Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
  • Не нашли подходящий заказ?
    Заказать в 1 клик:  /contactus
  •  

ЛОГІКА

« Назад

ЛОГІКА 21.08.2015 03:42

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана

 

Кафедра філософії

 

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з науково –

педагогічної  роботи  

____________________ А.М.Колот

“____”___________________2014р.

 

 

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
ЩОДО ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ
“ЛОГІКА”

(для всіх спеціальностей)

 

 

 

 

 

 

 

Завідувач кафедри філософії

_________Вільчинський Ю.М.

“_____”_____________20__р.

 

Начальник навчально-

методичного відділу

______________Т.В. Гуть

“_____”_____________20__р.

 

 

 

 

 

 

Київ КНЕУ 2014

 

 

Укладачі:

Бондар С.В., канд. філос. н., доц.

Дєдяєва І.П., канд. філос.н., доц.

Козлов Є.В., канд. філос.н., доц.

Кругляк М.І., канд. філос. н., доц.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст методичних матеріалів:

Стор.:

1

Вступ

4

2

Тематичний план

5

3

Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми з дисципліни «Логіка»   

6

4

Плани семінарських (практичних) занять

13

5

Зміс  Самостійна робота студентів                          

         Карта самостійної роботи студента

58

61

6

Система поточного і підсумкового і контролю знань

Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання

63

65

7

Список рекомендованої літератури

70

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Вступ

         Логіка є наукою про закони і форми правильного мислення, тож пропонований курс логіки передбачає опанування студентами теоретичних знань та практичних навичок щодо правильного мислення, а також вміння застосовувати ці знання й навички в подальшій навчальній та практичній діяльності.

         Дисципліна "логіка" належить до вибіркових дисциплін циклу гуманітарної підготовки, її доречно вивчати після вивчення нормативного курсу філософії, а також після або паралельно із вивченням інших гуманітарних дисциплін, зокрема релігієзнавства, культурології, етики та естетики, історії української культури, ділової української мови тощо.

Мета курсу – надання знань щодо основних категорій та законів логіки, ознайомлення студентів з основними розділами традиційної логіки та сучасними концепціями, опанування елементів математичної логіки, формування навичок логічного мислення, підвищення культури мислення, що дозволить чіткіше усвідомлювати логічну структуру думок, аналізувати міркування з точки зору їх послідовності і несуперечливості, а також знаходити та усувати логічні помилки.

Завдання курсу: вивчення основних понять і термінів логіки; опанування основних законів мислення; засвоєння форм мислення та правил оперування ними; розвиток вміння аналізувати логічну структуру міркувань, виявляти логічні помилки та парадокси; ознайомлення із основними розділами некласичної логіки (логіка норм, часова, епістемічна логіка) та застосування цих знань у царині економіки чи юриспруденції; підвищення культури мислення; розвиток вміння логічно й аргументовано доводити істинні або спростовувати хибні положення.

Предмет: форми мислення, закони логіки, а також основні логічні концепції традиційної, математичної та некласичної логіки, основи теорії аргументації.

В результаті вивчення курсу “логіка” студент повинен:

Знати: основні логічні закони; структуру понять, їх класифікацію, відношення між поняттями та логічні операції над поняттями; структуру та види суджень, відношення між ними; основні операції математичної логіки; принципи формалізації виразів природної мови; види та правила умовиводів; особливості некласичної логіки; основні напрямки некласичної логіки, основи теорії аргументації і правила доведення та спростування; методи логічного аналізу тексту; основні історичні етапи розвитку логіки.

Вміти: застосовувати логічні закони при побудові й аналізі міркувань; здійснювати логічні операції над поняттями (визначення, поділ, обмеження й узагальнення); записувати структуру виразів природної мови засобами мови логіки висловлювань; перевіряти правильність міркувань методом таблиць істинності; здійснювати умовиводи і встановлювати їх правильність; з'ясовувати структуру деонтичних, часових, епістемічних висловлювань, а також запитань; будувати доведення та спростування міркувань; виявляти та усувати логічні помилки.

 

2. Тематичний план дисципліни “Логіка”
(всі спеціальності)

 

 

Назва тем та модулів

Кількість годин для різних форм навчання

 

Денна форма навчання

Заочна форма навчання

Л

С

І

СРС

Л

С

І

СРС

1

Предмет логіки

2

2

1

5

2

-

1

9

2

Логіка і мова

-

2

2

7

-

-

2

9

3

Загальна характеристика поняття

2

2

1

5

2

-

2

9

4

Логічні операції над поняттями

2

2

1

5

-

2

1

8

5

Просте судження

2

2

2

5

-

-

2

9

6

Логіка висловлювань і предикатів

2

2

2

8

-

-

2

9

7

Загальна характеристика умовиводу. Безпосередній умовивід

-

2

2

7

2

-

1

8

8

Простий категоричний силогізм

2

2

1

6

-

2

2

9

9

Умовиводи логіки висловлювань

2

2

1

5

-

-

2

9

10

Індукція та аналогія

2

2

1

5

-

-

2

9

11

Некласична логіка

2

2

2

7

-

-

2

9

12

Аргументація і доведення

2

2

2

5

2

-

1

8

13

Мистецтво полеміки. Правила і помилки в суперечці

-

2

2

7

-

2

2

9

14

Методики логічного аналізу тексту

2

2

2

7

-

-

2

9

15

Логіка в управлінні

-

2

2

8

-

-

2

9

16

Історія логіки

-

2

2

8

-

-

2

8

 

Разом: 180 годин

22

32

26

100

8

6

28

140

Де Л – лекції, С – семінари, СРС – самостійна робота студентів, І – індивідуально-консультаційна робота

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми з дисципліни «Логіка»   

        

Тема 1. Предмет логіки.

Значення слова "логіка". Логіка як наука про закони і форми правильного мислення. Мислення як предмет логіки. Мислення і мова. Логіка та інші науки про мислення (логіка і граматика, логіка і психологія).  Чуттєвий та раціональний рівні пізнання. Форми чуттєвого пізнання – відчуття, сприйняття, уявлення. Абстрактне мислення: його характерні риси (узагальненість, опосередкованість, активність відображення, зв’язок із мовою) та форми – поняття, судження, умовивід. Основні риси правильного мислення. Зміст і логічна структура думки. Істинність та правильність міркувань. Поняття логічної форми і логічного закону.

Фундаментальні властивості правильного мислення – визначеність, послідовність, несуперечливість, обґрунтованість – і основні закони логіки, що відображають ці властивості. Закон тотожності. Якісна визначеність предметів і явищ об’єктивного світу як підґрунтя закону тотожності. Помилки при порушенні закону (невизначеність понять, «підміна понять») та їх наслідки – унеможливлення процесу міркування. Закон протиріччя. Специфіка закону – протилежні контрарні судження. Закон виключеного третього. Специфіка закону –  відношення між протилежними суперечними (контрадикторними) судженнями і між одиничними судженнями. Зв’язок даного закону із законом протиріччя; розрізнення між ними. Застосування закону в сфері предметної практики. Природні протиріччя та мисленнєві протиріччя. Закон достатньої підстави. Специфіка закону – взаємозв’язок логічної підстави і логічної причини, дії і наслідку. Порушення закону достатньої підстави (хибна «очевидність», визнання більшістю, практична корисність, індивідуальний чуттєвий досвід).

Основні етапи розвитку формальної логіки. Зміна методів логіки в процесі її історичного розвитку. Особливості сучасного етапу розвитку логіки. Некласична логіка: багатозначні логіки, модальна логіка та її види (алетична, епістемічна, деонтична тощо).

Теоретичне і практичне значення логіки. Поняття про культуру мислення. Значення логіки для економіста.

 

Тема 2. Логіка і мова.

Зв’язок мислення з мовою. Специфіка дослідження мови в логіці. Природні і штучні мови, їх переваги і недоліки. Поняття про формалізацію.

Семіотика як наука про знаки. Поняття про знак. Види знаків: знаки-образи (іконічні знаки), знаки-індекси, знаки-символи. Предметне і смислове значення знака. Трикутник віднесення (К.Огден, Дж.Річардс). Міждисциплінарність семіотики, особливості логічної семіотики.

Рівні семіотичного аналізу мови: синтаксис, семантика, прагматика. Дескриптивна і теоретична семіотика.

Об’єкт-мова і метамова. Парадокс брехуна. Розрізнення А.Тарським семантично замкнених і семантично незамкнених мов.

 

 

Тема 3. Загальна характеристика поняття.

                   Поняття як форма мислення. Ознаки та їх класифікація: загальні, одиничні, відмітні та невідмітні, суттєві та несуттєві ознаки. Відображення предмета в його суттєвих ознаках. Логічні прийоми утворення понять: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування та узагальнення. Мовне вираження поняття.  Співвідношення поняття та слова. Синоніми, омоніми, терміни. Проблема точності термінології. Зміст та обсяг поняття. Зображення обсягу понять за допомогою кіл Ейлера. Закон оберненого співвідношення між змістом та обсягом. Обмеження та узагальнення понять.

                   Види понять за змістом та обсягом: порожні та непорожні, одиничні та загальні, збірні та незбірні, абстрактні та конкретні, позитивні та негативні, співвідносні та безвідносні.

                   Відношення між обсягами понять. Порівнювані та непорівнювані, сумісні та несумісні поняття. Типи відношень між сумісними поняттями: тотожність, підпорядкування, часткове збігання. Типи відношень між несумісними поняттями: суперечність, протилежність, співпідпорядкування. Наочне зображення відношень між поняттями: колові схеми Л.Ейлера.         

 

Тема 4. Логічні операції над поняттями.

                   Загальна характеристика логічних операцій. Визначення (дефініція) як логічна операція, що розкриває зміст поняття. Структура визначення: дефінієндум та дефінієнс. Види визначень: номінальні та реальні, явні та неявні визначення. Родо-видове визначення. Генетичне та операційне визначення. Неявні визначення: контекстуальне, аксіоматичне, остенсивне, через вказівку на протилежність. Правила визначення: співмірність, заборона “кола у визначенні”, однозначність, уникнення заперечних визначень. Типові помилки внаслідок порушення правил. Прийоми, подібні до визначень: опис, характеристика, порівняння, розрізнення. Роль визначень у науковому пізнанні, зокрема в економіці та юриспруденції.

                   Логічна операція поділу поняття як розкриття його обсягу. Структура поділу: ділене поняття, члени поділу, основа (підстава) поділу. Види поділу. Дихотомічний поділ та поділ за видозміною ознаки. Правила поділу: співмірність, єдність основи, безперервність поділу, недопущення перетину обсягів членів поділу. Типові помилки внаслідок порушення правил. Класифікація як складний поділ.  Операції, подібні до поділу: поділ цілого на частини, явище омонімії. Роль поділу і класифікації в економічній науці та юриспруденції.

                   Визначення множини. Операції над обсягами понять як множинами: об’єднання, перетин, різниця, доповнення. Значення цих операцій для утворення нових класів понять.

 

Тема 5. Просте судження

                   Судження як логічна форма. Мовний вираз судження, відношення судження і речення. Структура судження: терміни судження (суб’єкт та предикат), логічна зв’язка.

                   Види суджень. Прості та складні судження. Види простих суджень. Атрибутивне судження, судження відношення (релятивне), судження існування (екзистенційне). Категоричні судження: стверджувальні та заперечні; одиничні, часткові, загальні. Виділяючі та виключаючі судження. Об’єднана класифікація простих категоричних суджень за кількістю та якістю: загальностверджувальне, загальнозаперечне, частковостверджувальне, частковозаперечне.

                   Розподіленість термінів. Типи розподіленості термінів у загальностверджувальному, загальнозаперечному, частковостверджувальному і частковозаперечному судженнях.

                   Відношення між простими категоричними судженнями за істинністю. Порівнювані та непорівнювані, сумісні та несумісні судження. Відношення підпорядкування, протилежності, суперечності, співпідпорядкування та їх висвітлення за допомогою "логічного квадрату". Значення відношень між судженнями для юридичної та економічної теорії і практики.

 

Тема 6. Логіка висловлювань і предикатів.

                   Визначення складного судження. Судження і висловлювання. Загальна характеристика логіки висловлювань. Просте (атомарне) та складне (молекулярне) висловлювання. Пропозиційна змінна. Логічні сполучники та логічні операції. Поняття таблиці істинності.

                   Кон’юнкція, умови її істинності. Диз’юнкція, її види (слабка і сильна) та умови її істинності. Імплікація, умови її істинності. Антецедент та консеквент імплікації. Матеріальна імплікація та умовне висловлювання. Еквіваленція (подвійна імплікація), умови її істинності. Заперечення, умови його істинності.

                   Формалізація виразів природної мови. Алфавіт логіки висловлювань та правила утворення формул. Поняття загальнозначимої, виконуваної та невиконуваної формули. Перевірка правильності логічної структури висловлювань за допомогою таблиць істинності.

Загальна характеристика та особливості класичної логіки предикатів. Знакові засоби мови логіки предикатів. Ім’я та предикатор, одномісні та багатомісні предикатори. Алфавіт логіки предикатів, предикаторна змінна, предметна змінна та предметна константа. Визначення терма та визначення формули. Запис висловлювань природної мови мовою логіки предикатів.

Поняття про квантори як логічні оператори. Квантор загальності та квантор існування. Зв’язані та вільні предметні змінні. Квантифікація як спосіб перетворення предикатора у висловлювання.

 

Тема 7. Умовивід. Види умовиводів. Безпосередні умовиводи.

Загальна характеристика умовиводу як логічної форми. Структура умовиводу: засновки, висновок, логічний зв’язок між засновками та висновком. Умови отримання істинного висновку. Логічне слідування. Перевірка правильності міркування встановленням відношення логічного слідування між засновками та висновком.

Види умовиводів за характером зв’язку між засновками та висновком: дедуктивні, індуктивні та традуктивні. Види умовиводів за ступенем обґрунтованості висновку – достовірні (демонстративні) та ймовірні (правдоподібні); умовиводи безпосередні та опосередковані.

Співвідношення термінів простого категоричного висловлювання як підстава для безпосередніх умовиводів. Безпосередні умовиводи: перетворення, обернення (просте та обернення з обмеженням), протиставлення предикату, умовиводи за "логічним квадратом". Правила безпосередніх умовиводів. Значення безпосередніх умовиводів у пізнанні та спілкуванні.

 

Тема 8. Опосередковані умовиводи. Простий категоричний силогізм.

Поняття простого категоричного силогізму. Структура силогізму: засновки та висновок, більший, менший і середній терміни. Аксіома силогізму, її формулювання.

Загальні правила силогізму: правила термінів і правила засновків. Фігури силогізму та їх різновиди (модуси). Особливі правила фігур силогізму. Правильні модуси силогізму, визначення їх за допомогою кіл Ейлера.

Перевірка правильності простого категоричного силогізму; алгоритм аналізу силогізму. Типові помилки в силогізмі. Значення і роль простого категоричного силогізму у міркуваннях юриста та економіста.

Скорочений силогізм (ентимема); перевірка правильності ентимеми відновленням силогізму, з якого вона утворена. Складні (полісилогізми) та складноскорочені силогізми (сорит, епіхейрема).

 

Тема 9. Умовиводи логіки висловлювань.

Поняття про виводи логіки висловлювань. Формальний запис структури умовиводів у логіці висловлювань. Суто умовний умовивід. Принцип транзитивності імплікації.

Умовно-категоричний умовивід. Умови істинності імплікації. Правильні та неправильні різновиди умовно-категоричних умовиводів. Стверджувальний (modus ponens) та заперечувальний (modus tollens) модуси.

Розділово-категоричний умовивід. Типи розділово-категоричних умовиводів: стверджувально-заперечний (modus ponendo tollens) i заперечно-стверджувальний (modus tollendo ponens). Умови їх правильності. Залежність достовірності висновку стверджувально-заперечного різновиду розділово-категоричного умовиводу від типу диз’юнкції.

Умовно-розділові (лематичні) умовиводи та їх типи: дилеми, трилеми, полілеми. Види дилем: проста конструктивна, складна конструктивна, проста деструктивна, складна деструктивна. Ентимеми логіки висловлювань.

 

Тема 10. Індукція та аналогія.

Загальна характеристика індуктивних умовиводів, їхня роль у пізнанні. Зв’язок експериментальних даних із характером логічного слідування між засновками та висновком. Структура індуктивного умовиводу. Повна і неповна індукція. Популярна індукція, проблематичність узагальнень шляхом простого переліку за відсутності контрприкладу. Підвищення ступеня ймовірності популярної індукції.

Специфіка наукової індукції. Причинно-наслідковий зв’язок і методи наукової індукції: метод єдиної подібності, єдиної відмінності, об’єднаний метод подібності і відмінності, метод супутніх змін, метод остач. Індукція як основа статистичних узагальнень. Роль статистичних узагальнень в економіці та юриспруденції.

                   Загальна характеристика умовиводів за аналогією. Роль висновків від окремого до окремого у пізнанні. Структура аналогії: суб’єкт, зразок, основна ознака, переносна ознака. Аналогія властивостей і аналогія відношень. Строга й нестрога аналогія. Засоби підвищення ймовірності висновків за аналогією. Аналогія як логічна основа методу моделювання, її роль в діяльності економістів та юристів.

 

Тема 11. Некласична логіка

Причини виникнення некласичних логік. Гносеологічна основа та особливості некласичної логіки. Основні напрями сучасних логічних досліджень. Проблема універсальності логічних законів. Єдність класичної та некласичної логік. Багатозначна логіка, принципи побудови. Тризначна та чотиризначна логіки Лукасевича. Бескінечнозначна логіка Поста. Логіки Бочвара та Белнапа.

Модальність як характеристика дії. Модальний оператор. Співвідношення між реальністю та можливістю. Співвідношення між необхідністю та можливістю. Можливий світ. Опис можливого стану справ, логічна альтернатива. Основні типи модальностей: алетичні, епістемічні, деонтичні, часові тощо.

Деонтична логіка. Деонтичні модальні оператори. Норма і дія. Головні деонтичні закони. Мова деонтичної логіки. Імперативи, права і обов’язки.

Дія як елемент діяльності. Логіка дій. Структурні елементи дії (суб’єкт, контекст, мотив, план). Логічна структура взаємодії. Логіка практичних міркувань.

Створення інтуїціоністської (конструктивної) логіки. Інтуїціоністська логіка та проблема основ математики. Інтерпретація Колмогорова. Формалізація Гейтинга. Конструктивна логіка Маркова.

 

Тема 12. Аргументація і доведення.

                   Процес формування переконань. Підхід до формування переконань в логіці, риториці, психології. Аргументація і доведення. Основні концепції в сучасній теорії аргументації (С.Тулміна, Х.Перельмана, неформальна логіка, формальна діалектика, прагмадіалектика).

Структура доведення: теза, аргументи, демонстрація. Пряме доведення. Непряме доведення: апагогічне та розділове.

                   Критика і спростування у пізнанні. Спростування тези: пряме і непряме. Критика аргументів. Критика демонстрації.

                   Проста і складна аргументація. Види складної аргументації: підрядна, сурядна, множинна. Алгоритм визначення структури аргументації.

 

Тема 13. Мистецтво полеміки. (Правила і помилки в суперечці).

                   Правила доведення та найпоширеніші помилки. Паралогізми і софізми. Правила щодо тези. Помилки: підміна тези, широка/вузька теза тощо. Правила щодо аргументів. Помилки: хибна підстава, випередження підстави, аргумент до особи, до публіки, до авторитету тощо. Правило демонстрації. Використання дедукції, індукції, аналогії, можливі помилки.

Дискусія і суперечка. Конструктивна і деструктивна суперечки. Диспут, дебати, дискусія і полеміка  як  різновиди суперечки. Правила ведення дискусії, мистецтво полеміки, шляхи досягнення консенсусу. Значення дискусій в економічній та юридичній діяльності.

Діалог як універсальна форма комунікації людей. Види діалогу: дослідницький (конструктивний) і риторичний. Мистецтво запитань і відповідей. Функції запитань (пізнавальна, комунікаційна, провокаційна). Види запитань (прості і складні, закриті і відкриті, вузлові і навідні, коректні і некоректні), питання-пастки, примусові, зустрічні, каверзні. Види правильних запитань та їх евристичне значення. Відповіді на запитання: види (короткі і розгорнуті, прямі і непрямі, точні і неточні, істинні і хибні), функції, значення.

 

Тема 14. Методика логічного аналізу текстів

Поняття тексту. Тексти наукові, учбові, художні, ділові. Мета та способи читання. Рівні розуміння тексту. Текст як предмет логічного аналізу. Логічна структура тексту. Методологічна функція формальної логіки. Особливості логічного методу. Логічні методи пізнання. Логічний аналіз мови науки. Логічні принципи побудови наукового знання та логічні вимоги до нього.

Способи викладення наукового знання. Загальна характеристика проблеми. Поняття проблемної ситуації. Визначення гіпотези. Види гіпотез. Логічні засоби підтвердження гіпотез. Теорія як система наукових знань. Види наукових теорій. Роль логіки у розвитку, систематизації та обґрунтуванні наукових знань. Способи викладення наукового матеріалу.

Комунікативно первинні і комунікативно вторинні тексти. Основні способи створення комунікативно вторинних текстів: анотування, реферування, конспектування, фрагментування, огляд. Логічні характеристики художніх текстів.

 

Тема 15. Управління та логіка прийняття рішень

Управління як об’єкт дослідження. Підходи до визначення управління: процесуальний, системний, ситуаційний. Управлінська проблема та управлінська задача. Методи, засоби та мета управління.

Логіка вибору і прийняття рішень. Процес прийняття рішення. Підходи до прийняття рішень: інтуїтивний та раціональний. Етапи раціонального рішення проблеми. Методи вибору рішень та умови їх ефективного застосування. Поняття про управлінське рішення: етапи розробки, реалізація та аналіз результату. Фактори, що впливають на прийняття рішень (суб’єктивні та об’єктивні). Дерево прийняття рішень та його складові. Критерії вибору альтернатив в ситуації вибору. Прийняття рішень у конфліктній ситуації,  визначених умовах, у ситуації ризику, ситуації невизначеності.

Оптимізація прийняття рішень (метод понятійної інверсії, метод бінаризації, «мозкова атака», дельфі-метод тощо).

 

 

Тема 16. Історія логіки як науки.

Виникнення логіки. Логіка стародавньої Індії. Пошук джерел знання, достовірного міркування (школи моїстів і ньяя).

Логіка античної Греції. Методологія індуктивних і дедуктивних принципів мислення (софісти, Сократ). Проблема дефініції, ділення понять, логічної форми (Платон); Вчення Арістотеля (демаркація між науковим і ненауковим знанням, закони мислення, аналіз силогізму, розкриття сутності доведення). Розробка логічних знань стоїками (Хрісіпп, Секст Емпірик): трактовка модальності, імплікації, оцінка смислу і істини.

Середньовічна логіка і схоластика. В. Оккам, Д. Скотт, А. Кентерберійський. Проблеми: загального та одиничного, визначення понять, модусів й фігур категоричного силогізму.

Логіка в Новий час. Ф. Бекон. Проблема методу (індукція та дедукція). Розробка вчення на основі методологічних принципів Р. Декарта «Логіка Пор-Рояль». Застосування математичних методів для підтвердження істинного значення виразів природної мови (Г. Лейбніц). Класична математична логіка (логіка висловлювань та логіка предикатів). Дж.Буль, Г.Фреге, О.Морган. Формалізовані мови. Поняття логічної функції. Некласична логіка: багатозначні логіки, модальна логіка та її види (алетична, епістемічна, деонтична тощо).

Розвиток логіки в Україні. Розвиток логічних знань доби Київської русі. Логіка в Києво-Могилянській академії. Логіка в харківському та львівському університетах ХІХ ст. Львівсько-Варшавська школа. Логіка в Україні за Радянської доби і на сучасному етапі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема 1. Предмет логіки.

 

Мета заняття: ознайомлення студентів із основними поняттями дисципліни, специфікою логіки і її підходу до мислення, а також основними законами логіки

Студент повинен:

Знати: специфіку логіки порівняно з іншими науками; основні риси абстрактного мислення; відмінність між правильністю й істинністю міркувань; основні закони логіки; характерні риси кожного з історичних етапів розвитку логіки.

Вміти: розрізняти змістовний і формальний бік міркувань; аналізувати міркування з точки зору дотримання в них основних законів логіки; виявляти помилки в міркуваннях, обумовлені порушенням основних законів логіки.

 

Запитання

  1. Назвіть основні значення слова "логіка" і наведіть приклади їх вживання.
  2. Чи може бути істинний висновок у неправильному міркуванні із хибними засновками?
  3. Чи можна отримати хибний висновок із істинних засновків?
  4. Чи може правильне міркування мати хибний висновок?
  5. Наведіть приклад міркувань, які були б однакові за змістом, але різні за формою.
  6. Наведіть приклад міркувань, різних за змістом, однакових за формою.

 

Вправи

  1. Що можна сказати про істинність висновків у таких випадках:

         - засновки істинні, форма правильна

         - засновки істинні, форма неправильна

         - один із засновків хибний, інші істинні, форма правильна

  1. Визначте, в чому суть порушень вимог закону тотожності, що є в наступних прикладах:

-         хлопчики перейшли річку вбрід. На березі один сказав іншому: «Ти весь мокрий, а я навіть штани не замочив». – «Тобі не звикати, - відповів його приятель, - ти завжди сухим із води виходиш»;

-         На уроці учень запитав у вчителя: «Чи можна карати людину за те, що вона не зробила?» - «Звичайно, ні», - відповів педагог. «Тоді, будь-ласка, не карайте мене, - відповів учень», - я сьогодні не зробив домашнє завдання»;

-         Неможливо з’їсти яйце натщесерце: відкусивши один раз, будеш їсти яйце вже не натщесерце;

-         Вершник не може зійти з коня. Якщо він зійде з коня, він буде вже піший. Отже, не кінний, а піший зійшов з коня;

-         Людина підкорює космічний простір. Федір Федорович Федоренко – людина. Отже, Федір Федорович Федоренко підкорює космічний простір;

  1. Чи будуть порушені вимоги закону тотожності при ототожненні змісту нижченаведених пар суджень:

-         Водій авто здійснив аварію. Причина аварії полягає в діях водія авто;

-         Завтра буде тепло і сонячно. Завтра буде висока температура і світитиме сонце;

-         Невірно, що матерія є породженням Світового духу або індивідуальної свідомості. Матерія не є породженням ні Світового духу, ні індивідуальної свідомості.

  1. Встановіть, чи можуть бути разом істинними судження:

-         Ця музика погана. Ця музика написана видатним композитором.

-         Всі ссавці дихають легенями. Деякі ссавці дихають легенями.

-         Всі ссавці дихають легенями. Не всі ссавці дихають легенями.

-         Цукор білий. Цукор солодкий.

  1. Встановіть, чи виконуються вимоги закону протиріччя в наведених нижче поняттях: сонячна ніч, суха вода, холодний вогонь, рівносторонній прямокутний трикутник, круглий квадрат, розімкнена окружність, скінченна безкінечність, вічний двигун, гаряча крига, неправильне правило, поняття з нульовим об’ємом, осліпляюча темрява, казкова дійсність, глупа мудрість, непротяжне тіло, маловисокохудожній твір.
  2. Чи можливо визначити, який закон – несуперечності чи виключення третього – має бути застосований для вирішення такої суперечки:

До одного мудреця прийшов селянин і сказав, що він мав суперечку із своїм товаришем. Виклавши мудрецю суть суперечки, він запитав, хто з них був правий. Мудрець відповів: «Ти правий». Через деякий час до мудреця прийшов другий чоловік, що сперечався, і теж розповів про спір і запитав: «Хто з нас правий?» Мудрець йому відповів те ж саме: «Ти правий».

  1. Які з нижченаведених пар висловлювань описуються законом виключення третього, а які – лише законом (не)суперечності?

- ця ручка синя; ця ручка зелена

- всі студенти склали залік; принаймні деякі студенти не склали залік

- всі громадяни сплачують податки; жоден громадянин не сплачує податків

- ця троянда червона; ця троянда – не червона

  1. Встановіть, чи можуть бути водночас хибними судження в наступних парах.

-         Всі студенти нашої групи успішно склали іспити. Деякі студенти нашої групи отримали незадовільні оцінки на іспитах

-         Його твердження неістинні. Його твердження правильні.

-         Життя є або на Сатурні, або на Плутоні. Життя немає ані на Сатурні, ані на Плутоні.

  1. Чи дотримуються вимоги закону достатньої підстави в наступних міркуваннях

-         Хлопець почервонів, отже, він винний.

-         Ця кімната світла, адже в ній чотири вікна.

-         Вода гасить вогонь тому, що вона рідка і холодна.

-         Цей чоловік – злочинець, адже відомо, що він був на місці злочину тоді, коли злочин був скоєний. 

-         Більшість людей на Землі вірять в Бога, отже, він є.

-         Моя думка істинна, тому що вона побудована правильно.

-         Його доводи настільки зрозумілі і логічні, що не можна не визнати, що він володіє істиною.

-         Він дуже розумний, послухайте, наскільки ясно і зрозуміло він викладає свої думки.

-         В нашій країні все більше людей цікавляться астрологією, що свідчить про науковість і доказовість її положень.

-         Ці положення не мають ніякого практичного застосування, не дають будь-якої користі суспільству, тому вони є хибними.

  1. Визначте, які закони логіки порушені в наступному міркуванні:

1) Все істинне є таким через свою причетність до істини.

2) Якщо немає істини, то не може бути і істинного.

3) Але якщо б істини не було, то було б принаймні істинно, що істини немає.

4) Однак істинного не може бути, якщо істини немає (в силу п.2)

5) Таким чином, істини не може бути навіть при допущенні, що її немає.

  1. Чи є перше в кожній із наведених нижче пар суджень достатньою підставою для іншого?

-         Дахи будинків і асфальт мокрі. Отже, нещодавно пройшов дощ.

-         Ця людина має надвелику сім’ю. Цій людині можна пробачити крадіжку.

-         Він систематично розв’язував задачі з математики. Він складе іспит успішно.

-         Кай – людина. Отже, Кай смертний.

  1. Сформулюйте судження, для яких наведені висловлення були б достатніми підставами.

-         У Богдана висока температура;

-         Аудиторська перевірка відбулась;

-         Ціни на товари в країні зросли;

-         Петренко успішно закінчив університет.

 

Література:

Основна:

  1. Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. Посібник для економістів. – 3-тє вид. – К.: КНЕУ, 2008. – с. 9-12.
  2. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник – 10-те вид. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2008 – с.7-24; 93-106.
  3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008 – с. 13-41.
  4. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – с.9-18, 89-104.
  5. Хоменко І.В. Логіка: Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2007 – с.9-27.

 

Додаткова:

  1. Аристотель. О софистических опровержениях // Соч. в четырех томах. М., 1978. Т.2.
  2. Винокурова Н. Магия интеллекта. М., 1994.
  3. Войшвилло Е.К.,  Дегтярев М.Г. Логика: Учебник для вузов. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998.
  4. Гетманова А.Д. Учебник по логике. М., 2004.
  5. Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей // Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2002. - 359 с.- С. 96-110.
  6. Ивлев Ю.В. Логика. М., 2003.
  7. Івін О.А. Логіка – К.: АртЕк, 1996. – с.7-23
  8. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. М., 1996.
  9. Огородников В.П. Логика. Законы и принципы правильного мышления. – СПб.: Питер, 2004.
  10. Светлов В.А. Практическая логика. СПб., 2003.

 

 

Тема 2. Логіка і мова

 

Мета заняття: опрацювання студентами основ логічної семіотики, ознайомлення з аналізом мови в межах логіки

Студент повинен:

Знати: відмінності між штучними і природними мовами; типи і структуру знаків, основні розділи семіотики (синтаксис, семантику, прагматику); специфіку об’єкт-мови і метамови.

Вміти: аналізувати смислове і предметне значення знака; проводити розрізнення між синтаксичним, семантичним і прагматичним рівнем семіотики; визначати об’єкт-мову і метамову; аналізувати "парадокс брехуна"

 

 Запитання

  1. Назвіть переваги і недоліки штучної мови порівняно з природною.
  2. Чи всі знаки є мовними?
  3. Що таке смислове і предметне значення знака?
  4. Чи існують знаки, які б не мали предметного значення? Якщо так, наведіть приклади.
  5. Чи існують знаки, які б не мали смислового значення? Якщо так, наведіть приклади.
  6. Наведіть приклади знаків, які мають різний смисл, але однаковий денотат.
  7. Чи для всіх мовних знаків можна чітко визначити предметне і смислове значення?
  8. Охарактеризуйте синтаксис, семантику, прагматику.
  9. Назвіть основні напрямки семіотичних досліджень і основних  представників.
  10. У чому відмінність логічної семіотики від інших типів семіотики?
  11. Що таке об’єкт-мова і метамова?
  12. Охарактеризуйте парадокс брехуна.

 

Вправи

  1. До якого виду (знаки-образи, знаки-індекси, знаки-символи) належать такі знаки: портрет, темні хмари на обрії, позначення для хімічних елементів, знаки пунктуації, відбитки пальців, карта Києва, показники термометра, літери абетки, слова, гавкіт сторожової собаки.
  2. Який із рівнів (синтаксичний, семантичний чи прагматичний) найяскравіше виражений в таких ситуаціях:

-         учень відміняє іменник німецькою мовою

-         викладач пояснює значення нового терміна

-         редактор виправляє граматичні помилки в тексті

-         колеги радять новачку звітувати перед шефом стисло і в швидкому темпі, бо в шефа завжди мало часу

-         студент перекладає речення з англійської

-         вчитель шукає яскраві приклади, щоб учні краще зрозуміли матеріал

-         викладач англійської пояснює, як утворюється Past Perfect

-         доповідач розташовує слабші аргументи в середині виступу, а сильніші – на початку і в кінці, щоб виступ був переконливішим

-         студент шукає в словнику значення невідомого слова

-         студент шукає в граматичному довіднику правила пунктуації

  1. У наведених прикладах визначте метамову і об’єкт-мову:

-         викладач розповідає студентам про правила відмінювання іменників у німецькій

-         староста пояснює одногрупникам розпорядження декана.

-         на юридичному сайті розміщені коментарі до адміністративного кодексу.

-         студент розказує друзям про те, що йому сказав викладач

-         свідок у суді переповідає зміст сварки між підсудним і потерпілим.

  1. Поясніть, в чому полягає парадоксальність нижченаведених прикладів у розмовній мові:

-         ніколи не кажіть "ніколи"

-         - Як перекладається з англійської "I don`t know?"

- Я не знаю.

- Ну от, кого не запитаю, ніхто не знає.

 

Література

Основна:

  1. Бочаров В.А., Маркин В.И. Введение в логику: Учебник – М.: ИД "Форум": ИНФРА-М, 2008 – с. 40-47.
  2. Івін О.А. Логіка – К.: АртЕк, 1996 – с. 24-44.
  3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008 – с. 42-61.
  4. Хоменко І.В. Логіка: Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2007 – с.28-43.

 

Додаткова:

  1. Ивин А.А. По законам логики – М.: Мол. гвардия, 1983.
  2. Логика, психология и семиотика: аспекты взаимодействия – К., 1990.
  3. Сааринен Э. О метатеории и методологии семантики // Новое в зарубежной лингвистике – М.,1996 вып.18 – с. 121-138.
  4. Семиотика: Антология / Сост. Ю. С. Степанов; Изд. 2-е, испр. и доп. М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2001. 702 с
  5. Смирнова Е.Д. Основы логической семантики – М, 1990.
  6. Фреге Г. Смысл и денотат // Семиотика и информатика. – Вып.8, 1977 – с.101-120.

 

 

Тема 3. Загальна характеристика поняття

 

Мета заняття: вивчення особливостей поняття як форми мислення; розвиток навичок обмеження і узагальнення понять; опанування видів понять та відношень між поняттями

Студент повинен:

Знати: визначення поняття як форми мислення; прийоми утворення понять; структуру поняття; співвідношення між змістом та обсягом; логічні операції обмеження та узагальнення понять; види понять (порожні, непорожні, одиничні, загальні, реєструючі, нереєструючі, збірні, незбірні, абстрактні, конкретні, позитивні, негативні, співвідносні, безвідносні); типи відношень між поняттями (тотожність, підпорядкування, часткове збігання, суперечність, протилежність, співпідпорядкування).

Вміти: застосовувати принципи встановлення обсягу і змісту понять; здійснювати обмеження і узагальнення понять а також виявляти помилки в обмеженні та узагальненні; визначати видову належність понять; визначати типи відношень між поняттями; наочно відображати відношення між обсягами понять за допомогою схем Ейлера.

 

Запитання

  1. У чому відмінність суттєвих і несуттєвих ознак?
  2. Як змінюється обсяг понять при розширенні змісту?
  3. У чому відмінність між фактично порожніми і логічно порожніми поняттями?
  4. Чи є абсолютні синоніми тотожними поняттями?
  5. У чому відмінність відношень суперечності і протилежності між поняттями?

 

Вправи

  1. Визначте обсяг і зміст таких понять: студент, університет, місто, нація, етнос, людина, бухгалтер, менеджер, адвокат, закон.
  2. Проведіть обмеження та узагальнення таких понять: національний університет, податок, валютний рахунок, угода, економіст, бізнесмен, біржа праці, крадіжка, конституція, цивільний кодекс.
  3. Перевірте правильність узагальнення понять:

-         конституція – основний закон

-         бухгалтер – працівник банку "Аваль"

-         економіка – суспільна наука – наука

-         банківський рахунок – банк

-         шахрайство – злочин – суспільно небезпечне діяння

-         міліграм – грам – кілограм – тонна

-         прокурор – фахівець

-         декан – ректор

-         студент факультету маркетингу – студент-першокурсник

-         КНЕУ – національний університет – університет

  1. Перевірте правильність обмеження понять:

-         університет – факультет – академгрупа

-         злочин – проступок

-         населений пункт – місто – столиця – Київ

-         рік – місяць

-         міністерство – міністерство фінансів

-         облігація – цінний папір

-         документ – паспорт

-         податкова адміністрація – податок

-         банк – міжнародний банк

-         закон – підзаконний акт

  1. Визначте, до яких видів за обсягом та змістом належать такі поняття: Верховна Рада України, міністр, найвища гора в світі, незалежність, геній, сучасник, шестикутний квадрат, дієздатність, русалка, банкнота.
  2. Наведіть приклади понять, які б належали до таких видів:

-         одиничне, незбірне, позитивне

-         загальне, негативне, конкретне

-         одиничне, негативне, безвідносне

-         конкретне, безвідносне, незбірне

-         абстрактне, безвідносне, позитивне

  1. Визначте тип відношень між поняттями:

-         унітарна держава, федерація, конфедерація

-         суд, апеляційний суд

-         рівносторонній трикутник; трикутник з рівними кутами

-         повнолітній, неповнолітній

-         В.Гюго, автор роману "Собор паризької богоматері"

-         високий, низький

-         бухгалтер, фахівець з економічною освітою

-         студент, киянин

-         прибуток, збиток

-         менеджер, наш сучасник

  1. До поданих понять знайдіть а)протилежні б) суперечливі поняття: великий, добрий, мудрець, дружній, цікавий.
  2. Визначте, в які із наведених пар понять знаходяться у відношенні співпідпорядкування, а які – підпорядкування:

-         монархія – республіка

-         конституція – закон

-         угода – договір підряду

-         квітка – фіалка

-         консерваторія – університет

  1. Зобразіть графічно (за допомогою кіл Ейлера) відношення між такими поняттями

-         юрист, адвокат, прокурор

-         ромб, квадрат, прямокутник

-         працівник, бухгалтер, керівник відділу, особа з економічною освітою

-         спортсмен, студент, відмінник

-         громадянин України, іноземець, особа без громадянства

-         вчений, історик, М.Грушевський, наш сучасник

-         фахівець, безробітний, працюючий

-         акціонер, жінка, чоловік, громадянин України

-         віруючий, греко-католик, протестант, християнин, буддист

-         демократична держава, тоталітарна держава, республіка, федерація

 

Література

Основна:

  1. Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. Посібник для економістів. – 3-тє вид. – К.: КНЕУ, 2008. – с. 20-28.
  2. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник – 10-те вид. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2008 – с.25-47.
  3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008 – с. 130-155.
  4. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – с.19-38.
  5. Хоменко І.В. Логіка: Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2007 – с.44-69.

 

Додаткова:

  1. Войшвилло Е.К. Понятие как форма мышления: логико-гносеологический анализ. – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 239 с.
  2. Горский Д.П. Вопросы абстракции и образование понятий. М.: АН СССР, 1961. – 352с.
  3. Івін О.А. Логіка: Експериментальний навчальний посібник для факультативних курсів за вибором учнів старших класів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій. – К.: АртЕк, 1996. – 232 с.
  4. Кузина Е.Б. Практическая логика. Упражнения и задачи с объяснением способов решения. – М.: Институт международного права и экономики. Издательство "Триада, ЛТД", 1996 – 160 с.
  5. Никифоров А.Л. Общедоступная и увлекательная книга по логике, содержащая объемное и систематическое изложение этого предмета профессором философии – М.: Гнозис, 1995 – 224 с.
  6. Павлов В.Т. Отношения между понятиями. – К.: Изд-во киевского университета, 1961. – 176 с.
  7. Чупахин И.Я. Методологические проблемы теории понятия. Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1973. – 104с.

 

 

 

Тема 4. Логічні операції над поняттями.

 

Мета заняття: розвиток у студентів вміння здійснювати визначення та поділ понять; ознайомлення з основними помилками, які трапляються при здійсненні операцій над поняттями

Студент повинен:

Знати: структуру і види визначень; основні правила визначення; прийоми, подібні до визначень; структуру і види поділу; правила поділу; операції, подібні до поділу; операції над обсягами понять як множинами (об’єднання, перетин, різниця, доповнення понять).

Вміти: встановлювати структуру визначення; з’ясовувати вид визначення; знаходити помилки у визначенні; відрізняти визначення від прийомів, подібних до визначень; встановлювати структуру поділу; з’ясовувати вид поділу; знаходити помилки у поділі; відрізняти поділ від операцій, подібних до поділу; здійснювати операції над множинами.

 

Запитання

  1. Яка функція реального, а яка – номінального визначення?
  2. У чому відмінність явних і неявних визначень?
  3. Вкажіть переваги і недоліки дихотомічного поділу порівняно з поділом за видозміною ознаки.
  4. У чому відмінність типології і класифікації?
  5. Охарактеризуйте підхід до поняття в теорії множин.

 

Вправи

  1. До якого виду належать визначення:

-         економіка – слово, що походить від грецьких "ойкос" – господарство і "номос" – закон.

-         сумісними називаються такі поняття, обсяги яких повністю або частково збігаються.

-         демократія – форма державного устрою, при якому джерелом влади визнається воля більшості громадян, котрі користуються усією повнотою політичних свобод

-         сальдо – різниця між загальними підсумками оборотів бухгалтерського рахунку (дебет і кредит)

-         конфедерація – союз, що створюється для досягнення певних цілей

-         менеджер – слово, запозичене з англійської

-         спокій – відсутність руху

-         геометрична фігура – це, наприклад, трикутник чи квадрат.

-         конус – фігура, яка утворюється обертанням прямокутного трикутника навколо одного з його катетів

-         обмін матеріальних благ між сферами виробництва і споживання називається торгівлею

-         абсолютизм ціннісний – погляд, протилежний до ціннісного релятивізму

  1. Дайте реальне і номінальне визначення таких понять: студент, облігація, закон, пеня, податок.
  2. Перевірте правильність визначень, якщо визначення неправильне, вкажіть, яке правило порушене:

-         порожнє поняття – це поняття, обсяг якого не містить жодного елементу

-         мова – духовний скарб нації

-         дебет – це не те саме, що кредит

-         банківські аналітики – фахівці з економічною освітою

-         інфляція – зростання середнього рівня цін у економіці

-         лагідне слово – ключ до серця

-         гроші – платіжні знаки, якими розраховуються в крамницях

-         демократ – це людина, що дотримується демократичних поглядів

-         адвокат – це не суддя

-         кодекс – систематизована, заснована на єдиних принципах збірка юридичних приписів, які стосуються однієї галузі права

  1. Які прийоми, подібні до визначень, застосовано в таких висловлюваннях:

-         криза – це коли ви тугіше затягуєте пояс, депресія – коли вам немає за що купити пояс, а паніка – коли ви залишаєтесь без штанів

-         людина – єдина істота з м’якою мочкою вуха

-         печінка – залоза, розташована у правій верхній частині черевної порожнини, складається з 4 часток, виробляє жовч, бере участь в обміні речовин в організмі, виконує важливі захисні та видільні функції

-         зануда – це людина, яка на запитання "як справи?" довго і детально розповідає про свої справи

  1. Визначте логічну структуру поділу:

-         держави поділяються на республіки і монархії

-         приватна власність буває індивідуальною і колективною

-         оплата може бути готівковою чи безготівковою

-         розрізняють фізичний, людський, фінансовий капітал

-         особа може бути повнолітньою чи неповнолітньою

-         угоди бувають усними та письмовими

  1. Наведені ознаки використайте як підставу поділу, знайдіть ділене поняття і члени поділу:

-         віросповідання

-         вік

-         кількість елементів обсягу

-         тривалість

-         форма державного устрою

-         законність

-         рівень освіти

-         тип темпераменту

-         місце проживання

-         розмір доходу

  1. Здійсніть поділ понять: мова, людина, біржа, акціонерне товариство, оренда, ціна, злочин, депутат, навчальний заклад, угода.
  2. Перевірте правильність поділу, якщо поділ неправильний, вкажіть, яке правило порушене:

-         монархії бувають конституційними, абсолютними, історичними

-         вироки бувають обвинувальні й виправ дальні

-         поняття поділяються на співвідносні, безвідносні й порожні

-         до суспільно небезпечних діянь належать злочини, проступки, вбивства

-         є головні і службові частини мови

-         робота буває низькооплачуваною, високооплачуваною, цікавою, нецікавою

-         менеджери бувають нижчої, середньої і вищої ланки

-         науки поділяються на суспільні, гуманітарні, природничі, технічні і політичні

-         адепти світових релігій поділяються на християн, православних, мусульман, буддистів

-         держави бувають демократичними і недемократичними

  1. Які з нижченаведених прикладів є поділом поняття, а які – поділом цілого на частини:

-         підручник складається із 10 розділів

-         існує 4 пори року: весна, літо, осінь, зима

-         рік поділяється на 12 місяців

-         до умеблювання аудиторії належать столи, стільці, дошка, кафедра

-         до майнових злочинів належать крадіжка, розбій, грабіж, шахрайство

-         серед учасників конференції є вітчизняні дослідники й іноземці

-         в цій групі – 24 студенти

-         виробництво буває натуральним і товарним

-         загальні витрати – це сукупність змінних і постійних витрат

-         до витрат належать зовнішні (явні) і внутрішні (неявні) витрати

  1. Які поняття утворяться внаслідок: додавання, віднімання, множення даних понять:

-         юрист, економіст

-         бізнесмен, митець

-         повнолітній, неповнолітній

-         біржа, фондова біржа

-         монархічна держава, демократична держава

-         безробіття, соціальна проблема

-         Київ, найбільше місто України

-         троянда, гвоздика

 

Література:

Основна:

  1. Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. Посібник для економістів. – 3-тє вид. – К.: КНЕУ, 2008. – с. 28-31.
  2. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник – 10-те вид. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2008 – с. 48-61.
  3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008 – с. 156-175.
  4. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – с.38-59.
  5. Хоменко І.В. Логіка: Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2007 – с.70-95.

 

Додаткова:

  1. Войшвилло Е.К. Понятие как форма мышления: логико-гносеологический анализ. – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 239 с.
  2. Горский Д.П. Определение. (Логико-методологические проблемы). – М.: Мысль, 1974 – 311с.
  3. Кузина Е.Б. Практическая логика. Упражнения и задачи с объяснением способов решения. – М.: Институт международного права и экономики. Издательство "Триада, ЛТД", 1996 – 160 с.
  4. Никифоров А.Л. Общедоступная и увлекательная книга по логике, содержащая объемное и систематическое изложение этого предмета профессором философии – М.: Гнозис, 1995 – 224 с.
  5. Попа К. Теория определения. Пер.с румын. М.Ф.Солодухиной. Ред. и прим. Б.В.Бирюкова. послеслов. Б.В.Бирюкова и Д.П.Горского. – М.: Прогресс, 1976 – 247с.

 

 

Тема 5. Просте судження.

 

Мета заняття: вивчення особливостей судження як форми мислення; опанування структури і видів простого категоричного судження.

Студент повинен:

Знати: відмінність простого судження від складного; структуру простого судження; види простих суджень за предикатом, суб’єктом, логічною зв’язкою; класифікацію суджень за кількістю та якістю; можливі типи розподіленості термінів у загальностверджувальному, загальнозаперечному, частковостверджувальному й частковозаперечному судженнях; відношення між простими категоричними судженнями.

Вміти: встановлювати структуру простого судження; визначати вид простого судження; встановлювати розподіленість термінів у судженні; визначати істинність суджень, виходячи з відношень між ними.

 

Запитання

  1. У чому відмінність між простим і складним судженням?
  2. Як співвідносяться судження і речення?
  3. Яка структура судження з відношенням? Що таке транзитивність, рефлективність, симетричність?
  4. Який із основних законів логіки описує відношення між протилежними судженнями? Між суперечними?

 

Вправи

  1. Визначте структуру суджень (знайдіть суб’єкт, предикат та логічну зв’язку):

-         добре те, що добре закінчується

-         всі громадяни України сплачують податки

-         з багатьох правил існують винятки

-         у великих містах загострюються екологічні проблеми

-         від ласкавих слів утихає гнів

-         десь є досьє

-         незнання закону не звільняє від відповідальності

-         логіка розвиває культуру мислення

-         неухильне дотримання законів – обов’язок кожного громадянина

-         у питанні якості ми не визнаємо компромісів

  1. Визначте тип судження (атрибутивне, релятивне, екзистенційне):

-         немає такої книжки, яка б не знайшла свого читача

-         поняття "наука" більше за обсягом, ніж "логіка"

-         конкуренція – рушій прогресу

-         студенти вже склали залік

-         існують непорушні принципи

-         стислість – сестра таланту

-         благодійні організації мають податкові пільги

-         у цій групі є відмінники

-         ворог мого ворога – мій друг

-         молодь - вікова група 14-35 років

  1. Визначте тип суджень за кількістю та якістю:

-         декотрі вироки є необґрунтованими

-         багато людей люблять музику

-         А.Сміт – класик економічної думки

-         добрий початок – половина справи

-         русалок не існує

-         Лондон не є столицею Франції

-         дехто не зміг виконати це завдання

-         деякі вчинки морально неприйнятні

-         ніхто не є всемогутнім

-         кентавр – персонаж давньогрецької міфології

  1. У судженнях із попередньої вправи визначте розподіленість термінів і зобразіть відношення між ними за допомогою діаграм Ейлера.
  2. Побудуйте судження із наведених термінів із вказаною розподіленістю і зобразіть відношення між термінами за допомогою діаграм Ейлера:

-         логіка (S+) наука (Р)

-         вищий навчальний заклад (S) університет (P+)

-         адвокат (S+) юрист (P)

-         студент (S) переможець конкурсу (P)

-         суддя (S+) член політичної партії (Р+)

-         підприємець (S) багатій (P+)

-         рівносторонній трикутник (S+) правильний трикутник (P+)

-         фахівець (S) бухгалтер (P+)

-         банкнота (S+) засіб платежу (P)

-         європеєць (S) поліглот (P)

  1. Визначте відношення між наведеними судженнями:

-         Всі студенти склали іспит; Жоден студент не склав іспиту

-         Деякі підприємства є прибутковими; Деякі підприємства не є прибутковими

-         Всі громадяни мають вищу освіту; Деякі громадяни мають вищу освіту

-         Деякі особи є недієздатними; Жодна особа не є недієздатною

-         Кожен має право на повагу його гідності; Дехто не має права на повагу його гідності

-         Деякі студенти не мають академзаборгованості; Жоден студент не має академзаборгованості

-         Всі адвокати є юристами; Деякі адвокати не є юристами

-         Всі акції впали в ціні; Жодна акція не впала в ціні

-         Багато людей володіють іноземними мовами; Декотрі люди не володіють іноземними мовами

-         Деякі студенти не вивчають логіку; Всі студенти вивчають логіку

  1. У наведених парах суджень перше судження істинне. Що можна сказати про істинність другого?

-         Деякі громадяни сплачують податки; Всі громадяни сплачують податки

-         Жоден студент не отримав незадовільної оцінки; Деякі студенти отримали незадовільну оцінку

-         Деякі люди не є економістами; Всі люди є економістами

-         Деякі біржі є товарними; Деякі біржі не є товарними

-         Всі закони виконуються; Жоден закон не виконується

-         Всі менеджери отримують високу зарплату; Деякі менеджери отримують високу зарплату

-         Деякі підприємства рентабельні; Всі підприємства рентабельні

-         Всі податки йдуть на користь держави; Деякі податки не йдуть на користь держави

-         Жодна релігійна організація не має податкових пільг; Всі релігійні організації мають податкові пільги

-         Будь-який прибуток оподатковується; Деякі прибутки оподатковуються

  1. Зробіть те ж саме, що й в попередньому завданні, якщо перше висловлювання хибне.

 

Література:

Основна:

  1. Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. Посібник для економістів. – 3-тє вид. – К.: КНЕУ, 2008. – с. 32-35.
  2. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник – 10-те вид. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2008 – с. 62-84
  3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008 – с. 178-192
  4. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – с.60-81.

 

Додаткова:

  1. Галкина-Федорук Е.М. Суждение и предложение. – М.: МГУ, 1956 – 73с.
  2. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика: Учебник для вузов – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998 – 528с.
  3. Никифоров А.Л. Общедоступная и увлекательная книга по логике, содержащая объемное и систематическое изложение этого предмета профессором философии – М.: Гнозис, 1995 – 224 с.
  4. Таванец П.В. Вопросы теории суждения. – М.: Изд-во АН СССР, 1955 – 195с.
  5. УемовА.И. Логические ошибки. Как они мешают правильно мыслить. – М.: Госполитиздат, 1958 – 119с.
  6. Серебрянников О.Ф., Бродский И.Н. Дедуктивные умозаключения. – Л.: Изд.Ленингр. ун-та, 1969 – 96с.

 

 

Тема 6. Логіка висловлювань. Логіка предикатів.

 

Мета заняття: ознайомлення студентів із засадничими розділами математичної логіки: логікою висловлювань та логікою предикатів; навчити встановлювати формальну структуру висловлювань засобами логіки висловлювань і логіки предикатів; опанування студентами методу таблиць істинності.

Студент повинен:

Знати: основні риси пропозиційної логіки; будову складного судження; правила істинності логічних сполучників логіки висловлювань: кон’юнкції, сильної і слабкої диз’юнкції, імплікації, еквіваленції, заперечення; принципи формалізації виразів природної мови засобами мови логіки висловлювань; основні види формул логіки висловлювань; правила побудови таблиць істинності; основні риси логіки предикатів; предикатори і квантори.

Вміти: встановлювати структуру формул логіки висловлювань; відображати структуру виразів природної мови засобами мови логіки висловлювань; будувати таблиці істинності для формул логіки висловлювань і визначати належність формул до тотожно-істинних, нейтральних чи тотожно-хибних; відображати структуру виразів природної мови засобами мови логіки предикатів.

 

Запитання

  1. Назвіть основні риси логіки висловлювань.
  2. У чому відмінність сильної і слабкої диз’юнкції?
  3. Які риси властиві для кон’юнкції, сильної і слабкої диз’юнкції, еквіваленції, однак не властиві для імплікації?
  4. Що таке тотожно-істинні, тотожно-хибні і нейтральні формули?
  5. Вкажіть основні відмінності між логікою предикатів та логікою висловлювань.
  6. Що означає місність предикатора? Наведіть приклади одномісних, двомісних, тримісних предикаторів.

 

Вправи

  1. Формалізуйте висловлювання:

-         хто по повній випиває, той під тином спочиває

-         він або дурень, або шахрай, або дурень і шахрай одночасно

-         Або я піду туди,

А ви сидіть, діду,

Або ви собі сидіть,

А я туди піду (Руданський)

-         якби знав, де впадеш, то підстелив би соломи

-         завтра курс долара або зросте, або впаде, або залишиться незмінним

-         ганиш – сам чекай ганьби, журиш – сам чекай журби

-         громадяни мають не лише права, а й обов’язки

-         якщо студент не має академзаборгованості або заборгованості за оплату навчання, він переводиться на наступний курс, якщо ж він має академзаборгованість чи заборгованість за оплату навчання, він може бути відрахований.

-         Якщо він розумна людина, то побачить свою помилку, якщо він щира людина, то визнає її.

-         Лиш той життя і волі гідний, хто б’ється день у день за них (Й.Гете)

  1. Підберіть висловлювання до нижченаведених формул:

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

  1. Яким буде значення істинності нижченаведених формул, якщо А – істинне, В – істинне, С – хибне:

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

  1. Використовуючи логічні сполучники та пропозиційні змінні зі значенням істинності: А істинне, В хибне, С хибне, D істинне, побудуйте три хибних і три істинних формули.
  2. Побудуйте таблиці істинності для формул:

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

-        

  1. Які з тверджень істинні:

-         одномісними є предикатори, що виражають властивості предметів

-         багатомісними є предикатори, що виражають відношення між предметами;

-         предикатор, що виражає відношення між предметами, може бути і одномісним, і багатомісним.

  1.  Чи є нижченаведені вирази формулами логіки предикатів:

-        

-        

-        

-         R(a, b).

  1. Формалізуйте мовою логіки предикатів такі висловлювання природної мови:

-         Автомобіль – вид транспортного засобу;

-         будь-який договір є угодою;

-         усе має якусь причину;

-         ніхто не має права порушувати правила дорожнього руху;

-         хтось любить усіх;

-         ніхто не любить нікого;

-         хтось когось не любить;

-         хтось любить себе більше, ніж будь-кого;

-         нічого не виникає з нічого;

-         жоден кіт не товаришує з мишами;

-         не все те золото, що блищить

-         логіка вивчає закони правильного мислення;

-         не всі його  відповіді правильні;

-         кинуте каміння назад не повертається;

-         ніхто не без гріха.

  1. Нижче наведені висловлювання українською мовою. За ними записані стільки ж формул логіки предикатів. Спробуйте визначити, який мовний вираз записаний тією чи іншою з формул логіки предикатів.

1)  Усі судді – юристи.

2)  Деякі судді – шахраї.

3)  Жодний суддя не є шахраєм.

4)  Деякі судді похилого віку, але бадьорі.

5)  Суддя Вільямс не є старим і не є бадьорим.

6)  Не всі юристи – судді.

7)  Жодний конгресмен не є бадьорим.

8)  Деякі юристи захоплюються жінками.

9)  Деякі шахраї не захоплюються жодним юристом.

10) Деякі жінки-юристи є домашніми господарками.

 

1) 

2) 

3) 

4) 

5)  ;

6)  ;

7)  ;

8)  ;

9) 

10) .

  1. Сформулюйте природною мовою такі символічно записані висловлювання:

-        

де Н – знак предикатора «бути людиною»,

М – знак предикатора «бути безсмертним»;

-        

де О – знак предикатора «бути суддею»,

L – знак предикатора «бути юристом».

  1. Побудуйте заперечення таких формул:

-          

-          

-          

-        

 

Література:

Основна:

  1. Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. Посібник для економістів. – 3-тє вид. – К.: КНЕУ, 2008. – с. 36-38
  2. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник – 10-те вид. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2008 – с. 85-92.
  3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008 – с. 74-91; 193-212.
  4. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – с.257-281; 303-308.
  5. Хоменко І.В. Логіка: Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2007 – с.96-128.

 

Додаткова:

  1. Бочаров В.А., Маркин В.И. Введение в логику: университетский курс – М.: ФОРУМ: ИНФРА-М, 2008 – с. 85-118, 159-199.
  2. Гжегорчик А. Популярная логика: общедоступный очерк логики предложений / Пер. с  польского С.П.Беляева. – М.: Наука, 1965 – 107 с.
  3. Гильберт Д., Аккерман В., Основы теоретической логики. М., 1947.
  4. Гладкий А.В. Математическая логика. – М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 1998 – 479с.
  5. Депман И.Я. Первое знакомство с математической логикой (2-е испр. изд.) – Л., 1965 – 56 с
  6. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. - К.: Либідь, 2002. – 152 с
  7. Карри Х.Б. Основания математической логики. – М.: Мир, 1969. – 568с.
  8. Клини С. Математическая логика. — М., 1973
  9. Никольская И.Л. Математическая логика: Учебник. — М.: Высш. школа,  1981 – 127с.
  10. Символическая логика: Учебник / Под. ред. Я.А. Слинина, Э.Ф.Караваева, А.И.Мигунова – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2005 – 506с

 

 

Тема 7. Загальна характеристика умовиводу. Безпосередній умовивід

 

Мета заняття: вивчення особливостей умовиводу як форми мислення; опрацювання основних типів безпосереднього умовиводу.

Студент повинен:

Знати: структуру і види умовиводів; принципи здійснення безпосередніх умовиводів: обернення, перетворення, протиставлення предикату, умовиводів за "логічним квадратом", основні помилки, які можливі в безпосередніх умовиводах.

Вміти: визначати засновки і висновок в умовиводах; встановлювати тип умовиводів; аналізувати безпосередні умовиводи і виявляти помилки в них.

 

Запитання

  1. Охарактеризуйте основні види умовиводів.
  2. Який тип висловлювання не дає достовірних висновків при оберненні? Чому?
  3. Який тип висловлювання не дає достовірних висновків при протиставленні предикату? Чому?
  4. Якщо загальностверджувальне судження істинне, чи можливо встановити значення істинності інших трьох типів суджень, виходячи з правил логічного квадрату? А якщо загальностверджувальне судження хибне?
  5. Якщо частковостверджувальне судження істинне, чи можливо встановити значення істинності інших трьох типів суджень, виходячи з правил логічного квадрату? А якщо частковостверджувальне судження хибне?

 

Вправи

  1. Здійсніть перетворення, обернення (де можливо) протиставлення предикату (де можливо):

-         деякі банки здійснюють кредитування малого бізнесу

-         усі працівники отримали премію

-         жоден банкрут не є платоспроможним

-         деякі умовиводи не є безпосередніми

-         всі підприємства сплачують податки

-         приватний підприємець – не найманий працівник

-         деякі економісти викладають економічні дисципліни у вузах

-         декотрі менеджери не користуються повагою підлеглих

-         жоден адвокат не є суддею

-         люди – мислячі істоти

  1. Подано судження із вказівкою їх істинності. Здійсніть з них всі можливі типи умовиводів за "логічним квадратом":

-         деякі люди є економістами (істинне)

-         всі працівники податкової інспекції мають вищу освіту (хибне)

-         деякі судді – прокурори (хибне)

-         дехто ухиляється від сплати податків (істинне)

-         деякі банки не є державними (істинне)

-         всі банки є фінансовими установами (істинне)

-         деякі адвокати не є юристами (хибне)

-         деякі громадяни не дотримуються законів (істинне)

-         жоден студент цієї групи не провалився на іспиті (істинне)

-         жоден суддя не є справедливим (хибне)

  1. Визначте вид і перевірте правильність безпосередніх силогізмів:

-         деякі студенти люблять музику; отже, декотрі любителі музики є студентами

-         жодний викладач не є невігласом; отже, декотрі не невігласи є викладачами

-         декотрі люди – поліглоти; дехто з тих, хто не є поліглотом, не є людиною

-         всі економісти вивчають макроекономіку; отже, всі, хто вивчає макроекономіку – економісти

-         всі присутні в цій аудиторії знають основні закони логіки; отже, жоден з присутніх в цій аудиторії не належить до тих, хто не знає законів логіки

-         жодна з європейських країн не є абсолютною монархією; отже, жодна країна з абсолютною монархією не є європейською

-         деякі учасники змагань є неповнолітніми; отже, декотрі учасники змагань не є повнолітніми

-         декотрі студенти цієї групи не є відмінниками; отже, деякі не відмінники є студентами цієї групи

-         будь-який закон є нормативно-правовим актом; отже, те, що не є нормативно-правовим актом, не є законом

-         деякі студенти не вивчають німецьку мову; отже, дехто з тих, хто вивчає німецьку мову, не є студентом

  1. Судження "деяким студентам подобається вивчати логіку" істинне. Визначте, якою буде істинність таких суджень (істинне, хибне, невизначене)

-         деяким студентам не подобається вивчати логіку

-         дехто з тих, кому подобається вивчати логіку, є студентом

-         всім студентам подобається вивчати логіку

-         жодному студенту не подобається вивчати логіку

-         дехто з тих, кому не подобається вивчати логіку, не належить до студентів

-         всі, кому подобається вивчати логіку, є студентами

-         той, кому не подобається вивчати логіку, не є студентом

-         деякі студенти не належать до тих, кому не подобається вивчати логіку

 

Література:

Основна:

  1. Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. Посібник для економістів. – 3-тє вид. – К.: КНЕУ, 2008. – с. 46-48.
  2. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник – 10-те вид. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2008 – с. 107-114.
  3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008 – с. 245-254.
  4. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – с.105-113.

 

Додаткова:

  1. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика: Учебник для вузов – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998 – 528с.
    1. Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей // Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2002.
    2. Кузина Е.Б. Практическая логика. Упражнения и задачи с объяснением способов решения. – М.: Институт международного права и экономики. Издательство "Триада, ЛТД", 1996 – 160 с.
    3. Никифоров А.Л. Общедоступная и увлекательная книга по логике, содержащая объемное и систематическое изложение этого предмета профессором философии – М.: Гнозис, 1995 – 224 с.
    4. Серебрянников О.Ф., Бродский И.Н. Дедуктивные умозаключения. – Л.: Изд.Ленингр. ун-та, 1969 – 96с.
    5. УемовА.И. Логические ошибки. Как они мешают правильно мыслить. – М.: Госполитиздат, 1958 – 119с.

 

 

Тема 8. Простий категоричний силогізм.

 

Мета заняття: опрацювання структури і форм простого категоричного силогізму; розвиток вміння виявляти помилки в міркуваннях, побудованих у вигляді простого категоричного силогізму; аналіз ентимем.

Студент повинен:

Знати: структуру простого категоричного силогізму; загальні правила простого категоричного силогізму; фігури простого категоричного силогізму та їх правила; скорочений силогізм; види складних та складноскорочених категоричних силогізмів.

Вміти: встановлювати структуру, фігуру і модус простого категоричного силогізму; виявляти помилки в простих категоричних силогізмах; відновлювати скорочений силогізм до повної форми; аналізувати структуру складних та складноскорочених категоричних силогізмів.

 

Запитання

  1. Як формулюється аксіома простого категоричного силогізму з точки зору змісту і з точки зору обсягу?
  2. Яке застосування має кожна з фігур силогізму у реальних міркуваннях?
  3. В чому переваги і недоліки ентимеми порівняно із повним формулюванням силогізму?

 

Вправи

  1. У наведених силогізмах встановіть структуру (засновки, висновок, терміни) а також визначте фігуру та модус:

-         всі благодійні організації мають податкові пільги, цей фонд є благодійною організацією, отже, він має податкові пільги.

-         всі приватні підприємці сплачують податки, всі приватні підприємці намагаються отримати прибуток, отже, дехто з тих, хто намагається отримати прибуток, сплачують податки

-         всі бухгалтери мають економічну освіту, ця особа не має економічної освіти, а тому не може бути бухгалтером.

-         жоден адвокат не є прокурором, всі прокурори є обвинувачами, отже, жоден обвинувач не є адвокатом.

-         ртуть є металом і разом з тим ртуть - рідина, отже, деякі метали – рідини.

-         цей студент не навчається на філологічному факультеті, бо студенти філологічного факультету вивчали вступ до мовознавства, а цей студент не вивчав

-         усі тигри – хижаки, жоден хижак не є травоїдним, значить, жодне травоїдне не є тигром

-         церква не може виконувати державних функцій, бо вона є релігійною організацією, а жодна релігійна організація не може виконувати державних функцій

  1. Визначте, які правила порушені у наступних силогізмах:

-         будь-який вчинок є суспільно небезпечним, оскільки будь-який злочин є вчинком, а всі злочини - суспільно небезпечні.

-         адвокати – юристи, прокурори – юристи, отже, адвокати є прокурорами

-         всі заводи є підприємствами, деякі підприємства отримали прибуток, отже, деякі заводи отримали прибуток

-         адвокати – не економісти, Петренко – не адвокат, отже, Петренко не економіст.

-         всі люди – актори, актори працюють у театрі, отже всі люди працюють у театрі

-         деякі вчені є докторами наук, багато вчених належать до економістів, отже, деякі економісти є докторами наук

  1. Використавши три терміни, побудуйте правильний силогізм за вказаною фігурою:

-         дедукція; науковий метод; засіб пізнання; (1 фігура)

-         банк; фінансова установа; видавництво (2 фігура)

-         бухгалтер; економіст; мешканець Києва (3 фігура)

-         демократичний керівник; авторитарний керівник; той, хто використовує залякування підлеглих (4 фігура)

  1. Відновіть ентимеми в повний силогізм:

-         він сплачує податки, бо є підприємцем

-         вона має пільговий проїзд, оскільки всі студенти мають пільговий проїзд

-         всі релігії базуються на вірі, а буддизм належить до релігій

  1. Визначте тип полісилогізму: "Аваль" є банком, банки належать до фінансових установ, фінансові установи є складовими економіки суспільства, отже, банк "Аваль" є складовою економіки суспільства.
  2. Відновіть епіхейрему: наклеп заслуговує осуду, бо наклеп є злочином, а злочин, як суспільно небезпечне діяння, заслуговує осуду.

 

Література:

Основна:

  1. Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. Посібник для економістів. – 3-тє вид. – К.: КНЕУ, 2008. – с. 48-52.
  2. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник – 10-те вид. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2008 – с. 115-140.
  3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008 – с. 254-265.
  4. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – с.114-138.

 

Додаткова:

  1. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика: Учебник для вузов – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998 – 528с.
  2. Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей // Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2002.
  3. Керолл Л. Логическая игра. — М.: Наука, 1991
  4. Кузина Е.Б. Практическая логика. Упражнения и задачи с объяснением способов решения. – М.: Институт международного права и экономики. Издательство "Триада, ЛТД", 1996 – 160 с.
  5. Никифоров А.Л. Общедоступная и увлекательная книга по логике, содержащая объемное и систематическое изложение этого предмета профессором философии – М.: Гнозис, 1995 – 224 с.
  6. Серебрянников О.Ф., Бродский И.Н. Дедуктивные умозаключения. – Л.: Изд.Ленингр. ун-та, 1969 – 96с.
  7. Субботин А.Л. Теория силлогистики в современной формальной логике. – М.: Наука, 1965 – 124с.

 

 

Тема 9. Умовиводи логіки висловлювань.

 

Мета заняття: опрацювання структури і форм різних видів умовиводів логіки висловлювань; розвиток вміння виявляти помилки в міркуваннях, побудованих у вигляді суто умовних, умовно-категоричних, розділово-категоричних та умовно-розділових умовиводів.

Студент повинен:

Знати: принципи формалізації умовиводів логіки висловлювань; структуру та аксіому суто умовного умовиводу; структуру, види та правила умовно-категоричних умовиводів; структуру, види та правила розділово-категоричних умовиводів; структуру та види дилем; скорочені форми умовиводів логіки висловлювань.

Вміти: аналізувати суто умовні умовиводи; встановлювати модуси умовно-категоричних та розділово-категоричних умовиводів та відрізняти правильні модуси від неправильних; визначати тип дилеми; відновлювати скорочені умовиводи логіки висловлювань до повної форми.

 

Запитання

  1. Як формалізуються умовиводи логіки висловлювань?
  2. Як формулюється аксіома умовно-категоричного умовиводу?
  3. В якому модусі розділово-категоричних умовиводів важливо враховувати тип диз’юнкції?
  4. Які види лематичних міркувань вам відомі?
  5. Які типи ентимем характерні для: суто умовних, умовно-категоричних, розділово-категоричних, умовно-розділових умовиводів?

 

Вправи

  1. Сформулюйте міркування у вигляді суто умовного умовиводу: посієш вчинок, пожнеш звичку, посієш звичку, пожнеш характер, посієш характер, пожнеш долю.
  2. Які з наведених виводів будуть правильними при умовному засновку "якщо працівникам не виплатити вчасно зарплату, знизиться якість праці"

-         працівникам зарплату не затримують. Отже, якість праці не знизиться

-         якість праці не знизилась. Отже, працівникам вчасно платять зарплату

-         якість праці знизилась. Отже, працівникам затримують зарплату

-         працівникам затримали зарплату. Отже, знижується якість праці

  1. Визначте структуру умовиводу, його модус і встановіть його правильність:

-         якщо лекція цікава, студенти її уважно слухають. Студенти не слухають лекцію, отже, вона нецікава.

-         якщо підприємство вчасно не сплачує податки, то зазнає штрафних санкцій. Це підприємство зазнало штрафних санкцій, отже, не сплатило вчасно податки.

-         якщо студент уважно читає підручник, він успішно відповідає на семінарі. Студент уважно прочитав підручник, отже, він успішно відповів на семінарі.

-         якщо судження загальностверджувальне, його суб’єкт розподілений. Дане судження не загальностверджувальне, отже в ньому суб’єкт не розподілений.

-         якщо людина важко працювала, вона втомлена. Ця людина втомлена, отже, вона важко працювала.

-         суддя не може розглядати справу, якщо він є родичем обвинуваченого. Дану справу розглядає суддя N. Отже, він не родич обвинуваченого.

-         якщо людина вживає значну дозу алкоголю, у неї порушена координація. В цієї особи порушена координація, отже, вона зловживала алкоголем.

-         якщо підприємства не впроваджують нові технології, вони стають не конкурентноздатними. Дане підприємство конкурентноздатне, отже, воно впроваджує нові технології.

  1. Визначте структуру розділово-категоричного умовиводу, встановіть його правильність:

-         держави бувають демократичними і тоталітарними. Ця держава не тоталітарна, отже, вона демократична.

-         він юрист або економіст. Оскільки він економіст, то не є юристом.

-         Ввечері вони йдуть або в кіно, або в ресторан. В ресторані їх немає, отже, вони в кіно.

-         В сусідній аудиторії йде заняття, або вона порожня. Аудиторія порожня, отже, там немає занять.

-         Помилку у бухгалтерському звіті можна зробити через неуважність чи недостатню кваліфікацію. Кваліфікація бухгалтера сумнівів не викликає, отже, він зробив помилку через неуважність.

  1. Визначте тип дилеми:

-         якщо проект на зборах затвердять, будуть невдоволені рядові працівники, а якщо відхилять – буде невдоволений начальник. Проект схвалять або відхилять, отже, будуть невдоволені рядові працівники чи начальник.

-         якщо людина працює на відповідальній посаді, то має високий доход. Якщо людина працює на відповідальній посаді, то має мало вільного часу. Доход А невисокий або А має багато вільного часу. Отже, А не працює на відповідальній посаді.

-         якщо він адвокат, то має юридичну освіту, якщо бухгалтер – економічну. Він не має юридичної або економічної освіти, отже, не працює адвокатом або бухгалтером.

-         якщо приймуть проект Н, то збільшиться обсяг будівництва, а якщо приймуть проект К, то збільшиться фінансування екологічних програм. Приймуть проект Н або К, отже, збільшиться або обсяг будівництва, або фінансування екологічних програм.

  1. Відновіть ентимеми і визначте тип умовиводу:

-         цей студент відсутній на лекції, бо він хворіє.

-         оженишся – пошкодуєш, не оженишся – теж пошкодуєш.

-         дане підприємство не можна віднести до великих чи середніх, отже, воно мале.

-         В крамниці переоблік, отже, вона зараз зачинена.

-         вип’єш чи не вип’єш – все умреш.

-         він купив диск, отже, на книжку в нього забракло грошей.

-         студент погано підготувався до семінару, бо не зміг відповісти навіть на прості питання.

-         істинним є частковостверджувальне судження, адже хибність частковозаперечного вже встановлена.

-         за перемогу змагались три учасники, перші два програли.

-         якщо працівник перевиконує виробничий план, то він отримує премію, а якщо відповідально ставиться до роботи – нагороджується цінним подарунком. Цього працівника не нагородили премією чи цінним подарунком.

 

Література:

Основна:

  1. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник – 10-те вид. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2008 – с. 141-166.
  2. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008 – с. 236-243.
  3. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – с.138-146.
  4. Хоменко І.В. Логіка: Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2007 – с.160-175.

 

Додаткова:

  1. Брюшинкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев. Учебное пособие. – М.: Новая школа, 1996. – 320 с.
  2. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика: Учебник для вузов – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998 – 528с.
  3. Гетманова А.Д. Выражение дедуктивных умозаключений традиционной логики в символической логике. Под ред. Б.В. Бирюкова – Мурманск, 1962 – 51с.
  4. Керолл Л. Логическая игра. — М.: Наука, 1991
  5. Кузина Е.Б. Практическая логика. Упражнения и задачи с объяснением способов решения. – М.: Институт международного права и экономики. Издательство "Триада, ЛТД", 1996 – 160 с.
  6. УемовА.И. Логические ошибки. Как они мешают правильно мыслить. – М.: Госполитиздат, 1958 – 119с.

 

 

Тема 10. Індукція та аналогія.

 

Мета заняття: вивчення особливостей індукції та аналогії; опрацювання видів індуктивних умовиводів та умовиводів за аналогією; опанування правил підвищення ймовірності висновку в цих типах умовиводів.

Студент повинен:

Знати: характерні риси індукції; структуру та види індуктивних умовиводів; принципи підвищення надійності висновку в популярній індукції; методи наукової індукції; особливості умовиводів за аналогією; структуру і види умовиводів за аналогією; принципи підвищення надійності висновку в умовиводах за аналогією.

Вміти: визначати тип індукції та ступінь обґрунтованості індуктивного висновку; застосовувати методи наукової індукції; встановлювати структуру умовиводу за аналогією та визначати тип аналогії.

 

Запитання

  1. Охарактеризуйте відмінності між дедукцією, індукцією та аналогією.
  2. У чому переваги, а в чому недоліки повної індукції порівняно з неповною?
  3. Чи може популярна індукція вести до істинних висновків?
  4. Охарактеризуйте методи наукової індукції.
  5. Розкрийте зв’язок індукції і статистичних узагальнень.
  6. Назвіть види аналогії.
  7. Які найтиповіші помилки в міркуваннях за аналогією?
  8. Розкрийте зв’язок між аналогією та моделюванням.

 

Вправи

  1. Які висновки можна отримати за допомогою повної індукції, а які – лише неповної:

-         всі троянди - рослини

-         всі книжки на цій поличці є підручниками з логіки

-         всі книжки є джерелами інформації

-         всі юристи знають різницю між законами і підзаконними актами

-         всі студенти цієї групи виконали домашнє завдання

-         всі підприємці прагнуть отримати прибуток

-         всі працівники цієї фірми мають вищу освіту

-         всі доповіді, заслухані на конференції, включено до збірки

-         всі студенти економічних спеціальностей вивчають макроекономіку

-         всі коти належать до хребетних

  1. Визначте вид міркувань та ступінь їх правдоподібності:

-         дощило в понеділок, вівторок, середу, четвер, п’ятницю, суботу й неділю. Отже, весь тиждень був дощ.

-         Цей працівник запізнився вчора, секретарка сказала, що позавчора він теж запізнився, і сьогодні на збори він також прийшов із запізненням. Значить, він щодня запізнюється.

-         На потоці три групи. В першій групі немає двійок за іспит, в другій – теж, в третій – також. Отже, весь потік склав іспит успішно.

-         У всіх аудиторіях на 2 поверсі зараз проходять заняття, методистка щойно зазирнула в кожну з них

-         На першій лекції першокурсники нудьгували, на другій – теж, третя лекція теж виявилась нецікавою, тож вони вирішили, що загалом навчання в університеті нецікаве

-         Перша фігура простого категоричного силогізму має спеціальні правила. Друга фігура простого категоричного силогізму має спеціальні правила. Третя фігура простого категоричного силогізму має спеціальні правила. Четверта фігура простого категоричного силогізму має спеціальні правила. Отже, всі фігури простого категоричного силогізму мають спеціальні правила.

-         Викладач опитав більше половини групи, і всі опитані студенти виконали домашнє завдання. Викладач зробив висновок, що вся група виконала домашнє завдання.

-         Всі жінки люблять квіти, адже всім жінкам, з якими мені довелось спілкуватись, подобаються квіти.

  1. Наведені висновки індуктивних міркувань. Наведіть міркування повністю і визначте його тип (повна чи неповна індукція):

-         Усі троянди – рослини

-         Всі студенти цієї групи підготувались до семінару

-         Всі люди – мислячі істоти

-         Всі трикутники мають вершину

-         Всі члени цієї сім’ї мають доход, вищий за середній

  1. Вкажіть метод наукової індукції:

-         В робочій групі, яка брала участь у програмі психологічного супроводу відсоток студентів з високим рівнем інтернального локус-контролю суттєво збільшився. В контрольній групі показники інтернальності локус-контролю залишились без змін. Це може свідчити про ефективність впровадженої програми психологічного супроводу.

-         В одній крамниці час від часу траплялись крадіжки, власник запідозрив, що причетний хтось із персоналу. Він продивився графіки роботи продавців – першого разу, коли сталась крадіжка, працювали N, M i K, другого – F, A, i N, третього –  D, L і N. Він зробив висновок, що злодій – N.

-         На пікніку частина гостей отруїлася. Виявилося, що всі вони їли тістечка. Також було встановлено, що жоден із тих, хто не їв тістечка, не отруївся. Звідси зробили висновок, що саме тістечка стали причиною отруєння.

-         Газ, який помістили в закриту посудину, нагрівається, при збільшенні температури збільшується і тиск газу. Отже, причина збільшення тиску – нагрівання.

-         Землероби здавна помітили, що в посушливі роки на різному ґрунті різні рослини дають гірші врожаї, ніж зазвичай, тож вони зробили висновок, що причина неврожаю – посуха.

  1. Встановіть структуру аналогії:

-         Перша книжка автора мала успіх, значить, наступна теж матиме успіх

-         Іван старанно працював впродовж семестру і склав іспит на відмінно, Марія теж старанно працювала впродовж семестру, значить, вона теж отримала відмінно

-         Олена навчалась в першій групі, і закінчила університет з червоним дипломом. Оксана – одногрупниця Олени, значить, вона теж закінчила університет з червоним дипломом

-         Інна Людмила, Олег, Назар і Ганна – однокурсники. Всі вони закінчили університет з червоним дипломом, кожен з них вільно володіє іноземною мовою, добре зарекомендував себе під час практики. Відомо, що Інна і Людмила знайшли хорошу роботу, значить, Олег, Назар і Ганна також знайшли хорошу роботу.

-         Клайв Льюїс був британцем, християнином, літературознавцем, професором Оксфордського університету, автором наукових праць. Джон Толкієн теж був британцем, християнином, літературознавцем, професором Оксфордського університету, автором наукових праць. Клайв Льюїс був відомим письменником, отже, Джон Толкієн теж був відомим письменником.

-         -Як ти зможеш написати книжку про Індію, якщо ти там ніколи не був?

- Данте теж ніколи не був у пеклі, але ж написав "Божественну комедію"

  1. Визначте тип аналогії (строга, нестрога, аналогія властивостей, аналогія відношень):

-         Ця людина не вживає алкоголю. Один із моїх сусідів буддист, і він ніколи не вживає алкоголю, а ця людина теж буддист

-         Іван і Петро – одногрупники. Іван в цьому семестрі вивчає філософію, отже, Петро теж вивчає в цьому семестрі філософію.

-         Найцивілізованіші нації так само близькі до варварства, як відполіроване залізо - до іржі. Народи нагадують метали: увесь блиск їх зовні.

-         Критик негативно відгукнувся про книжку, прочитавши лише одну сторінку. Коли йому за це дорікнули, він відповів "Щоб зрозуміти, що страва зіпсована, не потрібно їсти її до кінця"

-         На іспиті викладач каже студентам: "Уявімо, що ми в театрі – я глядач, а ви актори." – "Але ж у театрі має бути суфлер", – підхоплює студент.

 

Література:

Основна:

  1. Арутюнов В.Х. Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. Посібник для економістів. – 3-тє вид. – К.: КНЕУ, 2008. – с. 52-53.
  2. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник – 10-те вид. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2008 – с. 167-202.
  3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008 – с. 269-280.
  4. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – с.146-157.
  5. Хоменко І.В. Логіка: Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2007 – с.176-197.

 

Додаткова:

  1. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика: Учебник для вузов – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998 – 528с.
  2. Воробьев Н.В. Умозаключение по аналогии: Лекция. – М, 1963 – 26с.
  3. Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей // Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2002. – 359 с.
  4. Івін О.А. Логіка: Експериментальний навчальний посібник для факультативних курсів за вибором учнів старших класів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій. – К.: АртЕк, 1996. – 232 с.
  5. Кайберг Г. Вероятность и индуктивная логика / Пер. с англ. Б.Л. Лихтенфельда, послесл. и общ. ред. А.И.Ракитова – М.: Прогресс, 1978 – 374с.
  6. Старченко А.А. Роль аналогии в познании. На материалах исторического и правового исследования – М.: Высшая школа, 1961 – 52с.
  7. Уемов А.И. Логические основы метода моделирования – М.: Мысль, 1971 – 311с.
    1. Хоменко І.В. Логіка: Практикум: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2002 – 240с.

 

 

Тема 11. Некласична логіка.

 

Мета заняття: опанування студентами основних розділів сучасної логіки; закріплення навичок формалізації висловлювань засобами модальних логік; ознайомлення з багатозначними логіками та інтуїціоністською логікою.

Студент повинен:

Знати: головні особливості некласичної логіки; основні характеристики багатозначної логіки; характерні риси модальної логіки; основні види модальностей: алетичні, темпоральні, епістемічні, деонтичні; основні засади інтуїціоністської логіки.

Вміти: визначати модальність суджень; формалізувати модальні судження; обґрунтовувати специфіку підходу до закону виключення третього в інтуїціоністській логіці.

 

Запитання

  1. Вкажіть особливості некласичної логіки.
  2. Охарактеризуйте відомі вам багатозначні логіки.
  3. Що таке можливий світ?
  4. Що таке логічна необхідність і фізична необхідність, логічна можливість і фізична можливість?
  5. Що таке часовий потік?
  6. Як темпоральні модальності визначаються одна через одну?
  7. У чому полягає дилема Йоргенсона?
  8. Охарактеризуйте логіку санкцій Андерсона
  9. Наведена характеристика диз’юнкції виконується в інтуїціоністській логіці: для кожних формул А і В, якщо А v В є теоремою, то А є теоремою або В є теоремою. Покажіть, що цей принцип не є законом у класичній логіці.

 

Вправи

  1. Визначте тип наведених висловлювань (дескриптивне, алетичне епістемічне, деонтичне, темпоральне):

-         ми є тому, що нас не може бути

-         було колись – в Україні ревіли гармати

-         Як було, так було, все ж таки якось було, і ще ніколи так не було, щоб якось не було

-         я знаю, що нічого не знаю

-         народ мій є. Народ мій завжди буде. Ніхто не перекреслить мій народ

-         в СРСР майже все заборонено, а що дозволено, те обов’язкове

-         щоб очистити щось одне, потрібно забруднити інше. Але можна все забруднити, нічого не очистивши

-         в аудиторіях можна відчиняти вікна

-         усе дійсне є необхідним

-         незнання закону не звільняє від відповідальності

 

  1. Формалізуйте висловлювання:

-         усе дійсне є можливим

-         якщо щось необхідне, то неможливо, щоб воно не було дійсним

-         неможливо, щоб щось було водночас можливим і неможливим

-         якщо щось існує завжди, то невірно, що воно колись не існувало

-         якщо якийсь стан справ неможливий, то неможливо, що він колись існуватиме

-         якщо дія дозволена, то вона не заборонена

-         дозволено все, що не заборонено

-         якщо дія обов’язкова, вона не може бути забороненою

-         якщо я щось знаю, то я не сумніваюсь, що я це знаю

-         якщо я сумніваюсь, значить, я чогось не знаю

 

  1. Наведіть приклади з природної мови до таких формул деонтичної логіки:

-        

-        

-        

-        

-        

  1. Які з наведених формул деонтичної логіки правильні

-        

-        

-        

-        

-        

  1. Вкажіть чи є правильними наступні твердження. Обґрунтуйте та поясніть свою думку:

-         Основна вимога інтуїціонізму – інтуїтивна переконливість існування вихідних об’єктів теорії та послідовних етапів побудови наступних об’єктів. Проте, поняття «інтуїтивна переконливість» не уточнюється;

-         концепції, спрямованої на подолання кризи у основах математики та логіки, є використання ідеї актуальної нескінченності та закону виключеного третього. 

  1. Доведіть, що в інтуїціоністській логіці:

-                                 а → ¬ в ≡ в → ¬ а.

-                                 а → ¬ в ≡ ¬ ¬ (а → ¬ в)

 

Література:

Основна:

1. Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей: Навчальний посібник. – Л., 2004. – 359 с. – С. 129-137, 311

2. Карамишева Н.В. Логіка (теоретична і прикладна): Навчальний посібник. – К., 2011. – 455 с. – С. 308-337, 387-393.

3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008 – с. 439-463; 489-533.

4. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – с.311-340.

5. Хоменко І.В. Логіка-юристам. – К.1997 – с. 128-191.

 

Додаткова:

  1. Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Логіка дії/ Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К., 2008. – 528 с. – С. 314-316.
  2. Бочаров В.А., Маркин В.И. Введение в логику: Учебник. – М.: ИД "Форум": ИНФРА-М, 2008 – с. 274-376.
  3. Гетманова А.Д. Логика: Учебник. – М., 2002. – 416 с. – С. 366-397
  4. Жоль К.К. Логика: учеб. пособ. – М., 2004. – 399 с.
  5. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки: підручник. – К., 1997. – 349 с.
  6. ИвинА.А.Логика// http://www.philosophy.ru/edy/ref/logic/ivin.html#_Toc512455379 
  7. Ивин А.А. Модальные теории Яна Лукасевича//  http://iph.ras.ru/uplfile/root/biblio/2001/Ivin_Impl_1.pdf
  8. Ковкель Н.Ф. Логическая характеристика правових предписаний закона/ Логика и язык закона. – Минск, 2009. – 297 с. – С. 69-103.
  9. Малахов В.П. Логика для юристов. – М., 2002. – 432 с.

10.Никифоров А.Л. Интуиционизм// Логика. – М., 2001. – 223 с.

11.Шуман А.И. Философская логика. Истоки и эволюция. – М., 2001. – 363 с. 

 

 

Тема 12. Аргументація і доведення.

 

Мета заняття: опрацювання структури і видів доведення; вироблення навичок обґрунтовувати власну точку зору; розвиток вміння вести дискусію; опрацювання сучасних підходів до аргументації.

Студент повинен:

Знати: структуру та види доведення; види спростування; види дискусій; типи будови складної аргументації; основні сучасні концепції в теорії аргументації.

Вміти: аналізувати структуру доведення; будувати пряме й непряме доведення; встановлювати структуру складної аргументації.

 

Запитання

  1. У чому відмінність аргументації і доведення?
  2. Чим подібні апагогічне і розділове доведення? А в чому між ними відмінність?
  3. Чи згодні ви з тезою "чим більше аргументів у доведенні, тим воно надійніше"?
  4. Який із видів спростування є найсильнішим?
  5. Наведіть приклад зведення до абсурду.
  6. Охарактеризуйте основні види складної аргументації: підрядну, сурядну, множинну.
  7. Стисло охарактеризуйте основні сучасні концепції в теорії аргументації.

 

Вправи

  1. Побудуйте пряме і непряме доведення тези "Паління шкідливе для здоров’я".
  2. Чи буде теза спростованою, якщо показано:

-         що теза містить логічну суперечність

-         що більшість аргументів, наведених у доведенні, хибні

-         що між тезою і аргументами немає зв’язку

-         що антитеза істинна

  1. Наведіть аргументи для наступних тез:

-         Оптимісти живуть довше.

-         Цей товар буде мати популярність серед студентів-випускників.

-         Якщо нічого не вчити протягом семестру, можна не скласти іспит.

  1. Спростуйте наступні тези:

-         з істинності часткового судження завжди випливає хибність загального, адже вони протилежні між собою.

-         У поточному році люди в країні стали заможнішими, тому що інфляція знизилася.

-         Тепер наші продажі зростуть, адже ми витратили на рекламу удвічі більше коштів, ніж минулого року.

  1. Знайдіть аргументи, вкажіть спосіб доведення:

-         найстрашніше зло – смерть – не має до нас ніякого відношення; коли ми є, смерті ще немає, а коли смерть наступає, то нас вже немає (Епікур).

-         Студенти можуть скласти екзамен або на відмінно, або на добре, або на задовільно, або на незадовільно. На іспиті з філософії в нашій групі жоден не отримав ні відмінної, ні задовільної, ні незадовільної оцінки. Значить, всі склали іспит на добре.

-         Кожен із людей, що коли-небудь жили на Землі, певну кількість разів потиснув   комусь руку. Доведіть, що кількість людей, зробивших непарну кількість тиснень руки, є парним.

-         Нам відомо, що він не міг проникнути в кімнату ні через двері, ні через вікно, ні через димохід. Ми також знаємо, що він не міг сховатися в кімнаті, оскільки в ній сховатися ніде. Тоді як же він потрапив сюди?» - запитав Холмс. «Через дах!» - вигукнув Ватсон.  Він міг потрапити сюди тільки через дах! (А.Конан Дойль. Знак чотирьох).

 

Література

Основна:

1. Арутюнов В.Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. Посібник для економістів. – 3-тє вид. – К.: КНЕУ, 2008. – с. 56-59.

2. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник – 10-те вид. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2008 – с. 203-221.

3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008 – с.283-302.

4. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – с.201-224.

5. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: Четверта хвиля, 1997 – с. 219-248.

 

Додаткова:

  1. Алексеев А.П. Аргументация. Познание. Общение. – М.: Изд-во МГУ, 1991 – 150с.
  2. Аристотель. О софистических опровержениях // Соч. в четырех томах. М., 1978. Т.2
  3. Асмус В.Ф. Учение логики о доказательстве и опровержении. – М.: Госполитиздат, 1954.
  4. Болинджер Д. Истина – проблема лингвистическая. // Язык и моделирование социального взаимодействия. М., 1987.
  5. Брутян Г.А. Аргументация / Отв. ред. Э.Б.Макарян – Ер.: Изд-во АН АрмССР, 1984 – 105с.
  6. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика: Учебник для вузов – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998.
  7. Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей // Навчальний посібник.  – Львів: Афіша, 2002. 359 с. – С. 197- 245.
  8. Огородников В.П. Логика. Законы и принципы правильного мышления. – СПб.: Питер, 2004.
  9. Остин Джон. Как производить действия при помощи слов // Избранное. М.: Идея-Пресс, Дом интеллектуальной книги, 1999.
  10. Павлова Л.Г. Спор, дискуссия, полемика. М., 1991.
  11. Поварнин С.И. Спор. О теории и практике спора. СПб., 1996.
  12. Светлов В.А. Практическая логика. СПб., 2003.
  13. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию. Или переговоры без поражения. М., 1990.
  14. Хоменко І.В. Еристика: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2008 – 280с.
  15. Хоменко І.В. Логіка в задачах – К.: Четверта хвиля, 1998 – с.172-201.

 

 

Тема 13. Правила і помилки в суперечці.

 

Мета заняття: поглиблений аналіз визначеної теми; формування навичок ведення дискусії; розвиток вміння аналізувати аргументацію, виявляти та усувати помилки в аргументації.

Студент повинен:

Знати: правила доведення і спростування; типи найпоширеніших помилок в аргументації; структуру і види запитань та відповідей; основні типи некоректних запитань.

Вміти: виявляти помилки в аргументації; визначати типи найпоширеніших хитрощів у суперечках;аналізувати структуру запитання і визначати його вид; виявляти помилки у постановці запитань.

 

Запитання

1. У чому відмінність паралогізму від софізму?

2. Наведіть не менше двох прикладів порушень правил щодо тези, аргументів чи демонстрації.

3. Вкажіть особливості дискусії, диспуту, дебатів і полеміки.

 

Вправи

1. Вкажіть характер логічної помилки: Один лікар так заспокоював хворого: «За статистикою від цієї хвороби помирають дев’ять людей із десяти. Але в мене вже померли попередні дев’ять хворих. Ви – десятий, отже, обов’язково одужаєте».

2. Чи правильне з точки зору змісту і форми, наступне міркування: «Робітники не повинні вимагати підвищення своєї зарплатні. Оскільки будь-яке підвищення зарплати викликає відповідне підвищення цін на товари, але ж підвищення цін не в інтересах робітників?».

3. У чому помилки в нижченаведених міркуваннях:

-         ця людина любить піцу, бо вона італієць

-         якщо кактус поливати щодня, він невдовзі зацвіте. У мене на підвіконні фіалки, я їх щодня поливаю і вони цвітуть, а кактус, як і фіалки, рослина.

-         Цей студент проспав, оскільки він запізнився на заняття.

-         Твори В.Шекспіра – шедеври світової літератури, оскільки В.Шекспір – геній.

-         Огірки шкідливі для здоров’я. Достатньо вказати на те, що близько 90% людей, що померли від різноманітних інфекційних захворювань, систематично вживали в їжу огірки. Не менший відсоток тих, хто їли огірки, і серед людей, що постраждали в дорожньо-транспортних аваріях. Помічено також, що серед людей, які страждають на недостатній зір та слух, практично всі неодноразово куштували огірки або вживали їх постійно.

-         Чому опіум викликає сон? Опіум викликає сон тому, що в ньому міститься снотворна сила, яка має силу присипляти чуття.

-         Один із опонентів Н.Коперніка в 16 ст. висував проти його вчення наступні аргументи. «Земля не може обертатися навколо сонця. Адже в центрі Землі розташоване пекло, а воно має бути якомога далі від неба. Отже, саме Земля перебуває в центрі небесного простору».

-         Що краще: вічне блаженство чи бутерброд з шинкою? На перший погляд здається, що вічне блаженство краще. Але судіть самі. Що краще вічного блаженства? Ніщо! А бутерброд з шинкою краще ніж ніщо! Отже, бутерброд з шинкою краще, ніж вічне блаженство.

-         Якщо цьому хворому судилося померти, то він все одно помре – чи покличе він лікаря, чи ні. А якщо йому судилося одужати, то він одужає все одно – чи покличе лікаря, чи ні. Але оскільки йому судилося або померти, або одужати, то не варто кликати лікаря.

4. Визначте, чи використовуються логічно некоректні аргументи у наведених твердженнях.

-         Я директор, тому я правий.

-         Я не проти вашого підходу, я просто відстоюю свій.

-         Ми всі поважаємо Вас за інтелект і досвідченість, але ви надто молодий, щоб зайняти цю посаду.

-         Бригадиром слід обирати його. Він близький до начальства.  

5. На запитання «Яким є державний устрій і форма правління в Україні»? дайте відповідь:

-         правильну, пряму, повну;

-         правильну, побічну, часткову;

-         неправильну, пряму, часткову.

6. Проаналізуйте структуру запитань, визначте їх вид:

-         Хто вбив Цезаря?

-         Ніколи не слід брехати, чи не так?

-         Ви питимете каву чи чай?

-         Як можна збільшити прибуток за даних умов?

-         Чи вивчали ви в школі основи економічних знань?

-         Хто і коли відкрив Америку?

-         Чи знаєте ви, що паління шкідливе?

-         Який ваш улюблений предмет в цьому семестрі?

-         Який рівень ваших знань з англійської і чи достатній він для роботи синхронним перекладачем?

-         Ти знаєш, що ти – людина?

-         Хто із співробітників вашої компанії має власне авто?

7. В чому некоректність наведених запитань:

-         Хто був засновником кейнсіанства?

-         Хто винен у падінні гривні – нацбанк чи уряд?

-         Як спокусити одруженого холостяка?

-         Чому ви постійно запізнюєтесь?

-         Якого кольору абсолютно чорне тіло?

-         Коли був створений вічний двигун?

-         Чи корисний дощ?

-         Капітан Кук здійснив три подорожі. Під час якої з них він загинув – першої, другої чи третьої?

-         Санкт-Петербург розташований на ста пагорбах чи ста островах?

-         Коли відбулись останні вибори?

-         Що собі думає цей агрегат?

 

Література:

Основна:

1. Арутюнов В.Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. Посібник для економістів. – 3-тє вид. – К.: КНЕУ, 2008. – с. 56-59.

2. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник – 10-те вид. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2008 – с. 203-221.

3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008 – с.283-302.

4. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – с.201-224.

5. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: Четверта хвиля, 1997 – с. 219-248.

 

Додаткова:

  1. Аристотель. О софистических опровержениях // Соч. в четырех томах. М., 1978. Т.2
  2. Белнап Н, Стил Т. Логика вопросов и ответов. – М.: Прогресс, 1981. – 288с.
  3. Болинджер Д. Истина – проблема лингвистическая. // Язык и моделирование социального взаимодействия. М., 1987.
  4. Брутян Г.А. Аргументация / Отв. ред. Э.Б.Макарян – Ер.: Изд-во АН АрмССР, 1984 – 105с.
  5. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика: Учебник для вузов – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998.
  6. Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей // Навчальний посібник.  – Львів: Афіша, 2002. 359 с. – С. 197- 245.
  7. Ивин А.А. Риторика: искусство убеждать – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2003.
  8. Огородников В.П. Логика. Законы и принципы правильного мышления. – СПб.: Питер, 2004.
  9. Остин Джон. Как производить действия при помощи слов // Избранное. М.: Идея-Пресс, Дом интеллектуальной книги, 1999.
  10. Павлова Л.Г. Спор, дискуссия, полемика. М., 1991.
  11. Поварнин С.И. Спор. О теории и практике спора. СПб., 1996.
  12. Светлов В.А. Практическая логика. СПб., 2003.
  13. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию. Или переговоры без поражения. М., 1990.
  14. Хоменко І.В. Еристика: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2008 – 280с.
  15. Хоменко І.В. Логіка в задачах – К.: Четверта хвиля, 1998 – с.172-201.

 

 

Тема 14: Методики логічного аналізу текстів.

 

Мета заняття: формування навичок роботи з текстами; розвиток вміння викладати власну думку; формування дослідницьких навичок.

Студент повинен:

Знати: типи текстів; логічну структуру тексту; логічні особливості ділових текстів, наукових текстів; форми наукового знання.

Вміти: встановлювати структуру тексту; визначати наукову проблему, задачу, науковий парадокс, методологічний принцип; застосовувати навички критичного аналізу проблемних питань.

 

Запитання

  1. Загальна характеристика тексту. Логічна структура тексту.
  2. Логічна модель сучасного наукового пізнання та знання.
    1. Логічні методи й особливості викладення, аналізу та обґрунтування наукового тексту.

 

Вправи

1. Навести приклади важких для вашого розуміння текстів. Вказати причини за яких важко зрозуміти текст.

2. Скласти план майбутнього реферату з логіки (курсової роботи, виступу тощо), обґрунтувати його.

3. У підготовленому тексті реферату з логіки (курсової роботи, виступу тощо) виділити вступну, основну та заключну частини, обґрунтувати їх призначення. Підготувати анотацію текстів.

4. Проаналізувати публіцистичну (обсягом не менше 500 слів) або наукову статтю, обґрунтувати власний рівень розуміння цієї публікації.

5. Підготувати тексти оголошень про проведення наради, зборів, семінару, наукової конференції.

6. Проаналізувати логічну форму висловлень у тексті посадової інструкції державної або приватної установи.

7. Проаналізуйте одну з рецензій на Ваш улюблений фільм. Визначте структуру рецензії, послідовність частин, логічність викладення. Знайдіть неточності у побудові міркувань. Сформулюйте питання до автора.

8. Який вид згортання інформації застосовується при створенні наступного тексту:

«Ця книга про труднощі та втрати, сумніви й сподівання, омани та переслідування, що випадають на долю вчених до того, як істина бере гору і стає законом чи теорією».

9. Поясніть, що є зрозумілим і незрозумілим у наступному вірші Л.Керолла?

Був смажень, і швимкі яски

Сверли-спіралили в кружві,

Пичхали пиршаві псашки

І трулі долові.

10. Визначте та проаналізуйте основний цикл наукового пізнання з історії тієї наукової дисципліни, яку Ви вивчаєте.

9. Наведіть власні приклади емпіричних і абстрактних об’єктів науки, яку Ви вивчаєте.

11. Визначте, які з висловлювань виражають науковий факт:

-               Одне космічне тіло рухається навколо іншого за певною траєкторією.

-               У світі все взаємопов’язане.

-               Маса головного мозку кита становить 7000 г.

-               Всі люди здатні мислити.

-               Кожна комета має хвіст.

12. Проаналізуйте наступні висловлювання. Які з них можна визначити як наукову проблему, задачу, науковий парадокс, методологічний принцип, висновок?

-               «Якщо бути абсолютно логічним, то нічого не можна відкрити»

А.Ейнштейн.

-               Маса тіла залежить від швидкості його руху, тому маса нейтрино, які рухаються зі швидкістю, що наближається до швидкості світла, може переважити масу всієї галактики.

-               Подібне пізнається подібним.

-               Як комп’ютери впливають на мислення людини?

-               Чи породжує кожна галузь діяльності людини власну логіку?

13. Серед запитань визначте наукову проблему:

-               «Чи існує логіка історії? Чи не приховується за всіма випадковими одиничними подіями метафізична структура історії людства, яка за суттю своєю не залежить від поверхових культурно-політичних явищ, що відразу кидаються у вічі?» (О.Шпенглер).

-               Якщо в науці відбуваються революції, внаслідок яких виникає нове знання, чи втрачає своє значення «старе», попереднє знання?

-               Як побудувати вічний двигун?

-               Чи змінюється історично мова науки?

14. Серед прикладів наукових міркувань знайдіть гіпотезу:

-               Причиною більшості хронічних захворювань є інфекції.

-               Існує взаємозв’язок між еволюцією мікроорганізмів та еволюцією людини.

-               Багатство та клімат нерозривно пов’язані. Тропічний клімат та відсутність доступу до морської торгівлі зашкодили найбіднішим націям.

15. У науці співіснують альтернативні гіпотези (припущення). Чи суперечать наведені приклади гіпотез одна одній? Чи можуть вони бути одночасно істинними?

-               Життя виникло на Землі внаслідок самозародження; життя занесене на Землю з космосу метеоритами або кометами.

-               Життя на Марсі можливо існувало у зародковій формі; життя на Марсі ніколи н існувало в жодних формах.

-               Енергія у всесвіті зберігається постійно. За законом збереження енергії, якщо енергія звідкись забирається, то обов’язково кудись переходить. За іншим законом термодинаміки, будь-яка форма енергії рано чи пізно перетворюється на теплоту, яка рівномірно розсіюється і внаслідок цього повинна настати теплова загибель всесвіту.

16. Які логічні засоби використані для надання наступному опису комедійно-шаржированого характеру:

«Чудесный город Миргород!.. Если будете подходить к площади, то на время остановитесь полюбоваться видом: на ней находится лужа, удивительная лужа! Она занимает почти всю площадь. Прекрасная лужа!» Гоголь М. Миргород.

17. Проаналізуйте «логіку» діалогу царя з іноземним послом:

Царь

Вызывает антирес

Ваш технический прогресс:

Как у вас там сеют брюкву –

С кожурою али без?..

 

Посол

Йес!

 

Царь

Вызывает антирес

Ваш питательный процесс:

Как у вас там пьют какаву –

С сахарином али без?

 

Посол

Йес!

Л.А. Филатов «Про Федота-стрельца, удалого молодца».

 

Література

Основна:

  1. Берков В.Ф. Логика: Учебник. – Минск, 2001. – 416 с. – С. 209-240, 332-369.
  2. Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей: Навчальний посібник. – Л., 2004. – 359 с. – С. 270-280, 343-346.
  3. Карамишева Н.В. Логіка (теоретична і прикладна): Навчальний посібник. – К., 2011. – 455 с. – С.370-387, 439-447.

 

Додаткова:

  1. Александров Д.И. Логика. Риторика. Этика. – М., 2002. – 164 с.
  2. Гладунський та ін. Методологія наукових досліджень та методика викладання менеджменту зовнішньоекономічної діяльності. – Л., 2003. – 172 с. – С. 21-72.
  3. Грязнов Б.С. Логика. Рациональность. Творчество. – М., 1982. – 256 с.
  4. Кузин Ф. Кандиданская диссертация// Применение логических законов и правил// http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Science/kuzin/01.php
  5. Новиков А.М., Новиков Д.А. Методология научного исследования /Методология// http://methodolog.ru/books/methodology_full.pdf
  6. Новиков А.Д. Методология управления// http://methodolog.ru/books/metod_upr.pdf
  7. Петов В. Наука и квазинаука с методологической точки зрения// http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Science/Article/petr_nauk.php
  8. Ракитов А.И. Курс лекций по логике науки. – М., 1971. – 176 с.
  9. Рахманин Л.В. Стилистика деловой речи и редактирование служебных документов: учеб. пособ. – М., 1997. – 192 с.
  10. Рузавин Г.И. Методология научного познания. - М., 2005. – 287 с. – С. 108-123, 126-144, 147-150, 169-173, 175-179.
  11. Светлов В.А. Практическая логика: учеб. пособ. – СПб., 1997. – 575 с. – С. 399-418.
  12. Свинцов В.И. Логика и художественный текст// Логика. – М., 1998. – 351 с.
  13. Смирнов В.А. Логические методы анализа научного знания. – М., 2002. – 263 с. 
  14. Шалак В.И. Математические методы компьютерного контент-анализа текстов// http://iph.ras.ru/uplfile/root/biblio/2002/Trudy_NIS_2002.pdf
  15. Школа научной информации. Лекция 1. Научно-информационная деятельность как разновидность научного труда// http://www.bogoslov.ru/text/317066.html
  16. Школа научной информации. Лекция 6. О специфике информационного анализа и синтеза. Индексирование. Реферирование. Перевод научных текстов. Написание обзоров // http://www.bogoslov.ru/text/318343.html
  17. Щедровицкий Г. Процессы и структуры в мышлении. Лекции// http://gtmarket.ru/laboratory/basis/3270/3271

 

 

Тема 15. Управління та логіка прийняття рішень

 

Мета заняття: формування здатності до аналітичної діяльності; опанування методів оптимізації прийняття рішень; формування професійних вмінь та практичних навичок, розвиток самостійного мислення.

Студент повинен:              

Знати: основи логіки прийняття рішень; відмінність між проблемою й задачею; методи колективного пошуку рішень; основні засади аналізу альтернатив.

Вміти: формулювати власні варіанти розв’язання проблем; аргументовано викладати та відстоювати власну точку зору, слухати інших; порівнювати альтернативи і визначати критерії свого вибору; будувати "дерево рішень".

 

Запитання

  1. Мета і засоби управління.
  2. Логіка прийняття рішень.
  3. Оптимізація прийняття рішень та аналіз результатів.

 

Вправи

1. Підготувати виступ перед «споживачами» з приводу презентації нового товару або послуги. У тексті виступу запланувати постановку проблем у формі запитань та визначити шляхи їх розв’язання у формі відповідей.

2. Сформулювати проблему із сфери вашої майбутньої професійної діяльності й описати процес пошуку оптимального шляху розв’язання цієї проблеми.

3. Яким методом доцільніше користуватися під час пошуку оптимального рішення наступних питань:

-                     Яким чином окремі люди чи групи людей можуть оперативно поінформувати широку громадськість з приводу свого незадоволення матеріальним становищем?

-                     Що необхідно зробити, щоб зменшити злочинність, яка пов’язана з смертельними наслідками?

-                     Як здійснювати добір працівників у підрозділи установи, щоб вони працювали найефективніше?

4. За допомогою одного з групових методів, силами студентів всієї академічної групи чи окремої дослідницької групи, що формується із представників академгрупи, знайти оптимальний шлях розв’язання наступних питань:

-                     З’явився новий сильний конкурент на міжнародному ринку.

-                     З’явилася нова ефективна технологія виробництва товару. Діюча технологія була впроваджена нещодавно і ще себе не окупила.

-                     Страйковий комітет планує організувати страйк, який для фірми є загрозливим.

5. Наведіть аргументи на захист тези, що свідомо діяти і приймати рішення – це одне й те саме. Якщо Ви не згодні, то наведіть контраргументи.

6. Назвіть кількість альтернатив у ситуації вибору в наведених прикладах і визначте критерії, за якими здійснюють вибір.

-                     «Усюди є різні шляхи: одні – істинні, а інші – хибні, й вибір покладається на розум». (А.Арно, П.Ніколь)

-                     «Людині, яка запитала Сократа, одружуватися йому чині, він відповів: «Роби як бажаєш, - все одно розкаєшся». (Діоген Лаертський).

7. Визначте структуру (суб’єкт, об’єкт, характер переваги) у висловлюваннях:

-                     Корисніше ходити на роботу пішки, аніж їхати громадським транспортом.

-                     Давній друг кращий за нових двох.

-                     «Гіпотеза та краща, яка простіша» (Г.Лейбніц).

-                     Краще бути багатим і здоровим, ніж бідним і хворим.

-                     Деякі люди віддають перевагу незаконним діям.

-                     «Ви якому запаху віддаєте перевагу: запаху перемоги чи запаху грошей? (З мультфільму).

8. Визначте властивості остаточного прийняття рішення особою Н у таких ситуаціях:

-                     Особа Н вирішила ховати гроші «у панчоху» під час економічної кризи в країні.

-                     Особа Н вирішила їхати на роботу в країну Х, де багато безробітних.

-                     Особа Н взяла кредит у комерційному банку для покупки автомобіля під час економічного розквіту в країні.

9. Побудуйте модель прийняття рішення (дерево рішення) таких ситуацій:

-                     Студентові Н треба складати іспит з хімії, але він не підготувався. Студент Н повинен прийняти рішення, йти йому на іспит або не йти.

-                     Молода особа Н не має акторських даних, але мріє вступити до театрального інституту. Особа Н повинна вирішити, вступати чи не вступати до театрального інституту.

-                     Особа Н має зайвих 10000 грн. і повинна прийняти рішення, що з ними робити.

-                     Особа Н грає на фондовій біржі й повинна прийняти рішення: купувати чи не купувати акції компанії А, що не дає прибутку у час t.

 

Література

Основна:

  1. Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей: Навчальний посібник. – Л., 2004. – 359 с. – С. 281-294, 347-348.
  2. Карамишева Н.В. Логіка (теоретична і прикладна): Навчальний посібник. – К., 2011. – 455 с. – С. 337-350.
  3. Светлов В.А. Логика принятия решений// Практическая логика: учеб. пособ. – СПб., 1997. – 575 с. – С. 420-447.

 

Додаткова:

  1. Гладунський В.Н. Логічні таблиці для виявлення альтернатив у процесі вироблення управлінських рішень// http://vlp.com.ua/files/05_27.pdf
    1. Ерышев А.А., Лукашевич Е.Ф. Логика// http://chtalka.info/gr_11index.htm
  2. Жоль К.К. Логіка і прийняття рішення// Вступ до сучасної логіки. – К., 2002. – 151 с.Ладенко И.С., Тульчинский Г.Л. Логика целевого управления. – Новосибирск, 1988. – 207 с.
    1. Канке В.А. Современная этика. – М., 2008. – 394 с. – С.18-39
  3.  Лобовиков В.О. Этика и логика (Этическая логика и логическая этика - взаимодополняющие научные направления)// http://iph.ras.ru/elib/EM6_1.html
  4. Логіка прийняття рішень//Вступ до сучасної юридичної логіки: монографія/ ред. М.І.Панов. – Х., 2001. – 196 с.
  5. Михалкин Н.В. Содержание процесса принятия решений и особенности этого процесса в судебной практике// Логика и аргументация в судебной практике: учеб. пособ. – СПб., 2004. – 336 с.
  6. Навроцький В.П. Прийняття рішень і практичні міркування/Логіка соціальної взаємодії. – Х., 2005. – 202 с. – С. 74-86.
  7. Новиков А.Д. Методология управления// http://methodolog.ru/books/metod_upr.pdf
  8. Рузавин Г.И. Методы и принципы принятия решений в экономике/ Методология научного познания.- М., 2005. – 287 с. – С. 241-250.

 

 

Тема 16. Історія логіки як науки.

 

Мета заняття: загальний огляд розвитку логіки; ознайомлення зі специфікою логічної проблематики в різні історичні епохи; вивчення особливостей сучасної логіки

Студент повинен:

Знати: специфіку традиційної логіки та її основних представників; основні риси та головних представників символічної логіки; особливості сучасної логіки та застосування результатів логічних досліджень в інших галузях пізнання і діяльності.

Вміти: застосовувати навички наукового обґрунтування власної точки зору; співставляти логічні вчення різних дослідників; простежувати новаторство і спадковість в розвитку логічної проблематики.

 

          Запитання        

  1. Які основні історичні етапи розвитку логіки?
  2. Хто є засновником традиційної логіки? Що Ви можете про нього розповісти?
  3. Коли вперше починає вживатись слово «логіка»?
  4. Хто з мислителів вважається автором символізації логіки (один з перших, хто застосував математичні принципи для встановлення істинності наших суджень)?
  5. В яких науках і сферах діяльності знаходить активне застосування символічна логіка?
  6. Чи розвивається логіка відповідно до зростаючих вимог НТП на сучасному етапі?
    1. Назвіть основні розділи сучасного логічного знання.
    2. Яких представників некласичної логіки Ви знаєте?
    3. Визначте основні відмінності між традиційною і сучасною логікою.
    4. Яким є значення класичної логіки на сучасному етапі?

 

Література:

  1. Маковельский А. О. История логики: М., 2004. – 478 с.
  2. Попов П. С. История логики нового времени. - М., Издательство МГУ, 1960.
  3. Стяжкин Н. И. Формирование математической логики. - М., 1967.
  4. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – с.341-383.
  5. Хоменко І.В. Логика - юристам. - М., 1997. -  386с.
  6. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008 – с.107-126.
  7. Кондаков И.В. Логика. - М., 1954. - С. 68.
  8. Хоменко И.В., Алексюк И.А. Основы логики. - М., 1996. - С. 113.
  9. Формальная логика. Л., 1977.
  10. Хоменко И.В. Что такое логика / / Краски творчества. К., 1995. - С. 83-95.
  11. Кирилов В.И., Старченко А.А. Логика: ученик для юридических вузов. – Изд. 5-е, перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – 256 с.
  12. Попович М.В. Очерк развития логических идей в культурно-историческом контексте – К.: Наукова думка, 1979 – 243с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Самостійна робота студентів

 

Самостійна робота з дисципліни “Логіка” містить такі форми роботи:

  1. 1.     Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу.
  2. Підготовка теоретичних питань відповідного семінарського заняття (див. плани семінарських занять) При підготовці доповіді студенти спираються на матеріал основних підручників та додаткових джерел до відповідної теми. Залежно від ґрунтовності висвітлення питання студент отримує оцінку в межах від 1 до 3 балів. За доповнення і участь в обговоренні студент може отримати оцінку в межах від 1-2 балів.
  3. Розв’язання вправ до відповідної теми семінару (див. плани семінарських занять) До кожного семінарського заняття виноситься ряд вправ, які студенти мають виконати вдома, спираючись на конспекти лекцій, підручники і додаткову літературу до відповідної теми. На семінарському занятті завдання може перевірятись (повністю чи вибірково), загалом під час опитування студент має продемонструвати розв'язання 1-3 завдань, за кожну правильну відповідь отримує 1 бал. Оцінка студента за виконання вправ домашнього завдання до одного семінарського заняття може бути в межах 1-3 балів.
  4. 4.     Підготовка до модульних контрольних робіт. Впродовж семестру заплановано 3 модульні контрольні роботи, які присвячені контролю знань з відповідного набору тем. Оцінка за модульну контрольну – в межах 0-10 балів.
  5. Виконання індивідуальних завдань. До індивідуальних завдань належать підготовка реферату і словника базових термінів.

5.1.Підготовка реферату. Впродовж семестру студент має підготувати і захистити один реферат. Реферати захищаються на консультаціях впродовж семестру. Оцінка за реферат – від 1 до 10 балів залежно від повноти розкриття теми та дотримання вимог щодо написання і оформлення реферату. Тема реферату обирається з наведеного переліку і узгоджується з викладачем. Обсяг реферату 12-15 сторінок стандартного машинописного тексту формату А–4 (14 розмір, шрифт Times New Roman, 1.5 інтервал, поля з кожного боку – 2 см.). Зміст реферату повинен бути структурованим за планом, містити вступ, основну частину, висновки, список використаної наукової літератури.

Теми рефератів:

  1. Мислення як предмет логіки.
  2. Логіка і юриспруденція.
  3. Логіка і економіка.
  4. Логіка і гуманітарні науки: психологія, соціологія, мовознавство, філософія.
  5. Логіка і точні науки: математика, кібернетика.
  6. Основні закони формальної логіки.
  7. Мислення і мова.
  8. Логіка і семіотика.
  9. Логіка стародавньої Індії.
  10. Антична логіка.
  11. Логіка в період Середньовіччя. Схоластичні диспути.
  12. Роль логіки в становленні наукового методу в Новий час.
  13. Математична логіка.
  14. Основні напрямки сучасної логіки.
  15. Історія розвитку логіки в Україні.
  16. Діалектична логіка в СРСР.
  17. Роль логіки у формуванні культури мислення.
  18. Поняття та його мовний вираз.
  19. Види ознак та їх відображення в понятті.
  20. Логічний аналіз термінів у економіці та юриспруденції.
  21. Роль визначень у діяльності юриста та економіста.
  22. Поділ та класифікація у юридичній та економічній діяльності.
  23. Судження та його мовний вираз.
  24. Зв’язок виводів за "логічним квадратом" із основними законами логіки.
  25. Метод таблиць істинності в логіці.
  26. Формалізація природних висловлювань засобами логіки висловлювань.
  27. Логіка предикатів.
  28. Типові помилки в простому категоричному силогізмі.
  29. Види полісилогізмів.
  30. Скорочені умовиводи в реальній практиці міркувань.
  31. Трилеми і полілеми.
  32. Роль індукції в науковому пізнанні та практичній діяльності.
  33. Засоби підвищення надійності висновків при індукції та аналогії.
  34. Індукція і аналіз статистичних даних.
  35. Аналогія і метод моделювання.
  36. Логічний аналіз гіпотез.
  37. Сучасний етап розвитку логіки.
  38. Класична й некласична логіки.
  39. Багатозначні логіки (Лукасевича, Бочвара, Белнапа).
  40. Алетична логіка і теорія можливих світів.
  41. Темпоральна логіка.
  42. Епістемічна логіка.
  43. Деонтична логіка і юридична практика.
  44. Історичний розвиток та гносеологічні підстави виникнення логіцизму, формалізму та інтуїціонізму в науковому та філософському пізнанні.
  45. Логічний аналіз запитань і відповідей.
  46. Логічні основи переконання.
  47. Логіка і мистецтво суперечки.
  48. Коректні і некоректні прийоми в суперечці.
  49. Роль спростування і критики у пізнанні.
  50. Види суперечок і їх роль у юриспруденції та економічній діяльності.
  51. Типологія логічних помилок.
  52. Логічні парадокси.
  53. Доведення і спростування суджень у суді.
  54. Логічна структура юридичного документа.
  55. Логічний аналіз ділового тексту
  56. Логічний аналіз принципів побудови системи наукового знання.
  57. Проблема логічного обґрунтування філософських теорій.
  58. Моделювання психологічних процесів засобами логіки.
  59. Логіка прийняття рішень.
  60. Логіка соціальної взаємодії.
  61. Логічна структура конфлікту.
  62. Логіко-методологічні аспекти теорії керування.

 

5.2.Підготовка і захист словника базових термінів. Впродовж семестру студент може підготувати і захистити словник базових термінів. Словник базових термінів складається із 100 визначень основних понять і категорій логіки, взятих з різних тем. З однієї теми студент може вибрати не більше 10 ключових понять. Захист словника відбувається на консультації впродовж семестру, студент має навести визначення кількох термінів на вибір викладача. Залежно від повноти відповідей і ретельності підготовки словника студент отримує за виконання цього завдання від 1 до 10 балів.

 

  1. Виступ на студентській науковій конференції. Студент може підготувати доповідь на щорічну студентську наукову конференцію. Доповідь має стосуватись актуальної проблеми логіки. Тема доповіді заздалегідь узгоджується з викладачем. Обсяг тез – 2-3 сторінки стандартного машинописного тексту формату А–4 (14 розмір, шрифт Times New Roman, 1.5 інтервал, поля з кожного боку – 2 см.). При підготовці доповіді студент має опрацювати орієнтовно 10-15 джерел із обраної тематики, приблизний перелік джерел узгоджується з викладачем.

        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

 

З дисципліни ___Логіка________________________________________

 

Для студентів напряму підготовки_______________________________

 

Спеціальності ________________________________________________

 

 

Денна форма навчання

№ семінарського заняття

Форма

самостійної роботи студента

Види

семінарських занять

Максимальна кількість балів

За систематичність і активність роботи на семінарських заняттях

Змістовний модуль № 1

Заняття №1

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-розгорнута бесіда

3

Заняття №2

Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

Дискусія з елементами аналізу

3

Заняття №3

Розв’язання задач з логіки

Семінар-вирішення ситуаційних вправ

3

Заняття №4

Розв’язання задач з логіки

Семінар-вирішення ситуаційних вправ

3

Заняття №5

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-розгорнута бесіда

3

Змістовний модуль № 2

Заняття №6

Розв’язання задач з логіки

Семінар-вирішення ситуаційних вправ

3

Заняття №7

Підготовка доповідей

Семінар-конференція

3

Заняття №8

Розв’язання задач з логіки

Семінар-вирішення ситуаційних вправ

3

Заняття №9

Розв’язання задач з логіки

Семінар-вирішення ситуаційних вправ

3

Заняття №10

Завчасна підготовка за визначеними темами

Семінар-дискусія

3

Заняття №11

Розв’язання задач з логіки

Семінар-вирішення ситуаційних вправ

4

Змістовний модуль № 3

Заняття №12

Підготовка доповідей

Семінар-конференція

3

Заняття №13

Розв’язання задач з логіки

Семінар-вирішення ситуаційних вправ

3

Заняття №14

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-розгорнута бесіда

4

Заняття №15

Завчасна підготовка за визначеними темами

Семінар-дискусія

3

Заняття №16

Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

Дискусія з елементами аналізу

3

Разом балів за роботу на семінарських заняттях  

        50

За виконання модульних (контрольних) завдань

Модуль № 1

Написання модульної контрольної роботи

10

Модуль № 2

Написання модульної контрольної роботи

10

Модуль № 3

Написання модульної контрольної роботи

10

Разом балів за модульний контроль

30

За виконання індивідуальних завдань

Види індивідуальний завдань

(студент обирає не більше 2-х завдань упродовж семестру)

  1. Написання реферату

10

  1.         Підготовка словника базових термінів

10

  1. Виступ на студентській конференції

10

Разом балів за виконання індивідуальних завдань

20

Всього балів за СРС

100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Поточний контроль знань

Поточний контроль здійснюється протягом семестру з метою перевірки розуміння та засвоєння матеріалу дисципліни. Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

а) систематичність та активність роботи на семінарських заняттях – на кожному семінарському занятті викладач проводить опитування з теоретичних питань і перевіряє розв’язання вправ з домашніх завдань.

б) засвоєння тематичних блоків – впродовж семестру проводиться 3 контрольні роботи (30-40 хв.), кожна з яких охоплює матеріал кількох тем.

в) виконання завдань для самостійної роботи – підготовка і написання рефератів, словника базових термінів.

Підсумковий контроль знань відбувається у формі диференційованого заліку, оцінка складається з оцінок, отриманих в семестрі за різні форми поточного контролю знань.

Поточний та підсумковий контроль знань студентів оцінюється по кожному виду роботи за наведеною схемою:

 

Вид роботи

Макс. кількість балів

Зміст роботи

Усні відповіді на  семінарських заняттях (теоретичні питання, вправи з домашнього завдання )

3-4 за кожне заняття,

50 – за семестр

Систематичність відвідування лекцій та активність на семінарських заняттях

Контрольні роботи на семінарських заняттях

10 за кожну контрольну,

30 – за семестр

Перевірка рівня опрацювання окремої теми 

Підготовка і написання реферату, словника базових термінів

10 за кожен вид роботи, 20 – за семестр

Набуття практичних навичок самостійної роботи з вивчення проблем логіки, опрацювання навчальної і наукової літератури

 

Приклади типових завдань до модульної контрольної роботи №1

1. Дайте визначення логіки.

2. Назвіть основні форми мислення       

3. Дайте визначення семіотики.

4. Розкрийте 3 види знаків.

5. По відношенню до поданого поняття знайдіть найближчі більше та менше за обсягом: Викладач права

6. Зобразіть відношення між поняттями за допомогою кіл Ейлера: Студент; студент-заочник; любитель музики; киянин

7. Знайдіть ділене поняття, члени поділу та визначте основу поділу: Тварини поділяються на хижаків та травоїдних

8. Вкажіть, яке з правил визначення порушене: Економіка – наука про цінні папери

9. Визначте тип судження, зобразіть відношення між S i P за допомогою діаграм Ейлера, визначте розподіленість термінів: Деякі домашні тварини є собаками

10. Побудуйте судження, яке б було у відношенні підпорядкування до даного: Всі громадяни сплачують податки

 

Приклади типових завдань до модульної контрольної роботи №2

1.Формалізуйте висловлювання: Якщо студент має академзаборгованість чи заборгованість в оплаті навчання, він не переводиться на наступний курс.

2. Побудуйте таблицю істинності формули:    (А /\ В) \/ (А ↔ В)

3. Здійсніть обернення, перетворення і протиставлення предикату: Всі крадіжки є протиправними вчинками

4. Використавши три терміни, побудуйте правильний силогізм, вкажіть його фігуру та модус: Студенти, ті, хто складає іспити, ті, хто має право на пільговий проїзд в громадському транспорті

5. Яке правило силогізму порушене: Рух – вічний; ходіння на роботу рух; отже ходіння на роботу вічне

6. У наведеному прикладі виразіть умовивід в символічній формі, назвіть модус і визначте, чи він правильний: Якщо бухта замерзає, то кораблі не можуть зайти до неї. Зараз кораблі не можуть зайти до бухти. Значить, бухта замерзла.

7. Визначте тип дилеми: Якщо Н.Н . діяв з власної волі, то він нечесна людина. Якщо він діяв не з власної волі, то він – іграшка в руках іншого. Н.Н. діяв або з власної волі, або ні, отже, він або нечесна людина, або іграшка в руках іншого.

8. Встановіть структуру аналогії (зразок, суб’єкт, основну і переносну ознаки): Іван і Олена одногрупники, Івану подобається навчатись, значить, Олені теж подобається навчатись

9. До якого типу належить висловлювання: Ще так не було, щоб якось не було

10. Формалізуйте алетичне висловлювання: Якщо щось необхідне, то воно можливе.

 

Приклади типових завдань до модульної контрольної роботи №3

  1. Дайте визначення доведення.
  2. Назвіть види суперечок за метою.
  3. Розкрийте структуру доведення.
  4. В чому полягає апагогічне доведення?
  5. Вкажіть основні ідеї теорії аргументації С.Тулміна.
  6. Вкажіть логічні характеристики наукового тексту.
  7. Чим управлінська проблема відрізняється від управлінської задачі?
  8. Наведіть не менше 2 софізмів.
  9. Яка ідея Р.Луллія була важливою для сучасної логіки?
  10. В чому полягала формалізація в математичній логіці?

 

         Сума балів поточного контролю знань студентів залежно від роботи студента протягом семестру може складати 0–100 балів.

 

         Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

 

Оцінка за шкалою ECTS

Кількість балів

Оцінка за національною шкалою

А

90–100

5 (відмінно)

В

80-89

4 (добре)

С

70–79

D

66-69

3 (задовільно)

E

60-65

FX

21–59

2 (незадовільно) з можливістю повторного складання

F

0–20

2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

Ліквідація академічної заборгованості з дисципліни.

Студенти, які набрали за всі форми роботи в сумі 21-59 балів, перескладають ті форми роботи (усні відповіді, контрольні роботи, індивідуальні завдання), з яких вони не отримали достатньо балів. Студенти, які в сумі набрали 0-20 балів, повторно вивчають курс, виконуючи ті ж форми роботи, що й студенти заочної форми навчання.

 

 

Особливості поточного та підсумкового контролю знань студентів заочної форми навчання

Поточний і підсумковий контроль знань студентів заочної форми навчання охоплює самостійну роботу над домашніми завданнями і підсумкову модульну контрольну роботу

Сумарна оцінка за самостійну роботу студентів заочної форми навчання може бути в межах 0-60 балів. Самостійна робота студентів заочної форми навчання містить такі форми:

1. Підготовка реферату. Студент має підготувати і захистити один реферат. Реферати захищаються на консультаціях. Сумарна оцінка за реферат – 0-20 балів – складається з оцінки за написання реферату (від 1 до 10 балів залежно від повноти розкриття теми та дотримання  технічних вимог) та оцінки за його захист (0-10 балів залежно від рівня відтворення змісту реферату, повноти відповідей щодо змісту матеріалу, представленого в рефераті).  Тема реферату обирається з нижченаведеного переліку і узгоджується з викладачем. Викладач рекомендує орієнтовний список джерел до кожної теми. Обсяг реферату 10-15 сторінок стандартного машинописного тексту формату А–4 (14 розмір, 1.5 інтервал, поля з кожного боку – 2 см.). Зміст реферату повинен бути структурованим за планом, містити вступ, основну частину, висновки, список використаної наукової літератури.

Теми рефератів:

  1. Мислення як предмет логіки.
  2. Логіка і юриспруденція.
  3. Логіка і економіка.
  4. Логіка і гуманітарні науки: психологія, соціологія, мовознавство, філософія.
  5. Логіка і точні науки: математика, кібернетика.
  6. Основні закони формальної логіки.
  7. Мислення і мова.
  8. Логіка і семіотика.
  9. Логіка стародавньої Індії.
  10. Антична логіка.
  11. Логіка в період Середньовіччя. Схоластичні диспути.
  12. Роль логіки в становленні наукового методу в Новий час.
  13. Математична логіка.
  14. Основні напрямки сучасної логіки.
  15. Історія розвитку логіки в Україні.
  16. Діалектична логіка в СРСР.
  17. Роль логіки у формуванні культури мислення.
  18. Поняття та його мовний вираз.
  19. Види ознак та їх відображення в понятті.
  20. Логічний аналіз термінів у економіці та юриспруденції.
  21. Роль визначень у діяльності юриста та економіста.
  22. Поділ та класифікація у юридичній та економічній діяльності.
  23. Судження та його мовний вираз.
  24. Зв’язок виводів за "логічним квадратом" із основними законами логіки.
  25. Метод таблиць істинності в логіці.
  26. Формалізація природних висловлювань засобами логіки висловлювань.
  27. Логіка предикатів.
  28. Типові помилки в простому категоричному силогізмі.
  29. Види полісилогізмів.
  30. Скорочені умовиводи в реальній практиці міркувань.
  31. Трилеми і полілеми.
  32. Роль індукції в науковому пізнанні та практичній діяльності.
  33. Засоби підвищення надійності висновків при індукції та аналогії.
  34. Індукція і аналіз статистичних даних.
  35. Аналогія і метод моделювання.
  36. Логічний аналіз гіпотез.
  37. Сучасний етап розвитку логіки.
  38. Класична й некласична логіки.
  39. Багатозначні логіки (Лукасевича, Бочвара, Белнапа).
  40. Алетична логіка і теорія можливих світів.
  41. Темпоральна логіка.
  42. Епістемічна логіка.
  43. Деонтична логіка і юридична практика.
  44. Історичний розвиток та гносеологічні підстави виникнення логіцизму, формалізму та інтуїціонізму в науковому та філософському пізнанні.
  45. Логічний аналіз запитань і відповідей.
  46. Логічні основи переконання.
  47. Логіка і мистецтво суперечки.
  48. Коректні і некоректні прийоми в суперечці.
  49. Роль спростування і критики у пізнанні.
  50. Види суперечок і їх роль у юриспруденції та економічній діяльності.
  51. Типологія логічних помилок.
  52. Логічні парадокси.
  53. Доведення і спростування суджень у суді.
  54. Логічна структура юридичного документа.
  55. Логічний аналіз ділового тексту
  56. Логічний аналіз принципів побудови системи наукового знання.
  57. Проблема логічного обґрунтування філософських теорій.
  58. Моделювання психологічних процесів засобами логіки.
  59. Логіка прийняття рішень.
  60. Логіка соціальної взаємодії.
  61. Логічна структура конфлікту.
  62. Логіко-методологічні аспекти теорії керування.

 

2. Підготовка і захист словника базових термінів. Впродовж семестру студент може підготувати і захистити словник базових термінів. Словник базових термінів складається із 100 визначень основних понять і категорій логіки, взятих з різних тем. З однієї теми студент може вибрати не більше 10 ключових понять. Захист словника відбувається на консультації впродовж семестру, студент має навести визначення кількох термінів на вибір викладача. Залежно від повноти відповідей і ретельності підготовки словника студент отримує за виконання цього завдання від 1 до 20 балів.

 

 

3. Підготовка завдання з історії логіки. Студент має заповнити нижченаведену таблицю

 

 

№№

пп/п

Відомі імена з історії логіки

Їх держава, етнічна, націо-нальна належність

Період життя та діяльності

Школа, течія, до яких належали

Їх внесок у розвиток логіки

1

2

3

4

5

6

11

Готама

Індійський логік і філософ

Середина І-го тисячоліття

Засновник

школи ньяя

Ідея п'ятичленового силогізму: теза, підстава, приклад, застосування, вивід. Істину можна досягти через логічний вивід; авторитет, порівняння

Зразок для виконання

  1.  

Парменід

?

?

?

?

  1.  

Зенон Елейський

?

?

?

?

  1.  

Протагор

?

?

?

?

  1.  

Сократ

?

?

?

?

  1.  

Платон

?

?

?

?

  1.  

Арістотель

?

?

?

?

  1.  

Хрисіпп

?

?

?

?

  1.  

Гален

?

?

?

?

  1.  

Порфирій

?

?

?

?

  1.  

Боецій

?

?

?

?

  1.  

Абеляр

?

?

?

?

  1.  

Ібн-Сіна

?

?

?

?

  1.  

Маймонід

?

?

?

?

  1.  

Ф. Бекон

?

?

?

?

  1.  

М. Кузанський

?

?

?

?

  1.  

Р. Декарт

?

?

?

?

  1.  

Г. В. Лейбніц

?

?

?

?

  1.  

Д. С. Мілль

?

?

?

?

  1.  

І. Кант

?

?

?

?

  1.  

Г.Гегель

?

?

?

?

  1.  

Д. Буль

?

?

?

?

  1.  

А. М. Тьюрінг

?

?

?

?

  1.  

Б. Рассел

?

?

?

?

  1.  

К. Гедель

?

?

?

?

  1.  

К. Твардовський

?

?

?

?

  1.  

А. Марков

?

?

?

?

  1.  

Л.Вітгенштайн

?

?

?

?

  1.  

К. Шеннон

?

?

?

?

  1.  

П. В. Копнін

?

?

?

?

Заповнюючи таблицю, слід зупинятись на внеску зазначених мислителів саме в логіку, не зачіпаючи інших аспектів їх творчості. Сумарна оцінка за таблицю – 0-20 балів – складається з оцінки за підготовку таблиці (0-10 балів залежно від правильності і повноти відповідей) і оцінки за її захист (0-10 балів залежно від точності відтворення інформації, наведеної в таблиці). Студент захищає її на консультації.

 

Підсумкова контрольна робота виконується на заліковому занятті, оцінка за неї – 0-40 балів. Контрольна охоплює питання з усіх тем.

 

Зразок підсумкової контрольної роботи.

  1. Назвіть основні закони логіки.
  2. Знайдіть більше і менше за обсягом до поняття: кредит.
  3. 3.     Зобразіть за допомогою схем Ейлера відношення між обсягами понять: банк, акціонерний банк, міжнародний банк, фінансова установа.
  4. Встановіть тип визначення і перевірте його правильність, якщо визначення неправильне, вкажіть, в чому полягає помилка: бухгалтер – фахівець з бухгалтерії
  5. 5.     Визначте структуру поділу і перевірте його правильність: студенти поділяються на бюджетників і контрактників.
  6. Встановіть тип судження (атрибутивне, релятивне чи екзистенційне), визначте його кількість та якість: більшість банків надають кредити.
  7. 7.     Наведені терміни з вказівкою їх розподіленості. Побудуйте із них категоричне висловлювання і зобразіть відношення між термінами за допомогою кіл Ейлера: акціонери (S-) громадяни України (Р-)
  8. 8.     Запишіть структуру судження мовою логіки висловлювань: якщо підприємство отримає прибуток, то працівники отримають премію, а якщо прибутку не буде, то частину працівників доведеться скоротити.
  9. Побудуйте таблицю істинності для формули: (А/\В) → (А\/В)
  10. 10.                 Здійсніть обернення, перетворення і протиставлення предикату наведеного судження: Всі акціонери отримали дивіденди.
  11. Визначте терміни, фігуру і модус силогізму: Всі студенти цієї групи склали залік, цей студент не склав заліку, отже, він не належить до цієї групи.
  12. Назвіть принципи підвищення надійності висновку в популярній індукції.
  13. 13.                 Визначте модус умовно-категоричного виводу і запишіть його структуру: якщо ціна акцій зростає, попит на них підвищується, попит на акції підвищився, отже, їх ціна зросла.
  14. 14.                 Відновіть ентимему в розділово-категоричний вивід і запишіть його структуру: угода буде укладена чи ні, але все одно директор буде невдоволений.
  15. 15.                 Встановіть тип модального висловлювання і запишіть його формулу: що неможливе, те не є необхідним.
  16. Назвіть помилки щодо тези.
  17. Чим відрізняються дискусія і полеміка?
  18. Вкажіть основні ідеї "нової риторики" Х.Перельмана та Л.Ольбрехтс-Титеки
  19. Вкажіть логічні характеристики ділових текстів.
  20. 20.    Назвіть не менше 5 методів оптимізації рішень.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Основна:
  1. Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: навчальний посібник для економістів. – 3-тє вид., без змін. – К.: КНЕУ, 2008 – 144с.
  2. Бочаров В.А., Маркин В.И. Введение в логику: университетский курс – М.: ФОРУМ: ИНФРА-М, 2008 – 560с.
  3. Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей // Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2002. – 359 с.
  4. Івін О.А. Логіка – К.: АртЕк, 1996.
  5. Ішмуратов А Т. Вступ до філософської логіки. — К., 1997.
  6. Жеребкін В. Є. Логіка: Підручник. 10-те вид., стер. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2008 – 255с.
  7. Конверський А. Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник для студентів вищих навчальних закладів. 2-ге вид. – К.: Центр учбової літератури, 2008 – 536с.
  8. Тофтул М. Г. Логіка: Підручник. – вид.2-ге – К.: 2006 – 400с.
  9. Хоменко І.В. Логіка: Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 335с.
  10. Хоменко І.В. Логіка: Практикум: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2002 – 240с.

 

Додаткова:

  1. Александров Д.И. Логика. Риторика. Этика. – М., 2002. – 164 с.
  2. Алексеев А.П. Аргументация. Познание. Общение. – М.: Изд-во МГУ, 1991 – 150с.
  3. Аристотель О софистических опровержениях // Соч. в четырех томах. М., 1978. Т.2.
  4. Асмус В.Ф. Учение логики о доказательстве и опровержении – М.: Госполитиздат, 1954 – 87с.
  5. Белнап Н, Стил Т. Логика вопросов и ответов. – М.: Прогресс, 1981. – 288с.
  6. Болинджер Д. Истина – проблема лингвистическая. // Язык и моделирование социального взаимодействия. М., 1987.
  7. Бочаров В.А., Маркин В.И. Введение в логику: университетский курс – М.: ФОРУМ: ИНФРА-М, 2008 – 554с.
  8. Брутян Г.А. Аргументация / Отв. ред. Э.Б.Макарян – Ер.: Изд-во АН АрмССР, 1984 – 105с.
  9. Брюшинкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев – М.: Новая школа, 1996. – 320с.
  10. Винокурова Н. Магия интеллекта. М., 1994.
  11. Войшвилло Е.К. Понятие как форма мышления: логико-гносеологический анализ. – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 239 с.
  12. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика: Учебник для вузов – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998.
  13. Воробьев Н.В. Умозаключение по аналогии: Лекция. – М, 1963 – 26с.
  14. Галкина-Федорук Е.М. Суждение и предложение. – М.: МГУ, 1956 – 73с.
  15. Гетманова А.Д. Выражение дедуктивных умозаключений традиционной логики в символической логике. Под ред. Б.В. Бирюкова – Мурманск, 1962 – 51с.
  16. Гетманова А.Д. Логика: учебник для студ. вузов – 13-е изд., стер. – М.: Омега-Л, 2008 – 415с.
  17. Гжегорчик А. Популярная логика: общедоступный очерк логики предложений / Пер. с  польского С.П.Беляева. – М.: Наука, 1965 – 107 с.
  18. Гильберт Д., Аккерман В., Основы теоретической логики. М., 1947.
  19. Гладкий А.В. Математическая логика. – М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 1998 – 479с.
  20. Гладунський В.Н. Логічні таблиці для виявлення альтернатив у процесі вироблення управлінських рішень// http://vlp.com.ua/files/05_27.pdf
  21. Гладунський та ін. Методологія наукових досліджень та методика викладання менеджменту зовнішньоекономічної діяльності. – Л., 2003. – 172 с. – С. 21-72.
  22. Горский Д.П. Вопросы абстракции и образование понятий. М.: АН СССР, 1961. – 352с.
  23. Горский Д.П. Определение. М. 1974.
  24. Горский Д. П., Ивин А. А., Никифоров А. Л. Краткий словарь по логике. – М.: Просвещение, 1991.
  25. Грязнов Б.С. Логика. Рациональность. Творчество. – М., 1982. – 256 с.
  26. Депман И.Я. Первое знакомство с математической логикой (2-е испр. изд.) – Л., 1965 – 56 с.
  27. Ерышев А.А., Лукашевич Е.Ф. Логика// http://chtalka.info/gr_11index.htm
  28. ИвинА.А.Логика// http://www.philosophy.ru/edy/ref/logic/ivin.html#_Toc512455379 
  29. Ивин А.А. Модальные теории Яна Лукасевича//  http://iph.ras.ru/uplfile/root/biblio/2001/Ivin_Impl_1.pdf
  30. Ивин А.А. По законам логики – М.: Мол. гвардия, 1983.
  31. Ивин А.А. Риторика: искусство убеждать – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2003.
  32. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. - К.: Вища школа, 1992.
  33. Жоль К. К. Логика в лицах и символах. – М.: Педагогика-Пресс, 1993.
  34. Ивлев Ю. Ю. Логика. Сборник упражнений: Учебное пособие для вузов. – М.: Книжный дом «Университет», 1998.
  35. Кайберг Г. Вероятность и индуктивная логика / Пер. с англ. Б.Л. Лихтенфельда, послесл. и общ. ред. А.И.Ракитова – М.: Прогресс, 1978 – 374с.
  36. Канке В.А. Современная этика. – М., 2008. – 394 с.
  37. Карамишева Н.В. Логіка (теоретична і прикладна): Навчальний посібник. – К., 2011. – 455 с
  38. Карри Х.Б. Основания математической логики. – М.: Мир, 1969. – 568с
  39. Керолл Л. Логическая игра. — М.: Наука, 1991
  40. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. – М.1998.
  41. Клини С. Математическая логика. — М., 1973.
  42. Ковкель Н.Ф. Логическая характеристика правових предписаний закона/ Логика и язык закона. – Минск, 2009. – 297 с.  
  43. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник / АН СССР, Ин-т философии. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Наука,1975 – 720с.
  44. Кузин Ф. Кандиданская диссертация// Применение логических законов и правил// http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Science/kuzin/01.php
  45. Кузина Е.Б. Практическая логика. Упражнения и задачи с объяснением способов решения. – М.: Институт международного права и экономики. Издательство "Триада, ЛТД", 1996 – 160 с.
  46. Ладенко И.С., Тульчинский Г.Л. Логика целевого управления. – Новосибирск, 1988. – 207 с.
  47. Лобовиков В.О. Этика и логика (Этическая логика и логическая этика - заимодополняющие научные направления)// http://iph.ras.ru/elib/EM6_1.html
  48. Логіка прийняття рішень//Вступ до сучасної юридичної логіки: монографія/ ред. М.І.Панов. – Х., 2001. – 196 с.
  49. Логика, психология и семиотика: аспекты взаимодействия – К., 1990.
  50. Маковельский А. О. История логики: М., 2004. – 478 с.
  51. Малахов В.П. Логика для юристов. – М., 2002. – 432 с.
  52. Михалкин Н.В. Содержание процесса принятия решений и особенности этого процесса в судебной практике// Логика и аргументация в судебной практике: учеб. пособ. – СПб., 2004. – 336 с.
  53. Мозгова Н.Г. Логіка: Навчальний посібник – К.: Каравела, 2006. – 248с.
  54. Навроцький В.П. Логіка соціальної взаємодії. – Х., 2005. – 202 с. – С. 74-86
  55. Никифоров А.Л. Общедоступная и увлекательная книга по логике, содержащая объемное и систематическое изложение этого предмета профессором философии – М.: Гнозис, 1995 – 224 с.
  56. Никольская И.Л. Математическая логика. — М., 1981.
  57. Огородников В.П. Логика. Законы и принципы правильного мышления. – СПб.: Питер, 2004.
  58. Остин Джон. Как производить действия при помощи слов // Избранное. М.: Идея-Пресс, Дом интеллектуальной книги, 1999.
  59. Павлов В.Т. Отношения между понятиями. – К.: Изд-во киевского университета, 1961. – 176 с.
  60. Павлова Л.Г. Спор, дискуссия, полемика. М., 1991.
  61. Петов В. Наука и квазинаука с методологической точки зрения// http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Science/Article/petr_nauk.php
  62. Поварнин С.И. Спор. О теории и практике спора – СПб.: Лань, 1996 – 160с.
  63. Попа К. Теория определения. Пер.с румын. М.Ф.Солодухиной. Ред. и прим. Б.В.Бирюкова. послеслов. Б.В.Бирюкова и Д.П.Горского. – М.: Прогресс, 1976 – 247с.
  64. Попов П. С. История логики нового времени. - М., Издательство МГУ, 1960.
  65. Попович М.В. Очерк развития логических идей в культурно-историческом контексте – К.: Наукова думка, 1979 – 243с.
  66. Ракитов А.И. Курс лекций по логике науки. – М., 1971. – 176 с.
  67. Рахманин Л.В. Стилистика деловой речи и редактирование служебных документов: учеб. пособ. – М., 1997. – 192 с.
  68. Рузавин Г.И. Методология научного познания. - М., 2005. – 287 с.
  69. Сааринен Э. О метатеории и методологии семантики // Новое в зарубежной лингвистике – М.,1996 вып.18 – с. 121-138.
  70. Светлов В.А. Практическая логика. – СПб.: Издательство РГХИ, 1995. – 472с.
  71. Свинцов В.И. Логика. – М., 1998. – 351 с.
  72. Семиотика: Антология / Сост. Ю. С. Степанов; Изд. 2-е, испр. и доп. М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2001. 702 с
  73. Серебрянников О.Ф., Бродский И.Н. Дедуктивные умозаключения. – Л.: Изд.Ленингр. ун-та, 1969 – 96с.
  74. Символическая логика: Учебник / Под. ред. Я.А. Слинина, Э.Ф.Караваева, А.И.Мигунова – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2005 – 506с.
  75. Смирнов В.А. Логические методы анализа научного знания. – М., 2002. – 263 с. 
  76. Смирнова Е.Д. Основы логической семантики – М, 1990.
  77. Старченко А.А. Роль аналогии в познании. На материалах исторического и правового исследования – М.: Высшая школа, 1961 – 52с.
  78. Стяжкин Н.И. Формирование математической логики – М.: Наука, 1967 – 508с.
  79. Субботин А.Л. Теория силлогистики в современной формальной логике. – М.: Наука, 1965 – 124с.
  80. Таванец П.В. Вопросы теории суждения. – М.: Изд-во АН СССР, 1955 – 195с.
  81. Уемов А.И. Логические основы метода моделирования – М.: Мысль, 1971 – 311с.
  82. УемовА.И. Логические ошибки. Как они мешают правильно мыслить. – М.: Госполитиздат, 1958 – 119с.
  83. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию. Или переговоры без поражения. М., 1990.
  84. Фреге Г. Смысл и денотат // Семиотика и информатика. – Вып.8, 1977 – с.101-120.
  85. Хаваш К. Так – логично! – М.: Прогресс, 1985.
  86. Хоменко І.В. Еристика: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2008 – 280с.
  87. Хоменко І.В. Логіка в задачах – К.: Четверта хвиля, 1998 – с.172-201.
  88. Хоменко І. В. Логіка – юристам: Підручник. – К.: “Четверта хвиля”, 1997
  89. Чупахин И.Я. Методологические проблемы теории понятия. Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1973. – 104с.
  90. Шалак В.И. Математические методы компьютерного контент-анализа текстов// http://iph.ras.ru/uplfile/root/biblio/2002/Trudy_NIS_2002.pdf
  91. Шуман А.И. Философская логика. Истоки и эволюция. – М., 2001. – 363 с.
  92. Щедровицкий Г. Процессы и структуры в мышлении. Лекции// http://gtmarket.ru/laboratory/basis/3270/3271

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Комментарии


Комментариев пока нет

Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.

Авторизация
Введите Ваш логин или e-mail:

Пароль :
запомнить