
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ЛАТИНСЬКА МОВА
ЛАТИНСЬКА МОВА« Назад
ЛАТИНСЬКА МОВА 13.07.2015 04:33
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН
Л.М. Скриник
ЛАТИНСЬКА МОВА
Навчально-методичний комплекс
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН
Л.М. Скриник
ЛАТИНСЬКА МОВА
Навчально-методичний комплекс
К И Ї В 2014
УДК 811.124:355.233:159.9(076) ББК 81.2 Лат:68:88 С 45
Рекомендовано до друку методичною радою Інституту (протокол № 10 від „18” червня 2014 р.)
Скриник Л.М. Латинська мова: Навчально-методичний комплекс. К.:Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014. – 26 с.
Рецензенти: О.А. Осауленко, начальник кафедри досудового розслідування ННІПФПСКМ НАВС, кандидат юридичних наук, полковник міліції
І.О. Ієрусалимов, професор кафедри досудового розслідування ННІПФПСКМ НАВС, кандидат юридичних наук, доцент, полковник міліції
Ю.О. Матвєєва, молодший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії НДЦ ІКВС, лейтенант внутрішньої служби
Відомості про автора: Скриник Л.М. – викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби.
© Л.М.Скриник, 2014 © Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014 ЗМІСТ
ВСТУП.....................................................................................................................................5
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН.........................................................................................................8
ПРОГРАМА КУРСУ.............................................................................................................10
ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ...................................................................................13
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ...................................................................................................18
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ..........................................................................................................21
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ.......................................................................................25
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………….....26
ВСТУП
Безперервна традиція і незаперечна необхідність вивчення курсу латинської мови в усіх вузівських програмах спеціальності «правознавство» зумовлена низкою як загальноосвітніх, так і вузькопрофесійних чинників. Історично склалося так, що античний Рим став колискою всієї сучасної західної цивілізації, культури, основою нових європейських мов. Оскільки давній Рим був класичним взірцем правової держави, досконале римське право слугує базою становлення юриспруденції усіх сучасних країн західного світу. Таким чином латинську юридичну лексику покладено в основу міжнародної юридичної термінології. Зокрема у сучасному юридичному лексиконі вживається велика кількість латинських слів і виразів: юрист, юстиція, юриспруденція, алібі, аргумент, адвокат, арбітр, цивільний, кримінал, легітимність, трибунал, статус, президент, конституція, кодекс, презумпція, вето, персона грата, де юре, де факто та інші. Знання латинської мови є необхідною умовою успішної професійної діяльності спеціаліста, що прагне працювати у правовій сфері. Адже знання юридичної термінології, походження якої є від латинської мови, стає обов'язковою для фахівців- правознавців. Латинська мова на юридичному факультеті одночасно з загальноосвітньою функцією виконує роль допоміжної дисципліни в підготовці фахівця-правознавця (являючи собою мову писемних джерел римського права і міжнародну мову правознавчої термінології). Курс латинської мови для юристів має бути якнайтісніше пов’язаний з курсом римського права, крім того, знання латинської мови сприяє глибшому розумінню майбутнім юристом термінології та логіки фахових дисциплін, кращому засвоєнню сучасних іноземних мов, рідної мови, ділової лексики, юридичної деонтології.
Фундаментальною метою дисципліни є надання курсантам базових знань, умінь і навичок з латинської мови на лексичному матеріалі, що базується на юридичній термінології та фразеологізмах, усталених словосполученнях та крилатих виразах. Предметно-видовими цілями є набуття курсантами рівня володіння латинською мовою достатнього для успішного розуміння термінології в професійній діяльності, а саме: — набуття курсантами навичок читання, правильної вимови та наголосу; — знання напам’ять визначеної програмою кількості юридичних термінів, формулювань, виразів і цитат; — читання зі словником і переклад латинських оригінальних правових текстів; — оволодіння основами елементарної граматики латинської мови юридичних текстів; — вироблення вміння читати і перекладати із словником оригінальний юридичний текст; — накопичення лексичного запасу в обсязі близько 400 слів; — уміння практично користуватися юридичною термінологією. розвиток та вдосконалення вмінь ділового спілкування, формування та вдосконалення мовленнєвих навичок (лексичних, граматичних, фонетичних) в галузі юриспруденції та правознавства, реферування на основі відібраного матеріалу за тематикою, узгодженою з фахівцями профілюючих кафедр ІКВС. Загально-функціональними цілями є забезпечення володіння юридичною термінологією латинського походження; — вміння читати оригінальні юридичні тексти; — вміння перекладати оригінальні юридичні тексти рідною мовою зі словником. Дисципліна «Латинська мова» вивчається на першому курсі і відноситься до циклу фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін. «Латинська мова» тісно пов’язана з окремими темами таких навчальних дисциплін як «Пенітенціарна система та пенітенціарна політика зарубіжних країн», «Пенітенціарне право», «Кримінальне право», «Історія вчень про державу і право», «Історія держави і права України». Накопичення балів відбувається як за рахунок поточного контролю, так і за результатами поза аудиторної роботи (виконання практичних завдань, підготовка реферативних доповідей), а також підсумкового контролю. Форми контролю – залік.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
ПРОГРАМА КУРСУЗмістовий модуль 1. Латинська мова, історія її виникнення та розвитку.
Тема 1. Основи фонетики. Правила читання та наголосу. Граматичні категорії іменника. Іменники та прикметники І відміни. Дієслово-зв'язка esse. Латинський алфавіт. Правила вимови (приголосні та голосні). Наголос у латинський мові. Довгота та короткість складу. Правила наголошення. Поділ слова на склади. Морфологія. Частини мови (відмінювані частини мови і незмінні частини мови). Іменник (Substantivum). Граматичні категорії іменника (рід, число, відмінок, відміну). Дієслово-зв'язка esse. Опрацювання тексту «Суспільно-політичний устрій в Стародавньому Римі».
Тема 2. Граматичні категорії дієслова. Praesensindicativiactive. Граматичні категорії дієслова (означені, іменні). Категорії особових форм дієслів (особи, числа, часу, способу дії, стану). Іменні форми (неозначені форми дієслова, дієприкметники, віддієслівний іменник, супін —особливий віддієслівний іменник). Означені дієслова характеризуються (особою, числом, часом, способом дії, станом). Основні форми дієслова (1-а особа однини теперішнього часу дійсного способу дії активного стану (praesens indicativi activi)). Особові закінчення дієслів (активний стан). Родовий відмінок іменників 1-ї та 2-ї відміни. Дієслово esse в теперішньому часі. Опрацювання тексту «Становлення основ римського права».
Тема 3. Іменники та прикметники II відміни. Займенники. Imperativuspraesentisactive. Іменники 2-ї відміни на –er. Повна схема відмінювання іменників на –a та –us. Орудно-місцевий відмінок іменників 1-2-ї відміни. Іменники середнього роду на - um. Вживання наказового способу. Іменники на –er. Вживання орудно-місцевого відмінку. Іменники на –um. Прикметники 1-2-ї відміни на –us, –a. –um. Опрацювання тексту «Закони Дванадцяти таблиць». Тема 4. Теперешній час пасивного стану дійсного способу дії. Praesens indicativi passivi. Відмінювання дієслів 1-2-ї дієвідміни в пасивному стані (дійсний та умовний способи дії).Теперешній час пасивного стану дійсного способу дії. Теперешній час пасивного стану умовного способу дії. Опрацювання тексту «Манципація».
Тема 5. Іменники і прикметники ІІІ відміни. Imperfectum indicativi activi et passivi. Futurum I indicativi acilvi et passivi.3-я відміна іменників (голосна та мішана групи). Загальні зауваження щодо з-ї відміни іменників (приголосна група, мішана група, голосна група). Винятки до іменників (чоловічий рід, жіночий рід, середній рід). Голосна та мішана група іменників. Прикметники 3-ї відміни. 3 групи прикметників (з трьома закінченнями -er, -is, -e; з двома закінченнями (-is, -e); з одним закінченням (-x, -ns, -r)).Опрацювання тексту «Сімейні відносини в Стародавньому Римі».
Тема 6. Іменники IV відміни. Іменники V відміни. Ступені порівняння прикметників. Perfectum indicativi activi et passivi. 4 відміна іменників (іменники чоловічого роду на -us, та середнього роду на -u). 5 відміну становлять слова жіночого роду (крім -dies, -ei —день і -meridies, -ei —обідній час) і в родовому відмінку однини мають закінчення -ei. Вищий і найвищий ступені порівняння прикметників. Утворення вищого степеню порівняння прикметників. Відмінювання прикметників у вищому ступені порівняння (як іменники 3-ї відміни приголосної групи). Утворення найвищого ступеню порівняння прикметників. Суплетивні ступені порівняння прикметників.Опрацювання тексту «Становлення основ римського права».
Тема 7. Дієприкметники теперішнього, минулого і майбутнього часів. Пасивна форма часів системи перфекта. Описова дієвідміна активного стану. Утворення дієприкметників теперішнього часу активного стану (способи утворення). Утворення дієприкметників минулого часу пасивного стану доконаного виду (способи утворення).Утворення дієприкметників майбутнього часу активного стану (способи утворення). Опрацювання тексту «Система покарання в Стародавньому Римі».
Тема 8. Plusquamperfectum indicativi activi.Futurum II indicativi activi. Утворення форм перфекту, плюсквамперфекту та майбутнього другого пасивного стану. Перфект пасивного стану (perfectum passivi) (дійсний і умовний способи). Плюсквамперфект пасивного стану (дійсний і умовний способи). Майбутній другий пасивного стану (дійсний спосіб). Опрацювання тексту «Розвиток Римського права».
Тема 9. Герундив. Описова дієвідміна пасивного стану. Герундій. Прислівник (способи утворення ). Визначення герундія. Утворення герундія. Відмінювання герундія. Способи перекладу герундія на українську мову. Опрацювання тексту «Законопроект Тіберія Гракха. Реформи Гая Гракха». Способи утворення герундиву. Способи перекладу герундиву на українську мову. Особливості вживання герундія (як означення і як іменної частини складеного присудка). Опрацювання тексту «Гай Юлій Цезар».
Тема 10. Modus coniunctivus. Відмінювання присвійних займенників. Відмінювання особових займенників. Зворотний займенник SE. Опрацювання тексту «Марк Тулій Цецерон». Умовний спосіб дії дієслів 1-2-ї дієвідміни. Теперешній час та імперфект. Кон’юнктив теперішнього часу. Способи передавання реально можливої дії кон’юнктивом теперішнього часу. Кон’юнктив теперішнього часу дієслова esse.Утворення кон’юнктив теперішнього часу активного стану дієслів 1-2-ї дієвідміни. Опрацювання тексту «Октавіан Август». Кон’юнктив імперфекту активного стану. Способи передавання дії (нереальної або неможливої).Кон’юнктив імперфекту активного стану дієслів 1-2-ї дієвідміни. Утворення способів. Опрацювання тексту «Класичний період в історії римського права». Тема 11. Accusativus et Nominativus cum Infintivo. Accusativus et Nominativus duplex. Ablativus absolutus.Синтаксичний зворот: Знахідний з Інфінітивом. Складання синтаксичного звороту Accusativus cum Infintivoв латинський мові. Способи вираження Accusativus cum Infintivo. Способи перекладу синтаксичного звороту на українську мову. Опрацювання тексту «Кодифікація римського права».
ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬЗмістовий модуль 1. Латинська мова, історія її виникнення та розвитку.
Тема 1. Основи фонетики. Правила читання та наголосу. Граматичні категорії іменника. Іменники та прикметники І відміни. Дієслово зв'язка esse. Питання які розглядаються на практичному занятті: 1. Латинський алфавіт. 2. Правила вимови (приголосні та голосні). 3. Наголос у латинський мові. Довгота та короткість складу. Правила наголошення. Поділ слова на склади. 4. Морфологія. Частини мови (відмінювані частини мови і незмінні частини мови). Іменник (Substantivum). Література до теми: 1, 2, 3, 4, 5. Завдання до самостійної роботи: Опрацювати навчальний матеріал: Опрацювання тексту «Суспільно-політичний устрій в Стародавньому Римі»
Тема 2. Граматичні категорії дієслова. Praesensindicativiactive.
Питання які розглядаються на практичному занятті: 1. Граматичні категорії дієслова (означені, іменні). Категорії особових форм дієслів (особи, числа, часу, способу дії, стану). 2. Іменні форми (неозначені форми дієслова, дієприкметники, віддієслівний іменник, супін —особливий віддієслівний іменник). 3. Означені дієслова характеризуються (особою, числом, часом, способом дії, станом). 4. Основні форми дієслова (1-а особа однини теперішнього часу дійсного способу дії активного стану (praesens indicativi activi)). Особові закінчення дієслів (активний стан). 5. Родовий відмінок іменників 1-ї та 2-ї відміни. Дієслово esse в теперішньому часі. Література до теми: 1, 2, 3, 4, 5. Завдання до самостійної роботи: Опрацювати навчальний матеріал: Опрацювання тексту «Становлення основ римського права».
Тема 3. Іменники та прикметники II відміни. Займенники. Imperativuspraesentisactive.
Питання які розглядаються на практичному занятті: 1. Іменники 2-ї відміни на –er. Повна схема відмінювання іменників на –a та –us. Орудно-місцевий відмінок іменників 1-2-ї відміни. Іменники середнього роду на-um. 2. Вживання наказового способу. Іменники на –er. Вживання орудно-місцевого відмінку. Іменники на –um. 3. Прикметники 1-2-ї відміни на –us, –a. –um. Література до теми: 1, 2, 3, 4, 5. Завдання до самостійної роботи: Опрацювати навчальний матеріал: Опрацювання тексту «Про святковий день у Римі». Тема 4. Теперешній час пасивного стану дійсного способу дії. Praesens indicativi passivi.
Питання які розглядаються на практичному занятті: 1. Відмінювання дієслів 1-2-ї дієвідміни в пасивному стані (дійсний та умовний способи дії). 2. Теперешній час пасивного стану дійсного способу дії. Теперешній час пасивного стану умовного способу дії.
Література до теми: 1, 2, 3, 4, 5. Завдання до самостійної роботи: Опрацювати навчальний матеріал: Опрацювання тексту «Манципація». Тема 5. Іменники і прикметники ІІІ відміни. Imperfectum indicativi activi et passivi. Futurum I indicativi acilvi et passivi.
Питання які розглядаються на практичному занятті: 1. 3-я відміна іменників (голосна та мішана групи). Загальні зауваження щодо з-ї відміни іменників (приголосна група, мішана група, голосна група). 2. Винятки до іменників (чоловічий рід, жіночий рід, середній рід). Голосна та мішана група іменників. Література до теми: 1, 2, 3, 4, 5. Завдання до самостійної роботи: Опрацювати навчальний матеріал: 1. Опрацювання тексту «Про бунт у Римі». 2. Прикметники 3-ї відміни. 3 групи прикметників (з трьома закінченнями -er, -is, -e; з двома закінченнями (-is, -e); з одним закінченням (-x, -ns, -r)). 3. Опрацювання тексту «Сімейні відносини в Стародавньому Римі».
Тема 6. Іменники IV відміни. Іменники V відміни. Ступені порівняння прикметників. Perfectum indicativi activi et passivi.
Питання які розглядаються на практичному занятті: 1. 4 відміна іменників (іменники чоловічого роду на -us, та середнього роду на -u). 2. 5 відміну становлять слова жіночого роду (крім -dies, -ei —день і -meridies, -ei —обідній час) і в родовому відмінку однини мають закінчення ei. Література до теми: 1, 2, 3, 4, 5. Завдання до самостійної роботи: Опрацювати навчальний матеріал: 1. Опрацювання тексту «Про святковий день у Римі». 2. Вищий і найвищий ступені порівняння прикметників. 3. Утворення вищого степеню порівняння прикметників. 4. Відмінювання прикметників у вищому ступені порівняння (як іменники 3-ї відміни приголосної групи). 5. Утворення найвищого ступеню порівняння прикметників. 6. Суплетивні ступені порівняння прикметників. 7. Опрацювання тексту «Становлення основ римського права». Тема 7. Дієприкметники теперішнього, минулого і майбутнього часів. Пасивна форма часів системи перфекта. Описова дієвідміна активного стану. Питання які розглядаються на практичному занятті: 1. Утворення дієприкметників теперішнього часу активного стану (способи утворення). 2. Опрацювання тексту «Система покарання в Стародавньому Римі». Література до теми: 1, 2, 3, 4, 5. Завдання до самостійної роботи: Опрацювати навчальний матеріал: 1. Утворення дієприкметників минулого часу пасивного стану доконаного виду (способи утворення). 2. Опрацювання тексту «Римськи терми». 3. Утворення дієприкметників майбутнього часу активного стану (способи утворення). 4.Опрацювання тексту «Консул Катон виступає перед сенатом».
Тема 8. Plusquamperfectum indicativi activi. Futurum II indicativi activi.
Питання які розглядаються на практичному занятті: 1. Утворення форм перфекту, плюсквамперфекту та майбутнього другого пасивного стану. 2. Перфект пасивного стану (perfectum passivi) (дійсний і умовний способи). 3. Плюсквамперфект пасивного стану (дійсний і умовний способи).4. Майбутній другий пасивного стану (дійсний спосіб).
Література до теми: 1, 2, 3, 4, 5. Завдання до самостійної роботи: Опрацювати навчальний матеріал: 1. Опрацювання тексту «Розвиток Римського права». Тема 9. Герундив. Описова дієвідміна пасивного стану. Герундій.
Питання які розглядаються на практичному занятті: 1. Прислівник (способи утворення ). 2. Визначення герундія. Утворення герундія. 3. Відмінювання герундія. 4.Способи перекладу герундія на українську мову.
Література до теми: 1, 2, 3, 4, 5. Завдання до самостійної роботи: Опрацювати навчальний матеріал: 1. Опрацювання тексту «Освіта та виховання у римлян». 2.Способи утворення герундиву. Способи перекладу герундиву на українську мову. 3. Особливості вживання герундія (як означення і як іменної частини складеного присудка). 4. Опрацювання текстів «Гай Юлій Цезар», «Обов’язки римських урядовців». Тема 10. Modus coniunctivus.
Питання які розглядаються на практичному занятті: 1. Відмінювання присвійних займенників. 2. Відмінювання особових займенників. 3. Зворотний займенник SE. Література до теми: 1, 2, 3, 4, 5. Завдання до самостійної роботи: Опрацювати навчальний матеріал: 1. Опрацювання тексту «Розмови друзів». 2. Умовний спосіб дії дієслів 1-2-ї дієвідміни. 3. Теперешній час та імперфект. Кон’юнктив теперішнього часу. Способи передавання реально можливої дії кон’юнктивом теперішнього часу. Кон’юнктив теперішнього часу дієслова esse. 4. Утворення кон’юнктив теперішнього часу активного стану дієслів 1-2-ї дієвідміни. 5. Опрацювання тексту «Римський юнак отримує чоловічу тогу». 6. Кон’юнктив імперфекту активного стану. Способи передавання дії (нереальної або неможливої). 7. Кон’юнктив імперфекту активного стану дієслів 1-2-ї дієвідміни. Утворення способів. 8. Опрацювання тексту «Одвічна зайнятість», «Октавіан Август», «Класичний період в історії римського права».
Тема 11. Accusativus et Nominativus cum Infintivo. Accusativus et Nominativus duplex. Ablativus absolutus.
Питання які розглядаються на практичному занятті: 1. Синтаксичний зворот: Знахідний з Інфінітивом. Складання синтаксичного звороту Accusativus cum Infintivo в латинський мові. 2. Способи вираження Accusativus cum Infintivo. 3. Способи перекладу синтаксичного звороту на українську мову.
Література до теми: 1, 2, 3, 4, 5. Завдання до самостійної роботи: Опрацювати навчальний матеріал: 1. Опрацювання текстів «Кодифікація римського права», «Дамоклів меч».
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Заняття 1. Фонетика. Наголос Res publĭca, Roma, Tibĕris, Gajus Julius Caesar, Marcus Tullius Cicĕro, Papiniānus, Ulpiānus, Justiniānus, praetor, aequus, equus, civis, civīlis, causa, codex, successio, habēre, gerĕre, judex, maxĭmus, thesaurus, suadeo, vacuus, pacta conventa, corpus juris civīlis, jus gentium, bona fides, decemvĭri legĭbus scribundis, leges duodĕcim tabulārum, status quo, nota bene, ager, nemo, poena, homo, locus, Quirītes, militia, justitia, pax, curricŭlum, delictum, tyrannus, accūso, relĭquus, constituo.
Заняття 2. Іменники. Praesensindicatīviдієслова sum, esse 1. Scientia potentia est. 2. Sine amicitiā vita non est. 3. Ira saepe causa injuriae est. 4. Vita rustĭca parsimoniae, diligentiae, justitiae magistra est. 5. Collēgae sumus. 6. Schola est via scientiārum. 7. Roma est in Italiā. 8. Athēnae sunt in Graeciā. 9. Amica Tulliae sum.
Заняття 3. Дієслова I—IVдієвідміни. Praesensindicatīviactīvi. Infinitīvus praesentis actīvi 1. Culpam negātis. 2. Patriam amāmus, patriam defendĭmus. 3. Sententiam Scaevŏlae probāmus. 4. Juste judicāre debētis. 5. Nautam culpā absolvis. 6. Victoria concordiam dat. 7. Incŏlae patriam defendunt. 8. Sententiae collegārum consentiunt. 9. Contumacia cumŭlat poenam. 10. Tantum scimus, quantum memoriā tenēmus. Заняття 4. Іменники 2-ї відміни. Пркметники 1-й групи. Присвійні займенники.
1. Arbĭtri reos aut condemnant aut absolvunt. 2. Lucius Negidius testamentum facit. 3. Advocātus defendit reum in judicio. 4. Avus relinquit bona filio meo. 5. Arbĭtri viros injustos puniunt. 6. Argumenta culpae rei reperīmus. 7. Femĭna in familia viri sui locum filiae obtĭnet. 8. Reus culpam suam negat.
Заняття 5. Imperatīvus praesentis actīvi. Вираження заборони. Дієслова складні з sum, esse 1. Festināte discĕre. 2. Valēte, amīci. 3. Causam dic. 4. Fac bonum negotium. 5. Libros date. 6. Redde pecuniam. 7. Nolīte credĕre, si inimīci dicunt. 8. Noli tacēre, si dicĕre debes. 9. Amīcos semper memoriā tenēte. 10. Reus abest in judicio. 11. Advocātus adest reis. 12. Arbĭtri non possunt injuste judicāre. 13. Justae sententiae prosunt popŭlo. 14. Dum absum, amīcus meus negotia mea gerit. 15. Nolīte prodĕre amīcos.
Заняття 6. Praesensindicatīvipassīvi. Infinitīvuspraesentispassīvi. Пасивна конструкція. Ablatīvusauctōris. Ablatīvusinstrumenti. 1. Querimonia habētur. 2. Matrimonium dissolvĭtur aut cum bona gratia aut cum ira anĭmi (Digesta). 3. Reus ab advocāto defendĭtur. 4. Reus condemnātur pro dolo malo. 5. Viri injusti ab arbĭtris puniuntur. 6. Argumenta culpae rei reperiuntur. 7. Sententia absolutoria reo datur. 8. Reus non debet condemnāri injuste. 9. Imperitia culpae adnumerātur (Digesta). 10. Sententiae Mesallae probantur ab amīcis.
Заняття 7. Іменники 3-ївідміни 1. Cives legĭbus parēre debent. 2. Tempus mutat leges antīquas. 3. Judĭces pro criminĭbus cives judĭcant. 4. Sub nomĭne pacis bellum latet (Cicĕro). 5. Judĭces, qui ex lege judicātis, obtemperāre legĭbus debētis. 6. Salus popŭli — suprēma lex. 7. Voluntas testatōris pro veritāte habētur. 8. Sine legĭbus nulla est civĭtas, nam legĭbus civĭtas continētur. 9. Censōres popŭli mores regunt. 10. Privatōrum conventio de jure publĭco non derŏgat. 11. Jus publĭcum privatōrum pactis mutāri non potest. 12. Nulla potentia supra leges esse debet. 13. Reus sine provocatiōne condemnātur. 14. Jus gentium vetat legātos aliēnae civitātis tenēre. 15. Lege duodĕcim tabulārum prodĭgo interdicĭtur bonōrum suōrum administratio.
Заняття 8. Прикметники 2-їгрупи. 1. Omnes cives legĭbus civitātis suae parēre debent. 2. Lex brevis esse debet. 3. Jura aequalia omnĭbus civĭbus civitātis nostrae dantur. 4. Romāni suos cives jure civīli judĭcant. 5. Omnes homĭnes libĕri esse cupiunt. 6. Patria est commūnis omnium civium parens. 7. Quod attĭnet ad jus civīle, servi pro nullis habentur, quod ad jus naturāle attĭnet, omnes homĭnes aequāles sunt. 8. Par in parem non habet jurisdictiōnem. 9. Lex speciālis derŏgat generāli. 10. Testes adhibēre possŭmus non solum in criminalĭbus causis, sed etiam in pecuniariis litĭbus. 11. Duārum civitātum civis nostro jure nemo potest esse. Заняття 9. Ступені порівняння прикметників.Ablatīvuscomparatiōnis. 1. Melior tutiorque est certa pax, quam incerta victoria. 2. Nemo ex suo delicto suam condiciōnem meliōrem facĕre potest. (Digesta). 3. Dolus malus gravior est dolo eventuāli. 4. Probatiōnes debent esse luce clariōres. 5. Justae leges maxĭmum bonum civium sunt. 6. Leges Romanōrum meliōres, quam leges Graecōrum sunt. 7. Cato semper optĭmos viros et justissĭmas civitātes defendit. 8. Servi miserrĭmi homĭnes civitātis Romānae sunt. 9. Pares cum parĭbus facillĭme conveniunt. 10. Nulla est terra patriā melior. 11. Libertas, leges et pax sunt optĭma bona.
Заняття10. Іменники 4-ї та 5-ї відміни. 1. Edicta sunt praecepta magistratuum popŭli Romāni. 2. Damnum aut casu, aut culpā fit. 3. Senātus permittit consŭli bellum gerĕre. 4. Caesar exercĭtum Romānum contra hostes ducit. 5. In signis exercĭtus Romāni sunt littĕrae: SPQR (= senātus populusque Romānus). 6. Verbis sensus nostros exprimĕre interdum non possŭmus. 7. Justitia est fundamentum rei publĭcae. 8. Senatōres defendunt rem publĭcam Romānam a rebus novis. 9. Res gestae popŭli Romāni multis hominĭbus notae sunt. 10. Actio in rem. Actio in persōnam. 11. Publĭcum jus est, quod ad statum rei publĭcae Romānae spectat, jus privātum, quod ad singulōrum utilitātem.
Заняття 11. Imperfectumindicatīviactīvietpassīvi. FutūrumIindicatīviactīvietpassīvi. Imperfectumindicatīviдієслова sum, esseі складних з ним. FutūrumIindicatīviдієслова sum, esseі складних з ним. 1. Romāni multos deos colēbant. 2. Primum reges civitātem Romānam regēbant. 3. Civĭtas Romāna a regĭbus regebātur. 4. Leges Romānae sevērae erant. 5. Reus non potĕrat suam causam ipse dicĕre. 6. Advocātus in foro causam dicēbat. 7. Dum abĕram, amīcus meus negotia mea gerēbat. 8. Nostram culpam negabĭmus. 9. Semper colēmus justas leges civitātis nostrae. 10. Bella injusta semper erant causa multōrum malōrum. 11. Domĭni crudelĭter servos pro delicto puniēbant. 12. Servi a Romānis pecuniā emebantur et vendebantur. 13. Culpam rei demonstrāre non poterĭtis.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ 1. Як називається поєднання голосних, які вимовляються як один звук? A) монофтонг B) дифтонг C) диграф 2. Як називається поєднання голосних, що утворюють один склад? A) монофтонг B) дифтонг C) диграф 3. Які букви були запозичені з грецької мови? A) y, z B) y, j C) k, h 4. Які букви латинського алфавіту були введені в XVI столітті? A) y.z B) k, j C) v, j 5. Яка буква збереглася тільки в скороченнях? A) y B) j C) k D) w 6. Закритий склад - це ... A) склад, що закінчується на приголосний звук B) склад, що закінчується на голосний звук
7. Відкритий склад - це ... A) склад, що закінчується на приголосний звук B) склад, що закінчується на голосний звук 8. Куди падає наголос у двоскладних словах? A) на перший склад B) на другий склад 9. Куди падає наголос у складних словах? A) на передостанній склад B) на передостанній довгий склад C) на передостанній короткий склад D) на третій склад з кінця, якщо передостанній склад – короткий 10. Перед якими голосними буквами «с» вимовляється як [ц]? A) a, o, u B) e, i, y C) e, i, y, ae D) e, i, y, ae, oe 11. Як вимовляється поєднання букв «ch» в латинській мові? A) [ч] B) [х] C) [ш] D) [г] 12. Скільки родів у іменників? A) 2 B) 6 C) 3 D) 1 13. Вкажіть правильний порядок відмінків у іменників і прикметників: A) nominatīvus, vocatīvus, accusatīvus, datīvus, ablatīvus, genetīvus B) nominatīvus, genetīvus, datīvus, ablatīvus, accusatīvus, vocatīvus C) genetīvus, accusatīvus, datīvus, ablatīvus, nominatīvus, vocatīvus D) nomitatīvus, genetīvus, datīvus, accusatīvus, ablatīvus, vocatīvus 14. Визначальним для встановлення типу відмінювання іменників є: A) закінчення в nominatīvus singulāris B) закінчення у genetīvus singulāris C) рід 15. Скільки відмін виокремлюють в граматичній системі іменників? A) 3 B) 4 C) 5 D) 6 16. Які відмінкові форми співпадають у іменників будь-якого відмінювання? A) N.S. & V.S. B) N.S. & V.S., N.P. & V.P. C) N.S. & V.S., N.P. & V.P., D.P. & Ab.P. D) D.P. & Ab. P. 17. Яке закінчення мають іменники ср.р. у формах N.P., Ac.P., V.P. незалежно від їх відмінювання? A) is B) а C) i D) ae 18. На що закінчуються іменники II відміни чол.р., у яких форми NS і V.S. не збігаються? A) ir B) er C) us г) um 19. До якого типу III відміни належать іменники, основа яких закінчується на 2 приголосні? A) приголосного B) голосного C) змішаного 20. До якого типу III відміни належать іменники, що належать тільки до середнього роду? A) приголосного B) голосного C) змішаного
21. До якого типу III відміни належать іменники, основа яких закінчується на 1 приголосну? A) приголосного B) голосного C) змішаного 22. До якого типу III відміни належать іменники, основи яких в NS і G.S. рівноскладні? A) приголосного B) голосного C) змішаного 23. До якого різновиду III відміни належать такі іменники: pater, mater, frater, canis? A) приголосного B) голосного C) змішаного 24. Яке слово IV відміни має в деяких формах закінчення II відміни? A) domus, us (f) B) manus, us (f) C) casus, us (m) 25. Іменники якого роду складають переважну більшість слів V відміни? A) чоловічого B) жіночого C) середнього 26. З якими відмінками вживаються латинські прийменники? A) genetīvus, datīvus, accusatīvus B) datīvus, accusatīvus, ablatīvus C) genetīvus, accusatīvus, ablatīvus 27. Які прийменники вживаються з двома відмінками? A) ad, post, de B) in, sub, super C) sine, pro, per 28. Скільки відмін виокремлюється в граматичній системі прикметників? A) 3 B) 4 C) 5 D) 6 29. В якому порядку розташовуються в словнику родові закінчення прикметників I, II відміни? A) m, n, f B) n, f, m C) m, f, n D) f, n, m 30. За якою ознакою поділяються прикметники III відміни? A) за родовими закінченнями B) за кількістю родових закінчень C) за змістом 31. Чи можуть іменник і прикметник, що складають одне словосполучення, належати до різних відмінювань? A) можуть B) не можуть 32. Які займенники виконують роль особових займенників III особи ? A) вказівні B) присвійні C) означені 33. Які заперечні займенники існують в латинській мові? A) non, nefas B) nemo, nihil C) nunquam, nusquam 34. Вкажіть правильний порядок основних форм дієслів, записаних у словнику і яким відповідають: основа інфекта, основа перфекта, супін, інфінітив: A) ornātum, orno, ornāvi, ornāre B) prodo, prodĭtum, prodĭdi, prodĕre C) operio, operui, opertum, operīre D) explēre, explētum, explēvi, expleo 35. Якого способу «НІ» в латинській мові: A) умовного B) наказового C) дійсного
36. Як визначити тип дієвідміни дієслова? A) по закінченню B) по суфіксу C) за тематичною голосною 37. Як визначити стан, число, особу дієслова? A) за закінченням B) за суфіксом C) за тематичною голосною 38. Як визначити час дієслова? A) за закінченням B) за суфіксом 39. Співвіднесіть дієслово і тип відмінювання: 1. I A) persuadeo, persuāsi, persuāsum, persuadēre 2. II B) rego, rexi, rectum, regĕre 3. IIIa C) avŏco, avicāvi, avocātum, avocāre 4. IIIb D) finio, finīvi, finītum, finīre 5. IV E) efficio, effēci, effectum, effecĕre 40. Вкажіть правильний порядок особових закінчень активного стану: A) o; s; t; mus; tis; nt B) o (m); s; t; mus; tis; nt C) m; s; mus; t; tis; nt 41. Вкажіть правильний порядок особових закінчень пасивного стану: A) r; tur; mur; ris; mĭni; ntur B) or; ris; tur; mur; mĭni; ntur C) or (r); ris; tur; mur; mĭni; ntur 42. Які дієслова мають тільки пасивні форми? A) утворені від «esse» B) перехідні C) неперехідні 43. Який час відрізняється від всіх інших особливими закінченнями? A) praesens B) imperfectum C) futūrum I D) perfectum E) plusquamperfectum F) futūrum II 44. Яким чином утворюються часи пасивного стану системи перфекта? A) аналітичним B) синтетичним 45. Співвіднесіть часи і суфікси, які слугують для їх утворення: 1. imperfectum A) b, e, a 2. futūrum I B) era 3. plusquamperfectum C) er, eri 4. futūrum II D) ba, eba 46. Вкажіть правильні варіанти: A) ornāta est — perfectum indicatīvi passīvi, persōna tertia, plurālis B) nauta, ae (m) — declinatio prima C) ornāvi — perfectum indicatīvi actīvi, persōna prima, singulāris D) animal, is (n) — declinatio secunda E) dixerint — praesens indicatīvi actīvi, persōna tertia, plurālis F) fructus, us (m) — declinatio quarta G) mittebātur — imperfectum indicatīvi passīvi, persōna tertia, singulāris H) vincĕre — infinitīvus praesentis actīvi, conjugatio secunda I) ornāte! — прикрась! J) canis, is (m) — declination tertia (голосне) K) ars, artis (f) — declination tertia (змішане) L) civitas, ātis (f) — declination tertia (приголосне) 47. Що таке герундій? A) дієприкметник B) віддієслівний іменник C) віддієслівний прикметник
48. Що таке герундив? A) дієприкметник B) віддієслівний іменник C) віддієслівний прикметник 49. Скільки букв латинського алфавіту використовувалося в римській системі нумерації? A) 5 B) 6 C) 7 50. Співвіднесіть латинські прислів'я та вислови з українськими: 1. Dura lex, sed lex A) Злий намір 2. Ignorantia non est argumentum B) Скдад злочину 3. Culpa levis C) Протокол допиту 4. Errāre humānum est D) Кому вигідно 5. Dolus malus E) Закону слід бути стислим 6. Flagrante delicto F) Закон суворий , але це закон 7. Tabella questiōnis G) На гарячому 8. Corpus delicti H) Незначна вина 9. Cui prodest I) Незнання закону не звільняє від відповідальності 10. Legem brevem esse oportet J) Людині властиво помилятися
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ 1. Які приголосні мають 2 варіанти читання? 2. На який склад падає наголос у двоскладих словах? 3. Який порядок слів у простому реченні? Яке місце зазвичай займають підмет, присудок, означення? 4. З якого головного члена речення слід починати переклад простого речення? 5. Назвіть найбільш уживані прийменники з accusatīvus, ablatīvus. 6. Назвіть прийменники, які вживаються тільки з genetīvus. 7. Які прийменники вживаються тільки з двома відмінками? Від чого це залежить? 8. Скільки основ у дієслова і як їх можна визначити? 9. Як перекладаються на українську мову дієслова в Імперфект? 10. За яким відмінком визначається основа слова? 11. Скільки типів відмінювання іменників розрізняють в латинській мові? Як визначити відмінювання? 12. Як відмінюються прикметники в порівняльному ступені? 13. Як визначити основу перфекта? 14. Назвіть особові закінчення дійсного стану. 15. У чому полягає особливість особових займенників у латинській мові? 16. Які вказівні займенники Вам відомі? 17. У чому полягають граматичні відмінності між герундием і герундівом? 18. Які еквіваленти перекладу герундіва. 19. Які існують групи числівників? 20. Чи узгоджуються кількісні числівники з іменниками подібно прикметників?
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
5. Ставнюк В. В. Юридична латина. Основи граматики; вибрані юридичні терміни, формули; сентенції. — К., 1997. — 152 с. 6. Козаржевский А. Ч. Учебник латинского язька для нефилологических гуманитарных факультетов университетов. — М., 1981. —318 с. 7. Хрестоматия средневековых латинских источников / Под ред. В. С.Соколова й Д. А. Дрбоглава. — М., 1956-1964. — Ч. 1-2. 8. Козлова Г. Г. Учебник по латинскому языку для студентов-заочников гуманитарных факультетов университетов. — М., 1979.— 256 с. 9. Розенталь Й. С., Соколов В. С. Учебник латинского язька для юридических факультетов институтов. — М., 1956. — 172 с. 10. Гончарова Н. А. Практическое пособие по латинскому языку: В 2ч. —М., 1982.— 166 с. 11. Дворецкий Й. X. Латинско-русский словарь. — М., 1976. — 1096 с. 12. Никифоров Б.С. Латинская юридическая фразеология. - М., Юридическая литература, 1979. - 264 с. 13. Попова Л.Г. Латинська мова для юристів: Навчальний посібник для самостійного вивчення. Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2007. — 80 с. 14. Попова Л.Г. Латинська мова для юристів: Навчальний посібник для самостійного вивчення. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2007. – 80 с. 15. http://www. lingvo. ru 16. http:// www.slovar.ru 17. http://www.perevodslov.ru 18. http:// www.wikipedia.com 19. http:// www. Google.com 20. http://www.sciencedaily.com/ 21. http://slovari.yandex.ru/ КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||