|
|
Главная \ Методичні вказівки \ КРИМІНОЛОГІЯ
КРИМІНОЛОГІЯ« Назад
КРИМІНОЛОГІЯ 13.07.2015 02:44
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ:
КРИМІНОЛОГІЯ
м. Київ, 2014 рік УДК........... ББК ............. С....
Рекомендовано до друку методичною радою Інституту (протокол № __ від „ ” _______ 2014 р.)
Підготував: Джужа А.О. – доцент кафедри кримінально-правових дисциплін, кандидат юридичних наук
Рецензенти: __.__. ___________, доктор юридичних наук, професор __.__. ____________, кандидат юридичних наук, доцент
© О.С. Стеблинська, 2014 © Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014
ЗМІСТ
ВСТУП .......................................................................................................................................... 4
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН.............................................................................................................. 5
ПРОГРАМА КУРСУ...................................................................................................................7
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ................................................22
СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ.......................................................................54
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ.............................................................................................................57
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЕКЗАМЕНУ...................................................................................68
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ................................................................74
ВСТУП Навчальна дисципліна «Кримінологія» є однією з основоположних дисциплін у сфері вивчення стану, структури, характеру злочинності, а також визначення факторів, що обумовлюють її існування. На основі аналізу та наукового обґрунтування кримінологічних досліджень розробляються ефективні заходи запобігання злочинності. Застосування знань при аналізі поведінки осіб, що вчиняють злочини та визначення ефективних методів впливу на таких осіб з метою недопущення вчинення злочину. Кримінологія належить до навчальних дисциплін, які мають важливе значення для професійного становлення юристів у цілому. Викладання ґрунтується на взаємозв’язку досягнень кримінологічної науки та практики їх застосуванням прикладів з професійної діяльності.
Мета: формування науково обґрунтованих уявлень про сучасний стан злочинності в Україні та у світі в цілому, про тенденції і фактори, що її обумовлюють, про особистість злочинця, а також про систему заходів боротьби зі злочинністю і окремими її видами; прищеплення навичок самостійного комплексного аналізу кримінальної ситуації, організації і безпосередньої реалізації заходів профілактики злочинів на локальному рівні (село, селище міського типу, місто без районного поділу, сільський район, район у складі міста).
Завдання: забезпечення ознайомлення з новітніми науковими та практичними досягненнями у сфері боротьби зі злочинністю і окремими її видами; вироблення навичок та вмінь комплексного аналізу локальної кримінальної ситуації, прогнозуванням та програмуванням боротьби з окремими видами злочинів, у тому числі й із організованою злочинністю.
У результаті вивчення навчальної дисципліни курсант (слухач) повинен
знати :
- фактори, які обумовлюють існування злочинності в суспільстві, причинно-наслідкові комплекси, які породжують окремі види, групи злочинів та конкретні злочини; - кримінологічну характеристику злочинів; - методику проведення кримінологічних досліджень; - комплекс загальносуспільних заходів попередження злочинності і ряд спеціально-кримінологічних способів і заходів профілактики по їх виконанню;
вміти :
- аналізувати кримінологічну характеристику злочинності в окремому регіоні; - виявляти причини і умови, які сприяють здійсненню конкретного злочину; - організувати і проводити кримінологічні дослідження на' окремому об'єкті, території; - розробляти і реалізовувати різноманітні заходи по попередженню злочинів.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
ПРОГРАМА КУРСУ
Змістовий модуль 1. Загальні положення кримінології
Змістовий модуль 1. Загальні положення кримінології
Тема 1.1. Поняття, предмет, завдання, функції та методи кримінології. Поняття кримінології як соціально-правової науки, її предмет: злочинність, причини та умови, що її обумовлюють, особа злочинця, засоби запобігання злочинності. Завдання та функції кримінології. Теоретичне та практичне значення науки кримінології. Методологія кримінології. Загальнонаукові методи пізнання (логічний, висування гіпотез, експерименту, експертних оцінок та ін.). Приватно-наукові методи пізнання (соціологічні, математичні, статистичні, педагогічні, психологічні та ін.). Місце кримінології в системі наук. Зв'язок кримінології з філософією, соціологією, економікою, демографією, психологією, педагогікою, статистикою, наукою управління. Кримінологія та правові науки: взаємозв'язок кримінології з кримінальним, кримінально-процесуальним, кримінально-виконавчим, адміністративним правом. Зв'язок кримінології з іншими правовими науками та дисциплінами, які вивчаються в навчальних закладах юридичного профілю. Система кримінології як науки і навчальної дисципліни. Загальна та Особлива частини кримінології. Тема 1.2. Історія розвитку та сучасний стан кримінологіїЗародження кримінологічної думки. Примітивні та теологічні погляди на злочинність, злочинця і причини, які обумовлюють порушення певних норм поведінки (Ф. Аквінський, Мартін Лютер). Виникнення кримінології як науки. Кримінологічні погляди соціалістів-утопістів XVI—XVII століть (Т. Мор, Кампанелла, Ж. Мольєр), філософів-просвітителів XVII-XVIII століть (Ч. Беккаріа, Жан-Жак Руссо, Ш. Монтеск'є, Вольтер). Класичний напрям (школа) кримінології. Інтелект і свідомість людини - основа, фундамент, на якому ґрунтується пояснення її індивідуальної та суспільної поведінки (Ч. Беккаріа, Ієремія Бентам, А. Фейєрбах, М. Таганцев, О. Кістяківський, Н. Сергєєвський). Антропологічний напрям (школа) кримінології. Злочинність є не що інше, як природний біологічний феномен, а конкретний злочинець - це злочинний генотип (Ч. Ломброзо, Р. Гарофалло, М. Неклюдов, А. Лихачев, П. Тарнавська, В. Чиж). Соціологічний напрям (школа) кримінології. Залежність злочинності й соціального середовища. Злочинцем не народжуються, ним стають під впливом негативного середовища (Ж. Кетле, Г. Тард, А. Геррі). Стан та розвиток кримінології в 20-30-ті роки XX ст. Перші кримінологічні кабінети з вивчення злочинності і злочинця (М. М. Гернет, А. А. Жижиленко, М. Н. Ісаєв, С. В. Познишев, М. М. Полянський, Є. П. Френкель, Н. П. Паше-Озерський, М. А. Чельцов-Бебутов та ін.). Розвиток кримінології в 60-ті роки та її сучасне становище. 1963 p.- створення Всесоюзного інституту з проблем вивчення причин і розробці заходів попередження злочинності. Визначення поняття та загальних проблем злочинності (А.А. Герцензон, А.І. Долгова, І.І. Карпець, Н.Ф. Кузнецова). Особа злочинця (А.І. Алексеев, Ю.М. Антонян, А.Ф. Зелінський). Віктимологічні проблеми злочинності (П.С. Дагель, Д.В. Рівман, Л.В. Франк). Концепція попередження злочинності та окремих її видів (І.А. Аванесов, А.П. Закалюк, В.К. Звірбуль, А.Е. Жалінський). Сучасний етап кримінології в Україні. Суспільство зіткнулося з розширеним відтворенням злочинної поведінки, самодетермінацією злочинності (В.В. Галіна, І.М. Даньшин, О.М. Джужа, А.П. Закалюк, А.Ф. Зелінський, А.Н. Костенко, І.П. Лановенко, І.К. Туркевич та ін.).
Тема 1.3. Злочинність та її основні характеристикиПоняття злочинності. Основні ознаки злочинності: соціально-правове явище, історична обумовленість, мінливість, суспільна небезпечність, відносна масовість і регулярність, стійкість, самодетермінація. Злочинність як статистична сукупність. Кількісні та якісні характеристики злочинності. Стан, рівень злочинності (загальний і спеціальний коефіцієнти, коефіцієнт злочинної активності), структура, питома вага окремих видів злочинності. Динаміка злочинності й фактори, що на неї впливають. Географія злочинності, обставини, які її обумовлюють. Злочинність і злочин, їх взаємозв'язок. Поняття латентної злочинності, її види та методи оцінки. Стан і тенденції злочинності на сучасному етапі розвитку суспільства. Професіоналізм, організованість, особлива зухвалість і жорстокість, застосування зброї і технічних засобів, ріст злочинності у сфері економіки, проти особистого майна громадян, злиття вітчизняної та закордонної злочинності. Соціальні наслідки злочинності.
Тема 1.4. Детермінанти злочинності. Поняття причин та умов злочинності в кримінології. Філософське обґрунтування причинно-наслідкового зв'язку, закони його розвитку. Поняття кримінологічної детермінації. Протиріччя (суперечності) соціального, економічного, політичного, морального, управлінського характеру розвитку суспільства як джерела злочинності. Класифікація причин та умов злочинності. Причини та умови, що властиві всій злочинності, її видам, окремому злочину. Об'єктивні й суб'єктивні, зовнішні та внутрішні, головні й другорядні, корінні та некорінні причини і умови злочинності. Недоліки в організації управління економікою, їх криміногенне значення. Недоліки в діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю. Тенденції і перспективи злочинності на сучасному етапі розвитку Української державності.
Тема 1.5. Кримінологічне вчення про особу злочинця. Проблеми віктимології та суїцидальної поведінкиПоняття особи злочинця, обсяг, межі та способи її вивчення в кримінології. Соціологічна та правова характеристика особи злочинця. Особа злочинця та суміжні поняття. Основні ознаки кримінологічної характеристики особи злочинця: соціально-демографічні, кримінально-правові, соціальні ролі й статуси, морально-психологічні властивості й особливості, ціннісні орієнтації. Сукупність ознак, що утворюють структуру особи злочинця. Взаємодія соціального і біологічного в особі злочинця. Біологічні зачатки в особі і соціальне середовище як передумова розвитку її соціальних якостей. Типологія і класифікація злочинців. Кримінологічна характеристика основних типів злочинців. Критерії класифікації злочинців та її значення для кримінологічної профілактики. Поняття віктимології. Поняття віктимності та віктимізації. Жертва злочину, її «вина», відшкодування збитків. Зв'язок «злочинець-жертва» як відношення, ситуація, становище. Поняття особи потерпілого та її кримінологічне значення. Жертва і потерпілий від злочину, класифікація потерпілих від злочину. Поняття суїцидальної поведінки. Проблеми суїциду в Україні та інших державах. Механізм суїцидальної поведінки. Проблема суїциду в практичній діяльності кримінально-виконавчої служби. Обставини, що зумовлюють суїцидальну поведінку серед працівників ДПтС та шляхи їх подолання. Суїцидальна поведінка осіб, що потрапили в поле зору працівників органів та установ виконання покарань.
Тема 1.6. Загальні проблеми попередження злочинності. Фонові явища злочинностіПоняття запобігання злочинності, профілактики, припинення, їх взаємовідношенн. Принципи запобігання: законність, демократизм, гуманізм, справедливість та науковість. Рівні запобігання злочинності поділяють на загальносоціальний і спеціально-кримінологічний. Класифікація заходів запобігання за: соціальним рівнем діяльності; обсягом (масовістю) охоплення; територіальним масштабом; етапом впливу на обєкт профілактики; спрямованістю, видом (змістом) впливу; суб'єктом розробки і застосування. Класифікація заходів профілактики злочинності за такими підставами: соціальним рівнем попереджувальної діяльності; обсягом (масовістю охоплення); територією поширення; етапом впливу на обєкт профілактики; спрямованістю, видом (змістом) впливу; суб’єктом розробки і застосування. Суб’єкти профілактики злочинності (злочинів), до яких належать органи, установи, організації, підприємства, посадові особи й окремі громадяни, на яких покладено завдання та функції з виявлення, усунення, послаблення, нейтралізації причин та умов, що сприяють існуванню і поширенню злочинності в цілому, її окремих видів і конкретних злочинів, забезпечення ресоціалізації осіб, схильних до вчинення злочинів (рецидиву). Поняття пияцтва, алкоголізму, наркоманії, наркотизму, токсикоманії, проституції, ігроманії, СНІДу. Соціальні і медичні аспекти названих «фонових явищ». Кримінально-правове оцінювання «фонових явищ». Причини і умови виникнення та існування «фонових явищ» на сучасному етапі розвитку суспільства. Основні напрями запобігання фоновим явищам. Нормативні акти, які регламентують цю діяльність. Участь громадськості в профілактичній роботі щодо запобігання «фоновим» явищам.
Тема 1.7. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі злочинністю Прогнозування як одна із функцій кримінології. Поняття кримінологічного прогнозування та кримінологічного прогнозу. Цілі, завдання та практичне знання кримінологічного прогнозування. Види кримінологічного прогнозування (довгострокове, середньострокове, поточне, цільове). Методи кримінологічного прогнозування (екстраполяції, моделювання, експертних оцінок). Поняття кримінологічного планування заходів боротьби із злочинністю. Цілі, завдання, види та методи кримінологічного планування. Структура кримінологічного плану. Комплексне планування боротьби зі злочинністю..
Тема 1.8. Аналіз зарубіжних кримінологічних концепцій причин злочинності Характеристика рівня, динаміки і структури злочинності в зарубіжних країнах. Основні показники, характер і тенденції злочинності у розвинутих країнах: США, Великобританії, Франції, Німеччині, Японії. Характеристика причин злочинності в зарубіжних країнах та їхні особливості. Історичні аспекти зарубіжних концепцій причин злочинності. Природа і закономірності причин злочинності та їхні пояснення в зарубіжній кримінології. Біологічний напрям пояснення причин злочинності. Біологічні й біосоціальні теорії та їхні представники. Соціологічний напрям пояснення причин злочинності. Історія розвитку наведених напрямів. Соціологічні школи зарубіжної кримінології.
Змістовий модуль 2. Кримінологічна характеристика та запобігання окремим видам злочинності Тема 2.1. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинності неповнолітніх Поняття злочинності неповнолітніх, їхня кримінологічна характеристика (стан, рівень, структура, динаміка, характер, географія). Особливості злочинів, вчинених цією категорією осіб. Групова злочинність неповнолітніх. Неформальні молодіжні угруповання з антисуспільною спрямованістю. Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців. Особливості мотивації злочинів неповнолітніх. Класифікація неповнолітніх злочинців. Злочинність неповнолітніх осіб із психічними аномаліями. Причини та умови злочинності неповнолітніх. Несприятливі фактори сімейного, навчального та виробничого виховання. Криміногенні фактори побутового оточення та сфери дозвілля. Недоліки діяльності правоохоронних органів у запобіганні злочинності неповнолітніх. Основні напрями попередження злочинності неповнолітніх. Система державних органів, громадських формувань, трудових колективів, що беруть участь у профілактиці злочинності серед неповнолітніх. Роль правоохоронних органів у попередженні злочинності неповнолітніх.
Тема 2.2. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинам у сфері економіки Поняття і основні показники злочинності у сфері економіки (стан, рівень, структура, динаміка, характер). Кримінологічна характеристика економічних злочинів та осіб, які їх вчинюють. Причини та умови злочинів у сфері економіки. Економічна криза, інфляція, безгосподарність, порушення економічних зв'язків, безробіття, недоліки документообігу та обліку, малоефективна контрольно-ревізійна діяльність як обставини, що детермінують злочинність у сфері економічних відносин. Роль матеріального фактора у вчиненні економічних злочинів. Недоліки в діяльності правоохоронних органів у боротьбі з економічною злочинністю. Основні напрями запобігання злочинів у сфері економіки. Економічні, організаційно-господарські й управлінські, технічні й організаційно-правові заходи профілактики цих злочинів. Зміст та особливості діяльності органів внутрішніх справ щодо запобігання злочинів у сфері економіки.
Тема 2.3. Кримінологічна характеристика та запобігання насильницьким злочинам Поняття насильницьких злочинів. Насильницько-корисливі злочини. Стан, рівень, структура та динаміка насильницьких злочинів і окремих їхніх видів. Особливості насильницьких злочинів, учинених у співучасті. Характеристика осіб, які вчинили насильницькі злочини. Класифікація цієї категорії злочинів. Причини та умови здійснення насильницьких злочинів. Зв'язок цих злочинів із сімейно-побутовими суперечками. Особливості криміногенних ситуацій, що сприяють вчиненню насильницьких злочинів. Недоліки в діяльності правоохоронних органів у запобіганні насильницької злочинності. Основні напрями попередження насильницької злочинності. Роль органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань у запобіганні насильницьких злочинів. Зміст та особливості профілактичної роботи у сфері сімейно-побутових взаємин, а також дозвілля громадян.
Тема 2.4. Кримінологічна характеристика та попередження професійної злочинності Поняття професійної злочинності. Види професійної злочинності. Ознаки, що характеризують професійну злочинність. Кримінологічна характеристика професійної злочинності (стан, рівень, структура, динаміка, характер). Особливості кримінологічної характеристики професійного злочинця. Причини та умови професійної злочинності. Основні напрями попередження професійної злочинності. Нормативно-правова основа попередження професійної злочинності.
Тема 2.5. Кримінологічна характеристика та попередження організованої злочинності Поняття організованої злочинності. Співвідношення категорій «організована злочинність», «злочинна організація», «організована злочинна група». Структура організованої злочинності. Види організованої злочинності. Кримінологічна характеристика організованої злочинності (стан, рівень, структура, динаміка, характер). Поняття корупції. Особливості кримінологічної характеристики особи співучасників злочину. Причини та умови організованої злочинності. Основні напрями попередження організованої злочинності. Нормативно-правова основа попередження організованої злочинності та корупції.
Тема 2.6. Кримінологічна характеристика та запобігання загальнокримінальної корисливої злочинності Кримінологічна характеристика злочинів проти власності. Злочини проти власності корисливого та корисливо-насильницького характеру. Стан, рівень, структура, характер і динаміка крадіжок, грабежів, шахрайства, розбоїв, вимагательств (рекет). Особливості характеристики цих злочинів у сучасних умовах (час, місце, предмет, спосіб, мотиви, групова злочинна поведінка). Характеристика осіб, які вчинюють злочини проти власності громадян, державної та колективної власності. Причини та умови вчинення злочинів проти власності. Роль матеріального фактора у вчиненні цих злочинів. Особливості особи і поведінка потерпілих від цих злочинів. Недоліки в діяльності правоохоронних органів із попереджень цього виду злочинів. Основні напрями попередження злочинів проти власності. Зміст та особливості роботи органів та установ ДПтС та органів внутрішніх справ щодо профілактики цих злочинів.
Тема 2.7. Кримінологічна характеристика та попередження необережної злочинності Поняття необережної злочинності. Особливості її кримінально-правової характеристики. Кримінологічна характеристика необережної злочинності. Особа необережного злочинця. Особливості причин та умов, що детермінують необережну злочинність. Основні напрями попередження необережної злочинності. Роль правоохоронних органів у цій діяльності.
Тема 2.8. Кримінологічна характеристика та попередження рецидивної злочинності Кримінологічне поняття рецидиву злочинів і рецидивної злочинності. Види рецидиву (загальний і спеціальний, одноразовий і багаторазовий, кримінологічний, пенітенціарний та ін.). Основні показники рецидивної злочинності. Стан, рівень, структура, характер, динаміка. Особливості рецидиву окремих видів злочинів. Кримінологічна характеристика особи рецидивістів. Соціально-демографічні ознаки і морально-психологічні властивості. Класифікація рецидивістів. Спосіб життя і злочинна поведінка злісних рецидивістів. Причини та умови рецидивної злочинності. Специфічні обставини, що обумовлюють рецидивну злочинність. Недоліки правоохоронної діяльності та рецидивна злочинність. Основні напрями попередження рецидивної злочинності, роль органів внутрішніх справ та інших суб'єктів профілактики у боротьбі з рецидивною злочинністю. Заходи загальної профілактики рецидивної злочинності. Індивідуальна профілактика з особами, які раніше вчинювали злочини. Запобіжна роль адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Роль органів внутрішніх справ у запобіганні рецидивної злочинності.
Тема 2.9. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинності в сфері торгівлі людьми Кримінологічне поняття торгівлі людьми. Види торгівлі людьми (з сексуальною метою, трудова торгівля, сурогатне материнство, дітотоггівля) Основні показники злочинності в сфері торгівлі людьми. Стан, рівень, структура, характер, динаміка. Кримінологічна характеристика особи-торговця. Соціально-демографічні ознаки і морально-психологічні властивості. Класифікація злочинців. Причини та умови злочинності. Недоліки законодавчого забезпечення і правоохоронної діяльності та злочинність в сфері торгівлі людьми. Основні напрями запобігання злочинності в сфері торгівлі людьми, роль органів внутрішніх справ та інших суб'єктів профілактики у боротьбі зі злочинністю в сфері торгівлі людьми. Заходи загальної профілактики. Індивідуальна профілактика з особами, які раніше вчиняли злочини. Нормативно-правова основа запобігання злочинності в сфері торгівлі людьми.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
ТЕМА 1.1. ПОНЯТТЯ, МЕТОД ТА СИСТЕМА КРИМІНОЛОГІЇ
Семінарське заняття – 2 год.
Питання для обговорення на семінарі:
1. Поняття, характеристика предмету кримінології 2. Метод, завдання і система кримінології.
Література до теми:
Теми рефератів, доповідей:
Завдання для самостійного вивчення :
1. Поняття кримінології як соціально-правової науки 2. Предмет кримінологічної науки 3. Методологія і методи кримінологічних досліджень 4. Місце кримінології у системі наук, її зв’язок з юридичними та іншими науками
ТЕМА 1.2. Історія розвитку та сучасний стан кримінології
Питання для обговорення на семінарі:
Література до теми:
Теми рефератів, доповідей:
Завдання для самостійного вивчення :
1. Основні періоди розвитку кримінології 2. Кримінологічні думки Платона. 3. Кримінологічні думки Аристотеля. 4. Історія ввиникнення школи кримінального права. 5. Основні кримінологічні принципи Ч.Бекаріа 6. Значення класичного напрямку в кримінології 7. Позитивістський напрямок у кримінології 8. Представники біологічного напрямку в кримінології. 9. Історія вітчизняної кримінології в 20-30-х роках ХХ ст.
ТЕМА 1.3. Злочинність та основні її характеристики
Семінарське заняття – 2 год.
Питання для обговорення на семінарі:
Література до теми:
Теми рефератів, доповідей:
Завдання для самостійного вивчення :
1. Поняття злочинності, її види
Практичне заняття ТЕМА 1.3. Злочинність та основні її характеристики
Практичне заняття – 2 год.
Вправа 1. Наведіть визначення поняття відносин інтенсивності (частини до цілого) у кримінальній статистиці. Запишіть формулу індексу (коефіцієнта) злочинності. Визначте умовний індекс злочинності в Україні на 10 тис. населення у 2008 р. (кількість злочинів – 504 тис., чисельність населення – 48,3 млн. осіб), 2009 р. (кількість злочинів – 451 тис., чисельність населення – 47,9 млн. осіб) і 2010 р. (кількість злочинів – 556 тис., чисельність населення – 47,5 млн. осіб).
Вправа 2. У місті проживає 500 тис. населення, у тому числі чоловіків – 230 тис., жінок – 270 тис.; осіб віком до 14 років – 90 тис., 14-18 років – 60 тис., 18-16 років – 230 тис.; більше 60 років – 120 тис. за рік у місті зареєстровано умисних злочинів – 11800, необережних – 3200. Серед умисних злочинів 1050 насильницьких, 2350 – корисливо-насильницьких, 6800 – корисливих, 1600 – інших. Вчинено 120 вбивств, 70 зґвалтувань, 740 квартирних крадіжок, 420 крадіжок автотранспорту. Необережних злочинів за ст. 286 «Порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами» КК України – 2800, серед них водіїв приватного автотранспорту – 1900, державного та колективного – 900. У місті налічується 40 тис. одиниць державного та колективного автотранспорту і 60 тис. – приватного. За цей самий рік вчинено 7000 групових злочинів, у яких брали участь 1600 осіб. у громадських місцях було вчинено 4300 злочинів. Загалом до кримінальної відповідальності було притягнуто 9600 осіб, у тому числі неповнолітніх – 800; жінок – 1300; чоловіків – 8300. Визначте загальний і спеціальний коефіцієнти злочинності в місті; структуру злочинності в місті за п’ятьма показниками; характеристику стану злочинності в місті порівняно з відповідними показниками у країні.
Вправа 3. З’ясуйте динаміку злочинності в одному із районів Н-ської області, що наведена в таблиці за останні 5 років:
Визначте абсолютний приріст, темп росту та темп приросту злочинності в районі. Побудуйте графіки.
Вправа 4. У регіоні А протягом року зареєстровано 40 умисних вбивств (разом із замахами), 82 умисні тяжкі тілесні ушкодження та 15800 інших злочинів, що реєструються по лінії карного розшуку. У регіоні Б за той же час - відповідно 33 вбивства, 100 умисних тяжких тілесних ушкоджень та 3200 інших злочинів по лінії карного розшуку. Визначте найбільш високий рівень латентності злочинів. Зробіть розрахунки. Обґрунтуйте відповідь.
Вправа 5. Поясність причини того, що багато вчинених злочинів не реєструється, а серед зареєстрованих значна частина залишається нерозкритою.
Вправа 6. Які злочини належать до низьколатентних, середньолатентних та високолатентних? Наведіть приклади (фабули з кримінальних справ) кожного з цих видів злочинів.
Вправа 7. До яких видів латентності відносяться такі випадки: 1) До відділення міліції надійшла заява від виховательки дитячого садка про те, що у неї зі службового приміщення хтось вкрав норкову шубу. У порушенні кримінальної справи було відмовлено посилаючись на те, що, по-перше, заявниця сама винна в неналежному зберіганні шуби, а по-друге, у неї не могло бути дорогої речі з огляду на малу заробітну платню потерпілої. 2) Троє друзів на підпитку зустріли в безлюдному місці незнайому жінку і двоє з них, А. і Б., вчинили напад на потерпілу, силоміць завели в кущі і зґвалтували. Третій В. у злочині участі не брав, але й не сповістив правоохоронні органи про злочин. Потерпіла також не звернулась до міліції з заявою. 3) Пасажир К. програв сусідам по купе велику суму грошей. І хоча він і мав підозру, що його обібрали шулери, але нікого про це не сповістив. Згодом цих людей було притягнено до відповідальності за професійне шахрайство. Під час слідства вони зізнались поряд з іншими, також у цьому епізоді своєї злочинної діяльності. 4) Працівник будівельного підприємства Р. викрав і продав приватним особам будівельні матеріали на суму більш як 10 тис. грн. Ці матеріали шляхом підробки документів були списані на будівництві. Розкрадання не було виявлено аж поки він сам про це не заявив. 5) власник фірми «Кентавр», перевіряючи фінансові документи фірми заявив, що головний бухгалтер Грошовий за час роботи на фірмі викрав біля 50 тис. грн. Не бажаючи дискредитувати фірму, її власник звільнив Грошевого за «власним бажанням», не повідомивши про випадок відповідні правоохоронні органи.
Вправа 8. Вкажіть, які з наведених нижче злочинів є високолатетними, середньолатентними та низько латентними та поясніть чому: давання хабара; отримання хабара; втеча з місць відбування покарання та місць попереднього ув’язнення; незаконна порубка лісу чи чагарників; вбивство; зґвалтування; порушення правил пожежної безпеки; крадіжка; грабіж; спричинення майнової шкоди шляхом обману чи зловживанням довірою; порушення правил охорони рибних запасів; незаконне полювання; хуліганство; втягнення неповнолітнього у вчинення злочинів; викрадення людини; торгівля людьми; підміна дитини.
Вправа 9. Вкажіть методи виявлення латентної злочинності в тому числі відносно злочинів проти особи, злочинів у сфері економічної діяльності.
Вправа 10. Опитайте декілька осіб з Вашої групи задавши їм наступні питання: 1. Вкажіть, чи вчинялись протягом останнього року відносно Вас: - хуліганство (да/ні); - шахрайство (да/ні); - крадіжка (да/ні); - грабіж (да/ні); - інші злочини (да/ні). 2. Чи звертались ви до правоохоронних органів з заявою про вчинений відносно Вас злочин? (да/ні). 3. Якщо звертались, то які заходи були вжиті: - здійснюється попередня перевірка інформації; - порушена кримінальна справа; - було відмовлено у порушенні кримінальної справи. 4. Якщо не звертались, то чому: - вважали злочин малозначним; - вважали, що таке звернення не принесе жодного результату; - побоювання помсти з боку злочинця; - інші мотиви. На підставі проведеного опитування зробить відповідні висновки.
ТЕМА 1.4. Детермінанти злочинності.
Семінарське заняття – 2 год. Питання для обговорення на семінарі:
1. Підходи до аналізу детермінантів злочинності
Література до теми:
Теми рефератів, доповідей:
Завдання для самостійного вивчення :
1. Поняття детермінації в кримінології 2. Поняття причин та умов злочинності в кримінології 3. Значення вивчення причинності в кримінології 4. Складові елементи причинно-наслідкового зв’язку 5. Причини та умови конкретних злочинів 6. Криміногенні та анти криміногенні фактори
ТЕМА 1.5. Кримінологічне вчення про особу злочинця. Проблеми віктимології та суїцидальної поведінки
Семінарське заняття – 2 год. Питання для обговорення на семінарі:
Література до теми:
10. Акимжанов Т. Организованная преступность как объект криминологического исследования// Российский следователь.- 2006.- №3.- С.27-29. 11. Боротьба зі злочинністю у сфері підприємницької діяльності (кримінально-правові, кримінологічні, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми)/ НАН України; Ін-т держ. права ім.В.М.Корецького; Ін-т вивч. проблем злочинності АПН України.- Харків: Право, 2001.- 262с. 12. Волков К.А. Противодействие торговле людьми как направление современной уголовной политики// Российский следователь.- 2006.- №2.- С.34-36. 13. Загально-соціальна і спеціальна профілактика наркоманії та ВІЛ/СНІДу: Навчально-методичний посібник/ О.М. Джужа, О.Ф. Гіда, Г.І. Піщенко, С.М. Корецький; За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: НАВСУ, 2004. – 80 с. 14. Коноваленко О.О. Корисливо-насильницькі злочини проти власності: їх кількісно-якісний аналіз. //Право України. - 2006. - № 2. - С. 70-73. 15. Круміна М.В., Іванов Ю.Ф. Вчинення вбивства та тілесних ушкоджень з необережності: сучасний стан і тенденції // Право України. - 2005. - №11. - С.91-95. 16. Міжнародно-правові заходи запобігання наркотизму: Науково-методичний посібник / (О.М. Джужа, Г.І. Піщенко, В.Г. Пшеничний, О.М. Стрільців).-К.: НАВСУ, 2004.-132 с. 17. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. — К.: Видавничий Дім «Ін Юрє», 2007. Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. — 424 с.
Теми рефератів, доповідей:
Завдання для самостійного вивчення :
ТЕМА 1.6. Загальні проблеми попередження злочинності. Фонові явища злочинності
Семінарське заняття – 2 год. Питання для обговорення на семінарі:
Література до теми:
Теми рефератів, доповідей:
Завдання для самостійного вивчення :
ТЕМА 1.7. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі злочинністю
Питання для обговорення на семінарі:
Література до теми:
Теми рефератів, доповідей:
Завдання для самостійного вивчення :
ТЕМА 1.8. Аналіз зарубіжних кримінологічних концепцій причин злочинності
Питання для обговорення на семінарі:
Література до теми:
Теми рефератів, доповідей:
Завдання для самостійного вивчення :
Змістовий модуль 2. Кримінологічна характеристика та запобігання окремим видам злочинності
ТЕМА 2.1. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинності неповнолітніх
Семінарське заняття – 2 год. Питання для обговорення на семінарі:
Література до теми:
Теми рефератів, доповідей:
Завдання для самостійного вивчення :
ТЕМА 2.2. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинам у сфері економіки
Семінарське заняття – 2 год. Питання для обговорення на семінарі:
1. Кримінологічна характеристика економічної злочинності 2. Детермінанти вчинення злочинів у сфері економіки 3. Запобігання злочинам у сфері економіки 4. Зарубіжний досвід запобігання економічним злочинам
Література до теми:
Теми рефератів, доповідей:
Завдання для самостійного вивчення :
ТЕМА 2.3. Кримінологічна характеристика та запобігання насильницьким злочинам
Семінарське заняття – 2 год. Питання для обговорення на семінарі:
1. Поняття та загальна характеристика насильницьких злочинів 2. Причини та умови насильницьких злочинів 3. Запобігання вчиненню насильницьких злочинів 4. Особа злочинця, який вчиняє насильницькі злочини (кримінологічна характеристика) 5. Кримінологічна характеристика жертв насильницьких злочинів
Література до теми:
Теми рефератів, доповідей:
1.Зв'язок насильницьких злочинів із сімейно-побутовими суперечками 2.Особливості криміногенних ситуацій, що сприяють вчиненню насильницьких злочинів 3.Недоліки в діяльності правоохоронних органів у запобіганні насильницької злочинності 4.Зарубіжний досвід превентивних заходів у сфері вчинення насильницьких злочинів
Завдання для самостійного вивчення :
3.Роль органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань у запобіганні насильницьких злочинів 4.Зміст та особливості профілактичної роботи у сфері сімейно-побутових взаємин
ТЕМА 2.4. Кримінологічна характеристика та попередження професійної злочинності
Семінарське заняття – 2 год. Питання для обговорення на семінарі:
Література до теми:
Теми рефератів, доповідей:
Завдання для самостійного вивчення :
ТЕМА 2.5. Кримінологічна характеристика та попередження організованої злочинності
Семінарське заняття – 2 год. Питання для обговорення на семінарі:
Література до теми:
Теми рефератів, доповідей:
1. Кримінологічна характеристика основних напрямів боротьби з організованою злочинністю
2. Кримінологічні основи міжнародного співробітництва у сфері боротьби з організованою злочинністю
3. Спеціальна система протидії діяльності правоохоронних органів
Завдання для самостійного вивчення :
ТЕМА 2.6. Кримінологічна характеристика та запобігання загальнокримінальної корисливої злочинності
Семінарське заняття – 2 год. Питання для обговорення на семінарі:
Література до теми:
Теми рефератів, доповідей:
Завдання для самостійного вивчення :
ТЕМА 2.7. Кримінологічна характеристика та попередження необережної злочинності
Питання для обговорення на семінарі:
Література до теми:
Теми рефератів, доповідей:
Завдання для самостійного вивчення :
ТЕМА 2.8. Кримінологічна характеристика та попередження рецидивної злочинності
Семінарське заняття – 2 год. Практичне заняття – 2 год. Питання для обговорення на семінарі:
Література до теми:
Теми рефератів, доповідей:
Завдання для самостійного вивчення :
Практичне заняття ТЕМА 2.8. Кримінологічна характеристика та попередження рецидивної злочинності
Практичне заняття – 2 год. Завдання практичного заняття:
Обвинувачена ОСОБА_2, уродженець та житель м.Кіровограда, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого: 1). вироком Березнівського районного суду Рівненської області від 30.11.2010 року за ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки; 2). вироком Березнівського районного суду Рівненської області від 09.08.2011 року за ч.1 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.357, ст.70, ст.71 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі; 3). вироком Березнівського районного суду Рівненської області від 28.11.2011 року за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі, 4). вироком Березнівського районного суду Рівненської області від 23.12.2011 року за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 9 місяців позбавлення волі, у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Руть Дондюшанського району Республіки Молдова, молдаванина, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не працює, не одружений, раніше проживав за адресою: АДРЕСА_1, постійного місця реєстрації не має, раніше судимий: - 18.11.2002 Сокирянським районним судом Чернівецької області за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі; - 10.04.2009 Бородянським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі; 03.02.2012 звільнений по відбуттю строку покарання, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, - 04 вересня 2013 року, приблизно о 17-00 год. ОСОБА_1, перебуваючи біля торгового кіоску, розташованого на території Приміського вокзалу станції Київ-Пасажирський, що на Вокзальній площі, 3 у м. Києві, на підвіконні побачив поліетиленовий пакет синього кольору, при огляді якого виявив ніж, який знаходився в чохлі чорного кольору, з надписом «Коламбіа». В той час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на носіння вказаної холодної зброї без передбаченого законом дозволу. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 витягнув ніж з пакету та поклав його до своєї дорожньої сумки чорного кольору, почавши таким чином його незаконно носити при собі. В той же день, 04.09.2013, приблизно о 18-00 год. ОСОБА_1, перебуваючи у зазначеному вище місці, незаконно носячи при собі ніж, був запрошений працівниками міліції до чергової частини ЛВ на ст. Київ-Пасажирський УМВС України на ПЗЗ, що на Вокзальній площі, 1 у м. Києві, де приблизно о 18-20 год. в присутності понятих у нього було виявлено та вилучено ніж, який він незаконно носив при собі без передбаченого законом дозволу.
ОСОБА_3, уродженця м.Ходорів Жидачівського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 18.12.2000 року Корольовським районним судом м. Житомира за ст. 142 ч. 1 КК України (ред.1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна та 22.06.2006 року Корольовським районним судом м. Житомира за ст. 164 ч. 1 КК України 2001 року до 9 місяців виправних робіт з утриманням 10% у дохід держави, проживаючого АДРЕСА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України, - ОСОБА_3, раніше засуджений вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 18.12.2000 року за вчинення злочину, передбаченого ст. 142 ч. 1 КК України, до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 22.06.2006 року за вчинення злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України, до 9 місяців виправних робіт з утриманням 10% у дохід держави, на шлях виправлення не став і у період невідбутого покарання та непогашеної судимості вчинив нове кримінальне правопорушення. Так, 1 листопада 2013 року, близько 22-00 год., ОСОБА_3 перебуваючи у житловому будинку ОСОБА_2, під час сварки, яка переросла у бійку, на грунті неприязних відносин умисно наніс ОСОБА_3 декілька ударів руками по обличчю, у результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, перелому кісток носа та закритого потрійного перелому нижньої щелепи в області її правого кута, в області правої половини тіла на рівні 4 зуба з розривом слизової оболонки відповідно та в області лівої половини тіла між 4 та 5 зубами. Згідно з висновком судово-медичної експертизи тілесні ушкодження, що виявлені у ОСОБА_2, у комплексі відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я строком понад 21 день.
ТЕМА 2.9. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинності в сфері торгівлі людьми
Семінарське заняття – 2 год. Питання для обговорення на семінарі:
Література до теми:
Теми рефератів, доповідей:
Завдання для самостійного вивчення :
. СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Руть Дондюшанського району Республіки Молдова, молдаванина, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не працює, не одружений, раніше проживав за адресою: АДРЕСА_1, постійного місця реєстрації не має, раніше судимий: - 18.11.2002 Сокирянським районним судом Чернівецької області за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі; - 10.04.2009 Бородянським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі; 03.02.2012 звільнений по відбуттю строку покарання, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, - 04 вересня 2013 року, приблизно о 17-00 год. ОСОБА_1, перебуваючи біля торгового кіоску, розташованого на території Приміського вокзалу станції Київ-Пасажирський, що на Вокзальній площі, 3 у м. Києві, на підвіконні побачив поліетиленовий пакет синього кольору, при огляді якого виявив ніж, який знаходився в чохлі чорного кольору, з надписом «Коламбіа». В той час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на носіння вказаної холодної зброї без передбаченого законом дозволу. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 витягнув ніж з пакету та поклав його до своєї дорожньої сумки чорного кольору, почавши таким чином його незаконно носити при собі. В той же день, 04.09.2013, приблизно о 18-00 год. ОСОБА_1, перебуваючи у зазначеному вище місці, незаконно носячи при собі ніж, був запрошений працівниками міліції до чергової частини ЛВ на ст. Київ-Пасажирський УМВС України на ПЗЗ, що на Вокзальній площі, 1 у м. Києві, де приблизно о 18-20 год. в присутності понятих у нього було виявлено та вилучено ніж, який він незаконно носив при собі без передбаченого законом дозволу.
ОСОБА_3, уродженця м.Ходорів Жидачівського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 18.12.2000 року Корольовським районним судом м. Житомира за ст. 142 ч. 1 КК України (ред.1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна та 22.06.2006 року Корольовським районним судом м. Житомира за ст. 164 ч. 1 КК України 2001 року до 9 місяців виправних робіт з утриманням 10% у дохід держави, проживаючого АДРЕСА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України, - ОСОБА_3, раніше засуджений вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 18.12.2000 року за вчинення злочину, передбаченого ст. 142 ч. 1 КК України, до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 22.06.2006 року за вчинення злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України, до 9 місяців виправних робіт з утриманням 10% у дохід держави, на шлях виправлення не став і у період невідбутого покарання та непогашеної судимості вчинив нове кримінальне правопорушення. Так, 1 листопада 2013 року, близько 22-00 год., ОСОБА_3 перебуваючи у житловому будинку ОСОБА_2, під час сварки, яка переросла у бійку, на грунті неприязних відносин умисно наніс ОСОБА_3 декілька ударів руками по обличчю, у результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, перелому кісток носа та закритого потрійного перелому нижньої щелепи в області її правого кута, в області правої половини тіла на рівні 4 зуба з розривом слизової оболонки відповідно та в області лівої половини тіла між 4 та 5 зубами. Згідно з висновком судово-медичної експертизи тілесні ушкодження, що виявлені у ОСОБА_2, у комплексі відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я строком понад 21 день.
10. Окрім того, обвинувачені ОСОБА_16, ОСОБА_18, будучи особами, які раніше вчинили розбій, а також обвинувачений ОСОБА_17, 22.02.2013 року близько 20.00 год., за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, з корисливих мотивів, шляхом застосування насильства, небезпечного для його життя та здоров’я до ОСОБА_6, що виразилось у нанесенні ними численних ударів ногами та руками в ділянку голови та тулуба, та спричиненні тілесних ушкоджень, внаслідок чого заволоділи належним йому майном - срібним ланцюжком з підвіскою у виді розп'яття, загальною вартістю 350 грн., мобільним телефоном марки "Nokia 100" вартістю 150 грн. з сім-карткою оператора мобільного зв'язку "Київстар" вартістю 15 грн., гаманцем вартістю 50 грн., в якому знаходилось 15 грн., 100 000 білоруських рублів, що згідно курсу Національного банку України на момент вчинення злочину становило 93 грн., та 200 доларів США, що згідно курсу Національного банку України на момент вчинення злочину становило 1598,60 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 2271, 60 грн. (Кримінологічна характеристика потерпілої особи)
11. Обвинувачений ОСОБА_16, окрім того, повторно, 16.02.2013 року близько 21.30 год., знаходячись поблизу районного будинку культури, що по вул.Данила Галицького 7 в м. Володимир-Волинський, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою своєї знайомої ОСОБА_10, що виразилося у повідомленні неправдивих відомостей під приводом необхідності зателефонувати, заздалегідь не маючи наміру його повертати, заволодів мобільним телефоном марки "Нокіа 302" імеі НОМЕР_6 вартістю 1219 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв'язку "Лайф" вартістю 10 грн., та флеш-накопичувачем "micro CD" об'ємом 2 Гб вартістю 50 грн., спричинивши потерпілій матеріальних збитків на загальну суму 1279 грн.(Кримінологічна характеристика потерпілої особи
12. Раніше судимий громадянин Петренко, будучи засуджений за заподіяння тяжких тілесних ушкоджень і відбуваючи покарання в колонії, вчинив хуліганство із заподіянням насильства, небезпечного для життя та здоров’я стосовно співробітника виправної колонії. За цей злочин громадянин П. знову був засуджений до позбавлення волі. Вкажіть якою установою прийматиметься рішення про покарання громадянина Петренка та які види рецидиву мають місце в цьому випадку?
13. Громадянин Л., будучи засудженим за крадіжку і відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі, вчинив вбивство громадянина О., співробітника того закладу, де він відбував покарання. За цей злочин Л. засуджено до довічного ув’язнення. Вкажіть, які види рецидиву мають місце у вищевикладеному випадку. Рецидив: 1.) загальний, спеціальний; 2.) простий, складний; 3.) пенітенціарний.
Який вид злочинності має місце в даному випадку? Обґрунтуйте власну точку зору.
Визначте, які види рецидиву мають місце в даному випадку.
Чи є підстави після застосування до таких осіб адміністративного нагляду? Обґрунтуйте вашу точку зору, засновуючись на Законі України «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі».
КОНТРОЛЬНІ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:
Тема. Поняття, предмет, метод та система кримінології
1. Термін «кримінологія» вперше запропонували для використання такі вчені: а) антропологи Топінард і Р. Гарофало (1885); б) Ш. Монтесьс'є і Ч. Беккаріа (1761); в) К. Маркс і Ф. Енгельс (1850); г) Епікур і Платон (V—III ст. до н. є.)-
2. Що таке кримінологія: а) юридична наука, яка вивчає механізм учинення злочинів; б) прикладна наука, яка вивчає злочинність та її основні характеристики; в) соціолого-правова наука, яка вивчає злочинність, особу злочин ця, причини та умови, а також заходи профілактики злочинів; г) галузь кримінального права?
3. Які з наведених категорій кримінології належать до основних елементів її предмета: а) методика та методологія; б) особа злочинця; в) планування та прогнозування боротьби зі злочинністю; г) кількісні та якісні показники злочинності.
4. Що належить до основних завдань кримінології: а) систематичне виявлення й аналіз явищ, процесів, факторів, ситуацій, обставин, що детермінують злочинність; б) проблеми поведінки потерпілого; в) висвітлення у засобах масової інформації рівня злочинності; г) вивчення стану злочинності неповнолітніх?
5. До основних функцій кримінологи відносять такі, як: а) описова і пояснювальна; б) організаторська і роз'яснювальна; в) організаторська, роз'яснювальна, прогностична, регулятивна; г) описова, пояснювальна, прогностична, регулятивна.
6. Регулятивна функція кримінології полягає у: а) розробленні наукових засад попереджувальної діяльності суб'єктів профілактики; б) виявленні і фіксації фактів соціальної дійсності; в) вивченні тенденцій, перспектив зміни кримінологічно значущих процесів та явищ; г) кримінологічному описі.
7. За рівнем узагальнення науково-практичної інформації систему кримінології становлять: а) розгляд основних положень науки кримінології; б) викладення загальнотеоретичних положень кримінології; в) розгляд, упорядкування та розподіл усіх проблем, що вивчаються кримінологією; г) Загальна та Особлива частини.
8. Що вивчає Загальна частина кримінології: а) кримінологічну характеристику різних видів і груп злочинів; б) кримінально-правове походження науки кримінології; в) методику кримінологічних досліджень і профілактики злочинності; г) теоретичні основи і поняття кримінології, злочинність, причини і умови злочинності, особу злочинця і механізм злочинної поведінки, методику кримінологічних досліджень і профілактики злочинності.
9. Що вивчає Особлива частина кримінології: а) кримінологічну характеристику різних видів і груп злочинів: корисливої й насильницької злочинності, професійної й організованої, рецидивної, економічної, злочинності неповнолітніх тощо; б) кримінально-правове походження науки кримінології; в) методику кримінологічних досліджень і профілактики злочинності; г) теоретичні основи і поняття кримінології, злочинність, причини
10. Серед неюридичних дисциплін, кримінологія найчастіше пов 'язана з: а) соціологією, соціальною психологією, демографією, математичною статистикою, кібернетикою і педагогікою; б) соціологією, психологією, демографією, математичною статистикою і педагогікою; в) соціологією, соціальною психологією, демографією, історією; г) усіма неюридичними дисциплінами.
11. Відносний показник, який характеризує інтенсивність злочинності на певній території: а) коефіцієнт злочинності; б) динаміка злочинності; в) рівень злочинності; г) структура злочинності.
12. Темп зростання або зниження кількості зареєстрованих злочинів є основним показником: а) коефіцієнта злочинності; б) динаміки злочинності; в) рівня злочинності; г) структури злочинності.
13. Абсолютний показник, який характеризує кількість вчинених злочинів, скоєних на певній території за певний проміжок часу: а) коефіцієнта злочинності; б) динаміки злочинності; в) рівня злочинності; г) структури злочинності.
14. Яке поняття визначається такими показниками як питома вага злочинності регіону у загальній кількості злочинів, а також регіональними коефіцієнтами злочинності: а) географія злочинності; б) динаміка злочинності; в) рівень злочинності; г) структура злочинності?
15. Рівень латентності, за якого потерпілі не звертаються до правоохоронних органів за захистом порушених прав, проте і не приховують факт злочину: а) низький; б) середній; в) помірний; / г) високий.
16. Латентну злочинність поділяють на такі види: а) природна, змішана, штучна; б) прихована, відома, незареєстрована; в) реальна, прихована, змішана; г) визначена, невизначена, невідома.
17, Ознакою злочинності є: а) динамічність; б) безперервність; в) постійність; г) іррегулярність.
18. Що є однією з центральних проблем злочинності у кримінології: а) мотиви злочинності; б) чинники злочинності; в) причини злочинності; г) предмети злочинності?
19. Детермінанта злочинності, за якої цивілізовані ринкові відносини мають базуватися на рівній конкуренції усіх їх суб'єктів, а держава повинна сприяти такій конкуренції, створюючи відповідні умови, називається: а) політична; б) ідеологічна; в) соціальна; г) економічна.
20. Детермінанта злочинності, за якої відбувається нерівність членів суспільства, наявність малого прошарку багатих людей і переваленої кількості бідних, називається: а) політична; б) ідеологічна; в) соціальна; г) економічна.
21. Протиправна діяльність боротьби за владу визначається: а) політичною детермінантою; б) ідеологічною детермінантою; в) соціальною детермінантою; г) економічною детермінантою.
22. Детермінанта злочинності, що належить до духовної сфери життя суспільства: а) політична; б) ідеологічна; в) соціальна; г) економічна.
23. Детермінанти - це: а) причини та умови; б) загальні причини злочинності; в) умови, що сприяють вчиненню злочинів; г) безпосередні фактори, що зумовлюють злочинність.
24. Особа злочинця - це: а) система негативних соціально значущих властивостей, зв'язків і відносин, які поєднані із зовнішніми умовами та обставинами, характеризують особу, винну у вчиненні злочину; б) людина або певна спільність людей у будь-якій формі їхньої інтеграції, яким заподіяний злочином моральний, фізичний або матеріальний збиток; в) впорядкована взаємодія властивостей, що характеризують правопорушника; г) соціальне і кримінально-правове явище в суспільстві, що є сукупністю усіх злочинів, вчинених у даній державі за визначений період часу.
25. Структура особи злочинця має такі ознаки: а) стать, вік, стан здоров'я, особливості фізичної конституції, природні властивості нервової системи тощо; б) сімейний стан, рівень матеріальної забезпеченості, місце проживання тощо; в) біофізіологічні, соціально-демографічні, морально-психологічні, соціально-рольові, кримінально-правові та кримінологічні, психічні аномалії, що не виключають осудність; г) рівень інтелектуального розвитку, обсяг знань, широта поглядів, зміст та розмаїтість інтересів і прагнень, життєвий досвід.
26. До біофізіологічних ознак відносять: а) освітній та інтелектуальний рівні; б) сімейний стан, рівень матеріальної забезпеченості, місце проживання; в) світоглядні та моральні риси і властивості, погляди, переконання, ціннісні орієнтації; г) стать, вік, стан здоров'я, особливості фізичної конституції, природні властивості нервової системи тощо.
27. Соціально-демографічні ознаки включають такі характеристики: а) стать, вік, освіту, соціальне походження і становище, рід занять, національна і професійна приналежність, сімейний стан, рівень матеріальної забезпеченості, приналежність до міського чи сільського населення і т. п.; б) рівень інтелектуального розвитку, обсяг знань, широта поглядів, зміст і розмаїтість інтересів та прагнень, життєвий досвід; в) сукупність особливостей поведінки, звичок і соціальної спрямованості; г) емоційні та вольові властивості.
28. Соціально-демографічні властивості особи злочинця пов'язані з: а) освітнім та інтелектуальним рівнем; б) визначеним типом поведінки і вчинками; в) світоглядом та моральними рисами і властивостями, поглядами, переконаннями, ціннісними орієнтаціями; г) умовами формування особи та її життєдіяльності, з потребами і мотивацією, із соціальною роллю і статусом особи.
29. Класифікація злочинців це: а) взаємозв'язок соціологічного і юридичного змісту поняття особи злочинця; б) розподіл їх за групами, з урахуванням визначених критеріїв; в) соціальна роль і соціальний статус; г) здатність приймати і реалізовувати прийняті рішення, уміння
30. Моральна і психологічна характеристика особи дає змогу виявити: а) світоглядні та моральні риси і властивості, погляди, переконання, ціннісні орієнтації і т. п.; б) причини та умови вчинення злочинів; в) характер і зміст мотивації; г) характеристику рівня освіти осіб.
31. Під соціальною роллю прийнято розуміти: а) загальну спрямованість особи, цілеспрямованість, сукупність особливостей поведінки, звичок і соціальної спрямованості; б) світоглядні та моральні риси і властивості, погляди, переконання, ціннісні орієнтації тощо; в) соціальні функції конкретної особи, зумовлені її становищем у системі суспільних відносин і приналежністю до визначених соціальних груп; г) сукупність особистих якостей, які зумовлюють злочин.
32. Кримінально-правові та кримінологічні характеристики особи злочинця відбивають: а) кримінально-правові відносини з державою; б) ступінь соціальної деформації особи, її особливі властивості, що дають змогу виділити найістотніші ознаки осіб, які вчинили злочини (притягувалася раніше особа до відповідальності чи ні, які міри покарання застосовувалися тощо); в) антисоціальну протиправну поведінку особи до моменту вчинення злочину; г) стать, вік, освіту, сімейний стан, приналежність до соціальної групи, матеріальне становище, громадянство.
33. Класифікація злочинців - це: а) характер, зміст мотивації, глибина і стійкість антигромадської спрямованості; б) розподіл їх за групами, з урахуванням визначених критеріїв; в) ступінь соціальної деформації особи, її особливі властивості; г) морально-психологічна характеристика особи злочинця.
34. Жертва - це: а) система негативних соціально значущих властивостей, зв'язків і відносин, які поєднані із зовнішніми умовами та обставинами і характеризують особу, винну у вчиненні злочину; б) особа або певна спільність осіб у будь-якій формі їхньої інтеграції, яким заподіяний злочином моральний, фізичний або матеріальний збиток; в) біологічні або психічні властивості; г) вчення в кримінології, що містить сукупність знань про жертву.
35. Віктимізація - це: а) процес перетворення на жертву злочину; б) підвищена здатність ставати жертвою злочину; в) сукупність обставин, пов'язаних з особистістю та поведінкою жертви; г) процес перетворення на злочинця.
36. Віктимність - це: а) розподіл за групами, з урахуванням визначених критеріїв; б) кількісні та якісні характеристики особи потерпілого; в) ступінь соціальної деформації жертви злочину; г) підвищена здатність через ті або інші обставини ставати жертвою злочину.
37. Виділяють різні види віктимності: а) потенційна, реалізована, видова, групова та масова віктимність; б) рухливість нервових процесів, динамічність почуттів, ступінь в) реальні соціальні функції конкретної жертви; г) за характером і змістом мотивації.
38. Суїцид - це: а) навмисне, заздалегідь обдумане, позбавлення особою себе життя; б) процес, що характеризує співвідношення питомої ваги жертв злочинів певної статевої, вікової або соціальної групи в їхньому загальному числі до питомої ваги цієї самої групи в загальній чисельності населення; в) сукупність необережних вбивств, учинених на певній території за певний період часу злочинів; г) процес формування індивідуальної суїцидальної поведінки в конкретних умовах життєдіяльності.
39. Віктимологічна ситуація - це: а) процес перетворення на жертву злочину; б) підвищена здатність через ті або інші обставини ставати жертвою злочину; в) система негативних соціально значущих властивостей, зв'язків і відносин, які поєднані із зовнішніми умовами та обставинами і характеризують особу, винну у вчиненні злочину; г) сукупність причин формування особи з підвищеними віктимними якостями.
40. Віктимологічні фактори - це: а) сукупність причин, що формують особу з підвищеним віктимним потенціалом; б) сукупність обставин, пов'язаних з особистістю й поводженням жертви, що формують її як таку, сприяють її віктимізації в певних умовах зовнішнього середовища; в) система, що формує потенційну жертву та потенційного злочинця; г) збиток (фізичний, матеріальний, моральний), що був заподіяний злочином
41. Індекс віктимізації характеризує: а) співвідношення питомої ваги жертв злочинів певної статевої, вікової або соціальної групи в їхньому загальному числі до питомої ваги цієї самої групи в загальній чисельності населення; б) поведінку жертви до, під час і після вчинення злочину; в) кількісну характеристику, яка визначається в абсолютних величинах сумою вчинених злочинів і осіб, що їх вчинили, за певний проміжок часу на визначеній території; г) показник поширення злочинності в регіоні, що визначається відношенням кількості злочинів (злочинців).
42. Латентна жертва - це: а) особа, що постраждала внаслідок збігу обставин; б) людина, щодо якої вчинено необережний злочин; в) особа, яка реально постраждала від злочину, але з певних причин цей факт залишився прихованим від офіційного обліку; г) людина, щодо якої вчинено умисний злочин.
43. Суїцидологія - це наука, що вивчає: а) види навмисного позбавлення себе життя; б) заходи профілактики злочинів; в) поведінку жертви злочину; г) самогубство як соціальний феномен.
44. Негативні соціальні «фонові» явища - це: а) сукупність аморальних проявів, що суперечать загальноприйнятим нормам поведінки і органічно взаємопов'язані зі злочинністю, оскільки детермінують одне одного і тягнуть за собою соціальну деградацію особи (а зрештою і всього суспільства); б) це поступки особи (групи осіб), що не відповідають офіційно установленим нормам, які фактично склалися в даному суспільстві (культурі, субкультурі); в) феномен, який сприяє вчиненню різних видів злочинів; г) явище, в основі якого лежить аморальність, бажання жити всупереч інтересам суспільства.
45. До негативних соціальних «фонових» явищ належать: а) корупція, тероризм, наркотизм; б) проституція, алкоголізм, наркоманія та токсикоманія, наркоманія, азартні ігри, жебрацтво та бродяжництво, міграція; в) безробіття, бідність, проституція, алкоголізм; г) наркотизм, пияцтво, суїцид.
46. Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів затверджується: а) Верховною Радою України; б) Міністерством охорони здоров'я України; в) Кабінетом Міністрів України; г) Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства охорони здоров'я України.
47. Під наркотизмом розуміють: а) відносно поширене статистично стійке явище, яке полягає у вживанні деякою частиною населення наркотичних (та токсичних) речовин та у відповідних наслідках; б) хвороба, яка виникає у зв'язку зі споживанням наркотичних та психотропних засобів, прекурсорів та призводить до психічної та соціальної деградації особистості, патології обміну речовин, внутрішніх органів, нервової системи; в) хворобливий потяг до наркотичних засобів; г) розповсюдження наркотиків та речовин, що містять наркотики, з метою наживи, що контролюється організованою злочинністю.
48. Злочинний обіг наркотичних засобів - це: а) сукупність злочинів, що пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів; б) сукупність злочинів, учинених на території України за певний проміжок часу; в) контрабанда наркотичних засобів; г) сукупність осіб, які вживають наркотичні засоби.
49. Коли прийнято Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»: а) 1999 р.; б) 2001 р.; в) 1995 р.; г) 2005 р.?
50. Токсикоманія - це: а) відносно поширене статистично стійке явище, яке полягає у вживанні деякою частиною населення наркотичних (та токсичних) речовин та у відповідних наслідках; б) патологічний (хворобливий) потяг до вживання наркотичних засобів; в) негативне соціальне явище, що є сукупністю анти суспільних діянь, зумовлених хворобливою залежністю людського організму від постійного вживання наркотичних засобів і психотропних речовин; г) пристрасть до речовин (синтетичних, біологічних, рослинних) або лікарських засобів, що не належать до реєстру наркотиків, шляхом вдихання або іншим способом з метою досягнення одурманювального ефекту.
51. Алкоголізм - це: а) систематичне надмірне вживання алкогольних напоїв, яке знижує рівень соціальної активності особи і негативно впливає на здоров'я людини; б) найбільш поширений вид наркоманії як психопатологічної потреби у спиртних напоях, що призводить до сп'яніння (має три стадії: наслідування, звичка і хвороба); в) важке захворювання, яке настає у зв'язку зі зловживанням спиртними напоями і призводить до порушення норм поведінки в побуті, суспільстві, у сфері трудової діяльності та характеризується нестримним потягом до алкоголю, залежністю від нього; г) все перелічене вище.
52. Під проституцією розуміють: а) надання свого тіла чоловіками, жінками чи дітьми для сексуальних утіх з метою отримання винагороди; б) надання свого тіла іншій особі з метою задоволення сексуальних потреб; в) статеві збочення (протиприродні форми статевого потягу); г) систематичне надання особою свого тіла для задоволення сексуальних потреб інших осіб за матеріальну винагороду.
53. СНІД - це: а) хвороба, що виникає у разі безладних статевих зв'язків, наркоманії, випадкового зараження у лікарнях шляхом переливання крові та вражає імунну систему людини; б) соціальна хвороба, яка вражає життєво важливі органи людини; в) небезпечне вірусне захворювання, яке призводить до глибокого враження імунної системи людини, розвитку інфекційних захворювань і злоякісних новоутворень у поєднанні з тяжкими психічними розладами. Передається статевим або іншим шляхом від вірусоносія до здорової людини; г) все перелічене вище.
54. Злочинність неповнолітніх - це: а) сукупність злочинів, що вчиняють особи у віці від 14 до 18 років; б) сукупність злочинів, що вчиняють особи у віці від 12 до 18 років; в) сукупність злочинів, що вчиняють особи у віці від 12 до 16 років; г) сукупність злочинів, що вчиняють особи, які не досягли повноліття, тобто 18 років.
55. У структурі злочинності неповнолітніх переважають: а) крадіжки; б) розбійні напади; в) хуліганство; г) вбивства.
56. До основних типів неповнолітніх злочинців належать: а) випадкові, ситуативні, злісні, особливо злісні; б) випадкові і ситуативні; в) ситуативні і злісні; г) випадкові, ситуативні, злісні.
57. Чинник, який суттєво впливає на злочинність неповнолітніх: а) негативний вплив сім'ї; б) позитивний вплив сім'ї; в) спілкування у спортивних гуртках; г) бажання розвиватись у позитивному напрямі.
58. Коли прийнято Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей»: а) 1995 р.; б) 1999 р.; в) 2001р.; г) 2005 р.?
59. Кримінальна міліція у справах дітей займається: а) організацією роботи щодо боротьби з правопорушеннями серед неповнолітніх, проводить оперативно-розшукові та профілактичні заходи; б) забезпечують розслідування кримінальних справ про злочини, які скоїли неповнолітні; в) організацією роботи щодо боротьби з правопорушеннями серед неповнолітніх; г) захистом прав і законних інтересів неповнолітніх.
60. До основних завдань Державного Комітету України у справах сім'ї та молоді й службу справах дітей належать: а) координація зусиль органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності у вирішенні питань соціального захисту неповнолітніх і організації робіт, пов'язаних із запобіганням бездоглядності, правопорушенням серед них; б) виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів неповнолітніми, вжиття заходів щодо їх усунення; в) виявлення дорослих осіб, що втягують неповнолітніх у злочинну діяльність; г) внесення змін до законодавства щодо боротьби зі злочинністю
61. Загальнодержавними оперативно-профілактичними операціями щодо профілактики злочинності неповнолітніх є: а) «Вокзал», «Літо», «Ялинка», «Безпритульний»; б) «Турбота», «Діти на дорозі», «Канікули»; в) «Антинаркотик», «Ринок», «Милосердя»; г) «Правопорушник», «Рівний-рівному», «Юний помічник ДАІ».
62. Підлітки, які страждають на алкоголізм та наркоманію, направляються в центри медико-соціальної реабілітації органів охорон и здоров 'я у віці: а) 9 років на строк не більше п'яти років; б) 10 років на строк не більше трьох років; в) 12 років на строк не більше одного року; г) 11 років на строк не більше двох років.
63. Рецидив злочинів - це: а) сукупність суспільно небезпечних діянь, які послідовно вчинені однією особою; б) сукупність суспільно небезпечних діянь, які послідовно вчиненні групою осіб; в) повторне вчинення злочину після засудження за попередній злочин за умови, що судимість не погашена або не закінчились строки давності притягнення до кримінальної відповідальності; г) вчинення кількох злочинів, незалежно від того, чи винний засуджений за перший злочин.
64. Дайте визначення кримінологічному рецидиву: а) вчинення послідовно особою двох і більше злочинів; б) вчинення злочину після непогашеної судимості; в) повторне вчинення злочину незалежно від погашеної судимості та притягнення особи до відповідальності; г) вчинення декількох злочинів різних за об'єктами.
65. Що являє собою пенітенціарний рецидив: а) вчинення злочину після відбуття покарання; б) вчинення злочину після умовно-дострокового звільнення особи з місць позбавлення волі; в) вчинення злочину в період ресоціалізації особи до погашення або зняття судимості; г) вчинення злочину в момент відбуття покарання.
66. Простий рецидив передбачає: а) одну судимість; б) дві судимості; в) три судимості; г) три і більше судимостей.
67. Складний чи багаторазовий рецидив передбачає: а) дві судимості; б) три і більше судимостей; в) чотири судимості; г) чотири і більше судимостей.
68. У структурі рецидивної злочинності жінки становлять: а) 10-12%; б) 7-9%; в) 12-14%; г) 5-7%.
69. Визначте вид рецидиву за характером вчинених злочинів: а) фактичний; б) легальний; в) загальний; г) латентний.
70. Визначте вид рецидиву за соціально-правовим змістом: а) легальний, класичний, пенітенціарний; б) фактичний спеціальний, загальний; в) пенітенціарний, фактичний, легальний; г) спеціальний, пенітенціарний, легальний.
71. Структура рецидивної злочинності (найбільш поширені злочини за 2010-2011роки): а) розбій, грабіж, вимагання, хуліганство; б) крадіжка, грабіж, розбій, шахрайство; в) шахрайство, крадіжка, хуліганство, розбій; г) вимагання, зґвалтування, шахрайство, розбій.
72. Дайте найбільш точне визначення економічної злочинності: а) сукупність злочинів, об'єктом яких є економічні відносини, що охороняються державою; б) сукупність злочинів, що посягають на державне або колективне майно; в) самостійний вид злочинності, об'єктом якої є господарська діяльність, економічні процеси та відносини; г) сукупність злочинних діянь, що здійснюються в галузі підроблення банківських документів, привласнення грошей, шахрайства та валютних операцій.
73. До «білокомірцевої» злочинності належать: а) вбивства на.замовлення; б) економічні та комп'ютерні злочини; в) торгівля зброєю; г) контрабанда та проституція.
74. Структура економічної злочинності, в загальному,- це: а) розкрадання, хабарництво, підроблення грошей, вимагання; б) хабарництво, ухилення від сплати податків, фіктивне підприємництво, підроблення грошей; в) фіктивне підприємництво, вимагання, підроблення грошей," крадіжки приватного майна; г) підроблення грошей, розкрадання державного і колективного майна, вимагання, хабарництво.
75. Злочини у сфері господарської діяльності, в загальному,— це: а) фіктивне підприємництво, легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, незаконне використання знаку для товарів; б) шахрайство з фінансовими ресурсами, фіктивне підприємництво, незаконні дії щодо приватизації паперів, хабарництво; в) шахрайство, фіктивне підприємництво, незаконне використання знаку для товарів, фіктивне банкрутство; г) хабарництво, фіктивне банкрутство, шахрайство, фіктивне підприємництво.
76. Злочини у сфері службової діяльності: а) незаконні дії щодо приватизації паперів, зловживання владою або службовим становищем, хабарництво, фіктивне банкрутство; б) зловживання владою або службовим становищем, хабарництво, злочини у сфері зовнішньоекономічної діяльності, перевищення влади або службових повноважень; в) шахрайство, хабарництво, зловживання владою або службовим становищем, злочини у сфері банківської діяльності; г) фіктивне підприємництво, хабарництво, шахрайство, фіктивне банкрутство.
77. Співвідношення чоловіків та жінок, що вчиняють злочини у сфері економіки: а) 80%-20%; б) 70%-30%; в) 60%-40%; г) 90%-10%.
78. Причини злочинності у сфері економічної діяльності: а) ігнорування об'єктивних економічних законів, корупція в органах влади та управління, трудова апатія, недоліки законодавства; б) зрощення загальнокримінальних структур з економічними, недоліки митної системи, недоліки податкової системи, недоліки в контрольно-ревізійній діяльності; в) ігнорування об'єктивних економічних законів, волюнтаризм у керівництві господарською діяльністю, зрощення загальнокримінальних структур з економічними, корупція в органах влади та управління; г) зрощення загальнокримінальних структур з економічними, недоліки в підборі, розстановці та вихованні кваліфікованих кадрів, недоліки в документообігу і бухгалтерському обліку, недоліки митної системи.
79. Умови злочинності у сфері економічної діяльності: а) корупція в органах влади та управління, недоліки законодавства, трудова апатія, недоліки в контрольно-ревізійній діяльності; б) недоліки законодавства, недоліки в контрольно-ревізійній діяльності, недоліки в підборі, розстановці та вихованні кваліфікованих кадрів, трудова апатія; в) ігнорування об'єктивних економічних законів, зрощення загальнокримінальних структур з економічними, недоліки законодавства, недоліки в контрольно-ревізійній діяльності; г) корупція в органах влади та управління, волюнтаризм у керівництві господарською діяльністю, недоліки податкової служби, недоліки законодавства.
80. Серед основних запобіжних заходів щодо економічної злочинності можна виділити такі: а) заборона зарахування на матеріально-відповідальні посади осіб, засуджених за корисливі злочини; б) недопущення порушень порядку і терміну проведення ревізій та інвентаризації; в) соціально-економічні та організаційно-правові заходи; г) економічні, організаційні, правові та виховні заходи, технічні засоби.
81. Технічні заходи профілактики економічної злочинності: а) розробка ефективних методів виявлення підроблених документів, створення громадських фондів, проведення експрес-аналізів, виявлення фальсифікованих продуктів та засобів вимірювання; б) проведення експрес-аналізів, гарантоване державою невтручання в оперативно-господарську діяльність підприємств, розробка ефективних методів виявлення підроблених документів, створення системи противаг підприємництву шляхом: наділення необхідними повноваженнями органів управління і контролю за діяльністю суб'єктів підприємництва відповідно до статутних положень; в) розробка ефективних методів виявлення підроблених документів, виявлення фальсифікованих продуктів та засобів вимірювання, створення умов формування нової економічної культури, етичних і моральних норм у сфері підприємницької діяльності, прискорення земельної реформи; г) розвиток середнього і малого підприємництва, гарантоване державою невтручання в оперативно-господарську діяльність підприємств, створення громадських фондів, виявлення фальсифікованих продуктів та засобів вимірювання.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ:
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||