реформа 1930 р. Утворення областей у 1932 р. та 1939 р. Визначення столиці УРСР. Центральні органи влади і управління УСРР. Вищі органи влади і управління за Конституцією УРСР 1937 року. Верховна Рада, Президія Верховної Ради, Рада Народних Комісарів. Місцеві органи влади і управління. Подальша адміністративно-територіальна реформа. Зростання централізації влади в СРСР, зрощування партійного та адміністративного апарату. Військове будівництво.

Централізація правоохоронної системи. Зміни в судовій системі. Органи прокуратури. Народний суд. Обласний суд. Суди адміністративних округів. Верховний суд республіки. Спеціальні суди. Адвокатура. Структура органів прокуратури. Народний комісаріат внутрішніх справ. Державне політичне управління. Особлива рада при НКВС СРСР. «Двійки», «трійки». Посилення ролі позасудових репресивних органів. Зміни у судовій системі, Закон «Про судоустрій УСРР» 1931 р. та 1938 р., створення відособленої системи прокурорських органів, ліквідація у 1930 р. НКВС УРСР і утворення 1934 р. загальносоюзного НКВС. Ідеологічне обгрунтування теорії «загострення класової боротьби» та її трагічні наслідки.

Правова система. Конституція УРСР 1937 року. Перевага загальносоюзного законодавства над республіканським. Зміни у цивільно-правовому регулюванні суспільних відносин. Норми, спрямовані на охорону соціалістичної власності та удосконалення договірних відносин. Сімейне право. Допомога багатосімейним, посилення кримінальної відповідальності за несплату аліментів. Норми трудового, колгоспного і земельного права. Кримінальне право. Закон від 7 серпня 1932 р. Посилення жорстокості покарань. Кримінально-процесуальне законодавство. Постанова ЦВК СРСР від 1 грудня 1934 р. «Про порядок ведення справ про підготовку або здійснення терористичних актів». Правове значення постанов партії. доктрина «соціалістичної законності». Обмеження громадянських прав. Паспортна система. Зміни в цивільному праві. Договірні відносини між господарськими організаціями. Кредитна реформа 1930-1931 рр. Внесення змін і доповнень до кодексу законів про працю УСРР. створення державних трудових резервів. Положення Про реєстрацію актів громадянського стану 1935 р. і 1936 р. Правове забезпечення політики насильної колективізації та її наслідки. Примірні статути сільськогосподарської артілі  1930 р. та 1935 р. Зміни і доповнення Кримінального Кодексу УРСР в зв’язку з прийняттям союзних актів Про охорону соціалістичної власності, Про кримінальну відповідальність за зраду батьківщині, Про боротьбу з терористичними актами. Процесуальне законодавство УРСР, його зміни і доповнення в зв’язку з союзним законодавством у 1934 р., 1937 р. і 1938 р. Посилення кримінальної репресії. Надзвичайний порядок судочинства у справах про терористичні акти. Масові репресії в Україні.

 

 

Тема 16.  Модифікація правової системи УРСР і

надзвичайне законодавство в період Великої

Вітчизняної війни (1941-1945 рр.)

Радянсько-німецький договір про ненапад від 23 серпня 1939 р. та таємний протокол до нього. Радянсько-німецький договір про дружбу і кордони від 28 вересня    1939 р. Початок Другої світової війни. Входження до складу УРСР Східної Галичини, Північної Буковини і частини Бесарабії. Утворення Волинської, Дрогобицької, Львівської, Рівненської, Станіславської, Тернопільської, Чернівецької та Аккерманської областей. Зміни у політичній і соціально-економічній галузях регіону. Радянізація західних областей. Підготовка Німеччини до нападу на СРСР. Вторгнення фашистських військ на територію СРСР. Початок Великої Вітчизняної війни. Військові дії на території України у 1941-1944 рр. Встановлення окупаційного режиму. Визволення території України від фашистських загарбників.

Державний лад. Окупаційні режими Німеччини і Румунії. Зміни у державному апараті. Постановка ЦК ВКП(б) та Раднаркому СРСР партійним і радянським органам прифронтових областей від 29 червня 1941 р. та звернення Президії Верховної Ради, Раднаркому та ЦК ВКП(б) від 6 липня 1941 р. «До українського народу». Надзвичайні органи влади та управління. ДКО. Уповноваженні ДКО. Органи спеціального призначення. Правовий режим воєнного стану і стану облоги. Указ Президії Верховної Ради СРСР про воєнний стан від 29 червня 1941 р. Державний Комітет Оборони. Київський та Одеський міські комітети оборони. Спеціальні органи, що виконували функції державних органів. Ставка Верховного Командування. Нові наркомати. Військові ради фронтів, армій, флотів. Акт відновлення Української самостійної держави від 30 червня 1941 р. Створення УПА, УГВР. Українське державне правління на чолі з Я. Стецьком у м. Львові. Створення уряду. Генеральний секретаріат. Українська Національна Рада у Києві під проводом М. Величковського. Возз’єднання з УРСР Закарпатської України. Адміністративний поділ України під час окупації. Дистрикт Галичина. Області, окружні староства, округи, виділені міста, сільські громади. Рейхскомісаріат Україна. Генеральні округи, округи, райони, округи міського типу, міста окружного підпорядкування. Губернаторства: Трансністрія, Бесарабія, Буковина. Військова зона. Районні, міські, сільські управи. Громадські управління. Міністерство у справах східних областей. Концтабори військовополонених.

Правоохоронні органи. Організація військових трибуналів. Посилення репресивної діяльності органів державної безпеки. Воєнізація органів прокуратури. Відновлення діяльності обласних та народних судів, органів прокуратури, міліції та державної безпеки у звільнених районах України. Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про військові трибунали в місцевостях, оголошених на воєнному стані, і районах воєнних дій» від 22 червня 1941 р. Порядок розгляду справ та опротестування вироків військових трибуналів. Види військових трибуналів та розширення їх повноважень. Об’єднання НКВС і НКДБ СРСР в НКВС СРСР. Республіканська, обласні і міські надзвичайні державні комісії з виявлення і розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників. Централізація керівництва службами охорони громадського порядку. Система окупаційних судів, поліції, жандармерії.

Правова система. Зміни в цивільному законодавстві. Заходи по боротьбі з бездоглядністю й безпритульністю дітей, по охороні дитинства й материнства. Укази Президії Верховної Ради СРСР «Про режим робочого часу», «Про мобілізацію». Введення трудової мобілізації і трудової повинності. Збільшення тривалості робочого дня, скасування чергових та додаткових відпусток. Колгоспне та земельне законодавство воєнного часу. Зміни в кримінальному законодавстві. Пристосування кримінально-процесуального законодавства до потреб воєнного часу. Зміни, що стосувалися майнових і немайнових прав громадян, термінів позовної давності прийняття спадщини, визнання особи безвісно відсутньою. Посилення кримінальної репресії, застосування колективних покарань, умовного засудження, відстрочки виконання вироку. Надзвичайне законодавство. Положення від 28 вересня 1943 р. «Про порядок обліку і користування націоналізованого, конфіскованого, виморочного та безгосподарського майна». Припинення справ про виселення з жилих приміщень військовослужбовців та їх сімей. Розширення кола спадкоємців за законом. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 8 липня 1944 р. «Про внесення змін в сімейне законодавство». Правове забезпечення захисту дітей-сиріт. Трудове влаштування і побутове обслуговування інвалідів війни. Відповідальність воєнних злочинців. Процесуальне право.

 

Тема 17.  Кодифікація законодавства УРСР

протягом другої пол. ХХ ст.

Відбудова народного господарства України після війни. Становище промисловості та сільського господарства. Голод 1946-1947 рр. Врегулювання територіальних питань з Польщею. Взаємне переселення поляків та українців. Операція «Вісла». Ліквідація Української греко-католицької церкви. Збройний опір УПА і підпілля ОУН. Смерть Сталіна та її наслідки. Десталінізація. Економічні реформи та зміни в культурному житті. Усунення М.С. Хрущова від влади. Прихід до влади в СРСР партійної групи на чолі із Л.І.Брежнєвим. Економічна реформа 1965 року. Наростання кризових явищ в економіці. Боротьба з проявами національної свідомості. Розвиток державницьких ідей в програмах опозиційних організацій. Дисидентський і правозахисний рух. М.С. Горбачова і курс на перебудову. Концепція радикальної економічної реформи та демократизації суспільно-політичного життя. Чорнобильська катастрофа. Провал економічної реформи. Становлення багатопартійності. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. Посилення сепаратистських тенденцій. Референдум 17 березня 1991 р. Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. Всеукраїнський референдум і вибори Президента України 1 грудня 1991 р. Розпад СРСР та утворення СНД.

Вищі органи державної влади і управління. Перехід Криму до України. Місцеві органи влади і управління. Верховна Рада УРСР. Президія Верховної Ради. Рада Міністрів УРСР, Президія Ради Міністрів УРСР, міністерства і державні комітети. Місцеві органи влади і управління. Розширення компетенції союзних республік. Обласні, міські, районні, селищні і сільські Ради депутатів трудящих. Постійні комісії місцевих Рад. Ради, виконавчі комітети, відділи та управління. Зміни у вищих органах державної влади й управління УРСР. Зміни і доповнення до Конституції УРСР. Запровадження поста Президента УРСР. Союзно-республіканські і республіканські міністерства, державні комітети і відомства, підпорядковані Раді Міністрів УРСР. Виконкоми, відділи та управління виконкомів Рад. Ради народних депутатів. Кабінет Міністрів УРСР. Закон «Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування» від 7 грудня 1990 р.

Судова система та правоохоронні органи. Ліквідація воєнних трибуналів військ МВС та Особливих нарад МВС, транспортних судів. Положення «Про вибори народних суддів» від 10 жовтня 1948 р. Положення «Про дисциплінарну відповідальність суддів» від 15 липня 1948 р. Розширення прав обласних судів та Верховного суду УРСР. Закон про судоустрій УРСР 1958 р. Прокуратура. Органи державної безпеки та внутрішніх справ. Закон про судоустрій УРСР від 30 червня 1960 р. Положення «Про прокурорський нагляд в СРСР» 1959 р. Зміни у системі Генеральної прокуратури. Реорганізація МВС. Міністерство охорони громадського порядку. Комітет державної безпеки. Київський міський суд, районні (міські) народні суди. Верховний суд Автономної Республіки Крим. Державний арбітраж при Раді Міністрів УРСР. Міністерство юстиції УРСР. Товариські суди і народні дружини. Державний нотаріат. Адвокатура. Реформування судової системи. Виведення суду та прокуратури з-під підпорядкування союзним органам. Новий Закон про міліцію від 20 грудня 1990 р. Створення Конституційного Суду УРСР.

Правова система. ІІ етап кодифікації загальносоюзного і республіканського законодавства. Основи законодавства СРСР. Цивільне право. Грошова реформа 1947 р. Зміни в житловому праві. Цивільний кодекс УРСР 1963 р. Цивільно-процесуальний кодекс УРСР 1963 р. Сімейне, трудове, колгоспне, кримінальне право. Скасування смертної кари у 1947 р. та її відновлення у 1950 р. Посилення покарань за злочини проти життя. Основні положення Кримінального кодексу 1960 р. Кримінально-процесуальний кодекс УРСР 1960 р. Процесуальне право. Реабілітація незаконно репресованих. Конституційне законодавство Союзу РСР і союзних республік. Конституційна реформа. Конституція УРСР 1978 р.  Адміністративне законодавство. Трудове право. Природоресурсне законодавство. Зміни і доповнення у кримінальному та процесуальному праві. Концепція нової Конституції України. Зміни в цивільному, трудовому, земельному праві й кримінальному законодавстві напередодні розпаду СРСР. Продовження ІІ етапу кодифікації радянського законодавства. Основи законодавства Союзу РСР з різних галузей права.

Розробка республіканських кодексів відповідно до загальносоюзного законодавства, хронологічних зібрань законодавства, систематичних зібрань чинного законодавства республік.  Кодекс УРСР про шлюб та сім’ю 1969 р. Земельний кодекс УРСР 1970 р. Виправно-трудовий кодекс УРСР 1971 р. Кодекс законів про працю УРСР 1971 р. Водний кодекс УРСР 1972 р. Кодекс УРСР про надра 1976 р. Лісовий кодекс УРСР 1979 р. Житловий кодекс УРСР 1983 р. Закони СРСР про надра, охорону атмосферного повітря та про охорону і використання тваринного світу, лісове законодавство.  Кодекс УРСР про адміністративні правопорушення 1984 р. Зміни до Конституції УРСР від 27 жовтня 1989 р. і від 24 жовтня 1990 р. Концепція нової Конституції України, схвалена Верховною Радою УРСР 19 червня 1991 р. Закони УРСР «Про мови в Українській РСР» 1989 р., «Про економічну самостійність Української РСР» 1990 р., «Про підприємництво», «Про підприємство в УРСР», «Про власність», «Про інвестиційну діяльність», «Про зайнятість населення» 1991 р. Зміни до Кримінального кодексу УРСР 1991 р.

 

Тема 18.  Формування права незалежної України

протягом 1991-2010 рр.

Декларація про державний суверенітет України від     16 липня 1990 р. Посилення сепаратистських тенденцій. Спроба путчу в Москві, припинення дiяльностi КПРС i КПУ. Референдум 17 березня 1991 р. Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. Всеукраїнський референдум і вибори Президента України 1 грудня 1991 р. Утвердження статусу незалежної України. Визнання України міжнародним співтовариством. Україна і СНД. Україна i діаспора. Всесвiтнi форуми українцiв. Розбудова Української держави. Військове будівництво. Зовнішня політика. Нова символіка. Економічні реформи. Вибори до Верховної Ради, обрання Президента. Багатопартійна система. Причини та наслідки економічних криз 1992-1995 рр., 2008 р.

Територія та адміністративний поділ України. Вищі органи державної влади і управління. Верховна Рада. Президент України. Кабінет Міністрів України. Міністерства, державні комітети, відомства, служби. Місцева влада. Обласні і районні державні адміністрації. Ради народних депутатів. Адміністративна реформа початку ХХІ ст. Особливості становлення українського парламентаризму, президентської влади. Зміни в статусі та повноваженнях Президента України. Конституційну реформа, перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління. Основи виборчої системи України. Референдуми. Правовий статус народних депутатів. Місцеве самоврядування.

Судова система та правоохоронні органи. Закони України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 р., «Про арбітражний суд» від 4 червня 1991 р., «Про організацію судового самоврядування» від 2 лютого 1994 р., «Про Конституційний суд України» від 16 жовтня 1996 р., «Про судоустрій» 2001 р. Верховний Суд України, Верховний Суд Автономної республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські суди, районні, міські й міжрайонні суди, воєнні та арбітражні суди. Створення апеляційних судів. Конституційний Суд. Прокуратура, міліція. Служба Безпеки України. Адвокатура. Державний та приватний нотаріат. Закони України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р., «Про оперативно-розшукову діяльність» від                18 лютого 1992 р., «Про Службу безпеки України» від           25 березня 1992 р., «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 р.

Правова система. Конституційний процес. Конституційна угода між Верховною Радою і Президентом. Прийняття нової Конституції України. Реформування цивільного, трудового, аграрного, кримінального права. Процесуальне законодавство. Закон «Про нацiональнi меншини». Закони України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991р., «Про громадянство» від 8 жовтня 1991р. Правові засади переходу до ринкової економіки, реформування власності. Грошова реформа. Труднощі в проведенні економічної реформи i фінансової політики України. Підготовка нової Конституції України, її прийняття Верховною Радою 28 червня 1996 р. Структура, основні положення і значення Основного Закону держави.

Закони України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р., «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 3 березня 1998 р., «Про оренду землі» від 23 квітня 1997 р. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 р. Скасування смертної кари. Кримінальний кодекс України 2001 р. Приведення законодавства України у відповідність до Основного Закону, адаптація законодавства України до норм європейського права. Правові основи підприємницької діяльності та окремі питання фінансового права. Радикальні зміни в кримінальному та кримінально-процесуальному законодавстві.  Цивільний кодекс України – основний нормативно-правовий акт цивільного законодавства України від 16 січня 2003 р. Зміст та наслідки прийняття Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 р. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. Митний кодекс України від 11 липня 2002 р., новий Митний кодекс від 13 березня 2012 р. Причини та наслідки ухвалення Податкового кодексу України 2 грудня 2010 р. Збереження чинності Кримінального процесуального кодексу України 1960 р. Причини та наслідки ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу України 13 квітня 2012 р. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. Збереження чинності Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 р. Причини та наслідки прийняття нового Земельного кодексу України 25 жовтня 2001 р. Водний кодекс України від 6 червня 1995 р. Основні норми діючого Житлового Кодексу Української РСР від 30 червня 1983 р. Причини та наслідки ухвалення нового Господарського кодексу України 16 січня 2003 р. Особливості Господарського процесуального кодексу України від               6 листопада 1991 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ТЕМАТИКА ТА ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

 

Тема 1.  Предмет, метод та періодизація

Історії українського права

 

1. Предмет та завдання курсу «Історія українського права».
2. Методи пізнання історико-правових явищ.
3. Перiодизацiя iсторiї формування українського етносу, його державних утворень.
4. Джерела вивчення iсторiї української державності i права.

 

Тема 2.  Рабовласницьке право на території Північного Причорномор’я та Приазов’я (ІV ст. до н.е. – V ст. н.е.)

 

1. Виникнення і розвиток Скіфської рабовласницької держави (VII ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.).
2. Правова система скіфів, джерела права, цивільно-правові норми, шлюбно-сімейне право, зобов’язальне право і кримінальне право.
3. Виникнення грецьких міст-полісів на північному узбережжі Чорного моря в VIII-VI ст. до н.е.
4. Цивільно-правові відносин в античних державах: особливості регулювання сімейних відносин, спадкове право, вплив римського права.
5. Виникнення у V ст. до н.е. і розвиток Боспорського царства.

 

Тема 3. Особливості становлення права і правові

інститути Київської Русі (VI – XII ст.)

 

1. Концепції формування української державності.
2. Виникнення та державний лад Київської Русі.
3. Основні етапи розвитку Київської Русі.
4. Правове становище населення Київської Русі.
5. Особливості правової системи Київської Русі. Головні джерела права.
6. Судовий процес: «заклич», «звід», «гоніння сліду».

 

Тема 4.  Право на території Південно-Західної Русі в період політичної роздробленості. Правові інститути

Галицько-Волинського князівства (XIII – XIV ст.)

 

1. Особливості формування Галицького і Волинського князівств, процес їх об’єднання у Галицько-Волинське князівство.
2. Політична влада, форма правління, вищі органи влади, центральні і місцеві органи управління.
3. Основні риси права південно-західних земель періоду феодальної роздробленості.
4. Суд і процес.
5. Магдебурзьке право на західноукраїнських землях.

 

Тема 5.  Основні риси права на українських землях у складі Великого князівства Литовського (XIV – XVI ст.)

 

1. Інкорпорація українських земель Литовським князівством.
2. Наслідки Кревської унії 1385 р., Віленсько-Радомської унії 1401 р., Городельської унії 1413 р., Люблінської унії 1569 р. для українських земель.
3. Особливості системи права Великого князівства Литовського.
4. Норми кримінального права: поняття злочину, суб’єкти злочину.
5. Судова система Великого князівства Литовського.

 

Тема 6.  Джерела права та система судочинства

на українських землях у складі Речі

Посполитої (XVI – XVII ст.)

 

1. Передумови та наслідки створення Речі Посполитої, Люблінська унія 1569 р.
2. Зародження і розвиток козацького права.
3. «Ординація війська Запорізького» 1638 р., зміст і значення.
4. Джерела права: постанови сейму (конституції), І-ІІІ Статути, джерела магдебурзького права, джерела церковного права.
5. Розвиток цивільного права.
6. Своєрідність правової системи Запорозької Січі.

 

Тема 7. Формування правової системи України у період визвольної війни (1648-1654 рр.)

 

1. Політична програма та роль Б. Хмельницького у Визвольній війні, її причини та наслідки.
2. Органи центральної та місцевої влади та управління.
3. Джерела права в роки визвольних змагань.
4. Переяславська рада 18 січня 1654 р., зміст українсько-російського договору 1654 р.
5. Судова влада гетьмана, вищих посадових осіб. Міські суди.
6. Судовий процес.

 

Тема 8.  Джерела права та законодавство

козацько-гетьманської держави (XVII – XVIII ст.)

 

1. Запорізька Січ як військове та державно-політичне утворення, її роль в історії держави і права України.
2. Державний лад козацько-гетьманської держави.
3. Конституція П.Орлика 1710 р., її роль у поширенні ідеї незалежної України.
4. Особливості формування та принципи побудови системи права козацько-гетьманської держави.
5. Судова система Гетьманської держави.
6. Зміни у процесуальному праві, змагальна та інквізиційна форми процесу.

 

Тема 9. Особливості кодифікації українського

права протягом XVIII ст. – XIX ст.

 

1. Соціально-економічні та політичні передумови кодифікації українського права у XVIII-ХІХ ст.
2. Правове становище українських земель у складі Російської імперії, їх соціально-економічна характеристика.  
3. Кодифікація права у першій половині XVIII ст.
4. Відміна дії норм магдебурзького права та Литовського статуту і поширення в 1840-1842 рр. на Україну загальноімперською цивільного та кримінального законодавства.
5. Ліквідація автономії української правової системи, уніфікація джерел права на території Російської імперії.

 

Тема 10. Джерела права та правові інститути на

українських землях в складі Російської

імперії (XIX – початок XX ст.)

 

1. Правове становище основних верств населення в ХІХ ст.
2. Криза феодально-кріпосницької системи, скасування кріпосного права та буржуазні реформи 1860-х рр.
3. Основні риси цивільного права.
4. Виникнення фабрично-заводського законодавства.
5. Джерела кримінального права.

 

 Тема 11. Кодифікація права на західноукраїнських землях в складі Австро-Угорської імперії (XVIII – початок XX ст.)

 

1. Дія австрійського законодавства на території Галичини та  Буковини, їх економічне становище.
2. Кодифікація цивільного права.
3. Сімейно-шлюбне право.
4. Спадкування за законом, заповітом і договором.
5. Особливості судової системи Австро-Угорської імперії.

 

Тема 12. Правові інститути УHP та Гетьманату

П. Скоропадського

 

1. Передумови та особливості початку національно-визвольних змагань в Україні.
2. Четвертий Універсал, проголошення незалежності УНР.
3. Правова система УНР.
4. Законотворча діяльність вищих органів влади Гетьманату.
5. Судова система й правоохоронні органи Гетьманату.
6. Причини падіння режиму П Скоропадського.

 

 

Тема 13.  Правові інститути Директорії та ЗУНР в період

державотворчих пошуків

 

1. Склад, повноваження і правовий статус Директорії.
2. Правова система Директорії. Джерела права.
3. Розпад Австро-Угорщини.  Проголошення створення Західноукраїнської Народної Республіки.
4. Правова система. Конституційні закони ЗУНР.
5. Судова система та правоохоронні органи ЗУНР.

 

 

Тема 14.  Формування законодавства радянської України та кодифікація права Української Радянської

Республіки (1917-1929 рр.)

 

1. Боротьба за встановлення радянської влади в Україні. Проголошення УСРР.
2. Надзвичайні органи радянської влади.
3. Декрети про націоналізацію підприємств, банків.
4. Судова система, правоохоронні та репресивні органи.
5. Боротьба радянської держави з церквою.

 

 

 

Тема 15. Розвиток права УРСР в період панування

тоталітарного режиму (1930-1940 рр.)

 

1. Основні риси тоталітарного режиму. Формування репресивної командно-адміністративної системи.
2. Адміністративно-територіальна реформа 1930 р.
3. Конституція УРСР 1937 року. 
4. Державність і право на західноукраїнських землях у 30-х роках ХХ ст.
5. Процесуальне законодавство УРСР, його зміни і доповнення в зв’язку з союзним законодавством у 1934 р., 1937 р. і 1938 р.

 

Тема 16. Модифікація правової системи УРСР

і надзвичайне законодавство в період

Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.)

 

1. Радянсько-німецький договір про ненапад від 23 серпня 1939 р. та таємний протокол до нього.
2. Правовий режим воєнного стану і стану облоги.
3. Організація військових трибуналів.
4. Зміни в цивільному законодавстві.
5. Заходи по боротьбі з бездоглядністю й безпритульністю дітей, по охороні дитинства й материнства.

 

 

Тема 17.  Кодифікація законодавства УРСР

протягом другої пол. ХХ ст.

 

1. Десталінізація. Ліквідація воєнних трибуналів військ МВС та Особливих нарад МВС, транспортних судів.
2. Вищі органи державної влади і управління. Перехід Криму до України. Місцеві органи влади і управління.
3. Дисидентський і правозахисний рух.
4. Конституція УРСР 1978 р. 
5. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р.

 

Тема 18. Формування права незалежної України

протягом 1991-2010 рр.

 

1. Проголошення незалежності України. Визнання України міжнародним співтовариством.
2. Вищі органи державної влади і управління.
3. Правовий статус народних депутатів.
4. Підготовка нової Конституції України, її прийняття Верховною Радою 28 червня 1996 р.
5. Цивільний кодекс України – основний нормативно-правовий акт цивільного законодавства України від 16 січня 2003 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. ТЕМАТИКА ТА ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема 1.  Предмет, метод та періодизація

Історії українського права

 

1. Історія українського права як наука, що вивчає виникнення, становлення і розвиток державності і права України.
2. Місце та значення історії права України в системі юридичних наук, її зв’язок з іншими галузями правознавства.
3. Методологія і періодизація курсу.
4. Марксистський і цивілізаційний підходи щодо вивчення історико-правових явищ.
5. Свiтова i українська державницька школа.

Література [1; 2; 6; 9; 12; 19]

 

Тема 2.  Рабовласницьке право на території

Північного Причорномор’я та

Приазов’я (ІV ст. до н.е. – V ст. н.е.)

 

1. Історія появи кочових племен у Північному Причорномор’ї в середині І тис. до н.е.
2. Звичаї, рішення народних зборів і постанови царів як основа правової системи Скіфії.
3. Монархія, аристократична та демократична республіки – політичні форми перших рабовласницьких держав на території України.
4. Джерела та основні риси рабовласницького права. 

Література [1; 2; 4; 6; 9; 10; 17]

 

Тема 3. Особливості становлення права і правові

інститути Київської Русі (VI – XII ст.)

 

1. Виникнення та державний лад Київської Русі.
2. Передумови, особливості, соціально-економічні, політичні, культурні чинники формування державності у східнослов’янських племен.
3. Органи влади Київської Русі.
4. Кримінальне право Київської Русі.
5. Система судових доказів. Ордалії.

Література [1; 2; 6; 7; 11; 16]

 

Тема 4.  Право на території Південно-Західної Русі в період політичної роздробленості. Правові інститути

Галицько-Волинського князівства (XIII – XIV ст.)

 

1. Передумови і соціально-економічні наслідки політичної роздробленості Київської Русі.
2. Особливості формування Галицького і Волинського князівств, процес та передумови їх об’єднання у Галицько-Волинське князівство.
3. Золота Орда, як воєнно-феодальна монархія та її відносини з південно-руськими князівствами.
4. Джерела права.
5. Основні риси права південно-західних земель періоду феодальної роздробленості.

Література [2; 4; 6; 9; 14; 19]

 

Тема 5.  Основні риси права на українських землях у складі Великого князівства Литовського (XIV – XVI ст.)

 

1. Передумови та особливості формування Литовсько-Руської держави.
2. Зміст та наслідки прийняття Устави на волоки в 1557 р., І та ІІ Литовських статутів.
3. Центральні та місцеві органи влади, органи самоврядування.
4. Особливості системи права Великого князівства Литовського.
5. Характер і особливості судового процесу.

Література [1; 3; 4; 8; 10; 114]

 

Тема 6.   Джерела права та система судочинства на українських землях у складі Речі Посполитої   (XVI – XVII ст.)

 

1. Польська експансія та її вплив на політичне та соціально-економічне становище українських земель.
2. Правове становище населення Речі Посполитої.
3. Державний лад, статус королівської влади згідно з Артикулами Генріха Валуа (1572 р.).
4. Джерела права.
5. Розвиток цивільного права.
6. Зародження і розвиток козацького права.
7. Судова система Запорізької Січі. 

Література [1; 2; 6; 9; 11; 16]

 

Тема 7. Формування правової системи України у період визвольної війни (1648-1654 рр.)

 

1. Основні етапи юридичного закріплення української національної державності під час революції.
2. Форми державно-правових зв’язків України і Росії за договором та жалуваними грамотами 1654 р.
3. Внутрішня організація Запорізької Січі, поєднання військово-адміністративної і судової влади.
4. Специфіка правової системи Гетьманської держави.
5. Зміни у цивільному та кримінальному праві у період визвольної війни.

Література [1; 2; 5; 9; 10; 15]

 

Тема 8.  Джерела права та законодавство

козацько-гетьманської держави (XVII – XVIII ст.)

 

1. Руїна як період розпаду української державності.
2. Російський курс на інкорпорацію Лівобережної України.
3. Запорізька Січ як військове та державно-політичне утворення, її роль в історії держави і права України.
4. Запровадження військового, адміністративно-територіального устрою в Україні відповідно до вимог Російської імперії.
5. Роль I. Мазепи у державотворчому процесі.
6. Конституція П.Орлика 1710 р., її роль у поширенні ідеї незалежної України.

Література [1; 2; 6; 7; 10; 19]

 

Тема 9. Особливості кодифікації українського права

протягом XVIII ст. – XIX ст.

 

1. Кодифікація права у першій половині XVIII ст. Робота кодифікаційної комісії 1728 р.
2. Передумови підготовки, основний зміст і історичне значення першого українського кодексу «Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р.
3. Кодифікаційні роботи з 1804-1808 рр. під керівництвом М. Сперанського.
4. Результати роботи української кодифікації комісії П. Завадовського за участю А.Повстанського та Ф.Давидовича.
5. Зрівняння українського дворянства у правах із російським.

Література [1; 4; 6; 9; 12; 19]

 

 

Тема 10. Джерела права та правові інститути на українських землях в складі Російської імперії (XIX – початок XX ст.)

 

1. Правове становище основних верств населення в ХІХ ст.
2. Політичне та соціально-економічне ситуація на українських землях в складі Російської імперії у ХІХ ст.
3. Органи центральної та місцевої влади.
4. Скасування кріпосного права та буржуазні реформи      1860-х рр.
5. Основні риси цивільного права.
6. Основні риси цивільного і кримінального процесу за судовими статутами і законом 1889р.

Література [1; 2; 6; 9; 13; 18]

 

Тема 11. Кодифікація права на західноукраїнських  землях в складі Австро-Угорської імперії (XVIII – початок XX ст.)

 

1. Обставини та наслідки переходу західноукраїнських земель під владу Австрії в другій половині ХVIII ст.
2. Джерела права пореформеного періоду.
3. Крайова конституція Галичини 1850 р.
4. Основні риси цивільного права.
5. Особливості судової системи Австро-Угорської імперії.

Література [1; 2; 4; 6; 9; 12; 18]

 

Тема 12. Правові інститути УHP та Гетьманату

П. Скоропадського

 

1. Відродження української державності після лютневої буржуазно-демократичної революції в Російській імперії
2. Четвертий Універсал, проголошення незалежності УНР.
3. Зміст, структура та основні положення Конституції УНР.
4. Принципи організації судової системи УНР.
5. Правова система Гетьманату.
6. Судова система й правоохоронні органи Гетьманату.

Література [1; 2; 5; 9; 10; 18]

 

Тема 13.  Правові інститути Директорії та ЗУНР в період

державотворчих пошуків

 

1. Передумови створення Директорії у листопаді 1918 р., її внутрішня та зовнішня політика.
2. Джерела права. Проект нової Конституції.
3. Військово-польові суди та надзвичайні військові суди: склад, юрисдикція та процедура.
4. Створення Західноукраїнської Народної Республіки.
5. Закони «Про адміністрацію Західноукраїнської Народної Республіки», «Про тимчасову організацію судів і судової влади».

Література [1; 2; 4; 9; 10; 20]

 

Тема 14.  Формування законодавства радянської України та кодифікація права Української Радянської

Республіки (1917-1929 рр.)

 

1. Конституція УСРР 1919 р.
2. Формування основ соціалістичного права.
3. Нові норми земельного, трудового та кримінального права.
4. Види покарань. Позасудові репресії. 
5. Кримінально-процесуальний кодекс 1922 р., загальна характеристика.

Література [1; 2; 6; 7; 10; 19]

 

Тема 15.  Розвиток права УРСР в період панування

тоталітарного режиму (1930-1940 рр.)

 

1. Централізація правоохоронної системи.
2. Зміни у цивільно-правовому регулюванні суспільних відносин.
3. Норми трудового, колгоспного і земельного права.
4. Ідеологічне обгрунтування теорії «загострення класової боротьби» та її трагічні наслідки.

Література [1; 5; 7; 11; 15; 17].

 

Тема 16. Модифікація правової системи УРСР і

надзвичайне законодавство в період Великої

Вітчизняної війни (1941-1945 рр.)

 

1. Акт відновлення Української самостійної держави від 30 червня 1941 р. Створення УПА,
2. Окупаційні режими Німеччини і Румунії.
3. Система окупаційних судів, поліції, жандармерії.
4. Укази Президії Верховної Ради СРСР «Про режим робочого часу», «Про мобілізацію».
5. Правове забезпечення захисту дітей-сиріт.

Література [1; 2; 4; 9; 14; 18; 20]

 

Тема 17. Кодифікація законодавства УРСР

протягом другої пол. ХХ ст.

 

1. Збройний опір УПА і підпілля ОУН.
2. Боротьба з проявами національної свідомості.
3. Сімейне, трудове, колгоспне право.
4. Основні положення Кримінального кодексу 1960 р.
5. Судова система та правоохоронні органи.

Література [1; 3; 4; 6; 11; 12; 19; 20].

 

Тема 18. Формування права незалежної України

протягом 1991-2010 рр.

 

1. Конституційний процес.
2. Судова система та правоохоронні органи України.
3. Скасування смертної кари. Кримінальний кодекс України 2001 р.
4. Причини та наслідки ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу України 13 квітня 2012 р.

Література [1; 4; 6; 7; 17; 20].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. 5.      ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

Форми самостійної роботи	Форми контролю
Підготовка до семінарських занять	Усне опитування під час семінарських занять
Опрацювання матеріалу, самостійне вивчення питань не охоплених лекціями	Опитування під час співбесіди на індивідуальних консультаціях
Аналіз проблемних питань	Тестування
Вирішення аналітичних завдань	Написання самостійних робіт під час семінарського заняття
Підготовка фіксованих виступів	Проведення модульних контрольних робіт
Аналіз законодавства та правової статистики різних країн світу	Перевірка навичок розв’язування аналітичних завдань
Підготовка до самостійних, модульних контрольних робіт	Перевірка навичок вирішення  кейсів та проблемних питань
Робота із науковою періодичною та монографічною літературою.	Заслуховування фіксованих виступів під час семінарських занять та в наукових гуртках
Підготовка до вирішення окремих тестових завдань	Проведення проміжного контролю
Підготовка доповідей на студентських наукових конференціях	Аналіз змісту доповідей, їх проблематики та актуальності з позицій юридичної науки
Підготовка до іспиту чи заліку	Проведення підсумкового  контролю – іспиту чи заліку

 

 

Завдання для самостійного опрацювання, підготовки

до наукової дискусії та фіксованих виступів

 

1. Характеристика податкової реформи Ольги: її зміст та значення.
2. «Повчання» Володимира Мономаха: зміст та значення.
3. Традиції української державності періоду феодальної роздробленості.
4. Створення Галицької митрополії.
5. Діяльність галицьких князів на зміцнення держави. Монголо-татарська навала та її наслідки.
6. Руські князівства у міжнародних відносинах ХІІІ-ХІV ст.
7. Магдебурзьке право та його поширення в Україні.
8. Джерела та значення магдебурзького права
9. Канонічне право як джерело права Середньовічного Львова
10. Особливості застосування руського, польського, литовського та волосного права на українських землях (ХІV-ХV ст.).
11. Право та судочинство єврейської громади у Середньовічному Львові.
12. Види злочинів та їх характеристика у Середньовічному Львові.
13. Суд і судочинство за магдебурзьким правом.
14. Національно-визвольні повстання в 20-30 рр. ХVІІ ст.: передумови та соціально-економічні наслідки
15. Причини поразки козацьких селянських повстань 20-30 рр. ХVІІ ст.
16. Соціально-економічне становище України на початку ХVІІ ст., причини постання на Січі.
17. Правовий статус Запорізької Січі. Причини ліквідації Запорізької Січі і створення Задунайської Січі.
18. Поступова ліквідація царизмом автономного устрою України.
19. Характеристика територіальної організації Війська Запорізького.
20. Центральні органи влади та управління Запорізької Січі.
21. Місцеві органи влади та управління Запорізької січі.
22. Суд і судочинство на Запорізькій Січі.
23. Гадяцька угода 1658 р., її зміст та вплив на державницькі процеси
24. Національне відродження на західноукраїнських землях на поч. ХІХ ст.
25. Головна руська рада - перша українська політична організація.
26. Крайова конституція Галичини 1850 р.: зміст та основні положення.
27. Український національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у ІІ пол. ХІХ ст.
28. Формування політичних партій на західноукраїнських землях в кінці ХІХ на початку ХХ ст. (РУРП, УСДП, УНДП, РНП).
29. Австрійська конституція 1867 р. та її характеристика.
30. Декабристський рух на Україні: таємні організації та їх програми.
31. Збірник малоросійських прав 1807 р.: зміст і значення.
32. Дипломатична діяльність ЗУНР.
33. Створення та діяльність УГА.
34. Українська делегація на Паризькій мирній конференції. Діяльність Андрія Шептицького.
35. Утворення Головної Української Ради у Львові. Створення УСС.
36. Захоплення Східної Галичини Польщею та його юридичне оформлення.
37. Утворення Української радянської держави: юридичне оформлення і сучасна оцінка.
38. Перебудова державного апарату України в період ІІ Світової війни.
39. Діяльність окупаційного режиму на Україні в період              ІІ Світової війни.
40. Утворення Української Національної Ради. Проголошення Української держави
41. Зміни в державному апараті та праві України в роки Другої світової війни. Діяльність ОУН-УПА.
42. Управління Західною Україною в складі Польщі в 1921- 1939 рр.
43. Державно-правовий розвиток та основні реформи в Україні на початку ХХ ст.
44. Боспорське царство: державно-правовий аспект.
45. Галицько-Волинське князівство: політичний устрій та право.
46. «Руська правда» як пам’ятка права Київської Русі.
47. Суд і процес Київської Русі.
48. Держава і право України за часів Б.Хмельницького.
49. Суспільно-політичний устрій і право України після ліквідації української державності (кінець XVIII - початок XX ст.).
50. Буржуазні реформи в Росії та їх реалізація в Україні.
51. Російські політичні партії в Україні та їх ставлення до проблем української державності (початок XX ст.).
52. Державно-правове становище України в роки І Світової війни.
53. Лютнева революція 1917 р. в Росії та її вплив на державно-правовий розвиток України.
54. Відродження української державності в 1917-1918 рр.
55. Українська     Гетьманська держава
56. М. Грушевський: громадська і державна діяльність.
57. В. Винниченко та його роль у суспільно-політичній історії України.
58. С. Петлюра: громадсько-політична діяльність.
59. Формування радянської державності в Україні (1917-       1920 рр.).
60. Н.Махно і махновщина. Селянський повстанський рух в Україні.
61. Державно-правове положення України в період НЕП.
62. Державно-правове     становище України в період панування тоталітарного режиму 1929-1938 рр.
63. Виникнення і розвиток мережі репресивно-каральних органів в Україні (1917-1939 рр.)
64. Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 р. та його соціальне і правове значення.
65. Репресивно-каральна система в Україні в роки ІІ Світової війни.
66. Державно-правовий розвиток України після ІІ Світової війни.
67. Державно-правове становище України в часи неототалітарного режиму (середина 1960-х – середина 1980-х рр.)
68. Друга кодифікація радянського права: наслідки для України.
69. Державно-правовий розвиток України в період «перебудови»
70. Конституція України 1996 р. та її роль у розвитку української державності.
71. Державно-правовий розвиток України в умовах незалежності.
72. Класифікація видів злочинів і покарань у Київській Русі.
73. Характеристика правової діяльності Тимчасового уряду
74. Аналіз змісту та наслідків прийняття Конституції УРСР  1937 року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

 

Підготовка навчально-дослідного завдання

Навчально-дослідне завдання є формою самостійного наукового пошуку та узагальнення студентами навчального матеріалу курсу «Історія українського права». У процесі виконання завдання і підготовки матеріалу студенти мають навчитися: здійснювати пошук джерел інформації з обраної тематики; опрацьовувати необхідну монографічну та періодичну наукову літературу; аналізувати та узагальнювати матеріал щодо обраної тематики дослідження; викладати й обґрунтовувати власну щодо обраної тематики та проаналізованих питань; здійснювати літературне і редакційно-технічне оформлення роботи; викладати положення дослідження під час захисту, демонструючи при цьому навички етичної і професійної культури майбутнього юриста.

Вибір теми навчально-дослідного завдання із зазначеного нижче переліку студент робить самостійно. У той же час, він має право запропонувати свій варіант теми. Після схвалення обраної теми викладачем, вона реєструється на кафедрі. Своєчасність вибору теми дає можливість вчасно спланувати і здійснити основні етапи науково-дослідної роботи, глибоко і всебічно розкрити основні положення матеріалу дослідження, а також визначити основні шляхи вирішення окресленого кола наукових проблем.

Роботу над обраною темою необхідно почати зі знайомства з рекомендованою науковою та навчальною літературою. Якісне виконання навчально-дослідного завдання можливе за умов поетапного здійснення наукової роботи. На першому етапі здійснюється пошук інформації з обраної проблематики дослідження, бібліографічний опис літератури. Пошук необхідних джерел здійснюється у бібліотеках та інших інформаційних ресурсах. Потрібно обов’язково звернути увагу на правильність оформлення списку використаних джерел, необхідно зазначати усі необхідні реквізити: автор, назва, місце видання, рік видання, видавництво, кількість сторінок тощо. Необхідно пам’ятати, що у описі списку праць важливий кожен знак, кожна кома, тире, двокрапка тощо.

 

 

Зразок оформлення списку використаних джерел:

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Гражевська Н.І. Економічні системи епохи глобальних змін [Текст]: [монографія] / Гражевська Н.І.  – К.: Знання, 2008. – 431 с. 

2. Цінні папери [Текст]: підручник / В.Д. Базилевич, В.М. Шелудько, Н.В. Ковтун [та ін.] ; за ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2011. – 1095 с.

3. Потенціал національної промисловості: цілі та механізми ефективного розвитку / [Кіндзерський Ю.В., Якубовський М.М., Галиця І.О. та ін.]; за ред. канд. екон. наук Ю.В. Кіндзерського; НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. – К., 2009. – 928 с.

4. Шостак Л.О. Відкрита економіка: перспективи позиціювання України у світовій господарській системі [текст] / Л.О. Шостак, О.О. Бадрак // Економіка України. – 2009. – № 7. – С.38-48.

5. Ананян М.А. Наноиндустрия – основной вектор развития [Електронний ресурс] / М.А. Ананян. – Режим доступу: http://spkurdyumov.narod.ru/ ananyan77.htm. – Назва з екрана.

6. Випуск товарів та послуг і валовий внутрішній продукт за 2008 рік [Електронний ресурс] // Держкомстат України: [сайт]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua. – Назва з екрана.

7. Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України [Текст]: Зб. наук. праць: Вип. 36 / ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ». – Суми: УАБС НБУ, 2012. – 365 с.

 

Список використаних джерел оформлюється одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати згідно вимог Держстандарту.

На другому етапі складається план роботи і розробляється вступ. Робота повинна складатися з титульного аркуша, змісту, вступу, 4-5 підрозділів,  висновків, списку використаних джерел, додатків.

У вступі обсягом до 2 сторінок розглядається актуальність поставленої проблеми; ступінь розробки проблеми вітчизняними та зарубіжними дослідниками; визначається мета і завдання дослідження, а також об’єкт та предмет дослідження, методологічна основа, теоретична та фактологічна основа дослідження, практичне або наукове значення результатів дослідження.

Мета відображає той науковий результат, який має бути отриманий на підставі проведеного дослідження. Завдання роботи формулюються, як правило, у відповідності до послідовності розв’язання проблеми, визначеної планом наукового дослідження. Формулювання змісту завдань може бути здійснене у наступному вигляді: «вивчити...», «виявити...», «дослідити...», «визначити...», «розробити...», «обґрунтувати...», «вдосконалити...».

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта й відповідає обраній темі роботи. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Предмет дослідження визначає тему роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

На третьому етапі готується текст роботи та додатки, якщо вони передбачені. Основну частину роботи складають підрозділи. Їх зміст має органічно випливати один з одного і утворювати єдине ціле. Такий підхід забезпечить закінченість і логічність дослідження. Особлива увага має звертатися на наукові джерела, які, зазвичай, знаходять відображення у наведених цитатах, статистичних даних, історичних фактах. Усі цитати мають бути достовірними і підкріпленими посиланнями на джерело. При використанні цитат і посилань необхідно додержуватися наступних вимог: текст цитати переписується абсолютно точно, із зберіганням існуючої пунктуації; незалежно від розміру цитати, що цитується, слова беруться у лапки; обов’язково дається посилання на джерело.

У висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати, одержані в роботі. Висновки подаються у вигляді чітко сформульованих узагальнень наукової роботи. Крім того, вони у жодному разі не повинні включати інформації, яка відсутня у основному тексті роботи. У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних результатах дослідження.

На четвертому етапі проводиться літературне і редакційно-технічне оформлення роботи, її представлення викладачу для попереднього ознайомлення. Титульний аркуш має містити в собі вичерпні дані про роботу і її автора, назву навчальної дисципліни, назву навчального закладу, факультету та кафедри.

Обсяг роботи не повинен бути менше 20 і не повинен перевищувати 35 аркушів формату А4. Верхнє, нижнє та праве поле – 1,8 мм., а ліве – не менше 2,5 мм. Абзацний відступ – 1,2 мм. Шрифт Times New Roman, розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Текст роботи слід старанно відредагувати, усунути всі стилістичні та граматичні помилки, виключити суперечливі висловлення, зайві слова, повтори, перевірити всі цитати і посилання.

Захист роботи відбувається на останніх практичних заняттях. На виступ виділяється 5 хв. Студент виступає з короткою доповіддю, в якій викладає мету, завдання, основний зміст своєї роботи, а також висновки, до яких він прийшов, відповідні пропозиції та узагальнення, які він зробив. Викладач задає запитання, автор роботи має дати вичерпні відповіді, а також пояснити ті або інші положення своєї роботи. Оцінка за виконане навчально-дослідне завдання виставляється із врахуванням результатів захисту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проблематика дослідження

1. Утворення Української Народної Республіки.
2. III Універсал Центральної Ради. Організація органів влади і управління після прийняття III Універсалу.
3. IV Універсал Центральної Ради. Організація місцевої влади після прийняття IV Універсалу.
4. Конституція УНР 1918 року: її загальна характеристика і значення.
5. Утворення вільного козацтва в УНР.
6. Утворення органів охорони громадського порядку в УНР.
7. Судова система УНР: структура, нормативні акти.
8. Законодавча діяльність Центральної Ради.
9. Законодавство Центральної Ради в галузі державного будівництва.
10. Земельне, трудове та соціальне законодавство Центральної Ради.
11. Земельна реформа в УНР
12. Закон Центральної Ради «Про національно-персональну автономію» від 9 січня 1918 року.
13. Закон Центральної Ради «Про громадянство» від 4 березня 1918 року.
14. Закон Центральної Ради «Про національну символіку» 1918 року.
15. «Грамота до всього українського народу»: її зміст та характеристика.
16. Закони про тимчасовий державний устрій України від 29 квітня 1918р.: умови прийняття та загальна характеристика.
17. Утворення Української Держави за П. Скоропадського.
18. Організація влади в Українській Державі.
19. Судова система Української Держави.
20. Законодавство Української Держави.
21. Декларація Української Директорії від 26 грудня 1918 р.
22. Передумови та наслідки встановлення влади Директорії.
23. Універсал Трудового конгресу 23 січня 1919 р.: загальна характеристика і значення.
24. Організація органів влади і управління за Директорії.
25. Законодавство Директорії.
26. Падіння української державності, Варшавський та Ризький договори.
27. Передумови утворення ЗУНР.
28. Органи влади і управління ЗУНР.
29. Органи охорони правопорядку та судова система ЗУНР.
30. Місцеві органи влади ЗУНР.
31. Законодавство ЗУНР.
32. Акт Злуки від 22 січня 1919 року.
33. Падіння ЗУНР. Паризька конференція.
34. Брестська мирна угода: її зміст і значення.
35. Система органів влади та управління Української соціалістичної радянської республіки.
36. Конституція УСРР 1919 року.
37. Утворення радянської судової системи в Україні (1917-1921рр.)
38. Утворення надзвичайних органів влади в Україні (1917-1920рр.)
39. Особливості формування радянської міліції.
40. Становлення радянського права в Україні (1917-1920 рр.).
41. Судова реформа 1922 р. в Україні.
42. Утворення прокуратури і адвокатури в УСРР.
43. Система органів влади і управління УСРР після утворення СРСР.
44. Конституція УСРР 1929 року.
45. Комнезами в Україні: створення, функції, діяльність.
46. Утворення Молдавської АСРР у складі УСРР.
47. Положення про судоустрій УСРР 1925 року.
48. Теорії походження держави і права у Східних слов’ян .
49. Утворення староруської ранньофеодальної держави – Київська Русь.
50. Характеристика суспільного ладу Київської Русі.
51. Органи влади та управління Київської Русі.
52. Пам’ятки права Давньоруської держави: звичаєве право, договори Русі з Візантією, князівське законодавство, Руська Правда, їх характеристика і значення.
53. Джерела церковного права в Київській Русі
54. Ордалії, їх різновиди і призначення в Київській Русі.
55. Причини феодальної роздробленості Київської Русі.
56. Характеристика державного ладу Галицько-Волинського князівства.
57. Джерела права Галицько-Волинського князівства.
58. Місцеві органи влади в Галицько-Волинському князівстві.
59. Суд і судочинство у Галицько-Волинському князівстві.
60. Правове становище селян на українських землях у ХІV-ХVІст.
61. Брестська церковна унія, її наслідки для правового становища українського народу і Православної церкви.
62. Правове становище феодалів на українських землях у ХІV-ХVІ ст.
63. Суд та судочинство на українських землях у XIV - XVІ ст.
64. Каптуровий суд у Великому князівстві Литовському.
65. Особливі суди на українських землях у XVII ст.
66. Головний Литовський трибунал.
67. Судова реформа 1564-1588 рр. на українських землях.
68. Аналіз Судебника 1497 року та Судебника 1550 року.
69. Форми феодальної власності на землю та закріпачення селян за Соборним Уложенням.
70. Види злочинів та покарань за Соборним Уложенням.
71. Воїнській устав 1716 року та Устав про єдиноспадкування 1714 року.
72. Жалувана грамота містам 1775 р. і Жалувана грамота дворянству 1785 р.
73. Кодифікація законодавства при Катерині II.
74. Кодифікація права М. Сперанським: передумови та наслідки.
75. Кодифікація радянського права (1922-1926 рр.)
76. Друга кодифікація радянського права: передумови та наслідки
77. Законодавчі акти про ліквідацію куркулів як класу.
78. Централізація каральної системи у 1934 році.
79. Кримінальне та цивільне право в роки ІІ Світової війни.
80. Трудове право в роки ІІ Світової війни .
81. Рецепція римського права в Україні.
82. Самоврядування у місті Львові  за статутом 1870 р.

 

7. КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ

 

Берестейська унія 1596 р. – угода, згідно якої була створена греко-католицька (уніатська) церква; визнавалася зверхність Папи Римського як лідера всієї християнської церкви; передбачала збереження східного обряду, церковнослов’янської літургійної мови, право на шлюб для представників нижчого духовенства. Дана унія була спробою подолати церковний розкол, який відбувся в 1054 р., та об’єднати два провідні напрямки християнства в єдине ціле. Після підписання Берестейської унії православне духовенство було зрівняне в правах з католиками.

Верв – сільська територіальна община в Київській Русі, члени якої були пов’язані круговою порукою і несли взаємну відповідальність за сплату данини та за злочини, вчинені на її території. За вбивство, вчинене на території верву, якщо вбивця був невідомий, передбачалася сплата штрафу – дикої віри.

Видоки – учасники судової процедури, свідки, очевидці подій за часів Київської Русі.

Вина – штраф, що сплачували за особливо тяжкі злочини і який надходив до державної скарбниці.

Війт – керівник місцевого самоврядування у ХІV-ХVІІІ ст. в Україні, що базувалося на магдебурзькому праві, до повноважень війта належало здійснення адміністративної та судової влади.

Віра — грошовий штраф, який стягувався на користь князя за вбивство вільної людини часів Київської Русі.

Віче – збори осіб чоловічої статі з метою вирішення найважливіших питань внутрішнього життя Київської Русі. Скликалися з ініціативи князя, правлячої верхівки чи народу. Віче втратило своє значення в кінці ХІІІ ст., а до ХІV ст. зовсім зникло.

Генерал-губернатор – посадова особа, яка управляла кількома губерніями, його призначав імператор з числа військовиків. Крім того, він був головнокомандувачем війська у своїх губерніях.

Головництво – грошова винагорода, яка надавалася родичам убитого в часи Київської Русі.

Генеральний секретаріат – перший уряд України, створений Українською Центральною Радою в червні 1917 р. Орган виконавчої влади в період національно-визвольних змагань.

Гетьман – керівник Війська Запорізького; глава української держави, в руках якого зосереджувалась вся повнота виконавчої, законодавчої та судової влади. Ознаки влади – бунчук та булава.

Гоніння сліду – процес розшуку злочинця по його слідах. Відповідальність несли особи в яких було знайдено річ. Якщо слід губився на території общини, громада повинна була допомогти знайти злочинця, в інакшому випадку – сплачувала «дику віру». Пошуки злочинця припинялися, якщо його слід губився на землях загального призначення і особу злочинця було неможливо встановити.

Губернатор – посадова особа виконавчої гілки влади, якому належала вся влада на підлеглій території; призначав і знімав губернаторів імператор.

Губернія – адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, яку очолював губернатор.

Державна рада – законодавчий орган, що розробляв проекти законів для затвердження імператором. На її засіданнях головував імператор.

Закупи – напіввільне населення Київської держави; виконували низку повинностей на користь феодала.

Звід законів Російської імперії – офіційне зібрання, систематизований збірник законів Російської імперії, розташованих у тематичному порядку. Був підготовлений у 1826-1830 рр. спеціальною комісією на чолі з М.М. Сперанським. Звід законів Російської імперії налічував 16 томів.

Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР) – українська держава, створена 1 листопада 1918 р. на західноукраїнських землях після розпаду Австро-Угорської імперії. Офіційно проголошена 13 листопада 1918 р. у складі Сх. Галичини, Лемківщини, Пн. Буковини та Закарпаття. Столицею проголошувалося місто Львів. Після Акту злуки 22 січня 1919 р. ЗУНР увійшла до складу УНР.

Ізгої – соціальна категорія часів Київської Русі, особи, які втратили свій соціальний статус; ізгої перебували під опікою церкви. У ХIV ст. ізгої як соціальний статус вийшов із вжитку.

Князі – правителі князівств і земель Київської Русі, яким належала найвища влада в державі; в своїх руках зосереджували законодавчу, виконавчу та судову владу; були виразниками волі панівного класу феодалів.

Князівські з’їзди – з’їзди удільних князів Київської держави, які збиралися з метою вирішення важливих державних питань: приймали закони, організовували військові походи та ін.

Козацьке право – сукупність звичаєвих норм, які регламентували та визначали взаємовідносини між козаками.

Козацька рада – загальні збори козаків, вищий орган влади Запорізької Січі. На козацькій раді обирали козацьку старшину, гетьмана. Козацьку раду скликали для вирішення політичних, військових, судових, адміністративних і дипломатичних питань.

Курінь – військово-адміністративна одиниця Запорізької Січі, яка складалася з кількасот чоловік, очолювана курінним отаманом.  Курінь мав свою назву та вів окреме господарство. Курінного отамана обирали курінною козацькою радою.

Люблінська унія 1569 р. – угода про об’єднання Польщі та Великого князівства литовського в єдину   державу – Річ Посполиту.

Магдебурзьке право – середньовічне право міського самоврядування, що сформувалося в ХІІІ ст. Магдебурзьке право встановлювало порядок виборів та функції органів міського самоуправління, суду, купецьких об’єднань; регулювало питання торгівлі, спадкування, визначало покарання за різні види злочинів. В Україні першими магдебурзьким правом запровадили Володимир-Волинський (1324 р.), Сянок (1339 р.), Львів (1356 р.).

Магістрат – орган місцевого самоврядування у містах, які користувалися магдебурзьким правом. Складався з бурмистрів, війта, ради та лави. Магістрат обирався повноправними міщанами. До повноважень даного органу належало керування справами  міської адміністрації, суду, господарства, поліції та ін..

Литовські статути – кодекси середньовічного права Великого князівства Литовського. Їх юрисдикція поширювалася і на українські землі в ХVІ – першій половині ХІХ ст. Відомо три редакції Литовських статутів: Старий Литовський статут 1529 р., Волинський 1566 р. та Новий Литовський статут 1588 р.

«Пакти та Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» 1710 р. (Конституція Пилипа Орлика) – перша українська Конституція прийнята гетьманом Пилипом Орликом, документ прийнятий при обранні гетьманом Пилипа Орлика і затверджений шведським королем Карлом ХІІ. Дана конституція визначала кордони козацької держави, підтверджувала та розширювала права та привілеї Війська Запорозького.

Посадник – намісник князя, який управляв певною областю, був зобов’язаний збирати й доставляти князю данину.

Потік і розграбування – найвища міра покарання в Київській Русі за Руською Правдою. Призначалася за вбивство в розбої, конокрадство, підпал будинку та майна. Виражалося у тому, що злочинець, в якого конфісковували все майно («пограбування»), виганявся разом із родиною з общини («потік»), що в тих умовах прирікало вигнаних на загибель або ж перетворення на рабів.

Руська Правда – перший кодифікований збірник права Київської Русі, що існував в 3 редакціях.

Смерди – особисто вільні селяни, що проживали на державних землях і виконували повинності на користь князя, держави, церкви.

Тяглові (службові) селяни – вільні селяни, які платили чинш і відробляли панщину.

Тяжба – судовий процес, який розпочинав потерпілий.

Українська Центральна Рада – представницький орган державної влади в Україні у 1917-1918 рр. Обрана у складі 118 осіб. Актами УЦР були універсали, постанови, декларації, ухвали, а з листопада 1917 р. – закони.

Універсали – державні документи, що мали характер маніфесту або розпорядчо-адміністративного акту, наділеного вищою юридичної силою щодо інших правових документів. Видавалися королями Польщі, гетьманами України, представниками генеральної старшини. Текст універсалу складався з трьох частин: вступної, розпорядчої, заключної.

Урок – грошова компенсація, яку отримували потерпілі від злочинів. Розмір визначався судом індивідуально.

Універсали Центральної Ради – політико-правові документи Центральної Ради, що визначали зміни в державно-правовому статусі українських земель колишньої Російської імперії. Відомі чотири універсали у формі звернень до українського народу.

 «Устави» та «Уроки» – перші зразки князівської правотворчості. Урок – означає «уректи», тобто проголосити, висловити, а устав – «установити», «постановити».

«Устава на волоки» 1557 р. – правовий документ, затверджений польським королем, великим князем Литовським Сігізмундом ІІ Августом про проведення аграрної та фінансово-податкової реформи на території Великого князівства Литовського.

Холопи – залежні особи за часів Русі; раби, що опинилися у рабстві внаслідок неповернення боргу, скоєння злочину, одруження з рабинею, народження від невільних батьків.

Челядь – залежні особи за часів Русі; раби, що стали об’єктом купівлі-продажу, або потрапили у рабство в результаті полону.

 

8. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО

 КОНТРОЛЮ

 

Перелік питань для підготовки до іспиту

      

1. Предмет, метод і підходи до періодизації історії українського права.
2. Виникнення, адміністративний та правовий устрій Скіфії.
3. Античні міста-держави на території України .
4. Боспорське царство: історія виникнення та розвитку.
5. Особливості формування державності у східних слов’ян.
6. Суспільний устрій Київської Русі.
7. Державний устрій Київської Русі.
8. Джерела права Київської Русі та  їх характеристика.
9. Походження, основні редакції та списки Руської Правди.
10. Цивільне право за Руською Правдою.
11. Кримінальне право за Руською Правдою.
12. Характер та особливості судового процесу в Київській Русі.
13. Особливості утворення Галицько-Волинського князівства та його історичне значення.
14. Суспільний устрій Галицько-Волинського князівства.
15. Особливості та наслідки державно-правового розвитку Галицько-Волинського князівства.
16. Виникнення і розвиток митної служби на українських землях .
17. Правове положення українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
18. Суспільний устрій Великого князівства Литовського.
19. Центральні та місцеві органи влади і управління на українських землях в період ХІV-ХVІ ст.
20. Литовські статути та їх реалізація на території України.
21. Цивільне право за Литовськими статутами.
22. Кримінальне право за Литовськими статутами.
23. Судовий процес за Литовськими статутами.
24. Запорізька Січ та її роль в історії української державності.
25. Формування Української держави в роки народно-визвольної війни 1648-1654 рр.
26. Приєднання України до Росії та його юридичне оформлення.
27. Правове становище України за Березневими статтями     1654 р.
28. Судові органи Гетьманщини.
29. Адміністративний устрій Гетьманщини.
30. Поступова ліквідація царизмом автономного устрою України.
31. Умови створення, джерела та  структура «Прав, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р.
32. «Суд і розправа в правах  малоросійських» 1750 р.
33. Цивільне право за «Правами, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р.
34. Кримінальне право за «Правами, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р.
35. Процесуальне право згідно з «Правами, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р.
36. Звід законів Російської імперії та його використання на Україні.
37. «Уложення про покарання кримінальні та виправні», його зміст, редакції та характеристика.
38. Декабристський рух в Україні: таємні організації та їх програми.
39. Збірник малоросійських прав 1807 р., його зміст і значення
40. Селянська реформа 1864 р. в Україні.
41. Зміни в суспільному устрої України після селянської реформи.
42. Земська реформа 1864 р. та її  провадження в Україні.
43. Міська реформа 1870 р. та її провадження в Україні.
44. Судові статути 1864 р., їх зміст та історичне значення.
45. Організація судової системи за Статутом 1864 р.
46. Реорганізація прокуратури і заснування адвокатури  за судовою реформою 1864 р.
47. Особливості проведення судової реформи 1864 р. в Україні.
48. Органи влади на Галичині у 1772-1848 рр.
49. Передумови та наслідки переходу західноукраїнських земель під владу Австрії.
50. Галицьке намісництво, його структура і діяльність.
51. Крайова конституція для Галичини 1850 р.: зміст і значення.
52. Галицький крайовий сейм, порядок формування і склад.
53. Утворення Австро-Угорської монархії.
54. Австрійська конституція 1867 р. та її характеристика.
55. Застосування кодексів австрійського права в Галичині і Буковині.
56. Особливості Столипінської аграрної реформи в Україні.
57. Виникнення Центральної Ради та її законодавча діяльність.
58. Конституція УНР 1918 р., її структура і зміст.
59. Адміністративний і правовий устрій Гетьманату 1918 р.
60. Україна в добу Директорії.
61. Розпад Австро-Угорщини і проголошення ЗУНР.
62. Державний устрій та право ЗУНР.
63. Об’єднання ЗУНР і УНР в єдиній соборній Українській державі.
64. Передумови утворення Української радянської держави.
65. Конституція УРСР 1919 р., її структура та зміст.
66. Утворення Союзу РСР та місце України в ньому.
67. Державно-правовий статус України за конституцією СРСР 1924 р.
68. Конституція УРСР 1929 р., її структура і зміст.
69. Перебудова державного апарату за Конституцією УРСР  1937 р.
70. Проголошення самостійності Карпатської України в 1938-1939 рр.
71. Апарат управління Зх. Україною в складі Польщі в 1921-1939 рр.
72. Передумови входження Західної України до складу УРСР.
73. Наслідки входження Північної Буковини до  складу УРСР.
74. Перебудова державного апарату України в роки ІІ Світової війни.
75. ІІ Кодифікація радянського права та його вплив на Україну.
76. Розпад СРСР і відродження Української незалежної держави.
77. Основні положення і значення Конституції України 1996 р.
78. Державно-правовий розвиток України на сучасному етапі.

 

Зразки тестових завдань

 

 

1. 1.      Скіфський племінний союз сформувався в:

 

а) V ст. до н.е.;                             в) VII ст. до н.е;

б) ІІІ тис. до н.е.;                          г) IV ст. до н.е.

 

1. 2.      Столицею Скіфської держави було місто:

 

а) Тира Скіфська;                          в) Рим Скіфський;

б) Неаполь Скіфський;                             г) Ольвія Скіфська.

 

1. 3.      Найнебезпечнішим у скіфів вважався злочин проти:

 

а) царя;                                          в) держави;

б) воїна;                                         г) жінки.

      

1. 4.      Перші поселення грецьких колоністів в Північному Причорномор’ї з’явилися в:

 

а) VI ст. до н.е;                             в) V ст. до н.е;

б) VII ст. до н.е.;                          г) ІХ ст. до н.е.

 

1. 5.      Основною формою державного устрою грецьких міст-держав Північного Причорномор’я була:

 

а) республіка;                               в) східна деспотія;

б) монархія;                                  г) олігархія.

 

1. 6.      Столицею Боспорського царства було місто:

 

а) Ольвія;                                      в) Пантікапей;

б) Фанагорія;                                г) Херсонес.

 

 

1. 7.      В основу права міст Північного Причорномор’я було покладено правову систему:

 

а) Спарти;                                     в) Риму;

б) Афін;                                         г) Фів.

 

1. 8.      Руська Правда була складена в часи князювання:

 

а) Олега;                                        в) Ярослава Мудрого;

б) Володимира Великого;                       г) Володимира Мономаха.

 

1. 9.      Від сплати податків в Київській Русі звільнялися:

 

а) смерди;                                     б) міщани;

б) бояри;                                       г) церковнослужителі.

 

1. 10.  Процес політичної консолідації східних слов’ян завершився:

 

а) наприкінці ІХ ст.;                     в) на початку Х ст.;

б) наприкінці Х ст;                                   г) на початку ХІІ ст.

 

1. 11.  Процедура об’їзду князями підвладних земель з метою збирання данини отримало назву:

 

а) гоніння;                                     в) полюддя;

б) пожертвування;                                    г) побор.

 

1. 12.  Органом місцевого селянського самоврядування в добу Київської Русі було:

 

а) двір;                                          в) верв;

б) віче;                                                      г) вотчина.

 

1. 13.  Татьбою в Київській Русі називали:

а) вбивство;                                              в) розбій;        

б) образу;                                     г) крадіжку.

 

1. 14.  Успадковувати майно батька в Київській Русі мали право:

 

а) сини;                                          б) діти;

в) доньки;                                      г) дружина.

      

1. 15.  Грошова винагорода родичам убитого в Київській Русі  - це:

 

а) віра;                                           б) головництво;

в) верв;                                                     г) урок.

 

1. 16.  Галицько-Волинське князівство було створено в:

 

а) 1299 р.;                                     в) 1340 р.;

б) 1099 р.;                                     г) 1199 р.

 

1. 17.  Випробування залізом і водою в суді отримало назву:

 

а) звід;                                           в) гоніння сліду;

б) ордалії;                                     г) татьба.

 

1. 18.  Яке українське місто отримало магдебурзьке право першим?

 

а) Луцьк;                                        в) Київ;

б) Львів;                                         г) Санок.

 

1. 19.  Кревська унія – угода про династичний союз між Великим князівством Литовським та Польщею була підписана:

 

а) 1285 р.;                                     в) 1385 р.;      

б) 1185 р.;                                     г) 1485 р.

 

1. 20.  Київське князівство було ліквідовано в:

а) 1371 р.;                                     в) 1471 р.;

б) 1240 р.;                                     г) 1572 р.

1. 21.  Найвищою судовою інстанцією в запорізьких козаків був:

 

а) писар;                                        в) курінний отаман;

б) осавул;                                      г) кошовий отаман.

 

1. 22.  Судову гілку влади у містах, які користувалися Магдебурзьким правом, очолював:

 

а) бургомістр;                               в) городничий;

б) комісар;                                    г) війт.

 

1. 23.  Найважливішим джерелом права в період існування Запорозької Січі було:

 

а) звичаєве право;                         в) конституція;

б) кодекси;                                     г) універсали.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Порядок та критерії оцінювання знань студентів під час поточного, підсумкового та модульного контролю

 

Об’єктом контролю є знання студентом ключових понять та категорій, матеріалу курсу у вигляді основоположних концепцій, теорій, методів та законів. Навчальна дисципліна «Історія українського права» оцінюється за модульно-рейтинговою системою і складається з двох модулів.

Підсумкова оцінка розраховується як сума наступних показників: суми балів, отриманих за роботу на семінарських або практичних заняттях (максимально 12 бали); суми балів, отриманих за самостійну роботу (максимально 18 балів); суми балів, отриманих за проміжне тестування (максимально 6 балів); суми балів, отриманих за модульну контрольну роботу (максимально 24 бали); суми балів, отриманих за іспит (максимально 40 балів). За виступ на семінарі зараховується 6 балів, за доповнення – 2 бали. 

Модульна контрольна робота містить два теоретичні запитання, 5 категорій та 5 тестових завдань. За кожне теоретичне питання ставиться по 8 бали, за відповідь на 5 тестових завдань та розкриття змісту 5 категорій – по 4 бали. Протягом модульного контролю перевіряються знання теоретичних питань №1-70 та відповідних їм категорій.

Після належної підготовки до підсумкового контрою студент має оволодіти відповідним категоріальним апаратом, повинен вміти аналізувати державну політику провідних держав світу, мати цілісне уявлення про процес перетворення одних форм держави та права на інші; про загальні закономірності розвитку української державності та регіональні особливості права тих країни, під контролем яких у різні періоди історії перебували українські землі; розуміти принципи побудови законодавчої системи України протягом історичного розвитку цивілізації; орієнтуватися у поглядах видатних науковців щодо питань виникнення і розвитку держави і права України у різні історичні періоди; розуміти процес еволюції правової системи України від стародавнього світу до сьогодення, вміти виокремлювати основоположні етапи її розвитку.

 Екзаменаційний білет містить 2 теоретичних запитання, 5 тестових завдань та 5 категорій. За кожне теоретичне запитання ставиться по 14 балів, за відповідь на 5 тестових завдань та розкриття змісту 5 категорій – по 6 балів.

Підсумкова оцінка виставляється як за національною шкалою, так і за 100 бальною шкалою. Поточний контроль знань студентів відбувається за результатами оцінювання роботи студентів на семінарських та практичних заняттях,  виконання ними модульних робіт, завдань для самостійного опрацювання. Підсумковий контроль проводиться у формі іспиту.

 

ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТУ

 

 

           Спеціальність   І курс, «Правознавство».  

           Семестр   І сем., 2013/2014 н.р.

           Навчальний предмет  Історія українського права

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1

                 1. Підходи до періодизації Історії українського права

                2. Земська реформа 1864 р. в Україні.  

                  3. Категорії: смерди, посадник, тяжба, тіун, Пани-Рада.            

                  4. Тестові завдання.

 

                      Затверджено навчально-методичною комісією            

              Інституту післядипломної освіти, протокол № 12

                                                                   від  «23» квітня 2013 р.

 

 

         Екзаменатор                                                               Вірченко В.В.

 

         Директор Інституту                                                     Пересєкін В.М.

 

 

 

 

 

Методика розрахунку підсумкової оцінки

 

 

Модуль	Вид контролю	Оцінка (бали)
І	Поточний контроль роботи студента на семінарських заняттях	6
	Проміжне тестування	6
ІІ	Поточний контроль роботи студента на семінарських заняттях	6
	Модульний контроль	24
х	Контроль самостійної роботи	18
х	Підсумковий контроль (іспит)	40
х	Підсумкова оцінка	100

 

 

 

ПІДСУМКОВА ОЦІНКА
100-бальна шкала	Національна шкала	Шкала ECTS
90 – 100	відмінно	A
85 – 89	добре	B
75 – 84		C
65 – 74	задовільно	D
60 – 64		E
35 – 59	незадовільно	FX
1 – 34	незадовільно	F

 

 

 

 

 

9. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1. Боярська З.І. Історія держави і права: Навч.-метод. посібник. – Київ: КНЕУ, 2001. – 280 с.
2. Захарченко П.П. Історія держави та права України: Навч.  посіб. – Київ, 2005. – 368 с
3. Іванов В. М. Історія держави і права України:      Підручник. — К.: Атіка, 2007. – 728 с. 
4. Історія держави і права України: навч.посіб. / О. А. Кузьминець та ін.; заг. ред. Я. Ю. Кондратьєв. – К. : Україна, 2000. – 428 с.
5. Музиченко П.П. Історія держави і права України: Нав.   пос. – К.: Знання, 2008. – 588 с.
6. Історія держави і права України: академічний курс: У 2 т.: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / ред. В. Я. Тацій, А. Й. Рогожин ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. –  К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2000. – Т. 1 / В. Я. Тацій [та ін.], 2000. – 646 с.
7. Історія держави і права України: академічний курс: У 2 т.: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / ред. В. Я. Тацій, А.Й. Рогожин . – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000 . – Т. 2, 2000. – 577 с.
8. Історія держави і права України: навч. посіб. / А.С.Чайковський [та ін.] ; ред. А. С. Чайковський. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 384 с.
9. Історія держави і права України: у 2 ч.: Підручник для студ. юрид. вузів і фак. / ред. А.Й. Рогожин. – К.: Ін Юре, 1996 . –   Ч.1 / А. Й. Рогожин [та ін.], 1996. – 368 с.
10. Кульчицький В.С., Тищик Б.Й. Історія держави і права України: підручник для студ. ВНЗ. – К. : Ін Юре, 2007. – 624 с.
11. Орленко В.І. Історія держави і права України: навч. посіб. – К. : КНТЕУ, 2001. – Т.1: З найдавніших часів до початку         ХХ ст. – 239 с.
12. Рибалко В.А. Історія держави і права України: Навч.-метод. посібник. – Донецьк: ДонНУ, 2008. – 236 с.
13. Хрестоматія з історії держави і права України у 2-х томах / за редакцією Гончаренка В.Д. – Т.1. – К.: Ін. Юр., 1997. – 464 с.
14. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч.   посіб. / Упоряд.: Чайковський А.С., Копиленко О.Л, Кривоніс В.Л., Свистунов В.В., Трофанчук Г.І. – К.: Юрінком Інтер,  2003. – 656 с.
15. Заруба В.М. Державо і право Київської та Галицько-Волинської Русі: навч. посіб. / Заруба В.М. – К.: Істина, 2007. – 357 с.

 

         Додаткова  література

 

1. Андрух В. Право Австрії та Східної Галичини (70-ті роки ХVІІІ ст. – 70-ті роки ХІХ ст) / В. Андрух // Право України. – 2000. – № 6. – С. 117-118.
2. Бойко І.Й. Джерела та характерні риси права в Галичині у складі Польського Королівства (1349-1569 рр.): монографія. – Львів: ВЦ ЛНУІФ, 2010. – 344 с.
3. Історія української державності / Я. Малик, Б. Вол, В.Чуприна. – Львів, 1995. – 264 с.
4. Никифорак М.В. Буковина в державно-правовій системі Австрії (1774-1918). – Чернівці: Рута, 2004. – 384 с.
5. Історія держави і права України: підруч. / Рогожин А.Й., Страхов М.М., Гончаренко В.Д. та ін. – К.: «Ін Юре», 1996. – 368 с.
6. Історія держави і права України: підру. / за ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 510 с.
7. Бойко І.Й., Кобилецький М.М., Ясінська Л.З. Історія держави: право України: практикум. – Дрогобич: Коло, 2011. – 332 с.
8. Кобилецький М.М. Маґдебурзьке право в Україні (XIV – перша половина XIX ст.): історико-правове дослідження: монографія. – Львів: ПАІС, 2008. – 406 с.
9. Історія держави і права України: підруч. / В.С. Кульчицький, Б.Й. Тищик. – К.: Вид. дім «Ін Юре», 2007. – 624с.
10. Кульчицький В.С. Кодекс українського права 1743 р. // Право України. –1994. – № 9. – С. 28-29.
11. Петрів Р. Право Австрії та Східної Галичини (70-ті роки XVIII ст. – 70-ті роки XIX ст.) // Право України. – 2000. – № 6. – С. 117-118.
12. Терлюк І. Я. Огляд історії кримінального права України: навч. посіб. – Львів: Ліга-Прес, 2007. – 92 с.
13. Терлюк І.Я. Історія держави і права України: Доновітній час: навч. посіб. – К.: Атіка, 2006. – 400 с.
14. Терлюк І.Я. Національне українське державотворення 1917-1921 рр.: історико-правовий нарис: навч. посіб. – Л.: ВТС, 2007. – 260 с.
15. Терлюк І.Я. Окупаційний режим в Україні 1941-1944 рр. і проблеми творення української національної державності: історія держави і права. – Львів: Каменяр, 2009. – 128 с.
16. Тищик Б.Й. Історія розвитку суду і прокуратури у Галичині: текст лекцій. – Львів: ВЦ ЛНУІФ, 2011. – 64 с.