|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО
ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО« Назад
ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО 09.09.2018 11:45
Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет
Програма та тестові завдання з курсу «ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО»
ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ ФОРМ НАВЧАННЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ПРАВОЗНАВСТВО»
Суми Видавництво Сумського державного університету 2007 Програма та тестові завдання з курсу “Історія вчень про державу і право” / Укладачі: В.М.Власенко, В.А.Нестеренко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2007. – 70 с.
Кафедра історії
ВСТУП
Історія вчень про державу і право належить до історико-теоретичного циклу наук у системі правознавства. Це одна з базових дисциплін для студентів спеціальності “Правознавство”. Метою курсу є визначення закономірностей суспільного прогресу, з’ясування процесу виникнення і розвитку знань про державу і право, поступового опанування людьми сутності таких складних явищ, як держава і право, сприяння формуванню правової культури і правосвідомості майбутніх фахівців-юристів. При вивченні дисципліни студенти повинні навчитися самостійно працювати з правовими першоджерелами, опанувати загальнонаукові й спеціальні методи дослідження історико-правових явищ, теорій, концепцій, доктрин, засвоїти сутність теоретичних поглядів на державу та право в різні періоди історії людства, визначити в них загальне й особливе, вміти застосовувати набуті знання та навички під час вивчення інших юридичних дисциплін. Програма навчального курсу складається з 10 тем. «ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО»
Тема 1 Теоретико-методологічні засади курсу. Зародження і розвиток поглядів на державу і право в країнах Стародавнього Сходу
Предмет, хронологічні рамки, функції історії вчень про державу і право. Методологія і періодизація курсу. Принципи пізнання історико-правових явищ. Категоріальний апарат. Поняття і структура політико-правових доктрин. Зміст історії державно-правових вчень. «Історія вчень про державу і право» в системі юридичних і суспільних наук. Політико-правова ідеологія як специфічна форма суспільної свідомості. Передумови виникнення та особливості розвитку політико-правової думки в країнах Стародавнього Сходу. Державно-правові ідеї Стародавньої Індії. Державно-правові аспекти брахманізму. Теологічні уявлення про державу і право. «Манавадхармашастра» («Настанови Ману про дхарму»). «Артхашастра» («Настанови про користь»). Обгрунтування ідей кастового устрою, обожнення царської влади. Політико-правові аспекти буддизму. «Тіпітака». Державно-правові аспекти зороастризму. «Авеста». Державно-правові погляди у Стародавньому Китаї. Даосизм. Лао-цзи. «Дао де цзін» («Книга про дао та де»). Реакційна утопія. Конфуціанство. Кун-фу-цзи (Конфуцій). «Лунь юй» («Бесіди і висловлювання»). Патріархально-патерналістська концепція держави. Легізм. Гуань Жчун. Шан Ян. «Шань дзюнь шу» («Книга правителя області Шань»). Концепція деспотичної держави. Моїзм. Мо Ди (Мо-цзи). «Мо-цзи». Ідеї договірної держави.
Тема 2 Державно-правові вчення у Стародавній Греції і Стародавньому Римі
Хронологічні рамки й особливості античної доби. Фактори виникнення держави і права. Основна форма власності. Специфічні форми правління. Риси рабства. Світський характер права. Ідеї громадянського суспільства, демократії і республіканізму. Державно-правові погляди періоду ранньогрецької державності. Ідеї державності у творчості Гомера, Гесіода, Піфагора, Геракліта, Демокріта. Державно-правова думка класичної Греції. Ідеї природних законів і демократичної держави у творах софістів. Погляди Сократа на співвідношення справедливості і законності. Платон про ідеальну державу, форми правління і право у творах «Держава», «Закони». Вчення Арістотеля про політику, державу і право. Еволюція форм правління. «Політика». «Нікомахова етика», «Афінська політія». Політія як ідеальна форма правління. Криза полісної системи. Ідеї космополітизму, світового панування, всесвітньої монархії, природного права. Епікур. Стоїцизм. Полібій про класифікацію і кругообіг форм правління. Змішані форми правління. Юриспруденція як самостійна наука. Цицерон. Теорія циклічності форм правління. Сенека. Римські юристи про право та його види. Тема 3 Державно-правові вчення Західної Європи
Історичні передумови та особливості розвитку політико-правової думки. Специфіка соціальної структури, державності і права. Уявлення про єдине християнське суспільство. Боротьба церкви і держави за вплив на суспільство. Релігійне забарвлення державно-правових вчень. Уявлення про державу і право у добу раннього християнства. Риси первісного християнства. Теїзм. Персоналізм. Дуалізм. Провіденціалізм. Ставлення до влади. Теократична доктрина Аврелія Августина (Блаженного). «Сповіді». «Про трійцю». «Про град Божий». Обгрунтування приватної власності, соціальної нерівності, рабства, воєн. Фома Аквінський про суть права і держави, види законів, співвідношення духовної і світської влади. «Сума теології». «Сума істин католицької віри проти язичників». «Про правління владик». Погляди Аквінського на державу та її форми. Політико-правові погляди Марсилія Падуанського. «Захисник миру». Критика теократичних вчень. Причини виникнення та мета держави. Розмежування світської і духовної, законодавчої і виконавчої влад. Джерело влади. Ідея народного суверенітету. Божественне і позитивне (людське) право. Ідеї природного права у творчості Вільяма Оккама. «Діалог». Мусульманська правова думка. Джерела права в ісламі. Політичні погляди Аль-Фарабі, Авероеса, Ібн-Халдуна.
Тема 4 Державно-правові вчення Західної Європи
Роль третього стану в суспільстві. Абсолютні монархії. Реформація і Контрреформація. Досягнення у галузі природознавства, мистецтва, філософії. Нові географічні відкриття. Гуманізм. Перші буржуазні революції. Поліментальність державно-правової думки. Ідеї природного права, ідеї про громадянське суспільство і національну державу. Принципи міжнародного права. Ніколло Макіавеллі про людину, політику, мету і форми держави. Співвідношення політики і моралі у творі «Государ». Макіавеллізм. Державно-правові погляди Жана Бодена. «Шість книг про республіку». Вчення про суверенітет, державу. Поняття «respublika». Обґрунтування абсолютної монархії. Політико-правові ідеї Реформації. Мартін Лютер. «Про світську владу”. Жан Кальвін про співвідношення церкви і держави. Томас Мюнцер про «християнські спілки». Контрреформація. Раціоналістичний стиль мислення. Виникнення школи природного права. Гуго де Гроот Гроцій. «Про право війни і миру. Три книги». Теорія про природне право. Ідея суспільного договору. Принципи міжнародного права. Політичні погляди Томаса Гоббса. «Левіафан, або матерія, форма і влада держави церковної та громадянської». «Про громадянина». Абсолютизм держави. Відокремлення політики від права. Джон Мільтон про свободу і республіку. Природно-правові погляди Бенедикта Спінози. Обґрунтування демократії. Джон Локк про права людини, походження та мету держави. «Два трактати про державне правління». Лібералізм. Парламентаризм. Концепція поділу властей. Ідеї правової держави.
Тема 5 Державно-правові вчення західноєвропейського Просвітництвата періоду боротьби за незалежність США
Криза феодальної системи. Встановлення буржуазних відносин. Просвітницька і революційно-демократична ідеології. Боротьба за незалежність США. Визвольні змагання 1775-1783 рр. і конституційне оформлення США. Французька буржуазна революція 1784-1789 рр. Риси державно-правових вчень доби Просвітництва. Поєднання теорії з практикою. Новий погляд на ідеї природного права і суспільного договору. Критика феодального права. Французьке Просвітництво. Франсуа Аруе (Вольтер). «Філософські листи». Критика феодальних порядків і католицької церкви (гасло «Роздушіть гадину!»). Ідея «царства розуму». Шарль Луї де Монтеск’є. «Про дух законів». Причини виникнення держави. Класифікація форм правління. Концепція поділу влад. Вчення про державу і право Жан-Жака Руссо. «Про суспільний договор, або принципи політичного права». Народний суверенітет та його гарантії. Вольтер про суспільне життя, просвітництво і релігію. Ідея «просвітницької монархії». Природно-правові вчення у Німеччині. Політико-правові погляди С.Пуфендорфа, Х.Вольфа, Х.Томазія. Державно-правові теорії італійського Просвітництва. Внесок Чезаре Беккаріа у розвиток кримінального права. «Про злочини і покарання». Концепція конфедералізму Бенджаміна Франкліна. Томас Пейн про природні і громадянські права, республіканське самоврядування штатів, призначення суспільства і держави. Державно-правові погляди Томаса Джефферсона. Олександр Гамільтон про сильну централізовану федеративну державу.
Тема 6Державно-правові вчення ліберально-демократичного спрямування в Європі
Основні напрямки державно-правової думки у Німеччині наприкінці XVIIІ – першій половині ХІХ ст. Теорія правової держави і проект «вічного миру» Імануїла Канта. Вчення Георга Гегеля про державу і право. Ідеї про громадянське суспільство, державу та право. Структура конституційної монархії. Ідеї Гегеля у галузі міжнародного права. Державно-правова ідеологія буржуазного лібералізму в Англії. Теорія утилітаризму Ієремії Бентама. Мета держави. Гарантії стабільності держави. Французький лібералізм. Теорія захисту меншості Бенджаміна Анрі Констана. Індивідуальна свобода і держава. Нове бачення ідеї розподілу влад. Історична школа права: Густав Гуго, Фрідріх Карл фон Савін’ї, Георг Фрідріх Пухта. Критика теорії природного права.
Тема 7 Політико-правові ідеї соціалізму і комунізму
Основні ідеї раннього утопічного соціалізму. Політико-правові погляди Томаса Мора. Вчення про державу і право Томазо Кампанелла. «Місто Сонця». Основні ідеї європейського утопічного соціалізму ХІХ ст. Анрі де Сен-Сімон. «Нове християнство». Виробничі асоціації промисловців. Франсуа Фур’є. «Теорія всесвітньої єдності». «Новий господарський соцієтарний світ». Поняття «фаланга». Роберт Оуен. «Новий погляд на суспільство». Соціалістичні самоврядні общини. Марксистське вчення про державу і право. Карл Маркс і Фрідріх Енгельс про суспільно-економічну формацію. Базис. Надбудова. Історичний матеріалізм. Соціальна революція. Теорія класової боротьби. Суспільні антагонізми. Ідея диктатури пролетаріату. Місце держави та права у комуністичній формації. Державно-правові концепції В.І.Леніна. Соціалістична державність. Диктатура пролетаріату. Пролетарська демократія. Функції соціалістичної держави. Політико-правові ідеї Й.Сталіна. Ідеї соціальної демократії. Фердінанд Лассаль. «Програма робітників». Роль держави у будівництві соціалізму. Ідеологія анархізму. П’єр-Жозеф Прудон про капіталізм і власність, державу і закони. Автономія особи. Концепція анархо-індивідуалізму Макса Штірнера. Федерація вільних і рівних автономних людей. Концепція анархо-колективізму М.Бакуніна.
Тема 8 Політико-правова думка в Росії
Політична концепція «Москва – третій Рим» Філофея. Ідея централізованої держави. І.Пересвєтов про владу і законність. А.Ордін-Нащокін. Ідея освіченої монархії. Політико-правові погляди І.Тимофєєва. Абсолютизм у творчості Ф.Прокоповича, В.Татіщева. І.Посошков про станову організацію суспільства. Ідеї Просвітництва в Росії. С.Десницький про походження, сутність, форми держави, органи влади та їх функції. Ідеї природного права і суспільного договору у творчості М.Щербатова. Державно-правова концепція О.Радіщева. Ліберальні державно-правові погляди М.Сперанського. Ідея конституційної монархії. Погляди декабристів на державний устрій Росії. Конституційні проекти П.Пестеля і М.Муравйова. Теорія громадського соціалізму О.Герцена і М.Чернишевського. Слов’янофіли і западники про державу. Державно-правові погляди В.Соловйова. Б.Чичерін про політику і державу. П.Новгородцев про правовий і суспільний, абсолютний і відносний ідеали. Антропологічний позитивізм Л.Петражицького. Естетичний позитивізм Г.Шершеневича. Державно-правові погляди Є.Трубецького, П.Новгородцева. І.Ільїн про форми дежави.
Тема 9 Формування та розвиток державно-правової думки в Україні
Світоглядна основа періоду Київської Русі. Джерела політичної думки. Візантійська державно-правова традиція. Єдинодержавність. Зверхність світської влади. Династичне князювання. Іларіон. Володимир Мономах. Данило Заточник. Політико-правова думка литовсько-польської доби в Україні. С.Оріховський-Роксолан про державу і право. Концепція соборності церкви І.Вишенського. Петро Могила. Державно-правові погляди Б.Хмельницького. Політико-правові погляди гетьманів І.Виговського та І.Мазепи. Ідея незалежної держави. Конституційний проект П.Орлика. Ідеї розподілу влад, демократії і парламентаризму. Народницькі ідеї М.Костомарова. «Книга буття українського народу». Політико-правові погляди М.Драгоманова. Лібералізм. Еволюціонізм. Культурництво. Європеїзм. Федералізм. Державно-правові ідеї М.Грушевського та В.Винниченка. Федералізм, автономія, незалежна суверенна держава. Ідея українського монархізму В.Липинського. Національно-державницькі ідеї М.Міхновського та Д.Донцова. Тема 10 Державно-правові вчення Західної Європи другої половини ХІХ – ХХ ст.
Органічна теорія держави Г.Спенсера. Держава як біологічний організм. Соціологічна юриспруденція Р.Ієрінга. Філософія права Г.Єлінека. Теорія солідаризму Л.Дюгі. Теорія «держави загального благоденства» Д.Кейнса. Неоконсерватизм. Ф.Хайек. Державно-правові теорії елітаризму У.Парето, Г.Москі, Р.Міхельса. Концепція плюралістичної демократії Г.Ласкі. Теорія відродженого природного права. Неотомізм Ж.Марітена. Неокантіанство Р.Штаммлера. Соціологічна юриспунденція Р.Паунда. Екзаменаційні питання з курсу
Список рекомендованої літератури
/ Под ред. О.Э.Лейста. – М., 1997.
/ В.В.Мадіссон, Л.І.Ларченко, В.П.Степіко та ін. – К., 1996.
Тема 1 Теоретико-методологічні засади курсу
1. Об’єктом наукового пізнання «Історії вчень про державу і право» є: а) держава і право як соціальні інститути; б) форми теоретичного пізнання й осмислення держави і права; в) держава і право від їх появи і до сьогодення; г) джерела і галузі права.
2. Визначте зайве у структурі окремого вчення про державу і право: а) програмні й оціночні засади; в) теоретичний зміст; б) методологічна основа; г) юридична практика.
3. Визначте серед наведених методів наукового пізнання історико-правових явищ лише філософський (всезагальний) метод: а) структурно-функціональний; в) діалектики; б) логічно-історичний; г) спостереження.
4. Визначте серед наведених методів наукового пізнання історико-правових явищ лише філософський (всезагальний) метод: а) порівняння; в) герменевтики; б) аналіз; г) експеримент.
5. Визначте серед наведених методів наукового пізнання історико-правових явищ лише загальнонауковий метод: а) герменевтики; в) діалектики; б) порівняльно-правовий; г) синтез.
6. Визначте серед наведених методів наукового пізнання історико-правових явищ лише конкретно-науковий метод «Історії вчень про державу і право»: а) герменевтики; в) діалектики; б) порівняльно-правовий; г) синтез.
7. «Історія вчень про державу і право» має спільний предмет наукового пізнання з: а) історією України; б) історією держави і права зарубіжних країн; в) історією економічних вчень; г) історією політичних і правових вчень.
8. Історія вчень про державу і право, вивчаючи свій предмет, знаходиться у тісному співвідношенні з: а) філософією; в) біологією; б) історією науки і техніки; г) інформатикою.
9. Державно-правова думка в країнах Стародавнього Сходу базувалася переважно на: а) міфологічному світогляді; б) науці; в) моралі.
10. Визначте зайву серед релігійних систем, які вплинули на формування державно-правової думки у Стародавній Індії: а) християнство; б) брахманізм; в) буддизм.
11. Визначте зайву серед релігійних систем, які вплинули на формування державно-правової думки у Стародавньому Китаї: а) конфуціанство; в) даосизм; б) брахманізм; г) легізм.
12. Визначте релігійну систему, яка вплинула на формування державно-правової думки у Стародавній Індії: а) християнство; в) буддизм; б) брахманізм; г) іслам.
13. Прочитайте уривок тексту: «Обслуговування брахмана вважається найкращим заняттям для шудри; щоб він не робив інше, воно для нього марне». Якому ритуально-релігійному чи правовому збірнику він належить? а) Закони Ману; в) Книга правителя області Шан; б) Біблія; г) Повчання Птахотепа.
14. Прочитайте уривок тексту: «... (Метод, при помощи которого) умный правитель управляет Поднебесной, заключается в следующем: надлежит во всех делах следовать закону, а награждать согласно личным заслугам». До якого правового збірника він належить? а) Закони Ману; в) Книга правителя області Шан; б) Біблія; г) Повчання Птахотепа.
15. Конфуцій вважав, що засобом підтримки справедливості у державі є: а) закон; в) злочин; б) норми доброчинності і моралі; г) дхарма.
16. Конфуцій вважав, що засобом підтримки справедливості у державі є: а) закон; в) злочин; б) норми доброчинності і моралі; г) дхарма.
17. Основи договірної теорії держави і права заклав: а) Мо-ди (Мо-цзи); в) Лао-цзи; б) Шан Ян; г) Кун-цзи.
18. Хто з китайських мислителів стверджував, що державна форма організації суспільства започаткована шляхом добровільної угоди між людьми, які прагнули досягти злагоди і миру у стосунках між собою? а) Мо-ди (Мо-цзи); в) Лао-цзи; б) Шан Ян; г) Кун-цзи.
19. Якою релігією Стародавнього Сходу вперше в історії людства проголошувалася свобода волі і вибору людиною свого власного життєвого шляху, свого вибору між добром і злом? а) буддизм; в) брахманізм; б) зороастризм; г) іслам.
Тема 2 Державно-правові вчення у Стародавній Греції і Стародавньому Римі
1.Основною формою правотворчості у Стародавній Греції був: а) позитивний (писаний) закон; в) релігійні настанови; б) звичай; г) моральні принципи.
2. Теорія міста-держави (поліса) виникла у Стародавній Греції у: а) ІХ – VI ст. до н.е. б) V – першій половині IV ст. до н.е. в) другій половині IV ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.
3. Патріархальна теорія держави Аристотеля виникла у Стародавній Греції у: а) ІХ – VI ст. до н.е. б) V – першій половині IV ст. до н.е. в) другій половині IV ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.
4. Першими у Стародавній Греції осмислили поняття «закон» і «беззаконня», «право природне» і «право позитивне»: а) Гомер і Гесіод; в) Гіппій і Сократ; б) Піфагор і Геракліт; г) Платон і Аристотель.
5. Вперше в історії європейської державно-правової думки концепцію договірних відносин між державою і громадянином сформулював: а) Гомер; в) Сократ; б) Демокрит; г) Платон.
6. Першим серед філософів античності, який системно виклав своє розуміння держави, започаткувавши філософсько-політичну теорію міста-держави (полісу) був: а) Гомер; в) Сократ; б) Демокрит; г) Платон.
7. Риси ідеальної держави сформулював: а) Демокрит; в) Платон; б) Сократ; г) Аристотель.
8. У діалозі «Політик» класифікував типи держави за формою правління, поділивши їх на держави із законами і держави без законів,: а) Демокрит; в) Платон; б) Сократ; г) Аристотель.
9. За Платоном влада черні (народу) – це: а) монархія; в) тиранія; б) демократія; г) олігархія.
10. За Платоном правління кількох осіб – це: а) монархія; в) тиранія; б) демократія; г) олігархія.
11. За Платоном правління однієї особи – це: а) аристократія; в) тиранія; б) демократія; г) олігархія.
12. На думку Платона, змішана держава повинна поєднувати в собі переваги: а) демократії і монархії; в) олігархії і демократії; б) аристократії і монархії; г) тиранії й олігархії.
13. Вислів, що ідеальним збудником до об’єднання людей у державу є спілкування, належить: а) Сократу; в) Аристотелю; б) Платону; г) Полібію.
14. На думку Аристотеля, головною ознакою самодостатньої держави й одночасно запорукою та умовою громадянської злагоди є: а) звичай; в) моральні принципи; б) закон; г) релігійні настанови.
15. Змішану форму держави як найкращу форму правління Аристотель називає: а) аристократією; в) політією; б) тиранією; г) демократією.
16. Політія, на думку Аристотеля, це – поєднання елементів: а) монархії і демократії; в) демократії і олігархії; б) монархії і олігархії; г) аристократії і олігархії.
17. Соціальною основою змішаної держави, на думку Аристотеля, є: а) заможні люди; в) аристократи; б) середній клас; г) чернь.
18. Автором патріархальної теорії походження держави є: а) Демокрит; в) Платон; б) Сократ; г) Аристотель.
19. Ідею, що держава і закон – це результат природної творчості людей, які діють в умовах певного фізичного середовища, в період еллінізму висунув: а) Платон; в) Тіт Лукрецій Кар; б) Аристотель; г) Цицерон.
20. Теорію світової держави і теорію природного права в період еллінізму започаткували: а) софісти; б) епікурейці; в) стоїки.
21. Змішану форму правління як поєднання монархії, аристократії і демократії в епоху Стародавнього Риму обґрунтовував: а) Епікур; в) Полібій; б) Тіт Лукрецій Кар; г) Цицерон.
22. Три основні принципи справедливого урядування: 1) влада делегується народом; 2) влада має функціонувати винятково на підставі закону; 3) влада може бути виправданою виключно моральними чинниками сформулював: а) Епікур; в) Полібій; б) Тіт Лукрецій Кар; г) Цицерон.
23. Кому належить думка, що природне право виникло раніше держави і писаного закону і є вищим законом справедливості? а) Епікур; в) Полібій; б) Тіт Лукрецій Кар; г) Цицерон.
24. Замість ідеї рівності громадян запровадив ідею загальності людей і усіх станів як творінь Божих: а) Тіт Лукрецій Кар; в) Цицерон; б) Полібій; г) Сенека.
25. У класичну добу римської юриспруденції розрізняли три види права: цивільне право, право народів і природне право. Природне (божественне) право як право справедливості розуміли: а) Епікур і Тіт Лукрецій Кар; б) Полібій і Цицерон; в) Цицерон і Сенека; г) римські юристи (Гай, Ульпіан).
Тема 3 Державно-правові вчення Західної Європи
1. У який період європейської історії догмати церкви стали водночас політичними аксіомами, а біблійні тексти у суді мали силу закону? а) у стародавньому світі; в) у середньовіччі; б) у добу античності; г) у період нового часу.
2. Твердження, що держава зобов’язана підпорядковуватися церкві, а світські монархи коритися їй як християни – це основа: а) теорії правової держави; б) теократичної теорії; в) патріархальної теорії держави; г) теорії циклічності форм правління.
3. Головною проблемою державно-правової думки у добу середньовіччя є а) боротьба між світською і духовною владами за вплив на суспільство; б) визначення найбільш ефективних форм правління. в) проблема правової держави; г) перетворення суспільного ладу на принципах соціальної рівності, відсутності експлуатації і спільній праці усієї громадян.
4. Автором твору «Про град Божий» є: а) Сенека; в) Тома Аквінський; б) Аврелій Августин; г) Марсилій Падуанський.
5. Ідея моральної зверхності церкви над державою й обов’язок держави підтримувати церкву є основою вчення: а) Аврелія Августина; в) Марсилія Падуанського; б) Томи Аквінського; г) Вільяма Оккама.
6. Втіленням божественної справедливості є право. Головним принципом права є непорушний, вічний, санкціонований Богом закон, що регулює людські відносини. Ці твердження належать: а) Аврелію Августину; в) Марсилію Падуанському; б) Томі Аквінському; г) Вільяму Оккаму.
7. Автором твору «Сума теології» є: а) Аврелій Августин; в) Марсилій Падуанський; б) Тома Аквінський; г) Вільям Оккам.
8. Автором теологічної теорії держави і права є: а) Тома Аквінський; в) Вільям Оккам. б) Марсилій Падуанський; г) Ніколо Макіавелі.
9. Право людини на моральний протест деспотичній владі визнавав: а) Сенека; б) Аврелій Августин; в) Тома Аквінський.
10. Автором твору «Захисник миру» є: а) Аврелій Августин; в) Марсилій Падуанський; б) Тома Аквінський; г) Вільям Оккам.
11. Твердження, що право виникає тоді, коли виникає держава, поза державою не існує ніяких прав належить: а) Аврелію Августину; в) Марсилію Падуанському; б) Томі Аквінському; г) Вільяму Оккаму.
12. Ідею народного суверенітету, згідно з якою сувереном у державі є народ - єдине джерело світської і духовної влади, вперше в середньовічній Європі висунув: а) Аврелій Августин; в) Марсилій Падуанський; б) Тома Аквінський; г) Вільям Оккам.
13. Першим у середньовічній Європі оприлюднив думку про те, що держава у своїй діяльності керується не божественним правом, а потребами держави з метою підтримки її життєдіяльності, оприлюднив: а) Аврелій Августин; в) Марсилій Падуанський; б) Тома Аквінський; г) Вільям Оккам.
14. У XIV ст. прихильником ідеї природного права і критиком папи римського щодо посягань на світську владу був: а) Аврелій Августин; в) Марсилій Падуанський; б) Тома Аквінський; г) Вільям Оккам.
15. Яка релігійна система стала визначальною для розвитку державно-правової думки середньовічного Сходу? а) християнство; в) буддизм; б) іудаїзм; г) іслам.
16. Під впливом праць якого античного автора розвивалася державно-правова думка ісламського Сходу? а) Платона; в) Аристотеля; б) Сенеки; г) Поліція.
17. Кому з мислителів ісламського Сходу належить класифікація людських суспільств: а) велике – об’єднання всіх людей землі; середнє – певний народ; мале – об’єднання людей в містах. При цьому він поділяв міста-держави на доброчинні, колективні та некультурні? а) Аль-Фарабі; б) Аввероес (ібн Рошд); в) Ібн-Халдун.
18. Хто з мислителів ісламського Сходу вважав, що ідеальною державою є доброчинне місто-держава, яку очолює філософ-правитель, який здатен пізнати закони природи і суспільства та передати ці знання населенню у формі релігії? а) Аль-Фарабі; б) Аввероес (ібн Рошд); в) Ібн-Халдун.
19. Хто з арабських вчених обґрунтував концепцію «двох істин», яка поєднала в собі філософію та релігію? а) Аль-Фарабі; б) Аввероес (ібн Рошд); в) Ібн-Халдун.
20. Хто із мислителів середньовічного Сходу виділяв два етапи розвитку суспільства: а) примітивне (сільське); б) цивілізоване (міське)? а) Аль-Фарабі; б) Аввероес (ібн Рошд); в) Ібн-Халдун.
21. Хто з мислителів середньовічного Сходу зробив висновок про невідворотність загибелі будь-якої держави в середньому через 120 років? а) Аль-Фарабі; б) Аввероес (ібн Рошд); в) Ібн-Халдун.
22. Хто з мислителів середньовічного Сходу дав таку класифікацію держав: а) «природна монархія», б) «політична монархія», в) «халіфат»? а) Аль-Фарабі; б) Аввероес (ібн Рошд); в) Ібн-Халдун.
Тема 4 Державно-правові вчення Західної Європи у XV- XVІІ ст.
1. Яка з названих рис не притаманна епосі Відродження: а) гуманізм; в) контрреформація; б) реформація; г) схоластика.
2. Яка з названих верст суспільства активно формується в епоху Відродження і є основним носієм його ідей: а) феодали; в) селяни; б) буржуазія; г) духовенство.
3. Який тип держави утверджується у провідних країнах Західної Європи в епоху Відродження: а) абсолютна монархія; б) конституційна монархія; в) аристократична республіка; г) демократична республіка.
4. Рух за реформування католицької церкви, який розгорнувся в країнах Західної Європи у XVI-XVII ст., називався: а) контрреформація; в) Відродження; б) реформація; г) Просвітництво.
5. Сукупність заходів католицької церкви (заборона книг, інквізиція, орден єзуїтів тощо), спрямованих на придушення не визнаних нею релігійних концепцій християнства, називають: а) контрреформація; в) Відродження; б) реформація; г) Просвітництво.
6. З названих напрямків християнства виділіть два, що відносять до протестантських церков: а) католицька; в) православна; б) кальвіністка; г) лютеранська.
7. Хто є автором праці «Государ»? а) Томас Мюнцер; в) Жан Кальвін; б) Ніколо Максвеллі; г) Гуго Гроцій.
8. Кому належить визначення «політики» як особливої сфери людської діяльності зі своїми закономірностями стратегії і тактики утримання влади, збереження держави, звільнення її від християнської етики і взагалі від моралі? а) Жан Кальвін; в) Ніколо Максвеллі; б) Гуго Гроцій; г) Мартін Лютер.
9, Хто вважав, що політику необхідно відокремити від моралі, а вчинки правителів мають оцінюватися не з точки зору моралі, а по користі для держави? а) Ніколо Максвеллі; в) Жан Кальвін; б) Гуго Гроцій; г) Мартін Лютер.
10. Яку з названих форм держави Макіавеллі, як і Полібій, відносить до неправильних форм? а) монархію; в) демократію; б) аристократію; г) охлократію.
11. Яку з названих форм держави Макіавеллі, як і Полібій, відносить до правильних форм? а) монархію; в) демократію; б) аристократію; г) охлократію.
12. Що було джерелом законів за Макіавеллі? а) воля правителя; в) голод, смути і повстання; б) воля аристократії; г) вільне волевиявлення громадян.
13. Засобом забезпечення законів за Макіавеллі має бути: а) військова сила; в) авторитет правителя; б) свідомість громадян; г) релігія.
14. Хто започаткував Реформацію своїм виступом з програмою «95 тез»? а) Жан Кальвін; в) Ніколо Макіавеллі; б) Гуго Грацій; г) Мартін Лютер.
15. Яке з названих положень не належить концепції Мартіна Лютера? а) успіх у справах – символ твоєї божественної обираності; б) постанови церкви людського походження, тому можуть підлягати критиці; в) єдиним джерелом віри є Біблія, а не постанови церкви; г) заперечення посередництва церкви між Богом і людьми.
16. Кому з діячів Реформації належить теза про те, що держава потрібна для боротьби із злими людьми, тому істинний християнин має сплачувати податки, поважати правителів і служити їм навіть як суддя, стражник, кат. а) Ніколо Максвеллі; в) Жан Кальвін; б) Томас Мюнцер; г) Мартін Лютер.
17. Хто з діячів Реформації в своїй «Празькій відозві» закликав до повалення «царства диявола», встановлення «божої справедливості» на засадах християнської рівності? а) Ніколо Максвеллі; в) Жан Кальвін; б) Томас Мюнцер; г) Мартін Лютер.
18. Яке з названих положень належить концепції Жана Кальвіна? а) успіх у справах – символ твоєї божественної обираності; б) постанови церкви людського походження, тому можуть підлягати критиці; в) єдиним джерелом віри є Біблія, а не постанови церкви; г) заперечення посередництва церкви між Богом і людьми.
19. Хто з діячів Реформації найгіршою формою держави вважав демократія, а найліпшою – олігархію? а) Ніколо Максвеллі; в) Жан Кальвін; б) Томас Мюнцер; г) Мартін Лютер.
20. Хто з названих діячів вперше сформулював поняття «суверенітет як абсолютну і постійну владу держави, тобто незв’язану ніякими законами владу над громадянами і підданими»? а) Ніколо Макіавеллі; в) Жан Боден; б) Гуго Гроцій; г) Мартін Лютер.
21. Хто з названих діячів відкидав поділ держав на правильні і неправильні і вважав, що форма держави залежить від історичних і природних умов країн і народів? а) Ніколо Макіавеллі; в) Жан Боден; б) Гуго Гроцій; г) Мартін Лютер.
22. Хто з названих мислителів став теоретиком природного права в XVII ст. і відстоював теорію договірного походження держави? а) Ніколо Макіавеллі; в) Жан Боден; б) Гуго Гроцій; г) Мартін Лютер.
23. Яке з названих видів права не входило в систему Гуго Гроція? а) природне; г) диявольське; б) воле встановлене; д) людське. в) божественне;
24. Хто з названих мислителів вперше в епоху Нового часу обґрунтував концепцію демократичної республіки, висловивши тезу: «У демократичній державі менше всього потрібно боятися глухості, адже майже не можливо щоб більшість зібрання, якщо воно велике, зійшлася на одній глупості»? а) Джон Локк; в) Бенедикт Спіноза; б) Гуго Гроцій; г) Томас Гоббс.
25. Хто з названих мислителів створив ідейне підґрунтя «Славної революції» в Англії, висунув тези: а) найважливішою гарантією закону і законності є невідворотність покарання; б) необхідність поділу влади на законодавчу і виконавчу; в) межа влади держави при всіх формах – природні права підданих? а) Джон Локк; в) Бенедикт Спіноза; б) Гуго Гроцій; г) Томас Гоббс.
26. Кому з названих мислителів належить теза про те, що природним станом людських відносин є «війна всіх проти всіх», тому люди відмовилися від частини своїх природних прав на користь держави – великого Левіафана; при цьому найкращою формою держави є абсолютна монархія? а) Джон Локк; в) Бенедикт Спіноза; б) Гуго Гроцій; г) Томас Гоббс.
27. Головною проблемою державно-правової думки у XVI ст. була: а) боротьба між світською і духовною владами за вплив на суспільство; б) визначення найбільш ефективних форм правління; в) вирішення питання про виникнення держави і права, їхньої суспільної мети; г) перетворення суспільного ладу на принципах соціальної рівності, відсутності експлуатації і спільній праці всіх громадян.
28.. Автором твору «Шість книг про республіку (державу)» є: а) Марсилій Падуанський; в) Ніколо Макіавеллі; б) Вільям Оккам; г) Жан Боден.
29. Автором твору «Богословсько-політичний трактат» є: а) Ніколо Макіавеллі; в) Гуго де Гроот Гроцій; б) Жан Боден; г) Бенедикт Спиноза.
30. Поняття «держава», яке воно має в сучасній юридичній науці, запровадив: а) Ніколо Макіавеллі; в) Гуго де Гроот Гроцій; б) Жан Боден; г) Бенедикт Спиноза.
31. На думку якого мислителя ознаками суверенітету є постійна необмежена законом влада суверена, його право видавати і скасовувати закони, оголошувати війну і вкладати мир, призначати мирових суддів, бути судом вищої інстанції, карбувати гроші і обкладати митом? а) Ніколо Макіавеллі; в) Гуго де Гроот Гроція; б) Жана Бодена; г) Бенедикта Спинози.
32. Держава – це досконала угода вільних від природи людей, укладена заради дотримання права і спільного інтересу. Кому належить таке визначення держави? а) Ніколо Макіавеллі; в) Гуго де Гроот Гроцію; б) Жану Бодену; г) Бенедикту Спинозі.
33. Левіафаном Томас Гоббс називав: а) чудовисько; в) мораль; б) державу; г) право.
34. Держава – це добровільне об’єднання людей, яке виникає на основі суспільного договору, метою якого в дійсності є свобода. Кому належить таке визначення держави? а) Ніколо Макіавеллі; в) Гуго де Гроот Гроцію; б) Жану Бодену; г) Бенедикту Спинозі.
35. Автором концепції поділу влад, що ґрунтувалася на ідеї змішаного правління Платона, Арістотеля, Полібія, Цицерона, у XVII ст. був: а) Жан Боден; в) Гуго де Гроот Гроцій; б) Джон Локк; г) Бенедикт Спиноза.
36. Думки про необхідність мирного співіснування народів, фундаментом якого є дотримання вимог публічного права і додержання справедливості у виконанні договорів, висловив: а) Жан Боден; в) Гуго де Гроот Гроцій; б) Джон Локк; г) Бенедикт Спиноза. Тема 5 Державно-правові вчення західноєвропейського Просвітництва та періоду боротьби за незалежність США
1. Ідейна і культурна течія XVII-XVIII ст., суть якої полягала у поширенні раціональних знань, нових цінностей та ідеалів гуманізму, поваги до особистості людини, політичних і громадянських свобод. а) відродження; в) реформація; б) контрреформація; г) просвітництво.
2. Просвітництво виникає в умовах переходу: а) від рабовласництва до феодалізму; б) від феодалізму до капіталізму; в) від капіталізму до соціалізму; г) від рабовласництва до капіталізму.
3. У якій країні виникло Просвітництво? а) Англія; в) Франція; б) Німеччина; г) Італія.
4. Яка з названих верств суспільства була основним носієм ідеології Просвітництва? а) пролетаріат; в) буржуазія; б) феодали; г) селяни.
5. Хто з названих просвітителів не був французом? а) Вольтер; в) Бекаріа; б) Монтеск’є; г) Руссо.
6. Хто з названих мислителів розглядав історію людства як боротьбу добра і зла, під якими розумів освіченість, невігластво; носієм останнього вважав католицьку церкву, і тому висунув гасло «роздушити гадину»? а) Вольтер; в) Бекаріа; б) Монтеск’є; г) Руссо.
7. Хто з названих мислителів з одного боку закликав боротися проти католицької церкви, а з іншого – казав: «Якби бога не було, то його слід було б видумати»? а) Вольтер; в) Бекаріа; б) Монтеск’є; г) Руссо.
8. Хто з названих мислителів вважав, що найкращими формами держави є конституційна монархія та республіка, а перехід до «царства розуму» має відбутися шляхом проведення реформ «освіченими правителями»; при чому, відкидав можливість суспільної і політичної рівності, а державою, на його думку, мають правити лише власники? а) Вольтер; в) Бекаріа; б) Монтеск’є; г) Руссо.
9. Хто з названих мислителів розвинув ідею Дж.Локка про поділ влади, сформулював принцип поділу влади на три гілки – законодавчу, виконавчу і судову? а) Вольтер; в) Бекаріа; б) Монтеск’є; г) Руссо.
10. Хто з названих мислителів виділяв три форми держави: республіка (аристократична чи демократична), в якій рушійною силою є любов до батьківщини і яка характерна для невеликих держав-полісів; монархія – що спирається на закон і честь (дворянство) і характерна для середніх за розміром держав; деспотія – базується на беззаконні і примусі і характерна для великих імперій? а) Вольтер; в) Бекаріа; б) Монтеск’є; г) Руссо.
11. Хто з названих мислителів на основі теорії природного права розробив власну схему походження держави: спочатку люди живуть як звірі (панують рівність і свобода, відсутні власність і мораль); потім виникає знання, знаряддя праці, сім’я, суспільство, але зберігається свобода; потім виникає власність і майнова нерівність; нарешті на основі майнової нерівності виникає політична – держава і закони, при чому з часом держава перетворюється на деспотію? а) Вольтер; в) Бекаріа; б) Монтеск’є; г) Руссо.
12. Хто з названих мислителів на основі природного права обґрунтував необхідність насильницького повалення деспотизму, оскільки деспот також править силою («Насилля його підтримувало, насилля його і повалило: усе йде своїм природним шляхом»)? а) Вольтер; в) Бекаріа; б) Монтеск’є; г) Руссо.
13. Хто з названих мислителів ідеальною формою держави вважав республіку, засновану на принципі народного суверенітету, але при цьому, на його думку, залежно від кількості осіб, що беруть участь в управлінні, вона може існувати у формі монархії, аристократії чи демократії; відкидав ідею поділу влади? а) Вольтер; в) Бекаріа; б) Монтеск’є; г) Руссо.
14. Хто з названих просвітителів під впливом вчень Г.Гроція та Т.Гоббса пояснював походження суспільства і держави егоїстичною природою людей, які об’єднуються заради власної користі і безпеки? а) С.Пуфендорф; в) Х.Вольф; б) Х.Томазія; г) Ч.Бекаріа.
15. Хто з названих просвітителів вважав, що в основі держави лежать дві угоди: 1. Між людьми про об’єднання і вибір форми правління; 2. Між людьми і обраним правителем про обов’язки правителя і підданих. Найкращою формою правління, на його думку, є абсолютна монархія. а) С.Пуфендорф; в) Х.Вольф; б) Х.Томазія; г) Ч.Бекаріа.
16. Хто з названих просвітителів виправдовував існування кріпацтва, оскільки, на його думку, воно є результатом добровільної угоди правителя і підданих? а) С.Пуфендорф; в) Х.Вольф; б) Х.Томазія; г) Ч.Бекаріа.
17. Мислитель – послідовник Пуфендорфа, який відкинув його вчення про походження держави і як Грацій вважав, що вона виникає через природу людини, адже кожна людина прагне жити в мирному спілкуванні з іншими? а) С.Пуфендорф; в) Х.Вольф; б) Х.Томазія; г) Ч.Бекаріа.
18. Мислитель, який вважав, що в основі природного права лежить мораль, яка вимагає від людини чинити у відповідності до розумної людської природи; але люди поділяються на мудрих і дурних, тому для останніх мораль підкріплюється примусом, який здійснює держава через право. а) С.Пуфендорф; в) Х.Вольф; б) Х.Томазія; г) Ч.Бекаріа.
19. Просвітитель, який вважав, що сім’ї людей об’єдналися в державу, щоб краще забезпечувати собі засоби до існування; створивши народ вони передали владу правителю, тому найкраща форма держави – монархія у формі освіченого абсолютизму. а) С.Пуфендорф; в) Х.Вольф; б) Х.Томазія; г) Ч.Бекаріа.
20. Мислитель італійського відродження, вчення якого, викладене в праці «Про злочини і покарання», лягло в основу сучасного європейського карного законодавства. а) С.Пуфендорф; в) Х.Вольф; б) Х.Томазія; г) Ч.Бекаріа.
21. Мислитель, який виділяв божественну (божественні закони), природну (природні закони) і людську (суспільний договір) справедливість; остання має визначати суть законів, які мають бути благом для всіх або для більшості. а) С.Пуфендорф; в) Х.Вольф; б) Х.Томазія; г) Ч.Бекаріа.
22. Мислитель, який вважав, що в суспільстві на практиці панує право сильного, а причиною суспільних негараздів є приватна власність; злочинність породжують соціальні умови – бідність, жадоба, зіткнення інтересів. а) С.Пуфендорф; в) Х.Вольф; б) Х.Томазія; г) Ч.Бекаріа.
23. Мислитель, який вважав, що покарання має бути публічним і співрозмірним злочину, а мета покарання полягає у попередженні нових злочинів; виступав проти смертної кари, бо це є порушенням природного права людини на життя і не виключена можливість судової помилки. а) С.Пуфендорф; в) Х.Вольф; б) Х.Томазія; г) Ч.Бекаріа.
24. Хто з названих просвітителів вперше сформулював принцип «презумпції невинуватості»? а) С.Пуфендорф; в) Х.Вольф; б) Х.Томазія; г) Ч.Бекаріа.
25. Хто з названих діячів були лідерами якобінців (два), які вважали, що «деспотизм свободи» має покінчити з «деспотизмом королів»? а) М.Робесп’єр; в) Т.Пейн; б) Ж.-П.Марат; г) Т.Джефферсон.
26. Хто з названих діячів у проекті «Декларації прав людини і громадянина» спираючись на природне право розробив теорію прав і свобод; вважав, що єдине обмеження свободи має витікати із заборони наносити шкоду іншій людині, звідси – необхідність підпорядкування законам? а) М.Робесп’єр; в) Т.Пейн; б) Ж.-П.Марат; г) Т.Джефферсон.
27. Хто з названих діячів вважав, що для переходу від деспотизму до демократичної республіки необхідне встановлення революційної диктатури, а для знищення ворогів революції – проведення революційного терору («Ніхто не відчуває більшої огиди до пролиття крові, ніж я, але щоб перешкодити пролиттю потоків я наполягаю на пролитті кількох її капель»)? а) М.Робесп’єр; в) Т.Пейн; б) Ж.-П.Марат; г) Т.Джефферсон.
28. Хто з названих діячів у своїй доповіді «Про принципи революційного уряду» заявив: «Революційне правління – це деспотизм свободи проти тиранії»? а) М.Робесп’єр; в) Т.Пейн; б) Ж.-П.Марат; г) Т.Джефферсон.
29. Хто х названих діячів не є представником державно-правової думки США періоду боротьби за незалежність? а) Т.Пейн; в) Т.Джефферсон; б) Х.Вольф; г) А.Гамільтон.
30. Кому належить ідея назвати нову державу, утворену в результаті війни за незалежність, «Сполучені штати Америки»? а) Т.Пейн; в) Т.Джефферсон; б) Х.Вольф; г) А.Гамільтон.
31. Хто з представників державно-правової думки США періоду боротьби за незалежність дотримувався теорії суспільного договору і виділяв «старі» монархічні форми держави, де влада ґрунтується на спадковості влади і «нові» республіканські, в яких влада ґрунтується на виборності; виступав проти рабства? а) Т.Пейн; в) Т.Джефферсон; б) Х.Вольф; г) А.Гамільтон.
32. Хто з представників державно-правової думки США періоду боротьби за незалежність став автором «Декларації незалежності» США, а причиною бідності вважав розвиток великого капіталістичного виробництва? а) Т.Пейн; в) Т.Джефферсон; б) Х.Вольф; г) А.Гамільтон.
33. Хто з представників державно-правової думки США періоду боротьби за незалежність розробив принцип федералізму, який ліг в основу Конституції США 1787 р.; вважав, що для виборців має існувати високий майновий ценз, адже саме багаті мають керувати державою? а) Т.Пейн; в) Т.Джефферсон; б) Х.Вольф; г) А.Гамільтон.
Тема 6 Державно-правові вчення ліберально-демократичного спрямування в Європі
1. Яка з названих рис не притаманна державно-правовій думці Німеччини XVIII-XIX ст.? а) поміркованість; б) консерватизм; в) радикалізм; г) обережне ставлення до ідей французьких просвітителів.
2. Родоначальник німецької класичної філософії і німецького лібералізму, автор праці «Критика чистого розуму»? а) І.Кант; в) Б.Констан; б) Гегель; г) І.Бентам.
3. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. принципово відмовився вирішувати питання походження держави, бо вважав сумнівним, що народ дав згоду на привілеї правителів, але при цьому теорії суспільного договору надавав значення як принципу, що дозволяє визначити справедливість конкретних законів? а) І.Кант; в) Б.Констан; б) Гегель; г) І.Бентам.
4. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. сформулював ідеї і принципи правової держави, не вживаючи цього терміна? а) І.Кант; в) Б.Констан; б) Гегель; г) І.Бентам.
5. Хто з названих мислителів вважав, що держава – це поєднання багатьох людей, підпорядкованих законам; вона має будуватися на умовах суспільної угоди і народного суверенітету, а головне її завдання – правове забезпечення індивідуальної свободи, а не щастя громадян? а) І.Кант; в) Б.Констан; б) Гегель; г) І.Бентам.
6. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. вважав, що в державі має бути три основні органи: з видання законів (парламент), з їх виконання (уряд), з їх охорони (суд), а майбутнє Німеччини бачив як конституційної монархії, при цьому відкидав насильницькі дії і єдиний шлях перетворень бачив у реформах? а) І.Кант; в) Б.Констан; б) Гегель; г) І.Бентам.
7. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. сформулював поняття категоричного імперативу (закон моральної свободи)? а) І.Кант; в) Б.Констан; б) Гегель; г) І.Бентам.
8. Кому з названих мислителів XVIII-XIX ст. належать ці слова: «Чини так, щоб ти завжди ставився до людства і в своїй особі, і в особі будь-кого іншого як до мети, і ніколи б не ставився до нього тільки як до засобу»? а) І.Кант; в) Б.Констан; б) Гегель; г) І.Бентам.
9. Кому з названих мислителів XVIII-XIX ст. належить визначення права як сукупності умов, за яких сваволя однієї особи сумісна зі сваволею іншої з точки зору загального закону свободи; цими умовами є: наявність законів, здійснюваних примусом, гарантований статус власності й особистих прав, рівність усіх перед законом, вирішення суперечностей через суд? а) І.Кант; в) Б.Констан; б) Гегель; г) І.Бентам.
10. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. був засновником діалектики; йому належить твір «Філософія права»? а) І.Кант; в) Б.Констан; б) Гегель; г) І.Бентам.
11. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. вважав державу і громадянське суспільство не співпадаючими сферами життя суспільства; під громадянським суспільством він розумів систему матеріальних потреб, які обумовлені розвитком промисловості і торгівлі та ототожнював його з буржуазним ладом. а) І.Кант; в) Б.Констан; б) Гегель; г) І.Бентам.
12. Хто з німецьких мислителів XVIII-XIX ст. вважав, що суспільство не може самостійно врегулювати існуючі в ньому протиріччя і для цього йому потрібна держава; ідеальна форма держави – конституційна монархія з поділом влади на владу правителя, урядову (чиновники) і представницьку (двопалатний парламент: верхня палата – спадкова з дворян, нижня – виборна за корпораціями і товариствами); національну єдність має забезпечувати релігія. а) І.Кант; в) Б.Констан; б) Гегель; г) І.Бентам.
13. Хто з німецьких мислителів XVIII-XIX ст. головною ідеєю права вважав загальну свободу: «Система права є царство реалізованої свободи». При цьому права громадянина мають бути підпорядковані його обов’язкам перед державою, а свобода особистості – узгоджена з необхідністю? а) І.Кант; в) Б.Констан; б) Гегель; г) І.Бентам.
14. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. вважав, що ідея права історично проходить три стадії: абстрактне право, мораль, моральність? а) І.Кант; в) Б.Констан; б) Гегель; г) І.Бентам.
15. Який напрямок буржуазної політичної думки стає домінуючим у європейських країнах у першій половині ХІХ ст.? а) соціалізм; в) лібералізм; б) комунізм; г) консерватизм.
16. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. став найвідомішим представником лібералізму у Франції, який у своїй праці «Курс конституційної політики» відстоював ідеї свободи совісті, слова, підприємництва, приватної ініціативи тощо? а) І.Кант; в) Б.Констан; б) Гегель; г) І.Бентам.
17. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. розрізняв свободу політичну, яка полягає в праві брати участь в управлінні державою, тому держава регламентує приватне життя громадян (в давніх державах-полісах) і свободу особисту, коли держави стають великими і голос одного вже нічого не вирішує, але при цьому особа отримує певну незалежність від державної влади. а) І.Кант; в) Б.Констан; б) Гегель; г) І.Бентам.
18. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. вважав, що держава не має втручатися в промислову й інші свободи громадянина і відкидав теорію народного суверенітету, де більшість підпорядковує меншість, адже це є обмеження індивідуальної свободи; під гарантіями цієї свободи він розумів громадську думку і принцип розподілу влади на три гілки. а) І.Кант; в) Б.Констан; б) Гегель; г) І.Бентам.
19. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. був представником англійського лібералізму; відкидав теорії природного права і суспільного договору, тому що, на його думку, держави створюються силою й утверджуються звичкою? а) І.Кант; в) Б.Констан; б) Гегель; г) І.Бентам.
20. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. розробив теорію утилітаризму, де критеріями оцінки законів є почуття і досвід? а) І.Кант; в) Б.Констан; б) Гегель; г) І.Бентам.
21. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. не належав до історичної школи права? а) Г.Гуго; в) Ф.Савіньї; б) І.Кант; г) Г.Пухта.
22. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. вважається засновником історичної школи права. Йому належить праця «Підручник природного права, або філософія позитивного права». а) Г.Гуго; в) Ф.Савіньї; б) І.Кант; г) Г.Пухта.
23. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. відкинув теорію суспільного договору і вважав, що право виникло з потреби вирішення спорів третьою особою і воно передане владі. Але право – це не тільки приписи держави, адже з давніх часів існує звичаєве право, появу якого він порівнював з правилами гри, які виникають спонтанно і поступово визнаються всіма. а) Г.Гуго; в) Ф.Савіньї; б) І.Кант; г) Г.Пухта.
24. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. вважав, що право створюється не законодавцем, а складається історично як мова народу; спочатку воно існує в народі як природне і лише з часом стає наукою в руках юристів? а) Г.Гуго; в) Ф.Савіньї; б) І.Кант; г) Г.Пухта.
25. Хто з названих мислителів XVIII-XIX ст. вважав, що право розвивається з народного духу; юристи не створюють закони, а лише розкривають різні сторони народного духу; право і держава витікають з божественної волі через волю народу? а) Г.Гуго; в) Ф.Савіньї; б) І.Кант; г) Г.Пухта. Тема 7 Політико-правові ідеї соціалізму і комунізму
1. Першим власну концепцію утопічного соціалізму створив: а) Томазо Кампанела; в) Шарль Фур’є; б) Томас Мор; г) Роберт Оуен.
2. На думку Т.Мора причиною всіх суспільних негараздів є: а) заздрість; в) приватна власність; б) жадібність; г) нечесність.
3. Суть утопічного соціалізму полягає в: а) прагненні до влади; б) боротьбі за реформи в суспільстві; в) змалюванні ідеального підводного світу; г) створенні моделі ідеального суспільства.
4. Скорочена назва праці Т.Мора «Утопія» перекладається як: а) бажаний; в) справедливий; б) неіснуючий; г) підводний.
5. За поданою характеристикою визначте модель держави і суспільства Т.Мора: а) демократична федерація 54 міст, якою управляє сенат – по три представники від кожного міста; в містах всі найважливіші питання вирішують народні збори, а керують пожиттєво обрані принципси; б) місто очолює Метафізик, якому допомагають три співправителя – Пон, Сін, Мор; двічі на місяць скликається Велика рада – загальні народні збори; в) суспільство складається із землеробських асоціацій – фаланг, які об’єднують людей за їхніми здібностями; г) всесвітня федерація комун, в яких влада належить Раді общини і Загальним зборам.
6. За поданою характеристикою визначте модель держави і суспільства Т.Кампанели: а) демократична федерація 54 міст, якою управляє сенат – по три представники від кожного міста; в містах всі найважливіші питання вирішують народні збори, а керують пожиттєво обрані принципси; б) місто очолює Метафізик, якому допомагають три співправителя – Пон, Сін, Мор; двічі на місяць скликається Велика рада – загальні народні збори; в) суспільство складається із землеробських асоціацій – фаланг, які об’єднують людей за їхніми здібностями; г) всесвітня федерація комун, в яких влада належить Раді общини і Загальним зборам.
7. За поданою характеристикою визначте модель держави і суспільства Ш.Фур’є: а) демократична федерація 54 міст, якою управляє сенат – по три представники від кожного міста; в містах всі найважливіші питання вирішують народні збори, а керують пожиттєво обрані принципси; б) місто очолює Метафізик, якому допомагають три співправителя – Пон, Сін, Мор; двічі на місяць скликається Велика рада – загальні народні збори; в) суспільство складається із землеробських асоціацій – фаланг, які об’єднують людей за їхніми здібностями; г) всесвітня федерація комун, в яких влада належить Раді общини і Загальним зборам.
8. За поданою характеристикою визначте модель держави і суспільства Р.Оуена: а) демократична федерація 54 міст, якою управляє сенат – по три представники від кожного міста; в містах всі найважливіші питання вирішують народні збори, а керують пожиттєво обрані принципси; б) місто очолює Метафізик, якому допомагають три співправителя – Пон, Сін, Мор; двічі на місяць скликається Велика рада – загальні народні збори; в) суспільство складається із землеробських асоціацій – фаланг, які об’єднують людей за їхніми здібностями; г) всесвітня федерація комун, у яких влада належить Раді общини і Загальним зборам.
9. Праця Т.Кампанели називалася: а) «Утопія»; в) «Теорія чотирьох рухів і спільної долі»; б) «Місто Сонця»; г) «Нове християнство».
10. Визначте, кому з соціалістів-утопістів належить дана модель суспільства: основою суспільства у соляріїв є майстерня або бригада; у них однакова одежа, їжа тощо; вони спільно працюють, їдять, відпочивають; влада будується на трьох принципах – організація виробництва, розподілу та виховання; значна роль вчених; участь народу в управлінні. а) Томазо Кампанела; в) Шарль Фур’є; б) Томас Мор; г) Роберт Оуен.
11. Праця Ш.Фур’є називалася: а) «Утопія»; в) «Теорія чотирьох рухів і спільної долі»; б) «Місто Сонця»; г) «Нове християнство».
12. Праця Анрі де Сен-Сімона називалася: а) «Утопія»; в) «Теорія чотирьох рухів і спільної долі»; б) «Місто Сонця»; г) «Нове християнство».
13. Хто з названих соціалістів-утопістів висунув теорію «чотирьох рухів» – соціального, тваринного, органічного і матеріального і на її основі побудував свою модель ідеального суспільства «фаланг»? а) Томазо Кампанела; в) Шарль Фур’є; б) Томас Мор; г) Анрі де Сен-Сімон.
14. Хто з названих соціалістів-утопістів ділив історію прогресу на чотири стадії, остання з яких мала розпочатися у 1789 р. – побудова нового суспільства на принципі божественної моралі; при чому переміни мали пройти без участі народу, а керувати мали б промисловці і вчені? а) Томазо Кампанела; в) Анрі де Сен-Сімон; б) Томас Мор; г) Роберт Оуен.
15. Хто з названих соціалістів-утопістів ключем до нового суспільства вважав людський характер, який формується в суспільстві і з нього черпає всі пороки, тому вихід – створення нових соціальних умов для формування нових розумних і справедливих людей. Він і його послідовники спробували реалізувати свій проект на практиці у США, Англії, Франції. а) Томазо Кампанела; в) Анрі де Сен-Сімон; б) Томас Мор; г) Роберт Оуен.
16. Інтереси якої верстви суспільства відбиває марксизм? а) феодалів; в) пролетаріату; б) селян; г) буржуазії.
17. Засновниками марксизму були: а) К.Маркс; в) Т.Мор; б) Р.Оуен; г) Ф.Енгельс.
18. Найвідомішою працею К.Маркса і Ф.Енгельса була: а) «Утопія»; в) «Місто Сонця»; б) «Капітал»; г) «Нове християнство».
19. Ідея суспільно-економічних формацій лежала в основі: а) лібералізму; в) марксизму; б) соціалізму-утопізму; г) анархізму.
20. Ідея світової пролетарської революції лежала в основі: а) лібералізму; в) марксизму; б) соціалізму-утопізму; г) анархізму.
21. Хто спробував реалізувати ідеї марксизму на практиці і побудувати пролетарську державу у формі Республіки Рад під керівництвом комуністичної партії? а) В.Ленін; в) К.Маркс; б) Й.Сталін; г) М.Бакунін.
22. Кому належить думка про те, що відмирання держави пройде не через її ослаблення, а через її посилення внаслідок знищення залишків відмираючих класів і боротьби з оточуючими капіталістичними державами; в міру просування до соціалізму класова боротьба зростає? а) В.Ленін; в) К.Маркс; б) Й.Сталін; г) М.Бакунін.
23. Кого вважають засновником соціал-демократичної течії в робітничому русі? а) В.Леніна; в) К.Маркса; б) Ф.Лассаля; г) М.Бакуніна.
24. Хто висунув ідею створення соціальної держави на засадах загального виборчого права, яка покликана організовувати й об’єднувати суспільство на боротьбу з природою, бідністю, невіглаством і спрямовувати його до свободи? а) В.Ленін; в) К.Маркс; б) Ф.Лассаль; г) М.Бакунін.
25. Хто вважається засновником анархізму? а) П.Прудон; в) К.Маркс; б) Ф.Лассаль; г) М.Бакунін.
26. Кому належить думка про те, що суть соціальної революції полягає в ліквідації політичної конструкції – держави і права («Управління людей людьми є рабство»). а) П.Прудону; в) К.Марксу; б) Ф.Лассалю; г) М.Бакуніну.
27. Хто з названих діячів не був анархістом? а) П.Прудон; в) М.Штірнер; б) Ф.Лассаль; г) М.Бакунін.
28. Хто з названих мислителів підтримував ідею федерації самоврядних трудових громад та артілей, але конкретної моделі не створив; при цьому відкидав ідею керівництва вчених: «Дайте їм повну владу і вони стануть робити над людським суспільством ті самі досліди, які заради користі науки роблять над кроликами, кішками, собаками»? а) П.Прудон; в) М.Штірнер; б) Ф.Лассаль; г) М.Бакунін.
Тема 8. Політико-правова думка в Росії
1. Кому належить концепція обґрунтування претензій Московщини на всі руські землі та перетворення її на світовий центр православ’я – «Москва – третій Рим»? а) Іван ІІІ; в) монах Філофей; б) монах Нестор; г) митрополит Іларіон.
2. Хто з названих мислителів вбачав причину слабкості Московщини у боярському свавіллі і доводив необхідність встановлення абсолютної влади царя Івана Грозного при цьому цар мав спиратися на служиле дворянство? а) Іван Пересвєтов; в) Афанасій Ордін-Нащокін; б) Іван Тимофєєв (Семенов); г) Феофан Прокопович.
3. Кому належать слова: «Цар тихий на царстві своєму, і царство його біднішає і слава його низька. Цар на царстві грізний і мудрий, царство його ширшає і ім’я його славне по всім землям»? а) Іван Пересвєтов; в) Афанасій Ордін-Нащокін; б) Іван Тимофєєв (Семенов); г) Феофан Прокопович.
4. Хто з названих мислителів пропонував царю Івану Грозному провести ряд реформ: скасувати систему намісництв і кормлінь, боротися з хабарництвом шляхом призначення суддів з виплатою їм жалування, для проведення активної зовнішньої політики створити сильну армію з дворян і холопів, для чого обмежити феодальну залежність останніх? а) Іван Пересвєтов; в) Афанасій Ордін-Нащокін; б) Іван Тимофєєв (Семенов); г) Феофан Прокопович.
5. Кому належать такі думки: всі негаразди Московщини пов’язані з необмеженою владою царів, особливо Івана Грозного, і мовчазним терпінням народу; піддані мають протестувати проти свавілля з боку правителів; найкраща форма держави – станово-представницька монархія («Вселюдський собор»); влада царя має обмежуватися божественними, природними і «уставними» (писаними) законами? а) Іван Пересвєтов; в) Афанасій Ордін-Нащокін; б) Іван Тимофєєв (Семенов); г) Феофан Прокопович.
6. Хто висунув ідею створення союзу слов’янських держав під керівництвом Росії, а також виступав за абсолютну владу царя для проведення політики меркантилізму – захист власних торговців і промисловців шляхом зваженої митної політики і надання їм державних субсидій? а) Іван Пересвєтов; в) Афанасій Ордін-Нащокін; б) Іван Тимофєєв (Семенов); г) Феофан Прокопович.
7. Один з найближчих сподвижників царя Петра І, архієпископ, походив з України; походження держави пояснював шляхом поєднання природної, договірної та божественної теорій: природні закони підказали людям думку про укладення договору і створення держави, але не без «смотрєнія Божого»? а) Іван Пересвєтов; в) Афанасій Ордін-Нащокін; б) Іван Тимофєєв (Семенов); г) Феофан Прокопович.
8. Кому належать слова: «Імператор всеросійський є монарх самодержавний і необмежений, коритися його владі не тільки за страх, але на совість сам Бог повеліває»; будучи священиком підтримував ліквідацію Петром І патріархату і підпорядкування церкви Синоду? а) Іван Пересвєтов; в) Афанасій Ордін-Нащокін; б) Іван Тимофєєв (Семенов); г) Феофан Прокопович.
9. Хто з названих діячів найкращою для Росії вважав конституційну монархію з двопалатним виборним органом (сенат і рада); пропонував провести реформи у правовій сфері; походження кріпацтва пояснював договором між панами і слугами, але виступав за його законодавче врегулювання з визначенням прав і обов’язків сторін; був проти рабства? а) Іван Пересвєтов; в) Афанасій Ордін-Нащокін; б) Іван Тимофєєв (Семенов); г) Феофан Прокопович.
10. Представник петровської епохи, який став купцем, написав працю «Книга про скудність і багатство»; пропонував розмежувати обов’язки станів; вважав, що на державну службу треба брати людей не за походженням, а за здібностями; виступав за рівність усіх перед законом; за свою книгу був ув’язнений в Петропавлівській фортеці, де і помер? а) Іван Посошков; в) Афанасій Ордін-Нащокін; б) Василь Татищев; г) Феофан Прокопович.
11. Представник ліберально налаштованого дворянства Росії, князь; суспільну нерівність пояснював різницею у віці та здібностях людей; найкращою формою держави для Росії вважав конституційну монархію англійського зразка, а самодержавство називав тиранією; в моделі ідеальної держави передбачав наявність колегії з семи виборних суддів, які входили до уряду, а також широкого місцевого дворянського і купецького самоврядування. а) М.Щербатов; в) О.Радищев; б) С.Десницький; г) М.Сперанський.
12. Появу держави пояснював змінами історично послідовних станів людського суспільства – полювання, тваринництво, землеробство, торгівля, на останньому виникає держава для досягнення благ для якнайбільшої кількості людей; найкращою формою держави вважав конституційну монархію з однопалатним виборним сенатом; пропонував обмежити кріпацтво. а) М.Щербатов; в) О.Радищев; б) С.Десницький; г) М.Сперанський.
13. Противник самодержавства, не бачив різниці між освіченою монархією і деспотією: «Цар – найперший у суспільстві вбивця, розбійник, зрадник». а) М.Щербатов; в) О.Радищев; б) С.Десницький; г) М.Сперанський.
14. Походження держави пов’язував з договірною теорією і виникненням приватної власності (за Руссо); найкращою її формою вважав республіку на зразок давньоруських феодальних республік Новгорода і Пскова з народним вічем; майбутню Росію бачив як федерацію міст зі столицею у Нижньому Новгороді. а) М.Щербатов; в) О.Радищев; б) С.Десницький; г) М.Сперанський.
15. Автор книги «Подорож із Петербурга в Москву», за яку був засуджений до смертної кари, яку замінили 10 роками заслання? а) М.Щербатов; в) О.Радищев; б) С.Десницький; г) М.Сперанський.
16. Виступив з програмою широких реформ; найкращою для Росії вважав конституційну монархію з поділом влади на три гілки – монарх, виборна Дума, Сенат; виділяв ряд понять – рабство політичне, свобода політична, рабство громадянське, свобода громадянська? а) М.Щербатов; в) О.Радищев; б) С.Десницький; г) М.Сперанський.
17. В своїх проектах реформ робить висновок, що гарантом свобод в державі має бути конституція і розподіл властей; політичними правами на його думку могли бути наділені лише дворяни; до кріпацтва ставився негативно і пропонував скасувати його поетапно. За свої проекти був засуджений і відправлений на заслання. а) М.Щербатов; в) О.Радищев; б) С.Десницький; г) М.Сперанський.
18. Керівник «Південного товариства», пропонував здійснити військовий переворот і передати владу Тимчасовому уряду на чолі з диктатором для проведення необхідних реформ? а) М.Сперанський; в) М.Муравйов; б) П.Пестель; г) І.Киреєвський.
19. У своєму проекті «Руська правда» передбачав встановлення в Росії республіки із загальним виборчим правом для чоловіків і поділом влади на три гілки – законодавчий орган, Державна Дума з п’яти чоловік на чолі з президентом, Верховний собор зі 120 бояр. а) М.Сперанський; в) М.Муравйов; б) П.Пестель; г) І.Киреєвський.
20. Керівник «Північного товариства», який свою програму назвав "Конституція". а) М.Сперанський; в) М.Муравйов; б) П.Пестель; г) І.Киреєвський.
21. Після військового перевороту пропонував встановити в Росії конституційну монархію з поділом влади між монархом, двопалатним Народним вічем (Верховна Дума, Палата представників) і Верховним судилищем. а) М.Сперанський; в) М.Муравйов; б) П.Пестель; г) І.Киреєвський.
22. Хто з названих мислителів Росії не відносився до слов’янофілів? а) І.Киреєвський; в) К.Кавелін; б) А.Хомяков; г) Ю.Самарін.
23. Хто зі слов’янофілів негативно оцінював реформи Петра І- знищення прав областей, пригнічення общинного побуту, узаконення і зміцнення кріпацтва; основою російського суспільства називав не індивіда, а общину. а) І.Киреєвський; в) К.Аксаков; б) А.Хомяков; г) Ю.Самарін.
24. Хто зі слов’янофілів пропонував скасувати кріпацтво як «загрозу для майбутнього»? а) І.Киреєвський; в) К.Аксаков; б) А.Хомяков; г) Ю.Самарін.
25. Хто зі слов’янофілів направив царю Олександру ІІ записку, в якій зазначалося, що відносини між урядом і народом мають ґрунтуватися на таких принципах: взаємне невтручання, обов’язок держави захищати народ і забезпечувати його добробут, обов’язок народу виконувати вимоги держави, держава має враховувати суспільну думку? а) І.Киреєвський; в) К.Аксаков; б) А.Хомяков; г) Ю.Самарін.
26. Хто з названих мислителів Росії не був західником? а) К.Кавелін; в) Б.Чичерін; б) Т.Грановський; г) К.Аксаков.
27. Яке із запропонованих положень належить західникам? а) основою російського суспільства є община; б) негативна оцінка реформ Петра І як насильницьке зближення народу з чужим йому Заходом; в) народ прагне не політичної свободи, а моральної, суспільної; г) Росія йде тим самим шляхом, що і країни Заходу, але дещо відстає.
28. Хто з названих мислителів був засновником теорії «російського соціалізму» а) А.Герцен; в) Г.Шершеневич; б) В.Соловйов; г) Є.Трубецький.
29. Кому належить думка, що основою російського соціалізму має стати сільська община, яка базується на трьох основах – право кожного на землю, спільне володіння нею, самоврядування? а) А.Герцен; в) Г.Шершеневич; б) М.Чернишевський; г) Є.Трубецький.
30. Хто з названих мислителів найкращою формою держави вважав соціальну республіку, що базується на «федерально-комунальному житті» з колективною власністю? а) А.Герцен; в) Г.Шершеневич; б) М.Чернишевський; г) Є.Трубецький.
31. Кому належить роман «Що робити?», в якому пропонувалося через селянський бунт повалити самодержавство і побудувати соціалістичне суспільство як федерацію самоврядних союзів землеробських общин? а) А.Герцен; в) Г.Шершеневич; б) М.Чернишевський; г) Є.Трубецький.
32. Хто відстоював ідею «християнської держави і християнської політики», завдання якої полягає у забезпеченні розвитку усіх людських сил, які мають стати носіями майбутнього Царства Божого? а) А.Герцен; в) Г.Шершеневич; б) В.Соловйов; г) Є.Трубецький.
33. Кому належить теза про те, що влада пов’язана з волею, з вмінням змушувати інших узгоджувати власну поведінку з волею правлячих, а також егоїстичним почуттям підлеглих, яке складається у них із страху і віри в те, що послух може принести певні вигоди? а) А.Герцен; в) Г.Шершеневич; б) В.Соловйов; г) Є.Трубецький.
34. Хто право визначав як зовнішню свободу, обмежену нормами; визначення права через категорії «влада», «держава», «примус» вважав недоречним; вважав, що норми моралі і права не виключають одне одного, але не завжди збігаються. а) А.Герцен; в) Г.Шершеневич; б) В.Соловйов; г) Є.Трубецький.
35. Хто займався філософією права, зокрема ідеєю правової держави; вважав, що правова держава має прості завдання – досягти рівності і свободи як основ справедливого життя, але складність полягає в тому, що держава бере на себе місію суспільного служіння і зустрічається з необхідністю проведення реформ, які вкрай важко реалізувати на практиці. а) П.Новгородцев; в) І.Ільїн; б) В.Соловйов; г) Л.Петражицький.
36. Хто вважав, що державна влада має належати і застосовуватися тільки на основі правових повноважень і лише кращими людьми, які відповідають етичному і політичному цензу; право і держава можуть існувати тільки там, де висока правосвідомість людей; найкращою формою держави для Росії вважав монархію, бо республіка породжує хаос і безвладдя. а) П.Новгородцев; в) І.Ільїн; б) В.Соловйов; г) Л.Петражицький.
37. Засновник психологічної теорії права, досліджував право як явище індивідуальної психіки; виділяв 15 видів позитивного права. а) П.Новгородцев; в) І.Ільїн; б) В.Соловйов; г) Л.Петражицький. Тема 9 Формування та розвиток державно-правової думки в Україні
1. На розвиток державно-правової думки Київської русі значний вплив справила: а) ортодоксальна течія суспільно-політичної думки Візантії; б) ідея народного суверенітету Марсилія Падуанського; в) аввероїзм; г) томізм.
2. Автором концепції богоугодного володаря з ідеєю династичного князювання був: а) ігумен печерського монастиря Феодосій; б) київський митрополит Іларіон; в) Ярослав Мудрий; г) Володимир Мономах.
3. Автором концепції єдинодержавності з ідеєю верховенства світської влади був: а) ігумен печерського монастиря Феодосій; б) київський митрополит Іларіон; в) Ярослав Мудрий; г) Володимир Мономах.
4. У XVI ст. за сто років до Гуго Гроція і Томаса Гоббса ідею природного права обґрунтував: а) Автор «Слова о полку Ігоревім»; б) Станіслав Оріховський-Роксолан; в) Петро Могила; г) Юрій Немирич.
5. Автором праці «Про природне право» є: Автором концепції богоугодного володаря з ідеєю династичного князювання був: а) Йосип Верещинський; б) Станіслав Оріховський-Роксолан; в) Петро Могила; г) Юрій Немирич.
6. Ідеологом перетворення Речі Посполитої на конституційну і виборну монархію був: а) Станіслав Оріховський-Роксолан; б) Йосип Верещинський; в) Іван Вишенський; г) Петро Могила.
7. Автором Конституції України як козацької держави у XVI ст. був: а) Станіслав Оріховський-Роксолан; б) Йосип Верещинський; в) Іван Вишенський; г) Петро Могила.
8. Автором концепції про «істинну церкву» з ідеєю соборності церкви (суспільства) був: а) Станіслав Оріховський-Роксолан; б) Йосип Верещинський; в) Іван Вишенський; г) Петро Могила.
9. Мислитель і церковний діяч, який порушив питання про співвідношення світської і духовної влад, наголошуючи на недопустимості втручання держави у справи церкви, а церква має бути радником правителя,: а) Христофор Філалет; в) Іван Вишенський; б) Йосип Верещинський; г) Петро Могила.
10. Автор Гадяцького трактату 1658 р., ідеолог перетворення Речі Посполитої на союз федеративних республік у складі Польщі, Литви і Русі (України): а) Христофор Філалет; в) Петро Могила; б) Йосип Верещинський; г) Юрій Немирич.
11. Концепція правової держави на принципах поділу властей на законодавчу, виконавчу і судову знайшла відображення у: а) «Повісті временних літ»; б) «Апокрисисі»; в) «Хроніці з літописів стародавніх»; г) «Пактах і Конституції прав і вольностей війська Запорозького».
12. Автором «Пактів і Конституції прав і вольностей війська Запорозького» є: а) С.Яворський; в) П.Орлик; б) Ф.Прокопович; г) Г.Сковорода.
13. Мислитель, викладач, який намагався обґрунтувати питання про невтручання держави у справи церкви, виступав за партнерство церкви і держави у справі зміцнення держави, ідею сильної централізованої влади монарха: а) П.Орлик; в) Ф.Прокопович; б) С.Яворський; г) Г.Сковорода.
14. Автор концепції держави освіченого абсолютизму, прихильник ідеї природного права і суспільного договору: а) П.Орлик; в) Ф.Прокопович; б) С.Яворський; г) Г.Сковорода.
15. Ідеї федеративного або конфедеративного устрою у формі республіки, де панує християнська релігія, відображені у: а) «Книзі буття українського народу» М.Костомарова; б) «Начерках Конституці Республіки» Г.Андрузького; в) «Проекте оснований устава украинского общества. «Вольный союз» – «Вільна спілка» М.Драгоманова. г) «Програмі галицький соціалістів» І.Франка.
16. Гасла «раціоналізм», «федералізм», «європеїзм», «культурництво», «еволюціонізм», «демократизм» належать: а) М.Костомарову; в) М.Драгоманову; б) Г.Андрузькому; г) І.Франку.
17. Член київської громади, прихильник ідеї федеративного устрою слов’янських народів, критик ідеї поділу влад на законодавчу, виконавчу і судову: а) М.Костомаров; в) М.Драгоманов; б) С.Подолинський; г) І.Франко.
18. Автор теорії національно-демократичної держави на засадах національно-персональної автономії: а) І.Франко; в) О.Кістяківський; б) М.Грушевський; г) С.Дністрянський.
19. Автор теорії прогресивного конституціоналізму, вчення про кримінальне покарання, що базується на принципі невідворотності покарань: а) М.Драгоманов; в) В.Винниченко; б) М.Грушевський; г) О.Кістяківський.
20. Юрист, філософ, історик, який використовував синтетичний, множинний підхід до розуміння права, тому сформулював соціологічне, психологічне, державно-організаційне і нормативне визначення права: а) М.Драгоманов; в) О.Кістяківський; б) М.Грушевський; г) Б.Кістяківський.
21. Богдан Кістяківський є автором праці: а) «Самостійна Україна»; б) «Відродження нації»; в) «Листи до братів-хліборобів»; г) «Держава правова і соціалістична».
22. Професор Київського університету Михайло Владимирський-Буданов є автором праці: а) «Самостійна Україна»; б) «Відродження нації»; в) «Огляд історії руського права»; г) «Держава правова і соціалістична».
23. Ідеолог українського монархізму, історик, публіцист: а) М.Грушевський; в) В.Липинський; б) В.Винниченко; г) О.Єфименко.
24. Ідеолог українського монархізму, історик, публіцист, автор визначення держави як продукту духовності народу, стверджував, що не з кожним народом можна збудувати державу: а) О.Кістяківський; в) В.Кучабський; б) О.Ейхельман; г) О.Єфименко.
25. Зайвим серед тих, хто збагачував український конституціоналізм, є: а) Г.Андрузький; в) О.Єфименко; б) О.Ейхельман; г) М.Міхновський.
Тема 10 Державно-правові вчення Західної Європи другої половини ХІХ – ХХ ст.
1. Німецький юрист, який зробив спробу застосувати у праві деякі ідеї соціології; центральним поняттям його теорії є поняття інтересу, яке виражене в праві. а) Р.Ієрінг; в) Г.Спенсер; б) Г.Еллінек; г) Л.Гумплович.
2. Кому належить визначення права як «системи соціальних цілей, які гарантуються примусом»; називав гроші «справжнім апостолом рівності»? а) Р.Ієрінг; в) Г.Спенсер; б) Г.Еллінек; г) Л.Гумплович.
3. Зробив своєрідну спробу поєднати формально-догматичне розуміння держави і права з соціологією; розрізняв соціальні і юридичні поняття держави і права: а) Р.Ієрінг; в) Г.Спенсер; б) Г.Еллінек; г) Л.Гумплович.
4. Один із засновників теорії єдиного індустріального суспільства, автор праці «Система синтетичної філософії», вважав що держава виникає і розвивається внаслідок наступальної чи оборонної війни проти інших суспільств; виділяв військовий і промисловий типи суспільств. а) Р.Ієрінг; в) Г.Спенсер; б) Г.Еллінек; г) Л.Гумплович.
5. Австрійський соціолог , який вважав, що головним фактором життя суспільства є боротьба за існування між расами, під якими він розумів не біологічний, а соціокультурний феномен. Держава, на його думку, це «природно існуюча організація панування, яка покликана підтримувати певний правовий порядок». а) Р.Ієрінг; в) Г.Спенсер; б) Г.Еллінек; г) Л.Гумплович.
6. Автор теорії солідаризму? а) Дж.Кейнс; в) Л.Дюгі; б) Ф.Хайек; г) Г.Ласкі.
7. Кому належить думка про те, що кожний клас в суспільстві виконує певну суспільно необхідну функцію, тому відкидав марксистське вчення про класову боротьбу, натомість виступав за солідарність класів? а) Дж.Кейнс; в) Л.Дюгі; б) Ф.Хайек; г) Г.Ласкі.
8. Англійський економіст, засновник однієї з течій у неолібералізмі, автор книги «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей»? а) Дж.Кейнс; в) Л.Дюгі; б) Ф.Хайек; г) Г.Ласкі.
9. Автор ідеї активного державного регулювання економіки? а) Дж.Кейнс; в) Л.Дюгі; б) Ф.Хайек; г) Г.Ласкі.
10. Австрійський економіст, неоконсерватор; невід’ємною рисою високорозвинених суспільств вважав «розсіяне знання», на основі цього виступав проти будь-яких форм державного регулювання економіки. а) Дж.Кейнс; в) Л.Дюгі; б) Ф.Хайек; г) Г.Ласкі.
11.Хто обґрунтував ідею плюралістичної демократії? а) Дж.Кейнс; в) Л.Дюгі; б) Ф.Хайек; г) Г.Ласкі.
12. Кому належить теза про те, що в країнах парламентської демократії виборчі права робітників мають декларативний характер, а представницькі органи влади захищають інтереси власників; «Капіталізм не сумісний зі свободою»? а) Дж.Кейнс; в) Л.Дюгі; б) Ф.Хайек; г) Г.Ласкі.
13. Італійський правознавець, автор теорії політичного класу? а) В.Парето; в) Р.Міхельс; б) Г.Моска; г) Р.Штамлер.
14. Засновник теорії еліт, автор твору «Трактат загальної соціології»? а) В.Парето; в) Р.Міхельс; б) Г.Моска; г) Р.Штамлер.
15. Кому належить теза про те, що суспільство завжди поділяється на дві страти – пануюча еліта та підлеглі (маса), при чому правляча страта поділяється на дві підгрупи – правляча і не правляча? а) В.Парето; в) Р.Міхельс; б) Г.Моска; г) Р.Штамлер.
16. Хто є автором «залізного закону олігархії»? а) В.Парето; в) Р.Міхельс; б) Г.Моска; г) Р.Штамлер.
17. Кому належить теза про несумісність бюрократичних організацій і демократії, тобто взаємодія організованих мас (партія, держава) та їх політичних лідерів невідворотно призводить до олігархічного правління? а) В.Парето; в) Р.Міхельс; б) Г.Моска; г) Р.Штамлер.
18. Німецький юрист, неокантіанець, критик марксизму; основу держави вбачав не в економічному базисі суспільства, а в праві, яке є першоосновою і першопочатком держави. а) В.Парето; в) Р.Міхельс; б) Г.Моска; г) Р.Штамлер.
19. Французький філософ неотоміст, йому належить теза: «Витікаючи цілковито від народу, влада першопочатково походить від Бога». а) В.Парето; в) Р.Міхельс; б) Ж.Марітен; г) Р.Штамлер.
20. На його думку природне право – це встановлені божественним розумом універсальні норми права і обов’язку; віруючі краще розуміють цей закон, ніж атеїсти. а) В.Парето; в) Р.Міхельс; б) Ж.Марітен; г) Р.Штамлер.
21. Неотоміст, автор класифікації прав людини: а) В.Парето; в) Р.Міхельс; б) Ж.Марітен; г) Р.Штамлер.
Навчальне видання
ПРОГРАМА ТА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З КУРСУ «ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО»
ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ ФОРМ НАВЧАННЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ПРАВОЗНАВСТВО»
Укладачі В.М.Власенко, В.А.Нестеренко Редактор В.Я.Медведєва Відповідальний за випуск В.М.Власенко
Підписано до друку Формат 60х84/16. Папір офс. Гарнітура Times New Roman Cyr. Друк офс. Ум. друк. арк. 4,19. Обл.-вид. арк. 2,82. Тираж 100 пр. Собівартість вид. 5 грн. 08 к. Зам. №
Видавництво СумДУ при Сумському державному університеті 40007, м. Суми, вул. Р.-Корсакова,2 Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру ДК №2365 від 08.12.2005 Надруковано у друкарні СумДУ 40007, м. Суми, вул. Р.-Корсакова,2.
Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет
До друку та в світ дозволяю на підставі «Єдиних правил», п. 2.6.14
Заступник першого проректора-начальник організаційно-методичного управління В.Б.Юскаєв
Програма та тестові завдання з курсу «Історія вчень про державу і право» ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ ФОРМ НАВЧАННЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ПРАВОЗНАВСТВО»
Усі цитати, цифровий, фактичний матеріал, бібліографічні дані перевірені, запис одиниць відповідає стандартам
Укладачі: В.М.Власенко В.А.Нестеренко Відповідальний за випуск В.М.Власенко Декан гуманітарного факультету Л.П.Валенкевич
Суми Вид-во СумДУ 2007 КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |