Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
Новости все
  • Не нашли подходящий заказ?
    Заказать в 1 клик:  /contactus
  •  
Главная \ Методичні вказівки \ Кримінальне право України. Загальна частина

Кримінальне право України. Загальна частина

« Назад

Кримінальне право України. Загальна частина 15.10.2016 20:31

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчально-методичні матеріали з дисципліни

«Кримінальне право України. Загальна частина»

для студентів 2 курсу навчально-наукового інституту права

та психології НАВС (освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр», напрям підготовки «Правознавство»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2012

Укладачі:

доцент кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету ННІПП НАВС  Коробенко В.М.

доцент кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету ННІПП НАВС Плугатир В.С.

 

 

 

 

 

 

                   Навчально-методичні           матеріали          з      дисципліни

«Кримінальне право України. Загальна частина» схвалено на засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, протокол № _____від «___»__________2012 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Опис дисципліни

 

Курс

Характеристика дисципліни

Кількість залікових кредитів,

Відповідних ECTS: 3

Змістових модулів: 3

Загальна кількість годин: 108

Тижневих годин: за розкладом

Занять

Рік підготовки: 2012

Семестр: 3

Всього з викладачем: 54

Лекції: 18

Семінарські заняття: 18

Практичні заняття: 18

Самостійна робота: 48

Індивідуальна робота: 6

Вид контролю: -

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Дисципліна: Кримінальне право України. Загальна частина.

Кримінальне право є однією з профілюючих дисциплін, які вивчають у юридичних вищих навчальних закладах України. Викладання кримінального права передбачає розкриття соціальної суті і юридичного змісту закону про кримінальну відповідальність, взаємозв'язку його норм, оволодіння вмінням їх наукового та практичного застосуванням. Конституція України є концептуальним джерелом кримінального права, яке містить норми прямої дії. Вона має вищу юридичну силу. Тому всі кримінально-правові норми повинні відповідати Конституції.

Курс «Загальна частина кримінального права України» має своїм завданням сформувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності.

Вивчення курсу повинно сприяти вихованню у студентів поважного ставлення до закону про кримінальну відповідальність як важливого засобу захисту людини, її прав і свобод, проголошених Конституцією України, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань.  

Даний курс дає можливість поглибленого вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання. Порядок і послідовність викладу питань Загальної частини кримінального права прийнято іменувати системою курсу Загальної частини кримінального права. Система курсу Загальної частини кримінального права в основному визначається системою чинного кримінального законодавства. До Загальної частини входять норми, що визначають завдання, принципи та основні інститути кримінального права. Тому метою курсу є засвоєння студентами основних правових понять, категорій, кримінально-правових інститутів, базою для яких є Конституція України та чинне кримінальне законодавство. Зокрема, досконале знання законодавчих та теоретичних питань, які стосуються підстав кримінальної відповідальності, чинності закону в часі і просторі, поняття злочину та його видів, стадій вчинення злочину, складу злочину, співучасті у злочині, множини злочинів, звільнення від кримінальної відповідальності, поняття та мети покарання, його видів, призначення покарання і звільнення від нього та деякі інші.

Збагачення студентів теоретичними знаннями передбачає засвоєння ними різних концепцій, поглядів, дискусійних положень з найбільш важливих питань, які є в науці кримінального права, розвиток вміння критично обмірковувати проблемні питання, щоб мати про них свою аргументовану думку, а також розвиток правового мислення, що допоможе правильно орієнтуватися в матеріалі. У зв’язку з цим метою курсу також є не лише детальне вивчення студентами конспектів лекцій та діючого законодавства, керівних роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, підручників і учбових посібників, а й необхідність вивчення додаткової літератури, що буде сприяти правильному вмінню аналізувати та тлумачити кримінально-правові норми діючого законодавства, положення постанов Пленуму Верховного Суду України і застосовувати їх до конкретних обставин; засвоєнню основних проблем науки кримінального права; знанню сучасних тенденцій кримінально-правової політики в Україні.

Вивчення кримінального права нерозривно пов’язане зі знанням положень інших загальних та спеціальних юридичних дисциплін, зокрема, кримінального процесу, кримінології, історії держави та права, теорії держави та права, конституційного права, трудового права, кримінально-виконавчого права.

 

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Особливе значення в кредитно-модульній технології організації навчання надається самостійній роботі студента. Тематичним планом передбачений мінімально необхідний обсяг засвоєння конкретних тем. 

Студентам рекомендується готувати короткі конспекти виступів з кожного питання плану семінарського заняття та письмово виконувати завдання для самостійної роботи.

У разі, коли до матеріалів семінарських або практичних занять додаються задачі, студент має підготувати їх письмові рішення на підставі діючого законодавства з обов'язковим посиланням, у разі необхідності, на конкретні статті діючого законодавства. У разі, якщо умови задачі допускають альтернативне її розв’язання, необхідно зазначити кожен з варіантів.

Виконання завдань для самостійної роботи перевіряється викладачем під час проведення семінарських занять або під час підсумкового заняття з модулю, коли воно передбачено навчальним планом. Питання, що випливають з завдань для самостійної роботи включаються до тестових завдань з кожного модулю та до підсумкового тесту з дисципліни. 

З усіх питань, що виникають у зв’язку з підготовкою до семінарських та практичних занять студентам слід звертатись до викладача під час щотижневих консультацій. 

Студентам рекомендується самостійно опрацьовувати відповіді на тестові завдання з метою підготовки до підсумкового тестування. 

Навчально-методичні матеріалі та тестові завдання в електронному форматі наявні у читальному залі, комп’ютерному класі, методистів курсів та на кафедрах.

Перед проведенням модульного контролю (підсумкового тестування) проводиться індивідуальне заняття, на яке запрошуються студенти, що мають труднощі із самостійним засвоєнням навчального матеріалу або займаються поглибленим вивченням окремих питань з навчальної дисципліни.

 

2. Структура залікового кредиту       

№

з/п

Номер змістового модуля і назва тем

Всього годин

Всього годин з викладачем

З них

Лекції

Семінарських занять

Практичних занять + МК

Індивідуальна робота з викладачем

Сам. робота

Змістовий модуль І.

 

 

 

 

 

 

 

1.

Тема 1. Поняття і система кримінального права.

6

2

2

-

-

-

4

2.

Тема 2. Кримінальна відповідальність та її підстави.

12

4

-

2

2

-

8

3.

Тема 3. Закон про кримінальну відповідальність.

6

4

2

2

-

-

2

4.

Тема 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі.

12

6

2

2

2

2

4

5.

Всього по змістовому модулю 1.

36

16

6

6

4

2

18

Змістовий модуль ІІ.

 

 

 

 

 

 

 

6.

Тема 5. Поняття злочину.

8

6

2

2

2

-

2

7.

Тема 6. Склад злочину.

10

6

2

2

2

-

4

8.

Тема 7. Об’єкт злочину.

4

2

-

2

-

-

2

9.

Тема 8. Об’єктивна сторона злочину.

14

6

2

2

2

2

6

10.

Всього по змістовому модулю 2.

36

20

6

8

6

2

14

Змістовий модуль ІІІ.

 

 

 

 

 

 

 

11.

Тема 9. Суб’єкт злочину.

6

2

-

-

2

-

4

12.

Тема 10. Суб’єктивна сторона злочину.

12

6

2

2

2

-

6

13.

Тема 11. Стадії злочину.

6

4

2

-

2

-

2

14.

Тема 12. Співучасть у злочині.

12

6

2

2

2

2

4

15.

Всього по змістовому модулю 3.

36

18

6

4

8

2

16

16.

Всього за семестр:

108

54

18

18

18

6

48

 

 

3. Плани семінарських та практичних занять, самостійної та індивідуальної роботи

 

Змістовий модуль 1.

Тема 1. Поняття, предмет, завдання та система кримінального права України.

Семінарське заняття – - год.

Практичне заняття  –   - год.

Індивідуальна робота -  - год.

Самостійна робота  –  4  год.

 

Ключові терміни  та поняття до теми: Кримінальне право як галузь права – це система, сукупність юридичних норм, прийнятих Верховною Радою України, що встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання підлягають застосуванню до осіб, що їх вчинили. Наука кримінального права – злагоджена система кримінально-правових поглядів, ідей, уявлень про злочин і покарання. Функції кримінального права, принципи кримінального права, завдання кримінального права, предмет кримінального права, система кримінального права.

 

Самостійна робота до теми 1.

План

  1. Поняття кримінального права.
  2. Загальна характеристика Кримінального кодексу України.
  3. Завдання, функції та принципи кримінального права.
  4. Система кримінального права.
  5. Кримінальне право і суміжні галузі права.

 

Питання для самоконтролю:

  1. Що таке кримінальне право як самостійна галузь права?
  2. Що є предметом кримінального права як самостійної галузі права?
  3. Що таке кримінальне право як наука?
  4. Які завдання, функції та принципи кримінального права?
  5. Як побудована система кримінального права?

 

Теми рефератів, доповідей

  1. Поняття кримінального права як самостійної  галузі права.
  2. Історія кримінального законодавства України.
  3. Наука  кримінального права.
  4. Система кримінального права.

 

Література до теми:  [1, 2, 3, 4, 6, 22, 26, 29, 40, 41, 42, 69-77, 79, 80, 81, 84-90, 92, 93, 94, 105, 111]

 

Тема 2. Кримінальна відповідальність та її підстави.

Семінарське заняття – 2 год.

Практичне заняття  –   2 год.

Індивідуальна робота -  - год.

Самостійна робота –  8   год.

 

Ключові терміни  та поняття до теми: Кримінальна відповідальність – спосіб державно-правового впливу на особу, яка вчинила  злочин, що проявляється в державному осуді протиправної поведінки, а також в покладанні на особу певних   позбавлень та обмежень передбачених законом. Зміст кримінальної відповідальності, межі кримінальної відповідальності, підстави кримінальної відповідальності, форми реалізації кримінальної відповідальності, позитивна та негативна кримінальна відповідальність.

 Семінарське заняття з теми 2.

План

  1. Поняття відповідальності. Кримінальна відповідальність як вид юридичної відповідальності.
  2. Структура кримінально-правових відносин.
  3. Підстави кримінальної відповідальності. Поняття про юридичні  підстави кримінальної відповідальності в науці і законодавстві.
  4. Межі кримінальної відповідальності.
  5. Зміст та реалізація кримінальної відповідальності.

Практичне заняття  з теми 2.

  1. Виникнення і припинення кримінально-правових відносин і кримінальної відповідальності (дискусійні питання).
  2. Етапи реалізації кримінальної відповідальності.
  3. Кримінальна відповідальність і кримінальне покарання.

Самостійна  робота з теми  2.

  1. Філософське обгрунтування  кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин. Питання про свободу волі у кримінальному праві.
  2. Дискусійні питання відносно змісту та реалізацій кримінальної відповідальності.

Питання для самоконтролю:

1.     Що таке кримінальна відповідальність?

  1. Яка структура кримінально-правових відносин?
  2. Коли виникають і припиняються кримінально-правові відносини?
  3. В яких формах реалізується кримінальна відповідальність?
  4. Що є підставою кримінальної відповідальності?

Теми рефератів, доповідей

  1. Кримінальна відповідальність як вид юридичної відповідальності.
  2. Кримінально-правові відносини: їх суб’єкт та зміст.
  3. Кримінальна відповідальність і кримінальне покарання.

Література до теми: [4, 6, 7, 24, 25, 40-42, 69-77, 79, 85-90]

 

Тема 3. Закон про кримінальну відповідальність

Семінарське заняття – 2 год.

Практичне заняття  –   - год.

Індивідуальна робота -  - год.

Самостійна робота  –  2  год.

 

Ключові терміни  та поняття до теми: Закон про кримінальну відповідальність – це письмовий правовий акт, що має вищу юридичну силу, приймається Верховною Радою України або всенародним референдумом і містить кримінально-правові норми, які встановлюють підстави та принципи кримінальної відповідальності, визначають, які  суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання належить застосувати до осіб, винних у їх вчиненні, формулюють інші кримінально-правові наслідки вчинення злочину. Кримінально-правова норма, диспозиція, санкція, тлумачення закону про кримінальну відповідальність, принципи чинності кримінального закону у просторі, зворотна дія кримінального закону у часі, екстрадиція.

 

Семінарське заняття з теми 3.

План

  1. Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки, види і значення.
  2. Структура статей Особливої частини. Диспозиції і санкції. Види диспозицій і санкцій.
  3. Кримінально-правові норми, їх види.

2.     Структура Кримінального кодексу України. Загальна та Особлива частина їх єдність і взаємозв’язок.

 

Самостійна робота з теми 3.

План

  1. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність: поняття, види та значення.
  2. Роль Верховного Суду України у тлумаченні законів про кримінальну відповідальність.
  3. Аналогія в кримінальному праві.
  4. Історія розвитку кримінального законодавства України.
  5. Підібрати з КК України 2-3 статті на кожний вид диспозицій та санкцій.
  6. Визначити види санкцій в статтях: 112, 113, 119, 222, 235 КК України.

 

Питання для самоконтролю:

  1. Що таке закон про кримінальну відповідальність?
  2. Яка структура Кримінального кодексу України?
  3. Що таке  диспозиція та які їх види?
  4. Що таке санкція та які їх види?
  5. Що таке тлумачення закону про кримінальну відповідальність?
  6. Які є види тлумачення закону про кримінальну відповідальність?

 

Теми рефератів, доповідей

  1. Структура Кримінального кодексу України.
  2. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.

 

Література до теми: [4, 6,  7, 24, 25, 40-42, 69-77, 79, 85-90]

 

Тема 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі.

Семінарське заняття – 2 год.

Практичне заняття  –   2 год.

Індивідуальна робота - 2 год.

Самостійна робота  –  4  год.

Модульний контроль – 2 год.

 

Ключові терміни  та поняття до теми: Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі, вступ закону про кримінальну відповідальність у силу, час вчинення злочину, припинення чинності закону про кримінальну відповідальність, зворотна сила закону про кримінальну відповідальність. Принципи чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі: територіальний, громадянства, універсальний, реальний.

 

Семінарське заняття з теми 4.

План

  1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
  2. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
  3. Чинність Закону про кримінальну відповідальність у просторі. Зміст територіального принципу чинності закону про кримінальну відповідальність.
  4. Зміст принципу громадянства.
  5. Зміст універсального та реального принципів.

 

           Практичне заняття з теми 4.

План

  1. Час прийняття, оприлюднення та набрання законом про кримінальну відповідальність чинності.
  2. Порівняння законів на предмет пом’якшення чи посилення кримінальної відповідальності.
  3. Проблема застосування так званого проміжного закону.
  4. Визначення часу вчинення злочину (спірні питання).

     5. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику задач з Загальної частини кримінального права”.

                                      

Самостійна робота  з теми 4.

План

  1. Видача осіб, які вчинили злочин (екстрадиція).                                                                  
  2. Кримінальна відповідальність осіб, які мають дипломатичний імунітет і вчинили злочини на території України.

 

Питання для самоконтролю:

1.     В чому полягає принцип дії закону про кримінальну відповідальність у часі?

  1. Коли закон про кримінальну відповідальність набирає чинності?
  2. Коли закон про кримінальну відповідальність втрачає чинність?
  3. Що є часом вчинення злочину?
  4. Що таке зворотна сила закону про кримінальну відповідальність у часі?
  5. На підставі яких принципів діє закон про кримінальну відповідальність у просторі?
  6. Що є територією України?

 

Теми рефератів, доповідей

  1. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
  2. Територіальний принцип дії закону про кримінальну відповідальність у просторі.
  3. Видача осіб, що вчинили злочини (екстрадиція).

 

Література до теми: [4, 6, 7, 40-42, 69-77, 79, 85-90, 108]

 

Змістовий модуль 2.

Тема 5. Поняття злочину.

Семінарське заняття – 2 год.

Практичне заняття  –   2 год.

Індивідуальна робота -  - год.

Самостійна робота  –  2  год.

 

Ключові терміни  та поняття до теми: Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяння), вчинене суб’єктом злочину. Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м’яке покарання. Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років. Тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десяти років або довічного позбавлення волі.

 

Семінарське заняття з теми 5.

План

  1. Формування та розвиток визначення поняття злочину в кримінальному праві України. Соціальна природа злочину.
  2. Визначення поняття злочину, їх суть. Поняття злочину в чинному КК України.
  3. Ознаки злочину, їх зміст і значення.
  4. Малозначність у кримінальному праві. Значення ч.2 ст. 11 КК для поняття злочину.
  5. Місце злочину в системі правопорушень. Критерії відмежування злочинів від інших правопорушень.

 

Практичне заняття  з теми 5.

План

  1. Класифікація злочинів. Критерії класифікації.
  2. Класифікація злочинів залежно від  ступеня тяжкості (ст. 12 КК України).
  3. Значення класифікації злочинів за ступенем тяжкості.
  4. Вирішити задачі, що містяться  у „Збірнику задач  з Загальної частини кримінального права”.

 

                                               Самостійна робота з теми 5.

План

  1. Залежність поняття злочину від соціально-економічних відносин, що існують у суспільстві на тому, чи іншому розвитку.
  2. Історико-мінливий характер поняття злочину. Криміналізація і декриміналізація суспільно-небезпечних діянь.
  3. Проблема вдосконалення поняття злочину в кримінальному праві.

 

Питання для самоконтролю:

  1. Що таке злочин?
  2. Які визначення  поняття злочину були в історії кримінального права?
  3. Які ознаки злочину?
  4. Що таке малозначність у кримінальному праві?
  5. Які є критерії відмежування злочинів від інших правопорушень?
  6. Що таке класифікація злочинів?
  7. Які є критерії класифікації злочинів?
    1. Історичний розвиток визначення поняття злочину.
    2. Місце злочину в системі правопорушень.
    3. Критерії класифікації злочинів.

Теми рефератів, доповідей

Література до теми: [4, 6, 40-42, 69-77, 79, 85-90, 92, 117]

 

Тема 6. Склад злочину.

Семінарське заняття – 2 год.

Практичне заняття  –   2 год.

Індивідуальна робота -  - год.

Самостійна робота  –  4  год.

 

Ключові терміни  та поняття до теми: Склад злочину – сукупність визначених законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують певне суспільно небезпечне діяння, як злочин. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки складу злочину, обов’язкові та факультативні ознаки складу злочину, елементи складу злочину (об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона), функції складу злочину. Кваліфікація злочину – встановлення точної відповідності між ознаками фактично вчиненого діяння та ознаками складу злочину, передбаченого конкретною кримінально-правовою нормою Особливої частини Кримінального кодексу України.

 

Семінарське заняття з теми 6.
План
  1. Поняття складу злочину. Співвідношення понять злочину і складу злочину.
  2. Елементи та ознаки складу злочину.
  3. Види складів злочину.
  4. Склад злочину і кваліфікація злочину.
  5. Функції та значення складу злочину.

 

Практичне заняття  з теми 6.

План

  1. Системно-структурна характеристика складу злочину.
  2. Обов’язкові та факультативні ознаки складу злочину.
  3. Функції факультативних ознак складу злочину.
  4. Встановлення ознак конкретного складу злочину.
  5. Вирішити задачі, що містяться  у „Збірнику задач  з Загальної частини кримінального права”.

 

Самостійна робота з теми 6.

План

  1. Точки зору вчених щодо визначення поняття складу злочину.
  2. Спірні питання щодо системно-структурної характеристики складу злочину.
  3. Кримінально-правове значення поділу складів злочину за ступенем їх суспільної небезпеки.
  4. Кримінально-правове значення поділу складів злочину за способом їх описування у законі.
  5. Кримінально-правове значення поділу складів злочину за особливостями конструкції їх об’єктивної сторони.

 

Питання для самоконтролю:

  1. Що таке склад злочину?
  2. Як співвідносяться поняття злочину і складу злочину?
  3. Що таке ознаки складу злочину?
  4. Які ознаки складу злочину відносяться до обов’язкових?
  5. Які функції виконують факультативні ознаки складу злочину?
  6. Які функції та значення складу злочину?
  7. Яке значення має склад злочину для кваліфікації злочинів?

Література до теми: [4, 6, 40-42, 43, 48, 53, 54, 56, 57, 60, 65, 69-77, 79, 85-90, 92]

 

Тема 7. Об’єкт злочину.

Семінарське заняття – 2 год.

Практичне заняття  –   - год.

Індивідуальна робота -  - год.

Самостійна робота  –  2  год.

 

Ключові терміни  та поняття до теми: Об’єкт злочину – суспільні відносини, які охороняються кримінальним законом і яким в результаті злочинного посягання завдається чи може бути завдана певна шкода. Загальний, родовий, видовий і безпосередній об’єкти. Основний і додатковий безпосередні об’єкти. Додатковий обов’язковий та додатковий факультативний об’єкти. Предмет злочину – будь-які речі матеріального світу, з приводу яких чи у зв’язку з якими вчиняється злочин.

 

Семінарське заняття з теми 7.

План

  1. Поняття об’єкта злочину. Значення об’єкта злочину в структурі елементів його складу для характеристики суспільної небезпеки злочину і його кваліфікації.
  2. Суспільні відносини як об’єкт злочину. Об’єкт злочину і об’єкт кримінально-правової охорони. Структура суспільних відносин: суб’єкти, соціальний зв’язок між ними, предмет суспільних відносин.
  3. Класифікація об’єктів злочину. Загальний об’єкт злочину. Родовий (спеціальний, груповий) об’єкт злочину. Безпосередній (конкретний) об’єкт злочину. Їх значення.
  4. Основний (головний) і додатковий безпосередні об’єкти.
  5. Поняття предмету злочину.

 

Самостійна робота з теми 7.

План

  1. Точки зору вчених щодо визначення об’єкта злочину?
  2. Місце предмета злочину в структурі складу злочину.
  3. Відмінність предмета злочину від об’єкта.
  4. Предмет злочину та знаряддя і засобу вчинення злочину.
  5. Потерпілий від злочину.

 

Питання для самоконтролю:

  1. Що є об’єктом злочину?
  2. Яка існує класифікація об’єктів по вертикалі?
  3. Яка існує класифікація об’єктів по горизонталі?
  4. Яка структура суспільних відносин?
  5. Що є предметом злочину?
  6. В чому полягає відмінність між об’єктом і предметом злочину?
  7. Що є предметом злочинного впливу?

 

Теми рефератів, доповідей

  1. Суспільні відносини як об’єкт злочину. Сучасні тенденції у визначенні поняття об’єкта злочину.
  2. Поняття предмета злочину та його місце у структурі складу злочину.
  3. Поняття потерпілого від злочину та його кримінально-правове значення.
  4. Класифікація об’єктів.

 

Література до теми: [4, 6, 32, 40-42, 52, 53, 61, 64, 69-77, 85-90, 103, 106]

 

Тема 8. Об’єктивна сторона злочину.

Семінарське заняття – 2 год.

Практичне заняття  –   -2 год.

Індивідуальна робота - 2 год.

Самостійна робота  –  2  год.

 

Ключові терміни  та поняття до теми: Об’єктивна сторона злочину – це зовнішнє вираження злочину, що характеризується суспільно небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю), суспільно небезпечними наслідками, причинним зв’язком між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місцем, часом, обстановкою, способом, а також засобами вчинення злочину. Обов’язкові та факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину. Дія та бездіяльність. Суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок, місце, час, спосіб, обстановка, засоби та знаряддя вчинення злочину.

 

Семінарське заняття з теми 8.

План

  1. Поняття об’єктивної сторони злочину. Обов’язкові та факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину.
  2. Поняття та ознаки дії в кримінальному праві.
  3. Поняття та ознаки бездіяльності. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.
  4. Поняття нездоланної сили, фізичного і психічного примусу та їх значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільно небезпечне діяння.
  5. Суспільно небезпечні наслідки як ознака об’єктивної сторони злочину: поняття, види та значення в кримінальному праві. Матеріальні і формальні склади злочинів.

 

Практичне заняття  з теми 8.

План

  1. Загальна характеристика кримінально-правового діяння (дії або бездіяльність).
  2. Значення розподілу складів злочинів по об’єктивній стороні на матеріальні та формальні.
  3. Значення суспільно-небезпечних наслідків.
  4. Причинний зв’язок в кримінальному праві та його значення.
  5. Вирішити задачі, що містяться  у „Збірнику задач  з Загальної частини кримінального права”.

 

Самостійна робота з теми 8.

План

1.     Теорії причинності в різних правових системах.

  1. Правила встановлення причинного зв’язку.
  2. Види причинного зв’язку.
  3. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину та їх значення.

                                 

Питання для самоконтролю:

  1. Що таке об’єктивна сторона злочину?
  2. Які ознаки утворюють об’єктивну сторону злочину?
  3. Які обов’язкові ознаки об’єктивної сторони злочину?
  4. Яким повинно бути кримінально-правове  діяння?
  5. Що таке суспільно-небезпечні наслідки?
  6. Які є види наслідків?
  7. Що таке причинний зв’язок?
  8. Які є види причинного зв’язку?
  9. Поняття та ознаки дії та бездіяльності у кримінальному праві.
  10. Види причинного зв’язку.
  11. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину.

Теми рефератів, доповідей

 

Література до теми: [4, 6, 40-42, 58, 62, 69-77, 79, 85-90, 92, 104,110, 116]

 

Змістовий модуль 3.

Тема 9. Суб’єкт злочину.

Семінарське заняття – - год.

Практичне заняття  –   2 год.

Індивідуальна робота - - год.

Самостійна робота  –  4  год.

 

Ключові терміни  та поняття до теми: Суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. Осудність, неосудність та обмежена осудність, їх критерії. Вік кримінальної відповідальності (загальний, занижений, завищений). Спеціальний суб’єкт. Особа злочинця.

 

Практичне заняття з теми 9.

План

  1. Поняття суб’єкта злочину в кримінальному праві. Обов’язкові та факультативні ознаки суб’єкта злочину. Загальний і спеціальний суб’єкт злочину.
  2. Ознаки та види спеціального суб’єкта, його значення для кваліфікації злочину.
  3. Суб’єкт злочину та особа злочинця.
  4. Вік кримінальної відповідальності.
  5. Осудність як обов’язкова ознака суб’єкта злочину.
  6. Поняття неосудності за кримінальним правом. Критерії неосудності.
  7. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику задач з Загальної частини кримінального права”.

 

Самостійна робота з теми 9.

План

  1. Обмежена  осудність. Кримінально-правові наслідки визначення особи обмежено осудною.
  2. Дискусійні питання щодо обмеженої осудності.
  3. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані оп’яніння, внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.
  4. Застосування примусових заходів медичного характеру до неосудних осіб, які скоїли суспільно-небезпечне діяння.
  5. Визначити 5 злочинів, що можуть бути вчинені лише спеціальним суб’єктом  (вкажіть додаткові спеціальні ознаки передбачені в статях Особливої частини щодо цих складів злочину).
  6. Вивчити судову практику щодо суб’єкта злочину.

                                                        

Питання для самоконтролю:

  1. Хто є суб’єктом злочину?
  2. Які ознаки характеризують суб’єкт злочину?
  3. Що таке спеціальний суб’єкт злочину?
  4. Як співвідносяться поняття суб’єкт злочину та особа злочинця?
  5. Що таке осудність та неосудність?
  6. Які критерії неосудності?
  7. Що таке обмежена осудність?
  8. Які кримінально-правові наслідки визнання особи обмежено осудною?

 

Теми рефератів, доповідей

  1. Ознаки та види спеціального суб’єкта, його значення для кваліфікації злочину.
  2. Суб’єкт злочину та особа злочинця.
  3. Кримінальна відповідальність обмежено осудних осіб.

 

Література до теми: [4, 6, 9-17, 19, 20, 23, 33-42, 40-42, 50, 59, 68-77, 79, 85-91, 95, 96, 102, 109, 113, 115]

 

Тема 10. Суб’єктивна сторона  злочину.

Семінарське заняття – 2 год.

Практичне заняття  –   2 год.

Індивідуальна робота - - год.

Самостійна робота  –  6  год.

 

Ключові терміни  та поняття до теми: Обов’язкові та факультативні ознаки суб’єктивної сторони злочину. Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Сутність вини, форми вини. Умисел та його види (прямий, непрямий). Необережність та її види (злочинна самовпевненість, злочинна недбалість). Казус або випадок у кримінальному праві. Мотив злочину, мета злочину, емоційний стан. Помилка у кримінальному праві. Юридична помилка, фактична помилка.

 

Семінарське заняття з теми  10.

План

  1. Поняття суб’єктивної сторони злочину та її значення.
  2. Ознаки суб’єктивної сторони: обов’язкові та факультативні.
  3. Поняття вини та її значення. Форми вини у кримінальному праві, їх значення для кваліфікації злочину і призначення покарання.
  4. Умисел та його види.
  5. Необережність та її види.

 

Практичне заняття  з теми 10.

План

  1. Подвійна вина та її значення для кваліфікації злочину.
  2. Випадок (казус) як невинне заподіяння шкод, його відмінність від злочинної недбалості.
  3. Мотив, мета та емоційний стан як факультативні ознаки суб’єктивної  сторони злочину, їх значення.
  4. Вирішити задачі, що містяться  у „Збірнику задач  з Загальної частини кримінального права”.

 

Самостійна робота з теми 10.

План

  1. Поняття та види помилок в кримінальному праві.
  2. Види юридичної помилки та їх вплив на кримінальну відповідальність.
  3. Види фактичної помилки та їх вплив на кримінальну відповідальність.
  4. Мотив та мотивація.
  5. Вивчити судову практику щодо встановлення суб’єктивної сторони злочину.

 

Питання для самоконтролю:

  1. Що таке суб’єктивна сторона злочину?
  2. Які ознаки суб’єктивної сторони злочину?
  3. Які є форми вини?
  4. Які є види необережності?
  5. Що таке подвійна (змішана) вина?
  6. Що таке помилка в кримінальному праві?
  7. Які є види помилок?
  8. Види умислу, вироблені теорією кримінального права, їх характеристика та значення.
  9. Подвійна, складна (змішана) форма вини та її значення для кваліфікації злочину.
  10. Поняття та види помилок у кримінальному праві.

 

Теми рефератів, доповідей

 

Література до теми: [4, 6, 40-42, 44-47, 49, 63, 67, 69-77, 79, 82, 92, 107, 112]

 

Тема 11. Стадії злочину.

Семінарське заняття –  - год.

Практичне заняття  –    2 год.

Індивідуальна робота -  - год.

Самостійна робота  –  2   год.

 

Ключові терміни  та поняття до теми: Готування до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення  умов для вчинення злочину. Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Виявлення умислу, закінчений замах, добровільна відмова від доведення злочину до кінця.

 

Практичне заняття  з теми 11.

План

  1. Поняття і види стадій вчинення злочину за чинним законодавством.
  2. Поняття  закінченого злочину. Момент закінчення злочинів в залежності від особливостей конструкції складу злочину.
  3. Поняття готування до злочину. Види  підготовки дій. Відмежування готування до злочину від виявлення наміру.
  4. Поняття замаху на злочин, його об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Види замаху. Поняття та види непридатного замаху. Відмінність замаху від готування до злочину.
  5. Добровільна відмова при незакінченому злочині, її поняття та ознаки. Підстави усунення кримінальної відповідальності за добровільну відмову від доведення злочину до кінця. Діяльне каяття та його відмінність від добровільної відмови від доведення злочину до кінця.
  6. Вирішити задачі, що містяться  у „Збірнику задач  з Загальної частини кримінального права”.

 

Самостійна робота з теми 11.

План

  1. Підстави кримінальної відповідальності за готування та замах на злочин.
  2. Кваліфікація готування та замаху на злочин.
  3. Обставини, що належить врахувати при призначенні покарання за готування та замах на злочин.
  4. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця та її значення.
  5. Вивчити судову практику щодо стадій вчинення злочину та добровільної відмови.

 

Питання для самоконтролю:

  1. Що таке стадії вчинення злочину?
  2. Які є види стадій вчинення злочину?
  3. Що таке закінчений злочин?
  4. В чому проявляється готування до злочину?
  5. Що таке добровільна відмова та які її ознаки?
  6. В чому полягає відмінність діяльного каяття від добровільної злочину до кінця?

 

Теми рефератів, доповідей

  1. Відмежування готування до злочину від виявлення наміру.
  2. Підстави кримінальної відповідальності за готування та замах на злочин.
  3. Добровільна відмова при незакінченому злочині, її поняття та ознаки.

  Література до теми: [4, 6, 40-42, 69-77, 85-90, 92, 97-101, 114]

 

Тема 12. Співучасть у злочині.

Семінарське заняття – 2 год.

Практичне заняття  –   2 год.

Індивідуальна робота - 2 год.

Самостійна робота  –  4  год.

 

Ключові терміни  та поняття до теми: Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчинення умисного злочину. Ознаки співучасті. Види співучасників – виконавець, організатор, підбурювач, пособник. Причетність до злочину. Форми співучасті (проста, складна). Група осіб, група осіб за попередньою змовою, організована група, злочинна організація. Специфічні прояви співучасті (ексцес виконавця, посереднє виконавство, провокація злочину, співучасть зі спеціальним суб’єктом, без наслідкова співучасть, невдале підбурювання чи пособництво).

 

Семінарське заняття з теми  12.

План

  1. Поняття і значення співучасті у злочині, її об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
  2. Види співучасників та їх визначення в КК України.
  3. Форми співучасті.
  4. Підстави та межі відповідності співучасників.
  5. Причетність до злочину.

 

Практичне заняття  з теми 12.

План

  1. Вирішити задачі, що містяться  у „Збірнику задач  з Загальної частини кримінального права”.

 

Питання для самоконтролю:

  1. В чому виявляються об’єктивні ознаки співучасті?
  2. Які суб’єктивні ознаки співучасті?
  3. Хто є виконавцем (співвиконавцем) вчинення злочину?
  4. Яка особа визначається пособником та які є види пособництва?
  5. Що таке форми співучасті?
  6. Які є форми співучасті за об’єктивними ознаками?
  7. Які є форми співучасті за суб’єктивними ознаками?
  8. Що визначається провокацією злочину?

 

Теми рефератів, доповідей

  1. Причетність до злочину, її види.
  2. Відповідальність та кваліфікація дій співучасників при різних формах співучасті.
  3. Спеціальні питання відповідальності співучасників.

 

Література до теми: [1, 2, 6, 23, 35, 36, 43, 62, 69-77, 79, 80, 83, 85-89, 91-93]

 

Питання до самостійної роботи:

1. Співучасть у злочинах із спеціальним суб'єктом.

2. Посереднє виконавство.

3. Провакація злочину.

4. Ексцес виконавця.

5. Безнаслідова співучасть.

6. Невдале підбурювання або пособництво.

7. Добровільн відмова співучасників.

8. Вивчити судову практику щодо співучасті.

 

 

 

 

 

 

4. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ДО ДИСЦИПЛІНИ

Нормативно-правові акти

  1. Державна програма боротьби із злочинністю // Голос України - 1993. - 30 липня.
  2. Европейская конвенция  прав человека // Основные документы Организации Объединенных Наций, Документы Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе и Документы Совета Европы о правах человека. – Варшава: Изд-во ОБСЕ/БДИПЧ, 1997. – С.127-134.
  3. Комплексная целевая программа борьбы с преступностью на 1996-2000 годы // Деловая Украина. – 1996. - №70. – 25 сентября.
  4. Конституцiя України // Вiдомостi Верховної  Ради України . - N 30. - Ст. 141.
  5. Кримінально-виконавчий кодекс України: Закон України від 11 липня 2003 року // Офіційний вісник України. – 2003. -№ 33 . – Ст.1767.
  6. Кримінальний кодекс України. (Офіц. текст) – К.: «Велес», 2012 – 176 с.
  7. Митний кодекс України: Закон України  від 11 липня 2002 року N 92-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №38-39. – Ст.288  (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України  від 28 листопада 2002 року N 291-IV, ОВУ, 2002 р., N 52, ст. 2351,  від 24 грудня 2002 року N 348-IV, ОВУ, 2003 р., N 1, ст. 2).
  8. Примерный Уголовный кодекс США. – М., 1969. – 303с.
  9. Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 1 грудня 1994 р // Відомості Верховної Ради України.-1994.-№52.-Ст.455.  (із змінами, внесеними Законом України від 15.02.1995р., 10.07.2003р.)
  10. Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України: Закон України від 7 березня 2002 року // . // Відомості Верховної Ради України. – 2002. -№32. –Ст.225.
  11. Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України: Закон України від. 26 березня 1992 року  N 2235-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №29. – Ст.397  (Із змінами і доповненнями, внесеними  Законами України  від 31 жовтня 1995 року N 407/95-ВР,  від 11 грудня 1998 року N 312-XIV,  від 13 січня 2000 року N 1381-XIV, від 21 грудня 2000 року N 2171-III).
  12. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України  від  23 грудня 1993 року N 3781-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №11. – Ст.50 ( із змінами і доповненнями, внесеними Законами України  від 11 грудня 1998 року N 312-XIV, від 7 березня 2002 року N 3111-III,  від 15 травня 2003 року N 743-IV).
  13. Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб: В Законі України від  4 березня 1998 року N 160/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №35. – Ст.236 (Із змінами і доповненнями, несеними Законом України  від 3 квітня 2003 року N 662-IV). 
  14. Про державну податкову службу в Україні : Закон України від 12 грудня 1990р. №509-Х11 (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 7 липня 1992 року N 2555-XII, від 24 грудня 1993 року N 3813-XII  (Законом України від 24 грудня 1993 року N 3813-XII  цей Закон викладено в новій редакції), від 14 грудня 1994 року N 287/94-ВР, від 11 липня 1995 року N 297/95-ВР, від 16 травня 1996 року N 203/96-ВР, від 16 грудня 1997 року N 725/97-ВР, від 15 січня 1998 року N 25/98-ВР, від 5 лютого 1998 року N 83/98-ВР,  від 30 червня 1999 року N 783-XIV,  від 30 червня 1999 року N 784-XIV,  від 20 квітня 2000 року N 1685-III, від 21 вересня 2000 року N 1987-III,  від 21 грудня 2000 року N 2181-III,  від 10 січня 2002 року N 2921-III,  від 10 січня 2002 року N 2922-III,  від 20 лютого 2003 року N 551-IV). // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №6. – Ст.37.
  15. Про державну прикордонну службу України: Закон України від 3 квітня 2003 року N 661-IV// Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №27. – Ст.206 (Із змінами і доповненнями, внесеними  Законом України від 19 червня  2003 року N 965-IV).
  16. Про державну службу: Закон України. – 1993. - №52. – Ст.490 (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11 липня 1995 року N 282/95-ВР, від 5 жовтня 1995 року N 358/95-ВР, від 22 березня 1996 року N 96/96-ВР,  від 13 травня 1999 року N 647-XIV,  від 7 червня 2001 року N 2493-III,  від 16 січня 2003 року N 432-IV, від 15 травня 2003 року N 762-IV).
  17. Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб: Закон України від  4 березня 1998р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. -№35. –Ст.236.
  18. Про дозвільну систему: Положення, затверджене Постановою №576 КМ України від 12.10.1992 р. //Іменем закону.-1992.-№44. - С.9.
  19. Про дорожній рух: Закон України від 30 червня 1993р. //Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №31. - Ст.338.
  20. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України від 23 грудня 1993 р. //Відомості Верховної Ради України. -1994. - №11. - Ст.51.
  21. Про затвердження Інструкції про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 4 листопада 2003 року №1303/203.
  22. Про комплексну програму профілактики злочинності на 2001-2005 роки: Указ Президента України від 25 грудня 2000р. // Офіційний вісник України. – 2000. - №52. – Ст.2258.
  23. Про міліцію: Закон України  від 20 грудня 1990 року // Відомості Верховної Ради України.1991.-№4. Ст.20. (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 19 червня 1992 року N 2484-XII,  від 26 січня 1993 року N 2932-XII,  від 28 червня 1994 року N 62/94-ВР,  від 14 березня 1995 року N 101/95-ВР,  від 11 грудня 1998 року N 312-XIV,  від 13 січня 2000 року N 1381-XIV,  від 6 квітня 2000 року N 1642-III,  від 21 грудня 2000 року N 2181-III,  від 21 червня 2001 року N 2537-III, від 10 січня 2002 року N 2922-III,  від 7 лютого 2002 року N 3033-III).
  24. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР// Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №24. – Ст.170  (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 6 жовтня 1998 року N 163-XIV,  від 16 липня 1999 року N 997-XIV,  від 11 січня 2000 року N 1366-XIV, від 22 червня 2000 року N 1841-III,  від 21 грудня 2000 року N 2182-III,  від 17 травня 2001 року N 2419-III,  від 29 травня 2001 року N 2470-III,  від 7 червня 2001 року N 2493-III,  від 11 липня 2001 року N 2628-III). 
  25. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 року N 586-XIV // // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №20-21. – Ст.190  (із змінами і доповненнями, внесеними  Законами України  від 17 травня 2001 року N 2419-III,  від 29 травня 2001 року N 2470-III,  від 6 березня 2003 року N 594-IV,  від 10 липня 2003 року N 1096-IV).
  26. Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією: Указ Президента України від 6 лютого 2003 року  // Офіційний вісник України. – 2003. - №6. – Ст.228.
  27. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України  від 18 лютого 1992 року N 2135-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №22. – Ст.303. (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 7 липня 1992 року N 2549-XII,  від 26 січня 1993 року N 2932-XII,  від 23 грудня 1993 року N 3784-XII,  від 5 лютого 1998 року N 85/98-ВР,  від 11 грудня 1998 року N 312-XIV, від 13 січня 2000 року N 1381-XIV,  від 21 грудня 2000 року N 2181-III, від 18 січня 2001 року N 2246-III, від 7 березня 2002 року N 3111-III,  від 3 квітня 2003 року N 662-IV, від 15 травня 2003 року N 747-IV, від 15 травня 2003 року N 762-IV,  від 19 червня 2003 року N 965-IV,  від 11 липня 2003 року N 1130-IV). 
  28. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 року N 3341-XII (Із змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. 
  29. Про основи національної безпеки України: Закон України  від 19 червня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №39. – Ст.351.
  30. Про посилення правового захисту працівників правоохоронних органів: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18 січня 1991 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - №7. – Ст.45.
  31. Про прокуратуру: Закон України // Вiдомостi Верховної Ради України.-1991. - № 53. - Ст. 793 (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України  від 22 квітня 1993 року N 3130-XII, від 26 листопада 1993 року N 3662-XII, від 21 березня 1995 року N 103/95-ВР, від 5 жовтня 1995 року N 358/95-ВР,  від 21 грудня 2000 року N 2171-III,  від 12 липня 2001 року N 2663-III,  від 10 січня 2002 року N 2922-III,  від 17 січня 2002 року N 2981-III,  від 15 травня 2003 року N 743-IV,  від 15 травня 2003 року N 762-IV,  від 11 липня 2003 року N 1130-IV).
  32. Про розвідувальні органи України: Закон України  від 22 березня 2001 року N 2331-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №19 . – Ст.94.
  33. Про склад Кабінету Міністрів України: Указ Президента України 15 грудня 1999 року N 1574/99 // Офіційний вісник України. – 1999. - №50. – Ст.2436 (із змінами і доповненнями, внесеними  Указами Президента України  від 29 травня 2001 року N 345/2001,  від 5 червня 2001 року N 405/2001,  від 21 серпня 2001 року N 724/2001,  від 25 березня 2003 року N 267/2003,  від 3 червня 2003 року N 464/2003).
  34. Про Службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №27. – Ст.382  (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України  від 13 січня 2000 року N 1381-XIV, від 21 грудня 2000 року N 2171-III,  від 10 січня 2002 року N 2922-III,  від 7 березня 2002 року N 3111-III,  від 6 лютого 2003 року N 488-IV).
  35. Про статус народного депутата України: Закон України від17 листопада 1992 року  N 2790-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №3. – Ст.17.
  36. Про статус суддів: Закон України від  15 грудня 1992 року N 2862-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №8. – Ст.56  (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 2 лютого 1994 року N 3913-XII, від 24 лютого 1994 року N 4015-XII, Постановою Верховної Ради України від 24 лютого 1994 року N 4016-XII,Законом України від 5 жовтня 1995 року N 358/95-ВР).
  37. Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України: Закон України від 24 березня 1999 року ( із змінами і доповненнями, внесеними Законами України: від 21 грудня 2000 року, 15 травня 2003 року // Офіційний вісник України. –1999. - №20. – Ст.872.
  38. Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №27-28. – Ст.180.
  39. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22 червня 2000 року N 1835-III  // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - №40. – Ст.338 (з змінами і доповненнями, внесеними  Законами України  від 26 грудня 2002 року N 393-IV,  від 3 квітня 2003 року N 662-IV).
  40. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: постанова Пленуму Верховного Суду  України від 1 листопада 1996 р. № 9.
  41. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 400 с.
  42. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах.  /упоряд. В.В. Рожнова, А.С. Сизоненко,  Удалова Л.Д. –     ПОЛИВОДА А.В., 2010.- 456 с.

 

Постанови Пленуму Верховного Суду України

 

Монографії

  1. Брайнін Я.М. Основні питання загального вчення про склад злочину. — К.,1964. (Х628.1 Б87)
  2. Волков В.С. Мотивы преступлений: Уголовно-правовое и социально-психологи­чес­кое исследование. — Казань,1982. (Х628.1 В67)
  3. Дагель П.С. Неосторожность. Уголовно-правовые и криминологические проблемы. — М.,1977.(Х628.1 Д14)
  4. Дагель П.С., Котов Р.П. Субъективная сторона преступления и ее установление. — Воронеж,1974. (Х628.1 Д14)
  5. Дагель П.С., Михеев Р.И. Теоретические основы установления вины: Учеб. пособие. — Воронеж,1975.(Х628.1 Д14)
  6. Жеребкин В.В. Логическая структура состава преступления. — Х.,1974. (Х628.1 Ж59)
  7. Злобин Г.А., Никифоров Б.С. Умысел и его формы. — М.,1972. (Х628.1 З68)
  8. Личность преступника: (уголовно-правовое и криминологическое исследование). — Казань, 1972.  (Х628.3 Л66)
  9. Ковалев М.И. Понятие преступления по советскому уголовному праву. — Свердловск,1987. (Х628.3 К56)
    1. Коржанський М.Й. Об’єкт та предмет злочину. — К.,1996. (Х628.3 К665)
    2. Коржанский Н.И. Объект посягательства и квалификация преступлений. — Волгоград, 1976. (Х628.3 К665)
    3. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. — К.: Юрінком,1998. (Х628.3 К665)
    4. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. — К.: Апіка, 2002.
    5. Кривоченко Л.Н. Квалификация преступлений. — Харьков,1983. (Х628.3 К82)
    6. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. — М.,1972. – 230с. (Х628.3 К889)
    7. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. — М.,1960. (Х628.3 К889)
    8. Навроцький В. Теорія кваліфікації злочинів. — К.,1999. (Х628.3 Н155)
      1. Никифоров Б.С. Объект преступления по советскому уголовному праву. — М.,1960. (Х628.3 Н62)
      2. Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. — Х.,1982. (Х628.3 П16)
      3. Преступная неосторожность: уголовно-правовое и криминологическое исследование. — К.,1992. (Х628.3 П735)
        1. Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. — Харьков, 1988. (Х628.1 Т24)
        2. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. — М.,1957. (Х628.1 Т65)
        3. Хавронюк М.І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації. Монографія. – К.: Юрисконсульт, 2006.
        4. Якушин В.А. Ошибка и ее уголовно-правовое значение. — Казань,1988. (Х628.1 Я49)

59.                 Михеев Р.И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве. — Владивосток, 1983. (Х628.3 М69)

 

Підручники

  1. Басай В.Д. Судові та правоохоронні органи України. Підручник. – Івано-Франківськ, 2002. – 820с. (Х629.4 Б27)
  2. Кримінальне право: Загальна частина: Підручник для студентів юридичних вузів / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Юрид. ф-т; За ред. П. С. Матишевського, П. П. Андрушка, С. Д. Шапченка. – К.: Юрінком Інтер, 2001. (Х628.1 К823)
  3. Кримінальне право: Загальна частина: Підручник для студентів юридичних спеціальних вищих закладів освіти / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін,                                В. І. Борисов; За ред. професорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К.; Х.: Юрінком Інтер: Право, 2001. (Х628.1 К823)
  4. Кримінальне право: Загальна частина: Підручник / Відп. ред. проф. Я. Ю. Кондратьєв – К.: Правові джерела, 2002. (Х628.1 К823)
  5. Кримінальне право: Загальна частина: Курс лекцій / М. Й. Коржанський – К.: Атіка, 2002. (Х628.1 К665)
  6. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник /                  Ю.В.Александров, В.І.Антипов, М.В.Володько; За ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – 5-тє вид., доп. і перероб. – К.: Атика, 2009. – 408 с.
  7. Сучасне кримінальне право України: Курс: лекцій / Савченко А.В., Кузнєцов В.В., Штанько О.Ф. К.: Вид. Паливода А.В., - 2-е вид. – 2006.
  8. Теорія кваліфікації злочинів. Підручник / В.В. Кузнєцов, А.В. Савченко/ За заг. Ред. Професорів Є.М. Мойсеєва та О.М.Джужи – К.: Вид. Поливода А.В., 2006.
  9. Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: Учебник / Под редакцией заслуженного деятеля науки и техники Украины, доктора юридических наук, профессора Е.Л. Стрельцова. – Х.: ООО «Одиссей», 2002. (Х628.1 У26)
  10. Харченко В.Б. Уголовное право Украины: Общая и Особенная части: Новое законодательство в вопросах и ответах: Конспект лекций. – К.: Атика, 2002. (Х628.1 Х227)

 

Навчальні посібники

  1. Діденко Р.П. Кримінальний закон, його тлумачення й застосування: Лекція. — К.: УАВС, 1994. (Х628.1 Д444)
  2. Збірник завдань з Загальної частини кримінального права України– К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003.
  3. Конституційне законодавство України (законодавчі акти, коментар, офіцій­не тлумачення): Збірник нормативних актів. У 2 кн. / Автори-упорядники:             С. В. Лінецький, М. І. Мельник, А. М. Ришелюк. Кн. 2. – К.: Атіка, 2004. (Х99 (4Укр) К65)
  4. Кузнєцов В.В., Савченко А.В., Кримінальне право України: Посібник для підготовки до іспитів / За заг. Ред. О.М. Джужи – К.: Вид. Поливада А.В., 2006.
  5. Матвійчук В.К., Тарарухін С.А. Суб’єктивна сторона складу злочину: Лекція. — К.,1994. (Х628.1 М338)
  6. Навроцький В.О. Основи кримінально-правої кваліфікації: Навч. Посібник  . – К.Юрінком Інтер, 2006.
  7. Мельник М.І., Хавронюк М.І. Правоохоронна діяльність та правоохоронні функції: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2002. – 576с.
  8. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України –  7-ме видання перероблене та доповнене /за ред. М.І. Мельника,                  М.І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2010.- 1288 с.

86.Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Під  загальною редакцією Потебенька М.О., Гончаренка В.Г., - “Форум”, 2001. – у 2-х частинах. (Х628.1 Н34)

87.Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / за ред. С.С. Яценка. – К.: А.С.К., 2002, 2003,2004,2005 (Х628.1 Н34)

88.Осадчий В.І., Плугатир В.С., Кузнецов В.В. Кримінальне право України. Тестові завдання з відповідями: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2002. (Х628.1 К823)

  1. Судова практика Верховного Суду України у кримінальних справах: офіц. вид. Верховного Суду України; від. Ред.. П.П. Пилипчик – К.: Вид. Дім «ІнЮре», 2008 – 608 с.
  2. Практика судів України з кримінальних справ (2001-2005) / За заг. Ред. В.Т. Маляренка, В.В. Сташиса, Київ-Харків, Юрінком Інтер, 2005.
  3. Кримінальне право України: Практикум. Навчальний посібник /За ред.. С.С. Яценка – 3-тє видання. – К.: Алерта КНТ: Центр учбової літератури, 2010 – 640 с.

91.                 Розенко В.І., Матвійчук В.К. Суб’єкт злочину. Лекція. — К.,1994. (Х628.1 Р643)

 

Статті

  1. Беляев В.Г. Конституційна основа кримінального права // Удосконалення кримінального законодавства України. — К.,1996. —  С. 126—134.
  2. Беляев В.Г. Засади формування та реалізації кримінальної політики держави за Конституцією України // Право України. — 1997. —  № 9. —  С. 18—22.
  3. Богомягков Ю.С. Уголовно-правовая невменяемость: критерии и признаки // Сов. гос. и право. — 1989. —  № 4. —  С. 103—108.
  4. Дем’яненко В., Дядько Д. Критерії розмежування закінченого й незакінченого замаху // Рад. право. — 1977. —  № 4. —  С. 48—50.
  5. Дядько Д. Поняття добровільної відмови від вчинення злочину // Рад. право. — 1973. —  № 8. —  С. 74—77.
  6. Иванов В.Д. Понятие добровольного отказа от начальной преступной деятельности // Правоведение. — 1992. —  № 1. —  С. 60—63.

96.                 Голубев В. Специальный субъект преступления // Сов. юстиция. — 1984. — № 12. —  С. 7.

100. Иванов В.Д. Понятие и виды стадий преступной деятельности // Правоведение. — 1992. —  № 6. —  С. 74—77.

  1. Иванов В. Добровольный отказ от совершения преступления при соучас­тии  // Сов. юстиция.— 1992.—  № 22—23.—  С. 10—11.

102. Иванов Н. Пограничная вменяемость в уголовном праве // Сов. юстиция. — 1991. —  № 4. —  С. 12—13.

103. Ковалев М.И., Козаченко И., Новоселов Г.П. Классификация объектов преступления // Правоведение. — 1987. —  № 2. —  С. 70—71.

104. Коваленко М.И. Общественно опасные последствия преступления и диспозиция уголовного закона // Сов. гос. и право. — 1990. —  № 10. —  С. 38—43.

105. Коржанський М.Й. Про принципи уголовного права України // Право України. — 1995. —  № 11. —  С. 69.

106. Коржанский Н. Квалификация преступлений при ошибке в объекте и предмете посягательства // Сов. юстиция. — 1974. —  № 5. —  С. 22—23.

107. Кригер Г. Отграничение умысла и преступной самонадеянности // Сов. юстиция. — 1980. —  № 17. —  С. 13—15.

108. Ляпунов Ю.И. Обратная сила новых уголовно-правовых норм // Законность. — 1994. —  № 6. —  С. 2.

109. Музика А.А. Види й кримінально-правове значення сп’яніння // Рад. право. — 1986. —  № 5. —  С. 64—67.

110. Наумов А. Средства и орудия совершения преступления // Сов. юстиция. — 1986. —  № 14. —  С. 24—27.

111. Огородник А. Проблемні питання конституційних принципів кримінального й кримінально-процесуального законодавства // Право України. — 1996. —  № 12. —  С. 71—73.

112. Портнов И. Отграничение умысла заранее обдуманного от внезапно возникшего // Соц. законность. — 1978.— № 17.—  С. 42—44.

113. Приходько Т.М. Обмежена, межова чи зменшена осудність: термінологічний аспект // Вісник Університету внутрішніх справ. – Харків. – 2000. - № 12. _ С. 102-105.

  1. Спектор А. Замах  при вчиненні злочинів з умислом, що виник раптово // Рад. право. — 1977. —  № 10. —  С. 74—76.

115. Приходько Т.М.Фізіологічний афект – одна з підстав визнання особи обмежено осудною // Право України. – 2001. – Випуск 1 . – С. 48-55.

116. Сундуков Ф., Василиади А. Учет обстановки совершения преступления // Сов. юстиция. — 1988. —  № 22. —  С. 26—28.

117. Чубарев В.Л. Классификация преступлений по родовому объекту посягательства // Правоведение. — 1989. —  № 4. —  С. 30—38.

 

 

5.  ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

  1. Поняття кримінального права як самостійної галузі права, науки та навчальної дисципліни.
  2. Система кримінального права.
  3. Наука кримінального права.
  4. Предмет і завдання науки кримінального права.
  5. Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки й значення.
  6. Структура (будова) Кримінального кодексу України.
  7. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність: поняття, види та значення.
  8. Чинність законів про кримінальну відповідальність у часі.
  9. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність.
  10. Принципи чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі.
  11. Кримінальна відповідальність як вид юридичної відповідальності.
  12. Кримінально-правові відносини: їх суб’єкт та зміст.
  13. Кримінальна відповідальність та кримінальне покарання.
  14. Юридичні підстави кримінальної відповідальності.
  15. Визначення поняття злочину, їх суть. Поняття злочину в чинному КК України.
  16. Ознаки злочину.
  17. Місце злочину в системі правопорушень.
  18. Класифікація злочинів залежно від ступеня тяжкості.
  19. Поняття та види стадій вчинення злочину за чинним законодавством.
  20. Готування до злочину, його поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
  21. Відмежування готування до злочину від виявлення наміру.
  22. Замах на злочин, його поняття, ознаки та види.
  23. Поняття закінченого злочину.
  24. Підстави кримінальної відповідальності за готування та замах на злочин.
  25. Добровільна відмова при незакінченому злочині, її поняття та ознаки.
  26. Діяльне каяття у вчиненні злочину. Відмінність діяльного каяття від добровільної відмови від доведення злочину до кінця.
  27. Поняття складу злочину та його значення. Співвідношення понять злочину та складу злочину.
  28. Елементи складу злочину, їх зміст.
  29. Ознаки складу злочину.
  30. Види складів злочину залежно від їх тяжкості.
  31. Склад злочину та кваліфікація злочину.
  32. Поняття об’єкта злочину.
  33. Класифікація (види) об’єктів злочину.
  34. Поняття предмета злочину та його місце у структурі складу злочину. Відмінність предмета злочину від об’єкта злочину.
  35. Поняття потерпілого від злочину та його кримінально-правове значення.
  36. Поняття об’єктивної сторони злочину, її обов’язкові та факультативні ознаки.
  37. Поняття та ознаки дії у кримінальному праві.
  38. Поняття та ознаки бездіяльності. Поняття нездоланної сили, фізичного, психічного примусу та їх значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільно небезпечне діяння.
  39. Поняття суспільно небезпечних наслідків, їх види та значення у кримінальному праві.
  40. Злочини з матеріальними та формальними складами.
  41. Причинний зв’язок у кримінальному праві та його значення.
  42. Види причинного зв’язку.
  43. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину.
  44. Поняття суб’єкта злочину в кримінальному праві. Обов’язкові та факультативні ознаки суб’єкта злочину.
  45. Загальний та спеціальний суб’єкт злочину в кримінальному праві.
  46. Ознаки та види спеціального суб’єкта, його значення для кваліфікації злочину.
  47. Суб’єкт злочину та особа злочинця.
  48. Вік кримінальної відповідальності.
  49. Поняття осудності та її значення.
  50. Поняття та критерії неосудності.
  51. Кримінальна відповідальність обмежено осудних осіб.
  52. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.
  53. Поняття суб’єктивної сторони злочину та її значення. Обов’язкові та факультативні ознаки суб’єктивної сторони.
  54. Поняття вини. Форми вини в кримінальному праві, їх значення для кваліфікації злочину та призначення покарання.
  55. Умисел та його види. Відміна прямого умислу від непрямого.
  56. Спеціальні види умислу, їх характеристика та значення.
  57. Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони злочину.
  58. Необережність та її види.
  59. Випадок (казус) як невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків, його відміна від злочинної недбалості.
  60. Подвійна, складна (змішана) форма вини та її значення для кваліфікації злочину.
  61. Поняття та види помилок у кримінальному праві.
  62. Поняття і значення співучасників у злочині, її об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
  63. Види співучасників.
  64. Причетність до злочину.
  65. Форми співучасті.
  66. Підстави та межі відповідальності співучасників.
  67. Відповідальність та кваліфікація дій співучасників при різних формах співучасті.
  68. Спеціальні питання відповідальності співучасників (посереднє виконавство, співучасть у злочині із спеціальним суб’єктом, провокація злочину).
  69. Ексцес виконавця.
  70. Добровільна відмова співучасників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ОПИС ДИСЦИПЛІНИ........................................................................................3

 

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ...............................................................4

 

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ...........................................................5

 

Плани семінарських та практичних занять із

Загальної частини Кримінального права України…………6

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ..................................................................................22

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ.........................30

 

ЗМІСТ…………………....…………………………………………………….33

 

 

 

 

 

 

 

 


Комментарии


Комментариев пока нет

Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.

Авторизация
Введите Ваш логин или e-mail:

Пароль :
запомнить