ЛОГІКА 22.01.2016 17:42

 

 

 

Розроблено та внесено: на засідання кафедри гуманітарних наук,

протокол №5 від 19 вересня 2013 р.

 

Розробники програми:

Присухін С. І., канд. філософ. наук, професор

 

 

Завідувач кафедри:                                       Чугаєнко Ю. О., д.і.н., професор

 

 

Затверджено та схвалено Вченою радою Академії до друку, протокол № 5 від 30 серпня 2013 р.

 

Вчений секретар:                                             Костюк В. Р., к.ек.н., доцент

 

 

Тема 1. Предмет, структура і завдання логіки

Методологічні проблеми філософського розуміння предмету логіки. Мислення як предмет вивчення формальної логіки. Чуттєва і логічна (раціональна) форми пізнання. Особливості логічного пояснення суспільних і економічних явищ, в тому числі в державотворчої та юридичної галузях. Мислення і мова.

Логіка як наука про закони і форми правильного мислення. Мислення як предмет формальної логіки. Поняття логічної форми (структури) думки. Конкретний зміст і структура думки. Основні форми мислення: поняття, судження, умовивід.

Поняття логічного закону. Закон як логічно необхідний зв’язок між думками. Форми і закони мислення як засоби відображення об’єктивного світу. Істинність і формальна правильність судження. Основні закони логіки. Виконання законів логіки - необхідна умова досягнення істини в процесі пізнання, в тому числі соціального пізнання.

Структура логіки. Співвідношення формальної та діалектичної логіки. Некласичні логіки. Логіка та інші науки мислення (філософія, психологія, граматика, семантика, математика, соціологія, інформатика, кібернетика та інші). Роль логіки в підвищенні культури мислення. Логіка ― раціональна основа процесу навчання, зокрема студентів економічного і юридичного профілю.

 

Тема 2. Екскурс в історію логіки

Виникнення науки логіки і основні етапи її розвитку. Передісторія логіки (Стародавня Індія, Китай, Греція). Вчення Аристотеля про силогізми, закони логіки. Логіка схоластів. Середньовічна іудейська і мусульманська традиція логічного аналізу. Логіка нового часу (індуктивний метод Ф. Бекона і дедуктивний метод Р. Декарта).

Сучасний етап розвитку формальної логіки. Вклад Дж. С. Мілля в систематизацію логічного знання. Трансцендентальна логіка І. Канта. Діалектична логіка Г. Гегеля (вчення про поняття). К. Маркс і В. Ленін про діалектичну логіку. Алгебра логіки. Розвиток логіки в зв’язку з обґрунтуванням математики. Аксіоматика. Багатозначні логіки. Модальна логіка та її види. Інтуїціоністська логіка. Конструктивні логіки. Позитивна і паранесуперечлива логіка.

Розвиток логіки в Україні.

 

Тема 3. Поняття

Поняття як основна форма мислення, форма відображення дійсності. Мовна форма відображення поняття. Терміни і поняття. Проблема точності термінології в суспільних науках, зокрема, юриспруденції. Основні логічні прийоми формування понять: порівняння, аналіз і синтез, абстрагування, узагальнення, об’єктивні основи логічних прийомів утворення понять.

Логічна характеристика поняття. Зміст поняття Ознаки предметів та їх види. Істотні та неістотні ознаки, відмітні та невідмітні, випадкові та необхідні, родові та видові. Властивості і відношення як ознаки. Обсяг поняття.

Види понять. Поняття пусті (з нулевим обсягом) і непусті. Поняття з універсальним обсягом. Загальні і одиничні поняття. Конкретні і абстрактні, відносні і безвідносні поняття. Позитивні і негативні, збіркові і незбіркові поняття. Поняття різних рівнів абстракції.

Відношення між поняттями як головний зміст логіки. Порівнювальні і непорівнювальні поняття. Сумісні і несумісні поняття. Типи сумісності: рівнозначність, перехрещення, підлеглість (відношення роду і виду). Типи несумісництва: співпідлеглість, протилежність, протиріччя. Кругові діаграми Ейлера та Венна для вираження відносин між поняттями. Гносеологічне та логічне значення відношень між поняттями. Закон оберненого відношення між обсягом і змістом поняття.

Операції з класами (обсягами) понять: пересічення, об’єднання, доповнення. Значення цих операцій для утворення нових класів понять. Узагальнення та обмеження понять. Роль операцій узагальнення та обмеження в економічних та юридичних науках.

Поділ понять: дихотомічний, за видозмінною ознакою. Правила та можливі похибки в поділі понять. Класифікація понять. Види класифікації. Класифікація за істотними ознаками (природна класифікація). Класифікація за неістотними ознаками (допоміжна). Класифікація в соціальних, економічних науках, в юриспруденції.

Визначення (дефініція) понять. Визначення як логічна операція. Логічна структура поняття. Сутність визначення і значення коротких дефініцій в суспільствознавстві економічних науках та юриспруденції. Види означення. Номінальні та реальні визначення. Явні і неявні визначення. Явне визначення через рід до виводу відмінність. Правила явного визначення. Можливі похибки в означеннях. Неявні визначення: контекстуальні, індикативні, аксіоматичні. Прийоми, які є схожими з визначенням: порівняння, опис, характеристика, пояснення за допомогою приклада та ін. Визначення базових термінів у суспільствознавстві, зокрема в економічних науках, юриспруденції. Наукова термінологія: економічна, юридична.

 

Тема 4. Судження

Загальна характеристика суджень. Судження як логічна форма відображення реальності. Судження, речення і висловлювання. Розповідні, спонукальні, запитальні речення та їх логічний зміст. Види суджень. Прості і складні судження.

Структура простого судження. Види простих суджень: атрибутивні, екзистенціальні і релятивні. Судження з простими і складними предикатами.

Категоричні судження та їх види (розподіл за кількістю та якістю). Визначальні та виключаючі висловлення. Розподільність термінів в судженнях. Значення категоричних суджень у відображенні соціальних та економічних явищ та законів.

Складні судження. Утворення складних суджень з простих за допомогою логічних зв’язків: кон’юнкції, диз’юнкції (строгої, нестрогої), імплікації, еквіваленції та заперечення. Умови істинності складних суджень (табличне визначення). Матеріальна імплікація і умови судження. Поняття необхідної і достатньої умови.

Відношення між судженнями за їх істинністю. Відношення сумісництва: еквівалентність, логічне підлягання (слідування), часткове співпадання (субконтрарність). Відношення несумісності: протиріччя (контрадикторність), протилежність (контрарність). Логічний квадрат. Правила утворення суперечних (заперечливих) висловлювань.

Модальність суджень. Логічна і фактична модальність. Основні категорії алетичної модальності: необхідність, можливість, випадковість. Поняття епістемічної, деонтичної, аксіологічної, часової та ін. модальностей. Необхідність і можливість, зв’язок між ними. Юридичні, економічні теорії і практика та проблема істинності модальних суджень.

 

Тема 5. Основні закони логіки

Закон як відображення найбільш істотних зв’язків і відношень в предметах і явищах об’єктивного світу'. Закони мислення. Зв’язок мислення і законів природи і суспільства. Основні риси правильного мислення: визначенність, послідовність, несуперечність та доказовість. Значення основних законів логіки для правильного мислення, зокрема, економічної науки і практики, в галузях юриспруденції.

Основні закони логіки. Закон тотожності та його об’єктивна основа. Закон протиріччя (непротиріччя). Типи протиріч. Закон виключеного третього. Закон достатньої підстави. Закон подвійного заперечення, контрапозиції, де Моргана. Функції основних законів логіки, зокрема, в роботі економіста і юриста.

 

Тема 6. Умовивід

Загальне поняття про умовивід. Умовивід як форма пізнання окремого, особливого і загального в відображенні реальних речей. Структура умовиводу: посилки, заключення, логічний зв’язок між посилками та заключенням. Поняття логічного слідування. Логічно необхідні і ймовірні (правдоподібні) умовиводи. Дедукція, аналогія, гіпотеза. Умови, які забезпечують отримання істинного висновку в умовиводах.

Дедуктивні умовиводи. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів. Необхідний характер логічного слідування в дедуктивних умовиводах. Різні форми дедуктивних умовиводів та поняття правила висновку'. Правила дедуктивних висновків.

Традиційна силогістика. Висновки з категоричних висловлювань. Безпосередні і опосередковані умовиводи. Безпосередні умовиводи: перетворення, обернення, протиставлення предикату, висновки за “логічним квадратом”.

Категоричний силогізм (опосередковані умовиводи). Склад силогізму. Фігури і модулі силогізму. Правильні модуси. Аксіома силогізму. Загальні правила силогізму. Спеціальні правила фігур силогізму. Вибір правильних модусів з допомогою кругових діаграм.

Скорочений силогізм (ентимема). Відновлення силогізму з ентимеми. Поняття про складні (полісилогізми) та складноскорочені силогізми (сорити та епіхейреми).

Висновки з суджень з відношеннями. Основні властивості двомісних відношень: рефлективність, симетричність, транзитивність. Умовиводи, основані на властивостях відношень.

Індуктивні умовиводи. Поняття “правдоподібні умовиводи” та їх види. Значення експериментальних даних для обґрунтування об’єктивності правдоподібних умовиводів. Загальна характеристика індуктивних умовиводів та їх відмінність від дедуктивних умовиводів. Зв’язок індукції з досвідними узагальненнями. Місце спостереження та експерименту в отриманні знання індуктивним методом. Види індуктивних умовиводів: повна і неповна індукція. Структура умовиводу. Поняття про математичну індукцію. Популярна індукція. Нумеративний характер популярної індукції. Проблематичність індуктивних узагальнень. Умови, які збільшують ступінь ймовірності висновків популярної індукції. Наукова індукція. Специфіка спостереження і досвіду як метод пізнання суспільних явищ, зокрема, правових відношень. Принципи вибору та виключення (елімінації), які обмежують можливість випадкових узагальнень.

Індуктивні методи установлення причинних зв’язків. Метод схожості, метод відмінності, об’єднуючий метод схожості і відмінності, метод залишків. Властивості причинної залежності - основа індуктивних методів узагальнення.

Статистичні узагальнення. Поняття про популяцію, зразок і частоту ознаки. Індуктивна природа статистичних узагальнень. Роль статистичних узагальнень в економіці і юриспруденції, для вивчення економічних і правових відношень.

Умовивід за аналогією. Зв’язок окремого з окремим в дійсності об’єктивна основа умовиводу за аналогією. Аналогія як метод. Аналогія як умовивід. Структура аналогії. Види умовиводів за аналогією: аналогія властивостей і аналогія відношень. Нестрога та строга аналогія. Достовірність заключень у висновках суворої аналогії. Аналогія - логічна основа методу моделювання в науці і техніці, зокрема, в економічній і юридичній науці і практиці.

Гіпотеза. Види гіпотез. Версія. Побудова гіпотез (версії). Перевірка гіпотези. Доведення гіпотези. Роль гіпотези в економічному і юридичному дослідженні.

 

Тема 7. Логічні основи теорії аргументації

Аргументація і процес формування переконань. Соціальні, психологічні, лінгвістичні, моральні, правові і логічні фактори переконливої дії. Доведення і переконання. Наукові принципи доведення і переконання. Доказове судження - логічна основа наукових переконань.

Поняття доведення. Структура доведення: тезис, аргументи, демонстрація. Види доведення: пряме, непряме. Різновиди непрямого доведення: від противного (аналогічне), роздільне доведення (методом виключення).

Поняття спростування. Способи спростування: спростування тези (пряме і непряме); критика аргументів; виявлення неспроможності демонстрації. Логічні вимоги наукової критики. Доведення і спростування гіпотези. Правила доказового судження. Правила по відношенню до тезиса та антитезиса. Логічні помилки у відношенні тезиса та антитезиса. Повна та часткова підміна тезиса і антитезиса. Правила у відношенні аргументів. Принципи підбору наукових фактів як аргументів в доведеннях та спростуваннях. Оперування фактами. Помилки аргументації: хибна основа, випередження основи. Апеляція до особи, недостатність основи та ін.

Правило демонстрації. Використання дедукції, індукції та аналогії у процесі аргументації. Типові помилки в демонстрації. Порушення правил демонстрації. Логічні помилки: паралогізми та софізми. Поняття про логічні парадокси. Правові парадокси.

Дискусія як метод обговорення шляхів розв’язання спірних питань. Дискусія і спір. Види спорів. Правила ведення дискусії. Мистецтво полеміки. Шляхи досягнення консенсусу. Роль дискусії в економічній, політичній і юридичній діяльності.

 

Тема 8. Елементи практичної логіки

Практична логіка. Дискусія як метод обговорення шляхів розв’язання спірних питань. Дискусія і спір. Види спорів. Правила ведення дискусії. Мистецтво полеміки. Шляхи досягнення консенсусу. Роль дискусії в економічній, політичній і юридичній діяльності.

Логіка питань та відповідей. Класифікація питань та відповідей. Логіка дії, змін, санкцій, інтенцій, норм, оцінок, інтеракцій. Значення практичної логіки для навчальної, наукової і повсякденної діяльності.

 

 

6. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

 

 

Тема 1. Предмет, структура і завдання логіки (2 год.)

План лекції:

1. Логіка як наука про правильне мислення.
2. Структура логіки
3. Мова логіки.
4. Значення логіки для науки і практики

 

Тема 2. Екскурс в історію логіки (2 год.)

План лекції:

1. Основні історичні етапи розвитку логічного знання.
2. Розвиток логіки в Україні.

 

Тема 3. Поняття (2 год.)

План лекції:

1. Визначення, структура та основні методи творення понять.
2. Зміст, обсяг та види понять.
3. Формально-логічні відношення між поняттями за змістом і обсягом.
4.  Логічні операції над поняттями і класами понять.

 

 

Тема 4. Судження (2 год.)

План лекції:

1. Поняття судження, його види.
2. Класифікація суджень за «логічним квадратом».
3. Розподіленість термінів суджень
4. Складні судження.
5. Модальні висловлювання.

 

Тема 5. Основні закони логіки (2 год.)

План лекції:

1. Основні закони традиційної логіки.
2. Деякі закони формальної логіки.

 

Тема 6. Умовиводи (2 год.)

План лекції:

1. Поняття умовиводу, його види.
2. Безпосередні умовиводи.
3. Категоричний силогізм та його різновиди. Ентимема.
4. Полісилогізми. Сорит. Епіхейрема.
5. Індуктивні умовиводи. Аналогія.

 

Тема 7. Логічні основи теорії аргументації (2 год.)

План лекції:

1. Доведення та його структура.
2. Спростування.
3. Правила і можливі помилки в аргументації.

 

Тема 8. Елементи практичної логіки (2 год.)

План лекції:

1. Дискусія, її структурні елементи.
2. Логіка питань та відповідей.

 

 

7. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

 

Згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.1993 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. за № 1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ «Національна академія управління» одним із видів навчальних занять є семінарське заняття.

Семінарські заняття проводяться у відповідності з програмою та тематичним планом дисципліни, згідно з розкладами навчальних занять.

 

Заняття 1. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ЗАВДАННЯ ФОРМАЛЬНОЇ ЛОГІКИ (2 год.)

1.  Мислення як предмет вивчення логіки.
2.  Предмет і метод логіки як науки.
3.  Теоретичне і практичне значення логіки.

Вправи.

1.  Що таке логічна культура? Чи може вона сформуватись самовпливом, стихійно?
2.  Спробуйте накреслити блок-схему, яка б відображала структуру логіки, співвідношення формальної та діалектичної логіки.
3.  Визначте й охарактеризуйте мову і мислення. Покажіть їх єдність, роль у суспільному житті.
4.  Знайдіть логічну помилку у такому міркування: “Кожна людина - коваль свого щастя. Деякі люди нещасливі. Виходить, що це їх власна вина”.
5.  Як Ви розумієте внутрішню логіку будь-якої науки?
6.  Визначте взаємозв’язок логіки і філософії.
7.  Обгрунтуйте необхідність знання логіки.
8.  Що Ви знаєте про алетичну, епістемічну, часову, деонтичну, модальну логіку’?

Література:

1.  Войшвилло Е.К. Предмет и значение логики. М., 1960.
2.  Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика как часть теории познания и научной методологии. Кн. 1-2 - М., 1994.
3.  Бочаров В.А., Войшвилло Е.К., Ивлев Ю.В., Предмет и структура современной логики//Предмет и структура общественных наук. - М., 1984. С. 97-111.
4.  Вригт Г.Х. Логика и философия в XX веке//Вопросы философии. 1992. № 8. С. 80-91.
5.  Негров Ю.А. Культура мышления. - М.: МГУ 1991.
6.  Субботин А.Л. Традиционная и современная формальная логики. - М., 1969.

 

Заняття 2. ПОНЯТТЯ (2 год.)

1.  Зміст і обсяг поняття.
2.  Види понять.
3.  Узагальнення і обмеження понять.
4.  Поділ понять.

Вправи.

1.  Назвіть істотні ознаки понять: “студент”, “держава”, “кооперація”, “ВКВ”,

“властивість”.

1.  Визначте обсяг і зміст понять: "нація”, “етнос”, ’’клас”, “місто”, “столиця”, “народ”, “людина”, “всесвіт”.
2.  Проведіть обмеження і узагальнення таких понять: “економіка”, “історія”, “майор”, “бізнесмен”, “мова”.
3.  Визначте відношення між поняттями:

• . героїзм, мужність, боягузство;
• . унітарна держава, федерація, конфедерація;
• . населений пункт, місто, столиця України.

1.  Зобразіть графічно (колами Ейлера) відношення між такими поняттями:

• . студенти, спортсмени, шахісти;
• . ромб, квадрат, прямокутник;
• . поняття, термін, категорія.

1.  Яке з понять у наступних парах має більший обсяг:

• . людина, робітник;
• . число, парне число;
•  різнобічний трикутник, різносторонній трикутник.

1.  Чи є між наступними поняттями відношення роду і виду?

•  пряма, відрізок прямої;
•  квадрат, ромб;
•  кисень, повітря;

. кисень, газ.

1.  Зробіть поділ наступних понять:

• . аренда, акціонерне товариство;
• . біржа, ліцензія;
•  логіка.

1.  Дайте визначення понять:

•  акція, новація, опціон, пеня, податок, ризик, трансферт.

Література:

1.  Воробьев В.В. Становление идей неклассической логики в античности и средневековье. Время и модальность. - М., 1989.
2.  Маковельский Л.О. История логики. - М., 1967.
3.  Попов П.С. История логики Нового времени. - М., 1960.
4.  Попов П.С., Стяжкин Н.И. Развитие логических идей от античности до епохи Возрождения. М., 1974.
5.  Попов П.С., Стяжкин Н.И. Развитие логических идей от античности до епохи Возрождения. М., 1983.
6.  Попов М.В. Очерк развития логических идей в культурно-историческом контексте. К., 1979.
7.  Бойко А.П. Формально-логические основы классификации//Логические проблемы исследования научного познания. - М., 1980.
8.  Жеребкин В.Е. Логический анализ понятия права. - К., 1976.

 

Заняття 3. СУДЖЕННЯ (2 год.)

1.  Склад простого судження.
2.  Складне судження та його види.
3.  Відношення між судженнями за кількістю та якістю. Логічний квадрат.
4.  Поділ суджень за модальність.

Вправи.

1.  Зробіть логічний аналіз суджень, знайдіть суб’єкт і предикат, визначте вид судження, запишіть формулу, зобразіть коловими схемами відношення між термінами судження і встановіть їх розподіленість:

-         усі громадяни України зобов’язані виконувати закони;

-         не всі метали тонуть у воді;

-         деякі планети не мають атмосфери;

-         ніхто не може відмінити об’єктивні закони природи;

-         ніхто не хотів помирати.

1.  Зробіть логічний аналіз (визначте вид, структуру, запишіть формули) наступних суджень:

-         охорона прав і свобод громадян - обов’язок усіх держустанов;

-         якщо я хочу вступити до КНЕУ, то я маю скласти іспити або з іноземної мови, або з математики;

-         якщо пряма дотична до кола, то радіус, проведений у точку дотику, перпендикулярний до неї;

-         якщо собівартість продукції буде знижено, то підприємство стане рентабельним.

1.  Наведіть приклади суджень А, І, Е, О, вкажіть на розподіленість в них логічних термінів.
2.  Наведіть приклади кон’юктивних, диз’юнктивних, еквівалентних, імплікаційних, заперечних суджень. Запишіть їх логічною символікою.
3.  Що включає логічний аналіз висловлювання (судження)?
4.  Підберіть кілька суджень, які б мали тотожний зміст.
5.  Накресліть таблиці класифікації суджень:

-         за якістю та кількістю;

-         за модальністю;

-         за складністю;

-         за типом зв’язку.

Література:

1.  Кебурия Д.М. Вопросы теории суждения. - Тбилиси, 1968.
2.  Попов П.С. Суждение. - М., 1957.
3.  Фреге Г. Мысль: логические исследования//Философия. Логика. Язык. - М., 1987.

 

Заняття 4. ОСНОВНІ ЗАКОНИ ЛОГІКИ (2 год.)

1.  Основні риси правильного мислення.
2.  Закон тотожності.
3.  Закон несуперечності.
4.  Закон виключного третього.
5.  Закон достатньої підстави.
6.  Виконання законів логіки - необхідна умова здобуття істини в пізнанні.

Вправи.

1.  Що таке закон? Чим відрізняються закони основні від неосновних?
2.  Назвіть інші (неосновні) закони логічного мислення.
3.  Дайте діалектичну інтерпретацію основних законів логіки.
4.  Наведіть приклади порушення того чи іншого закону логіки.
5.  Сформулюйте основні риси правильного мислення. В чому полягає зв’язок рис і законів правильного мислення?

Література:

1.  Астафьев В.К. Законы мышления в формальной и диалектической логике. - Львов,

1968.

1.  Законы мышления: Сборник. - Изд-во АН СССР, - М., 1962.

 

Заняття 5. УМОВИВІД (4 год.)

1.  Умовивід, його структура, види.
2.  Безпосередні умовиводи.
3.  Категоричні силогізми.
4.  Ентимеми, полісилогізми, сорити, епіхейреми.
5.  Умовні й умовно-категоричні умовиводи.
6.  Розділово-категоричні умовиводи.
7.  Умовно-розділові умовиводи.
8.  Індуктивні умовиводи.
9.  Умовиводи за аналогією.

Вправи

1. Перетворіть такі судження:

. Деякі люди - дальтоніки;

. Всі люди мислячі істоти;

. Жоден патріот не зневажає культуру свого народу;

• Деякі метали не тонуть у воді.

1.  Оберніть попередні судження з вправи 1.
2.  Здійсніть операцію протиставлення предикатові усіх суджень з справи 1.
3.  Здійсніть умовивід за логічним квадратом:

. Деякі люди - економісти (істинне);

. Кожна людина має право на освіту (істинне);

. Жодна людина не бажає загибелі життя на Землі (хибне);

. Деякі люди не є янголами (хибне).

1.  Визначте, чи правильні ці силогізми:

Всі ліки корисні Деякі отрути корисні Отже, деякі отрути - ліки

Всі риби дихають жабрами Кити не дихають жабрами Отже, кити не належать до риб

1.  Наведіть по одному прикладу на кожний правильний модус силогізму:

а) за першою фігурою - ААА, EAE, AІІ, ЕІО, ААІ, ЕАО;

б) за другою фігурою - EAE, АОО, АЕЕ, ЕІО, ЕАО, АЕО;

в) за третьою фігурою - ОАО, ААІ, AlІ, ІAl, ЕАО, ЕІО;

г) за четвертою фігурою - ААІ, ЕАО, ІАІ, ЕІО, АЕЕ, АЕО.

1.  Реконструювати ептимеми:

а) Юпітер, ти гніваєшся; отже, ти не правий.

б) Деякі птахи - хижаки, а всі птахи мають крила.

в) Цей термін середній, бо він повторюється в засновках.

г) Оскільки він геній, то йому все дозволено.

1.  Відновіть таку епіхейрему:

Жодна з політичних партій, яка нав’язує свої погляди громадянам держави, не є демократичною, бо це суперечить принципам демократії. Ця партія нав’язує свої погляди громадянам. Отже, ця партія не може вважатися демократичною.

1.  Розв’язати розділово-категоричний умовивід:

Будь-яке поняття є або загальним, або одиничним. Це поняття загальне.

Література:

1.  Джини К. Логика в статистике. - М., 1973.
2.  Лебедев С.А. Индукция как метод научного познания. - М., 1980.
3.  Маркин В.И. Силлогистические теории в современной логике. - М., 1991.
4.  Кайберг Г. Вероятность и индуктивная логика. - М., 1978.
5.  Пойа Д. Математика и правдоподобные рассуждения. - М., 1978.
6.  Серебренников О.Ф., Бродский И.Н. Дедуктивные умозаключения. - Ленинград: ЛГУ,

1969.

1.  Умозаключение // Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. - М., 1975. С. 623- 626.
2. Минто В. Дедуктивная и индуктивная логика. - Екатеринбург-Бишкек, 1997.
3.  Софизмы. Логические парадоксы // Ивин A.A. Логика: Учебное пособие. - М.: «Знание», 1997. С. 170-227.

 

Заняття 6. ЛОГІЧНІ ОСНОВИ АРГУМЕНТАЦІЇ (2 год.)

1.  Поняття доведення.
2.  Поняття спростування.
3.  Правила доказового міркування.
4.  Дискусія. Правила ведення дискусії. Мистецтво полеміки.

Вправи

1.  Спростуйте тезу: «Усі метали важчі від води».
2.  Встановіть помилку у доведенні: “Ця тварина - зебра, бо вона смугаста”.
3.  Сформулюйте типові софізми: “брехун”, “рогатий”; парадокси: “купа”, “лисий”, “мер міста”, “генерал і перукар”.
4.  Розкрийте зміст понять: спір, ереетика, дискусія, полеміка, диспут, дебати.
5.  У наведеній нижче “Справі Вальяно” визначте:

1)                  який софістичний прийом застосував адвокат у своєму ствердженні про непідсудність Вальяно?

2)                  якої логічної помилки припустився прокурор, кинувши свою репліку?

3)                  яку логічну помилку не помітили у виступі адвоката прокурор, суддя і присяжні?

4)                  Як називається полемічний прийом, який так вдало використав адвокат проти прокурора?

Справа Вальяно

У 80-ті роки XIX ст. Таганрог жваво торгував із заморськими країнами. Молодий торговий маклер Вальяно несподівано для всіх казково розбагатів. Він був настільки спритним контрабандистом, що ввозив заборонені товари цілими пароплавами. Це робилося таким способом. Існувало митне правило: після перевірки вантажу і нарахування мита господар вантажу мав право або, сплативши мито, забрати з пароплава вантаж, або, відмовившись від сплати, утопити вантаж на рейді. Акт про втоплення підшивався до справи, а пароплав відходив у зворотній рейс. Насправді ж ніякого втоплення не було. У Вальяно була зафрахтована ціла флотилія турецьких фелюг - містких плоскодонних човнів, якими вантаж переплавлявся до підвалів особняка Вальяно. До Таганрога прибув новий прокурор з метою зробити собі кар’єру. Він порушив проти Вальяно кримінальну справу, яка просувалася дуже швидко. Спроби підкупити прокурора успіху не мали. Вальяно загрожували три місяці ув’язнення і колосальний штраф за контрабанду - 12 мільйонів рублів, що складало майже все багатство контрабандиста.

Адвокатом Вальяно запросив відомого фахівця з цивільних позовів А. Я. Поссовера. Іде засідання суду. Обвинувальна промова прокурора триває три години. Вина Вальяно доведена. Захисник говорив не більше п’яти хвилин. Він заявив, що Вальяно повинен бути виправленим, оскільки возив вантаж на турецьких фелюгах, а в роз’ясненні судового департаменту сенату з вичерпним переліком усіх видів морської контрабанди - човни, баркаси, шлюпки, плоти, навіть рятівні пояси та уламки кораблів, що зазнали аварії — плоскодонні турецькі фелюги не згадуються. Роз’яснення ж правлячого сенату розширювальному тлумаченню не підлягають.

Бліде обличчя прокурора почервоніло. Він підхопився і закричав тремтячим голосом:

-                      Вальяно - контрабандист! Коли б він ним не був, він не зміг би своєму адвокатові заплатити мільйон рублів за захист!

У залі ахнули. Мільйон рублів?! Нечувана цифра!

Репліка прокурора тієї ж миті повернулась проти нього.

-                      Так, я дістав мільйон, - спокійно відповів захисник. — Значить, так дорого цінуються мої слова! А тепер порахуємо, чого варті слова прокурора!

За рік прокурор одержує 3600 рублів, - вирахував уголос адвокат, - за місяць - 300, отже, за день, в тому числі й за сьогоднішній, — рублів 10. Виголошував свою промову прокурор три години, сказав за свої 10 рублів 45 тис. слів. Скільки ж коштує слово прокурора?

Витягнувшись, Поссовер вигукнув:

-                      Гріш ціна слову прокурора!

Процес було виграно. Вальяно виправдано.

Література:

1.  Асмус В.Ф. Учение логики о доказательстве и опровержении. М., 1954.
2.  Алексеев А.П. Аргументация. Познание. Общение. - М., 1991.
3.  Брутян Г. А. Аргументация. - Ереван. 1984.

 

8. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

 

Самостійна робота з дисципліни «Логіка» містить наступні форми роботи:

1. 1.           Підготовка до виступу на семінарському занятті:

1.1. Визначення базових понять (словник з 30 основних термінів логіки);

1.2. Засвоєння мови символів (30 символів логіки);

 

1. 2.           Підготовка конспектів навчальних та наукових текстів.

2.1. Самостійне вивчення основних етапів розвитку логічного знання шляхом аналізу внеску видатних логіків світу (30 персоналій за методикою «Хто є хто?»)

 

1. 3.           Виконання індивідуальних завдань, до котрих відносяться підготовка рефератів, розв’язання вправ, тестів тощо.

3. 1. Підготовка реферату або наукової доповіді на наукову студентську конференцію на вільну або задану тему;

3.2. Самостійне розв’язання вправ і завдань на семінарських заняттях і контрольних роботах.

За результатами виконання СРС студент допускається, або не допускається до заліку. Ця норма особливо стосується студентів заочної форми навчання: для них це головний показник підготовки до заліку.

 

1.1. Визначення базових понять

1.  Мислення
2.  Логіка
3.  Поняття
4.  Термін
5.  Обсяг поняття
6.  Зміст поняття
7.  Закон зворотного відношення між змістом і обсягом поняття
8.  Узагальнення
9.  Обмеження
10. Клас і підклас
11. Загальні і одиничні поняття
12.  Абстрактні і конкретні поняття
13. Відносні і безвідносні поняття
14. Позитивні і негативні поняття
15.  Порівняльні і непорівняльні поняття
16. Сумісні і несумісні поняття
17. Пусті і непусті поняття
18. Різнозначність понять
19. Перетин обсягу понять
20. Підпорядкованість понять
21. Співпідпорядкованість понять
22. Протилежність понять
23. Суперечність понять
24. Операції:

-                      додавання

-                      множення

-                      віднімання

-                      доповнення

-                      дихотомічного поділу - поділу за видотворною ознакою

1.  Класифікація: природна, допоміжна
2.  Дефініція: номінальна, реальна
3. Визначення: явні, неявні
4. Судження: прості, складні
5.  Прості судження: атрибутивні, екзистенціальні, релятивні
6.  Атрибутивні судження: одиничні, часткові, загальні
7.  Складні судження: імплікативні, конн’юнктивні, диз’юнктивні, еквівалентні.

 

1.2. Символи логіки

Позначте відповідними символами нижчеподані поняття та відношення

1.  Предикат - ?
2.  Суб’єкт-?
3.  Зв’язка - ?
4.  Квантор загальності - ?
5.  Квантор існування - ?
6.  Кон’юнкція - ?
7.  Строга диз’юнкція -?
8.  Нестрога диз’юнкція - ?
9.  Імплікація - ?
10. Еквіваленція -?
11. Змінні для висловлювань - ?
12. Змінні для класів - ?
13. Заперечення - ?
14. Доповнення до класу - ?
15. Сума класів А і В - ?
16. Добуток А і В - ?
17. Різниця А і В - ?
18. Включення А у В - ?
19. Належність елемента “а” до класу А - ?
20. Тотожність А і В - ?
21. Модальний оператор - ?
22. Необхідно, що А - ?
23. Випадково, що А - ?
24. Можливо, що А - ?
25. Закон тотожності - ?
26. Закон непротиріччя (несуперечності) - ?
27. Закон виключеного третього
28. Дефініендум - ?
29. Дефініенс - ?
30. Фігури силогізмів - ?

 

2.1. «ХТО Є ХТО»

 

№	Відомі імена з історії логіки	Їх причетність до тої чи іншої країни	Період життя і творчості	Внесок у розвиток логіки
1	Гаутама
2	Зенон Елейський
3	Сократ
4	Крон
5	Платон
6	Протагор
7	Аристотель
8	Авероес
9	Жан Бурідан
10	Маймонід
11	Пьєр Абеляр
12	Р. Луллі
13	Ф. Бекон
14	Р. Декарт
15	Т. Гоббс
16	Лейбніц
17	І. Кант
18	Г. Гегель
19	Н. Васильєв
20	Дж. Буль
21	Б. Рассел
22	Я. Лукасевич
23	Морган
24	Фреге
25	А. Марков
26	Гольдбах
27	Бочвар
28	Г. Х. фон Врігт
29	Л. Вітгенштейн
30	Пост

 

9. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ РЕФЕРАТІВ

 

 

1. Тема реферату обирається студентом за власним вибором із наведеного переліку тем.
2. Тема, план і зміст реферату повинні бути взаємовідповідними.
3. До реферату додається список використаної наукової літератури.

 

 

Вимоги до оформлення:

 

1) Шрифт Times New Roman, 14 розмір шрифту, міжрядковий інтервал 1,5.

2) Розміри полів мають відповідати: верхнє і нижнє 2 см, ліве 3 см, праве 1 см.

3) Відступ першого рядку абзаців 1,25 см. Рівняння абзаців по ширині, назв розділів ― по центру.

4) Титульна сторінка повинна відповідати вимогам університету до оформлення письмових робіт.

5) Обсяг реферату без титульної сторінки не повинен перевищувати 20.000 знаків, або 5.000 слів (цю статистику можна подивитися у нижньому лівому кутку редактору MS Word).

6) Список використаних джерел оформлюють відповідно до вимог бібліографічного опису (Державний стандарт України ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»).

 

Вимоги до змісту:

 

1) Реферат починається з розділу «Вступ» в якому у вільній формі мають бути викладені зауваження щодо тексту загалом, описаний спосіб реферування, коротко викладена головна ідея та тема тексту.

2) У змістовній частині реферату яка називається «Зміст» в залежності від обраного способу реферування мають міститися відомості про досліджуваний текст.

3) У частині «Висновки» мають міститися висновки щодо опрацьованого тексту. У висновках має бути стисло викладена головна ідея твору, його ключові положення та мета, інтелектуальні враження автора реферату від опрацьованого тексту.

 

 

10. ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

 

 

1. Мислення як предмет логіки.
2. Логіка і юриспруденція.
3. Логіка і економіка.
4. Логіка і гуманітарні науки: психологія, соціологія, мовознавство, філософія.
5. Логіка і точні науки: математика, кібернетика.
6. Мислення і мова.
7. Логіка і семіотика.
8. Логіка стародавньої Індії.
9. Антична логіка.
10. Логіка в період Середньовіччя. Схоластичні диспути.
11. Роль логіки в становленні наукового методу в Новий час.
12. Математична логіка.
13. Основні напрямки сучасної логіки.
14. Історія розвитку логіки в Україні.
15. Діалектична логіка в СРСР.
16. Роль логіки у формуванні культури мислення.
17. Поняття та його мовний вираз.
18. Види ознак та їх відображення в понятті.
19. Логічний аналіз термінів у економіці та юриспруденції.
20. Роль визначень у діяльності юриста та економіста.
21. Поділ та класифікація у юридичній та економічній діяльності.
22. Судження та його мовний вираз.
23. Зв’язок виводів за "логічним квадратом" із основними законами логіки.
24. Метод таблиць істинності в логіці.
25. Формалізація природних висловлювань засобами логіки висловлювань.
26. Логіка предикатів.
27. Типові помилки в простому категоричному силогізмі.
28. Види полісилогізмів.
29. Скорочені умовиводи в реальній практиці міркувань.
30. Трилеми і полілеми.
31. Роль індукції в науковому пізнанні та практичній діяльності.
32. Засоби підвищення надійності висновків при індукції та аналогії.
33. Індукція і аналіз статистичних даних.
34. Аналогія і метод моделювання.
35. Логічний аналіз гіпотез.
36. Багатозначні логіки (Лукасевича, Бочвара, Белнапа).
37. Алетична логіка як розділ модальної логіки.
38. Темпоральна логіка.
39. Епістемічна логіка.
40. Деонтична логіка і юридична практика.
41. Логічний аналіз запитань і відповідей.
42. Логічні основи переконання.
43. Логіка і мистецтво суперечки.
44. Коректні і некоректні прийоми в суперечці.
45. Роль спростування і критики у пізнанні.
46. Види суперечок і їх роль у юриспруденції та економічній діяльності.
47. Типологія логічних помилок.
48. Логічні парадокси.
49. Доведення і спростування суджень у суді.
50. Логічна структура юридичного документа.

 

 

11. ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАТИВНА РОБОТА

 

 

Індивідуально-консультативна робота організована як консультації (щотижневі, залежно від кількості груп викладача, відповідно до індивідуальних графіків кожного викладача). Крім безпосереднього спілкування зі студентами викладачі обов’язково перевіряють виконання творчих індивідуальних завдань, організують захист студентських рефератів.

Серед форм індивідуально-консультаційної роботи необхідно акцентувати увагу на індивідуальній роботі з окремими студентами, які виявили творчий нахил до вивчення логіки з метою підготовки ними окремих наукових доповідей для студентських науково-практичних конференцій.

План-графік індивідуальної роботи із студентами:

 

Вид роботи	Кількість годин	Термін виконання
1. Консультації по рефератам	2	Згідно з графіком чергування викладача на кафедрі
2. Консультації по доповідям з логіки на студентських наукових конференціях	2	Згідно з графіком чергування викладача на кафедрі
3. Консультації по індивідуальній творчій роботі з логіки	2	Згідно з графіком чергування викладача на кафедрі
4. Консультації до контрольної роботи	2	Згідно з графіком чергування викладача на кафедрі
5. Консультації до заліку	2	Згідно з графіком чергування викладача на кафедрі

 

 

 

12. ІННОВАЦІЙНІ НАВЧАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ

 

На лекціях і семінарських заняттях використовуються інноваційні навчальні технології: діалогічна, технологія збагачення, особистісна технологія, активізуюча технологія, формуюча технологія на основі використання засобів інформатизації та комп’ютеризації.

 

12.1 Види інноваційних навчальних технологій, що використовуються на лекційних заняттях

 

Тема лекції	Кіль-ть годин	Види інноваційних навчальних технологій
		У поточному навчальному році	Заплановано на наступний навчальний рік
1. Елементи практичної логіки (логіка і мова)	2	Проблемна лекція	Проблемна лекція
2. Логічні основи аргументації	2	Проблемна лекція	Проблемна лекція

 

12.2 Види інноваційних навчальних технологій, що використовуються на семінарських заняттях

 

Назва заняття	Кіль-ть годин	Види інноваційних навчальних технологій
		У поточному навчальному році	Заплановано на наступний навчальний рік
Предмет, структура і завдання логіки	2	Дискусія з елементами аналізу на тему «Зв’язок мови і мислення»	Дискусія з елементами аналізу на тему «Зв’язок мови і мислення»
Умовивід	2	Семінар-дискусія на тему "Підвищення достовірності висновку в ймовірних умовиводах"	Семінар-дискусія на тему "Підвищення достовірності висновку в ймовірних умовиводах"
Логічні основи аргументації	2	Семінар-конференція на тему "Прийоми аргументації"	Семінар-конференція на тему "Прийоми аргументації"
Елементи практичної логіки	2	Семінар-дискусія на тему "Методи оптимізації управлінських рішень"	Семінар-дискусія на тему "Методи оптимізації управлінських рішень"

 

13. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1

Варіант 1.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Авантюра	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Євангеліє, В - Коран;
3.  Операція віднімання: А - Святе письмо, В - Тора;
4.  Операція множення: А - піаніст, В - росіянин;
5.  Операція доповнення: А - Рулетка, І - Азартна гра, А¹ - ?
6.  Дихотомічний поділ, лихвар
7.  Поділ за видовою ознакою: руда
8.  Обмеження: Русь
9.  Узагальнення: Футбольна команда «Спартак»
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: індивідуалізм.

 

Варіант 2.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Право	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Авангард, В - Ар’єргард;
3. Операція віднімання: А - Студент, В - Аспірант;
4. Операція множення. А - Астронавт, В - Космонавт;
5. Операція доповнення. А - Артилерія, І - Рід війська, А¹ - ?
6. Дихотомічний поділ: Атлас
7. Поділ за видовою ознакою. Арешт
8. Обмеження: Аспірантура
9. Узагальнення: Генеральна Асамблея ООН
10. Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: адресат.

 

Варіант 3.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Суд	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Теза, В - Антитеза;
3. Операція віднімання: А - Дерево, В - Анчар;
4. Операція множення: А - Альфа, В - Омега;
5. Операція доповнення: А - Горілка, І - Алкоголь, А¹ - ?
6. Дихотомічний поділ: Аналіз
7. Поділ за видовою ознакою: Оренда
8. Обмеження: Атестат
9. Узагальнення: Афганістан
10. Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: жадібний.

 

Варіант 4.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Прокуратура	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Ванна, В - Кухня;
3. Операція віднімання: А - Перспективний, В – Безперспективний
4. Операція множення. А - Розмова, В - Лекція;
5. Операція доповнення: А - Догана, І - Покарання, А¹ - ?
6. Дихотомічний поділ: Накопичення
7. Поділ за видовою ознакою: Націоналізм
8. Обмеження: Пістолет
9. Узагальнення: Угорщина
10. Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: хворий.

 

Варіант 5.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Культура	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання. А - Віслюк, В - Корова;
3.  Операція віднімання: А - Основа, В - Першооснова;
4.  Операція множення. А - Співачка, В - Сопрано;
5.  Операція доповнення: А - Пейзажист, І - Маляр, А¹ - ?
6.  Дихотомічний поділ: Господарство
7.  Поділ за видовою ознакою: Хліб
8.  Обмеження: Хижак
9.  Узагальнення: Дог
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: виступ.

Варіант 6.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Нотаріат	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Намет, В - Хата;
3.  Операція віднімання: А - Чужеземець, В - Француз;
4.  Операція множення: А - Монстр, В - Чудовисько;
5.  Операція доповнення: А - Панчоха, І - Одяг, А¹ - ?
6.  Дихотомічний поділ: Читач
7.  Поділ за видовою ознакою: Людина
8.  Обмеження: Валіза
9.  Узагальнення: «Чардаш» композитора Монті
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: доведення.

 

Варіант 7.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Адвокат	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Екватор, В - Паралель;
3.  Операція віднімання: А - Спомин, В - Згадка;
4.  Операція множення: А - Хаос, В - Порядок;
5.  Операція доповнення. А - Порох, І - Вибухівка, А¹ - ?
6.  Дихотомічний поділ: Хиба
7.  Поділ за видовою ознакою: Поріддя (порода)
8.  Обмеження: Доручення
9.  Узагальнення: Танк
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: життя.

 

Варіант 8.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Політика	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання. А - Реформа, В - Економічна реформа;
3.  Операція віднімання: А - Прогрес, В - Регрес;
4.  Операція множення: А - Режим, В - Політичний лад;
5.  Операція доповнення: А - ВУЗ, І - Навч. заклад, А¹ - ?
6.  Дихотомічний поділ: Суд
7.  Поділ за видовою ознакою: Прокуратура
8.  Обмеження: Проект
9.  Узагальнення: Акція ЗАТ «Арсенал»
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: одружений.

 

Варіант 9.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Релігія	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Порядний, В - Непорядний;
3.  Операція віднімання: А - Ідеальне, В - Матеріальне;
4.  Операція множення: А - Родина, В - Дружина;
5.  Операція доповнення: А - Мусульманин, І - Релігійна людина, А¹ - ?
6.  Дихотомічний поділ: Філософія
7.  Поділ за видовою ознакою: Борошно
8.  Обмеження: Мудрець
9.  Узагальнення: Гетьман України І. Мазепа
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: матерія.

 

Варіант 10.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Логіка	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Манеж, В - Арена;
3.  Операція віднімання: А - Ложа, В - Партер;
4.  Операція множення: А - Птах, В - Колібрі;
5.  Операція доповнення: А — Козерог, І - Знак зодіаку, А¹ - ?
6.  Дихотомічний поділ: Архітектура
7.  Поділ за видовою ознакою: Прапор
8.  Обмеження: Здоров’я
9.  Узагальнення: Планета сонячної системи Марс
10. Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: Захід

 

Варіант 11.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Економіка	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Війна, В - Мир;
3.  Операція віднімання: А - Офіцер, В - Кавалерист;
4.  Операція множення: А - Анахорет, В - Самітник;
5.  Операція доповнення: А - Європа, І - Частина світу, А¹ - ?
6.  Дихотомічний поділ: Основа
7.  Поділ за видовою ознакою. Податок
8.  Обмеження: Обвинувачення
9.  Узагальнення: Музика російського композитора Чайковського
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: сильний.

 

 

Варіант 12.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Війна	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - прибуткове підприємство, В - збиткове підприємство;
3.  Операція віднімання: А - Філософія, В - Ідеаліст;
4.  Операція множення: А - Унітарна держава, В - Угорщина;
5.  Операція доповнення. А - Європейська держава, І - Держава, А¹ - ?
6.  Дихотомічний поділ: Економіка
7.  Поділ за видовою ознакою. Ринкова економіка
8.  Обмеження: Фінанси
9.  Узагальнення: Фінанси сучасної України
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: далекий.

 

Варіант 13.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Мир	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Програма-максимум, В - Програма-мінімум;
3.  Операція віднімання: А - Передбачення, В - Прогнозування;
4.  Операція множення: А - Прогрес, В - Регрес;
5.  Операція доповнення: А - Рабин, І - Служитель культу, А¹ - ?
6.  Дихотомічний поділ: Ракетка
7.  Поділ за видовою ознакою: Расизм
8.  Обмеження: Сесія
9.  Узагальнення: Система координат Рене Декарта
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: дорогий.

 

Варіант 14.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Амністія	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Стиль, В - Стиль мислення;
3.  Операція віднімання: А - Стипендія, В - Пенсія;
4.  Операція множення: А - Трактат, В - Богословський трактат;
5.  Операція доповнення: А - Бомба, І - Вибуховий снаряд, А¹ - ?
6.  Дихотомічний поділ: Гвардія
7.  Поділ за видовою ознакою: Дебіт
8.  Обмеження: Девальвація
9.  Узагальнення: Дедуктивний метод детектива Ш. Холмса
10. Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: плідний

.

Варіант 15.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Федерація	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Динаміт, В - Вибухівка;
3.  Операція віднімання: А - Етикет, В - Правила поведінки;
4.  Операція множення: А - Імперія, В - Монархічна держава;
5.  Операція доповнення: А - Конструктор «Лего», І - Іграшка, А¹ - ?
6.  Дихотомічний поділ: Кредит
7.  Поділ за видовою ознакою: Ліс
8.  Обмеження: Манеж
9.  Узагальнення: Мандат нар. деп. ВРУ Ю. Костенко
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: світло.

 

Варіант 16.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Держава	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Логіка, В - Математична логіка;
3.  Операція віднімання: А - Художня література, В - Наукова література;
4.  Операція множення: А - Пам’ять, В - Безпам’ятство;
5.  Операція доповнення: А - Речовина, І - Вид матерії, А1 - ?
6.  Дихотомічний поділ: Свідомість
7.  Поділ за видовою ознакою: Буття
8.  Обмеження: Парламент
9.  Узагальнення: Гетьманська булава Б. Хмельницького
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: таємний.

 

 

Варіант 17.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Нація	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Космонавт, В - Астронавт;
3.  Операція віднімання: А - Секунда, В - Хвилина;
4.  Операція множення: А - Гриби, В - Отрута;
5.  Операція доповнення: А - Акціонерний банк, І — Банк, А1 - ?
6.  Дихотомічний поділ: Птахи
7.  Поділ за видовою ознакою: Лікар
8.  Обмеження: Інтелігент
9.  Узагальнення: Конвертована валюта долар США
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: трагічний.

 

Варіант 18.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Власність	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Депутат, В - Генерал;
3.  Операція віднімання: А - Акціонер, В - Акціонер ЗАТ;
4.  Операція множення: А - Юридична особа, В - Фізична особа;
5.  Операція доповнення: А - Громадянська війна, І — Війна, А1 - ?
6.  Дихотомічний поділ: Суд
7.  Поділ за видовою ознакою: Банк
8.  Обмеження: Прокуратура
9.  Узагальнення: 1-й державний канал телебачення України
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: прибуток

 

Варіант 19.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Акція	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Майно, В — Держмайно;
3.  Операція віднімання: А - Юрист, В - Хабарник;
4.  Операція множення: А - Безпека, В - Національна безпека;
5.  Операція доповнення: А - Любов, І - Почуття, А1 - ?
6.  Дихотомічний поділ: Держава
7.  Поділ за видовою ознакою: Нація
8.  Обмеження. Податок
9.  Узагальнення: Декларація ООН «Про права людини» 1948 р.
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: кредит.

 

Варіант 20.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Силогізм	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Уряд, В - Уряд України;
3.  Операція віднімання: А-Податок, В - Данина;
4.  Операція множення: А - Мудрість, В - Справедливість;
5.  Операція доповнення: А - Консул, 1 - Дипломатична посада, А1 - ?
6.  Дихотомічний поділ: Монархія
7.  Поділ за видовою ознакою: Економіка
8.  Обмеження: Демократія
9.  Узагальнення: Київський футбольний клуб «Динамо»
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: релігійний.

 

Варіант 21.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Монархія	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Парашутист, В - Перукар;
3.  Операція віднімання: А - Розум, В - Здоровий розум;
4.  Операція множення: А - Світло, В - Пітьма;
5.  Операція доповнення. А - Гагаузи, 1 - Тюрки, А¹ - ?
6.  Дихотомічний поділ: Істота
7.  Поділ за видовою ознакою: Служба
8.  Обмеження: Родина
9.  Узагальнення: Державна премія України за 1999 р. в галузі культури
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: правда.

 

Варіант 22.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Демократія	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Етнос, В - Раса;
3.  Операція віднімання: А-Етикетка, В - Ярлик;
4.  Операція множення: А - Журнал, В - Газета;
5.  Операція доповнення: А - Йога, І - школа давньоіндійської філософії, А¹
6.  Дихотомічний поділ: Історія
7.  Поділ за видовою ознакою: Календар
8.  Обмеження: Камера
9.  Узагальнення: Канцлер ФРН А. Меркель
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: наступ.

 

Варіант 23.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Квантор	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Капіталіст, В - Буржуа;
3.  Операція віднімання: А - Коаліція, В - НАТО;
4.  Операція множення: А - Кризис, В - Колапс;
5.  Операція доповнення. А - Контракт, І - Угода, А¹ - ?
6.  Дихотомічний поділ: Лекція
7.  Поділ за видовою ознакою. Менеджмент
8.  Обмеження. Меридіан
9.  Узагальнення: Мер Львова А. Садовий
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: любов.

 

Варіант 24.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Ентимема	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Конституція, В - Основний закон;
3.  Операція віднімання: А - Вибори, В - Парламентські вибори;
4.  Операція множення: А - Флора, В - Фауна;
5.  Операція доповнення: А - Реклама, І - Маркетинг, А1 - ?
6.  Дихотомічний поділ: Республіка
7.  Поділ за видовою ознакою: Зброя
8.  Обмеження: Економіка
9.  Узагальнення: Лейтенант Національної гвардії України
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: істина.

 

 

Варіант 25.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Суб’єкт	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Гея, В - Гефест;
3.  Операція віднімання: А - Вокзал, В - Автовокзал;
4.  Операція множення: А - Ветеран, В - Герой;
5.  Операція доповнення: А - Брезент, І - Тканина, А¹ - ?
6.  Дихотомічний поділ: Апарат
7.  Поділ за видовою ознакою: Теорія
8.  Обмеження: Антропогенез
9.  Узагальнення: Загальна аудієнція у зв’язку з 50-річчям прийняття ООН «Декларації прав людини»
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: імпорт.

 

Варіант 26.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Предикат	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Комплімент, В - Щирість;
3.  Операція віднімання: А - Митець, В - Перукар;
4.  Операція множення: А - Порядок, В - Хаос;
5.  Операція доповнення: А - Комп’ютер, І - Обчислювальна машина, А1 - ?
6.  Дихотомічний поділ: Композитор
7.  Поділ за видовою ознакою: Комунікації
8.  Обмеження: Документ
9.  Узагальнення: Наукова гіпотеза про природу НЛО сучасного уфолога Володимира Ажажі.
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: вишуканий.

 

Варіант 27.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Умовивід	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Турнір, В - Матч;
3. Операція віднімання: А - Фрейдизм, В - Психоаналіз;
4.  Операція множення: А - Сигнал, В — Звуковий;
5.  Операція доповнення: А - Соціологія, І - Гуманітарні науки, А1 - ?
6.  Дихотомічний поділ: Стипендія
7.  Поділ за видовою ознакою: Траса
8.  Обмеження: Фреска
9.  Узагальнення: Фюзеляж транспортного літака «Антей»
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: істина.

 

Варіант 28.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Анархія	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Агент, В - Контрагент;
3.  Операція віднімання: А - Кредит, В - Довгостроковий;
4.  Операція множення: А - Ліцей, В - Гімназія;
5.  Операція доповнення: А - Дельфіни, І - Китові, А1 - ?
6.  Дихотомічний поділ: Місіонер
7.  Поділ за видовою ознакою: Премія
8.  Обмеження: Презент
9.  Узагальнення: Реституція предметів українського мистецтва в Росії
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: життя

 

 

Варіант 29.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Демократія	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Чек, В - Талон каси;
3.  Операція віднімання: А - Логіка, В - Деонтична логіка;
4.  Операція множення: А - Реальний, В - Нереальний;
5.  Операція доповнення: А - Суддя, ї - Юрист, А1 - ?
6.  Дихотомічний поділ: Ціна
7.  Поділ за видовою ознакою: Стипендія
8.  Обмеження: Долар
9.  Узагальнення: Дефініція логічного терміну «Предикат»
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: консерватор.

 

Варіант 30.

 

	Зміст			Обсяг
	Родова ознака	Видова ознака	Атр., випад, ознака
Влада	?	?	?	?

1.  
2. Операція додавання: А - Депутат, В - Депутат парламенту;
3.  Операція віднімання: А - Міжнародна організація, В - ГУУАМ;
4.  Операція множення: А - Вето, В - Право заборони;
5.  Операція доповнення: А - Покарання, І - Вирок суду, А¹ - ?
6.  Дихотомічний поділ: Авантюра
7.  Поділ за видовою ознакою: Гіпотеза
8.  Обмеження: Версія
9.  Узагальнення: Вестибюль Київського палацу «Україна»
10.  Створити протилежне і суперечливе поняття наданому: константа

 

 

14. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ЗАЛІКУ

 

 

1. Предмет логіки.
2.  Структура логіки.
3.  Поняття, їх види.
4.  Відношення між поняттями.
5.  Зміст і обсяг понять.
6.  Поділ понять.
7.  Визначення понять.
8.  Операції обмеження і узагальнення понять.
9.  Операції над класами понять.
10.  Класифікація понять.
11.  Судження, його структура.
12.  Прості і складні судження.
13.  Атрибутивні, релятивні та екзистенціальні судження.
14.  Логічний квадрат. Об’єднана класифікація суджень за кількістю та якістю.
15.  Розподіленість термінів судження.
16.  Модальні судження.
17.  Складні судження. Таблиця істинності складних суджень.
18.  Безпосередні умовиводи.
19.  Категоричний силогізм, його фігури та модуси.
20.  Умовні та розділові силогізми.
21.  Полісилогізми. Соріт.
22.  Ентимема.
23.  Епіхейрема.
24.  Індуктивний умовивід, їх виводи.
25.  Аналогія.
26.  Гіпотеза, версія.
27.  Доведення і спростування.
28.  Дискусія, полеміка, спір.
29.  Закон логіки.
30. Основні етапи розвитку історії логіки. Логічні школи України.

 

 

 

 

 

 

 

15. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Основна:

 

1. Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: навчальний посібник для економістів. — 3-тє вид., без змін. — К.: КНЕУ, 2008. — 144с.
2. Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2002.
3. Гетманова А. Д. Логика. – М.1995.
4. Гладунський В. Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей // Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2002. – 359 с.
5. Жеребкін В. Є. Логіка: Підручник. 10-те вид., стер. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2008. — 255с.
6. Жоль К. К. Вступ до сучасної логіки. — К.: Либідь, 2002. — 152 с.
7. Збірник вправ і задач з логіки: Методичні рекомендації / укл. С. Ф. Марценюк. – К.: Вища школа, 1991 – 52 с.
8. Івін О. А. Логіка: Експериментальний навчальний посібник для факультативних курсів за вибором учнів старших класів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій. — К.: АртЕк, 1996. — 232 с.
9. Ішмуратов А. Т. Вступ до філософської логіки: Підручник для студентів та аспірантів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів. — К.: Абрис, 1997. — 350 с.
10. Конверський А. Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник для студентів вищих навчальних закладів. 2-ге вид. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — 536 с.
11. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник. — М., 1975.
12. Никифоров А. Л. Общедоступная и увлекательная книга по логике, содержащая объемное и систематическое изложение этого предмета профессором философии – М.: Гнозис, 1995 – 224 с.
13. Тофтул М. Г. Логіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Видавничий центр «Академія», 2002. — 368 с.
14. Хоменко І. В. Логіка: підруч. для студентів ВНЗ. — К.: Центр учбової літератури, 2007. — 335 с.
15. Хоменко І. В. Логіка: Практикум: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер, 2002 — 240 с.

 

 

Додаткова:

1. 1.    Асмус В.Ф. Учение логики о доказательстве и опровержении – М.: Госполитиздат, 1954 – 87с.
2. 2.    Бузук Г.Л. Логика и компьютер. - М.: Финансы и кредит, 1995.
3. 3.    Войшвилло Е.К. Понятие как форма мышления. – М.1989.
4. 4.    Горский Д.П. Определение. М. 1974.
5. 5.    Горский Д. П., Ивин А. А., Никифоров А. Л. Краткий словарь по логике. – М.: Просвещение, 1991.
6. 6.    Жоль К. К. Логика в лицах и символах. – М.: Педагогика-Пресс, 1993.
7. 7.    Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. – М. 1990.
8. 8.    Ивлев Ю. Ю. Логика. Сборник упражнений: Учебное пособие для вузов. – М.: Книжный дом «Университет», 1998.
9. 9.    Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика: Посібник для студентів та аспірантів. – Львів: Астролябія, 2002 – 352с.

10. Керолл Л. Логическая игра. — М.: Наука, 1991

11. Кириллов В. И., Орлов Г. А., Фокина Н. И. Упражнения по логике. 3-е изд., допол. – М.: Юрист, 1997.

12. Клини С. Математическая логика. — М., 1973.

13. Кримський С.Б. Генезис форм і законів мислення. – К.: Видавництво Академії наук УРСР, 1962 – 125 с.

14. Кузина Е. Б. Практическая логика. Упражнения и задачи с объяснением способов решения. – М.: Триада, 1996.

15. Никольская И.Л. Математическая логика. — М., 1981.

16. Поварнин С.И. Спор. О теории и практике спора – СПб.: Лань, 1996 – 160с.

17. Попович М.В. Очерк развития логических идей в культурно-историческом контексте – К.: Наукова думка, 1979 – 243с.

18. УемовА.И. Логические ошибки. Как они мешают правильно мыслить. – М.: Госполитиздат, 1958 – 119с.

 

 

 

 

 

 

 

 

16. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

16.1. Тест Фройденталя (перевірка вміння логічно мислити)

1)                  Чи є найвидатніший художник серед поетів і найвидатніший поет серед художників однією й тією самою особою?

2)                  Якщо серед поетів є лише один художник, то чи правильно, що серед художників лише один поет, і чи одна й та сама це особа?

2)                 Чи є найстаріший художник серед поетів і найстаріший поет серед художників однією і тією самою особою?

4)                В одному місті є будинки, а в будинках - столи. Для кожного N = 1, 2, 3,... правильно, що якщо в деякому будинку є столи з N ніжками, то в цьому будинку немає столів з більш, ніж N ніжками. Чи правильно (для будь-якого N = 1,2,3,...), що якщо в деякому будинку є столи з N ніжками, то в цьому будинку не існує столів з менше ніж N ніжками.

 

16.2 Тест «Годинник» (перевірка здатності до нестандартного мислення).

Годинник “з боєм” відбиває за 6 сек. 6 ударів. За скільки секунд він відіб'є 12 ударів. (Відповідь: за 13,2 сек. Чому?).

 

16.3. Тест «Троє друзів» (перевірка здатності до класифікації предметів).

Зустрілись троє друзів: скульптор Білий, скрипаль Чорний, художник Рудий. Чорнявий зауважив: «Цікаво, що в жодного з нас прізвище не вказує на колір нашого волосся, хоча один з нас має чорне волосся, другий - біле, третій – руде». «Ти маєш рацію» - підтвердив Білий. Який колір волосся має художник?

 

 

16.4. Тест «Студент» (перевірка здатності до економічного мислення).

Студент харчувався у господині невеликого пансіонату. Коли у нього закінчилися гроші, то він запропонував господині за кожний день перебування у пансіонаті одне кільце від 7-ланкового нероз‘ємного ланцюжка. Розраховуватися він хотів наприкінці кожного дня за фактом харчування. Господиня погодилася з пропозицією студента, але зажадала, щоб ланцюжок був розпиляний лише в одному місці. В якому саме місці необхідно розпиляти ланцюжок, щоб можна було виконати цю умову господині, й, водночас, мати можливість сплачувати впродовж тижня по одному кільцю окремо за кожний день?

 

16.5. Тест «Еватл» (перевірка здатності до логіко-правового мислення).

Розповідають, що відомий античний філософ Протагор давав уроки логіки адвокату Еватлу. Вони домовились, що після першого виграного судового процесу учень заплатить своєму учителю за уроки. Але Еватл не провів жодного судового процесу, а тому не заплатив учителю за навчання. Тоді Протагор сказав, що подасть на Еватла в суд, і останній буде змушений йому заплатити за вироком суду. На це Еватл відповів, що він не заплатить нічого, бо якщо судді присудять заплатити, то це значить, що він свій перший процес програв і тому не повинен платити згідно з їхньою домовленістю, а якщо судді не присудять заплатити, то він не буде платити відповідно до рішення суду? Чи правий був Еватл з формально-логічної точки зору?