КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА 21.10.2016 17:37

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

 

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Для підготовки фахівців

освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

за напрямом 6.030401  «Правознавство»

галузь знань  0304 ,,Право”

 

 

 

                                             Автори:

1. Коробенко В.М., доцент кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС;

2. Киренко С.Г., доцент кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, кандидат юридичних наук;

3. Плугатир В.С, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС;

4. Жук І.В., доцент кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, кандидат юридичних наук.

 

 

Затверджено на засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС 18.12.2014 р., протокол № 10

 

 

 

 

Київ 2015

ЗМІСТ

1. Витяг з освітньо – кваліфікаційної характеристики 

2. Витяг з освітньо – професійної програми

3. Анотація навчальної дисципліни зі структурно – логічною схемою 

4. Пояснювальна записка до навчальної дисципліни 

5. Навчальна програма навчальної дисципліни

6. Робоча навчальна програма навчальної дисципліни

7. Плани-конспекти лекційних занять

8. Плани семінарських занять

9. Плани практичних занять

10. Завдання для самостійної підготовки

11. Індивідуальні навчально – дослідні завдання

12. Методичні вказівки (рекомендації) для викладачів і студентів

13. Навчально-методичні матеріали для поточного, проміжного контролю та перелік питань підсумкового контрою

14. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення навчальної дисципліни

15.Методичні, наочні, мультимедійні матеріали для лекцій і семінарів

16. Рекомендована література

 

 

1.                Витяг з освітньо-кваліфікаційної характеристики

 

Освітньо-кваліфікаційна характеристика

Бакалавр

 

Бакалавр права підготовлений до роботи  по таким видам діяльності:

84     Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування

84.2     Надання державних послуг суспільству в цілому

84.23   Діяльність у сфері юстиції та правосуддя

 

Фахівець освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр у відповідності з даною підготовкою може виконувати такі види професійної діяльності:

правозастосовчу (застосування норм матеріального і процесуального права);

наглядову (контроль за дотриманням законності);

установчу (реєстрація юридичних станів, прав і фактів; провадження з відпрацюванням нормативних актів);

правотворчу (локальна правотворчість);

надання правових послуг (надання послуг у сфері забезпечення прав та законних інтересів громадян, юридичних осіб, держави);

організаційну (забезпечення професійної діяльності).

Фахівець повинен:

- мати громадянську зрілість і високу суспільну активність;

- володіти професійною етикою, правовою та психологічною культурою;

- усвідомлювати глибоку повагу до закону і дбайливе ставлення до соціальних цінностей правової держави;

- шанобливо ставитися до честі й гідності громадянина України;

- виховувати в собі високу моральну свідомість, гуманність, твердість моральних переконань, відповідальність за долі людей і доручену справу;

- бути принциповим і незалежним при забезпеченні прав, свобод і законних інтересів особи, її охорони й соціального захисту;

- бути непримиренним до будь-якого порушення закону у власній професійній діяльності;

- розуміти сутність і соціальну значимість своєї професії;

- чітко уявляти зміст, характер і взаємодію правових явищ;

- знати основні проблеми дисциплін, що визначають конкретну сферу його діяльності;

- бачити їх взаємозв'язок у цілісній системі знань і значення для реалізації права в професійній діяльності.

Предметом діяльності фахівця є вирішення завдань у галузях:

- тлумачення й застосування норм матеріального та процесуального права;

- надання правових послуг, забезпечення дотримання вимог і стандартів щодо організації праці, галузевих нормативних актів.

Фахівці, які пройшли повний курс підготовки, повинні забезпечити:

- реалізацію Конституції та законів України у випадку посягань на права і свободи, честь і гідність громадян, права держави, права юридичних осіб, об’єднань громадян, фізичних осіб тощо;

- правильне тлумачення і застосування норм матеріального та процесуального права;

- складання проектів локальних нормативних актів відповідно до визначених засад регулювання;

- забезпечення дотримання вимог і стандартів щодо організації праці, галузевих нормативних актів;

- упровадження в професійну діяльність нових методик і науково-технічних досягнень;

- використання комп’ютерних технологій та спеціальної техніки;

- формування інформаційно-пошукових, реєстраційних та статистичних документів.

 

Виробничі функції, типові задачі діяльності та уміння, якими повинен володіти випускник вищого навчального закладу освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр”, що формуються засвоєнням змісту навчальної дисципліни “Кримінальне право України. Особлива частина”

 

Виробнича функція	Назва типової задачі діяльності	Шифр типової задачі діяльності	Зміст уміння	Шифр уміння
1	2	3	4	5
Застосування знань з історії країни, її зовнішньої політики, історії держави і права у практичній діяльності	Професійні контакти із зарубіжними колегами і партнерами	1.СВ.С.01	Вміння встановлювати і підтримувати професійні контакти із зарубіжними колегами і партнерами	1.СВ.С.01.ПП.О.01
Застосування теоретичних, правових засад та норм права	Захист прав юридичних та фізичних осіб	1.ПФ.Е.01	Вміння на практиці застосовувати теоретичні правові знання та норми права, вміння захищати свої права та права організації	1.ПФ.Е.01.ПР.Р.01
Застосування знань з етики ділового спілкування, культури і стилістики офіційних документів	Ефективна комунікаційна взаємодія	2.СВ.С.01	Вміння встановлювати ефективні комунікаційні взаємодії. Вміння дотримуватись загальноприйнятих норм поведінки і моралі	2.СВ.С.01.ПР.О.01
Створення економіко-правових та соціально-психологічних відносин між членами трудового колективу  на правовій основі	Економіко-правові відносини. Соціально-психологічні відносини	03.СВ.Е.01	Вміння створювати економіко-правові та соціально-психологічні відносини між членами трудового колективу на правовій основі та демократичних засадах	03.СВ.Е.01.ПР.Р.01
Критичний аналіз параметрів політичного, юридичного, економічного соціально-культурного середовища	Прогнозування параметрів середовища правового регулювання економіки	04.СВ.Д.01	Вміння критично  оцінювати  і прогнозувати параметри політичного, юридичного, економічного, соціально-культурного середовища правового регулювання економіки	04.СВ.Д.01.ПР.О.01
Розробка стратегії правового регулювання та обґрунтування рішень	Ефективна робота організації, установи, підприємства	02.ПФ.Е.01	Володіння сучасною методологією розробки стратегії правового регулювання та обґрунтування рішень з урахування загальнолюдських цінностей, особистих, колективних та суспільних потреб та інтересів	02.ПФ.Е.01.ПР.Р.01
Системне розуміння впливу зовнішнього середовища на діяльність організації, підприємства, установи	Забезпечення протидії шкідливого впливу зовнішнього середовища, використання впливу позитивних факторів на свою користь	01.СП.Д.01	Вміння аналізувати вплив зовнішнього середовища на діяльність організації, підприємства, установи	01.СП.Д.01.ПП.О.01
Засвоєння нових знань, прогресивних технологій та інших новацій пов’язаних з професійною діяльністю	Висока мобільність при вирішенні професійних завдань	01.СВ.Д.01	Вміти орієнтуватися в професійній інформації, цікавитись сучасними проблемами, швидко застосовувати потрібні для роботи нові завдання	01.СВ.Д.01.ПР.О.01
Застосування в роботі знань теорії та практики правового регулювання економіки	Правове регулювання економіки	01.ПФ.С.01	Володіти фундаментальними знаннями в області права   Уміти давати правову оцінку юридичним подіям та фактам, пов’язаним з галузями національного прав   Всебічно аналізувати та застосовувати міжнародні правові норми.   Уміти орієнтуватися в теорії та практиці правового регулювання економікою	01.ПФ.С.01.ПП.Н.01         01.ПФ.С.01.ПП.Н.02                 01.ПФ.С.01.ПП.Н.03           01.ПФ.С.01.ПП.Н.04

 

 

 

 

 

 

Здатності, зміст уміння, якими повинен володіти випускник

освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр в галузі знань «Право»

за напрямом підготовки «Правознавство»

 

Зміст здатності вирішувати проблеми і задачі соціальної діяльності	Шифр здатності	Зміст уміння	Шифр уміння
Неупереджено оцінювати політичні явища та події в суспільстві	3.01	Формувати власні оцінки, позиції щодо минулого, сучасного та майбутнього України.   Розуміти  сучасні проблеми розвитку суспільства й виробляти власну життєву позицію.   Володіти поняттями й  категоріями загальнолюдської, політичної  й правової культури.   Застосовувати знання про державно-правові ідеї минулих років при з'ясуванні сучасних вітчизняних і зарубіжних правових теорій, концепцій та  ідей.   Висловлювати свою думку та обґрунтовувати власну  позицію з певних питань.   Мати свій погляд на суспільні та громадські події. Застосовувати досягнення національної та світової культури у вирішенні професійних та життєвих завдань.   Орієнтуватися в законодавчій системі, а також контролювати дотримання законності.	3.01.ПР.Р.01       3.01.ПР.Р.02         3.01.ПП.О.03       3.01.ПР.Р.04         3.01.ПР.Р.05           3.01.ПР.Р.06     3.01.ПР.Р.07
Діагностувати власні психологічні стани та почуття з метою забезпечення ефективної та безпечної діяльності	З.02	За результатами аналізу самоспостережень за емоціями, почуттями, станом і характером перебігу пізнавальних процесів, що супроводжують  професійну й побутову діяльність:
		- оцінювати, із застосуванням відповідних методичних прийомів  і  встановлених критеріїв, рівень розвитку власних пізнавальних процесів (відчуття, сприйняття, уява, пам’ять, мислення, увага);	З.02.ЗП.О.01
		- оцінювати відповідність якісних та кількісних показників рівню розвитку власних пізнавальних процесів за встановленими виробничими нормами й вимогами;	З.01.ЗП.О.02
		- визначати характер впливу рівня розвитку власних пізнавальних процесів на ефективність виконання професійних і соціально-виробничих завдань різного рівня складності;	З.02.ЗП.О.03
		- із застосуванням відповідних методичних засобів визначати фактори, що порушують відчуття психологічного комфорту в процесі життєдіяльності, та зменшувати рівень їх впливу;	З.02.ЗП.О.04
		- встановлювати рівень відповідності власних індивідуально-типологічних особливостей, рис характеру, інтересів, здібностей, переконань та цінностей наявним умовам;	З.02.ЗП.О.05
		- за допомогою спеціальних методичних прийомів здійснювати корекцію власних індивідуально-типологічних особливостей, рис характеру, інтересів, здібностей, переконань та цінностей при виникненні ознак фрустрації, депресії, психоемоційної напруги та інших негативних переживань.	З.02.ЗП.О.06
Визначати цілі і завдання власної діяльності та забезпечувати їх ефективне й безпечне виконання	З.03	На підставі результатів аналізу особистих потреб і усвідомлення мотивів службової й побутової діяльності, спираючись на принципи суб’єктно-діяльнісного підходу:
		- формулювати цілі власної діяльності з урахуванням суспільних, державних і виробничих інтересів;	З.03.ЗП.Р.01
		- визначати структуру власної діяльності та приймати рішення щодо її здійснення;	З.03.ЗП.Р.02
Організовувати власну діяльність, як складову колективної	З.04	В умовах службової або побутової діяльності, з урахуванням мети спільної діяльності, на основі усвідомлених цілей власної діяльності та її структури, за допомогою спостережень за ознаками міжособистісних відносин:
		- діагностувати власний стан, стан і настрій  інших людей, рівень психологічної напруги, вирішуючи завдання  різної складності;	З.04.ЗП.Р.01
		- визначати чинники, що призводять до виникнення конфліктів у міжособистісному спілкуванні, та зменшувати рівень їх впливу;	З.04.ЗП.Р.02
		- формувати та контролювати власну поведінку з метою забезпечення гармонійних стосунків з учасниками спільної діяльності, враховуючи психологічні особливості її членів, зумовлені віком, статтю, політичними та релігійними уподобаннями, рівнем розвитку психічних функцій, можливими життєвими кризами тощо.	З.04.ПП.Р.03
Організовувати власну діяльність	З.05	В умовах службової чи побутової діяльності, на основі усвідомленої мети діяльності та її структури:
		- формувати орієнтовну основу власних дій;	З.05.ЗП.О.01
		- оцінювати результати власної діяльності стосовно досягнення її часткових та загальних цілей;	З.05.ЗП.О.02
		- коригувати цілі діяльності та її структуру з метою підвищення безпеки та ефективності.	З.05.ЗП.О.03
Здійснювати саморегулювання поведінки в побуті і на службі та вести здоровий спосіб життя	З.06	На основі відомостей та власних уявлень щодо етапів розвитку особистості, засобів уникнення життєвих криз, особливостей фахової та  соціально-виробничої й  побутової діяльності:
		- застосовувати спеціальні методики корекції власного психічного стану залежно від психофізичних навантажень;	З.06.ПП.О.01
		- користуватися прийомами саморегулювання та самоконтролю, розвитку вольових якостей особистості;	З.06.ПП.О.02
		- підтримувати сприятливий психологічний клімат у родині, враховуючи психологічні особливості її членів, зумовлені віком, статтю, політичними та релігійними уподобаннями, рівнем розвитку психічних функцій тощо.	З.06.ПП.Р.03
Організація дотримання особистої безпеки	З.07	- виховувати винахідливість та наполегливість у досягненні поставленої мети;	З.07.ПП.Н.01
		-  враховуючи специфіку умов, змісту та форм діяльності, визначити чинники особистої безпеки;	З.07.ПР.Н.02
		- володіти прийомами безпечного спілкування;	З.07.ПП.Н.03
		- мати уявлення про основи психології;	З.07.ПП.Р.04
		- забезпечувати безпеку під час дій в екстремальних умовах;	З.07.ПП.Н.05
Застосовувати вербальні методи спілкування	З.07	У виробничих або побутових умовах за допомогою відповідних методів вербального спілкування:
		- доречно використовувати мовні моделі звертання, ввічливості, вибачення, погодження тощо;	З.07.ЗП.Р.01
		- структурувати тексти;	З.07.ЗП.О.02
		- користуватися правилами спілкування мовця й слухача;	З.07.ЗП.Р.03
		- в умовах усних ділових контактів з використанням прийомів і методів усного спілкування і відповідних комунікативних методів застосовувати прагматичну компетенцію з метою ефективного виконання професійних завдань.	З.07.ЗП.Р.04
		- вміти донести до слухача інформацію, отримати відповідну реакцію у вигляді зацікавленості (упевнити) або будь-яких дій (спонукати).	З.07.ЗП.Р.05
Здійснювати пошук нової інформації	З.09	У виробничих умовах, використовуючи ключові слова у певній галузі на базі професійно-орієнтованих (друкованих та електронних) джерел, за допомогою відповідних методів проводити:
		- пошук нової текстової інформації (робота з джерелами навчальної, наукової та довідкової інформації);	З.09.ЗП.О.01
		- пошук нової графічної, звукової та відеоінформації.	З.09.ЗП.О.02
Спілкування українською професійною мовою	3.10	На підставі виробничих завдань, використовуючи методику складання фахової документації, термінологічні словники тощо, дотримуючись норм сучасної української літературної мови, складати професійні тексти та документи.	З.10.ЗП.О.01
		Використовуючи принципи професійного спілкування на рівні сучасної української літературної мови, здійснювати спілкування з учасниками трудового процесу.	З.10.ЗП.О.02
		У виробничих умовах, працюючи з джерелами фахової інформації, здійснювати аналіз і коригувати тексти відповідно до норм української літературної мови.	З.10.ЗП.О.03
		Складаючи тексти фахової документації, використовувати слова іншомовного походження, на основі певних критеріїв добирати українські відповідники.	З.10.ЗП.О.04
		Працюючи з іншомовними фаховими текстами, використовуючи термінологічні двомовні словники, електронні словники, перекладати тексти українською мовою.	З.10.ЗП.О.05
		Складаючи професійні тексти та спілкуючись на професійному рівні, використовувати українські виробничо-професійні фразеологізми та номенклатурні назви.	З.10.ЗП.О.06
Здійснювати письмові контакти в ситуаціях професійного спілкування	З.11	Використовуючи лексико-граматичний мінімум у певній галузі та іншомовні (друковані та електронні) джерела, в умовах письмових ділових контактів із використанням прийомів і методів письмового спілкування та відповідних методів оформлення ділової документації:	З.11.ЗП.О.01
		- робити записи, виписки, складати план тексту, письмове повідомлення, що відображає певний комунікативний намір;	З.11.ЗП.О.02
		- вести ділове листування, використовуючи фонові культурологічні та країнознавчі знання;	З.11.ЗП.О.03
		- заповнювати анкети;	З.11.ЗП.О.04
		- проводити анотування;	З.11.ЗП.О.05
		- фіксувати інформацію, отриману під час читання тексту;	З.11.ЗП.О.06
Застосовувати елементи соціокультурної компетенції	З.12	У виробничих умовах під час усного та письмового спілкування за допомогою відповідних методів застосовувати компоненти соціолінгвістичної компетенції для досягнення взаємного порозуміння.	З.12.ЗП. О.01
Формалізувати та переводити зовнішні явища та процеси у знаковий вигляд (здійснювати теоретичне абстрагування)	З.13	При здійсненні службової або соціальної діяльності:
		- на підставі власних спостережень за реальними процесами, використовуючи категоріальний апарат та рефлексивні навички, типологізувати результати спостережень;	З.13.ЗП.О.01
		- використовуючи формалізовані результати спостережень, за допомогою наданих критеріїв оцінювання, накопичувати необхідний для структурування обсяг розрізненого інформаційного матеріалу;	З.13.ЗП.О.02
		- на підставі аналізу розрізненого інформаційного матеріалу, за допомогою методологічних принципів розподілу та класифікації, структурувати інформацію.	З.13.ЗП.О.03
Інтерпретувати переводити формалізовану інформацію в іншу знакову систему	З.14	При здійсненні виробничої або соціальної діяльності:
		- у процесі роботи зі структурованою інформацією, відповідно до визначеної мети діяльності, виявляти зв’язки між елементами інформаційного матеріалу;	З.14.ЗП.О.01
		- у процесі роботи зі структурованою інформацією, на основі відомостей про зв’язки між елементами інформаційного матеріалу, визначати наявність системи;	З.14.ЗП.О.02
		- на підставі результатів порівняльного аналізу визначеної системи з існуючими моделями систем визначати її тип та характеристики;	З.14.ЗП.О.03
		- на підставі відомостей про тип та характеристики визначеної системи встановлювати її відповідність (невідповідність) меті діяльності;	З.14.ЗП.О.04
Застосовувати закони формальної логіки в процесі інтелектуальної діяльності	З.15	В умовах виробничої або побутової діяльності:
		- за допомогою формальних логічних процедур проводити аналіз наявної інформації щодо її відповідності умовам необхідним та достатнім для забезпечення ефективної діяльності;	З.15.ЗП.О.01
		- за допомогою формальних логічних процедур проводити аналіз наявної інформації щодо її відповідності вимогам внутрішньої несуперечності;	З.15.ЗП.О.02
		- за допомогою формальних логічних процедур проводити структурування інформації;	З.15.ЗП.О.03
		- за результатами структурно-логічної обробки інформації робити висновки щодо її придатності для здійснення заданих функцій;	З.15.ЗП.О.04
		- на підставі результатів здійсненої діяльності за допомогою певних критеріїв встановлювати якість попередньо виконаних логічних операцій;	З.15.ЗП.О.05
Враховувати нормативно-правові і підзаконні акти щодо розвитку та функціонування держави і права України при здійсненні діяльності	З.16	В умовах професійної або соціальної діяльності:
		- на підставі аналізу Декларації про державний суверенітет України й Конституції України, використовуючи критерії класифікації ознак державного суверенітету, визначати суверенні права держави, співвідношення суверенітету держави з суверенітетом народу та суверенітетом нації;	З.16.ЗП.О.01
		- на підставі аналізу функцій держави, закріплених у Конституції та інших нормативно-правових актах, користуючись ознаками їх класифікації, визначати форми та засоби їх здійснення;	З.16.ЗП.О.02
		- згідно з Конституцією держави, використовуючи критерії поділу органів держави на види, класифікувати центральні та місцеві органи влади;	З.16.ЗП.О.03
		- вміти критично мислити та пропонувати обґрунтовані рішення;	З.16.ЗП.О.04
		- на підставі аналізу нормативно-правових актів держави, використовуючи критерії їх поділу за юридичною силою, вирізняти закони та підзаконні акти;	З.16.ЗП.О.05
		- на підставі аналізу Конституції і й нормативно-правових актів, використовуючи критерії поділу правової поведінки, визначати види правомірної поведінки і види правопорушень, їх склад, а також підстави притягнення до юридичної відповідальності;	З.16.ЗП.О.06
		- за результатами аналізу правових актів, використовуючи критерії розподілу реалізації права на форми, визначати їхні види;	З.16.ЗП.О.07
Враховувати системність методів та засобів попередження, розкриття та розслідування злочинів при здійсненні діяльності	З.17	В умовах виробничої діяльності:
		- знати правила виявлення, фiксацiї, вилучення, аналізу доказів у справі про корупційні діяння задля вирішення завдань провадження в таких справах;	З.17.ЗП.О.01
		- знати порядок притягнення до відповідальності за корупційні діяння;	З.17.ЗП.О.02
		- знати особливості провадження в справах про корупційні діяння;	З.17.ЗП.О.03
		- відповідно до нормативно-правової бази, використовуючи статистичні та інші фактичні дані криміналістичної практики, визначати методи та види криміналістичного прогнозування;	З.17.ЗП.О.04
		- згідно з вимогами нормативно-правових документів щодо використання криміналістичної техніки, використовуючи техніко-криміналістичні засоби, застосовувати судову фотографію та відеозапис для фіксації місця події в залежності від цілей, характеру слідчої дії та специфіки об’єкта;	З.17.ЗП.О.05
		- згідно з нормативно-правовими документами, враховуючи закономірності механізму злочину та виникнення інформації про злочин і його учасників, застосовувати процедуру виявлення, фіксації, вилучення й зберігання доказової інформації;	З.17.ЗП.О.06
		- згідно з нормативно-правовими документами, використовуючи доказову інформацію, визначати вид необхідного криміналістичного дослідження;	З.17.ЗП.О.07
		- за результатами вивчення документальних джерел, ураховуючи систему наукових засад криміналістичної тактики, визначати систему тактичних прийомів, комбінацій та операцій;	З.17.ЗП.О.08
		- відповідно до нормативно-правових документів використовувати реєстраційні дані інформаційно-пошукових систем, згідно з завданнями, які необхідно вирішувати.	З.17.ЗП.О.09
При здійсненні діяльності враховувати явища та процеси, пов’язані зі злочинністю та засобами впливу на неї	З.17	В умовах виробничої діяльності:
		- на підставі аналізу статистичних даних, використовуючи критерії класифікації видів злочинів, оцінювати показники злочинності та встановлювати її взаємозв’язки із суспільними процесами;	З.17.ЗП.О.01
		- на підставі статистичних даних, використовуючи критерії класифікації видів злочинів, визначати причини і умови злочинності.	З.17.ЗП.О.02
Забезпечувати необхідний рівень індивідуальної безпеки у разі виникнення типових небезпечних ситуацій	З.18	В умовах виробничої або побутової діяльності:
		- на підставі аналізу результатів власних спостережень за навколишнім середовищем, використовуючи типові ознаки виникнення небезпек, ідентифікувати джерела і типи небезпек, шкідливі та небезпечні чинники;	З.18.ПР.О.01
		- на підставі результатів аналізу характеру діяльності людини та моделей типових небезпечних ситуацій прогнозувати можливість виникнення небезпек, шкідливих та небезпечних чинників;	З.18.ПР.О.02
		- використовуючи інформацію про допустимий рівень ризику та типові рекомендації щодо адекватних дій у разі виникнення ознак небезпечної ситуації, зменшувати ризик до допустимих значень.	З.18.ПП.О.03
Забезпечувати дотримання прав і свобод людини	З.19	- у межах наданих повноважень планувати заходи із забезпечення громадського порядку   на закріпленій території;	З.19.ПП.Р.01
		- на підставі аналізу інформації,   використовуючи принципи планування, планувати заходи із забезпечення дотримання   вимог Декларації про права й свободи людини;	З.19.ПП.Р.02
		- згідно з діючим законодавством, на основі   аналізу інформації, визначати можливі причини порушень прав і свобод громадян;	З.19.ПР.О.03
		- визначати можливі причини порушень правопорядку;	З.19.ПР.О.04
Оптимізація професійної діяльності	З.20	- самостійно працювати над підвищенням своєї кваліфікації, вільно орієнтуватися в спеціальній літературі, у тому числі іноземній;	З.20.ЗР.Н.01
		- удосконалювати володіння державною мовою в офіційно-діловій сфері;	З.20.ЗР.Н.02
		- покращувати навички грамотного письма, засвоювати норми сучасного українського правопису, вивчати особливості офіційно-ділового стилю;	З.20.ЗР.Н.03
		- демонструвати обізнаність із різноманітними мовними засобами писемної та усної форм державної мови;	З.20.ЗР.Н.04
		- критично аналізувати розподіл власного робочого часу за результатами його інвентаризації та усувати недоліки в організації робочого часу;	З.20.ЗП.Н.05
		- покращувати власні знання щодо використання комп'ютерних технологій та техніки;	З.20.ЗП.Р.06
		- удосконалити навички професійного ділового усного та писемного спілкування іноземною мовою;	З.20.ЗП.Р.07
		- вміло застосовувати в практичній діяльності технічні засоби зв’язку.	З.20.ЗР.Н.08

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Витяг з освітньо – професійної програми

 

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА

 

підготовки                                     бакалавр                                       

^{(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)}

галузь знань                                   0304 ,,Право”                              

^{(шифр та назва галузі знань)}

напрям підготовки             6.030401  ,,Правознавство”        

^{(код і назва напряму підготовки)}

 

 

Розподіл змісту освітньо-професійної програми підготовки фахівця та максимальний навчальний час за циклами підготовки

Назви циклів	Кількість навчальних годин/кредитів(ECTS)	У тому числі
		нормативні дисципліни, годин/кредитів (ECTS)	вибіркові дисципліни (варіативна компонента), годин/кредитів (ECTS)
Цикл професійно-практичної підготовки (ППП)	6354 год./176,5 кр. (74%)	3384 год./94кр. (39%)	2970 год./82,5кр. (35%)

 

Розподіл навчального часу за циклами дисциплін.

 

№	Цикл дисципліни	Нормативний термін навчання
1.	Обсяг годин визначений програмою: Дисципліни професійно-орієнтованої, гуманітарної та соціально-економічної підготовки	4896

 

Перелік навчальних дисциплін

нормативної частини ОПП за циклами підготовки бакалавр

галузі знань 0304 "Право" за напрямом підготовки «Правознавство»

 

Навчальні цикли та назви навчальних дисциплін	Загальний обсяг		Форма контролю
	годин	кредитів ECTC
Нормативна частина
1.3.  Цикл дисциплін професійно-практичної підготовки (ППП)
ППП 1.3.15. Кримінальне право	432	12	екзамен

3. Анотація навчальної дисципліни зі структурно – логічною схемою

 

Мета: формування у студентів науково-обґрунтованих знань щодо закону про кримінальну відповідальність та умінь правильного застосування його норм.

Предмет: законодавство, практика й наука про злочин і покарання в системі юридичних дисциплін.

Змістовні модулі: 1. Поняття та система Особливої частини кримінального права України. Злочини проти основ національної безпеки України. Злочини проти життя та здоров’я особи. 2. Злочини проти волі, честі та гідності особи. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина. Злочини проти власності. 3. Злочини у сфері господарської діяльності. Злочини проти довкілля. Злочини проти громадської безпеки. Злочини проти безпеки виробництва. 4. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Злочини проти громадського порядку та моральності. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення. 5. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг. 6. Злочини проти правосуддя. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини). Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Основні положення Особливої частини кримінального права іноземних держав.

Місце в структурно-логічний схемі: після вивчення дисциплін «Теорія держави та права», «Конституційне право».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структурно-логічна схема дисципліни

 

4. Пояснювальна записка до навчальної дисципліни

«Кримінальне право України. Особлива частина» є спеціальною юридичною дисципліною, яка передбачена навчальним планом для обов’язкового вивчення студентами задля отримання освітньо-кваліфікаційним рівня «Бакалавр», напрямку підготоки «Правознавство», спеціальності «Юрист». Вона вивчається на третьому курсі (у п’ятому та шостому семестрах).

Вивчення Особливої частини криміналього права являється завершальним етапом у процесі освоєння курсу в цілому. Вивчення кримінального права України, зокрема «Особливої частини» підпорядковується меті формування юриста з ґрунтовним знанням кримінального законодавства, розумінням змісту кримінально-правових понять, вмінням вірно тлумачити положення кримінального закону та застосовувати їх у майбутній практичній діяльності; також метою вивчення дисципліни є виховання неухильної поваги до закону, дотримання законності у всіх формах правозастосовної діяльності, відповідальності  за порушення прав і свобод людини і громадянина в державі.

Навчальна дисципліна вивчає основні теоретичні положеня сучасної науки кримінального права та практику їх застосування, а також основні закономірності та тенденції розвитку вчень про злочин та покарання в Україні та зарубіжних країнах. Дисципліна належить до фундаментальних і профілюючих. Нею передбачається вивчення комплексу кримінально-правових інститутів теорії кримінального права та положень закону про кримінальну відповідальність, відповідно необхідного для застосування плоложень кримінального права масиву національних норматикно-правових актів, постанов Пленуму Верховного Суду України, а також окремих положень міжнародних актів та положень актів забубіжного законодавства.

Метою дисципліни є ознайомлення студентів з системою загально-теоретичних та практично-орієнтованих знань, вмінь і навичок юридичного опосередкування, а саме: формування професійного юриста, здібного до прийняття самостійних рішень по складним юридичним питанням, правильної кваліфікації суспільно небезпечних діянь, строгому дотриманні законності, основних прав і свобод людини та громадянина проголошених Конституцією України, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань та надасть можливість поглибленого вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Місце навчальної дисципліни у навчальному процесі визначається за специфікою досліджувальних проблем і практичної спрямованості, яка нерозривно пов’язана з юридичною наукою, а саме такими галузями, як конституційне право, адміністративне право, господарське право, міжнародне право та іншими, а особливо з практикою застосування при розкритті кримінальних справ.

Завданням  навчальної дисципліни є засвоєння студентами комплексу знань з теоретичних, методологічних та практичних засад особливої частини кримінального права України.

Предмет викладання особливої частини кримінального права передбачає розкриття соціальної суті і юридичного змісту особливої частини закону про кримінальну відповідальність,, взаємозв'язку його норм, оволодіння їх науковим тлумаченням та практичним застосуванням.

Методи навчання: пропедевтичні лекції, самостійна робота студентів (написання наукових доповідей, написання рефератів, есе), індивідуальні заняття, практичні заняття у різних формах (запитально-відповідальній, обговорення конкретних ситуацій, тестового опитування, вирішення конкретних правових ситуацій, тощо), написання курсових робіт.

Засоби навчання: робота з рекомендованими літературними джерелами (підручниками, навчальними посібниками), нормативно-правовими актами (Постановами Пленуму Верховного Суду України тощо), матеріалами науково-практичних конференції, виступів практичних працівників правоохоронних органів, використання комп’ютерних технологій, розробок і наукових праць вчених університету, а також праць інших провідних дослідників як вітчизняних, так і закордонних.

 

5. Навчальна програма навчальної дисципліни

 

Навчальна програма визначає місце навчальної дисципліни у системі підготовки фахівця, вимоги до сформованості їх компетенцій та зміст освіти для фахівців відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня з нормативної навчальної дисципліни “Кримінальне право України. Особлива частина”.

Згідно з освітньо-професійною програмою, “Кримінальне право України. Особлива частина” є нормативною навчальною дисципліною обов’язкового вибору, вивчається протягом двох семестрів. Загальний бюджет часу відповідно до ECTS становить 6 кредитів, що дорівнює 216 годинам. Структурно навчальна дисципліна складається із 6 змістових модулів. Форми контролю: залік (у кінці 5 семестру), написання і захист курсової роботи та іспит (у кінці 6 семестру).

Навчальна дисципліна «Кримінальне право. Особлива частина» складається з 22 тем:

1.  Поняття та система Особливої частини кримінального права України.

2.  Злочини проти основ національної безпеки України.

3.  Злочини проти життя та здоров’я особи.

4.  Злочини проти волі, честі та гідності особи.

5.  Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

6.  Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

7.  Злочини проти власності.

8.  Злочини у сфері господарської діяльності.

9.  Злочини проти довкілля.

10.  Злочини проти громадської безпеки.

11.  Злочини проти безпеки виробництва.

12.  Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

13.  Злочини проти громадського порядку та моральності.

14.  Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.

15.  Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.

16.  Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.

17.  Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.

18.  Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.

19.  Злочини проти правосуддя.

20.  Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).

21.  Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

22.  Основні положення Особливої частини кримінального права іноземних держав.

Основні поняття, характеристики, ознаки та інші навчальні елементи, які розкривають зміст навчального матеріалу з дисципліни «Кримінальне право України. Особлива частина» висвітлюються відповідно до визначених тем, а саме:

 

Тема 1. Поняття та система Особливої частини кримінального права.

Поняття Особливої частини кримінального права та її значення. Співвідношення Загальної і Особливої частин кримінального права.

Система Особливої частини кримінального законодавства України. Критерії систематизації. Особливості систем Особливої частини кримінального законодавства інших країн.

Роль науки кримінального права в розкритті змісту норм Особливої частини кримінального права, вирішенні питань правильної кваліфікації.

Значення вивчення судової практики і її узагальнень з окремих категорій кримінальних справ для правильного розуміння й застосування кримінально-правових норм Особливої частини. Джерела судової практики.

Поняття кваліфікації злочинів. Правові основи кваліфікації злочинів. Склад злочину – правова модель і юридична підстава кваліфікації злочинів. Формула кваліфікації та формулювання звинувачення.

Кваліфікація злочину і склад злочину. Значення об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта й суб’єктивної сторони складу злочину для кваліфікації.

Значення правильної кваліфікації злочинів для здійснення правосуддя. Правильна кваліфікація як необхідна умова дотримання законності, прав і свобод громадян.

 

Тема 2. Злочини проти основ національної безпеки України

Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти основ національної безпеки України.

Злочини проти внутрішньої безпеки України

Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій. Публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій. Зміст мети при вчиненні цих дій. Кваліфікуючі ознаки.

Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України. Територія та державний кордон України. Дії, спрямовані на зміну меж території або державного кордону України. Публічні заклики до вчинення дій, спрямованих на зміну території або державного кордону України, або розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій. Момент закінчення злочину. Зміст мети при вчиненні цих дій. Кваліфікуючі ознаки.

Посягання на життя державного чи громадського діяча. Поняття посягання. Потерпілий від цього злочину. Момент закінчення злочину. Мотиви даного злочину. Суб’єкт злочину.

Диверсія. Поняття диверсії. Види диверсійних дій. Особливості конструкції складу диверсії. Зміст мети як ознаки суб’єктив­ної сторони диверсії.

Злочини проти зовнішньої безпеки України

Державна зрада. Поняття державної зради. Форми державної зради. Суб’єктивна сторона злочину. Суб’єкт державної зради. Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду.

Шпигунство. Поняття шпигунства. Шпигунство, предметом якого є відомості, що становлять державну таємницю. Поняття державної таємниці. Суб’єкт шпигунства. Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за шпигунство.

 

Тема 3. Злочини проти життя та здоров’я особи

Злочини проти життя особи

Загальна характеристика і види. Життя як об’єкт кримінально-правової охорони

Конституція України про охорону життя та здоров’я особи.

Поняття вбивства та його види. Ознаки вбивства. Безпосередній об’єкт вбивства. Момент початку та припинення життя.

Умисне вбивство без обтяжуючих та пом’якшуючих обставин. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак цього злочину. Характерні ознаки такого вбивства.

Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Конструкція складу цього злочину. Класифікація обставин, що обтяжують умисне вбивство, та їх зміст.

Умисне вбивство за пом’якшуючих обставин і його види.

Умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання. Конструкція складу цього злочину. Протизаконне насильство, систематичне знущання, тяжка образа. Стан сильного душевного хвилювання та раптовість виникнення такого стану. Особливості змісту умислу в цьому злочині.

Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини. Конструкція складу цього злочину. Потерпілий та час вчинення злочину. Суб’єкт злочину. Відповідальність співучасників.

Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Конструкція складу цього злочину. Поняття перевищення меж необхідної оборони та перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Психічне ставлення суб’єкта до смерті потерпілого.

Вбивство через необережність. Характеристика об’єктив­них та суб’єктивних ознак цього злочину. Відмежування цього виду вбивства від інших злочинів, поєднаних із заподіянням смерті потерпілому. Кваліфікуюча ознака такого вбивства.

Доведення до самогубства. Жорстоке поводження, шантаж, примус до протиправних дій або систематичне приниження людської гідності як ознаки об’єктивної сторони. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Злочини проти здоров’я особи

Здоров’я людини як безпосередній об’єкт посягання.

Поняття й види тілесних ушкоджень. Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень. Критерії для визначення тяжкості тілесних ушкоджень.

Умисне тяжке тілесне ушкодження. Поняття тяжкого тілесного ушкодження і його види. Зміст ознак тяжкого тілесного ушкодження. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Відмінність тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від умисного вбивства та вбивства через необережність.

Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Поняття середньої тяжкості тілесного ушкодження і його ознаки. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Умисне тяжке тілесне ушкодження за пом’якшуючих обставин.

Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання. Протизаконне насильство та тяжка образа. Стан сильного душевного хвилювання й раптовість виникнення такого стану.

Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Поняття перевищення меж необхідної оборони та перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Психічне ставлення суб’єкта до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Умисне легке тілесне ушкодження. Поняття легкого тілесного ушкодження, його види та ознаки.

Побої і мордування. Їх відмінність від тілесних ушкоджень. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Катування. Поняття катування. Мета вчинення злочину. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак цього злочину.

Погроза вбивством. Реальність погрози як умова відповідальності за цей злочин. Кваліфікуюча ознака цього злочину.

Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Диференціація відповідальності за вчинення цього злочину. Кваліфікуючі ознаки та особливо кваліфікуючі ознаки злочину.

Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Предмет цього злочину. Суб’єкт злочину.

Зараження венеричною хворобою. Поняття венеричної хвороби. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину.

Незаконне проведення аборту. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Незаконна лікувальна діяльність. Конструкція складу злочину. Суб’єкт злочину.

Порушення прав пацієнта. Конструкція складу злочину. Суб’єкт злочину.

Незаконне проведення дослідів над людиною. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини. Конструкція складу злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину.

Насильницьке донорство. Насильство та обман. Суб’єкт зло­чину. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі та особ­ли­во кваліфікуючі ознаки злочину.

Незаконне розголошення лікарської таємниці. Наслідки злочину. Суб’єкт злочину. Особливості суб’єктивної сторони.

Злочини, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи

Ненадання допомоги хворому медичним працівником. Зміст завідомості. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником. Наслідки злочину. Суб’єкт злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуюча ознака злочину.

Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей. Момент закінчення злочину. Суб’єкт злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Залишення в небезпеці. Момент закінчення злочину. Свідомість як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Особливості суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Відмінність цього злочину від залишення в небезпеці.

Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Суб’єктивні ознаки злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

 

Тема 4. Злочини проти волі, честі та гідності особи

Злочини проти волі, честі та гідності особи, їх загальна характеристика й види. Конституція України про охорону волі, честі та гідності особи.

Незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Конструкція складу злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Захоплення заручників. Дії, що утворюють об’єктивну сторону цього злочину. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Незаконне поміщення в психіатричний заклад. Завідомість як ознака цього злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Підміна дитини. Мотив як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони цього злочину.

Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини. Дії, що утворюють об’єктивну сторону злочину. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі та особли­во кваліфікуючі ознаки злочину.

Експлуатація дітей. Потерпілий від злочину. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Потерпілий від злочину. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки злочину.

 

Тема 5. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи

Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, їх загальна характеристика та види.

Зґвалтування. Фізичне і психічне насильство як ознака об’єктивної сторони. Поняття безпорадного стану потерпілої осо­би. Потерпілий від злочину. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину.

Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Фізичне і психічне насильство як ознака об’єктив­ної сторони. Поняття безпорадного стану потерпілої особи. Потерпілий від злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину. Співвідношення цього злочину із зґвалтуванням.

Примушування до вступу в статевий зв’язок. Поняття примушування. Потерпілий від злочину. Момент закінчення цього злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості. Поняття статевої зрілості. Потерпілий від злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Розбещення неповнолітніх. Поняття розпусних дій. Потерпілий від злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

 

Тема 6. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини й громадянина

Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав й свобод людини й громадянина. Проблема місця норм, що передбачають відповідальність за посягання на виборчі, трудові та інші особисті права у системі Особливої частини кримінального права.

Злочини у сфері реалізації виборчих та інших політичних прав громадян

Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача. Поняття перешкоджання і способи його здійснення.

Надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців або фальсифікація виборчих документів, документів референдуму, підсумків голосування або відомостей Державного реєстру виборців. Предмет цього злочину.

Порушення таємниці голосування. Характеристика діяння та спосіб його вчинення. Суб’єкт цього злочину.

Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань. Особливості законодавчої структури цього злочину. Види діянь. Суб’єкт злочину (його специфіка для основного та кваліфікованого складів злочину). Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки.

Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій. Особливості законодавчої структури цього злочину. Характеристика перешкоджання. Зміст вини. Суб’єкт злочину.

Злочини у сфері реалізації особистих прав громадян

Порушення недоторканості житла. Особливості законодавчої структури цього злочину. Поняття житла чи іншого володіння особи. Види дій. Характеристика інших дій, що порушують недоторканість. Суб’єкт даного злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер. Поняття таємниці листування. Види дій. Обставини, що виключають протиправність таких дій. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Порушення недоторканості приватного життя. Види дій, та способи їх вчинення. Суб’єктивна сторона злочину. Суб’єкт злочину.

Порушення права на отримання освіти. Характеристика незаконної відмови та вимоги. Момент закінчення злочину. Суб’єкт злочину.

Порушення права на безоплатну медичну допомогу. Характеристика дій. Момент закінчення злочину. Суб’єкт злочину.

Злочини проти сім’ї

Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей. Поняття ухилення. Злісність ухилення як обов’язкова ознака об’єктивної сторони. Умови притягнення до відповідальності. Кваліфікуюча ознака цього злочину.

Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків. Поняття ухилення та осіб, які відносяться до категорії «непрацездатні». Злісність ухилення як обов’язкова ознака об’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Кваліфікуюча ознака.

Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування. Поняття тяжких наслідків як обов’язкової ознаки об’єктивної сторони. Суб’єкт злочину.

Зловживання опікунськими правами. Характеристика діяння. Суб’єктивна сторона. Мотив як обов’язкова ознака суб’єктив­ної сторони. Суб’єкт злочину.

Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння). Поняття таємниці усиновлення. Об’єктивна сторона злочину. Момент закінчення даного злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння). Поняття незаконної посередницької діяльності або інших незаконних дій щодо усиновлення дитини, передачі її під опіку чи на виховання. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Злочини у сфері реалізації права на працю

Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Поняття законної професійної діяльності. Момент закінчення злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Грубе порушення законодавства про працю. Особливості законодавчої структури даного злочину. Потерпілий від злочину. Види діянь. Характеристика іншого грубого порушення законодавства про працю. Мотив як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони даного злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Грубе порушення угоди про працю. Поняття угоди про працю. Потерпілий від злочину. Спосіб вчинення даного злочинного діяння. Суб’єкт злочину. Кваліфікуюча ознака.

Примушення до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку. Види діянь. Суб’єктивна сторона злочину. Суб’єкт злочину.

Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат. Поняття безпідставності невиплати. Зміст вини. Суб’єкт злочину. Кваліфікуюча ознака. Особливості звільнення від кримінальної відповідальності.

Порушення авторського права й суміжних прав. Предмет злочину. Види дій. Поняття матеріальної шкоди та її розміри. Суб’єктивна сторона злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки.

Порушення прав на об’єкти промислової власності. Предмет злочину. Наслідки злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Злочини проти релігії

Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків. Предмет злочину. Види дій. Момент закінчення. Суб’єкт злочину.

Незаконне утримання, осквернення або знищення релігійних святинь. Предмет злочину. Види діянь. Суб’єктивна сторона злочину. Суб’єкт злочину.

Перешкоджання здійсненню релігійного обряду. Характеристика діяння. Момент закінчення даного злочину. Суб’єкт злочину. Випадки правомірного присікання релігійних обрядів.

Посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів. Поняття групи та її ознаки. Види діянь. Особливості законодавчої конструкції цього злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуюча ознака злочину.

 

Тема 7. Злочини проти власності

Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти власності. Поняття викрадення.

Корисливі злочини проти власності з ознаками викрадення

Крадіжка. Поняття й ознаки. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Грабіж. Поняття й ознаки. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Розбій. Поняття й ознаки. Особливості складу злочину за конструкцією об’єктивної сторони. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Вимагання. Поняття й ознаки. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Шахрайство. Поняття й ознаки. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Поняття та ознаки привласнення. Поняття та ознаки розтрати. Поняття й ознаки заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність від суміжних злочинів.

Корисливі злочини проти власності без ознак викрадення

Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Ознаки діяння. Суб’єктивні ознаки. Відмінність від шахрайства.

Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї. Особливості предмета злочину. Озна­ки діяння. Особливості суб’єктивної сторони. Відмінність від роз­кра­дання.

Придбання або збування майна, завідомо здобутого злочинним шляхом. Ознаки діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Відмінність від співучасті у розкраданні.

Некорисливі злочини проти власності

Умисне знищення або пошкодження майна. Види діяння. Наслідки. Суб’єктивні ознаки злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Необережне знищення або пошкодження майна. Види діяння. Наслідки. Суб’єктивні ознаки злочину.

Порушення обов’язків щодо охорони майна. Види діяння. Момент закінчення злочину. Наслідки. Суб’єктивні ознаки злочину.

Погроза знищення майна. Види діяння. Особливості способу. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки злочину.

 

Тема 8. Злочини у сфері господарської діяльності

Поняття, загальна характеристика й види господарських злочинів

Злочини, що порушують встановлений порядок заняття господарською діяльністю

Поняття зайняття гральним бізнесом. Ознаки обєктивної сторони. Субьєкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Поняття незаконного виготовлення, зберігання, збуту або транспортування з метою збуту підакцизних товарів. Предмет злочину. Види діянь. Кваліфікуючі ознаки.

Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом. Предмет злочину. Об’єктивна сторона. Кваліфікуючі ознаки.

Поняття фіктивного підприємництва. Ознаки об’єктивної сторони. Наслідки злочину. Суб’єктивна сторона.

Поняття доведення до банкрутства. Ознаки об’єктивної та суб’єктивної сторони.

Шахрайство з фінансовими ресурсами. Предмет злочину. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Наслідки злочину.

Злочини у сфері промислового виробництва

Поняття умисного введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції. Предмет злочину. Ознаки об’єктивної сторони. Визначення розміру спричиненої шкоди.

Поняття незаконного використання товарного знаку. Предмет злочину. Ознаки суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину.

Злочини у сфері фінансової діяльності

Поняття незаконних дій з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення. Предмет злочину. Ознаки об’єктивної сторони. Наслідки злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів). Предмет злочину. Об’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Злочини у сфері економічних інтересів держави

Поняття виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного збору чи голографічних захисних елементів. Ознаки суб’єктивної сторони. Наслідки злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Поняття контрабанди. Предмет злочину. Ознаки об’єктивної сторони. Визначення розміру заподіяної шкоди.

Поняття видання нормативно-правових, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону. Ознаки суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину Кваліфікуючі ознаки.

Поняття незаконного виготовлення, підроблення, використання або збуту незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок. Предмет злочину. Ознаки об’єктивної та суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки.

Поняття порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів. Предмет злочину. Ознаки об’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Поняття виготовлення, збуту та використання підроблених недержавних цінних паперів. Предмет злочину. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочину. Наслідки. Кваліфікуючі ознаки. Визначення розміру матеріальної шкоди.

Поняття приховування інформації про діяльність емітента. Предмет злочину. Ознаки об’єктивної сторони. Суб’єктивна сторона злочину.

Поняття незаконного використання інсайдерської інформації. Ознаки об’єктивної та суб’єктивної сторони.

Злочини у сфері приватизації

Поняття незаконної приватизації державного, комунального майна. Предмет злочину. Ознаки об’єктивної сторони. Умови притягнення до відповідальності. Кваліфікуючі ознаки.

Злочини у сфері вільного здійснення господарської діяльності

Протидія законній господарській діяльності. Поняття протидії. Наслідки. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Поняття незаконного збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю. Предмет злочину. Ознаки об’єктивної сторони.

Розголошення комерційної або банківської таємниці. Поняття комерційної таємниці. Ознаки суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину.

Проблеми вдосконалення кримінального законодавства у сфері господарської діяльності. Значення правильної кваліфікації господарських злочинів у діяльності ОВС.

 

Тема 9. Злочини проти довкілля

Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти довкілля.

Злочини проти встановленого порядку екологічної безпеки

Порушення правил екологічної безпеки. Особливості законодавчої конструкції, складу цього злочину. Види діянь суб’єкта злочину.

Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля. Види діянь. Наслідки цього злочину. Момент закінчення злочину. Суб’єкт злочину.

Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення. Характеристика діяння. Поняття дезактиваційних та інших відновлювальних заходів. Наслідки цього злочину. Суб’єкт. Місце, як обов’язкова ознака об’єктивної сторони.

Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення. Особливості законодавчої конструкції. Види діянь.

Злочини проти встановленого порядку раціонального використання водних об’єктів атмосферного повітря

Забруднення атмосферного повітря. Види діянь. Поняття забруднення. Наслідки цього злочину. Відповідальність за утворення загрози настання наслідків. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Порушення правил охорони вод. Особливості законодавчої конструкції складу цього злочину. Поняття забруднення. Наслідки цього злочину. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Забруднення моря. Особливості законодавчої конструкції складу цього злочину. Види діянь. Поняття забруднення. Відмежування від складу злочину, передбаченого ст. 242, відповідальності за утворення загрози настання наслідків. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Злочини проти встановленого порядку використання землі та її надр

Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель. Особливості законодавчої конструкції складу злочину. Види діянь. Наслідки цього злочину. Момент закінчення. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах. Особливості законодавчої конструкції складу злочину. Види діянь. Наслідки цього злочину. Момент закінчення. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Порушення правил охорони або використання надр. Особливості законодавчої конструкції складу злочину. Види діянь. Наслідки цього злочину. Момент закінчення. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Порушення законодавства про континентальний шельф України. Особливості законодавчої конструкції складу цього злочину. Поняття континентального шельфу. Види діянь. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Забруднення або псування земель. Особливості законодавчої конструкції. Наслідки цього злочину. Момент закінчення. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Безгосподарське використання земель. Особливості законодавчої конструкції. Наслідки цього злочину.

Злочини проти встановленого порядку використання рослинного світу

Знищення або пошкодження обєктів рослинного світу. Предмет цього злочину. Особливості законодавчої конструкції цього злочину. Поняття знищення й пошкодження. Спосіб як обов’язкова ознака об’єктивної сторони. Наслідки цього злочину. Момент закінчення. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Незаконна порубка лісу. Предмет цього злочину. Поняття незаконної порубки. Момент закінчення злочину. Місце як обов’язкова ознака об’єктивної сторони. Відмінність незаконної порубки від знищення або пошкодження лісових масивів.

Порушення законодавства про захист рослин. Характеристика дії. Наслідки.

Злочини проти встановленого порядку використання тваринного світу

Незаконне полювання. Особливості законодавчої конструкції. Види незаконного полювання. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Незаконне заняття рибним, тваринним або іншим водним добувним промислом. Особливості законодавчої конструкції. Наслідки цього злочину. Спосіб як обов’язкова ознака об’єктивної сторони даної норми. Кваліфікуючі ознаки складу злочину.

Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів. Характеристика діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єкт.

Порушення ветеринарних правил. Поняття епізоотії. Наслідки цього злочину. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Злочини проти встановленого порядку використання територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду

Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду. Особливості законодавчої конструкції. Види діянь. Поняття об’єктів природно-заповідного фонду. Спосіб як обов’язкова ознака об’єктивної сторони даної норми. Кваліфікуючі ознаки злочину.

 

Тема 10. Злочини проти громадської безпеки

Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти громадської безпеки.

Злочини проти громадської безпеки, які вчинені з метою залякування населення і органів влади

Терористичний акт. Поняття терористичного акту, його ознаки. Фінансування тероризму. Види дій, що утворюють об’єктивну сторону. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.

Злочини проти громадської безпеки, які вчинені з використанням організованих форм посягань

Створення злочинної організації. Поняття злочинної організації, її ознаки. Види дій. Мета як обов’язкова ознака суб’єктив­ної сторони. Суб’єкт злочину. Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності.

Сприяння учасникам злочинної організації та укриття їх злочинної діяльності. Поняття й види заздалегідь не обіцяного сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності. Умови притягнення до кримінальної відповідальності. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Бандитизм. Поняття банди та її ознаки. Види діянь. Особливості законодавчої конструкції даного злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікація дій осіб від 14 до 16 років, які брали участь у банді.

Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності. Поняття неправдивого повідомлення. Момент закінчення злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань. Поняття воєнізованого або збройного формування. Види діянь. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.

Злочини проти громадської безпеки, які вчинені з порушенням правил поводження із загальнонебезпечними речовинами, матеріалами та предметами

Напад на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення. Поняття предмета злочину та його характеристика. Поняття нападу. Мета як обов’язкова озна­ка суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі озна­ки.

Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем. Предмет злочину. Види дій та спосіб їх вчинення. Суб’єктивна сторона, суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Предмет злочину та його значення для кваліфікації. Види діянь. Момент закінчення злочину. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.

Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікація, незаконне видалення чи зміна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв. Предмет злочину та його значення для кваліфікації. Види діянь. Момент закінчення злочину.

Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів. Предмет злочину. Характеристика діяння. Наслідки як обов’язкова ознака об’єктивної сторони. Суб’єкт злочину.

Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами. Предмет злочину. Види діянь. Момент закінчення. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Погроза вчинити викрадення або використати радіоактивні матеріали. Предмет злочину, потерпіла сторона. Характеристика об’єктивної сторони. Зміст вини. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину.

Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами. Предмет злочину. Види діянь. Наслідки злочину. Суб’єктивна сторона. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконне ввезення на територію України відходів й вто­ринної сировини. Предмет злочину. Характеристика ввезення чи транзиту. Суб’єктивна сторона злочину. Суб’єкт злочину.

Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин. Предмет злочину. Інші ознаки даного складу злочину.

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки. Характеристика діяння. Наслідки злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Поняття умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства. Предмет злочину. Характеристика діяння. Наслідки злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Майнова шкода.

 

Тема 11. Злочини проти безпеки виробництва

Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти безпеки виробництва.

Злочини, що порушують встановлені умови охорони праці

Порушення вимог законодавства про охорону праці. Особливості законодавчої структури й конструкції складу цього злочину. Основний й додатковий об’єкт злочину. Загальна характеристика правил охорони праці. Кваліфікуючі ознаки.

Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Об’єктивні ознаки злочину. Причинний зв’язок між діяннями й суспільне небезпечними наслідками. Кваліфікуючі ознаки.

Злочини, що становлять підвищену небезпеку виробництва

Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах. Ознаки об’єктивної та суб’єктивної сторони. Наслідки злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки. Поняття ядерної, радіаційної безпеки. Характеристика діяння. Наслідки злочину. Умови притягнення до відповідальності.

Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд. Характеристика діяння. Наслідки злочину. Умови притягнення до відповідальності. Кваліфікуючі ознаки.

 

Тема 12. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

Злочини проти встановленого порядку водіння транспорту

Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту. Поняття залізничного, водного й повітряного транспорту. Види діянь. Особливості законодавчої структури і конструкції складу злочину. Відповідальність за створення небезпеки настання наслідків. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами. Поняття транспортного засобу. Види діянь. Причинний зв’язок та наслідки, їх характеристика. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконне заволодіння транспортним засобом. Поняття транспортного засобу. Момент закінчення даного злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.

Злочини проти встановленого порядку забезпечення функціонування транспорту

Примушення працівника транспорту до невиконання своїх службових обов’язків. Потерпілий від злочину. Поняття примушення та момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Випуск в експлуатацію технічно-несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації. Види діянь. Наслідки злочину. Характеристика причинного зв’язку. Завідомість як ознака суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину.

Порушення правил, норм й стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху. Поняття порушення правил, норм й стандартів. Наслідки. Причинний зв’язок. Суб’єкт злочину.

Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу. Предмет злочину. Види дій. Момент закінчення. Суб’єкт злочину.

 

Тема 13. Злочини проти громадського порядку та моральності

Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти громадського порядку та моральності.

Злочини проти громадського порядку

Групове порушення громадського порядку. Поняття та озна­ки діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Масові заворушення. Поняття та ознаки діяння. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Хуліганство. Поняття та види. Момент закінчення злочину. Знаряддя хуліганства та їх вплив на кваліфікацію. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Злочини проти моральності

Поняття наруги над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого. Місце вчинення. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особ­ливо кваліфікуючі ознаки. Відмінність від суміжних злочинів.

Незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини. Види діяння. Особливості предмета злочину. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особ­ливо кваліфікуючі ознаки. Відмінність від суміжних злочинів.

Знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду. Особливості предмета злочину. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особ­ливо кваліфікуючі ознаки. Відмінність від суміжних злочинів.

Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію. Особливості предмета злочину. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особ­ливо кваліфікуючі ознаки. Відмінність від суміжних злочинів.

Створення або утримання місць розпусти і звідництво. Види дій та момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією. Види дій та момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Кримінально-правова характеристика втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Відмінність від суміжних злочинів.

 

Тема 14. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення

Поняття, характеристика й види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих факірських засобів. Поняття контрабанди. Об’єкт злочину. Предмет злочину. Ознаки об’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки. Визначення розміру наркотичних засобів.

Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів. Об’єкт злочину. Предмет злочину. Ознаки об’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Поняття злочинних дій. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки злочину. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.

Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем. Об’єкту злочину. Предмет злочину. Ознаки об’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки. Види розміру.

Поняття незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту. Об’єкт злочину. Предмет злочину. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Види розміру. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.

Поняття посівів або вирощування снотворного маку чи конопель. Види діянь. Об’єкт злочину. Предмет злочину. Суб’єк­тив­на сторона. Кваліфікуючі ознаки. Встановлення розміру.

Поняття незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів. Види діянь. Об’єкт злочину. Предмет злочину. Кваліфікуючі ознаки. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.

Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення

Поняття викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем. Види діянь. Об’єкт злочину. Предмет злочину. Суб’єкт злочину. Наслідки злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Поняття незаконного введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Об’єкт злочину. Предмет злочину. Наслідки. Ознаки суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки.

Поняття схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Об’єкт злочину. Предмет злочину. Суб’єктивна сторона злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Поняття незаконного публічного вживання наркотичних засобів. Об’єкт злочину. Предмет злочину. Суб’єктивна сторона злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Поняття організації або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин. Види діянь. Об’єкт злочину. Предмет зло­чину. Ознаки суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки.

Поняття незаконного виробництва, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних й сильнодіючих речовин. Види діянь. Ознаки суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Поняття схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів. Види діянь. Об’єкт злочину. Предмет злочину. Ознаки суб’єктивної сторони. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.

Поняття порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням. Об»активні та суб»активні ознаки.

 

Тема 15. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації

Злочини проти встановленого порядку зберігання таємниці чи конфіденційної інформації

Розголошення державної таємниці. Предмет злочину. Поняття "державна таємниця". Об’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність від державної зради або шпигунства.

Втрата документів, що містять державну таємницю. Предмет злочину та його види. Особливості об’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Передавання або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави. Предмет злочину. Особливості об’єктивної сторони злочину. Зміст суб’єктив­ної сторони. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від державної зради або шпигунства.

Злочини проти встановленого порядку перетинання державного кордону, міжнародних польотів та порядку здійснення міжнародних передач товарів

Незаконне переправлення осіб через державний кордон Украї­ни. Види дій. Зміст суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки.

Порушення правил міжнародних польотів. Особливості об’єктивної сторони злочину. Зміст суб’єктив­ної сторони.

Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експертному контролю. Предмет злочину. Особливості об’єктивної сторони злочину. Зміст суб’єктив­ної сторони. Кваліфікуючі ознаки.

Злочини проти встановленого порядку формування Збройних сил України

Ухилення від призову на строкову військову службу. Строкова військова служба – загальний військовий обов’язок. Поняття ухилення. Поважні причини неявки на призовний пункт. Суб’єкт злочину.

Ухилення від призову за мобілізацією. Поняття мобілізації. Суб’єкт злочину.

Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів. Поняття військового обліку, навчальних (чи перевірочних) або спеціальних зборів. Особливості об’єктивної сторони. Суб’єкт злочину.

 

Тема 16. Злочини проти авторитету органів державної влади, органівмісцевого самоврядування та об’єднань громадян

Загальна характеристика злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.

Злочини проти встановленого порядку діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських формувань, окремих громадян, пов’язані з незаконним впливом на її суб’єктів чи з перешкоджанням їх діяльності

Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Потерпілий від цього злочину. Діяльність представника влади чи працівника правоохоронного органу по виконанню службових обов’язків та діяльність члена громадського формування з охорони громадського порядку й державного кордону або військовослужбовця з виконання покладених на нього обов’язків щодо охорони громадського порядку. Відмежування опору від злісної непокори. Вина при вчиненні опору. Суб’єкт злочину. Зміст примушення потерпілого при вчиненні опору.

Втручання у діяльність працівника правоохоронного органу. Потерпілий від цього злочину. Види впливу на потерпілого. Зміст вини, мотиву та мети при вчиненні злочину. Суб’єкт втручання. Кваліфікуючі ознаки.

Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу. Потерпілий від цього злочину. Зміст юридичної конструкції "у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків". Кваліфікуючі ознаки злочину.

Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу. Поняття «працівник правоохоронного органу». Зміст юридичної конструкції «у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків». Кваліфікуючі ознаки.

Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку й державного кордону або військовослужбовця. Поняття «посягання на життя». Відмінність цього злочину від умисного вбивства особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку.

Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника. Потерпілі від злочину. Мета злочину. Відмежування цього злочину від захоплення заручників.

Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок. Потерпілі від цього злочину. Види злочинних діянь. Мета злочину. Відмінність цього злочину від погрози або насильства щодо працівника правоохоронного органу. Кваліфікуючі ознаки.

Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок. Потерпілий від цього злочину. Мотив і мета злочину. Відмежування цього злочину від умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу та від умисного знищення або пошкодження майна. Кваліфікуючі ознаки.

Злочини проти встановленого порядку використання спеціальних предметів, що використовуються органами влади

Поняття незаконного придбання, збуту або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації. Характеристика об’єктивної сторони. Суб’єктивна сторона злочину.

Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодженя. Види предметів злочину. Різновиди діянь. Мотиви злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів. Предмет злочину. Види дій. Мотив злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Наруга над державними символами. Предмети злочину. Види діянь. Зміст поняття "публічна наруга".

Умисне пошкодження ліній зв’язку. Предмети злочину. Характеристика об’єктивної сторони. Суб’єктивна сторона злочину.

Злочини проти встановленого порядку діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та об’єднань громадян, не пов’язані з незаконним впливом на її суб’єктів

Захоплення державних або громадських будівель чи споруд. Характеристика об’єктивної сторони злочину. Мета злочину.

Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи. Види діянь. Мета самовільного присвоєння вказаних повноважень або звання посадової особи. Суб’єкт злочину.

Підкуп працівника державного підприємства, установи чи організації. Особливості законодавчої конструкції злочину. Суб’єкт злочину.

Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань. Потерпілі від цього злочину. Зміст цивільно-правових зобов’язань. Об’єктивні прояви злочину. Суб’єктив­на сторона. Кваліфікуючі ознаки. Самоправство. Поняття самоправ­ства. Момент закінчення злочину.

Самоправство. Особливості об’єктивної сторони. Суб’єкт злочину.

 

Тема 17. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв'язку

Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку. Предмети злочину. Характеристика об’єктивних ознак злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут. Предмет злочину. Види діянь. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації. Предмет злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї. Предмет злочину. Особливості об’єктивних проявів злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Порушення правил експлуатації  електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється. Предмет злочину. Особливості об’єктивних проявів злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв'язку

Проблеми вдосконалення законодавства про відповідальність за злочини у сфері використання електронно-обчислюваль­них машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв'язку.

 

Тема 18. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.

Поняття, загальна характеристика й види злочинів у сфері службової діяльності. Поняття службової особи.

Злочини проти правомірної діяльності державних установ і недержавних формувань незалежно від форм власності і видів діяльності, що вчинюються службовими особами з використанням ними своїх обов’язків (загальні)

Зловживання владою або службовим становищем. Поняття та ознаки діяння. Наслідки. Момент закінчення злочину. Суб’єктив­ні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмінність від суміжних злочинів.

Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. Поняття та ознаки діяння. Наслідки. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Службове підроблення. Предмет злочину. Види діяння. Мо­мент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Службова недбалість. Поняття та види діянь. Наслідки. Мо­мент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Злочини проти авторитету державного апарату, апарату підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності і пов’язані з ними (хабарництво)

Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою. Поняття та ознаки неправомірної вигоди. Ознаки діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі. Поняття та ознаки неправомірної вигоди. Ознаки діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки. Умови звільнення від відповідальності за давання хабара.

Провокація підкупу. Поняття та ознаки діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки.

 

Тема 19. Злочини проти правосуддя

Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти правосуддя.

Злочини проти конституційних принципів діяльності органів розслідування, прокуратури і суду

Завідомо незаконне затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою. Види дій. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Завідомість як ознака злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки.

Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності. Поняття та ознаки діяння. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки.

Злочини проти інтересів всебічного, повного й неупе­редженого розслідування і судового розгляду кримінальних справ

Примушування давати показання. Поняття та види діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки.

Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Поняття та види діяння. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Відмежування від суміжних злочинів.

Завідомо неправдиве показання. Види дій. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків. Види діяння. Момент закінчення злочину. Обставини, що виключають злочинність цього діяння. Час вчинення цього злочину. Суб’єктивні ознаки.

Перешкоджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку. Види діяння. Момент закінчення злочину. Потерпілий від цього злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Відмінність від суміжних злочинів.

Злочини проти інтересів своєчасного присікання та розкриття злочинів

Розголошення даних досудового слідства або дізнання. Види діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки.

Приховування злочину. Поняття та види діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Обставини, що виключають відповідальність за цей злочин. Відмінність від співучасті у злочині.

Злочини проти інтересів забезпечення неухильного виконання судових рішень

Дії, що дезорганізують установа виконання покарань. Види діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Відмінність від суміжних злочинів.

Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти. Поняття та ознаки діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Втеча зі спеціалізованого лікувального закладу. Види діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину.

Порушення правил адміністративного нагляду. Види діяння. Умови звільнення від кримінальної відповідальності. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину.

 

Тема 20. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)

Поняття, загальна характеристика й види військових злочинів. Відмежування військового злочину від дисциплінарного проступку.

Непокора. Об’єктивна сторона. Види діянь. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Невиконання наказу. Об’єктивна сторона та момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від непокори.

Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків. Види дій та момент закінчення злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Погроза або насильство щодо начальника. Види дій та мо­мент закінчення злочину. Мотив злочину й його вплив на ква­ліфікацію. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину. Відмежування від суміжних злочинів.

Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості. Об’єктивна сторона та момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину.

Дезертирство. Об’єктивна сторона та момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від самовільного залишення військової частини або місця служби.

Ухилення від військової служби шляхом самоскалічення або іншим способом. Об’єктивна сторона та момент закінчення злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину.

Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових, інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем. Особливості предмета злочину. Види та способи діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення. Предмет злочину. Види діянь та їх наслідки. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмінність від суміжних злочинів.

Порушення правил водіння або експлуатації машин. Поняття машини. Види порушень та їх наслідків. Особливості суб’єктивної сторони.

Порушення правил польотів або підготовки до них. Види порушень та їх наслідки. Особливості суб’єктивної сторони.

Порушення правил кораблеводіння. Види порушень та їх наслідки. Особливості суб’єктивної сторони.

Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання. Види порушень. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від дисциплінарного проступку.

Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості. Види діянь та момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі обставини. Відмежування від державної зради.

Злочини проти авторитету і правомірної діяльності військових формувань і правоохоронних органів

Залишення гинучого військового корабля. Поняття залишення корабля. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю. Види діянь. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання ними. Ознаки незаконності діяння та його види. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки.

 

Тема 21. Злочини проти миру, безпеки людства та  міжнародного правопорядку

Загальна характеристика кримінального законодавства, що забезпечує захист миру, безпеки людства та  міжнародного правопорядку

Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку

Злочини проти миру й безпеки людства

Пропаганда війни. Види діянь. Момент закінчення злочину.

Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни. Особливості законодавчої конструкції. Види діянь. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Геноцид. Поняття геноциду. Види діянь. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Екоцид. Поняття екоциду. Види діянь. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Найманство. Особливості законодавчої конструкції. Поняття найманства. Види діянь. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Піратство. Особливості законодавчої конструкції. Поняття піратства. Види діянь. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Злочини проти встановленого порядку, що забезпечують дотримання міжнародних договорів та конвенцій

Порушення законів та звичаїв війни. Особливості законодавчої конструкції. Види діянь. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Застосування зброї масового знищення. Особливості законодавчої конструкції. Поняття зброї масового знищення. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист

Особливості законодавчої конструкції. Види діянь. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Посягання на життя представника іноземної держави. Особливості законодавчої конструкції. Момент закінчення злочину. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони означеного злочину.

 

Тема 22. Основні положення Особливої частини кримінального законодавства зарубіжних країн

Загальна характеристика Особливої частини кримінального права зарубіжних країн.

Види злочинів проти життя та здоров’я в кримінальному законодавстві зарубіжних країн.

Види злочинів проти власності в кримінальному законодавстві зарубіжних країн.

Види злочинів у сфері господарської діяльності в кримінальному законодавстві зарубіжних країн.

Види злочинів проти громадської безпеки в кримінальному законодавстві зарубіжних країн.

 Кримінальне законодавство Великобританії, ФРН, США, Польської республіки, Білорусі, Республіки Казахстан, Іспанії, Російської Федерації, Туркменістану.

 

6. Робоча програма навчальної дисципліни з тематичним планом

 

Метою дисципліни «Кримінальне право. Особлива частина» є ознайомлення студентів з системою загально-теоретичних та практично-орієнтованих знань, вмінь і навичок юридичного опосередкування щодо формування професійного юриста, здібного до прийняття самостійних рішень по складним юридичним питанням, правильної кваліфікації суспільно небезпечних діянь, суворому дотриманні законності, захисту основних прав і свобод людини та громадянина, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, що та надасть можливість поглибленого вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

 

Предмет викладання кримінального права передбачає розкриття соціальної суті і юридичного змісту кримінального закону, взаємозв'язку його норм, оволодіння вмінням їх наукового та практичного застосуванням.

 

Завданнями навчальної дисципліни «Кримінальне право. Особлива частина» є засвоєння студентами комплексу знань з теоретичних, методологічних та практичних засад кримінального права особливої частини.

 

Задача дисципліни:

Під час засвоєння навчальної дисципліни “Кримінальне право. Особлива частина” студенти (сліхачі) повинні знати широке коло законодавчих і підзаконних актів, державних програми, що спрямовані на боротьбу зі злочинністю з метою подальшого застосування отриманих знань у практичній діяльності.

Студенти (сліхачі) повинні вміти: працювати з джерелами кримінального права; використовувати отримані знання в процесі застосування норм кримінального права та виробити навички їх правильного використання в практичній діяльності; розвитку навичок самостійного розв’язування практичних завдань.

Студенти (слухачі) повинні володіти навичками наукового та практичного використання закону про кримінальну відповідальність та інститутів кримінального права.

 

Методи навчання: пропедевтичні лекції, самостійна робота студентів (написання наукових доповідей, написання рефератів), індивідуальні заняття, практичні заняття у різних формах (запитально-відповідальній, обговорення конкретних ситуацій, тестового опитування, вирішення конкретних правових ситуацій, тощо), написання курсових робіт.

 

Засоби навчання: робота з рекомендованими літературними джерелами (підручниками, навчальними посібниками), нормативно-правовими актами (Постановами Пленуму Верховного Суду України, тощо), використання комп’ютерних технологій, матеріали науково-практичних конференції, виступи практичних працівників правоохоронних органів, розробки і наукові праці вчених університету, а також праці інших провідних дослідників як вітчизняних, так і закордонних.

 

Форми поточного, проміжного та підсумкового контролю.

Формами поточного та проміжного контролю є:

1. перевірка знань і навичок студентів (сліхачів) під час проведення семінарських та практичних занять;
2. результати контрольних тестів відповідних модулів;
3. оцінка підготовки та захисту рефератів та доповідей, підготовлених студентами (сліхачами).

 

Формами підсумкового контролю є:

1. результати заліку з дисципліни «Кримінальне право. Особлива частина», який проводиться відповідно до Навчального плану у п’ятому семестрі;
2. результати іспиту з дисципліни «Кримінальне про. Особлива частина», який проводиться у шостому семестрі відповідно до Навчального плану;
3. результати написання і захисту курсової роботи з дисциплін «Кримінальне право», що є завершальним етапом вивчення дисципліни «Кримінальне право. Загальна частина» студентами (слухачами) ННІПП НАВС.

 

№ з/п	Назва теми	Всього	Лекцій	Семінари	Практичні	Самостійна робота
1.	Поняття та система Особливої частини кримінального права України.	6	-	2	-	4
2.	Злочини проти основ національної безпеки України.	12	-	2	2	8
3.	Злочини проти життя та здоров’я особи.	18	2	2	4*	10
	Всього:	36	2	6	6	22

Робоча програма відбражаєтьс у тематичному плані дисципліни «Кримінальне право. Особлива частина»:

 

Змістовний модуль II
4.	Злочини проти волі, честі та гідності особи.	10	2	2	2	4
5.	Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.	10	2	2	2	4
6.	Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.	4	-	2	-	2
7.	Злочини проти власності.	12	2	4	2*	4
	Всього:	36	6	10	6	14

 

Змістовний модуль III
8.	Злочини у сфері господарської діяльності.	10	2	2	2	4
9.	Злочини проти довкілля.	8		2	2	4
10.	Злочини проти громадської безпеки.	10	2	2	2	4
11.	Злочини проти безпеки виробництва.	6	-	-	2*	6
	Всього:	36	4	6	8	18
	Всього за семестр:	108	12	22	20	54

 

Змістовний моділь IV
12.	Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту	10	-	4	4	2
13.	Злочини проти громадського порядку та моральності.	14	2	4	4	4
14.	Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.	12	2	4	4*	2
	Всього:	36	4	12	12	8

 

Змістовий модуль V
15.	Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.	8	-	4	4	-
16.	Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.	12	2	4	4	2
17.	Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.	4	-	2	2	-
18.	Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.	12	2	4	4*	2
	Всього:	36	4	14	14	4

 

Змістовий модуль VI
19.	Злочини проти правосуддя.	12	2	4	4	2
20.	Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).	8	-	2	2	4
21.	Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.	12	2	2	4*	4
22.	Основні положення Особливої частини кримінального права іноземних держав.	4	-	-	-	4
	Всього:	36	4	8	10	14
	Форма контролю	Іспит
	Всього за семестр:	108	12	34	36	26

 

7. Плани-конспекти лекційних занять   

Плани лекційних занять, наведені нижче, носять рекомендаційний характер і стосуються мінімального необхідного обсягу знань, надання якого лектор повинен забезпечити при викладенні окремих тем з дисципліни «Кримінальне право України. Особлива частина»

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС,

 доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ

ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема 3. Злочини проти життя та здоров’я особи.

З дисципліни: Кримінальне право. Особлива частина.

Категорія слухачів: студенти 3 курсу.

Навчальна мета: формування у студентів уявлення щодо закону про кримінальну відповідальність та навичок його застосування.

Виховна мета:  всебічний розвиток у студентів наукових переконань щодо значення кримінального права у демократичній правовій державі.

Розвивальна мета: закріплення знань щодо закону про кримінальну відповідальність.

Навчальний час: 2 год.

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійна презентація.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальне право (Загальна та Особлива частини), теорія держави та права.

План лекції (навчальні питання):

1. Злочини проти життя особи. Загальна характеристика і види.
2. Поняття вбивства та його види.
3. Злочини проти здоров’я особи. Здоров’я людини як безпосередній об’єкт посягання.
4. Кримінально-правова характеристика тілесних ушкоджень різних видів.
5. Злочини, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи та злочини у сфері надання медичних послуг та здійснення лікувальної діяльності.

Література:

1. Кримінальний кодекс України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до кодексу : http:// zakon1.rada.gov.ua.

2. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (2002–2010). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до постанов : http://www.scourt.gov.ua.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / А. М. Бойко, Л. П. Брич, В. К. Грищук, О. О. Дудоров та ін. ; За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – [7–е вид., переробл. та допов.] – К. : Юридична думка, 2010. – 1288 с.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.     

                       

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС,

 доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ                                                                                                  

ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

Тема 4. Злочини проти волі, честі та гідності особи

З дисципліни: Кримінальне право. Особлива частина.

Категорія слухачів: студенти 3 курсу.

Навчальна мета: формування у студентів уявлення щодо закону про кримінальну відповідальність та навичок його застосування.

Виховна мета:  всебічний розвиток у студентів наукових переконань щодо значення кримінального права у демократичній правовій державі.

Розвивальна мета: закріплення знань щодо закону про кримінальну відповідальність.

Навчальний час: 2 год.

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійна презентація.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальне право (Загальна та Особлива частини), теорія держави та права.

План лекції (навчальні питання):

1. Поняття і значення злочинів проти волі, честі та гідності особи. Конституційні гарантії забезпечення недоторканості волі, честі та гідності особи в Україні.
2. Загальна характеристика злочинів проти волі, честі та гідності особи.
3. Кримінально-правова характеристика окремих складів злочинів проти волі, честі та гідності особи

Література:

1. Кримінальний кодекс України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до кодексу : http:// zakon1.rada.gov.ua.

2. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (2002–2010). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до постанов : http://www.scourt.gov.ua.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / А. М. Бойко, Л. П. Брич, В. К. Грищук, О. О. Дудоров та ін. ; За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – [7–е вид., переробл. та допов.] – К. : Юридична думка, 2010. – 1288 с.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                            

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС,

 доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ

ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

Тема 5. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи

З дисципліни: Кримінальне право. Особлива частина.

Категорія слухачів: студенти 3 курсу.

Навчальна мета: формування у студентів уявлення щодо закону про кримінальну відповідальність та навичок його застосування.

Виховна мета:  всебічний розвиток у студентів наукових переконань щодо значення кримінального права у демократичній правовій державі.

Розвивальна мета: закріплення знань щодо закону про кримінальну відповідальність.

Навчальний час: 2 год.

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійна презентація.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальне право (Загальна та Особлива частини), теорія держави та права.

План лекції (навчальні питання):

1. Поняття статевої свободи та статевої недоторканості.
2. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, їх загальна характеристика та види.
3. Зґвалтування.
4. Розбещення неповнолітніх.
5. Кримінально-правова характеристика інших видів злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

 Література:

1. Кримінальний кодекс України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до кодексу : http:// zakon1.rada.gov.ua.

2. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (2002–2010). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до постанов : http://www.scourt.gov.ua.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / А. М. Бойко, Л. П. Брич, В. К. Грищук, О. О. Дудоров та ін. ; За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – [7–е вид., переробл. та допов.] – К. : Юридична думка, 2010. – 1288 с.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                            

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС,

 доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ

ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

Тема 7. Злочини проти власності

З дисципліни: Кримінальне право. Особлива частина.

Категорія слухачів: студенти 3 курсу.

Навчальна мета: формування у студентів уявлення щодо закону про кримінальну відповідальність та навичок його застосування.

Виховна мета:  всебічний розвиток у студентів наукових переконань щодо значення кримінального права у демократичній правовій державі.

Розвивальна мета: закріплення знань щодо закону про кримінальну відповідальність.

Навчальний час: 2 год.

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійна презентація.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальне право (Загальна та Особлива частини), теорія держави та права.

План лекції (навчальні питання):

1. Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти власності. Поняття викрадення.
2. Корисливі злочини проти власності з ознаками викрадення
3. Крадіжка. Грабіж. Розбій.
4. Вимагання. Поняття й ознаки.
5. Шахрайство. Поняття й ознаки.
6. Корисливі злочини проти власності без ознак викрадення
7. Некорисливі злочини проти власності

Література:

1. Кримінальний кодекс України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до кодексу : http:// zakon1.rada.gov.ua.

2. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (2002–2010). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до постанов : http://www.scourt.gov.ua.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / А. М. Бойко, Л. П. Брич, В. К. Грищук, О. О. Дудоров та ін. ; За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – [7–е вид., переробл. та допов.] – К. : Юридична думка, 2010. – 1288 с.

        

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                            

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС,

 доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ

ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

Тема 8. Злочини у сфері господарської діяльності

З дисципліни: Кримінальне право. Особлива частина.

Категорія слухачів: студенти 3 курсу.

Навчальна мета: формування у студентів уявлення щодо закону про кримінальну відповідальність та навичок його застосування.

Виховна мета:  всебічний розвиток у студентів наукових переконань щодо значення кримінального права у демократичній правовій державі.

Розвивальна мета: закріплення знань щодо закону про кримінальну відповідальність.

Навчальний час: 2 год.

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійна презентація.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальне право (Загальна та Особлива частини), теорія держави та права.

План лекції (навчальні питання):

1. Поняття, загальна характеристика й види господарських злочинів
2. Злочини у сфері промислового виробництва
3. Злочини у сфері фінансової діяльності
4. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
5. Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
6. Злочини у сфері економічних інтересів держави
7. Контрабанда: характеристика складу злочину.
8. Злочини у сфері приватизації
9.  Злочини у сфері виготовлення товарів та надання послуг

Література:

1. Кримінальний кодекс України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до кодексу : http:// zakon1.rada.gov.ua.

2. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (2002–2010). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до постанов : http://www.scourt.gov.ua.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / А. М. Бойко, Л. П. Брич, В. К. Грищук, О. О. Дудоров та ін. ; За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – [7–е вид., переробл. та допов.] – К. : Юридична думка, 2010. – 1288 с.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                            

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС,

 доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ

ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

Тема 10. Злочини проти громадської безпеки

З дисципліни: Кримінальне право. Особлива частина.

Категорія слухачів: студенти 3 курсу.

Навчальна мета: формування у студентів уявлення щодо закону про кримінальну відповідальність та навичок його застосування.

Виховна мета:  всебічний розвиток у студентів наукових переконань щодо значення кримінального права у демократичній правовій державі.

Розвивальна мета: закріплення знань щодо закону про кримінальну відповідальність.

Навчальний час: 2 год.

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійна презентація.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальне право (Загальна та Особлива частини), теорія держави та права.

План лекції (навчальні питання):

1. Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти громадської безпеки.
2. Злочини проти громадської безпеки, які вчинені з метою  залякування населення і органів влади.
3. Поняття і види злочинів терористичної спрямованості.
4. Злочини проти громадської безпеки, які вчинені з використанням організованих форм посягань.
5. Створення злочинної організації.
6. Бандитизм.
7. Злочини проти громадської безпеки, які вчинені з порушенням правил поводження із небезпечними речовинами, матеріалами та предметами

Література:

1. Кримінальний кодекс України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до кодексу : http:// zakon1.rada.gov.ua.

2. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (2002–2010). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до постанов : http://www.scourt.gov.ua.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / А. М. Бойко, Л. П. Брич, В. К. Грищук, О. О. Дудоров та ін. ; За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – [7–е вид., переробл. та допов.] – К. : Юридична думка, 2010. – 1288 с.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                            

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС,

 доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ

ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

Тема 13. Злочини проти громадського порядку та моральності

З дисципліни: Кримінальне право. Особлива частина.

Категорія слухачів: студенти 3 курсу.

Навчальна мета: формування у студентів уявлення щодо закону про кримінальну відповідальність та навичок його застосування.

Виховна мета:  всебічний розвиток у студентів наукових переконань щодо значення кримінального права у демократичній правовій державі.

Розвивальна мета: закріплення знань щодо закону про кримінальну відповідальність.

Навчальний час: 2 год.

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійна презентація.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальне право (Загальна та Особлива частини), теорія держави та права.

План лекції (навчальні питання):

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти громадського порядку та моральності.

2. Групове порушення громадського порядку.

3. Масові заворушення.

4. Хуліганство.

5. Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого.

Література:

1. Кримінальний кодекс України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до кодексу : http:// zakon1.rada.gov.ua.

2. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (2002–2010). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до постанов : http://www.scourt.gov.ua.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / А. М. Бойко, Л. П. Брич, В. К. Грищук, О. О. Дудоров та ін. ; За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – [7–е вид., переробл. та допов.] – К. : Юридична думка, 2010. – 1288 с.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.  

                         

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС,

 доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ

ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

Тема 14. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення

З дисципліни: Кримінальне право. Особлива частина.

Категорія слухачів: студенти 3 курсу.

Навчальна мета: формування у студентів уявлення щодо закону про кримінальну відповідальність та навичок його застосування.

Виховна мета:  всебічний розвиток у студентів наукових переконань щодо значення кримінального права у демократичній правовій державі.

Розвивальна мета: закріплення знань щодо закону про кримінальну відповідальність.

Навчальний час: 2 год.

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійна презентація.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальне право (Загальна та Особлива частини), теорія держави та права.

План лекції (навчальні питання):

1. Поняття, характеристика і види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.
2. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів.
3. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 КК України). Відмежування від злочину, передбаченого ст. 309 КК України.
4. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.
5. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель.Поняття, характеристика й види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

Література:

1. Кримінальний кодекс України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до кодексу : http:// zakon1.rada.gov.ua.

2. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (2002–2010). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до постанов : http://www.scourt.gov.ua.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / А. М. Бойко, Л. П. Брич, В. К. Грищук, О. О. Дудоров та ін. ; За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – [7–е вид., переробл. та допов.] – К. : Юридична думка, 2010. – 1288 с.

 

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                            

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС,

 доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ

ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

Тема 16. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян

З дисципліни: Кримінальне право. Особлива частина.

Категорія слухачів: студенти 3 курсу.

Навчальна мета: формування у студентів уявлення щодо закону про кримінальну відповідальність та навичок його застосування.

Виховна мета:  всебічний розвиток у студентів наукових переконань щодо значення кримінального права у демократичній правовій державі.

Розвивальна мета: закріплення знань щодо закону про кримінальну відповідальність.

Навчальний час: 2 год.

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійна презентація.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальне право (Загальна та Особлива частини), теорія держави та права.

План лекції (навчальні питання):

1. Загальна характеристика  злочинів  проти  авторитету  органів  державної  влади,   органів   місцевого самоврядування та об'єднань громадян.

2. Наруга над державними символами.

3. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

4. Втручання у діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби .

5. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.

Література:

1. Кримінальний кодекс України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до кодексу : http:// zakon1.rada.gov.ua.

2. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (2002–2010). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до постанов : http://www.scourt.gov.ua.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / А. М. Бойко, Л. П. Брич, В. К. Грищук, О. О. Дудоров та ін. ; За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – [7–е вид., переробл. та допов.] – К. : Юридична думка, 2010. – 1288 с.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                            

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС,

 доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ

ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

Тема 18.    Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.

З дисципліни: Кримінальне право. Особлива частина.

Категорія слухачів: студенти 3 курсу.

Навчальна мета: формування у студентів уявлення щодо закону про кримінальну відповідальність та навичок його застосування.

Виховна мета:  всебічний розвиток у студентів наукових переконань щодо значення кримінального права у демократичній правовій державі.

Розвивальна мета: закріплення знань щодо закону про кримінальну відповідальність.

Навчальний час: 2 год.

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійна презентація.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальне право (Загальна та Особлива частини), теорія держави та права.

План лекції (навчальні питання):

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.

2. Зловживання владою або службовим становищем.

3. Перевищення влади або службових повноважень прцівником правоохоронного органу. Відмежування від суміжних злочинів.

4. Службове підроблення.

5. Службова недбалість.     

 

Література:

1. Кримінальний кодекс України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до кодексу : http:// zakon1.rada.gov.ua.

2. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (2002–2010). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до постанов : http://www.scourt.gov.ua.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / А. М. Бойко, Л. П. Брич, В. К. Грищук, О. О. Дудоров та ін. ; За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – [7–е вид., переробл. та допов.] – К. : Юридична думка, 2010. – 1288 с.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                            

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС,

 доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ

ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

Тема 19. Злочини проти правосуддя

З дисципліни: Кримінальне право. Особлива частина.

Категорія слухачів: студенти 3 курсу.

Навчальна мета: формування у студентів уявлення щодо закону про кримінальну відповідальність та навичок його застосування.

Виховна мета:  всебічний розвиток у студентів наукових переконань щодо значення кримінального права у демократичній правовій державі.

Розвивальна мета: закріплення знань щодо закону про кримінальну відповідальність.

Навчальний час: 2 год.

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійна презентація.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальне право (Загальна та Особлива частини), теорія держави та права.

План лекції (навчальні питання):

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти правосуддя.

2. Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою.

3. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.

4. Примушування давати показання.

5. Завідомо неправдиве показання.

6. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.

Література:

1. Кримінальний кодекс України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до кодексу : http:// zakon1.rada.gov.ua.

2. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (2002–2010). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до постанов : http://www.scourt.gov.ua.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / А. М. Бойко, Л. П. Брич, В. К. Грищук, О. О. Дудоров та ін. ; За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – [7–е вид., переробл. та допов.] – К. : Юридична думка, 2010. – 1288 с.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.   

                        

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС,

 доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ

ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема 21. Злочини проти миру, безпеки людства та  міжнародного правопорядку

З дисципліни: Кримінальне право. Особлива частина.

Категорія слухачів: студенти 3 курсу.

Навчальна мета: формування у студентів уявлення щодо закону про кримінальну відповідальність та навичок його застосування.

Виховна мета:  всебічний розвиток у студентів наукових переконань щодо значення кримінального права у демократичній правовій державі.

Розвивальна мета: закріплення знань щодо закону про кримінальну відповідальність.

Навчальний час: 2 год.

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійна презентація.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальне право (Загальна та Особлива частини), теорія держави та права.

План лекції (навчальні питання):

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

2. Пропаганда війни.

3. Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни.

4. Застосування зброї масового знищення.

5. Найманство.

Література:

1. Кримінальний кодекс України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до кодексу : http:// zakon1.rada.gov.ua.

2. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (2002–2010). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до постанов : http://www.scourt.gov.ua.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / А. М. Бойко, Л. П. Брич, В. К. Грищук, О. О. Дудоров та ін. ; За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – [7–е вид., переробл. та допов.] – К. : Юридична думка, 2010. – 1288 с.

 

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                            

8.      Плани семінарських занять

Метою семінарських занять є засвоєння студентами теоретичного матеріалу, який стосується поняття, системи та значення Особливої частини кримінального права України; сучасних завдань протидії з боку держави протиправній поведінці; підстав та принципів кваліфікації конкретних злочинних посягань, передбачених чинним КК України і т.д. Готуючись до семінарського заняття, викладач повинен завчасно дати студентам перелік питань, які будуть винесені на розгляд; повідомити перелік основних джерел (монографій, статей у періодичних фахових виданнях, нормативно-правових актів), які необхідно використовувати при підготовці до заняття.

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін

ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема № 1. Поняття, система і значення Особливої частини кримінального права. Наукові основи кваліфікації злочинів.

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу

Навчальна мета: поглиблене вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 6 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Поняття та ознаки Особливої частини кримінального права України.
2. Співвідношення Загальної та Особливої частин кримінального права.
3. Система Особливої частини кримінального права України.
4. Поняття кваліфікації злочинів.

Література:

1. Конституція України. – К.,1996.
2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 червн. 2014 року: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛИВОДА А.В.,. - 2014 року – 216 с.
3. Вартилецька І. А., Плугатир В. С. Кримінальне право України. Альбом схем: Навч. посібник. За ред. В. Я. Горбачевського. – К.: Атіка, 2003. – 95с.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Оцінювання знань студентів з теми: «Поняття, система і значення Особливої частини кримінального права. Наукові основи кваліфікації злочинів.»

Запитання до семінару ( 2 год):

1. Поняття та ознаки Особливої частини кримінального права України.
2. Співвідношення Загальної та Особливої частин кримінального права.
3. Система Особливої частини кримінального права України.
4. Поняття кваліфікації злочинів.

Завдання для самостійного вивчення ( 4 год):

1. Наука Особливої частини кримінального права.
2. Види норм Особливої частини кримінального права.
3. Значення системи Особливої частини кримінального права.
4. Принципи кваліфікації злочинів.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                                                                                                                                   

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін

ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема № 2. Злочини проти основ національної безпеки України.

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу

Навчальна мета: поглиблене вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 12 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти основ національної безпеки України.
2. Дії, спрямовані на насильницьку зміну, чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади.
   1. Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України.
   2. Посягання на життя державного чи громадського діяча.
   3. Диверсія.

Література:

1. Конституція України. – К.,1996.
2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 червн. 2014 року: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛИВОДА А.В.,. - 2014 року – 216 с.
3. Вартилецька І. А., Плугатир В. С. Кримінальне право України. Альбом схем: Навч. посібник. За ред. В. Я. Горбачевського. – К.: Атіка, 2003. – 95с.

 

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини проти основ національної безпеки України»

 

Запитання до семінару ( 2 год):

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти основ національної безпеки України.
2. Дії, спрямовані на насильницьку зміну, чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади.
3. Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України.
4. Посягання на життя державного чи громадського діяча.
5. Диверсія.

Завдання для самостійного вивчення ( 8 год):

1. Територія та державний кордон України при вчиненні злочину, передбаченого ст. 109 КК України.
2. Момент закінчення злочину, передбаченого ст. 110 КК України.
3. Потерпілий при вчиненні злочину передбаченого ст. 112 КК України.
4. Спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила державну зраду або шпигунство.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема № 3. Злочини проти життя та здоров’я особи

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу

Навчальна мета: поглиблене вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 18 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Злочини проти життя. Загальна характеристика і види.
2. Поняття вбивства та його види. Ознаки вбивства.
3. Умисне вбивство без обтяжуючих і пом’якшуючих обставин (просте вбивство).
4. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
5. Умисні вбивства при пом’якшуючих обставинах.

Література:

1. Конституція України. – К.,1996.
2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 червн. 2014 року: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛИВОДА А.В.,. - 2014 року – 216 с.
3. Вартилецька І. А., Плугатир В. С. Кримінальне право України. Альбом схем: Навч. посібник. За ред. В. Я. Горбачевського. – К.: Атіка, 2003. – 95с.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини проти життя та здоров’я особи»

Запитання до семінару ( 2 год):

1. Злочини проти життя. Загальна характеристика і види.
2. Поняття вбивства та його види. Ознаки вбивства.
3. Умисне вбивство без обтяжуючих і пом’якшуючих обставин (просте вбивство).
4. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
5. Умисні вбивства при пом’якшуючих обставинах.

Завдання для самостійного вивчення ( 8 год):

1. Залишення в небезпеці.
2. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
3. Насильницьке донорство.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                                                                                                 

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема № 4. Злочини проти волі, честі та гідності особи

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу

Навчальна мета: поглиблене вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 8 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Злочини проти волі, честі та гідності особи, їх загальна характеристика і види.
2. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини.
3. Захоплення заручників.
4. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини.

Література:

1. Конституція України. – К.,1996.
2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 червн. 2014 року: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛИВОДА А.В.,. - 2014 року – 216 с.

3. Вартилецька І. А., Плугатир В. С. Кримінальне право України. Альбом схем: Навч. посібник. За ред. В. Я. Горбачевського. – К.: Атіка, 2003. – 95с.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”; 3. Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини проти волі, честі та гідності особи»

Запитання до семінару ( 2 год):

1. Злочини проти волі, честі та гідності особи, їх загальна характеристика і види.
2. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини.
3. Захоплення заручників.
4. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини.
5. Незаконне поміщення у психіатричний заклад.

Завдання для самостійного вивчення ( 4 год):

1. Підміна дитини.
2. Експлуатація дітей.
3. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів проти волі, честі та гідності особи.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                            

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема № 5. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу

Навчальна мета: поглиблене вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 10 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Загальна характеристика та види злочинів проти статевої свободи та недоторканості особи.
2. Зґвалтування.
3. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
4. Примушування до вступу в статевий зв’язок.

Література:

1. Конституція України. – К.,1996.
2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 червн. 2014 року: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛИВОДА А.В.,. – 2014. – 216 с.
3. Вартилецька І. А., Плугатир В. С. Кримінальне право України. Альбом схем: Навч. посібник. За ред. В. Я. Горбачевського. – К.: Атіка, 2003. – 95с.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи»

Запитання до семінару ( 2 год):

1. Загальна характеристика та види злочинів проти статевої свободи та

недоторканості особи.

1. Зґвалтування.
2. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
3. Примушування до вступу в статевий зв’язок.

Завдання для самостійного вивчення ( 4 год):

1. Кваліфіковані види зґвалтування та особливості їх кваліфікації.
2. Відмежування зґвалтування від суміжних злочинів.
3. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                                                                                                 

 

 

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема № 6. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу

Навчальна мета: поглиблене вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 6 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
2. Перешкоджання здійсненню виборчого права.
3. Порушення таємниці голосування.
4. Порушення недоторканості житла.
5. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.
6. Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків.

 

 

Література:

1. Конституція України. – К.,1996.
2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 червн. 2014 року: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛИВОДА А.В.,. – 2014. – 216 с.
3. Вартилецька І. А., Плугатир В. С. Кримінальне право України. Альбом схем: Навч. посібник. За ред. В. Я. Горбачевського. – К.: Атіка, 2003. – 95с.

 

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи»

Запитання до семінару ( 2 год):

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
2. Перешкоджання здійсненню виборчого права.
3. Порушення таємниці голосування.
4. Порушення недоторканості житла.
5. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.
6. Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків.

Завдання для самостійного вивчення ( 2 год):

1. Грубе порушення законодавства про працю.
2. Грубе порушення угоди про працю.
3. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат.
4. Порушення авторського права і суміжних прав.
5. Порушення недоторканості приватного життя.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                            

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема № 7. Злочини проти власності

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу

Навчальна мета: поглиблене вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 12 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти власності.
2. Корисливі злочини проти власності.
3. Крадіжка.
4. Грабіж.
5. Розбій.
6. Вимагання.

Література:

1. Конституція України. – К.,1996.
2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 червн. 2014 року: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛИВОДА А.В.,. – 2014. – 216 с.
3. Вартилецька І. А., Плугатир В. С. Кримінальне право України. Альбом схем: Навч. посібник. За ред. В. Я. Горбачевського. – К.: Атіка, 2003. – 95с.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини проти власності»

Запитання до семінару ( 2 год):

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти власності.
2. Корисливі злочини проти власності.
3. Крадіжка.
4. Грабіж.
5. Розбій.
6. Вимагання.
7. Шахрайство.
8. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
9. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою.

Завдання для самостійного вивчення ( 2 год):

1. Погроза знищення майна.
2. Порушення обов’язків щодо охорони майна.
3. Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                            

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема № 8. Злочини у сфері  господарської діяльності

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу

Навчальна мета: поглиблене вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 10 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика і види господарських злочинів.
2. Контрабанда.
3. Фіктивне підприємництво.
4. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів.

Література:

1. Конституція України. – К.,1996.
2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 червн. 2014 року: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛИВОДА А.В.,. - 2014 року – 216 с.
3. Вартилецька І. А., Плугатир В. С. Кримінальне право України. Альбом схем: Навч. посібник. За ред. В. Я. Горбачевського. – К.: Атіка, 2003. – 95с.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини у сфері  господарської діяльності»

Запитання до семінару ( 2 год):

1. Загальна характеристика злочинів у сфері господарської діяльності.
2. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в України з метою використання  при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного збуту чи голографічних захисних елементів.
3. Контрабанда.
4. Фіктивне підприємництво.
5. Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
6. Шахрайство з фінансовими ресурсами.

Завдання для самостійного вивчення ( 4 год):

1. Доведення до банкрутства.
2. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару.
3. Випуск або реалізація недоброякісної продукції.
4. Незаконна приватизація державного, комунального майна.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                            

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

Тема № 9. Злочини проти довкілля

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу

Навчальна мета: поглиблене вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 8 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика і види  злочинів проти довкілля.
2. Порушення правил екологічної безпеки.
3. Забруднення атмосферного повітря.
4. Порушення правил охорони вод.
5. Незаконна порубка лісу.
6. Незаконне полювання.

Література:

1. Конституція України. – К.,1996.
2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 червн. 2014 року: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛИВОДА А.В.,. – 2014. – 216 с.
3. Вартилецька І. А., Плугатир В. С. Кримінальне право України. Альбом схем: Навч. посібник. За ред. В. Я. Горбачевського. – К.: Атіка, 2003. – 95с.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”; 3. Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини проти довкілля»

Запитання до семінару ( 2 год):

1. Поняття, загальна характеристика і види  злочинів проти довкілля.
2. Порушення правил екологічної безпеки.
3. Забруднення або псування земель.
4. Забруднення атмосферного повітря.
5. Порушення правил охорони вод.
6. Незаконна порубка лісу.

Завдання для самостійного вивчення ( 4 год):

1. Забруднення або псування земель.
2. Забруднення моря.
3. Знищення або пошкодження лісових масивів.
4. Порушення законодавства про захист рослин.
5. Порушення ветеринарних правил.
6. Безгосподарське використання земель.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                            

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема № 10. Злочини проти проти громадської безпеки

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу

Навчальна мета: поглиблене вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 8 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти громадської безпеки
2. Створення злочинної організації.
3. Бандитизм.
4. Терористичний акт.
5. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності.

Література:

1. Конституція України. – К.,1996.
2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 червн. 2014 року: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛИВОДА А.В.,. - 2014 року – 216 с.
3. Вартилецька І. А., Плугатир В. С. Кримінальне право України. Альбом схем: Навч. посібник. За ред. В. Я. Горбачевського. – К.: Атіка, 2003. – 95с.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”; 3. Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини проти проти громадської безпеки»

Запитання до семінару ( 2 год):

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти громадської безпеки
2. Створення злочинної організації.
3. Бандитизм.
4. Терористичний акт.
5. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної  зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем.

 

Завдання для самостійного вивчення ( 4 год):

1. Втягнення у вчинення терористичного акту.
2. Публічні заклики до вчинення терористичного акту.
3. Створення терористичної групи чи терористичної організації.
4. Сприяння вчиненню терористичного акту.
5. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності.
6. Створення непередбачених законом воєнізованих або збройних формувань.
7. Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів.
8. Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами.
9. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 2015 року

 

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема № 12. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу (бакалавр)

Навчальна мета: поглиблене вивчення положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання задля використання їх у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 10 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1.  Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
2. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.
3. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
4. Незаконне заволодіння транспортним засобом.
5. Самовільне, без нагальної потреби зупинення поїзда.
6. Випуск в експлуатацію технічно-несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації.
7. Знищення підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу.

Література:

1. Про дорожній рух: Закон України від 30 червня 1993р. //Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №31. - Ст.338.
2. Про залізничний транспорт: Закон України від 14 травня 1996р. //Відомості Верховної Ради.-1996.-№ 5.
3. Про посилення  відповідальності за  порушення  правил,   норм  і  стандартів,   які  відносяться  до забезпечення безпеки дорожнього руху: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 29 липня 1991 р.
4. Про транспорт: Закон України від 26 вересня 1994 р. // Відомості Верховної Ради -1994. - № 11.
5. Постанова Пленуму ВСУ „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23 грудня 2005 р. № 14

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту»

Запитання до семінару № 1 (2 год):

1.      Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

2.      Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.

3.      Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.

4.      Незаконне заволодіння транспортним засобом.

5.      Самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда.

6.      Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації.

Запитання до семінару № 2 (2 год):

1.      Пошкодження шляхів сполученя і транспортних засобів.

2.      Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства.

3.      Порушення чинних на транспорті правил.

4.      Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху.

5.      Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу.

Завдання для самостійного вивчення (2 год):

1. Пошкодження об’єктів  магістральних або промислових нафто-, газо-, конденсатопроводів та нафтопродуктопроводів.
2. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                             ______________                    І.В. Жук

                                                                                Підпис         

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 2015 року

 

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема № 13 Злочини проти громадського порядку та моральності.

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу (бакалавр)

Навчальна мета: поглиблене вивчення положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання задля використання їх  у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 14 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1.  Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти громадського порядку та моральності.
2. Групове порушення громадського порядку.
3. Масові заворушення.
4. Хуліганство.
5. Наруга над могилою.
6. Створення або утримання місць розпусти і звідництва.
7. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією.

Література:

1. Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Україні// Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. – К.: МВС України, 1993. – С.433-438.
2. Про затвердження Положення про Державний реєстр національного культурного надбання; Постанова Кабінету міністрів України від 12 серпня 1992 р. №466. // Збірник постанов Уряду України. - 1992. - № 9. Ст. 220.
3. Про національний архівний фонд і архівні установи: Закон України від 24 грудня 1993 р. // Закони України.-Т.6.-К., 1996.
4. Про охорону й використання пам'яток історії та культури: Закон України від 13 липня 1978 р.// Відомості Верховної Ради УРСР.-1978.-№30.-Ст.426.
5. Про охорону культурної спадщини: Закон України від 8 червня 2000 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 39. – Ст.. 333.
6. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про хуліганство від 22 грудня 2006 р. № 10.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини проти громадського порядку та моральності»

Запитання до семінару № 1 (2 год):

1.      Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти громадського порядку та моральності.

2.      Групове порушення громадського порядку.

3.      Масові заворушення.

4.      Хуліганство.

5.      Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого.

Запитання до семінару № 2 (2 год):

1.      Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку.

2.      Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію.

3.      Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів.

4.      Створення або утримання місць розпусти і звідництво.

5.      Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією.

Завдання для самостійного вивчення (4 год):

1. Жорстоке поводження з тваринами.
2. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів проти громадського порядку та моральності.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                             ______________                    І.В. Жук

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 2015 року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема № 14. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу (бакалавр)

Навчальна мета: поглиблене вивчення положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання задля використання їх  у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 12 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1.Поняття, характеристика і види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

2. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

3. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

4. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів чи психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.

5. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів чи психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

6. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель.

Література:

1. Конвенция о борьбе против незаконного оборота наркотических средств и психотропних веществ. -Нью-Йорк: ООН, 1988.
2. Конвенция о психотропных веществах 1971 года. - Нью-Йорк: ООН, 1977.
3. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними: Закон України від 15 лютого 1995 р.
4. Про лікарські засоби: Закон України від 4 квітня 1996 р.
5. Про наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналогии й прекурсори: Закон України від 15 лютого 1995р.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Оцінювання знань студентів з теми:» Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення»

Запитання до семінару № 1  (2 год):

1. Поняття, характеристика і види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

2. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів.

3. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 КК України). Відмежування від злочину, передбаченого ст. 309 КК України.

4. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.

5. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель.

Запитання до семінару № 2  (2 год):

1.      Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

2.      Незаконне публічне вживання наркотичних засобів.

3.      Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

4.      Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин.

5.      Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Завдання для самостійного вивчення (2 год):

1. Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.
2. Вивчити судово-слідчу практику щодо при кваліфікації злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення.

Доцент кафедри, к.ю.н.                             ______________                    І.В. Жук

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 2015 року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема № 15. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу (бакалавр)

Навчальна мета: поглиблене вивчення положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання задля використання їх  у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 8 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів у сфері охорони державної таємниці, призову та мобілізації.
2. Розголошення державної таємниці.
3. Втрата документів, що містять державну таємницю.
4. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави.
5. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

Література:

1. Про застосування зброї, бойової техніки, озброєння кораблів (катерів), літаків і вертольотів Державної прикордонної служби України, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу під час охорони державного кордону та виключної (морської) економічної зони України: Інструкція, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 21 жовтня 2003 року №200. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2003р. за №963/8284.
2. Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію: Закон України 1993 р.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Оцінювання знань студентів з теми: Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.

Запитання до семінару № 1 (2 год):

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів у сфері охорони державної таємниці, призову та мобілізації.

2. Розголошення державної таємниці.

3. Втрата документів, що містять державну таємницю.

4. Передача або збирання відомостей, що становлять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни.

Запитання до семінару № 2 (2 год):

1. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

2. Ухилення від призову на строкову військову службу.

3. Ухилення від призову за мобілізацією.

4. Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                             ______________                    І.В. Жук

                                                                                Підпис         

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 2015 року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема № 16. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу (бакалавр)

Навчальна мета: поглиблене вивчення положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання задля використання їх  у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 12 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Загальна характеристика злочинів  проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян.
2. Наруга над державними символами.
3. Опір представнику влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві та Втручання у діяльність працівника правоохоронного органу.
4. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
5. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського    формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця.
6. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника.

Література:

1. Про міліцію: Закон України  від 20 грудня 1990 року // Відомості Верховної Ради України.1991.-№4. Ст.20.
2. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України  від 18 лютого 1992 року N 2135-XII
3. Про статус суддів: Закон України від  15 грудня 1992 року N 2862-XII
4. Статут патрульно-постової служби міліції.- Київ: МВС України, 1995. - 228 с.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішення задач; 3.Оцінювання знань студентів з теми: Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.

Запитання до семінару № 1 (2 год):

1.      Загальна характеристика  злочинів  проти  авторитету  органів  державної  влади,   органів   місцевого самоврядування та об'єднань громадян.

2.      Наруга над державними символами.

3.      Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

4.      Втручання у діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби .

5.      Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.

6.      Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця.

Запитання до семінару № 2 (2 год):

1.      Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника.

2.      Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи.

3.      Підкуп працівника підприємства, установи чи організації.

4.      Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань.

5.      Самоправство.

6.      Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.

Завдання для самостійного вивчення (2 год):

1. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради.

2. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                               ______________         І.В. Жук

  Підпис               

 

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 2015 року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема № 17. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу (бакалавр)

Навчальна мета: поглиблене вивчення положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання задля використання їх  у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 4 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Загальна характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.
2.  Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку.
3.  Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження.
4.  Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації.
5. Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї.

Література:

1. Положення про технічний захист інформації в України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 1994 р. № 632.
2. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / упоряд. В.В. Рожнова, А.С. Сизоненко, Л.Д. Удалова. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2010. – 456 с.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Оцінювання знань студентів з теми: Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.

Запитання до семінару (2 год):

1. Загальна характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.
2.  Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку.
3.  Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження.
4.  Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації.
5. Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                             ______________                    І.В. Жук

                                                                                Підпис         

 

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 2015 року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема № 18. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу (бакалавр)

Навчальна мета: поглиблене вивчення положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання задля використання їх  у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 12 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.

2. Зловживання владою або службовим становищем.

3. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. Відмежування від суміжних злочинів.

4. Службове підроблення.

5. Службова недбалість.    

Література:

1. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 року N 3341-XII
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України”Про судову практику в справах хабарництво” від 26 квітня 2002 р. № 5.
3. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про судову практикуу справах про перевищення влади або службових повноважень” від 26 грудня 2003 р. № 15.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Оцінювання знань студентів з теми: Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.

Запитання до семінару № 1 (2 год):

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.

2. Зловживання владою або службовим становищем.

3. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. Відмежування від суміжних злочинів.

4. Службове підроблення.

5. Службова недбалість.    

 Запитання до семінару № 2 (2 год):

1. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.

2. Пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі.

3. Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги.

4. Зловживання впливом.

Завдання для самостійного вивчення (2 год):

1. Кваліфікація дій службової особи, коли підроблений нею документ використовувався для вчинення іншого злочину або для його приховування.

2. Відмежування прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК) від підкупу працівника підприємства, установи чи організації (ст. 354 КК України).

3. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                             ______________                    І.В. Жук

                                                                                Підпис         

 

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 2015 року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема № 19. Злочини проти правосуддя.

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу (бакалавр)

Навчальна мета: поглиблене вивчення положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання задля використання їх  у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 12 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти правосуддя.
2. Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою.
3. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.
4. Примушування давати показання.
5. Завідомо неправдиве показання.
6. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.
7. Приховування злочину.

Література:

1. Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 1 грудня 1994 р.
2. Про виконавче провадження: Закон України21 квітня 1999 року.
3. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України  від  23 грудня 1993 року N 3781-XII.
4. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України від 23 грудня 1993 р.
5. Про попереднє ув’язнення: Закон України від 30 червня 1993р.
6. Про прокуратуру: Закон України // Вiдомостi Верховної Ради України.-1991. - № 53. - Ст. 793.
7. Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002р.
8. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров”я, гідність та власність судів і працівників правоохоронних органів від 26 червня 1992 р. № 8.
9. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів від 3 грудня 1997 р.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Оцінювання знань студентів з теми: Злочини проти правосуддя.

Запитання до семінару № 1 (2 год):

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти правосуддя.
2. Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою.
3. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.
4. Примушування давати показання.
5. Завідомо неправдиве показання.
6. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.
7. Приховування злочину.

Запитання до семінару № 2 (2 год):

1. Порушення права на захист.

2. Втручання в діяльність судових органів.

3. Злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань.

4. Дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань.

5. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти.

Завдання для самостійного вивчення (2 год):

1. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.

2. Втручання в діяльність захисника чи представника особи.

3. Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставлено майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації.

4. Порушення правил адміністративного нагляду.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                             ______________                    І.В. Жук

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 2015 року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема № 20. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу (бакалавр)

Навчальна мета: поглиблене вивчення положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання задля використання їх  у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 8 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).
2. Непокора.
3. Невиконання наказу.
4. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків.
5. Погроза або насильство щодо начальника.
6. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості.

Література:

1. Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 р.
2. Про альтернативну (невійськову) службу: Закон України від 1992 р.
3. Про війська внутрішньої і конвойної охорони: Закон України від 26 березня 1992 р.
4. Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України: Закон України від  7 березня 2002 року N 3099-III .
   1. Про внесення змін до закону України "Про альтернативну (невійськову) службу": Закон України від 18 лютою 1999р.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішення задач; 3. Оцінювання знань студентів з теми: Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).

Запитання до семінару (2 год):

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).
2. Непокора.
3. Невиконання наказу.
4. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків.
5. Погроза або насильство щодо начальника.
6. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості.

Завдання для самостійного вивчення (4 год):

1. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю.
2. Добровільна здача в полон.
3. Мародерство.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                             ______________                    І.В. Жук

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 2015 року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема № 21. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу (бакалавр)

Навчальна мета: поглиблене вивчення положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання задля використання їх  у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 12 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

 

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
2. Пропаганда війни.
3. Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни.
4. Застосування зброї масового знищення.
5. Найманство.

Література:

1. Про захист цивільного населення під час війни: Женевська конвенція від 12 серпня 1994 р.
2. Про поводження з військовополоненими: Женевська конвенція від 12 серпня 1949 р.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішення задач; 3. Оцінювання знань студентів з теми: Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Запитання до семінару (2 год):

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
2. Пропаганда війни.
3. Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни.
4. Застосування зброї масового знищення.
5. Найманство.

Завдання для самостійного вивчення (4 год):

1.Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала

2. Піратство.

 

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                             ______________                    І.В. Жук

                                                                                Підпис                  

9. Плани практичних занять

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін

ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема № 2. Злочини проти основ національної безпеки України.

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу

Навчальна мета: поглиблене вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 12 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти основ національної безпеки України.
2. Дії, спрямовані на насильницьку зміну, чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади.
   1. Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України.
   2. Посягання на життя державного чи громадського діяча.
   3. Диверсія.

 

 

Література:

1. Конституція України. – К.,1996.
2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 червн. 2014 року: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛИВОДА А.В.,. - 2014 року – 216 с.
3. Вартилецька І. А., Плугатир В. С. Кримінальне право України. Альбом схем: Навч. посібник. За ред. В. Я. Горбачевського. – К.: Атіка, 2003. – 95с.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішити задачі, що містяться у «Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права»; 3. Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини проти основ національної безпеки України»

Запитання до семінару ( 2 год):

1. Державна зрада.
2. Шпигунство.
3. Вирішити задачі, що містяться у «Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права».

Завдання для самостійного вивчення ( 8 год):

1. Територія та державний кордон України при вчиненні злочину, передбаченого ст. 109 КК України.
2. Момент закінчення злочину, передбаченого ст. 110 КК України.
3. Потерпілий при вчиненні злочину передбаченого ст. 112 КК України.
4. Спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила державну зраду або шпигунство.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема № 3. Злочини проти життя та здоров’я особи

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу

Навчальна мета: поглиблене вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 18 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Злочини проти життя. Загальна характеристика і види.
2. Поняття вбивства та його види. Ознаки вбивства.
3. Умисне вбивство без обтяжуючих і пом’якшуючих обставин (просте вбивство).
4. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
5. Умисні вбивства при пом’якшуючих обставинах.

Література:

1. Конституція України. – К.,1996.
2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 червн. 2014 року: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛИВОДА А.В.,. - 2014 року – 216 с.
3. Вартилецька І. А., Плугатир В. С. Кримінальне право України. Альбом схем: Навч. посібник. За ред. В. Я. Горбачевського. – К.: Атіка, 2003. – 95с.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішити задачі, що містяться у «Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права»; 3. Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини проти життя та здоров’я особи»

Запитання до семінару ( 2 год):

1. Вбивство через необережність.
2. Умисне легке тілесне ушкодження.
3. Катування.
4. Зараження венеричною хворобою.
5. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини  кримінального права”.

Завдання для самостійного вивчення ( 8 год):

1. Залишення в небезпеці.
2. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
3. Насильницьке донорство.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                            

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема № 3. Злочини проти життя та здоров’я особи

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу

Навчальна мета: поглиблене вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 18 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Злочини проти життя. Загальна характеристика і види.
2. Поняття вбивства та його види. Ознаки вбивства.
3. Умисне вбивство без обтяжуючих і пом’якшуючих обставин (просте вбивство).
4. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
5. Умисні вбивства при пом’якшуючих обставинах.

 

Література:

1. Конституція України. – К.,1996.
2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 червн. 2014 року: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛИВОДА А.В.,. - 2014 року – 216 с.
3. Вартилецька І. А., Плугатир В. С. Кримінальне право України. Альбом схем: Навч. посібник. За ред. В. Я. Горбачевського. – К.: Атіка, 2003. – 95с.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішити задачі, що містяться у «Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права»; 3. Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини проти життя та здоров’я особи»

Запитання до семінару ( 2 год):

1. Злочини проти здоров’я. Загальна характеристика і види.
2. Поняття і види тілесних ушкоджень. Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень. Критерії для визначення тяжкості тілесних ушкоджень.
3. Умисне тяжке тілесне ушкодження. Відмінність тяжкого тілесного ушкодження, що причинило смерть потерпілого від умисного вбивства та вбивства через необережність.
4. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
5. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

Завдання для самостійного вивчення ( 8 год):

1. Залишення в небезпеці.
2. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
3. Насильницьке донорство.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                                                                                                 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема № 4. Злочини проти волі, честі та гідності особи

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу

Навчальна мета: поглиблене вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 8 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Злочини проти волі, честі та гідності особи, їх загальна характеристика і види.
2. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини.
3. Захоплення заручників.
4. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини.

Література:

1. Конституція України. – К.,1996.
2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 червн. 2014 року: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛИВОДА А.В.,. - 2014 року – 216 с.

6. Вартилецька І. А., Плугатир В. С. Кримінальне право України. Альбом схем: Навч. посібник. За ред. В. Я. Горбачевського. – К.: Атіка, 2003. – 95с.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”; 3. Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини проти волі, честі та гідності особи»

Запитання до семінару ( 2 год):

1.      Підміна дитини.

2.      Експлуатація дітей.

3.      Використання малолітньої дитини для зайняття жебрацтвом.

4.      Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

Завдання для самостійного вивчення ( 4 год):

1.   Відмежування злочинів, передбачених ст. 149 та ст. 150-1 КК України.

2. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів проти волі, честі та гідності особи.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                            

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема № 5. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу

Навчальна мета: поглиблене вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 10 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

 

Навчальні питання:

1. Загальна характеристика та види злочинів проти статевої свободи та недоторканості особи.
2. Зґвалтування.
3. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
4. Примушування до вступу в статевий зв’язок.

 

Література:

1. Конституція України. – К.,1996.
2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 червн. 2014 року: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛИВОДА А.В.,. – 2014.– 216 с.
3. Вартилецька І. А., Плугатир В. С. Кримінальне право України. Альбом схем: Навч. посібник. За ред. В. Я. Горбачевського. – К.: Атіка, 2003. – 95с.

 

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”; 3. Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи»

 

Запитання до семінару ( 2 год):

1. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості.
2. Розбещення неповнолітніх.
3. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

 

Завдання для самостійного вивчення ( 4 год):

1. Кваліфіковані види зґвалтування та особливості їх кваліфікації.
2. Відмежування зґвалтування від суміжних злочинів.
3. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                            

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема № 7. Злочини проти власності

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу

Навчальна мета: поглиблене вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 12 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти власності.
2. Корисливі злочини проти власності.
3. Крадіжка.
4. Грабіж.
5. Розбій.
6. Вимагання.

 

Література:

1. Конституція України. – К.,1996.
2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 червн. 2014 року: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛИВОДА А.В.,. - 2014 року – 216 с.
3. Вартилецька І. А., Плугатир В. С. Кримінальне право України. Альбом схем: Навч. посібник. За ред. В. Я. Горбачевського. – К.: Атіка, 2003. – 95с.

 

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”; 3. Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини проти власності»

Запитання до семінару ( 2 год):

1.   Незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилось у неї.

2.   Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом.

3.   Некорисливі злочини проти власності

4.   Умисне знищення або пошкодження майна.

5.   Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

Завдання для самостійного вивчення ( 2 год):

1. Погроза знищення майна.
2. Порушення обов’язків щодо охорони майна.
3. Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                                                                                                 

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема № 8. Злочини у сфері  господарської діяльності

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу

Навчальна мета: поглиблене вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 10 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика і види господарських злочинів.
2. Контрабанда.
3. Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю.
4. Заняття забороненими видами господарської діяльності.
5. Фіктивне підприємництво.
6. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів.

Література:

1. Конституція України. – К.,1996.
2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 червн. 2014 року: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛИВОДА А.В.,. - 2014 року – 216 с.
3. Вартилецька І. А., Плугатир В. С. Кримінальне право України. Альбом схем: Навч. посібник. За ред. В. Я. Горбачевського. – К.: Атіка, 2003. – 95с.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”; 3. Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини у сфері  господарської діяльності»

Запитання до семінару ( 2 год):

1. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів.
2. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
3. Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням.
4. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

Завдання для самостійного вивчення ( 4 год):

1. Доведення до банкрутства.
2. Незаконні дії у разі банкрутства.
3. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару.
4. Випуск або реалізація недоброякісної продукції.
5. Незаконна приватизація державного, комунального майна.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                            

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін

ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема № 9. Злочини проти довкілля

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу

Навчальна мета: поглиблене вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 8 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Незаконне полювання.
2. Незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом.
3. Безгосподарське використання земель.

Література:

1. Конституція України. – К.,1996.
2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 червн. 2014 року: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛИВОДА А.В.
3. Вартилецька І. А., Плугатир В. С. Кримінальне право України. Альбом схем: Навч. посібник. За ред. В. Я. Горбачевського. – К.: Атіка, 2003. – 95с.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”; 3. Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини проти довкілля»

Запитання до семінару ( 2 год):

1. Незаконне полювання.
2. Незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом.
3. Безгосподарське використання земель.
4. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”

Завдання для самостійного вивчення ( 4 год):

1. Забруднення або псування земель.
2. Знищення або пошкодження лісових масивів.
3. Порушення законодавства про захист рослин.
4. Порушення ветеринарних правил.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                            

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема № 10. Злочини проти проти громадської безпеки

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу

Навчальна мета: поглиблене вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 8 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Створення злочинної організації.
2. Бандитизм.
3. Терористичний акт.
4. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності.

Література:

1. Конституція України. – К.,1996.
2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 червн. 2014 року: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛИВОДА А.В.,. - 2014 року – 216 с.
3. Вартилецька І. А., Плугатир В. С. Кримінальне право України. Альбом схем: Навч. посібник. За ред. В. Я. Горбачевського. – К.: Атіка, 2003. – 95с.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”; 3. Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини проти проти громадської безпеки»

Запитання до семінару ( 2 год):

1. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
2. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності.
3. Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів.
4. Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами.
5. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

Завдання для самостійного вивчення ( 4 год):

1. Втягнення у вчинення терористичного акту.
2. Публічні заклики до вчинення терористичного акту.
3. Створення терористичної групи чи терористичної організації.
4. Сприяння вчиненню терористичного акту.
5. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності.
6. Створення непередбачених законом воєнізованих або збройних формувань.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                            

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін

ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 201__ року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема № 11. Злочини проти проти безпеки виробництва

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу

Навчальна мета: поглиблене вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 10 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти безпеки виробництва.
2. Порушення вимог законодавства про охорону праці.
3. Порушення  правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.
4. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах.
5. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки.

Література:

1. Конституція України. – К.,1996.
2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 червн. 2014 року: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛИВОДА А.В.,. - 2014 року – 216 с.
3. Вартилецька І. А., Плугатир В. С. Кримінальне право України. Альбом схем: Навч. посібник. За ред. В. Я. Горбачевського. – К.: Атіка, 2003. – 95с.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”; 3. Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини проти протибезпеки виробництва»

Запитання до семінару ( 2 год):

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти безпеки виробництва.
2. Порушення вимог законодавства про охорону праці.
3. Порушення  правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.
4. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах.
5. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки.
6. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

 

Завдання для самостійного вивчення ( 4 год):

1. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.
2. Проблеми вдосконалення законодавства про відповідальність за злочини проти безпеки виробництва.
3. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів проти безпеки виробництва.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                                                                      Жук І.В.                            

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 2015 року

 

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема № 12. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів: студенти 3 курсу (бакалавр)

Навчальна мета: поглиблене вивчення положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання задля використання їх  у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 10 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
2. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.
3. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
4. Незаконне заволодіння транспортним засобом.
5. Самовільне, без нагальної потреби зупинення поїзда.
6. Випуск в експлуатацію технічно-несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації.
7. Знищення підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу.

Література:

1. Про дорожній рух: Закон України від 30 червня 1993р. //Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №31. - Ст.338.
2. Про залізничний транспорт: Закон України від 14 травня 1996р. //Відомості Верховної Ради.-1996.-№ 5.
3. Про посилення  відповідальності за  порушення  правил,   норм  і  стандартів,   які  відносяться  до забезпечення безпеки дорожнього руху: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 29 липня 1991 р.
4. Про транспорт: Закон України від 26 вересня 1994 р. // Відомості Верховної Ради -1994. - № 11.
5. Постанова Пленуму ВСУ „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23 грудня 2005 р. № 14

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішення задач; 3.Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту»

Запитання до семінару № 1 (2 год):

1.      Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна.

2.      Примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов’язків.

3.      Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

Запитання до семінару № 2 (2 год):

1. Порушення правил повітряних польотів.

2. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

Завдання для самостійного вивчення (2 год):

1. Пошкодження об’єктів  магістральних або промислових нафто-, газо-, конденсатопроводів та нафтопродуктопроводів.
2. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                             ______________                    І.В. Жук

                                                                              

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 2015 року

 

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема № 13 Злочини проти громадського порядку та моральності.

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу (бакалавр)

Навчальна мета: поглиблене вивчення положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання задля використання їх  у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 14 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти громадського порядку та моральності.
2. Групове порушення громадського порядку.
3. Масові заворушення.
4. Хуліганство.
5. Наруга над могилою.
6. Створення або утримання місць розпусти і звідництва.
7. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією.

Література:

1. Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Україні// Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. – К.: МВС України, 1993. – С.433-438.
2. Про затвердження Положення про Державний реєстр національного культурного надбання; Постанова Кабінету міністрів України від 12 серпня 1992 р. №466. // Збірник постанов Уряду України. - 1992. - № 9. Ст. 220.
3. Про національний архівний фонд і архівні установи: Закон України від 24 грудня 1993 р. // Закони України.-Т.6.-К., 1996.
4. Про охорону й використання пам'яток історії та культури: Закон України від 13 липня 1978 р.// Відомості Верховної Ради УРСР.-1978.-№30.-Ст.426.
5. Про охорону культурної спадщини: Закон України від 8 червня 2000 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 39. – Ст.. 333.
6. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про хуліганство від 22 грудня 2006 р. № 10.

 

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішення задач; 3.Оцінювання знань студентів з теми: «Злочини проти громадського порядку та моральності»

Запитання до семінару (2 год):

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти громадського порядку та моральності.
2. Групове порушення громадського порядку.
3. Масові заворушення.
4. Хуліганство.
5. Наруга над могилою.
6. Створення або утримання місць розпусти і звідництва.
7. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією.

Завдання для самостійного вивчення (4 год):

1. Жорстоке поводження з тваринами.

2. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів проти громадського порядку та моральності.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                             ______________                    І.В. Жук

                                                                                Підпис         

 

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 2015 року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема № 14. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу (бакалавр)

Навчальна мета: поглиблене вивчення положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання задля використання їх  у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 12 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1.Поняття, характеристика і види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

2. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

3. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

4. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів чи психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.

5. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів чи психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

6. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель.

Література:

1. Конвенция о борьбе против незаконного оборота наркотических средств и психотропних веществ. -Нью-Йорк: ООН, 1988.
2. Конвенция о психотропных веществах 1971 года. - Нью-Йорк: ООН, 1977.
3. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними: Закон України від 15 лютого 1995 р.
4. Про лікарські засоби: Закон України від 4 квітня 1996 р.
5. Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів й прекурсорів: Закон України від 15 лютого 1995р.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішення задач; 3.Оцінювання знань студентів з теми:» Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення»

Запитання до семінару № 1  (2 год):  

1.      Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів

2.      Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

3.      Вирішити задачі, що містяться у  “Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

Запитання до семінару № 2 (2 год):  

1. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу.

2. Фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів.

3. Вирішити задачі, що містяться у  “Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

Завдання для самостійного вивчення (2 год):

1. Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.
2. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                             ______________                    І.В. Жук

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 2015 року

 

 

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема № 15. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу (бакалавр)

Навчальна мета: поглиблене вивчення положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання задля використання їх  у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 8 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів у сфері охорони державної таємниці, призову та мобілізації.
2. Розголошення державної таємниці.
3. Втрата документів, що містять державну таємницю.
4. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави.
5. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

Література:

1. Про застосування зброї, бойової техніки, озброєння кораблів (катерів), літаків і вертольотів Державної прикордонної служби України, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу під час охорони державного кордону та виключної (морської) економічної зони України: Інструкція, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 21 жовтня 2003 року №200.
2. Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію: Закон України 1993 р.
3. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / упоряд. В.В. Рожнова, А.С. Сизоненко, Л.Д. Удалова. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2010. – 456 с.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішення задач; 3.Оцінювання знань студентів з теми: Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.

 

Запитання до семінару № 1 ( 2 год):

1. Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.
2. Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.
3.  Вирішити задачі, що містяться у  “Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

 

Запитання до семінару № 1 ( 2 год):

1. Порушення правил міжнародних польотів.

2. Вирішити задачі, що містяться у  “Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                             ______________                    І.В. Жук

                                                                                Підпис         

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 2015 року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

Тема № 16. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу (бакалавр)

Навчальна мета: поглиблене вивчення положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання задля використання їх  у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 12 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Загальна характеристика злочинів  проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян.
2. Наруга над державними символами.
3. Втручання у діяльність працівника правоохоронного органу.
4. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
5. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського    формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця.
6. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника.

Література:

1. Про міліцію: Закон України  від 20 грудня 1990.
2. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України  від 18 лютого 1992 року N 2135-XII
3. Про статус суддів: Закон України від  15 грудня 1992 року N 2862-XII
4. Статут патрульно-постової служби міліції.- Київ: МВС України, 1995. - 228 с.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішення задач; 3.Оцінювання знань студентів з теми: Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.

Запитання до семінару № 1 (2 год):

1. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій.

2. Втручання у діяльність державного діяча.

3. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

Запитання до семінару № 2 (2 год):

1. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча.

2. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу.

3. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

Завдання для самостійного вивчення (2 год):

1. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради.

2. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження.

 

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                               ______________         І.В. Жук

  Підпис               

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 2015 року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема № 17. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу (бакалавр)

Навчальна мета: поглиблене вивчення положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання задля використання їх  у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 4 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Загальна характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.
2. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку.
3. Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження.
4. Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації.
5. Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї.

Література:

1. Положення про технічний захист інформації в України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 1994 р. № 632.
2. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / упоряд. В.В. Рожнова, А.С. Сизоненко, Л.Д. Удалова. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2010. – 456 с.

 

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Оцінювання знань студентів з теми: Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.

Запитання до семінару (2 год):

1. Порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється.
2. Перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв’язку.
3. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                             ______________                    І.В. Жук

                                                                                

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 2015 року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема № 18. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу (бакалавр)

Навчальна мета: поглиблене вивчення положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання задля використання їх  у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 12 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.

2. Зловживання владою або службовим становищем.

3. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. Відмежування від суміжних злочинів.

4. Службове підроблення.

5. Службова недбалість.    

Література:

1. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 року N 3341-XII (Із змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. 
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України”Про судову практику в справах хабарництво” від 26 квітня 2002 р. № 5.
3. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про судову практикуу справах про перевищення влади або службових повноважень” від 26 грудня 2003 р. № 15.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішення задач; 3. Оцінювання знань студентів з теми: Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.

Запитання до семінару № 1 (2 год):

1. Підкуп особи, яка надає публічні послуги.

2. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

Запитання до семінару № 2 (2 год):

1. Провокація підкупу.

2. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

Завдання для самостійного вивчення (2 год):

1. Кваліфікація дій службової особи, коли підроблений нею документ використовувався для вчинення іншого злочину або для його приховування.

2. Відмежування прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК) від підкупу працівника підприємства, установи чи організації (ст. 354 КК України).

3. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.. 

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                             ______________                    І.В. Жук

                                                                                       

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 2015 року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема № 19. Злочини проти правосуддя.

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу (бакалавр)

Навчальна мета: поглиблене вивчення положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання задля використання їх  у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 12 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1.Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти правосуддя.

2.Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою.

3.Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.

4.Примушування давати показання.

5.Завідомо неправдиве показання.

6.Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.

7.Приховування злочину.

Література:

1. Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 1 грудня 1994 р.
2. Про виконавче провадження: Закон України 21 квітня 1999 року.
3. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України  від  23 грудня 1993 року N 3781-XII.
4. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України від 23 грудня 1993 р.
5. Про попереднє ув’язнення: Закон України від 30 червня 1993р.
6. Про прокуратуру: Закон України // Вiдомостi Верховної Ради України.-1991. - № 53. - Ст. 793.
7. Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002р.
8. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров”я, гідність та власність судів і працівників правоохоронних органів від 26 червня 1992 р. № 8.
9. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів від 3 грудня 1997 р. № 12.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішення задач; 3. Оцінювання знань студентів з теми: Злочини проти правосуддя.

Запитання до семінару № 1 (2 год):

1. Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного.

2. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист.

3. Перешкоджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку.

4. Вирішити задачі, що містяться у  “Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

Запитання до семінару № 2 (2 год):

1. Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування.

2. Невиконання судового рішення.

3. Вирішити задачі, що містяться у  “Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

 

Завдання для самостійного вивчення (2 год):

1. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.

2. Втручання в діяльність захисника чи представника особи.

3. Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставлено майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації.

4. Порушення правил адміністративного нагляду.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                             ______________                    І.В. Жук

                                                                                Підпис         

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 2015 року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема № 20. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу (бакалавр)

Навчальна мета: поглиблене вивчення положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання задля використання їх  у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 8 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).
2. Непокора.
3. Невиконання наказу.
4. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків.
5. Погроза або насильство щодо начальника.
6. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості.

Література:

1. Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 р.
2. Про альтернативну (невійськову) службу: Закон України від 1992 р.
3. Про війська внутрішньої і конвойної охорони: Закон України від 26 березня 1992 р.
4. Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України: Закон України від  7 березня 2002 року N 3099-III .
5. Про внесення змін до закону України "Про альтернативну (невійськову) службу": Закон України від 18 лютою 1999р.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішення задач; 3. Оцінювання знань студентів з теми: Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).

Запитання до семінару (2 год):

1. Самовільне залишення військової частини або місця служби.
2. Дезертирство.
3. Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом.
4. Умисне знищення або пошкодження військового майна.
5. Вирішити задачі, що містяться у “Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

Завдання для самостійного вивчення (4 год):

1. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю.
2. Добровільна здача в полон.
3. Мародерство.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                             ______________                    І.В. Жук

                                                                                       

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, доктор юридичних наук, доцент

_______________В.Я.Горбачевський

«______» __________ 2015 року

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема № 21. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

З дисципліни: Кримінальне право України. Особлива частина

Категорія слухачів:студенти 3 курсу (бакалавр)

Навчальна мета: поглиблене вивчення положень кримінального права про злочин і покарання.

Виховна мета: поважне ставлення до закону

Розвивальна мета: сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання задля використання їх  у своїй професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 12 години

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання

Наочні засоби: дискета, диск

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: кримінальний процес, конституційне право, трудове право, кримінально-виконавче право, кваліфікація злочинів.

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
2. Пропаганда війни.
3. Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни.
4. Застосування зброї масового знищення.
5. Найманство.

Література:

1. Про захист цивільного населення під час війни: Женевська конвенція від 12 серпня 1994 р.
2. Про поводження з військовополоненими: Женевська конвенція від 12 серпня 1949 р.

Методичні поради з викладання теми: 1. Опитування студентів 3 курсу; 2. Вирішення задач; 3. Оцінювання знань студентів з теми: Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Запитання до семінару № 1 (2 год):

1. Порушення законів та звичаїв війни.

2. Екоцид.

3. Геноцид.

4. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

 

Запитання до семінару № 2 (2 год):

1. Посягання на життя представника іноземної держави.

2. Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист.

3. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

 

Завдання для самостійного вивчення (4 год):

1.Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала

2. Піратство.

 

Доцент кафедри, к.ю.н.                             ______________                    І.В. Жук

10. Завдання для самостійної роботи

 

Тема 1. Поняття та система Особливої частини кримінального права України

Обсяг годин, відведений для самостійної роботи:чотири години.

 

Завдання:

1. Законспектувати Тему 1.
2. Зробити схему, що демонструє взаємозв’язок загальної та особливої частини кримінального права.
3. Визначити і законспектувати значення і роль особливої частини кримінального права у політиці боротьби зі злочинністюб та кримінально-правовій політиці держави.

 

Зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного ознайомлення:

1. Наука Особливої частини кримінального права.
2. Види норм Особливої частини кримінального права.
3. Значення системи Особливої частини кримінального права.
4. Принципи кваліфікації злочинів.

 

Питання до самоконтролю:

1. Що таке Особлива частина кримінального права України?
2. Яке значення має Особлива частина кримінального права?
3. Які фактори обумовлюють єдність Загальної і Особливої частин кримінального права?
4. В чому полягає відмінність між Загальною та Особливою частинами кримінального права?
5. Які критерії систематизації норм Особливої частини?
6. Що таке кваліфікація злочинів?

 

Перелік літератури для конспектування:

1.Кримінальне право України. Особлива частина. Підручник. (Ю.В. Александров, О.О.Дудоров, В.А.Клименко та ін.) Вид. 3-т е /Заг. ред. М.І.Мельника, В.А.Клименка/ -К.: Атіка, 2009. – 744 с.

1. Кримінальне право України. Загальна та Особлива частини: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Кузнєцов В. О., Стрельбицький М. П., Гіжевський В. К.  — К. : Істина, 2005. — 380с.
2. Кримінальне право України: Навч. посібник / Волкотруб С. Г., Омельчук О. М., Ярін В. М., Виговський Д. Л., Іванюк Т. І. — К. : Наукова думка, 2004. — 300с.
3. 4.                Кримінальне право України. Особлива частина. За ред. М.І. Мельника,   В.А. Клименка. – К., Атіка, 2008. – 712 с.

 

Тема 2. Злочини проти основ національної безпеки України

Обсяг годин, відведений для самостійної роботи:вісім годин.

 

Завдання:

1. Законспектувати тему 2.
2. З використанням навчальної літератури дати ґрунтовні відповіді на питання для самоконтролю.
3. Сконструювати схему нацыонадьноъ безпеки України.

 

Зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного ознайомлення:

1. Територія та державний кордон України при вчиненні злочину, передбаченого ст. 109 КК України.
2. Момент закінчення злочину, передбаченого ст. 110 КК України.
3. Потерпілий при вчиненні злочину передбаченого ст. 112 КК України.
4. Спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила державну зраду або шпигунство.

 

Питання для самоконтролю:

1. Яка мета вчинення злочину, передбаченого ст. 109 КК України?
2. Що слід розуміти під посяганням на життя державного чи громадського діяча?
3. В чому полягає об’єктивна сторона диверсій?
4. Які є форми державної зради?
5. Хто є суб’єктом шпигунства?
6. Чим відрізняється державна зрада від шпигунства?

 

Перелік літератури для конспектування:

1.Кримінальне право України. Особлива частина. Підручник. (Ю.В. Александров, О.О.Дудоров, В.А.Клименко та ін.) Вид. 3-т е /Заг. ред. М.І.Мельника, В.А.Клименка/ -К.: Атіка, 2009. – 744 с.

1. Кримінальне право України. Загальна та Особлива частини: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Кузнєцов В. О., Стрельбицький М. П., Гіжевський В. К.  — К. : Істина, 2005. — 380с.
2. Кримінальне право України: Навч. посібник / Волкотруб С. Г., Омельчук О. М., Ярін В. М., Виговський Д. Л., Іванюк Т. І. — К. : Наукова думка, 2004. — 300с.

 

Тема 3. Злочини проти життя та здоров’я особи

Обсяг годин, відведений для самостійної роботи:десять годин.

 

Завдання:

1. З використанням навчальної літератури дати ґрунтовні відповіді на питання для самоконтролю.
2. Скласти таблицю кваліфікуючих ознак привелігуйованих вбивств.
3. Законспектувати Постанову пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи № 2 від 7.02.2003р.

 

Зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного ознайомлення:

1. Вбивство через необережність.
2. Умисне легке тілесне ушкодження.
3. Катування.

4.  Зараження венеричною хворобою.

5.  Залишення в небезпеці.

6. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.

7. Насильницьке донорство.

 

Питання для самоконтролю:

1. Що таке вбивство?
2. Що є безпосереднім об’єктом при вчиненні вбивства?
3. Що слід вважати початком життя та кінцевим  моментом життя людини при вчиненні вбивства?
4. Які є види вбивств?
5. Які  є види тілесних ушкоджень?
6. Які застосовуються критерії для визначення тяжкості тілесних ушкоджень?
7. Які ознаки тяжкого тілесного ушкодження?
8. Які ознаки середньої тяжкості тілесного ушкодження?

 

Перелік літератури для конспектування:

Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 7.02.2003р.

 

Тема 4. Злочини проти волі, честі та гідності особи

Обсяг годин, відведений для самостійної роботи:чотири години.

 

Завдання:

1. З використанням навчальної літератури дати ґрунтовні відповіді на питання для самоконтролю.
2. 2.                Законспектувати міжнародні акти України у сфері протидії торгівлі людьми.
3. Законспектувати Постанову Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій №7 від 28.09.1990р.

 

Зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного ознайомлення:

1. Підміна дитини.
2. Експлуатація дітей.
3. Незаконне поміщення у психіатричний заклад.
4. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів проти волі, честі та гідності особи.

 

Питання для самоконтролю:

1. Які дії утворюють об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 147 КК України?
2. Яка мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони при захопленні заручників?
3. Чим відрізняється захоплення і тримання заручника від незаконного позбавлення волі або викрадення людини?
4. Які дії утворюють об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 149 КК України?
5. Яка мета при вчиненні злочину, передбаченого ст. 149 КК України?
6. Що слід розуміти під експлуатацією людини при вчиненні злочину, передбаченого ст. 149 КК України?
7. Що слід розуміти під уразливим станом особи у статті 149 КК України?

 

Перелік літератури для конспектування:

1. Декларація ООН про захист усіх осіб від насильницького зникнення від 18.12.1992р.
2. Конвенція  про захист прав і основних свобод людини від 4.11.1950р., ратифікована Україною 17.07.1997р.
3. Конвенція МОП №105 про скасування примусової праці від 25.06.1957р., ратифікована Україною 5.10.2000р.
4. Конвенція про права дитини від 20.11.1989р., ратифікована Україною 27.02. 1991р.
5. 5.     Конвенція про рабство від 25.09.1926р. УРСР приєдналася до Конвенції 29.08.1956 р.
6. Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій: Постанова Пленуму Верховного Суду України №  від 28.09.1990р. // www.rada.gov.ua

 

Тема 5. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

Обсяг годин, відведений для самостійної роботи:чотири години.

 

Завдання:

1. З використанням навчальної літератури дати ґрунтовні відповіді на питання для самоконтролю.
2. Законспектувати Постанову пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи                  та статевої недоторканості особи»  №5 від 30.05.2008 р.

 

Зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного ознайомлення:

1. Кваліфіковані види зґвалтування та особливості їх кваліфікації.
2. Відмежування зґвалтування від суміжних злочинів.
3. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

 

Питання для самоконтролю:

1. Що таке зґвалтування?
2. Що слід розуміти під статевою свободою та статевою недоторканістю?
3. Чим відрізняється зґвалтування від насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом?
4. Що слід розуміти під фізичним і психічним насильством при вчиненні злочинів, передбачених ст. 152 і ст. 153 КК України?
5. Що слід розуміти під безпорадним станом потерпілої особи при вчиненні злочинів, передбачених ст. 152 і ст. 153 КК України?
6. Хто є потерпілим при вчиненні злочину, передбаченого ст. 154 КК України?
7. Що слід розуміти під розпусними діями при розбещенні неповнолітніх?

 

Перелік літератури для конспектування:

1. Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи                  та статевої недоторканості особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 30.05.2008р. // www.rada.gov.ua

 

Тема 6. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина

Обсяг годин, відведений для самостійної роботи:дві години.

 

Завдання:

1. З використанням навчальної літератури дати ґрунтовні відповіді на питання для самоконтролю.

 

Зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного ознайомлення:

1. Грубе порушення законодавства про працю.
2. Грубе порушення угоди про працю.
3. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат.
4. Порушення авторського права і суміжних прав.
5. Порушення недоторканості приватного життя.

 

Питання для самоконтролю:

1. Які ознаки об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 157 КК України?
2. Хто є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 157 КК України?
3. Які дії утворюють об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 159 КК України?
4. Чим відрізняється грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 КК України) від грубого порушення угоди про працю (ст. 173 КК України)?
5. Що є предметом злочинів, передбачених ст. 178 і ст. 179 КК України?

 

Тема 7. Злочини проти власності

Обсяг годин, відведений для самостійної роботи:чотири години.

 

Завдання:

1. З використанням навчальної літератури дати ґрунтовні відповіді на питання для самоконтролю.
2. Законспектувати Постанову пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про злочини проти власності № 10 від 06.11.2009 р.

 

Зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного ознайомлення:

1. Умисне знищення або пошкодження майна.
2. Умисне пошкодження об’єктів електроенергетики.
3. Погроза знищення майна.
4. Порушення обов’язків щодо охорони майна.
5. Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво.

 

Питання для самоконтролю:

1. Що є об’єктом при вчиненні злочинів проти власності?
2. Що є  предметом злочинів проти власності?
3. Якими специфічними ознаками повинно бути націлене майно щоб бути предметом злочинів проти власності?
4. Яке значення має розмір викраденого для кваліфікації злочинів проти власності?
5. Чим відрізняється розбій від вимагання?
6. Що таке напад у складі розбою?
7. При яких умовах крадіжка може перерості в грабіж або розбій?
8. Хто є суб’єктом злочину при привласненні, розтраті або заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем? 

 

Перелік літератури для конспектування:

Про судову практику у справах про злочини проти власності: Постанова Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 р. // www.rada.gov.ua

 

Тема 8. Злочини у сфері господарської діяльності

Обсяг годин, відведений для самостійної роботи:чотири години.

 

Завдання:

1. З використанням навчальної літератури дати ґрунтовні відповіді на питання для самоконтролю.
2. Законспектувати Постанови Пленуму Верховного Суду України:

1) Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів №15 від 08.10.2004р.;

2) Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом № 5 від 15.04.2005р. ;

3) Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил № 8 від 3.06.2005р.

 

Зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного ознайомлення:

1. Фіктивне банкрутство.
2. Доведення до банкрутства.
3. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару.
4. Умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції.
5. Незаконна приватизація державного, комунального майна.

 

Питання для самоконтролю:

1. Що є предметом злочину, передбаченого ст. 199 КК України?
2. Які ознаки суб’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 199 КК України?
3. Що таке контрабанда?
4. Що є предметом злочину при вчиненні контрабанди?
5. Що таке митний кордон України?
6. Хто є суб’єктом злочину при ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів?
7. Що є предметом злочину при вчиненні шахрайства з фінансовими ресурсами?
8. Чим відрізняється шахрайство з фінансовими ресурсами від шахрайства?

 

Перелік літератури для конспектування:

1. Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 15 від 08.10.2004р.
2.  Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 15.04.2005р.
3.  Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил: Постанова Пленуму Верховного Суду України №8 від 3.06.2005р.

 

Тема 9. Злочини проти довкілля

Обсяг годин, відведений для самостійної роботи: чотири години.

 

Завдання:

1. З використанням навчальної літератури дати ґрунтовні відповіді на питання для самоконтролю.
2. Проаналізувати зміст:

1)     Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-ІІІ;

2)     Лісового кодексу України від 21.01.1994р. № 3852-ХІІ;

3)     Водного кодексу України від 6.06.1995р. № 213/95-ВР;

4)     Кодексу України про надра від 27.07.1994р. № 132/94-ВР;

5)     Законів України:

-          Про ветеринарну медицину 25.05.1992р.;

-          Про екологічну експертизу 9.02.1995р.;

-          Про мисливське господарство та полювання від 22.02.2000р.;

-          Про охорону атмосферного повітря від 16.10.1992р. ;

-          Про охорону земель від 19.06.2003р.

-          Про пестициди і агрохімікати від 2.03.1995р.

-          Про природно-заповідний фонд від 16.06.1992р.

-          Про тваринний світ від 13.12.2001р.

1. Законспектувати положення зазначних у п. 2 нормативних актів, які мають значення для кваліфікації злочинів проти довкілля.

 

Зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного ознайомлення:

1. Забруднення або псування земель.
2. Забруднення моря.
3. Знищення або пошкодження лісових масивів.
4. Порушення законодавства про захист рослин.
5. Порушення ветеринарних правил.
6. Безгосподарське використання земель.

 

Питання для самоконтролю:

1. Що є об’єктом злочину при вчиненні злочинів проти довкілля?
2. Хто є суб’єктом злочину при порушенні правил екологічної безпеки?
3. Що є предметом злочину при незаконній порубці лісу?
4. Що є предметом злочину при вчиненні незаконного полювання?
5. Що є предметом злочину при вчиненні незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом?

 

Перелік літератури для конспектування:

1. Земельний кодекс України від 25.10.2001р. № 2768-ІІІ
2. Лісовий кодекс України від 21.01.1994р. № 3852-ХІІ
3. Водний кодекс України від 6.06.1995р. № 213/95-ВР.
4. Кодекс України про надра від 27.07.1994р. № 132/94-ВР
5. Про ветеринарну медицину: Закон України від 25.05.1992р.
6. Про екологічну експертизу: Закон України від 9.02.1995р.
7. Про мисливське господарство та полювання: Закон України від 22.02.2000р.
8. Про охорону атмосферного повітря: Закон України від 16.10.1992р.
9. Про охорону земель: Закон України від 19.06.2003р.

10. Про пестициди і агрохімікати: Закон України від 2.03.1995р.

11. Про природно-заповідний фонд: Закон України від 16.06.1992р.

12.Про тваринний світ: Закон України  від 13.12.2001р.

 

Тема 10. Злочини проти громадської безпеки

Обсяг годин, відведений для самостійної роботи: чотири години.

 

Завдання:

1. З використанням навчальної літератури дати ґрунтовні відповіді на питання для самоконтролю.
2. Законспектувати Постанови Пленуму Верховного Суду України:
3.                    i.             Про судову практику в справах про знищення та пошкодження        державного чи колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки №4 від 2.07.1976р.;

2)     Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами №3 від 26.04.02р.;

3)     Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями №13 від 23.12.2005р.

 

Зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного ознайомлення:

1. Втягнення у вчинення терористичного акту.
2. Публічні заклики до вчинення терористичного акту.
3. Створення терористичної групи чи терористичної організації.
4. Сприяння вчиненню терористичного акту.

5. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності.

6. Створення непередбачених законом воєнізованих або збройних формувань.

7. Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів.

9. Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами.

10. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.

 

Питання для самоконтролю:

1. Що таке громадська безпека як об’єкт злочинів проти громадської безпеки?
2. Які ознаки злочинної організації?
3. Які види дій утворюють бандитизм?
4. Які ознаки банди?
5. Що таке терористичний акт?
6. Яка мета при вчиненні терористичного акту?
7. Що таке вогнепальна зброя?

 

Перелік літератури для конспектування:

1. Про судову практику в справах про знищення та пошкодження        державного чи колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки: Постанова Пленуму Верховного Суду України №4 від 2.07.1976р.
2.  Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами: Постанова Пленуму Верховного Суду України №3 від 26.04.02р.
3. Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями: Постанова Пленуму Верховного Суду України №13 від 23.12.2005р.

 

Тема 11. Злочини проти безпеки виробництва

Обсяг годин, відведений для самостійної роботи: чотири години.

 

Завдання:

1. Законупектувати тему 11.
2. З використанням навчальної літератури дати ґрунтовні відповіді на питання для самоконтролю.
3. Законспектувати перелік робіт з підвищеною небезпекою та перелік об’єктів на підприємствах з підвищеною небезпекою.

 

Зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного ознайомлення:

1. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.

2. Проблеми вдосконалення законодавства про відповідальність за злочини проти безпеки виробництва.

3. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів проти безпеки виробництва.

 

Питання для самоконтролю:

1. Що є  родовим об’єктом при вчиненні злочинів проти безпеки виробництва?
2. Що таке виробництво?
3. Які наслідки є обов’язковою ознакою у злочинах проти безпеки виробництва?
4. Хто є суб’єктом злочину при вчиненні порушення вимог законодавства про охорону праці?
5. Які роботи відносяться до робіт з підвищеною небезпекою?
6. Хто є потерпілим при вчиненні злочину передбаченого ст. 274 КК України (Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки)?

 

Перелік літератури для конспектування (за потребою)

2.Кримінальне право України. Особлива частина. Підручник. (Ю.В. Александров, О.О.Дудоров, В.А.Клименко та ін.) Вид. 3-т е /Заг. ред. М.І.Мельника, В.А.Клименка/ -К.: Атіка, 2009. – 744 с.

1. Кримінальне право України. Загальна та Особлива частини: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Кузнєцов В. О., Стрельбицький М. П., Гіжевський В. К.  — К. : Істина, 2005. — 380с.
2. Кримінальне право України: Навч. посібник / Волкотруб С. Г., Омельчук О. М., Ярін В. М., Виговський Д. Л., Іванюк Т. І. — К. : Наукова думка, 2004. — 300с.
3. Про об’єкти підвищеної небезпеки: Закон України від 18.01.2001р. // ВВРУ. – 2001. –  № 15. – Ст. 73.
4. Перелік об’єктів та промислових підприємств з підвищеним рівнем вибухо-пожежонебезпеки, які підлягають щорічному пожежно-технічному обстеженню, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України №651 від 5.09.1998р. // www.rada.gov.ua
5. Перелік робіт з підвищеною небезпекою, затверджений наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці №123 від 30.11.1993р.; № 215 від 22.08.2000р. // Офіційний вісник України. – 2000. – №42. – Ст.1813. 

 

Тема 12. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

Обсяг годин, відведений для самостійної роботи: дві години.

 

Завдання:

1. З використанням навчальної літератури дати ґрунтовні відповіді на питання для самоконтролю.
2. Законспектувати Постанову пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті №14 від 23.12.2005р.

 

Зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного ознайомлення:

1. Пошкодження об’єктів  магістральних або промислових нафто-, газо-, конденсатопроводів та нафтопродуктопроводів.

2. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

 

Питання для самоконтролю:

1. Хто може бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 276 КК України?
2. Що слід розуміти під транспортним засобом в ст.ст. 286, 287, 289 і 290 КК України?
3. Які ознаки характеризують об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 286 КК України?
4. Якою виною характеризується суб’єктивна сторона злочину передбаченого ст. 286 КК України?
5. Що слід розуміти під незаконним заволодінням транспортним засобом у ст. 289 КК України?
6. У яких формах може бути незаконне заволодіння транспортним засобом?
7. Хто може бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 291 КК України?

 

Перелік літерури для конспектування:

1. Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті: Постанова Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005р.

 

Тема 13. Злочини проти громадського порядку та моральності

Обсяг годин, відведений для самостійної роботи: чотири години.

 

Завдання:

1. З використанням навчальної літератури дати ґрунтовні відповіді на питання для самоконтролю.
2. Законспектувати Постанови Пленуму Верховного Суду України:

1)     Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність № 2 від 27.02.2004р.;

2)     Про судову практику в справах про хуліганство №10 від 22.12.2006р.

 

Зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного ознайомлення:

1. Жорстоке поводження з тваринами.

2. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів проти громадського порядку та моральності.

 

Питання для самоконтролю:

1. Які ознаки включає об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 293 КК України?
2. В чому полягає відмінність між масовими заворушеннями і груповим порушенням громадського порядку?
3. Що слід розуміти під грубим порушенням громадського порядку у злочині, передбаченому ст. 296 КК України?
4. В яких випадках грубе порушення громадського порядку при вчиненні хуліганства може бути визнане за ознакою особливої зухвалості?
5. В яких випадках застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень при вчиненні хуліганства (ч.4 ст. 296 КК) має місце ця особливо кваліфікуюча ознака в діях винної особи?
6. Що є предметом злочину при вчиненні злочину, передбаченого ст. 297 КК України?
7. Що слід розуміти під сутенерством при вчиненні злочину, передбаченого ст. 303 КК України?

 

Перелік літератури для конспектування

1. Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність: Постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 27.02.2004р.
2. Про судову практику в справах про хуліганство: Постанова Пленуму Верховного Суду України №10 від 22.12.2006р.

 

Тема  14. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення

Обсяг годин, відведений для самостійної роботи: дві години.

 

Завдання:

1. З використанням навчальної літератури дати ґрунтовні відповіді на питання для самоконтролю.
2. Законспектувати:

1)     Постанову Пленуму Верховного Суду України про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів №4 від 26.04.2002. ;

2)     Постанову Кабінету Міністрів України Про перелік видів сировини, матеріалів, обладнання і технологій, що можуть використовуватися для створення зброї, військової спеціальної техніки, вивезення яких за межі України може здійснюватись за спеціальним дозволом №159 від 4.03.1993р.;

3)     Постанову Кабінету Міністрів України Про перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів № 770 від 06.05.2000р.

Зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного ознайомлення:

1. Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.

2. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення.

 

Питання для самоконтролю:

1. Що таке наркотичні засоби?
2. Що таке психотропні речовини?
3. Що таке прекурсори?
4. Які ознаки характеризують об’єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України?
5. Які ознаки характеризують суб’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 307 КК України?
6. В чому полягає відмінність між злочинами передбаченими ст. 307 КК та 309 КК України?
7. Чим відрізняється злочин, передбачений ст. 308 КК України від злочинів проти власності (ст. 185-187, 189-191 КК України)?
8. Чи впливає кількість незаконного посіву або вирощування снотворного маку чи конопель на кваліфікацію злочину, передбаченого ст. 310 КК України?
9. Що є місцем вчинення злочину передбаченого ст. 316 КК України?
10. Проблемні питання встановлення та призначення покарання за злочини проти здоров′я населення і системи заходів, що забезпечують його охорону, та застосування інших засобів впливу на осіб, які вчинили ці злочини.

 

Перелік літератури для конспектування:

1. Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів: Постанова Пленуму Верховного Суду України №4 від 26.04.2002.
2. Про перелік видів сировини, матеріалів, обладнання і технологій, що можуть використовуватися для створення зброї, військової спеціальної техніки, вивезення яких за межі України може здійснюватись за спеціальним дозволом органів: Постанова Кабінету Міністрів України №159 від 4.03.1993р.
3. Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: Постанова Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000р. // Офіційний вісник України. – 2000. – №19. –  Ст.789

 

Тема 16. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян

Обсяг годин, відведений для самостійної роботи: дві години.

 

Завдання:

1. З використанням навчальної літератури дати ґрунтовні відповіді на питання для самоконтролю.
2. Законспектувати положення законів України:
3. Про міліцію від 20.12.1990р.;
4. Про участь громадян у охороні громадського порядку і державного кордону від 22.06.2000р.;
5. Про місцеве самоврядування від 21.05.1997р. ;
6. Про об’єднання громадян від 16.06.1992р. ;
7. Про оперативно-розшукову діяльність від 18.02.1992р.;
8. Про прокуратуру від 5.11.1991р.;
9. Про Службу безпеки України від 25.03.1992р.,

які визначають основні чинники, необхідні для кваліфікації злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян

 

Зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного ознайомлення:

1. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради.

2. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження.

 

Питання для самоконтролю:

1. Що є предметом злочину, передбаченого ст. 338 КК України?
2. Що таке опір, як ознака об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 342 КК України?
3. Чим вчинення опору (ст. 342 КК) відрізняється від злісної непокори (ст. 185 КпАП)?
4. Що слід розуміти під виконанням службових обов’язків представником влади або працівником правоохоронного органу?
5. Хто належить до представників влади?
6. Хто відноситься до працівників правоохоронних органів?
7. В чому полягає відмінність між злочином, передбаченим ст. 349 КК України і захопленням заручників (ст. 147 КК України)?
8. Які ознаки характеризують об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 356 КК України та який це склад злочину за конструкцією об’єктивної сторони?
9. Чим відрізняється злочин, передбачений ст. 354 КК України від одержання хабара (ст. 368 КК України).

 

Перелік літератури для конспектування:

1. Про міліцію: Закон України від 20.12.1990р.
2. Про участь громадян у охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22.06.2000р.
3. Про місцеве самоврядування: Закон України від 21.05.1997р.
4. Про об’єднання громадян: Закон України від 16.06.1992р.
5. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992р.
6. Про прокуратуру: Закон України від 5.11.1991р.
7. Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992р.

 

Тема 18. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг

Обсяг годин, відведений для самостійної роботи: дві години.

 

Завдання:

1. З використанням навчальної літератури дати ґрунтовні відповіді на питання для самоконтролю.
2. Законспектувати Постанову Пленуму Верховного Суду України:

1)                Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень №15 від 26.12.2003р.; 

2)                Про судову практику у справах про хабарництво №5 від 26.04.2002р.

 

Зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного ознайомлення:

1. Кваліфікація дій службової особи, коли підроблений нею документ використовувався для вчинення іншого злочину або для його приховування.
2. Відмежування прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК) від підкупу працівника підприємства, установи чи організації (ст. 354 КК України).

3. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.

Питання для самоконтролю:

1. Що означає  виконувати організаційно-розпорядчі обов’язки?
2. Що означає виконувати адміністративно-господарські обов’язки?
3. Що визнається перевищенням влади або службових повноважень?
4. Яка шкода визнається істотною у злочинах передбачених статтями 364, 365, 367, КК України?
5. Що таке тяжкі наслідки у злочинах, передбачених статтями 364-367 КК України?
6. Що визнається перевищення влади або службових повноважень?
7. Які службові особи відносяться до службових осіб, які займають відповідальне і особливо відповідальне становище?
8. Яка неправомірна вигода вважається у великому та особливо великому розмірі?
9. Коли  надання неправомірної авигоди (ст. 368 КК України) вважається закінченим злочином?

 

Перелік літератури для конспектування:

1. Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень: Постанова Пленуму Верховного Суду України №15 від 26.12.2003р. 

2.      Про судову практику у справах про хабарництво: Постанова Пленуму Верховного Суду України  №5 від 26.04.2002р.  

 

Тема 19. Злочини проти правосуддя

Обсяг годин, відведений для самостійної роботи: дві години.

 

Завдання:

1. З використанням навчальної літератури дати ґрунтовні відповіді на питання для самоконтролю.
2. Законспектувати Постанови пленуму Верховного Суду України:
3. Про судову практику в справах про злочини, пов’язані з порушеннями режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі № 8 від 26.03.93р.;
4.  Про незалежність судової влади № 8 від 13.06.07р.;
5.  Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві № 10 від 18.06.99р.;
6. Про застосування законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров’я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів №8 від 26.06.92р.

 

Зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного ознайомлення:

1. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.

2. Втручання в діяльність захисника чи представника особи.

3. Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставлено майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації.

4. Порушення правил адміністративного нагляду.

 

 

Питання для самоконтролю:

1. Що таке правосуддя як об’єкт злочинів проти правосуддя?
2. Що таке затримання і домашній арешт?
3. Хто є суб’єктом злочин, передбаченого ст. 371 КК України?
4. Коли притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності буде вважатися закінченим злочином?
5. Які кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 373 КК України (примушування давати показання)?
6. Які ознаки характеризують об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 384 КК України (завідомо неправдиве показання)?
7. Чи можуть нести кримінальну відповідальність особи, за ст. 384 КК України, якщо вони з якихось причин не були попереджені про відповідальність за цією статтею?
8. Які ознаки характеризують об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 393 КК України?
9. Що таке адміністративний нагляд?

10.Чи впливає наявність чи відсутність фактів адміністративної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду(ст. 187 КпАП) на кваліфікацію діянь передбачених ст. 395 КК України (Порушення правил адміністративного нагляду)?

 

Перелік літератури для конспектування:

1. Про судову практику в справах про злочини, пов’язані з порушеннями режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі: Постанова Пленуму Верховного Суду України №8 від 26.03.93р
2. Про незалежність судової влади: Постанова Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.07р.
3.  Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві: Постанова Пленуму Верховного Суду України №10 від 18.06.99р.
4. Про застосування законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров’я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів: Постанова Пленуму Верховного Суду України №8 від 26.06.92р.

 

Тема 20. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)

Обсяг годин, відведений для самостійної роботи: чотири години.

 

Завдання:

1. Законспектувати тему 20.
2. З використанням навчальної літератури дати ґрунтовні відповіді на питання для самоконтролю.

 

Зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного ознайомлення:

1. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю.
2. Добровільна здача в полон.
3. Мародерство.

 

Питання для самоконтролю:

1. Що таке непокора?
2. Що таке опір начальникові?
3. Що таке дезертирство?
4. Чим дезертирство (ст. 408 КК) відрізняється від самовільного залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК)?
5. Які ознаки характеризують об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 409 КК України?
6. Хто може бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 409 КК України?

 

Перелік літератури для конспектування (за потребою)

1.Кримінальне право України. Особлива частина. Підручник. (Ю.В. Александров, О.О.Дудоров, В.А.Клименко та ін.) Вид. 3-т е /Заг. ред. М.І.Мельника, В.А.Клименка/ -К.: Атіка, 2009. – 744 с.

1. Кримінальне право України. Загальна та Особлива частини: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Кузнєцов В. О., Стрельбицький М. П., Гіжевський В. К.  — К. : Істина, 2005. — 380с.
2. Кримінальне право України: Навч. посібник / Волкотруб С. Г., Омельчук О. М., Ярін В. М., Виговський Д. Л., Іванюк Т. І. — К. : Наукова думка, 2004. — 300с.

 

Тема 21. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку

Обсяг годин, відведений для самостійної роботи: чотири години.

 

Завдання:

1. З використанням навчальної літератури дати ґрунтовні відповіді на питання для самоконтролю.
2. Ознайомитись з:

1)     Декларацією ООН про право народів на мир, від 12.11.1984р.;

2)     Договором про всеосяжну заборону ядерних випробувань від 27.09.1996р.;

3)     Договором про нерозповсюдження ядерної зброї від 1.07.1968р.;

4)     Конвенцією про відкрите море від 29.04.1958р.;

5)     Конвенцією про заборону й обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що спричинили надзвичайні пошкодження або діють не вибірково від 10.10.1980р.;

6)     Конвенцією про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення від 13.01.1993р.;

7)     Конвенцією про запобігання злочинові геноциду та покарання за нього від 9.12.1948р.;

8)     Конвенцією про запобігання і покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів від 14.12.1973р.;

9)     Протоколом про заборону застосування на війні задушливих, отруйних та інших газів і рідин та бактеріологічних засобів від 17.06.1925р.;

10)            Санкт-Петербурзькою декларацією про заборону застосування на війні деяких розривних снарядів вагою менше 400 грамів від 29.11.1868р.;

11)           Гаазькою декларацією щодо заборони застосування куль, що легко сплющуються і розвертаються у тілі людини від 29.07.1899р.,

та законспектуйте основні положення, які виступають базовими для кваліфікації злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку

 

Зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного ознайомлення:

1. Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала

2. Піратство.

 

Питання для самоконтролю:

1. Що є родовим об’єктом злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку?
2. Які ознаки об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 436 КК (Пропаганда війни)?
3. Що таке агресивна війна?
4. Що таке воєнний конфлікт?
5. Хто є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 437 КК України?
6. Яка зброя відноситься до зброї масового знищення?
7. Що таке екоцид?
8. Що таке геноцид?
9. Що таке піратство?

 

Перелік  літератури для вивчення та конспектування:

12)           Декларацією ООН про право народів на мир, від 12.11.1984р.;

13)           Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань від 27.09.1996р.;

14)           Договір про нерозповсюдження ядерної зброї від 1.07.1968р.;

15)           Конвенція про відкрите море від 29.04.1958р.;

16)           Конвенція про заборону й обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що спричинили надзвичайні пошкодження або діють не вибірково від 10.10.1980р.;

17)           Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення від 13.01.1993р.;

18)           Конвенція про запобігання злочинові геноциду та покарання за нього від 9.12.1948р.;

19)           Конвенція про запобігання і покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів від 14.12.1973р.;

20)           Протокол про заборону застосування на війні задушливих, отруйних та інших газів і рідин та бактеріологічних засобів від 17.06.1925р.;

21)            Санкт-Петербурзька декларація про заборону застосування на війні деяких розривних снарядів вагою менше 400 грамів від 29.11.1868р.;

22)           Гаазька декларація щодо заборони застосування куль, що легко сплющуються і розвертаються у тілі людини від 29.07.1899р.

 

Тема 22. Основні положення Особливої частини кримінального  права іноземних держав

Обсяг годин, відведений для самостійної роботи: чотири години.

 

Завдання:

1. Законспектувати тему 22.
2. З використанням навчальної літератури дати ґрунтовні відповіді на питання для самоконтролю.
3. Зробити схеми кримінально-правових систем країн Далекого Сходу, Європи та США.

 

Зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного ознайомлення:

1. Загальне характеристика та система Особливої частини кримінального права іноземних держав.
2. Система Особливої частини кримінального права іноземних держав.
3. Джерела Особливої частини кримінального права іноземних держав.
4. Основні напрямки сучасних порівняльних досліджень Особливої частини кримінального права іноземних держав.
5. Особлива частина кримінального права країн романо-германської сім’ї.
6. Особлива частина кримінального права країн Загального права.
7. Особлива частина кримінального права мусульманських країн.
8. Особлива частина кримінального права держав Далекого Сходу.

 

Питання для самоконтролю

1. В чому особливості формування особливих частин законів про кримінальну відповідальність країн пострадянського простору?
2. В чому особливості опису складів злочинів у кримінально-правовому законодавстві країн Далекого Сходу?
3. Які особливості прецедентного права при кваліфікації злочинів?
4. Які особливості кримінально-правового забезпечення США на федеральному на штатному рівнях?

 

Перелік літератури для конспектування

1.Кримінальне право України. Особлива частина. Підручник. (Ю.В. Александров, О.О.Дудоров, В.А.Клименко та ін.) Вид. 3-т е /Заг. ред. М.І.Мельника, В.А.Клименка/ -К.: Атіка, 2009. – 744 с.

1. Кримінальне право України. Загальна та Особлива частини: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Кузнєцов В. О., Стрельбицький М. П., Гіжевський В. К.  — К. : Істина, 2005. — 380с.
2. Кримінальне право України: Навч. посібник / Волкотруб С. Г., Омельчук О. М., Ярін В. М., Виговський Д. Л., Іванюк Т. І. — К. : Наукова думка, 2004. — 300с.
3. Савченко А.В. Кримінальне законодавство України та федеральне кримінальне законодавство США: комплексне порівняльно-правове дослідження: Монографія. – К.: КНТ, 2007 – 596 с.
4. Багрий-Шахматов Л.В. Виды международных преступлений й преступлений международного характера // Вестник Одесского государственного морского университета. Серия «Экономика и право». - Одесса., 2001 - №1. - с.21-47.

11.Індивідуальні навчально-дослідні завдання

 

Індивідуальні навчальні завдання виконуються студентом (сліхачем) протягом одного навчального семестру. Індивідуальні навчальні завдання обираються студентом (слухачем) за бажанням, або призначаються йому у разі необхідності відпрацювань пропущених з поважних причин занять.

Тема індивідуального навчального заняття обирається студентом (слухачем) за погодженням з педагогічним працівником Кафедри, який проводить семінарські та практичні заняття .

Індивідуальна навчальне завдання виконується студентом (слухачем) самостійно. Протягом виконання студент може отримувати консультативну допомогу від педагогічного працівника Кафедри.

У разі використання індивідуального навчального завдання у якості відпрацювання за пропущені з порважних причин заняття, результат його оцінювання враховується у якості сукупної оцінки за модуль / модулі відпрацювання за шкалою оцінювання відповідних робіт у рамках поточного та проміжного контролю.

У разі, якіщо індивідуальне навчальне завдання виконувалось студентом (слухачем) за власною ініціативою, його оцінювання проводиться за правилами оцінки як саомтстійний модуль,і, відповідно, враховується, при підсумковому оцінюванні, за загальним правилами обрахінків підсумкових  балів за відповідний семестр.

Індивідуальні навчальні завдання з дисципліни «Кримінальне право. Особлива частина» мають виходити за рамки навчальної програми. Результати досліджень, проведених у рамках індивідуальних навчальних завдань можуть використовуватися у наукових роботах студентів (слухачів) ННІПП НАВС. 

Індивідуальні навчальні завдання, наведені нижче, носять рекомендаційний характер, і відображують різні підходи до проведення навчальних завдань різного виду.

 

Приклад 1

Індивідувальне навчально-дослідне завдання №          1

Історико-правовий аналіз

Особлива частина кримінального кодексу 1960 року: історико-правовий огляд

 

Додатковий перелік рекомендованої літератури:

1.                 1.                 Кримінальне право України. Загальна частина. Посібник для вивчення курсу [нормативні акти]. [Анікіна Н.П., Береський Я.О., ВасилашТ В.М., Грищук В.К., Кирись Б.О., Навроцький В.О., Прохоренко А.Г.] За заг. ред. Грищука В.К. - Л.: Юрид. ф-т Львіського держ. ун-ту ім. І.Франка. - 1997. - 92 с.
2.                 2.                 Кримінальне право України: збірник нормативних актів. Випуск 1. / [Грищук В.К., Береський Я.О., Навроцький В.О., Прохоренко А.Г., Пацановський Т.І.] / За заг. ред. Грищука В.К. - Л.: Юрид. ф-т Львіського держ. ун-ту ім. І.Франка. - 1996. - 113 с.
3.                 3.                 Кримінальний кодекс України з постатейними матеріалами: станом на 1 верес. 2000 р.: у 2 кн. /[Упоряд. П.П. Андрушко, С.Д. Шапченко]; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка.- К.: СП “ Юрінком Інтер” , 2000. Книга 1.-784 с.
4.                 4.                 Кримінальний кодекс України з постатейними матеріалами: станом на 1 верес. 2000 р.: у 2 кн. / [Упоряд. П.П. Андрушко , С.Д. Шапченко]; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка.- К.: СП “ Юрінком Інтер” , 2000. Книга 2. - 752 с.
5.                 5.                 Кримінальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс, Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності в кримінальних справах:станом на 1 січня 2001 року. / Відп. ред. В.Т.Маляренко.- К.: Юрінком Інтер, 2001.-799с.
6.                 6.                 Кримінальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс, Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності в кримінальних справах:станом на 1 січня 1999 року / Відп. ред. В.Т. Маляренко.- К.: Юрінком Інтер, 1999.-717с.

 

Приклад 2

Індивідувальне навчально-дослідне завдання №          2

Політико-правовий аналіз

Кримінально-правова політика

 

Додатковий перелік рекомендованої літератури:

1.                 1.                 Фріс В.Л. Кримінально-правова політика в Україні в XVII ст. // Наше право. – 2004. - № 1. – С. 60 – 64.
2.                 2.                 Фріс П. Л. Джерела кримінально-правової політики // Актуальні проблеми боротьби та попередження злочинності. Матеріали науково-практичного семінару кафедри кримінального права та процесу Юридичного інституту Прикарпатського університету ім. В. Стефаника. Додаток до збірника „Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України”. (Збірник наукових статей викладачів юридичного інституту). – Івано-Франківськ, 2004. – С. 11-15.
3.                 3.                 Ковальський В. Кримінальний кодекс як інструментарій правової політики // Юридичний вісник України. - 2001 - № 44 (332 ) 3 - 9 листопада с. 6 -7.
4.                 4.                 Ковідіті О.Ф. Про вдосконалення кримінальної політики та законодавства кримінального профілю // Вісник Одес. ін-ту внутр. справ.-1999.- №2.-С. 28-31.
5.                 5.                 Андрушко П.П. Новий Кримінальний кодекс: гуманізація кримінально – правової політики? // Нова політика. – 2001. - № 2 – С. 8 – 10.
6.                 6.                 Ашколуненко О.В. Уголовная политика Украины в отношении несовершеннолетних и пути ёё усовершенствования // Сучасні правові проблеми профілактики та розкриття злочинів, які скоюються неповнолітніми. Міжвузівська науково-практична конференція. – Донецьк, 2002. – С. 108 – 115.
7.                 7.                 Багрій-Шахматов Л.В. Об уголовной политике в Украине // Правова система України: теорія та практика. Науково-практична конференція. – К. – 1993. – С. 363 – 365
8.                 8.                 Беца А. Зачем Украине политика “тюремизации”? [О реформе уголовного права ] // Зеркало недели.-1997.-30авг.-5сент.(№35).-с.6.
9.                 9.                 Борисов В.І. Засади формування та реалізації кримінальної політики держави за Конституцією України (виклад виступу) // Право України. – 1997, № 9. – С. 18 – 21.

 

Приклад 3

Індивідувальне навчально-дослідне завдання №          3

Теоретико-прикладне дослідження

Кваліфікація злочинів

 

Додатковий перелік рекомендованої літератури:

1.                 1.                 Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. – Київ: Атіка: 2002. – 640 с.
2.                 2.                 Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів.-К.: “Юрінком Інтер”,1998.-415с.
3.                 3.                 Коржанський М. Кваліфікація злочину не повинна бути суперечливою // Юридичний вісник України.- 1996.- № 5 ( 31 ) 31 січня - 7 лютого.- с. 3.
4.                 4.                 Андрушко П.П. Поняття, види, значення кваліфікації злочинів// Вісник Київського університету: Суспільно – політичні науки. – К., Либідь, - 1992. – Вип. 5.
5.                 5.                 Андрушко П. Кваліфікація злочинів: понятя та види // Вісник прокуратури. – 2003. - №12. – С. 48-55.
6.                 6.                 Берзін П. Щодо питання про оціночні поняття, які визначаються матеріальними критеріями і виступають кваліфікуючими ознаками за чинним Кримінальним кодексом України // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 10. – С. 90-95.
7.                 7.                 Брич Л.П. Закономірності відмежування складів злочинів від складів адміністративних правопорушень за законодавством України // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІІ регіональної науково-практичної конференції.9-10 лютого 2006 р. –Львів: Юридичний факультет ЛНУ ім.. Івана Франка, 2006.-С. 326-329.
8.                 8.                 Гончаренко В.Г., Ружицький Ф.Р., Хурцидзе А.Р. Загальнотеоретичні, процесуальні та організаційні питання впровадження автоматизації застосування норм кримінального права // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Юридичні науки. – 1998. – Вип. 35. – С. 64 – 69.
9.                 9.                 Государський В.Ф., Марітчак Т.М. Виявлення та виправлення помилок у кваліфікації злочинів під час розгляду справи судом у першій інстанції // Життя і право.  –2004. - №1. – с. 54-60.
10.            10.                 Гуржій Т.О. Поняття кваліфікації злочину у світлі логіко-філософських категорій// Актуальні проблеми кримінального та кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування: Зб. тез та доповідей регіон. круглого столу (Хмельницький, 21-22 лютого 2003 р.).-Хмельницький, 2003.-С. 139-141.

 

Приклад 4

Індивідувальне навчально-дослідне завдання №          4

Кримінально-правове дослідження соціолого-психологічного характеру

Кримінально-правова протидія поширенню СНІДу

 

Додатковий перелік рекомендованої літератури:

1.                 1.                 Джужа О.М. Актуальные проблемы борьбы со СПИДом ( уголовно-правовой и криминологический аспекты): Учебное пособие.- К.: НИиРИО КВШ МВД СССР, 1991.
2.                 2.                 Джужа О.М. Запобіганя поширенню СНІДу: кримінологічні та кримінально-правові проблеми: Автореф. дис....д.ю.н. / Українська акад. внутр. Справ - К.- 1996.-
3.                 3.                 Джужа О.М. Запобігання поширенню СНІДу в Україні правовими засобами (правовий, кримінологічний та кримінально-виконавчий аспект): Монографія.- К.: РВВ Української академії внутрішніх справ , 1994.
4.                 4.                 Джужа О.М. Правові, кримінологічні та кримінально-виконавчі аспекти боротьби з поширенням СНІДу в Україні // Актуальні питання розслідування злочинів в сучасних умовах: тактика, методика, інформаційне забезпечення. -К.: УАВС,1995.-0,3д.а.
5.                 5.                 Джужа О.М. Удосконалення кримінального законодавства про відповідальність за поширення СНІДу // Удосконалення кримінального законодавства.- К.: УАВС ,1994.
6.                 6.                 Химченко В.А., Рудницкий А.Н. Проблемы уголовной ответственности за деяния, связаные с заражением СПИДом // Актуальні проблеми держави та права / Одеська національна юридична академія. – О. – 1996. – Вип. 3. – С. 154 – 161.

 

Приклад 5

Індивідувальне навчально-дослідне завдання №          5

Дослідження, спрямоване на дослідження кримінально-правового впливу на кримінологічне явище

Кримінально-правові механізми протидії корупції

 

Додатковий перелік рекомендованої літератури:

1.                 1.                 Азизьян О. Корупция госслужащих в “зеркале” судебных разбирательств // Юридическая практика.-2001.-№36(194), 5 сентября.-13.
2.                 2.                 Бойко А.М., Навроцький В.О. Проблеми вдосконалення законодавства про боротьбу з корупцією // Державно-правова реформа в Україні. Матеріали науково-практичної конференції (у співавторстві: Бойко А.М.)  - К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України. - 1997. - С.264-267.
3.                 3.                 Багрій-Шахматов Л.В. Корупція як злочинне діяння, види корупційних злочинів // Актуальні проблеми держави та права / Одеська національна юридична академія. – О.: "Юридична література". – 2001. – Вип. 11. – С. 445 – 451.
4.                 4.                 Бажанов М.И., Герасина Л.Н. Правовой и исторический анализ феномена коррупции // Проблеми законності / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – 2000. – Вип. 45. – С. 162 – 171.
5.                 5.                 Байдуков А.В. Должностное лицо как субъект коррупционной деятельности // Вісник Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України. – 2001. – Вип. 2. – С. 140 – 143.
6.                 6.                 Борисов В., Христич І. Міжнародні науково-практичні семінари з питань боротьби з корупцією (науковий огляд) // Вісник Академії правових наук України. – Харків, 2000. – № 2(21).   – С. 208 – 216.
7.                 7.                 Борисов В.И., Таций В.Я. Научное обеспечение путей противодействия  коррупции  в  Украине  //  Громадська  експертиза.   Актуальні проблеми боротьби з корупцією в Україні. Вип.4. К., 2004.
8.                 8.                 Борисов В.І. Актуальність дослідження проблем боротьби з корупцією (тези наукової доповіді). Організаційні та правові проблеми боротьби з корупцією: Матеріали “круглого столу” 5 червня 1998 р., м. Харків. – Харків, 1999. – С. 3 – 6.
9.                 9.                 Борисов В.І. Відповідальність за правопорушення корупційного характеру та її види // Проблеми запобігання службовим злочинам у сфері господарської діяльності: Матеріали, наук.-практ. семінару. [Харків] 9 лист. 2004 р. / Редкол.: В.В. Сташис (голов. ред.) та ін. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - - С. 85-88.
10.            10.                 Борисов В.І. Корупція в Україні // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою. Президенту України, Верховній Раді України, Уряду України, органам центральної та місцевої виконавчої влади. Аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників: Міжвідом. наук. зб. / Гол. ред. А.І. Комарова. - К., 2003-2004. - Т.29. - С. 1-12.
11.            11.                 Дудоров О.О. Протидії корупції — наукове обґрунтування (рецензія) // Віче. — 2002. — № 5. — С. 76—77
12.            12.                 Мельник М. Антикорупційне законодавство України: досвід застосування та проблеми вдосконалення // Юридична Україна. – 2003. - №6. – с. 64-69.
13.            13.                  Мельник М. Дезінформація владних структур як посадовий злочин // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1998. - №8. - С.16-18.
14.            14.                 Мельник М. І. Нові аспекти кримінальної відповідальності за посадові (службові) злочини .-Новий Кримінальний кодекс України: питання застосування і вивчення // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Харків, 25-26 жовтня 2001р.-Х., 2002.-С. 199-203.
15.            15.                 Мельник М. Корупційні правопорушення: поняття та види // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – Вип. 2 (25). – С. 168 – 182.
16.            16.                 Мельник М. Корупція: проблема визначення сутності і поняття // Вісник Академії правових наук України. – №3(10). – Х.: Право. – 1997. – С.76-86.
17.            17.                  Мельник М. Протидія корупції:поняття, мета, напрямки // Право України.-2002.-№4.-с.22-27.
18.            18.                 Мельник М.І. Корупційні злочини за новим Кримінальним кодесом України: проблеми визначення та кваліфікації // Наше право. – 2003. - №2. – с. 45-52
19.            19.                  Мельник М.І. Корупційні злочини: сутність та поняття // Право України.- 2000.- № 11.- с.126- 130.
20.            20.                 Мельник М.І. Корупція – корозія влади: Соціальна сутність, тенденції та наслідки, заходи протидії. – К.: Юридична думка, 2004. – 397с.
21.            21.                 Мельник М.І. Корупція як соціальне явище //Збірник наукових праць Харківського Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні.2002.-Вип. 4.- С. 71-84.

 

Приклад 6

Індивідуально-навчальне завдання 6

Практичне застосування положень закону про кримінальну відповідальність

Розв’язання ситуативних задач з особливої частини кримінального права (за обранням теми студентом (слухачем)

Перелік рекомендованих джерел:

1.                 1.                 Завдання для практичних занять з Особливої частини кримінального права України. / Брич Л.П., Навроцький В.О -Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка.- 2003.-135 с.
2.                 2.                 Завдання до практичних занять з Особливої частини кримінального права: Для студентів третього курсу / Уклад Панов М. І., Кривоченко Л. М., Борисов В. І., Ломако В. А., Ярмиш  Н. М., Дорош Л. В., Зінченко І. О., Киричко В. М., Касинюк В. І., Гізімчук С. В., Кураш Я. М., Самощенко І. В., Тютюгін В. І., Городецький Ю. В., Пономаренко Ю. А., Мохончук С. М., Козак В. А., Анісімов Г. М., Шевченко Є. В., Радутний О. Е., Пащенко ОО., Дзюба Ю. П., . Грінчак С. В. – Х.: НЮА ім. Ярослава Мудрого, 2004. – 97 с.  
3.                 3.                 Завдання до практичних занять з Особливої частини кримінального права: Для студентів 3-го курсу / Уклад.: М.І. Панов та інші. – Х.: Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого, 2004. – 229с.
4.                 4.                 Збірник задач для практичних занять з кримінального права. Особлива частина / Укладачі: Денисов С.Ф., Лень В.В., Зозуля П.П. та інші.– Запоріжжя: Запорізький юридичний інститут МВС України, 2003.–106 с.

12. Методичні вказівки (рекомендації) для викладачів і студентів

 

Шкали оцінювання знань.

Незалежно від виду оцінки (шкали оцінювання) для різних форм контролю, знання студентів оцінюються відповідно до критеріїв оцінювання знань, зазначених у останній колонці наведеної нижче таюлиці.

За цією ж таблицею оцінюються знання за шкалами:

НАВС,

Націонаьнолю шкалою

Шкалою ECTS

 

За шкалою НАВС	За національною шкалою	За шкалою ECTS	Рівень компетентності	Критерії оцінювання
90 – 100	5 „відмінно”	А	Високий (творчий)	Осооба, що навчається, виявляє особливі творчі здібності, вміє самостійно здобувати знання, без допомоги викладача знаходить джерела інформації, використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, переконливо аргументує відповіді, самостійно розвиває власні обдарування і нахили.
85 – 89	4 „добре”	В	Достатній (конструктиво-варіативний	Особа, що навчається, вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує його на практиці, вільно розв’язує вправи і задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, кількість яких незначна.
75 – 84		С		Особа, що навчається, вміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом викладача, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки, серед яких є суттєві, добирати аргументи на підтвердження певних думок.
70 – 74	3 „задовільно”	D	Середній (репродуктив-ний)	Особа, що навчається, відтворює значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, з допомогою викладача може аналізувати матеріал, виправляти помилки, серед яких є значна кількість суттєвих.
60 – 69		E		Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, значну частину його відтворює на продуктивному рівні.
35 – 59	2 „незадовільно” з можливістю повторного складання	FX	Низький (рецептивно-продуктивний)	Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу.
1 – 34	2 „незадовільно” з обов’язковим повторним курсом ”	F		Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні елементарного розпізнання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів.

 

Методичні вказівки (рекомендації) для підготовки практичних, семінарських занять

 

Метою семінарських занять є засвоєння студентами теоретичного матеріалу, який стосується поняття, системи та значення Особливої частини кримінального права України; сучасних завдань протидії з боку держави протиправній поведінці; підстав та принципів кваліфікації конкретних злочинних посягань, передбачених чинним КК України і т.д. Готуючись до семінарського заняття, викладач повинен завчасно дати студентам перелік питань, які будуть винесені на розгляд; повідомити перелік основних джерел (монографій, статей у періодичних фахових виданнях, нормативно-правових актів), які необхідно використовувати при підготовці до заняття.

На практичне заняття викладачем подається для вирішення 8-10 задач, які найбільш повно характеризують матеріал, засвоєний студентами на семінарському занятті з конкретної тематики. Практичні завдання з Особливої частини кримінального права покликані допомогти студентам оволодіти теоретичними знаннями з кримінального права, отримати практичні навички застосування закону про кримінальну відповідальність та навчитися здійснювати правильну, у суворій відповідності до закону, кваліфікацію злочинів.

При підготовці до практичного заняття студент повинен уважно ознайомитися із фабулами задач, звернути увагу на подану термінологію та обставини, які будуть відігравати ключову роль в ході їх розв’язання. При вирішенні задач студенти повинні не тільки називати ту чи іншу кримінально-правову норму, у відповідності до якої дається юридична оцінка діяння, але й відповідним чином аргументувати свою позицію шляхом детального аналізу складу злочину. Для правильного вирішення завдання та його обґрунтування студентам необхідно звертатися до постанов Пленуму Верховного Суду України, матеріалів слідчої та судової практики, підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у конкретній сфері життєдіяльності суспільства, яка стала предметом кримінально-правового розгляду.

Студентам рекомендується готувати короткі конспекти виступів з кожного питання плану семінарського, практичне заняття та письмово виконувати завдання для самостійної роботи.

З усіх питань, що виникають у зв’язку з підготовкою до семінарських та практичних занять студентам слід звертатись до викладача під час щотижневих консультацій. 

 

Тема 1. Поняття та система Особливої частини кримінального права України.

Вивчаючи тему “Поняття та система Особливої частини кримінального права України ”, студенти повинні: знати значення і зміст особливої частини кримінального права України, взаємним впливом та значенням Загальної та Особливої частин закону про кримінальну відповідальність; володіти інформацією про особливості застосування у поєднанні положень Загальної та Особливої частин закону про кримінальну відповідальність; розмежовувати особливості конструкцій та значення норм Загальної та Особливої частини закону про кримінальну відповідальність; володіти механізмами здійснення кваліфікації злочинів; бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінально-правове законодавство України і інші нормативно-правові акти, що стосуються цієї теми.

 

Тема 2. Злочини проти основ національної безпеки України.

Вивчаючи тему “Злочини проти основ національної безпеки України”, студенти повинні: знати поняття конституційного ладу держави, поняття державної безпеки та її складових у різних сферах життєдіяльності суспільства; володіти інформацією про спеціальні випадки звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені статтями цього Розділу, та умови їх застосування; розмежовувати державну зраду у формі шпигунства від шпигунства, як злочину, передбаченого ст.114 КК України; бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінально-правове законодавство України і інші нормативно-правові акти, що стосуються цієї теми. 

 

Тема 3. Злочини проти життя та здоров’я особи.

Вивчаючи тему “Злочини проти життя та здоров’я особи” студенти повинні: знати критерії, з якими пов’язується початок і закінчення життя людини; поняття і види тілесних ушкоджень, критерії, що беруться до уваги при визначенні їх ступеня тяжкості; володіти інформацією про інші злочини з цього Розділу: злочини проти здоров’я людини та злочини, що ставлять у небезпеку життя і здоров’я людини; бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінально-правове законодавство України і інші нормативно-правові акти, що стосуються цієї теми. 

 

Тема 4. Злочини проти волі, честі та гідності особи.

Вивчаючи тему “Злочини проти волі, честі та гідності особи”, студенти повинні: знати ознаки незаконного позбавлення волі та викрадення людини, володіти інформацією про осіб, які не можуть бути суб’єктом незаконного позбавлення волі та викрадення людини; правильно тлумачити термін “заручник”; вірно оцінювати законність угод, об’єктом яких виступає людина; знати об’єктивно-суб’єктивні характеристики протиправних діянь, пов’язаних з експлуатацією дітей та незаконним поміщенням до психіатричного закладу; бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінально-правове законодавство України і інші нормативно-правові акти, що стосуються цієї теми. 

 

Тема 5. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи.

Вивчаючи тему “Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи”, студенти повинні: знати, хто може виступати в якості потерпілих від цих злочинів, суб’єктами кримінальної відповідальності за вчинення злочинів даної групи; володіти інформацією про характеристики фізичного/психічного насильства, яке застосовується при скоєнні цих протиправних дій; ознаки, за допомогою яких з’ясовують питання про досягнення особою статевої зрілості, бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінально-правове законодавство України і інші нормативно-правові акти, що стосуються цієї теми.

 

Тема 6. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини й громадянина.

Вивчаючи тему “Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина”, студенти повинні: володіти інформацією про комплекс конституційних прав і свобод людини та громадянина, які виступають об’єктом даної групи злочинних посягань; знати, що таке виборче право і які складові елементи цього поняття; які права відносяться до трудових прав громадян; які права належать до групи інших особистих прав і свобод людини і громадянина; розмежовувати суміжні склади злочинів (наприклад, “Грубе порушення законодавства про працю” і “Грубе порушення угоди про працю”), бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінально-правове законодавство України і інші нормативно-правові акти, що стосуються цієї теми.

 

Тема 7. Злочини проти власності.

Вивчаючи тему “Злочини проти власності”, студенти повинні: володіти інформацією про способи і види заволодіння чужим майном; знати, що може виступати в якості предмета злочинів проти власності; з якого моменту протиправне вилучення чужого майна є закінченим злочином; що розуміється під житлом, іншим приміщенням чи сховищем; розмежовувати суміжні склади злочинів (наприклад, “Шахрайство” і “Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою”, “Грабіж” і “Розбій”), бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінально-правове законодавство України і інші нормативно-правові акти, що стосуються цієї теми.

 

Тема 8. Злочини у сфері господарської діяльності.

Вивчаючи тему “Злочини у сфері господарської діяльності”, студенти повинні: володіти інформацією про способи вчинення контрабанди; бути готовими дати інформацію про поняття акцизного збору та види підакцизних товарів; вміти охарактеризувати об’єктивні і суб’єктивні ознаки основних складів злочинів у сфері господарської діяльності; бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінально-правове законодавство України і інші нормативно-правові акти, що стосуються цієї теми.

 

Тема 9. Злочини проти довкілля.

Вивчаючи тему “Злочини проти довкілля”, студенти повинні: знати, що таке екологічна безпека та які способи її порушення є кримінально-караними; володіти інформацією про географічно-просторові поняття “земля”, “надра” і “корисні копалини”, “атмосферне повітря”, “водні об’єкти”, які виступають в якості предметів злочинів проти довкілля; вміти давати розгорнуту характеристику способів виконання об’єктивної сторони складів злочинів цієї групи: “забруднення”, “псування”, “виснаження”, “знищення”; бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінально-правове законодавство України і інші нормативно-правові акти, що стосуються цієї теми.

 

Тема 10. Злочини проти громадської безпеки.

Вивчаючи тему “Злочини проти громадської безпеки”, студенти повинні: знати, що таке громадська безпека та які її складові елементи взяті державою під кримінально-правову охорону; володіти інформацією про сутнісно-структурні ознаки злочинної організації та організованої злочинної групи – банди; вміти давати розгорнуту характеристику тероризму та злочинам терористичної спрямованості; знати, які предмети відносяться до вогнепальної зброї, холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів; бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінально-правове законодавство України і інші нормативно-правові акти, що стосуються цієї теми.

 

Тема 11. Злочини проти безпеки виробництва.

Вивчаючи тему “Злочини проти безпеки виробництва”, студенти повинні: знати, що виступає в якості родового об’єкта злочинів, які відносяться до Розділу X, що таке безпека виробництва та які її складові елементи взяті державою під кримінально-правову охорону; володіти інформацією про види злочинів проти безпеки виробництва, які розрізняють в кримінально-правовій теорії в залежності від їх безпосереднього об’єкта; хто може виступати в якості потерпілого від цих злочинів, якими ознаками повинен володіти суб’єкт їх вчинення; вміти давати розгорнуту характеристику об’єктивним і суб’єктивним ознакам складів злочинів проти безпеки виробництва; бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінально-правове законодавство України і інші нормативно-правові акти, що стосуються цієї теми.

 

Тема 12. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Вивчаючи тему “Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту”, студенти повинні: знати, що виступає в якості родового об’єкта злочинів, які відносяться до Розділу XІ, що таке безпека руху та експлуатації транспорту та які її складові елементи взяті державою під кримінально-правову охорону; володіти інформацією про види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту, які розрізняють в кримінально-правовій теорії в залежності від їх безпосереднього об’єкта; якими ознаками повинен володіти суб’єкт цієї групи злочинів, хто може виступати в якості потерпілого; бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінально-правове законодавство України і інші нормативно-правові акти, що стосуються цієї теми.

 

Тема 13. Злочини проти громадського порядку та моральності.

Вивчаючи тему “Злочини проти громадського порядку та моральності”, студенти повинні: знати, що таке “громадський порядок”, “моральність”, “мораль”; які моральні засади суспільства виступають у якості безпосередніх об’єктів злочинів даної групи; володіти інформацією про речі матеріального світу, які можуть виступати в якості предметів злочинів проти громадського порядку та моральності; вміти охарактеризувати об’єктивно-суб’єктивні елементи основних складів злочинів цієї групи; бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінально-правове законодавство України і інші нормативно-правові акти, що стосуються теми.

 

Тема 14. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.

Вивчаючи тему “Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення”, студенти повинні: знати, що таке “наркотичні засоби”, “психотропні речовини”, “їх аналоги”, “прекурсори”, та які із їх видів є найбільш поширеними на території України; в чому полягає суспільна небезпечність “наркоманії”;  володіти інформацією про родовий об’єкт цих злочинів, їх класифікацію в залежності від безпосередніх об’єктів; вміти охарактеризувати об’єктивно-суб’єктивні елементи основних складів злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення; бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінально-правове законодавство України і інші нормативно-правові акти, що стосуються цієї теми.

 

Тема 15. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.

Вивчаючи тему “Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації”,  студенти повинні: знати, що виступає в якості родового об’єкту цієї групи злочинів; володіти інформацією про відомості, які можуть бути предметом такого роду протиправних діянь: “відомості, що становлять державну таємницю”, “відомості, що становлять конфіденційну інформацію”; вміти відмежовувати злочини цієї групи від схожих їм адміністративних правопорушень; вміти охарактеризувати об’єктивно-суб’єктивні елементи основних складів злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінально-правове законодавство України і інші нормативно-правові акти, що стосуються цієї теми.

 

Тема 16. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.

Вивчаючи тему “Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян”, студенти повинні: знати, що виступає в якості родового об’єкта цієї групи злочинів; в чому полягає їх суспільна небезпека; вміти давати характеристику об’єктивно-суб’єктивним елементам основних складів злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян; бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінально-правове законодавство України і інші нормативно-правові акти, що стосуються цієї теми.

 

Тема 17. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв'язку

Вивчаючи тему “Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку” студенти повинні: знати, що виступає в якості родового об’єкта цієї групи злочинів; в чому полягає їх суспільна небезпека; правильно тлумачити поняття “електронно-обчислювальні машини (комп’ютери)”, “автоматизовані системи”, “комп’ютерні мережі” та “мережі електрозв’язку”; вміти давати характеристику об’єктивно-суб’єктивним елементам основних складів злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку; бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінально-правове законодавство України і інші нормативно-правові акти, що стосуються цієї теми.

 

Тема 18.    Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.

Вивчаючи тему “Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, повязаної із наданням публічних послуг”, студенти повинні: знати, що виступає в якості родового об’єкту цієї групи злочинів; в чому полягає їх суспільна небезпека; розуміти значення формулювань “організаційно-розпорядчі” та “адміністративно-господарські обов’язки”, правильно тлумачити поняття “службова особа”, “представники влади”, “юридична особа приватного права”, “незаконне збагачення”; знати, що розуміється під використанням службовою особою влади чи службового становища, в яких випадках є така ознака, як діяння особи всупереч інтересам служби; вміти давати характеристику об’єктивно-суб’єктивним елементам основних складів злочинів у сфері службової діяльності; бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінально-правове законодавство України і інші нормативно-правові акти, що стосуються цієї теми.

 

Тема 19. Злочини проти правосуддя.

Вивчаючи тему “Злочини проти правосуддя”, студенти повинні: знати, що розуміється під діяльністю щодо здійснення правосуддя та які елементи його здійснення розрізняють у кримінально-правовому розумінні; розуміти, які саме посягання на відносини у цій сфері будуть тягнути за собою кримінальну відповідальність; розрізняти спеціальних суб’єктів злочинів проти правосуддя – осіб, які працюють у сфері правосуддя та які у той чи інший спосіб були до неї залучені; вміти давати характеристику об’єктивно-суб’єктивним елементам основних складів злочинів у сфері службової діяльності; бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінально-правове законодавство України і інші нормативно-правові акти, що стосуються цієї теми.

 

Тема 20. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).

Вивчаючи тему “Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)”, студенти повинні: знати, що розуміється під поняттям “військовий злочин”; які їх види розрізняють у кримінально-правовій теорії в залежності від безпосереднього об’єкта; володіти інформацією про структуру Збройних сил України та інших військових формувань; правильно трактувати моменти, з якими пов’язується початок перебування на військовій службі і закінчення проходження військової служби; знати, хто може виступати в якості суб’єкта вчинення військових злочинів; вміти давати характеристику об’єктивно-суб’єктивним елементам основних складів злочинів проти встановленого порядку несення військової служби; бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінально-правове законодавство України і інші нормативно-правові акти, що стосуються цієї теми.

 

Тема 21. Злочини проти миру, безпеки людства та  міжнародного правопорядку.

Вивчаючи тему “Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку”, студенти повинні: знати, що розуміється під поняттями “мир”, “безпека людства”, “міжнародний правопорядок”; які їх види розрізняють у кримінально-правовій теорії в залежності від безпосереднього об’єкта; володіти інформацією про родовий та безпосередні об’єкти даної групи злочинів; вміти давати характеристику об’єктивно-суб’єктивним елементам основних складів злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; бути готовими при дачі відповіді до посилань на відповідні міжнародні акти та чинне кримінально-правове законодавство України, що стосуються цієї теми.

 

Тема 22. Основні положення Особливої частини кримінального законодавства іноземних країн.

Вивчаючи тему “ Основні положення Особливої частини кримінального законодавства іноземних країн.”, студенти повинні: знати основні відмінності систем кримінального права країн пострадянського простору, Близького Сходу, розвинутих країн Європи, країн англо-саксонської правової сім’ї, США; володіти інформацією про відповідність міжнародним вимогам криміналізації положень кримальо-правового законодавства таких країн та особливостями викладення на нормативному рівні тих положень, які стосуються, насамперед, транснаціональної злочинності; бути готовими при дачі відповіді до посилань на відповідні системи та акти, вивчення яких стосується цієї теми.

Методичні вказівки (рекомендації) для викладачів, які проводять семінарські / практичні заняття

Семінарські та практичні заняття проводяться не меншому, ніж зазначений у методичних вказівках та цьому комплексі для семінарських та практичних занять.

При проведенні семінарських занять викладач заздалегідь формує порядок проведення семінарського заняття, у якому визначає порядок і послідовність заслуховування підготовлених відповідно до теми заняття доповідей, обговорення їх, опитування студентів, проведення захисту рефератів, у разі наявності таких та проведення дискусії з теми семінарського заняття.

Оцінка  доповідей, відповідей на запитання оцінюються за чотирьохбальною шкалою (національною шкалою), про що ставиться відмітка у журналі академгрупи.

При проведенні практичних занять, крім відповідей на питання (відповідно до рекомендованих планів), студентами розв’язуються ситуативні завдання (задачі).

Оцінювання вирішення сутаутивних завдань проводиться також за п’ятибальною шкалою, про що робиться відміта в журналі академгрупи.

Методичні вказівки (рекомендації) щодо підготовки до модульного контролю

Студентам рекомендується самостійно опрацьовувати відповіді на тестові завдання з метою підготовки до підсумкового тестування. 

Навчально-методичні матеріалі та тестові завдання в електронному форматі надаються студентам у методичних рекомендаціях, а також містяться у бібліотеці та можуть бути отримані на кафедрі.

Перед проведенням модульного контролю (підсумкового тестування) проводиться індивідуальне заняття, на яке запрошуються студенти, що мають труднощі із самостійним засвоєнням навчального матеріалу або займаються поглибленим вивченням окремих питань з навчальної дисципліни.

Методичні рекомендації викладачам щодо проведення модульних контрольних робіт

Модульні контрольні роботи проводяться викладачами кафедри  у межах останнього у відповідному модулі практичного, а за відсутності такого - семінарського заняття.

Термін, який відводиться на вирішення тестового завдання становить від 20 до 30 хвилин. Ціна одного питання тестового завдання становить від 0 до 10 балів. Сума балів утворюють загальну оцінку контрольної роботи, яка за модульну контрольну виставляється за оцінкою НАВС (за 100 бальною шкалою).Тестові завдання перевіряються викладачем, який проводить у відповідній групі семінарські та практичні заняття протягом розумного строку після їх написання, але не пініше наступного семінарського, або практичного заняття у відповідній групі. 

13.Навчально-методичні матеріали для поточного, проміжного контролю та перелік питань підсумкового контролю

 

 

Контрольні питання до тем, відповідно до робочої програми курсу «Кримінальне право. Особлива частина»

 

До теми 1. Поняття та система Особливої частини кримінального права України.

1. Поняття та ознаки Особливої частини кримінального права України.
2. Співвідношення Загальної та Особливої частин кримінального права.
3. Система Особливої частини кримінального права України.
4. Поняття кваліфікації злочинів.
5. Наука Особливої частини кримінального права.
6. Види норм Особливої частини кримінального права.
7. Значення системи Особливої частини кримінального права.
8. Принципи кваліфікації злочинів.

 

До теми 2. Злочини проти основ національної безпеки України.

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти основ національної безпеки України.
2. Дії, спрямовані на насильницьку зміну, чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади.
3. Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України.
4. Посягання на життя державного чи громадського діяча.
5. Диверсія.
6. Державна зрада.
7. Шпигунство.

 

До теми 3. Злочини проти життя та здоров’я особи.

1. Злочини проти життя. Загальна характеристика і види.

2. Поняття вбивства та його види. Ознаки вбивства.

3. Умисне вбивство без обтяжуючих і пом’якшуючих обставин (просте вбивство).

4. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах.

5. Умисні вбивства при пом’якшуючих обставинах.

6. Злочини проти здоров’я. Загальна характеристика і види.

7. Поняття і види тілесних ушкоджень. Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень. Критерії для визначення тяжкості тілесних ушкоджень.

8. Умисне тяжке тілесне ушкодження. Відмінність тяжкого тілесного ушкодження, що причинило смерть потерпілого від умисного вбивства та вбивства через необережність.

9. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

 

До теми 4. Злочини проти волі, честі та гідності особи

1. Злочини проти волі, честі та гідності особи, їх загальна характеристика і види.
2. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини.
3. Захоплення заручників.
4. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини.

 

До теми 5. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи

1. Загальна характеристика та види злочинів проти статевої свободи та

    недоторканості особи.

2. Зґвалтування.

3. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.

4. Примушування до вступу в статевий зв’язок.

1. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості.
2. Розбещення неповнолітніх.

 

До теми 6. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини й громадянина

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

2. Перешкоджання здійсненню виборчого права.

3. Порушення таємниці голосування.

4. Порушення недоторканості житла.

5. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.

6. Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків.

 

До теми 7. Злочини проти власності

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти власності.

2. Корисливі злочини проти власності.

3. Крадіжка.

4. Грабіж.

5. Розбій.

6. Вимагання.

7. Шахрайство.

8. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

9. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою.

10. Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилось у неї.

11. Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом.

 

До теми 8. Злочини у сфері господарської діяльності

1. Поняття, загальна характеристика і види господарських злочинів.
2. Контрабанда.
3. Фіктивне підприємництво.
4. Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
5. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів.
6. Легалізація (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом.
7. Порушення законодавства про бюджетну систему України.
8. Шахрайство з фінансовими ресурсами.

5. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного збору чи голографічних захисних елементів.

 

До теми 9. Злочини проти довкілля

1. Поняття, загальна характеристика і види  злочинів проти довкілля.
2. Порушення правил екологічної безпеки.
3. Забруднення атмосферного повітря.
4. Порушення правил охорони вод.
5. Незаконна порубка лісу.
6. Незаконне полювання.

 

До теми 10. Злочини проти громадської безпеки

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти громадської безпеки
2. Створення злочинної організації.
3. Бандитизм.
4. Терористичний акт.
5. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності.
6. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

 

До теми 11. Злочини проти безпеки виробництва

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти безпеки виробництва.

2.  Порушення вимог законодавства про охорону праці.

3. Порушення  правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

4. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах.

5.  Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки.

 

До теми 12. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
2. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.
3. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
4. Незаконне заволодіння транспортним засобом.
5. Самовільне, без нагальної потреби зупинення поїзда.
6. Випуск в експлуатацію технічно-несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації.
7. Знищення підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу.
8. Пошкодження шляхів сполученя і транспортних засобів.
9. Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства.
10. Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху.
11. Порушення чинних на транспорті правил.

 

До теми 13. Злочини проти громадського порядку та моральності

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти громадського порядку та моральності.
2. Групове порушення громадського порядку.
3. Масові заворушення.
4. Хуліганство.
5. Наруга над могилою.
6. Створення або утримання місць розпусти і звідництво.
7. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією.
8. Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку.
9. Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості.
10. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів.
11. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

 

До теми 14. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення

1. Поняття, характеристика і види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

2.  Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів.

3. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

4. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів чи психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.

5. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів чи психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

6. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель.

7. Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

8. Незаконне введення в організм наркотичних засобів психотропних речовин або аналогів.

9. Схилення до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

10. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів.

11. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

 

До теми 15. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів у сфері охорони державної таємниці, призову та мобілізації.
2. Розголошення державної таємниці.
3. Втрата документів, що містять державну таємницю.
4. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави.
5. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
6. Ухилення від призову на строкову військову службу.
7. Ухилення від призову за мобілізацією.
8. Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів.

 

До теми 16. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян

1. Загальна характеристика  злочинів  проти  авторитету  органів  державної  влади,   органів   місцевого самоврядування та об'єднань громадян.
2. Наруга над державними символами.

3.   Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

1. Втручання у діяльність працівника правоохоронного органу.
2. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
3. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського    формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця.
4. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника.

 

До теми 17. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв'язку

1. Загальна характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.
2. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку.
3.  Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження.
4.  Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації.
5.  Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї.

 

До теми 18.         Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.

2.  Зловживання владою або службовим становищем.

3. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. Відмежування від суміжних злочинів.

4. Службове підроблення.

5. Службова недбалість.                                       

1. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
2.  Пропозиція. обіцянка або надання неправомірної вигоди.
3. Провокація підкупу.

 

 

До теми 19. Злочини проти правосуддя

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти правосуддя.
2. Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою.
3. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.
4. Примушування давати показання.
5. Завідомо неправдиве показання.
6. Постановлення судею (суддями) завідомо неправдивого вироку, рішення, ухвали або постанови.
7. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти.
8. Невжиття заходів безпеки щодо осіб взятих під захист.
9. Розголошення даних досудового слідства або дізнання.
10. Втручання в діяльність судових органів.
11. Порушення правил адміністративного нагляду.
12. Порушення права на захист.
13. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист.
14. Невиконання судового рішення.

 

До теми 20. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).
2. Непокора.
3. Невиконання наказу.
4. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків.
5. Погроза або насильство щодо начальника.
6. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості.
7. Самовільне залишення військової частини або місця служби.
8. Дезертирство.
9. Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом.
10. Умисне знищення або пошкодження військового майна.

 

До теми 21. Злочини проти миру, безпеки людства та  міжнародного правопорядку

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
2. Пропаганда війни.
3. Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни.
4. Порушення законів та звичаїв війни.
5. Застосування зброї масового знищення.
6. Розробка, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення.
7. Найманство.

 

До теми 22. Основні положення Особливої частини кримінального законодавства іноземних країн

1. Загальне характеристика Особливої частини кримінального права іноземних держав.
2. Система Особливої частини кримінального права іноземних держав.
3. Джерела Особливої частини кримінального права іноземних держав.
4. Основні напрямки сучасних порівняльних досліджень Особливої частини кримінального права іноземних держав.
5. Особлива частина кримінального права країн романо-германської сім’ї.
6. Особлива частина кримінального права країн Загального права.
7. Особлива частина кримінального права мусульманських країн.
8. Особлива частина кримінального права держав Далекого Сходу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання для модульного контролю (по 6 модулям)

 

Контрольний тест модулю I

 

1. Родовим об’єктом злочинів проти основ національної безпеки України є:

а) суспільні відносини з охорони конституційного ладу, громадського порядку, суверенітету, територіальної недоторканості, обороноздатності держави;

б) суспільні відносини, що забезпечують обороноздатність, незалежність, територіальну цілісність та недоторканість держави;

в) суспільні відносини з охорони конституційного ладу, суверенітету, територіальної недоторканості, обороноздатності держави;

г) суспільні відносини з охорони конституційного ладу, суверенітету, обороноздатності держави.

2.  Кваліфікованими видами публічних закликів до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади (ч.3 ст.109 КК України) є дії, вчинені:

а) з використанням засобів масової інформації;

б) особою, яка є представником влади;

в) державним чи громадським діячем;

г) повторно;

д) організованою групою;

е) загальнонебезпечним способом.

3. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 110 КК України “Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України”, може проявлятися у таких формах:

а) дії, вчинені з метою зміни меж території або з метою зміни державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

б) публічні заклики до вчинення дій, метою яких є зміна меж території (державного кордону України);

в) розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій, метою яких є зміна меж території (державного кордону) України;

г)  фінансування діяльності, яка ведеться з метою зміни меж території або з метою зміни державного кордону України;

д) всі відповіді є правильними.

4. Об’єктом злочину, передбаченого ст.111 КК України “Державна зрада”, є:

а) суверенітет держави;

б) територіальна цілісність держави;

в) незалежність держави у її міжнародних зносинах з іноземними державами;

г) обороноздатність держави;

д) територіальна недоторканність держави;

е) безпека держави у науковій сфері.

5. Шпигунство (ст.114 КК України) є закінченим злочином з моменту:

а) встановлення зв’язку з іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками;

б) встановлення зв’язку з іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками чи отримання завдання від іноземної розвідки;

в) вчинення конкретних дій у формі передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю;

г) вчинення конкретних дій у формі збирання або передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю;

д) вчинення конкретних дій у формі передачі або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю.

6.  До кваліфікованих видів вбивства (ч.2 ст.115 КК України) належать:

а) умисне вбивство заручника;

б) умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб;

в) умисне вбивство з ревнощів;

г) умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;

д) умисне вбивство з мотивів кровної помсти;

е) умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом;

є) умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

ж) умисне вбивство з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості;

з) всі відповіді є правильними.

7.  Стан сильного душевного хвилювання (ст.116 КК України) виникає:

а) в результаті протизаконного насильства з боку потерпілого;

б) в результаті систематичного знущання з боку потерпілого;

в) в результаті збігу тяжких особистих обставин;

г) в результаті тяжкої образи з боку потерпілого;

д) в результаті протиправних дій з боку потерпілого;

е) в результаті провокаційних дій потерпілого.

8. Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст.121 КК України) відрізняється від умисного вбивства (ч.1 ст.115 КК України):

а) об’єктом злочину;

б) наслідками злочину;

в) моментом закінчення злочину;

г) суб’єктивним ставленням винного до наслідків;

д) об’єктом злочину і суб’єктивним ставленням винного до наслідків;

е) моментом закінчення злочину і суб’єктивним ставленням винного до наслідків;

є) наслідками злочину і суб’єктивним ставленням винного до них;

ж) наслідками злочину і моментом його закінчення.

9.  При визначенні реальності погрози вбивством (ст.129 КК України) значення має з’ясування:

а) характер висловленої погрози;

б) місце і час висловлення погрози;

в) можливість звернутися за допомогою до правоохоронних органів;

г) характер попередніх взаємовідносин між винним і потерпілим;

д) обстановка висловлення погрози;

е) всі відповіді є правильними.

10.    Залишення у небезпеці (ч.1 ст.135 КК України) є злочином з:

а) усіченим складом;

б) формальним складом;

в) матеріальним складом.

 

 

 

 

Контрольний тест модулю II

 

1. Склад злочину, передбачений ст.147 КК України “Захоплення заручників”, відрізняється від злочину, передбаченого ст.146 КК України “Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”:

а) особливим способом вчинення злочину;

б) спеціальною метою вчинення злочину;

в) спеціальними засобами вчинення злочину;

г) особливим місцем вчинення злочину;

д) об’єктом злочину.

2.  Під експлуатацією людини за ст.149 КК України “Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини” розуміють:

а) сексуальну експлуатацію людини;

б) рабство;

в) підневільний стан;

г) залучення у боргову кабалу;

д) використання її для проведення дослідів;

е) втягнення у злочинну діяльність;

є) всі відповіді є правильними.

3.  З об’єктивної сторони зґвалтування (ст.152 КК України) полягає у статевих зносинах, які поєднуються із: 

а) застосуванням фізичного насильства;

б) застосуванням психічного насильства;

в) з використанням безпорадного стану потерпілої;

г) обманом чи зловживанням довірою;

д) всі відповіді є правильними.

4. Об’єктивну сторону складу злочину, передбаченого ст.154 КК України “Примушування до вступу в статевий зв’язок”, не утворюватимуть:

а) одержання службовою особою за виконання чи невиконання певних дій по службі такої послуги, як вступ у статевий зв’язок;

б) примушування до вступу у статевий зв’язок шляхом використання залежності близьких родичів особи, з якою планується вступити у контакт;

в) дії, пов’язані із проханнями, наданням подарунків і пільг,  домаганнями, що не поєднуються з погрозами використати залежність;

г) всі відповіді є правильними.

5. Розпусні дії при розбещенні неповнолітніх (ст.156 КК України) можуть проявлятися у:

а) оголенні статевих органів винної або потерпілої особи;

б) вчиненні у присутності неповнолітнього статевого акту;

в) розповіді відвертих сексуальних історій;

г) фотографуванні потерпілих у сексуальних позах;

д) схиленні потерпілих до вчинення сексуальних дій між собою;

е) всі відповіді є правильними.

6. Злочин, передбачений ст.164 КК України “Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей”, вчиняється:

а) шляхом активної поведінки;

б) шляхом бездіяльності;

в) шляхом дій або бездіяльності.

7.  Які діяння не утворюють злочин, передбачений ст. 183 КК України „Порушення права на отримання освіти”:

а) незаконна відмова у прийнятті до вищого навчального закладу;

б) незаконна відмова у прийнятті у докторантуру;

в) незаконна вимога оплати за навчання у комунальному професійно-технічному училищі;

г) незаконне відрахування з університету;

д) незаконна відмова у прийнятті до приватного інституту.

8.      Предметом крадіжки (ст.185 КК України) не можуть виступати:

а) рухоме майно;

б) вогнепальна зброя;

в) бойові припаси та вибухові речовини;

г) наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги;

д) нерухоме майно;

е) транспортний засіб.

9.      До некорисливих злочинів проти власності належать:

а) заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою;

б) умисне знищення або пошкодження майна;

в) погроза знищення майна;

г) порушення обов’язків щодо охорони майна;

д) придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочин-ним шляхом.

10. Шахрайство (ч.1 ст.190 КК України) відрізняється від заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ч.1 ст.192 КК України) за:

а) предметом;

б) суб’єктивною стороною;

в) метою;

г) суб’єктом;

д) предметом і суб’єктом;

е) предметом і метою;

є) предметом, способами вилученням майна у власника;

ж) предметом, способами вилучення майна у власника і моментом закінчення злочину;

з) моментом вилученням майна у власника і моментом закінчення злочину.

 

Контрольний тест модулю IIІ

1.      Які дії утворюватимуть об’єктивну сторону складу злочину, передбаченого ст. 201 КК України “Контрабанда”?

а) переміщення предметів поза митним контролем;

б) переміщення предметів у розташуванні митниці, але поза зоною митного контрою;

в) переміщення предметів із грубим порушення митних правил;

г) переміщення предметів з використанням незаконного звільнення від митного контролю;

д) переміщення предметів у спеціально пристосованих тайниках;

е) переміщення предметів із використанням спеціально підроблених документів як підстави для цього переміщення.

2.      Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 209 КК України “Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом”, може виражатися у формі:

а) укладення угоди з коштами або іншим майном, отриманих злочинним шляхом;

б) вчинення фінансової операції з коштами або іншим майном, отриманих злочинним шляхом;

в) вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів чи майна;

г) набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, отриманих злочинним шляхом;

д) всі відповіді є правильними.

3. Предметом злочину, передбаченого ст.248 КК України “Незаконне полювання”, можуть виступати:

а) дикі звірі та птахи, що перебувають у стані природної волі;

б) дикі звірі та птахи, що утримуються у напіввільних умовах;

в) мисливські тварини у неволі;

г) риби;

д) шкідливі звірі і птахи;

е) всі відповіді є правильними.

4. З об’єктивної сторони злочин, передбачений ст.255 КК України “Створення злочинної організації”, може виражатися у:

а) створенні злочинної організації;

б) керівництві злочинною організацією;

в) участі у злочинній організації;

г) участі у злочинах, які вчиняє злочинна організація;

д) фінансуванні діяльності злочинної організації;

е) організації, керівництві чи сприянні зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп;

є) всі відповіді є правильними.

5. Особа звільняється від кримінальної відповідальності за вчинення діяння, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України “Створення терористичної групи чи терористичної організації”, якщо вона:

а) добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, щиро розкаялась і сприяла усуненню суспільно небезпечних наслідків, що настали;

б) добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність і сприяла її припиненню;

в) добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність і сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв’язку зі створенням або діяльністю такої групи;

г) добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність і сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв’язку зі створенням або діяльністю такої групи або організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину;

д) всі відповіді є правильними.

6. Предметом злочину, передбаченого ст.262 КК України “Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем”, можуть виступати:

а) вогнепальна зброя;

б) вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської);

в) пневматична зброя;

г) газова зброя;

д) вибухові пакети;

е) артилерійські снаряди;

є) патрони до гладкоствольної мисливської зброї.

7.      Суб’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст.272 КК України “Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою”, полягає:

а) в умисній  формі вини;

б) в умисній формі вини та необережному ставленні до наслідків;

в) в необережній формі вини;

г) в необережній формі вини у виді злочинної самовпевненості;

д) в необережній формі вини у виді злочинної недбалості.

8.      Вкажіть, що не є предметом злочину, передбаченого ст. 275 КК України “Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд”:

а) тканини, натуральні та синтетичні нитки, ковдри;

б) одяг, сумки, валізи;

в) меблі, паркет, дерев’яні дошки;

г) папір, шпалери, картон;

д) бензин, дизпаливо, житлові будинки, школи, театри;

е) все вищеперелічене є предметом злочину, передбаченого ст. 275 КК  України.

9. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 275 КК  України  “Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд”, характеризується:

а) прямим умислом;

б) непрямим умислом і необережною формою вини;

в) необережною формою вини;

г) необережною формою вини і спеціальною метою.

 

Контрольний тест  модулю IV

 

1.      До залізничного транспорту, який виступає предметом/знаряддям злочину, передбаченого ст.276 КК України “Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту”, не належать:

а) рейкові магістральні і під’їзні шляхи та належне до них обладнання;

б) рухомий склад (локомотиви, вагони, дрезини);

в) об’єкти рейкового технологічного транспорту;

г) міський рейковий транспорт;

д) засоби управління, сигналізації і зв’язку;

е) канатні підйомники, ескалатори.

2.      Транспортними засобами, у зв’язку із керуванням яких настає відповідальність за ст.286 КК України “Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами”, є:

а) тролейбуси і трамваї;

б) вантажні автомобілі;

в) мопеди;

г) бульдозери;

д) мотоцикли;

е) асфальтоукладачі;

є) скутери.

3.      Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше грубе порушення їх експлуатації (ст. 287 КК України) є кримінально караним діянням при настанні таких наслідків:

а) спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тяжкого тілесного ушкодження або смерті;

б) порушення нормальної роботи транспорту або створення небезпеки для життя людей чи настання інших тяжких наслідків;

в) створення небезпеки для життя людей чи настання інших тяжких наслідків;

г) створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров’ю потерпілій особі;

д) створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров’ю потерпілій особі, а також спричинення смерті.

4.      Злочин, передбачений ст.293 КК України “Групове порушення громадського порядку”, за моментом закінчення належить до злочинів:

а) із матеріальним складом;

б) із формальним складом;

в) із усіченим складом.

5.      Організація масових заворушень, згідно диспозиції ст.294 КК України “Масові заворушення”, супроводжується:

а) насильством над особою;

б) погромами;

в) підпалами;

г) вибухами;

д) знищенням майна;

е) захопленням будівель чи споруд;

є) опором представникам влади із застосуванням зброї;

ж) всі відповіді є правильними.

6.      До особливо кваліфікованих видів хуліганства (ст.296 КК України), відносяться:

а) вчинення його особою, раніше судимою за хуліганство;

б) хуліганство, пов’язане з опором представникові влади чи громадсь-кості;

в) хуліганство, пов’язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії;

г) вчинення його із застосуванням вогнепальної чи холодної зброї;

д) вчинення його із використанням предмета, спеціально пристосо-ваного для нанесення тілесних ушкоджень;

е) всі відповіді є правильними.

7.      Спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності, передбачений ст.307 КК України “Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів”, пов’язаний із наступними діями:

а) коли особа добровільно здала вищезазначені предмети;

б) коли особа з’явилася із зізнанням;

в) коли особа вказала джерело придбання вищезазначених предметів;

г) коли особа сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних із незаконним обігом вищезазначених предметів;

д) коли в діях особи не міститься склад іншого злочину, передбаченого нормами КК;

е) коли добровільно особа відшкодувала завдані нею збитки.

8.      За незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.314 КК України) кримінальна відповідальність наступає з:

а) 14-річного віку;

б) 16-річного віку;

в) 18-річного віку.

9.      Відмінність ст.322 КК України “Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів” і ст.317 КК України “Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів” проявляється через:

а) мету організації такого роду місць;

б) предмет цих злочинів;

в) мету, яку переслідує вживання вищеназваних засобів;

г) кваліфікуючі ознаки цих складів злочинів;

д) особливості суб’єктивної сторони цих складів злочинів.

10.    Заготівля, перероблення або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції (ч.1 ст.327 КК України) вважається закінченим з моменту:

а) заготівлі, перероблення з метою збуту або збуту радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції;

б) створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків;

в) заподіяння шкоди здоров’ю потерпілому;

г) створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров’ю.

Контрольний тест модулю V

 

1.      Відмежування злочинів, передбачених ст.328 КК України “Розголошення державної таємниці” та ст.111 КК України “Державна зрада”, проводиться:

а) за змістом безпосереднього об’єкта злочину;

б) за характеристиками об’єктивної сторони складу злочину;

в) за суб’єктом злочину ;

г) за змістом умислу винної особи.

2.      Злочин, передбачений ст.329 КК України “Втрата документів, що містять державну таємницю”, вважається закінченим з моменту:

а) втрати документів і подальшого ознайомлення з їх змістом сторонніми особами;

б) втрати документів незалежно від того, чи знайомилися з їх змістом сторонні особи.

3.      Суб’єктом злочину, передбаченого ст.335 КК України “Ухилення від призову на строкову військову службу”, не є:

а) особи, які не досягли 18-річного віку;

б) особи, які досягли 25-річного віку;

в) офіцери, які призиваються із запасу;

г) призовники;

д) особи, засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів;

е) особи, які мають духовний сан;

є) особи, які пройшли військову службу в інших державах.

4.      Потерпілими від злочину, передбаченого ст.342 КК України “Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві”, можуть бути:

а) народний депутат України;

б) суддя;

в) працівник прокуратури;

г) працівник міліції;

д) лісничий;

е) військовий комендант;

є) працівник рибоохорони;

ж) державний виконавець;

з) всі відповіді є правильними.

5.      Злочин, передбачений ст.348 КК України “Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця”, вважається закінченим з моменту:

а) вбивства зазначених осіб;

б) замаху на їх життя;

в) спричинення середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень;

г) всі відповіді є правильними.

6.      Предметом злочину, передбаченого ст.357 КК України “Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження”, не можуть виступати:

а) паспорт громадянина України;

б) трудова книжка;

в) диплом про закінчення вищого закладу освіти;

г) трудова книжка;

д) паспорт громадянина іноземної держави;

е) печатка приватного нотаріуса;

є) всі відповіді є неправильними.

7.      Злочин, передбачений ст.361 КК України “Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку”, належить до злочинів:

а) із матеріальним складом;

б) із формальним складом;

в) із усіченим складом.

8.      Службовими особами, поняття якої дається у ст.364 КК України “Зловживання владою або службовим становищем”, не можуть виступати:

а) народні депутати України;

б) депутати місцевих рад;

в) оперативний склад СБУ;

г) працівники податкової міліції;

д) адвокати;

е) лікарі;

є) провідники вагонів;

ж) виконроби на будівництві.

9.      Як перевищення влади (ст.365 КК України “Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу ”) може бути кваліфіковане:

а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої  службової особи;

б) вчинення дій одноособово, коли вони повинні були бути вчинені колегіально;

в) вчинення дій, які дозволяються тільки у особливих випадках, з особливого дозволу – за відсутності цих умов;

г) вчинення дій із грубими порушенням процедури їх виконання;

д) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти;

е) всі відповіді є правильними.

10.    Особа буде звільнятися від кримінальної відповідальності за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди (ст.369 КК України), якщо:

а) стосовно неї мало місце вимагання такої вигоди;

б) надання неправомірної вигоди було зумовлене тяжкими особистими обставинами у її житті;

в) після надання неправомірної вигоди особа добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї  органу,  наділеному  законом  правом  порушувати  кримінальну справу;

г) розмір надання неправомірної вигоди не відповідає визначеним кримінально-правовими нормами мінімальним межам.

Контролльний тест модулю VI

1.      З об’єктивної сторони склад злочину, передбачений ст.371 КК України “Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою”, проявляється у незаконному:

а) затриманні;

б) приводі;

в) домашньому арешті;

г) триманні під вартою;

д) взятті під варту;

е) всі відповіді є правильними.

2.      Суб’єктом злочину, передбаченого ст.373 КК України “Примушування давати показання”, може виступати:

а) начальник органу дізнання;

б) особа, яка провадить дізнання;

в) оперативний співробітник органів внутрішніх справ;

г) слідчий;

д) начальник слідчого підрозділу;

е) прокурор;

є) всі відповіді є правильними.

3.      Потерпілими від злочину, передбаченого ст.374 КК України “Порушення права на захист”, можуть виступати:

а) особа, затримана за підозрою у вчиненні злочину;

б) особа, до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого;

в) особа, щодо якої слідчим винесено постанову про притягнення її як обвинуваченого;

г) особа, щодо якої винесено постанову про віддання до суду;

д) всі відповіді є правильними.

4.      Потерпілими від злочину, передбаченого ст.379 КК України “Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя”, можуть бути:

а) суддя вищого спеціалізованого суду;

б) суддя Верховного Суду України;

в) Голова Верховного Суду України;

г) суддя Конституційного Суду України;

д) Голова Конституційного Суду України;

е) народний засідатель;

є) присяжний;

ж) близькі родичі зазначених осіб.

5.      Суб’єктом злочину, передбаченого ч.1 ст.387 КК України “Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування”, можуть бути:

а) свідок;

б) потерпілий;

в) перекладач;

г) слідчий;

д) оперативний працівник органів внутрішніх справ;

е) понятий;

є) захисник.

6.      Суб’єктам військових злочинів, згідно ст.401 КК України, можуть виступати:

а) особи, які проходять строкову військову службу;

б) особи, які несуть військову службу за контрактом;

в) курсанти, слухачі вищих військових закладів;

г) курсанти школи прапорщиків;

д) військовополонені, яких Україна тримає у полоні;

е) військовозобов’язані особи;

є) військовозобов’язані особи під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.

7.      Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ст.406 КК України “Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності ознак підлеглості”, є:

а) порушення вказаних правил щодо кількох осіб;

б) вчинення його групою осіб;

в) вчинення його із застосуванням зброї;

г) заподіяння легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень;

д) порушення правил, яке має характер знущання або глумлення над військовослужбовцем;

е) тяжкі наслідки.

8.      Суб’єктом ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом (ст.409 КК України) можуть виступати:

а) військовослужбовці строкової служби;

б) військовослужбовці-контрактники;

в) курсанти у разі відмови від подальшого навчання у військовому навчальному закладі;

г) особи офіцерського складу, які проходить кадрову військову службу;

д) особи, які проходять альтернативну службу.

9.      Об’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст.436 КК України “Пропаганда війни”, може характеризуватися:

а) публічними закликами до агресивної війни;

б) публічними закликами до розв’язування воєнного конфлікту;

в) виготовленням матеріалів із закликами до агресивної війни;

г) розповсюдженням матеріалів із закликами до розв’язування воєнного конфлікту;

д) всі відповіді є правильними.

10.    Потерпілими від злочину, передбаченого ст.442 КК України “Геноцид”, можуть бути члени:

а) національної групи;

б) нації;

в) етнічної групи;

г) расової групи;

д) релігійної групи;

е) всі відповіді є правильними.

 

 

 

Перелік питань підсумкового контролю

1)                Поняття та система Особливої частини кримінального права. Наукові основи кваліфікації злочинів.

2)                Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади.

3)                Державна зрада.

4)                Шпигунство.

5)                Поняття вбивства у кримінальному праві. Види вбивств.

6)                Умисне вбивство.

7)                Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.

8)                Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини.

9)                Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

10)           Вбивство через необережність.

11)           Умисне тяжке тілесне ушкодження.

12)           Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

13)           Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

14)           Умисне легке тілесне ушкодження.

15)           Катування.

16)           Зараження венеричною хворобою.

17)           Залишення в небезпеці.

18)           Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.

19)           Незаконне позбавлення волі або викрадення людини.

20)           Захоплення заручників.

21)           Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини.

22)           Зґвалтування.

23)           Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.

24)           Розбещення неповнолітніх.

25)           Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі.

26)           Порушення таємниці голосування.

27)           Порушення недоторканності житла.

28)           Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.

29)           Порушення недоторканності приватного життя.

30)           Крадіжка.

31)           Грабіж.

32)           Розбій.

33)           Вимагання.

34)           Шахрайство.

35)           Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

36)           Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довіри.

37)           Умисне знищення або пошкодження майна.

38)           Придбання, отримання, зберігання чи збут майна одержаного злочинним шляхом.

39)           Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво.

40)           Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного збору чи голографічних захисних елементів.

41)           Контрабанда.

42)           Фіктивне підприємництво.

43)           Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

44)           Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

45)           Шахрайство з фінансовими ресурсами.

46)           Порушення правил екологічної безпеки.

47)           Незаконна порубка лісу.

48)           Незаконне полювання.

49)           Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом.

50)           Створення злочинної організації.

51)           Бандитизм.

52)           Терористичний акт.

53)           Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності.

54)           Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання довірою.

55)           Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів.

56)           Порушення вимог законодавства про охорону праці.

57)           Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

58)           Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.

59)           Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.

60)           Незаконне заволодіння транспортними засобами.

61)           Порушення чинних на транспорті правил.

62)           Групове порушення громадського порядку.

63)           Масові заворушення.

64)           Хуліганство.

65)           Знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду.

66)           Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією.

67)           Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

68)           Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів.

69)           Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

70)           Викрадення,  привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.

71)           Посів або вирощування снотворного маку чи конопель.

72)           Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або аналогів.

73)           Незаконне публічне вживання наркотичних засобів.

74)           Розголошення державної таємниці.

75)           Втрата документів, що містять державну таємницю.

76)           Ухилення від призову на строкову військову службу.

77)           Наруга над державними символами.

78)           Незаконне перешкоджання організації або проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій.

79)           Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

80)           Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу.

81)           Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.

82)           Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця.

83)           Захоплення представника влади або представника правоохоронного органу як заручника.

84)           Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових забов’язань.

85)           Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.

86)           Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку.

87)           Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї.

88)           Порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється.

89)           Зловживання владою або службовим становищем.

90)           Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.

91)           Службове підроблення.

92)           Службова недбалість.

93)           Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.

94)           Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди.

95)           Провокація підкупу.

96)           Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою.

97)           Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.

98)           Примушування давати показання.

99)           Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист.

100)      Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист.

101)      Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.

102)      Завідомо неправдиве показання.

103)      Дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань.

104)      Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти.

105)      Приховування злочину.

106)      Самовільне залишення військової частини або місця служби.

107)      Дезертирство.

108)      Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншими способами.

109)      Пропаганда війни.

110)      Геноцид.

111)      Піратство.

112)      Найманство.

 

14.Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення навчальної дисципліни

 

Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення навчальної дисципліни складається з:

1)                навчальних й навчально-методичні засобів навчання;

2)                матеріалів для мультимедійного супроводу лекційних занять;

3)                контрольно-тестових програм;

4)                навчальні відеофільмів, аудіо записів та інших матеріали, призначених для передачі з використанням віддалених комунікацій.

 

До навчально навчальних та навчально-методичних засобів навчання з дисципліни «Кримінальне право. Особлива частина», що містяться у цьому комплексі, належать:

1. навчально-методичні засоби, наведені нижче, та зазначені у п. 15 цього комплексу;
2. контрольно-тестові завдання, зазначені у пункті 13 цього комплексу;
3. матеріали для мультимедійного супроводу лекційних занять на електронних носіях, що розробляються викладачами Каедри;
4. навчальні відеофільми.тощо. 

 

Кафедра зобов’язана враховувати та використовувати при проведенні занять з дисципліни «Кримінальне право. Особлива частина» навчальні відеофільми, аудіо записи та інші матеріали, тренінгові програми, призначені для передачі телекомунікаційними каналами зв'язку, а також контрольно-тестові програми та ліцензійоване програмне забезпечення, які надаються для такого використання НАВС.

 

Рекомендована література до науково-методичного забезпечення навчальних дисциплін відповідно до тем:

Тема 1. Поняття та система Особливої частини кримінального права України. [1-11, 41-52].

Тема 2. Злочини проти основ національної безпеки України. [3-26, 53-69].

Тема 3. Злочини проти життя та здоров’я особи. [3-26, 70-105].

Тема 4. Злочини проти волі, честі та гідності особи. [3-26, 106-121].

Тема 5. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи. [3-26, 122-134].

Тема 6. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини й громадянина. [3-26, 135-171].

Тема 7. Злочини проти власності. [3-26, 172-196].                     

Тема 8. Злочини у сфері господарської діяльності. [3-26, 197-242].

Тема 9. Злочини проти довкілля. [3-26, 243-268].

Тема 10. Злочини проти громадської безпеки. [3-26, 269-298].

Тема 11. Злочини проти безпеки виробництва. [3-26, 300-314].

Тема 12. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту. [3-26. 315-335].

Тема 13. Злочини проти громадського порядку та моральності. [3-26. 336-358].

Тема 14. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення. [3-26, 359-378].

Тема 15. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації. [3-26, 379-393].

Тема 16. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян. [3-26, 394-413].

Тема 17. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв'язку. [3-26, 414-424].

Тема 18.     Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг. [3-26, 425-442].

Тема 19. Злочини проти правосуддя. [3-26, 443-464].

Тема 20. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини). [3-26, 465-481].

Тема 21. Злочини проти миру, безпеки людства та  міжнародного правопорядку. [3-26, 482-517].

Тема 22. Основні положення Особливої частини кримінального законодавства іноземних країн. [3-7, 518-566].

15.Навчально-методичні матеріали (НММ) для лекцій

 

Навчально-методичні матеріали для лекцій включають:

- підручники / навчальні посібники, розроблені викладачами Кафедри та/або за їх участю; 

- фондові лекції на паперових носіях, розроблені співробітниками Кафедри, які зберігаються на Кафедрі;

- тексти лекцій на електронних носіях, розроблени працівниками кафедри, та/або за їх участю,

- список літератури, рекомендованої студентам, у тому числі за темами лекцій;

- навачально-методичний комплекс з дисципліни «Кримнальне право України. Особлива частина» у електронному варіанті.

 

Підручники, посібники, методики, розроблені співробітниками кафедри та/або за їх участю:

1. Кримінально-правовий захист і відповідальність працівників правоохоронних органів: Навч. посібник/ МВС України. НАВСУ; В.І. Осадчий, В.С, Плугатир, А.В. Савченко, Н.В. Шепелєва. – К., 2002. – 103 с.
2. Розенфельд Н.А. Коротка методика юридичного аналізу ефективності застосування законодавства / Н.А.Розенфельд.  К.: Юстініан, 2009. – 48 с.
3. Савінова Н.А. Кримінально-правове забезпечення розвитку інформаційного суспільства в раїні: теоретичні та практичні аспекти: Монографія. – Київ: ТОВ «ДКС», 2012 р. – 342 с.

 

16. Рекомендована література

 

Литература для всіх тем курсу

Нормативні акти

1. Про Державну програму боротьби із злочинністю: Постанова Верховної Ради України від 25.06.1993 № 3325-XII / Офіційний сайт Верховної ради України / http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3325-12
2. Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції реформування кримінальної юстиції України: Кабінет Міністрів України; Розпорядження, План, Заходи від 27.08.2008 № 1153-р / Офіційний сайт Верховної ради України / http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1153-2008-%D1%80

Підручники та посібники

1. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник.                   (Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко та ін.) / За ред.                           М.І. Мельника, В.А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004. –  656 с.

10.Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: Учебник / Отв. редактор Е.Л. Стрельцов. – Х.: “Одиссей”, 2006. –  720 с.

11.Кримінальне право України. Особлива частина. За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. – К., Атіка, 2008. – 712 с.

1. Кримінальне право України. Особлива частина / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, Гавриш С.Б., Дорош Л.В., Зінченко В.О., Касинюк В.І., Киричко В.М., Корчева З.Г., Кривоченко Л.М., Ломвко В.А., Паноа М.В., Перепилиця О.І., Ствшис В.В., Тацій В.Я., Тихий В.П., Тютюгін В.І., Устименко В.В., , Харитонов С.О.Ярмиш Н.М. .-К.: Юрінком Інтер.-Х.: Право.-2002.-496с

13.Кримінальне право України. Особлива частина / За ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К., «Юрінком Інтер», 2010 р. – 720 с.

1. Кримінальне право України (у питаннях і відповідях): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Дьомін Ю.М, Юлдашев С.О.. — К. : МАУП, 2005. — 340с.
2. Кримінальне право України. Загальна та Особлива частини: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Кузнєцов В. О., Стрельбицький М. П., Гіжевський В. К.  — К. : Істина, 2005. — 380с.
3. Кримінальне право України: Навч. посібник / Волкотруб С. Г., Омельчук О. М., Ярін В. М., Виговський Д. Л., Іванюк Т. І. — К. : Наукова думка, 2004. — 300с.
4. Кримінально-правовий захист і відповідальність працівників правоохоронних органів: Навч. посібник/ МВС України. НАВСУ; В.І. Осадчий, В.С, Плугатир, А.В. Савченко, Н.В. Шепелєва. – К., 2002. – 103 с.

 

Науково-практичні коментарі

1. Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України.-К.: ТОВ “Атіка”: Академія:Ельга.- Н.,2001.-654, [1]с.
2. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. / [Авт. колектив: Андрушко П.П., Арсенюк Т.М., Атаманюк О.Г., Бантишев О.Ф., Бахуринська О.О., Боголюбська Л.Б., Боровенко В.М., Боров В.І., Бурдоль Є.П., Варфоломеєва Т.В., Глушков В.О., Голомша М.Я.., Гончаренко С.В., Гошовський М.І., Гузир В.П., Доброрєз О.О., Євро піна І.В.,Ільковець Л.Б., Картавцев В.С., Костицький В.В., Косюта М.В., Крючкова О.В., Кудрявцев В.В., Лисенков С.Л., Лисенкові О.С., Литвин О.П., Мисливий В.А., Міщенко С.М., Мойсик В.Р., Мудров А.М., Обиход М.С., Оніщенко О.М., Орлова Т.В., Попов В.І., Пристайко В.І., Пшонка В.П., Руденко М.В., Селиванов М.П., Скомороха В.Є., Тихий В.П., Туркевич І.К., Хочунський А.М., Хруппа М.С., Руслова Л.А., Шумило М.Є., Яценко В.В.] : Під заг. ред. М.О. Потебенька, В.Г.Гончаренка.У двох частинах..- К.: Форум , 2001.- Загальна частина - 386 с. Особлива частина. - 942 с.
3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / [Авт. колектив: Бойко А.М., Брич Л.П., Грищук В.К., Дудоров О.О., Мельник М.І., Музика А.А., Навроцький В.О., Ришелюк А.А., Хавронюк М.І.]; За ред. М.І.Мельника ,М.І.Хавронюка. - К.:МП “Каннон”, 2001.- 1102с.
4. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / [Авт. колектив: Александров Ю.В., Андрушко П.П., Антипов В.І., Клименко В.А., Матишевський П.С., Фесенко Є.В., Шапченко С.Д.,Яценко С.С.]; Відп. ред. С.С. Яценко.- К.: А.С.К.-2002.-936с.
5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / [Авт. колектив: Александров Ю.В., Андрушко П.П., Антипов В.І., Клименко В.А., Матишевський П.С., Фесенко Є.В., Шапченко С.Д.,Яценко С.С.]; Відп. ред. С.С. Яценко.- 2-ге вид., переробл., доповн. - К.: А.С.К., 2002. – 968 с.
6. Уголовный кодекс Украины. Комментарий. Под редакцией Ю.А.Кармазина и Е.Л. Стрельцова /[Авт. колектив: Бабий А.П., Гончар Т.А., Загика А.В., Кармазин Ю.А., Крупко Д.И., Магарин Н.С., Миколенко А.Н., Панько М.М., Поплавский И.Г., Стрельцов Е.Л., Чуваков О.А.] – Х.: ООО «Одиссей», 2001 - -С.960.
7. Уголовный кодекс Украины. Комментарий. Под редакцией Ю.А. Кармазина и Е.Л. Стрельцова / Бабий А.П., Гончар Т.А., Загика А.В., Кармазин Ю.А., Крупко Д.И., Магарин Н.С., Миколенко А.Н., Панько М.М., Поплавский И.Г., Стрельцов Е.Л., Чуваков О.А. Издание второе. – Х.: ООО «Одиссей», 2002. – 960 с.
8. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / [Авт. колектив: Александров Ю. В., Андрушко П. П., Антипов В. І., Клименко В. А., Матишевський П. С. та ін.] // Відповідальний редактор С.С. Яценко. — 4-ге вид., перероб. та доп. — К. : А.С.К., 2005. — 848 с.
9. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / [Авт. колектив: Александров Ю. В., Андрушко П. П., Антипов В. І., Клименко В. А., Матишевський П. С. та ін.] // Відповідальний редактор С.С. Яценко. — 3-ге вид., перероб. та доп. — К. : А.С.К., 2003. — 1088 с.
10. Уголовный кодекс Украины. Научно-практический комментарий/ [Авт. колектив: Александров Ю. В., Андрушко П. П., Антипов В. И., Клименко В. А., Матышевський П. С. и др.] // Отв. ред. С.С. Яценко. — 3-е изд., испр. и доп. — К. : А.С.К., 2004. — 1096 с.
11. Научно-практический комментарий Уголовного кодекса Украины от 5 апреля 2001 года. [Авт. коллектив: Бойко А.М., Брич Л.П., Грищук В.К., Дудоров А.А.., Мельник Н.И., Музика А.А., Навроцкий В.А., Ришелюк А.А., Хавронюк Н.И.]; Под ред. Н.И. Мельника, Н.И. Хавронюка. – К.: Каннон, 2002. – 1216 с.
12. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / [Авт. колектив: Бойко А.М., Брич Л.П., Грищук В.К., Дудоров О.О., Мельник М.І., Музика А.А., Навроцький В.О., Ришелюк А.А., Хавронюк М.І.]; За ред. М.І.Мельника ,М.І.Хавронюка. - 3.вид., перероб. та доп. — К. : Атіка, 2003. — 1054 с.
13. Научно-практический комментарий Уголовного кодекса Украины от 5 апреля 2001 года/ [Авт. колектив: Бойко А.М., Брич Л.П., Грищук В.К., Дудоров О.О., Мельник М.І., Музика А.А., Навроцький В.О., Ришелюк А.А., Хавронюк М.І.]; За ред. М.І.Мельника ,М.І.Хавронюка. - К. : А.С.К., 2004. — 1216 с.
14. Уголовный кодекс Украины: Научно-практ. комментарий / [Авт. колектив: Бабий А.П., Гончар Т.А., Загика А. В., Кармазин Ю.А., Кучанский С. Н.] Е.Л. Стрельцов (отв.ред.) — 3.изд., перераб. и доп. — Х. : Одиссей, 2005. — 864 с.
15. Кримінальний кодекс України: Наук.-практ. коментар / [Авт. колектив: Баулін Юрій Васильович, Борисов Вячеслав Іванович, Гавриш Степан Богданович, Гізімчук Сергій Вячеславович, Гуторова Наталія Олександрівна та ін.]; Володимир Володимирович Сташис (заг.ред.), Василь Якович Тацій (заг.ред.) — К. : Видавничий дім "Ін Юре", 2003. — 1193 с.
16. Завдання для практичних занять з Особливої частини кримінального права України. / Брич Л.П., Навроцький В.О -Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка.- 2003.-135 с.
17. Завдання до практичних занять з Особливої частини кримінального права: Для студентів третього курсу / Уклад Панов М. І., Кривоченко Л. М., Борисов В. І., Ломако В. А., Ярмиш  Н. М., Дорош Л. В., Зінченко І. О., Киричко В. М., Касинюк В. І., Гізімчук С. В., Кураш Я. М., Самощенко І. В., Тютюгін В. І., Городецький Ю. В., Пономаренко Ю. А., Мохончук С. М., Козак В. А., Анісімов Г. М., Шевченко Є. В., Радутний О. Е., Пащенко ОО., Дзюба Ю. П., . Грінчак С. В. – Х.: НЮА ім. Ярослава Мудрого, 2004. – 97 с.  
18. Завдання до практичних занять з Особливої частини кримінального права: Для студентів 3-го курсу / Уклад.: М.І. Панов та інші. – Х.: Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого, 2004. – 229с.
19. Збірник задач для практичних занять з кримінального права. Особлива частина / Укладачі: Денисов С.Ф., Лень В.В., Зозуля П.П. та інші.– Запоріжжя: Запорізький юридичний інститут МВС України, 2003.–106 с.
20. Збірник задач з кримінального права. Особлива частина.- К.: УАВС,1995.-111с..
21. Збірник тестів і завдань для практичнтх занять з кримінального права України. Особлива частина.: Навч. посібник для курсантів, студентів юридичних навчальних закладів /Савченко А.В. / Міжнародний наук.-техн. Ун-т, Нац. акад. Внутр.справ України.-К.:Знання,.-2002.-76с.

 

Корисні Internet-ресурси

1. Офіційний сайт Верховної Ради України [Пошукова система]/ http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main
2. Офіційний сайт Кабінету Міністрів / http://www.kmu.gov.ua/control/
3. Офіційний сайт Верховного Суду України / http://www.scourt.gov.ua/
4. Портал судової влади України / http://www.court.gov.ua/
5. Єдиний державний рєстр судових рішень України [Пошукова система] / http://reyestr.court.gov.ua/
6. Національна наукова бібліотека ім. В.І. Вернадського [Пощшукова система] / http://www.nbuv.gov.ua/
7. Європейський суд з прав людини / http://www.echr.coe.int/echr/
8. Рада Європи / http://www.coe.int/

 

Література до теми 1 «Поняття та система Особливої частини кримінального права України»

1. Поняття особливої частини кримінального права, її значення і система. Кваліфікація злочинів і її значення. / Кучера А.В. Івано-Франківськ, Сімик. - 2003. - 20 с.
2. Андрушко П.П. Поняття, види, значення кваліфікації злочинів// Вісник Київського університету: Суспільно – політичні науки. – К., Либідь, - 1992. – Вип. 5.
3. Гуржій Т.О. Поняття кваліфікації злочину у світлі логіко-філософських категорій// Актуальні проблеми кримінального та кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування: Зб. тез та доповідей регіон. круглого столу (Хмельницький, 21-22 лютого 2003 р.).-Хмельницький, 2003.-С. 139-141.
4. Гуторова Н.О., Дорош Л.В., Сенаторов М.В. Кримінальне право України: фундаментальні та прикладні проблеми // Питання боротьби зі злочинністю. Збірник наукових праць. – 2005. – Вип. 10. – С. 20 – 33.
5. Єпур Г.В. Проблеми підвищення ефективності взаємодії Загальної та Особливої частин кримінального законодавства // Вісник Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України. – 2001. – Вип. 4. – С. 53 – 69.
6. Іщенко А.В. Взаємозв'язок криміналістики та кримінального права // Актуальні проблеми держави та права / Одеська національна юридична академія. – О. – 1998. – Вип. 5. – С. 35 – 40.
7. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. – Київ: Атіка: 2002. – 640 с.
8. Марін О.К. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм. – К.: Атіка, 2003. - 222 с.
9. Сташис В.В., Борисов В.І., Дорош Л.В., Перепелиця О.І. Кримінальне право України: проблеми теорії і практики застосування // Питання боротьби зі злочинністю. Збірник наукових праць. – 2003. – Вип. 7. – С. 3 – 14.
10. Шапченко С.Д. Механізм кримінально-правового регулювання в правовій системі України: поняття та структура // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Юридичні науки. – 2000. – Вип. 40. – С. 63 – 67.
11. Шапченко С.Д. Механізм кримінально-правового регулювання в правовій системі України: основні режими функціонування // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Юридичні науки. – 2002. – Вип. 47. – С. 198 – 203.
12. Практикум по квалификации преступлений: Учебное пособие / [ Ю.А. Кучер, А.С. Беницкий, В.А. Зверяка и др. ] – Луганск :ЛАВД, 2003. – 88с.

 

Література до теми 2 «Злочини проти основ національної безпеки України»

1. Віденська конвенція про дипломатичні зносини: ООН; Конвенція, Міжнародний документ від 18.04.1961 / Офіційний сайт Верховної Ради України / http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_048
2. Конвенція (основи державної політики) національної безпеки України, схвалена постановою ВРУ №3/97 – ВР від 16.01.1997р. // ВВРУ. – 1997. – № 10. –     Ст. 85.
3. Про ветеринарну медицину: Закон України від 25.06.1992р. // ВВРУ. – 1992. – № 36. – Ст. 531.
4. Про громадянство: Закон України від 18.01.2001р. // ВВРУ. – 2001. – № 13. – Ст. 65.
5. Про державний кордон України: Закон України від 4.11.1991р. // ВВРУ. – 1992. – № 2. – Ст. 5.
6. Про державну таємницю: Закон України від 21.01.1994р. // ВВРУ. – 1994. – № 16. – Ст. 422.
7. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.1994р. // ВВРУ. – 1994. – № 27. – ст. 218.
8. Про захист населення від інфекційних хвороб: Закон України від 6.04.2000р. // ВВРУ. – 2000. – № 29. – Ст. 228.
9. Про інформацію: Закон України від 2.10.1992 р.  // ВВРУ. – 1992. – № 48. – Ст.  650.
10. Про об’єднання громадян: Закон України від 2.10.1996р. // ВВРУ. – 1999. – № 26. – Ст. 219.
11. Про оборону України: Закон України від 6.12.1991р. //  ВВРУ. – 1992. – № 9. – Ст. 106.
12. Про основи національної безпеки України: Закон України від 19.06.2003 р. // ВВРУ. – 2003. – №39. – Ст.351.
13. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 6.04.2000р. // ВВРУ. – 2000. – № 28. – Ст. 224.
14. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 4.02.1994р. // ВВРУ. – 1994. – № 23. – Ст. 161.
15. Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи: Постанова Верховного суду України від 07.02.2003 № 2 / Офіційний сайт Верховної ради України / http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-03
16. Андрусів Г.В., Бантишев О.Ф. Відповідальність за злочини проти держави. – Ред.-вид. центр “Київський університет”, 1997. – 162 с.
17. Климчук О. Нове у кримінальній відповідальності за диверсію // Підприємництво, господарство, право. – 2002. – №3. – С.84-86.

 

Література до теми 3 «Злочини проти життя та здоров’я особи»

76.Загальна декларація прав людини (рос/укр): ООН; Декларація, Міжнародний документ від 10.12.1948 / Офіційний сайт Верховної Ради України / http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_015

77.Європейська конвенція з прав людини від 4.11.1950р., ратифікована Україною 17.07.1997р.

78.Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10.12.1984р., ратифікована УРСР 26.01.1987р.

79.Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16.12.1966р., ратифікований СРСР 18.09.1973р.

80.Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992р. № 2801-ХІІ // ВВРУ. – 1993. – №4. – Ст. 19.

81.Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.01.1995р. № 6 // Юридичний вісник України. – 1995. – 31 жовтня – 7 листопада.

82.Про заборону купівлі і продажу органів людини: Резолюція ВООЗ WНА 42.5 від 10.05.1989р.

83.Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз: Закон України від 5.07.2001р. // ВВРУ. – 2001. –  № 49. – Ст. 258.

84.Про донорство крові та її компонентів: Закон України від 23.06.1995р. // ВВРУ. – 1995. –  № 23. –  Ст. 183.

1. Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом        імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ: Закон України від 12.12.1991р. // ВВРУ. – 1992. –  № 11. –  Ст. 152.

86.Про захист населення від інфекційних хвороб: Закон України від 6.04.2000р. // ВВРУ. – 2000. – № 29. –  Ст. 228.

87. Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині: Закон України від 16.07.1999р. // ВВРУ. – 1999. –  № 41. –  Ст. 377.

88. Інструкція щодо констатації смерті людини на підставі смерті мозку; Інструкція щодо вилучення органів людини в донора-трупа; Інструкція щодо вилучення анатомічних утворень, тканин, їх компонентів та фрагментів у донора-трупа; Перелік анатомічних утворень, тканин, їх компонентів та фрагментів і фетальних матеріалів, дозволених до вилучення у донора-трупа і мертвого плоду людини: Затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 вересня 2000 р. №226 // Офіційний Вісник України. – 2000. – №42. –  Ст.1804.

89. Про судову практику у справах про необхідну оборону: Постанова Пленуму Верховного Суду України №1 від 26.04.2002р. // www.rada.gov.ua

90. Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 7.02.2003р. // www.rada.gov.ua

91. Авдеев М. Определение степени тяжести телесных повреждений // Социалистическая законность. –  1975. – № 7.

92. Авраменко О.В. Стан сильного душевного хвилювання: кримінально-правові та психологічні аспекти: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 [Електронний ресурс] / О.В. Авраменко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2008. — 19 с. — укp. / http://www.nbuv.gov.ua/ard/2008/08aovppa.zip

93.Андреева Л. Разграничение истязания и смежных составов преступлений // Социалистическая законность. – 1980. –  №6.

94. Баржов В.И., Куну В.Н. Преступления против жизни и здоровья: вопросы квалификации – Харьков, 1995.

1. Борисов В., Гуторова Н., Сенаторов М. Науково-практична конференція "Кримінально-правова охорона життя та здоров'я особи (науковий огляд) // Вісник Академії правових наук України. Збірник наукових праць. – Харків, 2004. – № 2 (37). – С. 250 – 258.

96.Борисов В.И., Куц В.Н. Преступления против жизни и здоровья: вопросы квалификации. – Харьков: НПКФ “Консул”, 1995. – 104 с.

97.Васецов А. Некоторые вопросы квалификации умышленных убийств // Советская юстиция. –  1980. – №5.

98.Глушков В.А Ответственность за преступления в области здравоохранения. – К., Наук. думка, 1987. – 200 с.

1. Грищук В.К. Загальний, родовий та безпосередні основні об’єкти злочинів проти життя і здоров’я людини // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2002. – Вип. 1 (16). – С. 77 – 89.
2. Грищук В.К. Питання системності кримінально-правового захисту людини за новим Кримінальним кодексом України. // Новий Кримінальний кодекс України: питання застосування і вивчення. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Харків, 25-26 жовтня 2001р.-Х., 2002.-С. 110-113.
3. Джужа О.М. Запобігання поширенню СНІДу в Україні правовими засобами (правовий, кримінологічний та кримінально-виконавчий аспект): Монографія.- К.: РВВ Української академії внутрішніх справ , 1994.
4. Коржанський М. Кримінально-правова охорона особи: види і помилки // Юридичний вісник України. – 1995. – № 12.
5. Литвин О.П. Злочини проти життя: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2002. –  184 с.
6. Литвин О.П. Кримінально - правовий захист життя та здоров’я громадян України: Монографія / Ред. В.О. Глушков; Європ. ун-т фінансів, інформ. систем, менеджменту і бізнесу.- К.: Наук. світ., 2001.- 200 с.
7. Орлеан А. М. Людина - потерпіла особа чи предмет злочину? // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: Матер. наук.-практ. конф.  [Харків] 22-23 квітня 2004 року.-К.- Х.: Юрінком Інтер, 2004.- С. 54-57
8. Остапенко Л.А. Кримінально-правова характеристика умисних вбивств при пом’якшуючих обставинах (статтті 116, 117, 118 КК України) ):  Автореф. дис... к.ю.н./ Київський національний університет  ім. Тараса Шевченка.- К., - 2004.
9. Портнов И. Неосторожное убийство в сочетании с умышленным причинением менее тяжких телесных повреждений // Советская юстиция. –1978. – №3. 
10. Сенаторов М.В. Проблеми урахування обставин, пов'язаних із потер­пілим, при кваліфікації злочинів проти життя та здоров'я особи // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: Матер. наук.-практ. конф. [Харків] 22-23 квітня 2004 року.-К.- Х.: Юрінком Інтер, 2004.- С. 87-90.
11. Сташис В.В., Бажанов М.И. Преступления против жизни, здоровья и чести личности. Конспект лекций. – Харьков, 1992.
12. Сташис В.В., Бажанов М.И.  Уголовно-правовая охрана личности в Украине. – Харьков, 1978.
13. Судебная практика. Убийства, изнасилования и другие преступления против личности // Сборник судебных решений по уголовным делам. – К., 1993.

 

Література до теми 4 «Злочини проти волі, честі та гідності особи»

1. Декларація ООН про захист усіх осіб від насильницького зникнення від 18.12.1992р.
2. Конвенція  про захист прав і основних свобод людини від 4.11.1950р., ратифікована Україною 17.07.1997р.
3. Конвенція МОП №105 про скасування примусової праці від 25.06.1957р., ратифікована Україною 5.10.2000р.
4. Конвенція про права дитини від 20.11.1989р., ратифікована Україною 27.02. 1991р.
5. Конвенція про рабство від 25.09.1926р. УРСР приєдналася до Конвенції 29.08.1956р.
6. Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників від 17.12.1979р., ратифікована УРСР 8.05.1987р.
7. Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх: Закон України від 24.01.1995р. // ВВРУ. – 1995. – № 6. – ст. 35.
8. Про охорону дитинства: Закон України від 26.04.2001р. // ВВРУ. –2001. – № 30. – Ст. 142.
9. Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України: Закон України від 21.01.1994р. // ВВРУ. – 1994. – № 18. – Ст. 101.
10.  Про психіатричну допомогу: Закон України від 22.02.2000р. // ВВРУ. – 2000. – № 19. – Ст. 143.
11.  Акімов М. Кримінальна відповідальність за захоплення заручників // Право України. – 2002. – №3. – С.150-154.
12.  Головченко В. Права жінок в Україні: під кутом зору міжнародно-правових стандартів // Право України. – №7. – 1999.
13.  Лизогуб Я.Г. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо передачі людини: Монографія. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2003. – 204с.
14.  Наден О.В. Торгівля жінками як кримінально-правова та соціальна проблема сучасності: Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 288 с.
15.  Полешко А. Рада Європи на захисті прав людини // Право України. – 1999. – №7.
16.  Сташис В.В., Бажанов М.И. Личность под охраной уголовного закона. – Симферополь. – 1997.

 

Література до теми 5 «Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи»

1. Правила проведення судово-медичних експертиз (обстежень) з приводу статевих станів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995р. №6.
2. Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи                  та статевої недоторканості особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 30.05.2008р.
3. Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 7.02.2003р.
4. Васецов А. Некоторые вопросы квалификации умышленных убийств // Советская юстиция. – 1980. – №5.
5. Гальперин И. Ответственность за изнасилование // Социалистическая законность. – 1980. – №5.
6. Игнатов А. Некоторые вопросы ответственности за изнасилование // Советская юстиция. –  1981. – С. 313.
7. Мачужак Я.В. Відповідальність за статеві злочини та інші сексуальні зловживання щодо малолітніх і неповнолітніх // ВВСУ. – 1997. – №3. – С.52-60.
8. Панєвін О. Усунути помилки в справах про статеві злочини // Право України. – 1992. – №10. – С.28-31.
9.  Свиридов Б. Кримінальна відповідальність за злочини проти статевої недоторканості особи // Право України. – 1999. – №5. – С.74-75.
10.  Сташис В.В., Бажанов М.И. Преступления против жизни, здоровья, свободы и чести личности. Конспект лекций. – Харьков,  1992.
11.  Сташис В.В., Бажанов М.И. Личность под охраной уголовного закона. –  Симферополь. –  1997.
12.  Судебная практика. Убийства, изнасилования и другие преступления против личности: Сб. судебных решений по уголовным делам. – К., 1993.
13.  Шаргородский М.Д. Ответственность за преступления против личности. –  Л., 1953.

 

Література до теми 6 «Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини й громадянина»

1. Всесвітня (Женевська) конвенція про авторське право від 6.09.1952р. Набула чинності для України 23.12.1993р.
2. Женевський акт Гаазької конвенції про міжнародну реєстрацію промислових знаків від 2.10.1999р.
3. Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації від 7.03.1948р., ратифікована СРСР 18.03.1954р.
4. Рамкова конвенція про захист національних меншин від 1.02.1995р., ратифікована Україною 9.12.1997р. // Збірка договорів Ради Європи. – К.: Парламентське видавництво, 2000.
5. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23.12.1993 р. // ВВРУ. – 1994. – № 13. – Ст. 64.
6. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 10.07.2010 // ВВРУ. – 2010. – № 35. – Ст. 1220.
7. Про вибори народних депутатів України: Закон України від 25.03.2004 р. // ВВРУ. – 2004. –  № 27-28. – Ст. 1098.
8. Про вибори Президента України: Закон України від 5.03.1999р. // ВВРУ. – 1999. – № 14. – Ст. 81.
9. Про видавничу справу: Закон України від 5.06.1997р.  // ВВРУ. – 1997. – № 3. – Ст. 206.
10.  Про Всеукраїнський та місцеві референдуми: Закон України від 3.07.1991р. // ВВРУ. – 1991. – № 33. – Ст. 443.
11.  Про державну допомогу сім’ям з дітьми: Закон України від 21.11.1992р. // ВВРУ. – 2993. – № 5. – Ст. 21.
12.  Про державну службу: Закон України від 16.12.1993р. // ВВРУ. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
13.  Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16.11.1992р. // ВВРУ. – 1993. – № 1. –Ст. 1.
14.  Про інформаційні агентства: Закон України від 28.02.1995р. // ВВРУ. – 1995. – № 13. – Ст. 83.
15.  Про інформацію: Закон України від 2.10.1992р. // ВВРУ. – 1992. – № 48. – ст. 650.
16.  Про міліцію: Закон України від 20.12.1990р. // ВВРУ. – 1991. – № 4. –Ст. 20.
17.  Про об’єднання громадян: від 16.06.1992р. Закон України // ВВРУ. – 1992. – № 34. – Ст. 504.
18.  Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992р. // ВВРУ. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
19.  Про освіту: Закон України від 23.05.1991р. // ВВРУ. – 1996. – № 21. –Ст. 84.
20.  Про охорону дитинства: Закон України від 26.04.2001р. // ВВРУ. – 2001. – № 30. – Ст. 142.
21.  Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 15.12.1993р. // ВВРУ. – 1994. – № 7. – Ст. 32.
22.  Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992р. // ВВРУ. – 1992. – № 49. – Ст. 666.
23.  Про пенсійне забезпечення: Закон України від 5.11.1991р. // ВВРУ. – 1992. – № 3. – Ст. 10.
24. Про політичні партії в Україні: Закон України від 5.04.2001р. // ВВРУ. – 2001. – № 23. – Ст. 118.
25.  Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15.09. 1999р. // ВВРУ. – 1999. – № 45. – Ст. 397.
26.  Про рекламу: Закон України від 3.07.1996р. // ВВРУ. – 1996. – № 39. – Ст. 181.
27.  Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23.04.1991р. // ВВРУ. – 1991. – № 25. – Ст. 283.
28.  Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992р. // ВВРУ. – 1992. – № 27. – Ст. 382.    
29.  Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 7.02.2003р. // www.rada.gov.ua
30.  Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 1.11.1996р. // www.rada.gov.ua
31.  Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій: Постанова Пленуму Верховного Суду України №7 від 28.09.1990р. // www.rada.gov.ua
32.  Андрушко П.П. Права громадян на задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів та їх захист як об’єкт кримінально-правової охорони // Нові Цивільний і Кримінальний кодекси – важливий етап кодифікації законодавства України: Матер. наук.-практ. конф. (Івано-Франківськ) 3-4 жовтня 2002 р. – Івано-Франківськ, 2002. – С.159-164.
33.  Лановенко Й.П. Охрана трудовых прав. – К., 1975.
34.  Лихова С. Кримінально-правова охорона виборчих прав громадян за новим КК України // Право України. – 2002. – №2. – С.115-119.
35.  Лихова С., Берзін П. Кримінально-правова охорона трудових прав людини, громадянина, працівника // Бюл. Міністерства юстиції України. – 2004. – №11. – С. 37-49.
36.  Луценко А. Правове регулювання контрактної форми трудового договору: деякі проблеми і шляхи їх вирішення // Право України. – 1999. – №7.
37.  Матишевський М. Злочини проти політичних і трудових прав громадян // Радянське право. – 1964. – №1.

 

Література до теми 7 «Злочини проти власності»

1.  Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.01.1996р. № 116 // Урядовий кур’єр. – 01.01.1996. – №20. 
2.  Про судову практику у справах про злочини проти власності: Постанова Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 р.
3.  Про деякі питання застосування судами України адміністративного і кримінального законодавства у зв’язку із набранням чинності Законом України від 22.05.2003р. “Про податок з доходів фізичних осіб”: Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 28.05.2004р. // www.rada.gov.ua
4. Бажанов М. Й. Ответственность за кражу личного имущества граждан и за разбой по советскому уголовному законодательству. – Харьков, 1957.
5. Гузун В., Милюков С. Критерии определения момента окончания хищения   социалистического имущества // Советская юстиция. – 1984. – №7.
6. Дудоров О.О., Мельник М.І., Хавронюк М.І. Злочини у сфері підприємництва: Навч. посібник / За ред. М.І. Хавронюка. – К.: Атіка, 2001. – 632 с.
7. Ємельянов В.П. Защита прав собственности уголовным законодательством. – Харьков: Рубикон, 1996. – 127 с.
8. Клименко В.А., Мельник Н.Н. Уголовно-правовая борьба с вымогательством индивидуального имущества граждан. – К., 1993.
9. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів проти власності. – К., 1995.
10. Кузнецов В. Комп’ютерна інформація як предмет крадіжки // Право України. – 1999. – №7.
11. Кудрявцев В. Н. Письма с комментариями. (О понятии вооруженного разбоя) // Сов. юстиция. – 1962. –  № 24.
12. Лишашов Й., Тенчов Э. О квалификации хищений государственного или общественного имущества в особо крупных размерах // Советская юстиция. – 1983. – №14.
13. Ляпунов Ю. Разграничение присвоения и растраты социалистического имущества // Советская юстиция. – 1984. – №1.
14. Ляпунов Ю. Причинение имущественного ущерба путем обмана или злоупотребления доверием и смежные составы преступлений // Социалистическая законность. – 1978. – №8.
15. Матышевский П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – К., 1996.
16. Моисеенко Г., Степичев С. Отграничение разбоя от грабежа, соединенного с насилием // Сов. юстиция. – 1968. – № 15.
17. Панов Н.И. Квалификация преступлений, совершаемых путем обмана. – Харьков, 1980.
18. Панов Н.И. Уголовная ответственность за причинение имущественного ущерба путем обмана или злоупотребления доверием. –  Харьков, 1977.
19. Панов Н.И. Уголовная ответственность за причинение имущественного ущерба путем обмана или злоупотребления доверием. – Харьков, 1977. – 127 с.
20. Пинаев А.А. Основные вопросы квалификации хищений. – Харьков, 1974.
21. Сабитов Р. Квалификация хищений совершенных с использованием обмана // Сов. юстиция. – 1973. – №19.
22. Тарарухин С.А. Социалистическая собственность неприкосновенна: ответственность за хищения социалистического имущества путем присвоения, растраты и злоупотребления служебным положением. – К, 1963.
23. Тарарухин С. Отграничение хищений от злоупотребления слу­жебным положением // Соц. законность. – 1965. – № 1.
24. Тельнов П. Квалификация групповых хищений социалистического имущества // Сов. юстиция. – 1971. –   № 17.
25. Тимейко Г. Повторность хищений как квалифицирующий признак // Сов. юстиция. – 1962. – № 7.

 

Література до теми 8 «Злочини у сфері господарської діяльності»

1. Женевська конвенція по боротьбі з підробкою грошових знаків від 20.04.1929р., ратифікована  СРСР 3 травня 1931р.
2. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7.12.2000р. // ВВРУ. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.
3. Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України від 7.04.2011р. // ВВРУ. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
4.  Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991р. // ОВУ. – 2011. – № 11. – Ст. 9.
5. Про ліцензування окремих видів господарської діяльності: Закон України від 1.06.2000р. // ВВРУ. – 2000. – № 36. – Ст. 299.
6. Податковий кодекс України: від 02.12.2010р. //  ВВРУ. – 2011. – № 13. – Ст. 556.
7. Про цінні папери і фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006р. // ВВРУ. – 1991. – № 38. – Ст. 508. 
8. Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності: Постанова Пленуму Верховного Суду України №3 від 25.04.2003р. // www.rada.gov.ua
9. Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів: Постанова Пленуму Верховного Суду України №15 від 08.10.2004р. // www.rada.gov.ua
10.  Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом: Постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 15.04.2005р. // www.rada.gov.ua
11.  Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил: Постанова Пленуму Верховного Суду України №8 від 3.06.2005р. // www.rada.gov.ua
12.  Андрушко П.П. Кримінально-правова охорона інтелектуальної власності в Україні. – К.: Форум, 2004. – 160 с.
13.  Андрушко П. Фіктивне підприємництво: проблеми кваліфікації та вдосконалення законодавства // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. – №10. – С.16-22.
14.  Берзін П. Суб’єктивна сторона шахрайства, що вчиняється з використанням підроблених банківських платіжних карток // Законодавство України: Наук.-практ. коментарі. – 2003. – №1. – С.36-42.
15.  Белахов А.Л. Ответственность за выпуск нестандартной или некомплектной продукции // Под. ред. В.А. Тверденко. – М.: Юрид. лит., 1978. – С. 102.
16.  Белінський О., Філіпов В., Кобач В. Відповідальність за приховування прибутків за законодавством України // Право України. – 1996. – № 7. – С. 21.
17.  Белінський О., Філіпов., Папатка О., Лісова В. Законодавство України про відповідальність за податкові правопорушення // Право України. – 1995. –  № 11. – С.54.
18.  Білецький В. Удосконалення боротьби зі злочинністю у сфері зовнішньоекономічної діяльності // Право України. – 1997. – № 9. – С. 32.
19.  Бюлетень законодавства і юридичної практики України // Випуск 4. Оподаткування в Україні. – 1998. –    С. 352.
20.  Гуторова Н.А. Преступления в сфере хозяйственной деятельности: раздел VII Особенной части УК Украины с научно-практическим комментарием. – Харьков: Одиссей, 2003. – 256 с.
21.  Кореневский Ю.В. Уголовная ответственность за обман покупателя и заказчиков. – М.: Юрид. лит., 1978. – 71с.
22.  Короткевич М. Відповідальність за заняття забороненими видами підприємницької діяльності та відмежування цього злочину від суміжних складів злочину // Право України. – 2000. – № 7. – С. 35.
23.  Кравченко О. Деякі міркування з приводу законопроекту про відповідальність за контрабанду та порушення митних правил // Право України. – 2000. – №5. – С. 59.
24.  Кузьменко Б. Корупція і економічна злочинність у сучасній Україні: вплив на національну безпеку держави // Право України. – 1997. – № 7. – С. 12.
25.  Кузьменко Б. Політологічний: кримінальний аналіз корупції, тіньової економіки і організованої злочинності у пострадянській Україні // Право України. – 1998. – № 6. – С.103.
26.  Кузьмечов В. Комплексний аналіз економічних злочинів // Право України. – 2000. – № 12. – С.145.
27.  Леонтьев Б.Ш. Ответственность за хозяйственные преступления // М.: Юрид. лит., 1963. – С.192.
28.  Лильник П.В. Расследование преступлений в сфере экономики. – М., 1998. – С. 184.
29.  Ляпунова Н. Щодо фіктивного банкрутства // Право України. – 2001. – № 12. – С.88.
30.  Матусовський Г., Корж В., Бущан О. Проблеми розслідування кримінальних справ про злочини у сфері економіки // Право України. – 1997. – № 8. – С. 90.
31.  Міхітарен А. Про вдосконалення кримінального законодавства спрямованого на боротьбу з незаконним виготовленням та реалізацією міцних спиртних напоїв // Право України. – 2000. – № 6. – С. 90.
32.  Мойсик В.Р. Про об’єкт і предмет шахрайства з фінансовими ресурсами // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – №1. – С.34-41.
33.  Москвін Ю. Розслідування злочинної діяльності в сфері економіки // Право України. – 2000. – № 6. – С. 63.
34.  Мокош Я. Засоби дослідження кількісних даних злочинної економічної діяльності // Право України. – 2000. – № 5. – С. 114.
35.  Мокош Я. Загальнонаукові методи в методиці дослідження кількісних даних у справах про економічні злочини // Право України. – 1999р. – № 9. – С.90.
36.  Павлов Л. Деякі аспекти зростання контрабанди і заходи митних органів у боротьбі з нею // Право України. – 2000. – № 7. – С. 60.
37.  Панов М., Гуторова Н. Проблеми оптимізації санкції за фінансові злочини // Право України. – 2000. –    № 9. – С. 56.
38.  Поленов Г.Ф. Ответственность за похищение, подделку документов и их использование. – М.: Юрид. лит., 1980. – С. 72.
39.  Половко С. Відповідальність за здійснення підприємницької діяльності без спеціального дозволу (ліцензії) // Право України. – 1997. – № 9. – С. 22.
40.  Попович В.М. Тіньова економіка.–К.,1998. – 448 с.
41.  Савченко О. Особливості боротьби зі злочинністю в податковій сфері // Право України. – 1999. – № 9. – С.70.
42.  Савченко О. Особливості боротьби з податковою злочинністю в сучасних умовах: актуальні пропозиції // Право України. – 2000. – № 10. – С. 79.
43.  Сушко Ю. Використання спеціальних знань судових експертів-економістів для профілактики правопорушень в сфері економіки // Право України. – 1997. – № 7. – С. 25.
44.  Таций В.Я. Ответственность за хозяйственные преступления. Обьект и система. – Х.: Высшая школа, 1984.
45.  Ущаповський В. Тіньова економіка як інфраструктура організованої злочинності: сутність, тенденції розвитку, кримінально-правові проблеми // Право України. – 2000. – № 2. – С. 61.
46.  Шевченко В. Практика боротьби з контрабандою підакцизних товарів // Право України. – 1999. – № 4. – С.112.

 

Література до теми 9 «Злочини проти довкілля»

1. Земельний кодекс України від 25.10.2001р. № 2768-ІІІ // ВВРУ. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
2. Лісовий кодекс України від 21.01.1994р. № 3852-ХІІ // ВВРУ. – 1994. – № 17. – Ст. 99.
3. Водний кодекс України від 6.06.1995р. № 213/95-ВР // ВВРУ. – 1995. – № 24. – Ст. 189.
4. Кодекс України про надра від 27.07.1994р. № 132/94-ВР // ВВРУ. – 1994. – №  36. – Ст. 340.
5. Про ветеринарну медицину: Закон України від 25.05.1992р. // ВВРУ. – 2002. – №8. – Ст.62.
6. Про екологічну експертизу: Закон України від 9.02.1995р. // ВВРУ. – 1995. – №8. – Ст.54.
7. Про мисливське господарство та полювання: Закон України від 22.02.2000р. // ВВРУ. – 2000. – №18. – Ст.132.
8. Про охорону атмосферного повітря: Закон України від 16.10.1992р. // ВВРУ. – 1992. – № 50. – Ст. 678.
9. Про охорону земель: Закон України від 19.06.2003р. // ВВРУ. – 2003. – №39. – Ст.349.
10.  Про пестициди і агрохімікати: Закон України від 2.03.1995р. // Закони України. – К., 1997. – Т.8. – С.182-193.
11.  Про природно-заповідний фонд: Закон України від 16.06.1992р. // ВВРУ. – 1992. – № 35. – Ст. 502.
12.  Про тваринний світ: Закон України від 13.12.2001р. // ВВРУ. – 2002. – № 14. – Ст. 97.
13.  Правила рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок: Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.96р. №566 // Збірник Постанов уряду України. – 1996. – №12. – Ст.336.
14.  Правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення і засмічення: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.02.96р. №269 // Офіційний вісник України. – 2002. – №14. – Ст.741.
15.  Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля: Постанова Пленуму Верховного Суду України №17 від 10.12.2004р. // www.rada.gov.ua
16.  Вольфман Г.И. Ответственность за преступления в области охраны природы. Квалификация и наказания // Под. ред. В.И. Новоселова. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1984. – 79 с.
17.  Гаврыш С.Б. Уголовно-правовая охрана природной среды Украины: Проблемы теории и развития законодательства. – Х.: Основа, 1994. – 639 с.
18.  Гавриш С.Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства: Наук. вид. – К.:    Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2002. – 635 с.
19.  Жевлаков Э.Н. Преступление против природных богатств СССР. – М.: ВЮЗИ, 1983. – 87с.
20.  Мельник П.В. Кримінально-правова відповідальність за незаконну порубку лісу: окремі питання // Право України. – 2001. – №6.
21.  Навроцький В. Злочини проти природи. Лекції для студ. юрид. факультетів. – Львів.: Вид-во ЛДУ ім. Франка, 1997. – 56с.
22.  Повелицина П.Ф. Уголовно-правовая охрана природы в СССР. – М.: “Юридическая література”, 1987. – 87с.
23.  Рябов А.А. Ответственность за нарушение законодательства о землепользовании // Отв. ред. Н.И. Краснов. – М.: “Юридическая литература”, 1986. – 86с.
24.  Сасов В.А. Екологічні злочини: проблеми теорії та практики // Схід –№7 (14), – вересень 1997р.
25.  Сасов В.А. Кримінально-правова оцінка екологічних злочинів // Вісник Донецького університету. Серія В. Економічні науки. – Вип. 2. – 1999.
26.  Широков В.А. Преступления в области охраны окружающей среды. – Хабаровск: Изд-во Хабаровской высшей школы МВД, 1985. – 64 с.

 

Література до теми 10 «Злочини проти громадської безпеки»

1. Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України від 7.04.2011р. // ВВРУ. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
2. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30.06.1993р. // ВВРУ. – 1993. – № 35.
3. Про поводження з радіоактивними відходами: Закон України від 30.06.1995р. // ВВРУ. – К., 1997. – Т.9. – С.97-111.
4. Про пожежну безпеку: Закон України від 17.12.1993р. // Основні чинні кодекси і закони України. – К.: Махаон, 2003. – С.704-710.
5. Про судову практику в справах про знищення та пошкодження        державного чи колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки: Постанова Пленуму Верховного Суду України №4 від 2.07.1976р. // www.rada.gov.ua
6. Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами: Постанова Пленуму Верховного Суду України №3 від 26.04.02р. // www.rada.gov.ua
7. Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями: Постанова Пленуму Верховного Суду України №13 від 23.12.2005р. // www.rada.gov.ua
8. Анкова С., Нагнойний Я. Бандитизм. Спірні питання кваліфікації // Право України – 1998. – № 3. – С. 75-76.
9. Антипенко В.Ф. Тероризм: Кримінологічна та кримінально-правова характеристика // НАУ України. Інститут держави і права імені В.М. Корецького. – К.: НБУВ, 1999. – С.59.
10.  Антипенко В.Ф. Борьба с современным терроризмом: международно-правовые подходы. – К.: Юнона-М, 2002. – 723 с.
11.  Димитров Ю. Боротьба зі злочинністю: деякі проблеми і шляхи її вирішення // Право України. – 1998. – № 1. – С. 108-111.
12.  Дорошенко А. Терор і тероризм // Політика і час. – 1997. – № 8. – С. 14-21.
13.  Дремин В.Н. Терористична діяльність організованих злочинних груп // Весы Фемиды. – 1998. –   № 2. – С. 11-14.
14.  Дурдинець В. Боротьба із злочинністю має бути всеохоплюючою, ефективною // Право України. – 1998. – № 1. – С. 25-33.
15.  Зеленецький В.С. Структура злочинної теорії боротьби з злочинністю // Право України. – 1998. – № 2. – С. 3-10.
16.  Ємельянов В. Щодо кримінально-правового визначення тероризму // Право України. – 1999. – № 8. –   С. 83-85.
17.  Емельянов В.П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования: уголовно-правовое исследование. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. – 289 с.
18.  Емельянов В.П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования: уголовно-правовое исследование/ НИИ изучения проблем преступности Академии правовых наук Украины. – М.: Нота бене, 2000. – 319 с.
19. Кирилко О. Некоторые методологические предпосылки исследования общественной опасности в науке уголовного права // Право і закон. – 1998. –Вип. 33. – С. 118-124.
20.  Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник. (Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко та ін.) / За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004. –  656 с. 
21.  Матышевский П. Ответственность за преступления против общественной безопасности, общественного порядка и здоровья населения. – М., 1964. – С.14-75.
22.  Постика А. Проблеми криміналістичної характеристики організованої злочинної діяльності // Вісник України. –1998. – № 6. – С. 3-7.
23. Семикін М.В. Створення терористичної групи чи терористичної організації: кримінально-правове дослідження: Монографія. – Харків, 2003. – 145 с.
24.  Тихий В.П. Уголовно-правовая охрана общественной безопасности. – Харьков, 1981. – 172 с.
25.  Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: Учебник / Отв. редактор Е.Л. Стрельцов. – Х.: “Одиссей”, 2006. – 720 с.
26.  Фріс П.Л. І знову про відповідальність за організовану злочинну діяльність // Право України. – 1995. – № 1.
27.  Фріс П.Л. Кримінально-правові та кримінологічні ознаки організованої злочинної групи // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. – Івано-Франківськ: Плай, 1997.
28.  Черв’якова О.Б. Деякі питання притягнення осіб до відповідальності за Законом України “Про боротьбу з корупцією”// Проблеми законності. – 2000. – Вип. 42. – С.199-124.
29.  Шумський П., Пришко А. Корупція і організована злочинність // Право України. – 1998. – № 6. – С. 19-21.
30.  Яценко С.С. Спеціальна підстава звільнення від кримінальної відповідальності за терористичний акт // Наук. вісник Нац. академії внутрішніх справ України. – 2003. – №1. – С.67-72.

 

Література до теми 11 «Злочини проти безпеки виробництва»

1. Кодекс законів про працю від 10.12.1971р. // ВВРУ. – 1971. – № 50. – Ст. 375.
2. Гірничий закон України: Закон України від 6.10.1999р. // ВВРУ. – 2000. – №13. – Ст.115.
3. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України від 8.02.1995р. // ВВРУ. – 1995. –  № 12. – Ст. 81.
4. Про об’єкти підвищеної небезпеки: Закон України від 18.01.2001р. // ВВРУ. – 2001. –  № 15. – Ст. 73.
5. Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992р. // ВВРУ. – 1992. –  № 49. – Ст. 666.
6. Перелік об’єктів та промислових підприємств з підвищеним рівнем вибухо-пожежонебезпеки, які підлягають щорічному пожежно-технічному обстеженню, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України №651 від 5.09.1998р.
7. Перелік робіт з підвищеною небезпекою, затверджений наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці №123 від 30.11.1993р.; № 215 від 22.08.2000р. // Офіційний вісник України. – 2000. – №42. – Ст.1813. 
8. Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва: Постанова Пленуму Верховного Суду України №7 від 12.06.2009р.
9. Бахуринська О. До питання про потерпілого від порушення вимог законодавства про охорону праці (ст.271 КК України) // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №8. – С.85-88.
10. Борисов В.І. Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони праці. – К., 1991.
11. Борисов В.И. Ответственность за преступные нарушения правил безопасности промышленного производства: Учебное пособие. – Харьков, 1976.
12. Кобзаренко П.В. Про об’єктивну сторону злочинних порушень правил при проведенні будівельних робіт // Вісник Київського університету. Серія права. – К., 1971. – Вип.12. – С.26-27.
13. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник.                        (Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко та ін.) / За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004. –  656 с.
14. Лановенко И.П., Чангули Г.И. Уголовно-правовая охрана трудовых прав граждан. – К.: Наук. думка, 1989. – 280 с.
15. Маляренко В., Борисов В. Практика розгляду справ про порушення правил охорони праці і безпеки ведення робіт: Коментар судової практики з кримінальних справ // Бюл. законодавства і юрид. практики України. – 1996. – №6. – С.81-88.

 

Література до теми 12 «Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту»

1. Водний кодекс України // Закони України. – К., 1997. – Т.9. – С.25-66.
2. Кодекс торговельного мореплавства України // Закони України. – К., 1997. – Т.8. – С.292-392.
3. Про дорожній рух: Закон України від 30.06.1993р. // ВВРУ. – 1993. –   № 31. – Ст. 338.
4. Про залізничний транспорт: Закон України від 4.07.1996р. // ВВРУ. – 1996. –  № 40. – Ст.183.
5. Про транспорт: Закон України від 10.11.1994р. // ВВРУ. – 1994. – № 51. – Ст. 446.
6. Про трубопровідний транспорт: Закон України від 15.05.1996р. // ВВРУ. – 1996. – № 29. – Ст.139. 
7. Про автомобільний транспорт: Закон України від 5.04.2001р. // ВВРУ. – 2001. - № 22. – Ст. 105.
8. Про міський електричний транспорт: Закон України від 29.06.2004р. // ВВРУ. – 2004. - №51. – Ст.548.
9. Про затвердження єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони: Постанова Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994р. // www.rada.gov.ua
10.  Положення про використання повітряного простору України: Постанова Кабінету Міністрів України №401 від 29.03.2002р. // Офіційний вісник України. – 2002. – №14. – Ст.727.
11.  Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті: Постанова Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005р. // www.rada.gov.ua
12.  Про судову практику у справах про злочини проти власності: Постанова Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009р. // www.rada.gov.ua
13.  Бєлоконєв В. Соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за порушення правил водіння або експлуатації військових машин // Право України. – 2000. – № 3. – С. 56-59.
14.  Борисов В.И., Гизимчук С.В. Уголовная ответственность за нарушение правил, норм и стандартов, обеспечивающих безопасность дорожного движения. – Харьков: Консум, 2001. – 160 с.
15.  Жулев В.И. Предупреждение дорожно-транспортных происшествий // Практ. пособие. – М.: Юрид. литература, 1989. – 221с.
16.  Іванов Ю. Місце угону у кримінальному законодавстві на сучасному етапі // Право України. – 1998. – № 5. – С.81-84.
17.  Иларионов В.А. Экспертиза дорожно-транспортных происшествий: Учебник. – М.: Транспорт, 1989. – 255с.
18.  Ковалів М. Прогнозування криміногенної обставини на об’єктах транспортного комплексу України: шляхи її усунення // Право України. – 2000. – № 3. –     С.71-73.
19.  Коробеев А.И. Транспортные правонарушения: квалификация и ответственность // Практ. пособие. –       М.: Юрид. лит., 1990. – 127с.
20.  Косынюк В.И. Уголовная ответственность за повреждение путей сообщения и транспортных средств. – Харьков, 1979. – 58 с.
21. Романов М., Кирєєв В. Перешкода й небезпека для руху як предмет аналізу слідчим та суддею // Право України. – 1995. – № 8. – С. 44-46.

 

Література до теми 13 «Злочини проти громадського порядку та моральності»

1. Про Національний архівний фонд і архівні установи: Закон України від 24.12.1993р. // ВВРУ. – 1994. – № 15. – Ст. 86.
2. Про охорону культурної спадщини: Закон України від 8.06.2000р. // ВВРУ. – 2000. – №39. – Ст.333.
3. Про охорону археологічної спадщини: Закон України від 18.03.2004р. // ВВРУ. – 2004. – №26. – Ст.361. 
4. Положення про Державний реєстр національно-культурної спадщини, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №466 від 12.08.1992р. //  www.rada.gov.ua
5. Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність: Постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 27.02.2004р. //  www.rada.gov.ua
6. Про судову практику в справах про хуліганство: Постанова Пленуму Верховного Суду України №10 від 22.12.2006р. // www.rada.gov.ua
7. Берзін П.С. Поняття “застосування зброї” у кваліфікації насильницьких злочинів // Весы Фемиды. – 2000. – №1. – С.35-39.
8. Берзін П.С. Поняття “застосування предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень” у кваліфікації особливо злісного хуліганства // Весы Фемиды. – 2000. – №4. – С.32-38.
9. Гальченко Ф., Матышевский П., Яценко С. Квалификация хулиганства // Советская юстиция. – 1972. – №13. – С.8-9.
10.  Даньшин И.Н. Уголовно-правовая охрана общественного порядка. – М.: Юрид. лит., 1973. – 200 с.
11.  Дешков С.Ф. Англо-американське законодавство щодо злочинів проти моральності // Придніпровський науковий вісник. – 1997. – №9. – С. 37-44.
12.  Дудоров О. Порнографія і кримінальний закон: питання кваліфікації, проблеми вдосконалення законодавства // Юридичний вісник України. – 2000. –       № 49. – С.8-10.
13.  Кримінальне право України: Особлива частина. Підручник //                   Ю.В. Александров, В.І. Антипов і ін.; відпов. ред. В.І. Шакун. – К.: НАВСУ – Правові джерела, 1998. – 894с.
14.  Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник.                   (Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко та ін.) / За ред.                           М.І. Мельника, В.А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004. –  656 с.
15.  Мамалуй А.А. Некоторые вопросы ответственности за вовлечение несовершеннолетних в преступную и иную антиобщественную деятельность // Проблемы законности. – 1999. – Вып. 37. – С. 193-196.
16.  Піщенко Г. Правові аспекти та відмінні особливості кримінально- караного хуліганства // Право України. – 1997. – №2. – С.67-69.
17.  Піщенко Г. Кваліфікуючі ознаки хуліганства: проблеми та їх вирішення // Право України. – 1997. – №37. – С.53-55.
18.  Піщенко Г. Деякі закономірності хуліганства та його профілактика // Право України. – 1998. – №1. – С.124-125.
19.  Піщенко Г. Відмежування хуліганства від суміжних злочинів і його адміністративного делікту // Право України. – 1999. – №3. – С. 50-55.
20.  Проституция и преступность // отв. ред. И.К. Шмаров. – М.: Юрид. лит., 1991. – 303с.
21.  Ягодинський В. Удосконалювати організацію боротьби з втягненням неповнолітніх у злочинну діяльність // Право України. – 2000. – №3. – С. 100-102.
22.  Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: Учебник / Отв. редактор Е.Л. Стрельцов. – Х.: „Одиссей”, 2006. – 720 с.
23.  Фетисенко К., Бантишев О. Відповідальність за виготовлення або поширення творів, що пропагують культ насильства і жорстокості // Радянське право. – 1987. –     №8. – С.37-39.

 

Література до теми 14 «Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення»

1. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними: Закон України від 15.02.1995р. // Закони України. – К., 1997. – Т.8. – С. 128-136.
2. Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів: Закон України від 15.02.1995р. // ВВРУ. – 1995. – № 10. – Ст. 60.
3. Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори: Закон України від 15.02.1995р. // ВВРУ. – 1995. - № 10. – Ст.60.
4. Про поводження з радіоактивними відходами: Закон України від 30.06.1995р. // ВВРУ. – 1995. – № 27. – Ст. 198.
5. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочин-ністю: Закон України від 30.06.1993р. // ВВРУ. – 1993. – № 35. – Ст. 358.
6. Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: Постанова Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000р. // Офіційний вісник України. – 2000. – №19. –  Ст.789.
7. Порядок провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у лікувально-профілактичних закладах і установах: Постанова Кабінету Міністрів України №106 від 07.02.2001р. // Офіційний вісник України. – 2001. – №6. – Ст.226.
8. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів та зловживанню ними: Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.1995р.
9. Про перелік видів сировини, матеріалів, обладнання і технологій, що можуть використовуватися для створення зброї, військової спеціальної техніки, вивезення яких за межі України може здійснюватись за спеціальним дозволом органів: Постанова Кабінету Міністрів України №159 від 4.03.1993р.
10. Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів: Постанова Пленуму Верховного Суду України №4 від 26.04.2002.
11. Глушков В.А. Ответственность за преступления в области здравоохранения. – К.: Вища школа, 1987. –    С.145-161.
12. Козаченко О. Кількісні і якісні параметри предмета наркотизму // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – №5. – С.91-93.
13. Конвенция о борьбе против незаконного оборота наркотических средств и психотропних веществ. -Нью-Йорк: ООН, 1988.
14. Конвенция о психотропных веществах 1971 года. - Нью-Йорк: ООН, 1977.
15. Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин і Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом від 8 листопада 1990 р., які ратифіковані Україною відповідно 25 квітня 1991 р. і 17 грудня 1997 р.
16. Мирошниченко Н.А, Музика А.А. Уголовно-правовая борьба с наркоманией. – К.,  1988.
17. Музика А.А. Відповідальність за злочини у сфері обігу наркотичних засобів. – К.: Логос, 1998. – 324 с.
18. Никифорович И.А. Уголовная ответственность за незаконный оборот наркотических средств. – Харьков, 1994.
19. Селіванов М.П., Хруппа М.С. Антинаркотичне законодавство України. – К., 1997.
20. Фесенко Є.В. Кримінально-правовий захист здоров’я населення (коментар законодавства та судової практики). – К.: Істина, 2001. – 192 с.

 

Література до теми 15 «Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації»

1. Митний кодекс України від 11.07.2002р. 92-IV // ВВРУ. – 2002. – № 38-39. – Ст. 288.
2. Повітряний кодекс України від 4.05.1993р. № 3167-ХІІ // ВВРУ. – 1993. – № 25. – Ст. 274.
3. Про альтернативну (невійськову) службу: Закон України від 12.12.1991р. // Основні чинні кодекси і закони України. – К.: Махаон, 2003. – С.107-109.
4. Про державний кордон: Закон України від 4.11.1991р. // ВВРУ. – 1999. –№ 49. – Ст. 428.
5. Про державну таємницю: Закон України від 21.01.1994р. // ВВРУ. – 1994. – № 16. – Ст. 422.
6. Про державну прикордонну службу України: Закон України від 3.04.2003р. // ВВРУ. – 2003. – №27. – Ст.208.
7.  Про військовий обов’язок і військову службу: Закон України від 25.03.1992р. // ВВРУ. – 1992. – № 27. – Ст. 385.
8. Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію: Закон України від 21.10.1993р. // ВВРУ. – 1993. – № 44. – Ст. 416.
9. Про основи національної безпеки України: Закон України від 19.06.2003р. // ВВРУ. – 2003. – №39. Ст.351.
10.  Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України: Закон України від 21.01.1994р. // ВВРУ. – 1994. – № 18. – Ст. 101.
11.  Дьяков С.В. Ответственность за государственные преступления. – М.: Юридическая литература, 1998. – С. 118-146.
12.  Кримінальне право України: Особлива частина // За ред. Матишевського П.С. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – С. 78-96.
13.  Кримінальне право: Особлива частина. Підручник. Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.Б. Володько та ін. // К.: НАВСУ – Правові джерела, 1998. – 894 с.
14.  Кузьменко В.П. Контрабанда – завжди злочин // Урядовий кур’єр – 12 листопада 1998р.
15.  Максименко О. Последствия нарушения таможенных правил // Бизнес информ. – 1998. – №6. – С.24.

 

Література до теми 16 «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян»

1. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23.12.1993р. // Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С.139-148.
2. Про інформацію: Закон України від 2.10.1992р. // ВВРУ. – 2000. – № 47. – Ст. 213.
3. Про міліцію: Закон України від 20.12.1990р. // ВВРУ. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
4. Про участь громадян у охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22.06.2000р. // Офіційний вісник України. – 2000. – №30. – Ст.1248.
5. Про місцеве самоврядування: Закон України від 21.05.1997р. // – Урядовий кур’єр. – 1997р. – 14 червня.
6. Про об’єднання громадян: Закон України від 16.06.1992р. // ВВРУ. – 1992. – №34. – Ст. 504.
7. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992р. // ВВРУ. – 1992. – №22. – Ст. 303.
8. Про прокуратуру: Закон України від 5.11.1991р. // ВВРУ. – 1991. – №53. – Ст. 793.
9. Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992р. // ВВРУ. – 1992. – № 27.
10.  Про статус народного депутата України: Закон України від 7.11.1992р. // Урядовий кур’єр. – 1997р. – 25 жовтня.
11.  Про застосування судами законодавства, що передбачає захист   суддів,   працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві: Постанова Пленуму Верховного Суду України №10 від 18.06.1999р. // www.rada.gov.ua
12.  Андрушко П.П. Коментар до ст.357 КК України // Офіційний вісник України. – 2001. – 10-16 листопада.
13.  Андрушко П.П. Коментар до ст.358 КК України // Нотаріат для Вас. – 2002. – №3. –  С.10-15.
14.  Бажанов М.І. Злочини проти порядку управління. – Харків, 1971. – 75с.
15.  Єлізаров П.С. Відповідальність за посягання на працівників міліції, що охороняють громадський порядок. – К., 1973. – 80с.
16.  Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник.                       (Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко та ін.) / За ред.                       М.І. Мельника, В.А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004. – 656 с.
17.  Осадчий М. Про зміст насильства в злочинах проти правоохоронної діяльності // Право України. – 1999. – № 6. – С.109-112.
18.  Осадчий В.І. Кримінально-правовий захист правоохоронної діяльності. – К.: Атіка, 2004. –  336 с.
19.  Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: Учебник / Отв. редактор Е.Л. Стрельцов. – Х.: “Одиссей”, 2006. – 720 с.
20.  Яценко С.С. Законодавство про охорону життя працівників міліції і народних дружинників // Проблеми правознавства. – 1966. – Вип.5. – С.115-123.

 

Література до теми 17 «Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв'язку»

1. Конвенції ради Європи про кіберзлочинність від 23.11.2001 / Офіційний вісник України від 10.09.2007  № 65, стор. 107, стаття 2535, код акту 40846/2007
2. Додатковий протокол до Кнвенції ради Європи про кіберзлочинність від 28.01.2003 /  Офіційний вісник України  від 02.08.2010, № 56, / № 31, 2006, ст. 2202 /, стор. 73, стаття 1920, код акту 52082/2010,
3. Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України від 5.07.1994р. // ВВРУ. – 1994. – № 31. – Ст. 286.
4. Положення про технічний захист інформації в Україні: Указ Президента України №1229 від 27.09.1999р. // www.rada.gov.ua
5. Андрушко П.П. Коментар до статей 361-363 КК України // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні: Наук.-техн. збірник. – Вип. 4. – К.: Нац. техн.. ун-т “КПІ”, МОН України, Департамент спец. телекомунікаційних систем та захисту інформації СБУ, 2002. – С.23-29.
6. Безпека комп’ютерних систем.  Злочинність у  сфері комп’ютерної  інформації та її  попередження /  Під заг. ред. Снігерьова О.П. – Запоріжжя: Павел, 1998. – 315 с.
7. Біленчук П.Д., Романюк Б.В., Цимбалюк В.С. та ін. Комп’ютерна злочинність: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2002. – 240 с.
8. Вехов В.Б. Компьютерные преступления: Способы совершения. Методики расследования/ Ассициация российских работников правоохратительных органов. – М.: Право и закон, 1996. – 180 с. (Х628.1 В397)
9. Лащук Є. Інформація з обмеженим доступом як предмет злочину // Право України. – 2001. – №3. – С.75-78.
10. Лісовий В. “Комп’ютерні” злочини: питання кваліфікації // Право України. – 2002. – №2. – С.86-88.
11. Кузнєцов В. Комп’ютерна інформація як предмет крадіжки // Право України. – №7. – 1999.

 

Література до теми 18 «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг»

1. Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень: Постанова Пленуму Верховного Суду України №15 від 26.12.2003р.
2. Про судову практику у справах про хабарництво: Постанова Пленуму Верховного Суду України  №5 від 26.04.2002р.
3. Бантишев О.Ф. Злочини у сфері службової діяльності (питання кваліфікації): Навч. посібник. – К.: МАУП, 2002. – 128 с.
4. Брич Л. Кваліфікація ухилення від сплати обов’язкових внесків держави. – Львів, 1998.
5. Волженкин Б.В. Квалификация взяточничества. – Л., 1984.
6. Голубенко С. Налоговая инспекция обкладывает теневую экономику // Бизнес. – 1995. – 2 августа.
7. Дудоров О.О. Проблемні питання кримінальної відповідальності за одержання хабара // Автореферат дис. кан. юрид. наук. – К., 1994.
8. Дудоров О.О., Мельник М.І., Хавронюк М.І. Злочини у сфері підприємництва: Навч. посібник / За ред. М.І. Хавронюка. – К.: Атіка, 2001. – С.328-426.
9. Жук В.Г. Деякі проблемні питання застосування судами законодавства про відповідальність за посадові злочини // Вісник Верховного Суду України. – 2000. – №5. – С.46-50.
10. Зейкан І. Поняття посадової особи в кримінальному законодавстві: порівняльний аналіз // Право України. – 2002. – №3. – С.118-120.
11. Застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за окремі посадові злочини // Вісник Верховного Суду України. – 1997. – №1. – С.30-35.
12. Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку: Резолюція 34/169 Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1979 року // Міжнародно-правові стандарти поведінки працівників правоохоронних органів при підтриманні правопорядку. Документально-джерельний довідник / Упоряд. Ю.І.Римаренко, Я.Ю.Кондратьєв, І.Г.Кириченко. – К., 2002. - С.5-12.
13. Коржанский М.Й. Квалификация следователем должностных преступлений. – Волгоград, 1986. – С. 8-9.
14. Коржанський М. П’ять статей – сім помилок // Юридичний вісник України. – 1996. – № 8.
15. Мельник М.І. Хабарництво: загальна характеристика, проблеми кваліфікації, удосконалення законодавства. – К.: Парламентське вид-во, 2000. – 256 с.
16. Мельник М.І., Хавронюк М.І. Розмежування складів злочинів “зловживання владою або службовим становищем” та “перевищення влади або посадових повноважень” // Право України. – 1997. – №2. – С.31-33.
17. Свєтлов О.Я., Трофимов С.В. Визначення поняття посадової особи в новому КК України // Правова система України: теорія і практика. – К., 1993.
18. Уголовная ответственность за должностные преступления //   В.А. Клименко, Н.И. Мельник, Н.И. Хавронюк. – Киев: Блиц-Информ, 1996. 

 

Література до теми 19 «Злочини проти правосуддя»

1. Про адвокатуру: Закон України від 19.12.1992р. // ВВРУ. – 1993. – №2.  – Ст. 62.
2. Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 01.12.1994р. // Закони України. – К., 1997. – Т.7. – С.423-427.
3. Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.1999р. // ВВРУ. – 2001. – №11. – Ст. 54.
4. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23.12.1993р. // ВВРУ. – 1994. – №11. – Ст. 50.
5. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України від 23.12.1993р. // ВВРУ. – 1994. – Ст. 54.
6. Про міліцію: Закон України від 20.12.1990р. // ВВРУ. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
7. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992р. // ВВРУ. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
8. Про попереднє ув’язнення: Закон України від 30.06.1993р. // ВВРУ. – 1993. – № 35. – Ст. 360.
9. Про статус суддів: Закон України від 21.06.2001р. // ВВРУ. – № 33. –Ст. 180. 
10.  Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень: Постанова Пленуму Верховного Суду України №15 від 26.12.2003р. // www.rada.gov.ua 
11.  Про судову практику в справах про злочини, пов’язані з порушеннями режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі: Постанова Пленуму Верховного Суду України №8 від 26.03.93р. // www.rada.gov.ua
12.  Про незалежність судової влади: Постанова Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.07р. // www.rada.gov.ua
13.  Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві: Постанова Пленуму Верховного Суду України №10 від 18.06.99р. // www.rada.gov.ua
14. Про застосування законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров’я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів: Постанова Пленуму Верховного Суду України №8 від 26.06.92р. // www.rada.gov.ua
15.  Берзін П.С. Кримінальна відповідальність за постановлення завідомо неправосудних постанови і ухвали у цивільних та кримінальних справах // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2003. – 37. – С.19-25.
16.  Брусницин Л. Меры безопасности для содействующих уголовному правосудию: отечественный, зарубежный и международный опыт // Государство и право. – 1998. – № 9. – С. 45-56.
17.  Василенко В.І. Радянське кримінальне право (Особлива частина). – Вип. 3. – К.: Вид-во Київського ун-ту, 1967. – 52 с.
18.  Клименко В. Забезпечення безпеки засуджених, які брали або беруть участь у кримінальному судочинстві // Юридичний вісник України. – 2000. – 26 жовтня - 1 листопада.
19. Маляренко В. Окремі питання відповідальності свідків за дачу завідомо неправдивих показань: Коментар судової практики з кримінальних справ // Бюл. законодавства і юридичної практики України. – 1996. – №6. – С.68-72.
20.  Машеренко В.  Межі судового контролю за додержанням прав і свобод людини в стадії кримінального розслідування кримінальної справи // Право України. – 2001. – № 4. – С. 40-41.
21.  Рожкова В. Щодо поняття “затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину” // Право України. – 2001. – №8. – С.86-89.
22.  Трубников В.М. Научно-практический комментарий к Закону Украины “Об административном надзоре за лицами, освобожденными из мест лишения свободы”. – Харьков: Рубикон, 1998. – 112 с.

 

Література до теми 20 «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)»

1. Женевська конвенція про поводження з військовополоненими від 12.08.1940р., ратифікована СРСР 17.04.1954р.
2. Про дисциплінарний статут Збройних сил України: Закон України від 24.03.1999р. // Офіційний вісник України. – 1999. – №19. – Ст.812.
3. Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: Закон України від 22.06.2006р. // www.rada.gov.ua
4. Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України: Закон України від 26.03.1992р. // ВВРУ. – 1992. – № 29. – Ст. 397.
5. Про Збройні сили України: Закон України від 6.12.1991р. // ВВРУ. – 1992. – № 9. – Ст. 108.
6. Про військовий обов’язок і військову службу: Закон України від 25.03.1992р. // ВВРУ. – 1992. – № 27. – Ст. 385.
7. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 06.04.2000р. // ВВРУ. – 2000. – №28. – Ст.224; 2003. – №27. – Ст.209.
8. Про прокуратуру: Закон України від 5.11.1991р. // ВВРУ. – 1991. – №53. – Ст. 793.
9. Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992р. // ВВРУ. – 1992. – № 27. – Ст. 382.
10.  Про статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України: Закон України від 24.03.1999р. // Офіційний вісник України. – 1999. – №19. – Ст.812.
11.  Про участь України в міжнародних миротворчих операціях: Закон України від 23.04.1999 р. // ВВРУ. – 1999. – № 22-23. – Ст. 202.
12.  Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень: Постанова Пленуму Верховного Суду України №15 від 26.12.2003р. // www.rada.gov.ua
13.  Белоконев В. Современные проблемы воинских должностных преступлений // Предпринимательство, государство и право. – 2001. – №5. – С. 97–100.
14.  Бєлоконєв В. Соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за порушення правил водіння або експлуатації військових машин // Право України. – 2000. – №3. – С. 56-59.
15.  Карпенко М. Кримінальна відповідальність за нестатутні взаємовідносини // Право України. – 2002. – №3. – С.147-150.
16. Майоров І. Питання гармонізації кримінального законодавства України з правом збройних конфліктів // Право України. – 1999. – №2. – С.79-80.
17. Хавронюк М.І., Дячук С.І., Мельник М.І. Військові злочини: Коментар законодавства // Відп. ред. М.Д. Дрига, В.І. Кравченко. – К.: А.С.К., 2002. – 272 с.

 

Література до теми 21 «Злочини проти миру, безпеки людства та  міжнародного правопорядку»

1. Віденська декларація Ради Європи від 9.10.1993р.
2. Віденська конвенція про правонаступництво держав стосовно договорів від 23.08.1978р., ратифікована Україною 17.09.1992р.
3. Гаазька декларація щодо заборони застосування куль, що легко сплющуються і розвертаються у тілі людини від 29.07.1899р.
4. Декларація ООН про ліквідацію всіх форм непритомності і дискримінації на основі релігії або переконань від 25.11.1981р.
5. Декларація ООН про право народів на мир, від 12.11.1984р.
6. Декларація про заборону метання снарядів і вибухових речовин із повітряних куль від 18.10.1907р.
7. Договір про відмову від війни як знаряддя національної політики від 27.08.1928р. СРСР приєднався до Договору 6.09.1928р.
8. Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань від 27.09.1996р., ратифікований Україною 16.11.2000р.
9. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї від 1.07.1968р. Україна приєдналась до Договору 16.11.1994р.
10.  Європейська конвенція про запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, від 28.11.1987р., ратифікована Україною 24.01.1997р.
11.  Конвенція про відкрите море від 29.04.1958р. Ратифікована СРСР 20.10.1960р.
12.  Конвенція про заборону й обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що спричинили надзвичайні пошкодження або діють не вибірково, від 10.10.1980р.
13.  Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення від 13.01.1993р., ратифікована Україною 16.10.1998р.
14.  Конвенція про запобігання злочинові геноциду та покарання за нього від 9.12.1948р., ратифікована УРСР 22.07.1954р.
15.  Конвенція про запобігання і покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів від 14.12.1973р., ратифікована СРСР 26.12.1975р.
16.  Конвенція про рабство від 25.09.1926р., підписана УРСР 29.08.1956р.
17.  Конвенція про ядерну безпеку від 20.09.1994р., ратифікована Україною 17.12.1997р.
18.  Міжнародна конвенція про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців, ратифікована Україною 14.07.1993р.
19.  Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників від 17.12.1979р. СРСР приєднався до Конвенції 8.05.1987р.
20.  Протокол про заборону застосування на війні задушливих, отруйних та інших газів і рідин та бактеріологічних засобів від 17.06.1925р.
21.  Санкт-Петербурзька декларація про заборону застосування на війні деяких розривних снарядів вагою менше 400 грамів від 29.11.1868р.
22.  Про міжнародні договори України: Закон України від 22.12.1993р. // ВВРУ. – 1994. –  № 10. –  Ст. 45.
23.  Про оборону України: Закон України від 5.10.2000р. // ВВРУ. – 2000. –  № 49. – Ст. 420.
24.  Про правонаступництво України: Закон України від 12.09.1991р. // ВВРУ. – 1991. – № 46. –  Ст. 617.
25.  Про символіку Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Україні: Закон України від 8.07.1999р. // ВВРУ. – 1999. – № 36. – ст. 316.
26.  Про заходи по забезпеченню безпеки мореплавства: Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.1992р. № 250 // www.rada.gov.ua
27.  Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 7.02.2003р. // www.rada.gov.ua
28.  Базов В.П. Кримінальна відповідальність за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права. Навч. посібник. – К.: Істина, 2003. – 136 с.
29.  Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник                           (Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко та ін.) / За ред.                               М.І. Мельника, В.А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004. – 656 с.
30.  Попович В. Питання імплементації норм міжнародного гуманітарного права в чинне кримінальне законодавство України // Держава і право / Ін-т держави і права НАН України ім. В.М. Корецького. – Вип. 17. – 2002. – С.382-386.
31.  Попович В. Кримінальна відповідальність за злочини проти людяності // Проблеми державотворення в Україні. Матер. X регіон. наук.-практ. конф. (5-6 лютого 2004 р.). – Львів, 2004. – С.507-509.
32.  Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: Учебник / Отв. редактор Е.Л. Стрельцов. – Х.: “Одиссей”, 2006. – 720 с.
33.  Яценко С.С. Міжнародні злочини // Юрид. енциклопедія. – Т.3: К-М. – К.: Укр. енциклопедія, 2001. – С.694-696.
34.  Яценко С.С. Геноцид // Юрид. енциклопедія. Т.1: А-Г. – К.: Укр. енциклопедія, 1998. – С.573-574.
35.  Яценко С.С. Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни // Юрид. енциклопедія. Т.4: Н-П. – К.: Укр. енциклопедія, 2003. – С.567-568.
36.  Яценко С.С. Порушення законів та звичаїв війни // Юрид. енциклопедія. Т.4: Н-П. – К.: Укр. енциклопедія, 2003. – С.674-675.

 

Література до теми 22 «Основні положення Особливої частини кримінального законодавства іноземних країн»

1. Примерный Уголовный кодекс США. – М., 1969. – 303с.
2. Уголовное право США: Сборник нормативних актов /Под ред. И.Д. Козочкина. - М.: УДН, 1985.
3. Уголовное законодательство зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии, Японии): Сб. законод.мат. /Под ред. И, Л. Козочкина. -М.: Зерцало, 1999.
4. Уголовный кодекс Австралии 1995г. – Санкт-Петербург:  Юридический центр Пресс, 2002. – 388с.
5. Уголовный кодекс Австрии. – Москва: Зерцало-М, 2001. – 144с.
6. Уголовный кодекс Азербайджанской Республики. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2001. – 325с.
7. Уголовный кодекс Голландии. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2000. – 252с.
8. Уголовный кодекс Грузии. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2002. – 409с.
9. Уголовный кодекс Дании. – СПб.: Изд-во Юрид. Центр Пресс,  2001. – 230с.
10. Уголовный кодекс Испании. – М.: Зерцало, 1998. – 218с.
11. Уголовный кодекс Китайской Народной Республики. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2001. – 242с.
12. Уголовный Кодекс Кыргызской Республики. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2002. – 352с.
13. Уголовный кодекс Латвийской Республики. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2001. – 313с.
14. Уголовный кодекс Республики Беларусь. Принят Палатой представителей 2 июня 1999 года. – Минск: ”Амалфея”, 2001. – 320с.
15. Уголовный кодекс Республики Болгария. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2001. – 298с.
16. Уголовный кодекс Республики Казахстан. По состоянию на 1 сентября 1999 года. – Алматы: “Юрист”, 1999. – 140с.
17. Уголовный кодекс Республики Польша. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2001. – 234с.
18. Уголовный кодекс Республики Сан-Марино. – СПб.: Изд-во Юрид. Центр Пресс,  2002. – 253с.
19. Уголовный кодекс Республики Таджикистан. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2001. – 410с.
20. Уголовный кодекс Республики Туркменистан. - Ашгабад, 1997.
21. Уголовный кодекс Республики Узбекистан: Научно-практический комментарий. – Ташкент: Академия МВД Республики Узбекистан, 1996. - 388с.
22. Уголовный кодекс Российской Федерации // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1996. - № 25. – Ст. 2954
23. Уголовный кодекс Туркменистана.–Ашхабад:”Туркменистан”,1997.– 377с.
24. Уголовный кодекс УССР 1927 г. // Борьба с преступностью в Украинской ССР. Т. 2. 1926-1967 гг. – К.: ВШ МООП УССР, 1967. – С.311-368.
25. Уголовный Кодекс Франции. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2002. – 650с.
26. Уголовный кодекс ФРГ.  – М.: Изд-во “Зерцало”, 2000. – 208с;
27. Уголовный кодекс ФРГ. - М., 2000.
28. Уголовный кодекс Швейцарии. – Москва: Зерцало, 2000. – 135с.
29. Уголовный кодекс Швеции. – Москва, 2000. –167с.
30. Уголовный кодекс штата Нью-Йорк //Уголовное право США. Сборник нормативных актов. - М.: Университет Дружбы народов,1986. 
31. Уголовный кодекс Эстонской Республики. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2001. – 262с.
32. Уголовный кодекс Японии. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2002. – 226с.
33. Красницький І. Підстави відповідальності за кримінальним правом Франції // Вісник Львівського національного університету ім. Івана Франка. – Серія юридична. – 2001. – Вип. 36. – С. 502 – 507.
34. Марисюк К. Відповідальність за фальсифікації за Кримінальним кодексом Іспанії  1995 р. // Проблеми державотворення і захисту прав людини вУкраїні. Матеріали VIII регіональної науково-практичної конференції (13-14лютого 2002 р.). - Львів. - 2002. - С. 268 - 269.
35. Марисюк К. Кримінально-правова відповідальність за порушення законодавства у сфері свободи віросповідання у державах пострадянського простору // Право України. – 2003. - №9. – с. 31-34
36. Марисюк К. Кримінально-правова відповідальність за порушення законодавства у сфері свободи віросповідання у державах Далекого Сходу та Південно-Східної Азії // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІІ регіональної науково-практичної конференції.3-4 лютого 2005 р. –Львів: Юридичний факультет ЛНУ ім.. Івана Франка, 2005.-С. 302-303.
37. Марисюк К.Б. Кримінально-правова  відповідальність за порушення законодавства у сфері свободи віросповідання у державах пострадянського простору  // Актуальні  проблеми  вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статей. - Івано-Франківськ. - 2003. - Випуск XI.-С. 180-184.
38. Марисюк К.Б. Кримінально-правова відповідальність за порушення законодавства у сфері свободи віросповідання у державах Океанії // Життя і право. - 2004. - №5. - С. 58 - 60.
39. Марисюк К.Б. Правова регламентація відповідальності за тероризм в Іспанії // Молодь у юридичній науці. Збірник тез Міжнародної наукової конференції молодих вчених "Другі осінні юридичні читання". 14-15 листопада 2003 .(ч- року. - Хмельницький. - 2003. - С. 260 - 262.
40. Марисюк К.Б. Правове врегулювання еутаназії за законодавством Австралії // Вісник Львівського університету. Серія юридична. - 2003. - №38. - С. 486-492.
41. Марисюк К.Б. Правове врегулювання еутаназії за законодавством Бельгії // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статей. - Івано-Франківськ. - 2003. - Випуск XIII. - С. 158-163.
42. Орлеан А.М. Порівняльний аналіз правових норм різних країн про кримінальну відповідальність за торгівлю людьми // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Х. – 2001. – Вип. 16. – С. 89 – 92.
43. Павликівський В.1. Кримінальна відповідальність за порушення трудових прав людини в пострадянських республіках (порівняльний аналіз) // Вісник Університету внутрішніх справ. - 2003. -№23. - С. 103-107.
44. Савченко А. Автотранспортні злочини в США // Міліція України. – 2004. - №7. – с. 24-25.
45. Савченко А. Кримінально-правова протидія катуванню у США // Міліція України. – 2004. - №8.  –с. 26-27.
46. Савченко А.В. Злочин і покарання за кримінальним законодавством України та США // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. - №3. – с. 239-242
47. Савченко А.В. Конституція як джерело кримінального законодавства України та США // Вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2001. – Вип. 3. – С. 14 – 20.
48. Савченко А.В. Кримінальна відповідальність юридичних осіб: американський досвід // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2004. - №2. – с. 217-223.
49. Савченко А.В. Кримінально-правова боротьба з тероризмом: міжнародні, національні та порівняльні аспекти // Вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2002. – Вип. 2. – С. 168 – 177.