КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО

КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО  18.09.2013 08:03

3. Методичні рекомендації для опрацювання змістових модулів
навчальної дисципліни

 

3.1. Загальні методичні рекомендації

 

Навчання з дисципліни «Кримінально-виконавче право» проходить у формі 9 лекцій (18 год), 5 семінарських занять (10 год), а також самостійної та індивідуальної роботи (26 год) для студентів денної  форми навчання і 2 лекцій (4 год), 2 семінарських занять (4 год), самостійної та індивідуальної роботи (46 год) для студентів заочної форми навчання.

Метою лекційного курсу є надання студентам теоретичних знань і практичних вмінь використання відповідних норм чинного кримінально-виконавчого законодавства України а також правових підстав діяльності кримінально-виконавчої системи України, Державної пенітенціарної служби України, інших органів і установ кримінальних покарань.

Аудиторні заняття проводяться у формі лекцій і семінарських занять на яких студенти повинні засвоїти основні проблеми науки кримінально-виконавчого права, систему органів і установ виконання покарань, порядок і умови виконання кримінальних покарань, перспективи реформування кримінально-виконавчої системи України до пенітенціарної системи сучасного Європейського зразку.

Самостійна робота за кожною темою передбачає самостійне вивчення змісту нормативно-правових актів, навчальної та наукової літератури з відповідних тем, вказаних в робочій навчальній програмі з «Кримінально-виконавчого права».

Індивідуальна робота передбачає виконання навчально-дослідних завдань у виді підготовки рефератів, наукових робіт за рекомендованою тематикою, вказаною в п. 3.3 програми для студентів денної форми навчання і виконання самостійної контрольної роботи за варіантами тем, які визначаються кафедрою, для студентів заочної форми навчання.  

Під час вивчення навчальної дисципліни студенти повинні засвоїти навчальний матеріал, включений до змістовного модулю, своєчасно надати на перевірку реферат, або контрольну роботу і отримати позитивні відмітки за аудиторні заняття і відповіді на тематичні тестові завдання (не менш трьох – для студентів денної форми навчання, однієї – для студентів заочної форми навчання).

У разі відсутності студента на заняттях він повинен їх відпрацьовувати у викладача в встановленому навчальним планом терміні.

Реферати  готуються студентами самостійно у відповідності до тем, визначених у Робочій навчальній програмі.

Самостійна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом студентом у час, вільний від аудиторних навчальних занять.

Самостійна робота студента складається з опрацювання конспекту лекцій, підготовки до семінарських та практичних занять, самостійного освоєння навчального матеріалу по окремим темам, щодо яких не передбачені аудиторні заняття, ознайомлення з нормативними актами та рекомендованою літературою, а також самостійне виконання індивідуальних  завдань, передбачених цією програмою.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни: підручник, навчальні та навчально-методичні посібники та матеріали, конспект лекцій викладача, методичними рекомендаціями тощо. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна та періодична література. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, а також і в домашніх умовах.

Зміст самостійної роботи студента над дисципліною визначається у Навчально-методичних матеріалах до семінарських занять іншими методичними матеріалами, затвердженими на кафедрі, а також   завданнями та вказівками викладача, що проводить заняття  у групі.

Самостійна робота за кожною темою кримінально-виконавчого права передбачає  теоретичне засвоєння основних принципів та  інститутів, понятійного  апарата  кримінально-виконавчого права. При цьому потребують опрацювання не лише положення Кримінально-виконавчого кодексу, а і, обов’язково, положення норм Конституції України, інших Кодексів і Законів України чи підзаконних нормативних актів з  галузей права кримінально-правового комплексу.

Реферати готуються студентами самостійно у відповідності до тем, визначених у Робочій навчальній програмі та навчально-методичних матеріалів до семінарських занять. 

Критерії оцінювання під час вивчення навчальної дисципліни.

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, з обов'язковим зарахуванням підсумкових оцінок за національною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), та 100-бальною ЕСТS.

Контрольні заходи включають у себе поточний, модульний   та підсумковий контроль.

До форм поточного контролю належить оцінювання: рівня знань під час семінарських та практичних,занять;  якості виконання індивідуальної та самостійної роботи.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок студентом, з кожної окремої теми навчальної дисципліни.

Результати поточного контролю та бали за самостійну та індивідуальну роботи заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять студентами за національної системою оцінювання ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно").

Поточний контроль на семінарських заняттях, виконання тестових завдань, підсумковому контролі  чи заліку враховує: рівень знань студента (глибина і міцність знань); самостійність виступу та викладу думок; послідовність виступу; достатність та доказовість інформації; узагальнення змісту; вміння синтезувати знання по окремих темах; вміння складати розгорнутий план відповіді,  давати точні формулювання; правильно користуватись понятійним апаратом;  грамотність, логічність і послідовність викладу.

Поточний контроль знань і умінь студентів на семінарському занятті передбачає оцінювання підготовлених студентами рефератів та тез доповіді по рефератах, їх виступи по питаннях заняття, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Крім того, поточний контроль знань студентів на семінарських заняттях здійснюється шляхом опиту з навчальних питань теми з використанням тематичних тестових завдань.

Поточний контроль якості виконання самостійної та індивідуальної роботи враховує наявність у студента на занятті чинного Кримінально-виконавчого кодексу України, законів України, указів Президента України та інших нормативно-правових актів за темою заняття; навики студентів, щодо пошуку необхідної літератури; навики ведення записів (складання простого і розгорнутого плану, конспекту, реферату, виступу, тез доповіді а також навики науково-пошукової роботи); вміння застосувати знання на практиці.

Студент, який отримав оцінку «незадовільно» за аудиторну або самостійну та індивідуальну роботу, має право перескласти її.

Модульний контроль проводиться викладачем під час останнього аудиторного заняття змістовного модулю. Для отримання оцінки за результатами освоєння змістовного модулю студент повинен мати оцінки, які він повинен отримати під час аудиторної роботи, самостійної або індивідуальної роботи при вивченні цього змістовного модулю, в тому числі, за підготовку реферату, або контрольної роботи.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на освітньому (кваліфікаційному) рівні «бакалавр» - а також у вигляді підсумкового модульного контролю – заліки  у 7 семестрі (для студентів денної форми навчання), і у 8 семестрі (для студентів заочної форми навчання).

Результати складання підсумкового контролю (заліку) оцінюється за 100 бальною шкалою. Підсумкові бали з урахуванням складання заліку розраховуються, як середньоарифметичне результатів підсумкових балів за результатами засвоєння вивчених тем навчальної дисципліни та балів набраних на заліку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2. Завдання на самостійну роботу з навчальної дисципліни

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Завдання, що виносяться на самостійну роботу студента				Література:
Модуль 1
	Змістовий модуль № 1:
		Тема № 1. Поняття кримінально-виконавчого права України
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання, необхідні для визначення поняття та системи кримінально-виконавчого права, сформувати цілісне уявлення про кримінально-виконавче право як про  галузь законодавства, науку та  навчальну дисципліну. Навчальні питання: Загальносоціальне призначення політики. Суб’єкти розроблення, формування і здійснення політики в Україні. Державна політика у сфері виконання покарань як складова частина державної політики з питань національної безпеки України. Поняття і зміст пенітенціарної кримінально-виконавчої політики України. Проблеми розробки і реалізації єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань. Поняття кримінально-виконавчого права України. Структурно-логічна схема аналізу політико-правових ідей у сфері виконання кримінальних покарань. Місце кримінально-виконавчого права в системі права України.          Додаткові питання: Поняття принципів кримінально-виконавчого права України. Принцип гуманізму кримінально-виконавчого права України. Принцип демократизму кримінально-виконавчого права України. Принцип рівності засуджених перед законом. Принцип законності в кримінально-виконавчому праві України. Принцип диференціації та індивідуалізації виконання покарань. Принцип територіальності відбування кримінального покарання. Принципи пенітенціарної політики. Конституція України – правова основа і джерело розвитку кримінально-виконавчого права України. Наука кримінально-виконавчого права України. Основні завдання і напрями науки кримінально-виконавчого права України. Проблеми розвитку науки кримінально-виконавчого права України.	Законодавчі та відомчі нормативні акти:  1-3, 5,7,9, 19, 21-22, 24, 25, 26, 28, 31-32, 35,37 Основна: 1-5 Додаткова: літературадо теми №1
		Тема № 2. Кримінально-виконавче законодавство України
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання та сформувати цілісне уявлення про кримінально-виконавче законодавство, його поняття, принципи, джерела а також історію, етапи і фактори розвитку кримінально-виконавчого законодавства України. Навчальні питання: Поняття і завдання кримінально-виконавчого законодавства України. Система нормативно-правових актів у сфері виконання кримінальних покарань в Україні. Поняття принципів законодавства та критерії їх визначення. Закріплення принципів у Кримінально-виконавчому кодексі України. Наукові принципи розвитку кримінально-виконавчого законодавства України. Основні методологічні підходи історичного дослідження кримінально-виконавчого законодавства України. Додаткові питання: Перші відомі джерела  пенітенціарного законодавства Київської Русі (ХІ-ХІІІ ст.). Зміст статуту Великого князівства Литовського. Покарання в українській козацькій державі (ХV-ХVІІ ст.). Покарання згідно норм Соборного Уложення (1649 р.) і Артикула Військового (1715 р.) Кодекс “Про права, за якими судиться малоросійський народ” (1743–1748). Поняття, види та мета церковних покарань. Організація і діяльність “Товариства піклувального про тюрми”. Система військово-тюремних установ (1869). Діяльність Головного тюремного управління Тимчасового Уряду (1917). Класовий принцип застосування і виконання кримінальних покарань (1919–1953). Перший виправно-трудовий кодекс України (1925). Положення про виправно-трудові табори ОДПУ (НКВС) СРСР (1930). Кодифікація виправно-трудового законодавства з 1953 до 1991 р. Реформа кримінально-виконавчої системи України (1992–2003). Етапи розвитку кримінально-виконавчого законодавства України. Фактори розвитку кримінально-виконавчої системи України.	Законодавчі та відомчі нормативні акти: 1-5, 7,10,12-14,17-19, 21-26, 28-36,37-57 Основна: 1-5 Додаткова: література до теми № 2
		Тема № 3. Органи і установи кримінально-виконавчої системи України
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання та сформувати цілісне уявлення про  кримінально-виконавчу систему України, та її інституціональних складових, органів центрального та територіального управління, їх структури і завдань, основ організації  процесу управління в органах і установах виконання покарань. Також вивчення цієї теми передбачає набуття знань з питань організації та здійснення прокурорського нагляду та державного, відомчого, демократичного, цивільного контролю за діяльністю органів і установ виконання кримінальних покарань. Навчальні питання: Поняття кримінально-виконавчої системи України. Органи і установи виконання кримінальних покарань. Державна кримінально-виконавча (пенітенціарна) служба України, основні принципи її діяльності та структура. Державна пенітенціарна служба України. Прокурорський нагляд та державний, демократичний цивільний контроль над органами і установами виконання покарань.   Додаткові питання: Внутрішні та зовнішні фактори безпеки кримінально-виконавчої системи України. Поняття управління кримінально-виконавчою системою. Основні функції управління. Організація процесу управління в органах і установах виконання покарань. Планування і прогнозування діяльності органів та установ виконання покарань. Аналіз результатів діяльності органів і установ виконання покарань. Поняття і завдання контролю в органах і установах виконання покарань. Форми і види контролю та обліку в органах і установах виконання покарань. Положення і завдання спостережних комісій і піклувальних рад при   виховних установах. Принципи здійснення демократичного цивільного контролю. Суб’єкти демократичного цивільного контролю. Роль і місце громадських рад в управлінні державними справами у сфері виконання покарань.	Законодавчі та відомчі нормативні акти:  1, 5, 7, 12, 19, 21-22, 25-26, 30, 31, 33-35,40-43, 52-54,57 Основна: 1-5 Додаткова: літературадо теми № 3
		Тема № 4.  Правовий статус засуджених
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання та сформувати цілісне уявлення про поняття правового статусу засуджених та його закріплення в кримінально-виконавчому законодавстві України. Навчальні питання: Поняття правового статусу засуджених. Механізм встановлення правового статусу засуджених. Джерела обмеження прав, свобод і законних інтересів засуджених. Основні структурні елементи правового статусу засуджених.                                                                  Додаткові питання: Поняття і соціальне призначення прав засуджених. Основні права засуджених. Право засудженого на особисту безпеку. Особливості реалізації прав засудженого на свободу світогляду і віросповідання. Поняття і соціальне призначення обов’язків засуджених. Основні обов’язки засуджених. Поняття і соціальне призначення законних інтересів засуджених. Адміністративна відповідальність засуджених. Кримінальна відповідальність засуджених. Дисциплінарна відповідальність засуджених.	Законодавчі та відомчі нормативні акти:  1-4, 7, 9, 15, 17,18, 20, 22, 25,  31, 36,37,43,46,50,51-54,57 Основна: 1-5 Додаткова: література до теми № 4
		Тема № 5. Класифікація і розподіл засуджених по видам установ виконання покарань
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання та сформувати цілісне уявлення про поняття і основні критерії класифікації засуджених, порядок визначення засудженим виду колонії, направлення засуджених до позбавлення волі для відбування покарання, їх переведення, прийняття та обліку. Студент повинен завчасно підготувати та надати на перевірку реферат за  модулем, підготуватися до проведення модульної контрольної роботи. Навчальні питання: Поняття класифікації засуджених. ЇЇ основні критерії та види. Розподіл засуджених по видах установ виконання покарань. Прийом і облік засуджених в установах виконання покарань. Додаткові питання: Кримінально-правова класифікація засуджених. Фізіологічна та геронтологічна класифікація засуджених. Психолого-педагогічна класифікація засуджених. Порядок здійснення  розподілу засуджених по видах установ виконання покарань. Порядок направлення засуджених до визначеного виду установи виконання покарань. Порядок прийому засуджених до установ виконання покарань. Облік засуджених в установах виконання покарань.	Законодавчі та відомчі нормативні акти: 22-26,35,42, 43,53   Основна: 1-5 Додаткова: література до теми № 5
		Тема № 6. Поняття та правове регулювання режиму в місцях позбавлення волі.
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання про поняття режиму в колоніях та його основні вимоги   Навчальні питання: 1. Поняття, мета та функції режиму в місцях позбавлення волі. 2. Основні вимоги режиму і засоби його забезпечення в місцях позбавлення волі. 3.  Законодавче регулювання режиму в місцях позбавлення волі. Додаткові питання: Режим як основний засіб виправлення і ресоціалізації засуджених. Цілі режиму в місцях позбавлення волі. Функції режиму в місцях позбавлення волі. Основні вимоги режиму в місцях позбавлення волі. Технічні засоби нагляду і контролю в місцях позбавлення волі. Оперативно-розшукова діяльність у колоніях. Режим особливих умов у колоніях. Підстави застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї. Поняття засобів забезпечення режиму в місцях позбавлення волі та їх характеристика.	Законодавчі та відомчі нормативні акти: 1, 4-5, 10, 12, 19, 22-26, 31, 35-36, 42-50, 52-56 Основна: 1-5 Додаткова: література до теми № 6
		Тема № 7. Правове регулювання праці, матеріально-побутового і медико-санітарного забезпечення засуджених
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання про законодавче регулювання суспільно-корисної праці засуджених, матеріально-побутового і медико-санітарного забезпечення в установах виконання покарань. Навчальні питання: Загальні принципи організації праці засуджених. Поняття умов виконання і відбування покарання. Поняття матеріально-побутового забезпечення засуджених. Організаційні основи медико-санітарного забезпечення засуджених. Додаткові питання: Категорії працездатних засуджених, які залучаються до суспільно-корисної праці. Організаційні основи діяльності підприємств установ виконання покарань. Матеріально-побутове забезпечення засуджених до обмеження волі. Матеріально-побутове забезпечення засуджених до арешту або позбавлення волі. Оплата комунально-побутових послуг засуджених. Обладнання жилих приміщень установ виконання покарань. Об’єкти соціально-побутового призначення установ виконання покарань. Харчування засуджених. Види медико-санітарного забезпечення засуджених. Принципи медичної етики працівників охорони здоров’я і лікарів, які здійснюють медико-санітарне забезпечення засуджених. Шляхи удосконалення медико-санітарного забезпечення засуджених.	Законодавчі та відомчі нормативні акти: 1,18,19,22,25,28,31,35,43,51 Основна: 1-5 Додаткова: література до теми № 7
		Тема № 8. Організація соціально-виховної роботи із засудженими
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання про організацію і основні завдання, форми і методи соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі. Навчальні питання: 1.Поняття, організація і основні завдання соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі. 2.Основні напрями, форми і методи соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі. 3.Організація загальноосвітнього навчання засуджених до позбавлення волі. 4.Організація професійно-технічного навчання засуджених до позбавлення волі. 5.Участь громадських та релігійних організацій у соціально-виховної роботі із засудженими до позбавлення волі. Додаткові питання: 1.Правове регулювання і форми участі громадських формувань у діяльності установ та органів виконання покарань. 2.Участь спостережних комісій у виправленні і ресоціалізації засуджених. 3.Участь піклувальних рад виховних колоній у виправленні і ресоціалізації засуджених неповнолітніх. Участь рад громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених. 5.Інші форми участі громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених.	Законодавчі та відомчі нормативні акти: 1,2,4,7,13,15,17-20,25-26, 29, 32, 35-36, 43, 55 Основна: 1-5 Додаткова: література до теми № 8
		Тема № 9.  Порядок і умови виконання кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання про порядок і умови виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі. Навчальні питання: Поняття і види кримінальних покарань, не пов’язаних із позбавленням волі. Порядок і умови виконання покарання у виді штрафу. Поняття і порядок виконання покарання у виді конфіскації майна. Поняття і порядок виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців. Виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю. Порядок і умови виконання покарання у виді громадських робіт. Порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт.	Законодавчі та відомчі нормативні акти: 1, 7, 9, 14, 19, 21, 24,25, 31,35,52 Основна: 1-5 Додаткова: література до теми № 9
		Тема №  10. Порядок і умови виконання кримінальних покарань, пов’язаних з позбавленням волі
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання про порядок і умови виконання кримінальних покарань, пов’язаних з позбавленням волі  Навчальні питання:  Порядок і умови виконання кримінального покарання у виді арешту Порядок і умови виконання кримінального покарання у виді обмеження волі. Порядок і умови виконання кримінального покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців. Порядок і умови виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Порядок і умови виконання кримінального покарання у виді довічного позбавлення волі. Додаткові питання: Організація праці та виховна робота із засудженими у дисциплінарному батальйоні. Організація праці та виховної роботи з засудженими до арешту. Організація праці та виховної роботи з засудженими до обмеження волі. Проблеми виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Проблеми виконання покарання у виді довічного позбавлення волі. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі відносно пенсіонерів, жінок, неповнолітніх, інвалідів та хворих засуджених.	Законодавчі та відомчі нормативні акти: 1,3-7, 10,12, 18-20,22, 24-29, 31-32, 35-36,40,42,43,44,46,53,54 Основна: 1-5 Додаткова: література до теми № 10
		Тема №  11. Звільнення засуджених від відбування покарання та їх соціальна адаптація
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання про правові підстави, види та порядок звільнення засуджених від відбування покарання та їх соціальну адаптацію Навчальні питання:      1. Загальна характеристика правових підстав звільнення від відбування кримінальних покарань.      2. Порядок і умови звільнення від відбування покарання по закінченню строку покарання, призначеного за вироком суду.      3. Підстави і порядок умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.      4. Підстави і порядок звільнення від відбування покарання за актом амністії або в зв'язку з помилуванням.      5. Підстави і порядок звільнення від відбування покарання в зв'язку з душевною хронічною або іншою тяжкою хворобою. Додаткові питання:    1. Порядок звільнення, час звільнення і документи, що оформляється при звільненні.    2. Надання матеріальної допомоги особам, що звільняються від відбування покарання.    3. Організація контролю за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання і проведення з ними виховної роботи.    4. Трудове і побутове влаштування осіб, звільнених від відбування покарання.    5. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення свободи. Підстави і порядок його здійснення.    6. Проблеми соціальної адаптації звільнених від відбування покарання.	Законодавчі та відомчі нормативні акти: 1,2, 3, 7-8, 12, 19, 22, 24-26, 29,32, 35, 36,41,43,57 Основна: 1-5 Додаткова: література до теми № 11
		Тема № 12. Міжнародні стандарти поводження з засудженнями і виконання кримінальних покарань у закордонних країнах
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання про основні вимоги та змістміжнародних стандартів поводження з засудженнями і ознайомиться з організацієй виконання кримінальних покарань у закордонних країнах Навчальні питання: Історія міжнародного співробітництва у сфері виконання кримінальних покарань. Система діючих міжнародних актів про поводження із засудженими. Загальна декларація прав людини (1948 р.) як основа розвитку спеціалізованих міжнародних нормативно-правових актів в сфері поводження з засудженими. Мінімальні стандартні правила поводження з ув'язненими (1955 р.) основний міжнародно-правовий акт в сфері поводження з ув’язненими та засудженими. Зміст та основі положення Європейської Конвенції з прав людини щодо забезпечення прав засуджених та ув’язнених. Європейські тюремні правила, їх загальний зміст та вимоги щодо умов виконання і відбування кримінальних покарань. Виконання кримінальних покарань у закордонних країнах.   Додаткові питання: Загальна характеристика виконання кримінальних покарань у закордонних країнах. Пенітенціарна система Німеччини. Системи виконання покарань Скандинавських країн. Система виконання покарань Китаю. Система виконання покарань Японії. Система виконання покарань Індії. Системи виконання покарань в мусульманських країнах. Система виконання покарань США. Система виконання покарань Канади. Система виконання покарань Латинської Америки. Система виконання покарань Росії. Система виконання покарань в інших країнах.	Законодавчі та відомчі нормативні акти: 1,19,20, 22, 24-28, 31, 34-36 Основна: 1-5 Додаткова: література до теми № 12

3.3. Індивідуальні навчально-дослідні завдання.

3.3.1 Теми рефератів.

 

1. Поняття принципів кримінально-виконавчого права України.
2. Принцип гуманізму кримінально-виконавчого права України.
3. Принцип демократизму кримінально-виконавчого права України.
4. Принцип рівності засуджених перед законом.
5. Принцип законності в кримінально-виконавчому праві України.
6. Принцип диференціації та індивідуалізації виконання покарань.
7. Принцип територіальності відбування кримінального покарання.
8. Принципи пенітенціарної політики.
9. Конституція України – правова основа і джерело розвитку кримінально-виконавчого права України.
   1. Наука кримінально-виконавчого права України.
   2. Основні завдання і напрями науки кримінально-виконавчого права України.
   3. Проблеми розвитку науки кримінально-виконавчого права України.
   4. Перші відомі джерела  пенітенціарного законодавства Київської Русі (ХІ-ХІІІ ст.).
   5. Зміст статуту Великого князівства Литовського.
   6. Покарання в українській козацькій державі (ХV-ХVІІ ст.).
   7. Покарання згідно норм Соборного Уложення (1649 р.) і Артикула Військового (1715 р.)
   8. Кодекс “Про права, за якими судиться малоросійський народ ” (1743–1748).
   9. Поняття, види та мета церковних покарань.
   10. Організація і діяльність “Товариства піклувального про тюрми ”.
   11. Система військово-тюремних установ (1869).
   12. Діяльність Головного тюремного управління Тимчасового Уряду (1917).
   13. Класовий принцип застосування і виконання кримінальних покарань (1919–1953).
   14. Перший виправно-трудовий кодекс України (1925).
   15. Положення про виправно-трудові табори ОДПУ (НКВС) СРСР (1930).
   16. Кодифікація виправно-трудового законодавства з 1953 до 1991 р.
   17. Реформа кримінально-виконавчої системи України (1992–2003).
   18. Етапи розвитку кримінально-виконавчого законодавства України.
   19. Фактори розвитку кримінально-виконавчої системи України.
   20. Поняття управління кримінально-виконавчою системою.
   21. Основні функції управління.
   22. Організація процесу управління в органах і установах виконання покарань.
   23. Планування і прогнозування діяльності органів та установ виконання покарань.
   24. Аналіз результатів діяльності органів і установ виконання покарань.
   25. Поняття і завдання контролю в органах і установах виконання покарань.
   26. Форми і види контролю та обміну в органах і установах виконання покарань.
   27. Прокурорський нагляд за додержанням законів під час виконання кримінальних покарань.
   28. Державний, демократичний цивільний контроль над органами і установами виконання покарань.
   29. Положення і завдання спостережних комісій і піклувальних рад при спеціальних виховних установах.
   30. Принципи здійснення демократичного цивільного контролю.
   31. Суб’єкти демократичного цивільного контролю.
   32. Роль і місце громадських рад в управлінні державними справами у сфері виконання покарань.
   33. Поняття і соціальне призначення прав засуджених.
   34. Основні права засуджених.
   35. Право засудженого на особисту безпеку.
   36. Особливості реалізації прав засудженого на свободу світогляду і віросповідання.
   37. Поняття і соціальне призначення обов’язків засуджених.
   38. Основні обов’язки засуджених.
   39. Поняття і соціальне призначення законних інтересів засуджених.
   40. Адміністративна відповідальність засуджених.
   41. Кримінальна відповідальність засуджених.
   42. Дисциплінарна відповідальність засуджених.
   43. Кримінально-правова класифікація засуджених.
   44. Фізіологічна та геронтологічна класифікація засуджених.
   45. Психолого-педагогічна класифікація засуджених.
   46. Порядок здійснення  розподілу засуджених по видах установ виконання покарань.
   47. Порядок направлення засуджених до визначеного виду установи виконання покарань.
   48. Порядок прийому засуджених до установ виконання покарань.
   49. Облік засуджених в установах виконання покарань
   50. Режим як основний засіб виправлення і ресоціалізації засуджених.
   51. Цілі режиму в місцях позбавлення волі.
   52. Функції режиму в місцях позбавлення волі.
   53. Основні вимоги режиму в місцях позбавлення волі.
   54. Технічні засоби нагляду і контролю в місцях позбавлення волі.
   55. Оперативно-розшукова діяльність у колоніях.
   56. Режим особливих умов у колоніях.
   57. Підстави застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї.
   58. Поняття засобів забезпечення режиму в місцях позбавлення волі та їх характеристика.
   59. Категорії працездатних засуджених, які залучаються до суспільно-корисної праці.
   60. Організаційні основи діяльності підприємств установ виконання покарань.
   61. Матеріально-побутове забезпечення засуджених до обмеження волі.
   62. Матеріально-побутове забезпечення засуджених до арешту або позбавлення волі.
   63. Оплата комунально-побутових послуг засуджених.
   64. Обладнання жилих приміщень установ виконання покарань.
   65. Об’єкти соціально-побутового призначення установ виконання покарань.
   66. Харчування засуджених.
   67. Види медико-санітарного забезпечення засуджених.
   68. Принципи медичної етики працівників охорони здоров’я і лікарів, які здійснюю
   69. Медико-санітарне забезпечення засуджених.
   70. Шляхи удосконалення медико-санітарного забезпечення засуджених.
   71. Правове регулювання і форми участі громадських формувань у діяльності установ та органів виконання покарань.
   72. Участь спостережних комісій у виправленні і ресоціалізації засуджених.
   73. Участь служби у справах неповнолітніх у виправленні і ресоціалізації засуджених.
   74.  Участь рад громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених.
   75. Інші форми участі громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених.
   76. Організація праці та виховна робота із засудженими у дисциплінарному батальйоні.
   77. Організація праці та виховної роботи з засудженими до арешту.
   78. Організація праці та виховної роботи з засудженими до обмеження волі.
   79. Проблеми виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
   80. Проблеми виконання покарання у виді довічного позбавлення волі.
   81. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі відносно пенсіонерів, жінок, неповнолітніх, інвалідів та хворих засуджених.
   82. Порядок звільнення, час звільнення і документи, що оформляється при звільненні.
   83. Надання матеріальної допомоги особам, що звільняються від відбування покарання.
   84. Організація контролю за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання і проведення з ними виховної роботи.
   85. Трудове і побутове влаштування осіб, звільнених від відбування покарання.
   86.  Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення свободи.Підстави і порядок його здійснення.
   87. Проблеми соціальної адаптації звільнених від відбування покарання.
   88. Загальна характеристика виконання кримінальних покарань у закордонних країнах.
   89. Пенітенціарна система Німеччини.
   90. Системи виконання покарань Скандинавських країн.
   91. Система виконання покарань Китаю.
   92. Система виконання покарань Японії.
   93. Система виконання покарань Індії.
   94. Системи виконання покарань в мусульманських країнах.
   95. Система виконання покарань США.
   96. Система виконання покарань Канади.
   97. Система виконання покарань в країнах Латинської Америки.

 

3.4. Контрольні питання, що виносяться на

підсумковий модульний контроль

Контрольні питання до  заліку   з дисципліни

„Кримінально-виконавче право ”

 

1. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі.
2. Види і завдання органів і установ кримінально-виконавчої системи України.
3. Види кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі.
4. Види, структура і джерела норм кримінально-виконавчого права України.

1. Державний контроль і прокурорський нагляд за дотриманням кримінально-виконавчого законодавства.
2. Забезпечення безпеки персоналу органів і установ кримінально-виконавчої системи України.
3. Історія, етапи і фактори розвитку кримінально-виконавчого законодавства України.
4. Конституція України – як правова база і джерело розвитку кримінально-виконавчого права.
5. Кримінальна і дисциплінарна відповідальність засуджених до позбавлення волі на певний строк.
6. Основні напрямки взаємодії органів і установ, виконуючих кримінальне покарання з іншими органами, які ведуть боротьбу зі злочинністю.
7. Особливості виконання кримінальних покарань у відношенні неповнолітніх, засуджених до позбавлення волі.
8. Особливості виконання кримінального покарання у виді довічного позбавлення волі.
9. Особливості виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі на певний строк у відношенні жінок, хворих, інвалідів та осіб похилого віку.
10. Особливості виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі у відношенні засуджених, які утримуються в слідчих ізоляторах.
11. Поняття кримінально-виконавчого права, його предмет, метод і місце в системі права України.
12. Порядок і умови виконання кримінального покарання у виді конфіскації майна.
13. Порядок і умови виконання кримінального покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
14. Порядок і умови виконання кримінального покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
15. Порядок і умови виконання кримінального покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців.
16. Порядок і умови виконання кримінального покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
17. Правове положення персоналу органів і установ Державної пенітенціарної служби (ДПС) України.
18. Реалізація принципу гуманізму у діяльності органів і установ ДПС України.
19. Реалізація принципу демократизму у діяльності органів і установ ДПС України.
20. Реалізація принципу диференціації і індивідуалізації у діяльності виправних установ.
21. Реалізація принципу професійної етики у діяльності органів і установ ДПС України.
22. Реалізація принципу рівноправності засуджених до позбавлення волі у діяльності виправних установ.
23. Роль і завдання соціально-психологічної служби в установах ДПС.

7. Заміна не відбутої частини покарання більш м’яким.
8. Заходи забезпечення режиму в місцях позбавлення волі.
9. Звільнення від відбування кримінального покарання в порядку амністії.
10. Звільнення від відбування кримінального покарання в порядку помилування.
11. Звільнення від покарання за хворобою.

15. Організація загальноосвітнього навчання засуджених.
16. Організація і основні форми виховної роботи з засудженими.
17. Організація матеріально-побутового забезпечення засуджених.
18. Організація медико-санітарного забезпечення засуджених.
19. Організація праці засуджених до позбавлення волі.
20. Організація професійно-технічного навчання засуджених.
21. Основи управління і фінансування кримінально-виконавчої системи України.
22. Основні засоби виправлення засуджених до позбавлення волі.

28. Підготовка і порядок звільнення засуджених від відбування покарання.
29. Підстави звільнення засуджених від відбування кримінального покарання.
30. Поняття і види класифікації засуджених до позбавлення волі.
31. Поняття і основні вимоги режиму в установах по виконанню покарань.

33. Поняття правового положення засуджених.
34. Порядок і умови виконання виправних робіт.
35. Порядок і умови виконання громадських робіт.
36. Порядок і умови виконання кримінального покарання у виді арешту.

38. Порядок і умови виконання кримінального покарання у виді обмеження волі.

43. Порядок і умови виконання штрафу.
44. Права, обов’язки і законні інтереси засуджених.

46. Правові наслідки відбування кримінального покарання.
47. Примусове лікування засуджених, позбавлених волі.
48. Принципи кримінально-виконавчого права.

54. Розподіл засуджених по видам виправних установ.

56. Система кримінально-виконавчого законодавства України.
57. Системи виконання кримінальних покарань закордонних країн.
58. Соціальна адаптація звільнених від відбування покарання.
59. Умовно-дострокове звільнення від відбування кримінального покарання.
60. Участь громадськості у виправленні та вихованні засуджених.

 

 

 

 

1. 4.    Шкала оцінювання успішності навчання студентів

 

Оцінка в балах Оцінка за національною шкалою Оцінка за шкалою ECTS Оцінка Пояснення 90 – 100 Відмінно (“зараховано”) А „Відмінно” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком,  необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом сформовані, всі навчальні завдання, які передбачені програмою навчання виконані в повному обсязі, відмінна робота без помилок або з однією незначною помилкою. 82 – 89 Добре (“зараховано”) B „Дуже добре” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком,  необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному  сформовані, всінавчальні завдання, які передбачені програмою навчання  виконані, якість виконання  більшості з них оцінено числом балів, близьким до максимального, робота з двома – трьома незначними помилками. 75 – 81 C „Добре” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком, практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, всі навчальні завдання, які передбачені програмою навчання виконані, якість виконання  жодного з них не оцінено мінімальним числом балів, деякі види завдань виконані з помилками, робота з декількома незначними помилками, або з однією – двома значними помилками. 68 –74 Задовільно (“зараховано”) D „Задовільно” – теоретичний зміст курсу освоєний не повністю, але прогалини не носять істотного характеру, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, більшість передбачених програмою навчання навчальних завдань  виконано, деякі з виконаних завдань,  містять помилки, робота з трьома значними помилками. 60 – 67 E „Достатньо” – теоретичний зміст курсу освоєний частково, деякі практичні навички роботи не сформовані, частина передбачених програмою навчання навчальних завдань не виконані, або якість виконання деяких з них оцінено числом балів, близьким до мінімального,робота, що задовольняє мінімуму критеріїв оцінки. 35–59 Незадовільно („не зараховано”) FX „Умовно незадовільно” – теоретичний зміст курсу освоєний частково, необхідні практичні навички роботи не сформовані, більшість передбачених програм навчання, навчальних завдань не виконано, або якість їхнього виконання оцінено числом балів, близьким до мінімального; при додатковій самостійній роботі над матеріалом курсу можливе підвищення якості виконання навчальних завдань (з можливістю повторного складання), робота, що потребує доробки 1–34 F „Безумовно незадовільно” – теоретичний зміст курсу  не освоєно, необхідні практичні навички роботи не сформовані, всі виконані  навчальні завдання містять грубі помилки, додаткова самостійна  робота над матеріалом курсу не приведе до значимого  підвищення якості виконання навчальних завдань, робота, що потребує повної переробки

 

 

5. Інформаційне та методичне забезпечення

 

Законодавчі та відомчі нормативніакти

 

1. Конституція України (254к/96-ВР). (ВВР, 1996, № 30, Ст. 141).
2. Закон України від 02.06.2011 «Про застосування амністії в Україні» - електронний ресурс: zakon.rada.gov.ua
3. Закон України від 01.12.1994 «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» (ВВР, 1994, № 52, Ст. 455
4. Закон України від 01.12.2005 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права засуджених і осіб, які тримаються під вартою, на листування з питань, пов’язаних з порушенням прав людини».
5. Закон України від 02.03.2000 «Про загальну структуру і чисельність кримінально-виконавчої системи України» (ВВР, 2000, № 20, Ст. 151).
6. Закон України від 05.11.1991 «Про прокуратуру» (ВВР, 1991, № 53, Ст. 793).
7. Закон України від 17.03.2011 «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк» (ВВР, 2011, № 38, , Ст. 380).
8. Закон України від 10.10.1997 «Про благодійництво та благодійні організації» (ВВР, 1997, № 46, Ст. 292).
9. Закон України від 18.01.2001 «Про громадянство України» (ВВР № 13, 2001, Ст. 65).

10. Закон України від 18.02.1992 «Про оперативно-розшукову діяльність» (ВВР № 22, 1992, Ст. 303).

11. Закон України від 18.10.2001 «Про вибори народних депутатів України» (ВВР № 27-28, 2004 с.366).

12. Закон України від 20.12.1990 «Про міліцію» (ВВР УРСР, 1991, № 4, Ст. 20).

13. Закон України від 19.06.2003 «Про демократичний цивільний контроль над воєнною організацією і правоохоронними органами держави».(ВВР, 2003,№46, Ст.366)

14. Закон України від 21.04.1999 «Про виконавче  провадження» (ВВР № 24, 1999, Ст. 207).

15. Закон України від 21.12.2000 «Про об’єднання громадян» (ВВР, 1992, Ст. 504).

16. Закон України від 21.12.2006 «Про Кабінет Міністрів України» (ВВР від 16.03.2007 - 2007 р., № 11, стор. 477, стаття 94

17. Закон України від 22.02.2007 «Про державний реєстр виборців» (ВВР вiд 18.05.2007 - 2007 р., № 20, с. 764, стаття 282

18. Закон України від 23.03.1996 «Про освіту» (ВВР, 1996, № 21, Ст. 84).

19. Закон України від 23.06.2005 «Про державну кримінально-виконавчу службу України» (ВВР № 30, 2005, Ст. 409).

20. Закон України від 23.09.1991. «Про свободу совісті та релігійні організації.» (ВВР УРСР, 1991, № 25, Ст. 283).

21. Закон України від 24.03.1998 «Про Державну виконавчу службу в Україні» (ВВР, 1998, № 36-37, Ст. 243).

22. Закон України від 30.06.1993 «Про попереднє ув’язнення» (ВВР № 35, 1993, Ст. 360).

23. Кодекс України про адміністративні правопорушення (ВВР, 1984, додаток до № 51, Ст. 1122).

24. Кримінальний кодекс України (ВВР № 25-26, 2001,Ст.131).

25. Кримінально-виконавчий кодекс України (ВВР № 3-4, 2004, Ст. 21).

26. Кримінально-процесуальний кодекс України (ВВР, 1961, № 2, Ст. 15).

27. Постанова Кабінету Міністрів України № 1090 від 03.08.2006 «Про затвердження Державної програми покращення умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, на  2006-2010 роки».

28. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1511-р від 26.11.2008 р. «Про схвалення Концепції Державної цільової програми реформування Державної кримінально-виконавчої служби на період до 2017 року».

29. Постанова Кабінету Міністрів України № 429 від 01.04.2004  «Про затвердження Положення про спостережні комісії та Положення про піклувальні ради при спеціальних виховних установах».

30. Постанова Кабінету Міністрів України № 711 від 03.08.2005 «Про затвердження Положення про Департамент державної виконавчої служби».

31. Указ Президента України № 401/2008 від 25.04.2008 «Про Концепцію реформування Державної кримінально-виконавчої служби України».

32. Указ Президента України № 902/2010 від 16.09.2010 «Про затвердження Положення про порядок здійснення помилування» - Електронний ресурс: zakon.rada.gov.ua

33. Указ Президента України № 1085/2010 від 09.12.2010 «Про оптимізацію системи  центральних органів виконавчої влади». Електронний ресурс: zakon.rada.gov.ua

34. Указ Президента України № 395/2011 від 06.04.2011 «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України». Електронний ресурс: zakon.rada.gov.ua

35. Указ Президента України № 394/2011 від 06.04.2011 «Про затвердження Положення про Державну пенітенціарну службу України». Електронний ресурс: zakon.rada.gov.ua

1. 36.     Указ Президента України № 950/2011 від 27.09.2011 «Про Комісію з питань попередження катувань». Електронний ресурс: zakon.rada.gov.ua

37. Рішення Конституційного Суду України № 12-рп-98 від 9 липня 1998 року // Офіційний вісник України. -1998. - № 32. – ст. 1209.

38. Пенітенціарний кодекс  УРСР. – Харків: НКВС УРСР, 1924. -124 с

39. Виправно-трудовий кодекс України // ВВР  України. – 1971. - № 1. – Ст.. 6.

40. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 12.12.2003 р. № 251 “Про затвердження Переліку установ кримінально-виконавчої системи, які виконують покарання у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі” (із змінами і доповненнями станом 14.05.2009 р.).

41. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 05.02.2000 № 11 "Про заходи щодо поліпшення управлінської діяльності та виконавської дисципліни в органах і установах виконання покарань у світлі вимог Президента України".

42. Наказ ДДУзПВП № 261 – 2001 р. “Про затвердження Інструкції про порядок розподілу і направлення осіб, позбавлених волі із СІЗО в УВП”.

43. Наказ ДДУзПВП № 275 – від 25.12.2003 р. “Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань”.

44. Наказ ДДУзПВП № 237 – 2003 р. “Про затвердження Інструкції з організації охорони колоній”.

45. Наказ ДДУзПВП № 17 – 2004 р. “Про затвердження Інструкції про організацію роботи чергових частин ДДУзПВП, Управлінні ДДУзПВП в АР Крим та областях”.

46. Наказ ДДУзПВП № 70 – 2000 р. “Про затвердження Інструкції з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання у виправних колоніях”.

47. Наказ ДДУзПВП № 06 – 2000 р. “Про затвердження Інструкції про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються в СІЗО ДДУзПВП”

48. Наказ ДДУзПВП № 280 від 30. 12. 2003 «Про затвердження Положення про дільницю слідчого ізолятора на території виправної колонії».

49. Наказ ДДУзПВП № 117 – 2000 р. “Про затвердження і введення в дію Інструкції про порядок прийому, реєстрації, обліку і розгляду в установах кримінально-виконавчої системи заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини і пригоди”.

50. Наказ ДДУзПВП № 52дск – 1999 р. “Про затвердження Інструкції з організації перегляду кореспонденції осіб, які тримаються в УВП та СІЗО”.

51. Наказ ДДУзПВП і МОЗ України від 18.01.2000 № 3/6 “Про затвердження нормативно-правових актів з питань медико-санітарного забезпечення осіб, які утримуються в СІЗО та установах виконання покарань ДДУзПВП” (зі змінами внесеними наказом ДДУзПВП і МОЗ України № 216/532 від 18.11.2003 р.).

52. Наказ ДДУПВП №270/1560 від 19.12.03 "Про затвердження Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань" .

53. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 14.03.2005 р. № 48 «Про умови розподілу осіб, засуджених до обмеження волі, та направлення їх до виправних центрів».

54. Наказ Міністра оборони України від 29.11.2004 р. № 567 «Про затвердження Інструкції про порядок відбування покарання засуджених військовослужбовців у виді тримання в дисциплінарному батальйоні».

55. Наказ з ДДУ з ПВП Від 28.01.2004р №201 «Про затвердження типового положення про батьківський комітет при виховній колонії» // Офіційний вісник України – 2004. -№5, - ст..267.

56. Наказ МВС України та Державного департаменту України з питань виконання покарань № 823/188 від 23 серпня 2002 р. «Про затвердження Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України».

57. Наказ МВС України, Державного департаменту України з питань виконання покарань 04.11.2003, № 1303/203 «Про затвердження Інструкції про порядок встановлення та здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі».

 

Основна література

1. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник/ Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін. ; за ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – 456с.
2. Кримінально-виконавче право України. Навчальний посібник. За редакцією А.Х. Степанюка. – К.: Юрінком Інтер, 2008.- 624 с.
3. Кримінально-виконавче право України: Підручник / О.М. Джужа, І.Г.Богатирьов, О.Г.Колб, В.В. Василевич та ін..; За заг. ред докт. юрид. наук, проф.. О.М. Джужи – К.: Атіка, 2010 – 752 с.
4. Науково-практичний коментар до Кримінально-виконавчого кодексу України/ І.Г. Богатирьов, О.М. Джужа, О.І. Богатирьова та ін; За заг. ред.  докт. юрид. наук, проф. І.Г. Богатирьова. – К.: Атіка, 2010. – 344 с.
5. Кримінально-виконавче право: підручник / В.В. Голіна, А.Х. Степанюк, О.В. Лисодєд та ін.; за ред. В.В. Голіни і А.Х. Степанюка. – Х.: Право, 2011. – 328 с.

 

Додаткова література

До теми №1

1. Радов Г.О. Першочергові проблеми пенітенціарної політики України на сучасному етапі // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. – Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. – Київ: РВВ КІВС, 1996. – с. 12-13.
2. Тацій В.Я. Методологічні проблеми правової науки на сучасному етапі державотворення / Правова держава. Випуск 16. – К., 2005. – с. 17-28
3. Шемшученко Ю., Ющик О. Політика, право, Конституція // Право України. – 2007. – № 8. – с. 6-18
4. Тодика Ю.М. Конституція України: проблеми теорії і практики: Монографія. – Х.: Факт, 2000. – с. 608
5. Гель А.П., Семаков Г.С., Яковець І.С. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник. / За ред.. проф. А.Х. Степанюка. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – с. 624
6. Пархоменко Н.М. Джерела права: проблеми теорії та методології. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка»», 2008. – 336 с.
7. Степанюк А.Ф. Сущность исполнения наказания. – Харьков: Фолио, 1999. – с. 256.
8. Стручков Н.А. Курс исправительно-трудового права. Проблемы общей части – М.: Юрид. лит., 1984. – с. 240.
9. Богатирьов І.Г. Проблемність наукових досліджень у галузі кримінально-виконавчого права / Право України, 2008. - № 1. - с. 106-112
10. 10.  Богатирьов І.Г. Українська пенітенціарна наука: Монографія. – Х.:Харків юридичний, 2008. – 294 с.
11. 11.  Прусс В.М., Ягунов Д.В. Пенітенціарна система України: Монографія. – Одеса: Фенікс, 2006.     - 252 с. .
12. 12.  Бандурка О.М., Севостьянов В.П., На шляху до створення Державної пенітенціарної системи України. / Наше право, 2011, № 5-6, с. 126-140.

          13. Мелентьев М.П. Возникновение и развитие пенологии и пенитенциарной науки. Учебное пособие. – Рязань: Академия права и управления МЮ РФ. – 2001. – 86с.

          14. Пташинський О.Б. Пенітенціарна система України. Монографія. – К., 2004.-204с.

          15. Кирилюк А.В., Джужа О.М. Пенітенціарна кримінологія та спеціальна-попереджувальна діяльність. Загальна частина: Навч. Посібник – К.: НТВ «Правник» - НАВСУ, 1997. – 115с.

          16. Рущенко І.П. Соціологія злочинності. – Х.: ХНУВС, 2001.- 370 с.

          17. Севостьянов В.П. Розвиток пенітенціарних ідей у сучасному кримінально-виконавчому законодавстві України // Збірник статей. За заг. ред. В.П. Петкова – Кіровоград ; КЮІ ХНУВС, 2009 с.98-112 (-224с)

          18. Зубков А.И. Состояние и характер изменений в исправительно-трудовой политике // Сборник избранных трудов доктора юридических наук, профессора, заслуженого деятеля науки РСФСР А.И. Зубкова. В 4-х. частях. Часть 1 – Псков : Псковск. юрид. ин-т ФСИН России, 2010 – 349 с.

          19. Севостьянов В.П. Проблеми безпеки кримінально-виконавчої системи  . // Право : безпека – Х. ХНУВС, 2008.т.7 №3 с. 58-64.

          20. Севостьянов В.П. Кримінально-виконавча система України : від кризи до стагнації / Севостьянов В.П. // Форум права. -2010 -№4. –с. 804-809 [Електронний ресурс ]. – Режим доступу : http://www/nbuv.gov.ua/e-jornals/FP/2010-4/10cvpkolc.pdf.

          21. Старков О.В. Криминопенология. Учебн. Пособие – М.: «Экзамен», 2004. -284с.

          22. Севостьянов В.П. Принцип демократизму в кримінально-виконавчому праві : історія розвитку та сучасні проблеми реалізації // Право і безпека Х.: ХНУВС. 2004/32, с.103-107.

          23. Трубников В.М. Роль і значення цивільного суспільства і правової держави у формуванні кримінальної і кримінально-виконавчої політики //Державна політика у сфері кримінальної юстиції та забезпечення правопорядку в Україні: Матер. наук.-практ. семінару (28 лютого 2008 року), Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ). – Д.: Дніпроп. держ. yн-т внутр. справ, 2008. – 232 с

          24. Бандурка А.А., Давыденко А.М. Противодействие преступности: теория, практика, проблемы:Монография. –Харьков.: Изд-во Нац. Ун-та внутр.дел., -2005.-302с.

 

До теми №2

 

1. Рішення Конституційного Суду України № 12-рп-98 від 9 липня 1998 року // Офіційний вісник України. -1998. - № 32. – ст. 1209.
2. Пархоменко Н.М. Джерела права: проблеми теорії та методології. Монографія. – К.: Тов. «Видавництво «Юридична думка»». – 2008. – с.327.
3. Карпачова Н.І. Міжнародні стандарти у галузі прав і свобод людини та проблеми їх реалізації в Україні // Право України. – 2009. - № 4. – с. 18.
4. Шебанов А.Ф. Система законодавства як наукова основа кодифікації // Радянська держава і право. – 1971. – № 12. – с. 31-39.
5. Хрестоматія з історії пенітенціарної системи України / Упор. Г.О. Радов, І.І. Резник. – Київ: РВВ КІВС, 1988, - т.1. – ч.1  -414с
6. Кривуля О.М. Філософія: світ – людина – дух. Навч. посібник. – Харків.: ТОВ "Прометей", 2003. - с.97-103.  -296с
7. Білоцерківський В.Я. Історія України. Курс лекцій. – Харків, 1999. – с.  .  -652с
8. Фойницький І.Я. Учение о наказании в связи с тюрьмоведением. – СПб, 1889. – 217 с
9. Циплин В. Курс церковного права: Учебное пособие. – Клин: Издательство «Христианская жизнь», 2004. – с. 324.
10. Мачулин Л.І. Історія тюремного Харкова (1668-1917 рр.). – Харків: Мачулин, 2005. – с. 241.
11. Ширвиндт Е.Г., Утевский Б.С. Советское исправительно-трудовое право. – М.: Юрид.лит., 1957. – с. 187
12. Григор’єв О.М. Пенітенціарна теорія та практика в Російській імперії в кінці ХVІІІ – на початку ХХ століття: Історико-правове дослідження (на прикладі Українських губерній). – Монографія. – Київ: КНУВС, 2007. – с. 167.
13. Детков М.Г. Содержание пенитенциарной  политики Российского государства и её реализация в системе исполнения уголовного наказания и лишения свободи в период 1917-1930 годов. – М., 1992. – с. 342.
14. Утевский Б.С. Воспоминания юриста. – М.: Юрид.лит., 1989. – с. 252.
15. Становление советского исправительно-трудового права (октябрь 1917 г. – 1925 г.). Вып. 1 ч. 1. - Рязань, 1984. – с. 96.
16. Ширвиндт Е.Г. Наше  исправительно-трудовое законодательство. – М., 1925. –    115 с.
17. Ширвиндт Е.Г., Утевский Б.С. Советское исправительно-трудовое право. – М.: Изд-во Юридическая литература, 1957. –    244 с.
18. Ширвиндт Е.Г., Утевский Б.С. Советское исправительно-трудовое право. Изд. 2-е. – М.: НКВД, 1931. – с. 212
19. Пенітенціарний кодекс УРСР. – Харків: НКВС УРСР, 1924. -124 с.
20. Кузьмин С.И. Политико-правовые основы становления и развития  исправительно-трудовых учреждений. Уч. пособие. – М.: Академия МВД СССР, 1988. –  96 с
21. Кузьмин С.И. Деятельность  исправительно-трудовых учреждений (1936-1960 гг.). – Уч. пособие. – М.: Академия СССР. – с.  95 с.
22. Виправно-трудовий кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1971. - № 1. – Ст.. 6.
23. Богатирьов І.Г., Богатирьова О.І. Державна кримінально-виконавча служба України (Історія та сучасність). – Дніпропетровськ: ПП «Ліра ЛТД», 2007. – 352 с.
24. Карпачова Н.І. Стан дотримання і захисту прав і свобод людини в Україні. – Харків: Консул, 2002. –с.  350 с.
25. Севостьянов В.П. Загально концептуальні принципи розробки проекту Кримінально-виконавчого кодексу України // Збірник наукових праць. Серія “Право”. Вип. 3. – Харків: ХНАДУ, 2003. – с. 158-162.
26. Вербенський М.Г. Гуманізація виконання покарань в Україні. // Вісник Центру суддівських студій. – 2004, № 2-3. – с. 6-9.
27. Пєтков В.П. Пенітенціарне законодавство і його реформування: Навчальний посібник. – Запоріжжя: ЗЮІ, 1997. – с.  240 

          28. Севостьянов В.П. Понятие и принципы уголовно-исполнительного законодательства Украины // Матеріали МНПК «Кримінальна юстиція України : сучасний стан та перспективи розвитку – ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. –Луганськ. 2010.с.187-134.»

          29. Севостьянов В.П. Проблеми реалізації конституційних норм у кримінально-виконавчому законодавстві України. // Вісник Академії правових наук України №1 (36)-Харків, 2004, с.185-190.

         30. Кожухар В.І. Забезпечення законності в установах виконання покарань // Вісник прокуратури. -2007., №7 (73) с.39-42.

 

До теми № 3

 

1. Романов М.В. Загальна характеристика кримінально-виконавчої системи України // Кримінально-виконавче право України: Підручник для студентів юридич. спеціальностей ВНЗ / За ред. проф. А.Х. Степанюка – Харків: Право, 2005. – С. 28-29.
2. Гель А.П. Органи та установи виконання покарань // Гель А.П., Семаков Г.С., Яковець І.С. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник / За ред. проф. А.Х. Степанюка. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – с.  102
3. Резник І.І. Загальна характеристика періодів становлення та розвитку кримінально-виконавчої системи і законодавства України // Кримінально-виконавче право України (Загальна та Особлива частини): Навчальний посібник / За загальн. редакцією проф. О.М. Джужи – Київ: Юрінком Інтер, 2002. – с. 49.
4. Стручков Н.А. Курс исправительно-трудового права. Проблемы общей части. – М.: Юрид. лит., 1984. – 240с.
5. Радов Г.О. Роль та місце пенітенціарної системи в структурі державного управління України // Проблеми пенітенціарної теорії і практики № 1 (2) 1997. Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. : РВВ КІВС, 1997. с.51-54.
6. Орлов П.И., Севостьянов В.П., Шумилин С.Ф. Уголовно-исполнительное законодательство Украины: Сборник нормативных актов. – Харьков: ХИВД, 1993. – 164с.
7. Севостьянов В.П. Проблеми безпеки кримінально-виконавчої системи України // Право і безпека. – 2008. – Т. 7. – № 2. – с. 58-64.
8. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 12.12.2003 р. № 251 “Про затвердження Переліку установ кримінально-виконавчої системи, які виконують покарання у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі” (із змінами і доповненнями станом 14.05.2009 р.).
9. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. – Монографія – Х.: «Основа», 1999. – 440 с
10. Пєтков В.П. Управління виховно-виправним процесом і злочинність (історія та сучасність). – Харків: НУВС, 1998. – 699 с.
11. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 05.02.2000 № 11 "Про заходи щодо поліпшення управлінської діяльності та виконавської дисципліни в органах і установах виконання покарань у світлі вимог Президента України".
12. Севостьянов В.П. Принцип демократизму в кримінально-виконавчому праві: історія розвитку та сучасні проблеми реалізації // Право і безпека. – 2004. – № 2. –Т.3. – с. 103-107.
13. Осауленко О.І., Сколов С.І. Спостережні комісії: історичні та правові аспекти діяльності // Право України. – 2004. – № 9. – с. 34-37.
14. Збірник законодавчих та нормативно-правових актів, що регламентують роботі зі зверненнями громадян / ДДУзПВП України; Під заг. ред. М.Г. Вербенського. – Київ, 2005. – 39 с.
15. Вербенський М.Г., Мендель М.В. та інші. Організація управлінської діяльності в органах і установах кримінально-виконавчої системи. – Київ: ДДУзПВП, 2004. – с.  - 77  
16. Марцеляк О.В. Інститут омбудсмана: теорія і практика: Монографія. – Харків: НУВС, 2004. – с.   450 
17. Прусс В.М., Ягунов Д.В. Пенітенціарна система України: Монографія. – Одеса: Фенікс, 2006. – с.   252 
18. Бандурка О.М. Професійна етика працівників органів внутрішніх справ навч. посібник. –Харків: вид-во НУВС, 2001.-220с.
19. Пташинський О.Б. Пенітенціарна система України. Монографія –К., 2004., - 204с
20. Основні питання діяльності кримінально-виконавчої системи. Частина 4.-К.; МП «Леся» -2001 -67с.
21. Зубков А.И., Калинин Ю.И., Сысоев В.Д. Пенитенциарные учереждения в системе Министерства юстиции России. История и современность. –М.: Норма, 1998.-176с.
22. Ягунов Д.В.Державне управління пенітенціарною системою України: історія, сучасність, перспективи: Монографія,- Одеса.: ОРІДУ НАДУ, 2005.-252с.
23. Ярмиш О.Н. Каральний апарат самодержавства в Україні в кінці XIX – на початку XX ст.: Монографія. –X.: Консум, 2001.-288с.

    24. Богатирьов І.Г., Халимон С.І. Кримінально-виконавча інспекція як суб’єкт запобігання злочинам: Монографія. - Х.: Харків юридичний, 2009, - 320 с.

 

25. Калінюк А.В. Правове регулювання фінансової діяльності установ пенітенціарної системи //Право України; 2004; №3 с. 46-49

 

 

До теми № 4

 

1. СССР и международное сотрудничество в сфере прав человека: Документы и материалы. – М., 1989. -  с. 485
2. Бандурка А.М., Севостьянов В.П. Правовое положение осужденных к лишению свободы Учебное пособие. – Харьков: «Основа», Ун-т внутр. дел, 1997. –242с.
3. Список міжнародних і недержавних організацій, які співпрацюють з Державною кримінально-виконавчою службою України // www.kmu.gov.ua
4. Як змусити стандарти працювати.: Посібник. –Донецьк.: Східний видавничий дім, 2001, -212с.
5. Шинальский О.М. Права людини в місцях позбавлення волі // Вісник Прокуратури. -2006, - №3, с.5-14.
6. Потерпілий від злочину (міждисциплінарне правове дослідження) Колектив авторів. За заг. ред.. Ю.В. Баулина, В.І. Борисова. –Х.: Вид-во Кросроуд, 2008. -364с.
7. Пустобаєва Ю.А. Загальне визначення поняття правового становища засуджених // Вісник НУВС. Харків, 2003.-вип.22. с.213-218.
8. Боровська Н. Забезпечення правового статусу засудженого // Юридична Україна. – 2004. – №10.
9. Кушніренко О.Г., Слинько Т.М. Права і свободи людини та громадянина: Навчальний посібник. – Харків: Факт, 2001. – 440 С.
10. Трубников В.М., Чеботарьова Ю.А. Правовий статус засуджених до позбав­лення волі: Монографія. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006. – 367 с.
11.  Пуйко В.Н. Правові проблеми забезпечення соціально-правового статусу засуджених до позбавлення волі // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічн. Бюл. КІВС. – К. МП«Леся»., 2003.  -№8. с.11-16.

 

                                                                                            

 

До теми № 5

 

1. Наказ ДДУзПВП № 261 – 2001 р. “Про затвердження Інструкції про порядок розподілу і направлення осіб, позбавлених волі із СІЗО в УВП”.
2. Наказ ДДУзПВП № 275 – від 25.12.2003 р. “Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань”.
3. Кримінально-виконавче право: Збірник нормативно-правових документів // Уклад. А.Х. Степанюк. - Х.: Право, 2005. - 464 с.
4. Кримінально-виконавче право України: Підручник // За ред. Трубников В.М., Харченко В.М., Лисодід О.В., Оніка Л.П. - Х., 2001. - 384 с.
5. Орлов П.И., Шумилин С.Ф., Севостьянов В.П. Уголовно-исполнительное законодательство Украины: Сборник нормативных актов. – Харьков: ХИВД, 1993. – 164 с.
6. Яковець І.С. Первинна класифікація засуджених до позбавлення волі та їх розподіл в установі виконання покарань - Х.: Кроссроуд, 2006

До теми № 6

 

1. Наказ ДДУзПВП № 237 – 2003 р. “Про затвердження Інструкції з організації охорони колоній”.
2. Наказ ДДУзПВП № 17 – 2004 р. “Про затвердження Інструкції про організацію роботи чергових частин ДДУзПВП, Управлінні ДДУзПВП в АР Крим та областях”.
3. Наказ ДДУзПВП № 70 – 2000 р. “Про затвердження Інструкції з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання у ВК”.
4. Наказ ДДУзПВП № 275 – 2003 р. “Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань”.
5. Наказ ДДУзПВП № 06 – 2000 р. “Про затвердження Інструкції про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються в СІЗО ДДУзПВП”
6. Наказ ДДУзПВП № 140 – 1999 р. “Про затвердження Інструкції про охорону та нагляд за засудженими у колоніях ДДУзПВП”.
7. Наказ ДДУзПВП № 117 – 2000 р. “Про затвердження і введення в дію Інструкції про порядок прийому, реєстрації, обліку і розгляду в установах кримінально-виконавчої системи заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини і пригоди”.
8. Наказ ДДУзПВП № 52дск – 1999 р. “Про затвердження Інструкції з організації перегляду кореспонденції осіб, які тримаються в УВП та СІЗО”.
9. Бондарев Б. Совершенствовать службу охраньї // Преступление и наказание, 1997. -№ 11. - С. 3-5.
10. Детков М.Г., Глазунов Н.С. Правовые предпосылки создания отделов безопасности в ИТК и некоторые проблемы организации их деятельности // Правовое и методологическое обеспечение исполнения уголовных наказаний / Сб. научных трудов. - М.: ВНИИ МВД России, 1994.-С. 81 - 87.
11. Громов М.А., Селиверстов В.И., Правовые и организационные вопросы обеспечения безопасности работников ИТУ. – Рязань: РВШ МВД СССР, 1991. – С. 7.
12. Зубков А.И., Дорофеев Н.К. Строго регламентированный внутренний распорядок ИТУ и его реализация. Монография. – Томск: Изд-во Томского государственного университета, 1972. – 201 с.
13. Казак Б.Б. Правовое регулирование воздействия на осужденных злостно нарушающих режим в ИТУ. Дисс. …канд.юрид.наук. – М., Академия МВД СССР. 1988. – С. 68.
14. Казак Б.Б. Уголовно-исполнительная система в механизме обеспечения внутренней безопасности общества: Монография. – Рязань, 2000. – 324 с.
15. Кривошея А.П. Функции режима исполнения и отбывания уголовных наказаний, связанных с исправильтельно-трудовым воздействием. – Киев, 1984. – с. 127.
16. Радов Г.А. Правовое регулирование режима отбывания наказания и пути его совершенствования // Материалы Всесоюзной научно-практической конференции. – Рязань, 1989. – с. 119.
17. Радов Г.А. Надзор за осужденными к лишению свободы: понятие и определения // Уголовно-правовые и криминологические меры предупреждения преступлений: Межвуз. сб. науч. тр. – Омск: ВШ МВД СССР, 1986. – С. 120-130.
18. Романов М.В. Правове регулювання заходів стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі: Монографія – Харків, 2003. – 120 с.
19. Севостьянов В.П., Уманець Ю.М. Проблеми правового регулювання та кваліфікації злісних порушень вимог режиму в місцях позбавлення волі // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 1999. - № 1(6). – С. 149 – 157.
20. Смагин Ю.Е. Организационно-тактические и методические основы использования оперативно-технических средств в ИТУ: Учебное пособие. – Рязань: ВШ МВД СССР, 1987. – 104 с.
21. Степанюк А.Ф., Трубников В.М. Режим отбывания лишения свободы в учреждениях, исполняющих наказания. – Х.: НЮА, 1994.- с. 87
22. Уманець Ю.М. Режим виконання покарання у виді позбавлення волі (проблеми теоретичного аналізу та правового регулювання) // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1999. - № 5. - С. 182-186.

 

До теми № 7

 

1.     Кузьмин С.И. Деятельность исправительно-трудовых учреждений (1936-1960 г.г.). – М., 1989. –128с.
2. Форд Г. Моя жизнь, мои достижения – М.: Финансы и статистика, 1989. – с.252.
3. Бандурка О.М., Севостьянов В.П. Правовое положение осудженных к лишению свободы: Пособие– Харков: Основа, Ун-т внут. дел, 1997.–с. 242.
4. Вербенський М.Г. Гуманізація виконання покарань в Україні // Вісник Центру суддівських студій. – 2004. - № 2-3. - с. 6-9.
5. Наказ ДДУзПВП від 25.12.2003 № 275 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань» (зі змінами і доповненнями на 14.05.2009).
6. Карпачова Н.І. Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. – Київ, 2006. – с. 208.
7. Севостьянов В.П. Проблеми профілактики наркоманії в місцях позбавлення волі // Актуальні проблеми протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин у сучасних умовах”. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (12.10.2007). – Д: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2007. – с. 272.
8. Наказ ДДУзПВП і МОЗ України від 18.01.2000 № 3/6 “Про затвердження нормативно-правових актів з питань медико-санітарного забезпечення осіб, які утримуються в СІЗО та установах виконання покарань ДДУзПВП” (зі змінами внесеними наказом ДДУзПВП і МОЗ України № 216/532 від 18.11.2003 р.).
9. Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ. – Українсько-Американське бюро захисту прав людини. – Київ, 1996. – с. 212.
10. Неживець О.М. Організація та ефективність використання кримінально-виконавчої системи // Науковий вісник НАВСУ. – К. 2002. –вип.4. с. 107
11. Севостьянов В.П. Проблемы трудоиспользования осужденных к лишению свободы // Збірник наукових статей –Х. ХНЄУ, 2007, №8 с.178-182.
12. Зубков А.И. Перестройка в сфере трудового использования осужденных и развития производственной базы ИТУ // Сборник избранных трудов А.И. Зубкова в 4-х частях. Часть1. – Псков: Псковск. юрид. ин-т ФСИН РФ, 2010. -349с.

 

До теми № 8

 

1. Зубков А.И., Стурова М.П. Организация исправления и перевоспитания осужденых. - М., 1985. – с. 320
2. Андрушко І. Досвід організації соціально-психологічної роботи із засудженими в установах виконання покарань. — К.: Центр “Альтернатива-В”, 2004. — с. 198  .
3. Янчук О. Ресоціалізація неповнолітніх, які відбувають покарання // Соціальна політика і соціальна робота. — 2002. — № 1. — С. 75-83.
4. Высотин Л.А. Педагогические основи процесса исправления и перевоспитания осужденных в ИТУ. - М., 1997. – с. 218
5. Скоков С.І., Олійник Ю.І., Янчук О.М. збірник нормативних документів і методических рекомендації з питань організації виховної та соціально-психологічної роботи серед осіб, засуджених до позбавлення волі – К.: МП «Леся», 2002. -312с.
6. Гречанюк С.П. Шляхи удосконалення діяльності персоналу пенітенціарних установ при організації виховно-виправного процесу // Підприємництво, господарство і право. -2005. -№3.с.134-136.
7. Исправительно-трудовая педагогика.: Учебник. /Под общ. ред. Богатырева И.Т. –М.1978. -326с.
8. Синьов В.М., Кривуша В.І. Пенітенціарна педагогіка Навч. посібник – К. МП«Леся» 2000. -126с.
9. Синьов В.М. Психолого-педагогічні проблеми дефектології та пенітенціарії –К.: МП «Леся», 2010. -779с.
10. Основи пенітенціарної психології. Навч. посібник- Кол. авторів: Крейдун Н.П., Лактіонов О.М., Сорока А.В., Скоков С.І. –Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. -140с.
11. Бандурка А.М. Тема преступности в литературе и искусстве. – Харьков.: Основа. -2006. -416с.

До теми № 9

 

1. Беца О., Панасюк М., Шкадюк В. Впровадження альтернативних видів покарань в Україні: Посібник / Ред. О.В. Беца. – К.: МП Леся, 2003. – 116 с.
2. Богатирьов І.Г. Теорія і практика виконання кримінально-виконавчою інспекцією покарань, не пов'язаних з позбавленням волі: Монографія. – К.: Атіка, 2005. – 312 с.
3. Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України / А.П. Гель, О.Г. Колб, В.О. Корчинський [та інш.]; за заг. ред. А.Х. Степанюка. – К.: Юрінком Інтер, 2008, - 496 с.
4. Вербенський М. Застосування покарань, не пов'язаних з позбавленням волі // Аспект – інформ. бюл-нь. – 2003. – №1(9). – С.3-5.
5. Гура Р.М. Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю:- Харків, Вид-во СПД ФО Вапнярчук Н.М. -2003.-157с.
6. Дрьомін В.М. Деякі питання удосконалення діяльності органів, що виконують покарання, не пов'язані з позбавленням волі // Вісник Одеського ін-ту внутр. справ. – 2000. – № 3. с. 94
7. "Про затвердження Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань" Наказ ДДУПВП №270/1560 від 19.12.03.
8. Черненок М.П. Виконання майнових покарань: Монографія. − Харків: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006. − 176 с.
9. Палій М., Назимко Є. Реформування інституту конфіскації майна як реалізація адекватності покарання та відновлення соціальної справедливості // Підприємство, господарство і право. -2008, -№5(149)-с.115-119.
10. Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України / А.П. Гель, О.Г. Колб, В.О. Корчинський [та інш.]; за заг. ред. А.Х. Степанюка. –К.: Юрінком Інтер, 2008, -496 с.
11. Богатирьов І.Г., Селезньов М.О. Виправні работи – як альтернатива позбавленню волі : Монографія. –Бровари : Хм ЦНТЕІ, 2010.-190с.
12. Ткачова О.В. Виконання покарань у виді виправних і громадських робіт.: Монографія.-Х.: Право,2010.-192с.
13. Штефан М.Й., Омельченко М.П., Штефан С.М. Виконання судових рішень: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2001 -320с.

 

До теми № 10

1. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 04.09.2001 р. № 165 «Про організацію виконання покарання у виді обмеження волі в установах кримінально-виконавчої системи».
2. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 14.03.2005 р. № 48. «Про умови розподілу осіб, засуджених до обмеження волі, та направлення їх до виправних центрів».
3. Наказ Міністра оборони України від 29.11.2004 р. № 567 «Про затвердження Інструкції про порядок відбування покарання засуджених військовослужбовців у виді тримання в дисциплінарному батальйоні».
4. Бадира В.А., Денисова Т.А. Правові основи виправлення та ре соціалізації жінок, засуджених до позбавлення волі: Монографія / В.А. Бадира., Т.А. Денисова. – Запоріжжя, 2009. – 168 с.
5. Севостьянов В.П. Довічне позбавлення волі : проблеми правового регулювання та практики виконання // Вісник НУВС. №33,2006. С.157-165.
6. Осауленко О.І. Структура механізму правового регулювання виконання (відбування) покарань у виді позбавлення волі // Вісник НАВСУ. -2004. №6. –с.252-259.
7. Наказ з ДДУ з ПВП Від 28.01.2004р №201 «Про затвердження типового положення про батьківський комітет при виховній колонії» // Офіційний вісник України – 2004. -№5, - ст..267.
8. Степанюк А.Х. Умови відбування покарання засудженими жінками // Аспект. – 2005 -№1(14)-с.4-13.
9. Стаднік В.І. Правове регулювання виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі щодо неповнолітніх // Право України. -2005.-№5-с. -98.
10. 10.  Букалов А.И. Пожизненное заключение. Международные стандарты и практика их применения в Украине и за рубежом. – Донецк, 2001, -152с.

11. Рудник В.І. Позбавленя волі: негативні наслідки та заходи їхньої нейтралізації. Монографія – К. МП«Леся», 1999 -174с.

 

До теми № 11

1. Бандурка А.М., Денисова Т.А., Трубников В.М. Общая теория социа­льной адаптации освобожденных от отбывания наказания (правовой и социально-психологический анализ уголовно-исполнительной политики по реабилитации осужденных). – Харьков-Запорожье: НУВД, ЗГУ, 2002. – 440 с.
2. Иногамова-Хегай Л., Казарян Э. Основания и предпосылки применения условно-досрочного освобождения // Уголовное право. – 2003. – № 4. – С. 26-29.
3. Назаренко Д.О. Адміністративний нагляд і контроль за поведінкою осіб, звільнених з місць позбавлення волі //Від громадянського суспільства до правової держави: Матеріали 1 Міжнародної науково-практичної конференції. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006. – 487 с.  
4. Назаренко Д.О. Об’єкт порушення правил адміністративного нагляду //Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. Випуск 36. – Харків, 2007. – С. 107-113. (446 с.).
5. Назаренко Д.О. Кримінально-правові і кримінологічні підстави застосування адміністративного (превентивного) нагляду//Право і безпека. – 2006. - № 5’5. – С. 75-80 (216 с.).
6. Наказ МВС України та Державного департаменту України з питань виконання покарань № 823/188 від 23 серпня 2002 р. «Про затвердження Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України».
7. Постанова Пленуму Верховного Суду № 3 від 28 березня 1986 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про порушення правил адміністративного нагляду» // Збірник ППВС України. – 1986 -1990. с 329
8. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 р. № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 3.
9. Наказ МВС України, Державного департаменту України з питань виконання покарань 04.11.2003, № 1303/203 «Про затвердження Інструкції про порядок встановлення та здійс­нення адмі­ністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбав­лення волі».
10. Трубников В.М. Социальная адаптация освобожденных от отбывания наказания: Мо­нография. – Харьков: Основа, 1990. – 173 с.
11. Трубников В.М. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання // Вісник Нац. ун-ту внутр. справ. – 2002. – № 19. – С. 73-81.
12. Цвігун Д.П. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць по­збавлення волі // Науковий вісник Чернівецького університету. - 2002. - № 131. – С. 107-110.
13. Ярмакі Х.П. Адміністративний нагляд міліції // Актуальні проблеми дер­жави і права. – 2003. – № 19. – С. 148-153.
14. Литвак О.М., Палічук О.І. Кримопенологічний аналіз амністії та помилування // Право України. -2008. №1 –с.90-97.
15. Соціальна адаптація осіб, звільнених від покарання: проблеми та шляхи їх вирішення.: Навч. посібник. / За заг. ред.. О.В. Беци – К.: Сфера, 2003. -114с.

 

До теми № 12

1. Минимальные стандартные правила обращения с заключенными// Уголовно-исполнительное законодательство Украины: Сб. нормативних актов.: Составители: Орлов П.И. Севостьянов В.П. – Х., ХИВД, 1993, с. 121-141
2. Свод принципов защиты всех лиц, подвергаемых задержанию или заключению в какой бы то ни было форме// Уголовно-исполнительное законодательство Украины:  Сб. нормативных актов.: Составители: Орлов П.И. Севостьянов В.П. – Х., ХИВД, 1993, с.142-151
3. Декларация о защите всех лиц от пыток и других жестоких, бесчеловечных или унижающих достоинство видов обращения и наказания// Уголовно-исполнительное законодательство Украины: Сб. нормативных актов.: Составители: Орлов П.И. Севостьянов В.П. – Х., ХИВД, 1993, с. 161-164
4. Европейские минимальные стандартные правила обращения с заключенными// Правовое положение осужденных к лишению свободы: Пособие.: Бандурка А.М., Севостьянов В.П. –Х. «Основа, Ун-т внутр. дел, 1997. – С. 143-160 (-242 с)
5. Типовое соглашение о передаче заключенных – иностранцев// Уголовно-исполнительное законодательство Украины: Сб. нормативных актов.: Составители: Орлов П.И. Севостьянов В.П. – Х., ХИВД, 1993, с. 152-155
6. Рекомендации в отношении обращения с заключенными – иностранцами// Уголовно-исполнительное законодательство Украины: Сб. нормативных актов.: Составители: Орлов П.И. Севостьянов В.П. – Х., ХИВД, 1993, с. 155-156
7. Кодекс поведения должностных лиц по поддержанию правопорядка // Уголовно-исполнительное законодательство Украины: Сб. нормативных актов.: Составители: Орлов П.И. Севостьянов В.П. – Х., ХИВД, 1993, с. 156-161
8. Кіршенблат С. Тлумачення прав ув'язнених осіб у міжнародно-правових джерелах: Зб. наук. статей / За заг. ред. О. Доброжинського, С. Сворака. – Чернівці, 2006. – С. 94-101.
9. Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав громадянина за кордоном: Спеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. – К., 2006. –  52 с.
10. Карпачова Н.І. Міжнародні стандарти у галузі прав і свобод людини  та проблеми їх реалізації в Україні //Право України №4 – 2009. – С.4-22
11. Оніщук М. Проблеми забезпечення прав людини в Україні: від Загальної декларації прав людини – до сьогодення // Право України. - № 4. - 2009. – С. 37.
12. Стандартные минимальные правила Организации Объединенных Наций в отношении мер, не связанных с тюремным заключением (Токийские правила): Приняты резолюцией Генер. Ассамблеи 45/110 14 декабря 1990 г. // Междунар. акты о правах человека. Сб. докум. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1998. – С. 217-225.
13. Яцина І.П. Захист прав людини в умовах позбавлення волі // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – № 1. – К.: "МП Леся", 1996. – С. 34.
14. Степанюк А.Х., Яковець І.С. Втілення міжнародних стандартів у практику діяльності кримінально-виконавчої системи України: Монографія. – Харків: "Кроссрод", 2007. – 184 с.
15. Лисодід О.М., Степанюк А.Х. Втілення міжнародних стандартів проводження з засудженими у пенітенціарних установах Швеції // Аспект. -2005.-№1(14) –с.36-40.
16.  Койл Э. Подход к управлению тюрьмой с позиций прав человека: пособие для тюремного персонала. -Лондон: Изд-во МЦТИ, 2002. -156с.
17. Мелентьев М.П. Возникновение и развитие пенологии и пенитенциарной науки. Учебное пособие. -Рязань: Академия права и управления. МЮ РФ -2001 -86с.
18. Мелентьев М.П. Пенітенціарні системи зарубіжних країн. Навч. –практ. посібник. –К., 1993. -164с.
19.  Лубський В.І., Борис В.Д. Мусульманське право: навч. посібник –К.: Вілбор., 1997. -256с.
20. Арсанукаева М.С. Арабский халифат. Шариат (мусульманское право) – М.2002. -118с.
21. Халиль Х.Х. Понятие наказания в мусульманском уголовном праве // Юридич. Вестник Дагестанского государственноо университета -2007., №1 с.128-132.
22. Поздяков В.М. Пенитенциарные системы зарубежных стран. –М.:2000, -246с.
23. Исполнение лишения свободы в Австрии.: Вена: Изд-во «Вольфганг Гратц», 2007 (Электронный ресурс : www.polpred.com.
24. Власов И.С. Преступление и наказание в Англии, США, Франции, ФРГ. –М.: Наука, 1992. -246с.
25. Бандурка А.М., Бандурка А.А. Зарубежная криминология: История и современность : Монография. –Харьков: Изд-во Нац. Ун-та внутр. дел., -2005. -392с.