Кримінально-виконавче право 15.11.2014 00:47
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Кафедра кримінального права та кримінології
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
по підготовці контрольних робіт з кримінально - виконавчого права
для слухачів
факультету заочного навчання
працівників органів внутрішніх справ
Дніпропетровськ-2013
Методичні рекомендації для виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «Кримінально-виконавче право» для слухачів факультету заочного навчання працівників органів внутрішніх справ / Укладачі: к.ю.н. Хашев В.Г., к.ю.н. Шаблистий В.В. – Дніпропетровськ : Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2013. – 22 с.
Методичні рекомендації обговорені та схвалені на засіданні кафедри кримінального права та кримінології ДДУВС
23 серпня 2013 року, протокол № 1
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Кримінально-виконавче право – одна з дисциплін кримінально-правового циклу, яка тісно пов’язана з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією, адміністративним, трудовим, цивільним правом та іншими дисциплінами. Слід також мати на увазі, що значна частина норм кримінально-виконавчого права є бланкетними і знаходиться у законах чи підзаконних актах: правилах внутрішнього розпорядку, різноманітних відомчих положеннях, інструкціях, наказах тощо.
Відповідно до навчального плану слухачі факультету заочного навчання працівників органів внутрішніх справ Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ виконують контрольну роботу з курсу «Кримінально-виконавче право». Контрольна робота запланована з метою перевірки теоретичних знань та придбаних навичок застосування норм кримінально-виконавчого законодавства.
Виконання контрольної роботи сприяє більш глибокому засвоєнню положень та інститутів кримінально-виконавчого права, розвитку навичок логічно викладати думки з аргументованими висновками, правильному застосуванню закону.
Контрольна робота складається з двох теоретичних питань та задачі і надається для перевірки в строк, що встановлений юридичним факультетом. Порушення строку представлення роботи може бути підставою для відмови виклику студента на екзаменаційну сесію.
Завдання для контрольної роботи містять 10 варіантів. Номер варіанта визначається за першою літерою прізвища.
Варіанти контрольних робіт:
|
Варіант №1 - літери А, Б;
Варіант №2 - літери В, Г;
Варіант №3 - літери Д, Е, Є, Ж;
Варіант №4 - літери З, І, Ї, Й, К;
Варіант №5 - літери Л, М;
|
Варіант №6 - літери Н, О;
Варіант №7 - літери П, Р;
Варіант №8 - літери С, Т, У;
Варіант №9 - літери Ф, Х, Ц, Ч;
Варіант №10 - літери Ш, Щ, Ю, Я.
|
На початку виконання контрольної роботи необхідно ознайомитись з цими методичними рекомендаціями, а також з рекомендованою літературою.
Основні нормативні акти:
- Конституція України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст.141. (Розділи 1, 2).
- Кримінально-виконавчий кодекс України: Офіц.видання. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2004. – 160с.
- Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №25. – Ст.31
- Кримінально-процесуальний кодекс України (зі змінами та доповненнями за станом на 1 серпня 2011р.).—Х.: ООО “Одиссей”.—2011.—298с.
- Закон України “Про державну кримінально-виконавчу службу” від 23.06.2005 р. // Відомості Верховної Ради України. - №30. – С.409.
- Закон України “Про попереднє ув’язнення” від 30 червня 1993 р. № 3352-ХІІ // Відомості Верховної Ради України.- 1993.- № 35.- Cт.360.
- Закон України “Про виконавче провадження” № 606-XIV від 21.04.99 р. // Відомості Верховної Ради України - 1999.- № 24.- Cт. 207.
- Закон України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” від 11.12.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 52. – Ст.455.
- Закон України „Про ратифікацію Договору між Україною та Азербайджанською Республікою про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі для подальшого відбування покарання” від 21 листопада 1997 р. // Міжнародні договори України про правові відносини та правову допомогу / М-во юстиції України; редкол.: Л.М.Горбунова та ін. – К.: Видавничій Дім Ін Юре, 2004. – Т.1: Двосторонні договори. – С.22-27.
- Закон України „Про ратифікацію Договору між Україною і Республікою Вірменія про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі для подальшого відбування покарання” від 15 листопада 2001 р. // Міжнародні договори України про правові відносини та правову допомогу / М-во юстиції України; редкол.: Л.М.Горбунова та ін. – К.: Видавничій Дім Ін Юре, 2004. – Т.1: Двосторонні договори. – С.28-34.
- Закон України „Про ратифікацію Договору між Україною і Грузією про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі для подальшого відбування покарання” від 21 листопада 1997 р. // Міжнародні договори України про правові відносини та правову допомогу / М-во юстиції України; редкол.: Л.М.Горбунова та ін. – К.: Видавничій Дім Ін Юре, 2004. – Т.1: Двосторонні договори. – С.86-92.
- Закон України „Про ратифікацію Договору між Україною і Республікою Казахстан про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі для подальшого відбування покарання” від 18 травня 2000 р. // Міжнародні договори України про правові відносини та правову допомогу / М-во юстиції України; редкол.: Л.М.Горбунова та ін. – К.: Видавничій Дім Ін Юре, 2004. – Т.1: Двосторонні договори. – С.118-123.
- Закон України „Про ратифікацію Договору між Україною і Республікою Узбекистан про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі для подальшого відбування покарання” від 19 березня 1999 р. // Міжнародні договори України про правові відносини та правову допомогу / М-во юстиції України; редкол.: Л.М.Горбунова та ін. – К.: Видавничій Дім Ін Юре, 2004. – Т.1: Двосторонні договори. – С.297-302.
- Закон України „Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк” від 17 березня 2011 р. №3160-VІ // Офіційний вісник України. – 2011. – №28. – Ст. 1154.
- підзаконні акти (укази, постанови та нормативно-правові акти центральних органів влади):
- Концепція соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк.: затв. розпорядж. КМУ від 30 жовтня 2008р. №1385-р // Офіційний вісник України. – 2008. – №84. – Ст. 2830.
- Державна програма покращення умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, на 2006-2010 роки.: затв. пост. КМУ від 3 серпня 2006р. №1090 // Офіційний вісник України. – 2006. – №32. – Ст. 2315.
- Концепція реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року від 30 листопада 2011 р.: затв. розпорядж. КМУ від 30 листопада 2011 р. № 1209-р // Офіційний вісник України. – 2011. – №93. – Ст. 3389.
- План заходів МВС України на 2011 рік із забезпечення виконання Указу Президента України від 12.01.2011 №24/2011 «Про план заходів із виконання обов’язку та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи», затверджених МВС України від 6.04.2011.
- Програма протидії злочинам проти життя та здоров’я особи на 2008-2012 роки, затверджена Рішенням колегії МВС України від 25.07.2008 № 17км/1.
- План заходів МВС щодо протидії расизму та ксенофобії на період до 2012 року, затвердженого розпорядженням МВС України від 18.02.2010 №94.
- Про затвердження системи оцінки діяльності органів внутрішніх справ України на основі нових критеріїв: Наказ МВС України від 25.05.2010 р. № 197.
- Про заходи щодо дотримання законності при затриманні осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обранні щодо них запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та додержанні встановлених законом строків затримання і тримання під вартою під час досудового слідства // Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 23.04.2001 р. № 300/73.
- Про затвердження Інструкції про порядок конвоювання та тримання в судах підсудних (засуджених) за вимогою судових органів // Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Генерального прокурора України, Верховного Суду України, Служби безпеки України від 16.10.1996 р. № 705/37/5/17–398 1–3/503/239.
- Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку в ізоляторах тимчасового тримання органів внутрішніх справ України // Наказ МВС України вiд 02.12.2008 р. № 638.
- Про затвердження Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України // Наказ МВС України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 23.08.2002 р. № 823/188.
- Положення про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ України, затверджено наказом МВС України від 24.09.2010 № 456.
- Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань: затв. наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 25 грудня 2003 р. №275 // Офіційний вісник України. – 2003. – №52. – Ст. 2898.
- Правила тримання осiб, узятих пiд варту i засуджених, у слiдчих iзоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань: затв. Наказом Держ. департ. України з питань виконання покарань вiд 20 вересня 2000 р. №192 // Офіційний вісник України. – 2000. – №44. – Ст. 1910.
- Положення про Державний департамент з питань виконання покарань в Україні. Указ Президента України від 31.07.1998 р. № 827 / 98 // Офіційний вісник України.- 1998.- №31.- Ст. 1162.
- Положення про Державну пенітенціарну службу України. Указ Президента України від 06.04.2011 р. № 394 / 11 // Офіційний вісник України.- 2011.- №28.- Ст. 1161.
- Положення про комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі: затв. наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 16 грудня 2003 р. №261 // Офіційний вісник України. – 2004. – №1. – Ст. 11.
- Положення про Апеляційну комісію Державного департаменту України з питань виконання покарань з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі: затв. наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 16 грудня 2003 р. №261 // Офіційний вісник України. – 2004. – №1. – Ст. 11.
- Положення про особливостi органiзацiї i несення вартової служби в дисциплiнарному батальйонi (частинi): затв. пост. КМ України вiд 19 жовтня 1999 р. №1931 // Офіційний вісник України. – 1999. – №42. – Ст. 158.
- Положення про дільницю слідчого ізолятора на території виправної колонії: Затв. наказ Держ. департаменту України з питань виконання покарань від 30 грудня 2003 р. №280 // Офіційний вісник України. – 2004. – №3. – Ст. 144.
- Положення про умови навчання та отримання базової та повної загальної середньої освіти особами, засудженими до позбавлення волі, у загальноосвітніх навчальних закладах при установах кримінально-виконавчої системи: затв. наказ. Мін. освіти і науки України, Держ. департ. з питань виконання покарань від 1 березня 2002 р. №154/55 // Офіційний вісник України. – 2002. – №13. – Ст. 677.
- Положення про педагогічну раду виховної колонії: затв. наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 28 січня 2004 р. №20 // Офіційний вісник України. – 2004. – №5. – Ст. 267.
- Положення про порядок здійснення помилування.: затв. Указом Президента України від 16.09.2010 №902/10 // Офіційний вісник України. – 2010. – №71. – Ст. 2554.
- Положення про психологічну службу установи виконання покарань: Затв. нак. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 17 березня 2000 р. №33.
- Типове положення про батьківський комітет при виховній колонії: затв. наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 28 січня 2004 р. №20 // Офіційний вісник України. – 2004. – №5. – Ст. 267.
- Положення про навчальний центр при установі виконання покарань: затв. наказ. Мін. освіти і науки України, Держ. департ. України з питань виконання покарань від 26 лютого 2004 р. №153/32 // Офіційний вісник України. – 2004. – №11. – Ст. 680.
- Положення про спостережні комісії: Затверджено постановою Кабінету міністрів України №429 від 1 квітня 2004р. // Офіційний вісник України. – 2004. – №13. – Ст. 905.
- Про утворення територіальних органів Державної пенітенціарної служби: Затверджено постановою Кабінету міністрів України №1062 від 20 жовтня 2011 р. // Офіційний вісник України. – 2011. – №81. – Ст. 2968.
- Інструкція про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань: затв. наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань, МВС України від 19 грудня 2003 р. №270/1560 // Офіційний вісник України. – 2004. – №2. – Ч. 1-2. – Ст. 90.
- Інструкція про порядок розгляду звернень громадян, їх особистого прийому в органах і установах виконання покарань: затв. наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 4 травня 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – №22. – Ст. 1083.
- Інструкція про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі: затв. наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 16 грудня 2003 р. №261 // Офіційний вісник України. – 2004. – №1. – Ст. 11.
- Інструкція про порядок інформування органами й установами виконання покарань стосовно взятих під варту і засуджених іноземців: затв. наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 27 травня 2002 р. №135 // Офіційний вісник України. – 2002. – №27. – Ст. 1307.
- Інструкція про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі: затв. наказ. МВС України, Держ. департ. України з питань виконання покарань від 4 листопада 2003 р. №1303/203. // Офіційний вісник України. – 2004. – №2. – Ст. 103.
- Інструкція з організації порядку і умов виконання покарання у виді обмеження волі: затв. наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 16 лютого 2005 р. №27 // Офіційний вісник України. – 2005. – №10. – Ст. 511.
- Наказ Генеральної прокуратури України від 15 квітня 2004 р. №6 гн.: „Про організацію наглядової діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод громадян та інтересів держави”.
- Наказ МВС України, Держ. департ. України з питань виконання покарань від 23 квітня 2001 р. №300/73 „Про заходи щодо дотримання законності при затриманні осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обранні щодо них запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та додержанні встановлених законом строків затримання і тримання під вартою під час попереднього слідства” // Офіційний вісник України. – 2001. – №37. – Ст. 1707.
- Наказ Генеральної прокуратури України від 23 квітня 2004 р. №8 гн. „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян”.
- Наказ Держ. департ. України з питань виконання покарань від 10 листопада 2003 р. №224 „Про здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в кримінально-виконавчій системі” // Офіційний вісник України. – 2004. – №2. – Ч. 1-2. – Ст. 74.
- Наказ Держ. департ. України з питань виконання покарань від 30 січня 2006 р. №18 „Про недоліки в організації роботи із застосування до засуджених умовно – дострокового звільнення від відбування покарання, заміни невідбутої частини покарання більш м’яким і підготовки матеріалів за клопотанням про помилування та заходи щодо посилення контролю за цим напрямом службової діяльності”.
- Наказ Мін. освіти і науки України, Держ. департ. України з питань виконання покарань від 20 травня 2002 р. №1/9-251-5-1911/1В „Про вдосконалення організації навчання неповнолітніх осіб, засуджених до позбавлення волі, в середніх загальноосвітніх школах виховних колоній Державного департаменту України з питань виконання покарань”.
- Наказ Держ. департ. України з питань виконання покарань, МВС України, Мін. праці та соц. політ. від 12 грудня 2003 р. №250/1562/342 „Про порядок взаємодії органів і установ виконання покарань, територіальних органів внутрішніх справ та центрів зайнятості населення щодо надання особам, які звільнені від відбування покарання, допомоги в трудовому і побутовому влаштуванні, соціальній адаптації” // Офіційний вісник України. – 2004. – №2. – Ч. 1-2. – Ст. 94.
- Наказ Міністра оборони України від 26 лютого 2002 р. №81 „Про порядок і умови відбування арешту засудженими військовослужбовцями” // Офіційний вісник України. – 2002. – №16. – Ст. 889.
- Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів, територіальних органів внутрішніх справ, органів праці та соціального захисту населення, центрів зайнятості, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді щодо ведення випадку туберкульозу при звільненні хворих на туберкульоз із установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та продовження лікування в спеціалізованих закладах охорони здоров'я // Наказ МОЗ України, ДДУПВП, МВС України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту вiд 04.10.2010 р. № 834/365/474/304/3466.
- Про затвердження Порядку взаємодії органів і установ виконання покарань, територіальних органів внутрішніх справ, органів праці та соціального захисту населення, центрів зайнятості щодо надання особам, які можуть бути звільнені від відбування покарання та відбули покарання, допомоги в трудовому і побутовому влаштуванні, соціальній адаптації // Наказ ДДУПВП, МВС України, Мінпраці України вiд 04.03.2009 р. № 38/86/89.
- Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів соціальної роботи із сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах // Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 14.06.2006 р. № 1983/388/452/221/556/596/106.
- рішення та постанови судів:
1. Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким: ППВСУ від 26 квітня 2002 р. №2 // ВВСУ (вкладка). — 2002. — №3. — С.5–8.
2. Про практику розгляду судами справ про застосування заходів виховного характеру: ППВСУ від 15 травня 2006 р. №2 // ВВСУ. – 2006. - №7. – С.11.
3. Про практику призначення судами кримінального покарання: ППВСУ від 24.10.2003 р. №7 (із змінами, внесеними постановою №18 від 10.12.2004 р.) // ВВСУ. – 2005. - № 1. - С. 13.
4. Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості: ППВСУ від 26.12.2003 р. №16 // ВВСУ. – 2004. - № 2. – С. 7-9.
5. Про практику призначення військовослужбовцям покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні: ППВСУ від 28 грудня 1996 р. № 15 (зі змінами) // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. –К.: Юрінком Інтер, 2005. – С.281.
6. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: ППВСУ від 01 листопада 1996 р. № 9 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973-1998) / Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1998. - № 11. – С.58.
Підручники:
- Богатирьов І.Г. Кримінально-виконавче право України: підручник за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу – К.: Всеукраїнська асоціація видавців „Правова єдність”, 2008. – 352 с.
- Кримінально-виконавче право: підручник / В.В. Голіна, А.Х. Степанюк, О.В. Лисодєд та ін..; за ред. В.В. Голіни і А.Х. Степанюка. – Х.: Право, 2011. – 328 с.
- Кримінально-виконавче право України. Підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. зал. / За ред. А.Х.Степанюка. – Х.: Право, 2005. – 256с.
Навчальні посібники, інші дидактичні та
методичні матеріали:
- Бадира В.А., Денисов С.Ф., Денисова Т.А., Мінаєв М.М., Хашев В.Г. Кримінально-виконавче-право: Навчальний посібник / За ред. Т.А. Денисової. – К.: Істина, 2008. – 400 с.
- Бадира В.А., Денисов С.Ф., Денисова Т.А., Мінаєв М.М., Хашев В.Г. Кримінально-виконавче-право: Навчальний посібник / Вид. 2-ге, зм. і доп. / За ред. Т.А. Денисової. – К.: Істина, 2010. – 479 с.
- Гель А.П., Семаков Г.С., Яковець І.С. Кримінально-виконавче право: Навч. посібник / За ред. проф. А.Х. Степанюка. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 624 с.
- Впровадження альтернативних видів кримінальних покарань в Україні: Посібник / За ред. О.В.Беци. – К.: МП Леся, 2003. – 116 с.
- Денисова Т.А. Кримінальне покарання та функції його призначення і виконання за законодавством України. Навч. посібн. – Запоріжжя: ГУ „ЗІДМУ”, 2004. – 152с.
- Кримінально-виконавче право України: (Загальна та Особлива частини): Навч. посіб. / О.М. Джужа, С.Я. Фаренюк, В.О. Корчинський та ін.; За заг. ред О.М. Джужи. – 2-е вид., перероб. та допов. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 448 с.
- Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар/ А.Х. Степанюк , І.С. Яковець За заг.ред. А.Х.. Степанюка —Х.: ТОВ „Одісей”, 2005.—560 с.
- Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. проф. Степанюка А.Ф. - Х.: ТОВ «Одисей», 2008. – 625 с.
- Плужнік О.І. Кримінально-виконавче право в таблицях та схемах: Навч. посібник. – К.: Професіонал, 2006. – 144 с.
- Науково- практичний коментар до Кримінально-виконавчого кодексу України / І.Г. Богатирьов, О.М. Джужа, О.І. Богатирьова, Є.М. Бодюл та ін..; За аг. Ред.. І.Г. Богатирьова. – К.: Атіка, 2010. – 344 с.
- Соціальна адаптація осіб, звільнених від покарання: проблеми та шляхи вирішення / За заг.ред. О.В.Беци. – К.: Сфера, 2003. – 114 с.
Монографії та наукові видання:
- Бандурка А.М., Денисова Т.А., Трубников В.М. Общая теория социальной адаптации освобожденных от отбывания наказания (правовой и социально-психологический анализ уголовно-исполнительной политики по реабилитации осужденных). – Харьков-Запорожье: НУВД, ЗГУ, 2002. – 440 с.
- Бандурка О.М., Трубников В.М., Яровий А.О. Проблеми соціальної адаптації неповнолітніх, звільнених з виховно-трудових колоній. – Х.: НУВС, 2003. – 260 с.
- Богатирьов І.Г. Теорія і практика виконання кримінально-виконавчою інспекцією покарань, не пов’язаних з позбавленням волі: Монографія. – К.: Атіка, 2005. – 312 с.
- Богатирьов І. Г., Богатирьова О. І. Державна кримінально-виконавча служба України (Історія і сучасність). - Д.: ПП «Ліра ЛТД», 2007.-352 с.
- Богатирьов І.Г., Царюк С.В. Кримінально-виконавчі засади виконання та відбування кримінальних покараньу виправних колоніях максимального рівня безпеки. Монографія. – Чернігів: КП «Видавництво «Чернігівські обереги», 2010. – 210 с.
- Богатирьов І.Г. Українська пенітенціарна наука: Монографія. – Х.: Харків юридичний, 2008. – 294 с.
- Богатирьов І.Г., Халимон С.І. Кримінально-виконавча інспекція як суб’єкт запобігання злочинам: Монографія. – Х.: Харків юридичний, 2009. – 320 с.
- Плужнік О.І. Кримінальна відповідальність за порушення режиму відбування покарань у виправних установах та тримання під вартою: Монографія. – Одеса: ОЮІ МВС України, 2004. – 140 с.
- Трубников В.М., Чеботарьова Ю.А. Правовий статус засуджених до позбавлення волі: Монографія. – Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2006. – 372 с.
Інші джерела, в тому числі акти міжнародного права:
1. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // Юридический вестник. – 1998. - № 4. – С.5.
2. Европейская конвенция о защите прав человека и основных свобод 04 декабря 1950 г. // Юридический вестник. – 1998. - № 4. – С.17.
3. Європейська конвенція про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненими правопорушниками // Адвокат. – 1997. - № 2. – С.35.
4. Европейские пенитенциарные правила от 11 января 2006 г. Рекомендация R(2006)2 Комитета министров Совета Европы. Комментарий к тексту. – Донецк: Донецкий Мемориал, 2007. – 68 с.
5. Международная защита прав и свобод человека // Сборник документов. – М., 1990.
6. Минимальные стандартные правила обращения с заключенными // Уголовно-исправительное законодательство Украины. Сборник нормативных актов. - Харьков, 1993.
7. Рекомендація R (2006)13 Комітету міністрів Ради Європи державам-учасницям щодо застосування тримання під вартою, умов, у яких воно відбувається, і запровадження гарантій від зловживань від 27 вересня 2006 р. – Донецк: Донецкий Мемориал, 2006. – 16 с.
8. Права людини (основні міжнародно-правові документи) // Збірник документів. – К., 1989.
9. Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій. – Амстердам-Київ, 1996. – 228 с.
10. Положення Конвенції проти катувань, жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність людини видів поводження та покарання щодо захисту прав і свобод громадян в сфері правосуддя (Аналіз міжнародно-правових стандартів у галузі поводження із звинуваченими, підсудними, засудженими): Навчальний посібник /Укладач В.О.Сушко. – Одеса: Астропринт; ОИУМ; ОИПП, 1998. – 148 с.
11. Пробація та служби пробації в країнах-кандидатах у члени ЄС / За ред. А.Кальмтоута, Дж.Робертс, С.Віндінг. – К.: Атіка, 2005. – 448 с.
Зразок оформлення
титульного аркушу контрольної роботи
|
міністерство внутрішніх справ україни
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ державний університет внутрішніх справ
КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА КРИМІНОЛОГІЇ
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з кримінально-виконавчого права
варіант № 9
Виконав:
слухач навчальної групи З-041,
факультету заочного навчання працівників ОВС
капітан міліції
Бондаренко Сергій Миколайович
Керівник:
доцент кафедри
кримінального права та кримінології
кандидат юридичних наук, доцент
підполковник міліції
Хашев Вадим Георгійович
ДНІПРОПЕтровськ-2011
|
Контрольна робота оцінюється: «зараховано» або «незараховано». Слухачі, контрольну роботу яких незараховано, до заліку не допускаються. Контрольна робота, яка має грубі юридичні помилки, виконана з відхиленням від запропонованого плану, а також виконана не самостійно, не підлягає зарахуванню й повертається слухачу. В такому випадку повторно виконується той же варіант з урахуванням висловлених особою, яка перевіряла зауважень та пропозицій, якщо в ній не вказано про виконання іншого варіанта роботи.
Особи, які своєчасно не представили роботи або ж подали роботи, виконані не за своїм варіантом, до складання заліку не допускаються.
Критеріями оцінювання контрольної роботи є:
а) ступінь розробки теми;
б) повнота охоплення і вивчення літератури стосовно теми;
в) використання спеціальної літератури, нормативних актів, юридичної практики (у тому числі практики судів та слідчих органів);
г) творчий підхід до написання роботи;
д) правильність та наукова обґрунтованість висновків;
е) самостійність викладення;
ж) додержання розроблених методичних рекомендацій.
При оцінці контрольної роботи враховуються: ступінь вивчення і розкриття теми, досягнення мети і задач дослідження; уміння аналізувати зібраний матеріал; грамотність викладу; правильність оформлення, якість доповіді слухача, аргументованість його відповідей на питання. При виставленні загальної оцінки «зараховано» враховуються: оцінка якості самої роботи (її змісту, оформлення і т.д.) і оцінки захисту контрольної роботи слухачем (за результатами співбесіди). Умови задачі необхідно записувати.
Обсяг контрольної роботи не повинен перевищувати 20 сторінок. Робота повинна бути виконана самостійно, написана грамотно, розбірливим почерком. В кінці роботи вказується використана література, ставиться дата і підпис.
ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
ВАРІАНТ № 1
- Першочергові проблеми пенітенціарної політики України на сучасному етапі.
- Сутність та соціальна правова природа пенітенціарної функції демократичної правової держави.
Задача
За скоєне з помсти вбивство матері своєї жінки, Олійник був засуджений до 12 років позбавлення волі з відбуванням перших 6 років у виправній колонії середнього рівня безпеки, а 6 років, що залишились – у виправній колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.
Чи правильно в даному випадку вибрано вид виправної колонії?
Чи можливе призначення засудженому на строк позбавлення волі кілька видів виправних колоній?
ВАРІАНТ № 2
- Конституція України як гарант дотримання прав і свобод засуджених.
- Соціально-правові основи реалізації пенітенціарної функції в Україні.
Задача
Корольов був засуджений до 2-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки. Через півтора року він скоїв крадіжку індивідуального майна громадян, за що був засуджений на 2 роки позбавлення волі. Враховуючи, що Корольов засуджений вдруге до позбавлення волі, йому було призначене відбування покарання у виправній колонії середнього рівня безпеки.
Чи правильно призначено вид виправної колонії?
ВАРІАНТ № 3
1. Структура інституту постпенітенціарного впливу на засуджених.
2. Принципи кримінально-виконавчої політики: поняття, класифікація, зміст.
Задача
Терещук був засуджений до 1 року виправних робіт. Через деякий час рішенням того ж суду невідбуту частину покарання 6 місяців і 5 днів виправних робіт замінено позбавленням волі на той же строк. Після відбування цього покарання Терещука знову було засуджено за дрібну крадіжку до 1 року 6 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії середнього рівня безпеки.
У ВК якого рівня безпеки повинен відбувати покарання Терещук?
ВАРІАНТ № 4
1. Співвідношення мети покарання та завдань кримінально-виконавчого законодавства.
2. Принципи реформування системи виконання покарань в Україні.
Задача
Семенюк, знаходячись у виправному центрі, куди він прибув з виправної колонії середнього рівня безпеки, скоїв умисне вбивство, за що судом був засуджений до 10-ти років позбавлення волі, і покарання мав відбувати у ВК середнього рівня безпеки.
Чи правильно Семенку визначено вид виправної колонії ?
ВАРІАНТ № 5
1. Позбавлення волі: негативні соціальні та психологічні наслідки.
2. Роль громадського суспільства в формуванні пенітенціарної політики держави.
Задача
Прибулий до виправної колонії максимального рівня безпеки Смирний був ретельно обшуканий, а його речі переглянуті. Засуджений звернувся до прокурора з скаргою на незаконні дії адміністрації.
Яке рішення повинен прийняти прокурор?
ВАРІАНТ № 6
1. Права людини і проблема позбавлення волі.
2. Основні напрямки поліпшення діяльності установ по виконанню покарань.
Задача
При прийомі засуджених начальник спецчастини виправної колонії середнього рівня безпеки по матеріалам особистих справ виявив, що до виправної колонії направлений Стороженко, засуджений до 10 років позбавлення волі. Стороженко неодноразово засуджений до позбавлення волі і судимості за ті злочини не були погашені чи зняті.
У виправній колонії якого рівня безпеки повинен відбувати покарання Стороженко?
Як повинна діяти адміністрація виправної колонії при прийомі засудженого Стороженка?
ВАРІАНТ № 7
1. Рецидивна злочинність та ефективність покарання у вигляді позбавлення волі.
2. Реалізація принципу рівноправності засуджених до позбавлення волі в кримінально-виконавчому законодавстві України.
Задача
Засудженому за ч.4 ст.296 КК України до 6 років позбавлення волі Боровко, було призначене відбування покарання в виправній колонії максимального рівня безпеки, причому це рішення було мотивоване тим, що Боровко систематично зловживав спиртними напоями, влаштовував дебоші, негативно характеризувався по місцю роботи та проживання, притягався до відповідальності за дрібне хуліганство.
Чи обґрунтовані мотиви прийнятого рішення?
У виправній колонії якого рівня безпеки повинен відбувати покарання Боровко?
ВАРІАНТ № 8
1. Проблеми теорії і практики удосконалення діяльності кримінально-виконавчої системи України.
2. Проблеми ефективності впливу правообмежень, що передбачені режимом відбування покарання в місцях позбавлення волі.
Задача
Воронов, раніше судимий, похилого віку, учасник Великої Вітчизняної війни, нагороджений орденами та медалями, позитивно характеризується, засуджений до 9 років позбавлення волі з відбуванням покарання в виправній колонії середнього рівня безпеки. Його було визнано винним в умисному вбивстві Булгак, за те, що вона, знаходячись з ним в фактичних шлюбних відносинах на протязі 40 років, відмовилася продовжувати з ним спільне життя.
Чи правильно призначено Воронову вид виправної колонії ?
ВАРІАНТ № 9
1. Критерії оцінки ефективності діяльності установ та органів, виконуючих покарання.
2. Взаємодія установ виконання покарань з іншими державними органами, які ведуть боротьбу зі злочинністю.
Задача
Данько засуджено до 4 років позбавлення волі з відбуванням покарання в виправній колонії середнього рівня безпеки. Направляючи його для відбування покарання до виправної колонії середнього рівня безпеки, було враховано ті обставини, що до цього Данько був засуджений до 6 місяців позбавлення волі. Між тим даний вирок було відмінено і справу за відсутністю складу злочину припинено.
У виправній колонії якого рівня безпеки повинен відбувати покарання Данько ?
Чи може Данько розглядатися як особа, яка раніше відбувала покарання у вигляді позбавлення волі?
ВАРІАНТ № 10
1. Форми організації роботи по ресоціалізації засуджених.
2. Громадське суспільство, як суб’єкт пенітенціарної діяльності.
Задача
Засуджена до 5 років позбавлення волі Дем’яненко після відбування 2 років визначеного строку покарання допустила порушення режиму: була затримана в жилій зоні під час самовільного пересування з їдальні у гуртожиток в одиночку, про що було складено акт про порушення режиму відбування покарання. Начальник установи, розглянувши матеріали виніс постанову про поміщення засудженої Дем’яненко за злісне порушення режиму відбування покарання в дисциплінарний ізолятор строком на 15 діб.
Чи правильно було накладено дисциплінарне стягнення на засуджену Дем’яненко? Дайте поняття злісного порушення режиму тримання і які правові підстави визнання засудженого злісним порушником режиму? Чи правомірні дії начальника УВП, якби він за це порушення застосував дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на одержання чергової посилки або передачі?
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ЗАЛІКУ
1. Поняття кримінально-виконавчої політики України.
2. Поняття кримінально-виконавчого права.
3. Місце кримінально-виконавчого права та кримінально-виконавчого законодавства в системі права.
4. Формування і розвиток пенітенціарного законодавства і права в Україні.
5. Історія розвитку кримінально-виконавчого законодавства і права України
6.Основний метод кримінально-виконавчого права.
7. Кримінально-виконавчі відносини, їх зміст та особливості
8. Характеристика кримінально-виконавчого законодавства Україні.
9. Поняття та види органів і установ держави, виконуючих засоби покарання.
10. Поняття та види установ виконання покарань. Їх роль в досягненні мети кримінального покарання.
11. Загальні положення виконання покарання у виді позбавлення волі.
12. Розподілення засуджених за видами УВП.
13. Поняття режиму у колоніях та засоби його забезпечення
14. Умови відбування покарання у колоніях.
15. Праця засуджених до позбавлення волі.
16. Виховний вплив на засуджених до позбавлення волі
17.Права та обов’язки осіб, засуджених до позбавлення волі.
18. Особливості відбування покарання у виправних колоніях мінімального та середнього рівнів безпеки.
19. Особливості відбування покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки.
20 Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками.
21 Особливості відбування покарання у виховних колоніях.
22 Порядок і умови виконання та відбування покарання у виді довічного позбавлення волі.
23. Правова природа, підстави і порядок застосування попереднього ув’язнення під варту.
24. Підстави та загальні положення звільнення від відбування покарання.
25. Порядок дострокового звільнення від відбування покарання.
26. Допомога особам, які звільнені від відбування покарання.
27. Поняття, підстави та порядок адміністративного нагляду за звільненими з місць позбавлення волі.
28. Громадянське суспільство та європейські стандарти ув’язнення в’язнів.
29. Система кримінальних покарань без позбавлення волі та органи, які виконують такі покарання.
30. Порядок і умови виконання покарання у вигляді штрафу.
31. Порядок і умови виконання покарання у вигляді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
32. Порядок і умови виконання покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
33. Порядок і умови виконання покарання у вигляді громадських робіт.
34. Порядок і умови виконання покарання у вигляді виправних робіт.
35. Порядок і умови виконання покарання у вигляді службових обмежень для військовослужбовців.
36. Порядок і умови виконання покарання у вигляді конфіскації майна.
37. Порядок і умови виконання покарання у вигляді арешту.
38. Порядок і умови виконання покарання у вигляді обмеження волі.
39. Порядок і умови виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
40. Пенітенціарні системи сучасних зарубіжних країн.
