КРЕДИТУВАННЯ І КОНТРОЛЬ Київський національний торговельно-економічний університет

КРЕДИТУВАННЯ І КОНТРОЛЬ Київський національний торговельно-економічний університет 27.07.2015 09:02

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Активні операції комерційного банку — це опе­рації банків щодо розміщення тимчасово вільних коштів, які є в їхньому розпорядженні.

Аналіз кредитний — процес періодичного аналі­зу всіх наданих кредитів, відображених у балансі бан­ку. Допомагає контролювати відповідність наданих кредитів кредитній політиці банку, своєчасність здійснення платежів за ними, а також погашення кредитів.

Андеррайтинг - купівля на первинному ринку цінних паперів з наступним їх перепродажем інвесторам; укладання договору про гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, про повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з наступним перепродажем або про накладання на покупця обов'язку робити все можливе, щоб продати якомога більше цінних паперів, не беручи зобов'язання придбати будь-які цінні папери, що не були продані;

Афілійована особа банку - будь-яка юридична особа, в якій банк має істотну участь або яка має істотну участь у банку;

Базова процентна ставка — орієнтована про­центна ставка, яка використовується комерційними банками для обчислення процентів за надані клієнтам кредити.

Банк з іноземним капіталом - банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10 відсотків;

банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;

Банківська ліцензія — документ, який видається Національним банком України в порядку і на умо­вах, визначених у Законі "Про банки і банківську діяльність", на підставі якого банки мають право здійснювати банківську діяльність.

Банківський кредит — будь-яке зобов'язання бан­ку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги бор­гу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'я­зання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Банківський платіжний інструмент - засіб, що містить реквізити, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він використовується, та, як правило, держателя цього банківського платіжного інструмента. За допомогою банківських платіжних інструментів формуються відповідні документи за операціями, що здійснені з використанням банківських платіжних інструментів, на підставі яких проводиться переказ грошей або надаються інші послуги держателям банківських платіжних інструментів;

Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів;

Безнадійні кредитні операції — це операції, імовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника/контрагента банку (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпе­чення) практично відсутня, ризик за такими опера­ціями дорівнює сумі заборгованості за ними.

Валовий кредитний ризик — загальна заборго­ваність за кредитними операціями.

Валюта кредиту — валюта, якою за згодою кре­дитора та позичальника надається кредит. Валюта кредиту може бути національною валютою кредито­ра чи позичальника, валютою третьої країни або міжнародною розрахунковою одиницею.

Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору;

Високоліквідні активи позичальника — найбільш мобільні активи підприємства (грошові кошти в касі та кошти на рахунках у банках), які у будь-який час можуть бути використані для здійснення всіх госпо­дарських операцій.

Витрати — зменшення економічної вигоди у звітному періоді у формі відпливу (вибуття) або ви­користання активів чи виникнення заборгованості, що веде до зменшення власного капіталу, відмінне від розподілу капіталу між учасниками (акціонера­ми).

Врахування векселів — купівля векселів банком до терміну їх погашення.

Гарант — поручитель; юридична або фізична особа, держава, що дає гарантію (виступає запору­кою) у чомусь, зокрема у фінансових стосунках.

Гарантія — передбачене законом чи окремою угодою зобов'язання, згідно з яким юридична або фізична особа відповідає повністю або частково пе­ред кредиторами у разі невиконання боржником своїх зобов'язань.

Геп — різниця між величиною чутливих до зміни ставки процента активів і пасивів банку, які підля­гають переоцінці чи погашенню до певного термі­ну.■

Диверсифікованість — процес розподілу активів між різними фінансовими інструментами з метою зниження ризику.

Дисконтна ставка — ставка процента, за якою майбутню вартість грошей чи фінансових інстру­ментів приводять до їх теперішньої вартості, тобто за якою здійснюють процес дисконтування.

Ділова репутація — сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяль­ності вимогам закону.

Доход (доходи) — збільшення економічних ви­год протягом звітного періоду у формі набуття або зростання активів чи зменшення зобов'язань, що за­безпечує збільшення капіталу і не є внесками учас­ників (акціонерів).

Дюрація — міра приведеної вартості окремого цінного паперу або портфеля цінних паперів, за до­помогою якої вимірюється середня тривалість пері­оду, протягом якого всі потоки доходів за цінним папером надходять до банку.

Економічні нормативи — показники, що встанов­люються Національним банком України і дотриман­ня яких є обов'язковим для банків.

Забезпечення кредиту — один із шляхів захисту кредитора від кредитного ризику.

     Застава — це спосіб забезпечення зобов'язань.

     В силу застави кредитор (заставодержатель) має право  в  разі невиконання  боржником  (заставодавцем)  забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з  вартості  заставленого  майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає в силу договору чи закону.

     Заклад - застава рухомого майна, при якій майно,  що  складає предмет  застави,   передається    заставодавцем    у    володіння  заставодержателя. За угодою заставодержателя із заставодавцем  предмет  застави може  бути  залишено  у  заставодавця  під  замком  та    печаткою заставодержателя (тверда  застава).  Індивідуально  визначена  річ може бути  залишена  у  заставодавця  з  накладенням  знаків,  які засвідчують заставу.

     Правила  поширюються  на  тверду  заставу   у випадках,  коли  її  застосування  не  суперечить  суті   відносин  заставодержателя з заставодавцем при такій заставі.

Істотна участь - пряме або опосередковане, самостійно або спільно з іншими особами володіння 10 і більше відсотками статутного капіталу або права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи;

Інсайдер — фізична або юридична особа, яка має доступ до конфіденційної інформації про справи банку завдяки своєму службовому становищу, участі у капіталі банку, родинним зв'язкам і має змогу ви­користовувати своє становище у власних інтересах.

Іпотека — застава нерухомого майна для отри­мання в банку чи інших фінансових організаціях дов­готермінового (іпотечного) кредиту. Для іпотеки ха­рактерно, що заставлене майно залишається в роз­порядженні боржника.

Капітал підписний - величина капіталу, на яку отримано письмові зобов'язання акціонерів (пайовиків) банку на внесення коштів за підпискою на акції (паї);

Капітал приписний - сума грошових коштів у вільно конвертованій валюті, надана іноземним банком філії для її акредитації;

Капітал статутний - сплачений та зареєстрований підписний капітал;

Капітал регулятивний (власні кошти) - складається з основного та додаткового капіталу, зваженого на ризики, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України;

Класифікація кредитних операцій — оцінка рівня ризику за кожною кредитною операцією з урахуван­ням фінансового стану позичальника, стану обслу­говування позичальником кредитної заборгованості та рівня забезпечення кредитної операції.

Клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

Коефіцієнт загальної ліквідності позичальника —

характеризує достатність оборотних активів підприє­мства для погашення своїх боргів. Показує, скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов'язань.

Коефіцієнт незалежності позичальника — показ­ник, який показує, яка сума власних коштів припа­дає на 1 грн. вартості активів підприємства.

Коефіцієнт поточної ліквідності — коефіцієнт, який показує, скільки одиниць обігових коштів при­падає на кожну одиницю короткотермінових, тобто невідкладних, зобов'язань.

Комерційний кредит — товарна форма кредиту, що надається продавцем (виробником) покупцеві у формі відтермінування оплати за продані товари (ви­конані роботи чи надані послуги).

Контрагент — кожна зі сторін у договорі; кожен із суб'єктів, що взаємодіють між собою, беручи участь у спільній роботі, в реалізації угоди тощо.

Контроль — контроль за фінансово-господарсь­кою діяльністю підприємств, організацій та грома­дян, здійснюваний банками в процесі виконання банківських операцій.

Кореспондентський рахунок — рахунок, призна­чений для розрахунків, здійснюваних однією кре­дитною установою за дорученням і за кошти іншої кредитної установи на підставі укладеного кореспон­дентського договору.

Кредит — позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Кредит "овернайт" - кредит, наданий чи отри­маний на термін, не більший від одного операцій­ного дня (без урахування неробочих днів банку).

Кредит авальний — кредит, призначений для сплати за зобов'язаннями клієнта банку в тому разі, коли сам клієнт не зможе цього зробити. Здійснюєть­ся у формі авалю векселя.■

Кредит акцептний — один із видів кредитів ко­мерційних банків, пов'язаний з вексельним обігом. На відміну від облікового кредиту, що надається век­селетримачеві (одержувачу коштів за векселем), кре­дит акцептний надається векселедавцеві (платникові за векселем) і є гарантійною послугою.

Кредит консорціумний — кредит, що надається позичальникові банківським консорціумом.

Кредит ломбардний — короткотерміновий кредит під заставу високоліквідних активів (рухомого май­на), які можна швидко реалізувати. Застава забезпе­чує повернення кредитів.

Кредит споживчий — кредит, що надається фізичній особі-резиденту для придбання споживчих товарів та послуг.

Кредит револьверний — багаторазово поновлю­вальний кредит, який надають у межах установле­ного ліміту заборгованості і терміну погашення ав­томатично, без додаткових переговорів між сторона­ми кредитної угоди.

Кредитна дисципліна — дотримання позичальни­ком правил кредитування і зобов'язань, які випли­вають з умов кредитної угоди, зокрема щодо ефек­тивного використання кредиту, забезпечення своє­часного його погашення, систематичного подання до банку балансів та інших відомостей, що дозволя­ють перевірити забезпечення кредиту.

Кредитна експансія — інтенсивне розширення банками кредитних операцій з метою отримання прибутків і освоєння ринків позичкових капіталів до умов соціально-економічного розвитку. Здійснюєть­ся на основі прийнятої урядом і центральним бан­ком кредитної політики, яку називають політикою кредитної експансії, або політикою "дешевих гро­шей".

Кредитна лінія — згода банку-кредитора надати кредит у майбутньому в розмірах, які не перевищу­ють заздалегідь обумовлені розміри за певний відрізок часу, без проведення додаткових спеціаль­них переговорів.

Кредитна рестрикція — тип грошово-кредитної політики, здійснюваної Центральним банком для оз­доровлення економічної ситуації в країні шляхом підвищення процентних ставок, обмеження банків­ського кредитування, накладання обмежень на тор-гівельні угоди.

Кредитний договір — юридичний документ, що визначає взаємні зобов'язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом із приводу одержан­ня останнім банківського кредиту.

Кредитний механізм — сукупність принципів, організаційних форм, методів і правил, встановле­них законодавством та спрямованих на забезпечен­ня управління кредитом.

Кредитний портфель — сукупність усіх кредитів, наданих банком з метою отримання доходу.

Кредитний потенціал банку — величина мобілі­зованих у банку коштів за мінусом загального резер­ву ліквідності.

Кредитний процес — рух банківського кредиту як послідовний перебіг його організаційних стадій (етапів).

Кредитний ризик — ймовірність несплати пози­чальником основного боргу та відсотків, які належать сплаті за користування кредитом, у терміни, визна­чені у кредитному договорі.

Кредитний скоринг — бальна система оцінки на­дійності клієнта. -

Кредитні відносини — відособлена частина еко­номічних відносин, пов'язана з наданням вартості (коштів) у кредит і поверненням його разом з пев­ним процентом.

Кредитні операції "під контролем" — кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення несприят­ливої для позичальника ситуації, і складає п'ять відсотків чистого кредитного ризику.

Кредитні операції комерційних банків — вид ак­тивних операцій, пов'язаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зо­бов'язань про надання коштів у тимчасове користу­вання за певних умов, а також надання гарантій, по­ручительств, авалів, розміщення депозитів, прове­дення факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі врахування век­селів, у формі операцій РЕПО.

Кредитні ресурси — частина власного капіталу, залучених і запозичених коштів, у грошовій формі, що можуть спрямовуватися банком на активні кре­дитні операції.

Кредитор — один із учасників кредитних сто­сунків, котрий надає кредит і має право вимагати від боржника (дебітора) сплатити борг.

Кредитоспроможність позичальника — спро­можність позичальника за конкретних умов креди­тування в повному обсязі й у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями виключно грошовими коштами, що генеруються позичальником у ході звичайної діяль­ності.

Кумулятивний геп — інтегральний показник, що відбиває ступінь ризику відсоткових ставок, на який наражається банк протягом розглянутого часового горизонту.

Ліквідність балансу позичальника — характерис­тика ліквідності підприємства. Визначається шляхом зіставлення засобів за активом балансу (в якому відображено розміщення засобів підприємства в еле­менти обігових коштів), згрупованих за термінами можливого швидкого їх перетворення в гроші, із зо­бов'язаннями за пасивом балансу, згрупованими за ступенем терміновості їх оплати

Ліквідність банку — здатність банку забезпечи­ти своєчасне виконання своїх зобов'язань. Визна­чається зрівноваженістю активів і пасивів балансу банку, також ступенем відповідності термінів розмі­щення активів і залучення банком пасивів.

Ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону;

Ліквідатор - юридична або фізична особа, яка здійснює функції щодо припинення діяльності банку та задоволення вимог кредиторів;

Ліквідаційна маса - усі види майнових активів (майно та майнові права) банку, які належать йому на праві власності на день відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідації;

Маржа — різниця між середніми ставками на­даних кредитів та середніми ставками залучених і запозичених коштів.

Моніторинг — система постійного спостережен­ня за найважливішими поточними результатами фінансової діяльності позичальника в умовах постій­но змінної кон'юнктури фінансового ринку.

Мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;

Оборотні активи позичальника — сукупність май­нових цінностей підприємства, які обслуговують по­точний господарський процес і повністю спожива­ються впродовж одного операційного (виробничо-комерційного) циклу.

Овердрафт — форма короткотермінового креди­ту, суть якого полягає у списанні коштів з поточного рахунку клієнта понад їх залишок на рахунку, тобто в утворенні на рахунку клієнта дебетового сальдо.

Операційний ризик — існуючий або очікуваний ризик, котрий загрожує доходам капіталу банку та виникає через похибки у трансакціях із клієнтами чи контрагентами, недоліки у системі внутрішнього кон­тролю чи недостатнього кадрового забезпечення, а також унаслідок подій нефінансового характеру (шахрайство, стихійне лихо тощо).

Опціон відсоткових ставок — право вибору аль­тернативних процентних умов контракту.

Пасивні операції комерційного банку — операції банків щодо залучення коштів для здійснення актив­них операцій.

Пеня — штрафна санкція за несвоєчасне вико­нання фінансових зобов'язань. Нараховується у відсотках до суми невиконаного договірного зобо­в'язання за кожен день затримки:

Плаваюча процентна ставка — процентна став­ка за активними та пасивними операціями, розмір якої періодично переглядається.

Платоспроможність позичальника — це здатність позичальника своєчасно здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов'язань.

Позичальник—суб'єкт кредитних відносин, який отримав у тимчасове користування грошові кошти на умовах, зазначених у кредитній угоді.

Поручительство — договір, згідно з яким поручи­тель бере на себе відповідальність перед кредитором за те, що боржник цього кредитора поверне своєчасно борг. У разі невиконання зобов'язання перед креди­тором відповідальність несуть і боржник, і поручитель.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду

Права майнові — юридично закріплені права фізичних та юридичних осіб володіти, розпоряджа­тися і користуватися певними майновими ціннос­тями.

Принципи кредитування — основні вихідні поло­ження, на які спирається теорія і практика кредит­ного процесу.

Проблемний кредит — кредит, за яким своєчасно не проведені один чи кілька платежів, значно зни­зилася вартість забезпечення, виникають обставини, які дозволяють банку мати сумнів щодо повернення кредиту.

Процент простий — процент, що нараховують за позичковим вкладом у кінці одного банківського тер­міну.

Процент складний — процент, для нарахування якого за базу беруть нарощену суму попереднього пе­ріоду.

Процентний ризик — небезпека фінансових втрат через коливання ринкових процентних ставок.

Резерви за кредитними ризиками — частина бан­ківського капіталу, призначена для компенсації мож­ливих втрат за кредитними операціями.

Рентабельність підприємства — виражений у відсотках відносний показник ефективності викори­стання основних засобів підприємства, задіяних ре­сурсів. Загальну рентабельність підприємства визна­чають як відношення прибутку до середньої вартості основних виробничих фондів.

Реструктуризація кредитів — угода кредитора з позичальником, який має труднощі з погашенням своїх фінансових зобов'язань, про нову схему їх по­гашення. Реструктуризація кредитів може проводи­тися шляхом: пролонгації боргу; оформлення ново­го кредитного договору зі зміною умов; тимчасового мораторію на виплату процентів або частини основ­ного боргу; конверсії боргу чи його частини у безпо­воротну фінансову допомогу тощо.

Ресурси комерційного банку — статутний капітал і фонди банку, а також кошти, залучені і запозичені банком у результаті проведення пасивних операцій і які використовуються для активних операцій банку.

Реорганізація банку - злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правонаступникам;

Розрахункові банківські операції - рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи;

Ризик — ймовірність, можливість небезпеки ви­никнення непередбачених втрат очікуваного прибут­ку, майна, грошей у зв'язку з випадковими змінами умов економічної діяльності, несприятливими обста­винами.

Ринок позичкових капіталів — система економі­чних відносин, що забезпечує акумуляцію вільних коштів, перетворення їх у позичковий капітал і його перерозподіл між учасниками суспільного відтво­рення.

Спред — різниця між цінами продажу і купівлі кредитних ресурсів.

Споріднена особа - юридична особа, яка має спільних з банком власників істотної участі;

Системоутворюючий банк - банк, зобов'язання якого становлять не менше 10 відсотків від загальних зобов'язань банківської системи;

"Стандартні" кредитні операції — це операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить один відсоток чистого кредитного ризику.

Страхування кредиту — різновид страхування, який охоплює кредитні операції і забезпечує змен­шення чи усунення кредитного ризику.

"Субстандартні кредитні операції" — операції, за якими кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватися і складає 20 відсотків чистого кредит­ного ризику, а також є ймовірність несвоєчасного по­гашення заборгованості в повній сумі та у строки, що передбачені кредитним договором.

 

 

 

 

"Сумнівні" кредитні операції— операції, за яки­ми виконання зобов'язань з боку позичальника/кон­трагента банку в повній сумі (з урахуванням фінан­сового стану позичальника та рівня забезпечення) під загрозою, ймовірність повного погашення кре­дитної заборгованості низька, складає 50 відсотків чистого кредитного ризику.

Інкасація боргових вимог - банківська послуга з отримання за дорученням клієнта коштів від боржника такого клієнта у рахунок погашення його боргу або акцепту по векселях, чеках, інших розрахункових і товарних документах.

Тверда процентна ставка — процентна ставка, що залишається незмінною протягом усього строку дії кредитного договору.

Тимчасова адміністрація - процедура, що застосовується Національним банком України при здійсненні банківського нагляду за обставин, передбачених цим Законом;

Тимчасовий адміністратор - фізична або юридична особа, що призначається Національним банком України для здійснення тимчасової адміністрації;

Уповноважена особа банку - особа, яка на підставі статуту чи угоди має повноваження представляти банк та вчиняти від його імені певні дії, що мають юридичне значення;

Учасники банку - засновники банку, акціонери банку, який є відкритим акціонерним товариством, і пайовики кооперативного банку;

Фінансовий ліверидж — механізм впливу на рівень рентабельності власного капіталу через зміну співвідношення власних і позичкових коштів, вико­ристовуваних підприємством.

Філія банку - відокремлений структурний підрозділ банку, що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені банку;

Фінансова холдингова група - фінансова установа, яка відповідає вимогам статті 12 Закону « Про Б і БД».

Факторинг - операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору.

Цесія — передання іншим особам свого права на володіння власністю, засобами або на їх отримання.

Чистий кредитний ризик за кредитною операцією — валовий кредитний ризик, класифікований за сту­пенями ризику, зменшений на відсоток вартості прийнятого забезпечення.

 

1. Нормативні документи щодо здійснення кредитних операцій (загальні і внутрішньобанківські)

ЗУ „Про банки і банківську діяльність” – в якому закладені основні засади і принципи функціонування банків у сфері кредитування, управління ризиками – а саме запобіжні заходи через створення кредитного комітету банками, даний закон регламентує вимоги щодо діяльності  банків в кредитній сфері. Зокрема в даному законі виділена окрема стаття – кредитні операції, в якій визнач. вимоги, зобов’язання та дозволи при виконанні кредитних операцій (про заборону видачі безпроцентних кредитів, надавати кредити на придбання власних ЦП…)

Постанова НБУ № 279 про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків , в якому визначені показники платоспроможності позичальника , фінансової стійкості , рентабельності , класифікація позичальників за класами, оцінка стану обслуговування боргу, класифікація кредитного портфеля, порядок розрахунку резервів під кредитні ризики. 

ЗУ про організацію формування та обігу кредитних історій визначає правові та організаційні засади формування  і ведення кредитних історій,  права суб'єктів кредитних історій та  користувачів бюро кредитних історій, вимоги до захисту інформації,  що складає кредитну  історію,  порядок  утворення,  діяльності  та  ліквідації бюро кредитних історій.

Постанова НБУ № 368 про порядок регулювання діяльності банків в Україні , який зокрема визначає економічні нормативи , які є обов’язковими до виконання всіма банками, а саме: нормативи миттєвої, поточної та короткострокової ліквідності , а також нормативи кредитного ризику а також вимоги щодо обмеження кредитного ризику банків на різних позичальників /інсайдерів. 

Методичні вказівки з інспектування банків „Система оцінки ризиків” визначають  методи,  які  НБУ використовує для оцінки ризиків у банках. Нагляд   на   основі   оцінки   ризиків   дозволяє НБУ     здійснювати    превентивний    нагляд, зосередж. на ризиках  окремих  банків  та  системних  ризиках банк. системи.

Положення про єдину інформаційну систему «Реєстр позичальників», а також Базельські принципи управління кредитними ризиками, які виділяють 5 блоків і загалом складаються з 17 принципів. 

Внутрішні нормативні документи: а) Положення про кредитний комітет (склад кред.коміт, повноваження функції.)   б) Положення про порядок формування резерву (порядок формування, категорія кож.кред.операції, стан обслуговування боргу),    в) Положення про кредитний відділ (завдання підрозділу, склад відділу, ф-ції, права, відповідальність.)       г) Положення про оцінку фін. стану юр. і фіз.. осіб окремо. (загальна методологія проведення оц., визначення класу позичальника, рекомендації щодо видачі кредиту).    д) Кредитний меморандум (розгляд кредиту на кредитному комітеті, визначення основних умов і ризиків по даній конкретній кредитній заявці.)  е) Кредитна політика (цілі політики, карта ризиків – види кредитів, які надає банк, положення політики , методи зниження кред. ризику).  є) Положення про кредитування (правові основи надання, використання і повернення кредиту, форми кредиту, види, відносини з НБУ і позичальниками).

 

7. Кредитна політика банку  – це стратегія і тактика банку по залученню ресурсів на зворотній основі та їх інвестування в частині кредитування клієнтів банку (Панова); - це механізм забезпечення ефективного розміщення кредитних ресурсів , визначення порядку проведення кредит. д-ті , а також захист інтересів його акціонерів , вкладників і позичальників при проведенні кредитних операцій.

Принципи кредитної політики: зв'язок кред. політ. із загальною стратегією розвитку б.; врахув. стану економіки країни та її розвитку в майб.; врахув. прогнозованої кон’юнктури фін. ринку та внутрішнього потенціалу б.; сегментація напрямків к.п.; забезпеч. внутріш. збалансованості окремих напрямів к.п.; заб. високої ефективності к.п.; заб. гнучкості к.п.

Осн. елементи КП: стратегія банку в галузі кредитування; тактика банку по організації кредитування; контроль за реалізацією к.п.

Етапи розробки КП:1. Аналіз кред. д-ті б. в поперед. періоді;  2. Дослідження факторів зов. середовища і прогнозування їх розвитку в майбут.;  3. Оцінка внутрішнього ресурсного потенціалу банку;  4. Формув. системи стратегіч. цілей к.п.;  5. Обґрунтування типу к.п. (агресивна, консервативна, поміркована);   6. Розробка осн. параметрів організації кред. процесу та рівня відповідальності ;   7. Формув. механізму контролю за здійсненням к.п.;   8. Загальна оцінка ефективності розробленої к.п. Основні засади кредитної політики визначаються у внутрішньобанківському положенні «Кредитна політика» - яке визначає цілі політики банку, карту ризиків – види кредитних ризиків; положення політики – оцінка та моніторинг, встановлення кред. лімітів тощо; методи зниження кредитного ризику.

 

13. Етапи кредитування та їх характеристика.  

I етап. Попереднє ознайомлення з клієнтом (потенційним Позичальником): а)ознайомлення клієнта з умовами кредитування, отримує від клієнта пакет документів

II етап. Розгляд та аналіз пакета документів, який надано клієнтом: б) попереднє вивчення та аналіз пакету документів, кредитна експертиза, Формує пакети документів для підрозділів Б., які повинні надавати висновки щодо можливості провед. кред. операції, передає їх для розгляду за призначенням. в) Доводить до відома працівників підрозділу фронт-офісу інформацію щодо критеріїв визначення заставної вартості запропонованого в заставу майна по окремих видах забезпечення. У випадку відхилення запропонованого в заставу майна, готує висновок та надає його працівнику фронт-офісу. г) На підставі пакету документів, отриманого від працівника фронт-офісу, готує висновок та надає його працівнику фронт-офісу. д)У разі отримання від працівника підрозділу фронт-офісу інформації про пов‘язаних осіб клієнта(позичальника) перевіряє достовірність та повноту вказаної інформації, вносить відповідні корективи та передає інформацію за своїм підписом уповноваженій особі по ідентифікації клієнтів.перевіряє інформацію про загальний обсяг заборгованості по позичальнику або його групі пов‘язаних осіб в системі Банку. На підставі пакету документів, отриманого від працівника фронт-офісу, та іншої наявної інформації готує висновок та надає його працівнику фронт-офісу. е) Отримує від підрозділів Банку висновки щодо можливості проведення кредитної операції. Всебічно аналізує та узагальнює висновки підрозділів Банку, завершує підготовку запиту (заявки) висновком про можливість проведення кредитної операції, вказує основні умови кредитування.

III етап. Прийняття рішення про можливість проведення кредитної операції є) Виносить питання на розгляд Кредитного комітету, Отримує витяг з рішення Кредитного комітету, Інформує клієнта про результати прийнятого рішення

IV етап. Оформлення видачі кредиту ж) Отримує та аналізує документи щодо відсутності обтяжень запропонованого в заставу майна іншими зобов‘язаннями. Візує проекти договорів, Систематизує в кредитну справу документи та передає кредитну справу працівнику підрозділу бек-офісу бізнесів з) Перевіряє правильність відкриття рахунків, підключення до схем нарахування. Здійснює реєстрацію договорів кредиту у відповідних регістрах. Візує проекти договорів кредиту та повертає їх працівнику підрозділу фронт-офісу. і) Передає завізовані проекти договорів для погодження та підписання клієнту та уповноваженій особі Банку. Забезпечує нотаріальне посвідчення договорів застави (іпотеки). Контролює проведення державної реєстрації застави.Один з примірників кожного із зазначених договорів передає клієнту, а другий - працівнику підрозділу бек-офісу бізнесів. к) Здійснює проведення проводок, пов‘язаних з оприбуткування договорів та сум договорів. л) Отримує від працівника підрозділу фронт-офісу договори. Залучає матеріали до кредитної справи.

V етап. Супроводження кредиту VI етап. Розгляд питання та прийняття рішення щодо зміни умов кредитування VII етап. Оформлення змін умов кредитування VIII етап. Повернення кредиту

19. Правове забезпечення повернення кредитів.

Правове забезпечення повернення кредитів гарантують:

1. кредитний договір, в якому вказується статус обох сторін,мета і сума кредиту, умови його видачі і погашення, форми забезпечення кредиту, величина відсоткової ставки за кредит та порядок її сплати, перелік звітних документів, права і обов’язки обох сторін. Кредитний договір складається на всю суму кредиту на строк користування  позичкою в 2-х примірниках і його підписують обидві сторони – все це засвідчується нотаріально і перевіряється юридичним підрозділом – тому договір являється вагомим аргументом , який змушує позичальника повернути кредит.

Тим паче, що Кредитний договір включає такі розділи : Предмет договору; Умови забезпечення кредиту; Права та обов’язки сторін; Особливі умови; Місцезнаходження та реквізити Сторін

2. договір застави , гарантії, поруки. Основні розділи договору застави: Інформація про Заставодавця; Інформація про Заставодержателя; Предмет договору; Зобов’язання, забезпечене заставою; Предмет застави; Порядок передачі предмету застави; Права та обов’язки сторін; Відповідальність сторін; Строк дії Договору та інші умови; Місцезнаходження та реквізити Сторін – даний пункт є вагомим забезпеченням повернення кредиту позичальником навіть в разі небажання його повертати, адже тут є і його підпис на право передачі застави і неповернення її кредитором до повного погашення кредиту.  

3. ЗУ „Про заставу” (В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави можуть бути майно та майнові права. Законом чи договором передбачається перебування заставленого майна у володінні заставодавця, заставодержателя або третьої особи); ЗУ „Про іпотеку” (Іпотекою може    бути    забезпечене    виконання    дійсного зобов'язання  або  задоволення  вимоги,  яка  може   виникнути   в  майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.); ЗУ „Про іпотечне кредитування”; Нормативні акти стосовно порядку оцінки майна, що передається в заставу.

 

 

25. Розробка програми реструктуризації безнадійних боргів

Виявивши проблемну заборгованість банк повинен вжити заходів до своєчасного і повного повернення кредиту.

Одним з таких методів є розробка з позичальником плану дій щодо відновлення фінансової спроможності.

Основними напрямами реструктуризації проблемної заборгованості є: - визначення заборгованості проблемною - підписання угоди про реструктуризацію боргу - реалізація забезпечення - реструктуризація діяльності - отримання погашення через рішення суду - банкрутство позичальника

Заходи по роботі з проблемними кредитами поділ на:

- першочергові – заходи, що здійснюють відразу після виникнення відхилень в кредитному договорі (рішення на рівні підрозділу, який супроводжує кредит)

- планові (заходи, які впроваджуються в процесі роботи з проблемною заборгованістю). Ініціюю їх кредитний комітет, Правління.

До першочергових: - виставлення претензій позичальнику на суму простроченого платежу - посилення контролю за виконання позичальником зобов’язань - вимога пояснення у керівництва причин прострочки - проведення повторного аналізу звітності - проведення аудиту проблемної позики

Основні методи роботи з проблемними кредитами:

- модифікація кредитного договору (або реструктуризація)

- реалізація забезпечення

- звернення до суду

- виконання судового рішення

- банкрутство позичальника

Отже, реструктуризація боргу- розстрочення сплати проблемних боргів та % в окремих випадках із залученням додаткових кредитних коштів. Укладається договір про реструктуризацію, він може містити декілька варіантів:

- договір між боржником і кредитором і передбачає зміни в графіку погашення заборгованості

- договір між банком, позичальником, третьою стороною, яка приймає на себе зобов’язання позичальника

- договір між банком і позичальником і передбачає надання додаткових кредитів.

Уступка права вимоги (2-ий варіант реструктуризації) – має на увазі сек’юритизацію кредитів – частковий або повний продаж кредиту іншому кредиторові. При цьому банк передає і право на отримання платежів по кредиту , компенсуючи затрати за рах. маржі між запланованою сумою надходжень та сумою , сплаченою новим кредитором.

Реструктуризація діяльності підприємства проводиться реструктуризація виробнича, управлінська, фінансова, структурна, техніко-технологічна і кадрова діяльність підприємства. Все це здійснюється на основі підписаної програми реструктуризації, що може передбачати: - надання нового кредиту в погашення заборгованості за діючим кредитним договором (рефінансування) - уступка права вимоги (сек’юритизація кредитів – продаж банком виданого кредиту, тобто передача прав щодо отримання основного боргу і процентів за ним покупцю кредиту). - переведення боргу - зміна проблемної заборгованості за кредитом на вексельні зобов’язання третіх осіб - викуп банком основних засобів, готової продукції чи інших активів позичальника для власного користування або з наступною передачею у фінансовий лізинг. Укладання угоди про зворотній викуп предмета застави. 

 

6. Кредитний комітет та його ф-ції

Кредитний комітет – колегіальний орган банку, який уповноважений приймати рішення щодо можливості та умов проведення кредитних операцій в межах наданого йому відповідного права (ліміту) на одного позичальника, а також виішувати інші питання кредитних взаємовідносин з позичальником.

Система затвердження кредиту є багатоступеневою і передбачає розгляд кредитної заяви на різних рівнях: кредитний працівник, старший кредитний співробітник і Кредитний комітет. Система затвердження Кредитним комітетом сприяє зниженню ризиковості кредитних операцій банку. Організація роботи Кредитного комітету є обов'язковою для банку. До складу Комітету входять керівники та провідні спеціалісти банку, які періодично збираються на засідання і колегіально вирішують поставлені завдання, формують кредитну політику, виносять рішення про надання "великих" кредитів і списання безнадійних позик. ВИДІЛЯЮТЬ КРЕДИТНИЙ КОМІТЕТ ГОЛОВНОГО ОФІСУ, ЯКИЙ ПРИЙМАЄ РІШЕННЯ щодо кредитів, які не перевищують певного встановленого банком лімітом від статутного фонду банку, кредитні комітети філій в межах встановлених для них лімітів, якщо ж сума кредиту перевищує встановлений розмір, то рішення приймає спостережна рала банку.

у складі кред комітету має бути не менше 5 осіб.

Функції Кредитного комітету1.Формування кредитної стратегії та кредитної політики. 2. Затвердження організаційної структури процесу кредитування. 3. Встановлення напрямів диверсифікації кредитного портфеля та відповідних лімітів за країнами, галузями, кредитними інструментами, позичальниками. 4.Оцінка адекватності резервів на можливі втрати за кредитами. 5. Аналіз кредитного ризику портфеля та інших суттєвих ризиків, пов'язаних з кредитуванням. 6.Прийняття рішень про надання "великих" кредитів. 7.Періодичне списання безнадійних позик.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12. Методи мінімізації кредитних ризиків

З метою мінімізації кредитних ризиків банку відповідно до причин виникнення здійснюють управління кредитним ризиком на двох рівнях – на рівні кожної окремої позики та на рівні кредитного портфеля в цілому. На рівні окремої позики: аналіз кредиту та кредитоспроможності клієнта; структурування; документування; контроль. На рівні кредитного портфеля: диверсифікація, концентрація, лімітування, резервування, страхування.

Структурування – відпрацювання таких параметрів, які б відповідали потребам клієнта та мінімізували кредитний ризик, забезпечуючи умови своєчасного погашення позики. Визначаються такі параметри позики: вид кредиту, суму, термін, забезпечення, порядок видачі і погашення позики, ціну позички тощо.  Документування позики – підготовка та укладання кредитного договору, умови якого задовольняють потреби як позичальника, так і банку.  Контроль за наданим кредитом та станом застави (кредитний моніторинг) неодмінна умова успішного здійснення програми банк.кредитування. Основна мета – не допускати підвищення кредитного ризику понад встановлений рівень.

Диверсифікація позик, як спосіб захисту від кредитного ризику, являє собою розподіл грошових коштів, що позичаються між різними суб'єктами (юридичними і фізичними особами). Чим більшому числу позичальників буде переданий у тимчасове користування позичковий капітал конкретного банку, тим, при інших рівних умовах, меншою буде міра ризику неповернення боргу, оскільки імовірність банкрутства багатьох позичальників значно нижче за імовірність банкрутства одного або трьох позичальників. Бувають галузеві, географічні, портфельні. Концентрація  є поняттям, протилежним до диверсифікації. Означає зосередження кредитних операцій банку в певній галузі чи групі взаємопов’язаних галузей, на географічній території або кредитування певних категорій клієнтів. Лімітування кредитів - це спосіб встановлення сум граничної заборгованості по позиках. Здійснюється шляхом встановлення лімітів кредитування, які являють собою зазделегідь встановлену граничну суму кредиту, яку позичальник має право отримати в банку. банки використовують таку форму лімітування кредитів, як кредитна лінія, тобто зобов'язання банку перед позичальником надавати йому протягом певного періоду кредити в межах ліміту. Кредитна лінія звичайно відкривається при тривалій і тісній співпраці між банком і позичальником. Страхування кредитних операцій, як спосіб захисту від кредитного ризику, означає, що банки повинні створювати страхові фонди як на мікро- так і на макрорівні, а також страхувати окремі високо ризиковані кредитні операції в спеціалізованих страхових організаціях. Створення резервів – акумуляція частини коштів на спеціальному рахунку для компенсації неповернених кредитів. Є одним із методів зниження кредитного ризику на рівні банку, що існує для захисту вкладників, кредиторів та акціонерів. Одночасно резерви за кредитними операціями підвищують надійність та стабільність банк.системи в цілому. Цей підхід базується на одному з принципів міжнародних стандартів б/о та звітності – принципі обережності, згідно з яким банки мають оцінювати якість своїх кредитних портфелів на звітну дату з погляду можливих втрат за кредитними операціями. Для покриття цих витрат передбачається створення спеціального резерву перерахуванням частини коштів банку на окремий бух.рахунок, з якого в разі неповернення кредиту списується відповідна сума. Джерелами формування спеціального резерву є витрати комерційного банку.

 

18. Кредитний ризик та механізм його визначення.

Кредитний ризик – ризик несплати у визначений строк основного боргу і процентів по позичках, що належать кредитору. Кредитний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов'язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком (його підрозділом) або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов'язання. За рівнями кредитні ризики поділяють на припустимі, критичні та катастрофічні.

Недоліки, які свідчать про наявність у банку проблем з управління кредитними ризиками:

1. надмірна централізація або повна децентралізація керівництва щодо кредитування
2. недостатній або неадекватний аналіз ризиків за кредитною угодою
3. поверхневий аналіз фінансового стану позичальника
4. недостатній юридичний контроль за документарним оформленням кредитів
5. відсутність дієвого контролю за використанням кредитів
6. неповна кредитна документація
7. неефективний внутрішній аудит кредитних операцій.

Ступінь кредитного ризику визначається кредитними вимогами НБУ:

·     максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) не більше 25%

·     великих кредитних ризиків (Н8) не більше 800% рег. капіталу

·     максимального розміру  кредитів,  гарантій  та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9) не більше 5%

·     максимального сукупного   розміру   кредитів,   гарантій   та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) не більше ніж 30%

При видачі кредиту керівництво банку стикається з наступними ризиками: прийняття неправильного рішення;отримання неправдивої інформації;зловживання позичальника;невдала господарська діяльність позичальника;банкрутство або смерть позичальника;втрата або руйнація застави;невиконання поруки чи гарантії;часткове або повне неповернення кредиту;неправильний вибір валюти кредитування;судові витрати;програш судового процесу;отримання збитків за позикою;нанесення збитку 3 особам

Класифікація кредитних ризиків:

1. 1.   ризик пов’язаний із позичальником: об’єктивний (гаранта, страховика, позичальника)суб’єктивний (репутація позичальника)юридичний ризик (недоліки в складанні кредитного договору, страхового полісу, гарантійного листа)
2. 2.   ризик пов’язаний із способом забезпечення гаранта, страховика, ризик предмету застави
3. системний ризик – ризик зміни в економічній системі, що випливає на фінансовий стан позичальника та банку: індивідуальний, портфельний
4. 4.   форс-мажорний ризик

Методи виміру кредитного ризику: 1. загальні: статистичний, аналогів, експертної оцінки, аналізу доцільності витрат, аналітичний; 2. специфічні.

Для визначення припустимого і реального ризиків банки повинні створювати відповідні системи оцінювання ризику, які б формалізували процес виміру і розрахунків. Такі системи повинні визначати три компоненти ризику: розмір (обсяг можливих витрат); імовірність настання; тривалість періоду впливу ризику.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24. Оцінка видів забезпечення кредитних операцій

Основна маса кредитів надається банками під забезпечення. Існує кілька способів забезпечення кредитів різними видами майна клієнта або фінансовими зобов’язаннями третьої сторони. Всі форми забезпечення кредиту (майно, зобов’язання) повинні задовольняти таким вимогам:

• висока ліквідність, тобто можливість активів до конвертування у грошову форму;
• здатність до тривалого зберігання (як мінімум протягом періоду кредитування);
• стабільність цін на заставне майно;
• низькі витрати на зберігання і реалізацію застави.

Розмір кредиту під заставу визначається у відсотках від ринкової вартості застави на момент укладання кредитної угоди. Залежно від виду майна заставна оцінка може становити від 60 до 90%. Перевищення ціни застави над сумою кредиту є гарантією компенсації ризику втрати на випадок зниження ціни застави.

Розрізняють заставу та заклад. Застава – предмет забезпечення протягом дії кредитної угоди залишається у розпорядженні позичальника; заклад – передбачає, що предмет забезпечення передається на збереження кредитору або третій особі.

Оцінка застави здійснюється або незалежним оцінювачем, або експертом банку. Оціночна вартість предмета застави є нижчою, ніж поточна ринкова його ціна.  Оціночна вартість застави повинна перекривати розмір кредиту, нарахованих % за весь період кредитування, витрати, пов’язані з реалізацією застави. Коефіцієнти покриття ризику кредитора визначаються кожним банком самостійно і прив’язуються до ліквідності предмета застави. перевищення вартості застави у порівнянні з реальною ціною призводить до підвищення ризику, а протилежна тенденція – зменшення можливого обсягу кредиту та зменшення кількості потенційних позичальників.

Види застави: 1. тверда – фізичні предмети, майно, яке не змінює своєї фізичної форми протягом дії угоди і функціонального призначення (рухоме і нерухоме майно); 2. майнові права , 3. товари в обороті, 4. товари в переробці, 5.цесія – застава дебіторської заборгованості.

 

30. Фактори, що впливають на розмір кредитного ризику. на розмір індивідуального кредитного ризику: Репутація полягає у бажанні і рішучості позичальника погасити свої зобов'язання перед банком. Репутацію позичальника банкір може визначити тільки тоді, коли він досить добре (через особисті стосун­ки) вивчив клієнта. Можливість — це здатність позичальника отримати гроші по своїх активних операціях і конкретних проектах, що будуть прокредитовані, ефективно управляти грошовими потоками, з тим щоб забезпе­чити повне і своєчасне погашення кредитної заборгованості і проце­нтів по ній. Капітал. Цей фактор означає, що потенційний позичальник пови­нен мати певну суму власного капіталу, яка буде використана в про­екті, що кредитуватиметься. Інакше кажучи, позичальник мусить розділити кредитний ризик з банком.Для світової банківської практики характерно, що частка власно­го капіталу позичальника у фінансуванні проекту традиційно стано­вить близько 30% від його вартості, 70% вартості проекту банк кре­дитує. Умови. Згідно з цим фактором банкір мусить добре знати стан місцевої, регіональної і національної економіки, а також умови го­сподарювання позичальника, здійснювати їх періодичний огляд прогнозування.Неоднакові економічні умови та прогнози для окремих галузей господарства свідчать про те, що критерії для надання позичок ма­ють бути різними. Застава. Надійне забезпечення кредиту у формі застави може подолати слабість інших параметрів кредитної угоди. Однак банкіру необхідно звертати увагу на якість застави, її юридичне оформлення, співвідношення між вартістю застави і позики, і як часто ця вартість змінюється.Фактори притаманні банку:

• рівень організації кредитного процесу
• наявність чіткої процедури розгляду кредитів і прийняття рішення про кредитування
• створення ефективної системи кредитного моніторингу
• рівень професіоналізму персоналу

на розмір портфельного кредитного ризику:

Зовнішні чинники

• загальна економічна нестабільність
• недосконалість законодавчої бази, що постійно змінюється
• негативні явища перехідного періоду

Внутрішні чинники

• якісний рівень кредитної політики
• стандарти формування портфеля позичок
• стандарти обслуговування клієнтів
• кредитний моніторинг та контроль за якістю портфеля

 

27. Апарат управління кредитними операціями

Кредитними операціями в КБ займаються відповідні підрозділи банку, які в загальному входять до складу  кредитного управління чи департаменту.

До складу кредитного управління входять: відділ кредитування юридичних осіб; відділ кредитув фіз.осіб; відділ мікрокредитування та кредитування малого та середнього бізнесу; відділ проектного фінансування; відділ торгового фінансування; відділ контролю кредитного портфелю; відділ аудиту; юридична служба; служба безпеки;управління кредитними ризиками

Основним органом, що здійснює керування кредитною діяльністю  банку є Правління. Рішенням Правління призначається кредитний комітет, який діє  згідно положення про кредитні комітети банку.

Кредитний комітет це колегіальний орган, який постійно діє і є оперативним органом, що приймає або  погоджує рішення та умови проведення кредитних операцій та взаємовідносини з позичальниками.

Залежно від розміру банку може  існувати 3-рівнева система кредитних комітетів: кредитний комітет головного банку;кредитна комісія головного банку;  кредитна комісія філії

Кредитний комітет формується у складі не менше 5 членів. Кредитні комісії – не менше 3 членів.

Засідання кредитного комітету проводиться в міру необхідності, але, як правило, 2 рази в тиждень. Засідання кредитних комісій філій проводиться в міру необхідності, але, як правило, не рідше 1 разу на місяць. На засідання кредитного комітету можуть залучатися фахівці з різних  підрозділів та незалежні експерти.

Основні функції кредитного комітету: Встановлення загальних лімітів надання кредиту 1-му позичальнику. встановлення індивідуальних лімітів надання  кредиту конкретному позичальнику. встановлення ліміту на 1 позичальника при проведенні специфічних кредитних операцій. розгляд запитів управлінь кредитування та філій щодо проведення ними кредитних операцій, можливості зміни цих умов. щомісячний розгляд стану кредитного портфелю та резервів. вирішення питань видачі кредиту понад ліміт. визнання заборгованості за кредитами безнадійною

Всі рішення кредитного комітету  затверджуються протоколом і надсилаються відповідним органам під розписку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Кредитне бюро: вітчизняний та зарубіжний досвід

КБ - це установа, основний вид діяльності якої становить збір, накопичення, обробка, збереження та надання інформації (позитивної та негативної) про виконання фінансових зобов’язань фізичними та юридичними особами. Світова практика діяльності КБ довела, що існують досить відчутні загальні переваги від діяльності КБ: наявність кредитної звітності стимулює позичальників погашати кредити, оскільки в протилежному випадку вони ризикують в майбутньому не отримати кредит в іншій кредитній організації; обмін інформацією між кредиторами допомагає їм відрізнити добросовісного позичальника від недобросовісного, і відмовити недобросовісному в отриманні кредиту або встановити більш високі процентні ставки та отримати додаткове забезпечення і гарантії; зниження кількості часу та коштів на отримання інформації позитивно відображається на вартості кредиту для позичальників; отримуючи інформацію з кредитної історії, кредитори мають змогу визначатись з наявністю заборгованості по кредитах, які позичальник отримав в інших банках, і визначитись чи не є рівень заборгованості занадто великим для цього позичальника; задоволення потреби в надійній та повній інформації знижує вимоги до розміру забезпечення або гарантій для надійних позичальників та збільшує загальні об’єми кредитування; створення “кредитної історії” розширює доступ до фінансових послуг суб’єктів малого, середнього бізнесу та фізичних осіб.

Тенденція розвитку КБ у світі свідчить про те, що переважна кількість бюро створюється в якості приватних, комерційних установ. Основними засновниками КБ, які створюються в останній час, виступають самі кредитні установи. В основному, це банки за участю Асоціацій банків (Туреччина, Польща, Мексика, Естонія, Нідерланди, Сінгапур тощо). При цьому, не зважаючи на множинність КБ у деяких країнах, де КБ діють багато років, прослідковується велика ступінь концентрації капіталу, коли домінуючу роль грають одне, два кредитних бюро, які надають весь комплекс інформації (США, Велика Британія, Японія, Австралія, Німеччина тощо). Інші кредитні бюро займають дрібні ніші, надаючи окремі види інформації. В окремих країнах, поряд з приватними кредитними бюро, діють як інформаційні посередники, так звані інститути державної реєстрації кредитів - Public Credit Registers (PCR). Відмінність PCR від кредитних бюро в тому, що в основному надання даних є обов’язковим і встановлено окремим правилом; інформація є стандартизованою і основні дані стосуються кредитів, а не позичальника. В основному PCR керуються центральними банками чи органами банківського нагляду. При цьому доступ до інформації в основному мають працівники центрального банку і банки, що надають інформацією.

Законодавство ЄС вимагає отримання згоди суб’єкта кредитної історії на надання інформації щодо нього, яка повинна бути “недвозначною”. При цьому кредитори можуть включати відповідні згоди в кредитний договір.

Система функціонуюча в США побудована інакше – кредитори мають право розповсюджувати інформацію про позичальника на свій власний розсуд, якщо на те не існує заборони з боку суб’єкта кредитної історії у письмовій формі.  Для України більше підходить європейський підхід, який відповідає Конституції України та чинному законодавству і найбільш повно захищає права людини. Активне формування в Україні інституту бюро кредитних історій розпочалося в 2003р., коли стали проводити різноманітні конференції на цю тему, з’явилися перші проекти закону «Про організацію формування та обігу кредитних історій». Закон був прийнятий лише у червні 2005 року і вступив у силу з 29 січня 2006-го. Ним визначаються принципи формування та ведення кредитних історій, права їхніх суб’єктів, вимоги до захисту інформації, яка становить кредитну історію, а також порядок створення, діяльності та ліквідації БКІ. 2 червня 2005 року створено ТОВ «Перше всеукраїнське бюро кредитних історій» (ПВБКІ). Його створили Асоціація українських банків, 30 комерційних банків і дві страхові компанії. При цьому було обумовлено, що жоден із засновників не має права перевищити дев’ятивідсотковий ліміт участі в статутному капіталі ТОВ.  У липні 2005-го почало функціонувати Українське бюро кредитних історій (УБКІ) із статутним фондом 29,2 тис. грн., засноване Приватбанком за участі маловідомої компанії BigOptima. У жовтні того ж року було оголошено про створення інвестиційно-фінансовою групою «ТАС», Національною асоціацією кредитних спілок України і Creditinfo Group ЗАТ Міжнародного бюро кредитних історій (МБКІ) — третього за рахуном в Україні. Відомо про існування ще одного БКІ — ТОВ «Перше бюро кредитних історій», створеного на базі кредитних спілок. Та інформації про його діяльність поки що надто мало. Згідно із Законом «Про організацію формування та обігу кредитних історій», бюро кредитних історій займається виключно веденням кредитних історій і наданням послуг, пов’язаних із обробкою й аналізом інформації, що становить кредитну історію.

15.Побудова кредитного ризик-менеджменту в банку.

Система кредитного ризик-менеджменту являє собою сукупність методів і процедур інтегрованих у загальну структуру управління. Система управління кред. ризиком має включати наступні елементи: 1.виявлення ризику – це повинно бути постійним процесом як на рівні окремої позики так і на рівні кред. портфеля.

2.вимірювання ризику – банк який не має системи вимірювання ризику має обмежену здатність їх контролювати

3.контроль ризику – банк повинен мати обмеження в кредитних ризиках, які доводить до виконавців за допомогою положень, стандартів, процедур. Контроль повинен враховувати толерантність до ризику, а також встановитит єдину послідовність процесу надання дозволів у кредитуванні.

4.моніторинг ризику – банки повинні здійснювати моніторинг всіх ризиків для своєчасного відстеження підвищених зон ризиків.

Ефективне  управління кредитними ризиками можливе лише  за  наявності розробленого банком меморандуму кредитної політики, де чітко визначені процедури управління кредитними ризиками.

Для оперативного управління кред. ризиками банки розробляють технологічну карту оцінки ризиків з вказівкою конкретних функціональних обов»язків. Процес управління кред. ризиком має 3 базові складові:

1. Система управління кредитним портфелем:

• · кредитна політика
• · основні орієнтири формування кредитного портфеля з урахуванням галузевих пріоритетів
• · вказівки чи положення по ціноутворенню на кредити.

1. 2.   управління ризиком в системі «клієнт-банк»:

• · ініціювання кредиту та аналіз кредитоспроможності позичальника
• · розрахунок основних фін. коефіціентів на основі фін. звітності позичальника
• · аналіз руху грошових коштів
• · структурування кредиту (визначення графіку погашення кредиту, прийнятні форми забезпечення)
• · кредитний моніторинг та «поновлення» проблемних кредитів
• · система контролю за кредитним ризиком – в банку повинен бути незалежний управлінський контроль, предметом діяльності якого є кредитні рішення, склад кредитного портфеля, та процес контролю за прийняттям рішень.

Елементи управлінського контролю:

1. кредитний аудит
2. кредитна інформаційно-управлінська система, яка повинна надавати точну та оперативну інформацію щодо якості кред. портфеля
3. контроль за рухом коштів повинен попереджати отримання коштів позичальником до завершення процедури авторизації.

Реалізація положення щодо стратегії управління кредитним ризиком:

1. відбувається градація ймовірності впливу різних чинників кредитного ризику на результат креди. угоди і встановлюються максимально допустимі обмеження.
2. встановлюються максимально допустимі значення сукупного кредитного ризику чи портфелю.
3. Дані щодо потенційного позичальника порівнюються з критеріальними значеннями на підставі чого приймається управлінське рішення.

 

9. Методика аналізу кредитного портфелю банку.

Кредитний портфель – це сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання прибутку Основою оцінки кред портфелю банку є досягнення оптимізації структури кред із метою максимізації прибутку. Основою оцінки якості кредитного портфеля є законодавча база. НБУ поділяє портфель на 5 груп: Стандартні(кред  ризик  є  незначним  і  становить 1% чистого кред  ризику. Під контролем( кред ризик  є  незначним,  але  може  збільшитися  внаслідок виникнення несприятливої  для  позичальника  ситуації  та   становить  5% чистого кред ризику.Субстандартні (кред  ризик є значним,  надалі може збільшуватись і становить 20% чистого кред  ризику,  а  також  є  ймовірність несвоєчасного  погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені договором.)Сумнівні (виконання зобов'язань  з  боку  позичальника/контрагента  під   загрозою,   ймовірність   повного   погашення кредитної  заборгованості низька та становить 50 відсотків чистого кред ризику.) Безнадійні (імовірність виконання зобов'язань з боку  позичальника/контрагента практично  відсутня,  ризик  за  такими  операціями  дорівнює сумі заборгованості за ними).

Оціночні показників дослід. якості кред портфеля:

етап1 Оцінка узагальнюючих показників:

1. абсолютні (обсяг наданих позик) та відносні (темп зростання кред портфелю = обсяг кред портфеля звітного періоду/ обсяг кред портфеля базисного періоду, коефіцієнт кредитного портфеля = сер обсяг кредитів/сер обсяг активів)

2. аналіз кредитового обороту по позичкових рахунках (частка списаних позик, питома вага кожної групи позик в заг. сумі виданих кредитів)

3. питома вага простроченої заборгованості в заг обсязі позик=сер залишки простроч позик/сер залишки позик вцілосу

4. питома вага несвоєчасно повернутих позик= кредитовий оборот по простроч позичков рахунках/кред оборот по позичков. рах. вцілому

5. Показники оборотності позик: швидкість повернення позик=кред оборот/сер залишки на позик.рахунках, тривалість обороту позик в днях =  сер залишки на позик.рахунках*кількість днів в періоді/кредитов оборот

етап2 Аналіз показників ризику

1. Середн рівень ризику кред портфелю = загальний обсяг позик/обсяг класифікованих позик

2. коефіцієнт співвідношення капіталу та кредитів = Капітал/сума активів зважених на ризик

3. коефіцієнт покриття класифікованих позик=капітал/класифікований кред. портфель.

4. коефіц класифікованих позик=обсяг класифік позик/заг обсяг наданих позик

5. коефіц неоплачених кредитів=позики з простроч  виплатою % та боргу/обсяг кред портфелю.

6. коефіц збитковості позик =збиток по позиках/сер.обсяг позик

7.  коефіц збитковості нових позик =збиток по нових позиках/сер.обсяг позик

етап3  Аналі зстану проблемної заборгованості

1. абсолютний розмір проблемної заборгованості

2.питома вага проблемн. заборгов в кред портфелі = сума простроч та пролонгованих позик/обсяг кред портфеля

3.питома вага проблемн. заборгов в заг сумі повернених кредитів = сума простроч та пролонгованих позик/кредитовий оборот за позичковими рахунками

4.питома вага погашеної проблемн. заборгов в заг сумі поверненого кредиту = кредитовий оборот за позичковими рахунками проблемної заборгованості/ загальна сума проблемної заборгованості

5.питома вага пезерву на покриття проблемн заборгованості в сумі кред портфеля

етап4  Аналіз стану захищеності від можливих збитків

1. коефіцієнт забезпеченості витрат =забезпечення втрат по позикам фактичне/середні залишки позик

етап5  Аналіз доходності

1.коефіц рентабельності кред операцій = доходи від кред діяльності/ затрати по залученню коштів

2. доходність кред операцій = доход від кред операцій/сер обсяг активів

3. чистий спркд=проценти отримані*100/позики – проценти сплачені*100/підпроцентні депозити

1. чиста процентна маржа=(доходи від %-витрати на %)/середні загальні активи

етап6  Оцінка факторів, що впливають

1.зовнішні (інфляція, попит і пропозиція позичкового ринку, нормативні вимоги, розвиток кредитного сектору, проц політика НБУ…)

2.внутрішні (достатність капіталу, сталість депозитів, відповідність оргструктури, наявність метод бази…)

 

21. Нормативи регулювання кредитних операцій банку і здійснення нагляду.

До нормативів регулювання кредитних операцій відносять: 1) Норматив  максимального  розміру  кредитного  ризику  на одного контрагента (Н7) встановлюється  з  метою  обмеження  кредитного ризику,  що  виникає  внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов'язань. Визначається  як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента та всіх позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо цього контрагента, до капіталу банку. Нормативне значення Н7 не має перевищувати 25 відсотків.   - Норматив великих кредитних ризиків (Н8)  установлюється  з метою  обмеження  концентрації  кредитного   ризику   за   окремим контрагентом або групою пов'язаних контрагентів Норматив   великих  кредитних  ризиків  визначається  як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків, наданих банком щодо   всіх  контрагентів  або  груп  пов'язаних  контрагентів,  з урахуванням усіх позабалансових зобов'язань,  виданих банком  щодо цього контрагента або групи пов’язаних контрагентів, до регулятивного  капіталу  банку. Нормативне  значення  нормативу  Н8  не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку.  Якщо   норматив   великих  кредитних  ризиків  перевищує 8-кратний розмір регулятивного капіталу,  то вимоги  до  нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) автоматично підвищуються: якщо перевищення становить не більше  ніж  50  відсотків,  то вимоги  до  нормативу  адекватності  регулятивного  капіталу  (Н2)  подвоюються,      якщо перевищення  більше  ніж  50  відсотків,  то  вимоги  до нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) потроюються.

 - Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9) установлюється   для обмеження  ризику,  який  виникає  під  час  здійснення операцій з інсайдерами,  що може призвести до прямого та непрямого впливу  на діяльність  банку.  Цей  вплив  зумовлює  те,  що  банк  проводить операції з інсайдерами  на  умовах,  не  вигідних  для  банку,  що призводить   до   значних   проблем,  оскільки  в  таких  випадках визначення платоспроможності контрагента  не  завжди  здійснюється достатньо об'єктивно. Норматив максимального  розміру  кредитів,  гарантій  та поручительств,   наданих   одному   інсайдеру,   визначається   як співвідношення  суми всіх зобов'язань цього інсайдера перед банком і  всіх  позабалансових  зобов'язань,  виданих  банком  щодо цього інсайдера,  та  статутного капіталу  банку.  Нормативне  значення  нормативу Н9 не має перевищувати 5 відсотків. - Норматив максимального сукупного розміру  кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) установлюється для обмеження сукупної суми всіх ризиків  щодо  інсайдерів.  Надмірний обсяг  сукупної  суми  всіх  ризиків щодо інсайдерів призводить до концентрації ризиків і загрожує збереженню регулятивного  капіталу банку. Норматив  максимального  сукупного   розміру   кредитів, гарантій  та  поручительств,  наданих інсайдерам,  визначається як співвідношення сукупної заборгованості зобов'язань усіх інсайдерів перед  банком  і  100  відсотків  суми позабалансових зобов'язань, виданих   банком   щодо   всіх   інсайдерів,  та статутного  капіталу  банку. Нормативне значення нормативу Н10 не має перевищувати 30 відсотків. Якщо  банк  перевищив  нормативи  Н7 та Н9,то він  має  коригувати (зменшувати)  регулятивний  капітал  на  розмір  перевищення цього нормативу,  починаючи з наступного дня після проведення  операцій, що призвели до перевищення.

 

 

 

 

5. Порядок кредитування підприємств АПК.

Кредитування АПК здійсн. за рахунок наступних джерел: 1. за рахунок власних коштів банку; 2. за рахунок коштів Дербюджету; 3. кредитування за рахунок коштів банку з компенсацією проц. ставок за рахунок коштів Держбюджету. Програма пільгового кредитування АПК введена в Укр. З 2000 року. Пільгові кредити можуть надаватися під забезпечення майб. врожаю, великої рогатої худоби, майна с/г під-в. В 2005р. прийнята нова постанова, яка зазначає:  1. перевагу на право одержання компенсації проц. ставок, надано під-вам які укладають біржові угоди на продаж с/г продукції; 2. збільшено рівень компенсованої проц. ставки до 21% річних для короткострокових кредитів, до 20% для довгострокових кредитів і 27% для кредитів кред. спілок.

3. передбачено 30% здешевлення техніки для с / г виробників; 4. підвищено відсотки, що компенсуються по кредитуванню закупівель паливно-мастильних матеріалів, кормів, ведпрепаратів, запчастин, міндобрив і т.д. до 10% в нац. валюті і до 7 % в іноз. валюті.

Основна частка кред-ня с/г виробників припадає на такі банки: „Аваль”, „Промінвестбанк”, „Приватбанк”, „Укрінбанк”. Основною проблемою кред-ня АПК є наявність високого рівня ризику. Основними з яких є: 1. держ. рег-ня ринку; 2. наявність демпінгових цін на продукцію; 3. загальна низька кваліфікація керівного персоналу під-в АПК; 4. залежність від погодно-кліматичних умов; 5. хвороби рослин і тварин; 6. збільшення собівартості запасів у разі їх тривалого зберігання; 7. законодавчі обмеження дій банків щодо стягнення кредитів; 8. відсутність ліквідної застави. Для отримання с/г кредитів необхідно подати наступні документи: 1. Статут під-ва або установчий договір; 2. витяг з реєстру власників акцій; 3. свідоцтво про держ. реєстрацію СПД; 4. довідка з міністерства статистики про внесення в ЄДРПОУ. 5. довідка державної податкової адміністрації про взяття на облік. 6. картка з примірниками підписів та відбитком печатки. 7. копії паспортів головного бухгалтера та керівника. 8. протокол рішення зборів акціонерів щодо надання повноважень на підписання кредитного договору і договору застави.  9. протокол рішення зборів акціонерів щодо передачі в заставу майна. 10. довідка райвиконкому про наявність і кількість земель у користуванні господарства. 11. довідка про посіви госп-ва, що підтверджена районним управління с/г. 12. звіт про збір врожаю с/г культур, звіт про стан тваринництва, осн. екон. показники під-ва, звіт про хід збирання врожаю. 13. баланс під-ва, 14. звіт про фін. результати, 15. декларація про прибуток і ін..

Основними принципами, якими повинен керуватись банк при здійсненні с/г кред- ня повинні бути обережність, забезпеченість, платність, поверненість. Як правило основна частина платежів по поверненню кредитів повинна припадати на період з жовтня по лютий.

Основними ризиками при здійсненні с/г кред-ня є: 1. „зимові ризики” – вимерзання; 2. „ весняні ризики” – весняна засуха, заморозки; 3. літні ризики – град, зливи, урагани, пожежі; 4. інші.

При роботі з с/г під-вом вся застава техніки, тварин, майб. врожаю, насаджень і ін.. підлягає обов’язковому страхуванню.

Особливості кредитування АПК:

-     суттєва залежність повернення кредиту від зовнішніх чинників (кліматичних, погодних умов)

-     низький фінансовий стан майже всіх потенційних позичальників

-     необхідність страхування ризику, у зв’язку з високим ступенем ризику для банку.

Етапи процесу кредитування:

- бесіда, де з’ясовується хто позичальник сільгоспвиробник чи інвестор (що є небезпечним позичальником, оскільки не є фахівцем у сг), збір інформації,

- експертиза документів (юр служба та служба безпеки) та оцінка предмета застави

- оформлення та видача кредиту

- виїзд та огляд предмета застави, моніторинг кредиту

- повернення кредиту.

23.Базельські принципи управління кредитними ризиками Існує 17 принципів Базеля по управлінню кредитними ризиками, вони відповідно згруповані в 5 груп. A. Формування відповідного середовища кредитних ризиків Принцип 1:  Рада директорів повинна відповідати за  схвалення та  періодичний  перегляд  (принаймні  один  раз на рік) стратегії кредитних ризиків та впливової політики кредитних  ризиків  банку. Стратегія повинна відображати рівень ризику, який допускає банк, і рівень прибутку,  який  банк  очікує  отримати  у  випадку  різних кредитних ризиків. Принцип 2:   Вище   керівництво   повинно   відповідати    за впровадження   стратегії   кредитних   ризиків,   схваленої  радою директорів,  та за розвиток політики й  механізмів  ідентифікації, оцінки,  перевірки та контролю кредитних ризиків. Така політика та механізми повинні стосуватися кредитних ризиків в  усіх  операціях банку  як  на  окремому кредитному рівні,  так і на рівні портфеля активів. Принцип 3:   Банки   повинні   ідентифікувати   та  управляти кредитними  ризиками,  що  притаманні  всій  продукції   та   всім операціям. Банки повинні забезпечити регулювання ризиків нової для них продукції та операцій відповідними механізмами  управління  та контролю до того, як вони запроваджуються чи застосовуються, та їх завчасне схвалення радою директорів або відповідним комітетом.

B. Діяльність в умовах розумного кредитування Принцип 4:  Банки повинні працювати відповідно  до  розумних, чітко  визначених  критеріїв  кредитування.  ,які  включ. чітку вказівку на цільовий банківський ринок  та  глибоке розуміння одержувача позики або протилежної сторони так само, як і мети та структури кредиту та джерел компенсацій. Принцип 5:   Банки   повинні  встановлювати  загальні  ліміти кредитів на рівні окремих  позичальників,  протилежних  сторін  та груп   пов'язаних  протилежних  сторін,  які  сумісно  та  суттєво поєднують різні види ризиків в банківській та комерційній книзі, а також балансових і позабалансових втрат. Принцип 6:  Банки повинні  встановити  чіткий  діючий  процесс схвалення як нових кредитів, так і поправок, оновлених варіантів і повторного фінансування існуючих кредитів. Принцип 7:  Усі  кредити  повинні  надаватися  на комерційній основі.  Зокрема,   надання   кредитів   дочірнім   компаніям   та підконтрольним  особам повинно здійснюватись у виняткових випадках та  перевірятися  особливо  ретельно.   Повинні   вживатися   інші відповідні   заходи   для   контролю   або  пом'якшення   ризиків некомерційних позик. C. Підтримання відповідного управління кредитами,  оцінювання та процесу моніторингу Принцип 8:   Банки  повинні  мати  діючу  систему  управління ризиками різноманітних кредитних портфелів. Принцип 9:   Банки  повинні  мати  систему  відстеження  умов окремих кредитів, включаючи визначення відповідності резервів. Принцип 10:  Банки  заохочуються  до розвитку та використання системи  оцінки  внутрішніх  ризиків   в   управлінні   кредитними ризиками.  Принцип 11:  Банки  повинні володіти інформаційними системами та аналітичними технологіями,  які  дають  можливість  керівництву банку оцінити розміри кредитного ризику, притаманних балансовим та позабалансовим операціям.  Інформаційна система управління повинна надавати  адекватну  інформацію  щодо складу портфеля кредитів. Принцип 12:  Банки  повинні мати систему перевірки загального складу і якості портфеля кредитів. Принцип 13:  Банки  повинні  враховувати  майбутні потенційні зміни в економічній ситуації при оцінці окремих кредитів та  своїх портфелів кредитів і повинні оцінювати для себе наслідки кредитних ризиків потенційних втрат при екстремальних умовах. D. Забезпечення адекватного контролю кредитних ризиків Принцип 14:  Банки повинні встановлювати систему  незалежної, безперервної  оцінки  банківських  процесів  управління кредитними ризиками. Принцип 15:  Банки повинні забезпечувати ретельне  управлінн функцією  з  надання  кредитів  і гарантувати,  що межі ризиків не перевищують рівнів,  що відповідають  пруденційним  стандартам  та внутрішнім  обмеженням.  Банки мають запроваджувати та здійснювати внутрішній. Принцип 16:  Банки  повинні  володіти системою дії завчасного попередження  щодо  погіршення  стану   кредитування,   управління проблемними кредитами та в подібних випадках.  E. Роль інспекторів Принцип 17: Інспектори повинні вимагати від банків ефективної системи ідентифікації,  оцінки,  перевірки та  контролю  кредитних ризиків.

 

11.Сутність банківських ризиків, причини їх виникнення та класифікація.

Згідно визначення НБУ поданого в Метод. вказівках з інспектування банків „Система оцінки ризиків” – ризик – це ймовірність того що події очікувані або неочікувані можуть мати негативний вплив на капітал та/або надходження банку.

НБУ класифікує ризики:

1. Кредитний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов'язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов'язання.
2. Ризик ліквідності визначається як наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність банку виконати свої зобов'язання в належні строки, не зазнавши при цьому неприйнятних втрат.
3. Ризик зміни процентної ставки - це наявний або потенційний ризик для надходжень або капіталу, який виникає внаслідок несприятливих змін процентних ставок.
4. Ринковий ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів і курсів іноземних валют за тими інструментами, які є в торговельному портфелі.
5. Валютний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют та цін на банківські метали.
6. Операційно-технологічний ризик - це потенційний ризик для існування банку, що виникає через недоліки корпоративного управління, системи внутрішнього контролю або неадекватність інформаційних технологій і процесів оброблення інформації з точки зору керованості, універсальності, надійності, контрольованості і безперервності роботи.
7. Ризик репутації - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливе сприйняття іміджу фінансової установи клієнтами, контрагентами, акціонерами (учасниками) або органами нагляду.
8. Юридичний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через порушення або недотримання банком вимог законів, нормативно-правових актів, угод, прийнятої практики або етичних норм, а також через можливість двозначного їх тлумачення.
9. Стратегічний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неправильні управлінські рішення, неналежну реалізацію рішень і неадекватне реагування на зміни в бізнес-середовищі.

Причини виникнення ризику: 1. Ризик обумовлений можливою зміною умов діяльності, що підвищує витрати банку на забезпечення власної роботи: зміна ринкової ситуації. підвищення якості надання послуг в інших закладах. зміна клієнтської бази. дефіцит ресурсів, що підвищує їх вартість

1. Ризик, що обумовлений появою збитків, які пов’язані нераціональним розміщенням коштів. не обгрунтованістю прогнозу ринкової ситуації. появою непередбачених подій. не не достовірною конкуренцією

3. Ризик пов’язаний зі збільшенням витрат: недостатньо якісна оцінка позичальників. необгрунтованість фінансової спроможності клієнта. непередбачені зміни у законодавстві

Класифікація 2 1. за сферою виникнення  а). зовнішні - відносяться ризики, що виникають у зовнішньому щодо банку середовищі і безпосередньо не залежать від його діяль­ності.  Серед зовнішніх банківських ризиків особливе місце займає країнний ризик. Країнний ризик містить у собі економічний і політичний ризики. Економічний ризик залежить від стану платіжного балансу краї­ни, системи господарювання, проведеної даною державою економіч­ної політики, особливо обмежень на переказ капіталу за кордон.  Політичний ризик — це можливість виникнення збитків чи скорочення розмірів прибутку, що є наслідком державної політики. Таким чином, політичний ризик пов'язаний з можливими змінами в курсі уряду, змінами і пріоритетними напрямками його діяльності.  Правові банківські ризики виникають у випадку непередбаченої зміни законодавства, що регулює банківську діяльність, а також у випадку відсутності законодавчого регламентування тих або інших банківських операцій. Соціальні ризики випливають з нерівномірного розподілу доходів серед населення, можливих ідеологічних і релігійних розбіжностей, національних конфліктів. б).внутрішні ризики поділяються на ризики в основній і допоміж­ній діяльності банку.  Ризики в основній діяльності являють собою розповсюджену групу ризиків: кредитний, відсотковий, валютний, ризик з факторингових та лізингових операцій, ризик з розрахункових операцій банку й операцій з цінними паперами. Ризики в допоміжній діяльності банку включають збитки з фор­мування депозитів, ризики банківських зловживань, ризики позабалансових операціях, ризики втрати позицій банку на ринку, втра­ти репутації банку, складу його клієнтів, ризик зниження банківсь­кого рейтингу та ін.

2. за методом розрахунку: а). комплексний - включає оцінку і прогнозування величини ризику банку і дотримання економічних нормативів банківської ліквідності.  б).позиційний ризик — це ризик окремої банківської позиції. 3. за ступенем банківського ризику (зважуванням ризику)  а).повний б).помірний в).низький ризик  4. за розподілом ризику за часом  а). поточний – ризик операцій з видачі гарантій, акцепту перекладних векселів, документарні, акредитивні операції, продаж активів із правом регресу та ін. б).майбутній - сама можливість оплати гарантії через визначений час, оплата векселів, здійснення акредитива за рахунок банківського кредиту піддає ці операції майбутньому ризику. в).минулий ризики -  при настанні часу оплати гарантії, якщо банк не врахував ймовірність цих втрат, він несе і минулий ризик, тобто той, який банк прийняв на себе безпосередньо при видачі гарантій.  5.за характером обліку  а).ризики з балансових операцій  б).ризики з позабалансових операцій.  6.за можливістю управління а).відкриті – не підлягають регулюванню  б).закри­тими - регулюються.

8.Сутність проблемних позик та основні причини виникнення проблемних та безнадійних боргів за кредитними операціями Проблемними прийнято вважати кредити за якими своєчасно не проведені один або декілька платежів, значно знизилась ринкова вартість забезпечення або ж це операції з кредитування, що супроводжуються обставинами, які викликають у банків сумнів щодо повернення коштів.Існують два погляди на те, які кредити слід відносити до проблемних: 1. субстандартні, сумнівні, безнадійні, 2. сумнівні, безнадійні.   Ознаками проблемності кредитів є: порушення строку повернення основного боргу і відсотків; порушення клієнтом питання про реструктуризацію позики або про додаткову позику; затримка позичальником звітності; уникнення контактів з банкомПотенційну загрозу на перших етапах може виявити вдала методика оцінки кредитоспроможності, а під час дії кред. угоди – ефективний моніторинг.Причини виникнення: макроекономічні і мікроекономічні фактори.До причин, які не залежать від банку: погіршення макроекономічної кон’юнктури, ділової активності в галузі де працює клієнт; зміна законодавства; неефективний менеджмент підприємства-боржникаДо причин, які повністю залежать від банку: поверхневий аналіз; прояв суб’єктивізму; неправильна оцінка фін можливостей; помилки в оцінці вартості та рівня ліквідності забезпечення; не врахування у кредитному договорі можливої зміни умов діяльності клієнтаПри кредитуванні кредитний інспектор банку повинен проводити візуальний контакт з клієнтом хоча б раз в 3 місяці, крім того проводити постійне дистанційне спостереження, яке може дати наступні попереджувальні сигнали: зменшення залишків на поточному рахунку; незадовільне планування активів та потреби в робочому капіталі; велика залежність від короткотермінового боргу; помітні зміни в термінах отримання сезонних позик; запити від існуючих постачальників надати інформацію щодо умов кредитування; запити від нових постачальників з проханням надати інформацію з відкриття кредитних ліній; зменшення обсягів реалізації та збільшення обсягів складських запасів; погіршення показників ліквідності; зростання термінів та обсягів заборгованості

 

17. Кредитний скоринг і його характеристика

Під кредитоспроможністю банківських клієнтів слід розуміти такий фінансово-господарський стан клієнта, який дає впевненість у ефективному використанні позичених коштів, здатність і готовність позичальника повернути кредит відповідно до умов договору.

Основні методів оцінки окремих характеристик кредито­спроможності : нормативний, статистичний, експертний, баловий. Нормативний метод полягає у порівнянні окремих показників, що входять до оцінки кредитоспроможності клієнта, з відповідними нормативами, встановленими НБУ та розробленими банком само­стійно. Найбільш поширеними серед таких нормативів є: норматив максимального розміру кредитів, наданих одному інсайдеру; норматив максимального розміру ризику на одного позичальника; ліміт суми та ліміт терміну надання окремих видів кредитів згідно з кредитною політикою банку. Статистичний метод дозволяє оцінити кількісні показники кредитоспроможності клієнта в динаміці і в статиці. Найбільш уживаним блоком цього методу є розрахунок системи фінансових коефіцієнтів.  Експертний метод застосовується передусім для оцінки якісних і прогнозних показників, що відображають кредитоспро­можність клієнта. Його перевагою є те, що отримані результати оцінки дозволяють визначити сучасний і перспективний рівень кредито­спроможності клієнта за її основними аспектами. Але недоліком є те, що в основу цього методу покладені суб'єктивні оцінки. Баловий метод полягає у визначенні значимості кожного з показників кредитоспроможності  клієнта  в  загальній  їх  системі. Значимість  визначається   у   балах   по   кожному   показнику,   що розглядається. Ця система під назвою кредитний скоринг була вперше запропонована американським економістом Д. Дюраном для відбору позичальників по споживчому кредиту. Перевагою методу балової оцінки  клієнтів є те, що він дозволяє швидко і з мінімальними витратами праці опрацювати великий обсяг кредитних заявок, суттєво зменшуючи цим рівень операційних витрат, пов'язаних з кредитуванням. За складнішою системою показників, що характеризують кредитоспроможність клієнтів, цей метод можна використовувати у сфері виробничого кредиту.

Види скорингу: статистичний. експертний. поведінкісний

Критерії, що покладені в основу скорингу: вік.стать. строк проживання в даній місцевості.професія.робота в галузі.зайнятість.наявність банківськогорахунку.володіння нерухомістю.наявність полісу страхування життя

В основному кред. скоринг проводиться для фізичних осіб.  В деяких банках кредитний скоринг може включати  для фізичних осіб включає такі чотири групи показників: 1. Загальні відомості (вік, стать, стаж роботи, місце проживання, освіта, сімейний стан) 2. Фінансові показники (кредитна історія, наявність ЦП, володіння нерухомістю, фірмою, сальдо платіжного балансу сім’ї і т.д.) 3. Характеристика кредиту (термін, сума кредиту, схема погашення, застава і т.д.) 4. Моральні якості (комунікабельність, перше враження, вид клієнта, зовнішність.) Відповідно по кожному показнику ставиться бал і тоді всі бали сумуються після чого їхня сума звіряється з відповідно розробленими критеріями прийняття рішень і тоді відповідно приймається рішення про кредитоспроможність клієнта.

 

 

29.Технологічна карта здійснення процесу кредитування. Технологічна карта визначає порядок виконання структурними підрозділами банку функцій, пов’язаних з наданням кредитів, загальний порядок взаємодії структурних підрозділів Банку при здійснення кредитних операцій.   ТК найчастіше складається у вигляді таблиці. ТК може містити наступні колонки: „етапи операції”, „Виконавець”, „Контролер”, „Бухгалтер”, „Інший фахівець”, „Примітки”. ТК найчастіше складається у вигляді таблиці.  Технологічна карта може містити, як приклад 8 розділів.  Кожен з яких містить вхідні документи і інформацію, а також вихідні документи або інформацію.  Як приклад, основними розділами можуть бути:

1. Прийом та перевірка документів для надання кредиту (клієнт передає відповідний перелік документів кредитному інспектору, а він формує висновки про можливість надання кредиту)
2. Прийняття рішення про надання кредиту (кредитний інспектор передає документи кредитному комітету і він приймає рішення)
3. Оформлення кредиту і забезпечення(кредитний інспектор готує проект кредитної угоди і договору забезпечення)
4. Надання кредиту (готуються відповідні документи для подання в бухгалтерію)
5. Відображення в бухгалтерському обліку (проводяться бухгалтерські проводки)
6. Моніторинг виданих кредитів та нарахування відсотків (в бух. обліку відображено видачу кредитів і механізм нарахування відсотків, а також відбувається контроль за своєчасним погашення частин кредиту і відсотків )
7. Погашення кредиту (відображені бух. Рахунки за якими погашається кредит і відсотки )
8. Невиконання зобов’язань позичальником (відображення простроченої заборгованості і відсотків, а також дії кредитного інспектора в цій ситуації).

 

10. Порядок формування резервів під кредитні операції та їх джерела

Регламентується положенням «про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями» № 279. Резерв для відшкод можливих втрат за кредитн. операціями банків є спец. резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитн. ризиками, що притаманні банк. діяльності. Оцінка кред. ризиків здійснюється за всіма кред. операціями та коштами, що розміщені на коррах., які відкриті в інших банках як в нац. так і в ін.. валюті. Банки самостійно визнач. рівень ризику кред. операцій, оцінюють фінстан позичальників та вартість застави в межах чинного закон-ва. 3 метою розрах. резерву під кред. ризики банки мають здійснювати класифікацію кред. портфеля за кожною кред. операцією залежно від фінстану позичальника, стану обслуговування позичальником кред. заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кред. операції. За результатами класифікації кред. портфеля визнач. категорія кожної кредитної операції: "стандартна", "під контролем", "субстандартна", "сумнівна" чи "безнадійна". Не здійснюється формування резерву: за бюджетними кред.;  за кред. операціями між установами в системі одного банку; фін. лізингом, якщо об'єктом є нерухоме майно; за коштами, що розміщені банком на умовах субордин. боргу; за позабаланс. зобов'яз. з кред., за якими банк не несе  ризику.

Резерв під кред ризики формується в тій валюті, у якій враховується заборгованість. Банки зобов'язані здійснювати розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість протягом місяця, у якому здійснено кред. операцію (або укладено угоду на її здійснення). Форм. резервів  банки зобов'язані здійснювати щомісяця в повному обсязі незалежно від розміру їх доходів за групами ризику відповідно до сум фактичної кред. заборгованості за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку для подання оборотно-сальдового балансу (щомісяця).  Для обчислення обсягу резерву під кред. ризики банк повинен проаналізувати кред. портфель.  Класифікація кред портфеля здійснюється за такими критеріями: оцінка фінстану позичальника; стан обслуговування позичальником кред. заборгованості за основним боргом та процентами; рівень забезпечення кред. операції.

Коефіцієнт резервування (за ступенем ризику)
за кредитними операціями:

у гривні     в ін.вал.     за однорідними споживчими

1                 2                           2

5                 7                          10

20              25                         40

50              60                         80

100            100                       100

 

 

 

 

 

 

 

16. Методи оцінки кредитних ризиків.

Кредитний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов'язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком (його підрозділом) або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов'язання. За рівнями кредитні ризики поділяють на припустимі, критичні та катастрофічні.

За рівнями кредитні ризики поділяють на припустимі, критичні та катастрофічні. Методи виміру кредитного ризику: 1. загальні: статистичний, аналогів, експертної оцінки, аналізу доцільності витрат, аналітичний; 2. специфічні.  Для визначення припустимого і реального ризиків банки повинні створювати відповідні системи оцінювання ризику, які б формалізували процес виміру і розрахунків. Такі системи повинні визначати три компоненти ризику: розмір (обсяг можливих витрат); імовірність настання; тривалість періоду впливу ризику.

Статистичний метод – використовується для обчислення очікуваної тривалості кожної роботи і проекту в цілому. Широко застосовується иу тих випадках, коли при проведенні кількісного аналізу фірма має у своєму розпорядженні значний обсяг аналітико-статистичної інформації з необхідних елементів аналізованої системи. Сутність – для розрахунку ймовірностей виникнення збитків аналіз-ся всі стат.дані, що стосуються результативності здійснення фірмою розглянутих операцій.  Аналіз доцільності витрат – в процесі банк.д-ті витрати за кожним конкретним напрямком, а також окремим елементом мають неоднаковий ступінь ризику. Орієнтований на ідентифікацію потенційних зон ризику. Дає можливість виявити «вузькі» місця в діяльності банку з погляду ризикованості, а потім розробити шляхи їх ліквідації.  Метод експертних оцінок носить більш суб’єктивний характер, бо група експертів висловлює власні суб’єктивні судження як про минулу ситуацію, так і про перспективи її розвитку. Застосовується при недостатній кількості інформації або при визначенні ступеня ризику зовсім нової ситуації. Проводиться у формі опитувань, анкетувань, мозкового штурму. Аналітичний метод – зіставляючи між собою отримані діаграми, можна визначити ключові показники, які найбільше впливають на оцінку проекту. Потім визначаються критичні для проекту значення ключових параметрів. Найпростіше розрах-ся точка беззбитковості, що виражає мінімально припустимий обсяг послуг, при якому проект не приносить ні прибутку, ні збитків. Недоліки: не є всеосяжним, не уточнює ймовірність альтернатив.  Метод використання аналогів – при аналізі ступеня ризику визначеного напрямку діяльності суб’єкта доцільно використовувати дані про розвиток таких самих аналогічних напрямків у минулому. Аналіз здійснюється на підставі інформації, отриманої з різних джерел. Отримані таким чином дані обробляються з метою виявлення залежностей між планованими результатами та обліком потенційних ризиків. Переваги: знання минулого досвіду. Недоліки: складність підбору реальних сценаріїв розвитку діяльності.

 

28. Особливості кредитування підприємств АПК під різні види забезпечення.

При кредитуванні АПК використовують наступні види забезпечення:: майно підприємств АПК, с/г техніка, майбутнього врожаю,  великої рогатої худоби

Особливості кредитування АПК: суттєва залежність повернення кредиту від зовнішніх чинників (кліматичних, погодних умов). низький фінансовий стан майже всіх потенційних позичальників. необхідність страхування ризику, у зв’язку з високим ступенем ризику для банку.

У разі кредитування під залог майбутнього врожаю подають такі документи: заява, копії статутних документів, протокол зборів акціонерів про передачу майб.врожаю, з додатками про номер поля, розмір, площу, врожайність, кількість тонн, карта полів, довідка про якість засіяних культур, копії документів, що засвідчують обробку полів, реєстр договорів оренди земельних паїв, копії документів, що засвідчують наявність у сг виробника техніки для збору врожаю, довідка з рай управління с/г про середню врожайність за останні 3 роки, про кількість і вид засіяних культур тощо. Обов’язковою є виїзд і огляд предмета застави. Зі складанням експертного висновку. Після укладання договору застави необхідно накласти заборону на дане майно в державному реєстрі нерухомого майна.  Кредитування під заставу ВРХ. При укладанні угоди застави в обов’язковому порядку повинен бути визначений незнижуваний залишок, чіткий перелік врх з інвентарними номерами і категорією. Ринкову вартість визначають за ціною живої ваги на дату оцінки. Моніторинг проводити не рідше 2 раз на місяць (з перевіркою наявності кормів), вимагати від заставника спец.форми бух.звітності с/г п-ств, звіт про стан тваринництва. Під забезпечення майна документи: протокол зборів по розпаюванню майна КСП з указівкою  переліком майна, акт прийому-передачі цього майна, договір про спільне володіння майном, договір оренди ОЗ і позички оборотних коштів, наказ про призначення директора, окрема табличка з переліком переданого в оренду майна, документи, що підтверджують право власності, сертифікат якості, довідка з пенс.фонду про відсутність заборгованості, виписка з держреєстру рухомого майна, страховка на користь банку, акт перевірки наявності від відділення, окрема довідка про балансову вартість майна.

Під заставу с/г техніки. Документи: рішення власника (зазначення найменування, марка та кількість с/г техніки), документи, що підтверджують парво власності (договір купівлі-продажу, накладні, платіжне доручення на оплату, акт прийому-передачі техніки), довідка з держтехнадзору за кожним видом видом с/г техніки з підтвердженням, що воно не в забороні; техпаспорт, акт перевірки наявності комбайна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Методи і умови кредитування. Методи кредитування є складовою частиною його механізму. Поворотний рух кредиту визначається поступленням чи видатками цінностей, здійсненням чи заміщенням затрат, поточними платежами, тобто безпосередньо процесом виробництва та обігу. Також він може бути пов'язаний із зміною залишку забезпечення (наприклад, цінностей чи затрат, які кредитуються), котрі є результатом названого процесу.  Згідно з цим розрізняються методи кредитування по обороту і по залишку, а також оборотно-сальдовий метод. Всі ці особливості руху кредиту реалізують через окремі елементи методу кредитування. До них відносяться: вид позичкового рахунку, порядок видачі кредиту, способи його погашення, організація банківського контролю за дотриманням принципів кредитування. Тенденція переходу до ринкових відносин вимагає переміщення акценту в механізмі кредитування з вибору об'єкта на оцінку суб'єкта кредитної угоди.

Методи: 1) кредитування по обороту: позики надаються у виглядi  оплати  розрахункових документiв за товари та  послуги,  що  надсилаються  позичальником  у  банк. Тому в даному випадку для виконання  кредитної операцiї  дебетується  тiльки позичковий рахунок.  Також  при   використаннi  даного  методу  кредитування немає  необхiдностi  подавати  у  банк  кiлька  строкових  зобов'язань   про повернення  кредиту,  а  позичальником   надсилається  одне  таке   загальне зобов'язання  про  виконання  всiх  умов  i   правил   кредитування.   2) кредитування по залишку : позички надаються на покриття тимчасових залишків матеріальних цінностей і невідшкодованих витрат. 3) оборотно-сальдове кредитування Вибір методу кредитування визначає ряд факторів, що в кінцевому рахунку позначається на наданні та поверненні кредитів. В сучасній практиці кредити можуть обліковуватись на простому позиковому рахунку, спеціальному позиковому рахунку, окремому позиковому рахунку та контокоренті.  До основних умов банківського кредитування відносять: 1. Операції проводяться тільки в межах вільних кредитних ресурсів у національній або іноземній валюті. 2. Банки виходять із необхідності поєднання своїх інтересів з інтересами вкладників та держави. 3. Для забезпечення власної стійкості операції проводяться з дотриманням встановлених НБУ економічних нормативів. 4. Рішення про умови та порядок надання кредиту визначається правилами банку. 5. Кредити надаються тільки право- та кредитоспроможним позичальникам. 6. Позики видаються на забезпечення потреб сфери виробництва і сфери обігу, фізичним та юридичним особам незалежно від форми власності й організаційної будови. 7. Всі питання у кредитних взаємовідносинах будуються на договірній основі тощо.

Якщо розглядати умови кредитування для конкретного банк.продукту то слід виділити такі: сума кредиту, % ставка, строки кредиту, у мови погашення (в. т.ч. дострокового), вік зичальника (якщо кредит для ФО), метод нарахування %, валюта кредитування, вид застави, початковий внесок, комісії банку, мета кредиту, необхідність страхування та ін.

Забороняється надання кредитів на такі цілі: покриття збитків від господарської діяльності позичальників; формування статутних фондів; погашення раніше отриманих позик;  придбання ЦП  інших п-в і орг-й; без відп.забезпечення, крім випадків надання бланкових кредитів. Існує ряд форм кредитування:

По простому позиковому розрахунку- Грошові кошти з простих позичкових рахунків видаються для покриття вир.витрат і під фактично накопичені запаси (залишки) ТМЦ. Характ.ознаками кредитування по простому позичковому рахунку є разовий характер кредиту, кожна видача кредиту оформляється документально на основі заявки позичальника та пакета необхідних документів, автоматично контролюється цільове використання кредиту. По спеціальному позичковому рахунку клієнту відкривається кредитна лінія. В договорі про її відкриття обумовлюється максимальна сума кредиту, якою може користуватись позичальник протягом встановленого строку. На стадії оплати товарів відпадає необхідність кожний раз надавати в банк заяву на отримання позики (як у випадку простого позичкового рахунку). Подібна практика економить клієнтам банку час, необхідний для одержання позики, а самому банку - час на аналіз кредитоспроможності позичальника.  Видача позики здійснюється по пред'явленню в банк платіжних документів, незалежно від наявності грошових коштів на поточному рахунку. Погашення заборгованості по позиці здійснюється регулярно шляхом спрямування виручки в кредит спецпозичкового рахунку. По контокорентному рахунку Всі госп. операції п-в концентруються на позичк.рахунку, який є єдиним активно-пасивним рахунком. У цьому випадку пот.рахунок п-ва закривається.
На контокоренті щоденно фіксуються всі надходження і списання коштів. Коли зобов'язання клієнта тимчасово перевищують його вимоги і на рахунку недостатньо коштів для покриття від'ємного сальдо, клієнту надається контокорентний кредит в межах встановленого ліміту. Зараз не використ.  По поточному рахунку з овердрафтом

Особливості:дебетовий залишок не має постійного характеру, для ЮО і ФО, межа овердрафту регулюєтьсяне достатньо надійним клієнтам

 

22. Операції кредитного характеру. Лізинг - це довгострокова оренда машин та обладнання, яка виступає як особливий спосіб фінансування інвестицій на основі збереження права власності на товар за орендодавцем. Лізинг - це альтернатива банк.кредитуванню, оскільки позика при ньому носить товарний характер. Банки можуть практикувати лізингові операції шляхом створення лізингових компаній.Фін.лізинг — це угода, що передбачає про­тягом строку своєї дії виплату лізингових платежів, які покривають повну вартість амортизації обладнання або більшу його частину, до­даткові витрати і прибуток орендодавця. Оперативний лізинг  — це договір лізингу, який укладається на термін, менший за період амортизації орендованого майна.  Факторинг полягає в купівлі банком рахунків клієнтів, що означає отримання права на стягнення боргу з дебіторів клієнта за певну комісійну винагороду і проценти. В момент придбання дебіторських рахунків банк сплачує клієнту 80-90% їх вартості, повну оплату рахунків дебітори направляють безпосередньо банку. Факторинг дозволяє прискорити обіг капіталу, розширити можливості банківського кредитування і значно збільшити клієнтську базу банків.

Під форфейтингом розуміють практику купівлі-продажу непогашених боргів в міжнародній торгівлі. Форфейтинг подібний до факторингу. Частіше він виступає у вигляді продажу векселя або іншого боргового інструмента. Форфейтинг сприяє прискоренню обігу коштів експортерів і дозволяє постачальникам значно зменшити ризик, пов'язаний з можливостями неплатежу. Найбільше поширення форфейтинг набув в країнах, де слабо розвинута система кредитування експортних операцій.

Серед послуг кредитного х-ру відокремлюють: Акцептний кредит - це кредит, при якому банк акцептує виставлений на нього перевідний вексель за умов, що клієнт надасть банку покриття векселя до наступу строку платежу по ньому. Таким чином, банк може сам сплатити пред'явлений йому вексель. Акцепти відомих банків мають, як правили, високу надійність при передачі векселя третім особам. При такій послідовності операцій векселедержатель пред'являє вимоги, в першу чергу, до банку. Виставник векселя після отримання акцепта банка може бути сплачено за товарні поставки. Вексель може бути враховано в іншому банку. Іноді вексель залишається в кредитні установі, що акцептувала його, або враховується негайно після акцептування. Авальний кредит виступає у формі аваля векселя, тобто вексельного поручительства. Банк як аваліст повинен сплатити зобов'язання власника авалю у випадку невиконання їм своїх зобов'язань перед контрагентом. Сплативши вексель, банк отримує права, які з нього витікають, в першу чергу, по відношенню до одержувача авалю, а також осіб, які зобов'язані перед останнім.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Види і форми кредитування.

Кредит може виступати в наступних формах: товарній та грошовій або змішаній. Різниця між ними обумовлена суб’єктами кредитування, об’єктами позики, величиною відсотка та сферою функціонування. Товарна форма кредиту передбачає, що вартість, яка передається у кредит виступає у своїй натуральній (товарній) формі. Грошова форма кредиту означає, що вартість, що надається в кредит виступає у вигляді грошей. Грошова форма кредиту є більш провідною, порівняно з товарною.

Класифікація банківських кредитів:.

За строками користування виділяють кредити короткострокові (до 1 року) та довгострокові (більше 1 року). За цільовим призначенням кредити поділяються на: 1)кредити, які надані для фінансування руху товарів між етапами виготовлення і їх продажу кінцевому користувачу; 2) кредити, які надані на посередницькі операції (витрати на перевантаження товарів у дорозі та зберігання на складах). В залежності від способу видачі розрізняють: 1) Компенсаційний кредит – кредит переводиться на поточний рахунок позичальника для відшкодування останньому його власних коштів, вкладених в ТМЦ або у витрати.2)Платіжний – позика спрямовується безпосередньо на оплату розрахунково-грошових документів.3) Готівковий (для ФО)

За ступенем ризику кредити класифікують на: стандартні; під контролем; субстандартні; сумнівні; безнадійні.

За забезпеченням кредити поділяють на: Незабезпечені (бланкові).Забезпечені.

За розмірами кредити поділяються на: великі(перевищує 10 % РК, але не більше 25 % від нього); середні; мікрокредити.  За своєчасністю повернення кредитів виділяють: 1)строкові кредити – кредити, за якими термін погашення ще не настав; 2) пролонг.; 3) прострочені – позики, які непогашені і віднесені на рахунок прострочених кредитів. В залежності від кількості кредиторів позики поділяються на: 1) надані одним банком (найбільш поширені); 2)консорціумні – надаються банківським консорціумом, в якому один з банків-учасників бере на себе роль менеджера, отримує від банків-учасників необхідну для клієнта суму ресурсів, укладає з ним кредитну угоду та надає позику. За організацію консорціуму головний банк отримує спеціальну винагороду. Комерційний кредит.- це товарна форма кредиту, що надається продавцями для покупців у вигляді відстрочки платежу за продані товари, надані послуги. Державний кредит це форма кредиту за якої одним з суб'єктів кредитних відносин виступає держава. Як правило, у сфері даної форми кредиту держава виступає як позичальник. Основним призначенням державного кредиту є мобілізація грошових коштів для фінансування державних витрат. Для кредиторів державний кредит виступає зручною формою інвестицій з мінімальним ризиком. Міжнародний кредит це кредитні відносини суб'єктами яких виступають різні країни. Кошти для надання міжнародного кредиту мобілізуються на міжнародному та національному ринку. Конкретними організаціями, що вступають у кредитні відносини можуть бути уряди різних країн, банки, фірми, міжнародні валютно-кредитні організації тощо.

Банківський кредит форма кредитних відносин, за якої одним з суб'єктів кредитних відносин виступає спеціалізована фінансово-кредитна установа банк; кредит надається у грошовій формі на певний строк, з умовою сплати визначенного відсотку, забезпеченості та цільового використання.

Іпотечний кредит -    особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна – землі і виробничих та житлових будівель, квартир тощо.    

Лізинговий кредит – це відносини між суб’єктами лізингу, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладання лізингової угоди.

Міжбанківський кредит – кредит, що надаються одним комерційним банком іншому на міжбанківському ринку.

Споживчий кредит - кредит, який надається в національній та ВКВ для фізичних осіб-резидентів та нерезидентів на придбання споживчих товарів та послуг і який повертається в розстрочку.

14 .Документальне оформлення кредитних операції банку. Кредитне досьє ЮО включає:

1) Док-ти що підтв. Юрид.правомірність отримання кредиту: статут чи уст.договір, свідоцтво про реєстр., ліцензії, квоти, контракти та ін. 2) док-ти, що підтяв. гарантованість повернення кредиту: а) баланс (форма №1), звіт про фінансові результати (форма №2) позичальника за 4 (чотири) останніх звітних періоди; б) виписки с ообових рахунків за 2-3 ост.місяці; в) Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проекту чи бізнес-план; г) довідка з БТІ про про право власності на майно (заставу); д) договір про оренду складського приміщення чи власність на нього; е) вантажно митні декларації; є) кредитні угоди з іншими кредиторами + графіки платежу по них; з) гарантії, поруки, страхові поліси, ті що будуть стосуватися кредиту, висновки про попередню оцінку майна, що надається в заставу; ж) експертні висновки кредитного відділу, ризик менеджменту, служби безпеки банку про можливість видачі кредиту, + юрид.експертиза док-тів. 3) Документація по оформленню та супроводу кредиту: а) анкета-заявка позичальника; б) картка із зразками підписів посадових осіб і відбитком печатки, завірених нотаріально або вищестоячою організацією, документи, що підтверджують повноваження посадових осіб позичальника (протоколи зборів акціонерів (учасників), накази про призначення посадових осіб); в) кредитна угода (договір); г) договір застави (гарантії), договір на страхування майна, що знаходиться в заставі; д) рішення кред.комітету; е) контрольні картки з кредитування; ж) розпорядження кред.відділу до опер.відділу (бухгалтерії) про відкриття рахунків кредиту та %, на оприбуткування договорів застави та кред.договору та ін.

Окрім того надаються дані про судово-позовну роботу з позичальником у разі наявності.

Досьє  ФО відмінне від досьє ЮО пакетом документів, що в нього включаються. Досьє фізичної особи містить таку інформацію: Розділ 1. Підстави для видачі кредиту  1)пакет документів, наданий клієнтом для оцінки його банком як позичальника: а) Анкета-Заява на отримання кредиту за формою Банку; б) Довідка ДПІ про присвоєння позичальнику ідентиф.номера, копія, завірена підписом працівника банку, штампом „копія вірна”; в) Паспорт громадянина України для виїзду за кордон (за наявності) - копії.г) довідка з місця роботи позичальника із зазначенням займаної посади, зарплати із розбивкою за останні 6 місяців, що передують звернення позичальника, оригінал, має бути підписаний керівництвом установи, в якій працює позичальник з вихідним номером; д) висновки служб банку про можливість надання кредиту: висновок юридичного відділу,  служби безпеки, служби ризик-менеджменту, висновок фронт-офісу, розрахунок класу позичальника. Розділ 2. Договірно-правові відносини містить копії договорів та додаткових угод до них, що безпосередньо визначають відносини банку з позичальником, що виникають при наданні кредиту та в період його дії.(Кредитна угода, Договір на страхування майна, що знаходиться в заставі, Договір застави). Розділ 3. Супровід кредитуМістить документи, зібрані в процесі супроводу кредиту і не відображені в інших розділах, як-то: а) копії платіжних доручень на перерахування страхових платежів; б) екземпляр розпорядження про відкриття рахунку, видачу кредиту; в) копії платіж. Док-тів на перерах. кредитних коштів; г) висновки по позичкових рахунках, по рахунках %; д) акти перевірки на місці цільового використання кредиту, наявності предмета застави та стану його збереження; е)висновки про фін.стан позичальника та віднесення кредиту до відп.груп ризику; ж)клопотання позичальника про пролонгацію терміну дії договору, зміни процентної ставки або інших умов кредиту; З)контрольний лист моніторингу кредиту; и)ділове листування та інша інформація, безпосередньо пов’язана з процесом кредитування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20. Рекомендації НБУ щодо визначення фін. стану позичальника. Критерії оцінки фін.стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно його внутр.положеннями щодо проведення активних операцій та методикою проведення оцінки фін.стану позичальника з урах. вимог у яких мають бути визначені грунтовні, технічно виважені критерії екон.оцінки фін. Д-ті позичальників на підставі аналізу їх балансів і звітів про фін.рез-ти в динаміці Методика проведення оцінки фін.стану позичальника (контрагента банку), яка розроблена банком, є невід’єм.додатком до внутрішньобанк.положення банку про кред-ння. Оцінку фін.стану позичальника з урахуванням пот. стану обслуг. позичальником/контрагентом кредитної заборгованості банк здійснює кожного разу під час укладання договору про здійснення кредитної операції, а надалі для: банків — не рідше ніж 1 раз на місяць; інших ЮО — не рідше ніж 1 раз на 3 місяці; ФО — періодичність оцінки визначається банками самостійно але не рідше ніж один раз у рік. Якщо обслуговування кредитної заборгованості відбувається із простроченням або пролонгацією, то оцінка фін.стану позичальника — ФО має відбуватися постійно протягом періоду несвоєчасного погашення боргу — крім випадків, пов’язаних з поважними причинами (документально підтверджені факти відрядження, хвороба тощо).Результати оцінки фінансового стану позичальників/контрагентів банку мають зберігатися в банку відповідно до строків зберігання документів з кредитування, встановлених законодавством України, особливо щодо вел.кредитів, кредитів інсайдерам.  Банки мають право самостійно встановлювати додаткові критерії оцінки, що підвищують вимоги до показників з метою адекватної оцінки кредитних ризиків та належного контролю за ними.     Банк      перевіряє     кредитоспроможність     позичальника, заборгованість  за  кредитом якого включена до портфеля однорідних споживчих  кредитів,  за  власною  методикою.  Банки самостійно встановлюють норм.значення та відповідні бали для кожного показника залежно від його вагомості. Вагомість кожного показника визначається індивідуально для кожної групи позичальників (контрагентів банку) залежно від кредитної політики банку, особливостей клієнта (галузь економіки, сезонність виробництва, обіговість коштів тощо), ліквідності балансу, становища на ринку тощо. Клас позичальника (контрагента банку) за результатами оцінки його фінансового стану визначається на підставі основних показників та коригується з урахуванням додаткових (суб’єктивних) показників.

Для здійснення оцінки фінансового стану  позичальника  - ЮО  банк  має  враховувати   показники: платоспроможність (к-ти    миттєвої,    пот.та заг.ліквідності); фін.стійкість (к-ти маневреності власних коштів, співвідношення залуч. і власн.коштів); обсяг реалізації; обороти за рахунками (співвідношення  надходжень  на  рахунки позичальника  і  суми кредиту,  наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів);   склад та  динаміка  дебіт.-кредит.  Заборг-ті; собівартість продукції; прибутки та збитки;рентабельність; кредитна історія . Оцінка     фін.стану позичальника-банку здійснюється  з урах: інформації про   дотр.  екон.нормативів і нормативу обов'язкового резерв. коштів;аналізу якості А і П; аналізу прибутків і збитків;інф-ї про виконання банком зоб-нь у минулому;інф-ї про надані та одержані між банк.кредити;щорічного ауд.висновку. Для оцінки фін. стану  ФО банки  встановлюють  показники  та  їх  опт.значення залежно від виду кредиту,  його обсягу й строку,  виду забезпечення (застави). Урах.  кільк.пок-ки (екон.кредитоспроможність),і  якісні  хар-ки (особиста кредитоспроможність)  позичальника,  що  підтверджуються достовірними документами, виданими 3 особою (довідка з місця роботи,  довідка про доходи тощо). якісні хар-ки ФО: заг.матер.стан клієнта (наявність майна та копій підтвердних документів на його  право  власності; соц.стабільність  клієнта  (робота, ділова репутація, сім’я); вік клієнта; кред.історія.  Кільк.пок-ки  оцінки  фін.стану ФО: 1)сук.чистий дохід та  прогноз  на  майбутнє;2)накопичення на  рахунках  в  банку; 3)к-ти, що   характеризують   пот. платоспроможність позичальника і його фін.можливості виконати зобов'язання  за  кредитною  угодою; 4) забезпечення кредиту.

 

 

26. Розробка заходів запобігання банк.ризикам.

В залежності ввід виду ризику та проблем банку розробляють наступні заходи їх запобігання:

Кредитний ризик: 1)  створення кредитного меморандуму; 2) розробка положення про кредитний комітет; 3) встановлення лімітів кредитування контрагентів на одного позичальника лімітів за галузями і регіонами; 4) проведення суворого і ретельного аналізу заявок на кредит; 5) супровід кредитних угод (візит до позичальника, контроль його фін. стану тощо); 6) штрафи і стягнення, пені при невчас­ному погашенні позики та порушенні інших умов договору;  7) списання безнадійних кредитів із суми резервів; 8) проведення маркетингу ринку кредитних ресурсів 9) прогнозування стану ринку кредитів

Відсотко­вий ризик: 1)  прогноз поведінки ринків (превентивна аналітика); 2) відповідність природи % ставок залучення і розміщення (плаваючі ставки залучення відпові­дають плаваючим ставкам розміщення, фіксовані ставки залучення відповідають фіксованим ставкам розміщення); 3) розподіл ризику між позичальником і банком; 4) диверсифікація позичальникі Курсовий ризик на РЦП: 1) моніторинг ринку ЦП; 2)  безпосередня участь в управлінні п-вом-емітентом ЦП, акції чи облігації якого містяться в портфелі ЦП банку; 3) консультування п-в-емітентів ЦП з питань грошового обігу й оподаткування, встановлення мінімальної суми падіння вартості цінного папера, при перевищенні якої цінний папір продається автоматичн Валютний ризик: 1) прогнозування динаміки вал. курсу; 2) робота з різними валютами (диверсифікація ризику); 3) розподіл валют.ризику шляхом укладання угод типу форвард, своп, опціон; 4) аналіз і прогнозування міжнар.валютних ризиків. Ризик при формуванні депозитів: 1)  гнучкість депозитних угод (можливість перегляду відсоткової ставки); 2) диверсифікація ринку депозитів Операційно-технологічний ризик: 1) організація простого й ефект.документообігу; 2)розробка, впровадження та постійне вдосконалення тех.карт; 3) удоск.прогр.забезпечення; 4) удоск. Системи внутр.контролю; 5) моніторинг оргструктури,  заслуховування на правлінні питань щодо відповідності оргструктури не менше 2 р. на рік.

Стратегічний ризик:   поєднання інтересів інвесторів, акціонерів, менеджменту і співробітників банку, удосконалення зань та кваліфікації керівного персоналу банку для зменшення вірогідності прийняття невірниї упр.рішень, у разі розриву між рівнем кваліфікації працівників і поставленими завданнями запровадити програми підвищення кваліфікації і розвитку персоналу, формалізація та автоматизація операцій, делегування прав і відповідальності працівників банку, добір і розстановка кадрів за кваліфікаційною ознакою, орг-я належного інф.забезп.працівників для уникнення неадекватного реагування на зміни бізнес-середовища (систематичні зустрічі вищого керівництва з начальниками управлінь та відділів, випуск інф.бюлетеня).

Юрид.ризик: забезпечення досконалого інф.забезпечення для уникнення двозначного тлумачення працівниками банку законодавчих норм, угод, контрактів, налагодження ефективної системи юридичної експертизи документів у банку.

Ризик репутації: проведення комплексних заходів по формування позитивного іміджу банку у клієнтів, контрагентів, акціонерів, забезпечення відкритої взаємодії з органами нагляду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 3. Кредитний ризик

3.Задача 1.Проаналізувати якість кредитного портфеля щодо ризикованості. Тут буде дана таблиця : Показник, Коефіцієнт ризику, 1-ий квартал, 2 кварт. Сюди ми ще дописуємо 2 колонки: Кредити зважені на ризик 1-ий квартал, Кредити зваж. на Р. 2кварт.

Показник	Коеф.ризику	І квар.	ІІ квар.	Кредити, зваж.і на риз. І кв.	Кред., зваж.на риз. ІІ кв.
1. Кредити надані, тис. грн	-	17054	22108	541,45	637,13
в т. ч.: стандартні; під контрол; субстандарт; сумнівні; безнадійні	1 5 20 50 100	12000 4569 365 0 120	14988 6589 459 12 60	12000*0,01= 4569*0,05= 365*0,2= 0 120*1=	14988*0,01= 6589*0,05= 459*0,2= 12*0,5= 60
2. Капітал банку, тис. грн	-	122313	122313	-	-

Отже, спочатку ми розрахували суму всіх кредитів за 1 і 2 кварт. Потім розрахували кредити, зваж. на ризик по кожному кредиту = розмір даного кредиту * відповідний коефіцієнт ризику. І також порахували суми всіх кредитів зважених по кожному кварталу.

Ну а потім розраховуємо коефіцієнти:

К зважених класифікованих позик = сума всіх кредитів зважених на ризик за квартал / суму всіх наданих кредитів за квартал = 541,45/17054=0,032 – так само розрах. 2 квартал.

К покриття класифікованих позик = сума всіх кредитів зважених на ризик за квартал / капітал банку за відповідний квартал = 541,45/122313=0,004- так само за 2 квартал.

К збитковості позик = із колонки яка нам дана «1 квартал» беремо значення безнадійних позик / суму кредитів наданих = 120 / 17054 = 0,007 – так само 2 кварт.

К проблемних позик = (субстанд.+сумнівні+безнадійні) в колонці «1 квартал» / суму наданих кредитів за даний квартал = 120+0+365/17054=0,028 – 2 квартал відповідно.

У висновку пишемо в якому кварталі які кредити переважають, а які навпаки зменшились (стандартних більше у 2 кварт, безнадійних багато в 1-му і т.д.). І робимо висновки щодо коефіцієнтів по кварталам.

 

3.Задача 2.Розкрити кількісні параметри кредитного ризику на основі методичних вказівок з інспектування банків.

Урахування нижчезазначених факторів надає можливість  оцінити кількість кредитного ризику.

Тут іде таблиця з колонками: Незначна (Н)  Помірна (П) Значна (З). Тому відповідно описувати треба в таблицю.

1) (Н) – здійснюється ефективна диверсифікація кредитного ризику; (П) – диверсифікація вцілому задовільна але існують певні концентрації;  (З) – диверсифікація незадовільна.

2) (Н) – рівень наданих кредитів і зобов’язань є низьким відносно загальних активів; (П) – …є помірним відносно загальних А;  (З) - …високим…

3) (Н) - Вартість  та  якість забезпечення       є адекватною   розміру кредитного ризику; (П) - Вартість  та   якість забезпечення  захищає від кред. риз. (З) - Забезпечення         є неліквідним або його вартість та якість є недостат.

4) (Н) – рівень негативно класифікованих активів невеликий; (П) – помірний;  (З) – високий.

5) (Н) – резерви під втрати за активними операціями є достатніми і покривають можливі збитки. Потенційні втрати надходжень та капіталу є мінімальними. (П) - Можливі   втрати   за активними  операціями не  повинні  серйозно вичерпати     існуючі резерви або вимагають створення  більш  ніж звичайних   резервів. Потенційні     втрати надходжень        або капіталу        через кредитний   ризик   є контрольованими. (З) - Втрати   за  активними операціями      можуть серйозно     вичерпати існуючі  резерви   або вимагати       значних додаткових   резервів. Потенційні      втрати надходжень         або капіталу         через кредитний   ризик    є значними.

6) (Н) - Рівень  прострочених та       безнадійних кредитів          за балансовою   класифікацією      є низьким, і тенденція є стабільною. (П) - …є помірним і тенденція є стабільною. (З) - …високим а тенденція стабільною, або рівень є помірним а тенденція такою що зростає.

7) (Н) – рівень негативно класифікованих активів є невеликий; (П) – помірний, (З) – високий.

 

3.Задача 3.Навести основні показники оцінки кредитних ризиків.

1) Коефіцієнт збитковості кредитного портфеля = збитки по кредитах / кредитний портфель. Характеризує частку збиткових кредитів в кред. портф. Форма № 301 і 604.

2) Норматив максимального кредитного ризику на 1 контрагента = вимоги на 1 контраг. та позабал. зобовяз. / регулят. капітал. обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов’язань. Інструк. 368.

3) Норматив великих кредитних ризиків = сума всіх великих кред. риз. / Рег.Кап. обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або групою пов’язаних контрагентів. І.368.

4) Норматив максимального кредитного ризику на 1 інсайдера = зобовязання цього інсайдера перед банком і всіх позабал. зобовяз. / статутний капітал. обмеження ризику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдерами, що може призвести до прямого та непрямого впливу на діяльність банку. І.368.

5) Норматив максимального кред.риз.наданого інсайдерам = сукупні З усіх інсайдерів перед б-ком і 100% суми позабал. З / СК. обмеження сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів. І.368.

6) Класифікована вартість кредитного портфеля = сума обсягу кредиту*ризик Вартість кред портф в залежності від величини ризику. Кириченко (Банк.менеджмент)

7) Якість кредитного портфеля= обсяг кредиту / суму ступенів ризику Якість кред портф в залежності від величини ризику. Кириченко (Банк.менеджмент)

8) Середній рівень ризику = 1 – якість кредитного портфеля Середній рівень ризику  залежності від коефіцієнта якості.Кириченко (Банк.менеджмент)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 4. Менеджмент кредитного ризику.

4.Задача 1.З досьє позичальників банку ВОЛАНД провести рекурсивне розбиття на основі CART – моделей. Провести групування позичальників щодо можливого банкрутства.

Отже на основі даної таблиці проводимо CART – модель – що означає класифікаційні та регресивні дерева.

Нормативні значення коефіцієнтів позначені жирним в таблиці. Тепер починаємо робити рекурсивне розбиття і першим буде:    К обслуговування боргу – він у нас становить 1,5. Позичальників у нас усього 9 – тобто вони всі обслуговуються в даному банку. Далі ми сортуємо всіх позичальників на тих, у кого менше 1.5 вліво , а більше або = 1,5 вправо. Це буде виглядати так:

                           1,5 <К обслуг.боргу>=1,5

                                 (9 позичальників)

     (A, D, I, G, H)                                                 (B, C, J, F)

 

1<Кнезалежності>=1                      0,2<Кмиттєв.лікв. >=0,2

 (5 позичальників)                                  (4 позичальники)

(A, D, I, G, H)          (-)                           (C)                            (B, J, F)

                                                

                                                0,5<Кпоточної>=0,5

                                               (1 позичаль.)

                                          (С)                             (-)

 

                         2<Кзаг.лікв. >=2

                           (1 позичаль.)

                        (-)                  (С)

Тобто, після першого кроку ми зліва визначали тих позичальників, які в колонці Кобслуг.богу.мають менше 1,5 – їх виявилось п’ятеро. І далі ми визначали які з них є незалежними у власних коштах – і в колонці Кнезалежності напроти саме цих п’яти поичальників дивились хто менше 1 а хто більше. Виявилось, що всі менше і жоден з них не є незалежним. А якби були – то з тими ми б визначали ще й Кманевреності власних кош.

Третій крок – всі хто більше 1,5 пішли вправо. Їх четверо. Далі визначали Кмиттєв.лікв., тобто хто з цих чотирьох здатен миттєво розрахуватись – їх троє адже в колонці Кмиттєв.лікв.у них більше 0,2. Але один позичальник менше 0,2 – тобто не здатен розрахуватись в цю ж мить. Тепер ми дивимось чи може цей один розрахуватись хоча б протягом 31 дня – К поточ.лікв. – ні, він менше 0,5 в цій колонці. Проте протягом року він таки розрахується – адже в колонці Краг.лікв. він становить коефіцієнт більше 2.

Отже,  з 9 позичальників банку «Воланд» - 5 (A, D, I, G, H) є потенційними банкрутами, адже вони навіть не відповідають коефіцієнту обслуговування боргу і не можуть забезпечити к-т незалежності, серед інших чотирьох позичальників – 3 можуть забезпечити миттєве повернення боргу, а один – не може ні миттєво, ні протягом місяця, проте протягом року – зможе повернути кредит. Тому: 5 позичальників банкрутів / 9 (усього) = 55,5 % - це кредитний портфель банкротів.

 

4.Задача 2. Проведіть розрахунок структурних лімітів по кредитуванню в АБ "Дніпро".  Межа лімітів  складає 170000 грн. Кредитний портфель складає 1,8 млн грн, шкала оцінки ризиків наступна:

низький рівень – 3%;                 середній рівень – 5%;

високий рівень – 10%;              граничний рівень – 30%.

На кредити з граничним рівнем ризику повинно припадати не більше 100000 грн.   Мінімальний рівень дохідності кредитних операцій повинен складати не менше 25%.  Шкала дохідності кредитних операцій наступна:

низький рівень – 15%;                 середній рівень – 20%;

високий рівень – 28%;               граничний рівень – 35%.

Отже,

Отже, в даній таблиці шкала, рівень ризику і рівень доходності нам дано. Стовбець – обсяг кредиту ми вираховуємо самостійно , тобто підбираємо виходячи з того, що за умовою разом нам дано і граничний теж дано, а всі інші дані просто підбираємо як нам хочеться, щоб сума була та , яка дана  в умові. Якби при розрахунку стовбця обсяг втрат – було більше 0,17 – то ми б підбирали заново – доки не буде в сумі менше 0,17.

Середня дохідність = Загальний обсяг доходів / Кредитний портфель * 100 = 0,458 / 1,8 * 100 = 25,4% - це задовольняє умови , адже за умовою повинно бути не менше 25%.  Якби було менше , то ми б знову підбирали в колонці обсяг кредиту нові дані, які б задовольнили кінцевий результат.

4.Задача 3.Сформулювати характеристику якості управління кредитними ризиками банку.

Тут буде таблиця із трьох колонок : Висока (В)  Потребує вдосконалення (ПВ) Низька (Н)

1) (В) – Наявна внутрішня нормативна база щодо активних операцій, затвердж. згідно з принципами корпоративного упр-ня, ефективно встановл. і доводить до виконавців цілі роботи портфелів, толерантність до ризику, процедури і практику здійснення актив. операцій та визнач. допустим. рівня ризику.  (ПВ) – положення, затвердж.згіднго з принципами корпоратив.упр., є, в основному, прийнятими. Удосконалення є бажаними в одній або декількох сферах, але загалом не є критич. Особливості визначення толерантності до ризику, процедури і практика здійснення актив. опер., або визначення допустим. рівня риз., можливо, потреб. удосконал. для повного відображення вимог положень. (Н) – полож. мають недоліки в одному або декількох відношеннях і вимаг значного удосконал. в 1 або декель. сферах. Можливо, не є достат. чіткими або надто загальні і недостат. визнач. цілі роботи портфелів, толерант. до риз., процес. і практику здійснення актив. опер. та визнач. допустим. рівня риз.

2) (В) – Керівництво розуміє всі аспекти КР, здатне передбач. і своєчасно та адекват. реагув. на зміни ринкових умов кредитування. (ПВ)  - керів. достат. розум. ключові аспекти КР і вцілому адекватно реаг. на зміни ринкових умов кредитування. (Н) – керів. не розуміє або ігнорує ключові аспекти КР. Воно не в змозі передбач. зміни ринк. умов кредитування або несвоєчасно не належним чином реаг. на них.

3) (В) – аналіз КР є повним і сприяє ранньому виявленню нових риз. (ПВ) – аналіз КР і системи кількісної оцінки і моніторингу ризиків є задовільними. (Н) – аналіз кред. ринку не є повним, або його якість є недостат.

4) (В) – методологія розрахунку резервів під можливі втрати за актив. опер. є правильною, забезп. належне покриття ризиків. (ПВ) - …є загалом адекватною, прийнятне покриття риз. (Н) - … має багато недоліків, покриття недостатнє.

Тема 1. Наведіть найбільш популярні форми та види кредитів банків на сучасному етапі. Розкрийте їх переваги та недоліки для клієнтів та для кредиторів. Результати оформіть у наступну таблицю. Консорціумний кредит - надається банківським консорціумом (об'єднанням банків) шляхом: а) акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням кредиту позичальникам; б) гарантування загальної суми кредиту провідним банком або групою банків. Один з банків бере на себе роль менеджера, збирає з банків-учасників потрібну суму ресурсів, укладає з ним договір і надає кредит, займається розподілом %; Переваги:Для кл.: можливість отримати великий кредит за нижчою % став., в силу того що ризики розподіл. банками; можливість для позичаль. отрим. кредит на значну суму за рахунок акумулюв. коштів декіль. кредиторів. Для Банку: Можлив. знизити рівень ризику, розподіливши його в межах банківського консорціуму.Недоліки: Для клієнтів: можливе ускладнення процедури отрим. кредиту через учать у процесі кредитув. різних банків. Кредит над. тільки для фінансув. рентабельних інвест. проектів. Для Банку: зменшення ступеня контролю за ризиком позичальника у банків, за винятком банку менеджера. Споживчий кредит над. фіз.. особам резидентам України на придбання товарів та послуг. Кредит, який може надаватись як в грошовій, так і в товарній формі для задоволення як поточних, так і довгострокових потреб населення. Переваги:  Для кл.: Доступ., швидкість оформл., часто відсут. застави. При видачі кредиту на придбання товарів тривалого користув. жодних звітів про цільове використ. коштів позичальник банку не надає. Кредит над. резидентам і нерезидентам як в нац., так і у ВКВ І групи Класифікатора валют. Для Банку: Можлив. отрим. високих прибут. за рах. високих % ставок. Недоліки: Для бан.: Висок. рів. кред. ризику.  Для кл.: висока % ставка. Іпотечний кредит -    особливий вид ек. відносин з приводу надання кредитів під заставу нерух. майна – землі і виробничих та житлових будівель, квартир тощо.Переваги:  Для кл.: можлив. отрим.довгострок. позику на купівлю житла, що дозвол. одночасно виплачув. кредит та жити у придбаній квартирі. Для Б.: Можлив. ефективно розміщ. довгострокові активи та зниз. ризик за рах. високого рівня забезпечен. кредиту.  Недоліки: Для кл. : можливі збитки внаслідок наприклад падіння цін на нерухомість на ринку.  Для Б.: Можливі ускладн. з реалізацією об’єкта застави у випадку несплати кредиту позичальником. Овердрафт- 1) Особлива форма короткострок. кредиту, при якому банк здійс. оплату платіж. документів клієнта, коли вони перевищ. суму, що є на його рах.. 2) Короткостроковий кредит за картковим рахунком у межах встановленого ліміту.Переваги:  Для кл.: Відсут. подання в банк ТЕО проекту, відсут. забезпечення. Строк дії кредиту необмеж.. Кредитор не має права відмовити у кредиті в межах ліміту. Для б.: отрим. дотатк.прибутку за рах високої ставки по овердрафту.Недоліки: Для б.: відсут. застави зумовлює значний ризик. Для кл.: Над. тільки для задовол. коротко строк. потреб. Кредитна лінія - Юридично оформлена угода між б. та позичаль. про максимальну суму кредиту, яку останній зможе використовув. протягом обумовл. терміну  при дотриманні певних умов.Переваги:  Для кл.: можлив. сплачув. % за фактично отрим. частини кредиту, що дозвол. більш раціонально використовув. кредит. Над. як на короткостр., так і на довгостр. період. Для б.: можли. припинити транш у випадку сумніву у кредитоспр. Позичальника. Недоліки: Для кл. Кредитор має право без попередження  припин. надання чергової част. кредиту. Для б.: невпев.у моменті коли за кред.лінією треба буде перерахув. кошти(у випадку оплати наприклад. Розрах.док-тів.). Бланковий (Незабезпечений кредит). Незабезпечені (бланкові) кредити, що називаються у банківській практиці довірчими, надаються лише під зобов'язання позичальника погасити позичку. Переваги:  Для кл.: можлив. отрим. кредит не надаючи забезпеч.. Для б.: можлив. орим. великих прибутків за рахунок високої вартості такого кредиту. Недоліки Для Б. : Великий ризик для банку, потребують ретельнішого вивчення Для кл.: значні витрати внаслідок високої % ставки. і надаються під більш високий процент. Для кл.: надається лише давнім та надійним клієнтам. Кредитна картка - Це іменний платіжно-розрахунковий документ, за допомогою якого здійсн.запозичення грошей або оплата при купівлі товарів та послуг. Переваги:  Для кл.: зручність у оплаті послуг та товарів. Для б.: зведення до мінімуму витрати часу на клієнтів, залучення значних короткострокових ресурсів.

Недоліки Для кл.: По кожній картці встановл. ліміт кредитування. Для б.: значні.витрати на виготовл. карток.

Факторинг - Форма кредитування, яка виражається у наданні експортерові, що продав товар на мовах кредиту, різноманітних послуг, в т.ч. інкасування дебіторської заборгованості клієнта. Переваги:  Для кл.: звільняє експортера від кредитних ризиків, не потрібна застава, збільш. швидкість обігу грош.коштів,. Для б.: можлив. отрим. великих прибутків за рахунок високої вартості факторингу. Недоліки: Для кл. 1)Висока вартість: ставка значно більша звич.ставок за кредитами, так як фактор бере на себе всі ризики.Для б.: до банку переходить облік і стягнення боргу з несумлінного боржника. Лізинговий кредит - Відносини між юр..особами, які виник. у разі оренди майна і супроводж. укладанням лізингової угоди..Переваги:  Для кл.:  Всі орг. питання, такі як пошук виробника обладнання, укладання з ним договору, страхування об’єкту лізингу, вирішує кредитор.  Для б.: можлив. оримання великих прибутків за рахунок високої вартості форфейтингу. Недоліки: Для кл. : Лізинг є більш дорогим, ніж звич.банк. кредит. Для банку: витрати по експертизі майна, витрати за необхідності його реалізації у випадку несплати кредиту. Форфейтинг – Кред-ня експортера шляхом придбання векселів, акцептованих імпортером, або інших борг.вимог. Переваги:  Для кл.: експортер перевідуступає вимоги до покупця банку і тим сами знижує дебіт. заборгов., покращує позиції експортера по ліквідності, зменш. довго строк. вимоги у балансі фірми, що призводить до зростання її кредитоспроможності,. Для б.: можлив. орим. великих прибут. за рах.високої вартості форфейтингу. Недоліки: Для кл. 1)Висока вартість: ставка значно більша звичайних ставок за кредитами.2)Важкий пошук для експортера банка, що забажав би діяти в якості форфейтера. Для б.: банк перебирає на себе ризики експортера.

                               

Тема 1. завд. 1. Хар-ка окремих видів кредитних операцій банку

Строковий кредит:Строк - до 1 року, розмір – будь-який, мета придбання товарів і послуг, % ставка найнижча, забезп.гарантії, поруки, нерух. майно, процедура погашення – частково частинами, або в кінці, витрати на обслуговування - незначні, гнучкість – не гнучкий, ступінь контролю - слабкий.

ОвердрафтСтрок – 30-60 днів, розмір - незначний, мета – поточні потреби, % ставка - висока, забезпечення - немає, процедура погашення – при надходження коштів на рахунок, витрати на обслуговування – не значні, гнучкість - гнучкий, ступінь контролю - не значний.

Факторинг  Строк – до 1 року, розмір – 80% вартості рахунків фактур, мета – покриття дебіторської заборгованості, % ставка – 30%+ комісія, забезп. – рахунки фактури, процедура погашення – при сплаті рахунків фактури, витрати на обслуг. - найдорожчі, гнучкість – не гнучкий, ступінь контролю - значний.

ЛізингСтрок – 1-5 років, розмір – вартість обладнання, мета – купівля обладнання, % ставка – 25-30, забезпечення - нерухомість, процедура погашення - лізинг, витрати на обслуговування - найдорожчі, гнучкість - гнучкий, ступінь контролю – значний

                          

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 1. завд. 2. Кожна кредитна угода повинна враховувати відповідність окремої форми кредитування конкр.цілям позичальника. Заповніть подану табл..відсутніми даними і обґрунтуйте вашу відповідь.

Мета кредитування – купівля будівель та споруд, земельних ділянок, тип фін-ня – довгостр. або іноз.кредит, макс.обсяг кредиту – 50-80%, вид забезп. - нерухомість.

Мета кредитування - овердрафт, тип фінансування – середньостроковий кредит, макс.обсяг кредиту – до повної вартості при стабільності фін.стану, вид забезп. – поручительства

Мета кредитування – купівля обладнання, тип фін-ня середньостроковий, макс.обсяг кредиту – 70-80%, вид забезп.– права власності у орендодавця.

Мета кред-ня- кред-ня торг.п-в, тип фін-ня – торг.кредит, макс.обсяг кредиту – залежить від фін.стану клієнта, вид забезп. вид забезп. – тов.запаси.

Мета кредитування – формування товар.засобів, тип фін-ня – фінансування запасів, макс.обсяг кредиту - повна вартість, вид забезп. - запаси.

Мета кредитування – купівля трансп.засобів, тип фін-ня – довгостр.кредитування, макс. обсяг кредиту – повна вартість, вид забезп. - авто.

Мета кредитування – дебітор. заборгованість, тип фін-ня - середньострокові, макс.обсяг кредиту – 50-80%, вид забезп. – поступка правом вимоги.

 

Тема 1. Сит.завд 3. Намалюйте заг.схему прийняття рішення про кредитування в банках. які відділи беруть участь у процесі кредитування.

ЕТАПИ прийняття рішення про кредитування

1 етап. Попереднє ознайомлення з клієнтом: 1. ознайомлення клієнта з умовами кредитування, отримує від клієнта пакет документів2 етап. Розгляд та аналіз пакета документів, який надано клієнтом: 2. попереднє вивч. та аналіз пакету докумен., кред. експертиза, Формує пакети док-тів для підрозділів Банку, які повинні надав. висновки щодо можливості провед.кред.операції, передає їх для розгляду за призначенням.3. Доводить до відома працівників підрозділу фронт-офісу інф-ю щодо Критеріїв визначення застав.вартості запропонованого в заставу майна по окремих видах забезпечення. У випадку відхилення запропонованого в заставу майна, готує висновок та надає його фронт-офісу.4. На підставі пакету док-тів, отриманого від працівника фронт-офісу, готує висновок та надає його працівнику фронт-офісу.5. У разі отримання від працівника підрозділу фронт-офісу інформації про пов‘язаних осіб клієнта(позичальника) перевіряє достовір. та повноту вказаної ін-ції, вносить відповідні корективи та передає інформацію за своїм підписом уповноваж. особі по ідентиф. клієнтів. Перевіряє інф-цію про заг.обсяг заборгов. по Позичаль. або його групі пов‘язаних осіб в системі Б.. На підставі пакету документів, отриманого від працівника фронт-офісу, та іншої наявної інформації готує висновок та надає його працівнику фронт-офісу.6. Отрим. від підрозділів Б. висновки щодо можлив. провед.кред. операції. Всебічно аналіз. та узагаль. висновки підрозділів Банку, завершує підготовку запиту (заявки) висновком про можливість проведення кред.операції, вказує основні умови кредитування. 3 етап. Прийняття рішення про можливість проведення кредитної операції 7.Виносить питання на розгляд Кредит. комітету, Отримує витяг з рішення Кред. ком., Інформує клієнта про результати прийнятого рішення 4 етап. Оформлення видачі кредиту

8. Отримує та аналізує документи щодо відсутності обтяжень запропонов. в заставу майна іншими зобов‘язаннями., Систематизує в кредитну справу документи та передає кредитну справу працівнику підрозділу бек-офісу бізнесів 9. Перевіряє правиль. відкриття рахє, підключення до схем нарахування. Здійснює реєстрацію договорів кредиту у відповідних регістрах. 10. Передає завізовані проекти договорів для погодження та підписання клієнту та уповн.особі Банку. Забезп.нотаріальне посвідчення договорів застави (іпотеки). Контролює проведення держ.реєстрації застави.Один з примірників кожного із договорів передає клієнту, а другий - працівнику підрозділу бек-офісу бізнесів.11. Здійснює проведення проводок, пов‘язаних з оприбуткування договорів та сум договорів.12. Отримує від працівника підрозділу фронт-офісу договори. Залучає матеріали до кред.справи. Забезп.передачу до сховища оригіналів договорів. 5 етап. Супроводження кредиту

6 етап. Розгляд питання та прийняття рішення щодо зміни умов кредитування 7 етап. Оформл.змін умов кредитування 8 етап. Повернення кредиту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 1. завдання 4. Заповніть таблицю, що характеризує форми звітності з кредитування. Фінансова звітність 1) Баланс (Подають НБУ електронною Поштою щоденно) - Надається інформація про суми кредитів, що надані фізичним та юридичним особам, обсяги резервів під заборгованість за кредитами,

2) Кошти в інших банках - Дані щодо кредитів, які надані іншим банкам за звітний та попередній роки 3) Кредити та заборгованість клієнтів- склад та обсяги кред.портфелю банку, Рух резервів під заборгов. за кредитами, Структура кредитів за видами ЕК.д-ті.4) Процентний дохід Звіту про фін. Результати - Процентні доходи за кредитами, наданими клієнтам 5)Чисті витрати на формув. резервів - Витрати на формув. резервів за кредитними операціями 6) Звіт про рух грошових коштів - Рух грошових коштів від опер. д-ті (зменш./ збільш. кредитів іншим банкам, кредитів, над.клієнтам)7) "Окремі показн. д.ті банку" - Дані про обсяг негативно класифіков. активів на звітну дату в порівнянні з норматив. показн. 9) Валютний ризик - Обсяги кредитів наданих в різних валютах 10) Процентний ризик - Розміри середньо зваж. процент. ставок за кредитами у різних валютах

Статистична звітність 1) Форма N 302 ЗВІТ про класифіковані кредитні операції за формами власності (ТУ НБУ щомісяця) - Обсяги кредитів з поділом на стандартні та нестандартні (під контролем, субстандартні, сумнівні та безнадійні),  а також з поділом на позичальників (банки, ЮО та ФО); 2) Форма N 310Д ЗВІТ про суми і процентні ставки за кредитами (ТУ НБУ щоденно) - Обсяги кредитів з поділом на звичайні та пролонговані, а також з класифікацією за строками; 3) Форма N 310 ЗВІТ про суми і процентні ставки за кредитами, наданими суб'єктам госп-ня та фіз.ос. (за видами екон. діял-ті) (ТУ НБУ щомісяця) - Обсяги кредитів з поділом звичайні та пролонговані, а також з поділом в залежності від цілі використання; 6) Форма N 604 ЗВІТ про формування резерву на відшкодування можливих втрат за кред. опер. (ТУ НБУ щомісяця) - Таблиця для розрах. фактич. суми резерву та порівняння її з розрахунков. сумою резерву, а також виявл. відхил.; 7)Форма N 611 Звіт про дотрим. ек. нормативів (ТУ НБУ щомісяця) - Розрахунок та порівняння фактич. показників кред. ризику з нормативами; 9) Форма N 615 Звіт про кредитні операції банку (ТУ НБУ щомісяця) - Обсяги кредитних операцій з поділом на операції з контрагентами та інсайдерами, містить дані про позичальника, а також дані про виконання угод.

 

Тема 2. завдання № 2Які з перерахованих факторів відносяться до основних ризиків підприємства, а які до ризиків виробничого циклу?  Основні ризики підприємства : попит, ціна, обсяги реалізації, кредитоздатність, ефективність роботи, канали збуту, імідж, оплата продукції, платіжна дисципліна продукції.

Ризики виробничого циклу підприємства: сировина, витрати вир-ва, вир-во, поставка сировини.

Тема 2. Завдання 3. Розгляньте роботу будь-якого банку. Визначити які ризики найбільш притаманні його діяльності, чим це обумовлено?  Банк “Фінанси та Кредит” Д-ТЬ: міжб.операції, послуги для не банк.установ, обслуговування кредитів МБРР, відкрив пот. рахунок Мінфіну на  обслуг. коштів у рамках проекту Всесвітнього банку, дебютний випуск євробондів, здійснення професійної діяльності на ринку ЦП; здійснює торгівлю  злитками банк.металів, та монетами з металлу;  виконує функції прямого агента платіжної системи міжнародних переказів  Western Union і є кліринговим центром, що розподіляє грошові потоки переказів між 37 українськими банками-членами цієї системи. Банк також став членом  міжнародної платіжної системи „ Лідер” та „Анелик” по переказах фізичних осіб. Створена власна платіжна система переказів фізичних осіб „АВЕРС”,  з’єднана з міжнародною платіжною системою „ Лідер”. Принциповий член міжнародних платіжних систем MasterCard International та Visa International,  проводить емісію карток Europay та Visa,  обслуговує  приватні особи, корпоративні картрахунки підприємств, зарплатні проекти. Має власний процесінговий центр, обслуговування великої кількості еквайрингових точок. Банк стикається з кредитнім та секторним ризиками.Банк  щомісячно здійснює моніторинг і контроль кредитних вкладень  по секторах економіки. Банк є активним учасником ринку міжбанк. операцій. Банк приймає кредитні ризики (бланкові кредити, проведення SWAP-операцій з першим постачанням засобів з боку банку і т.д.) при проведенні міжбанківських операцій. В результаті несприятливого коливання на ринку процентних ставок банк піддається процентному ризику, джерелом якого є дисбаланс активів і пасивів, чутливих до зміни процентних ставок по термінах погашення. Мінімізація операц.ризику досягається впровадженням системи чіткого делегування повноважень, розподіл несумісних обов'язків, розподіли повноважень окремих структурних підрозділів і працівників банку при виконанні всіх банківських операцій з обмеженим доступом в операційну систему, застосування принципу «двох пар очей», а також проведенням регулярного аудиту операцій і процесів. У Банку організований    відділ моніторингу та контролю  ризиків по операціям з платіжними картками, який цілодобово слідкує  за операціями клієнтів і дозволив покращити рівень безпеки та суттєво зменшити обсяг спірних транзакцій.

 

Ситуаційне завдання 4. За наведеними даними проаналізувати кредитний ризик банку на основі ступеня диверсифікованості кредитних вкладень.

Показник	Баз.п.	Звіт.п.	Відх
1. Заг.к-ть вел.кред	12	9	9-12= -3
2.Заг.сума за всіма вел.кред	38945	444125	405180
3.Сума всіх кредит	1981240	2401234	419994
4.Сер.розм вел.кр(р2/р1)	3245,42	49347,22	46101,8
5.Пит.вага вел.кредитів, (р2/р3)*100	1,97	18,5	16,53
6. РК банку	49899	57125	7226
Н8=р2/РК*100	0,78	7,77	6,99

Отже можемо зр.висновок, що у звітному періоді к-ть вел.кредитів зменш. на 3, при одночасному зростання заг.суми вел кредитів, що свідчить про підвищення концентрації кредитного ризику за вел.кредитвами. Сер.розмір вел.кредиту також відчутно зріс, як і пит.вага вел кредитів у кред.портфелі. Це призвело до різкого підвищ. значення пок-ка Н8 (але поки що він знах. в межах нормативу, бо не перевищив значення 8).

 

Задача. Розрах. Загальна вартість кредитних ресурсів з врахуванням існуючої ціни ресурсів.

Умова:

Залучені кошти (920000): пот.рахунки – 200000; Строк.депоз. – 60000;   Між банк .кредити отрим. – 120000.

Активи(1770000):     Строк.кредити -1600000; Простроч.кредити – 50000;     Пролонг.кредити – 80000; ЦП – 10000;                                   Бездохідні активи – 30000.

Доходи = 265500, в т.ч. процентні – 260000.

Витрати = 128800, в т.ч. процентні – 120000.

Розв’язок:

1.Вартість кред.ресур. перенес. на доходні А.  Сер.вартість активів (СВА)=(ПВ/СРА)* (12/n)*100, ПВ-процентні витрати, СРА-сер.розмір дохідних активів, n-к-ть періодів.

СВА= (120000/(1770000-30000))*12*100=82,8%.

2.вартість неперекритих непроц.витрат непроц.доходами.

Непроц.Д=Д-Проц.Д=265500-260000=5500.

Непроц.В=В-Проц.В=128800-120000=8800.

∆=Непроц.В-Непроц.Д=8800-500=3300.

Якщо ∆ зі знаком «+», то розраховуємо:

Коеф-т мінім.маржі = (∆/СРА)*(12/n)*100 = (3300/1740000)*12*100=2.4%.

3. Загальна вартість кред.ресурсів.

ЗВк=СВА+К-т мін.маржі=82,8+2,4%=85,2%.- ця ставка дозволить банку покрити всі витрати. Іноді: +необхідна маржа прибутку банку. Клієнтська ставка=ЗВк+маржа прибутку.

 

 

 

Задача. Розрахунок мертвої точки доходності.

1.сер.залишки коштів залучені від клієнтів (сер.місячні): пот.рах+строк.депоз+МБК = 920000.

2.Процентні витрати по залучених коштах = 120000.

3.Сер.вартість залуч.коштів = (п2/п1)*12*100.

п3=(120000/920000)*12*100=156,5%.

4.Сер.залишки дохідних активів=Активи-бездохідні Активи.   Активи=1770000, бездох.А=40000. п4=1770000-30000=1740000.

5.Вартість платних пасивів, перенесених на дохідні активи=(п2/п4)*12*100.

п5=(120000/1740000)*12*100=82,8%.

6.Норма резервування коштів на коррахунку

п6=(0.5+1+4+5)/4=2,6%. (0,5 і 1 – кор.строк. і довг.строк. нац.валюта; 4 і 5 - кор.строк. і довг.строк. іноз.валюта).

7.Вартість залучених коштів з урахув.резервів=(п5/(100-п6))*100

п7=(82,8%/(100%-2.6%))*100=85,01%.

8.Непроц.В., що неперекрив. Непроц.Д.

Непроц.Д=Д.всього-Проц.Д=265500-260000=5500.

Непроц.В=В.всього-Проц.В=128800-120000=8800.

Непроц.В-Непроц.Д=8800-500=3300.

Якщо НД повністю перекривають НВ, наступний крок не розраховується.

9. Непроцентна маржа банку=(п8/п4)*12*100.

п9=(3300/1740000)*12*100=2,4%.

10.Ризик, який несе банк від недоотримання процентів: наприклад – 30%.

11.Вн.банк.вартість пасивів=п7+п9

п11=85.01+2.4+87,41%.

12. Мертва точка доходності кредитів = (п11/(100-п10))*100

п12 = (87,41/(100-30))*100=124,87%.

Точка беззбитковості дозволяє покрити всі витрати (ризики) банку.

 

Задача БАЛАНС+І279

На основі даних Балансу і Звіту про фін.результати п-ва розраховуємо коефіцієнти Оцінки фін.стану позичальника.

Платоспроможність позичальника:

1.К-т миттєвої ліквідності: КЛ1=Ав/Зп (Ав -високоліквідні А.(грош.кошти та їх еквіваленти, пот.фінансові інвестиції), Зп – пот.(кор.строк.) зобов'язання (кор. строк. кредити, розрахунки з кредиторами) = (ряд.230 + ряд240 + ряд220 )/ ряд.620 .

Хар-зує те, як швидко кор.строк. зобов'язання можуть бути погашені високоліквідними активами Оптим.знач. - не менше 0,2.

2. К-т поточної ліквідності: КЛ2=Ал/Зп (Ал - ліквідні активи (високоліквідні А., дебіт заборгов., векселі одержані), Зп – див.в попередньому коеф-ті) =(ряд.230+ряд240+ряд220+ряд150+ряд160+ряд170+ряд180+ряд190+ряд200+ряд210)/ряд.620.

Хар-зує можливість погашення кор.строк. зобов'язань у встановлені строки.

Оптим.знач. - не менше 0,5.

3. К-т загальної ліквідності: КЛ=Ао/Зп (Ао - оборотні активи, Зп - див. в попередньому коеф-ті) = ряд260/ряд.620.

Хар-зує наскільки обсяг кор.строк. зобов'язань і розрахунків можна погасити за рах. усіх ліквідних активів.               Оптим.знач. -  не менше 2,0.

Фінансова стійкість позичальника:

4. К-т маневреності власних коштів: КМ= (Вк-Ан)/Вк (Вк - власний капітал п-ва, Ан- активи необоротні) = (ряд380-ряд.080)/ряд380.

Хар-зує ступінь мобільності використання власних коштів.           Оптим.знач. - не менше 0,5.

5. К-т незалежності: КН=Зк/Вк (Зк - залучені кошти (довгострокові та поточні зобов'язання), Вк - власний капітал) = (ряд480+ряд620)/ряд380.

 Хар-зує ступінь фінансового ризику.

 Оптим.знач. - не більше 1,0.

Рентабельність позичальника

6. Рентабельність активів: РА=Пч/А (Пч-чистий прибуток,А–активи)= Зв.Фін.Рез-ти.ряд220 (або225) / Баланс.ряд280 (!!!УВАГА! уважно виберіть відповідну до дати балансу колонку звіту).

Хар-зує, наскільки ефективно під-во використовує свої А. для отримання прибутку,(який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в А. під-ва).    Опт.знач. – не менше 8%.

7. Рентабельність продажу: РПр=Пч/Ор (Пч - чистий прибуток, Ор - обсяг реалізації продукції (без ПДВ)) = Зв.Фін.Рез-ти.ряд220 (або225) / (Зв.Фін.Рез-ти.ряд010 - Зв.Фін.Рез-ти.ряд015).

Хар-зує розмір прибутку, що надходить на підприємство з кожної гривні від продажу продукції. Опт.знач. – не менше 8%.

Як висновок: пок-ки не відповідають рекомендованим нормам. Найбільш ймовірним є присвоєння даному позичальнику класу «Г», оскільки його фін.д-сть незадовільна і спостерігається нестабільність протягом року. Ймовірність повного погашення кред.заборгованості та % є низькою. На початок року п-во було збитковим.

 

Задача Т9.1.В наведеній табл. заповніть вільні клітини. Зробіть висновки щодо обсягів та руху кредитів в банку. Оцініть ступінь погаш.кредитів.

Початковий залишок заборгованості на 1.04 = Залишок заборгованості на звітну дату на 1.01.

 Отже, з кожним кварталом зростає к-ть виданих кредитів, а також початковий залишок на початок кожного кварталу. Помітне збільшення к-ті погашених кредитів у кожному періоді. Зменшується питома вага нових кредитів у залишку кредитної заборгованості,що можна пояснити наданням кредиту строком більше ніж на 3 місяці. зменшення проценту погашених кредитів.

 

Задача Т9.2. Розрахуйте середню тривалість одного кредитового обороту та визначте умовне залучення або вивільнення коштів з обороту внаслідок зміни швидкості обертання кредитних вкладень. Визначте, в яких одиницях вимірюються показники.

Залишок кредитних вкладень на кінець періоду = Залишок кредитних вкладень на початок періоду + Видано кредитів за квартал - Погашено кредитів за квартал.

Залишок кредитних вкладень на початок періоду звітного кварталу = Залишок кредитних вкладень на кінець періоду базисного кварталу.

Швидкість обертання кредитних вкладень = Кредитовий оборот (Погашені позики) / Середні залишки вкладень ((Залишки на початок + Залишки на кінець)/2)

Тривалість одного кредитового обороту = (Середні залишки позик / Кредитовий оборот) * Кількість днів у періоді = Кількість днів у періоді / Швидкість обертання кредитних вкладень.

Висновок: Швидкість обертання кредитних вкладень характеризує, скільки оборотів здійснюють кредити за аналізований період. Як видно з табл.14, кількість оборотів кредитних вкладень (позикових коштів) у звітному кварталі в порівняні з базисним збільшилася з 0,06 разів на рік до 0,3 разів на рік. Внаслідок підвищення швидкості обороту позик з нього вивільняються кредитні ресурси, які, у свою чергу, можуть бути залучені в інші активні операції баку та приносити додатковий прибуток.

Тривалість одного кредитового обороту демонструє, за скільки днів позики проходять повний оборот. За даними табл.14, можна зробити висновок, що в базисному кварталі видавали позики із терміном обертання 1455 дн (48,5 міс. або 4 роки), а в звітному кварталі – 293 дні (9,8 міс).

Задача Т9.6. На основі наведених у таблиці даних проведіть аналіз динаміки та структури кредитних портфелів регіональних управлінь банку та банку в цілому. Охарактеризуйте активність банку на кредитному ринку. Порівняйте активність структурних підрозділів банку з економічною ситуацією, що склалася в його регіоні. Дано: регіональні управління, обсяг портфелю на поч.. двох років, приріст кред портфеля.

Необхідно розрахувати:

Питома вага=Залишок певного РУ банку/Разом по регіонах*100% (на обидві дати).

Відхилення структури = Питома вага2-Питома вага 1.(п.п)

Темп росту=Залишки2/Залишки1(%).

Темп приросту=(Залишки2/Залишки1)-100%(%).

Роль статті у формуванні приросту = Абсолютний приріст РУ/Разом по регіонах 1*100%(%).

 

Задача Т9.3. Проаналізувати показники динаміки кредитних вкладень за кварталами. Розрахувати коефіцієнти руху кредитних вкладень банку.

Залишок кред.вкладень на кін.періоду = Залишок на поч.+ВиданоКр.-ПогашеноКр.

Коефіцієнти руху кредитних вкладень :

1) К-т надання1 = обсяг наданих кредитів / залишок на кінець = 9800 / 6320 = 1,55(155%)         К-т надання 2 = 7400 / 5465 = 1,35 (135%)

Цей пок-к відображає скільки кредитів залишилося непогашеними з виданих у мин.звітн.періоді. В даному випадку залишок позик.заборгованості не перевищує розміру щойно виданих кредитів, що позитивно хар-зуєд-ть банку. (якби було менше, напр.89%, то 89-100=11%-процент перехідних залишків за кредитами).

2) К-т погашення кредитів 1 = обсяг погашених кр / залишок на початок = 6020 / 10100 = 0,60 (60%)

  К-т погашених 2 = 6545 / 6320 = 1,04 (104%)

60% кредитів було погашено від заг.суми заборгованості.

3)К-т співвідношення наданих і погашених 1 = надані кредити / погашені кредити = 9800 / 6020 = 1,63

    К-т співвідношення наданих і погашених 2 = 2400 / 525 = 4,57

Задача Т9.4. За наведеними даними  про обсяги залучених ресурсів та видані кредити банку, а також тарифи банку, розрахуйте: процентний спред банку; процентну маржу банку;  чисту процентну маржу банку. Зробіть висновки щодо ефективності управління банком процентною політикою.

Характеристика ефективності кредитної діяльності банку (це все одна таблиця)

 

Процентні витрати = сума залучених коштів * %-ставка залучення/12

Процентні доходи = сума наданих коштів * %-ставка надання/12

Процентна маржа банку = процентні доходи – проценті витрати

Процентний спред= (процентні доходи/Підпроцентні Активи)*100 - (процентні витрати/ Підпроцентні зобов’язання)*100.          оптимальне значення 1,25%

Процентний спред = (356,55/19556) *100 – (243,38/17784) * 100 = 1,823 – 1,369 = 0, 454 %

Чиста процента маржа = (процентні доходи – проценті витрати)/ Середні активи*100.

 оптимальне значення 4,5%

Чиста процента маржа  = ((356,55 – 243,38) / 19556) *100 = 0,58%

Висновки: розрах.показники чистої % маржі та спреду більші 0, тому банк отримує прибутки ефективно узгоджуючи процентну політику за депозитними і кред.операціями. Однак з огляду на опт.значення та невідповідність показників банку цим значенням, отже все ж таки банк проводить недосить ефективну %політику, оскільки не повною мірою отримує дохід від своїх активів.

Тема 8.Завд.1.

Елементи припливу та відпливу грошових коштів за позичальниками - промисл.підприємствами, торговельними підпр., сферою послуг.

Операційна діяльність:

Джерела надходження грошо­вих коштів (ДНКГ):

1.виручка від реалізації товарів,   продукції, робіт, послуг;  2.погашення дебіторської заборгованості за реалізова­ні товари, продукцію, роботи, послуги

Напрямки витрачення грошових коштів (НВГК):

1.витрати на закупівлю товарів, предметів праці;  2.поточні витрати, пов'язані з    виробництвом та реалізацією товарів, продукції, послуг, робіт;  3.податки та інші обов'язкові платежі;  4.погашення короткострокової кредиторської заборгованості

Інвестиційна діяльність:

ДНКГ: 1.виручка від реалізації основних засобів; 2.виручка від реалізації нематеріальних активів та довгострокових фінансових     вкладень НВГК: 1.придбання основних засобів та нематеріальних активів; 2.здійснення довгострокових фінансових вкладень

Фінансова діяльність:

ДНКГ: 1.виручка від продажу акцій підприємства;  2.отримання кредитів та позик НВГК: 1.виплата дивідендів; 2.погашення кредитів та позик

Інші    опера­ції: ДНКГ: 1.цільові надходження; 2.безкоштовно отримані цінності НВГК: 1.використання фонду споживання;  2.видатки, пов'язані з благодій­ною діяльністю

Структура припливів і відпливів коштів пром.п-ва: Приплив: виручка від реалізації; продажу майна (нематеріальних активів, цп); від позареалізаційних операцій (оренда, пайова участь в спільних підприємствах), надзвичайні доходи (цільові надходження, безкоштовно отримані цінності)

Відплив: податки та платежі, витрати на збут, загальноадміністративні витрати, надзвичайні витрати, операційні витрати.   Елементи операційних витрат: -Матеріальні затрати, -Витрати на оплату праці, -Відрахування на соціальні заходи, -Амортизація -Інші операційні витрати

 

 

 

 

 

 

Вид ризику

Підрозділ банку, який відповідає за ідентифікацію ризику

Кредитний підрозділ корп.банкінгу

редитний підрозділ роздр/ банкінгу

Підрозділ мікрокредитування

Підрозділ міжбанк.кредитування

Юридичний підрозділ

Операційний підрозділ

Касовий підрозділ

Підрозділ депоз обслуговування

Підрозділ Цінних паперів

Підрозділ валютних операцій

Підрозділ інф.- технол забезпечення

Кредитний

+

+

+

+

-індив

+

-портф

+

+

-при пров міжб.опер

+

- сектор

+

+

+

Ліквід

+

+

+

+

Процент

+

+

+

+

+

Ринк

+

+

Валют

+

Опер - технол

+

+

Репутації

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Юрид

+

Страте

+

Тема 8. Завд. 3.

 Проаналізуйте якість кредитного портфеля банку. Наведіть характеристику кожної категорії кредитів. Які кредити прийнято вважати проблемними?

Питома вага = (Xi / Суму) * 100%

Абсолютний приріст = Х2 – Х1

Висновок:Кред.портф.банку за рік зменшився на 298434 тис.грн. Але збільшилась частка проблемних кредитів (а саме субстандартних, сумнівних та безнадійних). Якщо в 2006 році кредитний портфель банку складався переважно зі стандартних та під контролем, а також з субстандартних, то в 2007 році – в кредитному портфелі стало більше проблемних кредитів і сам портфель формувався переважно за рахунок стандартних, субстандартних та безнадійних. Отже, в 2007 році кредитний портфель даного банку становить в сукупності меншу суму але є більш ризикованим. Стандартні"  кредитні  операції  -  це  операції,  за  якими  кредитний  ризик  є  незначним  і  становить один відсоток чистого кредитного  ризику.  "Під контролем" - це кредитні операції,  за  якими  кредитний  ризик  є  незначним,  але  може  збільшитися  внаслідок виникнення  несприятливої  для  позичальника  ситуації  та   становить   п'ять  відсотків чистого кредитного ризику. "Субстандартні" кредитні операції -  це  операції,  за  якими  кредитний  ризик є значним,  надалі може збільшуватись і становить 20 відсотків чистого кредитного  ризику,  а  також  є  ймовірність  несвоєчасного  погашення заборгованості в повній сумі та в строки,  що передбачені кредитним договором. "Сумнівні" кредитні   операції   -   це  операції,  за  якими  виконання зобов'язань  з  боку позичальника/контрагента  банку  в  повній сумі (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення)  під   загрозою,   ймовірність   повного   погашення  кредитної  заборгованості низька та становить 50 відсотків чистого кредитного ризику. "Безнадійні" кредитні  операції  -  це операції,  імовірність  виконання зобов'язань за  якими  з  боку  позичальника/контрагента  банку  (з  урахуванням  фінансового  стану  позичальника  та рівня  забезпечення)  практично  відсутня,  ризик  за  такими  операціями  дорівнює сумі заборгованості за ними.

Деякі банки вважають,що проблемні кредити – це сукупність субстандартних, сумнівних та безнадійних, а в інших банках – лише сукупність сумнівних та безнадійних.

 

Тема 8. Завд. 4.

Згідно з Положенням про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат  за позиками комерційних банківнаведіть характеристику класів позичальників

АЮр.особа: Фін.д-ть добра: можлив. своєчас. погаш. осн. суми боргу та % за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень; керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредит. істор. позичаль. - бездоганна. Забезпечення за кредитною операцією є першокласним.
До першоклас. заб-ня належ.: застава майнових прав на грошові депозити безумовні гарантії; забезпечені гарантії банків України; а також інше забезпечення, яке можна реалізувати за вартістю, що перевищує суму основного боргу та відсотків за ним і строк реалізації якого не перевищує 60 днів. Фіз..ос.: сукуп. чистий дохід позичаль. значно перевищ. внески на погаш. кредиту і %/комісій за ним, високою є ймовірність збереж. такого співвіднош. протягом дії кредитної угоди;якість і ліквідність заб-ння за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні; немає жодних свідчень про можливість затримки з поверненням кредиту і відсотків/комісій за ним відповідно до умов кредитної угоди

Б  Юр.ос. Фін. д-ть позичаль. до класу "А", але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Загроза достатность надходження коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності.
Забезпечення кредитної операції не має викликати жодних і перекриває суму кредиту від 120% до 199,99%.
Позичальником виконуються майже всі економічні показники. Фіз..ос. Осн. характеристики аналогічні або близькі до класу "А", однак імовірність їх підтримування на такому самому рівні є низькою або є тенденція щодо можливості їх зниження. Обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше 1 року, достатні для погашення в повному обсязі кредиту і відсотків/комісій за ним.

В Юр.ос. Фін. д-ть позичаль. задовільна, але потребує більш детального контролю. Надходження коштів і платоспром. позичаль. свідчать про ймовірність несвоєчас. погаш. заборгованості в повній сумі і в строки.. Проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитними операціями, необхідної документації, а також якщо сума застави перекриває суму кредиту від 90% . Позичальником виконуються приблизно половина ек.показників. Фіз..ос. Сукуп.обсяги доходів і витрат позичаль. свідчать про досяг. граничної межі в заб-ні погашення боргу, зміну місця роботи (з погіршенням умов), зрост. обсягу зобов'язань позичальника, що свідчить про підвищ. ймовірності несвоєчас. та/або в неповній сумі погашення кредиту і %/комісій за ним.

Г Юр.ос. Фін. д-ть незадовіль. (ек. показники не відповід. установленим знач.) і спостеріг. її нестабіль. протягом року; є високий ризик знач. збитків; ймовір. повного погаш. кред.заборгованості та %/комісій за нею є низькою; проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитом, потрібної документації щодо забезпечення. Фіз..ос. Фін. стан позичаль. нестабіль.. Наявна тенденція і періодично виник. проблеми із своєчасною сплатою боргу за кредитами та %/комісіями за ним через нестабіль. доходів позичаль. або зростання витрат та/або зобов'язань. Сукупний чистий дох. позичаль.в окремі періоди не забезп. сплату боргу за кредитом та%/комісій за ним. Є проблеми щодо забезпечення за кредитом (низький рівень його ліквідності або його обсяг недостатній тощо).

Д Юр.ос. Фін. д-ть позичаль.незадовіль.; наявні значні збитки протягом тривалого часу; кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією),;  всі ек. показники не відповідають установленим знач.; імовірність виконання зобов'язань із боку позичальника/контрагента банку практично відсутня.

Фіз..ос. Фін. стан позичаль. незадовіль.Доходи не забезпеч. сплату боргу за кредитом та %/комісій за ним. Кредит не забезпеч. ліквідною заставою. Практично немає змоги сплатити борг за кредитом та%/комісії за ним, у тому числі за рахунок забезпечення кредиту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 2. Завд.1. Класифікація банківських ризиків згідно НБУ: Кредитний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходж. та капіталу, який виник. через неспромог. сторони, що взяла на себе зобов'язання, виконати умови будь-якої фін. угоди із банком або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов'язання.Ризик ліквідності наявний або потенц.ризик для надх. та К, виник. через неспр.банку викон. свої зоб-ня в належні строки, не зазнавши при цьому неприйнят. втрат.Р зміни % ставки наяв. або пот.ризик для надх. або К, який виник. внаслідок несприятлив. змін % ставок.Ринк.Р наявний або потенці.ризик для надх. та К, який вин. через неспр. коливання вартості ЦП та товарів і курсів ін.валют за тими інструментами, які є в торг.Плі.Валютний ризик - це наяв. або потенц.ризик для над. і К, який вин. через неспр. колив.курсів ін.валют та цін на банк.метали.Опер-технолог.ризик - це потен. ризик для існув. банку, що виникає через недоліки корп.управління, системи внутр.контролю або неадекват. інф.технологій і процесів оброб. інформації з точки зору керованості, універсаль., надій., контрольов.і безперерв. роботи.  Ризик репутації - це наяв. або поте. ризик для надх. та к., який вин.через неспр. сприйняття іміджу фін. установи клієнтами, контраг., акціон. (учасниками) або органами нагляду.Юридичний Р - це наяв. або пот. ризик для надх.та к., який вин. через поруш. або недотрим.банком вимог законів, нормат.-прав. актів, угод, прийнятої практики або етичних норм, а також через можливість двозначного їх тлумачення.Стратег.Р наяв. або поте.ризик для надх. та К, який вин. через непр.упр. рішення, не належ. реалізацію рішень і неадекват. реагув. на зміни в бізнес-середі.

Види банківських ризиків:

1. Кредитний: Індивідуальний Портфельний 2. Ризик ліквідності : 1) Ризик банку (нездат. управляти незапланов. відтоками коштів, змінами джерел фінансув. та/або виконув. позабал. зобов'яз.) 2)Ризик ліквідності ринку 3 . Процентний: 1) Зміна проц. ставки (ризик росту чи падіння проц. ст. на усі вкладення) 2) Ризик зміни структури кривої дохідності (ризик зміни ставок на більш короткі вкладення порівняно з довгими або навпаки, не пов'язаний із зміною заг. рівня проц. ст.) тощо 3) Базисний ризик, який виник. через відсут. достатньо тісного зв'язку між коригуванням ставок, отриманих та сплачених за різними інструментами 4) Ризик права вибору, який постає із наявності права відмови від виконання угоди, яке присутнє в багатьох активах, зобов'язаннях та позабалансових портфелях 4. Валютний : 1) Ризик трансакції( несприят. колив.курсів ІВ вплив. на реальну вартість відкритих валютних позиц.) 2) Трансляційний ризик (величина еквіваленту валютної позиції у звітності змінюється в рез-ті змін обмінних курсів) 3) Екон.валютний ризик (зміна конкурентоспроможності банку через суттєві зміни валютних курсів)

 

Тема 1. Завд. 5.

Що таке крос-селінг? Які вигоди він надає банківській установі та клієнту? Кросс-селінг – перехресні продажі. Прикладом кросселінгу є договір між банком і страховою компанії. Наприклад, при взятті автокредиту позичальник зобов’язаний застрахуватися у даній страховій компанії.

Переваги кросселінгу для банку: розширення кола ділових партнерів; додатковий прибуток для банку, оскільки підприємства-партнери будуть давати банку певну частину своїх доходів від кросселінгу. 3.Кожний продукт або послуга одержує додаткові точки реалізації, що працює на збільшення оборотів. Максимізується кількість так званих моментів, що продають.  4.Обороти підвищуються, що спричиняє зростання прибутку.  5.Оскільки продукти пропонують уже притягнутим клієнтам, істотно знижуються витрати служби маркетингу й продажів.  6.Продаючи пакет послуг тому самому клієнту, фірма заощаджує кошти на перевірку благонадійності й фінансової стабільності партнера.  7.Перехресні продажі націлені на підвищення рівня лояльності споживача, його прихильності компанії-продавцеві. А це забезпечує їй певний запас міцності.  8.Лояльні покупці й додатковий прибуток - відмінні передумови для розробки й впровадження інновацій.  9.Зазначений метод підвищує продажі без участі фірми в цінових війнах.

Переваги кросселінгу для клієнта: економія часу на оформлення всіх документів; комплексне обслуговування клієнта; зручність.

 

Задача.

На основі даних з оцінки кредитоспроможності підприємства „Світ” здійснити оцінку ризику банкрутства під-ва з використанням R – моделі.

R = 8,38К1 + К2+0,054К3+0,63К4

К1 = оборотний капітал / активи

К2 = чистий прибуток / власний капітал

К3 = виручка від реалізації / активи

К4 = чистий прибуток / витрати

Ймовірність банкрутства в R – моделі

Розв’язання

К1 = Обор. Капітал (рядок 260) / Активи (рядок 280) = 226,6 / 849,9 = 0,267

К2 = ЧП (рядок 220) / ВК (рядок 380) = 44,5 / 575,4 = 0,077

К3 = ВР (рядок 010) / Активи (рядок 280) = 2541,6 / 849,9 = 2,99

К4 = ЧП (рядок 220) / Витрати (рядки 070, 080,090,130, 040) = 44,5 / (321,4+132+2564,4+9,7+1952) = 44,5 / 4979,5 = 0,009

R = 8,38*0,267+0,077+0,054*2,99+0,63*0,009 = 2,237+0,077+0,161+0,06=2,535

Висновок: підприємство працює досить добре, адже рівень банкрутства у нього мінімальний до 10%.

 

 

Задача.

Клієнт просить 150тис.грн на 10 років під 8% річних. Сплата відсотків і кредиту ануїтетна. Забезпечення авто – 165 тис.грн. Заробітня плата клієнта – 4800 грн. в інших членів сім’ї – 2000 грн. Середньомісячні витрати становлять – 400 податки і 500 комунальні платежі, інших членів сім’ї – 300.

Здійснити розрахунки чи можна видати кредит.

Розв’язання.

1. Коефіцієнт платоспроможності позичальника Кпп = МД / (МВ+МПК), де МД – середньомісячний сукупний дохід позичальника, МВ – середньомісячні витрати, МПК – сума кредиту

 Оптимальне значення Кпп не менше 1,3

МПК = 150000+150000*0,08*10  / 120 = 150000+120000 / 120 = 270000 / 120 = 2250грн.

Кпп = 4800 / (400+500+ 2250) = 4800 / 3150 = 1,52.

Коефіцієнт платоспроможності відповідає оптимальному значенню.

2. Коефіцієнт платоспроможності сім’ї

Кпс = МДС / МВС + МПК = (4800 + 2000) / (400+500+300+2250) = 6800 / 3450 = 1,97.

Оптимальне значення Кпп не менше 1,5.

Коефіцієнт платоспроможності сім’ї відповідає оптимальному значенню.

3. Коефіціент забезпеченості = вартість забезпечення / МПК за весь період кредитування

Оптимальне значення 1,25-1,5

КЗ = 165000 / 150000 + 150000*0,08*10 = 165000 / 150000+120000 = 165000 / 270000 = 0,61.

Кредит видаємо, оскільки коефіцієнти платоспроможності позичальника і сімї перевищують опт.значення. Отже клієнт може погашати кредит лише за рахунок обігових коштів і застава не має такого великого значення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача.

За наведеними даними розрахувати ліміт овердрафту.

Надходження на поточний рахунок

	Дебетовий оборот	Кредитовий оборот
1	13100	16700
2	8000	10000
3	7400	13100
4	11300	8200
5	1100	13100
6	15000	7500

Розраховуємо сальдо по поточному рахунку

№	Сальдо на початок	Дт	Кт	Сальдо на кінець
1	0	13100	16700	3600
2	3600	8000	10000	5600
3	5600	7400	13100	11300
4	11300	11300	8200	8200
5	8200	1100	13100	20200
6	20200	15000	7500	12700

Перший варіант

Розрахунок ліміту овердрафту визначається на підставі аналізу надходжень (кредитового обороту на рахунку 2600) за винятком надходжень кредитних коштів та фінансової допомоги.

Розрахунок надходжень здійснюється за середньоарифметичною по щомісячних платежах.

 (16700 + 10000 + 13100 + 8200 + 13100 + 7500 ) / 6 = 68600 / 6 = 11433,33 грн.

Якщо буде вказано, що у другому місяці по кредитовому обороту 10000, з яких 2000 кредитні кошти, то середні залишки будуть дорівнювати

(16700 + (10000 – 2000) + 13100 + 8200 + 13100 + 7500 ) / 6 = 66600 / 6 = 11100 грн

і відповідно ця сума множиться на коефіцієнт

Ліміт овердрафту визначається як середні залишки по рахунку * коефіцієнт врахування залишків

Наприклад,

1. до 20%, якщо позичальник має позитивну оцінку фінансового і високий кредитний рейтинг

11433,33*0,2 = 2286,66грн.

2. до 15%, позитивна оцінка фінансового стану та кредитний рейтинг вище середнього

11433,33*0,15 = 1715 грн.

3. до 10% позитивна оцінка фінансового стану та середній рейтинг середній 11433,32*0,1 =  1143,33 грн.

Другий спосіб

Розрахунок здійснюється з урахуванням сальдо по поточному рахунку

(3600+5600+11300+8200+20200+12700) / 6 = 61600 / 6 = 10266,67 грн.

Ліміт овердрафту визначається як середні залишки по рахунку * коефіцієнт врахування залишків

Наприклад,

1. до 20%, якщо позичальник має позитивну оцінку фінансового і високий кредитний рейтинг

10266,67*0,2 = 2053,33 грн.

2. до 15%, позитивна оцінка фінансового стану та кредитний рейтинг вище середнього

10266,67*0,15 = 1540 грн

3. до 10% позитивна оцінка фінансового стану та середній рейтинг середній 10266,67*0,1 =  1026,67 грн

 

Тема 10. Ситуаційне завдання 1. Використовуючи дані таблиці, розрахуйте заг.обсяг резерву за кредит.операціями. Наведіть основні нормативні акти, що регулюють процес формування резервів під кредитні операції банків. На які види поділяються резерви комерційного банку під кредитні операції? За рахунок яких джерел здійснюється їх формування?

Відомості щодо кредитної діяльності банку

Обсяг врахування забезпечення 4=2*3/100

обсяг кредиту, на який нараховується резерв 5=1-4

обсяг резерву 7=5*6/100

осн.норм.акти, що регулюють процес формування резервів під кредитні операції банків – положення про порядок форм-ня та використаннярезерву для відшкодування можливих втрат за кредит.операціями банків № 279, зу про банки і банк.д-ть,

К забезпеченості = сума 3 / сума 1 *100 = 39450/25400*100 = 157,28%

К резервування = сума 7 / сума 1 *100 = 13328 / 25400 *100 = 52,67%

К загаль. забезпеченості ризикових кредит. опер. = (сума 3 + сума 7 ) / сума 1 * 100 = 209,96%

Завдання 4.4     За наведеними даними з ресурсного балансу та виписки зі звіту про фінансові результати (табл.4.4.1) банку розрахуйте: Середній розмір дохідних активів;Середню вартість кредитних ресурсів, перенесених на доходні активи; Непроцентні доходи; Непроцентні витрати; Коефіцієнт мінімальної маржі: Загальну вартість кредитних ресурсів;Фінансову вартість кредитних ресурсів.

Проаналізуйте отримані показники. Врахуйте, що планова маржа банку з кредитування складає 5-7 п.п. результати розрахунку оформіть табл.  Нам дано 2 таблиці, перша – «Групування рахунків за статтями ресурсного плану банку,  з  неї  « беремо   дані для другої  - «Розрахунок загальної вартості кредитних ресурсів банку»

1) Середньомісячні    залишки    коштів    по    пасивних  операціях: 1) по розрахункових та поточних рахунках = 131925,54; 2)по депозитах = 130,00; 3) по вкладах населення = 306451,50; 4)по бюдж.рахунках = 7032,95; 5) по куплених ресурсах = 560,40 + 14647,09 = 15207,49

ВСЬОГО = 460747,48

2) Середньомісячний розмір активних операцій:

1) строкова кредитна заборгованість (Строкові кредити в т. ч. короткострокові довгострокові між банківські) = 9600,00 + 9500,00 + 1540,00 = 20640; 2) простр.кредитна заборгованість = 19087,00; 3)пролонгована кредитна заборгованість = 902,81; 4)продані ресурси (ресурси продані в своїй системі)= 62130,24; ЦП = 18,15

5) бездоходні активи (Кореспондентські рахунки+каса)= 9104,49+ 38013,20

ВСЬОГО =149895,89

Було дано: Доходи = 42 838, Процентні доходи = 33 814

Витрати = 23 509, Процентні втрати = 7 832

Далі визначаємо: 1 . Середній розмір дохідних активів = активи – без дох. активи =  149895,89 - 9104,49 - 38013,20 = 102778,2

2. Середню вартість кредитних ресурсів, перенесених на доходні активи = Процентні витрати / середній розмір дохідних активів = 7 832 / 102778,2  * 12 * 100 = 91,44

3. Непроцентні доходи = доходи – процентні доходи = 42 838 - 33 814 = 9024

4. Непроцентні витрати = витрати – процентні витрати = 23 509 - 7 832 = 15677

Вартість неперекритих непроцентних витрат непроцентними доходами = 15677-9024 = 6653.

5. К-т мін.маржі =  Непокриті непроц. Витрати / Середній розмір дохідних активів * 12 *100 = 6653 / 102778,2 *12 * 100 = 77,68.

6. Загальна  вартість кредитних ресурсів = Середню вартість кредитних ресурсів + К-т мін. маржі  = 91,44 + 77,68 = 169,12 %.

7. Фін.вартість кредитних ресурсів = Заг.  вартість кред.ресурсів + планова маржа = 169,12 + 5 п.п. (за умовою задачі) = 174,12 %.

 

 

 

Завдання 1.4

Визначити оптимальну для банку процентну ставку за кредитом за такими даними:

Процентні витрати по залучених ресурсах - 16% річних.

Норма прибутку кредитної діяльності банку - 10% річних.

Операційні витрати банку з обслуговування кредиту (заробітна плата, вартість матеріалів та обладнання тощо) -35 тис. грн. Норма обов'язкового резерву середня - 2,5%. Сума кредиту - 540 тис. грн. Строк кредиту - 3 місяці (90 днів).

Оптимальна для банку процента ставка =16%+10% + (35/540)*100 +2,5%=34,981%

Інший спосіб: (0,16+0,1)*90/365+%+(35/540) +0,025 =0,1669 =16,69%

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 1.5

До банку звернувся громадянин для оформлення кредиту на купівлю побутової техніки, яка буде предметом застави. Оцінити можливість надання цієї позики виходячи з наступних даних: клієнту 35 років, сім'ї не має. працює викладачем, середній розмір заробітної плати 1500 грн, додаткових доходів не має, необхідна сума кредиту 10000 грн строком на 9 місяців. Визначити дохід, який може отримати банк, у наступних ситуаціях:

а)    процентна ставка по кредиту складає 1,5% за місяць без
додаткових комісійних;

б)    процент.ставка по кредиту складає 18% річних без
додаткових комісійних;

в)    процент.ставка 13% річних,
передб. додатк. комісія за кредитне обслуг - 0.003%
в місяць:

Який метод нарах плати за кредит краще для клієнта?

Порахуємо, чи вистачить зарплати громадянина на покриття тіла кредиту: 1500 грн *9 місяців =13500 грн

А сума кредиту складає 10000 грн., отже вистачить.

Однак, з огляду на те, що ще треба платити відсотки, плюс у громадянина є ще власні витрати, то треба взяти добру заставу.

а) дохід банку=10000*0,015*9= 1350 грн.

б) дохід банку=10000*0,18*(9/12)=1350 грн.

в) дохід банку=10000*(0,13(9/12)+0,00003*9)=1002 грн.

Найбільш вигідним для клієнта є варіант В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 3.3 За наведеними даними проаналізуйте відповідність нормативів кредит.ризиків банку вимогам НБУ. Які заходи може вжити НБУ  за порушення кредитного законодавства?

	Знач банку, %	Норматив НБУ, %	Відх.від Н,  п.п.
Н7	14,24	Не більше 25	10,76
Н8	67,79	Не більше 800	732,21
Н9	4,21	Не більше 5	0,79
Н10	29,21	Не більше 30	0,79

Наш банк дотримується всіх нормативів

Порушення Н7 - Установлення підвищ. вимог  щодо мін. значень Н2   та/або  Н3, а також нормативів кред.ризику для банків,  що  здійснюють  операції з вис.рівнем ризику

Порушення Н8 - Вимоги  Н2 автоматично підвищуються:

 якщо перевищення становить не більше  ніж  50%,  то вимоги  до  Н2 подвоюються,  якщо перевищення  більше  50  %  то  вимоги  до Н2 потроюються.

Перевищення Н9 - Банк має коригувати (зменшувати) регулятивний капітал на розмір перевищення цього нормативу,  починаючи  з  наступного  дня після проведення операцій, що призвели до перевищення.      У разі  невиконання  вимог  цієї  глави НБУ має застосовувати до банку та керівників банку жорсткі  заходи  впливу відповідно  до  нормативно-правових  актів  НБУ з питань застосування до банків заходів впливу  за  порушення  вимог банк.законодавства.

Щоденне поруш Н10 - Штраф  накладається в розмірах:

• за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1% від суми зареєстрованого статут.фонду;
• за друге порушення протягом календарного року - у розмірі 0,2 % від суми зареєстрованого статутного фонду;

за третє і подальші порушення протягом року -  у розмірі  0,5  %  від  суми зареєстрованого статутного фонду банку.

 

Завдання 4.5 здійсніть розрахунок «мертвої точки доходности» за кредитами банку. Зробіть висновки щодо рівня вартості кредитів банку та зробіть його порівняння з сучасним  станом тарифів на кредитні послуги в Україні. Які фактори впливають на вартість кредитів банку і за якими методами здійснюється встановлення цін на кредитні послуги банку?

 

 

Завдання 3.4

Банк мас кредитний портфель в розмірі 600 000 грн. виходячи з рекомендацій провідних фінансових установ щодо структури кредитного    ризику,    сформуйте    власну    структуру    кредитного портфеля, щоб ризик був оптимальним.

Виходячи з рекомендацій по формуванню оптимальної структури кредитного портфелю, можемо навести таку оптимальні значення по видам кредитів за ризиком:  1) Стандартні – 22-25%,; 2) Під контролем – 38-40%;

3) Субстандартні – 30%; 4) Сумнівні – 5-3%; 5) Безнадійні – 2-5%.

Структура    кредитного портфеля банку.

Курсив – було дано Жирний – порахували

Структуру кредитного портфеля ми визначили виходячи з оптимальних значень, наведених перед таблицею. Ми самі вибрали приблизні значення. Кредити ми розрахували помноживши 600 000 на структуру кредитного портфелю. Кредити зважені на ризик= кредити*к-т ризику

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 4.1

За наведеними даними проаналізуйте якість кредитного портфелю щодо ризикованості. Розрахуйте К-т зважених класифікованих позик ,  К-т покриття класифікованих позик , К-т збитк.позик,К-т пробл. Позик

Відомо, що однорідні споживчі кредити складають у банку біля 15% на 01.01.2007 р., та 49% на 01.07.2007 р., на субстандартні кредити, які видані у іноземній валюті, що не співпадає з валютою господарювання клієнта припадає біля 10%. Капітал банку на 01.01.2007 р. склав 120313 тис.грн., а на 01.07.2007р. -125000 тис.грн. Ми будемо рахувати тільки на 01,01,2007!!!

Не забуваємо що на дату за однорідними спож.кредитами інша ставка резерву ніж за звичайними (наприклад якщо стандартні – 1%, то стандартні однор.спож. – 2% і т.д.). Ткож інша ставка буде за субстанд.кредитами які вид.в ін.вал, причому вал. Не співп. З валютою госп-ня. Тому субстандартні ділитимуться не на 2 а на 3 підгрупи з відп ступенями ризику – в.ін.вал, в нац.вал., спож.однор.

Якість кредитів	К-т риз	на 01.01.2007 р.
		Кредити		Кредити, Зв.на ризик
		Структура, %	Сума, грн.	Сума, грн
Станд		100	48020	552,23
в нац.в	0,01	85	40817	408,17
одн.спож	0,02	15	7203	144,06
Під кон		100	4569	262,7175
в нац.в	0,05	85	3883,65	194,1825
Одн.спож	0,1	15	685,35	68,535
Субст		100	1365	320,775
в нац.в	0,2	75	1023,75	204,75
в ін.в	0,25	10	136,5	34,125
Одн.спож	0,4	15	204,75	81,9
Сумн		100	10	5,45
в нац.в	0,5	85	8,5	4,25
Одн.спож	0,8	15	1,5	1,2
Безн		100	20	20
в нац.в	1	85	17	17
одн.спож	1	15	3	3
Разом			53984	1161,1725
Дані на лругу дату рахуються так само тільки зрозуміло з іншими % (там співвідношення між спож.та ін. кредитами К-т риз з 279 і. Кредити зваж на ризик=кредити*к-т ризику К-т зважених класифікованих позик = Кредити, зважені на ризик / Кредитний портфель = 0,0215 К-т покр класиф. = Кредити, зваж на риз / Капітал= 0,0097 К-т збитк позик = Безн.кредити / Кред.портфель = 0,0004 К-т пробл.позик 1 = (Субст. кредити + Сумн.кредити + Безн.кредити)/ Кредитний портфель = 0,0258 К-т проблемних позик 2 = (Сумнівні кредити + Безнадійні кредити)/ Кредитний портфель = 0,00056

 

 

 

Задача № 2 Тема 6

Клієнт просить 10 тис. дол.США на 1 рік під 15% річних. Курс долара до гривні складає 1:5,3. Клієнт має стабільні фінансові потоки протягом 2 років. Сума оборотних коштів до кредитування складає 60тис. грн. власні та умовно-постійні пасиви п-ва - 30 тис. грн. Клієнт вже має кредит в іншому банку на суму 1 тис. дол.США. В забезпечення п-во надає автотранспорт, що не буде використовуватись в д-ті п-ва протягом дії кредитної угоди, вартістю 85 тис. грн. п-во є резидентом України і працює в гривневій зоні. Юрид. оформленням кредиту займається банк. Дисконти складають 5% від суми кредиту. Визначити ліміти кредитування.

Розв’язання  Ліміти кредиту поділяються на два види: за обсягом власних коштів та за вартістю забезпечення.

За обсягом власних коштів

Сума власних коштів дорівнює сумі залучених коштів клієнта і становить 30 тис.грн. Оскільки підприємство вже має кредит на суму 1 тис. дол.. або 1000*5,3=5300 грн., то вільними кредитними коштами будуть 30 тис. – 5,3 тис. = 24700грн. або 24700/5,3 = 4660 дол.

За обсягом забезпечення

 Сума відсотків, що необхідно сплатити за кредитом = 10000 дол.* 0,15*5,3 = 7950грн.

Валютний ризик = 10000*0,05*5,3 = 2650 грн.

Залишковий ліміт 85000 – 2650 – 7950 = 74400 грн / 5,3 = 14037 дол.

З двох лімітів обираємо найменше значення, тобто 4660 дол.

Від цієї суми визначаємо вартість дисконтів. До них відносяться юридичне оформлення кредиту(оскільки цим займається банк) та курсовий ризик, оскільки клієнт працює в гривневій зоні, а кредит просить в доларах.

Вартість дисконтів складає 4660 дол. • (0,05 + 0,05) = 466дол.

Сума кредитного ліміту для даного клієнта складає 4660 - 466=  4194 дол. США

 

 

 

 

Тема 3. Кредитний ризик

3.Задача 1.Проаналізувати якість кредитного портфеля щодо ризикованості. Тут буде дана таблиця : Показник, Коефіцієнт ризику, 1-ий квартал, 2 кварт. Сюди ми ще дописуємо 2 колонки: Кредити зважені на ризик 1-ий квартал, Кредити зваж. на Р. 2кварт.

Показник	Коеф.ризику	І квар.	ІІ квар.	Кредити, зваж.і на риз. І кв.	Кред., зваж.на риз. ІІ кв.
1. Кредити надані, тис. грн	-	17054	22108	541,45	637,13
в т. ч.: стандартні; під контрол; субстандарт; сумнівні; безнадійні	1 5 20 50 100	12000 4569 365 0 120	14988 6589 459 12 60	12000*0,01= 4569*0,05= 365*0,2= 0 120*1=	14988*0,01= 6589*0,05= 459*0,2= 12*0,5= 60
2. Капітал банку, тис. грн	-	122313	122313	-	-

Отже, спочатку ми розрахували суму всіх кредитів за 1 і 2 кварт. Потім розрахували кредити, зваж. на ризик по кожному кредиту = розмір даного кредиту * відповідний коефіцієнт ризику. І також порахували суми всіх кредитів зважених по кожному кварталу.

Ну а потім розраховуємо коефіцієнти:

К зважених класифікованих позик = сума всіх кредитів зважених на ризик за квартал / суму всіх наданих кредитів за квартал = 541,45/17054=0,032 – так само розрах. 2 квартал.

К покриття класифікованих позик = сума всіх кредитів зважених на ризик за квартал / капітал банку за відповідний квартал = 541,45/122313=0,004- так само за 2 квартал.

К збитковості позик = із колонки яка нам дана «1 квартал» беремо значення безнадійних позик / суму кредитів наданих = 120 / 17054 = 0,007 – так само 2 кварт.

К проблемних позик = (субстанд.+сумнівні+безнадійні) в колонці «1 квартал» / суму наданих кредитів за даний квартал = 120+0+365/17054=0,028 – 2 квартал відповідно.

У висновку пишемо в якому кварталі які кредити переважають, а які навпаки зменшились (стандартних більше у 2 кварт, безнадійних багато в 1-му і т.д.). І робимо висновки щодо коефіцієнтів по кварталам.

 

3.Задача 2.Розкрити кількісні параметри кредитного ризику на основі методичних вказівок з інспектування банків.

Урахування нижчезазначених факторів надає можливість  оцінити кількість кредитного ризику.

Тут іде таблиця з колонками: Незначна (Н)  Помірна (П) Значна (З). Тому відповідно описувати треба в таблицю.

1) (Н) – здійснюється ефективна диверсифікація кредитного ризику; (П) – диверсифікація вцілому задовільна але існують певні концентрації;  (З) – диверсифікація незадовільна.

2) (Н) – рівень наданих кредитів і зобов’язань є низьким відносно загальних активів; (П) – …є помірним відносно загальних А;  (З) - …високим…

3) (Н) - Вартість  та  якість забезпечення       є адекватною   розміру кредитного ризику; (П) - Вартість  та   якість забезпечення  захищає від кред. риз. (З) - Забезпечення         є неліквідним або його вартість та якість є недостат.

4) (Н) – рівень негативно класифікованих активів невеликий; (П) – помірний;  (З) – високий.

5) (Н) – резерви під втрати за активними операціями є достатніми і покривають можливі збитки. Потенційні втрати надходжень та капіталу є мінімальними. (П) - Можливі   втрати   за активними  операціями не  повинні  серйозно вичерпати     існуючі резерви або вимагають створення  більш  ніж звичайних   резервів. Потенційні     втрати надходжень        або капіталу        через кредитний   ризик   є контрольованими. (З) - Втрати   за  активними операціями      можуть серйозно     вичерпати існуючі  резерви   або вимагати       значних додаткових   резервів. Потенційні      втрати надходжень         або капіталу         через кредитний   ризик    є значними.

6) (Н) - Рівень  прострочених та       безнадійних кредитів          за балансовою   класифікацією      є низьким, і тенденція є стабільною. (П) - …є помірним і тенденція є стабільною. (З) - …високим а тенденція стабільною, або рівень є помірним а тенденція такою що зростає.

7) (Н) – рівень негативно класифікованих активів є невеликий; (П) – помірний, (З) – високий.

 

3.Задача 3.Навести основні показники оцінки кредитних ризиків.

1) Коефіцієнт збитковості кредитного портфеля = збитки по кредитах / кредитний портфель. Характеризує частку збиткових кредитів в кред. портф. Форма № 301 і 604.

2) Норматив максимального кредитного ризику на 1 контрагента = вимоги на 1 контраг. та позабал. зобовяз. / регулят. капітал. обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов’язань. Інструк. 368.

3) Норматив великих кредитних ризиків = сума всіх великих кред. риз. / Рег.Кап. обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або групою пов’язаних контрагентів. І.368.

4) Норматив максимального кредитного ризику на 1 інсайдера = зобовязання цього інсайдера перед банком і всіх позабал. зобовяз. / статутний капітал. обмеження ризику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдерами, що може призвести до прямого та непрямого впливу на діяльність банку. І.368.

5) Норматив максимального кред.риз.наданого інсайдерам = сукупні З усіх інсайдерів перед б-ком і 100% суми позабал. З / СК. обмеження сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів. І.368.

6) Класифікована вартість кредитного портфеля = сума обсягу кредиту*ризик Вартість кред портф в залежності від величини ризику. Кириченко (Банк.менеджмент)

7) Якість кредитного портфеля= обсяг кредиту / суму ступенів ризику Якість кред портф в залежності від величини ризику. Кириченко (Банк.менеджмент)

8) Середній рівень ризику = 1 – якість кредитного портфеля Середній рівень ризику  залежності від коефіцієнта якості.Кириченко (Банк.менеджмент)

 

 

 

 

 

Тема 1. завд. 2. Кожна кредитна угода повинна враховувати відповідність окремої форми кредитування конкр.цілям позичальника. Заповніть подану табл..відсутніми даними і обґрунтуйте вашу відповідь.

Мета кредитування – купівля будівель та споруд, земельних ділянок, тип фін-ня – довгостр. або іноз.кредит, макс.обсяг кредиту – 50-80%, вид забезп. - нерухомість.

Мета кредитування - овердрафт, тип фінансування – середньостроковий кредит, макс.обсяг кредиту – до повної вартості при стабільності фін.стану, вид забезп. – поручительства

Мета кредитування – купівля обладнання, тип фін-ня середньостроковий, макс.обсяг кредиту – 70-80%, вид забезп.– права власності у орендодавця.

Мета кред-ня- кред-ня торг.п-в, тип фін-ня – торг.кредит, макс.обсяг кредиту – залежить від фін.стану клієнта, вид забезп. вид забезп. – тов.запаси.

Мета кредитування – формування товар.засобів, тип фін-ня – фінансування запасів, макс.обсяг кредиту - повна вартість, вид забезп. - запаси.

Мета кредитування – купівля трансп.засобів, тип фін-ня – довгостр.кредитування, макс. обсяг кредиту – повна вартість, вид забезп. - авто.

Мета кредитування – дебітор. заборгованість, тип фін-ня - середньострокові, макс.обсяг кредиту – 50-80%, вид забезп. – поступка правом вимоги.

 

Тема 1. Сит.завд 3. Намалюйте заг.схему прийняття рішення про кредитування в банках. які відділи беруть участь у процесі кредитування.

ЕТАПИ прийняття рішення про кредитування

1 етап. Попереднє ознайомлення з клієнтом: 1. ознайомлення клієнта з умовами кредитування, отримує від клієнта пакет документів2 етап. Розгляд та аналіз пакета документів, який надано клієнтом: 2. попереднє вивч. та аналіз пакету докумен., кред. експертиза, Формує пакети док-тів для підрозділів Банку, які повинні надав. висновки щодо можливості провед.кред.операції, передає їх для розгляду за призначенням.3. Доводить до відома працівників підрозділу фронт-офісу інф-ю щодо Критеріїв визначення застав.вартості запропонованого в заставу майна по окремих видах забезпечення. У випадку відхилення запропонованого в заставу майна, готує висновок та надає його фронт-офісу.4. На підставі пакету док-тів, отриманого від працівника фронт-офісу, готує висновок та надає його працівнику фронт-офісу.5. У разі отримання від працівника підрозділу фронт-офісу інформації про пов‘язаних осіб клієнта(позичальника) перевіряє достовір. та повноту вказаної ін-ції, вносить відповідні корективи та передає інформацію за своїм підписом уповноваж. особі по ідентиф. клієнтів. Перевіряє інф-цію про заг.обсяг заборгов. по Позичаль. або його групі пов‘язаних осіб в системі Б.. На підставі пакету документів, отриманого від працівника фронт-офісу, та іншої наявної інформації готує висновок та надає його працівнику фронт-офісу.6. Отрим. від підрозділів Б. висновки щодо можлив. провед.кред. операції. Всебічно аналіз. та узагаль. висновки підрозділів Банку, завершує підготовку запиту (заявки) висновком про можливість проведення кред.операції, вказує основні умови кредитування. 3 етап. Прийняття рішення про можливість проведення кредитної операції 7.Виносить питання на розгляд Кредит. комітету, Отримує витяг з рішення Кред. ком., Інформує клієнта про результати прийнятого рішення 4 етап. Оформлення видачі кредиту

8. Отримує та аналізує документи щодо відсутності обтяжень запропонов. в заставу майна іншими зобов‘язаннями., Систематизує в кредитну справу документи та передає кредитну справу працівнику підрозділу бек-офісу бізнесів 9. Перевіряє правиль. відкриття рахє, підключення до схем нарахування. Здійснює реєстрацію договорів кредиту у відповідних регістрах. 10. Передає завізовані проекти договорів для погодження та підписання клієнту та уповн.особі Банку. Забезп.нотаріальне посвідчення договорів застави (іпотеки). Контролює проведення держ.реєстрації застави.Один з примірників кожного із договорів передає клієнту, а другий - працівнику підрозділу бек-офісу бізнесів.11. Здійснює проведення проводок, пов‘язаних з оприбуткування договорів та сум договорів.12. Отримує від працівника підрозділу фронт-офісу договори. Залучає матеріали до кред.справи. Забезп.передачу до сховища оригіналів договорів. 5 етап. Супроводження кредиту

6 етап. Розгляд питання та прийняття рішення щодо зміни умов кредитування 7 етап. Оформл.змін умов кредитування 8 етап. Повернення кредиту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 1. завдання 4. Заповніть таблицю, що характеризує форми звітності з кредитування. Фінансова звітність 1) Баланс (Подають НБУ електронною Поштою щоденно) - Надається інформація про суми кредитів, що надані фізичним та юридичним особам, обсяги резервів під заборгованість за кредитами,

2) Кошти в інших банках - Дані щодо кредитів, які надані іншим банкам за звітний та попередній роки 3) Кредити та заборгованість клієнтів- склад та обсяги кред.портфелю банку, Рух резервів під заборгов. за кредитами, Структура кредитів за видами ЕК.д-ті.4) Процентний дохід Звіту про фін. Результати - Процентні доходи за кредитами, наданими клієнтам 5)Чисті витрати на формув. резервів - Витрати на формув. резервів за кредитними операціями 6) Звіт про рух грошових коштів - Рух грошових коштів від опер. д-ті (зменш./ збільш. кредитів іншим банкам, кредитів, над.клієнтам)7) "Окремі показн. д.ті банку" - Дані про обсяг негативно класифіков. активів на звітну дату в порівнянні з норматив. показн. 9) Валютний ризик - Обсяги кредитів наданих в різних валютах 10) Процентний ризик - Розміри середньо зваж. процент. ставок за кредитами у різних валютах

Статистична звітність 1) Форма N 302 ЗВІТ про класифіковані кредитні операції за формами власності (ТУ НБУ щомісяця) - Обсяги кредитів з поділом на стандартні та нестандартні (під контролем, субстандартні, сумнівні та безнадійні),  а також з поділом на позичальників (банки, ЮО та ФО); 2) Форма N 310Д ЗВІТ про суми і процентні ставки за кредитами (ТУ НБУ щоденно) - Обсяги кредитів з поділом на звичайні та пролонговані, а також з класифікацією за строками; 3) Форма N 310 ЗВІТ про суми і процентні ставки за кредитами, наданими суб'єктам госп-ня та фіз.ос. (за видами екон. діял-ті) (ТУ НБУ щомісяця) - Обсяги кредитів з поділом звичайні та пролонговані, а також з поділом в залежності від цілі використання; 6) Форма N 604 ЗВІТ про формування резерву на відшкодування можливих втрат за кред. опер. (ТУ НБУ щомісяця) - Таблиця для розрах. фактич. суми резерву та порівняння її з розрахунков. сумою резерву, а також виявл. відхил.; 7)Форма N 611 Звіт про дотрим. ек. нормативів (ТУ НБУ щомісяця) - Розрахунок та порівняння фактич. показників кред. ризику з нормативами; 9) Форма N 615 Звіт про кредитні операції банку (ТУ НБУ щомісяця) - Обсяги кредитних операцій з поділом на операції з контрагентами та інсайдерами, містить дані про позичальника, а також дані про виконання угод.

Завдання 4.4     За наведеними даними з ресурсного балансу та виписки зі звіту про фінансові результати (табл.4.4.1) банку розрахуйте: Середній розмір дохідних активів;Середню вартість кредитних ресурсів, перенесених на доходні активи; Непроцентні доходи; Непроцентні витрати; Коефіцієнт мінімальної маржі: Загальну вартість кредитних ресурсів;Фінансову вартість кредитних ресурсів.

Проаналізуйте отримані показники. Врахуйте, що планова маржа банку з кредитування складає 5-7 п.п. результати розрахунку оформіть табл.  Нам дано 2 таблиці, перша – «Групування рахунків за статтями ресурсного плану банку,  з  неї  « беремо   дані для другої  - «Розрахунок загальної вартості кредитних ресурсів банку»

1) Середньомісячні    залишки    коштів    по    пасивних  операціях: 1) по розрахункових та поточних рахунках = 131925,54; 2)по депозитах = 130,00; 3) по вкладах населення = 306451,50; 4)по бюдж.рахунках = 7032,95; 5) по куплених ресурсах = 560,40 + 14647,09 = 15207,49

ВСЬОГО = 460747,48

2) Середньомісячний розмір активних операцій:

1) строкова кредитна заборгованість (Строкові кредити в т. ч. короткострокові довгострокові між банківські) = 9600,00 + 9500,00 + 1540,00 = 20640; 2) простр.кредитна заборгованість = 19087,00; 3)пролонгована кредитна заборгованість = 902,81; 4)продані ресурси (ресурси продані в своїй системі)= 62130,24; ЦП = 18,15

5) бездоходні активи (Кореспондентські рахунки+каса)= 9104,49+ 38013,20

ВСЬОГО =149895,89

Було дано: Доходи = 42 838, Процентні доходи = 33 814

Витрати = 23 509, Процентні втрати = 7 832

Далі визначаємо: 1 . Середній розмір дохідних активів = активи – без дох. активи =  149895,89 - 9104,49 - 38013,20 = 102778,2

2. Середню вартість кредитних ресурсів, перенесених на доходні активи = Процентні витрати / середній розмір дохідних активів = 7 832 / 102778,2  * 12 * 100 = 91,44

3. Непроцентні доходи = доходи – процентні доходи = 42 838 - 33 814 = 9024

4. Непроцентні витрати = витрати – процентні витрати = 23 509 - 7 832 = 15677

Вартість неперекритих непроцентних витрат непроцентними доходами = 15677-9024 = 6653.

5. К-т мін.маржі =  Непокриті непроц. Витрати / Середній розмір дохідних активів * 12 *100 = 6653 / 102778,2 *12 * 100 = 77,68.

6. Загальна  вартість кредитних ресурсів = Середню вартість кредитних ресурсів + К-т мін. маржі  = 91,44 + 77,68 = 169,12 %.

7. Фін.вартість кредитних ресурсів = Заг.  вартість кред.ресурсів + планова маржа = 169,12 + 5 п.п. (за умовою задачі) = 174,12 %.

 

 

 

Завдання 1.4

Визначити оптимальну для банку процентну ставку за кредитом за такими даними:

Процентні витрати по залучених ресурсах - 16% річних.

Норма прибутку кредитної діяльності банку - 10% річних.

Операційні витрати банку з обслуговування кредиту (заробітна плата, вартість матеріалів та обладнання тощо) -35 тис. грн. Норма обов'язкового резерву середня - 2,5%. Сума кредиту - 540 тис. грн. Строк кредиту - 3 місяці (90 днів).

Оптимальна для банку процента ставка =16%+10% + (35/540)*100 +2,5%=34,981%

Інший спосіб: (0,16+0,1)*90/365+%+(35/540) +0,025 =0,1669 =16,69%

 

Тема 8.Завд.1.

Елементи припливу та відпливу грошових коштів за позичальниками - промисл.підприємствами, торговельними підпр., сферою послуг.

Операційна діяльність:

Джерела надходження грошо­вих коштів (ДНКГ):

1.виручка від реалізації товарів,   продукції, робіт, послуг;  2.погашення дебіторської заборгованості за реалізова­ні товари, продукцію, роботи, послуги

Напрямки витрачення грошових коштів (НВГК):

1.витрати на закупівлю товарів, предметів праці;  2.поточні витрати, пов'язані з    виробництвом та реалізацією товарів, продукції, послуг, робіт;  3.податки та інші обов'язкові платежі;  4.погашення короткострокової кредиторської заборгованості

Інвестиційна діяльність:

ДНКГ: 1.виручка від реалізації основних засобів; 2.виручка від реалізації нематеріальних активів та довгострокових фінансових     вкладень НВГК: 1.придбання основних засобів та нематеріальних активів; 2.здійснення довгострокових фінансових вкладень

Фінансова діяльність:

ДНКГ: 1.виручка від продажу акцій підприємства;  2.отримання кредитів та позик НВГК: 1.виплата дивідендів; 2.погашення кредитів та позик

Інші    опера­ції: ДНКГ: 1.цільові надходження; 2.безкоштовно отримані цінності НВГК: 1.використання фонду споживання;  2.видатки, пов'язані з благодій­ною діяльністю

Структура припливів і відпливів коштів пром.п-ва: Приплив: виручка від реалізації; продажу майна (нематеріальних активів, цп); від позареалізаційних операцій (оренда, пайова участь в спільних підприємствах), надзвичайні доходи (цільові надходження, безкоштовно отримані цінності)

Відплив: податки та платежі, витрати на збут, загальноадміністративні витрати, надзвичайні витрати, операційні витрати.   Елементи операційних витрат: -Матеріальні затрати, -Витрати на оплату праці, -Відрахування на соціальні заходи, -Амортизація -Інші операційні витрати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 1.5

До банку звернувся громадянин для оформлення кредиту на купівлю побутової техніки, яка буде предметом застави. Оцінити можливість надання цієї позики виходячи з наступних даних: клієнту 35 років, сім'ї не має. працює викладачем, середній розмір заробітної плати 1500 грн, додаткових доходів не має, необхідна сума кредиту 10000 грн строком на 9 місяців. Визначити дохід, який може отримати банк, у наступних ситуаціях:

а)    процентна ставка по кредиту складає 1,5% за місяць без
додаткових комісійних;

б)    процент.ставка по кредиту складає 18% річних без
додаткових комісійних;

в)    процент.ставка 13% річних,
передб. додатк. комісія за кредитне обслуг - 0.003%
в місяць:

Який метод нарах плати за кредит краще для клієнта?

Порахуємо, чи вистачить зарплати громадянина на покриття тіла кредиту: 1500 грн *9 місяців =13500 грн

А сума кредиту складає 10000 грн., отже вистачить.

Однак, з огляду на те, що ще треба платити відсотки, плюс у громадянина є ще власні витрати, то треба взяти добру заставу.

а) дохід банку=10000*0,015*9= 1350 грн.

б) дохід банку=10000*0,18*(9/12)=1350 грн.

в) дохід банку=10000*(0,13(9/12)+0,00003*9)=1002 грн.

Найбільш вигідним для клієнта є варіант В