|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ЛОГІКА
ЛОГІКА« Назад
ЛОГІКА 13.07.2015 04:33
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН
Л.М.Дубчак
ЛОГІКА
Навчально-методичний комплекс
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН
Л.М.Дубчак
ЛОГІКА
Навчально-методичний комплекс
КИЇВ – 2014 УДК 161.1 (076) ББК С
Рекомендовано до друку методичною радою Інституту (протокол № ____ від «____»_________________2014 р.
Дубчак Л.М. Логіка: Навчально-методичний комплекс. – К.: Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014. – 29 с.
Рецензенти:
Гвоздік Олег Іванович, завідувач кафедри філософії права та юридичної логіки Національної Академії внутрішніх справ, доктор філософських наук, професор.
Михайленко Роман Володимирович, доцент кафедри філософії права та юридичної логіки Національної Академії внутрішніх справ, кандидат філософських наук, доцент.
Відомості про автора:
Дубчак Л.М. – доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби, кандидат філософських наук.
Ó Л.М.Дубчак, 2014-02-14 Ó Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014 ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………….. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН……………………………………………………... ПРОГРАМА КУРСУ………………………………………………………... ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ……………….. СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ……………………………… ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ……………………………………………………… ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ…………………………………………… СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………
ВСТУП Сучасний стан розвитку незалежної української держави ставить нові вимоги до діяльності психологів в Державній пенітенціарній службі, до формування їх правової та професійної культури. У формуванні професійної культури психолога значне місце займає логічна культура мислення, вихованню якої сприяє вивчення навчальної дисципліни логіки. Фундаментальною метою дисципліни є формування філософського світогляду, виховання логічної культури майбутнього психолога, розвиток його логічного мислення. Предметно-видовими цілями є вивчення основних форм та законів абстрактного мислення, отримання істинного нового вивідного знання та засвоєння методів доказового обґрунтованого міркування. Загально-функціональними цілями вивчення навчальної дисципліни є: - набуття навичок свідомо використовувати форми мислення, основні закони, принципи та правила логічного мислення, методи формальної логіки; - закріплення навичок доказового, аргументованого, переконливого та несуперечливого мислення; - формування формально-логічних навичок та прийомів логічної культури, логічного стилю та способу мислення.
Згідно з освітньо-професійною програмою «Логіка» є варіативною навчальною дисципліною, вивчається з другого семестру першого курсу та є дисципліною обов’язкового вибору. Загальний бюджет часу відповідно до ECTS становить 2 кредити, що дорівнює 72 години. Структурно навчальна дисципліна складається із 2 змістовних модулів, рівень засвоєння якого визначається за результатами двох поточних модульних контролів. Логіка тісно пов’язується з окремими темами таких навчальних дисциплін, як філософія, риторика, культура професійного мовлення. Курс логіки побудований так, щоб процес вивчення тем йшов від більш простого до більш складного. Але необхідно пам’ятати, що не засвоївши попередні розділи, неможливо переходити до наступних, оскільки всі вони зв’язані між собою. Для закріплення знань після вивчення кожної теми теоретичного курсу необхідне розв’язання відповідних задач, які розроблені з метою уточнення та поглиблення розуміння кожної проблеми. Це дасть можливість краще засвоїти ті чи інші логічні прийоми, виробити вміння творчо застосовувати правила та закони логіки в своїй професійній діяльності.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
ПРОГРАМА КУРСУ
Змістовний модуль 1. Основи традиційної логіки ТЕМА 1. Предмет і значення логіки . Визначення логіки як філософської науки. Функції логіки. Визначення предмету логіки. Мислення як предмет логіки та складова свідомості. Абстрактно-теоретичне та чуттєво-емпіричне мислення. Абстрактне мислення як предмет логіки. Рівні дослідження мислення в логіці. Логіка висловлювання. Логіка предикатів. Логічні форми мислення. Поняття, судження, умовивід як форми абстрактного мислення. Закони логіки. Метод формалізації: його логічна сутність, можливості та широта його використання. Логіка і мова. Поняття природної і штучної мови. Знак як головний елемент мови. Семіотика як наука про знаки. Розділи семіотики. Історичні етапи розвитку логіки як науки: традиційний та сучасний. Загальна традиційна (аристотелівська) логіка. Роль Аристотеля в зародженні логіки як філософської науки. Схоластична логіка (VI – XV ст.). Роль Френсіса Бекона у розвитку логіки. Формальна і неформальна логіка. Сучасна логіка: а) передісторія сучасної логіки; б) період алгебри логіки; в) період розробки логіки як теорії обґрунтування математики; г) період розробки металогіки, логічної семантики, некласичної логіки. Г.Фреге як засновник сучасної логіки. Значення логіки для психолога.
ТЕМА 2. Поняття як форма мислення. Поняття як форма мислення. Поняття та слово. Структура поняття. Зміст та обсяг поняття. Ознаки поняття в логіці: відмітні та невідмітні ознаки, суттєві та несуттєві; родові та видові, похідні, випадкові. Методи визначення ознак в логіці: аналіз та абстрагування. Обсяг поняття. Частини обсягу поняття. «Закон оберненого відношення між обсягом і змістом поняття» Пор-Рояля (XVII ст.). Види понять за змістом. Порівняні і непорівнянні поняття. Сумісні та несумісні поняття. Види понять за обсягом. Відношення між поняттями. Типи відношень між сумісними поняттями: рівнозначність, підпорядкування, перетин. Типи відношень між несумісними поняттями: співпідпорядкування, суперечності, протилежності. Логічні операції з поняттями. Обмеження та узагальнення поняття. Поділ понять. Додавання, множення і віднімання понять (їх обсягів). Дефініція (визначення) поняття. Види визначень понять: номінальні та реальні; явні та неявні. Правила визначення поняття.
ТЕМА 3. Судження та його роль в діяльності психолога Загальна характеристика судження. Логічна структура судження. Схема логічної структури судження. Судження та речення. Судження та висловлювання. Види значень суджень. Зміст судження. Смисл судження. Змістовне значення суджень в різних логічних системах. Гносеологічні теорії істини. Кореспондентська теорія істини: «Аристотеля-Тарського». Види та структура суджень. Прості та складні судження. Види простих суджень за характером предиката: атрибутивні, екзистенційні, релятивні та модальні судження. Структура елементарних атрибутивних суджень. Категоричні та некатегоричні прості судження. Поділ простих суджень за якістю суб’єктів: стверджувальні та заперечні. Поділ простих суджень за кількістю суб’єктів: одиничні, загальні та часткові. Класифікація суджень за «логічним квадратом». «Кола Ейлера» як спосіб зображення відношень між термінами судження. Кванторні судження. Поняття «модальні судження». Основні види модальних суджень: алетичні, епістемічні, деонтичні, аксіологічні і темпоральні. Різновиди модальностей в різних видах модальних суджень. Складні судження, створені за допомогою логічних сполучників. Кон’юкція, слабка і сильна диз’юнкція, матеріальна імплікація, еквіваленція. Роль та місце сполучника заперечення у складних судженнях. Відношення між судженнями. Порівнянні та непорівнянні судження. Відношення сумісності та несумісності суджень. «Логічний квадрат» як спосіб подачі наглядної інформації про відношення між судженнями. Логічні відношення між простими судженнями. Відношення між сумісними судженнями: А) відношення еквівалентності, Б) відношення підпорядкування, В) відношення часткової сумісності (субконтрарності, перетину). Відношення між несумісними поняттями: Г) відношення протилежності, Д) відношення непротиріччя (несуперечності).
ТЕМА 4. Закони логіки висловлювань. Поняття закону. Природні закони, нормативні закони, закони логіки. Загальна характеристика законів логіки. Формально-логічний закон як тотожно-істинна формула. Логічний закон, логічне протиріччя, висловлювання, що виконується. Метод таблиць істинності як один із спеціальних методів виявлення законів логіки за їхньою формальною структурою. Закони тотожності. Логічна формула закону тотожності: A є A, або A=A. Закон непротиріччя (несуперечності). Суть принципу несуперечності і особливості його реалізації в законі непротиріччя. Логічна формула закону несуперечності: А не є не-А. Закон виключеного третього. Принцип логічної послідовності логічних висловлювань. Закон виключеного третього. Логічна формула закону виключеного третього: A_A. Логіко-математичний запис: «АÚ~А» Закон достатньої підстави. Логічна формула закону достатньої підстави: А є тому, що є В, де А є наслідком, а В – підставою цього наслідку. Логіка-математична формула: А É В. Значення дотримання принципів правильного мислення у сфері діяльності психолога, зокрема при виконанні професійних обов’язків в кримінально-виконавчій службі.
Змістовний модуль 2. Умовивід та доведення як форми мислення
ТЕМА 5. Умовивід як форма мислення. Загальна характеристика умовиводу. Структура умовиводу: засновки, висновки, логічний зв'язок. Види умовиводів по мірі обґрунтованості: демонстративні та правдоподібні (недемонстративні) умовиводи. Види умовиводів по кількості засновків: безпосередні і опосередковані. Види безпосередніх умовиводів: перетворення, обернення, протиставлення предикатові, умовивід за «логічним квадратом». Види умовиводів по характеру зв’язку: дедуктивні, індуктивні, традуктивні (аналогія). Правила виводу в дедуктивних умовиводах. Правила прямого та непрямого виводу. Індуктивний умовивід. Повна і неповна індукція. Традуктивний умовивід (аналогія). Простий категоричний силогізм. Різновиди фігур простого категоричного силогізму. Модуси простого категоричного силогізму. Загальні правила простого категоричного силогізму. Спеціальні правила простого категоричного силогізму. Визначення умовного силогізму. Види умовних силогізмів за наявністю умовних суджень: умовно-категоричні та чисто-умовні умовиводи. Види умовно-категоричних умовиводів: modus ponensтаmodus tollens. Визначення розділового умовиводу. Різновиди розділового умовиводу: розділово-категоричні та умовно-розділові умовиводи. Види розділово-категоричного умовиводу: modus tollendo ponens та modus ponendo tollens.
ТЕМА 6. Логічні основи теорії аргументації Визначення поняття аргументації. Доведення і спростування як складові аргументації. Структура доведення: теза, аргументи, демонстрація. Основні та підпорядковані тези. Різновиди аргументів: факти, закони, аксіоми тощо. Форми демонстрації: дедуктивні та індуктивні умовиводи. Основні види доведення: пряме і непряме доведення. Пряме доведення в логіці висловлювань. Непрямі доведення: апагогічне і розділове доведення. Використання різних доведень у юридичній практиці. Логічні помилки як форми міркування. Види логічних помилок: паралогізми та софізми. Формально-логічні парадокси: логічні парадокси (апорії) та антиномії. Спростування як логічна операція. Види спростування. 1) Спростування тези (фактами; шляхом доказів істинності нової тези; шляхом виведення з тези наслідків, які суперечать дійсності). 2) Спростування аргументів (встановлення хибності аргументів; встановлення недостатності аргументів відносно тез; виникнення сумнівів в істинності аргументів; виникнення сумнівів в надійності джерела аргументів). 3) Спростування демонстрації. Правила доведення і спростування. Правила і помилки щодо тези. Визначення помилки «підміни тези». Різновиди помилки «підміни тези»: «аргументація до особистості», «аргументація до публіки», «хто багато доводить, той нічого не доводить». Правила, які стосуються аргументів. Правила щодо демонстрації.
ТЕМА 7. Логіка побудови та перевірки версій Визначення гіпотези як різновиду тези. Логічна характеристика версії як одного з видів гіпотези. Специфічні риси версії за справою, які відрізняють її від науково-пізнавальної гіпотези. Етапи побудови та перевірки версій: аналіз окремих фактів і відношень між ними; синтез фактів; висунення припущення. Характеристика умовиводів, за допомогою яких аналізують факти (дедуктивні, індуктивні та за аналогією). Основні види версій. Аналіз змісту загальних та часткових версій. Етапи перевірки версій (1) дедуктивне виведення висновків, що випливають із версії; 2) зіставлення логічно виведених висновків із фактами з метою спростування або підтвердження версії). Логічні механізми аналізу наявних даних. Визначення набору версій через приведення до диз’юнктивної нормальної форми. Види диз’юнктивних нормальних форм: звичайна, досконала та скорочена. Індуктивні методи виявлення причинних зв’язків між явищами: 1) метод єдиної подібності, 2) методи єдиної відмінності, 3) поєднаний метод подібності й відмінності, 4) метод супутніх змін, 5) метод залишків. Процедури, які необхідні для підвищення істинності значення версії до «1» (верифікацію), чи його пониження до «0» (фальсифікацію). Види верифікації (пряма, епістемічна, теоретична, непряма) та фальсифікації (пряма та непряма).
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
ТЕМА 1. Предмет і значення логіки. Питання, які розглядаються на семінарі:
Література до теми: І. 1-11. ІІ. 1-6. ІІІ. 1-6. IV. 1-5.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи:
ТЕМА 2. Поняття як форма мислення Питання, які розглядаються на семінарі: 1. Загальна характеристика поняття як форми мислення. 2. Види понять. Логічна характеристика понять. 3. Типи відношень між поняттями. 4. Операції з поняттями: 4.1. Обмеження й узагальнення понять; 4.2. Операція поділу понять. Правила поділу понять; 4.3. Додавання, множення і віднімання понять (точніше — їх обсягів); 4.4 Операція визначення поняття. Правила визначення понять.
Література до теми: ІІ. 1-6. ІІІ. 1-6. IV. 1-5.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи:
ТЕМА 3. Судження та його роль в діяльності психолога Питання, які розглядаються на семінарі:
Література до теми: ІІ. 1-6. ІІІ. 1-6. IV. 1-5.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи:
Питання, які розглядаються на практичному занятті.
Завдання для практичного заняття
1. У наведених прикладах виберіть речення, які не виражають судження: - «9 травня – День Перемоги»; - «Ой діброво – темний гаю!» (Т.Г.Шевченко); - «Варшава – столиця Польщі»; - «Чого мені тяжко, чого мені нудно, Чого серце плаче, ридає, кричить, Мов дитя голодне?» (Т.Г. Шевченко) - «Тарас Шевченко – видатний український поет»; - «Петро Могила – видатний громадський діяч України».
2. Які з наведених речень виражають судження і які ні: - «Коли ми підемо в театр?» - «Нехай наша футбольна команда стане призером!» - «Всі мої друзі займаються спортом».
3. Знайдіть суб'єкт, предикат і зв'язку в судженнях: - «Поняття – це форма мислення». - «Чергова сесія Верховної Ради відбудеться наступного тижня». - «Микола Бердяєв – видатний російський філософ». - «Спортсмен М. став призером олімпіади».
4. Які з наведених простих суджень є атрибутивними, а які судженнями відношення? - «Кожен курсант нашого інституту вивчає логіку». - «Аристотель є видатним давньогрецьким філософом». - «Жоден з моїх знайомих не приймав участі в турнірі з шахів».
5. Визначте кількість і якість суджень; до якого виду суджень (А, Е, І або О) відноситься кожне наступне: - «Ніхто із курсантів не повинен порушувати закон». - «Кожен громадянин повинен заповнити декларацію». - «Деякі птахи відлітають взимку в теплі краї». - «Більшість психологів мають вищу освіту». - «Жодне вікно в будинку не було розбите».
6. Визначте вид судження щодо кількості і якості (А, Е, І або О), визначіть розподіленість термінів і відтворіть за допомогою кіл відношення між S і Р: - «Жоден з курсантів ІКВС не відвідав новорічну програму в цирку». - «Деякі водії порушують правила дорожнього руху». - «Висновок експерта не повинен бути сфальсифікованим» - «Кожна наука має свій об’єкт та предмет». - «Багато помилок в контрольних роботах курсантів є по неуважності».
7. Визначте вид судження за змістом предиката: - «Чоловік є старшим за дружину». - «Чужих дітей не буває». - «Хабарництво є злочином». - «Інопланетяни існують». - «Книга, яку я прочитав напередодні, є значно цікавішою, ніж знятий по ній художній фільм». - «Ніхто не має права зазіхати на життя людини».
8. Які з наведених простих суджень є атрибутивними і які – судженнями з відношеннями: - «Будь-яка інформація є корисною». - «Діаметр планети Земля менший ніж Юпітера». - «Жодне окличне речення не є судженням». - «Кожен курсант нашої групи вміє танцювати». - «Платон є видатним давньогрецьким філософом». - «Деякі планети не мають атмосфери». - «Жоден мій знайомий не є учасником наукової конференції».
9. Здійсніть заперечення таких суджень: - «Деякі курсанти не виконали спортивні нормативи». - «Жоден курсант не є не встигаючим». - «Невірно, що всі мої приятелі запрошені на свято». - «Невірно, що деякі мої знайомі щорічно їздять за кордон».
10. Визначте вид судження за об'єктивною і логічною модальністю: - «У багатьох задачах можливо кілька варіантів розв’язку». - «Школярі, можливо, відвідають театральну виставу». - «Дорожно-транспортна пригода сталася вночі». - «Крадіжка автомобіля могла бути вчинена групою осіб». - «Можливо, в наступному році, відбудеться політ в космос українських космонавтів».
11. Наведіть приклади категоричних суджень, які знаходились б: А) у відношенні протиріччя; Б) у відношенні протилежності; В) у відношенні підпорядкування; Г) у відношенні часткової збіжності; Д) у відношенні еквівалентності.
12. Чи можуть бути одночасно хибними обидва судження? (відповідь обґрунтуйте): 1. А) Всі тварини є травоїдними. Б) Жодна тварина не є травоїдною.
2. А) Пожежа в школі виникла унаслідок необережного поводження з вогнем шкільного столяра. Б) Пожежа в школі виникла внаслідок необережного поводження з вогнем шкільного столяра.
3. А) Всі курсанти 122 групи відвідали музей авіації. Б) Жоден курсант 122 групи не відвідав музей авіації.
13. Користуючись правилами логічного квадрата, установіть, якими (істинними чи хибними) будуть судження Е, І, О, якщо істинним є судження: а) Будь-який злочин є суспільно небезпечний. б) Будь-який злочин підлягає покаранню. в) Всі риби дихають зябрами. г) Всі діти потребують належного догляду батьків.
а) еквівалентності; б) часткової сумісності; в) логічного слідування; г) протиріччя; д) протилежності.
ТЕМА 4. Закони логіки висловлювань. Питання, які розглядаються на практичному занятті: 1. Поняття закону логіки. 2. Закон тотожності. 3. Закон несуперечності. 4. Закон виключеного третього. 5. Закон достатньої підстави. Достатні підстави.
Література до теми: І. 1-3, 5. ІІ. 1-6. ІІІ. 1-6. IV. 1-5.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи:
Завдання для практичного заняття: 1. Навести приклади порушення законів тотожності, несуперечності, виключеного третього та достатньої підстави.
ТЕМА 5. Умовивід як форма мислення. Питання, які розглядаються на семінарі:
Література до теми: ІІ. 1-6. ІІІ. 1-6. IV. 1-5.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи:
Питання, які розглядаються на практичному занятті. 1. Види умовиводів. 2. Дедуктивні умовиводи. 3. Простий категоричний силогізм. 4. Умовиводи з умовними та розділовими судженнями
Завдання для практичного заняття 1. ВИДИ УМОВИВОДІВ 1. Визначити вид умовиводу: 1) Пограбовано банк. У підвалі громадянина М. знайдено пістоліт, яким погрожували працівниками банку. Звідси висновок, що громадянин М. причетний до злочину 2) До магазину надійшов новий товар. Дослідивши кожен ящик товару, експерт виявив їх пошкодження.
2. Чи можна віднести такі умовиводи до демонстративних? 1) Всі курсанти Інституту кримінально-виконавчої служби вивчають логіку. А. – курсант ІКВС. Оотже, А. – вивчає логіку. 2) Всі планети є космічними тілами. Юпітер – планета. Отже, Юпітер – космічне тіло. 3) Микола ніколи не літав літаком, отже Микола ніколи не бував в Єгипті.
3. Сформулюйте висновок та здійсніть аналіз умовиводу: «незнання законів не звільняє громадян від юридичної відповідальності. Громадянин N не знає законів». Висновок: ?
4. Визначте, в якому з наведених прикладів висновок зроблено у формі індукції, і в якому прикладі у формі дедукції: а) І Микола, і Петро, і Андрій були учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Отже, всі троє молодих людей були учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС. б) Оскільки всі курсанти прийняли присягу народу України, то і курсант Опанасенко теж прийняв присягу народу України.
5. Наведіть приклади умовиводів за аналогією.
2. ДЕДУКТИВНІ УМОВИВОДИ. 1. У наведених прикладах визначте менший, більший і середній терміни; менший і більший засновки: а) Всі перелітні птахи на зиму улітають у вирій. Дикі качки – це перелітні птахи. Отже, дикі качки улітають у вирій.
2. Приведіть в приклад строгу та нестрогу дедукції.
Простий категоричний силогізм. 3. Визначте фігуру силогізму і напишіть структуру кожного силогізму у вигляді формули. 1) Усі громадяни України правоздатні. Микола – громадянин України. Отже, Микола правоздатний.
3. УМОВИВОДИ З УМОВНИМИ ТА РОЗДІЛОВИМИ СУДЖЕННЯМИ 1. Чи будуть істинними висновки, здобуті за схемами; а) Якщо не А, то В. А. Отже, В; б) Якщо А, то не В не В. Отже, не А; в) S є або р1, або Р2, або Р3. S не є Р1. Отже, S є Р2.
ТЕМА 6. Логічні основи теорії аргументації.
Питання, які розглядаються на практичному занятті:
Література до теми: ІІ. 1-6. ІІІ. 1-6. IV. 1-5.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи:
ТЕМА 7. Логіка побудови та перевірки версій. Питання, які розглядаються на практичному занятті:
Література до теми: ІІ. 1-6. ІІІ. 1-6. IV. 1-5.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи:
СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ 1. Визначте вид судження за об’єднаною класифікацією за якістю і кількістю “Деякі метали тонуть у воді”. “Жоден лев не є травоїдним”. “Всі люди … прагнуть до знання” (Аристотель).
2. Визначте терміни (суб’єкт, предикат та логічну зв’язку) судження: «Аристотель – вихователь Олександра Македонського».
3. Визначити терміни судження та їх розподіленість. «Деякі юристи (S) є адвокатами (Р»). «Усі адвокати (S) є юристами (Р)». «М. Булгаков (S) є автором роману “Майстер та Маргарита”(Р)».
4. Утворіть судження типу Е, І, О з наступного судження: «Кожен курсант є добропорядною людиною.
5. Перевірте логічну спроможність наступних суджень за допомогою «логічного квадрату». Зазначте, чи у зазначеному прикладі допущені помилки, якщо так, то у чому вони полягають. «Вірно, що усі сови – птахи, значить невірно, що деякі сови не є птахами». «Вірно, деякі квіти – троянди, значить, невірно, що деякі квіти не є трояндами».
6. Визначте вид модального судження: «Вчора відбулися збори трудового колективу» «Можливо, незабаром буде безвізовий режим з Європою» «Кожен громадянин зобов’язаний поважати закон» «Чудово мати друзів».
7. Визначте відношення між судженнями: «Кожен курсант має комп’ютер». «Деякі курсанти не мають комп’ютера».
8. Визначити вид умовиводу. «Франція – це високорозвинена країна. Польща – це високорозвинена країна. Німеччина – це високорозвинена країна. Угорщина – це високорозвинена країна. Всі країни європейського континенту – високорозвинені країни.
9. Зробіть перетворення судження: «Деякі ссавці не є хижаками»
10. Зробіть обернення судження: «О.С. Пушкін (S) – автор роману “Євгеній Онегін” (Р)
11. Зробіть протиставлення предикату наступного судження «Всі метали – електропровідні».
12. Утворіть безпосередні умовиводи «за логічним квадратом» наступного судження: «Всі тварини є живими істотами
13. Визначити терміни простого категоричного силогізму. «Усі ссавці (М) дихають легенями (Р) - більший засновок Усі кити (S) – ссавці (М) - менший засновок Усі кити (S) дихають легенями (Р) – висновок»
14. Зробіть висновок про правильність силогізму: «Всі змії – плазуни Ця тварина не є плазуном Ця тварина не є змією»
15. Запишіть у вигляді формул наступний умовивід та встановіть, чи є він правильним (відповідь обґрунтуйте). «Якщо день сонячний, то сосновий ліс пахне смолою. День сонячний. Отже, сосновий ліс пахне смолою».
16. Запишіть у вигляді формул наступний умовивід та встановіть, чи є він правильним (відповідь обґрунтуйте) «Якщо спостерігач знаходиться на Південному полюсі, то він бачить Полярну зірку Спостерігач знаходиться на Південному полюсі. Отже, спостерігач бачить Полярної зірки
17. Вкажіть кванторне слово і логічну зв’язку судження, якщо зазначено тип судження: 1. (Е) … кролик … хижа тварина 2. (А) … соболя … цінні хутрові звірі 3. (І) … тварини … водоплавні 4. (Е) … океан … прісноводним 5. (О) … спортсмени …чемпіонами Олімпійських ігор 6. (І) … ягоди …отрутні 7. (Е) …картопля … ананас 8. (О) … вулкани … такими, що згасли 9. (І) … злочинці … неосудними 10. (О) … істини … спростувати
18. Визначити модус категоричного силогізму: Будь-який злочин (М) карається (Р). Кожна крадіжка (S) є злочином (М). Кожна крадіжка (S) карається (Р).
19. Визначити модус категоричного силогізму: Будь-який злочин (Р) є кримінально карним (М). Деякі правопорушення (S) не є кримінально карними (М). Деякі правопорушення (S) не є злочинами (Р).
20. Чиє даний приклад простого категоричного силогізму логічно правильним?
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ МОДУЛЬ 1 1. ЛОГІКА ЯК НАУКА ДОСЛІДЖУЄ: A. процеси міркування як складну динамічну систему B. форми і закони мислення, відношення між мисленням та предметною дійсністю C. умови, причини розвитку і функціонування мислення D. природничо-матеріальне забезпечення процесів мислення E. історію розвитку людських знань
2. ЗАСНОВНИКОМ КЛАСИЧНОЇ ЛОГІКИ СТАВ: A. Фалес B. Піфагор C. Аристотель D. Гегель
3. ЛОГІЧНА ПРАВИЛЬНІСТЬ ДУМКИ — ЦЕ: A. адекватне відображення у свідомості людини певної ситуації, що існує в реальності B. правильне сприйняття предмета за допомогою органів відчуттів C. відсутність будь-яких сумнівів D. відповідність думки законам і формам мислення E. інтуїтивна очевидність
4. ЛОГІЧНА ІСТИННІСТЬ ДУМКИ — ЦЕ: A. інтуїтивна очевидність B. відповідність думки законам і формам мислення C. адекватне відображення у свідомості людини певної ситуації, що існує в реальності D. правильне сприйняття предмета за допомогою органів відчуттів E. відсутність будь-яких сумнівів
5. ВКАЖІТЬ, ЯКИЙ ВЧЕНИЙ ВВІВ У ЛОГІКУ КВАНТОРИ: A. П. Абеляр B. Г. Фреге C. Р. Карнап D. Б. Рассел E. Ф. Бекон
6. ПРЕДМЕТИ ВІДОБРАЖАЮТЬСЯ В МИСЛЕННІ У ФОРМІ: A. судження B. поняття C. умовиводу D. доведення
7. ОБСЯГ ПОНЯТТЯ — ЦЕ: A. одна з логічних операцій над поняттями B. один з видів понять C. сукупність ознак D. сукупність предметів, наділених зазначеними в понятті ознаками E. слово, яке означає поняття
8. СУДЖЕННЯ — ЦЕ: A. сукупність слів, які фіксують зв’язки предметів з їх ознаками, або відношення між предметами B. один з методів пізнання дійсності C. одна з форм абстрактного мислення людини, що розкриває зв’язки предметів з їх ознаками, або відношення між предметами D. одна з форм емпіричного відображення дійсності E. множина предметів дійсності
9. ЗА ЯКІСТЮ СУДЖЕННЯ ПОДІЛЯЮТЬ НА: A. атрибутивні та релятивні B. одиничні, часткові та загальні C. стверджувальні та заперечні D. істинні та хибні E. прості та складні
10. ЗА КІЛЬКІСТЮ СУДЖЕННЯ ПОДІЛЯЮТЬ НА: A. атрибутивні та релятивні B. одиничні, часткові та загальні C. стверджувальні та заперечні D. істинні та хибні E. прості та складні
МОДУЛЬ 2 1. УМОВИВІД — ЦЕ: A. одна з форм емпіричного відображення дійсності B. одна з форм абстрактного мислення людини C. слово, в якому фіксуються ознаки предметів D. множина предметів дійсності E. один з методів пізнання дійсності
2. ІНДУКЦІЯ ДОСЯГАЄТЬСЯ МІРКУВАННЯМ: A. від загального до загального B. від часткового до часткового C. від загального до часткового D. від часткового до загального
3. ДЕДУКЦІЯ – ЦЕ: А. метод пізнання, що ґрунтується на формально-логічному умовиводі, який дає можливість одержати загальний висновок на основі окремих фактів (рух нашого мислення від часткового, окремого до загального) В. метод, який полягає в одержанні часткових висновків на основі знання якихось загальних положень (рух нашого мислення від загального до часткового, окремого)
4. УМОВИВІД ПО АНАЛОГІЇ Є ПЕРЕХОДОМ ВІД ЗНАННЯ: A. більщ загального до менш загального B. менщ загального до більш загального C. одиничного до одиничного D. деякого загального до рівного загальному
5. В ПРОСТОМУ КАТЕГОРИЧНОМУ СИЛОГІЗМІ НАЯВНІ: A. два терміни B. три терміни C. чотири терміни D. п’ять термінів
6. В ПРОСТОМУ КАТЕГОРИЧНОМУ СИЛОГІЗМІ НАЯВНІ: A. два засновки B. три засновки C. чотири засновки D. п’ять засновків
7. ДОВЕДЕННЯ, З ПОГЛЯДУ СУЧАСНОЇ ЛОГІКИ, — ЦЕ: A. сукупність упорядкованих фактів B. одна з форм мислення людини, за допомогою якої на основі одних знань розкривається істинність або хибність інших знань C. одна з форм емпіричного відображення дійсності D. логічний засіб фіксації міркувань людини
8. ТЕЗА — ЦЕ: A. завжди істинне судження (тавтологія) B. фіксована певним чином (наприклад, завдяки фотозйомці) подія; яку можна використовувати як аргумент під час доведення C. певне положення, істинність або хибність якого обґрунтовується в доведенні D. предмет дійсності, що фіксується органами чуттів E. парадоксальне судження науки, яке обґрунтовується в доведенні
9. АРГУМЕНТИ — ЦЕ: A. логічні суперечності B. вид понять, в обсягах яких узагальнюється більше одного предмета C. положення, істинність яких обґрунтовується у процесі доведення D. певне положення, істинність або хибність якого обґрунтовується в доведенні E. положення, з яких виводиться істинність або хибність тези
10. СПРОСТУВАННЯ — ЦЕ: A. порушення законів логіки B. один із видів доведення, в якому обґрунтовується хибність тези C. непряме доведення (таке, що “відводить у бік”), в якому істинність тези доводиться шляхом підтвердження хибності антитези D. певне положення, істинність або хибність якого обґрунтовується в доведенні E. один із видів доведення, в якому обґрунтовується істинність тези
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИБазова І. Першоджерела 1. Аристотель. Перша Аналітика / / Зібрання творів. – М.: Видавництво «Думка», 1998. – т. 2. – С.117-254. 2. Аристотель. Друга Аналітика / / Зібрання творів. – М.: Видавництво «Думка», 1998 – т. 2. – С.255-346. 3. Аристотель. Метафізика // Зібрання творів. – М: Видавництво «Думка», 1998 – т. 1. – С.63-308. 4. Бэкон Ф. Новый Органон. // Сочинения в двух томах. – Т. 2. – М.: Мысль (Философское наследие), 1978. – 569 с. 5. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. Наука логика: В 3 тт. – М., 1974. – Т.1. 6. Декарт Р. Міркування про метод: щоб правильно спрямовувати свій розум і відшуковувати істину в науках. / Рене Декарт; пер. Андрушко В., Гатальська С. – К.: Тандем, 2001. – 104 с. 7. Лейбниц Г.В. Теория познания, методология, логика и общая теория науки. // Лейбниц Г. В. Сочинения, в четырёх томах. – Серия: Философское наследие. – М.: Мысль, 1984. – 734 с. 8. Поппер К. Логика и рост научного знания (избранные работы). / К. Поппер – М.: Прогресс, 1983. – 605 с. 9. Потебня А. А. Мысль и язык. / А.А. Потебня– К.: Синто, 1993. – 191 с. 10. Рассел Б. Введение в математическую философию. / Б. Рассел – М.: Гносис, 1996. – 240 с. 11. Фреге Г. Логика и логическая семантика: сборник трудов. // Пер. с нем. Б.В.Бирюкова под. ред. З.А.Кузичевой: Учебное пособие для студентов вузов. – М.:Аспект Пресс, 2000. – 512 с.
ІІ. Підручники.
IІІ. Навчальні посібники
IV. Енциклопедії та словники
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||