ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО 13.07.2015 03:42

 

УДК 34.02

ББК Х1

Т 48

 

 

Рекомендовано до друку методичною радою Інституту

(протокол № __ від „  ” _______ 2014 р.)

 

 

 

 

   Ткач Т. П. Історія вчень про державу і право : навчально-методичний комплекс. – К.: Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014. – 30 с.

 

 

 

 

 

 

 

                               Рецензенти:   

 

Горова О. Б., професор кафедри теорії держави і права Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент

Крупник Л. О., доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби, кандидат історичних наук, доцент

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відомості про автора:

Ткач Т. П. – старший викладач кафедри загальноюридичних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби, кандидат юридичних наук.

 

 

                        © Т.П. Ткач, 2014

© Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014

 

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП ..........................................................................................................................................4

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН..............................................................................................................6

 

ПРОГРАМА КУРСУ...................................................................................................................7

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ……………................................................................12

 

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ........................................................................22

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ………………………………..............................................................24

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ...........................................................................................27

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..................................................................60

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Навчальна дисципліна «Історія вчень про державу і право» має теоретико-світоглядний характер і спрямована на оволодіння курсантами найбільш значущими для праворозуміння постулатами основних вчень про державу та право, які сприятимуть поглибленню розуміння сутності феномену державно-правових явищ, їх ролі та значення у житті суспільства.

Розглядаючи історичний і теоретичний аспекти цієї навчальної дисципліни, необхідно наголосити, що суттю історичного аспекту «Історії вчень про державу і право» є висвітлення процесу появи, розвитку та вдосконалення державно-правових ідей та їх оформлення у концепції і теорії, їх співвідношення із позиціями соціальних прошарків суспільства, чиї інтереси вони виражали, а також вплив на сучасні модернізаційні процеси в суспільній, економічній та політичній сферах.

Суттю теоретичного аспекту є філософські, загальнометодологічні та пізнавальні моменти вчення. Він дає змогу з’ясувати спосіб обґрунтування конкретних державно-правових поглядів, визначити новизну й соціальну цінність цих концепцій. У предметному і методологічному аспектах навчальна дисципліна взаємодіє з такими гуманітарними і юридичними дисциплінами, як теорія держави і права, історія держави і права, філософія, соціологія та політологія.

Основною метою вивчення навчальної дисципліни «Історія вчень про державу та право» є формування системи світоглядних засад курсантів щодо розуміння природи і змісту понять «держава», «право», «закон», «демократичне суспільство», «громадянське суспільство», «державно-правовий режим» тощо, загальних закономірностей виникнення й розвитку політико-правових теорій і концепцій, з’ясування їх сутності, визначення можливих перспектив їх подальшої еволюції.

         В результаті вивчення даного курсу курсант буде знати:

• зміст понять (категорій) та правову термінологію, які характеризують предмет вивчення навчальної дисципліни;
• ідеї, концепції, теорії і доктрини, які в логічно-понятійній формі відображають історичний процес поглибленого пізнання державно-правових явищ;
• соціальну значущість теоретичних державно-правових концепцій минулого для поглибленого вивчення державно-правових явищ та практичного застосування;
• місце цієї дисципліни серед юридичних та інших гуманітарних наук, практичне значення в умовах побудови в Україні основ правової держави і громадського суспільства.

 

Він буде вміти:

• характеризувати першоджерела з окремих тем навчальної дисципліни;
• формулювати основні ідеї, принципи, уявлення, що стосуються держави, права, політики і законодавства в окремі історичні епохи;
• робити порівняльний аналіз політико-правових поглядів видатних діячів, учених на питання (проблеми), які стосуються предмета навчальної дисципліни;
• критично оцінювати теоретико-правові погляди видатних діячів, політиків, учених на політико-правові категорії та поняття навчальної дисципліни;
• осмислювати правові форми, основні принципи побудови державного устрою та праворозуміння;
• робити власні висновки (узагальнення) щодо питань (проблем) предмета навчальної дисципліни, виходячи із аналізу певної правової ситуації.

Контрольні заходи включають поточний, рубіжний модульний та підсумковий контроль. Результати виконаних курсантами робіт оцінюються за кредитно-модульною системою. Накопичення балів відбувається як за рахунок поточного контролю, так і за результатами позааудиторної роботи (виконання практичних завдань, підготовка реферативних доповідей). Загальна кількість можливих балів дорівнює 100. Форма підсумкового контролю – залік.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

з дисципліни «Історія вчень про державу та право»

кафедри загальноюридичних дисциплін

для курсантів 2 курсу юридичного факультету

 

№ з/п	Назва теми	Нормативний обсяг годин	З них								Технічні засоби/ дидактичні засоби	Взаємозв’язок тем, що вивчаються, з іншими темами та дисциплінами
			Всього з викладачем	З них				Самостійна та індивідуальна робота	З них
				Лекцій	Семінарських занять	Практичних занять	Модульна контрольна робота		Самостійна робота	Індивідуальна робота
Змістовий модуль 1. Розвиток вчень про державу та право зі Стародавніх часів до ХХІ століття											Мультиме-дійний проектор
	Тема 1. Вчення про державу і право в країнах Стародавнього Сходу та античного світу	6	4	2	2			2	2			Філософія, Релігієзнавство, ІДПЗК
	Тема 2. Державно-правові вчення доби Середньовіччя	4						4	2	2		Філософія, ІДПЗК
	Тема 3. Державні і правові вчення епохи Відродження та Реформації	8	2	2				4	2	2		Філософія, ІДПЗК
	Тема 4. Державно-правові учення епохи Просвітництва	6	4	2	2			2	2			Філософія, ІДПЗК
	Тема 5. Західноєвропейська державно-правова думка               ХІХ століття. Державно-правові погляди українських мислителів к. ХІХ – п. ХХ ст.	4	4	2	2			2		2		ІДПЗК, ІДПУ, Історія України
	Тема 6. Державно-правові ідеї ХХ століття.	8	4	2	2		+	4	2	2		ІДПЗК, Філософія, Політологія, Соціологія
Разом за модуль		36	18	10	8	-	-	18	10	8
	Всього годин	36	18	10	8	-	-	18	10	8

 

Форма підсумкового контролю: залік.

 

ПРОГРАМА КУРСУ

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

Розвиток вчень про державу та право зі Стародавніх часів до ХХІ століття

 

Тема 1. Вчення про державу і право в країнах Стародавнього Сходу та античного світу

 

Виникнення політико-правових вчень, їх загальна характеристика. Міфологічний та релігійний характер. Політико-правова свідомість давніх народів Китаю, Індії, Шумеру, Вавилона, Персії, Єгипту та ін. «Повчання Птахотепа», «Стезя Шамаша», «Закони Хаммурапі», «Старий Заповіт», «Авести» Заратустри.

Політико-правова ідеологія Давньої Індії. «Закони Ману». «Артхашастра». «Типітака». Брахманізм. Буддизм про становий поділ суспільства.

Політико-правові вчення Давнього Китаю. Книга історичних передбачень «Шу дзин». Лао-цзи та його книга «Дао-де цзин». Конфуцій і конфуціанство. Мо-цзи та його джерело мудрості. Шан Ян, робота «Шан цзюнь шу». Школа легістів.

Політичні і правові вчення Стародавньої Греції. Основні етапи розвитку політико-правової думки. Закони «Семи мудреців». Піфагор про справедливі закони. Вчення Геракліта про божественний закон. Вчення Демокріта про закони для звичайних людей. Сократ та його ідея законності. Політико-правові питання в роботах Платона «Держава», «Політика», «Закони». Вчення Аристотеля про державу і політику. Політико-правові погляди Епікура.

Політичні і правові вчення Стародавнього Риму. Основні етапи розвитку вчень про державу і право. Цицерон про ідеальну державу та її форми, природне право, право народу і римських громадян у роботах «Про обов’язки», «Про державу», «Про закони». Державно-правові погляди Марка Аврелія, Ллуция Анеки Сенеки. Римська юриспруденція, юристи Гай, Папініан, Ульпіан. Вчення римських стоїків. Державно-правові ідеї в поглядах ранньохристиянських мислителів Іоанна Златоуста, Аврелія Августина.

 

 

 

Тема 2. Державно-правові вчення доби Середньовіччя

 

         Загальна характеристика політико-правової ідеології. Ф. Аквінський та його політико-правова теорія середньовічної схоластики. Томізм. Неотомізм.

Вчення про закони і державу М. Падуанського. Ідея народного суверенітету. Роль народу у законотворчості. Реформа церкви. Державно-правові погляди В. Оккама.

Середньовічні юристи. Школа «глоссаторів». Постглоссатори. Схоластична логіка. Державна і правова думка Арабського Сходу.

Джерела мусульманського права. Напрями ісламу: суннізм, шиїзм, хариджизм. Учення Аль-Фарабі, Авіценни (Ібн Сіна) і Ібн Рушд.

Політико-правові ідеї середньовічної єресі. «Гуситський рух». Програма Чашників. Програма таборитів. Селянсько-плебейські єресі.

 

Тема 3. Державні і правові вчення епохи Відродження та Реформації

 

Вплив антропоцентризму на еволюцію державно-правової думки.

Реформаційний рух та формування антифеодальної ідеології у середньовічних ученнях про державу і право. М. Лютер, Т. Мюнцер, Ж. Кальвін про державу і владу. Кальвінізм. Контрреформація. Єзуїти.

Вчення Н. Макіавеллі про державу. Співвідношення політики, права, моралі у його праці «Государ».

Теорія Ж. Бодена про державний суверенітет. Приватна власність, права людини, сімейні відносини в політико-правовій теорії Ж. Бодена.

Утопічний соціалізм Т. Мора і Т. Кампанели. «Утопія». Законодавство. Причини злочинності в Англії. «Місто Сонця». Право, правосуддя, покарання.

Державно-правові погляди С. Оріховського. «Напучення Польському королеві Сигізмунду Августу», «Про природне право», «Хроніка».

 

Тема 4. Державно-правові учення епохи Просвітництва

 

Вплив Англійської і Французької буржуазних революцій на розвиток європейської державно-правової думки.

Вчення Г. Гроція про державу і право. Юриспруденція, природне та позитивне право. Принципи права. Міжнародне право. Ознаки держави. Верховна влада. Трактат «Про право війни і миру». Теорія природного права
Б. Спінози. Обґрунтування демократії.

Державно-правові погляди Т. Гоббса. Природний стан та природні закони, громадянські закони. Права та обов’язки суверена. «Левіафан». Вчення Дж. Локка про державу і право. Обґрунтування «славної революції» в Англії 1688 р. Ідея прав і свобод людини. Приватна власність. Розподіл влади. Конституційна монархія в Англії.

Політико-правова програма Вольтера. Теорія «деїзму». Позиція раціоналізму. Царство розуму і свободи. Природні права. Право приватної власності. Політико-правова доктрина Ш. Монтеск’є. Робота «Про дух законів».  Форми держави. Поділ влади. Теорія географічного детермінізму. Теорія народного суверенітету Ж.-Ж. Руссо. Причини появи нерівності. Розвиток цивілізації. Поділ державної влади. Закон як вираження загальної волі.

Німецький просвітницький рух. Ідеї права, моралі, закону, прав і свобод громадян, обов’язків монарха в поглядах С. Пуфендорфа, Х. Томазія,
Х. Вольфа.

Державно-правові ідеї італійських просвітителів. Теорія кругообігу цивілізацій Д. Віко. Погляди на державу та право Ч. Беккаріа. «Праця «Про злочини та покарання».

Політико-правові погляди Б. Франкліна. «Ідея гомруля» як ідея самоврядування і політичного самовизначення північноамериканських провінцій. Політико-правові погляди Т. Джефферсона. Природничо-правова концепція про суспільний договір. Державно-правові погляди на розвиток США Т. Пейна. О. Гамільтон – прихильник сильної централізованої президентської влади.

Державно-правові ідеї Просвітництва в Україні та Росії. С. Яворський та Ф. Прокопович. С. Десницький, Я. Козельського, Г. Сковороди, О. Радіщев.

 

Тема 5. Західноєвропейська державно-правова думка ХІХ століття.

Державно-правові погляди українських мислителів

 

Державно-правова думка Німеччини. Вчення І. Канта про державу і право. Правова теорія і етика. Визначення права Кантом. Утворення держави. Законодавча влада. Публічне право. Форми держави. Методи управління. Суверенітет народу. Історична школа права (Ф.-К. Савіньї, Г. Гуго, Г. Пухта). Правова теорія І.-Г. Фіхте. Поняття права як поняття відносин між розумними істотами. Юридичні закони. Республіканська форма правління. Теорія ідеальної держави. Предмет та метод гегелівської філософії права. Право та його категорії. Юридичні закони. Теорія походження держави. Поділ влади. Громадянське суспільства та держава.

         Англійський лібералізм. І. Бентам – основний ідеолог лібералізму. Кодекс законів Бентама: цивільне, кримінальне, конституційне право. Критика школи природного права. Концепція утилітаризму. Дж. С. Мілль. Свобода індивіда. Представницьке правління. Концепція правової держави.

Французький лібералізм. Концепція конституційної держави Б. Констата – духовного батька лібералізму в Європі.  Місцеве самоврядування як противага центральної влади. Позитивістсько-правова концепція О. Конта.

Концепція соціалізму. Державно-правові ідеї К.-А. де Сен-Сімона,
Ш. Фур’є та Р. Оуена.

Державно-правові погляди ідеологів наукового соціалізму К. Маркса, Ф.Енгельса,  К. Каутського, О. Бауера, К. Реннера, Р. Люксембург.

         Концепція анархізму. П. Прудона. Анархо-індивідуалізм М. Штірнера. Анархо-колективізм М. Бакуніна.

Розвиток державно-правової думки в Україні. Кирило-Мефодіївське товариство. Політико-правова думка М. Костомарова, Т. Шевченка. Київська правова школа. О. Кістяківський. Вчення про кримінальне покарання. Теорія прогресивного конституціоналізму. Б. Кістяківський. Концепція правової держави. Конституціоналістська концепція М. Драгоманова. Автономно-федералістична концепція. М. Міхновський та «Основний закон «Самостійної України» Спілки народу Українського». Національно-демократична модель української державності С. Дністрянського. Соціалістичний напрям. М. Грушевський, В. Винниченко, М. Туган-Барановський.

Держано-правові погляди Д. Донцова та В. Липинського.

 

 

Тема 6. Державно-правові ідеї ХХ століття

 

Теорія солідаризму Л. Дюгі.

Теорії еліт та елітарної демократії. Г. Моска та В. Парето. Еліта. Правлячий клас. Циркуляція еліт.

Теорія плюралістичної демократії Г. Ласкі. Роль партій, організацій, установ в державі.

Концепції соціальної держави і держави загального благоденства.
Погляди на державу Дж. Кейнса, Г. Мюрдаля.

Соціологічна юриспруденція.  «Живе право» Є. Ерліха. Реалістична теорія права К. Ллевелліна.

Аналітична юриспруденція. Позитивістський нормативізм Г. Кельзена. «Чиста теорія права». Законодавчі норми, їх елементи та взаємини.

Сучасні концепції відродженого природного права. Р. Штіммлер. Неотомізм.

Психологічна теорія права Л. Петражицького. Виникнення психологічних концепцій права. Джерело права – емоції людини. Правова емоція. Співвідношення інтуїтивного й офіційного права.

Екзистенціональна філософія права. Екзистенція – внутрішнє буття людини. Е. Фехнер. В Майгофер.

 

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема 1.

Вчення про державу і право в країнах Стародавнього Сходу та

 античного світу

 

Питання, які розглядаються на семінарі

 

1. Загальні риси міфологічних уявлень про державу і право в країнах Стародавнього Сходу.
2. Державно-правова думка Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю.
3. Держава і право в теоріях мислителів Стародавньої Греції.
4. Розвиток державно-правових концепцій у Стародавньому Римі.

 

Завдання для самостійної роботи

 

ü    З’ясуйте значення термінів: теорія, концепція, доктрина, вчення, їх відмінність одне від одного.

ü    Прочитайте уривки з тексту «Артхашастра» та:

-         використовуючи знання з історії держави та права зарубіжних країн, проаналізуйте історичні умови, в яких здійснювалась підготовка твору. Визначте, які з ідей можна застосовувати в державотворенні та політиці в сучасний час.

-         з’ясуйте образ правителя, що вбачається в трактаті. Які, на Вашу думку, якості є позитивними, а які – негативними?

-         визначте, які основні методи ведення політики, викладені у творі, можна пристосувати до сучасних часів. Обґрунтуйте свою точку зору на основі конкретних прикладів.

ü    Прочитайте твір Конфуція «Лунь юй (Бесіди та судження)» та напишіть коротке есе на одну з наступних тем:

-              особисті якості людини в філософії Конфуція;

-              відносини правителя з народом згідно з поглядами Конфуція;

-              достоїнства та недоліки ідеального правителя в творчості Конфуція та сучасні ідеали;

-              турбота про людей як основа конфуціанства.

ü    На основі матеріалу з підручників та посібників з історії вчень про державу та право визначить основні схожі та відмінні риси в поглядах давньокитайських мислителів та заповніть таблицю:

 

	Даосизим	Конфуціанство	Моїзм	Легізм
Основні твори
Представники
Концепція виникнення держави
Основа управління
Якості правителя
Відношення до прав народу
Відношення до законів
Погляди на покарання

 

ü    Наведіть різні підходи до періодизації історії розвитку державно-правових вчень в Давній Греції та Давньому Римі та з’ясуйте:

-              які критерії беруться за основу періодизації?

-              яка суть поглядів на державу, право, політику, закони в кожний визначений період та в чому їх різниця?

ü    На основі прочитаних творів Платона, Аристотеля та Цицерона здійсніть політико-правовий аналіз їх думок та визначить схожі і відмінні риси побудови ідеальної держави згідно з їх поглядами. Розкрийте наступні положення:

-         Хто здійснює владу в державі? Яка форма державного правління вважається найкращою?

-         Якими якостями повинна бути наділена вища посадова особа?

-         Які функції повинен виконувати правитель? Чим у своїй діяльності він повинен керуватися?

-         Яка роль народу в управлінні державою?

-         В чому, на Вашу думку, переваги та недоліки ідеальних держав Платона, Аристотеля та Цицерона?

ü    Дайте оцінку твердженню софіта Гіппія, що природне право (право вільного самовизначення людини згідно з вимогами природи) є справедливість, тоді як позитивне право дотримуватися умовних, штучних вимог, суперечить справедливості.

ü    Визначте, яким чином трактувалось громадянське суспільство в працях давньогрецьких і давньоримських філософів та його основні риси, порівняйте з ознаками громадянського суспільства, що висуваються в сучасний час.

ü    Прочитайте відповідну літературу про діяльність давньоримських юристів та з’ясуйте, які положення римської юриспруденції справили вплив на розвиток правової науки в інших державах. Які з давньоримських юридичних принципів та ідей використовуються в сучасний час в Україні?

ü    На основі прочитаних творів з’ясуйте, яке ставлення до покарання осіб, що порушили звичаєві, релігійні правила поведінки або закон було у давньокитайських та давньоіндійських мислителів, філософів Давньої Греції та Давнього Риму, визначте схожі та відмінні риси. Які ідеї стародавніх мислителів використовуються в сучасний час в пенітенціарній практиці?

 

Теми рефератів

1. Достоїнства та недоліки ідеального правителя в творчості Конфуція та сучасні ідеали.
2. Характеристика основних ідей про покарання у вченнях Платона, Аристотеля, Конфуція.
3. Ідеї комунізму та тоталітаризму у вченні Платона.

 

 

Література до теми:

 

1,2, 3, 13, 14, 18, 19, 20, 21, 24, 26, 28, 29, 31, 33, 37, 38, 54, 58

4, 9, 15, 40-44, 49, 50, 53

 

Тема 4.

Державно-правові учення епохи Просвітництва

 

Питання, які розглядаються на семінарі

 

1. Політичні та правові вчення в Голландії та Англії періоду ранніх буржуазних революцій (Т. Гоббс, Дж. Локк, Б. Спіноза, Г. Гроцій).
2. Політична програма Вольтера. Теорія народного суверенітету
   Ж.-Ж. Руссо. Вчення про державу і право Ш. Монтеск’є.
3. Політичні і правові вчення німецького і італійського Просвітництва.
4. Демократична традиція в США: Б. Франклін, Т. Пейн,
   Т. Джефферсон.
5. Політичні та правові вчення в Росії та Україні XVIII ст.

Завдання для самостійної роботи

 

ü    На основі прочитаних творів Т. Гоббса, Дж. Локка та Ж.-Ж. Руссо здійсніть порівняльно-правовий аналіз їх думок, використовуючи наступний інструментарій:

-                  характеристика додержавного стану суспільства;

-                  мета створення держави;

-                  яка форма правління в державі вважається кращою? Яка роль суверена в державі?

-                  відношення до природних прав людей.

-                  яка роль закону в державі? Чи повинен закон закріплювати та гарантувати природні права?

ü    З’ясуйте значення природного права, природного закону та державного закону у вченні Т. Гоббса та поясність різницю між цими поняттями.

ü    Які види влади розрізняли Дж. Локк та Ш.-Л. Монтеск’є? В чому різниця їх поглядів на розподіл влади в державі?

ü    З’ясуйте, в чому полягає суть теорії географічного детермінізму
Ш.-Л. Монтеск’є. На прикладі однієї з сучасних країн доведіть або спростуйте істинність його теорії.

ü    Сформулюйте основні принципи законодавства та правила складання законів, що вивів Ш.-Л. Монтеск’є. Чи використовуються ці правила в сучасній юридичній техніці? Які, на Вашу думку, доцільно застосовувати?

ü    Розкрийте погляди Х. Томазія на право та мораль. Який вплив вони справили на розвиток правової науки?

ü    На основі прочитаного твору Ч. Беккаріа «Про злочини та покарання» напишіть коротке есе на задані теми (висловіть свою точку зору про правильність чи неправильність думок автора).

-                  Вплив ідей про покарання Ч. Беккаріа на розвиток сучасної пенітенціарної науки.

-                  Роль попереджувальних заходів у боротьбі зі злочинністю згідно з поглядами Ч. Беккаріа.

-                  Смертна кара як «війна нації  з громадянином».

-                  Закон та забезпечення законності в суспільстві.

 

Теми рефератів

1. Політико-правові ідеї якобінців.
2. Політико-правові погляди С. Десницького.
3. Теорія «освіченої монархії» в працях українських та російських мислителів.

Література до теми:

 

1,2, 3, 13, 14, 18, 19, 20, 21, 24, 26, 28, 29, 31, 33, 37, 38, 54, 58

6, 10, 11, 12, 30, 34, 46, 51, 52, 57, 60

 

Тема 5.

Західноєвропейська державно-правова думка ХІХ століття.

Державно-правові погляди українських мислителів к. ХІХ – п. ХХ ст.

 

Питання, які розглядаються на семінарі

 

1. Політичні і правові вчення в Німеччині п.п. ХІХ ст.: І. Кант,
   Й. Фіхте, В. Гегель. Історична школа права.
2. Характеристика державно-правових вчень представників буржуазного лібералізму у Франції та Англії: І. Бентам, Б. Констан,
   О. Конт.
3. Концепції держави і права др. п. ХІХ ст. (ліберальні вчення, марксизм, анархізм, соціалізм).
4. Розвиток державно-правових вчень в Україні ХІХ ст.

 

Завдання для самостійної роботи

 

ü    Проаналізуйте основні ідеї теорій марксизму, соціалізму та комунізму та визначте головні відмінності за наступними критеріями:

–              передумови виникнення держави за даними теоріями;

–              ставлення до інститутів держави та права;

–              основні причини негативних державно-правових явищ;

–              напрями розвитку майбутньої державності.

ü    Доведіть або спростуйте: чи не втратила актуальності теза І. Канта про те, що держава, яка виникла шляхом угоди між людьми, укладеної заради взаємної вигоди і згідно з «категоричним імперативом», покликана функціонувати в межах права, а устрій і режим максимально повинні відповідати принципам права?

ü    Гегель розглядав покарання як форму захисту права. Що це означає?

ü    Гегель вважав, що «право в собі» перетворюється в закон (позитивне право), однак воно може бути викривлено в процесі законотворчості. Які можуть бути практичні висновки з цієї абстрактної тези?

ü    На основі прочитаних праць з’ясуйте ставлення І. Канта, Г. Гегеля та
І. Бентама до покарання осіб, що вчинили проступки або правопорушення. Чи відрізняються їх погляди від поглядів учених Нового часу та Середньовіччя?

ü    Й.-Г. Фіхте вважав, що покарання переслідує мету відібрати у винного частину його прав, еквівалентну завданому ним збитку в чужих правах, отже, відновити рівновагу. Наведіть доводи «за» та «проти» цього ствердження».

ü    Чому, на Вашу думку, С. Десницький, визнаючи природні права людини на життя, здоров’я, власність, не виступав із засудженням кріпосного права та не закликав до його скасування?

ü    Прочитайте проекти Конституцій М. Драгоманова, М. Грушевського,
Г. Андрузького та М. Міхновського та визначте:

–              яка форма правління та організація державної влади передбачалась в Конституціях;

–              яка форма державного устрою, на думку кожного, повинна бути в Україні;

–              ставлення до прав людини і громадянина та їх закріплення в Конституціях.

ü    На основі аналізу теорії утилітаризму І. Бентама та державно-правових ідей вченого напишіть коротке есе на одну з тем.

-              Погляди на злочин та покарання І. Бентама.

-              Дослідження особи злочинця у творчості І. Бентама.

-              Засоби запобігання злочинам згідно з поглядами І. Бентама та сучасні ідеї.

-              Тюрма «Паноптикон» як праобраз тюрем новітнього зразку.

-              Кваліфікація злочинів за аналогією згідно з теорією утилітаризму
І. Бентама.

 

Теми рефератів

 

1. Смертна кара як утвердження справедливості у вченні І. Канта.
2. Аристократична концепція Ф. Ніцше.
3. Політико-правові погляди Б. Чичеріна.
4. Розвиток мусульманської політико-правової доктрини.

 

Література до теми:

 

1,2, 3, 13, 14, 18, 19, 20, 21, 24, 26, 28, 29, 31, 33, 37, 38, 54, 58

22, 30, 48, 56

 

Тема 6.

Державно-правові ідеї ХХ століття

 

Питання, які розглядаються на семінарі

 

1. Теорія солідаризму Л. Дюгі.
2. Теорії еліт та елітарної демократії. Теорія плюралістичної демократії.
3. Концепції соціальної держави і держави загального благоденства.
4. Соціологічна юриспруденція. Реалістична школа права.
5. Юридичний позитивізм і нормативізм.
6. Сучасні концепції відродженого природного права.
7. Психологічна концепція права Л. Петражицького.

 

Завдання для самостійної роботи

 

ü    Проаналізуйте теорії природного права Стародавнього світу, Середньовіччя, Нового часу та концепції відродженого природного права
ХХ ст. та з’ясуйте схожі та відмінні риси.

ü    Визначте основні ідеї теорії держави загального благоденства. Чи використовуються дані ідеї в державно-правовій практиці України та зарубіжних країн?

ü    Ганс Кельзен вважав, що право відрізняється від інших соціальних порядків, тим, що це примусовий порядок. Які ще ознаки права Ви можете назвати?

ü    У ХХ ст. представники державно-правових вчень різних напрямків (теорії інституціоналізму, плюралістичної демократії, елітного плюралізму тощо) звертали увагу на роль організацій в суспільному житті та державному розвитку. Охарактеризуйте думки різних авторів з цього приводу та висловіть свою точку зору щодо важливості організацій в державному та суспільному житті.

ü    На вибір опрацюйте одну з сучасних теорій держави (теорію солідаризму, теорію еліт, теорію держави загального благоденства, теорію плюралістичної демократії) за наступними критеріями:

-         визначте основні положення вчення та його представників;

-         окресліть можливий механізм реалізації вчення в державно-правовій практиці (необхідні зміни в організації державної влади, прийняття нормативно-правових актів та сфери його застосування тощо);

-         з’ясуйте очікувані позитивні та негативні зміни в розвитку держави та права щодо реалізації теорії.

ü    На основі засвоєних знань про розвиток теорій держави та права в
ХХ ст. визначте їх вплив на

-          розвиток правової науки та законодавство;

-          практику державотворення;

-          розвиток пенітенціарної науки та практики.

 

Теми рефератів

 

1. Співвідношення закону як джерела права та «живого права» в теорії соціологічної юриспруденції.
2. Концепція протистояння цивілізацій С. Гантінгтона.
3. Досягнення і проблеми сучасної української правової науки.

 

 

Література до теми:

 

1,2, 3, 13, 14, 18, 19, 20, 21, 24, 26, 28, 29, 31, 33, 37, 38, 54, 58

8, 16, 23, 25, 32, 45

 

 

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ

 

1. Дайте оцінку твердженню софіcта Гіппія, що природне право (право вільного самовизначення людини згідно з вимогами природи) є справедливість, тоді як позитивне право дотримуватися умовних, штучних вимог, суперечить справедливості.
2. Аристотель розрізняв конституційне і деспотичне правління. За якими критеріями він здійснив цей поділ? Які форми правління вважав конституційними, а які деспотичними?
3. З’ясуйте і дайте тлумачення в чому полягає відмінність у поглядах Аристотеля і Полібія щодо змішаної форми правління?
4. Полібій визначив циклічність форм правління. В чому суть проходження таких етапів?
5. Що суттєво спільного в сучасному категоріальному визначенні права (в юридичному значенні) і в понятті «право» у державно-правовій концепції М.Падуанського?
6. М. Падуанський визначав, що «держава – це матерія, право – форма»? Що, на Вашу думку, це означає?
7. Порівняйте утопічні держави Т. Мора та Т. Кампанелли з ідеальними державами, устрої яких наведені в творах Платона та Аристотеля. В чому їх схожі та відмінні риси?
8. На основі прочитаних творів з’ясуйте, який зміст вкладав Ж. Боден в поняття «суверенітет». Чи ідентичне поняття Ж. Бодена та те, що використовується юридичною наукою сьогодні?
9. Н. Макіавеллі стверджував: «Тому, хто стає правителем завдяки милості долі, а не доблесті, легко отримати владу, але утримати її важко». Наведіть аргументи на користь такого твердження.
10. Вольтер стверджував: «Свобода полягає в тому, щоб залежати тільки від законів». Обґрунтуйте цю точку зору.
11. Французький вчений Ш.-Л. Монтеск’є зазначив, що «кожному просторовому розміру держави відповідає певна форма правління і не можна безкарно переносити форму, не погодившись з розмірами країни». Що це означає?
12. Дайте оцінку ствердженню Ч. Беккаріа, що смертна кара – «це війна держави з громадянином в тих випадках, коли воно вважає корисним та необхідним його позбавити життя».
13. Доведіть або спростуйте: чи не втратила актуальності теза Канта про те, що держава, яка виникла шляхом угоди між людьми, укладеної заради взаємної вигоди і згідно з "категоричним імперативом", покликана функціонувати в межах права, а устрій і режим максимально повинні відповідати принципам права?
14. Гегель розглядав покарання як форму захисту права. Що це означає?
15. Гегель вважав, що "право в собі" перетворюється в закон (позитивне право), однак воно може бути викривлено в процесі законотворчості. Які можуть бути практичні висновки з цієї абстрактної тези?
16. Кому належить таке визначення держави: «Держава - це політична організація, організоване насилля одного класу над іншим»? Аргументуйте або спростуйте це твердження.
17. Л. Дюгі визначав, що власність – це не право, а соціальна функція. Надайте аргументи на користь такого визначення. Чи відповідає воно сучасним уявленням про власність?
18. В. Липинський сформулював, що еліта виробляється тільки у «продукуючих класах» (таких як селянство, робітництво, працююче поміщицтво) шляхом «раціональної людської селекції» при якнайбільшому збереженні чистоти класового принципу. Що це означає? Чим концепція національної еліти В. Липинського відрізняється від теорії еліт Г. Моски та В. Парето.
19. Г. Мюрдаль сформував теорію держави загального благоденства та стверджував, що основне завдання держави – реалізація функцій соціальних послуг. Чи застосовуються положення теорії в державно-правовій практиці України?
20. Представники теорії соціологічної юриспруденції визначали, що первинним є право об’єднань та союзів. Яка роль закону в цій теорії?

 

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

1.      Які уявлення про походження існуючих відносин влади і порядку характерні для народів давнього Сходу?

A.    Уявлення про земне походження існуючих відносин влади і порядку;

B.     Уявлення про людське походження існуючих відносин влади і порядку;

C.     Уявлення про божественне походження існуючих відносин влади і порядку;

D.    Уявлення про раціональне походження існуючих відносин влади і порядку;

E.     Уявлення про договірне походження існуючих відносин влади і порядку.

2.      В якій державі було створено таку пам'ятку політичних та правових вчень, як «Повчання Птахотепа»?

A.    В давній Індії;

B.     В давньому Китаї;

C.     В античній Греції;

D.    В античному Римі;

E.     В давньому Єгипті.

3.      Якими законами, за Жаном Боденом, обмежений суверен?

A.    Божественними;

B.     Природними;

C.     Своїми власними;

D.    Людськими законами, спільними для всіх народів;

E.     Своїх попередників;

F.      Вищестоящої влади;

G.    Міжнародними.

4.      Як, за Макіавеллі, проявляється virtu (свого роду особисту енергія, яка, поряд з долею, є другою рушійною силою політики і всієї історії)?

A.    Як винахідливість;

B.     Як хитрість;

C.     Як сила;

D.    Як доблесть;

E.     Як інтелігентність;

F.      Як законність;

G.    Як справедливість.

 

 

 

 

5.      Право народу на опір пригнобленню будь-якими способами (зокрема насильницькими) допускав

A.    М. Лютер

B.     Ж. Кальвін

C.     Ж. Боден

D.    Т. Мюнцер 

6.     Що з нищенаведеного складає головну мету держави, згідно з Монтеск’є?

A.   Звільнити кожного від страху;

B.   Примирити суперечності, що виникли між людьми у суспільстві;

C.   Забезпечити кожному можливість найкращим чином утримати своє право на існування;

D.   Забезпечити кожному можливість діяльності без шкоди для себе і для інших;

E.    Звільнити кожного від необхідності самому дбати про свій добробут;

F.    Забезпечити духовні потреби кожного;

G.   Законність.

7.     Що, на думку Дж. Локка, є єдиним законним джерелом політичної влади?

A.   Закон;

B.   Справедливість;

C.   Згода народу;

D.   Народ;

E.    Право.

8.     Хто з відомих філософів і політичних мислителів вважав, що людині необхідно вийти зі стану «війни всіх проти всіх» задля досягнення спільного блага:

A.   Вольтер

B.   Георг Вільгем Фрідріх Гегель

C.   Платон

D.   Томас Гоббс

E.    Герберт Спенсер.

9.     На необхідності професійно-корпоративного представництва в органах державної влади наголошує:

A.   теорія солідаризму;

B.   теорія технократизму;

C.   марксизм;

D.   теорія плюралістичної демократії

E.    теорія позитивізму.

 

 

10.           Соціологічна юриспруденція визначає необхідність:

A.   Вільного права;

B.   Чистого права;

C.   Живого права;

D.   Позитивного права;

E.    Природного права.

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ

 

1. Загальні риси міфологічних уявлень про державу і право в країнах Стародавнього Сходу.
2. Державно-правова думка Стародавньої Індії.
3. Державно-правова думка Стародавнього Китаю.
4. Держава і право в теоріях мислителів Стародавньої Греції.
5. Розвиток державно-правових концепцій у Стародавньому Римі.
6. Ідеальна держава у вченнях Платона та Аристотеля.
7. Роль римських юристів у розвитку правової науки.
8. Основні риси державно-правової думки західноєвропейського середньовічного суспільства.
9. Вчення Фоми Аквінського про державу і право.
10. Загальна характеристика державно-правових вчень епохи  Відродження та Реформації.
11. Політичні і правові ідеї Реформації (М. Лютер, Т. Мюнцер,
    Ж. Кальвін).
12. Вчення про державу та право Н. Макіавеллі.
13. Вчення про державу Ж. Бодена.
14. Ідеї раннього соціалізму: Т. Мор та Т. Кампанелла.
15. Політико-правові погляди С. Оріховського.
16. Політичні та правові вчення в Голландії періоду ранніх буржуазних революцій (Б. Спіноза, Г. Гроцій).
17. Політичні та правові вчення в Англії періоду ранніх буржуазних революцій (Т. Гоббс, Дж. Локк).
18. Політична програма Вольтера.
19. Царство розуму і свободи в працях Вольтера.
20. Теорія народного суверенітету Ж.-Ж. Руссо.
21. Вчення про державу і право Ш. Монтеск’є.
22. Політичні і правові вчення німецького Просвітництва
    (С. Пуффендорф, Х. Томазій, Т. Вольф).
23. Політичні і правові вчення італійського Просвітництва
    (Ч. Беккаріа, Дж. Віко).
24. Погляди Ч. Беккаріа на злочини і покарання.
25. Демократична традиція в США: Б. Франклін, Т. Пейн, Т. Джефферсон.
26. Політичні та правові вчення в Росії та Україні XVIII ст.
27. Вчення про державу і право І. Канта.
28. Політико-правові погляди Й.-Г. Фіхте.
29. Ідеї громадянського суспільства в творчості Г. Гегеля.
30. Історична школа права ( Г. Гуго, Ф.-К. Савіньї, Г. Пухта).
31. Характеристика державно-правових вчень представників буржуазного лібералізму у Франції та Англії: І. Бентам, Б. Констан.
32. І. Бентам – основний ідеолог лібералізму.
33. Марксизм про державу і право.
34. Теорії анархізму та етатизму.
35. Соціалізм про державу і право.
36. Проблеми майбутнього суспільного розвитку у творчості мислителів-соціалістів А. Сен-Симона, Р. Оуена.
37. Теорія солідаризму Л. Дюгі.
38. Теорії еліт В. Парето та Г. Моска.
39. Технократичні теорії держави.
40. Сучасні елітарні теорії.
41. Теорія плюралістичної демократії.
42. Концепції соціальної держави і держави загального благоденства.
43. Соціологічна юриспруденція Є. Ерліха.
44. Юридичний позитивізм Дж. Остіна та К. Бергбома.
45. Чиста теорія права Г. Кельзена.
46. Сучасні концепції відродженого природного права.
47. Екзистенціональна філософія права.
48. Психологічна теорія права Л. Петражицького.
49. Реалістична теорія права (Дж. Френк, К. Ллевеллін).
50. Розвиток державно-правових вчень в Україні ХІХ ст.
51. Погляди на державу і право О. Кістяківського.
52. Державно-правові погляди І. Франка та М. Драгоманова.
53. Державно-правові погляди М. Міхновського.
54. Погляди М. Костомарова та Г. Андрузького на державно-правовий розвиток України.
55. Політична доктрина Кирило-Мефодіївського товариства.
56. Київська правова школа.
57. Державно правові огляди Д. Донцова та В. Липинського.
58. Політико-правові концепції національної української держави у
    ХХ ст.

10.           Політико-правові погляди Марсилія Падуанського.

11.           Мусульманська політико-правова думка в Середні віки.

 

 

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Андрусяк Т. Г. Історія політичних та правових вчень : [посібник] /
   Т. Г. Андрусяк; [Ред. Т. Веремчук]; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. – Львів, 2001. – 217 с.
2. Антология мировой политической мысли : в 5 т. / под общ. ред.
   Г. Ю. Семигина.– М. : Мысль, 1997.
3. Антологія української юридичної думки: в 6 т. / за ред.
   Ю. С. Шемшученко. – К. : Вид. Дім «Юрид. кн.», 2002.
4. Аристотель. Политика. Афинская полития / Аристотель; [Предисл.
   Е. И. Темнова]. – М. : Мысль, 1997. – 459 с.
5. Ашин Г. Современная теория элиты: критический очерк / Г. Ашин. – М., 1985 – 265 с.
6. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях / Ч. Беккариа ; пер., вступ. ст., коммент. и прилож. Ю. М. Юмашев. – М. : Международные отношения, 2000. – 240 с.
7. Боден Ж.  Метод легкого познания истории / Ж. Боден. – М.: Наука, 2000. – 412 с.
8. Бурдяк В. І. Становлення і розвиток соціологічних концепцій права: навч. посіб. / В. І. Бурдяк; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. – Чернівці : Рута, 2001. – 84 с
9. Веревкина И. Ю. Сто великих людей мира: Зороастр. Будда. Конфуций. Магомет. / И. Ю. Веревкина. – К.: 1991. – 50 с.
10. Вольтер. Собрание сочинений : в 3 т. / Вольтер ; ред. Б. Т. Грибанов. – М.: ЗАО «РИК Русанова» : ООО Издательство «Литература» : Сигма-Пресс, 1998.
11. Гоббс Т. Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної / Т. Гоббс ; пер. з англ. Р. Димерець [та ін.] ; наук. ред. Т. Польська. – К. : Дух і Літера, 2000. – 600 с.
12. Гроций Г. О праве войны и мира : три книги, в которых объясняются естественное право и право народов, а также принципы публичного права /
    Г. Гроций ; пер. А. Л. Саккетти. – М. : Ладомир, 1994. – 868 с.
13. Демиденко Г. Г. Історія вчень про право і державу : [Підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл.]. – Х. : Консум, 2004. – 431 с.
14. Демиденко Г. Г. Історія вчень про право і державу : курс лекцій, прочит. у Нац. ун-ті «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого» / Г. Г. Демиденко. –
    Х. : Право, 2012. – 415 с.
15. Дигесты Юстиниана / Отв. ред. Л. Л. Кофанов. – М. : Статут. (Консультант плюс. Золотая коллекция) : Т. 3, кн. 12-19 / [Пер. с лат.: Пущаев Ю.В. и др.; Науч. ред. Кофанов Л.Л.], 2003. – 779 с.
16. Ерліх Є.  Вільне правознаходження та вільне правознавство (1903) /
    Є. Ерліх // Пробл. філософії права. – 2005. – Т. 3. – С. 168–184.
17. Жан Боден – основоположник концепции государственного суверенитета: Науч.-аналит. обзор. / под ред. Г.Б. Агабекова. – М.: ИНИОН, 1990. – 45 с.
18.  Зінченко О. В. Історія вчень про державу і право : у табл. і дефініціях : навч. посіб. / О. В. Зінченко, О. В. Петришин. – Х. : Право, 2012. – 208 с.
19. Історія вчень про державу і право : [підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] / [Биля-Сибадаш І. О.та ін.]; за ред. Г. Г. Демиденка,
    О. В. Петришина. – Х. : Право, 2009. – 251 с.
20. История политических и правовых учений : учеб. для вузов. / под ред.
    О. Є. Лейста. – М. : Изд. «Зерцало», 2006. – 568 с
21. История политических и правовых учений : учеб. для вузов. / под ред.
    В. С. Нерсесянца. – 4-е изд., перераб. и доп. – М. : Норма, 2004. – 944 с.
22. Касьянов Г. Теорія нації і націоналізму: монографія / Г. Касьянов. – К.: Либідь, 1999. – 352 с.
23. Кельзен Г. Чисте правознавство : з додатком: Проблема справедливості / Г. Кельзен ; пер. з нім. О. Мокровольський. – К. : Юніверс, 2004. – 496 с.
24. Кирилюк Ф. М. Історія зарубіжних політичних вчень : навч.-метод. посіб. / Ф. М. Кирилюк, О. В. Батрименко. – К. : ТОВ «XXI століття : діалог культур», 2005. – 254 с.
25. Ковтонюк А. М. Генезис праворозуміння Ганса Кельзена : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / А. М. Ковтонюк. – К., 2010. – 18 с.
26. Козлихин И. Ю. История политических и правовых учений. Новое время: от Макиавелли до Канта : курс лекций / И. Ю. Козлихин. – 2-е изд., доп. –
    СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. – 384 с.
27. Корогод Г.І. Ідеальна держава ранніх соціалістів-утопістів. Томас Мор і Томазо Кампанелла : навч. посіб. / Г. І. Корогод, М. І. Логвиненко. – Суми : ВВП «Мрія-1» ЛТД, 2005. – 37 с.
28. Кормич А. І. Історія вчень про державу і право : навч. посіб. /
    А. І. Кормич. – К. : Правова єдність, 2009. – 310 с.
29. Кухта Б. З історії української політичної думки / Б. Кухта. – К., 1994. – 408 с.
30. Лібералізм. Ліберальна традиція політичного мислення від Джона Локка до Джона Роулза : антологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – 2-ге вид., перероб. – К. : Простір – Смолоскип, 2009. –1123 с.
31. Макиавелли Н. Государь. Рассуждения о первой декаде Тита Ливия /
    Н. Макиавелли ; пер. с итал. Г. Муравьева, Р. Хлодовский. – СПб. : Азбука-классика, 2007. – 271 с.
32. Марчук В. П. Соціологічні теорії права в Німеччині : історія і сучасність / В. П. Марчук. – Чернівці, 1998. – 128 с.
33. Мироненко О. М. Історія вчень про державу і право : навч. посіб. /
    О. М. Мироненко, В. П. Горбатенко. – К. : Академія, 2010. – 454 с.
34. Монтескье Ш.-Л. О духе законов  / Ш.-Л. Монтескье ; сост., пер. и коммент. А. В. Матешук. – М. : Мысль, 1999. – 672 с.
35. Мор Т., Кампанелла Т. Утопія. Місто сонця / Перекл. з лат.; вступ. слово Й. Кобова та Ю. Цимбалюка; передм. Й. Кобова. – К.: «Дніпро». – 1988. – 207 с.
36. Оріховський С. Твори / С. Оріховський ; упоряд., пер. з латин. та старопольск., вступ. стаття, прим., словник імен, назв, термінів В. Литвинов. – К. : Дніпро, 2004. – 672 с.
37. Орленко В. В. Історія вчень про державу та право : посіб. для підготов. до іспитів / В. В. Орленко. – 2-е вид., стер. – К. : Паливода А. В., 2008. – 200 с.
38. Осауленко О. І. Історія вчень про державу і право : навч. вид. : посіб. для підготов. до іспитів / О. І. Осауленко, А. О. Осауленко, В. Г. Гіжевський. – К. : Ліпкан О. С., 2010. – 194 с.
39. Оріховський-Роксолан С. Напучення польському королю // Історія філософії України. Хрестоматія. – К., 1993.
40. Переломов Л. Конфуций. «Лунь Юй» : исслед., пер. с кит., коммент. / Л.С. Переломов; [Отв. ред. М.Л. Титаренко]. – М. : Изд. фирма «Вост. лит.» РАН, 1998. – 588 с.
41. Платон. Держава / Платон; пер. з давньогрец. та комент. Д. Коваль. – К. : Основи, 2000. – 354 с.
42. Платон. Диалоги / Платон; [Сост., ред. изд. и авт. вступ. ст. А.Ф. Лосев; Пер. с древнегреч. С.Я. Шейнман-Тонштейн]. – М. : Мысль, 2000. – 605 с.
43. Платон. Законы / Платон; [Общ. ред. А.Ф. Лосева и др.; пер. с древнегреч. А.Н. Егунова и др.]. – М. : Мысль, 1999. – 830 с.
44. Платон. Политика : Наука об управлении государством / Платон, Аристотель. – М. : ЭКСМО ; СПб. : TERRA FANTASTICA, 2003. – 859 c.
45. Романюк А. С. Історія західних політичних вчень : Політичні доктрини XX – початку XXI ст. : навч. посіб. / А. С. Романюк. – К. : Знання, 2011. – 255 с.
46. Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду або принципи політичного права /
    Ж. Руссо ; склад., пер.з фр., заключ.ст., комент., дов.матеріали О. І. Хома. – К. : Port-Royal, 2001. – 348 с.
47. Себайн Дж. Г. Історія політичної думки / Дж. Г. Себайн, Томас Л. Торсон; пер. з англ. – К.: Основи, 1997. – 838 с.
48. Скакун О. Политическая и правовая мысль на Украине (1861-1917) /
    О. Скакун. – Х., 1987. – 157 с.
49. Сократ. Платон. Аристотель. Юм. Шопенгауэр : биогр. повествования / [Сост. и общ. ред. Н.Ф. Болдырева]. – Челябинск : Урал, 1995. – 397 с.
50. Сократ. Платон. Аристотель. Сенека. Бруно : [Биогр. очерки : Сборник]. – Спб. : ЛИО Редактор, 1995. – 326 c.
51. Спиноза Б. Сочинения : в 2 т. / Б. Спиноза. – СПб. : Наука, 2006.
52. Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре. Трактаты. / Ж. Ж. Руссо ; пер. з фр. – М. : КАНОН-пресс. – Ц : Кучково поле, 1998. – 416 с.
53. Цицерон М. Т. Избранные сочинения / М. Т. Цицерон; пер с лат. [Вступ. ст. Г. Кнабе]. – Х. : Фолио ; М. : АСТ, 2000. – 461 с.
54. Цюрупа М. В. Історія політичних і правових вчень : курс лекцій /
    М. В. Цюрупа. – К. : Укр. Центр духовн. культури, 2007. – 263 с.
55. Четвернин В. Современные концепции естественного права /
    В. Четвернин. – М., 1988. – 220 с.
56. Чухліб Т. В. Ідеальна держава в Україні? : Козацький проект 1710 року : Платон, Арістотель, Тома Аквінський [та ін.] / Т. Чухліб. – К. : Києво-Могил. акад., 2011. – 102 с.
57. Шмитт К. Левиафан в учении о государстве Томаса Гоббса : смысл и фиаско одного полит. символа / К. Шмитт ; пер. с нем. Д. В. Кузницын. – СПб. : Владимир Даль, 2006. – 299 с.
58. Шульженко Ф. П. Історія політичних і правових вчень : навч. посіб. /
    Ф. П. Шульженко, Т. Г. Андрусяк. – 3-е вид., стер. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 301 с.
59. Щербина П. Ф. Історія політичних і правових вчень стародавнього світу : курс лекцій / П. Ф. Щербина. – Хмельницький, 2000. – 404 с.
60. Якоб М. М. Ідея соціально-правової держави у філософських концепціях Т. Гоббса і Дж. Локка : автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / М. М. Якоб. – К., 2003. – 16 с.