Кримінальне право України. Загальна частина 24.03.2014 02:51

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4.

 

Тема 13. Множинність злочинів.

Семінарське заняття – 2  год.

Практичне заняття  –   2  год.

Індивідуальна робота -  - год.

Самостійна робота – 12   год.

 

Ключові терміни та поняття до теми:

      Множинність злочинів-вчинення однією особою двох або більше злочинів діянь, кожне з яких утворює ознаки самостійного складу злочину.

      Одиничний злочин. Простий та ускладнений (продовжуваний, триваючий, складений) одиничний злочин.

       Повторність злочинів. Повторність тотожних та однорідних злочинів. Сукупність злочинів. Реальна та ідеальна сукупність злочинів. Рецидив злочинів. Загальний та спеціальний рецидив. Простий та складний рецидив. Пенітенціарний рецидив.

 

Семінарське заняття з теми 13.

План

1. Поняття множинності злочинів. Соціальна та юридична характеристика множинності злочинів та її значення.
2. Одиничний злочин як структурний елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів. Відмінність множинності злочинів від одиничних злочинів.
3. Повторність злочинів та її ознаки. Види повторності.
4. Сукупність злочинів та її ознаки. Види сукупності злочинів.
5. Рецидив злочинів. Види рецидиву.

 

Практичне заняття з теми 13.

План

1. Повторність тотожних злочинів і продовжувані злочини.
2. Сукупність і складені  (складні) злочини.
3. Ідеальна сукупність і конкуренція норм.
4. Реальна сукупність і повторність злочинів.
5. Вирішити задачі, що містяться у  “Збірнику завдань з Загальної частини кримінального права”.

 

Самостійна робота з теми 13.

План

1. Кваліфікація повторності злочинів.
2. Кваліфікація сукупності злочинів.
3. Кваліфікація рецидиву злочинів.
4. Вивчити судову практику щодо кваліфікації множинності злочинів.

 

Питання для самоконтролю:

1. Які ознаки властиві продовжуваному злочину?
2. Які ознаки властиві складеному злочину?
3. Які є види повторності злочинів?
4. Які є види сукупності злочинів?
5. Чим продовжуваний злочин відрізняється від фактичної повторності?
6. Чим сукупність злочинів відрізняється від складеного злочину?

Теми рефератів, доповідей:

1.Одиничний злочин як структурний елемент множинності злочинів.

2.Значення повторності для кваліфікації злочину та призначення покарання.

3.Відмежування сукупності злочинів від конкуренції норм.

 

Література до теми: [ 1, 2, 23, 31, 36, 47, 50, 55, 59, 69-77, 79, 81, 83, 85-89, 91-93, 103, 105]

 

Тема 14. Обставини, що виключають злочинність діяння.

Семінарське заняття – 2  год.

Практичне заняття  –   2  год.

Індивідуальна робота -  - год.

Самостійна робота  –  -   год.

 

Ключові терміни та поняття до теми:

Обставини, що виключають злочинність діяння - це передбачені Кримінальним кодексом, а також іншими законодавчими актами зовнішньо схожі зі злочинами суспільно корисні та правомірні вчинки, які здійснені за наявності певних підстав і виключають злочинність діяння, а тим самим  і кримінальну відповідальність особи за  заподіяну шкоду.

Необхідна оборона, уявна оборона, крайня необхідність, затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус, виконання наказу або розпорядження, діяння, пов’язане з ризиком,  виконання спеціального завдання, з попередженням чи розкриттям  злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

 

Семінарське заняття з теми  14.

План

1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння. Обставини, які передбачені КК України та іншими законодавчими актами.
2. Поняття необхідної оборони та умови правомірності необхідної оборони, що характеризують  напад і захист.
3. Уявна оборона. Диференціація відповідальності при уявній обороні.
4. Затримання особи, що вчинили злочин. Умови правомірності  нанесення  шкоди злочинцю  при його затриманні.
5. Крайня необхідність. Умови правомірності  крайньої необхідності, що характеризують  небезпеку і захист. Відмінність необхідної оборони від крайньої необхідності.
6. Фізичний або психічний примус.

 

Практичне заняття з теми 14.

План

1. Виконання наказу або розпорядження. Поняття, зміст та правове значення  цих обставин.
2. Діяння пов’язане з ризиком.
3. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття  злочинної діяльності  організованої групи чи злочинної організації. Умови звільнення від відповідальності за вимушене заподіяння шкоди.

4. Вирішити задачі, що містяться у  “Збірнику завдань з Загальної частини кримінального права”.

 

Питання для самоконтролю:

1. Що таке необхідна оборона?
2. Які умови правомірності  необхідної оборони?
3. Що таке перевищення меж необхідної оборони?
4. У яких випадках не можуть бути перевищені межі необхідної оборони?
5. За якими ознаками необхідна оборона відрізняється від крайньої необхідності?
6. Що визнається ексцесом ризикованого діяння?
7. Диференціація відповідальності при уявній обороні.
8. Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони й затримання злочинця.
9. Умови звільнення від відповідальності за вимушене заподіяння шкоди при виконанні спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності.

Теми рефератів, доповідей:

 

Література до теми: [1, 2, 5, 23, 24, 36, 40-42, 48, 53,  61, 65, 69-77, 78, 79,  83, 85—89, 91-93, 97, 100- 102]

 

        

Тема 15. Звільнення від кримінальної відповідальності.

Семінарське заняття – 2  год.

Практичне заняття  –   2  год.

Індивідуальна робота - 2 год.

Самостійна робота  –  4   год.

 

Ключові терміни та поняття до теми:

     Звільнення від кримінальної відповідальності – це реалізації  державою в особі суду свого повноваження, згідно з яким вона відмовляється за наявності підстав, передбачених Кримінальним кодексом, від державного осуду особи, яка вчинила злочин, а також від покладання на неї обмежень особистого, майнового або іншого характеру, встановлених законом за вчинення цього злочину.

     Дійове каяття, примирення винного з потерпілим, звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки, звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки, звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності. Спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені Особливою частиною Кримінального кодексу.

 

Семінарське заняття з теми 15.

План

1. Поняття та значення звільнення від кримінальної відповідальності.
2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям: поняття, умови та правові наслідки.
3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим. Умови та правові наслідки.
4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки. Умови та строки поручительства.
5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.

 

 

Практичне заняття з теми 15.

План

1. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку  із закінченням строків давності.
2. Припинення та переривання строків давності.
3. Застосування строків давності у справах про злочини, за які може бути призначене довічне позбавлення волі, а також про злочини проти миру та безпеки людства.
4. Вирішити задачі, що містяться у «Збірнику завдань з Загальної частини кримінального права»

 

 

 

Самостійна робота з теми 15.

План

1. Звільнення від кримінальної відповідальності  на підставі  амністії і помилування.
2. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності передбачені  Особливою частиною КК України.
3. Вивчити судову практику щодо звільнення від кримінальної відповідальності.

 

Питання для самоконтролю:

1. Які є види звільнення від кримінальної відповідальності?
2. Які умови звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям?
3. Що таке примирення винного з потерпілим?
4. Які умови та строки поручительства при звільненні від кримінальної відповідальності?
5. Які кримінально-правові наслідки у разі порушення умов передачі на поруки?
6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
7. Умови та строки поручительства при звільненні від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
8. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки.

Теми рефератів, доповідей:

 

Література до теми: [1, 2, 23, 34, 36, 52, 54, 63, 69-77, 79, 83, 85-89, 91-93, 96, 99]

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5.

 

Тема 16. Поняття і мета покарання.

Семінарське заняття – -  год.

Практичне заняття  –   2  год.

Індивідуальна робота -  - год.

Самостійна робота  –  4   год.

 

Ключові терміни та поняття до теми:

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого. Мета покарання (кара, виправлення засудженого, попередження вчинення злочинів самим засудженим та іншими особами).  Загальна та спеціальна превенція.    

 

Практичне заняття з теми 16.

План

1. Поняття та ознаки покарання за кримінальним правом.
2. Відмінність покарання від інших заходів державно-правового та громадського впливу.
3. Мета покарання.
4. Питання про мету покарання в історії кримінального законодавства  України та в науці кримінального права.
5. Вирішити задачі, що містяться у «Збірнику завдань з Загальної частини кримінального права».

 

Самостійна робота з теми 16.

План

1. Абсолютні теорії покарання (теорії відплати).
2. Відносні теорії покарання (теорії досягнення корисних цілей).

 

Питання для самоконтролю:

1. Що таке покарання?
2. Які ознаки покарання?
3. Яка мета покарання?
4. Що таке кара, як мета покарання?
5. Що таке  загальна та спеціальна превенція?

 

Теми рефератів, доповідей:       

1. Відмінність покарання від інших заходів державно-правового та громадського впливу.
2. Питання про мету покарання в історії кримінального законодавства України та у науці кримінального права.

 

 

Література до теми: [1, 2, 7, 8, 23, 36, 44, 45, 51, 60, 69-77, 79, 83, 85-89, 91-93]

 

Тема 17. Система і види покарань.

Семінарське заняття – 2  год.

Практичне заняття  –   -  год.

Індивідуальна робота -  - год.

Самостійна робота  –  6   год.

 

Ключові терміни та поняття до теми:

     Система покарань – це встановлений законом про кримінальну відповідальність і обов’язковий  для суду  вичерпний перелік покарань, розташованих у певному порядку за ступенем їх суворості.

     Ознаки системи покарань.

     Класифікація  (види) покарань.

 

Семінарське заняття з теми 17.

План

1. Поняття, ознаки та значення системи покарань.
2. Класифікація (види) покарань.
3. Громадські роботи  та виправні роботи.
4. Службові обмеження  для військовослужбовців.
5. Арешт та обмеження волі.
6. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
7. Позбавлення волі на певний строк.

 

 

Самостійна робота з теми 17.

План

1. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
2. Конфіскація майна.
3. Штраф.
4. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

 

Питання для самоконтролю:

1. Що таке система покарань?
2. Які ознаки системи покарань?
3. Яке значення має система покарань?
4. Як класифікуються покарання?
5. Які покарання відносяться до основних?
6. Які покарання відносяться до додаткових?
7. Які покарання можуть призначатися як основні, і як додаткові?
8. Які строки позбавлення волі?
9. До яких осіб не може бути застосоване довічне позбавлення волі?

 

Теми рефератів, доповідей:      

1. Система покарань в історії кримінального права  та за чинним кримінальним законодавством України. Проблема удосконалення системи покарань.
2. Позбавлення волі в історії кримінального права та за чинним кримінальним законодавством України.
3. Довічне позбавлення волі.

 

Література до теми: [1, 2, 23,  36, 69-77, 79, 83, 85-89, 91-93]

 

 

Тема 18. Призначення покарання.

Семінарське заняття – 2  год.

Практичне заняття  –   2  год.

Індивідуальна робота -  - год.

Самостійна робота  –  2   год.

 

Ключові терміни та поняття до теми:

Загальні засади призначення покарання – це ті встановлені законом критерії, якими повинен керуватися суд при призначенні покарання в кожній конкретній справі.

Обставини, що пом’якшують покарання та обставини, що обтяжують покарання. Призначення покарання за сукупністю злочинів та призначення покарання за сукупністю вироків. Повне та часткове складання покарань, поглинання менш суворого покарання більш суворим.

 

 

Семінарське заняття з теми 18.

План

1. Принципи призначення покарання.
2. Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України.
3. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом: підстави та порядок.
4. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
5. Призначення покарання за сукупністю вироків.

 

Практичне заняття з теми 18.

План

1. Обставини, які пом’якшують  покарання.
2. Обставини, які обтяжують покарання.
3. Вирішити задачі, що містяться у “Збірнику завдань з Загальної частини кримінального права”.

 

Самостійна робота з теми 18.

 

План

1. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті.
2. Правила складання покарань і зарахування строку ув’язнення.

 

Питання для самоконтролю:

1. На яких принципах ґрунтується  призначення покарання?
2. З яких критеріїв складаються загальні засади призначення покарання?
3. Що повинен врахувати суд при призначенні покарання за незакінчений злочин і за злочин вчинений у співучасті?
4. На підставі яких принципів призначається остаточне покарання за сукупністю злочинів?
5. За якими правилами суд призначає покарання при сукупності вироків?

 

Теми рефератів, доповідей:      

1. Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у співучасті.
2. Підстави та порядок призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
3. Відмінність правил призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків.

 

Література до теми: [1, 2, 23, 32, 36, 39, 56, 64, 69-77, 79, 83, 84, 85-89, 91-93, 95]

 

Тема 19. Звільнення від покарання та його відбування.

Семінарське заняття – 2  год.

Практичне заняття  –   2  год.

Індивідуальна робота - 2  год.

Самостійна робота  – 4   год.

 

 

Ключові терміни та поняття до теми:

Види звільнення від покарання та його відбування. Умовне та безумовне звільнення.

Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Зупинення перебігу строків давності та переривання строків давності.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким. Звільнення від покарання за хворобою. Звільнення від покарання на підставі Закону України “Про амністію” або акта про помилування.

 

Семінарське заняття з теми 19.

План

1. Поняття та види звільнення від покарання та його відбування.
2. Звільнення від відбування покарання за діяння, караність яких усунута законом.
3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням: поняття та юридична природа такого звільнення.
4. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
5. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м’яким: їх поняття та значення.

6.Звільнення від покарання у зв’язку з втратою особою суспільної небезпечності.

Практичне заняття з теми 19.

 

1.Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.

2.Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

     3. Вирішити задачі, що містяться у “Збірнику завдань з Загальної частини кримінального права”.

 

 

Самостійна робота з теми 19.

План

1. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.
2. Звільнення від покарання за хворобою.
3. Амністія.
4. Помилування.

 

Питання для самоконтролю:

1. Які види звільнення від покарання належать до умовного звільнення?
2. Чим відрізняється звільнення  від кримінальної відповідальності від звільнення  від покарання?
3. Які є підстави звільнення від відбування покарання з випробуванням?
4. Що таке іспитовий строк та в яких межах він може бути  встановлений?
5. Які є умови встановлення давності виконання обвинувального вироку?

 

Теми рефератів, доповідей:

1. Звільнення від покарання особи, яка перестала бути суспільно небезпечною.
2. Звільнення від покарання за діяння, караність яких усунута законом.
3. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.

 

Література до теми: [1, 2, 4, 9-11, 23, 28, 29, 35, 49, 57, 67, 69-77, 79, 83, 85-89, 91-93, 98]

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 6. Судимість. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування.

 

Тема 20. Судимість.

Семінарське заняття – 2  год.

Практичне заняття  –   2  год.

Індивідуальна робота -  - год.

Самостійна робота  –  4   год.

Ключові терміни та поняття до теми:

Судимість – правовий наслідок засудження особи вироком суду до кримінального покарання. Загально-правові та кримінально-правові наслідки судимості.

Погашення судимості. Строки погашення судимості та їх перебіг. Зняття судимості.

                  

Семінарське заняття  з теми 20.

План

1. Поняття та кримінально-правове значення судимості.
2. Погашення судимості.
3. Обчислення строків погашення судимості.
4. Зняття судимості.

 

Практичне заняття  з теми 20.

План

     1. Вирішити задачі, що містяться у  “Збірнику завдань з Загальної частини кримінального права”.

 

Самостійна робота з теми 20.

План

1. Підстава виникнення стану судимості.
2. Переривання строку погашення судимості.
3. Відмінність погашення судимості від зняття судимості.

 

Питання для самоконтролю:

1. Що є підставою наявності судимості?
2. Що таке погашення судимості  та які умови погашення судимості?
3. Які є правила обчислення строків погашення судимості?
4. Коли строк погашення судимості переривається ?
5. Які необхідні умови для зняття судимості?

 

Теми рефератів, доповідей:

1. Кримінально-правові наслідки та значення судимості.
2. Обчислення строків погашення судимості.
3. Відмінність зняття судимості від погашення судимості.

 

Література до теми: [1, 2, 23, 30, 36, 46, 69-77, 79, 83, 85-89, 91-93, 104]

 

Тема 21. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування.

Семінарське заняття – 2  год.

Практичне заняття  –   2  год.

Індивідуальна робота -  - год.

Самостійна робота  –  4   год.

 

Ключові терміни та поняття до теми:

Примусові заходи медичного характеру – це надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу, в спеціальний лікувальний заклад.

     Види примусових  заходів медичного характеру:

1)    надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;

2)    госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом;

3)    госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом;

4)    госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Примусове лікування.

 

Семінарське заняття з теми 21.

План

1. Поняття примусових заходів медичного характеру. Підстави та мета їх застосування.
2. Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру.
3. Види примусових заходів медичного характеру та критерії їх призначення.
4. Примусове лікування осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб.

 

Практичне заняття з теми 21.

План

1. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру.
2. Зарахування часу застосування примусових заходів медичного характеру до строку покарання.
3. Співвідношення примусових заходів медичного характеру, примусового лікування і покарання.
4. Вирішити задачі, що містяться у  “Збірнику завдань з Загальної частини кримінального права”.

 

Самостійна робота з теми 21.

План

1. Відмінність примусових заходів медичного характеру від примусового лікування.
2. Вивчити судову практику щодо застосування примусових заходів медичного характеру та примусового лікування.

 

Питання для самоконтролю:

1. Що є підставою застосування примусових заходів медичного характеру?
2. До яких осіб можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру?
3. Що є підставою застосування примусового лікування?
4. Хто може застосовувати примусове лікування?

 

Теми рефератів, доповідей:

1. Критерії призначення примусових заходів медичного характеру.
2. Порядок продовження, заміни або припинення примусових  заходів медичного характеру.
3. Примусове лікування осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб.

 

Література до теми: [1, 2, 23, 25, 26, 36, 69-77, 79, 85-89, 91-93]

 

 

Тема 22. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.

Семінарське заняття –2   год.

Практичне заняття  –   2  год.

Індивідуальна робота -  - год.

Самостійна робота  –  4   год.

 

Ключові терміни та поняття до теми:

Види примусових заходів виховного характеру:

1)    застереження;

2)    обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

3)    передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

4)    покладення на неповнолітнього, який досяг п’ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків;

5)    направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.

 

Семінарське заняття з теми  22.

План

1. Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх.
2. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності та їх види.
3. Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх.
4. Особливості призначення покарання неповнолітнім.
5. Звільнення неповнолітніх від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
6. Звільнення неповнолітніх від відбування покарання з випробуванням.

 

Практичне заняття № 1 з теми 22.

План

1. Звільнення неповнолітніх від покарання в зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
2. Умовно-дострокове звільнення неповнолітніх від відбування покарання.
3. Вирішити задачі, що містяться у  “Збірнику завдань з Загальної частини кримінального права”.

 

Самостійна робота з теми 22.

План

1. Погашення і зняття судимості неповнолітнім.
2. Вивчити судову практику щодо звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності і покарання.

 

Питання для самоконтролю:

1. В чому полягають особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх?
2. Які є види звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності?
3. В чому полягають особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності?
4. В чому полягають особливості звільнення неповнолітніх від відбування покарання з випробуванням?

 

Теми рефератів, доповідей

1. Призначення позбавлення волі неповнолітнім: строки позбавлення волі.
2. Порядок звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності із застосовуванням примусових заходів виховного характеру.
3. Особливості погашення та зняття судимості з неповнолітніх.

 

Література до теми: [1, 2, 23, 27, 36-38, 69-77, 79, 83, 85-89, 91-93]

 

 

Тема 23. Основні положення Загальної частини кримінального права іноземних держав.

Семінарське заняття – -   год.

Практичне заняття  –   -  год.

Індивідуальна робота - 2 год.

Самостійна робота  –  4   год.

 

Ключові терміни та поняття до теми:

     Англо-американська та континентальна система кримінального законодавства. Основні етапи розвитку науки кримінального права. Основні інститути Загальної частини кримінального права зарубіжних країн: поняття злочину, склад злочину, обставини, що виключають злочинність діяння, покарання.

 

Самостійна робота з теми 23

План

1. Кримінальне право Росії.
2. Кримінальне право Франції та Німеччини.
3. Кримінальне право Англії та США.
4. Кримінальне право Японії та Китаю.
5. Школи (основні напрямки) науки кримінального права (класична школа, антропологічна школа, соціологічна школа).

 

Питання для самоконтролю:

1. Які основні риси англо-американської системи кримінального законодавства?
2. Які основні риси континентальної системи кримінального законодавства?
3. Які є школи (основні напрямки) науки кримінального права?

 

Теми рефератів, доповідей

1. Основні інститути Загальної частини кримінального права іноземних держав.
2. Виникнення та основні етапи розвитку науки кримінального права.
3. Розвиток науки кримінального права у другій половині ХХ століття.

 

Література до теми: [1, 2, 3, 12-22, 23, 36, 58, 69-77, 79, 85-89, 91-93]

 

 

4. Список літератури до дисципліни

 

Нормативно-правові акти:

1. Конституцiя України //Вiдомостi Верховної  Ради України . - N 30. - Ст. 141.
2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. Станом на 15 жовтн. 2012 року: (ОФІЦ. ТЕКСТ). – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2012 – 216 с. – (Кодекс України).
3. Про затвердження Інструкції про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 4 листопада 2003 року №1303/203.
4. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України  від 18 лютого 1992 року N 2135-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №22. – Ст.303. (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 7 липня 1992 року N 2549-XII,  від 26 січня 1993 року N 2932-XII,  від 23 грудня 1993 року N 3784-XII,  від 5 лютого 1998 року N 85/98-ВР,  від 11 грудня 1998 року N 312-XIV, від 13 січня 2000 року N 1381-XIV,  від 21 грудня 2000 року N 2181-III, від 18 січня 2001 року N 2246-III, від 7 березня 2002 року N 3111-III,  від 3 квітня 2003 року N 662-IV, від 15 травня 2003 року N 747-IV, від 15 травня 2003 року N 762-IV,  від 19 червня 2003 року N 965-IV,  від 11 липня 2003 року N 1130-IV). 
5. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 року N 3341-XII (Із змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. 
6. Положення про дисциплінарний батальйон у Збройних Силах України: Указ Президента України від 5 квітня 1994 року N 139/94.
7. Про попереднє ув’язнення: Закон України від 30 червня 1993р. // Відомості Верховної Ради України.-1993.-№35.-Ст.360.
8. Про амністію: Закон України від 11 травня 2000 р. // Офіційний вісник України. — 2000. — Ст. 885.
9. Про застосування амністії в Україні: Закон України від 1жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України.—1996.— № 48.— Ст. 263.
10. Про Положення про порядок здійснення помилування: Указ Президента України від 14 квітня 2000 р. // Офіційний вісник України від 12 квітня 2000 р.— № 15.— Ст. 610.
11. Уголовный кодекс Австралии 1995г. – Санкт-Петербург:  Юридический центр Пресс, 2002. – 388с.
12. Примерный Уголовный кодекс США. – М., 1969. – 303с.
13. Уголовный кодекс Австрии. – Москва: Зерцало-М, 2001. – 144с.
14. Уголовный кодекс Голландии. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2000. – 252с.
15. Уголовный кодекс Испании. – М.: Зерцало, 1998. – 218с.
16. Уголовный кодекс Китайской Народной Республики. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2001. – 242с.
17. Уголовный кодекс Российской Федерации // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1996. - № 25. – Ст. 2954
18. Уголовный кодекс УССР 1927 г. // Борьба с преступностью в Украинской ССР. Т. 2. 1926-1967 гг. – К.: ВШ МООП УССР, 1967. – С.311-368.
19. Уголовный Кодекс Франции. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2002. – 650с.
20. Уголовный кодекс ФРГ.  – М.: Изд-во “Зерцало”, 2000. – 208с;
21. Уголовный кодекс Японии. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2002. – 226с.
22. Уголовное законодательство зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии, Японии): Сборник законодательных материалов/ Под ред. И.Д. Козаченко. — М.: Зерцало, 1999.
23. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / упоряд. В.В. Рожнова, А.С. Сизоненко, Л.Д. Удалова. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2012. – 456 с.
24.  Про застосування Конституції України при здійсненні  правосуддя: постанова пленуму  Верховного Суду  України від 1 листопада 1996 р. № 9.
25. Про судову практику у справах про необхідну оборону: постанова Пленуму Верховного Суду України №1 від 26.02.2002р.
26. Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 р.  № 7. 
27. Про практику застосування судами України законодавства про примусове лікування й трудове виховання хронічних алкоголіків: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1981 р.  № 11 // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2 т. / За заг. ред. В.Ф.Бойка. - К.: А.С.К. - 2000.
28. Про практику розгляду судами справ про застосування  примусових заходів виховного характеру: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006  р.  № 2. 
29. Про умовно-дострокове звільнення від покарання й заміну невідбутої частини покарання більш м’яким: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 р.  
30. Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1973 р.  №  8 //  Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2 т. / За заг. ред. В.Ф.Бойка. - К.: А.С.К. - 2000.
31. Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 6.
32. Про практику застосування судами України законодавства про повторні злочини: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1984 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2 т. / За заг. ред. В.Ф.Бойка. - К.: А.С.К. – 2000.
33. Про практику призначення судами кримінального покарання: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. № 7.
34. Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх: Постанова Пленуму Верховного Суду  України від 16.04.2004 р. № 5.
35. Про практику застосування судами України законодавства про звільнення  від кримінальної відповідальності: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 12.
36. Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини вчинені стійкими злочинними об’єднаннями: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 13.
37. Постанова Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / упоряд. В.В.Рожнова, А.С. Сизоненко, Л.Д.Удалова. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2010. – 456 с.
38. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах. – К.: Алеута:ЦУЛ, 2011. – 400 с.

Постанови Пленуму Верховного Суду України:

 

Монографії:

1. Астемиров З.А. Уголовная ответственность и наказание несовершеннолетних. — М., 1970. (Х628.1 А91)
2. Бабаев М.М. Индивидуализация наказания несовершеннолетних. — М., 1968. (Х628.1 Б12)
3. Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. — К., 1980. (Х628.1 Б16)
4. Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния.-Харьков: Основа, 1991 – 360 с. (Х628.1 Б291)
5. Баулин Ю.В. Право граждан на задержание преступника.-Харьков:Изд-во  Харьковского гос.ун-та, 1986. - 156с. (Х628.1 Б291)
6. Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. — Х.,1991.(Х628.1 Б291)
7. Галиакбаров Р.Р. Квалификация групповых  преступлений. — М.,1980. (Х628.1 Г15)
8. Гальперин И.М. Наказание: социальные функции, практика применения. — М., 1983. — 206 с. (Х628.1 Г17)
9. Гальперин И.М., Мельников Ю.В. Дополнительные наказания. — М., 1981. — 118 с.(Х628.1 Г17)
10. Година В.В. Погашения и снятие судимости по советсткому уголовному праву.— Х., 1979.—137 с.
11. Горелик А.С. Назначение наказания по совокупности. — Красноярск, 1975. — 275 с. (Х628.1 Г68)
12. Диденко В.П. Правомерность причинения вреда преступнику при задержании. — К.,1984. (Х628.1 Д44)
13. Зельдов С.И. Освобождение от наказания и его отбывания. — М., 1982. — 137 с. (Х628.1 З50)
14. Караев Т.Э. Повторность преступлений. — М.,1983. (Х628.1 К21)
15. Карпец И.И. Наказание: социальные, правовые и криминологические проблемы. — М., 1973. — 287 с. (Х628.1 К26)
16. Келина С.Г. Теоретические вопросы освобождения от уголовной ответствен­ности. — М.,1974. (Х628.1 К34)
17. Козак В.Н. Вопросы теории и практики крайней необходимости. — Саратов,1971. (Х628.3 К59)
18. КоробковГ.Д. Освобождение  от   уголовной       ответственности        и наказания по советскому уголовному праву. — М., 1981. — 72 с. (Х628.3 К68)
19. Криволапов Г.Г. Множественность преступлений по советскому уголовному праву. — М.,1974. (Х628.3 К82)
20. Кругликов Л.Л. Смягчающие и отягчающие ответственность обстоятельства в советском уголовном праве: Вопросы теории. — Воронеж, 1985. — 164 с. (Х628.3 К84)
21. Ломако В.А. Применение условного осуждения. — Х., 1976. — 126 с. (Х628.3 Л74)
22. Малиновский А.А. Уголовное право зарубежных государств. — М., 1998. (Х628.3 М19)
23. Малков В.П. Совокупность преступлений: Вопросы квалификации и назначения наказания. — Казань,1974. (Х628.3 М19)
24. Ной И.С. Вопросы теории наказания в советском уголовном праве. — Саратов, 1962. — 156 с. (Х628.3 Н78)
25. Побегайло Э.Ф., Ретин В.П. Необходимая оборона и задержание преступника в деятельности органов внутренних дел. — М.,1987. (Х628.3 П41)
26. Разгильдиев Б.Т. Уголовно-правовые проблемы прикосновенности к преступлению. — Саратов,1984.
27. Скибицкий В.В. Освобождение от уголовной ответственности и отбывания наказания. — К., 1987. (Х628.1 С42)
28. Скрябин М.А. Общие начала назначения наказания и их применение к несовршеннолетним. — Казань, 1988. (Х628.1 С45)
29. Тишкевич И.С. Условия и пределы необходимой обороны. — М.,1969. (Х628.1 Т47)
30. Ткаченко В.И. Необходимая оборона по советскому уголовному праву. — М.,1979. (Х628.1 Т48)
31. Тютюгин В.И. Условно-досрочное освобождение от наказания. — Х., 1981. (Х628.1 Т98)
32. Хавронюк М.І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації. Монографія. – К.: Юристконсульт, 2006.

 

Підручники:

1. Кримінальне право: Загальна частина: Підручник для студентів юридичних вузів / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Юрид. ф-т; За ред. П. С. Матишевського, П. П. Андрушка, С. Д. Шапченка. – К.: Юрінком Інтер, 2001. (Х628.1 К823)
2. Кримінальне право: Загальна частина: Підручник для студентів юридичних спеціальних вищих закладів освіти / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов; За ред. професорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К.; Х.: Юрінком Інтер: Право, 2001. (Х628.1 К823)
3. Кримінальне право: Загальна частина: Підручник / Відп. ред. проф. Я. Ю. Кондратьєв – К.: Правові джерела, 2002. (Х628.1 К823)
4. Кримінальне право: Загальна частина: Курс лекцій / М. Й. Коржанський – К.: Атіка, 2002. (Х628.1 К665)
5. Кримінальне право: Загальна частина: Підручник / Ю. В. Александров,                  В. І. Антипов, М. В. Володько; За ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. Вид. 5-те, переробл. та допов. – К.: Атика, 2009. – 408 с.
6.  Сучасне кримінальне право Україніи: Курс лекцій / Савченко А.В., Кузнецов В.В., Штанько О.Ф.. К.: Вид. Поливода А.В., - 2-е вид. – 2006.
7. Теорія кваліфікації злочинів. Підручник / В.В.Кузнецов, А.В.Савченко. За заг. Ред. Професорів Є.М.Моісеєва та О.М.Джужи – К.: Вид. Поливода А.В., 2006
8. Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: Учебник / Под редакцией заслуженного деятеля науки и техники Украины, доктора юридических наук, профессора Е.Л. Стрельцова. – Х.: ООО «Одиссей», 2002. (Х628.1 У26)
9. Харченко В.Б. Уголовное право Украины: Общая и Особенная части: Новое законодательство в вопросах и ответах: Конспект лекций. – К.: Атика, 2002. (Х628.1 Х227)

 

Навчальні посібники:

1. Діденко В.П. Обставини, що виключають злочинність діяння: Лекція.— К.,1993. (Х628.1 Д444)
2. Збірник завдань з Загальної частини кримінального права України– К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003.
3. Кондратьєв Я.Ю., Матвійчук В.К., Осадчий В.І. Співучасть у злочині: Навч. посібник. – К.: НАВСУ, 1997. (Х628.1 К823)
4.  Киричко В.М. Практичний посібник з кримінального права України. Харків, 2010; ФІНН – 720 с.
5. Кузнецов В.В., Савченко А.В. Кримінальне право УЦкраїни: Посібник для підготовки до іспитів / За заг. ред.О.М.Джужи – К.: Вид. Полівода А.В., 2009.- 304 с.
6.  Кримінальне право України: Практикум: Навчальний посібник. / За ред.. С.С. Яценка – 3-те видання К.: Алеута; КНТ: Центр учбової літератури, 2010 – 640 с.
7. Мельник М.І. Призначення покарання: Лекція. — К., 1994. — 38 с. (Х628.1 М432)
8. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікаціїї: Навч. Посібник. – К. Юрінком Інтер, 2006.
9. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України.  За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. –  9-те вид. перероб. та допов. – К.: Юридична думка, 2012 – 1316 с.
10. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Під загальною редакцією Потебенька М.О., Гончаренка В.Г., - “Форум”, 2001. – у 2-х частинах. (Х628.1 Н34)
11. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / за ред. С.С. Яценка. – К.: А.С.К., 2002, 2003,2004 (Х628.1 Н34)
12. Осадчий В.І., Плугатир В.С., Кузнецов В.В. Кримінальне право України. Тестові завдання з відповідями: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2002. (Х628.1 К823)
13. Плешаков А.М. Применение более мягкого наказания, чем предусмотрено законом: Уч. пособие. — М., 1982. — 64 с. (Х628.1 П38)
14. Судова практика Верховного Суду України у кримінальних справах: офіц. Вид. / Верховний Суд України; відп. ред. П.П. Пилипчук. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2008 – 608 с.
15. Практика судів  України з кримінальних справ (2001-2005) За заг. Ред. В.Т.Маляренка, В.В. Сташиса, Київ-Харків, Юрінком Інтер, 2005.
16. Яценко С.С. Кримінальне право: Навчальний посібник. Практикум. – К, 2002. (Х628.1 К823)

 

Статті:

1. Андрушко П.П. Про поняття та види обставин, що виключають суспільну небезпеку чи протиправність діяння // Вісник Київ. ун-ту. Юридичні науки.— К.,1985. — Вип. 26.  С. 67—71.
2. Володько М.В. Деякі питання застосування судами загальних начал призначення покарання//  Рад. право. — 1982. —  № 11. —  С. 64—67.
3. Данилюк С.А. Вопросы освобождения от уголовной ответствен­ности // Правоведение.—1987.— № 3.—  С. 85—91.
4. Келина С.Г. Профессиональный риск как обстоятельство, исключающее преступность деяния // Сов. юстиция. — 1988.— № 22.—  С. 14—15.
5. Марогулова И.Л. Правовая природа амнистиии и помилования //  Сов. гос. и право — 1991. —  № 5. — Ст. 64—68.
6. Осадчий В.І.  Оперативно-розшукова діяльність в контексті кримінально-правового захисту // Науковий вісник НАВСУ. –2004. - №1. – Ч.2. – С.23 -30
7. Осадчий В.І. Призначення покарання у відповідності до вимог ст.43 КК України // Науковий вісник НАВСУ. –2004. - №2. – Ч.2. – С.24 – 30.
8. Осадчий В.І. Умови правомірності застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів, заходів фізичного впливу при виконанні спеціального завдання відповідно до ст.43 КК України // Науковий вісник НАВСУ. –2003. - №3. – Ч.2. – С.24 – 30.
9. Портнов Н. Особенности квалификации идеальной совокупности преступле­ний // Сов. юстиция. — 1983.— № 16.—  С. 5—6.
10. Судимость и ее уголовно-правовое значение  /Тарбагаев А.Н. и др. // Вестник Ленингр. ун-та. Сер.6.—1990.— № 2.—  С. 85—90.
11. Фролов Е., Сухарев Е., Гарбуза А. Совокупность и повторность преступлений, посягающих на один объект // Сов. юстиция. — 1979.— № 4.—  С. 5—7.

101.   Никулин С.И. Деятельное раскаяние и его значение для органов внутренних дел в борьбе с преступностью. — М.,1985. —  С. 32—39.

 

 

5. Орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю:

1. Поняття кримінального права як самостійної галузі права і як науки – галузі правознавства.
2. Система кримінального права.
3. Наука кримінального права.
4. Предмет і завдання науки кримінального права.
5. Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки й значення.
6. Структура (будова) Кримінального кодексу України.
7. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність: поняття, види та значення.
8. Чинність законів про кримінальну відповідальність у часі.
9. Зворотна сила закону про кримінальну відповідальність.
10. Принципи чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі.
11. Кримінальна відповідальність як вид юридичної відповідальності.
12. Кримінально-правові відносини: їх суб’єкт та зміст.
13. Кримінальна відповідальність і кримінальне покарання.
14. Юридичні підстави кримінальної відповідальності.
15. Визначення поняття злочину, їх суть. Поняття злочину в чинному КК України.
16. Ознаки злочину.
17. Місце злочину в системі правопорушень.
18. Класифікація злочинів залежно від ступеня тяжкості.
19. Поняття й види стадій вчинення злочину за чинним законодавством.
20. Готування до злочину, його поняття, об’єктивні й суб’єктивні ознаки.
21. Відмежування готування до злочину від виявлення наміру.
22. Замах на злочин, його поняття, ознаки та види.
23. Поняття закінченого злочину.
24. Підстави кримінальної відповідальності за готування та замах на злочин.
25. Добровільна відмова при незакінченому злочині, її поняття та ознаки.
26. Діяльне каяття у вчиненні злочину. Відмінність діяльного каяття від добровільної відмови від доведення злочину до кінця.
27. Поняття складу злочину і його значення. Співвідношення понять злочину і складу злочину.
28. Елементи складу злочину, їх зміст.
29. Ознаки складу злочину.
30. Види складів злочину залежно від їх тяжкості.
31. Склад злочину й кваліфікація злочину.
32. Поняття об’єкта злочину.
33. Класифікація (види) об’єктів злочину.
34. Поняття предмета злочину та його місце у структурі складу злочину. Відмінність предмета злочину від об’єкта злочину.
35. Поняття потерпілого від злочину та його кримінально-правове значення.
36. Поняття об’єктивної сторони злочину, її обов’язкові та факультативні ознаки.
37. Поняття та ознаки дії у кримінальному праві.
38. Поняття та ознаки бездіяльності. Поняття нездоланої сили, фізичного та психічного примусу та їх значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільно небезпечне діяння.
39. Поняття суспільно небезпечних наслідків, їх види та значення у кримінальному праві.
40. Злочини з матеріальними та формальними складами.
41. Причинний зв’язок у кримінальному праві та його значення.
42. Види причинного зв’язку.
43. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
44. Поняття суб’єкта злочину в кримінальному праві. Обов’язкові та факультативні ознаки суб’єкта злочину.
45. Загальний і спеціальний суб’єкт злочину в кримінальному праві.
46. Ознаки та види спеціального суб’єкта, його значення для кваліфікації злочину.
47. Суб’єкт злочину та особа злочинця.
48. Вік кримінальної відповідальності.
49. Поняття осудності та її значення.
50. Поняття та критерії неосудності.
51. Кримінальна відповідальність обмежено осудних осіб.
52. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.
53. Поняття суб’єктивної сторони злочину та її значення. Обов’язкові та факультативні ознаки суб’єктивної сторони.
54. Поняття вини. Форми вини в кримінальному праві, їх значення для кваліфікації злочину й призначення покарання.
55. Умисел і його види. Відміна прямого умислу від непрямого.
56. Спеціальні види умислу, їх характеристика й значення.
57. Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
58. Необережність і її види.
59. Випадок (казус) як невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків, його відміна від злочинної недбалості.
60. Подвійна, складна (змішана) форма вини і її значення для кваліфікації злочину.
61. Поняття та види помилок у кримінальному праві.
62. Поняття і значення співучасті у злочині, її об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
63. Види співучасників.
64. Причетність до злочину, її види.
65. Форми співучасті.
66. Підстави та межі відповідальності співучасників.
67. Відповідальність та кваліфікація дій співучасників при різних формах співучасті.
68. Спеціальні питання відповідальності співучасників. Посереднє виконавство. Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом. Провокація злочину.
69. Ексцес виконавця, його види.
70. Добровільна відмова співучасників.
71. Поняття множини злочинів. 
72. Одиничний злочин як структурний елемент множини злочинів. Види одиничних злочинів.
73. Поняття повторності та її види.
74. Значення повторності для кваліфікації злочину та призначення покарання.
75. Сукупність злочинів та її ознаки. Види сукупності злочинів.
76. Відмежування сукупності від конкуренції норм.
77. Рецидив злочину, його ознаки та види.
78. Поняття й види обставин, що виключають злочинність діяння.
79. Необхідна оборона та умови її правомірності.
80. Уявна оборона. Диференціація відповідальності при уявній обороні.
81. Підстави й ознаки затримання особи, що вчинила злочин.
82. Підстави і ознаки крайньої необхідності.
83. Фізичний або психічний примус.
84. Виконання наказу або розпорядження.
85. Діяння, пов’язане з ризиком.
86. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
87. Поняття та значення звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та порядок такого звільнення.
88. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
89. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
90. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки. Умови та строки поручительства.
91. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.
92. Поняття та ознаки покарання. Відмінність від інших заходів державно-правового та громадського впливу.
93. Мета покарання. Питання про мету покарання в історії кримінального законодавства України та в науці кримінального права.
94. Поняття, ознаки та значення системи покарань.
95. Класифікація (види) покарань.
96. Штраф як вид покарання, його розміри та порядок призначення.
97. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину  або кваліфікаційного класу.
98. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
99. Громадські роби.

100. Виправні роботи.

101. Конфіскація майна як вид покарання.

102. Поняття й зміст арешту, строки й порядок його застосування.

103. Обмеження волі. Направлення військовослужбовців, які вчинили злочин, у дисциплінарний батальйон.

104. Поняття, види та строки позбавлення волі.

105. Довічне позбавлення волі.

106. Загальні начала призначення покарання за кримінальним правом України.

107. Характеристика, види та значення для призначення покарання обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання.

108. Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у співучасті.

109. Підстави та порядок призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.

110. Призначення покарання за сукупністю злочинів.

111. Призначення покарання за сукупністю вироків.

112. Відмінність правил призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків.

113. Поняття та види звільнення від покарання та його відбування.

114. Звільнення від покарання особи, яка перестала бути суспільно небезпечною.

115. Звільнення від покарання за діяння, караність яких усунута законом.

116. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.

117. Давність виконання обвинувального вироку.

118. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

119. Заміна не відбутої частини покарання більш м’яким.

120. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

121. Звільнення від відбування покарання за хворобою.

122. Звільнення від покарання на підставі Закону України «Про амністію» або акта про помилування.

123. Поняття та значення судимості.

124. Погашення судимості. Обчислення строків погашення судимості.

125. Зняття судимості. Відміна зняття судимості від погашення судимості.

126. Поняття примусових заходів медичного характеру.

127. Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру.

128. Види примусових заходів медичного характеру та критерії їх призначення.

129. Примусове лікування осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для життя інших осіб.

130. Особливості призначення покарання неповнолітнім.

131. Види покарань, що застосовуються до неповнолітніх.

132. Призначення позбавлення волі неповнолітнім: строки позбавлення волі.

133. Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру.

134. Види примусових заходів виховного характеру.

135. Загальна характеристика кримінального законодавства країн, що входять до СНД.

136. Кримінальне законодавство розвинутих зарубіжних країн: Англії, США, Німеччини, Японії. Англо-американська й континентальна (франко-німецька) системи кримінального права.

137. Основні інститути Загальної частини кримінального права зарубіжних країн.

138. Виникнення та основні етапи розвитку науки кримінального права.

139. Виникнення антропологічної школи кримінального права.

140. Виникнення соціологічної школи кримінального права та її подальша еволюція.

 

1. 6.     Методичні рекомендації  (щодо підготовки, написання та захисту курсової роботи) та перелік тем курсових робіт:

Тему курсової роботи студент вибирає самостійно із переліку тем курсових робіт, що пропонується у цих методичних рекомендаціях. У виняткових випадках курсова робота може бути виконана з дозволу викладача і з іншої теми, якщо викладач визнає обґрунтованим бажання студента дослідити дану проблему, а саму проблему – актуальною.

Перш ніж розпочати виконання курсової роботи, треба відібрати літературу за обраною темою, скласти її список, вивчити та проаналізувати. На підставі одержаних знань складається план курсової роботи.

Методологічною основою курсової роботи повинні бути Конституція України, КК України,  Постанови Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ та інші закони України.

При виконанні роботи необхідно врахувати зміни  у КК України, звернути увагу на те, що у деяких наукових роботах, посібники та підручники  зміни своєчасно не внесено.

Курсова робота повинна носити самостійних характер. Неприпустимо запозичення тексту, фактичних даних із літературних джерел без оформлення посилання на них, а також дослівне переписування з того чи іншого джерела.

Механічне запозичення не сприяє глибокому, осмисленому і творчому вивченню та усвідомленню програмного матеріалу. Тому курсові роботи, що виконані без врахування цих вимог, до захисту не допускаються.

Разом з тим, студент може спиратися у своїй роботі на відповідну навчальну і монографічну літературу з даної проблеми. При цьому, якщо він наводить цитату чи запозичує з певної публікації якесь положення (наприклад, визначення, висновки соціологічного дослідження, результати узагальнення судової практики, думку автора праці з того чи іншого питання тощо), то йому обов’язково треба робити посилання на використане джерело. Список використаних джерел (без повторів) формується за хронологією використання даних з джерел за текстом курсової роботи і оформлюється в кінці тексту, щодо кожного джерела має міститися інформація про його авторів (прізвища та ініціали), назва роботи, місце її видання, назва видавництва, рік видання і повну кількість сторінок. Якщо робота, з якої запозичується текст, опублікована в якомусь журналі, збірнику праць, матеріалах наукової конференції, в посиланні після прізвища та ініціалів автора та назви роботи ставиться дві скісні рисочки: «//» , а за ними назва журналу, рік видання, номер журналу і сторінки публікації. У тексті виноски позначаються квадратними дужками із вказівкою в них порядкового номера джерела за списком та через кому – номера використаних сторінок, наприклад: [5, с.12‑15].

Так само треба оформлювати посилання, коли в роботі використовується текст законів та інших нормативно-правових актах. За текстом повні назви кодексів, законів та інших нормативно-правових актів, якщо їх положення поширено використовуються під час написання робитися слід наводити лише один, перший раз. У подальшому у тексті роботи вони мають називатися скорочено, але так щоб це не призводило до плутанини через схожість абревіатур. Наприклад, Кримінальний кодекс України – КК 1960 р., Кримінальний кодекс України – КК 2001 р.,  Кримінальний процесуальний кодекс України ‑ КПК 2012 р.

Щоб курсова робота була змістовною та відповідала вимогам студент повинен глибоко зрозуміти сутність проблеми (питання). Це найбільш важливий, складний і відповідальний момент підготовчого етапу написання курсової роботи.

Вступна частина має містити положення щодо актуальності теми курсової роботи, мети і завдань її підготовки, обґрунтування її значення і використаної методології тощо.

Основна частина курсової роботи повинна мати такий вигляд: 1) спочатку дається загальна політико-правова характеристика питання, що розглядається; 2) розкривається його практична значущість; 3) аналізується нормативний матеріал (закони, підзаконні акти, матеріали судової практики) та літературні джерела; 4) наводиться думка студента з приводу того чи іншого питання або його приєднання до точки зору, висловленої в літературі. Власну позицію треба обґрунтувати.

Наприкінці роботи подаються висновки – найбільш важливі теоретичні та практичні результати, одержані під час підготовки і написання курсової роботи.

Список використаних джерел подається після висновків. Якщо у роботі є додатки, то вони зазначаються окремо після списку використаних джерел.

Оформлення курсової роботи. Її текст повинен бути надрукований або виконаний розбірливим (чітким) почерком. Якщо робота виконана на окремих аркушах, то вони повинні бути підшиті та пронумеровані. На першому (титульному) аркуші вказується назва навчального закладу, інституту, кафедри, назва роботи і навчальної дисципліни, з якої вона виконана; прізвище та ініціали студента, номер групи та дані про викладача, під керівництвом якого вона була виконана. На другому – план роботи. Текст за кожним питанням плану роботи повинен починатися з назви відповідного розділу плану. Завершується робота списком використаної літератури. В цьому переліку вказуються тільки ті джерела, які студент фактично використав, тобто зробив відповідні посилання на них у курсовій роботі. На останній сторінці роботи ставиться дата її виконання та особистий підпис виконавця. Обсяг роботи близько 25 сторінок друкованого тексту (30 рукописних сторінок). При цьому головним є відповідне розкриття теми курсової роботи.

Курсова робота, для реєстрації, здається на кафедру за 3 тижні до захисту.

 

Мета захисту: перевірити рівень засвоєння студентом теоретичного матеріалу з теми роботи і вміння його реагувати на виявлені рецензентом недоліки, якщо такі були допущені у викладенні її матеріалу. Курсові роботи захищаються перед викладачем. Захист курсових робіт проводиться публічно. Студенту надається можливість коротко викласти основні положення роботи, результати розгляду ним зауважень рецензента і заходи, вжиті для усунення недоліків, якщо про такі йшлося в рецензії викладача. В кінці доповіді студенту можуть бути задані питання з теми курсової роботи та зроблені зауваження щодо основних недоліків захисту.

Остаточна оцінка курсової роботи дається викладачем особисто. Студент, який отримав незадовільну оцінку, повинен належним чином доопрацювати свою роботу і повторно захистити її у визначений строк. Студент, який не захистив курсову роботу, не допускається до іспиту.

 

ПЕРЕЛІК ТЕМ:

1. Поняття, предмет, завдання та система кримінального права та його науки.
2. Джерела кримінального права.
3. Історія розвитку кримінального законодавства України.
4. Принципи кримінального права.
5. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
6. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
7. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі.
8. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
9. Інститут екстрадиції у кримінальному законодавстві України.
10. Кримінальна відповідальність та її підстави.
11. Злочин: поняття, ознаки та класифікація.
12. Поняття і види стадій вчинення злочину.
13. Замах на злочин та його види.
14. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця та її значення.
15. Співвідношення понять злочину та складу злочину.
16. Склад злочину і кваліфікація злочину.
17. Обов’язкові і факультативні ознаки складу злочину.
18. Об’єкт і предмет злочину. Поняття потерпілого від злочину та його кримінально-правове значення.
19. Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину.
20. Причинний зв’язок у кримінальному праві.
21. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину.
22. Поняття і види суб’єктів злочину.
23. Поняття неосудності та її критерії.
24. Обмежена осудність: теоретичні та практичні проблеми.
25. Поняття і значення суб’єктивної сторони злочину.
26. Вина, її форми та види.
27. Мотив і мета злочину.
28. Складна (подвійна) вина та її значення. Дискусійні питання.
29. Поняття та види помилок у кримінальному праві.
30. Співучасть у злочині: поняття, ознаки та значення.
31. Види співучасників у кримінальному праві.
32. Причетність до злочину та її види.
33. Форми співучасті у кримінальному праві.
34. Поняття та види множини злочинів.
35. Повторність злочинів: поняття, ознаки, види та кваліфікація.
36. Сукупність злочинів: поняття, ознаки, види та кваліфікація.
37. Рецидив злочинів: поняття, ознаки, види та кваліфікація.
38. Обставини, що виключають злочинність діяння.
    1. Необхідна оборона та умови її правомірності.
    2. Уявна оборона. Диференціація відповідальності при уявній обороні.
    3. Підстави і ознаки затримання особи, що вчинила злочин.
    4. Підстави і ознаки крайньої необхідності.
    5. Фізичний або психічний примус.
    6. Виконання наказу або розпорядження.
    7. Діяння, пов’язане з ризиком.
    8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
    9. Поняття та значення звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та порядок такого звільнення.
    10. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
    11. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки. Умови та строки поручительства.
    12. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.
    13. Поняття та ознаки покарання. Відмінність від інших заходів державно-правового та громадського впливу.
    14. Мета покарання. Питання про мету покарання в історії кримінального законодавства України та в науці кримінального права.
    15. Система та види покарань.
        1. Штраф як вид покарання, його розміри та порядок призначення.
        2. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину  або кваліфікаційного класу.
        3. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
        4. Громадські роби.
        5. Виправні роботи.
        6. Конфіскація майна як вид покарання.
        7. Позбавлення волі за чинним кримінальним законодавством України.
        8. Довічне позбавлення волі: теоретичні та практичні проблеми.
        9. Загальні начала призначення покарання за кримінальним правом України.
           1. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
           2. Призначення покарання за сукупністю вироків.
           3. Відмінність призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків.
           4. Поняття та види звільнення від покарання та його відбування.
           5. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
           6. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.
           7. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.
           8. Звільнення від відбування покарання за хворобою.
           9. Звільнення від покарання на підставі Закону України «Про амністію» або акта про помилування.
           10. Поняття та значення судимості.
           11. Погашення та зняття судимості. Обчислення строків погашення судимості.
           12. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування.
           13. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
           14. Питання реформування кримінального законодавства України на сучасному етапі.