Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
  • Не нашли подходящий заказ?
    Заказать в 1 клик:  /contactus
  •  
Главная \ Методичні вказівки \ КРАЇНА У СИСТЕМІ РЕГУЛЮВАННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОБЛЕМ (ПРОДОВОЛЬЧА, ЕКОЛОГІЧНА, ЕНЕРГЕТИЧНА (РЕСУРСНА))

КРАЇНА У СИСТЕМІ РЕГУЛЮВАННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОБЛЕМ (ПРОДОВОЛЬЧА, ЕКОЛОГІЧНА, ЕНЕРГЕТИЧНА (РЕСУРСНА))

« Назад

КРАЇНА У СИСТЕМІ РЕГУЛЮВАННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОБЛЕМ (ПРОДОВОЛЬЧА, ЕКОЛОГІЧНА, ЕНЕРГЕТИЧНА (РЕСУРСНА)) 20.08.2015 01:39

БЛОК 8

КРАЇНА У СИСТЕМІ РЕГУЛЮВАННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОБЛЕМ (ПРОДОВОЛЬЧА, ЕКОЛОГІЧНА, ЕНЕРГЕТИЧНА (РЕСУРСНА))

                                                                                                              

  1. 1.    Мета даногоблоку – розглянути  та проаналізувати роль і місце обраної країни в процесі вирішення глобальних економічних проблем.

Реалізація поставленої мети зумовила необхідність визначення наступних  

цілей:

  • вивчити соціально-економічні аспекти продовольчої проблеми країни;
  • проаналізувати екологічну проблему в країні;
  • розглянути можливості країни як постачальника необхідних ресурсів на світовий ринок у довгостроковій перспективі.

 

  1. 2.    Зв’язок з попереднім блоком

Під час роботи над даною темою студенти мають розуміти, що виникнення глобальних проблем пов'язане як з конкретною сферою життєдіяльності суспільства, так і з конкретним соціально-економічним середовищем, де реалізується та чи інша сфера діяльності людей. Особливу увагу слід звернути на те, що такі проблеми не можуть розглядатися та вивчатися поза контекстом розвитку загальної суспільно-економічної системи певної країни та поза контекстом розвитку міжнародних політичних і економічних відносин.

 

  1. 3.    Приклад обробки аналітичної інформації

 

Розвиток відновлюваних джерел енергії в Україні

Україна займає значне місце в світовому енергетичному господарстві як імпортер, експортер та транзитер первинних енергетичних ресурсів. Серед основних видівенергетичних ресурсів в Україні  найбільшою питомою вагою виділяється природний газ, традиційно значними є частки вугілля та нафти сирої, включаючи газовий конденсат. Дані, наведені в тонах умовного палива дозволяють дослідити структуру споживання енергетичних ресурсів за основними видами економічної діяльності (рис.1).

 

 

Рис. 1. Розподіл використання палива в Україні за видами економічної діяльності в 2010 р.

Джерело: складено за даними Держкомстату України

 

Структура споживання енергії в Україні включає такі групи споживачів: «Промисловість» (металургійна, машинобудівна, хімічна та нафтохімічна, паливна, харчова та переробна, будівельних матеріалів), «Населення», «Транспорт», «Комунально-побутові споживачі», «Інші непромислові споживачі» (табл.1).

 

 

Таблиця 1

Структура споживання електроенергії в Україні в січні-серпні 2011 р., млн кВтг

 

Виробництво,

млн кВтг

Частка в загальном споживанні, %

Зміни

 

8 міс.
2011 р.

8 міс.
2010 р.

8 міс.
2011 р.

8 міс.
2010 р.

млн кВтг

%

Споживання е / е (брутто)

123 089.1

119 819.6

3 269.5

2.7

Споживання е / е (нетто)

99 784.9

96 673.4

100

100

3 111.5

3.2

Промисловість

48 341.9

46 864.0

48.4

48.5

1 477.9

3.2

- металургійна

25 265.3

25 487.1

25.3

26.4

-221.8

-0.9

- паливна

6 313.7

6 208.6

6.3

6.4

105.1

1.7

- машинобудівна

4 174.3

3 810.8

4.2

3.9

363.5

9.5

- хімічна та нафтохімічна

4 145.9

3 366.5

4.2

3.5

779.4

23.2

- харчова і переробна

3 015.6

3 029.3

3.0

3.1

-13.7

-0.5

- будівельних матеріалів

1 713.6

1 534.1

1.7

1.6

179.5

11.7

- інша

3 713.4

3 427.6

3.7

3.5

285.8

8.3

Сільгоспспоживачі

2 318.8

2 319.5

2.3

2.4

-0.7

0.0

Транспорт

6 595.4

6 089.5

6.6

6.3

505.9

8.3

Будівництво

617.1

625.4

0.6

0.6

-8.3

-1.3

Комунально-побутові споживачі

12 117.9

12 027.3

12.1

12.4

90.6

0.8

Інші непромислові споживачі

4 296.1

4 092.6

4.3

4.2

203.5

5.0

Населення

25 497.7

24 655.2

25.6

25.5

842.5

3.4

Джерело: складено за даними Міненерговугілля

Основні цілі та пріоритети політики України у галузі енергетики визначені в Енергетичній стратегії України на період до 2030 року, яку Кабінет Міністрів затвердив у 2006 році. Першорядними цілями енергетичної стратегії України є забезпечення її енергетичної безпеки та статусу значущої транзитної держави. Ці цілі розкриваються у сукупність пріоритетів, серед яких – збільшення обсягів транзиту територією України, зменшення енергоємності економіки, підвищення енергоефективності, інтеграція з європейською енергетичною системою, нарощування власного виробництва енергоносіїв. З метою досягнення цих цілей та пріоритетів зазначено ряд стратегічних заходів, як то модернізація й реабілітація інфраструктури транспортування вуглеводнів, диверсифікація джерел і маршрутів постачання, збільшення обсягів власного виробництва вугілля й атомної енергії, впровадження широкомасштабних.

Відновлювані джерела енергії в Україні можуть зайняти гідне місце в паливно-енергетичному балансі, проте сектор відновлюваних джерел енергії в Україні за західноевропейськими мірками недостатньо розвинений. Частка відновлюваної енергії без врахування гідроенергетики в загальному енергоспоживанні за різними оцінками становить від 0,05% до 3%. Винятком є використання великих гідроелектростанцій з часткою в енергоспоживанні (в електроенергетичному секторі), яка сягає 6,9% від виробництва електроенергії (табл.2)

Таблиця 2

Порівняння частки різних технологій у виробництві електроенергії в Україні (2010) та світі (2008)

Джерела

енергії

Виробництво електроенергії в світі    (ТВатт год)

Частка від загального (%)

Виробництво електроенергії в Україні

(ТВатт год)

Частка від загального (%)

Всього

20 183

100

187,9

100

Вугілля

8 273

41

56,9

27,5

Мазут

1 104

5

20,1

15,6

Газ

4 303

21

5,8

3,5

Атомна енергія

2 731

14

89,1

47,4

Гідроенергія

3 208

16

12,9

6,9

Біомаса

267

1

0,01

<1

Вітрова енергія

219

1

0,05

<1

Геотермальна енергія

65

<1

0,00

<1

Сонячна енергія

13

<1

0,00

<1

Енергія хвиль та приливів

1

<1

0,00

0

Джерело: складено на основі даних МЕА та Міненерговугілля за 2010

Серед пріоритетних для України видів альтернативних джерел енергії є вітрова, мала гідроенергетика, біоенергетика, сонячна, геотермальна енергетика та альтернативні гази. Завдяки значному сільськогосподарському сектору існують дуже добрі передумови для використання біоенергії. Енергетична Стратегія передбачає динамічне зростання обсягів використання енергії біомаси – 9,2 млн. т у. п. до 2030 року (50% від всіх ВДЕ), що приблизно в 9 разів вище існуючого рівня використання біомаси для виробництва енергії (табл.3). Що стосується  помірного потенціалу гідроенергетики, то він уже майже повністю вичерпаний. Проте її частка може бути збільшена за рахунок підвищення ефективності гідроелектростанцій. Помірний технічний потенціал вітрової енергії може у середньостроковій перспективі – зокрема на півдні країни – бути використаний з відповідною економічною рентабельністю. Крім того, існує непоганий технічний потенціал для сонячної та геотермальної енергії, але в середньостроковій перспективі їхнє використання не видається економічно доцільним без суттєвої державної підтримки.

                                                                  Таблиця 3

Розвиток відновлюваних джерел енергії відповідно до базового сценарію Енергетичної стратегії до 2030 року, млн. т умовного палива

Розвитокнетрадиційнихта відновлюванихджереленергії

Напрями

2010

2020

2030

Біоенергетика

2,7

6,3

9,2

Сонячнаенергетика

0,032

0,284

1,1

Малагідроенергетика

0,52

0,85

1,13

Геотермальнаенергетика

0,08

0,19

0,7

Шахтнийметан

0,96

2,8

5,8

Вітроенергетика

0,21

0,53

0,7

Енергіянавколишньогосередовища

0,3

3,9

22,7

Позабалансовіджерелаенергії

15

15,7

16,4

Всього

19,8

30,6

57,7

Джерело: Джерело: Енергетична стратегія України до 2030 року.

 

Співробітництво України з ЄС у сфері енергетики здійснюється відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі, підписаного 1 грудня 2005 р. В рамках Меморандуму діє Робоча група з питань енергоефективності, поновлюваних джерел енергії та заходів щодо подолання зміни клімату, завданням якої є налагодження і розвиток співпраці між Україною та ЄС у сфері енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії.Український уряд активно співпрацює і впроваджує проекти енергозбереження та розвитку нових та поновлюваних джерел енергії з фінансовими інститутами та міжнародними організаціями, такими як NEFCO, ADEME, IFC, Європейський банк реконструкції та розвитку, Світовий Банк та іншими.

 

ВИСНОВКИ

  • У  світовому  енергетичному  просторі  Україна  позиціонується  як  енергозалежна  держава, загальний  рівень  залежності  якої  складає  близько  55%,  що  в  цілому  відповідає середньоєвропейському  рівню.  Але  за  ефективністю  використання  енергоресурсів  Україна  значно відстає від європейських та інших розвинених країн ( ≈ в 2,5 рази).
  • Україна  має  значний  потенціал  для  забезпечення  власних  потреб  як  традиційними енергоресурсами (особливо  вугіллям  і  урановою  рудою),  так  і  для  впровадження  відновлюваних джерел  енергії  і  підвищення  енергоефективності.  Вона  також  має  розвинену  інфраструктуру  для постачання,  транзиту  та  експорту  енергоносіїв,  розвинену  базу  енергетичного  машинобудування, значний  науковий  та  кадровий  потенціал.  Не  зважаючи  на  такі  переваги,  в  Україні  традиційна енергетика поки що характеризується низькою енергоефективністю, неприйнятним рівнем шкідливих викидів у навколишнє середовище, нетрадиційні та відновлювані джерела енергії не мають суттєвого впливу на енергозабезпечення країни.
  • Ситуація  в  енергетичному  секторі  України  потребує  змін  в  її  енергетичній  політиці,  яка повинна бути націлена на підвищення ефективності видобутку традиційних енергоносіїв, скорочення екологічних  наслідків  їхнього  виробництва  і  використання,  а  також  на  забезпечення  основ  для поступового  переходу  до  низьковуглецевої  економіки.  Ці  зміни  повинні  стосуватись  інвестицій  у наукові  дослідження,  у  технології  та  розвиток  інфраструктури,  державної підтримки  цих  розробок  шляхом  прямого  фінансування  проектів,  використання  регуляторних важелів, пропаганди та висвітлення переваг чистої енергії серед населення і, особливо, серед владних структур.  Разом  з  тим,  Україні,  як  і  будь-якій  країні  світу  потрібно  шукати  свій  баланс  між традиційними та альтернативними джерелами енергії, який відповідав би її потребам і можливостям.
  • Відновлювані джерела енергії відіграють у енергетичній політиці України лише другорядну роль. Та частка відновлюваних джерел енергії, яка запланована в Енергетичній стратегії України, а саме близько 6% станом до 2030 року, означає помітне відставання темпів їхньої розбудови від можливостей економічного потенціалу. Ці можливості уже сьогодні існують у таких сегментах як біомаса, мала гідроенергія, вітроенергетика, а в середньостроковій перспективі – у використанні сонячної енергії. 
  • Участь  України  у  міжнародних  енергетичних  проектах  буде  сприяти  опануванню  новітніми технологіями,  їх  впровадженню  в  енергетичний  сектор  економіки.  Це,  в  першу  чергу,  стосується спільних  проектів  в  сфері  ВДЕ,  проектів  з  виконання Кіотського  протоколу,  інноваційних  проектів  в  сфері  енергоефективності.  Успіху  у  виконанні вітчизняних  планів  повинна  сприяти  співпраця  України  з  ЄС  в  рамках  Меморандуму  про взаєморозуміння щодо  співпраці  в  енергетичній  галузі,  а  також  реалізація міжнародних  проектів  в енергетичній  сфері,  спрямованих  на  подолання  викликів  і  загроз  сучасності  та  побудову  сталої системи  енергозабезпечення  для  забезпечення  динамічного  розвитку  світової  спільноти  на довгострокову перспективу.

 

Дайте відповідь на наступні питання:

1)    Яких змін слід вжити Україні для покращення ситуації в енергетичному секторі?

2)    Яка частка відновлюваної енергії в енергоспоживанні країни

3)    Чим зумовлене відставання темпів розбудови відновлюваних джерел енергії від можливостей економічного потенціалу?

4)    У яких міжнародних енергетичних проектах Україна приймає участь? Які позитивні наслідки такої співпраці?

 

 

 

  1. 4.    Вихідна інформація

Інформаційною базою для виконання завдань даного блоку може виступати фактологічна інформація державних органів  влади, інформаційні матеріали ряду міжнародних організацій, національних і зарубіжних дослідницьких і рейтингових агентств:

 

  1. 5.     Завдання:
  • Проаналізуйте динаміку цін на окремі продовольчі товари в країні
  • Охарактеризуйте рівень і структуру харчування населення
  • Яка забезпеченість водою в країні, чи існує дефіцит питної води?
  • Шляхи вирішення глобальної продовольчої проблеми (для даної країни)
  • Оцініть поточний стан паливно-енергетичного комплексу країни
  • Якої енергетичної стратегії дотримується країна: пріоритетні напрями збереження енергоресурсів?
  • Чи здійснюються в країні операції щодо збагачення та виробництва ядерного палива?
  • Розкрийте сучасний стан розвитку альтернативної енергетики в країні, обґрунтуйте шляхи розвитку альтернативної енергетики на основі національних економічних інтересів
  • Проаналізуйте вплив глобалізаційних процесів на екологічну політику держави
  • Виявіть особливості та напрямки сучасної екологічної політики держави
  • Які інструменти екологічного менеджменту використовуються в країні?
  • Чи використовуються в країні міжнародні системи стандартів ISO 9000 та ISO 14000? Чи відповідають підприємства країни міжнародним екологічним стандартам? Чи відповідають товари та послуги екологічним світовим стандартам?
  • Проаналізуйте можливі шляхи підвищення ефективності екологічної політики держави
  • Проаналізуйте тенденції урбанізації в країні
  • Проаналізуйте динаміку показників бідності населення та визначте заходи щодо подолання та попередження бідності населення

 

  1. 6.    Презентація

Логічним завершенням вивчення блоку буде презентація групи з результатами аналізу, який буде впливати на прагнення приватних і державних компаній інвестувати кошти в країну. У презентації необхідно врахувати наступні складові:

  • Частка відновлюваної енергії в енергоспоживанні країни
  • Показники енергозабезпечення споживачів, енергетичної залежності, екологічної прийнятності виробництва
  • Дотримання умов Кіотського протоколу, дотримання відповідних угод у інтеграційному союзі (якщо є) або в регіоні (якщо є)
  • Індекс продовольчих цін (в країні, співставлення зі світовими індикаторами)
  • Забезпеченість водою населення, промисловості, сільського господарства
  • Індекс людського розвитку та місце країни у світовому рейтингу (?????)
  • Динаміка народжуваності та смертності в країні
  • Офіційна допомога розвитку, отримана від країн ОЕСР – КДР
  • Офіційна допомога розвитку, надана країною
  • Рівень бідності в країні, стратифікація населення, індекс Джині, структура його доходів і витрат

 


Комментарии


Комментариев пока нет

Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.

Авторизация
Введите Ваш логин или e-mail:

Пароль :
запомнить