|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Кримінальний процес України
Кримінальний процес України« Назад
Кримінальний процес України 28.12.2014 02:12
. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів з дисципліни “Кримінальний процес України”
Самостійна робота студентів з кримінального процесу , як важлива складова навчального процесу, пов’язана з вивченням питань курсу, які: 1) виносяться на практичні заняття; 2) не виносяться на практичні заняття, але розглядаються в лекціях і виносяться на залік та іспит. Підготовка до практичних занять складається з підготовки теоретичних питань теми, розв’язання задач і складання процесуальних документів. Готуючись до практичного заняття, студент передусім має ознайомитись з переліком питань плану заняття, продумати їх і з’ясувати для себе, з врахуванням тієї інформації, яку він отримав на лекції з цієї теми, що саме від нього вимагається. Далі необхідно: - звернутися до відповідного розділу підручника чи навчального посібника, де розкривається основний зміст даного питання; - уважно ознайомитися з нормами Конституції України, міжнародно-правових актів у галузі прав людини і судочинства, зокрема Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, КПК України, інших законів України, які регулюють дане питання, а також з відповідним рішенням Конституційного Суду України, постановою Пленуму Верховного Суду України, Науково-практичним коментарем Кримінально-процесуального кодексу України, іншими джерелами спеціальної літератури. Все це дасть також можливість правильно розв’язати задачі і скласти процесуальні документи. Розв’язок задач являє собою формулювання конкретних відповідей на поставлені в них запитання з наступним їх обґрунтуванням з посиланням на рекомендований нормативний матеріал. Кожен студент за заздалегідь визначеною викладачем індивідуальною фабулою справи повинен скласти низку слідчих і судових процесуальних документів. Це: постанова слідчого про доручення призначити адвоката-захисника; ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу; клопотання про продовження строку досудового розслідування; ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук; постанова слідчого про призначення експертизи; повідомлення про підозру; постанова про закриття кримінальної справи; обвинувальний акт (шостий семестр);; ухвала про призначення судового розгляду; вирок суду першої інстанції; апеляційна скарга; ухвала суду апеляційної інстанції; ухвала суду касаційної інстанції; розпорядження суду про виконання вироку; ухвала Верховного Суду України (сьомий семестр). До одного з перших занять кожен студент складає фабулу справи і при складанні в подальшому процесуальних документів повинен використовувати тільки цю фабулу, що має на меті забезпечити творчу роботу кожного студента по складанню слідчих і судових документів і таким чином виключити переписування студентами процесуальних документів один у одного. При складанні процесуальних документів студенти керуються вимогами КПК України і користуються зразками процесуальних документів. Зокрема, їм рекомендовано для використання книги: Михайленко О.Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах. – К.:Юрінком Інтер, 2000; Зразки кримінально-процесуальних документів: Науково-практичний посібник. За ред. М.П.Стрельбицького. – К.: Істина, 2006. Кучинська О.П.. Зразки процесуальних документів. Досудове та судове провадження. – К.: Юрінком Інтер, 2009. При цьому слід пам’ятати, що у зразках також можуть бути певні неточності, невідповідності вимогам КПК, тому під час складання того чи іншого судового чи слідчого документа необхідно спочатку ознайомитися із змістом статей КПК України, які визначають форму та основний зміст цих документів. Виходячи з того, що без складання процесуальних документів кримінальне провадження неможливе, відсутність їх у студента розглядається як підстава для недопуску його до заліку та іспиту. Окремі теми курсу, зокрема про міжнародну правову допомогу при проведенні процесуальних дій, перейняття кримінального переслідування, визнання і виконання вироків іноземних держав, не винесено на практичні заняття. Їх студенти готують до іспиту самостійно, прослухавши лекції на ці теми. Щороку в кожній академічній групі 4 курсу студенти під керівництвом викладача готують і проводять навчальне судове засідання, що також потребує ретельного вивчення матеріалів кримінального провадження і відповідних норм кримінального процесуального законодавства і дає студентам можливість через свою участь у справі ( як суддів, прокурорів, захисників, підсудних, потерпілих, представників потерпілих, свідків тощо) краще ознайомитися з порядком судового розгляду у першій інстанції. Викладений підхід до вивчення курсу “Кримінальний процес України” має на меті забезпечити оволодіння студентами юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка знаннями кримінального процесуального законодавства і теорії кримінального процесу, а також певними практичними навичками складання слідчих і судових документів.
6. Програма курсу (зміст лекцій, плани практичних занять, рекомендовані нормативні та спеціальні літературні джерела)
Загальна частина
Лекційне заняття 1 Тема 1. Поняття, завдання і cиcтема кримінального процесу (4 год.)
Загальне поняття та історичні форми кримінального процесу . Поняття кримінального процесу як діяльності компетентних органів і посадових осіб. Кримінально-процесуальні правовідносини. Кримінальний процес, кримінальне судочинство, правосуддя. Кримінальний процес і оперативно-розшукова діяльність. Завдання кримінального процесу. Його роль в державному механізмі боротьби зі злочинністю та в охороні прав особи. Система і стадії кримінального процесу. Кримінально-процесуальні функції: поняття, основні види, суб'єкти. Наука кримінального процесу. Кримінальний процес як навчальна дисципліна, її завдання. Співвідношення кримінального процесу з суміжними галузями знань.
Лекційне заняття 2 Тема 2. Кримінальне процесуальне законодавство України (2 год.)
Поняття і система кримінального процесуального законодавства України. Поняття кримінального процесуального права. Значення Конституції України для формування кримінального процесуального законодавства і регулювання кримінального провадження. Кримінальний процесуальний кодекс України. Його структура та зміст. Інші закони, які містять норми кримінального процесуального права. Міжнародні договори України та їх співвідношення з кримінальним процесуальним законодавством України. Рішення Європейського суду з прав людини як джерело кримінального процесуального права України. Значення для кримінального процесу рішень Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Пленуму Вищого спеціалізованого суду УкраЇни з розгляду цивільних і кримінальних справ, наказів та інструкцій Генерального прокурора України, керівництва СБУ та МВС України. Кримінальні процесуальні норми, їх структура та види. Застосування кримінального процесуального закону за аналогією. Чинність кримінального процесуального закону в часі, просторі та щодо осіб. Процесуальна форма, її поняття і значення. Процесуальні гарантії, їх поняття та види. Співвідношення кримінального процесуального права з іншими галузями права.
Практичне заняття Теми1-2. Поняття, завдання і система кримінального процесу. Кримінальне процесуальне законодавство ( 2 год.)
5. Поняття та джерела кримінального процесуального права. 6. Кримінально–процесуальні норми. 7. Процесуальна форма та процесуальні гарантії. 8. Дія кримінально-процесуального закону в часі, в просторі та щодо осіб. Домашнє завдання: Розв’язати задачі[1].
Рекомендовані джерела до тем 1 і 2:
Конституція України від 28 червня 1996 року . - К., 2006. Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. -К., 1992. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року // Вісник Верховного Суду України. - 1997. - № 3 (вкладка) або: Збірка договорів Ради Європи. Українська версія. К.: Парламентське видавництво, 2000. – С.27-45. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року: Офіційний текст. / Голос України. – 2010. – 3 серпня. - №142. Кримінально –процесуальний кодекс України: офіційний текст станом на 17 серпня 2010 року. – К.: Паливода А.В., 2010. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня. - № 90-91. Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року//Відомості Верховної Ради України. – 2006. - № 30. – Ст.260. Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року/ Голос України. – 2011. – 25 жовтня.– № 199.
Спеціальна література: Альперт С.А. Кримінально – процесуальні функції: поняття, система, суб»єкти. – Х.: Національна юридична академія України, 1995. Дроздов О.М. Джерела кримінально –процесуального права України. – Харків: Видавництво ФО-П Вапнярчук Н.М.,2008. Капліна О.В. Правозастосовне тлумачення норм кримінально –процесуального права: Монографія. – Х.: Право, 2008. Кухнюк Д.В. Судовий прецедент як джерело кримінально –процесуального права України: Автореф. дис….канд.юрид.наук: 12.00.09. – К., 2008. – 18 с. Ларин А.М. Уголовный процесс: структура права и структура законодательства. - М., 1985. Маляренко В.Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів. - К.: Юрінком Інтер, 2005. Михеєнко М.М. Історичні форми кримінального процесу // Проблеми правознавства. - К., 1990. Вип.51. - С. 94-100 або у кн.: Михеєнко М.М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні. – К..:Юрінком Інтер, 1999. – С.162-170. Погорецький М.А. Кримінально –процесуальні правовідносини: структура і система. – Х.: РВФ «Авсіс», ЛТД, 2002. Погорецький М.А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі. – Х.: РВФ «Арсіс»; ЛТД, 2007. Савицкий В.М. Язык процессуального закона. - М., 1987. Тітко І.А. Оцінні поняття у кримінально –процесуальному праві України: Монографія. – Х.: Право, 2010.
Лекційне заняття 3 Тема 3. Засади кримінального провадження України (6 год.)
Поняття, значення і система засад кримінального провадження. Характеристика значення та змісту засад кримінального провадження. Верховенство права. Законність. Рівність перед законом і судом. Повага до людської гідності. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність. Недоторканність житла чи іншого володіння особи. Таємниця спілкування. Невтручання у приватне життя. Недоторканність права власності. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини. Забезпечення права на захист. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї. Заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне й те саме правопорушення. Здійснення правосуддя виключно судами. Участь народу в здійсненні правосуддя. Незалежність і недоторканність суддів, їх підкорення лише закону. Доступ до правосуддя. Змагальність. Безпосередність дослідження показань, речей і документів. Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. Публічність. Диспозитивність. Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами. Розумність строків. Державна мова кримінального провадження. Обов’язковість рішень суду. Вільна оцінка доказів. Практичне заняття 1 Тема 3. Засади кримінального провадження України(2 год.)
Домашнє завдання: розв’язати задачі.
Практичне заняття 2 Тема 3. Засади кримінального провадження України(2 год.)
Характеристика засад кримінального провадження. Здійснення правосуддя виключно судами. Участь народу в здійсненні правосуддя. Незалежність і недоторканність суддів, їх підкорення лише закону.. Доступ до правосуддя. Змагальність сторін. Безпосередність дослідження показань, речей і документів. Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. Публічність. Диспозитивність. Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами. Розумність строків. Державна мова кримінального провадження..Обов’язковість рішень суду. Вільна оцінка доказів.
.Домашнє завдання: Розв’язати задачі.
Рекомендовані джерела до теми 3:
Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. -К., 1992. Конституція України від 28 червня 1996 року . - К., 2006. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року // Вісник Верховного Суду України. - 1997. - № 3 (вкладка) або: Збірка договорів Ради Європи. Українська версія. К.: Парламентське видавництво, 2000. – С.27-45. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року: Офіційний текст. / Голос України. – 2010. – 3 серпня. - №142. Кримінально –процесуальний кодекс України: офіційний текст станом на 17 січня 2012 року. – К.: Паливода А.В., 2012. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня. - №90-91. Закон України від 2 червня 2011 року « Про безоплатну правову допомогу» /Голос України. – 2011. – 9 липня . - №122. Закон України від 3 липня 2012 року «Про засади державної мовної політики» /Голос України. – 2012. – 10 серпня. - №146. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року.
Рішення Конституційного Суду України від 19 травня 1999 року № 4-рп/99 у справі № 1-12/99 за конституційним поданням Верховного Суду України та Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення статті 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України “Про статус народного депутата України” (справа про запити народних депутатів України)// Вісник Конституційного Суду України. – 1999. - №3. – С.12-16.
Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року №10-рп/99 у справі №1-6/99 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самовряднування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України ( справа про застосування української мови)// Вісник Конституційного Суду України. – 2000. - №1. – С.5-9.
Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №19-рп/2004 у справі №1-1/2004 за Конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України “Про статус суддів”(справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу)//Вісник Конституційного Суду України. – 2004. - №6. – С.16-22. Висновок Конституційного Суду України від 27 серпня 2012 року №2-в/2012 у справі №1-25/2012 за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб вимогам статей 157 і 158 Конституції України (справа про внесення змін до статей 80, 105 Основного Закону України).
Звід відомостей, що становлять державну таємницю. Затверджено Наказом Служби безпеки України №440 від 12 серпня 2005 року. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2005 року за №902/11182.
Постанови Пленуму Верховного Суду України:
№8 від 24 жовтня 2003 р. “Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві”// Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ (1973-2011 роки). – Х.: Право, 2011. – С. 223 – 230; № 8 від 13 червня 2007 р. "Про незалежність судової влади" // Там само. – С.362-370; № 9 від 1 листопада 1996 р. "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" // Там само– С. 113-118. № 7 від З0 травня 1997 р. "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина" // Там само. – С. 122-125. № 2 від 28 березня 2008р. “Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства” //Там само. – С.371-378.
Спеціальна література:
Бараннік Р.В., Шибіко В.П. Право особи на свободу від самовикриття, викриття членів її сім’ї чи близьких родичів у кримінальному процесі України; Монографія. – К.: КНТ, 2008. Беспалько І.А. Система принципів кримінального процесу та проблема їх класифікації: Монографія. – Х.: Видавництво «ФІНН», 2011. Крижанівський В.В. Принцип презумпції невинуватості у кримінальному процесі : монографія. – К.: ВГЛ «Обрії», 2009. Маляренко В.Т. Конституційні засади кримінального судочинства. – К., 1999. Маляренко В.Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів. – К.: Юрінком Інтер, 2005. Маркуш М.А. Принцип змагальності в кримінальному процесі України: Монографія. – Харків: Видавець СНД ВО Вапнярчук Н.М., 2007. Навроцька В.В. Засада диспозитивності та її реалізація в кримінальному процесі України: монографія. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2010. Назаров В.В. Конституційні права людини та їх обмеження у кримінальному процесі України: Монографія. – Х.: ТД «золота миля», 2009. Прилуцький П.В. Концепція проблеми істини у кримінальному процесі України: монографія. – Сміла, КВП Тясмин, 2006. Строгович М. С. Право обвиняемого на защиту и презумпция невиновности. - М., 1984. Шило О.Г. Теоретико-прикладні основи реалізації конституційного права людини і громадянина на суловий захист у досудовому провадженні в кримінальному процесі України / О.Г.Шило. – Х.: Право, 2011. – 412 с. Шумило М.Є., Рудей В.С. Реалізація конституційного принципу таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції у досудових стадіях кримінального процесу України: Монографія. – Х.: СПДФО Бровін О.В.. 2012. Яновська О.Г. Концептуальні засади функціонування і розвитку змагального кримінального судочинства: Монографія. – К.: Прецедент, 2011.
Тема 4. Суб'єкти кримінального провадження Лекційні заняття (6 год.)
Поняття і класифікація суб'єктів кримінального провадження. Суд, його повноваження. Законний склад суду. Слідчий суддя, його повноваження. Сторона обвинувачення. Прокурор, його завдання і повноваження у кримінальному процесі, на різних його стадіях. Органи досудового розслідування. Слідчий органу досудового розслідування, його повноваження. Процесуальна самостійність слідчого. Керівник органу досудового розслідування, його повноваження. Оперативні підрозділи, їх завдання і повноваження у кримінальному провадженні. Обставини, що виключають можливість участі у справі судді, присяжного засідателя, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, працівника оперативного підрозділу. Відводи і самовідводи. Сторона захисту. Поняття захисту в кримінальному провадженні. Підозрюваний, обвинувачений: поняття, процесуальні права та обов’язки. Законний представник підозрюваного, обвинуваченого. Коло осіб, які можуть брати участь у провадженні як законні представники, їх права та обов'язки. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, його права та обов'язки. Коло осіб, які можуть бути захисниками. Обставини, які виключають участь особи у провадженні як захисника. Запрошення, призначення, заміна захисника. Момент допуску захисника до участі у провадженні. Випадки обов'язкової участі захисника в кримінальному провадженні. Відмова підозрюваного, обвинуваченого від захисника. Відмова захисника від захисту. Оплата праці захисника. Підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги. Потерпілий: поняття, процесуальні права та обов’язки. Представник потерпілого. Коло осіб, які можуть бути допущені до участі у провадженні як представники потерпілого. Обставини, які виключають участь особи як представника потерпілого. Процесуальні права та обов'язки представника. Законний представник потерпілого. Коло осіб, які можуть брати участь у провадженні як законні представники потерпілого, їх права та обов'язки.
Інші суб'єкти кримінального провадження. Заявник, його процесуальні права та обов’язки. Підстави та порядок заявлення цивільного позову в кримінальному провадженні. Цивільний позивач, цивільний відповідач, їх поняття, процесуальні права та обов’язки. Представник цивільного позивача, цивільного відповідача. Коло осіб, які можуть бути допущені до участі у провадженні як представники. Обставини, які виключають участь особи як представника цивільного позивача, цивільного відповідача. Права та обов'язки представника. Законний представник цивільного позивача. Коло осіб, які можуть брати участь у провадженні як законні представники, їх процесуальні права та обов'язки. Свідок. Його процесуальні права та обов’язки. Особи, які не можуть бути допитані як свідки. Перекладач. Експерт. Спеціаліст. Секретар судового засідання. Судовий розпорядник. Іх процесуальні права та обов’язки. Процесуальні та інші заходи забезпечення безпеки суб'єктів кримінального провадження.
Тема 4. Суб'єкти кримінального провадження Практичні заняття (4 год.)
Практичне заняття 1 (2 год.) 1. Поняття і класифікація суб»єктів кримінального провадження. 2. Суд, суддя, слідчий суддя і їх повноваження у кримінальному провадженні.. Законний склад суду . 3. Прокурор і його повноваження у кримінальному провадженні. 4. Органи досудового розслідування. Слідчий органу досудового розслідування. Керівник органу досудового розслідування. Оперативні підрозділи. Їх повноваження в кримінальному провадженні. 5. Підстави та порядок відводу і самовідводу судді, слідчого судді, прокурора, слідчого, керівника органу досудового розслідування, працівника оперативного підрозділу. 6. Підстави та порядок забезпечення державного захисту суддів, прокурора, осіб, які здійснюють досудове розслідування, секретаря судового засідання, судового розпорядника і членів їх сімей.
Домашнє завдання: розв’язати задачі.
Рекомендовані джерела до заняття 1: Конституція України від 28 червня 1996 року. – К., 2012. Закон України від 7 липня 2010 року "Про судоустрій і статус суддів» // Голос України. – 2010.- 3 серпня. - №142. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року. / Голос України. – 2012. – 19 травня. - № 90-91. Закон України від 23 грудня 1993 року «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»// Прокуратура України. Законодавство, рішення Конституційного Суду України, накази та інші організаційно-розпорядчі документи Генерального прокурора України. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – С. 91-100. Закон України від 17 травня 2012 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» /Голос України. – 2012. - 12 червня. - №106. Закон України від 17 травня 2012 року «Про правила етичної поведінки»/ Голос України. – 2012. – 12 червня. - №106. Прокуратура України. Законодавство, рішення Конституційного Суду України, накази та інші організаційно-розпорядчі документи Генерального прокурора України. – К.: Юрінком Інтер, 2009. Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність. – К., 2001.
Рішення Конституційного Суду України від 11 квітня 2000 року №4-рп/2000 у справі №1-19/2000 за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України “Про статус народного депутата України” (справа про запити народних депутатів України до прокуратури) //Вісник Конституційного Суду України. – 2000. - №2. – С.17-21. Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №4-рп/2002 у справі №1-11/2002 за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України, а також частини другої статті 15 та частини першої статті 16 Закону України “Про статус народного депутата України” (справа про запити і звернення народних депутатів України до органів дізнання і досудового слідства)// Вісник Конституційного Суду України. – 2002. - №2. – С.6-9. Рішення Конституційного Суду України від 10 вересня 2008 року №15-рп/2008 у справі №1-29/2008 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 1, частини першої статті 7, статей 8,9,10, частини четвертої статті 14, статті 17, частини першої статті 20, частини третьої статті 29 Закону України «Про прокуратуру» (справа про повноваження прокуратури відповідно до пункту 9 розділу ХУ «Перехідні положення Конституції України» // Прокуратура України. Законодавство, рішення Конституційного Суду України, накази та інші організаційно-розпорядчі документи Генерального прокурора України. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – С.241-253.
Постанова Пленуму Верховного Суду України: №10 від 18 червня 1999 р. “Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві”// Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ (1973-2011 роки). – Х.: Право, 2011. – С.138 – 142.
Спеціальна література: Альперт С.А. Субьекты уголовного процесса. – Харьков, 1997. Баулін О.В., Карпов Н.С. Процесуальна самостійність і незалежність слідчого та їх правові гарантії. - К., 2001. Вапнярчук В.В.Особливості процесуального становища особи, яка провадить дізнання. - Харків, 2001. Галаган О.І., Савченко В.А. Захист прав і свобод суб»єктів кримінального судочинства в Україні та ФРН: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Івано-Франківськ, 2011. Маляренко В.Т., Вернидубов І.В. Прокурор у кримінальному судочинстві: Деякі проблеми та шляхи їх вирішення – К., 2001. Михайленко О.Р. Прокуратура України: підручник. 2-е вид., перероб. і допов.. – К.: Юрінком Інтер, 2011. – 336 с. Михеенко М.М. Понятие и классификация субъектов уголовно-процессуальной деятельности – У кн.: Михеєнко М.М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні:Вибрані твори. – К.: Юрінком Інтер, 1999.- С.130-140. Мінюков П.І., Мінюков А.П. Процесуальні повноваження начальника слідчого відділу(відділення) органів внутрішніх справ і проблеми керівництва досудовим слідством: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2004. Шило О.Г. Теоретико-прикладні основи реалізації конституційного права людини і громадянина на судовий захист у досудовому провадженні в кримінальному процесі України / О.Г.Шило. – Х.: Право, 2011. – 412 с.
Тема 4: Суб'єкти кримінального провадження Практичне заняття 2 (2 год.)
7. Законні представники підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача. Їх процесуальні права та обов’язки. 8. Підстави та порядок забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Домашнє завдання: Розв’язати задачі. Скласти постанову слідчого про доручення призначити адвоката-захисника(ч.3 ст.49 КПК).
Рекомендовані джерела до заняття 2: Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. - 19 травня. - №90-91. Закон України від 19 грудня 1992 р. “Про адвокатуру” // Адвокатура в Україні. Збірник офіційних нормативних актів. – К., 2000. Закон України від 5 липня 2012 року «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Закон України від 2 червня 2011 року «Про безоплатну правову допомогу» / Голос України. – 2011. - 9 липня, - №122. Закон України від 23 грудня 1993 року «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» // Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність. – К.: Юрінком Інтер, 2001. - С.149-159.
Рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000 у справі № 1-17/2000 за конституційним зверненням громадянина Солдатова Геннадія Івановича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України, статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про право вільного вибору захисника)// Вісник Конституційного Суду України. – 2000. - №5. – С.24-30. Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 у справі №1-23/2009 за конституційним зверненням громадянина Голованя Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) //Вісник Конституційного Суду України. – 2009. - №8. – С.32-40.
Постанови Пленуму Верховного Суду Укpаїни: №10 від 18 червня 1999 року “Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві”// Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ (1973-2011 роки). – Х.: Право, 2011. – С.138 – 142. №8 від 24 жовтня 2003 р.”Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві// Там само. – С.223-230; № 13 від 2 липня 2004 р. “ Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих у кримінальному судочинстві//Там само. - С.258 – 265. № 3 від 21 березня 1989 р. "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріaльної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна //Там само. – С.37 - 45; № 11 від 7 липня 1995 р. "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" // Там само. – С.105 – 108. Спеціальна література:
Адвокатура в Україні / Акад. адвокатури України; авт.-упоряд.: Т.В.Варфоломеєва, С.В.Гончаренко. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 400 с. Варфоломеева Т.В. Защита в уголовном судопроизводстве. – К.,1999. Гловацький І.Ю. Діяльність адвоката-захисника у кримінальному процесі. – К.: Атіка, 2003. Гошовський М.І. Кучинська О.П., Потерпілий в кримінальному процесі України. - К., 1997. Давиденко С.В. Потерпілий як суб’єкт кримінально –процесуального доказування: монографія. – Харків: «Фінн», 2008. Джига М.В. Забезпечення правового статусу обвинуваченого у процесі досудового розслідування6 проблеми законності та доцільності: Монографія. – К.: Вид. Паливода А.В., 2005. Нор В. Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве. - К., 1989. Попелюшко В.О. Проблеми кримінального процесу та захисту у кримінальній справі. Збірник наукових статей. – Острог, 2008. Попелюшко В.О. Функція захисту в кримінальному судочинстві України: монографія. – Острог, 2009. Потерпілий від злочину(міждисциплінарне правове дослідження). – Харків: Кроссроуд, 2008.
Лекційне заняття 5 Тема 5. Докази і доказування в кримінальному провадженні (4 год.)
Поняття і значення кримінально-процесуального доказування. Теорія доказів. Доказове право. Теорія пізнання і теорія доказів. Мета доказування у кримінальному провадженні.. Предмет і межі доказування у кримінальному провадженні. Особливості предмету доказування в окремих категоріях проваджень. Поняття доказів та їх процесуальних джерел. Належність і допустимість доказів. Визнання доказів недопустимими. Класифікація доказів та їх джерел. Процес доказування у кримінальному провадженні, його елементи. Обов'язок доказування. Способи збирання і перевірки доказів. Застосування науково-технічних засобів для збирання та перевірки доказів. Співвідношення доказів і оперативно-розшукових матеріалів. Процесуальні умови використання оперативно-розшукових матеріалів для одержання доказів у кримінальному провадженні. Поняття та значення оцінки доказів. Правила оцінки доказів. Оцінка доказів, одержаних на території іноземної держави в результаті здійснення міжнародного співробітництва під час кримінального провадження. Характеристика джерел доказів. Показання свідків, їх предмет , значення та оцінка. Особи, які не можуть бути допитані як свідки у кримінальному провадженні. Показання потерпілого, їх предмет, значення та оцінка. Показання підозрюваного та обвинуваченого, їх предмет, значення та оцінка. Обмова, самообмова та алібі в показаннях підозрюваного і обвинуваченого. Умова, за наявності якої показання підозрюваного чи обвинуваченого, який визнає себе винним у вчиненні злочину, можуть бути покладені в основу обвинувачення. Обґрунтування судом своїх висновків лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Висновок експерта, його предмет, значення, форма та зміст. Підстави для призначення експертизи у кримінальному провадженні. Випадки обов'язкового призначення експертизи. Права, обов'язки та відповідальність експерта. Підстави для відводу експерта, порядок його вирішення. Відмінність експерта від спеціаліста. Висновок (висновки) експертів при проведенні комісійної та комплексної експертиз. Перевірка та оцінка висновку експерта. Речові докази, їх поняття та види. Процес формування речових доказів. Оцінка речових доказів. Зберігання речових доказів. Вирішення питання про речові докази при завершенні кримінального провадження. Документи. Протоколи слідчих та судових дій як джерела доказів. Процесуальні гарантії їх повноти та достовірності. Перевірка та оцінка протоколів слідчих і судових дій. Протоколи з відповідними додатками, складені уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів. Перевірка та оцінка цих протоколів. Інші документи як джерела доказів, їх поняття, види, відмінність від речових доказів. Перевірка та оцінка документів.
Тема 5. Докази і доказування в кримінальному провадженні (4 год.) Практичне заняття 1 (2 год.)
Домашнє завдання: Розв’язати задачі.
Рекомендовані джерела до заняття
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня. - № 90-91. Закон України від 16 червня 2011 року « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах» / Голос України. – 2011. – 9 липня. - №123.
Постанови Пленуму Верховного Суду України:
№ 9 від 1 листопада 1996 р. "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ. – Х.: Право, 2011. – С. 113 – 118; № 7 від 30 травня 1997 р. "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина" // Там само. – С.122 – 125.
Спеціальна література: Ващук Б. Предмет доказування щодо цивільного позову у кримінальному процесі: Монографія. – Львів: ПАІС, 2008. Грошевий Ю.М. Поняття і класифікація засобів доказування в кримінальному процесі //Вісник Академії правових наук України. – 1997. - №7. Зеленецкий В.С. Проблемы формирования совокупности доказательств в уголовном процессе: Монография. – Харьков, 2004. Котюк І.І. Теорія судового пізнання: Монографія. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2006. Михеенко М.М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве. - К., 1984. Погорецький М.А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі: Монографія. – Харків: Арсіс, ЛТД, 2007. Попелюшко В.О. Предмет доказування в кримінальному процесі(кримінально-процесуальні та кримінально-правові аспекти). – Острог, 2001. Сибільова Н.В. Допустимість доказів у радянському кримінальному процесі.-К., 1991. Стахівський С.М. Теорія і практика кримінально-процесуального доказування. – К.,2005. Теория доказательств в советском уголовном процессе. - К., 1973. - С. 139-521. Удалова Л.Д., Рогатинська Н.З. Предмет доказування у справах, що закриваються провадженням за нереабілітуючими підставами. – К.: КНТ, 2009. Шейфер С.А. Доказательства и доказывание по уголовным делам. – М.:Норма,2009.
Тема 5. Докази і доказування у кримінальному провадженні України
Практичне заняття 2 Характеристика джерел доказів (2 год.)
Домашнє завдання: Розв’язати задачі.
Рекомендовані джерела до заняття 2: Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року/ Голос України. – 2012. – 19 травня. - №90-91. Закон України від 13 квітня 2012 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України». /Там само. Закон України "Про судову експертизу" від 25 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради України. - 1994, № 28. - Ст. 232. Закон України від 9 вересня 2004 року “Про внесення змін до Закону України “Про судову експертизу ” // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - №1. – Ст.14. Інструкція про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду. Затв.13травня 2004 р. МВС України, Державною податковою адміністрацією України, Верховним Судом України, Генеральною прокуратурою України, СБУ, Державною судовою адміністрацією України.
Постанова № 8 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ. – Х.: Право, 2011. – С. 126 – 132.
Судова практика щодо вирішення питання про речові докази, передачу в дохід держави грошей, валюти, цінностей, іншого нажитого злочинним шляхом майна або такого, що було об’єктом злочинних дій //Вісник Верховного Суду України. – 2010. - №6. – С.26-34.
Спеціальна література: Грошевий Ю.М., Фомін С.Б. Кримінально–процесуальне доказування та оперативно-розшукова діяльність: Навч. посіб. – Х.: Право, 2010. Доронін І.М. Документи як вид доказів у кримінальному процесі України. – К.: Видавець ПАЛИВОДА А.В.,2006. Ляш А.А. Вещественные доказательства в досудебных стадиях уголовного процесса. - К., 1991. Льовкін В.Л. Показання обвинуваченого в кримінальному процесі України. Автореф. дис. …канд. юрид.наук: 12.00.09. – К.,2007. Моїсєєв О.М. Висновок експерта в контексті взаємодії процесуальних осіб: Монографія. – Донецьк: Норд-Прес-ДонНУ-ДонНДІСЕ МЮ України, 2007. Нор В.Т., Багрій М.В. Використання непрямих доказів у кримінальному судочинстві України: Монографія. – Тернопіль: Пол-Інвест, 2011. Погорецький М.А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі: Монографія. – Харків: Арсіс, ЛТД, 2007. Стахівський С.М. Теорія і практика кримінально-процесуального доказування. – К., 2005. Теория доказательств в советском уголовном процессе. - М., 1973. - С. 567-732.
Лекційне заняття Тема 6. Фіксування кримінального провадження. Процесуальні рішення, строки, витрати (2 год)
Форми фіксування кримінального провадження. Протоколи і додатки до них. Їх форма та зміст. Порядок застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження.Повне фіксування судового процесу – одна з основних конституційних засад судочинства. Журнал судового засідання. Реєстр матеріалів досудового розслідування. Процесуальні рішення. Їх види, форма та зміст. Вирок і ухвала суду. Ухвала слідчого судді. Постанова слідчого, прокурора. Обвинувальний акт. Процесуальні строки: поняття та види. Обчислення, додержання і поновлення. Розумність строків кримінального провадження. Процесуальні витрати: поняття, види. Визначення розміру і ухвалення рішення щодо процесуальних витрат.
Практичне заняття Тема 6. Фіксування кримінального провадження. Процесуальні рішення, строки, витрати (2 год.) 1. Поняття і форми технічного фіксування кримінального провадження. Протоколи процесуальних дій. Додатки до протоколів. Реєстр матеріалів досудового розслідування. Журнал судового засідання. Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження. 2. Процесуальні рішення. Їх види, форма та зміст. 3. Процесуальні строки: поняття та види. Обчислення, додержання і поновлення. Розумність строків кримінального провадження. 4. Процесуальні витрати: поняття, види. Визначення розміру і ухвалення рішення щодо процесуальних витрат.
Домашнє завдання: Розв’язати задачі.
Рекомендовані джерела до теми 6
Конституція України від 28 червня 1996 року. – К., 2012. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня. - № 90-91.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 р. №11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ (1973-2011 роки). – Х.: Право, 2011.– С. 105-108.
Спеціальна література: Кучинська О.П. Кримінально –процесуальні документи. Досудове і судове провадження. – К.: Юрінком Інтер, 2009. . Лупинская П.А. Решения в уголовном судопроизводстве: теорія, законодательство и практика. – М.: Юристъ, 2006. Михайленко О.Р. Строки та інші часові параметри у кримінальному процесі: Навчальний посібник. – К.: Інститут адвокатури при Київському університеті імені Тараса Шевченка, 2000. Нор В.Т., Павлишин А.А. Судові витрати в кримінальному процесі України: Монографія. – К.: Атіка, 2003. Шибіко В.П. Положення проекту КПК України щодо процесуальних рішень органів, які здійснюють кримінальне провадження / Юридичний вісник України. – 2012. – 5-18 травня. - № 18-19.
Тема 7. Заходи забезпечення кримінального провадження(6 год.)
Поняття, призначення та види заходів забезпечення кримінального провадження. Підстави та порядок затримання особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, уповноваженою службовою особою без ухвали слідчого судді.Строк затримання. Протокол затримання, його форма та зміст. Вручення підозрюваному копії протоколу затримання. Права та обов'язки затриманого. Участь захисника. Звільнення затриманого. Підстави для затримання без ухвали слідчого судді особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, громадянином, який не є уповноваженою службовою особою (особою, якій законом надано право здійснювати затримання) Поняття, підстави та мета застосування запобіжних заходів. Види запобіжних заходів. Порядок обрання, зміни і скасування запобіжних заходів. Обставини, які при цьому враховуються. Підстави та порядок застосування як запобіжного заходу взяття під варту . Клопотання прокурора чи клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про обрання запобіжного заходу, постанова слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу, їх форма та зміст. Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу.Строки тримання підозрюваного і обвинуваченого під вартою під час досудового розслідування. Місце та порядок тримання осіб, взятих під варту. Порядок продовження строків тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою. Особливості застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо окремих категорій осіб. Підстави та порядок зміни і скасування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Підстави та порядок застосування як запобіжного заходу особистого зобов’язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту, затримання особи. передання неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів піклувальників або адміністрації дитячої установи, передання особи, щодо якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім’ї з обов’язковим лікарським наглядом або ж поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку. Відсторонення підозрюваного, обвинуваченого від посади та інші заходи забезпечення кримінального провадження.. Підстави та порядок їх застосування.
Тема 6. Заходи забезпечення кримінального провадження Практичні заняття (4 год.)
Практичне заняття 1. Затримання особи і запобіжні заходи (2 год.)
4.1. Особисте зобов’язання. 4.2. Особиста порука. 4.3. Застава. 4.4. Домашній арешт. 4.5.Передання неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів піклувальників або адміністрації дитячої установи. Домашнє завдання: Розв’язати задачі. Скласти ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Практичне заняття 2 Інші заходи забезпечення кримінального провадження (2 год.)
7. Арешт майна. Домашнє завдання: Розв’язати задачі. Скласти ухвалу слідчого судді про відсторонення підозрюваного від посади.
Рекомендована література до теми 6:
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня, - №90-91. Закон України від 13 квітня 2012 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процессуального кодексу України» / Голос України. – 2012. – 19 травня, - №90-91. Закон України від З0 червня 199З р “Про попереднє ув'язнення” // Відомості Верховної Ради України. -199З, № З5. - Ст. З60. Закон України від 12 січня 2005 р. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України(щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)// Відомості Верховної Ради України. – 2005. - №10. – Ст.187. Закон України від 20 січня 2005 р. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав та порядку звільнення осіб з-під варти/ / Відомості Верховної Ради України. – 2005. - №10. – Ст.195.
Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2003 року №12-рп/2003 у справі №1-15/2003 за конституційним поданням 56 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин першої, третьої статті 80 Конституції України, частини першої статті 26, частин першої, другої, третьої статті 27 Закону України “Про статус народного депутата України” та за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 80 Конституції України стосовно затримання народного депутата України (справа про гарантії депутатської недоторканності)//Вісник Конституційного Суду України. – 2003. - №3. – С.16-22. Рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року №14-рп/2003 у справі №1-23/2003 за конституційним поданням 50 народних депутатів України що відповідності Конституції України(конституційності) положення статті 150 Кримінально-процесуального кодексу України стосовно тяжкості злочину (справа про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу)//Вісник Конституційного Суду України. – 2003. - №3. – С.32-35. Висновок Конституційного Суду України від 27 серпня 2012 року №2-в/2012 у справі №1-25/2012 за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб вимогам статей 157 і 158 Конституції України (справа про внесення змін до статей 80, 105 Основного Закону України).
Постанови Пленуму Верховного Суду України:
№6 від 26 березня 1999 року “Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу” // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. – К.: Юрінком Інтер, 2007. - С.130 – 136; №4 від 25 квітня 2003 р. “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства” // Там само. – С.204 – 215; №16 від 8 жовтня 2004 р. “Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання(арешту) осіб при вирішенні питань, пов’язаних з їх екстрадицією”// Там само. – С.293 – 297. №2 від 28 березня 2008р. “Про деякі питання застосування судами України законодавства про дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства” // Вісник Верховного Суду України. – 2008. – №4. – С.4-8.
Спеціальна література: Ахтирська Н., Костюченко О., Кухнюк Д., Новіков В. Застосування запобіжних заходів, альтернативних взяттю під варту, у кримінальному судочинстві України: Посібник викладача. – К.: Конус-Ю, 2009. Білоусов О.І., Смоков С.М. Затримання підозрюваного у кримінальному процесі України: Монографія. – Одеса, 2009. Верхогляд – Герасименко О.В. Забезпечення майнових прав особи при застосуванні заходів кримінально –процесуального примусу: Монографія. – Х.: Юрайт, 2012. Назаров В.В. Конституційні права людини та їх обмеження у кримінальному процесі України: Монографія. – Х.: ТД «Золота миля», 2009. Петрухин И.Л. Неприкосновенность личности и принуждение в уголовном процессе. - М., 1989. Пикалов И.А. Становление института мер процессуального принуждения в уголовном судопроизводстве России (исторический аспект). – М.: Юрлитинформ, 2010. Тищенко О.І. Запобіжний захід у вигляді взяття під варту: проблеми обрання та оскарження в досудовому провадженні по кримінальній справі: Монографія. – Х.: «Фінн», 2008. Фулей Т.І., Сіроткіна М.В. Затримання та взяття під варту: особливості застосування: навч.-метод. посіб.. – К.: АДЕФ-Україна, 2011.
Особлива частина
Тема 8. Загальні положення досудового розслідування
Лекційні заняття (4 год.) Поняття і завдання досудового розслідування. Співвідношення досудового розслідування і судового слідства. Початок досудового розслідування. Відомості, які вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Поняття і види підслідності кримінальних справ. Випадки визначення підслідності прокурором. Строки досудового розслідування.. Порядок їх продовження. Підстави та порядок об'єднання і виділення кримінальних справ. Процесуальне оформлення цих рішень. Розслідування кримінальних справ групою слідчих, Порядок створення слідчої групи. Окреме доручення слідчого, його зміст, процесуальне оформлення. Строк і порядок виконання окремого доручення. Доручення слідчого, прокурора оперативному підрозділу. Забезпечення прав учасників досудового розслідування. Вирішення слідчим, прокурором клопотань учасників досудового розслідування. Недопустимість розголошення даних досудового розслідування. Здійснення прокурорського нагляду, судового та відомчого контролю за додержанням законів органами досудового розслідування.
Тема 8. Загальні положення досудового розслідування Практичне заняття (2 год.)
Домашнє завдання: Розв’язати задачі. Скласти клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування.
Рекомендовані джерела до теми 8:
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня. - № 90-91.
Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора)//Вісник Конституційного Суду України. –2003. - №1. – С.24-30. Рішення Конституційного Суду України від 10 грудня 2003 року №19-рп/2003 у справі №1-17/2003 за конституційним поданням 47 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 105, частини першої статті 111 Конституції України (справа щодо недоторканності та імпічменту Президента України)//Вісник Конституційного Суду України. – 2003. - №6. – С.5-7. Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина Осетрова Сергія Володимировича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України та конституційним поданням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 3,
Спеціальна література: Берназ В.Д., Смоков С.М. Рішення слідчого (криміналістичний, процесуальний та психологічний аспекти). – Одеса: Вид-во Одеського юридичного інституту НУВС, 2004. Галаган В.І. Проблеми удосконалення кримінально – процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України: Монографія. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. Гордін А.Я. Слідчо-оперативна група: проблеми створення та діяльності. – Харків: Видавництво «Фінн», 2009. Денисов С.А. Законность и обоснованность соединения и выделения уголовных дел. – М.: Изд-во “Юрлитинфрм”, 2004. Зеленецкий В.С. Доследственное производство в уголовном процессе Украины: Монография. – Х.: Кроссроуд, 2009. Кобзин Д.А., Черноусов А.Н. Полиция и права человека: Практическое пособие. – Х.: Харьковский институт социальных исследований, 2011. Ларин А.М Расследование по уголовному делу: процессуальные функции. - М., 1986. Михайленко А.Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан. – К., 1999. Михайленко О.Р. Строки та інші часові параметри у кримінальному процесі: Навч. посібник. – К.: Інститут адвокатури при КНУ імені Тараса Шевченка, 2000. Михайлов А. И. Отдельное поручение следователя. - М., 1971. Письменний Д.П., Федченко В.М. Розслідування злочинів слідчою та слідчо-оперативною групою: правові та організаційні засади. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський держ. ун-т внутр. справ, 2006. Смирнов М.І. Інститут взаємної правової допомоги у кримінальних справах: сучасний стан та перспективи розвитку. – Одеса: Фенікс, 2006. Соловьев А.Б., Токарева М.Е., Власова Н.А. Общие условия предварительного расследования. –М.: Изд-во “Юрлиинформ”, 2005. Ягодинский В.Н. Подследственность преступлений. - К., 1994.
Тема 9. Слідчі (розшукові) дії Лекційні заняття (8 год.)
1. Слідчі(розшукові) дії. Поняття, види та загальні вимоги до їх проведення. Порядок виклику ідопиту свідка. Особливості виклику і допиту неповнолітнього свідка.. Порядок виклику і допиту потерпілого. Одночасний допит кількох раніше допитаних осіб (очна ставка), мета і процесуальний порядок проведення, правила оформлення протоколу. Проведення допиту в режимі відеоконференції. Огляд. Його мета, види і порядок проведення. Протокол огляду. Ексгумація трупа. Поняття, підстави та процесуальний порядок проведення. Освідування. його поняття, мета, види, підстави та порядок проведення. Пред'явлення для впізнання. його поняття, мета, види, порядок проведення і оформлення. Проведення пред»явлення для впізнання в режимі відео- конференції. Слідчий експеримент. його суть, підстави та порядок проведення. Протокол слідчого експерименту. Обшук. його поняття, види, підстави та порядок проведення. Протокол обшуку. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку. Огляд і виїмка кореспонденції та дослідження інформації, знятої з каналів зв’язку. Накладення арешту на майно та його опис. Підстави та порядок залучення слідчим, прокурором, стороною захисту експерта для проведення експертизи. Розгляд слідчим суддею клопотання сторони захисту про залучення експерта. Одержання зразків для експертизи. Випадки обов'язкового проведення експертизи.
2. Негласні слідчі (розшукові) дії як різновид слідчих (розшукових) дій. Їх види та підстави для їх проведення. Негласні слідчі (розшукові) дії, пов’язані з втручанням у приватне спілкування: аудіо-, відеоконтроль особи; арешт, огляд і виїмка кореспонденції; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; зняття інформації з електронних інформаційних систем. Підстави та порядок їх проведення. Форма та зміст клопотання слідчого, прокурора про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії та постанови слідчого судді про надання( або про відмову в наданні) такого дозволу. Інші негласні слідчі (розшукові) дії: обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіяння особи; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу; спостереження за особою, річчю або місцем; аудіо-, відеоконтроль місця; контроль за вчиненням злочину; виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації; негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження; використання конфіденційного співробітництва. Підстави та порядок їх проведення. Форма та зміст процесуальних документів, які при цьому складвються.
Тема 9. Слідчі (розшукові) дії Практичні заняття (4 год.)
Практичне заняття 1 (2 год.)
Домашнє завдання: Розв’язати задачі. Скласти ухвалу слідчого судді про проведення обшуку.
Практичне заняття 2 (2 год.)
Домашнє завдання: Розв’язати задачі. Скласти постанову слідчого про призначення експертизи.
Рекомендовані джерела до теми 9:
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня. –№ 90-91. Закон України від 13 квітня 2012 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» Голос України. – 2012. – 19 травня. –№ 90-91. Постанови Пленуму Верховного Суду України: № 8від 30 травня 1997 року "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ. – Х.: Право, 2011. – С.126 – 132. № 2 від 28 березня 2008р. “Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства” // Там само– С.371-378.
Спеціальна література до теми 9:
Аленин Ю.П. Процессуальные особенности производства следственных действий. – Одесса, 2003. Белкин Р.С., Белкин А.Р. Эксперимент в уголовном судопроизводстве: Методическое пособие. – М.: Издательская группа ИНФРА. М.: НОРМА, 1997. Експертизи у судовій практиці / За заг. ред.В.Г.Гончаренка. - К.: Юрінком Інтер, 2005. Михайленко А.Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан. – К., 1999. Натура Д.А., Натура А.И. Эксгумация и особенности тактики следственных действий, связанных с эксгумированным трупом. – М.: Изд-во “Юрлитинформ”, 2003. Погорецький М.А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі: Монографія. – Х.: Арсіс, ЛТД, 2007. Порубов Н.И. Научные основы допроса на предварительном следствии. - Минск, 1987. Самолаева Е.Ю. Теория и практика предъявления для опознания людей. – М.: Изд-во “Юрлитинформ”, 2004. Следственные действия (процессуальная характеристика, тактические и психологические особенности). - Волгоград, 1984. Соловьев А.Б. Очная ставка. – М.: Изд-во “Юрлитинформ”, 2006. Шейфер С.А. Следственные действия. Основания, процессуальный порядок и доказательственное значение. – М.: Изд-во «Юрлитинформ», 2004.
Тема 10. Повідомлення особі про підозру. Допит підозрюваного
Лекційне заняття (2 год.) Суть і значення повідомлення особі про підозру в кримінальному провадженні України. Підстави для висунення підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Випадки обов’язкового повідомлення про підозру. Форма та зміст письмового повідомлення про підозру. Особи , які повинні повідомляти про підозру і роз’яснювати підозрюваному його процесуальні права та обов’язки Строк та порядок вручення особі письмового повідомлення про підозру. Вручення підозрюваному пам’ятки про його процесуальні права та обов’язки. Наслідки пропуску встановленого законом строку вручення повідомлення про підозру. Занесення дати і часу повідомлення про підозру та кваліфікації кримінального правопорушення за статтею(частиною статті) Закону України про кримінальну відповідальність до Реєстру досудових розслідувань. Підстави та процесуальний порядок зміни повідомлення про підозру. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб. Допит особи, якій вручено письмове повідомлення про підозру. Процесуальне значення показань і пояснень підозрюваного для суду, який ухвалюватиме рішення в судовому розгляді.
Тема 10: Повідомлення особі про підозру. Допит підозрюваного
Практичне заняття (2 год.)
1. Випадки обов’язкового письмового повідомлення особи про підозру. Його процесуальне значення. 2. Форма та зміст письмового повідомлення про підозру. 3. Строк і порядок вручення особі письмового повідомлення про підозру та пам’ятки про процесуальні права і обов’язки. 4. Підстави та процесуальний порядок зміни письмового повідомлення про підозру. 5. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб. 6. Допит особи, якій вручено письмове повідомлення про підозру.
Домашнє завдання: Розв’язати задачі. Скласти повідомлення особі про підозру.
Рекомендовані джерела до теми 10:
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня. - № 90-91. Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 року №9-рп/99 у справі №1-15/99 за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність)//Вісник Конституційного Суду України. – 1999. - №5. – С.7-13. Рішення Конституційного Суду України від 10 грудня 2003 року №19-рп/2003 у справі №1-17/2003 за конституційним поданням 47 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 105, частини першої статті 111 Конституції України (справа щодо недоторканності та імпічменту Президента України)//Вісник Конституційного Суду України. – 2003. - №6. – С.5-7.
Тема 11. Зупинення і закінчення досудового розслідування
Лекційні заняття (6 год.) Зупинення досудового розслідування: поняття, підстави, умови та процесуальний порядок. Підстави та процесуальний порядок оголошення розшуку підозрюваного. Підстави та процесуальний порядок відновлення зупиненого досудового розслідування. Форми закінчення досудового розслідування. Підстави та процесуальний порядок закриття кримінального провадження. Постанова про закриття кримінального провадження, її форма, зміст і значення. Оскарження постанови про закриття кримінального провадження. Клопотання прокурора про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності. Підстави та умови для його внесення. Порядок розгляду питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Підстави та процесуальний порядок закінчення досудового розслідування зверненням прокурора до суду з обвинувальним актом. Відкриття матеріалів іншій стороні. Підстави для обмеження доступу сторони до матеріалів. Права та обов’язки сторін при ознайомленні з матеріалами. Встановлення строку на ознайомлення з матеріалами. Наслідки невідкриття матеріалів іншій стороні. Обвинувальний акт, його форма, зміст і процесуальне значення. Реєстр матеріалів досудового розслідування та інші додатки до обвинувального акту. Підстави для закінчення досудового розслідування складанням прокурором клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Тема 11. Зупинення і закінчення досудового розслідування Практичне заняття 1(2 год.)
Домашнє завдання: розв’язати задачі. Скласти постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
Практичне заняття 2 (2 год.)
Домашнє завдання: Розв’язати задачі. Скласти обвинувальний акт.
Рекомендовані джерела до теми 11:
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня. - № 90-91. Рішення Конституційного Суду України від 18 січня 2012 року №1-рп/2012у справі №1-4/2012 за конституційним поданням 47 та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин шостої, сьомої статті 218 Кримінально –процесуального кодексу України (справа про ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи)//Вісник Конституційного Суду України. – 2012. - №2. – С.7-10. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. №12 ”Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності ”// Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ (1973-2011 роки). Х.: Право, 2011. - С.319-325.
Спеціальна література:
Быков В.М., Ломовский В.Д. Приостановление производства по уголовному делу. - М., 1978. Головко Л.В. Альтернативы уголовному преследованию в современном праве. – СПб.: Изд-во “Юридический центр Пресс”, 2002. Гришин Ю.А. Окончание досудебного следствия с составлением обвинительного заключения: проблемы и пути реформирования. – Луганск, 1999. Ефимичев С.П. Правовые и организационные вопросы окончания предварительного расследования с обвинительным заключением. - Волгоград, 1977 . Каткова Т.В., Каткова А.Г. Закінчення досудового слідства у кримінальних справах: практичний посібник. – Х.: Право, 2011. Усатий Г.О. Кримінально-правовий компроміс. – К.: Атіка, 2001. Наден О.В. Спеціальні види звільнення особи від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прокурсорів. – Харків: Право, 2003.
Лекційне заняття 12 Тема 12. Підсудність. Підготовче провадження (2 год.)
Поняття, значення, види та характеристика підсудності кримінальних справ. Підстави та порядок передачі кримінального провадження з одного суду до іншого. Завдання і значення стадії підготовчого провадження. Строк призначення підготовчого судового засідання. Порядок проведення підготовчого судового засідання. Рішення, які приймаються в підготовчому судовому засіданні. Ухвала суду про призначення справи до судового розгляду. ЇЇ форма та зміст. Питання, які вирішуються судом в порядку підготовки до судового розгляду. Строк призначення справи до розгляду в судовому засіданні. Ознайомлення учасників з матеріалами кримінального провадження (кримінальної справи).
Домашнє завдання: Скласти ухвалу суду про призначення справи до судового розгляду.
Рекомендовані джерела до теми 12: Закон України від 7 липня 2010 р. «Про судоустрій і статус суддів»: Офіційний текст. / Голос України. – 2010. – 3 серпня. - №142. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня. - № 90-91.
Постанови Пленуму Верховного Суду України
№12 від 23 грудня 2005 р. ”Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності ”//Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973-2011 роки). – Х.: Право, 2011. – С. 288-293. №6 від 30 травня 2008 р. “Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції” // Там само.–С.397-410.
Спеціальна література:
Гусев Л.Н. Подследственность и подсудность в советском уголовном процессе. - М., 1974. Грошевой Ю.М. Сущность судебных решений в уголовном процессе. - Харьков, 1979.
Тема 13. Загальні положення судового розгляду Лекційні заняття ( 4 год.)
Завдання і значення стадії судового розгляду. Строки судового розгляду. Законний склад суду. Незмінність складу суду при розгляді справи. Запасний суддя. Головуючий у судовому засіданні, його повноваження. Безперервніть судового розгляду. Участь прокурора в судовому розгляді, його права та обов'язки. Наслідки неявки прокурора в судове засідання. Відмова прокурора від обвинувачення. Участь обвинуваченого в судовому розгляді. Його права та обов'язки. Наслідки неприбуття обвинуваченого в судове засідання. Участь захисника підсудного в судовому розгляді, його права та обов'язки. Наслідки неприбуття захисника в судове засідання. Відмова підсудного від захисника. Участь потерпілого у судовому розгляді. Його права та обов’язки. Наслідки неприбуття потерпілого в судове засідання. Участь цивільного позивача і цивільного відповідача та їх представників у судовому розгляді. Їх права та обов’язки. Наслідки неприбуття цивільного позивача і цивільного відповідача, їх представників у судове засідання. Наслідки неприбуття в судове засідання свідка, спеціаліста, перекладача, експерта. Обов’язки присутніх у зал судового засідання. Заходи, які вживаються до осіб, котрі порушують порядок в судовому засіданні і виявляють неповагу до суду. Проведення процесуальних дій у режимі відео конференції під час судового провадження. Межі судового розгляду . Підстави та порядок зміни обвинувачення в суді. Висунення прокурором додаткового обвинувачення. Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення. Об’єднання і виділення матеріалів кримінального провадження. Відкладення, зупинення і закриття кримінального провадження. Ухвали, які виносить суд першої інстанції в судовому засіданні. Порядок винесення таких рішень. Журнал судового засідання. Фіксування судового процесу технічними засобами. Зауваження щодо журналу судового засідання і технічного запису судового процесу, порядок їх розгляду .
Тема 13. Загальні положення судового розгляду Практичне заняття (2 год.) 1. Законний склад суду. Незмінність складу суду . 2. Безпосередність і безперервність судового розгляду. 3. Наслідки неприбуття в судове засідання підсудного, захисника підсудного, прокурора, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників , перекладача, спеціаліста, свідка, експерта. 4. Межі судового розгляду . Порядок зміни і доповнення обвинувачення в суді. Підстави та порядок відмови прокурора від обвинувачення. 5. Рішення, які має право прийняти суд у стадії судового розгляду . 6. Обов’язки присутніх у судовому засідання. Заходи, які вживаються до порушників порядку в судовому засіданні. 7. Журнал судового засідання, його зміст. Фіксування судового процесу технічними засобами. Зауваження щодо журналу судового засідання і технічного запису судового процесу та порядок їх розгляду. Домашнє завдання: Розв’язати задачі.
Рекомендовані джерела до теми 13:
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2912. – 19 травня. - №90-91.
Спеціальна література:
Леоненко В.В. Профессиональная этика участников уголовного судопроизводства. - К., 1981. Ликас А.Л. Культура правосудия. - М., 1990. Стефанюк В.С., Лукашова Н.П. Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами// Вісник Верховного Суду України. – 2001. - №2. – С.36 – 38. Юрчишин В.М. Обвинувачення в судах України. – Чернівці: Рута, 2005.
Тема 14. Процедура судового розгляду Лекційне заняття ( 2 год.)
Відкриття судового засідання і підготовчі процесуальні дії на початку судового засідання. Питання, які розглядаються і вирішуються в цій частині судового засідання. Судове слідство (з’ясування обставин та перевірки їх доказами), його значення в судовому розгляді. Початок судового слідства. Визначення судом обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження. Значення при цьому ставлення обвинуваченого до пред’явленого йому обвинувачення. Процесуальний порядок допиту обвинуваченого, потерпілого, свідка. Оголошення попередніх показань цих осіб. Особливості призначення експертизи в суді. Допит експерта. Огляд на місці. Дослідження речових доказів, документів. Дослідження звуко- і відеозаписів. Проведення інших судово-слідчих дій. Підстави та порядок закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами. Судові дебати, їх значення, порядок і зміст. Репліки учасників судових дебатів. Останнє слово обвинуваченого, його значення.
Тема14. Процедура судового розгляду Практичне заняття ( 1 год.)
Домашнє завдання: Розв’язати задачі.
Рекомендовані джерела до теми 14:
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2912. – 19 травня. - №90-91.
Постанови Пленуму Верховного Суду Укpаїни:
№11 від 27 грудня 1985 року "Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ" // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ (1973-2011 роки). – Х.: Право, 2011. – С.21-27; № 5 від 29 червня 1990 р. "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" // Там само. - С. 56 - 63; № 8 від З0 травня 1997 р. "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" // Там само. – С. 126 – 132.
Спеціальна література: Алексеев Н.С., Макарова З.В. Ораторское искусство в суде. - Л., 1989. Загурський О.Б. Судові дебати в кримінальному процесі: правові та психологічні проблеми: монографія. – Івано-Франківськ: Видавництво “Місто-НВ”, 2005. Молдован В.В. Судова риторика. - К.,2001. Морщакова Т.Г., Петрухин И.Л. Оценка качества судебного разбирательства по уголовным делам. - М., 1987. Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи: Навчальний посібник. – Острог, 2003. Трофименко Н.С. Правовые и психологические вопросы взаимодействия субъектов уголовно-процессуальной деятельности в суде первой инстанции. – Днепропетровск: ДГУ, 1995.
Тема 15. Судові рішення Лекційне заняття (2 год.)
Поняття, значення і види судових рішень. Законність, обгрунтованість і мотивованість судового рішення. Вирок як судове рішення, в якому суд вирішує обвинувачення. Види вироків. Підстави для винесення обвинувального вироку . Види обвинувальних вироків. Підстави для винесення виправдувального вироку. Порядок постановлення і проголошення вироку. Окрема думка судді. Форма та зміст обвинувального і виправдувального вироків. Форма та зміст ухвали суду. Роз’яснення судового рішення. Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні.
Тема 15. Судові рішення Практичне заняття (1 год.)
6. Форма та зміст вироку . 7. Порядок проголошення і Роз’яснення вироку та іншого судового рішення, виправлення в ньому описок і очевидних арифметичних помилок. 8. Ухвали суду, їх значення, види і зміст. Домашнє завдання: Розв’язати задачі. Написати вирок суду
Рекомендовані джерела:
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. - 19 травня . - № 90-91.\ Закон України від 22 грудня 2005 року “Про доступ до судових рішень”//Відомості Верховної Ради України. - 2006. - №15. – Ст.128. Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м”якого покарання)//Вісник Конституційного Суду України. – 2004. - №5. – С.38-45.
Постанови Пленуму Верховного Суду України:
№ 5 від 29 червня 1990 р. "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ ( 1973-2011 роки). – Х.: Право, 2011. – С. 56-63; №7 від 24 жовтня 2003 р. "Про практику призначення судами кримінальногo покарання" // Там само. – С. 207 – 222; №12 від 23 грудня 2005 р.”Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності”// Там само. – С.319-325; №3 від 28 березня 2008 р. “Про практику винесення судами окремих ухвал (постанов) у кримінальних справах” // Там само. – С.379-383.
Спеціальна література:
Бережний О.І. Преюдиціальність судових рішень у кримінальних справах. – Харків: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2004. Грошевой Ю.М. Сущность судебных решений в советском уголовном процессе. - Харьков, 1979. - С.101-136. Грошевой Ю.М. Правові властивості вироку - акту правосуддя. - Харків, 1994. Загорский Г.И. Постановление приговора: проблемы теории и практики. – М.: Проспект, 2010. Лупинская П.А. Решения в уголовном судопроизводстве: теория, законодательство и практика. – М.: Юрист, 2006. Мартынчик Е.Г. Особое мнение судьи по уголовному делу. - Кишинев, 1980. Мирецкий С.Г. Приговор суда. - М., 1989. Нор В.Т., Павлишин А.А. Судові витрати у кримінальному процесі України: ь Монографія. – К.: Атіка, 2003. Петрухин И.Л. Оправдательный приговор и право на реабилитацию: Монография. – М.: Проспект, 2009. Толочко О.М. Судовий вирок і його мотивування. -К., 1991.
Теми 14-15. Судовий розгляд: навчальне судове засідання (2 год.)
За визначеною викладачем конкретною фабулою студенти готуються і виконують процесуальні ролі суддів, прокурора, підсудного, захисника, потерпілого, представників, свідків та інших учасників судового розгляду.
Тема 17: Особливості судового розгляду в суді присяжних Лекційне заняття ( 2 год.)
Правова модель суду присяжних в Україні. Підстави для судового розгляду у суді присяжних. Роз’яснення прокурором обвинуваченому про можливість і особливості розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних. Особи, які можуть бути присяжними. Формування списків присяжних. Виклик присяжних до суду. Права та обов’язки присяжних. Відбір присяжних після відкриття судового засідання.Запасні присяжні. Приведення до присяги. Підстави та порядок усунення присяжного. Порядок наради і голосування в суді присяжних.
Рекомендовані джерела до теми:
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня. - № 90-91. Закон України від 7 липня 2010 року "Про судоустрій і статус суддів» // Голос України. – 2010.- 3 серпня. - №142.
Спеціальна література: Демичев А.А. История суда присяжних в дореволюционной России (1864-1917). – М.: Юрлитинформ, 2007. Карнозова Л.М. Возрождённый суд присяжных. Замысел и проблемы становления. – М.: NOTA BENE, 2000. Рассмотрение дел судом присяжных: Научно-практическое пособие. Отв. ред. В.М.Лебедев. – М.: Юрид. лит., 1998. Русанова І.О. Суд присяжних в Україні: проблеми становлення та розвитку :Монографія. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005.
Тема 18. Апеляційне провадження
Лекційні заняття (4 год.) Конституція України про форми оскарження судових рішень у кримінальному провадженні. Завдання і значення апеляційного провадження. Судові рішення, на які може бути подана апеляційна скарга. Особи, які мають право подати апеляційну скаргу. Вимоги до апеляційної скарги. Дії суду першої інстанції при одержанні апеляційної скарги. Порядок і строки апеляційного оскарження. Відновлення строку на апеляційне оскарження, підстави та порядок. Доповнення , зміна і відмова від апеляційної скарги. Суди, які розглядають апеляційні скарги. Прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції. Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова у відкритті провадження. Відкриття апеляційного провадження і вирішення суддею-доповідачем питань, пов’язаних з підготовкою до апеляційного розгляду. Заперечення на апеляційну скаргу. Ухвала судді-доповідача про закінчення підготовки і призначення апеляційного розгляду. Строки судового розгляду в суді апеляційної інстанції. Межі перегляду судом апеляційної інстанції. Порядок апеляційного розгляду. Види рішень, які може прийняти суд апеляційної інстанції. Підстави для зміни чи скасування вироку чи іншого судового рішення судом апеляційної інстанції. Недопустимість погіршення правового становища обвинуваченого. Ухвала апеляційного суду, її форма та зміст. Вирок апеляційного суду. Особливості нового розгляду судом першої інстанції. Порядок перевірки ухвал слідчого судді.
Тема 18. Апеляційне провадження Практичне заняття (2 год.)
Домашнє завдання: Розв’язати задачі. Написати апеляційну скаргу та ухвалу (або вирок) суду апеляційної інстанції.
Рекомендовані джерела до теми 18:
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня . - № 90-91.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. №1 “Про практику постановлення судами вироків(постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку”// Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ ( 1073-2011 роки). – Х.: Право, 2011. – С. 343-345.
Спеціальна література: Бобечко Н.Р. Апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у кримінальному судочинстві України: науково-практичний посібник. За ред.. акад..АПрН України, проф.В.Т. Нора . – К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2010. Костюченко О.Ю. Апеляційне оскарження судових рішень у кримінальному процесі України: Монографія. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2006. Маляренко В.Т. Про подання апеляцій на судові рішення у кримінальних справах// Вісник Верховного Суду України. - 2002. - № 3. -С. 42-53. Маляренко В.Т. Про розгляд кримінальної справи в апеляційному порядку // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - №2. – С.48-55. Морщакова Т.Г. Петрухин И.Л. Оценка качества судебного разбирательства по уголовным делам. - М., 1987.
Тема 19. Касаційне провадження
Лекційне заняття ( 2 год.) Завдання і значення стадії касаційного провадження. Відмінність цієї стадії від апеляційного провадження. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Особи, які мають право подати касаційну скаргу. Зміст касаційної скарги. Заперечення на касаційну скаргу. Порядок і строки касаційного оскарження. Вимоги до касаційної скарги. Порядок і строки відкриття касаційного провадження. Залишення касаційної скарги без руху або її повернення. Підготовка касаційного розгляду. Призначення касаційного розгляду. Відмова від касаційної скарги, зміна і доповнення касаційної скарги під час касаційного провадження. Заперечення на касаційну скаргу. Межі перегляду судом касаційної інстанції. Недопустимість погіршення правового становища виправданого та засудженого. Порядок касаційного розгляду. Можливість письмового касаційного провадження. Особи, які беруть участь у касаційному розгляді. Випадки обов’язкового виклику обвинуваченого.. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.. Підстави для скасування чи зміни вироку, ухвали касаційним судом. Недопустимість погіршення становища виправданого, засудженого. Ухвала суду касаційної інстанції. Її зміст і порядок оголошення. Новий розгляд справи після скасування судового рішення судом касаційної інстанції.
Тема 19. Касаційне провадження Практичне заняття ( 2 год.)
Домашнє за6дання: Розв’язати задачі. Написати ухвалу суду касаційної інстанції (касаційну ухвалу).
Рекомендовані джерела до теми 19: Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня. - № 90-91. Закон України від 7 липня 2010 р. «Про судоустрій і статус суддів»/ Голос України. – 2010. – 3 серпня. - №142. Спеціальна література: Бобечко Н.Р. Апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у кримінальному судочинстві України: науково-практичний посібник. За ред.. акад..АПрН України, проф.В.Т. Нора . – К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2010. Маляренко В.Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2005. Бородовська Н.О. Засуджений: проблеми забезпечення його статусу: Монографія. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2008. Маляренко В.Т. Про окремі питання касаційного перегляду кримінальних справ за новими правилами // Вісник Верховного Суду України. – 2001. - №4. – Ст.40 – 49. Морщакова Т.Г., Петрухин И.Л. Оценка качества судебного разбирательства по уголовным делам. - М.: Наука, 1987 .
Тема 20. Провадження у Верховнму Суді України Лекційне заняття ( 2 год.)
Тема 20. Перегляд судових рішень Верховним Судом України Практичне заняття ( 1 год.)
Рекомендовані джерела до теми 20: Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня. - № 90-91. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року / Голос України. – 2010. – 3 серпня. - №142. Постанова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року №15 «Про судову практику застосування статей 400-11 – 400-18 Кримінально –процесуального кодексу України».
Спеціальна література:
Дроздов О.М. Аксіологічний підхід до перегляду судових рішень у кримінальних справах Верховним Судом України // Адвокат. – 2012. - № 2. – С.11-19. Луспеник Д. , Ткачук О. Перегляд судових рішень Верховним Судом України: проблемні питання правозастосування // Право України. – 2011. – № 9-10.- С.370-381.
Тема 21. Провадження за нововиявленими обставинами Лекційне заняття ( 2 год.) Поняття, завдання і значення стадії перегляду судових рішень за ново- виявленими обставинами. Підстави для здійснення провадження за нововиявленими обставинами. Види та зміст нововиявлених обставин. Особи, які мають право подати заяву про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Вимоги до заяви і порядок її подання. Відмова від заяви та її наслідки. Строки звернення за переглядом і строки перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Суди, які переглядають сулові рішення за нововиявленими обставинами. Відкриття провадження за нововиявленими обставинами. Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Рішення, які приймаються за результатами такого перегляду.
Тема 21. Провадження за нововиявленими обставинами Практичне заняття ( ! год.) 1. Поняття і підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. 2. Строки перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. 3. Особи, які мають право подати заяву про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. 4. Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і порядок її подання. Відмова від заяви та її правові наслідки. 5. Порядок судового розгляду за нововиявленими обставинами. 6. Рішення, які приймає суд за нововиявленими обставинами. Домашнє завдання: Розв’язати задачі.
Рекомендовані джерела до теми21:
Спеціальна література:
Анашкин Г.З. Перлов И.Д. Возобновление дел по вновь открывшимся обстоятельствам. - М., 1982. Маляренко В.Т. Про перегляд судових рішень у порядку виключного провадження// Вісник Верховного Суду України. – 2001. - №5. – С.17 – 23. Татаров О.Ю. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами: Навч. посіб. – К.: КНТ, 2009.
Тема 22. Особливі порядки провадження в кримінальному процесі України (6 год.)
1. Кримінальне провадження на підставі угод. Поняття та види угод у кримінальному провадженні. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим. Роз’яснення підозрюваному та потерпілому їхнього права на примирення та механізму його реалізації. Ініціювання та укладання угоди. Зміст угоди про примирення. Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення для підозрюваного чи обвинуваченого та потерпілого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим. Ініціювання та укладення угоди. Заборона укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий. Зміст угоди про визнання винуватості. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора і підозрюваного чи обвинуваченого. Порядок судового провадження на підставі угод. Питання, які має з’ясувати суд перед затвердженням угоди про примирення і угоди про визнання винуватості. Вирок суду на підставі угод. Наслідки невиконання угоди.
2. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення. Поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. Кримінальні правопорушення, за якими здійснюється кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення. Законний привід для початку такого провадження слідчим, прокурором.Особливості провадження під час досудового розслідування і в судовому розгляді.
3. Провадження щодо кримінальних проступків. Провадження шодо кримінальних проступків як вид спрощеного кримінального провадження. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків. Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. Додатки до обвинувального акта. Судовий розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. Особливості апеляційного оскарження вироку
4. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх. Особливості предмету доказування у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх. Досудове розслідування і судовий розгляд щодо неповнолітніх. Особливості виклику і допиту неповнолітнього підозрюваглго і обвинуваченого. Особливості застосування до неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів. Призначення комплексної психолого-психіатричної і психологічної експертиз неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого. Порядок застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру. Особливості кримінального провадження щодо осіб, які на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння не досягли віку, з якого можлива кримінальна відповідальність. Підстави та порядок застосування до таких осіб примусових захолів виховного характеру.
5. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Підстави для його здійснення. Особливості досудового розслідування у цьому провадженні. Обставини, які підлягають встановленню під час досудового розслідування. Призначення судово-психіатричної експертизи. Права особи, щодо якої здійснюється таке провадження. Участь захисника. Запобіжні заходи. Об’єднання і виділення кримінальних проваджень. Процесуальний порядок закінчення досудового розслідування. Порядок судового розгляду щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Питання, які має з’ясувати суд під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Рішення, які може прийняти суд. Види примусових заходів медичного характеру , які може застосувати суд. Продовження, зміна і скасування примусових заходів медичного характеру. Відновлення кримінального провадження. Оскарження ухвали суду.
6. Інші види особливих порядків провадження. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю. Кримінальне провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписане до порту, розташованого в Україні. Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
Тема: Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення, на підставі угод та щодо кримінальних проступків Практичне заняття 1( 2 год.)
2. Поняття та види угод у кримінальному провадженні. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, її зміст, наслідки укладення та затвердження. 3. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, її зміст, наслідки укладення та затвердження. 4. Порядок судового провадження на підставі угод. Питання, які має з’ясувати суд перед затвердженням угоди про примирення і угоди про визнання винуватості. Вирок суду на підставі угод. Наслідки невиконання угоди. 5. Провадження щодо кримінальних проступків як вид спрощеного кримінального провадження. Особливості досудового розслідування та судового розгляду. Домашнє завдання: Розв'язати задачі.
Рекомендовані джерела до заняття 1:
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня. - № 90-91.
Постанови Пленуму Верховного Суду України: №5 від 30 травня 2008 р “Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи»// // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ (1973-2011 роки). – Х.: Право, 2011. – С.384-396; №13 від 2 липня 2004 р. “Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих у кримінальному судочинстві” // Там само. – С.258 – 265; Спеціальна література: Пушкар П.В. Угода про визнання вини у сучасному кримінальному процесі: порівняльно-правове дослідження: автореф. дис….канд. юрид. наук. – К., 2005. Рогатюк І.В. Обвинувачення у кримінальному процесі України: Монографія. – К.: Атіка, 2007.
Тема: Кримінальне провадження щодо неповнолітнix Практичне заняття 2 ( 1 год.)
4. Особливості досудового розслідування та судового розгляду щодо осіб, які не досягли віку, з якого можлива кримінальна відповідальність. Порядок застосування до таких осіб примусових заходів виховного характеру. Домашнє завдання: Розв’язати задачі.
Рекомендовані джерела до теми 21:
Конвенція про права дитини. Схвалена Резолюцією №44/25 Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 р. Ратифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991 р.// Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К.:Юрінформ, 1992. – С.123-146. Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх ("Пекінські правила"). Прийняті на 96-му пленарному засіданні ООН у 1985 році // Кримінально-процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами/ За відп. ред. Шибіко В.П., - К.: Юрінком Інтер, 2000. – С.795-814. Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" від 24 січня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1995, № 6. - Ст. 35; 2007. - №10. – Ст.194. Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні. Схвалена Указом Президента України від 24 травня 2011 року №597/2011 /Урядовий кур’єр. – 2011. – 12 червня. - №99.
Постанови Пленуму Верховного Суду України:
№2 від 27 лютого 2004 р."Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність" // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ (1973-2011 роки). Х.: Право, 2011. - С. 241 - 247; №5 від 16 квітня 2004 р. “ Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх” // Там само. – С.248 – 257. №2 від 15 травня 2006 р. "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру"//Там само. – С.346 – 355.
Спеціальна література: Зеленський С.М., Назаренко С.П., Письменний Д.П. Провадження у справах дітей, які не досягли віку кримінальної відповідальності: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2012. Леоненко В.В. Судебное производство по делам о преступлениях несовершеннолетних. - К., 1987 . Мельникова Э.Б. Правосудие по делам несовершеннолетних: история и современность. - М., 1990. Мельникова Э.Б. Ювенальная юстиция: Проблемы уголовного права, уголовного процесса и криминологии: Учебное пособие. – М.: Дело, 2000. Омельяненко Г.М. Провадження у справах про злочини неповнолітніх як диференціація кримінально-прцесуальної форми. - К.: Атіка, 2002. Палюх Л.М. Провадження у справах про застосування примусових заходів виховного характеру: Монографія. – Львів: ПАІС, 2009. Шевченко Т.В. Про деякі питання створення ювенальної юстиції та впровадження відновного правосуддя в Україні(кримінально-правовий аспект)//Вісник Верховного Суду України. - 2006. - №9. – С.36 – 40.
Тема: Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру Практичне заняття 3 ( 1 год.) 1. Підстави для кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру. 2. Особливості досудового розслідування у цьому провадженні. Обставини, які підлягають встановленню під час досудового розслідування. Призначення судово-психіатричної експертизи. Права особи, щодо якої здійснюється таке провадження. Участь захисника. Запобіжні заходи. Об’єднання і виділення кримінальних проваджень. Процесуальний порядок закінчення досудового розслідування. 3. Порядок судового розгляду щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Питання, які має з’ясувати суд під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Рішення, які може прийняти суд. 4. Види примусових заходів медичного характеру , які може застосувати суд. Продовження, зміна і скасування примусових заходів медичного характеру. Відновлення кримінального провадження. Оскарження ухвали суду. Домашнє завдання: Розв’язати задачі.
Рекомендовані джерела до заняття 3:
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня. - № 90-91.
Кримінальний кодекс України. – К.,2011 (розділ ІУ «Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб»єкт злочину)», розділ ХІУ “Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування”). Основи законодавства про охорону здоров’я: Закон України від 19 листопада 1992 року//Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №4. – Ст.19. Закон України від 22 лютого 2000 року "Про психіатричну допомогу" //Відомості Верховної Ради України.– 2000. – №19. – Ст.143.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року №7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування" // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ (1973-2011 роки). – Х.: Право, 2011. – С.301-310.
Спеціальна література:
Галаган А.И. Особенности расследования органами внутренних дел общественно опасных деяний лиц, признаваемых невменяемыми. - К., 1986. Шаренко С.Л. Кримінально-процесуальні проблеми застосування примусових заходів медичного характеру. – Харків: Право, 2002.
Тема 23. Виконання судових рішень
Лекційне заняття ( 2 год.) Завдання і значення стадії виконання судових рішень. Набрання судовим рішенням законної сили. Обов'язковість судових рішень. Преюдиційність судового вироку. Порядок і строки звернення судового рішення до виконання. Набрання законної сили ухвалою (вироком) апеляційного суду, ухвалою касаційного суду. Порядок звернення їх до виконання. Процесуальні питання, які вирішуються судом у стадії виконання судових рішень. Відстрочка виконання вироку. Питання, які вирішуються під час виконання вироку і після виконання вироку. Порядок розгляду судом питань, пов'язаних з виконанням судових рішень. Оскарження рішень суду, прийнятих ним у цій стадії процесу.
Тема 23. Виконання судових рішень Практичне заняття ( 1 год.)
Домашнє завдання: Розв'язати задачі. Написати розпорядження суду про виконання судового рішення.
Рекомендовані джерела до теми 23: Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня. - № 90-91. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11 липня 2003року// Відомості Верховної Ради України. – 2004. - №3-4. – Ст.21. Закон України від 21 квітня 1999 року "Про виконавче провадження "// Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 24. - Ст. 207; 2003. - №5. – Ст.46; 2005. - №30. – Ст.431. Закон України "Про застосування амністії в Україні" від 1 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. -1996, № 48. - Ст. 263; 1997, № 9. -Ст. 69. Закон України від 24 березня 1998 року "Про державну виконавчу службу"//Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №36-37. – Ст.243; 2005. - №30. – Ст.431. Закон України від 29 листопада 2001 року "Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів"/ Голос України. - 2002. – 15 січня. - №8. Закон України від 23 червня 2005 року “ Про Державну кримінально-виконавчу службу України”//Відомості Верховної Ради України. – 2005. - №30. – Ст.409. Закон України від 5 березня 2009 року «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України щодо діяльності Державної кримінально –виконавчої служби України»//Голос України. – 2009. – 11 червня. - №106. – С.6-7. Кримінально-виконавче законодавство України. Бюллетень законодавства і юридичної практики України. – 2005. - №3. – 432 с. Положення про порядок здійснення помилування . Затв. Указом Президента України від 16 вересня 2010 року №902/2010 /Юридичний вісник України. – 9-15 жовтня 2010 року. - №41.
Постанови Пленуму Верховного Суду Укpаїни:
№11 від 21 грудня 1990 р. "Про практику застосування судами України законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ. – Х.: Право, 2011 - С. 64 – 70; №2 від 26 квітня 2002 р. "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" // Там само. - С.145 – 148; №16 від 26 грудня 2003 р. "Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості " // Там само. - С. 246-251; №8 від 28 вересня 1973 року "Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу" // Там само. - С. 11- 14.
Спеціальна література: Добровольская Т.Н. Деятельность суда, связанная с исполнением приговоров. – М., 1979. Матвиенко Е.А.. Бибило В.Н Уголовное судопроизводство по исполнению приговора. - Минск, 1982. Михеєнко М.М. Реформа стадії виконання вироку в кримінальному процесі. – У кн.: Михеєнко М.М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні: Вибрані твори. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – С.208-209. Тулянский Д.В. Стадия исполнения приговора в уголовном судопроизводстве. – М.: «Юрлитинформ», 2006.
Тема 24. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження Лекційні заняття ( 4 год.)
1. Міжнародна правова допомога у кримінальних справах. Підстави та порядок зносин з компетентними органами іноземних держав. Загальні вимоги щодо надання міжнародної правової допомоги. Порядок передачі запиту(доручення) про міжнародну правову допомогу. Порядок виконання запиту(доручення) про правову допомогу на території України. Підстави для відмови в наданні міжнародної правової допомоги. Підстави та порядок створення і діяльності міжнародної слідчої групи. Інформування про злочин.Особливості проведення окремих слідчих дій при виконанні доручення про міжнародну правову допомогу. Присутність представника компетентного органу іноземної держави під час виконання запиту(доручення). Вручення документів за запитом(дорученням) компетентного органу іноземної держави. Тимчасова передача особи в Україну і з України. Виклик особи, яка перебуває за межами України. Оскарження дій органу дізнання, слідчого, прокурора при наданні міжнародної правової допомоги. Відшкодування витрат, пов’язаних з наданням міжнародної правової допомоги на території України. 2..Видача особи(екстрадиція): поняття і значення для виконання завдань кримінального судочинства. Загальні умови видачі особи (екстрадиції). Центральні органи, які відають питаннями екстрадиції. Порядок підготовки документів та направлення запитів про екстрадицію. Межі кримінальної відповідальності виданої особи. Тимчасова видача особи. Особливості участі захисника і перекладача у процесі видачі особи)екстрадиції). Особливості затримання особи, яка вчинила злочин за межами України. Тимчасовий арешт особи. Екстрадиційний арешт. Підстави, порядок і строки його застосування. Припинення тимчасового або екстрадиційного арешту. Екстрадиційна перевірка. Підстави для відмови у видачі особи (екстрадиції). Суб’єкти і порядок оскарження рішення про видачу особи(екстрадицію). Порядок і строки фактичної передачі особи. Відстрочка передачі особи.
3. Кримінальне провадження в порядку перейняття. Поняття та умови перейняття кримінального переслідування. Форма та зміст прохання про перейняття кримінального переслідування. Порядок передачі прохання про перейняття кримінального переслідування. Наслідки передачі кримінальної справи компетентному органу іноземної держави. Порядок виконання в Україні прохання про перейняття кримінального переслідування. 4. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб. Підстави для визнання і виконання вироків судів іноземних держав в Україні. Запит про виконання вироку суду іноземної держави. Розгляд запиту Міністерством юстиції України. Строки і порядок розгляду судом України питання про виконання вироку суду іноземної держави. Порядок звернення вироку іноземного суду до виконання. Підстави для розгляду питання про передачу засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання. Умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання. Порядок і строки вирішення питання про передачу осіб, засуджених судами України, для відбування покарання в іноземних державах. Порядок розгляду запиту(клопотання) про передачу громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для відбування покарання в Україні. Приводи, підстави та порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України. Обов’язковість повідомлення про зміну або скасування вироку щодо переданої засудженої особи. Покриття витрат, пов’язаних з передачею засудженої особи. Визнання та виконання вироків міжнародних судових установ.
Рекомендовані джерела до теми 24: 1. Конституція України від 28 червня 1996 року. – К., 2006. 2. Європейська конвенція про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року // Збірка договорів Ради Європи. Українська версія. – К.: Парламентське видавництво, 2000. – С.341-353. 3. Додатковий протокол до Європейської конвенції про видачу правопорушників від 15 жовтня 1975 року // Там само. – С.355-359. 4. Другий додатковий протокол до Європейської конвенції про видачу правопорушників від 15 жовтня 1975 року // Там само. – С.361-366. 5. Європейська конвенція про взаємну правову допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року // Там само. - С.375-386. 6. Додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах від 17 березня 1978 року // Там само. - С.387-392. 7. Другий додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах від 8 листопада 2001 року // Офіційний вісник України. – 2011. - №48. – Ст.1950. 8. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога (книга перша). Зб. док. – К.: Юрінком, 1996. – С.1049-1082.
9. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня. - № 90-91.
10 . Кримінально –процесуальний кодекс України. – К., 2011 (розділи 37-39).
11. Закон України від 10 листопада 1994 року «Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» / Голос України. – 1994. – 23 листопада. - №222.
12. Закон України від 29 червня 2004 року “Про міжнародні договори України”// Відомості Верховної Ради України. – 2004. - №50. – Ст.540. 13. Закон України від 16 січня 1998 року «Про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957 рік, Додаткового протоколу 1975 року та Другого додаткового протоколу 1978 року до Конвенції» //Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №23. – Ст.129.
14. Закон України від 21 травня 2010 року «Про внесення змін до Кримінально –процесуального кодексу України щодо видачі особи (екстрадиції)/Голос України. – 2010. – 17 червня. - №110. 15. Закон України «Про ратифікацію Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах» від 1 червня 2011 року / Голос України. – 2011. – 30 червня . - №116. 16. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах» від 16 червня 2011 року / Голос України. – 2011. – 9 липня. - №123. 17. Закон України від 22 вересня 2011 року «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» / Голос україни. – 2012. – 25 жовтня. - № 199. 18. Наказ Генерального прокурора України від 26 грудня 2005 року №8 гн «Про організацію роботи органів прокуратури України в галузі міжнародного співробітництва і правової допомоги»// Прокуратура України. Законодавство. Рішення Конституційного Суду України. Накази та інші організаційно розпорядчі документи Генерального прокурора України. За аг. ред.. Генерального прокурора України О.І.Медведька. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – С. 347-353. 19. Інструкція про порядок розгляду в органах прокуратури України запитів про видачу правопорушників. Затв. Наказом Генерального прокурора України від 23 травня 2007 року №8 гн-1 // Там само. – С.365-371. 20. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 року №16 «Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання(арешту) осіб при вирішенні питань, пов’язаних з їх екстрадицією //Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. За заг. ред.. В.Т.Маляренка. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – С.293-297.
Спеціальна література:
6. ЗАГАЛЬНИЙ СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ДО КУРСУ:
1. ОСНОВНІ НОРМАТИВНІ АКТИ І ІІОСТАНОВИ ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ ДО ВСІХ ТЕМ:
2. РЕКОМЕНДОВАНА СПЕЦІАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ КУРСУ
10. Кримінальний процес України: практикум. За ред. В.Т.Нора – К., 2008. 11. Савицкий В.М. Язык процессуального закона. Вопросы терминологии. -М., 1987. 12. Кримінальний процес України . За ред. Ю.М.Грошевого та О.В.Капліної– Харків: Право, 2010. 13. Кримінально –процесуальне право України: Підручник. За заг ред.. Ю.П.Алєніна. – Х.: Одісей, 2009. 14. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. За заг. ред. В.Т.Маляренка, В.Г.Гончаренка. – К.:»Юрисконсульт», «Юстініан», 2010. 15. Молдован А.В., Мельник С.М. Кримінальний процес України. – К.,2013. 16. Стахівський С.М. Проблеми реформування кримінально –процесуального законодавства: Вибрані твори. – К.: Бізнес Медіа Консалтинг, 2010. 17. Тертишник В.Т. Кримінально-процесуальне право: Підручник. 5-те вид., доп. і перероб. – К.: А.С.К.,2007. 18. Удалова Л.Д., Рожнова В.В., Шпотаківська О.П. Практикум з кримінального процесу: навч. посіб. – К.: КНТ, 2011. 19. Шибіко В.П., Молдован В.В. Кримінальний процес: практикум. – К.: Юрінком Інтер, 2000. 20. Джєніс М., Кей Р., Брєдлі Е. Європейське право у галузі прав людини: джерела і практика застосування. Пер. з англ. - К.: " АртЕк", 1997 . 21. Модельный Уголовно-процессуальный кодекс для государств-участников СНГ. - Санкт-Петербург , 1996. 22. Микеле де Сальвиа. Прецеденты Европейского суда по правам человека. Руководящие принципы судебной практики, относящейся к Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод. Судебная практика с 1960 по 2002 г. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. 23. Шевчук С. Судовий захист прав людини. Практика Європейського судус з прав людини у контексті західної правової традиції. – К.: Реферат, 2006. 24. Рішення Верховного Суду України. - К., 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006,2007,2008,2009,2010, 2011, 2012. 25. Журнали: "Право України", "Вісник Академії правових наук України", "Вісник Конституційного Суду України","Вісник Верховного Суду України", « Часопис Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ»,"Вісник прокуратури", “Бюллетень Міністерства юстиції України”, “Адвокат”, “Юридична Україна”,"Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки".
3. РЕКОМЕНДОВАНА спеціальна ЛІТЕРАТУРА ДО КОЖНОЇ ТЕМИ КУРСУ (розширені переліки джерел)
До тем 1 і 2:
10. Землянский П.Т. Уголовно-процессуальное законодательство в первые годы Советской власти (на материалах УССР). - К., 1972. 11. Історія держави і права України. У 2-х частинах. За ред. А.Й.Рогожина. -К.: Ін Юре, 1996. 12. Капліна О.В. Правозастосовне тлумачення норм кримінально –процесуального права: Монографія. – Харків: Право, 2008. 13. Козявин А.А. Социальное назначение и функции уголовного судопроизводства. – М.: Юрлитинформ, 2010. 14. Кони А.Ф. Уголовный процесс: нравственные начала. – М.: Современный гуманитарный институт, 2000. 15. Ларин А.М. Уголовный процесс: структура права и структура законодательства. - М., I985. 16. Лобойко Л.М. Імперативний метод кримінально-процесуального права: Монографія. – Дніпропетровськ: “Ліра-ЛТД”, 2005. 17. Лобойко Л.М. Стадії кримінального процесу: Навч. посібник, - К.: Центр навчальної літератури, 2005. 18. Маляренко В.Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2005. 19. Мизулина Е.Б. Концепция самоограничения государства. – Тарту, 1991. 20. Михайленко О.Р. Строки та інші часові параметри у кримінальному процесі. – К., 2000. 21. Мотовиловкер Я.О. Основной вопрос уголовного дела и его компоненты. - Воронеж, 1984. 22. Мотовиловкер Я.О. Предмет советского уголовного процесса. - Ярославль: Изд-во Ярославского ун-та, 1974. 23. Тітко І.А. Оцінні поняття у кримінально –процесуальному праві України: Монографія. – Х.:Право, 2010. 24. Погорецький М.А. Кримінально-процесуальні правовідносини: структура і система. - Харків: Арсіс, 2002. 25. Погорецький М.А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі: Монографія. – Х.: ЗВФ «Арсіс», ЛТД, 2007. 26. Розовский Б.Г. Ненаучные заметки о некоторых научных проблемах уголовного процесса: Эссе. – Луганск: РИО ЛАВД, 2004. 27. Сиза Н. Суди і кримінальне судочинство України в добу Гетьманщини. - К.: Українська Видавнича Спілка, 2000. 28. Сусло Д.С. Історія суду Радянської України. – К., 1968. 29. Теория юридического процесса. Под общей ред. В.М. Горшенева. - Харьков, Вища школа, 1985. 30. Хрестоматія з історії держави і права України. У 2-х томах. За ред. В.Д.Гончаренка. - К.: Ін Юре, 1997 . 31. Чельцов-Бебутов М.А. Курс уголовно-процессуального права. - СПб., 1995. 32. Чельцов-Бебутов М.А. Положение личности в уголовном процессе. Часть 1. Происхождение и развитие розыскного процесса во Франции. - М., 1948. 33. Чубатий М. Огляд історії українського права. Історія джерел та державного права. За ред. В.Іваненка.-Мюнхен-Київ.Ноосфера:Український діловий журнал. -1994, № 2-4. 34. Элькинд П.С. Сущность советского уголовно-процессуального права. - Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1963. 35. Элькинд П.С. Цели и средства их достижения в советском уголовно-процессуальном праве. - Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1976.
До теми 3:
10. Крижанівський В.В.Принцип презумпції невинуватості у кримінальному процесі (порівняльно-правове дослідження): Монографія. – К.: ВГЛ «Обрії», 2009. 11. Ларин А.М Презумпция невиновности. - М.: Наука, 1982. 12. Либус И.А. Презумпция невиновности в советском уголовном процессе. – Ташкент: «Узбекистан», 1981. 13. Лобойко Л.М. Принцип диспозитивності в кримінальному процесі України: Монографія. – Дніпропетровськ: «Ліра-ЛТД»,2004. 14. Лопушанский Ф.А., Леоненко В.В., Чангули Г.И., Михеєнко М.М, Петрухин И.Л. Совершенствование уголовно-процессуального законодательства и охрана прав личности. - К: Наукова думка, 1983. 15. Макарова З.В. Гласность уголовного процесса : Монография / Под ред. З.З.Зинатуллина. – Челябинск: ЧГТУ, 1993. 16. Маляренко В.Т. Конституційні засади кримінального судочинства. – К., 1999.. 17. Марущак Н.В. Забезпечення права особи на повагу до її гідності на стадії досудового розслідування у кримінальному процесі України: Монографія. – Чернігів: Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці, 2011. 18. Міжнародні стандарти у сфері судочинства. – К.: Істина, 2010. 19. Мотовиловкер Я.О. О принципах объективной истины, презумпции невиновности и состязательности процесса. - Ярославль, 1978. 20. Мурадьян Э.М. Истина как проблема судебного права. – М.: Былина, 2002. 21. Навроцька В.В. Засада диспозитивності та її реалізація в кримінальному процесі України: Монографія. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2010. 22. Назаров В.В. Конституційні права людини та їх обмеження у кримінальному процесі України : Монографія. – Х.: ТД «Золота миля», 2009. 23. Пашкевич П.Ф. Объективная истина в уголовном судопроизводстве. – М.: Госюриздат, 1961. 24. Петрухин И.Л. Судебные гарантии прав личности (в уголовном процессе). - М., 1992. 25. Попелюшко В.О. Предмет захисту та його доказування в кримінальній справі: Монографія. – К.: Прецедент, 2005. 26. Попелюшко В.О. Проблеми кримінального процесу та захисту у кримінальній справі/ Збірник наукових статей. Укладач: Аврамишин С.В.. – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2009. 27. Правова допомога: Зарубіжний досвід та пропозиції для України/ Автори-упорядники О.А.Банчук, М.С.Демкова. – К.: Факт, 2004. 28. Прилуцький П.В. Концепція проблеми істини у кримінальному процесі України: Монографія. – Сміла: Тясмин, 2006. 29. Савицкий В.М. Презумпция невиновности. – М.: Изд-во НОРМА, 1997. 10 Стецовский Ю.И, Ларин А.М Конституционный принцип обеспечения обвиняемому права на защиту. - М., 1988.
31. Строгович М.С. Право обвиняемого на защиту и презумпция невиновности. - М.: Наука, 1984. 32. Реабілітація репресованих: законодавство та судова практика. Офіційне видання. За ред. В.Маляренка. -К.: Юрінком, 1997. 33. Чангули Г.И. Конституционные принципы уголовного судопроизводства зарубежных социалистических стран. – К.: Наукова думка, 1981. 34. Шестакова С.Д. Состязательность уголовного процесса. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. 35. Шумило М.Є. Реабілітація в кримінальному процесі України. – Харків, 2001. 36. Шумило М.Є., Рудей В.С. Реалізація конституційного принципу таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції у досудових стадіях кримінального процесу України: Монографія. – Х.: СПДФО Бровін О.В., 2912. 37. Юрчишин В.М.Обвинувачення в судах України. – Чернівці: Рута, 2005. 38. Яновська О.Г. Концептувльні засади функціонування і розвитку змагального кримінального судочинства: монографія. – К.: Прецедент, 2011. 39. Яценко С.С. Конституційний принцип презумпції невинуватості та інститут кримінальної відповідальності в праві України і деяких інших європейських держав: порівняльний аспект// Юридичний вісник України, Інформаційно-правовий банк. 23-29 жовтня 2004 року, №43. – С.21- 25.
До теми 4:
До теми 5:
10. Зеленецкий В.С. Проблемы формирования совокупности доказательств в уголовном процессе: Монография. – Харьков: Восточно-региональный центр гуманитарно-образовательных инициатив, 2004. 11. Золотых В.В .Проверка допустимости доказательств в уголовном процессе. – Ростов-на-Дону: “Феникс”, 1999. 12. Каз Ц.М. Проблемы доказывания в суде первой инстанции (Цели доказывания). - Саратов, 1978. 13. Карнеева Л.М. Доказательства в советском уголовном процессе. - Волгоград, 1988. 14. Копьева А.Н. Документы как доказательства в советском уголовном процессе. - Иркутск, 1973. 15. Котюк І.І. Теорія судового пізнання: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2006. 16. Кудин Ф.М., Костенко Р.В. Достаточность доказательств в уголовном процессе. – Краснодар, 2000. 17. Лупинская П.А. Решения в уголовном судопроизводстве: теория, законодательство и практика. – М.: Юристъ,2006. 18. Ляш А.А. Вещественные доказательства в досудебных стадиях уголовного процесса. - К., 1991. 19. Мешков В.М., Попов В.Л. Оперативно-розыскная тактика и особенности легализации полученной информации в ходе предварительного следствия : Учебно-практическое пособие. – М.: Изд-во “Щит – М”, 1999. 20. Михеенко М.М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве. - К., 1984. 21. Моїсеєв О.М. Висновок експерта в контексті взаємодії процесуальних суб”єктів: Монографія. – Донецьк: Норд-Прес – Донну –ДонНДІСЕ МЮ України, 2007. 22. Нор В.Т. Проблеми теорії і практики судових доказів. - Львів, 1978. 23. Нор В.Т., Багрій М.В. Використання непрямих доказів у кримінальному судочинстві України: Монографія. – Тернопіль: Пол-Інвест, 2011. 24. Погорецький М.А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі: Монографія. – Харків: Арсіс, ЛТД, 2007. 25. Попелюшко В.О. Предмет доказування в кримінальному процесі(кримінально-процесуальні та кримінально-правові аспекти). – Острог,2001. 26. Резник Г.М. Внутреннее убеждение при оценке доказательств. - М., 1977. 27. Сибільова Н.В. Допустимість доказів у радянському кримінальному процесі. - К., 1991. 28. Смыслов В.И. Свидетель в советском уголовном процессе. - М., 1973. 29. Соловьев А.Б. Использование доказательств при допросе. - М., 1981. 30. Стахівський С.М. Показання свідка як джерело доказів у кримінальному процесі: Навч. посібник. – К.: “Олан”, 2001. 31. Стахівський С.М. Теорія і практика кримінально-процесуального доказування: Монографія. – К.,2005. 32. Теория доказательств в советском уголовном процессе. - М., 1973. 33. Тертышник В.М. Доказательства и доказывание в советском уголовном процессе. - Харьков, 1992. 34. Хмыров А.А. Косвенные доказательства в уголовных делах. – СПб.: Изд-во Р.Асланова “Юридический центр Пресс”, 2005. 35. Шаламов М.П Теория улик. - М., 1960. 36. Шейфер С.А. Доказательства и доказывание по уголовным делам. – М.: Норма, 2009. 37. Експертизи в судовій практиці. - К.: Юрінком Інтер, 2005.
Дотеми 6: 1. Кучинська О.П. Кримінально –процесуальні документи. Досудове і судове провадження. – К.: Юрінком Інтер, 2009. 2. Лупинская П.А. Решения в уголовном судопроизводстве: теорія, законодательство и практика. – М.: Юристъ, 2006. 3. Михайленко О.Р. Строки та інші часові параметри у кримінальному процесі: Навчальний посібник. – К.: Інститут адвокатури при Київському університеті імені Тараса Шевченка, 2000. 4. Нор В.Т., Павлишин А.А. Судові витрати в кримінальному процесі України: Монографія. – К.: Атіка, 2003. 5. Шибіко В.П. Положення проекту КПК України щодо процесуальних рішень органів, які здійснюють кримінальне провадження / Юридичний вісник України. – 2012. – 5-18 травня. - № 18-19.
До теми 7:
10. Коврига З.Ф. Уголовно-процессуальная ответственность. - Воронеж, 1984. 11. Короткий Н.Н. Процессуальные гарантии неприкосновенности личности подозреваемого и обвиняемого в стадии предварительного расследования. -М., 1981. 12. Зинатуллин З.З. Уголовно-процессуальное принуждение и его эффективность. - Казань, 1981. 13. Кудин Ф.М. Принуждение в уголовном судопроизводстве. - Красноярск,1985. 14. Назаров В.В. Конституційні права людини та їх обмеження у кримінальному процесі України : Монографія. – Х.: ТД «Золота миля», 2009. 15. Петрухин И.Л. Неприкосновенность личности и принуждение в уголовном процессе. - М., 1989 . 16. Реформування запобіжних заходів у кримінальному судочинстві(останні зміни, нові ідеї, порівняльні матеріали). – К.,2000. 17. Трунов И.Л., Айвар Л.К. Применение мер пресечения в уголовном судопроизводстве: практическое пособие. – М.: Эксмо, 2007. 18. Фулей Т.І., Сіроткіна М.В. Затримання та взяття під варту: особливості застосування: навч.- метод. Посіб.. – К.: АДЕФ-Україна, 2011.
До теми 8:
10. Даневский В.П. Наше предварительное следствие: его недостатки и реформа. – К.: Семенко Сергей, 2003. 11. Денисов С.А. Законность и обоснованность соединения и выделения уголовных дел. – М.: Изд-во “Юрлитинфрм”, 2004. 12. Джига М.В., Баулін О.В., Лук"янець С.І., Стахівський С.М. Провадження дізнання в Україні. – К., 1999. 13. Дубинский А.Я. Исполнение процессуальных решений следователя. - К.,1984. 14. Дубривный В.А. Деятельность следователя по расследованию преступлений. Общая характеристика. Цели. Действия. - Саратов, 1987 . 15. Зинатуллин З.3., Салахов М.С., Чулюкин Л.Д. Подследственность уголовных дел. - Казань, 1986. 16. Лузгин И.М. Методологические проблемы расследования. - М., 1973. 17. Крылов И.Ф., Бастрыкин А.И. Розыск, дознание, следствие. - Л., 1984. 18. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции. - М., 1986. 19. Маслов И.В. Правовая регламентация уголовно-процессуальных сроков(досудебное производство). – М.: Изд-во “Юрлитинформ”, 2004. 20. Митрохин Н.П. Законность и демократизм предварительного следствия. – Минск: Вышэйшая школа, 1979. 21. Михайленко А.Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан. – К.: Юринком Интер, 1999. 22. Михайленко О.Р. Строки та інші часові параметри у кримінальному процесі. – К.: Інститут адвокатури при КНУ імені Тараса Шевченка, 2000. 23. Панюшкин А.А. Научно-технический прогресс и уголовное судопроизводство (правовые аспекты). - Воронеж, 1985. 24. Парасюк В.М. Філософські аспекти процесуальної діяльності слідчого: Монографія. – Львів, 2009. 25. Письменний Д.П., Федченко В.М. Розслідування злочинів слідчою та слідчо-оперативною групою: правові й організаційні засади: Монографія. – Дніпропетровськ: Дніпропетровскьй державний університет внутрішніх справ, 2006. 26. Соловьев А.Б., Токарева М.Е., Власова Н.А. Общие условия предварительного расследования. – М.: Изд-во “Юрлиинформ”, 2005. 27. Шимановский В.В. Общие условия производства предварительного следствия. - Л., 1983. 28. Томин В.П. Острые углы уголовного судопроизводства. - М., 1991. 29. Ягодинский В.Н. Подследственность преступлений. - К., 1994.
До теми 9:
10. Петрухин И.Л. Свобода личности и уголовно-процессуальное принуждение. - М., 1985. 11. Порубов Н.И. Научные основы допроса на предварительном следствии. Минск, 1978. 12. Самолаева Е.Ю. Теория и практика предъявления для опознания людей. – М.: Изд-во “Юрлитинформ”, 2004. 13. Следственные действия (процессуальная характеристика, тактические и психологические особенности). - Волгоград, 1984. 14. Соловьев А.Б. Очная ставка. – М.: Изд-во “Юрлитинформ”, 2006. 15. Соловьев А.Б. Система следственных действий как средство уголовно-процессуального доказывания. – М.:Изд-во “Юрлитинформ”, 2006. 16. Фомин М.А. Обыск в современном уголовном процессе России. – М.: Изд-во «Юрлитинформ», 2006. 17. Шейфер С.А. Следственніе действия. Основания, процессуальный порядок и доказательственное значение. – М.: Изд-во «Юрлитинформ», 2004.
Теми 10:
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня. - № 90-91. Закон України від 13 квітня 2012 року « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процессуального кодексу України / Там само.
До теми 11:
7. Каткова Т.В., Каткова А.Г. Закінчення досудового слідства у кримінальних справах: практичний посібник. – Х.: Право, 2011.
До теми 12:
До теми 13:
До теми 14:
10. Молдован В.В. Судова риторика. – К.: Інститут післядипломної освіти КНУ імені Тараса Шевченка, 2001.. 11. Палиашвили А.Я. Экспертиза в суде по уголовным делам. - М., 1973. 12. Побегайло Г.Д. Судебные прения в советском уголовном процессе. - М.,1982. 13. Порубов Н.И., Порубов А.Н. Юридическая этика: Учеб пособие. – Минск: Вышэйшая школа, 2003. 14. Порубов Н.И. Риторика: Учеб.пособие. 2-е изд., перераб. – Минск :Вышэйшая школа, 2004. 15. СавицкийВ.М. Государственное обвинение в суде. - М., 1971. 16. Сергеич П. Искусство речи на суде. - М., 1988. 17. Трофименко Н.С. Правовые и психологические вопросы взаимодействия субъектов уголовно-процессуальной деятельности в суде первой инстанции. -Днепропетровск: ДГУ, 1995.
До теми 15:
10. Толочко О.М. Судовий вирок і його мотивування. - К., 1991.
До теми 17: Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня. - № 90-91. Закон України від 7 липня 2010 року "Про судоустрій і статус суддів» // Голос України. – 2010.- 3 серпня. - №142. Демичев А.А. История суда присяжних в дореволюционной России (1864-1917). – М.: Юрлитинформ, 2007. Карнозова Л.М. Возрождённый суд присяжных. Замысел и проблемы становления. – М.: NOTA BENE, 2000. Рассмотрение дел судом присяжных: Научно-практическое пособие. Отв. ред. В.М.Лебедев. – М.: Юрид. лит., 1998. Русанова І.О. Суд присяжних в Україні: проблеми становлення та розвитку :Монографія. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005.
До тем 18 і 19:
1.Бобечко Н.Р. Апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у кримінальному судочинстві України: науково-практичний посібник. За ред.. акад..АПрН України, проф.В.Т. Нора . – К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2010. 2. Бородовська Н.О. Засуджений: проблеми забезпечення його статусу: Монографія. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2008.
До теми 20: Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року: Офіційний текст / Голос України. – 2010. – 3 серпня. - №142. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня. - №90-91. Кримінально –процесуальний кодекс України: офіційний текст станом на 2 серпня 2011 року. – К.: Паливода А.В., 2011. Дроздов О.М. Аксіологічний підхід до перегляду судових рішень у кримінальних справах Верховним Судом України // Адвокат. – 2012. - № 2. – С.11-19. Луспеник Д. , Ткачук О. Перегляд судових рішень Верховним Судом України: проблемні питання правозастосування // Право України. – 2011. – № 9-10.- С.370-381.
До теми 21
До теми 22:
10. Ювенальная юстиция в Российской Федерации: криминологические проблемы развития. – СПб.: Изд-во Р.Асланова “Юридический центр Пресс”, 2006. 11. Альперт С.А. Производство по уголовным делам, возбуждаемым по жалобе потерпевшего. - Харьков, 1976. 12. Катькало С.И., Лукашевич В.3. Судопроизводство по делам частного обвинения. - Л., 1972. 13. Ленский А.В., Трубникова Т.В., Якимович Ю.К. Дифференциация уголовного процесса. – М., 2000. 14. Юрчишин В.М. Обвинувачення в судах України. – Чернівці: Рута, 2005. 15. Галаган А.И. Особенности расследования органами внутренних дел общественно-опасных деяний лиц, признаваемых невменяемыми. - К., 1986. 16. Шаренко С.Л. Кримінально-процесуальні проблеми застосування примусових заходів медичного характеру. – Харків: Право, 2002.
До теми 23
До теми 24:
1. Березняк В.С. Екстрадиція як інститут кримінально –процесуального права України: Автореф. дис…..канд.юрид.наук: 12.00.09. – Дніпропетровськ, 2009. 2. Бойцов А.И. Выдача преступников. – СПб.: Изд-во Р.Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. 3. Васильев Ю.Г. Институт выдачи преступников (экстрадиция) в совеременном международном праве. – М.: Современная экономика и право, 2003. 4. Вихрист С.М. Видача осіб в аспекті співвідношення міжнародного і національного права: Автореф. дис…..канд.юрид.наук: 12.00.11. – Х.,2003. 5. Волженкина В.М. Выдача в российском уголовном процессе. – М.: Юрлитинформ, 2002. 6. Гавриш Т.С. Теорія і практика міжнародної правової допомоги в кримінальних справах (проблеми сучасного співробітництва України): монографія. – Х.: Право, 2006. 7. Лукашук И.И., Наумов А.В. Выдача обвиняемых и осуждённых в международном уголовном праве:Учебно-практическое пособие. – М.: Российский Юридический Издательский Дом, 1998. 8. Сафаров Н.А. Экстрадиция в международном уголовном праве: проблемы теории и практики. – М.: Волтерс Клувер, 2005. 9. Смирнов М.І. Інститут взаємної правової допомоги у кримінальних справах: сучасний стан і перспективи розвитку: монографія. – Одеса: Фенікс, 2005. – 242 с. 10. Тітко І. Регламентація екстрадиції за Кримінально –процесуальним кодексом України: окремі аспекти //Вісник Академії правових наук України. – 2010. - №4. – С.218-226. 10. Шибіко В. Видача особи (екстрадиція) і завдання кримінального судочинства України // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – 2010. - №85. – С.14-18.
7. Тематика курсових робіт з курсу "Кримінальний процес України"
Примітки. 1. Студент може обрати для написання курсової роботи й іншу тему з актуальних питань кримінального процесу зарубіжних держав, погодивши її з науковим керівником. 2. З огляду на те, що 13 квітня 2012 року Верховною Радою України було прийнято новий Кримінальний процесуальний кодекс України, який набирає чинності лише 19 листопада 2012 року, а деякі його положення – ще значно пізніше, тобто ще тривалий час діятиме нині чинний Кримінально –процесуальний кодекс України 1960 року, при викладенні питань теми за основу необхідно брати положення нового КПК, порівнюючи їх з відповідними положеннями чинного КПК, якщо такі там є. Рекомендуються для використання у курсовій роботі такі основні нормативні матеріали: 1. Конституція України від 28 червня 1996 року. 2. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 року. 3. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. 4. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня. - № 90-91. 5. Закон України від 13 квітня 2012 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» / Голос України. – 2012. – 19 травня. - № 90-91. 6, Кримінально –процесуальний кодекс України 1960 року. – К., 2012. 7. Закон України від 5 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Про інші нормативно-правові матеріали та джерела спеціальної літератури див попередні розділи цієї програми.
8. ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З КУРСУ "KРИMІHАЛЬНИЙ ПРОЦЕС УКРАЇНИ"
78. Огляд. його види, мета, порядок проведення.
ПРИМІТКА: Обов’язковою умовою допуску до заліку та іспиту є подання викладачу процесуальних документів, складених за індивідуальною фабулою, які зазначені в завданнях до практичних занять.
9. Приклади тестових завдань до модульної контрольної роботи
Студенту пропонується в кожній з наведених нижче позицій вибрати правильний варіант відповіді (з 3-5 можливих).
1. Обвинуваченим за КПК України є: 1.1. особа, якій пред’явлено обвинувачення; 1.2. особа, яку затримано на місці вчинення кримінального правопорушення; 1.3. особа, якій у письмовій формі повідомлено про підозру; 1.4. особа, щодо якої обвинувальний висновок передано прокурором до суду.
2. Предмет доказування у кримінальному провадженні – це: 2.1. речі і предмети, які мають значення для кримінального провадження; 2.2. докази, з допомогою яких встановлюються обставини, що мають значення для кримінального провадження; 2.3. обставини, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні.
3. Підставою для зупинення досудового розслідування є: 3.1. невстановлення місцезнаходження свідка, показання якого мають істотне значення для прийняття судом правильного рішення; 3.2. тяжке захворювання підозрюваного; 3.3. тяжке захворювання обвинуваченого; 3.4. тяжке захворювання потерпілого; 3.5. смерть особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
4. Підставою для винесення виправдувального вироку є: 4.1. зміна обстановки, внаслідок якої діяння обвинуваченого втратило суспільну небезпечність або сам обвинувачений перестав бути суспільно небезпечним; 4.2. недоведеність вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; 4.3. закінчення строку давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |