Країна на світовому фінансовому ринку

Країна на світовому фінансовому ринку 20.08.2015 01:38

Блок 3. Країна на світовому фінансовому ринку

1. Мета – комплексне дослідження місця та ролі фінансового сектору національної економіки у системі міжнародних фінансово-економічних відносин, розкриття ключових напрямків взаємодії країни зі світовим фінансовим ринком а також визначення інвестиційної привабливості країни в частині розвинутості, ефективності, надійності та стійкості її фінансового ринку.
2. 2.                  Зв’язок з попереднім блоком (блоками) – зв’язок між різними сферами міжнародної економічної діяльності країн.

«Фінанси – це кров економіки.

Саме фінанси змінюють реальний стан речей…»

Видатний американський економіст Роберт Шиллер,

Массачусетський технологічний інститут. 

 

Світовий фінансовий ринок – система відносин попиту і пропозиції щодо фінансового капіталу, що функціонує у міжнародній сфері в якості покупних і платіжних засобів, кредитів, інвестиційних ресурсів. Світовий фінансовий ринок, в розрізі функціональної структури, містить грошовий ринок та ринок капіталів. Зокрема, грошовий ринок складається з: облікового ринку (казначейські й комерційні векселі, інші види короткострокових зобов’язань) міжбанківського ринку (тимчасово вільні грошові ресурси кредитних закладів у формі міжбанківських коротко- та середньострокових депозитів) та валютного ринку. Ринок капіталів розглядається як сукупність кредитного ринку (ринку середньо- та довгострокових кредитів) та ринку цінних паперів (акцій, боргових інструментів – облігацій, ринку похідних фінансових інструментів).

В контексті інституційної структури світовий фінансовий ринок варто розглядати в розрізі основних інституцій, що функціонують в його межах, зокрема це: міжнародні фінансові організації (інституції, котрі забезпечують процеси координації та регулювання (МВФ, СБ, СБРР, ЄБРР тощо); світові фінансові центри, що виконують роль основних майданчиків для операцій фінансових посередників (ТНБ, інші депозитарні організації, інвестиційні посередники); світові клуби кредиторів; міжнародні фонди хеджування, які спеціалізуються на спекулятивних операціях; офшорні фінансові центри; транснаціональні корпорації (ТНК), що дедалі частіше контролюються фінансовими корпораціями та виключно банками в межах активізації процесів зрощення банківського та промислового капіталів; депозитарні організації (ТНБ, кредитні союзи, позиково-ощадні організації, парабанківські корпорації (інвестиційні банки, страхові банки тощо); а також інші фінансово-інвестиційні посередники та договірні ощадні організації, зокрема фінансові корпорації, взаємні фонди, страхові компанії та пенсійні фонди.

Основними функціями світового фінансового ринку є: забезпечення міжнародної ліквідності; мобілізація заощаджень та їх трансформація у позиковий та інвестиційний капітал; фінансове обслуговування учасників економічного кругообігу та фінансове забезпечення процесів інвестування у виробництво; прискорення обороту капіталу та розширення кредиту; страхова діяльність та формування умов для мінімізації фінансових та комерційних ризиків; опосередкування експорту-імпорту товарів та послуг, а також забезпечення операції, пов’язаних з експортом-імпортом фінансових активів й інших фінансових операцій, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю; кредитування уряду, місцевих органів самоврядування шляхом розміщення урядових та муніципальних цінних паперів; розподіл державних кредитних ресурсів і розміщення їх серед учасників економічного кругообігу.

Таблиця 1

Вплив фінансово-кредитного сектору на функціонування інших секторів

національної економіки

Функціональні обов’язки	Реалізація поставлених задач
Кліринг та здійснення платежів	Надає найбільш зручні та поширені способи оплати: поточні рахунки, дебетові карти, кредитні карти, швидкий доступ до готівки через використання банкоматів тощо.
Об’єднання та розподіл капіталу та потоків грошових коштів	Залучає депозити та інші джерела фінансування (депозитні сертифікати, індивідуальні пенсійні рахунки, ощадні рахунки, ноти та незабезпечені боргові зобов’язання); надають трастові послуги та організовують взаємні фонди.
Розміщення коштів	Надає кредити фізичним та юридичним особам, урядам та міжнародним організаціям на різноманітні строки
Участь в інформаційному процесі	Надає консалтингові послуги; послуги у сфері складання звітності; зберігають, надають та розповсюджують інформацію.
Зниження невизначеності та контроль ризику	Знижує пов’язану з можливими дефолтами, ризиками ліквідності і процентних ставок невизначеність. Забезпечують та сприяють управлінню ризиками.
Вирішення агентських проблем при укладанні фінансових контрактів	Проводить моніторинг платоспроможності позичальника, інформують про зміни та надають гарантії.
Аналіз платоспроможності	Виявляє компанії, що заслуговують на довіру.
Раціонування кредиту банками	Обмежує розмір доступних для кожного з потенційних позичальників коштів.
Інвестиційна діяльності та сприяння торгівлі	Активізує через укладання кредитних угод, відкриття кредитних ліній, надання банківських гарантій, проведення міжнародних розрахунків.
Реструктуризація боргу	Фінансує, наприклад, поглинання компаній за рахунок позичкових коштів та сприяють іншим формам реорганізації.
Постачання інформації	Аналізує дані про своїх корпоративних клієнтів: нові кредитні угоди, нові фінансові можливості, використання фінансових інструментів
Підвищення ліквідності	Забезпечує достатню ліквідність через підтримку власної ліквідності задля безперебійного вилучення клієнтами депонованих коштів та отримання кредитів.

З огляду на вищезазначене та враховуючи зростання взаємозв’язку між реальним та фінансовим секторами економіки через широке користування світовими фінансовими активами з метою отримання коштів для фінансування реального сектору ТНК, урядами країн, міжнародними фінансовими організаціями цілком очевидним видається визначальне значення фінансового компоненту як у забезпеченні економічного зростання національних економік, так і в обслуговуванні міжнародної економічної діяльності країни.

1. 3.                  Описанняфрагменту теми з підходами до її вивчення, показниками, висновками.

Світовий фінансовий ринок складається з національних фінансових ринків, які розвиваються під впливом як ендогенних факторів, що визначаються макроекономічними параметрами функціонування національної економіки і варіацією національних фінансових моделей,  так і екзогенних, що виникають саме в результаті інтенсивної взаємодії національних економік з різними сегментами та інституціями світового фінансового ринку. Таким чином, дослідження позиції країни на світовому фінансовому ринку варто проводити у розрізі дослідження ефективності, стабільності, стійкості національної фінансово-кредитної системи країни та аналізу її взаємодії зі світовим фінансовим ринком в частині визначення позиції країни на світовому фінансовому ринку через призму його функціональної та інституційної структури. Разом з тим, в умовах загострення глобальної фінансової нестабільності та наростання фінансово-кредитних дисбалансів доцільним є дослідження фінансово-кредитної системи країни з позиції фінансової безпеки, а також стрес-тестування рівня інвестиційної привабливості країни з огляду на параметри функціонування її національної фінансової системи з визначенням сильних (strengths) та слабких (weaknesses) сторін. Основними етапами визначення інвестиційної привабливості країни в контексті взаємодії зі світовим фінансовим ринком є:

1. Визначення моделі організації фінансово-кредитної системи країни, зокрема аналіз системоутворюючих інститутів акумуляції та перерозподілу фінансових ресурсів (депозитні організації (банки), страхові компанії, інвестиційні фонди, фондові біржі, ринок нерухомості та ін.

Таблиця 1.1

Індикатори фінансової стабільності за методикою МВФ

http://almatyfreesoft.narod.ru/literature/pokazateli_fin_ustoichivosti.pdf

http://www.imf.org/External/Pubs/FT/GFSR/2011/02/pdf/text.pdf

http://www.bankofengland.co.uk/publications/fsr/2009/fsrfull0912.pdf

http://www.bankofengland.co.uk/financialstability/index.htm

http://www.bankofengland.co.uk/publications/fsr/2011/fsrfull1106.pdf

http://www.cnb.cz/miranda2/export/sites/www.cnb.cz/en/financial_stability/fs_reports/fsr_2009-2010/FSR_2009-2010.pdf

2. Аналіз системи державного регулювання фінансового сектору та відповідність світовим стандартам у цій сфері, що передбачає визначення основних особливостей фінансово-кредитної політики держави, в тому числі: характеристика ролі та функцій центрального банку, особливостей організації та регулювання фондового ринку, характер взаємодії зі світовими офшорними центрами, а також аналіз державної системи гарантування вкладів, обмежень на транскордонне переміщення капіталів, способів регулювання конкуренції на фінансовому ринку та оцінка відповідності фінансового сектору світовим стандартам, зокрема в частині імплементації стандартів Базельського комітету з питань банківського нагляду.

 

1. 3.      Оцінка конкурентоспроможності національної фінансово-кредитної системи.

Таблиця 3.1

Основні індикатори конкурентоспроможності національної

фінансово-кредитної системи

http://www.mckinsey.com/mgi/reports/freepass_pdfs/Mapping_global_capital_markets/Capital_markets_update_email.pdf

http://www.mckinsey.com/mgi/reports/pdfs/gcm_sixth_annual_report/gcm_sixth_annual_report_full_report.pdf

http://www.world-exchanges.org/files/file/stats%20and%20charts/2010%20WFE%20Market%20Highlights.pdf

1. 4.                  Характеристика платіжної системи країни, як основного каналу через який відбувається трансмісія платіжних засобів.

Платіжна система — це платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними під час проведення переказу грошей. Враховуючи той факт, що платіжні системи поділяються на внутрішньодержавні платіжні системи (платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу грошей виключно в межах України) та міжнародні платіжні системи (платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу грошей з однієї країни в іншу) в рамках дослідження варто аналізувати її функціонування як на національному та і інтернаціональному рівнях: 1.  платіжні системи та їх функціонування; 2. застосування платіжних інструментів; 3. учасники платіжної системи та їх функції: 3.1. банки-учасники платіжної системи; 3.2. процесинговий центр; 3.3. термінальне обладнання; 4.міжнародні платіжні системи.

Додаткова інформація:  http://inter-market.com.ua/elektronni-platizhni-systemy-svitu/

 

5. Дослідження базових каналів взаємодії країни зі світовим фінансовим ринком шляхом аналізу транскордонного переміщення капіталу (міжнародний банківський ринок, ринок цінних паперів, ринок похідних цінних паперів).

Таблиця 5.1

Показники транскордонної взаємодії фінансової системи країни

Сегмент світового фінансового ринку	Показник участі країни	Джерело
Міжнародний  банківський ринок	Зовнішні позиції банків країни. Зовнішні позики і депозити банків країни. Місцеві позиції в іноземній валюті банків країни. Консолідовані вимоги звітності банків по окремих країнах. Міжнародне синдиковане кредитування за національністю позичальника.	Міжнародний банк розрахунків www.bis.org
Ринок  цінних паперів	Міжнародні боргові цінні папери за місцем емітування Міжнародні боргові цінні папери, за національністю емітента Міжнародні боргові цінні папери, за типом, галуззю і валютою Внутрішні боргові цінні папери за секторами і резиденцією емітента Боргові цінні папери, строк погашення за якими залишився менше одного року. Оголошений міжнародний випуск акцій за національністю емітента
Ринок  похідних цінних паперів	Сума позабіржового обігу (OTC) похідних цінних паперів за категоріями ризику та інструментів.

 

5.2 Обчисліть квоту портфельного інвестування та квоту прямих іноземних інвестицій:

 

де Ірі - обсяг іноземних портфельних інвестицій;

 Y - ВВП

 

6. Проаналізуйте позицію країни за рівнем зовнішньої заборгованості.

Таблиця 6.1

Розмір та приріст валового зовнішнього боргу

Таблиця 6.2

Суверенний кредитний рейтинг країни

 

 

1. 8.                  Визначення місця країни в системі співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, світовими клубами кредиторів та комітетом допомоги розвитку.

Аналізуючи позицію країни в умовах співпраці зі світовими організаціями варто дослідити взаємодію країни (в якості кредитора/позичальника) з організаціями групи Світового банку (МБРР, МФК, МАР, БАГІ), МВФ, Паризьким та Лондонським міжнародними клубами кредиторів, регіональними фінансовими організаціями (Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Міжамериканський банк розвитку, Африканський банк розвитку, Азійський банк розвитку, Міждержавний банк співдружності), Комітетом допомоги розвитку куди входять 22 найрозвиненіші країни-члени ОЕСР (ОДР: технічна допомога, гуманітарна допомога, грант, позика, списання зовнішніх боргів).

 

9. Оцінка пливу глобальної фінансової кризи на параметри функціонування національної фінансово-кредитної системи та дослідження параметрів фінансової безпеки країни.

Таблиця 9.1

Параметри фінансової безпеки

Фактори	Показник	Граничні значення	Ймовірність кризи
Макроекономічна нестабільність (volatility)	Інфляція	> 19%	зростає на 5.3 – 21.4%
	Приріст ВВП	< 3,25%
Дохідність банків	Банківська маржа (процентний дохід)	<  3%	зростає на 20 %
	Дефіцит торговельного балансу	> 12%
Валютні  ризики	Доларизована заборгованості	> 140%	зростає на 25%
	Рівень знецінення національної валюти	> 9%
	Ліквідність банківської системи (відношення приватних кредитів до депозитів)	> 150%	зростає на 100%

 

Таблиця 9.2

Параметри стійкості фінансово-кредитної системи країни

Таблиця 9.3

Інструменти антициклічного регулювання

Створення спеціальних фондів (з викупу поганих активів, акцій національних виробників і похідних цінних паперів; держкредитів, підтримки проблемних компаній тощо). Гарантування міжбанківських кредитів, позичок малому та середньому бізнесу. Націоналізація компаній. Сприяння консолідації у фінансово-кредитному секторі. Розширення переліку активів, що приймаються центральним банком в якості застави. Субсидування банкам відсоткових ставок за кредитами, наданими з ціллю придбання вітчизняних товарів. Збільшення розміру державних гарантій на банківські вклади, з метою уникнення банківської паніки. Надання рефінансування банкам. Списання заборгованості. Короткострокове збільшення бюджетного дефіциту. Податкові пільги для покупців житла і нових автомобілів. Розробка інфраструктурних проектів. Розміщення вигідних державних замовлень з метою стимулювання національного виробництва. Сприяння підвищенню якості ризик менеджменту та фінансової дисципліни тощо.

 

Таблиця 9.4

Стрес тестування рівня інвестиційної привабливості країни з огляду на параметри функціонування її національної фінансової системи

№	Сильні сторони  (strengths)	Слабкі місця (weaknesses)
1
2
3...

 

1. 5.       Завдання – проблемні питання за темою блоку.

• У чому виявляється вплив фінансово-кредитних інститутів на сучасні тенденції інтернаціоналізації та інтеграції?
• Яким чином тип моделі організації фінансово-кредитного сектору в країні визначає  характер та способи формуванні фінансових ресурсів?
• Які основні канали взаємодії країни зі світовим фінансовим ринком?
• Охарактеризуйте внутрішні та зовнішні джерела акумуляції капіталу в країні. Визначте їх співвідношення та надійність.
• Які фактори впливають на формування сприятливого клімату в країні для ефективного залучення капіталу з зовні?
• Проаналізуйте сучасний стан взаємовідносин країни з міжнародними фінансовими організаціями та оцініть їх результативність.
•  Визначте головні проблеми формування зовнішньої заборгованості країни? Обґрунтуйте найбільш ефективні способи та засоби подолання боргової проблеми.
• Охарактеризуйте місце похідних цінних паперів в системі транскордонної взаємодії національних економік зі світовим фінансовим ринком.
• Які основні причини та трансмісійні канали сучасної глобальної фінансово-економічної кризи?
• Проведіть бенчмаркінг антициклічних заходів з подолання наслідків глобальної фінансової кризи в окремих національних економіках.
• Визначте основні критерії інвестиційної привабливості національної економіки для потенційного інвестора через призму співставлення ендогенних та екзогенних чинників розвитку фінансового сектору країни.