Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
  • Не нашли подходящий заказ?
    Заказать в 1 клик:  /contactus
  •  

Логіка

« Назад

Логіка 19.08.2015 07:09

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙУНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультеткредитно-економічний

 

Кафедра філософії

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з науково –

педагогічної  роботи                                

____________________ А.М.Колот

“____”___________________2014р.

 

 

                             

Методичні матеріали

щодо змісту та організації  самостійної роботи студентів,

 поточного і підсумкового контролю їх знань з науки (дисципліни) 

Логіка

для студентів 1 курсу

галузі знань 0101 «Педагогічна освіта»,

напрям підготовки «Професійна освіта. Економіка»

 

 

Завідувач кафедри філософії

______________Ю.М. Вільчинський

“_____”_______________2014р.

 

Начальник навчально-

методичного відділу

______________Т.В. Гуть

“_____”_______________2014р.

 

 

Київ КНЕУ 2014

 

Укладачі:

Кругляк М.І., канд. філос. н., доц.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст методичних матеріалів:

Стор.:

1

Вступ

4

2

Тематичний план

5

3

Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми з дисципліни «Логіка»   

6

4

Плани семінарських занять

10

5

Графіки індивідуально-консультативної роботи (за формами навчання)

39

6

Зміс  Самостійна робота студентів                         

         Карти самостійної роботи студента

40

42

7

Система поточного і підсумкового і контролю знань

44

8

Список рекомендованої літератури

47

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Вступ

         Логіка є наукою про закони і форми правильного мислення, тож пропонований курс логіки передбачає опанування студентами теоретичних знань та практичних навичок щодо правильного мислення, а також вміння застосовувати ці знання й навички в подальшій навчальній та практичній діяльності.

         Дисципліна "логіка" належить до вибіркових дисциплін циклу гуманітарної підготовки, її доречно вивчати після вивчення нормативного курсу філософії, а також після або паралельно із вивченням інших гуманітарних дисциплін, зокрема релігієзнавства, культурології, етики та естетики, історії української культури, ділової української мови тощо.

Мета курсу – надання знань щодо основних категорій та законів логіки, ознайомлення студентів з основними розділами традиційної логіки та сучасними концепціями, опанування елементів математичної логіки, формування навичок логічного мислення, підвищення культури мислення, що дозволить чіткіше усвідомлювати логічну структуру думок, аналізувати міркування з точки зору їх послідовності і несуперечливості, а також знаходити та усувати логічні помилки.

Завдання курсу: вивчення основних понять і термінів логіки; опанування основних законів мислення; засвоєння форм мислення та правил оперування ними; розвиток вміння аналізувати логічну структуру міркувань, виявляти логічні помилки та парадокси; ознайомлення із основними розділами некласичної логіки (логіка норм, часова, епістемічна логіка) та застосування цих знань у царині економіки чи юриспруденції; підвищення культури мислення; розвиток вміння логічно й аргументовано доводити істинні або спростовувати хибні положення.

Предмет: форми мислення, закони логіки, а також основні логічні концепції традиційної, математичної та некласичної логіки, основи теорії аргументації.

В результаті вивчення курсу “логіка” студент повинен:

Знати: предмет логіки, її структуру та понятійний апарат; основні логічні закони; структуру понять, їх класифікацію, відношення між поняттями та логічні операції над поняттями; структуру та види суджень, відношення між ними; основні операції математичної логіки; принципи формалізації виразів природної мови; види та правила умовиводів; особливості некласичної логіки; основи теорії аргументації і правила доведення та спростування.

Вміти: застосовувати логічні закони при побудові й аналізі міркувань; здійснювати логічні операції над поняттями (визначення, поділ, обмеження й узагальнення); записувати структуру виразів природної мови засобами мови логіки висловлювань; перевіряти правильність міркувань методом таблиць істинності; робити умовиводи і встановлювати їх правильність; з'ясовувати структуру деонтичних, часових, епістемічних висловлювань, а також запитань; будувати доведення та спростування міркувань; виявляти та усувати логічні помилки.

 

2. Тематичний план дисципліни “Логіка”

(спеціальність "Професійна освіта. Економіка")

 

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

 

денна форма

 

усього

у тому числі

л

сем

лаб

інд

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Предмет логіки. Поняття і судження як форми мислення

 

Тема 1. Предмет логіки

9

2

2

 

1

4

Тема 2. Поняття як форма мислення

9

2

2

 

1

4

Тема 3. Просте судження

9

2

2

 

1

4

Тема 4. Логіка висловлювань

9

2

2

 

2

3

Разом за змістовим модулем 1

36

8

8

 

5

15

Змістовий модуль 2. Умовивід. Теорія аргументації. Некласична логіка.

Тема 1. Умовивід. Умовиводи із категоричних висловлювань

9

2

2

 

1

4

Тема 2. Умовиводи логіки висловлювань. Індукція та аналогія

9

2

2

 

2

3

Тема 3. Теорія аргументації

9

2

2

 

1

4

Тема 4. Некласична логіка

9

2

2

 

1

4

Разом за змістовим модулем 2

36

8

8

 

5

15

Усього годин

72

16

16

 

10

30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ І МОДУЛЯМИ

        

Змістовий модуль 1. Предмет логіки. Поняття і судження як форми мислення

Тема 1. Предмет логіки

Значення слова "логіка". Мислення як предмет логіки. Логіка та інші науки про мислення. Чуттєвий та раціональний рівні пізнання. Абстрактне мислення, його характерні риси: узагальненість, опосередкованість, активність відображення, зв’язок із мовою.

         Логіка як наука про закони і форми правильного мислення. Зміст і форма думки. Істинність та правильність міркувань. Загальна характеристика поняття, судження, умовиводу. Логічний закон. Основні закони логіки: тотожності, (не)суперечності, виключення третього, достатньої підстави. Значення законів логіки для мислення. Роль логіки у формуванні культури мислення.  Значення логіки у пізнанні та практичній діяльності, зокрема у роботі економіста та юриста.

         Виникнення логіки. Логіка стародавньої Індії. Логіка античної Греції, софісти, вчення Арістотеля та стоїків. Середньовічна логіка і схоластика. Логіка в Новий час, проблема методу, індукція та дедукція. Класична математична логіка (логіка висловлювань та логіка предикатів). Дж.Буль, Г.Фреге, О.Морган. Некласична логіка: багатозначні логіки, модальна логіка та її види (алетична, епістемічна, деонтична тощо). Розвиток логіки в Україні.

 

Тема 2. Поняття як форма мислення.

Поняття як форма мислення. Поняття та слово. Зміст та обсяг поняття. Зображення обсягу понять за допомогою кіл Ейлера. Закон оберненого співвідношення між змістом та обсягом. Обмеження та узагальнення понять.

Види понять за змістом та обсягом. Відношення між поняттями: тотожність, підпорядкування, частковий збіг, суперечність, протилежність, співпідпорядкування.

         Логічні операції над поняттями. Визначення понять як логічна операція. Структура визначення. Види визначень. Правила визначення та можливі помилки при їх порушенні. Прийоми подібні до визначень. Роль визначень у науковому пізнанні та у повсякденному спілкуванні.

         Логічна операція поділу поняття як розкриття його обсягу. Структура поділу. Види поділу. Правила поділу та типові помилки внаслідок порушення правил. Класифікація як складний поділ. Операції, подібні до поділу. Роль поділу і класифікації в економічній науці.

 

Тема 3. Просте судження.

Судження як логічна форма. Мовний вираз судження, відношення судження і речення. Структура судження: терміни судження (суб’єкт та предикат), логічна зв’язка.

Види суджень. Прості та складні судження. Види простих суджень. Атрибутивне судження, судження відношення (релятивне), судження існування (екзистенційне). Категоричні судження: стверджувальні та заперечні; одиничні, часткові, загальні. Виділяючі та виключаючі судження. Об’єднана класифікація простих категоричних суджень за кількістю та якістю: загальностверджувальне, загальнозаперечне, частковостверджувальне, частковозаперечне.

  Розподіленість термінів. Типи розподіленості термінів у загальностверджувальному, загальнозаперечному, частковостверджувальному і частковозаперечному судженнях.

  Відношення між простими категоричними судженнями за істинністю. Порівнювані та непорівнювані, сумісні та несумісні судження. Відношення підпорядкування, протилежності, суперечності, співпідпорядкування та їх висвітлення за допомогою "логічного квадрату". Значення відношень між судженнями для юридичної та економічної теорії і практики.

 

Тема 4. Логіка висловлювань.

                   Визначення складного судження. Судження і висловлювання. Загальна характеристика логіки висловлювань. Просте (атомарне) та складне (молекулярне) висловлювання. Пропозиційна змінна. Логічні сполучники та логічні операції. Поняття таблиці істинності.

         Кон’юнкція, умови її істинності. Диз’юнкція, її види (слабка і сильна) та умови її істинності. Імплікація, умови її істинності. Антецедент та консеквент імплікації. Матеріальна імплікація та умовне висловлювання. Еквіваленція (подвійна імплікація), умови її істинності. Заперечення, умови його істинності.

         Формалізація виразів природної мови. Алфавіт логіки висловлювань та правила утворення формул. Поняття загальнозначимої, виконуваної та невиконуваної формули. Перевірка правильності логічної структури висловлювань за допомогою таблиць істинності.

 

Змістовий модуль 2. Умовивід. Теорія аргументації. Некласична логіка.

Тема 5. Умовивід. Умовиводи із категоричних висловлювань.

         Загальна характеристика умовиводу як логічної форми. Структура умовиводу: засновки, висновок, логічний зв’язок між засновками та висновком. Логічне слідування. Типи умовиводів: необхідні (демонстративні) та ймовірні (правдоподібні) умовиводи; безпосередні та опосередковані; дедуктивні, індуктивні, умовиводи за аналогією. Умови отримання істинного висновку.

         Співвідношення термінів простого категоричного висловлювання як підстава для безпосередніх умовиводів. Безпосередні умовиводи: обернення, перетворення, протиставлення предикату, умовиводи за "логічним квадратом". Правила безпосередніх умовиводів.

         Поняття простого категоричного силогізму. Структура силогізму: засновки, висновок, більший, менший, середній термін. Аксіома силогізму, її формулювання.

         Загальні правила термінів і засновків силогізму. Фігури та модуси силогізму. Правила фігур силогізму. Правильні модуси силогізму, визначення їх за допомогою кіл Ейлера. Типові помилки в силогізмі. Роль силогізму у міркуваннях юриста та економіста.

 

Тема 6. Умовиводи логіки висловлювань. Індукція та аналогія

         Поняття про виводи логіки висловлювань. Формальний запис структури умовиводів у логіці висловлювань. Суто умовний умовивід. Принцип транзитивності імплікації.

         Умовно-категоричний умовивід. Умови істинності імплікації. Типи умовно-категоричних умовиводів: modus ponens, modus tollens (їх правильні та неправильні різновиди).

         Розділово-категоричний умовивід. Типи розділово-категоричних умовиводів: стверджувально-заперечний (modus ponendo tollens) i заперечно-стверджувальний (modus tollendo ponens). Умови їх правильності. Залежність достовірності висновку стверджувально-заперечного різновиду розділово-категоричного умовиводу від типу диз’юнкції.

         Умовно-розділові (лематичні) умовиводи та їх типи: дилеми, трилеми, полілеми. Види дилем: проста конструктивна, складна конструктивна, проста деструктивна, складна деструктивна. Ентимеми умовиводів логіки висловлювань.

         Індукція та аналогія як недемонстративні умовиводи. Структура індуктивного умовиводу. Види індукції. Методи наукової індукції. Структура та види умовиводів за аналогією.

 

         Тема 7. Теорія аргументації.

         Процес формування переконань. Аргументація і доведення. Структура доведення: теза, аргументи, демонстрація. Пряме доведення. Непряме доведення: апагогічне та розділове.

         Критика і спростування у пізнанні. Спростування тези: пряме і непряме. Критика аргументів. Критика демонстрації.

         Правила доведення та найпоширеніші помилки. Паралогізми і софізми. Правила щодо тези. Помилки: підміна тези, широка/вузька теза тощо. Правила щодо аргументів. Помилки: хибна підстава, випередження підстави, аргумент до особи, до публіки, до авторитету тощо. Правило демонстрації. Використання дедукції, індукції, аналогії, можливі помилки.

         Суперечка. Види суперечок. Правила ведення дискусії, мистецтво полеміки, шляхи досягнення консенсусу. Значення дискусій в економічній та юридичній діяльності.

 

Тема 8. Некласична логіка.

         Сучасний етап розвитку логіки. Становлення некласичної логіки. Характерні риси некласичної логіки: звернення до модальних висловлювань, багатозначна логіка, аналіз діяльності. Застосування некласичних логік. Багатозначна логіка: Лукасевича, Бочвара, Белнапа.

         Модальність суджень. Структура і види модальностей. Алетична логіка та її оператори: необхідно, можливо, випадково.  Загальна характеристика основних модальних логік: епістемічної, темпоральної, аксіологічної.

         Деонтична логіка та її основні оператори: обов’язково, дозволено, заборонено. Дилема Йоргенсона. Норма та її опис. Роль деонтичної логіки в юриспруденції та управлінській практиці.

         Логіка запитань. Структура запитання. Типи запитань. Правила щодо запитань і можливі помилки. Типологія відповідей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

         Тема 1. Предмет логіки.

 

Мета заняття: ознайомлення студентів із основними поняттями дисципліни, специфікою логіки і її підходу до мислення, а також основними законами логіки

Студент повинен:

Знати: специфіку логіки порівняно з іншими науками; основні риси абстрактного мислення; відмінність між правильністю й істинністю міркувань; основні закони логіки; характерні риси кожного з історичних етапів розвитку логіки.

Вміти: розрізняти змістовний і формальний бік міркувань; аналізувати міркування з точки зору дотримання в них основних законів логіки; виявляти помилки в міркуваннях, обумовлені порушенням основних законів логіки.

 

Запитання

  1. Назвіть основні значення слова "логіка" і наведіть приклади їх вживання.
  2. Чи може бути істинний висновок у неправильному міркуванні із хибними засновками?
  3. Чи можна отримати хибний висновок із істинних засновків?
  4. Чи може правильне міркування мати хибний висновок?
  5. Наведіть приклад міркувань, які були б однакові за змістом, але різні за формою.
  6. Наведіть приклад міркувань, різних за змістом, однакових за формою.

 

Вправи

  1. Що можна сказати про істинність висновків у таких випадках:

                   - засновки істинні, форма правильна

                   - засновки істинні, форма неправильна

                   - один із засновків хибний, інші істинні, форма правильна

  1. Визначте, в чому суть порушень вимог закону тотожності, що є в наступних прикладах:

-         хлопчики перейшли річку вбрід. На березі один сказав іншому: «Ти весь мокрий, а я навіть штани не замочив». – «Тобі не звикати, - відповів його приятель, - ти завжди сухим із води виходиш»;

-         На уроці учень запитав у вчителя: «Чи можна карати людину за те, що вона не зробила?» - «Звичайно, ні», - відповів педагог. «Тоді, будь-ласка, не карайте мене, - відповів учень», - я сьогодні не зробив домашнє завдання»;

-         Неможливо з’їсти яйце натщесерце: відкусивши один раз, будеш їсти яйце вже не натщесерце;

-         Вершник не може зійти з коня. Якщо він зійде з коня, він буде вже піший. Отже, не кінний, а піший зійшов з коня;

-         Людина підкорює космічний простір. Федір Федорович Федоренко – людина. Отже, Федір Федорович Федоренко підкорює космічний простір;

  1. Чи будуть порушені вимоги закону тотожності при ототожненні змісту нижченаведених пар суджень:

-         Водій авто здійснив аварію. Причина аварії полягає в діях водія авто;

-         Завтра буде тепло і сонячно. Завтра буде висока температура і світитиме сонце;

-         Невірно, що матерія є породженням Світового духу або індивідуальної свідомості. Матерія не є породженням ні Світового духу, ні індивідуальної свідомості.

  1. Встановіть, чи можуть бути разом істинними судження:

-         Ця музика погана. Ця музика написана видатним композитором.

-         Всі ссавці дихають легенями. Деякі ссавці дихають легенями.

-         Всі ссавці дихають легенями. Не всі ссавці дихають легенями.

-         Цукор білий. Цукор солодкий.

  1. Встановіть, чи виконуються вимоги закону протиріччя в наведених нижче поняттях: сонячна ніч, суха вода, холодний вогонь, рівносторонній прямокутний трикутник, круглий квадрат, розімкнена окружність, скінченна безкінечність, вічний двигун, гаряча крига, неправильне правило, поняття з нульовим об’ємом, осліпляюча темрява, казкова дійсність, глупа мудрість, непротяжне тіло, маловисокохудожній твір.
  2. Чи можливо визначити, який закон – несуперечності чи виключення третього – має бути застосований для вирішення такої суперечки:

До одного мудреця прийшов селянин і сказав, що він мав суперечку із своїм товаришем. Виклавши мудрецю суть суперечки, він запитав, хто з них був правий. Мудрець відповів: «Ти правий». Через деякий час до мудреця прийшов другий чоловік, що сперечався, і теж розповів про спір і запитав: «Хто з нас правий?» Мудрець йому відповів те ж саме: «Ти правий».

  1. Які з нижченаведених пар висловлювань описуються законом виключення третього, а які – лише законом (не)суперечності?

                   - ця ручка синя; ця ручка зелена

                   - всі студенти склали залік; принаймні деякі студенти не склали залік

                   - всі громадяни сплачують податки; жоден громадянин не сплачує податків

                   - ця троянда червона; ця троянда – не червона

  1. Встановіть, чи можуть бути водночас хибними судження в наступних парах.

-         Всі студенти нашої групи успішно склали іспити. Деякі студенти нашої групи отримали незадовільні оцінки на іспитах

-         Його твердження неістинні. Його твердження правильні.

-         Життя є або на Сатурні, або на Плутоні. Життя немає ані на Сатурні, ані на Плутоні.

  1. Чи дотримуються вимоги закону достатньої підстави в наступних міркуваннях

-         Хлопець почервонів, отже, він винний.

-         Ця кімната світла, адже в ній чотири вікна.

-         Вода гасить вогонь тому, що вона рідка і холодна.

-         Цей чоловік – злочинець, адже відомо, що він був на місці злочину тоді, коли злочин був скоєний. 

-         Більшість людей на Землі вірять в Бога, отже, він є.

-         Моя думка істинна, тому що вона побудована правильно.

-         Його доводи настільки зрозумілі і логічні, що не можна не визнати, що він володіє істиною.

-         Він дуже розумний, послухайте, наскільки ясно і зрозуміло він викладає свої думки.

-         В нашій країні все більше людей цікавляться астрологією, що свідчить про науковість і доказовість її положень.

-         Ці положення не мають ніякого практичного застосування, не дають будь-якої користі суспільству, тому вони є хибними.

  1. Визначте, які закони логіки порушені в наступному міркуванні:

1) Все істинне є таким через свою причетність до істини.

2) Якщо немає істини, то не може бути і істинного.

3) Але якщо б істини не було, то було б принаймні істинно, що істини немає.

4) Однак істинного не може бути, якщо істини немає (в силу п.2)

5) Таким чином, істини не може бути навіть при допущенні, що її немає.

  1. Чи є перше в кожній із наведених нижче пар суджень достатньою підставою для іншого?

-         Дахи будинків і асфальт мокрі. Отже, нещодавно пройшов дощ.

-         Ця людина має надвелику сім’ю. Цій людині можна пробачити крадіжку.

-         Він систематично розв’язував задачі з математики. Він складе іспит успішно.

-         Кай – людина. Отже, Кай смертний.

  1. Сформулюйте судження, для яких наведені висловлення були б достатніми підставами.

-         У Богдана висока температура;

-         Аудиторська перевірка відбулась;

-         Ціни на товари в країні зросли;

-         Петренко успішно закінчив університет.

 

Література:

Основна:

  1. Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. Посібник для економістів. – 3-тє вид. – К.: КНЕУ, 2008. – с. 9-12.
  2. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник – 10-те вид. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2008 – с.7-24; 93-106.
  3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008 – с. 13-41.
  4. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – с.9-18, 89-104.
  5. Хоменко І.В. Логіка: Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2007 – с.9-27.

 

Додаткова:

  1. Аристотель. О софистических опровержениях // Соч. в четырех томах. М., 1978. Т.2.
  2. Винокурова Н. Магия интеллекта. М., 1994.
  3. Войшвилло Е.К.,  Дегтярев М.Г. Логика: Учебник для вузов. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998.
  4. Гетманова А.Д. Учебник по логике. М., 2004.
  5. Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей // Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2002. - 359 с.- С. 96-110.
  6. Ивлев Ю.В. Логика. М., 2003.
  7. Івін О.А. Логіка – К.: АртЕк, 1996. – с.7-23
  8. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. М., 1996.
  9. Огородников В.П. Логика. Законы и принципы правильного мышления. – СПб.: Питер, 2004.
  10. Светлов В.А. Практическая логика. СПб., 2003.

 

Тема 2. Поняття як форма мислення

 

Мета заняття: вивчення особливостей поняття як форми мислення; розвиток навичок обмеження і узагальнення понять; опанування видів понять та відношень між поняттями; розвиток вміння здійснювати визначення та поділ понять; ознайомлення з основними помилками, які трапляються при здійсненні операцій над поняттями.

Студент повинен:

Знати: визначення поняття як форми мислення; прийоми утворення понять; структуру поняття; співвідношення між змістом та обсягом; логічні операції обмеження та узагальнення понять; види понять (порожні, непорожні, одиничні, загальні, реєструючі, нереєструючі, збірні, незбірні, абстрактні, конкретні, позитивні, негативні, співвідносні, безвідносні); типи відношень між поняттями (тотожність, підпорядкування, часткове збігання, суперечність, протилежність, співпідпорядкування); структуру і види визначень; основні правила визначення; прийоми, подібні до визначень; структуру і види поділу; правила поділу; операції, подібні до поділу; операції над обсягами понять як множинами (об’єднання, перетин, різниця, доповнення понять).

Вміти: застосовувати принципи встановлення обсягу і змісту понять; здійснювати обмеження і узагальнення понять а також виявляти помилки в обмеженні та узагальненні; визначати видову належність понять; визначати типи відношень між поняттями; наочно відображати відношення між обсягами понять за допомогою схем Ейлера; встановлювати структуру визначення; з’ясовувати вид визначення; знаходити помилки у визначенні; відрізняти визначення від прийомів, подібних до визначень; встановлювати структуру поділу; з’ясовувати вид поділу; знаходити помилки у поділі; відрізняти поділ від операцій, подібних до поділу; здійснювати операції над множинами.

 

Запитання

  1. У чому відмінність суттєвих і несуттєвих ознак?
  2. Як змінюється обсяг понять при розширенні змісту?
  3. У чому відмінність між фактично порожніми і логічно порожніми поняттями?
  4. Чи є абсолютні синоніми тотожними поняттями?
  5. У чому відмінність відношень суперечності і протилежності між поняттями?
  6. Яка функція реального, а яка – номінального визначення?
  7. У чому відмінність явних і неявних визначень?
  8. Вкажіть переваги і недоліки дихотомічного поділу порівняно з поділом за видозміною ознаки.
  9. У чому відмінність типології і класифікації?
  10. Охарактеризуйте підхід до поняття в теорії множин.

 

Вправи

  1. Проведіть обмеження та узагальнення таких понять: національний університет, податок, валютний рахунок, угода, економіст, бізнесмен, біржа праці, крадіжка, конституція, цивільний кодекс.
  2. Перевірте правильність узагальнення понять:

-         конституція – основний закон

-         бухгалтер – працівник банку "Аваль"

-         економіка – суспільна наука – наука

-         банківський рахунок – банк

-         шахрайство – злочин – суспільно небезпечне діяння

-         міліграм – грам – кілограм – тонна

-         прокурор – фахівець

-         декан – ректор

-         студент факультету маркетингу – студент-першокурсник

-         КНЕУ – національний університет – університет

  1. Перевірте правильність обмеження понять:

-         університет – факультет – академгрупа

-         злочин – проступок

-         населений пункт – місто – столиця – Київ

-         рік – місяць

-         міністерство – міністерство фінансів

-         облігація – цінний папір

-         документ – паспорт

-         податкова адміністрація – податок

-         банк – міжнародний банк

-         закон – підзаконний акт

  1. Визначте, до яких видів за обсягом та змістом належать такі поняття: Верховна Рада України, міністр, найвища гора в світі, незалежність, геній, сучасник, шестикутний квадрат, дієздатність, русалка, банкнота.
  2. Визначте тип відношень між поняттями:

-         унітарна держава, федерація, конфедерація

-         суд, апеляційний суд

-         рівносторонній трикутник; трикутник з рівними кутами

-         повнолітній, неповнолітній

-         В.Гюго, автор роману "Собор паризької богоматері"

-         високий, низький

-         бухгалтер, фахівець з економічною освітою

-         студент, киянин

-         прибуток, збиток

-         менеджер, наш сучасник

  1. Зобразіть графічно (за допомогою кіл Ейлера) відношення між такими поняттями:

-         юрист, адвокат, прокурор

-         ромб, квадрат, прямокутник

-         працівник, бухгалтер, керівник відділу, особа з економічною освітою

-         спортсмен, студент, відмінник

-         громадянин України, іноземець, особа без громадянства

-         вчений, історик, М.Грушевський, наш сучасник

-         фахівець, безробітний, працюючий

-         акціонер, жінка, чоловік, громадянин України

-         віруючий, греко-католик, протестант, християнин, буддист

-         демократична держава, тоталітарна держава, республіка, федерація

  1. До якого виду належать визначення:

-         економіка – слово, що походить від грецьких "ойкос" – господарство і "номос" – закон.

-         сумісними називаються такі поняття, обсяги яких повністю або частково збігаються.

-         демократія – форма державного устрою, при якому джерелом влади визнається воля більшості громадян, котрі користуються усією повнотою політичних свобод

-         сальдо – різниця між загальними підсумками оборотів бухгалтерського рахунку (дебет і кредит)

-         конфедерація – союз, що створюється для досягнення певних цілей

-         менеджер – слово, запозичене з англійської

-         спокій – відсутність руху

-         геометрична фігура – це, наприклад, трикутник чи квадрат.

-         конус – фігура, яка утворюється обертанням прямокутного трикутника навколо одного з його катетів

-         обмін матеріальних благ між сферами виробництва і споживання називається торгівлею

-         абсолютизм ціннісний – погляд, протилежний до ціннісного релятивізму

  1. Перевірте правильність визначень, якщо визначення неправильне, вкажіть, яке правило порушене:

-         порожнє поняття – це поняття, обсяг якого не містить жодного елементу

-         мова – духовний скарб нації

-         дебет – це не те саме, що кредит

-         банківські аналітики – фахівці з економічною освітою

-         інфляція – зростання середнього рівня цін у економіці

-         лагідне слово – ключ до серця

-         гроші – платіжні знаки, якими розраховуються в крамницях

-         демократ – це людина, що дотримується демократичних поглядів

-         адвокат – це не суддя

-         кодекс – систематизована, заснована на єдиних принципах збірка юридичних приписів, які стосуються однієї галузі права

  1. Наведені ознаки використайте як підставу поділу, знайдіть ділене поняття і члени поділу:

-         віросповідання

-         вік

-         кількість елементів обсягу

-         тривалість

-         форма державного устрою

-         законність

-         рівень освіти

-         тип темпераменту

-         місце проживання

-         розмір доходу

  1.  Перевірте правильність поділу, якщо поділ неправильний, вкажіть, яке правило порушене:

-         монархії бувають конституційними, абсолютними, історичними

-         вироки бувають обвинувальні й виправ дальні

-         поняття поділяються на співвідносні, безвідносні й порожні

-         до суспільно небезпечних діянь належать злочини, проступки, вбивства

-         є головні і службові частини мови

-         робота буває низькооплачуваною, високооплачуваною, цікавою, нецікавою

-         менеджери бувають нижчої, середньої і вищої ланки

-         науки поділяються на суспільні, гуманітарні, природничі, технічні і політичні

-         адепти світових релігій поділяються на християн, православних, мусульман, буддистів

-         держави бувають демократичними і недемократичними

  1. Які з нижченаведених прикладів є поділом поняття, а які – поділом цілого на частини:

-         підручник складається із 10 розділів

-         існує 4 пори року: весна, літо, осінь, зима

-         рік поділяється на 12 місяців

-         до умеблювання аудиторії належать столи, стільці, дошка, кафедра

-         до майнових злочинів належать крадіжка, розбій, грабіж, шахрайство

-         серед учасників конференції є вітчизняні дослідники й іноземці

-         в цій групі – 24 студенти

-         виробництво буває натуральним і товарним

-         загальні витрати – це сукупність змінних і постійних витрат

-         до витрат належать зовнішні (явні) і внутрішні (неявні) витрати

  1.  Які поняття утворяться внаслідок: додавання, віднімання, множення даних понять:

-         юрист, економіст

-         бізнесмен, митець

-         повнолітній, неповнолітній

-         біржа, фондова біржа

-         монархічна держава, демократична держава

-         безробіття, соціальна проблема

-         Київ, найбільше місто України

-         троянда, гвоздика

 

Література

Основна:

  1. Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. Посібник для економістів. – 3-тє вид. – К.: КНЕУ, 2008. – с. 20-28.
  2. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник – 10-те вид. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2008 – с.25-47.
  3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008 – с. 130-155.
  4. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – с.19-38.
  5. Хоменко І.В. Логіка: Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2007 – с.44-69.

 

Додаткова:

  1. Войшвилло Е.К. Понятие как форма мышления: логико-гносеологический анализ. – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 239 с.
  2. Горский Д.П. Вопросы абстракции и образование понятий. М.: АН СССР, 1961. – 352с.
  3. Івін О.А. Логіка: Експериментальний навчальний посібник для факультативних курсів за вибором учнів старших класів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій. – К.: АртЕк, 1996. – 232 с.
  4. Кузина Е.Б. Практическая логика. Упражнения и задачи с объяснением способов решения. – М.: Институт международного права и экономики. Издательство "Триада, ЛТД", 1996 – 160 с.
  5. Никифоров А.Л. Общедоступная и увлекательная книга по логике, содержащая объемное и систематическое изложение этого предмета профессором философии – М.: Гнозис, 1995 – 224 с.
  6. Павлов В.Т. Отношения между понятиями. – К.: Изд-во киевского университета, 1961. – 176 с.
  7. Попа К. Теория определения. Пер.с румын. М.Ф.Солодухиной. Ред. и прим. Б.В.Бирюкова. послеслов. Б.В.Бирюкова и Д.П.Горского. – М.: Прогресс, 1976 – 247с.
  8. Чупахин И.Я. Методологические проблемы теории понятия. Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1973. – 104с.

 

 

Тема 3. Просте судження.

 

Мета заняття: вивчення особливостей судження як форми мислення; опанування структури і видів простого категоричного судження.

Студент повинен:

Знати: відмінність простого судження від складного; структуру простого судження; види простих суджень за предикатом, суб’єктом, логічною зв’язкою; класифікацію суджень за кількістю та якістю; можливі типи розподіленості термінів у загальностверджувальному, загальнозаперечному, частковостверджувальному й частковозаперечному судженнях; відношення між простими категоричними судженнями.

Вміти: встановлювати структуру простого судження; визначати вид простого судження; встановлювати розподіленість термінів у судженні; визначати істинність суджень, виходячи з відношень між ними.

 

Запитання

  1. У чому відмінність між простим і складним судженням?
  2. Як співвідносяться судження і речення?
  3. Яка структура судження з відношенням? Що таке транзитивність, рефлективність, симетричність?
  4. Який із основних законів логіки описує відношення між протилежними судженнями? Між суперечними?

 

Вправи

  1. Визначте структуру суджень (знайдіть суб’єкт, предикат та логічну зв’язку):

-         добре те, що добре закінчується

-         всі громадяни України сплачують податки

-         з багатьох правил існують винятки

-         у великих містах загострюються екологічні проблеми

-         від ласкавих слів утихає гнів

-         десь є досьє

-         незнання закону не звільняє від відповідальності

-         логіка розвиває культуру мислення

-         неухильне дотримання законів – обов’язок кожного громадянина

-         у питанні якості ми не визнаємо компромісів

  1. Визначте тип судження (атрибутивне, релятивне, екзистенційне):

-         немає такої книжки, яка б не знайшла свого читача

-         поняття "наука" більше за обсягом, ніж "логіка"

-         конкуренція – рушій прогресу

-         студенти вже склали залік

-         існують непорушні принципи

-         стислість – сестра таланту

-         благодійні організації мають податкові пільги

-         у цій групі є відмінники

-         ворог мого ворога – мій друг

-         молодь - вікова група 14-35 років

  1. Визначте тип суджень за кількістю та якістю:

-         декотрі вироки є необґрунтованими

-         багато людей люблять музику

-         А.Сміт – класик економічної думки

-         добрий початок – половина справи

-         русалок не існує

-         Лондон не є столицею Франції

-         дехто не зміг виконати це завдання

-         деякі вчинки морально неприйнятні

-         ніхто не є всемогутнім

-         кентавр – персонаж давньогрецької міфології

  1. У судженнях із попередньої вправи визначте розподіленість термінів і зобразіть відношення між ними за допомогою діаграм Ейлера.
  2. Побудуйте судження із наведених термінів із вказаною розподіленістю і зобразіть відношення між термінами за допомогою діаграм Ейлера:

-         логіка (S+) наука (Р)

-         вищий навчальний заклад (S) університет (P+)

-         адвокат (S+) юрист (P)

-         студент (S) переможець конкурсу (P)

-         суддя (S+) член політичної партії (Р+)

-         підприємець (S) багатій (P+)

-         рівносторонній трикутник (S+) правильний трикутник (P+)

-         фахівець (S) бухгалтер (P+)

-         банкнота (S+) засіб платежу (P)

-         європеєць (S) поліглот (P)

  1. Визначте відношення між наведеними судженнями:

-         Всі студенти склали іспит; Жоден студент не склав іспиту

-         Деякі підприємства є прибутковими; Деякі підприємства не є прибутковими

-         Всі громадяни мають вищу освіту; Деякі громадяни мають вищу освіту

-         Деякі особи є недієздатними; Жодна особа не є недієздатною

-         Кожен має право на повагу його гідності; Дехто не має права на повагу його гідності

-         Деякі студенти не мають академзаборгованості; Жоден студент не має академзаборгованості

-         Всі адвокати є юристами; Деякі адвокати не є юристами

-         Всі акції впали в ціні; Жодна акція не впала в ціні

-         Багато людей володіють іноземними мовами; Декотрі люди не володіють іноземними мовами

-         Деякі студенти не вивчають логіку; Всі студенти вивчають логіку

  1. У наведених парах суджень перше судження істинне. Що можна сказати про істинність другого?

-         Деякі громадяни сплачують податки; Всі громадяни сплачують податки

-         Жоден студент не отримав незадовільної оцінки; Деякі студенти отримали незадовільну оцінку

-         Деякі люди не є економістами; Всі люди є економістами

-         Деякі біржі є товарними; Деякі біржі не є товарними

-         Всі закони виконуються; Жоден закон не виконується

-         Всі менеджери отримують високу зарплату; Деякі менеджери отримують високу зарплату

-         Деякі підприємства рентабельні; Всі підприємства рентабельні

-         Всі податки йдуть на користь держави; Деякі податки не йдуть на користь держави

-         Жодна релігійна організація не має податкових пільг; Всі релігійні організації мають податкові пільги

-         Будь-який прибуток оподатковується; Деякі прибутки оподатковуються

  1. Зробіть те ж саме, що й в попередньому завданні, якщо перше висловлювання хибне.

 

Література:

Основна:

  1. Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. Посібник для економістів. – 3-тє вид. – К.: КНЕУ, 2008. – с. 32-35.
  2. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник – 10-те вид. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2008 – с. 62-84
  3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008 – с. 178-192
  4. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – с.60-81.

 

Додаткова:

  1. Галкина-Федорук Е.М. Суждение и предложение. – М.: МГУ, 1956 – 73с.
  2. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика: Учебник для вузов – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998 – 528с.
  3. Никифоров А.Л. Общедоступная и увлекательная книга по логике, содержащая объемное и систематическое изложение этого предмета профессором философии – М.: Гнозис, 1995 – 224 с.
  4. Таванец П.В. Вопросы теории суждения. – М.: Изд-во АН СССР, 1955 – 195с.
  5. УемовА.И. Логические ошибки. Как они мешают правильно мыслить. – М.: Госполитиздат, 1958 – 119с.
  6. Серебрянников О.Ф., Бродский И.Н. Дедуктивные умозаключения. – Л.: Изд.Ленингр. ун-та, 1969 – 96с.

 

 

Тема 4. Логіка висловлювань.

 

Мета заняття: ознайомлення студентів із логікою висловлювань як засадничим розділом математичної логіки; навчити встановлювати формальну структуру висловлювань засобами логіки висловлювань; опанування студентами методу таблиць істинності.

Студент повинен:

                   Знати: основні риси пропозиційної логіки; будову складного судження; правила істинності логічних сполучників логіки висловлювань: кон’юнкції, сильної і слабкої диз’юнкції, імплікації, еквіваленції, заперечення; принципи формалізації виразів природної мови засобами мови логіки висловлювань; основні види формул логіки висловлювань; правила побудови таблиць істинності.

                  Вміти: встановлювати структуру формул логіки висловлювань; відображати структуру виразів природної мови засобами мови логіки висловлювань; будувати таблиці істинності для формул логіки висловлювань і визначати належність формул до тотожно-істинних, нейтральних чи тотожно-хибних.

 

Запитання

  1. Назвіть основні риси логіки висловлювань.
  2. У чому відмінність сильної і слабкої диз’юнкції?
  3. Які риси властиві для кон’юнкції, сильної і слабкої диз’юнкції, еквіваленції, однак не властиві для імплікації?
  4. Що таке тотожно-істинні, тотожно-хибні і нейтральні формули?

 

Вправи

  1. Формалізуйте висловлювання:

-         хто по повній випиває, той під тином спочиває

-         він або дурень, або шахрай, або дурень і шахрай одночасно

-         Або я піду туди,

А ви сидіть, діду,

Або ви собі сидіть,

А я туди піду (Руданський)

-         якби знав, де впадеш, то підстелив би соломи

-         завтра курс долара або зросте, або впаде, або залишиться незмінним

-         ганиш – сам чекай ганьби, журиш – сам чекай журби

-         громадяни мають не лише права, а й обов’язки

-         якщо студент не має академзаборгованості або заборгованості за оплату навчання, він переводиться на наступний курс, якщо ж він має академзаборгованість чи заборгованість за оплату навчання, він може бути відрахований.

-         Якщо він розумна людина, то побачить свою помилку, якщо він щира людина, то визнає її.

-         Лиш той життя і волі гідний, хто б’ється день у день за них (Й.Гете)

  1. Підберіть висловлювання до нижченаведених формул:

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

  1. Яким буде значення істинності нижченаведених формул, якщо А – істинне, В – істинне, С – хибне:

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

  1. Використовуючи логічні сполучники та пропозиційні змінні зі значенням істинності: А істинне, В хибне, С хибне, D істинне, побудуйте три хибних і три істинних формули.
  2. Побудуйте таблиці істинності для формул:

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

 

Література:

Основна:

  1. Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. Посібник для економістів. – 3-тє вид. – К.: КНЕУ, 2008. – с. 36-38
  2. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник – 10-те вид. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2008 – с. 85-92.
  3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008 – с. 74-91; 193-212.
  4. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – с.257-281; 303-308.
  5. Хоменко І.В. Логіка: Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2007 – с.96-128.

 

Додаткова:

  1. Бочаров В.А., Маркин В.И. Введение в логику: университетский курс – М.: ФОРУМ: ИНФРА-М, 2008 – с. 85-118, 159-199.
  2. Гжегорчик А. Популярная логика: общедоступный очерк логики предложений / Пер. с  польского С.П.Беляева. – М.: Наука, 1965 – 107 с.
  3. Гильберт Д., Аккерман В., Основы теоретической логики. М., 1947.
  4. Гладкий А.В. Математическая логика. – М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 1998 – 479с.
  5. Депман И.Я. Первое знакомство с математической логикой (2-е испр. изд.) – Л., 1965 – 56 с
  6. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. - К.: Либідь, 2002. – 152 с
  7. Карри Х.Б. Основания математической логики. – М.: Мир, 1969. – 568с.
  8. Клини С. Математическая логика. — М., 1973
  9. Никольская И.Л. Математическая логика: Учебник. — М.: Высш. школа,  1981 – 127с.
  10. Символическая логика: Учебник / Под. ред. Я.А. Слинина, Э.Ф.Караваева, А.И.Мигунова – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2005 – 506с

 

 

Тема 5. Умовиводи з категоричних висловлювань

 

Мета заняття: вивчення особливостей умовиводу як форми мислення; опрацювання основних типів безпосереднього умовиводу; опрацювання структури і форм простого категоричного силогізму; розвиток вміння виявляти помилки в міркуваннях, побудованих у вигляді простого категоричного силогізму; аналіз ентимем.

Студент повинен:

Знати: структуру і види умовиводів; принципи здійснення безпосередніх умовиводів: обернення, перетворення, протиставлення предикату, умовиводів за "логічним квадратом", основні помилки, які можливі в безпосередніх умовиводах; структуру простого категоричного силогізму; загальні правила простого категоричного силогізму; фігури простого категоричного силогізму та їх правила; скорочений силогізм; види складних та складноскорочених категоричних силогізмів.

Вміти: визначати засновки і висновок в умовиводах; встановлювати тип умовиводів; аналізувати безпосередні умовиводи і виявляти помилки в них; встановлювати структуру, фігуру і модус простого категоричного силогізму; виявляти помилки в простих категоричних силогізмах; відновлювати скорочений силогізм до повної форми; аналізувати структуру складних та складноскорочених категоричних силогізмів.

 

Запитання

  1. Охарактеризуйте основні види умовиводів.
  2. Який тип висловлювання не дає достовірних висновків при оберненні? Чому?
  3. Який тип висловлювання не дає достовірних висновків при протиставленні предикату? Чому?
  4. Якщо загальностверджувальне судження істинне, чи можливо встановити значення істинності інших трьох типів суджень, виходячи з правил логічного квадрату? А якщо загальностверджувальне судження хибне?
  5. Якщо частковостверджувальне судження істинне, чи можливо встановити значення істинності інших трьох типів суджень, виходячи з правил логічного квадрату? А якщо частковостверджувальне судження хибне?
  6. Як формулюється аксіома простого категоричного силогізму з точки зору змісту і з точки зору обсягу?
  7. Яке застосування має кожна з фігур силогізму у реальних міркуваннях?
  8. В чому переваги і недоліки ентимеми порівняно із повним формулюванням силогізму?

 

Вправи

  1. Здійсніть перетворення, обернення (де можливо) протиставлення предикату (де можливо):

-         деякі банки здійснюють кредитування малого бізнесу

-         усі працівники отримали премію

-         жоден банкрут не є платоспроможним

-         деякі умовиводи не є безпосередніми

-         всі підприємства сплачують податки

-         приватний підприємець – не найманий працівник

-         деякі економісти викладають економічні дисципліни у вузах

-         декотрі менеджери не користуються повагою підлеглих

-         жоден адвокат не є суддею

-         люди – мислячі істоти

  1. Визначте вид і перевірте правильність безпосередніх силогізмів:

-         деякі студенти люблять музику; отже, декотрі любителі музики є студентами

-         жодний викладач не є невігласом; отже, декотрі не невігласи є викладачами

-         декотрі люди – поліглоти; дехто з тих, хто не є поліглотом, не є людиною

-         всі економісти вивчають макроекономіку; отже, всі, хто вивчає макроекономіку – економісти

-         всі присутні в цій аудиторії знають основні закони логіки; отже, жоден з присутніх в цій аудиторії не належить до тих, хто не знає законів логіки

-         жодна з європейських країн не є абсолютною монархією; отже, жодна країна з абсолютною монархією не є європейською

-         деякі учасники змагань є неповнолітніми; отже, декотрі учасники змагань не є повнолітніми

-         декотрі студенти цієї групи не є відмінниками; отже, деякі не відмінники є студентами цієї групи

-         будь-який закон є нормативно-правовим актом; отже, те, що не є нормативно-правовим актом, не є законом

-         деякі студенти не вивчають німецьку мову; отже, дехто з тих, хто вивчає німецьку мову, не є студентом

  1. Судження "деяким студентам подобається вивчати логіку" істинне. Визначте, якою буде істинність таких суджень (істинне, хибне, невизначене)

-         деяким студентам не подобається вивчати логіку

-         дехто з тих, кому подобається вивчати логіку, є студентом

-         всім студентам подобається вивчати логіку

-         жодному студенту не подобається вивчати логіку

-         дехто з тих, кому не подобається вивчати логіку, не належить до студентів

-         всі, кому подобається вивчати логіку, є студентами

-         той, кому не подобається вивчати логіку, не є студентом

-         деякі студенти не належать до тих, кому не подобається вивчати логіку

  1. У наведених силогізмах встановіть структуру (засновки, висновок, терміни) а також визначте фігуру та модус:

-         всі благодійні організації мають податкові пільги, цей фонд є благодійною організацією, отже, він має податкові пільги.

-         всі приватні підприємці сплачують податки, всі приватні підприємці намагаються отримати прибуток, отже, дехто з тих, хто намагається отримати прибуток, сплачують податки

-         всі бухгалтери мають економічну освіту, ця особа не має економічної освіти, а тому не може бути бухгалтером.

-         жоден адвокат не є прокурором, всі прокурори є обвинувачами, отже, жоден обвинувач не є адвокатом.

-         ртуть є металом і разом з тим ртуть - рідина, отже, деякі метали – рідини.

-         цей студент не навчається на філологічному факультеті, бо студенти філологічного факультету вивчали вступ до мовознавства, а цей студент не вивчав

-         усі тигри – хижаки, жоден хижак не є травоїдним, значить, жодне травоїдне не є тигром

-         церква не може виконувати державних функцій, бо вона є релігійною організацією, а жодна релігійна організація не може виконувати державних функцій

  1. Визначте, які правила порушені у наступних силогізмах:

-         будь-який вчинок є суспільно небезпечним, оскільки будь-який злочин є вчинком, а всі злочини - суспільно небезпечні.

-         адвокати – юристи, прокурори – юристи, отже, адвокати є прокурорами

-         всі заводи є підприємствами, деякі підприємства отримали прибуток, отже, деякі заводи отримали прибуток

-         адвокати – не економісти, Петренко – не адвокат, отже, Петренко не економіст.

-         всі люди – актори, актори працюють у театрі, отже всі люди працюють у театрі

-         деякі вчені є докторами наук, багато вчених належать до економістів, отже, деякі економісти є докторами наук

  1. Використавши три терміни, побудуйте правильний силогізм за вказаною фігурою:

-         дедукція; науковий метод; засіб пізнання; (1 фігура)

-         банк; фінансова установа; видавництво (2 фігура)

-         бухгалтер; економіст; мешканець Києва (3 фігура)

-         демократичний керівник; авторитарний керівник; той, хто використовує залякування підлеглих (4 фігура)

  1. Відновіть ентимеми в повний силогізм:

-         він сплачує податки, бо є підприємцем

-         вона має пільговий проїзд, оскільки всі студенти мають пільговий проїзд

-         всі релігії базуються на вірі, а буддизм належить до релігій

  1. Визначте тип полісилогізму: "Аваль" є банком, банки належать до фінансових установ, фінансові установи є складовими економіки суспільства, отже, банк "Аваль" є складовою економіки суспільства.
  2. Відновіть епіхейрему: наклеп заслуговує осуду, бо наклеп є злочином, а злочин, як суспільно небезпечне діяння, заслуговує осуду.

 

Література:

Основна:

  1. Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. Посібник для економістів. – 3-тє вид. – К.: КНЕУ, 2008. – с. 46-48.
  2. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник – 10-те вид. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2008 – с. 107-114.
  3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008 – с. 245-254.
  4. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – с.105-113.

 

Додаткова:

  1. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика: Учебник для вузов – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998 – 528с.
  2. Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей // Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2002.
  3. Керолл Л. Логическая игра. — М.: Наука, 1991.
  4. Кузина Е.Б. Практическая логика. Упражнения и задачи с объяснением способов решения. – М.: Институт международного права и экономики. Издательство "Триада, ЛТД", 1996 – 160 с.
  5. Никифоров А.Л. Общедоступная и увлекательная книга по логике, содержащая объемное и систематическое изложение этого предмета профессором философии – М.: Гнозис, 1995 – 224 с.
  6. Серебрянников О.Ф., Бродский И.Н. Дедуктивные умозаключения. – Л.: Изд.Ленингр. ун-та, 1969 – 96с.
  7. Субботин А.Л. Теория силлогистики в современной формальной логике. – М.: Наука, 1965 – 124с.
  8. УемовА.И. Логические ошибки. Как они мешают правильно мыслить. – М.: Госполитиздат, 1958 – 119с.

 

 

Тема 6. Умовиводи логіки висловлювань. Індукція та аналогія.

 

Мета заняття: опрацювання структури і форм різних видів умовиводів логіки висловлювань; розвиток вміння виявляти помилки в міркуваннях, побудованих у вигляді суто умовних, умовно-категоричних, розділово-категоричних та умовно-розділових умовиводів; вивчення особливостей індукції та аналогії; опрацювання видів індуктивних умовиводів та умовиводів за аналогією; опанування правил підвищення ймовірності висновку в цих типах умовиводів.

Студент повинен:

Знати: принципи формалізації умовиводів логіки висловлювань; структуру та аксіому суто умовного умовиводу; структуру, види та правила умовно-категоричних умовиводів; структуру, види та правила розділово-категоричних умовиводів; структуру та види дилем; скорочені форми умовиводів логіки висловлювань; характерні риси індукції; структуру та види індуктивних умовиводів; принципи підвищення надійності висновку в популярній індукції; методи наукової індукції; особливості умовиводів за аналогією; структуру і види умовиводів за аналогією; принципи підвищення надійності висновку в умовиводах за аналогією.

Вміти: аналізувати суто умовні умовиводи; встановлювати модуси умовно-категоричних та розділово-категоричних умовиводів та відрізняти правильні модуси від неправильних; визначати тип дилеми; відновлювати скорочені умовиводи логіки висловлювань до повної форми; визначати тип індукції та ступінь обґрунтованості індуктивного висновку; застосовувати методи наукової індукції; встановлювати структуру умовиводу за аналогією та визначати тип аналогії.

 

Запитання

  1. Як формалізуються умовиводи логіки висловлювань?
  2. В якому модусі розділово-категоричних умовиводів важливо враховувати тип диз’юнкції?
  3. Які типи ентимем характерні для: суто умовних, умовно-категоричних, розділово-категоричних, умовно-розділових умовиводів?
  4. Охарактеризуйте відмінності між дедукцією, індукцією та аналогією.
  5. У чому переваги, а в чому недоліки повної індукції порівняно з неповною?
  6. Чи може популярна індукція вести до істинних висновків?
  7. Розкрийте зв’язок індукції і статистичних узагальнень.
  8. Назвіть види аналогії.
  9. Які найтиповіші помилки в міркуваннях за аналогією?
  10. Розкрийте зв’язок між аналогією та моделюванням.

 

Вправи

  1. Які з наведених виводів будуть правильними при умовному засновку "якщо працівникам не виплатити вчасно зарплату, знизиться якість праці"

-         працівникам зарплату не затримують. Отже, якість праці не знизиться

-         якість праці не знизилась. Отже, працівникам вчасно платять зарплату

-         якість праці знизилась. Отже, працівникам затримують зарплату

-         працівникам затримали зарплату. Отже, знижується якість праці

  1. Визначте структуру умовиводу, його модус і встановіть його правильність:

-         якщо лекція цікава, студенти її уважно слухають. Студенти не слухають лекцію, отже, вона нецікава.

-         якщо підприємство вчасно не сплачує податки, то зазнає штрафних санкцій. Це підприємство зазнало штрафних санкцій, отже, не сплатило вчасно податки.

-         якщо студент уважно читає підручник, він успішно відповідає на семінарі. Студент уважно прочитав підручник, отже, він успішно відповів на семінарі.

-         якщо судження загальностверджувальне, його суб’єкт розподілений. Дане судження не загальностверджувальне, отже в ньому суб’єкт не розподілений.

-         якщо людина важко працювала, вона втомлена. Ця людина втомлена, отже, вона важко працювала.

-         суддя не може розглядати справу, якщо він є родичем обвинуваченого. Дану справу розглядає суддя N. Отже, він не родич обвинуваченого.

-         якщо людина вживає значну дозу алкоголю, у неї порушена координація. В цієї особи порушена координація, отже, вона зловживала алкоголем.

-         якщо підприємства не впроваджують нові технології, вони стають не конкурентноздатними. Дане підприємство конкурентноздатне, отже, воно впроваджує нові технології.

  1. Визначте структуру розділово-категоричного умовиводу, встановіть його правильність:

-         держави бувають демократичними і тоталітарними. Ця держава не тоталітарна, отже, вона демократична.

-         він юрист або економіст. Оскільки він економіст, то не є юристом.

-         Ввечері вони йдуть або в кіно, або в ресторан. В ресторані їх немає, отже, вони в кіно.

-         В сусідній аудиторії йде заняття, або вона порожня. Аудиторія порожня, отже, там немає занять.

-         Помилку у бухгалтерському звіті можна зробити через неуважність чи недостатню кваліфікацію. Кваліфікація бухгалтера сумнівів не викликає, отже, він зробив помилку через неуважність.

  1. Визначте тип дилеми:

-         якщо проект на зборах затвердять, будуть невдоволені рядові працівники, а якщо відхилять – буде невдоволений начальник. Проект схвалять або відхилять, отже, будуть невдоволені рядові працівники чи начальник.

-         якщо людина працює на відповідальній посаді, то має високий доход. Якщо людина працює на відповідальній посаді, то має мало вільного часу. Доход А невисокий або А має багато вільного часу. Отже, А не працює на відповідальній посаді.

-         якщо він адвокат, то має юридичну освіту, якщо бухгалтер – економічну. Він не має юридичної або економічної освіти, отже, не працює адвокатом або бухгалтером.

-         якщо приймуть проект Н, то збільшиться обсяг будівництва, а якщо приймуть проект К, то збільшиться фінансування екологічних програм. Приймуть проект Н або К, отже, збільшиться або обсяг будівництва, або фінансування екологічних програм.

  1. Відновіть ентимеми і визначте тип умовиводу:

-         цей студент відсутній на лекції, бо він хворіє.

-         оженишся – пошкодуєш, не оженишся – теж пошкодуєш.

-         дане підприємство не можна віднести до великих чи середніх, отже, воно мале.

-         В крамниці переоблік, отже, вона зараз зачинена.

-         вип’єш чи не вип’єш – все умреш.

-         він купив диск, отже, на книжку в нього забракло грошей.

-         студент погано підготувався до семінару, бо не зміг відповісти навіть на прості питання.

-         істинним є частковостверджувальне судження, адже хибність частковозаперечного вже встановлена.

-         за перемогу змагались три учасники, перші два програли

-         якщо працівник перевиконує виробничий план, то він отримує премію, а якщо відповідально ставиться до роботи – нагороджується цінним подарунком. Цього працівника не нагородили премією чи цінним подарунком.

  1. Які висновки можна отримати за допомогою повної індукції, а які – лише неповної:

-         всі троянди - рослини

-         всі книжки на цій поличці є підручниками з логіки

-         всі книжки є джерелами інформації

-         всі юристи знають різницю між законами і підзаконними актами

-         всі студенти цієї групи виконали домашнє завдання

-         всі підприємці прагнуть отримати прибуток

-         всі працівники цієї фірми мають вищу освіту

-         всі доповіді, заслухані на конференції, включено до збірки

-         всі студенти економічних спеціальностей вивчають макроекономіку

-         всі коти належать до хребетних

  1. Визначте вид міркувань та ступінь їх правдоподібності:

-         дощило в понеділок, вівторок, середу, четвер, п’ятницю, суботу й неділю. Отже, весь тиждень був дощ.

-         Цей працівник запізнився вчора, секретарка сказала, що позавчора він теж запізнився, і сьогодні на збори він також прийшов із запізненням. Значить, він щодня запізнюється.

-         На потоці три групи. В першій групі немає двійок за іспит, в другій – теж, в третій – також. Отже, весь потік склав іспит успішно.

-         У всіх аудиторіях на 2 поверсі зараз проходять заняття, методистка щойно зазирнула в кожну з них

-         На першій лекції першокурсники нудьгували, на другій – теж, третя лекція теж виявилась нецікавою, тож вони вирішили, що загалом навчання в університеті нецікаве

-         Перша фігура простого категоричного силогізму має спеціальні правила. Друга фігура простого категоричного силогізму має спеціальні правила. Третя фігура простого категоричного силогізму має спеціальні правила. Четверта фігура простого категоричного силогізму має спеціальні правила. Отже, всі фігури простого категоричного силогізму мають спеціальні правила.

-         Викладач опитав більше половини групи, і всі опитані студенти виконали домашнє завдання. Викладач зробив висновок, що вся група виконала домашнє завдання.

-         Всі жінки люблять квіти, адже всім жінкам, з якими мені довелось спілкуватись, подобаються квіти.

  1. Вкажіть метод наукової індукції:

-         В робочій групі, яка брала участь у програмі психологічного супроводу відсоток студентів з високим рівнем інтернального локус-контролю суттєво збільшився. В контрольній групі показники інтернальності локус-контролю залишились без змін. Це може свідчити про ефективність впровадженої програми психологічного супроводу.

-         В одній крамниці час від часу траплялись крадіжки, власник запідозрив, що причетний хтось із персоналу. Він продивився графіки роботи продавців – першого разу, коли сталась крадіжка, працювали N, M i K, другого – F, A, i N, третього –  D, L і N. Він зробив висновок, що злодій – N.

-         На пікніку частина гостей отруїлася. Виявилося, що всі вони їли тістечка. Також було встановлено, що жоден із тих, хто не їв тістечка, не отруївся. Звідси зробили висновок, що саме тістечка стали причиною отруєння.

-         Газ, який помістили в закриту посудину, нагрівається, при збільшенні температури збільшується і тиск газу. Отже, причина збільшення тиску – нагрівання.

-         Землероби здавна помітили, що в посушливі роки на різному ґрунті різні рослини дають гірші врожаї, ніж зазвичай, тож вони зробили висновок, що причина неврожаю – посуха.

  1. Встановіть структуру аналогії:

-         Перша книжка автора мала успіх, значить, наступна теж матиме успіх

-         Іван старанно працював впродовж семестру і склав іспит на відмінно, Марія теж старанно працювала впродовж семестру, значить, вона теж отримала відмінно

-         Олена навчалась в першій групі, і закінчила університет з червоним дипломом. Оксана – одногрупниця Олени, значить, вона теж закінчила університет з червоним дипломом

-         Інна Людмила, Олег, Назар і Ганна – однокурсники. Всі вони закінчили університет з червоним дипломом, кожен з них вільно володіє іноземною мовою, добре зарекомендував себе під час практики. Відомо, що Інна і Людмила знайшли хорошу роботу, значить, Олег, Назар і Ганна також знайшли хорошу роботу.

-         Клайв Льюїс був британцем, християнином, літературознавцем, професором Оксфордського університету, автором наукових праць. Джон Толкієн теж був британцем, християнином, літературознавцем, професором Оксфордського університету, автором наукових праць. Клайв Льюїс був відомим письменником, отже, Джон Толкієн теж був відомим письменником.

-         -Як ти зможеш написати книжку про Індію, якщо ти там ніколи не був?

- Данте теж ніколи не був у пеклі, але ж написав "Божественну комедію"

  1. Визначте тип аналогії (строга, нестрога, аналогія властивостей, аналогія відношень):

-         Ця людина не вживає алкоголю. Один із моїх сусідів буддист, і він ніколи не вживає алкоголю, а ця людина теж буддист

-         Іван і Петро – одногрупники. Іван в цьому семестрі вивчає філософію, отже, Петро теж вивчає в цьому семестрі філософію.

-         Найцивілізованіші нації так само близькі до варварства, як відполіроване залізо - до іржі. Народи нагадують метали: увесь блиск їх зовні.

-         Критик негативно відгукнувся про книжку, прочитавши лише одну сторінку. Коли йому за це дорікнули, він відповів "Щоб зрозуміти, що страва зіпсована, не потрібно їсти її до кінця"

-         На іспиті викладач каже студентам: "Уявімо, що ми в театрі – я глядач, а ви актори." – "Але ж у театрі має бути суфлер", – підхоплює студент.

 

Література:

Основна:

  1. Арутюнов В.Х. Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. Посібник для економістів. – 3-тє вид. – К.: КНЕУ, 2008. – с. 52-53.
  2. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник – 10-те вид. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2008 – с. 167-202.
  3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008 – с. 269-280.
  4. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – с.146-157.
  5. Хоменко І.В. Логіка: Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2007 – с.176-197.

 

Додаткова:

  1. Брюшинкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев. Учебное пособие. – М.: Новая школа, 1996. – 320 с.
  2. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика: Учебник для вузов – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998 – 528с.
  3. Воробьев Н.В. Умозаключение по аналогии: Лекция. – М, 1963 – 26с.
  4. Гетманова А.Д. Выражение дедуктивных умозаключений традиционной логики в символической логике. Под ред. Б.В. Бирюкова – Мурманск, 1962 – 51с.
  5. Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей // Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2002. – 359 с.
  6. Івін О.А. Логіка: Експериментальний навчальний посібник для факультативних курсів за вибором учнів старших класів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій. – К.: АртЕк, 1996. – 232 с.
  7. Кайберг Г. Вероятность и индуктивная логика / Пер. с англ. Б.Л. Лихтенфельда, послесл. и общ. ред. А.И.Ракитова – М.: Прогресс, 1978 – 374с.
  8. Кузина Е.Б. Практическая логика. Упражнения и задачи с объяснением способов решения. – М.: Институт международного права и экономики. Издательство "Триада, ЛТД", 1996 – 160 с.
  9. Старченко А.А. Роль аналогии в познании. На материалах исторического и правового исследования – М.: Высшая школа, 1961 – 52с.
  10. Уемов А.И. Логические основы метода моделирования – М.: Мысль, 1971 – 311с.
    1. Хоменко І.В. Логіка: Практикум: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2002 – 240с.

 

Тема 7. Теорія аргументації

 

Мета заняття: опрацювання структури і видів доведення; вироблення навичок обґрунтовувати власну точку зору; розвиток вміння вести дискусію; опрацювання сучасних підходів до аргументації; поглиблений аналіз визначеної теми; формування навичок ведення дискусії; розвиток вміння аналізувати аргументацію, виявляти та усувати помилки в аргументації.

Студент повинен:

Знати: структуру та види доведення; види спростування; види дискусій; типи будови складної аргументації; основні сучасні концепції в теорії аргументації; правила доведення і спростування; типи найпоширеніших помилок в аргументації; структуру і види запитань та відповідей; основні типи некоректних запитань.

Вміти: аналізувати структуру доведення; будувати пряме й непряме доведення; встановлювати структуру складної аргументації; виявляти помилки в аргументації; визначати типи найпоширеніших хитрощів у суперечках;аналізувати структуру запитання і визначати його вид; виявляти помилки у постановці запитань.

 

Запитання

  1. У чому відмінність аргументації і доведення?
  2. Чим подібні апагогічне і розділове доведення? А в чому між ними відмінність?
  3. Чи згодні ви з тезою "чим більше аргументів у доведенні, тим воно надійніше"?
  4. Який із видів спростування є найсильнішим?
  5. Наведіть приклад зведення до абсурду.
  6. Охарактеризуйте основні види складної аргументації: підрядну, сурядну, множинну.
  7. Стисло охарактеризуйте основні сучасні концепції в теорії аргументації.
  8. У чому відмінність паралогізму від софізму?
  9. Наведіть не менше двох прикладів порушень правил щодо тези, аргументів чи демонстрації.
  10.  Вкажіть особливості дискусії, диспуту, дебатів і полеміки.

 

 

Вправи

  1. Побудуйте пряме і непряме доведення тези "Паління шкідливе для здоров’я".
  2. Чи буде теза спростованою, якщо показано:

-         що теза містить логічну суперечність

-         що більшість аргументів, наведених у доведенні, хибні

-         що між тезою і аргументами немає зв’язку

-         що антитеза істинна

  1. Наведіть аргументи для наступних тез:

-         Оптимісти живуть довше.

-         Цей товар буде мати популярність серед студентів-випускників.

-         Якщо нічого не вчити протягом семестру, можна не скласти іспит.

  1. Спростуйте наступні тези:

-         з істинності часткового судження завжди випливає хибність загального, адже вони протилежні між собою.

-         У поточному році люди в країні стали заможнішими, тому що інфляція знизилася.

-         Тепер наші продажі зростуть, адже ми витратили на рекламу удвічі більше коштів, ніж минулого року.

  1. Знайдіть аргументи, вкажіть спосіб доведення:

-                     найстрашніше зло – смерть – не має до нас ніякого відношення; коли ми є, смерті ще немає, а коли смерть наступає, то нас вже немає (Епікур).

-                     Студенти можуть скласти екзамен або на відмінно, або на добре, або на задовільно, або на незадовільно. На іспиті з філософії в нашій групі жоден не отримав ні відмінної, ні задовільної, ні незадовільної оцінки. Значить, всі склали іспит на добре.

-                     Кожен із людей, що коли-небудь жили на Землі, певну кількість разів потиснув   комусь руку. Доведіть, що кількість людей, зробивших непарну кількість тиснень руки, є парним.

-                     Нам відомо, що він не міг проникнути в кімнату ні через двері, ні через вікно, ні через димохід. Ми також знаємо, що він не міг сховатися в кімнаті, оскільки в ній сховатися ніде. Тоді як же він потрапив сюди?» - запитав Холмс. «Через дах!» - вигукнув Ватсон.  Він міг потрапити сюди тільки через дах! (А.Конан Дойль. Знак чотирьох).

  1. У чому помилки в нижченаведених міркуваннях:

-         ця людина любить піцу, бо вона італієць

-         якщо кактус поливати щодня, він невдовзі зацвіте. У мене на підвіконні фіалки, я їх щодня поливаю і вони цвітуть, а кактус, як і фіалки, рослина.

-         Цей студент проспав, оскільки він запізнився на заняття.

-         Твори В.Шекспіра – шедеври світової літератури, оскільки В.Шекспір – геній.

-         Огірки шкідливі для здоров’я. Достатньо вказати на те, що близько 90% людей, що померли від різноманітних інфекційних захворювань, систематично вживали в їжу огірки. Не менший відсоток тих, хто їли огірки, і серед людей, що постраждали в дорожньо-транспортних аваріях. Помічено також, що серед людей, які страждають на недостатній зір та слух, практично всі неодноразово куштували огірки або вживали їх постійно.

-         Чому опіум викликає сон? Опіум викликає сон тому, що в ньому міститься снотворна сила, яка має силу присипляти чуття.

-         Один із опонентів Н.Коперніка в 16 ст. висував проти його вчення наступні аргументи. «Земля не може обертатися навколо сонця. Адже в центрі Землі розташоване пекло, а воно має бути якомога далі від неба. Отже, саме Земля перебуває в центрі небесного простору».

-         Що краще: вічне блаженство чи бутерброд з шинкою? На перший погляд здається, що вічне блаженство краще. Але судіть самі. Що краще вічного блаженства? Ніщо! А бутерброд з шинкою краще ніж ніщо! Отже, бутерброд з шинкою краще, ніж вічне блаженство.

-         Якщо цьому хворому судилося померти, то він все одно помре – чи покличе він лікаря, чи ні. А якщо йому судилося одужати, то він одужає все одно – чи покличе лікаря, чи ні. Але оскільки йому судилося або померти, або одужати, то не варто кликати лікаря.

7. Визначте, чи використовуються логічно некоректні аргументи у наведених твердженнях.

-         Я директор, тому я правий.

-         Я не проти вашого підходу, я просто відстоюю свій.

-         Ми всі поважаємо Вас за інтелект і досвідченість, але ви надто молодий, щоб зайняти цю посаду.

-         Бригадиром слід обирати його. Він близький до начальства.  

 

Література

Основна:

1. Арутюнов В.Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. Посібник для економістів. – 3-тє вид. – К.: КНЕУ, 2008. – с. 56-59.

2. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник – 10-те вид. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2008 – с. 203-221.

3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008 – с.283-302.

4. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – с.201-224.

5. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: Четверта хвиля, 1997 – с. 219-248.

 

Додаткова:

  1. Алексеев А.П. Аргументация. Познание. Общение. – М.: Изд-во МГУ, 1991 – 150с.
  2. Аристотель. О софистических опровержениях // Соч. в четырех томах. М., 1978. Т.2
  3. Асмус В.Ф. Учение логики о доказательстве и опровержении. – М.: Госполитиздат, 1954.
  4. Белнап Н, Стил Т. Логика вопросов и ответов. – М.: Прогресс, 1981. – 288с.
  5. Болинджер Д. Истина – проблема лингвистическая. // Язык и моделирование социального взаимодействия. М., 1987.
  6. Брутян Г.А. Аргументация / Отв. ред. Э.Б.Макарян – Ер.: Изд-во АН АрмССР, 1984 – 105с.
  7. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика: Учебник для вузов – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998.
  8. Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей // Навчальний посібник.  – Львів: Афіша, 2002. 359 с. – С. 197- 245.
  9.  Ивин А.А. Риторика: искусство убеждать – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2003.
  10. Огородников В.П. Логика. Законы и принципы правильного мышления. – СПб.: Питер, 2004.
  11. Остин Джон. Как производить действия при помощи слов // Избранное. М.: Идея-Пресс, Дом интеллектуальной книги, 1999.
  12. Павлова Л.Г. Спор, дискуссия, полемика. М., 1991.
  13. Поварнин С.И. Спор. О теории и практике спора. СПб., 1996.
  14. Светлов В.А. Практическая логика. СПб., 2003.
  15. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию. Или переговоры без поражения. М., 1990.
  16. Хоменко І.В. Еристика: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2008 – 280с.
  17. Хоменко І.В. Логіка в задачах – К.: Четверта хвиля, 1998 – с.172-201.

 

 

Тема 8. Некласична логіка.

 

Мета заняття: опанування студентами основних розділів сучасної логіки; закріплення навичок формалізації висловлювань засобами модальних логік; ознайомлення з багатозначними логіками та інтуїціоністською логікою.

Студент повинен:

Знати: головні особливості некласичної логіки; основні характеристики багатозначної логіки; характерні риси модальної логіки; основні види модальностей: алетичні, темпоральні, епістемічні, деонтичні; основні засади інтуїціоністської логіки.

Вміти: визначати модальність суджень; формалізувати модальні судження; обґрунтовувати специфіку підходу до закону виключення третього в інтуїціоністській логіці.

 

Запитання

  1. Вкажіть особливості некласичної логіки.
  2. Охарактеризуйте відомі вам багатозначні логіки.
  3. Що таке можливий світ?
  4. Що таке логічна необхідність і фізична необхідність, логічна можливість і фізична можливість?
  5. Що таке часовий потік?
  6. Як темпоральні модальності визначаються одна через одну?
  7. У чому полягає дилема Йоргенсона?
  8. Охарактеризуйте логіку санкцій Андерсона
  9. Наведена характеристика диз’юнкції виконується в інтуїціоністській логіці: для кожних формул А і В, якщо А v В є теоремою, то А є теоремою або В є теоремою. Покажіть, що цей принцип не є законом у класичній логіці.

 

Вправи

  1. Визначте тип наведених висловлювань (дескриптивне, алетичне епістемічне, деонтичне, темпоральне):

-         ми є тому, що нас не може бути

-         було колись – в Україні ревіли гармати

-         Як було, так було, все ж таки якось було, і ще ніколи так не було, щоб якось не було

-         я знаю, що нічого не знаю

-         народ мій є. Народ мій завжди буде. Ніхто не перекреслить мій народ

-         в СРСР майже все заборонено, а що дозволено, те обов’язкове

-         щоб очистити щось одне, потрібно забруднити інше. Але можна все забруднити, нічого не очистивши

-         в аудиторіях можна відчиняти вікна

-         усе дійсне є необхідним

-         незнання закону не звільняє від відповідальності

 

  1. Формалізуйте висловлювання:

-         усе дійсне є можливим

-         якщо щось необхідне, то неможливо, щоб воно не було дійсним

-         неможливо, щоб щось було водночас можливим і неможливим

-         якщо щось існує завжди, то невірно, що воно колись не існувало

-         якщо якийсь стан справ неможливий, то неможливо, що він колись існуватиме

-         якщо дія дозволена, то вона не заборонена

-         дозволено все, що не заборонено

-         якщо дія обов’язкова, вона не може бути забороненою

-         якщо я щось знаю, то я не сумніваюсь, що я це знаю

-         якщо я сумніваюсь, значить, я чогось не знаю

 

  1. Наведіть приклади з природної мови до таких формул деонтичної логіки:

-        

-        

-        

-        

-        

  1. Які з наведених формул деонтичної логіки правильні

-        

-        

-        

-        

-        

  1. Вкажіть чи є правильними наступні твердження. Обґрунтуйте та поясніть свою думку:

-         Основна вимога інтуїціонізму – інтуїтивна переконливість існування вихідних об’єктів теорії та послідовних етапів побудови наступних об’єктів. Проте, поняття «інтуїтивна переконливість» не уточнюється;

-         концепції, спрямованої на подолання кризи у основах математики та логіки, є використання ідеї актуальної нескінченності та закону виключеного третього. 

  1. Доведіть, що в інтуїціоністській логіці:

-                     а → ¬ в ≡ в → ¬ а.

-                     а → ¬ в ≡ ¬ ¬ (а → ¬ в)

7. Проаналізуйте структуру запитань, визначте їх вид:

-         Хто вбив Цезаря?

-         Ніколи не слід брехати, чи не так?

-         Ви питимете каву чи чай?

-         Як можна збільшити прибуток за даних умов?

-         Чи вивчали ви в школі основи економічних знань?

-         Хто і коли відкрив Америку?

-         Чи знаєте ви, що паління шкідливе?

-         Який ваш улюблений предмет в цьому семестрі?

-         Який рівень ваших знань з англійської і чи достатній він для роботи синхронним перекладачем?

-         Ти знаєш, що ти – людина?

-         Хто із співробітників вашої компанії має власне авто?

8. В чому некоректність наведених запитань:

-         Хто був засновником кейнсіанства?

-         Хто винен у падінні гривні – нацбанк чи уряд?

-         Як спокусити одруженого холостяка?

-         Чому ви постійно запізнюєтесь?

-         Якого кольору абсолютно чорне тіло?

-         Коли був створений вічний двигун?

-         Чи корисний дощ?

-         Капітан Кук здійснив три подорожі. Під час якої з них він загинув – першої, другої чи третьої?

-         Санкт-Петербург розташований на ста пагорбах чи ста островах?

-         Коли відбулись останні вибори?

-         Що собі думає цей агрегат?

 

Література:

Основна:

1. Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей: Навчальний посібник. – Л., 2004. – 359 с. – С. 129-137, 311

2. Карамишева Н.В. Логіка (теоретична і прикладна): Навчальний посібник. – К., 2011. – 455 с. – С. 308-337, 387-393.

3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008 – с. 439-463; 489-533.

4. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – с.311-340.

5. Хоменко І.В. Логіка-юристам. – К.1997 – с. 128-191.

 

Додаткова:

  1. Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Логіка дії/ Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К., 2008. – 528 с. – С. 314-316.
  2. Белнап Н, Стил Т. Логика вопросов и ответов. – М.: Прогресс, 1981. – 288с.
  3. Бочаров В.А., Маркин В.И. Введение в логику: Учебник. – М.: ИД "Форум": ИНФРА-М, 2008 – с. 274-376.
  4. Гетманова А.Д. Логика: Учебник. – М., 2002. – 416 с. – С. 366-397
  5. Жоль К.К. Логика: учеб. пособ. – М., 2004. – 399 с.
  6. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки: підручник. – К., 1997. – 349 с.
  7. ИвинА.А.Логика// http://www.philosophy.ru/edy/ref/logic/ivin.html#_Toc512455379 
  8. Ивин А.А. Модальные теории Яна Лукасевича//  http://iph.ras.ru/uplfile/root/biblio/2001/Ivin_Impl_1.pdf
  9. Ковкель Н.Ф. Логическая характеристика правових предписаний закона/ Логика и язык закона. – Минск, 2009. – 297 с. – С. 69-103.

10.Малахов В.П. Логика для юристов. – М., 2002. – 432 с.

11.Никифоров А.Л. Интуиционизм// Логика. – М., 2001. – 223 с.

12.Шуман А.И. Философская логика. Истоки и эволюция. – М., 2001. – 363 с. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАТИВНА РОБОТА

Індивідуально-консультативна робота організована як консультації (щотижневі, залежно від кількості груп викладача, відповідно до індивідуальних графіків кожного викладача). Консультації присвячені поясненню студентам матеріалу, з опрацюванням якого у них виникли проблеми; перевірці індивідуальних завдань: захисту рефератів, словника базових термінів; написанню контрольних робіт, які проводились на семінарському занятті (написання контрольних на консультації допускається, якщо студент пропустив семінарське заняття з поважної причини)

 

План-графік індивідуальної роботи із студентами:

 

Вид роботи

Кількість годин

Термін виконання

1. Консультації щодо опрацювання навчального матеріалу

2

Згідно з графіком чергування викладача на кафедрі

2. Консультації щодо рефератів, словника базових термінів

 2

Згідно з графіком чергування викладача на кафедрі

3. Консультації щодо написання контрольних робіт до семінарів

2

Згідно з графіком чергування викладача на кафедрі

4.Консультації щодо тем для самостійного вивчення

2

Згідно з графіком чергування викладача на кафедрі

6 Консультації щодо виконання плану самостійної роботи студента

2

Згідно з графіком чергування викладача на кафедрі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Самостійна робота студентів

 

Самостійна робота з дисципліни “Логіка” містить такі форми роботи:

  1. 1.     Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу.
  2. Підготовка теоретичних питань відповідного семінарського заняття (див. плани семінарських занять) При підготовці доповіді студенти спираються на матеріал основних підручників та додаткових джерел до відповідної теми. Залежно від ґрунтовності висвітлення питання студент отримує оцінку в межах від 1 до 3 балів. За доповнення і участь в обговоренні студент може отримати оцінку в межах від 1-2 балів.
  3. Розв’язання вправ до відповідної теми семінару (див. плани семінарських занять) До кожного семінарського заняття виноситься ряд вправ, які студенти мають виконати вдома, спираючись на конспекти лекцій, підручники і додаткову літературу до відповідної теми. На семінарському занятті завдання може перевірятись (повністю чи вибірково), загалом під час опитування студент має продемонструвати розв'язання 1-3 завдань, за кожну правильну відповідь отримує 1 бал. Оцінка студента за виконання вправ домашнього завдання до одного семінарського заняття може бути в межах 1-3 балів.
  4. 4.     Підготовка до модульних контрольних робіт. Впродовж семестру заплановано 2 модульні контрольні роботи, які присвячені контролю знань з відповідного набору тем. Оцінка за модульну контрольну – в межах 0-10 балів.
  5. Виконання індивідуальних завдань. До індивідуальних завдань належать підготовка реферату і словника базових термінів.

5.1.Підготовка реферату. Впродовж семестру студент має підготувати і захистити один реферат. Реферати захищаються на консультаціях впродовж семестру. Оцінка за реферат – від 1 до 10 балів залежно від повноти розкриття теми та дотримання вимог щодо написання і оформлення реферату. Тема реферату обирається з наведеного переліку і узгоджується з викладачем. Обсяг реферату 12-15 сторінок стандартного машинописного тексту формату А–4 (14 розмір, шрифт Times New Roman, 1.5 інтервал, поля з кожного боку – 2 см.). Зміст реферату повинен бути структурованим за планом, містити вступ, основну частину, висновки, список використаної наукової літератури.

Теми рефератів:

  1. Мислення як предмет логіки.
  2. Логіка і економіка.
  3. Логіка і гуманітарні науки: психологія, соціологія, мовознавство, філософія.
  4. Логіка і точні науки: математика, кібернетика.
  5. Основні закони формальної логіки.
  6. Мислення і мова.
  7. Логіка і семіотика.
  8. Логіка стародавньої Індії.
  9. Антична логіка.
  10. Логіка в період Середньовіччя. Схоластичні диспути.
  11. Роль логіки в становленні наукового методу в Новий час.
  12. Математична логіка.
  13. Основні напрямки сучасної логіки.
  14. Історія розвитку логіки в Україні.
  15. Роль логіки у формуванні культури мислення.
  16. Поняття та його мовний вираз.
  17. Види ознак та їх відображення в понятті.
  18. Логічний аналіз термінів у економіці та юриспруденції.
  19. Роль визначень у діяльності юриста та економіста.
  20. Поділ та класифікація у юридичній та економічній діяльності.
  21. Судження та його мовний вираз.
  22. Зв’язок виводів за "логічним квадратом" із основними законами логіки.
  23. Метод таблиць істинності в логіці.
  24. Формалізація природних висловлювань засобами логіки висловлювань.
  25. Типові помилки в простому категоричному силогізмі.
  26. Види полісилогізмів.
  27. Скорочені умовиводи в реальній практиці міркувань.
  28. Трилеми і полілеми.
  29. Роль індукції в науковому пізнанні та практичній діяльності.
  30. Засоби підвищення надійності висновків при індукції та аналогії.
  31. Індукція і аналіз статистичних даних.
  32. Аналогія і метод моделювання.
  33. Логічний аналіз гіпотез.
  34. Сучасний етап розвитку логіки.
  35. Класична й некласична логіки.
  36. Багатозначні логіки (Лукасевича, Бочвара, Белнапа).
  37. Алетична логіка і теорія можливих світів.
  38. Темпоральна логіка.
  39. Епістемічна логіка.
  40. Деонтична логіка і юридична практика.
  41. Історичний розвиток та гносеологічні підстави виникнення логіцизму, формалізму та інтуїціонізму в науковому та філософському пізнанні.
  42. Логічний аналіз запитань і відповідей.
  43. Логічні основи переконання.
  44. Логіка і мистецтво суперечки.
  45. Коректні і некоректні прийоми в суперечці.
  46. Роль спростування і критики у пізнанні.
  47. Види суперечок і їх роль у юриспруденції та економічній діяльності.
  48. Типологія логічних помилок.
  49. Логічні парадокси.
  50. Логічний аналіз принципів побудови системи наукового знання.

 

5.2.Підготовка і захист словника базових термінів. Впродовж семестру студент може підготувати і захистити словник базових термінів. Словник базових термінів складається із 50 визначень основних понять і категорій логіки, взятих з різних тем. З однієї теми студент може вибрати не більше 10 ключових понять. Захист словника відбувається на консультації впродовж семестру, студент має навести визначення кількох термінів на вибір викладача. Залежно від повноти відповідей і ретельності підготовки словника студент отримує за виконання цього завдання від 1 до 10 балів.

 

  1. Виступ на студентській науковій конференції. Студент може підготувати доповідь на щорічну студентську наукову конференцію. Доповідь має стосуватись актуальної проблеми логіки. Тема доповіді заздалегідь узгоджується з викладачем. Обсяг тез – 2-3 сторінки стандартного машинописного тексту формату А–4 (14 розмір, шрифт Times New Roman, 1.5 інтервал, поля з кожного боку – 2 см.). При підготовці доповіді студент має опрацювати орієнтовно 10-15 джерел із обраної тематики, приблизний перелік джерел узгоджується з викладачем.

 

 

 

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА  

(денна форма навчання)

 

З дисципліни ___Логіка__

Для студентів напряму підготовки "Професійна освіта. Економіка"

Спеціальності_______________________________________________

 

№ семінарського заняття

Форма

самостійної роботи студента

Види

семінарських занять

Максимальна кількість балів

За систематичність і активність роботи на семінарських заняттях

Змістовний модуль № 1

Заняття №1

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-розгорнута бесіда

5

Заняття №2

Розв’язання задач з логіки

Семінар-вирішення ситуаційних вправ

10

Заняття №3

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-розгорнута бесіда

10

Заняття №4

Розв’язання задач з логіки

Семінар-вирішення ситуаційних вправ

5

Змістовний модуль № 2

Заняття №5

Розв’язання задач з логіки

Семінар-вирішення ситуаційних вправ

10

Заняття №6

Розв’язання задач з логіки

Семінар-вирішення ситуаційних вправ

10

Заняття №7

Підготовка доповідей

Семінар-конференція

5

Заняття №8

Завчасна підготовка за визначеними темами

Семінар-дискусія

5

Разом балів за роботу на семінарських заняттях  

60

За виконання модульних (контрольних) завдань

Модуль № 1

Написання модульної контрольної роботи

10

Модуль № 2

Написання модульної контрольної роботи

10

Разом балів за модульний контроль

20

За виконання індивідуальних завдань

Види індивідуальний завдань

(студент обирає не більше 2-х завдань упродовж семестру)

  1. Написання реферату

10

  1.         Підготовка словника базових термінів

10

  1. Виступ на студентській конференції

10

Разом балів за виконання індивідуальних завдань

20

Всього балів за СРС

100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        

 

 

 

 

 

 

 

 

7. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

 

Поточний контроль знань

Поточний контроль здійснюється протягом семестру з метою перевірки розуміння та засвоєння матеріалу дисципліни. Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

а) систематичність та активність роботи на семінарських заняттях – на кожному семінарському занятті викладач проводить опитування з теоретичних питань і перевіряє розв’язання вправ з домашніх завдань; крім того на деяких семінарських заняттях проводиться письмова робота (15 хв.), завдання до якої належать до того ж типу, що й вправи з домашніх завдань.

б) засвоєння тематичних блоків – впродовж семестру проводиться 2 контрольні роботи (30-40 хв.), кожна з яких охоплює матеріал кількох тем.

в) виконання завдань для самостійної роботи – підготовка і написання рефератів, словника базових термінів.

 

Підсумковий контроль знань відбувається у формі заліку, оцінка складається з оцінок, отриманих в семестрі за різні форми поточного контролю знань.

 

Поточний та підсумковий контроль знань студентів оцінюється по кожному виду роботи за наведеною схемою:

 

Вид роботи

Макс. кількість балів

Зміст роботи

Усні відповіді на  семінарських заняттях (теоретичні питання, вправи з домашнього завдання )

5 з кожної теми,

30 за семестр

            Систематичність відвідування лекцій та активність на семінарських заняттях

Контрольні роботи на семінарських заняттях

5 з кожної теми,

30 за семестр

Перевірка рівня опрацювання окремої теми 

Підготовка і написання реферату, словника базових термінів, виступу на конференції

20

Набуття практичних навичок самостійної роботи з вивчення проблем логіки, опрацювання навчальної і наукової літератури

Модульні контрольні роботи

20

Перевірка рівня опрацювання матеріалу з усіх тем курсу

 

Приклади типових завдань до модульної контрольної роботи №1

1. Дайте визначення логіки.

2. Назвіть основні форми мислення      

3. Дайте визначення семіотики.

4. Розкрийте 3 види знаків.

5. По відношенню до поданого поняття знайдіть найближчі більше та менше за обсягом: Викладач права

6. Зобразіть відношення між поняттями за допомогою кіл Ейлера: Студент; студент-заочник; любитель музики; киянин

7. Знайдіть ділене поняття, члени поділу та визначте основу поділу: Тварини поділяються на хижаків та травоїдних

8. Вкажіть, яке з правил визначення порушене: Економіка – наука про цінні папери

9. Визначте тип судження, зобразіть відношення між S i P за допомогою діаграм Ейлера, визначте розподіленість термінів: Деякі домашні тварини є собаками

10. Побудуйте судження, яке б було у відношенні підпорядкування до даного: Всі громадяни сплачують податки

 

Приклади типових завдань до модульної контрольної роботи №2

1.Формалізуйте висловлювання: Якщо студент має академзаборгованість чи заборгованість в оплаті навчання, він не переводиться на наступний курс.

2. Побудуйте таблицю істинності формули:   (А /\ В) \/ (А ↔ В)

3. Здійсніть обернення, перетворення і протиставлення предикату: Всі крадіжки є протиправними вчинками

4. Використавши три терміни, побудуйте правильний силогізм, вкажіть його фігуру та модус: Студенти, ті, хто складає іспити, ті, хто має право на пільговий проїзд в громадському транспорті

5. Яке правило силогізму порушене: Рух – вічний; ходіння на роботу рух; отже ходіння на роботу вічне

6. У наведеному прикладі виразіть умовивід в символічній формі, назвіть модус і визначте, чи він правильний: Якщо бухта замерзає, то кораблі не можуть зайти до неї. Зараз кораблі не можуть зайти до бухти. Значить, бухта замерзла.

7. Визначте тип дилеми: Якщо Н.Н . діяв з власної волі, то він нечесна людина. Якщо він діяв не з власної волі, то він – іграшка в руках іншого. Н.Н. діяв або з власної волі, або ні, отже, він або нечесна людина, або іграшка в руках іншого.

8. Встановіть структуру аналогії (зразок, суб’єкт, основну і переносну ознаки): Іван і Олена одногрупники, Івану подобається навчатись, значить, Олені теж подобається навчатись

9. Формалізуйте алетичне висловлювання: Якщо щось необхідне, то воно можливе.

10. В чому полягає апагогічне доведення?

 

         Сума балів поточного контролю знань студентів залежно від роботи студента протягом семестру може складати 0–100 балів.

 

         Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

 

Оцінка за шкалою ECTS

Кількість балів

Оцінка за національною шкалою

А

90–100

5 (відмінно)

В

80-89

4 (добре)

С

70–79

D

66-69

3 (задовільно)

E

60-65

FX

21–59

2 (незадовільно) з можливістю повторного складання

F

0–20

2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

Ліквідація академічної заборгованості з дисципліни.

Студенти, які набрали за всі форми роботи в сумі 21-59 балів, перескладають ті форми роботи (усні відповіді, контрольні роботи, індивідуальні завдання), з яких вони не отримали достатньо балів. Студенти, які в сумі набрали 0-20 балів, повторно вивчають курс, виконуючи ті ж форми роботи, що й студенти заочної форми навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Основна:
  1. Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: навчальний посібник для економістів. – 3-тє вид., без змін. – К.: КНЕУ, 2008 – 144с.
  2. Бочаров В.А., Маркин В.И. Введение в логику: университетский курс – М.: ФОРУМ: ИНФРА-М, 2008 – 560с.
  3. Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей // Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2002. – 359 с.
  4. Івін О.А. Логіка – К.: АртЕк, 1996.
  5. Ішмуратов А Т. Вступ до філософської логіки. — К., 1997.
  6. Жеребкін В. Є. Логіка: Підручник. 10-те вид., стер. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2008 – 255с.
  7. Конверський А. Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник для студентів вищих навчальних закладів. 2-ге вид. – К.: Центр учбової літератури, 2008 – 536с.
  8. Тофтул М. Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – 400с.
  9. Хоменко І.В. Логіка: Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 335с.
  10. Хоменко І.В. Логіка: Практикум: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2002 – 240с.

 

Додаткова:

  1. Александров Д.И. Логика. Риторика. Этика. – М., 2002. – 164 с.
  2. Алексеев А.П. Аргументация. Познание. Общение. – М.: Изд-во МГУ, 1991 – 150с.
  3. Аристотель О софистических опровержениях // Соч. в четырех томах. М., 1978. Т.2.
  4. Асмус В.Ф. Учение логики о доказательстве и опровержении – М.: Госполитиздат, 1954 – 87с.
  5. Белнап Н, Стил Т. Логика вопросов и ответов. – М.: Прогресс, 1981. – 288с.
  6. Болинджер Д. Истина – проблема лингвистическая. // Язык и моделирование социального взаимодействия. М., 1987.
  7. Бочаров В.А., Маркин В.И. Введение в логику: университетский курс – М.: ФОРУМ: ИНФРА-М, 2008 – 554с.
  8. Брутян Г.А. Аргументация / Отв. ред. Э.Б.Макарян – Ер.: Изд-во АН АрмССР, 1984 – 105с.
  9. Брюшинкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев – М.: Новая школа, 1996. – 320с.
  10. Винокурова Н. Магия интеллекта. М., 1994.
  11. Войшвилло Е.К. Понятие как форма мышления: логико-гносеологический анализ. – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 239 с.
  12. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика: Учебник для вузов – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998.
  13. Воробьев Н.В. Умозаключение по аналогии: Лекция. – М, 1963 – 26с.
  14. Галкина-Федорук Е.М. Суждение и предложение. – М.: МГУ, 1956 – 73с.
  15. Гетманова А.Д. Выражение дедуктивных умозаключений традиционной логики в символической логике. Под ред. Б.В. Бирюкова – Мурманск, 1962 – 51с.
  16. Гетманова А.Д. Логика: учебник для студ. вузов – 13-е изд., стер. – М.: Омега-Л, 2008 – 415с.
  17. Гжегорчик А. Популярная логика: общедоступный очерк логики предложений / Пер. с  польского С.П.Беляева. – М.: Наука, 1965 – 107 с.
  18. Гильберт Д., Аккерман В., Основы теоретической логики. М., 1947.
  19. Гладкий А.В. Математическая логика. – М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 1998 – 479с.
  20. Гладунський В.Н. Логічні таблиці для виявлення альтернатив у процесі вироблення управлінських рішень// http://vlp.com.ua/files/05_27.pdf
  21. Гладунський та ін. Методологія наукових досліджень та методика викладання менеджменту зовнішньоекономічної діяльності. – Л., 2003. – 172 с. – С. 21-72.
  22. Горский Д.П. Вопросы абстракции и образование понятий. М.: АН СССР, 1961. – 352с.
  23. Горский Д.П. Определение. М. 1974.
  24. Горский Д. П., Ивин А. А., Никифоров А. Л. Краткий словарь по логике. – М.: Просвещение, 1991.
  25. Грязнов Б.С. Логика. Рациональность. Творчество. – М., 1982. – 256 с.
  26. Депман И.Я. Первое знакомство с математической логикой (2-е испр. изд.) – Л., 1965 – 56 с.
  27. Ерышев А.А., Лукашевич Е.Ф. Логика// http://chtalka.info/gr_11index.htm
  28. ИвинА.А.Логика// http://www.philosophy.ru/edy/ref/logic/ivin.html#_Toc512455379 
  29. Ивин А.А. Модальные теории Яна Лукасевича//  http://iph.ras.ru/uplfile/root/biblio/2001/Ivin_Impl_1.pdf
  30. Ивин А.А. По законам логики – М.: Мол. гвардия, 1983.
  31. Ивин А.А. Риторика: искусство убеждать – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2003.
  32. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. - К.: Вища школа, 1992.
  33. Жоль К. К. Логика в лицах и символах. – М.: Педагогика-Пресс, 1993.
  34. Ивлев Ю. Ю. Логика. Сборник упражнений: Учебное пособие для вузов. – М.: Книжный дом «Университет», 1998.
  35. Кайберг Г. Вероятность и индуктивная логика / Пер. с англ. Б.Л. Лихтенфельда, послесл. и общ. ред. А.И.Ракитова – М.: Прогресс, 1978 – 374с.
  36. Канке В.А. Современная этика. – М., 2008. – 394 с.
  37. Карамишева Н.В. Логіка (теоретична і прикладна): Навчальний посібник. – К., 2011. – 455 с
  38. Карри Х.Б. Основания математической логики. – М.: Мир, 1969. – 568с
  39. Керолл Л. Логическая игра. — М.: Наука, 1991
  40. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. – М.1998.
  41. Клини С. Математическая логика. — М., 1973.
  42. Ковкель Н.Ф. Логическая характеристика правових предписаний закона/ Логика и язык закона. – Минск, 2009. – 297 с.  
  43. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник / АН СССР, Ин-т философии. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Наука,1975 – 720с.
  44. Кузин Ф. Кандиданская диссертация// Применение логических законов и правил// http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Science/kuzin/01.php
  45. Кузина Е.Б. Практическая логика. Упражнения и задачи с объяснением способов решения. – М.: Институт международного права и экономики. Издательство "Триада, ЛТД", 1996 – 160 с.
  46. Ладенко И.С., Тульчинский Г.Л. Логика целевого управления. – Новосибирск, 1988. – 207 с.
  47. Лобовиков В.О. Этика и логика (Этическая логика и логическая этика - заимодополняющие научные направления)// http://iph.ras.ru/elib/EM6_1.html
  48. Логіка прийняття рішень//Вступ до сучасної юридичної логіки: монографія/ ред. М.І.Панов. – Х., 2001. – 196 с.
  49. Логика, психология и семиотика: аспекты взаимодействия – К., 1990.
  50. Маковельский А. О. История логики: М., 2004. – 478 с.
  51. Малахов В.П. Логика для юристов. – М., 2002. – 432 с.
  52. Михалкин Н.В. Содержание процесса принятия решений и особенности этого процесса в судебной практике// Логика и аргументация в судебной практике: учеб. пособ. – СПб., 2004. – 336 с.
  53. Мозгова Н.Г. Логіка: Навчальний посібник – К.: Каравела, 2006. – 248с.
  54. Навроцький В.П. Логіка соціальної взаємодії. – Х., 2005. – 202 с. – С. 74-86
  55. Никифоров А.Л. Общедоступная и увлекательная книга по логике, содержащая объемное и систематическое изложение этого предмета профессором философии – М.: Гнозис, 1995 – 224 с.
  56. Никольская И.Л. Математическая логика. — М., 1981.
  57. Огородников В.П. Логика. Законы и принципы правильного мышления. – СПб.: Питер, 2004.
  58. Остин Джон. Как производить действия при помощи слов // Избранное. М.: Идея-Пресс, Дом интеллектуальной книги, 1999.
  59. Павлов В.Т. Отношения между понятиями. – К.: Изд-во киевского университета, 1961. – 176 с.
  60. Павлова Л.Г. Спор, дискуссия, полемика. М., 1991.
  61. Петов В. Наука и квазинаука с методологической точки зрения// http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Science/Article/petr_nauk.php
  62. Поварнин С.И. Спор. О теории и практике спора – СПб.: Лань, 1996 – 160с.
  63. Попа К. Теория определения. Пер.с румын. М.Ф.Солодухиной. Ред. и прим. Б.В.Бирюкова. послеслов. Б.В.Бирюкова и Д.П.Горского. – М.: Прогресс, 1976 – 247с.
  64. Попов П. С. История логики нового времени. - М., Издательство МГУ, 1960.
  65. Попович М.В. Очерк развития логических идей в культурно-историческом контексте – К.: Наукова думка, 1979 – 243с.
  66. Ракитов А.И. Курс лекций по логике науки. – М., 1971. – 176 с.
  67. Рахманин Л.В. Стилистика деловой речи и редактирование служебных документов: учеб. пособ. – М., 1997. – 192 с.
  68. Рузавин Г.И. Методология научного познания. - М., 2005. – 287 с.
  69. Сааринен Э. О метатеории и методологии семантики // Новое в зарубежной лингвистике – М.,1996 вып.18 – с. 121-138.
  70. Светлов В.А. Практическая логика. – СПб.: Издательство РГХИ, 1995. – 472с.
  71. Свинцов В.И. Логика. – М., 1998. – 351 с.
  72. Семиотика: Антология / Сост. Ю. С. Степанов; Изд. 2-е, испр. и доп. М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2001. 702 с
  73. Серебрянников О.Ф., Бродский И.Н. Дедуктивные умозаключения. – Л.: Изд.Ленингр. ун-та, 1969 – 96с.
  74. Символическая логика: Учебник / Под. ред. Я.А. Слинина, Э.Ф.Караваева, А.И.Мигунова – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2005 – 506с.
  75. Смирнов В.А. Логические методы анализа научного знания. – М., 2002. – 263 с. 
  76. Смирнова Е.Д. Основы логической семантики – М, 1990.
  77. Старченко А.А. Роль аналогии в познании. На материалах исторического и правового исследования – М.: Высшая школа, 1961 – 52с.
  78. Стяжкин Н.И. Формирование математической логики – М.: Наука, 1967 – 508с.
  79. Субботин А.Л. Теория силлогистики в современной формальной логике. – М.: Наука, 1965 – 124с.
  80. Таванец П.В. Вопросы теории суждения. – М.: Изд-во АН СССР, 1955 – 195с.
  81. Уемов А.И. Логические основы метода моделирования – М.: Мысль, 1971 – 311с.
  82. УемовА.И. Логические ошибки. Как они мешают правильно мыслить. – М.: Госполитиздат, 1958 – 119с.
  83. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию. Или переговоры без поражения. М., 1990.
  84. Фреге Г. Смысл и денотат // Семиотика и информатика. – Вып.8, 1977 – с.101-120.
  85. Хаваш К. Так – логично! – М.: Прогресс, 1985.
  86. Хоменко І.В. Еристика: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2008 – 280с.
  87. Хоменко І.В. Логіка в задачах – К.: Четверта хвиля, 1998 – с.172-201.
  88. Хоменко І. В. Логіка – юристам: Підручник. – К.: “Четверта хвиля”, 1997
  89. Чупахин И.Я. Методологические проблемы теории понятия. Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1973. – 104с.
  90. Шалак В.И. Математические методы компьютерного контент-анализа текстов// http://iph.ras.ru/uplfile/root/biblio/2002/Trudy_NIS_2002.pdf
  91. Шуман А.И. Философская логика. Истоки и эволюция. – М., 2001. – 363 с.
  92. Щедровицкий Г. Процессы и структуры в мышлении. Лекции// http://gtmarket.ru/laboratory/basis/3270/3271

Комментарии


Комментариев пока нет

Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.

Авторизация
Введите Ваш логин или e-mail:

Пароль :
запомнить