Лекція № 8 VIII. ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД І ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Лекція № 8 VIII. ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД І ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ОХОРОНИ ПРАЦІ 08.03.2014 07:56

Лекція № 8

VIII. ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД І ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ
ЗА СТАНОМ  ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

7.1. Основні принципи державного нагляду (контролю)

у сфері господарської діяльності

7.2.  Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду

7.3. Перелік питань для здійснення планових заходів Державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці

7.4. Проведення державного нагляду за охороною праці

7.5. Види та основні параметри проведення наглядових заходів

 

7.1. Основні принципи державного нагляду (контролю)

у сфері господарської діяльності

 

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:

• · спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;
• спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпе­ки;
• спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;
• спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самовряду­вання, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулю­ється законами України «Про охорону праці», "Про викорис­тання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право:

• · безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства викори­стовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;
• · одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профіла­ктичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;
• · видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Авто­номної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;
• · забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підпри­ємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих;
• · притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці;
• · надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам проку­ратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.

Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.

У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський конт­роль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.

Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень нормативно-правових актів з безпеки і гігієни праці.

Для виконання цих обов'язків роботодавець за свій рахунок організовує навчання, забезпечує необхідними засобами і звільняє уповноважених найма­ними працівниками осіб з питань охорони праці від роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ними середнього заробітку.

Не можуть бути ущемлені будь-які законні інтереси працівників у зв'язку з виконанням ними обов'язків уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці. Їх звільнення або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності здійснюється лише за згодою найманих праців­ників у порядку, визначеному колективним договором.

Якщо уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці вважають, що профілактичні заходи, вжиті роботодавцем, є недоста­тніми, вони можуть звернутися за допомогою до органу державного нагляду за охороною праці. Вони також мають право брати участь і вносити відповідні пропозиції під час інспекційних перевірок підприємств чи виробництв фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, цими органами.

Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці діють відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповно­важеним центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:

• · пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціону­вання і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;
• · підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади;
• · рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;
• · гарантування прав суб'єкту господарювання;
• · об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (конт­ролю);
• ·наявності підстав, визначених законом, для здійснення державного нагляду (контролю);
• · відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю);
• · неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю);
• · невтручання органу державного нагляду (контролю) у статутну діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;
• · відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства;
• · дотримання умов міжнародних договорів України;
• · незалежності органів державного нагляду від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян;
• · наявності одного органу державного нагляду у складі центрального органу виконавчої влади.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження госпо­дарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокрем­лених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (конт­ролю) у випадках, передба­чених законом.

 

7.2.  Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду

1. Орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: 

ü вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; 

ü вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); 

ü відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; 

ü надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; 

ü накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом. 

2. Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані: 

ü повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; 

ü дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання;

ü не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж;

ü забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці суб'єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю);

ü ознайомити керівника суб'єкта господарювання або його заступника, або уповноважену ним особу з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;

ü надавати суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо здійснення державного нагляду (контролю).

За невиконання вимог законодавства, а також завдання неправомірними діями збитків суб'єкту господарювання орган державного нагляду (контролю), його посадові особи несуть відповідальність згідно із законом. 

Збитки, завдані суб'єкту господарювання неправомірними діями посадових осіб органів державного нагляду (контролю), підлягають відшкодуванню у встановленому законом порядку. 

 

7.3. Перелік питань для здійснення планових заходів

 Державного нагляду

 у сфері промислової безпеки та охорони праці

 

Згідно наказу від 05.11.2010 за №228 «Про затвердження уніфікованих форм актів планових перевірок суб’єктів господарювання і їх виробничих об’єктів» затвердженого Держгірпромнаглядом при планових заходах державного нагляду у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду здійснюється перевірка, а саме:

1.     Діяльність суб'єкта господарювання, його фактична структура та дані щодо структурних підрозділів на відповідність установчим і реєстраційним документам.

2.     Впровадженість та функціонування системи управління охорони праці.

3.     Наявність служби охорони праці (призначені посадові особи).

4.     Функціонування служби охорони праці.

5.     Розробка та наявність положень, інструкцій та інших актів з охорони праці, що діють у межах підприємства, та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників.

6.     Відповідно вимогам чинних нормативно-правових актів проведення інструктажів, навчання та перевірки знань з охорони праці працівників та спеціалістів з охорони праці.

7.     Освіта керівного складу, а також займані працівниками посади на відповідність кваліфікаційним вимогам, зазначеним у нормативно-правових актах з охорони праці.

8.     Здійснення контролю за роботою служби охорони праці (спеціально призначеними посадовими особами).

9.     Расход мінімального розміру витрат на охорону праці, що належить до валових витрат, встановленного законодавства.

10.      Розробка та реалізація комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці.

11.      Проведення аудиту охорони праці, оцінки технічного стану виробничого обладнання та устаткування, вжиття заходів щодо усунення небезпечних для здоров’я виробничих факторів.

12.      Правильність та своєчасність розслідувань нещасних випадків та аварій.

13.      Облік нещасних випадків та аварій.

14.      Своєчасне усунення причин, що призводять до нещасного випадку.

15.      Проведено декларування безпеки объектів підвищеної небезпеки (у разі необхідності).

16.      Наявність плану ліквідації аварії.

17.      Проведення тренування персоналу відповідно до позиції плану ліквідації аварії.

18.      Забезпеченість працівників субъектів господарювання засобами індивідуального і колективного захисту, та спецодягом.

19.      Наявність необхідної проектної та технічної документації.

20.      Та інше. 

При господарської діяльності з виробництва вибухових матеріалів промислового призначення, формацевтіки тощо здійснюють заходи контролю за додержанням ліцензійних умов.

 

7.4. Проведення державного нагляду за охороною праці

 

1. Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. 

2. Державний нагляд (контроль) може здійснюватися комплексно кількома органами державного нагляду (контролю), якщо їхні повноваження на здійснення чи участь у комплексних заходах передбачені законом. Такі заходи проводяться за спільним рішенням керівників відповідних органів державного нагляду (контролю). 

3. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку. 

4. Виключно законами встановлюються: 

ü органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

ü види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); 

ü повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; 

ü вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; 

ü спосіб здійснення державного нагляду (контролю); 

ü санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. 

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). 

5. Зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника. 

6. Посадовій особі органу державного нагляду (контролю) забороняється здійснювати державний нагляд (контроль) щодо суб'єктів господарювання, з якими (або із службовими особами яких) посадова особа перебуває в родинних стосунках. 

7. У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та  його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання. 

8. Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або  позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу. 

9. Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом. 

10. Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом. 

11. Плановий чи позаплановий захід  повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. 

12. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності). 

13. Діяльність органів державного нагляду (контролю), пов'язана зі збором інформації, метою якого є отримання відомостей про масові явища та процеси, що відбуваються у сфері господарської діяльності, не вважається заходами державного нагляду (контролю). 

14. Під час здійснення державного нагляду (контролю) посадові особи  органу державного нагляду (контролю) зобов'язані зберігати комерційну таємницю суб'єкта господарювання. 

Інформація, доступ до якої обмежено законом, одержана посадовою особою органу державного нагляду (контролю) під час здійснення державного нагляду (контролю), може використовуватися виключно в порядку, встановленому законом. 

Органи державного нагляду (контролю) забезпечують спеціальний режим захисту та доступу до інформації, що є комерційною таємницею, згідно з вимогами закону. 

 

7.5. Види та основні параметри проведення наглядових заходів

Типи наглядових заходів – плановий або позаплановий.

Види наглядових заходів – перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо. 

Планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю)

1. Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. 

2. Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним. 

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) 

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності і періодичність проведення планових заходів, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначаються переліки питань для здійснення планових заходів, які затверджуються його наказом. 

У межах переліку питань кожен орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу має визначити ті питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль). 

Уніфіковані форми актів, в яких передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, затверджуються органом державного нагляду (контролю) і публікуються в мережі Інтернет у порядку, визначеному законодавством. 

Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення інформації в мережі Інтернет у порядку, визначеному законодавством.

3. Щорічно до 1 квітня орган державного нагляду (контролю) готує звіт про  виконання річного плану (квартальних планів) державного нагляду (контролю) суб'єктів господарювання за попередній рік і оприлюднює його в мережі Інтернет.

4. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. 

Повідомлення повинно містити: 

ü дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; 

ü найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; 

ü найменування органу державного нагляду (контролю). 

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку. 

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу. 

5. Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом. 

Продовження строку здійснення планового заходу не допускається. 

Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю)

1. Підставами для здійснення позапланових заходів є: 

ü подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; 

ü виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; 

ü перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень  вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); 

ü звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; 

ü неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; 

ü настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання. 

ü Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю). 

2. Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. 

3. Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа. 

4. Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом. 

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.