КРИМІНОЛОГІЯ

КРИМІНОЛОГІЯ 28.07.2015 08:16

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Інститут післядипломної освіти

 

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС
з курсу

«КРИМІНОЛОГІЯ»

для слухачів за спеціальністю: 7.060101 «Правознавство»

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ – 2011

 

Навчально-методичний комплекс з курсу «Кримінологія» для слухачів за спеціальністю: 7.060101 «Правознавство»
Інститут післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка – Київ., 2011. – 50с.

Укладач:
Магістр права Єльчукова І.В.
Рецензент:

Схвалено навчально-методичною комісією Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Протокол №4 від 13 грудня 2011р.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Анотація навчально-методичного комплексу курсу «Кримінологія»
Навчально-методичний комплекс включає анотацію навчальної дисципліни «Кримінологія», опис системи контролю знань слухача, тематичний план, робочу навчальну програму, плани та вправи до семінарських занять, теми рефератів, питання для іспиту, список літератури.
Дисципліна є нормативною, професійно-орієнтованою.
Мета вивчення дисципліни - ознайомлення майбутніх юристів з головними положеннями та висновками кримінологічної теорії, вироблення навичок організації конкретних кримінологічних досліджень та розробки заходів попередження окремих видів злочинів.
Місце дисципліни у навчальному плані
«Кримінологія» читається слухачам після того, як вони засвоїли кримінальне, кримінально-виконавче, кримінально-процесуальне право та правову статистику. В свою чергу, засвоєння теоретичних положень даної дисципліни сприятиме вивченню інших дисциплін, насамперед кримінально-правового циклу.
Слухачі повинні знати:
- сутність і природу злочинності, характерні особливості та тенденції розвитку злочинності в сучасній Україні;
- причини злочинності, окремих її видів і конкретних злочинів;
- специфічні риси особистості злочинця;
- основні засади протидії злочинності;
- діючі в Україні концепції та програми боротьби зі злочинністю;
- особливості окремих найбільш небезпечних видів злочинності та їх попередження (організованої, економічної, злочинності неповнолітніх, рецидивної злочинності, злочинності, пов'язанної з пияцтвом і наркоманією тощо);
- сутність головних проблем сучасної кримінологічної науки.
При вивчення кримінології слухачі повинні набути навичок:
- аналізувати рівень, структуру та динаміку злочинності;
- виявляти і аналізувати причини та умови злочинності, окремих її видів та конкретних злочинів;
- виявляти особливості особистості злочинця по злочинах окремих видів;
- організовувати і проводити кримінологічні дослідження на окремому об'єкті й території.
Вказані знання та навички відповідають рівню вимог, що ставляться професійно-освітньою програмою підготовки юристів-спеціалістів.
Формою підсумкового контролю по дисципліні є іспит. Навчально-методичний комплекс розроблений у відповідності до системи викладання матеріалу у більшості підручників з кримінології і спрямований на глибоке засвоєння слухачами основних положень кримінологічної науки.

2. СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СЛУХАЧА
ІЗ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “КРИМІНОЛОГІЯ”

Знання та навички слухачів, одержані при засвоєнні навчальної дисципліни “Кримінологія”, оцінюються за кредитно-модульною системою. При цьому зміст дисципліни вивчається у межах одного змістового модуля. Формами поточного контролю знань та навичок слухачів є: оцінювання усних відповідей та доповнень на семінарських заняттях; оцінювання рефератів; оцінювання участі слухача у науковій роботі.
Формою підсумкового контролю знань та навичок слухачів з дисципліни є іспит.

Методика обчислення підсумкової оцінки роботи слухача
Підсумкова оцінка роботи слухача з вивчення навчальної дисципліни “Кримінологія” обчислюється відповідно до кредитно-модульної системи за 100-бальною шкалою.
Складовими, які враховуються при обчисленні підсумкової оцінки, є:
- поточна успішність, яка включає наступні види роботи слухача: 1) усну відповідь на семінарському занятті; 2) доповнення до усної відповіді; 3) поточні контрольні письмові роботи (реферати); 4) наукову доповідь (повідомлення) на семінарському занятті;
- іспит.
Максимальні показники вказаних складових: 1) поточна успішність – 40 балів; 2) іспит – 60 балів.
Поточна успішність обчислюється з урахуванням оцінок, одержаних слухачем на семінарських заняттях, а у випадку відпрацювання пропущених занять – і оцінок, одержаних за результатами відпрацювання.
Усні відповіді слухача на семінарському занятті та реферати оцінюються за 5-бальною шкалою. Після останнього семінарського заняття викладач, який проводив ці заняття, виставляє за 5-бальною шкалою середню оцінку.
Якщо викладач виставляє слухачу загальну оцінку поточної успішності “незадовільно” («2»), за його поданням такий слухач розпорядженням директора інституту може бути не допущений до складання іспиту.
Доповнення до усної відповіді на семінарському занятті (незалежно від їх кількості) оцінюються в 1 бал, який при підведенні підсумків поточної успішності приєднується до середньої оцінки за усні відповіді та реферати.
Наукова доповідь слухача на семінарському занятті оцінюється так само, як і усна відповідь, із додаванням одного заохочувального бала. Цей бал також додається до середньої оцінки за усні відповіді та реферати.
Бали, отримані слухачем впродовж навчального семестру, переводяться у загальну оцінку поточної успішності шляхом їх множення на коефіцієнт “5”. Тобто, загальна кількість балів, які може отримати слухач за поточну успішність, не може перевищувати 35 балів.
Кожне пропущене і не відпрацьоване семінарське заняття зменшує загальну оцінку поточної успішності на 1 бал. Якщо слухач не відпрацював 2 пропущених семінарських заняття, він за поданням викладача, який проводив ці заняття, розпорядженням директора інституту може бути не допущений до складання іспиту.
Письмова чи усна відповідь слухача на іспиті оцінюється за 5-бальною шкалою, із наступним її переведенням у 60-бальну шкалу, при цьому кожна із позитивних оцінок відповідає наступній кількості балів: “відмінно” (5) – 35-45; “добре” (4) – 25-35; “задовільно” – 17-25 балів.

Підсумкова шкала оцінювання

Кількість балів
за 100-бальною шкалою Оцінка за національною шкалою та шкалою інституту Оцінка за шкалою ECTS
90 – 100 відмінно 5 А ВІДМІННО
85 - 89
75 - 84 добре 4 В дуже добре
С добре
65 – 74
60 - 64 задовільно 3 D задовільно
Е задовільно (достатньо)
0 - 59 незадовільно 2 FX незадовільно з можливістю повторного складання

 

3. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “КРИМІНОЛОГІЯ”

№ теми Назва теми Кількість годин Всьо-го
лекції семінар самост
Загальна частина
1 Поняття, предмет та система кримінології. Методологія кримінології та методика кримінологічних досліджень 2 4 6

2 Історія розвитку та сучасний стан кримінології 4 4
3 Поняття та загальна характеристика злочинності 2 2
4 Причини та умови злочинності 4 4
5 Особистість злочинця 2 4 6
6 Причини та умови конкретного злочину 4 4
7 Протидія злочинності 6 6
8 Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі злочинністю 6 6
9 Кримінальна статистика та її застосування в практичній діяльності органів внутрішніх справ 6 6
10 Аналіз зарубіжних кримінологічних концепцій причин злочинності 2 6 8

Особлива частина
11 Організована злочинність та її протидія 4 4
12 Злочинність неповнолітніх та її протидія 6 6
13 Економічна злочинність та її протидія 4 4
14 Насильницька злочинність та її протидія 2 6 8
15 Рецидивна та професійна злочинність та їх протидія 2 4 6
16 Необережні злочини та їх попередження 2 2
17 Кримінологічна характеристика пияцтва, наркоманії та інших негативних соціальних явищ 4 4
18 Загальнокримінальна корислива злочинність та її попередження 4 4
Всього: 8 4 78 90

4. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “КРИМІНОЛОГІЯ”
МОДУЛЬ I.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Тема 1. Поняття, предмет та система кримінології.
Методологія кримінології та методика кримінологічних досліджень

Поняття кримінології. Кримінологія як загальнотеоретична наука та навчальна дисципліна. Соціологічний та правовий аспекти кримінології.
Предмет кримінології. Загальна характеристика предмета кримінології. Злочинність, особистість злочинця, причини та умови злочинності, протидія злочинності як складові предмету кримінології. Завдання, які вирішуються кримінологами при їх дослідженні.
Місце кримінології в системі юридичних та інших наук. Взаємодія кримінології з кримінальним правом та іншими науками кримінально-правового циклу: кримінальним процесом, криміналістикою, кримінально-виконавчим правом. Використання в кримінології даних кримінально-правової та інших галузей статистики. Зв’язок кримінології з іншими юридичними науками: цивільного права, сімейного, адміністративного, трудового правав. Зв’язок кримінології із суспільними та природничими науками: філософією, економікою, соціологією, демографією, психологією, соціальною психологією, психіатрією, біологією, генетикою, судовою статистикою та іншими науками.
Система кримінології. Загальна та Особлива частини кримінології. Загальнотеоретичні проблеми, що включені до Загальної частини. Особлива частина – кримінологічна характеристика окремих видів злочинності.
Завдання та функції кримінології.
Поняття методології кримінології та методики кримінологічного дослідження.
Загальна характеристика методів кримінології. Філософський діалектичний метод – основа методології кримінологічної науки. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження: аналіз, синтез, логічний, порівняльний, історичний, системно-структурний та інші методи. Міжгалузеві методи кримінологічного дослідження. Характеристика соціологічних, психологічних та статистичних методів. Спостереження, опитування та тестування. Експеримент в кримінології. Документальний метод.

Тема 2. Історія розвитку та сучасний стан кримінології
Історія вчень про злочинність та її попередження. Становлення та розвиток кримінології як науки у ХІХ ст.
Розвиток кримінології на Україні в 20-30 роках ХХ століття. Причини та наслідки припинення кримінологічних досліджень в середині 30-х років та їх відновлення в кінці 50-х років ХХ століття.
Характеристика кримінологічної науки в Україні в період з 1960 року по 1990 рік. Головні здобутки вітчизняної кримінологічної науки за вказаний період.
Сучасний стан кримінологічної науки в Україні, проблеми та перспективи її розвитку.

Тема 3. Поняття та загальна характеристика злочинності.
Поняття злочинності. Розвиток наукових позицій щодо розуміння сутності та природи злочинності. Співвідношення понять “злочинність” і “злочин”.
Характеристика основних ознак злочинності.
Основні якісно-кількісні показники злочинності: рівень, структура, динаміка злочинності. Виначення показників злочинності. Зміст та джерела статистичної інформації.
Поняття рівня злочинності. Коефіцієнти злочинності. Значення визначення рівня злочинності при вивченні злочинності.
Поняття структури злочинності. Питома вага окремих видів злочинності у структурі злочинності. Підстави структурування злочинності. Значення вивчення структури злочинності для кримінологічних досліджень.
Поняття та способи вимірювання динаміки злочинності. Науково-практична мета аналізу динаміки злочинності.
“Географія” злочинності. Особливості якісних та кількісних показників за регіональною ознакою. Фактори, що обумовлюють особливості стану та розвитку злочинності в різних регіонах країни.
Поняття та види латентної злочинності. Причини латентності злочинності, методи її виявлення. Рівні латентності окремих видів злочинів: високий, середній та низький рівні.
Суспільна небезпека та “ціна” злочинності: зміст та співвідношення понять.
Тенденції розвитку злочинності в Україні в сучасний період.

Тема 4. Причини та умови злочинності
Вчення про детермінізм як сукупність та взаємодію явищ, процесів. Причинність як одна з форм детермінації. Відмінність причинного зв’язку від інших видів зв’язку – зв’язку в часі, в просторі, функціонального, кореляційного, системно-структурного, зв’язку станів та інших.
Методологічна база вивчення причинності в кримінології. Філософські підходи до розуміння структури причинного зв’язку та взаємодії причин та умов злочинності.
Системний підхід до дослідження причин та умов злочинності. Співвідношення причин злочинності та конкретного злочину. Кримінологічне значення вивчення причин та умов злочинності.
Характеристика наукових концепцій причин злочинності.
Класифікація причин та умов злочинності. Визначення критеріїв класифікації причин та умов злочинності.
Причини та умови злочинності в Україні на сучасному етапі. Загострення економічної та соціальної ситуації. Політична нестабільність. Майнове та соціальне розшарування суспільства в умовах ринкової економіки як криміногенні детермінанти. Соціальні конфлікти. Криміногенно детерміновані форми психології суспільства як причина злочинності.

Тема 5. Особистість злочинця
Поняття особистості злочинця. Загальнофілософське поняття особистості та його зв’язок з кримінологічним поняттям особистості злочинця. Співвідношення понять “людина”, “особа” та “особистість”.
Завдання та значення вивчення особистості злочинця. Межі вивчення поняття особистості злочинця. Рівні кримінологічного вивчення особистості злочинця – індивідуальний, груповий, загальносоціальний.
Соціологічний та біологічний (антропологічний) напрямки вивчення особистості злочинця. Характеристика окремих наукових концепцій.
Загальні закономірності формування криміногенної спрямованності особистості.
Структура особистості злочинця. Кримінологічна характеристика особистості злочинця за окремими ознаками. Соціально-демографічна характеристика особистості злочинця. Характеристика особистості злочинця за соціально-рольовими ознаками. Морально-психологічні ознаки особистості злочинця. Характеристика особистості злочинця за кримінально-правовими ознаками.
Типологія особистості злочинця і класифікація злочинців. Критерії класифікації та підстави типологізації злочинців. Практичне значення типологізації та класифікації злочинців.

Тема 6. Причини та умови конкретного злочину
Поняття причин та умов конкретного злочину.
Механізм злочинної поведінки: поняття та основні структурні частини Види механізму злочинної поведінки.
Умови формування криміногенної спрямованості особистості та їх роль у вчиненні злочину. Криміногенний вплив на особу соціального мікро- та макросередовища.
Поняття та роль конкретної життєвої ситуації у формуванні мотиву і мети злочину та реалізації рішення вчинити злочин. Види конкретних життєвих ситуацій.
Віктимологічний аспект злочинної поведінки. Віктимність як сукупність властивостей потерпілого. Роль віктимної поведінки у механізмі злочинної поведінки. Види віктимної поведінки. Класифікація потерпілих від злочину.

Тема 7. Протидія злочинності
Поняття протидії злочинності. Співвідношення понять “протидія злочинності”, “попередження злочинів”, “профілактика злочинів”, “запобігання злочинності”, “припинення злочинів”, “боротьба зі злочинністю”.
Мета, завдання та рівні протидії злочинності. Принципи здійснення превентивної діяльності. Організаційні та правові засади протидії злочинності. Загальна характеристика Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки.
Система заходів протидії злочинності. Класифікація заходів протидії злочинності: загальносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи. Рання та безпосередня профілактика злочинів.
Загальна характеристика системи суб’єктів протидії злочинності. Види суб’єктів протидії злочинності: загальні та спеціальні суб’єкти. Характеристика превентивної діяльності окремих суб’єктів протидії злочинності. Правоохоронні органи в системі суб’єктів протидії злочинності. Класифікація суб’єктів за характером провідної функції, виконуваної ними у сфері протидії злочинності.

Тема 8. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі
злочинністю
Прогнозування як одна із функцій кримінології. Поняття кримінологічного прогнозування та кримінологічного прогнозу. Цілі, завдання та практичне знання кримінологічного прогнозування. Види кримінологічного прогнозування (довгострокове, середньострокове, поточне, цільове).
Методи кримінологічного прогнозування (екстраполяції, моделювання, експертних оцінок).
Поняття кримінологічного планування заходів боротьби із злочинністю. Цілі, завдання, види та методи кримінологічного планування. Структура кримінологічного плану. Комплексне планування боротьби зі злочинністю. (Комплексна цільова програма боротьби зі злочинністю на 1996-2000рр.).

Тема 9. Кримінальна статистика та її застосування в практичній діяльності органів внутрішніх справ

Загальні поняття про статистичну науку. Моральна статистика. Історія її розвитку і сучасні проблеми. Поняття і зміст кримінально-правової статистики, її зв'язок із загальною теорією статистики.
Етапи кримінально-правової статистики. Кримінально-статистичне спостереження, його види та форми. Об'єкти та суб'єкти статистичного спостереження. Програма статистичного спостереження у кримінальній статистиці. Офіційна статистична звітність – єдиний облік злочинів. Поняття статистичної сукупності та її ознаки. Генеральна й вибіркова сукупність. Одиниці спостереження. Сукупності і виміри в кримінальній статистиці. Закон великих чисел. Основні положення теорії ймовірності. Документи первинного обліку злочинності у правоохоронних органах. Види статистичного звіту в органах внутрішніх справ.
Поняття, цілі та завдання статистичного зведення і груПраво Українивання. Види групування та їх застосування в кримінологічних дослідженнях. Групування злочинів і злочинців за кримінально-правовими, кримінологічними, соціально-демографічними ознаками. Статистичні таблиці та їхні елементи. Характеристика простих, складних та комбінаційних таблиць.
Статистичний аналіз у кримінології. Абсолютні величини і узагальнюючі показники. Види відносних величин. Поняття середніх (помірних) величин та їхні види. Застосування середніх величин при обробці кримінологічної інформації. Поняття статистичного ряду. Динамічні ряди та їхні види. Основні показники динамічних рядів (рівень ряду, абсолютний приріст, темп росту і темп приросту). Варіаційні ряди та їхні види. Паралельні ряди. Повторні групування. Графічне відображення статистичної звітності.

Тема 10. Аналіз зарубіжних кримінологічних концепцій причин злочинності
Характеристика рівня, динаміки і структури злочинності в зарубіжних країнах. Основні показники, характер і тенденції злочинності у розвинутих країнах: США, Великобританії, Франції, Німеччині, Японії.
Характеристика причин злочинності в зарубіжних країнах та їхні особливості.
Історичні аспекти зарубіжних концепцій причин злочинності.
Природа і закономірності причин злочинності та їхні пояснення в зарубіжній кримінології. Біологічний напрям пояснення причин злочинності. Біологічні й біосоціальні теорії та їхні представники. Соціологічний напрям пояснення причин злочинності. Історія розвитку наведених напрямів. Соціологічні школи зарубіжної кримінології.

МОДУЛЬ II.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Тема 11. Організована злочинність та її протидія
Поняття та основні ознаки організованої злочинності. Відмінність організованої та групової злочинності. Кримінологічна характеристика організованих злочинних угруповань.
Суспільна небезпека організованої злочинності. Стан та тенденції розвитку організованої злочинності в Україні. Латентність організованої злочинності.
Особливості детермінації організованої злочинності. Зв’язок організованої злочинності з корупцією та тіньовою економікою.
Кримінологічна характеристика особи керівника та учасника організованого злочинного угруповання. Кримінальний професіоналізм як характерна риса учасника організованого злочинного угруповання.
Протидія організованої злочинності. Організаційні та правові засади боротьби із організованою злочинністю. Загальносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи протидії організованій злочинності. Зарубіжний досвід боротьби з організованою злочинністю.

Тема 12. Злочинність неповнолітніх та її протидія
Поняття та основні ознаки злочинності неповнолітніх.
Рівень, структура і динаміка злочинності неповнолітніх. Латентність злочинності неповнолітніх.
Причини злочинності неповнолітніх. Роль факторів мікро- та макросередовища у формуванні криміногенної спрямованості неповнолітнього злочинця.
Кримінологічна характеристика особистості неповнолітнього злочинця. Особливості морально-психологічних властивостей неповнолітніх злочинців.
Протидія злочинності неповнолітніх. Суб’єкти протидії злочинності неповнолітніх. Система загальносоціальних та спеціально-кримінологічних заходів протидії злочинності неповнолітніх.

Тема 13. Економічна злочинність та її протидія
Поняття та структура економічної злочинності. Ознаки економічної злочинності. Стан та тенденції розвитку економічної злочинності в Україні. Латентність економічної злочинності в цілому та окремих видів злочинів у сфері економіки.
Кримінологічна характеристика окремих груп злочинів у сфері економіки. Злочини у кредитно-фінансовій сфері. Злочини у сфері господарської діяльності, підприємництва та приватизації. Поняття „тіньової економіки”. Кримінологічна характеристика хабарництва. Корупція – важливіша умова функціонування тіньової економіки. Поняття та причини корупції.
Кримінологічна характеристика особи, яка вчинила злочин у сфері економіки. Особливості ознак та властивостей “економічних” злочинців залежно від виду злочину у сфері економіки.
Причини та умови економічної злочинності. Соціально-економічні та правові фактори. Організаційно-управлінські фактори.
Протидія економічній злочинності. Організаційні засади протидії економічній злочинності. Система загальносоціальних та спеціально-кримінологічних заходів протидії економічної злочинності. Удосконалення національного законодавства в економічній сфері.

Тема 14. Насильницька злочинність та її протидія
Поняття та структура насильницької злочинності. Суспільна небезпека насильницької злочинності.
Рівень, структура та динаміка насильницьких злочинів і хуліганства. Кримінологічна характеристика умисних вбивств, тілесних ушкоджень, хуліганства і зґвалтувань. Побутові насильницькі злочини.
Кримінологічна характеристика осіб, що вчинюють насильницькі злочини. Класифікація та основні типи насильницьких злочинців.
Причини насильницької злочинності і хуліганства. Мотивація насильницьких злочинів. Міжособові конфлікти як причина насильницької злочинності. Види конфліктів. Криміногенна роль пияцтва та наркоманії.
Протидія насильницьких злочинів і хуліганства. Суб’єкти та система заходів протидії насильницькій злочинності та хуліганства. Профілактика побутових конфліктів.

Тема 15. Рецидивна та професійна злочинність та їх протидія
Поняття рецидивної злочинності. Рецидив злочину і його види. Кримінально-правове і кримінологічне поняття рецидиву злочинів.
Стан та тенденції рецидивної злочинності в Україні. Структура рецидивної злочинності. Латентність рецидивних злочинів.
Причини та умови рецидивної злочинності.
Кримінологічна характеристика особистості рецидивіста. Класифікація та типологія рецидивістів.
Протидія рецидивній злочинності. Суб’єкти протидії рецидивній злочинності. Загально соціальні заходи протидії рецидивній злочинності. Особливості спеціально-кримінологічних заходів протидії рецидиву злочинів.
Поняття ”професії” та ”кримінального професіоналізму”. Ознаки кримінального професіоналізму.
Поняття професійної злочинності. Стан та тенденції професійної злочинності в Україні. Структура професійної злочинності.
Причини та умови професійної злочинності. Роль кримінальних традицій та звичаїв у відтворенні професійної злочинності.
Кримінологічна характеристика особистості професійного злочинця. Кримінальний професіоналізм в сучасній злочинності, характеристика його ознак.
Протидія професійній злочинності. Система суб’єктів та система заходів протидії професійній злочинності.

Тема 16. Необережні злочини та їх попередження
Поняття та структура злочинності, що утворюється злочинами, що вчиняються з необережності. Необережні злочини у сфері використання джерел підвищеної небезпеки.
Латентність необережних злочинів.
Причини та умови необережної злочинної поведінки. Причини та умови конкретного необережного злочину. Механізм необережної злочинної поведінки. Особливості мотивації необережних злочинів. Ситуація та її вплив на вчинення необережного злочину. Віктимогенні умови вчинення необережного злочину.
Кримінологічна характеристика особистості необережного злочинця.
Попередження вчинення необережних злочинів.

Тема 17. Кримінологічна характеристика пияцтва, наркоманії та інших негативних явищ
Поняття негативних ”фонових” явищ та їх вплив на злочинність. Кримінологічна характеристика пияцтва та алкоголізму. Кримінологічна характеристика наркоманії. Проституція як ”фонове” явище. Бродяжництво й безпритульність та їх вплив на злочинність.

Тема 18. Загальнокримінальна корислива злочинність та її попередження
Кримінологічна характеристика злочинів проти власності. Злочини проти власності корисливого та корисливо-насильницького характеру. Стан, рівень, структура, характер і динаміка крадіжок, грабежів, шахрайства, розбоїв, вимагань. Особливості характеристики цих злочинів у сучасних умовах (час, місце, предмет, спосіб, мотиви, групова злочинна поведінка). Характеристика осіб, які вчинюють злочини проти власності фізичних та юридичних осіб.
Причини та умови вчинення злочинів проти власності. Роль матеріального фактора у вчиненні цих злочинів. Особливості особи і поведінка потерпілих від цих злочинів. Недоліки в діяльності правоохоронних органів із попереджень цього виду злочинів.
Основні напрями попередження злочинів проти власності. Зміст та особливості роботи органів внутрішніх справ щодо профілактики цих злочинів.

5. Загальні методичні рекомендації до семінарських занять
Семінарське заняття – це форма навчального процесу, де організовується дискусія з питань, раніше визначених в темах занять, до яких слухачі готують тези виступів на підставі індивідуального виконання завдань або рефератів.
Мета семінарського заняття - допомогти слухачам самостійно вивчити курс кримінології, глибоко засвоїти найважливіші і складніші питання даного курсу.
Задача семінару – забезпечити обговорення случахам теоретичних питань, прищепити їм навички самостійного формування, чіткого викладу думки і на цій основі - вивчення і засвоєння учбового матеріалу програми курсу.
При підготовці до семінарського заняття слухачі повинні вивчити рекомендовану літературу. Крім того, необхідно відпрацювати законодавчий матеріал, статистичні дані, які, як правило, надаються викладачем у вигляді конспекту. При складанні конспекту слухачі повинні робити окремі виписки і замітки, погоджуючи їх з питаннями плану семінарського заняття.
При підготовці до виступу на семінарі рекомендується скласти складний план або тези, якими можна користуватися під час заняття. Виступ на семінарському занятті необхідно побудувати так, щоб відобразити в ньому три основні моменти:
1. чітке формулювання загальнотеоретичного положення (поняття) наприклад, поняття насильницької злочинності і т.д.;
2. обґрунтовування даного положення і розкриття найхарактерніших рис явища, яке вивчається; розгляд відповідних класифікацій;
3. підкріплення теоретичних положень конкретними фактами і прикладами практичного характеру з використанням законодавства і ін.
Обговорення питань ведеться у формі вільної дискусії, де кожний виступаючий може виказати свою точку зору по тих або інших проблемах, доповнити або виправити вже слухача, що виступив. Підсумки обговорення підводить викладач, виправляючи помилки, пояснюючи і уточнюючи окремі положення.
Під час семінару слухач повинен заносити в конспект все нове і корисне, почуте на занятті, з тим, щоб закріпити результати заняття. Викладач може також доручити слухачу підготувати доклад (реферат) по найскладніших темах семінарського заняття або окремих питаннях. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовку слухачами рефератів, їх виступи, активність в дискусії, умінні формулювати і обстоювати свою позицію.

ЗАВДАННЯ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 10. Аналіз зарубіжних кримінологічних концепцій причин злочинності
І. Теоретичні питання
1. Сучасний стан і тенденції злочинності у зарубіжних країнах.
2. Історія зарубіжних концепцій причин злочинності.
3. Характеристика біосоціальних теорій, та їхні представники.
4. Соціалогічний напрям у зарубіжній кримінології.
Тематика рефератів до даної теми семінару наведена на сторінках 17-18.
Список літератури для підготовки до семінару по даній темі наведений на сторінках 34-35.
При підготовки до цього семінарського заняття слухач повинен усвідомлювати, що кримінологія охоплює масу різних теорій, концепцій, підходів, але уся їх сукупність зводиться до двох великих шкіл – біологічної і соціальної. При підготовці рефератів бажано проводити аналіз історичного розвитку концепції причин злочинності в Україні та іншої зарубіжної країни.

Тема 14. Насильницька злочинність та її протидія

І. Теоретичні питання
1. Поняття і види насильницьких злочинів.Злочини насильницько-корисливої спрямованності.
2. Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів.
3. Причини та умови, що детермінують насильницьку злочинність.
4. Протидія насильницьких злочинів.

При вивченні першого питання слухач повинен дати поняття насильницьких злочинів, виходя із видів насильницьких злочинів, що є об’єктом дискусії у юридичній літературі. Визначаючи види насильницьких злочинів потрібно виділити критерії, що є основою об’єднання цих злочинів.
При вивченні другого питання слухач повинен звернути увагу на те, що кримінологічну характеристику насильницьких злочинів потрібно проводити на підставі статистичних даних щодо вчинених злочинів за певні періоди часу, аналізуючи стан та динаміку цих злочинів у процентного відношенні від загальної кількості вчинених злочинів.
При вивченні третього питання слухач повинен визначити чинники, що обумовляють насильницьку злочинність, проаналізувавши їх на підставі статистичних даних.
При вивченні третього питання слухач повинен перелічити та охаректиризувати основні напрямки попередження насильницьких злочинів. Визначити основні заходи та засоби попередження насильницьких злочинів.
Список літератури для підготовки до семінару по даній темі наведений на сторінках 42-45.
ІІ. Практичне завдання
На підставі статистичних данних за аналогічні звітні періоди охарактеризуйте динаміку окремих видів насильницьких злочинів (наприклад, умисні вбивства та тяжкі тілесні ушкодження), визначте їх коефіцієнти у структурі всієї злочинності, порівняйте їх, визначте закономірність їх коливання (по видах), охарактеризуйте тип особи злочинця (вік, освіта, наявність судимості тощо).
Статистична інформація для практичного завдання по даній темі семінару щодо показників злочинності по звітах щодо стану судимості осіб, стосовно яких судом розглянуто кримінальних справ, буде направлена слухачам викладачем додатково.

6. САМОСТІЙНА РОБОТА СЛУХАЧІВ
Самостійна робота слухачів передбачає самостійне вивчення слухачами окремих питань із Загальної та Особливої частин кримінології, які не включені до планів лекцій та семінарських занять, але передбачені програмою навчальної дисципліни. Питання, які виносяться на самостійне вивчення, можуть бути включені до екзаменаційних білетів з кримінології. Самостійне вивчення окремих питань кримінології здійснюється з використанням основної навчальної літератури та додаткової спеціальної літератури з окремих проблем кримінологічної науки.
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Вивчення курсу «Кримінологія» – невід'ємна складова підготовки висококваліфікованих юристів. Засвоєння курсу дає можливість сформувати науково обґрунтований підхід до проблеми злочинності, найефективніше впливати на неї шляхом поєднання кримінально-правових заходів щодо осіб, які вчинили злочини, і активної профілактичної діяльності, спрямованої на усунення причин та умов злочинності.
Кримінологічні знання необхідні співробітникам правоохоронних органів, усіх юридичних служб, оскільки профілактика злочинів є їхнім основним завданням. Глибоке розуміння соціальної природи злочинності, знання причин і умов вчинення різних злочинів, особливостей осіб, які вчинили злочини, і механізму індивідуальної злочинної поведінки важливі для успішної попереджувальної діяльності. Кримінологічні знання допомагають не допустити вчинення злочину, виявити вже вчиненні злочини, установити і викрити злочинців, правильно визначити міру покарання кожному з них, знайти найефективніші шляхи і засоби їхнього індивідуального виправлення й перевиховання. Кримінологічна підготовка юристів озброює їх необхідними уміннями й навичками аналізу інформації про злочинність та інші правопорушення, оцінки криміногенної ситуації на певній території чи об'єкті, проведення прикладних кримінологічних досліджень, організації взаємодії різних суб'єктів профілактичної роботи, плануванні цієї роботи, обліку й оцінки її результатів.
Кримінологічна наука тісно пов'язана з іншими науками кримінально-правового комплексу, займаючи серед них особливе місце. Як загальнотеоретична наука про злочинність, вона сприяє глибшому засвоєнню соціологічного змісту найважливіших положень кримінального права, кримінального процесу, кримінально-виконавчого права, криміналістики та інших юридичних дисциплін.
Оволодіння кримінологічними знаннями забезпечується поєднанням таких різних форм і методів навчання, як лекції, семінари, практичні й індивідуальні заняття. Для ґрунтовнішого вивчення кримінологічних проблем сприяють написання рефератів, курсових і наукових праць, участь у науково-практичних конференціях і семінарах.
При вивченні цієї дисципліни необхідно використовувати як основну, так і додаткову літературу, рекомендовану викладачем. Оскільки злочинність є гострою соціальною проблемою, що має певний політичний аспект, сучасні уявлення про неї повинні відображати глибокі соціально-політичні зміни, які відбуваються в нашому суспільстві, виходити з потреби перегляду багатьох застарілих положень і догматичних концепцій, що містяться в раніше виданій кримінологічній літературі. Тож слід приділити особливу увагу лекціям та поясненням викладача на семінарах, активніше використовувати сучасні публікації – нові роботи з кримінологічної проблематики, журнальні статті й газетний матеріал, відомчі нормативні документи тощо.
Оволодіння кримінологічними знаннями, як і будь-якою іншою дисципліною, вимагає систематичної цілеспрямованої роботи, щодо організації та змісту якої можна висловити такі методичні рекомендації.
1. З урахуванням сказаного, необхідно по-новому підходити до оцінки і вирішення ряду кримінологічних проблем при конспектуванні лекцій, у яких міститься цей підхід і даються корективи до підручника. Активна робота слухачів на лекції – уважне, вдумливе сприйняття її змісту, уміле конспектування – значно полегшує засвоєння навчального матеріалу, скорочує зусилля і заощаджує час при підготовці до семінарів, заліку й іспиту.
2. Важливу роль у засвоєнні кримінологічної теорії відіграють семінари. При підготовці до них слід керуватися рекомендованими планами й методичними рекомендаціями з кожної теми . Основним джерелом потрібної для підготовки до семінару інформації є підручники і конспект лекцій, а з питання, що викликає підвищений інтерес, у тому числі обраного як тему реферату, курсової чи наукової праці, потрібно звернутись до додаткової літератури.
Значну допомогу у з'ясуванні й закріпленні навчального матеріалу при підготовці до семінарів надають схеми, в яких графічно відображені найістотніші положення досліджуваного предмета. Розібравшись у схемах, легше засвоїти і запам'ятати відповідний навчальний матеріал, особливо тим, хто володіє доброю зоровою пам'яттю. При підготовці до заняття, важливо усвідомити для себе зміст кожного питання, зазначеного в плані семінару, подумки скласти свій передбачуваний виступ, а за необхідності-короткий план-конспект такого виступу.

7. ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ РЕФЕРАТІВ З КУРСУ «КРИМІНОЛОГІЯ»
Реферати для відпрацювання пропущених занять слухачи пишуть по відповідних пропущених темах за планом семінарських занять із вирішенням усіх вправ і задач по темі. При підготовці до семінарських занять слухачі можуть обрати тему реферату для більш поглибленого вивчення питань теми. Для цього можуть бути рекомендовані такі теми рефератів:
1. Історія розвитку вчень про злочинність її попередження в конкретних працях філософів і юристів.
2. Розвиток кримінологічної науки в Україні в 20-30 роках на базі характеристики окремих робіт з кримінології того часу.
3. Характеристика сучасного стану кримінологічної науки на базі реферування нових робіт вітчизняних та зарубіжних кримінологів.
4. Злочинність як певна суспільна система.
5. Проблемні питання, щодо визначення загальних причин злочинності.
6. Характеристика співвідношення соціального і біологічного в особистості злочинця в світлі нових досліджень з цієї проблеми.
7. Віктимологічний аспект злочинної поведінки.
8. Співвідношення загально-соціального і спеціально-кримінологічного попередження злочинності.
9. Характеристика профілактичної діяльності різних суб’єктів попередження на базі вивчення їх практичної діяльності.
10. Досвід профілактичної діяльності в окремих країнах дальнього і ближнього зарубіжжя за матеріалами іноземних джерел.
11. Вивчення практики боротьби з організованою злочинністю кримінально-правовими заходами.
12. Поняття економічної злочинності по розробках вчених кримінологів і практичної діяльності правоохоронних органів.
13. Характеристика діяльності окремих суб’єктів протидії злочинності неповнолітніх за матеріалами узагальненої практики.
14.Сучасний стан і тенденції злочинності у зарубіжних країнах.
15. Історія зарубіжних концепцій причин злочинності.
16. Характеристика біосоціальних теорій, та їхні представники.
17. Соціологічний напрям у зарубіжній кримінології.
18. Біологічний напрям пояснення причин злочинності.
19. Історія розвитку біологічного та соціологічного напрямів у зарубіжній кримінології.

8. РЕКОМЕНДОВАНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ З КУРСУ «КРИМІНОЛОГІЯ»
Загальна частина
1. Поняття кримінології як науки.
2. Предмет кримінології.
3. Злочинність як елемент предмету кримінології; завдання кримінології у дослідженні злочинності.
4. Причини та умови злочинності як елемент предмету кримінології; завдання кримінології у їх дослідженні.
5. Особистість злочинця як елемент предмету кримінології; завдання кримінології у вивченні особистості злочинця.
6. Попередження злочинності як елемент предмету кримінології; завдання кримінології у дослідженні шляхів та засобів попередження злочинності.
7. Місце кримінології у системі суспільних наук.
8. Завдання кримінологічної науки, її роль у боротьбі зі злочинністю
9. Кримінологія як навчальна дисципліна. Предмет та система курсу.
10. Поняття злочинності, її основні риси.
11. Системний характер злочинності як явища. Співвідношення злочинності та конкретного злочину.
12. Показники, що характеризують злочинність.
13. Стан злочинності в Україні на сучасному етапі розвитку суспільства та тенденції її розвитку.
14. Поняття причин та умов злочинності.
15. Класифікація негативних соціальних явищ та процесів, які породжують злочинність.
16. Концепції загальних причин злочинності у вітчизняній кримінології.
17. Вплив на злочинність протиріч економічного розвитку суспільства.
18. Деформації суспільної свідомості в системі детермінант злочинності.
19. Причини злочинності в сучасній Україні.
20. Поняття особистості злочинця. Особистість злочинця та «злочинна особистість»
21. «Особистість злочинця» і суміжні поняття юридичних наук: «особа, винна у скоєнні злочину», «суб’єкт злочину», «обвинувачений» тощо.
22. Соціальне та біологічне в особистості злочинця.
23. Структура особистості злочинця.
24. Кримінологічна характеристика особистості злочинця.
25. Кримінологічне поняття причин та умов конкретного злочину.
26. Механізм злочинної поведінки.
27. Місце та роль властивостей особистості злочинця в механізмі злочинної поведінки.
28. Конкретна життєва ситуація, її роль у детермінації злочинної поведінки. Види ситуацій.
29. Віктимологічний аспект злочинної поведінки.
30. Негативні умови формування особистості в сім’ї, школі, за місцем роботи, у найближчому побутовому оточенні як джерело злочинності поведінки.
31. Поняття протидії злочинності.
32. Системний характер протидії злочинності як виду соціальної діяльності
33. Класифікація заходів протидії злочинності.
34. Протидія злочинності на загальносоціальному рівні, її значення.
35. Спеціально-кримінологічне попередження злочинів, його значення у протидії злочинності.
36. Поняття ранньої та безпосередньої профілактики злочинів, припинення злочинного посягання та попередження рецидиву злочинів.
37. Принципи функціонування системи попередження злочинності.
38. Принцип законності у сфері боротьби зі злочинністю. Правові засади попередження злочинності.
39. Принцип демократизму у сфері боротьби зі злочинністю.
40. Гуманізм як принцип профілактичної діяльності.
41. Поняття суб’єкта протидії злочинності
42. Класифікація суб’єктів протидії злочинності.
43. Правоохоронні органи, їх місце та роль в системі суб”єктів протидії злочинності.
44. Роль громадськості у боротьбі зі злочинністю. Форми участі громадськості в профілактичній діяльності.
45. Проблема забезпечення взаємодії між суб’єктами профілактичної діяльності
46. Поняття методики кримінології. Методика та методологія кримінологічної науки. Методика конкретного дослідження.
47. Загальна характеристика методів, що застосовуються в кримінологічних дослідженнях.
48. Соціологічні методи, їх використання в кримінології.
49. Застосування в кримінології анкетного методу, його переваги.
50. Вивчення кримінальних справ та інших документів як метод збору кримінологічно значущої інформації. Методика вивчення кримінальних справ.
51. Необхідність та значення використання в кримінології методів статистики.

Особлива частина
1. Поняття організованої злочинності, її основні ознаки.
2. Суспільна небезпечність організованої злочинності: економічний, політичний, соціальний та інші аспекти.
3. Стан та основні тенденції розвитку організованої злочинності в Україні.
4. Причини організованої злочинності. Її зв’язок з тіньовою економікою.
5. Проблеми боротьби з організованою злочинністю.
6. Поняття економічної злочинності, її стан в Україні.
7. Причини та умови економічної злочинності.
8. Кримінологічна характеристика особистості суб’єктів, які вчиняють окремі види економічних злочинів.
9. Основні напрями боротьби з економічною злочинністю в умовах переходу до ринкової економіки.
10. Загальна характеристика злочинів проти приватної власності громадян.
11. Причини та умови злочинів проти приватної власності громадян.
12. Кримінологічна характеристика особистості злочинця.
13. Попередження злочинів проти приватної власності громадян
14. Поняття злочинності неповнолітніх, її стан та тенденції розвитку в Україні.
15. Причини та умови злочинності неповнолітніх.
16. Кримінологічна характеристика особистості неповнолітнього злочинця.
17. Протидія злочинності неповнолітніх.
18. Поняття рецидивної злочинності, її кримінологічна характеристика
19. Суспільна небезпека рецидивної злочинності
20. Причини та умови рецидивної злочинності
21. Кримінологічна характеристика особистості рецидивіста.
22. Профілактика рецидивної злочинності.
23. Поняття насильницької злочинності, її кримінологічна характеристика.
24. Причини та умови насильницької злочинності.
25. Кримінологічна характеристика особистості насильників.
26. Попередження насильницької злочинності.
27. Причини та умови вчинення необережних злочинів.
28. Особливості особистості суб’єктів, які вчинюють необережні злочини.
29. Попередження необережних злочинів.
30. Кримінологічна характеристика автотранспортних злочинів, їх причини, заходи попередження.
31. Пияцтво як соціальне зло, його причини.
32. Зв’язок пияцтва зі злочинністю.
33. Віктимологічний аспект зловживання алкоголем.
34. Попередження пияцтва та пов’язаних з ним злочинів.
35. Соціальна небезпека наркоманії та її причини.
36. Зв’язок наркоманії зї злочинністю.
37. Основні напрямки попередження наркоманії та пов’язаних з нею злочинів.

10. ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Нормативно-правові акти, що стосують курсу
1. Конституція України.- К., 1996. (із наступними змінами та доповненнями).
2. Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року із змінами та доповненнями станом на 10.07.2011 р.
3. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 05.02.1993 р. (із наступними змінами та доповненнями).
4. Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 15 лютого 1995 р. (із наступними змінами та доповненнями).
5. Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15 лютого 1995 р. (із наступними змінами та доповненнями).
6. Закон України «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення» від 12.02.1991 р. (із наступними змінами та доповненнями).
7. Кримінальний кодекс України.- К., 2001. (із наступними змінами та доповненнями).
8. Кримінально-процесуальний кодекс України.- К., 2000. (із наступними змінами та доповненнями).
9.Закон України “Про засади запобігання і протидії корупції“ (Відомості Верховної Ради України // ВВР, 2011, № 40, Ст.404
10.Закон України “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” // ВВР, 1995, № 6, Ст. 35
11.Закон України “Про організаційно правові основи боротьби із організованою злочинністю” від 30 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України, 1993, № 35, Ст. 358, 1994, № 24, Ст. 184
12.Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” // ВВР, 1993, № 35, Ст. 358
13.Постанова Верховної Ради України “Про усунення зловживань у процесі залучення суб'єктами підприємницької діяльності грошових коштів громадян” // ВВР, 1996, № 2.
14.Указ Президента України № 456/99 «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян» від 27.04.1999 р.
15. Указ Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376/2000 «Про комплексну програму профілактики злочинності на 2001-2005 роки».
16. Указ Президента України “Про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю” від 26 листопада 1993 р. // Голос України, 1993, 2 грудня.
17. Указ Президента України “Про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю” від 26 листопада 1993 р.
18. Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби із злочинністю” від 21 липня 1994 р. // Урядовий кур’єр, 1994, 23 липня.
19. Указ Президента України “Про питання посилення боротьби з корупцією та іншими злочинами в сфері економіки” від 27 серпня 1994 року за № 484/94.
20. Розпорядження Президента України “Про заходи щодо активізації боротьби з корупцією і організованою злочинністю” від 10 лютого 1995 р. за № 35/95.
21. Розпорядженням Президента України “Програма заходів щодо запобігання злочинності у сфері економіки” від 10 лютого 1995 р. за № 35/95
22. Постанова Кабінету Міністрів України “Положення про Комітет у справах неповнолітніх Кабінету Міністрів України” від 12 січня 1995р, № 54
23. Постанова Кабінету Міністрів України “Положения про кримінальну міліцію у справах неповнолітніх” від 8 липня 1995 р., № 502
24. Документы ООН. Миланский план действий. Приложение. Руководящие принципы в области предупреждения преступности и уголовного правосудия в контексте развития и нового международного экономического порядка // Советская юстиция, 1992, №13-14; №15-16
25. Руководство по основным направлениям предупреждения преступлений. Подготовлено для ООН Отделом исследования и планирования Министерства внутренних дел Англии // Советская юстиция, 1993, №№ 2-6.

І. Підручники та основна література до всіх тем, що видані в Україні
1. Александров Ю.В., Гель А.П., Семаков Г.С. Кримінологія: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2002. – 296 с.
2. Бібліографія (кримінологія та профілактика злочинів): Довідник. – Київ: Атіка, 2008. – 296 с.
3. Бузало М.П., Денисов С.Ф., Кириченко О.В. Кримінологія: Навчальний посібник. – Київ: Центр учбової літератури, 2007. – 192 с .
4. Кримінологія. Загальна та Особлива частини: За редакцією Голіни В.В. Підручник. –2-ге видання, перероблене і доповнене. – Харків: Право, 2009. – 288 с.
5. Джужа О.М., Моісеєв Є.М., Василевич В.В. Кримінологія - Альбом схем (Загальна і Особлива частини): Навч. пос. – К.: НАВСУ, 2000.
6. Джужа О.М., Моісеєв Є.М., Василевич В.В. Стислий словник кримінологічних термінів: Навч. пос. – К., 2000.
7. Кримінологія: Навчально-методичний посібник. За заг. ред. Джужи О. – Київ: Атіка, 2003. – 400 с.
8. Кримінологія: Навчально-методичний посібник. За заг. ред. Джужи О.М. – Київ: Атіка, 2008. – 316 с.
9. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика. У 3-х кн. Кн. 1. Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки.– К.: Ін Юре, 2007. – 424 с.
10.Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика. У 3-х кн. Кн. 2. Кримінологічна характеристика та запобігання вчинення окремих видів злочинів. – К.: Ін Юре, 2007. – 705 с.
11. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика. У 3-х кн. Кн. 3. Практична кримінологія. – К.: Ін Юре, 2008. – 317 с.
12. Зелінский А.Ф. Кримінологія: Курс лекцій. – Харьков. – 1996. – 175 с.
13. Іванов Ю.Ф. Кримінологія: Навч. посіб. / Ю.Ф.Іванов, О.М.Джужа. МВС України, НАВСУ. – К.: Вид-во Паливода А.В., 2006. – 261 с.
14. Іванов Ю. Ф. Кримінологія : Навчальний посібник. Видання 2-ге, доповнене та перероблене. – Київ: Вид-во Паливода А.В., 2008. – 292 с.
15. Коваленко О.И., Филонов В.П. – Курс лекций по криминологии и профилактике преступности. – Донецк, 1995.- 591 с.
16. Ківенко Н.В., Лановенко І.І., Мельник П.В. Філософсько-психологічні підвалини кримінології як науки. У трьох томах. Том 1. – Київ, 2001. – 678 с.
17. Криминология: (Для учебных заведений МВД Украины) / Под ред. В.Г.Лихолоба и В.П.Филонова, Киев-Донецк. – 1997. – 397 с.
18. Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій у 2-х частинах. Загальна частина (Александров Ю.В., Гаврилишин А.П., Лихолоб В.Г. та ін.) – Київ. – Українська академія внутрішніх справ, 1996. -171 с.
19. Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій у 2-х частинах. Особлива частина (Александров Ю.В., Гаврилишин А.П., Джужа О.М. та ін.) – Київ. – Українська академія внутрішніх справ, 2000.
20. Кримінологія: Загальна та Особлива частини / І.М. Даньшин, В.В. Голіна, О.Г. Кальман, О.В. Лисодєд; За ред. І.М. Даньшина. – Харків: Право, 2003. – 352 с.
21. Кримінологія: Навч.-метод. посіб. / С.І.Нежурбіда, А.В.Шевчук, Г.П.Жаровська та ін. – Чернівці: Рута, 2004. – 79 с.
22. Кримінологія: Навч. посіб. / О.М.Джужа, В.В.Василевич, Ю.Ф.Іванов та ін. / За заг. ред. О.М.Джужи. – К.: Прецедент, 2004. – 207 с.
23. Кальман А.Г., Христич И.А. Краткий словарь криминолого-статистических терминов, – Харьков, 1998. – 48 с.
24. Курило В.І., Михайлов О.Є., Яра О.С. Кримінологія. Загальна частина. Курс лекцій: Навчальний посібник. – Київ: Кондор, 2006. – 192с.
25. Курс кримінології: Загальна частина: Підручник: У 2 кн. / О. М. Джужа, П. П. Михайленко, О. Г. Кулик та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.
26. Курс кримінології: Особлива частина: Підручник: У 2 кн. / О. М. Джужа, П. П. Михайленко, О. Г. Кулик та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 480 с.
27. Лисодєд О.В. Бібліографічний довідник з кримінології (1992-2002) / За ред. О.Г.Кальмана. – Х.: ТОВ ”Одіссей”, 2003. – 128 с.
28. Янович Р.М. Кримінологія: Конспект лекцій / Р.М.Янович, І.О.Єсип та ін. Львівський держ. ун-т вн. справ. – Львів, 2006. – 144 с.

Підручники та інша література, що видана у зарубіжних країнах
1. Антонян Ю.М. Криминология. Избранные лекции. – М.: Логос, 2004. – 448 с.
2. Криминология. Учебник / Н.А. Беляев, Н.М.Кропачев и др.- СПб, 1992. – 216 с.
3. Криминология. Учебник для юридических вузов. Под общей ред. А.И.Долговой. – М.: Издательская группа ИНФРА – М.: Норма, 1997. – 779 с.
4. Криминология. Учебник / Под ред. В.Н. Кудрявцева и В.Е. Эминова. 3 – е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ. – 2005. – 734 с.
5. Криминология: Учебник / Под ред. Н.Ф.Кузнецовой. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 640 с.
6. Криминология: Учебник для слухачов вузов / Ванюшкин С.Р., Долгова А.И., Гришко А.Я. и др. / Под ред. А.И.Долговой. – М.: НОРМА, 2005. – 899 с.
7. Криминология: Учебник / Антонян Ю.М., Дашков Г.В., Кудрявцев В.Н. / Под ред. В.Н.Кудрявцева и Р.Е.Эминова. – М.: Юристъ, 2006. – 734 с.
8. Криминология: Учебник для студ. вузов /А.Д.Агапов, Л.В.Баринова и др. / Под ред. Малкова В.Д. – М.: ЮСТИНЦ ИНФОРМ, 2006. – 524 с.
9. Криминология: Конспект лекций / Н.В.Васильчикова, В.В.Кухарчук. – М.: Юрайт, 2007. – 143 с.
10. Криминология: уч. пос. / Под ред. Н.Ф.Кузнецовой. МГУ им. М.В.Ломоносова. – М.: Проспект: Велби, 2007. – 327 с.
11. Криминология: / Серия «Учебники и учебные пособия»/ Под общ. ред. Ю.Ф.Кваши. Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. 704 с.
11. Курс советской криминологии: Предмет. Методология. Преступность и ее причины. Преступник. – М.: Юрид. лит., 1985. – 416 с.
12. Курс советской криминологии: предупреждение преступности. – М.: Юрид. лит., 1986. – 352 с.
13. Российская криминологическая энциклопедия / Под ред. А.И.Долговой. – М., 2000.
14. Хохряков Г.Ф. Криминология: Учебник / Г.Ф.Хохряков. М.: Юристъ, 1999. 511 с.
15. Четвериков В.С. Криминология: Учеб. пособие / В.С.Четвериков, В.В.Четвериков. М.: Новый Юрист, 1997. 144 с.
16. Шестаков Д.А. Криминология. Преступность как свойство общества / Д.А.Шестаков СПб.: СПб. ун-т, 2001; Изд-во «Лань», 2001. 264 с.
17. Шнайдер Г.И. Криминология /Г.И.Шнайдер М.: Прогресс, УНИ-ВЕРС, 1994. 502 с.
18. Freda Adler, Gerhard O.W. Mueller, William S. Laufer. Criminology / New-York: McGraw-Hill, Inc., 1995.
19. Sue Titus Reid. Crime and Criminology / Madison: Brown & Benchmark, 1994.

2. Перелік додаткової літератури з окремих тем

До теми 1. Поняття, предмет та система кримінології.
Методика та методологія кримінології
1. Даньшин И.Н. Введение в криминологическую науку. – Харьков: «Право», – 1998. – 142 с.
2. Даньшин И.Н. Общетеоретические проблемы криминологии: Монография. – Х.: Прапор, 2005. – 223 с.
3. Даньшин И.Н. Из истории криминологических учреждений Украинской ССР в 20-30-е годы // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1980. – Вып. 32. – С.63-70.
4. Долгова А.И., Коробейников В.В., Кудрявцев В.Н., Панкратов В.В. Понятия советской криминологии: Метод. пособие. – М., 1985. – С.3-29.
5. Иванов Л.О., Ильина Л.В. Право Українити и судьбы отечественной криминологии. – М., 1991. – 202 с.
6. Карпов Н.С. Роль методів опитування у дослідженні злочинної діяльності // Боротьба з організованою злочинністю та корупцією (теорія і практика). – 2005. – № 12. – С.182-190.
7. Козлов В.А., Суслов Ю.А. Конкретно – социологические исследования в области права. – Л., 1981. – С.45-110.
8. Криминология. Исправительно-трудовое право. История юридической науки. /Ответств. ред. В.Н.Кудрявцев. – М.- 1977.
9. Кулик О. Кримінологічний аналіз злочинності в Україні: напрями вдосконалення методології та методики // Право України. – 2009. – № 7. – С.52.
10. Маноха О.Є. Методологічна функція кримінології: Монографія. – К., 2006. – 195 с.
11. Методика изучения территориальных различий преступности и и ее причин: Метод. Пособие. – М., 1989. – 140 с.
12. Методологические проблемы изучения преступности и ее причин: Сб.науч.тр. – М., 1986. – 104 с.
13. Мошак Г.Г. Методологічні аспекти використання приватноправових засобів у кримінологічних цілях // Часопис київського університету права. –2009. – № 4. – С.296-299.
14. Панкратов В.В. Методология и методика криминологических исследований. – М., 1972. – 136 С.
15. Правовая статистика / Отв.ред. Н.А.Осетров. – М., 1980. – 160 с.

До теми 2. Історія розвитку та сучасний стан кримінологічної науки
1. Даньшин И.Н.. Введение в криминологическую науку. – Харьков: «Право», – 1998.- 142 с.
2. Даньшин И.Н. Из истории криминологических учреждений Украинской ССР в 20-30-е годы // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1980.- Вып.32. – С.63-70.
3. Джужа О.М. Яка кримінологія потрібна сьогодні? // Право України. – 200. – № 6.
4. Иванов Л.О., Ильина Л.В. Право Українити и судьбы отечественной криминологии. – М., 1991. – 202 с.
5. Криминология. Исправительно-трудовое право. История юридической науки. /Ответств. ред. В.Н.Кудрявцев. – М. – 1977.
6. Российская криминологическая энциклопедия / Под ред. А.И.Долговой. – М., 2000.
7. Радзієвський В. До історично-кримінологічного аспекту формування давньої вітчизняної кримінальної субкультури // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – № 8. – с. 130-135.

До теми 3. Поняття та загальна характеристика злочинності
1. Батурин Ю.М., Жодзишский А.М. Компьютерная преступность и компьютерная безопасность. – М., 1991. –160 с.
2. Гаврилишин А.П., Джужа А.Н. Преступность и ее основные характеристики: Лекция. – К., 1993.
3. Даньшин И. Н. Преступность: понятие и общая характеристика, причины и условия: Учебное пособие. – К., 1988.- 69 с.
4. Золин П.М. Преступность в стране в 1909-1928 гг. Сравнительная статистика // Сов. Государство и право. – 1991. – №5. – С.112-118.
5. Карпец И.И. Преступность: Иллюзии и реальность. – М., 1992. – С.11-30.
6. Ковалкин А.А. Латентная преступность и ее выявление органами внутренних дел: Уч. пособие. – К., 1985.
7. Кузнецова Н.Ф. Преступление и преступность. – М.,1969. – С.171-231.
8. Латентная преступность в Российской Федерации: 2000-2006 / Иншаков С.М., Максименко И.В. и др. / Под ред. Иншакова С.М. – М.: Закон и право, 2007. – 349 с.
9. Литвак О. Злочинність, її причини та профілактика, – Київ: Україна, 1997. – 167 с.
10. Оболенцев В.Ф. Співвідношення характеристик фактичної злочинності та її зареєстрованої частини // Проблеми законності. – 2005. – Вип.72. – С.153-157.
11. Преступность в Украине // Бюлетень законодавства і юридичної практики в Україні. – № 2, 1994. – 191 с.
12. Преступность, статистика, закон. – М.: Криминологическая Ассоциация. – 1997. – 222 с.
13. Туркевич І.К. Злочинність: Навчальний посібник. – К., 1999.
14. Фролова О.Г. Злочинність і система кримінальних покарань (соціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення з допомогою логіко-математичних методів) – навчальний посібник . – К.: АртЕк, 1997. – 206 с.
15. Шакун В.І. Суспільство і злочинність. – К.: 2003. – 784 с.
16. Шепеленко Л.А. Преступность как система: попытка критического анализа / Луганский гос. ун-т внутр. дел. – Луганск, 2006. – 93 с.
17. Акутаев Р.М. К вопросу о методах измерения латентной преступности // ГП. – 1998. – № 7. С. 57-60.
18. Акутаев Р.М. Некоторые аспекты борьбы с искусственно-латентной преступностью // ГП. – 1999. – № 3. – С. 44-52.
19. Попович В. Теоретико-методологічний рівень розробки проблеми латентності злочинів // ПРАВО УКРАЇНИ. – 1999. – № 11. – С. 106.

До теми 4. Причини та умови злочинності
1. Валуйська М.Ю. Основні принципові засади, що становлять підґрунтя для усунення морально-психологічних чинників злочинності // Проблеми законності. – 2005. – Вип..74. – С.103-108.
2. Влияние социальных условий на преступность: Сб. науч. тр. / Под ред. И.М.Гальперина. – М., 1983 – 123 с.
3. Голіна В.В. Актуальні кримінологічні дослідження проблем злочинності//Питання боротьби зі злочинністю. – 2005. Вип. 10. – С. 55-61.
4. Голіна В.В., Головкін Б.М. Загальне запобігання злочинності як одна з цілей кримінального законодавства (кримінологічний підхід) // Питання боротьби зі злочинністю. – 2008 – Вип. 16. – С. 49-55.
5. Даньшин И.Н. Преступность: понятие и общая характеристика, причины и условия: Учеб.пособие. – К., 1988. – С.4-46.
6. Долгова А.И. Взаимодействие и причинность в криминологии (статья первая) // Вопр.борьбы с преступностью. – М., 1981. – Вып.34. – С.8-17.
7. Долгова А.И. Взаимодействие и причинность в криминологии (статья вторая) // Вопр. Борьбы с преступностью. – М., 1981. – Вып.35. – С.8-16.
8. Долгова А.И. Системно-структурный характер преступности и ее причин // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1984. – Вып. 41
9. Карпец И.И. Преступность: Иллюзии и реальность. – М., 1992. – С.11-30.
10. Кузнецова Н.Ф. Проблемы криминологической детерминации. – М., 1984. – 203 с.
11. Литвак О. В. Злочинність, її причини та профілактика. – Київ: Україна, 1997- 167 с.

До теми 5. Особистість злочинця
1. Антонян Ю.М. Преступник как предмет криминологического изучения // Вопросы борьбы с преступностью.- М., 1981. – Вып.34. –С.38-46.
2. Антонян Ю.М., Бородин С.В. Преступность и психические аномалии. – М.: Наука, 1987. – 208 с.
3. Антонян Ю.М., Гульдан В.В. Криминальная патопсихология. – М., 1991. – 248 с.
4. Антонян Ю. М., Еникеев М. И., Эминов В. Е. Психология преступника и расследования преступлений. – М.: Юристъ, 1996. – 336 с.
5. Антонян Ю.М. Преступность среди женщин. – М., 1992. – 256 с.
6. Антонян Ю.М. Феномен зависимого преступника / Ю.М.Антонян, О.В.Леонова, Б.В.Шостакович. – М.: Аспект Пресс, 2007. – 189 с.
7. Гаращук М.В. Кримінологічна характеристика особистості злочинця: клото, лахесіс // Держава і право. ВиПраво Україниск 35. – 2007. – С. 542-547.
8. Гришко А.Я. Личность террориста: криминологический портрет: Монография. – Рязань, 2006. – 153 с.
9. Денисов С.Ф. Формування особи злочинця молодіжного віку // Держава та регіони. Серія: Право. – 2007. – № 1. – С.43-47.
10. Дубинин Н.П., Карпец И.И., Кудрявцев В.Н. Генетика, поведение, ответственность (О природе антиобщественных поступков и Право Українитях их предупреждения). – М., 1989. – С. 12-35; 179-288.
11. Дунаєва Т.Є. Кримінологічна характеристика особи злочинця, що вчинив службову недбалість // Питання боротьби зі злочинністю. – 2007. –Вип. 13. – С. 220-225.
12. Зелинский А.Г. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведении. – Харьков, 1986. – 166 с.
13. Криминальная мотивация / Отв. ред В.Н.Кудрявцев. – М., 1986. – С. 44-250.
14. Козлюк Л.Г. Проблеми визначення поняття особистості злочинця у сучасній кримінологічній науці //Держава і право. 2007. Вип. 38. – С. 604-610.
15. Колб О. Неналежне вивчення особи злочинця – одна з детермінант вчинення злочинів у місцях позбавлення волі // Юридична Україна. – 2005. – № 3. – С.69-72.
16. Лазаренко В. Кримінологічна характеристика особи працівника кримінально-виконавчої установи, який вчиняє злочини у сфері службової діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 1. – С. 88-92.
17. Личность преступника / Под.ред.В.Н.Кудрявцева. – М., 1975. – 270 с.
18. Лень В. Психіка людини: питання норми і відхилень. Соціально-правовий та кримінологічний аспекти // Прокуратура Людина Держава. – 2005. – № 2. – С. 83-87.
19. Механизм преступного поведения. – М., 1981. – С. 19-29.
20. Митрофанов І. Кримінологічні аспекти поняття особи наркозалежного злочинця // Юридична Україна. – 2007. – № 9. – С. 86.
21. Познышев О.В. Криминальная психология: преступные типы; О психологическом исследовании личности как субъекта поведения вообще и об изучении личности преступника в частности. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 300 с.
22. Свирин Ю. Биологический (генетический) фактор как одно из условий преступного поведения // РЮ. – 1996. – № 12.
23. Томчук І.О. Кримінологічна характеристика особи хабародавця // Часопис київського університету права. – 2008. – № 2 – С. 236.
24. Турлова Ю.А. Кримінологічна характеристика особи злочинця – браконьєра // Судова апеляція. – 2010. – № 2(19). – С. 130-135.
25. Туркот М. Кримінологічна характеристика особистості суб'єкта злочину, передбаченого ст. 423 Кримінального кодексу України // Вісник прокуратури.–2008. – № 2. – С. 57.
26. Федоренко Д. Кримінологічна характеристика особи злочинця у надвеликому промисловому місті // Вісник Академії правових наук України. –2000. – № 4. – С. 145-155.
27.Фіалка М. Кримінологічні риси особи, яка вчиняє злочинне діяння, пов'язане з підробкою документа та його використанням // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 10 – С. 96.

До теми 6. Причини та умови конкретного злочину
1. Антонян Ю.М. Социальная среда и формирование личности преступника. – М., 1975. – 159 с.
2. Антонян Ю.М., Гульдан В.В. Патопсихология. – М., 1991. – С.399.
3. Вишневецкий К.В. Виктимность личности и социальной группы в современной криминологии. – Краснодар, 2006. – 154 с.
4. Глонти Г.Ш. Криминологическая характеристика поводов к совершению преступлений // Вопросы борьбы с преступностью – М., 1986. – С.16-25.
5. Голіна В. Соціальні та психологічні чинники кримінологічної віктимізації в Україні // № 3(50), Вісник Академії правових наук. – 2007. – С.185-190.
6. Джужа О.М. Щодо механізму злочинної поведінки // Право України. – 2005. – № 6. – С.66-71.
7. Джужа О.М., Моісеєв Є.М. Проблеми кримінальної віктимології (кримінологічний, психологічний та пенітенціарний аспекти). – К, 1998.
8. Долгова А.И., Серебрякова В.А., Горбатовская Е.Г., Кригер В.И. Основы криминологии для практических работников – М., 1988. – С.80-88; 93-97.
9. Дубинин Н.П., Карпец И.И., Кудрявцев В.Н. Генетика, поведение, ответственность / О природе антиобщественных поступков и Право Українитях их предупреждения /. – М., 1982. – С.151-223.
10. Зазимко O.І. Кримінологічна характеристика особистості потерпілого від подружнього вбивства // Держава і право. – 2005. – Вип. 27. – С. 504.
11. Косенко С. Віктимологічна профілактика в системі запобігання злочинам // Підприємництво, господарство і право. – 2006 - № 12. – С.48-51.
12. Кримінальна віктимологія: Навч. пос. / Моісеєв Є.Н., Джужа О.М., Василевич В.В. – К.: Атака, 2006. – 351 с.
13. Криминальная мотивация / Ответств. ред. В.Н.Кудрявцев. – М., 1986.
14. Кудрявцев В.Н. Причинность в криминологии / О структуре индивидуального преступного поведения/. – М., 1968. – С. 12-151.
15. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология. – М., 1982. – С.160-178.
16. Кудрявцев В.Н. Борьба мотивов в преступном поведении. – М.: НОРМА, 2007. – 126 с.
17. Кудрявцев В.Н. Причины правонарушений. – М., 1976. – 286 с.
18. Кузнецова Н.Ф. Проблемы криминологической детерминации. – М., 1984. – 208 с .
19. Лактіонова Т.В. Принципи віктимологічної профілактики злочинів // Право і безпека. – 2004. – № 4. – С.26-30.
20. Механизм преступного поведения. – М., 1981. – С.7-170.
21. Піщенко Г. Віктимологічні аспекти негативних соціальних явищ, пов”язаних зі злочинністю // Право України. – 2006. – №5. – С.107-111.
22. Туляков В.А. Виктимология (социальные и криминологические проблемы).– Одесса: ЮЛ, 2000.– 336 с.
23. Франк Л.В. Потерпевшие от преступления и проблемы советской виктимологии. – Душанбе, 1977. – 237 с.
24. Кудрявцев В.Н. Генезис преступления. Опыт криминологического моделирования. Учеб пос. – М.: “ФОРУМ-ИНФРА-М”, 1998. – 216 с.
25.Веселуха В. Виникнення, розвиток та сучасні проблеми кримінальної віктимології // Право України. – 1999. – № 6. – С. 98.
26.Веселуха В. Соціальний і правовий статус неповнолітніх і його вплив на віктимну поведінку // Право України. – 1999. – № 7. – С. 93.
27. Веселуха В. Значення віктимологічної профілактики в системі запобігання злочинності // Право України. – 1999. – № 10. – С. 67.
28. Литвак О., Зелінський А. Кримінальна психологія: сучасне становище і перспективи // Право України. – 1998. – № 6. – С. 59.
29. Минская В.С., Чечель Г.И. Виктимологические факторы и механизм преступного поведения. Иркутск, 1988.
30. Черевко К. Кримінально-правова та кримінологічна характеристика потерпілої від незаконного проведення аборту // Юридична Україна. – 2009. – № 2. – С. 98-101.

До теми 7. Протидія злочинності
1. Аванесов Г.А. Теория и методология криминологического прогнозирования. М., 1972.
2. Голина В.В. Криминологическая профилактика и пресечение пре-ступлений. – К., 1989
3. Голіна В.В. Злочинності – організовану протидію. – Харків. Рубікон, 1998. – С. 67-111.
4. Голіна В.В. Запобігання злочинності в Україні: Навч. пос.. – Харків, 2007. – 107 с.
5. Голіна В.В., Головкін Б.М. Кримінально-правові засоби у системі спеціально-кримінологічного запобігання злочинності // Питання боротьби зі злочинністю. – 2010. – Вип. 19. – С. 16.
6. Глоба К. Спеціально-кримінологічне запобігання незаконній приватизації // Право України. – 2006. – № 12 – с. 69-73.
7. Закалюк А.П. Прогнозирование и предупреждение индивидуального преступного поведения. М., 1986.
8. Зелинский А.Ф. Методика криминологических исследований. К., 1992.
9. Іващенко В. Основні напрями та форми співпраці держав у боротьбі зі злочинністю // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 5. – С.119-122.
10. Литвинов О.М. Сучасні проблеми управління профілактикою злочинності в Україні.: Монографія. – Херсон: ОЛДІ плюс, 2003. – 311 с.
11. Клейменов М.М. Уголовно-правовое прогнозирование. Томск, 1991.
12. Козлов В.А., Суслов Ю.А. Конкретно-социологические исследования в области права. 1981.
13. Корнякова Т. До питання форм реалізації кримінологічної запобіжної функції органів прокуратури у природоохоронній діяльності // Право України. -2011. – № 4. – С. 205-209.
14. Корнякова Т. Кримінологічна функція органів прокуратури щодо запобігання злочинам проти довкілля // Право України.- 2011. – № 1. – С. 231-235.
15. Корнякова Т. Проблеми ефективності реалізації кримінологічної запобіжної функції у природоохоронній діяльності органів прокуратури // Право України. – 2011. – № 5. – С. 254-258.
16. Корнякова Т.В. Щодо основних напрямів реалізації кримінологічної запобіжної функції органів прокуратури у природоохоронній діяльності // Питання боротьби зі злочинністю. – 2011. Вип. 21. – С. 69-73.
17. Методология и методика прогнозирования в сфере борьбы с преступностью // Труды МВД СССР, М., 1989
18. Косоплечев Н.П. Организация предупреждения преступности – одно из направлений советской криминологии // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1988. – Вып. 46. – С.55-67.
19. Кудрявцев В.Н. Стратегия борьбы с преступностью. – М.: Наука, 2005. – 366 с.
20. Нікітін Ю. Кримінолого-концептуальна модель запобігання злочинності в сучасному українському суспільстві // Юридична Україна. – 2008. – № 9. – С. 95-99.
21. Нежурбіда С.І. Злочинність в зарубіжних країнах як об'єкт порівняльної кримінології // Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наукових праць. – 2009. Вип. 522: Правознавство. – С. 93-97.
22. Орлов Ю. Кримінологічна експертиза нормативно-правових актів як засіб протидії злочинності // Право України. – 2008. – № 2. – С. 101.
23. Планирование мер борьбы с преступностью. М., 1982.Бородин С.В. Борьба с преступностью: Теоретическая модель комплексной программы. – М., 1990. – С.18-39; 107-253
24. Пономарьова Т. Кримінологічні аспекти запобігання злочинам у галузі медичного обслуговування // Юридичний журнал. – 2011. – № 6. – С. 85.
25. Раска Э.Э. Борьба с преступностью и социальное управление: Теоретические и методические аспекты. – Таллин, 1985. – С.40-71.
26. Рощина І. Громадська думка як фактор ефективності норм кримінального права у запобіганні злочинності // Право України. – 2005. – № 2. – С.52-55.
27. Социальные отклонения. – 2-е изд., перераб. и доп. – М., 1989. – С.203-236.
28. Теоретические основы предупреждения преступности. – М., 1977. – 256 с.
29. Шакун В. Нинішні проблеми боротьби із злочинністю й урбанізація // Право України. – 1997. – № 7. – С. 49-53.
30. Закалюк А. Про запровадження в Україні кримінологічної експертизи // Право України. – 1999. – № 7. – С. 100.
31. Димитров Ю. Боротьба зі злочинністю: деякі проблеми і шляхи їх вирішення // Право України. – 1998. – № 1. – С. 108.
32. Байбаков Ю.Г., Гайков В.Т., Шаповалов В.А. Криминология (вопросы общей части): Учеб.-метод.пособие. – Ростов н/Д, 1989. – С.87-118.
33. Голина В.В. Работа органов внутренних дел, суда и прокуратуры по предупреждению правонарушений: Учеб.пособие. – Харьков, 1981. – 71 с.
34. Жуков А.М. Предупредительная деятельность следователя по уголовному делу. – Саратов, 1990, – 104 с.
35. Лихолоб В.Г. Органи внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю. – К., 1991.
36. Лошанский Ф.А. Следственная профилактика преступлений. – К., 1980.
37. Симкин Л.С. Деятельность народного суда по предупреждению преступности. – М., 1983. – 112 с.
38. Чуйков Ю.Н. Профилактическая работа суда: Учебное пособие. – Харьков, 1977. – 64 с.
39. Фролова О.Г. Злочинність і система кримінальних покарань. Соціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення за допомогою логіко-математичних методів: Навчальний посібник. – Київ: АртЕк,1997. – 206с.

До теми 8. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі
злочинністю
1. Указ Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376/2000 «Про комплексну програму профілактики злочинності на 2001-2005 роки».
2. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності органів внутрішніх справ та фомадських формувань з охорони громадського порядку» від 16 червня 1999 року № 650/99 // Міліція України.- 1999. – № 7-8.
3. Проект Закону України «Про профілактику злочинів» від 12 травня 1998 р.
4. Аванесов Г. А. Криминология. Прогностика. Управление.- Горький, 1975.
5. Голіна В. Кримінологічна політика в Україні: деякі теоретико-прикладні проблеми // Вісник Академії правових наук. – 2008. № 2(53).-182
6. Голіна В. Теоретичні та прикладні проблеми втілення кримінологічної політики в Україні//№7, Право України. Актуальна тема номера: «Проблеми кримінологічної науки і практики України» .-2009 .-24
7. Голіна В.В., Лукашевич С.Ю. Кримінологічна політика держави: концептуальні положення та основні принципи її формування//Питання боротьби зі злочинністю. Вип. 16.-2008 .-36.
8. Голіна В.В., Лукашевич С.Ю., Колодяжний М.Г., Кулікова В.В. Проблеми кримінологічного планування запобігання злочинності в Україні // Питання боротьби зі злочинністю. – 2009. Вип. 17. – С.106-110.
9. Горяинов К. К., Кондратюк Л. В. Проблеми прогнозирования преступности в региональном разрезе // Вопросы борьбы с преступностью.- М, 1983.- Вьш. 39.
10. Закалюк А. П. Прогнозирование и предупреждение индивидуального преступного поведения.- М., 1986.
11. Звирбуль В. К. Роль социального планирования в предупреждении правонарушений.-М., 1977.
12. ЗелинстшА. Ф. Криминология Курс лекций - Харьков, 1996.
13. Клейменов М. Уголовно-правовое прогнозирование // Соц. законность - 1990. – № 7.
14. Комплексное планирование профилактики правонарушений.- М., 1979.
15. Кравченко Ю. Ф. Міліція України.- К., 1999.
16. Мельник М. Прикладні аспекти співвідношення кримінально-правового і кримінологічного прогнозування // Право України. – 2005. – № 3. – С. 64-67.
17. Криминология / Под ред. Кузнецовой Н. Ф., Миньковского Г. М.-М., 1998.
18. Криминология. Учебник для юридических вузов / Под общ. ред. докт. юрид. наук, профессора А. И. Долговой- М., 1999.
19. Криминология: Учебник / Под ред. акад. В. Н. Кудрявцева, проф. В. Е. Зминова.- 2-е изд., перераб. и доп.- М., 2000.
20. Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій: У 2-х кн. Загальна частина / Александров Ю. В., Гаврилишин А. П., Джужа О. М. та ін. / За редакцією Лихолоба В. Г.; УАВС - К., 1996.
21. Криминология: приглашение к дискуссии: Монография /Авт. кол.: А. В. Беляба, 3. В. Виленская, 3. А. Дидоренко, Б. Г. Розовский.- Луганск: РИО ЛИВД, 2000.
22. Курс Кримінології: Загальна частина. Підручник: У 2 кн. /О. М. Джужа, П. П. Михайленко, О. Г. Кулик та ін. / За заг. ред.

До теми 9. Кримінальна статистика та її застосування в практичній діяльності органів внутрішніх справ
1. Ефимова М. Р., Петрова Е. В., Румянцев В. Н. Общая теория статистики.- М.: Инфра-М, 1996.
2. Зелинский А. Ф. Криминология.- Харьков, 2000.
3. ИвановЛ. О. Предмет моральной статистики в историческом аспекте // Сов. государство и право.- 1990.- № 4.
4. Иншаков С. М. Криминология. Учебник.- М., 2000.
5. Кальман А. Г., Христич И. А. Правовая статистика. Учебное пособие.- Харьков, 1998.
6. Криминология / Под ред. Кузнецовоп Н. Ф., МиньковскогоГ. М.-М., 1998.
7. Криминология. Учебник для юридических вузов / Под общ. ред. докт. юрид. наук, профессора А. И. Долговой.- М., 1999.
8. Криминология: Учебник / Под ред. акад. В. Н. Кудрявцева, проф. В. Е. Зминова- 2-е изд., перераб. и доп.- М., 2000.
9. Кримінологія: Спеціалізований курс лекцій зі схемами: Загальна та Особлива частини: Навчальний посібник / За заг. ред. О. М. Джужи- К.: Атіка, 2001.
10. Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій: У 2-х кн. Загальна частина / Александров Ю. В., Гаврилишин А. П., Джужа О. М. та ін. / За редакцією Лихолоба В. Г.; УАВС- К., 1996.
11. Курс Кримінології: Загальна частина: Підручник: У 2 кн. /О. М. Джужа, П. П. Михайленко, О. Г. Кулик та ін. / За заг. ред. Джужи 6. М.-К.: Юрінком-Інтер, 2001.-352 с.
12. Кузьмичева С. К. Обработка и анализ материалов уголовной статистики.-Горький, 1974.
13. ЛитвакО. М. Злочинність, її причини та профілактика.- К., 1997.
14. Лунеев В. В. Юридическая статистика. Учебник.- М., 1999.
15. Остроумов С. С. Советская судебная статистика.- М., 1976.
16. Правовая статистика: Учебник / Под ред. 3. Г. Яковлевой.- М, 1986.
17. Правова статистика. Курс лекцій. Загальна та Особлива частини / Александров Ю. В., Гринчак В. М., Джужа О. М. та ін. / За заг. ред. Джужи О. М.; НАВСУ. – К., 2000.
18. Савюк Л. К. Уголовная статистика.- Калининград, 1996.
19. Шнайдер Ганс Йоахим. Криминология: Пер. с нем. / Под общ. ред. Л. О. Иванова - М., 1994.

До теми 10. Аналіз зарубіжних кримінологічних концепцій причин злочинності
1. Баглай М. В. Капитализм и «социальная демократия».- М, 1970.
2. Бугров Е. В. Социальная политика буржуазного государства// США: зкономика, политика, идеология.- 1972.- № 3.
3. Бурлаков В.Н., Гилинский Я.И., Сморгунова А.Л., Шестаков Д.А.. Зарубежная и российская криминология сегодня // Правоведение. – 2000. – № 4. – С. 234–240.
4. Воронин Ю. А. Система борьбы с преступностью в США. - Екатеринбург, 1990.
5. Джужа О. М., Моісеєв Є. М., Василевич В. В. Кримінологія. Альбом схем (Загальна і Особлива частини): Навчальний посібник / За заг. ред. Джужи О. М.; НАВСУ.- К., 2000.
6. Дюнкель Ф. Уголовное право по делам несовершеннолетних Германии / Ф. Дюнкель, А.А. Пергатая, Н.В. Щедрин // Правовая реформа в России и зарубежный опыт: Межвуз. сб. науч. ст. / Краснояр. гос. ун-т. Красноярск, 1997. С. 53-86.
7. Дюркгейм 3. Норма и патология // Социология преступности. - М, 1966.
8. Зелинский А. Ф. Криминология. - Харьков, 2000.
9. Зюбин Г. А. Кризис законности и «научные» иллюзии.- М., 1996.
10. ИвановЛ. О., Ильина Л. В. Право Украины и судьбы отечественной криминологии. – М., 1991.
11. Изучение организованной преступности: российско-американский диалог / Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, Л. Шелли, Ю.Г. Козлова. М.: Олимп, 1997. 320 с.
12. Иншаков С.М. Зарубежная криминология / С.М. Иншаков. М.: НОР-МА-ИНФРА• М, 1997. 383 с.
13. Использование уличных телекамер в борьбе с преступностью // Борьба с преступностью за рубежом (по материалам зарубежной печа-ти). М.: ВИНИТИ, 2000. № 12. С. 18–22.
14. Иншаков С. М. Криминология. Учебник.- М., 2000.
15. Кларк Р. Преступность в США.- М, 1975.
16. Криминология. Пер. с чешского / Под ред. докт. юрид. наук Я. А. Стручкова- М, 1982.
17. Криминология / Под ред. Кузнецовой Н. Ф., Миньковского Г. М. – М., 1998.
18. Криминология. Учебник для юридических вузов / Под общ. ред. докт. юрид. наук, профессораЛ. И. Долговой- М, 1999.
19. Криминология: Учебник / Под ред. акад. В. Н. Кудрявцева, проф. В. Е. Эминова.- 2-е изд., перераб. и доп.- М., 2000.
20. Кримінологія: Спеціалізований курс лекцій зі схемами: Загальна та Особлива частини: Навчальний посібник / За заг. ред. О. М. Джужи.- К.: Атіка, 2001.
21. Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій: У 2-х кн. Загальна частина / Александров Ю. В., Гаврилишин А. П., Джужа О. М. та ін. / За редакцією Лихолоба В. Г.; УАВС - К., 1996.
22. Курс Кримінології: Загальна частина. Підручник: У 2 кн. /О. М. Джужа, П. П. Михайленко, О. Г. Кулик та ін. / За заг. ред. Джужи О. М- К.: Юрінком-Інтер, 2001.- 352 с.
23. Литвак О. М. Злочинність, її причини та профілактика.- К., 1997.
24. Литвак О. М. Державний вплив на злочинність: Кримінологічно-правове дослідження.- К., 2000.
25. Лунеев В. В. Преступность XX века. Мировые, региональные и российские тенденции.- М, 1997.
26. Маляр Г.В. Проблема політичної злочинності в зарубіжній кримінології. - Київ, 2010. – 20 с.
27. Мошак Г. Кримінологічні дослідження спеціалізованих установ ФРН і України. // Право України. – 2011. – № 4. – С. 213-217.
28. Мельникова Э. Б. Применение принудительных мер воспитательного характера к несовершеннолетним правонарушителям в капиталистических странах // Сов. государство и право.- 1966. – №4.
29. Мертон Р. Социальная структура и анемия // Социология преступности.-М., 1966.
30. Преступность несовершеннолетних в капиталистических странах. Ч. 2: Превенция.- М., 1970.
31. Рыжиков Г. В., Фесиоров Г. С. Общество, паралиюванное страхом.- М, 1984.
32. Сухарев А. Я., Бородин С. В. К итогам шестого конгресса ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями// Сов. государство и право.- 1981.-№ 6.
33. Узда К. Преступность и криминология в современной Японии. - М, 1989.
34. Фокс В. Введение в криминологию. Пер. с английского /Под ред. докт. юрид. наук, проф. Б. С. Никифорова и канд. юрид. наук В. М. Когана- М., 1980.
35. Шиханцев Г. Насильственная преступность несовершеннолетних в США // Соц. законносте. – 1984. – № 12.
36. Шнайдер Ране Йоахим. Криминология: Пер. с нем. / Под общ. ред. Л. О. Иванова. – М., 1994.
37. Шур 3. Наше преступное общество.- М., 1977.

До теми 11. Організована злочинність та її протидія
1. Андрушко П.П., Єфремов С.О., Шапченко С.Д. Концепція Закону про боротьбу з організованою злочинністю // Радянське право. – 1991. – № 9. – С. 26-31.
2. Антонян Ю.М., Пахомов В.Д. Организованная преступность и борьба с ней // Советское государство и право. – 1989. – № 7. – С. 65-73.
3. Гуров А.И. Профессиональная преступность: прошлое и современность. – М., 1990. – С. 189-216.
4. Годунов И.В. Энциклопедия противодействия организованной преступности. – М.: Наука, 2006. – 790 с.
5. Гончаренко В.Г., Туркевич І.К. Деякі проблемні питання боротьби з організованою злочинністю / Проблема боротьби з корупцією та організованою злочинністю Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. Том 7. Київ, 1998. – С. 95-99.
6. Долгова А.И. Преступность, ее организованность и криминальное общество. – М., 2003. – 572 с.
7. Єфремов С. Поняття організованої злочинності // Право України. – 2002. – № 9. – С. 89 – 91.
8. Єфремов С. Організованість у злочинності та рівні організованої злочинності // Право України. – 2003. – № 1. – С. 58-62.
9. Єфремов С. О. Організоване злочинне угруповання та його ознаки // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика): Науково-практичний журнал. – К., 2001. – № 4 . – С. 217-225.
10. Єфремов С. Криміналізація організованої злочинної діяльності у чинному Кримінальному кодексі України // Право України. – 2003. – № 9. – С. 95-99.
11. Жаровська Г.П. Кримінологічна характеристика функціональної ролі посібника у злочині // Науковий вісник Чернівецького університету: Правознавство. Збірник наукових праць. – 2007. Вип. 385. – С. 118-123.
12. Закалюк А., Томкіна О. Запобігання корупції та іншій недоброчесності у судочинстві як кримінологічна проблема // Право України. – 2008. – № 5. – С. 61.
13. Кваша О.О. Організатор злочину. Кримінально-правове та кримінологічне дослідження. – Київ: Ін-т держави і права НАН України, 2003. – 214 с.
14. Корнієнко М.В. Організована злочинність в Україні: сучасний стан, кримінологічна характеристика, заходи протидії. – К.: Фонд Юр науки АПС, 2004. – 299 с.
15. Костенко О.М. Соціопатична особа і концепція ексцесу у кримінології // Часопис київського університету права. – 2008. – № 4. – С. 196-201.
16. Корупция: региональные и отраслевые тенденции: Сб. науч. статей Под ред. М.Ф. Орзиха, В.Н. Дремина. – Одесса, 2003. – 240 с.
17. Мельник М.І. Корупція: сутність, поняття, заходи протидії: монографія. – К.: Атіка, 2001. – 304 с.
18. Мірошник Ю.П. Організаційно-правові проблеми боротьби з організованою злочинністю в Україні // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика) : Науково-практичний журнал. – К., 2005. – № 11. – С. 15-21.
19. Организованная преступность / Под ред. А.И.Долговой, С.В.Дьякова. – М., 1989. – 352с.
20. Организованная преступность – 2. Под редакцией А.И.Долговой, С.В.Дьякова. – М.: Криминологическая Ассоциация, 1993. – 328 с.
21. Организованная преступность – 4. Под ред. Долговой А.И. – М.: Криминологическая Ассоциация, 1998. – 220 с.
22. Организованная преступность, терроризм, коррупция в их проявлениях и борьба с ними /Отв. ред А.И.Долгова. – М., 2005. – 331 с.
23. Организованные преступные группы в Украине. – Харьков: НУВС, 2001
24. Основы борьбы с организованной преступностью. Монография / Под ред. В.С.Овчинского, В.Е.Эминова, Н.П.Яблокова. – М.: «ИНФРА-М», 1996. – 400 с.
25. Правовые проблемы противодействия организованной преступности (сборник науч. ст.). Одесская национальная юридическая академия. – Одесса: Феникс, 2005. – 283 с.
26. Правові основи боротьби з терроризмом: Збірник документів // Упоряд. Крутов В.В. – К.: СБУ, 2006. – 518 с.
27. Правовые проблемы противодействия организованной преступности (сб. науч. ст.). – Одесса: Феникс, 2005. – 283 с.
28. Протидія організованій злочинності у сфері торгівлі людьми / Батиргареєва В.С., Борисов В.І., Гармаш Д.О. – Харків: Одіссей, 2005. – 287 с.
29. Проблемы борьбы с организованной преступностью: Сб.науч.тр. / ВНИИ МВД СССР. – М., 1990. – 113 С.
30. Проблемы борьбы с организованной преступностью и коррупцией: Сборник научных трудов. – М.: ВНИИ МВД России, 1995. – 136 с.
31. Расюк Е. Поняття та кримінологічна характеристика організованої злочинності // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 7. – С.147.
32. Самонов А.П. Психология преступных групп. – Пермь: Кн. изд-во, 1991. – 230 с.
33. Скулиш Є.Д. Кримінологічна характеристика корупції в Україні на сучасному етапі//Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 474: Правознавство. Збірник наукових праць. – 2008. – С.110-114.
34. Тенденции преступности, ее организованности, закон и опыт борьбы с терроризмом / Долгова А.И., Емельянова П.В., Красильников А.А. – М., 2006. – 143 с.
35. Томкіна О. Сфери та засоби запобігання корупції та іншій недоброчесності суддів: потреби науково-кримінологічного визначення // Право України. – 2009. – № 7. – С. 73-77.
36. Філіппов С.О. Кримінологічні аспекти реалізації антикорупційної політики у державній прикордонній службі України // Митна справа. – 2010. – № 4. – С. 45.
37. Фріс П. Питання кримінально-правової політики у сфері боротьби з організованою злочинністю // Право України. – 2004. – № 12. – с.101-104.
38. Шостко О. Визначення поняття «організована злочинність» у зарубіжній кримінології // Вісник Академії правових наук. – 2006. – № 1(44). – С.180-190.
39. Шостко О.Ю., Дзюба Ю.П. Антикорупційна політика держави: кримінально-правові та кримінологічні аспекти // Питання боротьби зі злочинністю. Вип. 21. – 2011. – 60.
40. Библиографический указатель по проблемам борьбы с организованной преступностью (Бахин В.П., Карпов Н.С.). – К., 2002. – 588 с.

До теми 12. Злочинність неповнолітніх та її протидія
1. Борьба с групповыми правонарушениями несовершеннолетних. – К., 1982. – 202 с.
2. Ветров Н.И. Профилактика правонарушений среди молодежи. – М., 1980. –184 с.
3. Голіна В. Проблеми боротьби зі злочинністю неповнолітніх з психічними аномаліями // Право України. – 2005. – № 10. – С.74-76.
4. Голіна В.В., Ємельянов В.П., Головній Б.М., Батиргареєва B.C.
Кримінологічна характеристика корисливо-насильницької злочинності неповнолітніх та особливості попередження її у великому місті // Питання боротьби зі злочинністю. – 2006. – Вип. 11. – С. 3-8.
5. Голіна В.В., Ємельянов В.П., Лукашевич С.Ю., Колодяжний М.Г., Самойлова О.М. Кримінологічна характеристика та детермінація насильницьких злочинів проти життя та здоров'я особи, що вчинюються неповнолітніми // Питання боротьби зі злочинністю. – 2007. – Вип. 13. – С. 3.
6. Кримінологічна характеристика злочинів проти життя та здоров'я особи, що вчиняються неповнолітніми: Монографія. – Харків: Кроссроуд, 2007. – 156с. / За загальною редакцією Голіни В.В..
7. Кримінологічні проблеми попередження злочинності неповнолітніх у великому місті: досвід конкретно-соціологічного дослідження: Монографія. – Харків: Право, 2006. – 292 с. / За загальною редакцією Голіни В.В., Ємельянова В.П.
8. Головкін Б.М., Батиргареєва В.С. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх у місті Харкові // Питання боротьби зі злочинністю. – 2005. – Вип. 10. – С.105.
9. Дідківська Г. Кримінологічні теорії зарубіжних країн у боротьбі із злочинністю неповнолітніх // Підприємництво, господарство і право. – 2008 – № 8. – С. 123-126.
10. Денисов С.Ф. Формування особи злочинця молодіжного віку / С.Ф. Денисов, О.І. Напиральська // Держава та регіони. Серія: Право. – 2007. – № 1. – С.43-47.
11. Долгова А.И. Социально-психологические аспекты преступности несовершеннолетних. – М., 1981. – 160 с.
12. Дубчак Л. Соціалізація молоді в школі та вузі: кримінологічні аспекти // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 3. – С. 106-109.
13. Злочинність неповнолітніх: причини, наслідки та шляхи запобігання: навч. пос. / С.І. Яковенко, Н.Ю. Максимова, Л.І. Мороз та ін. – К.: Паливода, 2006. – 258 с.
14. Игошев К.Е., Миньковский Г.М. Семья, дети, школа. – М., 1989. – 448 с.
15. Ільковець Л.Б. Туркевич І.К. Характеристика злочинності неповнолітніх // Вісник Київського Університету. – Юридичні науки. – Вип. 33-34. – К., 1995.
16. Інновації в роботі з ре соціалізації неповнолітніх, засуджених до покарання, не по’язаного з позбавленням волі: Метод. Матеріали / Упоряд. Лютий В.П. та ін. – К.: Держ. соц. Служба для сім’ї, дітей та молоді, 2005. – 103 с.
17. Кобринский Ю.Г., Туркевич И.К. Подросток и закон. – К., 1986. – 77 с.
18. Косенко С. Причини та умови вчинення злочинів дітьми «групи ризику» // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 1. – С. 135-136.
19. Криминологи о неформальных молодежных объединениях. – М., 1990. – 272 с.
20. Криминологические проблемы профилактики правонарушений молодежи / Ф.А.Лошанский, Ю.Н.Крупка, И.К.Туркевич и др. – К., 1986. – 207 с.
21. Кримінологічна характеристика та детермінація насильницьких злочинів проти життя та здоров’я особи, що вчинюються неповнолітніми / В.В.Голіна, В.П. Ємельянов, С.Ю.Лукашевич та ін. // Питання боротьби зі злочинністю. – 2007. – Вип.13. – С.3-38.
22. Кримінологічні проблеми попередження злочинності неповнолітніх у великому місті: досвід конкретно-соціологічного дослідження: Монографія / В.В.Голіна, В.П.Ємельянов, В.Д.Воднік. – Х.: Право, 2006. – 289 с.
23. Профилактика правонарушений среди учащихся / Т.С.Барило, И.С.Демина, З.Г.Зайцева и др.- К., 1983. – 100 с.
24. Расюк Е. Деякі кримінологічні аспекти злочинності неповнолітніх // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 4. – С. 146.
25. Селецкий А.И., Тарарухин С.А. Несовершеннолетние с отклоняющимся поведением. – К., 1985. – 176 с.
26. Скриннікова Н.С. Кримінологічна характеристика особи неповнолітнього злочинця (жіночої статі), яка вчиняє злочини в Україні // Часопис київського університету права. – 2010. –№ 3. – С. 257-261.
27. Стеблинська О. Кримінологічна характеристика неповнолітніх, які вчиняють злочини в стані сп'яніння // Вісник прокуратури. – 2008. – № 7. – С. 75-81.
28. Оржеховська В.М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх. К., 1996.
29. Яницька Н. Поняття молодіжних злочинних угруповань корисливо-насильницької спрямованості // Право України. – 1998. – № 6. – С. 66.
30. Яницька Н. Сучасні тенденції злочинності серед молоді // Право України. – 1998. – № 12. – С. 86.

До теми 13. Економічна злочинність та її протидія
1. Андрущенко І.Г. Загальні проблеми боротьби з контрабандою у сфері зовнішньо-економічної діяльності // Боротьба з організованою злочинністю та корупцією (теорія і практика). – 2005. – № 11. – С.100-105.
2. Антипов В.І. Тіньова економіка та економічна злочинність: світові тенденції, українські реалії та правові засоби контролю (теоретико-методологічне узагальнення). – Вінниця, 2006. – 1039 с.
3. Антонян Ю.М., Голубев В.П., Кудряков Ю.Н. Личность корыстного преступника. – Томск, 1989. – 160 с.
4. Бесчастный В.Н. Влияние теневой экономики и экономической преступности на экономическую безопасность: Монография. – Донецк, 2007. – 468 с.
5. Білецький В. Фіктивне підприємництво і економічна злочинність // Право України. – 1997. – № 5. – С. 34-37.
6. Білецький В. Удосконалення боротьби із злочинністю у сфері зовнішньоекономічної діяльності // Право України. – 1997. – № 9. – С. 32-35.
7. Бойко А.М. Теоретичні концепції сутності економічної злочинності у вітчизняній кримінології // Науковий вісник Чернівецького університету: Правознавство. Збірник наукових праць . – 2007 – Вип. 427. – С.106
8. Виноградов О.М. Боротьба з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом: наук-практ. пос. – Донецьк: Каштан, 2006. – 166 с.
9. Гега П.Т. Стан боротьби зі злочинністю і корупцією у сфері оподаткування // Боротьба з організованою злочинністю та корупцією (теорія і практика). – 2005. – № 12. – С.38-45.
10. Голіна В.В. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми боротьби з бандитизмом: соціально-правове та кримінологічне дослідження: Монографія. – Х., 2004. – 210 с.
11. Головкін Б. Раціонально-прагматичні основи дослідження корисливо-насильницької злочинності в Україні // Юридична Україна. – 2007. – № 6. – С. 90-96.
12. Джужа О.М. Криміналізація економіки України: сучасний стан, тенденції, напрями протидії // Право України. – 2005. – № 12. – С.35-40.
13. Долженков О.Ф. Боротьба з контрабандою: необхідність нових підходів // Боротьба з організованою злочинністю та корупцією (теорія і практика). – 2005. – № 12. – С.104-112.
14. Злочинність у сфері економіки: проблеми прогнозування, планування та координації заходів протидії / Кальман О.Г., Христич І.О., Лукашевич С.Ю. – Харків, 2005. – 255 с.
15. Карпец И.И. Преступность: Иллюзии и реальность. – М., 1992. – С. 11-30.
16. Коваленко В.В. Профілактика економічної злочинності в Україні: концептуальні засади,організаційно-правові основи, проблеми управління: Монографія – Харків, 2004. – 387 с.
17. Козлов Ю. Теневая экономика и преступность // Вопросы экономики. – 1990. – № 3. – С. 120-127.
18. Коноваленко О. Особа злочинця корисливо-насильницької спрямованості: кримінологічна характеристика та типологія // Право України. – 2006. – № 4. – С.75-78.
19. Кравченко О.В. Шахрайство як складова кримінологічної ситуації в Україні: досвід психологічного дослідження // Право і безпека. – 2005. – Т.4. – № 2. – С. 181-185.
20. Кулініч М.І. Боротьба з економічною злочинністю в контексті глобалізації // Збірник наук. праць (Ін-т економіки та міжнарод. відносин). – 2006. – Вип.48. – С.71-80.
21. Кузьменко Б. Корупція та економічна злочинність у сучасній Україні: вплив на національну безпеку держави // Право України. – 1997. – № 7. – С. 12.
22. Медведев А.М. Экономическая преступность: понятие и система // Советское государство и право. – 1992. – № 1. – С.78-87.
23. Міжнародні економічні відносини: кримінологічний аспект (під ред. Шакуна В.І., Мельника М.І., Поповича В.М.) – К.: Правові джерела. – 1997. – 168 с.
24. Ларьков А. Теневая экономика: истоки и сущность // Хозяйство и право. – 1991. – № 2. – С.119-126.
25. Панкратов В.В., Арсеньева М.И., Куличева Н.И. Предупреждение квартирных краж, совершаемых несовершеннолетними // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1984. – Вып.40. – С.19-26.
26. Правовые меры борьбы с нетрудовыми доходами / Отв.-ред. Володько Н.В.,.Туркевич И.К. – К., 1990. – 287 с.
27. Предборський В.А. Детінізація економіки і контексті трансформаційних процесів: питання теорії і методології: Монографія. – К., 2005. – 613 с.
28. Предупреждение хищений государственного и общественного имущества / И.Н.Даньшин, В.В.Голина, А.Ф.Зелинский и др.; Под ред.И.Н.Даньшина. – Харьков, 1988. – 180 с.
29. Предборський В.А. Суспільно-економічні детермінанти розвитку організованої економічної злочинності // Право і безпека. – 2006. – Т.5. – № 3. – С. 177-181.
30. Протидія економічній злочинності / Волобуєв А.Ф., Ворнер Р., Зарецька І.М.. – Харків, 2004. – 567 с.
31. Смирнова А. Кримінологічна автентичність суб'єктів співучасті у структурі економічної злочинності // Підприємництво, господарство і право. –2010 – № 5. – С. 151-156.
32. Стрельцов Е.Л. Уголовно-правовая борьба с нетрудовыми доходами: Генезис, квалификация, профилактика. – К., 1988. – 208 с.
33. Теневая экономика: опыт криминологического исследования: (А.А.Горшак, Э.А.Дидоренко, В.М.Иванов, Б.Г.Розовский – Луганск: РИО ЛИВД, 1997– 20 с.
34. Титаренко О.О. Проблеми боротьби з економічними злочинами у вугільній промисловості (кримінологічний аспект). – Київ, 2006. – 20 с.
35. Туркевич І. Шапченко С. Деякі питання криміналізації відмивання доходів, одержаних незаконним шляхом // Предпринимательство и право. – 1998. – № 12. – С.19-21.
36. Христич І.О., Шевченко Л.О. Кримінологічна характеристика осіб, які вчинили злочини економічної спрямованості на об'єктах ПЕК України // Питання боротьби зі злочинністю. – 2010. – Вип. 20. – С. 122.
37. Цимбалюк В.С. Кримінологічний аспект Інтернет-торгівлі // Малий та середній бізнес (право, держава, економіка). – 2007. – № 1. – С.26-33.
38. Яковлев А.М. Социология экономической преступности. – М., 1988.

До теми 14. Насильницька злочинність та її протидія
1. Алимов С.Б., Антонов-Романовский Г.В., Резник Г.М. Насильственная преступность в сферах быта и досуга (проблемы криминологической типологии) // Вопр. Борьбы с преступностью. – М., 1980. – Вып.33 . – С.12-22.
2. Батиргареєва В.С. Кримінологічна характеристика та попередження разбоїв, поєднаних з проникненням у житло. Монографія. – Харків: Одіссей, 2003. – 256 с .
3. Бородавко Д. Кримінологічні аспекти хуліганства, що вчиняється футбольними вболівальниками // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 9. – С. 163-168.
4. Головкін Б.М. До питання типології жінок-убивць у сімейно-побутовій сфері // Проблеми законності. – 2005. – Вип. 72. – С.145-153.
5. Головкін Б.М. Кримінологічні проблеми умисних вбивств та тяжких тілесних ушкоджень, що вчинюються в сімейно-побутовій сфері. – Харків: Нове слово, 2004. – 252 с.
6. Головкін Б.М. Кримінологічні засоби забезпечення безпеки від корисливої насильницької злочинності та її проявів // Право України. – 2011. – № 1. – С. 240-246.
7. Головкін Б.М. Кримінологічна оцінка злочинного професіоналізму корисливого насильницького спрямування // Часопис київського університету права. – 2010. – № 3. – С. 232.
8. Головкін Б. Кримінологічна оцінка злочинного професіоналізму осіб корисливої насильницької спрямованості // Вісник пркуратури. – 2010. – № 6. – С. 82-87.
9. Головкін Б.М. Кримінологічна оцінка насильства при характеристиці тяжкої корисливо-насильницької злочинності // Часопис київського університету права. – 2006. – № 4. – С. 123.
10. Головкін Б. М. Кримінологічний аспект групової злочинної діяльності корисливого насильницького спрямування // Вісник пркуратури. – 2009. – № 9. – С. 43.
11. Гребенюк М. Кримінологічна характеристика злочинів, вчинених із особливою жорстокістю // Юридична Україна. – 2008. – № 4. – С. 83.
12. Гумін О. Особливості кримінологічної характеристики особи у злочинах насильницького характеру // Юридична Україна. – 2009. – № 11-12. – С. 102.
13. Гумін О.М., Мельник П.В. Кримінологія: Монографія. – Київ:УФЕІ, 1999. – 252 с.
14. Дьоменко С.В. Вимагання: кримінально-правовий та кримінологічний аналіз. – Київ, 2006. – 20 с.
15. Іващенко В.О. Торгівля жінками та дітьми (кримінологічні та кримінально-правові аспекти боротьби). – К.: Атіка, 2004. – 109 с.
16. Ігнатов О. Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів серед працівників міліції // Право України. – 2005. – № 6. – С. 71-74.
17.Йосипів А. Жертва злочину як важлива складова кримінологічної характеристики насильницьких злочинів // Митна справа. – 2006. – № 4. – С. 64.
18. Кашонда В.В. Личность современного насильственного преступника как объект криминологического изучения. – Краснодар, 2007. – 180 с.
19. Колодяжний М.Г. Кримінологічна характеристика та запобігання вимаганням, поєднаним із насильством. – Харків, 2010. – 20 с.
20. Колодяжний М.Г. Кримінологічно-правова характеристика насильницьких форм вимагання // Питання боротьби зі злочинністю. – 2008. Вип. 15. – С. 291.
21. Колодяжний М.Г. Особливості кримінологічної характеристики особи насильницького вимагача // Питання боротьби зі злочинністю. Вип.. 16. – 2008 – С. 262-267
22. Коноваленко О. Особа злочинця корисливо-насильницької спрямованості: кримінологічна характеристика і типологія//№ 4, Право Укаїни .-2006 .-75-78
23. Кормщиков В.М. Криминология семейного неблагополучия. – Пермь, 1987. – 180 с.
24. Кримінологічна характеристика та детермінація насильницьких злочинів проти життя та здоров’я особи, що вчинюються неповнолітніми / В.В. Голіна, В.П. Ємельянов, С.Ю.Лукашевич та ін. // Питання боротьби зі злочинністю. – 2007. – Вип. 13. – С. 3-38.
25. Кучер Г.И. Хулиганству – бой. – М., 1986. – 128 с.
26. Лукаш А. Питання кримінологічної характеристики особистості ґвалтівника // Право України. –2006. – № 5. – С. 138-142.
27. Лукаш А.С. Зґвалтування: кримінологічна характеристика, детермінація та їх попередження. – Харків, 2007 – 19 с.
28. Луняк М.О. Кримінологічна характеристика психології злочинця та профілактика насильницьких злочинів: Навч. пос. – Ніжин, 2004. – 91 с.
29. Ларченко М. Кримінологічні аспекти шлюбно-сімейних стосунків // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – № 7. – С.116-120.
30. Майстренко М.М. Кримінологічна характеристика та попередження органами внутрішніх справ злочинів проти громадської безпеки, предметами яких є зброя, бойові припаси та вибухові речовини. – Львів, – 2010. –18 с.
31. Монгуш Шолбан Чиргил-Оолович. Кримінологічна характеристика умисних убивств і заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю особи та їх попередження (за матеріалами Ресбліки Тива). – Харків, 2007. – 18с.
32. Мороз Л. Кримінологічна характеристика особистості ґвалтівника неповнолітніх // Право України. – 2008. – № 5. – С. 67-73.
33. Мусієнко А. Боротьба зі злочинами у сфері трансплантації органів або тканин людини: кримінологічні проблеми // Вісник прокуратури . – 2007. – № 8. – С. 89-92.
34. Нечаева А.М. Правонарушения в сфере личных семейных отношений. – М., 1991. – 238 с.
35. Предупреждение семейно-бытовых правонарушений / Отв.ред. Ф.А.Лошанский. – М., 1989. – 235 с.
36. Радченко О.М. Торгівля людьми: кримінально-правові та кримінологічні проблеми // Держава і право. – 2011. Вип. 52. – С. 439.
37. Расюк Е. Кримінологічні основи тероризму та релігійного екстремізму // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 8. – С. 148-153.
38. Франк Л.В. Потерпевшие от преступления и проблемы советской виктимологии. – Душанбе, 1977. – 237 с.
39. Шестаков Д.А. Супружеское убийство как общественная проблема. – СПб., 1992. – 96 с.
40. Щербакова Л. Теоретические основы предупреждения насильственных преступлений женщин // Уголовное право. – Москва. – 2005. – № 1. – С.111-114.
41. Василевич В. Поняття кримінологічної характеристики насильницьких злочинів // Право України. – 1997. – № 12. – С. 82-84.
42. Мельник М., Хавронюк М. Вбивство на замовлення: деякі аспекти кримінологічної характеристики та проблеми кваліфікації // Право України. – 1997. – № 7. – С. 45-49.
43. Горбачевський В. Особливості кримінологічної характеристики вбивств на замовлення // Право України. – 1999. – № 5. – С. 58.
44. Піщенко Г. Особистість злочинця-хулігана та його основні характеристики // Право України. – 1999. – № 11. – С. 73.
45. Хорватова О. Деякі аспекти кримінологічної характеристики насильницької злочинності осіб із психічними аномаліями // Юридичний журнал. – 2006. – № 3 – С. 74-77.
46. Кримінологія. Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За загальною ред.. О.М. Джужи, Київ: Юрінком Інтер, 2002. – 414с.

До теми 15. Рецидивна та професійна злочинність та їх протидія
1. Батиргареєва В.С. Рецидивна злочинність в Україні: соціально-правові та кримінологічні проблеми: Монографія. – Харків: Право, 2009 – 576с.
2. Батиргареєва В.С. Рецидивні злочинці у ракурсі проблеми визначення феномену особи злочинця // Питання боротьби зі злочинністю. – 2007. – Вип. 13. – С.126-145.
3. Батиргареєва В.С. Кримінологічна характеристика стану рецидивної злочинності в Україні (рівень, структура, динаміка) // Питання боротьби зі злочинністю. – 2006. – Вип. 12. – С.42-61.
4. Батиргареєва В.С. До постановки проблеми «злочинної кар’єри» рецидивістів // Юридична Україна. – 2005. – № 10. – С. 64-70.
5. Батиргареєва В.С. Особливості детермінації рецидивної злочинності // Право України. – 2005.– № 2. – С.63-66.
6. Батиргареєва В. Жіноча рецидивна злочинність в Україні: кримінологічний аналіз сучасного стану // Вісник Академії правових наук. –2005. – № 3 (42). – С. 200-211.
7. Батиргареєва В.С. Кримінологічна характеристика особи жінки –рецидивістки // Часопис київського університету права . – 2006. – № 1. – С. 133-137.
8. Батиргареєва В.С. Кримінологічні засади запобігання рецидивній злочинності в Україні // Питання боротьби зі злочинністю. Вип. 19. – 2010.– С. 116-119.
9. Батиргареєва В.С. Кримінологічні засади запобігання рецидивній злочинності в Україні . – Харків. – 2010. – 47с.
10. Гуров А.И. Профессиональная преступность: прошлое и современность. – М., 1990. – 304 с.
11. Гуров А.И. Криминальный профессионализм // Человек и закон. – 1990. – № 9.
12. Гуров А.И. Криминальный бизнес // Человек и закон. – 1990. – № 10.
13. Зелинский А.Ф. Рецидив преступлений. – Харьков, 1980. – 152 с.
14. Ефимов М.А. Рецидивная преступность и ее предупреждение. – Минск, 1977 – 190 с.
15. Колб О.Г. Запобігання злочинності в місцях позбавлення волі: навч. пос.. – Луцьк: Вежа, 2005. – 492 с.
16. Лукашевич С.Ю. Попередження злочинності засуджених в місцях позбавлення волі: Монографія. – Харків, 2006. – 103 с.
17. Горобець К. Поняття та кримінологічні показники рецидивної злочинності в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 3. – с.130-133.
18. Горобець К.М. Професійна злочинність: видові ознаки й окремі аспекти кримінологічної характеристики // Митна справа. – 2005. № 1. – С. 62-67.
19. Овчинский В.С. Стратегия борьбы с мафией. М., 1993.
20. Прохоров Л.А. Общие начала назначения наказания и предупреждение рецидивной преступности. – Омск, 1980. – 77 с.
21. Подлесских Г., Терешонок А. Воры в законе: бросок к власти. М., 1994.
22. Рецидивная преступность: понятие и криминологическая характеристика. – Рига, 1983. – 160 с.
23. Торосян К.С. Предупреждение рецидива преступлений прокуратурой. – Ереван, 1977. – 126 с.
24. Скоков С. Рецидивна злочинність та ефективність покарання у вигляді позбавлення волі // Право України. – 1999. – № 2. – С. 84.
25. Тэсс Л.В. Воры: «в законе» и прочие... Рига, 1993.

До теми 16. Необережні злочини та їх попередження
1. Дагель П.С. Неосторожность. Уголовно-правовые и криминологические проблемы. – М., 1997. – 144 с.
2. Жулев В.И. Предупреждение дорожно-транспортных происшествий. – М., 1989. – 244 с.
3. Квашис В.Э. Теоретические проблемы профилактики неосторожных преступлений: Учеб.пособие. – М., 1977. – 83 с.
4. Квашис В.Е. Профілактика неосторожных преступлений. – К., 1981.
5. Кононов А.Л. О роли личности в механизме неосторожного преступления // Вопр. Борьбы с преступностью. – М., 1985. – Вып.43. – С.31-36.
6. Круміна М. Причини та умови, що призводять до заподіяння смерті і тілесних ушкоджень з необережності // Право України. – 2006. – № 4. – С.78-81.
7. Круміна М. Кримінологічна характеристика особи, яка вчиняє вбивства і телесні ушкодження з необережності // Право України. – 2006. – № 2. – С. 82-85.
8. Северин В.А. Личность преступника, совершившего халатность в сфере промышленного производства // Вопр. борьбы с преступностью. – М., 1986. Вып.44. – С.25-37.
9. Совершенствование мер борьбы с преступностью в условиях научно-технической революции. – М., 1980. – 296 с.
10. Строне И.С. Предупреждение дорожно-транспортных происшествий. – Кишинев, 1988. – 163 с.
11. Мойсюк О. Про віктимологічну профілактику дорожньо-транспортних злочинів // Право України. – 1998. – № 6. – С. 63.
12. Мойсюк О. Віктимологічна профілактика порушень правил безпеки дорожнього руху // Право України. – 1999. – № 3. – С. 56.
13. Литвак О. Кримінологія необережності // Право України. – 1998. – № 3. – С. 35.

До теми 17. Кримінологічна характеристика пияцтва, наркоманії та інших негативних соціальних явищ
1. Анисимов Л.Н. Профилактика пьянства, алкоголизма и наркомании среди молодежи. – М., 1986. – 176 с.
2. Бейсенов Б.С. Алкоголизм: Уголовно-правовые и криминологические проблемы. – М., 1981. – 200 с.
3. Бублейник В.А. Боротьба з незаконним збутом наркотичних засобів: кримінально-правовий і кримінологічний аспекти. – Київ, 2007. – 20 с.
4. Доброрез І.О. Кримінологічна характеристика та попередження незаконного виробництва, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту: Монографія. – Сімферополь: Кримське навчально-педагогічне державне видавництво. 2006. – 200 с.
5. Матышевский П.С., Дидковская С.П., Туркевич И.К. Правовые и медицинские меры борьбы с пьянством и алкоголизмом. – К., 1987. – 168 с.
6. Мінченко С. Кримінологічна характеристика наркоманії та проституції: сучасний стан і тенденції // Право України. – 2009. – № 9. – С. 116.
7. Наркозлочинність: кримінологічна характеристика та запобігання: Науково-практичний посібник. – Київ: Юринком Інтер, 2006. – 296 с. /За заг. ред. Закалюка А.П.
8. Правовые меры борьбы с пьянством. – М., 1987. – 176 с.
9. Профилактика пьянства и алкоголизма / Отв.ред. Г.Г.Заиграев. – М., 1983. – 160 с.
10. Пьянство и преступность: история, проблемы / И.П.Лановенко, А.Я.Светлов, В.В,Скибицкий и др. – К., 1989. – 528 с.
11. Трезвость: иллюзии и реальность / В.И.Тарасенко, Н.Н.Чурилов, А.И.Вишняк и др. – Киев, 1991. – 192 с.
12. Чечот А.М., Шестаков А.А. Социальное зло - алкоголизм. Семья и право. – Л., 1988. – 216 с.
13. Анисимов Л.Н. Профилактика пьянства, алкоголизма и наркомании среди молодежи. – М., 1986. – 176 с.
14. Габиани А.А. На краю пропасти: наркомания и наркоманы. – М., 1990. – 220 с.
15. Дидковская С.П., Фесенко Е.В., Гарницкий С.П. Наркомания: уголовно-правовые и медицинские проблемы. – К., 1989. – 157 с.
16. Доброрез І.Ю. Кримінологічна характеристика та попередження незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (за матеріалами АРК): Монографія. – Сімферополь, 2006. – 199 с.
17. Заросинський О. Запобігання наркоманії і токсикоманії серед неповнолітніх // Право України. – 2005. – № 2. – С.59-62.
18. Мирошниченко Н.А., Музыка А.А. Уголовно-правовая борьба с наркоманией. – К.; Одесса, 1988. – 298 с.
19. Наркозлочинність: кримінологічна характеристика та запобігання: Наук. – прак. пос. / Бова А.А., Женунтій В.І., Закалюк А.П. та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 294 с.
20. Пазенко Д. Кримінологічна характеристика наркоманії й алкоголізму в контексті визначення понять та відмінностей // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 5. – С. 138-141.
21. Піщенко Г., Мінченко С. Кримінологічна характеристика наркоманії в Україні // Право України. – 2005. – № 9 – С. 63-65.
22. Тимошенко В. Кримінологічна характеристика відмивання (легалізації) доходів, одержаних злочинним шляхом у сфері наркобізнесу // Вісник Академії правових наук. – 2006. – № 2(45). – С. 193-198.
23. Тимошенко В. Кримінологічна характеристика наркобізнесу – її сутність та призначення // Право України. – 2006. – № 7. – С. 89-93.

До теми 18. Загальнокримінальна корислива злочинність та її попередження
1. Білецький В. Фіктивне підприємництво і економічна злочинність // Право України, 1997.- № 5.
2. Гайворонський Є.П. Контрабанда культурних цінностей: кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання. – Харків, 2009. – 19 с.
3. Гладун О. Кримінологічна характеристика злочинів у сфері виконання бюджету // Право України. – 2010. – №11. – С. 290-294.
4. Глушков В. О., Коваленко П. М. Шахрайство на фінансових ринках у біржовій торгівлі: Правовий та кримінологічний аналіз. – Київ: Ін Юре, 2008. – 280 с.
5. Горобець К.М. Кримінологічна характеристика злочинності мігрантів на території України // Митна справа.- 2005. – № 3. – С. 46-50.
6. Гришко О. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів, вчинених щодо осіб похилого віку // Право України.-2011. – №8. – С. 309-314.
7. Гришко О.М. Кримінологічна характеристика крадіжок, вчинених щодо осіб похилого віку // Держава і право. – 2008. Вип. 41. – С. 534-539.
8. Даньшин И. Н. Преступность в сфере зкономики: некоторые уголовно-правовые и криминологические вопросы // Актуальнме проблеми формирования правового государство- Харьков, 1990.
9. Даньшин И. Н., Голина В. В., Зелинский А. Ф. и др. Предупреждение хищений государственного и общественного имущества.-Харьков, 1988.
10. Закалюк А. П. Громадський вплив і попередження правопорушень. Курс лекцій.- Одеса, 1997.
11. Зелинский А. Ф. Криминальная мотивация хищений и иной корыстной деятельности.- К., 1990.
12. Зелинский А. Ф. Криминология. Курс лекций- Харьков, 1996.
13. Зелинский А. Ф. Криминология.-Харьков, 2000.
14. Іванов Ю. Ф. Незаконне заволодіння транспортним засобом: кримінально-правовий та кримінологічний аспект: Практичний посібник. – Київ: Видавець Паливода А.В., 2008. – 108 с.
15. Ильницкий А. Е., Балина С. Н. Криминологические аспекты приватизации // Преступность в Украине.- 1994.
16. Кальман О. Г. Збитки від економічних злочинів і проблема їх обліку // Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку.-Харків, 1995.
17. Копилова М.А. Кримінологічна характеристика злочинів проти власності на курортах південно-східного узбережжя АРК // Питання боротьби зі злочинністю. – 2008. – Вип. 16. – С. 253-257.
18. Кириченко І. Контрабанда алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Україні: кримінологічний аспект // Право України.-2006. – № 2, - С. 78-82.
19. Кириченко І.В. Кримінологічна характеристика окремих злочинів, що вчиняються у сфері обігу спирту та тютюну (статті 204, 216 КК України) // Питання боротьби зі злочинністю. – 2008. – Вип. 16. – С. 272-277.
20. Корольов В.О. Кримінологічна характеристика контингенту нелегальних мігрантів // Митна справа. – 2009. – № 1. – С. 35-40.
21. Криминология: Учебник для юридических вузов / Под общей ред. докт. юрид. наук, профессора А. И. Долговой- М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999.
22. Криминология / Под редакцией Кузнецовой Н. Ф., Миньковского Г. М.- М.: Изд-во МГУ, 1998.
23. Криминология: приглашение к дискуссии: Монография /Авт. кол.: А. В. Беляба, 3. В. Виленская, 3. А. Дидоренко, Б. Г. Розовский.- Луганск: РИО ЛИВД, 2000.
24. Криминология: Учебник / Под редакцией акад. В. Н. Кудрявцева, проф. В. Е. Зминова.- 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Юристъ, 2000.
25. Кримінологія. Особлива частина: Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти //. М. Даньшин, В. В. Голіна, О. Г. Кальман І За ред. /. М. Даньшина.— Харків: Право, 1999.
26. Кримінологія: Спеціалізований курс лекцій зі схемами: Загальна та Особлива частини. Навчальний посібник / За заг. ред. О. М. Джужи - К.: Атіка, 2001.
27. Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій: У 2-х кн. Особлива частина / Ю. В. Александров, А. П. Гавріаишин, О. М. Джужа та ін. / За заг. ред. О. М. Джужи.- К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2000.
28. Курс Кримінології: Особлива частина. Підручник: У 2 кн. /М. В. Корнієнко, Б. В. Романюк, І. М. Мельник та ін. / За заг. ред. Джужи О. М.- К.: Юрінком-Інтер, 2001.- 480 с.
29. Литвак О. Злочинність, її причини та профілактика,- К„ 1997.
30. Литвак О. Державний вплив на злочинність: кримінологічно-правове дослідження.- К., 2000.
31. Медведев А. М. Экономические преступления: понятие и система // Сов. гос-во и право, 1992, № 1.
32. Пивоваров В. Кримінальні банкрутства: деякі питання кримінологічних досліджень // Право України. – 2011. – № 3. – С. 252-256.
33. Сингаївська І. Кримінологічні аспекти сучасного фальшивомонетництва в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 12, - С.166-171.
34. Стрельцов Е. Л. Экономическая преступность в Украине. Курс лекций.- Одесса, 1997.
35. Сміян Л.С., Нікітін Ю.В. Правові основи інвестиційної та інноваційної діяльності. Кримінологічний аспект: Навчальний посібник. – Київ: КНТ, 2006.-368 с.
36. Ставінський В.А. Кримінологічна характеристика способів вчинення злочинів у нафтогазовому комплексі України //Держава і право. – 2010. Вип. 49. – С. 502-505.
37. Стрельбицька Л.М. Кримінологічно-правова характеристика злочинів у банківській системі України // Держава і право. 2005. – Вип. 28. – С. 451-456.
38. Суворкін В.А. Валюта як предмет контрабанди: кримінально-правові та кримінологічні аспекти проблеми // Митна справа.-2007. № 5. – С. 80-84.
39. Турлова Ю.А. Кримінологічна характеристика браконьєрських посягань, що вчиняються групою осіб // Держава і право. – 2010. Вип. 49. – С. 497-501.
40. Шнайдер Ганс Йоахим. Криминология. Пер. с нем. / Под общ. ред. Л. О. Иванова.- М.: Издательская группа «Прогресс» - «Универс», 1994.
41. Яковлев А. М. Социология зкономической преступности.- М.: Наука, 1988.
42. Яни П. С. Экономические и служебные преступления.- М., 1997.