КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНЦІЇ ЯК ОСОБЛИВИЙ РЕСУРС БІЗНЕС-МОДЕЛІ КОМПАНІЇ

ТЕМА 6. КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНЦІЇ ЯК ОСОБЛИВИЙ РЕСУРС БІЗНЕС-МОДЕЛІ КОМПАНІЇ

6.1. Поняття та види компетенцій.

6.2. Формування компетенцій компанії в умовах динамічного середовища.

1. Поняття та види компетенцій.

Результати аналізу існуючих і потенційних стратегічних ресурсів компанії мають виключно важливе значення для оцінки її ключових компетенцій. Виникнення концепції “ключової компетенції” компанії тісно пов’язане з розвитком положень ресурсної теорії, а також теорією підприємницьких екосистем Дж.Ф.Мура.

Вперше ідею корпоративних компетенцій як концепції забезпечення унікальності компанії сформулювали у 1965р. представники Гарвардської школи бізнесу Е. Лернед, Крістенсен, Ендрюс і Гут. Продовженням розвитку цих ідей у 1990-х роках стала публікація у журналі Harvard Business Review Г.Хамела і К. Прахалада, які всесторонньо та комплексно дослідили концепцію ключової компетенції. (Книга «Конкурируя за будущее»).

Під терміном “ключова компетенція” дослідники розуміють набір умінь і технологій, сукупність накопичених компанією знань і досвіду, що стають основою успішної конкуренції

Російські науковці В.С. Єфремов та І. А. Хаников вказують на те, що в деяких роботах зі стратегічного менеджменту для визначення особливої динаміки процесів навчання використовується такий термін як “ключова здібність”. На думку дослідників, ці терміни є схожими, оскільки відображають унікальні можливості, здібності, знання, усталені моделі поведінки організації, які є потенційним джерелом конкурентної переваги компанії. Автори запропонували власне визначення компетенції – це особливої властивості інформаційний ресурс, що містить досвід, знання та навики про спосіб організації та управління ресурсами і бізнес-процесами (здібностями організації) для досягнення поставлених цілей. Носієм цього ресурсу індивідуально чи колективно є робітники.

Фахівець у галузі управлінського консультування М.Д. Аістова, під ключовою компетенцією розуміє унікальну технологію та пристосований для її реалізації добре відлагоджений високоякісний виробничий процес і висококваліфікований персонал.

Спроба дослідити розвиток категоріального апарату концепції ключової компетенції має місце у працях вітчизняних науковців. (В.А.Верба, О.М. Гребешкова). Компетенції, на відміну від нематеріальних активів, завжди мають “внутрішнє” походження, практично без часових обмежень їх використання, а також є підґрунтям для створення неповторної відмітності підприємства у ринковому просторі.

Компетенції підприємства запропоновано визначати у двох площинах:

1) для позначення наявності навичок (знань) у певній сфері діяльності;

2) для позначення відповідності вимогам для виконання певного виду роботи або реалізації певного напрямку діяльності.

Дослідниками наведено наступне визначення: компетенції підприємства (організації) — це невід'ємна складова його стратегічних активів, яка віддзеркалює комплекс колективного знання, досвіду та здібностей підприємства, що в поєднанні з унікальною технологією дозволяє створювати (підтримувати) конкурентні переваги та забезпечувати неповторну відмітність підприємства у певному ринковому оточенні.

Таким чином, особливістю ключової компетенції є її орієнтація на такий внутрішній ресурс компанії, як сформовані (індивідуально чи колективно) знання, досвід і навики, що в результаті тривалого, неперервного накопичення утворюють комплекс корпоративних знань. Враховуючи системний підхід до формування бізнес-моделі компанії, уточнене визначення цього поняття є таким:

ключова компетенція – це важливий елемент бізнес-моделі підприємства, комплекс системно накопичених корпоративних знань і досвіду, які у поєднанні з іншими факторами інформаційно-інтелектуального характеру, є необхідною умовою забезпечення особливої, стійкої  конкурентної переваги серед інших підприємств у галузі.

Досліджуючи суть ключової компетенції, можна зробити висновок, що процес її набуття компанією тісно пов’язаний із формуванням інтелектуального капіталу (рис. 6.1).

Оскільки кожен із цих елементів інтелектуального капіталу породжений людським знанням, досвідом і вмінням, то необхідною умовою виникнення ключових компетенцій є їх взаємодія, що й забезпечує отримання синергійних ефектів і формування унікального корпоративного знання.  

Таким чином, ключова компетенція по відношенню до активів, у тому числі й нематеріальних, – це здатність, уміння та знання компанії управляти ними. В цьому сенсі актуальним є твердження Г.Хамела та К.К. Прахалада, що ключова компетенція не є бухгалтерським активом, тому вона не зношується, а навпаки збільшує свою цінність і досконалість із часом. Натомість, вона може просто втратити своє значення для компанії в певних ринкових умовах, у той час, коли активи компанії можуть відновлюватись. У сучасних умовах конкуренції за майбутні можливості на існуючому чи потенційних ринках дослідники запропонували розглядати компанію як «портфель» компетенцій, а процес формування ключової компетенції описали за принципом «дерева» компетенцій (рис. 6.2). Результатом використання компанією сформованих компетенцій є створення продукту з високим рівнем доданої споживчої цінності, що найкраще відповідає пріоритетам споживачів.

Принцип «дерева компетенцій» Г. Хамел і К. Прахалад використовують для дослідження функціонування диверсифікованих компаній (рис. 6.3). Стовбур дерева становлять «ключові продукти» або «ключові платформи» - це проміжний елемент у ланцюжку «ресурси – компетенції – кінцеві продукти (послуги)». Наприклад, комплектуючі деталі, вузли чи інші важливі елементи кінцевого продукту, для виробництва яких і використовуються компетенції компанії (наприклад, двигуни в автомобілях, друкуючі пристрої в принтерах, мікросхеми в електронних приладах тощо).

Гілками «дерева компетенцій» є різні види диверсифікованого бізнесу (бізнес-одиниці), які виокремились на основі спеціалізації виробництва ключових продуктів.

Плодами «дерева компетенцій» є кінцеві продукти, поява багатьох із яких пов’язана із розвитком та інтеграцією компетенцій різних видів.

Коренева система «дерева компетенцій», яка забезпечує його живлення, стійкість до «конкурентних штормів», підтримку і стабільність — це ключова компетенція.

Рис. 6.2. Модель «дерева» компетенцій компанії

Формування компетенцій на прикладі компанії «HONDA»

До ключових компетенцій компанії Honda відноситься знання в галузі конструкційних особливостей двигунів внутрішнього згорання і технологічні здібності їх виготовлення для різних видів транспортних засобів. Результатом використання цих компетенцій є ключовий продукт – конкурентоспроможний за технічними і технологічними параметрами двигун. Це дозволило компанії реалізувати кілька видів діяльності: автомобілебудування, вир-во сільськогосподарської техніки і літакобудування. В результаті продуктовий портфель компанії включає: автомобілі, мотоцикли, літаки, газонокосарки тощо. 

Рис. 6.3. «Дерево компетенцій» для диверсифікованої компанії

Отже, кінцеві продукти є кінцевим втіленням ключових компетенцій компанії. Проміжним елементом між ключовими компетенціями і кінцевим продуктом є ключовий продукт (платформа) — фізичне втілення однієї або декількох ключових компетенцій.

Рис. 6.1. Взаємозв’язок ключових компетенцій та елементів інтелектуального капіталу