Історія української культури

Історія української культури 09.09.2018 16:08

 

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Історія української культури» згідно з галузевими стандартами вищої освіти України належить до нормативних (обов’язкових) навчальних дисциплін циклу соціально-гуманітарної підготовки студентів усіх галузей знань освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». 

             Предмет курсу «Історія української культури» – розвиток української культури від давніх часів до сьогодення як процес поступового духовного самоусвідомлення і збагачення української нації; культурні та мистецькі надбання народів, які проживали і проживають на  території України.

Вивчення процесів, що відбувалися в українській культурі впродовж історичного часу, має надзвичайно важливе значення для розширення і формування у студентів наукового світогляду, високих моральних якостей, підвищення загальнокультурного рівня, освоєння національних і загальнолюдських цінностей.

 Метою курсу «Історія української культури» є цілісний розгляд культури України за історичним принципом як складової світового культурного процесу. 

Завданням вивчення курсу «Історія української культури» є:

• визначення передумов та засад культури, її виникнення, тенденцій розвитку та основних закономірностей функціонування;
• розгляд багатовікової історії української культури, розкриття основних етапів її розвитку;
• розкриття специфіки української культури, визначення її місця та ролі у сучасному світовому культурному просторі;
• сприяння збагаченню духовного світу студентів, зростанню інтересу до самостій­ного творчого осмислення культурної спадщини, власній участі в культурному будівництві в Україні;
• визначення особливостей та тенденцій розвитку вітчизняної культури XXI ст., аналіз стану сучасних течій, молодіжних субкультур та контркультурних відгалужень;
• ознайомлення студентів із найкращими зразками культурної спадщини України.

 

Специфічною особливістю курсу історії української культури є його значний виховний потенціал, що дає можливість реалізувати в навчально-виховному процесі низку важливих завдань, зокрема таких, як виховання національної свідомості, формування моральних і естетичних потреб та здатності зберігати й охороняти культурні здобутки України.

            Вивчення дисципліни орієнтує студентів на поважне ставлення до національно-культурних досягнень, допомагає усвідомлювати глибинні зв’язки української культури зі світовим культурним простором.

 

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

•  сутність, структуру, функції української культури, її місце в житті людини і суспільства, провідні тенденції розвитку культури та художні стилі, властиві культурним епохам, творчість провідних діячів української культури і мистецтва;
• періодизацію історії української культури;
• джерела, наукову літературу, історіографічні концепції, сучасні методологічні підходи до вивчення феномену культури загалом та історії української культури, зокрема;
• особливості розвитку української культури в різні історичні періоди та взаємозв’язок української культури із загальноєвропейською;
• основні події, дати найбільш визначних досягнень у розвитку культури українського народу на різних етапах історії;
• основні досягнення української культури в різноманітних галузях, освіті, науці, літературі, архітектурі, живописі, музиці тощо;
• внесок видатних українських діячів у розвиток національної культури;
• сутність  сучасного  процесу  розвитку  української  культури, її місце і роль у розмаїтті національних культур;
• взаємозв’язок вітчизняної культури та людини; зміст та особливості національної культури; окремі культурні артефакти, що розкривають ознаки та особливості кожної.

 

На основі цих знань студенти повинні вміти:

• розуміти та використовувати основні культурологічні поняття у повсякденному житті; змістовно і послідовно аналізувати основні культурні епохи, їх історико-культурні пам’ятки;
• розкрити сутність категорії «українська культура як цілісна система»;
• осмислювати культурно-історичні та соціокультурні процеси, що відбуваються в Україні;
• оперувати основними термінами та поняттям культурології; орієнтуватися у розмаїтті здобутків української культури; визначати особливі риси культури різних епох, шкіл, напрямків;
• порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичний матеріал і діяльність осіб, які зробили вагомий внесок у розвиток культури України;
• зіставляти історичні події, процеси, орієнтуватися у науковій періодизації історії української культури;
• працювати з усіма доступними джерелами знань, самостійно добувати наукову інформацію;
• вміти користуватися електронними інформаційними ресурсами з історії української культури для вироблення найбільш прийнятної стратегії освоєння матеріалів курсу;
• аргументовано відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок, виявляти розбіжності в позиціях, критично ставитися до тенденційної інформації.
• давати оцінку сучасному стану української культури, перспективам та тенденціям її розвитку; особливостям державної політики у культурній, зокрема науково-тех­нічній, сфері на різних етапах історичного розвитку українського народу.

 

Програма побудована за історико-хронологічним принципом і охоплює найсуттєвіші явища української культури.

 

Міждисциплінарні зв’язки:

При вивченні курсу «Історія української культури» студент може спиратися на знання з історії України, всесвітньої історії, української та зарубіжної літератури, одержані за програмою загальноосвітньої школи. Також вивчення тем курсу нерозривно пов’язане з теоретичними положеннями дисциплін, що викладаються у вищих навчальних закладах: «Філософія», «Естетика», «Етика», «Історія України», «Історія медицини» тощо.

 

Курс розрахований на один семестр. Методика вивчення дисципліни передбачає єдність лекційних  і семінарських занять, самостійну роботу студентів над проблематикою даного курсу, поточний та підсумковий контроль.

 

Навчальна дисципліна «Історія української культури» викладається на першому курсі впродовж першого або другого семестру обсягом  60 год, з яких на лекції відведено – 20 год., семінарські заняття  – 20 год., самостійну роботу студентів для вивчення першоджерел – 20 год.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОГРАМА КУРСУ

 

Тема 1

Вступ до дисципліни. Сутність та сенс культури

 

1. Теоретико-методологічні засади курсу «Історія української культури».
2. Зміст та сутність поняття культури. Еволюція поглядів учених на поняття        культури, сучасні інтерпретації.
3. Культура і цивілізація.
4. Джерела та методи дослідження історії української культури. Періодизація історико-культурного процесу в Україні.
5. Українська культура  як складова та невід’ємна частина світової культури.

 

Ключові слова: культура, субкультура, контркультура, масова культура, елітарна культура, світова культура, національна культура, артефакт, цивілізація, етногенез.

 

1. Предмет курсу «Історія української культури». Методологічні засади вивчення історії української культури.

2. Поняття культури. Еволюція поглядів на культуру в європейській культурологічній думці. Сучасне розуміння категорії „культура”, її сутність, структура та функції.  

 Структурні частини культури залежно від видів діяльності – матеріальна, духовна, політична; залежно від носіїв – світова, національна, субкультура. Форми культури – елітарна, масова, народна. Умовність поділу культури на матеріальну і духовну. Функції культури у суспільстві: пізнавальна, інформативна, акумулятивна, світоглядна, комунікативна, регулятивна, аксіологічна, виховна. Закони існування і розвитку культури.

3. Поняття цивілізації. Ознаки цивілізації. Поняття і структура цивілізаційних основ розвитку людства. Негативні та позитивні елементи взаємозв’язку культури і цивілізації. Основні принципи класифікації культурної еволюції.

Поняття культурного процесу та його закономірності. Аналіз основних концепцій культурно-історичного процесу. 

4. Проблема періодизації історії української культури. Характеристика етапів розвитку української культури. Самобутні риси духовної культури українського народу.  Фактори, що вплинули на становлення української культури.

5. Поняття “українська національна культура” як певний тип культури, що відображає систему наукових, філософських, релігійних, естетичних і морально-етичних поглядів,  переконань, витворених українським народом упродовж історії. Українська культура в контексті європейської та світової культури.

 

Тема 2

Витоки української культури

 

1. Матеріальна та духовна культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт).
2. Феномен Трипільської культури.
3. Культура мідно-бронзової та залізної доби (кіммерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор’я).
4. Культура давніх слов’ян.

 

Ключові слова: палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, «палеолітичні венери», археологічна культура, трипільська культура, скіфи, кіммерійці, сармати, анти, пантеон, язичництво.

 

1. Головні ознаки первісної культури (синкретизм (нерозчленованість); гомогенність, або однорідність; наявність системи табу; домінування образно-чуттєвого сприйняття світу; міфологічна свідомість, неписемність). Найдавніші археологічні культури на теренах України. Виникнення первісного мистецтва та його особливості.

Неолітична революція та її роль у культурі людства. Основні надбання людства у період неолітичної революції: перехід до продуктивних форм господарювання, осілий спосіб життя, збільшення кількості населення, формування етносів і націй, поява ремесел, формування у людини абстрактного мислення, поява писемності, формування релігійного культу.

2. Відкриття трипільської культури. В. Хвойка. Етапи розвитку, межі поширення і характерні риси трипільської культури. Трипільські поселення, житло, укріплення. Характеристика основних занять трипільців. Господарство. Знаряддя праці та предмети побуту. Гончарство «мальованої кераміки». Використання металу. Культові уявлення і ритуал поховання. Характеристика суспільної організації носіїв трипільської культури. Трипільська культура та її роль у становленні української культури. 

3. Культурні досягнення кіммерійців. Скіфи в давній українській культурі. Космологія скіфів. Пантеон скіфських богів. Заупокійний культ скіфів. Скарби скіфських курганів (кургани Солоха, Товста могила, Чортомлик, Гайманова могила). «Звіриний стиль» в ужитковому та ювелірному мистецтві. Поховальні пам’ятки сарматів, матеріальна культура.

Культура античних міст-держав Північного Причорномор’я та Криму. Духовна культура античних колоній. Релігійні культи, розвитокнаукових знань.Особливості розвитку мистецтва: архітектура, живопис, скульптура. Театральне мистецтво у колоніях. Римо - візантійський вплив.

4. Стародавня культура східних слов’ян. Побут, звичаї. Світогляд давніх слов’ян, їх релігійні вірування. Пантеон слов’янських богів та божества нижчого рангу. Міфологія східнослов’янських племен. Мистецькі набутки слов’ян. Особливості писемності. Античні історики про слов’ян та їх культуру. Залишки язичницьких вірувань у сучасній культурі українців.

 

 

Тема 3

Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (Х – ХІІІ ст.)

 

1. Особливості формування та основні етапи розвитку культури Київської Русі.
2. Вплив християнства на духовну культуру Київської Русі.
3. Матеріальна та духовна культура Київської Русі (книжна культура, архітектура та образотворче мистецтво тощо).
4. Соціокультурні процеси та мистецькі здобутки Галицько-Волинського князівства.

 

Ключові слова: кирилиця, софійська абетка, школа книжного вчення, монастирська школа, житія, патерики, апокрифи, літописи, билини, культова архітектура, оборонна архітектура, мозаїки, фрески,  скоморохи.

 

            1. Хронологічні межі культури Київської Русі. Суспільно-економічні та історичні обставини формування Київської Русі. Розвиток міст, торгівлі, ремесла як умови формування давньоруської культури. Особливості світогляду людини часів Київської Русі, його відображення в пам’ятках народної мудрості, легендах, билинах, піснях. Основа культури Київської Русі – дохристиянська культура східнослов’янських племен та християнська релігія. Володимир Великий та Ярослав Мудрий, їх внесок у піднесення Київської держави.

2. Запровадження християнства у Київській Русі, його вплив на духовну культуру. Хрещення Русі та візантійський вплив на формування давньоруської культури. Церква як рушійна сила культурного розвитку Київської Русі. Виникнення слов’янської писемності. Утвердження церковнослов’янської мови як літературної мови Київської Русі.

3. Особливості освітніх процесів і напрямки формування наукових знань: історичних, медичних, юридичних тощо. Зародження і розвиток шкільної освіти. Становлення книжної справи і організація бібліотек. Давньоруська література (оригінальна та перекладна), її жанрова різноманітність.

Остромирове Євангеліє (1056–1057 рр.) – визначна пам’ятка духовної культури. Пам’ятки оригінальної літератури Київської Русі. Митрополит Іларіон. Основні ідеї праці “Слово про закон і благодать”. К. Туровський, К. Смолятич, Д. Заточник. Літописець Нестор “Повість временних літ” (1113–1116 рр.). “Слово о полку Ігоревім” (1185–1187 рр.) як шедевр тогочасної світової літератури. Ізборник Святослава (1073 і 1076 рр.) – перший бібліографічний довідник на Русі. Гуманістичні ідеї усної народної творчості. Житійна література (прославлення подвигу хрестителів Русі, «рівноапостольних» княгині Ольги та її онука князя Володимира, твори про Бориса і Гліба). Києво-Печерський патерик. «Повчання» Володимира Мономаха, житійна (агіографічна) література.

«Руська правда». Розвиток давньоруського права.

Архітектурні пам’ятки Київської Русі (собор Богородиці – «десятинна» церква та Софійський собор у Києві; Золоті ворота, П’ятницька церква у Чернігові, Пирогоща та Кирилівська церква у Києві, церква Благовіщення у Чернігові).

Розвиток образотворчого мистецтва: фресковий живопис і мозаїка. Поширення іконописання. Іконописець Алімпій. Особливості давньоруської книжкової мініатюри. Ювелірне мистецтво. Музика.

4. Галицько-Волинська Русь як культурна спадкоємниця культури Київської Русі. Духовна культура. Архітектура. Іконописні традиції. Мініатюри. Декоративне й ужиткове мистецтво. Галицько-Волинський літопис.

Історичне значення культури Київської Русі. Монголо-татарська навала та її наслідки для культурного розвитку Стародавньої Русі.

 

 

 

 

Тема 4

Українська культура польсько – литовської доби          ( ХIV – перша половина ХVII ст. )

 

1. Особливості соціокультурної ситуації в Україні у польсько-литовську добу.
2. Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Ренесансу.
3. Розвиток освіти та наукових знань в Україні.
4. Полемічна література.
5. Рукописна і друкована книга.
6. Архітектура і образотворче мистецтво доби Ренесансу на території України.

 

Ключові слова: Ренесанс, реформація, гуманізм, гуманісти, братство, колегія, полемічна література, унія.

                                                       

1. Соціально-політична ситуація в Україні ХІV – початку ХVІІ ст.  Кревська унія і полонізація українських земель та експансія католицизму. Люблінська унія. Правовий та мовний статус українців. Умови розвитку національно-культурного життя. Своєрідність характеру культурного життя України    XIV – XVI ст. Формування української етнічної спільності та культури. Берестейська унія (1596 р.) та її наслідки. Відновлення економічних і культурних зв’язків українських земель із західними державами.

2. Вплив ідей європейського Відродження, зокрема поширення гуманізму  на українську культуру. Характерна риса української літератури, що видавалася в умовах Великого Польсько-Литовського князівства, – утвердження ідей громадянського гуманізму, тобто ідей спільного блага громади, піднесення авторитету рідної мови, виховання молоді на принципах патріотизму.

Зачинателі ренесансного гуманізму в Україні XV –      XVI ст.: Павло Русин із Кросна, Станіслав Оріховський-Роксолан, Юрій Дрогобич, Шимон Шимонович, Лукаш з Нового Міста.  

3. Основні типи шкіл і характер викладання в них. Виникнення братств, їх культурно-освітня діяльність. Братські школи. Острозький культурно-освітній центр.  Острозька слов’яно-греко-латинська академія й започаткування нового етапу в розвитку шкільної освіти в Україні.

Суспільна і культурна діяльність Петра Могили. Заснування Лаврської школи і Київської колегії, їх об’єднання в єдиний навчальний заклад – Києво-Могилянський колегіум.

Філософія та гуманітарні науки. Поширення наукових знань: Йосип Кононович Горбацький, Інокентій Гізель, Памво Беринда, Мелетій Смотрицький, його граматика старослов’янської мови (1619 р.).

4. Полемічна література як елемент української ренесансної культури. Мелетій Смотрицький, Іван Вишенський, Захарій Копистянський.

5. Рукописна книга. Пересопницьке Євангеліє.  Українські видання Краківської друкарні Швайпольта Фіоля («Осьмигласник», «Тріодь цвітна», «Часословець»). Видавнича діяльність І. Федорова. Острозька Біблія. Діяльність Львівської братської друкарні.

6. Мистецтво: перехід від готичного стилю до ренесансно-барокового. Своєрідність українського ренесансного мистецтва. Розвиток архітектури. Фортеці та замки. «Золотий вік» Львівського архітектурного Ренесансу: світські та сакральні споруди. Львівські зодчі: Петро Барбон, Павло Римлянин, Петро Красовський.  Скульптура. Львівський малярський цех. Особливості українського іконопису ренесансної доби.

 

 

 

 

 

 

Тема 5

Особливості української культури другої половини  ХVII – ХVIIІ ст.

 

1. Історичні та суспільно-політичні передумови розвитку української культури.
2. Розвиток освіти та наукових знань в Україні у другій половині ХVII –  поч. ХVIIІ ст.  «Золота доба» Києво-Могилянської академії.
3. Особливості літературної діяльності в українській культурі. Г. С. Сковорода як визначна постать української барокової культури.
4. Українське  бароко в  архітектурі та образотворчому мистецтві.
5. Музична культура і театральне мистецтво культури українського бароко.

 

Ключові слова: академія, колегіуми,  бароко, козацьке бароко, мазепинське бароко, козацькі літописи, партесний спів, шкільна драма, вертеп, інтермедія, інтерлюдія.

 

1. Соціокультурна ситуація в Україні в другій половині XVII–XVIII ст. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького як передумова формування нового типу української культури.  Поширення демократичних ідей в українській культурі. Козацтво як головний чинник українського суспільно – політичного та культурного життя. Вплив козацтва на розбудову культури. Доба Руїни в українській історії та культурі. Запорізька Січ як соціокультурний феномен.

            2. Піднесення суспільного престижу освіти. Києво-Могилянська академія як вищий навчальний заклад, центр науки і культури. Її роль у культурному житті України та інших слов’янських народів. Створення колегій.

Розвиток академічної філософії (Т. Прокопович, С. Яворський, Г. Кониський) та історичної науки (“Хроніка” Ф. Сафоновича та “Синопсис”). Козацька Конституція Пилипа Орлика.

            3. Козацькі літописи Самовидця, Г. Грабянки, С. Величка, П. Симоновського, В. Рубана. “Літописець” Д. Туптала. “Курйозні вірші” І. Величковського. Драматургія Т. Прокоповича і М. Довгалевського. Видання  “житійної літератури” (“Четьї-Мінеї” Д. Туптала). Драматургічні твори (“Володимир” Т. Прокоповича). Григорій Сковорода — просвітитель, філософ і поет.

            Виникнення ліричного жанру (М. Чурай).

4. Світоглядно-естетичні засади українського бароко: динамізм,   антиномічність, нагромадження прикрас, емблем, алегорій, надмірна театральність.    Бароко як нове світовідчуття доби. Внесок гетьмана І. Мазепи у розвиток української культури. Відновлення архітектурних пам’яток із бароковими доповненнями.

 Напрямки розвитку архітектури: єзуїтське бароко, перехідний стиль, українське (козацьке, мазепинське) бароко. Декоративізм, орнаментальність та колористика як характерні риси української барокової архітектури. Архітектурні шедеври та їх творці: Йоган Шедель, Іван Зарудний, Іван Григорович-Барський, Степан Ковнір, Бернард Меретин. Гетьманські й козацькі церкви.

Стиль рококо в українській архітектурі. Шедеври Бартоломео Растреллі.     Сакральна дерев’яна скульптура Йоганна Пінзеля.

Національні особливості барокового живопису в Україні. Головні напрямки розвитку живопису: іконопис, батальний та портретний жанри. «Козацькі Покрови».   Народна картина «Козак Мамай». Жовківський малярський осередок бароко. Іван Руткович, Йов Кондзелевич, Василь Петрахнович. 

            5. Розвиток шкільної драми (віршова сатира, інтермедія, історична драма). Вертеп. Кріпацький театр. Музика українського бароко та її творці (Дмитро Бортнянський, Максим Березовський, Артемій Ведель, Микола Дилецький). Поширення хорового (партесно-хорального) співу. Пісенно-музична народна творчість.

 

Тема 6

Українська культура кінця ХVІII – початку ХХ ст. 

 

1. Генеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці ХVІII – початку ХХ ст. 
2. Тенденції розвитку освіти, науки, літератури та мистецтва. Художні стилі й естетичні напрями: класицизм, романтизм, модернізм.
3. Розвиток театрального і музичного мистецтва.                М. Лисенко – засновник української класичної музики.
4. Національні культурні організації і рухи українців в умовах реакційної урядової політики. Культурні аспекти діяльності Кирило-Мефодіївського братства.
5. Феномен національно-культурного відродження у Галичині.
6. Нові явища у світовій та вітчизняній культурі кінця     XIX –  початку  XX ст.

 

Ключові слова: національно-культурне відродження, романтизм, історіографія, народна творчість, нова українська література, нова літературна мова, народництво. Валуєвський циркуляр, Емський указ, громади, «Просвіти», класицизм, реалізм.

 

1. Соціокультурна ситуація в Україні наприкінці ХVІІІ – початку ХХ ст. Фактори, що негативно вплинули на українську культуру: ліквідація Запорізької Січі, скасування автономної козацької адміністративно-політичної системи на Слобожанщині та Лівобережжі та юридичне оформлення тут у 1783 р. загальноросійського кріпосного права, насильницьке приєднання Російською імперією території Правобережної України, а Австрійською – Галичини і Буковини.

Сутність національно-культурного відродження.  Періодизація національно-культурного відродження у новітній історіографії України.  

Чинники суспільно-політичного і культурно-освітнього характеру, що сприяли виникненню й поширенню української національної самосвідомості: видання «Енеїди»                            І. Котляревського, творчість Т. Г. Шевченка, діяльність Кирило-Мефодіївського товариства; створення гуртка однодумців і послідовників Т. Шевченка у С.-Петербурзі у 50–60 рр., української друкарні Пантелеймона Куліша,   редакції першого українознавчого журналу «Основа»; видання етнографічно-фольклорних, літературно-художніх збірників та альбомів «Записки о южной Руси», «Ужинок рідного поля», «Хата».

2. «Історія Русів» як найвизначніший твір української національно-політичної думки першої половини XIX століття та її вплив на формування національної свідомості українців. Проблема авторства „Історії Русів». Формування української етнографічної науки. Г. Калиновський, М. Цертелєв,                  М. Максимович. Започаткування українського мовознавства.    О. Павловський. В. Каразін та заснування Харківського університету. Формування нової української літератури. Енеїда І. Котляревського. Роль І. Котляревського в історії української літератури і культури. Витоки українського романтизму. Г. Квітка-Основ’яненко, Є. Гребінка, Л. Боровиковський, М. Костомаров, А. Метлинський. Українські періодичні видання як чинник національно-культурного відродження.

Роль Тараса Шевченка у становленні нової моделі української культури. Київський університет як осередок формування національної інтелігенції та національної самосвідомості.

Розвиток фізики (І. Пулюй), медицини (М. І. Пирогов, І. І. Мечников), хімії (М. М. Бекетов), етнографії (Ф. Вовк) та мовознавства (О. О. Потебня).

Українська суспільна думка (М. Драгоманов, М. Костомаров, О. Потебня, М. Сумцов, П. Чубинський, М. Владимирський-Буданов, О. Кістяківський, П. Юркевич).

Створення просвітницьких організацій, Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Дослідження з української історії Д. Яворницького, О. Єфименко, М. Грушевського.

Реалізм в українському мистецтві. Розквіт реалізму в українській літературі. П. Куліш, М. Вовчок, О. Стороженко, І. Нечуй-Левицький, П. Мирний, І. Франко.

Архітектурне мистецтво України: класицизм, ампір, псевдовізантійський стилі. Архітектори: А. Меленський, В. Беретті та ін. «Софіївка» як приклад садово-паркового мистецтва класицистичного стилю. Володимирський собор у Києві.

Класицизм в українській скульптурі: І. Мартос, В. Демут-Малиновський, К. Тон. Майстри українського класицистичного малярства – А. Лосенко, Д. Левицький, В. Штернберг, Т. Шевченко. Творчість В. Тропініна.

Реалізм в українському живописі. Творчість І. Сошенка, В. Орловського, К. Трутовського, А. Куїнджі, М. Пимоненка, С. Васильківського. Передвижники та Україна (І. Рєпін, М. Ге). Провідні жанри українського живопису: „шевченківський стиль», маринізм (І. Айвазовський), монументальний живопис. Скульптура українського реалізму (Л. Позен, П. Забіла, М. Микешин).

3. Феномен українського театрального мистецтва. Перше сузір’я професійних акторів (М. Щепкін, К. Соленик). Заснування  українського професійного театру нового покоління (1883 p.). Театр корифеїв. Драматургія М. Старицького, М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого. Видатні актори – М. Заньковецька, М. Садовський, П. Саксаганський.

Еволюція українського музичного мистецтва. Виникнення  української опери: М. Гулак-Артемовський („Запорожець за Дунаєм»), М. Аркас, П. Сокальський.

Пісенний репертуар у музичному мистецтві: М. Леонтович, М. Лисенко. Внесок М. Лисенка у світову музичну культуру.

 4. Демократична інтелігенція як провідник національного відродження. Микола Гулак, Микола Костомаров, Володимир Білозерський – засновники  Кирило-Мефодіївського товариства. Тарас Шевченко – виразник національної ідеї. Програмний документ товариства  “Закон Божий”, або “Книга буття українського народу”. Формування ідеї державності України в колі  слов’янських республік.

Розвиток національної свідомості українців у 50–60-х роках. Діяльність “хлопоманів”, громадівський рух в Україні (М. Драгоманов, О. Потебня, П. Юркевич, Д. Антонович та ін.), їх роль у збереженні української ідентичності. Значення творчості М. Драгоманова для розвитку визвольних ідей в Україні.

5. Національно-культурне відродження в Галичині, його характерні особливості та періодизація. Протистояння української та польської націй як один із важливих чинників формування української культури. Культурно-просвітницька діяльність Руської трійці. М. Шашкевич, І. Вагілевич, Я. Головацький. Альманах “Русалка Дністровая”. Ідеї єднання українців Східної  та  Західної України.

Головна Руська Рада: діяльність та найважливіші досягнення. Проблема орієнтації національно-визвольного руху: москвофіли та народовці. Організаційні досягнення народовців: «Просвіта», «Сокіл», «Січ». Політичний етап українського національного відродження. Поєднання культурно-просвітницьких та політичних ідей. Розвиток науки, літератури та публіцистики. І. Франко та його місце в історії української культури. Феномен формування української нації: українці Галичини та Наддніпрянщини. М. Грушевський як політичний та культурний діяч. Наукове товариство ім. Т. Шевченка як центр розвитку української науки.

6. Українська культура епохи модерну, її характерні риси й ознаки. Традиція та «модерн» в українській культурі кінця XIX – початку XX ст.

Модернізм в українській літературі: Л. Українка, О. Кобилянська, М. Коцюбинський.

Українська філософська та суспільно-політична думка модерністського періоду. Національна ідея у творчій спадщині Ю. Бачинського (“Україна irredenta”) і М. Міхновського (“Самостійна Україна”) (1900 р.). Михайло Грушевський  – видатний діяч національно-культурного відродження у Східній та Західній Україні. Іван Франко і Леся Українка, їх  місце в українському національно-культурному русі кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Модерністські тенденції в літературній творчості М. Коцюбинського, О. Кобилянської, В. Стефаника. Микола Вороний – новатор-модерніст в українській поезії. Роль В. Винниченка у модернізації української драматургії.  Духовна музика К. Стеценка, М. Леонтовича. Розвиток української музичної фольклористики (Філарет Колеса). Творчість Соломії Крушельницької, Олександра Мишуги.

Витоки українського модернізму. Еволюція архітектурних стилів: інтерпретація стилів (неоготика, неоренесанс, неокласицизм), виникнення еклектизму. Модернізм в українському образотворчому мистецтві й архітектурі. Імпресіонізм, символізм.

Український авангард 1900 – 1910 рр. Витоки модернізму в українському малярстві : І. Труш, О. Новаківський, О. Мурашко, М. Самокиш, Ф. Кричевський, О. Кульчицька.

Вихід української культури на європейський і світовий терени.

 

 

 

 

Тема 7

Особливості української культури ХХ ст.

 

1. Головні тенденції та періодизація розвитку української культури ХХ ст.
2. Культура і духовне життя в Україні у 17 – 20-х рр. ХХ ст.
3. «Розстріляне Відродження» 20 – 30-х років ХХ ст. та його трагічні наслідки для української культури. 
4. Культурне життя в Україні у другій половині 40-х – на початку 50-х рр. ХХ ст.
5. Культура і духовне життя в Україні часів «хрущовської відлиги».
6. Українська культура в 70 – 80-х роках ХХ ст.

 

Ключові слова: політика «українізації», «розстріляне відродження», соцреалізм, соціалістичне будівництво, уніфікація, політичний терор, репресії, ізольованість культури, шістдесятництво, «хрущовська відлига», самвидав.

 

1. Тенденції розвитку культури України ХХ ст.  Чинники, які сприяли розвитку української культури на початку ХХ ст. – культурні надбання попередніх поколінь, власна державність у формі Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, а також політика українізації в перші пореволюційні роки в Україні (вже у складі Радянського Союзу).

            Особливості національно-культурного відродження. Періодизація культури України ХХ ст.: етап національного культурного відродження (1917 – 1930 рр.); тоталітарне панування сталінізму і «соцреалізму»  (1930 – 1956 рр.); стихійний громадянський опір режиму засобами культури і мистецтва  (1956 – 1987 рр.); національно-духовне оновлення ( з 1987 р.).

            2. Культурний рух періоду Центральної Ради. Формування української національної школи. Національно-культурна політика Гетьманату. Створення української вищої школи. Українська академія наук. Д. Багалій, А. Кримський, Ст. Смаль-Стоцький, В. Вернадський, М. Туган-Барановський. Автокефалія Української православної церкви.

            Створення Української академії мистецтв та її перший ректор – художник-графік Г. Нарбут.

Політика «українізації» та її вплив на українську культуру 20 – 30-х років XX ст. Розвиток освіти та ліквідація неписьменності.

Розвиток літературного процесу та вплив європейського модернізму (М. Вороний, Я. Савченко, О. Слісаренко та ін.). Творчість П. Тичини та «неокласики» (М. Зеров, М. Драй-Хмара та ін.). Створення літературних об’єднань «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ», «Ланка», «Марс», «Молодняк» та ін. Теоретик національно – культурного  відродження М. Хвильовий.

            Театри. Оновлення театральної культури.  Лесь Курбас та театр «Березіль» (1922 р.).  Новий напрям у драматургії В. Винниченка, драматургія М. Куліша.

            Авангардний живопис в Україні. Художники О. Богомазов, О. Екстер та ін. Монументальний живопис М. Бойчука. Новаторські пошуки художників М. Бурачека, О. Мурашка, Василя і Федора Кричевських та ін.

            Скульптура та архітектура. Музична культура першої третини ХХ ст. – важливий етап формування національної композиторської школи (К Стеценко, Я. Степовий, М. Леонтович, М. Вериківський, Л. Ревуцький, С. Людкевич).  Становлення української симфонічної школи (Б. Лятошинський).   

3. Репресивні акції сталінізму та їх трагічні наслідки для української культури. “Розстріляне відродження”. Культурно-просвітницька діяльність М. Хвильового, М. Зерова, О. Довженка. Русифікаторська політика у воєнні й повоєнні роки.

            4. Культура в період Другої світової війни. Ідеологічний тиск на культуру в повоєнні роки та «ждановщина». Ідеологічний диктат у системі освіти. Насадження методу соціалістичного реалізму. Русифікаторська політика у воєнні й повоєнні роки. Створення нових вищих навчальних закладів і розширення мережі науково-дослідних установ у повоєнні часи. Розвиток науки і техніки. Акції, спрямовані проти творчої інтелігенції, вилучення з бібліотек книг українських політичних діячів і письменників.

Поява нових творів літератури і драматургії (А. Малишко, О. Гончар, М. Бажан, Остап Вишня та ін.). Творчість композиторів Г. Майбороди, С. Людкевича та ін. Особливості архітектури та образотворчого мистецтва повоєнних часів.

            5. Політична та культурно-просвітницька діяльність шістдесятників. Л. Костенко, І. Драч, І. Дзюба, Д. Павличко, М. Вінграновськикй, Є. Гуцал, В. Дрозд, І. Світличний, В. Симоненко. Рух дисидентів у 60–70-х роках ХХ ст. Поезія В. Стуса. Літературна творчість М. Осадчого і В. Марченка. Літературна критика та публіцистика В. Мороза і В. Чорновола. Самвидав “Гельсінська спілка”.  Народний рух України.

            Український  культурний процес в еміграції. Празька школа української поезії (Є. Маланюк, О. Теліга). Д. Чижевський, М. Семчишин, Д. Дорошенко, Д. Антонович. Скульптурна пластика й “архітектура” О. Архипенка. Розвиток музичної культури.

            6. Національно-культурний рух в Україні у середині 80-х – на початку 90-х років ХХ ст. та його особливості. Декларація Верховної Ради України про державний суверенітет України. Акт проголошення незалежності України. Їх значення у формуванні національної самосвідомості українців, розвитку духовної культури. Українська державність як необхідна передумова національно-культурного відродження.

            Розвиток кіно і театрального мистецтва (С. Параджанов, К. Муратова, Л. Биков, Н. Ужвій, Д. Гнатюк, Є. Мірошниченко та ін.). Розквіт музично-естрадного мистецтва (В. Івасюк, Н. Яремчук, С. Ротару, В. Зінкевич та ін.). Втрата національної своєрідності в архітектурі містобудування (масові житлові забудови). Традиції українського народного живопису у творах Т. Яблонської та В. Зарецького. Розвиток ужитково-декоративного мистецтва (вироби народних майстрів). Тенденції сучасного національно-культурного відродження.

            Пошуки національної форми в малярстві (К. Білокур); «нова фольклорна хвиля» в українській музиці 60–70-х рр.       ХХ ст. Особливості розвитку образотворчого мистецтва          70–80-х рр. ХХ ст.

 

Тема 8

Провідні тенденції розвитку

сучасної української культури

 

1. Основні чинники, тенденції та риси сучасної української культури.
2. Феномен масової культури.
3. Розвиток сучасної української літератури. Поширення комерційних жанрів.
4. Сучасне українське кіномистецтво і театр, образотворче та музичне мистецтво.
5. Перспективи розвитку української культури у ХХІ ст.

 

Ключові слова: масова культура, молодіжні субкультури, постмодернізм, комерційні жанри в літературі, Болонський процес.

 

1. Національно-культурний  рух в Україні наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. Українська державність як необхідна передумова розвитку національної культури. Демократизація духовного життя українського народу. Зміст статусу культури, її ролі та функцій у незалежній демократичній державі. Закон Верховної Ради України “Основи законодавства України про культуру” (1992 р.). Курс українського уряду на формування національної ідентичності. Національна культура України як засіб входження України у світовий культурний простір. Новаційні й трансформаційні тенденції у сфері духовної культури.  Зростання інтересу до історії національної культури. Особливості соціокультурних процесів у незалежній Україні, їх суперечливий характер. Постмодерн в Україні. Насичення культурного життя національним і постмодерністським змістом. 

Розвиток освіти і науки наприкінці ХХ – початку ХХІ ст.

Християнська церква і духовне оновлення українського народу в умовах розбудови суверенної Української держави.

2. Явище так званої масової культури в українському культурному просторі. Американізація, вестернізація й русифікація  масової культури на зламі ХХ–ХХІ ст. Поширення нових вітчизняних і зарубіжних вартостей, поява нових вимірів засвоєння культури: зміна критеріїв, смаків, уподобань в оцінці культурних цінностей.

3. Особливості художньої культури. Українські художні традиції та сучасність. Естетична досконалість,  народність, новаційність і авангардність української художньої культури.

Риси національних традицій у творчості українських письменників: П. Загребельний, Р. Іваничук, Р. Федорів. Творчість Д. Павличка, Л. Костенко, І. Драча,  В. Шевчука, М. Вінграновського, Р. Лубківського. 

Нова модерністська генерація в українській літературі: О. Забужко, В. Неборак, Ю. Андрухович, С. Павличко, Ю. Покальчук, О. Ірванець. Творчість літературних груп і об’єднань “Бу-ба-бу”, “Лугосад”, “Пропала грамота”, “Нова дегенерація”.

4. Розвиток національних  традицій у класичній та естрадній музиці. Традиції й новації в сучасному українському театральному та кіномистецтві. Здобутки сучасного українського кіномистецтва. “Поетичне кіно”. С. Параджанов. І. Миколайчук, Л. Осика.

5. Перспективи розвитку української культури в сучасних умовах. Проблеми розвитку української культури в контексті глобалізації та ідеології глобалізму. Проблеми збереження української культурної та національної ідентичності в умовах глобалізації та ідеології глобалізму. Секуляризаційні процеси та їх вплив на українську культуру. Українська культура в ситуації постмодернізму. Специфічні риси українського постмодернізму. Українська церква і релігія в ситуації постмодернізму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

(20 годин)

 

Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять

з «Історії української культури»

 

У сучасній вищій школі семінар (від лат. – розсадник знань) є одним з основних видів практичних занять із різних наук, оскільки являє собою засіб розвитку у студентів культури, наукового мислення, спілкування.

Семінарське заняття – вид навчальних занять практичного характеру, спрямованих на поглиблення, розширення, деталізацію і закріплення теоретичного матеріалу. Під час проведення семінарського заняття викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань. 

 Завдання семінарських занять:

– поєднувати лекційну форму навчання із системою самостійної роботи студентів, їх теоретичну підготовку – із практичною;

– удосконалювати уміння студентів творчо працювати над науко­вими джерелами, робити доповіді, виступати з повідомленнями та пре­зентаціями перед групою.

 Семінарські заняття сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів, формуванню самостійності суджень, умінню відстоювати власні думки, аргументувати їх на основі наукових фактів. Вони сприяють оволодінню фундаментальними знаннями, допомагають розвивати логічне мислення, формувати переконання, оволодівати культурою толерантності, активно впливати на соціальне становлення особистості.

Особливістю семінарських занять є можливість рівноправної та активної участі кожного студента в обговоренні питань, що розглядаються. Вони передбачають обмін думками і поглядами учас­ників з приводу даної теми, а також сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів, розвивають мислення, допомагають формувати погляди і переконання, виробляють уміння формувати думки і висловлювати їх, вчать оцінювати пропозиції інших людей, критично пі­дходити до власних поглядів.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відсто­ювати свою позицію тощо.

Оцінки, отримані студентом за окремі семінарські заняття, врахову­ються при виставленні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни "Істо­рія української культури".

Основою для підготовки студентів до семінарських занять є тематичні плани.

При підготовці до семінарського заняття студент повинен: 

– ознайомитися з планом семінарського заняття та переліком навчальної літератури, наведеним наприкінці плану;

–  перевірити наявність попереднього конспекту лекції.

 

 Вимоги до підготовки до семінару:

 – студент повинен мати зошит для конспектування та словник термінів і понять;

– відповідно до теми та плану семінарського заняття потрібно опрацювати матеріали навчальної (підручники, навчальні посібники), наукової (статті, монографії), довідкової (енциклопедії, довідники, словники) літератури;

– зробити конспект – короткий послідовний виклад інформації з першоджерела;

– занотувати питання, що виникли в процесі підготовки до семінару, які доцільно поставити під час обговорення на семінарському занятті іншому доповідачеві;

– під час виступу на семінарі студент має право користуватися конспектом, проте не повинен читати повністю відповідь на запитання;

– у виступах на семінарах доречно використовувати уривки з художніх творів, ілюстративний матеріал (портрети діячів культури, репродукції картин та ікон, пам'ятки архітектури та скульптури).

 

Поради до складання конспекту:

            –  прочитайте текст, конспект  якого потрібно скласти;

–  читаючи текст повторно, випишіть основні положення;

–  намагайтеся робити записи власними словами;

– застосовуйте   систему   підкреслень,   використовуйте   умовні   позначення, скорочення.

 

Методичні поради студентам щодо користування списками рекомендованої літератури

 

Списки рекомендованої навчально-методичної літератури фактично являють собою біблі­ографічний покажчик, мета якого допомогти студентам докладніше розібратися в темах навчальної дисципліни «Історія української культури».

Бібліографія має велике практичне значення не лише в освітньому процесі, але також і в науковому плані, адже жодне дослідження і наукове відкриття принципово не може відбутися без вивчення дослідником праць попередників.

Список опублікованих джерел і додаткової літератури призначений для більш поглибленого вивчення студентами окремих розділів, тем або навчальної дисципліни в цілому.

Приступаючи до поглибленого вивчення тієї чи іншої теми курсу «Історія української культури», необхідно насамперед засвоїти матеріал від­повідного параграфа підручника. Далі активно використовуйте списки літератури з окремих тем навчального курсу. При цьому зверніть увагу, що кожний із тематичних розділів містить переліки опублікованих дже­рел, монографій, а також статей із наукових збірників. У процесі самостійної роботи над тією чи іншою темою немає потреби фронтально вивчати усі подані в бібліографічному описі видання (хоч це і не ви­ключається). Цілком достатньо буде обрати для читання лише ті публіка­ції, що найбільше вас зацікавили.

            При підготовці до семінарського заняття радимо також користуватися інтернет-ресурсами (див. додаток А).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Семінар 1

Вступ до дисципліни.   Філософсько-теоретичні основи історії української культури

План семінару

 

1. Зміст та сутність поняття культури.
2. Функції, структура й типологія культури.
3. Молодіжні субкультури в Україні.
4. Філософські концепції існування та розвитку культури.

 

Питання для самостійної роботи

1. Еволюція поглядів учених на поняття культури, сучасні інтерпретації.
2. Перелічіть основні функції культури, розкрийте їх сутність.
3. Поясніть умовність поділу культури на матеріальну та духовну.
4. Назвіть основні підходи до визначення поняття «цивілізація».

 

Список рекомендованої  літератури

 

Основна

1. Історія світової та української культури : підручник /  В. А. Греченко, І. В. Чорний, В. А. Кушнерук, В. А. Режко. – К., 2005.
2. Кордон М. В. Українська та зарубіжна культура : курс лекцій / М. В. Кордон. – К., 2002.
3. Культурологія: українська та зарубіжна культура : навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. М. Семашко та ін. – К., 2007.
4. Лекції з історії світової та вітчизняної культури : навч. посіб. / за ред. А. Яртися та В. Мельника. – Львів, 2005.
5. Шейко В. М. Історія української культури : навч. посіб. / В. М. Шейко, В. Я. Білоцерківський. –  К., 2010. 

 

Додаткова

6. Історія світової культури : навч. посіб. / за ред. Л. Т. Левчук. – К., 1999.
7. Мир философии. Часть II. Человек. Общество. Культура. –  М., 1991.
8. Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия культуры / Х. Ортега-и-Гассет. – М., 1991.
9. Павленко Ю. Історія світової цивілізації : Соціокультурний розвиток людства / Ю. Павленко. – К., 2001.
10.  Тавризян Г. Н. О. Шпенглер, Й. Хейзинга: две концепции кризиса культуры / Г. Н. Тавризян. – М., 1989.
11.  Тойнби А. Дж. Постижение истории / А. Дж. Тойнби. – М., 1991.
12.  Философия культуры. Становление и развитие / под ред. М. С. Кагана. – СПб., 1998.
13.  Хантингтон С. Столкновение цивилизаций / С. Хантингтон. – М., 2003.
14.  Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории / О. Шпенглер. – М., 1993. – Т. 1.

 

 

Семінар 2

Прадавня культура на теренах України

 План семінару

 

1. Сутнісні ознаки і періодизація первісної культури України.
2. Первісні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
3. Особливості культури скіфів та сарматів.
4. Антична спадщина в українській культурі.
5. Світогляд та релігія стародавніх слов'ян.

 

 

Питання для самостійної роботи

1. Охарактеризуйте первісні релігійні вірування.
2. Етнокультурні проблеми походження українського народу.
3. Основні джерела вивчення культури східних слов’ян.
4. Черняхівська культура та її особливості.

 

Список рекомендованої літератури 

 

Основна

1.  Історія світової та української культури : підручник / В. А. Греченко, І. В. Чорний, В. А. Кушнерук, В. А. Режко.  –  К., 2005. 
2.  Історія української культури : у 5 т. Т. 1. Історія культури давнього населення України. – К., 2001. 
3.  Кордон М. В. Українська та зарубіжна культура : курс лекцій / М. В. Кордон. – К., 2002.
4.  Культурологія: українська та зарубіжна культура : навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. М. Семашко       та ін. – К., 2007.
5.  Лекції з історії світової та вітчизняної культури  навч. посіб. / за ред. А. Яртися та В. Мельника. – Львів,  2005.
6.  Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 2001.
7.  Шейко В. М. Історія української культури : навч. посіб. / В. М. Шейко, В. Я. Білоцерківський. – К., 2010.

 

Додаткова

8.  Булашев Г. О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях / Г. О. Булашев. – К., 1992.
9.  Василенко Г. К. Велика Скіфія / Г. К. Василенко. – К., 1991.
10.  Відейко М. Ю. Україна : від Трипілля до Антів / М. Ю. Відейко. – К., 2008.
11.  Воропай О. Звичаї нашого народу / О. Воропай.  – К., 1993.
12.  Грушевський М. С. Ілюстрована історія України / М. С. Грушевський. – К., 1992.
13.  Давидюк В. Первісна міфологія / В. Давидюк. – Луцьк, 1997.
14.  Історія української культури: збірник матеріалів і документів / упоряд.: Б. І. Білик, Ю. А. Горбань та ін.; за ред. С. М. Клапчука, В. Ф. Остафійчука. – К., 2000.
15.  Котляр М. Ф. Русь язичницька. Біля витоків східнослов’янської цивілізації / М. Ф. Котляр.  – К., 1993.
16.  Пономарьов А. П.  Українська минувшина :

ілюстрований етнографічний довідник / А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна. – К., 1993.

17. Українська культура: історія і сучасність : навч. посіб. / за ред. С. О. Черепанової. – Львів, 1994.
18.  Українці : народні вірування, повір’я, демонологія / за заг. ред А. П. Пономарьова. – К., 1992.
19.  Чмихов М. О. Давня культура : навч. посіб. / М. О. Чмихов. – К., 1994.

 

 

Семінар 3

Українська культура княжої доби

План семінару

 

1. Писемність та освіта часів Київської Русі – України.
2. Літописи, апокрифічна та агіографічна література, їх історичне та літературно-художнє значення.
3. Містобудування  і архітектура.
4. Скульптура, живопис, декоративно-прикладне мистецтво Київської Русі.
5. Мистецькі здобутки Галицько-Волинського князівства. 

 

Питання для самостійної роботи

1. Києво-Печерська лавра та її роль у розвитку української культури.
2. Сформулюйте головні ідеї праці Іларіона Київського “Слово про Закон, Благодать і Істину” – першої пам’ятки філософської думки Київської Русі.
3. Хто є автором Галицько-Волинського літопису? Назвіть час його написання.
4. Наукові знання княжої доби.

 

Список рекомендованої літератури 

 

Основна

1. Історія світової та української культури : підручник / В. А. Греченко, І. В. Чорний, В. А. Кушнерук,                В. А. Режко. –  К., 2005.
2. Історія української культури : у 5 т. Т. 1. Історія культури давнього населення України. – К., 2001. 
3. Історія української культури / за заг. ред.  І. Крип’якевича. – К., 1994.
4. Кордон М. В. Українська та зарубіжна культура : курс лекцій.  / М. В. Кордон. – К., 2002.
5. Культурологія: українська та зарубіжна культура : навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. М. Семашко         та ін. – К., 2007.
6. Лекції з історії світової та вітчизняної культури : навч. посіб. / за ред. А. Яртися та В. Мельника. – Львів,  2005.
7. Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 2001.
8. Українська культура: історія і сучасність : навч. посіб. / за ред. С. О. Черепанової. – Львів, 1994.
9. Шейко В. М. Історія української культури : навч. посіб. / В. М. Шейко, В. Я. Білоцерківський.  –  К., 2010. 

 

Додаткова

10.  Бєлонович М. В. Українська культура часів Київської Русі : словник-довідник / М. В. Бєлонович, В. Г. Рибалко. – Х., 1998.
11.  Булашев Г. О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях / Г. О. Булашев. – К., 1992.
12.  Горський В. С. Нариси з історії філософської культури Київської Русі (середина ХІІ – середина ХІІІ ст.) / В. С. Горський. – К., 1993.
13.  Грушевський М. С. Ілюстрована історія України / М. С. Грушевський. – К., 1992.
14.  Грушевський М. С. Історія української літератури : в 6 т. 9 кн. / М. С. Грушевський. – К., 1993. – Т. 2–3.
15.  Давньоруські любомудри / В. Горський, О. Вдовина, Ю. Завгородній, О. Киричок. – К., 2004.
16.  Дюбі Ж. Доба соборів : мистецтво та суспільство 980-1420 років / Ж. Дюбі. – К., 2003.
17.  Замлинський В. Історія України в особах ІХ–ХVIIІ ст. / В. Замлинський, І. Войцеховська, В. Галаган. – К., 1993.
18.  Знойко О. П. Міфи Київської землі та події стародавні / О. П. Знойко. – К., 1989.
19.  Іларіон, митрополит Київський. Про закон і благодать // Київська старовина. – 1992. – № 1.
20.  Історія української культури / за заг. ред. І. Крип’якевича. – К., 1994.
21.  Огородник І. В. Українська філософія в іменах / І. В. Огородник, М. Ю. Русин. – К., 1997.
22.  Повість временних літ. – К., 1990.
23.  Пономарьов  А. П. Українська минувщина :

ілюстрований етнографічний довідник / А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна. – К., 1993.

24.  Рыбаков Б. А. Из истории культуры Древней Руси / Б. А. Рыбаков. – М., 1984.
25.  Степовик Д. В. Скарби України / Д. В. Степовик. – К., 1990.
26.  Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (Х – поч.  ХХ ст.) : нариси. – К., 1991.
27.  Історія української архітектури / ред. В. І. Тимофієнко.– К., 2003.
28.  Історія української культури : зб. матеріалів і документів / упоряд. Б. І. Білик та ін. – К., 2000.
29.  Огієнко І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народу / І. Огієнко. – К., 1992.
30.  Брайчевський М. Походження слов’янської писемності / М. Брайчевський. –  К., 2007.
31.  Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури : словник – довідник / В. В. Жайворонок. –  К., 2006.
32.  Іванов В. Співацька освіта в Україні Х – ХVIII ст. / В. Іванов.  – К., 1982.
33.  Історія української музики : у 6 т. – К., 1990.
34.  Історія української літератури : в 6 т. / упоряд.                 В. В. Яременко; приміт. С. К. Росовецького. – К., 1993.
35.  Культура і побут населення України : навч. посіб. /        В. І. Наулко, Л. Ф. Артюх, В. Ф. Горленко та ін. – К., 1993.
36.  Сліпушко О. Софія Київська. Українська література середньовіччя: доба Київської Русі (Х–ХШ століття) / О. Сліпушко. – К., 2002.

 

 

 

 

 

 

 

Семінар 4

Українська культура польсько-литовської доби

( ХIV– перша половина ХVII ст. )

План семінару

 

1. Суспільно-політичні та історичні обставини розвитку української культури.
2. Філософи-гуманісти – зачинателі ренесансного гуманізму в Україні ХV–ХVI ст. (Павло Русин із Кросна, Станіслав Оріховський-Роксолан, Юрій Дрогобич, Шимон Шимонович, Лукаш з Нового Міста).
3. Культурно-освітні  центри в Україні. Острозька академія. Київський колегіум.
4. Золотий вік львівського архітектурного ренесансу.
5. Музична культура і театральне мистецтво України епохи Ренесансу. (Вертеп, шкільний театр, зародження української побутової драми).

 

Питання для самостійної роботи

1. Книгодрукування. Діяльність І. Федорова.
2. Роль братств у збереженні  національно-культурних традицій українського народу.
3. Роль полемічної літератури в духовному житті українського народу.
4. Іван Вишенський – видатний  представник полемічної літератури.

 

Список рекомендованої літератури 

 

Основна

1. Історія світової та української культури : підручник / В. А. Греченко, І. В. Чорний, В. А. Кушнерук, В. А. Режко. — К., 2005.
2. Історія української культури / за заг. ред.  І. Крип’якевича. – К., 1994.
3.  Кордон М. В. Українська та зарубіжна культура : курс лекцій / М. В. Кордон. –  К., 2002.
4. Культурологія: українська та зарубіжна культура :   навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. М. Семашко         та ін. – К., 2007.
5. Лекції з історії світової та вітчизняної культури : навч. посіб. /за ред. А. Яртися та В. Мельника. – Львів,  2005.
6. Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 2001.
7. Українська культура: історія і сучасність : навч. посіб. / за ред. С. О. Черепанової. – Львів, 1994.
8. Шейко В. М. Історія української культури : навч. посіб. / В. М. Шейко, В. Я. Білоцерківський. — К., 2010.

 

Додаткова

9. Грушевський М. С. Ілюстрована історія України / М. С. Грушевський. – К., 1992.
10.  Грушевський М. С. Історія української літератури :         в 6 т. / М. С. Грушевський. – К., 1993. – Т. 4–5.
11.  Дюбі Ж. Доба соборів : мистецтво та суспільство       980–1420 років / Ж. Дюбі. – К., 2003.
12.  Замлинський В. Історія України в особах ІХ–ХVIIІ ст. / В. Замлинський, І. Войцеховська, В. Галаган. – К., 1993.
13.  Запаско Я. Мистецька спадщина Івана Федорова / Я. Запаско. – Львів, 1974.
14.  Іванов В. Співацька освіта в Україні Х – ХVIII ст. / В. Іванов. – К., 1982.
15.  Ісаєвич Я. Юрій Дрогобич / Я. Ісаєвич. – К, 1972.
16.  Історія української архітектури / ред. В. І. Тимофієнко. – К., 2003.
17.  Історія української культури : у 5 т. Т. 2. Українська культура XIII – першої половини XVII століть  – К., 2001. 
18.  Історія української культури / за заг. ред. І. Крип’якевича. – К., 1994.
19.  Історія української культури : зб. матеріалів і документів / упоряд. Б. І. Білик та ін. – К., 2000.
20.  Історія української літератури : в 6 т. / упоряд. В. В. Яременко; прим. С. К. Росовецького. – К., 1993.
21.  Історія української музики : у 6 т. – К., 1990.
22.  Історія філософії на Україні : у 3 т. – К., 1987. – Т. 1.
23.  Крвавич Д. П. Українське мистецтво : навч. посіб. / Д. П. Крвавич, В. А. Овсійчук, С. О. Черепанова. – Львів, 2005.
24.  Культура і побут населення України : навч. посіб. /        В. І. Наулко, Л. Ф. Артюх, В. Ф. Горленко та ін. – К., 1993.
25. Нічик В. М., Литвинов В. Д., Стратій Я. М. Гуманістичні та реформаційні ідеї на Україні (ХVІ – поч. ХVІІ ст.) /В. М. Нічик. – К., 1990.
26.  Огієнко І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народу / І. Огієнко. – К., 1992.
27.  Огієнко І. І. Історія українського друкарства / І. І. Огієнко. – К., 1994.
28.  Огородник І. В. Українська філософія в іменах / І. В. Огородник, М. Ю. Русин. – К., 1997.
29.  Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (Х – поч.  ХХ ст.) : нариси. – К., 1991.
30.  Русина О. В. Україна під татарами і Литвою / О. В. Русина. – К., 1998.
31.  Степовик Д. В. Скарби України / Д. В. Степовик. – К., 1990.
32.  Українська культура: історія і сучасність : навч. посіб. / за ред. С. О. Черепанової. – Львів, 1994.
33.  Українські гуманісти епохи Відродження. Антологія. Частини 1, 2. – К., 1995.
34.  Філософія Відродження на Україні. – К., 1990.
35.  Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література XVI – XVIII століть : у 2 кн. Кн. 1. Ренесанс. Раннє бароко / В. Шевчук. – К., 2004. 
36.  Шреєр-Ткаченко О. Я. Історія української музики. – К., 1980.

 

 

Семінар 5

Духовна культура українського народу 

другої половини ХVII – кінця ХVIII ст.

План семінару

 

1. Українське бароко, його національна специфіка. Козацька культура як унікальне явище та її «барокове забарвлення».
2. Козацькі літописи Самовидця, Г. Грабянки, С. Величка, П. Симоновського, В. Рубана.
3. Бароко в живописі (М. Петрахнович, І. Руткович), розвиток парсунного портрету і гравюри (О. Тарасевич, Л. Тарасевич, І. Щирський).
4. Особливості та пам’ятки барокової архітектури. Відновлення архітектурних пам’яток із бароковими доповненнями.
5. Творчість М. Березовського, А. Веделя, Д. Бортнянського.

 

Питання для самостійної роботи

1. Григорій Сковорода — просвітитель, філософ і поет. Г. С. Сковорода як визначна постать української барокової культури.
2. Культурологічна і просвітницька діяльність Івана Мазепи.
3. Проаналізуйте самобутні риси духовної культури Запорізької Січі.
4. Внесок Києво-Могилянської академії у розвиток освіти та наукових знань.
5. Національна специфіка іконопису XVII – XVIII ст.

 

Список рекомендованої літератури 

 

Основна

1. Історія світової та української культури : підручник / В. А. Греченко, І. В. Чорний, В. А. Кушнерук, В. А. Режко. – К., 2005.
2. Історія української культури / за заг. ред.  І. Крип’якевича. – К., 1994.
3. Кордон М. В. Українська та зарубіжна культура : курс лекцій / М. В. Кордон. –   К., 2002.
4. Культурологія: українська та зарубіжна культура : навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. М. Семашко         та ін. – К., 2007.
5. Лекції з історії світової та вітчизняної культури : навч. посібник. /за ред. А. Яртися та В. Мельника. – Львів,  2005.
6. Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 2001.
7. Українська культура: історія і сучасність : навч. посіб. / за ред. С. О. Черепанової. – Львів, 1994.
8. Шейко В. М. Історія української культури : навч. посіб. / В. М. Шейко, В. Я. Білоцерківський. – К., 2010.

 

Додаткова

9. Білецький П. О. Нариси з історії українського мистецтва. Українське мистецтво другої половини XVII–XVIII ст. / П. О. Білецький. – К., 1981.
10.  Грушевський М. С. Культурно-національний рух на Україні в ХVI – ХVII ст. / М. С. Грушевський. – К., 1993.
11.  Грушевський М. С. Ілюстрована історія України / М. С. Грушевський. – К., 1992.
12.  Грушевський М. С. Історія української літератури :         в 6 т. / М. С. Грушевський. – К., 1993. – Т. 4–5.
13.  Замлинський В. Історія України в особах ІХ–ХVIIІ ст. / В. Замлинський, І. Войцеховська, В. Галаган. – К., 1993.
14.  Іванов В. Співацька освіта в Україні Х – ХVIII ст. / В. Іванов. – К., 1982.
15.  Ісаєвич Я. Д. Братства та їх роль у розвитку української культури XVI–XVIII ст. / Я. Д. Ісаєвич. – К., 1966.
16.  Історія української архітектури / ред. В. І. Тимофієнко. – К., 2003.
17.  Історія української культури : у 5 т. Т. 2. Українська культура XIII – першої половини XVII століть. – К., 2001. 
18.  Історія української культури : зб. матеріалів і документів / упоряд. Б. І. Білик та ін. – К., 2000.
19.  Історія української літератури : в 6 т. / упоряд. В. В. Яременко;  прим. С. К. Росовецького. – К., 1993.
20.  Історія української музики : у 6 т. – К., 1990.
21.  Крвавич Д. П. Українське мистецтво : навч. посіб. / Д. П. Крвавич, В. А. Овсійчук, С. О. Черепанова. – Львів, 2005.
22.  Литвинов В. Ренесансний гуманізм в Україні. Ідеї гуманізму епохи Відродження в українській філософії XV – почату XVІI ст. / В. Литвинов.  – К., 2000.
23.  Макаров А. Світло українського бароко / А. Макаров. – К., 1994.
24.  Овсійчук В. А. Майстри українського бароко. Жовківський художній осередок / В. А. Овсійчук. – К., 1991.
25.  Овсійчук В. А. Українське мистецтво XVI – перш. пол. XVII ст. Гуманістичні та визвольні ідеї / В. А. Овсійчук. – К., 1985.
26.  Огієнко І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народу / І. Огієнко. – К., 1992.
27.  Огородник І. В. Українська філософія в іменах / І. В. Огородник, М. Ю. Русин. – К., 1997.
28.  Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (Х – поч.  ХХ ст.) : нариси. – К., 1991.
29.  Українське бароко та європейський контекст. Архітектура, образотворче мистецтво, театр і музика. – К., 1991.
30.  Українські гуманісти епохи Відродження : антологія :     у 2  т. – К., 1995.
31.  Філософія Відродження на Україні / відп. ред. М. В. Кашуба. – К., 1990. 
32.  Чижевський Д. І. Українське літературне бароко / Д. І.  Чижевський. – К., 2003.
33.  Шевчук В. Козацька держава / В. Шевчук. – К., 1996.
34.  Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література XVI – XVIII століть : у 2 кн.  Кн. 1. Ренесанс. Раннє бароко / В. Шевчук. – К., 2004.   
35. Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література XVI–XVIII століть : у 2 кн. Кн. 2.  Розвинене бароко. Пізнє бароко. / В. Шевчук. – К., 2005. 
36.  Шелест В. Думи – козацький епос // Київська старовина. – 1993. – № 6.
37.  Шреєр-Ткаченко О. Я. Історія української музики / О. Я. Шреєр-Ткаченко. – К., 1980.
38.  Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків : у 3 т. / Д. І. Яворницький. – К., 1990.
39.  Апанович О. Культура козацтва. Деякі аспекти розвитку культури Запорізької Січі  / О. Апанович. Укр. культура. – 1991. – № 1.
40.  Багалій Д. І.   Український   мандрівний    філософ

Г. Сковорода / Д. І. Багалій.  – К., 1992.

41.  Білецький П. О. Нариси з історії українського мистецтва. Українське мистецтво другої половини XVII–XVIII ст. /  П. О. Білецький. – К., 1988.

 

 

Семінар 6

Українська культура кінця ХVIII ст. – початку ХХ ст. Національно-культурне   відродження

План семінару

 

1. Розвиток історичної науки та фольклорні дослідження.
2. Культурно-просвітницька діяльність “Руської Трійці” на ниві духовної культури Галичини.
3. Світський театр та нова українська драма, зародження професійного українського театру кінця ХVIII ст.
4. Архітектура і скульптура ( А. Меленський, І. Мартос).

 

Питання для самостійної роботи

1. Який зміст вкладений у поняття «національно-культурне відродження України»?
2. Ідеї національного відродження України  в діяльності Кирило-Мефодіївського братства.
3. Роль Т. Г. Шевченка у становленні української культури.
4. Репресії царизму проти української культури.
5. Внесок М. Лисенка у розвиток української музики.
6. Заснування Харківського та Київського університетів в Україні та їх значення як науково-культурних центрів.

 

Список рекомендованої літератури 

 

Основна

1. Історія світової та української культури : підручник / В. А. Греченко, І. В. Чорний, В. А. Кушнерук, В. А. Режко. – К., 2005.
2. Історія української культури / за заг. ред. І. Крип’якевича. – К., 1994.
3. Кордон М. В. Українська та зарубіжна культура : курс лекцій / М. В. Кордон. –  К., 2002.
4. Культурологія: українська та зарубіжна культура : навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. М. Семашко         та ін. – К., 2007.
5. Лекції з історії світової та вітчизняної культури : навч. посіб. /за ред. А. Яртися та В. Мельника. – Львів,  2005.
6. Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 2001.
7. Шейко В. М. Історія української культури : навч. посіб. / В. М. Шейко, В. Я. Білоцерківський. – К., 2010.

 

Додаткова

8. Білецький П. О. Нариси з історії українського мистецтва. Українське мистецтво другої половини XVII–XVIII ст. / П. О. Білецький. – К., 1981.
9.  Гнідан О. Д. Історія української літератури кінеця ХІХ – початку ХХ ст. : у 2 кн. / О. Д. Гнідан.  – К.,  2006. –     Кн. 2.
10.  Грицак Я. Нариси історії України ХІХ–ХХ ст. Творення модерної нації / Я. Грицак. – К., 1996.
11.  Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть / М. Грушевський. – К., 1991.
12.  Грушевський М. С. Ілюстрована історія України / М. С. Грушевський. – К., 1992.
13.  Жулинський М. Г. Історія української літератури        ХІХ ст. : підруч. : у 2 кн. / М.Г. Жулинський. –  К.,     2006. – Кн. 2.
14.  Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст / О. Забужко. – К., 1993.
15.  Забужко О. Шевченків міф України / О. Забужко. – К., 1997.
16.  Забужко О. С. Філософія української ідеї : Франківський період / О. С. Забужко.  – К., 1993.
17.  Зайцев П. Життя Тараса Шевченка / П. Зайцев. – К., 2004.
18.  Історія української архітектури / ред. В. І. Тимофієнко. – К., 2003.
19.  Історія української культури : зб. матеріалів і документів / упоряд. Б. І. Білик та ін. – К., 2000.
20.  Історія української літератури : в 6 т. / упоряд. В. В. Яременко; прим. С. К. Росовецького. – К., 1993.
21.  Історія української музики : у 6 т. – К., 1990.
22.  Крвавич Д. П. Українське мистецтво : навч. посіб. / Д. П. Крвавич, В. А. Овсійчук, С. О. Черепанова. – Львів, 2005.
23.  Лобановський Б. Б., Говдя П. І. Українське мистецтво другої половини ХІХ ст. – поч. ХХ ст. / Б. Б. Лобановський. – К., 1989.
24.  Лук М. I. Етичні ідеї в філософії України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. / М. I. Лук, В. С. Лісовий. – К., 1993.
25.  Митці України : енциклопедичний довідник / ред. А. В. Кудрицького. – К., 1992.
26.  Огородник І. В. Українська філософія в іменах / І. В. Огородник, М. Ю. Русин. – К., 1997.
27.  Попович М. В. Національна культура і культура нації / М. В. Попович. – К., 1991.
28.  Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (Х – поч.  ХХ ст.) : нариси. – К., 1991.
29.  Степовик Д. В. Українське мистецтво першої половини. ХIХ ст.  / Д. В. Степовик. – К., 1982.
30.  Степовик Д. В. Скарби України / Д. В. Степовик. – К., 1990.
31.  Українська культура: історія і сучасність : навч. посіб. / за ред. С. О. Черепанової. – Львів, 1994.
32.  Українська народність: нариси соціально-економічної і етнополітичної історії. – К., 1990.
33.  Хижняк З. Києво-Могилянська академія / З. Хижняк. – К., 1991.
34.  Шпорлюк Р. Українське національне відродження в контексті європейської історії кінця ХVІІІ – початку    ХІХ ст. // Україна. Наука. Культура. – К., 1991. – Вип. 25.
35.  Шпорлюк Р. І. Українське національне відродження (ХVIII – ХХ ст.) / Р. І. Шпорлюк. – К., 1991.
36.  Шреєр-Ткаченко О. Я. Історія української музики /            О. Я. Шреєр-Ткаченко. – К., 1980.
37. Щербаківський В. Українське мистецтво / В. Щербаківський. – К., 1996.
38.  Білецький П. О. Нариси з історії українського мистецтва. Українське мистецтво другої половини XVII–XVIII ст. / П. О. Білецький. – К., 1981.
39.  Білецький П. О. Апостол України: життя і творчість Тараса Шевченка / П. О. Білецький.  – К., 1998.

 

 

Семінар 7

Модерністський період національно-культурного відродження (1890–1914 рр.)

План семінару

 

1. Українська культура епохи модерну, її характерні риси й ознаки.  
2. Художні стилі й естетичні напрями: класицизм, романтизм, реалізм.
3. Модерністські течії: імпресіонізм, експресіонізм, футуризм, кубізм, абстракціонізм, супрематизм.
4. Національна школа пейзажного живопису (80–90-ті рр. ХХ ст.).
5. Модерністський живопис і скульптура початку ХХ ст. («український авангард»).

 

Питання для самостійної роботи

1. Іван Франко і Леся Українка, їх  місце в українському національно-культурному русі кінця ХІХ – початку      ХХ ст.
2. Архітектурний        модерн :         еклектика,           сецесія, конструктивізм.
3. Творчість художників – передвижників.
4. Українська література кінця ХІХ–поч. ХХ ст. та її напрямки.

 

Список рекомендованої літератури 

 

Основна

1. Історія світової та української культури : підручник / В. А. Греченко, І. В. Чорний, В. А. Кушнерук, В. А. Режко. — К., 2005.
2. Історія української культури / за заг. ред. І. Крип’якевича. – К., 1994.
3. Кордон М. В. Українська та зарубіжна культура : курс лекцій / М. В. Кордон. –  К., 2002.
4. Культурологія: українська та зарубіжна культура : навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. М. Семашко та     ін. – К., 2007.
5. Лекції з історії світової та вітчизняної культури:  навч. посіб. /за ред. А. Яртися та В. Мельника. – Львів,  2005.
6. Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 2001.
7. Шейко В. М. Історія української культури : навч. посіб. / В. М. Шейко, В. Я. Білоцерківський. – К., 2010.

 

Додаткова

8. Вандишева-Ребро Н. В. Актуальні проблеми сучасної естетики. Постмодернізм : метод. посіб. / Н. В. Вандишева-Ребро. – Суми, 2007.
9.  Горелов М. Передвісники незалежної України / М. Горелов.  – К., 1996.
10.  Грицак Я. Нариси історії України ХІХ–ХХ ст. Творення модерної нації / Я. Грицак. – К., 1996.
11.  Енциклопедія українознавства : загальна частина. – К., 1995. – Т. 2, 3.
12.  Жаборюк Н. А. Український живопис останньої третини ХІХ – початку ХХ століть / Н. А. Жаборюк. – К., 1990.
13. Забужко О. Дві культури / О. Забужко. – К., 1990.
14.  Історія української архітектури / ред. В. І. Тимофієнко. – К., 2003.
15.  Історія української культури : зб. матеріалів і документів / упоряд. Б. І. Білик та ін. – К., 2000.
16.  Історія української літератури : в 6 т. / упоряд. В. В. Яременко; прим. С. К. Росовецького. – К., 1993.
17.  Кормич Л. І. Культурологія (історія і теорія світової культури ХХ століття) : навч. посіб. / Л. І. Кормич, В. В. Багацький. – Х., 2003.
18.  Крвавич Д. П. Українське мистецтво: навч. посіб. / Д. П. Крвавич, В. А. Овсійчук, С. О. Черепанова. – Львів, 2005.
19.  Лобановський Б. Б. Українське мистецтво другої половини ХІХ–початку ХХ ст. / Б. Б. Лобановський, П. І. Говдя. – К., 1989.
20.  Мєднікова Г. С. Українська і зарубіжна культура ХХ століття : навч. посіб. / Г. С. Мєднікова. – К., 2002.
21.  Митці України : енциклопедичний довідник / ред. А. В. Кудрицького. – К., 1992.
22.  Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі / С. Павличко. – К., 1997.
23.  Степовик Д. В. Скарби України / Д. В. Степовик. – К., 1990.
24.  Українська культура: історія і сучасність : навч. посіб. / за ред. С. О. Черепанової. – Львів, 1994.

Семінар 8

Українська культура ХХ ст.

План семінару

 

1.  Культура і духовне життя України в 1917–1920 рр.  
2. Українізація національного життя   у 20-х роках  ХХ ст.  
3. Образотворчий авангард (брати Д. і В. Бурлюки,             К. Малевич, О. Екстер, О. Архипенко, «школа Бойчука»).  
4. Становлення українського кіномистецтва.
5. Розвиток української культури в другій половині ХХ ст.: шістдесятництво, дисидентський та самвидавничий рух. 

 

 Питання для самостійної роботи

1. М. С. Грушевський, його громадська і наукова діяльність.
2. Лесь Курбас – видатний діяч українського театрального мистецтва.
3. Утворення Української академії наук та її діяльність.
4. Особливості розвитку українського образотворчого мистецтва 70–80-х років ХХ ст. Поясніть сутність терміну «соціалістичний реалізм».

Список рекомендованої літератури 

 

Основна

1. Історія світової та української культури : підручник / В. А. Греченко, І. В. Чорний, В. А. Кушнерук, В. А. Режко. – К., 2005. 
2. Історія української культури / за заг. ред.  І. Крип’якевича. – К., 1994.
3. Кордон М. В. Українська та зарубіжна культура : курс лекцій / М. В. Кордон. – К., 2002.
4. Культурологія: українська та зарубіжна культура : навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. М. Семашко та     ін. – К., 2007.
5. Лекції з історії світової та вітчизняної культури : навч.   посіб. /за ред. А. Яртися та В. Мельника. – Львів,  2005.
6. Мєднікова Г. С. Українська і зарубіжна культура ХХ століття : навч. посіб. / Г. С. Мєднікова. – К., 2002.
7. Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 2001.
8. Українська культура: історія і сучасність : навч. посіб. / за ред. С. О. Черепанової. – Львів, 1994.
9. Шейко В. М. Історія української культури: навч. посіб. / В. М. Шейко, В. Я. Білоцерківський. – К., 2010.

 

Додаткова

10.  Гринишина М. Театр української драматургії. Сучасна та класична українська п’єса на сценах театру у 1930-х роках / М. Гринишина. – К., 2006.
11.  Грицак Я. Нариси історії України ХІХ–ХХ ст. Творення модерної нації / Я. Грицак. – К., 1996.
12.  Даниленко В. М. Сталінізм на Україні : 20-30-ті роки / В. М. Даниленко та ін. – К., 1991.
13.  Дзюба І. Інтернаціоналізм чи русифікація / І. Дзюба.  – К., 1991.
14.  Довженко О. Україна в огні. Щоденник / О. Довженко.  – К., 1990.
15.  Енциклопедія українознавства : загальна частина. – К., 1995. – Т. 2, 3.
16.  Єфремов С. Історія українського письменства / С. Єфремов.  – К., 1995.
17.  Заставний Ф. Українська діаспора. Розселення українців в зарубіжних країнах / Ф. Заставний. – Львів, 1991.
18.  Історія української літератури : в 6 т. / упоряд. В. В. Яременко; прим. С. К. Росовецького. – К., 1993.
19.  Історія української музики : у 6 т. – К., 1990.
20.  Історія української радянської музики : навч. посіб. – К., 1990.
21.  Касьянов Г. Українська інтелігенція 1920–30-х років : соціальний портрет та історична доля / Г. Касьянов. – К., 1993.
22.  Касьянов Г. Українська інтелігенція в русі опору 1960 – 80-х років / Г. Касьянов. – К., 1995.
23.  Касьянов Г.В. Невзгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960–1980 рр. /   Г. В. Касьянов. – К., 1995.
24.  Кормич Л. І. Культурологія (історія і теорія світової культури ХХ століття) : навч. посіб. / Л. І. Кормич, В. В. Багацький. – Х., 2003.
25.  Крвавич Д. П. Українське мистецтво: навч. посіб. / Д. П. Крвавич, В. А. Овсійчук, С. О. Черепанова. – Львів, 2005.
26.  Лавріненко Ю. Розстріляне Відродження / Ю. Лавріненко. – Мюнхен, 1959.
27.  Митці України: енциклопедичний довідник / ред. А. В. Кудрицького. – К., 1992.
28.  Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі / С. Павличко. – К., 1997.
29.  Петров В. Діячі української культури (1920–1940 рр.) – жертви більшовицького терору / В. Петров. – К., 1992.
30.  Петров В. П. Діячі української культури 1920–1940 рр. Жертви більшовицького терору / В. П. Петров.  – К., 1997.
31.  Полевой В. М. Двадцатый век. Изобразительное искусство и архитектура стран и народов мира / В. М. Полевой. – М., 2009.
32.  Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (Х – поч.  ХХ ст.) : нариси. – К., 1991.
33.  Сверстюк Є. Блудні сини України / Є. Сверстюк.  – К., 1993.
34.  Скуратівський В. Екранні мистецтва в соціокультурних процесах XX ст. / В. Скуратівський. – К., 1997.
35.  Степовик Д. В. Скарби України / Д. В. Степовик. – К., 1990.
36.  Хвильовий М. Україна чи Малоросія // Твори : у 2 т. /   М. Хвильовий. – К., 1991. – Т. 2.

Семінар 9

Сучасний період розвитку української культури

(від кінця 80-х років ХХ ст. до сьогодення)

План семінару

 

1.  Постмодерністські тенденції в сучасній українській культурі.
2. Американізація, вестернізація й русифікація  масової культури на зламі ХХ–ХХІ ст.
3. Здобутки сучасного українського кіномистецтва. «Поетичне кіно».
4. Культура діаспори в українському культурному просторі. Творчість діячів української культури в еміграції.
5. Видатні українські митці межі ХХ – ХХІ ст.

 

 Питання для самостійної роботи

1. Нова модерністська генерація в українській літературі.
2. Сучасна українська музика.
3. Внесок українства  у світову культуру.
4. Перспективи розвитку культури в Українській державі.  

 

Список рекомендованої літератури 

 

Основна

1. Історія світової та української культури: підручник /      В. А. Греченко, І. В. Чорний, В.  А. Кушнерук, В. А. Режко. – К., 2005. 
2. Кордон М. В. Українська та зарубіжна культура : курс лекцій / М. В. Кордон. –  К., 2002.
3. Культурологія : українська та зарубіжна культура : навч. посіб. / М. М. Закович, І. А.Зязюн, О. М. Семашко та ін. – К., 2007.
4. Лекції з історії світової та вітчизняної культури : навч. посібник. /за ред. А. Яртися та В. Мельника. – Львів,  2005.
5. Мєднікова Г. С. Українська і зарубіжна культура ХХ століття : навч. посіб. / Г. С. Мєднікова. – К., 2002.
6. Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 2001.
7. Українська культура: історія і сучасність : навч. посіб. / за ред. С. О. Черепанової. – Львів, 1994.
8. Шейко В. М. Історія української культури : навч. посіб. / В. М. Шейко, В. Я. Білоцерківський. – К., 2010.

 

Додаткова

9.  Дзюба І. Між культурою і політикою / І. Дзюба. – К., 1998.
10.  Енциклопедія українознавства : загальна частина. – К., 1995. – Т. 2, 3.
11.  Зарубіжні українці: етнографічний довідник. – К., 1991.
12.   Ісаєвич Я. Д. Україна давня і нова : народ, релігія, культура / Я. Д. Ісаєвич. – Л., 1996.
13.  Історія української музики : у 6 т. – К., 1990.
14.  Кормич Л. І. Культурологія (історія і теорія світової культури ХХ століття) : навч. посіб. / Л. І. Кормич, В. В. Багацький. – Х., 2003.
15.  Краснодембський О. На постмодерністських роздоріжжях культури / О. Краснодембський. – К., 2000.
16.  Крвавич Д. П. Українське мистецтво : навч. посіб. / Д. П. Крвавич, В. А. Овсійчук, С. О. Черепанова. – Львів, 2005.
17.  Культурне відродження в Україні. – К., 1993.
18.  Митці України : енциклопедичний довідник / ред. А. В. Кудрицького. – К., 1992.
19.  Пашук А. І. Українська церква і незалежність України / А. І. Пашук.  – Л., 2003.
20.  Полевой В. М. Двадцатый век. Изобразительное искусство и архитектура стран и народов мира / В. М. Полевой. – М., 2009.
21.  Попович М. В. Національна культура і культура нації / М. В. Попович. – К., 1991.
22.  Скуратівський В. Екранні мистецтва в соціокультурних процесах XX ст. / В. Скуратівський. – К., 1997.
23.  Сухомозький М. Україна у світі / М. Сухомозький. – К.,  2007.
24.  Українці в зарубіжному світі. – К., 1991.
25.  Українці: Східна діаспора. – К., 1993.
26.  Феномен української культури: методологічні засади осмислення. – К., 1996.

 

 

Семінар 10

Підсумковий модульний контроль

 

Список рекомендованої літератури

 

Основна

 

1. Історія світової та української культури : підручник / В. А. Греченко, І. В. Чорний, В. А. Кушнерук,            В. А. Режко. – К., 2005. 
2. Кордон М. В. Українська та зарубіжна культура : курс лекцій / М. В. Кордон.  –  К., 2002.
3. Культурологія: українська та зарубіжна культура : навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. М. Семашко та    ін. – К., 2007.
4. Лекції з історії світової та вітчизняної культури : навч. посіб. / за ред. А. Яртися та В. Мельника. – Львів,  2005.
5. Мєднікова Г. С. Українська і зарубіжна культура ХХ століття : навч. посіб. / Г. С. Мєднікова. – К., 2002.
6. Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 2001.
7. Українська культура: історія і сучасність : навч. посіб. / за ред. С. О. Черепанової. – Львів, 1994.
8. Шейко В. М. Історія української культури : навч. посіб. / В. М. Шейко, В. Я. Білоцерківський. – К., 2010.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зразки завдання для тестової перевірки знань.

 

       Кожне тестове завдання складається із запитання,  декількох варіантів відповідей. Студенту потрібно знайти одну правильну відповідь.

 

 

 

 До теми 1

«Вступ до дисципліни. Сутність та сенс культури»

 

 

1. Яке найдавніше значення поняття "культура":

а) освіченість людини;

б) рівень розвитку етносу;

в) сільськогосподарська рослина;

г) матеріальні та духовні цінності.

 

2. Розвиток культури в концепції А. Тойнбі визначається:

            а) поступовим прогресом;

            б) пасіонарними поштовхами;

            в) викликом-відповіддю;

            г) біологічною еволюцією.

 

3. Результати пізнавальної та інтелектуальної діяльності  людини – це:

а) матеріальна культура;

б) духовна культура.

 

4. Нові соціокультурні цінності й установки, які суперечать фундаментальним принципам традиційної культури, – це:

а) цивілізація;

б) національна культура;

в) регіональна культура;

г) контркультура.

5. У добу середньовіччя поняття "культура" асоціювалося з:

а) любов’ю до Бога;

б) аграрним виробництвом;

в) освіченістю і вихованістю людини.

 

6. Один із культурних регіонів світу:

а) Прибалтійський;

б) Далекосхідний;

в) Гімалайський;

г) Трипільський;

 

7. Термін "культура" в значенні вихованості та освіченості людини вперше використав:

а) Марк Тулій Цицерон;

б) Марк Аврелій Катон;

в) Аврелій Августин.

 

8. З точки зору релігійно-філософської системи Г. Сковороди основною проблемою культури є:

а) гармонізація людини і Бога, матеріального і духовного, видимого і невидимого;

б) богопізнання, виховання людини-бога;

в) самопізнання, створення нової позарелігійної моралі.

 

9. До матеріальної культури відносять:

а) мистецтво, філософію, знаряддя праці;

б) поезію, науку, філософію;

в) знаряддя праці, музичні інструменти, живопис;

г) будівлі, знаряддя праці, музичні інструменти.

 

10. Хто з названих мислителів вважав поняття "культура" і "цивілізація" тотожними і запропонував механізм "виклик-відповідь":

а) Г. Сковорода;

б) О. Шпенглер;

в) А. Тойнбі;

г) Ф. Ніцше.

 

11. Термін "культура" в значенні людської освіченості першим вжив:

а) Марк Катон;

б) Г. Сковорода;

в) Цицерон;

г) Тойнбі.

 

12. Автор філософської ідеї про те, що весь світ складається з двох натур:

            а) Г. Сковорода;

            б) Тойнбі;

            в) Тейлер.

 

13. Культура певної соціальної групи, яка включає стійкі норми, ритуали, особливості мови, зовнішнього вигляду, – це:

а) субкультура;

б) національна культура;

в) регіональна культура;

г) контркультура.

 

14. Культурні регіони, на які поділяють культуру людства на сучасному етапі:

а) європейський (західноєвропейський-північно-американський), далекосхідний, індійський, арабо-мусульманський, тропічно-африканський, латиноамериканський;

б) єгипетський, індійський, китайський, західноєвропейський, американський;

в) китайський,  індійський, арабський, єврейський, латиноамериканський, слов’янський,

 

 

15. Специфічні риси сучасної цивілізації:

а) орієнтація на творчість, розвиток науки, духовність;

б) формування масового споживача, стандартизація життя, шаблонність, демократичність, механістичність;

в)  згортання розвитку техніки, зброї, активізація духовної діяльності.

 

16. Первісне значення поняття «культури»:

а) ступінь майстерності в будь-якій галузі;

б) землеробство;

в) знання правил поведінки;

г) засвоєння нових знань.

 

17. Що таке артефакт:

а) знак, певний вид ідеографічного письма;

б) виготовлені людиною речі;

в) прообраз, первісна форма.

 

18. Які основі ознаки цивілізації найчастіше вчені визнають:

а) науковий і технічний прогрес;

б) розвинене мистецтво, зачатки науки;

в) утворення держави, виникнення писемності, виділення ремісництва, розшарування суспільства на класи, появу міст.

 

19. Домінуюча культура:

а) сімейно-родинні зв’язки, спільна територія мешкання, національний одяг, їжа, житло;

б) сукупність цінностей, вірувань, традицій та звичаїв, якими керується більшість членів суспільства;

в) синтез культур різних класів, соціальних верств і груп суспільства.

 

 

 

20. Виникнення культури пов’язано з:

            а) виникненням людини;

            б) виготовленням людиною знарядь праці;

в) виникненням писемності;

г) зародженням мистецтва.

 

 

 

 

До теми 2

«Витоки української культури»

 

 

1. Фетишизм:

а) віра в надприродні властивості матеріальних речей;

б) віра в існування родинного зв’язку між групою людей і певним видом рослин чи тварин;

в) віра в різноманітних духів, душу як двійника тіла.

 

 2.  Перші зразки образотворчого мистецтва сягають часів:

            а) неоліту;

б) палеоліту;

в) мезоліту;

г) енеоліту.

 

3. Релігійне вірування, пов’язане з вірою у зв’язок людини з твариною, – це :

а) тотемізм;

б) фетишизм;

в) політеїзм;

г) анімізм;

д) магія.

 

 

 

4. Міф – це:

а) давнє уявлення народів про походження життя на землі та явищ природи, про щось фантастичне, вигадане, неіснуюче;

б) загальна концепція про походження світу;

в) архаїчна розповідь про богів та героїв;

г) вигадка неосвіченої, забобонної людини.

 

5. Свідомість архаїчної людини:

а) антропоморфна;

б) натурфілософська;

в) міфологічна.

 

6. Анімізм:

а) віра в надприродні властивості матеріальних речей;

б) віра в існування родинного зв’язку між групою людей і певним видом рослин чи тварин;

в) віра в різноманітних духів, душу як двійника тіла.

 

7. Тотемізм:

            а) віра в існування надприродних істот у тілі;

б) віра в надприродні властивості матеріальних речей;

в) віра в існування родинного зв’язку між групою людей і певним видом рослин чи тварин;

г) віра в різноманітних духів, душу як двійника тіла.

 

 8. Палеолітична Венера:

а) давньогрецька скульптура жінки з витонченими  рисами;

б) стилізоване скульптурне зображення жінки в культурі первісного суспільства;

в) міфологічна богиня кохання.

 

 

 

  9. Міфологія – це :

а) наука про способи творення міфів;

б) форма суспільної свідомості, що несе в собі узагальнене та водночас персоніфіковане уявлення народів про світ речей та явищ;

в) форма світогляду.

 

10. Де розташована найдавніша стоянка людини сучасного   типу :

а) Лука-Врублевецька

б) Кіїк-Коба

в)  Королеве

 

11. З якою археологічною культурою ототожнюють антський племінний союз :

а) Зарубинецькою;

б) Черняхівською;

в) Чорноліською.

 

12. Залізні знаряддя праці з’являються в Україні за часів :

а) трипільців;

б) скіфів;

в) сарматів;

г) кіммерійців.

 

13. Часові рамки існування трипільської культури :

а) XI – IX ст. до н. е.;

б) IV– III ст. до н. е.;

в) II ст. до н. е. - II ст. н. е.

 

14. У праці якого історика фіксується поділ слов'ян на венедів, склавинів та антів :

а) Йордана;

б) Тацита;

в) Прокопія Кесарійського.

15. У перекладі “сармат” означає:

а) хижий птах;

б) перепоясаний мечем;

в) вершник, який перемагає;

г) дивовижний напій.

 

16. Часові рамки залізного віку на території України :

а) XI – IX ст. до н. е.;

б) IV– III ст. до н. е.;

в) II ст. до н. е. – II ст. н. е.;

г) XII  ст. до н. е. – ІV ст.

 

17. Уперше назва кіммерійців з'являється в :

а) Геродот «Історія»;

б) Йордан «Гетика»;

в) Гомер «Одіссея».

 

18. Скіфський мистецький стиль, який характеризується поєднанням рослинного орнаменту, зоо- та антропоморфних елементів, називається :

а) інкрустаційний;

б) коринфський ;

в) звіриний.

 

19. Найважливішою пам'яткою осілості степової Скіфії є :

 а) с. Королеве;

б) Кам'янське городище;

в) Лука-Врублевецька.

 

20. Яке з цих міст не належало до античних міст-держав Північного Причорномор`я:

а) Мелітополь;

б) Тір;

в) Ольвія;

г) Херсонес.

До теми 3

«Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (Х – ХІІІ ст.)»

 

 

1. Назвіть найдавніші пам'ятки давньоруської писемності :

а) Договори Русі з Візантією;

б) Берестяні грамоти;

в) Іпатіївський літопис;

г) Повість временних літ.

 

2. Назвіть відому світську споруду часів Київської Русі, яка збереглася до нашого часу :

а) Десятинна церква;

б) Золоті ворота;

в) Дитинець;

            г) Софія Київська.

 

3. Літературні жанри Київської Русі :

а) хронописи, житія святих, оди;

б) літописи, агіографія, похвальні твори;

в) „Слова”, часописи, гімни.

 

4. Рік першої релігійної реформи, проведеної князем Володимиром :

а) 1980 р.;

б) 980 р.;

в) 988 р.

 

5. Найдавніша рукописна книга, що збереглася до наших днів:

а)  Остромирове Євангеліє;

б)  Слово о полку Ігоревім;

в)  Острозька Біблія;

г)  Слово про закон і благодать;

д) Повість минулих літ.

6. Монументальний живопис Київської Русі:

а) мозаїка;

б) фреска;

в) гравюра;

г) офорт.

 

7. Плінфа:

а) кольорова плитка для облицьовування кам’яних приміщень у Київській  Русі;

б) цегла для кладки стін у Київській Русі;

в) цементно-кам’яний фундамент храмів Київської Русі.

 

8. Алфавіт, який покладено в основу кирилиці:

а) англійський;

б) латинський;

в) грецький;

г) фінікійський.

 

9. Знаменитий давньоруський живописець і золотар:

а) Боян;  

б) Аліпій;

в) Агапіт;

г) Нестор.

 

10. Києво-Печерський патерик – це:

а) збірка творів про історію Києво-Печерського монастиря, яка була складена в 1215–1230 рр.;

б) православний чоловічий монастир, заснований у Києві 1051 р.;

в) комплекс архітектурних споруд початку ХI століття, призначений для життя великих князів.

 

11. Різновиди написання літер у Київській Русі:

а) устав, напівустав, скоропис;

б) курсив, шрифт, скоропис;

в) слов’янський, старослов’янський, давньоруський.

 

12. Що таке «дитинець»:

а) верхнє місто;

б) нижнє місто;

в) дитячий будинок;

г)  дитяча спеціальна школа?

 

13. Автор “Слова про закон і благодать”, написаного в 1037 р.:

            а) Ярослав Мудрий;

            б) митрополит Іларіон;

            в) Володимир Великий.

 

14. Як називалася найдавніша слов'янська писемність:

а) черти і рези;

б) руни;

в) глаголиця;

г) кирилиця.

 

 

15. При якому монастирі чи соборі в XI—XII ст. була створена найвідоміша і найбільша бібліотека-книгозбірня:

а) Софійському соборі;

б) Печерському монастирі;

в) Видубицькому монастирі;

г) Десятинній церкві.

 

16. Об’єднання всіх сил Руської землі для боротьби з ворогом є ідею твору:

а) “Повість временних літ”;       

б) “Слово о полку Ігоревім”;  

в) “Слово про закон і благодать”.

 

 

 

17. Руська Правда – це:

            а) перше зведення законів Київської Русі;

            б) перша газета Київської Русі;

            в) рукописний твір Ярослава Мудрого.

 

18. Перша давньоруська енциклопедія:

а) Києво-Печерський патерик;

б) Ізборнік Святослава;

в) «Повість минулих літ»;

 

19. Відомий давньоруський лікар:

а) Боян;  

б) Аліпій;

в) Агапіт;

г) Нестор.

 

20. Рішенням ЮНЕСКО до світової культурної спадщини зараховано:

а) Михайлівський золотоверхий монастир;

б) Собор Святої Софії;

в) Десятинну церкву;

г) П'ятницьку церкву у Чернігові.

 

 

До теми 4

«Українська культура польсько – литовської доби

 (ХIV – перша половина ХVII ст.)»

 

1. Які культурні впливи спричинили переорієнтацію української культури в XIV-му столітті:

а) візантійські; 

            б) південнослов'янські;                    

в) західноєвропейські;

г) монголо-татарські;                 

д) арабські.

2. Основа середньовічного менталітету:

а) християнська свідомість;              

б) матеріалістичний світогляд;

в) поклоніння силам природи; 

            г) віра в позаземне походження людської цивілізації.

 

3. Доба Відродження – це відродження традиції:

а) архаїчної;                                                   

б) давньосхідної;

в) середньовічної;                                       

 г) античної.

 

4. Позначте, коли у Львові засноване Успенське братство і  братська школа:

            а) 1574 р.;                 

б) 1581р.;                  

в) 1586 р.;        

г) 1596 р.

 

5. Український першодрукар:

а) Йоганн Гутенберг;                            

б) Швайпольт Фіоль;

в) Франциск Скорина;                           

 г) Іван Федоров.

 

6. Українські друковані книги ХVІІ — ХVШ ст. відзначаються:

а) досконалістю й оригінальністю художнього оформлення;   

б) орнаментальністю;                                                              

в) ініціалами;

г) зовнішністю.

 

7. Перша надрукована Біблія в Україні І. Федоровим:

а) Острозька Біблія;   

б) Остромирове Євангеліє;      

 в) Пересопницьке Євангеліє.

 

8. Хто з українських гетьманів навчався в Острозькій академії:

а) Б. Хмельницький;                     

б) П. Конашевич-Сагайдачний;

в) І. Мазепа;                                   

г) П. Полуботок?

 

9. П'єси з релігійним чи історичним сюжетом, написані викладачами, зіграні школярами, – це:

а) комедії;     

б) оди;                       

в) шкільні драми;                

г) трагедії.

 

10. Церковна і публіцистична література в Україні XVI –       XVII ст., яка спрямовувалася проти спроб інших конфесій поширити свій вплив на православне населення:

а)  агіографічна;                                             

б) полемічна;                                                   

в)  роз'яснювальна.

 

11. Автор „Треноса”:

а) Герасим Смотрицький;            

б) Мелетій Смотрицький;               

в) Іван Вишенський.

 

12.  Позначте прізвище релігійного діяча, який у 1620 р. став київським митрополитом:

а) І. Борецький;       

б) Л. Зизаній;           

в) П. Могила;             

г)  М. Смотрицький.

 

13. Символом державності України, на якому складається президентська присяга в наші дні, – є:

а) Остромирове Євангеліє;    

б)  Пересопницьке Євангеліє;

в)  Острозька Біблія.;           

г) Літопис Самовидця.       

 

14.  Позначте назву міста, у якому збудовані Успенська церк­ва, каплиця Трьох Святителів, вежа Корнякта:

а) Києві;        

б) Львові;                  

в) Острозі;                

г) Луцьку;               

д) Почаєві.       

 

15. З останньої чверті XVI ст. з'являється полемічна література, присвячена релігійній дискусії (між католиками та православними) полеміку розпочав польський єзуїт, письменник:

а)  Іван Вишенський;                     

б) Герасим Смотрицький;        

в) Петро Скарга;      

            г)  Мелетій Смотрицький;     

д)  Петро Могила;   

ж) Костянтин  Острозький.

 

16. Видатний український іконописець XVII ст.:

а) Андрій Рубльов;                                     

б) Іван Рутковський;

в) Алімпій Печерський;                             

г) Святослав Гординський.

 

17. Головою опозиційного руху проти уніатства у XVI ст. був:

а) К. Острозький;                

б) П. Конашевич-Сагайдачний;      

в) Б. Хмельницький;                         

г) П. Могила.

 

18. Один із перших вищих навчальних закладів в Україні, створений у 1661 р. з метою полонізації українського населення:

а)     Острозький колегіум;

б)    Києво-Могилянська академія;

в)     Львівський університет.

 

19. Братства – це:                                                              

а)  всестанові загальнонаціональні організації в Україні кінця XVI – XVII століття, які створювалися навколо церкви з метою захисту релігійних, політичних, національних і культурних прав українців;

                б) козацьке об'єднання, очолюване кошовим;

в) адміністративні одиниці, на які ділилася територія Запорізької Січі.

 

20.  Першим  ректором  Острозького  греко-слов’янського колегіуму був:

а) Костянтин Острозький;    

б) Герасим Смотрицький;    

в)  Петро Могила;                

г)  Митрополит Іларіон.     

 

 

До теми 5

«Особливості української культури

другої половини  ХVII – ХVIIІ ст.»

 

 

1. Джерелами українського національного театрального мистецтва є:

а) народні гуляння;                              

б) народні землеробські свята і обряди;

в)  народні танці;                                   

г) релігійні ритуальні дійства.

 

2. Стиль ХVІІІ ст., для якого характерні декоративність, химерність та фантастичність (вигадливість) форм, – це:

а) рококо;                 

б) агностицизм;                   

в) бароко;                 

г) романтизм.

 

3. Рік заснування Києво-Могилянської академії:

а) 1632;                     

б) 1654;                           

в) 1576;                        

г) 1701.

 

4. Парсуна – це:

а) театральне видовище переважно комічного характеру на ярмарках і народних гуляннях;

б) український народний багатострунний щипковий музичний інструмент з декою овальної форми;

в) жанр українського портретного живопису XVII століття, який використовував прийоми іконопису.

 

 

5. Новий стиль в українській архітектурі другої половини XVII – XVIII століття, носієм якого було козацтво:

а) козацький романтизм;               

б) козацьке бароко;                  

            в) козацьке рококо.

 

6. Хто з українських композиторів отримав звання академіка-композитора, чиє ім'я записано на «золотій дошці» Болонської академії?

а) М. Ведель;                                   

б) М. Лисенко;

в) Д. Бортнянський;                        

г) М. Березовський.

 

7. Музична столиця України XVIII ст.:

а) Полтава;               

б) Київ;        

в) Львів;                       

г) Глухів;         

д) Острог.

 

8. Хто з названих історичних діячів був професором Києво-Могилянської академії :

а) Ф. Прокопович;     

б) П. Орлик;      

в) І. Федоров;        

г) Я. Каменський.

 

9. Світ  у культурі бароко розглядався:

а) як втілення гармонії;                              

б) як безмежний  та мінливий;

в) як втілення задумів митця та  прояв «Вищого розуму».

 

 

10. Хто є автором «Требника» :

            а) І. Вишенський;      

б) С. Кленович;       

в) П. Могила;   

г) Г. Смотрицький.

 

11. Визначний вчений-енциклопедист України другої половини XVII – XVIII століття, філософ, літератор, публіцист, історик, математик, астроном, глава „вченої дружини”  Петра I:

а) Інокентій Гізель; 

б) Михайло Ломоносов;     

в) Феофан Прокопович.

 

12. Найбільший духовний, освітній, науковий, культурний центр України другої половини XVII – XVIII століття:

а) Києво-Могилянська академія;                         

б) Київський університет;

в) Києво – Печерська Лавра;                                           

г) Острозька академія.

 

13. Визначні українські музиканти і композитори XVIII століття, уродженці Сумщини:

а) А. Ведель, М. Дилецький;

б) М. Березовський, Д. Бортнянський;

в) Г. Кониський, Д. Туптало.

 

14. Культурний діяч кінця XVII–початку XVIII століття, гетьман України, знавець іноземних мов, меценат, опікун академії, прихильник церковного будівництва і засновник низки храмів:

а) І. Мазепа;                         

б) П. Орлик;   

в) Б. Хмельницький.

 

15. Видатний архітектор XVIII ст., який керував будівництвом Великої дзвіниці Києво-Печерської лаври та добудував верхні поверхи Софіївської дзвіниці:

а) А. Рубльов;                                                 

б) Г.  Шедель;           

в) Б. Растреллі;                                

г) А. Меленський.

 

16. Вертеп — це:

а) шкільний театр;                                        

б) народний ляльковий театр;

в) театр пантоміми;                                    

г) музичний театр.

 

17. Хто з українських гетьманів домігся поширення на Україні стилю  бароко

а) І. Самойлович;

б) І. Мазепа;

в) І. Скоропадський;

г) Д. Апостол;

д) П. Полуботок;

 

18. Граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика – це:

а) ділові папери;                               

б) «сім вільних мистецтв»;

в) навчальні заклади;                        

г) світські знання.

19. Український культурний діяч другої половини XVIII століття, філософ, мислитель-гуманіст, просвітитель, педагог, поет, музикант – це :

                а) Г. Сковорода;          

                б) П. Могила;            

                в) І. Галятовський.

 

20. П'єси з релігійним чи історичним сюжетом, написані викладачами, зіграні школярами, – це:

а) комедії;     

б) оди;                       

в) шкільні драми;                

г) трагедії.

 

 

 

 

 

 

 

До теми 6

«Українська культура кін. ХVІII – початок ХХ ст.» 

 

 

1. Мистецтво якої епохи класицисти  вважали зразковим:

а) античності;                      

б) Відродження;                              

в) середньовіччя.

 

2. Як називався альманах, виданий у Петербурзі в 1841 році українському мовою?

а) Основа;                                          

б) Запорожская старина;

в) Ластівка;                                      

г) Русалка Дністрова.

 

3. Членами Товариства українських передвижників були:

а) Т. Г. Шевченко, П. Орлов, В. Штернберг;

б) Т. Дворников, К. Костанді, М. Кузнєцов;

в) П. Нілус, М. Пимоненко, С. Світославський;

г) О. Кульчицька, О. Новаківський.

 

4. Яке з поданих визначень відповідає поняттю «романтизм» :

а) різновид іронічно-комічної поезії;

б) художній метод літератури і мистецтва, що виник на рубежі XVIII–XIX ст. характеризувався відходом від догм класицизму, зображенням незвичайних явищ і обставин, особливих героїв;

в) стилістичний напрям у європейському мистецтві, що характеризується примхливістю форм та декоративною пишністю;

г) напрям у європейській літературі й мистецтві XVII – початку XIX ст., суть якого полягала в наслідуванні мистецтва та поезій стародавньої Греції і Риму.

 

5. Перший український університет у 1805 р. з’явився:

а) у Києві;                  

б) у Львові;                                

в) у Харкові.

 

6. Першим україномовним історичним романом був твір:

а) П. Куліша «Чорна рада»;

б) М. Гоголя «Тарас Бульба»;         .

в) Г. Кониського «Історія Русів»;

г) І. Котляревського «Енеїда»;

д)  Т. Шевченка «Назар Стодоля».

 

7. Позначте назву міста, в якому у 1865 р. було відкрито Новоросійський університет – третій у підросійській Україні:

а) Новоросійськ;                             

б) Одеса;         

в) Сімферополь;                                          

г)  Херсон.

 

8. Організація української прогресивної інтелігенції першої половини XIX століття, яка сприяла поширенню просвіти, боролася за національну самобутність, державну і політичну самостійність України, вільний розвиток мови та національної культури:     

а) Київське братство;                                             

б) Київська громада;  

в) Кирило-Мефодіївське братство;          

г) Руська трійця

 

9. Український громадський діяч першої половини  ХIХ століття, економіст, просвітитель, засновник Харківського університету (1805 р.):

а) М. Максимович;

б) В. Н. Каразін;

в) П. Гулак – Артемовський.

10. Автор повісті «Кайдашева сім’я»:

а) І. Котляревський         

б) І. Нечуй-Левицький;        

в) П. Гулак-Артемовський.

 

11. Звання академіка гравірування в 1860 році отримав:

а) І. Мартос;          

б) І. Репін;      

в) М. Самокиш;       

г) Т. Шевченко. 

 

12. Автор «Енеїди»:

а) І. Котляревський;  

б) П. Гулак-Артемовський;       

в) І. Карпенко-Карий.

 

13. Митці, які зробили значний внесок у розвиток української скульптури в кінці XIX ст.:

а) М. Микешин;   

б) Л. Позен;            

в) Ф. Щедрін;      

г) Г. Вітвер.

 

14. Великий мислитель, один із лідерів Старої громади, засновник українознавства у світовій науці, перший український політолог:

            а) В. Антонович;

            б) М. Драгоманов;

в) М. Грушевський;

г) І. Франко.

 

15. Назвіть автора «Грамматики малоруського наречия» :

а) О. Павловський;               

б) М. Потебня; 

в) І. Нечуй-Левицький;

г) І. Огієнко.

 

16. Видатний актор, викуплений із кріпацтва, друг Т. Шевченка:

            а) М. Щепкін;

            б)  К. Соленик;

            в)  М. Кропивницький;

            г)  П. Саксаганський;         

            д)  М. Старицький.

 

17. Основоположником нової української літератури є:

а) М. Максимович;

б) В. Н. Каразін;

в) П. Гулак – Артемовський;

г) Т. Г. Шевченко.

 

18. Основу українського національного відродження в другій половині ХІХ ст. і до кінця ХІХ ст. становив:

а) братський рух;                                     

б) громадівський рух;

в) українофільський рух;                        

г) рух хлопоманів.

 

 

19. Нобелівський лауреат 1908 року в галузі медицини:

а) В. Вернадський;                   

б) І. Мечников;

в) І  Пулюй;                                   

г) М. Пирогов.

 

20. У чому вбачали своє художнє завдання художники-імпресіоністи :

а) в закарбуванні вражень засобами живопису;

б) в гармонії світла і повітря;

в) в ідеалізації натури;

г) в декоративності.

21. Геній світового пасічництва, який у Конотопському повіті в 1828 році заснував першу в Росії школу бджільництва:

а) І. Посяда;             

б) М. Максимович;      

в) П. Прокопович;  

г) М. Шашкевич.

 

22. Найвизначнішим представником "української школи" в
російській літературі називали:

а) М. Гоголя;                             

б) М. Вовчок;            

в) І. Франка;

г) А. Чехова.

 

23. Автор пам'ятника Мініну й Пожарському в Москві:

а) Василь Деша;           

б) Іван Мартос;

в) П. Клодт;                  

г) Ф. Щедрін.

 

 

24. Реалізм – це:

а) художній метод у літературі та мистецтві, що передбачає правдиве зображення життя;

б) художній метод, що картинам реальної дійсності протиставляє події, витворені уявою письменника;

в) різновид іронічно-комічної поезії;

г) стилістичний напрям, що виник як противага класицизмові й акцентував увагу на почуттях і проблемах простих людей, прагнув викликати співчуття до їх нещасної долі.

 

 

25.  Члени якого товариства зобов’язувалися «чесним словом протягом всього життя працювати на користь народу і відродження національної літератури»:

а) Кирило-Мефодіївського братства;

б) «Руської трійці»;

в) Братства тарасівців;

г) «Просвіти».

 

26. Перша українська письменниця новітнього періоду,  – це :

а) Леся Українка;

б) Марко Вовчок;

в) Ганна Барвінок;

г) Ольга Кобилянська.

 

27. Документ 1863 р., що обмежував українську культуру і освіту:

а) Емський указ;     

б) Валуєвський циркуляр;     

в) «Учреждение о губерниях».

 

28. Наприкінці ХІХ ст. популярною в Україні та Росії стає Єлисаветградська театральна трупа, на чолі якої стояли Марко Кропивницький, Михайло Старицький та Іван Тобілевич. Цю трупу називали:

            а) театром Тобілевичів;            

б)  театром корифеїв;                   

в)  обидві попередні відповіді вірні;

            г) серед названих вірної відповіді немає;

            д) вертепом.

 

29. Автором праці "История Малороссии" (1842–1843) у 5 томах, що подає оригінальну концепцію генезису української держави, є:

а) М. Маркевич;

б) Д. Бантиш-Каменський;

в) В. Каразін;

г) М. Грушевський.

 

30. Назвіть прізвище видатної української актриси кінця
XIX – початку XX ст.: 

а)  Олександра Єфименко;                                    

б)  Марія Заньковецька;

в) Соломія Крушельницька;                                             

г) Леся Українка.

 

 

 

До теми 7

«Особливості української культури ХХ ст.»

 

 

1. Національна (академічна) бібліотека України була відкрита за часів:

а) Української Центральної ради; 

б) гетьмана П. Скоропадського; 

в)  українізації;

г) Директорії.

 

2. Радянською владою було ухвалено рішення про коренізацію (українізацію) у:

а) 1917 р.;                                         

б) 1923 р.;                                     

в) 1929 р.

 

3. Автор  3-томної праці «Відродження нації»:

а) М. Грушевський;

б) В. Винниченко;

в) М. Хвильовий;

г) С. Єфремов.

 

4. Центральною постаттю судового процесу над «СВУ» був:

а) М. Хвильовий;                                        

б) М. Скрипник;

в) М. Грушевський;                        

г) С. Єфремов.

 

5. Коли засновано Українську Академію наук :

а) 1762 р.;         

б) 1834 р.;          

в) 1918 р.;     

г) 1917 р..

 

6. Організатором театру «Березіль» був:

а)  М. Крушельницький;                               

б)  М. Терещенко;  

в)  Б. Ступка;                                                                       

 г)  Л. Курбас.

 

7. Розмах національно-культурного відродження у 20-х роках ХХ ст. в УРСР був зумовлений:

а) українізацією;

б) „українським буржу­азним націоналізмом";

в) перемогою більшовиків над супротив­никами і запровадженням НЕПу.

 

8. Засновником якої з мистецьких течій ХХ ст. був Василь Кандінський:

            а) фонізм;

            б) метафізичний живопис;

            в) абстракціонізм;

            г) сюрреалізм?

 

 

9. У 1923 р. було створено Товариство ім. М. Леонтовича, до якого входили Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, В. Косенко та ін. Воно пропагувало мистецтво:

а) декоративно-ужиткове;                 

б) живопис;                                

в) музику.

 

10. Хто став першим президентом Української Академії мистецтв:

а) Г. Нарбут;

б) Д. Бурлюк;

в) О. Мурашко;

г) О. Богомазов.

 

11. Основоположником нового мистецького напрямку – супремати­зму (найвищий), що зародився у першій  половині   XX ст., був українсько-російський художник :

а) К. Малевич;                                             

б) Г. Нарбут;                        

в) В. Седляр;                                    

г) В. Кандинський.

 

12. Видатний український скульптор-модерніст ХХ ст. :

 а) І. Кавалерідзе;                            

 б) О. Довженко;      

 в) О. Архіпенко;                                           

 г) В. Гардін.

 

13. Комплекс Держпрому у Харкові виконаний у стилі :

а) модерну;                                                   

б) еклектизму;

в) конструктивізму;                                     

г) кубізм.

 

14. Проти якої з наук була спрямована політична кампанія, яка отримала назву «лисенківщина»:

            а) кібернетики;                                  

            б) генетики;

            в) інформатики;                                 

г) фізики.

 

15. З якого року твори Володимира Винниченка (1880–
1951) стали недоступними для українського читача:

а) 1930;                                 

б) 1932;

в) 1931;                                 

г) 1933.

 

16. Автором пам'ятника Артему, виконаного в стилі кубізм, був :

а) О. Архипенко;

б) І. Кавалерідзе;

в) Л. Позен.

 

17. Під прикриттям чого в Києві було зруйновано всесвітньовідомий Золотоверхий Михайлівський собор:

а) реконструкції міста;

б) реконструкції храму;

в) спорудження урядових будинків;

г) неможливості утримання?

 

18. У якій галузі науки працювали в Україні такі особистості, як Олександр Засядько, Микола Кибальчич, Валентин Глушко, Юрій Кондратюк :

а) у генетиці;

б) у радіогеології;

в) у космонавтиці;

г) у вуглевидобуванні.

 

 

19. Хто такі шістдесятники:

а) плеяда молодих поетів, прозаїків, критиків, перекладачів, художників, науковців, які розпочали свій творчий шлях на межі 50–60-х років ХХ ст. і відомі як талантом, так і громадською позицією та національною гідністю;

б) наукове товариство України 60-х років ХХ ст., яке здійснювало координаційну діяльність у країні щодо пожвавлення літературного процесу та актуалізації його тематики;

в) культурно-просвітницька та літературно-художня організація українських митців, яка виникла на межі 50–60-х років ХХ ст. і вимушено припинила свою діяльність на початку 80-х рр. ХХ ст.

 

20. Хто був лідером ВАПЛІТЕ:

а) М. Хвильовий;                               

б) В. Винниченко;       

в) М. Скрипник;                      

г) М. Рильський.

 

 

 

До теми 8

«Провідні тенденції розвитку

сучасної української культури»

 

1. Фільм «Тіні забутих предків», який отримав 2-гу премію на VII Міжнародному кінофестивалі в Аргентині, був створений:

а) С. Параджановим;

б) Е. Рязановим;

            в) О. Довженком;

                г)  М. Коцюбинським;

            д) Л. Биковим.         

 

2. Автор пісень «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори»:

а) Т. Петриненко;                  

б) В. Зінкевич;      

в) В. Івасюк;                                     

г) В. Стус.

 

3. Для якої з названих мистецьких течій ХХ ст. характерним є прагнення подолати протиріччя між мрією і реальністю, а картини є "мальованими фотографіями снів":

            а) фонізму;                                                   

б) експресіонізму;

            в) кубізму;                                                    

г) сюрреалізму.

 

4. Коли Верховна Рада України прийняла Закон
про свободу совісті та релігійні організації :

а) 23 квітня 1985 року;                                     

б) 23 квітня 1989 року;

в) 23 квітня 1991 року;                                      

г) 23 квітня 1995 року.

 

5. Всесвітньовідомими були наукові праці видатного вченого-офтальмолога:

а)  М. Амосова;                                             

б) В. Філатова;  

в) О. Богомольця;                              

г) М. Стражеску.

 

6. Специфічні риси сучасної цивілізації:

а) орієнтація на творчість, розвиток науки, духовність;

б) формування масового споживача, стандартизація життя, шаблонність, демократичність, механістичність;

в)  згортання розвитку техніки, зброї, активізація духовної діяльності.

7. Творчий метод української радянської літератури за умов тоталітаризму:

а) критичний реалізм; 

б) класицизм;

в) соціалістичний реалізм;

г) постмодернізм.

 

8. Популярний літературний жанр «масової культури»:

            а) поема;

            б) трагедія;

            в) новела;

            г) детектив.

 

9. Які події другої половини 80-х років ХХ ст. активізували боротьбу української інтелігенції за демократизацію суспільно-політичного та духовного життя, відродження державності України проти русифікації:

а) прихід на посаду першого керівника СРСР                   М. Горбачова;

б) катастрофа на Чорнобильській АЕС, що разом з іншими екологічними проблемами становить загрозу існуванню українського народу;

в) усунення від влади В. Щербицького.

 

10. Коли і ким було запроваджено державність української мови:

а) Верховна Рада УРСР у жовтні 1989 р. затвердила Закон про мови в Українській РСР;

б) рішенням товариства "Просвіта", яке виникло в      1991 р.;

в) рішенням Народного руху.

 

 

11. Яку політичну організацію створила українська інтелігенція під керівництвом письменницьких кіл, що відіграла велику роль у формуванні незалежної України:

а) Гельсінську групу;

б) Народний рух;

в) організацію "Спадщина".

 

12. Якими законодавчими актами визначалася культурна політика незалежної України:

а) Декларацією про державний суверенітет України;

б) Основами законодавства України про культуру      (1992 р.); Конституцією України (1996 р.);

в) Актом проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.).

 

13. Які церковні організації були відроджені в Україні у кінці 80-х – на початку 90-х років ХХ ст.:

а) православна церква (Московський патріархат);

б)Українська автокефальна православна церква, Українська греко-католицька церква;

в) баптистські організації.

 

14. Які процеси у реформуванні освіти сучасної України мають негативний характер:

а) формування різних типів навчальних закладів;

б) зростання кількості нових типів навчальних закладів;

в) значне зростання платних форм навчання, що обмежує можливості навчання дітей із бідних сімей.

 

15. Вищий навчальний заклад, який відродився у роки незалежності на базі українських культурних традицій, – це:

            а) Київський державний університет ім. Тараса Шевченка;

            б) Києво-Могилянська академія;

            в) Греко-католицький ліцей у Львові.

Теми рефератів

 

1. Особливості масової культури сучасної України.
2. Концепції розвитку української культури.
3. Елітарна (класична) культура сучасної України.
4. Етнос і нація. Особливості української національної культури.
5. Давньослов'янська мистецька спадщина.
6. Особливості української міфології.
7. Міфомодель світу і людини в язичеській релігії стародавніх слов'ян.
8. Видатні пам'ятки культури дохристиянської доби.
9. Княжа доба: освіта й наука.
10.  Традиції збирання книжок в Україні, перші книгозбірні.
11.  Започаткування українського іконопису (староукраїнський іконопис).
12.  Християнський характер українського письменства.
13.  Мистецтво скоморохів – перша сторінка в історії українського театру.
14. Києво-Печерський патерик – унікальна пам`ятка писемної літератури.
15.  Культура княжого Львова.
16.  Народне і декоративно-ужиткове мистецтво  ХІV –     ХVI ст.
17.  «Волинські Афіни» та освітні традиції Острога.
18.  Танці українського народу та жартівливі й танцювальні пісні.
19.  Думи та історичні пісні як своєрідні жанри української народнопісенної творчості.
20.  Мелетій  Смотрицький – публіцист, вчений і патріот.
21.  Юрій Дрогобич – перший вітчизняний автор друкованої книги.
22.  Юрій Немирич – типова людина епохи відродження, герой свого часу.
23.  Петро Могила та його спадщина.
24.  Феофан Прокопович – «архітектор перебудови»… Петра І.
25.  Культура Запорізької Січі.
26.  І. Григорович–Барський – творець архітектурного барокового обличчя Києва ХVIІІ ст.
27.  Образ козака - бандуриста у народному малярстві.
28.  Портретний жанр «козацької»  доби.
29.  Становлення української драми (Д. Туптало, М. Довгалевський, О. Кониський).
30.  Виникнення «кріпацьких» форм музичного професіоналізму  у другій половині   ХVIІІ ст. (кріпацькі оркестри, хорові капели,  театральні та балетні трупи).
31.  Стиль ампір у доробку українських скульпторів, архітекторів та художників (І. Мартос, В. Ярославський, А. Меленський, А. Лосенко, О. Венеціанов).
32.  «Енеїда» І. Котляревського – тріумф народної мови.
33. Перешкоди на шляху вільного розвитку української мови у продовж XVIII – XX ст.
34.  Національно-культурне відродження в Галичині (1816 –1918 рр.).
35.  Національний український гімн «Ще не вмерла України ні слава, ні воля» та культурно - просвітницька діяльність його авторів – М. Вербицького та П. Чубинського.
36.  Творча постать І. Ю. Рєпіна.
37.  Досягнення в різних галузях науки у другій половині ХІХ ст.
38.  Український імпресіонізм.
39.  Агатангел Кримський – учений і поет.
40.  Внесок родини Патонів у розвиток вітчизняної науки і техніки.
41.  Внесок родини Кричевських у розвиток українського мистецтва.
42.  Д. І. Чижевський – філософ, історик - славіст та

гуманітарій - енциклопедист.

43.  «Неокласики» та їх ідейний натхненник М. Зеров.
44.  Творчій доробок В. Винниченка.
45.  Розвиток українського кінематографу.
46.  Видатні режисери та актори українського кіно.
47.  Світ Катерини Білокур.
48.  Творчість видатної художниці Т. Яблонської – символ української культури ХХ ст.
49.  Історія космічних досліджень в Україні (піонер ракетної справи Олександр Шаргей (Юрій Кондратюк),  В. П. Глушко,  С. П. Корольов та ін.).
50.  Є. Патон – видатний український вчений.
51.  М. Леонтович та його внесок в українське музичне мистецтво.
52.  Архітектурні пам'ятки мого міста.
53.  Видатні культурні діячі моєї батьківщини – рідного краю.
54.  Микола Амосов – корифей  української кардіології.
55.  Українська ментальність та фактори формування української душі.
56.  Етапи формування української діаспори. Культурно-просвітницька робота в діаспорі.
57.  Утрачені пам`ятки архітектури і мистецтва України.
58.  Молодіжні субкультури в Україні.
59.  Розбудова незалежної держави та проблеми духовності.
60.  Характерні риси сучасного культурного життя в Україні.
61.  Місце української національної культури в системі світової культури.
62.  Українські культурні осередки за межами України. Дні української культури в різних державах світу.
63.  Провідні діячі літератури та мистецтва сучасної України.
64.  В. Івасюк та його твори.
65.  Субкультури у сучасній культурі України.

 

 

 

 

Додаток А

(довідковий)

Інтернет-ресурси

 

1. http://mincull kmu gov.ua/  – Міністерство культури і туризму України.
2. http://www.nbuv.gov.ua/ – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.
3. http://www culturalstudies.in.ua/ – «Українські культурні дослідження». Експериментальна веб-сторінка науковців Українського центру культурних досліджень.
4. http://www.castlcs.com.ua/museums.html  – Замки та храми України.
5. http://www.oko.kiev.ua/index.jsp «ОКО» - Архітектурно-краєзнавчий сайт про Україну.
6. http://www museum-ukrainc.org. ua/   – журнал «Музеї України».
7. http://etno.uawcb.org/ – Українська етнографія.
8. http://www.namu.kiеv.ua/ – Національний художній музей України (м. Київ).
9. http://www.mundm.kiеv.ua/ – Музей українського народного декоративного мистецтва (м. Київ).
10. http://www.khancnkomuscum.kiev.ua/ – Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (м. Київ).
11.  http://www.museuniru.kiev.ua/ – Київський музей російського мистецтва.
12.  http://www.pirogovo.com.ua/ – Національний музей народної архітектури та побуту України (м. Київ).
13.   http://www.mundm.kiev.ua/  – Національний  музей українського народного декоративного мистецтва          (м. Київ).
14.  http://www.honchar.org.ua/  – Музей Івана Гончара         (м. Київ).
15.  http://www.miku.org.ua/ – Національний музей історії України (м. Київ).
16.  http://www.histomеd.kiev.ua/ – Національний музей медицини України (м. Київ).
17.  http://www.kobzar.info/ – Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ).
18.  http: //www.bulgakov-kiev tripod. com/ – Музей Михайла Булгакова (м. Київ).
19.  http://archaeology.kiev.ua/muscum/ – Археологічний музей (м. Київ).
20.  http://www.nzsk.org.ua/ – Національний заповідник «Софія Київська» (м. Київ)
21.  http://www.kplavra.kiev.ua/  –   Національний   Києво-Печерський   історико-культурний заповідник
22.  http://www.pirogov.com.ua/ – Національний музей-садиба М. І. Пирогова (м. Вінниця).
23.  http://www.hutsul.museum/ – Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені        Й. Бобринського (м. Коломия).
24.  http://www.pysanka.muscum/ – Музей писанки                 (м. Коломия).
25.  http://www.museum.Lviv.ua/ – Львівський музей історії релігії.
26.  http://www.sofiyivka.org.ua/   –   Національний

дендрологічний парк «Софіївка» (м. Умань).

27.  http://www.ukrainianeomputing.org/museum-map_r.html/  – Віртуальний   музей  «Історія розвитку інформаційних технологій в Україні».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчальне видання

 

 

 

 

 

 

Програма, плани семінарських занять, тестові завдання

 та методичні вказівки щодо підготовки до семінарів

з курсу «Історія української культури»

для студентів спеціальності  7.110101 «Лікувальна справа»

денної форми навчання

 

 

 

 

 

 

Відповідальний за випуск В. А. Нестеренко

Редактор  С. М. Симоненко

Комп’ютерне верстання  Н. В. Лобко

 

 

 

 

 

Підписано до друку 27.08.2012, поз.

Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 5,81. Обл.-вид. арк. 5,02. Тираж  40 пр. Зам.  №        .

Собівартість видання        грн        к.

 

 

 

 

Видавець і виготовлювач

Сумський державний університет,

вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.