Безпека життєдіяльності - наукова дисципліна про збереження здоров’я і безпеку людини в навколишньому середовищі, що забезпечує виявлення та ідентифікацію небезпечних і шкідливих факторів, розробку методів та засобів захисту людини шляхом зниження впливу цих факторів до допустимих значень, розробку заходів з ліквідацій наслідків надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часів.

Безпека життєдіяльності - це гуманітарно-технічна дисципліна, яка базується на знаннях, отриманих при вивченні фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін. Науковий зміст курсу - теоретичні основи безпеки життєдіяльності людини в системі «людина - середовище - техніка».

Курс складається з двох розділів.

У першому розділі розглядаються основні положення міжнародного права з питань захисту людей, загальні питання безпеки життєдіяльності, взаємодій людини з навколишнім середовищем у повсякденній діяльності, основи фізіології раціональні умови праці, анатомо-фізіологічні наслідки впливу на людину небезпечних, шкідливих і вражаючих факторів, принципи їхнього нормування, правові, нормативно-технічні й організаційні основи безпеки життєдіяльності, контроль і управління умовами життєдіяльності.

Зміст цього розділу курсу складається з наступних тем:

   Середовище проживання людини: навколишнє, виробниче, побутове. Природні та антропогенні небезпечні і шкідливі фактори середовища проживання. Роль і завдання інженерно-технічних працівників в забезпеченні безпеки життєдіяльності людини, раціональному використанні матеріальних і енергетичних ресурсів, збереження навколишнього середовища.

   Небезпечні та шкідливі фактори середовища проживання. Джерела забруднення, небезпечні та шкідливі фактори навколишнього середовища, взаємодія і трансформація забруднення в навколишньому середовищі, вторинні явища: смог, кислотні дощі, руйнування озонового шару, зниження родючості ґрунту, якості продуктів харчування, руйнування технічних споруд тощо. Промислові викиди, тверді та рідинні відходи, енергетичні випромінювання, аварії, катастрофи, пожежі.

   Виробниче середовище. Аналіз ризику. Методологія дослідження ризику. Мікроклімат робочої зони. Шкідливі речовини, допустимі рівні і концентрації шкідливих речовин. Методи і засоби оцінки загазованості, запиленості і наявності шкідливих факторів. Джерела виникнення шуму і вібрацій. Дорожньо-транспортна аварійність і безпека руху, фактори ДТП. Побутовий травматизм.

У другому розділі курсу розглядаються питання безпеки життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях, засоби захисту людей від вражаючих факторів аварій, катастроф, стихійного лиха.

Зміст цього розділу складається з наступних тем:

   Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу та їхній вплив на життєдіяльність населення. Характеристика осередків враження і зон забруднення при виробничих аваріях і катастрофах на вибухонебезпечних підприємствах, підприємствах хімічної промисловості і атомної енергетики. Характеристика осередків враження при стихійних лихах: землетрусах, повенях, бурях, ураганах та ін.

   Оцінка обстановки та захист населення у надзвичайних ситуаціях. Основні принципи і засоби захисту населення при аваріях, катастрофах, стихійних лихах.

   Послідовність проведення медичної допомоги населенню.

   Правові, нормативно-технічні і організаційні основи забезпечення безпеки життєдіяльності.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Контрольна робота складається з трьох задач та чотирьох питань.

Розв’язання задач та відповіді на питання треба супроводжувати посиланнями на літературні джерела. На кожній сторінці залишаються поля для зауважень рецензента.

Контрольна робота виконується за варіантом, номер якого збігається з останніми двома цифрами номера залікової книжки студента. Варіант числових даних для розв’язання задач вибирається за останньою цифрою номера залікової книжки.

ЗАДАЧІ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Задача 1

Підприємство викидає у навколишнє середовище через трубу висотою Н та діаметром D шкідливу речовину у вигляді газоповітряної суміші. Інтенсивність викиду суміші М, середня швидкість виходу суміші з гирла труби wг, температура t (табл. 1).

Дати характеристику шкідливої речовини, описавши її властивості, навести максимальну разову і середньодобову граничнодопустимі концентрації в атмосферному повітрі населених місць та клас небезпеки.

Визначити максимальну концентрацію шкідливої речовини біля земної поверхні та її віддаль від джерела викиду; мінімальну безпечну віддаль від джерела викиду до місця можливого перебування людей.

При розрахунках прийняти: середню температуру повітря найбільш жаркого місяця року о 13 годині дня рівною 25 0С; значення параметра f = 0,6; фонову концентрацію шкідливої речовини сф = 0.

Таблиця 1

Вказівки до розв’язання задачі

Максимальна концентрація, мг/м3, шкідливої речовини біля земної поверхні визначається за формулою:

                                           (1.1)

Описання величин, що входять у формулу (1.1), дано у [1, с 143].

Витрата газоповітряної суміші, м3/с, через трубу визначається за формулою:

,                                                (1.2)

де D - діаметр труби, м; wг – середня швидкість виходу газоповітряної суміші з гирла труби, м/с.

Розрахунок мінімальної безпечної віддалі від джерела викиду до місця можливого перебування людей ведеться за методикою, що приведена у [1, с. 144].

Задача 2

Особовий склад формування по ліквідації наслідків аварій на атомній електростанції має працювати протягом Т годин на радіоактивно забрудненій місцевості (Косл=1).

Визначити дозу опромінювання, яку одержить особовий склад формування при вході в зону через t1 годин після аварії, якщо рівень радіації в цей час складав Р1.

Визначити допустиму тривалість роботи особового складу формування на радіоактивно забрудненій місцевості, якщо задана доза опромінювання Dзад.

Таблиця 2.1

Вказівки до розв’язання задачі

Дозу опромінювання, яку одержить особовий склад формування за час виконання робіт знаходять за формулою, рад:

,

де Р1 – рівень радіації, рад/год, на час початку робіт t1, год; Р2 – рівень радіації, рад/год, на час закінчення робіт t1, год.

Для визначення рівня радіації Р2 слід скористатися залежністю:

.

Значення K1 і К2 знаходять за табл. Д1 додатка.

Для визначення допустимої тривалості перебування людей на радіоактивно забрудненій місцевості слід скористуватись табл. Д2 додатка.

Задача 3

Недалеко від робочого місця знаходиться джерело електромагнітних випромінювань частотою f, яке створює на робочому місці при відсутності екрана електричне поле напруженістю Е.

З метою захисту робітника між джерелом і робітником планується встановити екран у вигляді заземленого металевого листа.

Відносна магнітна проникність металу екрана - , питома електрична провідність - gе,

Визначити потрібну ефективність екранування робочого місця і потрібну товщину матеріалу екрана.

Дані взяти із табл. 3.

Для довідок: абсолютна магнітна проникність вакууму m0 = 4pґ10-7 Гн/м.

Таблиця 3

Вказівки до розв’язання задачі

Задачу рекомендується розв’язувати у такій послідовності [12]:

1. Визначають допустиме значення електричної складової поля.

2. Визначають потрібну ефективність екранування на робочому місці.

3. Визначають потрібну товщину d, м, матеріалу екрана за формулою:

,

де Этр - потрібна ефективність екранування на робочому місці; f – частота поля, Гц; mе – абсолютна магнітна проникність матеріалу екрана, Гн/м; gе - питома електрична провідність матеріалу екрана, 1/(Омґм).

Задача №4

Відомі маса тіла людини М_л та кількість продуктів Мпр, яка споживається людиною на протязі доби (табл. 4). Рівень вмісту нітратів у продуктах, які споживаються, дорівнює допустимому.

Зробити висновок про безпечність споживання вказаного набору продуктів, якщо допустима добова доза нітратів у розрахунку на 1 кг маси тіла людини складає Д_д=5 мг/кг.

Допустимі рівні вмісту нітратів у заданих продуктах та значення їхнього коефіцієнта їстівної частини наведені у табл. Д3 додатка.

Таблиця 4

При розв’язанні задачі коефіцієнт зміни концентрації у готовому для споживання продукті та коефіцієнт біологічної еквівалентності нітратів прийняти рівними одиниці.

Задача №5

Визначити оптимальні та допустимі норми параметрів мікроклімату, які повинні підтримуватись у теплий і холодний періоди року на робочих місцях у виробничому приміщенні згідно [29]. Вибір нормативних значень параметрів мікроклімату провести з урахуванням характеру робочих місць та категорії виконуваних фізичних робіт (табл. 5). Вказати, роботи яких професій відносяться до заданої категорії робіт.

Таблиця 5

Задача №6

На хімічно небезпечному об`єкті зруйнувалась ємність, що містила відому кількість сильнодіючої отруйної речовини (СДОР). Ємність знаходиться на відстані R від житлового масиву. Також відомі: час, у який сталася аварія; вид СДОР; умови зберігання СДОР; вид місцевості, на якій знаходиться небезпечний об’єкт; швидкість вітру, що дме у напрямку житлового масиву; стан атмосфери (табл. 6).

Визначити глибину, ширину та площу зони хімічного зараження; час підходу зараженого повітря до житлового масиву; час вражаючої дії СДОР, що вилилася.

Вказівки до розв’язання задачі

Задачу розв’язують за методикою, наведеною у [17], у такій послідовності:

1. Визначають ступінь вертикальної стійкості повітря [17, с. 101].

2. По [17, табл. 10.2] враховуючи поправочний коефіцієнт, знаходять глибину розповсюдження зараженого повітря.

3. Враховуючи ступінь вертикальної стійкості повітря, визначають ширину зони хімічного зараження [17, с. 104].

4.      Визначають площу зони хімічного зараження.

5. По [17, с. 105, табл. 10.4] знаходять середню швидкість переносу хмари зараженого повітря.

6. Знаходять час підходу хмари зараженого повітря до населеного пункту.

7. По [17, с. 106, табл. 10.5], враховуючи швидкість вітру і поправочний коеф?цієнт, визначають час вражаючої дії СДОР tвраж.

Таблиця 6