КОРОТКИЙ СЛОВНИК ОСНОВНИХ НАУКОВИХ ТЕРМІНІВ

КОРОТКИЙ СЛОВНИК ОСНОВНИХ НАУКОВИХ ТЕРМІНІВ 11.07.2014 12:16

Абстрагування (ідеалізація) — це особливий прийом мислення, який полягає у відволіканні від ряду властивостей і відносин явища, що вивчається, з одночасним виділенням тих властивостей і відношень, що цікавлять дослідника (п. 1.3.3).

Аксіоматичний метод — це метод теоретичного дослідження, який   передбачає таку побудову теоретичного знання, коли спочатку задається набір початкових тверджень, що не вимагають доказів  (п. 1.3.3).

Алфавітний каталог  — це вид каталогу, в кому картки розставлені за першим словом бібліографічного опису книги: прізвища автора або назви книги, яка не має автора ( п. 1.2).

Аналіз – метод наукового пізнання, який спрямований на поділ цілого предмету на складові частини (сторони, ознаки, властивості або відносини) з метою їх всебічного вивчення (п. 1.3.3).

Аналогія — це такий прийом пізнання, при якому на підставі подібності об'єктів в одних ознаках роблять висновок про їх подібність в інших ознаках (п. 1.3.3).

Аргументування - логічний процес, суть якого - довести істинність власних суджень (тезу доказу) за допомогою інших суджень (аргументів, доказів) (п.1.4.1).

Вступ  — перша структурна частина роботи. В ньому розкривається сутність наукової проблеми, актуальність обраної теми, стан розробленості в працях вітчизняних та зарубіжних вчених, обґрунтування необхідності проведення дослідження, подається мета та завдання дослідження, об’єкт та предмет дослідження. Обсяг та наповнення вступу визначається видом наукової роботи (п. 1.3.3).

Дедукція — це спосіб міркування, за допомогою якого із загальних засновків з необхідністю слідує висновок часткового характеру (п. 1.3.3).

Експеримент — спосіб дослідження, який передбачає проведення спостереження в спеціальних контрольованих умовах (п. 1.3.3).

Есе — вид наукової роботи, який характеризується невеликим обсягом та відносною вільністю композиції, що виражає індивідуальні враження і міркування по конкретному приводу або питанню і свідомо не претендує на визначальне або вичерпне трактування предмету (Р.3).

Збірник — видання, яке складається з окремих  робіт різних авторів, присвячених одному напряму, але з різних його галузей ( п. 1.2).

Індукція — це процес виведення загального положення із спостереження ряду часткових одиничних фактів, тобто пізнання від часткового до загального на підставі міркування, в якому загальний висновок будується на основі часткових засновків (п. 1.3.3).

Історичний метод — це метод відтворення історії об'єкту, що вивчається, у всій своїй багатогранності, з урахуванням всіх деталей і випадковостей (п. 1.3.3).

Каталог — список, перелік книжок, карт, рукописів, картин тощо, складений у певному порядку, щоб полегшити їх пошук ( п. 1.2).

Класифікація — розподіл тих або інших об'єктів по групах (відділах, розрядах) залежно від їх загальних ознак з фіксацією закономірних зв'язків між класами об'єктів в єдиній системі конкретної галузі знань, а також процес впорядковування інформації(п. 1.3.3).

Курсова робота — це самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується з певного курсу або з блоків дисциплін (Р.5).

Логічний метод — це, по суті, логічне відтворення історії об'єкту, що вивчається. При цьому ця історія звільняється від всього випадкового, неістотного  (п. 1.3.3).

Магістерська  дипломна робота – це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження, яке студент виконує на завершальному етапі навчання в університеті. Вона має комплексний характер і пов’язана з використанням набутих дипломником знань, умінь і навичок зі спеціальних дисциплін (Р.6).

Метод - сукупність прийомів і операцій теоретичного пізнання й практичного освоєння дійсності, підпорядкований вирішенню конкретного завдання. Наукові методи ґрунтуються на певних принципах, теоріях і законах    (п. 1.3.3).

Моделювання - це спосіб вивчення об'єкту (оригіналу) шляхом створення і дослідження його копії (моделі), яка заміщає оригінал в певних аспектах, що цікавлять дослідника (п. 1.3.3).

Монографія — наукова праця, присвячена глибокому викладу матеріалу в конкретній, зазвичай вузькій галузі науки( п. 1.2).

Навчальна література — це підручники, навчальні посібники, навчально-методична література ( п. 1.2).

Надруковані документи — це дисертації, звіти про науково-дослідну роботу, окремі праці( п. 1.2).

 Наукова проблема - протиріччя у пізнанні, яке характеризується невідповідністю між новими фактами (даними) й старими засобами їх пояснення (п.1.3.3).

Об’єкт дослідження - стан, процес або явище, на які спрямоване наукове дослідження з метою визначення сутності, закономірностей, тенденцій тощо або можливостей впливу, використання, поліпшення (п. 1.3.3).

План - система взаємопов'язаних завдань, що визначають терміни, порядок і послідовність виконання програм, окремих робіт, операцій. Послідовність викладу матеріалу(п.1.3.2).

Періодичні видання —  це журнали, бюлетені та інші видання з різних галузей науки і техніки ( п. 1.2).

Порівняння - процес встановлення подібності або відмінності предметів та явищ дійсності, а також знаходження спільних, притаманних різним об'єктам рис (п.1.3.3).

Предмет дослідження – це такий елемент об’єкту, через який можна зрозуміти сутність об’єкту (п. 1.3.3).

Предметний каталог  —  це каталог, в якому сконцентровані близькі за змістом матеріали в одному місці, що дуже зручно для дослідника( п. 1.2).

Примітка — короткий запис, що є поясненням до якогось тексту (п. 1.4.6).

Реферат  — письмова доповідь, в якій зібрана інформація певного питання або проблеми  (Р.2).

Синтез — це метод наукового пізнання, спрямований на з'єднання раніше виділених частин предмету в єдине ціле (п. 1.3.3).

Систематичний каталог — каталог, в якому  картки згруповані в логічному порядку за галузями знань ( п. 1.2).

Спеціальні випуски видань — це документи інформаційного, рекламного плану, аналітичні, статистичні дані з проблеми ( п. 1.2).

Спостереження - цілеспрямоване, організоване сприйняття предметів і явищ (п. 1.3.3).

Таблиця — це перелік, зведення статистичних даних або інших відомостей, розташованих у певному порядку й за графами  ( п. 1.4.4).

Теза - коротко сформульовані основні положення доповіді, лекції, повідомлення тощо (п.3.2).

Тема - наукове завдання, що належить до конкретної галузі наукового дослідження (Р.2-Р.6).

Титульний аркуш наукової роботи —  перша сторінка роботи, в якій зазначається назва вищого навчального закладу; вид та тема роботи; прізвище, ім’я, по-батькові автора та наукового керівника роботи ( п. 1.3.1).

Узагальнення — це прийом мислення, в результаті якого встановлюють загальні властивості і ознаки об'єктів (п. 1.3.3).

Формалізація  — це метод теоретичного дослідження, який  полягає в побудові абстрактно-математичних моделей, що розкривають сутність процесів дійсності, що вивчаються (п. 1.3.3).

Формула —  коротка форма символічного запису інформації або загальне відношення між величинами (п. 1.4.5).