|
|
Главная \ Методичні вказівки \ КРИМІНАЛІСТИКА
КРИМІНАЛІСТИКА« Назад
КРИМІНАЛІСТИКА 15.10.2016 20:34
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
Кафедра кримінально-правових дисциплін
НАВЧЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС навчальної дисципліни «КРИМІНАЛІСТИКА»
Для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» за напрямом підготовки «Правознавство» (3 курс ННІПП НАВС)
Автори: Прокопенко Григорій Іванович, доцент кафедри; Семенов Віктор Васильович, доцент кафедри, кандидат юридичних наук, доцент
Схвалено на засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС 19.06.2014 року, протокол № 21
Київ 2014
ЗМІСТ
1. Витяг з освітньо-кваліфікаційної характеристики………………………… 2. Анотація навчальної дисципліни зі структурно-логічною схемою (міждисциплінарними зв’язками) ………………………………………………….… 3. Пояснювальна записка до навчальної дисципліни ……………….……… 4. Нормативна програма навчальної дисципліни …………………………… 5. Тематичний план на поточний навчальний рік …………………………… 6. Робоча програма навчальної дисципліни ………………………..……….. 7. Плани-конспекти лекційних занять …………………………………….….. 8-10. Плани семінарських, практичних занять та завдання для самостійної підготовки …………………………….………………………………………………. 11. Індивідуальні навчально-дослідні завдання ………………………………. 12. Методичні вказівки (рекомендації) для викладачів і студентів ………… 13. Навчально-методичні матеріали для поточного, проміжного контролю, перелік питань підсумкового контролю та підсумковий тест (кількість завдань – 150) з навчальної дисципліни ……………………………………………………….. 14. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення навчальної дисципліни ……………………………………………………………………..……… 15. Методичні, наочні, мультимедійні, стимульні та опірні матеріали для лекцій і семінарів……………………………………………………………………… 116. Рекомендована література …………………………………………………
1. ВИТЯГ З ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ
Виробничі функції, типові задачі діяльності та уміння, якими повинен володіти випускник вищого навчального закладу освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр, що формуються засвоєнням змісту навчальної дисципліни «Криміналістика».
Здатності випускника вищого навчального закладу освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр», що вимагаються та система умінь, що їх відображає, яка формується засвоєнням змісту навчальної дисципліни «Криміналістика»
2. АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗІ СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНОЮ СХЕМОЮ (МІЖДИСЦИПЛІНАРНИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ)
Мета: формування у студентів системи знань і умінь в розслідуванні та попередженні злочинів.
Предмет: закономірності механізму злочину, виникнення інформації про злочин і його учасників, а також закономірності збирання, дослідження, оцінки і використання доказів і заснованих на пізнаннях цих закономірностей засобах і методах судового дослідження і запобігання злочинів.
Міждисциплінарні зв’язки: вивчення дисципліни „Криміналістика” передбачає попереднє опанування знаннями та вміннями з навчальних дисциплін „Теорія держави і права”, „Конституційне право України”, „Адміністративне право”, „Цивільне право”, „Цивільний процес”, „Кримінальне право”, „Кримінальний процес”, „Кримінологія”, „Адміністративна діяльність” і є необхідною для сприйняття подальших навчальних дисциплін „Оперативно-розшукова діяльність”, „Судова медицина”, „Судова психіатрія”, „Особливості розслідування окремих видів злочинів”.
Програма навчальної дисципліни „Криміналістика” складається з таких змістових модулів: 1. Теоретичні основи криміналістики 2. Криміналістична техніка 3. Криміналістична експертиза 4. Криміналістична тактика 5. Криміналістична методика
Форма підсумкового контролю – екзамен.
Структурно-логічна схема навчальної дисципліни
3. ПОЯСЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Криміналістика належить до фундаментальних та професійно-орієнтованих навчальних дисциплін, бо складає основу формування спеціальних знань, умінь і навичок професійної діяльності правоохоронних органів України, чия діяльність пов'язана з запобіганням, розкриттям і розслідуванням злочинів, віднесених до їхньої компетенції, а також працівників митниць, нотаріату, адвокатури і ін. Через те зміст і рівень криміналістичної підготовки кадрів для зазначених органів і установ повинні відповідати сучасним вимогам, а аудиторні заняття - здійснюватися з урахуванням сучасних можливостей криміналістики у справі боротьби зі злочинністю. Криміналістика вивчається студентами ННІПП НАВС на третьому курсі (у шостому семестрі – перша частина) та на четвертому курсі (у сьомому семестрі – друга частина) за освітньо-кваліфікаційним рівнем “Бакалавр” за напрямом “Правознавство”, спеціальністю “Юрист” і є нормативною та має значення для юридичної практики в зазначених державних органах і установах. Дисципліна «Криміналістика» складається з п’яти розділів: «Загальна теорія криміналістики», «Криміналістична техніка», «Криміналістична експертиза», «Криміналістична тактика» і «Криміналістична методика», об'єднаних 48 темами, послідовне вивчення яких має: а) науково-юридичну мету: - набуття умінь і навичок ефективного застосування положень криміналістики для забезпечення встановлення об'єктивної істини у кримінальних справах про злочини; - опанування необхідною науково-методологічною підготовкою, яка забезпечує бачення виникаючих проблем, шляхів їх розв'язання, застосовуючи навички творчого мислення та самоудосконалення свого професійного рівня; - формування навичок прийняття рішень у складних слідчих ситуаціях, опанування логікою доказування; б) загальноосвітню мету: - підвищення правової культури та ерудиції фахівців, оволодіти досвідом інших держав у застосуванні криміналістичних знань. в) виховну мету: - формування відданості ідеям істини, добра, справедливості і законності, почуття відповідальності перед людиною, суспільством і державою. На вивчення дисципліни відводиться 216 годин, з яких: лекцій – 20 год.; семінарів – 28 год.; практичних 60 год; індивідуальних – 12 год.; самостійної роботи – 96 год. Для контролю відводиться шість змістовних модулів та іспит першої та другої частин (четвертий курс – сьомий семестр). Студенти, при вивченні змісту навчальної дисципліни повинні прослухати і законспектувати лекції, скласти конспект по планах семінарських занять та по темах, які винесені на самостійну роботу, виконувати практичні та індивідуальні завдання, які дає викладач. Матеріали НМК студенти можуть використовувати в читальному залі інституту з електронних носіїв, що надані до бібліотеки.
4. НОРМАТИВНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «КРИМІНАЛІСТИКА»
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
КРИМІНАЛІСТИКА Програманормативної навчальної дисципліни підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» напрямів підготовки «Правознавство» (6.030401) та «Правоохоронна діяльність» (6.030402); освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» спеціальність «Правознавство» (7.03040101) галузі знань «Право» (0304)
Київ 2012 рік
Криміналістика // Програма навчальної дисципліни. – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2012. – 24 с.
Розробники: Весельський В.К. – кандидат юридичних наук, професор, начальник кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ Пясковський В.В. – кандидат юридичних наук, доцент, заступник начальника кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ
Рецензенти: Погорецький М.А. – завідувач кафедри правосуддя Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Удалова Л.Д. – начальник кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України
Ухвалено Вченою радою Національної академії внутрішніх справ Протокол № 35 від 24.12.2012 р. як програму для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр», напрямів підготовки «Правознавство» (6.030401) та «Правоохоронна діяльність» (6.030402); освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст», спеціальність «Правознавство» (7.03040101) галузі знань «Право» (0304)
Вступ Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “Криміналістика” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр», напрямів підготовки «Правознавство» та «Правоохоронна діяльність»; освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст», спеціальність «Правознавство», галузі знань «Право».
Предметом вивчення навчальної дисципліни „Криміналістика” є закономірності механізму злочину, виникнення інформації про злочин і його учасників, а також закономірності збирання, дослідження, оцінки і використання доказів і заснованих на пізнаннях цих закономірностей засобах і методах судового дослідження і запобігання злочинів.
Міждисциплінарні зв’язки: вивчення дисципліни „Криміналістика” передбачає попереднє опанування знаннями та вміннями з навчальних дисциплін „Теорія держави і права”, „Конституційне право України”, „Адміністративне право”, „Цивільне право”, „Цивільний процес”, „Кримінальне право”, „Кримінальний процес”, „Кримінологія”, „Адміністративна діяльність” і є необхідною для сприйняття подальших навчальних дисциплін „Оперативно-розшукова діяльність”, „Судова медицина”, „Судова психіатрія”, „Особливості розслідування окремих видів злочинів”.
Програма навчальної дисципліни „Криміналістика” складається з таких змістових модулів: 1. Теоретичні основи криміналістики 2. Криміналістична техніка 3. Криміналістична експертиза 4. Криміналістична тактика 5. Криміналістична методика
1. Мета та завдання навчальної дисципліни „Криміналістика”1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Криміналістика” є засвоєння базових теоретичних положень криміналістики, оволодіння практичними навичками, які необхідні для виявлення, розкриття та розслідування злочинів, отримання доказової інформації під час розслідування злочинів та провадження окремих слідчих дій. 1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Криміналістика” є:
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми курсанти, слухачі та студенти повинні: знати: – предмет криміналістики, місце криміналістики в системі юридичних наук; – систему криміналістики, характеристику складових елементів системи криміналістики; – закономірності об'єктивної дійсності, що вивчаються криміналістикою; – завдання криміналістики на сучасному етапі розвитку суспільства; – поняття, сутність та класифікацію методів криміналістики, критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві; – поняття криміналістичної ідентифікації, її значення у слідчій, експертній і судовій діяльності, наукові засади криміналістичної ідентифікації; – поняття та класифікацію ідентифікаційних ознак, вимоги до них; – поняття і сутність ідентифікаційного поля та ідентифікаційного періоду; – види та форми криміналістичної ідентифікації, об'єкти і суб'єкти криміналістичної ідентифікації; – поняття, сутність і наукові засади криміналістичної діагностики; – поняття, завдання та джерела криміналістичної техніки, правові, організаційні, етичні і тактичні засади використання техніко-криміналістичних засобів; – особливості застосування судової фотографії для фіксації окремих об'єктів: місця події, трупа, речових доказів, живих осіб; – особливості застосування судового відеозапису, його види, методи, прийоми і засоби; – предмет, систему і завдання трасології, наукові засади трасології; – види та характеристику слідів людини, транспортних засобів, знарядь злому і інструментів; – поняття судової балістики, її наукові засади, види та характеристику об'єктів балістичного дослідження; – поняття, види та наукові засади криміналістичного дослідження документів; – поняття письма, письмової мови та почерку, ознаки письмової мови і почерку, їх класифікацію та ідентифікаційне значення; – види підробки документів, ознаки зміни тексту документу та способи їх виявлення; – правила поводження з предметами та документами, що є речовими доказами; – метод словесного портрету, загальні вимоги та методика його складання; – поняття, завдання, значення і види використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві; – поняття, сутність та види судових експертиз, систему судово-експертних закладів України; – поняття і види зразків для порівняльного дослідження, вимоги до них, правила і тактика отримання зразків; – поняття криміналістичної тактики, її систему та завдання, взаємозв'язок криміналістичної тактики з криміналістичною технікою і методикою; – поняття та класифікацію криміналістичних версій, етапи їх побудови та перевірки; – поняття і сутність планування розслідування, принципи планування розслідування, особливості окремих видів планування розслідування; – поняття, сутність і види тактичних операцій (комбінацій), їх значення і використання у розкритті та розслідуванні злочинів; – поняття та сутність тактичного рішення слідчого, умови, що визначають прийняття і реалізацію тактичних рішень; – поняття, сутність та види слідчих ситуацій, компоненти слідчих ситуацій; – тактичні особливості проведення окремих слідчих дій; – поняття, сутність і завдання криміналістичної методики, принципи та джерела криміналістичної методики; – структуру видової методики розслідування злочинів; – поняття, сутність та елементи криміналістичної характеристики злочинів; – поняття, принципи та форми взаємодії слідчих і оперативно-розшукових органів; – особливості розслідування окремих видів злочинів. вміти : – аналізувати і оцінювати первинну інформацію, яка містить ознаки злочину; – використовувати техніко-криміналістичні засоби для виявлення, фіксації та вилучення слідів, інших речових доказів, фіксації ходу та результатів слідчих дій; – кваліфіковано готувати і призначати різні види криміналістичних та інших експертиз; – використовувати при розслідуванні злочинів дані криміналістичних обліків; – формулювати версії і визначати напрямки розслідування злочинів, планувати проведення слідчих дій; – тактично кваліфіковано проводити слідчі дії; – ефективно взаємодіяти з правоохоронними органами при розслідуванні злочинів; – оцінювати слідчі ситуації та приймати оптимальні тактичні рішення при розслідуванні окремих видів злочинів; – приймати рішення, спрямовані на попередження злочинів по матеріалам розслідування конкретної кримінальної справи. На вивчення навчальної дисципліни „Криміналістика” відводиться 216 годин / 6 кредитів ECTS.
2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Змістовий модуль І. Теоретичні основи криміналістики
Тема 1. Предмет, завдання і система криміналістики. Предмет криміналістики. Розвиток наукових уявлень про предмет криміналістики. Закономірності об'єктивної дійсності, що вивчаються криміналістикою. Принципи криміналістики, закони розвитку науки криміналістики. Завдання криміналістики на сучасному етапі розвитку суспільства. Загальні, спеціальні та конкретні завдання криміналістики. Роль криміналістики у запобіганні злочинів. Система криміналістики. Загальна теорія, окремі криміналістичні теорії і вчення. Мова криміналістики, її становлення і розвиток. Криміналістична техніка, експертиза, тактика і методика розслідування злочинів. Криміналістика у системі інших наук і її значення в забезпеченні практичної діяльності у боротьбі із злочинністю. Використання положень філософії, логіки, психології, етики та інших суспільних наук у розвитку криміналістичної теорії, розробці засобів і методів слідчої діяльності. Співвідношення криміналістики і природничо-технічних наук. Роль криміналістики в забезпеченні застосування досягнень науково-технічного прогресу в діяльності по боротьбі зі злочинністю. Використання криміналістичних знань, засобів і методів у інших галузях людської діяльності.
Тема 2. Методологічні засади криміналістики. Поняття і сутність методів криміналістики. Теорія відображення як методологічна основа формування криміналістичних знань і розробки прийомів та засобів роботи з доказами. Специфіка слідчого пізнання. Види і характеристика методів криміналістики. Використання загальнонаукових методів у криміналістиці. Спеціальні методи криміналістики, їх формування і система. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві. Узагальнення слідчої, судової і експертної практики, як джерело розробки криміналістичних засобів, прийомів і методів. Співвідношення методів криміналістики та методів практичної діяльності в розкритті злочинів.
Тема 3. Криміналістична ідентифікація і діагностика. Поняття і наукові засади криміналістичної ідентифікації, її значення у слідчій, експертній і судовій діяльності. Види та форми криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки і властивості, їх класифікація. Ототожнення і встановлення групової належності. Об'єкти і суб'єкти криміналістичної ідентифікації. Процес криміналістичної ідентифікації. Методика ідентифікаційних досліджень. Застосування математичних і кібернетичних методів у ідентифікаційних дослідженнях. Поняття і сутність криміналістичної діагностики. Наукові засади криміналістичної діагностики. Діагностичні завдання та методика їх вирішення. Значення криміналістичної діагностики для розкриття та розслідування злочинів.
Змістовий модуль ІІ. Криміналістична техніка
Тема 4. Загальні положення криміналістичної техніки. Поняття, завдання і структура криміналістичної техніки. Джерела формування та розвитку криміналістичної техніки. Класифікація криміналістичних засобів і методів. Завдання і можливості застосування вимірювальної, аналітичної і обчислювальної техніки. Критерії допустимості використання технічних засобів і методів роботи з доказами у кримінальному судочинстві. Доказове значення результатів застосування криміналістичної техніки. Перспективи розвитку криміналістичної техніки. Проблеми автоматизації криміналістичних досліджень.
Тема 5. Криміналістична фотографія і відеозйомка. Поняття, можливості фіксації і дослідження візуальної інформації з метою розкриття злочинів. Судова фотографія: види, методи і прийоми. Судово-оперативна фотографія: особливості фотографування місця події, трупа, речових доказів, живих осіб. Судово-дослідницька фотографія: поняття, завдання, методи. Особливості застосування відеозапису: види, способи і засоби її здійснення при проведенні слідчих дій. Специфіка застосування фотографії і відеозапису у оперативно-розшуковій діяльності. Правила оформлення результатів застосування засобів і методів фіксації візуальної інформації. Фототехнічна експертиза: поняття, завдання і призначення. Використання матеріалів відеозапису на досудовому слідстві і в суді.
Тема 6. Інформаційно-довідкове забезпечення розкриття злочинів (кримінальна реєстрація). Поняття, завдання та види кримінальної реєстрації. Наукові і правові засади криміналістичного обліку. Спосіб вчинення та приховання злочинів як обліково-реєстраційний елемент злочинної діяльності. Система, принципи організації і функціонування криміналістичних обліків. Взаємозв'язок окремих видів обліків. Способи реалізації даних обліків у розшуку осіб, предметів, у розкритті злочинів. Допоміжні інформаційні системи, що використовуються правоохоронними органами в розшуковій діяльності. Тенденції та перспективи розвитку криміналістичних обліків, проблеми їх автоматизації і комп'ютеризації.
Змістовий модуль ІІІ. Криміналістична експертиза
Тема 7. Загальні положення криміналістичної експертизи. Поняття і зміст криміналістичної експертизи. Наукові засади, система та завдання криміналістичних досліджень в криміналістиці. Об`єкти і суб`єкти криміналістичних досліджень та їх класифікація. Основні напрями криміналістичних досліджень в криміналістиці. Методи досліджень, їх класифікація. Технічні засоби криміналістичних досліджень. Застосування спеціальних знань як форма реалізації науково-технічних досягнень. Співвідношення компетенції і можливостей слідчого, спеціаліста і експерта у використанні спеціальних знань при дослідженні слідів та речових доказів. Поняття, правові засади та види судових експертиз. Система судово-експертних закладів України.
Тема 8. Криміналістичне дослідження слідів (трасологія, дактилоскопія). Предмет, система і завдання слідознавства. Наукові засади слідознавства. Механізм утворення слідів і їх класифікація. Загальні правила виявлення, огляду, фіксації і вилучення слідів. Засоби та методи виявлення та вилучення слідів. Значення і можливості попереднього дослідження слідів у процесі проведення невідкладних слідчих дій та використання отриманих результатів у розкритті злочинів. Види та характеристика слідів: людини (рук, ніг, тіла, зубів, виділень організму, взуття, одягу, рукавичок), транспортних засобів, знарядь злому і інструментів, матеріалів, речовин і виробів. Предмети як сліди злочину. Особливості виявлення і вилучення вказаних категорій слідів. Коло обставин розслідуваної події, яке може бути вирішене на їх основі. Трасологічна експертиза слідів і об'єктів, підготовка матеріалів для її проведення.
Тема 9. Криміналістичне дослідження зброї, вибухових пристроїв і речовин та слідів їх застосування (зброєзнавство). Поняття зміст зброєзнавства, його наукові засади. Види та характеристика об'єктів балістичного дослідження: зброї, боєприпасів, слідів пострілу. Засоби та методи виявлення, огляду, фіксації і вилучення зброї та слідів її застосування. Встановлення обставин використання зброї: спосіб виготовлення, напрямку, місця та дистанції пострілу. Питання, які вирішуються криміналістичним дослідженням зброї, підготовка матеріалів для його проведення. Холодна зброя. Поняття, класифікація. Питання, що вирішуються експертизою холодної зброї.
Тема 10. Криміналістичне дослідження документів (документознавство). Поняття, види та наукові засади криміналістичного дослідження документів. Зміст і завдання криміналістичного дослідження документів. Поняття та класифікація документів. Правила поводження з документами-речовими доказами. Дослідження рукописних документів. Поняття письма та почерку. Ознаки письмової мови і почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення. Можливості встановлення властивостей та стану особи по почерку. Почеркознавча і авторознавча експертизи: поняття, завдання, можливості та підготовка матеріалів для призначення. Технічне дослідження документів: поняття, зміст і види. Завдання і методика слідчого огляду документів. Види підробки документів. Ознаки зміни тексту документу та способи їх виявлення. Встановлення способу виготовлення документу і давності виконання тексту. Ідентифікація засобів і матеріалів, використаних для виготовлення документів. Поновлення змісту пошкоджених документів. Ознаки підробки відбитків печаток і штампів. Дослідження поліграфічної продукції. Встановлення виду, способу друку та особливостей використаних засобів (друкарських форм) з метою розшуку місця виготовлення досліджуваного матеріалу. Техніко-криміналістична експертиза документів: поняття, коло вирішуваних питань, підготовка матеріалів для призначення.
Тема 11. Ідентифікація особи за ознаками зовнішності (габітоскопія). Поняття та наукові засади ототожнення особи за ознаками зовнішності, їх ідентифікаційне значення та класифікація. Система опису ознак зовнішності. Функціональний портрет людини. Засоби та методи фіксації (сумування, поєднання, об'єднання) зовнішніх ознак людини. Джерела інформації про ознаки зовнішності людини. Співвідношення опису, впізнання та ідентифікації особи. Використання даних про ознаки зовнішності в розшуку осіб, що зацікавили слідство, організації обліків і розкриття злочинів. Криміналістична портретна експертиза: поняття, питання, що вирішуються, методи проведення, підготовка матеріалів для її призначення.
Тема 12. Криміналістичне дослідження звукових слідів (фоноскопія). Можливості і завдання використання засобів та методів акустики у практиці боротьби зі злочинністю. Наукові засади криміналістичного дослідження звукових слідів. Ідентифікація особи по голосу (фоноскопічна експертиза): сутність, коло питань, що вирішуються (включаючи діагностичні), особливості підготовки матеріалів для призначення експертизи. Експертиза засобів і матеріалів звуко-відеозапису: сутність, характеристика ідентифікаційних і діагностичних питань, що вирішуються нею, підготовка матеріалів для проведення. Оцінка результатів криміналістичного дослідження звукових слідів та їх використання у розкритті злочинів. Тема 13. Криміналістичне дослідження слідів запаху (одорологія). Поняття і наукові засади криміналістичної одорології. Завдання і можливості використання запахових слідів людини в розкритті та розслідуванні злочинів. Засоби та методи консервації запаху людини. Застосування біологічних „датчиків” (службово-розшукових собак) для розшуку і встановлення підозрюваних. Перспективи розвитку судової одорології. Проблеми одорологічної експертизи.
Тема 14. Інші напрямки та види криміналістичних досліджень. Поняття та класифікація мікрооб'єктів. Прийоми і засоби виявлення, вилучення та дослідження мікрооб'єктів. Криміналістичне дослідження наркотичних, отруйних і сильнодіючих речовин. Завдання та особливості виявлення, фіксації і вилучення наркотичних, отруйних і сильнодіючих речовин і слідів їх застосування. Питання, що вирішуються при їх дослідженні Підготовка матеріалів для призначення експертизи. Дослідження газової зброї, аерозольних балонів і предметів-носіїв та слідів їх застосування. Напрямки розвитку експертних досліджень в криміналістиці.
Змістовий модуль ІV. Криміналістична тактика
Тема 15. Загальні положення криміналістичної тактики. Поняття криміналістичної тактики, її система та завдання. Взаємозв'язок криміналістичної тактики з криміналістичною технікою і методикою. Співвідношення тактики слідчих дій з процесуальним порядком їх проведення. Роль криміналістичної тактики в розслідуванні і попередженні злочинів. Поняття і сутність тактичного рішення слідчого. Умови, що визначають прийняття і реалізацію тактичних рішень. Тактичний ризик у діяльності слідчого. Поняття тактичних прийомів, їх джерела та класифікація. Тактичний прийом і криміналістична рекомендація. Критерії допустимості та ефективності тактичних прийомів. Роль та місце тактичних прийомів у забезпеченні законності слідчої діяльності. Поняття, сутність і види тактичних операцій (комбінацій), їх значення і використання у розкритті та розслідуванні злочинів. Проблеми і можливості програмування, алгоритмізації та автоматизації слідчої діяльності.
Тема 16. Криміналістична версія. Організація та планування розслідування. Поняття, значення та види слідчих версій. Логічна природа версій. Засади і правила побудови та перевірки версій. Поняття і сутність планування розслідування. Принципи планування розслідування. Вивчення та врахування характеру слідчої ситуації як умова забезпечення ефективності планування розслідування та реалізації його принципів. Особливості різних варіантів планування: окремої слідчої дії, тактичної операції, роботи по кримінальній справі в цілому, розслідування багатоепізодних справ, по групі справ, що знаходяться у переведенні слідчого, при бригадному методі розслідування. Техніка планування розслідування. Вимоги до плану розслідування. Допоміжна документація при плануванні.
Тема 17. Тактика огляду. Поняття, сутність та види огляду. Завдання огляду. Місце та роль огляду у розкритті злочинів. Організація і правила проведення огляду. Огляд місця події. Підготовка до огляду. Етапи огляду місця події. Прийоми огляду. Учасники огляду. Використання спеціаліста та спеціальних знань при проведенні огляду. Дослідження слідів на місці події з метою отримання та реалізації розшукової інформації. Використання науково-технічних засобів при огляді. Фіксація результатів огляду. Зміст та форма протоколу огляду місця події. Додатки до протоколу огляду: плани, схеми, фотозйомка, вилучення слідів. Оцінка результатів огляду місця події та їх використання у розкритті злочинів. Особливості огляду трупа. Участь судового медика при огляді трупа. Значення і використання даних огляду трупа для встановлення особи загиблого та з'ясування інших обставин розслідуваної справи. Ексгумація трупа. Мета і правила огляду речей та документів. Особливості проведення огляду документів. Правила вилучення документів під час огляду. Питання, що вирішуються при огляді приміщень і ділянок місцевості. Поняття та сутність освідування. Мета і правила освідування. Проведення освідування спеціалістом. Умови допустимості проведення освідування.
Тема 18. Тактика обшуку. Поняття, сутність та види обшуку. Правові та фактичні підстави проведення обшуку. Об’єкти обшуку та об’єкти пошуку. Забезпечення законності при проведенні обшуку. Психологічні та етичні засади обшуку. Тактичні прийоми обшуку. Підготовка до обшуку. Раптовість як умова ефективності обшуку. Технічні засоби пошуку. Особливості тактики обшуку в приміщенні і на місцевості. Види тайників і прийоми їх виявлення. Особистий обшук.
Тема 19. Тактика допиту. Поняття, значення та види допиту. Допит як засіб отримання інформації і реалізації допоміжної функції слідства. Забезпечення законності при проведенні допиту. Активність і наступальність допиту. Поняття і межі допустимості психологічного впливу на допитуваного. Етика допиту. Закономірності формування показань. Фактори, що впливають на формування і дачу показань. Використання положень логіки, психології, педагогіки та інших наук у тактиці допиту. Підготовка до допиту. Визначення предмету допиту. Прийоми встановлення психологічного контакту з допитуваним. Тактичні прийоми допиту: надання допомоги допитуваному у відновленні забутого, викриття неправдивих показань, подолання позиції відмови від дачі показань, використання доказів. Можливості використання при допиті оперативно-розшукових даних. Тактика допиту потерпілих. Виявлення свідків і тактика їх допиту. Тактичні прийоми допиту підозрюваних. Особливості допиту підозрюваного, що заявив про своє алібі. Тактика допиту раніше судимих осіб. Специфіка допиту підозрюваних у груповій справі. Тактика допиту неповнолітніх. Особливості допиту за участю перекладача, спеціаліста та захисника. Фіксація ходу та результатів допиту. Технічні засоби фіксації показань. Організаційно-тактичні можливості використання матеріалів фоно-, відеозапису показань.
Тема 20. Тактика пред'явлення для впізнання. Поняття, сутність і види пред'явлення для впізнання. Психологічні засади пред'явлення для впізнання. Співвідношення упізнавання і впізнання. Оперативно-розшукове встановлення розшукуваної особи. Підготовка до пред'явлення для впізнання. Особливості допиту особи, яка впізнає. Пред'явлення для впізнання осіб, предметів, трупів, тварин. Особливості пред'явлення для впізнання за функціональними ознаками. Проведення впізнання за фотознімками та відеоматеріалами. Фіксація ходу і результатів пред'явлення для впізнання. Оцінка і використання даних пред'явлення для впізнання у розслідуванні злочинів.
Тема 21. Тактика слідчого експерименту. Поняття, сутність слідчого експерименту, його мета та види. Учасники слідчого експерименту. Підготовка до проведення слідчого експерименту. Особливості інструктажу учасників слідчого експерименту. Умови та прийоми проведення слідчого експерименту. Фіксація умов, ходу та результатів слідчого експерименту. Технічні засоби фіксації. Оцінка і використання отриманих результатів у розслідуванні.
Тема 22. Тактика використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві. Призначення і проведення судових експертиз. Підготовка до проведення експертизи. Визначення виду, мети і об'єму дослідження. Формулювання експертного завдання. Особливості призначення додаткової, повторної, комісійної і комплексної експертиз. Проведення альтернативної експертизи та її використання в кримінальному судочинстві. Вибір експерта (експертного закладу). Особливості проведення експертизи поза експертним закладом. Оцінка висновку експерта та використання отриманих даних у розкритті, і запобіганні злочинів. Поняття і види зразків для експертного дослідження, вимоги до них, умови їх отримання (вилучення). Поняття та види зразків для порівняльного дослідження. Умови вилучення зразків та зберігання. Вимоги отримання зразків. Правові та моральні вимоги проведення. Критерії допустимості. Примусове отримання зразків. Процесуальне оформлення вилучення зразків. Особливості вилучення зразків. Учасники слідчої дії.
Змістовий модуль V. Криміналістична методика
Тема 23. Загальні положення криміналістичної методики. Поняття, завдання та значення криміналістичної методики. Закономірності злочинної діяльності і слідчої практики, що вивчаються нею. Принципи та джерела криміналістичної методики. Місце криміналістичної методики в криміналістиці і її зв'язок з іншими галузями знань. Структура криміналістичної методики. Загальні положення і наукові засади методики. Потреби слідчої практики як умова розвитку криміналістичної методики. Структура та види окремих методик розслідування злочинів. Напрямки і шляхи їх удосконалення. Етапи розслідування та їх характеристика. Профілактична діяльність слідчого. Поняття, сутність та види слідчих ситуацій. Компоненти слідчої ситуації. Фактори, що обумовлюють формування та розвиток слідчих ситуацій. Слідча ситуація як підстава прийняття тактичних рішень. Поняття і сутність криміналістичної характеристики злочинів у розвитку криміналістичної методики й удосконалення засобів та методів розслідуванні злочинів. Класифікація злочинів. Співвідношення криміналістичної характеристики злочинів з кримінально-правовою та кримінологічною характеристиками. Зміст криміналістичної характеристики злочинів. Виявлення і репрезентативність кореляційних зв'язків елементів криміналістичної характеристики певного виду злочинів як умова її практичного інформаційного і методичного значення для розкриття злочинів. Перспективи та умови формування (розробки) об'єктивно достовірних інформаційних моделей криміналістичних характеристик окремих видів злочинів.
Тема 24. Розслідування злочинів проти життя та здоров'я особи. Особливості і значення боротьби зі злочинами проти життя та здоров'я громадян на сучасному етапі. Криміналістична характеристика вбивств та заподіяння тілесних ушкоджень. Завдання і тактика невідкладних слідчих дій на початковому етапі розслідування. Типові слідчі ситуації та слідчі версії у справах про вбивства, тілесні ушкодження. Специфіка розслідування вбивств у залежності від способів їх вчинення. Встановлення особи загиблого. Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів, що розглядаються. Особливості встановлення і доведення мотивів вчинення цих злочинів. Характеристика способів приховання злочинів проти життя і здоров'я громадян. Зміст і характеристика наступного етапу розслідування. Особливості тактики окремих слідчих дій. Профілактика злочинів проти життя і здоров'я громадян.
Тема 25. Розслідування злочинів проти власності. Зміна видів і способів вчинення посягань на власність і завдання боротьби з ними на сучасному етапі розвитку суспільства. Криміналістична характеристика крадіжок, грабежів, розбоїв та інших посягань проти власності. Джерела інформації про злочини даної групи. Типові слідчі ситуації вказаних видів посягань і обумовлені ними особливості початкового і наступного етапів розслідування. Специфіка тактики окремих слідчих дій і тактичних операцій стосовно розслідування окремих видів злочинів даної групи. Організація розшуку викраденого майна. Виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів проти власності.
Тема 26. Розслідування злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи. Криміналістична характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи. Особливості предмету доказування. Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні злочинів даної групи. Типові слідчі ситуації та дії слідчого на початковому етапі розслідування. Особливості формування доказів. Призначення експертиз та місця їх проведення. Особливості проведення слідчих дій: огляд місця події, освідування. Основні питання, що вирішуються під час допитів потерпілих, свідків та підозрюваних. Специфіка розслідування окремих видів злочинів: зґвалтування, розбещення неповнолітніх. Початкові слідчі дії. Особливості огляду місця події та вилучення доказів.
3. Рекомендована літератураБазова
Допоміжна
Інформаційні ресурси
4. Форма підсумкового контролю успішності навчанняПідсумкова оцінка якості засвоєння навчальної програми визначається за результатами екзамену.
Перевірка глибини засвоєння знань, рівня сформованості навичок та умінь курсантів, слухачів і студентів відбувається у формі поточного, проміжного та підсумкового видів контролю. Поточний контроль здійснюється на кожному занятті в межах навчального модуля та має навчальний характер. Проміжний контроль передбачає перевірку рівня засвоєння курсантами, слухачами і студентами теоретичного і практичного матеріалу модулів і здійснення в межах семестру наприкінці планового вивчення навчальної дисципліни. Рівень практичних навичок оцінюється в процесі виконання курсантами, слухачами і студентами аналізу матеріалів кримінального провадження за тематикою навчальної дисципліни. Підсумковий контроль проводиться у формі екзамену після закінчення вивчення навчальної дисципліни. Структура білета передбачає три теоретичні питання з усіх тем, передбачених програмою навчальної дисципліни.
Перелік питань з дисципліни „Криміналістика” до заліку:
Перелік питань з дисципліни „Криміналістика” до екзамену: 1. Предмет криміналістики. Закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються криміналістикою. 2. Поняття, завдання та види кримінальної реєстрації. Наукові і правові засади криміналістичного обліку. 3. Особливості пред'явлення для впізнання осіб, предметів, трупів. 4. Система криміналістики. Загальні та окремі завдання криміналістики. 5. Поняття, сутність та види судових експертиз. Система судово-експертних закладів України. 6. Особливості початкового етапу розслідування злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту. 7. Закони розвитку науки криміналістики. 8. Обставини, що підлягають встановленню в справах про вбивства. 9. Особливості початкового етапу розслідування грабежів. 10. Місце криміналістики в системі юридичних наук. 11. Поняття, завдання, значення і види використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві. 12. Криміналістична характеристика грабежів. 13. Види і характеристика методів науки криміналістики. 14. Поняття і види зразків для порівняльного дослідження, вимоги до них. 15. Особливості початкового етапу розслідування розбійних нападів. 16. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики у кримінальному судочинстві. 17. Поняття і наукові засади криміналістичної одорології. Завдання і можливості використання запахових слідів людини в розкритті та розслідуванні злочинів. 18. Тактика слідчого експерименту. Сутність, значення та підготовка до проведення. Фіксація ходу та результатів. 19. Поняття та наукові засади криміналістичної ідентифікації. 20. Ідентифікація особи по голосу (фоноскопічна експертиза): сутність, коло питань, що вирішуються, особливості підготовки матеріалів для призначення експертизи. 21. Тактика огляду місця події. 22. Поняття і наукові засади криміналістичної ідентифікації, її значення у слідчій, експертній і судовій діяльності. 23. Метод словесного портрету. Загальні вимоги та методика складання. 24. Поняття тактичних прийомів, їх джерела та класифікація. 25. Поняття, види та форми криміналістичної ідентифікації. 26. Огляд місця події: підготовка, учасники, етапи огляду місця події, прийоми огляду. 27. Поняття, сутність і завдання очної ставки. Підготовка до очної ставки. Тактичні прийоми допиту на очній ставці. 28. Об’єкти криміналістичної ідентифікації. Процес ідентифікаційного дослідження. 29. Криміналістичне дослідження письма та почерку. Особливості підготовки матеріалів до призначення почеркознавчої та авторознавчої експертиз. 30. Можливості та завдання використання допомоги населення у боротьбі зі злочинністю. Форми та методи залучення громадян до участі в розкритті та розслідуванні злочинів. 31. Поняття і сутність криміналістичної діагностики. Наукові засади криміналістичної діагностики. 32. Поняття письмової мови та почерку. Ознаки письмової мови і почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення. 33. Криміналістична характеристика розбійних нападів. 34. Особливості використання спеціальних знань при розслідуванні вбивств. 35. Види підробки документів. Ознаки зміни тексту документу та способи їх виявлення. 36. Поняття, завдання та об’єкти пред’явлення для впізнання. 37. Поняття та сутність тактичного рішення слідчого. Умови, що визначають прийняття і реалізацію тактичних рішень. 38. Правила поводження з предметами та документами, що є речовими доказами. 39. Поняття криміналістичної характеристики злочинів. Співвідношення криміналістичної характеристики злочинів з кримінально-правовою та кримінологічною характеристиками. 40. Техніко-криміналістична експертиза документів: поняття, коло питань, що вирішуються, підготовка матеріалів для призначення. 41. Поняття, сутність, завдання та види слідчого огляду. 42. Особливості провадження слідчих дій при розслідуванні грабежів. 43. Особливості призначення додаткової, повторної, комісійної і комплексної експертиз. 44. Поняття криміналістичної тактики, її система та завдання. Взаємозв'язок криміналістичної тактики з криміналістичною технікою і методикою. 45. Поняття, функції та елементи криміналістичної характеристики злочинів. 46. Особливості провадження слідчих дій при розслідуванні вбивств. 47. Особливості окремих видів планування розслідування. 48. Особливості провадження слідчих дій при розслідуванні розбійних нападів. 49. Поняття, ознаки та класифікація холодної зброї. 50. Особливості використання спеціальних знань при розслідуванні грабежів. 51. Особливості використання спеціальних знань при розслідуванні розбійних нападів. 52. Використання науково-технічних засобів при огляді; фіксація результатів огляду; зміст та форма протоколу огляду місця події. 53. Поняття та класифікація криміналістичних версій, етапи їх побудови та перевірки. 54. Криміналістична характеристика вбивств. 55. Система опису ознак зовнішності людини. Засоби та методи фіксації зовнішніх ознак людини. Джерела інформації про ознаки зовнішності людини. 56. Поняття і сутність планування розслідування. Принципи планування розслідування. 57. Криміналістична характеристика злочинів проти безпеки руху і експлуатації транспорту. 58. Обставини, що підлягають встановленню під час розслідування злочинів проти безпеки руху і експлуатації транспорту. 59. Поняття, сутність і види пред'явлення для впізнання. Підготовка до пред'явлення для впізнання. 60. Основні елементи криміналістичної характеристики злочинів. 61. Особливості огляду трупа; значення і використання даних огляду трупа для встановлення особи загиблого та з'ясування інших обставин розслідуваної справи. 62. Характеристика основних тактичних прийомів проведення допиту. 63. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і слідчі версії у справах про вбивства. 64. Особливості виявлення, фіксації та вилучення слідів людини. 65. Поняття, значення та види допиту. Етапи проведення допиту та їх характеристика. 66. Особливості використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту. 67. Види та характеристика слідів пострілу. 68. Особливості тактики обшуку в приміщенні і на місцевості. 69. Типові слідчі ситуації і напрямки розслідування злочинів проти безпеки руху і експлуатації транспорту на початковому етапі. 70. Види та характеристика слідів людини. 71. Поняття, сутність і види тактичних операцій (комбінацій), їх значення і використання у розкритті та розслідуванні злочинів. 72. Поняття, джерела, завдання та структура криміналістичної методики розслідування. 73. Підготовка до допиту. Визначення предмету допиту. Прийоми встановлення психологічного контакту з допитуваним. 74. Поняття, сутність та види слідчих ситуацій. Компоненти слідчої ситуації. 75. Особливості провадження окремих слідчих дій при розслідуванні злочинів проти безпеки руху і експлуатації транспорту. 76. Обставини, що підлягають встановленню під час розслідування розбійних нападів. 77. Поняття, сутність та види освідування. Мета і правила освідування. 78. Структура видової методики розслідування злочинів. 79. Особливості застосування судової фотографії для фіксації окремих об'єктів: місця події, трупа, живих осіб. 80. Поняття, завдання та види слідчого експерименту. 81. Криміналістична характеристика грабежів. 82. Судова фотографія: види, методи, прийоми. 83. Поняття, сутність та види обшуку. Підготовка до обшуку. Технічні засоби пошуку. 84. Типові слідчі ситуації, що виникають на початковому етапі розслідування вбивств та їх характеристика. 85. Поняття криміналістичної техніки як розділу науки криміналістики. Галузі криміналістичної техніки. 86. Тактика слідчого експерименту. Сутність, задачі та види. 87. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування та слідчі версії при розслідуванні розбійних нападів. 88. Особистий обшук: підстави, тактичні особливості проведення. 89. Поняття і завдання освідування особи. Порядок проведення освідування особи. Фіксація ходу та результатів освідування особи. 90. Призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів проти безпеки руху і експлуатації транспорту.
5. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НА ПОТОЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ РІК
6. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИКРИМІНАЛІСТИКА
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Кафедра кримінального права і криміналістики
“ЗАТВЕРДЖУЮ” Перший проректор з навчально-методичної роботи Національної академії внутрішніх справ генерал-майор міліції В.В. Чернєй “______”____________2013 року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИКРИМІНАЛІСТИКА
шифр – ППП 1.3.18 (криміналістика)
напрям підготовки – 0304 (право)
спеціальність – 7.03040201 (правознавство)
освітньо-кваліфікаційний рівень – «Бакалавр»
Навчально-науковий інститут права та психології НАВС
КИЇВ – 2013 рік
Робоча програма з навчальної дисципліни „Криміналістика” для студентів Навчально-наукового інституту права та психології НАВС за напрямом підготовки – 6.030401 «Правознавство», 2012/2013 н.р., ____ с., освітньо-кваліфікаційний рівень “Бакалавр”.
Розробники: Прокопенко Григорій Іванович, доцент кафедри кримінального права і криміналістики ННІПП НАВС. Семенов В.В., доцент кафедри кримінального права і криміналістики ННІПП НАВС, кандидат юридичних наук. Мацишин В.С., професор кафедри кримінального права і криміналістики ННІПП НАВС, кандидат юридичних наук.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри кримінального права і криміналістики ННІПП НАВС “___”___________2013 року,протокол № ___.
Начальник кафедри кримінального права і криміналістики ННІПП НАВС В.Я. Горбачевський
“___”____________ 2013 року
Робоча програма схвалена на засіданні Вченої ради ННІПП НАВС
“___”____________ 2013 року
Схвалено методичною радою Національної академії внутрішніх справ Протокол від. “___”_____________2013 року № ___
“___”____________ 2013 року Голова _________ (_____________________)
Ó доц..Прокопенко Г.І., доц.,к.ю.н. Семенов В.В., проф., к.ю.н. Мацишин В.С., 2013 Ó ННІПП НАВС, 2013
Зміст:
1. Опис навчальної дисципліни ………………………………………………… 2. Мета та завдання навчальної дисципліни …………………………………... 3. Програма навчальної дисципліни …………………………………………… 4. Структура навчальної дисципліни ………………………………………….. 5. Теми семінарських занять ……………………………………………………. 6.Теми практичних занять ……………………………………………………… 7. Самостійна робота …………………………………………………………… 8. Індивідуальні завдання ………………………………………………………. 9. Методи навчання ……………………………………………………………… 10. Методи контролю …………………………………………………………… 11. Розподіл балів, які отримують студенти ………………………………….. 12. Методичне забезпечення …………………………………………………… 13. Рекомендована література …………………………………………………. 13. Інформаційні ресурси ……………………………………………………….
1. Опис навчальної дисципліни
Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить для денної форми навчання – 1/1
2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою навчальної дисципліни „Криміналістика” є засвоєння базових теоретичних положень криміналістики, оволодіння практичними навичками, які необхідні для виявлення, розкриття та розслідування злочинів, отримання доказової інформації під час розслідування злочинів та провадження окремих слідчих дій. Вивчення криміналістики має своїм завданням формування у студентів системи знань і умінь в розслідуванні та попередженні злочинів. Це загальне завдання конкретизується шляхом вирішення в процесі навчання окремих завдань, в результаті чого кожний студент повинен знати: – предмет криміналістики, місце криміналістики в системі юридичних наук; – систему криміналістики, характеристику складових елементів системи криміналістики; – закономірності об'єктивної дійсності, що вивчаються криміналістикою; – завдання криміналістики на сучасному етапі розвитку суспільства; – поняття, сутність та класифікацію методів криміналістики, критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві; – поняття криміналістичної ідентифікації, її значення у слідчій, експертній і судовій діяльності, наукові засади криміналістичної ідентифікації; – поняття та класифікацію ідентифікаційних ознак, вимоги до них; – поняття і сутність ідентифікаційного поля та ідентифікаційного періоду; – види та форми криміналістичної ідентифікації, об'єкти і суб'єкти криміналістичної ідентифікації; – поняття, сутність і наукові засади криміналістичної діагностики; – поняття, завдання та джерела криміналістичної техніки, правові, організаційні, етичні і тактичні засади використання техніко-криміналістичних засобів; – особливості застосування судової фотографії для фіксації окремих об'єктів: місця події, трупа, речових доказів, живих осіб; – особливості застосування судового відеозапису, його види, методи, прийоми і засоби; – предмет, систему і завдання трасології, наукові засади трасології; – види та характеристику слідів людини, транспортних засобів, знарядь злому і інструментів; – поняття судової балістики, її наукові засади, види та характеристику об'єктів балістичного дослідження; – поняття, види та наукові засади криміналістичного дослідження документів; – поняття письма, письмової мови та почерку, ознаки письмової мови і почерку, їх класифікацію та ідентифікаційне значення; – види підробки документів, ознаки зміни тексту документу та способи їх виявлення; – правила поводження з предметами та документами, що є речовими доказами; – метод словесного портрету, загальні вимоги та методика його складання; – поняття, завдання, значення і види використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві; – поняття, сутність та види судових експертиз, систему судово-експертних закладів України; – поняття і види зразків для порівняльного дослідження, вимоги до них, правила і тактика отримання зразків; – поняття криміналістичної тактики, її систему та завдання, взаємозв'язок криміналістичної тактики з криміналістичною технікою і методикою; – поняття та класифікацію криміналістичних версій, етапи їх побудови та перевірки; – поняття і сутність планування розслідування, принципи планування розслідування, особливості окремих видів планування розслідування; – поняття, сутність і види тактичних операцій (комбінацій), їх значення і використання у розкритті та розслідуванні злочинів; – поняття та сутність тактичного рішення слідчого, умови, що визначають прийняття і реалізацію тактичних рішень; – поняття, сутність та види слідчих ситуацій, компоненти слідчих ситуацій; – тактичні особливості проведення окремих слідчих дій; – поняття, сутність і завдання криміналістичної методики, принципи та джерела криміналістичної методики; – структуру видової методики розслідування злочинів; – поняття, сутність та елементи криміналістичної характеристики злочинів; – поняття, принципи та форми взаємодії слідчих і оперативно-розшукових органів; – особливості розслідування окремих видів злочинів. вміти: – аналізувати і оцінювати первинну інформацію, яка містить ознаки злочину; – використовувати техніко-криміналістичні засоби для виявлення, фіксації та вилучення слідів, інших речових доказів, фіксації ходу та результатів слідчих дій; – кваліфіковано готувати і призначати різні види криміналістичних та інших експертиз; – використовувати при розслідуванні злочинів дані криміналістичних обліків; – формулювати версії і визначати напрямки розслідування злочинів, планувати проведення слідчих дій; – тактично кваліфіковано проводити слідчі дії; – ефективно взаємодіяти з правоохоронними органами при розслідуванні злочинів; – оцінювати слідчі ситуації та приймати оптимальні тактичні рішення при розслідуванні окремих видів злочинів; – приймати рішення, спрямовані на попередження злочинів по матеріалам розслідування конкретної кримінальної справи.
3. Програма навчальної дисципліни Змістовий модуль І. Теоретичні основи криміналістики
Тема 1. Предмет, завдання і система криміналістики. Предмет криміналістики. Розвиток наукових уявлень про предмет криміналістики. Закономірності об'єктивної дійсності, що вивчаються криміналістикою. Принципи криміналістики, закони розвитку науки криміналістики. Завдання криміналістики на сучасному етапі розвитку суспільства. Загальні, спеціальні та конкретні завдання криміналістики. Роль криміналістики у запобіганні злочинів. Система криміналістики. Загальна теорія, окремі криміналістичні теорії і вчення. Мова криміналістики, її становлення і розвиток. Криміналістична техніка, експертиза, тактика і методика розслідування злочинів. Криміналістика у системі інших наук і її значення в забезпеченні практичної діяльності у боротьбі із злочинністю. Використання положень філософії, логіки, психології, етики та інших суспільних наук у розвитку криміналістичної теорії, розробці засобів і методів слідчої діяльності. Співвідношення криміналістики і природничо-технічних наук. Роль криміналістики в забезпеченні застосування досягнень науково-технічного прогресу в діяльності по боротьбі зі злочинністю. Використання криміналістичних знань, засобів і методів у інших галузях людської діяльності.
Тема 2. Методологічні засади криміналістики. Поняття і сутність методів криміналістики. Теорія відображення як методологічна основа формування криміналістичних знань і розробки прийомів та засобів роботи з доказами. Специфіка слідчого пізнання. Види і характеристика методів криміналістики. Використання загальнонаукових методів у криміналістиці. Спеціальні методи криміналістики, їх формування і система. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві. Узагальнення слідчої, судової і експертної практики, як джерело розробки криміналістичних засобів, прийомів і методів. Співвідношення методів криміналістики та методів практичної діяльності в розкритті злочинів.
Тема 3. Криміналістична ідентифікація і діагностика. Поняття і наукові засади криміналістичної ідентифікації, її значення у слідчій, експертній і судовій діяльності. Види та форми криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки і властивості, їх класифікація. Ототожнення і встановлення групової належності. Об'єкти і суб'єкти криміналістичної ідентифікації. Процес криміналістичної ідентифікації. Методика ідентифікаційних досліджень. Застосування математичних і кібернетичних методів у ідентифікаційних дослідженнях. Поняття і сутність криміналістичної діагностики. Наукові засади криміналістичної діагностики. Діагностичні завдання та методика їх вирішення. Значення криміналістичної діагностики для розкриття та розслідування злочинів.
Змістовий модуль ІІ. Криміналістична техніка
Тема 4. Загальні положення криміналістичної техніки. Поняття, завдання і структура криміналістичної техніки. Джерела формування та розвитку криміналістичної техніки. Класифікація криміналістичних засобів і методів. Завдання і можливості застосування вимірювальної, аналітичної і обчислювальної техніки. Критерії допустимості використання технічних засобів і методів роботи з доказами у кримінальному судочинстві. Доказове значення результатів застосування криміналістичної техніки. Перспективи розвитку криміналістичної техніки. Проблеми автоматизації криміналістичних досліджень.
Тема 5. Криміналістична фотографія і відеозйомка. Поняття, можливості фіксації і дослідження візуальної інформації з метою розкриття злочинів. Судова фотографія: види, методи і прийоми. Судово-оперативна фотографія: особливості фотографування місця події, трупа, речових доказів, живих осіб. Судово-дослідницька фотографія: поняття, завдання, методи. Особливості застосування відеозапису: види, способи і засоби її здійснення при проведенні слідчих дій. Специфіка застосування фотографії і відеозапису у оперативно-розшуковій діяльності. Правила оформлення результатів застосування засобів і методів фіксації візуальної інформації. Фототехнічна експертиза: поняття, завдання і призначення. Використання матеріалів відеозапису на досудовому слідстві і в суді.
Тема 6. Інформаційно-довідкове забезпечення розкриття злочинів (кримінальна реєстрація). Поняття, завдання та види кримінальної реєстрації. Наукові і правові засади криміналістичного обліку. Спосіб вчинення та приховання злочинів як обліково-реєстраційний елемент злочинної діяльності. Система, принципи організації і функціонування криміналістичних обліків. Взаємозв'язок окремих видів обліків. Способи реалізації даних обліків у розшуку осіб, предметів, у розкритті злочинів. Допоміжні інформаційні системи, що використовуються правоохоронними органами в розшуковій діяльності. Тенденції та перспективи розвитку криміналістичних обліків, проблеми їх автоматизації і комп'ютеризації.
Змістовий модуль ІІІ. Криміналістична експертиза
Тема 7. Загальні положення криміналістичної експертизи. Поняття і зміст криміналістичної експертизи. Наукові засади, система та завдання криміналістичних досліджень в криміналістиці. Об`єкти і суб`єкти криміналістичних досліджень та їх класифікація. Основні напрями криміналістичних досліджень в криміналістиці. Методи досліджень, їх класифікація. Технічні засоби криміналістичних досліджень. Застосування спеціальних знань як форма реалізації науково-технічних досягнень. Співвідношення компетенції і можливостей слідчого, спеціаліста і експерта у використанні спеціальних знань при дослідженні слідів та речових доказів. Поняття, правові засади та види судових експертиз. Система судово-експертних закладів України.
Тема 8. Криміналістичне дослідження слідів (трасологія, дактилоскопія). Предмет, система і завдання слідознавства. Наукові засади слідознавства. Механізм утворення слідів і їх класифікація. Загальні правила виявлення, огляду, фіксації і вилучення слідів. Засоби та методи виявлення та вилучення слідів. Значення і можливості попереднього дослідження слідів у процесі проведення невідкладних слідчих дій та використання отриманих результатів у розкритті злочинів. Види та характеристика слідів: людини (рук, ніг, тіла, зубів, виділень організму, взуття, одягу, рукавичок), транспортних засобів, знарядь злому і інструментів, матеріалів, речовин і виробів. Предмети як сліди злочину. Особливості виявлення і вилучення вказаних категорій слідів. Коло обставин розслідуваної події, яке може бути вирішене на їх основі. Трасологічна експертиза слідів і об'єктів, підготовка матеріалів для її проведення.
Тема 9. Криміналістичне дослідження зброї, вибухових пристроїв і речовин та слідів їх застосування (зброєзнавство). Поняття зміст зброєзнавства, його наукові засади. Види та характеристика об'єктів балістичного дослідження: зброї, боєприпасів, слідів пострілу. Засоби та методи виявлення, огляду, фіксації і вилучення зброї та слідів її застосування. Встановлення обставин використання зброї: спосіб виготовлення, напрямку, місця та дистанції пострілу. Питання, які вирішуються криміналістичним дослідженням зброї, підготовка матеріалів для його проведення. Холодна зброя. Поняття, класифікація. Питання, що вирішуються експертизою холодної зброї.
Тема 10. Криміналістичне дослідження документів (документознавство). Поняття, види та наукові засади криміналістичного дослідження документів. Зміст і завдання криміналістичного дослідження документів. Поняття та класифікація документів. Правила поводження з документами-речовими доказами. Дослідження рукописних документів. Поняття письма та почерку. Ознаки письмової мови і почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення. Можливості встановлення властивостей та стану особи по почерку. Почеркознавча і авторознавча експертизи: поняття, завдання, можливості та підготовка матеріалів для призначення. Технічне дослідження документів: поняття, зміст і види. Завдання і методика слідчого огляду документів. Види підробки документів. Ознаки зміни тексту документу та способи їх виявлення. Встановлення способу виготовлення документу і давності виконання тексту. Ідентифікація засобів і матеріалів, використаних для виготовлення документів. Поновлення змісту пошкоджених документів. Ознаки підробки відбитків печаток і штампів. Дослідження поліграфічної продукції. Встановлення виду, способу друку та особливостей використаних засобів (друкарських форм) з метою розшуку місця виготовлення досліджуваного матеріалу. Техніко-криміналістична експертиза документів: поняття, коло вирішуваних питань, підготовка матеріалів для призначення.
Тема 11. Ідентифікація особи за ознаками зовнішності (габітоскопія). Поняття та наукові засади ототожнення особи за ознаками зовнішності, їх ідентифікаційне значення та класифікація. Система опису ознак зовнішності. Функціональний портрет людини. Засоби та методи фіксації (сумування, поєднання, об'єднання) зовнішніх ознак людини. Джерела інформації про ознаки зовнішності людини. Співвідношення опису, впізнання та ідентифікації особи. Використання даних про ознаки зовнішності в розшуку осіб, що зацікавили слідство, організації обліків і розкриття злочинів. Криміналістична портретна експертиза: поняття, питання, що вирішуються, методи проведення, підготовка матеріалів для її призначення.
Тема 12. Криміналістичне дослідження звукових слідів (фоноскопія). Можливості і завдання використання засобів та методів акустики у практиці боротьби зі злочинністю. Наукові засади криміналістичного дослідження звукових слідів. Ідентифікація особи по голосу (фоноскопічна експертиза): сутність, коло питань, що вирішуються (включаючи діагностичні), особливості підготовки матеріалів для призначення експертизи. Експертиза засобів і матеріалів звуко-відеозапису: сутність, характеристика ідентифікаційних і діагностичних питань, що вирішуються нею, підготовка матеріалів для проведення. Оцінка результатів криміналістичного дослідження звукових слідів та їх використання у розкритті злочинів.
Тема 13. Криміналістичне дослідження слідів запаху (одорологія). Поняття і наукові засади криміналістичної одорології. Завдання і можливості використання запахових слідів людини в розкритті та розслідуванні злочинів. Засоби та методи консервації запаху людини. Застосування біологічних „датчиків” (службово-розшукових собак) для розшуку і встановлення підозрюваних. Перспективи розвитку судової одорології. Проблеми одорологічної експертизи.
Тема 14. Інші напрямки та види криміналістичних досліджень. Поняття та класифікація мікрооб'єктів. Прийоми і засоби виявлення, вилучення та дослідження мікрооб'єктів. Криміналістичне дослідження наркотичних, отруйних і сильнодіючих речовин. Завдання та особливості виявлення, фіксації і вилучення наркотичних, отруйних і сильнодіючих речовин і слідів їх застосування. Питання, що вирішуються при їх дослідженні Підготовка матеріалів для призначення експертизи. Дослідження газової зброї, аерозольних балонів і предметів-носіїв та слідів їх застосування. Напрямки розвитку експертних досліджень в криміналістиці.
Змістовий модуль ІV. Криміналістична тактика
Тема 15. Загальні положення криміналістичної тактики. Поняття криміналістичної тактики, її система та завдання. Взаємозв'язок криміналістичної тактики з криміналістичною технікою і методикою. Співвідношення тактики слідчих дій з процесуальним порядком їх проведення. Роль криміналістичної тактики в розслідуванні і попередженні злочинів. Поняття і сутність тактичного рішення слідчого. Умови, що визначають прийняття і реалізацію тактичних рішень. Тактичний ризик у діяльності слідчого. Поняття тактичних прийомів, їх джерела та класифікація. Тактичний прийом і криміналістична рекомендація. Критерії допустимості та ефективності тактичних прийомів. Роль та місце тактичних прийомів у забезпеченні законності слідчої діяльності. Поняття, сутність і види тактичних операцій (комбінацій), їх значення і використання у розкритті та розслідуванні злочинів. Проблеми і можливості програмування, алгоритмізації та автоматизації слідчої діяльності.
Тема 16. Криміналістична версія. Організація та планування розслідування. Поняття, значення та види слідчих версій. Логічна природа версій. Засади і правила побудови та перевірки версій. Поняття і сутність планування розслідування. Принципи планування розслідування. Вивчення та облік характеру слідчої ситуації як умова забезпечення ефективності планування розслідування та реалізації його принципів. Особливості різних варіантів планування: окремої слідчої дії, тактичної операції, роботи по кримінальній справі в цілому, розслідування багатоепізодних справ, по групі справ, що знаходяться у переведенні слідчого, при бригадному методі розслідування. Техніка планування розслідування. Вимоги до плану розслідування. Допоміжна документація при плануванні.
Тема 17. Тактика огляду. Поняття, сутність та види огляду. Завдання огляду. Місце та роль огляду у розкритті злочинів. Організація і правила проведення огляду. Огляд місця події. Підготовка до огляду. Етапи огляду місця події. Прийоми огляду. Учасники огляду. Використання спеціаліста та спеціальних знань при проведенні огляду. Дослідження слідів на місці події з метою отримання та реалізації розшукової інформації. Використання науково-технічних засобів при огляді. Фіксація результатів огляду. Зміст та форма протоколу огляду місця події. Додатки до протоколу огляду: плани, схеми, фотозйомка, вилучення слідів. Оцінка результатів огляду місця події та їх використання у розкритті злочинів. Особливості огляду трупа. Участь судового медика при огляді трупа. Значення і використання даних огляду трупа для встановлення особи загиблого та з'ясування інших обставин розслідуваної справи. Ексгумація трупа. Мета і правила огляду речей та документів. Особливості проведення огляду документів. Правила вилучення документів під час огляду. Питання, що вирішуються при огляді приміщень і ділянок місцевості. Поняття та сутність освідування. Мета і правила освідування. Проведення освідування спеціалістом. Умови допустимості проведення освідування.
Тема 18. Тактика обшуку. Поняття, сутність та види обшуку. Правові та фактичні підстави проведення обшуку. Забезпечення законності при проведенні обшуку. Відмінність обшуку від огляду і оперативного обслідування приміщень, транспортних засобів, багажу. Психологічні та етичні засади обшуку. Тактичні прийоми обшуку. Підготовка до обшуку. Раптовість як умова ефективності обшуку. Технічні засоби пошуку. Особливості тактики обшуку в приміщенні і на місцевості. Види тайників і прийоми їх виявлення. Особистий обшук.
Тема 19. Тактика допиту. Поняття, значення та види допиту. Допит як засіб отримання інформації і реалізації допоміжної функції слідства. Забезпечення законності при проведенні допиту. Активність і наступальність допиту. Поняття і межі допустимості психологічного впливу на допитуваного. Етика допиту. Співвідношення допиту та опитування. Закономірності формування показань. Фактори, що впливають на формування і дачу показань. Використання положень логіки, психології, педагогіки та інших наук у тактиці допиту. Підготовка до допиту. Визначення предмету допиту. Прийоми встановлення психологічного контакту з допитуваним. Тактичні прийоми допиту: надання допомоги допитуваному у відновленні забутого, викриття неправдивих показань, подолання позиції відмови від дачі показань, використання доказів. Можливості використання при допиті оперативно-розшукових даних. Тактика допиту потерпілих. Виявлення свідків і тактика їх допиту. Тактичні прийоми допиту підозрюваних. Особливості допиту підозрюваного, що заявив про своє алібі. Тактика допиту раніше судимих осіб. Специфіка допиту підозрюваних у груповій справі. Тактика допиту неповнолітніх. Особливості допиту за участю перекладача, спеціаліста та захисника. Фіксація ходу та результатів допиту. Технічні засоби фіксації показань. Організаційно-тактичні можливості використання матеріалів фоно-, відеозапису показань.
Тема 20. Тактика пред'явлення для впізнання. Поняття, сутність і види пред'явлення для впізнання. Психологічні засади пред'явлення для впізнання. Співвідношення упізнавання і впізнання. Оперативно-розшукове встановлення розшукуваної особи. Підготовка до пред'явлення для впізнання. Особливості допиту особи, яка впізнає. Пред'явлення для впізнання осіб, предметів, трупів, тварин. Особливості пред'явлення для впізнання за функціональними ознаками. Проведення впізнання за фотознімками та відеоматеріалами. Фіксація ходу і результатів пред'явлення для впізнання. Оцінка і використання даних пред'явлення для впізнання у розслідуванні злочинів.
Тема 21. Тактика слідчого експерименту. Поняття, сутність слідчого експерименту, його мета та види. Учасники слідчого експерименту. Підготовка до проведення слідчого експерименту. Особливості інструктажу учасників слідчого експерименту. Умови та прийоми проведення слідчого експерименту. Фіксація умов, ходу та результатів слідчого експерименту. Технічні засоби фіксації. Оцінка і використання отриманих результатів у розслідуванні.
Тема 22. Тактика використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві. Призначення і проведення судових експертиз. Підготовка до проведення експертизи. Визначення виду, мети і об'єму дослідження. Формулювання експертного завдання. Особливості призначення додаткової, повторної, комісійної і комплексної експертиз. Проведення альтернативної експертизи та її використання в кримінальному судочинстві. Вибір експерта (експертного закладу). Особливості проведення експертизи поза експертним закладом. Оцінка висновку експерта та використання отриманих даних у розкритті, і запобіганні злочинів. Поняття і види зразків для експертного дослідження, вимоги до них, умови їх отримання (вилучення). Поняття та види зразків для порівняльного дослідження. Умови вилучення зразків та зберігання. Вимоги отримання зразків. Правові та моральні вимоги проведення. Критерії допустимості. Примусове отримання зразків. Процесуальне оформлення вилучення зразків. Особливості вилучення зразків. Учасники слідчої дії.
Змістовий модуль V. Криміналістична методика
Тема 23. Загальні положення криміналістичної методики. Поняття, завдання та значення криміналістичної методики. Закономірності злочинної діяльності і слідчої практики, що вивчаються нею. Принципи та джерела криміналістичної методики. Місце криміналістичної методики в криміналістиці і її зв'язок з іншими галузями знань. Структура криміналістичної методики. Загальні положення і наукові засади методики. Потреби слідчої практики як умова розвитку криміналістичної методики. Структура та види окремих методик розслідування злочинів. Напрямки і шляхи їх удосконалення. Етапи розслідування та їх характеристика. Профілактична діяльність слідчого. Поняття, сутність та види слідчих ситуацій. Компоненти слідчої ситуації. Фактори, що обумовлюють формування та розвиток слідчих ситуацій. Слідча ситуація як підстава прийняття тактичних рішень. Поняття і сутність криміналістичної характеристики злочинів у розвитку криміналістичної методики й удосконалення засобів та методів розслідуванні злочинів. Класифікація злочинів. Співвідношення криміналістичної характеристики злочинів з кримінально-правовою та кримінологічною характеристиками. Зміст криміналістичної характеристики злочинів. Виявлення і репрезентативність кореляційних зв'язків елементів криміналістичної характеристики певного виду злочинів як умова її практичного інформаційного і методичного значення для розкриття злочинів. Перспективи та умови формування (розробки) об'єктивно достовірних інформаційних моделей криміналістичних характеристик окремих видів злочинів.
Тема 24. Розслідування злочинів проти життя та здоров'я особи. Особливості і значення боротьби зі злочинами проти життя та здоров'я громадян на сучасному етапі. Криміналістична характеристика вбивств та заподіяння тілесних ушкоджень. Завдання і тактика невідкладних слідчих дій на початковому етапі розслідування. Типові слідчі ситуації та слідчі версії у справах про вбивства, тілесні ушкодження. Специфіка розслідування вбивств у залежності від способів їх вчинення. Встановлення особи загиблого. Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів, що розглядаються. Особливості встановлення і доведення мотивів вчинення цих злочинів. Характеристика способів приховання злочинів проти життя і здоров'я громадян. Зміст і характеристика наступного етапу розслідування. Особливості тактики окремих слідчих дій. Профілактика злочинів проти життя і здоров'я громадян.
Тема 25. Розслідування злочинів проти власності. Зміна видів і способів вчинення посягань на власність і завдання боротьби з ними на сучасному етапі розвитку суспільства. Криміналістична характеристика крадіжок, грабежів, розбоїв та інших посягань у сфері економіки. Джерела інформації про злочини даної групи. Типові слідчі ситуації вказаних видів посягань і обумовлені ними особливості початкового і наступного етапів розслідування. Специфіка тактики окремих слідчих дій і тактичних операцій стосовно розслідування окремих видів злочинів даної групи. Організація розшуку викраденого майна. Виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів проти власності.
Тема 26. Розслідування злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи. Криміналістична характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи. Особливості предмету доказування. Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні злочинів даної групи. Типові слідчі ситуації та дії слідчого на початковому етапі розслідування. Особливості формування доказів. Призначення експертиз та місця їх проведення. Особливості проведення слідчих дій: огляд місця події, освідування. Основні питання, що вирішуються під час допитів потерпілих, свідків та підозрюваних. Специфіка розслідування окремих видів злочинів: зґвалтування, розбещення неповнолітніх. Початкові слідчі дії. Особливості огляду місця події та вилучення доказів.
4. Структура навчальної дисципліни
5. Теми семінарських занять
6. Теми практичних занять
7. Самостійна робота
8. Індивідуальні завдання
Індивідуальна робота студентів з криміналістики може охоплювати (відповідно до “Положення навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців”): - конспект із теми (модуля) за заданим планом або планом, який студент розробив самостійно; - участь у роботі студентського наукового гуртка криміналістики; - участь у студентських наукових конференціях (“круглих столах”); - підготовка наукових доповідей та їх презентація; - реферат з теми (модуля) або вузької проблематики; - розв'язування практичних (наприклад, ситуативних) завдань різного рівня з теми (модуля); - анотація прочитаної додаткової літератури з курсу криміналістики; - вирішення тестових завдань; - узагальнення слідчої та судової практики згідно з певними темами. Вибір студентами видів індивідуальної роботи здійснюється за власними інтересами. Завдання для індивідуальної роботи студент отримує на кафедрі на початку навчального року. Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студента здійснює викладач, який закріплюється кафедрою.
9. Методи навчання
Методи навчання, які несуть нову навчально-пізнавальну інформацію:
Розповідь-пояснення використовується під час навчання слухачів на протязі лекції. За метою виділяються такі види розповіді: розповідь-вступ, розповідь-повість, розповідь-висновок. Ефективність зазначеного методу залежить головним чином від уміння викладача розповідати, дохідливості та доступності інформації, від поєднання його з іншими методами навчання. Бесіда – це діалог між викладачем та курсантом, який дає можливість за допомогою цілеспрямованих і вміло сформульованих питань спрямувати слухачів на активізацію отриманих знань. Саме з допомогою їх викладач активізує діяльність слухачів, ставлячи їм запитання для розмірковування, розв'язання проблемної ситуації. Лекція – служить для пояснення теми; її типовими ознаками, є тривалість запису плану та рекомендованої літератури, уведення та характеристика нових понять, розкриття та деталізація матеріалу, завершальні висновки викладача, відповіді на запитання. Лекції з криміналістики згідно тематичного плану знаходяться у кафедральному лекційному фонді.
Ілюстрація – допоміжний метод при словесному методі, її значення полягає в яскравішому викладенні та показі власної думки і здійснюється на заняттях з криміналістики у вигляді мультимедійного супроводження окремих тем курсу. Мультимедійне супроводження зберігається на електронних носіях в кафедральному фонді.
Демонстрація характеризується рухомістю засобу демонстрування, наприклад, демонстрація навчальних фільмів. Відеосюжети з окремих тем криміналістики зберігаються на електронних носіях у кафедральному фонді.
пояснення фабули (змісту й умов гри); підготовку дійових осіб для виконання своїх ролей; підготовку учнів-експертів, ведучого.
10. Методи контролю
Перевірка глибини засвоєння знань, рівня сформованості навичок та умінь студентів відбувається у формі поточного, проміжного та підсумкового видів контролю з криміналістики. Поточний контроль (6-й, 7-й семестри) здійснюється через оцінювання усних відповідей щодо проблем для обговорення, передбачених планом семінарських і практичних занять, написанням курсової роботи (7-й семестр), а також шляхом:· проведення експрес-опитувань;· тестування;· підготовки доповідей і рефератів;· написання самостійних і модульних контрольних робіт.При оцінюванні враховується глибина теоретичних знань студентів і вміння застосовувати їх на практиці.Проміжний (модульний) контроль (6-й, 7-й семестри) передбачає перевірку рівня засвоєння студентів теоретичного і практичного матеріалу модулів (36 год.) і здійснення в межах семестру наприкінці планового вивчення курсу криміналістики. До цього часу вже начитаний визначений лекційний матеріал, проведені семінарські і практичні заняття і т.і. Отже, можна говорити про те, що студентам видана визначена інформація для системи формування системи поглядів і пізнання. Звідси ціль проміжного (модульного контролю) – дати відповідь на питання про існування у свідомості студентів такої системи в дійсності. Підсумковий контроль проводиться наприкінці 7-го семестру у формі екзамену після закінчення вивчення курсу криміналістики. Структура білета передбачає три теоретичні питання з усіх тем, передбачених програмою.
Перелік питань з дисципліни „Криміналістика” до екзамену:
1. Предмет криміналістики. Закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються криміналістикою. 2. Поняття, завдання та види кримінальної реєстрації. Наукові і правові засади криміналістичного обліку. 3. Особливості пред'явлення для впізнання осіб, предметів, трупів. 4. Система криміналістики. Загальне та окремі завдання криміналістики. 5. Поняття та класифікація судових експертиз. Система судово-експертних закладів України. 6. Особливості початкового етапу розслідування злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту. 7. Закони розвитку науки криміналістики. 8. Обставини, що підлягають встановленню в справах про вбивства. 9. Особливості початкового етапу розслідування грабежів. 10. Місце криміналістики в системі юридичних наук. 11. Поняття спеціальних знань, завдання їх використання у кримінальному судочинстві. Форми використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві. 12. Криміналістична характеристика грабежів. 13. Види та характеристика методів науки криміналістики. 14. Поняття і види зразків для порівняльного дослідження, вимоги до них. 15. Особливості початкового етапу розслідування розбійних нападів. 16. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики у кримінальному судочинстві. 17. Поняття криміналістичної одорології. Способи збирання та напрями використання одорологічної інформації в розкритті та розслідуванні злочинів. 18. Поняття слідчого експерименту, значення та підготовка до проведення. Фіксація ходу та результатів. 19. Поняття та наукові засади криміналістичної ідентифікації. 20. Ідентифікація особи по голосу (фоноскопічна експертиза): сутність, коло питань, що вирішуються, особливості підготовки матеріалів для призначення експертизи. 21. Тактика огляду місця події. 22. Поняття і наукові засади криміналістичної ідентифікації, її значення у слідчій, експертній і судовій діяльності. 23. Метод словесного портрету. Загальні вимоги та методика складання. 24. Поняття тактичних прийомів, їх джерела та класифікація. 25. Поняття, види та форми криміналістичної ідентифікації. 26. Огляд місця події: підготовка, учасники, етапи огляду місця події, прийоми огляду. 27. Поняття, сутність і завдання одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб. Підготовка до такого допиту. Тактика проведення. 28. Об’єкти криміналістичної ідентифікації. Процес ідентифікаційного дослідження. 29. Особливості підготовки матеріалів до призначення почеркознавчої та авторознавчої експертиз. 30. Види та форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами. 31. Поняття і сутність криміналістичної діагностики. 32. Поняття письмової мови та почерку. Ознаки письмової мови і почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення. 33. Криміналістична характеристика розбійних нападів. 34. Особливості використання спеціальних знань при розслідуванні вбивств. 35. Види підробки документів. Ознаки зміни тексту документу та способи їх виявлення. 36. Поняття, завдання та об’єкти пред’явлення для впізнання. 37. Поняття та сутність тактичного рішення слідчого. Умови, що визначають прийняття і реалізацію тактичних рішень. 38. Правила поводження з предметами та документами, що є речовими доказами. 39. Поняття криміналістичної характеристики злочинів. Співвідношення криміналістичної характеристики злочинів з кримінально-правовою та кримінологічною характеристиками. 40. Техніко-криміналістична експертиза документів: поняття, види, коло питань, що вирішуються, підготовка матеріалів для призначення. 41. Поняття, сутність, завдання та види огляду. 42. Особливості провадження слідчих дій при розслідуванні грабежів. 43. Особливості призначення додаткової, повторної, комісійної і комплексної експертиз. 44. Поняття криміналістичної тактики, її система та завдання. Взаємозв'язок криміналістичної тактики з криміналістичною технікою і методикою. 45. Поняття, функції та елементи криміналістичної характеристики злочинів. 46. Особливості провадження слідчих дій при розслідуванні вбивств. 47. Особливості окремих видів планування розслідування. 48. Особливості провадження слідчих дій при розслідуванні розбійних нападів. 49. Поняття, ознаки та класифікація холодної зброї. 50. Особливості використання спеціальних знань при розслідуванні грабежів. 51. Особливості використання спеціальних знань при розслідуванні розбійних нападів. 52. Використання науково-технічних засобів при огляді; фіксація результатів огляду; зміст та форма протоколу огляду місця події. 53. Поняття та класифікація криміналістичних версій, методи та етапи їх побудови й перевірки. 54. Криміналістична характеристика вбивств. 55. Система опису ознак зовнішності людини. Засоби та методи фіксації зовнішніх ознак людини. Джерела інформації про ознаки зовнішності людини. 56. Поняття і сутність планування розслідування. Принципи планування розслідування. 57. Криміналістична характеристика злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи. 58. Обставини, що підлягають встановленню під час розслідування злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи. 59. Поняття, сутність і види пред'явлення для впізнання. Підготовка до пред'явлення для впізнання. 60. Основні елементи криміналістичної характеристики злочинів. 61. Особливості огляду трупа; значення і використання даних огляду трупа для встановлення особи загиблого та з'ясування інших обставин розслідуваної справи. 62. Характеристика основних тактичних прийомів проведення допиту. 63. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і слідчі версії у справах про вбивства. 64. Особливості виявлення, фіксації та вилучення слідів людини. 65. Поняття, значення та види допиту. Етапи проведення допиту та їх характеристика. 66. Особливості використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи. 67. Види та характеристика слідів пострілу. 68. Особливості тактики обшуку в приміщенні і на місцевості. 69. Типові слідчі ситуації і напрямки розслідування злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи. 70. Види та характеристика слідів людини. 71. Поняття, сутність і види тактичних операцій (комбінацій), їх використання у розкритті та розслідуванні злочинів. 72. Поняття, джерела, завдання та структура криміналістичної методики розслідування. 73. Підготовка до допиту. Визначення предмету допиту. Прийоми встановлення психологічного контакту з допитуваним. 74. Поняття, сутність та види слідчих ситуацій. Компоненти слідчої ситуації. 75. Особливості провадження окремих слідчих дій при розслідуванні злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи. 76. Обставини, що підлягають встановленню під час розслідування розбійних нападів. 77. Поняття, сутність та види освідування. Мета і правила освідування. 78. Структура видової методики розслідування злочинів. 79. Особливості застосування судової фотографії для фіксації окремих об'єктів: місця події, трупа, живих осіб. 80. Поняття, завдання та види слідчого експерименту. 81. Криміналістична характеристика грабежів. 82. Судова фотографія: види, методи, прийоми. 83. Поняття, сутність та види обшуку. Підготовка до обшуку. Технічні засоби пошуку. 84. Типові слідчі ситуації, що виникають на початковому етапі розслідування вбивств та їх характеристика. 85. Поняття криміналістичної техніки як розділу науки криміналістики. Галузі криміналістичної техніки. 86. Тактика слідчого експерименту. Сутність, задачі та види. 87. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування та слідчі версії при розслідуванні розбійних нападів. 88. Особистий обшук: підстави, тактичні особливості проведення. 89. Поняття і завдання освідування особи. Порядок проведення освідування особи. Фіксація ходу та результатів освідування особи. 90. Призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи.
Тестові завдання з криміналістики
Обведіть номер правильної відповіді:
А. технічною Б. природничо-технічною В. юридичною Г. природничо-технічною і юридичною (має двоїсту природу) Д. немає єдності думок
А. практика і наука Б. закон В. практика, наука, закон
А. загальної теорії криміналістики, трасології, криміналістичної тактики, криміналістичного зброєзнавства Б. судової балістики, криміналістичної техніки, тактики призначення і проведення експертизи, взаємодії органів досудового слідства з іншими службами органів внутрішніх справ і судово-експертних установ В. криміналістичного документознавства, тактики призначення і проведення експертизи, теорії криміналістичної ідентифікації і діагностики, ідентифікації людини за ознаками зовнішності Г. теорії криміналістичної ідентифікації і діагностики, криміналістичної трасології, криміналістичного обліку, криміналістичної методики розслідування злочинів Д. загальної теорії криміналістики, криміналістичної техніки, криміналістичної тактики, криміналістичної методики розслідування злочинів
А. антропологічні, антропометричні, соціологічні, психологічні Б. методи криміналістичної ідентифікації, дактилоскопії, одорології, планування слідчих дій, організації розслідування В. вимірювання, обчислення, геометрична побудова Г. спостереження, опис, порівняння, експеримент, моделювання Д. аналіз, синтез, індукція, дедукція, гіпотеза, аналогія
А. встановлення властивостей і станів об'єктів Б. побудова і перевірка версій В. встановлення конкретних одиничних об'єктів Г. класифікація об'єктів Д. визначення придатності об'єкта для експертного дослідження
А. матеріально-фіксовані сліди-відображення Б. окремі частини, що раніше складали одне ціле В. усі відповіді вірні
Б. ні.
А. на групові і часткові (індивідуальні) Б. на зовнішні і внутрішні В. на необхідно властиві і випадкові Г. на якісні і кількісні Д. усі відповіді вірні
А. непроцесуальній Б. процесуальній В. усі відповіді вірні
А. за функціонально-динамічними комплексами і за уявним образом Б. за ознаками зовнішньої будови, за матеріально фіксованими відображеннями і цілого за частинами В. за складом речовини і за матеріально фіксованими відображеннями Г. за функціонально-динамічними комплексами і за ознаками зовнішньої будови
А. діагностованою Б. діагностуючою В. діагнозом Г. жодна з наведених відповідей не є вірною
А. як розділ криміналістики Б. як сукупність технічних засобів, що застосовуються в криміналістичних цілях В. усі відповіді вірні
А. слідчий, фахівець, експерт Б. начальник слідчого відділу В. прокурор, суддя Г. оперативний працівник Д. усі відповіді вірні
А. засобів для виявлення і фіксації доказів Б. засобів для виявлення і вилучення доказів В. засобів для виявлення, фіксації, вилучення доказів Г. засобів дослідження речових доказів і попередження злочинів Д. засобів для виявлення, фіксації, вилучення, дослідження речових доказів запобігання і профілактики злочинів
А. у ході проведення оперативно-розшукових заходів Б. при перевірці за криміналістичними обліками В. при проведенні попередніх досліджень фахівцями-криміналістами Г. при проведенні криміналістичних експертиз Д. при одержанні консультацій експертів-криміналістів
А. обстановку місця події Б. виявлені сліди, предмети, знаряддя злочину В. хід і результати проведення слідчих дій Г. усі відповіді вірні
А. дослідницьку Б. закарбовуючу В. об'єктну Г. пошукову Д. усі відповіді вірні
А. дослідницьку Б. об'єктну В. закарбовуючу Г. пошукову Д. усі відповіді вірні
А. пізнавальну Б. сигналетичну В. усі відповіді вірні
А. орієнтуюча Б. оглядова В. вузлова Г. детальна Д. усі відповіді вірні
А. раптове зіткнення оператора з об'єктом, що фіксується Б. наближення камери до об'єкта В. віддалення камери від об'єкта Г. психологічне насильство (тиск) слідчого (оперативного працівника, фахівця) на підозрюваного (обвинувачуваного)
А. предмети, що залишилися на місці події, одязі злочинця Б. частини колись цілих предметів В. загублені злочинцем предмети Г. замки, пломби Д. усі відповіді вірні
А. поверхневий, слід відшарування Б. поверхневий, слід нашарування В. об'ємний Г. термічної зміни слідосприймаючого об'єкта
А. міні-слідами Б. монослідами В. мікрослідами Г. макрослідами Д. стереослідами
А. 1–2–3–4 Б. 1–3–2–4 В. 1–4–3–2 Г. 1–2–4–3 Д. 1–3–4–2
А. галузь криміналістичної техніки Б. розділ криміналістики В. підрозділ трасології Г. частину криміналістичної тактики
А. дугоподібні, петльові, кругові Б. дугоподібні, петльові, колоподібні В. дугові, петльові, виткові Г. дугоподібні, петльові, завиткові Д. дугові, петльові, завиткові
А. вічко Б. вигин В. дельта Г. „місток” Д. „гачок”
А. ступнів босих ніг Б. підошов взуття В. ніг у носках (панчохах) Г. ступнів босих ніг і підошов взуття Д. усі відповіді вірні
А. лінія напрямку руху Б. глибина кроку В. довжина кроку Г. ширина кроку Д. лінія ходьби
А. довжина і ширина плюсни Б. довжина і ширина підметки В. довжина і ширина проміжної частини Г. довжина і ширина каблукової частини Д. довжина підошви
А. швидкість руху автомобіля до зупинки Б. ширину бігової частини протекторів коліс В. базу автомобіля Г. довжину окружності шини Д. усі відповіді вірні
А. виду знаряддя Б. властивості матеріалу В. способу злому Г. усі відповіді вірні
А. перелому Б. злому В. тиску Г. розриву Д. тертя
А. характер матеріалу предмета з запаховим слідом, пітливість і ступінь чистоти рук Б. температура і вологість повітря В. усі відповіді вірні
А. ідентифікації особи, чиї сліди зубів виявлені Б. установленню взаєморозташування потерпілого і злочинця В. визначенню особливостей прикусу Г. встановленню особливостей окремих зубів Д. усі відповіді вірні
А. дактилоскопічної плівки Б. пінцета В. пристрою для збирання пилюки Г. скальпеля Д. усі відповіді вірні
А. мікрорельєфи Б. мікросліди В. мікрочастинки Г. мікрокількості речовини
А. повернути одяг потерпілому (підозрюваному) Б. здати його для збереження в кімнату речових доказів В. направити його в експертну установу для більш ретельного дослідження
А. підгалузь трасології Б. розділ криміналістики В. галузь криміналістичних експертиз Г. частину судової балістики
А. криміналістична балістика і криміналістичне дослідження холодної зброї Б. криміналістична балістика і криміналістичне вибухознавство В. криміналістичне дослідження вогнепальної зброї, криміналістичне дослідження холодної зброї, криміналістичне вибухознавство Г. криміналістичне дослідження холодної зброї і криминалистичне вибухознавство
А. людини Б. тварини В. споруд (будинків) Г. механізмів Д. усі відповіді вірні
А. так Б. ні В. у залежності від обставин справи Г. питання є спірним у науці
А. металева гільза Б. капсуль В. пиж Г. куля
А. пляшкоподібною Б. пірамідальною В. конічною Г. циліндричною
А. стріляні кулі, картеч, дріб, пижі, гільзи Б. сліди частин зброї на кулях і гільзах В. кіптява пострілу на гільзах, кулях, частинах зброї Г. сліди відображення від частин зброї на оточуючих об’єктах Д. зміни на перешкодах, що відбулися в результаті пострілу
А. відкладення незгорілих порошинок Б. зони опалення В. паска обтирання Г. надривів країв ушкодження Д. усі відповіді вірні
А. знаходження додаткових слідів пострілу Б. глибини пробоїни В. ширини пробоїни Г. діаметра пробоїни Д. знаходження снаряда в ушкодженому предметі
А. клинкове, безклинкове, комбіноване Б. колюче, колючо-рубаляче, колючо-ріжуче, ударно-роздрібнювальне В. заводське, кустарне, саморобне, перероблене, стандартне, нестандартне Г. бойове, цивільне, кримінальне Д. рукопашне, метальне, комбіноване з вогнепальним (газовим)
А. вирішення питання про механізм нанесення ушкоджень холодною зброєю Б. вирішення питання про приналежність вилученої зброї до холодної В. виявлення слідів рук людини на холодній зброї Г. ідентифікація холодної зброї за каналом поранення в тілі людини Д. усі відповіді вірні
А. механічні ушкодження від вибухової хвилі й осколків Б. залишки вибухових речовин В. термічні ушкодження Г. усі відповіді вірні
А. розділ криміналістики Б. розділ криміналістичних експертиз В. підгалузь трасології Г. частина діловодства
А. виконавця рукопису чи підпису Б. виконавця рукопису й умов виконання рукопису (підпису) В. статевої приналежності виконавця і його віку Г. деяких фізичних і професійних особливостей виконавця Д. усі відповіді правильні
А. індивідуальність Б. регенерація (відновлюваність) В. відносна стійкість (незмінюваність)
А. відбита в рукописі система рухів того, хто пише, за допомогою якої виконуються умовні графічні знаки Б. сукупність звичних рухів при написанні письмових знаків В. усі відповіді вірні
А. граматичні Б. топографічні В. лексичні Г. стилістичні
А. речовини, використані для зміни змісту документа Б. об'єкти, на яких могли залишитися слабовидимі й невидимі записи В. ушкоджені документи (наприклад розірвані, закреслені), дослідження яких необхідне для встановлення змісту Г. вироби з паперу і картону (наприклад вицвілий товарний знак на коробці, мішку) Д. жодна із наведених відповідей не є вірною
А. знебарвлюється Б. видаляється В. випаровується Г. усі відповіді вірні
А. переклеювання фотокартки без її заміни Б. заміна частин документа В. повне видалення тексту шляхом травлення Г. часткове видалення тексту шляхом травлення Д. змивання
А. приналежність особі (тобто виконання документа саме особою, яка перевіряється, а не іншою особою) Б. зразки повинні бути близькі за часом написання, формою і змістом В. виконані тією ж мовою Г. виконані на однотипному папері й аналогічних приладах Д. усі відповіді вірні
А. + відомости про непогашену судимість підозрюваного (обвинувачуваного) Б. властивості зовнішнього вигляду людини В. закономірності формування зовнішнього вигляду людини Г. техніко-криміналістичні властивості і методи збирання (відшукання), дослідження і використання даних про зовнішній вигляд людини в криміналістичних цілях
А. зріст Б. вік В. голос Г. національність Д. одяг
А. особливих Б. нетипових В. своєрідних Г. унікальних Д. помітних
А. зображення обличчя, фігури людини відповідно до уявлення очевидця Б. систему опису зовнішності людини за зовнішніми ознаками В. сукупність анкетних даних про підозрюваного (обвинувачуваного) Г. інформацію, отриману оперативним працівником від «інформатора» про осіб, причетних до здійснення злочину Д. систему опису зовнішнього вигляду підозрюваних, які переховуються (обвинувачуваних)
А. мальований, фотографічний, композиційно-фотографічний, словесний Б. мальований, композиційно-мальований, композиційно-фотографічний, комплексний В. сигналетичний, мальований, фотографічний, словесний Г. фотографічний, мальований, словесний, комплексний Д. сигналетичний, мальований, фотографічний, комплексний
А. уявному образу Б. словесному портрету В. пізнавальній фотографії Г. зліпках обличчя померлого Д. жодна із наведених відповідей не є вірною
А. особливо небезпечні злочинці (рецидивісти, «гастролери», організатори злочинних груп, «авторитети» кримінального середовища) Б. факти, зв'язані з подією злочину або минулою злочинною діяльністю (наприклад способи здійснення злочинів) В. предмети, що мають криміналістичне значення (наприклад вилучені з місця події стріляні кулі, гільзи, патрони зі слідами зброї) Г. документи (наприклад утрачені чи викрадені паспорти громадянина) Д. усі відповіді вірні
А. записами Б. обліками В. реєстрами Г. фіксаторами Д. замітками
А. інформаційно-довідкова Б. експертно-криміналістична В. усі відповіді вірні
А. альбомів Б. картотек В. моделювання Г. колекцій Д. автоматизованих банків даних
А. створення умов ідентифікації об'єктів за допомогою облікових даних Б. сприяння розшуку об'єктів, дані про які містяться в криміналістичних обліках В. збирання, накопичення й обробка даних про злочини й об'єкти, що можуть бути використані правоохоронними органами для розкриття, розслідування і попередження злочинів Г. представлення органу дізнання, слідчому, прокурору, суду довідкової й орієнтуючої інформації Д. усі відповіді вірні
А. галузь криміналістичної техніки Б. розділ криміналістики В. підгалузь криміналістичної техніки
А. вивчення досвіду і недоліків організації слідчої діяльності Б. дослідження практичної діяльності органів дізнання з проведення оперативно-розшукових заходів В. вивчення поводження підозрюваних, обвинувачуваних, потерпілих, свідків Г. розробка нових і удосконалювання наявних криміналістичних тактичних рекомендацій
А. найбільш раціональний і ефективний спосіб дії при організації і плануванні досудового і судового слідства, підготовці і проведенні окремих процесуальних дій Б. найбільш доцільна лінія поведінки при організації і плануванні досудового і судового слідства, підготовці і проведенні окремих процесуальних дій В. усі відповіді вірні
А. так Б. ні В. немає єдності думок у даному питанні
А. тактичним прийомом Б. тактичною комбінацією В. тактичною операцією Г. тактичною рекомендацією Д. комплексним прийомом
А. підготовки до проведення слідчої дії Б. проведення слідчої дії В. фіксації ходу і результатів слідчої дії Г. оцінки результатів слідчої дії
А. послідовність виконання слідчих дій Б. планування розслідування злочинів В. висування криміналістичних версій Г. підготовку і проведення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів Д. усі відповіді вірні
А. типовими Б. простими В. складними Г. комплексними
А. наукової гіпотези Б. часткової гіпотези В. робочої гіпотези
А. неочевидними Б. очевидними В. усі відповіді вірні
А. загальними Б. частковими В. типовими Г. конкретними
А. загальних до часткових Б. часткових до загальних В. немає принципового значення
А. якнайбільше Б. якнайменше В. стільки, скільки дозволяють факти конкретної події
А. підтверджують її істинність Б. спростовують її істинність В. усі відповіді правильні
А. повноту, все сторонність і об'єктивність розслідування Б. економічність розслідування (тобто досягнення мети з найменшими витратами сил, засобів) В. узгодження (координацію) зусиль слідчого з зусиллями інших служб органів внутрішніх справ і інших осіб, які працюють по даній кримінальній справі Г. усі відповіді вірні
А. планування конкретної слідчої дії Б. планування розслідування за окремою кримінальною справою В. планування розслідування по кримінальних справах, що знаходиться в слідчому відділі Г. планування розслідування по декількох кримінальних справах, що знаходиться у провадженні слідчого
А. слідчими діями Б. слідчими версіями В. багатоепізодними справами Г. особою (підозрюваним чи обвинувачуваним)
А. видом злочину Б. криміналістичною характеристикою злочину В. характеристикою особистості підозрюваного (обвинувачуваного) Г. характером слідчої ситуації Д. характером і розміром збитку, заподіяного злочином
А. розкриття і розслідування злочинів Б. притягнення до відповідальності осіб, що вчинили злочин і відшкодування причинених ними збитків В. сумісна діяльність по розшуку злочинця Г. припинення злочинів і прийняття заходів по їх запобіганню Д. усі відповіді вірні
А. законодавчими актами Б. обставинами кримінальної справи В. категорією злочину
А. процесуальними Б. організаційними В. сприяючими
А. повідомлення слідчого про результати реалізації оперативно-розшукових заходів для справ, переданих йому органом дізнання до встановлення злочинця Б. направлення слідчому матеріалів перевірки за даними, отриманим оперативно-розшуковим шляхом, для вирішення питання про порушення кримінальної справи В. погоджене планування слідчих дій і оперативно-розшукових заходів щодо справи, яка знаходиться у виробництві в слідчого Г. створення слідчо-оперативної групи для виїзду на місце події Д. спільне обговорення зібраних у справі слідчих і оперативно-розшукових даних
А. разовою, епізодичною Б. постійною В. усі відповіді вірні
А. слідчий Б. оперативний працівник В. експерт Г. дільничний інспектор міліції Д. усі відповіді вірні
А. позитивних наслідків Б. негативних наслідків В. усі відповіді вірні
А. громадян (представників громадськості) Б. слідчого, оперативного працівника, дільничного інспектора міліції В. усі відповіді вірні
А. виявлення, фіксація і вилучення слідів злочину Б. з'ясування обставин розслідуваної події В. одержання даних про обставини, що сприяли здійсненню злочину Г. з'ясування інших обставин, що мають значення для кримінальної справи Д. усі відповіді вірні
А. первинним Б. повторним В. основним Г. додатковим
А. повторний Б. основний В. додатковий Г. новий
А. співпадають Б. не співпадають В. усі відповіді вірні
А. дії слідчого до виїзду на місце події Б. дії слідчого після прибуття на місце події В. загальний і спеціальний підготовчий комплекс дій слідчого Г. жодна з наведених відповідей не є вірною
А. для проведення такого огляду потрібно тривалий час Б. огляд на місці ускладнений В. усі відповіді вірні
А. з води Б. з місця поховання В. з будь-якої земельної ділянки Г. усі відповіді вірні
А. тільки з його згоди Б. у випадках, коли проведення цієї слідчої дії необхідне для виявлення на його тілі слідів кримінального правопорушення В. усі відповіді вірні
А. потерпілого Б. раніше засудженого В. неповнолітнього Г. засудженого, який перебуває в установі виконання покарання Д. усі відповіді вірні
А. часткове Б. повне В. усі відповіді вірні
А. приховати факт виклику на допит від оточуючих Б. без зволікання (негайно) провести допит В. виконати цю слідчу дію у зв’язку з неможливістю явки допитуваного Г. усі відповіді вірні
А. вимозі видати викрадене Б. вимозі видати предмети, вилучені з цивільного обороту В. примусовому обстеженні приміщень та інших місць Г. усі відповіді вірні
А. підходити до вікон Б. забирати з вікон і ставити на них що-небудь В. змінювати первинне положення штор і фіранок на вікнах Г. ходити з кімнати в кімнату Д. жодна із наведених відповідей не є вірною
А. найбільш простої Б. найбільш складної В. не має значення
А. рапорті, складеному оперативним працівником Б. протоколі обшуку В. протоколі допиту свідків (в якості яких будуть допитані поняті) Г. довідці, складеній слідчим
А. пред’явлення доказів Б. залучення в бесіду за темою, що становить інтерес для допитуваного В. створення сприятливої обставини допиту (наприклад спокійний тон розмови, виявлення поваги до співрозмовника) Г. усі відповіді вірні
А. натуральна Б. за фотознімками В. за відеозаписами Г. усі відповіді вірні
А. допит особи, яка буде впізнавати Б. допит особи, яку будуть впізнавати В. підбір об’єктів для впізнання Г. підбір учасників слідчої дії Д. визначення часу, місця проведення впізнання
А. використовуючи допомогу понятого Б. через спеціаліста, який приймає участь у впізнанні В. дати вказівки оперативному працівнику
А. моделюванні (відтворенні) умов, окремих обставин чи певної ситуації загалом Б. здійсненні необхідних дослідних дій В. усі відповіді вірні
А. установленню мотиву здійснення злочину Б. визначенню наявності чи відсутності професійних (злочинних) навичок В. установленню можливості сприйняття якого-небудь факту, явища (наприклад слухове, зорове) Г. установленню можливості здійснення якої-небудь дії Д. установленню можливості існування якого-небудь явища
А. місце Б. час доби В. місце, час доби Г. місце, час доби і освітлення Д. усі відповіді правильні
А. так Б. ні
А. позитивних Б. негативних В. достовірних Г. позитивних і достовірних
А. ухвалення рішення про проведення слідчого експерименту Б. підготовка до цієї слідчої дії В. реконструкція обстановки і проведення дослідних дій Г. фіксація ходу і результатів слідчого експерименту Д. оцінка результатів цієї слідчої дії
А. не могло мати місця Б. могло мати місце в реальності
А. покаятися у вчиненні злочину Б. видати предмети, що були знаряддями злочину, і гроші (інші цінності), нажиті злочинним шляхом В. вказати місце, де його показання будуть перевірятися Г. відшкодувати шкоду, заподіяну вчиненим злочином
А. призначення судової експертизи Б. участь спеціаліста у проведенні слідчих дій В. допит осіб, які володіють спеціальними знаннями і навичками, в якості свідків Г. усі відповіді вірні
А. основну і додаткову Б. первинну і повторну В. однорідну і комплексну Г. одноособову і комісійну
А. експертом у його висновку Б. слідчим у постанові про відібрання зразків для експертного дослідження В. слідчим у протоколі відібрання зразків для експертного дослідження
А. знання в галузі науки Б. знання в галузі техніки В. знання в галузі ремесла Г. знання з галузі законодавства й інших питань права Д. жодна із наведених відповідей не є вірною
А. репрезентативність Б. безсумнівність походження В. вільність Г. жодна із наведених відповідей не є вірною
А. допити свідків Б. призначення судово-медичної експертизи В. освідування Г. огляд місця події
А. затримання злочинця Б. встановлення особи вбитої В. виявлення всіх співучасників убивства Г. встановлення мотивів убивства
А. вбивство вчинено психічно хворою людиною Б. вбивство вчинено близькою потерпілому людиною В. вбивство вчинено «сексуальним маніяком» Г. вбивство вчинено незнайомою потерпілому людиною
А. недопалок сигарети Б. невідомі волокна з одягу вбитого В. волокна вовни
А. накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію Костіна Б. огляд житла Костіна та його дочки В. затримання Костіна Г. виїмку речей дочки Костіна
А. судово-медична Б. судово-біологічна В. трасологічна Г. дактилоскопічна Д. огляд місця події
А. обставин події Б. судово-медичну експертизу В. судово психіатричну експертизу Г. виїмку одежі
А. пред’явлення для впізнання підозрюваного Б. слідчий експеримент В. освідування Г. криміналістичну експертизу светра підозрюваного
А. з 6 до 12 год. Б. з 12 до 18 год. В. з 18 до 24 год. Г. з 24 до б год
А. звернення до громадськості через засоби масової інформації Б. перевірка місцезнаходження в момент крадіжки осіб, які раніше відбували покарання за даний вид злочину В. опитування мешканців Г. прочісування місцевості
А. зберігати при справі до встановлення злочинця Б. зберігати при справі до встановлення знаряддя злому В. провести перевірку за слідотекою Г. використати при допиті свідків
А. зберігати при справі до встановлення злочинця Б. зберігати при справі до встановлення кола підозрюваних В. використати при допиті потерпілого Г. перевірити, чи залишені вони мешканцями квартири
А. показання очевидців Б. предмети - речові докази В. документи Г. сліди-відображення
А. словесна образа Б. непристойні жести В. підробка документів Г. фізичне насильство
А. допит офіціанта Б. допит директора кафе В. допит очевидців Г. огляд місця події
А. провести повторний допит водія Б. призначити судову автотехнічну експертизу В. призначити комплексну судово-медичну, трасологічну й автотехнічну експертизу Г. повторно оглянути місце пригоди
А. незаконний доступ та перехоплення Б. розкрадання часу В. порушення роботи автоматизованих систем Г. усі відповіді вірні
А. порядок експлуатації ЕОМ (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж Б. інформаційну безпеку окремих користувачів комп’ютерів В. кредитно-банківську сферу Г. громадський порядок
А. допоміжний технічний персонал установи Б. сторонні особи, кваліфіковані користувачі ЕОМ, що „зламують” захист комп’ютерної системи установи В. співробітники кредитно-банківської установи – спеціалісти у галузі ЕОМ Г. співробітники охорони кредитно-банківської установи
А. показання хабародавця Б. предмети - речові докази В. документи Г. сліди-відображення
А. спосіб передачі хабара Б. предмет хабара В. місце передачі хабара Г. поведінка особи, що отримала хабар на допиті
11. Розподіл балів, які отримують студенти
В умовах кредитно-модульної системи підставою для зарахування екзамену з дисципліни “Криміналістика“ є 60 і більше балів, набраних студентом при вивченні навчальної дисципліни за затвердженою кафедрою 100-бальною шкалою. Якщо студент не отримав іспит за рейтингом, то результат виставляється за наслідками виконання ними підсумкових тестів або підсумкової співбесіди по матеріалах усіх змістових модулів з демонстрацією набутих компетенцій з предмету.
Приклад для екзамену
Т1, Т2 ... Т12 – теми змістових модулів.
Приклад для виконання курсової роботи
Шкала оцінювання: національна та ECTS
12. Методичне забезпечення
Методичне забезпечення навчального процесу з криміналістики сконцентроване у кафедральному фонді у вигляді: - фондових лекцій згідно тематичних планів; - мультимедійного супроводження з окремих тем на електронних носіях; - навчальних відеофільмів з окремих тем на електронних носіях; - навчально-методичного комплексу (НМК). Всі види занять навчальної дисципліни “Криміналістика” повинні проводитися в навчальних аудиторіях з використанням відповідних дидактичних і технічних засобів навчання, які сконцентровані в спеціалізованому класі з криміналістики. При проведенні семінарських занять створюється інтерактивне середовище, яке сприятиме розвитку у слухачів творчого мислення, уміння вирішувати поставлені завдання за допомогою вирішення навчально-проблемних ситуацій, що відповідають особливостям майбутньої професійної діяльності слідчого. Під час підготовки робочої навчальної програми змістовна частина навчальної програми може корегуватися шляхом виключення і скорочення або включення, розширення та конкретизації окремих пунктів і питань у відповідності зі специфікою напряму підготовки майбутнього фахівця, типовими завданнями його професійної діяльності. Остаточні обсяги вивчення окремих тем навчальної дисципліни “Криміналістика”, а також розподіл навчального часу за видами занять визначаються робочими навчальними планами.
13. Рекомендована література
Підручники
Навчальні посібники
Монографії
Практикуми. Збірники задач
Статті
Тези доповідей і матеріали конференцій
Нормативно-правові акти
Енциклопедії на CD-ROM
Адреси в глобальній комп'ютерній мережі Internet
14. Інформаційні ресурси
7. ПланИ-конспекти лекційНИХ ЗАНЯТЬ з навчальної дисципліни:
Частина I.
Тема 1. Предмет, завдання і система криміналістики. Предмет криміналістики. Розвиток наукових уявлень про предмет криміналістики. Закономірності об'єктивної дійсності, що вивчаються криміналістикою. Принципи криміналістики, закони розвитку науки криміналістики. Завдання криміналістики на сучасному етапі розвитку суспільства. Загальні, спеціальні та конкретні завдання криміналістики. Роль криміналістики у запобіганні злочинів. Система криміналістики. Загальна теорія, окремі криміналістичні теорії і вчення. Мова криміналістики, її становлення і розвиток. Криміналістична техніка, експертиза, тактика і методика розслідування злочинів. Криміналістика у системі інших наук і її значення в забезпеченні практичної діяльності у боротьбі із злочинністю. Використання положень філософії, логіки, психології, етики та інших суспільних наук у розвитку криміналістичної теорії, розробці засобів і методів слідчої діяльності. Співвідношення криміналістики і природничо-технічних наук. Роль криміналістики в забезпеченні застосування досягнень науково-технічного прогресу в діяльності по боротьбі зі злочинністю. Використання криміналістичних знань, засобів і методів у інших галузях людської діяльності.
Тема 2. Методологічні засади криміналістики. Поняття і сутність методів криміналістики. Теорія відображення як методологічна основа формування криміналістичних знань і розробки прийомів та засобів роботи з доказами. Специфіка слідчого пізнання. Види і характеристика методів криміналістики. Використання загальнонаукових методів у криміналістиці. Спеціальні методи криміналістики, їх формування і система. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві. Узагальнення слідчої, судової і експертної практики, як джерело розробки криміналістичних засобів, прийомів і методів. Співвідношення методів криміналістики та методів практичної діяльності в розкритті злочинів.
Тема 3. Криміналістична ідентифікація і діагностика. Поняття і наукові засади криміналістичної ідентифікації, її значення у слідчій, експертній і судовій діяльності. Види та форми криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки і властивості, їх класифікація. Ототожнення і встановлення групової належності. Об'єкти і суб'єкти криміналістичної ідентифікації. Процес криміналістичної ідентифікації. Методика ідентифікаційних досліджень. Застосування математичних і кібернетичних методів у ідентифікаційних дослідженнях. Поняття і сутність криміналістичної діагностики. Наукові засади криміналістичної діагностики. Діагностичні завдання та методика їх вирішення. Значення криміналістичної діагностики для розкриття та розслідування злочинів.
Тема 4. Загальні положення криміналістичної техніки. Поняття, завдання і структура криміналістичної техніки. Джерела формування та розвитку криміналістичної техніки. Класифікація криміналістичних засобів і методів. Завдання і можливості застосування вимірювальної, аналітичної і обчислювальної техніки. Критерії допустимості використання технічних засобів і методів роботи з доказами у кримінальному судочинстві. Доказове значення результатів застосування криміналістичної техніки. Перспективи розвитку криміналістичної техніки. Проблеми автоматизації криміналістичних досліджень.
Тема 7. Загальні положення криміналістичної експертизи. Поняття і зміст криміналістичної експертизи. Наукові засади, система та завдання криміналістичних досліджень в криміналістиці. Об`єкти і суб`єкти криміналістичних досліджень та їх класифікація. Основні напрями криміналістичних досліджень в криміналістиці. Методи досліджень, їх класифікація. Технічні засоби криміналістичних досліджень. Застосування спеціальних знань як форма реалізації науково-технічних досягнень. Співвідношення компетенції і можливостей слідчого, спеціаліста і експерта у використанні спеціальних знань при дослідженні слідів та речових доказів. Поняття, правові засади та види судових експертиз. Система судово-експертних закладів України.
Частина II.
Тема 15. Загальні положення криміналістичної тактики. Поняття криміналістичної тактики, її система та завдання. Взаємозв'язок криміналістичної тактики з криміналістичною технікою і методикою. Співвідношення тактики слідчих дій з процесуальним порядком їх проведення. Роль криміналістичної тактики в розслідуванні і попередженні злочинів. Поняття і сутність тактичного рішення слідчого. Умови, що визначають прийняття і реалізацію тактичних рішень. Тактичний ризик у діяльності слідчого. Поняття тактичних прийомів, їх джерела та класифікація. Тактичний прийом і криміналістична рекомендація. Критерії допустимості та ефективності тактичних прийомів. Роль та місце тактичних прийомів у забезпеченні законності слідчої діяльності. Поняття, сутність і види тактичних операцій (комбінацій), їх значення і використання у розкритті та розслідуванні злочинів. Проблеми і можливості програмування, алгоритмізації та автоматизації слідчої діяльності.
Тема 17. Тактика слідчого огляду. Поняття, сутність та види слідчого огляду. Завдання слідчого огляду. Місце та роль слідчого огляду у розкритті злочинів. Організація і правила проведення слідчого огляду. Огляд місця події. Підготовка до огляду. Етапи огляду місця події. Прийоми огляду. Учасники огляду. Використання спеціаліста та спеціальних знань при проведенні огляду. Попереднє дослідження слідів на місці події з метою отримання та реалізації розшукової інформації. Поєднання огляду місця події з оперативно-розшуковими заходами. Використання науково-технічних засобів при огляді. Фіксація результатів огляду. Зміст та форма протоколу огляду місця події. Додатки до протоколу огляду: плани, схеми, фотозйомка, вилучення слідів. Оцінка результатів огляду місця події та їх використання у розкритті злочинів. Особливості огляду трупа. Участь судового медика при огляді трупа. Значення і використання даних огляду трупа для встановлення особи загиблого та з'ясування інших обставин розслідуваної справи. Ексгумація трупа. Мета і правила огляду предметів та документів. Особливості проведення огляду документів. Правила вилучення документів під час огляду. Особливості огляду поштово-телеграфної кореспонденції. Особливості огляду та попереднього дослідження інформації знятої з каналів зв`язків, фіксування результатів. Вилучення інформації та фіксування результатів. Питання, що вирішуються при огляді приміщень і ділянок місцевості, що не є місцем події. Особливості огляду тварин та їх трупів. Поняття та сутність освідування. Мета і правила освідування. Проведення освідування спеціалістом. Умови допустимості проведення освідування.
Тема 22. Тактика використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві. Призначення і проведення судових експертиз. Підготовка до проведення експертизи. Визначення виду, мети і об'єму дослідження. Формулювання експертного завдання. Особливості призначення додаткової, повторної, комісійної і комплексної експертиз. Проведення альтернативної експертизи та її використання в кримінальному судочинстві. Вибір експерта (експертного закладу). Особливості проведення експертизи поза експертним закладом. Оцінка висновку експерта та використання отриманих даних у розкритті, і запобіганні злочинів. Поняття і види зразків для експертного дослідження, вимоги до них, умови їх отримання (вилучення). Поняття та види зразків для порівняльного дослідження. Умови вилучення зразків та зберігання. Вимоги отримання зразків. Правові та моральні вимоги проведення. Критерії допустимості. Примусове отримання зразків. Процесуальне оформлення вилучення зразків. Особливості вилучення зразків. Учасники слідчої дії.
Тема 23. Загальні положення криміналістичної методики. Поняття, завдання та значення криміналістичної методики. Закономірності злочинної діяльності і слідчої практики, що вивчаються нею. Принципи та джерела криміналістичної методики. Місце криміналістичної методики в криміналістиці і її зв'язок з іншими галузями знань. Структура криміналістичної методики. Загальні положення і наукові засади методики. Потреби слідчої практики як умова розвитку криміналістичної методики. Структура та види окремих методик розслідування злочинів. Напрямки і шляхи їх удосконалення. Етапи розслідування та їх характеристика. Профілактична діяльність слідчого. Поняття, сутність та види слідчих ситуацій. Компоненти слідчої ситуації. Фактори, що обумовлюють формування та розвиток слідчих ситуацій. Слідча ситуація як підстава прийняття тактичних рішень. Поняття і сутність криміналістичної характеристики злочинів у розвитку криміналістичної методики й удосконалення засобів та методів розслідуванні злочинів. Класифікація злочинів. Співвідношення криміналістичної характеристики злочинів з кримінально-правовою та кримінологічною характеристиками. Зміст криміналістичної характеристики злочинів. Виявлення і репрезентативність кореляційних зв'язків елементів криміналістичної характеристики певного виду злочинів як умова її практичного інформаційного і методичного значення для розкриття злочинів. Перспективи та умови формування (розробки) об'єктивно достовірних інформаційних моделей криміналістичних характеристик окремих видів злочинів.
Тема 24. Розслідування злочинів проти життя та здоров'я особи. Особливості і значення боротьби зі злочинами проти життя та здоров'я громадян на сучасному етапі. Криміналістична характеристика вбивств та заподіяння тілесних ушкоджень. Завдання і тактика невідкладних слідчих дій на початковому етапі розслідування. Типові слідчі ситуації та слідчі версії у справах про вбивства, тілесні ушкодження. Специфіка розслідування вбивств у залежності від способів їх вчинення. Встановлення особи загиблого. Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів, що розглядаються. Особливості встановлення і доведення мотивів вчинення цих злочинів. Характеристика способів приховання злочинів проти життя і здоров'я громадян. Зміст і характеристика наступного етапу розслідування. Особливості тактики окремих слідчих дій. Профілактика злочинів проти життя і здоров'я громадян.
8-10. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Частина I.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.
Тема 1. Предмет, система і завдання криміналістики – 8 год.
Лекційне заняття - 2 год. Семінарське заняття - 2 год. Практичне заняття - год. Самостійна робота - 4 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Криміналістика (від лат. criminalis – що належить до злочину) – багатопланова спеціальна юридична наука, виникла і розвивається як наука, що своїми положеннями сприяє діяльності правоохоронних органів зі встановлення істини у кримінальному судочинстві. Криміналістика – наука про закономірності механізму вчинення злочину, виникнення джерел інформації про злочин і його учасників, закономірності збирання, дослідження, оцінки і використання доказів і розроблених на грунті цих закономірностей спеціальних засобів і методів розслідування злочинів та їх запобіганню.
Семінарське заняття – 2 год. Мета заняття: з'ясування предмета, системи, завдань та ролі криміналістичної науки у професійній підготовці фахівців для органів України.
План семінару: 1. Сучасні уявлення щодо предмета науки криміналістики та закономірностей об'єктивної дійсності, що вивчаються нею. 2. Система науки криміналістики. 3. Основні категорії, класифікації та закони розвитку криміналістики. 4. Загальне та спеціальні завдання криміналістики. 5. Місце криміналістики в системі юридичних наук та її роль у професійній підготовці фахівців для правоохоронних органів України.
Самостійна робота – 4 год. Питання для самостійної роботи: 1. Що означає термін «криміналістика» і хто використав його вперше? 2. Що включає в себе предмет криміналістики; які закономірності вона вивчає? 3. Які загальні і спеціальні завдання криміналістики? 4. Чи є криміналістика юридичною, правовою наукою і який носить характер – теоретичний чи прикладний (проілюструйте на конкретних прикладах зв’язок криміналістики з суміжними юридичними та іншими науками)?
Література до теми: [1-42, 55, 58, 60, 103, 108, 124, 127, 133, 134, 142, 145, 151, 161, 162, 178-188, 208-212]
Тема 2. Методологічні засади криміналістики – 8 год.
Лекційне заняття - 2 год. Семінарське заняття - 2 год. Практичне заняття - год. Самостійна робота - 4 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Метод, в широкому розумінні – це спосіб пізнання дійсності, вивчення явищ природи чи суспільного життя, спосіб досягнення будь-якої мети чи вирішення завдання. Методи криміналістики – це способи вирішення наукових завдань в процесі криміналістичних досліджень теоретичного та прикладного характеру.
Семінарське заняття – 2 год. Мета заняття: з'ясування методів науки криміналістики і практичної діяльності органів дізнання та досудового слідства по розкриттю і розслідуванню злочинів; опанування прийомами логічного мислення (аналіз, синтез, індукція, дедукція, гіпотеза, аналогія) в пізнанні істини під час розслідування злочинів.
План семінару: 1. Поняття методології криміналістики. 2. Характеристика загальнонаукових і спеціальних методів криміналістики. 3. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
Самостійна робота – 4 год. Питання для самостійної роботи: 1. Поняття методології криміналістики. 2. У чому полягає суть діалектичного методу як основи методології криміналістики? 3. У чому полягає роль методу діалектичної логіки при практичному застосуванні методів криміналістики? 4. Дайте характеристику загальнонауковим методам криміналістики. 5. Які методи криміналістики відносяться до спеціальних?
Література до теми: [1-42, 106, 107, 152, 178-188, 208-212]
Тема 3. Криміналістична ідентифікація і діагностика – 8 год.
Лекційне заняття - 2 год. Семінарське заняття - год. Практичне заняття - 2 год. Самостійна робота - 4 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Теорія ідентифікації – це система правил і понять, необхідних для встановлення тотожності чи її відсутності. Ідентифікація (від лат. identifiko – той самий) означає ототожнення, тобто встановлення об’єкта за якимись його властивостями чи ознаками. Тому ідентифікація – це пізнавальний процес виділення індивідуального, конкретного із загального. Криміналістична ідентифікація – це процес порівняльного дослідження об’єктів, пов’язаних з подією, що розслідується, для вирішення питання щодо їх тотожності чи групової належності. Теорія діагностики – це процес пізнання, в основі якого лежать загальні події (явища, факти), за їх результатами. Діагностика (від грец. diagnostis – здібність розпізнавати), тобто установити схожість ситуації, що досліджується, з деякою типовою моделлю чи виявити щось конкретне, притаманне лише цій ситуації. Криміналістична діагностика – це процес дослідження властивостей і стану об’єкта (ситуації) з метою установлення змін, які відбулися в ньому, причини цих змін і їх зв’язок із вчиненим злочином. Іншими словами, діагностика являє собою уявну реконструкцію вчиненого злочину, у ході якої мають перевагу висновки “зворотного напрямку”: від наслідку - до причини, від явища – до його суті, від відображення – до аналізу властивостей і стану відображення об’єкта. Ідентифікація; діагностика; групофікація; ідентифікаційний період; ідентифікаційне поле; об’єкти і суб’єкти ідентифікації; види ідентифікації; диференціація; ідентифікаційне дослідження; експертиза; висновок експерта.
Семінарське заняття – 2 год. Мета заняття: опанування видами і формами криміналістичної ідентифікації, встановлення групової приналежності та діагностики під час розслідування злочинів.
План семінару:
Практичне заняття – 4 год. Мета заняття: перевірка й поглиблення знань студентів щодо видів і форм криміналістичної ідентифікації, встановлення групової приналежності та діагностики під час розслідування злочинів.
Контрольні питання:
Самостійна робота – 4 год. Питання для самостійної роботи:
Література до теми: [1-42, 178-188, 208-212].
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.
Тема 4. Загальні положення криміналістичної техніки – 8 год.
Лекційне заняття - 2 год. Семінарське заняття - 2 год. Практичне заняття - год. Самостійна робота - 4 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Криміналістична техніка – це розділ криміналістики, що являє систему наукових положень і розроблених на їх основі технічних засобів, методів виявлення, фіксації, вилучення, збереження і переробки інформації про подію, що розслідується, а також технічних засобів і методів для запобігання злочинам. Криміналістична техніка; техніко-криміналістичні засоби і методи; принципи застосування техніко-криміналістичних засобів і методів.
Семінарське заняття – 2 год. Мета заняття: ознайомлення з арсеналом техніко-криміналістичних засобів, що застосовуються для виявлення, фіксації, вилучення та дослідження доказової інформації у справах про окремі види злочинів.
План семінару:
Самостійна робота – 4 год. Питання для самостійної роботи:
Література до теми: [1-42, 53, 119, 126, 136, 137, 138, 150, 155, 158, 167-171, 176, 178-188, 208-212].
Тема 5. Криміналістична фотографія та відеозйомка – 8 год.
Лекційне заняття - год. Семінарське заняття - 2 год. Практичне заняття - 2 год. Самостійна робота - 4 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Криміналістична фотографія (походить від грец. photos – світло і grapho – пишу) – це система наукових положень і розроблених на їх засадах фотографічних засобів, прийомів і методів для збирання, дослідження і демонстрації доказів з метою розслідування злочинів та їх запобіганню. Криміналістичний відеозапис – система наукових положень, методів, прийомів і технічних засобів, що використовуються для фіксації динамічних властивостей об’єктів, подій, явищ і слідчих дій з метою розслідування злочинів і їх запобіганню.
Семінарське заняття – 2 год. Мета заняття: перевірка й поглиблення знань студентів щодо видів, способів і прийомів криміналістичної фотографії та відеозапису при запобіганні, розкритті та розслідуванні злочинів.
План семінару:
Практичне заняття – 2 год. Мета заняття: відпрацювання практичних умінь та навичок застосування засобів, методів і прийомів криміналістичної фотографії та відеозапису для фіксації ходу і результатів слідчих дій у справах про окремі види злочинів.
Контрольні питання:
Самостійна робота – 4 год. Питання для самостійної роботи:
Література до теми: [1-42, 77, 104, 178-188, 208-212].
Тема 6. Інформаційно-довідкове забезпечення розкриття злочинів (криміналістична реєстрація) – 10 год.
Лекційне заняття - год. Семінарське заняття - 2 год. Практичне заняття - 2 год. Самостійна робота - 4 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Криміналістична реєстрація – науково-розроблена система довідкових, розшукових та інших криміналістичних обліків об’єктів-носіїв криміналістично значимої інформації, що використовується для розслідування злочинів і їх запобіганню.
Семінарське заняття – 2 год. Мета заняття: перевірка й поглиблення знань студентів щодо інфораційно-довідкового забезпечення розкриття злочинів (криміналістичної реєстрації).
План семінару: 1. Поняття, система та призначення криміналістичної реєстрації. 2. Правові основи криміналістичної реєстрації. 3. Поняття криміналістичного обліку. Об’єкти криміналістичного обліку. 4.Основні види криміналістичного обліку.
Практичне заняття - 2 год. Мета заняття: відпрацювання умінь і навичок заповнення облікових карток на окремі об'єкти криміналістичного обліку, складання відповідних запитів.
Контрольні питання:
Самостійна робота – 6 год. Питання для самостійної роботи:
Література до теми: [1-42, 59, 69, 112, 115, 125, 128, 144, 147, 154, 157, 159, 164, 172, 175, 178-188, 208-212].
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3.
Тема 7. Загальні положення криміналістичної експертизи – 8 год.
Лекційне заняття - 2 год. Семінарське заняття - 2 год. Практичне заняття - год. Самостійна робота - 4 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Експертиза взагалі (від лат. expertus – досвідчений, знаючий, тямущий) – це одна із форм використання науково-технічних досягнень різних галузей знань з метою забезпечення обгрунтованого та достовірного висновку експерта. Криміналістична експертиза – один із розділів науки криміналістики, що являє собою систему наукових положень і розроблених на їх засадах спеціальних методів і методик для встановлення фактичних даних на основі дослідження об’єктів – матеріальних носіїв інформації з метою розслідування злочинів і їх запобіганню.
Семінарське заняття – 2 год. Мета заняття: перевірка й поглиблення знань студентів щодо основних видів судових експертиз у слідчій та судовій практиці.
План семінару: 1. Предмет, завдання і система криміналістичної експертизи. 2. Наукові засади і принципи криміналістичної експертизи. 3. Обєкти і суб’єкти криміналістичної експертизи. Професійні вимоги до суб’єктів криміналістичної експертизи. 4. Класифікація судових експертиз.
Самостійна робота – 2 год. Питання для самостійної роботи:
Література до теми: [1-42, 61, 88, 89, 97, 140, 178-188, 208-212].
Тема 8. Криміналістичне дослідження слідів (слідознавство) – 12 год.
Лекційне заняття - 2 год. Семінарське заняття - год. Практичне заняття - 4 год. Самостійна робота - 6 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Трасологія – головна підсистема криміналістичного дослідження матеріальних слідів – вивчає головним чином сліди-відображення зовнішньої будови об’єктів, що залишили їх, та з метою індивідуальної чи групової ідентифікації і вирішення різного роду діагностичних завдань. Криміналістична трасологія (від франц. trace – слід і грец. logos – слово, вчення; букв. – вчення про сліди) – галузь криміналістики, що вивчає теоретичні основи слідознавства, закономірності виникнення слідів, що відображують механізм вчинення злочину, розробляє рекомендації щодо застосування засобів, методів і прийомів їх дослідження з метою встановлення обставин, що мають суттєве значення для розслідування злочинів та їх запобіганню. Трасологія; слід; механізм утворення слідів; будова шкіри на долоні руки; папілярний візерунок; доріжка слідів ніг людини; зліпки слідів; знаряддя злому; колія і база транспорту; трасологічна експертиза.
Практичне заняття – 4 год. Мета заняття: відпрацювання практичних навичок застосування техніко-криміналістичних засобів і методів для виявлення та фіксації слідів рук на різних поверхнях (папері, склі, дереві тощо) різними порошками, одержання зразків відбитків пальців рук живих осіб, виявлення, фіксації та вилучення слідів ніг людини і транспортних засобів, знарядь зламу, слідів їх застосування, замків і пломб.
Контрольні питання:
7. Питання, що розв'язуються трасологічною експертизою.
Самостійна робота – 6 год. Питання для самостійної роботи:
Література до теми: [1-42, 65, 73, 90, 163, 178-188, 208-212].
Тема 9. Криміналістичне дослідження зброї, боєприпасів, вибухових речовин і пристроїв та слідів їх застосування (зброєзнавство) – 6 год.
Лекційне заняття - год. Семінарське заняття - год. Практичне заняття - 4 год. Самостійна робота - 2 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Криміналістичне зброєзнавство – це галузь криміналістичної експертизи, що вивчає принципи конструювання і закономірності дії різних пристроїв, функціонально призначених для ураження чи знешкодження людей, тварин чи інших матеріальних об’єктів, закономірності утворення слідів застосування цих пристроїв, а також розробляє засоби, прийоми та методи збирання, оцінки, дослідження й використання їх з метою розслідування злочинів та їх запобіганню. Холодною зброєю в криміналістиці називають предмети, що спеціально виготовлені для безпосереднього нанесення тілесних ушкоджень, призначені для нападу і активного захисту, а також не мають прямого виробничого чи господарсько-побутового призначення. Вибух взагалі – це процес швидкого вивільнення великої кількості енергії в закритому об’ємі. Криміналістична вибухотехніка вивчає закономірності виникнення, отримання і використання криміналістичної інформації про вибухові речовини, засоби вибуху, вибухові пристрої та пов’язаних з ними осіб і об’єктів у разі розслідування злочинів та їх запобіганню.
Практичне заняття - 4 год. Мета заняття: : відпрацювання прийомів огляду, фіксації та попереднього дослідження вогнепальної зброї, холодної зброї та вибухових речовин і пристроїв, слідів їх застосування.
Контрольні питання:
Самостійна робота – 2 год. Питання для самостійної роботи:
Література до теми: [1-42, 45, 47, 48, 57, 72, 75, 79, 82, 91, 110, 117, 141, 149, 178-188, 08-212].
Тема 10. Криміналістичне дослідження документів (документознавство) –86 год.
Лекційне заняття - год. Семінарське заняття - год. Практичне заняття - 4 год. Самостійна робота - 4 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Документ (від лат. dokumentum – все, що може слугувати свідченням, уроком, прикладом) – матеріальний об’єкт дослідження, що являє собою предмет (папір, тканину, фото-, відео плівку та ін.), на якому знаками мови, звуком тощо відображена інформація для її передачі в часі і просторі. Криміналістичне дослідження документів – це галузь криміналістики, що вивчає закономірності природи писемності, способи підробки документів, а також, розробляє засоби і методи пізнання цих закономірностей з метою розслідування злочинів та їх запобіганню. Криміналістичне дослідження письма – це підгалузь криміналістичного дослідження документів, що займається вивченням закономірностей формування письма і розробляє на їх основі методи і засоби збирання та дослідження письма для ототожнення автора і виконавця, а також встановлення інших фактів, пов’язаних з письмом. Загальні ознаки писемної мови характеризують письмову мову людини в цілому – загальний рівень грамотності, лексика (словниковий запас, фразеологія і зображувально-виражальні засоби), стилістичні ознаки (манера викладу думок пишучим, відображена в побудові речень, побудові тексту в цілому). Загальні ознаки почерку – це навички, що характеризують загальну будову знаків алфавіту (розмір, нахил, розгін), рухові навички (виробленість почерку, складність рухів, ступінь зв’язності) і навички розташування (топографічні ознаки). Окремі ознаки почерку – матеріалізований прояв рухової навички, графічно відображений у письмі. Технічне дослідження документів – це підгалузь криміналістичного дослідження документів, що розробляє і удосконалює методи і засоби дослідження з метою встановлення їх справжності. Документообіг, вид документа, огляд документа, документ-речовий доказ, рукописний текст, машинописний текст, реквізит документа, технічна підробка документів, інтелектуальна підробка документів, почеркознавча експертиза, авторознавча експертиза, технічне дослідження документів, печатка, штамп, друкуючий пристрій, друкарській засіб, поліграфічна продукція.
Практичне заняття – 4 год. Мета заняття: відпрацювання навичок огляду, фіксації та попереднього дослідження рукопису - виявлення ознак писемної мови і почерку з метою розшуку та ідентифікації автора рукопису, дослідження документів з метою виявлення ознак їхньої зміни (підробки), а також умінь за цими ознаками розпізнавати спосіб підробки документів.
Контрольні питання:
Самостійна робота – 4 год. Питання для самостійної роботи:
Література до теми: [1-42, 46, 49, 54, 96, 130, 135, 139, 146, 148, 173, 177-188, 208-212].
Тема 11. Ідентифікація особи за ознаками зовнішності (габітоскопія) – 6 год.
Лекційне заняття - год. Семінарське заняття - год. Практичне заняття - 4 год. Самостійна робота - 2 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Габітоскопія (від лат. habitus – зовнішність людини, її конституція і від грец. skopeo – розглядати) – вчення про зовнішній облік людини, будову її тіла. Криміналістична габітоскопія – це галузь криміналістики, що включає систему теоретичних положень про ознаки зовнішності людини, сукупність методів і науково-технічних засобів збирання, дослідження та використання цих ознак з метою розслідування злочинів та їх запобіганню. Суб’єкти з-лочину (люди) на місці події залишають сліди і властивості: фізичні, біологічні та соціальні. Фізичні властивості (зовнішні або анатомічні - ознаки і внутрішні або структурні - властивості) характеризують будову тіла як будь-якого матеріального утворення. Біологічні властивості (динаміка, голос і мова) відображають функціональну діяльність людини і характеризують її як живу біологічну систему, що діє в соціальному середовищі. Соціальні властивості (персоно графічні, психофізіологічні і психологічні, світоглядні, виробничо-ділові, морально-побутові) характеризують людину як особистість на рівні індивідуальної і суспільної свідомості, її ставлення до закону, суспільства, моральних і етичних цінностей. Словесний портрет – метод опису зовнішності людини з використанням спеціальної термінології і принципів з метою її ідентифікації за ознаками зовнішності. Способи відтворення і закріплення ідеальних слідів пам’яті: опис, малювання, композиція за допомогою фотознімків, композиція за допомогою підсумовування малюнків, композиція комп’ютерною технікою. Ідентифікація людини за ознаками зовнішності (ідеальними слідами) – в ході слідчої дії (пред’явлення для впізнання) за матеріальними слідами – в ході портретно-криміналістичної експертизи.
Практичне заняття – 2 год. Мета заняття: набуття практичних навичок описування розшукуваної особи за методом «Словесного портрету».
Контрольні питання:
Самостійна робота – 2 год. Питання для самостійної роботи: Поняття та наукові засади ототожнення особи за ознаками зовнішності, їх ідентифікаційне значення та класифікація. Система опису ознак зовнішності. Функціональний портрет людини. Засоби та методи фіксації (сумування, поєднання, об'єднання) зовнішніх ознак людини. Джерела інформації про ознаки зовнішності людини. Співвідношення опису, впізнання та ідентифікації особи. Використання даних про ознаки зовнішності в розшуку осіб, що зацікавили слідство, організації обліків і розкриття злочинів. Криміналістична портретна експертиза: поняття, питання, що вирішуються, методи проведення, підготовка матеріалів для її призначення.
Питання для самоконтролю:
Література до теми: [1-42, 43, 81, 178-188, 208-212].
Тема 12. Криміналістичне дослідження звукових слідів (фоноскопія) -4 год.
Лекційне заняття - год. Семінарське заняття - год. Практичне заняття - 2 год. Самостійна робота - 2 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Фоноскопія (від грец. phonema – звук і skopeo – дивлюсь, вивчаю) – галузь знання про звук. Криміналістична фоноскопія – галузь криміналістики, що вивчає теоретичні положення вчення про звук і на їх засадах розробляє технічні засоби та методи збирання, дослідження й використання звукових слідів з метою розслідування злочинів та їх запобіганню. Властивості звукових слідів – динамічність, розсіюваність, подільність, відображення. Джерела звукових слідів – люди, живі організми, неживі об’єкти та їх системи, явища природи. Способи фіксації звуку – органолептичний (органи слуху людини – „сліди пам’яті”), технічний (звукозаписуюча апаратура – звукозапис за способом перетворення і закріплення енергетичних сигналів поділяють на: механічний, магнітний, оптичний, цифровий). Судово-фоноскопічна експертиза – дослідження слідів звуку об’єктів живої природи, відображених ідеально (уявні образи) або на матеріальні носії (магнітні стрічки, диски, дискети, компакт-диски, вінчестери,, мікросхеми, кристали). Судово-акустична експертиза – дослідження слідів звуку об’єктів неживої природи та об’єктів штучного походження. Судово-фонетична експертиза – за фонограмою мови людини встановлює психічний стан того, хто говорить, визначає ступінь його емоційної напруженості при відповіді на емоційний подразник або при усному поясненні.
Практичне заняття – 2 год. Мета заняття: відпрацювання прийомів огляду,фіксації, та попереднього дослідження відео-фономатеріалів, які містять доказову інформацію, та їх використання у розслідуванні злочинів.
Контрольні питання:
Самостійна робота – 2 год. Питання для самостійної роботи: Можливості і завдання використання засобів та методів акустики у практиці боротьби зі злочинністю. Наукові засади криміналістичного дослідження звукових слідів.
Питання для самоконтролю:
Література до теми: [1-42, 100-102, 109, 116, 118, 178-188, 208-212].
Тема 13. Криміналістичне дослідження слідів запаху (одорологія) – 4 год.
Лекційне заняття - год. Семінарське заняття - год. Практичне заняття - 2 год. Самостійна робота - 2 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Криміналістична одорологія (від лат. odor – запах і грецьк. logos – слово, вчення) – вчення про запахи для встановлення за допомогою нюху службово-розшукових собак осіб (запахоносіїв), які були присутні на місці злочину та залишили там свою запахову інформацію, а також їх речей, слідів, предметів. Слід запаху – це частина цілого, що відокремилась від нього і перебуває в газоподібному стані. Джерела слідів запаху – це всі матеріальні об’єкти живої і неживої природи, що перебувають у твердому, рідкому і газоподібному стані. Властивості запахових слідів – безперервність механізму утворення, рухливість структури, розсіюваність і подільність. Біологічний детектор – нюх службово-розшукової собаки. Прийоми відділення сліду запаху від його носія – відсмоктування (забір) молекул запаху шприцом, забір запаху безпосередньо ємністю, адсорбування запахового сліду на нейтральний носій. Вибірка – оперативно-тактичний захід щодо застосування фахівцем біологічного детектора з метою встановлення за запахом його джерела.
Практичне заняття – 2 год. Мета заняття: відпрацювання прийомів огляду,фіксації, та попереднього дослідження запахової інформації, які містять доказову інформацію, та їх використання у розкритті і розслідуванні злочинів.
Контрольні питання: 1. Поняття, наукові засади, завдання і можливості криміналістичної одорології. 2. Способи і методи виявлення, фіксації і вилучення запахових слідів. 3. Дослідження і використання запахових слідів у практиці розслідування злочинів.
Самостійна робота – 2 год. Питання для самостійної роботи: Поняття і наукові засади криміналістичної одорології. Завдання і можливості використання запахових слідів людини в розкритті та розслідуванні злочинів.
Питання для самоконтролю:
Література до теми: [1-42, 100-102, 109, 116, 118, 178-188, 208-212].
Тема 14. Інші напрямки і види криміналістичних досліджень – 6 год.
Лекційне заняття - год. Семінарське заняття - год. Практичне заняття - 4 год. Самостійна робота - 2 год.
Практичне заняття – 4 год. Мета заняття: відпрацювання прийомів огляду,фіксації, та попереднього дослідження мікрооб’єктів, наркотичних, отруйних і сильнодіючих речовин та їх використання у розкритті і розслідуванні злочинів.
Контрольні питання:
Самостійна робота – 2 год. Питання для самостійної роботи: Поняття та класифікація мікрооб'єктів. Прийоми і засоби виявлення, вилучення та дослідження мікрооб'єктів. Криміналістичне дослідження наркотичних, отруйних і сильнодіючих речовин. Завдання та особливості виявлення, фіксації і вилучення наркотичних, отруйних і сильнодіючих речовин і слідів їх застосування. Питання, що вирішуються при їх дослідженні Підготовка матеріалів для призначення експертизи. Напрямки розвитку експертних досліджень в криміналістиці.
Література до теми: [1-42, 100-102, 109, 116, 118, 178-188, 208-212].
Частина II.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4.
Тема 15. Загальні положення криміналістичної тактики – 8 год.
Лекційне заняття - 2 год. Семінарське заняття - 2 год. Практичне заняття - - год. Самостійна робота - 4 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Криміналістична тактика – розділ криміналістики, що являє собою систему наукових положень і розроблених на їх основі практичних рекомендацій з організації та планування поина !!переднього і судового слідства, визначення лінії поведінки осіб, які проводять розслідування, прийомів конкретних слідчих і судових дій, спрямованих на збирання та дослідження доказів, на встановлення обставин, що сприяли вчиненню чи приховуванню злочинів.
Семінарське заняття – 2 год. Мета заняття: з’ясування предмета, системи, завдань та ролі криміналістичної тактики у професійній підготовці слідчих для правоохоронних органів України.
План семінару: 1. Поняття криміналістичної тактики, її система та завдання. Правові, психологічні та етичні засади криміналістичної тактики. Співвідношення тактики слідчих дій з процесуальним порядком їх проведення. 2. Поняття тактичних прийомів, їх джерела та класифікація. Тактичний прийом і криміналістична рекомендація. 3. Поняття, сутність і види тактичних операцій (комбінацій), їх значення і використання у розкритті та розслідуванні злочинів. 4. Поняття і сутність тактичного рішення слідчого. Умови, що визначають прийняття і реалізацію тактичних рішень.
Самостійна робота – 4 год. Питання для самостійної роботи: 1. У чому полягають питання криміналістичної тактики? 2. Що таке тактичний прийом і критерії його допустимості? 3. Що відноситься до джерел тактичного прийому? 4. Що таке слідча ситуація? 5. У чому полягає суть тактичного рішення? 6. Дайте визначення тактичної операції і тактичної комбінації.
Література до теми: [ 1-45, 229-232, 295-313, 314-315, 316-318 ].
Тема 16. Криміналістична версія. Організація та планування розслідування – 8 год.
Лекційне заняття - год. Семінарське заняття - 2 год. Практичне заняття - 2 год. Самостійна робота - 4 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Криміналістична версія – обгрунтоване припущення щодо окремого факту або групи фактів, які мають або можуть мати значення для справи, вказує на наявність і пояснює походження цих фактів, їх зв’язок між собою та зміст, який служить цілям встановлення об’єктивної істини. Планування розслідування – це складний процес мислення, суттю якого є визначення шляхів розслідування злочинів, окреслення обставин, що підлягають з’ясуванню, а також встановлення найбільш доцільних строків проведення необхідних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.
Семінарське заняття – 2 год. Мета заняття: з’ясування поняття криміналістичної версії і планування розслідування та їх значення для розслідування злочинів.
План семінару: 1. Поняття, значення та види слідчих версій. Логічна природа версій. Засади і правила побудови та перевірки версій. 2. Поняття і сутність організації планування розслідування. Принципи планування розслідування. 3. Особливості різних варіантів планування: окремої слідчої дії, тактичної операції, роботи по кримінальній справі вцілому, розслідування багатоепізодних справ, по групі справ, що знаходяться у переведенні слідчого, при бригадному методі розслідування. 4. Техніка планування розслідування. Вимоги до плану розслідування. Допоміжна документація при плануванні.
Практичне заняття – 2 год. Мета заняття: відпрацювання практичних навичок побудови і перевірки слідчих версій, складання планів розслідування злочину в цілому.
Контрольні питання: 1. Поняття криміналістичної версії, її логічна структура. 2. Класифікація слідчих версій. Основні правила побудови і перевірки слідчих версій. 3. Поняття планування та організації розслідування злочинів. 4. Рівні та етапи планування розслідування.
Самостійна робота – 4 год. Питання для самостійної роботи: 1. У чому полягає суть організації розслідування? 2. У чому полягає зміст планування розслідування? 3. Які є принципи планування розслідування? 4.Що являє собою криміналістична версія? 5. Охарактеризуйте правила побудови та перевірки версій. 6. Яке значення мають версії під час розслідування злочинів?
Література до теми: [ 1-45, 229-232, 295-313, 314-315, 316-318 ].
Тема 17. Тактика слідчого огляду – 12 год.
Лекційне заняття - 2 год. Семінарське заняття - 2 год. Практичне заняття - 2 год. Самостійна робота - 6 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Слідчий огляд – це слідча дія, що полягає у безпосередньому сприйнятті об’єктів з метою виявлення слідів злочину, з’ясування механізму злочину, обстановки його здійснення та інших обставин, які мають значення у справі, що розслідується.
Семінарське заняття – 2 год. Мета заняття: навчити студентів тактичних прийомів огляду місця події.
План семінару: 1. Поняття, сутність та види слідчого огляду. Завдання слідчого огляду. 2. Використання науково-технічних засобів при огляді. Фіксація результатів огляду 3. Особливості огляду трупа. Участь судового медика в огляді трупа. Ексгумація трупа. 4. Мета і правила огляду предметів та документів. 5. Питання, що вирішуються при огляді приміщень і ділянок місцевості, що не є місцем події. 6. Поняття та сутність освідування. Мета і правила освідування.
Самостійна робота – 2 год. Питання для самостійної роботи: 1. Які завдання передбачає тактика огляду місця події? 2. За якими принципами здійснюється огляд місця події? 3. В чому полягає суть підготовки до проведення огляду місця події? 4. Які є види огляду місця події і які методи застосовуються під час його проведення? 5. Що таке освідування живої особи і в чому проявляються особливості огляду трупа людини? 6.Охарактеризуйте прийоми фіксації результатів огляду місця події.
Література до теми: [ 1-45, 229-232, 295-313, 314-315, 316-318 ].
Тема 18. Тактика обшуку - 6 год.
Лекційне заняття - год. Семінарське заняття - год. Практичне заняття - 2 год. Самостійна робота - 4 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Обшук – це обгрунтована доказами, що є у справі, слідча дія, суть якої полягає у примусовому обстеженні приміщень і споруд, ділянок місцевості, окремих громадян з метою виявлення злочинців, знарядь злочину, інших предметів і речей, що мають значення для справи.
Практичне заняття – 2 год. Мета заняття: Опанувати тактичними прийомами обшуку та процесуальним оформленням ходу і результатів цієї слідчої дії.
Контрольні питання: 1. Поняття, сутність та види обшуку. 2. Правові та фактичні підстави проведення обшуку. Підготовка до обшуку. Технічні засоби обшуку. 3. Особливості тактики обшуку в приміщенні і на місцевості. Особистий обшук. 4. Фіксація ходу та результатів обшуку. Оцінка та використання результатів обшуку в розслідуванні злочинів.
Самостійна робота – 4 год. Питання для самостійної роботи: 1. В чому сутність і завдання обшуку? 2. Які є об’єкти і види обшуку? 3. Охарактеризуйте тактичні прийоми обшуку? 4. В чому полягає сутність тактики виїмки? 5. Які застосовуються засоби фіксації результатів обшуку і виїмки?
Література до теми: [ 1-45, 229-232, 295-313, 314-315, 316-318 ].
Тема 19. Тактика допиту – 6 год.
Лекційне заняття - год. Семінарське заняття - год. Практичне заняття - 2 год. Самостійна робота - 4 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Допит – це слідча чи судова дія, в процесі якої орган слідства або суд отримують інформацію щодо відомих допитуваному фактів, що мають значення для встановлення істини у справі. Очна ставка – це самостійна слідча (судова) дія, що передбачає одночасний допит двох раніше допитаних осіб щодо обставин, стосовно яких були дані істотно суперечливі показання.
Практичне заняття – 2 год. Мета заняття: навчити студентів прийомів допиту свідків і потерпілих, та практики процесуально правильного оформлення протоколів їх допиту.
Контрольні питання: 1. Поняття, значення та види допиту. 2. Тактичні прийоми проведення допиту 3. Тактика допиту потерпілих, свідків, підозрюваних (обвинувачуваних), неповнолітніх. 4. Поняття, сутність і завдання очної ставки. Підготовка до очної ставки. Тактичні прийоми допиту на очній ставці. 5. Фіксація ходу та результатів допиту і очної ставки.
Самостійна робота – 2 год. Питання для самостійної роботи: 1. Що таке допит, його тактика і завдання? 2. У чому полягає підготовка до проведення допиту? 3. Які є тактичні прийоми допиту і в чому полягають психологічні основи тактики допиту? 4. Коли виникає необхідність у проведенні очної ставки? 5. Чим відрізняється тактика допиту від очної ставки? 6. За допомогою яких засобів здійснюється фіксація результатів допиту?
Література до теми: [ 1-45, 229-232, 295-313, 314-315, 316-318 ].
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5.
Тема 20. Тактика пред’явлення для впізнання – 8 год.
Лекційне заняття - год. Семінарське заняття - год. Практичне заняття - 4 год. Самостійна робота - 4 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Пред’явлення для впізнання – це слідча дія, що полягає в пред’явленні свідкові чи іншій особі об’єктів, які вони спостерігали раніше, з метою встановлення їх тотожності чи групової належності.
Практичне заняття – 2 год. Мета заняття: навчити студентів прийомів пред’явлення для впізнання та практики процесуально правильного оформлення протоколів цієї слідчої дії.
Контрольні питання: 1. Поняття, сутність і види пред'явлення для впізнання. 2. Підготовка до пред'явлення для впізнання. Пред'явлення для впізнання осіб, предметів, трупів, тварин, ділянок місцевості. Особливості пред'явлення для впізнання за функціональними ознаками. Проведення впізнання за фотознімками, кіно і відеострічками. 3. Фіксація ходу і результатів пред'явлення для впізнання. Оцінка і використання даних пред'явлення для впізнання у розкритті та розслідуванні злочинів.
Самостійна робота – 2 год. Питання для самостійної роботи: 1. У чому полягає зміст і мета пред’явлення для впізнання? 2. Що відноситься до об’єктів пред’явлення для впізнання? 3. У чому полягає підготовка до пред’явлення для впізнання? 4. Які є види пред’явлення для впізнання, їх криміналістична характеристика? 5. Які засоби застосовуються для фіксації результатів пред’явлення для впізнання.
Література до теми: [ 1-45, 229-232, 295-313, 314-315, 316-318 ].
Тема 21. Тактика слідчого експерименту – 4 год.
Лекційне заняття - год. Семінарське заняття - 2 год. Практичне заняття - год. Самостійна робота - 2 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Слідчий експеримент є окремою слідчою дією, що полягає у проведенні дослідів з метою перевірки, чи могли відбутися за певних умов ті чи інші події та яким саме чином.
Практичне заняття – 2 год. Мета заняття: навчити студентів прийомів проведення слідчого експерименту.
Контрольні питання: 1. Поняття, сутність слідчого експерименту, його мета та види. 2. Учасники слідчого експерименту. Підготовка до проведення слідчого експерименту. 3. Умови та прийоми проведення слідчого експерименту. 4. Фіксація умов, ходу та результатів слідчого експерименту. 5. Технічні засоби фіксації. Оцінка і використання отриманих результатів у розслідуванні.
Самостійна робота – 2 год. Питання для самостійної роботи: 1. Які завдання стоять перед слідчим експериментом? 2. Які є види слідчого експерименту? 3. У чому зміст підготовки до слічого експерименту? 4. Характеристика тактичних прийомів слідчого експерименту. 6. Які засоби фіксації застосовуються в ході проведення слідчого експерименту?
Література до теми: [ 1-45, 229-232, 295-313, 314-315, 316-318 ].
Тема 30. Тактика використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві. Призначення і проведення криміналістичних експертиз – 6 год.
Лекційне заняття - 2 год. Семінарське заняття - 2 год. Практичне заняття - 2 год. Самостійна робота - 4 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Спеціальними є знання, що набуті суб’єктом у процесі практичної діяльності, шляхом спеціальної підготовки чи професійного досвіду і засновані на системі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла. Спеціаліст – фізична особа, яка має відповідні спеціальні знання, вміння і навички, а також володіє процесуальним статусом їх застосування. Судова експертиза – це процесуальна дія, що полягає в дослідженні експертом за завданням слідчого чи судді речових доказів та інших матеріалів, з метою встановлення фактичних даних та обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Семінарське заняття – 2 год. Мета заняття: засвоєння студентами форм використання спеціальних знань під час розслідування злочинів.
План семінару:
Практичне заняття – 2 год. Мета заняття: відпрацювання практичних умінь підготовки і призначення судових експертиз та їхнього процесуального оформлення.
Контрольні питання: 1. Підготовка до проведення експертизи. Визначення виду, мети і об'єму дослідження. Формулювання експертного завдання. 2. Особливості призначення додаткової, повторної, комісійної і комплексної експертиз. 3. Проведення альтернативної експертизи та її використання в кримінальному судочинстві. 4. Вибір експерта (експертного закладу). 5. Особливості проведення експертизи поза експертним закладом. 6. Оцінка висновку експерта та використання отриманих даних у розкритті, і запобіганні злочинів.
Самостійна робота – 2 год. Питання для самостійної роботи: 1. У чому полягає суть і значення судових експертиз? 2. При яких обставинах призначається судова експертиза і які елементи містить процес підготовки до судової експертизи? 3. В чому полягає тактика проведення судової експертизи і що являє собою її висновок? 4. Які є способи оцінювання наукової достовірності висновку експерта? 5. При яких обставинах призначається додаткова і повторна експертизи? 6. Яке значення має взаємодія слідчого з експертом під час підготовки та проведення судової експертизи?
Література до теми: [ 1-45, 229-232, 295-313, 314-315, 316-318 ].
Тема 23. Загальні положення криміналістичної методики – 6 год.
Лекційне заняття - 2 год. Семінарське заняття - 2 год. Практичне заняття - год. Самостійна робота - 2год.
Ключові терміни та поняття до теми: Криміналістична методика – це завершальний розділ науки криміналістики, який являє собою систему наукових положень (закономірностей, принципів) і розроблених на їх основі практичних рекомендацій (алгоритмів, програм), що забезпечують оптимальну організацію розслідування та запобігання окремих видів злочинів. Криміналістична характеристика – це своєрідна інформаційна модель, що являє собою якісно-кількісний опис типових ознак конкретного виду (групи) злочинів.
Семінарське заняття – 2 год. Мета заняття: з’ясувати наукові положення, рекомендації і засоби криміналістичної методики.
План семінару: 1. Поняття, завдання та значення криміналістичної методики. Місце криміналістичної методики в криміналістиці і її зв'язок з іншими галузями знань. 2. Структура криміналістичної методики. Структура та види окремих методик розслідування злочинів. 3. Поняття, сутність та види слідчих ситуацій. Компоненти слідчої ситуації. Фактори, що обумовлюють формування та розвиток слідчих ситуацій. 4. Поняття і зміст криміналістичної характеристики злочинів.
Самостійна робота – 2 год. Питання для самостійної роботи: 1. У чому полягає суть і завдання методики розслідування злочинів? 2. Які є принципи криміналістичної методики? 3. Що становить структуру криміналістичної методики? 4. Що відноситься до загальних положень криміналістичної методики? 5. У чому полягає суть криміналістичної характеристики злочинів та її значення для криміналістичної методики? 6. На які етапи поділяється процес розслідування злочинів?
Література до теми: [ 1-45, 229-232, 295-313, 314-315, 316-318 ].
Тема 24. Розслідування злочинів проти життя та здоров’я особи – 12 год.
Лекційне заняття - 2 год. Семінарське заняття - 2год. Практичне заняття - 4 год. Самостійна робота - 4 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Вбивство, тобто умисне заподіяння смерті іншій людині (ст. 115 КК України) є найтяжчим злочином проти життя людини.
Семінарське заняття – 2 год. Мета заняття: з’ясувати наукові положення, рекомендації і засоби криміналістичної методики розслідування вбивств.
План семінару: 1. Криміналістична характеристика умисних вбивств і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть. 2. Побудова версій, проведення слідчих та інших дій на початковому етапі розслідування при виявленні трупу з ознаками насильницької смерті, або частин трупу. 3. Побудова версій, проведення слідчих та інших дій на початковому етапі розслідування при заяві про зникнення людини при обставинах, що вказують на вбивство. 4. Проведення слідчих та інших дій на подальшому етапі розслідування вбивств і заподіяння тяжких тілесних пошкоджень, що спричинили смерть.
Практичне заняття – 2 год. Мета заняття: відпрацювання практичних навичок щодо аналізу вихідної слідчої ситуації за матеріалами про умисні вбивства чи заподіяння тілесних ушкоджень, висуванню версій і складанню плану початкового етапу розслідування.
Контрольні питання: 1. Криміналістична характеристика вбивств. 2. Початковий етап розслідування. 3.Завдання наступних етапів розслідування. 4.Особливості тактики проведення окремих слідчих дій.
Самостійна робота – 2 год. Питання для самостійної роботи: 1.Побудуйте криміналістичну класифікацію вбивств. 2. Чим зумовлена складність розслідування вбивств? 3. Під які події найчастіше інсценуються вбивства? Ознаки інсценувань. 4. Поняття вбивства на замовлення. 5. Хто такі кілери? Охарактеризуйте криміналістичні типи кілерів.
Література до теми: [ 1-45, 229-232, 295-313, 314-315, 316-318 ].
Тема 25. Розслідування злочинів проти власності – 4 год.
Лекційне заняття - 2 год. Семінарське заняття - год. Практичне заняття - 2 год. Самостійна робота - год.
Ключові терміни та поняття до теми: Крадіжка – таємне викрадення чужого майна (ст.185 КК України) – найпоширеніші та небезпечні злочини, що посягають на державне, колективне і особисте майно громадян. Грабіж – відкрите викрадення чужого майна (ст. 186 КК). Розбій – напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (ст. 187 КК України). Грабежі і розбої є тяжкими злочинами. Вимагання – це вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його родичі бажають зберегти в таємниці (ст.189 КК України). Шахрайство – заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (ст.190 КК України). Привласнення чи розтрата – розкрадання чужого майна, яке було ввірене винуватому чи перебувало в його віданні (ст.191 КК України).
Семінарське заняття – 2 год. Мета заняття: з’ясувати наукові положення, рекомендації і засоби криміналістичної методики розслідування злочинів проти власності.
План семінару: 1. Криміналістична характеристика крадіжок, пограбувань, розбоїв. 3. Типові слідчі ситуації вказаних видів посягань і обумовлені ними особливості початкового і наступного етапів розслідування. 4. Тактика окремих слідчих дій і тактичних операцій. 5. Організація розшуку викраденого майна. Виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів проти власності.
Практичне заняття – 2 год. Мета заняття: з’ясування особливостей побудови слідчих версій, планування і планування проведення слідчих дій на різних етапах розслідування злочинів проти власності.
Контрольні питання: 1.Крииміналістична характеристика злочинів проти власності. 2. Початковий етап розслідування. 3. Наступний етап розслідування. 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій.
Самостійна робота – 2 год. Питання для самостійної роботи: 1. У чому полягає сутність криміналістичної характеристики розкрадань, крадіжок, пограбувань, розбоїв? 2. Які обставини підлягають встановленню під час розслідування розкрадань, крадіжок, пограбувань, розбоїв? 3. Які слідчі ситуації і версії підлягають розгляду на початковому етапі розслідування даних видів злочинів. 4. Які особливості розслідування даних видів злочинів на наступному етапі розслідування? 5. У чому полягають особливості тактики проведення окремих слідчих дій в ході розслідування розкрадань, крадіжок, пограбувань, розбоїв?
Література до теми: [ 1-45, 229-232, 295-313, 314-315, 316-318 ].
Тема 26. Розслідування злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи – 6 год.
Лекційне заняття - год. Семінарське заняття - год. Практичне заняття - 4 год. Самостійна робота - 6 год.
Ключові терміни та поняття до теми: Згвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи (ст. 152 КК України), є найбільш тяжким злочином проти статевої свободи жінки.
Практичне заняття – 2 год. Мета заняття: з’ясування особливостей побудови слідчих версій, планування і планування проведення слідчих дій на різних етапах розслідування злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
Контрольні питання: 1.Крииміналістична характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. 2. Початковий етап розслідування. 3. Наступний етап розслідування. 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій.
Самостійна робота – 4 год. Питання для самостійної роботи: 1. У чому полягає сутність криміналістичної характеристики зґвалтувань та які її елементи? 2. У чому полягає початковий етап розслідування зґвалтувань? 3. У чому порлягає початковий етап розслідування зґвалтувань? 4. У чому суть наступного етапу розслідування зґвалтувань? 5. Які особливості тактики провадження окремих слідчих дій під час розслідування зґвалтувань?
Література до теми: [ 1-45, 295-313, 314-315 ].
11. ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ
Індивідуальна робота студентів з криміналістики може охоплювати (відповідно до “Положення навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців”): - конспект із теми (модуля) за заданим планом або планом, який студент розробив самостійно; - участь у роботі студентського наукового гуртка криміналістики; - участь у студентських наукових конференціях (“круглих столах”); - підготовка наукових доповідей та їх презентація; - реферат з теми (модуля) або вузької проблематики; - розв'язування практичних (наприклад, ситуативних) завдань різного рівня з теми (модуля); - анотація прочитаної додаткової літератури з курсу криміналістики; - вирішення тестових завдань; - узагальнення слідчої та судової практики згідно з певними темами. Вибір студентами видів індивідуальної роботи здійснюється за власними інтересами. Завдання для індивідуальної роботи студент отримує на кафедрі на початку навчального року. Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студента здійснює викладач, який закріплюється кафедрою.
12. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ
Всі види занять навчальної дисципліни “Криміналістика” повинні проводитися в навчальних аудиторіях з використанням відповідних дидактичних і технічних засобів навчання. Зокрема, практичні заняття повинні проводитись у спеціалізованому класі криміналістики (ауд. 202). При проведенні семінарських занять створюється інтерактивне середовище, яке сприятиме розвитку у студентів творчого мислення, уміння вирішувати поставлені завдання за допомогою вирішення навчально-проблемних ситуацій, що відповідають особливостям майбутньої професійної діяльності слідчого. Цей вид занять є засобом розвитку у студентів культури наукового мислення, а також призначений для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методикою наукового пізнання. Семінарське заняття – це завжди безпосереднє контактування зі студентами, встановлення довірливих стосунків, продуктивне педагогічне спілкування. Викладачі, формуючи атмосферу творчої роботи, орієнтують на виступи за характером оцінки, дискусії, співвідносячи їх із простим викладом вивчених та підготовлених тем, заслуховуванням рефератів. Викладач дає установку на прослуховування або акцентує увагу студентів на оцінці та обговоренні залежно від тематики та ситуації. Враховуючи все це, викладач керує дискусією та розподілом ролей. Невпевненим студентам пропонуються окремі полегшені питання, які дають можливість виступити та відчути психологічний стан успіху. Основними завданнями семінарського заняття є :
Семінарські заняття виступають також засобом перевірки розвитку і засвоєння навичок самостійної роботи, що є однією з найважливіших форм навчальної роботи студентів, та сприяють вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі, привчають до систематичного, планомірного засвоєння навчального матеріалу, монографічної та іншої літератури, законодавства та підзаконних нормативних актів. Семінар – це традиційне заняття, в якому ставка робиться на закріплення теоретичних відомостей, формування системи знань, підготовку до виконання подальших практичних завдань. Він може проходити у таких формах:
Методика підготовки семінарських занять Підготовка до семінарського заняття поділяється на попередню та безпосередню. Попередня підготовка включає збір матеріалів з теми, розробку плану заняття, розробку методичних рекомендацій для проведення заняття; безпосередня – відвідування лекцій з теми семінарського заняття чи ознайомлення з її текстом; опрацювання літератури і нормативних документів, підготовку плану-конспекту і дидактичних матеріалів. У плані вказується тема, мета, завдання вивчення навчального матеріалу, питання для обговорення, література (обов’язкова та додаткова). Якщо семінарське заняття формулюється у вигляді доповідей, то формулюються теми, до яких додається основна література для ознайомлення кожного учасника заняття. при проведенні комбінованого семінарського заняття визначаються питання для фронтального вивчення та розробляються теми рефератів. За наявності навчально-методичних комплексів необхідність в останніх видах роботи відпадає, тому що учасники семінару працюють відповідно до розробок кафедри. Отже, алгоритм підготовчої роботи викладача до семінару може виглядати так:
Методика проведення семінарських занять Успіх семінарських занять значною мірою залежить від їх раціональної організації та активних методів проведення:
Крім організаційних моментів, важливу роль відіграє методика проведення семінарських занять. Основними методами проведення є розповідь викладача (вступне і заключне слово), а також бесіда, ілюстрації і демонстрації, екскурсії. Звичайно, всі вони використовуються не ізольовано, а в єдності. Не існує жодного семінарського заняття, яке б проводилось одним методом. На кожному з них застосовуються різні методи, хоча один з них може бути і домінуючим. Основною складовою більшості семінарських занять є виступи студентів. Ці виступи можуть бути у вигляді розповіді (інколи включають елементи лекції), ілюстрації та демонстрації. Після виступу студента розгортається бесіда, в якій бере участь як доповідач, так і викладач і студенти. Під час проведення семінарських занять викладач:
Семінарське заняття є концентрованим проміжним підсумком всієї навчальної роботи на кафедрах, тому що проведення її на високому теоретичному і методичному рівнях значною мірою обумовлене:
Під час проведення семінарського заняття слід виділяти і тримати під увагою такі основні компоненти:
Студенти під час семінару можуть виступати з рефератами. Кожний доповідач має викласти зміст реферату усно за 10-15 хв. Студенти та викладач ставлять запитання, а ті, хто виступають, на них відповідають. Після цього виступають рецензенти від студентів, що попередньо ознайомилися з текстами рефератів. Подальший перебіг семінарського заняття передбачає виступи студентів, які зобов’язані висловити свою думку про реферат, про виступи товаришів, викласти суть однієї з проблем, винесених на розгляд семінарського заняття. Виступ студентів не бажано переривати або виправляти. Робити це можна лише у разі грубих помилок. Після виступу можна ставити запитання. В кінці заняття керівник підводить підсумок, дає оцінку виступів (якщо цього не було зроблено при обговоренні кожного питання) та настанови щодо підготовки до наступних занять. Отже, хід семінарського заняття та його структура за традиційною методикою може визначатися таким чином:
Слід уникати стандартизації семінарських занять, більше урізноманітнювати їх, активізувати пізнавальну діяльність студентів як під час самостійної підготовки, так і на самих заняттях. Типовими помилками при проведенні семінарських занять є:
Практичне заняття Перелік тем практичного заняття визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення ґрунтується на заздалегідь підготовленому методичному матеріалі – тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв’язування їх студентами на занятті. Під час проведення практичного заняття група може бути поділена на підгрупи. Структура практичного заняття:
Різновиди занять залежать саме від практичної частини. Це може бути вирішення задач, виконання вправ, спостереження, експерименти. Слід організовувати практичні заняття так, щоб студенти постійно відчували ускладнення завдань, які виконуються, були зайняти творчою роботою, пошуками правильних і точних рішень. Велике значення мають індивідуальний підхід і педагогічне спілкування. При розробці завдання і плану заняття викладач має враховувати рівень підготовки кожного студента і виступати в ролі консультанта, не принижуючи самостійності та ініціативи студента. Загальна підготовка до практичних занять передбачає визначення їх тематики, розробку планів занять, визначення мінімуму обов’язкової для вивчення літератури, методичних рекомендацій. Проведення практичних занять базується на попередньо підготовленому матеріалі – тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; комплекти завдань різної складності для роботи з ними на занятті. Підготовка до практичного заняття проводиться поетапно:
Практичне заняття є формою навчального заняття, де викладач організовує детальний розгляд студентами окремих положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно до сформульованих завдань. Проводяться в аудиторіях або навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичні заняття – найбільш поширена форма професійного навчання фахівців, що дозволяє найкращим чином реалізувати принцип зв’язку теорії та практики, навчанням з життям. Основними цілями практичних занять є:
Головна мета набуття практичних умінь і навичок має бути зрозумілою як викладачу, так і студентам. Його завданнями можуть бути:
На цих заняттях викладач організовує розгляд слухачами-студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, а головне – формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Підготовка викладача до проведення практичного заняття передбачає: відвідування лекції по темі або ознайомлення з нею; вивчення методичних матеріалів; ознайомлення з літературою і нормативними документами; обмін думками з викладачами; підготовку необхідних дидактичних засобів. Умовами ефективного проведення практичних занять є таке:
Розвитку самостійного та творчого мислення сприяє розбір та аналіз різноманітних методів або способів вирішення, виконання практичних завдань, знаходження економнішого та раціональнішого рішення, стимулювання винахідливості та кмітливості. Для проведення практичного заняття викладачем готуються відповідні методичні матеріали: тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; набір практичних завдань різної складності для розв’язування їх студентами на занятті та необхідні дидактичні засоби. Викладач має самостійно знаходити та вибирати вправи, задачі, завдання творчого характеру, які взаємопов’язані з практикою професійної діяльності студента профілем його спеціальності. Більшого поширення набуває застосування ділової гри, підґрунтям якої є реальна виробнича (службова, практична) ситуація, де студенти поводять себе відповідно до вказаних «ролей», відображують службових осіб, що задіяні у вказаних обставинах.
Методика проведення практичних занять Традиційно до складових елементів практичного заняття належать такі етапи роботи:
На практичному занятті студенти під керівництвом викладача глибоко і всебічно обговорюють питання теми. Для посилення активності і закріплення знань викладач має залучати до участі в обговоренні теоретичних і практичних питань якомога більшу кількість студентів. Це досягається постановкою додаткових запитань, спрямованих на розкриття, деталізацію різних аспектів основного питання, особливо практичного досвіду, складних ситуацій. Після обговорення кожного питання викладачу доцільно дати оцінку виступів, акцентувати увагу на найбільш суттєвих положеннях, проблемах і можливих варіантах їх вирішення. Велику користь на практичних заняттях дає розв’язування задач за методом конкретних ситуацій на основі первинних матеріалів. У кінці заняття викладач виставляє студентам оцінки за ступінь активності при обговоренні питань, за глибину засвоєння матеріалу, а також за належне виконання індивідуальних завдань і вміння використовувати отриманий матеріал. Оцінки, одержані студентом на практичних заняттях, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з цієї дисципліни. Якщо студент пропустив заняття або під час занять не виявив відповідних знань, йому призначається індивідуальна співбесіда як одна з форм контролю за засвоєнням навчального курсу. Методика проведення практичних занять може бути різноманітною, вона залежить від авторської індивідуальності викладача, важливо, щоб різноманітними методами досягалася дидактична мета. Тобто на практичному занятті викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань.
Самостійна робота студентів здійснюється у вільний від аудиторної роботи і виховних заходів час, передбачає підготовку до семінарських і практичних занять, виконання індивідуальних завдань, самоосвіту. Часові обсяги самостійної роботи студентів визначаються робочим навчальним планом і структурою залікового кредиту. Самопідготовка студентів здійснюється у бібліотеках, комп’ютерних класах з доступом до мережі Інтернет. За студентами залишається право вільного вибору місця самостійної роботи над програмними матеріалами з навчальних дисциплін. Перелік питань, групових та індивідуальних завдань, що виносяться на самостійну роботу укладається кафедрою і розміщується у навчально-методичному комплексі дисципліни. Питання, що винесені на самостійне опрацювання, виносяться на підсумковий контроль поряд з матеріалами, які розглядалися під час аудиторної роботи. Результати самостійної роботи оцінюються викладачем на занятті.
Методичні рекомендації щодо написання та захисту курсових робіт з криміналістики
Розвиток демократії, укріплення законності, ефективна боротьба з правопорушеннями неможливі без якісної підготовки юридичних кадрів, здібних правильно орієнтуватися у соціальній дійсності та із знанням справи вирішувати поставлені перед ними завдання. Здійснення цих завдань забезпечується всім ходом навчального процесу, де велике значення у закріпленні знань студентів, виробленні творчих засад (початків), одержанні навичок самостійної професійної діяльності набуває курсова робота. Її мета – сприяти систематичному поглибленню та закріпленню теоретичних знань, одержаних студентами в процесі вивчення курсу кримінального права, прищепленню на їх ґрунті практичних навичок і здатності самостійно проводити науково-дослідну роботу. Крім того, в ході перевірки та захисту курсових робіт здійснюється контроль знань студентів, виявляються ті з них, які мають схильність до наукової роботи і т. ін.
Методичні рекомендації щодо підготовки та написання курсових робіт 1. Тему курсової роботи студент вибирає самостійно із переліку тем курсових робіт, що пропонується у цих методичних рекомендаціях. У виняткових випадках курсова робота може бути виконана з дозволу викладача і з іншої теми, якщо викладач визнає обґрунтованим бажання студента дослідити дану проблему, а саму проблему – актуальною. 2. Перш ніж розпочати писати курсову роботу, треба скласти список літератури, яку необхідно вивчити та проаналізувати. На підставі одержаних знань складається план курсової роботи. 3. Методологічною основою курсової роботи повинні бути акти законодавчої, виконавчої та судової влади з питань закріплення законності та посилення боротьби зі злочинністю. 4. При виконанні роботи треба мати на увазі, що деякі науково-теоретичні праці та нормативні акти не враховують, або не повністю враховують положення нового кримінального законодавства України, а тому під час використання літературних джерел слід порівнювати їх з нормами чинного Кримінального кодексу України. 5. Курсова робота повинна носити самостійних характер. Неприпустимо запозичення тексту, фактичних даних із літературних джерел без оформлення посилання на них, а також дослівне переписування з того чи іншого джерела. Механічне запозичення не сприяє глибокому, осмисленому і творчому вивченню та усвідомленню програмного матеріалу. Тому курсові роботи, що написані без врахування цих вимог, до захисту не допускаються. Разом з тим, студент може спиратися у своїй роботі на відповідну навчальну і монографічну літературу з даної проблеми. При цьому, якщо він наводить цитату чи запозичує з літературного джерела якесь теоретичне положення (наприклад, визначення, висновки соціологічного дослідження, результати узагальнення судової практики, думку автора літературного джерела з того чи іншого питання і т.п.), то обов’язково треба робити посилання на літературне джерело. Відповідно до існуючих на сьогодні правил, дослівно запозичений текст береться в лапки, в кінці його ставиться символ, а у підстрочнику – прізвище та ініціали автора, назва роботи, місце її видання, назва видавництва, рік видання і номер (номери) сторінки, на якій в джерелі вміщений запозичений текст. У випадках, коли запозичений текст (думка, ідея і т.п.) перефразовується, в посиланні перед прізвищем автора ставиться слово "Див.:". Якщо робота, з якої запозичується текст, опублікована в якомусь журналі, збірнику праць, матеріалах наукової конференції і т.п., в посиланні після прізвища та ініціалів автора та назви роботи ставиться дві скісні рисочки, а за ними назва журналу, рік видання, номер журналу і сторінки, з якої запозичений текст (для збірників праць, матеріалів конференцій – назва книги, місто, видавництво, рік видання та сторінка, з якої запозичений текст). Так само треба оформлювати посилання, коли в роботі використовується текст законів, указів Президента, постанов верховних органів влади й управління, постанов Пленуму Верховного Суду України та інші матеріали, що публікуються в періодичних виданнях. Посилання на Кримінальний або інші кодекси робити не треба, крім випадків запозичення тексту із коментарів до якоїсь статті або коли необхідно акцентувати увагу на тому, що закон, на який посилається студент, виданий до прийняття чинного. 6. Щоб курсова робота була змістовною та відповідала вимогам, що пред’являються, студент повинен глибоко зрозуміти сутність проблеми (питання). Це найбільш важливий, складний і відповідальний момент підготовчого етапу написання курсової роботи. Вступна частина має містити положення щодо актуальності теми курсової роботи, мети і завдань дослідження, обґрунтування його наукового та практичного значення, використаної методологічної та емпіричної бази тощо. Основна частина курсової роботи повинна мати такий вигляд: 1) спочатку дається суспільно-політична характеристика питання, що розглядається; 2) розкривається його практична значущість; 3) аналізується нормативний матеріал (закони, підзаконні акти, керівні роз’яснення Верховного Суду) та літературні джерела; 4) наводиться думка студента з приводу того чи іншого питання або його згода (незгода) з міркуванням, яке дається в літературі. Кожну згоду (незгоду) з наведеними точками зору треба обґрунтувати. Це означає, що студент, посилаючись на нормативний матеріал, судову та слідчу практику (із вказівкою на джерело інформації) або шляхом логічних умовиводів, повинен показати "життєвість", пріоритет своєї позиції у дискусії. Наприкінці роботи подаються висновки – найбільш важливі теоретичні та практичні результати, одержані в ході дослідження. Список використаних джерел подається після висновків і оформлюється відповідним чином, з обов’язковою вказівкою на загальну кількість сторінок у тому чи іншому джерелі. Якщо у роботі є додатки, то вони зазначаються окремо після списку використаних джерел. 7. Приклади для ілюстрації теоретичних положень треба підбирати після вивчення нормативного матеріалу та літературних джерел до курсової роботи. Їх (приклади) можна взяти в архівах суду або прокуратури, а з окремих тем – і в органах внутрішніх справ. Крім того, допускається використання матеріалів лекцій та практики, що публікується в Бюлетені Верховного Суду України та журналі "Право України". Не рекомендується брати приклади із підручників, навчальних посібників та монографій. 8. Оформлення курсової роботи. Її текст повинен бути надрукований або виконаний розбірливим (чітким) почерком. Якщо робота виконана на окремих листках, то вони повинні бути підшиті та пронумеровані. На першому (титульному) листку вказується назва роботи, прізвище і ініціали виконавця, номер залікової книжки. На другому – план роботи. Текст по кожному з питань плану роботи повинен починатися з назви відповідною розділу плану. Завершується робота списком використаної літератури. В цьому переліку вказуються тільки ті джерела, які студент вивчив і фактично використав, тобто зробив відповідні посилання на них у курсовій роботі. При цьому, на перше місце ставляться закони та інші нормативні акти, а далі в алфавітному порядку подається перелік навчальної та монографічної літератури, журнальних статей (в тому числі книг, що не мають на титульному листку прізвищ авторів). На останній сторінці роботи ставиться дата її виконання та особистий підпис виконавця. Обсяг роботи близько 20-25 сторінок друкованого тексту (25-30 рукописних сторінок). При цьому головним є відповідне розкриття теми курсової роботи.
Методичні рекомендації щодо захисту курсових робіт: Мета захисту: перевірити, як глибоко засвоєно теоретичний матеріал з теми роботи студентом і як усунуті недоліки у викладенні матеріалу, на які вказано в рецензії. Курсові роботи захищаються перед викладачем або комісією, що складається не менш ніж з двох викладачів. Захист курсових робіт проводиться публічно. Студенту надається можливість коротко викласти основні положення роботи, повідомити про зауваження, що містяться у рецензії, і що зроблено для усунення прогалин та недоліків, про які йдеться як у рецензії, так і у зауваженнях на полях роботи. В кінці доповіді студенту можуть бути задані питання з теми курсової роботи та зроблені зауваження щодо основних недоліків захисту. Остаточна оцінка курсової роботи дається викладачем (чи комісією) особисто. Студент, який отримав незадовільну оцінку, повинен належним чином доопрацювати свою роботу і повторно захистити її у визначений строк. Студент, який не захистив курсову роботу, не допускається до іспиту (заліку).
Тематика курсових робіт
13. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПОТОЧНОГО, ПРОМІЖНОГО КОНТРОЛЮ, ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ТА ПІДСУМКОВИЙ ТЕСТ (кількість завдань – 150) З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Перевірка глибини засвоєння знань, рівня сформованості навичок та умінь студентів відбувається у формі поточного, проміжного та підсумкового видів контролю з криміналістики. Поточний контроль (6-й, 7-й семестри) здійснюється через оцінювання усних відповідей щодо проблем для обговорення, передбачених планом семінарських і практичних занять, написанням курсової роботи (7-й семестр), а також шляхом:· проведення експрес-опитувань;· тестування;· підготовки доповідей і рефератів;· написання самостійних і модульних контрольних робіт.При оцінюванні враховується глибина теоретичних знань студентів і вміння застосовувати їх на практиці.Проміжний (модульний) контроль (6-й, 7-й семестри) передбачає перевірку рівня засвоєння студентів теоретичного і практичного матеріалу модулів (36 год.) і здійснення в межах семестру наприкінці планового вивчення курсу криміналістики. До цього часу вже начитаний визначений лекційний матеріал, проведені семінарські і практичні заняття і т.і. Отже, можна говорити про те, що студентам видана визначена інформація для системи формування системи поглядів і пізнання. Звідси ціль проміжного (модульного контролю) – дати відповідь на питання про існування у свідомості студентів такої системи в дійсності. Підсумковий контроль проводиться наприкінці 7-го семестру у формі екзамену після закінчення вивчення курсу криміналістики. Структура білета передбачає три теоретичні питання з усіх тем, передбачених програмою.
Перелік питань з дисципліни „Криміналістика” до екзамену: 1. Предмет криміналістики. Закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються криміналістикою. 2. Поняття, завдання та види кримінальної реєстрації. Наукові і правові засади криміналістичного обліку. 3. Особливості пред'явлення для впізнання осіб, предметів, трупів. 4. Система криміналістики. Загальне та окремі завдання криміналістики. 5. Поняття та класифікація судових експертиз. Система судово-експертних закладів України. 6. Особливості початкового етапу розслідування злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту. 7. Закони розвитку науки криміналістики. 8. Обставини, що підлягають встановленню в справах про вбивства. 9. Особливості початкового етапу розслідування грабежів. 10. Місце криміналістики в системі юридичних наук. 11. Поняття спеціальних знань, завдання їх використання у кримінальному судочинстві. Форми використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві. 12. Криміналістична характеристика грабежів. 13. Види та характеристика методів науки криміналістики. 14. Поняття і види зразків для порівняльного дослідження, вимоги до них. 15. Особливості початкового етапу розслідування розбійних нападів. 16. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики у кримінальному судочинстві. 17. Поняття криміналістичної одорології. Способи збирання та напрями використання одорологічної інформації в розкритті та розслідуванні злочинів. 18. Поняття слідчого експерименту, значення та підготовка до проведення. Фіксація ходу та результатів. 19. Поняття та наукові засади криміналістичної ідентифікації. 20. Ідентифікація особи по голосу (фоноскопічна експертиза): сутність, коло питань, що вирішуються, особливості підготовки матеріалів для призначення експертизи. 21. Тактика огляду місця події. 22. Поняття і наукові засади криміналістичної ідентифікації, її значення у слідчій, експертній і судовій діяльності. 23. Метод словесного портрету. Загальні вимоги та методика складання. 24. Поняття тактичних прийомів, їх джерела та класифікація. 25. Поняття, види та форми криміналістичної ідентифікації. 26. Огляд місця події: підготовка, учасники, етапи огляду місця події, прийоми огляду. 27. Поняття, сутність і завдання одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб. Підготовка до такого допиту. Тактика проведення. 28. Об’єкти криміналістичної ідентифікації. Процес ідентифікаційного дослідження. 29. Особливості підготовки матеріалів до призначення почеркознавчої та авторознавчої експертиз. 30. Види та форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами. 31. Поняття і сутність криміналістичної діагностики. 32. Поняття письмової мови та почерку. Ознаки письмової мови і почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення. 33. Криміналістична характеристика розбійних нападів. 34. Особливості використання спеціальних знань при розслідуванні вбивств. 35. Види підробки документів. Ознаки зміни тексту документу та способи їх виявлення. 36. Поняття, завдання та об’єкти пред’явлення для впізнання. 37. Поняття та сутність тактичного рішення слідчого. Умови, що визначають прийняття і реалізацію тактичних рішень. 38. Правила поводження з предметами та документами, що є речовими доказами. 39. Поняття криміналістичної характеристики злочинів. Співвідношення криміналістичної характеристики злочинів з кримінально-правовою та кримінологічною характеристиками. 40. Техніко-криміналістична експертиза документів: поняття, види, коло питань, що вирішуються, підготовка матеріалів для призначення. 41. Поняття, сутність, завдання та види огляду. 42. Особливості провадження слідчих дій при розслідуванні грабежів. 43. Особливості призначення додаткової, повторної, комісійної і комплексної експертиз. 44. Поняття криміналістичної тактики, її система та завдання. Взаємозв'язок криміналістичної тактики з криміналістичною технікою і методикою. 45. Поняття, функції та елементи криміналістичної характеристики злочинів. 46. Особливості провадження слідчих дій при розслідуванні вбивств. 47. Особливості окремих видів планування розслідування. 48. Особливості провадження слідчих дій при розслідуванні розбійних нападів. 49. Поняття, ознаки та класифікація холодної зброї. 50. Особливості використання спеціальних знань при розслідуванні грабежів. 51. Особливості використання спеціальних знань при розслідуванні розбійних нападів. 52. Використання науково-технічних засобів при огляді; фіксація результатів огляду; зміст та форма протоколу огляду місця події. 53. Поняття та класифікація криміналістичних версій, методи та етапи їх побудови й перевірки. 54. Криміналістична характеристика вбивств. 55. Система опису ознак зовнішності людини. Засоби та методи фіксації зовнішніх ознак людини. Джерела інформації про ознаки зовнішності людини. 56. Поняття і сутність планування розслідування. Принципи планування розслідування. 57. Криміналістична характеристика злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи. 58. Обставини, що підлягають встановленню під час розслідування злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи. 59. Поняття, сутність і види пред'явлення для впізнання. Підготовка до пред'явлення для впізнання. 60. Основні елементи криміналістичної характеристики злочинів. 61. Особливості огляду трупа; значення і використання даних огляду трупа для встановлення особи загиблого та з'ясування інших обставин розслідуваної справи. 62. Характеристика основних тактичних прийомів проведення допиту. 63. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і слідчі версії у справах про вбивства. 64. Особливості виявлення, фіксації та вилучення слідів людини. 65. Поняття, значення та види допиту. Етапи проведення допиту та їх характеристика. 66. Особливості використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи. 67. Види та характеристика слідів пострілу. 68. Особливості тактики обшуку в приміщенні і на місцевості. 69. Типові слідчі ситуації і напрямки розслідування злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи. 70. Види та характеристика слідів людини. 71. Поняття, сутність і види тактичних операцій (комбінацій), їх використання у розкритті та розслідуванні злочинів. 72. Поняття, джерела, завдання та структура криміналістичної методики розслідування. 73. Підготовка до допиту. Визначення предмету допиту. Прийоми встановлення психологічного контакту з допитуваним. 74. Поняття, сутність та види слідчих ситуацій. Компоненти слідчої ситуації. 75. Особливості провадження окремих слідчих дій при розслідуванні злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи. 76. Обставини, що підлягають встановленню під час розслідування розбійних нападів. 77. Поняття, сутність та види освідування. Мета і правила освідування. 78. Структура видової методики розслідування злочинів. 79. Особливості застосування судової фотографії для фіксації окремих об'єктів: місця події, трупа, живих осіб. 80. Поняття, завдання та види слідчого експерименту. 81. Криміналістична характеристика грабежів. 82. Судова фотографія: види, методи, прийоми. 83. Поняття, сутність та види обшуку. Підготовка до обшуку. Технічні засоби пошуку. 84. Типові слідчі ситуації, що виникають на початковому етапі розслідування вбивств та їх характеристика. 85. Поняття криміналістичної техніки як розділу науки криміналістики. Галузі криміналістичної техніки. 86. Тактика слідчого експерименту. Сутність, задачі та види. 87. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування та слідчі версії при розслідуванні розбійних нападів. 88. Особистий обшук: підстави, тактичні особливості проведення. 89. Поняття і завдання освідування особи. Порядок проведення освідування особи. Фіксація ходу та результатів освідування особи. 90. Призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи.
Тестові завдання з криміналістики
Обведіть номер правильної відповіді:
Е. технічною Ж. природничо-технічною З. юридичною И. природничо-технічною і юридичною (має двоїсту природу) К. немає єдності думок
Г. практика і наука Д. закон Е. практика, наука, закон
А. загальної теорії криміналістики, трасології, криміналістичної тактики, криміналістичного зброєзнавства Б. судової балістики, криміналістичної техніки, тактики призначення і проведення експертизи, взаємодії органів досудового слідства з іншими службами органів внутрішніх справ і судово-експертних установ В. криміналістичного документознавства, тактики призначення і проведення експертизи, теорії криміналістичної ідентифікації і діагностики, ідентифікації людини за ознаками зовнішності Г. теорії криміналістичної ідентифікації і діагностики, криміналістичної трасології, криміналістичного обліку, криміналістичної методики розслідування злочинів Д. загальної теорії криміналістики, криміналістичної техніки, криміналістичної тактики, криміналістичної методики розслідування злочинів
А. антропологічні, антропометричні, соціологічні, психологічні Б. методи криміналістичної ідентифікації, дактилоскопії, одорології, планування слідчих дій, організації розслідування В. вимірювання, обчислення, геометрична побудова Г. спостереження, опис, порівняння, експеримент, моделювання Д. аналіз, синтез, індукція, дедукція, гіпотеза, аналогія
А. встановлення властивостей і станів об'єктів Б. побудова і перевірка версій В. встановлення конкретних одиничних об'єктів Г. класифікація об'єктів Д. визначення придатності об'єкта для експертного дослідження
А. матеріально-фіксовані сліди-відображення Б. окремі частини, що раніше складали одне ціле В. усі відповіді вірні
В. ні.
А. на групові і часткові (індивідуальні) Б. на зовнішні і внутрішні В. на необхідно властиві і випадкові Г. на якісні і кількісні Д. усі відповіді вірні
А. непроцесуальній Б. процесуальній В. усі відповіді вірні
А. за функціонально-динамічними комплексами і за уявним образом Б. за ознаками зовнішньої будови, за матеріально фіксованими відображеннями і цілого за частинами В. за складом речовини і за матеріально фіксованими відображеннями Г. за функціонально-динамічними комплексами і за ознаками зовнішньої будови
Д. діагностованою Е. діагностуючою Ж. діагнозом З. жодна з наведених відповідей не є вірною
А. як розділ криміналістики Б. як сукупність технічних засобів, що застосовуються в криміналістичних цілях В. усі відповіді вірні
А. слідчий, фахівець, експерт Б. начальник слідчого відділу В. прокурор, суддя Г. оперативний працівник Д. усі відповіді вірні
А. засобів для виявлення і фіксації доказів Б. засобів для виявлення і вилучення доказів В. засобів для виявлення, фіксації, вилучення доказів Г. засобів дослідження речових доказів і попередження злочинів Д. засобів для виявлення, фіксації, вилучення, дослідження речових доказів запобігання і профілактики злочинів
А. у ході проведення оперативно-розшукових заходів Б. при перевірці за криміналістичними обліками В. при проведенні попередніх досліджень фахівцями-криміналістами Г. при проведенні криміналістичних експертиз Д. при одержанні консультацій експертів-криміналістів
А. обстановку місця події Б. виявлені сліди, предмети, знаряддя злочину В. хід і результати проведення слідчих дій Г. усі відповіді вірні
А. дослідницьку Б. закарбовуючу В. об'єктну Г. пошукову Д. усі відповіді вірні
А. дослідницьку Б. об'єктну В. закарбовуючу Г. пошукову Д. усі відповіді вірні
А. пізнавальну Б. сигналетичну В. усі відповіді вірні
Е. орієнтуюча Ж. оглядова З. вузлова И. детальна К. усі відповіді вірні
А. раптове зіткнення оператора з об'єктом, що фіксується Б. наближення камери до об'єкта В. віддалення камери від об'єкта Г. психологічне насильство (тиск) слідчого (оперативного працівника, фахівця) на підозрюваного (обвинувачуваного)
А. предмети, що залишилися на місці події, одязі злочинця Б. частини колись цілих предметів В. загублені злочинцем предмети Г. замки, пломби Д. усі відповіді вірні
Д. поверхневий, слід відшарування Е. поверхневий, слід нашарування Ж. об'ємний З. термічної зміни слідосприймаючого об'єкта
А. міні-слідами Б. монослідами В. мікрослідами Г. макрослідами Д. стереослідами
А. 1–2–3–4 Б. 1–3–2–4 В. 1–4–3–2 Г. 1–2–4–3 Д. 1–3–4–2
Д. галузь криміналістичної техніки Е. розділ криміналістики Ж. підрозділ трасології З. частину криміналістичної тактики
А. дугоподібні, петльові, кругові Б. дугоподібні, петльові, колоподібні В. дугові, петльові, виткові Г. дугоподібні, петльові, завиткові Д. дугові, петльові, завиткові
А. вічко Б. вигин В. дельта Г. „місток” Д. „гачок”
А. ступнів босих ніг Б. підошов взуття В. ніг у носках (панчохах) Г. ступнів босих ніг і підошов взуття Д. усі відповіді вірні
А. лінія напрямку руху Б. глибина кроку В. довжина кроку Г. ширина кроку Д. лінія ходьби
А. довжина і ширина плюсни Б. довжина і ширина підметки В. довжина і ширина проміжної частини Г. довжина і ширина каблукової частини Д. довжина підошви
Е. швидкість руху автомобіля до зупинки Ж. ширину бігової частини протекторів коліс З. базу автомобіля И. довжину окружності шини К. усі відповіді вірні
А. виду знаряддя Б. властивості матеріалу В. способу злому Г. усі відповіді вірні
А. перелому Б. злому В. тиску Г. розриву Д. тертя
А. характер матеріалу предмета з запаховим слідом, пітливість і ступінь чистоти рук Б. температура і вологість повітря В. усі відповіді вірні
А. ідентифікації особи, чиї сліди зубів виявлені Б. установленню взаєморозташування потерпілого і злочинця В. визначенню особливостей прикусу Г. встановленню особливостей окремих зубів Д. усі відповіді вірні
А. дактилоскопічної плівки Б. пінцета В. пристрою для збирання пилюки Г. скальпеля Д. усі відповіді вірні
Д. мікрорельєфи Е. мікросліди Ж. мікрочастинки З. мікрокількості речовини
А. повернути одяг потерпілому (підозрюваному) Б. здати його для збереження в кімнату речових доказів В. направити його в експертну установу для більш ретельного дослідження
А. підгалузь трасології Б. розділ криміналістики В. галузь криміналістичних експертиз Г. частину судової балістики
А. криміналістична балістика і криміналістичне дослідження холодної зброї Б. криміналістична балістика і криміналістичне вибухознавство В. криміналістичне дослідження вогнепальної зброї, криміналістичне дослідження холодної зброї, криміналістичне вибухознавство Г. криміналістичне дослідження холодної зброї і криминалистичне вибухознавство
А. людини Б. тварини В. споруд (будинків) Г. механізмів Д. усі відповіді вірні
Д. так Е. ні Ж. у залежності від обставин справи З. питання є спірним у науці
А. металева гільза Б. капсуль В. пиж Г. куля
А. пляшкоподібною Б. пірамідальною В. конічною Г. циліндричною
А. стріляні кулі, картеч, дріб, пижі, гільзи Б. сліди частин зброї на кулях і гільзах В. кіптява пострілу на гільзах, кулях, частинах зброї Г. сліди відображення від частин зброї на оточуючих об’єктах Д. зміни на перешкодах, що відбулися в результаті пострілу
А. відкладення незгорілих порошинок Б. зони опалення В. паска обтирання Г. надривів країв ушкодження Д. усі відповіді вірні
А. знаходження додаткових слідів пострілу Б. глибини пробоїни В. ширини пробоїни Г. діаметра пробоїни Д. знаходження снаряда в ушкодженому предметі
А. клинкове, безклинкове, комбіноване Б. колюче, колючо-рубаляче, колючо-ріжуче, ударно-роздрібнювальне В. заводське, кустарне, саморобне, перероблене, стандартне, нестандартне Г. бойове, цивільне, кримінальне Д. рукопашне, метальне, комбіноване з вогнепальним (газовим)
А. вирішення питання про механізм нанесення ушкоджень холодною зброєю Б. вирішення питання про приналежність вилученої зброї до холодної В. виявлення слідів рук людини на холодній зброї Г. ідентифікація холодної зброї за каналом поранення в тілі людини Д. усі відповіді вірні
А. механічні ушкодження від вибухової хвилі й осколків Б. залишки вибухових речовин В. термічні ушкодження Г. усі відповіді вірні
А. розділ криміналістики Б. розділ криміналістичних експертиз В. підгалузь трасології Г. частина діловодства
А. виконавця рукопису чи підпису Б. виконавця рукопису й умов виконання рукопису (підпису) В. статевої приналежності виконавця і його віку Г. деяких фізичних і професійних особливостей виконавця Д. усі відповіді правильні
А. індивідуальність Б. регенерація (відновлюваність) В. відносна стійкість (незмінюваність)
А. відбита в рукописі система рухів того, хто пише, за допомогою якої виконуються умовні графічні знаки Б. сукупність звичних рухів при написанні письмових знаків В. усі відповіді вірні
А. граматичні Б. топографічні В. лексичні Г. стилістичні
А. речовини, використані для зміни змісту документа Б. об'єкти, на яких могли залишитися слабовидимі й невидимі записи В. ушкоджені документи (наприклад розірвані, закреслені), дослідження яких необхідне для встановлення змісту Г. вироби з паперу і картону (наприклад вицвілий товарний знак на коробці, мішку) Д. жодна із наведених відповідей не є вірною
А. знебарвлюється Б. видаляється В. випаровується Г. усі відповіді вірні
Е. переклеювання фотокартки без її заміни Ж. заміна частин документа З. повне видалення тексту шляхом травлення И. часткове видалення тексту шляхом травлення К. змивання
А. приналежність особі (тобто виконання документа саме особою, яка перевіряється, а не іншою особою) Б. зразки повинні бути близькі за часом написання, формою і змістом В. виконані тією ж мовою Г. виконані на однотипному папері й аналогічних приладах Д. усі відповіді вірні
Д. + відомости про непогашену судимість підозрюваного (обвинувачуваного) Е. властивості зовнішнього вигляду людини Ж. закономірності формування зовнішнього вигляду людини З. техніко-криміналістичні властивості і методи збирання (відшукання), дослідження і використання даних про зовнішній вигляд людини в криміналістичних цілях
Е. зріст Ж. вік З. голос И. національність К. одяг
Е. особливих Ж. нетипових З. своєрідних И. унікальних К. помітних
А. зображення обличчя, фігури людини відповідно до уявлення очевидця Б. систему опису зовнішності людини за зовнішніми ознаками В. сукупність анкетних даних про підозрюваного (обвинувачуваного) Г. інформацію, отриману оперативним працівником від «інформатора» про осіб, причетних до здійснення злочину Д. систему опису зовнішнього вигляду підозрюваних, які переховуються (обвинувачуваних)
Е. мальований, фотографічний, композиційно-фотографічний, словесний Ж. мальований, композиційно-мальований, композиційно-фотографічний, комплексний З. сигналетичний, мальований, фотографічний, словесний И. фотографічний, мальований, словесний, комплексний К. сигналетичний, мальований, фотографічний, комплексний
А. уявному образу Б. словесному портрету В. пізнавальній фотографії Г. зліпках обличчя померлого Д. жодна із наведених відповідей не є вірною
А. особливо небезпечні злочинці (рецидивісти, «гастролери», організатори злочинних груп, «авторитети» кримінального середовища) Б. факти, зв'язані з подією злочину або минулою злочинною діяльністю (наприклад способи здійснення злочинів) В. предмети, що мають криміналістичне значення (наприклад вилучені з місця події стріляні кулі, гільзи, патрони зі слідами зброї) Г. документи (наприклад утрачені чи викрадені паспорти громадянина) Д. усі відповіді вірні
А. записами Б. обліками В. реєстрами Г. фіксаторами Д. замітками
А. інформаційно-довідкова Б. експертно-криміналістична В. усі відповіді вірні
А. альбомів Б. картотек В. моделювання Г. колекцій Д. автоматизованих банків даних
А. створення умов ідентифікації об'єктів за допомогою облікових даних Б. сприяння розшуку об'єктів, дані про які містяться в криміналістичних обліках В. збирання, накопичення й обробка даних про злочини й об'єкти, що можуть бути використані правоохоронними органами для розкриття, розслідування і попередження злочинів Г. представлення органу дізнання, слідчому, прокурору, суду довідкової й орієнтуючої інформації Д. усі відповіді вірні
А. галузь криміналістичної техніки Б. розділ криміналістики В. підгалузь криміналістичної техніки
А. вивчення досвіду і недоліків організації слідчої діяльності Б. дослідження практичної діяльності органів дізнання з проведення оперативно-розшукових заходів В. вивчення поводження підозрюваних, обвинувачуваних, потерпілих, свідків Г. розробка нових і удосконалювання наявних криміналістичних тактичних рекомендацій
А. найбільш раціональний і ефективний спосіб дії при організації і плануванні досудового і судового слідства, підготовці і проведенні окремих процесуальних дій Б. найбільш доцільна лінія поведінки при організації і плануванні досудового і судового слідства, підготовці і проведенні окремих процесуальних дій В. усі відповіді вірні
А. так Б. ні В. немає єдності думок у даному питанні
А. тактичним прийомом Б. тактичною комбінацією В. тактичною операцією Г. тактичною рекомендацією Д. комплексним прийомом
А. підготовки до проведення слідчої дії Б. проведення слідчої дії В. фіксації ходу і результатів слідчої дії Г. оцінки результатів слідчої дії
А. послідовність виконання слідчих дій Б. планування розслідування злочинів В. висування криміналістичних версій Г. підготовку і проведення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів Д. усі відповіді вірні
Д. типовими Е. простими Ж. складними З. комплексними
А. наукової гіпотези Б. часткової гіпотези В. робочої гіпотези
А. неочевидними Б. очевидними В. усі відповіді вірні
А. загальними Б. частковими В. типовими Г. конкретними
Г. загальних до часткових Д. часткових до загальних Е. немає принципового значення
А. якнайбільше Б. якнайменше В. стільки, скільки дозволяють факти конкретної події
А. підтверджують її істинність Б. спростовують її істинність В. усі відповіді правильні
А. повноту, все сторонність і об'єктивність розслідування Б. економічність розслідування (тобто досягнення мети з найменшими витратами сил, засобів) В. узгодження (координацію) зусиль слідчого з зусиллями інших служб органів внутрішніх справ і інших осіб, які працюють по даній кримінальній справі Г. усі відповіді вірні
А. планування конкретної слідчої дії Б. планування розслідування за окремою кримінальною справою В. планування розслідування по кримінальних справах, що знаходиться в слідчому відділі Г. планування розслідування по декількох кримінальних справах, що знаходиться у провадженні слідчого
Д. слідчими діями Е. слідчими версіями Ж. багатоепізодними справами З. особою (підозрюваним чи обвинувачуваним)
А. видом злочину Б. криміналістичною характеристикою злочину В. характеристикою особистості підозрюваного (обвинувачуваного) Г. характером слідчої ситуації Д. характером і розміром збитку, заподіяного злочином
А. розкриття і розслідування злочинів Б. притягнення до відповідальності осіб, що вчинили злочин і відшкодування причинених ними збитків В. сумісна діяльність по розшуку злочинця Г. припинення злочинів і прийняття заходів по їх запобіганню Д. усі відповіді вірні
А. законодавчими актами Б. обставинами кримінальної справи В. категорією злочину
А. процесуальними Б. організаційними В. сприяючими
Е. повідомлення слідчого про результати реалізації оперативно-розшукових заходів для справ, переданих йому органом дізнання до встановлення злочинця Ж. направлення слідчому матеріалів перевірки за даними, отриманим оперативно-розшуковим шляхом, для вирішення питання про порушення кримінальної справи З. погоджене планування слідчих дій і оперативно-розшукових заходів щодо справи, яка знаходиться у виробництві в слідчого И. створення слідчо-оперативної групи для виїзду на місце події К. спільне обговорення зібраних у справі слідчих і оперативно-розшукових даних
А. разовою, епізодичною Б. постійною В. усі відповіді вірні
А. слідчий Б. оперативний працівник В. експерт Г. дільничний інспектор міліції Д. усі відповіді вірні
А. позитивних наслідків Б. негативних наслідків В. усі відповіді вірні
А. громадян (представників громадськості) Б. слідчого, оперативного працівника, дільничного інспектора міліції В. усі відповіді вірні
А. виявлення, фіксація і вилучення слідів злочину Б. з'ясування обставин розслідуваної події В. одержання даних про обставини, що сприяли здійсненню злочину Г. з'ясування інших обставин, що мають значення для кримінальної справи Д. усі відповіді вірні
А. первинним Б. повторним В. основним Г. додатковим
Д. повторний Е. основний Ж. додатковий З. новий
А. співпадають Б. не співпадають В. усі відповіді вірні
А. дії слідчого до виїзду на місце події Б. дії слідчого після прибуття на місце події В. загальний і спеціальний підготовчий комплекс дій слідчого Г. жодна з наведених відповідей не є вірною
А. для проведення такого огляду потрібно тривалий час Б. огляд на місці ускладнений В. усі відповіді вірні
А. з води Б. з місця поховання В. з будь-якої земельної ділянки Г. усі відповіді вірні
А. тільки з його згоди Б. у випадках, коли проведення цієї слідчої дії необхідне для виявлення на його тілі слідів кримінального правопорушення В. усі відповіді вірні
Е. потерпілого Ж. раніше засудженого З. неповнолітнього И. засудженого, який перебуває в установі виконання покарання К. усі відповіді вірні
А. часткове Б. повне В. усі відповіді вірні
Д. приховати факт виклику на допит від оточуючих Е. без зволікання (негайно) провести допит Ж. виконати цю слідчу дію у зв’язку з неможливістю явки допитуваного З. усі відповіді вірні
Д. вимозі видати викрадене Е. вимозі видати предмети, вилучені з цивільного обороту Ж. примусовому обстеженні приміщень та інших місць З. усі відповіді вірні
Е. підходити до вікон Ж. забирати з вікон і ставити на них що-небудь З. змінювати первинне положення штор і фіранок на вікнах И. ходити з кімнати в кімнату К. жодна із наведених відповідей не є вірною
Г. найбільш простої Д. найбільш складної Е. не має значення
Д. рапорті, складеному оперативним працівником Е. протоколі обшуку Ж. протоколі допиту свідків (в якості яких будуть допитані поняті) З. довідці, складеній слідчим
Д. пред’явлення доказів Е. залучення в бесіду за темою, що становить інтерес для допитуваного Ж. створення сприятливої обставини допиту (наприклад спокійний тон розмови, виявлення поваги до співрозмовника) З. усі відповіді вірні
Д. натуральна Е. за фотознімками Ж. за відеозаписами З. усі відповіді вірні
Е. допит особи, яка буде впізнавати Ж. допит особи, яку будуть впізнавати З. підбір об’єктів для впізнання И. підбір учасників слідчої дії К. визначення часу, місця проведення впізнання
Г. використовуючи допомогу понятого Д. через спеціаліста, який приймає участь у впізнанні Е. дати вказівки оперативному працівнику
А. моделюванні (відтворенні) умов, окремих обставин чи певної ситуації загалом Б. здійсненні необхідних дослідних дій В. усі відповіді вірні
Е. установленню мотиву здійснення злочину Ж. визначенню наявності чи відсутності професійних (злочинних) навичок З. установленню можливості сприйняття якого-небудь факту, явища (наприклад слухове, зорове) И. установленню можливості здійснення якої-небудь дії К. установленню можливості існування якого-небудь явища
А. місце Б. час доби В. місце, час доби Г. місце, час доби і освітлення Д. усі відповіді правильні
В. так Г. ні
А. позитивних Б. негативних В. достовірних Г. позитивних і достовірних
Е. ухвалення рішення про проведення слідчого експерименту Ж. підготовка до цієї слідчої дії З. реконструкція обстановки і проведення дослідних дій И. фіксація ходу і результатів слідчого експерименту К. оцінка результатів цієї слідчої дії
А. не могло мати місця Б. могло мати місце в реальності
Д. покаятися у вчиненні злочину Е. видати предмети, що були знаряддями злочину, і гроші (інші цінності), нажиті злочинним шляхом Ж. вказати місце, де його показання будуть перевірятися З. відшкодувати шкоду, заподіяну вчиненим злочином
Д. призначення судової експертизи Е. участь спеціаліста у проведенні слідчих дій Ж. допит осіб, які володіють спеціальними знаннями і навичками, в якості свідків З. усі відповіді вірні
Д. основну і додаткову Е. первинну і повторну Ж. однорідну і комплексну З. одноособову і комісійну
Г. експертом у його висновку Д. слідчим у постанові про відібрання зразків для експертного дослідження Е. слідчим у протоколі відібрання зразків для експертного дослідження
Е. знання в галузі науки Ж. знання в галузі техніки З. знання в галузі ремесла И. знання з галузі законодавства й інших питань права К. жодна із наведених відповідей не є вірною
Д. репрезентативність Е. безсумнівність походження Ж. вільність З. жодна із наведених відповідей не є вірною
А. допити свідків Б. призначення судово-медичної експертизи В. освідування Г. огляд місця події
А. затримання злочинця Б. встановлення особи вбитої В. виявлення всіх співучасників убивства Г. встановлення мотивів убивства
А. вбивство вчинено психічно хворою людиною Б. вбивство вчинено близькою потерпілому людиною В. вбивство вчинено «сексуальним маніяком» Г. вбивство вчинено незнайомою потерпілому людиною
А. недопалок сигарети Г. невідомі волокна з одягу вбитого Д. волокна вовни
А. накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію Костіна Б. огляд житла Костіна та його дочки В. затримання Костіна Г. виїмку речей дочки Костіна
Е. судово-медична Ж. судово-біологічна З. трасологічна И. дактилоскопічна К. огляд місця події
А. обставин події Б. судово-медичну експертизу В. судово психіатричну експертизу Г. виїмку одежі
А. пред’явлення для впізнання підозрюваного Б. слідчий експеримент В. освідування Г. криміналістичну експертизу светра підозрюваного
А. з 6 до 12 год. Б. з 12 до 18 год. В. з 18 до 24 год. Г. з 24 до б год
А. звернення до громадськості через засоби масової інформації Б. перевірка місцезнаходження в момент крадіжки осіб, які раніше відбували покарання за даний вид злочину В. опитування мешканців Г. прочісування місцевості
А. зберігати при справі до встановлення злочинця Б. зберігати при справі до встановлення знаряддя злому В. провести перевірку за слідотекою Г. використати при допиті свідків
А. зберігати при справі до встановлення злочинця Б. зберігати при справі до встановлення кола підозрюваних В. використати при допиті потерпілого Г. перевірити, чи залишені вони мешканцями квартири
Д. показання очевидців Е. предмети - речові докази Ж. документи З. сліди-відображення
А. словесна образа Б. непристойні жести В. підробка документів Г. фізичне насильство
А. допит офіціанта Б. допит директора кафе В. допит очевидців Г. огляд місця події
А. провести повторний допит водія Б. призначити судову автотехнічну експертизу В. призначити комплексну судово-медичну, трасологічну й автотехнічну експертизу Г. повторно оглянути місце пригоди
Д. незаконний доступ та перехоплення Е. розкрадання часу Ж. порушення роботи автоматизованих систем З. усі відповіді вірні
Д. порядок експлуатації ЕОМ (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж Е. інформаційну безпеку окремих користувачів комп’ютерів Ж. кредитно-банківську сферу З. громадський порядок
Д. допоміжний технічний персонал установи Е. сторонні особи, кваліфіковані користувачі ЕОМ, що „зламують” захист комп’ютерної системи установи Ж. співробітники кредитно-банківської установи – спеціалісти у галузі ЕОМ З. співробітники охорони кредитно-банківської установи
Д. показання хабародавця Е. предмети - речові докази Ж. документи З. сліди-відображення
А. спосіб передачі хабара Б. предмет хабара В. місце передачі хабара Г. поведінка особи, що отримала хабар на допиті
Розподіл балів, які отримують студенти В умовах кредитно-модульної системи підставою для зарахування екзамену з дисципліни “Криміналістика“ є 60 і більше балів, набраних студентом при вивченні навчальної дисципліни за затвердженою кафедрою 100-бальною шкалою. Якщо студент не отримав іспит за рейтингом, то результат виставляється за наслідками виконання ними підсумкових тестів або підсумкової співбесіди по матеріалах усіх змістових модулів з демонстрацією набутих компетенцій з предмету.
Приклад для екзамену
Т1, Т2 ... Т12 – теми змістових модулів.
Приклад для виконання курсової роботи
Шкала оцінювання: національна та ECTS
14. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Методичне забезпечення навчального процесу з криміналістики сконцентроване у кафедральному фонді у вигляді: - фондових лекцій згідно тематичних планів; - мультимедійного супроводження з окремих тем на електронних носіях; - навчальних відеофільмів з окремих тем на електронних носіях; - навчально-методичного комплексу (НМК). Всі види занять навчальної дисципліни “Криміналістика” повинні проводитися в навчальних аудиторіях з використанням відповідних дидактичних і технічних засобів навчання, які сконцентровані в спеціалізованому класі з криміналістики. При проведенні семінарських занять створюється інтерактивне середовище, яке сприятиме розвитку у слухачів творчого мислення, уміння вирішувати поставлені завдання за допомогою вирішення навчально-проблемних ситуацій, що відповідають особливостям майбутньої професійної діяльності слідчого. Під час підготовки робочої навчальної програми змістовна частина навчальної програми може корегуватися шляхом виключення і скорочення або включення, розширення та конкретизації окремих пунктів і питань у відповідності зі специфікою напряму підготовки майбутнього фахівця, типовими завданнями його професійної діяльності. Остаточні обсяги вивчення окремих тем навчальної дисципліни “Криміналістика”, а також розподіл навчального часу за видами занять визначаються робочими навчальними планами.
15. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Підручники
Навчальні посібники
Монографії
Практикуми. Збірники задач
Статті
Тези доповідей і матеріали конференцій
Нормативно-правові акти
Енциклопедії на CD-ROM
Адреси в глобальній комп'ютерній мережі Internet
Інформаційні ресурси
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||