ЛОГІСТИКА

Практичні завдання та методичні вказівки до їх виконання

Задача № 1

Є три постачальники – цехи хлібозаводів, чотири споживачі – крамниці. Вивезення хліба в день – 16 тон, причому з першого цеху – 6, з другого – 3, з третього – 7 тон. Хліб повинні отримати всі крамниці у замовленому обсязі: відповідно 5, 2, 4 і 5 тон. Є відомими відстані між кожним пунктом відправлення і призначення. Треба встановити, скільки хліба і у які крамниці треба перевезти із кожного цеху, щоб весь хліб було доставлено у торгівельну мережу, всі заявки крамниць виконано повністю, а загальний пройдений шлях був мінімальним. Одержимо таку цільову функцію:

F= 6х₁₁+ 5х₁₂+ 8х₁₃+ 7х₁₄+ 4x₂₁+ 7x₂₂+ 6x₂₃+ +5x₂₄+ 8x₃₁+ 6x₃₂+ 7x₃₃+ 9x₃₄Þ min

 

Розв’язок

Складемо нульовий план для розв’язання задачі способом найменшого елемента матриці.

 

F=6*2+5*2+7*2+4*3+7*4+9*3=103 т-км

Оптимізація нульового плану проводиться з використанням методу потенціалів. Позначимо:

 U_i – потенціали рядків;

 V_j – потенціали стовпчиків;

 C_ij – показники критерію оптимальності у зайнятих клітинках

         Рівняння потенціалів має такий вигляд:

C_ij = U_i + V_j Þ U_i = C_ij – V_j; V_j = C_ij – U_i

Знайдемо потенціали рядків та стовпчиків зайнятих клітинок для нульового плану:

U1+V1=6                     U1+V4=7                      U3+V3=7

U1+V2=5                     U2+V1=4                      U3+V4=9

Отримана система має шість нерівностей та сім невідомих.

Щоб її вирішити, приймемо довільно потенціал першого рядка (U1) рівним 6. Тоді стає можливим вирішити систему і знайти невідомі:

V1= 0                        V3= -1                          U2= 4

V2= -1                       V4= 1                            U3= 8

Знайдені потенціали помістимо до таблиці.

Характеристики незайнятих клітинок вираховують по формулі:

E _ij = C_ij – (U_i + V_j)

E 13 = 8 – (6 + -1)=3             E 23 = 6 – (4 + -1)=3    E 31 = 8 – (8 + 0)=0

E 22 = 7 – (4 + -1)=4             E 24 = 5 – (4 + 1)=0     E 32 = 6 – (8 + -1)=-1

 

Якщо отримана характеристика буде від’ємною, це означає, що поставка цим шляхом є більш вигідною. Всі вільні клітинки, сума потенціалів яких є більша від показника критерію оптимальності, повинні бути заповненими.

З усіх характеристик незайнятих клітинок у нашому прикладі від’ємною є тільки одна – характеристика клітинки А3В2. Значить, нам треба перенести поставку з якоїсь іншої клітинки (іншого шляху) до клітинки А3В2.

Розмір поставки у вільній клітинці визначається як мінімальна поставка з двох від’ємних вершин. У додатних вершинах поставка збільшується, а у від’ємних – зменшується (клітинка А2В2 тепер стане порожньою).

Новий план перевезень буде мати вигляд, як у наступній таблиці. А цільова функція складе:

F=6*2+7*4+4*3+6*2+7*4+9*1=101 т-км

У результаті заповнення вільної клітинки отриманий план є меншим, ніж попередній, на 2 т-км.

 

Постачальники	Споживачі				Обсяг вивозу
	В1	В2	В3	В4
А1	6 2	5	8	7 4	6
А2	4 3	7	6	5	3
А3	8	6 2	7 4	9 1	7
Обсяг завозу	5	2	4	5	16

 

Тема 6. Економічна ефективність логістики

Питання для обговорення

1. Контроль за товарно-матеріальними залишками як необхідний фактор обслуговування споживачів.
2. Заготівельна логістика.
3. Завдання і функції заготівельної логістики.
4. Шляхи вибору постачальника
5. Організація функціонування заготівельної логістики.
6. Цілі та сутність наукового управління запасами.
7. Графічне представлення розходу та поповнення запасів.
8. Основні системи управління запасами.
9. Порівняння основних систем управління запасами.
10. Структура витрат у управлінні запасами.
11. Графічне вирішення моделі управління запасами.
12. Модель Уілсона (Вільсона).
13. Чутливість цільової функції у моделях управління запасами.
14. Регулювання запасів готової продукції.
15. Впровадження нової системи управління запасами на виробництві.
16. Структуризація запасів (АВС-аналіз та XYZ-аналіз).
17. Поняття розподільчої логістики. Завдання розподільчої логістики.
18. Логістичні канали і логістичні ланцюги.
19. Методи вибору місце розташування складів.
20. Визначення меж ринку, що може обслуговувати підприємство.
21. Визначення місця розташування складу на території, що обслуговується.

Література: [1, c. 215-223; c.251-277, 2, с.45-68; 8, с.233-246]

Практичні завдання та методичні вказівки до їх виконання

Задачі з управління запасами

Задача № 1

         Підприємство громадського харчування споживає за рік 4000 тон картоплі. Вартість 1 тони складає 150 грн. Витрати на зберігання однієї партії складають 30 грн. Витрати на транспортування однієї партії – 200 грн. Необхідно визначити оптимальний розмір партії поставки та суму витрат, які виникнуть внаслідок формування та зберігання річних запасів картоплі. Представити графічне вирішення задачі – вибрати масштаб та побудувати графіки зміни F_р, F_u та F в залежності від q.

 

Розв’язок

Оптимальний розмір партії поставки та найменші сумарні витрати визначаємо за формулою Уілсона:

;                                ;

Оптимальний розмір партії поставки буде таким:

;

q* = 230,94 тонн

Мінімальні сумарні витрати на формування та зберігання запасів:

;

F*_мін = 6928 грн

         Згадаємо, що цільова функція F складається із суми двох функцій – F_p (показує залежність витрат на транспортування від розміру партії) і F_u (характеризує залежність витрат на зберігання партії від її розміру).

Для коректної побудови графіків F_р, F_u та F необхідно розрахувати і побудувати як мінімум по шість точок для кожної кривої, і хоча б дві точки для графіку прямої. Виберемо крок зміни аргументу q рівним 50 кг. У такому випадку отримаємо таблицю даних, за якими можна побудувати графіки:

Таблиця 1.

Вихідні дані для побудови графіку витрат на управління запасами

Як видно із графіку (рис.1 витрати F досягають свого мінімального значення у точці на графіку (точка перетину F_р та F_u ), де є однаковими обидві суми витрат та темпи зміни F_р та F_u.

         Результати вирішення моделі управління запасами графічним методом по рисунку 1: оптимальний розмір партії поставки приблизно 230 тонн, мінімальні сумарні витрати на поставку та зберігання – близько 6950 грн.

 

Рис 1. Графічне вирішення задачі управління запасами

 

Задача № 2

Обсяг продажу крамниці «Золота осінь» складає 1400 кг яблук на тиждень. Ціна покупки яблук 3 грн. За доставляння замовлення власник сплачує 55 грн. Витрати на зберігання складають в середньому 20% від ціни яблук. Час доставки 3 дні. Сезон продажу яблук крамницею складає 9 місяців. Яблука завозяться контейнерами по 500 кг. Який обсяг завозу ви порадите власнику крамниці? Чому саме такий? Коли для цього виду товару настає точка замовлення? Як часто доведеться завозити товар?

Розв’язок

Спочатку розрахуємо Z (загальний обсяг поставок у періоді, що планується) та C_u (витрати на зберігання однієї партії):

;

;

         Тепер ми маємо всі необхідні дані для розрахунку оптимального розміру партії:

;

Однією з умов задачі є завезення яблук контейнерами по 500 кг. Розрахований нами оптимальний розмір замовлення не є кратним 500. Значить, нам потрібно вибрати між двома найближчими до q* числами – 3000 та 3500. Для визначення більш вигідного розміру замовлення необхідно розрахувати загальні витрати на формування та зберігання запасів F для обох запропонованих обсягів поставок:

;

;

         Як видно із розрахунків, більш вигідним (хоч і несуттєво) буде поставка по 3000 кг, або по 3 тони яблук.

Наступний розрахунок – точка замовлення. Точка замовлення визначає той залишок запасу товару або сировини, при досягненні якого слід робити наступне замовлення:

;

Останній розрахунок, який потрібно виконати – частота поставок:

 

 

Завдання з проведення АВС- та XYZ-аналізу

Задача № 1

АВС-аналіз – це метод, який групує чи розподіляє за певними критеріями існуючу сукупність. Інакше кажучи, АВС-аналіз – це інструмент для визначення частки певних груп у сукупності. Критерії АВС-аналізу можуть бути найрізноманітнішими і залежать від мети та змісту аналізу.

Для класифікації будь-якої бази даних по значимості необхідно всю номенклатуру за певний період часу розташувати в порядку убування за будь-яким вибраним результуючим показником. Потім у групу А відносять позиції в списку, починаючи з першого, загальна вага яких складає 75-80% сумарної ваги всіх позицій. Звичайно в таку групу потрапляє біля 15-20% усіх позицій номенклатури. До групи В відносять приблизно третину позицій (найменувань) бази даних, результуючий показник яких складає 10-15%. Інші позиції номенклатури (а це звичайно половина найменувань продукції), сумарна вага яких складає лише 5-10%, відносять до групи С.

Розвитком АВС-аналізу є його комбінування з XYZ-аналізом, сутність якого полягає в структуризації бази даних по фактору стабільності і можливості його передбачення. Групування елементів бази даних при проведенні XYZ-аналізу здійснюється в порядку зростання коефіцієнта варіації. Він являє собою відношення середньоквадратичного відхилення до середньоарифметичного значення показників:

s =                      

До категорії Х відносяться позиції бази даних з коефіцієнтом варіації менше 10%. Вони являються передбачуваними; характеризуються стабільним обсягом споживання або реалізації; високою точністю прогнозу.

Категорія Y – це позиції бази даних, потреба в яких характеризується відомими тенденціями і середніми можливостями їх прогнозування. Коефіцієнт варіації по цих позиціях змінюється від 10 до 25%. Позиції бази даних, що відносяться до категорії Z, використовуються нерегулярно, точність їх прогнозування невисока (коефіцієнт варіації більше 25%).

У якості прикладу розглянемо наступну базу даних: обсяг випуску тортів за півроку у натуральному виразі помісячно (табл. 2).

Як поєднання результатів застосування АВС і XYZ-методів аналізу одержуємо у структурованій базі даних дев'ять груп асортименту: AX, AY, AZ, BX, BY, BZ, CX, CY та CZ (табл.3). Результатом проведення комплексного аналізу по методах АВС і XYZ є виділення ключових запасів (товарів, клієнтів).

Виходячи з даних таблиці, найважливішими для випуску або використання є номенклатура із груп АХ, АY та ВХ, оскільки вони мають високий рівень результуючого показника, а зміну в часі цього результуючого показника можна з високою вірогідністю передбачити. Для груп СХ, CY і CZ застосовують укрупнені методи планування, а функції контролю частіше усього делегують нижчим рівням управління.

Таблиця 2.

Вихідні дані для розрахунків та аналізу і проміжні результати аналізу

 Таблиця 3.

Результати АВС-XYZ аналізу

АВС-XYZ	X	Y	Z	Сума
А	Київський 1,0	Празький 1,0		3
		Хрещатий яр 1,0
В	Київський 0,5	Празький порціями 1,0	Барвінок 1,0	6
		Трюфельний 1,0
		Хрещатий яр 0,5
		Київські каштани 1,0
С	Грецький горішок 1,0	Трюфельний 0,5	Горіхово-ізюмовий 1,0	11
	Київські каштани 0,5	Славутич 1,0	Вітальний літній 1,0
	Празький 0,5	Чорносливовий 1,0	Лимонний 1,0
		Барвінок 0,5
		Космічний 1,0
Сума	5	11	4	20

 

Завдання з визначення меж ринку, що може обслуговувати підприємство

Задача № 1

      Підприємство-виробник «А», що випускає кондитерські вироби, розташовано на відстані L=200 км від підприємства «В», що реалізує продукцію аналогічного асортименту. Обидва підприємства визначають свої виробничі витрати на рівні 1000 грн. за товарну одиницю, а витрати на транспортування вантажу – 6 грн/км для підприємства «А», і 9 грн/км для підприємства «В».

Розв’язок

ВВ_А = ВВ_В = 1000 грн

ТрВ_А = 6 грн/км;                   ТрВ_В = 9 грн/км

ВВ_А + ТрВ_А*L_А = ВВ_В + ТрВ_В*(200 – L_А)

1000 + 6* L_А = 1000 + 9*(200 – L_А)

L_А = 120 км         ;                  L_В = 200 – 120 = 80 км

         Щоб розширити межі ринку, підприємство «В» вирішило використати склад «С», що знаходиться на відстані 50 км від її виробництва і на відстані 150 км від підприємства «А». Доставка на склад здійснюється великими партіями й звідти розподіляється між споживачами. Витрати, пов'язані з функціонуванням складу ВС, складають 3 грн на товарну одиницю. Ситуація зміниться в такий спосіб:

ВВ_А + ТрВ_А*L_А = ВВ_В + ТрВ_В*(150 – L_А) + ВС

1000 + 6*L_А = 1000 + 9*(150 – L_А) + 3

L_А = 90,2 км                 L_В = 200 – 90,2 = 109,8 км

Згідно розрахунків, межа ринку для підприємства «В» розширилася завдяки складу «С», і проходить у 109,8 км, а для підприємства «А» скоротилась до 90,2 км.

 

Завдання з визначення місця розташування розподільчого складу на території, що обслуговується підприємством

Задача № 1

Для цього використовується метод накладення сітки координат на карту потенційних місць розташування складів. Система сітки дає можливість оцінити вартість доставки від кожного постачальника до передбачуваного складу або від складу до кінцевого споживача, а вибір зупинити на варіанті, що є центром маси.

Необхідно знайти координати точки (X_склад; Y_склад) у прямокутній системі координат, в районі якої передбачається організувати роботу розподільчого складу, і вказати цю точку на кресленні. Координати центра ваги вантажних потоків, тобто точки, у яких може бути розміщений розподільний склад, визначаються по формулах:

Х _склад =              Y _склад =

де      Г_і – вантажообіг і-того споживача;

X_i, Y_i – координати і-того споживача.

Як приклад знайдемо місце для розміщення складу в розподільчій системі, що обслуговує п'ятьох споживачів (рис. 2). Нанесемо на карту району обслуговування координатні осі й знайдемо координати точок, у яких розміщені споживачі матеріального потоку, наприклад, магазини (на рис. 2 зазначені номери магазинів, у таблиці – їхні координати та місячний вантажообіг).

Таблиця 4.

Похідні дані для визначення місця розподільчого складу

Розв’язок

Розрахунок, виконаний по даних формулах, показує, що склад необхідно розмістить у точці з координатами X_склад=68; Y_склад=42:

 

 

На реальній місцевості точка території, що забезпечує мінімум транспортної роботи з доставки, у загальному випадку не збігається зі знайденим на карті центром ваги вантажопотоків, але, як правило, знаходиться десь недалеко. Розбіжність відбувається з наступної причини: на моделі відстань від пункту споживання матеріального потоку до місця розміщення розподільного центра враховується по прямій. У зв'язку із цим район, що моделюється, повинен мати розвинену мережу доріг, тому що в противному випадку буде порушений основний принцип моделювання – принцип подоби моделі і об'єкта, що моделюється.

 

Рис. 2. Визначення місця розташування складу методом пошуку центра ваги вантажних потоків

Підібрати реальне прийнятне місце для складу дозволить наступний аналіз можливих місць розміщення близько до знайденого центра ваги.

 

4. ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ (ЗАЛІКУ)

1. Основний зміст логістики, пов’язаний із сучасними потребами економіки.
2. Історія розвитку логістики. Види логістики.
3. Новизна логістики як науки. Основні задачі логістики.
4. Історія виникнення та розвитку логістики.
5. Етапи розвитку логістики як наукової дисципліни і як господарської діяльності.
6. Основні концепції та підходи до розуміння логістики як сфери діяльності підприємства.
7. Основні етапи створення служби логістики на підприємстві.
8. Новизна логістики як науки. Види логістики.
9. Поняття логістики. Визначення логістики.
10. Особливості макрологістичних систем.
11. Сфера діяльності макрологістики.
12. Види мікрологістичних систем.
13. Чотири основні стадії розвитку логістичних систем, характеристики і особливості.
14. Проблеми і перспективи впровадження логістики на Україні.
15. Поняття логістичного аутсорсингу.
16. Різні форми логістичних утворень.
17. Поняття логістичного ланцюга. Приклади логістичних ланцюгів
18. Логістичні системи. Місія логістичної системи.
19. Функції та критерії оцінок логістичної системи.
20. Основні складові частини логістичної системи.
21. Характеристика гнучких та ешелонованих логістичних систем.
22. Схеми утворення вантажопотоків.
23. Принципова схема логістичного ланцюга.
24. Основні ланки, що беруть участь у товарному та інформаційному потоці.
25. Компоненти логістичних ланцюгів.
26. Логістичні ланцюги різних рівнів.
27. Схеми утворення та розробка логістичних ланцюгів.
28. Матеріальний потік – основний об’єкт дослідження логістики.
29. Форми існування матеріального потоку.
30. Матеріальні ресурси і матеріальний потік.
31. Характеристики матеріальних потоків.
32. Класифікація матеріальних потоків.
33. Аналіз класичного і системного підходів до організації матеріального потоку.
34. Порівняння двох підходів до формування матеріального потоку.
35. Управління матеріальними потоками.
36. Проблеми впровадження логістики на Україні.
37. Особливості впровадження логістики на Україні.
38. Поняття транспортної логістики.
39. Види транспорту. Переваги і недоліки різних видів транспорту.
40. Підвищення рівня транспортного обслуговування.
41. Математична модель транспортної задачі. Відкрита і закрита транспортна задачі.
42. Способи отримання нульового (початкового) плану.
43. Метод потенціалів при розв’язанні транспортної задачі.
44. Види нераціональних перевезень. Приклади нераціональних перевезень.
45. Основні поняття сіткового планування та управління.
46. Елементи та правила побудови сіткових графіків.
47. Аналіз основних елементів сіткового графіку.
48. Оптимізація сіткового графіку. Невизначеність параметрів виконання операцій.
49. Контроль за товарно-матеріальними залишками як необхідний фактор обслуговування споживачів.
50. Заготівельна логістика. Завдання і функції заготівельної логістики.
51. Шляхи вибору постачальника
52. Організація функціонування заготівельної логістики.
53. Цілі та сутність наукового управління запасами.
54. Графічне представлення розходу та поповнення запасів.
55. Основні системи управління запасами.
56. Порівняння основних систем управління запасами.
57. Структура витрат у управлінні запасами.
58. Графічне вирішення моделі управління запасами.
59. Модель Уілсона (Вільсона).
60. Чутливість цільової функції у моделях управління запасами.
61. Регулювання запасів готової продукції.
62. Впровадження нової системи управління запасами на виробництві.
63. Структуризація запасів (АВС-аналіз).
64. Структуризація запасів (XYZ-аналіз).
65. Поняття розподільчої логістики.
66. Логістика і маркетинг.
67. Процес розподілу в логістичній системі. Обробка замовлень як одна із складових функцій логістики.
68. Логістичні канали і логістичні ланцюги у розподільчій логістиці
69. Характеристика супроводжувальної інформації.
70. Формування інформаційної системи логістики. Інформаційна інфраструктура.
71. Вплив логістики на ефективність виробництва за рахунок зменшення затрат на матеріально-технічне постачання і транспорт
72. Методи вибору місце розташування складів.
73. Визначення меж ринку, що може обслуговувати підприємство.
74. Визначення місця розташування складу на території, що обслуговується.

67.       Завдання розподільчої логістики.

 

5. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

5.1. Загальні відомості

Невід’ємною частиною засвоєння студентами заочної форми навчання дисципліни „Логістика” є виконання контрольної роботи. Виконувати її слід самостійно, супроводжуючи розрахунки поясненнями.

Студентами заочної, заочної скороченої форми навчання та 2-ї вищої освіти виконується одна контрольна робота, яка складається із відповіді на два теоретичних запитання та вирішення п’яти задач (1 – транспортної задачі, 2 – задачі управління запасами, 3 – завдання з АВС-XYZ аналізу, 4 – завдання з визначення меж ринку, 5 – завдання з місця розташування складу). Варіант вибирається студентом згідно з двома останніми цифрами номеру залікової книжки.

Контрольна робота повинна мати титульну сторінку, на якій вказуються: назва навчального закладу, дисципліна, прізвище, ім’я та по батькові студента, факультет, курс, група, номер варіанта, номер залікової книжки. Наприкінці роботи слід навести список використаної літератури, поставити підпис і дату виконання.

Контрольна робота виконується студентами на стандартних аркушах паперу формату А4, які потім зшиваються, або в окремому зошиті. Всі сторінки нумеруються. Мова контрольної роботи – державна. Робота подається на перевірку на кафедру маркетингу (аудиторія В-309) особисто або поштою (на адресу університету, кафедри маркетингу) не пізніше ніж за два тижні до початку екзаменаційної сесії.

 

5.2. Зміст контрольної роботи

Завдання 1. Дайте відповідь на теоретичні питання

Теоретичні питання для виконання контрольної роботи розміщені у розділі 4 „Питання для підготовки до іспиту”.

Таблиця 5.

Варіанти запитань для виконання контрольних робіт

 

Завдання 2. Розв’яжіть задачі

Задача 1.1.

У сировинній зоні маємо 5 переробних пунктів молочних заводів. Крім того, маємо 3 великі фермерські господарства, які постачають молоко на молочні заводи. Відомі показники критеріїв оптимальності (відстань у км або вартість перевезення одиниці продукції) між кожним підприємством і фермерським господарством.

Таблиця 6.

 

Потрібно за допомогою метода потенціалів побудувати оптимальний план перевезень сировини, який забезпечить або мінімальні витрати на перевезення, або мінімальний обсяг тоно-кілометрів (в залежності від варіанту).

 

Задача 1.2.

Заводи деякої автомобільної фірми розміщено у містах А, В, С та D. Основні центри розподілення продукції сконцентровано у містах 1, 2, 3 та 4. Обсяги виробництва заводів наведено у таблиці, так само як величини попиту у центрах розподілення. Вартість перевезення автомобілів залізницею по кожному із маршрутів або час перевезення по кожному із маршрутів наведено у таблиці.

Побудуйте математичну модель, яка дозволить визначити кількість автомобілів, що перевозиться з кожного заводу у кожен розподільчий центр, та оптимальний план перевезень таким чином, щоб загальні транспортні витрати або витрати часу були мінімальними.

Таблиця 7.

 

 

Задача 2.1.

Потреби хлібозаводу у борошні протягом періоду виробництва складають Z тон. Вартість 1 тони борошна складає C_e гривень. Витрати на транспортування однієї партії борошна незалежно від її розмірів дорівнюють C_p гривень. Витрати на зберігання 1 тони борошна складають 12% від вартості одиниці борошна. Представити графічне вирішення задачі – вибрати масштаб та побудувати графіки зміни F_р, F_u та F. Який розмір партії борошна буде економічно вигідніший для підприємства – 1000 тон або 2000 тон?

Таблиця 8.

№ варіанту за заліковою книжкою	1, 11, 21	2, 12, 22	3, 13, 23	4, 14, 24	5, 15, 25	6, 16, 26	7, 17, 27	8, 18, 28	9, 19, 29	10, 20, 30
Z	150000	200000	350000	320000	300000	400000	150000	250000	280000	330000
Cp	250	250	300	440	450	150	600	430	500	410
Ce	580	750	550	650	620	780	380	520	600	600

 

Задача 2.2.

У реабілітаційному центрі може лікуватися одночасно X чоловік. Для проходження процедур необхідно 2 системи крапельниць в день на кожного хворого. Вартість доставки партії систем C_p грн. Зберігання 1 системи коштує C_u грн. на рік. Реабілітаційний центр приймає хворих на 24 дні Y змін на рік. Час доставляння замовлення t_дост днів. Яку партію вигідно завозити, якщо системи реалізовуються упаковками по 350 штук? А якщо по 1000? Коли потрібно робити замовлення?

Таблиця 9.

 

Задача 2.3.

         Сім’я з N осіб потребує на зимовий сезон (6 місяців) 2 п’ятдесяти кілограмових мішка картоплі на особу. На сімейні раді було вирішено закуповувати картоплю поступово. Вартість доставки партії картоплі з базару додому складає C_p грн. за партію. Вартість 1 кілограма картоплі C_e грн. Витрати на зберігання картоплі складають X% ціни кілограма картоплі. Щоб батько привіз картоплю з базару, його треба попередити за t_дост дні. Якими партіями (кратними 10 кг) слід купувати картоплю, щоб витрати на транспортування та зберігання були найменшими. У який момент потрібно буде давати замовлення на покупку?

Таблиця 10.

 

Задача 3.1

         Провести АВС- та XYZ-аналіз за приведеною базою даних. Зробити групування (виділити групи АХ, АY, AZ і т.д.). Зробити короткі висновки з проведеного аналізу.

Таблиця 11.

 

Задача 3.2

         Провести АВС-аналіз за приведеною базою даних. Зробити короткі висновки з проведеного аналізу.

Таблиця 12.

 

Задача 4.

         Підприємство-виробник «А», що випускає кондитерські вироби, розташовано на відстані L км від підприємства «В», що реалізує продукцію аналогічного асортименту. Підприємства визначають свої виробничі витрати на рівні ВВ_А грн.. та ВВ_В грн.. за товарну одиницю, а витрати на транспортування вантажу – ТрВ_А грн./км для підприємства «А», і ТрВ_В грн./км для підприємства «В». Розрахувати межі ринку для підприємств «А» та «В» (дані для розрахунків наведено у таблиці 13).

         Щоб розширити межі ринку, підприємство «В» вирішило використати склад «С», що знаходиться на відстані Х км від її виробництва й на відстані Y км від підприємства «А». Доставка на склад здійснюється великими партіями й звідти розподіляється між споживачами. Витрати, пов’язані з функціонуванням складу «С», складають ВС рн.. на товарну одиницю. В який спосіб зміниться ситуація із межами ринків підприємств «А» та «В»?

Таблиця 13.

 

Варіант	Споживач	Хі	Yі	Гі, т/міс	Варіант	Споживач	Хі	Yі	Гі, т/міс
1, 11, 21, 31,41, 51, 61, 71, 81, 91	1	12	24	15	6, 16, 26, 36, 46, 56, 66, 76, 86, 96	1	18	40	2
	2	15	10	20		2	15	56	3
	3	25	15	10		3	32	14	9
	4	30	40	25		4	6	47	4
	5	36	5	10		5	44	11	6
2, 12, 22, 32, 42, 52, 62, 72, 82, 92	1	45	14	10	7, 17, 27, 37, 47, 57, 67, 77, 87, 97	1	1	2	200
	2	51	60	5		2	6	1	450
	3	48	36	8		3	5	9	600
	4	24	18	7		4	2	7	320
	5	11	39	6		5	8	3	150
3, 13, 23, 33, 43, 53, 63, 73, 83, 933	1	5	2,2	5	8, 18, 28, 38, 48, 58, 68, 78, 88, 98	1	15	60	100
	2	2,5	4,3	45		2	45	10	55
	3	4,3	6	36		3	80	5	120
	4	8	3,9	40		4	60	40	50
	5	1	5,5	25		5	35	5	100
4, 14, 24, 34, 44, 54, 64, 74, 84, 94	1	44	45	10	9, 19, 29, 39, 49, 59, 69, 79, 89, 99	1	5	25	40
	2	65	28	20		2	10	20	25
	3	18	47	15		3	15	15	20
	4	29	15	20		4	20	10	50
	5	63	67	10		5	25	5	50
5, 15, 25, 35, 45, 55, 65, 75, 85, 95	1	65	15	100	10, 20, 30, 40, 50, 60,70, 80, 90, 00	1	33	10	4
	2	45	35	120		2	45	8	8
	3	80	60	150		3	12	44	10
	4	20	75	80		4	19	28	5
	5	40	10	90		5	50	15	9