|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ
ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ« Назад
ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ 28.07.2015 10:16
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС З КУРСУ «ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ» для студентів спеціальностей 7.03050801 «Фінанси і кредит», 7.03050901 «Облік та аудит»
Укладач: кандидат економічних наук, доцент Вірченко Володимир Віталійович
КИЇВ – 2013
Навчально-методичний комплекс забезпечення викладання навчальної дисципліни «Історія економіки та економічної думки» для студентів спеціальностей 7.03050801 «Фінанси і кредит», 7.03050901 «Облік та аудит»Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Укладач: кандидат економічних наук, доцент Вірченко Володимир Віталійович. Рецензенти: д.е.н., професор Осецький В.Л., к.е.н., доцент Вітренко А.О.
Рекомендовано до друку навчально-методичною комісіє Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Протокол № 10 від «11» червня 2013 р.
ЗМІСТ
ВСТУП
У своєму розвитку суспільство пройшло тривалий шлях еволюційного розвитку, який відбувався під впливом об’єктивних та суб’єктивних факторів історичного розвитку. Важливу роль відігравали як географічне розташування країни, специфіка державної політики, так і особливості культури та менталітету кожного народу, психологія його поведінки. Курс «Історія економіки та економічної думки» – це комплексна дисципліна, яка вивчає економічні відносини, що виникають на різних етапах розвитку суспільства, а також економічні погляди та наукові теорії, що мають на меті дослідити їх сутність та визначити основоположні закони та принципи функціонування економічної системи. Навчально-методичний комплекс призначений для вивчення студентами історії народного господарства, сукупності усіх наукових поглядів щодо економічних питань, які наявні у суспільній свідомості; основних економічних категорій, теоретичних концепцій, законів функціонування економічних систем та принципів економічної діяльності. Як наука, дана дисципліна зародилася в ХVI ст. і являла собою розрізнені історичні описи та дослідження різних галузей господарства. З ХІХ ст. ці дослідження стали більш цілісними та фундаментальними, що сприяли становленню даної дисципліни і перетворенню її у самостійну галузь знань наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Навчально-методичний комплекс надає можливість студентам ознайомитися як з теоретичними основами розвитку народного господарства різних країн та економікою загалом, особливостями соціально-економічної політики різних видатних особистостей, які впливали на хід історії, так і з основними законами функціонування економічної системи: аналізу попиту, пропозиції, ринкової рівноваги, теорії вартості, капіталу, конкуренції та монополії. Також навчально-методичний комплекс дозволить ознайомитися з особливостями становлення економічних та соціальних відносин в історії народів світу, а також вивчити історичний процес виникнення та розвитку системи економічних поглядів та ідей. Вивчення курсу «Історія економіки та економічної думки» дозволить зануритися у світ перших цивілізацій, дослідити особливості рабовласницького суспільства, розібратися у темних сторонах епохи середньовіччя, дослідити витоки становлення ринкової економічної системи, а також зорієнтуватися в змісті та значеннях базових економічних законів (закону вартості, зростання потреб, пропозиції, попиту, конкуренції, циклічного розвитку економіки); зрозуміти значення та особливості економічного зростання і глобалізації економіки. Таким чином, зазначений академічний курс має на меті не лише науково-пізнавальне розширення світогляду студентів, а й формування в них здатності творчо мислити та на практиці реалізовувати найбільш вдалі реформаторські заходи. Враховуючи комплексний характер даної дисципліни, вона складається не лише з констатації сукупних історичних фактів з історії народного господарства та еволюції наукових шкіл та поглядів на важливі економічні проблеми та шляхи виходу з них, а й враховує політичні, соціологічні та психологічні фактори як важливі елементи загальносуспільного розвитку. Політична стабільність, внутрішня та зовнішня політика органів влади, загальнодержавна ідеологія безумовно є важливим підґрунтям для реалізації програмних положень економічної політики, механізмом практичного втілення реформ. Їх успіх безумовно залежить від політичної ситуації та напряму розвитку в сфері політики. Звичайно, що в цій ситуації без допомоги політології не обійтися. Не менш важливою помічницею при вивченні історії економіки та економічної думки є наука про суспільство – соціологія. Адже вона не лише визначає соціальний склад країни, а й враховує панівні погляди суспільства на важливі соціально-економічні проблеми, відзначає схвальну чи неприйнятну реакцію суспільства на ті чи інші заходи влади. Психологія у свою чергу дозволяє врахувати настрій суспільства, рівень задоволення умовами праці та життя, індивідуальну та колективну поведінку. Все це разом дозволяє більш детально відтворити реалії життя від сивої давнини до сьогодення. Історія економіки та економічної думки є важливою складовою загальної історії, що тісно пов’язана з історією держави, права та культури. Зазначена дисципліна на основні методології та категоріального апарату економічної теорії дозволяє узагальнити досвід минулого, визначити закономірності еволюції економічних інститутів на українських землях та в інших країнах світу. Таким чином, курс історії економіки та економічної думки не лише забезпечує належну історико-теоретичну підготовку майбутніх економістів, а й створює базис для вивчення спеціальних економічних дисциплін і усвідомлення специфіки існуючих на сьогодні економічних учень та теорій. Предметом дисципліни виступають зміст, особливості та закономірності формування та розвитку економічних систем та економічних інститутів на території Європи, Америки та Сходу з давніх часів до сьогодення, а також специфіка еволюції системи економічних поглядів на зміст економічних явищ і процесів а також закономірності функціонування економіки. Мета навчальної дисципліни – формування у студентів комплексного розуміння процесів, принципів та закономірностей розвитку господарських форм та економічних інститутів в зарубіжних країнах світу та в Україні у різні історичні періоди, а також підвищення економічної культури майбутніх фахівців у галузі економіки, формування системи знань щодо змісту та особливостей еволюції основних економічних учень. Завданнями навчальної дисципліни «Історія економіки та економічної думки» є забезпечення фундаментальної економічної підготовки, що передбачає засвоєння сутності та особливостей еволюції економічної системи; вивчення основних засад розвитку народного господарства; вивчення змісту, основних етапів розвитку економічних поглядів, шкіл та рекомендацій щодо раціональної розбудови економічних відносин; вивчення базового категоріального апарату, володіння яким дозволить розкрити у повному обсязі сутність, типи та складові економічної системи; сприяти формуванню сучасного рівня економічної свідомості та сучасної економічної культури. Після опанування курсу «Історія економіки та економічної думки» студент має оволодіти відповідним категоріальним апаратом, отримає змогу аналізувати економічну політику провідних держав світу, буде мати цілісне уявлення про процес перетворення одних господарських форм на інші; про загальні закономірності світового економічного розвитку та регіональні особливості тієї чи іншої країни; розуміти принципи та закони економічної діяльності протягом історичного розвитку людства. Крім того, студент має вміти застосовувати набуті теоретичні знання на практиці, розв’язувати конкретні економічні завдання, розуміти причини та наслідки реальних економічних явищ та процесів, які відбуваються в межах вітчизняної економіки. Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Навчальна дисципліна «Історія економіки та економічної думки» є складовою циклу професійної підготовки студентів економічних спеціальностей «Фінанси», «Облік та аудит» освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст», є основою для опанування спеціальних економічних, фінансових та облікових дисциплін, які присвячені вивченню капіталу, активів, фінансового ринку, цінних паперів, фінансового посередництва, економічному аналізу. Крім того, вивчення даної дисципліни логічно та структурно пов’язане з політологією, історією України, філософією, економічною теорією, соціологією. Формами проведення занять є лекції, семінари, практичні заняття, тестування, рішення задач та проблемних завдань. Лекція є елементом курсу, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Лекції спрямовані на пізнання студентами змісту основних категорій та закономірностей розвитку економіки та економічної думки. Семінарські заняття формують у студентів навички самостійної роботи, оскільки передбачають організацію дискусії навколо попередньо визначених питань або тем курсу, до котрих студенти готують тези виступів на підставі попередньо виконаних завдань. На них студенти повинні продемонструвати вміння аналізувати закономірності розвитку господарських форм та економічних інститутів, формулювати і обґрунтовувати історико-теоретичні висновки та узагальнення щодо розвитку різних економічних учень. Семінарські заняття не повторюють, а доповнюють і поглиблюють теми лекційного курсу. Для підготовки до семінару студенти мають використовувати план семінару, рекомендовану література, пам’ятки світової економічної думки. Практичні заняття передбачають детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовлених викладачем тестах, проблемних завданнях та задачах. Оцінки, отримані студентами протягом семінарських та практичних занять враховуються при виставленні підсумкової оцінки. З метою кращого засвоєння учбового матеріалу цикл аудиторних навчальних занять доповнюється самостійною роботою студентів у визначеному обсязі, як в присутності викладача, так і поза межами аудиторії. Самостійна робота є основним засобом оволодіння частиною матеріалу курсу у час, вільний від занять. Зміст самостійної роботи визначається даним навчально-методичним комплексом поряд із завданнями та вказівками викладача. Самостійна робота забезпечується підручниками, навчальними посібниками, практикумами, монографічної та періодичною літературою із зазначеного курсу. Знання, засвоєні в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль. Поточний контроль знань студентів відбувається за результатами оцінювання роботи студентів на семінарських та практичних заняттях, виконання ними модульних робіт, завдань для самостійного опрацювання. Підсумковий контроль проводиться у формі іспиту. Зазначений навчально-методичний комплекс стане в нагоді під час проведення лекційних занять, семінарів, практичних занять, тестування, модульного контролю, рішення проблемних завдань, організації самостійної роботи студента. Наведений у навчально-методичному комплексі матеріал курсу «Історія економіки та економічної думки» забезпечить можливість самостійної підготовки студентом окремих питань або тем курсу, пізнання змісту основних економічних категорій, концепції та положень навчальної дисципліни. Наведені тестові завдання допоможуть читачам не лише перевірити отримані знання, а й стануть додатковим стимулом у пошуках необхідної інформації для їх розв’язання. Додаткові завдання для самостійної підготовки стануть у нагоді творчим та допитливим особистостям, дозволять поглибити знання з історії народного господарства, історії економічних поглядів та шкіл. А розроблений категоріальний апарат, наведений у формі глосарія навчальної дисципліни, допоможе студенту чітко сформувати уявлення про об’єкт дослідження та підготуватися до підсумкового контролю. Навчально-методичний комплекс надає можливість студенту розширити та покращити свої знання у галузі ринкової економіки, а також тенденцій світового економічного розвитку, зрозуміти основні етапи еволюції господарської системи та теоретико-економічних поглядів. Глибокому засвоєнню основних тем курсу сприяють контрольні запитання, тестові завдання, перелік тем для самостійних робіт. Зазначене видання в доступній формі висвітлює особливості генезису і еволюції економічних поглядів та вчень, а також фундаментальні засади розвитку продуктивних сил і економічних відносин в різних країнах світу. Усе це сприяє практичному застосуванню глибоких теоретичних знань у галузі історії економіки та економічної думки.
1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Примітки: Л – лекції; С – семінари; СР – самостійна робота. 2. ЗМІСТ ТА ПЛАНИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Модуль І.Економіка та економічні погляди стародавнього світу, епохи середньовіччя та мануфактурного періоду
Тема 1. Предмет та завдання курсу «Історія економіки та економічної думки»
Історія економіки та економічної думки як комплексна наука, яка вивчає економічні відносини та економічні погляди та наукові теорії. Предмет історії економіки та економічної думки. Місце та значення даного курсу в системі економічних дисциплін. Значення курсу «Історія економіки та економічної думки» у формуванні економічного світогляду та розвитку економічного мислення. Зв’язок даної дисципліни з іншими науками. Методологія, методи та функції курсу «Історія економіки та економічної думки». Періодизація історії економіки та економічної думки. Формаційний та цивілізаційний підходи до розуміння процесу економічного розвитку людського суспільства. Формаційний підхід (К. Маркс та його послідовники) як догматичний підхід радянської історіографії у розумінні економічного розвитку людства, його значення та недоліки. Матеріальні та духовні цінності у формуванні критеріїв періодизації економічної історії за цивілізаційним підходом (Л. Морган, Дж. Гелбрейт, Р. Арон, Е. Тоффлер та інші). Періодизація історії економічних учень: формаційний, історико-хронологічний, парадигмальний підходи та періодизація історії економічного аналізу Й. Шумпетера. Економічна думка стародавнього світу та епохи середньовіччя. Меркантилізм. Фізіократія. Класична політична економія. Марксизм. Маржиналізм. Неокласичний напрямок економічної думки. Кейнсіанство. Монетаризм. Розвиток економічної думки на сучасному етапі.
План лекції
Категорії: економічна історія, економічна думка, методи дослідження, формація, формаційний підхід, продуктивні сили суспільства, виробничі відносини, первіснообщинна форма власності, рабовласницька форма власності, феодальна власність, капіталістична власність, цивілізація, цивілізаційний підхід, постіндустріальне суспільство, доіндустріальне суспільство, індустріальне суспільство, класична ситуація.
Тема 2. Розвиток господарських форм та економічних поглядів у стародавньому світі
Основні етапи розвитку господарства за часів первісного суспільства. Неолітична революція. Трипільська культура. Зародження ремесла та металургійного виробництва. Модифікація поняття «власність». Розпад первіснообщинного ладу та формування класового суспільства. Виникнення перших держав. Особливості соціально-економічного розвитку країн Стародавнього Сходу (Месопотамія, Єгипет, Індія, Китай). Патріархальне рабство в стародавньому світі. Економічний розвиток античного світу (Греція, Рим). Порівняльна характеристика економічного розвитку старогрецьких полісів Афін та Спарти. Класичне рабство в античному світі. Колонізація як важливий фактор економічного життя античного світу. Господарсько-технічні досягнення стародавнього суспільства. Особливості східного та античного рабства. Джерела економічних ідей Стародавнього Сходу (Єгипет, Месопотамія, Індія, Китай). Вплив міфологічних та релігійних уявлень на формування економічних поглядів в країнах Стародавнього Сходу. Вплив конфуціанства на соціально-економічну думку Стародавнього Китаю. Етапи розвитку економічної думки в старогрецькому суспільстві. Відображення античної економічної думки в економічній політиці Лікурга, Солона, Пісістрата. Економічні погляди старогрецьких філософів Сократа та Ксенофонта. Теорія «ідеальної держави» Платона. Економіка та хремастика Аристотеля. Економічні погляди давньоримських діячів (брати Гракхи, Катон, Варрон, Колумелла, Пліній Старший, Цицерон, Сенека та інші). Ранньохристиянська економічна думка.
План лекції
Категорії: палеоліт, мезоліт, неоліт, родова община, матріархат, патріархат, привласнюючи господарство, відтворювальне господарство, «неолітична революція», натуральне господдарство, іригаційне землеробство, східне рабство, поліс, автаркія, патриції, плебеї, ілоти, колон, класичне рабство, латифундія, ойкономія, «ідеальна держава» Платона, «платонівський комунізм», економіка та хремастика за Аристотелем.
Тема 3. Господарство та економічні погляди епохи середньовіччя
Характерні риси епохи середньовіччя. Становлення та розвиток феодалізму. Економічний розвиток Франкської держави. Форми феодального землеволодіння (алод, бенефіцій, феод). Закріпачення селян. Феодальне та селянське господарства, ремісничий цех та торгова гільдія – як основні господарські форми епохи середньовіччя. Еволюція ренти. Соціальна структура середньовічного суспільства. Соціально-економічний розвиток Франції після розпаду Франкської держави. Особливості феодальних відносин у Німеччині. Становлення феодального господарства у Англії. Причини та наслідки селянських повстань у Європі в ХIV-XV ст. Формування централізованих держав у Західній Європі. Агрокультура і техніка епохи середньовіччя. Урбанізація ХІ-ХV ст. у країнах Західної Європи. Відродження старих та виникнення нових міст. Місто як рушійна сила розвитку економіки часів середньовіччя. Комунальні революції. Цеховий лад середньовічного ремесла. Розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Кредит та фінанси. Етапи розвитку економічної думки в країнах Західної Європи у добу середньовіччя. Вплив християнства на формування економічних поглядів в Західній Європі. Економічні питання в працях релігійних мислителів А. Блаженного та Ф. Аквінського. Неканонічні трактування Біблії (єресі) як джерело економічної думки епохи середньовіччя.
План лекції
Категорії: алод, бенефіцій, феод, натуральне господарство, рента, відробіткова рента, продуктова рента, грошова рента, цех, майстер, гільдія, магдебурзьке право, бургомістр, комунальні революції, схоластика, «справедлива ціна» Ф. Аквінського, єресь.
Тема 4. Розвиток європейського суспільства в умовах первісного нагромадження капіталу
Європейське суспільство напередодні Великих географічних відкриттів. Науково-технічні досягнення епохи. Передумови та хід Великих географічних відкриттів. Соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів. «Революція цін» XVI ст. Створення колоніальної системи. Формування світового ринку. Розклад феодальних відносин та зародження капіталістичного виробництва. Виникнення мануфактур. Розсіяна та централізована мануфактура. Сутність, особливості та наслідки процесу первісного нагромадження капіталу. Реформація та її вплив на соціально-економічний розвиток європейських країн. Процес первісного нагромадження капіталу в англійському суспільстві. Процес обезземелення селян. Аграрний переворот. «Криваве законодавство» англійського суспільства. Економічні передумови Англійської буржуазної революції в середині XVII ст. Розвиток капіталістичного виробництва в промисловості та сільському господарстві в XVII-XVIII ст. Банківська система Англії. Особливості економічного розвитку Голландії в XVI-XVII ст. Буржуазна революція в Нідерландах в другій половині XVI ст. Голландія як класична капіталістична країна XVII ст. Економічний спад в Голландії та втрата провідних позицій у світовій торгівлі в XVIII ст. Господарство Франції в епоху зародження капіталізму в XVI-XVIII ст. Особливості розвитку капіталізму у Німеччині в XVI-XVIII ст. Меркантилізм як економічна думка епохи первісного нагромадження капіталу. Історичні етапи розвитку меркантилізму. Ранній меркантилізм та доктрина активного грошового балансу. Економічні погляди В. Стаффорда. Теорія загальноєвропейської грошової системи Г. Скаруффі. Концепція активного торговельного балансу в теорії пізнього меркантилізму. Розвиток металістичної теорії грошей. Започаткування кількісної концепції грошей. Протекціоністські погляди А. Монкретьєна та Ж. Кольбера. Економічні погляди українських та російських меркантилістів.
План лекції
Категорії: «революція цін», гільдія, реформація, продуктивність праці, мануфактура, розсіяна та централізована мануфактура, первісне нагромадження капіталу, меркантилізм, протекціонізм, політична економія, торгівельне сальдо, політика активного грошового балансу, фінансова піраміда Джона Ло, політика активного торгівельного балансу, металева теорія грошей В. Стаффорда та Т. Мена.
Тема 5. Становлення класичної політичної економії
Зародження класичної політичної економії. Започаткування наукового вивчення сфери виробництва. Трудова теорія вартості. Концепція економічного лібералізму. Основні етапи розвитку класичної школи політичної економії. Вільям Петті та класична школа політичної економії в Англії. Концепція ціноутворення на ринку землі В. Петті. Теорія мінімальної заробітної плати в поглядах англійського економіста В. Петті. П’єр Буагільбер як французький представник класичної політичної економії. Теорія податкової реформи П. Буагільбера. Школа фізіократів. Концепція «чистого продукту». Вчення про класовий поділ суспільства Франсуа Кене. «Економічна таблиця» Ф. Кене як перша спроба аналізу побудови міжгалузевого балансу і дослідження кругообігу економічних благ на макроекономічному рівні. Вчення про природний порядок. Поділ капіталу на первинні та щорічні аванси. Обґрунтування необхідності державної підтримки сільськогосподарських виробників у працях меркантилістів. Економічні погляди А. Тюрго. Теорія позичкового процента А. Тюрго. Податкові реформи А. Тюрго: збільшення розміру оподаткування доходів від земельної власності і зменшення податків з доходів від занять торгівлею та промисловою діяльністю, скорочення витрат на утримання королівського двору тощо; ліквідація феодальних обмежень.
План лекції
Категорії: класична політична економія, теорія «природного порядку», трудова теорія вартості, економічний лібералізм, фізіократи, чистий продукт, продуктивний клас, клас власників, безплідний клас, первинні аванси, щорічні аванси, «Економічна таблиця» Ф. Кене, поточні та основні ціни А. Тюрго.
Тема 6. Розвиток та основні теоретичні концепції класичної політичної економії
А. Сміт як основоположник класичної школи політичної економії. Концепції «економічної людини» та «невидимої руки ринку» А. Сміта. Теорія вартості та ціни в поглядах А. Сміта. Вчення про капітал. Теорія розподілу доходів. Економічні погляди Д. Рікардо. Розвиток трудової теорії вартості. Концепція капіталу та грошей. Кількісна теорія грошей. Сутність та динаміка ренти. Номінальна та реальна заробітна плата в поглядах Д. Рікардо. Песимістичні погляди Д. Рікардо на становище робітничого класу. Теорії ренти та міжнародної торгівлі Д. Рікардо. Т. Мальтус та його економічна спадщина. Теорія народонаселення. Теорія заробітної плати Т. Мальтуса. Закон «спадної родючості ґрунтів» Т. Мальтуса. Теорія реалізації. Економічні погляди Н. Сеніора в умовах формування капіталістичних відносин. Теорія сутності грошей Н. Сеніора. Еволюція ідей французької класичної школи політичної економії. Теорія ціноутворення Ж.Б. Сея. Теорія трьох факторів виробництва Ж.Б. Сея. Обґрунтування закону ринків в теорії Ж.Б. Сея. Теорія послуг Ф. Бастіа. Американська школа класичної політичної економії. Концепція «гармонії інтересів» Г.Ч. Кері. Джон Стюарт Мілль як завершувач класичної школи політичної економії. Погляди Дж.С. Мілля на капітал, вартість та гроші. Концепція продуктивної праці та заробітної плати. Теорія соціального реформізму Дж.С. Мілля.
План лекції
Категорії: «економічна людина» та «невидима рука ринку» А. Сміта, вартість, споживна та мінова вартість, парадокс А. Сміта, продуктивна і непродуктивна праця за А. Смітом, капітал, основний та оборотний капітал, трудова теорія вартості, рента, «природна» та «ринкова» ціна, номінальна та реальна заробітна плата, теорія народонаселення Т. Мальтуса, закон «спадної родючості ґрунтів» та «залізний закон заробітної плати» Т. Мальтуса, теорія «третіх осіб» Т. Мальтуса, мальтузіанство, теорія трьох факторів виробництва Ж.Б. Сея, Закон Сея, гармонія інтересів Г.Ч. Кері.
Тема 7. Економічна теорія К. Маркса та її місце в світовій економічній науці
Соціально-економічні передумови виникнення марксизму. Особливості та негативні наслідки економічного розвитку європейських країн в умовах формування капіталістичних відносин. Соціальні суперечності та робітничий рух епохи вільної конкуренції в країнах Європи. Джерела формування марксистських ідей. Економічні погляди К. Маркса. Дослідження закону вартості в теорії капіталу К. Маркса. Теорія додаткової вартості. Перетворення додаткової вартості в прибуток капіталіста. Трансформація прибутку в середній прибуток. Закон тенденції норми прибутку до зниження. Розподіл прибутку на процент і підприємницький дохід. Трудова теорія вартості. Абстрактна та конкретна праця в поглядах К. Маркса. Теорія грошей К. Маркса. Вчення про капітал. Розробка схеми простого і розширеного відтворення капіталу. Аналіз ролі та форм кредиту у капіталістичному способі виробництва. Перетворення товарного і грошового капіталу в торговий капітал. Обґрунтування неминучості загибелі капіталізму. Вчення про доходи та їх розподіл. Основні принципи теорії кругообігу та відтворення промислового капіталу. Аналіз сутності, джерел та форм земельної ренти. Формаційний підхід до періодизації економічного розвитку суспільства. Трактування класової боротьби як рушійної сили історії. Комунізм та комуністичне суспільство очима класиків марксизму. Етапи становлення комуністичного суспільства: соціалізм та комунізм. Історичне значення марксистської ідеології. Практична реалізація ідей марксизму.
План лекції
Категорії: марксизм, соціально-економічна формація, продуктивні сили, вартість, трудова теорія вартості, теорія додаткової вартості К. Маркса, капітал, капіталізм, абстрактна та конкретна праця, структура капіталу, постійний і змінний капітал, органічна будова капіталу, закон капіталістичного нагромадження К. Маркса, соціалізм, комунізм.
Тема 8. Вплив економічної теорії К. Маркса на сучасний соціально-економічний розвиток комуністичних держав
Прихід комуністичних режимів до влади у ХХ ст. Автаркія, мілітаризація економіки, карткова система, дефіцит товарів першої необхідності – об’єктивна дійсність командно-адміністративної економіки. Основні методи державного впливу на економіку в країнах соціалістичного спрямування. Економічний розвиток сучасних комуністичних суспільств. Економічна система Китаю 40-70-х рр. ХХ ст. Особливості політики «великого стрибка» в 50-х рр. ХХ ст. в Китаї. Основні напрями китайських економічних реформ в 70-80-х рр. ХХ ст. Аграрні реформи народного господарства Китаю. Місце КНР в світовій економіці. Побудова соціалізму з китайською специфікою. Соціалістична революція на Кубі: причини та наслідки. Сучасний соціально-економічний розвиток Куби. Наслідки економічної політики родини Кастро: зниження рівня життя населення та сповільнення темпів економічного зростання. Корейська Народна Демократична Республіка – останній осередок холодної війни у ХХІ ст. Масова смертність від голоду жителів Північної Кореї як наслідок соціально-економічної політики влади. Грошова реформа 2009 р.: причини та наслідки. Сутність та особливості системної кризи Північної Кореї. Перспективи та шляхи подолання соціально-економічних криз сучасних прокомуністичних держав світу.
План лекції
Категорії: дефіцит,націоналізація,карткова система,планова економіка, народні комуни, «соціалізм з китайською специфікою», надцентралізація, індустріально-аграрна економіка, перехідна економіка, ринкова економіка, соціалістична власність, приватизація, автаркія, інфляція, соціалізм, комунізм.
Модуль ІІ. Особливості економічного розвитку та еволюції економічних учень в індустріальну та постіндустріальну епохи
Тема 9. Розвиток господарства в умовах формування індустріального суспільства
Промисловий переворот та індустріальний розвиток країн Європи. Науково-технічні досягнення та їх вплив на індустріалізацію. Промислова революція в Англії та перетворення країни у світового економічного лідера та провідну індустріальну державу. Передумови перетворення Англії на «фабрику світу». Становлення Британської колоніальної імперії. Розвиток капіталістичних відносин в сільському господарстві. Процес «огороджування» та його наслідки для англійського суспільства. Європейська аграрна криза в другій половині ХІХ ст. Основні засади і специфіка промислового перевороту у Франції. Парцелярний характер французького землеволодіння. Фактори, що стримували розвиток капіталістичних відносин у французькому селі. Становлення фінансово-кредитної системи. Експорт капіталу французькою буржуазією, надання міжнародних кредитів та перетворення Франції на світового кредитора. Передумови та особливості промислового перевороту в Німеччині. Політичне об’єднання як важлива передумова перетворення Німеччини на могутню державу аграрно-індустріального типу. «Прусський» шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві. Особливості формування грошово-кредитної системи країни. Завершення формування промислового пролетаріату в країнах Європи. Становище робітників в умовах формування індустріального суспільства. Боротьба робітників за свої права. Чартизм. Причини міграційних процесів з країн Західної Європи.
План лекції
Категорії: промисловий переворот, модернізація, огороджування, фритредерство, рантьє, парцела, кредит, колонії, метрополія, «прусський» шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві, чартизм, еміграція, фінансова система.
Тема 10. Особливості становлення індустріального способу виробництва у США
Соціально-економічний розвиток північноаме-риканських колоній. Політичні та соціально-економічні причини та наслідки війни за незалежність північноамериканських колоній. Особливості промислового перевороту в США. Науково-технічний та технологічний прогрес та результати його застосування в американській економіці. Соціально-економічний розвиток американських штатів в першій половині ХІХ ст. Доктрина Монро та її значення для економіки країни. Основні тенденції розвитку промисловості США в першій половині ХІХ ст. Передумови та наслідки громадянської війни в США в 1861-1865 рр. Ліквідація політичної та економічної роз’єднаності американських штатів, остаточне завершення промислового перевороту. Економічна політика уряду Лінкольна. Гомстед Акт 1862 р.: його зміст, передумови та наслідки. Скасування рабства. Реконструкція півдня США. «Американський» шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві. Роль та тенденції посилення ролі фермерських господарства у забезпеченні сталого розвитку аграрного сектору економіки США. Товарний характер американського сільського господарства. Активний імміграційний процес та його значення для американської економіки. Банківська та кредитна система США. Характер протистояння прихильників централізації банківської системи та їхніх опонентів. Передумови та наслідки монополізації американської економіки в останній третині ХІХ ст. Основні заходи антимонопольної політики уряду США. Соціально-економічне становище американського робітничого класу. Боротьба за соціальне законодавство в США. Історико-географічні чинники розвитку економіки США. Роль інфраструктури у забезпечення промислового розвитку США, основні функції інфраструктури та її елементи. Основні засади, зміст та наслідки зовнішньоекономічної політики США. Закон Маккінлі-Олдрича та його вплив на торгівельні відносини. Передумови та наслідки активного експорту американського капіталу
План лекції
Категорії: Білль про права,монополія, трест, патент, плантаторське господарство, рабовласницька система, американський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві, Акт про гомстеди, емісія.
Тема 11. Соціально-економічний розвиток японського суспільства від початку цивілізації до епохи промислового капіталізму
Господарський розвиток Японського архіпелагу в епоху первісного суспільства. Природо-кліматичні умови Японських островів. Суспільно-господарський розвиток Японії в епоху середньовіччя. Виникнення централізованої держави та соціально-економічні реформи Тайка у VII ст. Розбудова планової командно-адміністративної економіки. Особливості культурно-побутового життя японців. Соціальна структура феодальної Японії. Економічна політика епохи військово-самурайської диктатури. Причини та наслідки політики «самоізоляції» в Японії. Запізнілий розклад японського феодалізму. Виникнення мануфактурного виробництва. Насильницьке «відкриття» Японії. Нерівноправні «Ансейські договори». Революція Мейдзі. Системне реформування японського суспільства. Особливості промислового перевороту в Японії. Соціально-економічний розвиток японського суспільства на початку ХХ ст. Ціна поразки Японії у Другій світовій війні. Післявоєнне реформування японського суспільства. Аграрна реформа. Бюджетна реформа. Японське «економічне диво». Перетворення «Країни Вранішнього Сонця» в один з провідних центрів світового капіталістичного господарства. Зовнішні чинники, які сприяли швидкому економічному зростанню Японії. Кризові явища в японській економіці 70-х рр. ХХ ст. Економічний розвиток японського суспільства в 70-90-х рр. ХХ ст. Японське господарство на сучасному етапі.
План лекції
Категорії: автаркія, самурай, командно-адміністративна економіка, сьогун, Ансейські договори, нееквівалентний обмін, Революція Мейдзі, індустріалізація, промислова інфраструктура, мілітаризація економіки, інвестиції, японське «економічне диво».
Тема 12. Особливості виникнення та розвитку маржиналізму
Історичні передумови виникнення теорії маржиналізму. Перенесення уваги дослідників на сферу обміну та споживання, визнання примату споживання над виробництвом. Дослідження проблем попиту та поведінки споживача. Зміст та етапи маржинальної революції. Формування неокласичної традиції у західній політичній економії. Виникнення маржиналізму. Методологічний інструментарій школи маржиналістів. Г. Госсен, Й. фон Тюнен, О. Курно як предтечі маржиналізму. Закон насичення потреб (Перший закон Госсена). Закон вирівнювання граничних корисностей (Другий закон Госсена). Австрійська школа граничної корисності. Предмет і метод дослідження. Теоретичні погляди К. Менгера, О. Бем-Баверка, Ф. Візера. Вчення про блага К. Менгера. Шкала корисностей на основі ранжирування благ за їх цінністю для споживача К. Менгера (ординалістський підхід). Закон Ф. Візера або «закон витрат виробництва». Теорія ціноутворення О. Бем-Баверка, що розкриває взаємозв’язок граничної корисності та механізму ціноутворення. Позитивна теорія капіталу та суб’єктивна концепція процента О. Бем-Баверка. Кардиналістський (кількісний) підхід вимірювання корисності благ у теорії маржиналізму. Теорія «граничної корисності». Граничний аналіз в економічній науці. Кембриджська школа. Економічні вчення Г. Джевонса. Порівняльний аналіз основних теоретичних положень класичної політекономії та маржиналізму.
План лекції
Категорії: принцип психологізму, метод робінзонад, мікроекономіка, граничні величини, методологічний індивідуалізм, гранична корисність, граничні витрати, граничний дохід, корисність, рідкісність, цінність, ціна попиту, ціна пропозиції.
Тема 13. Становлення неокласичної економічної теорії
Характерні риси неокласичної економічної теорії. Економічні погляди А. Маршалла – основоположника школи неокласиків. Економічна свобода та конкуренція як рушійні сили розвитку суспільства. Закон попиту. Закон пропозиції. Теорія ринкової рівноваги. Теорія розподілу доходів. Критика трудової теорії вартості. Розробка синтетичної теорії вартості, заснованої на рівноправності фактора граничної корисності (попиту) та фактора витрат (пропозиції) у формуванні ринкової ціни. Цінова еластичність попиту. Економічна теорія добробуту А. Пігу. Теорія зовнішніх ефектів (екстерналій) А. Пігу. Позитивні та негативні зовнішні ефекти. Форми державного втручання в економічне життя: пряма та непряма. «Ефект Пігу» або ефект реальних касових залишків. Американська школа неокласиків. Теорії «статики та динаміки», «граничної продуктивності» Д.Б. Кларка. Розподіл доходу між виробничими факторами. Застосування граничного аналізу факторних доходів в теорії Д.Б. Кларка. Особливості аналізу граничної продуктивності факторів виробництва в рамках розробленої американським науковцем теорії розподілу. Економічні концепції шведської (Стокгольмської) школи неокласики. Внесок у розвиток світової економічної науки К. Віксселя. Теорія соціальної економіки у працях Г. Касселя. Внесок лозанської математичної школи у розвиток неокласичної економічної теорії. Теоретичні моделі загальної ринкової рівноваги Л. Вальраса. Критерій оптимуму В. Парето.
План лекції
Категорії: попит, пропозиція, закон попиту, закон пропозиції, «Хрест Маршалла», ринкова рівновага, цінова еластичність попиту, ціна попиту, ціна пропозиції, фрикційне та добровільне безробіття, монополія, національний дивіденд, позитивні та негативні зовнішні екстерналій, «ефект Пігу».
Тема 14. Основні тенденції розвитку світової економіки у першій половині ХХ ст.
Соціально-економічний розвиток США на початку ХХ ст. Процес монополізації капіталу та антимонопольна політика уряду США. Економічні причини та наслідки Першої світової війни для країн Західної Європи та США. Версальська система та її економічний зміст. Особливості післявоєнної економіки Німеччини. Боротьба з інфляцією. Плани Дауеса та Юнга, їх сутність та мета. Причини та наслідки світової економічної кризи 1929-1933 рр. «Новий курс» Ф. Рузвельта та його значення. Оздоровлення банківської та фінансової систем. Аграрна політика Ф. Рузвельта. Активізація державного регулювання економіки та теоретичне обґрунтування можливості макроекономічного регулювання. Вдосконалення трудового законодавства як важливого чинника соціальної політики уряду. Зовнішньоекономічна політика США. Світова економічна криза 1929-1933 рр. та її особливості в Німеччині. Соціально-економічні передумови приходу фашистів до влади. Мілітаризація німецької економіки. Економічна політика фашистів Німеччини та Італії. Антикризова політика уряду Англії в умовах економічної кризи 1929-1933рр. Валютно-фінансова політика. Вплив великої депресії на соціально-економічне становище Франції. Програма уряду Народного фронту. Соціально-економічний становище провідних країн світу напередодні Другої світової війни.
План лекції
Категорії: монополія, антимонопольне законодавство,Велика депресія, банкрутство, девальвація, мілітаризація економіки, інфляція, безробіття, макроекономічні проблеми, політика дирижизм, стагнація економіки.
Тема 15. Кейнсіанство як загальна теорія макроекономічного аналізу
Історичні та економічні передумови виникнення кейнсіанства. Світова економічна криза 1929-1933 рр.: причини та наслідки. Велика депресія як каталізатор кризи неокласичних теоретичних уявлень. Теоретична система та економічна програма Дж.М. Кейнса, викладені в його праці «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей». Особливості методології Дж.М. Кейнса. Предмет та метод економічної теорії. Макроекономічний аналіз. Трактування Дж.М. Кейнсом причин порушення рівноваги в капіталістичній економіці. Теорія вимушеного безробіття. Визначення психологічних схильностей людини до заощадження. Теорія ефективного попиту. Концепція мультиплікатора інвестицій та зайнятості. Обґрунтування доцільності та необхідності регулюючих заходів держави з метою відновлення порушеної макроекономічної рівноваги. Засоби державного регулювання економіки. Значення кейнсіанської теорії. Поширення та еволюція теорії кейнсіанства. Розробка неокейнсіанської теорії макроекономічної рівноваги Р. Харродом, Є. Домаром, Е. Хансеном, Дж. Робінсон. Теорія економічної динаміки Р. Харрода. Американський варіант кейнсіанства. Модель Харрода-Домара. Методологічні особливості та основні засади неокейнсіанської теорії економічного циклу. Основні положення концепції множинності циклів та теорії інвестиційних коливань Е. Хансена. Фактори державного макроекономічного регулювання Е. Хансена. Криза кейнсіанства в 70-80 рр. XXст.
План лекції
Категорії: кейнсіанство,макроекономіка, вимушене безробіття, повна зайнятість, основний психологічний закон, споживчий попит, інвестиційний попит, сукупний попит, ефективний попит, мультиплікатор інвестицій Дж.М. Кейнса, акселератор інвестицій, гранична ефективність капіталу, норма процента, неокейнсіанства, посткейнсіанство.
Тема 16. Монетаризм як сучасний напрямок економічної теорії
Еволюція неокласичної теорії в XX ст. Методика дослідження в неокласичному напрямі: консервативний напрямок, неокласичний синтез, неолібералізм. Неокласичні теорії економічного зростання і ринку, монополії і конкуренція. Економічні погляди та методологія аналізу Ф. Еджуорта, Е. Чемберліна, Дж. Робінсон, Й. Шумпетера. Економічні передумови виникнення економічного неоконсерватизму. Концепція мінімальної держави та обмеженого державного втручання в економіку. Теорія стабільно зростаючої економіки. Методологія монетаризму. Теорія природного рівня безробіття. Відродження та домінуючі позиції кількісної теорії грошей. Грошова теорія економічного циклу. «Грошове правило» монетаризму. Гіпотеза перманентного доходу. Дослідження приросту грошової маси як важливої умови стабільного розвитку економіки в довгостроковому періоді. Крива Філіпса, Довгострокова крива Філіпса. Практична реалізація економічної теорії монетаризму. Порівняльний аналіз економічної політики кейнсіанства та монетаризму. Неокласичне відродження. Теорії економіки пропозиції та раціональних очікувань Т. Сарджента, Р. Лукаса, С. Фішера. Проекти податкової реформи. Крива Лаффера. Аналіз сукупної пропозиції як важливого чинника економічного зростання, що є результатом переваги приватного інтересу і реалізації економічної свободи підприємництва. Неокласичний синтез. Сучасні неокласичні економічні теорії. «Економікс» П. Самуельсона, його теоретичні основи та методологія аналізу. Досвід використання неокласичних моделей в економічній політиці. Неолібералізм у Німеччині. Теорія економічних порядків. В. Ойкен і його концепція «ідеальних господарських систем». Теорії «соціального ринкового господарства» та «сформованого суспільства» В. Репке, А. Мюллер-Армака, Л. Ерхарда.
План лекції
Категорії: бюджетний дефіцит, бюрократизм, монетаризм, інфляція, стагфляція, кількісна теорія грошей, «грошове правило» монетаризму, природний рівень безробіття, перманентний дохід, економіка пропозиції.
Тема 17. Економічний розвиток провідних центрів світового капіталістичного господарства у другій половині ХХ ст.
Економічні наслідки Другої світової війни. Світова економіка у післявоєнний період. План Маршалла. Науково-технічна революція та її вплив на економіку. Формування постіндустріального суспільства. Посилення позицій США у світовому капіталістичному господарстві. Зниження темпів економічного зростання в 50-60 рр. ХХ ст. Економічні реформи Дж. Кенеді і Л. Джонсона. Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток США в 70-х рр. ХХ ст. «Рейганоміка» та її результати. Валютно-фінансова політика США. Тенденції розвитку американської економіки на сучасному етапі еволюції економічних відносин. Англійська економіка у повоєнні роки та її основні тенденції. Націоналізація ряду галузей економіки Великобританії в 40-50 рр. ХХ ст. Соціальні заходи уряду. Ліквідація Британської колоніальної імперії в 40-60 рр. ХХ ст. Економічний розвиток Великобританії в 50-60 рр. Загострення економічних суперечностей в 70-х рр. Особливості соціально-економічної політики М. Тетчер. Основні засади тетчеризму». Роль Великобританії у світовому господарстві на сучасному етапі. Великобританія та ЄС. Економічне значення «Плану Маршалла» для відбудови післявоєнної економіки Франції. Модернізація промисловості та технічний переворот в сільському господарстві. Економічна політика Шарля де Голля. Перетворення Франції в 60-х рр. в індустріальну державу. Розпад колоніальної системи та його вплив на економіку Франції. Соціально-економічний розвиток Франції в постдеголлівський період. Економічна політика Ф. Міттерана та Ж. Ширака. Місце Франції в ЄС та сучасному світовому господарстві. Економічні наслідки Другої світової війни для Німеччини. «План Маршалла» та його значення для відбудови німецького суспільства. Політика окупаційної влади. Реконструкція еконо-мічного життя. Розкол Німеччини: ФРН та НДР. Економічні заходи окупаційної влади. Грошова і економічна реформи. Німецьке «економічне диво» та його наслідки. Економічний розвиток ФРН в 70-80 рр. ХХ ст. Місце ФРН у сучасному світі. Роль ФРН в створенні Європейського Економічного Співтовариства. соціально-економічні наслідки об’єднання ФРН та НДР. Тенденції світового економічного розвитку на сучасному етапі. Інтеграційні процеси в економіці. Європейський Союз як форма економічної інтеграції. Виникнення ЄС. Економічна суть ЄС, його еволюція та перспективи розширення складу.
План лекції
Категорії: План Маршалла, німецьке «економічне диво», інфляція, монетаристи, «тетчеризм», «рейганоміка», «голлізм», рецесія, націоналізація, міжнародна економічна інтеграція, Європейський Союз, постіндустріальне суспільство.
Тема 18. Економічна теорія сучасного інституціоналізму
Економічні передумови виникнення інституціональної економічної теорії. Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку. Американський інституціоналізм на початку XX ст. та його головні напрямки розвитку. Соціально-психологічний інституціоналізм Т. Веблена. Вчення про бездіяльний клас та «абсентеїстську власність». Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Коммонса. Теорія угод Дж. Коммонса. Особливості кон’юктурно-статистичного інституціоналізму Уеслі Мітчелла. Концепція ділових циклів. Сутність та специфіка неоінституціоналізму. Порівняльний аналіз економічних поглядів «старого» інституціоналізму та неоінституціоналізму. Соціальний та технологічний інституціо-налізм Дж. Гелбрейта. Транзакційні витрати та теорія прав власності в працях Р. Коуза. Теорема Коуза. Права власності та державна монополія в економічній теорії Р. Коза. Теорія контрактів. Теорія суспільного вибору Дж. Б’юкенена. Дослідження політичного процесу та політичної нерівності як факторів прийняття нераціональних економічних рішень в теорії суспільного вибору. Концепція організації політичного ринку для досягнення згоди у суспільстві Дж. Б’юкенена. Нова економічна історія Д. Норта та Р. Фогеля. Наукова спадщина Рональда Коуза як засновника неоінституціоналізму. Статті Коуза «Природа фірми» та «Проблема соціальних витрат», які вперше сформулювали дослідну програму неоінституціоналізму. Аналіз широкого спектру форм власності та контрактних форм, на основі яких здійснюється обмін: приватна, колективна, державна, акціонерна форми власності. Теорія держави, відповідальної за встановлення та ефективний захист прав власності, теорія суспільного вибору, конституційна економіка. Концепція дифузії власності (А. Берлі, Дж.М. Кларк), що присвячена виявленню змін у формах та структурі відносин власності за умов корпоратизації, розвитку акціонерного капіталу, колективних форм підприємництва. Особливості розвитку капіталізму, що поступово змінюють структуру капіталістичної власності. Якщо капіталізмі доби вільної конкуренції була притаманна індивідуальна приватна власність, то для сучасного капіталізму характерна різноманітність форм власності. Еволюція теорій трансформації капіталізму під впливом НТР. Теорія конвергенції двох систем, «народного капіталізму», «управлінської революції», «революції в доходах», «колективного капіталізму» та «соціального партнерства». Концепції «індустрі-ального суспільства» П. Друкера, Р. Арона, Дж. Гелбрейта, теорія «технологічного суспільства» Ж. Еллюля. Концепції футурології. Еволюційний характер концепції інституціоналістів, що виявляється при розгляді характерних для капіталізму соціально-економічних процесів, господарського механізму, реальних форм організації економічного життя в їх конкретно-історичній національній визначеності.
План лекції
Категорії: інституції, бездіяльний клас, абсентеїстська власність, ефект Веблена, трансформаційні витрати, транзакційні витрати, позитивні та негативні екстерналії, контракт, теорема Коуза, лобізм, бюрократія, система логролінгу, кліометрика.
3. ТЕМАТИКА ТА ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Предмет та завдання курсу «Історія економіки та економічної думки»
Література [1; 4; 6; 7; 17; 18].
Тема 2. Розвиток господарських форм та економічних поглядів у стародавньому світі
Література [1; 2; 3; 4; 6; 7; 11].
Тема 3. Господарство та економічні погляди епохи середньовіччя
Література [1; 2; 4; 6; 7; 13; 14].
Тема 4. Розвиток європейського суспільства в умовах первісного нагромадження капіталу
Література [1; 2; 3; 4; 6; 7; 17].
Тема 5. Становлення класичної політичної економії
Література [1; 3; 4; 6; 7; 10; 11].
Тема 6. Розвиток та основні теоретичні концепції класичної політичної економії
Література [1; 2; 4; 6; 7; 10; 13].
Тема 7. Економічна теорія К.Маркса та її місце в світовій економічній науці
Література [2; 4; 6; 8; 17; 18; 28].
Тема 8. Вплив теорії К.Маркса на сучасний соціально-економічний розвиток комуністичних держав
Література [2; 3; 4; 6; 7; 17; 18;28].
Тема 9. Розвиток господарства в умовах формування індустріального суспільства
Література [4; 6; 7; 8; 9; 11].
Тема 10. Особливості становлення індустріального способу виробництва у США
Література [2; 3; 4; 6; 7; 8; 11].
Тема 11. Соціально-економічний розвиток японського суспільства від початку цивілізації до епохи промислового капіталізму
Література [2; 4; 6; 7; 9; 13].
Тема 12. Особливості виникнення та розвитку маржиналізму
Література [1; 4; 6; 7; 10; 11].
Тема 13. Становлення неокласичної економічної теорії
Література [1; 2; 3; 6; 7; 21; 28].
Тема 14. Основні тенденції розвитку світової економіки у першій половині ХХ ст.
Література [ 4; 6; 7; 8; 9; 11; 28].
Тема 15. Кейнсіанство як загальна теорія макроекономічного аналізу
Література [1; 2; 3; 4; 5; 17; 19; 28].
Тема 16. Монетаризм як сучасний напрямок економічної теорії
Література [1; 2; 4; 5; 7; 16;28].
Тема 17. Економічний розвиток провідних центрів світового капіталістичного господарства у другій половині ХХ ст.
Література [1; 4; 6; 7; 13; 18; 21].
Тема 18. Економічна теорія сучасного інституціоналізму
Література [1; 2; 5; 7; 10; 18;28].
4. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Завдання для самостійного опрацювання, підготовки до наукової дискусії та фіксованих виступів
5. ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ
Підготовка навчально-дослідного завдання Навчально-дослідне завдання є формою самостійного наукового пошуку та узагальнення студентами навчального матеріалу курсу «Історія економіки та економічної думки». У процесі виконання завдання і підготовки матеріалу студенти мають навчитися: здійснювати пошук джерел інформації з обраної тематики; опрацьовувати необхідну монографічну та періодичну наукову літературу; аналізувати та узагальнювати матеріал щодо обраної тематики дослідження; викладати й обґрунтовувати власну щодо обраної тематики та проаналізованих питань; здійснювати літературне і редакційно-технічне оформлення роботи; викладати положення дослідження під час захисту, демонструючи при цьому навички етичної і професійної культури майбутнього економіста. Вибір теми навчально-дослідного завдання із зазначеного нижче переліку студент робить самостійно. У той же час, він має право запропонувати свій варіант теми. Після схвалення обраної теми викладачем, вона реєструється на кафедрі. Своєчасність вибору теми дає можливість вчасно спланувати і здійснити основні етапи науково-дослідної роботи, глибоко і всебічно розкрити основні положення матеріалу дослідження, а також визначити основні шляхи вирішення окресленого кола наукових проблем. Роботу над обраною темою необхідно почати зі знайомства з рекомендованою науковою та навчальною літературою. Якісне виконання навчально-дослідного завдання можливе за умов поетапного здійснення наукової роботи. На першому етапі здійснюється пошук інформації з обраної проблематики дослідження, бібліографічний опис літератури. Пошук необхідних джерел здійснюється у бібліотеках та інших інформаційних ресурсах. Потрібно обов’язково звернути увагу на правильність оформлення списку використаних джерел, необхідно зазначати усі необхідні реквізити: автор, назва, місце видання, рік видання, видавництво, кількість сторінок тощо. Необхідно пам’ятати, що у описі списку праць важливий кожен знак, кожна кома, тире, двокрапка тощо. Зразок оформлення списку використаних джерел:
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гражевська Н.І. Економічні системи епохи глобальних змін [Текст]: [монографія] / Гражевська Н.І. – К.: Знання, 2008. – 431 с. 2. Цінні папери [Текст]: підручник / В.Д. Базилевич, В.М. Шелудько, Н.В. Ковтун [та ін.] ; за ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2011. – 1095 с. 3. Потенціал національної промисловості: цілі та механізми ефективного розвитку / [Кіндзерський Ю.В., Якубовський М.М., Галиця І.О. та ін.]; за ред. канд. екон. наук Ю.В. Кіндзерського; НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. – К., 2009. – 928 с. 4. Шостак Л.О. Відкрита економіка: перспективи позиціювання України у світовій господарській системі [текст] / Л.О. Шостак, О.О. Бадрак // Економіка України. – 2009. – № 7. – С.38-48. 5. Ананян М.А. Наноиндустрия – основной вектор развития [Електронний ресурс] / М.А. Ананян. – Режим доступу: http://spkurdyumov.narod.ru/ ananyan77.htm. – Назва з екрана. 6. Випуск товарів та послуг і валовий внутрішній продукт за 2008 рік [Електронний ресурс] // Держкомстат України: [сайт]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua. – Назва з екрана. 7. Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України [Текст]: Зб. наук. праць: Вип. 36 / ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ». – Суми: УАБС НБУ, 2012. – 365 с. Список використаних джерел оформлюється одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати згідно вимог держстандарту. На другому етапі складається план роботи і розробляється вступ. Робота повинна складатися з титульного аркуша, змісту, вступу, 4-5 підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. У вступі обсягом до 2 сторінок розглядається актуальність поставленої проблеми; ступінь розробки проблеми вітчизняними та зарубіжними дослідниками; визначається мета і завдання дослідження, а також об’єкт та предмет дослідження, методологічна основа, теоретична та фактологічна основа дослідження, практичне або наукове значення результатів дослідження. Мета відображає той науковий результат, який має бути отриманий на підставі проведеного дослідження. Завдання роботи формулюються, як правило, у відповідності до послідовності розв’язання проблеми, визначеної планом наукового дослідження. Формулювання змісту завдань може бути здійснене у наступному вигляді: «вивчити...», «виявити...», «дослідити...», «визначити...», «розробити...», «обґрунтувати...», «вдосконалити...». Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта й відповідає обраній темі роботи. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Предмет дослідження визначає тему роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва. На третьому етапі готується текст роботи та додатки, якщо вони передбачені. Основну частину роботи складають підрозділи. Їх зміст має органічно випливати один з одного і утворювати єдине ціле. Такий підхід забезпечить закінченість і логічність дослідження. Особлива увага має звертатися на наукові джерела, які, зазвичай, знаходять відображення у наведених цитатах, статистичних даних, історичних фактах. Усі цитати мають бути достовірними і підкріпленими посиланнями на джерело. При використанні цитат і посилань необхідно додержуватися наступних вимог: текст цитати переписується абсолютно точно, із зберіганням існуючої пунктуації; незалежно від розміру цитати, що цитується, слова беруться у лапки; обов’язково дається посилання на джерело. У висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати, одержані в роботі. Висновки подаються у вигляді чітко сформульованих узагальнень наукової роботи. Крім того, вони у жодному разі не повинні включати інформації, яка відсутня у основному тексті роботи. У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних результатах дослідження. На четвертому етапі проводиться літературне і редакційно-технічне оформлення роботи, її представлення викладачу для попереднього ознайомлення. Титульний аркуш має містити в собі вичерпні дані про роботу і її автора, назву навчальної дисципліни, назву навчального закладу, факультету та кафедри. Обсяг роботи не повинен бути менше 20 і не повинен перевищувати 35 аркушів формату А4. Верхнє, нижнє та праве поле – 1,8 мм., а ліве – не менше 2,5 мм. Абзацний відступ – 1,2 мм. Шрифт Times New Roman, розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Текст роботи слід старанно відредагувати, усунути всі стилістичні та граматичні помилки, виключити суперечливі висловлення, зайві слова, повтори, перевірити всі цитати і посилання. Захист роботи відбувається на останніх практичних заняттях. На виступ виділяється 5 хв. Студент виступає з короткою доповіддю, в якій викладає мету, завдання, основний зміст своєї роботи, а також висновки, до яких він прийшов, відповідні пропозиції та узагальнення, які він зробив. Викладач задає запитання, автор роботи має дати вичерпні відповіді, а також пояснити ті або інші положення своєї роботи. Оцінка за виконане навчально-дослідне завдання виставляється із врахуванням результатів захисту.
Проблематика дослідження
6. КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ
Австрійська школа маржиналізму – один з перших напрямів маржиналізму, що сформувався наприкінці ХІХ ст. Представники школи К. Менгер, Ф. Візер, О. Бем-Баверк сформували основні принципи теорії граничної корисності. Акція – цінний папір, який засвідчує внесок у статутний капітал акціонерного товариства, а також надає право на участь в управлінні акціонерним товариством та отримання частини прибутку товариства у формі дивіденду. Алод – форма феодальної земельної власності в Західній Європі, яка вільно відчужувалася. Американська школа маржиналізму – напрям, що сформувався наприкінці ХІХ ст. Його засновник Дж.Б. Кларк розробив теорію граничної продуктивності факторів виробництва, а також закон спадної продуктивності. Антитрестівське законодавство – сукупність нормативно-правових актів, спрямованих на обмеження монополізації економіки, заборону утворення монопольних об’єднань, вперше виникає наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Бенефіцій – земельне володіння, яке дарувалося феодалом (сувереном) у довічне користування васалам за умови виконання ними військових або службових обов’язків. Біметалізм – грошова система, за якої роль загального еквівалента законодавчо закріплювалася за золотом та сріблом. Васалітет – система особистої залежності васалів від сеньйорів у середньовічній Європі. Вотчина – комплекс феодальної земельної власності й пов’язаних з нею прав на феодально залежних селян. Ганза – торговий союз міст Балтійського і Північного морів на чолі з містом Любеком у ХІІ-ХVІ ст. Гільдія – об’єднання купців у середньовічній Західній Європі, яке захищало інтереси й цехові привілеї своїх членів. Інституціоналізм – напрямок в економічній думці, що виник наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Розглядає економіку як нерівноважну систему, яка зазнає постійних змін, а економічних суб’єктів як обмежено раціональних учасників економічних відносин, діяльність яких регулюється інституціями – формальними та неформальними правилами, а також організаціями, що забезпечують їх дотримання. Історична школа – панівний напрям економічної думки в Німеччині середини ХІХ ст., що грунтується на історичному методі дослідження, відповідно до якого економічний розвиток не має загальних закономірностей, а мають місце лише специфічні особливості кожної окремої країни. Картель – об’єднання підприємств однієї галузі з метою узгодження ціноутворення, обсягів виробництва та ринків збуту, учасники якого повністю зберігають виробничу й комерційну самостійність. Кейнсіанство – один з провідних напрямів сучасної економічної теорії, в основі якого лежить вчення Дж.М. Кейнса. Основні положення кейнсіанства були сформульовані в першій половині ХХ ст. Здобутками кейнсіанства є макроекономічний підхід до аналізу економічних явищ, концепція ефективного сукупного попиту, обгрунтування визначальної ролі державного регулювання економіки, розробка теорії загальної рівноваги, а також концепції мультиплікатора інвестицій. Кембриджська школа – напрям економічної думки, що виник наприкінці ХІХ ст. і сформував ядро неокласичної економічної теорії. Засновник – А. Маршалл, який дослідив механізм ринкової рівноваги, еластичність попиту та пропозиції, ввів у науковий обіг поняття репрезентативної фірми та використання часового фактору. Класична політична економія – важливий етап розвитку економічної теорії в XVII – ХІХ ст. Засновниками є У. Петті, П. Буагільбер, а основоположником – А. Сміт. Основними здобутками напрямку є обгрунтування економічного лібералізму, принципів вільної зовнішньої торгівлі, дослідження вартості, поділу праці, розподілу доходів, визначення сутності та структури капіталу. Колонат – форма економічних відносин між великими землевласниками і виробниками, поширена в Римській імперії. Копігольдери – залежне селянство в середньовічній Англії, що отримувало обмежене право володіння земельною ділянкою, і зобов’язувалися виконувати повинності, на основі копії – виписки з протоколу маноріальної курії. Латифундія – велике приватне земельне володіння, маєток. Магдебурзьке право – правова система міського самоврядування у Центральній Європі в добу середньовіччя. Манор – феодальна вотчина в середньовічній Англії. Мануфактура – форма промислового виробництва, яка історично передувала машинній промисловості і характеризувалася переважанням ручної праці і використанням поділу праці. Маржиналізм – напрям економічної думки кінця ХІХ ст., що включає австрійську, математичну, кембриджську та американську школи. Для маржиналізму характерне застосування математичних методів в економічному аналізі, вивчення граничних величин, принципів максимізації корисності, механізму споживчого вибору, а також суб’єктивний підхід до аналізу економічних явищ. Меркантилізм – перша економічна школа, що існувала в ХV-XVIII ст. в Італії, Франції, Англії, Іспанії. Представники школи – Т. Мен, В. Стаффорд, А. Монкретьєн та ін., ототожнювали багатство із золотом та сріблом, а його джерелом вважали торгівлю. Ранні меркантилісти обстоювали теорію активного грошового балансу, а пізні меркантилісти – теорію активного торгового балансу. Метрополія – держава, яка володіє колоніями, центр колоніальної імперії. Натуральне господарство – форма господарювання, що передбачає виробництво економічних благ для задоволення власних потреб виробника. Національне багатство – сукупність наявних у розпорядженні суспільства нагромаджених економічних благ, що визначає соціально-економічний потенціал країни. Неолітична революція – процес переходу від привласнюючих до відтворювальних форм господарювання, який супроводжувався появою додаткового продукту, підвищенням життєвого рівня населення, зростанням його чисельності. Первісне нагромадження капіталу – процес перетворення дрібних сільськогосподарських виробників на найманих працівників з позбавленням їх землі, що зосереджувалися в руках магнатів. Промисловий переворот – перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва, що характеризувався впровадженням у виробництво машин і механізмів, які замінили ручну працю, парових двигунів, створенням самостійної машинобудівної галузі. Реформація – суспільно-політичний рух у Західній Європі XVI ст., спрямований проти католицької церкви, наслідком якого стало виникнення протестантизму. Сеньйор – великий землевласник, феодал у середньовічній Європі, який мав усю повноту влади на території, що йому належала. Сервітут – обмежене право користування чужою власністю. Феод – спадкове земельне володіння в країнах Західної Європи періоду Середньовіччя. Фізіократія – перша наукова економічна школа, що заклала основи класичної політекономії. Сформувалася у Франції в XVIII ст. Її представники Ф. Кене, А. Тюрго джерело багатства вбачали в сільськогосподарському виробництві, запровадили поняття природного порядку, чистого продукту, вперше здійснили поділ суспільства на класи, сформували примітивну модель міжгалузевого балансу, поділили капітал на основний та оборотний. Фритредерство – економічна політика, що ґрунтувалася на здобутках класичної політичної економії та передбачала свободу торгівлі і невтручання держави у підприємницьку діяльність.
7. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
Перелік питань для підготовки до іспиту
Зразки тестових завдань
1. Перший поділ праці датується:
2. Як називалися грецькі рабовласницькі міста-держави?
3. На думку Аристотеля економічні відносини хремастики відображаються схемою
4. На чолі Ганзейського союзу стояло місто:
5. Яку назву мала феодальна вотчина в середньовічній Англії?
6. Який характер мало сільське господарство у період генезису феодалізму?
7. Організаційно-виробничим центром ремесла в епоху Середньовіччя був:
8. До джерел первісного нагромадження капіталу відносять:
9. До передумов промислового перевороту належить:
10. Основною формою організації ремесла в ХVI ст. був:
11. Відносини колонату набули поширення в:
12. Колонізація Північної Америки розпочалася в:
13. Яка революція заклала основу формування індустріальної цивілізації?
14. Характерною ознакою політики меркантилізму було:
15. Основною продуктивною галуззю економіки представники меркантилізму вважали:
16. Представники пізнього меркантилізму були прихильниками:
17. Спосіб виробництва, що визначається панівною формою власності на засоби виробництва, у поєднанні з політичною надбудовою має назву:
18. Яка країна вперше запровадила систему золотого стандарту?
19. Адам Сміт трактував заробітну плату як:
20. Представники класичної політичної економії вважали продуктивною працю в:
21. На думку Д. Рікардо мінова вартість товару визначається:
22. Концепція Ж.Б. Сея, згідно з якою кризи перевиробництва є неможливими має назву:
23. Концепція Т. Мальтуса, згідно з якою для уникнення перевиробництва держава має стимулювати сукупний попит отримала назв:
24. Згідно з марксистською теорією, конкретна праця формує:
25. Хто привласнює додаткову вартість відповідно до марксистської трудової теорії вартості?
26. Згідно з теорією капталу К. Маркса, змінний капітал:
27. Спробу розділити промисловий капітал на основний і оборотний вперше зробив:
28. В рамках маржиналізму умова максимізації корисності вперше була сформульована у вигляді:
29. Вперше умова оптимуму підприємства, як рівність граничного доходу граничним витратам, було сформульовано:
30. Серед наукових здобутків А. Маршалла виокремлюють:
31. М.Туган-Барановський вважається засновником теорії
Порядок та критерії оцінювання знань студентів під час поточного, підсумкового та модульного контролю
Об’єктом контролю є знання студентом ключових понять та категорій, матеріалу курсу у вигляді основоположних концепцій, теорій, методів та законів. Навчальна дисципліна «Історія економіки та економічної думки» оцінюється за модульно-рейтинговою системою і складається з двох модулів. Підсумкова оцінка розраховується як сума наступних показників: суми балів, отриманих за роботу на семінарських або практичних заняттях (максимально 12 бали); суми балів, отриманих за самостійну роботу (максимально 18 балів); суми балів, отриманих за проміжне тестування (максимально 6 балів); суми балів, отриманих за модульну контрольну роботу (максимально 24 бали); суми балів, отриманих за іспит (максимально 40 балів). За виступ на семінарі зараховується 6 балів, за доповнення – 2 бали. Модульна контрольна робота містить два теоретичні запитання, 5 категорій та 5 тестових завдань. За кожне теоретичне питання ставиться по 8 бали, за відповідь на 5 тестових завдань та розкриття змісту 5 категорій – по 4 бали. Протягом модульного контролю перевіряються знання теоретичних питань №1-70 та відповідних їм категорій. Після належної підготовки до підсумкового контрою студент має оволодіти відповідним категоріальним апаратом, повинен вміти аналізувати економічну політику провідних держав світу, мати цілісне уявлення про процес перетворення одних господарських форм на інші; про загальні закономірності світового економічного розвитку та регіональні особливості тієї чи іншої країни; розуміти принципи та закони економічної діяльності протягом історичного розвитку людства; орієнтуватися у економічних поглядах видатних представників економічної думки зарубіжних країн та України; володіти знаннями щодо особливостей виникнення, методології, основоположних теоретичних концепцій та наукової спадщини економічних шкіл; розуміти процес еволюції економічної науки та вміти виокремлювати основоположні етапи її розвитку. Екзаменаційний білет містить 2 теоретичних запитання, 5 тестових завдань та 5 категорій. За кожне теоретичне запитання ставиться по 14 балів, за відповідь на 5 тестових завдань та розкриття змісту 5 категорій – по 6 балів. Підсумкова оцінка виставляється як за національною шкалою, так і за 100 бальною шкалою. Поточний контроль знань студентів відбувається за результатами оцінювання роботи студентів на семінарських та практичних заняттях, виконання ними модульних робіт, завдань для самостійного опрацювання. Підсумковий контроль проводиться у формі іспиту.
ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТУ
Спеціальність І курс, «Фінанси та кредит». Семестр І сем., 2013/2014 н.р. Навчальний предмет Історія економіки та економічної думки ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 11. Підходи до періодизації Історії економіки та економічної думки 2. Витоки, методологія та наукова спадщина фізіократії 3. Категорії: формація, «невидима рука ринку», колонат, природний порядок, інститутція. 4. Тестові завдання.
Затверджено навчально-методичною комісією Інституту післядипломної освіти, протокол № 12 від «23» квітня 2013 р.
Екзаменатор Вірченко В.В.
Директор Інституту Пересєкін В.М.
Методика розрахунку підсумкової оцінки
8. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||