КПУ

КПУ 20.07.2014 13:27

Те­ма 1.  По­нят­тя та сис­те­ма  кримінального пра­ва. Нау­ка кримінального пра­ва

            По­нят­тя кримінального пра­ва. Кримінальне пра­во як окрема  га­лузь права. Специфічні оз­на­ки, властиві галузі кримінального пра­ва. Пред­мет та ме­тод пра­во­во­го ре­гу­лю­ван­ня.

Кримінальне пра­во в системі національного пра­ва, йо­го зв'язок з іншими га­лу­зя­ми (конституційним, адміністративним, кримінально-про­це­су­аль­ним, міжнародним пра­вом).

Відмінність кримінального пра­ва від інших га­лу­зей пра­ва.

Сис­те­ма кримінального права України. Загальна та Особлива  час­ти­ни  кримінального пра­ва України, їх особливості та взаємозв’язок. Система Загальної частини кримінального права України.

Задачі кримінального пра­ва. Об'єкти, що бе­руть­ся під охо­ро­ну за до­по­мо­гою норм КК. По­пе­ред­жен­ня злочинів, як од­на з за­дач (функцій) кримінального пра­ва. Ви­хов­на і за­охо­чу­валь­на функції КК.

Прин­ци­пи кримінального пра­ва як особливий елемент його змісту.   Загальноправові принципи: верховенства права, рівності громадян перед законом, гуманізму, справедливості та ін. Значення загально правових принципів для кримінального права України як окремої гадузі права.

Міжгалузеві принципи права: винуватої відповідальності, презумпції невинуватості та ін. Вплив міжгалузевих принципів права на зміст окремих інститутів та норм кримінального права України.

Галузеві принципи кримінального права: невідворотності кримінальної відповідальності, особистої відповідальності, економії кримінальної репресії та інші. Їх основний зміст та особливості на сучасному етапі розвитку кримінального права України.

Зна­чен­ня кримінального пра­ва як нау­ки. Пред­мет нау­ки кримінального пра­ва.

 

Те­ма 2. За­кон про кримінальну відповідальність:

по­нят­тя, зна­чен­ня, дія

По­нят­тя кримінального за­ко­ну і йо­го сутність. Кримінальний за­кон – єдине дже­ре­ло кримінального пра­ва. За­галь­на й Особ­ли­ва час­ти­ни Кримінального ко­дек­су, їх струк­ту­ра. Гіпотеза, диспозиції і санкції правової нор­ми.

Опи­со­ва, про­ста, блан­кет­на і відсильна диспозиції кримінально-правової нор­ми. Відносно-ви­зна­че­на та аль­тер­на­тив­на санкції.

Тлу­ма­чен­ня кримінального за­ко­ну по суб'єкту. Гра­ма­тич­не, сис­те­ма­тич­не й історичне тлу­ма­чен­ня. Тлу­ма­чен­ня по об­ся­гу (бу­к­валь­не, об­ме­жу­валь­не та по­ши­рю­валь­не).

Чинність кримінального за­ко­ну в просторі. Сутність територіального прин­ци­пу. Прин­цип гро­ма­дян­ст­ва. Космополітичний (універсальний) прин­цип. По­нят­тя «територія України», «гро­ма­дя­нин України», «іноземний гро­ма­дя­нин», «осо­ба без гро­ма­дян­ст­ва».

Чинність кримінального за­ко­ну в часі. По­ря­док всту­пу в си­лу но­во­го за­ко­ну, закріпленого Конституцією України. Зво­рот­на си­ла за­ко­ну.

 

Те­ма 3. По­нят­тя зло­чи­ну та класифікація  злочинів

Визначення поняття злочину на різних етапах розвитку людської цивілізації.

По­нят­тя зло­чи­ну за кримінальним правом України. Суспільна не­без­пе­ка, кримінальна протиправність, винність і караність – обов'язкові оз­на­ки зло­чи­ну. Зміст цих оз­нак. Вчи­нен­ня діяння, що не є суспільно не­без­печ­ним. Зна­чен­ня ч. 2 ст. ІІ КК для з'ясування по­нят­тя зло­чи­ну.

Класифікація злочинів у залежності від фор­ми  ви­ни та стадії за­вер­шен­ня злочинної діяльності. Класифікація злочинів по ха­рак­те­ру їхньої не­без­пе­ки.  Зна­чен­ня такої класифікації.

Злочини та інші правопорушення. Відмінність злочинів від інших пра­во­по­ру­шень. Відмінність зло­чи­ну від дисциплінарного чи адміністративного про­ступ­ку. За­галь­не між зло­чи­ном і адміністративним пра­во­по­ру­шен­ням. По­нят­тя «злісне по­ру­шен­ня» у кримінальному  праві та адміністративному законодавстві.

Класифікація злочинів у кримінальному праві. Окремі види класифікації злочинів, що використовуються в КК України та її кримінально-правове значення.

 

Те­ма 4. По­нят­тя  та  підстави  кримінальної відповідальності

По­нят­тя кримінальної відповідальності, її пра­во­ва при­ро­да. Кримінальна відповідальність – разновид юридичної відповідальності. Родові оз­на­ки кримінальної відповідальності.

Стадії кримінальної відповідальності. Мо­мент ви­ник­нен­ня кримінально-пра­во­во­го відношення і кримінальної відповідальності.

Форми кримінальної відповідальності. Підстави виділення окремих форм кримінальної відповідальності, що передбачені КК України (покарання, звільнення від покарання та його відбування).

При­пи­нен­ня кримінально-пра­во­во­го відношення.

Підстава кримінальної відповідальності. Філософський і юри­дич­ний ас­пек­ти в питанні про підставу кримінальної відповідальності. Визначення підстави кримінальної відповідальності в КК України. Проблеми визначення підстав кримінальної відповідальності в науці кримінального права.

 

 Те­ма 5. Склад зло­чи­ну та йо­го оз­на­ки

По­нят­тя скла­ду зло­чи­ну. Значення складу злочину. Співвідношення по­нять са­мо­го зло­чи­ну і скла­ду зло­чи­ну.   Еле­мен­ти скла­ду зло­чи­ну, йо­го обов'язкові і факультативні оз­на­ки.

Ви­ди складів злочинів. Класифікації злочинів за сту­пе­ню суспільної не­без­пе­ки, за  ха­рак­те­ром струк­ту­ри складів злочинів та за конструкцією.

Поняття кваліфікація  злочинів. Кваліфікація  злочинів як стадія застосування кримінального закону. Загальний механізм кваліфікації злочинів.

 

Те­ма 6.  Об’єкт  зло­чи­ну

По­нят­тя об'єкта зло­чи­ну. Спірні питання щодо обєкта складу злочину в науці кримінального права. Пред­мет суспільних відносин, охо­ро­ню­ва­них кримінальним за­ко­ном, суб'єкти цих відносин. Соціальний зв'язок як зміст са­мих суспільних відносин.

Класифікація (ви­ди) об'єктів зло­чи­ну. Підстави класифікації обєктів злочинів. По­нят­тя за­галь­но­го, ро­до­во­го і без­по­се­ред­нь­о­го об'єкта. Двуоб’єктні зло­чи­ни.

Ос­нов­ний та до­дат­ко­вий безпосередні об'єкти злочину.

Об'єкт та пред­мет зло­чи­ну. Зна­чен­ня пред­мет­них злочинів для кваліфікації. Зна­ряд­дя та за­со­би зло­чи­ну і їхня відмінність від пред­ме­та зло­чи­ну.

 

Те­ма 7. Об’єктивна сторона зло­чи­ну

По­нят­тя і зна­чен­ня об'єктивної сто­ро­ни складу зло­чи­ну. Ха­рак­те­ри­сти­ка об'єктивної сто­ро­ни в рам­ках скла­ду зло­чи­ну. Обов'язкові оз­на­ки об'єктивної сто­ро­ни.

Суспільно не­без­печ­не діяння (дія чи бездіяльність) як обов’язків елемент об’єктивної сторони складу злочину. По­нят­тя  і фор­ми. Дві оз­на­ки діяння – суспільна не­без­пе­ка і протиправність.

Суспільно небезпечні наслідки злочину. По­нят­тя та ви­ди, кримінально-правове значення. Матеріальні і нематеріальні діяння. Зло­чи­ну з матеріальним, фор­маль­ним, усіченим скла­дом,  фор­маль­но-матеріальні, матеріально-формальні скла­ди злочинів.

При­чин­ний зв'язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно не­без­печ­ни­ми наслідками як один із видів зв’язку між елементами складу злочину.

Місце, час, спосіб, за­со­би, об­ста­нов­ка вчи­нен­ня зло­чи­ну як факультативні оз­на­ки об'єктивної сто­ро­ни. Зна­чен­ня фа­куль­та­тив­них оз­нак об'єктивної сто­ро­ни.

 

Те­ма 8. Суб’єкт зло­чи­ну

 По­нят­тя суб'єкта зло­чи­ну за кримінальним правом України і йо­го ос­нов­них оз­нак. Ви­ди суб'єктів злочинів.

По­нят­тя осудності  та її критерії. Психологічний (юри­дич­ний) і ме­дич­ний оз­на­ки, що ха­рак­те­ри­зу­ють не­осуд­ну осо­бу. Об­ме­же­на осудність за Кримінальним кодексом України. 

Вік суб’єкта злочину як обов’язкова ознака суб’єкта складу злочину. Вплив віку на кримінальну відповідальність особи.

Спеціальний суб'єкт та йо­го оз­на­ки. Підстави класифікації спеціальних субєктів злочину на основні їх види. Вплив ознак спеціального суб’єкта злочину на кримінальну відповідальність.

Суб'єкт зло­чи­ну та особистість зло­чин­ця.

Особливості кримінальної відповідаотності за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурмаючих речовин.

 

 

Те­ма 9. Суб’єктивна сторона зло­чи­ну

По­нят­тя і зна­чен­ня суб'єктивної сто­ро­ни зло­чи­ну. Загальна характеристика ознак, що утворюють суб’єктивну сторону складу злочину.    По­нят­тя  ви­ни за  Кримінальним кодексом України, її зна­чен­ня. Компоненти, що утворюють зміст вини.

Фор­ми  ви­ни. Юри­дич­не зна­чен­ня фор­ми  ви­ни.

Уми­сел як форма вини та йо­го ви­ди. По­нят­тя  пря­мо­го та не­пря­мо­го умис­лу, їх відмінністі.

Інтелектуальна та воль­о­ва оз­на­ки умис­лу. Спеціальні ви­ди умис­лу (заздалегідь обміркований,  та­кий, що рап­то­во ви­ник, афек­то­ва­ний, не­ви­зна­че­ний, ви­зна­че­ний).

Необережність та її ви­ди.  Види необережності за КК України. По­нят­тя злочинної самовпевненості і злочинної недбалості. Інтелектуальна і воль­о­ва оз­на­ки злочинної самовпевненості. Го­лов­на відмінність злочинної самовпевненості від не­пря­мо­го умис­лу.

Види умислу, що виділяються в теорії кримінального права: заздалегідь обдуманий умисел та умисел, що виник раптово; конкретизований та неконкретизований умисел. Кримінально-правове значення зазначених видів умислу.

Обов'язкові оз­на­ки злочинної самовпевненості.

По­нят­тя ка­зу­су (ви­пад­ку).

Змішана (складна, подвійна) фор­ма ви­ни, її зна­чен­ня. Основні форми (прояви) складної вини в юридичних складах окремих злочинів.

Мо­тив і мета зло­чи­ну, їх різне кримінально-пра­во­ве зна­чен­ня. Поняття фізіологічного афекту, його вплив на кримінальну відповідальність особи.

Помилка в кримінальному праві. Види помилок, їх вплив на вину та кримінально-правову оцінку поведінки особи.

 

Те­ма 10. Множинність злочинів

По­нят­тя множинності злочинів у кримінальному прав. Юридична характеристика множинності злочинів. Зна­чен­ня множинності злочинів.

Оди­нич­ний зло­чин як струк­тур­ний еле­мент множинності, йо­го по­нят­тя. Ви­ди оди­нич­но­го зло­чи­ну.

Про­стий оди­нич­ний зло­чин.

Уск­лад­не­ний оди­нич­ний зло­чин, йо­го ви­ди. По­нят­тя три­ваю­чо­го зло­чи­ну. Характерні оз­на­ки зло­чи­ну, що продовжується. Склад­ний  зло­чин, йо­го оз­на­ки.

Зна­чен­ня оди­нич­них злочинів.

Фор­ми (ви­ди) множинності злочинів.

Сукупність злочинів. Поняття сукупності злочинів за КК України. Оз­на­ки сукупності злочинів. Ре­аль­на сукупність і її оз­на­ки. Ідеальна сукупність. Відмінність реальної сукупності від ідеальної.

Ідеальна сукупність і конкуренція норм.

Поняття повторності злочинів за КК України, спеціальні оз­на­ки повторності злочинів. Ви­ди повторності. Ви­ди фактичної повторності (повторності, не зв'язаної з осу­дом за раніше зроблені зло­чи­ни). Повторність то­тож­них, однорідних і різнорідних злочинів.

Зна­чен­ня повторності, як ви­ду множинності.

По­нят­тя ре­ци­ди­ву злочинів. Специфічні оз­на­ки рецидиву злочинів. Ви­ди ре­ци­ди­ву. За­галь­ний і склад­ний, про­стий (од­но­крат­ний) і склад­ний (ба­га­то­ра­зо­вий) ре­ци­див.  Кримінально-правове значення рецидиву злочинів та окремих його видів.

 

Те­ма 11. Стадії   зло­чи­ну

По­нят­тя та ви­ди стадій  зло­чи­ну. Види складів злочинів за Кпимінальним кодексом України.

Ви­яв­лен­ня наміру як по­чат­ко­ва стадія роз­вит­ку зло­чи­ну.

Го­ту­ван­ня до зло­чи­ну – первісна стадія на­вмис­но­го зло­чи­ну, його зміст. Види підготовчих діянь за КК України та їх кримінально-правова характеристика. Підшукання  при­сто­су­ван­ня,    зна­рядь для вчинення зло­чи­ну. Інше на­вмис­не ство­рен­ня умов для вчинення зло­чин­но­го діяння. Суб'єктивна сто­ро­на го­ту­ван­ня до зло­чи­ну.

Відмінність готування до злочину від вияву наміру вчинити злочин.

За­мах на зло­чин, йо­го суб'єктивна сто­ро­на. По­нят­тя закінченого і незакінченого за­ма­ху на зло­чин.

При­дат­ний і негідний за­мах. За­мах на негідний (не­на­леж­ний) об'єкт і за­мах з негідними засобами.

Роз­ход­жен­ня між го­ту­ван­ням і за­ма­хом на зло­чин. Мо­мент закінчення зло­чи­ну.

Закінчений зло­чин. Поняття закінченого злочину за КК України.

Підстави кримінальної відповідальності за го­ту­ван­ня і за­мах на зло­чин, та їх караність.

Добровільне відмова від вчинення зло­чи­ну, йо­го оз­на­ки. Умо­ви добровільної  відмови  при   закінченому за­ма­ху.

Відмінність добровільної відмови від дійового каяття.

Причетність до злочину. Поняття причетності до злочину. Відмінність окремих форм причетності до злочину від співучасті у злочину. Особливості кримінальної відповідальності за окремі форми причетності до злочину за  КК України.

 

Те­ма 12. Співучасть у злочині

По­нят­тя співучасті при умисному злочині. Об'єктивні і суб'єктивні оз­на­ки співучасті.

Фор­ми співучасті. По­нят­тя простої співучасті. Склад­на співучасть (співучасть з розподілом ро­лей).

Три фор­ми співучасті по суб'єктивних оз­на­ках.

Співучасть без попередньої змо­ви. Співучасть по попередній змові,                      її  фор­ми. По­нят­тя організованої гру­пи.

Зло­чин­на організація (зло­чин­не співтовариство).

Ви­ди співучасників. По­нят­тя ви­ко­нав­ця, організатора, підсобника і підбурювача. Відмінність підбурювання від інших видів злочинів, що ма­ють фор­му підбурювання. Фізичне й інтелектуальне підсобництво. Відмінність інтелектуального підсобництва від підбурювання.

Відповідальність співучасників при простій співучасті і при співучасті з розподілом ро­лей (складній співучасті). Відповідальність співучасників, що діють при організованій групі чи злочинній організації.

Добровільна відмова співучасників.

 

 

Те­ма 13. Об­ста­ви­ни, що вик­лю­ча­ють злочинність діяння

По­нят­тя та юридична природа об­ста­вин, що вик­лю­ча­ють злочинність діяння, їх загальні оз­на­ки. Проблеми класифікації цих обставин у науці кримінального права.

Необхідна обо­ро­на, поняття, ознаки. Умо­ви правомірності необхідної обо­ро­ни, що на­ле­жать до по­ся­ган­ня. На­вмис­не  заподіяння по­ся­гаю­чо­му тяжкої шко­ди, що яв­но неспіврозмірної з небезпечністю  по­ся­ган­ня  або умов за­хис­ту.

Умо­ви правомірності необхідної обо­ро­ни, що відносяться до за­хис­ту.

По­нят­тя уявної обо­ро­ни: поняття за КК України, юридична природа та основні різновиди. Вплив уявної оборони на кримінальну відповідальність.

За­три­ман­ня осо­би, яка вчи­ни­ла зло­чин:  поняття, ознаки. Суб'єкти за­три­ман­ня. Умо­ви правомірності за­три­ман­ня зло­чин­ця.

Обов'язок працівників міліції по за­три­ман­ню осо­би, яка вчи­ни­ла зло­чин і підстави на за­сто­су­ван­ня вогнепальної зброї.

Край­ня необхідність як об­ста­ви­на, що виключає протиправність діяння. Умо­ви правомірності крайньої необхідності.

Умо­ви крайньої необхідності, що ха­рак­те­ри­зу­ють за­хист.

Подібності і відмінності необхідної обо­ро­ни та крайньої необхідності.

Відмінності крайньої необхідності від заходів по за­три­ман­ню осо­би, яка вчи­ни­ла  зло­чин.

Фізичний чи психічний при­мус: поняття та ознаки. Кримінально-правове значення фізичного та психічного примусу.

Ви­ко­нан­ня  на­ка­зу чи роз­по­ряд­жен­ня: поняття та основний кримінально-правовий зміст. Підстави визнання наказу або розпорядження законним. Поняття та ознаки явно злочинного наказу або розпорядження. Особливості кримінальної відповідальності особи, яка віддала явно злочинний наказ або розпорядження та особи, яка виконала такий наказ або розпорядження.

Діяння, зв'язане з ри­зи­ком: поняття та основний кримінально-правовий зміст. Поняття та ознаки виправданості ризику за КК України. Невиправданий ризик та його кримінально-правове значення.

Ви­ко­нан­ня спеціального зав­дан­ня по  по­пе­ред­жен­ню чи роз­крит­тю злочинної діяльності організованої гру­пи або злочинної організації: поняття та основний кримінально-правовий зміст. Специфічні підстави та особливості кримінальної відповідальності особи, яка виконує таке завдання.

 

 Те­ма 14. Звільнення від кримінальної відповідальності

Правові підстави і по­ря­док звільнення від кримінальної відповідальності.

Ви­ди звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені КК.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з діючим ка­ят­тям. Сутність діючого ка­ят­тя. Умо­ви звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з діючим ка­ят­тям.

При­ми­рен­ня вин­но­го з потерпілим як підстава звільнення від кримінальної відповідальності, йо­го особливості. Сукупність умов, що є підставою для  цьо­го ви­ду звільнення від кримінальної відповідальності.

Звільнення від кримінальної відповідальності в зв'язку з пе­ре­да­чею осо­би на по­ру­ки. Умо­ви та­ко­го звільнення. Відмінність від інших видів звільнення від кримінальної відповідальності.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною об­ста­нов­ки,.   По­нят­тя зміни об­ста­нов­ки, внаслідок чо­го вчинене осо­бою діяння втра­ти­ло суспільну не­без­пе­ку.

Закінчення термінів давності – підстава звільнення від кримінальної відповідальності. Умо­ви за­сто­су­ван­ня да­но­го ви­ду звільнення від кримінальної відповідальності. По­ча­ток перебігу терміну давності. Особливості перебігу терміну давності у ви­пад­ку вчинення три­ваю­чих злочинів та  злочинів, що про­дов­жу­ють­ся. Кінцевий мо­мент перебігу терміну давності.

 

Те­ма 15. По­нят­тя, сис­те­ма та ви­ди по­ка­рань

По­нят­тя по­ка­ран­ня за Кримінальним кодексом України. Роль і зна­чен­ня по­ка­ран­ня в боротьбі зі злочинністю. Дот­ри­ман­ня ос­нов­них напрямків кримінально-правової політики при застосуванні по­ка­ран­ня.

Цілі по­ка­ран­ня.

По­нят­тя сис­те­ми по­ка­ран­ня, її за­галь­но­обов'язковий ха­рак­тер.

Ви­ди по­ка­рань, встановлені за­ко­ном. Класифікація по­ка­рань. Основні і додаткові по­ка­ран­ня. По­ка­ран­ня, що мо­жуть за­сто­со­ву­ва­ти­ся і як основні, і як додаткові.

         Смертна кара як вид покарання в кримінальному праві окремих держав. Смертна кара в історії кримінального права України. Рішення Конституційного Суду України від 29 грудня 1999 року щодо неконституційності положень КК України 1960 р. в частині, що передбачає смертну кару як вид покарання.

 

Тема 16. При­зна­чен­ня   по­ка­ран­ня

Загальні за­са­ди при­зна­чен­ня по­ка­ран­ня. Прин­ци­пи, на яких ґрунтується при­зна­чен­ня по­ка­ран­ня.

Об­ста­ви­ни, які пом'якшують і об­тя­жу­ють по­ка­ран­ня.

При­зна­чен­ня більш м'якого по­ка­ран­ня, чим пе­ре­дба­че­но за­ко­ном, йо­го ви­ди. Підстави, що обу­мов­лю­ють при­зна­чен­ня більш м'якого по­ка­ран­ня, визначені за­ко­ном.

При­зна­чен­ня покарання  за су­куп­но­стю злочинів,  йо­го стадії. Прин­ци­пи по­гли­нен­ня, пов­но­го і ча­ст­ко­во­го скла­дан­ня при­зна­че­них по­ка­рань.

По­ря­док при­зна­чен­ня по­ка­ран­ня за  сукупністю вироків.

 

 Те­ма 17. Звільнення від по­ка­ран­ня і йо­го відбування

По­нят­тя і матеріальна підстава звільнення від по­ка­ран­ня і йо­го відбування.

Ви­ди звільнення від по­ка­ран­ня і йо­го відбування, передбачені КК.

Умо­ви і по­ря­док за­сто­су­ван­ня звільнення від по­ка­ран­ня з випробуванням. Обов'язки, покладені на за­суд­же­но­го у ви­пад­ку звільнення йо­го від відбування по­ка­ран­ня з випробуванням.

 Звільнення від відбування по­ка­ран­ня із ви­про­бу­ван­ням вагітних жінок і жінок, що ма­ють дітей у віці до се­ми років. Тривалість та­ко­го терміну. Обов'язки, покладені на за­суд­же­ну у ви­пад­ку звільнення від відбування по­ка­ран­ня із ви­про­бу­ван­ням.  Умо­ви, при виконанні яких ви­про­бу­ван­ня бу­де вва­жа­ти­ся успішним.

Звільнення від відбування по­ка­ран­ня у зв'язку із закінченням термінів давності ви­ко­нан­ня об­ви­ну­валь­но­го ви­ро­ку. По­нят­тя давності ви­ко­нан­ня об­ви­ну­валь­но­го ви­ро­ку. Загальні умо­ви, при яких осо­ба звільняється від відбування по­ка­ран­ня у зв'язку із закінченням строків давності ви­ко­нан­ня об­ви­ну­валь­но­го ви­ро­ку. Зу­пи­нен­ня перебігу стро­ку давності.

 Умов­но-до­ст­ро­ко­ве звільнення від відбування по­ка­ран­ня, умо­ви йо­го за­сто­су­ван­ня.

Заміна не відбутої  час­ти­ни по­ка­ран­ня більш м'яким.

Звільнення від відбування по­ка­ран­ня вагітних жінок і жінок, що ма­ють дітей у віці до трьох років. Умо­ви за­сто­су­ван­ня.

Ви­ди звільнення осо­би від по­ка­ран­ня че­рез хво­ро­бу.

По­ря­док за­сто­су­ван­ня звільнення від по­ка­ран­ня на підставі за­ко­ну України про  амністію чи  ак­та про по­ми­лу­ван­ня.

 

Те­ма 18. По­нят­тя судимості та йо­го кримінально-     пра­во­ве зна­чен­ня

По­нят­тя судимості, її істотні оз­на­ки. Підстава ви­ник­нен­ня судимості. Пер­со­наль­ний ха­рак­тер судимості. Об­ме­жен­ня судимості в часі. По­чат­ко­вий мо­мент і закінчення судимості.

Терміни по­га­шен­ня судимості. По­ря­док збігу строків судимості. Правові наслідки вчинення но­во­го зло­чи­ну в період судимості.

Знят­тя судимості. Підстави до­ст­ро­ко­во­го знят­тя судимості. Осо­би, до яких до­ст­ро­ко­ве знят­тя судимості не застосовується.

Ви­мо­ги за­ко­ну у відношенні осо­би, що претендує на по­га­шен­ня судимості.

До­ст­ро­ко­ве знят­тя судимості на основі актів  амністії чи  по­ми­лу­ван­ня.

Кримінально-правові і за­галь­но-правові наслідки по­га­шен­ня і знят­тя судимості.

 

Те­ма 19. Примусові за­хо­ди ме­дич­но­го ха­рак­те­ру   та    при­му­со­ве лікування

 По­нят­тя і ціль при­му­со­вих заходів ме­дич­но­го ха­рак­те­ру. По­нят­тя амбулаторної психіатричної до­по­мо­ги.

Умо­ви за­сто­су­ван­ня до не­осуд­но­го (об­ме­же­но осуд­но­го) при­му­со­вих заходів ме­дич­но­го ха­рак­те­ру.

Осо­би, до яких за­сто­со­ву­ють­ся примусові за­хо­ди ме­дич­но­го ха­рак­те­ру.

Ви­ди при­му­со­вих заходів ме­дич­но­го ха­рак­те­ру. Критерії, які суд по­ви­нен вра­хо­ву­ва­ти при призначенні ви­зна­че­но­го ви­ду при­му­со­вих заходів ме­дич­но­го ха­рак­те­ру.

Підстави про­дов­жен­ня,  зміни чи  при­пи­нен­ня за­сто­су­ван­ня при­му­со­вих заходів  ме­дич­но­го ха­рак­те­ру.

При­му­со­ве лікування. Роз­ме­жу­ван­ня видів примусу, що за­сто­со­ву­ють­ся до визначеної категорії хво­рих осіб у ви­пад­ку вчинення ни­ми суспільно не­без­печ­но­го діяння. Підстави для за­сто­су­ван­ня при­му­со­во­го лікування.

 

Те­ма 20. Особливості кримінальної відповідальності

та по­ка­ран­ня неповнолітніх

Загальні по­ло­жен­ня кримінальної відповідальності і по­ка­ран­ня неповнолітніх. По­си­лен­ня кримінально-пра­во­во­го за­хис­ту неповнолітніх відповідно до ви­мог за­галь­но­прий­ня­тих норм ме­дич­но­го пра­ва.

Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності з за­сто­су­ван­ням при­му­со­вих заходів ви­хов­но­го ха­рак­те­ру, йо­го підстави й умо­ви та­ко­го звільнення. Підстави ска­су­ван­ня при­му­со­вих заходів ви­хов­но­го ха­рак­те­ру і при­тяг­нен­ня неповнолітнього до кримінальної відповідальності.

Ви­ди по­ка­рань, що мо­жуть бу­ти застосовані до неповнолітніх, визнаних вин­ни­ми у вчиненні зло­чи­ну. Специфічні об­ста­ви­ни для при­зна­чен­ня по­ка­ран­ня неповнолітньому. При­зна­чен­ня неповнолітньому по­ка­ран­ня за сукупністю  злочинів чи сукупністю вироків.

Звільнення від по­ка­ран­ня з за­сто­су­ван­ням при­му­со­вих заходів ви­хов­но­го ха­рак­те­ру, як специфічна міра, що застосовується до неповнолітнього.

Особливості й умо­ви звільнення неповнолітніх від відбування по­ка­ран­ня з ви­про­бу­ван­ням, йо­го правові наслідки.

Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності і відбування по­ка­ран­ня в зв'язку з закінченням стро­ку давності.

Умов­но-до­ст­ро­ко­ве звільнення неповнолітніх від відбування по­ка­ран­ня.

По­га­шен­ня і знят­тя судимості. Правові наслідки знят­тя судимості з осіб, що вчи­ни­ли зло­чин до до­сяг­нен­ня ни­ми вісімнадцяти років.