КРАЇНА У ГЛОБАЛЬНІЙ ТОРГІВЕЛЬНІЙ СИСТЕМІ

БЛОК 2. КРАЇНА У ГЛОБАЛЬНІЙ ТОРГІВЕЛЬНІЙ СИСТЕМІ

1. 1.     Мета:

• Актуалізація теоретичної інформаційної бази глобальної торговельної системи через визначення диспозиції країн на світовому ринку товарів і послуг та оцінки ефективності їх зовнішньоторговельної політики

1. 2.     Зв’язок з попереднім блоком

Всі форми міжнародної економічної діяльності знаходяться у тісному зв’язку та взаємній залежності, впливаючи одна на одну та створюючи додаткові стимули для взаємного розвитку. Так, міжнародна торгівля формує передумови для міжнародного руху капіталу, який, у свою чергу, стимулює зовнішньоторговельні зв’язки та міжнародну міграцію робочої сили. Проте найпершою та найдревнішою формою здійснення міжнародної економічної діяльності є міжнародна торгівля, яка і сьогодні залишається центральною ланкою світогосподарських зв’язків, формуючи 80% усіх міжнародних економічних відносин.

1. 3.     Приклад обробки даних – описання фрагменту ситуації з підходами, показниками та висновками

Нижче наведено фрагмент актуалізації даних міжнародної торгівлі на прикладі оцінки диспозиції України на світовому ринку послуг:

«…Згідно даних Світової організації торгівлі у 2007 році Україна входила до списку найбільших експортерів послуг (40 країн, що забезпечували постачання 90,3 % послуг), посідаючи в ньому 40 місце з обсягом поставок 13,6 млрд. дол. США та 0,4 світового ринку. При цьому тільки 9 країн з 40 (це Китай, Нідерланди, Швеція, Республіка Корея, Польща, Малайзія, Бразилія тощо) демонстрували аналогічні та вищі щорічні темпи приросту експорту послуг. Проте з 2008 р. Україна втратила ці позиції і сьогодні не входить до основного списку найбільших експортерів і імпортерів. На відміну від балансу товарної торгівлі, сальдо балансу торгівлі послугами є майже традиційно позитивним (у 2007 р. – 4,06, 2008 р. – 5,05, у 2010 р. – 6,3 млрд. дол. США).

У структурі національного експорту на послуги припадає 27-29%, проте в їх видовій структурі переважають транспортні (67,1%) та «ділові, професійні та технічні» (12,7%) послуги, решта мають незначну питому вагу: подорожі та послуги зв’язку – близько 3%, фінансові послуги - 4,1%, комп’ютерні послуги – 2,9%, всі інші види послуг – близько 1%.

Видова структура імпорту послуг є більш диверсифікованою. Найбільшу питому вагу у загальному обсязі українського імпорту послуг складали транспортні (21,1%), фінансові (19,9%), різні ділові, професійні та технічні (15,7%), державні послуги, які не віднесені до інших категорій (11,3%) (рис. 1).

Рис. 1. Видова структура імпорту послуг в Україні (2010 р.), %

Джерело: побудовано за даними Держкомстату України.

Як і в товарній торгівлі, для експорту послуг на світовий ринок характерна орієнтація на два регіони: Європу (28 %) та країни СНД (47,7%). В імпорті – беззаперечними лідерами є європейські країни – 44 %, на країни СНД припадає майже 17 %, в той час, як на країни Азії – 22 %.

З кожним роком Україна набуває досвіду в міжнародних торговельно-економічних відносинах, розширює свої ринки збуту, встановлює довгострокові відносини з партнерами. Вступ в травні 2008 р. в СОТ став ще одним конструктивним кроком до поглиблення інтеграції України у світове господарство.»

1. 4.     Вихідна інформація – перелік джерел

Дані щодо розвитку міжнародної торгівлі в цілому, а також товарних і регіональних потоків у розрізі країн можна отримати на офіційних сайтах: Світової організації торгівлі (www.wto.org); Міжнародного торговельного Центру ЮНКТАД (www.intracen.org); Організації економічного співробітництва та розвитку – ОЕСР (www.oecd.org), Групи Світового банку (www.worldbank.org); Міжнародної торговельної палати – МТП (www.iccwbo.org); Конференції ООН з торгівлі та розвитку – ЮНКТАД (www.unctad.org); Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків «Держзовнішінформ» (www.ukrdzi.com), де поряд з інформацією щодо зовнішньоекономічної діяльності українських суб’єктів представлена інформація і про іноземних суб’єктів, а також зарубіжні ринки, а також з інших офіційних джерел.

1. 5.     Завдання – проблемні питання та перелік показників для аналізу тенденцій:
2. Визначити всі основні показники зовнішньої торгівлі країни за групами: показники обсягу (експорт, імпорт, зовнішньоторговельний обіг), показники структури, показники динаміки (темпи росту і приросту основних показників) та показники результатів (сальдо торговельного балансу і балансу послуг, експортна, імпортна та зовнішньоторговельна квоти тощо); ВВП; ставки митного тарифу та митних зборів; наявність квот і ліцензій; рівень нетарифних і паратарифних бар’єрів; наявність торговельних угод країни з іншими країнами світу.
3. Проаналізувати динаміку зовнішньоторговельного обігу країни та її вплив на зростання ВВП, зокрема:
   1. a.     здійснити порівняльний аналіз динаміки зовнішньоторговельного обороту держав – основних торговельних партнерів обраної країни, темпів його зростання та зміни частки у ВВП кожної з країн;
   2. b.     обґрунтувати взаємозалежність темпів зростання ВВП та зовнішньоторговельного обороту країн;
   3. c.      визначити, за рахунок яких основних торговельних позицій і торгових партнерів  у досліджуваний період спостерігалася визначена  динаміка зовнішньоторговельної квоти країни.   
   4. Дати оцінку товарній структурі зовнішньої торгівлі країни:
      1. a.     Дослідити в динаміці товарну структуру зовнішньої торгівлі країни;
      2. b.     Здійснити порівняльну характеристику товарної структури експорту та імпорту обраної країни з країнами-лідерами, а також оцінити відповідність товарної структури зовнішньої торгівлі досліджуваної країни загальносвітовим трендам;
      3. Які заходи поточного та стратегічного характеру слід вжити для вдосконалення структури зовнішньої торгівлі даної країни (якщо необхідне випливає з дослідження)?
      4. Оцінити географічну структуру зовнішньої торгівлі країни:
         1. a.     визначити основних торговельних партнерів країни із визначенням їх частки у зовнішньоторговельному обігу, а також розрахувати питому вагу досліджуваної країни відповідно у торгівлі з ними;
         2. b.     розрахувати сальдо товарного балансу та балансу послуг країни з основними торговими партнерами, оцінити його динаміку;
         3. c.      проаналізувати динаміку географічної структури зовнішньої торгівлі країни загалом, а також в межах інтеграційного угруповання (якщо вона входить до інтеграційного об’єднання);
         4. d.     дати оцінку тенденцій у розвитку географічної структури експортно-імпортних операцій країни в контексті реалізації її національних економічних на  міжнародній арені;
         5. e.      визначити  та обґрунтувати щонайменше 5 (п`ять) факторів, які вплинули на досліджувані  тенденції у зовнішній торгівлі країни.
         6. Проаналізувати механізми регулювання зовнішньоторговельної діяльності країни та оцінити їх ефективність:
            1. a.     здійснити оцінку тарифних інструментів регулювання експортно-імпортної діяльності країни за основними товарними групами;
            2. b.      визначити нетарифні інструменти регулювання зовнішньої торгівлі та оцінити їх ефективність;
            3. c.      проаналізувати механізми стимулювання експорту країни; визначити місце країни у антидемпінгових розслідуваннях;
            4. d.     визначити механізми, якими користується країна у Світовій організації торгівлі;
            5. e.      якщо країна входить до торговельної угоди, визначити за якими умовами здійснюється зовнішня торгівля в межах об’єднання та з третіми країнами.

1. 6.     Звіт-презентація

За результатами тренінгу з Блоку 2 кожною командою студентів, котрі обрали певну країну, має бути підготовлений звіт за структурою, що відповідає поставленим завданням. Звіт виконується командами в письмовій формі протягом тижня після проведення установчого етапу Блоку 2. Слід звернути увагу на необхідність представлення результатів дослідження з усіх проблемних питань, котрі мають бути оформлені у відповідні таблиці, діаграми, графіки, гістограми і т.ін. (відповідно до особливостей певних показників і явищ, що досліджуються) з обов’язковими коментарями. Висновки формулюються за результатами кожного пункту дослідження, а також загальні підсумкові висновки наприкінці звіту. Звіт подається викладачу-тренеру для остаточного оцінювання після презентації.

Презентація звітів виконується з використанням ПП Power Point. Кожна команда має провести презентацію власних результатів, отриманих у ході дослідження диспозиції країни у глобальній торговельній системі, не більше 7-10 хв. та надати відповіді на запитання. Максимальний час для презентації та відповідей на запитання кожною групою – 20 хв. Основна мета даного етапу – продемонструвати вміння лаконічно та переконливо презентувати результати діяльності команди.