ФОНЕТИКА

Латинський алфавіт. Його зв’язок з давньогрецьким алфавітом. Звукова система. Вимова голосних та літер, що їх визначають: а, е, і, о, u, y. Вимова і на початку слова чи складу перед голосними та між голосними ia, ie, io, iu. Дифтонги або словосполучення двох голосних ae, oe, au, eu. Вимова приголосних: b, c, d, f, g, h, l, k, m, n, p, q, r, s, t, r, x, z. Вимова буквосполучень ch, ph, th, rh, sch, ngu, su, ti. Наголос. Довгота і короткість складів. Вживання великої літери.

Морфологія

САМОСТІЙНІ Частини мови.

Іменник. Граматичні категорії: рід, число, відмінок. Словникові форми. Розподіл на п’ять відмін. Зразки відмінювання. Особливості й загальні ознаки. Римські громадянські імена. Вживання іменників у юридичній термінології. Сполучення з ius та res.

Прикметник. Розподіл прикметників за трьома типами відмін іменників. Словникові форми. Узгодження прикметників з іменниками. Ступені порівняння прикметників та їх відмінювання. Суплетивні ступені порівняння прикметників. Вживання прикметників у юридичній термінології.

Займенник. Розряди займенників: особові, зворотні, присвійні, вказівні, означальні, відносні, питальні, неозначені, заперечні.  Зразки відмінювання. Займенникові прикметники. Вживання займенників у юридичній термінології.

Числівник. Розряди числівників: кількісні, порядкові, розділові, прислівникові. Римські цифри. Календарні дати. Основні грошові одиниці. Міри ваги, довжини і площі. Вживання числівників у юридичній термінології.

Дієслово. Граматичні категорії: особа, число, час, спосіб, стан. Розподіл за чотирма дієвідміни. Словникова форма дієслова. Основи дієслова (infectum, perfectum, supinum). Два способи: indicativus, imperativus. Наказова форма дієслова. Часи системи інфекта дійсного способу: praesens, imperfectum, futurumI. Часи системи перфекта дійсного способу: perfectum, plusquamperfectum, futurumII. Особові закінчення і суфікси перфектних часів активного стану. Аналітичні форми пасивного стану часів системи перфекта. Дієприкметники теперішнього і майбутнього часу активного стану, дієприкметник минулого часу пасивного стану.

Незмінюванні частини мови.

Прийменник.  Прийменники з знахідним і орудним відмінком. Прийменники, що вживаються із знахідним та орудним відмінком. Прийменники, що вживаються з родовим відмінком. Вживання прийменників у юридичній термінології.

Сполучник. Сурядні сполучення et, atque, -que, sed, autem, nam, enim, itaque, ergo, etiam, ita, tam. Підрядні сполучники ut, cum (=quum), dum, quod, quia, quam-quam, donec, postquam, guasi, si, nisi.

Частка. Частки питальні, вказівні, підсилювальні, неозначені. Заперечення та їх види.

Вигук. (oh (eheu) тощо).