|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Країнознавство
Країнознавство« Назад
Країнознавство 04.10.2015 02:09
Міністерство освіти і науки України
методичні рекомендації щодо виконання та захисту курсової роботи “Країнознавство” для освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» з напряму підготовки“Міжнародне право” заочної форми навчання
Київ–2015
Методичні рекомендації містять основні вимоги до порядку виконання курсової роботи з дисципліни «Країнознавство», її структур та правил оформлення, захисту курсової роботи, тематику курсових робіт, список рекомендованої літератури, додатки. Методичні рекомендації орієнтовані на студентів, що вивчають дисципліну «Країнознавство».
.
Розглянуто на засіданні кафедри суспільних та педагогічних дисциплін
Протокол № 2 від 15 вересня 2015 р.
Завідувач кафедри ______________________ М.В.Возник (підпис)
зміст
ВСТУП
Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України[1] курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Навчальним планом напряму підготовки “Міжнародне право” освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» у V семестрі передбачено написання курсової роботи з дисципліни «Країнознавство». Курсова робота є формою індивідуальної роботи студента. Основна мета курсової роботи — сприяти розвитку творчих навичок студентів, закріпити, поглибити й узагальнити теоретичні знання, набуті студентами у процесі вивчення дисципліни, та виробити вміння застосовувати їх при практичному вирішенні питань у сфері міжнародних відносин. Вельми важливим є формування таких умінь і навичок студента: - самостійно формулювати проблему дослідження; - визначати мету, основні завдання, об’єкт і предмет дослідження; - здійснювати пошук і відбір різноманітної інформації про міжнародні відносини, зовнішню політику окремих країн, певні аспекти їх життя; - обробляти та аналізувати міжнародну і країнознавчу інформацію; - логічно і послідовно викладати результати свого наукового аналізу, робити аргументовані висновки; - правильно оформлювати науково- довідковий матеріал; - публічно захищати виконану наукову роботу. Отже, написання курсової роботи дає можливість студентам ґрунтовніше, глибше засвоїти вивчений програмний матеріал з дисципліни «Країнознавство», оволодіти основними навичками наукової роботи, а також розвинути свої творчі інтелектуальні здібності. Самостійна робота студентів з літературними джерелами, статистичними даними, картографічним матеріалом дасть змогу поглибити фахові знання, сприятиме становленню їх як спеціалістів. Курсова робота є видом дослідницької діяльності. Самостійна наукова робота потребує від студента творчих пошуків, має включати елементи новизни. Це може бути висвітлення тих аспектів проблем певної країни, які недостатньо висвітлені в літературі, виявлення нових для вітчизняної літератури джерел, введення в науковий обіг нових фактів, виявлення суттєвих взаємозв’язків між окремими явищами і процесами, аналіз сучасних проблем тієї або іншої країни, її зовнішньої політики, розвитку міжнародних відносин, а також розробка прогнозів щодо подальшого політичного, економічного, соціального розвитку певних держав, напрямів їх зовнішньополітичної діяльності тощо.
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ
Основні вимоги до написання студентом курсової роботи: 1) актуальність теми; 2) достатній теоретичний рівень; 3) дослідницький характер; 4) граматична і стилістична правильність; 5) дотримання стандартів щодо оформлення.
1) Актуальність теми. Тема роботи має бути актуальною з погляду сучасних процесів у міжнародних відносинах, зовнішньої політики окремих держав, різних важливих аспектів їх розвитку; може бути присвячена розкриттю важливих теоретичних питань сучасних міжнародних відносин, глобальних проблем людства тощо. Курсова робота має бути актуальною також з точки зору висвітлення прикладних політичних, економічних, соціальних, екологічних, культурних проблем розвитку окремих держав, їх зовнішньополітичної діяльності. 2) Достатній теоретичний рівень. Робота має бути написана студентом на рівні, що відповідає сучасному стану розвитку комплексу наук, які вивчають міжнародні відносини. Тему курсової роботи треба розкрити в контексті сучасних наукових концепцій, обґрунтовано і доречно використовувати основні наукові терміни. Вельми важливо висвітлювати об’єктивні з наукового погляду положення, застосовувати для ілюстрації і підтвердження теоретичних положень реальні приклади, достовірну статистичну інформацію. 3) Як зазначалося, курсова робота повинна мати дослідницький характер. У процесі роботи студент має вивчити достатню кількість опублікованих джерел (правові акти, монографії, наукові статті тощо). Думки вітчизняних і зарубіжних авторів, їхні загальнотеоретичні і методологічні підходи необхідно проаналізувати та систематизувати. Необхідним є обґрунтування використаних у роботі теоретичних положень тієї або іншої наукової школи і на цій основі сформулювати й обґрунтувати власний погляд на проблему, що досліджується. Якщо роботу присвячено прикладним аспектам розвитку держави, студенту необхідно виконати на достатньому методологічному рівні відповідні розрахунки, систематизувати, інтерпретувати, узагальнити результати практичного дослідження. 4) Граматична і стилістична правильність. Текст курсової роботи потрібно структурувати, а матеріал викласти послідовно, логічно пов’язано. У тексті не повинно бути стилістичних і граматичних помилок. Обов’язкова умова — єдиний стиль роботи. Якість роботи суттєво погіршується, якщо має сукупність різностилістичних, погано пов’язаних між собою компонентів. Формування навичок і вмінь грамотного викладення тексту — одне з важливих завдань курсової роботи. 5) Дотримання єдиних стандартів щодо оформлення. Оформлення курсової роботи повинно відповідати чинним стандартам. Необхідне послідовне комплектування складових роботи. У тексті слід дотримуватись правил цитування, правильно оформлювати посторінкові посилання. Належним чином слід оформлювати список використаної літератури (джерел). Дотримання цих вимог сприяє формуванню у студентів культури оформлення наукових праць, важливої для їхньої майбутньої професійної діяльності.
ГРАФІК ПІДГОТОВКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Затвердження тем курсових робіт відбувається протягом перших двох тижнів початку п’ятого семестру у такому порядку:
! ВАЖЛИВО, що порушення згаданих термінів автоматично означає зниження оцінки:
Робота, подана із запізненням на 1 тиждень оцінюється максимально у 80 балів, подана на 2 тижні пізніше - не приймається до захисту. У такому випадку навчальний план вважається невиконаним, що може бути підставою для недопуску до екзаменаційної сесії.
ВИБІР І ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Тематика курсових робіт (проектів) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху, розроблятється і затверджується на засіданні кафедри суспільних наук. Тематика курсових робіт щорічно коригується з урахуванням набутого досвіду, побажань фахівців, які беруть участь у рецензуванні робіт. Вибір теми курсової роботи не тільки важливий, але багато в чому і визначальний момент для її успішного виконання. Тему варто вибирати з погляду її актуальності, значимості і необхідності, складності і вивченості, як для теорії, так і для практики. Можна вибрати і дискусійну тему, по якій ще немає єдності думок і поглядів. Як у першому, так і в другому випадку такий вибір забезпечить студенту розширення наукового кругозору, потребує вивчення і використання широкого кола періодичної і монографічної літератури. Підготовчий етап роботи над курсовою роботою починається з вибору теми, її осмислення та обґрунтування. З переліку тем, запропонованих кафедрою, студент вибирає таку, що найповніше відповідає його навчальним інтересам і схильностям. Зазвичай студенту надається право вибирати тему курсової роботи з тих, що визначені кафедрою суспільних наук. Студент може також запропонувати власну тему, працюючи над якою він може виявити своє глибоке знання предмета дослідження, розвинути свої творчі здібності. При цьому він повинен обґрунтувати доцільність її розробки, актуальність, новизну тощо. В разі актуальності теми щодо міжнародних відносин і країнознавства, її відповідності науково-методичним засадам роботи кафедри та навчальному плану, інтересам майбутньої практичної діяльності студента тема може бути затверджена за ним. За необхідності назва теми коригується науковим керівником з метою її досконалішого формулювання. Несвоєчасний вибір теми призводить до нераціонального планування студентом свого часу, недостатнього опрацювання джерел, поверховості розкриття теми. Керівництво курсовими роботами здійснюється викладачами кафедри суспільних та педагогічних дисциплін. Завдання наукового керівника курсової роботи — надавати допомогу при виборі теми, розробці плану курсової роботи; доборі літератури, методології та методів дослідження тощо; аналізувати зміст роботи, висновки і результати дослідження; визначати поетапні терміни виконання роботи; контролювати виконання курсових робіт відповідно до графіка; доповідати на засіданні кафедри про виконання та завершення роботи; підготувати відгук на завершену курсову роботу. Виконання курсової роботи організується за графіком, затвердженим кафедрою та деканатом.
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ
Раціональна організація роботи за вибраною курсовою темою, правильний розподіл часу, глибока і своєчасна її розробка забезпечать найкращий результат. Можна запропонувати такий алгоритм виконання курсової роботи:
ЗМІСТ І СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ
Для якісного виконання курсової роботи необхідне чітко уявляти її структуру і зміст. При цьому всі складові роботи повинні бути логічно взаємопов’язані та переконливо аргументовані. Незалежно від вибраної теми структура курсової роботи має містити:
Правильна та логічна структура курсової роботи — запорука успіху висвітлення теми. Процес уточнення структури складний і може тривати протягом усієї роботи над дослідженням. Попередній план роботи варто узгодити з науковим керівником. Для проведення ґрунтовного наукового аналізу з теми дослідження складається план, який дає змогу виокремити основні структурні одиниці роботи. У тексті роботи він фіксується як зміст роботи. Складаючі план роботи, студент виявляє вміння визначати головне, найістотніше в проблемі. Перелік питань, що розглядаються, структурується за принципом від загального до конкретного. Тобто питання теми, як вузлові складові вибраної проблеми, повинні бути єдиною системою, де кожне наступне питання розвиває і доповнює попереднє. Питання повинні бути чітко й ясно сформульовані. Готуючись до викладу тексту курсової роботи, доцільно ще раз уважно прочитати назву з проблеми, яку слід розкрити. Проаналізований і систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів (глав і параграфів). У розділах висвітлюються окремі питання, а в підрозділах (параграфах) — складові цього питання. На заключному етапі передбачається написання студентом вступу та висновків до курсової роботи, оформлення списку літератури і додатків, редагування тексту, його доопрацювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту. Загальний обсяг курсової роботи повинен складати 30-35 сторінок.
Зміст, перелік умовних позначень Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел та ін. Якщо у роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розмущують перед вступом. Перелік друкують двома колонками, в яких ліворуч за абеткою наводять, наприклад, скорочення, праворуч – їх детальну розшифровку. Якщо в роботі є спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і вони повторюються не більше двох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому їх згадуванні.
Вступ
У вступі обґрунтовується актуальність вибраної теми, її наукове і практичне значення в сучасних умовах України, зазначається ступінь розробленості теми в літературі, визначається основна мета, конкретні завдання, які буде вирішено в процесі виконання роботи, об’єкт і предмет дослідження. У вступі подають загальну характеристику курсової роботи в такій послідовності. Актуальність теми. Обґрунтовуючи актуальність теми, слід довести значення вивчення теми та доцільність її наукової розробки. Наукова актуальність визначається питомою вагою теми й ступенем її вивчення. Практична актуальність теми випливає з її значення в розвитку міжнародних відносин у світі та його регіонах, розв’язанні глобальних і регіональних проблем, формуванні зовнішньої політики окремих держав, розвитку окремих найважливіших аспектів їх життя. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання. Мета і завдання (задачі) дослідження. Під час роботи над курсовою роботою не слід ототожнювати мету і завдання наукового дослідження. Передусім доцільно визначати мету наукового дослідження, головне, універсальне наукове завдання, вирішенню якої підпорядковано роботу в цілому, усі її структурні частини, логіку думок та інтелектуальних побудов, що має просочувати роботу від її початку до завершення. Отже, основна мета дослідження — стратегічна ціль, якій підпорядковані всі інші мотиваційні установки (власне завдання). Щодо завдання курсової роботи слід розуміти локальніші, чіткіші, дрібніші питання (проблеми), які аналізуються в окремих розділах або параграфах курсового дослідження. Мета курсової роботи може бути сформульована як певна одинична, навіть глобальна (у масштабах конкретного дослідження) проблема, завдання, вирішення яких сприяє досягненню мети і може бути визначено кілька відповідно до логіки розвитку дослідницького задуму. У разі розмежування мети і завдань курсової роботи слід пам’ятати про необхідність логічної взаємозалежності та пов’язаності: постановка й вирішення локальних завдань має перебувати в інтелектуальному полі основної проблеми. Власне, виокремлення цих завдань та їх аналіз є закономірними етапами загального процесу наукового аналізу вибраної теми. Залежно від теми дослідження курсової роботи можуть бути розроблені кілька важливих проблем, тобто кілька відповідних наукових завдань. Інші ж роботи є своєрідним нанизуванням великої кількості локальних завдань і проблем. Незалежно від характеру та обсягу інформаційного матеріалу, доцільно виокремлення з вибраної теми її окремих складових аналітичних частин. Така структуризація та деталізація наукових завдань повинна сприяти якісному висвітленню проблематики в цілому. Надалі необхідно визначити об’єкт і предмет наукового дослідження. При їх з’ясуванні варто зважати на те, що між ними і темою курсової роботи є системні логічні зв’язки. Об’єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної інформації. Предметом дослідження є ті суттєві зв’язки і відносини, що підлягають безпосередньому вивченню в роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є більш вузьким, ніж його об’єкт. Правильне, науково обґрунтоване визначення об’єкта дослідження — це не формальна, а суттєва, змістовна наукова акція, яка покликана зорієнтувати дослідника на виявлення місця і значення предмета дослідження. Предмет визначає конкретний зміст об’єкта дослідження, його аспекти, властивості, характерні риси, функції тощо. Смислова точність і лаконічність є головними вимогами до формулювання мети, об’єкта та предмета дослідження. Слід пам’ятати, що назва теми повинна відповідати меті роботи, містити предмет. Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Наукова новизна одержаних результатів. Подають коротку анотацію нових наукових досліджень (рішень), запропонованих студентом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку). Практичнее значення одержаних результатів. У роботі треба подати відомості про наукове використання результатів дослідження або рекомендації щодо їх використання, а якщо вона має прикладне значення – відомості про практичнее застосування одержаних результатів або рекомендації, як їх використати. У вступі автор може навести також питання, що залишились поза увагою через обмеженість рамок наукової роботи. Останнім у вступі окреслюється структура роботи. Обсяг вступу — не більше 3-х сторінок.
Основна частина Кожен розділ (глава) роботи повинен мати самостійну назву, бути цілісним, поділятися на параграфи. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку й обґрунтуванням застосованих методів досліджень. Після завершення написання кожного розділу студент подає його на ознайомлення та вивчення керівникові, а після його зауважень доопрацьовує. У розділах основної частини подають: - огляд літератури за темою та вибір напрямів досліджень; - виклад загальної методики й основних методів досліджень; - експериментальну частину і методику досліджень; - відомості про проведені теоретичні й (або) експериментальні дослідження; - аналіз і узагальнення результатів дослідження. Окремо слід зауважити, що текст роботи повинен бути написаний самостійно після ґрунтовного вивчення доступної літератури і джерел. Усі цитати та цифрові дані перевіряються. Надмірне цитування зменшує враження щодо самостійного аналізу студента. Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними джерелами з теми курсової роботи. З метою повного їх виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедр і бібліотеки вищого навчального закладу, а також провідних наукових бібліотек, бібліотечні посібники, прикнижні та пристатейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках тощо, покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань, електронні каталоги бібліотек тощо. Під час джерелознавчих пошуків необхідно з’ясувати стан висвітлення вибраної теми сучасною наукою, з тим щоб конкретніше і точніше визначити напрями (та основні розділи) свого дослідження. Чим ширші і різноманітніші джерела, якими студент послуговується, тим вища теоретична та практична цінність його дослідження. Опрацьовуючи літературу за темою курсової роботи, треба уважно стежити за авторською думкою, вміти розрізняти головні положення від доказів й наочного матеріалу. Часто статті з наукових праць складні для сприйняття, тому необхідно їх читати кілька разів, щоб виділити головну ідею та аргументи, якими автор її доводить. Конспектуючи матеріал, слід постійно пам’ятати тему курсової роботи, її мету і завдання, щоб виписувати тільки те, що стосується теми дослідження. Тема має бути розкрита логічно й послідовно. Починаючи працювати над розділом, треба визначити основну ідею, а також тези кожного підрозділу, які необхідно підтверджувати фактами, думками й аргументами різних авторів, у разі потреби — результатами розрахунків тих чи інших параметрів. Можливе графічне відображення результатів дослідження у вигляді картосхем, картограм, картодіаграм, графіків, діаграм, статистичних таблиць тощо. Обсяг основної частини курсової роботи 20-25 сторінок машинопису.
Висновки Логічним завершенням курсової роботи є висновки. Висновки наводяться у вигляді окремих стислих положень, практичних рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали конкретним завданням. У висновках необхідно зазначити не тільки позитивні результати дослідження теми, а й нереалізовані можливості; пропозиції та власні рекомендації. Висновки підсумовують дослідницьку роботу і містять формулювання, що відображають власну думку автора курсової роботи. Висновки не містять нових ідей, а лише систематизують основний зміст розділів. У висновках лаконічно, чітко, послідовно, цілісно описується концепція роботи взагалі. Рекомендований обсяг – 2-3 сторінки.
Список використаних джерел Список літератури відображає обсяг використаних джерел і ступінь рівня теми, яка досліджується; засвідчує рівень володіння навичками роботи з науковою літературою. Список повинен містити бібліографічний опис джерел, які студент використав під час роботи над темою. Укладаючи список використаної літератури, необхідно дотримуватися вимог державного стандарту. Список використаних джерел формується одним із таких способів: а) в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або загловків; б) у порядку появи посилань у тексті (у порядку згадування їх у тексті за наскрізною нумерацією); в) у хронологічному порядку. Бібліографічні відомості зі списку літератури подаються за порядковою нумерацією. В тексті роботи посилання наводяться у квадратних дужках, де вказується номер використаного джерела із загального списку, наприклад [15]. Якщо необхідно вказати номер сторінки, вона ставиться через кому після номера позиції видання, наприклад [15, С. 100].
Додатки Для повноти сприйняття курсової роботи варто використовувати різноманітний фактичний матеріал у вигляді графіків, таблиць тощо. По завершенні курсової роботи, необхідно систематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна наводити в тексті, а якщо вони громіздкі або стосуються теми лише побічно, то їх оформляють у вигляді додатків. Додатками можуть бути тексти документів, карти, картосхеми, картограми, картодіаграми, графіки, діаграми, статистичні таблиці тощо. Нумерація аркушів з додатками продовжує загальну нумерацію основного тексту роботи.
ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Загальні вимоги
Основними вимогами по викладу матеріалів курсової роботи є суворо послідовний, логічно взаємопов’язаний і науково-аргументований виклад. Курсову роботу виконують у рукописному варіанті або за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А 4 (210 х 297 мм). Параметри сторінки (береги): ліве поле – 30 мм, праве поле – 10 мм, верхнє і нижнє поля – 20 мм.Абзацні відступи дорівнюють 10 мм,вирівнювання по ширині сторінки. При використанні комп’ютера текст набирається з використанням шрифтів текстового редактора Microsoft Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Шрифт (Times New Roman) повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору, середньої жирності, щільність тексту повинна бути однаковою. При написанні вручну мінімальна висота букв 1,8 мм. На сторінці повинно бути 29 рядків. Друкарські помилки, описки, графічні неточності, які виявилися під час написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою та нанесенням на тому ж місці між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається не більше двох виправлень на одній сторінці. Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкуються великими літерами симетрично до набору. Переноси слів у заголовках не дозволяються. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розбивку в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Загальний обсяг курсової роботи повинен складати 30-35 сторінок. До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів підлягають суцільній нумерації. При загальному обсязі до 25 сторінок робота повертається на доопрацювання без прочитання. Якщо обсяг якогось з розділів складає менше 7 сторінок, то така курсова може також бути забракованою. Не бажано перевищувати обсяг за 40 сторінок, оскільки це може сприйматись, як невміння автором концентровано і лаконічно передавати думки. Курсова робота виконується українською мовою.
Робота повинна бути зброшурована (тобто аркуші повинні бути скріплені) у твердій обкладинці. Можна розкласти кожний листок в окремі файли в спеціальних папках для курсових робіт. Титульний лист оформляється згідно з встановленими вимогами (додаток А). Текст титульного листа заповнюється стандартним шрифтом або друкується на комп’ютері, підписується студентом і керівником курсової роботи. На наступній сторінці розміщується зміст роботи (її план). Зміст курсової роботи, що відображає її структуру, містить вступ, розділи, параграфи, висновки, список літератури, додатки (у разі потреби) із зазначенням їх сторінок. Усі розділи і підрозділи плану мають бути виділені в тексті заголовками та підзаголовками (додаток Б). Розподіл текстового матеріалув за розділами має бути приблизно рівномірним, а вступ і висновки не повинні перевищувати 20 відсотків загального обсягу тексту курсової роботи. У тексті роботи кожен з розділів починається з нової сторінки із заголовка. До формулювань заголовків розділів і підрозділів курсової роботи висуваються такі основні вимоги: стислість, чіткість, синтаксична різноманітність у побудові речень з переважанням простих; послідовне та точне відображення внутрішньої логіки змісту роботи.
Нумерація Нумерацію сторінок, розділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних – номер проствляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Такі структурні частини курсової роботи, як «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «список використаних джерел» не мають порядкового номера. Звертаємо увагу, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. Вступ» або «Розділ 5. Висновки». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу[2]. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «1.2.» (другий підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу. Ілюстрації (карти, схеми, графіки тощо) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (під рисунковий підпис). Приклад наведення ілюстрацій:
Рис. 3.1. Динаміка безробіття в Україні, %
Фотознімки розміром, меншим за формат А4, наклеюють на стандартні аркуші білого паперу формату А4. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад «Продовження табл. 1.2». Кожна таблиця повинна мати назву, котру розміщують над нею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. Статистичний матеріал, як правило, повинен оформлюватися у вигляді таблиць. Приклад побудови таблиці Таблиця (номер) Назва таблиці
Боковик Графи (колонки) (заголовки рядків)
Якщо цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк. Формули в курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).
Загальні правила цитування та посилання на використані джерела При написання курсової роботи студент повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, завдання, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу перевірити достовірність відомостей про цитування документа, забезпечують необхідну інформацію про нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал, не включений до останнього видання. Коли використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номер сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання в науковій праці. Цитати беруться в лапки, пропуски в цитатах позначаються трьома крапками в ламаних дужках: <…>. Цитати подаються переважно українською мовою. Після цитати в тексті ставиться в квадратних дужках порядковий номер відповідно до списку літератури та сторінка з джерела: [5, С. 27], тобто посилання на п’яту позицію в списку використаної літератури, зокрема на 27 сторінку видання. Посилання оформлюється в тексті в квадратних дужках. Наприклад: після інформації, на яку потрібно посилання, ставиться [6, С. 14]. Посилання у квадратних дужках першої позиції (6) можна робити лише після того, як буде розміщено за алфавітом усю використану літературу, тоді стане зрозумілою нумерація цього видання у списку використаних джерел і літератури. У роботі не може бути повторень, надмірного цитування. Цитати мають бути короткими й органічно пов’язуватися з основним текстом. На використані у роботі цифрові дані, таблиці, схеми також мають бути посилання із зазначенням джерел. На всі таблиці необхідно посилатися в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «… у табл.. 1.3.», «див. табл.». Допускається наводити посилання у виносках, при цьому його оформлення має відповідати бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера. Приклад: Цитата в тексті: «З-поміж глобальних проблем соціально-економічного розвитку особливе місце посідає проблема відсталості країн, що розвиваються….» [9][3]. Відповідний опис у переліку посилань: 9. Бурла О.М. Вивчення проблеми слабкорозвинених країн світу // Географія. – 2005. - № 21 (49). – С. 14-17. Відповідне подання виноски: (див. в кінці сторінки).
Оформлення списку використаних джерел Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.ін. (при цьому враховують відповідність бібліографічного опису вимогам міждержавного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006). До бібліографічного списку не включаються джерела, на які немає посилань у тексті і які фактично не були використані при написанні роботи. Приклади оформлення бібліографічного опису в списку джерел у курсовій роботі подано у додатку _В_
Додатки Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках у вигляді окремої частини, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Кожен додаток повинен: - починатися з нової сторінки; - мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А.
ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ І ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Після завершення написання курсової роботи вона підписується автором на першій сторінці, зброшуровується й у встановлений термін здається на кафедру суспільних наук. Після реєстрації передається науковому керівнику для рецензування. Зареєстрована курсова робота проходить резензування протягом 3 днів від моменту її представлення. Рецензія дається в письмовому виді. В ній відзначаються позитивні сторони і недоліки роботи, оцінюється ступінь самостійності формулювання основних положень та висновків, наявність елементів творчого пошуку та новизни, величину масиву опрацьованої інформації, дотримання вимог щодо змісту та оформлення роботи. Рецензія має містити рекомендацію роботи до захисту і приблизну оцінку роботи. Відзначені рецензентом зауваження усуваються шляхом вивчення додаткових матеріалів, внесення виправлень у текст роботи. Після резензування студент одержує свою роботу, знайомиться з зауваженнями і готується до усного захисту. За підсумками рецензування робота може потребувати доробки або переробки, після чого знову представляється на рецензування. Робота, яка виконана вдруге, здається разом з рецензією на перший її варіант. Підготовка до захисту курсової роботи включає усунення помилок та недоліків, осмислення написаного в роботі, готовність пояснити будь-які наведені в роботі положення Захист курсової роботи дає змогу студенту викласти власне розуміння проблеми, що досліджується і, є свідченням здатності не тільки до наукової роботи, а й самостійної роботи взагалі. Успішний захист курсової роботи є результатом усвідомленого сприйняття навчального матеріалу, вміння самостійно практично мислити, аналізувати різні джерела, застосовувати теоретичні знання на практиці, що є необхідним і дієвим компонентом фахової підготовки студента. Захист курсових робіт здійснюється за встановленим графіком, публічно. До захисту студент отримує свою роботу, ознайомлюється з рецензією і готується аргументовано відповісти на зауваження та запитання. При захисті студент робить усне повідомлення по основному змісту роботи, відповідає на питання, поставлені комісією. Таким чином, процедура захисту передбачає: • доповідь студента про актуальність, мету та основні положення курсової роботи; • запитання до автора; • оголошення рецензії наукового керівника або його виступ; • відповіді студента на запитання присутніх на захисті; • заключне слово студента; • рішення комісії щодо оцінки роботи; • оголошення оцінки. Вступне слово необхідно підготувати заздалегідь у формі виступу, в якому доцільно висвітлити такі важливі питання: обґрунтування актуальності теми дослідження; мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, зміст роботи, її найбільш суттєві та цікаві моменти, найголовніші висновки курсової роботи. Виступ має містити також відповіді на основні зауваження наукового керівника. Доповідь студента не повинна перевищувати за часом 10 хвилин. Для кращого сприйняття матеріалу присутніми можна роздати таблиці, діаграми, графіки чи підготувати у відповідному форматі наочні демонстраційні експонати або продемонструвати необхідний матеріал за допомогою комп’ютерної презентації. Члени комісії, ознайомившись з курсовою роботою, рецензією та думкою наукового керівника, заслухавши доповідь студента та його відповіді на запитання, оцінюють роботу за шкалою оцінювання ECTS (“відмінно” (А), “дуже добре” (В), “добре” (С), “задовільно” (D), “достатньо” (Е), “незадовільно”(FX), «неприйнятно» (F). Оцінка за курсову роботу заноситься в залікову книжку студента та відомість обліку успішності. Позитивний результат захисту курсової роботи є необхідною умовою допуску студента до іспиту з даної дисципліни. Коли захист курсової роботи визнається незадовільним, комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він зобов’язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою. Оцінка за курсову роботу залежить:
Критерії оцінки курсової роботи
Курсова робота оцінюється за наступними критеріями. “Відмінно” (А) - оцінюється робота, у якій досить повно і послідовно розкритий зміст теми, творчо, самостійно досліджені проблеми, проаналізоване широке коло фактичних даних і матеріалів. При цьому на захисті були дані правильні, чіткі і конкретні відповіді. “Добре” (ВС) - оцінюється робота, у якій зміст розкритий на достатньому теоретичному рівні, досить глибоко розглянуті окремі питання плану, зібраний і проаналізований фактичний матеріал. Однак у роботі маються окремі неточності, незначні помилки, недоліки в оформленні. При відповідях на питання студент був не у всьому послідовним і правим. “Задовільно” (DE) - оцінюється робота, у якій в основному правильно, але недостатньо повно розкрито зміст основних питань, немає належної глибини в аналізі теоретичного і фактичного матеріалу, роботі притаманні окремі стилістичні і граматичні помилки, є порушення в оформленні курсової роботи. Відповіді при захисті поверхневі і не завжди правильні. “Незадовільно” (FX) - оцінюється робота, у якій допущені істотні помилки при викладі програмного матеріалу, використане дуже вузьке коло літературних джерел, практично не приводяться фактичні і статистичні дані, немає їхнього аналізу. При захисті в усному викладі не виділені головні моменти теми, дані неправильні відповіді на додаткові питання. Поставлена комісією оцінка є остаточною.
Кращі роботи можуть бути рекомендовані для участі в наукових студентських конференціях (конкурсах), до друку в студентських збірниках. Курсові роботи подаються на конкурси, коли вони являють собою розробки, проведені студентами в процесі навчання, і отримані в них результати опубліковані, впроваджені в практику або в навчальний процес. Після захисту курсова робота здається викладачем провідному фахівцеві кафедри для зберігання. Після закінчення терміну зберігання курсових робіт (1 рік) вони списуються за актом. Склад комісії для списування курсових робіт: керівник курсової роботи, завідувач кафедри, один-два викладачі кафедри. Викладач з дисципліни в кінці навчального року за клопотанням викладачів може залишити для подальшого зберігання кращі курсові роботи, про що приймається рішення на засіданні кафедри.
Критерії оцінювання курсової роботи (проекту) відповідно до вимог європейської кредитно-трансферної системи (єктс)
Типові помилки при написанні курсових робіт
При написанні й оформленні курсової роботи студенти часто припускаються таких типових помилок: 1. Зміст роботи не відповідає плану курсової роботи або тему розкрито неповністю. 2. Сформульовані розділи (підрозділи) не відображають проблемну ситуацію, стан об’єкта дослідження. 3. Мета дослідження не пов’язана з темою, сформульована занадто абстрактно і не відображає актуальність об’єкта і предмета дослідження. 4. Автор не виявив самостійного підходу до висвітлення теми курсової роботи. 5. Не зроблено глибокого і всебічного аналізу офіційних і нормативних документів, нової спеціальної літератури з теми дослідження. 6. Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого списку і не висвітлює рівень проблеми, що досліджується. 7. Кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням. 8. У роботі відсутні посилання на першоджерела або вказані не ті, які були використані. 9. Безсистемний виклад матеріалу, часті повторення, дублювання одних і тих самих положень. 10. Порушення логічної послідовності, неузгодження, логічні помилки. 11. Механічне запозичення (переписування) матеріалу з літературних джерел. 12. Бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без дотримання вимог державного стандарту. 13. Обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам. Неохайне виконанння курсової роботи, наявність у ній суттєвих помилок.
Список використаної літератури1. Білуха М. Т. Основи наукових досліджень: Підручник. — К.: АБУ, 2002. — 480 с.2. Грищенко І. М., Григоренко О. М., Борисейко В. О. Основи наукових досліджень: Навч. посібник / Київський національний торговельно-економічний ун-т. — К.: Вид-во КНТЕУ, 2001. — 185с.3. Грищук Ю. С. Основи наукових досліджень: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Національний технічний ун-т "Харківський політехнічний ін-т". — Х.: НТУ "ХПІ", 2008. — 232с.4. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT) / Ю. Кожедуб (оформ.). — Офіц. вид. — К.: Держспоживстандарт України, 2007. — 47 с.5. ДСТУ 3582-97. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила / Л.В. Мухітдінова (розроб.). — На зміну РСТ УРСР 1743-82.- Введ. 1998-07-01.- Офіц. вид. — К.: Держстандарт України, 1998. — 25 с.6. Ковальчук В.В. Основи наукових досліджень: навчальний посібник / В.В. Ковальчук. – К.: Слово, 2009. – 240 с.7. Колесников О.В. Основи наукових досліджень: навчальний посібник / О.В. Колесников. – 2-ге вид. – К.: ЦУЛ, 2011. – 144 с.8. Корягін М.В. Основи наукових досліджень: навч. пос. / М.В.Корягін, М.Ю.Чік. – К.: Алерта, 2014. – 620 с.9. Мороз І.В. Структура дипломних, кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання, оформлення і захисту. – К., 2001.10. Рекомендації щодо підготовки і видання навчальної, навчально-методичної та наукової літератури / Укладачі: Т.В.Омельчук, Г.Л.Рябцев, М.В.Прокопенко, С.І.Горбачов. – 2-ге вид., переробл. І допов. – К.: ІВЦ «Політехніка», 2002. – 80 с.11. Сидоренко В. К., Дмитренко П. В Основи наукових досліджень: Навч. посіб. — К.: РННЦ "ДІНІТ", 2000. — 260с.12. Філіпенко А. С. Основи наукових досліджень: Конспект лекцій. — К.: Академвидав, 2004. — 207с. — (Серія "Альма-матер").13. Юраш А. Методичні вказівки до написання наукових робіт. – Л., 2003. – 32 с.
Додаток _А_Зразок оформлення титульного аркушакурсової роботиУкраїнський державний університет фінансів та міжнародної торгівлі
Кафедра суспільних та педагогічних дисциплін
КУРСОВА РОБОТА з дисципліни: “Країнознавство” на тему: «_____________________________»
Студента (ки) __3___ курсу __-___ групи напряму підготовки «Міжнародне право» _________________________________ (прізвище та ініціали) Керівник ___________________________ ____________________________________ (посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала ________________ Кількість балів: ___________________ Оцінка: ECTS _____
Члени комісії ____________________________ (підпис) (прізвище та ініціали) ___________________________ (підпис) (прізвище та ініціали)
Київ-2015
Додаток _Б_
ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ЗМІСТУ РОБОТИ
План Стор.
ВСТУП …. ................................................................................................. 2
Розділ 1 (Назва) ...................................................................................... 4 1.1. (Назва) ................................................................................................ 4 1.2. (Назва) ................................................................................................ 11 1.3. (Назва) ................................................................................................ 17
Розділ 2 (Назва) ..................................................................................... 21 2.1. (Назва) ................................................................................................ 21 2.2. (Назва) ................................................................................................ 27 2.3. (Назва) ................................................................................................ 33
Висновки .............................................................................................. 37
Список використаних джерел …............................................. 40
Додатки ................................................................................................. 43
Додаток _В_
ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ У СПИСКУ ДЖЕРЕЛ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ Книги Однотомний документ Один автор
Два автори
Три автори
Чотири автори
П’ять і більше авторів
Без автораМатеріали конференцій, з’їздівЗаконодавчі та нормативні документиСловникиБібліографічні покажчикиАтласиСтандартиБагатотомний документ
Картографічні матеріали Карти
Дисертації
Автореферати дисертацій
Електронні ресурси
http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm.
Аналітичний бібліографічний опис документа Частина книги
Частина періодичного видання
Частина продовжуваного видання
Частина електронного документа
Методичні рекомендації щодо виконання та захисту курсової роботи з дисципліни “Країнознавство” для освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» з напряму “Міжнародне право” заочної форми навчання
Укладач: Дворник О.А. – старший викладач кафедри суспільних та педагогічних дисциплін УДУФМТ
Комп’ютерний набір та коректура – Дворник О.А.
Видання видрукуване у редакційно-видавничому відділі УДУФМТ, Адреса: 01601, м. Київ, вул. Раєвського, 36; тел. 528-72-96
Підписано до друку ________2015 Формат 60х84/16. Умовн.-друк. арк. _________ Замовлення № ____ від _____ 2015 Наклад 15 прим.
[1] Затверджено наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161. [2] РОЗДІЛ 1 ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ВІРМЕНІЇ [3] [9] Бурла О.М. Вивчення проблеми слабкорозвинених країн світу // Географія. – 2005. - № 21 (49). – С. 14. КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||