|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ЛЕКЦІЯ 2. II. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ(СУОП) НА ПІДПРИЄМСТВАХ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ
ЛЕКЦІЯ 2. II. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ(СУОП) НА ПІДПРИЄМСТВАХ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ« Назад
ЛЕКЦІЯ 2. II. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ(СУОП) НА ПІДПРИЄМСТВАХ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ 08.03.2014 07:52
ЛЕКЦІЯ 2. II. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ(СУОП) НА ПІДПРИЄМСТВАХ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЛАН ЛЕКЦІЇ 2.1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (СУОП). 2.2. Основні функції та завдання СУОП 2.3. Загальна структура управління охороною праці 2.3.2. Розробка системи управління охороною праці (СУОП) 2.4. Вимоги стандарту OHSAS 18001 (ДСТУ-П OHSAS 18001) щодо побудови сучасних СУОП 2.5. Особливості та сфера застосування OHSAS 18001 2.6. Модель та основні елементи СУОП стандарту OHSAS 18001, загальні вимоги щодо їх побудови 2.7. Методика розрахунку соціальної ефективності функціонування СУОТ та впровадження працеохоронних заходів
2.1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (СУОП). Система управління охороною праці (СУОП) – це сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці. Складовою частиною СУОП на всіх рівнях є інформаційна база, яка формується із джерел внутрішньої та зовнішньої інформації. Це сукупність чинних законодавчих та нормативних актів, проектної, кошторисної, технічної, санітарно-гігієнічної, обліково-контрольної, звітної документації та інших носіїв інформації. Стосовно інформаційної бази конкретної особи на робочому місці - це поточна інформація про події та засоби виробництва, що зберігається в оперативній (короткочасній) пам’яті людини і потрібна при виконанні тієї чи іншої негайної дії, а також обсяг відомостей, знань, умінь, якими володіє людина, що зберігається у довгочасній пам’яті. Організація накопичення інформації, яка використовується для аналізу та прийняття рішення щодо подальших дій, направлених на поліпшення безпеки праці, є однією з функцій СУОП.
рис. 2.1. Основні елементи СУОП Вона повинна складатися з наступних елементів приведених на рис. 2.1, які повинні містити наступну інформацію: 1. Офіційно визначені принципи та цілі (політики) роботодавця з питань охорони праці у тому числі визначення нормативно-правових актів з питань охорони праці, що діють на підприємстві 2. Вказувати місце роботодавця в системі управління охороною праці 3. Схема взаємозв’язків та розподіл обов’язків між керівництвом вищої ланки управління їх обов’язки та відповідальність 4. Встановлені функцій для структурних підрозділів щодо забезпечення здорових та безпечних умов праці на робочих місцях 5. Ресурси для можливості реалізації завдань СУОП 6. Затверджені форми документації, що діє в системі управління 7. Порядок залучення робітників до СУОП 8. Систему професійного відбору, навчання та інструктажів з питань охорони праці 9. Порядок обміну інформацією між всіма рівнями управління та робітниками
10. Механізм ідентифікації шкідливих та небезпечних виробничих факторів в тому числі за допомогою громадсько-адміністративного контролю 11. Систему обліку, аналізу та оцінки ризиків виникнення нещасних випадків 12. Систему та порядок планування (заходи повинні бути конкретними та піддаватись контролю) 13. Процедури та заходи щодо коригування системи та можливості її удосконалення 14. Порядок попередження аварійних ситуацій, та підготовку персоналу 15. Процедури оцінки на відповідність вимогам безпеки матеріально-технічного забезпечення 16. Вимоги до підрядних організації 17. Моніторинг виконання та оцінки результативності дії системи на рівні вищого керівництва 18. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань 19. Систему перевірок (аудиту) щодо визначення чи є елементи системи управління адекватними та ефективними і порядок підготовки аудиторів
2.2. Основні функції та завдання СУОП (рис.2.2)
До основних функцій управління охороною праці (УОП) належать:
Функціонування системи забезпечується керівником підприємства і реалізується через комплекс організаційних заходів. Виконання управлінських рішень з питань охорони праці й забезпечення функціонування СУОП у структурних підрозділах здійснюється керівниками цих підрозділів.
Рис. 2.2. Прийняття управлінського рішення (загальна блок-схема)
Організаційно-методичне керівництво й координацію діяльності всіх структурних підрозділів підприємства в рамках СУОП здійснює служба охорони праці. У керуванні охороною праці, крім штатних посадових осіб і структурних підрозділів беруть участь профспілковий комітет (цехові комітети) з його комісією з охорони праці й громадських інспекторів з охорони праці або інші вповноважені найманими робітниками особи з питань охорони праці, завдання й функції яких повинні бути визначені відповідними положеннями. У цілому організаційна структура управління охороною праці базується на координуючій ролі служби охорони праці, що, відповідно до діючого на підприємстві положення, наділена необхідними повноваженнями й бере участь у здійсненні всіх функцій, пов'язаних із забезпеченням безпеки праці. Переважне право розробляти й представляти керівництву підприємства на розгляд і затвердження організаційно-розпорядницькі документи з питань охорони праці має служба охорони праці. Якщо виникає потреба розробки таких документів іншими структурними підрозділами (службами, відділами й т.п.) вони підлягають обов'язковому узгодженню зі службою охорони праці. Велике значення у створенні безпечних і нешкідливих умов праці має стандартизація. Вона дозволяє застосовувати дійові заходи з підвищення технічного рівня й упорядкування розробки нормативно-технічної документації з безпеки праці. У нашій країні створена система стандартів з безпеки праці, що являє собою комплекс великої кількості взаємозалежних стандартів, спрямованих на забезпечення праці. Ця система встановлює загальні вимоги й норми за видами небезпечних і шкідливих виробничих факторів, загальні вимоги безпеки до виробничого устаткування й процесів, вимоги до засобів захисту працюючих, методи оцінки безпеки праці. СУОП підприємства встановлює єдиний порядок діяльності керівників структурних підрозділів та інших посадових осіб з питань охорони праці: цільові завдання й функції підрозділів, обов'язки посадових осіб, порядок планування профілактичної роботи, систему контролю за станом охорони праці й дотриманням працюючими вимог правил, норм й інструкцій з охорони праці, а також основні положення екологічного регулювання й мотивації роботи з охорони праці на підприємстві. Основні завдання управління охороною праці можна сформулювати коротко – забезпечення дотримання вимог НПАОП щодо безпеки умов праці та безпеки технологічних процесів і виробничого обладнання, а також впровадження національної концепції розвитку в сфері управління охороною праці.
Рис. 2.3. - Основні завдання СУОП на підприємстві
Рис.2.4 Основні функції та завдання управління
Функція прогнозування та планування роботи з охорони праці, в основі якої лежить прогностичний аналіз, має вирішальне значення в системі управління охороною праці на виробництві. Планування роботи з охорони праці на виробництві поділяється на перспективне, поточне та оперативне. Перспективне планування вміщує найбільш важливі, трудомісткі і довгострокові заходи, виконання яких, як правило, вимагає сумісної роботи кількох підрозділів підприємства. Можливість виконання заходів перспективного плану повинна бути підтверджена обґрунтованим розрахунком необхідного матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат із зазначенням джерел фінансування. Основною формою перспективного планування роботи з охорони праці є розроблення комплексного плану щодо покращення стану охорони праці. Поточне планування здійснюється у межах календарного року через розроблення відповідних заходів у розділі "Охорона праці" колективного договору. Оперативне планування роботи з охорони праці здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому. Оперативні заходи щодо усунення виявлених недоліків зазначаються безпосередньо у наказі по підприємству, який видається за підсумками контролю, або у плані заходів, як додатку до наказу. Процес планування заходів з охорони праці, як і реалізація будь-якої іншої управлінської функції, повинен здійснюватися в три етапи: 1 – оцінка ситуації чи стану об’єкта управління (оцінка стану безпеки праці і виробничого середовища на підприємстві); 2 – пошук шляхів і способів впливу на ситуацію (визначення варіантів заходів, які можуть вплинути на стан охорони праці); 3 – вибір і обґрунтування оптимального способу дій для поліпшення ситуації (визначення раціонального переліку заходів із охорони праці для включення їх у план чи колективний договір). Застосовуючи РОП, визначають пріоритети виявлених невідповідностей, тобто черговість усунення встановлених порушень у залежності від їх вагомості, можливих негативних наслідків і очікуваної частоти проявів цих наслідків у вигляді травм чи профзахворювань. Функція УОП щодо організації та координації робітпередбачає формування органів управління охороною праці на всіх рівнях управління і всіх стадіях виробничого процесу, визначення обов’язків, прав, відповідальності та порядку взаємодії осіб, що приймають участь в процесі управління, а також прийняття та реалізацію управлінських рішень. Глибоко помилковою є думка, яку, на жаль, ще дуже часто можна почути, що робота з охорони праці є прерогативою лише служб охорони праці. Налагодження функціонування СУОП на виробництві необхідно починати перед усім із аналізу функціональних обов’язків всіх посадових осіб підприємства і, якщо необхідно, відповідного їх коригування з метою усунення прогалин та непотрібного дублювання. Неналежне виконання своїх обов’язків, наприклад, службою постачання при закупівлі обладнання може обернутись травмою для будь-якого робітника підприємства. Облік, аналіз та оцінка показників охорони праці спрямовані (відповідно до одержаної інформації) на розробку та прийняття управлінських рішень керівниками усіх рівнів управління (від майстра дільниці до керівника підприємства). Суть даної функції полягає у системному обліку показників стану охорони праці, в аналізі отриманих даних та узагальненні причин недотримання вимог НПАОП, а також причин невиконання планів із охорони праці з розробкою заходів, направлених на усунення виявлених недоліків. Аналізуються матеріали про нещасні випадки та професійні захворювання; результати всіх видів контролю за станом охорони праці; дані паспортів санітарно-технічного стану умов праці в цеху (на дільниці); матеріали спеціальних обстежень будівель, споруд, приміщень, обладнання тощо. В результаті обліку, аналізу та оцінки стану охорони праці вносяться доповнення та уточнення до оперативних, поточних та перспективних планів роботи з охорони праці, а також по стимулюванню діяльності окремих структурних підрозділів, служб, працівників за досягнуті показники з охорони праці. Контроль за станом охорони праці та функціонуванням УОП забезпечує дійове управління охороною праці. Будь-яка система управління може надійно функціонувати лише при наявності повної, своєчасної і достовірної інформації про стан об’єкта управління. Одержати таку інформацію про стан охорони праці, виявити можливі відхилення від норм безпеки, а також перевірити виконання планів та управлінських рішень можна тільки на підставі регулярного та об’єктивного контролю. Тому контроль стану охорони праці є найбільш відповідальною та трудомісткою функцією процесу управління. До основних форм контролю за станом охорони праці в рамках СУОП підприємства відносяться: оперативний контроль; відомчий контроль, що проводиться службою охорони праці підприємства; адміністративно-громадський багатоступеневий контроль. Крім цих видів контролю, існує відомчий контроль вищих господарських органів, державний нагляд та громадський контроль за охороною праці, які розглядаються окремо. Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів підприємства проводиться згідно із затвердженими посадовими обов’язками. При цьому служба охорони праці контролює виконання вимог безпеки праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємства. Адміністративно-громадський багатоступеневий контроль є однією з найкращих форм контролю за станом охорони праці, але можливість його ефективного функціонування обумовлена наявністю співробітництва та взаєморозуміння між роботодавцем і профспілками підприємства. Цей контроль проводиться на кількох (як правило, трьох) рівнях. На першій ступені контролю начальник виробничої дільниці (майстер) спільно з громадським інспектором профгрупи щоденно перевіряють стан охорони праці на виробничій дільниці. На другій ступені - начальник цеху спільно з громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху (механік, електрик, технолог) два-чотири рази в місяць перевіряють стан охорони праці згідно з затвердженим графіком. На третій ступені контролю щомісячно (згідно із затвердженим графіком) комісія підприємства під головуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан охорони праці на підприємстві. До складу комісії входять: керівник служби охорони праці, голова комісії з охорони праці профкому, керівник медичної служби, працівник пожежної охорони та головні спеціалісти підприємства (технолог, механік, енергетик). Результати роботи комісії фіксуються в журналі третьої ступені контролю і розглядаються на нараді. За результатами наради видається наказ по підприємству. У комбінатах, об’єднаннях тощо може проводитись четверта та п’ята ступені адміністративно-громадського контролю. Стимулювання діяльності з охорони праці спрямовано на створення зацікавленості працівників в забезпеченні здорових та безпечних умов праці. Стимулювання передбачає як моральні та матеріальні заохочення, так і покарання за невиконання покладених на конкретну особу зобов’язань стосовно безпеки праці або порушення вимог щодо охорони праці. До числа заохочувальних заходів належать премії, винагороди за виконану роботу, винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці тощо. У системі управління охороною праці дуже важливою складовою є забезпечення органів державного управління охороною праці та служб охорони праці підприємств, установ та організацій кваліфікованими спеціалістами з питань охорони праці різних кваліфікаційно-освітніх рівнів. Кваліфікація та обізнаність працівників із питань охорони праці є тим самим запобіжником, який дозволяє уникнути ризику отримання виробничої травми чи професійного захворювання на виробництві. Саме тому в процесі реформування державного управління охороною праці одним з найбільш пріоритетних напрямів є підвищення рівня знань працівників з цих питань. Навчання працівників із питань охорони праці потребує:
Інформаційне забезпечення з питань охорони праці повинно здійснюватися органами управління охороною праці на всіх рівнях (державному, галузевому, регіональному та виробничому) із залученням сучасних інформаційних технологій, при цьому воно потребує постійного удосконалення шляхом вивчення та поширення світового та вітчизняного досвіду щодо пропаганди безпечних методів та засобів праці. Забезпечення безпечності виробничого устаткування, технологічних процесів, будівель та споруд за рахунок зниження ризиків вимагає:
Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту потребує:
Підвищення соціального захисту працюючих вимагає обов’язкового страхування працівників від нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві, і це є прерогативою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (ФССНВ), який є однією з основних складових частин існуючої системи управління охороною праці в Україні. Беручи участь у реалізації державної політики в галузі охорони праці та соціального захисту людей праці, ФССНВ:
2.3. Загальна структура управління охороною праці
Системне управління охороною праці умовно має три основних центри, які саме і здійснюють комплексне управління охороною праці (рис. 2.3),
Рис 2.5. Комплексне управління охороною праці
Комплексне управління охороною праці як із боку держави, так і з боку роботодавців і працівників у найбільш оптимальній формі здійснено у ФССНВ (недержавна організація з однаковим представництвом усіх трьох вищезгаданих сторін в органах управління). Саме з цієї причини ФССНВ є однією з найбільш ефективних складових УОП. В усіх трьох вищезгаданих центрах (держава, роботодавці та працівники) управління охороною праці може здійснюватися на декількох рівнях, а саме:
На загальнодержавному рівні управління охороною праці здійснює:
На регіональному рівні:
На галузевому рівні:
На виробничому рівні:
2.3.2. Розробка системи управління охороною праці (СУОП)
При створенні СУОП необхідно: • визначити перелік законодавчих та інших нормативно-правових актів, що містять вимоги щодо охорони праці для даного виду економічної діяльності; • виявити небезпечні та шкідливі виробничі фактори, види робіт, об’єкти, машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, щоб визначити, які з них найсуттєвіше впливають на умови та безпеку праці; • визначити основні завдання в галузі охорони праці та встановити пріоритетні напрями; • розробити організаційну схему для виконання визначених завдань. У зв’язку з тим, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за стан умов та безпеки праці, для офіційного розподілу обов’язків, прав та відповідальності в галузі охорони праці між усіма учасниками виробничого процесу необхідно призначити посадових осіб, які повинні забезпечити вирішення конкретних питань охорони праці. Якщо у підпорядкуванні роботодавця є інженерно-технічні працівники, то у їхніх посадових інструкціях повинні бути відображені обов’язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій з охорони праці. Крім того, необхідно визначити порядок взаємодії всіх осіб, які беруть участь в управлінні виробництвом, а також порядок підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень (накази, розпорядження, приписи тощо). При цьому треба врахувати, що очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві роботодавець (керівник підприємства), а у цехах, службах, на дільницях -керівники відповідних підрозділів і служб, відповідальні за стан умов та безпеку праці у підпорядкованих їм підрозділах. Організаційно-методичне керівництво діяльністю структурних підрозділів та функціональних служб з охорони праці, підготовку управлінських рішень та контроль за їх реалізацією повинна здійснювати служба охорони праці.
2.4. Вимоги стандарту OHSAS 18001 (ДСТУ-П OHSAS 18001) щодо побудови сучасних СУОП
Стандарт OHSAS 18001 «Системи менеджменту, професійного здоров’я та безпеки праці - Вимоги» (Occupacional Health and Safety management systems – Requirements) Серії з Оцінки Професійного здоров'я та Безпеки Праці (Occupacional Health and Safety Assessment Series) та супутній йому стандарт OHSAS 18002 «Керівництво з впровадження OHSAS 18001» (Guidelines for the implementation of OHSAS 18001) були розроблені у відповідь на вимоги споживачів створити визнаний стандарт для системи менеджменту професійного здоров'я та безпеки праці, на підставі якого можуть бути оцінені та сертифіковані їх системи менеджменту. Саме OHSAS 18001 був взятий за основу при розробці вітчизняного стандарту ДСТУ-П OHSAS 18001 "Системи управління безпекою та гігієною праці" щодо побудови та впровадження СУОП.
2.5. Особливості та сфера застосування OHSAS 18001
Особливості OHSAS 18001.OHSAS 18001: 2007 був розроблений відповідно до правил Директив ISO / IEC з урахуванням структури стандартів ISO 9001: 2000 (система менеджменту якості), ISO 14001: 2004 (система менеджменту навколишнього середовища) та ILO-OSH. Таким чином даний стандарт сприяє інтеграції систем менеджменту якості, навколишнього середовища та професійного здоров'я та безпеки праці в організаціях. OHSAS 18001: 2007 тепер називається стандартом, а не специфікацією або документом, як це було в попередніх редакціях. У даній редакції OHSAS 18001 значно поліпшена узгодженість з ISO 14001: 2004 по структурі стандарту, а також покращена сумісність з ISO 9001: 2000, що відображає тенденцію прийняття OHSAS 18001 в якості основи для національних стандартів по системах менеджменту професійного здоров'я та безпеки праці (СУОП). Слід підкреслити, що існує велика різниця між керівними вказівками щодо впровадження СУОП та даним стандартом (OHSAS 18001), який не тільки встановлює вимоги до системи управління охороною праці організації, але і може бути використаний як для сертифікації, так і/або для самодекларування системи управління охороною праці. Керівні вказівки, навіть у випадку якщо вони розроблені такою авторитетною організацією, як МОП, непридатні для цілей сертифікації і призначені лише для надання допомоги при організації, розробці, впровадженні та вдосконаленні системи управління охороною праці. Останнім часом організації все більш зацікавлені в досягненні і демонстрації вагомої результативності в сфері охорони праці за рахунок управління професійними ризиками у відповідності з політикою та цілями в галузі охорони праці. Здійснюється це в умовах розвитку економічної політики та інших заходів, спрямованих на належне виконання заходів з охорони праці, а також в умовах загального зростання зацікавленості питаннями охорони праці. Стандарт OHSAS 18001 якраз і призначений для забезпечення організацій елементами ефективної та результативної системи управління охороною праці, які можуть бути інтегровані з іншими елементами управління для сприяння організаціям в досягненні поставлених цілей у сфері охорони праці та економіки. Як відомо, управління охороною праці охоплює весь діапазон проблем, включаючи проблеми, що стосуються стратегії і конкурентоспроможності, і демонстрація успішного впровадження цього стандарту може бути використана організацією для того, щоб зацікавлені сторони впевнилися в наявності у неї належної системи управління охороною праці. Особливістю стандарту OHSAS 18001 є те, що в ньому використана методологія, відома як "Plan-Do-Check-Act" (PDCA), або "Плануй-Роби-Перевіряй-Коригуй" (ПРПК). Коротко методологія PDCA / ПРПК може бути описана таким чином:
Необхідно відзначити, що багато організацій управляють своїми операціями за допомогою системи процесів та їх взаємодій, і ця методологія називається «процесний підхід». Саме таку методологію «процесного підходу» рекомендує використовувати ISO 9001. Однак, оскільки методологія PDCA/ПРПК може бути застосовна до всіх без виключення процесів, то обидві ці методології є сумісними. Ще однією особливістю стандарту OHSAS 18001 є те, що він містить лише ті вимоги, які можуть бути піддані об'єктивному аудиту. Також слід зазначити, що стандарт OHSAS 18001 не встановлює абсолютних вимог у питаннях результативності охорони праці. Виняток становлять лише зобов'язання щодо відповідності законодавчим, нормативно-правовим та іншим вимогам, які містяться у політиці в сфері охорони праці і поширюються на організацію, а також зобов'язання щодо попередження нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, та зобов'язання щодо постійного поліпшення ефективності СУОП. OHSAS 18001 не містить вимог, характерних для інших систем управління, наприклад, вимог до управління якістю, навколишнім середовищем, безпекою, фінансовими ресурсами, і елементи системи управління охороною праці можуть бути узгоджені або інтегровані з відповідними елементами інших систем управління. Таким чином, організація може використовувати вже існуючі системи управління при розробці системи управління охороною праці відповідно до вимог стандарту OHSAS 18001. Сфера застосування. Стандарт OHSAS 18001 встановлює вимоги до системи управління охороною праці, які можуть бути застосовні до організацій будь-якого типу і розміру. Успіх впровадження системи залежить від зобов'язань, прийнятих на всіх рівнях і всіма підрозділами організації, особливо вищим керівництвом. Впровадження такої системи дозволить організації сформулювати політику в галузі охорони праці, встановити цілі та процеси для виконання зобов'язань, передбачених політикою, а також здійснити заходи для поліпшення результативності та продемонструвати відповідність СУОП вимогам OHSAS 18001. Організація повинна розробити, документально оформити, впровадити, підтримувати в робочому стані і постійно поліпшувати систему управління охороною праці відповідно до вимог даного стандарту, а також визначити механізми виконання цих вимог. Рівень деталізації та складності системи управління охороною праці, обсяг документації та витрачених на неї ресурсів залежить від ряду факторів, таких як сфера застосування системи, розмір організації, характер її діяльності, вид продукції, що виготовляється, або послуг, що надаються. OHSAS 18001 встановлює вимоги до системи управління охороною праці з метою надання допомоги організаціям в управлінні ризиками та підвищення результативності даного управління. Стандарт не встановлює конкретних критеріїв результативності системи управління охороною праці і не містить вказівок щодо її розробки. Даний стандарт може бути застосовний до будь-якої організації, яка має намір: а) розробити систему управління охороною праці для усунення або мінімізації ризиків для працюючих (працівників) та інших зацікавлених сторін, які можуть піддаватися небезпекам, що пов'язані з діяльністю організації; б) впровадити, підтримувати в робочому стані і поліпшувати систему управління охороною праці; в) упевнитися, що СУОП відповідає вимогам політики в галузі охорони праці, яка розроблена організацією; г) продемонструвати відповідність стандарту OHSAS 18001 шляхом:
Всі вимоги стандарту OHSAS 18001 можуть бути застосовні до будь-якій системі управління охороною праці. Ступінь їх застосування залежить від таких факторів, як політика в галузі охорони праці організації, характеру її діяльності та ризиків, а також складності процесів. Даний стандарт не розглядає такі питання зі сфери безпеки і здоров'я, як програми оздоровлення співробітників, безпеку продукції, нанесення шкоди майну або навколишньому середовищу. У стандарті OHSAS 18001 застосовують наступні терміни та визначення: Прийнятний ризик(acceptable risk): ризик, зменшений до рівня, який організація може допустити з урахуванням своїх зобов'язань щодо дотримання чинних законодавчих вимог і власної політики у галузі охорони праці. Постійне удосконалення(continual improvement): повторюваний процес удосконалення системи управління охороною праці з метою покращення результативності охорони праці відповідно до політики у сфері охорони праці організації. Документ (document): інформація або відповідний їй носій. Коригувальна дія (corrective action): дія, яку виконують для усунення причин виявленої невідповідності або іншої небажаної ситуації. У невідповідності може бути декілька причин. Коригувальну дію виконують для запобігання повторного виникнення, тоді як попереджувальну дію використовують для запобігання виникнення. Ідентифікація небезпеки (hazard identification): встановлення наявності небезпеки і визначення її характеристик. Професійне захворювання (occupational disease): хронічне або гостре захворювання працюючого, яке викликане впливом на нього шкідливого і (або) небезпечного виробничого фактора трудового процесу, що призвело до тимчасової або стійкої втрати ним професійної працездатності або навіть до його смерті. Нещасний випадок - це інцидент, який призвів до підвищення травматизму, погіршення здоров'я або смерті. Зацікавлена сторона (interested party): особа або група осіб на робочому місці або поза ним, які зацікавлені в результативності охорони праці в організації. Невідповідність (nonconformity): невиконання вимоги. Невідповідність може бути будь-яким відхиленням від:
Система менеджменту професійного здоров'я і безпеки праці(occupational health and safety management system) - система управління охороною праці: частина системи управління організації, яка використовується для розробки і впровадження її політики в галузі охорони праці, а також для управління ризиками. Цілі в області професійного здоров'я та безпеки праці (occupational health and safety objective): цілі, які встановлюються в організації для досягнення результативності охорони праці. Цілі повинні бути, по можливості, виражені кількісно, а також повинні бути узгоджені з політикою в області охорони праці. Результативність професійного здоров'я та безпеки праці (occupational health and safety performance): результати управління організацією ризиками професійного здоров'я та безпеки праці. Оцінка результативності охорони праці включає оцінку ефективності заходів управління організації. У контексті систем управління охороною праці результати також можуть бути оцінені щодо ступеня реалізації політики в галузі охорони праці організації, її цілей та інших вимог результативності в області охорони праці. Політика в області професійного здоров'я та безпеки праці (occupational health and safety policy): загальні наміри та напрямки діяльності організації, пов'язані з результативністю охорони праці, офіційно сформульовані вищим керівництвом. Політика в області охорони праці забезпечує основу для діяльності і встановлення цілей у цій області. Попереджуюча дія (preventive action): дія, яку виконують для усунення причини потенційної невідповідності або іншої потенційно небажаної ситуації. У потенційного невідповідності може бути декілька причин. Попереджуючу дію виконують для попередження виникнення події, тоді як коригувальну дію - для запобігання повторного виникнення невідповідності. Процедура (procedure): встановлений спосіб здійснення діяльності або процесу. Процедури можуть бути документованими або недокументованими. Запис (record): документ, що містить досягнуті результати або свідчення здійсненої діяльності. Оцінка ризиків (risk assessment): процес оцінки величини ризику і прийняття рішення, чи є ризик прийнятним з урахуванням заходів управління, що здійснюються. Робоче місце (workplace): місце постійного або тимчасового перебування працівників у процесі трудової діяльності. При розгляді робочого місця організація повинна брати до уваги можливість знаходження працюючого у відрядженні, переміщення його на транспорті, а також роботи в приміщенні клієнта або замовника або роботи вдома.
2.6. Модель та основні елементи СУОП стандарту OHSAS 18001, загальні вимоги щодо їх побудови
Модель і основні елементи системи управління охороною праці, виконаної з урахуванням методології PDCA / ПРПК, яка використовується в стандарті OHSAS 18001, представлена на рис. 2.6.
Політика у сфері охорони праці. Вище керівництво організації повинно визначити і санкціонувати загальну політику організації у сфері охорони праці, а також гарантувати, що у встановленій області застосування системи управління охороною праці дана політика: а) відповідає характеру і масштабу ризиків, які існують у організації в області охорони труда; б) включає зобов'язання щодо попередження нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також зобов'язання з постійного поліпшення системи управління охороною праці та її результативності; в) включає зобов'язання, як мінімум, відповідати вимогам чинного законодавства та існуючих нормативно-правових актів у галузі охорони праці; г) забезпечує основу для встановлення та аналізу цілей у сфері охорони праці; д) оформлена документально, впроваджена і підтримується в робочому стані; е) доведена до відома всіх працівників організації з метою повідомлення про їхні індивідуальні зобов'язання у сфері охорони праці; ж) доступна для зацікавлених сторін; з) періодично аналізується з метою гарантії того, що політика залишається актуальною і прийнятною для організації. Планування. Ідентифікація небезпек, оцінка ризиків та визначення заходів управління. Організація повинна розробити, впровадити та виконувати процедури для постійній ідентифікації небезпек, оцінки ризиків та визначення необхідних заходів управління. Процедури для ідентифікації небезпек та оцінки ризиків повинні враховувати: а) планові та позапланові види діяльності; б) діяльність всіх осіб, що мають доступ до робочого місця; в) поведінку людей, їх можливості та інші людські фактори; г) небезпеки, джерело яких не пов'язано з робочим місцем, але які здатні негативно впливати на здоров'я та безпеку осіб, що знаходяться на даному робочому місці; д) інфраструктуру, обладнання і матеріали на робочому місці, надані як самою організацією, так і іншими організаціями; е) зміни або передбачувані зміни в організації, її діяльності, технологічних процесах, в обладнанні або матеріалах; ж) модифікації системи управління охороною праці, включаючи тимчасові зміни, та їх вплив на операції, процеси і діяльність; з) будь-які відповідні законодавчі зобов'язання, що стосуються оцінки ризиків та впровадження необхідних заходів управління; і) конструктивне виконання установок, машин / устаткування, організацію робочих місць і ділянок, технологічних процесів з урахуванням можливостей працівників. Методологія процесу ідентифікації небезпек та оцінки ризиків повинна: а) бути визначена з урахуванням сфери застосування, характеру та строків для надання їй характеру скоріше попереджуючої, чим реагуючої дії; б) забезпечити ідентифікацію, визначенню пріоритетів, документальне оформлення ризиків і використання відповідних заходів управління. Для управління змінами організація повинна визначити небезпеки і ризики в сфері охороні праці, пов'язані із змінами в організації або її видах діяльності до введення цих змін. Організація повинна гарантувати, що результати цієї оцінки беруться до уваги при визначенні заходів управління. При визначенні заходів управління або під час розгляду змін існуючих заходів управління слід враховувати наступну ієрархію заходів зі скорочення ризиків: а) усунення; б) заміну; в) технічні заходи; г) попередження та / або адміністративні заходи управління; д) засоби індивідуального захисту. Організаціяповинна документально оформляти і оновлювати результати ідентифікації небезпек, оцінки ризиків та встановлених заходів управління. Організація повинна гарантувати, що ризики у сфері охорони праці та встановлені заходи управління розглядаються при розробці, впровадженні та функціонуванні системи управління охороною праці. Законодавчі та інші вимоги. Організація повинна розробити, впровадити та виконувати процедури ідентифікації та забезпечення доступу до законодавчих та інших вимог у сфері охорони праці, що розповсюджуються на організацію. Організація повинна гарантувати, що всі чинні законодавчі та інші вимоги у сфері охорони праці, які організація зобов'язалася виконувати, враховані при розробці, впровадженні та функціонуванні системи управління охороною праці. Організація повинна постійно оновлювати цю інформацію. Організація повинна доводити відповідну інформацію із законодавчих та інших вимогам у сфері охорони праці працівникам, а також іншим відповідним зацікавленим сторонам. Цілі і програми. Організація повинна встановити, впровадити і підтримувати в робочому стані документально оформлені цілі в області охорони праці для відповідних підрозділів і рівнів в рамках організації. Цілі повинні бути по можливості виражені кількісно та узгоджені з політикою в області охорони праці, включаючи зобов'язання з попередження нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, з дотримання застосовних законодавчих та інших вимог, які організація зобов'язалася виконувати, а також зобов'язання щодо постійного поліпшення результативності охорони праці. При визначенні та аналізі цілей організація повинна враховувати не тільки законодавчі та інші вимоги, які організація зобов'язалася виконувати, але і ризики, що існують в організації. Вона також повинна розглядати технологічні альтернативи, свої фінансові, експлуатаційні та комерційні вимоги, а також враховувати думку відповідних зацікавлених сторін. Організація повинна розробити, впровадити і підтримувати в робочому стані відповідні програми для досягнення її цілей. Програми, як мінімум, повинні включати: а) розподіл відповідальності і повноважень для досягнення цілей у відповідних підрозділах і рівнях управління організації; б) засоби, заходи і терміни досягнення цілей (графік). Програми повинні регулярно аналізуватися через заплановані інтервали часу і при необхідності коригуватися для забезпечення досягнення цілей. Впровадження та функціонування. Ресурси, обов’язки, відповідальність і повноваження. Вище керівництво повинно взяти на себе повну відповідальність за охорону праці та систему управління охороною праці. Вище керівництво повинно демонструвати свої зобов'язання шляхом: а) забезпечення ресурсів, достатніх для розробки, впровадження, функціонування та поліпшення системи управління охороною праці (ресурси включають трудові ресурси зі спеціалізованими навичками, інфраструктуру організації, технології та фінансові ресурси); б) визначення обов'язків, розподілу відповідальності і делегування повноважень для полегшення результативного управління охороною праці; обов'язки, відповідальність і повноваження повинні бути документально оформлені і доведені до відома відповідних працівників. Організація повинна призначити уповноваженого представника вищого керівництва з особливою відповідальністю за охорону праці (незалежно від інших обов'язків), з встановленими функціями і повноваженнями для забезпечення того, щоб: а) система управління охороною праці була розроблена, впроваджена і функціонувала відповідно до стандарту OHSAS 18001; б) звіти про результативність системи управління охороною праці представлялися вищому керівництву для аналізу, а також в якості основи для поліпшення системи управління охороною праці. Призначений вищим керівництвом уповноважений представник (наприклад, у великих організаціях член ради директорів або виконавчого комітету) може делегувати частину своїх обов'язків підлеглим представникам керівництва, зберігаючи при цьому свою повну відповідальність. Призначений уповноважений представник вищого керівництва повинен бути відомий всім працівникам організації. Працівники, що наділяються відповідними повноваженнями, повинні нести відповідальність за постійне поліпшення результативності охорони праці, при цьому працівники з керівними обов'язками повинні демонструвати свою відповідальність за постійне поліпшення результативності охорони праці. Організація повинна гарантувати, що всі працівники несуть відповідальність за аспекти охорони праці, якими вони можуть управляти, включаючи дотримання вимог, що застосовуються в сфері охорони праці. Компетентність, навчання та обізнаність. Організація повинна гарантувати, щоб усі особи, які виконують під її управлінням завдання, які можуть впливати на професійне здоров'я та безпеку праці, компетентні на підставі відповідної освіти, навчання або досвіду роботи. В організації повинні вестися відповідні записи, що стосуються компетентності, навчання та обізнаності працівників. Організація повинна передбачати навчання або виконувати при необхідності інші дії, оцінювати результативність навчання або інших дій, що здійснюються у цьому випадку, а також зберігати супутні запису. Організація повинна визначити необхідність у додатковому навчанні персоналу, пов'язаному з функціонуванням системи управління охороною праці. Організація повинна встановити, впровадити та виконувати процедури, які дають можливість всім особам, які працюють під її управлінням, розуміти: а) наслідки, реальні або потенційні, від недотримання вимог охорони праці при здійсненні ними трудової діяльності, а також вигоди для їх професійного здоров'я та безпеки праці від поліпшення індивідуальної результативності у сфері охорони праці; б) свою роль і відповідальність, а також важливість досягнення відповідності політиці в області охорони праці, процедурам, вимогам системи управління охороною праці, включаючи вимоги, пов'язані з підготовленістю до аварійних ситуацій і реагування на них; в) потенційні наслідки відхилень від встановлених процедур. Процедури з навчання повинні враховувати різні рівні: відповідальності, здібностей, мовних навичок, освіченості та ризику. Обмін інформацією. З урахуванням наявних небезпек і розробленої системи управління охороною праці організація повинна встановити, впровадити та виконувати відповідні процедури для: а) внутрішнього обміну інформацією між різними підрозділами та рівнями організації; б) обміну інформацією з підрядниками та особами, відрядженими для виконання робіт на території організації; в) отримання, документального оформлення та реагування на відповідну інформацію від зовнішніх зацікавлених сторін. Участь і консультування. Організація повинна встановити, впровадити та виконувати процедури, що забезпечують: а) участь працівників в управлінні охороною праці шляхом їх:
б) консультації з підрядниками з приводу змін, які впливають на професійне здоров'я працюючих і безпеку праці. Організація повинна гарантувати, що, в разі необхідності, проводяться консультації з відповідними зовнішніми зацікавленими сторонами з питань охорони праці, у разі, якщо вони мають до них відношення. Документація. Документація системи управління охороною праці повинна включати: а) політику і цілі в області охорони праці; б) опис сфери застосування системи управління охороною праці; в) опис основних елементів системи управління охороною праці і взаємозв'язків між ними, а також посилання на необхідні документи; г) документи, включаючи записи, які потрібні відповідно до стандарту OHSAS 18001; д) документи, включаючи записи, визначені організацією як необхідні для забезпечення результативного планування, виконання і управління процесами, які пов'язані з ризиками в сфері охорони праці, що існують в організації. Важливо, щоб документація відповідала рівню складності СУОП, небезпекам і ризикам, які мають місце, і зводилася до мінімуму, необхідного для забезпечення результативності СУОП. Управління документацією. Повинно бути забезпечено управління документами, визначеними системою управління охороною праці і стандартом OHSAS 18001.Управління записами, які представляють собою особливий тип документів, повинне здійснюватись згідно з вимогами, про які буде сказано трохи пізніше. Організація повинна встановити, впровадити та виконувати процедури для: а) затвердження документів, з метою підтвердження їх доцільності перед застосуванням; б) аналізу і, при необхідності, поновлення документів, а також повторного їх затвердження; в) забезпечення ідентифікації змін та поточного статусу перегляду документів; г) забезпечення наявності відповідних екземплярів документів, що застосовуються, у місцях їх використання; д) забезпечення збереження чіткості документів і простоти їх ідентифікації; е) забезпечення ідентифікації документів зовнішнього походження, визначених організацією як необхідні для планування та функціонування системи управління охороною праці, та управління їх розповсюдженням; ж) запобігання ненавмисному застосуванню застарілих документів і застосування відповідної їх ідентифікації, якщо вони зберігаються для будь-яких цілей. Управління операціями. Організація повинна визначити операції та види діяльності, пов'язані з ідентифікованими небезпеками, для яких необхідне впровадження заходів управління ризиками. Заходи управління повинні включати управління змінами. Для цих операцій та видів діяльності організація повинна впровадити та підтримувати в робочому стані: а) операційне управління, що може бути застосоване до організації та її діяльності; організація повинна інтегрувати це операційне управління в загальну систему управління охороною праці; б) заходи управління, пов'язані з набутою продукцією, устаткуванням і послугами; в) заходи управління, пов'язані з підрядниками та особами, відрядженими для виконання робіт на території організації; г) документально оформлені процедури, що стосуються ситуацій, при яких їх відсутність може призвести до відхилень від політики та цілей у сфері охорони праці; д) встановлені операційні критерії, відсутність яких може призвести до відхилень від політики та цілей у сфері охорони праці. Готовність до аварійних ситуацій і реагування на них. Організація повинна розробити, впровадити та виконувати процедури: а) ідентифікації можливих аварійних ситуацій; б) реагування на дані аварійні ситуації. Організація повинна реагувати на реальні аварійні ситуації чи пом'якшувати пов'язані з ними несприятливі наслідки для професійного здоров'я і безпеки праці персоналу. При плануванні дій щодо реагування на аварійні ситуації організація повинна враховувати рекомендації відповідних зацікавлених сторін, наприклад, аварійних служб і сусідніх організацій. Організація також повинна періодично перевіряти свої процедури реагування на аварійні ситуації і залучаючи у разі необхідності відповідні зацікавлені сторони. Організація повинна періодично аналізувати і при необхідності коректувати свою підготовленість до аварійних ситуацій і процедури реагування на них, зокрема, після періодичних перевірок і після аварійних ситуацій, які сталися. Контролюючі та корегуючи дії. Оцінка (вимір) результативності та моніторинг. Організація повинна встановити, впровадити та виконувати процедури для регулярного моніторингу та оцінки (вимірювання) результативності охорони праці. Такі процедури повинні передбачати: а) якісну і кількісну оцінки, що відповідають потребам організації; б) моніторинг ступеня досягнення цілей організації в області охорони праці; в) моніторинг результативності заходів управління (як професійного здоров'я, так і безпеки праці); г) упереджувальну попередню оцінку результативності для моніторингу відповідності програмам з охорони праці, заходам управління та операційним критеріями; д) реагуючу оцінку результативності охорони праці за даними моніторингу нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань, аварійних ситуацій та інших наявних доказів недостатньої результативності охорони праці; е) реєстрацію даних результатів моніторингу та оцінки результативності, при умові, що вони є достатніми для подальшого аналізу застосування коригувальних та попереджувальних дій. Якщо необхідно вимірювальне обладнання для моніторингу або оцінки результативності, організація повинна встановити і виконувати процедури калібрування і технічного обслуговування даних засобів вимірювання. Обов’язково необхідно вести записи з їх калібрування і технічного обслуговування, а також щодо отриманих результатів. Оцінка відповідності законодавству. Згідно з зобов'язанням дотримуватися відповідності чинному законодавству, організація повинна встановити, впровадити та чітко виконувати процедури періодичної оцінки відповідності законодавчим вимогам, що на даний час застосовуються у цій організації. Організація обов’язково повинна вести записи результатів періодичної оцінки. Частота періодичності такої оцінки може відрізнятися для різних законодавчих вимог. Організація також повинна періодично оцінювати відповідність і іншим вимогам, які вона зобов'язалася виконувати. Організація може об'єднати цю оцінку з оцінкою відповідності законодавчим вимогам або встановити окремі процедури, при цьому вона зобов’язана обов’язково вести записи результатів такої періодичної оцінки. Періодичність проведення цієї оцінки може відрізнятися для різних вимог, які організація зобов'язалася виконувати. Розслідування інцидентів (нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і аварійних ситуацій). Організація повинна встановити, впровадити та виконувати процедури для запису, розслідування та реєстрації інцидентів (нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань, а також аварійних ситуацій) для того, щоб: а) визначити основні недоліки СУОП а також фактори, які можуть стати причиною інцидентів або сприяти інцидентам; б) ідентифікувати потребу в коригувальних діях в) ідентифікувати можливості для попереджувальних дій; г) ідентифікувати можливості для постійного вдосконалення; д) інформувати про результати розслідувань. Розслідування повинні здійснюватися своєчасно. Результати розслідування інцидентів повинні бути задокументовані і збережені. Всі ідентифіковані потреби щодо коригувальних дій або можливості для попереджувальних дій будуть розглянуті нижче. Невідповідності, коригуючи та запобіжні дії. Організація повинна встановити, впровадити та виконувати процедури розгляду реальних і потенційних невідповідностей, а також процедури здійснення коригувальних та попереджувальних дій. Процедури повинні визначати вимоги щодо: а) визначення, ідентифікації та усунення невідповідностей, а також проведення відповідних дій з метою зниження їх наслідків для професійного здоров'я та безпеки праці; б) розслідування невідповідностей, визначення їх причин та проведення дій для виключення їх повторення; в) оцінки потреби в запобіжних діях і реалізації відповідних коригувальних дій, розроблених для виключення їх виникнення; г) реєстрації (записи) та інформування про результати проведених коригувальних і попереджуючих дій; д) аналізу результативності проведених коригувальних і попереджуючих дій. Якщо коригувальні та запобіжні дії ідентифікують нові або змінені небезпеки або потребу в нових або змінених заходах управління, то у цьому випадку у процедурі повинно бути встановлено, щоб до їхнього впровадження була проведена оцінка ризиків запропонованих дій. Всі коригуючи або запобіжні дії, вжиті для усунення причин реальних або потенційних невідповідностей, повинні відповідати масштабам проблем і бути порівнянними з відповідними ризиками. Організація повинна гарантувати, що всі необхідні зміни, які є результатом коригувальних або запобіжних дій, були внесені в документацію системи управління охороною праці. Управління записами. Організація повинна встановити і вести записи, які необхідні для демонстрації відповідності вимогам системи управління охороною праці і стандарту OHSAS 18001, а також досягнутих результатів. Організація повинна встановити, впровадити та виконувати процедури ідентифікації, зберігання, захисту, пошуку, архівування та вилучення записів. Записи повинні бути і залишатися розбірливими, ідентифікованими і такими, що простежуються. Внутрішній аудит. Організація повинна забезпечити проведення внутрішніх аудитів системи управління охороною праці із запланованою періодичністю для того, щоб: а) визначити, чи дійсно система управління охороною праці:
б) надати керівництву організації інформацію про результати аудитів. Програма аудитів повинна плануватися, розроблятися, запроваджуватись і виконуватися організацією з урахуванням результатів оцінки ризиків діяльності організації та результатів попередніх аудитів. Повинна бути встановлена, впроваджена і виконуватися сама процедура аудиту, яка відображає: а) наявність відповідальності, компетенції, а також вимог з планування та проведення аудитів, звітування про результати і ведення відповідних записів; б) визначення критеріїв, сфери, періодичності і методів аудиту. Вибір аудиторів і проведення аудитів повинне гарантувати об'єктивність і неупередженість процесу аудиту. Аналіз з боку вищого керівництва. Вище керівництво повинно проводити аналіз системи управління охороною праці організації із запланованою періодичністю, щоб забезпечити її постійну придатність, адекватність і результативність. Аналіз повинен включати оцінку можливостей для поліпшення і необхідності змін у системі управління охороною праці, включаючи політику і цілі у сфері охорони праці. Обов’язково повинні робитися записи аналізу з боку керівництва. Вхідні дані для аналізу з боку вищого керівництва повинні містити: а) результати внутрішніх аудитів та оцінки відповідності законодавчим та іншим вимогам, які організація застосовує і зобов'язалася виконувати; б) результати участі та консультування; в) відповідну інформацію від зовнішніх зацікавлених сторін, включаючи претензії; г) результативність організації в сфері охорони праці; д) ступінь досягнення цілей; е) результати розслідування інцидентів (нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань аварійних ситуацій), коригувальних та попереджувальних дій; ж) виконання рішень і дії з боку керівництва після проведення попередніх аналізів; з) зміни обставин, включаючи зміни законодавчих та інших вимог з охорони праці; і) рекомендації щодо поліпшення функціонування СУОП. Дані аналізу з боку вищого керівництва повинні узгоджуватися із зобов'язаннями організації щодо постійного поліпшення функціонування СУОП і повинні включати всі рішення і дії, пов'язані з можливими змінами в: а) результативності охорони праці; б) політиці і цілях у сфері охорони праці; в) ресурсах; г) інших елементах СУОП. Відповідні результати аналізу з боку вищого керівництва повинні бути доступні для поширення і проведення консультацій.
2.7. Методика розрахунку соціальної ефективності функціонування СУОТ та впровадження працеохоронних заходів
Оцінка соціального ефекту від запроваджених або планованих заходів щодо поліпшення умов і охорони праці передбачає використання таких показників: - скорочення кількості робочих місць ΔК, що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництва, розраховується за формулою:
де К1,К2 - кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм до і після проведення заходів; К3 - загальна кількість робочих місць. - зменшення кількості зайнятих осіб (ΔЧ), які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм, визначається за формулою:
де Ч1,Ч2 - кількість зайнятих осіб, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після впровадження заходу; Ч3 - річна середньооблікова кількість працівників. - збільшення кількості машин, механізмів (ΔМ) та виробничих приміщень (ΔБ), приведених до вимог норм охорони праці, обчислюється за формулами:
де М1,М2 - кількість машин і механізмів, що не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.; М3 - загальна кількість машин і механізмів, шт.; Б1,Б2 - кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.; Б3 - загальна кількість виробничих приміщень, шт. - зменшення коефіцієнта частоти травматизму ΔКч встановлюється за формулою:
де - кількість випадків травматизму відповідно до і після впровадження заходу; Ч3 - річна середньооблікова чисельність працівників, осіб. - зниження коефіцієнта тяжкості травматизму ΔКт розраховується за формулою:
де Д1,Д2 - кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після впровадження заходу. - зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови праці визначається за формулою:
де З1,З2 - кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після впровадження заходу. - скорочення коефіцієнта тяжкості захворювання обчислюється за формулою:
де Дз1,Дз2 - кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після впровадження заходу; Кз1,Кз2 - кількість випадків захворювання відповідно до і після вжиття заходу. - зменшення кількості випадків виходу на інвалідність (ΔКі) внаслідок травматизму чи професійної захворюваності встановлюється за формулою:
де Кі1,К і2 - кількість працівників, які стали інвалідами до і після проведення заходу, осіб. - скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці розраховується за формулою:
де КП1,КП2 - кількість працівників, які звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після вживання заходу, осіб.
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |